ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України

                22 жовтня 2002 року, 16.00 година

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

     ГОЛОВА. Прошу,  шановні  колеги,  займати свої робочі місця і
підготуватись до реєстрації. Прошу запросити народних депутатів до
сесійної зали.

     Прошу... 388.   Прошу  народних  депутатів  підготуватись  до
реєстрації.

     Прошу підготуватись до реєстрації.

     Шановні колеги,  прошу  зареєструватись.  Увімкніть   систему
"Рада".

     16:03:22

     Зареєструвалося -390.

     В залі   зареєстровано   390   народних   депутатів.  Вечірнє
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

     Шановні колеги,  продовжуємо розгляд  питання  щодо  основних
засад внутрішньої і зовнішньої політики України.

     Для доповіді  запрошується  народний депутат України Удовенко
Геннадій Йосипович.  Будь ласка,  Геннадій Йосипович,  10 хвилин у
вас.

     А, добре, 391... уже 395.

     16:04:04

     УДОВЕНКО Г.Й.

     Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

     Під час попереднього обговорення законопроектів, які сьогодні
внесені  на  розгляд,  колега  Зварич  звернув  увагу  на  те,  що
відповідно  до  статті  85-ої  та  частини  дев'ятої  статті 92-ої
Конституції України Верховна Рада визначає засади зовнішніх зносин
України  і робиться це шляхом прийняття закону.  Внутрішні зносини
фігурують у статті  85,  але  не  в  статті  92.  Тобто  внутрішня
політика  визначається  Верховною  Радою,  але  не  тільки  шляхом
прийняття закону,  або не шляхом прийняття закону, що саме по собі
може стати підставою для заперечень щодо законопроектів Симоненка,
Павловського,  Білоруса та Мороза.  Внутрішня політика  формується
через погляди партій і політику цих партій, обраних народом, за ці
їхні погляди у Верховну Раду шляхом прийняття конкретних законів.

     Але, в той же час,  можна заперечити тому,  що я сказав, тому
що фактично зовнішня політика є продовженням внутрішньої політики.
Це знаменита ленінська теза,  з якою важко сперечатися.  І про це,
наприклад, і свідчить сьогоднішня ситуація із зовнішньою політикою
нашої держави,  яка вичерпала себе.  Ресурс фактично сьогоднішньої
зовнішньої політики вичерпаний, бо в нас претензії пред'являють не
щодо зовнішньої політики,  а щодо  внутрішньої  ситуації  в  нашій
державі.  Це  ці  всі  скандали,  які  маємо,  кольчуги,  вбивство
Гонгадзе.

     Сьогодні цілком справедливо один із колег порушив питання про
невирішеність,  не  знаємо,  як  загинув В'ячеслав Чорновіл.  І це
питання так і не доведено,  слідство  не  доведено  до  кінця,  бо
винесли тоді вирок,  що це звичайна дорожньо-транспортна пригода і
так далі.

     Тобто сьогодні для того,  щоб  наша  зовнішня  політика  була
ефективною,  потрібні  докорінні зміни у внутрішній політиці нашої
держави. Але у той же час і відповідно до вимог Конституції я вніс
свій  законопроект  про  засади  зовнішньої політики та міжнародні
відносини України.  Слід також зазначити,  що до цього часу засади
зовнішньої   політики   в   Україні  визначаються  не  законом,  а
постановою,  яка була прийнята у 1993 році і  відповідно  до  цієї
постанови  і  ми  забезпечуємо  зовнішню  політику  нашої держави.
Законопроект,  який я  пропоную,  складається  з  5  розділів,  що
містять   відповідно  основні  принципи  зовнішньої  політики,  її
завдання у рамках  забезпечення  національних  інтересів  України,
завдання  по  регіонах та у стосунках з міжнародними організаціями
механізм здійснення зовнішньої політики та заключні положення.

     Основними положеннями  законопроекту  є  верховенство  права,
відкритість   зовнішньої  політики,  розвиток  відносин  з  іншими
державами  на  основі  принципів   добровільності,   взаємоповаги,
рівноправності,  взаємовигоди  та  невтручання у внутрішні справи,
неухильне  дотримання  національних  інтересів  України  та  не  в
останню   чергу   дотримання   прав   людини.   Основною  ж  ідеєю
законопроекту є європейський та  трансатлантичний  вибір  України.
Цей  пріоритет  напряму стратегії зовнішньої політики визначений у
розділі "Основні принципи".

     Принагідно зазначу,  що  необхідно  припинити  негативну  для
міжнародного  іміджу  України  політику  багатовекторності.  І той
головний вектор,  що мусить залишитися, повинен вести нас туди, де
ми  піднімемося  на  нові  щаблі  розвитку  демократії та ринкових
економічних перетворень, тобто в Європу.

     Проект закону містить  багато  важливих  положень,  виконання
яких  зробить  Україну  сильнішою  і впевненішу в собі та водночас
забезпечить її демократичний поступ.

     При чому,  ми можемо  бачити  актуальність  цих  положень  на
конкретних прикладах,  що зараз в усіх нас перед очима, і вони всі
виходять на конкретні проблеми  внутрішньої  ситуації  в  Україні.
Наприклад,  йдеться  про  те,  що Україна вважає себе рівноправною
наступницею Радянського Союзу  та  не  визнає  жодних  переваг  чи
винятків для будь-якої з республік колишнього СРСР.

     Ми всі  знаємо,  яка ситуація склалася із-за кордонним майном
СРСР.  Вже з декількох бюджетів ми витратили суми,  що мали б піти
на вирішення соціальних питань,  за заміну того,  що нам насправді
належало, і що ми віддали через власну малодушність.

     Далі. Принцип  відкритості   зовнішньої   політики   допоможу
уникнути ситуації,  яка склалася із утворенням україно-російського
консорціуму з управління газотранспортною системою  України,  коли
вже  місяцями  громадськість  та  підтримані  народом  на  виборах
політичні сили не можуть добитися від виконавчої влади  відповідей
на  питання  про  умови  цього  газоконсорціуму.  Аби перевести це
питання у площину громадської дискусії.

     Уникнення подібних  проблем  забезпечується   положення   про
неухильне забезпечення національних інтересів України.

     Також законопроект    встановлює    необхідність   демаркації
кордонів України згідно  зі  світовими  стандартами.  Це  допоможе
зупинити потік нелегальної міграції, яка давно вже стала справжнім
лихом для України.

     Далі. Положення   про   невизнання   жодних    територіальних
претензій  до себе допоможе українській зовнішній політиці уникати
ситуації, що зараз склалася у відношеннях з Румунією.

     Наша нерішучість у цій проблемі і далі погіршує імідж України
чому  необхідно  перешкодити  шляхом  чіткого  фіксування  позицій
української держави. Нарешті, одним із пунктів, на який я хотів би
звернути вашу особливу увагу є пункт про те,  що в сучасних умовах
дотримання прав і свобод людини  не  є  лише  внутрішньою  справою
окремих держав. Зараз в Україні спостерігаються порушення основних
справ і свобод людини не тільки з  боку  правоохоронних  структур,
але  і  влади  в  цілому.  Одним  із прикладів можуть бути недавні
парламентські вибори або ж ті бюрократичні стіни,  на які  щоденно
наштувхуються наші громадяни у органах влади.

     Так, ми  мусимо  набрати  достатньо  моменту аби і внутрішнім
силам  подолати  ці  проблеми,  проте  нам  потрібна  допомога   і
зовнішнього світу.  Необхідно мати законодавчу основу для того аби
бути в змозі серйозно сприймати і критику,  і  допомогу,  і  діяти
відповідно.    Власне   визначення   засад   зовнішньої   політики
законодавчим шляхом не відповідає  в  принципі  досвіду  держав  з
розвинутою демократією.  Там будь-яку політику чи то зовнішню,  чи
то внутрішню визначає уряд.  Проте,  розвинута демократія  означає
водночас, що уряд формується тими політичними силами, які отримали
найбільшу підтримку виборців.  Як ви знаєте,  в Україні цей  закон
демократії   ще  нехтується  і  Верховна  Рада  ще  складається  з
представників  народу  майже  усунута  від   можливості   фактично
впливати на політичну ситуацію в країні.  Коли вона намагається це
робити,  їй вказують на її завдання, законотворчу діяльність. Так,
це  її  завдання,  але  коли  політична ситуація в країні фактично
така, що закони все-одно не виконуються, таке нагадування - сидіть
і приймайте закони - є тактикою збереження статус-кво.

     Прийнявши запропонований  мною  закон  саме  зараз і детально
відпрацювавши його положення, ми поставимо стандарт, якого повинні
будуть  дотримуватися органи виконавчої влади і за порушення якого
вони можуть бути притягнені до відповідальності.  Згадаймо хоча  б
той же самий газоконсорціум. Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  запитання до Геннадія Йосиповича є?
Прошу запишіться, будь ласка. 5 хвилин. Прошу висвітити на табло.

     Роман Зварич, фракція "Наша Україна".

     16:14:57

     ЗВАРИЧ Р.М.

     Дякую, Володимире Михайловичу.

     Шановний Геннадію Йосиповичу, я вам хочу поставити це питання
як колишньому міністру закордонних справ. Ви якраз відмітили, що в
статті 85 Конституції мова йде про те,  що Верховна Рада серед  її
повноважень   є  також  визначення  зовнішньої  політики  України.
Натомість чомусь  у  92  статті  законодавець  не  написав  засади
зовнішньої політики,  а написав засади зовнішніх зносин.  Отже для
того,  щоби визначитися який має бути цей законопроект, я би хотів
вам  поставити  таке  питання  вам як професіоналові.  Чи зовнішні
зносини і зовнішня політика одне й те ж саме? А якщо ні, то закон,
який ми маємо приймати,  мав би тільки стосуватися сфери зовнішніх
зносин.

     УДОВЕНКО Г.Й. Ну в принципі є колізія між практикою і тим, що
написано в Конституції.  Але зносини зовнішня політика, міжнародні
відносини і зносини - це в принципі відображає одну й ту  ж  тезу.
Зовнішня  політика  -  це  стратегія,  міжнародні  відносини  - це
виконання чи втілення в життя цієї стратегії.  І в процесі  роботи
над  законопроектом  ми можемо дійсно враховувати і те,  щоб назва
відповідала статті 92 закону України про засади  зовнішніх  зносин
України. Це буде не зрозуміло іншим, але нам буде зрозуміло.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Павловський,  фракція  Блоку  Юлії
Тимошенко.

     16:16:58

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     Я дякую, Володимире Михайловичу.

     Шановний пане Геннадію,  я вам я професор з  механіки  ставлю
п'ять балів,  ви дуже правильно дали визначення головного вектора.
Головний вектор - це сума векторів, векторна сума, а отже, поняття
"головний вектор" існує лише тоді,  коли є багатовекторна система.
Коли немає багатовекторної - немає поняття "головний вектор". Тому
я вам дякую,  ви дуже чітко все це визначили.  Чи згодні ви самі з
собою? Дякую.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Якщо вектор не  означає  флюгер  і  якщо  наша
політика  не  буде коливатись як флюгер,  то з вашим математичним,
механічним  підходом,  в  принципі,  можна  погодитись,  тому   що
сьогодні  нам  потрібно  завойовувати схід,  і про це свідчить,  і
досвід в Пакистані свідчить про це,  що ми можемо це робити.  Наші
відносини  з Китаєм також свідчать про те,  що вони досягли досить
високого рівня.  Зараз розвиваються відносини з Малайзією,  іншими
країнами  того регіону,  але це я б не називав вектором зовнішньої
політики,  це напрям зовнішньої політики України. Один із напрямів
зовнішньої політики.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Бульба,  фракція  Соціалістичної
партії України.

     16:18:35

     БУЛЬБА С.С.

     Народний депутат Бульба, фракція соціалістів.

     Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, от пам'ятаєте, коли
ще  Леонід  Данилович  Кучма був прем'єрміністром,  він тоді питав
Верховну Раду:  а що вам треба будувати?  Як ви думаєте, якби було
тоді прийнято такий законопроект - засади внутрішньої і зовнішньої
політики - яким був би результат? Дякую.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Відволікаючись від цього законопроекту, який я
пропоную,  ми повинні,  кожна держава повинна мати свою ідеологію.
От Народний Рух  України,  лідером  якого  я  з'являюся,  сповідує
ідеологію української національної ідеї.

     Це не   є   націоналістична  ідеологія,  що  таке  українська
національна ідея - це проголошення незалежності, це державна мова,
це  державний  кордон,  це  перетворення  України  в  демократично
розвинуту   державу   з   ринковою   економікою    і    соціальною
спрямованістю.  Це  і є українська національна ідея.  Але у нас за
роки незалежності ми  не  визначилися,  яку  державу  ми  будуємо,
сьогодні ми таке рішення прийняли,  завтра інше, і ми по клаптикам
, клаптикам, цеглинкам ми будуємо нашу державу без ідеології.

     Наприклад, вчора відбулася Міжнародна  конференція  в  Києві,
яка була російськомовна конференція, навіть вже ...

     От вам  втілення  життя,  якби ми мали чітку стратегію ,  але
тоді ми  не  могли  прийняти  стратегію  розвитку  країни,  яка  б
відповідала  політичним  силам  в  нашій  державі.  Не  той  склад
парламенту був. Зараз парламент більше спрямовує свою діяльність у
справі  зміцнення  української  незалежної держави.  І тепер можна
знайти якісь спільні підходи. Але як ми знайдемо спільний підхід ,
вступ  до  НАТО і не вступ до НАТО.  Ми сьогодні ми з цієї трибуни
пропозицію слухали про те,  що не можна вступати до НАТО,  а  я  в
своєму  законі  пропоную,  що  ми повинні вступити до НАТО і стати
повноправним членом Європейського союзу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     УДОВЕНКО Г.Й. Але противникам вступу України до НАТО я скажу,
мені  б не хотілося цього говорити,  не бійтеся не приймуть нас до
НАТО.

     ГОЛОВА. Народний депутат Зарубінський.

     16:21:36

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

     Дякую Володимире Михайловичу!  Шановний Геннадіє  Йосиповичу,
відверто   кажучи,   з   10  хвилин  так  багато  уваги  приділили
внутрішньополітичним проблем,  безумовно,  наявним в Україні,  що,
можливо,  мені не все зрозуміло було з вашого законопроекту,  який
стосується зовнішньої політики.

     Тому у мене такі питання:  ось я не помітив, відверто кажучи,
проблематики,   піднятої   в   законопроекті,  яка  б  стосувалась
регіональної політики України.  Чи не згодні ви з тим,  що ми дуже
часто  говоримо  про геополітику,  про все таке інше,  забуваючи і
неадекватно оцінюючи своє місце в світі.  Ми могли бути, дійсно, в
регіональному  плані лідерами,  в принципі,  а є США,  є Росія,  є
Японія, які мають займатись як супердержави геополітикою. Перше.

     Друге, я думаю,  що в законопроект обов'язково  треба  ввести
розділ,  який  би  стосувався  міжнародної  боротьби з тероризмом,
виходячи зі всіх причин, які нам відомі.

     І третій момент.  Геннадій  Йосипович,  у  вас  часто  досить
повторяється,  скажемо  так,  просто  дублюються  в законопроектах
положення Конституції України,  норми якої,  як відомо, відповідно
до  статті  8,  є  прямої  дії.  Чи  не вважаєте,  що можна було б
виключити?

     В цілому  вважаю,  що  ваш  законопроект  разом  з   Мовчаном
узгоджений, міг би підтримати Верховну Раду. Дякую.

     УДОВЕНКО Г.Й. Дякую за запитання.

     В мене є спеціальний розділ,  третій розділ: основні завдання
зовнішньої  політики  в  окремих  регіонах  світу  та   участь   у
діяльності міжнародних організацій.  Тут досить повно викладаються
наші прагнення до встановлення  широких  політичних,  економічних,
культурних,   наукових,   гуманітарних  стосунків  з  Центральною,
Північно-східною  і  Південно-східною  Європою.  Тобто,  ми   ...в
законопроекті поділяється цей регіон на підрегіони.

