ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України
                22 жовтня 2002 року, 10.00 година
     Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та
гості Верховної Ради України.  Прошу, шановні колеги, займати свої
робочі  місця  і  підготуватися  до реєстрації.  Увімкніть систему
"Рада". Прошу зареєструватися.

     В залі зареєстровано 394 народних депутати. Ранкове засідання
Верховної Ради України оголошую відкритим.

     Шановні колеги,  сьогодні  день народження народного депутата
України Бориса  Ілліча  Олійника.  Давайте  привітаємо,  побажаємо
здоров'я, творчих успіхів. (О п л е с к и) Прошу сідати.

     Шановні народні  депутати,  21  жовтня  2001  року Центральна
виборча комісія визнала обраним та зареєструвала Песоцького Миколу
Федоровича   народним   депутатом   України   в   багатомандатному
загальнодержавному  виборчому  окрузі   від   Соціал-демократичної
партії  України (об'єднаної).  Відповідно до статті 79 Конституції
України перед вступом на посаду народні депутати складають присягу
перед  Верховною  Радою  України.  До складення присяги на трибуну
запрошується народний депутат Песоцький Микола Федорович.

     ПЕСОЦЬКИЙ М.Ф.

     Присягаю на вірність Україні, зобов'язуюся усіма своїми діями
боронити  суверенітет  і  незалежність  України,  дбати  про благо
Вітчизни і добробут українського  народу,  присягаю  додержуватись
Конституції України та законів України,  виконувати свої обов'язки
в  інтересах  усіх  співвітчизників.  Народний   депутат   України
Песоцький.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  давайте привітаємо наше поповнення -
народного депутата,  побажаємо всіляких успіхів в роботі. (О п л е
с к и).

     Я, шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до
статті 13 Закону України "Про статус народного  депутата  України"
та  статті  4.2.2  Регламенту  Верховної Ради України інформую про
вихід народного депутата  України  Рябікіна  Павла  Борисовича  зі
складу депутатської групи "Народовладдя".

     Відповідно до  статті 13 Закону України "Про статус народного
депутата  України"  та  статті  4.2.2  Регламенту  Верховної  Ради
України   інформую   про   входження  народних  депутатів  України
Песоцького  Миколи  Федоровича  до  складу  депутатської   фракції
Соціалдемократичної   партії  України  (об'єднаної)  та  Правденка
Сергія Макаровича до складу депутатської групи "Народовладдя".

     Шановні колеги,  відповідно  до   Регламенту   інформую   про
переіменування  фракції  "Аграрники  України"  у  фракцію Аграрної
партії України.

     (Ш у м у з а л і).

     Шановні колеги відповідно до статті
2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо
45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і  груп
для внесення пропозицій ,  оголошення запитів і повідомлень, прошу
представники фракцій і груп подавати відповідні заявки.

     А я тим часом оголошу запити,  які надійшли і поставлю їх  на
голосування.

     Надійшли запити народних депутатів України Василя Бартківа до
Прем'єрміністра України стосовно надання статусу гірських  окремим
селам  Долинського  району  ІваноФранківського області.  Ставлю на
голосування про направлення запиту. Прошу визначитися.

     "За" - 140.

     Рішення прийнято.

     Групи депутатів   Соболєв,   Павловський   ,    Семенюк    до
Прем'єрміністра  України стосовно незаконної передачі в управління
державної частки акцій окремих підприємств.

     Ставлю на голосування про направлення цього запиту.

     "За" - 177.

     Рішення прийнято.

     Станіслава Ніколаєнка  до  Прем'єрміністра  України  стосовно
критичної  ситуації,  що склалася з початку опалювального сезону в
Херсонській області.

     Ставлю на голосування про направлення запиту.

     За" - 180.

     Рішення прийнято.

     Олександра Гудими до  Прем'єрміністра  України  щодо  надання
Верховній  Раді України примірника договору підписаного 7 жовтня в
Кишиневі щодо  створення  консорціуму  з  управління  та  розвитку
газотранспортної   системи  України.  Ставлю  на  голосування  про
направлення цього запиту.

     "За" - 142.

     Рішення прийнято.

     Леоніда Черновецького до Генерального прокурора України  щодо
перевірки  законності  витрачання  бюджетних  коштів  керівництвом
Київської міської ради.  Ставлю  на  голосування  про  направлення
запиту.

     "За" - 85

     Рішення не прийнято.

     Групи депутатів   Омельченко,  Сизоненко,  Мороз,  Тимошенко,
Матвієнко,  Ющенко до Генерального прокурора України у  зв'язку  з
невиконанням  Міністерством промислової політики рішення і окремої
ухвали Старокиївського районного суду міста Києва щодо ви  конання
умов  контракту з генеральним директором державного металургійного
заводу  Володимиром   Слєднєвим.   Ставлю   на   голосування   про
направлення запиту.

     "За" - 180

     Рішення прийнято.

     Миколи Томенко   до   Генерального   прокурора  України  щодо
прискорення     об'єктивного     розгляду     справи      стосовно
Інтернет-видання.

     Ставлю на голосування про направлення запиту.

     "За" - 128

     Рішення прийнято.

     Леоніда Черновецького  до Генерального прокурора України щодо
фактів суттєвого порушення антимонопольного законопроекту.

     Ставлю на голосування про направлення запиту.

     "За" - 92

     Рішення прийнято.

     Валерія Асадчева до Генерального прокурора  України  стосовно
незаконного  припинення  кримінальної  справи по факту шахрайства.
Ставлю на голосування про направлення запиту.

     "За" - 111

     Рішення прийнято.

     Михайла Павловського до міністра внутрішніх справ України про
підробку     документів,    порушення    чинного    законодавства,
дискредитацію  правоохоронних  органів  і  приниження   честі   та
гідності  народного  депутата України працівниками Шевченківського
райуправління міліції Головного управління МВС у місті Києві.

     Ставлю на голосування про направлення запиту.

     "За" - 170

     Рішення прийнято.

     Івана Бастриги до голови Вищої ради юстиції України у зв'язку
з   відсутністю   реагування   на   депутатське   звернення   щодо
компетентності    та    професіоналізму    судді     Чернівецького
господарського суду.

     Ставлю на голосування про направлення.

     "За" - 134

     Рішення прийнято.

     Валерія Асадчева до голови Пенсійного фонду України у зв'язку
з порушенням пенсійних прав учасниці  Великої  Вітчизняної  війни,
колишнього службовця Організації Об'єднаних Націй.

     Ставлю на голосування про направлення запиту.

     "За" - 132

     Рішення прийнято.

     Переходимо до   виступів   від  фракцій.  Слово  від  фракції
Соціалістичної партії України має Олександр Олександрович Мороз. Я
прошу дотримуватися всіх регламенту.

     МОРОЗ О.О.

     Шановні депутати,   шановні   радіослухачі.   Днями  в  уряді
відбулася дуже цікава нарада  за  участю  представників  областей.
Розглядалося   питання   фактичного   секвестру   бюджету,   тобто
скорочення видатків у ньому,  і це проявлялося хоча б у  тому,  що
практично  скрізь  в  містах України сьогодні не йдуть проплати на
здійснення опалення,  на підготовку до зимового  сезону.  Сьогодні
фактично  50  процентів субсидій не виплачено,  а вже закінчується
рік. Не фінансується більшість програм по медицині, і це вже стало
загальним  місцем,  люди  звертаються сотні разів з цього приводу.
Страйкують освітяни,  тому що гарантії,  які давалися їм своєчасно
урядом і президентськими структурами, місцевими адміністраціями не
виконуються. Тобто розвивається криза по всіх напрямках.

     І ми, представники опозиції фракції Соціалістичної партії, ще
раз наголошуємо,  що так буде до тих пір, поки не буде змінюватися
система влади в Україні,  поки влада не буде підконтрольна народу,
поки  не  буде  взаємного  балансу  і відповідальності у виконанні
своїх функцій між Кабінетом Міністрів перш за  все  і  парламентом
України.

     Ці зміни будуть забезпечені обов'язково. І саме тому сьогодні
виконавча  влада  намагається  розколоти  опозицію  і   відповідно
налаштованих політиків.  Вдаються до фальшивок.  Ми бачимо, як уже
тричі виходить фальшивий номер  "Всеукраїнських  відомостей",  які
пасажі робить Генеральна прокуратура, аналізуючи ті чи інші події,
яка дезинформація буває на  телеканалах,  зокрема  про  Варшавську
конференцію,   яка  нібито  започаткувала,  скажімо,  злагоду  між
опонуючими сторонами в Україні,  про голосування у Верховній  Раді
минулого  четверга  і  про  діалог  та імпічмент,  це вчорашні вже
коментарі.

     Ще раз хочу з  цього  приводу  вдатися  до  кількох  коротких
коментарів.  Ми  вважаємо,  фракція  наша  і  я  переконаний,  вся
опозиція вважає,  що процедура імпічменту -  це  єдина  умова  для
того,  щоб захистити честь держави і захиститися Президенту,  якщо
він переконаний у тому,  що він абсолютно чистий у своїх  ділах  і
помислах.

     І виходячи саме з цього, ми запропонували у проекті Постанови
"Про політичну ситуацію",  тієї постанови,  яка  аналізуватиметься
завтра  на  нашому  засіданні,  один  із  пунктів  якраз процедури
імпічменту.  І,  звертаючись  до  більшості,  я   хотів   би   вам
запропонувати:  підтримайте  цю  пропозицію.  Ви  дасте можливість
ясність встановити у суспільстві,  а далі  розвивати  все  те,  що
передбачено  у  Законі  "Про зміни до Конституції",  у Законі "Про
вибори", які насправді відкривають шлях до демократичного устрою у
державі.

     ГОЛОВА. Дякую.

     МОРОЗ О.О. Я закінчую, два слова буквально. Бо без демократії
нема чого говорити про соціально-економічну ситуацію,  про  захист
прав  і  свобод  людини  та  і  про гарантії суверенітету України.
Спасибі.

     ГОЛОВА. Від   парламентської   групи   "Європейський   вибір"
народний депутат Вернидубов.

     ВЕРНИДУБОВ І.В.

     Шановний Володимире   Михайловичу!   Шановні   колеги!   Хочу
привернути  вашу  увагу  на  те,  що  вся  наша  робота  по   суті
грунтується на порядку денному другої сесії Верховної Ради України
четвертого скликання прийнятої 12  вересня.  Відповідно  до  цього
порядку  30  вересня  був  погоджений і зведений план підготовки і
супроводу    законопроектів.     Безумовно,     такі     необхідні
.....організації нашої роботи. Проте, змушений звернути вашу увагу
на наступне. У згаданому переліку слід визнати є певна логіка, але
ця логіка,  на жаль, має виключно формальний, можна навіть сказати
чиновницький характер.

     Одна частина,  перша,  - це питання підготовлені для розгляду
на пленарних засіданнях.

     Друга. Питання,  які  доручається підготувати і доопрацювати.
Таким чином робота Верховної Ради залежить від  стану  опрацювання
законопроектів у комітетах.  У той час, коли, навпаки, спрямування
зусиль комітетів  має  залежати  від  визначених  Верховною  Радою
пріоритетних потреб розвитку законодавства.

     А якщо  в  рахувати  і  той  факт,  що  у комітетах найшвидше
опрацьовуються  законопроекти  з   питань   неконфліктних,   можна
сказати, другорядних, то мусимо визнати, що у нашому законодавчому
процесі на цей  час  логіка  кількості  помітно  переважає  логіку
якості, системності законотворення. Цю логіку нам треба міняти.

     Думаю, нам  потрібно реально конкретними рішеннями підтримати
Голову Верховної Ради,  який постійно і наполегливо  наголошує  на
необхідності   організації  саме  системної  законотворчої  роботи
парламенту.  І першим кроком у цьому напрямі має бути  розробка  і
прийняття   засад   внутрішньої   і   зовнішньої   політики.   Цей
конституційний  документ,  безперечно  повинен  мати  стратегічний
характер.  Але із одним,  на мою думку, принциповим застереженням.
Коли ми говоримо про  стратегію,  то  найчастіше  маємо  на  увазі
часовий  вимір.  Якщо  йдеться про три-п'ять років,  про наступний
рік, то це, говоримо, тактика.

     А якщо про 2030 років,  це вже стратегія.  Підхід простий  до
надзвичайності.

     На моє  переконання  стосовно  засад державної політики такий
підхід  є  щонайменше  помилковим.  Стратегія  у  її   державному,
державницькому   вимірі  визначається  не  роками,  а  інтересами.
Національними  інтересами  України.  Саме  ці  інтереси  і   мають
зафіксувати засади. Думаю, з питань національних інтересів України
ми в цьому залі можемо знайти спільну мову.

     Наступний крок - це програма дій  уряду,  головним  критерієм
ухваленням  якої  Верховної Ради має бути її відповідність засадам
внутрішньої і зовнішньої політики.  І вже на цій  основі  Верховна
Рада може приймати свій власний план законодавчих робіт.  Поперше,
на термін її обрання.  І по-друге,  для визначення порядку денного
на кожну сесію. Саме це і має стати тим каркасом...

     ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

     ВЕРНИДУБОВ І.В.  .  ...на  основі  якого  Верховна  Рада буде
належним чином здійснювати свої конституційні повноваження.  Дякую
за увагу.

     ГОЛОВА. Від  фракції  Комуністичної  партії України слово має
Володимир Олексійович Лещенко.  Підготуватися  народному  депутату
Павловському.

     ЛЕЩЕНКО В.О.

     Шановний Володимире  Михайловичу!  Шановні  народні депутати!
Шановні виборці!  Швидко  промайнуло  тепле  літо  і,  як  завжди,
зненацька  для  діючої влади похолодало.  Стовпчики термометрів на
відкритому  повітрі  опустилися  до  мінусових   позначок,   а   в
приміщенні  до  6-10  градусів тепла.  Де-не-де особливо в столиці
почали включатися в роботу тепломережі,  але в більшості населених
пунктів  і  навіть  в  окремих мікрорайонах Києва до цього часу не
закінчені ремонтні заходи.  В багатьох постачальників тепла навіть
немає  уяви коли вони розпочнуть роботу.  До цього часу ними ще не
укладені договори на поставку енергоносіїв.  До  такого  стану  їх
довела антинародна влада за рахунок приватизації цінової політики,
тощо.  Тому на початку опалювального сезону  в  цілому  в  Україні
склалася  надзвичайно  напружена  обстановка,  особливо  по житлу,
закладам  освіти,  культури,  навіть  охорони  здоров'я  та  інших
об'єктів соціальної інфраструктури.

     І особливо там,  де вони опалюються від централізованих мереж
теплопостачання.  Вже минув  тиждень  після  традиційного  початку
опалювального  сезону,  але  до  цього часу цілі мікрорайони міста
райцентрів,  інших населених пунктів з десятками тисяч мешканців з
розташованими   там   об'єктами  соцкультпобуту  ще  не  отримують
теплової  енергії.  Особливо   це   стосується   зони   діяльності
розгалуженої  мережі  акціонерних товариств теплокомуненерго.  Від
холоду в квартирах,  школах, дитячих садках, лікувальних закладах,
гуртожитках  та  інших  соціальних  об'єктах страждають немовлята,
школярі  і  студенти,  хворі,   інвалід,   люди   похилого   віку.
Поширюються простудні захворювання, зростає смертність.

     На сьогодні,  наприклад, теплом не забезпечена більша частина
міста Чернігова.  Через  холод  припинало  роботу  кілька  дитячих
садків.  На  черзі  ряд  шкіл,  де  терміново скоротили тривалість
уроків,  бо не витримують ні учні,  ні вчителі.  У школу номер  29
лише  вчора  нарешті  подали  тепло  і  то  лише після того,  як у
п'ятницю застрайкували біля 400 старшокласників.  Вони прийшли  до
школи з плакатами "Нам холодно!".

     У своїх  квартирах вистукують зубами від холоду десятки тисяч
чернігівців.  Вони вже звикли до того,  що гарячу воду до житлових
масивів подають лише тоді, коли День незалежності, перед 1 вересня
і коли у гості приїздить Президент.

     Аналогічна картина знущання над  людьми  в  усій  Україні:  у
Кіровограді.  Миколаєві,  Ужгороді,  Херсоні,  Дніпропетровську та
інших  містах.  Керівники  органів  державної   влади,   місцевого
самоврядування   та   підприємств   виробників   теплової  енергії
посилаються на відсутність коштів. Але ж як виглядають їхні доводи
на   фоні   розкішних   євроремонтів   адмінбудинків,  центральних
мікрорайонів міст і райцентрів,  значних  витрат  на  облаштування
офісів і заборгованості працівникам по зарплат?

     Було б  переконливіше,  коли  б на час до завершення робіт по
забезпеченню теплом всіх житлових будинків та закладів  соціальної
сфери припинити подачу тепла...

     ГОЛОВА. Прошу завершувати.

     ЛЕЩЕНКО В.О....в   адміністративні  приміщення  всіх  органів
виконавчої влади.  Я вважаю, що Верховна Рада повинна відреагувати
на  таку  ситуацію.  Тому  пропоную  терміново включити до порядку
денного  сесії  на  сьогоднішній  день  питання  про  заходи  щодо
забезпечення  теплом житлових будинків,  закладів освіти,  охорони
здоров'я,  культури та інших об'єктів соціальної сфери.  Проект за
номером 2321 мною поданий, прошу підтримати. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. А де цей проект?  Ви мені його передайте,...  Я прошу
Секретаріат розмножити цей проект,  потім ми визначимось.  Питання
невідкладне. 2121.

     Від фракції  Блоку  Юлії Тимошенко слово має народний депутат
Павловський. Будь ласка. Підготуватись - Кириленку.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     Я дякую. Павловський, Блок Юлії Тимошенко.

     Шановні колеги!  Журналісти! Я хочу привернути увагу до трьох
питань.  Перше.  Сьогодні  от  зараз  біля Верховного Суду України
зібрались більше тисячі киян,  які вимагають того,  щоб в  Україні
відбулась  справедливість,  щоб  дійсно  в суді розглянули подання
патріота України Юрія Василенка щодо порушення кримінальної справи
проти  Президента  Кучма  Леоніда  Даниловича,  тому  що  сьогодні
виявилась така ситуація в Україні,  що видатні  юристиконформісти,
які    обслуговують   владу,   дозволяють   собі   тлумачити   без
Конституційного Суду Конституцію  і  слово  "порушення"  заміняють
словом   "притягнення   до  відповідальності"  і  цим  самим  ніби
правильно кажуть.  Справа в тому,  що порушити справу можна  проти
будь-якої  особи  -  народного депутата,  Президента й інших,  - а
притягнути Президента - це вже спеціальна процедура -  імпічменту,
яку Верховна Рада ближчим часом підтримає.

     Але сьогодні вийшла така дивна річ:
Генеральний прокурор як представник органу державної влади замість
того,  щоб  підтримувати  народ,  порушуючи  статтю 3 Конституції,
починає підтримувати  представника  найвищої  влади  -  Президента
України,  подав касаційне подання безпосередньо до Верховного Суду
замість того, щоб подати до апеляційного суду. Апеляційний суд теж
порушив  відповідні  норми Кримінально-процесуального кодексу,  не
повідомивши навіть  заявників,  народних  депутатів,  на  сьогодні
призначив  терміново розгляд в порушення всіх норм,  які тільки є.
Тому  ми  вимагаємо  на  підтримку  тих  людей,  які  стоять  біля
Верховного  Суду,  щоб  повернутися у справу і розглядати так,  як
потрібно.  А  Генеральній  прокуратурі   нагадати,   вона   згідно
Конституції  має  відстоювати  інтереси  народу,  а  не Президента
особисто.

     Більше того,  я хотів би звернути увагу  на  подвійну  мораль
Генеральної прокуратури.  Тут, коли було подання на Юлію Тимошенко
Верховна Рада всі визнали,  що те подання  не  обгрунтоване  і  не
законне. І ті звинувачення стосовно ПДВ є необгрунтованими.

     Тепер ті ж самі звинувачення пред'являють до пенсіонерів, які
колись працювали в ЄСУ їх з Турції  привезли  сюди  і  те,  що  ми
визнали ,  що незаконно їх звинувачують, щоб тиснути на опозицію і
зокрема на Тимошенко Юлію. Але я хочу сказати, що там стоять люди,
це  прояв  того,  що  акція  "Повстань,  Україно!"  діє  вона буде
продовжуватися і якщо скрізь на місцях люди будуть домагатися  дії
по закону в інтересах закону, то справедливість переможе і я думаю
,  що в історію ввійде саме акція "Повстань, Україно!" , як акція,
яка врятувала Україну. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. До  слова  запрошується Іван Григорович Кириленко від
фракції Аграрної партії України, підготуватися Кузьмуку.

     КИРИЛЕНКО І.Г.

     Шановний Володимире  Михайловичу,  шановні   колеги   народні
депутати!

     Іван Кириленко, фракція Аграрної партії України.

     Минулого четверга   в   цьому   залі   більшістю  голосів  ми
проголосували бюджет у  першому  читанні.  Рішення  було  прийнято
вірне і політично організаційно .  Адже блокувати бюджетний процес
- це брати на себе занадто  велику  відповідальність.  Але  тішити
себе  ілюзіями зарано,  бо попереду величезна робота по підготовці
його до другого і третього читання.

     Головне треба відшукати плюс шість мільярдів гривень,  які ми
прийняли в першому читанні.

     Сьогодні у  Верховній Раді вже є цілий ряд проектів законів ,
що дозволить ліквідувати  цей  дефіцит.  Фракція  Аграрної  партій
України  звертається  до  депутатів  всіх фракцій не допустити під
шумок значного погіршення стану справ у  сільському  господарстві.
Бо  деякі  гарячі  голови  пропонують  скасувати єдиний фіксований
сільськогосподарський  податок  та  особливий   режим   справляння
податку на додану вартість .

     Нагадаю суть.  В  середині  90-х років заради сплати податків
вирізалось племінне поголів'я,  за  безцінь  продавалось  насіння,
процвітав  бартер,  лежала  переробка,  на  прилавках  вітчизняних
автомобілів більше половини товарів були іноземного походження.  І
все рівно рівень сплати податків не перевищував 41-47 відсотків.

     Дожились до  того,  що  в  1999  році  було прийнято вимушене
рішення про завоз продовольчого зерна в Україну.  Саме  тоді  було
прийнято   єдине   вірне   рішення:   ввести   єдиний   фіксований
сільськогосподарський податок і особливий режим справляння податку
на додану вартість.

     Пройшло три роки,  хто б що не говорив, а результати є. Скажу
лише, що агропромисловий комплекс щороку сплачує до бюджету плюс 1
мільярд  гривень підряд три роки до бази попереднього року.  То що
ми хочемо? Знищити в зародку те, що тільки почало народжуватися?

     Шановні колеги,  мало того, лунають сьогодні голоси у зв'язку
з  тим,  що  буцім-то  на  селі  запроваджена  приватна власність,
обкласти податком підсобне господарство громадян,  а саме  плодове
дерево, поголів'я худоби, птиці і так дальше.

     Шановні друзі,  давайте  зупиняти  таких горе-політиків,  хай
вони їдуть на село і питають у своїх батьків, а вони розкажуть, що
така  історія  в  50-ті  роки вже була,  і були знищені українські
сади,  і було вирізано поголів'я,  і опустіли  прилавки  і  країна
зупинилася на грані голоду.

     Шановні друзі,  фракція  Аграрної  партії України категорично
виступає проти таких легковажних і авантюрних пропозицій і рішень.
І ми просимо нас підтримати зал в цьому відношенні, бо всі ми були
на виборах,  в сільському  господарстві  бачили,  яка  ситуація  і
обіцяли  селянам  нашу всіляку підтримку.  То ж давайте дотримаємо
свого слова і не погіршимо стан справ в сільському господарстві за
рахунок недолугої податкової політики. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Від фракції  політичних  партії  промисловців  та підприємців
"Трудова Україна" виступає Олександр Іванович Кузьмук.

     Підготуватися Стойці.

     КУЗЬМУК О.І.

     Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

     Перед початком бюджетного процесу у  Верховній  Раді  України
фракція  політичних  партії промисловців і підприємців та "Трудова
Україна" провели свою виїзну зустріч  з  особовим  складом  Першої
окремої  танкової бригади та членами сімей військослужбовців,  які
мешкають в селищі Гончарівське на Чернігівщині.

     Наші депутати відвідали  усі  соціальні  об'єкти  військового
містечка,   вислухали   офіцерів,   солдатів,   дружин   і   дітей
військовослужбовців.

     Стан справ  у   соціальній   сфері   Збройних   сил   України
надзвичайно   драматичний.   Норми   грошового   забезпечення   не
відповідають ні моральним,  ні  фізичним  зусиллям,  пов'язаним  з
проходженням    військової   служби,   не   задовольняють   навіть
мінімальних потреб.  Фактично за межею бідності опинилися майже 30
тисяч  військовослужбовцівконтрактників  та  80  тисяч працівників
Збройних сил,  оскільки їх зарплати менше  встановленого  державою
прожиткового мінімуму.

     Гостра ситуація   в   офіцерських   родинах,  що  мешкають  у
віддалених гарнізонах,  де немає можливості працевлаштуватися  для
жінок.  У них реальні доходи на кожного члена у 2-3 рази нижчі від
прожиткового мінімуму. Військовослужбовці чекають з нетерпінням на
введення з 1 січня 2003 року положень Указу Президента України від
23 лютого поточного року номер 173,  що регламентують встановлення
щомісячної    надбавки   у   розмірі   100   відсотків   грошового
забезпечення.  На цей  документ  великі  сподівання  покладають  і
пенсіонери,  адже  указ  зобов'язав  Кабінет Міністрів України при
підготовці проекту Державного  бюджету  України  на  2003  рік  та
наступні  роки передбачити не лише видатки на утримання військових
формувань з урахуванням норм статті 1 цього указу,  а розробити  і
подати  у  встановленому  порядку пропозиції щодо підвищення рівня
пенсійного забезпечення.

     Одначе уряд  своєчасно  не  підготував  такі  пропозиції,   а
проекти відповідних документів,  ініційовані Міністерством оборони
України,  Кабінет Міністрів відхилив,  посилаючись на  відсутність
необхідних коштів.  Водночас зазначені надбавки вже враховують при
обчисленні пенсій військовослужбовцям СБУ, МВС, Держдепартаменту з
питань  виконання покарань та управління державної охорони.  То чи
не є такий стан  речей  дискримінуючий,  стосовно  багатьох  тисяч
пенсіонерів з числа військовослужбовців.

