ЗАСІДАННЯ  CІМДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 червня  2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні депутати, представники  Кабінету Міністрів, журналісти, радіослухачі, телеглядачі!  

Я прошу депутатів підготуватися реєстрації, нагадати всім, що сьогодні 19 червня. Вставте картки, проводиться поіменна реєстрація.

10:00:24

Зареєструвалося 269 народних депутатів, ранкове засідання оголошується відкритим.

Вітаємо з днем народження Бурлакова Павла Миколайовича, якому сьогодні виповнилося 44 роки. І Петру Володимировичу Мельнику, якому вчора виповнилось 50 років. (О п л е с к и) Побажаємо їм успіхів, творчості. Сідайте, будь ласка. Петро Володимирович, потім вже будете приймати вітання в індивідуальному порядку.

Відповідно до Регламенту, у вас є час для повідомлень і виступів, і пропозицій. Запишіться, будь ласка, від фракцій.

І в індивідуальному порядку, будь ласка.

Будь ласка, Тарасов записаний. Бондарчук Іван Миколайович, прошу.

 

10:03:18

БОНДАРЧУК І.М.

Народний депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги, шановні радіослухачі та телеглядачі! Сьогодні фракція Соціалістичної партії України виключила зі свого складу народного депутата Сподаренко Івана Васильовича. Виключення Сподаренко з фракції соціалістів у Верховній Раді, стало логічним фіналом його розкольницької діяльності, зради передвиборній програми СПУ, за списком якого він позапартійний, обраний до парламенту. А отже, і справі захисту інтересів селян України, переходу у табір свого нинішнього кумира Юрія Луценка.

Сподаренко вже тривалий час вів по суті підривну роботу проти Соціалістичної партії України на сторінках редагованої ним  і ним же привласненої газети „Сільські вісті”. Ще в період  парламентських виборів, входячи до першої п’ятірки виборчого списку СПУ, Іван Васильович вміщував на сторінках „Сільських вістей” матеріали, м’яко кажучи,  недружнього щодо Соціалістичної партії  змісту.

В останній же період газета під його фактичним керівництвом веде стосовно СПУ відверту і агресивну лінію, що викликає нерозуміння і подив у тисяч наших шанувальників, які водночас є передплатниками „Сільських вістей”.

І під час перебування  на округах, і в  листах до фракцій ми одержуємо сотні запитань від людей, які не второпають, що трапилося, чому газета зайняла таку відверто ворожу щодо соціалістів позицію і чи узгоджується вона з інтересами села, як і самої газети.

Надаючи сторінки  видання лише для публікацій наклепницьких статей  і листів про діяльність Соціалістичної партії та її лідерів, газета водночас не дає можливості викласти альтернативну точку зору, паплюжить коаліцію національної єдності, членом якої є і за створення якої у свій час    Сподаренко активно агітував.

Які мотиви переходу Сподаренка на бік Луценка? Вони не мають найменшого ідейного чи політичного забарвлення, тут виключно меркантильний інтерес. Ставши у сумнівний спосіб одноосібним  власником створеної багатьма поколіннями талановитих журналістів авторитетної газети, Сподаренко, судячи з усього, обрав  шлях збагачення і наживи. В особі Луценка, так звана „Самооборона” якого є політичним проектом українських олігархів для знищення Соціалістичної партії України, Сподаренко знайшов рідну душу, фінансового компаньйона.

Не виходячи з фракції, став одним з організаторів наклепницької кампанії стосовно СПУ, подає викривлену інформацію про роботу парламенту і коаліції, чим фактично вводить в оману читачів.

Фракція тривалий час працювала з Сподаренком, розраховуючи на порозуміння, зважаючи на його вік, аби застерегти від не виваженого кроку.     

Він, однако, обрав шлях відкритої боротьби з політичною силою, яка двічі привела його до Верховної Ради. Ми щиро жалкуємо з приводу того, що Сподаренко сьогодні зімкнувся з реваншистськими по суті своїй, антидержавними силами, які руйнують Україну як державу. Підтримка ж ним екс-міністра внутрішніх справ Луценка, який опікувався створенням в системі МВС тіньових схем з організації фірм-причепів, діяльність яких привела до втрати державою 1,6 мільярда гривень свідчить про те, що Сподаренко намагається використати „Сільські вісті”  для прикриття Луценка як ставленика українського кримінального капіталу.

Соціалістична партія ніколи не приховувала від народу правду про переродженців в рядах своєї парламентської фракції. Виключення Сподаренка із фракції актом очищення наших рядів від перебіжчиків, про що ми і доповідаємо виборцям.

Що ж до редакційного колективу, то ми сподіваємося, що здоровий глузд візьме гору і журналісти видання будуть об’єктивно і неупереджено висвітлювати нашу дійсність, пам’ятаючи про традиції, на яких формувався авторитет „Сільських вістей”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має Борщевський.

Мармазов замість нього виступає, а далі Мендусь, будь ласка.

 

10:07:59

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги, страна вопреки воле подавляющего большинства  нашего народа втянута в избирательную кампанию, навязанная агрессивным меньшинством политических банкротов, которые рвутся к власти и не останавливаются ни перед чем, чтобы добиться реванша. Уже по этой причине, нет никаких оснований считать, что предыдущие выборы будут справедливыми, честными, по-настоящему демократическими. По сути дела, это будут самые грязные выборы в истории Украины. Избирательная кампания еще официально не началась, а так называемая оппозиция и Президент в полную силу включили административный ресурс. Ющенко не только открыто стал на сторону оппозиции, назвал ее демократической коалицией, он фактически, стал ее организатором и активно включился в борьбу, как он выразился     на недавней пресс-конференции, за каждый процент этой коалиции. Один из ее лидеров Кириленко в интервью в газете «Зеркало недели» заявил, что и лидера блока возможно будет определять Президент. Не исключено, что последние слово будет за Виктором Андреевичем, заявил он. Но ведь это есть прямое нарушение Закона «О выборах», которым устанавливается принципиальное запрещение наведения агитации в пользу какой-либо партии, блока, представителям органов государственной власти, к которым конечно же относится, в первую очередь, Президент страны.

Напомню, что в Законе «О политических партиях» пряма говорится, органам государственной власти, их должностным лицам запрещается выделять в своем отношении определенные политические партии и оказывать им привилегии. Это требование бесцеремонно и цинично нарушается. На выполнение противозаконных требований Ющенко сориентирована вся президентская вертикаль. И большинство уже глав госадминистраций вовсю занялись обеспечением победы помаранчевых на выборах.

Я считаю, что  мы должны потребовать от Центризбиркома, Генеральной прокуратуры в полной мере использовать представленные им полномочья и призвать к порядку тех, кто нарушает законы и Конституцию. Это в наших силах, мы должны это сделать.

Мы также являемся свидетелями того, что Президент Ющенко, помаранчевые, пытаясь потерять совесть и стыд, прибегают к популистской демагогии, вешают лапшу на уши сбитым с толку избирателям.

Только один пример. Президент взял на вооружении вопрос о депутатской неприкосновенности, призвал своих любих друзів, из так называемой демократической коалиции, письменно отказаться от неприкосновенности, показать этим самым, по словам Президента, пример и смелость. Но это чистой воды демагогия и популизм. Для органов прокуратуры и парламента не имеет никакого значения снял депутат неприкосновенность или не снял до тех пор пока не будет внесены соответствующие изменение в Конституцию.

Возникает и такой вопрос, почему же Ющенко почти два года, находясь на президентском посту не использовал конституционное право законодательной инициативы и не внес на рассмотрение Верховной Рады соответствующий законопроект. Почему  его  любі друзі  в комиссие Верховной Рады, которая рассматривала проект  Закона о внесении изменений в Конституцию, не поддержали предложения членов нашей фракции об ограничении депутатской неприкосновенности. Не  поддержали, потому что многие и в парламент  пришли, чтобы  спрятаться за эту неприкосновенность. Не снятие депутатской неприкосновенности нужно им, а разговоры на эту тему, чтобы задурить голову избирателям. Люди должны знать об этом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Мендусь, будь ласка.

 

10:12:22

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні  колеги! Вчора Віктор Ющенко в чергове порушив Конституцію України  і умови мирного договору від  27 травня. Ющенко  зажадав від Конституційного  Суду  відсторонити участі у засіданнях трьох суддів Станік, Пшеничного та Іващенка.  Нагадаю, що Ющенко вважає цих суддів звільненими, тому що він  підписав якісь папери на цю тему. Таким чином,  Віктор Ющенко допустив порушення пункту 7  спільної   заяви від  27 травня, де говориться: „сторони  беруть зобов’язання не допускати поза межами своєї компетенції  втручання у діяльність судової влади та правоохоронних органів”. Кінець цитати. Цим самим він ще раз продемонстрував, що для нього прийнятне лише Мукачівське правосуддя, яке йому забезпечують Балога і   компанія. Ющенко дозволяє собі відкрито  чинити тиск на  судові інстанції всіх рівнів. Слова Ющенка показують, що якби парламентські вибори дійсно були проведені 30 вересня, вони б пройшли в обстановці повного беззаконня і правового хаосу. Нові вибори не будуть визнані подібно до виборів 2006 року прозорими і демократичними. Вони пройдуть так, як мукачівське угрупування із секретаріату Президента  звикло їх організовувати у Закарпатті з використанням бандитів,  підкупом суддів і членів виборчих комісій.

Дії Ющенка – це ще одна  переконлива демонстрація для всієї демократичної громадськості в Україні та за кордоном. Ющенко – не демократ, і він не може претендувати на роль поборника  європейських цінностей.

Перевибори супроводжуватимуться скандалами і протистояннями, яких Україна ще не бачила. Окрім потоків бруду у засобах масової інформації виборчий процес у тому випадку, якщо він почнеться, супроводжуватиметься  тисячами судових позовів, оскільки у дострокових виборів немає законної основи, оскільки Ющенко, ініціюючи перевибори, порушив десятки законів і норм Основного закону – Конституції.

У Секретаріаті   Президента  наївно сподіваються, що перевибори приведуть до поразки Соціалістичної партії. Проте, результатом можливих перевиборів стане тільки  одне – нищівна поразка Віктора  Ющенка.

Ющенко поставив  хрест на своїх політичних перспективах. Зараз його переконують, що, порушуючи  закон і Конституцію, він демонструє рішучість та твердість, а на далі це  прояв безпорадності і демонстрація  нездатності керувати країною у відповідності з чинним законодавством, у відповідності з Конституцією, а не за понятіями. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово має Бокий Іван Сидорович. За ним Богачук.

 

10:15:38

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, шановні  виборці, я хотів би до того, що тут говорилося, про ту шкоду, яку завдають укази Президента Ющенка, державній системі, політичній системі нашої країни, додати ще таке. Фактичне блокування Віктором Ющенком і  Юлією Тимошенко діяльності Верховної Ради  призводить   до непоправних  втрат і в соціальній сфері. Я хочу про це поінформувати наших радіослухачів, зокрема, працівників  соціальної сфери на такому прикладі.

Нами, депутатами фракції соціалістів, мною, Іваном Миколайовичем Бондарчуком, Михайлом Васильовичем Мельничуком і Анатолієм Олександровичем Бугайцем внесено проект законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо соціально-побутового та пенсійного забезпечення працівників державних та комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я на рівні державних службовців.

Про що йдеться? Ми цим законопроектом пропонуємо змінити деяку в плані системи оплати праці у системі освіти, охорони здоров'я і культури. Зокрема йдеться про те, щоб встановити заробітну плату в цій сфері на рівні середньої у промисловості. Тим часом, поки цього не відбувається, у освіті і у всіх цих інших галузях наростає криза, наростає кризова ситуація. Про що йдеться?

Ми пропонуємо разом з підвищенням заробітної плати підняти на рівень державних службовців пенсійне забезпечення працівників освітньої, культурної сфери і системи охорони здоров'я. Це означає, що коли сьогодні, скажімо, зарплата вчителя, я маю на увазі пенсія вчителя чи медпрацівника становить 450-480 гривень, то якби було прийнято наш закон, а економічні передумови для цього в країні, пенсія становила б 800-1000 гривень.

Президентом фактично заблоковано також зміни до Закону про освіту, де передбачено зменшення наповнюваності класів нині від п'яти до 30 учнів, а пропонується від трьох до 25-ти. Тут також пропонується зменшення числа дітей у класі для поділу на підгрупи. Зараз ділиться з 28. Тоді можна було б ділитися з 28. Фактично було б 12 і 12.                  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

 

БОКИЙ І.С. …роботу вчителів і також вирішило  багато інших проблем у школі, зокрема у зв`язку  із демографічною ситуацією в країні. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Богачук. Далі Мордовець.

 

10:19:13

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Я хотів би торкнутися питання діяльності Центральної виборчої комісії, без налагодження нормальної роботи якої, зрозуміло, ніякої мови про вибори  не може бути й мови. Центральна виборча комісія – це  той орган, де мають працювати люди, які є взірцем чесності і об’єктивності. Але як можна говорити про таке, коли членом нової Центральної виборчої комісії є людина, яка, відповідно до рішення Верховного Суду України, визнана винною в зловживанні  щодо волевиявлення  громадян. Йдеться про члена ЦВК Андрія Магеру. Так, 26 грудня 2004 року пан Магера розіслав листа за власним підписом, в якому членів територіальних виборчих комісій протиправно орієнтовано на здійснення зловживань службовим становищем на користь кандидата на пост Президента України пана Ющенка. При цьому Андрій Магера (і все це встановлено, доведено Верховним Судом України 27 грудня  2004 року) залякував секретаря 126 територіальної виборчої комісії, змушуючи грубо порушувати закон. Про це свідчать акти, складені в установленому законом порядку та підписаними трьома особами. Вказані обставини  призвели до суттєвих порушень виборчого  законодавства та дають підстави вбачати в діях члена ЦВК пана Магери перевищення наданих законом  повноважень та зловживання службовим становищем. Ця людина не може працювати в Центральній виборчій комісії, оскільки вона грубо порушила присягу.

Синдром Магери, схоже, охопив і нового голову ЦВК Володимира  Шаповала, який, незважаючи на те, що Центральна виборча комісія є органом колегіальним, діяв... колегіальної дії, вдається до одноосібних рішень, які грубо порушують чинне законодавство. Крім того, він  на порушення Регламенту роботи ЦВК не скликає засідання Центральної виборчої комісії, хоча на цьому наполягає більше як третина особового складу ЦВК.

В цілому дії представників опозиції щодо діяльності ЦВК брутально порушують політичні домовленості. З усього видно, що сторона Президента в ЦВК робить все для того, щоб зірвати проведення дострокових виборів. У зв’язку із цим є пропозиція: нехай пан Шаповал порадиться з Ющенком і вже нині винесе рішення про встановлення результатів майбутніх виборів і оприлюднить їх у пресі, а то, не дай Боже, виборців підведуть під час голосування, чи сервер допустить помилку і не такі, як потрібно, видасть результати. Тоді ж неодмінно з’явиться ще один Указ Президента про проведення знову позачергових виборів. Це ще одна морока для всієї України і значна витрата державних коштів.

Що стосується пана Мегери, то, я вважаю, потрібно внести Постанову Верховної Ради зі зверненням до Президента з проханням відкликати його із членів ЦВК. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово має Мордовець. За ним Курінний.

 

10:22:33

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Я хотів би торкнутися питань, пов’язаних з тим, як місцева влада, а ми добре знаємо, що сьогодні місцева влада представлена такими політичними силами: обласні і районні державні адміністрації очолюють представники „Нашої України”, а здебільшого органи місцевого самоврядування, представницькі, як правило, особливо в Центральній Україні, сьогодні очолюють представники Блоку Юлії Тимошенко. І в умовах підготовки до можливих виборів сьогодні робиться все для того, щоб ці вибори сфальсифікувати. До таких кроків, зокрема вдається і сумська обласна рада. Для цього використовуються різні піар-заходи, зокрема з приходом до керівництва Сумської області представника „Нашої України” пана Качура проводяться подібні заходи. Зокрема, ним ініційований, на перший погляд, такий корисний крок для проведення акції, яка називається: „Подаруй школі вікно”. Мова йде проте, щоб замінити в школах вікна, існуючі дерев’яні вікна на  метало-пластикові.

На перший погляд ця ідея є непоганою. Але в який спосіб вона сьогодні реалізується, то саме це і викликає протести з боку наших громадян, зокрема, вчителів загальноосвітніх шкіл. Мова йде про те, що замість, коли немає коштів  і влада не може акумулювати кошти, ну, зокрема, скажімо, залучити кошти місцевих підприємців. Ви пам’ятаєте, що під час виборчої кампанії 2004 року нинішній Президент України  обіцяв, що в нових умовах, після його приходу до влади багаті обов’язково поділяться з бідними.

То в такий би спосіб мала б і діяти місцева влада, залучаючи кошти місцевих підприємців, бізнесменів. Їх особливо багато сьогодні серед депутатів  Сумської обласної ради, Сумської міської ради, інших рад.

Проте влада пішла іншим кроком. Сьогодні вчителі загальноосвітніх шкіл змушуються до того, щоб вони відрахували одноденний заробіток саме на цю програму. Ну, звичайно, за такі кошти навіть на одне вікно в загальноосвітній школі, якщо порахувати. Не вистачить. І невідомо, куди це вікно буде поставлено і чи призведе воно до енергозбережень.

До мене звертаються вчителі цих шкіл, зокрема, вони звернулися і до...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. дякую. Слово має Курінний. Данілов Олексій Мечиславович, будь ласка.

 

10:26:05

ДАНІЛОВ О.М.

Шановні колеги, від імені міжфракційного об’єднання „Вільні демократи” хотів озвучити, на наш погляд, декілька важливих тез.

Ну, по-перше, вільні демократи з великим здивуванням сприйняли постанову Верховної Ради про переобрання голів низки парламентських комітетів Верховної Ради.

Причина. Ці посади відповідно до квоти належать опозиції. І обіймати їх повинні саме опозиціонери, а не політичні перебіжчики, які нещодавно переметнулися до парламентської більшості. Перебіжчики, що ті політичні гієни, накинулися на парламентські посади. Хотів би нагадати нашим присутнім шановним людям, якщо в голові у людині дві протилежні думки, то це є шизофренія.

По-друге, ми нагадуємо, що, знаходячись в опозиції до влади, і тому не збираємося брати участь у жодних проектах, ініційованих парламентської більшістю чи урядом, чи то Банковою, у тому числі у так званому проекті політичного шоу „БЮТ-2”. Тому батьки так званого „БЮТ-2” або рахувати не вміють, або поспішили до цього новоутворення зарахувати п’ятьох депутатів, членів Партії вільних демократів. Шановні друзі, нам з вами не по дорозі. У нас інші погляди на життя і інше розуміння того, що відбувається в країні.

По-третє, нещодавно у державі відкрився помпезно Музей радянської окупації, де червоною стрічкою проходить діяльність Комуністичної партії Радянського Союзу. Я народився в 1962 році, а Іван Степанович Плющ в 1962 році уже вступи до лав Комуністичної партії Радянського Союзу. То у мене питання до цих людей. Чому цієї поважної людини немає портрета у цьому музеї? Чому така вибірковість у цьому питанні?