     Далі ми,  Україна,  буде  розвивати  активно  свої стосунки з
країнами Азіатсько-тихоокеанського регіону,  Африки та  Латинської
Америки.

     Я, в принципі,  в своєму законопроекті місце України знаю.  І
Україна  може  бути  впливовою  державою   при   вирішенні   наших
внутрішніх  проблем,  тому  я на них так і багато в виступі своєму
приділяю уваги і зупиняюсь.  Україна буде  впливовою  регіональною
державою.  Сьогодні  нам  говорити  про  те,  що  ми  можемо стати
наддержавою,  було б  абсолютно  неприродно,  непритаманне.  І  ці
положення, вони закріплені якраз.

     Що стосується    статей   Конституції,   пряма   дія   статей
Конституції,  я  ваше  зауваження  приймаю,  воно  буде  в  роботі
враховано.  Це  ж  перше  читання тільки.  І багато положень треба
врахувати.  І,  дійсно,  я не говорив це з Мовчаном,  але у  нього
значно  більше статей,  там,  понад 60,  у мене - 40.  І ми можемо
попрацювати, щоб внести на друге читання вже один закон про засади
зовнішньої політики України.

     ГОЛОВА. Дякую, Геннадію Йосиповичу. Час вичерпаний.

     Шановні колеги, наш колега народний депутат Білорус наполягає
дати йому 3 хвилини,  щоб  він  свій  додатково  законопроект  про
основні  засади зовнішньої політики презентував.  3 хвилини,  будь
ласка.

     16:25:52

     БІЛОРУС О.Г.

     Дякую, Володимире Михайловичу.

     Шановні колеги,   я   доповідаю   законопроект   про   засади
зовнішньої політики України,  документ номер 1269- 2. Цей документ
конкурує з законопроектом  Геннадія  Йосиповича.  І  немає  колеги
Мовчана, немає його.

     Я доповідав і не збираюсь вам детально доповідати постатейно,
але я хочу відзначити, в чому ж оригінальність цього документу. На
відміну від моїх колег, які розписали засади зовнішньої політики і
зовнішньополітичних зносин постатейно,  у формі статей  закону,  я
від  цього  відмовився.  І  сам  закон  складається  з  3-х статей
організаційного плану.  А що стосується засад зовнішньої політики,
то вони йдуть в текстовій формулі в додатках.  Тут 49 пунктів.  Це
одне.

     Друге. Я вважаю,  що зовнішньополітичні, зовнішньо-економічні
зносини як такі - це є цілком прерогатива виконавчої влади. І вони
не можуть бути  предметом  керування  Верховної  Ради.  Ми  можемо
говорити    тільки    про    засади    зовнішньої    політики    і
зовнішньополітичної  стратегії.   Це,   дійсно,   відноситься   до
прерогативи Верховної Ради.

     Тут говорили  про  ієрархію.  Все-таки  знову-таки ми повинні
починати  з  національної  стратегії,  базованої  на  національних
інтересах,  потім  іде  зовнішньо-політична  стратегія,  потім іде
зовнішня політика,  а потім ідуть зовнішні зносини.  Знову-таки що
стосується дискусії про багатовекторність.  Теор.  механіка нам не
допоможе. Головний вектор - це стержень, а багатоверкторність - це
хаос.

     Говорили колеги  про  можливу лідируючу роль України.  Є така
можливість.  Україна може стати лідером у  Східній  Європі.  І  це
висока  її місія.  Поки що претендувати на інші ролі вона не може.
Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Для співдоповіді запрошується голова Комітету
у закордонних справах Табачник Дмитро Володимирович.

     Шановні колеги,  це було уточнення Олега Григоровича Білоруса
щодо його законопроекту,  а він перед цим доповідав  у  сукупності
три  своїх  законопроекти.  Так  що запитань немає потреби ставити
доповідачу.

     16:28:53

     ТАБАЧНИК Д.В

     Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

     У мене  непросте  завдання  у  рамках  невеликого  регламенту
спробувати  поінформувати  вас  про позицію Комітету у закордонних
справах, що стосується восьми законодавчих актів і законопроектів,
всі з яких є авторськими.

     Перш за все я хотів би сказати,  що,  мабуть, жодне питання у
Верховній Раді не викликало такої  великої  уваги,  як  визначення
законодавчих основ внутрішньої та зовнішньої політики. Я думаю, що
буде абсолютно доцільним  і  необхідним  подякувати  всім  авторам
законопроектів  за  їх  законодавчі вправи,  за їх бажання охопити
один з найважливіших розділів нашого чинного законодавства.

     Я хочу ще раз нагадати, що основні засади зовнішньої політики
так  чи  інакше  висвітлені і робиться пропозиція їз врегулювати в
законопроектах,  які підготовили:  народний депутат України  Петро
Симоненко, народний депутат України Олег Білорус, народний депутат
Володимир Сівачук,  народний депутат Михайло Павловський, народний
депутат України Геннадій Удовенко і народний депутат України Павло
Мовчан.

     Законопроекти, які внесені на ваш  розгляд,  звичайно,  мають
чітке і навіть,  на мою думку,  на жаль,  занадто,  на жаль, чітке
ідеологічне   забарвлення.   Вони   по   сіті   своїй   є   значно
різновекторними.   І   ви  всі  розумієте,  досягти  консенсусу  в
парламенті стосовно прийняття одного з цих  запропонованих  восьми
законодавчих актів буде надзвичайно важко.

     Тому я  б  більше  хотів би зосередити вашу увагу на розгляді
трьох проектів закону про основні засади  зовнішньої  політики  та
зовнішніх зносин України.

     Подвійна назва, на мою думку, виникла у авторів саме тому, що
допущено подвійне тлумачення в різних статтях Конституції. В одній
статті  визначається,  що  Верховна  Рада  визначає основні засади
зовнішньої політики,  і далі мова йде в іншій статті про  зовнішні
зносини.

     Я не  взявся оцінювати,  скажімо,  повністю ці законопроекти,
хоча ми проводили два засідання Комітету  у  закордонних  справах,
намагалися уважно розглянути всі представлені законопроекти.

     Що хотілося  б сказати.  Я думаю,  що це не образить нікого з
авторів.   Практично   всі   проекти   містять   занадто    багато
констатуючих, а не нормативних положень, що робить їх слабкими, як
саме акти прямої дії.  І, на нашу думку, ці констатуючі положення,
повтор положень Конституції не є притаманним для правових актів.

     Я не  хотів  би торкатися,  скажімо незрозумілих з точки зору
юридичної  правової  техніки,   але   є   вислови,   скажімо,   що
законопроекти  визначають засади,  тобто основні принципи,  основи
політики і є правовою основою міжнародної  діяльності  політичних,
громадських  організацій,  фізичних  і  юридичних  осіб,  які,  як
відомо, не здійснюють державну зовнішню політику. Є також деякі не
властиві  законодавчим  актам  юридичні  формули.  Ну  зокрема,  в
вступній  частині  закону,  який  запропонував  народний   депутат
України  Олег Григорович Білорус - цитую - зазначається у вступній
частині,  що "в основі міжнародної стратегії України лежать вимоги
священного  закону  захисту  власних  національних  інтересів".  В
пункті 42 цього ж проекту йдеться про  сильну  зовнішню  політику.
Тобто, на мою думку, деякі формули потребують значного уточнення.

     Використовується також  вислів "міжнародна валютна політика",
що не є, скажімо, достатньо прийнятним в правових актах.

     Шановні колеги!  Крім того,  2 законопроекти подані  народним
депутатом  України  Мовчаном  і  народним депутатом Удовенком вони
містять норму щодо  недопущення  існування  військових  баз  інших
держав на територію України.

     Таким чином,   ставиться   під  сумнів  міжнародний  договор,
зокрема   ратифікований   парламентом   України   про   можливість
подальшого   існування,   а  договір  визначає  термін  20  років,
військової бази Російської Федерації на Чорному морі на  території
України. Я думаю, що на це також необхідно звернути увагу шановних
колег.  Тобто, прийняття цього законопроекту може потягти за собою
необхідність   розірвання   відповідного   міжнародного  договору,
ратифікованого Верховною Радою.

     Я зараз не намагаюсь оцінювати.....  я просто констатую факт,
що  прийняття  в  першому  читанні  проекту народних депутатів або
Мовчана,  або  Удовенка  потягне  за  собою  необхідність  розриву
міжнародного договору.

     На мою думку,  в цих двох законопроектах передбачається чітке
законодавче закріплення євроатлантичного вибору України.  Тобто, в
проекті   закріплюється   наміри   України  співробітничати  майже
виключно з Європейським Союзом та НАТО і робиться фактично відмова
від  стратегічного  партнерства  з Російською Федерацією та іншими
державами,  які не входять до Європейського Союзу або  НАТО.  Така
позиція  щодо орієнтації зовнішньої політики України з урахуванням
її економічних інтересів національних, на мою думку, здається дещо
однобічною.  Можливо,  можна  було б передбачити при доопрацюванні
цих  законів  побудову  зовнішньої  політики  України  на  засадах
рівного  її  відношення  і  розвитку добросусідских стосунків як з
країнами Європейського Союзу, так і з іншими державами, зокрема, з
Російською Федерацією.

     Шановні колеги,  не хочу забирати багато вашого часу, хочу ще
раз сказати,  що ухвалити, навіть в першому читанні, один з восьми
запропонованих  законопроектів справа,  на мою думку,  надзвичайно
складна і майже приречена на поразку,  тому хотів  би  познайомити
вас  з рішенням,  яке пропонує Комітет у закордонних справах після
повторного розгляду цих законопроектів.  Комітет на  засіданні  25
вересня 2002 року,  розглянувши проекти Закону України про основні
засади зовнішньої політики  і  зовнішніх  зносин  України,  подані
народними депутатами України Мовчаном,  народним депутатом України
Удовенком і народним депутатом України  Білорусом,  ухвалив  таке:
розгляд  згаданих  проектів  законів  на  сесії відкласти.  Раніше
розглянутий  в  першому  читанні  проекти   Закону   України   про
визначення  Верховною Радою України засад внутрішньої і зовнішньої
політики,  автор - народний  депутат  Мороз,  реєстраційний  номер
1249,  Закону України про засади внутрішньої і зовнішньої політики
України,  автор  народний  депутат  Білорус,  реєстраційний  номер
1040/1,   Закону  України  про  засади  внутрішньої  і  зовнішньої
політики   України,   автор    народний    депутат    Павловський,
реєстраційний номер 1040/3 та Постанови Верховної Ради України про
засади  внутрішньої  і  зовнішньої  політики,  відповідно   автори
народні  депутати Співачук,  Мороз,  Вінський,  внести на повторне
перше читання.  Підтримати проект постанови,  який внесений вам на
розгляд, про утворення на чолі з заступником Голови Верховної Ради
України  Олександром  Зінченком  Тимчасової  спеціальної   комісії
Верховної  Ради  України  по  підготовці,  попередньому розгляду і
узгодженню цих законопроектів.

     Крім того,  порадившись із  Міністерством  закордонних  справ
вивчивши зарубіжний досвід, і ще раз одержавши юридичне тлумачення
від наших юристів Верховної Ради з Науково-експертного управління,
Юридичного,  Комітет закордонних справах пропонує розробити згідно
з Конституцією України два окремих проекти закону.  Один би,  який
стосувався   засад   внутрішньої   політики   України   і   другий
законопроект,  який  би  стосувався  визначення  засад  зовнішньої
політики, що на нашу думку просуне нас до реалізації цієї мети.

     Ми також  на комітеті одноголосно в присутності представників
майже всім політичних  фракцій  вирішили  підтримати  проект  цієї
постанови  про  створення  тимчасової  комісії  по  узгодженню  та
доопрацюванню  всіх  проектів  законів  автором  якої  є  народний
депутат України Сергій Осика реєстраційний номер 10-40/П.

     Також комітет   ухвалив   запропонувати  авторам  законів  до
розроблення цих  двох  вище  названих  окремих  проектів  законів,
розробити  та  прийняти закон про засади національної стратегії та
національних інтересів.

     Рішення було прийнято одноголосно. Я закликав би від Комітету
з  закордонних справах всіх авторів погодитися з цією пропозицією,
тому що це на  мою  думку  єдина  ,  що  дасть  нам  змогу  плідно
просуватися  вперед  і  зберегти ті цікаві авторські наробки,  які
безумовно містяться в кожному вище названих восьми законопроектів.
Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую Дмитро Володимирович.

     Ми домовлялися до співдоповідачів запитань у не буде.

     Шановні колеги!  Ми домовлялися,  ви погодилися, треба було б
сказати, що інша позиція у вас є .

     Шановні колеги!  Переходимо до обговорення. З процедури, будь
ласка.

     Народний депутат  Яворівський,  фракція "Наша Україна",  будь
ласка.

     16:39:00

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

     Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".

     Шановний Володимире Михайловичу,  я хочу звернути вашу  увагу
на  може таке і випадкове,  мабуть таки випадкове,  але все ж таки
шулерство.  Я ,  скажімо записався для виступу  на  закон  1183  -
проект закону про засади національних інтересів України.  Оскільки
це все потім було скинуто,  так би мовити,  в один казан,  я зараз
дивлюся  список  людей,  які  мають  виступити при обговоренні цих
питань, мого прізвища немає.

     ГОЛОВА. Шановний Володимире Олександровичу,  ваше прізвище є.
Мабуть  ми дивимося різні списки.  Тут шулерства немає,  ми з вами
домовилися,  що нам логічніше буде,  оскільки нам  треба  виробити
закон про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики, щоб ми
обговорили після презентації кожного законопроекту.  Ми домовилися
і  тут є двічі записаний народний депутат Яворівський:  по виступу
по 1183, документу, і по 1269.

     Шановні колеги,  скільки часу  ми  відведемо  на  обговорення
цього   питання?  Півгодини  достатньо?  Ми  домовлялися,  шановні
колеги,  я...  Одну хвилинку!  Коли ми розпочинали  розгляд  цього
питання і говорили про процедуру розгляду цього питання, тоді мова
йшла про те, що обговорення 15 хвилин.

     Зараз ми пропонуємо з урахуванням того, що є виступити багато
бажаючих, відведемо півгодини. Немає заперечень?

     Ми обговорюємо   все,   всі  законопроекти.  Шановні  колеги,
скільки часу нам потрібно? Ну я вас прошу. 45 хвилин домовляємося,
у нас 15 виступаючих.

     Шановні колеги,  у  нас  записалося  на  виступ 15 людей по 3
хвилини. 45 хвилин достатньо? Дякую. Все, 45 хвилин.

     Будь ласка, висвітіть на табло. По документу 1040, а ми потім
по черзі підемо і всі, хто записався, 15 людей виступить.

     Рудьковський, з процедури,  будь ласка.  А ви записаний, ви є
записаний.

     16:41:22

     РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

     Рудьковський, Соціалістична партія України.

     Володимире Михайловичу, я наполягав все-таки на запитаннях до
голови  комітету,  я маю на увазі Табачника Дмитра Володимировича.
Чому? Бо є багато законопроектів, законопроекти різні, цей комітет
являється   профільним   і   ми   при  рішенні  по  законопроектах
економічних  зважаємо  на  позицію  профільного  комітету.  Тут  є
позиція комітету з закордонних справ.

     І хотілось би задати голові комітету запитання як профільному
щодо принципових питань. Дякую вам.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановний колего, треба було підходити, бути в сесійному залі,
коли   ми   обговорювали  процедуру  розгляду  цього  питання.  Ми
домовились, що до співдоповідачів запитання не будемо ставить.

     А зараз,  будь ласка, підійдіть до народного депутата, голови
комітету, і задайте йому питання.

     Переходимо до обговорення.

