ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 лютого 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу, шановні колеги, зайняти свої робочі місця. Увімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.

10:03:25

Зареєструвалося -431

Зареєстровано в залі 431 народний депутат.

Шановні народні депутати, на церемонії відкриття третьої сесії Верховної Ради України присутні: Президент України Леонід Данилович Кучма (О п л е с к и). Члени уряду України на чолі з Прем'єр-міністром України Віктором Федоровичем Януковичем (О п л е с к и). Представники судової гілки влади, голова Конституційного Суду України Селівон Микола Федосович, голова Верховного Суду України Маляренко Василь Тимофійович, голова Вищого господарського суду Притика Дмитро Микитович. Присутній також Генеральний прокурор України Піскун Святослав Михайлович, голова Рахункової палати Симоненко Валентин Костянтинович, представники громадськості, засобів масової інформації, відповідальні працівники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.

Відповідно до статті 83 Конституції України чергову третю сесію Верховної Ради України 4-го скликання оголошую відкритою.

(Л у н а є Г і м н У к р а ї н и)

Шановні колеги, як вам відомо, 1 лютого приблизно о 16 годині за київським часом у Сполучених Штатах Америки за 16 хвилин до посадки на мисі Канаверал у Флориді на висоті близько 60 кілометрів над штатом Техас розірвався на частини космічний корабель багаторазового використання "Колумбія". Загинули 7 членів екіпажу. В зв'язку з аварією та загибеллю космонавтів США оголошено 4-денний траур. Нагадаю, що саме на цьому космічному кораблі здійснив свій політ у космос народний депутат України Леонід Каденюк. Серед членів екіпажу космічного корабля, що загинув, були і його друзі. Пропоную вшанувати пам'ять загиблих американських та ізраїльського космонавтів - членів екіпажу корабля багаторазового використання "Колумбія" вставанням.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

ГОЛОВА. Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Льовіна Анатолія Івановича, Сафіуліна Равіля Сафовича. Давайте їх привітаємо і побажаємо їм всіляких гараздів. (Оплески)

Шановні колеги, ну зараз, одну хвилиночку, не поспішайте. Шановні колеги, учора на погоджувальній раді ми заслухали інформацію голови комітету Клюєва про те, що трапилась трагедія на шахті, внаслідок чого загинули наші співвітчизники - шахтарі. Прошу вшанувати їх пам'ять хвилиною мовчання.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

Прошу сідати.

Шановні колеги, 16 січня Центральна виборча комісія визнала обраною від виборчого блоку політичних партій "За єдину Україну" та зареєструвала народним депутатом України в одномандатному загальнодержавному виборчому окрузі Чеботарьову Юлію Сергіївну. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Юлія Сергіївна Чеботарьова. Будь ласка.

ЧЕБОТАРЬОВА Ю.С.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України, законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хочу нагадати вам, що тепер у нас Верховна Рада України у повному конституційному складі - 450 народних депутатів, у тому числі 24 жінки. Ми рішення уже прийняли і домовилися.

Шановні народні депутати Президент України 16 січня цього року призначив Пшеничного Валерія Григоровича суддею Конституційного суду України. Відповідно до статті 17 Закону про Конституційний суд України суддя Конституційного суду вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного суду України на засіданні Верховної Ради України не пізніше, як через місяць після призначення.

Для складення присяги судді Конституційного суду України на трибуну запрошується Валерій Григорович Пшеничний. Будь ласка, Валерій Григорович.

ПШЕНИЧНИЙ В.Г.

Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та обов'язки людини і громадянина. Суддя Конституційного суду України Валерій Пшеничний. 24 лютого 2003 року. (О п л е с к и).

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Валерія Григоровича із вступом на високу посаду судді Конституційного суду, побажаємо йому успіхів у здійсненні повноважень.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Слово для виступу надається Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину.

ЛИТВИН В.М.

Шановний Президенте України, шановний Прем'єр-міністре, шановні народні депутати, колеги, шановні гості! Третя сесія Верховної Ради України четвертого скликання, з відкриттям якої я вітаю всіх вас покликана посісти у новітній вітчизняній історії особливе місце. На це є цілий ряд причин, головні з яких бачу такими.

По-перше, гранична важливість етапу, в який вступає Україна та ролі, яку має відігравати Верхова Рада зараз і головне у майбутньому.

По-друге, складність, масштабність і без перебільшення знаковість завдань, що постають перед депутатським корпусом, насамперед, в основній сфері його діяльності - законодавчій.

За великим рахунком, від нас з вами далеко не в останню чергу залежить, і в цьому найперша ключова особливість третьої сесії, що буде з Україною і якою вона буде щонайменше до кінця першого десятиліття нового віку. Підстав для такої постановки питання достатньо.

Сподіваюся, кожному ясно, що за цей період більш чітко окреслиться, викристалізується політична структура українського суспільства. Її значною мірою визначатиме і на неї накладатиметься політична та партійна конфігурація Верховної Ради. Реальністю є й те, що парламентське середовище навряд чи вже зможе виштовхувати, виносити на політичну авансцену нових лідерів, а видозмінюватиме свою конфігурацію під уже відомі особистості.

Немає сумніву, що відправним моментом і визначальним чинником даного процесу будуть наступні президентські вибори, їх наближення відчувається дедалі більше, відкрита кампанія почнеться де-факто задовго до визначеного законодавством терміну, і щонайперше - у Верховній Раді.

Отже, повторюю: парламентарії, їхній вибір та орієнтація, політична поведінка і громадянська відповідальність визначать дуже і дуже багато, і перш за все можливість здійснення Україною прориву у своєму розвитку. Нам треба вийти на дорогу більш пряму, широку і гідну, більш людяну, закріпивши та примноживши позитивні зрушення в організації державного життя. На моє тверде переконання, такі шанси у держави є. Але для того, щоб сповна і максимальним ефектом їх використати, маємо постійно думати над тим, хто прийде до влади і як ця влада буде організована та збалансована, а також, як відповідатиме суспільним потребам та очікуванням людей.

Наголошувати на цьому доводиться знову ж таки з очевидних мотивів. Політика в Україні надто персоніфікована, тобто на вже традиційне для нас запитання: куди і як іде Україна, що буде з нею завтра, - відповідатимуть, насамперед, особистості. Треба бути реалістами і не виключати будь-які, аж до однозначно небажаних сценаріїв розвитку подій. Наприклад, прихід до найвищої посади людини, за якої процвітатиме фаворитизм, або зайняття владного олімпу цинічними політиками-безбатченками олігархічного замісу. У першому випадку державна політика буде підмінюватися підкилимовою метушнею особливо наближених осіб. У другому розкраданням країни, коли від усіх нас вимагатимуть жити за законами, а самі керуватимуться зручними для себе примітками до них. Усе це надто серйозно... Шановні колеги, я прошу дати можливість мені виступити. Усе надто серйозно, щоб знову не порушити питання про відповідальність парламенту: політичну, партійну, морально і підкреслюю не тільки за свою каденцію, а й за те, що буде після неї. І в цьому ще один з ключових аргументів на користь важливості і невідкладності політичної реформи. Нам життєво необхідно збалансувати, розосередити владу, що окрім усього іншого зніме ажіотаж навколо неї через появу у тому числі нових співставних за вагою пріоритетів, забезпечить систему стримувань та противаг, стабільність державних процесів. Це те, що нам потрібно. Відтак третя сесія має стати усвідомленим реальним кроком у вирішенні масиву проблем, пов'язаних з напрацюванням змін до Конституції, ухвалення відповідних законів.

Потреба у такому кроці не якесь раптове осяяння чи прозріння. Усім нам важливо зрозуміти, що вчора ставити це питання було передчасно, а завтра може бути запізно. Нинішня система за усіх її вад виконувала своє призначення за досить складних, а часом і критично напружених політичних та соціально-економічних умов і вже практично вичерпала себе.

Тепер, коли ситуація відчутно змінилася, створено певну основу, базу для дальших назрілих перетворень, коли напрацьовано і апробовано певний досвід, можна і треба переходити до нового етапу розвитку, маючи при цьому на увазі: справа настільки складна, а завдання, наслідки та цілі настільки далекосяжні, що потрібно гранично точні, хірургічно вивірені рішення комплексного характеру. І якщо ми вважаємо себе відповідальними політиками, а ми себе такими вважаємо, то ми не повинні від них ухилятися або підходити до них не з загальнодержавною міркою.

По новому вибудована і організована система влади повинна позбавитися запрограмованої у ній конфліктності, забезпечити розвиток країни за цивілізованим і прогнозованим порядком, сталу і гарантовану життєдіяльність держави. Бо поки що складається враження, що наше життя та робота, а парламент це досить показово засвідчує, часто базується на якихось примхах, випадкових і суб'єктивних чинниках. У кінченому підсумку трясе, лихоманить не стільки владні структури, а всю державу і суспільство. Україні, народові треба дати спокій, відчуття стабільності і передбачуваності, а відтак можливість нормально жити і працювати. Той факт, що політична реформа ініційована Президентом і у більшості своїх принципових положень близька до позицій та поглядів у Верховній Раді або збігається з ними, вселяє надію на спільну роботу з її проведення, як і на те, що саме такі точки дотику можуть ставати підгрунтям для порозуміння та консолідації у парламенті.

Друга особливість цієї сесії пов'язана з тим, що нам належить визначитися з місцем України у світі, з врахуванням утверджуваної на міжнародній арені матриці переважно негативної її сприйняття. Не будемо говорити про політичну упередженість, міфи та спекуляції, все це є, але давайте чесно і відверто скажемо і про те, що багато в чому, якщо не головним чином, винні ми самі, ми хочемо, щоб нас полюбили, щоб нам без кінця співчували за складну і трагічну долю, невіру у власні сили компенсуємо постійним плачем, історично повторюваними і такими ж історично провальними спробами прихилити голову до когось, заручитись підтримкою десь, а не у власного народу. Внутрішні проблеми обов'язково виносимо за межі країни, обливаючи при цьому брудом один одного і намагаючись довести зарубіжним партнерам, що всі негаразди України, все те, що ставиться їй на карб, лежить у площині - парламент або Президент. Ця тенденція зберігається і навіть посилюється, хоча щоразу підтверджує вже давно відому істину - цілячи, скажімо, чи у Президента, чи у Верховну Раду, чи в уряд, неодмінно влучаємо в державу, в український народ. Не кажу вже наші добровільні напрошування на міжнародні санкції та різного роду моніторинги, про те, що деколи члени офіційних делегацій наче змагаються у тому, хто дошкульніше скаже за кордоном про Україну. А що буде з розгортанням президентської кампанії?

Наївно сподіватися, що накладені санкції автоматично знімуться з України зі зміною влади. У великій політиці, міжнародних і міждержавних стосунках так не буває. Захопившись дебатами навколо зовнішньо-політичних орієнтирів та стратегічних цілей ліній України переважно в системі координат Європа чи Росія ми виснажилися і схоже довизначалися до того, що втрачаємо інтерес до себе і з боку Європи, і з боку Росії. Проблеми політичної репутації України у світі потрібно розв'язувати в Україні і своїми власними силами. Тільки так можна гідно і впевнено почуватися на міжнародному просторі, де маємо реалізувати свої європейські та євро-атлантичні устремління і амбіції, розширювати і поглиблювати співпрацю в рамках СНД. Особливо стратегічне партнерство з Російською Федерацією, використовуючи, зокрема, головування України в Співдружності. Цим я хочу, окрім усього іншого, повторити не новий, але нестаріючий постулат щодо найтіснішого взаємозв'язку і найпотужнішого взаємного впливу між внутрішньою і зовнішньою політикою держави, прямої і безпосередньої залежності і міжнародного авторитету та іміджу від внутрішньої ситуації, рівня демократії, стану справ в усіх сферах суспільного життя. Треба зробити все, щоб третя сесія стала підтвердженням практичної євроінтеграційної налаштованості України та її парламенту. Наголошую, практичної. Тому що переважає риторика на цю тему. Головне - прийняття відповідних законів, гармонізація національного законодавства з європейським. Тобто, сесія має бути оптимально використана для поглиблення на законодавчому та практичному рівні, співпраці з ЄС та НАТО, для повного виконання - підкреслюю, повного виконання - зобов'язань перед Радою Європи.

Скажу більше. Ми просто зобов'язані створити всі передумови для того, щоб поставити питання про зняття моніторингу з нашої держави. На відміну від деяких політиків, я вважаю, що Україна вже здатна обходитися без милиць. Верховна Рада може і повинна використати форми і засоби, що є в її розпорядженні для ліквідації, або принаймні відчутного зменшення розходжень, якщо не розриву в усвідомленні і сприйнятті українським суспільством цінностей, норм і стандартів світу, який у нас прийнято називати західним. Про що йдеться?

Донедавна українському народу була притаманна цілісність світоглядних установок. Відкрившись світові, ми її деформували, якщо не зруйнували, вийшло так, що європейські цінності не проникли достатньо в народ і не оволоділи його свідомістю, тоді як верхні прошарки суспільства засвоїли їх і зробили визначальними для себе. Такі розбіжності меншою мірою стосуються економічної сфери, оскільки наші співгромадяни вже поставлені перед ринковими реаліями. Головна ж лінія вододілу, якщо хочете, роздвоєності полягає головним чином через моральні засади, спосіб життя через стосунки між людьми. Нам належить сприяти подоланню суспільної кризи, зняттю внутрішньої напруги в суспільстві, яка уподібнює його до нерівномірно нагрітого скла, що врешті-решт дає тріщину. Я відношу це до вирішальних передумов реалізації курсу на входження в європейську спільноту, в цьому питання нашої історичної перспективи, нашої долі. Тут аж просяться слова історика Ключевського з його праці "Західний вплив у Росії після Петра", які цілком можна прикласти і до сьогоднішньої України: "Західна культура для нас аж ніяк не є предметом вибору, вона нав'язується нам із силою фізичної доконечності. Це не світло, від якого можна сховатися, це повітря, яким ми дихаємо, самі того не помічаючи. Але і в повітрі не все гаразд і ним слід уміти дихати, відстежувати його хімічний склад і температуру для того, щоб життя своє облаштувати краще, аніж воно протікає на Заході. Ось що від нас залежить, це справа нашої волі та розуму". Я думаю, більше сказати до цього не можна.

Те, як ми будемо облаштовувати своє життя далі, в якому напрямку будемо рухатися залежить від Верховної Ради, від виконання нею ключового з конституційних повноважень - визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики. Давайте спроможемося на це хоча б протягом нинішньої сесії.

Третя її особливість лежить у площині взаємовідносин з виконавчою владою. Через різні причини Україна була і залишається заручницею невизначеності цих стосунків, хоча не раз робилися спроби надати їй чіткішого, більш визначеного характеру, ввести в конституційне русло, починаючи з Конституційної угоди. Такі намагання, нехай незграбні, половинчаті, не у всьому виважені, розширити базу порозуміння та консенсусу у Верховній Раді, налагодити реальний діалог та співпрацю з Кабінетом Міністрів тривають і зараз, але через відсутність належної правової основи, недостатню структурованість парламенту, що знову ж таки актуалізує необхідність конституційної реформи, ми отримуємо лише короткий результат.

Останнім часом у цьому напрямі зроблено взаємні обнадійливі кроки. Головним і найбільш об'єктивним критерієм їх ефективності стануть розгляд і схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів України, що слід зробити після щорічного послання Президента України до Верховної Ради. Будемо сподіватися, що це стане добрим підгрунтям для дальшої спільної роботи.

Водночас нам належить, і чи не в першу чергу, убезпечити взаємодію Верховної Ради з урядом від впливу суб'єктивних чинників, які, по суті, її торпедують. Якщо хтось із нас не усвідомив до кінця всю небезпеку подібних ігрищ, то скажу прямо, відверто і чесно: Верховна Рада або буде Верховною Радою, або буде нічим. Переконаний, що на останній варіант ви не погодитись. Верховна Рада буде Верховною Радою.

Подолання відірваності від життя, його реальних вимог, потреб та запитів вважаю четвертою особливістю сесії. В тім, її слід розглядати першою за значенням. Владі загалом, а парламентом в тому числі особливо, треба відійти від замкненості на собі, своїх специфічних суперечностях та інтересах і позбутися нарешті ілюзій, ніби проблеми, що витають на печерських пагорбах, це проблеми всієї України, які хвилюють чи не кожного пересічного українця. Принципово важливо, щоб до сесійної залі не були знову привнесені мітингові пристрасті, сплески та спалахи, які обіцяє нам уже найближче майбутнє, тобто, щоб партій, корпоративні чи особисті проблеми та проблемочки не видавалися за загальнонародні думи, устремління. Давайте будемо займатися цим, так би мовити, в позаробочий час. Я маю на увазі те, що політична компонента у діяльності парламенту не повинна домінувати над законотворчою. Це природно і зрозуміло, особливо якщо врахувати величезний обсяг роботи на третю сесію. Уже не сьогодні вимальовується така цифра - майже 800 законопроектів. Законодавче обличчя третьої сесії мають визначити Податковий кодекс та базові пенсійні закони, які ми зобов'язані врешті-решт прийняти. Гадаю, немає необхідності доводити просто таки пекучу потребу в їх ухваленні. Про це було вичерпно сказано у ході минулої виборчої кампанії. Тож треба реалізувати обіцянки й аванси.

Проблема номер один - якість законотворчості. Надто вже великий холостий хід у нашій роботі. Це треба визнати. З усіх законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України від самого першого її скликання, нових повновагових законів або ухвалених в новій редакції всього 508. Я маю не увазі це з початку 91-го року. При цьому продовжуємо керуватися дев'ятьма актами, в тому числі і кодексами, ухваленими ще за Української РСР. Решта - поправки. Як це виглядає на практиці можна судити з таких прикладів.

Тільки протягом третього, четвертого скликань зміни до закону про податок на додану вартість вносились 71 раз. До закону про оподаткування прибутку підприємств - 65 раз. А якщо взяти всю багатостраждальну долю цих документів з часу їх існування, то на них уже, що називається, живого міста не залишилося. Створюється враження, що дехто з керівників органів виконавчої влади починає свою діяльність на новому посту з намагань пристосувати відповідне законодавство під себе. Перечитуючи чи не щоденно закони, вони щоразу роблять якісь відкриття для себе і несуть їх до Кабінету Міністрів, Верховної Ради. Звідки ж тоді візьметься час для виконання цих актів? Хибуємо на це і ми, шановні колеги.

У кінцевому підсумку виходить, що додаємо роботи Президентові, Кабінету Міністрів і, ясна річ, Верховній Раді. Мова не про непотрібність, другорядність змін та доповнень до чинного законодавства. Життя не стоїть на місці і диктує свої корективи. Мова про те, що коефіцієнт корисної дії парламенту може і повинен бути значно вищим.

Висновок очевидний: усім суб'єктам законодавчої ініціативи, а головне - найбільшим постачальникам законопроектів.

Урядові і народним депутатам слід істотно підвищити відповідальність за якість усього, з цим вони входять до парламенту А комітетам Верховної Ради за якість продукції, яку вони пропонують до розгляду. Усе це має сконцентруватися у системі законотворчих робіт на 2003 і наступні роки.

Шановні народні депутати, шановні гості, піднімати і загострювати цілий ряд питань мене змушує і те, що Верховна Рада, найвищий представницький орган держави, який найбільш адекватно відображає суспільні настрої, має найнижчий рейтинг. Це треба визнати, це реальність. Причин багато. Але деякі з них лежать, що називається, на поверхні.