І на останнє я хотів би звернутися, шановні друзі, до акредитованих в Україні послів закордонних країн, зокрема Західної Європи. Незважаючи на те, що Ющенко заборонив вам з нами спілкуватися, хотів би до вас звернутися з наступним. Ви багато вчите нас демократії, ви кажете, в якій спосіб це треба робити. Але, на жаль, або у вас подвійна мораль відносно України, або у вас якесь особисте бачення демократії. Будь-який президент європейської держави на кшталт Ющенка, якщо б зробив таке паплюження Конституції, нехтування законів, нищення Верховної Ради, то він би був би вже не президентом цієї країни, а ви, на жаль, мовчите і наступного разу запросите до себе на посиділки до Брюсселю.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Слово має Симоненко Петро Миколайович.

 

10:28:55

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Шановні виборці! (Симоненко, фракція комуністів).

Виступаючи  сьогодні з цієї трибуни хотів би привернути вашу увагу до двох принципових питань. Як ви знаєте посуха сьогодні хвилює всіх і це загрожує стабільності в нашій державі. Мова йде про проблеми продовольчої безпеки про перспективу розвитку рідного села, чи залишиться там молодь чи зовсім поїде і це сьогодні є предметом дуже серйозного занепокоєння, як нас народних депутатів так і уряду.

Але, я хотів би привернути вашу увагу до наступного, Дніпропетровська область в черговий раз обрана, як полігон для помаранчевого саботажу. І ви, шановні виборці, слухаючи повідомлення радіо і телебачення про підвищення цін на хліб повинні розуміти, що  підвищення організовано якраз бютівцями, зокрема депутатом Триндюком, який має пряме відношення до володіння власністю хлібопекарних підприємств і це якраз ці представники цієї політичної сили організували ось цей саботаж і вони намагаються перекласти всю відповідальність за підвищення цін, а це дуже серйозна проблема, якраз на діючу і коаліцію і уряд.

У аграрному фонді, а також у державному резерві сьогодні зерна та борошна мінімум вистачає на п’ять місяців і можна забезпечити ту стабільність, яка дасть можливість далі вжити дієвих заходів для наведення порядку в державі.

Що ще раз, фракція комуністів, пропонує зробити уряду в цій ситуації. Це по-перше, терміново прийняти  рішення щодо взагалі заборони вивезення зерна з Україні. І таким чином зробити серйозні, обґрунтовані розрахунки щодо балансу зерна продовольчого і те, що сьогодні дасть можливість обсіятися і страховий фонд забезпечити. Я вважаю, що у державний резерв уряд повинен терміново вживаючи  заходи закупити мінімум півтора  мільйони тонн зерна для того, щоб стабілізувати ситуацію і не дати  можливість гратися на людській  біді, тим хто сьогодні, ось такі, як бютівці Триндюк сьогодні намагається мати надприбутки на підвищенні цін на той же хліб.

Далі. Розглянути питання щодо зниження  кредитної ставки для селян, бо їм треба відсіятися і забезпечити майбутній врожай. І цю кредитну ставку, разом з Національним банком, треба знизити від 3-6% і таким чином дати можливість нормальні мати обігові кошти. Окремо розглянути питання щодо підтримки селян, де посуха знищила все на власній селянській садибі. Таким чином, це дасть можливість справді захистити рідне наше село, особливо коли Україну намагаються втягнути в Світову Організацію Торгівлі і ще значно … буде нанесено удар по нашому селу.

Таким чином, фракція комуністів і пропонує перейти до рішучих, але практичних дій на підтримку і рідного села, і України в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Сільченко хтось збирався виступати, ні? Пачесюк записаний, будь ласка, від Партії регіонів.

 

10:32:21

ПАЧЕСЮК С.Н.

Пачесюк, фракція регіони України.

Продовження розмови, яку розпочав Петро Миколайович Симоненко, я хотів би сказати, що в на Черкащині є три хлібозаводи, який їх власник є представник від БЮТу. Так от виконуючи вказівки по дестабілізації ситуації в Україні, позавчора було закрито одне з таких виробництв і припинена робота Камінського хлібозаводу. Цим самим господар викинув на вулицю 130 працівників цього підприємства. Запитується, то чому ж фракція БЮТу, депутати від БЮТу, замість того, щоб працювати на консолідацію суспільства, сьогодні загонять в тупик не тільки політичну силу, а в цілому Україну.

Питається, коли закінчиться свавілля цієї політичної сили, яка на словах за благополуччя народу, а на ділі робить все для того, щоб дестабілізувати Україну. І хочеться, щоб ті політики, які сьогодні виступають за те, щоб були вибори, приїхали от на це підприємство і побачили, з якою біллю люди, які там захищають це підприємство. Тому що на підприємстві створена комісія, комітет захисту і не дають вивозити ні майно,  нічого, вирізається  майно для того, щоб  закрити це підприємство. Одне підприємство в Жашкові було вже закрите, слідуюче закрили негайно.

Ну  і питається в задачі, чи буде тоді в державі  хліб і чи не буде  чергова хлібна криза, яка зв’язана якраз з цією політичною силою.

Я закликаю політичну силу БЮТу до того, щоб перестали дестабілізувати ситуацію і щоб  надали можливість нормально працювати людям, які хочуть цього, які вирішують долю України. А хліб може дорожчати тільки на сьогоднішній день завдяки дестабілізації цих політичних сил. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте , будь ласка. Обмінялися думками депутати, відповідно до процедури, передбаченої статтею 60  Регламенту, оголошую про  виключення зі складу фракції  соціалістів народного депутата Івана Сподаренка за поданням  фракції.

Тепер відносно теми, яка сьогодні весь час присутня в засобах масової інформації, і в дискусіях,  і вчора  на телебаченні були і днями в газеті. Скрізь звучить питання відносно  припинення право чинності Верховної Ради.

Я хочу нагадати всім: все те, що робить Верховна Рада в стінах  своїх відносно виходу із фракцій конкретних депутатів, все це повністю відповідає Конституції і Регламенту Верховної Ради.

Все те, що за межами Верховної Ради, законом сьогодні не врегульовано, а ми виходимо з того, що наступає період, який... за яким    можна у прямому, безпосередньо у прямому відношенні використовувати норми Конституції, зокрема статтю 82, коли не правочинною є Верховна   Рада за фактичними обставинами.

Так от, треба сказати, що ця процедура, я не буду її коментувати з точки зору правомірності:  проведення з’їздів,  прийняття рішень відповідних і так далі, оскільки це не виписано в законі. Але мова йде про те, що Центральна виборча комісія зобов’язана підтвердити неможливість заміщення депутатів відповідно до Закону „Про вибори народних депутатів”. Це повинно бути свідчення того, що у Центральній виборчій комісії немає у списку тих людей, які можуть прийти до Верховної Ради. Ми не можемо добитися від Центральної виборчої комісії такої відповіді не тому, що вона не може її дати, а тому що блокується робота Центральної виборчої комісії. І у вигляді засідань, уже існуючи два тижні, навіть більше, Центральна виборча комісія не може працювати.

Відповіді, які вже надіслав уже, дві, з цього приводу голова Центральної виборчої комісії, не дають роз’яснення по суті питання. Зводиться відповідь остання до того, що в судах знаходяться справи про так зване обнулення списків – перша частина. А друга – що Верховна Рада  прийняла Закон, зміни до Закону про вибори, вірніше, Закон про вибори дострокові і не говорить безпосередньо голова Центральної виборчої комісії, що він керується цим законом, бо він грамотний юрист і розуміє, що це було би абсурдом, оскільки цей закон вводиться в дію тільки не раніше з початку серпня. Але сама по собі відсилка теж нічого не дає, бо я хочу нагадати, що на початку нинішнього року Президент України звертався до Конституційного Суду за роз’ясненнями з приводу можливості обнулення списків, з приводу виходу або виключення з фракції депутатів і так далі, де і автори цього подання, я маю на увазі „Блок Юлії Тимошенко” і сам Президент, (а готував йому цей документ його представник, який нині працює головою Центральної виборчої комісії), робив абсолютно чіткі відсилки на те, що Центральна виборча комісія в цьому випадку керується Законом про Центральну виборчу комісію і Законом про вибори народних депутатів на основі якого формувався склад нинішнього парламенту.

Цікавий дуже документ і від...  подання – це від Блоку Юлії Тимошенко, де кілька є абсолютно конкретних пунктів, які потребують роз’яснення з боку Центральної... вірніше, Конституційного Суду. Але перед тим як Конституційний Суд мав прийняти відповідне рішення, то до нього вчинені були заходи, які ви сьогодні теж спостерігаєте. І, таким чином, частина політичного, політико-правового процесу, яка здійснена шляхом демонстрації виходу із фракції конкретних депутатів не одержать завершення, бо, з однієї сторони, Конституційний Суд заблокований, не працює, з іншого боку, заблокована робота Центральної виборчої комісії. І я тільки можу повідомити про те, що група народних депутатів звернулася до Генеральної прокуратури з приводу порушення законодавства Центральною виборчою комісією, котра не працює, бо це їхній обов’язок конституційний, а не бажання того чи іншого керівника відповідного рівня.

Я сподіваюся, що роз’яснення з цього приводу ми одержимо. В будь-якому разі ми повністю, парламент правочинний до тих пір, поки не реалізована норма, передбачена Конституцією України про заміщення народних депутатів, або до тих пір поки Центральна виборча комісія не дасть гарантії того, що в неї немає підстав для заміщення, тобто немає бажаючих, або немає в списку тих людей, які повинні замістити тих, хто не хоче працювати у парламенті України.

Ми дожили навіть до того, що керівник канцелярії Президента бере на себе повноваження і заявляє про те, що повноваження Верховної Ради припинені. Найцікавіше те, що Президент на себе не бере такої місії, бо він розуміє, що це не відноситься до його компетенції, а керівник канцелярії -  людина, посада якої не згадується в Конституції, стає вище Конституції, в принципі, визначає можливість чи не можливість працювати в Верховній Раді.

Ну, я думаю, що оцінки з цього приводу будуть дані своєчасно і, вірніше так, свого часу, але я просто зобов’язаний вас проінформувати про ці деталі.

Так само відповідно до Регламенту я повинен проінформувати, що ще декілька депутатів від фракції "Блоку Тимошенко" написали заяви, вірніше, вони їх подали у кінці минулого місяця, а  написані вони 18 квітня, а  17 з них – дві  заяви і  три – 18 квітня такого змісту.

От, наприклад, заява Абдуліна.

„З метою надання Президентові України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявлю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блоку Юлії Тимошенко”, за списком якого  я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата підлягають  припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України”.

І щоб не  займати вашого часу, я підтверджую, що  точно такого змісту  слово в слово, і кома до коми написали  заяви: Сергій Буряк, Таріел Васадзе, Людмила Денісова і Андрій Сенченко. Просто Денісова  і Сенченко написали ці заяви  17 квітня, а решта -  18 квітня.

І від блоку "Наша Україна" також написали  заяви:  Тополов і Лижичко, Віктор Тополов і Руслана Лижичко. Зміст там  інший, ви знаєте його.

„Підтримуючи Указ Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” від 2 квітня, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід зі складу... із складу депутатської фракції  "Наша Україна" у Верховній Раді України п’ятого скликання”.

Точно таку заяву написала і Руслана Лижичко. І обидві ці заяви написані 18 числа.

У нас у порядку денному зараз звіт Тимчасової  спеціальної комісії для вивчення питань аналізу стану додержання Конституції та законів України у нормотворчій та правозастосовчій діяльності державних органів, посадових осіб, інших суб'єктів владних повноважень.

Доповідає з цього приводу голова тимчасової комісії Хара Василь  Георгійович. Будь ласка.

 

10:43:40

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, временная  специальная комиссия Верховной Рады Украины  по изучению вопросов анализа  состояния соблюдения Конституции и законов Украины в нормотворческой и  правоприменительной деятельности государственных органов, должностных лиц и других субъектов  властных полномочий в соответствии с постановлением  парламента от 23 февраля 2007 года  представляет предварительный отчет  о соблюдении нормотворческой деятельности в нашем государстве.

Полем деятельно комиссии  были, в основном, акты Президента  и акты Кабинета Министров  Украины, которые   отражены в отчете. Также были отработаны замечания и предложения Совета национальной безопасности и обороны, Совета Министров и Верховного Совета  Автономной Республики Крым, Национального банка Украины, Уполномоченного по правам человека, Фонда госимущества и Фонда содействия местному самоуправлению.

В розданном вам предварительном отчете имеются все наработанные комиссией подробные материалы по перечисленным государственным органам.  Комиссия провела четыре заседания, сделала два доклада на заседании Верховной Рады Украины. Докладывая о проделанной работе  за этот период, временная   специальная комиссия особое внимание обращает на нормотворческую деятельность Президента Украины, поскольку нормативно-правовые акты, издаваемые им,  не выдерживают критики не только отечественной юриспруденции, но и европейских основополагающих  принципов  конституционного права.

Члены временной комиссии по результатам мониторинга  отмечают  эскалацию сомнительных, а точнее сказать, не отвечающих Конституции и законам актов Президента Украины. Это вопросы, касающиеся  гуманитарной, кадровой политики, экономики, национальной безопасности, дипломатии, судебной системы. Одним словом всего того,  что попало под взгляд Президента. Наша комиссия за  пять месяцев работы отработала  свыше 1400 актов  Президента и почти 5 тысяч  актов Кабинета Министров  Украины изданных  с начала конституционной реформы.  При этом был о установлено, что   75 актов  Президента изданы без  конституционной нормы – контрасигнации, 40  кадровых назначений в органах местных администраций  осуществлялись вопреки законодательству, 24 указа изданы без  соответствующих согласований  в сфере  дипломатии, 46 назначений судей без соблюдения законодательных норм. Только со средины мая до  сегодняшнего дня издано 36 указов  по судоустройству  и  назначению судей, которые грубо нарушают   Конституцию.

В Конституционном Суде находится  на рассмотрении 24 обращения по признанию неконституционными актов Президента. Сегодня 200 актов  главы государства  содержат нарушение основного закона, что не только непозволительно для демократического государства, но и уже тянет на уголовную ответственность. 

Всем здравомыслящим политикам и простым гражданам предельно ясно, что функции Президента четко определены статьей 106-й Конституции Украины, в которой в пункте 31-м четко прописано, что полномочия Президента определяются исключительно Конституцией. Так же в решении Конституционного Суда Украины от 10 апреля 2003 года четко сказано, что полномочия Президента Украины исчерпывающе определены Конституцией Украины. Непонятно это лишь Президенту и его Секретариату.

Не обращая внимание на вступившую в силу конституционную реформу, Президент указами №140 «О концепции развития законодательства, о государственной службе», номер 187 «О мерах развития оросительного земледелия в Украине», №300 «О плане первоочередных мер в сфере инвестиционной деятельности» и другим пытается регулировать хозяйственную сферу государства, которая в соответствии со статьей 116 Конституции относится исключительно к полномочиям Кабинета Министров Украины как высшему органу исполнительной власти.

Игнорируя законодательство, Глава государства, пытаясь вернуть себе царские кадровые полномочия четвертого декабря 2004 года издает Указ №1025 «О перечне должностей и руководителей военных формирований», назначение на которые согласовывается с Президентом Украины. Потом через четыре месяца его отменяет и издает другой Указ – номер 205 от 14.03.2007 «Вопросы контроля над военной организацией правоохранительными органами государств». Таким образом Президент пытается ввести процедуру согласования с ним и первых заместителей, заместителей министра внутренних дел, министра иностранных дел, министра обороны, руководителя структурного подразделения МВД и МИДа, и Минобороны.

Вследствие конституционной реформы и в соответствии со статьей девять Конституции Украины, статьями 20 и 21 Закона Украины «О Кабинете Министров Украины» создание и ликвидация центральных органов власти, назначение и увольнение руководства, координация их работы осуществляется высшим органом исполнительной власти – Кабинетом Министров Украины. В данном случае непонятно, причем здесь Президент и по каком праву он превышает свои конституционные полномочия?

Сегодня Президент менее связан с органами исполнительной власти, чем это было до конституционной реформы, в связи с чем в основном законе, пункте  10 части первой статьи 106 четко предусмотрено, что его право именно на внесение кандидатур в Верховную Раду Украины по назначению министра обороны и иностранных дел. Но даже эту прописную норму Президент и его команда умудрились проигнорировать и 5 декабря 2006 года издан указ о продлении исполнения министром иностранных дел Украины Тарасюком своих должностных обязанностей. В данном случае Президент проигнорировал конституционную норму, проголосованную в Верховной Раде, об отставке Тарасюка тем самым нарушив принцип разделения власти, фундаментальный принцип демократической организации государства.

Кроме того, следует подчеркнуть, что понятие… продление исполнения обязанностей руководителя центрального органа исполнительной власти не имеет правовых оснований. Но для Президента очевидно это не имеет никакого ни морального, ни юридического  значения, и он идет дальше.

Указом номер 1164 от 29 декабря  2006 года о временном исполнении обязанностей глав местных государственных администраций он решил внести новацию в назначении глав администрации. При этом необходимо сказать, что  новоиспеченный временно исполняющий обязанности главы местной администрации зачастую был вообще далек от системы государственного управления. Это мог быть руководитель коммерческого  предприятия, учитель  физкультуры, руководитель партийной организации, безработный и так далее. 33 подобных распоряжения о назначении издал глава  государства. При этом, ему нипочем, что ни Конституция, ни закон не содержит положений, которые предусматривают назначение исполняющих обязанности глав местных администраций.  

Статья 39 Закона Украины о местных государственных администрациях четко гласит, что в случае отсутствия главы администрации его обязанности  исполняет первый заместитель и заместитель.  Статья 40   этого же закона  предусматривает, что функции и обязанности между главой администрации, первыми замами, замами, другими должностными лицами  распределяются  в соответствие с  должностными  инструкциями. Кроме того, главы местных администраций в соответствии  части 4 статьи  118 Конституции назначаются Президентом по представлении Кабинета Министров Украины, поэтому в данном случае издавая вышеуказанный указ и последующие распоряжения,  Президент Украины  грубо  нарушаем все возможные конституционные и законодательные  нормы. Но это не единственный случай подобных нарушений, которые, к сожалению, увеличиваются в геометрической прогрессии. Семьдесят пять актов Президента изданы без соблюдения конституционных норм, части четвертой статьи 46 Основного Закона о контрассигнации. Заметьте, в феврале, когда комиссия делала свой первый доклад, таких актов было 34, а за четыре последующих месяца их количество увеличилось вдвое.

Президент и чиновники Секретариата в своих высказываниях настоятельно убеждают нас в отсутствии законодательного механизма контрассигнации, хотя эта норма не новая, она действует с 1996 года, со времени принятия Закона Украины «О Конституционном Суде». Статья шестая этого закона четко и ясно гласит, что «назначение судей Конституционного Суда проводится по результатам консультаций Президента с Премьер-министром Украины. И назначенным судьей считается кандидатура, о назначении которой издан указ Президента, скрепленный подписями Премьер-министра и министра юстиции». Но грешен Президент не только контрассигнацией. Он издает указы 369, 370, 390 об увольнении судей Конституционного Суда: Пшеничного, Станик, Иващенко. Ни одна норма Конституции и закона при создании этих шедевров не соблюдена. Нарушены статьи 126, 149 Конституции, статья 123 Закона «О Конституционном Суде», статья 69 Регламента Конституционного Суда. Вопреки законодательству глава государства не дал возможности услышать объяснения увольняемых судей, не обсужден этот вопрос на специальной комиссии, не рассмотрен в самом Конституционном Суде и, наконец, в парламенте. Таким же образом, игнорируя законодательство, Президент поспешил назначить новых судей: Гавриша и Костицкого. Ему мало отдельных судей Конституционного Суда – он начинает терроризировать сам Конституционный Суд, единственный орган конституционной юрисдикции, с целью не допустить отмены антиконституционного Указа о досрочном прекращении полномочий Верховной Рады. Своими действиями Президент фактически уничтожил Конституционный Суд. Помимо диктатуры над Конституционным Судом, Президент сегодня пытается установить диктатуру в других органах власти. Фактами этого есть указы номер 56 от 30 января 2007 года (вопросы Фонда государственного имущества Украины) и 512 от седьмого июня 2007 года (о представителях Президента Украины в Центральной избирательной комиссии). Как уже понятно из названий указов,  Президент распоряжением вводит своих представителей в фонд Госимущества и Центральную избирательную комиссию. Но самое интересное то, что при отсутствии законодательных оснований подобные действия глава государства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити. Давайте ще 5 хвилин і закінчите.

