ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ СЬОМЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
13 червня 2007 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго день, шановні депутати, інші учасники засідання, журналісти, радіослухачі, телеглядачі! Сьогодні 13 червня, середа. Прошу депутатів сісти на місця, вставити картки, підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.
10:01:24
Зареєстровано 268 народних депутатів, ранкове засідання оголошується відкритим.
Сьогодні день народження поки що відсутнього депутата Камчатного. Давайте привітаємо його з днем народження. (О п л е с к и) Побажаємо успіхів і розуміння важливості роботи парламенту.
Тим часом відповідно до рішення і до регламентної норми сьогодні є півгодини для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень, виступів народних депутатів. Будь ласка, запишіться від фракцій представники. Тепер в індивідуальному порядку.
Малиновський? Мендусь, будь ласка. За ним - Самойлик.
10:03:04
МЕНДУСЬ Я.П.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Вчорашній день пройшов для Віктора Андрійовича Ющенка, мабуть, в обстановці якогось нервового напруження. Пан Ющенко розмірковував на теми політики на такому рівні, так у мене склалося враження, наче готувався до виступу на цю тему в „Камеді-клаб”. Ющенко насварив парламент за те, що він не припиняє працювати, закликав закрити засідання. Що ж, доведеться нагадати Віктору Андрійовичу, якщо він забув, коли сам працював депутатом, і не знайомий із 90 статтею Конституції, що робота Верховної Ради згідно із основним законом припиняється тільки після обрання нового парламенту. Отже, не треба так нервувати, Вікторе Андрійовичу, ви ж вважаєтеся гарантом дотримання Конституції і законів. Не забувайте про це, будь ласка.
Висловлювання першої особи на Банковій є яскравим прикладом політичного гумору. Цитую слова гаранта: „ Ці щоденні заяви, - мається на увазі, парламент України, - дезорганізовують політичне життя, політичний порядок в суспільстві”. Кінець цитати.
Вікторе Андрійовичу, дезорганізувати політичне життя в суспільстві заявами не можна. Безвідповідальні провокатори дезорганізовують політичне життя і життя суспільства шляхом видання незаконних указів, знищення судової системи, направлення вісімнадцятирічних юнаків на Київ, захопленнями Генпрокуратури. І вся ця дезорганізація проводиться з вашої на те згоди. Якби Віктор Андрійович не виконував замовлення свого оточення і не видавав незаконні папери про відставки суддів Конституційного суду і судів загальної юрисдикції, то зараз би політичне життя протікало б в конституційних рамках, а всі спірні питання вирішувалися б у судах.
Від заздрості до піарників з Банкової, мабуть, Гебельс перевертається у домовині. Не можу не процитувати ще одне одкровення, яке, очевидно, вчора Віктору Ющенку підказав Балога, цитую: „Нам всім треба набратися політичної совісті, не знущатися з нації і виконувати домовленості”.
Вікторе Андрійовичу, шкода, що ви особисто не думаєте про політичну совість, коли підписуєте неконституційні розпорядження про підпорядкування внутрішніх військ секретаріату Президента, провокуєте зіткнення в Генпрокуратурі, всупереч рішенню Конституційного Суду продовжуєте штампувати укази, якими призначаєте на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції своїх ставлеників, через назначених вами чиновників, блокуєте роботу Центральної виборчої комісії.
Тому, будь ласка, не жонглюйте словами, перечитайте пункт 7 спільної заяви керівників держави і припиніть незаконний тиск на судову та правоохоронну систему, а також на органи державної влади.
І ще, стосовно моралі, у 2004 році президентські вибори в другому турі міжнародні спостерігачі визнали недемократичними, оскільки в Україні, по суті, була знищена свобода слова. Леонід Кучма був визнаний автократом, тому що знищив її. Сьогодні ж в Україні Віктор Ющенко по суті знищив владу судову. У таких умовах говорити про можливість законних демократичних чесних виборів – по меншій мірі фарисейство.
Точну оцінку діям Ющенка дають зараз авторитетні західні ЗМІ, які ще рік, два тому вважали Віктора Андрійовича гарантом демократії в Україні. От як оцінює політичну ситуацію респектабельне німецьке видання „Франкфуртер рундшау”. Цитую. „Президент поводився цього конфлікту як автократ. Не враховуючи фундаментальних законів демократії і принципу розподілу влади він розпустив парламент, вчинив тиск на Конституційний Суд, звільнив з посади Генерального прокурора і спробував зовсім, як якийсь путчист, взяти у свої руки командування внутрішніми військами”. Хочу відзначити, що німецькі журналісти висловили думки цілком співзвучні переконанням багатьох депутатів, які знаходяться сьогодні у сесійній залі.
Але пана Ющенка уже дратує будь-яка критика, не залежно від того, з якою адреси вона лунає. Сьогодні Ющенко мріє розігнати по цій причині парламент, завтра вирішить розігнати „Франкфуртер рундшау”, потім СNN – всі, хто обгрунтовано вважає його дії прикладами узурпації влади.
Тому прошу вас, Вікторе Андрійовичу, перечитайте Конституцію, а, можливо, якщо буде час, і дещо із класики, наприклад, Михайла Булгакова. „Шариковщина” в політиці ніколи не доводить до добра, а тільки до імпічменту. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Самойлик Катерина Семенівна. За нею виступатиме Зварич замість Сухого.
10:08:23
САМОЙЛИК К.С.
На адресу фракції Комуністичної партії України надійшла заява від голови Компанієвської районної ради Кіровоградської області Безсонової. Я хочу всім наголосити, що Безсонова є членом партії „Батьківщина”, членом БЮТу.
У своєму зверненні вона звертається і до фракції, і до всіх народних депутатів України, і попросила нас оголосити текст листа на сесії Верховної Ради України, щоб сесія Верховної Ради України для того, щоб Президент України зміг почути її, представницю опозиційної партії щодо деяких питань, які відносяться до роботи БЮТу та до роботи "Нашої України".
Безсонова і депутати районної ради пишуть, про те, що вони представляють ці політичні погляди, всі були настроєні на конструктивну роботу з усіма гілками влади, в тому числі і з виконавчої, незважаючи на те, що депутати минулого скликання вже висловлювали довіру голові райдержадміністрації Могилеєву.
Разом з тим, вони звернулись до нього, щоб разом працювати і витягувати з прірви той район, який знаходиться сьогодні на передостанньому місці по всім показникам в Кіровоградській області.
Голова райдержадміністрації був обраний також депутатом районної ради від "Нашої України" і з перших днів почав руйнувати місцеве самоврядування. Ні він, ні його фракція не з’явились на засідання районної ради, а почали судову тяганину, продовжувалась тяганина, десять судів пройшло в тому числі вищий адміністративний суд і все на користь районної ради. Але замість того, щоб зробити якийсь вивод він далі продовжує руйнувати місцеве самоврядування. І це при тому, що заробітна платня не підвищується, що на 40 відсотків виросла заборгованість по виплаті заробітної платні. Що самочинно користується делегованими повноваженнями, розпродує комунальну власність забуваючи попередити людей, які працюють на тих чи інших підприємства про те, що вони будуть звільнені і залишаться без роботи.
Таким чином, дійсно, всі об’єдналися навколо цієї жінки і Комуністична партія України, соціалістична, Партія регіонів і БЮТ, окрім "Нашої України" і винесли повторно своє рішення щодо висловлення недовіри. Дві третини депутатів районної ради винесли таке рішення, звернулись до Президента України, але Президент України мовчить і ми знаємо, що це непоодинокі випадки, коли вибір людей, місцеве самоврядування практично ігнорується. Задають люди нам питання, кому потрібні керівники, на кого спирається Президент України, якщо вони не виконують своїх прямих обов’язків перед виборцями, перед жителями району, Президент продовжує тримати, вибачте мене, будь ласка, цитую: „Цю непотріб, яка практично працює на розвал місцевого самоврядування, на розвал нашої держави і ігнорує інтереси наших людей”.
Депутати звертаються до нас і говорять, ми розцінюємо це не лише, як неповагу до нас, а до всіх виборців, бо це дії антиконституційні. Ми вважаємо ненормальний такий стан речей, коли людина проти поставляє себе громаді і в заслугу ставить не консолідацію всіх політичних сил, не покращення соціально-економічних показників, а участь в безкінечних судових тяганинах. І все це на фоні нескінчених лицемірних повчань про моральність, демократію, боротьбу з корупцією, ну як це близько до того, що говорить нам Президент України, а насправді робиться зовсім інше. Звертається районна рада до нас і до Президента України, пана Президента: „Станьте на бік Конституції України, виконайте свій обов’язок і, будь ласка, звільніть голову райдержадміністрації”. А я від себе, від нашої фракції, від коаліції скажу, не тільки цього голову райдержадміністрації, а й тих, кому раніше були висловлені недовіра, це треба зробити згідно Конституції України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово має Зварич від Партії регіонів, за ним Бондарчук.
10:13:46
ЗВАРИЧ І.Т.
Шановні колеги! Дорогий український народе! Дозвольте оголосити звернення Партії регіонів, до Президента України, Голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України.
Партія регіонів висловлює занепокоєння ситуацією, яка склалася навколо прийняття рішення щодо проведення позачергових виборів до Верховної Ади України та навколо подій у Центральній виборчій комісії України.