Перша. Незмінно негативне ставлення до Верховної Ради далеко не рядових представників інших державних і політичних структур, які не перестають вправлятися в інвективах на її адресу, що потім охоче підхоплюється, тиражується, підноситься до суспільного загалу.

Друга. Вогонь на ураження, якщо можна так висловитися, з нашого власного середовища, який ведеться рядом депутатів. Треба віддати належне. Тонкощі парламентського життя, а надто кухні, діючі тут пружини і механізми та стимули вони знають. Одначе міряють усе це на свій власний копил, підкреслюю, на своє власне бачення, на своє власне світосприйняття. Говорять і діють однобоко, упереджено і тенденційно. Відповідно Верховна Рада виглядає в очах людей і не тільки в Україні збіговиськом нероб, пройдисвітів, невігласів і корупціонерів. Причому все це часто підноситься як хибище, властиве їй іманентно. Тобто внутрішньо за самою природою. А тому практично нездоланні і невиліковані.

Усе це до питання про політику і моральність. Ставлення, рівень довіри до Верховної Ради - це ставлення і рівень довіри до влади загалом. За великим рахунком і до держави. Тим, хто прагне якомога нижче опусти даний показник, не варто аплодувати самим собі. Опускається перш за все планка, стеля самих цих політиків, уже належно оцінених і уцінених. Нарощуючи та прирощуючи народну віру і довіру до Верховної Ради, ми можемо і повинні добитися, щоб вона відповідала кожному слову, духові і літері свого конституційного призначення та покликання. Звичайно, це набагато важче і складніше, ніж перейти на нове парламентське літочислення. Завдання стоїть так і тільки так: витворити нову лінію поведінки, співвідносну з сьогоднішніми реаліями і завтрашніми завданнями, інакше кажучи, стати повнокровною і повноцінною гілкою влади. Що для цього потрібно: відповідальність і ще раз усвідомлена відповідальність усіх і кожного з нас, професіоналізм і ще раз професіоналізм, консолідація та солідарність, людська і загальнонаціональна, загальнонаціональна і людська.

Ми любимо і шануємо своїх великих попередників, так давайте до них прислуховуватися. Скажімо, до таких слів Бориса Грінченка: "Ми до того несолідарні проміж себе, до того індивідуалістичні, що часом і найпростішого діла гуртом не можемо зробити". Екстраполюючи на нашу парламентську сучасність цей докір класика, а про нього колись казали, що він більше працював, ніж жив, дозволю собі додати хіба що одне: третя сесія повинна принести, окрім конкретних і вагомих, а ще краще - якісно нових зрушень у законотворчій роботі, і кардинальний перегляд кожним з нас свого ставлення до органу, куди нас делегував український народ і за який ми несемо всю повноту відповідальності. Це може здатися надто високими словами, але парламент справді покликаний бути на вістрі утвердження ідеології, реального і діяльного патріотизму, ідеології відкритого суспільства та прозорої економіки, безкомпромісної протидії корупції та клановості, ідеології чесності та порядності, ідеології належності України до європейської спільноти, цивілізованого співжиття з сусідами і стратегічними партнерами, ідеології любові до Батьківщини у сучасному глобалізованому світі.

Я хочу завершити виступ побажанням кожному з нас і всім разом: слідувати давній простій і мудрій істині: любов до Вітчизни є дія ясного розуму. Нехай ця любов завжди буде з нами, розум ніколи нас не зраджує.

Дякую за увагу. (О п л е с к и)

ГОЛОВА. Шановні колеги, за час другої сесії та в міжсесійний період група народних депутатів України за активну участь у законтворчій діяльності відзначена почесними грамотами і грамотами Верховної Ради України. Дозвольте виконати доручення, ваше доручення, і вручити ці грамоти нашим колегам.

ЗАЙЧУК В.О.

За заслуги перед українським народом у сприянні становленню незалежної держави, розвиток демократії та вагомий внесок особистий у законотворчу роботу нагородити народних депутатів України Почесною грамотою Верховної Ради України: Білозір Оксану Володимирівну, голову підкомітету Верховної Ради України у закордонних справах; Богатирьову Раїсу Василівну, голову підкомітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства; Бондаренко Володимира Дмитровича, голову підкомітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; Буждигана Пилипа Пилиповича, члена Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій; Гладія Михайла Васильовича, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин; Зайця Івана Олександровича, першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природовикористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; Заклунну-Мироненко Валерію Гаврилівну, голову підкомітету Верховної Ради України з питань культури і духовності; Мусіяку Віктора Лаврентійовича, голову підкомітету Верховної Ради України з питань правової політики; Онопенка Василя Васильовича, голову Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Толстоухова Анатолія Володимировича, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та срібною пам'ятною медаллю "10 років незалежності України" Раханського Анатолія Варфоломійовича, члена Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Голова Верховної Ради України Литвин. ( О п л е с к и)

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Якщо у вас немає заперечень, давайте зараз оголосимо перерву на 30 хвилин, після перерви ми повинні розглянути і прийняти весь документ для роботи під час третьої сесії, я маю на увазі порядок денний третьої сесії.

Оголошується перерва до 11 годин 10 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Прошу запросити народних депутатів до сесійної зали.

Шановні колеги! Прошу займати робочі місця, будемо продовжувати роботу.

Шановні колеги! Відповідно до рішення Погоджувальної ради, Апаратом доопрацьовано проект порядку денного третьої сесії. До проекту внесені законопроекті, які надійшли до парламенту в міжсесійний період. Після вчорашньої Погоджувальної ради кількість законопроектів в проекті порядку денного збільшилася більше ніж на 100 документів, враховано практично всі пропозиції. Пропоную зараз нам, шановні колеги, нам домовитися про те, щоб ми сьогодні прийняли рішення по порядку денному, а для цього нам потрібно проголосувати за те, щоб рішення ми прийняли сьогодні, тобто відійшли від Регламенту. Я прошу уваги!

Я ставлю на голосування пропозицію... Ну зараз ми будемо розглядати проект, давайте його включимо тільки! Ми ж повинні включити питання, щоб потім розглядати. Немає процедури, немає якого приводу розглядати! Шановні колеги, я прошу уваги. Прошу зайняти свої місця всі.

Я прошу проголосувати за те, щоб ми сьогодні прийняли рішення з порядку денного третьої сесії. Прошу голосувати цю пропозицію. Прошу підтримати.

11:14:22

За-327

За - 327, рішення прийнято.

З процедури, будь ласка, народний депутат Турчинов.

11:14:31

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, ми дуже уважно прослухали вашу доповідь. Було багато цікавих моментів, особливо нам сподобалося відносно і чинного Президента, і Соціал-демократичної партії (об'єднаної), це ми повністю підтримуємо. Але ж необхідно нам дати можливість, щоб ми послухали і лідерів фракцій, які також мають що сказати під час відкриття сесії.

Тому я вношу пропозицію від фракції надати можливість традиційно, як це буває у нас по вівторках, а я нагадаю - сьогодні вівторок. Дайте можливість виступити керівникам фракцій. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я думаю, шановні народні депутати, дійсно у нас сьогодні за Регламентом 45 хвилин для виступів із запитами, заявами, інформаціями від фракцій, якщо буде на то ваша воля, давайте таким чином поступимо. Приймемо порядок денний і 45 хвилин відведено для запитів, заяв, а далі будемо працювати за нашим розкладом засідань. Немає заперечень?

У зв'язку з тим, що ми обговорили і практично врахували всі пропозиції.

Я ставлю на голосування про те, щоб прийняти порядок денний третьої сесії Верховної Ради України четвертого скликання в цілому. Прошу голосувати. Прошу голосувати! Прошу підтримати. Я прошу підтримати шановних народних депутатів.

11:15:55

За-272

Порядок денний третьої сесії Верховної Ради України прийнято.

Шановні колеги, оскільки у нас є повний консенсус, є порозуміння, всі інші питання, пропозиції щотижня на Погоджувальній раді ми будемо узгоджувати і вносити. Проблеми, я думаю, у нас не буде з цього приводу.

З процедури, будь ласка, народний депутат Тягнибок.

11:16:23

ТЯГНИБОК О.Я.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Мені дуже шкода, що ви зразу поставили питання в цілому, а не за основу, але все одно я би хотів вас попросити, щоби зараз все-таки було внесено питання номер 2330, яке з невідомих причин чомусь не було введено в порядок денний третьої сесії Верховної Ради. Це питання стосується створення Тимчасової депутатської комісії з питань діяльності Львівської податкової адміністрації.

Та комісія міжвідомча, яка працювала у Львові, працювала не.., відповідним чином працювала непрофесійно. На превеликий жаль, ця комісія неадекватно реагувала на ті факти, які були подані. І для того, щоби згладити цю ситуацію у Львівській області, вважаю за необхідне все-таки цю постанову, яка уже давно була внесена в порядок денний сесії Верховної Ради, обов'язково внести. Прошу мене підтримати і поставити на голосування. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у мене є така пропозиція. Я зараз прошу ті законопроекти, ті проекти постанов, ті питання, які на думку народних депутатів треба включити нам до порядку денного третьої сесії, передати мені і ми їх після 45-ти хвилин проголосуємо. Немає заперечень? 45 хвилин ми зробимо заяви, виступи від фракцій, потім проголосуємо. Прошу це передати в секретаріат. Секретаріат хай узагальнить і подасть до президії. Ні, ну дайте у секретаріат, хай вони узагальнять.

Народний депутат Святаш, будь ласка. А, Добкін? Вибачте.

11:18:13

ДОБКІН М.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, у розданому народним депутатам порядку денному відсутні, вони є, але не як першочергові. Ми всі пам'ятаємо, якою переважною кількістю було прийнято в першому читанні законопроекти про присягу суддів, про кодекс суддівської етики та про зміни до Господарського процесуального кодексу України. Група народних депутатів наполягає, щоб ці законопроекти були включені до порядку денного як першочергові. І щоб голова комітету Онопенко Василь Васильович не гальмував судову реформу і відчував, що вказані законопроекти очікує суспільство, яке втомилося від таких суддів, як Бородін у Харківській області. Він сам має керівну посаду в апеляційному суді, але за 16 років так і не прийняв присягу. Ми наполягаємо на невідкладне включення цих законопроектів до порядку денного найближчим часом як першочергове. Дякую.

ГОЛОВА. Я думаю, це - технічне питання. Я просив би комітет пришвидшити розгляд цього питання з тим, щоб воно із розділу другого перейшло у перший. Народний депутат Кармазін. Потім Пинзеник.

11:19:22

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія захисників вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, ще в жовтні-місяці минулого року я подавав законопроект 2297, який називається "Про канцелярію Президента України і консультативні дорадчі та інші допоміжні органи та служби, що забезпечують здійснення повноважень Президентом України.

Цей законопроект на сьогодні найпотрібніший в державі, тому що існує неконституційний, незаконний орган, який налічує 1500 чоловік, який має фінансування, як у Верховної Ради України, який сьогодні є фактично де-факто урядом, повноважним урядом України. Більш того, навіть голови управління його, наприклад Васильєв, звертається до ООН, звертається до Ради безпеки, звертається, ну вибачте, не до Ради безпеки, а до Європейської ради, інституцій європейських. Тому я вважаю, що треба прийняти цей закон.

Я просив би зараз проголосувати за включення у першочерговому порядку 2297 цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник.

11:20:39

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, давайте проголосуємо ті законопроекти, які не потрапили у постанову, прийняту за основу, і потім проголосуємо в цілому.

У зв'язку з цим я прошу включити на голосування проект номер 2230 і підтримати його.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ще раз хочу висвітлити на табло всі результати голосування. Ми ставили на голосування постанову в цілому. Постанову про порядок третьої сесії ми прийняли.

Зараз давайте узагальнимо всі ваші пропозиції, ми додатково проголосуємо їх. Якщо хочете. Я просив передати у Секретаріат. Через 45 хвилин ми їх проголосуємо.

Представтеся, будь ласка. Народний депутат Кафарський.

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Сьогодні ви в своєму виступі сказали про консолідацію політичних сил. І це дійсно так. Основа, на якій буде працювати парламент України. Але я дуже просив вас, щоб ви сьогодні внесли законопроект Кендзьора про визнання ОУН-УПА воюючою стороною. Це посилить нашу співпрацю. І прошу внести його.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ще раз прошу здати до Секретаріату назву законопроекту, номер за реєстрацією законопроекту ми проголосуємо. Будь ласка, народний депутат Святаш тепер? Да? Дякую.

11:22:09

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Володимир Михайлович, я виступаю за пріоритети і вважаю, що вкрай необхідно включити до порядку денного Закон про прокуратуру. Автори - народний депутат Кармазін і Потебенько.

Група народних депутатів від Харківської області переконалася, що органу Прокуратури потрібен оновлений, реально конституційний статус. Не маючи реальних повноважень, Прокуратура не може протидіяти, наприклад, судійському свавіллю. Не тільки у Харківській області, коли, наприклад, заступник Апеляційного суду Бородін не тільки заплямив судійську мантію, але відміняє місцеві вибори, підробляє судові документи, не допускає прокурора до судових справ.

Прокуратуру необхідно підтримати зараз і через новий закон. Я прошу визнати законопроект народних депутатів Потебенька і Кармазіна як пріоритетний і розглянути найближчим часом. Дякую.

ГОЛОВА. Цей законопроект включено із дорученням комітету доопрацювати. Народний депутат Кравченко.

11:23:04

КРАВЧЕНКО М.В.

Володимире Михайловичу, ну, ви дуже слушну пропозицію внесли. Давайте сдадим все законопроекты, которые нужно проголосовать, и после того, как фракции выступят, проголосовать их, так как было. Потому что мы вновь открыли прения.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, я ще раз прошу фракції, керівників фракцій, народних депутатів. Якщо вони вважають, що потрібно включити до порядку денного третьої сесії додатково законопроекти, прошу передати до Секретаріату протягом 20 хвилин. Назву, номер реєстрації законопроекту чи проекту постанови. Секретаріат прошу узагальнити і передати мені, ми потім поставимо це на голосування. Немає заперечень?

Зараз переходимо до виступів від фракцій із заявами, запитами, інформаціями, повідомленнями. 45 хвилин. Прошу керівникам фракцій подати заявки на виступ.

Прошу висвітлити на табло результати голосування - було прохання народних депутатів - за порядок денний третьої сесії, по фракціях.

Слово від фракції Аграрної партії України має Катерина Ващук. Підготуватися Петру Миколайовичу Симоненку.

11:24:35

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Від імені фракції Аграрної партії України хочу в черговий раз привернути вашу увагу до проблем розвитку аграрного сектора економіки нашої держави. Відомо, що сьогодні уряд України активно працює над формуванням програми своєї діяльності, від якої буде залежати дуже багато, в тому числі подальша доля нашого села.

Просимо наш уряд стати одним з перших урядів, який не на словах, а на ділі, зробить аграрну політику сильною, а сільське господарство справді пріоритетною галуззю. Причому для цього потрібно не так уже й багато.

Зважаючи на складну економічну ситуацію на селі, проблеми, що недавно піднімались на парламентських слуханнях, уряду треба вже сьогодні, і ми цього просимо, приступити до фінансування видатків бюджету, зокрема, що стосуються кредитного забезпечення села, підтримки насінництва, тваринництва, лізингу техніки і інше. Це неодмінно сприятиме прискоренню стабілізації і стану справ АПК, забезпечить підготовку сільського господарства до комплексу весняно-польових робіт.

Цього року ми ніяк не можемо допустити ситуації, подібної до минулорічної, коли в наслідок перекосів у ціновій політиці селяни втратили більше 2 мільярдів гривень. З перших кроків аграрний блок нового уряду серйозно взявся за формування механізмів регулювання ринку, але всю цю роботу потрібно послідовно і продовжувати, і поглиблювати. Треба вкінці кінців таке організувати: заставну закупівлю хліба ринковими механізмами, необхідно врегулювати ціну молока і м'яса, зерна, соняшнику, без чого сільське господарство просто не зможе існувати.

Шановні колеги, багатьом з присутніх відома ситуація щодо стану посівних озимих зернових у результаті тих погодних умов, які склалися на сьогодні в Україні. Посіяно 8 мільйонів 600 тисяч гектарів хліба в Україні, з них більше 2 мільйонів гектарів загинули або знаходяться у критичному стані під суцільною крижаною кіркою, або вимерзають без захисту снігового покрову. Зведено нанівець працю сотень тисяч селян. Втрати складають більше 2 мільярдів гривень. Непомірних зусиль і значних матеріальних ресурсів потребуватиме пересів весною цих площ.

Тому враховуючи те, що сьогоднішнє село не має страхування ризиків вирощування сільськогосподарських культур, ми звертаємося до Кабінету Міністрів з проханням з резервного фонду допомогти селянам подолати наслідки стихійного лиха. Надіємося також на підтримку колег у залі Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Від фракцій комуністів слово має Петро Миколайович Симоненко. Підготуватися Нощенко Миколі Петровичу.

11:28:17

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! У вересні минулого року я виступав з цієї трибуни на відкритті другої сесії Верховної Ради України і сьогодні, тобто через п'ять місяців я міг би повторити свій тодішній виступ, бо політична і соціально-економічна ситуація в країні і завдання, які, на мій погляд, стоять перед Верховною Радою, на жаль, ще більше ускладнилися і загострилися.

Україна увійшла у 2003 рік із проблемами, які вже лихоманять її 12 років і посилюють кризу політичну, економічну, соціально-економічну. Поряд з масовим безробіттям і безгрошів'ям населення, тінізацією економіки, криміналізацією державного управління, зниженням системи соціального захисту, злочинністю та корупцією, особливу загрозу національній безпеці, тобто збереженню нашої держави складає втрата керованості державою в інтересах кожного громадянина України.

Жорстка боротьба за президентське крісло, яка вже розгорнулася між кримінальними кланами в Україні, відволікає від вирішення цих першочергових та дуже гострих проблем. Виходячи з цього ми, фракція комуністів, наполягаємо, в першу чергу, розглянути ряд актуальних законопроектів спрямованих на реалізацію політики творення і розвитку нашої держави, які б послідовно захищали життєві інтереси трудового народу та принципи соціальної справедливості.

По-перше. Це терміновий розгляд і прийняття змін до Конституції з метою перерозподілу повноважень між гілками влади, це прийняття нового Закону про вибори народних депутатів на пропорційній основі. що посилить відповідальність політичних сил за реалізацію своїх програм та надасть можливість виборцям обирати програму розвитку держави, а не тих, хто сьогодні грішми купує виборців. Внести зміни до Закону про місцеве самоврядування з метою ліквідації держадміністрації та переходу до формування виконавчих органів відповідних рад, запровадити інститут державного контролю за законність актів органів самоврядування та громадські правозахисні органі контролю за діяльністю державних чиновників.

По-друге. Це термінове прийняття закону про Кабінет Міністрів, щоб відновити керованість тими чи іншими процесами у нас в Україні, прийняття закону про повернення базових галузей промисловості у загальну народну власність та передачу її у оперативне управління державою; посилити контрольну функцію Верховної Ради з точки зору перевірки виконання раніше прийнятих законів; терміново розглянути проекти законів, внесені фракцією комуністів про надання про... народним підприємствам про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, підтримки АПК, збереження землі.

По-третє. Особливу увагу приділити конкретним проблемам тих чи інших верств населення, ветеранів і молоді.