 

ХАРА В.Г.  Мотивирует,  глава государства мотивирует частью второй статьи 102 и положением статьи 106 Конституции. Это вдумайтесь, пожалуйста, гарантия государственного суверенитета территориальной целостности Украины. Более абсурдного подозрения того, что в Фонде госимущества и в ЦВК может существовать угроза суверенитет и территориальной целостности Украины, найти невозможно. Ни Конституция, ни законы не предусматривают права президента осуществлять управление объектами государственной собственности.

Тоже самое происходит в Центризберкоме, Президент, вопреки законодательству внедряет туда своего человека для осуществления, по сути, контроля и давления на независимый орган.

Кроме того, впрочем, нужно отметить, что представитель президента в ЦИКе осуществляет свои полномочия на общественных началах. То есть на него не распространяется Закон Украины о государственной службе, о борьбе с коррупцией, об информации. Одним словом, такой представитель может делать все, что угодно и ответственности нести ни за что не будет.

Впрочем, ответственность за поступки в нашем государстве обязаны нести все, кроме Президента и его Секретариата. Об этом свидетельствуют три Указа Президента о досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Украины, где ни в одном не соблюдены нормы Конституции и Закон Украины. Подробно останавливаться на анализе этих шедевров нет смысла, поскольку он изложен в предварительном отчете и публиковался не один раз в средствах массовой информации. Были доклады и с этой трибуны. Но странным представляется то, что обоснование Указов каждый раз новое.

В первом Указе ссылка на одну статью Конституции, в другом - на другую, а в третьем – вообще основанием для досрочных выборов парламента является договоренности.

Очень прискорбно осознавать, что Президент убежден, что только лишь своей подписью на Указе может вершить судьбу народа.

Статус гаранта соблюдения конституции он использует по собственному разумению, считая, что никто не смеет ему перечить. При этом, издавая Указы распоряжения, давая поручения на любую тему, которая взбредет ему в голову. И это не голые слова, а реальные факты.

Указом номер 970 от 15 ноября Президент утвердил положение о порядке подготовки и внесения проектов актов Президента, которое предусматривает поручение всем органам вносить предложения в акты Президенту. Кроме того, положение предусматривает, что проекты подаются напрямую без согласования с Кабинетом Министров.

Давно не новость, что глава государства использует в своей деятельности двойные стандарты. Чтобы не быть голословным приведу несколько примеров.

Первое. Президент не исполняет конституционной нормы контрассигнации часть четвертая статьи 106 Основного закона, убеждая всех в отсутствии законодательного прописного механизма. А в другом случае по императивному мандату, ссылаясь на пункт шестой статьи второй, 81 Конституции  не жалуется на отсутствие законодательного механизма и требует безоговорочно применять норму Конституции.

Второе. Решение суда по восстановлению Жовтяка на должности Президент фактически проигнорирует. А, разыгрывая ходовую комбинацию, Пискуна по решению суда восстановил.

Третье. С должности  Генерального прокурора уволил в связи с совмещением должности более 20 дней с депутатским мандатом, а то, что Бессмертный несколько месяцев совмещает должность в Секретариате и депутатство, считается нормальным.

Четвертое. Люди госохраны Гелетея не дают судьям Конституционного суда пройти на работу, оказывают на них давление, захватывают Генпрокуратуру. И это считается нормальным. А то, что Цушко, действуя строго по закону в Генпрокуратуре, предотвратил все силовые действие и кровопролитие, это считается преступлением.

Уважаемые коллеги, в силу ограниченности времени в предварительном отчете освещена лишь часть нарушений в деятельности Президента. Подробности вы найдете в розданным вам материалах.

В полученных материалах освещено множество проблем вокруг соответствия Конституции, законов Украины свидетельствует информация, поступившая из Конституционного Суда. За период с первого января 2006 года по настоящее время в Конституционный Суд поступило 1811 обращений. Из них 44 конституционных представлений и 326 конституционных обращений на предмет соответствия Конституции  положений нормативно-правовых актов.

Уважаемые коллеги! По всем вышеуказанным и другим проблемам наша комиссия  сделала глубокий анализ и систематизировала и направила в  соответствующие органы власти для  принятия решений.

Комиссия получает многочисленные обращения граждан, которые высказывают свое видение проблем в законодательной сфере и пути  их решения. И сегодня у нас на рассмотрении находится большое  количество нормативно-правовых актов, которые требуют юридического  анализа и  реагирования.

Комиссия констатирует, что нарушения в этой сфере невероятное количество и главным нарушителем  в Украине является Президент, который своими антиконституционными действиями и правовым нигилизмом терроризирует всю страну.

Так бесконечно долго продолжаться не может, не должен страдать народ и вся страна из-за прихоти одного непредсказуемого человека, с болезненным воображением. Нам нужны перемены, возвращение страны в правовое поле.

Комиссия подготовила проект постановления Верховной Рады по результатам предварительного отчета, просим поддержать проект постановления. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи є запитання до Василя Георгійовича? Якщо є запитання, запишіться. Сулковський.

 

10:59:57

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Василь Георгійович! По-перше, я хотів би подякувати за змістовну інформацію, сьогодні ми про її знаємо, але не знає весь український народ і це дуже добре. І виходячи з цього у мене до вас є таке запитання. А чому комісія ваша аналізуючи ситуацію таку стільки порушень Конституції і законів України інститутом Президента. Чому ваша комісія жодного проекту постанови не  подала в парламент, зокрема, я не одноразово виступав і вносив пропозицію, щоб все-таки звернутися до  Кабінету Міністрів подивитись окремих провокаторів в цьому інституті, як юристів, які допустили такі грубі, цинічні порушення Конституції і законів. Просто не  фінансувати такий інститут, або повністю, або частково. І таких бєздєльніков просто, кінець-кінець, треба ставити на місце. А кому сьогодні ставите, якому інституту?...

 

ХАРА В.Г. Уважаемый Павел Гнатович, наша комиссия только сегодня в соответствии с решением парламента, предварительно отчитывается перед вами и прилагает проект постановления. Но мы в рабочем порядке направляли письма по результатам первой информации в адрес Администрации Президента, кстати, единственная институция, которая вообще, по сути дела, не ответила нашей комиссии. Мало того, сказали, что мы вам не обязаны представлять такие материалы и мало того, она подала, в Секретариат Президента подали в Конституционный Суд на предмет конституционности и создания нашей комиссии. Мы обращались и Кабинет Министров по тем вопросам, которые относятся к компетенции Кабинета Министров. Но решение, о которых вы говорите, мы обязаны принимать здесь в стенах парламента. И конечно нужно сделать все для того, чтобы поставить край тому беспределу, который сегодня творится в Секретариате Президента и ставится на этих документах подпись Президента Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мордовець.

 

11:02:13

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Шановний Василь Георгійович, ваша комісія дійсно провела глибокий аналіз виконання Конституції вищими органами влади, але серед порушень мабуть є такі проблеми, які, як то кажуть, з „бородою”. У нас в Україні чимало прикладів, коли обласні районні ради впродовж минулого року висловили недовіру ряду голів місцевих адміністрацій, Президент не відреагував на ці зміни, це перше питання.

Друге, чи ви аналізували, які причини того, що впродовж року в багатьох областях є кілька районних державних адміністрацій, де повноцінно не заміщені посади голів районних державних адміністрацій і існують оці вже виконуючі обов’язки протягом 14 місяців. Дякую.

 

ХАРА В.Г. К сожалению, мы заявляли доклад на 20 минут, но по регламенту десять, чуть продлили это время, я не успел огласить не только те вопросы, о которых говорите, но многие другие предложения. Мы же рассматривали документы и Совета Национальной Безопасности и Обороны, ассоциацию городов и так далее, еще много материалов  на эту тему, но просто времени  у нас не получилось.

Вы понимаете, к сожалению, нет механизма нашего влияния на президента,  по большому   счету и это самая большая беда. И я честно говорю, выскажу свою точку зрения, что после  первого акта от 2 апреля мы  неадекватно повели себя и дали возможность  президенту  «распоясаться» и  делать то, что он  делает на сегодняшний день.

Поэтому  если мы останемся, как парламент,  и будем работать до  2011 года, у нас  предстоит очень большая  задача: внести изменения в Конституцию для того, чтобы  уравновесить ветви власти. Они сегодня совершенно  не уравновешены  и президент практически, скажем такая должность, которая неприкасаемая.  И процедура импичмента…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Куренной.

 

11:04:27

КУРЕННОЙ В.К.

Скажіть, будь ласка,   в мене склалося враження, що фактично комісія працювала  тільки по актам президента України  і не торкалася інших  органів влади і посадових осіб.

Скажіть, будь ласка, а скільки  документів, постанов незаконних, прийняв Кабінет Міністрів України? Це перше.

І друге питання. От  в проекті постанови, третій пункт ви пропонуєте  визнати дії Президента України такими, що не відповідають     державницьким інтересам України. Скажіть, а чи є такі повноваження взагалі у вашій  комісії і у Верховній Раді, визнавати  дії президента, що не відповідають  державницьким інтересам. Дякую за увагу.

 

ХАРА В.Г. Относительно первого вопроса  я уже говорил, просто вынужден  был сократиться. Относительно Кабинета  министров мы рассмотрели пять тысяч  актов, изданных Кабинетом Министров. И вынуждена комиссия констатировать и обратить внимание лишь на три решения Кабинета министров, причем предыдущего состава. Это постановление номер 950, когда вопреки  Конституции устанавливается  особый порядок назначения должности, увольнения с нее  заместителя министра и министра  обороны. 572 и номер 20 – это по завышенным   категориям государственных служащих в секретариате Президента.   И мы рекомендовали Кабинету Министров, их отменить.

Относительно всех остальных, я еще раз повторяю, мы изучили 5 тысяч нормативных актов, изданных Кабинетом Министров, нарушений Конституции и законов не обнаружено.

А по тем трем решениям, которые принял предыдущий состав Кабинета Министров? мы в очередной раз обращаемся к нынешнему составу, чтобы они их отменили.

Относительно того, имеем ли мы право давать такую оценку я думаю, что имеем мы такое право, поскольку Верховная Рада осуществляет контроль за реализацией…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Богачук, будь ласка. 

 

11:06:38

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний доповідачу, я готовий підписатися під усім текстом вашої інформації і вважаю, що зловживань набагато більше і потрібно продовжувати роботи комісії для розслідування цих дійсно незаконних, неконституційних фактів діяльності Президента.

Підтримую те, що і призначення відбувається голів державних адміністрацій поза Законом про державну службу не тільки без рекомендацій Кабінету Міністрів, навіть людей, які без освіти, без, переступили межу граничного віку і так далі. Але сьогодні Президент незаконно втручається в діяльність конституційних органів, Конституційного Суду, Генеральної прокуратури, судів загальної юрисдикції, Центральної виборчої комісії. Він фактично, перешкоджає їх діяльності, а це вже ознака кримінального злочину. Чи не вважаєте, що сьогодні за висновки діяльності  вашої комісії, за цими висновками потрібно винести постанову про початок процедури імпічменту Президента.

 

ХАРА В.Г. Я согласен с вашим предложением, но хочу сказать, что к сожалению, это не приведет к тем результатам, которые мы хотим, потому что процедура выписана таким образом, что у нас Президент как царь неприкосновенен в конечном итоге. Вы же помните, сколько раз мы принимали решение о создании специальной комиссии, специального слідчого, специального прокурора. И президенты предыдущие, и нынешний президент накладывали вето. Я думаю, у нас в большей степени на сегодняшний день, поскольку мы потеряли время и вовремя не пресекли антизаконную, антиконституционную деятельность Президента, просто ожидать лучшего времени, ну Президент и его команда должна знать, не сегодня, так завтра, не завтра, так послезавтра им придется отвечать  в соответствии с действующим законодательством Украины, они должны об этом знать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чичков.

 

11:08:36

ЧИЧКОВ В.М.

Прошу передать слово Сінченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:08:45

СІНЧЕНКО С.Г.

Василий Григорович, в свое время судья Василенко не побоялся возбудить дело на предыдущего Президента и только по одному факту. Сегодня из тех материалов, что вы сказали есть доказательство на целый ряд злоупотреблений властью служебных положений - это криминальные статьи криминального закона на три срока по криминальной статье и на четыре импичмента. Но вы мне скажите почему вывод в этой комиссии всего-на-всего завершается, звернути увагу Президента на систематичне недотримання ним Конституції України і законів України по виданні нормативно-правових актів. Почему не ставить вопрос о привлечении должностного лица к ответственности по всем строгости законодательства нашего?!

 

ХАРА В.Г. Уважаемый Сергей Григорович, ну, во-первых, сегодня это предварительный отчет о неокончательный, соответствует решениям Верховной Рады.

Во-вторых, мы рассматривали и такие варианты, скажем, предварительного заседания комиссии. Но, к сожалению, комиссия посчитала возможным для первого решения преложить такой проект постановления, а когда мы уже будем делать окончательный вариант, возможно и такие предложения, которые, о которых вы говорите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Чи є бажаючи висловитися з цього приводу? Немає. Тому приймемо це на адресу голови комісії, який ґрунтовно доповів свій документ. І треба сказати, на 44 сторінках підтверджені висновки, в проекті постанови пропонується обнародувати їх через газету „Голос України”. Треба зробити виклад, бо ясна річ, що такого змісту документу, такого обсягу документу ніяка газета не надрукує. Треба зіслатися на конкретику і на висновки, можливо, із вашої доповіді так само.

У вас є на руках проект постанови 3692 стосовно  цього звіту, попереднього звіту  тимчасової комісії. Я ставлю  на голосування за основу проект цього звіту, за основу.

 

11:11:28

За-255

Прийнято.

Я просив би вашої згоди перед  тим, як ставити на голосування як документ цю  постанову,  Василій Георгійович, як ви дивитесь на те, щоб другий і третій пункт об’єднати. Бо  якщо  ми записуємо просто визнати дії Президента  такими, що не відповідають державницьким інтересам  України, це означає, що всі дії Президента  не відповідають. Так писати неможна. Тому якщо ми об’єднаємо з другим пунктом  і написати: визнати дії Президента  у цій частині, тоді це буде правильно. Немає заперечень?

З такою поправкою, будь ласка,  ставлю в цілому на голосування цей проект постанови.

 

11:12:27

За-262

Постанова прийнята.

Будь ласка,  розглядається питання  проект Постанови про календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання. Доповідає голова комітету Єфремов Олександр Сергійович. Будь ласка. Заступник керівника комітету, будь ласка.

 

11:13:01

КОМАР М.С.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Відповідно до  пункту четвертого статті  13 Закону „Про  комітети Верховної Ради”  та плану роботи комітету на засіданні комітету 6 червня 2007 року  розглянуто підготовлений Головним організаційним управлінням Апарату Верховної Ради  проект календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради   п’ятого скликання. Згідно з вимогами частини сьомої статті 19 Регламенту Верховної Ради  України зазначений проект попередньо було направлено для ознайомлення депутатським фракціям  у Верховній Раді України. Зауважень до запропонованого проектом календарного плану проведення четвертої сесії  Верховної Ради України п’ятого скликання від депутатських фракцій  не надійшло. 

Відповідно до частини першої статті  83 Конституції України вказаним проектом передбачено розпочати пленарні засідання четвертої сесії 4 вересня 2007 року. Закінчити роботу  четвертої сесії Верховної Ради України  п’ятого скликання планується 11 січня 2008 року. За цей час пропонується для роботи у пленарному режимі  відвести 10 тижнів, для роботи у комітетах  і фракціях – 5 тижнів, і для роботи   народних депутатів з виборцями – 4 тижні, а також планується провести 10 годин запитань до уряду у Верховній Раді України.

Комітет рекомендує Верховній Раді України включити питання  про проект календарного плану проведення  четвертої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання до порядку денного третьої сесії та підтримати внесений народними депутатами України, членами комітету, проект  постанови Верховної Ради  України, реєстровий номер 3647 від 6 червня 2007 року. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Справа у тому, що це питання планове, по-перше.

По-друге, погоджувальна рада погодила включення до порядку денного, тому ставити на голосування немає потреби.

А, по суті, якщо є зауваження чи запитання до доповідача, то, будь ласка, задайте ці запитання. Немає запитань.

Я хочу сказати, що Погоджувальна рада вчора розглядала ці пропозиції, визнала їх оптимальними. Тому я  ставлю  на голосування проект Постанови Верховної Ради (реєстраційний номер 3647) про календарний план проведення четвертої сесії  Верховної Ради України п’ятого скликання. Ставлю на голосування в цілому.

 

11:15:39

За-263

Рішення прийнято.

Розглядається питання (реєстраційний номер 3647) про проект  Постанови Верховної Ради  про календарний план проведення четвертої...

Вибачте, проект Постанови про деякі питання забезпечення організації роботи Верховної Ради України на період до дня відкриття чергової сесії Верховної Ради п'ятого скликання. Доповідає Бокий Іван Сидорович як автор законопроекту, а потім – від комітету. Будь ласка.

 

11:16:21

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, шановні виборці! Ми з народним депутатом України Василем Олексійовичем Кисельовим внесли проект Постанови Верховної Ради України про деякі питання забезпечення організації роботи Верховної Ради України на період до дня відкриття чергової сесії Верховної Ради України п'ятого скликання, який вам роздано. З чого ми виходили?  

Не секрет, що впродовж останніх двох місяців через загострення політичної ситуації в Україні народні депутати України не змогли реалізувати свій обов'язок – підтримувати зв'язки із виборцями. Є ще одна обставина: з 5 по 9 липня 2007 року у діючій Верховній Раді України буде проходити важлива міжнародна подія, яка готувалася не один рік, це – 16 сесія Парламентської асамблеї Організації безпеки та співробітництва в Європі – ОБСЄ. І до неї треба серйозно підготуватися і в політичному, і в організаційному плані.

У поданому до розгляду проекті постанови, обумовленому цими обставинами, пропонується внести зміни до календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 21 грудня 2006 року, встановивши: завершення роботи третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання 27 червня 2007 року і передбачивши тиждень – із 20 по 27 червня - роботу народних депутатів із виборцями, тобто урочисте закриття третьої сесії Верховної Ради України провести на засіданні 27 червня нинішнього року.