     Слово має  народний  депутат  Мироненко,  фракція комуністів,
підготуватись Зайцю.

     16:42:29

     МИРОНЕНКО В.А.

     Пятый избирательный округ, Крым, Мироненко.

     Уважаемые коллеги, казалось бы, всем уже ясно, что проводимый
в  течение  11  лет  государственный курс проявил свою пагубность,
обеспечив огромный спад в экономике, жизненном уровне народа.

     Однако, законопроекты   руховцев    Удовенко    и    Мовчана,
представителей  блока "Наша Украина" Виктора Ющенко,  к сожалению,
практически направлены на продолжение нынешнего курса с небольшими
изменениями.

     Да, этот  курс  соответствует  интересам  США,  соответствует
интересам реанимированного класса капиталистов. Но пора бы нам уже
вспомнить и об интересах народа.

     Уважаемые коллеги,      отмечая     положительные     стороны
законопроектов  Павловского,  Билоруса  и   весьма   прогрессивный
законопроект  социалистов,  считаю наиболее комплексным,  наиболее
системным  законопроект  Петра   Николаевича   Симоненко.   Основы
внутренней  и  внешней политики,  заложенной в законопроекте,  уже
нашли должное подтверждение, положительное подтверждение в Китае и
Западной Европе, на которую мы так часто ссылаемся.

     Призываю поддерживать   данный   законопроект   по  следующим
причинам.  Во-первых,  проект  четко  учитывает  взаимозависимость
между  внутренней  и  внешней политикой.  Во-вторых,  он учитывает
основные  причины  кризиса,  учитывает  пагубность  проводимой   в
течение  11  лет  внутренней  и  внешней  политики.  Сущность этой
политики    заключается     в     прозападной     проамериканской,
антироссийской,  капиталистической направленности,  обеспечивающей
социальную и межнациональную рознь,  великую наживу  узкому  кругу
лиц  за  счет  ограбления  народа с помощью всеобщей приватизации,
даже в стратегических отраслях экономики.

     Проект закона  Петра   Николаевича   Симоненка   предполагает
прекращение приватизационного,  налогового, банковского беспредела
в сочетаниях государственного регулирования и рыночных механизмов,
в государственной поддержки отечественного производителя товаров и
услуг.

     Этот закон обеспечивает восстановление всесторонних, выгодных
Украине  связей  с  Россией  при  продолжении интеграции в мировую
экономику.  Закон также  обеспечивает  возможность  восстановления
бесплатного образования,  здравоохранения,  право каждого на труд,
отдых,  жилье за счет  перенаправления  денежных  потоков.  Сейчас
увлеклись  приватизацией  народной  собственности,  деньги  идут в
карманы олигархов, крупных капиталистов, но не народа.

     Если мы являемся народными депутатами Украины, то пора бы нам
уже изменить государственный курс, обеспечить государственный курс
в интересах народа. Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово  має  народний  депутат  Заєць.   Підготуватись
Соломатіну. 3 хвилини.

     16:45:45

     ЗАЄЦЬ І.О.

     Іван Заєць, Український народний рух, "Наша Україна".

     Шановні народні  депутати,  сьогодні ми обговорюємо питання з
п'ятирічною бородою.  І мені  жаль  того  часу,  що  ще  витратимо
сьогодні. Знову гора родить мишу.

     На моє  глибоке  переконання,  Україні не потрібен один закон
про засади внутрішньої і зовнішньої  політики  України.  По-перше,
укласти такий закон на практиці просто неможливо через надзвичайну
широту,  обсяг суспільних відносин, які прагнуть регулювати автори
поданих  законопроектів.  Більшість авторів хочуть регулювати таку
силу-силенну  відносин,  яку  не  можливо  охопити  навіть   всією
правовою  системою.  Тому  й  мова  авторів  цих  законопроектів є
неправовою,  неюридичною.  Скоріше  це  передвиборчі  платформи  з
чітким    партійний    забарвленням,    особливо   це   стосується
законопроекту Співачука І.К.

     Друге. Конституція не  орієнтує,  як  це  стверджують  автори
законопроектів  на  прийняття  єдиного  одного  Закону "Про засади
внутрішньої і зовнішньої політики".  Навпаки стаття 92 Конституції
визначає конкретний перелік засад,  які мають визначатися окремими
законами.

     Тому, шановні народні депутати,  я хочу привернути вашу увагу
лише  до одного питання,  до статусу цього закону.  Якою юридичною
силою хочуть наділити цей закон автори цих законопроектів і  якими
мотивами  вони керуються?  Фактично всі автори наділяють цей закон
юридичною силою більше,  ніж  звичайний  закон,  майже  такою,  як
Конституція,  а  у  деяких  випадках  ще і більшою.  Наприклад,  у
проекті Олександра Мороза і К., у проекті Симоненка, інших авторів
говориться  про  те,  що засади є обов'язковими для врахування при
розробці  концепції   відповідних   законів,   державних   програм
соціальноекономічного   розвитку,   програм   діяльності  Кабінету
Міністрів,  Державного бюджету України при укладанні і ратифікації
міжнародних договорів.

     У проекті  Співачука  можна прочитати навіть таке:  засади не
містять положень нормативного характеру і не можуть бути предметом
розгляду   у   Конституційному   суді.   Чудеса  та  й  годі!  Уже
першокурсник юридичного факультету знає,  що  будь-який  закон  не
може  виходити  за  рамки  Конституції.  Це  аксіома.  А  з  якими
положеннями ми зустрічаємося у поданих законопроектах?  А  такими,
які виходять за межі Конституції. Назву лише два приклада.

     У проекті  Мороза  і  К.  пропонується надати російській мові
статус  офіційної,  тобто  другої  державної  на  всій   території
України.  Ця  теза  прямо  суперечить статті 10 Конституції,  якою
статусом державної мови наділяється лише українськаю

     У проекті Симоненка міститься теза,  яка  заперечує  приватну
власність  на  землю,  що  суперечить статті 14 Конституції.  А як
Володимир Михайлович розуміє  призначення  цього  закону.  А  дуже
просто.   Під   час   обговорення   президентських  конституційних
ініціатив він тоді заявив,  що межі цих конституційних змін  варто
визначати у Законі "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики".

     Тому так  спрощено,  шановні депутати,  не можна підходити до
цього питання.  Станіслав Гуренко закинув нам пропозицію, прийняти
засади через прийняття постанов. Я завершую. Ось цього не дозволяє
стаття 92 Конституції. Тому я змушений зробити висновок, що всі ці
ініціативи,  спрямовані  на  перегляд  Конституції,  на  створення
правових колізій.  Але для чого  всі  ці  законопреокти,  коли  ми
говоримо  про конституційні зміни.  Заготовки 5-річної давнини вже
застаріли.  Ось чому я пропоную відхилити всі ці  законопроекти  і
приймати...

     ГОЛОВА. Дякую.

     ЗАЄЦЬ І.О.  ...  окремі  закони дял визначення засад в кожній
окремій сфері, як цього вимагає стаття 92 Конституції. Дякую.

     ГОЛОВА. Іван Олександрович,  ви  не  розхолоджуйте  нас.  Нам
закон   про  основні  засади  потрібен  внутрішньої  і  зовнішньої
політики. Не розхолоджуйте нас.

     Народний депутат   Соломатін   має   слово    для    виступу.
Підготуватися Гінзбург. Прошу дотримуватися регламенту.

     16:49:50

     СОЛОМАТІН Ю.П.

     Юрій Соломатін, фракція комуністів.

     Шановні колеги!  Ми розглядаємо законопроект, який торкається
не лише економічних  і  соціальних  відносин  в  суспільстві  і  в
державі. І тому, як на мою думку, дуже дивно, що не зовсім плідно,
можливо зовсім не попрацював над цим законопроектом належним чином
Комітет з питань культури і духовності.  Хоча у виступах... деяких
документів певні натякі на те,  що слід враховувати наше культурне
і духовне надбання при створенні таких законопроектів, були.

     Засади внутрішньої    і    зовнішньої   політики   насамперед
внутрішньої політики торкаються  становлення  відносин  власності,
про це йшлося. Системи влади, як основи економічного і соціального
розвитку суспільства і держави.

     Зовнішня політика  торкається   стосунків   з   усім   світом
насамперед  в  світлі вирішення завдань саме внутрішньої політики,
тобто  зміцнення  держави  і  покращення  добробуту  її  громадян.
Вирішення   цих   завдань   можливо   лише   за  умови  врахування
тисячолітньої  історичної  традиції  розвитку  східнослов'янського
православного світу,  збереження спільних здобутків народів ,  які
до нього належать.  Це  насамперед  характер  світобачення,  зміст
котрого  може  бути  стисло  окреслений  як  один за всіх і всі за
одного.  Коли домінантною має бути турбота з боку саме держави про
людину.

     Нам же   під  виглядом  входження  до  світової  спільноти  і
євроінтеграції   пропонують    де-факто    цивілізаційну    зраду.
Колабораціоністські  дії  -  перехід  до іншого характеру відносин
людей,  коли кожен сам за себе, один Бог - за всіх. Нам пропонують
східнослов'янську  православну  ідентичність  поступово  змінювати
де-факто на європейську католицьку і протестантську.  Чи зрозуміли
ми,   шановні   народні   депутати,   цю  корінну,  фундаментальну
відмінність?

     І я  хочу  навести  один   приклад.   Згадаймо   літературний
історичний  епізод зі старим козацьким полковником Тарасом Бульбою
і його двома синами Андрієм  і  Тарасом.  Тарас  залишився  вірним
святій  вірі  батьківській,  вірі  православній,  залишився вірним
товариству козацькому,  а Андрій  це  і  євроінтегратор,  пішов  у
Європу,  і  що  старий Тарас з ним вчинив,  ми з вами знаємо.  Так
давайте зробимо все,  щоб народ  України  з  євроінтеграторами  не
вчинив  таке,  як  вчинив старий козацький полковник Тарас Бульба.
Тому  я  вважаю,  що  ми  маємо  всі  підстави   підтримати   саме
законопроект номер 1040 Петра Симоненка, який найбільш задовольняє
в збереженні  нашої  православно-слов'янської,  східнослов'янської
ідентичності. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Народний депутат Гінзбург, підготуватись - Резніку.

     16:53:14

     ГІНЗБУРГ О.П.

     Шановні народні депутати! Шановний головуючий!

     Гінзбург, 161 виборчий округ, фракція комуністів.

     Я виступаю  з  цієї  трибуни і для мене дуже важливо сьогодні
для себе зрозуміти,  що ми з вами сьогодні вирішуємо,  і  це  наша
дорога, кожного із нас дорога, дорога кожної області, дорога всієї
нашої країни.  І від того,  який ми приймемо закон, буде залежати,
куди ми будемо йти,  яким шляхом і як ми цей шлях будемо долати. Я
хочу сказати,  що я буду говорити з позиції Комуністичної  партії,
тому  що  я  підтримую  сьогодні  закон,  який  запропонував Петро
Миколайович Симоненко, а також зі своєї точки зору, бо я приналежу
сьогодні  до  Комуністичної партії і так я бачу сьогодні вирішення
цього питання.

     Я люблю  дуже  свою  країну,  я  її  дуже  люблю.  Я   любила
Радянський  Союз,  в якому я жила,  бо мене так виховали,  і люблю
сьогодні свою Україну,  але я ще хочу пишатися нею,  я просто хочу
пишатися і все для того роблю, щоб так було.

     Але я розглядаючи цей закон знайшла такий підхід.  Я відкрила
Конституцію подивилася в ній  ,  написано  "  Загальні  засади"  ,
розділ перший. І самим головним для мене був пункт , який? Права і
свободи людини та їх гарантії  визначають  зміст  і  спрямованість
діяльності  держави.  Держава  відповідає  перед  людиною  за свою
діяльність,  утвердження і забезпечення права і свободи людини - є
головною ціллю нашої держави.

     Із цього  я  сьогодні  дивлюся,  адже  як проживають сьогодні
громадянини у нашій країні,  він сьогодні залежний чи не залежний,
він  забезпечений,  чи він не забезпечений.  І я собі для себе так
говорю,  що  в  цьому  законі  повинно   бути   так:"....обов'язок
робітника,  селянина,  студента,  представника інтелегенції, жінки
боротися за задоволення своєх економічних, політичних і соціальних
потреб.  Це є обов'язком також держави. І в законі це повинно бути
чітко викладено по тому обов'язок кожного народу,  а в тому  числі
держави,  яка  об'єднує  цей  народ  проявити солідарність з усіма
знедоленими в якому кінці землі ті країна знаходилися.

     Я розглядала і статтю 9, які повинні бути договори. І чи може
держава заключати ці договори, якщо вони суперечать Конституції.

     Земля є  основним сьогодні національним багацтвом,  і як вона
використовується,   і   як   сьогодні   засади    розкажуть,    як
використовувати  цю  землю.  Жодна  ідеологія  не можу визнаватися
державою, як обов'язкова і що ми маємо.

     І закінчуючи,  бо дуже багато хочеться сказати,  я  для  себе
зрозуміла   прості  речі.  Я  хотіла  б  так  сказати,  переходячи
внутрішню  політику  на  особистості  я  скажу  Омельян  Никонович
Парубок  -  це  людина соціалістичної країни,  яка у свої роки був
ланковим тракторної бригади і вирощував 500 центнерів з 1 гектару.
За  це  країна  нагородила його двома зірками Героя соціалістичної
праці.

     Це був підхід внутрішньої політики, коли людина праці мала за
це  повагу.  Я  хочу сказати зовнішня політика сьогодні і в образі
сьогодні нашого  поетакомуніста  Бориса  Олійника,  який,  коли  в
Югославії бомбили і падали на голови всієї країни бомби,  то Борис
Ілліч стояв на цьому мості і захищав тих громадян,  разом  з  ними
він був. Це є підхід такої державної політики зовнішньої.

     Я просто   ще  хочу  одне  сказати,  але  головне,  хто  буде
виконувати цей закон?  Адже придумати  закон  і  прийняти  не  так
складно,  але  хто  його  буде  виконувати  і  які політичні сили?
Мабуть,  це більшість на себе візьме.  Повинна розуміти, що тільки
патріот   і  тільки  національних  герой,  який  очолює  сьогодні,
сьогодні може очолити цю  країну,  може  повести  за  собою,  може
виконати зовнішні засади. Спасибі.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги, коли ми будемо голосувати за проект постанови
про заходи щодо забезпечення теплом,  коли ми за неї проголосуємо?
Завтра зранку.

     Оце ж я... Тоді я пропонував би проголосувати сьогодні.

     Шановні колеги,  я просив би всіх зайти до сесійної зали, щоб
ви мали можливість проголосувати  постанови.  Прошу  зайняти  всіх
свої місця.

     А поки  ви  займаєте  місця,  до слова запрошується народного
депутата Резніка. Будь ласка, є народний депутат Резнік? Немає?

     Давидова. Немає.

     Роман Зварич, будь ласка.

     Підготуватись Фельдману.

     Я прошу всіх зайти до сесійної зали.

     16:58:12

     ЗВАРИЧ Р.М.

     Дякую, Володимир Михайлович.

     Шановні колеги, я виступаю за дорученням комітету, до якого я
належу,  це  Комітет  з  питань  європейської інтеграції,  який за
дорученням   голови   Верховної   Ради   України   розглянув    ці
законопроекти   і   виніс   рішення  щодо  законопроектів,  чотири
законопроекти,  які йдуть під реєстраційним номером 1040  та  щодо
законопроекту народного депутата Білоруса за реєстраційним номером
1183  -  рекомендувати  Верховній  Раді   України   відхилити   ці
законопроекти з двох суттєвих, принципових міркувань.

     Одне міркування я б назвав конституційно-процедурне,  а друге
стосується суті цих законопроектів.