     Фракція політичних   партій  Промисловців  і  підприємців  та
"Трудова     Україна"      не      може      погодитися      також
з.................пропозиціями      щодо     позбавлення     пільг
військовослужбовців за професійними ознаками.  Йдеться про  статтю
53  проекту  Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік".  У
разі прийняття зазначеної статті  у  військовослужбовців  Збройних
сил не залишиться жодної гарантії пільги,  що поставить їх в умови
повної соціальної незахищеності.

     З метою   підвищення    рівня    життя    військовослужбоців,
працівників,    фракція    вважає    за   необхідне:   законодавче
удосконалення структури грошового утримання  через  поетапне  його
збільшення,     щорічне    підвищення    грошового    забезпечення
військовослужбовців  на  20-25  процентів,   як   це   передбачено
державною програмою,  нормативне визначення понять і змісту пільг,
компенсацій,  норм забезпечення; включення стовідсоткової надбавки
до   складу   грошового   забезпечення  для  пенсіонерів.  Фракція
сподівається на вашу підтримку. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Від фракції "Наша Україна" слово має народний депутат
Стойко, підготуватися Гурову.

     СТОЙКО І.М.

     Шановна президія, шановні колеги.

     На минулому  тижні  на  Тернопільщині сталося дві події,  які
заслуговують на увагу.  По-перше,  ще раз доказано,  що  дійсно  у
нашій країні існує цензура засобів масової інформації.

     І друга подія говорить про те, що у нас в області одна людина
узурпувала всю владу.

     Переді мною,  я вам покажу дві газети - це газета  "Свобода",
яка  накладом  60  тисяч повинна була вийти у четвер.  Але вона не
вийшла,  тому що тут є статті про зловживання в лісовій  галузі  у
нашій області. А вийшла ось ця газета уже без цих статей. Чому так
сталося?  Тому що поступили дзвінки із Києва, поступили дзвінки із
"Білого дому" Тернополя і,  на жаль,  редакція газети змушена була
пускати наклад 60 тисяч під ніж.  Це сталося вночі  із  середи  на
четвер.

     Я думаю,  що  тут  зараз  повинен включитися в роботу Комітет
свободи слова та інформації, прокуратура, а також Держкомінформ.

     Друга подія,  яка сколихнула нашу область,  - це  те,  що  на
п'ятницю, на 18 число, планувалося проведення сесії обласної ради.
Але,  на жаль,  ця сесія не відбулася,  тому що керівники районних
державних адміністрацій,  керівники установ, навчальних закладів і
лікувальних закладів були залякані,  і вони не  прибули  на  сесію
обласної  ради.  Вони  в  той  день  усі  були  або  хворі,  або у
відрядженні.  Я думаю,  що цей ганебний випадок повинен  слугувати
для   того,  щоб  вся  Україна  знала  про  те,  що  твориться  на
Тернопільщині.

     І з приводу цього я  хочу  вам  запропонувати  заяву  фракції
"Наша Україна" в Тернопільській області,  яка говорить про те,  що
не все так гаразд у нас.

     "Тернопільська обласна координаційна  рада  блоку  політичних
партій  Віктора  Ющенка  "Наша  Україна  занепокоєна  загостренням
політичної кризи в області.  18 жовтня 2002  року  за  ініціативою
фракції  "Наша  Україна"  було призначено сесію обласної ради,  на
розгляд якої винесено питання про політичну ситуацію в області і в
Україні.  Однак,  через  втручання  голови Тернопільської обласної
державної адміністрації Курницького Івана Івановича сесія обласної
ради  не  відбулася.  На  засідання  обласної  ради  не  з'явилися
депутати,  які   є   головами   райдержадміністрацій,   державними
службовцями та керівниками підприємств,  установ і організацій. На
депутатів обласної ради вчинено тиск з боку голови  Тернопільської
облдержадміністрації. Тільки 44 депутати із 105 знайшли можливість
виконати свій  депутатський  обов'язок.  Зрив  сесії  показав,  що
обласна  вертикаль  виконавчої  влади  не  здатна до діалогу і діє
тоталітарними методами.

     Ми члени фракції "Наша Україна" і  координаційна  рада  Блоку
Віктора  Ющенка  в  ситуації,  що  склалася  вважаємо  за потрібне
нагадати добродію Курницькому,  що голова обласної адміністрації є
представником виконавчої структури, яка підзвітна обласній раді.

     Ми вимагаємо  від  виконавчої  вертикалі  влади  надалі чітко
дотримуватися   Конституції   України,   законів    про    місцеве
самоврядування та про статус депутатів місцевих рад.

     Ми сподіваємося,  що  депутатам  обласної ради таки вистачить
мужності і сили,  волі аби висловити свою позицію щодо питання про
політичну ситуацію в Україні...

     ГОЛОВА. Прошу завершувати.

     СТОЙКО І.М.  ...на  своїй  сесії  депутати  ряду  районних та
міських рад області.

     Останнє речення.

     Мине час і знову будуть вибори і народ  обов'язково  пригадає
яку   позицію   займали   його  обранці:  чи  відстоювали  правове
демократичне суспільство, чи підтримували тоталітарний режим.

     Шановні народні депутати! Ось така демократія в Україні. А це
називається "демократія по-кучмівськи". Дякую вам.

     ГОЛОВА. Слово  має  народний депутат Гуров від парламентської
групи "Народовладдя". Підготуватися Бандурці.

     ГУРОВ В.М.

     Шановні колеги! Вадим Гуров, Кривбас, група "Народовладдя".

     Заява депутатської групи "Народовладдя" з  приводу  ситуації,
що склалася із забезпеченням вітчизняних металургійних підприємств
металобрухтом.

     Шановні колеги!  Депутатська група  "Народовладдя"  висловлює
своє   глибоке   занепокоєння   тією  ситуацією,  що  склалася  із
забезпеченням вітчизняних металургійних підприємств металобрухтом.
Металургійна  галузь  залишається  для  держави  одним із основних
джерел валютних надходжень.  Галузь забезпечує сотні тисяч робочих
місць,  значну частку бюджетних доходів.  Але при цьому держава не
може або не хоче грати роль  гарного  господаря,  не  забезпечуючи
вітчизняній промисловості жодних умов для динамічного розвитку, не
допомагаючи в конкурентній боротьбі з  іноземними  підприємствами.
Прикладом  є  ставлення держави до проблеми з металобрухтом.  Адже
останнім часом українські металурги несуть колосальні  втрати  від
недостатньої  забезпеченості  брухтом,  що призводить до порушення
виробничих циклів, підвищення собівартості продукції і врешті-решт
-  до зниження і так невисокої конкурентоспроможності українського
металу  на  світовому  ринку.  На   сьогоднішній   день   фактично
забезпечено виробництво сталі,  металобрухту становить 84 відсотки
і в порівняні з попереднім ця цифра скоротилася на 5 процентів.

     В той же час не припиняється грабіжницький  вивіз  брухту  за
кордон.  Частка експорту у структурі ........ складає 41 відсоток.
Цілком очевидно, що на таку ситуацію потрібно реагувати. Реагувати
оперативно і надзвичайно жорстко.  І дійсно, за останній час цьому
питанню приділялося багато уваги і з боку Кабінету Міністрів,  і з
боку парламенту,  але коли доходить до практичної реалізації такої
умови,  то складається враження щодо повного  відсторонення  уряду
від  вирішення  проблеми.  Уряд  фактично  не  використовує  своїх
повноважень щодо призупинення експорту брухту.

     Саме тому народними депутатами України  було  внесено  кілька
законопроектів щодо обмеження експорту брухту,  запровадження мита
та скасування нульової  ставки  ПДВ  на  такий  експорт.  Але,  на
превеликий  жаль,  навіть  в  українському парламенті відбуваються
шалені спроби відкласти розгляд цих питань.  І лише 228  депутатів
проголосувало  за  включення до порядку денного проекту закону про
ставки ввізного експортного мита.

     З огляду на  вищенаведене  депутатська  група  "Народовладдя"
закликає   всіх   народних   депутатів   підтримати   вітчизняного
виробника,  допомогти  призупинити  ту  системну  кризу,  в   якій
опинилася   вітчизняна   промисловість  та  запобігти  остаточному
руйнуванню металургійному потенціалу України.

     Ми закликаємо у відповідності  до  досвіду  розвинутих  країн
припинити    вивезення    сировини   та   законодавчо   підтримати
запропоновані заходи щодо обмеження експорту  металобрухту.  Дякую
за увагу.

     ГОЛОВА. Від  фракції  Народнодемократичної  партії  слово має
Олександр Маркович Бандурка.

     БАНДУРКА О.М.

     Шановний Голово,  шановні народні депутати. Вчора, сьогодні і
завтра  в  Києві  проходить  міжнародна  конференція  по проблемам
протидії торгівлі людьми.  По матеріалам досліджень  та  по  даним
Міжнародної  організації з питань міграції за останні 3 роки майже
400 тисяч громадян України виїхали для працевлаштування за кордон,
із них - більше 100 тисяч жінок віком від 17 до 25 років. Я думаю,
що ці цифри не потребують коментарів.

     Основними споживачами живого товару являються країни Західної
Європи,   Турція,   Греція,   Ізраїль,  Сполучені  Штати  Америки,
Об'єднані Арабські Емірати.  І тільки за минулий рік, знову ж таки
по офіційним даним, 5 з половиною тисяч українок виїхало в Турцію,
в Грецію - 3 з половиною тисячі, в Сербію - 1243, в Італію - 1200.
Можна  називати  ряд інших країни.  Достатньо.  570 фірм в Україні
займаються працевлаштуванням за кордоном.  В той же час  переважна
більшість  цих  фірм  працює  незаконно,  поскільки  вони не мають
ліцензій на  працевлаштування  за  кордоном  громадян  України,  а
Україна  заключила  договори  про  працевлаштування  тільки  з  11
країнами,  це європейські країни - Польща,  Чехія,  Словакія,  ряд
інших країн.

     Основні причини  масового  виїзду  це  є соціально-економічні
причини й умови, перш за все - безробіття. Статистика знову ж таки
показує,  що  в областях,  де рівень зайнятості населення вищий за
середній або достатньо високий,  як Дніпропетровська,  Харківська,
Запорізька,  деякі інші області,  там питома вага бажаючих виїхати
на  працевлаштування  значно  нижча  з  розрахунку  на  10   тисяч
населення,  чим  в  таких  областях,  як Закарпатська,  Львівська,
Івано-Франківська,  Чернівецька,  де  питома   вага   вдвічівтричі
перевищує той рівень зайнятості,  який є середнім по Україні або в
окремих  розвинутих  наших  областях.  Які  проблеми  ми  сьогодні
ставимо?

     Нам було  б  доцільно  розглянути  питання  в  парламентських
слуханнях - комплексну  програму  протидії  торгівлі  людьми,  яка
затверджена   Урядом.   Програма  подолання  бідності  і  Програма
зайнятості населення.  Саме  виконання  цих  програм,  які  багато
носять  формального  у  своїх  ознаках,  тому що немає достатнього
державного і парламентського контролю,  є ті моменти,  які могли б
сприяти посиленню протидії торгівлі людьми. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги.  Всі,  хто  подав  заявки на
виступи від фракцій виступили.  Тим більше,  що і час для виступів
завершено. Я хотів би вам повідомити таке, шановні колеги. До мене
звернувся народний депутат, наш колега Мусіяка з таким листом. "Не
маючи    можливості    особисто    викласти   деякі   погляди   на
внутрішньопарламентські процеси, прошу вас оголосити моє звернення
до колег народних депутатів у Верховній Раді."

     Шановні депутати,  якщо  ви  не заперечуєте,  я попрошу,  щоб
Секретаріат розмножив і роздали вам і ви з ним ознайомитеся. Немає
заперечень?

     Дякую. Переходимо   до   розгляду   питань,  які  передбачені
розкладом засідання.  На ваш розгляд вноситься проект  закону  про
внесення   змін   до   деяких   законодавчих  актів  України  щодо
розв'язання  спорів   за   позовами   фізичних   осіб   з   питань
приватизації.

     Доповідач -   Голова   Фонду   державного   майна   Олександр
Миколайович Бондар.  Профільний комітет пропонує на розгляд  цього
питання   відвести  20  хвилин,  тобто  доповідачу  п'ять  хвилин,
відповіді на запитання - п'ять хвилин, співдоповідь - п'ять хвилин
і  відповіді  до  співдоповідача  -  п'ять  хвилин.  Пропонують не
проводити обговорення.  Давайте подивимося,  як в процесі розгляду
питання ми далі визначимося.

     Немає заперечень? Будь ласка, 5 хвилин.

     БОНДАР О.М.

     Шановний Володимир Михайлович,  шановні народні депутати!  На
ваш розгляд вносяться зміни,  два законодавчих акти,  пов'язаних з
процесом приватизації це Закон "Про приватизацію державного майна"
та Закон "Про Господарськопроцесуальний кодекс України".

     Вони пов'язані з  тим,  що  в  практиці  виконання  державної
програми   приватизації  Фонд  зіткнувся  з  такою  проблемою,  що
подаються оскарження на умови проведення конкурсів,  результати їх
,,,  умови проведення аукціонів в суди різної юрисдикції.  Мається
на увазі,  що  юридичні  особи  подають  позови  на  дії  фонду  в
господарські  суди,  фізичні  особи подають позови в народні суди.
Після цього ці суди  приймають  взаємно  виключні  рішення,  тобто
протилежного  змісту,  і  в  результаті  блокується  весь процес і
кошти,  які повинні  находити  в  бюджет  на  виконання  державної
програми приватизації, практично, не надходять, тому що блокуються
всі рішення по цим конкурсам.

     Я можу навести багато  прикладів,  коли  це  відбувалось.  Це
відбувається останні два роки, і тому Фонд державного майна вийшов
з ініціативою розв'язати це питання і воно полягає  в  наступному:
вносяться  зміни  в  законодавство,  які  пов'язані з тим,  що всі
спори,  пов'язані,  які  виникають  в  процесі  продажу   об'єктів
приватизації  на  аукціоні  за конкурсом на відкритих торгах та на
фондових  біржах,  будуть   вирішуватись   в   порядку   позовного
провадження відповідним господарським судом.

     Це говорить про те, що як фізичні, так і юридичні особи мають
право звертатись в Господарський суд,  і  там  повинні  прийматись
відповідні рішення.

     Всі інші   спори,   що   виникають   в  правових  відносинах,
пов'язаних з процесом приватизації,  вирішується,  як  раніше,  як
народними  судами,  так  і  господарськими судами.  Для того,  щоб
забезпечити можливість для позову фізичної особи  в  господарський
суд, вноситься невелика поправка в

     Господарський процесуальний кодекс, яка полягає в тому, що до
юрисдикції господарських судів також вносяться справи у спорах, що
виникають з правовідносин, пов'язаних з процесом приватизації.

     Я прошу   підтримати   ці   зміни,  вони,  дійсно,  викликані
практичним застосуванням процедур приватизації  і  не  позбавляють
жодних  ні  фізичних,  ні юридичних осіб права звертатись до суду,
але  вони  будуть  вирішуватись  в  суді  однієї  юрисдикції,   що
унеможливить прийняття протилежних рішень.

     У мене коротко все.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  запитання  є до доповідача?  Якщо є,  прошу,
запишіться, будь ласка. Прошу на табло дати.

     Валентина Петрівна Семенюк, фракція СПУ, будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.

     Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

     Шановний Володимир Михайловичу,  ми детально  розглядали  цей
законопроект  на  засіданні комісії.  Я хочу просто висловити свої
пропозиції в тому,  щоб підтримати цей у і не затягувати  час.  Це
нормальна процедура, тим більше що це питання уже потребує якомога
швидшого врегулювання. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Микола Оніщук,  фракція Партії промисловців і
підприємців та "Трудової України".

     ОНІЩУК М.В.

     Шановний доповідачу,  дійсно,  проблема, про яку ви говорите,
існує.  Вона існує і в юридичному плані,  і в соціальному, скажемо
так.  Проте  це  питання  обговорювалось  на  Комітеті  з правової
політики,  і було зауважено одну досить суттєву  деталь:  що  якщо
фізичні  особи мають звертатися для захисту свого порушеного права
до Господарського суду,  то  ми  до  певної  міри  звужуємо  обсяг
захисту їх інтересів,  охорону їх законом.  Чому, тому що процес у
Господарському суді ведеться дещо по-іншому.  Там не  приймаються,
наприклад, докази як свідчення фізичних осіб і таке інше.

     Тому, чи вважаєте ви за можливе (я формулюю запитання в цьому
сенсі),  щоб,  якщо допустити можливість  розгляду  всіх  справ  у
господарських судах,  які ................приватизації,  щоб тоді,
коли в цей процес вступає фізична особа, то він вівся за правилами
Цивільно-процесуального       кодексу,      процес,      а      не
Господарськопроцесуального?

     БОНДАР О.М. Я дякую за запитання.

     Ми ці зміни готували разом з  Мінюстом,  він  погодив  їх,  з
Юридичним  управлінням  Кабінету  Міністрів,  і  в  тому  числі  і
Верховної Ради був аналіз.  Те, що ви пропонуєте, потребує більших
змін у законодавстві.  І,  може,  це і треба робити потім, але для
того, щоб вирішити питання реальне, сьогодні яке існує, блокування
повне  процесів,  тому  що до суду звертаються фізичні особи,  які
безпосередньо участі у процесі,  конкурсі і взагалі відношення  до
процесу  приватизації  не мали,  то я вважаю,  що потрібно зробити
перший крок,  а потім вже оці зміни в законодавство більш ретельно
готувати. Разом з вашим комітетом ми з задоволенням це зробимо.

     ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни.

     Скажіть, будь ласка,  шановний Олександре Миколайовичу, чи не
вважаєте  ви,  що  краще  було  б  зробити   прозорими   обставини
проведення  конкурсу і все,  що за цим стоїть,  ніж заганяти наших
громадян тільки  у  ложе  одного  господарського  суду,  куди  вже
знайшли,  безумовно,  дорогу  і цілі адвокатські династії,  і цілі
фірми?  Стоять черги сьогодні до деяких членів  родин  керівництва
арбітражного  суду,  щоб розглядати справи так чи інакше.  Якщо ви
цього не знаєте,  то я доведу до всіх членів  Верховної  Ради,  до
всіх народних депутатів,  як це відбувається. То можливо по-іншому
треба ларчик відкривати:  зробити процедуру прозорою і не  вносити
таких змін, які, безумовно, порушать права громадян? Дякую.

     БОНДАР О.М. Я хочу сказати, що я не беруся зараз аналізувати,
в які суди,  якої юрисдикції  стоять  більші  черги,  які  рішення
приймаються  народними судами.  Це не моя компетенція.  Але я хочу
сказати,  що позови фізичних осіб,  про які іде мова, абсолютно не
стосуються   умов  конкурсів  і  їх  процедури.  Загальне  подання
фізичної особи полягає у наступному:  порушується  його  права  як
акціонера про продажі такого-то пакету.  Це не є причина для того,
щоб зупиняти продаж і щоб не надходили кошти у  бюджет.  І  ніяких
звернень фізичних осіб,  що умови конкурсу не влаштовують, жодного
разу не було.

     Тому для того,  щоб це зробити в одному суді,  і всі  позови,
які звертаються по конкретним об'єктам, розглядалися в одному суді
і не було протилежних рішень,  ми  і  запропонували  такі  дії.  А
аналізувати,  у яких судах більш об'єктивно розглядається,  це вже
не наша компетенція.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  народний  депутат   Сінченко,   фракція
комуністів України.

     СІНЧЕНКО С.Г.

     Олександре Миколайовичу,   скажіть,   будь  ласка,  як  суддя
господарського суду,  так суддя якогось  районного  міського  суду
територіального,  він  керується  законом  при  розгляді  будьякої
справи.  Ви думаєте, що пройде щось навпаки, тобто, якщо буде одна
юрисдикція,  то це буде гарантією того,  що суди будуть розглядати
питання в якомусь іншому плані.

     І зважте на зауваження моїх колег. Процедура розгляду питання
у господарчих судах абсолютна інша, ніж у місцевих судах.

     І тому  питання  одне  :"  Яка  гарантія того,  що з питанням
дотримання законності при розгляді цих  всіх  питань  покращиться,
наприклад,  питання,  яке  являється  причиною  вашого  подання до
Верховної Ради?"

     БОНДАР О.М.  Дякую за запитання. Я ще раз хочу сказати. Ми не
ставили проблему і не вирішуємо проблему, що питання в одному суді
будуть вирішуватися більш об'єктивно,  ніж в іншому.  Не  в  цьому
проблема.  Проблема  в  тому,  що в різних судах різної юрисдикції
вирішуються питання протилежного  змісту.  Результат  протилежний.
Оце проблема.

     Для того,  щоб  цього  не  було,  ми пропонуємо в одному суді
вирішувати  питання,  які  стосуються   проведення   конкурсів   і
аукціонів.   Перенести   ці  питання  з  господарського  тільки  в
народний. Тому що юридичні особи не мають права подавати в народні
суди.

     Друге питання.  У  нас  продаються об'єкти на сотні мільйонів
гривень.  І жодного  разу  фізична  особа,  яка  повинна  подавати
декларацію  про доходи,  на такі об'єкти заявку не подає.  Вона не
може просто приймати участь в  таких  конкурсах,  тому  що  там  і
промисловий інвестор, треба бути.

     Але фізична  особа,  маючи  декілька акцій підприємства,  яке
приватизується,  має на сьогодні право подати  в  суд  народний  і
заблокувати процес на продаж об'єкту стратегічного для України.

     Я вважаю    це    ненормальним.   Це   повинно   розглядатися
господарським судом,  який  фаховий  в  цих  проблемах  і  повинен
розглядати ці всі позови.

     ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано, Олександре Миколайовичу.

     Співдоповідач від комітету Юрій Кармазін.

     Шановні колеги,   я  прошу  секретаріат  оголосити,  щоб  всі
народні депутати зайшли до сесійної  зали.  Після  розгляду  цього
питання  нам  треба буде проголосувати проект постанови про заходи
щодо забезпечення теплом. Обов'язково треба буде прийняти рішення.

     Будь ласка, 5 хвилин.

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни.

     Я думаю,  що я зекономлю час і я вам скажу,  шановні  народні
депутати,  що  Комітет  з  питань  правової  політики розглянув на
своєму засіданні,  обговорив проект закону про  внесення  змін  до
деяких  законодавчих  актів України стосовно впорядкування процесу
розв'язання  спорів   за   позовами   фізичних   осіб   з   питань
приватизації,   поданий   на   розгляд  Верховної  Ради  Кабінетом
Міністрів України.

     Більшість членів  комітету   вважає   недоцільним   прийняття
проекту  закону  України  про внесення змін до деяких законодавчих
актів у запропонованій редакції як таких, що не відповідає вимогам
діючого законодавства України.

     У зв'язку з цим,  комітет вирішив рекомендувати вам,  шановні
народні   депутати,   зазначений   законопроект    направити    на
доопрацювання Кабінету Міністрів України.

     Більше того,  під час обговорення ми висловили свої конкретні
пропозиції,  думки  і  ми...  обгрунтування,  пов'язані   з   цим.
Вважаємо,     що,     скажімо,    доповнення    до    статті    12
Господарськопроцесуального   кодексу   є   недоцільним,   оскільки
суперечить діючій редакції статті і запропонованій редакції статті
30  Закону  про  приватизацію.   До   того   ж,   взагалі   робить
проблематичним   розгляд   будь-якого   приватизаційного  спору  у
Господарському суді,  оскільки  всі  ці  спори  так  чи  інакше  є
спорами,   які   виникають   із   правовідносин,   пов'язаних   із
приватизацією.

     Більше того, ми вважаємо, що в окремих випадках буде допущено
звуження   існуючих   прав   і   свобод  людини,  яке  передбачено
Конституцією України, зокрема статтею 22 Конституції частини 3, де
передбачено,  що  при прийнятті нових законів або внесенні змін до
чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих  прав  і
свобод.  Саме для того, щоб цього не робити ми і запропонували цей
проект закону відхилити. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  запитання є? будь ласка, запишіться.
5 хвилин. На табло, будь ласка, дайте.

     Народний депутат Сухий, фракція СДПУ(о).

     СУХИЙ Я.М. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

     Юрію Анатолійовичу,   я,  на  відміну  від  вас,  вважаю,  що
необхідність внесення таких змін сьогодні не викликає сумніву.  Ви
як  народний  депутата  України  третього  скликання пригадайте ту
негативну практику,  коли фірма, яка не приймала участь в конкурсі
з  приводу  того  чи іншого пакету акцій за допомогою позову судом
визнавалася переможцем конкурсу.  Ви ж тоді допомагали нам навести
порядок,  коли  20  процентів  акцій  "Мотор  Січі"  намагався суд
відсудити,  не  відчужувати,  а  дійсно  відсудити,  "Турбоатому",
"Рядо......." і тому подібне.

     Все-таки скажіть,   будь   ласка,  можливо  цей  законопроект
зробить так,  що стане неможливим подібна негативна практика, коли
за  позовом  конкретної  фізичної  особи суд,  ясно,  в корисливих
цілях, приймав рішення в інтересах фірми, яка не має відношення до
конкурсу.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую вам за запитання. Але вони по-державному
абсолютно праві.  З юридичної точки зору вони  трошки  протирічать
самі  собі,  внутрішньо мають протиріччя.  Тому що ви говорите про
позови якраз фірми і юридичних осіб, а я говорю і зміни стосуються
позовів  громадян,  будьякого  із нас з вами і їх хочуть загнати в
господарський суд.  Розумієте в чому справа? І мотивуючи це нібито
тим,  щоби не було протилежних рішень. Та для того й існує система
судова побудована наверху,  на чолі  піраміди  Верховний  Суд  для
того, щоби вирішувати які є чи немає таких протирічливих рішень. І
головне - побудувати нам таку систему, яка б працювала і на людину
і  захищала  інтереси держави через прозорість,  через недопущення
тих процесів,  які відбуваються,  про які ви  абсолютно  правильно
говорили  і  по "Мотор Січі",  і по "Турбоатому",  і таких ще дуже
багато.

     Але на сьогоднішній день склалася така  практика,  зокрема  у
Вищому  господарському суді,  щоб ви знали,  коли вранці приходить
трійка розглядати суддів,  а їм кажуть:  а ви знаєте,  а  вас  уже
поміняли.  Кажуть:  як?  А  отак,  інша трійка буде розглядати.  І
розглядає  інша  трійка.  Ви  розумієте?  В  принципі,  це  навіть
додуматись до цього неможливо в нормальній країні.  І у нас раніше
неможливо було додуматись,  але  коли  я  побачив,  що  такі  речі
відбувають,   ну,   звісно,   я  не  можу  сказати,  що  це  треба
заохочувати. Дякую вам.

     ГОЛОВА. Маркуш, фракція комуністів.