Четверте. Ми також - комуністи - наполягаємо на тому, щоб під час проведення цієї сесії посилити відповідальність чиновників та судів за корупцію. Ми переконані в тому, що посилення керованості та відповідальності влади повинно сприяти тому, щоб кожна тонна вугілля, сталі, руди, зібраного врожаю, виробленої електроенергії, тканини повинні працювати на кожного громадянина України, а не на купку олігархів.

І на завершення. Я дуже прошу, шановні колеги народні депутати. Ми сьогодні не можемо стояти осторонь загрози нової світової війни, тому фракція комуністів внесла на розгляд Верховної Ради заяву щодо можливого розвитку подій в Іраку і висловити підтримку резолюції Парламентської асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Дякую.

ГОЛОВА. До слова запрошується Нощенко Микола Петрович від депутатської фракції політичної Партій промисловців і підприємців України та "Трудова Україна". Будь ласка.

Підготуватися Олександру Олександровичу Морозу.

11:32:19

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, 160 виборчий округ, фракція Партії промисловців, підприємців, партії "Трудова Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Темою мого виступу є питання бюджету 2003 року. Не встигли висохнути чорнила підписів вищих посадових осіб під головним законом року, як головні розпорядники коштів разом з урядом ще тільки приміряються до його виконання, а документ уже став об'єктом пристальної уваги багатьох народних депутатів, груп і фракцій.

9 законопроектів, про що вчора йшло на робочій групі, це вже вдруге збирається робоча група і кількість альтернативних законопроектів щодня збільшується, появилися навіть альтернативні цілі нові бюджети 2003 року і бюджетні комітети, будемо так в лапках, які дають поради і нашому бюджетному комітету як творити новий бюджет.

Позиція нашої фракції, є прохання прислухатися і підтримати - накласти мораторій на внесення змін до бюджету хоч би на перший квартал, освоїти те, що ми прийняли... Згоден, Володимире Михайловичу, але я пропоную хоч би на перший квартал, а потім уже десь у кінці квітня з урахуванням надходжень до бюджету підійти до внесення його змін. Це додасть конструктивності в нашій роботі. Пояснення одне, що бюджет став об'єкт політичних дискусій, цьому сприяють, в тому числі і керівництво Верховної Ради.

В ході доопрацювання, я ще один факт хочу, а саме пояснення сьогодні може дати перлюстрація окремих статей. Мені не зрозуміло, наприклад, я автор 65 статті. Чому в ході доопрацювання випали окремі слова, які зменшують надходження до спеціальних фондів на використання, на цілі, що визначені статутом? В газеті опублікований бюджет в одній редакції, офіційно розсилається інший текст.

Володимире Михайловичу, я знаю, як ви уважно прислуховуєтеся до прохань депутатів. Є прохання як депутатський запит розберіться, будь ласка, куди зникають слова, хто в цьому винен, як може таке трапитися? Втрачається довіра взагалі до прийнятих документів.

Наступне питання. Опрацьовуючи під час канікул окремі проблеми свого виборчого 160-го округу, я зіткнувся з небажання головних розпорядників коштів прислухатися до пропозицій народних депутатів, що використання коштів державного бюджету для підтримки галузей. Так, для потреб, наприклад, Міністерства аграрної політики, для потреб села в другому році по факту використано 74 мільйони на підтримку виробництва продукції тваринництва, рослинництва, 120 мільйонів - це здешевлення кредитів, пільгове кредитування забудовників - 3 мільйони, придбання техніки по лізингу - 59 мільйонів, фермерам - 5 мільйонів. Запитання: хто ці щасливці? Вияснити в повній мірі у мене в окрузі не вдалося.

Позиція фракції. Умови державної підтримки для підприємств усіх форм власності і господарювання на селі повинні бути рівні і прозорі. В механізмі підтримки державою сільгоспвиробника повинні брати участь народні депутати України, обласні державні адміністрації, районні державні адміністрації із урахуванням природних умов, культури тощо. Прохання це не тільки до Міністерства аграрної політики, це стосується...

ГОЛОВА. Прошу завершувати.

НОЩЕНКО М.П. ...це стосується Міністерства освіти, наприклад, по розподілу коштів на придбання комп'ютерної техніки, Міністерства охорони здоров'я - на придбання для хворих інсуліну, Міністерства культури - на підтримку регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва та інше. Це зблизить центр із регіонами і додасть успіху в роботі. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Олександрович Мороз від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Степану Богдановичу Гавришу.

11:36:31

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати! Шановні радіослухачі! Депутати нашої фракції за два тижні провели близько сотні зустрічей в різних регіонах України. Враження, відверто кажучи, дуже невтішні. Немає про що говорити, а торкаючись, зокрема, села, то треба сказати, що воно впритул наблизилось до катастрофи. І горезвісні реформування на селі, в тому числі шляхом злочинно прийнятого Земельного кодексу і таких же указів Президента, доводять необхідність сьогодні з боку Верховної Ради брати відповідальність за цю ситуацію на себе, виправляти становище. Розвал, руїна, грабунок суцільний і найнебезпечніше, що найближчим часом може піти в оберт, торговий оберт земля.

Ми знаємо також, що санкції з боку міжнародних фінансових структур і окремих держав з приводу відмивання брудних коштів України теж стали фактом і теж на це потрібно реагувати. Є інші приклади, які свідчать про те, що влада в Україні діє неефективно і що систему влади треба змінювати. Тобто те гасло, під яким ішли опозиційні демократичні партії на вибори 2002 року сьогодні підтвердилося життям, і ми повинні все зробити для того, щоб зміна системи влади відбулася.

Ми уважно слухали виступ Володимира Михайловича Литвина, і хочу сказати, що мене найбільше цікавила саме ця частина, яка стосується необхідності балансу влад, необхідності його перерозподілу. Давайте робити все так, щоб цей перерозподіл відбувся насправді. І для цього, на мій погляд, і на погляд нашої фракції, фракцій інших, ми радилися з комуністами, "Нашою Україною", представниками фракцій деяких з більшості і блоку Юлії Тимошенко, невідкладно треба розглянути закон про вибори на пропорційній основі, розглянути закон, в тому числі, про вибори до місцевих органів влади, адже сьогодні здійснюється повальний наступ на органи місцевого самоврядування. Те, що відбулося в Сумах, от Володимир Петрович Щербань там присутній сьогодні на нашому засіданні, в Макіївці, в інших місцях, свідчить про те, що режим намагається повністю розтоптати місцеве самоврядування. І тому закон про вибори до місцевих органів влади треба також, щоб був в числі першочергових на нинішній сесії.

Але чому так відбувається у нашій владі? Тому що влада тішиться своєю безкарністю, влада грає у владу. Одним із свідчень цього є зміст нашої заяви, яку підписали керівники фракцій - Ющенко, Симоненко, Мороз і Тимошенко - з приводу існування в Україні так званого Ордену святого Станіслава - своєрідної масонської ложі, яка об'єднує достойників у державі: близько 300 вищих керівників держави входять сьогодні у цей Орден, який має представництво в закордонному Лондоні. Це - неподобство! Я просто ніколи не думав, що я маю звертатися до котрогось із депутатів чи до міністрів просто по імені і по-батькові, а виявляється, за цим статутом до нього треба звертатися "Ваше Високопревосходительство", шевалье, кавалер такого-то ордену і тому подібне. Ну вибачте мені, "туши свет", як каже один мій знайомий.

ГОЛОВА. Прошу завершувати, Олександр Олександрович.

МОРОЗ О.О. Закінчую зараз. Треба в цьому відношенні навести порядок. Ми звертаємося до Президента - розберіться: або ці люди працюють у тому ордені, або вони є справді громадянами України, патріотами України і державними службовцями. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВА. Від депутатської групи "Демократичні ініціативи". До слова запрошується Степан Богданович Гавриш. Підготуватися Тимошенко Юлії Володимирівні.

11:40:30

ГАВРИШ С.Б.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я би хотів продовжити логіку Олександра Олександровича і сказати, що нам треба запалювати світло як законотворцям, які несуть у суспільство не тільки правила гри, але і нові ідеї, навколо якого формується українська нація.

Ми багато дискутуємо навколо того, що потрібно і як робити парламенту, і які інструменти консолідації мають стати головними. Мені здається, це питання історично визначено.

Інструментом консолідації нашого суспільства, власне як нас самих, має стати український національний інтерес. І сьогодні розриваючись між двома великими і могутніми геополітичними магнітами Європою і Росією та Азією України має обрати для себе свій національний шлях. Для цього нам треба тут у парламенті знайти не просто порозуміння, побудоване на будь-якій ідеології чи конкретній формулі, яка може стати філософським каменем для просування нашої законотворчої роботи. Нам треба нести відповідальність перед українською нацією саме за цей національний український інтерес.

І в цьому відношенні український парламент на цей час не демонструє системного законотворення. Ми, на великий жаль, продовжуючи логіку одного із колег, в цьому парламенті скирдуємо законотворчі акти і таким чином помножуємо лише проблеми. Я би хотів сказати, що в порядок денний лише третьої сесії ми внесли таку кількість податкових змін, які можуть привести до втрат у Державному бюджеті в сумі не менше, як 4 мільярда гривень. А якщо це доплюсувати до системних пільг, які ми щороку надаємо в галузевих, у інших сферах об'ємні чотири відсотки валового внутрішнього продукту, то це означає, що ми не працюємо на прогрес. Не на створення свого національного курсу, а власне помножуємо внутрішню кризу.

Думаю, що дискусії навколо проведення політичної реформи, не можуть залишитися гаслами, бо політична реформа як мінімум має два стратегічних напрямки. Один із них пов'язаний, дійсно, із збалансуванням існуючої української влади і створення ефективного владного механізму сприяння розвитку української нації, створення унеможливлення узурпації влади будь-якою гілкою влади. Інший напрямок означає не що інше, як побудова такої системи суспільства, яка постійно працювала би на прогрес. У цьому відношенні найбільш важливе значення на цей час має прийняття у першому півріччі, а це означає, що це основне завдання для нашої третьої сесії, Податкового кодексу.

Невипадково у доповіді Голови Верховної Ради сьогодні були приведені вражаючі цифри, коли латається два основних бюджетоформуючі закони: Закон про податок на добавлену вартість та Закон на прибуток. І в цьому контексті нам потрібно говорити не просто про прийняття Податкового кодексу, а говорити потрібно про сукупну систему, власне, наповнення Державної казни і соціального розвитку, бо прийняття Податкового кодексу у відриві від пенсійної реформи, від визначення нових пріоритетів організації заробітної плати українським трударям не буде мати жодної перспективи.

Завершуючи, хотів би звернутися до вас ще раз. Ми продемонстрували при прийнятті Державного бюджету на 2003 рік високу консолідацію, розуміння цього національного інтересу, розуміючи, що цей бюджет є недосконалим, він не повно відображає соціальні інтереси нації, разом з тим, це показало ще раз, що ми можемо працювати. До цього вас і закликає група "Демократичні ініціативи". Дякую.

ГОЛОВА. Від блоку Юлії Тимошенко слово має Юлія Володимирівна Тимошенко. Будь ласка. Підготуватися Зайцю, Володимиру Зайцю.

11:44:20

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко.

Шановні колеги, шановні громадяни, я б хотіла звернути вашу увагу на те, що ми з вами 10 років, майже 11-й рік, звітуємо про те, яку кількість законів ми запланували прийняти, яку кількість законів ми приймаємо. Але ж, я думаю, тут багато юристів в цьому залі знаходиться, і вони можуть сказати, що більшість цих законів руйнує навіть ті залишки правової бази, які ми з вами мали. Хаос в законодавчому процесі вже набув таких масштабів, що нам потрібно зупинитися щодо кількості і звернутися щодо якості законів, які ми приймаємо.

Просто жахливо дивитися, коли можна розкласти всі закони на дві стопки, і одна стопка законів прямо протирічить іншій. Мова йде про те, що не існує чіткої, визначеної стратегії, що хоче зробити влада. І законодавчий хаос є відображенням, віддзеркаленням хаосу, який є в головах наших правителів.

І тому я хочу зараз від імені трьох фракцій: яка очолюється Петром Симоненко, фракція комуністів, фракція Соціалістичної партії України, яку очолює Олександр Мороз, і фракцію, яку очолюю я, я хотіла б оголосити ті заяви, які прийняті, але ж не дійшли до розуміння і до уваги громадян, тому що були заблоковані у засобах масової інформації.

Ми вважаємо, що сьогодні для того, щоб докорінно змінити ситуацію в Україні, ми маємо єднати всі демократичні, всі сили, які із розумінням готові ставитися до будівництва нашої країни. І саме ця сесія має стати сесією такого єднання. І заява перша від трьох фракцій, вона про те, що сьогодні в Адміністрації Президента започаткована системна, високопрофесійна робота по роз'єднанню всіх опозиційних сил. Даються цитати, які, наприклад, наша фракція щось негарне каже у сторону "Нашої України". Даються рейтинги, які, наприклад, сіють якійсь розбрід між фракціями опозиції.

І тому у цій заяві від трьох фракцій ми хотіли, по-перше, закликати всі демократичні сили до єднання, по-друге, сказати, що ми з усією відповідальністю заявляємо, що будь-які спроби влади внести розкол в опозиційні ряди, заздалегідь приречені на провал і неминучий крах. Ми будемо єдиними, ми відкладемо всі амбіції, всі ідеологічні розбіжності, ми віримо у те, що нас стане більше, тому що багато людей по мажоритарним округам, які пройшли, теж вважають, що сьогодні наше єднання є головним. Також ми хочемо заявити про те, що ми продовжуємо акцію "Повстань Україна!". І на 1 березня цього року призначений Всеукраїнський надзвичайний з'їзд депутатів всіх рівнів опозиції від села, селища до міста і обласної ради.

Я хочу, щоб люди, які зараз нас слухають, знали, що ми продовжуємо єднатися і боротися. І цей процес зупинити неможливо. Дякую.

ГОЛОВА. Від фракції Соціал-демократичної партії України ( об'єднаної) слово має Володимир Заєць.

Підготуватися Павлу Матвієнку від "Європейського вибору".

11:48:13

ЗАЄЦЬ В.В.

Шановна Президія! Шановні колеги! Як відомо, світове співтовариство кілька років домагалося від України прийняття законів спрямованих на боротьбу з відмиванням брудних грошей.

Врешті, Міжнародна організація ФАТФ, що координує протидію відмиванню, дала Україні останню можливість прийняти такий закон у грудні минулого року. Проект Закону про внесення змін до Закону України про запобігання та протидію легалізації та відмиванню доходів одержаних злочинним шляхом було внесено на розгляд Верховної Ради 19 грудня. Уряд наполягав на його прийнятті. Але опозиція зірвала засідання. Наступного дня ФАТФ рекомендувала країнам-членам цієї організації ввести санкції проти України. Після рішення ФАТФ ситуація розвивається за принципом снігової лавини. Впродовж короткого часу запровадження санкцій оголосили вісім країн-членів ФАТФ: США, Канада, Великобританія, Німеччина, Данія, Фінляндія та інші. Слід чекати санкції з боку ще двадцяти однієї країни. Під удар потрапили українські компанії і підприємства, на яких працюють мільйони наших громадян.

Де сьогодні економісти з депутатськими мандатами, які наперебій запевняли всіх, що ніяких санкцій не буде? Чим пояснити позицію фракції "Наша Україна", яка знехтувала закликом уряду і разом із своїми попутниками заблокувала прийняття закону спрямованого проти відмивання брудних грошей? Чи не є ці дії частиною спланованих акцій спрямованих на погіршення міжнародного іміджу України і внутрішньої ситуації в країні за відомим принципом - "Чим гірше, тим краще"?

Звичайно, відповіді на поставлені запитання важливі, але ще важливішим завданням Верховної Ради України, на глибоке переконання депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) сьогодні є вжиття заходів спрямованих на вихід із, дійсно, складної ситуації, в якій, без перебільшення, з вини опозиційних сил опинилася Україна. Ми вважаємо, що Закон про протидію відмиванню брудних грошей не має бути предметом політичного торгу. Такий торг надто дорого коштуватиме державі і її народу.

Депутатська фракція СДПУ(о) закликає парламент негайно прийняти зміни до українського законодавства, що відповідатимуть вимогам ФАТ відносно боротьби з відмиванням "брудних" грошей. Щоб ця робота набула системного і контрольованого характеру, фракція СДПУ(о) пропонує, відповідно до статті 89 Конституції України, створити тимчасову спеціальну комісію з питань законодавчого забезпечення виконання Україною рекомендацій ФАТA. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Павло Матвієнко має слово.

(Ш у м у з а л і)

Шановні колеги! Я прошу, заспокойтеся. Тільки що в попередньому виступі називалась також фракція "Наша Україна", ніякої репліки не було. Це виступи. Потім, будь ласка, все.

(Ш у м у з а л і)

Буде виступати представник фракції. Заспокойтеся. Від фракції "Європейський вибір" слово має Павло Матвієнко. Від групи депутатської.

11:51:17

МАТВІЄНКО П.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На закінчення другої сесії ми зробили непоганий новорічний подарунок нашим виборцям, прийнявши низку законів соціального спрямування та Державний бюджет на 2003 рік. Але розпочинаючи роботу третьої сесії, варто зауважити, що нам рано почивати на лаврах, оскільки і прийняті закони і бюджет не можуть відбутися без суттєвих змін в економіці і в економічному законодавстві, зокрема.

Відсутність належної законодавчої бази вже призвела до відчутних недонадходжень до бюджету у 2002 році. І знову ми ризикуємо "наступити на ті ж самі граблі". Бюджет цього року не менш напружений. Ми прийняли закон про поетапне підвищення мінімальної заробітної платні. Це правильно. Але чи все ми зробили для того, щоб забезпечити суттєве збільшення дохідної частини бюджету? Я думаю, що ні.

Як і раніше, потребує серйозних змін податкове законодавство. Необхідно переглянути пільгову базу оподаткування, поставити узаконені бар'єри на шляху відмивання "брудних" грошей, нецільового використання бюджетних коштів і зробити ще багато чого важливого і невідкладного, щоб наше з вами рішення не існувало у віртуальному чи паперовому вигляді, а мало практичне, висловлюючись науковою термінологією, прикладне застосування.

Чому ми забули про Податковий кодекс, якого чекають і юридичні, і фізичні особи? Чому ми забули про те, що недосконалість законодавства в економічній сфері продовжує стимулювати таке ганебне явище для розвинених країн, як тіньова економіка. А скільки від цього втрачає бюджет? Невже ми знову про це згадаємо лише у липні, коли розпочнеться бюджетний процес наступного, тобто вже 2004 року? І вкотре нам буде ніколи приймати зважені робочі закони для розвитку вітчизняної економіки. Тим більше, що на той період, у розпал президентської гонки, популістські законопроекти ростимуть, як гриби після дощу.

Говоримо про те ще й тому, що навіть у тижневому порядку денному не знайшлося місця для законопроектів, які б мали серйозний позитивний вплив на розвиток народногосподарського комплексу.

Тому депутатська група "Європейський вибір" вважає за необхідне найближчим часом провести узгоджувальну раду спільно із представниками усіх фракцій і груп за участю керівників уряду, на якій визначити перелік невідкладних економічних законопроектів з подальшою їх поетапною підготовкою, включенням до порядку денного та прийняттям. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Від фракції Народно-демократичної партії України до виступу запрошується Олег Зарубінський. Підготуватися Козаченку.