     Щодо конституційності  цих  законопроектів  я  звертаю   вашу
увагу, що абсолютно правильно автори цих законопроектів




     звертали вашу увагу,  шановні колеги,  на те,  що в статті 85
пункті  5  Конституції  України  серед  повноважень,  які належать
Верховній Раді України є визначення засад зовнішньої і внутрішньої
політики України.  Натомість в іншій статті Конституції визначають
яким чином ми маємо здійснювати свої повноваження  і  виключно  92
стаття  Конституції  визначає  сфери  законодавчого  регулювання і
зокрема там є різні пункти,  я  не  буду  їх  усі,  звичайно,  тут
перелічувати,  але  серед  тих  пунктів у частині першій статті 92
Конституції України немає окремого пункту про  внутрішню  політику
України.  Тобто ми робимо висновок,  що таким чином не обов'язково
законами потрібно визначати внутрішню політику  України,  оскільки
законодавець,  визначивши,  що  це належить повноваження Верховної
Ради України у 85 статті,  коли писав 92  статтю,  чомусь  свідомо
вилучив це положення із статті 92.

     Тому, шановний   Володимире  Михайловичу,  комітет  якраз  не
погоджується з вашою позицією,  що такий  закон  про  внутрішню  і
зовнішню політику України потрібен України.

     Тепер по суті.  Що стосується проектів Симоненка і Мороза.  Я
не буду їх аналізувати в цілому та глибинно,  тільки хочу звернути
увагу  вашу,  шановні  колеги,  на  те,  що  практично  ці  закони
пропонують знищити навіть ті паростки ринкової економіки,  які  ми
на сьогоднішній день маємо в нашій державі.

     Що стосується проектів Білоруса і Павловського, вони фактично
пропонують створити жорсткий протекціоністський режим. В будьякому
випадку  із  схваленням  будь-якого  із  цих  законопроектів  буде
поставлено під сумнів євроінтеграційний курс  нашої  держави,  про
що,  до речі,  народний депутат Соломатін вже відкрито говорив.  І
таким чином можна вважати,  що подальше  наше  членство  чи  то  в
Світовій  організації торгівлі,  а згодом - в Європейському Союзі,
буде абсолютно не можливим.

     Тому комітет  рекомендує  відхилити  всі  5   законопроектів.
Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую вам. Шановні колеги, я прошу уваги!



     Тут є пропозиція нам проголосувати сьогодні проект постанови,
я  перепрошую,  що  ми  розриваємо  розгляд  цього  питання,  але,
враховуючи   нагальність   і  вашу  пропозицію.  Проект  Постанови
Верховної  Ради  України  про  заходи  щодо  забезпечення   теплом
житлових будинків,  закладів освіти, охорони здоров'я, культури та
інших об'єктів соціальної сфери, що опалюються від централізованих
мереж теплопостачання.

     Ми його проголосували вже за основу,  я нагадую, доопрацювали
з урахуванням ваших пропозицій. І я ставлю на голосування в цілому
проект цієї постанови. Прошу підтримати. Прошу голосувати.

     17:02:27

     За-295

     За - 295, рішення прийнято. Ну можемо, якщо хочемо!

     Шановні колеги, слово надається народному депутату Фельдману.
Є Фельдман?  Немає?  Будь ласка, Пустовойтенко Валерій Павлович. А
це   Зарубінський  передав  же  своє  слово  тільки  що,  підійшов
попросив.

     17:03:03

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

     Фракція Народно-демократичної партії. Пустовойтенко.

     Шановні члени Президії,  шановні колеги. Проблема розробки та
прийняття  законодавства,  що визначає подальшу стратегію розвитку
держави,  її економіки,  соціальних відносин,  зовнішньополітичних
орієнтирів,   є  надзвичайно  важливою.  І  це  не  перебільшення.
Відсутність  законів,  що  розкриває  зміст  пункту  5  статті  85
Конституції  спричиняє  постійні  політичні  дебати  поміж різними
силами щодо орієнтирів  внутрішньої  та  зовнішньої  політики,  що
ускладнює   роботу   уряду.  Такий  закон  дасть  змогу  позбутись
кланово-корпоративного впливу на політику та законотворчий процес.

     На жаль, попередні спроби розробки та прийняття законопроекту
про  основні  засади  внутрішньої  та  зовнішньої  політики  стали
жертвою політичної боротьби та непорозуміння гілок влади. Зараз же
у  нас  є  реальна  можливість  не  лише досягнути консенсусу щодо
змісту цього конституційного закону,  але і схвалити її абсолютною
більшістю. Кілька тез щодо формату та змісту законопроекту.

     По-перше. Закон "Про основні засади внутрішньої та зовнішньої
політики" об'єктивно повинен мати рамковий характер  та  визначати
лише  стратегічні  напрямки  щодо  проведення державної політики у
різних сферах суспільного  життя.  Відповідно  цей  закон  повинен
містити   у  собі  позиції  щодо  розробки  окремих  національних,
загальнодержавних  програм,  окремих  законів,  які  б   дозволяли
реалізувати  визначений напрям,  вказувати інструментар та терміни
досягнення поставлених цілей.  Відповідно цей закон стає  і  базою
для  вироблення  урядових  програм  діяльності та щорічних програм
соціальноекономічного розвитку, інших загальнонаціональних програм
розвитку.

     По-друге. У законі мають знайти відображення наступні назрілі
проблеми,  пов'язані  зі  стратегією   розвитку   державності   та
формування громадянського суспільства, реформи політичної системи,
що  може   відбуватися   лише   шляхом   конституційної   реформи,
адміністративна    реформа   та   стратегія   розвитку   місцевого
самоврядування,  судова реформа,  стратегічні орієнтири  державної
регіональної   політики,   стратегічні   напрямки  економічної  та
промислової,  соціальної,  житловокомунальної, державної правової,
гуманітарної політики та інше.

     Засади політики   щодо   забезпечення  національної  безпеки.
Визначення зовнішньополітичної стратегії  геополітичних  паритетів
нашої України.

     По-третє. Враховуючи  загальний форм закону,  ми пропонуємо у
кожному   розділі   обмежувати   лише   лаконічними    змістовними
визначеннями,   що  дозволяють  уникнути  неузгоджених  між  собою
тлумачень. Наведу кілька змістовних прикладів. Зовнішньополітичний
вибір  України  - це інтеграція у Європейський союз у політичному,
економічному та соціальному вимірах.  Реформа політичної  системи,
перехід до парламентської форми управління, якою є Верховна Рада -
вищий законодавчий орган представницької влади,  Кабінет Міністрів
як  вищий  орган виконавчої влади та Президент як глава держави та
гарант Конституції.

     У цьому законі мають  бути  також  означені  такі  компоненти
нової   моделі   владоустрою,   як  правляча  коаліція,  опозиція,
коаліційний уряд.

     Шановні колеги, я ...........час не можу вкластися 3 хвилини,
не можу зорієнтуватися. Дозвольте ще 30 секунд.

     Четверте. Саме  розробляючи  і  приймаючи  закон  про основні
засади внутрішньої і зовнішньої  політики,  ми  отримуємо  реальну
можливість  зробити  незворотну  реформу  політичної системи і вид
дискусії перейти до діла. Але принципове значення набуває проблема
механізму  розробки нової редакції тих конституційних змін,  які є
назрілими,  чи будуть ці  зміни  напрацьовані  лише  в  політичних
кулуарах,  чи  стануть  частиною громадянського публічного процесу
обговорення.

     Я переконаний,  що  саме  в  цьому  залі  ми   маємо   знайти
відображення  визначеної  конституційної асамблеї та регламентації
роботи у випадках визначених цим законом.

     Дякую за увагу і пробачаюсь за затримку часу.

     ГОЛОВА. Дякую, Валерію Павловичу.

     Народний депутат  Беспалий  Борис  Якович,  "Наша   Україна".
Підготуватися Яворівському.

     Відмовляєтеся? Будь     ласка,     Володимир    Олександрович
Яворівський. Підготуватися Григорович.

     17:07:48

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

     Шановні законотворці  України!  Шановні  виборці,   які   нас
можливо  зараз  слухають!  Ви  знаєте,  щось  є  сумне  або навіть
трагічне  в  тому,  що  ми  на  другому  десяткові   років   нашої
незалежності обговорюємо питання:" Як іти України,  куди іти, якою
повинна бути  наша  зовнішня  політика,  якаю  повинна  бути  наша
внутрішня  політика?"  У  мене взагалі таке ретро відчуття,  що ми
зараз десь у 1991,  в 1992 році  і  наївний  милий  Прем'єрміністр
Леонід Данилович Кучма наївно нас запитує:" Братцы,  ну,  скажите,
что надо строить "чи туалет,  чи храм" и я  готов  в  тот  час  же
приступить к исполнению своих обязанностей?"

     Чимось подібним віє, звичайно, і в цій ситуації, коли держава
повинна була б визначити ці основні засади давно, визначити їх, як
рамкові  документи,  і  законодавство повинно діяти лишень у цьому
напрямку.

     Що ж ми зробили,  шановні  мої,  давайте  задумаємося  ми  як
законодавці,  що ж ми зробили за цих 10 років.  Я в даному випадку
аналізую закон про  національні  інтереси  України.  Це  кореневий
закон.  Для кожної нації, для кожної держави. Ми тільки зараз його
розглядаємо.  Що ж за ці  10  років,  власне  кажучи,  зроблено  в
інтересах України?  Знищено цілковито наш практично флот морський,
знищено практично всю нашу економіку і важку індустрію.  Натомість
ніби-то   створена   українська   армія,  але  це  армія  одна  із
найстрашніших в всьому  світі.  Ми  про  це  не  задумувалися.  Це
супер-армія,  її бояться як вогню,  бо вона стріляє в один бік,  а
попадає зовсім в інший бік.  Хто ще може цю  тактику  визначити  в
світі? Нас же бояться як вогню. Я думаю, таку армію треба тримати,
тоді ми будемо дуже потужною країною в цьому напрямку.

     Ви подивіться до чого ми дійшли сьогодні із  свободою  слова.
Практично   ми   знову   вийшли  майже  на  нульову  позначку,  що
суспільство сьогодні позбавлено тієї інформації.

     До чого я це все веду?  Веду, шановні мої, ось до чого. Ми не
про  те  сперечаємося.  Очевидно  суть  не  в  тому,  що ці закони
посипалися сьогодні як груші  з  неба  і  комуністи  запропонували
негайно свій закон,  і рухівці,  і соціалісти - всі, всі. Я думаю,
що це відчуття якщо хочете небезпеки  країни.  Через  те  кинулися
сьогодні,  щоб внести бодай якийсь курс,  тому що вже ми віддали і
нашу нафтогазову трубу, все незабаром віддамо і вже взагалі нічого
не  залишиться  і  тоді  взагалі нічого й приймати не потрібно нам
буде.

     Через те я вважаю,  що  нам  очевидно  потрібно  все-таки  це
підступний шлях,  якщо залишити всі ці законопроекти. Із них жоден
не пройде.

     Я думаю,  що нам треба найти  всетаки  якусь  дуже  нормальну
середину - консенсус,  виробити один закон,  прийняти його.  Але у
мене є величезний сумнів.  Сьогодні приймайте які хочете закони, я
не сумніваюся в тому,  що та влада,  яку ми сьогодні маємо, яка не
має політичної волі до збереження національних інтересів  України,
які хочете їй закони давайте, вона їх все-одно не буде виконувати.
Дякую.

     (О п л е с к и)

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ну не потрібно аплодувати песимізму,
ми будемо виконувати все. Все, що ми приймемо, ми все виконаємо.

     Будь ласка, Ліля Григорович. Підготуватися Беспалому.

     Беспалий передумав, він не зрозумів про що йдеться.

     17:11:32

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Лілія Григорович,  "Наша Україна",  Народний
Рух.

     Вельмишановний Володимире Михайловичу!  Вельмишановні колеги!
Ну,  ви знаєте, давно ми не мали такої цікавої теми, щоби побачити
десь амплітуду не тільки інтелекту,  але і  громадянської  позиції
народних  депутатів.  Ви знаєте,  я страшенно рада,  що я сьогодні
почула свою колегу Гінзбург,  я хочу привітати ваш виступ,  і,  ви
знаєте,  якщо  ми  починаємо  говорити  про любов до України усі в
цьому залі,  то мені здається, що це вже є добре. Дай Боже, щоб це
не було за 5 хвилин до страти.

     Шановні колеги,  якщо  ж  ми  вже всі любимо Україну і хочемо
нарешті  виміряти,  визначити  ці  наші  національні  інтереси   і
концепцію,  стратегію  і тактику українського державотворення,  то
давайте, дійсно, будемо все це робити з любов'ю. А якщо з любов'ю,
то не порушуючи Конституцію, ані статтю 10, ані статтю, яка вказує
на рівність всіх форм власності.  В той же час я хочу сказати,  що
законопроект Мовчана і Удовенка статтю Конституції не порушує,  бо
там є перехідні положення і,  очевидно, не 100 і не 200, не тисячу
років будуть знаходитись бази на території України, і це мине.

     Тим часом  я  би  хотіла,  закликаючи не порушувати статтю 10
Конституції авторів законопроектів,  які сидять від  мене  по  цей
бік,    зупинитися   на   ще   одному   такому   акценті   поданих
законопроектів.  Я би хотіла сказати кілька слів про  законопроект
про  засади  національних  інтересів.  Коли  років  6  чи 7 тому я
прочитала слова сера Уінстона Черчілля,  що у Великобританії немає
вічних друзів,  ворогів, а є тільки вічні інтереси, я була вражена
глибиною стратегії розвитку британського суспільства. Британському
парламентові тоді минуло 300 років.  Слава Богу,  по 11 роках і ми
заговорили про національні інтереси.  Але на дворі XXI століття  і
є,  певно,  дещо  інші  обставини,  про які також треба говорити в
цьому законопроекті.

     Якщо ми  вже  говоримо  про  засади  національних  інтересів,
повинні  знати,  що  національні інтереси є вічні,  але інтереси є
змінні.  Є щось інше,  що треба було би  назвати  або  включити  в
дефініцію   назви   цього   закону,   -  про  засади  національних
пріоритетів і інтересів.  Я дозволю собі наголосити на тому,  що ж
таке  є пріоритети.  У виступах ми чули про те,  що мали в Україні
втрачене  десятиліття.  Чому?  Дійсно,  про  це   говорив   навіть
Президент в доповіді до 10-ої річниці незалежності,  чому втрачене
десятиліття?

     Доповідаю. Ми сказали в 91 році так незалежній  Україні,  але
не сказали так оновленій владі.

     Прибалти, чехи, поляки це зробили , чому ми цього не зробили.
Маючи тонни сталі і чавуну  на  душу  населення,  маючи  прекрасні
чорноземи,   бо   був   найголовніший   дефіцит   -   громадянське
суспільство.  Так  скажіть  мені  громадянське  суспільство  це  є
загально-національний інтерес чи пріоритет. Пріоритет і ми повинні
записати"...  кріпити,  розвивати  громадянське  суспільство",  бо
інакше не буде того суспільства,  яке зможе обрати належну владу і
доручити їй стати менеджером соціальним і політичним у  захисті  і
виконанні тієї концепції національних інтересів.

     Наступне. Європейський вибір - це національний пріоритет,  чи
це національний інтерес?  Це національний пріоритет.  З огляду  на
те,  я погоджуюся з колегами стосовно того, що було би надзвичайно
доцільно,  якби ми грамотно не тільки на  фоні  науковотеоретичної
публікації  у  журналі,  а  на  основі скажімо без демагогії,  без
еклектики  випрацювали  риторику  закону,  який  би  не  на  рівні
Уінстона  Черчілля в минулому столітті,  а на цьому рівні вказав і
на національні інтереси, і на національні пріоритети. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Беспалий Борис Якович.

     17:15:26

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.

     Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.