     МАРКУШ М.А.

     Шановні колеги,  я вважаю,  що цей законопроект не відповідає
діючим  вимогам  законодавства,  оскільки він суттєво звужує права
фізичних осіб щодо звернення до суду.  Вважаю, що таким чином суди
загальної  юрисдикції  практично надають можливість фізичній особі
більше реалізувати з того  приводу  свої  права.  Вважаю,  що  цей
законопроект  повинен бути повернутий на доопрацювання і підтримую
думку комітету.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Спасибі вам, колего Маркуш. Ми абсолютно також
вважаємо, що він суттєво звужує права наших громадян, які нас сюди
обрали.

     ГОЛОВА. Гірник, фракція "Наша Україна".

     ГІРНИК Є.О.

     Прошу передати слово депутату Косіву.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Косів.

     КОСІВ М.В.

     Дякую, пане Євгене. Михайло Косів, фракція "Наша Україна".

     Шановний Юрію   Анатолійовичу,    чи    не    здається    вам
парадоксальним  таке явище,  що розглядаючи сьогодні подання цього
законопроекту,  ми будемо розглядати  й  інші  законопроекти,  які
стосуються реприватизації,  тобто повернення приватизованого майна
в державну власність?  Звичайно,  що зосердження усіх цих  проблем
тільки  в  юрисдикції  суду  однієї  інстанції  не  може  вирішити
питання.  Але чи не здається вам,  що у  відносинах  між  судовими
інстанціями,  Фондом  державного майна і суб'єктами приватизації є
дуже багато невирішених питань.  І ці не вирішені питання якраз  і
викликають такі потреби.

     Чи не  міг би ваш комітет запропонувати принаймні ідею виходу
на такі законодавчі акти, які б могли вирішити в корні це питання,
яке ми зараз розглядаємо? Дякую.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановний  Михайло  Васильович  я щиро дякую за
ваше питання. Хочу сказати що, до законопроекту про реприватизацію
відношуся нормально,  її давно треба було здійснювати .  Через те,
що у Фонді держмайна це має бути не агенція тільки з продажу, а ще
і агенція з управління державними частками майна,  а з цим поки що
важно в державі,  всі роки було важко.  Всі чомусь думали,  що  це
задача  продати  і  більше нічого,  а далі не контролювати.  Давно
треба було займатися питанням реприватизації.  Але те питання, яке
ви ставите,  воно трошки ширше, воно стосується питання здійснення
в державі адміністративної реформи.  І коли наш комітет пропонував
і  буде  пропонувати  і якщо буде ініціюватися питання по розгляду
політичної ситуації в державі, то ми будемо просити, щоб тут сидів
Президент  держави,  обов'язково.  Я  вже  звертаюся до Володимира
Михайловича Литвина,  тому що є питання таке наприклад,  як  Закон
"Про  Кабінет Міністрів Україна",  яке блокується.  Якби воно було
прийнято,  то  багато  питань  було  б  поіншому  розглядалося.  А
сьогодні так: ми латаємо законодавче поле не бачачи, як його треба
вирішувати,  а латками одними далеко не поїдеш.  От ці  питання  в
комплексі треба розглянути.

     ГОЛОВА. Дякую . Час вичерпано, Юрій Анатолійович, дякую.

     Шановні колеги! Є потреба обговорювати нам це питання? Немає.
Тоді давайте таким чином ... Будь ласка, репліка, народний депутат
Матвієнков з місця будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.

     Матвієнков 55 округ , город Мариуполь.

     ГОЛОВА. Я  прошу  всіх  народних  депутатів зайти до сесійної
зали.

     МАТВІЄНКОВ С.А. Я не записался для вопроса, к сожалению, но я
хотел  бы все таки заострить внимание на этом вопросе и поддержать
немножко фонд, который выходит с этим законопроектом.

     До тех пор,  пока мы будем  подходить  к  приватизации  и  не
учитывать две вещи: первое, приватизация - это механизм нахождения
эффективного собственника, а не средство получения денег для того,
чтобы  их  благополучно  там  проесть  в  том  бюджете,  это самая
главная,  неотъемлемая  часть,  которая  сегодня  предъявляется  к
процессу приватизации.

     Когда с  ударом  молотка  мы  считаем,  чем больше ми получим
денег для бюджета от этого предприятия,  и тем самым разрешаем все
проблемы,  - это неверный путь.  То, что сегодня, и ища физических
лиц,  я  могу  привести  десятки  примеров,  когда,  действительно
физическое  лицо,  ни  сном,  ни  духом  не  зная о тех процессах.
которые происходят,  получает определенный стимул,  и  при  помощи
этого  стимула  ему  готовят бумаги,  а он как тупой автомат,  эти
бумаги подписывает,  он  слова  не  может  сказать  судье,  и  ему
преподносят, так сказать, что нужно сказать, и тем самым он влазит
в этот процесс приватизации,  то,  наверное,  этому процессу нужно
остановить, поставить над ним точку и поставить конец.

     Поэтому есть,  конечно, вопросы по судам, я не спорю, то, что
говорили сегодня  по  хозяйственным  судам,  и  мы  сами  готовили
подання на ту же Бондаренко Донецкого хозяйственного суда,  но тем
не менее,  этот законопроект нужно было бы принять в первом чтении
для  того,  чтобы доработать и с тем,  чтобы закрыть вот эту нишу,
вот эту дверцу,  которая сегодня существует,  как влезть в процесс
приватизации с левой стороны. Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги,  розгляд  питання завершено,
щодо рішення будемо визначатись в четвер.

     Шановні народні  депутати,  перед  там,  як  далі  розглядати
питання  за розкладом нашого засідання,  я хотів би повернутись до
пропозиції  народного  депутата  Лещенка.  Прошу  уваги,   шановні
колеги.

     Народний депутат  Лещенко  запропонував  і наполягає включити
сьогодні в  розклад  засідання  проект  постанови  Верховної  Ради
України  про  заходи  щодо  забезпечення теплом житлових будинків,
закладів освіти,  охорони здоров'я,  культури  та  інших  об'єктів
соціальної   сфери,   що   опалюються  від  централізованих  мереж
теплопостачання.  Включити в розклад засідання і проголосувати  це
питання, тобто прийняти цю постанову.

     Немає заперечень?  Шановні колеги, я прошу уваги, прошу сісти
на  місця.  Я  ставлю  на  голосування  про  включення  в  розклад
засідання  проекту  постанови  2321 і прийняття рішення сьогодні з
цього питання.

     Прошу проголосувати.

     Включіть систему "Рада". Прошу голосувати.

     За - 350.

     Шановні колеги,  є  пропозиція  прийняти  цей  проект...   По
фракціях,  будь  ласка.  Давайте  приймемо його за основу,  якщо є
заперечення.

     Хто за  те,  щоб  прийняти  за  основу  цей   проект,   прошу
проголосувати. За основу, а потім доповнення. Прошу голосувати.

     За -

     Така одностайність завжди... Які є доповнення, зауваження?

     Будь ласка,   народний  депутат  Мовчан.  Ввімкніть  мікрофон
народного депутата Мовчана, будь ласка. Фракція "Наша Україна".

     МОВЧАН П.М.

     Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги. У мене таке
складається   враження,   що  нібито  Верховна  Рада  є  власником
рубільників.  І від того,  що вона  проголосує,  зразу  добавиться
тепла.

     Я не проти того,  щоб ці питання вирішувати.  Але це виключно
прерогатива виконавчої влади.  І давайте ми  перестанемо  рятувати
сільські врожаї, і давайте не будемо рятувати і виконавчої влади.

     Я-то голосував  в обох випадках.  Але припиняймо цю практику.
Це їхні безпосередні функції. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Народний депутат Ніколаєнко.  Потім Асадчев.  Шановні колеги,
давайте  час не будемо затягувати.  Зараз визначимося голосуванням
і...

     НІКОЛАЄНКО С.М.

     Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

     У нас  є  з  народним  депутатом  від  фракції,  з   народним
депутатом    Рудьковським    пропозиція   до   цього,   правильно,
законопроекту.

     Перше. Запропонувати  уряду  протягом  листопада   і   жовтня
стовідсотково  повернути  субсидії  громадянам,  які  їм  потрібно
виплатити в цьому році.  Справа в тому,  що субсидії,  як сьогодні
казав Мороз, виплачені на 55 - 60 відсотків.

     І друге.  Доручити  уряду  розглянути  питання про ліквідацію
боргів   за   комунальні   послуги   закладам   освіти,   особливо
профтехучилищам,  яких  сьогодні  відімкнуто  по Україні майже 122
теплокомуненерго, бо у них борги за 1999, 2000, 2001 роки існують,
тобто субсидії і борги за минулі роки.

     ГОЛОВА. Відносно боргів тут є:
вжити додаткових  заходів  по  забезпеченню  сплати  боргів  перед
бюджетними установами. Будь ласка, Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.

     Дякую. Шановні друзі,  давайте, щоб ми все-таки Верховна Рада
працювала  професійно.  Ну,   по-перше,   запропонувати   Кабінету
Міністрів витрачати кошти місцевих бюджетів ми не маємо права. Ну,
є Конституція і є гарантії. Це перше.

     По-друге, брати  банківські  кредити.  Що  це  за  банківські
кредити? Це ми, що будемо борг збільшувати чи ще щось. В принципі,
проблема  полягає  у  тому,  що  сьогодні  в  наслідок  того,   що
відбувається реальний секвестр бюджету,  уряд фактично не фінансує
кошти, які потрібно фінансувати на комунальні послуги. Отут треба,
дійсно,   було   б   записати,   що   при  секвеструванні  бюджету
забороняється не проплачувати кошти,  які ідуть на заробітну плату
і комунальні послуги.

     Тому я   б  запропонував,  давайте  хоча  б  до  після  обіду
доопрацюємо зараз цю постанову і після обіду її  проголосуємо  або
завтра  зранку.  Але  вона  повинна  бути професійно зроблена і не
порушувати Конституцію. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, будь ласка, Станіслав Іванович, потім
Гінзбург. Гуренко Станіслав Іванович.

     ГУРЕНКО С.І.

     Спасибі. Фракція комуністів, Гуренко.

     Володимире Михайловичу  шановний,  у  мене  є пропозиція дати
доручення сьогодні Кабінету  Міністрів  на  найближчому  засіданні
проінформувати Верховну Раду про стан виконання бюджету 2002 року.
Справа у тому,  що скрізь  ідеться  про  те,  що  дефіцит  бюджету
величезний,  я не хочу оприлюднювати цю цифру,  яку всі знають.  І
нам знову "котів  у  мішку"  підкладають.  Це  постанова,  дійсно,
гостра,  кричуща,  її  треба  приймати.  Але  що  ми будемо робити
завтра?  Що ми будемо робити  у  листопаді  і  грудні  при  такому
дефіциті  бюджету?  Я  б  дуже  просив  підтримати  цю пропозицію.
Спасибі.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги...  Ну, будь ласка, 30 секунд.
Гінзбург, фракція комуністів.

     ГІНЗБУРГ О.П.

     Я коротко. Спасибі вам, Володимире Михайловичу.

     Гінзбург, фракція комуністів.

     Я хотіла таке головне питання фракція комуністів.

     Мені хотілося  б  доповнити,  якщо це постанова,  і буде така
можливість.  При тому,  коли будуть стягуватися борги, де написано
"платоспроможних  громадян"  ,  то  обов'язково Кабінету Міністрів
проінформувати Верховну Раді,  як повернули  борги  по  заробітній
платі, бо вони дають невірну інформацію.

     У мене  сьогодні  вибивають борги по комунальним послугам,  а
заробітна плата за два-три роки по округу  не  повернута,  в  тому
числі по Шостці і по місту Конотопу. Спасибі.

     ГОЛОВА. Осташ, і завершуємо. Осташ, "Наша Україна".

     ОСТАШ І.І.

     Дякую. Я боюся,  що після такого голосування, всі наші канали
сьогодні увечері оголосять, що утворилася нова більшість.

     Але я хочу виступити з процедури голосування.  Як ви  знаєте,
"Наша  Україна"  внесла пропозицію щодо того,  щоб кожен депутат в
цій залі голосував особисто. Але перший крок ми можемо зробити вже
в четвер. Для цього треба, щоб сьогодні чи завтра Комітет з питань
Регламенту прийняв таке рішення,  що всі депутати  Верховної  Ради
України  після  завершення засідання о шостій годині здають картки
до секретаріату.  Наступного  дня  зранку  кожен  депутат  отримує
картку  тільки  після підпису у картці реєстрації і тоді він зможе
голосувати в сесійній залі.  У такий спосіб ми  будемо  запобігати
тому,  що ці депутати,  які не присутні фізично, є закордоном чи в
лікарнях, не зможуть голосувати. А далі ми зробимо наступний крок,
щоб у залі не голосувати чужими картками. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні  колеги!  Давайте  таким  чином.  Ми
втягуємося у дискусію. Зараз ми зірвемо дальші планові запитання.

     Народний депутат  Зарубінський  підняв.  Хвилинку  зачекайте,
будь ласка,

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

     Дякую, Володимире Михайловичу.

     Зарубінський, Народнодемократична партія.

     Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні колеги!  Я якраз та
людина,  яка завжди знаходжуся в сесійній залі,  ви це знаєте. Але
мені здається,  що зараз будуть такі вже пропозиція, які будуть не
просто,  скажемо так,  нехтувати  права  народного  депутата,  але
просто  народного  депутата як громадянина України.  Скоро від нас
будуть вимагати не тільки картки здавати в шість  годин,  а  потім
під розписку взяти. А чогось інше.

     Я прошу  все-таки  залишатися  на  базі  на  основі здорового
глузду.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Народний депутат...  Ну одну хвилинку,  я вас
прошу.  Народний депутат Павловський давно вже просить слово.  Тим
більше, що...

     (Ш у м у з а л і)

     Черняк і Кармазін  і  все.  Ну  я  сказав,  що  Черняк  після
Павловського. Ну що ви кричите?!

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     Я дякую, Володимире Михайловичу. Я хочу зробити пропозицію по
суті постанови, яка торкається опалення.

     Я хочу  продовжити  у  тому  розділі,  де  написано  "освіта"
Ніколаєнко  запропонував  "професійно-технічні  училища" .........
борг,  а я хочу там через кому добавити  "вищі  навчальні  заклади
України, які фінансуються централізовано з бюджету". Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Черняк, будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановні народні  депутати!  Я  голосував і буду голосувати за
постанову.  Але я хотів би,  щоб ми усвідомлювали, що ми приймаємо
паперову  постанову.  Як  уже  багато  разів намагаючись підміняти
уряд, ми приймали постанови і практично вони не виконуються.

     У мене  є  пропозиція.  Запросити  першого  віце-прем'єра   у
Верховну Раду, щоб він проінформував нас по ситуації, яка склалася
з  цим  питанням  і  після  цього  конкретно   тоді   можна   буде
сформулювати  конкретні  пропозиції  в  нашій  постанові  разом  з
урядом. Інакше просто це буде на папері.

     І останнє.  Я  повністю  згоден,  що  ця  проблема  зараз   в
секвестрі   бюджету.  Якщо  уряд  здійснює  секвестр  бюджету,  то
Верховна Рада повинна здійснювати секвестр уряду. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Кармазін, будь ласка. І все.

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни.

     Шановні народні депутати!  До пропозиції  професора  Черняка.
Уряд  давно  вже  не  володіє ніякими питаннями.  Правильно сказав
Валентин Михайлович,  що вони  вже  кабінети  почистили.  Тому  не
ставте  до  них  питань.  Але  нам треба в постанові записати,  що
бюджетні установи,  установи Міністерства оборони, суди, по-перше.
По-друге, нам треба записати, що "запропонувати Кабінету Міністрів
вжити заходи  щодо  енергозабезпечення.  Ціле  міністерство  є,  а
заходи не вживаються. Отаке доповнення я пропоную вписати в перший
пункт.  А тут де установи бюджетні і Міністерство  оборони,  інші,
вписати сюди і назву і по тексту всієї постанови.  Тому що вони не
винні,  що їм не виплачує бюджет із-за того,  що хтось  збирається
щось  секвеструвати.  Є  закон  і  він  має  дотримуватися ніякого
секвестру ми з вами не голосували.

     А що хоче Юшко,  це їхня проблема з Кінахом,  вони  вже  своє
відгуляли.

     ГОЛОВА. Будь ласка,  прізвище тільки скажіть. Мороз, Анатолій
Мороз,  вибачте.  Анатолій,  тільки,  будь ласка,  30  секунд.  Не
працює? Ну що ж будемо?.. Не хоче значить.

     МОРОЗ А.М. Є. Є, Володимире Михайловичу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги.

     МОРОЗ А.М. Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область.

     Шановний Володимире   Михайловичу,   ми   приймаємо  зараз  і
обговорюємо дуже важливу постанову що стосується  опалення  і  так
далі.  Але  ось що хотів би прохати,  щоби ми внесли в чергу денну
проект закону 1292,  він на тому тижні у нас  був,  що  стосується
надання  субсидій  по  комунальним  послугам.  Це  ж  якраз сюди і
відноситься.  А ми його викинули і в черзі денній на цей тиждень у
нас його немає.

     ГОЛОВА. Ну   давайте   внесіть,   ми  його  розглянемо  тоді,
пропозицію.

     Шановні колеги, є така пропозиція. Виходячи із тих зауважень,
доповнень,  які  були  викладені  вами,  я пропоную,  щоби комітет
Валерія Павловича Пустовойтенка до  16  години  разом  з  автором,
ініціатором   законопроекту,   доопрацювали   його,  зробили  його
коректним у правовому  відношенні  і  можливо  передбачили  пункт:
"Заслухати  звіт  Кабінету  Міністрів  про  хід виконання завдань,
пов'язаних з опалювальним сезоном". Враховуючи, що ми наступні три
тижні будемо працювати не в сесійному режимі,  передбачити розгляд
цього питання можливо у п'ятницю.

     Водночас я  просив  би  Комітету  з  питань  бюджету   внести
пропозицію,   коли  ми  заслухаємо  звіт  Кабінету  Міністрів  про
виконання бюджету у цьому році,  враховуючи також ту обставину, що
ми будемо... не буде у нас пленарного засідання три неділі.

     Немає заперечень?  Я  прошу  доопрацювати цей документ,  бути
всім в залі, щоб о 16 годині ми його проголосували. Йдемо далі.

     Шановні колеги,  на ваш розгляд вноситься проект  Закону  про
внесення  змін  до Концепції основ державної політики національної
безпеки України (нова редакція).  Враховуючи, що у нас дуже багато
документів,  і  сьогодні  ми  маємо  розглянути  у  пакеті проекти
законів,  які стосуються основних засад внутрішньої  і  зовнішньої
політики, у мене є така пропозиція, що ми працюємо, о 12 годині не
робимо перерву. Немає заперечень? Немає. Я вам щиро вдячний.

     На розгляд цього питання комітет пропонує 60  хвилин.  Ну,  я
думаю,  що  нам  дещо  багато,  бо ми не встигнемо розглянути всі,
давайте  будемо  в  межах  45  хвилин.   Немає   заперечень?   Для
доповіді...  Так справа в тому, що ми сьогодні розглядаємо основні
засади в комплексі,  у нас треба тоді проголосувати за 60  хвилин.
Доповідач  -  секретар  Ради  національної безпеки і оборони Євген
Кирилович Марчук. Євгене Кириловичу, будь ласка.

     МАРЧУК Є.К.

     Шановний Голово Верховної  Ради!  Шановні  народні  депутати!
Сучасна геополітична і безпекова ситуація,  її динаміка призводять
до  виникнення   нових   домінант   у   політичній,   економічній,
соціальній,  воєнній,  екологічній  та іншій сферах.  Стабільність
розвитку  України  стає  залежною  не   тільки   від   активізації
внутрішніх процесів, але і від явищ глобального характеру, зокрема
таких,  як  глобальні  фінансові  кризи,  глобалізація  економіки,
міжнародний  тероризм,  інформаційні  експансії  та інше.  Україна
втягується у глобальні турбулентні процеси,  з'являються нові типи
зовнішніх   і   внутрішніх  загроз  та  викликів,  які  потребують
вивчення,  прогнозування наслідків,  синхронізації усіх  складових
стратегії національної безпеки.

     Концептуальні засади   національної   безпеки   визначені   в
концепції  -  Основах  державної  політики  національної   безпеки
України.    Вони   стали   результатом   проголошення   державного
суверенітету,   відобразили   розуміння   принципів    і    шляхів
забезпечення   національної   безпеки,  яке  існувало  на  початку
створення української державності.

     Початок 21  століття  виявив  необхідність  суттєвих  змін  у
розумінні    сутності,    напрямів   і   критеріїв   національної,
регіональної і глобальної безпеки.

     Відправною точкою    в    системі    координат     будь-якого
стратегічного документу особливо такого, як Концепція національної
безпеки є визначення головного  терміну.  В  українській  світовій
науці  немає  єдності  поглядів на такі методологічні поняття,  як
національна безпека,  національні інтереси, рівень чи міра безпеки
та  інше.  Одні  вчені  і  політики  віддають  перевагу кількісним
оцінкам стану національної безпеки, характеризують його від нуля -
нижчий рівень, до одиниці - найвищий або ще - найкращий стан.

     Інші вчені  і  діячі  фокусують головну увагу на національних
цінностях   та   інтересах.   Концепція   національних   інтересів
насамперед  характерна  для  Західно-європейської  і американської
політичної школи.  У новій редакції Концепції національної безпеки
України обгрунтовано інтегруюче визначення головного поняття,  яке
поєднує у собі кількісні оцінки і  динаміку,  тобто  мінливість  у
часі, життєво важливих інтересів.

     Національна безпека - це стан захищеності особи,  суспільства
і  держави,   за   якого   забезпечується   своєчасне   виявлення,
запобігання  і  нейтралізація реальних та потенційних внутрішніх і
зовнішніх загроз їх інтересам.

     Досвід пройдених нами років  показав,  що  основний  комплекс
загроз та викликів національним інтересам держави, суспільства був
більше у середині нашої держави.  Політична, економічна, соціальна
сфери  пройшли період глибокої трансформації.  Реформується воєнна
сфера з усім комплексом соціальних,  матеріальних,  організаційних
та інших проблем.

     На собі   ми   відчули,   що   таке  інформаційна  експансія,
цілеспрямований вплив ззовні на громадську  думку.  Саме  тому  ми
повинні   по   новому   подивитися  на  інформаційну  політику  та
інформаційну безпеку.

     Складний комплекс успадкованих проблем довелося вирішувати  в
екологічній   сфері  Чорнобильський  комплекс  проблем,  повені  у
Закарпатті,  наслідки закриття вугільних шахт,  техногенна безпека
фізично   зношених   основних   фондів  і  потенційно  небезпечних
підприємств та багато інших,  глобальні екологічні проблеми, такі,
як   парниковий  ефект,  породжують  нові  виклики  для  небезпеки
людства.

     Науково-технологічна сфера  держави  також   була   предметом
постійної уваги.  Перед на інноваційну модель розвитку економіки є
вірних  шлях  подолання  відчутності   дистанції   відставання   і
гармонійного  розвитку  потребує  пріоритетної  уваги  до проблеми
науково-технологічної сфери.

     Кардинально змінилась зовнішня ситуація, процеси глобалізації
вже  давно впливають майже на всі сфери внутрішнього життя держави
і не завжди позитивно.

     Міжнародних тероризм,  нелегальна міграція,  наркотики,  СНІД
стають    чутливими   факторам   національної   безпеки.   Україна
напрацювала   значних   досвід    партнерства    з    організацією
північноатлантичного   договору   НАТО,  прийнято  нову  стратегію
України  щодо   цієї   організації,   політично   проголошений   і
утверджується європейський вибір нашої держави.

     Ці та інші чинники національної безпеки об'єктивно потребують
внесення коректив у внутрішню і зовнішню  політику,  у  сукупності
вони    потребують    прийняття   оновленої   редакції   концепції
національної безпеки України.

     Нова концепція  доповнена  ієрархією  суб'єктів  забезпечення
національної   безпеки,   а  саме:  український  народ,  Президент
України, Верховна Рада України, Рада національної безпеки, оборони
та інші послідовно викладно їх повноваження і відповідальність.

     Ці, на   перший   погляд   нібито   прості  речі  відкривають
можливості  для   відлагодження   діяльності   інститутів   влади,
формування    безпечного    суспільства.    Уточнено   пріоритетні
національні  інтереси  України,  це  розділ  2,  зокрема   введено
положення,  яке  є  відповіддю  на  один з викликів цивілізованому
людству на початку XXI століття, тобто захист особи, суспільства і
держави від тероризму, у тому числі міжнародного.

     Заповнено очевидні   прогалини,  які  були  серед  визначених
раніше пріоритетів.  До них відносяться: дотримання конституційних
прав і свобод громадян,  у тому числі у сфері отримання інформації
та  користування  нею;   забезпечення   державного   суверенітету,
територіальної  цілісності  та  недоторканості державних кордонів,
невтручання іноземних держав у внутрішніх справи України та інші.

     З урахуванням  вже  набутого  нашою   Україною   внутрішнього
історичного   досвіду,  а  також  світових  геополітичних  реалій,
уточнено перелік загроз у кожній із сфер національної  безпеки.  З
ними,  тобто  із реальними і потенційними внутрішніми і зовнішніми
загрозами,  синхронізовано  основні  напрями  державної   політики
національної безпеки (це розділ четвертий).

     До класифікованих раніше самих сфер національної безпеки - це
політична,    економічна,    соціальна,    воєнна,     екологічна,
науковотехнологічна та інформаційна - додано ще одну:  прикордонну
сферу. Необхідних рівень безпеки у цій сфері є не тільки атрибутом
державності,  а й важливим фактором у добросусідських відносинах з
іншими країнами, внеском у загальноєвропейську систему безпеки. До
речі, не тільки у традиційному розумінні, а й плані протидії таким
транскордонним  явищам,  як  нелегальна  міграція,  наркоторгівля,
елементи міжнародного тероризму, а також надійний захист виключної
морської економічної зони держави.

     Для наукової  підтримки  державної   політики   запропоновано
доповнити основі функції системи забезпечення національної безпеки
слідуючим підрозділом:  "Державний моніторинг національної безпеки
України", що включає комплекс, послідовний комплекс заходів.