11:54:00

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії.

Шановний пане Голово, шановні колеги, гості, журналісти! Американо-іракське протистояння поступово, але все швидше досягає свого апогею. Водночас наслідки масштабної війни, яку фактично вже сьогодні готові розпочати її натхненники, для людства можуть бути просто непередбаченими. Крім інших, це загроза єдності європейців, загроза творенню єдиної, економічно могутньої і миролюбної Європи. Не треба доводити, що мешканцям Європейського континенту це непотрібно. Їм, а значить - нам, потрібний мир, мир і безпека. І наші пропозиції, наші ініціативи повинні бути спрямовані саме на це.

Понад 2 роки тому з цієї трибуни я висловив пропозицію щодо проголошення Чорного і Азовського морів без'ядерною зоною. І виходив з того, що це відповідає стратегічному курсу України на обмеження і ліквідацію ядерної зброї.

Так, Україна стала першою і, на жаль, останньою країною, що добровільно і повністю позбулась наявної в неї зброї масового знищення, показавши приклад іншим країнам і народам. Світова громадськість тоді визнала Україну як активний фактор миру і стабільності в Європі, однак естафету ніхто не підхопив. Констатуючи з прикрістю цей факт, усі ми водночас усвідомлюємо, що зробити це не просто в умовах, коли самі члени ядерного клубу, постійно і справедливо киваючи пальцем у бік менших, не полишають, однак розмов про стримуючий характер цієї зловісної зброї і навіть про можливість завдання першого нібито превентивного удару. Створюється враження, що якраз вони найбільш відповідальні за ядерне роззброєння не повністю усвідомлюють, що тим самим виправдовують стримування цього процесу. І як результат уже не тільки до НАТО чи Європейського Союзу, а й до "ядерного клубу" виструнчилася таємна черга.

Україна завдяки своїй політиці в галузі роззброєння і трагедії Чорнобиля має моральне право привернути увагу світової громадськості до цих небезпечних тенденцій і запропонувати державам, що володіють ядерною зброєю, і міжнародним організаціям покінчити з невиправданими паузами в роззброєнні, активізувати ліквідаційні та обмежувальні заходи. Одним із таких відносно безболісних для власників ядерної зброї, але важливих, з точки зору зміцнення довіри між народами і позитивною налаштованістю урядів, є призабута практика проголошення безядерних зон, передбачена, до речі, статтею 7 Договорю про нерозповсюдження.

Безядерний статус Чорного і Азовського морів відповідав би національним інтересам країн Причорномор’я і став би вагомим внеском у загальну справу боротьби за стабільний і безпечний світ. Враховуючи катастрофу з підводними носіями ядерної зброї, це водночас був би запобіжний акт екологічного захисту Чорноморсько-азовського басейну - середовища, що є життєдайним для багатьох мільйонів людей та унікального тваринного світу.

З урахуванням всіх цих аргументів ми повторно, - я закінчую, - пропонуємо рекомендувати Президентові України як главі держави вийти з ініціативою проголошення Чорного і Азовського морів безядерною зоною. Просити його дати доручення щодо проведення переговорів з державами Причорномор'я та опрацювання відповідного договору під егідою ООН і МАГАТЕ. Вважали б за доцільне включити цю пропозицію і в плани міжпарламентських зв'язків Верховної Ради. Прошу підтримати цю ініціативу і дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Від депутатської групи "Народовладдя" до виступу запрошую Олексія Олексійовича Козаченка. Підготуватися Володимиру Черняку.

11:57:56

КОЗАЧЕНКО О.О. Олексій Козаченко, група "Народовладдя", Одеса.

Шановний Голова! Шановні колеги! 17 грудня 2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради без належного погодження із міською радою, без відповідного економічного обгрунтування були затверджені нові тарифи на житлово-комунальні послуги в місті Одеса. Вже з 1 січня поточного року вони збільшились в 1,56 рази по водопостачанню, а по водовідведенню - в 1,32 рази. Окрім того, з 1 березня передбачається підвищення квартирної плати, вдумайтесь, більше, ніж в 2,3 рази. При цьому ініціатори такого підвищення не вважають за потрібне надати розрахунки для обгрунтування свого рішення.

Робоча група, створена на виконання доручень Прем'єр-міністра України з метою перевірки економічної обгрунтованості нових тарифів, не отримавши необхідних для такої перевірки матеріалів, дійшла до висновку про неможливість визначення правомірності вжитих одеською владою заходів. В даній ситуації можна припустити, що свою бездіяльність і невміння господарювати органи міського самоврядування намагаються перекласти на плечі населення. Тому безвідповідальна політика місцевої влади викликала справедливе обурення одеситів та стала причиною значного напруження соціальної ситуації в місті, проведення масових акцій протесту та численних скарг громадян до місцевих і центральних органів виконавчої влади, народних обранців всіх рівнів та до Президента України.

Таке ставлення до проблем людей викликає обурення і занепокоєння у нас, членів депутатської групи "Народовладдя". Ми вважаємо, що питання вартості житлово-комунальних послуг є одним із наріжних каменів проголошеної державної політики соціальної захищеності кожного громадянина. Більше того, про неприпустимість довільного підвищення цієї вартості чітко сказано у всіх документах, що визначають основні напрямки розвитку держави, у тому числі і в посланні Президента України щодо концептуальних засад стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Тому будь-які зміни вартості послуг, що надаються для забезпечення основних умов життя наших співвітчизників, повинні бути не лише всебічно обгрунтовані, але й мають передбачати відповідні компенсаторні механізми. Тому група "Народовладдя" для всебічного та об'єктивного вивчення і аналізу ситуації, перевірки законності дій виконавчого комітету Одеської міської ради вважає за необхідне створити тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України і звертається до усіх народних депутатів з пропозицією підтримати внесений нами проект відповідної постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Від фракції "Наша Україна" запрошую до виступу Володимира Черняка.

12:00:50

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, у своєму вступному слові Володимир Михайлович сказав, що потрібно працювати по-новому. Ми підтримуємо цей заклик, але ми хочемо, щоб нове не було перелицьованим старим, а щоб воно дійсно було новим.

В нашій роботі панує законодавчий сумбур. Наша фракція вважає, що якраз основне наше завдання полягає в тому, щоб відмовитись від законодавчого сумбуру і перейти до послідовної, системної, перспективної законодавчої діяльності. У нас відбувається постійне латання законів, зміни і доповнення багаточисельні замість того, щоб приймати дійсно ті закони, які потрібно, ми приймаємо часто другорядні закони, не приймаємо кодексів, неправильно акценти розставляємо, отже, нам потрібно визначитися із стратегією законодавчої діяльності. Ми вважаємо, що це - основне питання поточного моменту, правильно визначити стратегію законодавчої діяльності і послідовно реалізовувати цю стратегію.

У нас переважно і в економіці, і в політичній системі, і в соціальній системі відбувається не реформування, а деформування. Потрібно відрізняти реформування і деформування. Ми вважаємо, що нам потрібно перейти від деформування до реформування. і це є надзвичайно важливим, щоб ці реформи давали результати, позитивні результати.

Перш за все, для наших виборців і нашого суспільства, для України. Потрібно критерії визначити чітко. Якими повинні бути критерії реформування. І тоді відповідно до критеріїв ми будемо рухатися.

Надзвичайно важливим є реформа влади, реформа системи влади. Багато балачок на цю тему. І практично нічого не робиться.

Ми вважаємо, що потрібно прийняти закон про Кабінет Міністрів. До цього часу він Президентом не підписаний, повернутий. Потрібно прийняти закон про вибори на партійній основі.

Замість того, щоб приймати ці законопроекти, нам підкинули провокативний законопроект про застосування російської мови. Є небезпека того, що цей законопроект може розколоти сесійний зал, опозицію. Почався рік Росії в Україні. Ми б хотіли, щоб почався рік України в Україні. Коли вже нарешті почнеться рік України в Україні?

Ми вважаємо, що потрібно перевернути піраміду влади. У нас зараз влада вся зосереджена на горі. Потрібно перевернути піраміду влади, щоб максимально влада була внизу. Але для цього треба провести політичну реформу, потрібно, щоб Президент поділився владою, щоб Президент не призначав міністрів, а тільки із згоди Верховної Ради. Цього немає ніде у світі, навіть у США, де дуже сильна президентська влада.

ГОЛОВА. Прошу завершувати.

ЧЕРНЯК В.К. Генеральний прокурор призначається підзвітний Президенту. Потрібно, щоб підзвітний Верховній Раді. Губернатори не обираються, а призначаються. Тобто є ціла система необхідних змін до системи влади.

І останнє. Відповідь депутатові Володимиру Зайцю. Фракція "Наша Україна" не проти прийняття Закону про відмивання брудних грошей. Вона проти прийняття такого закону, який не відповідає європейським стандартам. Наша фракція за прийняття була кращого закону, ніж той, який був у тій редакції, яка приймалася. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, всі, хто виявив бажання виступити від фракцій, таким правом скористалися. Шановні колеги, немає підстав для репліки. Я прошу вас.

У мене така є пропозиція, шановні колеги, зараз підготовлений перелік законопроектів, за які ми повинні проголосувати, щоб включити, їх всього 19. Правда, із них 13 є у порядку денному, за 6 ми проголосуємо. Я просив би, щоб депутати зібралися у сесійному залі.

А зараз, якщо немає у вас заперечень, я просив би, щоб із інформацією виступив голова парламентської делегації ПАРЄ Борис Ілліч Олійник. Делегація, як вам відомо, щойно повернулася із Ради Європи. Будь ласка. Борис Ілліч просить 7 хвилин. Ви повинні домовитися, що всі наші делегації після завершення роботи у різних міжнародних організаціях будуть інформувати нас про результати. Немає заперечень? Будь ласка, Борис Ілліч.

12:06:12

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, отже, хроніка без коментарів у короткому викладі.

27-31 січня у Страсбурзі відбулася перша частина чергової сесії ПАРЄ, у роботі якої взяли участь члени постійної делегації Верховної Ради України Раханський, Гладій, Головатий, Зварич, Карпов, Костенко, Писаренко, Рибак, Симоненко і Олійник теж так.

ПАРЄ ухвалила включити до порядку денного обговорення за терміновою процедурою ситуації: перше, щодо Іраку; друге, стосовно кодексу добропорядності при проведенні виборів; третє, щодо забруднення морського середовища. Окрім зазначених вище, розглядалися також свобода висловлювання у засобах масової інформації в Європі; конфлікт у Чеченській Республіці, переміщення осіб у південно-східній Європі: тенденції, проблеми, рішення; внесок Ради Європи у процес розробки Конституції Європейського Союзу; виклики соціальної політики у старіючих суспільствах; кодекс добропорядності при виборах; проект протоколу, що вносить поправки до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом, становище молодих мігрантів у Європі тощо.

Першого дня відбулося обрання керівництва комітетів Парламентської асамблеї. На пленарних засіданнях ПАРЄ виступили члени постійної делегації: Олійник - "Кодекс добропорядності при проведенні виборів та щодо ситуації навколо Іраку"; Раханський з питань "Свобода висловлювання у засобах масової інформації в Європі", "Забруднення морського середовища" , у напрямку повної соціальної адаптації інвалідів; Юрій Костенко з соціальних питань; Зварич - ситуація щодо Іраку; Рибак - "Свобода висловлювання у засобах масової інформації в Європі"; Симоненко з питань свободи висловлювання у засобах масової інформації та виклики соціальної політики і старіючих суспільствах.

Найгостріша дискусія розгорнулася щодо ситуації довкола Іраку. Переважна більшість достойників підкреслювала, що США не мають підстав для початку війни проти Іраку, оскільки робота експертів ООН триває, а Саддам Хусейн поки що виконує останню резолюцію ООН.

І якщо Сполучені Штати в особовому порядку приймуть рішення розпочати війну, то це підірве авторитет Організації Об'єднаних Націй, дестабілізує світовий порядок, створить напругу на близькому Сході, призведе до конфронтації між християнством та ісламом. За підсумками обговорення ухвалено резолюцію, в якій асамблея закликає іракські власті негайно відкрито та беззастережно налагодити співпрацю з інспекторами аби спростувати підозри світової спільноти щодо наявності зброї масового знищення, а держави-члени та кандидати у члени Ради Європи, а також держави-спостерігачі при Раді Європи, передусім США, мають утримуватися від застосування сили без чіткого рішення Ради Безпеки.

Бурхливо відбулося обговорення питання конфлікту в Чеченській Республіці. Дискусія в основному точилася навколо наміру російських федеральних та чеченських властей провести 23 березня цього року референдум щодо проекту Конституції Чеченської Республіки. Доповідач від комітету ПАРЄ з політичних питань - лорд Джад, котрий у січні відвідав Чечню, рішуче наполягав на необхідності перенесення референдуму на пізніший термін з огляду на відсутність безпеки для життя виборців і спостерігачів на незабезпеченість належних умов для волевиявлення біженців та переміщених осіб. Зі свого боку всі члени російської парламентської делегації, за винятком відомого правозахисника Ковальова, наполягали на неможливості перенесення строків референдуму, оскільки, на їх думку, це призведе лише до подальшого загострення конфлікту. Тієї ж позиції дотримувався і спеціальний представник Президента Російської Федерації у Чечні Абдул Хаким Султигол.

По обговоренню асамблея ухвалила компромісний варіант резолюції, де засуджується атмосфера безкарності, що панує в Чеченській Республіці і водночас фактично допускається можливість проведення вище згаданого референдуму. Однак, бюро ПАРЕ на своєму засіданні 31 січня вирішило не надсилати спостерігачів до Асамблеї на референдум. Остаточне рішення з цього питання буде прийнято на засіданні бюро 10 березня в Парижі. 29 відбулася зустріч постійної делегації з Вальтером Швімером, генсеком, на його прохання. Йшлося, зокрема, про забезпечення свободи засобів масової інформації в Україні та можливостям внеску Ради Європи в цю справу. Вальтер Швібер позитивно оцінив недавні парламентські слухання з питань забезпечення свободи ЗМІ в Україні та їхніми підсумками. Він висловив сподівання, що ця постанова від 16 січня - цитую - "супроводжуватиметься конкретними практичними кроками". І запевнив, що Рада Європи сприятиме цьому процесу. В свою чергу голова постійної делегації вчергове запевнив генсека, що делегація докладе всіх системних зусиль для забезпечення подальшого прогресу виконання наших зобов'язань. До речі, шановні колеги, заради Христа, ну давайте вже завершимо із кодексами, із хартією, із пеніціарною системою, дай їй Бог здоров'я, переведемо її під Мін'юст і переоркеструємо прокуратуру, бо інакше як ми будемо ставити питання про зняття моніторингу?

Під час сесії відбулися також зустрічі нашої делегації з доповідачами. Повний розгорнутий текст ми подамо у звіті своєму, де скрупульозно буде вказано те, що я пропустив. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, звіт буде розповсюджено серед депутатського корпусу. У вас буде можливість детально ознайомитись з ним.

Шановні колеги, надійшли пропозиції, їх 24, про додаткове включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради питань. Секретаріат їх проаналізував і виявилось, що з них лише дев'ять не включені, всі інші включені. Їх нема потреби читати. Тому давайте, якщо у вас нема заперечень, проголосуємо за включення тих питань, які не включені. Це логічно. Я ставлю на голосування, ну підождіть, шановні колеги! Не всі зразу тільки! Я кажу: ми як домовлялися діємо по принципу - залишилось не включених шість документів, я їх називаю, ви визначаєтесь голосуванням. Прошу уваги! Документ за номером 1324 - проект закону "Про відновлення історичної справедливості боротьби за свободу і незалежність України". Ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу визначитись. Шановні колеги, займіть свої місця!

12:15:13

За-158

За - 158, рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту закону за номером 2050 проект Закону про визнання Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської партії (УПА) воюючою стороною у Другій світовій війні. Ну, шановні, ми голосуємо. Я вас прошу, сядьте, будь ласка! Це не обговорення.

12:15:49

За-141

За - 141, рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного документу під номером 2176-1 - це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Це проект, який вносив народний депутат Кириленко, ми його розглядали 16.01.2003 року. Прошу народних депутатів голосувати, визначившись таким чином.

12:16:23

За-232

За - 232, рішення прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту документу під номером 2215 - це проект постанови про початок процедури усунення Кучми Леоніда Даниловича з поста Президента України в порядку імпічменту та утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії.

12:17:01

За-154

За - 154, рішення не прийнято.

Шановні колеги! Шановні колеги, зараз візьміть і подивіться по фракціях.

Далі. Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови під номером 2330 - це проект постанови про утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з перевірки незаконної діяльності голови ДПА у Львівській області Сергія Медведчука.

12:17:43

За-197

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту закону під номером 2338 "Про нотаріат". Це народний депутат Мусіяка. Да.

12:18:07

За-214

Рішення не прийнято.

Також депутат Мусіяка пропонує включити проект Адміністративного кодексу, це номер 1331. Ставлю на голосування. Прошу народних депутатів визначитись.

12:18:35

За-273

Включено.

А також ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону "Про акціонерні товариства" за номером 3059. Це Мусіяка все вносив.

12:19:03

За-190

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, якщо немає потреби, я не буду перечитувати. Всі інші включені. От мені дали, я можу назвати номери. Це проект документу під номером 2297 Кармазіна. Включено. 2230. Ні, ми ще голосували за нього. 2413-1 народного депутата Рудьковського. Включено. 2488, проект Постанови про затвердження положення про помічника-консультанта включено. 2622 народного депутата Турчинова пропозиція ввійшла. 2637 у порядку денному, теж Турчинова. 2642 також у порядку денному. 3010 також у порядку денному. 3041 також у порядку денному. 3047 народний депутат Рудьковський є. 3051 народний депутат Турчинов є. 3054, проект Постанови про включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України звіту міністра палива та енергетики є.

3061 проект Закону про адвокатську діяльність і адвокатуру, народний депутат Соболєв напогялав, є. І 3064 проект Закону про підтримку виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції, Катерина Ващук, також цей є проект. Тобто все ми виконали.

Будь ласка, одну хвилиночку ще. Шановні колеги, як виняток, я ставлю ще один на голосування проект, вже більше приймати не будемо.

Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України, внесеного народними депутатами Климпушем, Іванчем, Кухарчуком, Льовіним, Червоненком на заміну раніше внесеного. Це проект закону під номером 2242. Ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу проголосувати. І таким чином визначитися.

12:21:11

За-142

Рішення не прийнято.

Мартинюк. Уточніть ще зараз, будь ласка.

12:21:21

МАРТИНЮК А.І. Не має значення. Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, тільки що ми з вами заслухали звіт нашої делегації, яка брала участь у засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи. І як ви чули із звіту нашого керівника шановного Бориса Ілліча, Парламентська асамблея Ради Європи прийняла спеціальну резолюцію, присвячену одному із найгарячіших питань сьогодення, те, що стосується проблеми навколо Іраку.

Ми сьогодні від імені фракції подали пропозицію за номером 2654 проект постанови про те, щоб затвердити заяву Верховної Ради з приводу загрози війни проти Іраку.

Володимире Михайловичу, я просив би, щоб ми зараз включили цю заяву до порядку денного і прийняли рішення про те, щоб зараз її розглянути і прийняти рішення. Тому що кожному із нас зрозуміло чим це може закінчитися не тільки для Іраку, не тільки для тих держав, які у найближчому прикордонні знаходяться із цією державою, а в цілому для світової цивілізації.