Проектом постанови пропонується також провести позачергову сесію Верховної Ради України п'ятого скликання у визначеній частиною другою статті 11-ї Регламенту Верховної Ради України строк – після опублікування в газеті „Голос України” відповідного розпорядження Голови Верховної Ради             України про  скликання позачергової сесії Верховної Ради  виданого за пропозицією Погоджувальної ради депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Наш з колегою Кисельовим проект дасть можливість забезпечити належну підготовку та проведення 16-тої сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ та сприятиме участі народних депутатів у  роботі з виборцями, а також забезпечити гарантовану Конституцією України безперервність вищого  законодавчого органу в українській державі.  Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є питання до Івана Сидоровича? Будь ласка. У Стояна є запитання одне. І у Матвєєва.

 

11:19:11

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, голова профспілки народних депутатів.

 Наголошую на цьому, тому що мене все-таки цікавить, як будуть відпочивати народні депутати влітку? Ми нормально працювали цілий рік, і я думаю, що вони заслуговують на відпустку. Тому, Іван Сидорович, поясніть мені, будь ласка, коли ми офіційно завершимо роботу, коли  можуть піти депутати у відпустку. Не буде такого, що ми виїдемо сім`ями, а тут терміново все кидай і – на позачергове засідання Верховної Ради?

Ми підтримуємо в цілому проект постанови, але оцю частину чітко проясніть, бо  депутатам  треба організовувати відпочинок свій і своїх сім`їв. Це я говорю як людина, яка бореться за те, щоб ви виконували КЗОТ – Кодекс законів про працю, який стосується і  захисту народних депутатів.

Дякую за відповідь. 

 

БОКИЙ І.С. Шановний Олександр Михайлович, даний проект постанови не  посягає жодним чином на законне  право  народного депутата піти у відпустку, а ось відносно скликання позачергової сесії Верховної Ради  то ми знаємо, що ця практика у роботі  Верховної Ради вже була. Ну і я не думаю, що відлучення, скажімо, із відпустки на якийсь день для роботи у  вищому законодавчому органі означатиме посягання на ось на право депутата на відпочинок.  (Шум у залі))

Так. ну з якого числа? Я ж числа назвав. Так, Катерина Семенівна, я слухаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Катерині Семенівні слово я даю, а не ви. (С м і х)

 

БОКИЙ І.С. Я зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самойлик. Запитання.

 

11:20:45

САМОЙЛИК К.С.

Спасибі. Щиро вдячна. Я хочу задати, Іване Сидоровичу, питання.

Я вже не хочу за дух Конституції говорити – не дай Господь Бог, що духи приходили до нас, - я хочу сказати, чи постанова ваша у відповідності і Конституцією, яку ви пропонуєте? Це дуже важливо, щоб ми тоді не боялися.

А те, що сказав Олександр Миколайович, я-то підтримую. Бо я, наприклад, як дивилася: кожен ранок в пів-восьмої виїжджаю – на роботі, а Григорович собаку прогулює; я йду на роботу, а вона за державний кошт власних собак прогулює, - то правильно він каже. Ми відпрацювали, нам треба піти у відпустку, але це для нас не головне. Олександр Миколайович, по-моєму, ми за цей рік так уже навчилися працювати, що й далі будемо працювати.

І, більше того, нам треба попрацювати в округах, бо ми більше працювали в сесійній залі.

 

БОКИЙ І.С. Власне кажучи, Катерина Семенівна, ви, по-моєму, на 95 процентів відповіли на своє ж власне запитання.

І епізод, зокрема, з собакою, він теж дуже характерний і мені, скажімо, до вподоби. Я думаю, що ми жодним чином Конституції не порушуємо, тому що ми з вами працювали, скажімо, без перерви фактично щотижня ось уже багато – уже скільки? – по суті, три місяці. І ми наверстали все, що треба було б, скажімо, за конституційним строком завершити у середині липня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви, будь ласка, чіткіше ставте питання. Бо щось про державну собаку я не зрозумів, як ви ставите.

Будь ласка, Матвєєв.

 

11:22:35

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановний Іване Сидоровичу, думаю, що народні депутати так і не зрозуміли все-таки чітко, коли фактично нинішня сесія завершить свою роботу. Ви аргументували закриття сесії 27 червня тим, що 16 сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ буде проходити тут, у приміщенні Верховної Ради, з 5 по 7 липня. Так, є логіка. Але чому б нам не завершити офіційно, не закрити роботу цієї сесії 10 липня: після того, як завершить роботу  Парламентська Асамблея, Парламентської, прошу вибачити, ОБСЄ. Це було б логічним завершенням роботи сесії Верховної Ради України. Тим більше, що календарним планом ми з вами передбачали закриття її 13 липня. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Сидорович, оскільки це питання обговорювалося на Погоджувальній раді сьогодні буквально, то, з’ясувавши всі обставини і деталі, голови фракцій погодилися, що це оптимально в зв’язку з необхідністю і роботи у округах, і у фракціях, і в комітетах, і в зв’язку із  необхідністю проведення якісної підготовки і завершення Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Тому береться це до уваги.

Будь ласка, нема більше запитань?

Я ставлю на голосування проект Постанови з цього приводу за основу, будь ласка, 3698.

 

11:24:36

За-260

Рішення прийнято.

В мене є поправка до першого пункту, записати: „встановивши”, де слова „встановивши завершення роботи” – „встановивши дату завершення”, слово вставити треба. В дужках взяти цифру „з 20-ого по 20…”, в дужках „20-те – 26-те червня”, це означає включно, це чітко буде для... зрозуміло, для тих, хто користується цим документом.

І в другому пункті у період до дня відкриття чергової сесії Верховної ради п’ятого скликання провести позачергову сесію Верховної Ради України п’ятого скликання відповідно до статті 83 Конституції України. Там порядок виписаний, як це робиться. От із такими поправками можна проголосувати? Це редакційні уточнення, які документ зв’язують із текстом Конституції. Немає заперечень?

Ставлю на голосування тоді остаточно цей проект постанови як документ, як Постанову Верховної Ради.

 

11:25:53

За-258

Рішення прийнято.

Розглядається проект закону, реєстраційний номер, 3471, про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань аудиторської діяльності. Доповідає заступник міністра фінансів... Є вона? Єфіменко Тетяна Іванівна.

Будь ласка. Тоді у мене є така пропозиція. Олександр Миколайович може зараз доповісти?

3516 номер. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації статистичних спостережень. Доповідає голова Державного комітету статистики Осауленко Олександр Григорович. Прошу.

 

ОСАУЛЕНКО О.Г. 

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. Даний законопроект підготовлено відповідно до затвердженої урядом стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року та плану дій „Україна-ЄС”.

Метою проекту закону є подальше удосконалення національного законодавства у сфері статистики та його адаптація до норм Європейського Союзу. Законопроект передбачає внесення змін до законів про державну статистику, про податок з доходів з фізичних осіб та Господарського кодексу України.

Зміни до Закону України "Про  державну статистику”, що пропонується, спрямовані перш за все на удосконалення правового регулювання відносин органів державної статистики з респондентами або, іншими словами, із звітуючими суб’єктами та користувачами даних. Вони також передбачають подальше удосконалення статистичної методології, розвиток правових засад планування статистичної діяльності та інше.

Зазначені зміни вносяться з метою приведення норм Закону про державну статистику, відповідність до міжнародних правових стандартів у даній сфері, зокрема до вимог модельного Зкону про статистику розроблено Євростатом. Внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” зумовлене необхідністю заохочення громадян  до участі у  вибіркових статистичних обстеженнях в якості респондентів фізичних осіб. Для цього пропонується не включати до складу загально місячного або річного оподаткованого доходу, виплати отримані громадянами у вигляді субгрошової компенсації за таку участь.

Крім того, для забезпечення повноти статистичного обліку та підвищення надійності інформації передбачається внесення редакційних уточнень та доповнень до Господарського кодексу України в частині визначення поняття респондент статистичного спостереження. Зокрема для отримання і розробки статінформації в територіальному розрізі встановлюється порядок для відокремлених підрозділів юридичних осіб, ведення бухгалтерського обліку та надання статистичної звітності.

Прийняття запропонованого законопроекту сприятиме більш повному задоволенню інформаційних потреб держави і суспільства, поліпшення взаємодії між усіма суб’єктами державної статистичної діяльності, а також подальшої її гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС.

Прохання підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які запитання до доповідача? Ярослав Сухий, будь ласка.

 

11:29:47

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Олександр Григорович! Цілком зрозуміла мотивація і аргументація внесених змін, але скажіть будь ласка, чим, як пояснити місцевим бюджетам, місцевим органам самоврядування ви вносите зміни до Закону „Про податок з доходів фізичних осіб”, аби не оподатковувати доходи  фізичних осіб, які отримані у вигляді сум грошової компенсації встановлення те, що проводити ці обстеження і тому подібне. Ви порахувала, яка сума недодана, недоотримана місцевих бюджетах, хоча ми знаємо, що це маленькі суми, але все-таки  в масштабах України.

І взагалі чому в цьому законопроекті раптом виявляється податкові пільги, коли мова повинна йти про інше.

 

ОСАУЛЕНКО О.Г. Дякую за запитання.

Це дійсно принципове питання і воно детально проговорювалося  і з профільним комітетом Верховної Ради і з міністерством фінансів. Загальна сума пільг, як правильно сказали, в даному випадку складає близько 370 тисяч гривень на всю країну. Тому з одного боку, 370 тисяч доходів витрачається до бюджету, але, з іншого боку, наскільки мізерні виплати, десь близько 40-50 гривень громадянам. Якщо ще брати з них податок, скажемо так, громадяни взагалі не зацікавлені відкривати свою інформацію, ми любими доступними нам шляхами, заохочуємо до цієї участі. А тут, розумієте, з того мізерного доходу, компенсації ще береться податок. Тому з точки зору державних інтересів, на нашу думку, більш важливе у даному випадку вирішити так, як ми пропонуємо. Якщо ж ми піднімемо оплату, то бюджет більше втратить. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше запитань немає. Сідайте, будь ласка.

Василь Іванович Євтухов від Комітету з питань економічної політики слово має. Будь ласка.

 

11:32:00

ЄВТУХОВ В.І.

Шановні колеги, Комітет з питань економічної політики розглянув проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо організації статистичних спостережень. Реєстраційний номер 3516. Метою законопроекту є вдосконалення нормативно-правової бази у сфері статистичної діяльності для більш повного задоволення інформаційних потреб держави і суспільства. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей закон в першому читанні. Відповідний проект постанови роздано, це збігається з пропозиціями Головного експертного управління Верховної Ради. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Василя Івановича є? Можна ставити на голосування проект постанови про прийняття цього проекту закону за основу в першому читанні. Я  ставлю на голосування цю постанову. Будь ласка.

 

11:33:09

За-238

Рішення прийнято.

Спасибі. Я оголошував вже проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань аудиторської діяльності. Слово має заступник  міністра фінансів  Єфименко Тетяна Іванівна. Реєстраційний номер документу 3471.

Олександр Іванович.

Ви розверніть трохи депутатів, так. Будь ласка, сідайте,  Тетяна Іванівна Єфіменко говорить.

 

ЄФІМЕНКО Т.І.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. Урядом України розроблено проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань аудиторської діяльності на виконання розділу 7 Прикінцевих положень Закону України  „Про аудиторську діяльність”.

Зміни до Закону України „Про аудиторську діяльність”  були прийняті  Верховною Радою України у вересні  2006 року. Вони були розроблені з метою адаптації законодавства  України до законодавства Європейського Союзу відповідно до Закону України „Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”.

Актуальність цього процесу в сфері бухгалтерського обліку та аудиту зростає у зв’язку з розширенням Європейського Союзу та прагненням України до створення сприятливого інвестиційного клімату.

Метою даного законопроекту є приведення у відповідність термінології, що застосовується в законодавчих актах в частині здійснення аудиторської діяльності із термінологією нової редакції Закону України „Про аудиторську діяльність”, а також     запровадження норм, що передбачають створення рівних умов  для надання аудиторських послуг аудиторами та аудиторськими фірмами. Такі зміни сприятимуть підвищенню якості результатів аудиторської діяльності в Україні.

Прийняття вищесказаного проекту дозволить уніфікувати термінологію, що застосовується у законодавчих актах та забезпечить усунення законодавчих колізій, щодо у сфері здійснення аудиторської діяльності.

Прийняття проекту не потребує додаткових видатків з державного, чи місцевих    бюджетів. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань аудиторської діяльності не впливає на доходну  та видаткову частини бюджетів.

Я прошу схвалити і підтримати пропозицію по зазначеному законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В кого запитання  є до Тетяни Єфимівни?

До Тетяни Іванівни? Немає.

Ви, очевидно, помітили, професійно підготовлений проект і чіткі відсилки до всіх законопроектів, законодавчих актів, де потребується внести уточнення. Від комітету – Воропаєв Юрій Миколайович. Будь ласка, думка.

 

11:36:14

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, данный законопроект разработан Кабинетом Министров Украины по нашему с вами поручению, которое мы дали, принимая закон об аудиторской деятельности в прошлом году. Согласно этого закона, приводится в соответствие вся терминология с новым Законом об аудиторской деятельности и приводится в соответствие также вопрос, связанный с сертификацией аудиторов, которые осуществляют аудит банков. 

Комитет рассмотрел данный законопроект на своем заседании и рекомендует Верховной Раде принять его в первом чтении. В то же время, комитет обратил внимание на то, что в этом законопроекте есть некоторые неточности, которые требуется устранить до его принятия во втором чтении. В частности, в статье 162 Хозяйственного кодекса Украины в настоящее время пока существует норма, согласно которой, не может быть аудитором компания или лицо, которое связано с компанией имущественными отношениями. Эта норма почему-то исключается. С нашей точки зрения, ее нужно сохранить,  хотя и нужно видоизменить, так как в любом случае, аудитор имеет договор, по которому компания оплачивает услуги аудитора.

Также необходимо внести корректировку с точки зрения комитета в статью 22 Закона о банках и банковской деятельности. Не совсем удачная формулировка здесь в части иностранных аудиторов применена.

Кроме этого, Главное экспертное управление обращает наше внимание на необходимость привести в соответствие данного законопроекта со статьями 364 и 365 Хозяйственного кодекса Украины.

Учитывая… После  доработки законопроект можно принимать во втором чтении также.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Запитання до Юрія Миколайовича?

Немає запитань. Сідайте, будь ласка.

Хто хотів би висловитися з приводу можливості чи неможливості прийняття цього проекту?

Згодні з тим, що це безпосереднє виконання постанови попереднього доручення Верховної Ради, яке зроблено Кабінетом Міністрів і комітет підтримує проект закону для прийняття його в першому читанні, тому я ставлю його на голосування, будь ласка. Реєстраційний номер 3471.

 

11:38:57

За-250

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо земельних відносин), реєстраційний номер 3624. Доповідає Куруленко Святослав Сергійович – перший заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища.

 

КУРУЛЕНКО С.С.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямовано на усунення неузгодженості деяких норм Господарського кодексу України, Закону України „Про оренду землі”.

Проектом Закону України передбачено внесення змін до Господарського Кодексу України прийнятого 16 січня 2003 року у частині вилучення норми про обов’язковість нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки та внесення відповідних змін до Закону України „Про оренду землі”.

Законом України від 2 жовтня 2003 року Закон України „Про оренду землі” викладено в новій редакції, частиною 1 статті 14 якою визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Наведена редакція статті 14 закону є чинною на сьогоднішній день.

Однак, частиною другої статті 290 Господарського кодексу України прийнятого 16 січня 2003 року визначено, що оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідчено нотаріально та зареєстрована в установленому законом порядку не допускається.

 Той же час, статтею  четвертою цього кодексу встановлено, що земельні, гірничі,  лісові  та  угодні відносини, відносини щодо використання  охорони рослинного і тваринного світу, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря не є предметом регулювання цього кодексу.

Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року набув чинності 1 січня 2004 року. Отже, вже після прийняття Господарського кодексу 2 жовтня 2003 року Закон України „Про оренду землі” викладено в новій редакції, згідно якої вже не передбачалася обов’язковості нотаріального посвідчення договорів оренди земельної ділянки. Проте, відповідні зміни до Господарського кодексу не внесені.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України цими та іншими законами України і договорами оренди  землі.

 У зв’язку з цим внесення запропонованих змін до Господарського кодексу України потребує одночасного внесення зміни до статті 6 Закону України „Про оренду землі”.

Зважаючи на вище викладене, міністерство пропонує прийняти даний проект Закону України за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи є запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка, спасибі.

 Юрій Миколайович Воропаєв, ваше слово від комітету, будь ласка.

 

11:42:45

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Данный законопроект, я считаю, более прогрессивным по отношению к существующему действующему законодательству, так как он предусматривает то, что стороны будут не обязаны , а по своему желанию его нотариально удостоверять иди не удостоверять  ему договора аренды земли. Поэтому комитет, когда рассматривал данный законопроект он считает, что данный законопроект положителен и  требует его утверждение в первом чтении.

В тоже время, комитет обратил внимание разработчика, Кабинет Министров Украины, на то, что   в настоящее время существует порядок регистрации таких  договоров, договоров аренды земли в государственном реестре в Минюсте  Украины. И в настоящее время  специальным постановлением Кабинета Министров Украины  обязанность регистрации таких  договоров этом реестре возложена на нотариусов и только ни на кого больше. В связи  с тем, если мы  примем  в такой редакции этот законопроект, то возникнут проблемы, связанные с государственной регистрацией подобных договоров.

Поэтому комитет рекомендует Верховной Раде принять его в первом чтении  и доработать его до второго чтения, урегулировав вопрос отношений регистрации подобных договоров  в реестре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Юрія Миколайовича є? Немає запитань. Сідайте, будь ласка.

Хочу звернути увагу проект закону врегульовує систему законодавства, вилучає  з Господарського кодексу те, що віднесено до інших нормативних документів ті  статті і не буде дублювання. Тому  прийняття його конче необхідно. Я прошу підтримати проект закону і проголосувати його в першому читанні.  Будь ласка,  іде голосування.

 

11:44:43

За-229

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Мельниченко Олександр Іванович, перший  заступник  голови  Антимонопольного комітету, має слово. Будь ласка.

 

МЕЛЬНИЧЕНКО О.І.   

Вельмишановний Олександре Олександровичу, вельмишановні народні депутати України! Закон  України „Про захист від недобросовісної конкуренції” прийнятий ще  у 1996 році.  Так трапилося,  що мені довелося  його тоді доповідати у цій залі.

Потреба у внесенні змін обумовлена необхідністю   врахування досвіду застосування цього  закону  органами Антимонопольного  комітету та судами, а також змінами у правовому регулюванні та умовах господарської діяльності, що відбулися в Україні в останні роки.

Наразі законодавство не дозволяє ефективно боротися з недобросовісною  рекламою. Тому проектом акта пропонується  визначення недобросовісною конкуренцією  поширення  інформації, що вводить в оману ( це стаття 15 із значком один). Повідомлення такої інформації,  до прикладу,  у рекламі може ставити рекламодавця у більш вигідне становище і надавати йому необгрунтовані  переваги перед  його конкурентами.

Низку положень законопроекту  спрямовано на врегулювання питань  процесуальної діяльності органів Антимонопольного комітету України під час розгляду справ   про недобросовісну конкуренцію на засадах вже визначених  Законом України „Про  захист економічної конкуренції”.