Партія регіонів наголошує, що політичний компроміс щодо дострокових виборів є винятково політичним рішенням, що не має під собою достатньої юридично-правової бази. Але це не означає, що така важлива політична подія, як вибори до Верховної Ради, має відбуватися поза правовим полем. Проте, засідання Центральної виборчої комісії не проводяться, а громадськість погано інформована стосовно роботи цього органу.
Партія регіонів заявляє, що на ЦВК чиниться тиск, Президент видає указ від 7 червня 2007 року про представника Президента у центральній виборчій комісії, що значно розширює повноваження представника Президента в ЦВК. Положення указу суперечать визначеним нормам в Законі України про Центральну виборчу комісію та є прямим втручанням в діяльність комісії.
Поряд з цим, викликає занепокоєння діяльність Голови Центральної виборчої комісії, який діє одноосібно, з перевищенням своїх повноважень. Порушуючи принципи колегіальності він, без попередження інших членів ЦВК, видав розпорядження про закріплення регіонів за її членами та проігнорував вимоги п’яти членів комісії щодо проведення її засідання.
Партія регіонів розуміє всю небезпеку зриву роботи Центральної виборчої комісії, висловлює глибоке занепокоєння існуванням правової не визначеності у державі.
Разом з громадськістю вона закликає представників всіх гілок влади України припинити будь-яке втручання у діяльність ЦВК, не допускаючи прийняття незаконних, одноосібних рішень забезпечити дотримання принципів верховенства права, незалежності і колегіальності в роботі цієї установи.
Ми звертаємось з проханням до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України терміново провести зустріч з метою попередження кризового розвитку ситуації, що склалася у Центральній виборчій комісії та забезпечити належну організацію і проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідно до вимог Конституції України, Закону України „Про вибори народних депутатів” ті інших законів України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондарчук.
10:17:25
БОНДАРЧУК І.М.
Народний депутата Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.
Шановні колеги, у своєму коментарі з приводу наміру конструктивно налаштованих народних депутатів від фракції БЮТ продовжувати роботу у складі парламенту колишній заступник керівника цієї фракції Олександр Турчинов порекомендував організувати з числа таких депутатів клуб зрадників. Нічого нового він не сказав, бо давно перестав мислити, а користуватися заяложеними штампами, навішувати ярлики. Найпопулярніші серед цих ярликів „зрадник”. Ми, соціалісти, через це пройшли і ви, шановні колеги, теж пройдете. Тим самим Турчинов ще раз продемонстрував тоталітарний характер ідеології своєї партії, в основу якої покладено агресивний егоцентризм її вождя. Але ж період, коли активно використовувалось гасло „хто не з нами, той проти нас” наше суспільство теж вже проходило і послідувачі мали б зробити відповідні висновки. На щастя, Турчинов не є намісником Бога в Україні, а лише пастором і по сумісництву заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони. Як пастор, котрий має бути посередником між Богом і прихожанами, Турчинов мав би закликати до терпимості, толерантності, поваги до інакомислячого, до злагоди в суспільстві. Виникає у зв’язку з цим запитання, що це за церква, яку він представляє, чи уповноважувала вона його так агресивно вести і чи взагалі він може бути пастором, сповідуючи агресивну ідеологію, бо об’єктивно він ганьбить свою конфесію. Однак, нехай він собі як знає божеволіє, конає, нам своє робить і коаліції, і опозиції, яка формується в парламенті на цивілізованих засадах, бо по великому рахунку час і люди вже, все розставлять на свої місця.
І ще одне. У мене є прохання до колег журналістів. Сьогодні ви будете запрошені на чергову прес-конференцію Президента, яка …… на американський манер пройде у дворику президентського Секретаріату. Пам’ятаєте, у Вашингтоні на лужайке возле Белого Дома.
Передайте, будь ласка, Президентові, що Верховна Рада працює на основі Конституції України і не варто главі держави демонструвати чи то своє незнання, чи то неповагу до основного закону, принаймні, напередодні державного свята Дня цієї самої Конституції.
Щодо дембілів, то залишимо ці аналогії на його совісті. Бо, що стосується розуміння паном Президентом ролі Конституції у державі, у житті держави і суспільства, принаймні того, як він це демонструє, то в армії салаги, я підкреслюю, салаги військові статути знають краще, аніж наш Президент основний закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, за ним – Савосін.
10:20:36
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Олександре Олександровичу, колеги народні депутати, громадяни України! Я хотів спочатку частину свого виступу присвятити вчорашнім заявам нашого Президента Віктора Ющенка. Ви знаєте, в останню секунду передумав, тому що, мені здається, коментувати їх трудно і трохи неприємно. Мені соромно, коли Президент України, Президент великої європейської держави у своїй лексиці опускається не тільки до абсолютного правового нігілізму, але і допускається до того, що використовувати жаргон, ну вибачте, може не стільки бандитський, скільки просто вулично-босяцький. Це ганебно для України і я прошу просто Президента, якщо він це почує колись, все ж таки трішечки підправити слова, підправити словниковий запас і не ганьбити державу.
Я хотів би згадати вчорашню іншу заяву, бо, знаєте, як там у Шевченка, пан зацідив комусь там в рило – а далі пішли і пішли наступні, і там підпанки і підпаночки. Вчора прозвучала досить симптоматична заява людини, яка взагалі-то за посадою мала би дуже мало говорити і дуже багато працювати, я маю на увазі вчорашню заяву Олександра Турчинова. І він взявся виховувати, погрожувати, попереджувати, переконувати, заявляти як буде Рада національної безпеки і оборони України у виборчий період забезпечувати порядок в державі і тому подібне.
Хочу нагадати, Рада нацбезпеки і оборони нічого не забезпечує. Це є консультативний орган при Президентові держави, це є орган, який в екстрених обставинах може допомагати налагоджувати контакти між силовими структурами, але який ні за яких обставин не має самостійного виходу назовні, який може реагувати на події в країні тільки через укази Президента, які готуються на основі рішення РНБО, і підлягають особливому, обов’язковому скріпленню. Але є ще один нюанс, зв’язаний з цією заявою. Пан Турчинов повчає нас, що нам треба йти на вибори, що ми вже нечинні депутати тощо.
Я хочу зацитувати конкретний пункт з конкретного закону України – закону про статус народного депутата, стаття третя, пункт, частина третя. „Народний депутат, призначений, обраний на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, і повноваження якого припиняються у встановленому законом порядку, допускається до виконання обов’язків за такою посадою не раніше для подання ним до Верховної Ради України заяви про складення повноважень народного депутата України”.
Олександр Турчинов, я це можу стверджувати, жодного разу до Верховної Ради України заяву про складення повноважень народного депутата України не подавав. Він то виходить з фракції, то не виходить з фракції, це не має відношення до норми цього закону. Президент пригріває на дуже важливих, серйозних посадах людей, яких згідно з чіткою нормою закону України він не мав права допускати до цієї посади, до виконання ним і певних зобов’язань. І то у мене звернення і до лідерів опозиції, і до Президента. Не перекладайте з хворої голови на здорову, а виконуйте закони і виконуйте свої зобов’язання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Замість Савосіна Багачук виступає Василь Степанович, а потім – Александровська.
10:23:52
БОГАЧУК В.С.
Василь Богачук, соціалістична партія, Тернопіль.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.
Ось уже четвертий місяць Україна живе в стані юридичного дискомфорту і правового невігластва. Кожного дня тільки і живеш, що очікуєш чергових викрутасів діячів із Банкової, які вже давно дискредитували себе в очах суспільства настільки, що тільки диву дивуєшся, як можна не любити свій народ, як можна не любити свою державу, щоб, сидячи під найвищими штандартами влади, підписувати такі укази, під якими могла поставити свій підпис лише, напевно, малоосвічена баба Параска, а не гарант Конституції.
Я мав честь представляти в конституційному впровадженні інтереси народних депутатів, які просили Конституційний Суд визнати указ Президента нелегітимним. Тому мав змогу, що називається, з близька відчути, побачити атмосферу документу, який був породжений Секретаріатом глави держави і не витримував ніякої юридичної критики. Тільки хитрі лисячі ходи людей із відомого угрупування зашкодили тому, щоб ми доказали усьому світові: Президент України грає з вогнем глибоко не задумуючись над тим, які він документи підписує, які кроки вчиняє, слухаючи нашіптування невдалих канцеляристів і провальних міністрів, які граються в якусь самоооборону.
Відміна указу Президента від 2 квітня указом від 26 квітня, а тепер уже відміна третім указом двох попередніх створила колізію, коли Конституційний Суд юридично не може звинуватити главу держави в порушенні Конституції.
А мав же, мав повне право це зробити. Однак цей карколомний цей перепад юридичних пасквілів привів до того, що навіть тій самій бабі Парасці, напевно, вже стало зрозуміло, що в стані Віті і Юлі почалася банальна параноя. Права рука не знає, що робить ліва. Укази, як ланцюгові пси забрехалися одні на одних, а в Секретаріаті Президента цьому неймовірно раді, адже тепер в Конституційному Суді не можуть взагалі розглядати легітимність указів, бо їх наплодилося стільки, що невідомо, який із них потрібно сьогодні виконувати. Одне слово, добилися не того, щоб не ухильно вершилося верховенство права, щоб торжествувала Конституція, а банально по-жлобські викрутилися. Але в якій спосіб? Учинивши новий указ Президента, указ, який позбавлений прив’язки до будь-якої системи координат. Не відомо, коли він вступає в силу, коли і кому необхідно його виконувати. Одним словом, суцільне дежавю, звичайна собі фата моргана.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Александровська, за нею – Бульба.