І я дуже просив би, шановні колеги, уважно подивіться, будь ласка, на цей проект заяви. Вона абсолютно солідаризується і виважена, і відповідає вимогам міжнародного права, вона, по суті, повторює резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. Я думаю, було б досить добре, якби наш парламент прийняв відповідне рішення. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо у вас немає заперечень, я ставлю на голосування пропозицію, яка щойно прозвучала, про включення і прийняття рішення сьогодні щодо проекту Постанови Верховної Ради за номером 2654-1 з приводу загрози війни проти Іраку.

12:23:30

За-187

За - 187. По фракціях прошу дати. Зараз, ну, не все зразу, я вас прошу, шановні колеги!

Давайте домовимося таким чином. Шановні колеги, ви після 14-ої години, як керівники фракцій зберуться, ми поставимо на голосування.

А зараз я просив би, шановні колеги, таким чином. Ми включимо... Ну, одну хвилиночку! Будь ласка, з процедури два народних депутати.

Тягнибок, будь ласка.

12:24:13

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую.

Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я до вас звертаюся, щоб ще раз поставити на голосування питання включення в порядок денний проекту постанови за номером 2330 щодо перевірки діяльності Львівської податкової. Якщо дозволите, я вам одну секунду поясню. Зрозумійте, будь ласка, у народних депутатів існують документи, документи зловживання, сваволі тієї структури. Держава втрачає мільярди гривень. Фактично не хочуть перевіряти міжвідомчі комісії цього питання. Буквально кілька голосів не вистачило. Ми створимо незалежну комісію депутатську, ми долучимо відповідних фахівців. Я вас дуже прошу: підтримайте, будь ласка, і проголосуйте ще раз по питанню створенню депутатської комісії по діяльності Львівської податкової. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Оробець.

12:25:07

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні колеги, я хотів би звернутися до вас з приводу заяви Верховної Ради, яка вноситься Петром Симоненком. Я вважаю, що вона повинна бути проголосована у нашому залі, за виключенням таких слів, де, я вважаю, що не варто ці слова вживати, оскільки винні у конфлікті обидві сторони, слова: засуджує дії влади США, які ведуть до початку нової війни. А має бути таким чином: "Народні депутати висловлюють волю своїх виборців, наполягають на необхідності мирного виходу цієї кризи і, безумовно, виконання норм міжнародного права".

Шановні колеги, невипадково, коли Путін був у нас в Україні, він заявив, що він ще подумає, як він буде голосувати. Отже, він хоче голосувати в обмін на те, що США простирає свої сфери впливу на Ірак, а Росія тотально контролює Україну. І ми заложники цієї ситуації. Ми не повинні допустити, щоб війна розпочалася, бо це означає однозначно переділ Європи. І таким чином нам обов'язково треба показати свою позицію разом із всією Європою, яка не хоче цієї війни.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Петро Миколайович, будь ласка, а потім Добкін.

12:26:38

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Я можу погодитися як один з авторів цього проекту заяви і проекту постанови, погодитися із пропозицією, яка зараз внесена. І щоб ми тут висловили тільки нашу точку зору від імені наших виборців щодо необхідності мирного виходу з цієї ситуації. Але я і закликаю всіх народних депутатів, давайте ми з вами розуміти, що відбувається сьогодні у світі. Я дуже вас прошу, зараз враховуючи ось і цю поправку, яка тільки що проголошена народним депутатом Оробцем, проголосувати цей текст заяви як заяву від імені Верховної Ради. Я дуже прошу, Володимире Михайловичу, ще раз поставити на голосування з врахуванням усієї поправки. Дякую.

ГОЛОВА. Станіслав Іванович Гуренко, будь ласка. Добкін, да, да, буде зараз, да.

Станіслав Іванович Гуренко. Потім Добкін.

12:27:36

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, фракція комуністів.

Я хотів би підтримати виступи Петра Миколайовича і шановного колеги Оробця. І тим, хто буде голосувати, нагадати, що йдеться не тільки про переділ Європи, я хочу нагадати про Чорнобиль сидячим тут у залі. Так коли рвонув Чорнобиль, то у Швеції випали радіоактивні опади. Якщо рване Ірак, то з України тікати буде нікуди. Я хочу, щоб це було всім зрозуміло. А там наслідки тільки за тим, що збираються зробити американські вояки, будуть аж ніскільки не менші, ніж були ті, які були у чорнозвісному квітні 1986 року. Я хотів би, щоб кожен, хто буде голосувати, був цьому свідомий. Спасибі.

ГОЛОВА. Народний депутат Добкін.

12:28:23

ДОБКІН М.М.

Спасибо.

Уважаемый Владимир Михайлович! Я прошу прощения, постанова 2268 по ошибке не голосовалась, проект постановы 2268. Ми сейчас проверили, мы ее просто пропустили случайно. И пока не пришлось убегать с Украины из-за войны с Ираком, я прошу, чтобы мы такую комиссию специальную создали.

ГОЛОВА. Добре. Всі висловилися, так?

Будь ласка, народний депутат Шкіль, і зараз будемо визначатися.

12:28:54

ШКІЛЬ А.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Я також хочу наполягати на тому, що обов'язково треба проголосувати заяву Верховної Ради з приводу загрози війни в Іраку, тому що я не думаю, що в цій залі хто-небуть присутній, хто виступає за війну. Просто тут цей додаток Оробця є слушний, і треба наголосити з приводу загрози війни, просто загрози війни, світової війни, можливо, навіть забрати слово "Ірак", тому що конфлікт в Іраку може потягнути загострення ситуації в арабському світі і до світової війни загалом. Тому ми мусимо бути стурбовані миром, а не початком війни. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте таким чином. Ми перейшли до обговорення, нам треба це питання включити до розгляду і прийняття рішення.

Я ставлю на голосування про включення до розгляду і прийняття рішення з приводу проекту заяви Верховної Ради щодо загрози війни проти Іраку.

12:29:58

За-261

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття... По фракціях, будь ласка.

Я ставлю на голосування - послухайте пропозицію - про прийняття її в цілому цієї заяви з урахуванням пропозиції народного депутата Оробця, яка була підтримана авторами законопроекту, а також внести пропозицію Андрія Шкіля, щоб убезпечити від загрози катаклізмів світових. Таким чином, да? А потім перейдемо.

Шановні колеги! Давайте таким чином. Я ставлю на голосування про прийняття тоді за основу проекту цього документу з урахуванням уже висловлених пропозицій. Прошу голосувати.

12:30:57

За-269

"За" - 269, за основу прийнято.

Пропозиція. Юрій Кармазін. Потім Добкін.

(Ш у м у з а л і)

Вона врахована вже, я ж сказав. При прийнятті за основу.

Юрій Анатолійович, будь ласка.

Включіть мікрофон народного депутата Добкіна, а ви сюди підійдіть, якщо не працює мікрофон у вас.

12:31:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Все, все, працює. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я прошу добавити обов'язково речення таке, що "Україна як держава, що перша відмовилася від ядерної зброї". Це обов'язкове речення має бути включено сюди, щоб всі розуміли, що Україна, яка відмовилася від ядерної зброї, категорично проти застосування ядерної зброї біля її території.

Ми живемо на Чорному морі. Я проти того, щоб бряцали зброєю Лондон чи Вашингтон, чи хто завгодно. Тому це речення ми маємо записати, що Україна, яка перша серед держав відмовилася від ядерної зброї. Обов'язково! Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сутність поправки зрозуміла. Я ставлю на голосування доповнення народного депутата Кармазіна в такій редакції: "Україна як держава, яка добровільно відмовилася від третього за потужністю ядерного потенціалу". Ні, ну ще є пропозиція народного депутата Добкіна, ну я ж із задоволенням, але не можу. Прошу визначитися щодо цієї поправки.

12:33:00

За-259

За - 259. Добкін, народний депутат, будь ласка.

12:33:06

ДОБКІН М.М.

Учитывая важность этого международного конфликта во всем мире и учитывая то, что коллегами-депутатами было внесено множество поправок, я предлагаю в целом принимать эту постанову только после того как она будет распечатана, роздана депутата, чтобы мы могли ее прочитать и проголосовать за документ, который мы уже прочитали.

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Оробець, будь ласка.

12:33:34

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні колеги, тут є ще одна фраза, яку я мав на увазі, але я не зачитав. Тут є указання конкретних країн, мається на увазі США та Великобританія. Мається на увазі звертається до США і Великобританії із закликом утримуватися від будь-яких дій, що принижують авторитет та роль ООН. Ми не маємо зараз фактів приниження на державному рівні цими країнами авторитету.

Тому, я вважаю, посилання на США, Великобританію також прибрати, це лише буде до честі цього проекту. А далі - по тексту.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку, яку щойно виголосив народний депутат Оробець.

12:34:30

За-74

Всі? Народний депутат Кириленко. В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна", увімкніть мікрофон.

12:34:44

КИРИЛЕНКО В.А. "Наша Україна".

Шановні колеги, я хочу уточнити редакцію останнього абзацу. Мені здається, що буде логічно, якщо ми його випишемо вилучивши половину першого і весь другий рядок і буде звучати таким чином: "Народні депутати України наполягають на необхідності мирного виходу із цієї кризи і безумовного виконання норм міжнародного права". Крапка. Я пропоную цю редакцію.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Кириленка, який щойно її виголосив. Прошу її голосувати.

12:35:28

За-229

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому заяви з урахуванням пропозицій, які були підтримані в сесійній залі.

12:35:54

За-260

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я хотів би ще одну пропозицію, така звучала народного депутата Тягнибока й інших. Давайте таким чином поступимо. Я прошу народних депутатів, фракції, комітети подивитися, можливо, ми щось пропустили. Опрацювати ці пропозиції і які будуть, здати до секретаріату. Після 14-ї години ми їх проголосуємо, в тому числі, ну я кажу, в тому числі і вашу пропозицію.

(Ш у м у з а л і).

Шановні народні депутати, прошу, сядьте. Зараз таким чином я пропоную: проголосувати, ми пропустили, проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України щодо з'ясування причин формування та сум заборгованості перед державними юридичними особами-позичальниками за кредитами, залученими державою або під державні гарантії. Це документ за номером 2268, його вносить народний депутат Добкін. Прошу голосувати.

12:37:09

За-243

Ну, давайте після обіду проголосуємо, ще будуть якісь законопроекти.

Ну, я прошу вас, шановні колеги. Шановні колеги, ну!.. Шановні колеги, у мене була пропозиція попрацювати. Якщо будуть, ми їх тоді після обіду поставимо на голосування. Шановні колеги, давайте зараз заспокоїмося. Ну не буде ж результату, ну що ви! Давайте після обіду. Ну, зробите всі пропозиції. Ну, я прошу вас! Я ще раз говорю, шановні колеги, подивитися, які питання на ваш погляд випали з поля нашого зору, потребують розгляду. Після 16-ї години ми проголосуємо знову, щоб не повертатися кожен раз до одних і тих же питань. Ну зараз ми проголосуємо одне і будемо голосувати знову інші, ви розумієте мене? Я прошу вас, давайте ж не будемо.

Я вношу на розгляд проект закону "Про внесення змін до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування". Доповідач - заступник державного секретаря Гаряча Олена Василівна. Комітет пропонує розглянути це питання протягом 20 хвилин. До 5 хвилин для доповіді. Будь ласка.

Шановні колеги, ми перерву вже зробили, ми використали. Ну, я прошу вас, давайте попрацюємо. Нам шалено треба попрацювати. Ну прошу вас! Будь ласка.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я хочу звернути вашу увагу на те, що сьогодні, в минулому році, 2002 році, ми започаткували з вами систему соціального страхування і вперше за останні роки незалежної України ми повністю профінансували на 100 відсотків страхові виплати для працюючих осіб, які втратили здоров'я, одержували тимчасову допомогу повністю і вчасно. Одержували допомогу сім'ям з дітьми працюючі жінки і допомогу ті особи, які тимчасово залишилися в не залежних від себе причин без роботи.

Таким чином 2002 рік став переломним роком у захисті і в наданні державних гарантій працюючим особам. З 2003 року, шановні народні депутати, ми переходимо до зменшення податкового тиску на фонд оплати праці і при збереженні уже існуючих державних гарантій працюючим особам з одночасним поступовим їх підвищенням.

Ми запропонували в даному законопроекті, уряд запропонував, щоб зменшити податковий тиск на фонд оплати праці , і ще перший рік, це тільки започаткування, на 0,2 відсотки. Це дозволить нам залишити в економіці, на розвиток економіки біля 200 мільйонів гривень. При цьому, шановні народні депутати, пропонується в цьому законопроекті збільшити державні гарантії жінкам, які здійснюють, працюючим жінкам, я це повторюю, працюючим жінкам, які здійснюють догляд за дітьми до трьох років майже в два рази. І в цьому році допомога очікується працюючим жінкам по догляду за дітьми до 80 гривень. У минулому році 58 гривень. Одночасно збільшуються мінімальні гарантії і по іншим страховим фондам.

Шановні народні депутати, прийнятий Верховною Радою Закон про Державний бюджет на цей рік передбачає спрямування з фонду зайнятості 107 мільйонів гривень на створення додаткових робочих місць у вугільних регіонах.

Ми сьогодні готуємо проект відповідного рішення уряду про порядок спрямування цих коштів.

Шановні народні депутати, ми передбачаємо і надалі, починаючи вже з 2003 року, подальше зменшення внесків до страхових фондів за рахунок не тільки зменшення адміністративних видатків, але будемо звертатися до Верховної Ради про прийняття законів, які б дозволили нам розширити базу оподаткування в ці фонди. Зокрема це стосується страхування всіх без винятку найманих працівників, і об'єднання тих функцій фондів, які є спільними для них.

Шановні народні депутати, даний законопроект ми обговорили попередньо перед тим, як послати у Верховну Раду, із нашими соціальними партнерами. І на основі соціального діалогу і консенсусу ми дійшли згоди про ті пропозиції, які ми вам сьогодні подаємо.

Попередньо законопроект розглядався на Комітеті з питань соціальної політики і в Науково-експертному управлінні Верховної Ради. Ці органи підтримали даний законопроект. Уряд звертається до вас з проханням підтримати даний законопроект і започаткувати нову сторінку в реформуванні соціальної сфери в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання.

Висвітліть, будь ласка. Черняк. Наступний - Сухий.

12:43:34

ЧЕРНЯК В.К.

Шановна Олена Василівна, на мій погляд, законопроект є слушним, відповідає потребам сьогодення, я думаю, треба його підтримувати. Але виникає у мене деякий сумнів відносно величини зменшення податкового тиску на Фонд оплати праці. Чому ви так нерішуче в цьому напрямку дієте і чому тільки на 0,2 відсотка зменшується цей тиск? Дякую.

ГАРЯЧА О.В. Дякую.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Кириловичу. Я говорила про те, що ми тільки другий рік функціонуємо в системі соціального страхування, і минулий рік був надзвичайно складним. У нас були заборгованості більше 800 мільярдів... мільйонів гривень тільки по регресних виплатах, ви це знаєте. Була заборгованість у селі по допомозі сім'ям з дітьми. Нам тільки у минулому році вдалося вийти на стовідсоткове фінансування. І ми ж знаємо з вами, що розмір допомоги по догляду за дитиною 80 гривень, він аж ніяк не забезпечує прожиткового мінімуму на дитину і ту матір, яка здійснює догляд за дитиною.

Тому, мабуть, ви підтримаєте нас в тому, що ці два процеси повинні відбуватися паралельно. Не зменшуючи державні гарантії, ми повинні зменшувати податковий тиск. Якщо ми будемо намагатися зменшити навантаження на фонд оплати праці, ми тим самим не будемо стимулювати людей сплачувати страхові внески, щоб одержувати потім виплати.

Дякую вам. У наступні році ми передбачаємо це зменшення поглиблювати.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович, наступний Бабурін.

12:45:25

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Олена Василівна, Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

У мене запитання коротеньке, воно стосується того, що законопроект, безумовно, потрібно приймати. А запитання стосується перспектив подальшого проходження цього законопроекту.

Отже, перше. Чи зміниться норма відрахування 0,5 відсотка до суми оплати праці працівникам, які мають зарплату 185 гривень, тому що у законопроекті мова іде про зарплату, нижчу 150 гривень. Ну, про що мова іде, коли ми законом установили мінімальну зарплату. Це перше питання.

І друге питання. Який напрямок подальшого узгодження двох норм, двох законів, перший вашого законопроекту і другий закону, відомого нам про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з нетимчасовою втратою непрацездатності і так далі. Мова іде про що. У вас допомога по догляду за дитиною, відповідали колезі Черняку, досягне трирічного віку, 15 процентів прожиткового мінімуму, а у законі, про який я кажу, не менше прожиткового мінімуму. Яким чином ви будете узгоджувати два законопроекти, дві норми?

ГОРЯЧА О.В. Дякую вам. Шановні народні депутати, справа у тому, що ми у запропонованому законопроекті пропонуємо норму не менше 16 відсотків. Якщо надходження до фондів будуть дозволяти нам збільшити ті розміри виплати, ми, звичайно, це рішення будемо приймати протягом року. Що стосується узгодження цих законопроектів двох, то я хочу нагадати вам, що є і третій законопроект у Верховній Раді. І як нам вчора повідомили із Секретаріату Верховної Ради, є законопроект Віктора Михайловича Пинзеника, теж стосується страхових фондів. Я пропоную їх на друге читання розглянути у пакеті.

Відносно заробітної плати мінімальної 185 гривень, якщо до другого читання народні депутати внесуть пропозиції про збільшення межі 150 гривень на 185 ми готові розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабурін Олексій Васильович, будь ласка.

12:47:31

БАБУРІН О.В.

Прошу слово передати народному депутату Морозу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Мороза Анатолія, будь ласка.

12:47:39

МОРОЗ А.М.

Шановна Олена Василівна! Дуже важливий закон пропонується прийняти. Дійсно, сьогодні велика проблема і треба вирішувати це питання, що стосується народжуваності, тому що наші жінки, на жаль, знаходяться в такій ситуації, що народжувати не хочуть, і треба підвищувати цю соціальну допомогу.

Але сьогодні багато підприємств, і я думаю, що, мабуть, відсотків 70, знаходяться у дуже тяжкому стані. Чи зможемо ми забезпечити фінансово виконання цього закону, який пропонується в даному випадку?

Дякую за увагу.

ГАРЯЧА О.В. Дякую вам за запитання.

Шановні народні депутати! Ми тому і обережно поступаємо і зменшуємо податкове навантаження і одночасно соціальні гарантії в межах реальних надходжень. В минулому році ми спланували бюджети страхових фондів таким чином, що ми змогли забезпечити ті рішення, які прийняла Верховна Рада. Ми будемо працювати над зменшенням адміністративних видатків. Ви знаєте, що Верховна Рада теж прийняла у Державному бюджеті обмеження рівнів адміністративних видатків фондів.

І таким чином, я думаю, що запропоновану редакцію закону ми зможемо виконати. Але, звичайно, гарантією буде - розвиток економіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Левко Григорович Лук'яненко, будь ласка.

12:49:06

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Прошу передати слово Кирильчуку Євгену Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Кирильчука, будь ласка.

12:49:20

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую, Миколо Григоровичу.