     Шановні народні   депутати,   у   розділі  п'ятому:  "Система
забезпечення національної безпеки,  очевидно,  із  суто  технічних
причин  по дорозі до Верховної Ради випав абзац другий,  який,  на
наш погляд,  має важливе  значення,  а  саме,  я  цитую:  "Система
забезпечення  національної  безпеки  -  це  організована  державою
сукупність суб'єктів державних  органів  громадських  організацій,
посадових   осіб   та   окремих  громадян,  об'єднаних  цілями  та
завданнями щодо  захисту  національних  інтересів,  що  здійснюють
узгоджену діяльність у межах законодавства України.  Цей абзац був
у документі, схваленому Радою національної безпеки і оборони. І ми
пропонуємо  його  відновити,  про  що  ми  доповідали на засіданні
профільного комітету.  Народ в цілому виключно  із  громадянами  і
громадськими   організаціями  є  головним  суб'єктом  національної
безпеки.

     І на звершення.  Рада національної безпеки і оборони  України
на  своєму  засіданні  12  червня цього року розглянула і схвалила
нову редакцію Концепції національної безпеки.  Реалізація основних
положень   концепції   після   її   розгляду,   збагачення,  а  це
діалектичний  процес,  і  затвердження  Верховною  Радою   України
визначатиме не тільки політику національної безпеки, але і сталого
розвитку нашої держави на початку 21 століття. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую  Євгене  Кириловичу  і  вам.  Шановні   колеги,
запитання є?  Прошу записатися на запитання. Будь ласка, 5 хвилин.
Прошу висвітлити на табло.

     Вернидубов, група "Європейській вибір".

     ВЕРНИДУБОВ І.В.

     Шановний Євгене  Кириловичу,  мені  сподобалася  ваша   чітка
доповідь.  Я  хотів  би  запитати:  ваше відношення до того,  що у
суспільстві   такі   явища,   як   хабарництво,   корупція    дуже
розповсюджені.  На це нам натякає захід,  ми потерпаємо від цього.
економіка,  слабке інвестування. Як ви вважаєте, чи не вважаєте ви
за   необхідне   також   мати   ці  речі  при  розробці  Концепції
національної безпеки і чи не вважаєте  ви  більш  таке  конкретне,
предметне  відношення  до  цих  явищ  у правоохоронних органах і у
першу чергу Служби безпеки України.

     МАРЧУК Є.К.  У новій редакції Концепції національної  безпеки
наголошується  особливо  на необхідності і розвитку громадянського
суспільства, розвитку інститутів громадянського суспільства, і цим
передбачається також і проблема якості влади.

     А в останньому розділі системи забезпечення,  де мова йде про
органи і структури державної влади і громадських організацій,  які
мають  забезпечувати  національну  безпеку,  і  передбачена якість
правоохоронних органів  тих,  які  мають  вести  боротьбу  з  цими
небезпечними явищами, якими є корупція. Дякую.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  народний депутат Рудьковський,  фракція
Соціалістичної партії України.

     РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

     Рудьковський. Прошу передати слово Баранівському.

     ГОЛОВА. Народний депутат Баранівський.

     БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

     Дякую. Фракція  Соціалістичної  партії   України,   Олександр
Баранівський.

     Скажіть, шановний доповідачу,  нинішній стан України, в якому
вона знаходиться,  який пов'язаний з роботою комісій  по  торгівлі
"кольчугами",  плівки Мельниченка сьогодні відомі на весь світ,  і
яких підтверджена автентичність,  плівки із свідченнями  людей  по
вбивству Чорновола, власником яких ви були, як це впливає сьогодні
на  національну  безпеку  України,  яка  воно  вкладається  в   цю
стратегію,  і  чи  передбачена  яка всетаки чітка відповідальність
людей, які доводять Україну до такої ситуації? Це перше питання.

     І друге.  Як ви вбачаєте,  як впливає на національну  безпеку
України,  коли  ми  мали  бюджет  України,  скажемо,  85 мільярдів
доларів 10 років назад,  сьогодні  маємо  11  мільярдів,  і  коли,
будемо говорити, ще один бюджет знаходиться в тіні...

     ГОЛОВА. Питання сформулюйте.

     БАРАНІВСЬКИЙ О.  ...тобто пільги? Як ви на це дивитеся? Як ви
впливаєте?

     МАРЧУК Є.К.  Коли уважно подивитися в загрози,  в  розділ,  в
якому визначені загрози національної безпеки,  а вони витікають із
необхідності захисту національних інтересів, ви знайдете відповідь
на  поставлені вами питання.  Безумовно,  на рівні концептуального
документу. Дякую.

     ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

     МОРОЗ А.М.

     Анатолій Мороз,  83  виборчий  округ,   фракція   комуністів,
Запорізька область.

     Шановний Євгене Кириловичу, ви під час виборчої кампанії були
в місті Токмак Запорізької  області.  Я  вам  скажу,  що  непогане
враження  склали  і  до сих пір мені задають питання,  що я до вас
звернувся.

     У нас   є   велике   підприємство   "Південдизельмаш".   Воно
відноситься  до  групи,  так  сказати,  оборони і на сьогодні воно
майже мертве.  Я звертався уже у всі інстанції: і до Президента, і
до  прем'єра  і  так  далі.  Чи розглядається на Раді національної
безпеки і оборони ці підприємства стратегічного значення,  в якому
вони знаходяться стані.  І взагалі, вони потрібні державі сьогодні
чи ні,  тому що ну якщо вже таке підприємство загине,  то, ви мене
вибачте,  єдине  унікальне по виробленню дизелів-генераторів,  які
йдуть на БМП всіх  модифікацій,  на  підводні  човні,  на  кораблі
морського судового флоту і так далі.  І сьогодні мертве практично.
І куди не звертаєшся,  абсолютний ноль. Я оце, чесне слово, до вас
не звернувся.

     ГОЛОВА. Питання, будь ласка.

     МАРЧУК Є.К. Безумовно безпосередньо в концепції там відповіді
немає на ваше питання,  але ми розглянемо давайте з вами  проблему
цього  підприємства,  тому  що  у  нас  передбачено засідання Ради
безпеки,  де буде  розглядатися  питання  про  розвиток  оборонної
промисловості  і  якщо  воно  в  цьому секторі знаходиться,  то ми
можемо і зробимо це обов'язково давайте з вашою допомогою, можливо
із  викликом  директора  для  того,  щоб  максимально,  оптимально
допомогти  вирішити  ті  питання,  які  сьогодні   є   перед   цим
підприємством  безумовно  в  контексті загальної програми розвитку
оборонної промисловості. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Можливо ще ми 5 хвилин на  запитання
відведемо,  бо  дуже  багато  бажаючих.  будь ласка,  ще 5 хвилин.
Народний депутат Гірник, фракція "Наша Україна".

     ГІРНИК Є.О.

     Депутат Гірник, Долинський виборчий округ номер 89.

     Анатолій Кирилович,  я не знаю чи ви буваєте  на  кордоні,  я
цього року був.  Ніякого колючого дроту,  ніякої розірваної смуги,
стовпчик на один  кілометр  кордону.  Чи  ви  вважаєте,  що  такий
західний корон має виглядати?

     І, на  мою  думку,  якщо  він  так  виглядає,  чи не пора вам
подавати у відставку? Це одне питання.

     Друге питання.  Ви, перебуваючи в Івано-Франківській області,
обіцяли  сприяти  визнанню  ОУН-УПА  воюючою стороною.  Чому ви не
виконуєте своїх обіцянок? Дякую.

     МАРЧУК Є.К.  Ще далеко-далеко до постановки цього  питання  і
офіційному плані я заявляв і сьогодні заявляю, і я переконаний, що
визнання УПА воюючою стороною це справа тільки часу.  І чим раніше
це буде зроблено, тим краще це буде для нашого суспільства.

     Що стосується  кордону.  Рада  Безпеки і апарат безпосередньо
займається  досить  серйозно  цим  питанням.  Двічі   це   питання
розглядалося  на  засіданні Ради Безпеки і цьому і минулому роках,
видані відповідні укази,  задіяні відповідні механізми  урядові  і
мені  прийшлося не один раз бувати на кордоні,  в тому числі і під
час відпустки. І кордон, якщо він без колючого дроту, то це мабуть
сучасний  європейський  кордон.  Головним чином аби працювали,  як
потрібно  це  працювати,  прикордонники,   відповідні   оперативні
служби, митники, а колючий дріт - це не найкраща прикмета кордону.
В  Європі  немає  колючого  дроту  на  кордонах   майже   у   всіх
європейських країнах. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний        депутат        Мовчан,        фракція
Народно-демократичної партії України.

     МОВЧАН П.М.   Дякую.   Прошу    слово    передати    депутату
Зарубінському.

     ГОЛОВА. Зарубінський, будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую.

     Шановний Євгене  Кириловичу,  ви  у своєму виступі торкнулися
надзвичайно важливої проблеми інформаційної безпеки.  Всім відомо,
що  в  Україні  сьогодні  активно  працює ціла низка ЗМІ,  засобів
масової інформації,  а стає їх все  більше,  які  фінансуються  не
тільки  з  приватних  позаукраїнських  джерел,  а  із держбюджетів
деяких інших країн,  причому гроші ці офіційно навіть  виділяються
відповідним парламентами і при цьому,  ці ЗМІ відкрито підтримують
одні сегменти політичного спектру України на противагу  іншим.  Чи
вважаєте ви,  що це є нормальною ситуацією?  І що,  на ваш погляд,
треба  зробити,  щоб  інформаційна  безпека  була   все   ж   таки
реалізована в Україні? Дякую.

     МАРЧУК Є.К.  Картина,  яку  ви  окреслили,  вона ненормальна,
хоча,  з другого  боку,  треба  враховувати,  що  ізоляція  це  не
найкращий   шлях   відстоювання   своєї   інформаційної   безпеки,
інформаційної незалежності.  Найкращий шлях  -  це  протиставлення
високоефективної     національної     інформаційної    технології,
інформаційної політики.  Але те,  що сьогодні,  дійсно, в найбільш
впливових   засобах   масової  інформації,  електронних,  присутні
іноземні капітали, це, я думаю, предмет і для вивчення і Верховною
Радою. Це питання, коли ми розглядали на засіданні Ради безпеки, а
це було  в  цьому  році,  питання,  яке  стосується  інформаційної
безпеки як складової частини інформаційної політики, а не навпаки,
це питання також було поставлено як гостре для не тільки вивчення,
а і для вироблення пропозицій, головним чином, не заборонювального
характеру,  це вже зараз  неможливо  зробити,  а  головним  чином,
пропозицій законодавчого характеру, аби чітко обмежити присутність
у вигляді відповідних відсотків  іноземного  капіталу,  який,  хоч
зараз  може  і  не  впливати  серйозно на політику цих ЗМІ,  але в
критичній ситуації,  як це ми знаємо із досвіду,  він може суттєво
вплинути. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Сухий, фракція СДПУ(о).

     СУХИЙ Я.М. Дякую.

     Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

     Євген Кирилович,  скажіть,  будь ласка, якщо деякі з народних
депутатів  України,  можливо  в  політиканському  ражі,  поширюють
заклики   до   іноземних  держав  з  проханням  запровадити  режим
міжнародної ізоляції України,  чи можна такі дії вважати як  зраду
національних   інтересів  і  створення  загрози  для  національної
безпеки Української держави. Дякую.

     МАРЧУК Є.К.  Звернення будь-якого громадянина,  незалежно від
його  статусу,  до іноземної держави щодо ущемлення прав України у
будь-якому вигляді є щонайменше антипатріотично і не  патріотично.
Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую Єdгене Кириловичу, час вичерпано.

     Шановні колеги!  Продовжуємо далі розгляд цього закону .  Для
співдоповіді  запрошується  Олександр   Іванович   Кузьмук,   член
комітету з питань небезпеки і оборони.

     Шановні колеги!   Тут  мені  роблять  закиди,  що  я  порушую
Регламент.  Ми йдемо у  відповідності  Регламенту  розгляду  цього
питання 45 хвилин.

     Одну хвилиночку,  за  інше ми не проголосували.  Я слідкую за
комп'ютером. А на обговорення ми визначимо зараз час. Звичайно.

     Я прошу  вас,  Іван  Олександрович,  ви  краще  мене   знаєте
Регламент і не звинувачуйте мене, проголосуйте, п'ять годин будете
розглядати, проголосуйте тільки це.

     Дякую. Будь ласка, Олександр Іванович.

     КУЗЬМУК О.І.

     Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! За
дорученням  Комітету  з  питань  національної  безпеки  і  оборони
повідомляю, що на засіданні комітету 17 вересня розглянуто поданий
Президентом  України  проект  Закону  України "Про внесення змін у
Концепцію основи державної політики національної безпеки  України"
за номером 2062.

     Проведений комітетом    критичний    аналіз    показав,    що
законопроект в цілому відповідає  системі  офіційних  поглядів  на
засади  державної  політики щодо захисту національних інтересів та
забезпечення умов сталого розвитку України.

     На нашу думку  переважної  більшості  учасників  обговорення,
нова  редакція  концепції  основ  державної  політики національної
безпеки України є кроком вперед у порівнянні з  чинною  концепцією
затвердженою  Постановою  Верховної Ради України від 16 січня 1997
року уточнено суб'єкти і об'єкти національної безпеки, принципи її
забезпечення, національні інтереси України та загрози ним, а також
основні напрями державної політики національної безпеки, структури
системи  забезпечення  національної безпеки та функції її основних
елементів.

     Під час  обговорення  законопроекту   з   боку   комітету   і
запрошених  експертів,  висловлено  ряд  зауважень і пропозицій до
змісту концепцій.  Низку конструктивних пропозицій  містить  також
висновок головного науковоекспертного управління апарату Верховної
Ради України.

     Оцінюючи в  цілому   результати,   проведені   комітетом   та
експертами  роботи,  можна зазначити,  що розглянутий законопроект
потребує доопрацювання.  Визнано за необхідне дати більш  чітку  і
виважену   класифікацію   загроз   національній  безпеці  України,
оскільки деякі з наведених в проекті загроз,  фактично, є чинники,
які знижують можливості України щодо протидії певним видам загроз.

     Не зовсім   вдало   структурований  перелік  основних  загроз
національній безпеці України потягнув за собою неточності також  і
в  розподілі  основних  напрямів  політики національної безпеки за
відповідними сферами діяльності держави.

     Крім того,  не сформульовані основні завдання такої політики,
в  тому  числі  стосовно  реалізації  схваленої Радою національної
безпеки і оборони стратегії України щодо НАТО.

     Частка пропозицій пов'язана з вирішенням суміжних  питань,  а
саме  з  розробкою  Закону  України  про  національну  безпеку  та
стратегії національної безпеки України.

     У цьому контексті звертаю вашу  увагу  на  статтю  12  Закону
України  про  оборону  України,  згідно  з  якою  генеральний штаб
Збройних Сил бере  участь  у  формуванні  і  реалізації  стратегії
воєнної  безпеки.  Тобто,  стратегія  воєнної  безпеки як складова
стратегії національної безпеки визначена законодавством України, і
це   доцільно   відобразити   у   відповідному  розділі  Концепції
національної безпеки.

     Комітет з питань національної безпеки і  оборони  вважає,  що
зазначені   недоліки   мають   бути  усунені  під  час  підготовки
законопроекту до другого читання.  Позитивним  є  також  заключний
висновок Головного науковоекспертного управління.

     З урахуванням   викладеного,  а  також  зважаючи  на  те,  що
Президентом України цей законопроект визначений  як  невідкладний,
комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти його за основу.
Водночас  комітет  зобов'язується  доопрацювати  законопроект   до
другого  читання  з  урахуванням  зауважень і пропозицій суб'єктів
права законодавчої ініціативи.  За таке рішення  подано  переважну
більшість голосів: 9, проти 1, утримався 1.

     Шановні народні депутати України, прошу підтримати пропозицію
Комітету з питань національної безпеки і оборони щодо  зазначеного
законопроекту,  а  також  взяти у подальшому активну участь у його
доопрацюванні   до   другого   читання.   Нагадую,   що   принципи
демократичного цивільного контролю над сферою національної безпеки
і оборони зобов'язують також забезпечити можливість  участі  наших
виборців в обговоренні та удосконаленні законопроекту,  тим більше
що він викликав неабиякий інтерес з  боку  суспільства.  Дякую  за
увагу.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  на  запитання  прошу записатися.  5
хвилин відводимо на запитання.

     Прошу висвітлити на табло.  Народний депутат Чубаров, фракція
"Наша Україна".

     ЧУБАРОВ Р.А.

     Шановний Олександре Івановичу,  я особисто виходжу з того, що
в першу чергу ми маємо вирішувати проблеми внутрішнього характеру,
які  в тій чи іншій мірі впливають на національну безпеку України.
Внутрішні проблеми треба вирішувати не тільки своєчасно, але й, на
мій погляд, у відкритому такому режимі.

     Ви особисто  знаєте,  що  дуже багато політиків спекулюють на
питаннях,  які  пов'язані  з  національною  безпекою  України.   Я
особливо  коли  наглядаю  за  деякими  кримськими політиками,  які
конструюють в своїй голові,  а потім це друкують у засобах масової
інформації  свої  так звані геополітичні версії.  Ну,  мене просто
іноді і сміх,  як кажуть, і гріх. Чи не здається вам для того, щоб
такі  горе-політики,  вони  так  десь  зупинялися,  що ті установи
державні,  які мають виробляти,  гарантувати, реалізувати доктрину
національної  безпеки,  вони  мають  працювати  у більш відкритому
режимі,  тобто друкувати свої аналізи, висловлюватися більш чітко,
включаючи  Міністерство оборони,  Президента,  Раду безпеки і таке
інше. Дякую вам.

     КУЗЬМУК О.І. Дякую. Дорогий колега, якраз у проекті концепції
і  у  проекті  закону  якраз  чітко  визначені  суб'єкти і об'єкти
національних інтересів  і  національної  безпеки.  І  якраз  чітко
визначено щодо відкритості діяльності суб'єктів і роботи,  а в які
суб'єкти  якраз  входить  і  громадськість,   і   засоби   масової
інформації. До речі, у цьому різниця і концепції у 1997 році.

     ГОЛОВА. Народний   депутат  Лук'яненко,  фракція  Блоку  Юлії
Тимошенко.

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

     Лук'яненко, Українська республіканська партія  "Собор",  Блок
Юлії Тимошенко.

     Олександре Івановичу,  ми з вами працювали у тому комітеті і,
в принципі,  я підтримую законопроект і пропоную ухвалити його  за
основу у першому читанні.

     Але я  хотів  би,  щоб  ви оприлюднили вашу точку зору на ось
таке питання,  бо я думаю,  що це корисно послухати було б і всім.
Україна вільно пропускає людей із Азії,  із далеких різних країн і
на тому кордоні їх не затримує,  а на західному кордоні  затримує,
не пропускає у Польщу,  а потім цих людей держать,  для них табори
створюють,  а потім платять по 3-5 тисяч доларів для того,  щоб їх
кудись відправити і так далі.  То чи не краще зробити так,  щоб ці
громадяни не дуже  хотіли  їхати  до  нас.  Цей  спосіб  вирішують
по-різному.  Ну, можна на кордоні охорону посилити, це старомодний
метод.  А новий метод,  який застосовують  уже  чимало  країн,  це
встановлення кримінальної кари 2-3 роки. Оці люди, які приїжджають
там з Цейлону або ще десь здалека, їх провіряють, їхні документи.

     Якщо у них немає документів на право проживання в Україні, то
їх  садити  на два-три роки,  і вони десятому закажуть і не будуть
тоді напливати сюди.

     Як ви дивитеся  на  таку  практику,  яку  деякі  держави  вже
застосовують, щоб і нам її також застосувати? Дякую за відповідь.

     КУЗЬМУК О.І.   Шановний   Левко   Григорович,   я   дякую  за
нагадування.  Я хочу нагадати в свою чергу,  що якраз, розглядаючи
проект   закону  і  розділ  наших  проблем  і  наших  національних
інтересів,  і нашої безпеки в,  так званій,  прикордонній сфері, я
зауважив,  що  не  може  бути прикордонної сфери.  Може бути сфера
прикордонної  політики.  І  якраз  в  тому  разі  моя  думка  була
висловлена в тому,  що прикордонники не повинні займатися тим,  що
брати нелегальних емігрантів і  по  півроку  за  свій  рахунок  їх
годувати. Прикордонники повинні боронити державні кордони України.

     Тобто наша  з  вами задача якраз і внести в зміну,  щоб чітко
було визначено,  як кордони закриваються,  хто чим займається, хто
займається тим,  хто по якійсь причині проник на територію України
і що з ним робити далі.  Тим самим і підкреслити,  щоб  в  Україну
нелегально не йшли.

     ГОЛОВА. Матвєєв Володимир Йосипович, фракція комуністів.

     МАТВЄЄВ В.Й.

     Александр Иванович,  вы  в начале своего выступления сказали,
что проект закона соответствует  системе  тех  отношений,  которые
сложились.   Меня   интерисует,   насколько   этот  проект  закона
действительно соответствует  интересам  национальной  безопасности
Украины и интересам украинского народа?

     Я вам  объясняю  в  чем  все  дело.  Движение в НАТО означает
нарушение Конституции о внеблоковом состоянии Украины. Вхождение в
НАТО  означает отказ Украины от безядерного статуса.  То есть,  мы
нарушаем,  с одной стороны, Конституцию Украины, с другой стороны,
Декларацию  о  независимости  Украины.  Что концепция собирается с
этим делать, с этим противоречием?

     КУЗЬМУК О.І.  Якраз на ці питання я і зробив зауваження,  які
сформульовані комітетом. В державі опрацьовано

     Радою національної  безпеки  і оборони стратегія нашої мети в
співпраці з НАТО.  Але остаточне рішення потребує ще внутрішніх  і
зовнішніх  процедур  в  державі.  Сама  концепція передбачає низку
привентивних заходів і реакції на можливі загрози як внутрі, так і
зовні  держави.  По  першому  питанні  щодо НАТО,  це ще процедури
повинні пройти.

     ГОЛОВА. Дякую.  Час   вичерпаний.   Все,   дякую.   Олександр
Іванович, дякую.

     Ми домовилися,  що перерву ми не робимо,  шановні колеги! Так
що ми працюємо зараз...  Шановні  колеги!  Давайте  обговоримо  це
питання. Справа в тім, що ми вже його розглядаємо це питання майже
40 хвилин.  Я пропоную десь 15  хвилин  відвести  на  обговорення.
Немає  заперечень?  Немає.  І  я  першому  надаю  слово  народному
депутату Манчуленку, він автор альтернативного законопроекту.

     Підготуватися народному депутату Юхновському.  15  хвилин  на
обговорення.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.

     Дякую, Володимире   Михайловичу.   Шановний  Голово!  Шановні
колеги!  Прошу вас уважно  проаналізувати  аргументи,  які  наведу
нижче, оскільки поданий законопроект за номером 2062 від 13 серпня
цього  року  "Про  внесення  змін  до  концепції  основ  державної
політики,   національної   безпеки  України"  є  визначальним  для
подальшого врегулювання відносин у сфері національної безпеки.

     Текст проекту  закону  України  за  номером   2062   потребує
кардинальної  переробки  природно  з використанням вагомих наробок
експертів,  які представлено у Верховну  Раду  України  у  вигляді
тексту нової редакції Концепції.

     Життя яке   динамічно   розвивається,  показує,  що  потребам
сьогодення України не відповідає проста доробка  існуючого  тексту
документу.  Україні вкрай потрібно внесення концептуального начала
державного управління,  оскільки й досі  негативно  проявляє  себе
відсутність суворої концептуальної лінії в державній політиці.  Це
сприятиме зміцненню в подальшому і подальшому розвитку демократії,
поглибленню  усвідомленості,  відповідальності  органів  державної
влади щодо рішень, які приймаються наведенню порядку в економічній
сфері.

     Дозвольте навести   положення,   які   не   враховує  поданий
законопроект.  Перше.  Особливо важливо,  щоби  принцип,  коли  на
першому  місці  серед  усіх головних об'єктів національної безпеки
знаходився громадянин,  його конституційні  права  і  свободи;  на
другому  -  суспільство;  на  третьому  -  держава був не гаслом в
окремих розділах,  а  дотримувалася  ієрархія  даного  принципу  у
змісті всіх розділів законопроекту.

     Друге. Також  дуже  важливо,  щоби зміст даного законопроекту
грунтувався на засадах,  які передбачені Конституцією України,  що
буде  сприяти  утвердженню  в Україні принципу верховенства права.
Зверніть увагу на статтю 92 Конституцію  України,  згідно  з  якою
виключно   законами   України   визначаються,   пункт  17,  основи
національної безпеки.

     Зважаючи на це,  пропоную  нову  назву  законопроекту  -  про
концепцію  основи  національної безпеки.  Що таке концепція основи
національної безпеки України?  Це  нормативно-правовий  акт,  який
визначає  генеральний  задум і окреслює систему загальних положень
щодо  формування  державної  політики  національної   безпеки   та
визначення її основних напрямків. Зміст основної частини концепції
-  національні  інтереси  -  випливає  в   основному   із   статей
Конституції України.  Тому концепція діє протягом часу до внесення
змін  у  відповідні  статті  Конституції  України  або  до  заміни
Конституції України в цілому.

     Головною функцією   концепції   є   визначення   національних
інтересів  України,  якими  закладається  спрямованість  державної
політики  національної  безпеки.  При  цьому в зазначеній основній
частині,  яку присвячено національним інтересам України, концепція
не  враховує  поточну ситуацію.  Положення концепції як державного
концептуального  документу,  питання   формування   і   реалізації
державної політики керуються органами законодавчої,  виконавчої та
судової влади.

     Важливою функцією концепції є визначення змісту  і  структури
процесу концептуалізації державної політики. Це досягається шляхом
введення  в  обов'язок  вищого  державного   керівництва   України
розробки  трьох груп державних концептуальних документів,  а саме:
концепції   основ   національної   безпеки   України,    стратегії
національної  безпеки,  стратегій  доктрин за складовими аспектами
державної політики.  Зазначені три групи державних  концептуальних
документів  підкоряються  суворій  ієрархії,  внаслідок  чого буде
забезпечено ... я перепрошую, але, оскільки я все-таки автор...

     ГОЛОВА. Хвилину, ще одну хвилину, будь ласка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Я постараюся в хвилину.  Внаслідок чого буде
забезпечено узгоджене,  таке, що відповідає єдиному магістральному
задуму,  єдиній концепції функціонування всієї системи  державного
управління.  Це дозволить узгодити в майбутньому зусилля держави у
внутрішній і зовнішній політиці, у народному господарстві, а також
обумовить  більшу  прозорість  влади  для  суспільства і іноземних
партнерів.