10:27:05
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, уважаемые представители средств массовой информации! Очень часто избиратели задают нам вопрос: почему оранжевые экстремисты при поддержке Президента добиваются уничтожения Верховной Рады? В чем причина вот такой настойчивости, такой оголтелости? Ведь все понимают, что уничтожение Верховной Рады несет в себе в том числе угрозу уничтожения вообще парламентаризма в Украине. Надо сказать, что оранжевые наши оппоненты о причинах говорят достаточно откровенно. И становится ясно, что причина не в возможности появления простого большинства в 301 голос здесь в парламенте. Из их заявлений становится понятно, что они увидели опасность появления в Верховной Раде 301 народного депутата, имеющего единую позицию по вопросам, определяющим в значительной мере перспективы развития Украины. И вот этот вопрос их очень беспокоит.
Ведь в чем они для себя видят опасность? Опасность они для себя видят в том, что будут решены вопросы, связанные с реализацией планов вхождения Украины в Единое экономическое пространство; что будут решены вопросы, связанные с реализацией в жизни права русскоязычного населения Украины на использование во всех сферах жизни граждан Украины их родного русского языка. Они для себя видят вопросы в том, что будут решены проблемы, связанные с продолжением политической реформы. Почему они этого боятся? Известно, мы с вами прекрасно понимаем, что Единое экономическое пространство – это не миф, это не политический лозунг, эта та экономическая реальность, которая поможет Украине развиваться, стать сильным экономическим государством, а значит приобрести определенный вес на международной арене. Это значит, что Украиной нельзя будет манипулировать, это значит, что Украину нельзя будет рассматривать, как дойную корову, особенно для тех, которые сегодня здесь выполняют функции в интересах своих заокеанских хозяев.
Они прекрасно понимают, что русскоязычное население действительно добивается элементарных вещей и добивается права говорить на родном языке, права, чтобы тебя услышали на родном языке. Они не хотят этого, они хотят, чтобы здесь была титульная нация, и чтобы защищать в Украине только права титульной нации, как сегодня это делается в республиках Прибалтики.
О политической реформе уже можно не говорить, уже многое сказано. Они видят угрозу в политической реформе, ограничение полномочий того человека, который сегодня поставлен единственным здесь рычагом воздействия на Украину, выстраивании здесь, в Украине, политики, которая опять-таки выгодна зарубежным хозяевам.
И им на эти цели, на цели разрушения Верховной Рады, на цели препятствования реализации вот этих благородных позиций, о которых я сказала, они предлагают нам потратить 365 миллионов, проведя внеочередные выборы. Это деньги, которые сегодня могут найти более достойное применение. А на самом деле это деньги они хотят потратить не просто на удовлетворение собственных непомерных амбиций, но и на то, чтобы не допустить реализации в жизни вот этих прав граждан Украины, о которых я только что говорила.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба Степан Степанович. А, Садовий Микола Ілліч замість Бульби. Правда вони поряд тут і знаходяться у списку, будь ласка.
10:30:30
САДОВИЙ М.І.
Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.
Я звертаюся, насамперед, до оточення Президента. Безумовно, з оточення Президента слухають, що стосується засідання Верховної Ради, записують і аналітичну довідку, безумовно, Президенту доповідають. Так я хотів би, щоб Президенту все ж таки доповіли про те, що я трохи пізніше скажу.
Також звертаюся до оточення і Тимошенко, і до депутатів із БЮТу і „Нашої України”, які ще мають совість особливо перед нашою молоддю, перед студентською молоддю.
Я доповідаю про те, що Міністерство освіти з ініціативи міністра Ніколаєнка провели місяць тому студентський форум. З’їхалися студенти, молодь із усіх куточків нашої України і обговорили питання: що ж робити, як жити у студентському оточенні, що заважає, які особливості тих проблем, які необхідно вирішувати. Відповідно прийняли програму дій, і форум затвердив цю програму дій.
Два дні тому у стінах Верховної Ради Комітет із науки і освіти провів „круглий стіл” із студентською молоддю. Прибули студенти із 22-х областей. Виступили більше 16 осіб. Були представники від шести студентських організацій. Це не просто якась одна політична сила студентська була, а це були студенти із усієї України. Виступив заступник міністра освіти Шинкарук, виступили всі керівники шести студентських об’єднань різного гатунку. Були народні депутати від коаліції, виступили Баранівський, Філіндаш і інші. Але не було жодного депутата від фракції БЮТ, від фракції „Наша Україна”. І вони не могли бути, бо Юлія Володимирівна і Кириленко там дали їм відповідні вказівки.
Що турбує студентів, що турбує молодь? Молодь турбує забезпечення стипендіями, забезпечення безкоштовного проїзду, молодь турбує те, що вони проживають у непридатних гуртожитках. І вони чітко і внятно заявили, що вибори до Верховної Ради не потрібні. Вони просять Верховну Раду, всіх депутатів, коаліцію про те, щоб ці кошти, які виділяються на вибори, якраз повернули студентам, для того щоб покращити їхній добробут. То я і звертаюся ще раз до Президента, що вимагає молодь. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили, використали час, відведений для проголошення заяв. Я тільки мав розмову з Президентом відносно роботи Верховної Ради. Він поцікавився, що ще потрібно зробити депутатам, котрі написали заяви про складання, про вихід із фракції, для того, щоб ніби то ми втихомирилися? Десь так, я розумію, я пояснив, що треба зробити те, що передбачено Регламентом Верховної Ради, Постановою Верховної Ради.
Цебто йдеться про те, що якщо депутат написав заяву про вихід із фракції, то він робить повідомлення про це головуючому на засіданні, аби той на наступному пленарному засіданні, як свідчить Постанова Верховної Ради, у присутності депутата оголосив про те. що є о така-то, такого-то змісту заява.
Після цього наступають правовідносини, які регулюються рішенням відповідного партійного з’їзду і далі, за процедурою котра передбачена Законом, котрого ще не існує, але, в принципі, Конституція дає можливість Центральній виборчій комісії в цьому сенсі давати крапку, сказавши про те, що заміщувати такого депутат ніким, якщо немає ким. Або замістити, якщо є ким. Так от ми бачимо, що сьогодні Центральна виборча комісія зусиллями адміністрації, вірніше, секретаріату Президента блокується, не працює.
І так само, як не працює Конституційний Суд, тобто ми виходимо на неправову площину, обмеживши її застереженнями неправового характеру і вважаємо, що це ми діємо у відповідності з Конституцією.
Такого не буде, тому я ще раз повторюю, процедура буде дотримана така, яка передбачена у Регламенті. Відносно ж роботи і рішень Центральної виборчої комісії, вірніше, міркувань голови Центральної виборчої комісії проте, що ніби-то колізія виникла, бо Закон про внесення змін до закону про вибори, визнаний чинним із такого-то числа, із часу опублікування, а введений в дію із, власне, серпня місяця. І тому сьогодні він не може займатися питаннями заміщення, бо у цьому законі не передбачено заміщення депутатів. Я хотів би шановному юристу пояснити, що це практика, яка існує в Україні споконвіку, і вона стосується багатьох випадків введення в дію законів і оголошення їх чинності, і закон про провадження, і закон про Кодекс адміністративного судочинства, і інші. Хай підніме законодавство і подивиться, коли оголошується чинним закон і коли він вводиться в дію.
Що це означає, наприклад, для закону про зміни до закону про вибори? Сьогодні цей закон чинний. Сьогодні Конституційний Суд, наприклад, може оцінювати його положення, бо він опублікований, але це не означає, що закон використовується безпосередньо. Можна готуватися до використання цього закону, готуючи нормативні документи, бланкову документацію, проекти бюлетенів і інших речей, які визначені самим законом. Адже за два місяці потім встигнути цього не можна. А вступить у дію цей закон тоді, як і визначено самим законом, не раніше через 60 днів після його публікування і за два місяці не пізніше до оголошення виборів. Елементарна річ. Ні, прикриваються юридичною казуїстикою, яка, до речі, суперечить суті права в Україні, і намагаються видати бажане за дійсне.
Я ще раз хочу сказати, що ми так не залишимо це все без реакції. Так, до речі, як сьогодні в розмові Віктор Андрійович говорить про те, що з’їзди мол відбулися, і на тому треба поставити крапку. Як свідчать учасники цих заходів, у багатьох випадках замість з’їздів партії збирали студентів просто, які голосували, бо так дешевше. Дешева політика виходить. Використовують дітей, щоб за їхніми спинами прорватися до влади. Діти вирішують, бути парламенту чи ні, бути врешті єдиній державі чи не бути, бути спокою чи трагедії. Це діти вирішують, а не відповідальні політики. А потім років через 70 нащадки нинішніх політиків проливатимуть крокодилячі сльози замість того, щоб брати на себе відповідальність, давати оцінку своїм попередникам, хитруватим попередникам, які хочуть на чужій шкурі в рай пролізти, а тим часом державу штовхають до пекла.