Фракція Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Шановна доповідачу! От тут є в статті 1-й абзаці першому записано відносно працівників товариства глухих і товариства сліпих. Я розумію, що це є спеціалізовані майстерні, де ці люди працюють, вони одержують там копійки. І ми їм ставимо ще або збільшуємо навіть той платіж, який був до цього. Як ви вважаєте, це справедливо чи не зовсім?

ГАРЯЧА О.В. Шановні народні депутати! Дякую вам за запитання. Ми не збільшуємо податкового тиску на ці підприємства. Ми говорили про те, що ми на всі підприємства зменшимо податковий тиск.

Що стосується працівників цих 2-х підприємств УТОГу і УТОСу, я хочу проінформувати вас, що працівники цих підприємств одержують державні гарантії соціальні і лікарняні, і допомогу по догляду за дітьми, і по безробіттю в таких же самих розмірах, як і ті підприємства, які сплачують внески в повному розмірі. Тому тут не буде зменшення тих гарантій, які їм сьогодні надаються. Дякую вам.

Ми узгоджували цей законопроект з цими товариствами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.

Для співдоповіді слово надається голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Верни горі Леоніду Михайловичу. Будь ласка.

12:51:04

ВЕРНИГОРА Л.М.

Вернигора, соціалістична фракція.

Шановні колеги депутати! Ми з вами прекрасно розуміємо, що ми сьогодні з вами тільки на шляху або на початку шляху зменшення тиску на наше виробництво. Більше того, якщо ви уважно слухали, Олена Василівна як подавач від Кабінету Міністрів цього законопроекту попередила, що все буде добре тільки тоді і наші сподівання виправдаються, коли ми все-таки будемо розвивати виробництво. Якщо такого не станеться, то нічого нам буде ні на 0,2 зменшувати, ні на 1 процент. Тому я хочу звернути увагу на те, що ми вперше пробуємо регулювати цим процесом у стінах Верховної Ради, тому що нам, згідно з Регламентом, як ви знаєте, доводиться затверджувати щорічно разом із бюджетом соціальні тарифи. Мине ризикуємо й тим, що ми можемо його змінити. Для гарантії, ви знаєте, оголошена експериментальна робота в Чернівецькій і Луганській областях. Тому наш комітет уважно розглянув законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, і пропонує даний законопроект прийняти за основу. Згідно подальших процедур, якщо виникнуть якісь додаткові питання там з якимись одним десятим чи двом десятим. Ми можемо підправити, коли будемо приймати його в кінцевому прийнятті закону. Все у мене. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, на запитання. Висвітіть. Ніколаєнко Станіслав Миколайович, наступний - Атрошенко.

12:52:49

НІКОЛАЄНКО С.М. Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Вельмишановний Леоніде Михайловичу, мені, як і вам, народному депутату, часто приходиться бути в окрузі, зустрічатися і своїми виборцями і дуже неприємно, скажімо, коли ти не знаєш як дати відповідь чому не виплачується державна вчасно соціальна допомога, чому, скажімо, допомога на дітей не виплачується, з великими затримками. Або, скажімо, зміна способів фінансування цієї допомоги, от скажімо, допомоги на дітей, потім допомога на дітей в зв'язку з тим, що у декретній відпустці відбувається, перекидається на плечі тих підприємств, на яких ніби працювала ця людина. А ті підприємства, як правило, у мене сільська місцевість на Херсонщині, банкрутують і виплатити кошти немає з чого.

І друге питання. Як цей закон буде торкатися приватників, які сьогодні ховають заробітну плату в відповідних відрахувань не йде. Люди страждати, наймані працівники, будуть від цього чи ні? Будь ласка.

ВЕРНИГОРА Л.М. На перше питання. Справа ось в чому, що в концепцію цього закону, який ми сьогодні розглядаємо, ми поклали нарешті зменшення податкового тиску. Така є пропорційна залежність: чим менший податковий тиск на виробника, тим у нього більші прибутки або він розвиває виробництво і він більше коштів відраховує у це фонд. Тобто якщо ми будемо навпаки піднімати цей відсоток, тоді все менше й менше підприємств взагалі будуть спроможні в нього перераховувати кошти. Це перше.

І друге. Як же дійсно вийти із цього положення, що, припустимо так, я знаю по багатьом областях і по західним, у яких менше виробництва, а більше заробляють гроші десь за кордоном. От у Снятині мені сказали, що кожного дня у банк приходить приблизно 15 тисяч доларів. Це перераховують кошти ті, які працюють за кордоном, вони ж нічого не перераховують нам в Україну і тому в багатьох областях є дисбаланс між платоспроможністю і внесками. Ми зараз напрацьовуємо в комітеті ряд нормативів, де, скажімо, треба покласти край з тим, що у нас, скажімо, перераховують у цей фонд 700 тисяч в області, а забирають 5 мільйонів. Тобто ми сьогодні повинні привести у відповідність, щоби кожен витрачав на себе або вибирав із цих фондів стільки, скільки він туди перераховує. Це і буде тоді справедливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Атрошенко Владислав Анатолійович, наступний - Нощенко.

12:55:41

АТРОШЕНКО В.А. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановний доповідаючий! Шановні колеги! Законопроект, що розглядається, має важливе значення для встановлення розмірів страхових внесків з урахуванням прогнозних показників економічного і соціального розвитку на 2003 рік. Законопроектом пропонується збільшити розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

На мою думку, як члена бюджетного комітету запропоновані зміни потребують більш ретельного фінансово-економічного обгрунтування і, можливо, з наданням додаткових розрахунків щодо можливих змін доходної та видаткової частини фондів.

Ще, що я хотів зауважити, то це, що з метою оцінки умов для введення в дію статей 24, 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", законопроектом пропонується в поточному році провести в Луганській та Чернівецькій областях експеримент щодо запровадження соціального захисту працівників, які перебувають у стані часткового безробіття. Я пропоную поширити даний експеримент і на Чернігівську область, тобто охопити не тільки східні і західні,..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це виступ чи запитання?

АТРОШЕНКО В.А. ...а й північні області України. Це дасть можливість більш ширше врахувати специфіку зазначених регіонів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, у вас запитання є?

АТРОШЕНКО В.А. Є пропозиція поширити цей експеримент ще і на північну область.

ВЕРНИГОРА Л.М. Я ж говорив у своєму виступі, що ви до другого читання маєте право подати всі свої пропозиції, ми розглянемо їх.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну звичайно. Нощенко Микола Петрович, будь ласка. Закінчуємо.

12:57:20

НОЩЕНКО М.П. 160-ий виборчий округ, фракція "Трудова Україна".

Шановний співдоповідачу, я конкретизую, но хочу наперед сказати, що на селі, а я округ представляю сільський, основними джерелами для доходу сільського населення сьогодні є пенсія і виплати на дітей. Це - факт. Треба з цим рахуватися. А у мене запитання до вас впродовж виступу колеги Атрошенко. Будь ласка, конкретизуйте, будь ласка, який зв'язок цей законопроект має з Державним бюджетом? Чи прорахувалася необхідність додаткових бюджетних коштів, щоб не виникла ситуація як з мінімальною заробітною платою і взагалі чи є висновок бюджетного комітету по цьому законопроекту? Дякую.

ВЕРНИГОРА Л.М. Ну, давайте найпершими з вами визначимося в тому, що жоден з чотирьох соціальних фондів ніякого зв'язку з бюджетом не має. Усі наші соціальні фонди являються позабюджетними цільовими самоврядними фондами. І тому, як ви бачите, ми саморегуліруємо або врегулюванням займаємося. і Верховній Раді дано право саме оця регуляція через соціальні тарифи. Все у мене.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Слово надається Пузакову Володимиру Тихоновичу.

Наступний - Кармазін.

12:58:58

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України.

Звичайно, законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, не базується на забезпеченні державних та соціальних стандартів. По-перше, це те, що, діючий розмір мінімальної заробітної плати значно нижчий від прожиткового мінімуму, який затверджено на 2003 рік. По-друге, ці зміни не відповідають діючій законодавчій базі неоподаткованого мінімуму доходів громадян, бо за декретом Кабінету Міністрів він повинен складати сьогодні 185 гривень, а фактично складає 17, тому що в цій ситуації утримання найманих працівників, які одержують заробітну плату в розмірі 185 гривень, ще й збір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зовсім не відповідає ні концепції реформування оплати праці в Україні, ні стратегії подолання бідності.

До речі, фракція Комуністичної партії України неодноразово вносила пропозиції щодо концепції реформування оплати праці в Україні та стратегії подолання бідності. Але ні уряд, ні сам Президент не прислуховуються і не приймають до уваги пропозиції нашої фракції.

Цей закон, безперечно, приймати потрібно, бо він уже занадто прострочений. Неприйняття змін до цього закону практично паралізувало роботу фондів соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на випадок безробіття.

А втрати цих фондів у разі прийняття закону, що розглядається, значно зростає. Це є ріст допомоги безробіттю, це і введення експерименту в Луганській та Чернівецькій областях по виплаті допомоги працівникам у разі тимчасового простою підприємства, на якому вони працюють. Вважаю, до речі, що вирішення цієї проблеми уже давно перезріло.

Ну, і звичайно, значне збільшення виплат йде із фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме допомога на поховання, допомога на витрати, зумовлені народженням дитини. Сьогодні ж правління цих фондів практично позбавлені змоги реально сформувати свої бюджети.

Тому пропозиції фракції Комуністичної партії України та профільного комітету, а ні уряду, щодо Закону України про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування пропоную підтримати. Дякую за увагу.

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Ользі Гінзбург.

13:01:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, шановний народе України, безумовно запропонований проект закону має свої позитиви, я хотів би зупинитися на них, як, на жаль, і негативи.

Щодо позитивів відноситься те, що пропонується підвищити розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівникам, які мають зарплату, нижче 150 гривень, до піввідсотка суми оплати праці, яка включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і конпенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі. В чинному законі такі внесли були 0,25. ї

Також пропонується підняти розмір виплати допомоги особам по догляду за дитиною: не нижче 15 відсотків прожиткового мінімуму працездатної особи і дітям до 6-ти років до рівня прожиткового мінімуму. Разом з тим, я хотів би наголосити, що цей законопроект не має фінансово-економічного обгрунтування. Я хотів би, щоб з більшою вимогою уряд підходив до себе, коли подавав таке фінансово-економічне обгрунтування. Ми маємо як законодавці бачити всю картину. Це, по-перше.

По-друге, я хотів би, щоб цей законопроект був узгоджений з статтею 43 діючого Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, згідно яким вона не може бути менше прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Далі. Закон, передбачається, що він набуває чинності з 1 січня 2003 року. Зрозуміло, що треба привести у відповідність до Конституції з моменту опублікування.

Пунктом другим Прикінцевих положень передбачено, щоб проводити експеримент тільки в Луганській та Чернівецькій областях. Не сказано, чому саме в цих областях, чим вони відрізняються від Одеської, Черкаської, Кіровоградської чи Криму, чим, що там, чому ми так ставимо питання. Більше того, Кабінету Міністрів пропонується визначити, на який період проводиться експеримент. Запитується: а що, це все не можна було обгрунтувати і зараз зробити і не робити експеримент на живих людях, а вже запровадити нормальні правила гри для всієї держави?

Тому я хотів би, щоб від гасла: не зменшуючи державних гарантій, зменшити податковий тиск - ми все-таки переходили до реальних кроків. І я закликаю до цього уряд Януковича, оскільки за вас взяла відповідальність більшість. Ми не відносимося до більшості, ми тільки говоримо, що прагматично, що корисного є у ваших законопроектах. Ми за те корисне і проти того, що тут порушуючи чинні закони і Конституцію. У першому читанні його можна прийняти, але суттєво допрацьовувати.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів. Підготуватися Володимиру Черняку.

13:05:01

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати, шановні виборці. Гінзбург, 161 виборчий округ, фракція комуністів.

Ми сьогодні розглядаємо закон, я говорю для людей, які слухають нас, про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування. І ціль прийняття цих змін має на увазі уряд для того, щоб покращити і підвищити виплати нашим громадянам, які користуються цими пільгами. Це у першу чергу, жінки, які народили дітей і працюють, і у другу чергу, а може рядом це стоїть, - це виплата по безробіттю. І ці основні категорії, якщо ви слухаєте сьогодні нас, то ви розумієте, що сьогодні розглядається цей закон.

Я хотіла б сказати для стенограми, а також для своїх виборців, що склалася така ситуація у нас, що ми довели країну до того, що у нас є безробіття, і воно весь час поширюється. У нас дуже складна ситуація з виплатою допомоги дітям або дитячих цих грошей. У кожному селі, і мої колеги вже говорили, і у містах це спільна чи суспільна проблема, весь час за яку спотикаються керівники міст, сіл і різні відповідальні органи.

Сьогодні в цьому законі, який ми розглядаємо, а норм його 2243, пропоновано, якось пропонується, щоб цю ситуацію покращити. І цей закон, перше, що я хотіла б наголосити, пропонує підвищення розмірів внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які мають заробітну плату, нижче 150 гривень, до 0,50 суми оплати праці. Тоді як у чинному законодавстві, яке сьогодні є, розмір ставки таких внесків складає 0,25. Також пропонується підняти розмір виплати допомоги особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, дорівнює не нижче, ніж 15 відсотків прожиткового мінімуму. Наряду з цим законопроектом передбачається і проведення цього експерименту вже сьогодні у таких двох областях, як Луганська і Чернівецька. Позитив у цьому є, тому що ми сьогодні можемо підвищити рівень соціального захисту найбільш малозабезпечених верств населення.

Є зауваження. Про ці зауваження говорили мої колеги. Я ще хочу доповнити їх по тому, що упущена така категорія безробітних, які ще не працевлаштовані, але вони шукають сьогодні роботу, вони не попадають під цей закон. Можливо, це є не дуже зрозуміло, але вони не попадають під цей закон. Як буде розглядатися це питання?

Я хотіла ще сказати. що мене турбує в цьому законі, і хочу, щоб ви про це знали. Я зовсім недавно звернулася до Кабінету Міністрів і весь час хотіла отримати відповідь, але на сьогодні її немає. Працюючи на своєму окрузі і у свій час ми з вами, народні депутати, провели зміни до Закону про допомогу малозабезпеченим сім'ям. От так, як зараз ми приймаємо зміни, не прочитавши один закон, інший, прийняли, а потім вийшло так, що коли малозабезпечена сім'я або багатодітна сім'я, яка має багато дітей, наприклад, сім, як у мене на окрузі, звертається і говорить: "Ви пронесли зміни, в тому часі вилучили таку статтю, що рахувати в сукупний доход цю допомогу". І сьогодні сім'ї з багатодітних сімей, я вибачаюся, не отримують цю допомогу майже півроку, тому що у нас були такі непогодження. І я хотіла б, щоб у цьому законопроекті не було допущено.

Але в цілому можна прийняти в першому читанні і підтримую цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

13:08:50

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Верховна Рада і уряд стали на шлях формування системи соціального страхування, з чим я вас і вітаю, і нам треба йти і далі по цьому шляху. Без створення системи соціального страхування неможливо на твердій, об'єктивній, надійній основі вирішувати соціальні проблеми. Тому, звичайно, цей законопроект є слушний.

Разом з тим треба визнати, що ми суттєво запізнилися з прийняттям цього законопроекту, як і взагалі із формуванням системи соціального страхування. Тому тим більше його потрібно приймати.

Я хотів би відзначити шляхетні наміри авторів законопроекту. В чому вони полягають.

По-перше, зменшити податковий тиск на фонд заробітної плати.

Це дуже важливо. Ми знаємо, що він є у нас шаленим, тому зарплата "тікає" в тінь, її в конвертах виплачують, приховують заробітну плату і так далі. Тому це абсолютно правильний напрямок - зменшити податковий тиск на фонд заробітної плати.

2. Збільшити виплати із позабюджетних соціальних фондів через соціальні тарифи.

Важко поєднати перше і друге, але це потрібно робити і для цього потрібне відповідне високе мистецтво економічної політики.

І третє. Забезпечити гарантії цих виплат. Можливо це навіть і основний пункт, тому що у нас практично не існує таких гарантій.

Тому я вважаю, що треба закон підтримати і приймати у першому читанні.

Разом з тим, стосовно зауважень і пропозицій до законопроекту. В законопроекті пропонується вирішувати соціальні проблеми соціального страхування через соціальні тарифи, а не соціальні стандарти. І це відставання від соціальних стандартів нас всіх непокоїть, але цим законопроектом в цьому конкретному питанні наближаємося до соціального стандарту. Тобто, у нас мета - соціальні стандарти. Але мабуть ми не можемо зразу перейти до них і тому будемо робити кроки поступові.

Другий момент. Зменшити податковий тиск на фонд оплати праці на 0,2 відсотка. Я вже задавав питання з цього приводу. Це дуже звичайно скромний крок, дуже такий короткий крок, навіть це і не крок ще, а спроба щось там... Але дійсно це у потрібному напрямку. Я думаю, що в перспективі треба буде далі йти на зменшення податкового тиску.

Я не зовсім погоджуюсь, Олена Василівна, з вами, коли ви казали, що "ну як же ми можемо зменшувати податковий тиск, коли у нас і так заборгованість по виплатам 800 мільйонів гривень". Так саме тому, що високий податковий тиск, і зростає заборгованість.

Якби ми зменшили податковий тиск, то зменшили б заборгованість і збільшили б при цьому надходження до фондів страхування.

Третій момент. Експеримент. Експеримент - це коли невідомо чим закінчиться. Тут все відомо. Я думаю, що це не експеримент, це треба вже діяти, а не посилатися на те що ми експерименти проводимо.

Четвертий момент. Відносно податків. Я погоджуюся з тим, що до 185 гривень не можна брати відрахування до цих фондів, тому що це є складовою частиною програми боротьби з бідністю.

Загалом законопроект є паліативом, але він є маленьким кроком у потрібному напрямку. Тому я думаю, можемо приймати його в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, будь ласка.

Шановні колеги, нам треба активніше працювати, оскільки дуже багато питань належить розглянути сьогодні.

13:13:14

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановні народні депутати, дійсно саме позитивне в цьому законопроекті - це добрі наміри, добрі наміри на зниження податкового тиску. Але оскільки це не розповсюджується на всю державу, а лише на частину її, та ще й на такий мізерний розмір як 0.2 десятих процента, то Україна змін або люди України змін в цьому не відчують.

Я єдине дуже попросив, щоб вийти на цю трибуну, бо у статті першій пункт перший написано, що нуль п'ять відсотків, а для найманих працівників, інвалідів, які працюють на підприємствах, організаціях Товариства глухих і товариства сліпих 0.25 відсотка суми оплати праці, що також впливає на їх рівень. Я побував у Волинській, Львівській і деяких інших, поцікавився майстернями, які спеціалізовано працюють у цьому напрямку і щось, якусь продукцію широкого вжитку там виготовляють. Повірте, що ще брати відрахування із цієї категорії людей, це великий гріх. Через то я пропоную, що обов'язкове це 0,25 відсотка від Товариства сліпих і Товариства глухих взагалі упустити, взагалі з їх відрахувань не брати. Це стосується не тільки цього податку, всіх інших податків, вони і так кінці з кінцями не можуть звести. Але раз вони зайняті, раз у них є хоч місце роботи, в разі є опіка, то це дуже позитивно розширяти цю сферу і форму обслуговування цієї категорії, бо це інваліди інвалідів. Ви розумієте, що всяка біда це біда, але вже якщо інвалід I групи без зору, то, мабуть, це найгірша біда із всіх тих бід. Через то я пропоную підтримати те, що виступав попередній виступаючий, що до 185 взагалі не відраховувати, бо там немає з чого відраховувати, а незалежно від рівня заробітної плати інвалідів цих двох товариств взагалі внесків не відраховувати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Я вношу на розгляд проект Закону про деякі питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Від Пенсійного фонду, будь ласка, Борис Олександрович, дуже коротко до 5 хвилин, будь ласка. Комітет пропонує таким чином, шановні колеги, щоб ми його обговорили: 5 хвилин - доповідачу, 5 - на запитання, 5 - для співдоповіді і також до 7 хвилин на обговорення. Немає заперечень? Ну, у нас виходить трошки більше, трошки більше завжди. Будь ласка. Лещенко, будь ласка, з процедури.