     Четверте. Ще однією важливою функцією концепції  є  наведення
порядку  з термінологією.  Справа в тому,  що термінологія в сфері
національної безпеки ще не є сталою.  Різні фахівці використовують
різні терміни та їх тлумачення. В документі визначені такі основні
поняття,  як  "національні   інтереси",   "національна   безпека",
"державна  політика  національної безпеки",  "система національної
безпеки",  "загроза національним інтересам", "виклики". На питання
термінології звернуло увагу і Головне науково-експертне управління
при   аналізі   проекту   закону   номер   2062.   Наприклад,    у
запропонованому  проекті закону важко зрозуміти,  що мали на увазі
автори,  коли розділ 2 назвали "Національні інтереси  України",  а
розділ 3 "Загроза національній безпеці України".

     П'яте. Концепція  національної  безпеки  затверджує  загальну
структуру основних  суб'єктів  системи  національної  безпеки  для
подальшого визначення їх повноважень в законах України.

     Зважаючи на вищевикладене,  пропоную. Перше. Переробити текст
документу відповідно до вищеназваних аргументів.

     Друге. Щоб  реалізувати  запропоновані  зміни,  я   вніс   як
альтернативний свій законопроект.

     Третє. Для   прийняття  виваженого  закону  України  пропоную
винести законопроект про Концепцію  "Основи  національної  безпеки
України"    на    обговорення    серед    фахівців-політологів   і
громадськості.  Один із можливих напрямів обговорення - проведення
конференцій і зборів. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Ігор Рафаїлович Юхновський.  Підготуватись народному депутату
Павловському.  Прошу 3  хвилини.  Манчуленко  виступав  5  хвилин,
оскільки у нього альтернативний законопроект.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

     Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні депутати! Концепція
повинна бути написана простою мовою і на це я звертаю увагу Євгена
Кириловича.  Серед  основних  напрямків,  що  забезпечують безпеку
кожної держави,  є розвиток державного патріотизму.  Отже,  в  цій
концепції  не  існує ще однієї дуже важливої сфери - гуманітарної.
Україна сповзає в стан космополітизму і різночинства,  а тут повне
розтікання  суспільства  у  тіньове  функціонування  і кардинальне
ослаблення держави.  На недавніх слуханнях питання  про  освіту  в
державі,  які були в нашому парламенті, один з професорів виступив
і сказав,  скажіть будь ласка,  хто нам фактично загрожує,  чому у
нас так багато війська,  чому так багато різноманітної міліції?  Я
справді порахував, різних типів міліції, які існують в Україні, їх
більше  п'яти,  а  от  знищення  освіти  в державі є найважливішою
загрозою.

     Подивіться для прикладу букварі для першого  класу  Угорських
шкіл  в  Закарпатті.  Там  немає  ні одного слова в цілому в цьому
букварі про те, що є Україна і що ця дитина живе в Україні.

     Нехтування науки є база для відсталості  держави.  Нехтування
держави українською мовою є загальною загрозою держави. Ми повинні
прийняти до уваги, що найважливіші наукові і конструктивні рішення
приходять в думку на рідній мові.  І якщо ми це не забезпечимо, не
забезпечимо повсюдний розв'язок  і  функціонування  в  українській
мові ми сповземо до стану відсталого народу.

     Нехтування державним  патріотизмом  є  величезна економічна і
політична загроза для держави. В Україні є недостаток законів, які
мають  регулювати всі сторони життя держави.  І якщо немає закону,
існує патріотизм і совість  громадянина  по  відношенню  до  інших
громадян   цієї  держави.  Не  розвиток  патріотизму  веде  як  до
економічних, так і до політичних наслідків.

     Інформаційна безпека.  Ще  досі  Держстандарт  не  забезпечив
стандарту  введення  української абетки в комп'ютер.  Для цього їм
треба щось 30- гривень,  а їх не  хватає.  Розвиток  інформаційних
систем є такий, що з часом існуватиме вільне засвоєння комп'ютером
команд,  наданих  у  рідній  мові.   Зникне   особливе   становище
англійської, російської, німецької, французької чи інших мов.

     В державі  найважливіше є включення до стандартів,  включення
до  концепції  не  тільки  стандартних  правил  безпеки,   але   і
специфічних   правил   для  кожної  окремо  держави.  Для  України
найважливішим питанням її державної безпеки є  всебічний  розвиток
національного  патріотизму в Україні.  До цього часу поки розвиток
гуманітарної сфери не  буде  включений  до  програми  національної
безпеки, ця програма буде недостатня.

     Євгене Кириловичу,   я  не  сумніваюсь  у  вашому  державному
патріотизмі,  але  цей  патріотизм  не  висловлений  у   концепції
національної безпеки. Дякую.

     ГОЛОВА. Михайло  Антонович Павловський,  блок Юлії Тимошенко.
Підготуватись Добкіну.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     Я дякую.  Шановні колеги,  я хочу привернути  вашу  увагу  до
того,  що  в  посланні  Президента  до  Верховної  Ради цього року
написано, що в попередні роки реформ не було наукового осмислення.
Це,  дійсно,  так.  Представлена  концепція  національної  безпеки
краща,  як та,  що була,  концепція Манчуленка ще краща,  але вони
обидві   мають   одну  суттєву  стратегічну  помилку.  Національні
інтереси - це найвище, що може бути, і один як механізм реалізації
національних  інтересів  -  засади  національної безпеки.  Тому не
можна в закон про національну безпеку як  підпорядковане  включати
національні  інтереси,  тим  більше,  що  ми  через десь хвилин 40
будемо розглядати закон про засади національних інтересів.

     Я хочу сказати,  що доповідь,  Євген Кирилович,  я об'єктивно
скажу,  змістовніша,  ніж сам закон. Іван Кирилович звернув увагу,
що загрозою національної небезпеки від сьогодні є і глобалізація і
вступ  до  СОТ.  Все  внесе загрозу,  тільки треба дивитись,  коли
загроза, коли вимога.

     Якщо ми виконаємо вказівку Президента негайно вступити в СОТ,
то  не треба навіть говорити про національну безпеку,  тому що СОТ
заморожує ті технології, які є.

     У нас сьогодні найбільша проблема, Іван Кирилович, яка тут не
відображена  в  цьому  законі - це відсутність економічної взагалі
стратегії розвитку держави.

     Якщо цього не буде,  ніякої національної безпеки не буде - це
раз.

     Друге. В цій концепції і в концепції Манчуленка немає поняття
розвитку.  Я  колись  мав  честь  вводити  поняття   "національний
інтерес"  і  "національна  безпека",  і  головне,  ключове  слово:
"технологічне    лідерство",    або    принаймні     невідставання
технологічного.

     Тут і  слова  немає  про  високі  технології.  А  те,  що  ми
втрачаємо ці  технології,  то  це  видно  кожен  день.  От  навіть
сьогодні  крейсер  "Україна" стоїть на тій базі,  на підприємстві,
яке його виготовило,  а вони відремонтувати його не можуть. То про
що йде мова?

     Тому питання  технологічного лідерства,  високих технологій -
це питання номер  1.  В  державі  так  питання  не  стоїть.  Тому,
враховуючи,   що   в  нас  будуть  закони,  засади  внутрішньої  і
зовнішньої   політики,   засади   національних   інтересів,    цей
законопроект  потрібно  направити  на  повторне  перше  читання  і
доопрацьовувати разом з тими  законами  внутрішньої  і  зовнішньої
політики, національних інтересів. Тоді, я думаю, толк з цього буде
і тоді Манчуленко  може  ввійти  в  число  авторів,  будемо  разом
доопрацьовувати.

     І я  на  завершення  хочу  сказати.  Є одна користь від цього
законопроекту,  яка  полягає  в  тому,  що  наше  Науковоекспертне
управління на кінець зрозуміло свою помилку,  що закони, які мають
назву "засади",  повинні прийматися як закони,  а не так,  як вони
нам пропонували, вони не звикли.

     От тому я пропоную всім разом оцю групу законів доопрацювати.
І тут є моя  відповідна  постанова,  я  хочу  звернути  увагу:  не
приймати його за основу, а доопрацювати разом з тими зауваженнями,
про які йшла мова.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Добкін,   група    "Демократичні
ініціативи". Підготуватися Зайцю.

     ДОБКІН М.М.

     Шановний головуючий,   шановний  Євгене  Кириловичу,  шановні
народні депутати.  Проектом Концепції національної безпеки України
деталізовано  перелік національних інтересів України,  більш чітко
визначено загрози національній безпеці,  уточнено основні  напрями
державної  політики  національної безпеки України.  Це є позитивом
документу.

     Разом з тим,  події  останнього  часу  засвідчили  колосальну
невідповідність  державної політики,  дії владного апарату загалом
нагальним потребам і очікуванням суспільства.

     Загалом в   українському   суспільстві   існує   більше   100
конфліктів, які стосуються політики, економіки і соціальної сфери.
Всі вони породжені несправедливістю і дисгармонією  стосунків  між
владою   і   суспільством.   Це  і  є  основна  внутрішня  загроза
національній безпеці  України,  що  загрожує  основам  української
суверенності.  Це  загроза,  усунення якої потребуватиме укладення
контракту консолідуючого характеру між громадянським суспільством,
політичними елітами і владою, відмову від політики протистояння.

     Розподіл повноважень   між   суб'єктами   цього  процесу  має
визначатися не лише владою,  а і  відповідальністю,  відходом  від
вертикального  типу  політики  до  політики суспільних балансів та
противаг.   Але   авторами   концепції   цього   не   усвідомлено.
Відповідальність  за існуючу ситуацію у концепції ними перекладено
на протистояння політичних сил. Разом з тим конкуренція політичних
сил  за  сегмент  електорату,  їх  боротьба  за  голоси виборців є
абсолютно нормальним і природним явищем,  яке ні в якому  разі  не
повинно  розглядатися як загроза національній безпеці.  Навпаки це
свідчить про постійний процес розвитку громадянського  суспільства
в Україні.  Це визначено статтею 15 Конституції України,  згідно з
якою суспільне життя в Україні грунтується на засадах  політичної,
економічної   та  ідеологічної  багатоманітності.  Тому  необхідно
визначити нову конфігурацію акцентів у проекті концепції.

     При розробці  Концепції  національної  безпеки   України   ми
повинні  спрямовувати  наші зусилля на консолідацію суспільства та
наближення влади  до  потреб  народу,  у  той  же  час  зберігаючи
ідеологічну  та  політичну різноманітність.  Верховна Рада України
згідно статті 92 Конституції України визначає основи  національної
безпеки  України.  Тому  у  тексті  концепції  доцільно  визначати
повноваження Верховної Ради у першочерговому порядку,  а  за  ними
повноваження   інших   органів  державної  влади.  Крім  того,  це
відповідатиме  принципам   реформи   державного   управління,   що
проголошені Президентом.

     Депутатська група   "Демократичні   ініціативи"  заявляє,  що
концепція  має  бути  суттєво  наближена  до  реалій   сьогодення,
узгодженою з принципами українського законодавства. Ми підтримуємо
прийняття  проекту  закону  у  першому  читанні  за   умови   його
доопрацювання. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Іван Олександрович Заєць,  фракція "Наша
Україна". Тільки там по регламенту.

     ЗАЄЦЬ І.О.

     Іван Заєць, Український народний рух, "Наша Україна".

     Для оцінки нової редакції,  як найкраще,  підходить формула -
крок вперед,  два кроки назад. Що є кроком вперед в новій редакції
концепції національної безпеки в порівнянні зі старою.

     Перше. В проекті розширено перелік, так знаних, пріоритетних,
так   званих,   інтересів,  перелік  загроз  національній  безпеці
України.

     Друге. Введено ряд положень,  які  є  реакцією  на  події  11
вересня минулого року. Оце практично і все.

     А що ж є двома кроками назад?

     Перше. З   аналізу   запропонованого   переліку  пріоритетних
національних інтересів  випливає,  що  в  Україні  вже  побудоване
громадянське   суспільство,   забезпечена   національна   злагода,
політична і  соціальна  стабільність.  Тому  залишається  лише  їх
розвивати і зміцнювати. Насправді це не так.

     Друге. З   переріку   пріоритетних   національних   інтересів
вилучено  ряд  важливих  положень,  які   раніше   відсувалися   в
концепції.

     Ось ці   виключені   положення.  Пріоритетними  національними
інтересами України  є:  гарантування  прав  української  нації  та
національних   меншин   України,   розвиток   української   нації,
історичної свідомості та національної гідності українців.

     Виходить, шановні депутати,  що в Україні вже є модерна  або,
за термінологією об'єднаних соціалдемократів, політична нація. А в
такому випадку етнічне не має жодного значення, і українська нація
- це лише пережиток.

     Чи можемо ми,  українці, погодитися з такою політикою? Ні. Ми
не дозволимо нікому упосліджувати українців,  звужувати їх  права.
Положення  про  гарантування  прав  української нації повинні бути
поновлені.  Тим більше,  що 11  стаття  Конституції  говорить  про
обов'язок  держави  сприяти  консолідації  та розвитку української
нації, її історичної свідомості, традиції і культури.

     Третє. З  переліку  основних  загроз   національної   безпеці
України зникли,  зокрема, наступні положення: про масові порушення
прав громадян України,  про запровадження цензури. Виникає питання
:"  Чи  загрози  національній  безпеці  України  вже  подолані?" -
Очевидно, що ні.

     Четверте. В новій редакції концепції,  як  і  в  попередньому
документі,  так  і  не  зазначено  про інтеграцію України до НАТО,
Європейського союзу, тобто європейський вибір не розглядається, як
важливий   фактор   внутрішньої   трансформації   та  гарантування
національної безпеки.

     Загальні формулювання про інтеграцію в європейську та світову
спільноту,   про   входження   в   існуючі  і  створювані  системи
універсальної та регіональної безпеки не можуть  розглядатися,  як
чіткі заходи,  адже є рішення Ради національної безпеки і оборони,
які  орієнтують  українців  на  забезпечення  своєї   національної
безпеки через вступ до НАТО і Європейський Союз. Чи можливо вже не
так?  ТО чому  ж  автори  Концепції  намагаються  в  черговий  раз
"пробігти між крапельками" і заховати голову в пісок.

     І останнє.  Тому  пропоную  ввести  в Концепцію положення про
інтеграцію в НАТО  і  Європейський  Союз  про  вжиття  заходів  по
розширенню сфери функціонування української мови як державної, про
недопущення цензури,  про розгортання широкої екологічної освіти і
запровадження   інтегрованого   державного  управління  природними
ресурсами,  про здійснення політики,  спрямованої на  якнайскорішу
ліквідацію   військових   баз   з   території   України.  Зокрема,
Чорноморського флоту Російської Федерації.

     І що стосується мови,  шановні друзі, то ми повинні поставити
це  у  загрозу  звуження  функціонування  державної мови як основи
єдності нації  і  поставити  в  заклади  по  розширенню  сфери  її
функціонування. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги!  Розгляд  питання завершено.
Щодо рішення, будемо визначатися під час голосування.

     Ми зараз переходимо до розгляду  пакету  законопроектів  щодо
засад внутрішньої і зовнішньої політики.

     Шановні колеги!  Ми  повинні  розглянути  8  законопроектів з
цього приводу. У мене є пропозиція як нам організувати роботу. Для
доповідачів  дати  до  10  хвилин,  для відповіді на запитання - 5
хвилин, для співдоповідачів (там у...... у нас є 2 співдоповідачі)
-  по  10  хвилин.  І на обговорення - 15 хвилин.  Тим більше,  що
наступний крок... Шановні колеги! Я прошу уваги. Наступний крок це
у нас іде як презентація,  робоча група, яка повинна виробити один
синтезований, уніфікований документ, який би був...

     Ну ми   так   домовлялися   на   Погоджувальній   раді.    Як
проголосуємо, тоді за основу візьмемо. Нема питань.

     Шановні колеги!   А  оскільки  народний  депутат  наш  колега
Білорус він повинен доповідати тричі, то може попросити один раз і
дати 15 хвилин на цей виступ, щоб представити. Немає заперечень? Я
запрошую  до  представлення  проекту  закону  про  основні  засади
внутрішньої  і  зовнішньої  політики  України  Петра  Миколайовича
Симоненка. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М.

     Шановні колеги, на глибоке переконання нашої фракції, фракції
комуністів,  саме  зволікання  на протязі трьох скликань Верховної
Ради  України  з  прийняттям  закону  про  засади  внутрішньої   і
зовнішньої    політики    України,   тобто   чіткого   визначення,
обгрунтування і ефективної  реалізації  національної  стратегії  і
тактики розвитку призвело до практично ручного управління державою
як з боку Кабінету Міністрів, так і з боку Президента.

     Уряди міняються майже щорічно.  І,  на жаль,  але й  вчорашня
нарада  в Українському Домі є яскравим тому підтвердженням.  Кожен
уряд на свій розсуд пише програму соціальноекономічного  розвитку.
Верховна   Рада   України   приймає  купу  відверто  недосконалих,
другорядних законів,  а,  як казав один із попередніх наших  колег
народних  депутатів,  держава  гине.  Економічна,  соціальна сфера
розвалена. Соціальна напруженість в суспільстві досягла апогею, що
загрожує національній безпеці України.

     Проект закону  України  про  засади  внутрішньої і зовнішньої
політики  України  розроблений  мною  відповідно  до   повноважень
Верховної   Ради   України,  закріплених  у  пункту  5  статті  85
Конституції України і визначає  засади  внутрішньої  і  зовнішньої
політики   України,   які   мають   бути   основною  при  розробці
законодавчих та  інших  нормативно-правових  актів  при  вирішенні
органами  державної  влади питань внутрішнього життя України та її
діяльності на міжнародній арені.

     Проект закону  містить  25  статей  і  охоплює  весь   спектр
внутрішньої   і   зовнішньої   політики  держави.  Основною  метою
реалізації засад внутрішньої та зовнішньої  політики  є  подолання
системної  кризи  в  українському  суспільстві,  перехід країни до
сталого соціально-економічного розвитку, утвердження демократичних
засад   суспільного   життя  і  верховенства  права,  забезпечення
реальної економічної і політичної незалежності України,  зміцнення
її  національної  безпеки і оборони,  утвердження як повноправного
члена світового співтовариства.

     Які основні принципи  економічної  політики  пропонуються?  В
першу  чергу  це підпорядкованість завданням забезпечення реальної
незалежності України,  це соціальна  спрямованість  економіки,  це
рівноправність  різних  форм  власності при збереженні у власності
держави землі,  її  надр,  водних  та  інших  природних  ресурсів,
стратегічних  галузей  і  підприємств.  Це пріоритетність розвитку
національного  виробництва,  захищеність  внутрішнього  ринку   та
вітчизняного  товаровиробника.  Це  також  державний  контроль  за
оплатою та використанням  найманої  праці  на  підприємствах  і  в
організаціях незалежно від форми власності, підвищення економічної
самостійності регіонів,  а також відновлення системи  громадського
контролю   за   діяльністю  органів  державної  влади  та  органів
місцевого самоврядування.

     Проект закону вимагає від Верховної Ради  України  формування
такої  податкової політики,  яка повинна мати стимулюючий характер
для наших власних товаровиробників,  а  система  податків  -  бути
прозорою, соціально справедливою, стабільною, простою, зрозумілою,
прогнозованою,  протекціоністською  стосовно  вітчизняного  нашого
товаровиробника.

     Серед тих напрямків,  які якраз і пропонує цей проект закону,
відносно бюджетної політики,  то пропонується її якраз  спрямувати
на  фінансове  забезпечення  декларованих  у  Конституції  України
пріоритетних економічних і соціальних інтересів держави і  кожного
громадянина.  Основними  напрямками  бюджетної політики є,  на мій
погляд, і це в проекті знайшло відображення, нарощування бюджетних
коштів,  забезпечення  бездефіцитності Державного бюджету України,
оптимізація  наповнення  його  доходної  частини   та   здійснення
належних  бюджетних  витрат  за  рахунок  державного  контролю над
галузями, які забезпечують сталі надходження до бюджету України.

     Відносно банківської і грошовокредитної  політики  відповідно
також  проект  закону  передбачає  регулювання  грошово-кредитного
ринку,  усунення причин,  що призвели до демонетизації вітчизняної
економіки,   подолання   платіжної  кризи,  а  також  забезпечення
стабільності національної валюти, поступове витіснення з грошового
обігу  іноземних  валют,  також  поетапне,  протягом не більше 5-7
років,  повернення з  визначеною  законом  індексацією  знецінених
трудових заощаджень населення.

     Відносно цінової  політики  як складової цих засад державою в
умовах дії ринкових механізмів ціноутворення вживаються  заходи  з
метою   недопущення   необгрунтованого   їх  завищення,  створення
штучного дефіциту,  регулювання цін на продукти  і  товари  першої
необхідності,   тарифів   на  комунальні  послуги.  З  урахуванням
соціальної  діяльності  і  необхідності  забезпечення  економічних
інтересів держави пропонується застосування практики дотацій.

     Політика у сфері оплати праці,  на мій погляд, і це в проекті
також знайшло  відображення,  має  забезпечити  кожному  робітнику
право  на  достатній  життєвий  рівень для себе і своєї сім'ї,  що
включає достатнє харчування, одяг і житло.

     В галузі приватизації. Держава зберігає у державній власності
стратегічні   галузі,   включаючи   паливноенергетичний  комплекс,
передусім  ядерну  енергетику,  обороннопромисловий  комплекс   та
підприємства,    які   забезпечують   життєво   важливі   інтереси
суспільства.

     Друге. Проводить  перевірку  підприємств,  які   перейшли   у
приватну   власність  на  відповідність  їх  приватизації  чинному
законодавству.

     Третє. Призупиняє  ,  при   порушенні   закону   приватизації
державної  власності,  а  в  необхідних випадках здійснює,  а це в
першу чергу в інтересах національних,  у відповідності із  законом
деприватизацію, чи націоналізацію незаконно приватизованого майна.

     Четверте. Стимулює  розвиток  мережі  народних підприємств із
пільговим податковим режимом.

     В напрямках  аграрної  політики.  На  мій  погляд,   земельні
ділянки, що використовуються для виробництва сільськогосподарської
продукції,  передаються  у  довічне  користування  колективним   і
приватним   сільськогосподарським  підприємствам,  фермерським  та
особистим підсобним господарствам громадян, з правом успадкуванням
і  не можуть бути об'єктом купівлі чи продажу.  А держава зі своєї
сторони  забезпечує  цільове  використання  і  охорону   земельних
ресурсів,      використання      державного      замовлення     на
сільськогосподарську продукцію,  це, до речі, ми є з вами свідками
щороку,  коли  розглядаємо  проект  бюджету,  як держава практично
відмовляється від цієї політики.  А також розвиток служб технічної
та   іншої  допомоги  сільськогосподарським  виробникам,  всебічну
підтримку вітчизняного виробництва сільськогосподарської техніки.

     Відносно соціальної політики.  Головним завданням  держави  у
соціальній   сфері   передбачається   не  деклароване,  а  реальне
забезпечення прав і свобод громадян,  передусім прав  на  працю  і
справедливу їх винагороду.  На відпочинок, соціальний захист і все
те, що якраз допомагає нашим громадянам жити, а не існувати.

     З цією метою закон передбачає, що держава забезпечує розробку
і  здійснення  державної  програми  соціальної  підтримки  молоді,
жінокматерів, відновлення і розширення мережі дитячих і дошкільних
і  позашкільних  закладів,  відновлення  на сучасній основі мережі
медичних  установ,  у  першу   чергу   у   сільській   місцевості,
забезпечення  гарантованого  обсягу  безоплатних медичних послуг з
урахуванням загальних тенденцій у динаміці здоров'я населення.

     Відносно законності   і   правопорядку.   Закон    передбачає
активізацію  з  урахуванням  світового  досвіду  -  це  боротьби з
організованою   злочинністю,   розкраданням   бюджетних    коштів,
корупцією передусім в найвищих ешелонах влади.

     Перекрити канали  кримінального  забезпечення,  а також закон
передбачає  посилити  контроль  за  сферою   зовнішньо-економічної
діяльності суб'єктів підприємництва з тим, щоб припинити незаконне
вивезення валюти та матеріальних цінностей за рубіж.

     Відносно напрямків        зовнішньоекономічного        курсу,
зовнішньополітичного курсу.  Здійснюючи зовнішню політичку України
у відповідності з національними інтересами на принципових засадах,
визначених у Декларації про державний суверенітет України,  буде і
надалі  підтримувати  і   поглиблювати   взаємовигідні   відносини
стратегічного  партнерства  з  країнами  співдружності  незалежних
держав,  перш за все з Російською Федерацією,  країнами,  які є її
сусідами, іншими державами світу.

     Найважливішим, за  моїм  глибоким  переконанням,  завданням у
сфері зовнішньої  політики  є  економізанція  зовнішньо-політичної
діяльності,  забезпечення  повноправної участі України синхронно з
Російською Федерацією  та  іншими  країнами  СНД  в  інтеграційних
процесах  на  теренах  СНД  в  загальноєвропейському  та світовому
масштабах.

     Зовнішньоекономічна діяльність.  На  мій   погляд,   політика
держави  у цій сфері спрямовуватись повинна на забезпечення потреб
економіки України необхідним імпортом,  збалансованості,  розвитку
експортного   потенціалу,   виробництва  конкурентноспроможної  на
зовнішніх  ринках  продукції,   зменшення   імпортної   залежності
вітчизняної економіки.

     Такі ж самі напрямки,  якщо ви подивитесь,  вони торкаються і
політичної системи, ми про це уже неодноразового говорили.

     Реалізація засад   внутрішньої    і    зовнішньої    політики
здійснюється   через   механізми   законодавчого  врегулювання,  у
відповідних сферах суспільного життя згідно з Конституцією України
та цим законом.

     Прийняття цього   закону   дозволить,  по-перше,  реалізувати
Верховною Радою 3 свої повноваження,  що закріплені в пункті  5-му
статті 85 Конституції України,  по-друге, норми зазначеного закону
дозволять законодавчій,  виконавчій та судовій гілкам  влади  мати
чіткі    орієнтири    при    розробці    законодавчих   та   інших
нормативно-правових актів,  спрямованих на вирішення питань виходу
країни  з глибокої соціальноекономічної кризи,  а також підвищення
рівня життя нашого народу України.

     Це ті  головні  питання,  які   хвилюють   сьогодні   кожного
політика.  І якщо ми,  народні депутати, за Конституцією визначимо
основні  засади  як  напрямки   розвитку   держави,   які   будуть
орієнтирами для прийняття тих чи інших законодавчих актів, то ми з
вами виконаємо одну з своїх головних функцій: забезпечити напрямок
розвитку  держави,  а  не  знищення нашої економічної і політичної
незалежності. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  запитання є?  Якщо  є,  будь  ласка,
запишіться.  Висвітіть на табло.  Так, будь ласка, Бичков, фракція
Партії промисловців та підприємців  та  "Трудової  України".  Будь
ласка, 5 хвилин на запитання.

     БИЧКОВ С.А.