Зокрема, мова йде про порядок розгляду таких справ та прийняття  за  результатами рішень суб’єктів відповідальності, до  яких з прийняттям цього закону  будуть віднесені  суб’єкти господарювання   фізичні особи, про строки давності, притягнення до відповідальності  і порядок накладання  стягнення штрафів.

Прийняття запропонованих змін до закону  дозволить підвищити ефективність захисту суб’єктів  господарювання та споживачів від проявів  недобросовісної конкуренції, а також сприяти розвитку засад добросовісної конкуренції.

Законопроект підтримано профільним Комітетом з питань  економічної політики  та в цілому позитивно оцінено  Головним науково-експертним управлінням Секретаріату Верховної Ради України.  Пропозиції надані у  висновку цього управління  будуть   обов’язково враховані під час підготовки проекту до другого читання.

Прошу підтримати Закону України про   внесення змін до Закону України „Про захист  від недобросовісної конкуренції” та прийняти його за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас запитання є. Будь ласка, Мармазов Євген Васильович.

 

11:47:20

МАРМАЗОВ Є.В.

Александр Иванович, вот в этом проекте закона предлагается лишить   органы Антимонопольного комитета  права изымать контрафактные товары.  Вы считаете, это правильно? Это не потянет  затяжка в наведении порядка и продолжение правонарушений?

 

МЕЛЬНІЧЕНКО О.І. Це не функція Антимонопольного комітету займатися конфіскацією цих речей. Для цього існують інші установи.   Його справа розглянути  справу, припинити порушення, вжити  заходів  для недопущення цього і накласти  відповідні санкції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще запитання?  Будь ласка, Сергій Кузьменко.

 

11:48:05

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі. Сергій Кузьменко, Соціалістична партія України. 

В розвиток запитання колеги Мармазова. Тоді скажіть, будь ласка, а яка доля цієї контрафактної продукції? Якщо ми її залишаємо у власника, то тоді не виключено, що вона знову попаде на ринок. Тобто якщо ми позбавляємо Антимонопольний комітет права, то тоді треба комусь це право дати, хтось повинен нею розпорядитись. І без законодавчого врегулювання тут все одно не обійдешся.

 

МЕЛЬНИЧЕНКО О.І. Дякую. 

Є кримінальна відповідальність, вельмишановні народні депутати, є кримінальна відповідальність за подібні дії, і саме там це питання може бути врегульоване. Воно буде врегульоване.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще запитання? Нема. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

Що скаже з цього приводу комітет? Василь Іванович Євтухов, будь ласка.

 

11:49:02

ЄВТУХОВ В.І.

Законопроект розроблено Кабінетом Міністрів з урахуванням набутого досвіду Антимонопольним комітетом та українським господарськими судами  при розгляді конкретних справ про захист економічної конкуренції, зловживань на ринку своїм монопольним становищем окремими товаровиробниками та досвіду правового регулювання господарської діяльності в умовах, коли змінилася об'єктивно і самі умови господарювання, змінилася і самі закони, окремі положення яких слід узгодити між собою, зокрема положення Закону про захист від недобросовісної конкуренції, Закону про захист економічної конкуренції та деяких положень про Антимонопольний комітет.

Порівняльна таблиця запропонованих змін до діючого закону, шановні колеги, вам роздана. Комітет з питань економічної політики на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти запропонований проект змін до Закону про захист від недобросовісної конкуренції (реєстраційний номер 3626) у першому читанні і доручити профільному комітету доопрацювати його до другого читання з урахуванням тих зауважень, які будуть подані народними депутатами чи висловлені на цьому засіданні. Проект постанови відповідного змісту вам розданий. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Василя Івановича є? Немає. Сідайте, будь ласка. Хто хоче висловити свої міркування? Павло Гнатович, будь ласка. Сулковський, прізвище нагадую, хто не пам'ятає. Будь ласка. 

 

11:50:37

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Спасибі, Олександр Олександрович.

Сулковський, фракція Партії регіонів, Рівненщина.

Ви знаєте, цей проект закону, зрозуміло, що ми будемо підтримувати, він потрібен сьогодні в Україні, а ось що стосовно… вчора якраз користуючись нагодою першого заступника голови Антимонопольного комітету там запитання давали що стосується  ситуації  по хлібу, що склалась на сьогодні з підвищенням цін в Україні і дуже було чітко домагання ведучого теле… 5-го телеканалу, що скажіть, будь ласка, вот єсть інформація, що це спонукали така політична сила, які очолюють комбінати хлібопродуктів в Україні бютовці. І це все було зрозуміло. Тому хотілося б, щоб відверто було сказати і вчора, щоб народ України почув, що це   дійсно спровокували підвищення цін на хліб такі політики як БЮТ. І це треба прямо і відверто говорити. Ці популісти тільки можуть сьогодні  робити шкоду в Україні.

І друге. На телеканалі, Олександр Олександрович, ви мабуть чули, „Свобода слова” сама лідерка БЮТ закидала ті в першу чергу фракції соціалістів ну і зокрема коаліції чому закон про  діти України, діти війни, війни як правильно у нас називається цей закон, проект закону. Чого цей закон про дітей війни, мол, не виконується? А не виконується він  в тому, що тільки не встигла сісти в  крісло Прем'єр-міністра Юлія Тимошенко, вона в першу чергу не думала про дітей війни, про цей закон, щоб він виконувавсь, а вона думала за те, як скоріше можна списати борги своєї власної фірми ЄСУ більше 7 мільярдів гривень. От якби оцей політик не брехали українському народу, що вони за народ, а вони дійсно на словах боролись за краще життя українського народу, то вже цей би закон був би втілений в життя і 7 мільярдів цих, які власній фірмі було з Державного бюджету присвоєно, вже сьогодні ми могли б направити ці більше семи мільярдів на цей закон для України. Тому я закликаю, що треба серйозно державним службовцям прямо і відверто говорити, хто винен в таких популістських гаслах в Україні: і по ціні на хліб, і по інших.

Дякую. А за цей закон треба голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за таку дохідливу інформацію, але хотів би сказати, Павло Гнатович, ваша аргументація дуже віддалене має відношення до цього закону. Правда, ви в кінці сказали, що ви закликаєте до голосування за цей закон, але, правда, я по його статтях шукав, яке це відношення має до подорожчання на хліб від опозиції, якоїсь політичної сили, поки що не знайшов. Очевидно, ви мали щось інше на увазі. А, може, ви глибше проаналізували цей проект.

Які ще будуть міркування з приводу цього закону? Я думаю, що можна прийняти його у першому читанні, тут пропонується, за основу прийнявши, з тим щоб можна було доопрацювати з урахуванням і зауважень, які вже тут висловлювалися, і в запитаннях давалися, і з огляду на висновки Експертного управління. Ставлю на голосування цей проект, 3626 його реєстраційний номер.

 

11:54:52

За-255

Проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про природні монополії". Доповідає перший заступник міністра економіки Сергій Андрійович Романюк. Будь ласка.

 

РОМАНЮК С.А.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до статті дев’ять Закону України „Про природні монополії” спрямований на удосконалення правової бази формування тарифів на товари та послуги, що виробляють і реалізуються суб’єктами природних монополій.

З метою запобігання включення необґрунтованих витрат, а також на захист прав споживачів цих послуг, в тому числі підприємців, від необґрунтованого підвищення тарифів.

Проектом Закону пропонується здійснити це шляхом внесення змін до статті 9 Закону України „Про природні монополії”, які нормативно врегульовують право Кабінету Міністрів України  та органів врегулювання цін встановлювати обмеження для суб’єктів природних монополій, які стосуються переліку витрат непов’язаних безпосередньо з виробництвом.

Сьогодні при встановленні цін, тарифів, як виявляють органи регулювання, зокрема Антимонопольний комітет, на товари суб’єктів природних монополій, враховуються витрати, які, згідно з законами про оподаткування, відносяться на валові витрати виробництва  та обігу, а саме: суми безнадійної дебіторської заборгованості та  відрахування до резерву сумнівних боргів, суми визнаних штрафів, пені, неустойки, витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення, тощо.

Зазначений приводить до того, що в існуючій галузевій методике ціноутворення включаються витрати, непов’язані з виробництвом та наданням послу, що постійно виявляються регулюючими органами в процесі перевірок.

Виключення вище зазначених витрат унеможливить необґрунтоване підвищення цін та тарифів підприємств-монополістів та створить умови прозорого держаного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій.

З огляду на вище викладене, просимо підтримати проект Закону про внесення змін  до статті 9 закону України  „Про природні монополії”.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до доповідача в кого є? Спасибі, Сідайте, будь ласка.  Василь Іванович Євтухов, від комітету, ваша думка?

 

11:57:31

ЄВТУХОВ В.І.

Шановні колеги, цей проект розроблено Кабінетом Міністрів  з огляду на те. що практика ціноутворення у сферах дії природних монополій та існуюча законодавча база з цих питань є недосконалою та непрозорою, що стало однією з причин зловживань при встановленні тарифів в першу чергу в системі житлово-комунального господарства.

У деяких монопольних галузях законодавчо, навіть, не встановлено особливості формування тарифів на продукцію монополістів. Деякі існуючі нормативні акти містять  взаємовиключаючі положення. А деякі нормативи, наприклад, положення бухгалтерського обліку розділ „Витрати” взагалі не можуть бути використані при тарифоутворенні я нормативний документ. Про що є офіціальний лист Мінфіну. Але монополісти попри це на ці „нормативи” (в лапках) посилаються, заганяючи в тариф все, що завгодно: штрафи, пені, неустойки, -  аж до відсотків за кредит та втрат води, що тече в землю з іржавих труб.

Цей проект є результатом довгих дискусій різних відомств в самому Кабінету Міністрів про нормативні обмеження тарифів та про те, що враховувати у витратах при регулюванні цін на товари та послуги монополістів, а що не враховувати.

Кінець кінцем з метою обмеження неефективних витрат суб’єктів природних монополій уряд прийняв узгоджене, на його думку, рішення і вніс його на розгляд Верховної Ради України. Комітет розглянув цей проект на своєму засіданні і попри існуючі окремі зауваження членів комітету прийняв рішення рекомендувати народним депутатам на сесії прийняти вказаний  законопроект у першому читанні з тим, щоб мати змогу комітетові доопрацювати ці зауваження і внести законопроект на друге читання, щоб пройти його уже постатейно таблицею.

Відповідний проект постанови Верховної Ради, який збігається з висновками Головного науково-експертного управління, вам роздано. Реалізація закону не потребує додаткових витрат. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Запитання до Василя Івановича є чи ні? Немає.

Я думаю, що і його аргументація, аргументація доповідача була дуже переконливою з приводу уточнення тих витрат, які природні монополісти можуть брати собі, враховувати їх як затрати, а які не можуть іти, віднесені до такої категорії. Якщо є бажаючі, будь ласка, висловіться.

Павло Гнатович і Сергій Матвієнков. Будь ласка, Сулковський, Матвієнков і Мармазов. Будь ласка.

 

12:00:19

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Цей проект закону треба, дійсно, підтримувати. Зрозуміло, що його треба доопрацювати в деякій мірі, тому що є багато пропозицій. І, я думаю, що до другого читання він буде доопрацьований. Але? виходячи з того, чого я закликаю, що треба голосувати за нього, тому що, ви пам’ятаєте, така політична сила, яка  себе сьогодні називає так  званою опозицією на чолі з Юлією Тимошенко, коли ціни на комунальні послуги поїхала особисто по Західній Україні і почали своєю політичною силою і в обласних радах і у міських радах провокувати ціни, що їх треба піднімати. І ви знаєте, що у  багатьох радах підняли, все-таки ціни, а потім з другого боку набралась наглості і почала говорити, що це уряд і тобто, і парламент винні в тому, що почали піднімати ціни для населення.

Тому я думаю, що цей проект закону якраз і буде стримувати таких популістів, як Юля Тимошенко і як інші, які своїми діями тільки і  роблять шкоду в Україні і для народу України.

Ми повинні голосувати за цей проект закону і дамо цим законом по руках таким політикам популістам, як Юля Тимошенко, В’ячеслав Кириленко і багато інших, як кажуть, що а чого ви голосували за такі  проекту закону і подолання вето Президента про  Закон „Кабінету Міністрів”, а В’ячеслав Кириленко говорить, ви знаєте, ми не говоримо ким ти був вчора, ми говоримо ким ти є сьогодні. То дуже добре, вчора, позавчора нашкодили людям, що сьогодні треба роками виправляти уряду  ці всі проблеми, які вони наплодили за цей практично 2005-2006 рік і  продовжують сьогодні їхати і брехати по Україні, що вони так  переживають за  український народ. Тому я думаю, що треба, народні депутати, голосувати за ці проекту закону. Багато законів ми прийняли прекрасних, де сьогодні Президент Віктор Ющенко бачить, що їх треба підписувати, бо сам народ сьогодні вже не витримає, якщо буде Президент блокувати наші тільки такі проекти закону, які, дійсно, на користь життя українського народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Це виступав Павло Гнатович Сулковський, я повторюю. Слово має Сергій Матвієнко, будь ласка. Матвієнков.

 

12:03:10

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция социалистов.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, действительно рассматриваемый вопрос очень серьезный и проблема, которая поднята в нем, весьма больна, особенно для промышленности. Во всем мире практически государственные монополии используют как механизм стимулирования для развития тех или иных отраслей экономики. При помощи государственных монополий осуществляют толчок к развитию тех или иных отраслей, тех или иных направлений. У нас, к сожалению, за последние годы создалась система или порочная практика, когда государственные монополии используют либо как механизм латания дыр в Державном бюджете, либо как механизм давления на те или иные отрасли, вольно или не вольно, которые возникают при работе промышленности. И для промышленности, я еще раз подчеркиваю, это одна из наболевших тем, которая давно созрела и давно уже перезрела. Я думаю, что данный закон нужно принимать в первом чтении и дополнять его в том плане, чтобы смотреть в комплексе. Нам еще необходимо видоизменять, чтобы мы четко имели понятие, что такое «государственная монополия», на что она распространяется.

Сегодня, предположим, многие газовые концерны, многие газовые структуры не имеют, не подпадают под структуру газовой монополии, вернее монополистов государственных, и тем саамы, мы попадаем в очень серьезное положение. Вот эти все, так называемые прослойки, которые возникают у нас, там 10 долларов на цену газу, там 2 доллара на цену газа и фактически покупая газ на границе по 135 долларов, на промышленных предприятиях сегодня они доходят по 190. И промышленное предприятие вынуждено на своем горбу тянут непонятные структуры, удовлетворяя непонятно чьи потребности, отстегивая от так важной себестоимости и цены на товар, непонятные средства, которые идут в чьи-то карманы. Это один момент.

Второй момент, сама процедура увеличения цены на тот же газ. С первого числа было принято постановление, увеличение цены стоимости газа на 4 доллара, обосновывая, мотивируя тем, что эта величина должна компенсировать закачку газа в газохранилища. Задаем логический вопрос, а что в себестоимости вида деятельности этих предприятий не предусматривался механизм закачки газа? Почему этот вопрос должен ложится на плечи потребителя? Сегодня крупные промышленные предприятия, в том числе от комбината Ильича шлют телеграммы каждый день в буквальном смысле: «Останавливаем, прекращаем  поставку газа!».

Вообще непонятная ситуация. Предприятие стабильно платит по тем ценам, которые есть   в договоре, но оно же платит, а  ему до нуля сегодня сокращают поставку газа.

Поэтому, данный законопроект, он  нужен сегодня как никогда, он как никогда востребован. Поэтому нужно его принимать в первом чтении, доводить до логического завершения  и делать так, чтобы он работал: работал на всю промышленность, работал на всю страну. Спасибо.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, я думаю, що ви добре доповнили Павла Гнатовича. Слово має  Євген Васильович Мармазов, будь ласка, а потім Александровська.

 

12:06:08

МАРМАЗОВ Є.В.

Прежде всего, нужно сказать положительный момент то, что проект закона этот вносит правительство и действительно правительство понимает, что  это очень   нужный закон.

Но проект  закона вносит изменения в порядок формирования цен на товары  и субъекты природных монополий. В частности, предлагается не учитывать в цене товаров  субъектов природных монополий суммы безнадежных  дебиторских задолженностей,  суммы признанных штрафов,  пени неустойки, суммы недостачи и так далее, так далее.

Это, в принципе правильно, что  не учитывается  и это  соответствует Закону о  цене и ценообразованию. Тем более цена на  товары субъектов природных монополий действительно играет решающую роль в социальных вопросах.

Ну что такое цена на газ? Вот здесь передо мной говорил мой коллега. Что такое цена на электроэнергию? Что на нефтепродукты, что  на воду, на тепло. Что такое цена на железнодорожный транспорт, на  перевозки железнодорожным транспортом и так далее? Чем это  будет ниже, тем лучше для нашего народа.

Поэтому я считаю, что этот закон надо принимать в первом  чтении, он действительно очень нужен и ценный, и его нужно   дорабатывать ко второму чтению.

Не осталось времени, я прошу передать слово Александровской.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла Олександрівна, вона свій час може використати, будь ласка.

 

12:07:39

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Не важно. Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Вы знаете, это очень хороший законопроект, он продолжает политику, которая принята нашей Верховной Радой: политика на урегулирование проблемы цен и тарифов. Ведь самый главный вопрос – обоснованность этих цен и тарифов.  И во многом вот эта обоснованность была связана с тем, что    в себестоимость закладывались те платежи, те траты, которые не имеют никакого отношения к реальному качеству, что ли услуги, которая оказывается населению. Я имею в виду, жилищно-коммунальные тарифы. Вот я сталкивалась с тем, что жилищно-коммунальные предприятия, которые являются природными монополистами, они содержат социально-культурную сферу. Это хорошо, но почему это платит нищее население города, которое не пользуется этими благами, этими социально-культурными учреждениями. Почему закладывались долги? Предприятия брали кредиты в банках. Эти кредиты не могли вернуть и опять таки, вот эти долги закладывались опять в себестоимость и опять это платит нищее население.

Поэтому я считаю, что правительство, продолжая ту политику, которая здесь основана в нашем парламенте, политика на государственное регулирование цен и тарифов и, особенно то, что касается природных монополистов, а к ним относятся жилищно-коммунальные хозяйства, и поэтому этот законопроект нужно принять в первом чтении. Внимательно еще посмотреть и я поддерживаю коллег, которые до меня выступали и говорили о порядке формирования цены на газ. Это вопрос, который касается всей экономики Украины, который касается материального положения всех граждан Украины и поэтому нужно очень внимательно относиться к вопросам, связанными с формированием цены на газ и цены на электроэнергию. Поэтому предлагаю в первом чтении этот законопроект поддержать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Взяли участь в обговоренні ті депутати, які працювали конкретно над цим документом і виявляють його справді реальні переваги. Тому  маю всі підстави поставити проект постанови з цього приводу про голосування за основу в першому читанні цього законопроекту (реєстраційний номер 3633). Будь ласка, йде голосування.

 

12:10:00

За-249

Рішення прийнято.