     Шановні колеги!  Наша сьогоднішня дискусія  є  дуже  корисною
тому  що різні політичні сили змоги чітко,  ясно заявити,  як вони
бачать майбутнє України,  заявити свою позицію.  З цієї точки зору
дискусія  була  плідною,  корисною і шкода,  якщо її не почули всі
наші виборці.

     Голова профільного комітету казав, що дуже погано, що проекти
занадто заідеологізовані .  Я думаю якраз дуже погано, що у нас за
всі роки незалежності не сформувалася  чітка,  ясна,  державницька
ідеологія.  Якщо один класик української політики запитує,  то яке
суспільство ми будуємо,  не випадково,  що єдиним  наслідком  може
бути те,  що інший класик цієї ж політики ехом відгукується, маємо
те,  що маємо. Незнаючи, що будуємо звісно, що маємо те, що маємо.
Це абсолютно очевидно.  Але,  шановні колеги!  Така лінія має бути
лінією парламентської все-таки більшості,  яка має бути сформована
в результаті виборів.

     Виборча система у нас еклектична,  в парламенті ми не маємо і
не будемо постійної більшості,  доки не будемо  мати  пропорційної
виборчої   системи,   і  тому  жодний  з  запропонованих  сьогодні
ідеологічних напрямків реальних шансів на прийняття не має. З цієї
точки зору я хотів би внести таку процедурну пропозицію.  Я, чесно
кажучи,  ну,  це,  даруйте, мова наших сусідів, але "в одну телегу
впрячь  неуместно  коня и трепетную лань".  Мені важко уявити,  як
вектор,  спрямований на СНД і вектор,  спрямований в Європі, дасть
якусь  розумну  рівнодію.  Я особисто є прихильником європейського
вибору,  звичайно.  І тут не треба нічого вигадувати, досить взяти
підручник  географії  за 5 клас і там намальовано,  де знаходиться
Україна. Ми є європейці і приречені інтегруватись до Європи. Але я
думаю, якщо ми так проголосуємо в четвер, то буде чудово.

     Але якщо  ми  створимо  чергову  комісію по узгодженню різних
комісій,  то від того нічого  не  збільшиться.  Скільки  нулів  не
сумуй,  залишиться  нуль.  І  тому  я думаю,  що мав би логіку,  і
приєднують до пропозиції свого колеги  по  "Нашій  Україні"  Івана
Олександровича Зайця,  який не підтримав ідею створення комісії по
створенню  всеохоплюючого  закону,  якого  все  одно  не  буде,  а
голосування показує, які є напрями домінуючими. І не треба плодити
ще один бюрократичний наріст.

     Тому ще раз підсумовуючи свою відданість європейському вибору
України,   я   думаю,   що  ми  не  повинні  зараз  втягуватись  в
заідеологізовані  дискусії,  а  просто   в   четвер   вирішити   з
голосуванням і перейти до реалізації інших питань. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Осташ, підготуватись Шибку.

     17:18:38

     ОСТАШ І.І.

     Шановний Головуючий, шановні колеги народні депутати!

     Без сумніву,  наше обговорення було надзвичайно плідним.  І я
хотів би відзначити з обох боків,  дійсно, переживання за майбутню
стратегію України.

     Дуже добре,  що сьогодні прозвучала основна думка про те,  що
наші  засади  і  внутрішньої,  і   зовнішньої   політики   повинні
грунтуватися на національній ідеї,  бо це дійсно наша суверенність
,  це   наша   єдність,   це   консолідація   нації,   це   дійсно
конкурентоздатність   нашої  держави  на  міжнародних  ринках,  це
християнські цінності і так далі,  і так далі.  Тому,  на жаль,  у
нашому   суспільстві   дуже   часто   маніпулюють   цим   поняттям
національної ідеї і навіть наш гарант Конституції заявив  про  те,
що  вона  себе не виправдала.  Але я переконаний,  що маніпулювати
національною ідеєю не можна, особливо так, як це робить наша рідна
українська влада,  коли на противагу діям опозиції організовуються
засідання обласних рад на Сході України,  до  речі,  де  ставиться
питання  про входження,  скажімо,  до союзу Росії і Білорусії,  чи
ставиться питання про державність російської  мови  та  інші  дуже
резонансні і конфліктні питання.

     Я хотів би особливо виокремити закон про національні інтереси
пана Білоруса,  його треба підтримати,  його треба приймати,  його
треба  в  першому читанні і звичайно працювати на другому читанні,
тому що дійсно це питання є надзвичайно актуальним,  особливо  про
це свідчить питання нашої газової труби.  Бо дійсно наша економіка
це,  кажучи музичними термінами,  - це соло для труби з оркестром,
якщо  ми  відріжемо  трубу,  то  ми  звичайно  позбавимося  нашого
оркестру.

     Далі хотів би сказати,  що  питання  Конституції  стоїть  тут
особливо  гостро,  але  ми  будемо  проводити  політичну реформу і
будемо міняти повноваження  і  Президента,  і  Верховної  Ради,  і
Кабінету Міністрів у галузі зовнішньої політики.  Зараз ми бачимо,
що Президент має дуже великі повноваження і жодних повноважень  не
має  уряд,  практично  Адміністрація  Президента перейняла на себе
функції Кабінету Міністрів саме в галузі зовнішньої політики. Тому
я думаю,  що з часом ми передамо частину повноважень саме Кабінету
Міністрів.

     Хотів би сказати також окремо про стратегічне партнерство.  У
нас,  на  жаль,  не  виписано чітко це поняття,  ми маємо понад 20
стратегічних партнерів.  Поїхав Президент,  скажімо,  і Індію  вже
Індія  стала  стратегічним  партнером,  але  в  той  же  час маємо
серйозну  проблему  з  нашими  реальними  партнерами:  із  Росією,
Сполученими  Штатами,  Європейським  Союзом  і  ми зараз бачимо це
кожного дня.

     І нарешті я хотів би сказати,  що дуже важливим  є  порушення
питання правонаступництва України після розпаду Радянського Союзу.
Це треба зафіксувати обов'язково в цьому законі.

     І останнє.  Я хотів би дати відповідь  Дмитру  Володимировичу
Табачнику  про те,  що після першого читання,  прийняття в першому
читанні законів,  які подали наші колеги Удовенко і Мовчан, нібито
настане  момент,  коли  треба буде розривати міжнародні договори з
Росією.  Після  першого  читання  такого  моменту,  звичайно,   не
настане.  Але  ми  повинні бачити і інше.  Сьогодні є гола,  пряма
норма Конституції,  за якою записано, що не допускається існування
іноземних  баз  на  території  України,  і є угода.  Так що вище в
Україні:  Конституція чи угода?  Я думаю,  що саме над  цим  треба
думати і не переживати,  що ми можемо в першому читанні, прийнявши
документ, розірвати міжнародний договір. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної партії
України. Будь ласка.

     17:22:34

     ШИБКО В.Я.

     Шановні колеги, я теж приєднуюся до всіх цих компліментів, що
прозвучали до  авторів,  які  розробили  ті  чи  інші  сьогоднішні
законопроекти. Але я хотів би звернути вашу увагу, що ми сьогодні,
по суті,  ведемо  суперечку,  як  будувати  і  що  будувати:  міст
будувати чи перехід.

     Так от,  якщо  ми на сьогоднішній день з'ясуємо для себе,  що
для нас важливо в першу чергу:  це  постанова  Верховної  Ради  чи
закон,  - тоді ми можемо розмірковувати,  яка найбільш важлива для
нас із цих законотворчих направлень, що сьогодні ми вибудовуємо.

     Я гадаю так,  що ми можемо на  сьогоднішній  день  зупинитися
взагалі,  виходячи з колізії статті 85 - 92-ої,  на те, що повинна
Верховна  Рада  приймати  засади  і  зовнішньої,   і   внутрішньої
політики.  Але,  можливо,  є різні комітети, які можуть розбавляти
всі ці документи окремо, для того щоб їх тоді з'єднати. Це перше.

     І друге. Якщо ми будемо розмовляти про те, що на сьогоднішній
день  більш важливо для нас,  то я хотів би запропонувати вам таку
дію.  Я гадаю,  що до того,  як  ми  всі  приймемо  чи  закон,  чи
постанову щодо зовнішньої і внутрішньої політики,  прийняти закон,
який має таку назву робочу: про порядок визначення Верховною Радою
засад  внутрішньої  і  зовнішньої політики України.  Якщо це буде,
дійсно,  прийнятий закон,  то ми  тоді  цим  законом  будемо  мати
правила   гри,   як   приймати  ті  чи  інші  можливості,  які  на
сьогоднішній  день  прозвучали  у  цьому  залі.  І  коли  буде  це
законотворчо  оброблено,  то  тоді я гадаю,  що наприклад ми маємо
розробити,  які ми маємо на сьогоднішній  день  засади  зовнішньої
політики.  І там, у цьому законі, який визначає правила гри, можна
було б записати,  що,  наприклад,  Верховна  Рада  кожного  нового
скликання  у перший рік строку своїх повноважень приймає рішення у
формі постанови,  яким визначає засади зовнішньої  політики.  Далі
можна було б сказати, що новообрана рада може підтвердити прийняті
Верховною Радою попереднього скликання засади.  А якщо  новообрана
рада  протягом нового року не підтверджує прийняті Верховною Радою
України попереднього  скликання  засади  і  не  змінює  її  окремі
положення,  то  вони протягом цього скликання продовжують діяти на
зовнішній політиці  при  Верховній  Раді  попереднього  скликання.
Також  у цих правилах гри можна було б написати,  наприклад,  щодо
зовнішньої політики,  що  національні  інтереси  України  у  сфері
міжнародних  відносин  становлять  три  основні групи,  наприклад,
стратегічні та геополітичні інтереси,  пов'язані із  забезпеченням
національної   безпеки   України   та   захистом   її   політичної
незалежності,  економічні  інтереси,  пов'язані  із  інтегруванням
економіки   України   у   світове   господарство,  і  регіональні,
субрегіональні і локальні  інтереси,  пов'язані  із  забезпеченням
різноманітних  специфічних  потреб  внутрішнього розвитку України.
Тим самим ми б зняли ті суперечки,  бо ці правила гри,  вони б  не
давали  можливості  різним політичним силам відстоювати якусь свою
точку зору, яка протирічить загальному руху України і відстоюванню
української державності. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  завершено  розгляд...  Ні,  ну,  не
потрібно розвивати знову,  якщо знову виступи. Іван Олександрович,
будь ласка, вибачте, час ваш пройшов, все, досить уже.

     Шановні колеги, у нас відведений час, ви виступили. Все, будь
ласка, з процедури Павловський. Іване Олександровичу, я прошу вас.

     17:26:19

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     Я дякую, Володимире Михайловичу.

     Шановні колеги!  У мене є коротка репліка. Я не буду називати
прізвища,  але я хочу сказати, шановні, без протекціонізму не може
розвиватися  ні  одна  країна  і  ніколи   не   буде   розвиненою.
Протекціонізм найбільш характерний для супердержав і в першу чергу
для Росії.

     Академік Пахомов пише у своїй книзі "Пути и перепутья мировой
цивилизации", що подвійна мораль характерна риса взагалі для ринку
розвинутих країн.

     Економічний радник Президента Нусканена пішов у відставку, бо
не  міг терпіти подвійної моралі Президента Рейгана.  Той виступає
про лібералізацію,  а більш жорсткого протекціонізму по відношенню
до захисту ринку США, як це було при Рейгану, ніколи не було.

     Тому ви  повинні  розуміти,  шановні,  розвиток  держави,  як
становлення дитини.  Поки  вона  мала  і  ще  недозріла  її  треба
захищати. Це є протекціонізм. А коли нікуди буде діти свої товари,
ми всі повинні кричати :" Відкритість, лібералізація!" Тому хочемо
ми  бути  розвинутими,  треба  брати  приклад з розвинутих держав.
Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Будь ласка, народний депутат Мовчан і завершуємо.

     Я ще раз кажу,  не кричіть,  Іване Олександровичу.  Горлом ви
нічого не зробите.  Ми домовляємося.  Будьте присутні в залі, коли
ми домовляємося по процедурі розгляду питання. Достатньо.

     Мовчан увімкніть мікрофон, будь ласка.

     Візьміть і покажіть. Я ще раз кажу, Іване Олександровичу.

     Народний депутат Мовчан, будь ласка.

     17:27:51

     МОВЧАН П.М.

     Шановний Володимире   Михайловичу!   Шановні   колеги!   Мене
здивувала  позиція голови Комітету у закордонних справах і свідоме
перекручення моїх бачень у зовнішніх зносинах.  Фактично  це  було
перекреслення всіх тих думок, які я висловлював, і це було свідомо
зроблено,  бо я посилався виключно на Конституцію.  Справа в тому,
що в одних ситуаціях голова комітету себе заявляє,  як послідовним
європейцем,  інтегратором,  лібералом,  реформатором,  а  сьогодні
насправді він виявив своє обличчя справжнє.

     І це  парадоксально  виглядає  на тлі тих домовленостей,  які
тривають між Путіним  і  Бушем  на  тлі  зміщення  абсолютно  всіх
наголосів  у  політиці Росії і Сполучених Штатів Америки,  а у нас
законсервовується ситуація,  яка влаштовує невелику  групу  людей.
Вони  хочуть  грати  за  окремими  правилами,  за окремим місцем в
Україні і  за  окремою  резервацією.  Саме  тому  я  посилаюся  на
Конституцію  і  цитую  для  Дмитра  Володимировича:  "На території
України не допускається розташування іноземних військових  баз"  і
все тому...

     ГОЛОВА. Дякую.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  ...робиться  для  того,  щоб дезорієнтувати
всіх громадян України.

     ГОЛОВА. Дякую.  Репліка.  Табачник Дмитро Володимирович, будь
ласка.

     7:29:46

     ТАБАЧНИК Д.В.

     Шановні колеги!  Шановний  Павло Михайлович!  Я просив би вас
стежити тільки за своїм обличчям,  за його послідовністю,  за його
еволюцією за останні 10-12 років. Моє обличчя лишити при мені.

     Я сказав лише те,  що я сказав,  що 8 проектів не має жодного
навіть теоретичного шансу прийняти.  Тому комітет ухвалив  рішення
створити комісію,  де доопрацювати ці законопроекти, розділивши їх
на 2:  про засади  внутрішньої  політики,  про  засади  зовнішньої
політики.

     Я звернув увагу присутніх колег,  що у разі прийняття вашого,
Павло Михайловичу, проекта або проекта депутата Удовенка в першому
читанні,   потім   в  кінцевому  результаті  доведеться  розривати
міжнародні договори.  Я це не оцінював,  а констатував  абсолютно,
так би мовити, юридичний факт.

     І останнє,  що  я  хотів  би сказати.  Що комітет пропонує це
доопрацювати для  того,  щоб  зберегти  все  найкраще,  що  вклали
автори.  А  оцінка  політичного  обличчя,  тим  більше упереджена,
ніколи не йде на користь роботи Верховній Раді. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги!  Будемо  завершувати  розгляд
цього питання.  Я ще раз хотів би наголосити, що ми домовлялися на
погоджувальній раді в комплексі розглянути ці  документи,  зробити
їх  свого роду презентацією.  Я прошу вас,  заспокойтеся,  зробити
свого роду презентацію цих  документів  і  запропоновано  було  їх
обговорити  після  представлення всіх законопроектів,  оскільки це
одне  по  суті  справи  питання  і  тут  є  логіка.  Ми   сьогодні
розглядаємо це питання з 11-ої години без перерви, я маю на увазі,
тут я винний,  бо зловжив службовим становищем,  запропонував  вам
працювати для того, щоб завершити розгляд цього питання.