     Шановний Петро  Миколайович,  шановні  колеги.  Ви  у  своєму
виступі висвітлили практично всі розділи вашої програми зовнішньої
і  внутрішньої  політики.  Чи є місце в ній для розвитку космічних
технологій,  адже наша держава завжди була передовою  і  зараз  ми
утримуємо 10 відсотків світових космічних комерційних пусків? І як
ви ставитесь особисто до  того,  щоб  наша  країна  стала  країною
високих   технологій   і  потім  -  країною  розробки  програмного
продукту,  який становиться практично  основну  складову  вартості
будь-якої промислової продукції?

     СИМОНЕНКО П.М. Дякую за запитання.

     Я погоджуюсь  з  вами  і повністю розділяю вашу стурбованість
відносно необхідності розвитку і  підтримки  новітніх  технологій,
високих технологій.  Це майбутнє нашої держави,  це майбутнє наших
онуків, дітей.

     Тому я хотів би зразу ж заявити про наступне.

     По-перше. Сьогодні все треба зробити,  щоб не  знищувати  той
рівень  досягнень,  які  ми  маємо,  і  впроваджувати  ті  наукові
розробки і  технології,  які  ми  маємо  сьогодні,  захищаючи  від
знищення чи від продажу іноземним державам. Це по-перше.

     По-друге. Ми тільки тоді з вами зможемо впроваджувати у життя
і реалізувати оцю ідею,  коли у нас буде розвинута економіка,  яка
буде  давати  можливість підтримувати і наукові розробки,  а також
новітні технології.  Тому ось це,  про що ми говоримо,  і у  моєму
проекті якраз і закладено,  спочатку створити умови для того,  щоб
держава була економічно розвинута.  Тоді вона буде  потребувати  і
наукові  розробки,  і  новітні  технології і буде дбати завжди про
конкурентоспроможність свою  у  всіх  напрямках.  Але  сьогодні  є
питання, яке першочергово треба вирішувати.

     ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної партії
України.

     ШИБКО В.Я.

     Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

     Петро Миколайович, ми сьогодні розглядаємо питання так це, як
воно прописано у нашій Конституції.  Тобто ми сьогодні розглядаємо
засади внутрішньої і  зовнішньої  політики.  А  далі  сьогодні  на
порядку денному стоять іще про основні засади зовнішньої політики.
То як ви гадаєте,  нам треба розглядати це разом засади зовнішньої
і внутрішньої політики, чи може окремо розглядати це для того, щоб
технічно зменшити напругу на це питання. Це перше.

     І друге.  Чи не гадаєте ви,  що як ми дойдемо  до  того,  щоб
приймати  ці засади,  спочатку визначитися необхідно з концепцією.
Прийняти, припустимо, такий закон про порядок визначення Верховною
Радою засад,  де буде викладена основна концепція, що має у змісті
тих основних засад, а тоді вже приймати самі засади.

     СИМОНЕНКО П.М.  Відносно того, чи окремо, чи разом розглядати
питання зовнішньої і внутрішньої політики,  коли ми ведемо розмову
про засади.  Я переконаний,  що треба тільки разом  розглядати  це
питання.  Бо  якщо ми відірвемо одне від другого,  то тоді у нас і
з'являється можливість для деяких політиків,  особливо  коли  вони
іще  і мають важелі управління державою,  з'являється бажання,  не
спираючись на можливості і держави  заявляти  про  певні  зовнішні
економічні  чи  політичні  стосунки,  а  через них практично,  так
скажемо, знищують нашу економічну, ще раз кажу, базу. Це ми з вами
відчуваємо сьогодні.

     Тому я  вам  запропонував.  Це  єдина  політика  повинна бути
держави.  І одні напрямки, і другі повинні, в першу чергу, сприяти
покращанню умов життя наших громадян.  І на це спрямований проект,
який я запропонував.

     Відносно концепції.  Мені  здається,  тут  одна  є   проблема
відносно того,  що, так скажемо, вже вісім проектів чи дев'ять там
подали.  У кожного у нас своя власна думка.  Треба  пройти  і  цей
етап,  який  ми  зараз  проходимо.  Ми обговоримо,  нам висловлять
народні депутати зауваження,  своє бачення. Тоді можна, дійсно, як
і запропонував Володимир Михайлович, якщо за основу жодний не буде
прийнятий з проектів,  тоді можна виходити  на  об'єднання  зусиль
народних депутатів щодо концепції.

     Але, я  вважаю,  що потрібно цей етап сьогодні за регламентом
пройти, щоб далі кожен із нас усвідомлював, чого ми бажаємо.

     ГОЛОВА. Дякую. Єщенко, фракція комуністів.

     ЄЩЕНКО В.М.

     Петро Миколайовичу. Єщенко, фракція комуністів.

     Ми розглядали цей проект і  на  фракції,  і,  перебуваючи  на
місцях  у  Черкаській області,  люди з розумінням дивляться на цей
проект  запропонований  фракцією  комуністів,  який  ви   сьогодні
доложили.  Але  люди чекають,  які ж будуть першочергові заходи по
покращанню життя нашого бідного і знедоленого народу.

     Будь ласка, Петре Миколайовичу, як ви це бачите.

     СИМОНЕНКО П.М.  Якраз я тільки торкнувся,  бо час не дозволяє
повністю   викласти  підходи  відносно  вже  реалізації  того,  що
записано в засадах.  Якраз серед основних розділів  -  це  питання
соціальної політики,  питання,  які мають відношення до заробітної
платні і  регулювання  її  відносно  тієї  конкретної  праці,  яка
вкладається  в  конкретний вироблений продукт,  і це поєднується з
державною політикою  відносно  рівня  заробітної  плати,  відносно
тарифів,  відносно  права отримання безкоштовної освіти,  медичної
допомоги,  плати за житло,  на  ліки,  на  пільги,  які  надаються
ветеранам  і певним категоріям,  я тут якраз згадував і про жінок,
які  виховують  дітей,  про  молодь  нашу.  Це  загальна  системна
політика,  яку  ми  пропонуємо,  бо,  відриваючи  одне питання від
іншого,  ми бачимо і стикаємося з цим завжди. Ми витягнули начебто
одне  питання на законодавчому рівні,  а угробили чи знищили інший
напрямок.  Тому це знаходить  першочергове  відображення  в  цьому
проекті, яке має відношення до умов життя людей.

     ГОЛОВА. Дякую, Петро Миколайович. Час вичерпано.

     СИМОНЕНКО П.М. Дякую. Спасибі.

     ГОЛОВА. Для  доповіді  запрошується  народний депутат Білорус
Олег Григорович.

     Олег Григорович,   ви   будете    зразу    3    законопроекти
презентувати. Так я розумію? Ми домовилися 15 хвилин, оскільки три
законопроекти. Я прошу вас, не збивайте...

     БІЛОРУС О.Г.

     Шановний Голово!  Шановні  народні  депутати,  колеги!  Слава
Богу, сьогодні вперше за останні 10 років Верховна Рада приступила
до  виконання  свого  найвищого  обов'язку  -   формування   засад
національних  інтересів  національної  стратегії  розвитку і засад
внутрішньої і зовнішньої політики.

     Я думаю,  що  сьогодні,  починаючи  цю   велику   розмову   з
прагненням  досягнути результату кінцевого на базі компромісу,  ми
повинні  виходити  з  того,  що  відсутність  засад   національних
інтересів  і  національної стратегії розвитку України призвела до,
так званого,  втраченого десятиліття України.  МИ сьогодні повинні
задуматися про глобальні орієнтири нашої держави,  де ми, хто ми і
як ми себе почуваємо після  вже  більше  як  11  років  формальної
суверенної державності. На це питання повинні відповідати ми перед
народом.  І я вважаю злочинним те, що певні сили політичні не дали
можливості виробити українську національну стратегію і реалізувати
її.

     Подивимося на світ. Сьогодні передові могутні країни перейшли
і  успішно  перейшли від індустріальної епохи в постіндустріальну,
від  індустріального  суспільства  в  постіндустріальне.  А   наша
Україна перейшла від високорозвинутого індустріального суспільства
до  ситуації  деіндустріалізації.   таким   чином   ті   пішли   в
інноваційно-інтелектуальну  сферу  розвитку,  а ми пішли в глибоку
економічну і соціальну кризу. В цьому ситуація України, в цьому її
специфіка   і   в  цьому  національне  надзавдання  по  реалізації
національної ідеї України,  яка сьогодні визначається неминуче  як
суверенна державність,  демократичне суспільство, добробут народу,
права і свободи людини.

     Тому коли ми  сьогодні  говоримо  про  засади  внутрішньої  і
зовнішньої політики,  у мене неминуче виникає питання,  що ми,  на
жаль, ставимо все вверх ногами або пускаємо... починаємо не з того
боку. Єдиною основною для розробки таких стратегічних документів є
національна ідея і засади національних інтересів.  Ми повинні були
починати  саме  з  визначення  національних  інтересів  України на
глибину горизонту розвитку першу чверть ХХІ століття.  Саме тому я
і  запропонував  Верховній Раді розглянути законопроект про засади
національних інтересів.  І сьогодні я доповідаю цей  законопроект,
номер  1183,  зареєстрований 11.06 цього року,  який подається вже
вдруге і який народні депутати  третього  скликання  і  нинішнього
скликання    мали    можливість    детально    вивчити.   Розробка
законопроектів  по  засадам  національних  інтересів,  по  засадам
національної  стратегії  розвитку,  такий  законопроект мною також
розроблений і буде зареєстрований буквально цими  днями.  Розробка
проекту,   законопроекту   про  засади  внутрішньої  і  зовнішньої
політики базується на великій і,  останнім часом,  активній роботі
науковців, особливо Національної академії наук.

     Поскільки мені   дали   обмежений   регламент   і   попросили
доповідати зразу по суті трьох законів і поскільки  ми  не  змогли
провести  конференції  для  народних  депутатів  по  цих  важливих
питаннях,  я відсилаю всіх бажаючих  до  останніх  публікацій  під
егідою Національної академії наук,  які виконані під моїм науковим
керівництвом.  Ось книжка "Глобалізація і безпека розвитку". В цій
книжці  все  те,  що  говорив  Євген Кирилович і Михайло Антонович
Павловський,  тут  вперше  в  концепцію   національної   стратегії
розвитку  України  введена  ідея  безпеки  розвитку.  Я  мушу  вам
сказати,  шановні  колеги,  що  та  лінія  розвитку,  на  яку  нас
штовхають і ззовні, і зсередини, вона небезпечна. Нас штовхають на
законсервований так званий традиційний індустріальний розвиток. Ви
знаєте  його  суть:  копай  кар'єр  глибше,  добувай  руди більше,
виплавляй чавун з чавуну,  виплавляй труби, вивозь за кордон і там
ховай валюту, а Україні - дуля.

     Я думаю,  що  така індустріальна епоха є злоякісним напрямком
розвитку України.  Ми,  як законодавчий  орган,  повинні  боротися
проти  такої  стратегії.  Єдино  можливою  національною стратегією
розвитку   України,   виходячи   із    ситуації,    є    стратегія
інтелектуальноінноваційного випереджувального розвитку.

     Давайте подивимося правді в очі. Сьогодні ідеологією розвитку
у світі є глобалізація. Вона ділиться на дві частини, як природній
процес  закономірної інтеграції - це позитив і вона включає в себе
злоякісну систему,  яку я називаю економічною системою глобалізму.
Це  система,  коли  абсолютну політичну і економічну,  і фінансову
владу взяли на себе глобальні  корпорації,  вони  руйнують  нації,
держави  і  на  цьому  розглядають  вся  територію світу,  як свій
природній  ресурсний  ринок,  який  вони  хочуть  експлуатувати  у
пропорції  20 процентів населення золотого мільярда і 80 відсотків
населення в колі першому,  в колі другому,  в колі третьому,  і  в
колі четвертому.

     Ми з вами попадаємо відносно цієї глобальної стратегії в коло
третє,  недорозвинутих країн,  які не можуть  себе  захистити  від
гегемонії  цих глобальних корпорацій.  Саме тому,  розробляючи всі
три закони,  ми виходили із ситуації,  що складається у  світі,  і
виходили з тої стратегічної перспективи,  яку ми бачимо на глибину
горизонту  25  років,  бо  саме  так  розробляються  стратегії   і
концепції національних інтересів всіх країн світу, які це пройшли.

     Шановні колеги,  я доповідаю три законопроекти:  законопроект
про  засади  національних  інтересів,  законопроект   про   засади
внутрішньої   і   зовнішньої  політики,  законопроект  про  засади
зовнішньої політики окремо,  і я вам сказав про  законопроект  про
засади національної стратегії і розвитку.

     Я також  вважаю,  що  законопроект  про  засади внутрішньої і
зовнішньої політики, це повинен бути все-таки єдиний законопроект.
Як  спеціаліст  в  галузі  економіки  і  зовнішньої  політики,  як
керівних інституту світової економіки і міжнародних відносин, який
вперше  в  1990 році розробив основи зовнішньої політики України і
основи внутрішньої політики і зовнішньо-економічної діяльності,  я
вважаю,  що зовнішня політика повинна бути повністю підпорядкована
внутрішнім  інтересам  розвитку  України,  внутрішній   стратегії,
внутрішній політиці.

     В іншому   випадку   зовнішня   політика   перетворюється   в
декоративноформальну діяльність,  яка Україні нічого не дає і  яка
не забезпечує реалізацію національних інтересів. На жаль, так воно
сьогодні і є.  Недавно ми відвідали  Сполучені  Штати  Америки,  і
працівник посольства розповів мені, що торгівельний оборот України
з цією країною за останні 5 років упав більш як з одного  мільярда
доларів до 400 мільйонів доларів.

     Коли Україна  була  в колі надрозвинутих промислових країн за
кваліфікацією ООН, коли Україна була третьою ядерною потугою, то і
в  Америці,  і в Європі на Україну дивились серйозно.  Сьогодні ми
втратили   статус   стратегічного   партнера,   сьогодні    рівень
міжнародної   конкурентноспроможності   України   наближається  до
критичного,  загрозливого  мінімуму.  Якщо  ми,  викладачі  вузів,
раніше  студентів  залякували  тим,  що  ми повинні працювати,  бо
відстаємо від Америки за рівнем продуктивності праці в 3 рази,  то
сьогодні  за погодинним рівнем продуктивності праці ми відстаємо в
66   разів.   Ось   який   масштаб   наших   завдань,   ось    яка
відповідальність,   ось  яка  повинна  бути  у  нас  мобілізаційна
національна стратегія розвитку і її механізм,  засади внутрішнього
і зовнішньої політики.

     Шановні колеги,   у   мене   немає   можливості   подетально,
постатейно доповідати вам про ці всі 4  законопроекти.  Я  повинен
сказати лише одне:  наша фракція, партія "Батьківщина", дружні нам
партії нагромадили досить великий досвід, і ми готові до співпраці
з  усіма колегами.  І я вірю,  що протягом 2-3-х місяців спільними
зусиллями,  працюючи параграф за параграфом, як це робиться, пункт
за пунктом,  виконуючи цю клопітку роботу,  ми зможемо представити
на ваш  розгляд  цілісний,  збалансований  документ  стратегічного
значення.  Я  вірю  в  це  і готовий працювати з усіма,  хто цього
бажає. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  запитання до Олега Григоровича  якщо
є, будь ласка, запишіться. Висвітіть на табло, будь ласка.

     Так, Бичков,   фракція  Партії  промисловців  і  підприємців,
"Трудової України", будь ласка.

     БІЛОРУС О.Г. А він усно задасть.

     ГОЛОВА. Ні, тільки записатись.



     БИЧКОВ С.А.

     Шановний Олег Григорович,  шановні колеги,  моє  запитання  з
трьох складових.

     Чи не  вважаєте  ви,  що Україна зараз має законодавство,  де
окремі законодавчі акти протирічать один одному?  Чи не варто  нам
піти по прикладу,  наприклад,  східноєвропейських країн, Польщі, і
прийняти  пакетом  цілу  низку  важливих  законодавчих  актів   по
питаннях від відмивання брудних грошей до податкового кодексу, які
б відповідали стандартам Європи і гарантували динамічний розвиток.
Чи  не  вважаєте  ви,  що  складовою національної ідеї по прикладу
Китаю  ми  повинні  зробити  протекціоністські  умови  для   нашої
промисловості від легкої до важкої?  Щоб,  наприклад, ми не раділи
установці,  установок по безперервному розливу сталі,  а монтували
на  своїх  металургійних  підприємствах  вже модульні установи від
переплавки металу до випуску  сортового  прокату.  І  випускали  б
готову  продукцію  ще  до  того  моменту  нашого  вступу у світову
організацію торгівлі, мала б...

     ГОЛОВА. Питання сформулюйте.

     БИЧКОВ С.А.  І мені здається,  що у вашому законопроекті дуже
багато  таких  патетичних забарвлених висновків,  які не зрозумілі
моїм колегам,  як законодавцям. Наприклад, що таке священний закон
захисту власних національних інтересів? Це третє. Дякую.

     БІЛОРУС О.Г.  Дуже  важко  відповідати на ваше запитання,  бо
ваше запитання це вінегрет,  який навіть на майонез не  схожий.  Я
чекав,  що  ви  задасте  конкретне питання.  Ну,  я буду пробувати
викристалізувати щось.

     Якщо ви до цього часу не  знаєте,  що  таке  священний  закон
захисту    національних    інтересів,    я    вам    нагадаю.   Це
загальноприйнятий у світі закон,  за яким громадяни своєї  держави
готові  віддати  все  і  кров,  і  життя  для  захисту  суверенної
державності, а не продавати державу наліво, направо.

     Що стосується металургійних питань.  Я працював в ООН і  мене
дуже  довго  питали  :" Куди ви метал діваєте?" Металофонд України
складає космічні цифри.  Виробництво було 56 мільйонів тонн  сталі
щорічно.

     Тому сьогодні   проблема  стратегічна  в  іншому.  Нам  треба
приступити  врешті-решт  хоч  малими  кроками,  хоч  по   кусочках
приступити до реалізації стратегії структурного перетворення нашої
економіки.   На   цій   економіці   індустріального,    а    тепер
деіндустріалізованого типу ми не можемо рухатися далі, забезпечити
подолання бідності,  забезпечити нову якість життя  і  перейти  до
інформаційної  ери,  в  яку увірвалися передові країни світу,  які
себе називають суспільством знань.

     Це кричуще протиріччя.  Ми грамотна нація,  але ми зупинилися
на  рівні розвитку 90-го року і з того 90-го року нас відкинули на
50 років назад.  В цьому  українська  трагедія,  і  з  цього,  мій
дорогий колего, треба виходити.

     ГОЛОВА. Народний депутат Зарубінський.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

     Дякую, Володимире Михайловичу.

     Шановний Олег Григорович! Я, поперше, хотів би сказати, що ми
маємо віддати належне всім презентантам сьогодні законопроектів і,
зокрема,  тим,  хто  безпосередньо  їх  писав,  оскільки це велика
робота, незважаючи на те будуть вони прийняті чи ні.

     Я прошу вас прокоментувати деякі речі.

     По-перше. У вашому законопроекті пропонується  захистити  всі
форми  власності  на  рівновправній основі (розділ дев'ятий).  Але
чомусь взагалі не згадується  про  право  приватної  власності  за
землю,  яке  є  непорушним  відповідно  до  статті  41 Конституції
України. Це помилка, чи це ваша принципова позиція? Перше.

     Друге. Ви пишете у розділі один,  два,  що  сфера  зовнішньої
політики  серед  іншого  забезпечує  ефективний захист міжнародних
національних інтересів. Просив би прокоментувати це.

     І третє.  Україна,  ви пишете,  приймає участь у  миротворчих
операціях лише під егідою ООН. А якщо Україна, будучи членом інших
світових  європейських  організацій,  якщо   ці   рішення   будуть
прийматися легітимно, прийме участь в миротворчих операціях не під
егідою ООН?

     І останнє,  Володимире Михайловичу.  І ще один  момент.  Олег
Григорович, ви кваліфікований фахівець. Скажіть, будь ласка, от ви
пишете,  що геополітична перспектива України полягає у  тому,  щоб
стати   з'єднувальною  ланкою  між  Сходом  і  Заходом.  Може  нам
вистачить, хватить вже про це говорити: про ланки, про мости і так
далі?   Відомо  ця  багатовекторність  до  чого  призводить  -  до
розкорячування країни. Дякую.

     БІЛОРУС О.Г.  Перше питання - чи сам писав закон. Я пишу цією
правою, пишу вдень і вночі. І ніхто за мене нічого не писав.

     Міжнародні національні  інтереси.  Є таке поняття.  Ну можете
вважати,  що ми маємо право говорити про те,  що Україна як велика
європейська  держава,  яка  - я вірю в це - захистить свою велич і
буде  державою  глобальною,  бо  вона  була   такою,   має   право
реалізовувати свої глобальні інтереси.  Вважайте, що це міжнародні
національні інтереси. Тобто, національні інтереси, які виходять на
регіональний, міжрегіональний і глобальний рівень.

     Що стосується  миротворчих  операцій  і  егіда ООН.  Все-таки
єдиною  легальною  основою  для  участі  України   в   міжнародних
миротворчих  операціях  є  рішення  ООН  і  Ради безпеки.  Якщо ми
допустимо  в  будь-якій   мірі   участь   України   в   локальних,
регіональних конфліктах, ми кісток не зберемо з нашого війська. Не
можна цього робити,  бо дуже багато бажаючих  затягнути  нас  і  в
Чечню,  і туди,  і сюди, цього допускати не можна, ми надто багато
крові віддали за ХХ століття і надто  багато  наших  дітей,  дітей
нашого народу безневинно поклали свої голови.

     Що стосується  ланки  і  багатовекторність.  Ви  краще інших,
шановний  колего,  знаєте,  що  я  виступаю  за  активну,  сильну,
послідовну  збалансовану  політику і не приймаю багатовекторності,
тому що вона завела Україну в глухий  кут.  Багатовекторність  для
нашої великої європейської держави означає ні що інше як політичну
проституцію.  Хватить цьому!  Ми повинні чітко визначитися,  що ми
йдемо вперед, йдемо в Європу, йдемо в Євроатлантичну співдружність
і це є гарантією нашого прогресу.  Якщо нас тягнуть назад,  то  це
деградація і це зацікавлена позиція.

     ГОЛОВА. Олег Григорович, і щодо землі, будь ласка.

     БІЛОРУС О.Г.   Що   стосується   землі.   Я   особисто   і  в
законопроектах є і є навіть в програмі "Батьківщини",  до  якої  я
також  маю відношення,  я виступаю за приватну власність на землю,
але тільки для своїх громадян-патріотів.  Продавати  землю  всяким
підставним  особам,  юридичним  особам,  фірмам  - це злочин проти
українського народу,  бо вони скуплять  за  безцінь,  а  тоді  нам
будуть  по  кусочкам  продавати  за 30 тисяч доларів за гектар,  а
сьогодні скуповують за 100 гривень гектар.

     ГОЛОВА. Дякую, Олег Григорович, час вичерпано.

     До доповіді з проекту закону про основні  засади  внутрішньої
та  зовнішньої  політики України запрошується Володимир Леонідович
Співачук.

     СПІВАЧУК В.Л.

     Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На
ваш  розгляд  представляється  законопроект  Засади  внутрішньої і
зовнішньої політики України за номером 1042,  внесений  19  червня
цього  року  мною,  Олександром  Морозом  і Йосипом Вінським.  Цей
законопроект передбачає визначення основних стратегічних цілей  як
внутрішньої,   так   і   зовнішньої  політики,  відповідним  чином
передбачається,  що він ляже  в  основу  законотворчої  діяльності
Верховної Ради на тривалий період або, власне кажучи, на період її
повноважень.  Треба відмітити,  що засади внутрішньої і зовнішньої
політики України законопроект,  який пропонується, передбачає цілу
низку,  прийняття цілої низки документів,  які  дадуть  можливість
його реалізувати в повній мірі.

     Шановні колеги,  хотів  би  відмітити,  що  наш  законопроект
підготовлений на базі тривалої і,  я б сказав,  такої  складної  і
об'ємної роботи.  Соціалістична партія України,  яку я представляю
сьогодні  і  проект  якої   я   представляю,   з   моменту   свого
функціонування виступала за те,  щоб Україна мала чітко визначену,
прозору і зрозумілу всім політику. Саме тому ще у червні 1992 року
на першій Всеукраїнській конференції СПУ була прийнята антикризова
програма Соціалістичної партії, яка, власне кажучи, передбачала ті
дії,  що  закладені  в  проекті  засад  внутрішньої  і  зовнішньої
політики. Антикризова програма була отримана тодішньою владою, але
абсолютно проігнорована.

     В 1994   році  в  цій  залі  були  прийняті  Основні  напрями
економічної   політики   на   перехідний    період,    ініційовані
Соціалістичною  партією  України.  Але  вже  в жовтня 94 вони були
перекреслені так званим  курсом  радикальних  економічних  реформ,
який висунув Президент Кучма.  До чого цей курс привів Україну,  я
думаю сьогодні розповідати не треба.

     Саме тому після прийняття Конституції у 1996 році  на  з'їзді
Соціалістичної   партії   України  був  обговорений,  прийнятий  і
запропонований Верховній Раді  законопроект  "Про  основні  засади
внутрішньої  і  зовнішньої політики України".  І я сьогодні цілком
погоджуюся з Олегом Григоровичем,  що  незважаючи  на  те,  що  ці
законопроекти вносилися і в минуле скликання,  але тільки сьогодні
Верховна Рада серйозно почала обговорювати ці надзвичайно  важливі
актуальні життєві для нашої держави проблеми.

     Треба відмітити,  що  коли  виникла  колізія  ,  а в минулому
скликанні,  депутати минулого скликання пам'ятають,  що також було
запропоновано декілька законопроектів,  жодний з них в принципі не
пройшов,  саме тоді ще для депутатів минулого  третього  скликання
було   запропоновано,   народним   депутатам  України  Олександром
Морозом, законопроект про визначення Верховною Радою України засад
внутрішньої і зовнішньої політики України.

     Саме цей  законопроект я вважаю необхідно розглядати в пакеті
із законопроектом про засади  внутрішньої  і  зовнішньої  політики
України,  оскільки  він визначає основні концептуальні позиції про
які сьогодні тут вже йшла мова.

     Засади внутрішньої і зовнішньої політики визначаються  згідно
пункту 5 статті 85 Конституції України. Вони приймаються Верховною
Радою кожного скликання,  як правило на весь строк повноважень  із
доповненнями і змінами.

     Новообрана Верховна   Рада   може   підтвердити  або  змінити
прийняті Верховною Радою  України  попереднього  скликання  засади
внутрішньої і зовнішньої політики змінити її основні положення або
приймати нові засади.