Шановні депутати, перед тим як оголосити перерву, я хочу до вас звернутися з такими словами. У нас впродовж нинішніх останніх двох місяців надійшло більше тридцяти законопроектів про внесення змін до Закону про організацію закупівель і послуг за державний кошт. На всіх зустрічах, які ми проводили в цей час, я десь шість зустрічей провів в областях із керівниками органів місцевого самоврядування   і не тільки. Скрізь йшли побажання про внесення змін до цього закону для прискорення і спрощення процедури проведення тендерів і організації закупівель за державні кошти. Питання надзвичайно важливе, робоча група на чолі з Олександром Миколайовичем Ткаченко опрацювала законопроекти і погодила їх із Кабінетом Міністрів. Тобто, це спільна позиція і Кабінету Міністрів, і нашої робочої групи депутатської. І я просив би вас, щоб ми після перерви, в першу чергу, розглянули цей закон. Зараз він службами роздається вам для того, щоб ви подивилися в чому суть тих змін, які там передбачені. І я сподіваюся, що ми можемо, прийшовши після перерви о 12.45 на засідання, могли прийняти ці закони.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали. Будемо продовжувати засідання.

Проект Закону про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти роздали по сесійній  залі? Так, тобто, одержали. Так, як ми і домовлялися, ми маємо після перерви заслухати цей законопроект. Нам його треба було б включити до порядку денного, але давайте ми все-таки спочатку послухаємо  проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо черговості задоволення вимог страхувальників в разі ліквідації страховика (реєстраційний номер 3638). Доповідає голова Державної комісії з регулювання ринків, фінансових послуг Альошин Валерій Борисович, підготуватися Воропаєву. Будь ласка.

 

АЛЬОШИН В.Б.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо черговості задоволення вимог страхувальників в разі ліквідації страховикам розроблено на виконання загальнодержавної програми адоптації законодавство України до законодавства Європейського Союзу.

Метою проекту є вдосконалення  законодавства в  частині задоволення вимог страхувальників в  разі ліквідації страховика. Не у четвертій черзі, як зараз, а у першій черзі та встановлення порядку задоволення вимог кредиторів страхувальників першої черги до страховика за договорами страхування.

Ініціювання змін до законодавства викликано необхідністю встановлення найбільш ефективної процедури задоволення таких вимог та   необхідністю врахування міжнародного досвіду. На сьогодні в європейському законодавстві встановлюється необхідність забезпечення  державами-членами переваги страхових вимог над іншими  вимогами до страхового підприємства у разі його ліквідації.

Прийняття такого законопроекту дозволить забезпечити захист прав страхувальників. Є важливим доповненням чинної системи функціонування страхування в Україні. Оскільки  саме страхувальник як споживач страхових послуг та як суб’єкт, інтереси якого  є пріоритетними, потребує першочергового  захисту  його майнових інтересів  та гарантування повернення своїх страхових внесків.  Проектом  закону  передбачено внесення змін до законів  України  про  відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом та про страхування.

На моє переконання внесений урядом проект закону дозволить, з одної сторони,  гармонізувати українське законодавство з вимогами європейських директив, з іншої сторони,  реалізувати концепцію захисту прав споживачів фінансових послуг, над якою активно працює Державна  комісія  з регулювання ринків  фінансових послуг та інші органи  виконавчої влади. Прохання підтримати зазначений законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви закінчили? Будь ласка,  чи є запитання? Запишіться, якщо є.  Немає. Сідайте, будь ласка. Так, хто у нас?

Юрій Миколайович  Воропаєв. Прошу.

Валерій Борисович, дякую.

 

12:51:23

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Данный  законопроект  рассмотрен  Комитетом  Верховной Рады  Украины по вопросам экономической политики  на своем.. на его заседании  13 июня сего года. Комитет рекомендует принять данный законопроект в  первом  чтении.

В тоже время комитет обращает  внимание, что  в данном законопроекте есть некоторые неточности, которые   необходимо уточнить при доработке ко второму чтению. В частности,  имеется в виду, что не все изменения  необходимые внесены.

Необходимо  также  внести изменение в статью  112 Гражданского кодекса Украины, который также определяет очередность   удовлетворения требований кредитора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи немає запитань?  Немає, добре, сідайте Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. У першому читанни его принять, а потом  ко второму чтению его доработать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?  Є,

Бондарчук, будь ласка. Мікрофон з місця Івану Миколайовичу.

 

12:52:37

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги!

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

  Незважаючи на  суттєві зауваження з боку Головного науково-експертного  управління, я пропоную  все-таки підтримати цей законопроект і проголосувати  за нього у першому читанні, тому що імпонує загальна як би чи головна  концепція – це посилити відповідальність за   повернення страхових сум. Бо ми знаємо, що і сьогодні ще,  15 років пройшло після розвалу Радянського Союзу, але ми ще маємо великі борги перед страхувальниками по лінії колишнього Укрдержстраху, тому що не була визначена і черговість виплати цих  страхових сум тощо.

Тому  є пропозиція підтримати   цей законопроект. Який має у своїй основі прогресивну лінію – це посилити відповідальність  тих, хто займається страхуванням, за  повернення  коштів страхувальникам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Більше немає бажаючих взяти участь в обговоренні, тому будемо визначатися.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін до деяких законів України щодо черговості задоволення вимог страхувальників в разі ліквідації страховика (реєстраційний номер 3638). Прошу голосувати.

 

12:54:28

За-229

Рішення прийнято, в першому читанні.

Так, шановні колеги, ще раз наголошую, так як ми і домовлялися перед оголошенням перерви, що нам потрібно буде включити до порядку денного і розглянути законопроект 35540д, це проект Закону про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Незважаючи на те, що є декілька десятків законопроектів, але робоча група, яка створена під керівництвом нашого колеги Ткаченка, узагальнила їх і звела, по суті, всі пропозиції до одного законопроекту. Якщо ми будемо розглядати всі 27 чи 28, то зрозуміло, що нам і одного дня не вистачить, а тим більше, деякі з цих законопроектів вже не є законопроектами, тому що вони внесені суб'єктами законодавчої ініціативи, які вже такими не є, тобто колишніми народними депутатами. Тому давайте ми розглянемо цей узагальнюючий, узагальнюючий і на цьому поставимо крапку довгим розмовам навколо цього питання, яке досить і досить хвилює суспільство. В першу чергу тих, хто з цим стикається.

Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного і розгляду законопроекту за номером 3554-д – проект Закону про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Прошу голосувати про включення до порядку денного, до порядку денного, голосуємо.           

  

12:56:16

За-203

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 162, соціалісти – 2, „Блок Тимошенко” -  9, комуністів – 20, "Наша Україна" – 0, позафракційні – 10.

Будь ласка, запишіться від фракцій з мотивів голосування. Будь ласка… тихенько, тихенько. Запишіться від фракцій – які мотиви. Так, по 1 хвилині. Будь ласка, Чмирь – соціалісти.

 

12:57:00

ЧМИРЬ С.М. 

Адам Иванович, это я… на Данилина переключите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну добре, порушимо, закриємо очі. Данілін, будь ласка.

 

12:57:18

ДАНІЛІН М.О.

Да. Спасибо, Адам Иванович. Уважаемые коллеги, Николай Динилин, фракция Соцпартии, город Киев.

Дело в том, что я посмотрел вот те обобщенные замечания и дополнения, я был один из тех, который давал как раз изменения по поводу проведения торгов и тендеров по изготовлению дипломов, студенческих и всего остального. Там получается, что из бюджетных денег на все эти процедуры изымалось 5 миллионов гривен и мои изменения как раз касались вопроса о том, чтобы сэкономить для вузов и для государства эти деньги, и я смотрю, что здесь вот в том, что только что я получил, абсолютно никаких этих изменений, ничто не учтено и ничего нет, поэтому вызывает вопрос, если рабочая группа работала, то почему не сделана таблица по всем предложениям, которые вносились, и не написано учтено – не учтено. И в данной ситуации абсолютно не понятно. То есть, учтены какие-то индивидуальные моменты….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Самойлик, будь ласка.

 

12:58:32

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Ну безумовно ми всі з вами знаємо, що нам треба вдосконалювати цю систему і цей закон. Дійсно справді нам всюди говорять про те, що далі з такою… з такими підходами не можна миритися.  Але, Адаме Івановичу, все-таки я хотіла б для себе уяснити яка мета прийняття цього закону. Чи дійсно з  процедури… спростити процедуру і для бюджетних   організацій, і для наших підприємств, і таке інше, тобто щоб не було такої, тяжеловесной этой процедуры. Чи це просто зміна сфер впливу? Ось, що нас більше всього турбує. Ми згодні зібратися, проголосувати за закон України, але, якщо головна мета – спрощення процедури – буде витримана, тоді, безумовно, я думаю, що ми наберемо з вами під 300 голосів. Тому, дійсно, у нас і є питання з приводу цього закону з неврахування пропозицій і інших народних депутатів України, які подавали вже законопроекти, вони не всі були розглянуті. Комітет в тому числі також не розглянув чомусь цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов.

 

12:59:44

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, действительно, когда принимался законопроект, его цель была святая – это повысить эффективность и рациональность использования бюджетных средств. И, ну, то, что хорошо было на бумаге, когда прошло апробацию на практике, то показало целый ряд, як кажуть, недолугостей в цьому законі. И, выезжая в округа, мы, по-моему, все народные депутаты получали максимум вопросов именно по этому закону: что забюрократили и практически нет освоения бюджетных денег, нельзя провести закупки и так далее, и так далее. Поэтому то, что из 30 законопроектов по внесенню змін Александр Николаевич все-таки вместе со своей группой вышел на один, я думаю, нам нужно принять этот законопроект – и внести существенные изменения в этот закон, чтобы, действительно, он работал на ту цель, ради которой принимался: это повысить эффективность и рациональность использования бюджетных средств и уменьшить бюрократизацию этого вопроса. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Матвієнков.

 

13:00:45

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Чем скуднее бюджет, тем более из него тянут средств. Это неписаный закон природы, который существует на сегодняшний день. Палка состоит из двух сторон, с двух концов: с одной стороны, нам необходимо создать четкую, нормальную процедуру, при которой бы мы контролировали использование бюджетных средств, но эта процедура должна быть прозрачная, ясна, понятная для всех, но, с другой стороны, мы должны закрыть брешь для разворовывания  этих бюджетных средств.

Сам подход: почему мы не голосовали за  включение в повестку дня. Нам только что отдали горячий законопроект. Мы говорили на эту тему, буквально будем говорить так, две недели.

Мы не против того, что здесь нужно наводить порядок. Каким образом? Что это за законопроект, вошли ли наши правки? Каким образом он будет работать сам этот механизм?

Я так понимаю, что для того, чтобы закон в государстве работал, его, как минимум, нужно было просмотреть, проанализировать, каким образом он буде связан с работой наших местных органов власти. Каким образом он будет воздействовать на процедуру контроля за использованием бюджетных средств?

Если пойдем по принципу просто нажатия кнопок, это не совсем правильный путь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Майко, будь ласка.

Віталій Майко, мікрофон.

 

13:02:01

МАЙКО В.І.

Адаме Івановичу, ми з самого початку, коли приймали цей закон, переплутали державні і недержавні гроші. Ніколи гроші державних підприємств не були грошима держави. Це гроші господарюючих об’єктів і під маркою того, що боротьба йде з підприємствами всім, кому робили комбінації з бюджетом продовжують робити ці комбінації.

Тому треба, перш за все, виключити з цього закону державні кошти, як кошти державних підприємств, це  недержавні кошти і ніколи вони ними не були, навіть, під час радянського союзу.

Це гроші господарюючих об’єктів. Як тільки ми це виключимо, то всі гроші. Які є в державі, почнуть працювати. Я вам можу привести приклад, сьогодні зупинений вагонобудівні заводи, бо ніхто їм не продає зовсім комплектацію, бо невигідно подавати на конкурси і ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дайте можливість завершити.

 

МАЙКО В.І. Я це  пропонував з самого початку і історія, яка пройшла зараз, цих місяців по країні, показала, що ми нанесли дуже великий ущерб підприємствам України. І продовжуємо це робити. Це головне питання, а не як купляти бланки, чи откритки, чи що-небудь інше, чи парти, чи автомобілі.

Треба звільнити виробництво. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, кожен представник фракції, хто записався, мав можливість висловитися. Але ще раз нагадую, кожен із вас абсолютно має рацію.

Я просив би, давайте ми проголосуємо про включення цього законопроекту до порядку денного, а тоді, коли ми будемо розглядати питання по суті, коли ми послухаємо доповідача, коли ми задамо йому запитання, коли ми, можливо, задамо питання представникам уряду, якщо будуть такі, коли ми його обговоримо, ось тоді ми будемо більш свідомо підходити до того, про що ми ведемо мову.

Я погоджуюся із Матвієнковим про те, що тільки-но він вам надійшов до рук. Тим більше, що в ході, так би мовити, заслуховування буде можливість полистати, подивитися, які туди пропонуються зміни, і ми підійдемо свідомо до визначення долі цього законопроекту.

Тому я пропоную ще раз повернутися до голосування про те, щоб включити цей законопроект до порядку денного і розглянути. Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу голосувати. Голосуємо дружно.

 

13:05:06

За-248

Повернулися.

Тепер ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного і розгляду законопроекту за номером 3554-д, проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про  закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Прошу голосувати.

 

13:05:39

За-259

Рішення прийнято.

Тоді, Микола Янович, Ткаченко? Будь ласка, від робочої групи, керівник робочої групи – Ткаченко Олександр Миколайович. Прошу, 10 хвилин.

 

13:05:59

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги,  проект Закону України "Про  внесення змін до Закону „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” підготовлено Робочою групою з питань удосконалення законодавства щодо державних закупівель, регулювання ринку державної закупівлі та інших, пов’язаних з  цим питань, на виконання функцій та завдань, покладених розпорядженням Голови Верховної Ради від 18.01 цього року.

Даний законопроект розроблено на базі понад 27 із 32 поданих законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради різними суб’єктами законодавчої ініціативи та враховано більшість пропозицій, що надходили.

Законопроект є єдиним узгодженим законопроектом в цій сфері правового регулювання. Прийняття проекту закону про внесення  змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” пов’язано з необхідністю вдосконалення системи державних закупівель, врегулювання актуальних питань, які виникають при реалізації його положень, запровадження більш сприятливих умов проведення процедур державних закупівель, збалансування системи державного та громадського контролю в цій сфері, підвищення рівня ефективного  та раціонального використання державних коштів під час закупівель товарів, робіт і послуг.

Метою законопроекту є прийняття норм, які спрямовано на забезпечення ефективного рівня функціонування системи державних закупівель та подолання окремих негативних явищ у цій сфері, що забезпечить  ефективне та раціональне використання державних коштів в Україні.

 Цілі і завдання розробленого законопроекту полягають у створені належних законодавчих засад здійснення закупівель.  Законопроектом передбачається внесення змін до закону „Про закупівлю товарів, робіт і  послуг”, зокрема, скасування норм, які наділяють тендерну палату  України  адміністративними функціями. Збільшення нижніх вартісних меж при яких розпорядники державних коштів повинні  застосовувати процедури державних закупівель передбачені Законом України „Про державні закупівлі”.

Виключення з тексту закону про закупівлю робіт і послуг за державні кошти норм щодо порядку   функціонування реєстру учасників процедур закупівель стаття 16 прім, про закупівлю товарів, робіт і послуг.

Розширення переліку предметів закупівлі, на які не поширюються норми закону. Удосконалення механізму здійснення закупівлі на засадах міжвідомчої координаційної групи, уточнення норм щодо виявлення, пов’язаних осіб, стаття 7 Закону про державні закупівлі роботи і послуги. Зменшення мінімальної необхідної кількості учасників торгів, необхідної для проведення торгів з трьох до двох. Удосконалення порядку оскарження рішень дій або бездіяльності замовників торгів. Запровадження цього закону не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, сприятиме економічному та раціональному використанню державних коштів. В даній сфері нормативно-правового регулювання діють Бюджетний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України про закупівлю товарів і послуг за державні кошти і ряд інших законодавчих актів.

Прогноз соціально-економічних показників та інших наслідків даного закону. Прийняття закону позитивно безперечно відобразиться на загальному стані системи державних закупівель, забезпечить створення міцної правової основи щодо ефективного раціонального та економічного використання державних коштів під час проведення процедур державних закупівель. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович. Чи є запитання? Прошу записатися. Так будь ласка, Бронніков.

 

13:10:42

БРОННІКОВ В.К.

Александр Николаевич, я хотел бы все-таки, чтобы был услышан ответ на вопрос, который задал коллега Майко. Специальные государственные предприятия, предприятия атомной энергетики, предприятия работающие, в первую очередь, на обеспечение безопасности самой атомной энергетики и в целом, что называется стороны, это предприятие «хозяйствующие субъекты». Они управляются государством, они управляются министерством, но их обслуживают предприятия, которые эксклюзивные. Почему мы все-таки не разделяем государственные кошты – это деньги бюджета и деньги, которые управляются через государственные предприятия, это же разные деньги. Дайте пожалуйста ответ, почему комиссия отказала.

 

ТКАЧЕНКО О.М.  Спасибо. Вопрос такого порядка. В бюджете заложено где-то в пределах 75 миллиардов   бюджетных средств на государственные закупки. В частных предприятиях  заложено где-то от 120 до 150 миллиардов. Ставится вопрос, стоит вопрос точнее и Майков по своему прав, и вы по своему правы. Если предприятия стопроцентно государственные – это один, как говорится, вопрос.

Но если часть предприятий, и значительная часть, точнее большая часть собственности государства, что сегодня стало собственностью частных  лиц, там обращается, еще раз говорю, в два  в три раза больше капитала, нежели в государственных предприятиях тех средств, которые выделены бюджетом.

И давайте мы попробуем разделить тот капитал, который допустим государство имеет 51 процент, частный капитал там 49 процентов. Как его разделить и почему  ставить одних в одно положение государственные предприятия, а частный капитал …

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Поэтому  я считаю, что комиссия пришла к такому заключению, что здесь выводить из-под контроля  тендера нецелесообразно.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Данілін.

 

13:13:25

ДАНІЛІН М.О.

Данилин Николай, фракция Социалистической партии, город Киев.

Александр Николаевич, я хотел бы уточнить. Вот суть моего предложения, она заключалась в том, что   изготовлением бланков для системы образования  занимается одно предприятие. Документы подают вузы на проведение вот этой до закупки всей   этой тендерной документации тратят  5 миллионов гривен государственных денег. И все равно при проведении тендеров, какой бы участник не участвовал, все равно заказ идет на изготовление опять же на то предприятие, которое имеет на это право.

Скажите, вот в том, что вы сейчас закон предлагаете, который отработан рабочей группой, там есть механизм, который убирает вот это абсолютно не нужные вещи, игры, которые проводятся для того, чтобы изъять государственные деньги просто на то, чтобы готовить тендерную документацию. Ну, это же смешно. Получается, что с одного кармана государства вынимаем и как бы делаем вид, что этого никто не видит. Механизм.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Вопрос очень правильный и мы эти вопросы, когда рассматривали на межведомственной комиссии, здесь присутствует Копылов Вадим Анатолиевич, у нас не было ни одного случая, чтобы мы это не учли.

Рабочая межведомственная комиссия эти вопросы все, но мы как говорится, в этот законопроект эту поправку маєм внести несомненно. Вопрос правильный.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина.

 

13:15:01

САМОЙЛИК К.С. Дякую.

Олександре Миколайовичу шановний, звичайно, ми бачимо, що цей закон, якийсь невеличкий шажок, будемо по-чесному говорити щодо вдосконалення існуючого закону. Але мене просто вражають ті підходи, які зараз ми всім демонструємо. Поспіхом, за десть хвилин такий законопроект, який на слуху у всіх, які б дійсно хотіли всі вивчити і внести свої пропозиції, досить суттєві пропозиції, нам за десять хвилин до початку надали цей законопроект. Це просто неповага до народних депутатів України.