Я хотів би, щоб ми чітко розуміли про що йдеться. Вже це в історії було, коли старші посилали дітей, а потім носили квіти через багато років і шанували патріотів замість того, щоб давати оцінку тим, хто зробив таку трагедію. Я думаю, що ми повинні серйозно розуміти, коли робиться велика політика і які складові цієї великої політики. Нам діють оцінки різні політики сьогодні, от один вчора назвав Верховну Раду, здається, дембелями, що проїхали свою станцію.
Я хотів би, щоб ми не ображалися на такі висловлювання, і на тих, хто це висловлює. Це звичайний такий єфрейторський гумор із середовища, де розум вимірюється строком служби. (О п л е с к и) Як колишній солдат, я можу на це відгукнутися такими словами:
Оцінки чути звідтіля
чи з переляку, чи з відваги,
здається, ніби дембеля,
а виявляється - салаги.
З вашого дозволу, я далі читати не буду, оскільки там конкретніші ставляться оцінки.
Тому я хотів би, аби всі ми зрозуміли: парламент сьогодні 272 зареєстрованих народних депутатів, працюють відповідно до Конституції і Регламенту. Як тільки буде виявлений факт, що не можна заміщувати депутатів, котрі не хочуть працювати в парламенті, і не буде 300 народних депутатів України, тоді ті, що залишаться депутатами, будуть виконувати свої обов’язки відповідно до Конституції до приведення до присяги нових депутатів, після виборів, а якщо буде 301 депутат чи 300 депутатів, то вони будуть працювати, як Верховна Рада України. І ніякі потуги в цьому відношенні і липові з’їзди, і небажання звернутися і завершити процедуру передбачену Регламентом не допоможуть тим, хто хотів би сьогодні штовхати Конституцію, руйнувати правове поле України і на тому утверджувати свої, так би мовити, передбачені ними не конституційні права. Спасибі. (О п л е с к и)
Ще раз повторюю, читайте постанову Верховної Ради ті, хто хочуть скласти свої повноваження, і відповідно до вимог постанови, і Регламенту, здійснена буде процедура, а тоді займатися, там, з’їздом, чим хочете. Мене з’їзди не цікавлять, це не входить в компетенцію парламенту.
Сьогодні розглядається, реєстраційний номер 3302, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції у другому читанні, доручення дано 12 квітня. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович. Прошу уваги.
10:42:20
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, законопроект 3302, авторами которого являются народные депутаты Горошкевич и Ярощук, наши коллеги, принят нами в первом чтении 12 апреля этого года. После чего была создана рабочая группа, в которую вошли представители Кабинета Министров Украины, авторы данного законопроекта и представители нашего комитета. И рабочая группа разработала поправки к этому законопроекту с учетом замечаний, которые были высказаны перед первым чтением. Эти поправки были внесены в комитет и рассмотрены комитетом 6 мая этого года. На комитете, учитывая, что это была согласованная позиция всей рабочей группы, как авторов, как комитета, так и Кабинета Министров Украины, они были все учтены.
Поэтому вам роздана таблица, в которой отражено, что все до единой поправки учтены комитетом, рекомендованы для принятия во втором чтении. Суть этих поправок можно, как бы, целиком сгруппировать на две группы. Группа первая, это учитывая то, что в настоящее время ведется работа Кабинета министров Украины и рабочая группа при Кабинете министров Украины над созданием нового Налогового кодекса Украины, то многие поправки в этом Законе, многие статьи этого Закона, которые касаются налогообложения, они были просто исключены нашей рабочей группой.
И вторая группа поправок, которая была учтена рабочей группой и комитетом подтверждена – это поправки, которые касаются технико-юридических моментов, делали это более чище и правильнее.
Кроме этого вчера Кабинет министров Украины дополнительно представил еще поправки и мы вчера в экстренном порядке рассмотрели эти поправки вместе с Кабинетом министров Украины и они, к сожалению, просто не успели попасть в таблицу. Они согласованы и комитетом, и Кабинетом министров Украины, но в таблицу они не успели попасть. Если позволите, я их зачитаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги. Автори зауважень, або депутати, які стосовно цих поправок чи зауважень мають свої міркування, можуть задати запитання до доповідача, будь ласка, це процедура другого читання.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Если позволите, я зачитаю дополнительные поправки, которые поставил Кабинет министров и согласованы с комитетом.
В частности, Кабинет министров предлагает и комитет соглашается…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Миколайович, я прошу хвилинку, Лев Миколайович, тихіше трохи, будь ласка.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Комитет рекомендует Верховной Раде принять такие поправки.
Абзац другий частини п’ятої статті 19 викласти в новій редакції такого змісту: „Відшкодуванню підлягають витрати інвестора на виконання передбачених угодою робіт, понесених після оголошення інвестора переможцем конкурсу у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України” – это первая поправка.
Вторая поправка Кабинета министров Украины, согласованная с комитетом: «Доповнити частину п’яту статті 19 абзацами п’ятим і шостим такого змісту: «Довгострокові, більше двадцяти років угоди можуть передбачати індексацію компенсаційних витрат з моменту їх здійснення у частині, що не були відшкодовані перших три роки розподілу виробленої продукції. Порядок індексації таких витрат встановлюється Кабінетом Міністрів України. Витрати, які не підлягають відшкодуванню компенсаційної продукції і які враховуються у зменшенні оподаткованого прибутку визначаються угодою.
Следующая поправка. Предлагается в запропонованій редакції абзацу першого частини 7 статті 25 слова «митні платежі за винятком митного збору» замінити словами „ввізне мито”. Цю ж поправку предлагается вставить в абзаці 4 частини 7 статті 25. То есть слова «митні платежі, за винятком митного збору» замінити словами „ввізне мито”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги. Будь ласка, він доповідає окремо додаткові пропозиції, які не звучали під час обговорення в першому читанні і в авторстві депутатів. Будь ласка.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Предлагается также Кабинетом Министров не изменять пункт 39 статьи 1.
Предлагается также не изменять статью 185 Закона про Митний кодекс України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, давайте ми тоді підемо трохи не так. Ми підемо по поправках відповідно до процедури другого читання, бо всі міркування з цього приводу доповідача не запам’ятаються депутатам, а в цілому ми не будемо голосувати до тих пір закон, поки не будуть ясні позиції висловлені щодо поправок. Тому давайте за такою процедурою і підемо. Але треба мати на увазі, що є дуже серйозні зауваження юридичного управління до цього закону, які стосуються відхилень від Конституції і законодавства України, це треба мати на увазі. Тому давайте все-таки пройдемо по поправках.
Те, що перша поправка вимагає внесення техніко-юридичних правок по всьому тексту закону я думаю, що не викликає ні у кого сумніву і тому ми її обговорювати не маємо потреби.
Далі. Поправка друга Воропаєва, де йдеться про те, що Кабінет Міністрів концентрує в себе деякі повноваження пов’язані із використанням підрядних, субпідрядних, постачальних, перевізних та інших контрагентів, що беруть участь у виконанні робіт передбачених Угодою про розподіл продукції на основі договорів, контрактів з інвестором. У кого, які будуть міркування? Немає заперечень? Ця поправка врахована. Іван Бондарчук. Будь ласка.
10:49:20
БОНДАРЧУК І.М.
Шановний Олександре Олександровичу! Шановний доповідачу! Ну ми розглядаємо законопроект у режимі другого читання, в той же час висновок Головного науково-експертного управління такий, що може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Я не розумію, якщо друге читання, то ми або на повторне друге читання повинні повертати, або приймати, а як же ж за основу, ми вже за основу цей законопроект приймали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, це запитання до мене, не до доповідача. Тому можна, мати треба на увазі, це не Науково-експерте, а Юридичне управління до другого читання робить висновок. Так от, якщо ми ці зауваження врахуємо при аналізі поправок, при голосуванні за чи проти, то тим ми ставимося відповідним чином і до висновку юридичного управління. Так чи ні? Будь ласка. Будь ласка.
ВОРОПАЄВ Ю.М. В отношении зауважень Юридичного управления. Я бы хотел ваше внимание обратить на то, что в целом главное, что они говорят, это то, что когда законопроект принимался в 1999 году и изменялся в 2000 году в той редакции, которая действует сейчас, они были против этого закона, потому что считали, что этот закон противоречит Конституции, определяя какие-то иные особые условия для подобных видов договоров, чем это существует для всех остальных товаров, работ и услуг.
Однако, данный законопроект не вводит этот закон в силу, он изменяет, вычищает то, что было принято в 1999 и 2000 году. Поэтому те замечания, которые написал в Юридичное управление, в основном касаются тех редакций, которые действуют в настоящее время, и мы стараемся их исправить. Это первое.
Второе. Во всех странах мира фактически к этим договорам особое отношение. И они выделены в особо, они регулируются отдельными нормативными актами. Почему. Недра – это собственность государства и народа, и когда они выбираются – они не восполняются, эти недра. Поэтому относиться к ним и устанавливать для них те же самые условия, как для продажи товаров, работы, услуг, ни в коем случае нельзя. Это как бы просто преступление против нашего народа.
И последнее. Ну, отдельные замечание юридического управления, они просто не совсем корректны. Ну, может быть потому, что мы уже исправили поправками, которые уже были рассмотрены до второго чтения и которые внесены.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, Юрій Миколайович. Друга поправка викликала зауваження у депутата. Ви наполягаєте на її змісті. Я ставлю її на голосування, щоб зняти дискусію з цього приводу. Друга поправка Юрія Миколайовича Воропаєва ставиться на голосування, де передбачається посилення ролі Кабінету Міністрів у цьому сенсі. Будь ласка, ще раз.