     Статтею 2  концептуального   закону   передбачено   і   зміст
основний, і структури засад внутрішньої і зовнішньої політики, які
мають лягти о в основу, я ще раз на цьому наголошую, підкреслюю, в
основу всього законотворчого процесу.

     І нарешті,  цим  законопроектом,  про  який я говорю,  котрій
внесений  ще  в  раду  минулого  скликання  Олександром   Морозом,
передбачено   і  порядок  внесення  змін  у  вже  прийняті  засаді
внутрішньої і зовнішньої політики, виходячи і з позиції Президента
України,  яки має на це право і може пропонувати це Верховній Раді
і відповідних органів виконавчої влади.

     Тобто, власне кажучи,  те,  про що вже говорилось, про що вже
задавалось  питання,  законопроект  про концептуальні основи засад
внутрішньої і зовнішньої політики України, вони запропоновані, і я
просив  би  Верховну  Раду  підтримати  цей законопроект,  коли ми
будемо  вирішувати  питання  про  прийняття  засад  внутрішньої  і
зовнішньої політики України.

     Тепер деякі  моменти,  які  характеризують  розроблений  нами
законопроект,  який десь певною мірою  його  або  відрізняють  від
попередньо  викладених,  або  характеризують  десь  в  дещо іншому
ракурсі.

     Перш за все ми вважаємо,  що успішне становлення  України  як
незалежної, суверенної держави в умовах складних трансформацій, що
відбуваються сьогодні в суспільстві,  можливі тільки  за  надійну,
узгоджену,  цілеспрямованого  здійснення  внутрішньої і зовнішньої
політики, яка підтримується народом.

     Тут необхідно об'єднання на базі національних інтересів,  тут
необхідно  об'єднання  на  грунті  досягнення  певних стратегічних
цілей які законопроектом і передбачаються.

     Особливу увагу  автори  законопроекту   приділили   поєднанню
державного  регулювання  економіки  з  ринковими саморегуляторами,
розвиткові підприємництва і самоорганізації трудових колективів, а
також посилення ролі місцевого самоврядування населення.

     Значне місце   посідають   питання   соціальної   політики  і
демократизації економіки,  а також подолання  клановоолігархічного
монополізму.

     Відповідно до   системи  пропонованих  технологій  поліпшення
соціально-економічної  ситуації  в  країні   розроблено   політику
перетворень в інших сферах українського життя.

     В цілому  законопроект  складається  із  19-ти розділів,  які
охоплюють основні напрями політики, що повинна формулюватися і має
формулюватися тут,  у Верховній Раді.  Це економічна політика,  це
політика соціальна,  це політика молодіжна,  це політика гендерна,
яка   в  Україні  набирає  останнім  часом  надзвичайно  важливого
значення,  тому що жінку ми витісняємо,  на  превеликий  жаль,  із
політичного і суспільного життя,  залишаючи їй тільки окремі,  так
би мовити,  напрями.  Це політика соціальна,  це політика правова,
національна, гуманітарна, екологічна, зовнішня, оборонна.

     Тобто, власне  кажучи,  законопроект,  грунтуючись визначенні
ситуації  в  Україні  сьогодні   як   перехідного   етапу,   етапу
перехідного    від    індустріального    до    постіндустріального
суспільства. Хоча я не можу погодитись із попереднім доповідачем
.............................Григоровичем, який
висловив цілком слушну  думку  про  те,  що  ми  вже  відкинуті  в
доіндустріальну  епоху,  а  якщо  вже  говорити конкретніше,  то в
феодальну.  Але ми,  розробляючи законопроект, розробляючи основні
напрями,  особливо економічної, промислової політики, податкової і
грошовокредитної,  завжди  виходили  з  того,  що  нам   необхідно
забезпечити    збереження    і    розвиток    високотехнологічного
виробництва, яке в Україні ще поки що тріпається, яке в Україні ще
поки що існує.

     Саме тому  основними розділами нашого законопроекту є розділи
економічної політики,  є розділи, які передбачають, чи визначають,
точніше   кажучи,   базові   положення  внутрішньої  і  зовнішньої
політики.  І ми виходимо тут,  що зовнішня політика  має  повністю
грунтуватися  на  політиці  внутрішній,  на  вирішенні  актуальних
соціальноекономічних питань.  І основні  пріоритеті  стратегічного
етапу  розвитку  України  у  нас розроблені відповідно до розвитку
високотехнологічного виробництва, активізації трудової діяльності,
формування  і  розвитку високого трудового професійного потенціалу
через розвиток освіти,  науки,  через розвиток людини як  основної
складової нашого життя.

     Прийняття запропонованого законопроекту, на наш погляд, дасть
можливість конкретизувати основні напрями  і  пріоритети  розвитку
української  держави  і,  дійсно,  перетворити  Україну на державу
національно незалежну, державу суверенну, державу, яка займе гідне
місце у міжнародній спільності.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання,  будь ласка, запишіться, якщо є. На табло,
будь ласка,  дайте перелік прізвищ.  Будь  ласка,  Осташ,  фракція
"Наша Україна".

     ОСТАШ І.І.

     Шановний доповідачу,  ви у своїй доповіді сказали про те,  що
основні  засади   зовнішньої   і   внутрішньої   політики   будуть
змінюватися   кожних  4  роки,  тобто  змінюватися  новим  складом
парламенту.  Але що тоді робити,  коли,  скажімо,  у парламенті  є
рівновага  на  зразок  такої,  яку  ми маємо сьогодні,  коли немає
реальної більшості у парламенті.  І це означає,  що  держава  може
довгий  час  жити  без  основних  засад  зовнішньої  і внутрішньої
політики.  Бо, скажімо, останні основні засади зовнішньої політики
були  прийняті  ще 1993 року.  І саме ситуація у минулій Верховній
Раді засвідчила,  що ми не спроможні у такій спосіб приймати закон
про  основні засади зовнішньої і внутрішньої політики тільки через
ідеологічне протистояння у залі. Тому як ви бачите механізми все ж
таки  забезпечення  прийняття  рішення  щодо  основ  зовнішньої  і
внутрішньої політики України? Дякую.

     СПІВАЧУК В.Л.  Щиро дякую за запитання.  Я відповів би на  це
запитання  таким  чином.  Ну,  по-перше,  сьогодні  я погоджуюся з
попереднім виступаючим,  у нас,  на  превеликий  жаль,  і  це  вже
десяток  років,  Україна  знаходиться в системі ручного управління
через недосконалість виборчої системи.  Тому тут  ми  всі  питання
повинні   вирішувати   у   комплексі.  І  в  нашому  законопроекті
передбачено саме комплексне вирішення  всіх  питань  економічного,
соціального і політичного плану.

     І я  переконаний  в тому,  що таке формування більшості,  яке
відчувається  зараз  в  нашому   парламенті,   я   думаю,   що   і
радіослухачі,  і  депутати вже давним давно переконалися,  що цієї
більшості немає,  вона ніяк не може  створитися,  таке  формування
більшості,  яке  здійснюється  під  тиском  владних структур,  під
писком адмінресурсу, так званого, воно ніколи толку не дасть, і це
було видно і в минулій Верховній Раді,  і,  на превеликий жаль, ми
ось тут в нашому середовищі сьогодні  не  можемо  знайти  спільної
мови.

     Тому механізм  реалізації  засад  -  це  механізм  реалізації
Конституції,  це механізм реалізації політичної  волі  народу.  Бо
більшість може бути створена тільки тоді,  коли вона буде створена
на базі тих політичних сил, які отримали перевагу на виборах. Буде
така  більшість,  буде  все  у  порядку.  Не буде такої більшості,
значить ми  будемо  знову  працювати  в  ручному  управлінні.  Але
сьогодні я переконаний в тому, що представники всіх політичних сил
в даному випадку не ні ідеологічному  протистоянні  стоять,  а  на
тому,  щоб  ми  все-таки  вийшли  на  нормальну  структурну роботу
парламенту.  І я думаю,  що таке  прагнення  на  дасть  можливість
забезпечити  прийняття  засад  внутрішньої і зовнішньої політики і
забезпечити їх реалізацію. Дякую.

     ГОЛОВА. Юрій   Петрович   Соломатін,   фракція    комуністів.
Підготуватися Пустовойтенко.

     СОЛОМАТІН Ю.П.

     Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

     Шановний колеги! Скажіть, будь ласка, а яке місце у визначені
засад внутрішньої  і  зовнішньої  політики  має  світогляд  нашого
народу,   так  звана,  ментальність?  Чи  маємо  ми  за  обов'язок
враховувати це,  чи це якась лише  похідна,  з  якою  можна  і  не
рахуватися? Дякую.

     СПІВАЧУК В.Л. Дякую.

     Ну що  стосується,  якщо я вірно зрозумів ваше запитання,  що
стосується ментальності, то ми її бачимо і на прикладах виборів, і
на прикладах різних,  так би мовити, дій, які здійснюються в нашій
країні дуже своєрідно іноді. Так?

     Але в даному  випадку  я  переконаний  у  тому,  що  якщо  ми
доб'ємося  чи  це  буде  прийнятий  наш  законопроект,  чи це буде
прийнятий законопроект  Петра  Миколайовича,  скоріше  всього,  що
мабуть   буде  здійснено  комплексний  підхід,  раціональне  зерно
вибрано,  тим паче що є уже відповідні висновки експертних служб і
Верховної Ради,  і Національної академії наук.  Тобто,  тут робота
буде ще дуже тривалою. Так от, я переконаний в тому, що якщо ми ці
засади..... ми їх приймемо і якщо вони будуть втілюватися в життя,
тоді і рівень от того і законопослушанія, і поваги до права, якого
поки що у нас в принципі немає,  стане на своє місце.  Тобто,  тут
нам необхідно в першу чергу працювати із своїми виборцями, які вже
нікому,  нічого не вірять. Але коли ми зуміємо перейти оцей крок і
коли ми зуміємо вийти на рівень  прийняття  засад  внутрішньої  та
зовнішньої політики,  їх реалізації,  я думаю,  що тоді все буде в
порядку. Дякую.

     ГОЛОВА. Валерій     Павлович      Пустовойтенко,      фракція
Народнодемократичної партії України.

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

     Передаю слово Олегу Зарубінському.

     ГОЛОВА. Зарубінський, будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

     Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні колеги!  Я не хотів
би говорити з приводу більшості,  тому що,  ви знаєте,  коли  люди
чогось  бояться,  вони  про  це дуже багато говорять.  Очевидно що
якісь побоювання є більшості з приводу певної частини залу.  Але у
мене абсолютно конкретні питання до доповідача.

     У вашому законопроекті я беру частину - зовнішню політики. До
речі,  вона досить поверхово виписана,  вибачте,  але сказано,  що
вважає Україна помилковим поширення військової організації НАТО на
схід.

     Чи вважаєте ви коректно це говорити для багатьох країн, які в
черзі стоять до НАТО?  Чи це коректно до Угорщини,  до Польщі,  до
Чехії?  Чи це коректно до Балтійських країн? Не їх просять в НАТО,
а вони стоять в черзі. Це перший момент.

     Другий момент.   Ви  говорите,  що  пріоритетним  залишається
консолідація слов'янства.  Чи включаєте ви сюди поляків,  чехів  і
сотні   тисяч   слов'ян  німців,  які  живуть  сьогодні  на  сході
Німеччини.  Чи ви запитали їх чи вони  хочуть  консолідуватися  зі
Сходом, чи консолідуватися з Європою?

     І останнє питання. Ви говорите, що негативні тенденції відомі
нині під  назвою  глобалізація.  Ви  що  ототожнюєте  глобалізацію
повністю  з  негативом.  Чи  це  є  нерозуміння  чи  це є помилка,
поясніть мені.

     СПІВАЧУК В.Л.  Дякую. Тепер щодо конкретних питань. Стосовно,
скажімо,  більшості,  це будемо дивитися, розбиратися далі, бо хто
про неї говорить, то це більшість.

     А що стосується конкретних питань.  Моє переконання і я  його
ніколи  не приховував і приховувати не буду,  що з моменту розпаду
Варшавського договору необхідно було,  якщо нормально підходити до
самих  процесів  глобалізації,  про  які  ви  також  говорите,  то
необхідно було  мати  здоровий  глузд  і  розпустити  військову  і
невійськову організацію НАТО. Це моє тверде переконання.

     А що  стосується  входження  України  в НАТО,  розширення цих
інтересів,  то я знову ж таки відповідаю,  у нас  чітко  визначено
Конституцією,  що Україна є позаблоковою державою. От звідси треба
буде і виходити Ну я ж вислухав вас,  вислухайте  мене.  Тому  тут
немає  ніякої  коректності,  некоректності,  кожен вирішує сам і в
кінцевому рахунку ми тут будемо вирішувати це питання остаточно.

     Тепер що стосується консолідації і  слов'янства,  і  розвитку
слов'янського руху. Так, я включаю тут всіх. І в кінцевому рахунку
ми повинні саме в рамках глобалізації розвивати відносини з  усіма
країнами, народами, а особливо тими, які в першу чергу близькі нам
по духу.

     Що стосується,  скажімо, останнього питання, в даному випадку
тут треба сказати, що є і позитиви і негативи глобалізації. Про це
мова велася, це й малося на увазі. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Час завершено, вичерпано, точніше. Дякую вам.

     Слово для доповіді має Павловський  Михайло  Антонович,  будь
ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую, Володимире Михайловичу.

     Шановні колеги!  Залишки  журналістів!  Народні  депутати!  Я
приніс от сюди на трибуну роботи вітчизняних вчених, не іноземців,
роботи  вітчизняних вчених,  які нас переконують в тому,  що треба
жити  своїм  розумом  в  інтересах  своєї  держави.  Більше  того,
виявляється,  що  якраз  проблема  глобалізації й інші об'єктивно,
найбільш  повно  викладена  саме  в  роботах  наших   вчених.   За
скромності   Білорус   не   сказав,   але  книга  "Глобалізація  і
національна стратегія України",  автор Білорус, так, "Глобалізація
і безпека розвитку" - десь біля 40 вчених,  за редакцією Білоруса,
це,  дійсно,  глобальна книга.  Я хочу показати,  що ті вчені, які
сидять тут в межах Верховної Ради,  дійсно, на базі їх робіт можна
дійсно   розробити   засади.   Я   хочу   сказати,    що    багато
вчених-конформістів не читають навіть підручники. Я вважаю, один з
кращих  в  світі  підручників  економічної  теорії   -   Мочерний,
Симоненко,  Секретарюк  і Устенко,  наш колега.  Ну і не буду дуже
скромним,  скажу,  що і свої дві  книги  я  приніс,  нагадаю  вам:
"Макроекономіка   перехідного  періоду:  український  контекст"  і
"Стратегія розвитку суспільства.  Україна і світ".  Більше того, я
хочу  сказати,  що  методи дослідження,  методи розробки стратегії
якраз  узагальнені  теж  в  роботах  наших  вчених,  от,  зокрема,
академік Михайло Згуровський написав "Шляхи нашого відродження".

     Я зроблю  незвичайну  доповідь  в  тому  розумінні,  що я дам
просто наукову основу. Зверніть увагу, в посланні Президента так і
написано:  не  було  наукового  осмислення.  Тому  я  вийшов на цю
трибуну,  щоб,  дійсно,  було наукове  осмислення,  і  я  закликаю
депутата Зарубінського й інших виходити з тези:  всі законопроекти
потрібно  доопрацювати  і  обов'язково  прийняти.   Більше   того,
виявляється,  що може стати основою, що вся Верховна Рада створить
більшість без виключення,  це саме ці закони стратегічні,  тому що
Самуельсон,   лауреат  Нобелівської  премії,  колись  сказав  так:
"Нормальна влада  бореться  за  нормальний  стандарт  життя  свого
народу.  А  не  нормальна  влада бореться за владу".  То нам треба
стати нормальною владою.

     І я хочу буквально  п'ять  плакатів,  покажіть,  будь  ласка,
плакат номер один,  висвітіть на екрані. Є ціла наука, називається
технологічні передбачення.  В Києві  в  КПІ  проходила  міжнародна
конференція,  багато  країн світу розказували,  як вони розробляли
стратегію,  виявляється мають плани і  стратегію.  Ця  конференція
навіть  тематично була спеціально зроблена для нашого міністерства
економіки і інтеграції, але на жаль, ніхто з них на цю конференцію
не прийшов, а я там був.

     Я хочу   звернути   вашу   увагу,   бачте   такий   трикутник
технологічних передбачень,  внизу,  бачите,  основою є  об'єктивні
знання про розвиток суспільства,  далі різні методи,  в тому числі
метод мозгової атаки.  Так от,  те,  що ми з вами  обговорюємо  ці
законопроекти,  це і є метод експертний,  всі ви експерти,  всі ви
вносите пропозиції.

     Ми тут повинні вийти на ту третю точку, на відповідні закони.
А  далі  мій законопроект відрізняється від інших тим,  що він має
декілька  розділів,  у  мене  виписані,   який   тип   суспільства
задовольняв би Україну, щоб вона могла ввійти в Європейський союз.
А для цього треба три умови.  Не просто,  щоб нас туди прийняли, а
щоб ми досягли відповідних умов, а ці умови дуже прості. Три.

     Ми повинні досягти рівня демократії такого,  як у Європі.  Ми
повинні досягти технологічного рівня такого,  як у  Європі.  І  ми
повинні  досягти такого життєвого рівня ,  як у Європі,  от і все,
більше нічого не потрібно.

     А для цього потрібно поставити на науковій основі і визначити
пріоритети,  бо якщо ми візьмемо співвідношення розвинутих країн і
слабкорозвинутих,  тих,  яким  везуть  сировину  і  інтелект,   це
колонії.  Ми, до речі, маємо статус колонії, ми інтелект веземо на
захід і сировину,  а назад веземо готову  продукцію,  то  зарплата
повинна відноситися,  як один до 20, до 40, воно так і є сьогодні.
Тому ми ніколи не будемо  мати  високі  технології,  як  правильно
сказали сьогодні з залу,  якщо не будемо космічні технології, якщо
не будемо разом  з  тою  ж  Європою  будувати  систему  космічного
зв'язку "Галілео" і так дальше. Тобто, основа - високі технології,
пріоритет.  А у нас сьогодні чому трагедія?  Тому що ми  рухались,
дійсно, не туди.

     Я хочу попросити другий плакат,  і зразу буде видно,  куди ми
рухались. Будь ласка, покажіть другий плакат.

     Виявляється я от ввожу таку систему координат, і виявляється,
що всі країни світу мають три стратегічні шляхи: один - йти однієї
крайнощі, до ринкового фундаменталізму, до якого ми йшли, а Джордж
Сорос,  до  речі,  в  книзі "Криза світового капіталізму" написав:
"Ринковий  фундаменталізм  і  демократія  не  сумісні...  ринковий
фундаменталізм і прогресивний розвиток - неможливо..."

     А ми    рухались,    оцей    другий    шлях,   до   ринкового
фундаменталізму.  Ми не туди рухались,  як написано в посланні, ми
рухались  у  XVIII  століття до моделі ринку,  ми наївно сприйняли
ринкову економіку.

     Шлях до іншої крайності - до  державного  соціалізму,  він  у
мене номер один позначений, теж відпадає.

     І є  третій  шлях  -  в  коло розвинутих держав,  до змішаної
економіки, це те, що мають розвинуті країни.

     Тепер, що це за модель суспільства? В мене виписано в законі:
розвинути  країни  мають  неринкове  суспільство  на базі ринкової
економіки, неринкове суспільство, тобто регульоване державою.

     І на кінець я дозволю собі бути нескромним,  я ввів  в  науку
поняття "стійкість економічної системи" і довів теорему: необхідні
умови  стійкості   необхідні   і   достатні   умови   нестійкості.
Виявляється,  що  ми  будуємо з самого початку нестійку економічну
систему.

     І тут що не роби,  як не  міняй  уряди,  не  змінивши  курсу,
нічого не буде.

     Ну, а  щоб  зрозуміти,  що  таке  стійкість і яке суспільство
будуємо... от третій плакат показіть, будь ласка.

     От, виявляється,  розвинуті країни будуть свої суспільство як
ієрархію соціальних порядків: в основі лежить екологічний порядок,
тобто взаємодія людини з суспільством,  економічний,  політичний і
на вершині,  зверніть увагу, - культурний, моральний порядок, отам
і менталітет,  там все.  Але  що  цікаво:  культурний  у  широкому
розумінні.  Технологічна культура - оце і є високі технології, про
які і мови в нас немає.

     Тому ми сьогодні,  якщо оцінювати,  ми  знаходимо  на  самому
нижньому   рівні   і  в  деяких  випадках  за  рівнем  організації
суспільства ми нижче тваринного світу,  тому злочинність, корупція
-  це  закономірно.  Нам  треба  побудувати суспільство розвинутої
країни. І я навіть у законопроекті виписую ознаки розвинутих країн
і що потрібно, щоб ми були розвинутою країною.

     І все-таки, щоб була ясність в
...........................(104-ий плакат
покажіть), все дуже просто. Так, четвертий плакат якщо подивитесь,
виявляється: всі розвинуті країни, особливо досвід США показує: не
може бути стійкою система, коли власні гроші не працюють на власну
економіку.  Ну, тут є відмінність від усіх них з "Економікса", що,
бачите,  я  поруч малюю "Т1",  "Т2",  це одна країна,  а це друга.
Товар - гроші - товар. Ринкова система.

     Якщо розірвати отой  зв'язок  зворотній,  від'ємний,  ото  де
лінії у мене розірвано, то система буде нестійкою, і що не робіть.
А ми сьогодні розірвали по двох напрямках цей зв'язок:  у  нас  на
ринку в цілому сьогодні біля 90 відсотків імпортних товарів, тобто
наші гроші йдуть туди, бачите, до другої держави. Це перше.

     І друге.  Наші  банки  сьогодні  встановили  такі   процентні
ставки,  що,  якщо  нормально працювати,  неможливий розвиток.  Бо
процентні ставки більше 20 відсотків  -  це  значить  неможливість
розвитку будь-якої економіки.

     Тому в   мене   в  законопроекті  виписані  конкретні  норми,
виходячи зі світового досвіду:  які повинні бути процентні ставки,
яка  кількість  кредитних  ресурсів  має  йти у виробництво і таке
інше.  Тобто все це виписано з  врахуванням  і  Китаю,  і  США,  і
Німеччини. Все це закладено в законі.

     І на кінець, я хочу вам останній плакат, який для прибічників
монетаризму буде  страшніший.  Подивіться,  шановні,  от  виписана
модель Сполучених Штатів Америки,  взаємодія економічних шкіл. Ото
зверху суцільна лінія от від точки С до D.  Це теорія монетаризму.
Коли   є  інфляція,  гроші  накачають  у  виробництво,  то  дійсно
монетариські методи дозволяють зменшити інфляцію,  але за рахунок,
це  закон,  тільки  за рахунок падіння виробництва.  І тому,  якщо
зупинитися на монетариській політиці,  ніколи ріст неможливий.  На
короткому проміжку часу треба гроші накачувати у виробництво, а це
теорія Кейнса.  А якщо на великому проміжку часу,  то  виявляється
основою,  от  тренд  називається  в економіці,  ота лінія суцільна
довга,  це довгі хвилі Кондратьєва,  інноваційна теорія українська
Михайла  ТуганБарановського.  Всі  розвинуті  країни...  А  у  нас
видають монографії,  доповідає звечора Прем'єр-міністр,  презентує
книгу  "Інноваційний процес",  а ранком приходить у Мінекономіки і
представляє закон,  який забороняє  інноваційний  процес.  Щоб  ви
просто  розуміли,  що  у  нас від інноваційного процесу тільки два
відсотки.

     Тому, шановні,  я  вас   запрошую,   давайте   приймемо   оці
законопроекти,  вони  нас об'єднають.  І ми всі будемо відстоювати
свою державу.  І ми тоді  згадаємо  вислів  Президента  Сполучених
Штатів  Буша-старшого,  який  сказав:  національні  інтереси США у
всьому світі. І ми зрозуміємо трагедію України, коли наш Президент
сказав: національна ідея в Україні не спрацювала. І всі зрозуміли,
що її можна зраджувати і  продавати.  І  ми  стикалися,  коли  тут
віце-прем'єр академік бігав по залу і казав:  приймайте закон, щоб
знищити останній зародок високої технології компакт-диски, це наша
українська технологія, і ми її знищимо, щоб купляти і провозити за
кордоном.

     Тому шановні,  ці законопроекти заставлять нас бути,  дійсно,
патріотами,  людьми.  І  коли ми їх приймемо,  ми зможемо спокійно
дивитися у вічі нашому народу і казати,  де б я не був у Верховній
Раді,  де  я  б  не сидів,  ми прийняли оцей закон,  який визначає
стратегію розвитку,  який виведе Україну у коло розвинутих держав.
Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання?  Запишіться, будь ласка, якщо є запитання.
Висвітліть на табло. Ландик, фракція "Регіони України".

     ЛАНДИК В.І.

     Шановний доповідачу! Ви дуже цікаву теорію розповіли. Дійсно,
я згоден,  і кейсинську систему,  це,  дійсно, цікаво, дійсно, так
повинно  розвиватися  суспільство.  Але весь час вашу доповідь,  я
дуже уважно слухав,  я не почув всетаки про теорію Адама Сміта, де
в нього основа йде - праця є основа всякого багатства.  Чому у вас
цього  не  прозвучало?  Може  ви  просто  забули  чи   просто   ви
відноситеся до цієї теми якось окремо. Будь ласка, відповісте.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Адам  Сміт,  дійсно,  один  із  інститутів
правильно сформулював, і, як бачите, .... малював схему ринку, яку
дуже  чітко  виписав  Маркс  - товар- гроші - товар.  Глибше нього
ніхто не дослідив.  Він розвинув Сміта,  бачите,  в основу  навіть
поклав.  Але оце, що ви кажете, у мене виписано трьома статтями. В
мене є спеціально стаття - протекціонізм, тобто захист свого ринку
товаровиробника,  внутрішній  ринок,  підтримка  його  відповідна.
Методи тут вже сьогодні говорили:  і державні замовлення і все, що
є;  витребованість власного потенціалу, а в кінцевому результаті -
це боротьба з бідністю і створення робочих місць не на  Заході,  а
на  Україні.  Тому  що  сьогодні  один човник,  якого ми створили,
підтримує на Заході три робочих місця і нищить в Україні  теж  три
робочих місця. Їх 2,5 мільйони - 7,5 втрачених робочих місця.

     Тому ви  правильно  кажете.  Створення  робочих  місць тут на
Україні тільки робочі місця висококваліфікованої праці, такі, як у
вас на підприємстві.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат, Зарубінський, фракція НДП.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую.