Але я хотіла би знати, скажіть, будь ласка, а чому цей законопроект не розглянутий на профільному комітеті?

 

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі.

Дійсно, цей законопроект не розглядався на профільному комітеті, так як голова і заступник сьогодні здали мандати, а перший заступник хворий уже дві неділі. Це я розумію, це безперечно, питання правильне і воно йде з порушенням Регламенту, питань немає. Але я вам повинен, шановні колеги, сказати одну таку річ. Починаючи з 2000 року, це одинадцятий законопроект.

От за сім чи за 6 з половиною років ми розглядаємо на даний, по даному… питанню 11 законопроект і всі хотять підігнать його під себе, під свою галузь, під своє бачення, під свою роль і місце як розпоряджатись коштами. Тому, я вважаю, що безперечно всім угодить, та такого не буває. Ми по ПДВ з вами, як кажуть, кожний місяць розглядаємо одну з поправок, а закон вже діє 15 років.

Цей закон безперечно ми постаралися і закон, який був, вступив в дію 11 березня, він.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Через 2,5 роки міняємо сьогодні законопроект, тому що безперечно всім угодити неможливо. І, якщо поміняється завтра уряд, повірте мені, цей закон знову буде на цій трибуні слухатися, тому що будуть підганять під ті бачення і під ті потреби, які будуть управляти державою. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки міняємо, не за 2,5 роки, за 2,5 місяці. Да. Цибенко, будь ласка.

 

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Петро Цибенко.

Шановний Олександр Олександрович, наскільки я чув, всі колеги, які задають запитання і висловлюють позицію, вони підтверджують необхідність прийняття цього закону. Хотів би підтвердити це і я. Але, разом з тим, хочу звернути вашу увагу, що в усіх попередніх редакціях цього закону була 6 стаття, яка давала певні преференції для закупівлі під час тендеру продукції послуг, які надають підприємства громадських організацій інвалідів. Справа в тім, що ми створюємо для інвалідів робочі місця, створюємо підприємства для інвалідів, а захистити їх продукцію через можливість отримати певну преференцію під час проведення тендеру ми не можемо. Якщо відсутня стаття 6 в цьому законі, ми фактично ліквідуємо підприємства громадських організацій інвалідів. Як ви до цього ставитесь?

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я ставлюсь абсолютно позитивно. Но я вам повинен сказати, шановні друзі, коли робиться один законопроект з 32, ви самі розумієте, що все врахувати не можна, тим паче, коли із 17 членів робочої групи на засідання приходять 4, 5 чоловік.

 І хотілося б всіх, безперечно, врахувати і пропозиції і так далі, питань немає. І чи я голова робочої групи,  чи інший, ми не можемо бути докою. Як кажуть, всебічно, щоб все охватити.  А питання багатогранне. Абсолютно закон, який в якійсь мірі меж навіть немає.

Тому, я думаю, це питання яке ви підняли, повірте мені, його потрібно     врахувати і, я думаю, що ми його врахуємо, якщо поставиться сьогодні питання його прийняти у першому читанні, а до другого читання тоді доопрацювати з тими зауваженнями і пропозиціями, які будуть внесені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Майко Віталій, будь ласка.

 

МАЙКО В.І.

Олександре Миколайовичу, ну щось я не зрозумів. Про які ви бюджетні кошти сказали, що 70 мільйонів у державних підприємств. Це що,  на закупівлю  комплектації чи чого?

 

 ТКАЧЕНКО О.М.  У бюджеті закладено ….74 чи 75 мільярдів на державні закупки роботи і послуги. Роботи і послуги. Така сума.

 А я друге сказав, що приватні підприємства десь у два з половиною, в три рази мають більшу суму.

І тому, коли хочуть вивести їх з під контролю закону, я думаю, це буде не по державному. От  що,  я думаю.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую Олександре Миколайовичу, сідайте, будь ласка.

Олександр Миколайович доповідав і від робочої групи, і від комітету членом якого є. Бо по суті робоча група певною мірою  була створена із представників і комітету і інших для того, щоб оперативніше реагувати на розв’язання цих питань, тим більше як ви знаєте,   голова комітету вже не є народним депутатом і тому він не може скликати засідання.

Чи є бажаючи взяти участь в обговоренні питання?  Будь ласка, запишіться від фракцій. Так, індивідуально хто бажає?

Будь ласка, Данілін. З місця мікрофон. З місця підготуватися Броннікову.

 

ДАНІЛІН М.О.

Николай Данилин,  Социалистическая партия Украины,  город Киев.

Уважаемые Адам Иванович, уважаемые коллеги! Как я уже говорил, что касается ситуация, которая сложилась вокруг тендерных  закупок,  конечно, абсолютно все присутствующие здесь и те, кто занимается этими вопросами, понимают, что надо вносить изменения. Почему? Потому что это сдерживает  реальную работу, это сдерживает особенно то, что связано с производственной сферой. Но тем не менее я хочу сказать, что из тех 28 изменений или законопроектов, которые  были поданы  здесь  народными депутатами, основная масса замечаний так или иначе она  не учтена.

Исходя из  этого,  наша фракция Социалистической партии и моя точка зрения как народного депутата: для того, чтобы работать над этим законопроектом необходимо проголосовать его в первом чтении с тем, чтобы  все, кто считает необходимым,  подали  свои замечания, дополнения и изменения, которые  надо будет обработать и затем уже во втором чтении принимать это как законопроект. Иначе сложится ситуация, что сейчас в течение буквально там 10 минут мы  должны как бы  проработать и посмотреть. И когда я задавал Александру Николаевичу вопрос, что… ну, я не получил по крайней мере ответа  все-таки введен механизм тот, который будет убирать те недочеты, которые сегодня присутствует. По крайней мере положительного ответа я не услышал. И, исходя  из этого, есть необходимость как бы, принять в первом чтении, а затем уже доработать  этот законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бронніков.

 

БРОННІКОВ В.К.

Бронников, фракция  регионов Украины, Запорожье.

Слов нет, нам этот законопроект чрезвычайно нужен. Я уверен, что фракция в полном составе проголосует за первое чтение этого законопроекта.

В последнее время  мы часто слышали резкие критики действующей системы  закупок из уст Премьера Виктора Федоровича  Януковича, из уст Николая Яновича Азарова, присутствующего здесь, да и мало кто хвалил эту систему закупок, как  экономящую государственные бюджетные  деньги.

Я хотел бы обратить внимание, а это не нашло отражение, на мой взгляд в законе, на регулирование  закупок для естественных монополий прежде всего действующих в области энергетики. Энергетика – жизнеобеспечение  каждого человека, каждого предприятия. И перебои при ликвидации отказов в энергетике, перебои с  энергоснабжением дорого обходятся народному хозяйству. Вместе с тем энергетикам не предоставляется  права немедленно приступать к закупкам для  ликвидации последствий. Энергетикам не предоставляется право закупать, например, запасные части у  единственного  изготовителя их в Украине, например, Харьковского турбинного завода. Обязательно нужно объявить тендер и   найти посредников, которые где-то, что-то купят  похожее  на те детали, которые  нужны для надежного энергоснабжения.

Поэтому правительство естественные монополии уже давно  начало регулировать, и  действует специальная комиссия – Национальная комиссия по регулированию энергетики, которая регулирует и процедуру, и  стоимость этих закупок.

Я очень надеюсь, что все-таки  правительство, которое создано в этом зале именно для того, чтобы управлять государственными деньгами,  Государственным бюджетом, будет  полностью отвечать за регулирование системы государственных закупок, не привлекая сюда любительские общественные организации, это – дело державы и для этого в державе существует правительство.

В первом чтении этот закон необходимо принять и доработать его с учетом тех мнений, которые звучали в зале, тех дискуссиях, которые были на заседании рабочей комиссии.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов, за ним Майко.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые друзья, я еще раз повторяю, что действительно, когда писался законопроект изначально, то на бумаге он казался практически идеальным: он должен был решить одну из главных проблем – это повысить эффективность и рациональность использования бюджетных средств. Но реализация на практике показала целый ряд недостатков этого закона и, прежде всего, была забюрократизирована процедура так, что на сегодняшний день мизерная сумма бюджетных средств только освоена по госзакупкам.

Масса жалоб приходит с разных концов Украины, с разных регионов, городов, областей народным депутатам, в исполнительную власть, и поэтому как бы ответная, естественная реакция – то, что появилось практически где-то 28, около 30 законопроектов, направленных  на изменение этого базового закона с тем, чтобы он действительно достигал свою главную цель, и то, что комиссия Александра Николаевича, еще раз повторяю, группа людей, депутатов взвалила на свои плечи такую огромную ношу по доработке этих 20 законов, вышли они на единый унифицированный проект закона изменений, который действительно внесет серьезные изменения в этот законопроект и приблизит этот законопроект в части реализации к главной цели – это повышение эффективности, рациональности использования бюджетных средств.

Я вам еще одну ремарку скажу. Вы, наверное, слышали реакцию головы Секретариата Балоги на эти изменения. Он говорит: да, действительно, изменения хорошие, но принимать мы их сейчас не будем, парламент не будет принимать, это уже следующий парламент пусть принимает. То есть понятно, что Секретариат Президента работает по принципу: чем хуже для страны, тем лучше для них. А так получается: если мы оттянем, сегодня не примем этот законопроект в первом и окончательном варианте в целом, то это может затянуть процедуру введения его на несколько месяцев, а от этого будет страдать и экономика, от этого будут страдать, прежде всего, регионы, местные органы власти, прежде всего, наш народ.     Потому я предлагаю принять этот законопроект и в первом чтении, и в целом поставить точку и ввести ее в действие. Да, спасибо. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Майко, будь ласка.

 

МАЙКО В.І. 

Віталій Майко, Партія  промисловців, підприємців.

Я на цій трибуні тричі виступав і казав, що цей закон має одну… один недолік дуже величезний, це недолік, де плутають державні кошти, бюджетні кошти з коштами  господарюючих суб`єктів, підприємств. Ні в часи Радянського Союзу, ні в одній країні кошти державних підприємств не є коштами держави. І ті розмови, що втрачати контроль 75 мільярдів, то треба тоді  зробити інше. Кожну нашу покупку в кишені тоже  можна ж провести тендер. Приходить жінка  до комісії і питає – може купити чи не може.

Ви уявіть собі, у мене на підприємстві в одному виробі  було 100 тисяч найменувань  комплектацій, 100 тисяч треба дозволів було. Ну хай буде не 100 тисяч, а 10 тисяч. Сьогодні вагонобудівний завод Дарницький  не може купити ливарні вироби тільки тому, що ніхто не хоче йому за тендери купляти, без тендерів купляють все. А державне підприємство стоїть, маючи закази. І таких заводів сотні.

Тому я вважаю. Перше. Частина 1 розділ 1 третій абзац повинний бути виключений і всі кошти, де є  формуліровка „кошти державних підприємств” повинні бути виключені. Без цього цей закон будемо тисячу раз розглядати. Одна справа – марки, конверти,  парти, машини, друге – це кожен день робота  підприємств.

Я прошу всіх депутатів, зрозумійте, влада, перш за все,  не повинна заважати працювати. Цей закон – це повна переповнена для всіх підприємств, і нічого він не дає, крім тих, хто контролює. Тому я вас прошу: закон можна, якщо е виключити, закон можна і треба сьогодні приймати в цілому – і закінчити ці муки всіх підприємств країни. Можна прийняти в цілому, якщо це виключити. І я таку пропозицію вношу: виключити ті пункти, що я сказав, і прийняти цей закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення закінчено. Я прошу першого заступника міністра фінансів Копилова. Будь ласка.

 

КОПИЛОВ В.А.

Шановний Олександре Олександровичу , шановні народні депутати! Коли ми опрацьовували в робочій групі зазначену редакцію запропонованого вам законопроекту, ще одне питання залишилося, на жаль, не враховане в тій редакції, яку ви сьогодні отримали. Для вирішення цього питання до Кабінету Міністрів заверталися постійно керівники регіонів, керівників місцевих органів влади. У чому воно полягає: ми сьогодні маємо можливість, в законі прописану, про міжвідомчу кооперацію при тих чи інших закупівлях, які стосуються декількох суб’єктів. З тою ж самою пропозицією виходили „регіонали”: щоб, скажімо, три райони хочуть зробити одну якусь закупівлю, вони можуть об’єднатися, і, щоб не робити декілька процедур, зробити одну процедуру, об’єднавши свої кошти і зробивши, ну, один тендер. Тому, наприклад, йде закупівля, скажімо вугілля. Три райони об’єдналися – і закупили на всі ці три райони для забезпечення населення цим видом палива. Тому ми б запропонували у статті першій в абзаці... частині першій в абзаці 25-ому, після слів: „Кабінетом Міністрів України”, доповнити словами: „у разі здійснення закупівлі за кошти державного бюджету України або державна установа, організація, чи підприємство, які визначені радою міністрів Автономної Республіки Крим  у разі здійснення закупівлі за кошти бюджету Автономної Республіки Крим, або органи місцевого самоврядування у разі здійснення закупівлі за кошти місцевих бюджетів”.

Тобто ми дали можливість робити міжвідомчу кооперацію не тільки на державному рівні, а і на регіональному рівні. Це нічого не зруйнує і це залишає конкурсні засади. Я просив би підтримати зазначену добавку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Запитання до Капилова?

Ну, це не доповідач, це була, так би мовити, тільки пропозиція.

(Ш у м   у  з а л і) Зараз, зараз, почекайте. Давайте ми таким чином поступимо. Ми зараз проголосуємо за основу, а потім будемо голосувати із пропозиціями. Так, ставлю на голосуванн…. Хоча, або давайте ще краще поступимо. Давайте тоді запишіться, хто хоче обговорити цю пропозицію, яку вніс перший заступник міністра, з тим, щоб ми одразу голосували з цією пропозицією.

Якщо є  бажаючі, запишіться, будь ласка, по хвилині від фракцій.

І вашу пропозицію  поставимо, все поставимо. Ну, без Сулковського не можна. Будь ласка, Павло Гнатович.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Адаме Івановичу, я не проти передати вам слово, якщо ви хочете виступити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я  і без вашої передачі. Будь ласка.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Ну, я прошу. Шановні народні депутати, я думаю, що подискутували немало з приводу цього проекту. Треба підтримувати його, скільки б не голосували, він потрібен в Україні цей закон. І я закликаю поставити його на голосування і прийняти його в цілому. Оце буде, дійсно, подарок Україні і підприємцям, і всім, і так далі.

Прошу поставити на голосування мою пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Цибенко, будь ласка.

 

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановний Вадиме Анатолійовичу, Миколо Яновичу. Я хочу звернутися до вас. Я задав запитання Олександру Миколайович щодо повернення тих преференцій, які були в законі, щодо закупівлі послуг і продукції підприємств громадських організацій інвалідів. Може не повному обсязі поновити, скажімо, шосту статтю, яка була, а хоча би пункти другий, третій і сьомий цієї статті, щоб надати преференції підприємствам громадських організацій інвалідів під час проведення тендерів.

Повірте, що це норма, яку треба повернути до цього закону, оскільки інакше ми, власне кажучи, руйнуємо підприємства громадських організацій інвалідів, в ситуації, коли немає цієї норми в законі, вони приречені, власне кажучи.

Я прошу повернути до другого читання цю норму до закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  давайте тоді таким чином.

Ми проголосуємо зараз пропозиції, які подані були робочою групою, а потім проголосуємо кожну окрему пропозицію, яку ви вносили. Немає заперечень? Не треба? 

Я ще раз повторюю. Віталію Івановичу, я ще раз повторюю. Ми будемо голосувати за основу, а потім голосувати пропозиції. Іншого варіанту у нас Регламент не передбачає.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні законопроекту 3554-д, проект Закону про внесення змін  до Закону України "Про  закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. А потім підемо по пропозиціях. У першому читанні. Голосуємо.

 

„За” – 259

Прийнято.

Тепер будемо голосувати ті поправки, які вносилися.

Я ставлю на голосування поправку,  внесену  Кабінетом  Міністрів, а саме, щоб доповнити перший пункт, першу статтю після  25 абзацу те, що може бути  міжвідомча кооперація на рівні регіонів.

 

КОПИЛОВ В.А. Не після 25, а у 25 абзаці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В 25 абзаці. Пропозиція, яку вносив заступник  міністра фінансів. Прошу голосувати.

 

За – 235.

Прийнята пропозиція, приймається.

Була пропозиція Віталія Майко, яку він протягом, постійно всього обговорення вносив цю пропозицію. Хто за те, щоб підтримати пропозицію колеги Майко, прошу голосувати.

 

За – 238.

Прийнята.

І третє пропозиція, яку вносив колега Цибенко, те, що стосується підприємств, власниками, якими є громадські організації інвалідів. Прошу голосувати.

 

За – 247.

Прийнято.

Таким чином, шановні колеги, всі три поправки, які… Щас, щас. Всі три поправки, які вносилися, на яких наполягали голосувати. Даніліну мікрофон.

 

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты!

 

ДАНІЛІН М.О.

Адам Иванович! Спасибо. (Данилин Николай, фракция Социалистической  партии, город Киев).

Адам Иванович! То, что  я выступал и говорил, я предлагаю часть  третью статьи второй дополнить абзацем «документи про освіту, студентські та учнівські квитки державного зразка”. Это то, о чем я говорил, чтобы это было дополнено, там есть отдельный пункт, когда  рабочая группа наработала бланки ценных паперів, документів суворої звітності и отнести это, это то, что касается как раз денег государственного бюджета и системы образования. Там нет других предприятий, только одно, которое занимается изготовлением, зачем же мы будем заниматься там этими тендерными процедурами, это точно также, как с атомной энергетикой, когда есть один поставщик, а мы ищем еще дополнительно туда людей для тог, чтобы их подставлять.

Я представлю поставить это на голосование.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Копилов.

 

КОПИЛОВ В.А. Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати! Шановний народний депутат Данілін! Це рішення може прийняти одноразово міжвідомча комісія і одноразово для всіх етапів закупівель, не треба нікому буде з цього приводу звертатися. Міністерство освіти один раз один папір з цього приводу міжвідомча комісія раз і назавжди прийняла рішення. Тому до закону зазначені зміни не потрібні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, колега Данілін... Не задоволений? Добре, я ставлю на голосування поправку колеги Даніліна. Прошу визначатися.

 

За – 144.

Не підтримано.

Хто за те, щоб повернутися до переголосування цієї поправки?

 

За – 251.

Я ставлю поправку Даніліна, те що йде мова про документи щодо освіти і так далі на голосування. Прошу голосувати.

 

За – 252.

Прийнято.

Таким чином, шановні колеги,  ми всі поправки врахували, перед голосуванням в цілому, Микола Янович, будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты,  мы практический сейчас с вами приняли  поправки к  Закону, которые на рабочей группе обговаривались  и правительство их поддерживало, эти поправки. Таким образом, закон  готов к тому чтобы его проголосовать в целом, как закон.

С чем связана эта просьба правительства и премьер-министра? С тем, что  в стране сложилась чрезвычайно сложная ситуация связанная с государственными закупками, по сути дела «тромб». И каждый  день промедления в реализации решения такого важного вопроса это потери, за которые будет  расплачиваться коалиция и правительство.