13:17:00

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу, це настільки актуальне питання, що його треба більше обговорювати чим 7 хвилин. Я вважаю, що там записалось шість чоловік, повинні всі виступити. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Ну якщо бути точним, я тут продивився, комітет написав 10 хвилин. Будемо дотримуватись логіки пропозиції комітету. Будь ласка, Борис Олександрович.

ЗАЙЧУК Б.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону України "Про деякі питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування", спрямований на забезпечення збільшення надходжень коштів до пенсійного фонду, яким встановлення рівних умов по сплаті збору всіма суб'єктами господарювання, а також розширення бази оподаткування зборів.

Зокрема, законопроектом передбачається: 1) відновити сплату збору до пенсійного фонду платниками фіксованого сільськогосподарського податку, у разі відновлення сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах додаткові надходження, починаючи з 2004 року, можуть скласти понад 863 млн. гривень; 2) пропонується залучити до сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування членів колективних. інших сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств та осіб, які надають в оренду належні їм земельні частки і паї. При цьому таким чином буде встановлено залежно від сплати збору до пенсійного фонду та рівнем пенсійного забезпечення всіх категорій громадян.

Наступне. Передбачається законодавчо визначити обмеження для оподаткування збором заробітку в межах суми, що не перевищує семикратного розміру заробітної плати в галузях економіки за попередній рік. Таке співвідношення, що встановлюється Кабінетом Міністрів, відповідає фактичному розміру зазначеного обмеження впродовж його існування, ви пам'ятаєте, понад тисячу гривень вже не бралися збори до пенсійного фонду у липні 98-го року та до 2200 гривень на цей час.

Четверте. З метою встановлення прямої залежності з призначенням пенсії та сплати страхових внесків пропонується встановити, що об'єкт оподаткування зборів не може бути меншим визначеного законом мінімального розміру заробітної плати в розрахунку на місяць на кожного працюючого. Про що йде мова?

Частина наших громадян, яким виплачується заробітна плата, менша зараз вже 185 гривень, а фактично їх показують заробітну плату на рівні 67,8 гривень. Тут, безумовно, є досить великі суттєві втрати.

І ще одне питання. Хотів би от зосередити вашу увагу, яке передбачається цим законопроектом, це загальні додаткові надходження до Пенсійного фонду, які будуть прийняті, якщо буде прийнятий цей закон, складуть понад 1 мільярд гривень, починаючи з 2000 року.

Крім того, законопроектом передбачено, що заробіток для обчислення пенсій не може перевищити максимальної суми заробітку, з якої справляються страхові внески на пенсійне страхування.

Законопроект схвалено на координаційному центрі з питань здійснення пенсійної реформи, також розглянуто і підтримато комітетами Верховної Ради, Експертним управлінням Апарату Верховної Ради.

Під час опрацювання законопроекту в комітетах були висловлені принципові зауваження в основному відносно двох питань.

Перше. Це розширення бази оподаткування збором за рахунок доходів, що спрямовуються на придбання акцій, вартість путівок, оплату навчання тощо, які на сьогоднішній день звільнені від сплати прибуткового податку та збору до Пенсійного фонду. Вважаємо, що із зазначеним зауваженням можна погодитися і виключити із законопроекту відповідно норми під час його підготовки до другого читання.

І наступне питання. Воно стосується відновлення сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Зазначена норма спрямована на встановленні рівних умов по сплаті збору всіма суб'єктами підприємницької діяльності.

Ситуація, за якої ............ користуються пільгами по платежах до Пенсійного фонду, з одного боку, порушує загальні принципи соціального страхування, а з іншого боку, звужує можливості Пенсійного забезпечення багатьох тисяч громадян.

Воно залишається невирішеним і сьогодні це питання пенсії і виплати в сільській місцевості. Якщо сьогоднішні надходження від фіксованого податку та і ті, що не перейшли на фіксований податок, забезпечить тільки 7 відсотків від потреби на виплату пенсій.

Якщо давайте подивимося за минулий рік до Пенсійного фонду надійшло 663 мільйони, а виплата у сільській місцевості склала 8,3 мільярда гривень.

Звертаю також вашу увагу на те, що визначення додаткових джерел на фінансування виплат важко буде йти і про наступне підвищення розмірів пенсій.

Тому прошу в цілому підтримати цей законопроект, що стосується висловлених зауважень, вони будуть опрацьовані під час підготовки проекту до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до доповідача є? Будь ласка, запишіться. 5 хвилин на запитання. Прошу висвітлити на табло.

Так, народний депутат Борщевський, фракція комуністів, будь ласка.

13:22:36

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Борис Александрович, принятие этого, ну, вызывает давнейшую дискуссию в зале. И все-таки, чтобы принять осознанное решение, я хотел бы спросить: все-таки уточните, в какую сумму оценивают специалисты фонда недополученные деньги в связи с введением фиксированного сельскохозяйственного налога.

ЗАЙЧУК Б.О. Я наведу такий приклад. Фонд оплати праці за минулий рік по аграрному сектору, за даними Мінекономіки, статистики, складав 4,4 мільярда гривень. Якщо б ми отримували надходження згідно нормальних тих принципів: 32 відсотка плюс 1,7 від Фонду оплати праці, - ми б отримали десь порядку півтора мільярда. Фактичні надходження за минулий рік до Пенсійного фонду з аграрного сектору склали 663 мільйони. Ось вам різниця майже у 800 мільйонів.

ГОЛОВА. Так. Будь ласка, Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців і "Трудової України".

13:23:45

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Борис Олександрович, ну, відомо, і ви називали ці цифри, що село на сьогодні сплачує десь біля 13 - 17 відсотків від того, що одержує у вигляді пенсій.

У мене запитання, щоб ви оголосили і чули пенсіонери, ваш прогноз. Ну, все це робиться для того, щоб збільшити надходження до Пенсійного фонду і поступово збільшити розмір пенсій для тих, розмір пенсій, який заблокований статтею: "Мінімальні розміри пенсій"? Це перш питання.

І друге. Як зміниться надходження до Пенсійного фонду зв'язку з тим, що з 1 січня мінімальний розмір заробітної плати 185, а в розрахунок бюджету закладався 165, і вашого бюджету, до речі, теж 165? Дякую.

ЗАЙЧУК Б.О. Ну, я можу відповісти на друге питання. Не справа у тому, щоб встановити розмір, ще справа у тому, щоб його і виплатити.

І відносно того, що не покриваються видатки, які робляться у сільській місцевості. Я наведу приклад, що за період дії, я підкреслюю, за період дії фіксованого сільськогосподарського податку втрати Пенсійного фонду склали 3 мільярди 835 мільйонів гривен. Це те, що ми мали отримати по нормальній схемі опрацювань.

Щодо прогнозу майбутнього зняття верхньої межі пенсійного забезпечення, я вам надам таку відповідь. Вдумайтеся всі і в тому числі і наші слухачі. Від Фонду оплати праці по традиційній схемі відрахувань 32 відсотки плюс 1,7 можливі отримання коштів склали за минулий рік 98 відсотків. Значить, більше збільшувати нарахування на фонд оплати праці ми не маємо ніякого права. А от ці 98 відсотків і тих тільки невеличких 2 відсотка, які надають нам покриття в цілому, щоб вийти на 100 відсотків. І хто там дає виплати у натуральній формі, у іншій формі виплат заробітної плати. Ми отримали максимально те, що можемо. Збільшувати далі нікуди. Треба зростати, повинен фонд оплати праці, відповідно повинен зростати і ВВП, і доля пенсійних виплат у ВВП.

ГОЛОВА. Будь ласка, Левко Лук'яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

13:26:16

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Я прошу передати слово Кирильчуку Євгену Івановичу.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук.

13:26:31

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую Левко Григорович. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, "Батьківщина", Кирильчук, Волинь.

Борис Олександрович, ви знаєте, я прочитав цей законопроект, ці цифри. Ну, для загалу, вони вроді і гарні, і могли б і проголосувати за них. Але невже ви не відчуваєте, що з голого зняти більше нічого неможна. Ви подивіться, селяни мають найнижчу заробітну плату. Скажіть, якщо за той пай, за гектар землі одержить мішок неочищеного якогось ячменю, а з людини будуть требувати гроші - заплати гроші. Йому ж гроші не дають.

Крім того, допоки уряд сьогодні не зробить нормальної цінової політики контролю за ними, допоки люди в селі, які працюють, не піднімуть, ваш закон опереджає події. Ви так не вважаєте?

ЗАЙЧУК Б.О. Як ви вважаєте, я собі ставлю питання. якщо на вашій Волині середня пенсія складає 126 гривень, середня пенсійна виплата, середня заробітна плата 160 гривень. Є встановлений МОТом норматив, співвідношення середньої пенсійної виплати до середньої заробітної плати, як от у вас на Волині він складає 75 відсотків. МОТ показує більше 35 відсотків. Так от виникає питання: "Чи зможемо ми це покрити надалі, не ............. додаткових джерел надходження, не збільшуючи нарахування на фонд оплати праці, не збільшуючи, я підкреслюю?"

Сьогодні ми, роблячи виплати, я вже відповідав вашим колегам, в сільській місцевості, ми, по суті, дехто сьогодні багато критикує солідарну систему, саме завдяки солідарній існуючій системі маємо можливість перерозподілити і робити пенсійні виплати в сільській місцевості.

ГОЛОВА. Дякую, Борисе Олександровичу, час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді від комітету голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Буряк Сергій Васильович, будь ласка.

13:28:55

БУРЯК С.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я хочу зробити наголос, що перш за все проект Закону України розроблено з метою забезпечення стабільного надходження платежів до Пенсійного фонду України та у зв'язку з необхідністю поетапного збільшення розмірів пенсій для більш повного залучення до сплати страхового збору членів колективних та інших сільськогосподарських підприємств, кооперативів та фермерських господарств, а також осіб, які надають в оренду належні їм земельні частки, майнові паї окрім пенсіонерів.

Законопроектом передбачається розширення бази сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Мається на увазі, зміни в адмініструванні цього збору. Тобто, процесуальні, а не матеріальні норми, які відображені у законопроекті. Слід зазначити, що юридична техніка та економічне обгрунтування зазначеного законопроекту викликає масу критичних зауважень і вони були зроблені на Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності. Так, внесення змін до пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", а саме виключення сум доходів, що спрямовуються до джерел їх одержання на придбання акцій та сум інвестованих на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності, вартості путівок на лікування, відпочинок та у дитячі табори, крім туристичних та міжнародних, сум плати за утримання та навчання дітей і таке інше. Це призведе до погіршення як інвестиційного клімату, так і до зростання соціальної напруги.

Крім того, зовсім невідомо чому з передбаченого законодавством переліку із 26 таких пунктів виплат передбачені лише 3 випадки виключення. Слід було внести відповідні зміни до пункту 2 статті 5 вищезазначеного Декрету Кабінету Міністрів України, де і передбачені випадки, коли суми виплат, що не включаються до складу сукупного оподаткованого доходу громадян, не враховуються при визначенні бази оподаткування страхових внесків, податків та зборів, які нараховуються на фонд оплати праці, відповідно до законів України.

Слід також зазначити, що прозорого економічного обгрунтування необхідності внесення таких змін - я підкреслюю, прозорого обгрунтування - пояснювальна записка до законопроекту не містить. Визиває стурбованість запропонована зміна до пункту 3 статті 1 вищезазначеного закону.... термін "інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу" пропонується замінити терміни "інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та самостійно забезпечують себе роботою, тобто джерелом доходу". Законодавством такий термін не визначено. А те, що мав на увазі автор законодавчої ініціативи, із пояснювальної записки не зрозуміло.

Неоднозначно слід трактувати запропоновані в законопроекті пропозиції щодо поширення обов'язку сплати цього збору на платників фіксованого сільськогосподарського податку, а також на членів колективних та інших сільгосппідприємств, кооперативів та фермерських господарств, а також осіб, які надають в оренду належні їм паї. З урахуванням проведення реформи в агропромисловому комплексі, діючих чинників деякої стабілізації в цьому секторі економіки прийняття такої законодавчої ініціативи на сьогодні вважається дещо передчасне.

Необхідно зазначити, що запропоноване доповнення до статті 2 цього закону частиною другою щодо до нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1-4 цього закону, проводиться в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого прибутку, сукупного оподатковуваного прибутку, що не перевищує 7-кратного розміру середньомісячної заробітної плати у галузях національної економіки.

Інші зауваження до законопроекту висловлені у висновках Головного юридичного управління та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Враховуючи необхідність та актуальність зазначеного законопроекту, Комітет з питань фінансів та банківської діяльності пропонує Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу з подальшим ретельним доопрацюванням до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо є запитання, прошу записатися. 5 хвилин на запитання. Прошу на табло висвітити. Народний депутат Грязєв, фракція Соціалістичної партії України.

13:33:49

ГРЯЗЄВ А.Д.

Слово Николаенко передать. Николаенко передайте слово.

ГОЛОВА. Народний депутат Ніколаєнко.

13:34:00

НІКОЛАЄНКО С.М. Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Сергію Васильовичу, я, на жаль, не встиг задати питання Зайчуку Борису Олександровичу, але, я думаю, він зараз чує. Він вніс пропозицію про те, щоб все-таки ввести податок або, будемо казати, пенсійний збір для тих сільськогосподарських товаровиробників, які користуються, скажімо, єдиним фіксованим податком. Але у нас там ситуація така, у нас 70-80 відсотків заробітної плати сьогодні отримують в натуральному виразі і пишуть потім голови колгоспів чи... приватних попільців і таке інше. Ставлять їм, що пшениця стоїть 800 кілограм тонна, в той час, як людина цю тонну отримала, ринкова ціна 200 гривень. І ми коли почнемо збирати із того, що декларується по відомості і реально, у нас буде страшенна соціальна напруга. От у мене в окрузі на Херсонщині сьогодні люди взагалі не отримують зарплати роками, по 5, по 6 років. І це для такого краю, скажімо, як Херсонщина взагалі нічого не дасть і нічого не добавить. В принципі, проблема є, але немає грошової форми там розрахунків.

БУРЯК С.В. Шановний Станіслав Миколайович, якщо це питання до мене, я відповідаю вам на нього. Моя позиція полягає в тому, що кожен громадянин України повинен отримувати достойну пенсію. Перше.

Моя позиція полягає в тому, що всі повинні сплачувати пенсійні відрахування. Моя позиція полягає в тому, що проблема адміністрування, яка ставиться в цьому законопроекті, вона коректна і правильна. А проблему, яку ви затронули, то є проблема ринків, то є проблема цінової політики, то є проблема регіонів, то є проблема, ну, якщо хочете, аграрного сектору взагалі, але ж не пенсійної реформи в частності.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Іванчо, фракція "Наша Україна".

13:35:57

ІВАНЧО І.В. Іванчо, фракція "Наша Україна".

Шановний доповідачу, чому в законопроекті встановлюється максимальне обмеження заробітку, з якого справляється збір, на рівні середніх семи виплат?

БУРЯК С.В. Так вважають автори законопроекту. Я думаю, що...

ІВАНЧО І.В. Хіба це нормально?

БУРЯК С.В. ...якщо є у вас окрема думка, давайте на другому читанні доопрацюємо це, я згоден, завтра... законопроект.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

13:36:29

ГІНЗБУРГ О.П. Шановний Сергію Васильовичу, я хотіла би задати таке питання.

Гінзбург, фракція комуністів.

Я от собі просила, як... розмова йде, я весь час собі думаю так: це якби в 1991 році заснув, а тоді оце проснувся в цьому році, то і тоді побачив, що там робиться, то можна було б взагалі так тронутись головою. А зараз іде розмова про те, щоб людина, яка здає паї, наприклад, вона не пенсіонер, вона здає паї комусь в оренду, там, державний акт у неї чи недержавний акт, а тільки мається на увазі колгоспний розподіл. Вона віддає землю. І пропонується в цьому законі взяти яку суму від вартості землі в це страхування? У мене питання до вас: яку суму і від якої ціни землі взяти? Спасибі.

БУРЯК С.В. Я думаю, що згідно кадастру і згідно оцінки землі. Але, пані Ольга, я розумію вашу боль. І позиція полягає в тому, що я згоден і з Станіславом Миколайовичем, який вважає, що якщо чоловік не отримує заробітну плату чи отримує її зерном чи цукром, да? Де ж тут пенсійне зобов'язання в нього? Але, але!.. Пані Ольго, але, шановні друзі, кожен має отримувати пенсію. І кожен сплачувати пенсійні відрахування. Все. Крапка.

Згідно оцінки землі, зігдно кадастру.

ГОЛОВА. Шановні колеги, потім, я думаю, ми попросимо, щоб ви детально з'ясували і провели консультації, якщо це потрібно.

Сергій Матвієнков, будь ласка, група "Народовладдя".

13:38:08

МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемый Сергей Васильевич, ну мое железное убеждение в том, что консолидированная система, которая существует на сегодняшний день, какими бы методами б мы ее не поправляли и как бы сегодня представитель Кабмина не выступал и не защищал ее, она в общем-то себя исчерпала по одной простой причине. Потому что стоит смотреть в суть вопроса. На одного работающего мы сегодня имеем 0,8 пенсионера. Это - раз. И как бы мы не крутили, как бы мы не вертели, мы не потянем через 5 лет на одного работающего одного пенсионера. Самое главное, что мы сегодня достигли, - это мы уравняли буквально всех. Тот, кто всю жизнь пахал, и тот, кто, извините, ни дня не работал, сегодня они получают практически одну и ту же пенсию, крошечную пенсию, которая не разрешает этого вопроса, не разрешает этой системы. Поэтому это, так сказать, взагалі, а реформирование пенсионной системы и, наверное, нам уже нужно было бы подойти и выработать какую-то концепцию реформирования пенсионной системы.

Но то, что касается моего вопроса. Значит, я выслушал мнение вашего комитета в отношении того, что вы снимаете эти вопросы. Это - уплата за доходы на учебу, на содержание детей и так далее, и так далее. Вы все-таки проясните четко и ясно, потому что это получается двойоное оподаткування на сегодняшний день. Снимается этот вопрос, так сказать, после первого чтения, или вы, так сказать, будете вносить изменения ко второму? Спасибо.

БУРЯК С.В. Сергей Анатольевич, спасибо за вопрос.

Первая часть. Вы знаете, мы в первом чтении приняли закон, который ложит начало реформе пенсионного законодательства и пенсионного права вообще.

Я считаю, что мы приняли прогрессивный закон. Поэтому приглашаю вас к активному участию к подготовке ко второму чтению.