     Ще, шановні  колеги,  я  хотів би нагадати,  що відповідно до
статті 85 Конституції до  прерогатив  повноважень  Верховної  Ради
належить  визначення  засад внутрішньої та зовнішньої політики.  В
який спосіб ми це зробимо, але ми це повинні обов'язково зробити і
ми це зробимо.  Я розумію,  що це важко,  складно, але це потрібно
зробити.  І я хотів би  сказати,  що  цей  документ  повинен  бути
збалансований  і  відповідати  сьогодні  настроям,  які  існують в
суспільстві,  а ці настрої репрезентують  у  парламенті  політичні
сили,  які  сьогодні  діють  у  вигляді  фракцій.  І  це  буде той
документ,  який буде компромісом  в  українському  суспільстві.  Я
хотів  би  лише  сказати,  що  зі  зміною парламенту ми не повинні
змінювати основні засади,  бо буде це  означати,  що  після  зміни
Президента,  чи  то  парламенту  країна буде міняти свій курс.  Це
повинен  бути  жорсткий,   прагматичний   курс,   побудований   на
національних інтересах.  І я думаю, що в четвер шляхом голосування
ми визначимося.  Якщо  не  підтримаємо  жодний  законопроект,  нам
потрібно  буде створити комісію,  яка б опрацювала документ.  Який
він набуде вигляд - це залежить від комісії.  Я хотів би лише, щоб
ви  підтримали мене в тому,  щоб ми комісії чи робочій групі,  яка
буде працювати,  визначили жорсткий  термін  з  тим,  щоб  вона  у
встановлений  строк  подала цей проект - єдиний документ,  тому що
важко розірвати, у нас зовнішня політика повинна бути продовженням
і  логічно  витікати  з  внутрішньої  політики і навпаки.  Розгляд
питання завершено, що до рішення, будемо визначатись в четвер.

     На ваш розгляд вноситься проект Закону про порядок  звернення
відчуження   приватного   майна.   Я  хотів  би,  шановні  колеги,
акцентувати  вашу  увагу  на  тому,  що  нам  треба  в   комплексі
розглянути два проекти:  проект закону про реприватизацію і проект
про відчуження майна,  тому давайте оперативно  опрацюємо  ці  два
питання.

     17:33:48

     МАТВЄЄВ В.Й.

     Ну, в связи с тем, чтобы дать необходимость Валентине Семенюк
доложить проект закона 1173, я сокращаю свой регламент до 2 минут.

     Значит, на  ваше  рассмотрение  выносится  проект  Закона   о
порядке обращения отчуждения частного имущества.  Разработка этого
законопроекта,  связанного  с  положениями  Конституции   Украины,
которая определяет, что исключительно к полномочиям Верховной Рады
Украины относиться определение правовых  основ,  изъятие  объектов
права  частной собственности.  То есть право частной собственности
ограждается от произвола и исполнительной власти.

     Данный проект     законодательно     определяет     правовые,
экономические,   организационные  основы  изъятия  объектов  права
частной  собственности  в  пользу  государства  или   коммунальной
собственности.

     Согласно проекта,  обращение частного имущества - это изъятие
объектов права частной собственности  государства,  права  частной
собственности  в пользу государства или коммунальной собственности
по инициативе собственника или вопреки его воли.

     Такое обращение   имущества   должно    осуществляться    для
потребности    Украины    в    сфере    национально-экономической,
экологической безопасности,  выполнения взятого  ею  международных
обязательств,  а  также для обеспечения эффективного использования
естественных ресурсов исключительной морской  экономической  зоны,
континентального   шельфа,   освоение  космического  пространства,
организации эксплуатации энергосистем, транспорта, путей сообщения
и связи.

     Для удовлетворения общественных потребностей в производстве и
жизненно необходимых продукции, работы и услуг.

     Для развития населенных пунктов и развития их инфраструктуры.
С целью устранения нарушений антимонопольного законодательства.Для
снижения уровня безработицы и избежания социальных конфликтов.

     Обращение имущества    в    собственность    государства    ,
коммунальную   собственность   предлагается   осуществлять   путем
добровольного отчуждения собственникам своего имущества.  И  такие
примеры сегодня уже нарастают. Обращение взыскания на имущество по
обязательствам собственника.

     Отчуждение имущества, которое по закону не может принадлежать
частному  собственнику,  например наркотики,  оружие,  спецтехника
оперативно-разыскной деятельности.

     Обращение недвижимого  имущества   размещенное   на   изъятом
земельном участке.  Выкупа бесхозяйственно содержащихся памятников
истории и культуры.  Реприватизация,  национализации,  реквизиций,
ликвидация юридического лица по решению суда и конфискации.

     В проекте   определяется   условия,   порядок   проведения  ,
обращение имущества,  право и обязанности собственников имущества.
Вопросы возмущения стоимости обращаемое в имущества.

     Главное Научно-экспертное  управление Аппарата Верховной Рады
Украины  в  своих  выводах  отмечает,  что  указаный  законопроект
требует доработки с учетом высказанных замечаний и предложений.  К
второму чтению эти замечания будут учтены.

     Комитет по  вопросам  экономической  политике  и   управлению
народным   хозяйством,   собственности   и  инвестиций  предлагает
Верховной Раде Украины принять указанный законопроект  за  основу.
Доклад окончен.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  запитання є? Прошу, запишіться, будь
ласка. 5 хвилин на запитання. Висвітіть на табло.

     Карнаух, фракція Соціалістичної партії України.

     Будь ласка, народний депутат Соломатін.

     17:37:05

     СОЛОМАТІН Ю.П.

     Уважаемый коллега,  скажите,  пожалуйста,  когда наступит,  с
вашей точки зрения тот час,  когда мы реприватизируем все то,  что
незаконно приватизировано вопреки интересам нашего  народа  за  10
лет. Спасибо.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Ну, момент такой, сказать, что вот, это будет с
7  ноября  1917  года  не  получится,  такой   момент   определить
невозможно.

     Но общество приходит к пониманию,  что приватизация в течение
10 лет проходила зачастую незаконным путем.  Примеров можно  такой
незаконной приватизации, можно привести массу.

     Приватизация была  проведена,  в основном,  в ущерб народному
хозяйству,  в основном в ущерб народу,  и пользу  ни  бюджету,  ни
государству, ни народу не принесла.

     Поэтому понимание   вот  этих  всех  ситуаций,  оно  как  раз
приведет к  тому  моменту  истины,  когда  мы  скажем,  что  нужно
отчуждать  частную  собственность  в  том или другом виде.  Это не
говорит о том,  что собственность будет  отобрана.  Национализация
предусматривает   выкуп   ее,   предварительный   выкуп  для  нужд
государства, независимо от того, согласен собственник или нет.

     Предусматривается и    добровольное    отчуждение    частного
имущества.  И  сегодня  это же и происходит.  Например,  будем так
говорить:  сегодня общественным  организациям  уже  дарят  частные
собственники свои здания для того,  чтобы общественные организации
могли  там   заниматься   своей   деятельностью.   Такое   сегодня
происходит, и никуда от этого не денешься.

     ГОЛОВА. Рудьковський, будь ласка.

     17:38:48

     РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

     Рудьковський, Соціалістична партія України.

     Соціалісти будуть  підтримувати  один  із  законопроектів або
об'єднані по реприватизації майна.  Чому,  бо на сьогоднішній день
дуже  багато  підприємств,  які приватизовані,  зупинилися і немає
механізму  повернути  в  державну  власність  і   фінансувати   їх
відновлення роботи.

     Я хочу  вас  запитати.  Чи передбачено у вашому законопроекті
саме цей  сектор  підприємств,  які  зупинилися  уже  в  приватній
власності,  і дати можливість їм бути реприватизованими і отримати
державну підтримку для відновлення роботи і робочих місць? Дякую.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Да,  предусмотрен и  этот  сектор.  Я  еще  раз
повторяю,  что проектом закона предусмотрено несколько видов,  ну,
почти  10  видов  обращения   частного   имущества,   начиная   от
добровольного  и кончая реквизицией.  То есть этот закон несколько
шире, чем тот закон, который предлагает Валентина Семенюк.

     Конечно, это еще рамочный закон,  он потребует дополнительных
разъяснений  и  уточнений,  но  он  сегодня  определяет  путь,  по
которому  большая  или  значительная  часть   имущества,   которое
приватизировано  незаконно,  которое приватизировано неэффективно,
она может возвращена быть в государственную собственность и начать
работать более эффективно.

     ГОЛОВА. Народний депутат Беспалий.

     17:40:28

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.

     Прошу передати слово Валерію Асадчеву.

     ГОЛОВА. Валерій Асадчев, будь ласка.

     17:40:34

     АСАДЧЕВ В.М.

     Шановний Володимир  Йосипович,  у  мене до вас два запитання,
одне таке уточнююче.  Тому що  я,  на  превеликий  жаль,  не  зміг
прочитати поки що цього законопроекту.  .................скажу, що
він дуже важливий і потрібний конче сьогодні.

     Значить, перше,  уточнююче.  Ви сказали,  що там  йде  шляхом
націоналізації у вас, реквізиції і конфіскації. Але справа в тому,
що це все є форми націоналізації.  Тобто націоналізація виступає в
декількох формах,  її форми є реквізиція,  експропріація, до речі,
теж є форма націоналізації,  і конфіскація.  Просто це  уточнюючий
момент.  Мені здається, що це треба, якщо то там виникає як одна і
та ж форма, то це, мені здається, не зовсім правильно.

     І другий момент,  який я хочу вас спитати. У світі, дійсно, у
багатьох  країнах  існує  система  націоналізації  для  так званих
суспільних потреб.  І,  в принципі,  коли чи орган влади на місцях
прийняв  таке рішення,  що для суспільної потреби,  дійсно,  треба
націоналізувати,  в основному це відбувається у формі  реквізиції,
тобто  з  повною оплатою власнику того,  що у нього забрано.  От у
суді цей власник не може скасувати і оскаржити це рішення з  точки
зору  оцієї  форми націоналізації.  Він може тільки оскаржити суму
відшкодування,  яка йому повинна бути надана.  От як  це  у  цьому
законопроекті у вас з точки зору судових позовів,  чи можемо потім
власник у випадку реквізиції, скажімо, звертатися у суд, вважаючи,
що такий акт є незаконним? Дякую.

     МАТВЄЄВ В.Й. В соответствии с законом собственник имеет право
обращаться в суд.  Но я просил бы вас  прочитать  все-таки  проект
закона,  потому  что  8  глава  посвящена  возвращению имущества в
собственность  государства  на  основе  национализации.  9  глава,
значит,   посвящена,  сейчас  я  найду,  возвращению  имущества  в
собственность  государства  на  основе  реквизиции.   Значит,   10
возвращение   имущества  в  собственность  государства  на  основе
реприватизации.  То есть каждая расписана,  вот эта  форма  каждая
расписана.

     Значит, он  может  обратиться  в  суд,  но чьи интересы будет
отстаивать  суд   при   этом   или   государства,   или   частного
собственника.  Он будет отстаивать интересы закона, а в законе это
все описано. Никто не запрещает собственнику обращаться в суд, это
ж естественная форма.

     ГОЛОВА. Дякую.  Час вичерпано. Від Кабінету Міністрів. Сергій
Андрійович,  у  вас  є  щось?  Будь  ласка,  заступник  державного
секретаря   Міністерства   економіки   та  з  питань  європейської
інтеграції Сергій Андрійович Романюк.

     РОМАНЮК С.А.

     Шановний Володимире Михайловичу,  шановні  депутати.  Кабінет
Міністрів  повністю  підтримує  позицію  Комітету  Верховної  Ради
стосовно цього законопроекту.  Єдине  є  прохання,  оскільки  Фонд
державного  майна України на сьогодні розробляє проект Закону "Про
реприватизацію майна", є пропозиція не виносити два законопроекти,
а  об'єднати зусилля і комітету Верховної Ради,  і Фонду майна для
того,  щоб винести в зал Верховної Ради  єдиний  проект,  який  би
комплексно враховував вирішення цієї проблеми. Дяку.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги!  Є  потреба обговорювати це питання?  Шановні
колеги!  Відповідно до процедури  треба  записатися.  У  мене  для
обговорення цього питання записаний один народний депутат Святаш.

     Будь ласка,  народний  депутат  Святаш є?  Немає Значить все,
розгляд питання завершено. Щодо рішення будемо визначатися під час
голосування.

     Шановні колеги! Хто хоче брати участь відповідно до процедури
записуйтеся.

     На ваш розгляд вноситься  проект  Закону  про  реприватизацію
майна  в  Україні.  Доповідач  народний  депутат Семенюк Валентина
Петрівна.  Будь  ласка,  Валентина  Петрівна.  Скільки  вам   часу
потрібно? 10 хвилин. Немає заперечень?

     17:45:02

     СЕМЕНЮК В.П.

     Шановні колеги!  Ідеологія законопроекту,  який доповідав мій
колега Матвєєв,  в якійсь мірі переплітається, але сутність Закону
про реприватизацію в деяких моментах я хочу сьогодні доповісти.

     Законопроект про реприватизацію майна в Україні розроблений у
відповідності до статті 13-ть,  41  Конституції  України,  законів
України  про  власність,  про  місцеве  самоврядування в Україні і
Європейської хартії про місцеве самоврядування.

     Чому я особисто взялася за його розробку?  Ще в 1994  році  в
перший  рік  своєї  роботи в парламенті я з трибуни Верховної Ради
говорила про  необхідність  чіткого  законодавчого  закріплення  і
розмежування   власності.   Адже   після  того,  як  був  знищений
економічний розділ у старій Конституції, державна власність стала,
так би мовити, нічийною. А з першими декретами на той час Прем'єра
Кучми всі фонди,  заощадження,  трасти випорожнили не лише  кишені
громадян, а й державні обігові кошти та майно.

     Працюючи в регіоні,  я спостерігала картину,  що,  так звана,
прихватизація йшла по системі  трійки:  дядя  з  Києва  у  вигляді
купця,  керівник,  бухгалтер  прихвачували підприємства,  а голови
обласних,  районних рад, я вже не говорю про депутатів, і не знали
хто   приватизував   підприємство.   А  тим  часом,  як  наслідок,
зупинялося виробництво.

     Саме тому, бачачи всі ці негаразди на місцях з приватизацією,
я  запропонувала  провести  інвентаризацію майна та прийняти закон
про казенне майно, про управління об'єктами державної власності.

     Разом з тим я акцентувала  увагу  на  необхідність  прийняття
закону  про  комунальну власність.  Це та власність,  яка належить
територіальним громадам. Я говорила, що повинні бути закони як про
приватизація,   так   і   про   реприватизацію,   адже  закон  про
реприватизацію  -  це  нормативний  стимул  для  добропорядного  і
якісного виконання взятих на себе зобов'язань при приватизації.  І
разом з тим це караючий регулятор для того, щоб ті, хто не виконує
або  неналежним  чином  не  виконує взяті зобов'язання,  при цьому
змінюючи  профіль  підприємства,  необгрунтовано  скорочує  робочі
місця,  безпідставно зупиняє виробництво,  відповідно завдаючи при
цьому економіці держави і економічному стану  підприємства  значні
збитки. Але все, що на той час, я говорила з колегамисоціалістами,
вдавалося зробити лише одне  -  провести  інвентаризацію  майна  і
затвердити  перелік,  які  не  підлягають  приватизації  і Кабінет
Міністрів затвердить відповідно перелік казенного майна.

     Доручення, яке  давалося  Кабінету  Міністрів  України   щодо
розробки  інших  законодавчих  документів  залишалися  на  папері.
Законопроекти про комунальне майно були розроблені  мною  і  також
депутатом Матвєєвим.

     Під тиском депутатів рад різних рівнів і асоціації рад міст і
сільських і селищних рад був прийнятий  в  першому  читанні  і  до
цього часу він не прийнятий.

     Із законом  про управління об'єктами державної власності було
набагато складніше.  Лише при допомозі міжнародної спільноти  було
прийнято  його  в  першому  читанні.  Чому  я  так детально описую
історію попередніх законів?  А тому що розумію,  що в мутній  воді
легше  ловити  рибку законними і незаконними шляхами,  розтягувати
державне народне майно,  яке створилося не одним поколінням  наших
дідів і батьків,  які на сьогодні живуть напівголодні без зарплат,
без  пенсій,  без  засобів  існування,   без   кровно   зароблених
заощаджень,   бо  у  них  відібрано  право  на  охорону  здоров'я,
позбавлено елементарної можливості дожити старість у достатку.