Поэтому мы должны взять сегодня на себя эту ответственность (мы в любом случае ее с себя не снимем),   проголосовать этот Закон  в целом и попросить президента подписать этот закон с тем, чтобы он вступил в силу.

Причем последнее мое предложение касается, с учетом того, что это регулятивный акт,  необходимо  в последней его части, в Прикінцевих положеннях,  обязательно  вставить фразу, что закон вступает с даты его   опубликования, чтобы не ждать необходимых три месяца.  Если мы эти три месяца будем  ждать, то по сути дела мы сорвем  все абсолютно государственные программы.

Потому что по всем субвенциям, по всем государственным  программам, деньги уже на местах, а реализовать  их сейчас ни один район, ни одна область не может из-за чрезвычайно сложной процедуры реализации государственных закупок, услуг и решения других задач. 

Поэтому мы должны с вами сегодня его принять и сделать все, чтобы  этот закон был подписан президентом. Я прошу  поддержать правительство.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Янович, правда тут мова йде не про три місяці, а про 30 днів. Ясно.

 Є ще тоді одна пропозиція, значить давайте ми її проголосуємо. Хто за те, щоб цей закон   набрав чинності  не через 30 днів з дня опублікування як зараз написано, а як пропонується, що цей закон набирає чинності з дня його опублікування. Прошу визначатися.

 

За – 247.

І  ця пропозиція проголосована.

Таким чином, усі пропозиції, усі пропозиції одержали підтримку. Ми маємо можливість ставити на голосування про прийняття закону 3554 –   Закону про внесення змін до Закону України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти в цілому як закону.

 

За – 215.

Шановні колеги, хто за те, щоб повернутися?

 

За – 214.

Шановні колеги, давайте ми тоді таким чином з вами домовимося. 27 червня ми з вами ще працюємо і тому я просив би робочу групу, оскільки комітет уже приказал долго жить на чолі з головою...

 

АЗАРОВ М.Я. Адам Иванович, я хотел бы, чтобы Александр Александрович высказался по этому вопросу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хай висловиться. Будь ласка.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я висловлюся з цього приводу таким чином. Якщо хто хоче висловитися з приводу суті цього закону, які  зауваження, пропозиції, бо я слухав дискусію з цього приводу, то ви можете зараз висловитися. Якщо ви вважаєте, що пропозиції, котрі ви пропонуєте обов’язково повинні увійти в текст закону, то, очевидно, той варіант, який пропонував тільки що Адам Іванович, єдиноможливий. Але, якщо ви наполягаєте на тому, щоб голосувати його зараз, тоді треба послухати думку тих, хто сумнівається в тому.

Тому давайте, якщо є бажаючи висловитися, будь ласка, запишіться на обговорення, на виступ додатково, мається на увазі, з мотивів голосування по цьому закону. Прошу, запишіться. Будь ласка, Журавко.

 

ЖУРАВКО О.В.

Уважаемые народные депутаты, я считаю, что этот закон необходимый и его необходимо поддержать в целом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єфремов.

 

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, я прошлую неделю со своими коллегами проработал в округе и то, что пришлось выслушать по ныне действующему закону заставляет говорить очень остро о этой проблеме, которая стоит в государстве. Я бы вас убедительно просил, перейти здесь на государственное мышление и проголосовать за те поправки, которые есть в законе. В противном случае, мы не можем провести ни один тендер, который проводят сегодня местные советы. Даже по срокам проведения -56 дней, а на сегодня некоторые деньги не вышли, говорят о том, что мы не сможем провести не ремонтные работы в ЖКХ, не другие очень важные действия, которые сегодня необходимо проводить в регионах.

Поэтому я обращаюсь и к коммунистам, и к социалистам, поддержать этот закон, все-таки ввести те изменения, которые там предлагаются. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Действительно, с учетом внесенных поправок, а поправки довольно существенные, они еще модернизировали закон в лучшую сторону и абсолютно правильно Николай Янович сказал, что принятие этого закона, оно ликвидирует тромбы в экономике, которые препятствуют сегодня бюджетному финансированию и производство, и осуществление госзакупок в целом, особенно в регионах.

Поэтому в пределах совершенства нету, на мой взгляд, сегодня мы приняли абсолютно  оптимальную разумную реакцию, которая разблокирует все процессы. Я прошу проголосовать закон в целом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від депутатів, які висловлювали сумнів не голосуючи з цього приводу, є бажаючи висловитися?

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ще раз ставлю пропозицію про повернення до цього голосування.

 

За – 211

Тоді в мене залишається єдина можливість все-таки…

 

ІЗ ЗАЛУ. З мотивів голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекайте. Почекайте. Павло Гнатович. Почекайте, ви вже висловлювалися з цього приводу і з мотивів в тому числі.

У нас, очевидно, єдина тоді  можливість прислухатися до  пропозиції, яка вже тут звучала, - переголосувати цей закон остаточно 27 числа і максимально внісши до нього ті уточнення, які, на яких наполягають депутати.

Враховуючи, ще раз повторюю, враховуючи і те, що вже проголосована  ціла низка корисних пропозицій, котрі висловлювали депутат Майко і інші депутати.

Михайло Янович чи  Миколо Яновичу , я повністю вірю вам, що все враховано, тільки що я не бачу жодної... Це не можна було навіть охопити. 

От Сулковський скаже  зараз, дайте йому.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Я, дійсно, хочу сказати, що так серйозно працювали більше двох місяців без тих популістів у залі, і все було добре. І не зрозуміло, що … Ось дві фракції Олександре Олександровичу, соціалістів і комуністів. Не вносять конкретні пропозиції, ну от Майко вийшов на трибуну вніс конкретно, заслухали, поставили на голосування.

А тут то так. І нема заперечень, і немає підтримки. Ну скажіть, будь ласка, цей закон, що не потрібен сьогодні? Всі говоримо, що за, потрібен.  І в нас сьогодні  єдина засторожа, щоб не волокитити ні жодного дня і  звернувся сьогодні перший віце-прем’єр Микола Янович Азаров до Президента. От у кому ще може бути питання день, а то і місяцями затяжка цього закону. Тому не зрозуміло, чому його відкладати. Да, я переконаний, що не буде  ніяких  зауважень до 27 числа. Тому прошу, Олександре Олександровичу,  вас особисто як Голову Верховної Ради  зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Гнатович, тепер зрозуміло, що після вашого виступу  всі проголосують. Бо аргументація повинна  бути конкретна, ви її зробили такою.  Віталій Іванович,  будь ласка, Майко має слово.

 

МАЙКО В.І. 

У мене є велике прохання до  депутатів. Зрозумійте, що ми сьогодні вже маємо шостий  місяць року. Більше половини підприємств  не змогли закупити комплектацію на вироби. Не проведено  багато тендерів у містах. Я не кажу про  основну тендерну  комісію тут в Києві, багато… Сьогодні ми даємо  якусь-то віддушину, щоб запрацювала  промисловість.

Я  вам хочу сказати, як би   почули  кожен день прокляття, які ідуть у нашу адресу за цей закон. Я хотів  би вас попросити всіх: відставте свої  всі особисті речі в цьому питанні. Подумайте про те, що про нас думає людина, яка хоче працювати і не може купити нічого.  Я вам хочу сказати: тисячі, десятки  тисяч людей без роботи із-за цього закону. І невже  якісь-то фракції захочуть взяти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталій Іванович, ваша аргументація теж загальна. Чому вона  загальна? Тому що голова робочої групи доповідав про наслідки застосування закону, який діяв всього-на-всього  2,5 місяці. І необхідність прийняття цього закону пояснювалася тим, що розкрадаються бюджетні кошти. І  невипадково  на початку року було  більше 30 законопроектів з цього приводу, щоб поборотися із цим злом. Виписали  формулу, яка влаштовує уряд, влаштовує робочу групу, влаштовує депутатів. Виявилося, що не все гаразд, бо практика вимагає певних корективів. Очевидно, майстри обійти закон теж є. Сьогодні передбачили  і багато норм враховано робочою групою теж, уряд іде назустріч в цьому відношенні. Але, я так розумію,  що ще є багато пропозицій, які просто  обійдені увагою через те, що… Якби була гарантія того, що до 27 числа доопрацюється ще поправки,  це інша справа, крім  прийняття закону. Але якщо ніхто не буде повертатися до цього, тоді депутат тримається, очевидно, я так розумію, за останній, так би мовити, аргумент, давайте запишемо ще ці поправки  і тоді  будемо приймати. Можливо так. Будь ласка,  Самофалов.

 

САМОФАЛОВ Г.Г.

Геннадий Самофалов, фракция Партии регионов.

Уважаемые  Александр Александрович, уважаемые коллеги, я, честно говоря, не совсем понимаю логику нашего  поведения. Действительно, проделана колоссальная работа, более 30 законов свели сегодня в один. Правительство сегодня готовило его, министр здравоохранения – коммунист, министр  образования – социалист. Это люди, я считаю, в этом отношении  профессиональные. Они дали свое добро в принятии решения Кабинетом Министров.

Сегодня  нет ни одной поправки, которая высказывалась в зале, которая была бы не проголосована. Единственное, чего мы с вами добьемся, это дадим повод сегодня аплодировать  Верховной Раде  нашей оппозиции. Мы этого с вами добьемся. Поэтому я  все-таки предлагаю  вернуться к вопросу, переголосовать его, потому что судьбоносный вопрос для всех отраслей народного хозяйства  и для бюджетных  сфер. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу ще раз включити питання до порядку денного, повернутися до голосування, будь ласка.

 

За – 219.

Є пропозиція від Пеклушенка, від Партії регіонів, я так розумію, він не тільки свою позицію висловлює – зробити на 15 хвилин перерву для консультацій з цього приводу. Тоді у мене така пропозиція, я прошу уваги, прошу уваги, одну хвилиночку: треба, щоб суб'єкти законодавчої ініціативи, себто депутати, ще раз розглянули разом із робочою групою пропозиції і о 16 годині на вечірньому засіданні ми проголосуємо цей закон. Сьогодні вівторок, це абсолютно робоча пропозиція. Азарову дайте слово.

 

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты! Вчера на заседании рабочей группы у меня в кабинете Александр Николаевич Ткаченко подтвердил голосование сегодня без всяких замечаний текста Закона в целом. Что изменилось за эту ночь? Какие мы замечания не учли?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович!

 

АЗАРОВ М.Я. Теперь... Я прошу не перебивать, Александр Александрович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович. Я ще раз прошу, по суті закону, а не агітація загального змісту, по суті закону говоріть.

 

АЗАРОВ М.Я. Я вернусь по сути закона.

Вчера, еще раз подчеркиваю, никаких конкретных заперечень против закона Александр Николаевич Ткаченко как руководитель рабочей группы не сделал кроме двух, которые мы сегодня проголосовали. Что изменилось?!

Теперь что касается по сути. Если бы у кого-то теперь... Александр Александрович, у вас был разговор с Премьер-министром, и вы  гарантировали, что социалисты пидтрымають цей закон. Что изменилось? Какие конкретные возражения против сути этого закона? Какие?! Ни одного замечания – просто нежелание голосовать сегодня. В коалиции так не должно быть, Александр Александрович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас ще раз, Микола Янович, не виховуйте один одного, не для того ми зібралися зараз для розгляду цього законопроекту. І тому через півгодини ми повернемося до цього… Почекайте хвилинку! Через півгодини… Зробимо перерву, порадимося. Якщо потрібно буде, то будемо голосувати цей закон, а ні – до 16 години зробимо перерву, щоб врахувать всі пропозиції.                     

Будь ласка, Ткаченку слово.

 

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановний  Олександр Олександрович… Микола Янович, ви абсолютно правильно сказали. Но ми з вами не говорили за ту поправку, за яку сьогодні проголосували і вніс з голосу Майко. Это 120-150 миллиардов денег виводиться з-під контролю! І воно так личиною хорошою прикрито, що комусь хтось не дає працювать, робочі без робочих мест ілі без зарплати остаються. Це не так. Від 120 до  150 мільярдів грошей виводиться з-під контролю! Цього ми не… Ми  глупость допустили, а тепер насилуєм зал! Давайте проголосуєм про виключення і ми проголосуєм тоді в цілому. А ви головою махаєте. Так ви не звинувачуйте голову робочої групи.

Спасібо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я прошу… це ми далеко зайшли у приведенны аргументів, тому я прошу вас керівників фракцій зайти на третій поверх, і Миколу Яновича на третій поверх для того, щоб проконсультуватися по суті питання.

На півгодини оголошується перерва, будь ласка. На півгодини перерва.

Будь ласка, представники фракцій, хто працював над цим документом.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу шголосити депутатам, щоб зайшли до зали.

Сідайте, сідайте.

Шановні колеги-депутати, відбулася така робоча нарада представників робочої групи, керівників фракцій і представників уряду. Мені здається, вони знайшли компромісне рішення в цьому відношенні. І, виявляється, що дискусія напередодні була зайва. Треба тоді, коли сперечаються, тим паче представники однієї коаліції, то треба спочатку порадитися, про що говорити, а потім вже говорити.

Тому слово має Олександр Миколайович Ткаченко, керівник робочої групи. Будь ласка.

 

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, ми розглянули ті спірні питання, які виникли по даному законопроекту, при Голові Верховної Ради і прийшли до такого висновку, що ту поправку, яку вніс народний депутат Майко, її викласти в такій редакції: „У частині першій статті першій в абзаці три добавити слова: „тільки в частині фінансування за рахунок бюджетних коштів”. Я думаю, що це буде правильно. Тому я просив би, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб включити ще раз питання на переголосування, будь ласка.

 

За – 251

Я ставлю на голосування проект закону з цією поправкою в цілому.

 

МАРТИНЮК А.І. Там ще одна є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ще яка?

 

МАРТИНЮК А.І. У Академії Наук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Академії Наук, по Академії Наук, будь ласка, говоріть ще.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги, дозвольте ще одну поправку народного депутата Заплатинського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми цю поправку ще не голосували. Давайте проголосуємо цю поправку. Давайте, щоб не було сумнівів. Цю поправку голосуємо. Іде голосування. Поправку цю голосуємо, за повернення до якої ми… Та все в порядку.

 

За – 248.

Поправка проголосована. Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Поправка Заплатинського, народного депутата Заплатинського. Стаття 2 доповнить частину  сьому такого змісту: „У разі, якщо предметом закупівлі є роботи по будівництву, реконструкції, ремонту транспортних споруд, мостів, мостових переходів, закупівлю мостових будівельних конструкцій для будівництва, реконструкції, ремонту, з метою їх подальшої передачі підряднику здійснення виключно замовником, замовник з обов’язковим проведенням попередньої кваліфікації учасників.

Попередня кваліфікація учасників здійснюється уповноваженим національним органом по  сертифікації виробництва зварних конструкцій, який створюється академією наук України. Науково-технічним комплексом інституту електрозварювання імені Патона. Проведення попередньої кваліфікації здійснюється у відповідності до процедури, передбаченої статтею 18 цього закону.

За результатами попередньої кваліфікації національний орган по сертифікації виробництва зварних конструкцій надає висновок щодо учасників, які можуть бути допущені до подальшої участі в процедурі торгів з обмеженою участю, висновок є обов’язковий для замовника. Вартість та порядок оплати послуг попередньої кваліфікації визичається відповідно до законодавства”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Семенович Бойко.

 

БОЙКО В.С. Можно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.

 

БОЙКО В.С. Бойко, фракция социалистов.

Эту поправку нельзя принимать, потому что, если мы примем, мы не отремонтируем ни одного моста – вообще ничего не отремонтируем. Вы представьте, что это за поправка.  Сегодня даже есть мосты в аварийному состоянии, которые немедленно нужно будет ремонтировать. А мы будем согласовывать полгода.

Поэтому я считаю, что эту поправку нужно отменить. Нельзя за нее  голосовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу.

Ставлю, це поправка, яку оголосив Олександр Миколайович, на голосування.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Народного депутата Заплатинського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування. Будь ласка.

 

За – 3

Не проходить ця поправка.

У цілому з поправкою попередньою, з тими поправками, які раніше голосувалися, закон ставиться на голосування.

 

За – 257

Рішення прийнято. Спасибі.

Шановні колеги, депутати. Прем'єр-міністр України звернувся до депутатів із листом і попросив, щоб я вас із ним ознайомив, аби його не розповсюджувати, я просто усно прочитаю. Він короткий. Прошу вашої уваги.

„Шановні народні депутати України! Сьогодні перед тим, ніж ви розпочнете роботу у комітетах та округах, я хотів би звернутися до вас зі словами подяки за плідну і конструктивну працю тут, у залі парламенту.

Незважаючи на труднощі та перепони, які вам довелося долати, парламент України протягом усього часу разом із урядом забезпечує життєдіяльність країни. Без законів, які ви ухвалили, неможливим було б прискорення темпів економічного розвитку та реалізації важливого соціального пакету, які дали зелене світло початку поліпшення життя громадян України.

Сьогодні ми можемо сказати, що ми разом заклали фундамент для тих стандартів життя людей, які прагнемо створити в Україні. Я сподіваюся, що ми разом будемо продовжувати цю потрібну для країни та народу справу.

Я називаю Верховну Раду п’ятого скликання парламентом реформ, тому що були здійснені принципові реформи влади в Україні. І ми з вами будемо продовжувати та закріплювати цей процес. Ми будемо робити все для прийняття ефективних рішень, спрямованих на поліпшення життя людей та на утвердження демократії в Україні.

Ми з вами встигли не мало зробити, але ще більше належить реалізувати. Мені шкода, що нам не дають продовжувати працю, не дають завершити ті заходи з підвищення стандартів  життя громадян України, які ми запланували. Але, як би то не було, ви, шановні народні депутати, підбиваєте підсумки даного етапу  своєї роботи в парламенті на добрій ноті. Успішно завершити цей період, щоб уже незадовго повернутися до наступного кроку, який будемо разом здійснювати на шляху, який ми визначили. Маю на  увазі роботу з ухвалення Податкового кодексу, з цілого комплексу заходів, які поліпшать умови для  діяльності мало та середнього бізнесу, маю на увазі реалізацію реформи судочинства з тим, щоб перед законом в Україні були рівними всі та цілу низку інших законів,  які треба буде ухвалити для реалізації нашої програми в розвитку держави.

Шановні народні депутати України! Складаючи вам сьогодні подяку за продуктивну співпрацю в цьому періоді нашого партнерства, я хотів би наголосити, що прагну працювати з кожним із вас і надалі, оскільки ви довели Україні та народу свою ефективність, державну мудрість, толерантність та відповідальність перед людьми та батьківщиною.

Бажаю успіхів, здоров’я та перспективи”. Це, так би мовити, на завершення нашої сесії бажає Прем’єр-міністр. Я думаю ми прислухаємося до побажань і звертаємо особливу увагу щодо співпраці надалі, я маю на увазі на четвертій сесії, наступних сесіях парламенту разом з урядом аби добитися, добитися успіхів в цій нашій спільній справі, яка визначена коаліцією і урядом. (О п л е с к и).

Шановні депутати! Перед тим, як оголосити закритим ранкове засідання, я хочу сказати, що вечірнє засідання відбудеться о 16 годині.

 Нагадати також  про те, що ті хто відповідає за підготовку завтрашніх слухань обов’язково зараз повинен опрацювати додатково всі процедурні моменти, бо воно відбудеться завтра. А тим часом оголошую ранкове засідання закритим. Спасибі.