     Шановний Михайле Антоновичу!  Немає сумнівів, що ви є відомий
науковець.  І я думаю,  що той проект, який ви запропонували, може
слугувати  рефератом  наукової  монографії  чи  навіть  сукупності
наукових монографій.

     Але, як відомо,  що для законопроекту і для закону не обхідна
певна  лексика,  необхідні,  скажімо,  певні  елементарні  вимоги.
Відверто кажучи,  є цілий ряд моментів, які говорять про те, що це
мало схоже на закон, на економічну чи ідейну доктрину. Це, дійсно,
так.

     Наприклад, навіть така лексика:
запропонувати, зобов'язати,  призначити,  досягти.  Це ж не наказ,
закон.  І все ж таки як ви ставитеся  до  того,  що  конструктивні
пропозиції  з  вашого  законопроекту,  а  вони  безумовно є,  були
враховані  в  спільному  узгодженому  законопроекті,  який  дійсно
прийняла б Верховна Рада. Дякую.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я  вам дякую і хочу сказати,  без наукового
осмислення - навіть  Президент  в  посланні  пише  -  не  можливий
розвиток.  Тому ви правильно кажете. А відносно автореферату, то я
хочу  вам  сказати  навіть   про   шкоду   Україні.   Після   мого
автореферату,  коли  він  попав  до  Адміністрації  Президента,  в
Україні заборонили захищати докторські  дисертації  з  економічної
теорії як суміжної спеціальності. Щоб це ви знали.

     А дальше... Я, до речі, вже третє скликання пишу такі закони.
Найважче,  як казали мої попередники,  найважче писати такого типу
закони.  Це  дійсно  найважче.  І  я  думаю,  що  разом  спільними
зусиллями завдяки таким розумним людям як сидять у цьому залі,  ми
дійсно зможемо написати нормальний закон і не будемо робити навіть
спроби його відкидати. Я дякую.

     ГОЛОВА. Черняк Володимир Кирилович, фракція "Наша Україна".

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Михайле  Антоновичу,  основна  загроза
національним   інтересам   і   національній  безпеці  пов'язана  з
неадекватністю реагування на загрози і виклики.  У  нас  практично
сьогоднішній  весь  день присвячений цій тематиці,  тому я з цього
почав.  І імпонує мені у вашому законопроекті  те.  що  ви  акцент
поставили  на новітніх сучасних високих технологіях.  Якщо Україна
не піде цим шляхом,  то загрози національним інтересам  і  безпеці
будуть  наростати.  І  абсолютно я з вами згоден,  що технологічне
лідерство - це головне,  що  ми  повинні  забезпечити  і  Україні.
Принаймні  скорочувати  технологічний  розрив,  тому що наростання
його - це прірва,  яка веде до занепаду  економіки,  до  поширення
бідності, тому акцент основний на технологію.

     Тут депутат  Ландик казав про працю.  Я з ним згоден стосовно
Адама Смітта,  але справа в тому,  що праця не ручна, а праця, яка
на новітніх технологіях.

     Колись видатний  американський  підприємець Форд казав:  наша
національна гордість - це наші технології. Отже чи вважаєте ви, що
у  спільному  підготовленому  проекті  закону  ви візьмете на себе
якраз частину,  пов'язану  саме  із  забезпеченням  технологічного
лідерства? Дякую.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дуже вам дякую. Більше того, я готовий на
саму чорну роботу і хай всі говорять,  а  я  буду  всіх  сидіти  і
писати, враховувати всі пропозиції. Я готовий навіть на це.

     А відносно технологічного лідерства, я вам скажу, я з біллю у
серці це відчуваю,  я колись створив разом - Каденюк  мені  навіть
помахав  -  факультет  авіаційних і космічних систем,  я там читаю
лекції,  найрозумніші діти там вчаться. А проблема в чому? Вони не
витребувані.  А  як  він не витребуваний,  то воно дуже швидко все
зникає.

     Я колись, я без скромності скажу, підготував
12 докторів, біля 100 кандидатів, я розумію, що таке створити нову
школу в новій галузі.  Ще  до  цього  часу  американці  не  можуть
зробити  героскоп  кращий,  як Україна робила 10 років тому назад.
Але   ми   це   втрачаємо.   Немає   замовлень,   немає   потреба,
невитребуваність   інтелект  -  найбільша  біда,  і  отже  високих
технологій - найбільша біда нашої держави.  Тому  треба  дійсно  з
цього   починати,   щоби  наші  розумні  люди  працювали  на  наші
технології,  тоді будуть всі  забезпечені  і  всі  будуть  багаті.
Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Михайло Антонович. Час вичерпаний.

     Слово надається   голові   Комітету   з   питань  економічної
політики,  управління   народним   господарством,   власності   та
інвестицій  Станіславу  Івановичу  Гуренку для співдоповіді,  будь
ласка.

     ГУРЕНКО С.І.

     Шановні колеги, сьогодні вже говорилося про те, що за 6 років
з  дня  прийняття  Конституції  України  Верховна  Рада поки що не
змогла реалізувати своє конституційне право, яке визначено пунктом
5 статті 85 Конституції України,  а саме про те, що до повноважень
Верховної Ради належить визначення засад внутрішньої і  зовнішньої
політики.  Сьогодні  це  право  привласнив собі Президент України,
хоча стаття 106 Конституції закріпляє за ним право лише звертатись
до  народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної
Ради  України  про  внутрішнє  і   зовнішнє   становище   України.
Використовуючи це право,  Президент у останньому посланні визначив
своє бачення шляхів розвитку України аж  до  2011  року.  Саме  це
бачення  слугує сьогодні засадами політики для урядів України.  Що
ми з цього маємо?

     Поточна політика наших урядів, яка значною мірою визначається
керівними   вказівками   Адміністрації   Президента   та   указами
Президента,  багато з яких просто втаємничується від громадськості
та  від  Верховної  Ради,  призвела до перебільшення,  до ніщивних
наслідків у багатьох сферах суспільного життя держави.

     Ступінь розвитку суспільної кризи, відчай більшості населення
України   яскраво   віддзеркалюють   сьогодні   акції  під  гаслом
"Повстань, Україно!", що набрали масового характеру. І як би влада
та слугуючі їй безчесні засоби масової інформації не принижували і
не  душили  прояви  народного  обурення,  Верховна  Рада   повинна
визначитись  нині,  перш  за  все,  у шляхах і засобах розв'язання
політичної кризи.  Та сьогодні мова йде тільки про це, сьогодні на
порядку денному конкретні законопроекти і конкретна ситуація,  яку
ми щодня і щогодини відслідковуємо в ході роботи нашої сесії.

     Відсутність чітко визначених  засад  в  економічній  політиці
призвела сьогодні до, практично, повного розвалу економіки. В чому
це знайшло своє відображення? Зокрема, у кризі неплатежів, яка вже
перевершила  будь-які  межі,  а  головне  і як похідне - у повному
паралічі механізму наповнення державного бюджету. Державний бюджет
2002 року сьогодні,  за оцінками,  має дефіцит, вдумайтесь тільки,
не менше як 8 мільярдів гривень.

     В соціальній  сфері  це  призвело,  без   перебільшення,   до
тектонічних зрушень.  Назву тільки один показник.  За 10 років, що
минули з часу  проголошення,  ну,  11  вже,  з  часу  проголошення
незалежності України.

     Чисельність зайнятих в реальному секторі економіки,  тобто за
межами  домогосподарств,  базарів  чисельних   і   тому   подібне,
зменшилася  в  Україні більше,  як на 10 мільйонів осіб,  це якраз
добре кореспондується з тими показниками,  які  сьогодні  приводив
шановний  професор  Павловський.  Три  з половиною,  а за окремими
оцінками і більше "човників" за  кордонами  України,  це  наслідок
прямий  знищення щонайменше десяти мільйонів робочих місць в нашій
економіці.

     Фактична глибина бідності населення поставила нині Україну на
один щабель із найбіднішими країнами світу. В той же час стратегія
подолання  бідності,  яку  задекларував  Президент   України,   не
знаходить,  а  головне  і  що  найбільш гірке не може знайти в цих
умовах адекватної реалізації в урядовій політиці.  І в тому  числі
проектах  Державного  бюджету,  про  це  яскраво  свідчить  аналіз
проекту бюджету на 2003 рік,  який уряд зараз намагається провести
через Верховну Раду.

     Як квінтесенція сьогодні своєрідна всього цього - це чисельні
кричущі  фактори  порушення  прав  людини,  до  яких,   на   жаль,
змушуються працівники правоохоронних органів.

     Події останніх днів,  виступи у Верховній Раді,  свідчать про
те, що ми маємо сьогодні не тільки створення поліційної держави, в
яку  намагаються перетворити Україну.  Ми маємо сьогодні поліційну
державу,  в якій верховенство має не закон,  який би він  жорсткий
був, не закон держави, а бандитський закон.

     Ганьбою для  України  виглядає  те,  що  в  Сполучених Штатах
Америки отримав  політичний  притулок  колишній  народний  депутат
Єльяшкевич,  і  всі знають про те,  що вирішальну роль у прийнятті
такого рішення для американської  влади  мали  записи,  так  звані
записи  майора  Мельниченко,  на  яких  керівник держави обговорює
методи,  якщо так сказати, виховання народного депутата з одним на
той час із керівників правоохоронних органів.

     У минулому  скликанні  працівники міліції вчинили бандитський
напад  на  нашого  колегу,  який  в  цьому  залі  знаходиться,  на
народного  депутата Кравченка.  Причому,  цей напад був проведений
безпосередньо  після  критичного  виступу  народного  депутата  на
адресу  міністра,  тодішнього міністра внутрішніх справ.  Сьогодні
маємо  брутальне  побиття  народного  депутата  Сівковича.  Хто  ж
наступний?  А  за цими обурливими фактами,  які в будь-якій країні
були б приводом для безспірної відставки міністра внутрішніх справ
чи міністра поліції,  і без всяких там почесних рапортів.  Так ось
за цими фактами це практика тотального  подавлення  конституційних
прав  України.  І  марно  громадянам  шукати  захисту своїх прав у
судах.

     Верховна Рада,  реалізуючи своє конституційне право,  повинна
втрутитись   в   цю  ситуацію,  покласти  край  цій  антигуманній,
антинародній політиці тим засобом,  які передбачений  Конституцією
України.  Нам,  безумовно,  на  цій  сесії або максимум на початку
наступної сесії треба затвердити, а головне, забезпечити безумовне
дотримання засад внутрішньої і зовнішньої політики нашої держави.

     Члени нашого   комітету,   розглядаючи   законопроекти,   які
доповідались сьогодні з цієї трибуни,  відзначити, що кожен з них,
кожен  з  цих  документів  має  свої  позитивні  риси.  А в цілому
спрямування цих документів відповідає тим напрямкам,  які, з нашої
точки  зору,  можуть  сприяти побудові демократичного громадського
суспільства, зміцненню економічної основи, зміцненню державницьких
засад в Україні в цілому.

     Комітет пропонує  Верховній Раді в ході обговорення визначити
щодо підтримки того чи іншого законопроекту,  який  можна  було  б
прийняти за основу.

     Якщо будь-який  або жоден з проектів не набере необхідних 226
голосів,  було б доцільним,  на наш погляд,  доручити  керівництву
Верховної  Ради  створити робочу групу з доопрацювання узгодженого
проекту документу.

     І ще одне,  який документ нам потрібно прийняти?  Цей  мотив,
він  звучить  і  у  висновках Науково-експертного управління,  він
прозвучав і в ході обговорення, в ході сьогоднішнього засідання.

     Що треба  прийняти:  закон   чи   постанову?   Як   відзначає
Науково-експертне управління, як говорили сьогодні шановні колеги,
засади в  цілому  важко  піддаються  так  би  мовити  законодавчій
формалізації,  тобто  формулюванню  у  вигляді імперативних статей
закону.

     Може, було б доцільним прийняти постанову Верховної Ради, яка
б затвердила засади внутрішньої і зовнішньої політики. Тим більше,
що  ми  маємо,  на  жаль,  ще  одну  обставину,  так  би   мовити,
національну нашу особливість законотворення в Україні. Нам відомо,
що  кожен  закон  (так  велить  Конституція)  обов'язково  повинен
підписуватися  Президентом України.  В той же час,  відома і сумна
практика проходження законів,  які приймаються  у  Верховній  Раді
України,  в тому числі неодноразово, в тому числі і конституційною
більшістю, проходження через цю процедуру.

     Я особисто оцінюю дуже низько вірогідність того, що будь-який
законопроект,  який  буде  прийнятий  з  цього приводу у Верховній
Раді,  міг би бути підписаний у нашого  Президента.  Тому  в  ході
обговорення,  в ході, можливо, роботи узгоджувальної комісії треба
буде визначитися і з формою документу. Спасибі за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  продовжуємо далі нашу роботу.  Нам треба  ще
зараз заслухати бачення двох проектів законів:  про основні засади
зовнішньої політики.  Це народних депутатів Мовчана та Удовенка. І
співдоповідь  голови Комітету з закордонних справ Табачника Дмитра
Володимировича.

     МОВЧАН П.М.

     Шановний Володимире  Михайловичу.   Павло   Мовчан,   фракція
Українського народного руху, блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка.

     Сьогодні ніхто не буде заперечувати того факту, що наприкінці
другого і на порозі третього тисячоліття масштабні  та  інтенсивні
кардинальні зміни в світі захопили не лише економічні сфери, але й
фундаментальні  основи   буття.   На   тлі   різноголосих   оцінок
майбутнього  відслідковується  одна  насущна  потреба  і  в  нашій
країні: зміни соціокультурних інститутів та технологій управління,
що,  в  свою  чергу потребує зміни зовнішньополітичних орієнтацій.
Законопроект "Про засади зовнішньої політики та  зовнішніх  зносин
України" визначає національні інтереси України у сфері міжнародних
відносин і принципи механізм  здійснення  зовнішньої  політики  та
зовнішніх  зносин.  Необхідність  прийняття цього закону зумовлена
тим,  що основна частина положень,  основних  напрямів  зовнішньої
політики  України,  схвалених  Верховною  Радою України у липня ще
1993 року, є явно застарілими. Реалізована значна частина завдань,
зокрема  щодо  набуття України членства у центральних європейських
ініціативах,  в ОЧС,  підписання та  набуття  чинності  угоди  про
партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, укладення хартії
про особливе партнерство між Україною і НАТО.

     Деякі положення втратили актуальність або ж неналежним  чином
і  не  відображають  сучасного  розуміння  суті  нинішніх процесів
глобального характеру і потребують оновлення в інтересах України.

     Законопроект покликаний оцінити та належним чином врахувати у
своїй   зовнішньоекономічній   і   зовнішньополітичній   платформі
оновлені програмні документи  зарубіжних  стратегічних  партнерів.
Необхідність  прийняття  такого законопроекту в Україні диктується
зовнішньо-політичними  положеннями  Конституції,  зокрема   статті
17-ої  частина  7,  статті  18-ої,  статті  85-ої пунктів 14 і 23,
статті 88-ої пункту 4 і статті 92-ої частин  2  пункту  2,  статті
106-ої пункт 3-4 і статті 116-ої пункту 1 та розділу 15 пунктів 14
стосується зовнішньополітичної сфери і мають бути  належним  чином
враховані  у  законі  про  зовнішні,  засади  зовнішньої політики,
зовнішніх зносин України.

     І саме у законі, як того вимагає Конституція України у статті
92-ій  пункти  9-ій  України,  нині  діючий  документ,  що регулює
зовнішню політичну діяльність держави,  був  схвалений  Постановою
Верховної   Ради   України.   Тому   існує   ще  і  конституційна,
формальноправова підстава для  прийняття  українським  парламентом
зазначеного законопроекту.

     Слід врахувати,  що після схвалення нової Конституції України
в 1997 році була прийнята  концепція  "Основи  державної  політики
національної   безпеки   України".   Тому  логічним  є  гармонійне
поєднання положення засад зовнішньої політики з цією концепцією.

     Україна зробила  значний  зовнішньополітичний  прорив,   який
сприяв   відходу  нашої  держави  від  тоталітарного  спадку.  Без
перебільшення  можна  сказати,  що  саме  міжнародний  вплив   був
суттєвим  чинником,  який стимулював наш рух на початку 90-х років
до демократії  до  правової  держави,  трансформації  національної
економіки.

     Запропонований законопроект  окреслює  напрямки та пріоритети
діяльності нашої держави на міжнародній арені.  За  нинішніх  умов
час  законодавчо  закріпити  європейський та євроатлантичний вибір
України,  визначення статусу України,  як позаблокової  держави  і
фактичне балансування між Сходом і Заходом, як контрпродуктивним і
може  завдати   шкоди   довгостроковим   національним   інтересам.
Європейський  рух  держави  може  бути успішним тільки тоді,  коли
поєднуватиме   повноцінну    проєвропейську    і    євроатлантичну
інтеграцію.

     Положення даного  законопроекту  повністю  враховують  логіку
історичного процесу на європейському та пострадянському просторі і
відповідають національним інтересам українського народу.

     Процес інтеграції   до   ЄС   і   НАТО   стимулює  українське
суспільство   до   вироблення   високих   виробничих,    правових,
демократичних  та  інших стандартів,  що дозволило б зміцнити наші
інтереси  не  лише  в  Європі,  а  й  в  інших   частинах   світу.
Європейський вибір України зовсім не означає, що наша держава мала
б поступитися своїми інтересами на користь ЄС чи НАТО.  Такий крок
став  би  виром  України  на  користь  забезпечення  своїх власних
інтересів у найбільш оптимальний варіант.

     Відповідно до пункту сьомого  розділу  основних  напрямків  у
своїй зовнішньополітичній діяльності Україна виходить з того, що в
сучасних умовах дотримання  прав  людини  не  є  лише  внутрішньою
справою  окремих  держав.  очевидно,  що  сьогодні  замало простої
констатації  цієї  тези,  слід  надати   їй   активного   ділового
характеру.  На це вказує стаття 3 Конституції України, згідно якої
людина,  її життя і здоров'я,  честь і гідність,  недоторканість і
безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

     Україна приєдналась  до зусиль європейських держав заборонити
смертну кару.  У відповідності до цієї конституційної норми саме з
таких засад має виходити Україна і стосовно громадян інших держав.
В  контексті  імплементації  конституційних  положень  в  поданому
законопроекті  більш  детально  врегульований  механізм реалізації
зовнішньої політики.  В зв'язку з цим,  потребує  визначення  часу
щорічних  та  позачергових послань Президента України про зовнішнє
становище України,  передбачених статтею 65 пунктом 8  Конституції
України  та основних вимог до них.  Це ж стосується і вимог статті
85  пункту   4   Конституції   щодо   врегулювання   питання   про
представництво  Верховної Ради України у зносинах з органами влади
інших держав,  ролі Кабінету Міністрів у зовнішній політиці, тощо.
Законопроектом  передбачено  законодавче  закріплення  рішення про
створення у міністерствах  і  відомствах  самостійних  структурних
підрозділів,   відповідальних  за  європейську  та  євроатлантичну
інтеграцію. Положення законопроекту про засади зовнішньої політики
та зовнішніх зносин України застосовується до зносин, що регулюють
зовнішньо-політичну, зовнішньоеокномічну та інші зовнішні зносини:
наукові, культурні, митні, правові, тощо.

     Оновленням зовнішньо-політичної  законодавчої  бази України є
пріоритетним і носить невідкладний характер. Ось чому я і пропоную
цей  свій  законопроект  як  нагальну  необхідність  для  корекції
зовнішньоекономічного курсу України. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Запитання.  Прошу записатися, щоб ми
зараз   завершили   розгляд  цього  проекту  закону.  будь  ласка,
висвітіть на табло.  Запишіться, якщо є бажаючі поставити питання.
Висвітіть на табло.  Народний депутат Роман Зварич,  фракція "Наша
Україна", будь ласка.

     ЗВАРИЧ Р.М.

     Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний пане Павле!

     Ви свій  законопроект  назвали  закон  про   основні   засади
зовнішньої  політики  України,  то  у  мене така точна назва,  але
відмітно якраз те,  що  ви  не  займаєтеся  внутрішньою  політикою
України.  Чи це тому,  що в переліку тих питань,  які визначаються
виключно законами в статті 92 Конституції якраз не відмічено такої
сфери  як  внутрішня політики,  якщо так,  що ви можете сказати на
рахунок  тих  авторів,  інших  проектів,  які  якраз   хочуть   це
законодавчо врегулювати. Це одне запитання.

     А друге  стосується  самого терміну,  який використовується в
Конституції, тобто зовнішні зносини - це пункт 9 статті 92. Чи, на
ваш погляд, зовнішня політика і зовнішні зносини є тотожні поняття
чи все ж таки це є два різних поняття? Якщо так, то яким чином ваш
законопроект вписується в норму Конституції?

     МОВЧАН П.М.   Дякую,   пане   Романе.  Почну  із  останнього.
Безперечно це дві різні категорії і дві відповідно дефініції  щодо
зносин  і  зовнішніх  стосунків,  і зовнішньої діяльності.  І тому
безперечно ці речі розведені у моєму законопроекті.

     Щодо тих кентаврів,  які сьогодні нам  були  запропоновані  -
внутрішню  політику  поєднувати  із  зовнішньою - вони розведені в
самій Конституції.  І саме тому я чітко відсікав будь-які  спроби,
тому що зовнішній вектор відповідним чином, і зовнішня орієнтація,
і зовнішня політика відповідним чином буде впливати  на  внутрішні
процеси:  внутрішньоекономічні, внутрішньополітичні - і відтак, це
потребує безперечної диференціації. Дякую.

     ГОЛОВА.Народний депутат         Зарубінський,         фракція
Народно-демократичної партії України.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.

     Шановний Павло   Михайловичу,   я,   відверто   кажучи,  можу
погодитися практично чи майже зі всіма поглядами,  які відображені
у  вашому  законопроекті.  Єдине  що вважав би,  що треба Світовій
організації торгівлі більше уваги приділити і нашим заходам,  щоби
там бути скоріше.  Але ось два питання у мене виникло, точніше дві
проблеми виникли питання.

     По-перше, ви  53  статтею  визначаєте,  що,  згідно  з  вашою
статтею 53,  координація діяльності Верховної Ради України у сфері
зовнішніх зносин покладається на  Міністерство  закордонних  справ
України.  Павло  Михайлович,  чи  вважаєте  ви,  що це правильно з
огляду на конституційний  статус  Верховної  Ради  України?  Ми  в
минулому  скликанні  багато  з вами працювали,  щоб якраз Верховна
Рада могла більше робити.

     І друге,  одну хвилинку,  і  другий  момент.  Ви  кажете,  що
народні  депутати беруть участь у зовнішньополітичній діяльності в
порядку,  встановленому  Законом  про  Регламент  Верховної   Ради
України. Ну, по-перше, закону такого немає, але є Закон про статус
народного депутата і там сказано,  що  без  певних  повноважень  і
компетенції  народний  депутат  не  має  права виступати від всієї
Верховної Ради,  а тільки від свого власного імені.  Прокоментуйте
це.

     МОВЧАН П.М.  Дякую  за високу оцінку,  пане Олег.  Я хотів би
відзначити наступне.  Безперечно, потрібні конституційні зміни для
того,  щоб ми могли впливати на зовнішній курс нашої держави. І ми
з вами домагались,  приймаючи закони про дипломатичну службу і всі
інші, які проходили через Комітет закордонних справ Верховної Ради
України,  ми  намагались  змінити.  Але  Конституція  на  той  час
зафіксувала виключне пріоритетне право Президента.  На мій погляд,
ці  повноваження  якраз  обмежують  Президента,   обмежують   нашу
можливість.  Якщо ми приймаємо концепцію,  якщо ми приймаємо закон
про зовнішньоекономічну і зовнішню діяльність нашої  держави,  то,
безперечно,   нам  треба  відповідним  чином  впливати  і  на  всі
механізми  формування  зовнішньої  політики,  в   тому   числі   і
Міністерства закордонних справ, і в тому числі дипломатичних служб
так, як це практикується у європейських державах, куди ми хочемо з
вами потрапити. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Павловський.

     МОВЧАН П.М. Друге, що?

     ГОЛОВА. А  відносно депутата - чи має право він виступати від
імені українського народу чи від власного імені.

     МОВЧАН П.М.  Я  думаю,  що,  безперечно,  якщо   його   народ
уповноважує.  Це нам треба зафіксувати,  я думаю,  що це нам треба
прописати,  можливо,  окремою нормою і,  можливо,  в цьому законі.
Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Павловський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую,  Володимире Михайловичу.  Шановний
Павло Михайлович,  скажіть, будь ласка, чи згідні ви з моєю тезою:
Україна прийде на Захід,  на їх ринки, але тільки через Схід. Тому
що сьогодні  Європеойський  союз  вважає  пріоритетом  номер  один
завоювання  ринку Китаю.  США і Японія мають товарооборот з Китаєм
на рівні 65 мільярдів доларів.  А ми ще й мільярда не маємо,  а на
Заході  перевиробництво  всіх  видів  товарів,  тому  м  витіснимо
європейців з їх ринку,  тільки коли будемо рухатися на схід, земля
кругла і прийдемо на захід. Дякую.

     МОВЧАН П.М.  Пане  Михайле,  ця  знову  ж таки ваша теза,  це
чергова спокуса на різновекторність. Ми вже пройшли цей шлях, і ми
побачили,  які  спекуляції  робилися  на цій різновекторності.  Ви
прекрасно знаєте,  що євразійські так звані симптоми, і ці формули
в історії вже реалізовувалися, вони до чого призводили? Ці системи
були не стабільними,  починаючи від Перської імперії і  закінчуючи
Османською. І коли російський політолог Юрій Яковенко пише про те,
що Євроазія це загроза для Росії, виключно європейська орієнтація.
Саме  тому ми будемо говорити про наші завоювання ринків у Європі.
А вони можливі тільки тоді,  коли реалізуються всі ваші концепції,
які  сьогодні  ви  продемонструв  ли  і переконливо довели,  що ми
можемо змагатися,  тому що українська нація  високоінтелектуальна,
але  ми  повинні змінити передусім всю систему влади в Україні для
того, щоб досягти бажаного результату. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Павло  Михайлович.  Час  вичерпано,   шановні
колеги,  ранкове  засідання  Верховної  Ради  України оголошується
закритим...Що?  Я не зрозумів...  Шановні  колеги,  зараз  ранкове
засідання  Верховної Ради України оголошується закритим.  Після 16
години ми  продовжимо  розгляд  цього  питання,  доповідачем  буде
виступати  народний депутат України Удовенко Геннадій Йосипович зі
своїм проектом закону про основні засади зовнішньої політики.