ВОРОПАЄВ Ю.М. По этой поправке конкретно. Эта поправка фактически не моя. Эту поправку предложил Кабинет Министров Украины.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію.
ВОРОПАЄВ Ю.М. И работают, до второго чтения мы с ней согласились.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Я ставлю на голосування, цю поправку ставлю на голосування. Будь ласка, друга поправка.
10:52:57
За-220
Не підтримується.
Третя поправка. Вилучити з проекту закону пропозицію щодо зміни частини першої статті вісім. Юрій Миколайович, як ви пояснюєте?
ВОРОПАЄВ Ю.М. Автор законопроекта предлагал, чтобы условия договора отвечали также и условиям того конкурса, который был объявлено государством, и на основе которых какой-то инвестор победил на этом конкурсе. Он победил на тех условиях, которые предложило государство, и он дал свои еще дополнительно. И Кабинет Министров считает, что у него тогда будут связаны руки если он будет руководствоваться не только как бы своими требованиями законодательства, но и еще условием конкурса, которые были когда-то объявлены.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні в кого це не викликає заперечень, не викликає? Ні.
Четверта поправка. Будь ласка. Також врахована, де слово „відповідний” із статті 19 викидається. Пишеться: «Довгострокові, більше 20 років угоди повинні передбачати відповідне індексування компенсаційних витрат, що не були відшкодовані в перші три роки розподілу виробленої продукції”. Комітет враховує і Юрій Миколайович вважає, що це можна так і записати не викликає це заперечень.
П’ята поправка. В запропонованому проекті закону в останньому абзаці частини 5 статті 19 слова „і, які враховуються у зменшення оподаткованому прибутку” вилучити. Це про зменшення витрат, які не підлягають відшкодуванню компенсаційної продукції. Ця поправка врахована. Є зауваження у авторів, у депутатів до цієї поправки? Немає.
В шостій поправці. Врахована вона теж, тобто, залишити попередню редакцію чинного закону. Немає заперечень? Немає.
Таким чином, щоб пройти цю сторінку третя – шоста поправка спільно я ставлю на голосування.. Будь ласка, підтримайте їх. Вона не викликає …
10:55:22
За-235
Ідемо далі.
Поправка сьома. Вона врахована. Це поправка Заплатинського.
Юрію Миколайовичу, коротенько прокоментуйте її.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, здесь предлагается новая редакция третьей части, абзац третий в части шестой статьи 25. Она здесь в таблице указана конкретно какая новая редакция. В принципе она не изменяет суть данного абзаца, она делает ее более, просто более четче.
Если можно, я готов зачитать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це редакційна, по суті, уточнення так.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Она да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьома поправка... восьма поправка також врахована відносно „при ввезенні на митну територію України товарів робіт супутніх послуг та інших матеріальних цінностей, призначених для виконання угоди про розподіл продукції, митні платежі за винятком митного збору, податок на додану вартість не справляють” і далі за текстом. У депутатів немає зауважень до цієї поправки? Враховується 8 поправка.
Поправка номер…
ВОРОПАЄВ Ю.М. Я хочу обратить внимание всех присутствующих в зале, что здесь никаких новых налоговых льгот не вводится. В ныне действующей редакции закона предусмотрено именно так, что податок не додану вартисть не справляется. Поэтому здесь налоговых льгот здесь нет, это просто делается более четче редакция этого пункта и не более того, более конкретно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська, будь ласка, зауваження до 8 поправки.
10:57:07
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.
Страница 8. На седьмой здесь говорится, что… 7 поправка, абзац третий части шестой статьи 25 закона изложить в следующей редакции. И говорится о налоговых обязательствах с налога на добавленную стоимость, которые не возникают. То есть тем самым вот эти вот процедуры, которые ниже прописаны, не ведут к тому, что будет взыматься налог на добавленную стоимость. Так вот к этим процедурам на странице 8 относится: «у разі передачі продукції між інвесторами в багатосторонній угоді та операцій з передачі майна сторона угоди про розподіл продукції в користування оператора в межах такої угоди, а також операції з розподілу компенсаційної або прибуткової продукції між інвесторами”.
О чем идут речь? Юридические лица совместно добывают полезные ископаемые. У них есть договор про розподіл продуктів. А не юридические лица друг другу передают часть товара добытого ими, передают какое-то оборудование друг другу. И эти процедуры не рассматриваются как коммерческая деятельность и не облагаются налогом на добавленную стоимость. Очень хороший…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон.
10:58:19
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Я хочу напомнить, что когда-то освободили от налогов товары, которые были стратегически важны для Украины. А потом… И дали это фирмам. А потом эти фирмы стали завозить окорочка, и мы с этими окорочками боролись 10 лет, в том числе таможня, которая говорили, что мы тоннами завозим дешевое мясо, подрываем свой внутренний рынок и так далее. Здесь кооперацию вот эту те, кто будут добывать, войдут в фирмы, которые будут добывать 1 грамм, допустим, нефти, а будет передавать основные фонды с баланса на баланс, и Бог знает, что еще делать.То есть вообще странные вещи вы предлагаете.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Если вы обратите внимание на существующую ныне редакцию этой нормы, то вы увидите о том, что здесь написано, что объектом „оподаткування податком на додану вартість” данной продукции „сплачується у загальному порядку, діючому на день укладання цієї угоди”. И…
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. (Говорить без мікрофону)
ВОРОПАЄВ Ю.М. Я же вас не перебивал, я вас слушал внимательно.
И они не меняются, потом, это замечание … . Это ныне действующая редакция. Фактически, если почитаете поправку, которая была сделана, седьмую, седьмая поправка, то вы увидите, что „вартість не виникає та розмір податкового кредиту не змінюється у разі здійснення у межі угоди” действия какие-то. То есть, та же самая формула, что на момент заключения договора действуют те льготы, которые были. И после заключения договора льготы не меняются. Это раз.
И второе. Мы обсуждали поправку восьмую только что. Если вы посмотрите поправку восьмую, вы увидите, она там слово в слово повторяет именно то, что я говорю, где написано, что ПДВ не сплачивается, и здесь оно тоже самое не сплачивается. Что нового появляется здесь?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу. Будь ласка, спокійно.
Сьомої поправки виникла дискусія, різні підходи, це визначити треба шляхом голосування. Ставлю на голосування сьому поправку, будь ласка.
11:00:38
За-222
Ця поправка не проходить.
Восьма поправка, будь ласка. Чи є у кого зауваження? Це про особливості ввезення на митну територію товарів та інших цінностей призначених для виконання угоди. Вона врахована ця поправка Заплатинського і не викликає заперечень. Ні.
Дев’ята поправка. Мова йде про вилучення пункту 42, який дефініцію розписує про суть матеріальних цінностей. Це будь-який предмет, товари, майно та транспортні засоби, устаткування та інші речі майнового характеру, необхідні про виконання Угоди про розподіл продукції, що переміщується через митний кордон.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, потому что это, в принципе, охватывается предыдущим определением в 39 пункте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Немає.
Десята поправка - відносно цієї ж теми, - Чечетова, вона частково врахована редакційно.
Ставлю восьму – десяту поправки включно на голосування. Будь ласка. Восьма – десята.
11:02:12
За-227
Прийнято.
Одинадцята поправка. Пункт 14 викласти в редакції стосовно переміщення на митну територію природних ресурсів, нафти і газу з митної території України. Це внутрішні переміщення, я так розумію. Чечетов написав. Вона редакційно враховується.
Юрій Миколайович, немає зауважень до…? Немає. В інших депутатів теж немає.
Дванадцята поправка: відносно також ввезення на митну територію товарів, інших матеріальних цінностей, призначених для виконання Угоди про розподіл продукції, здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом про угоди про розподіл продукції. Пише Чечетов. Хоч вона повторює, треба сказати, восьму поправку, яка уже була викладена тут. Але комітет визначає, що вона врахована.
Тринадцята поправка – Чечетова. Є зауваження до неї, міркування якісь? Заперечень немає. Вона врахована також редакційно. У Михайла Васильовича немає зауважень? Немає.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Если позволите, два слова?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Как я сказал, от Кабинета Министров Укариын поступили новые предложения в отношении редакционного уточнения этого законопроекта. Вчера мы обсуждали с комитетом эти предложения, в том числе они предлагают исключить вообще новую главу 41-а. Вот представитель Кабинета Министров предлагает. Поэтому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаченко, тут не ... до... Татьяна Ивановна, вам запитання хоче задати Олександр Миколайович Ткаченко, будь ласка.
11:04:06
ТКАЧЕНКО О.М.
Татьяна Ивановна, от ви слухаєте доповідь представника „Регіонів” по даному питанню. Ви не осмислюєте, що іде обман держави, ви, що не розумієте, що йде розмова за корисні копалини України, коли підключають других людей, які не обкладаються налогом, а потім перерозподіляють це все і податок на додану вартість в державний бюджет не йде. Ви це, що не розумієте? Чи вас заставляють підтримувати те, за що зал сьогодні голосує?
Це закон антидержавний і я просив би, щоб Міністерство, мабуть, сказало своє слово, якщо воно стоїть на букві закону і на букві державності, а не на букві тих, хто сьогодні протаскує о ці поправки до закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу тільки звернути увагу зараз, Тетяна Іванівна відповість, але Юрій Миколайович доповідає тут не від фракції, від комітету. Будь ласка, Юрій Миколайович…, Тетяна Іванівна.
ЄФИМЕНКО Т.І.
Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, ну. По-перше, я хочу сказати, що практика застосування угод про розподіл продукції це є міжнародна практика і така практика існує в межах міжнародного розподілу праці.
Тому ми намагалися, щоб всі норми цього законодавства відповідали нормам міжнародного права. Тому те, про що каже зараз шановний депутат щодо оподаткування, ще раз хочу підкреслити, що все, що, рух товарів на території України, згідно цього закону, буде обкладатися всіма податками, згідно діючого законодавства.
Щодо оподаткування у межах договору – це також практика, яка існує сьогодні в світі.
А щодо останнього зауваження щодо глави 41-а і деяких інших, це стосується Митного кодексу, то я хочу запросити усіх депутатів, щоб прислухалися до наших поправок, тому що ми їх додатково внесли згідно до міжнародних конвенцій про спрощення, гармонізацію митних процедур, до яких Україна приєдналася у 2006 році, а також у зв’язку з приєднанням до СОТ. Тому ці поправки щодо Митного кодексу вони мають суто технічний характер. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь дана, Олександре Миколайовичу.
14-та поправка пропонує вилучити з тексту зміни до декрету Кабінету Міністрів про акцизний збір, де йдеться про те, що у виключній морській економічній зоні України, що ввозиться на митну територію України при виконанні угоди, акцизний збір не справляється – власне суть цієї норми декрету Кабінету Міністрів. Власне це остання поправка 11-14.
11-14 поправки я ставлю на голосування.
11:07:42
За-213
У мене є така пропозиція. Давайте, щоб ми конфлікт не породжували тут на конкретній справі, і, маючи на увазі, що є серйозні зауваження до проекту закону з боку Юридичного управління і висновок, що цей закон потребує техніко-юридичного і редакційного доопрацювання, особливо у тій частині, яка суперечить Конституції України.
У мене є пропозиція, давайте ми його направимо на повторне друге читання для доопрацювання у комітет з урахуванням тих зауважень, які висловлює Юридичне управління. І це буде, по-моєму, найкоректніше ставлення наше до цього проекту.
Підтримайте, будь ласка, цю пропозицію. Тому що його просто знімати не можна. Я ставлю на голосування цю пропозицію – направити на повторне друге читання для доопрацювання, для винесення на повторне друге читання. Ставлю на голосування.
Да, на повторне друге, для доопрацювання, на повторне друге читання.
11:08:45
За-258
Рішення прийнято. Спасибі.
Закон реєстраційний номер 2553. Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про державну службу", теж в режимі другого читання. Доповідає Лук’янов Владислав Валентинович, заступник голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування. Будь ласка.
11:09:16
ЛУК’ЯНОВ В.В.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги, народні депутати! За дорученням Верховної Ради України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.03.2007 року номер 724 Комітет розглянув на своєму засіданні 23 травня цього року пропозиції народних депутатів України до другого читання проекту Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України „Про державну службу”. Реєстраційний номер 2553 від 15.11.2006 року, внесеного Кабінетом Міністрів України і прийнятого 13 березня 2007 року Верховною Радою України за основу з метою його доопрацювання.
Народні депутати України, члени комітету одноголосно підтримали більшість поданих до даного законопроекту пропозицій. Вісім пропозицій враховано повністю одна врахована частково, які загалом стосуються поширення обов’язку, декларування доходів на членів сімей державних службовців. Конкретизація положень законопроекту про запровадження обов’язкової спеціальної перевірки відомостей, що подаватимуть державні службовці, які претендують на заняття певних посад в частині визначення суб’єктів, які мають проводити цю перевірку. Строки її проведення, коло осіб, які мають бути ознайомлені з результатами перевірки тощо.
Передбачення у прикінцевих положеннях відповідних доручень зумовлених прийняттям цього закону, визначення виконавців цих доручень та строків щодо їх виконання. Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України, зауважень до підготовленої редакції законопроекту немає. Комітет рекомендує Верховній Раді України, відповідно до пункту другого, частини першої, статті 118 Регламенту Верховної Ради України, даний законопроект доопрацьований комітетом з урахуванням пропозицій, внесених суб’єктами законодавчої ініціативи, прийняти у другому читанні та в цілому. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, за процедурою другого читання ми розглядаємо зміни до закону про державну службу, які упорядковують порядок прийняття на роботу в установи при визнанні статусу державного службовця конкретних людей. Тут є справді юридичні уточнення. Всі поправки враховані, окрім першої, яка врахована редакційно, оскільки, Олега Ляшко немає тут, то ми розглянемо очевидно без нього цей документ. Тут треба сказати, що і Ольга Боднар, і інші свої пропозиції дають, хоч вони тут не присутні, воно так в політиці буває, як світло далекої зірки, його побажання враховуються, розглядаються, а саме світило в тому участі не бере. Але, тим не менше, є пропозиція в цілому проголосувати цей закон, оскільки він не викликає ні в кого заперечень і справді передбачає норми, котрі необхідні для упорядкування цього виду суспільних відносин. Немає заперечень? Тоді я ставлю на голосування цей проект в цілому, як закону.
11:12:54
За-259
Рішення прийнято.
Проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про державну службу" щодо граничного віку. Це реєстраційний номер 3251. І так само Владислав Валентинович Лук’янов доповідає цю, якщо не помиляюсь, одну зміну. Будь ласка.
11:13:16
ЛУК’ЯНОВ В.В.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України „Про державну службу”, реєстраційний номер 3251 від 01.03.207 року внесений Кабінетом Міністрів України, був прийнятий 3 квітня цього року Верховною Радою України за основу. Законопроект спрямований на залучення до роботи у вищих органах державної влади, міністерствах інших центральних органах виконавчої влади і обласних державних адміністраціях у разі необхідності, як виняток, досвідчених та висококваліфікований працівників, які досягли встановленого граничного віку перебування на державній службі.
За дорученням Верховної Ради України, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03.04.2007 року номер 853, Комітет розглянув на своєму засіданні 23 травня цього року пропозиції суб’єктів законодавчої ініціативи до другого читання проекту Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України „Про державну службу”.
Народні депутати України члени комітету одноголосно підтримали подані до даного законопроекту пропозиції щодо порядку визначення терміну перебування на державній службі осіб, які призначатимуться на певні посади після досягнення встановленого законом граничного віку перебування на державній службі.
Передбачення у Прикінцевих положеннях відповідних доручень, зумовлених прийняттям цього закону, а також визначення виконавців цих доручень та строків щодо їх виконання. Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України зауважень до підготовленої редакції законопроекту немає.
Комітет рекомендує Верховній Раді України, відповідно до пункту другого частини першої статті 118 Регламенту Верховної Ради України даний законопроект, доопрацьований комітетом з урахуванням пропозицій внесених суб’єктами законодавчої ініціативи, прийняти у другому читанні та в цілому. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви помітили, депутати, беручи участь у розгляді цього законопроекту, йдеться про утвердження редакції, прийнятому в першому читанні, де раніше обмеження даються і продовження до них передбачаються відповідним чином до 65 років чоловікам для певних категорій служби. І жінкам до 60 років. Тут дехто з жінок каже, що це дискримінація, бо жінки довше живуть, ніж чоловіки. Але на державній службі чоловіки тримаються довше, так традиція склалася. Тому є пропозиція проголосувати цю норму так як пропонує комітет. Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію.
11:16:31
За – 271, ой, 250, рішення прийнято.
МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, для стенограми. Я думаю, було б варто, оскільки це два закони, які стосуються змін до одного закону, щоб ми його оформили, подаючи на підпис Президенту, як один. Це для стенограми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що немає заперечень. Це з точки зору юридичної техніки абсолютно виправдане рішення.
Питання ратифікації. Це проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі в роботі Комітету із сталі. Доповідає заступник міністра економіки П’ятницький Валерій Тезійович, будь ласка.
П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т.
Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі в роботі Комітету із сталі. Хочу відзначити, що підняття статусу України і участі України в Комітеті із сталі від спостерігача до повноправного членства надасть змогу вітчизняним підприємствами металургійної промисловості брати безпосередню участь у виробленні рішень та рекомендацій, які визначають тенденції на світовому ринку сталі. При чому слід відзначити, що Україна на сьогоднішній день займає восьме місце у виробництві металургійної продукції у світі та четверте за обсягом експорту.
Крім того, необхідно врахувати ще з огляду на перспективу вступу України до Світової організації торгівлі організація економічного співробітництва та розвитку та Комітет із сталі Є унікальний форум, де Україна вже зараз може безпосередньо приймати участь у вирішенні питань, які в найближчі 15-20 років визначатимуть правила гри на світовому ринку сталі.
Високий статус члена України в Комітеті із сталі потребуватиме щорічного передбачення в державному бюджеті видатків на сплату внесків України, які будуть розраховані згідно з правилами, організаціями.
За попередніми розрахунками розмір внеску становитиме близько 7,5 тисяч евро на рік. Ратифікація угоди дозволить щорічно відповідно до чинного законодавства України планувати видатки щодо сплати внесків за участь в Комітеті із сталі.
Враховуючи вище викладене, пропонуємо ратифікувати Угоду (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі в роботі Комітету зі сталі. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Немає запитань. Тоді, Валерій Тезійович, сідайте, будь ласка. А на трибуну запрошується Олексій Віталійович Плотніков заступник голови Комітету з питань економічної політики. Будь ласка.
11:19:36
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний Голово! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з економічної політики розглянув Проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі в роботі Комітету із сталі.
Ну, мабуть, не треба казати, яку роль грає металургія, яку роль грає видобування, виробництво сталі, розвитку національної економіки України і, безперечно, співробітництво України з Організацією економічного співробітництва та розвитку, з одним з її комітетів, це більш ніж важливо. Шляхом співробітництва з Комітетом зі сталі є можливість інтегруватися і до інших комітетів, є можливість того, що Україна буде поступово інтегруватися до цієї Організації економічного співробітництва і розвитку.
Відповідно до угоди Україна бере участь у роботі Комітету із сталі на рівних умовах з країнами-членами шляхом виконання правил комітету, зокрема, надання інформації, яка потрібна для виконання завдань, участь у фінансуванні діяльності комітету та визнання багатосторонніх директив ради.
Що стосується якоїсь конкретної діяльності, то Україну запрошено до участі в роботі комітету шляхом:
По-перше, це згоди співпрацювати в рамках діяльності Комітету зі сталі на виконання мандату та, зокрема, шляхом забезпечення інших учасників та комітету інформації, що є необхідною для виконання завдань та участі в запровадженні нових видів діяльності комітету. А також це друга позиція, це імплементація багатосторонніх рекомендацій документів, передбачених пунктом шостим додатком „Рішення ради”. В будь-якому випадку це дуже важливе має значення для держави, до відповідної галузі і в цілому до позиціонування України в світі. Тому узагальнюючий висновок комітету – ми пропонуємо ратифікувати цю угоду. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень ні в кого? Запитання, Василь Степанович Богачук, будь ласка. Говоріть, говоріть.
11:21:36
БОГАЧУК В.С.
Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.
Я хочу сказать, що я підтримую ратифікацію угоди між урядом України і Організацією економічного співробітництва і розвитку, вважаю, що це крок вперед, це нові можливості щодо співпраці з цією авторитетною організацію, дає нам можливість і нові шляхи розвитку для себе відкривати, і правила гри встановлювати, і так дальше. Але ж я хотів би запитати. Коли Україна стане повноправним членом цієї організації і скільки це коштуватиме нашому бюджету в рік? Дякую.
ПЛОТНІКОВ О.В. Ну, давайте. Ми виходимо з того, що Організація економічного співробітництва та розвитку, організація поєднує так звані індустріально розвинені країни. На жаль, Україна не підпадає під критерій індустріально розвинених країн і мова не йде про членство України в Організації економічного співробітництва та розвитку. Але, в принципі, на такому, на оптимістичному баченні перспектив колись Україна, безперечно, буде індустрійно розвинутою країною, колись Україна приєднається до АСD – це англійська абревіатура. Тобто, в принципі це перспективи. Але в тому, що Україна інтегрується до роботи в даному комітеті, це певний початок загальної інтеграції. Це певний крок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Степанович, не турбуйтеся. Платять тут суб’єкти економічного співробітництва, а не держава. Так що бюджет, ви на захисті бюджету стоїте твердо.
ПЛОТНІКОВ О.В. Ну там сім з половиною тисяч євро на рік покищо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію угоди. Будь ласка.
11:23:26
За-253
Рішення прийнято.
Пропонується включити до порядку дня і прийняти рішення щодо проекту Закону „Про ріелторську діяльність”. Я хотів би, щоб ми включили це питання. Реєстраційний номер 3499.
Ставлю на голосування питання про включення до порядку дня і прийняття рішень.
11:24:00
За-237
Рішення прийнято.
Включено питання. Будь ласка, на трибуну запрошується Воропаєв Юрій Миколайович від комітету.
А, вибачте, Прасолов тут доповідачем виступає. Де Прасолов? Є. Вибачте. Я пропустив, бо співдоповідач тільки Юрій Миколайович, а ви Ігор Миколайович народний депутат, автор цього проекту. Будь ласка.
11:24:36
ПРАСОЛОВ І.М.
Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги. На ваше рассмотрение выноситься проект Закону «О реэлторской деятельности».
Прежде всего я хотел бы поблагодарить комитет по экономической политике и Главное научно-экспортное управление Верховной Рады за серьезный анализ и высказанные предложения к законопроекту, которые будут обязательно учтены в дальнейшей работе.
Говоря о предлагаемом проекте закона стоит отметить, что существующее положение на рынке недвижимости Украины в новых социально-экономических условиях вызывает острую необходимость правового регулирования в сфере реэлторской деятельности.
Нерегулируемость украинского рынка недвижимости приводит к тому, что большие объемы денег, которые обращаются на этом рынке становятся приманкой для всякого рода мошенников жаждущих быстрого и легкого дохода.
Пострадавшими в такой ситуации, как правило, становятся простые люди. Значительная часть населения вынуждена доверяться разным коммерческим структурам и частным лицам чей профессиональный статус не определен.
Учитывая необходимость установления четких правил на рынке недвижимости с целью обеспечения эффективного функционирования национального рынка недвижимости, защиты прав и интересов потребителей риэлтерских услуг, законопроектом предлагается упорядочить деятельность риэлтеров путем создания института сертификации и регистрации специалистов на рынке недвижимости, законодательного закрепления статуса риэлтера и субъекта риэлтерской деятельности, их ответственности, регулирование риэлтерской деятельности путем создания специального органа регулирования Риэлтерской палаты Украины.
Должен сказать, что к нам уже обратилось много людей, которые выражают благодарность за поднятие на законодательный уровень темы недвижимости. Люди хотят элементарного порядка на рынке недвижимости. Хотел бы также сказать, что мы приглашаем к работе над законопроектом риэлтеров, риэлтерские организации при его подготовке ко второму чтению.
Уважаемые коллеги, прошу каждого из вас поддержать законопроект о риэлтерской деятельности. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача, автора цього законопроекту? Запишіться, будь ласка. Цибенко.
11:27:37
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи у вас не виникає, скажімо, якихось сумнівів щодо того, що ми діємо дещо непослідовно у цій сфері діяльності? Що я маю на увазі.
На попередній сесії ми дуже стурбовані були неучастю іноземних громадян, представників, скажімо, азіатської зони можливістю займатися ріелтерською діяльністю в Україні, допустили їх до цієї діяльності на території України. А тепер намагаємося унормувати взагалі цю сферу діяльності. Чи не більш логічним було спочатку діяти все-таки навпаки, врегулювати цей комплекс питань, який ви сьогодні піднімаєте, а потім вже вирішувати, кого допускати, а кого не допускати. Ми ж розуміємо, яка величезна небезпека, коли рієлторською діяльністю на території України займаються іноземні громадяни, які не мають будь-яких, скажімо, фінансових застав або гарантій щодо відшкодування можливих втрат в Україні.
ПРАСОЛОВ І.М. Спасибо за вопрос.
Я должен сказать, что именно, как говорится, мы выставляем как бы два барьера для того, чтобы человек занимался или компания занималась риелторской деятельностью, это квалификация и сертификация. Я думаю, что на этих стадиях мы должны урегулировать вопрос, кто может работать и как может работать на этом рынке. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Но тут треба було б і визначити у статті „рієлтор”, це все треба було б записати. Ми не даємо відповіді юридичної на це питання, яке він поставив.
ПРАСОЛОВ І.М. Александр Александрович, я согласен, но этот закон пока выносится в первом чтении. То есть, уже очень много замечаний, предложений к этому законопроекту, я думаю, что мы с коллегой встретимся и обсудим этот вопрос.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сінченко, будь ласка, запитання.
11:29:41
СІНЧЕНКО С.Г.
Уважаемый Иван Николаевич! Вот я хотел вас спросить, у меня вопрос по форме, не по содержанию, а по форме. У нас в Хозяйственном кодексе и Гражданском кодексе нет слова «риелтор». И вообще в українській мові такого нема слова „рієлтор”. Тому я пропоную змінити назву і змінити всі упоминания в этом документе. Ну, можно там один, два упоминания сделать, но, в принципе, это деятельность в сфере торговли недвижимостью. Назовите его человеческим, украинским словом. Это предложение и вопрос.
ПРАСОЛОВ І.М. Спасибо за предложение и вопрос. Но вы знаете, я, честно говоря, мы осуждали, как назвать закон, но вот мы в результате обсуждения и с риелторами, и с коллегами решили, что есть такое международное слово «риелтор», оно английского происхождения, которое емко говорит, что это специалист, который работает на рынке недвижимости. Одним словом, риелтор. Поэтому если… Ну, тут, действительно, вопрос по форме. Я думаю, что можно ввести в законодательство «риелтора» - это краткое, емкое слово, которое, кстати, у нас давно уже прижилось и используется в обиходе. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, справа в тому, що у нашому законодавстві… Я прошу уваги! Слово „рієлтор” в нашому законодавстві є. Тому це таке, питання тут дискусійне, в принципі, але, знаєте, можна відмовитися від слова „кредит”, „дебет” і інші, які теж не українського походження, але вони вже є в економічному житті, присутні. Це треба мати на увазі. Але відповідь ви дали на запитання. Сідайте, будь ласка.
Юрій Миколайович Воропаєв співдоповідь робить з цього приводу.
11:31:55
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Законопроект про риелторскую деятельность рассматривался на Комитете Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики шестого мая, на прошлой неделе. И единогласно комитет предложил, предлагает Верховной Раде его принять в первом чтении. К нему есть замечания. Кстати, я не согласен с автором, что их много, этих замечаний. Многие из них дискуссионные, а некоторые из них неправильные, с точки зрения комитета.
В чем суть этого законопроекта. На рынке услуг существуют разные виды деятельности и разные лица, которые их оказывают. Например, есть такие услуги, как адвокатские, есть услуги, как нотариальные услуги, есть услуги, там, на рынке патентования и прочее, прочее, прочее. И многие услуги эти регламентируются отдельным законом. Почему, потому что необходимо эту деятельность каким-то образом упорядочить: чтобы человек, который обращается за этой услугой, имел возможность потом, если получил услугу некачественную, то имел возможность наказать это лицо, которое дало ему некачественную услугу. Это раз.
Во-вторых, чтобы законодательно мы ограничили доступ к предоставлению таких услуг тех лиц, которые не могут такие услуги оказывать. Не вправе их оказывать, это два. И в третьих, это для того, чтобы мы ограничили доступ непрофессионалов в этот рынок, чтобы государство тем самым защитило своего гражданина. Устанавливая законодательные нормы, кто эти услуги будет оказывать.
И далее законопроект это все регулирует. В частности, он предусматривает, что будет создана всеукраинская организация, которая будет определять, проверять квалификацию людей, которые будут оказывать услуги населению на этом рынке, раз. Она будет выдавать специальные сертификаты этим людям на право занятия этой деятельностью, два. Она будет рассматривать жалобы граждан на деятельность этих реакторов, три.
И она буде лишать тех риэлтеров, которые оказывают услуги не доброкачественные, которые пытаются просто обмануть людей и на этом нажиться, она будет лишать их права заниматься такой деятельностью, четыре.
В отличие от многих законопроектов, вот мне, я уже говорил об этом на комитете, мне пришлось с декабря месяца рассматривать три варианта закона об адвокатской деятельности и два варианта закона о нотариате новых. Вот в отличие от всех этих закон, это первый закон, вот подобный закон об услугах, который не предусматривает вообще никаких льгот для этих риэлтеров. Он предусматривает только процедуру их организации, процедуру их проверки и процедуру их деятельности.
И я бы, если позволите, хотел бы кратко также ответить на те два вопроса, которые были заданы моему предыдущему здесь оратору. Потому что они мне тоже очень интересны и важны. В отношении допуска иностранцев, ну, мы не можем просто ограничить допуск иностранцев на этот рынок, это будет не правильно, это будет нарушать международные соглашения. Однако этот законопроект и как раз вводит определенные ограничения на то, чтобы сюда не попали на этот рынок проходимцы.
Каким образом?
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович, ну, будь ласка.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Каким образом? Требование к высшему образованию, раз, требования к профессиональным знаниям – два, принимается специальный экзамен у этих, у этих риэлтеров…
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу.
ВОРОПАЄВ Ю.М. А мы ему не давали сертификат риэлтера
И в отношения слова «риэлтер», вы знаете, вот у меня Адам Иванович поручил одно задание по поводу лизинга, чтобы мы нашли ему замену в украинском языке этому „лизингу”. И я специально сел там, потерял там 2 часа времени, но проанализировал всю нормативную базу в отношение слова «лизинг». И, оказалось, несколько сот нормативных актов в Украине уже действую со словом «лизинг».
Если мы сейчас в какой-то закон вставим другое понимание этого термина, то у нас получится абракадабра и противоречие…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Миколайовичу, у Великому тлумачному словнику української мови є роз’яснення слова „лізинг”. Так що це українське слово.
Будь ласка. Іншомовного походження, але українське слово.
ВОРОПАЄВ Ю.М. В связи с тем, что я вам рассказал, комитет принял решение единогласно рекомендовать Верховной Раде поддержать данный законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Запитання до Юрія Миколайовича є? Немає. Сідайте, будь ласка.
Хто хоче висловитися з приводу цього закону? Немає бажаючих.
Тоді я просто хотів би попросити вас, щоб ми прислухалися до думки Експертного управління, оскільки йдеться про правове врегулювання відносин у суспільстві, яке вже склалося, але його треба регулювати, бо це важлива ділянка відносин.
І попросити авторів, якщо вони будуть доопрацьовувати проект закону, то написати тут ще і статтю про відповідальність рієлторів. Бо тут є права, обов’язки споживачів цих послуг, а про відповідальність нічого не йдеться тих, хто ці послуги надає. А людей багато задіяно зараз у сфері цієї діяльності. І потрібно очевидно якимось чином унормовувати ці взаємини і права, і обов’язки усіх сторін.
Тому, якщо ми до другого читання підготуємо такий конкретний документ і щодо того, хто має право тим займатися і відносно громадянства, до речі, відносно обсягів таких послуг і сфери застосовування, то це було би корисно. Але тим не менше треба спочатку прийняти у першому читанні цей проект, як пропонує і Управління справами, вибачте, як Юридичне управління, Науково-експертне управління, і автори законопроекту, а також комітет. Ставлю на голосування цю пропозицію.
11:38:11
За-220
Не вистачає голосів.
Я попросив би авторів законопроекту, попрацюйте ще з фракціями переконайте в необхідності прийняття цього закону, і тоді, очевидно, він пройде через сесійний зал.
У нас треба просто включити до порядку не розглядаючи сьогодні питання номери законопроектів 3621, 3622, 3624, 3626, 3633 і далі до 3644 вони в переліку у вас тут є, тут бенефіс звичайно Володимира Заплатинського, бо він більшість з цих проектів пропонує. Але тут і про зміни до деяких законів щодо статусу Збройних сил і так дальше. Для включення для того, щоб можна було в комітетах підготувати ці закони на розгляд Верховної Ради.
3639 – це про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, окремо, так? Добре. Крім цього ставлю всі на голосування про включення, а потім окремо те питання. Будь ласка.
Ставлю на голосування про включення до порядку дня.
11:39:33
За-245
Рішення прийнято.
Тепер 3639. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Це пропонує, зараз, зараз, депутат голова комітету Заплатинський.
МАРТИНЮК А.І. Це пропонує уряд…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А це відповідальний, це уряд пропонує, вибачте урядовий проект я не подивився, що урядовий.
Борщевський з мотивів слово бере. Будь ласка.
11:40:03
БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.
Борщевский, фракция Коммунистическая партия, Днепропетровская область.
Я прошу коллег очень серьезно подойти к этому вопросу потому что сегодня в городе Желтые Воды, где ВосГОК является градообразующим предприятием, создалась очень серьезная социальная напряженность, сегодня там введены спецподразделения милиции, трудовой коллектив протестует против смены руководства. Горсовет почти единогласно обратился к правительству по поводу пересмотреть кадровые изменения и в дальнейшем судьбу «Возгока». Поэтому я призываю всех коллег сегодня этот вопрос не голосовать, его надо еще изучить, потому что сегодня жители Желтых вод, как работающие на …, так и горсовет протестуют против этих действий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Беремо до уваги цю пропозицію, але мова йде про інше. Очевидно треба всім депутатам подивитися на весь перелік і тоді робити висновки з приводу цього проекту. Чи там тільки цього об’єкту, да? Тоді, будь ласка, Михайло Чечетов і Петро Степанович висловляться ще. Будь ласка.
11:41:26
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, там речь идет о нескольких объектах, там речь идет не о смене руководства предприятия, там речь идет не о приватизации. Поэтому просьба, включить ее в порядок денный, потом можно рассмотреть в первом чтении, если какой-то объект допустим интересует или действительно, допустим, вызывает определенный общественный резонанс, можно потом ее после процедуры в первом чтении будет исключить, но там кроме этого объекта, есть и другие объекты. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко, будь ласка.
11:42:00
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую, Олександр Олександрович. Фракція комуністів, Цибенко.
Михайло Васильович, не зовсім так, як ви сказали, бо мова йде про вилучення ряду об’єктів із переліку, які не підлягають приватизації. Бо ми ж всі добре знаємо, що корпоратизація – це один із механізмів приватизації. Тобто мова, власне кажучи, йде про особливу форму приватизації, якою є корпоратизація. І тому абсолютно правий Віктор Валентинович, коли ставить питання про те, що це питання потребує додаткового вивчення і тому ми вважаємо, що включати його до порядку денного сесії не потрібно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за таку інформацію. Привертаю увагу депутатів до того, що прийняття такого закону передбачає дзеркальну дію цього закону. Це означає, що відкривається шлях до приватизації цих об’єктів, трьох об’єктів. Якщо є зауваження до того, тут є два міркування, або включити до порядку дня, або не включати до порядку дня, додатково вивчивши. Була перша пропозиція включити до порядку дня і я ставлю на голосування.
11:43:32
За-214
Не включається. Давайте попрацюємо ще з фракціями, переконаємо, на Координаційній раді можливо треба розглянути це питання і потім визначитися по суті.
Шановні депутати, ми розглянули ті питання, що планувалися сьогодні на ранкове засідання. Тепер включили ми до порядку дня чималу кількість питань, які треба розглянути в комітеті і я просив би підготувати їх для розгляду.
На цьому я оголошую ранкове засідання закритим. Завтра засідання відбудеться о 10-тій годині ранку. Спасибі.