     Довга була наша боротьба за наведення порядку із власності як
цей  мій  початок  виступу.  Але  я це говорю для того,  щоб і мої
колеги, і всі слухачі моєї доповіді добре закарбувалося в пам'яті:
чому бути, тому не минути. Адже сьогодні уже й Президент заговорив
про   необхідність   прийняття    закону    про    реприватизацію,
обгрунтовуючи  тим,  що  необхідно  навести порядок приватизованих
підприємств, які неефективно працюють або зупинені. Тому, я думаю,
прийнявши  цей  законопроект в першому читанні спільно з Кабінетом
Міністрів, Фондом державного майна зможемо внести такі пропозиції,
які  підуть  на  користь  і  державі  і поставлять у правові рамки
нерадивих прихватизаторів.

     Враховуючи висновок Науковоекспертного відділу,  а  також  ті
пропозиції,  які я почула на засіданні комісії з питань Комітету з
економічної політики,  хочу наголосити на  наступному.  Закон  про
реприватизацію  є рамковий,  на його основі буде прийнята програма
реприватизації  з  конкретним  переліком   підприємств.   Особливо
детально   в   ньому   описано   демократичний   принцип   підбору
підприємств, які підлягають реприватизації.

     Акцентую увагу на прозорості та відкритості, які повинні бути
виписані  в  законопроекті.  Адже  сьогодні  не  секрет,  Україною
правлять клани,  які мають покровительство і патронат,  і якщо  не
буде відкритості реприватизації,  то ті підприємці,  які самотужки
підняли  підприємство  чи  створили  нове,  можуть  стати  ласомим
кусочком    для   кланів   і   магнатів,   які,   маючи   механізм
реприватизації, використовуватимуть його будуть в особистих цілях.
І  тоді  ті  паростки  підприємництва,  що  створює середній клас,
будуть розтоптані.

     Саме тому я запропонувала наступну  систем:  ініціатива  щодо
реприватизації,  прийняття  рішення про реприватизацію,  виконання
цього рішення.  При цьому в якості ініціаторів є  цілком  логічним
виступають органи виконавчої влади, Кабінет Міністрів та виконкоми
місцевих рад.  В якості органів,  які приймають  рішення,  повинні
виступати  Верховна  Рада та місцеві ради.  Рішення про визначення
об'єкта таким,  що підлягає реприватизації,  приймається Верховною
Радою  України  за поданням Кабінету Міністрів України у випадках,
коли відшкодування здійснюється за рахунок державного бюджету  або
за  рахунок  позабюджетного  фонду  приватизації;  Верховною Радою
Автономної  Республіки  Крим  -  у  випадках,  коли  відшкодування
здійснюється за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим; органи
місцевого  самоврядування  -  у   випадках,   коли   відшкодування
здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

     Орган, що   порушує  питання  про  реприватизацію,  подає  до
Кабінету Міністрів України, Автономної Республіки Крим, виконкомів
місцевих  рад,  органів  місцевого самоврядування разом з поданням
про реприватизацію техніко-економічне  обгрунтування  необхідності
реприватизації   об'єкту,  рішення  суду  про  наявність  порушень
законодавства  під  час  приватизації,  якщо  такі  були.  Кабінет
Міністрів   України,  виконком  органів  місцевого  самоврядування
приймає  рішення  про  необхідність  реприватизації  і  подає   до
Верховної  Ради або Автономної Республіки Крим,  органів місцевого
самоврядування разом з  матеріалами,  що  обгрунтовують  прийняття
рішення   про   реприватизацію.  Подається  висновок  Міністерства
економіки,  міністерства  економіки  Автономної  Республіки  Крим,
управління   економіки   органу   місцевого   самоврядування  щодо
можливості відповідного фінансування при реприватизації.

     І Науково-експертний  відділ  і   депутати   Верховної   Ради
Комітету з економічної політики подавали зауваження відносно того,
що   детальніше   потрібно   змінити   при   доопрацюванні   цього
законопроекту з тим,  щоб повертати майно тих підприємств,  які не
виконали   інвестиційні   зобов'язання.    Але,    шановні,    при
сертифікатній  приватизації  ніяких  зобов'язань  не  було.  І  на
сьогодні до Комісії з питань контролю за  приватизацією  надходять
сотні   листів   від   трудових   колективів,   які  приватизували
підприємства   за   сертифікати.   Вони   самі   просять   забрати
підприємства  до  державної  власності,  причому безкоштовно,  аби
тільки одне підприємство щоб запрацювало. І невипадково.

     Я перейшла до схеми повернення відшкодувань за  майно.  Роблю
це тому, що дана процедура найбільше турбувала народних депутатів,
які безперервно задавали мені питання:  хто буде відшкодовувати  і
які   суми?   Чи  не  буде  це  ще  одним  інструментом  нерадивих
"прихватизаторів" для відкачування бюджетних коштів?  Саме тому  я
наголошую на демократизмі підбору підприємств до їх реприватизації
та механізму оцінки.

     При сертифікатній приватизації громадяни сплачували  лише  за
послуги  нотаріату  і  послуги  ощадного банку,  саме цю долю слід
сплатити,  тому  що  сума  приватизаційного  сертифікату   держава
віддавала бесплатно.

     Зважаючи на   зауваження   прошу   врахувати   ще   одні  мої
пропозиції, які дадуть можливість розширити цей законопроект.

     Перше. Визначення     вартості     об'єкта     реприватизації
здійснюється відповідно до методики.  У разі примусового оплатного
вітчудження у власність держави  або  у  власність  територіальної
громади  приватизованого  майна розмір відшкодування дорівнює сумі
грошових   коштів   або   номінальної   вартості   приватизаційних
сертифікатів   ,  цінних  паперів  сплачених  за  об'єкт  під  час
приватизації.

     У разі добровільного  відчуження  передається  добровільно  і
відповідно   до  закону  про  оцінку  майна  ,  майнових  прав  та
професійну оцінюючу діяльність в Україні.

     У разі повернення майну у власність держави або  у  власність
територіальної громади приватизованого майна шляхом участі держави
або територіальної громади ,  у санації підприємства,  у разі його
банкрутства  вартість майна та розмір відшкодування визначається у
відповідності до закону про відновлення платоспроможності боржника
або визначення його банкрутом.

     Я закінчую.  У  разі  придбання акцій ,  корпоративних прав ,
емітованих підприємством,  що підлягають  реприватизації  вартість
майна  визначається  у відповідності до закону "Про оцінку майна ,
майнових прав та професійну оціночну діяльність".

     Особливо хочу наголосити  на  тому,  що  за  період  останній
Верховна  Рада приймала дуже багато законопроектів про списання та
реструктуризацію боргів.  А також надавала велику кількість  пільг
під  час так званих наданню пільг по оподаткуванню.  Саме тому я в
цьому законопроекті запропонувала,  що сума пільг наданих під  час
приватизації  або  списана  повинна входити у вартість майна,  яка
повинна передаватися до держави шляхом механізму реприватизації.

     Шановні колеги!  Я не випадково говорила про те,  що механізм
демократизму, механізм залучення рад народних депутатів різні, які
сьогодні  повинні  приймати  участь  у  підготовці  механізму   по
реприватизації. Саме на місцях це дасть можливість чітко побачити,
який  об'єкт  не  працює,  який   відповідних   механізм   повинен
спрацювати.

     Разом з  тим  хочу  сказати,  що за період того часу,  коли я
подала  закон  про  реприватизаццію,  навіть  по  зведенню   Фонду
державного майна можна показати,  що ті нерадиві "прихватизатори",
які приватизували підприємства і не виконували свої  зобов'язання,
це  був,  так  би  мовити,  поштовх для того,  щоб виконувати свої
інвестиційні зобов'язання.  Сама назва давала можливість  все-таки
задуматись  нерадивим приватизаторам і виконувати такий відповідно
ті зобов'язання, які були брані під час приватизації.

     Разом з тим хочу  сказати,  що  якщо  когось  лякає  механізм
реприватизації, то його можна визначити, і я могла б погодитись на
іншу назву, яку давав відповідно Матвєєв. Але ще раз хочу сказати,
що головне нам сьогодні - зберегти тих підприємців,  які самотужки
піднімали,  і щоб не був використаний  цей  закон  для  того,  щоб
нищити ті підприємства, які сьогодні працюють. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання, запишіться, будь ласка.

     Прошу висвітити на табло.

     Народний депутат Матвієнков, будь ласка.

     17:56:58

     МАТВІЄНКОВ С.А.

     Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

     Уважаемый докладчик, мне, вобщем-то, понятна та идея, которая
двигала вами при рассмотрении  этого  закона,  мне  понятна  идея,
которая двигала депутатами, которые писали закон о банкротстве. Но
механизм использования того же закона о банкротстве,  к сожалению,
на   сегодняшний   день   заставляет   задуматься   о   том,  что,
действительно,  этот закон используется не по назначению и не  для
того,  чтобы  оживить  сегодня  работать  предприятия,  а  создать
условия для того,  чтобы  бесплатно  это  предприятие  получить  в
собственность.

     Не кажется ли вам, что этот закон может сыграть такую же роль
печальную, какую сегодня играет закон о банкротстве? Спасибо.

     СЕМЕНЮК В.П. Дякую.

     Перш за все я говорила,  декілька раз повторювала про те,  що
треба  обов'язково  використовувати механізм затвердження програми
реприватизації в цьому сесійному залі.  І коли  депутати  районних
рад,  депутати  обласних  рад  будуть разом із Кабінетом Міністрів
подавати  техніко-економічне  обгрунтування,  то   тоді   і   буде
відповідно  не використовуватися механізм прихвачення,  так,  як я
говорила у цій доповіді.

     Крім того,  треба зважити ще на одну таку суттєву  зміну.  Це
те,  що ми сьогодні,  соціалісти, пропонуємо: зміну системи влади.
Коли буде формувати Кабінет Міністрів Верховна Рада,  то і ті, хто
сьогодні   стане   працювати   і  буде  робити  техніко-економічні
обгрунтування, буде думати і нести свою відповідальність.

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Нощенко.  Фракція Партії промисловців  і
підприємців та "Трудової України".

     17:58:25

     НОЩЕНКО М.П.

     Фракція Партії   підприємців   та  промисловців  та  "Трудова
Україна", парламентська більшість.

     Шановна Валентина Петрівна,  у мене 2  запитання  до  вас.  Я
підтримую  ідею  реприватизації  і  за  те,  щоб  існував механізм
повернення об'єктів, які, як ви висловилися, попали не в ті руки.

     У мене  на  окрузі  є  такі  об'єкти,  які  по  5  років   не
використовуються.  Але вони вже всі розтягнуті до ручки. У держави
коштів  немає  для  того,  щоб  підняти.  Ну,  напевно,  і  розуму
бракувало.

     Який шлях?  Ну, ви повернете назад, а дальше що, щоб повторно
продати? Це перше питання.

     І друге запитання.  Проект передбачає можливість  примусового
відчуження  об'єктів  права  приватної  власності без попереднього
відшкодування.  А це відповідно до другого речення частини  п'ятої
статті  41  Конституції  допускається  лише  в  умовах воєнного чи
надзвичайного стану.  Як ви як розробник  уникните  цієї  колізії?
Дякую.

     СЕМЕНЮК В.П.  Відповідь на перше запитання. Перш за все я вам
хочу сказати,  що коли ми перед цим говорили  про  основні  засади
соціальноекономічної політики у державі, ми говорили про стратегію
розвитку нашої держави.  Не  потрібно  говорити  про  те,  що  всі
об'єкти,  які сьогодні є непрацюючими,  їх треба забирати. Є у нас
механізм,  якщо є об'єкти,  які є життєвонеобхідні для  того,  щоб
дати  поповнення  до  бюджету,  робляться  економічні розрахунки і
вливаються туди відповідні,  забирається це підприємство для того,
щоб  його підняти.  Той об'єкт,  який сьогодні не дає відповідного
економічного ефекту,  то його і не потрібно приймати і не потрібно
забирати до державної власності. Я це невипадково говорила про те,
що повинен бути чіткий механізм і економічні розрахунки. Тому якщо
є  у  вас  такий  об'єкт,  який  він сьогодні не буде представляти
державі, то його і не потрібно повертати до державної власності.

     Наприклад, у нас розроблена програма "Цукор  в  Україні".  Із
199  цукрових  заводів 91 фактично уже,  їх практично піднімати не
потрібно.  Решта,  давши відповідне вливання,  розширивши  посівні
площі,   вийшовши   на  зовнішній  ринок  із  цукром,  можна  дати
можливість прибуток державі.  Тому на такі об'єкти  потрібно  буде
зважати  і  такі  об'єкти потрібно буде забирати.  Але ми з вами в
цьому сесійному залі будемо бачити по вашому  округу  які  об'єкти
включати,  які  будуть  давати економічний ефект,  а які не будуть
давати. І програма реприватизації тут буде затверджуватися.

     Відносно повернення.  Я  ще  раз  сказала,  що  там  механізм
добровільності.  І  він розроблений у відповідності до статті 13 і
41 Конституції України.  Там відчуження  тільки  йде  з  частковою
компенсацією.

     ГОЛОВА. Продовжуємо   нашу   роботу  ще  на  15  хвилин,  щоб
завершити розгляд цього питання.

     Народний депутат Хомутинник, фракція "Регіони України".

     18:01:42

     ХОМУТИННИК В.Ю.

     Уважаемые народные  депутаты!   Я   хочу   обратиться   и   к
выступающему,  ы  к  Кабинету  Министров.  Мы десять лет проводили
приватизацию.  Сейчас  в  этом  году  программа  приватизации   не
выполняется  в  полном смысле этого слова.  Мы принимаем программу
приватизации,  рассматриваем программу приватизации на следующие 6
лет. Как мы хотим приватизировать нашу собственность, как мы хотим
привлекать инвесторов, если мы хотим принимать такие законы?

     Я понимаю позицию левых сил.  Они с этим шли на выборы, и это
флаг.  Но  каким  образом Кабинет Министров это поддерживает,  для
меня вопрос.

     Вопрос к выступающему.  Поводом для  репреватизации  является
вред  обществу,  так  называемая  мотивация.  Что  это такое "вред
обществу"?  И есть ли вообще определение этого  вреда  общества  в
законопроекте, пожалуйста, объяснитесь.

     СЕМЕНЮК В.П. Це відповідає статті
13 Конституції,    яка    говорить:    власність    не     повинна
використовуватися  на шкоду людині і суспільству.  Саме відповідне
роз'яснення,  яке  відповідно  дано  до  юридично-енциклопедичного
словника. Це перше.

     Друге. Боязнь  проведення  реприватизації.  Є сьогодні досвід
багатьох   європейських   держав,   які   не   боялися   проводити
приватизацію,  реприватизацію,  націоналізацію,  якщо  це  йде для
суспільних інтересів держави.  І не потрібно боятися,  що механізм
реприватизації може бути пугалом для тих іноземних інвесторів, які
прийдуть,  хай краще бояться нашою страшенної  корупції.  Якщо  ми
говоримо   про   відкритість  закону,  про  відкритість  прийняття
програми реприватизації,  то це  говорить  і  про  демократизм.  А
сьогодні інвестори бояться того шахрайства,  того злодійства, тієї
корупції,  яка  сьогодні  є   в   державі,   а   не   закону   про
реприватизацію.

     ГОЛОВА. Дякую Валенита Петрівна.

     СЕМЕНЮК В.П. Дякую.

     ГОЛОВА. Від комітету народний депутат Демьохін, будь ласка.

     Шановні колеги,  я  просив би,  щоби ми оперативно працювали,
нам розгляд цього питання треба завершити,  щоби не розривати і не
переносити його на завтра.

     18:04:15

     ДЕМЬОХІН В.А.

     Уважаемые руководители  Верховного Совета!  Уважаемые коллеги
народные депутаты!  Вопрос,  который предлагается  регулировать  в
соответствии     с    нормами    предлагаемого    законодательства
рассматриваемого,  является  достаточно  резонасным.  Вы  это  уже
почувствовали в зале даже на вопросах.  Это вопрос резонансный и с
точки   зрения   социальноэкономической,   и   с   точки    зрения
политической,  этого скрывать не надо,  здесь не надо лукавить.  Я
хотел бы остановиться  на  содержательной  социально-экономической
стороне законопроекта.

     Из содержательного  анализа  законопроекта  следует,  что  он
предназначается для  регулирования  процессов  деприватизации,  то
есть  более  широкой  области  отношений  собственности,  чем  это
является  в  названии  законопроекта  и  используется  по   тексту
терминология.    В    самом   деле   реприватизация   предполагает
приватизацию  предприятий  новыми  собственниками,  а  не  возврат
собственности  прежнему владельцу,  то есть,  в основном,  в нашем
случае - государству.

     При изучении  основных  положений  проекта  закона  создается
впечатление,  что  следующим  этапом  программы приватизации будет
этап,  который  характеризуется   тем,   что   основные   вложения
инвесторами   уже   сделаны,  объемы  поступлений  на  предприятия
инвестиций падают  и  это  создает  основу  для  начала  процедуры
возвращения приватизированных предприятий в сферу государственного
управления и распоряжения ими.  Это не исключает  вопросов,  когда
есть  плохое  управление  предприятием  приватизировать  не нужно,
вопрос рассматривать реприватизации , а возможно и деприватизации.

     Согласно действующему  законодательству  вопрос   возвращение
имущества    в    государственную    собственность    регулируется
соответствующими нормами закона на сегодня это про  собственность,
про  восстановление  платежеспособности  должника  и признание его
банкротством.Гражданским    кодексом     Украины     и     другими
законодательными актами.

     До настоящего   времени   единственными   законными  методами
возвращение  имущества  в  госсобственность   являлись   признание
недействительным    соответствующий    договор   о   купле-продаже
государственного имущества.  Разрыв в судебном порядке договора  о
куплепродаже  госимущества  в  связи  с невыполнением покупателями
государственного имущества условиями договора.  Вы сами  прекрасно
знаете мы часто становимся свидетелями таких прецедентов.

     Можно сегодня  сказать,  что  данный  законопроект не будем в
полной мере способствовать развитию экономической политики  нашего
государства, улучшением методов управления народным хозяйством.

     Принятие этого законопроекта может поставить под угрозу и без
того невысокий уровень доверия инвесторов. Как отечественных так и
иностранных в нашей экономике.

     Безусловно подобный закон нужен и учитывая то,  что сегодня в
Кабинете   Министров   Сергей   Андреевич   говорил    об    этом,
рассматривается  находится  закон о реприватизации.  Есть указания
соответствующие    Президента    о    необходимости    разработать
законопроект  про  реприватизацию,  представить  его  в  Верховный
Совет.

     Мы на  комитете   приняли   решение   об   отклонении   этого
законопроекта  с тем,  чтобы в дальнейшем рассмотреть его вместе с
законопроектом,  который все равно уже есть,  он  рассматривается,
учесть те предложения,  которые есть в этом законопроекте,  потому
что нужно четко понять,  что такое реприватизация, деприватизация,
урегулировать законодательно,  чтобы мы,  проповедуя ... программе
уряду на следующий год и на два предстоящих года,  самое главное -
это   инвестиционный   и   инновационный   характер   деятельности
правительства.  Мы вот этот принцип выдержали,  и  этот  закон  не
поставил крест на этой хорошей идее. Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Можливо, запитання  будуть  для вас?  Запитання,  будь ласка,
запишіться на запитання, 5 хвилин. Висвітіть на табло.

     Гінзбург, фракція комуністів, будь ласка.

     18:08:05

     ГІНЗБУРГ О.П.

     Спасибо. Гинзбург, 161 округ, фракция коммунистов.

     Я для себя хотела бы получить ответ на такой вопрос:  скажите
мне,   пожалуйста,   мы   сегодня   боимся   принятия   закона   о
реприватизации,  который должен бы поставить на свои места то, что
было,  какие  произошли  нарушения,  в  том числе на заводах,  где
сегодня по 2 или более лет не выплачивают заработную плату.

     Но у меня вопрос такой.  А где же,  как вы вот  относитесь  к
тому,  что  сама приватизация ваучерная,  которая была проведена в
свое время,  прошла с  такими  нарушениями  и  распределение  этой
собственности прошло,  попали в одни руки материальные ценности, а
основная масса населения осталась совершенно нищей и  бедной?  Вот
как вы на это смотрите?

     ДЕМЬОХІН В.А.  Я  хотел  бы  сказать,  что  я  доложил мнение
комитета. А теперь я хочу вам сказать о своем мнении.

     Я отношусь к этому крайне отрицательно, потому что что первый
этап  приватизации,  а  сегодня  то же самое идет с землей,  - это
шахрайство  в  чистом  виде.  И  мы  должны  здесь  говорить   без
лукавства.  Исправить полностью не удастся те ошибки,  которые уже
получены.  Но то,  что должен быть в государстве закон,  где четко
совершенно    расписано:    каким   образом   идет   приватизация,
реприватизация,  деприватизация,  - и если инвестор  не  выполняет
обязательства,  то мы должны расторгнуть с ним договор,  то ли эти
обязательства по инвестициям,  то ли по оплате  выкупленной  части
акций. То есть закон должен быть. И моя позиция, что чем скорее мы
разработаем,  но учитывая то, что законопроект есть уже в Кабинете
Министров,  надо учесть те положительные моменты и быстрее принять
его.

     Так, будь ласка, народний депута Асадчев.

     18:10:00

     АСАДЧЕВ В.М.

     Дякую. Володимире Анатолійович,  я хотів вам задати  питання,
ви   майже   на  нього  відповіли,  щодо  того,  що  дійсно,  коли
приватизація здійснювалася під умову,  а інвестор чи хто  викупив,
не  виконав цю умову,  тоді,  дійсно,  може бути,  Фонд майна може
порушити питання і знову забрати у державну власність цей  об'єкт.
Але мені здається, тільки цим шляхом треба іти, а не затверджувати
програми  реприватизації  на  сесіях.  Це  буде  так  довго,  мені
здається, що буде тільки гірше від цього. Я хотів би вам задати ще
два питання.

     Питання такого плану.  Як ви дивитесь на  проблеми,  скажемо,
тої  ж  націоналізації  з точки зору,  якщо об'єкт просто кинутий,
тобто застосувати,  як  безхазяйне  майно  елемент  як  безхазяйне
майно.  Сьогодні є такі речі, коли, дійсно, викупили об'єкти, вони
кинуті...

     ГОЛОВА. Чому  вимкнули  мікрофон?  Що  не  витримує  система.
Асадчев не закінчив. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М. Ще одне, да. Як безхазяйне майно.

     І другий момент,  все-таки до реквізиції,  ваше відношення до
реквізиції, тобто з точки зору суспільних потреб, націоналізації з
повним відшкодуванням і виплатою власнику відповідної суми? Дякую.

     ДЕМЬОХІН В.А.  Вы знаете, уважаемые коллеги, ведь, когда идет
спор  между  конкретными  хозяйствующими   объектами,   то   есть,
например, тем собственником, который уже приватизировал имущество,
и если он не выполняет,  то у него  свои  причины,  почему  он  не
выполняет.

     А с  другой  стороны,  например,  государство.  Вы понимаете,
понятие  государство  достаточно  сегодня   размыто.   Кто,   Фонд
имущества  или уповноваженая особа,  кому это доверено?  И в даном
случае,  используя те механизмы,  которые всем нам  известны,  как
правило,   выигрывает   кто   является   конкретным  хозяйственным
объектом.

     В мировой практике есть примеры,  когда за марку,  за  доллар
продают гигантские предприятия, которые привлекаются в миллиардные
инвестиции,  и они начинают работать.  Мы имеем такие  примеры  по
Германии.

     Мое отношение  к  национализации  положительное.  Если объект
сегодня в результате приватизации,  его  кинул  собственник,  если
люди не получают зарплаты,  если предприятие стоит, то государство
в интересах защиты  своих  граждан  должно  его  национализирвать.
Механизм должен быть для этого.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ландик, фракція "Регіони України".

     18:12:39

     ЛАНДИК В.І.

     Уважаемый Владимир Анатолиевич! Дейстивительно, вы начали это
вопрос,  я согласен и немножно не согласен с Валентиной Петровной,
согласен  с  тем,  что  масса  предприятий приватизированы,  масса
забраны и стоят сегодня. Их пытаются перепродать, заработать и так
далее. 100 процентов я с ней согласен.

     Но я  не  согласен  с ней с тем,  когда она говорит:  держава
повинна  забрать.  Вы  назовите  хоть  одно  предприятие,  которое
сегодня держава взяла или но ему нужно. Это чепуха.

     Поэтому я  хочу  просто  к  вам,  вы  начали  вести  разговор
правильно, как ваши относятся, ваше отношение к тому. что может мы
запишем,  например, как Германия, за одну марку отдал предприятие,
но записать,  людей должно работь столько-то  человек,  заработная
плата  должна  быть такая-то,  продукция должна быть такая.  Может
быть внести это лучше в закон о приватизации, вернуться записать и
каким-то образом лучше,  чем сегодня говорить "держава візьме",  а
вона ж ні коли не візьме,  бо воно  їм  не  потрібно.  Пожалуйста,
ответьте на этот вопрос.

     ДЕМЬОХІН В.А.  Вы знаете, у нас для этого есть соотвествующий
орган - Фонд державного майна Украины.  Неделю назад мы  проводили
выездное   заведание   комитета  в  свободной  экономической  зоне
"Яворів". Что поражает? Огромніе корпуса, которые были построены в
советское время.  Почему их не могли продать за гривну? Потому что
профсоюзы не могут сложить  себе  цену,  поэтому  пришли  немецкие
предприниматели вложили конкретные деньги, построили рядом сборный
корпус цеха и работают,  выпускают, предприятие "Йоха", выпускают,
шьют трикотаж, да. Значит, таких примеров очень много будет. Да, я
не знаю,  в своей памяти у меня нету,  где бы мы вернули  какой-то
объект.  Я  думаю,  что  мы  с  вами и не увидим этого в ближайшее
время.  Но,  по  идее,  если  мы  рачительно,  по-государственному
относимся  к  имуществу,  которое  находится в стране,  оно было в
результате  приватизационных  проектов,   процессов,   оно   стало
собственностью  конкретного  частного  инвестора  и он не выполнил
обязательства,  в государстве должны быть механизмы возврата  этой
собственности  путем  каким - либо национализации,  реквизиции,  в
конце концов, если для этого есть соответствующие предпосылки, да.
Значит,  но  во главу угла мы должны ставить загрузку предприятия,
создание соответствующих  социально-экономических  условий  людям,
которые там работают.

     ГОЛОВА. Дякую, час вичерпано.

     ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   від  уряду,  будь  ласка,  Сергій
Андрійович Романюк.

     РОМАНЮК С.А.

     Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Ми
повністю   підтримуємо   позицію   комітету  Верховної  Ради  щодо
відхилення цього законопроекту,  оскільки  законопроект  за  своїм
змістом спрямований на послідовне повернення приватизованого майна
у державну власність.

     І ця позиція підкріплюється якраз застереженнями, які лунають
у запитаннях депутатів зараз при обговоренні цього законопроекту.

     Ще раз   хочу   сказати,  що  закон  про  реприватизацію  він
розробляється,  він  потрібний  і  сьогодні  його  розробляє  фонд
Державного   майна.   Пропонується   разом   доопрацювати   обидва
законопроекти для того,  щоб винести в  зал  Верховної  Ради  один
проект  про  реприватизацію,  який би враховував вся н'юанси,  які
стосуються цього процесу.

     ГОЛОВА. Семенюк , будь ласка.

     18:16:28

     СЕМЕНЮК В.П.

     Дякую. Ви знаєте,  я дякую товаришам за  те,  що  плідно  так
працювали  і  задавали  питання і хочу звернутися до представників
Кабінету Міністрів.

     З 94 року я  пропонувала  розробити  цей  закон  і  не  треба
боятися  ,  що  його  вже  через  десять років внеуть якого вже не
потрібно буде ,  і вже не буде що реприватизовувати і працювати  з
якими   підприємствами.   Потрібно   мати  механізм  приватизації,
реприватизації і ті механізми, які повинні їх регулювати.

     Я розкажу,  як я  приймала  закон  про  управління  об'єктами
державної  власності,  я  його розробила,  переклала на англійську
мову ,  відправила  в  усі  іноземні  посольства,  всі  міжнародні
інституції,   отримала  позитивну  відповідь,  аж  допіру  Кабінет
Міністрів підтримав мій законопроект. А державна власність ніким і
нічим не управляється.

     Якщо ми  так  і  дальше  будемо  розробляти  такий  закон про
реприватизацію, то тоді і Кабінету Міністрів не потрібно.

     Потрібно, щоб якомога швидше прийняти  цей  законопроект.  І,
Володимир   Михайлович,   в   мене  конкретна  прпоозиція:  є  два
законопроекти - мій і Матвєєва,  дати нам можливість  доопрацювати
на  протязі  10 днів,  ми внесемо один узгоджувальний,  погодимо з
Фондом державного майна, но приймати такий закон потрібно. Тому що
укази,  які  вже  сьогодні  дає  Президент  по наведенню порядку в
приватизації,  це теж уже є запорука того, що він прислухається до
опозиції, і що наведення порядку потрібне.

     А чекати,  коли  Кабінет Міністрів розродиться,  то це будемо
чекати ще дуже і дуже довго. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  може, погодимось з цією слушною пропозицією,
тим  більше,  що  в нас 15 хвилин уже час вичерпаний,  я вимушений
закривати сесію.

     Я прошу вас...

     (Ш у м у з а л і)

     Ні, я ж хочу з вам порадитись:  шановні колеги, для того, щоб
продовжити  сесію,  нам  потрібно  було  вранці  проголосувати   і
продовжити її.

     Я як  головуючий  маю  право без голосування продовжити на 15
хвилин.  Час уже просто вичерпаний.  Я прошу вас  прислухатись  до
пропозиції, яку висловила народний депутат Семенюк.

     Для репліки, будь ласка.

     Микола Томенко, будь ласка.

     18:18:46

     ТОМЕНКО М.В.

     Я знімаюсь з обговорення.  Моя репліка звучить таким чином. Я
свідомий того,  що ідея тут  правильна,  але  ми  бачимо,  що  зал
поділений на дві частини.  Може,  нам і Фонду державного майна,  і
ініаторам розробити такий прецедентний  варіант,  скажімо,  одного
резонансного підприємства і подивитися, як ця справа буде йти. Тим
більше,  що більшість експертів говорить про те,  що можна було  б
почати  з  реприватизації  чи націоналізації київського "Динамо" і
перетворення його в народний клуб.

     Давайте відпрацюємо цю схему, подивимося, як вона буде діяти,
а потім приймемо відповідний законопроект. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  якщо у вас немає наполягань у когось
на виступі,  давайте будемо вважати.  що ми розгляд цього  питання
завершили.  Я думаю,  ми підтримаємо пропозицію Валентини Семенюк,
доручимо доопрацювати, відповідно прийнявши рішення в четвер.

     Вечірнє засідання    Верховної   Ради   України   оглошується
закритим.  Завтра  ми  продовжуємо  роботу  о  10   годині.   Буде
розглядатись  питання  відповідно  до затвердженого розкладу нашої
роботи. Дякую. До побачення.