Что касается, в данном случае мы не исключаем, а исключены только три случая из 26 таких случаев, Сергей Анатольевич.

ГОЛОВА. Так, Олександр Задорожній, група "Народовладдя".

13:39:56

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Задорожній, група "Народовладдя", Київ, 213 виборчий округ.

Шановний Сергій Васильович, у мене два питання. У зауваженнях, які були висловлені Науково-експертним управлінням, звертається увага на те, що цей законопроект у разі його прийняття в якості закону може мати зворотню силу. І звісно не корегується із Конституцією. Яким чином, чи зверталася увага під час обговорення цього законопроекту на це питання на засіданні комітету.

І другий момент. Ваша оцінка. Чи бачите ви перспективи опрацювання це з Кабінетом Міністрів і з керівництвом Пенсійного фонду так, щоб вийти на прийнятний законопроект у другому читанні. Дякую.

БУРЯК С.В. Я убежден в этом. Поскольку проблема администрирования она лежит вобщем-то в плоскости, которая может быть решена. Я уверен, что проблему администрирования мы достаточно нормально и продуктивно с Кабмином и с Пенсионным фондом решим.

Что касается вашей первой части. Я думаю, что мы обратим на это внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Шановні колеги, записалося на обговорення 7 чоловік. У мене є пропозиція. Якщо ви не заперечуєте, до 14 години провести обговорення і закінчити розгляд цього законопроекту і оголосити потім перерву.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Надразі.

13:41:31

КАРМАЗІН Ю.А.

"Наша Україна", Юрій Кармазін, "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні колеги, шановний народе України. Пенсійна система, як і вся система державної влади сьогодні в Україні, себе вичерпала, вона валиться, вона потребує змін. Ті зміни, які сьогодні пропонуються, чи відповідають вони потребам сьогодення чи ні.

По-перше, назва закону, вдумайтесь: "Про деякі питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Так називається закон: "Про деякі питання...". Це що, базовий закон чи закон про внесення змін? Якщо закон про внесення змін, то давайте будемо говорити, що це закон про внесення змін і доповнень до законів України, і будемо називати: про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, про... і далі, вплоть до Закону про прокуратуру, куди пропонується вносити зміни, вплоть до Закону про статус народного депутата України, вплоть до Закону про наукову і науково-технічну діяльність. Значить, мабуть, юридично треба зовсім по-іншому визначати назву цього закону: "Щодо..., - і продовжувати, - збору на обов'язкове державне пенсійне страхування". Це щодо назви.

Що соціальної спрямованості. Щодо соціальної спрямованості цього закону, то в мене не виникає сумніву, що автори хотіли як краще, хотіли все обкласти податком, але вийшли, як завжди. І цей закон, на мій погляд, в такому вигляді посилить соціальну напругу і вона посилиться.

Самі замисліться, будь ласка. У разі прийняття цього проекту цим збором на обов'язкове державне пенсійне страхування будуть обкладатися: вартість путівок на лікування, відпочинок у дитячі оздоровчі табори, суми плати за утримання і навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної, у вищих учбових закладах, суми допомоги, вартість подарунків, що надаються один раз на рік у межах розміру прожиткового мінімуму.

Далі. Чи буде посилення це соціального захисту? Я вважаю, що буде тільки послаблення соціального захисту. Тому я вважаю, що дуже правий був тут Сергій Васильович Буряк, який три чверті свого виступу приділив негативам, але він не сказав, що, схвалюючи концепцію цього закону, концепцію, ми тоді будемо уже в пастці, бо ми схвалили отаку ганебну концепцію.

Тому треба сказати: давайте відправимо закон або на повторне перше читання, і хай уряд нам викреслить все, що погане, і концепцію поміняє цього закону і залишить тільки соціальну спрямованість, соціальну концепцію і концепцію соціальної справедливості.

Тому я за те, що концептуально... Він потрібен концептуально такий закон, але розоряти села зовсім так, як пропонує цей закон. А тут є ще і такий удар по селу, при чому страшний удар по селу є, це просто знищення буде села.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. Мені здається, що неможна. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, група "Народний вибір", підготуватися Ользі Гінзбург.

13:45:12

НАДРАГА В.І.

Надрага Василий, Луганская область, депутатская группа "Народный выбор".

Уважаемые коллеги, мы сегодня можем с вами обсуждать, что угодно, говорить о том, что будет похоронено село, говорить о том, что мы спасем человека. Но давайте будем говорить и это главное, наверное, языком цифр и фактов.

Факты заключаются в следующем. На сегодняшний день все платежи в Пенсионный фонд будет осуществлять не человек, а работодатель. Это первое.

Второе. Мы сегодня с вами говорим о 5 миллионах пенсионеров, которые живут в селе, а это 36 процентов от 13 миллионов 800 тысяч вообще пенсионеров на Украине. То есть мы сегодня осуждаем ситуацию с позиции того, какая пенсия может быть, и что мы с вами можем сделать для того, чтобы пенсия у 5 миллионов человек, живущих сегодня на Украины, была больше.

Здесь есть свои цифры. Хочу вам сказать, что на сегодня ежемесячная потребность на выплату пенсий сельским пенсионерам составляет 690 миллионов гривен. Самообеспеченность по пенсиям вместо 690 потребности менее 50 миллионов в месяц. То есть по факту село сегодня дает 7 процентов денег, которые необходимы тем же сельским пенсионерам. Отсюда возникает ситуация, что на 93 процента село по пенсиям дотируется из Пенсионного фонда, дотируется соответственно от городских пенсионеров. Я не хочу проводить водораздел между сельскими и городскими пенсионерами, но на сегодняшний момент поступления на одного работающего в сельском хозяйстве от плательщиков фиксированного сельхозналога составляет 15,6 гривны. Средняя пенсия по селу составляет 146,7 гривны. То есть, сегодня один работающий на селе дает десятую часть от того, что получает один пенсионер на селе.

Поэтому, когда мы с вами обсуждаем, что введение сельхозналога или правильно сказать, отчисление в пенсионный фонд тех, кто платит фиксированный сельхозналог - это не просто увеличение Пенсионного фонда, это увеличение тех сум, с которых платится пенсия сегодняшним пенсионерам, то есть соответственно база для увеличения пенсий.

И второй момент. Сегодня все, кто работает, у тех, кто платит фиксированный сельхозналог, де-факто не получает никаких гарантий на получение своей трудовой пенсии по выходу на пенсию.

Поэтому сегодня ситуация заключается в следующем. Введение этих платежей мы, с одной стороны, увеличим суммы, а соответственно размеры выплати пенсий сегодняшним пенсионерам, и самое главное, а точнее и не менее главное - это то, что мы дадим тем, кто сегодня работает в сельском хозяйстве, право получать трудовую пенсию, когда они пойдут на пенсию. Сегодня они могут рассчитывать только на социальную, на ту пенсию, которую стыдно даже называть пенсией. Спасибо.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів. Підготуватися Юрію Соломатіну.

13:48:31

ГІНЗБУРГ О.П.

Гинзбург, 161 избирательный округ, фракция коммунистов.

Я вообще рассматриваю эту проблему "про обов'язкове державне пенсійне страхування", как проблему, которая возникла в стране, а нормальном обеспечении пенсий нашего пенсионера. То есть, мы должны сегодня с вами принять закон, который обеспечить нормальную пенсию пенсионеру. Я вот так для себя понимаю просто.

И в том же русле я для себя понимаю, что этот закон или изменения к закону, ничего в этом отношении нам не даст. И просто сейчас сидеть и переговаривать эти процессы, говоря об этом, мы просто как бы замыливаем наши проблемы перед нашими пенсионерами. Это есть факт.

Я почему так говорю. Я для себя нахожу в этом законе такие проблемы. Тут мои коллеги уже сказали:" Сутність змін полягає. Перше.

Залучені до сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Далі я розшифрую що для мене тут проблема. Друге для мене. Враховуються для обчислення заробіток лише в межах фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та оподаткування доходу, з якого справляється збір.

Встановити, що об'єкт оподаткування збором не може бути меншим мінімального розміру заробітної плати. Питання. Для мене питання.

Наступне. Придбання акцій, доходи. Від вартості путівок на лікування, відпочинку в дитячих оздоровчих таборах суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах і так далі, і так далі.

Якщо говорити уже про село і про ці всі плати, то у нас в селі сьогодні дитячі садки майже зовсім не фінансуються і плати там немає зовсім. Дітей годують за свої гроші.

Далі. Я хотіла б ще зупинитися на дуже головному. Так хочеться встигнути і мене це так дуже турбує. Я читаю, взявши закон, я собі читаю. "Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з 1 гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до її грошової оцінки проведеної за станом на 1 липня 1995 року від вартості землі". Для різних сіножатей та пасовищ це 0,16 відсотків, для багаторічних насаджень - 0,96, для різних сіножатей та пасовищ - 0,16, для багаторічних насаджень в різних зонах іде 0,32 і інше.

Це я так розумію. Сидить у мене сусід і моєму селі і здає в оренду 6 гектар. Йому говорять: "Шановний сусіде там ти мій, ти сьогодні від вартості землі повинен дати, згідно цього закону таку-то суму грошей". Я не розумію, сьогодні уряд виносить такі пропозиції. Сьогодні ми з вами депутати це обговорюємо. Я пропоную, що такі пропозиції повинні бути, але підхід до такого рішення, глобального рішення, коли пенсіонери отримують маленьку заробітну плату Пенсійний фонд може оплатити більшу, у нього є.... держави є проблеми, то потрібно і державний підхід до такого питання. Нада сісти, переговорити що ми можемо сьогодні в нашому економічному стані, в якому знаходиться держава, що ми могли б зробити сьогодні, а не просто обговорити, а потім не виконати і при тому будуть голосувати. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін. Підготуватися Черняку Володимиру.

13:51:57

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.

Шановні колеги, у мене після того як у нас відбувається це обговорення, складається таке враження, яке можна охарактеризувати відомим висловом: "Шумим, братцы, шумим!".

Про що власне в законі йдеться? Під гаслом відшукати додаткові надходження до Пенсійного фонду фактично пропонується перерозподіл тих грошей, які в наявності є і більших не буде, із однієї кишені, перекласти в другу і подати це як реформу. По п'ятьох пунктах, які в законопроекті є, можна сказати наступне. Фіксований сільськогосподарський податок або нарахування збору у розмірі 32 відсотків від фонду оплати праці найманих працівників. Люди добрі! Я зараз наголошу середню зарплату, яка в певній послідовності буде названа, наголошена. На селі середня заробітна плата 160 гривень, в цілому по Україні - 365 гривень, в столиці нашій славній в місті-герої Києві - 670 гривень, а якщо подивитися на оголошення, які є щотижня в газеті "Деловая столица", там для різних менеджерів-топ і не дуже топ менше 2 тисяч гривень немає, а для дуже таких видатних - 5-7 тисяч гривень. Де ті "жирні кошти", котрих пропонував сучасний Президент Кучма, коли він на першому своєму терміні перебування на посаді Президента України обіцяв: "Я знаю, де їх відшукати і до якого порядку їх запросити".

Давайте ми не будемо перерозподіляти ці жалюгідні середні заробітні плати і пенсії там, де немає вже чого брати, там де вони знаходяться за межею бідності, а пошукаємо там, де заробітна плата більше 700 гривень сьогодні є. І тому ось це обмеження, яке пропонують, там де більше 7 середніх заробітних плат, там вже не будемо додатково збір цей справляти. А можливо навпаки? Там запропонувати прогресивний податок, прогресивний збір. Що ж ми робимо, люди добрі?

І найбільш гнітюче враження справляє те, що вже критикувалось в цьому законопроекті, це оподаткування вартості путівок на лікування, відпочинок тощо. Люди добрі, якщо це потрібно, давайте ми скажемо таке: в залежності від доходу родини. Якщо цей доход на всю родину складає, знаходиться за межею бідності, ніякого оподаткування там не повинно бути. Заможні люди хай сплачують податки, а бідні люди, які за межею бідності, залишаються з тією жалюгідною допомогою, яка є. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Кирилович Черняк, будь ласка, фракція "Наша Україна". Підготуватися Лещенку.

13:55:19

ЧЕРНЯК В.К. Шановні народні депутати! Ми так швидко йшли до ринку, що по дорозі загубили пенсіонерів, і зараз ми стоїмо перед необхідністю реформування пенсійної системи. І сьогодні в своєму виступі Голова Верховної Ради наголошував, що це першочергове завдання наше. Звичайно, йдеться не про цей конкретний законопроект, який є частковим законопроектом, а йдеться про системну реформу пенсійної системи. Йдеться про реформування солідарної системи і доповнення її обов'язковим і добровільним соціальним пенсійним страхуванням. Три рівні.

В даному випадку йдеться про часткові зміни в державному обов'язковому страхуванні. Це той контекст, в якому ми розглядаємо це питання. Так ось. Простого рішення проблеми не існує. Ми стоїмо перед важким вибором зараз і це відчувається у виступах наших депутатів. Ми стоїмо перед дилемою: або зменшувати норматив співвідношення середньої пенсії і середньої заробітної плати, тобто знижувати рівень пенсійного забезпечення; або розширити базу надходжень внесків до пенсійного фонду. Одні депутати стали на бік першої частини дилеми, інші - на бік другої частини. А нам, мабуть, треба досягти компромісу, на мій погляд, тому що зменшувати рівень пенсійного забезпечення ми не можемо, норматив ми не можемо зменшувати і не можемо занадто багато брати там пенсійних внесків, де цього не можна робити, де це веде до соціальної напруги, до зменшення інвестиційних можливостей. У зв'язку з цим я все-таки схиляюсь на відміну від мого колеги по фракції Кармазіна, що нам треба з огидою проголосувати за прийняття законопроекту в першому читанні, тобто концептуально підтримати саму ідею, концепцію. Але при цьому я поділяю те, що сказали депутати багато хто, що нам потрібно переглянути реєстр джерел додаткових надходжень до пенсійного фонду. І, мабуть, не з усім погодитись із того, що нам пропонує голова пенсійного фонду. Зараз, до речі, перекладається весь тягар на роботодавця. Звичайно, роботодавці не будуть зацікавлені в цьому і будуть проти. Але ця тенденція характерна взагалі для всіх пенсійних систем світу, де основний тягар лежить на роботодавцях. Але при цьому треба створити нормальні умови, щоб вони могли працювати, звичайно.

Тепер я думаю, що треба шукати джерела, мабуть, не тільки ті, які ви назвали, а основне джерело надходжень до пенсійного фонду - це прихована заробітна плата. Якби нам вдалося скоротити обсяги прихованої заробітної плати, ми б суттєво збільшили надходження до бюджету. Я поділяю пропозицію, що треба брати доход на сім'ю, а не доход на окремого члена сім'ї. Тоді це буде більш справедливо. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Володимир Лещенко, фракція комуністів. Підготуватись Кирильчуку.

13:59:10

ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановні народні депутати, шановні виборці, питання поліпшення пенсійного забезпечення наших громадян давно вже перезріло. Десятки мільйонів людей з нетерпінням очікують підвищення розмірів пенсій, бо на той мізер, що вони отримують, за нинішніх цін та тарифів прожити дуже важко.

Тому пошук додаткових джерел наповнення Пенсійного фонду є надзвичайно актуальним та виправданим. Але уряд, подаючи до Верховної Ради України відповідні законопроекти, прагне це робити за рахунок екстенсивних факторів. Замість вжиття ефективних заходів щодо поліпшення ситуації в промисловості, в сільському господарстві та інших галузях економіки і за рахунок цього збільшення надходжень до Пенсійного фонду, він намагається вирішити це питання шляхом включення до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування нетрадиційних суб'єктів та маніпуляцій зі ставками зазначеного збору. В першу чергу це стосується членів сільськогосподарських підприємств, які й так отримують за виконану копійки, а тут ще й поступово добавляються різні податки та збори з цих мізерних доходів.

Це ж саме стосується і власників земельних та майнових паїв, які надають їх в оренду відповідним суб'єктам господарювання на селі. Скоро так держава общипає орендну плату, до речі, також копійчину, що вигідніше буде ці паї комусь продати за безцінь або задарма віддати, ніж мати у своїй власності. Оце вам і реформа на користь селянина.

Теж саме стосується і сільськогосподарських підприємств, переважна більшість яких ледве зводить кінці з кінцями. З одного боку монополісти та трейдери здирають з них шкуру, з іншого боку - держава через податки та збори веде до банкрутства. Питається: для чого у 1999 році вводився фіксований сільськогосподарський податок? Відповідь: щоб сільськогосподарські підприємства могли міцно стати на ноги. На сьогодні вони зміцніли? Ні. Так для чого ж уряд їх душить?

Дія Закону України про фіксований сільськогосподарський податок завершується 1 січня 2004 року. Було б правильним продовжити її ще років на 3 - 5. Замість цього ще наприкінці минулого року розпочалося додаткове навантаження на ці підприємства зборами. Так, за наполяганням фракції Аграрної партії України, на мій погляд, помилково Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону, яким передбачається, що сільськогосподарські підприємства, крім фіксованого податку, будуть сплачувати ще й компенсацію пільгових пенсій, а тепер ще й будуть згідно з обговорюваним проектом закону сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. І хоча ставки фіксованого податку і зменшуються, робити цього не слід. Тому я вношу пропозицію. Зміни, що стосується села і селян з цього проекту закону виключити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко. І будемо завершувати.

14:02:07

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Волинь.

Я, можливо, не просив би слова якраз мій колега Надрага застав мене виступати.

Він такий баланс зробив між містом і селом, що селяни не виробляють собі на пенсію. І він винує в цьому селян. Я думаю, що це вина сьогоднішньої системи влади, бо сьогодні селяни виробляють зерно, продукти харчування від м'яса до олії. А все це переробляється у місті. Так що основні гроші, основна продукція виробляється в містах. Через те такий баланс не те що не можна, а грішно робити да ще й ............. України.

Ми знаємо, що селянам виплатили приблизно 25-3 відсотків за зерно від його вартості, так само йому виплачують сьогодні за м'ясо, тому що ні один селянин на обласний центр чи у Київ не попаде, щоб йому продати свою власну продукцію, мафія його туди не допустить. Крім того, на соняшнику, який вивозять, як таємно, так і офіційно.

Якщо скласти всі ці гроші разом, то це вийде астрономічна цифра. Більше 20 мільярдів гривень у селян забрали, а тепер ще його зобов'язують з того паю, плату за який дають мішок неочищеного зерна, це припадає 50 копійок за гектар в день селянин заробляє на паю.

Ми можемо ще тут шукати гроші. Основні гроші там, де переробляється нафта, так, де відвантажується продукція трейдерами. Там, де золото іде про кругу. Там, де в кожній отакій високій установі, починаючи від банка і кінчаючи приватною, є подвійна бухгалтерія. І в цій подвійній бухгалтерії є відомість, в якій мінімум заробітної плати ставлять, а максимум заробітної плати йде у конвертованій валюті. Тобто, у конвертах. От там треба шукати розширення сфери впливу всієї податкової системи. У тому числі і Пенсійного фонду.

Я не проти ідеї самого проекту, но такий проект приймати не можна. Пропоную його відкласти на повторне перше читання.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати в день голосування. А зараз дозвольте ранкове засідання Верховної Ради України оголосити закритим.

Ми продовжимо роботу о 16-ій годині.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку