ЗАСІДАННЯ  ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 червня  2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні   депутати,   журналісти, представники Кабінету Міністрів, гості Верховної Ради, шановні телеглядачі  і радіослухачі! Сьогодні  5  червня, планове засідання роботи парламенту. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Поставте картки. Проводиться поіменна реєстрація.

10:02:07

Зареєструвалося 262 народних депутати. Ранкове засідання оголошую відкритим.

Давайте поздоровимо депутатів: Романюка Миколу Прокоповича і Цибенка Петра Степановича з днем народження, побажаємо їм добра, успіхів і здоров'я. (О п л е с к и) І вчора у Сергія Чмиря був народження, теж давайте привітаємо його з цією датою. (О п л е с к и)

Тепер перед розглядом питань по суті коротенька довідка, шановні депутати. Виникають питання про те, що, мовляв, дві фракції склали свої повноваження, і таким чином парламент недієздатний, не може працювати і так далі. Ми поважаємо бажання депутатів, які таким чином хочуть вплинути на роботу парламенту, але всю процедуру треба завершувати. До тих пір, поки Центральна виборча комісія не дає нам сигнали відносно того, що ніким замінити тих, хто вибули, а ті, що вибули позбавлені депутатських повноважень, парламент працює. І цю процедуру треба завершити тим, хто її розпочав так само, як і чітко визначитися з приводу того, хто писав заяви, хто не писав.

Крім того, відповідно до Регламенту, і Адам Іванович, ведучи засідання, оголосив про те, що повідомлення про подачу заяв про вихід із фракцій депутати повинні  зробити у сесійному залі, і ведучий засідання потім підтверджує те, що  такі заяви надійшли. Але цього не було зроблено, оскільки, по-перше, значної частини депутатів не було в залі, а, по-друге, є абсолютно обгрунтовані сумніви в тому, що це повідомлення підписали ті, про кого йдеться у самих документах. Тому цю процедуру треба обовязково пройти. І в Регламенті це передбачено. Аж потім тільки зїзд відповідної партії, зібраний у відповідності із законом і так далі, може приймати відповідне рішення. Тому до тих пір, поки не будуть проведені всі ці процедури, до тих пір, поки ми не одержимо підтвердження від Центральної виборчої комісії про відповідні акти, парламент не може вважатися нелегітимним, неправочинним. І я би хотів, щоб ми з цього виходили.

Сьогодні в нас час відведений на обмін думками з приводу ситуації і інших фактів, котрі цікавлять депутатів. Я прошу записатися від фракцій спочатку, а потім індивідуально.

Так, ну, я бачу, записалися разом і від фракцій, і індивідуально депутати. Давайте – Баранівський від фракції, якщо… Шибко від фракції, да? Будь ласка. Замість Баранівського.

 

10:06:18

ШИБКО В.Я.

Шибко, соціалістична фракція.

Заява фракції соціалістів у Верховній Раді України пятого скликання. Події, які розгортаються в Україні, викликають у Європейські спільноті занепокоєння та бажання, не втручаючись у внутрішні справи держави, порадами та тактовними діями сприяти налагодженню конструктивного діалогу, діалогу. Який повинен забезпечувати в Україні стан демократії, верховенства права та захист прав людини.

Про це свідчить  обговорення українського питання на сесії ПАРЄ, Європарламенті, візити в Україну європарламентарів, керівників ПАРЄ та ЄС. На конференції голів  парламентів країн-членів ЄС, яке відбулося 24-26 травня в Братиславі, було окремо розглянуто питання щодо євроінтеграційних устремлінь України  через призму останніх подій в нашій державі. На ній, як відомо, з доповіддю виступив голова Верховної Ради України Олександр Мороз. Велике порозуміння в  європейських інституціях викликала спільна заява Президента України, голови Верховної Ради  України і премєр-міністра від  27 травня 2007 року щодо невідкладних заходів, спрямованих на розвязання політичної кризи шляхом проведення позачергових виборів до парламенту.

Вона розцінилась, як важливий крок, хоча на думку європарламентарів  і повністю, хоча і повністю спрямована на подолання докорінних причин кризи. Як засвідчує співголова парламентського співтовариства Україна – ЄС Андре Северін, розбіжності  між основними політичними силами країни залишаються глибокими та потенційно небезпечними і, навіть, позачергові парламентські вибори, які домовлено провести, можуть виявитися недостатнім рішенням.

Така заява була зроблена  на фоні подій, коли коаліція у Верховній Раді України послідовно виконувала зобовязання, що містяться у заяві, попри грубі порушення з боку оточення Президента, який поза межами  своєї компетенції, допускає втручання в діяльність органів судової влади та правоохоронних органів.

Як відомо, вже 29 травня цього року щойно призначений, скандально відомий керівник ДСО України Гелетей зі співробітниками служби вдерся до нарадчої кімнати суддів Конституційного Суду, намагаючись зірвати його засідання, на якому має право брати участь тільки судді Конституційного Суду і учасники конституційного впровадження.

Всупереч законодавству України, вже після рішення Конституційного Суду  продовжується практика призначення особисто Президентом суддів загальної юрисдикції, що суперечить європейській практиці незалежності судової гілки влади.

Здійснюється тиск на Генеральну прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ, порушено Закону України про МВС шляхом перепідпорядкування Президенту Внутрішніх військ. При цьому члени секретаріату РНБО в особі заступника секретаря безпідставно звинувачують міністра внутрішніх справ начебто у намаганні застосувати силу та зброю у вирішенні конфлікту, обіцяючи надати копії неіснуючих указів міністра.

Немає і досі доказів і позовів до суду у так званих справах „Гелетей і кілери”, „Станік і квартири”. Не порушено жодної кримінальної справи проти тих, які за заявою Президента долали його вето на Закон про Кабмін шляхом підкупу та політичної корупції. Вочевидь мова йде про Блок Юлії Тимошенко.

Дезорганізація діяльності Генеральної прокуратури з ініціативи Президента з наданням робочого місця виконуючому обов’язки  Генеральному прокурору в Секретаріаті Президента, тиск на Конституційний Суд та на районні суди, втручання в діяльність правоохоронних органів, безпідставні звинувачення чесних та сумлінних їх працівників, особисто міністра внутрішніх справ Василя Цушка, недоведення до суду заявлених справ, а лише розповсюдження пліток, небажання іти до завершення конституційної реформи, спрямованої на удосконалення механізму стримання і противаг, чіткого розподілу влади і намагання використати збройні формування засвідчує, що опозиція на чолі з Президентом вбачає лише один сценарій розв’язання кризи – шляхом недемократичних, нечесних і непрозорих виборів до Верховної Ради, за результатами яких за влучним висловлюванням Президента до неї знову прийдуть „депутати падлюки”.

Фракція Соціалістичної партії України у Верховній Раді попереджує, що будь-яке використання сили чи безвідповідальних дій, які можуть привести до посилення нинішньої кризи, невиконання домовленостей від 27 травня цього року завдасть великої шкоди європейським перспективам України, посилить негативний імідж її у світі. Відповідальність за це буде нести особисто Президент, його оточення та лідери опозиції.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має Кисельов замість Броннікова

 

10:11:28

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановний Голово Верховної Ради України, шановні колеги, шановні співвітчизники! Фракція Партії регіонів не поділяє ейфорію піднесення, яка охопила депутатів опозиційних фракцій, а також Президента України Ющенка у ситуації складення повноважень частиною народних депутатів, які знаходяться в опозиційних фракціях.

Своїм так званим принциповим вчинком опозиційні сили ще раз продемонстрували, що опозиція намагається влади, а більш конкретно своєї персональної присутності у владі. Ніякі інші пріоритети лідерів опозиції не цікавлять. І для досягнення цих цілей були використані всі методи, в тому числі і крайні, і не правові, ті, що дестабілізують загальну ситуацію в Україні.

Найбільш  сумним виглядає і те, що Президент України вкотре продемонстрував  свою чітку прихильність і підтримку тільки однієї частини українського політикуму.  Висловлення щирої подяки депутатам, які відмовилися від роботи народними обранцями, свідома і штучна руйнація роботи вищого законодавчого органу країни, не може бути і за будь-яких обставин не повинно бути свідомою позицією гаранта Конституції. Дії Президента означають тільки одне, Президент вимагає легітимізації попередніх не правових дій і зараз він щиро радіє з того, що ніби-то отримав легітимні підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.

Як може Президент країни настільки відверто радіти зриву роботи парламенту власної країни, напевно загадка не тільки для наших громадян, а і для світової демократичної спільноти. Вселяє побоювання серйозна політична заангажованість Президента, який наділив лише дві фракції парламенту надзвичайними епітетами. Вони і патріоти і демократи, і зробили великий внесок в розбудову демократії тощо. Цікаво, а з депутатами, що працюють у залі Верховної Ради України і приймають закони Президент не хоче зустрітися і подякувати їм за роботу хоча б за ті закони, які ми прийняли в цьому залі, а він підписав? Чи Україна знову повертається до логіки призначення внутрішніх ворогів.

Фракція Партії регіонів висловлює глибоке  занепокоєння прецедентом складання мандатів опозиційними депутатами. Ми заявляємо Україна свідомо підштовхується до перманентного кризового розвитку, парламентські сили, які за логікою подій залишаться у меншості зможуть і надалі повторювати  практику складання повноважень.

Таким чином, робота парламенту буде зірвана остаточно, в результаті чого Україна може опинитися перед встановленням жорсткої президентської форми правління.

Коаліція повністю підтримую позицію Голови Верховної Ради України Мороза, який вимагає дотримання вимог Конституції, законів України та Регламенту Верховної Ради при складенні повноважень народними депутатами в порядку 82 статті  Конституції України. Доки не буде рішення ЦВК, а можливо рішення Конституційного Суду на  звернення тих депутатів, які не бажають складати повноваження і тих депутатів, і тих кандидатів в народні депутати, що знаходяться в  списках опозиційних партій. І мають право стати народними депутатами замість тих хто виходить із фракцій, бо за них голосували виборці у березні 2006 року. Не можна вважати до тих пір юридично чистим дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Відмова народних обранців від своїх депутатських повноважень має відбутися абсолютно за чіткого правового врегулювання. Навіть, якщо для цього буде потрібно вносити відповідні зміни до діючого законодавства, інакше ми можемо отримати дві Верховні Ради України, а можливо і дві столиці України.

Саме тому фракція Партії регіонів наполегливо і послідовно наполягає на вирішенні політичної кризи виключно правовому полі. А домовленості між Президентом, Прем’єром і Головою Верховної Ради України є загально політичними. Ці домовленості мають спиратись на чітку правову базу, інакше Україна назавжди постане перед світом, як не передбачувана, не стабільна держава, де політична та революційна доцільність – є вищою за право, вищою за закон. Партія регіонів розуміє всю небезпеку розвитку політичних подій і заявляє про недопущення руйнації основ демократичного правового розвитку та парламентаризму в Україні.

І на завершення, фракція Партії регіонів вважає, що сьогодні потрібно терміново проводити засідання НРБО не для того, щоб не маючи законних підстав, змусити проводити дострокові парламентські вибори, а для того, щоб перше за все виправити ситуацію, яка склалася сьогодні в Україні внаслідок тривалої засухи. Саме тому закликаємо всіх і, перш за все, Президента України до конструктивної співпраці у чітко визначеному правовому полі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Данілов, представник „Блоку Тимошенко”, за ним Симоненко замість Пономаренка. Александровської, вибачте.

 

10:16:34

ДАНІЛОВ О.М.

Олексій Данілов, „Блок Юлії Тимошенко”, міжфракційне об’єднання „Вільні демократи”.

Шановні друзі! У нас є своє бачення тієї політичної паранойї, яка сьогодні відбувається в нашій країні. Для того, щоб висловити свою точку зору ми  запрошуємо всіх журналістів парламентських в 10.30 на брифінг на третій поверх, де ми висловимо своє бачення   розвитку подій, своє бачення того, що відбувається в нашому суспільстві, взагалі в нашому парламенті. Запрошую всіх журналістів на 10.30 на третій поверх. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має Александровська за нею – Цибенко.

 

10:17:09

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Уважаемые граждане Украины! Уважаемые представители прессы! Все мы с вами стали свидетелями пренебрежения   своими обязательствами перед избирателями представителями фракции «Блока Юлии Тимошенка» и «Нашей Украины». Вспомните, с каким надрывом, с какой якобы самоотверженностью они демонстрировали свое желание отстаивать интересы избирателей. Сегодня в полной мере очевиден цинизм  представителей оранжевых фракций, которые использовали болевые точки и серьезнейшие проблемы, которые волнуют наших избирателей, которые цинично играли на чувствах наших избирателей, в корыстных целях поднятия собственного рейтинга.

Где их борьба за справедливость сегодня? Где их борьба за то, чтобы  тарифы на жилищно-комунальные услуги были справедливыми? Где их борьба за то, чтобы субсидии могли получать люди безпрепятственно? Где сегодня эти вопросы, которые они обязаны были внести в этот зал, рассмотреть, настоять на голосовании, и в конце концов проголосовать. Сегодня эта тема с их стороны не звучит.

Сегодня их волнует другое – сегодня их волнуют права избирателей, которые якобы нарушены здесь в стенах парламента. А я хочу обратить внимание совсем на другой факт, сегодня звучит ссылка на 82 статью Конституции, которая говорит о не правомочности Верховной Раде в случае, если количество депутатов в ее составе будут меньше двух третей, то есть меньше 301 народного депутата.

Я хочу напомнить, что это норма была включена тогда, когда не было выбора в парламент по партийным спискам. Я хочу обратить ваше внимание, что Конституционный Суд высказал свое мнение по поводу правомерности применения этой статьи в течение всего срока времени Верховной Рады тогда в 2002 году, когда тоже не было процедуры избрания Верховной Рады по партийным спискам. И сегодня циничное, эгоистическое манипулирование Конституцией Украины носит совершенно не бескорыстный характер. Конституция любого государства не может учитывать субъективный фактор, субъективные желания, тем более, направленные на использование Конституции в собственных корыстных  целях как мы сегодня видим. Жажда власти, желание изменить конфигурацию парламента, именно это движет фракциями оранжевых и они бьются за достижение этой цели.

Однако, я обращаюсь ко всей общественности и к вам, уважаемые коллеги, с просьбой почитать очень внимательно Уголовный кодекс Украины, особенно, первый раздел, особенная часть, особливої частини, там, где говориться о преступлениях против основ национальной безопасности Украины. Статья 109, «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади». Часть вторая: «публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій караються обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк». Третья часть этой статьи: «дії, передбачені частиною другої цієї статті, вчинення особою, яка є представником влади або повторно карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк». Є стаття 111 «державна зрада», которая тоже  говорит о нанесении ущерба государственному суверенитету и государственной безопасности Украины. Есть статья 157 «перешкоджання здійсненню виборчого права». Я считаю, и вполне серьезно и ответственно заявляю, что то, что сегодня инициируется представителем фракции «Наша Украина» и БЮТ, это попадает под действие этих статей Уголовного кодекса, именно так необходимо расценивать их действия, потому что объективных оснований для уничтожения парламента, для разрушения парламента, для препятствования его работы объективных обстоятельств нет. Есть субъективный фактор, который на прошлой неделе назвал шкурно субъективным фактором и этот фактор находит свое отражение    в наказании в статьях Уголовного кодекса.

Я считаю, что пора дать принципиальную, юридическую оценку тем событиям, которые происходят в Верховной Раде, хватит нам искать компромиссы, идти на уступки тем, кто нарушает сегодня Конституцию, законы Украины, пора нам с вами, народным депутатам, парламенту Украины дать правовую оценку тому, что происходит здесь в этом зале и, в том числе с точки зрения статей Уголовного кодекса. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ткаченко передає слово Цибенко. Будь ласка.

 

10:22:01

ТКАЧЕНКО О.М.

 Ткаченко, фракція Комуністичної партії України.

Шановні колеги, шановні виборці! Я хотів би нагадати деякі аналоги історії нашої держави, що Україна сама багато країну світу по надрах і по чорноземах, і такої держави в світі практично на планеті немає.

В той же час, ведучи розмову за аналог, я хотів би нагадати, для того, щоб прийняти Земельний кодекс в 2000 році попередньому президенту Кучмі потрібно було розвалити парламент, а якщо не розвалити, то поміняти керівництво, яке представляло Комуністичну партію. І при підтримці тих же оранжевих сьогоднішніх, при підтримці БЮТ це вдалося зробити Кучмі в 2000 році і на осінь уже прийняти келійним способом Закон „Про Земельний кадастр”, який передбачав зробити українську землю товаром, тобто життєвий простір українського народу.

За час, що минув ми побачили до чого це призвело. Нам у цьому залі прийшлося декілька раз пролонговувати строки, щоб земля не стала товаром. І сьогодні ми довели до того, що цей парламент прийняв останню постанову, якою пролонгував дію закону до 1.01.2008 року.

З 1 січня 2008 року земля стане товаром. Але що цьому передумова яка? Безперечно, Президент Ющенко новий розуміє, що парламент не дасть перетворити український земельний простір у товар. І тому я думаю, він виконує ті вказівки, які йому дали, щоб ліквідувати вищий законодавчий орган і щоб Україна стала одноосібно управлятись нинішнім бездарним Президентом.

Я думаю, шановні друзі, що ми повинні зберегти парламент. Я думаю, що ми повинні все зробити, щоб не допустити, щоб земля стала товаром. Ми прийняли з вами в цьому залі не так давно, місяць, Земельний кадастр і Президент накладає вето на нього! І сьогодні без Земельного кадастра, ну, можна прийняти закон про ціновий механізм на землю. А вступає в дію закон, а точніше постанова Кабміну від дев’яносто шостого року за підписом Марчука, що ціна української землі три з половиною тисячі гривен. Нема в світовій практиці такої ціни! Сама нижча земля, карбонатна в Германії коштує від 18 до 75 тисяч євро.

Тому висновок один, шановні друзі. Ми повинні зберегти парламент, ми повинні розглянути ці закони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити думку.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Ми повинні все зробити, щоб не допустити вакханалії в державі. Нам легше сьогодні п’ять президентів таких, як Ющенко, поміняти, але землю залишити за українським народом. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Іван Бокий. За ним Матвєєв.

 

10:25:38

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий. Я дякую колезі Мордовцю,  який передає мені ще три хвилини. Шановні громадяни України! Шановні народні депутати! Телебачення і продажна преса широко пропагують поїздки в регіони Юрія Луценка. Ще не почалася виборча кампанія, а вже іде передвиборна агітація. Луценко хвацько обвинувачує всіх у зраді, особливо оббріхуючи соціалістів і до небес підносить власну персону. Ті, хто добре знає Луценка, його патологічну жадобу влади і грошей, з його демагогії хіба що тішиться. Його іудино перекинчиство з лівого табору в нацдемівський, власне, нікого не дивує. Він завжди там де пахне посадами і  зиском.

Мародер за політичною природою Луценко особливо любить  пастися на лівому електораті. Але я зараз свідомо не хочу торкатися природи луценкової  брехні, то окрема розмова. Зараз про інше, про те чого він не каже людям. Так ось, Луценко вже не раз заявляв, що хоче повернутися в крісло міністра внутрішніх справ. Хотіти, звичайно, нікому не заборонено. Хоча який з нього був міністр – відомо всім. Луценко любив покрасуватися чи покривлятися на телеекранах, ефектно обіцяти боротися з корупцією і бандитами, але все закінчилося в нього пустим звуком.  Він любить і досить звинувачувати власному невмільстві всіх підряд, але то завжди так. Поганому танцюристові, як відомо, найбільше заважають штани і паркет.

Є однак дуже прості речі, які кажуть про те, який був із Луценка   міністр внутрішніх справ просто, доступно і безхистрістно. Головне контрольно-ревізійне управління провело ревізію діяльності МВС за час урядування в ньому  Луценка і результати цієї ревізії не просто вражають, а жахають. Послухайте і робіть висновки.

За час урядування улюбленого міністра Ющенка в міліцейському відомстві на різних порушеннях держава втратила 1 мільярд 600 мільйонів гривень. З волі Луценка в центральному апараті понад встановлено Кабінетом Міністрів норму  в 2005 і 2006 роках утримувалося 881 і 1187  штатних одиниць, за що з бюджету їм переплачено 73,3 мільйона  гривень.  На будівництво житла було безглуздо втрачено 342,5 мільйона гривень. Передавши в безплатне користування державне майно – пульти централізованої охорони – закритому акціонерному товариству „Охорона-комплекс”, державна служба охорони МВС втратила 462 мільйони гривень.

Чи така це вже безневинна і безадресна втрата, хай встановлює слідства, яке і те, що стоїть за втратою 60,3 мільйони гривень через передачу МВС частини власних функцій з оформлення закордонних паспортів, підприємства „Ресурси-документ”.

Цікаво, в чиї руки вони попливли? І що   то таке незаконні видатки органів  та підрозділів системи МВС у регіонах на суму аж 350  мільйонів  гривень, отриманих на надання  платних послуг. І все це робилося під недремним оком міністра, який  ревно контролював фінансові потоки у міністерстві. Справжній розбій панував за часів міністра Луценка з видачею закордонних паспортів. Різного роду комерційні структури у спілці з відповідними  підрозділами МВС здирали за так зване швидкісне оформлення паспортів  астрономічні суми з громадян від 700 до 1600 гривень.

Чи може знову повернутися  у міністерське крісло людина, під чиєю орудою чинився, повторюю, такий розбій?  Луценко цього хоче. Але чи має він моральне право  бути міністром  міліції, яку по суті зганьбив таким бездарним керівництвом. І чи має право він дурманити голови людям, галасуючи на всю горлянку про свою чесноти і ховаючи правду про те, що чинилося під його проводом у  головному міліцейському відомстві держави. Адже цілком ясно, такі як Луценко і є основою  загнивання державних інститутів і політики в Україні. Такі як Луценко  вміють залізати під  череп у довірливі голови людей. При цьому він не каже, що його найняли для обдурювання народу українського олігархи, як  із  колишнього оточення Кучми, якого він інакше, як рудим тарганом не називав, так і  з   нинішнього оточення Ющенка. Колишній  антикучміст став  таким же   банальним кучмістом. А до всього одним   разом з… організаторів разом з Ющенком, Балогою, Тимошенко руйнування всіх інститутів влади.

Дехто з  наївних людей вірить, що луценки  прийдуть і змінять усе на краще.  Краще не буде, до влади рвуться такі ж мародери і хапки, які не один рік водять України, як козу на базарі.  І ті 1 мільярд 600 мільйонів гривень державних втрат, які спричинили його роботу на посту міністра внутрішніх  справ найкраще підтвердження абсолютної пустоти і брехливості всіх його мітингових обіцянок і його бездарності, помноженої на демагогію  та  обман.

І на  закінчення ще одне про такого ж самого іуду, як Луценко. Я про  Йосипа Вінського. Сьогодні це один з найбільших яструбів у таборі путчистів. Він, буквально, виривав заяви від депутатів з фракції БЮТ про складання ними депутатських повноважень.

Я офіційно від імені фракції Соціалістичної партії України,  за списком якої він  обирався і яку зрадив, пропоную панові Вінському підтвердити, що він і сам готовий скласти  повноваження. Подайте заяву до Верховної Ради і будьте певні, 226 голосів за те, що ви  не ходили у цю залу, знайдуться. Те, що ви іуда-відступник, відомо всім. Підтвердіть, що ми мужчина, що ви    готові зробити те,  за що агітували своїх підневільних депутатів з чергової партії, в яку ви перебігли. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Слово має Матвєєв.

 

10:32:11

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні виборці, події останніх днів, галаслива кампанія,  що її влаштували фракції БЮТ і „Нашої України”  на чолі  з фактичним керівником, так званої, опозиції Ющенком щодо дострокового складання  своїх депутатських повноважень  поставили не перед парламентською більшістю, як дехто думає, а, насамперед, перед суспільством, перед всім  народом України ряд болючих питань. Відповіді на ці запитання  далеко шукати не варто. Вони лежать, як то кажуть, на поверхні, відомі кожній здравомислячій людині. Їх  не  бажають визнавати  лише підбурювані Ющенком опозиціонери, котрих, на превеликий жаль, вразила підступна хвороба, що  у медицині зветься амнезією. Нагадаю, це, коли людина  не може пригадати свого минулого, раніше сповідуваних понять,  уявлень   та принципів.

Тому   у даному випадку ми маємо справу ні з чим іншим, як із політичною амнезією. Я дозволю собі назвати  основні симптоми цієї хвороби або швидше явища – це   абсолютне забуття, якщо не сказати відвертіше,  зневажливо цинічне  ставлення псевдоопозиціонерів  до своїх же передвиборних гасел, програм та обіцянок, в тому числі і автора тепер уже сумнозвісної програми „10 кроків назустріч людям”. Ніхто, нагадаємо, не заважав ні біляво-пухнастим, ні помаранчевим депутатам реалізувати свої виборчі програми, звичайно, ті із них, які продиктовані національними інтересами країни на українського народу.

Наступний симптом політичної хвороби так званих опозиціонерів – небажання рахуватися із застереженнями, в тім числі і європейської спільноти, зокрема парламентської асамблеї Ради Європи про недоцільність дострокових виборів до Верховної Ради за відсутності для цього будь-яких правових підстав.

А як можна назвати ігнорування ще одного прогнозу: наступні вибори не лише усунуть протиріччя між різними політичними силами, а навпаки, ще більше їх загострять? А мільярд гривень, у який за найскромнішими підрахунками обійдуться дострокові парламентські перегони, піде не на подальше підвищення пенсій і зарплат, інші нагальні соціальні потреби, а на задоволення честолюбивих та жадібних, владних амбіцій компанії трьох ко, ко, ко: Тимошенко, Луценко, Кириленко. Ми цього не можемо допу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (О п л е с к и)

Калашніков, будь ласка.

 

10:35:37

КАЛАШНІКОВ О.І.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні співвітчизники!

Олег Калашніков, Партія регіонів, Коаліція національної єдності.

Я хочу повідомити, що вчора був пограбований кабінет народного депутата, який знаходиться в Комітеті з питань національної безпеки і оборони. Жодної особистої речі не було вкрадено, був вкрадений комп'ютер та документи, що стосуються службової діяльності народного депутата України.

Я хочу висловити подяку представникам Міністерства внутрішніх справ, які зробили все необхідне для того, щоб почати розшук і знайти винних в цій події. Але ж мене як народного депутата сьогодні турбує те, що саме Державна служба охорони, яка здійснює охорону приміщень Верховної Ради України, допустила до того, що таким чином здійснюється тиск на народних депутатів України, які виконують свої обовязки відповідно до норм Конституції України. Мені прикро зазначити, але це є факт: саме представники Управління державної охорони, які забезпечують перепускний режим до приміщень Верховної Ради, допустили до того, що з Верховної Ради були винесені речі та службові документи народного депутата України.

Я хочу наголосити, що, на жаль, замість того, щоб виконувати свої конституційні обовязки, саме представники Державної служби охорони під час своїх ганебних дій в Генеральній прокуратурі України під керівництвом свого особистого керівника пана Гелетея робили дії, які мають ознаки злочинів, передбачених статтею 344-ю - „Втручання у діяльність державного діяча”, статті 351-ї – „Перешкоджання діяльності народного депутата України”, статті 365-ї – „Перевищення влади або службових повноважень” Кримінального кодексу України.

Саме з цієї трибуни я закликаю всіх представників Державної служби охорони, закликаю її керівника пана Гелетея: треба використовувати державні кошти, бюджетні кошти для того, щоб виконувати свої обовязки, забезпечувати безпеку приміщень Верховної Ради, а не витрачати ці кошти для підвищення рівня власної безпеки, як це робить пан Гелетей. Я з трибуни Верховної Ради звертаюся до нього і задаю запитання: навіщо вам три автоматника в охороні? Навіщо вам особистий охоронець у ранзі вашого радника? Ви самі особисто збуджуєте громадян України, а саме головне: ті дії, які відбулися вчора, несуть реальну загрозу діяльності народного депутата України і виконання ним своїх службових обовязків. Я з цієї трибуни ще раз звертаюся до пана Гелетея, до тих, хто сьогодні тисне на Конституцію України з метою примусити народних депутатів України відмовитися від своєї громадянської позиції. Спасибі вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Я відносно останнього повідомлення хотів сказати, що відповідні доручення з приводу факту, про який говорив Олег Іванович, дані  і розслідування буде проведено. А те, що крадіжка трапилася, но, ясно, що це безчинство, це не повинно бути, але я б так напряму не адресував  це до служби Управління державної охорони, тому що треба розслідування провести, а потім уже все це мати на увазі. Тим паче, що  люди в нас, що працюють від Управління державної охорони, добросовісно ставляться до своїх обовязків, але їхня роль зводиться, власне, ви бачили, до чого. Подивитися, хто заходить до приміщення, з чим, можливо, виходить і таке інше. Тобто це контроль зовнішній, контроль обмежений і вони із своєю функцією справляються, на мій погляд, добросовісно. А те, що трапилося, це треба, очевидно, тут причина трошки інша і треба шукати  її глибше, де вона знаходиться.

Відносно того, що там хтось заходить з охороною, ви самі розумієте, що відповідно до закону про Управління державної охорони, таке доручення, або таке рішення, щодо охорони може  зробити тільки Президент. Якщо він  це вирішив, значить була в нього якась підстава для такого кроку. Але узагальнювати тут, очевидно, немає потреби.

Я тільки знаю, щодо останнього періоду ніхто із керівників служби Державної охорони особистою охороною не користувався. Тому що функції його, очевидно, чітко регламентуються законодавством і функціональні обовязки не передбачають якихось особливих загроз для життя конкретної людини.  Тому треба мати все це на увазі. І ще раз повторю, що  найбільше сьогодні турбувало депутатів, котрі виступали питання про повноваження Верховної Ради в контексті пропозицій депутатів, які висловили бажання скласти свої повноваження. Тема ця, очевидно, присутня буде в політичному середовищі ще тривалий час, оскільки, справді,  колеги вдалися до неадекватних кроків і до,  як вони самі говорять, створення прецеденту, не відомого у світовій політичній чи конституційній процедурі, але тим не менше все повинно робитися винятково на основі Конституції і законів, і так буде робитися.

Тому до тих пір, поки ми не одержимо підтвердження, що на заміну, наприклад, депутатів, які вибули із „Нашої України” не приходять інші депутати, а там йдеться про те, що більше сорока депутатів ніяким чином не попадають під вплив бажаючих залишити парламент, і суд не може прийняти користь на, на користь більшості із фракції таке рішення, бо це живі люди, вони мають такі ж права, як і всі, хто є у списках на обрання депутатами. Тому давайте почекаємо спокійно, без нервозності. Наша справа правдива, тому вона правильна, бо вона опирається на закон і на Конституцію.

Ми розглядаємо зараз питання – інформація про рішення Європейської комісії „За демократію через право”, Венеціанська, так звана комісія, яка завершила свою роботу стосовно одного із питань, пов’язаного з українським законодавством. І для доповідача, члена Європейської комісії, народного депутата Головатого Сергія Петровича, дається 15 хвилин. Він просив їх для виступу, для доповіді. Будь ласка, користуйтеся цим правом.

 

10:42:52

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати. Минулого тижня Європейська комісія „За демократію через право” провела своє 71 пленарне засідання, на якому було розглянуто чотири українських питання. У порядку почерговості я їх вам і викладу.

Перше. Це стосувалося запиту Парламентської асамблеї Ради Європи відповідно до резолюції, прийнятої у жовтні, стосовно наявності достатньої законодавчої бази для проведення дострокових парламентських виборів.

Друге питання. Це стосується закону, який уже ухвалила Верховна Рада, Державного реєстру виборців.

Третє питання. Це відомий вам законопроект про парламентську опозицію.

І четверте питання. Це стосовно імперативного мандату для депутатів місцевих і регіональних органів самоврядування.

Отже, як відомо хто брав участь в засіданні Парламентської асамблеї ради   Європи в жовтні, депутати члени делегації від „Нашої України” і Блоку  Юлії Тимошенко, і на засіданні Моніторингового комітету і в сесійній залі асамблеї доводили, що в Україні є достатня законодавча база для проведення дострокових парламентських виборів і що ніяких жодних змін до законодавства вносити не треба.

Оскільки їм опонував я і інші мої колеги, що у нас немає достатньої бази, Парламентська асамблея вирішила  запитати Венеціанську комісію, щоб та дослідила наше законодавство і зробила свій не упереджений, об’єктивний висновок, хто ж правий в цій ситуації, чи опозиціонери, чи ті що говорили, що у нас недостатня база.

В цьому висновку, який вчора був затверджений Венеціанська комісія, я  наголошу лише окремі аспекти, бо це стосовно такі докладні документи, йдеться про те, що Закон „Про вибори депутатів”, як такий був  прийнятий ще до того, як були внесені зміни до Конституції. І у зв’язку з цим Венеціанська комісія приходить до висновку, що існують у зв’язку з цим проблеми у виконанні цього закону, оскільки деякі конституційні положення через Закон „Про вибори депутатів” не можуть бути реалізовані.

Багато положень потребують процесуальної регламентації і деталізації, і це треба зробити через відповідні внесення змін. Особливо наголошую на тому, що гострим постає питання скарг на процедурні питання під час дострокових парламентських виборів, а вони є не врегульовані в українському законодавстві, і тому на погляд комісії це виглядає досить проблематичним в даній  ситуації, коли часові рамки для проведення виборів істотно скорочені.

Процедура приведення у точність списку виборців, як говорить комісія може бути одним з головних проблем для дострокових виборів. І оскільки існуючі положення законодавства не є достатніми для того, щоб виборчі комісії і інші компетентні органи виконували свої повноваження відповідно до вимог, встановлених для точності виборчих списків.

Ще дин момент, на який звертає увагу Венеціанська комісія, це те, що різні питання виборчого процесу регулюються в різних законах і, у випадку дострокових виборів, існує обмежена можливість для інтерпретації застосування різночитань цих законів. Тому Венеціанська комісія повертається до своїх попередніх рекомендацій, щоб в Україні все-таки був прийнятий єдиний виборчий кодекс, який би включав всі питання, які стосуються виборчого процесу.

Таким чином загальний висновок по цьому, що не дивлячись на те, що базові елементи для виборів є, комісія вважає, що окремі законодавчі положення і процесуальні норми, їхнє застосування, виявляються незрозумілими, неточними і не є достатніми для повного забезпечення виборчих прав виборців. Це може серйозним чином скомпрометувати виборчий процес і створити політичний, і суспільне безладдя. В контексті дострокових виборів політичний клімат є напруженим і тому існує риск конфронтації між політичними силами. Тому для того, щоб не підірвати довіру виборців до виборчого процесу, все це, що підриває, в довіру має бути виправлена. І відповідно Венеціанська комісія звертає увагу на неврегульованість цього питання, з точки зору бюджетного забезпечення чи фінансування виборів.

Друге питання це стосується закону про реєстр виборців, я на ньому зупинюся дуже коротко, тому що тут багато коментарів, які стосуються технічних питань. Ми знаємо, що закон цей прийнятий, він має набути чинності з 1 жовтня, але Венеціанська комісія звертає увагу на те, що цей закон демонструє відсутність узгодженості з іншими законами, знову ж таки, які стосуються виборчого процесу. Тому знову і в цьому висновку наголошується на необхідності об’єднання всього законодавства у єдиний виборчий кодекс, включно із питанням реєстру виборців.

Я не буду... Дуже важливий момент стосується захисту персональних даних. Венеціанська комісія  наголошує на тому, що хоча Україна і підписала Європейську конвенцію стосовно автоматичної обробки персональних даних, але ця конвенція не є ратифікованою, певно, що парламент має її  ратифікувати. І, на думку Венеціанської комісії, цей закон надає вдивовиж  надзвичайно широкі права політичним партіям стосовно персональних даних, вона звертає увагу, комісія, на те, що  обставини, за яких політична партія буде мати доступ до даних виборів, до даних виборців або до єдиного державного реєстру, є дуже далекими від того, що вимагається європейськими стандартами. І оскільки політичні партії тяжіють діяти в політичних цілях, то партії можуть використовувати державний реєстр виборців для своїх зацікавлених, так би мовити, інтересів, і використовувати це як інструмент для виборчої компанії. Це стосується цього законопроекту. Тепер... чи закону. Я думаю, що його можна буде врахувати тоді, коли в принципі ще він не набуде чинності до 1 жовтня, то по ходу дати відповідні доручення комітетам, Науково-експертному управлінню і так далі. Для того, щоб можна було внести відповідні зміни.

Тепер стосовно Закону про парламентську опозицію. Нарешті прийнятий цей висновок, тому що на минулому засіданні у березні двогодинні дебати не привели до одностайної думки серед членів комісії. Оскільки Європа здивована тим, що виникає потреба в одній із країн, членів Ради Європи регулювати статус опозиції спеціальним законом, чого знову ж таки ніде в жодній країні немає, за винятком Португалії, де це не стосується парламентської опозиції, а це стосується, взагалі, опозиційної діяльності в принципі і позапарламентськими межами.

Венеціанська комісія наголошує: ні термін „парламентська опозиція”, ні поняття „опозиційна діяльність” не вживають в українській Конституції, законодавстві. Тому обсяг прав і імунітетів, якими наділені члени парламенту, як це визначено Конституцією, як це визначено Законом  про статус народного депутата  і Регламентом Верховної Ради він не залежить цей обсяг прав від належності члена парламенту до тої чи іншої частини в парламенті. Він поширюється в рівній мірі незалежно від їхнього статусу і, взагалі, на їхню думку, цей біполярний характер, який цей закон вносить, біполярний характер, що є більшість і є опозиція і іншого нічого немає, є чорне і біле або біле і чорне, а третього не дано, він не є характерний для континентальних систем. Це в принципі, в тих системах, де є власне, уже усталилася практика, коли одна партія при владі, а інша партія в опозиції і у неї є шанс цієї партії прийти на зміну першої на майбутніх виборах.

Тому, те, що пропонується нашим законопроектом, не є характерним для нас і Венеціанська комісія говорить: український парламент характеризується плюралізмом політичних партій, блоків, фракцій і незалежних членів парламенту. Політичне інституційне життя в Україні змінюється часто, оскільки є різні переходи від одних депутатів, з одних партій, з одних фракцій в інші. За таких умов, Венеціанська комісія вважає, що це було, це є дуже важко і являється дуже проблематичним з точки  зору не дискримінаційного підходу, з точки зору забезпечення рівності прав і можливостей запроваджувати такі жорсткі правила, особливо коли ці правила дають специфічну особливу владу певним політичним діячам на шкоду іншим. І комісія взагалі вважає, що запровадження цих строгих процедур, яким пропонується цим законом, щоб встановити і поняття „парламентської опозиції”, це приводить, викликає серйозне занепокоєння або  з точки зору шкідливих наслідків для свободи і незалежності мандату депутатів.

Кілька разів, я не буду аналізувати всі статті цього законопроекту як це є технічно тут, але головне, тут проаналізовані ті статті, які стосуються порушення прав тих депутатів, які не входять ні до більшості, ні до опозиції і  положення цього закону вони, практично, дають всю повноту влади для прийняття рішення політичними органами. І тому Венеціанська комісія, я практично викладу ці чотири абзаци, говорять про таке.

Цей закон, який був, розглядався, він залишає прийняття дуже важливих рішень стосовно статусу  депутата керівним органам партії і це не відповідає вимогам, які випливають із верховенства права. Це порушує принцип вільного і незалежного мандату депутатів, якщо запроваджувати імперативний мандат – це є несумісним з традиційними і загальноприйнятими в Європі доктриною представницької демократії.

Демократичні принципи вимагають, щоби політичні конфлікти  розв’язувалися через вільні дебати між політичними партіями і суспільством загалом. Тому, забороняючи перехід депутата з політичної групи однієї в іншу, особливо, коли такий перехід обумовлюється певними обставинами політичного, соціального, економічного  розвитку, яке переживає суспільство, неодмінно серйозно порушує, розриває стосунки між громадянським суспільством і парламентом.

 З огляду на все це викладене, запровадження відкликання, так би мовити, виборцями, але це і партією, відповідною партією депутатів, як на місцевому рівні, так і в Криму, так і на національному  не відповідає      європейським стандартам і висуває серйозні наявність несумісності з Конституцією України.

Тому Венеціанська комісія настійливо рекомендує, щоби всі ці положення були вилучені із конституційного правопорядку України, з юридичного  правопорядку України.

І останнє. Уже не повязано з  висновком, але в розвиток цього.

Олександре Олександровичу, дебатується, от вчора я приїхав, я дивився „Еру”, депутат з „Нашої України” каже, що  якась процедура не розписана стосовно складання повноважень. Що треба щось чекати від Центральної виборчої комісії.

Шановні колеги, давайте запитаємо у керівників двох фракцій, у Юлії Тимошенко і у Кириленка. Чи вони щирі, коли вони кажуть, що вони    склали повноваження депутатів. Чи вони щирі, коли кажуть, що   вони хочуть вийти з парламенту? Чому вони чіпляються  за положення статті 6…  пункт  шостий статті 81 Конституції про  невходження.  У них заяви. От сьогодні теж хтось виступав,  у них заяви про невходження чи  вихід з фракції чи заяви  про складення повноважень. Якщо вони хочуть скласти повноваження  дійсно і не брешуть  людям про це, то для цього у них є  перший пункт статті 81, де чітко сказано: повноваження народних депутатів  припиняються у разі складення повноважень за його  особистою заявою.

Давайте колеги запропонуємо: першим Юлії Тимошенко вийти на цю трибуну і В’ячеславу Кириленку,  хай вони покажуть приклад для своїх депутатів своїх фракцій,  хай напишуть заяви  про складення повноважень, прийдуть сюди, скажуть, що вони хочуть скласти повноваження, ми задамо  їм пару запитань, а  потім будемо приймати рішення, як  вимагається процедурою. Згадайте останню частину статті 79: повноваження народних  депутатів України починаються  з моменту складення присяги. Де це починається? Отут. Оце є початок політичного життя депутата, оця трибуна має бути і кінцем його політичного життя як депутата, як він того  забажає.

Тому я  пропоную таку процедуру. Запропонуйте  їм бути чесними  перед народом, прийти сюди Тимошенко і Кириленко, а потім, можливо, ми можемо вивісити списки, як знаєте,  абітурієнти вивішують „група а”, „група б”,  „група д” поденно по  п’ять від кожної фракції, по  10 сюди. І таким чином чесно  перед усім народом вони складуть повноваження, а потім ми  з’ясуємо і ми будемо переконані у тому, що Верховна Рада  буде працювати. Я обмінявся думками  з колегами,  багатьма експертами Венеціанської комісії, професорами, вони дивуються, кажуть: такого не може бути, щоб хтось вийшов і не було парламенту. Як би таке  було у Європі, жоден парламент Європи не існував би як би опозиція, яка програла  вибори,  зараз будуть вибори у Франції  чи де  або  були у Німеччині. Якщо опозиція  уходить, немає парламенту, такого не може бути. Але  спочатку, оскільки вже заварена каша, хай  сюди приходить Тимошенко з Кириленком, ми будемо слухати  і я думаю проголосуємо  за припинення їхніх депутатських повноважень. Дякую  за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз, хвилинку. Обговорювати ми не будемо. Якщо є якісь неясності, питання є, то, будь ласка,   відповісте на запитання. Запишіться, але  без  обговорення, ще раз говорю. Хвилина на запитання, хвилина на відповідь. Будь ласка,  6 хвилин, запишіться.

Попеску.

 

11:04:21

ПОПЕСКУ І.В.

Дяку. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Сергію Петровичу,  у мене є одна пропозиція і одне запитання. 

Пропозиція. Як ви ставитеся до того, щоби ми надрукували у „Голосі України”  повний текст цього висновку, оскільки це стосується не тільки вашого звіту, а стосується і те, що відбувається в Україні? Це перше.

І друге. Я хотів би запитати про інше. Як ви відносилися, як відносяться члени Венеціанської комісії  до так званого обнулювання  списку, коли кандидатів у депутати, які мають право бути обраними, їх позбавляють права бути обраними. Вони  чекають, щоб вони зайняли місце тих, хто не хоче працювати?  Дякую.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П.  Стосовно публікації. Я думаю, що то було б цікаво не тільки депутатам, політичним силам, а і нашим   науковим колам, оскільки вони мовчать. А, можливо, оскільки це нове явище, яке не існувало у Європі, воно народжується тільки в Україні, і в цьому є ….оригінальністю. То, мабуть, воно заслуговує на увагу, на дискусію,  на обмін думками.  Тому висновки стосовно опозиції і стосовно імперативного мандату було б доречно. Вони ще не є  перекладені українською мовою, вони  поки що існують в англійській, але, я вважаю, що було б доречно   надрукувати у газеті.

Стосовно  обнулювання. Це теж український велосипед,  який не треба винаходити, це   незрозуміла річ, тому що  статус депутата все-таки надає виборець. І, якщо надав статус цей виборець,  то  партія не може стояти над виборцем.  І   мої права, мій статус визначив народ, партія, блок не може позбавити мене, обнулювати тим більше, бо я був кандидатом, а коли я склав присягу, я став депутатом. Після того, як я склав присягу, то тільки відповідно до 91-ї я можу скласти повноваження. Жодного обнулювання списків. Це не розуміють…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасов.

 

11:06:21

ТАРАСОВ В.В.

Владимир Тарасов, Социалистическая партия Украины.

Прошу передать слово моему коллеге Виталию Шибко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Якович, прошу.

 

11:06:29

ШИБКО В.Я.

Віталій Шибко. Я дякую, Володимир Володимировичу.

Сергію Петровичу, ви зараз при своїй доповіді вжили два терміни: „юридичний” і ”конституційний правопорядок”. То будь ласка, скажіть, чи у Венеціанської комісії викликались якісь запитання до конституційного правопорядку чи більше було до існуючого на сьогоднішній день юридичного правопорядку? Це перше питання.

І друге питання, будь ласка. Ви знаєте, що в резолюції парламентської асамблеї Ради Європи було зазначено начебто такий там вислів, що от своєчасно не був виділений бюджет  для проведення позачергових виборів. Чи на засіданні Венеціанської комісії щодо цього були якісь дебати чи, дійсно, треба було виділяти якийсь бюджет уже для проведення цих позачергових виборів?      Дякую за увагу.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П. Дякую, Віталій Якович.

Якраз з останнього почну. На це звернув увагу експерт з Франції, він підняв питання бюджету, і після цього була дискусія, на якій власне був присутній… від опозиції було двоє ще депутатів „нашеукраїнців”, які, мабуть, ще є депутатами, вони ще не склали повноваження, це Ключковський і, я не пам'ятаю, ще юристка з "Нашої України", її прізвище. Вони говорили, що не потребується ніяких змін вносити в закон про бюджет, але після дискусії Венеціанська комісія доповнила свій проект висновку окремим параграфом стосовно бюджетного фінансування. У мене ще нема остаточної формули, як воно сформульовано, це буде вже офіційно, коли офіційно з'явиться цей документ.

Стосовно правопорядку. Правовий порядок в широкому розумінні, він охоплює в собі і конституційний порядок і порядок, встановлений звичайним законодавством. Тому пропонується виключити це в принципі з юридичного порядку України, з правопорядку як такого включно і з конституційним правопорядком як галузевим чи секторальним, чи сектором юридичного порядку, який існує, встановлюється всіма нормативними актами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богачук.                    

 

11:08:29

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Сергій Петрович, я підтримую позицію Європейської комісії „За демократію – через право” стосовно формування українського законодавства, і вас в тому числі. Але слово прошу передати Ярославу Мендусю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:08:50

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Сергію Петровичу, на сьогоднішній день, не дивлячись на всі публічні запевнення Віктора Ющенка, робота Конституційного Суду України залишається заблокованою підпорядкованими йому структурами. Керівник Державної служби охорони починає свій робочий день із того, що протягом кількох годин профілактує суддів Конституційного Суду. Таким чином, сподіватися на те, що єдиний орган конституційної юрисдикції в державі запрацює, немає. Чи не можна в таких умовах ініціювати розгляд питання щодо конституційності указотворчості Президента стосовно вищого законодавчого органу держави у…

 

ГОЛОВАТИЙ С.П. Ну, Венеціанська комісія, в принципі, не розглядає питання політичного характеру. Це експертний орган, який може давати поради. Між іншим, може давати поради навіть за зверненням Конституційного Суду. У нас в порядку денному було одне питання, яке стосувалося надання … – це, так би мовити, консультивні послуги, які можуть, якщо Конституційний Суду чогось не знає, український, може, в теорії, він може звернутися. Але проблема не в цьому. Я хочу сказати таке.

Коли я говорив з деякими професорами і намагався пояснити укази Президента і по суддях, і по конституційних суддях, і по Генеральному прокурору, і по внутрішніх військах, він мене запитав: „А він що, зїхав з розуму?” Я кажу: „Та ні, ніби не виглядає так”. Тоді друге питання, каже: „А у нього що, немає юристиів?” Кажу: „Є”. „Тоді, - каже, - я не можу зрозуміти, що у вас відбувається”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл – останнє запитання.

 

11:10:41

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Сергію Петровичу, пригадуєте, колись Україна ледве не втратила своє місце в Раді Європи тільки через те, що несвоєчасно провела певні формальності по забороні смертної кари? Зараз ті дії, які відбуваються сьогодні з маніпулюванням законами, з імперативним мандатом, навязуванням, і тому подібне, фактично, набагато гірше виглядають і серйозніше, тому що тоді тільки формальні речі не виконувалися, а сьогодні реально створюється прецедент загрози основним демократичним інститутам. Чи ці дії, які зараз проштовхували опозиційні партії, як і дії Президента, не становлять для нас серйозної загрози втрати свого перебування саме в цих міжнародних інституціях європейських? На скільки така загроза сьогодні висока?

 

ГОЛОВАТИЙ С.П. Я думаю, що ми з Віталієм Яковичем маємо бути післязавтра на засіданні моніторингового комітету в Парижі і деякі члени моніторингового комітету в мене запитували, чи я буду і щоб помогти зрозуміти, що відбувається в країні, вони не можуть збагнути весь цей складний  процес, коли країна, практично, живе поза межами Конституції, права і закону, коли країна живе, влада, здійснення влади живе в рамках політичних домовленостей окремих осіб, але поза межами Конституції, коли напівлегальними є всі ці інститути, або, і стосовно статусу суддів, голів судів і конституційних суддів, генерального прокурора і всього іншого.

Тому ми будемо обмінюватися думками в порядку денному моніторингового комітету на 7 число стоїть українське питання. Будемо обдумувати, будемо викладати свою позицію, дивитися на реакцію колег по асамблеї і реакцію моніторингового комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте, будь ласка.

Оголошується до розгляду питання, реєстраційний номер 2404, це проект Закону про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, це проект доповідає народний депутат Мармазова  Євген Васильович. Прошу.

 

11:12:56

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги, на ваше рассмотрение выносится проект закона про правовой режим земель охранных зон объектов магистральных трубопроводов.

Магистральные трубопроводы это у нас стратегічний об’єкт державної власності, который не подлежит приватизации.

Ну, вот у нас магистральным трубопроводом является газопроводы, Нефтепроводы, нефтепродуктопроводы, конденсатопроводы, амиакопроводы, этиленопроводы. Нужно сказать, что магистральные трубопроводы и их объекты размещены на землях, практически всех областей Украины. И есть объекты повышенной безопасности, что связано с продуктами транспортирования, которые токсичны, легко воспламеняемые, взрыво, пожароопасные.

Вдоль магистральных трубопроводов с обеих боков выделяются земельные участки. Вот они и называются охранные зоны объектов магистральных трубопроводов, на которых  с целью безопасности устанавливаются особые требования. На сегодня режим этих зон законодательно не определен. А это огромные площади. Допустим, на автопровод – это 2300 километров, газопроводы – это свыше 30 тысяч километров. С одной и с другой стороны по 200 метров, если максимально, можете представить, какие площади у нас громадные. И они по сути дела, законодательно не урегулированы отношения на этих площадях.

Необходимость принятия закона, кстати, определяется статьей 3, 73, 112 Земельного кодекса и статьей 11 Закона про трубопроводный транспорт, где прямо сказано: необходимо урегулировать на законодательном уровне правовой режим земель.

На сегодня такого закона не существует, а есть только постановление Кабинета Министров, который называется «Правила охраны магистральных трубопроводов» от 16 лыстопада 2000 року. Но это не закон, а подзакон.

Нужно сказать, что вначале в результате совместной работы специалистов Минтопэнерго, «Укртранснафты», Государственного института транспортировки нефти, Комитета Верховной Рады по ТЭКу был подготовлен проект закона про правовой режим земель охранных зон магистральных нефтепроводов. Но поскольку, нужно честно сказать, инициативу то проявила «Укртранснафта».

И вообще-то нефть – это продукт очень сложный и опасный. И вы знаете, что именно этот продукт, который подвергается несанкционированному отбору в наших магистральных трубопроводах. Вот с 2002 года по 2006 год у нас таких несанкционированных отборов было 432 врезки. Над этим проектом работала эта группа почти четыре года.  Но когда мы начали обсуждать проект закона в комитетах и дошли до профильного комитета агропромышленного комплекса, там правильно у нас там состоялся деловой конструктивный разговор  и  было внесено, чтобы доработать этот проект с учетом того, чтобы охранные зоны магистральных трубопроводов были комплексные, то есть охватывали все магистральные трубопроводы.

Авторы проекта с этим согласились, нам пришлось отозвать закон, мы два месяца его дорабатывали и сейчас выносим на ваше рассмотрения для принятия в первом чтении.

Мы, к стати, очень благодарны конструктивным замечаниям в агропромышленном комплексе народных депутатов Бензенко,  Гладий, Борзых их замечания как в абсолютном большинстве мы учли.

Проект закона урегулирует охранные зоны магистральных трубопроводов в таком направлении, это в направлении защиты  жизни здоровье людей, окружающей среды, что в этих зонах можно делать, что нельзя.

Закон предусматривает, чтобы обеспечить бесперебойное функционирование магистральных трубопроводов, обеспечение надежного транзита, прежде всего российских энергоносителей в страны восточной и западной Европы. Порядок компенсации убытков нанесенных собственникам земли и землепользователей, вот в рамках этих охранных зон.

Законопроект состоит аж из семи разделов, вот в частности некоторые разделы, которые представляют особый интерес. Вот  второй раздел предусматривает порядок определения размеров охранных зон. Вводят понятия внутренние зоны безопасности в пределах охранных зон, магистральных трубопроводов, в частности, это кается нефтепроводов, амиакопроводов, в этих зонах  будут максимально ограничены виды деятельности.

Законопроект предусматривает порядок изменения размеров и границ охраны зон магистральных трубопроводов, в том числе внутренних зон безопасности.

В третьем разделе определены права и обязанности предприятий магистральных трубопроводах в пределах земель охранных зон, что нужно делать при постоянной эксплуатации и что при аварийной ситуации. Здесь разные режимы работы.

В четвертом разделе определено  требования к проведению строительных, ремонтных, земляных и других работ в пределах охранных зон, а также ограничение хозяйственной деятельности в пределах охранных зон. Ну, в частности, что в охранных зонах запрещено размещать бензоколонки, гаражи, автостоянки, строить жилье, склады с топливом, разводить костры и так далее.

И в пятом разделе предусмотрено возмещение ущерба владельцам земли землепользователем. Проект закона обсужден в пяти комитетах Верховной Рады, ТЕК, транспортной связи, экологии, агропромышленного комплекса. И вывод главного научно-экспертного управления позитивный на этот законопроект, там предлагается вынести на рассмотрение Верховной Рады в первом чтении. Безусловно, он будет во втором чтении доработан, потому что закон объемный. Значит мы даже не смогли охватить некоторые трубопроводы, вот, в частности у нас проблема по этиленопроводам, они оказались приватизированы, хотя у нас магистральные трубопроводы не подлежат приватизации. Сейчас нужно разбираться кто их приватизировал, как их вернуть назад и установить там влияние нашего закона и на этиленопроводы.

Ну что возможно было, мы уже даже после того, как обсудили, роздали проект закона нашим народным депутатам, мы уже дополнили все требования по амиакопроводам, все требования, и внесли ряд замечаний, которые были высказаны нам в порядке обсуждения проекта закона на комитетах. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Є. Будь ласка, запишіться. Тарасов.

 

11:20:25

ТАРАСОВ В.В.

Уважаемый Евгений Васильевич, меня интересует такой вопрос, вот не требуется ли более ужесточения, контроль и охрана самих охранных зон, на сколько это увязано это с Криминальным кодексом, это же проблема страшная сегодня?

 

МАРМАЗОВ Є.В.

Я вас полностью поддерживаю в этом, у нас, в нашем проекте закона это предусмотрено. Мало того, у нас там есть «Прикінцеві положення», где сказано, что Кабинет Министров в течении 3-х месяцев должен разработать ряд законов в развитие требования этого закона, в частности об ужесточении, значит, спроса за нарушение соответствующих требований в этих охранных зонах. Потому что ситуация сейчас такая, что практически там анархия, полнейшая анархия,: кто, что хочет, то и делает.

У нас вот взрыв произошел вы знаете какие огромные силы, в прошлом году взрыв был во Львовской области, практически под школой делали врезку и так далее, и так далее. И, практически, никто не несет ответственности. Почему не несут ответственности? Потому что не было закона о правовом режиме вот этих земель. Теперь с выходом этого закона, безусловно, будет ужесточено требование за соблюдением соответствующих требований в этих зонах. Обязательно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Александровская. Ткаченко слово.

 

11:21:56

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Прошу передать слово Ткаченко.

 

11:21:59

ТКАЧЕНКО О.М.

Євген Васильович, скажите, пожалуйста, а как вопрос стоит когда сегодня земли вдоль трасс, газопроводов, нефтепроводов, амиакопроводов, линии високой частатоты беруться в аренду с последующим выкупом они так, я так понимаю, люди эти понимают, какова роль государства, когда по земле, которая кому-то пренадлежит, будут проходить эти газопроводы, нефтепроводы и так далее. Кто будет получать ренту за это от соседней страны: государство или эти частные лица?  А это сегодня поголовно идет по Украине.

 

МАРМАЗОВ Є.В. У нас ситуация так сложилась, у нас сначала протянули трубопроводы магистральные, а потом осуществили паювания земли. И оказалось, что достались участки, где уже трубопроводы проведены. И по сути дела это вот не было урегулировано, вот это мы  пытаемся этим законом сейчас урегулировать вот эти отношения между собственником земли или землепользователем, или даже арендатора…

Земля должна быть государственной. Но, к сожалению, у она сейчас распаевана  и отдана. Значит мы сейчас исходим из того, что сейчас  есть и единственное, что у нас – у нас не подлежат приватизации  магистральные трубопроводы. А земля, к сожалению, роздана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв. Дайте уточнити, він не задоволений відповіддю.

 

11:23:47

МАТВЄЄВ В.Г.

Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

11:23:53

ТКАЧЕНКО О.М.

 Вы же понимаете, что сегодня Россия нам платит от 2,5 до 3 миллиардов долларов за те магистрали, которые проходят на Европу. Это бюджет  ежегодно получает дополнительно 15-16 миллиардов гривен - это содержание высшего образования, среднего образования, медицины и так  далее на одних нитках. Как же так государство должно упустить?

Нам надо эту землю возвратить в собственность государства, что бы там ни было, кто бы какие законы не принимал. Мы должны серьезные внести изменения   в Земельный кодекс и  этот парламент должен это сделать.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Александр Николаевич, если вы поднимаете вопрос тот, что Россия нам платит  за транзит, то все идет до копеечки государству, потому что трубы государственные. Но  трубы находятся на охранных вот этих зонах, на земельных участках, которые, к сожалению, уже распаеваны.

Твоя земля, земля где, допустим землепользователь, он получает  компенсацию за нанесенные убытки, ожидаемые и так далее, так далее. Считаете? Вносите изменения в  Земельный кодекс – это разные вопросы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сухий.

 

11:25:22

СУХИЙ Я.М.

Євгене Васильовичу,  в мене таке до вас запитання, яке, я думаю, найбільше цікавить всіх народних депутатів України. Ми маємо правила охорони магістральних трубопроводів, діючі, введені в дію вони функціонують. Там передбачені певні обмеження, штрафні санкції   і тому подібне.

Поясність мені, будь ласка, що нам дасть, згідно вашого закону, право   організаціям, які здійснюють експлуатацію магістральних трубопроводів стати ініціатором зменшення розміру охоронних зон магістральних трубопроводів. Кому ця земля має відійти? Це ви будете, я маю на увазі, ті, що експлуатанти будуть приймати рішення кому цю землю віддати чи хтось інший. Дякую.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Значит, в этом законе предусмотрена возможность уменьшить охранную зону, уменьшить, по инициативе предприятий магистральных трубопроводов, но согласование государственных органов контроля и соответствующего нагляду. Зачем? У нас же трубопроводы проходят не только в населенных пунктах, у нас они проходят и в степи, и под водой и так далее, и так далее… И если мы устанавливаем охранную зону, допустим, максимально охранная зона от диаметра трубопровода, там 400 миллиметров, 200 метров в одну сторону и 200 метров в другую. Зачем? А там соответствующие требования в охранных зонах, а соответствующие требования, значит, государство должно выплачивать компенсацию собственнику земля за то, что… А для чего там двести метров туда-сюда, это понято, если в населенном пункте, если есть там где-то рядом какой-то объект угрожающий, там уже нужно выдерживать эту зону. Поэтому этот закон дает право уменьшить размеры охранной зоны, но с разрешением государственных органов контроля.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Бевзенко – народний  депутат, Валерій Федорович, -  голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних  відносин. Прошу на трибуну.  

 

11:27:40

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Проект Закону про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів від 15.05.2007 року, номер 2404, внесений народними депутатами України Мармазовим і Алексєєвим розглядався на комітеті декілька разів. Законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, доопрацьований з урахуванням зауважень, висловлених при попередніх розглядах його у комітеті. В той же час, він потребує суттєвого доопрацювання в частині узгодження із Земельним кодексом України щодо підстав та порядку відшкодування збитків власникам та  землекористувачам відшкодування збитків при проведення аварійних та планових робіт в межах охоронних зон та Законом України „Про трубопровідний транспорт” (щодо земель трубопровідного транспорту та охоронних зон).

Окрім того, статтею 12 законопроекту декларується поняття внутрішніх зон безпеки в межах охоронних зон, однак, особливостей щодо проведення будівельних, ремонтних та інших робіт, особливостей проведення господарської та іншої діяльності в цих зонах законопроектом не встановлюється.

Статтею 11 встановлюються чомусь розміри охоронних зон, лише нафтопроводів та газопроводів, а щодо аміакопроводів, водогонів, етиленопроводів, цих розмірів немає.

При підготовці законопроекту до другого читання необхідно врегулювати питання пов’язанні відшкодуванням збитків власників користувачам земельних ділянок щодо обмеження прав на проведення господарської діяльності в межах охоронних зон.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює низку зауважень до законопроекту, які заслуговують на увагу і пропонує прийняти законопроект за основу.

З огляду на вищевикладене, комітет пропонує Проект Закону „Про правовий режим земель охоронних зон, об’єктів магістральних трубопроводів” прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає запитань до Бевзенка? Сідайте, будь ласка. Хто хотів би висловитися з цього приводу, запишіться. Александровська.

 

11:30:16

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, этот законопроект поднимает очень серьезный вопрос, вопрос пользование землей.

Объем трубопроводом по территории Украины колоссальный, количество земли, которое находится вот в этих зонах и фактически под трубой, над трубой и не только над трубой, ЛЭПы и так далее, любые коммуникации, колоссальный объем земли. Действительно сегодня у нас существует угроза, даже не угроза, часть земли распаевана и люди на законных основаниях являются собственниками земли, а часть земли сегодня может быть приобретена в собственность вот этой земли, которая будет… потом владелец земли пользоваться правом серветута. То есть права, которое предоставляет ему сегодня гражданский кодекс, право пользоваться компенсацией денежной от государства за то, что его землей государство пользуется в целях общегосударственных. Мы растим класс рантье в Украине всеми этими законами. Я считаю, что в этот закон нужно внести серьезную поправку в каком плане. Сегодня государственная политика должна быть следующим образом реализована. Государство должно скупить сегодня эту землю, которая находится в частной собственности, землю, которая находится над, под этими коммуникациями, в том числе трубопроводными. Для того, чтобы избавить себя от дальнейших веками выплат этого, этого, этой платы а право серветута собственника этой земли.

Я считаю, что нужно обязательно внести и в гражданский кодекс эту норму. Что если государство собирается прокладывать какую-то коммуникацию по частной семьи, то должно работать не право серветута, а право первоочередного выкупа государством этой земли. Мы сами плодим класс рантье, который, вы понимаете, является нахлебником на теле общества, абсолютно бессмысленным с точки зрения экономики, морали и любых других категорий.

Поэтому я считаю, что в этот закон нужно внести серьезное право государства на выкуп этих землей, земель для того, чтобы в полной мере использовать стратегически важные объекты в государственных целях и не зависеть при этом ни коем образом от воли частного лица, который является собственником этих земельных, земельных наделов. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чечетов.

 

11:32:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів України.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Цей проект розроблений на виконання статті третьої, третьої глави 18 Земельного кодексу України та статті 11 Закону України „Про трубопроводний транспорт».

Проектом передбачається закріпити положення щодо надання права організаціям, що здійснюють експлуатацію магістральних трубопроводів, бути в окремих випадках ініціатором зменшення розміру охоронних зон магістральних трубопроводів за погодженням з відповідними органами державного нагляду та контролю.

При вирішенні питання про відповідальність організацій, які експлуатують магістральні трубопроводи, пропонується піти шляхом диференціації окремих зон в середині діючого розміру охоронних  зон  та встановлення в них відповідного режиму господарювання, а саме, не зменшувати в максимальних розмірах  охоронних зон, які вже існують та передбаченні правилами охорон  магістральних  трубопроводів, а встановити в межах існуючих  охоронних зон окремі внутрішні зони, в яких будуть діяти різні обмеження та обтяження. Це максимальна кількість обмежень і обтяжень в зоні, яка ближче до нафтопроводу, і мінімальна кількість обтяжень та обмежень в  зоні, яка розташована  найдальше від нафтопроводу.

Пропонується також визначення порядку встановлення та дотримання правового режиму охоронних зон, об’єктів магістральних нафтопроводів, їх організаційного та  матеріально-технічного забезпечення, у тому числі відповідного режиму використання, встановлення обмежень на провадження  певних видів господарської та іншої діяльності на земельних ділянках охоронних зон, а також заходів по охоронні та відтворенню природних ресурсів.

Підкреслюю, що проект вже доопрацьований, внесений після отримання висновку про необхідність  доопрацювання Комітетом з питань аграрної  політики та земельних відносин.

Узагальнюючий висновок. З огляду на той факт, що необхідність існування такого закону випливає з чинних актів законодавства, пропоную прийняти проект за основу  прийняти в першому читанні.

 Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Бондарчук Іван Миколайович, прошу.

 

11:34:47

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу.

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

Як депутат від Вінниччини, територією якою проходять магістральні трубопроводи, підтримую необхідність розгляду такого законопроекту. Вважаю, що його потрібно прийняти за основу, такої ж думки дотримується  і наша фракція. Але над ним потрібно серйозно попрацювати.

В процесі підготовки законопроекту до другого читання варто було б врахувати, найперше, зауваження Головного науково-експортного управління. Справді, структурно у  проекті доцільно окремий розділ присвятити контролю за додержанням режиму правоохоронних зон об’єктів  магістральних нафто-, аміако- і газопроводів як об’єктів підвищеної небезпеки.

Власне, це один з важливих  мотивів необхідності прийняття такого закону,  з огляду і на необхідність покращення експлуатації  підтримання об’єктів у належному  технічному стані і враховуючи загрози, які потенційно існують не стільки  з боку тероризму в наших українських умовах, слава Богу, скільки можуть бути наслідком просто безвідповідального ставлення до експлуатації та дозволять покінчити з такою ганебною практикою, як  самовільні  врізки у різні  трубопроводи.

Другий важливий момент – це врегулювання питання встановлення обмежень на використання земельних  ділянок у межах охоронних зон та додержання їх власниками землі та землекористувачами з метою забезпечення належного безаварійного функціонування  магістральних трубопроводів плюс регулювання безпосередньо пов’язаного з цим відшкодування  збитків власникам землі та землекористувачам за рахунок організацій, які  здійснюють експлуатацію магістральних трубопроводів. Тому я підтримую  пропозицію, яку вносила депутат Александровська  про необхідність розгляду питання повернення землі, які входить до охоронних зон магістральних трубопроводів у державну власність, а також у необхідних випадках зменшення територій чи розмірів  охоронної зони. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, хвилину Турчинов. Ну, виступ, виступ, вибачте.  Хочете висловитися?  Я до  Сулковського звертаюся.

 

11:37:31

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, шановні радіослухачі! Через територію України  сьогодні проходить  15 тисяч кілометрів  газопроводів, 3,5 тисячі кілометрів нафтопроводів, біля 2 тисяч кілометрів аміакопроводів. А якщо порахувати високовольтні від  десятки до  п’ятидесятки,  то  ви  побачите, що у нас до  40 процентів землі практично  втрачає родючість на рівні   30-35 процентів. Якщо   сьогодні земля даже розпайована, то ми повинні зрозуміти, що держава за рахунок розпаювання вже втратила десь у межах 12-15 мільярдів  земельної ренти, і бюджет не наповнюється цією земельною рентою, він наповнювався раніше. В чиїх руках рента, ми сьогодні бачимо, хто має сьогодні по 100-150, по 300 тисяч гектар землі.

Друге. Я думаю, що, якщо порахувати, що навколо кожного газопроводу, нафтопроводу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть.

 

11:38:40

ТКАЧЕНКО О.М. …а 100 метрів на одну і на другу сторону, тобто 200 метрів, я ще раз кажу,  це  40 процентів орної землі України з 34  мільйонів. Держава втрачає таким чином до 30 мільярдів.

Тому я думаю, що Алла Олександрівна Александровська,  виступаючи, правильно сказала, нам  потрібно переглянути Земельний кодекс і  парламент повинен працювати, щоб внести   ці серйозні поправки до Земельного кодексу, щоб ця земля, по якій проходять  ці газо-, нафто-, інші проводи, була  державною. І держава повинна наповнювати свій бюджет  за рахунок того, що їй належить. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Павло Гнатович Сулковський висловиться, будь ласка.  Це буде фінальний виступ. З місця  Сулковський.

 

11:39:42

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

Сулковський, фракція Партії регіонів, Рівненщина.

Ви знаєте,  що даний проект  дуже непросто підготовлювався і проходив головний  Комітет аграрної політики та земельних відносин. Цей закон, дійсно, потрібен Україні. Але цей проект, я хочу  повідомити народних депутатів, що він, дійсно, серйозно був опрацьований  у комітеті , і все-таки комітет прийняв  з величезними доопрацюваннями  його у першому комітеті на  розгляд у Верховній Раді . Але, не дивлячись на те, що  враховано  дуже багато було питань і  пропозицій до першого читання, все-рівно все-таки даний  законопроект  потребує серйозного доопрацювання до другого читання. Тому сьогодні  його голосувати тільки в першому читанні, я вношу пропозицію, і наш комітет, і автори ще серйозно повинні доопрацювати і його прийняти більш повноцінним.

Що стосовно пропозицій колег сьогодні, що в основному як можна максимум землі, дані під ці всі трубопроводи, передати у державну власність? Практично, на мою думку, що сьогодні не буде так просто це зробити, тому що більшість земель, вони є розпайовані і вже приватна власність. Інша справа, що працювати з цими землевласниками можна державі, і їх практично сьогодні можна викупити – то єдиний механізм, де можна ці землі, звичайно, зрозуміло взяти під контроль і власність держави. Тому я пропоную цей законопроект приймати в першому читанні з послідуючим доопрацюванням до другого читання.

На завершення, Олександре Олександровичу, хотів би звернутися і до вас як Голови Верховної Ради і хотів би проінформувати своїх колег, народних депутатів, що мене сьогодні, ідучи на засідання сьогодні, я зустрічав ні одного народного депутата від „Блоку Юлії Тимошенко” і "Нашої України", які також по даному законопроекту хотіли б сьогодні висловитись і внести дійсно серйозні пропозиції, тому що ми знаємо, що багато депутатів і у фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, і „Нашої України” хочуть працювати в парламенті, але керівник „Блок Юлії Тимошенко” сама Юлія Тимошенко, значить, не допускає народних депутатів тих, які бажають працювати, і шантажує їх, не пускаючи у парламент на роботу. Тому я думаю, що через декілька днів майже половина фракції, із однієї і з другої – „Блоку Юлії Тимошенко” і „Нашої України” – все-таки народні депутати мають бажання увійти в парламент, приєднатись до коаліції і працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну добре, Павло Гнатович, продовжуйте цю роботу відносно роз'яснення прав депутатів. А ми давайте торкнемося теми, яка обговорюється сьогодні. Справа в тому, що виступаючи в дискусії і задаючи запитання доповідачам, торкнулися власне двох проблем: одна з них   регулюється цим законом – це правовий режим земель, які відводяться під трубопроводи і інші продуктопроводи, - а друга тема – це охорона самих продуктопроводів. І це питання теж надзвичайно важливо. Очевидно, його треба буде окремо розглянути. Бо ми маємо сьогодні багато ризиків, повязаних із наявністю такої густої мережі продуктопроводів по Україні. І одного тільки аміакопроводу досить, щоб, не дай Бог, там трапилася якась аварія, то нам Чорнобиль квіточками здасться. Тому треба відновити весь той режим, який повинен був здійснюватися там тоді, коли ці аміакопроводи закладалися. І огорожа, і охорона, і постійне чергування, і так дальше. Тому що це надзвичайно серйозні речі. Але це тема дещо іншого закону. А щодо цього закону, то були пропозиції тільки щодо прийняття його в першому читанні і підготовки до другого читання. Я думаю, що парламент підтримає таку пропозицію і розробників законопроекту, і комітету, і виступаючих.

Я ставлю на голосування проект 2404 для прийняття його в першому читанні. Будь ласка.

 

11:44:48

За-244

Закон в першому читанні приймається.

Є пропозиція така: в нас у плані стоїть закон 3073, а потім 3390. У звязку з тим, що голова підкомітету – доповідач з цього питання – Гнатенко Лев Миколайович дальше буде задіяний у, скажімо так, в судовому розгляді питання, яке торкається Верховної Ради, то дати йому зараз можливість висловитися, а потім уже ми розглянемо питання 3073. Немає заперечень, так? Оскільки це процедурно питання просте і можна його домовитися вирішувати так, то я ставлю на розгляд питання 3390 реєстраційний номер. Це урядовий проект закону: про внесення змін до статті 25 Закону України „Про військовий обовязок і військову службу” (щодо відшкодування вартості  утримання військовослужбовців. Доповідає голова підкомітету, комітету з питань національної безпеки і оборони Гнатенко Лев Миколайович, прошу.

 

11:45:54

ГНАТЕНКО Л.М.

 Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати України, народний депутат Лев Гнатенко, комітет з питань національної безпеки і оборони.

Необхідність прийняття змін до статті 25 Закону України „Про військовий обовязок і військову службу” викликане тим, що, на жаль, останнім часом посилилася тенденція отримання вищої освіти а державний кошт у вищих військових навчальних закладах громадянами України, які не планують продовжувати свою професійну карєру в якості офіцера Збройних Сил України.

Більше 20 відсотків молодих офіцерів, після закінчення військового навчального закладу і отримання офіцерського звання покидають лави збройних Сил України в перші роки офіцерської служби.  Ідеологія дуже проста, після вступу до вищого військового навчального закладу з громадянами України, курсантами вищих навчальних закладів укладається контракт про проходження військової служби, тобто навчання, на час навчання у військовому навчальному закладі.

Згідно з держаним замовленням у бюджеті Міністерства оборони закладаються кошти на утримання та забезпечення навчання курсантів і офіцерів у вищому навчальному закладі  із нормативного розрахунку біля 15 тисяч гривень на рік на одного курсанта і у середньому 32 тисячі гривень на одного офіцера.

На жаль, після закінчення навчання у вищому навчальному закладі і отримання офіцерського звання, відслуживши декілька місяців, або один чи два роки у Збройних Силах України, офіцер подає рапорт на звільнення.

Формально виконано вимоги статті 25 чинного закону України про військовий обовязок і військову службу, тобто: перше, виконано контракт на навчання у вищому військовому закладів; і друге, відсутній прецедент порушення  закону щодо невідмови від подальшого проходження служби на посадах офіцерського складу  після закінчення вищого навчального закладу.

Висновок простий: за рахунок держави і бюджету Міністерства оборони отримана якісна вища освіта, а Збройні Сили так і не отримали високо підготовленого поповнення офіцерським складом.

Шановні депутати, шановні громадяни України, внесене доповнення до статті 25 – це вимушена міра, яка покликана захистити Збройні сили України від тих, хто бажає використати нечистоплотну лазівку в законодавстві України.

Тому у законопроекті пропонується доповнити статтю 25 додатком наступного змісту. „Особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п’яти років після закінчення вищого навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, відповідно до пунктів „е”, „є”, „ж”, „и” частини шостої статті 26 цього закону відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.”

Хочу пояснити, що передбачають літери „е”, „є”, „ж”, „и”. Літера „е” –  звільнення через службову невідповідальність. „Є” – у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. „Ж” – у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку. І „е” – у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту.

Запровадження вказаних змін у законі дозволить, перше, підвищити відповідальність усіх, хто бажає отримати вищу освіту за рахунок держави у військових вищих навчальних закладах. І друге. Вирішити проблему виконання державного замовлення щодо підготовки офіцерського складу для якісного і гарантованого комплектування Збройних сил України молодими офіцерами.

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного, місцевих бюджетів. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує його прийняття. І у зв’язку з цим Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони рекомендує прийняти внесений Кабінетом Міністрів України законопроект і прийняти його за основу з подальшою підготовкою до другого читання.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання є до доповідача? Будь ласка, я бачу дві руки, три вірніше, Баранівський, Тарасов і Савосін, а і Александровська, чотири, прошу.

 

11:50:45

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую Олександр Олександрович! Фракція соціалістів Олександр Баранівський.

Шановний  доповідачу! Чи передбачає законопроект повернення коштів, які були потрачені, якщо він не на службі далі відмовляється служити у  Збройних силах. Тому що ми маємо у себе у фракції прецеденти у партії, ми Вінського вчили, вчили всі курси кругом попроходив, потім перейшов у фракцію БЮТ, там її розвалює сьогодні, при тому ґвалтує людей щоб вони писали заяви про вихід з депутатів, а сам нам у фракцію заяви не подав, і не подав заяву відповідно про вихід із депутатів, і гроші не хоче вертати, які партія на нього потратила поки навчили чогось. То от як воно у даному законопроекті?

 

ГНАТЕНКО Л.М. Я так думаю, що у даному законопроекті це передбачено, і я так думаю, що по поводу подібних людей, треба приймати подібний закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Савосін.

 

11:51:44

САВОСІН Г.А.

Народний депутат України Савосін, фракція Соціалістичної партії України, Хмельниччина.

Скажіть, будь ласка, чи передбачає даний законопроект терміни повернення коштів, які потрібно повернути за ті порушення?

 

ГНАТЕНКО Л.М. Там є два моменти. Перший момент, що та сума, яку було витрачено на навчання вона ділиться на п’ять років. Тобто, якщо людина відслужила чотири роки, то вона повертає державі шість  тисяч гривень. Відслужила три роки, вона повертає 12 тисяч гривень, тобто ось така система. Шість тисяч гривень за кожен рік, який він не відслужив в якості офіцера Збройних сил України.

Тому така система і встановлена Кабінетом Міністрів і встановлені норми, які затверджені Кабінетом Міністрів України  для кожного із них.

Поэтому я думаю, что система демократична и вона відповідає двом вимогам, перше – це відповідальність того хто поступає у вищий навчальний  заклад.

І по-друге, це демократична вимога, якщо ти навчався у вищому навчальному закладі, або потім розчарувався у військовій службі, то у тебе є шанс, відшкодовуй державі те, що держава потратила на тебе з Державного бюджету і ти можеш вибирати новий путь в цивільному суспільстві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасов.

 

11:53:13

ТАРАСОВ В.В.

Фракция Соцпартии Украины. Владимир Тарасов.

Уважаемый Лев Николаевич, у меня буквально в воскресенье была встреча с группой избирателей, бывшие военные офицеры, которые прослужили от 6 до 7 лет, вот сегодня демобилизованы из армии, однако у них есть желание вернуться. Но вся проблема в чем, демобилизованы были в связи с тем, что это люди, связанные с авиационными делами, в связи с тем, что использовались практически не по специальности по военной, которой они учились и которой они владеют. Каким-то образом ваш законопроект предусматривает подобные подходы возвращение людей, которые готовы служить все-таки и хотели бы, и физически, и обучены, и так далее. Спасибо.

 

ГНАТЕНКО Л.М. Сам закон про військовий обов’язок і військову службу «предусматривает» такий момент. Тобто можна повернутись на службу за рапортом на ім’я міністра оборони. А проблему, яку ви піднімаєте, проблема була закладена ще тоді, коли державне замовлення не співпадало з програмою реформування Збройних сил, це «величайшая» проблема і вона торкнулась суддів, дуже багатьох офіцерів Збройних сил України. Тому я думаю, що така можливість є, але у зв’язку із звільненням дуже багатьох офіцерів, у зв’язку з виконанням, затвердженою Президентом програмою реформування Збройних сил, сьогодні є така проблема, що не дуже просто повернутися до Збройних сил України. Але фахівці, які бажають цього, я думаю, що така юридична можливість є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська.

 

11:54:58

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская. Фракция коммунистов, г.Харьков.

Лев Николаевич, мне кажется, что ваш закон вообще-то излишне суров, я прекрасно понимала бы эти меры, если бы у нас была полностью реализована контрактная система. Тогда да, существуют экономические условия, договор, на определенных условиях человек берет на себе определенные функции, сегодня этого нет. Более того, мы же знаем, что в армии существует масса проблем, сегодня условия существования офицерского, офицеров, да вообще военнослужащих в армии, очень тяжелый, нет жилья. Тоесть государство по отношению к военнослужащим не выполняет  свои обязательства,  а к военнослужащим в принципе справедливы, вот те основания, по которым вы ссылаетесь, там, служебное несоответствие, дисциплинарные меры и так далее. Это будет правильно, но с другой стороны государство не выполняет своих экономических обязательств перед офицерами и военнослужащими.

Более того, лишение свободы, то есть арест, вступление в силу обвинительного заключения. Уголовная ответственность бывает в разных случаях, бывает не осторожность, бывает несчастный… и так далее…

 

ГНАТЕНКО Л.М. Я, наверное, начну с последнего.

Значит отвечаю русским на русский, мне так проще, наверное. Отвечаю с последнего. Значит там четко, в законе четкая есть градуировка с точки зрения уголовно-наказуемых преступлений, то есть там, я просто не зачитывал, но там все это расшифровано и сделано достаточно демократично.

А с точки зрения положения офицерского состава сегодня, ну что я могу сказать? Я думаю, что вы все прекрасно понимаете, что тут и наша с вами вина, наверное, есть в том плане, что мы недостаточно обеспечиваем Вооруженные силы, закладывая в бюджет достаточно низкие суммы для обеспечения денежных средств. Мы по сути дела не взяли с вами под контроль наши рекомендации парламентських слухань по строительству житла для військовослужбовців, і масса других вопросов. Тут есть еще в этом плане и обратная сторона медали. Вы понимаете, что высшее учебное заведение сегодня в принципе сильно сокращаются, вы это знаете. И количество офицеров, которые сегодня готовятся, оно с каждым годом становится меньше и меньше. И 20 процентов от 10 тысяч людей, которые готовили…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

 

ГНАТЕНКО Л.М. … А извиняюсь.

А сумма, а сегодняшнее количество офицеров, которые готовятся то 20 процентов компенсировать нечем. И у нас получается каждый год накопление, не донекомплект офицеров младшего состава и тем самым мы рушим систему в государстве.

 Поэтому четыре пункта, по которым они имеют право, их имеют право привлечь к ответственности, из 18 пунктов, которые там написаны, я думаю,  это не слишком жестко. Служи… Я просто хочу сказать знаете, что я начинал службу лейтенантскую 6 человек в одной комнате, сапоги, все остальное, без душа, без ничего, мы служили Родине. Я думаю, что надо просто… Я думаю, что мы вместе с вами сделаем, чтобы  профессия офицера была престижна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитися з цього   приводу? Запишіться, будь ласка. Висловили бажання   виступити  Богачук і Сулковський. Будь ласка, Василь Степанович. Іще індивідуально хочуть  висловитися?

 

11:59:16

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачуку, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати. Ми всі  добре знаємо, що військові училища  досить часто є пристанищем для безтурботних людей, які бажають здобути вищу освіту, харчуватися, одягатися за  державний кошт під час навчання. І тут же   забувши про присягу, про необхідність в одержанні  знання використати на службу  Україні, як мовиться, „помагати рукою” своїй альма-матер  і Збройним силам в цілому. Що, мовляв, поробиш - помилився  мрією.

Коли таких заблудлих стає десятки  тисяч, це   перетворюється на пограбування держави маминими синками, які є нічим іншим, як „раковою пухлиною” суспільства.

Тому вважаю внесення змін до Закон України „Про військовий обов’язок і військову   службу”, а саме те, що курсанти в разі  дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах  осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. А також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п’яти   років після закінчення вищого військового навчального закладу, або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим  центральним органам  виконавчої влади, яким підпорядковані   ці навчальні заклади, витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі. Відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування повинно здійснюватися у примусовому порядку і у судовому порядку. І все це чесно і справедливо. Я вважаю, що цей законопроект повинен позитивно вплинути на фінансування військових підрозділів, які потребують сьогодні додаткових фінансових вливань.

Вважаю  також, що ці відшкодування, відшкодування цих витрат повинно наповнити бюджети не лише Збройних Сил, але й наповнити інші підрозділи, де є такі випадки, це що стосується і управління Державної  охорони і Міністерства внутрішніх справ, і Держприкордонслужби, також Служби безпеки, державних і спеціальних транспортних служб і так далі. Вважаю, що цей законопроект потрібно підтримати в першому читанні, або можливо, навіть у цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, оголошується перерва на півгодини. О 12.30 ми продовжуємо засідання. Наступним виступатиме Сулковський Павло Гнатович.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо роботу і слово має Павло Гнатович Сулковський, можете на трибуну йти, Павло Гнатович, вас покажуть на телебаченню. А то люди чують весь час і мало хто знає, що це один із найактивніших депутатів у складі  коаліції.

 

12:33:24

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, ви знаєте, що за останній час, майже два місяці парламент прекрасно працює, приймає цінні  закони, президент підписує в більшості законів, що дійсно ці закони приймаються на користь України і народу України.

І дуже дивно, коли сьогодні ми тільки що розглядали вкрай потрібний  закон для військовослужбовців. І вже неодноразово дуже цікаво, що в основному всі міністерства і відомства прибувають в парламент, доповідають, приймають участь обговоренні окремих законів, проектів законів і так далі.

А стосовно цього законопроекту, який ми зараз розглядаємо номер 3390, дуже цікаво, що Міністр оборони  пан Гриценко ігнорує не тільки сам прибути в парламент і прийняти  участь і внести свої пропозиції в відомства і міністерства  оборони, він навіть неспроможний прислати  своїх заступників, чи інших працівників міністерства оборони.

Тому, Олександре Олександровичу, я б хотів внести особисто свою думку, я не знаю, підтримає коаліція парламенту, чи не підтримає, але думаю, по цьому відомству і цьому  чиновнику, так званому   демократу і патріоту, настав час  все-таки звернутися, в першу чергу, до Прем’єр-міністра Віктора  Федоровича Януковича,  заслухати все-таки його поведінку, чому він не з’являється із своїм відомством в парламент і не приймає участь у законотворчій діяльності, у законопроектах, які стосуються військовослужбовців. Він прекрасно знає, що жодного парламенту за роки незалежності в Україні, це перший парламент, перше скликання, п’яте скликання найбільше звернуло увагу щодо життєдіяльності військовослужбовців. І ігнорувати сьогодні, і не прибути, не приймати участь у розробці і прийнятті законопроектів, я вважаю, що це антидержавна політика і тому треба, щоб Кабінет Міністрів дав, в першу чергу, оцінку цього члену Кабінету міністрів за таку поведінку у своїй діяльності. І настав час все-таки заслухати його у Верховній Раді про перебування на займаній посаді даного міністра, тому що він занадто багато дає коментарів для політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я просив би все-таки ближче до змісту закону. Бондарчук Іван Миколайович. Прошу. За ним Баранівський.

 

12:36:52

БОНДАРЧУК І.М.

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Я підтримую цей законопроект. Звичайно, ми повинні активізувати, покращити роботу виховного характеру, метою якої має бути прищеплення почуття патріотизму і відповідальності перед Батьківщиною і народом, посилити увагу до вирішення соціальних проблем осіб офіцерського складу та їхніх сімей. Але як показує практика, потрібно застосовувати ще і заходи адміністративного впливу, які пропонуються в урядовому законопроекті, в розумних пропорціях це не зайве. Це нормальна практика врегулювання трудових спорів за умови, тим більше, переходу наших Збройних сил на контрактну форму комплектування особового складу тощо.

Що стосується невиконання обов’язків державою, про що говорила Алла Олександрівна, то це дійсно має місце, але це ніяк не знімає відповідальності з тих, кого стосується ця невелика зміна до, лише до однієї статті закону про військовий обов’язок і військову службу. Тому я вважаю, що його потрібно, цей законопроект, прийняти. І, на мою думку, його можна було б прийняти одночасно в цілому. Тому що тут щось крутитись біля нього, ще й готувати до другого читання немає потреби. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Баранівський. Замість нього виступає Бульба.

 

12:38:40

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів. У мене двояке ставлення до цього законопроекту, відверто скажу. Чому. Тому що не зважаючи на заяви пана Гриценка про те, що значно підвищено соціальний захист військовослужбовців, офіцерів, випускників військових вузів, пан Гриценко навіть поголився з цього приводу, сказав, що він в решті-решт дочекався того моменту, коли може поголитися. Таке враження, що у нього не було можливості ні при уряді Тимошенко, ні в уряді Єханурова підняти заробітну плату, вірніше, грошове забезпечення військовим.

Але, з іншого боку, проблема дійсно таки є. Бо останнім часом, не зважаючи на те, що бажаючих служити в армії стає все менше, не зважаючи на те, що офіцери намагаються звільнитися зі збройних сил, бо їх не влаштовує та, той соціальний захист, той рівень життя, який вони можуть забезпечити для себе і своїх родин, все-таки є бажаючі, котрі в військових вузах намагаються здобути хороші спеціальності за безплатно, а потім ідуть з армії. І це, в решті-решт, призводить до того, що ми маємо великий некомплект офіцерів на нижчих, нижчих військових звань на посади, які потребують обов’язково заміщення.

Тому я б не поспішав би, скажімо, з прийняттям його відразу. Але, думаю, що він потребує  подальшого доопрацювання, розгляду і ми повинні цю проблему вирішувати, розуміючи, що є державна потреба у прийняті цього закону, але є і проблеми молодих офіцерів, яких наша держава не здатна забезпечити належним чином, і грошовим забезпеченням, і соціальним захистом, і вони інколи змушені от у такий спосіб намагатися позбутися необхідності служити в Збройних силах. Цього не було раніше, але це стало фактом в нинішніх Збройних силах. І тому  вирішувати і таким  чином проблему дану можна звичайно. 

Але, з іншого боку, лише у підвищенні соціального захисту військовослужбовців у нашому прагненні і, коли ми зробимо службу і почесною, і добре забезпеченою, тільки тоді ми можемо вирішити проблеми такого порядку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська.

 

12:41:56

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, уважаемые граждани Украины,  которые смотрят и слушают нашу передачу! Эти предложения о внесении изменения в Закон „Про військовий  обов’язок і військову службу” вызывают у меня, лично, большую тревогу. Я считаю, совершенно неправомерным в таком плане ставить сегодня вопрос. Почему?

Сегодня действительно, с одной стороны  государство не выполняет свое обязательство перед военнослужащими.

С другой стороны, в прямую государство вытесняет сегодня тех людей,  которые одели пагоны и пошли выполнять свой патриотический долг в армию, вытесняют  сегодня из армии.

И с третей стороны, государство пытается еще, извините за такое выражение, урвать какую-то, так сказать, сумму, конечно, это все равно копейки для государства, а для людей  это не копейки, урвать и  наказать еще рублем.

Если бы отношения государства с этими людьми были экономические, чисто  экономические, то есть контракты, договоры и так далее, тогда  другое дело. На самом деле таких отношений нет.

Второе. Давайте проведем аналогию с гражданскими. Ведь собственно говоря люди должны быть равны в своих правах. Сегодня  люди получают высшее образование бесплатное и не распределяются, потому что безработица не позволяет их трудоустроить. Молодежь хочет найти работу, хочет трудоустроиться, государство сегодня не создает таких условий для молодежи и молодежь сегодня  безработная. Давайте  из них изыскивать деньги, которые мы из бюджета выделили на их образование, на повышение их интеллекта. Логика этого закона говорит, что так должен стоять вопрос. Правильно? Совершенно не правильно.

Поэтому ни в коем  разе этот закон нельзя поддерживать. Если  существуют определенные проблемы, которые нужно урегулировать, отношения  военнослужащих и государства и министерства нужно искать пути  урегулирования, пути компромисса. Но в таком виде закон принимать ни в коем случае нельзя.

Ведь мы сегодня знаем,  действительно, офицер получил образование, преступил к службе, живет без квартиры, денежное довольствие не такое, так сказать, большое, то есть жизнь достаточно тяжелая. Будем говорить, и техническая  вооруженность армии сегодня  такая, что  не  интересно  сегодня офицеру быть реально военным инженером, сегодня нет у него возможности приложить свой интеллект, потому что   сегодня  и военной техники практически нет, она не совершенствуется и не развивается. И поэтому когда  над человеком висит меч, что он  будет уволен  тогда, когда кому-то  это нужно, а тогда когда    он к этому еще не готов, то он начинает искать  выходы и начинает, действительно, сам думать, как же  ему выйти  из армии, и находит пути, в том числе может быть о принятии решения о служебном несоответствии. Но мы же должны  понимать, что человека  поставили в такие условия.

Этот закон сегодня  неправомерен с точки   зрения прав граждан Украины, не в равных условиях  находятся  гражданские военнослужащие. А  над военнослужащими ко всему еще давят еще более серьезные обстоятельства, о которых  я только что говорила.  Поэтому такой закон сегодня принимать нельзя.

Спасибо за внимание. Фракция коммунистов его не поддерживает.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми закінчили обговорення цього проекту. Я би хотів, щоб ми тут найшли золоту середину при розгляді цього законопроекту.

По-перше, не можна висловлюватися категорично з приводу ситуації, яка трапилася сьогодні з підготовкою військових, зокрема, з підготовкою офіцерів. І те, що один з депутатів назвав навіть так гострим вірусом – ракова пухлина  абощо, це явище, коли  полишають   військові свою роботу, переходячи на  цивільну службу, будемо говорити так,  не можна використовувати такі   речі, такі категорії, тому   що є різні обставини. І, очевидно, треба було б подивитися, наскільки   планування підготовки офіцерів  збігається з потребою Збройних сил. Можливо, у тому причина, що близько 30 відсотків молодих спеціалістів в армії не залишаються. Може це є причиною. 

З іншого боку, загальна ситуація у Збройних силах, очевидно,  теж викликає певною мірою недовіру до  вибору такої долі молодої людини.

Я у цьому випадку  може зіслатися на приклад сусідів, які, наприклад,  провели випробування нової стратегічної зброї, продають, скажемо, в Індію суперсучасні літаки  і забезпечують  комплектування Збройних сил власних  такою технікою. Це все  покладається потім, переходить на авторитет військовослужбовців. Він розуміє, що він до цього причетний. Тому це викликає у нього відповідні почуття і відчуття престижності цієї спеціальності. А коли наше керівництво буде говорити, що за два роки  армія  розвалиться, то хто ж хоче йти   у ту  структуру, яка розвалиться.

Я думаю, що це звязані   речі. І тут ми  не повинні закликати абстрактно до патріотичних почуттів, щоб вони виникли. Вони не  виникають на пустому місці. До того треба   докладати багато зусиль  і, безперечно, зусиль державою.

З іншого боку, очевидно, в тому відсотку тих людей,  котрі, одержавши освіту, не йдуть потім служити, є і ті, хто хоче використати ситуацію певним чином,  бо тут надійніше одержати хорошу кваліфікацію і потім…, тобто за бюджетні кошти.

Раніше ця проблема не виникала, коли всі вчилися за бюджетні кошти у цивільних вищих навчальних закладах і у військових. Сьогодні ситуація змінилася, тому, очевидно, на це треба було б зважати.

Тому пропозиція, яку вносили розробники цього проекту – не поспішати з остаточним прийняттям його, можна прийняти його в першому читанні, а тоді подивитися. Якщо ми найдемо відповіді на ті проблеми, котрі звучали тут під час обговорення, тоді можна буде приймати закон. Якщо не найдемо, то тоді ми можемо його просто зняти і не розглядати далі. Є різні варіанти, я би просив визначитися з цього приводу. І тому я ставлю на голосування проект 3390 для прийняття його в першому читанні за основу, за основу.

 

12:48:50

За-227

Рішення прийнято.

3073… Ну я прошу, коаліція проголосувала так.

3073 - проект Закону про внесення змін до Закону "Про рекламу" (щодо соціальної реклами). Бондаренко Олена Анатоліївна є? Немає. Тому ми не розглядаємо цей проект до тих пір, поки не буде доповідача.

Проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", 3185. Є заступник міністра економіки – Романюк Сергій Андрійович. Будь ласка, на трибуну.

 

РОМАНЮК С.А.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення зміни до дев'ятої статті Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Законопроектом передбачається запровадити ліцензування виробництва бензинів моторних і паливно-дизельного, а також їх оптової та роздрібної торгівлі.            

Необхідність такого державного регулювання обумовлено тим, що значна частина бензинів моторних і палива дизельного, що реалізується на внутрішньому ринку України, не відповідає вимогам нормативних документів за показниками якості та безпеки. Понад 70 відсотків перевірених органами Держспоживстандарту автозаправних станцій здійснюють продаж нафтопродуктів з порушенням норм і правил, які встановлені чинним законодавством.

Окремі підприємства, що не мають необхідної матеріально-технічної бази, випускають не тільки неякісне паливо, а й використовують різні схеми для ухилення від сплати акцизного збору. І, як наслідок, власники транспортних засобів несуть невиправдані додаткові витрати на ремонт автомобілів, Державний бюджет щорічно втрачає біля 120 мільйонів гривень – це по мінімуму, - доходів у звязку з використанням окремими субєктами господарювання тіньових схем виробництва і реалізації світлих нафтопродуктів. В той же час сумлінні субєкти господарювання, що працюють на ринку нафтопродуктів, потерпають через недобросовісну конкуренцію, а населення – через невиправдане підвищення забруднення навколишнього природного середовища.

Розвязати цю проблему виключно шляхом посилення контролю з боку територіальних органів Держспоживстандарту неможливо, оскільки людські ресурси цих органів дозволяють здійснювати перевірку однієї автозаправної станції не частіше один раз на чотири роки. Ось чому урядом було запропоновано розробити цей законопроект, хоча ми розуміємо, що це є лише складова системи комплексу заходів, яка б убезпечила ринок від і неякісних нафтопродуктів, і від недобросовісної поведінки продавців цих нафтопродуктів.

Враховуючи, що реалізація закону сприятиме скороченню продажу на внутрішньому ринку неякісних бензинів моторних та палива дизельного, дозволить зменшити забруднення навколишнього природного середовища, а також ліквідувати витрати субєктів господарювання та громадян на ремонт двигунів автомобілів, повязаного з використанням неякісного моторного палива, прошу хвалити запропонований проект закону.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання які є до доповідача? Запишіться, будь ласка, в кого є запитання. Фалько.

 

12:53:10

ФАЛЬКО В.І.

Скажите, пожалуйста, вот эти подпольные цеха, которые производят, ну, без лицензии производят нефтепродукты, где они берут сырую нефть?

 

РОМАНЮК С.А. Дякую. Справа в тому, що джерела такої нафти може бути абсолютно різні. Це може бути сировина, яка імпортована, а потім продана на внутрішньому ринку України, це може бути і внутрішнє видобування. Тому що ви знаєте, що частина нафти видобувається на Україні. А справа в тому, що на сьогодні є в нас 7 великих виробників нафтопродуктів і за інформацією Мінпаливенерго понад 100 субєктів, які виробляють оці нафтопродукти.

Сьогодні виробництва і продаж нафтопродуктів в Україні не ліцензується, тобто ніхто не виробляє правил, за якими ці субєкти ведуть себе на внутрішньому ринку нафтопродуктів. Це цей законопроект, який дає можливість поставити під контроль і запровадити державне регулювання всіх субєктів, які виробляють нафтопродукти і їх продають до  кожної автозаправної станції дійти. І тоді ми ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванов.

 

12:54:42

ІВАНОВ В.М.

Сергей Андреевич, у меня два вопроса, если можно. Первый вопрос: действительно ли кабинет Министров  и министерство экономики уверены в том, что в результате лицензирования удастся избежать всех тех проблем, о которых вы говорили? Это первый вопрос.

И второй вопрос: ведь лицензированию, по вашей логике и по вашей аргументации, подлежат те предприятия, деятельность которых находится в сфере действия уголовного права, а не регулировочного права, не права регулирования экономических отношений. Может быть и вот это предложение, оно как раз и связано с тем, что те органы, которые должны заниматься этой проблемой из рук вон плохо.  Спасибо.

 

РОМАНЮК С.А. Что касается второго вопроса. Дело в том, что были всевозможные предложения по усилению административного контроля за подобными нарушениями. А как показывают проверки Держспоживстандарта, 70 процентов автозаправочных станций сегодня нарушают законодательство. На них налагаются какие-то штрафы, но, к сожалению, это не приводит к упорядочению работы, поскольку субъектов, которые сегодня реализуют бензин, скажем, по автозаправочным, на автозаправочным станциях, это шесть тысяч.

С учетом того, сколько работников ездит в Держспоживстандарте, они могут проконтролировать одну заправку, то есть вернуться на повторную проверку только через четыре года, если они будут проверять систематически все.

Мы предлагаем, чтобы, ведь многие субъекты, которые или это крупные трейдеры, либо это производители…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити думку. Але ви відразу основне говоріть. Будь ласка.

 

РОМАНЮК С.А. Мы предлагаем поставить под контроль всю цепочку – от ввоза нефтепродуктов в Украину или производство их непосредственно в Украине, и до реализации.

Что касается, насколько это решит полностью всю проблему. Нет, я уже сказал, что это часть той системы, которую мы сегодня отстраиваем для того, чтобы улучшить контроль и государственное регулирование на этом рынке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я дам зараз Сухому час на запитання.

Але я тоді хотів би запитати, ви записуйте так: „Виробництво  бензинів моторних, у тому числі сумішевих і палива дизельного, оптово-роздрібна торгівля бензинами моторними, у тому числі сумішевим і паливом дизельним.” Це є зміст положення, зміст змін до закону. Де ж тут ввезення і так дальше? Це щось дуже нагадує на додатковий контроль, який відкриває великі перспективи для окремих людей. Так чи ні?

 

РОМАНЮК С.А. Ні, Олександр Олександрович!  Мова йде про те, що наші вітчизняні заводи працюють, як на імпортованій сировині, завозять нафту, так і ту нафту, яка видобувається безпосередньо в Україні.

Тобто при виробництві, якщо буде ліцензовано це  виробництво, це буде гарантувати певною мірою якість виробництва. А ліцензування продажу відповідно дасть можливість контролювати якість і на заправній станції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Я.Сухий.

 

12:58:21

СУХИЙ Я.М.

Я, власне, хотів впродовж запитання, Олександр Олександрович, вашого справа в тому, що фальсифікат бензину чи пального це така  сама справа, як і фальсифікат горілки, це шалені  надприбутки грошові і безумовно тим займається  стаціонарні виробники, не треба розповідати, що хтось там підпільно в гаражі гонить самогон, це все дурниці.

І ви поясніть, будь ласка, яким чином введення цього ліцензування дасть змогу зменшити, це страшна цифра, 70 процентів порушень. Це 70 процентів поламаних автомобілів, зруйнованих двигунів, каталізаторів і тому подібне. Чому, це перше питання. І друге.

Чому тоді не залучаються правоохоронні органи до перевірки речей, які мають, безумовно кримінальне походження. Що це означає один раз на  чотири роки, це просто ж не серйозно.

 

РОМАНЮК С.А. Стосовно перевірок. Ще раз наголошую на тому, що сьогодні автозаправні станції, сьогодні в Україні, понад 6 тисяч. І Держспоживстандарт не може перевірити, але це верхівка айсберга.

Сьогодні Держспоживстандарт перевіряє тільки ту документацію, яка є, він не перевіряє якість цього бензину, яка реалізується на автозаправні станції. Навіть. Якщо бракується певна частина нафтопродуктів на АЗС, її немає куди діти, її ж треба утилізувати, ніхто цим не займається.

Тому ліцензування якраз дасть можливість все це поставити під більш жорсткий контроль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді у мене ще одне питання, бо є висновки комітету. Є закон про держстандарт, є Закон про  державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил. Ми на телебаченні бачимо постійно рекламу з цього приводу, як  приїжджає строгий представник держстандарту, перевірив, все в порядку на заправці і так далі.

Не використовується цей метод, чи як?

 

РОМАНЮК С.А. Олександре Олександровичу, він використовується, але для того, щоб здійснити суцільну перевірку системну, потрібно в декілька разів збільшити кількість працівників, які будуть займатися виключно  контролем за роботою АЗС.

От ми  порахували  і це буде, скажімо, якщо стосується АЗС, то витрати  бюджету мають, або скажімо 80 відсотків всієї штатної чисельності держспоживстандарту всього буде займатися виключно бензином, або на це треба понад 30 мільйонів гривень для того, щоб  набрати додаткових службовців, які б цим займалися. Але  можливо цю справу зробити більш ефективною впровадженням ліцензування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте будь ласка. Слово має Матвієнков Сергій Анатолійович від комітету.

 

13:01:35

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги. Комитет промышленной политики рассмотрел на свое заседании  законопроект  3185 и принял решение данный законопроект отклонить.

В чем причина? Проблема действительно некачественных нефтепродуктов  колоссальная. Проблема, которая  сегодня существует у нас на Украине и для решения этой проблемы  отсутствует четко выстроенная система.

Но сказать, что под это дело не существует выстроенной  законодательной базы, я бы скорее с казал немножко по другому. У нас как бы существует законодательная база в одной плоскости, а жизнь протекает абсолютно  в другой плоскости.

И то, что сегодня  мы имеем недоброкачественные    продукты, нефтепродукты и переработки нефтепродуктов,  говорит не о том, что отсутствует, еще раз подчеркиваю, законодательная база, а отсутствует система   контроля за их  исполнением и само желание, так сказать, и степень ответственности за исполнением  этих законодательных актов.

Правительство предлагает вариант, который, будем говорить, как-то эту систему вводит в определенную плоскость и внесение изменений в девятую   статью, то есть механизм выдачи лицензии. Конечно, со стороны, будем говорить так, чиновничьего аппарата процесс вроде бы управляемый. Товаропроизводитель приходит для получения лицензий, есть возможность, будем говорить так, посмотреть ему в глаза, есть возможность процедуры выдачи лицензии и относительной системы контроля. Но нет уверенности в том, что завтра мы получим доброкачественный товар, завтра мы получим доброкачественную продукцию и что получения лицензии, которая стоит 340 гривен практически на пять лет, это копейки в буквальном смысле слова, что этот товаропроизводитель, который будет заниматься, будет дорожить этой лицензией и будет выполнять все те нормы, и требования, которые там заложены.

Не проще было бы идти по пути, о том, о чем говорил в высказанных замечаниях комитета, есть закон про захист прав споживача, є Декрет про державний нагляд за додержанням стандартів, норм, правил у відповідності за їх порушення. Не проще было бы увеличить штрафные санкции, не проще было бы увеличить систему ответственности та и систему контроля. Потому что точно такая же система, о чем сейчас вот говорил заместитель министра контроля за додержанням норм і правил лицензирования, она существует и точно такая же нужна система за выполнение норм стандартов на качество выпускаемой продукции.

Поэтому комитет принял решение, данный законопроект відхилити, потому что он данную проблему не разрешает. Мы могли бы, это мое личное уже мнение, согласиться рассмотреть этот закон на повторне перше читання, рассмотреть его может быть не в плоскости изменений в лицензировании, а в какой-то другой плоскости, оставив проблему, что действительно проблема эта есть и наработав комплексный закон, который бы позволил разрешить эту проблему. Поэтому мы предлагаем его либо відхилити, либо отправить на повторне перше читання. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто хоче висловитись з цього приводу, запишіться. Смітюх.

 

13:05:06

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги!

Я сказав Матвієнкову, ми, дійсно, розглядали цей законопроект на нашому комітеті, і одностайно відхилили  цей законопроект, тому що він не вирішує самої проблеми якості бензину і мастильних матеріалів, які споживають наші споживачі, громадяни України.

На наш погляд, при обговоренні цього законопроекту на комітеті ми звернули увагу авторів, які були присутні, і представників, присутніх від Кабінету Міністрів, що запровадження ліцензії воно не вирішує цієї проблеми, а вони в якійсь мірі добавляє цю проблему. Тому що механізм, який запроваджується для 800 суб’єктів, які працюють в сфері виробництва реалізації, і біля 6 тисяч точок, де проходить оптова і роздрібна торгівля паливно-мастильними матеріалами, і ті механізми, які запропоновані або які сьогодні в нашій державі є, вони не дають, не мають достатнього механізму для того, щоб це питання контролювати. І це питання не тільки паливно-мастильних матеріалів сьогодні в нашій державі, а і інших товарів, які знаходяться на нашому ринку. Це говорили і про лікеро-горілчані вироби, товари іншого характеру, які не зовсім відповідають стандартам або якості.

Тому я підтримую думку відносно того, що повернути законопроект на доопрацювання автору, тобто Кабінету Міністрів, або разом з ним доручити нашому комітету розробити закон, який би дійсно зміг би врегулювати цю важливу сферу.

Всі ми погоджуємося, що неякісні продукти, нафтопродукти, які сьогодні на нашому ринку знаходяться, вони завдають шкоди не тільки технічним засобам, які використовують ці паливно-мастильні матеріали, але саме головне – вони завдають шкоди навколишньому середовищу. І, безперечно, ті механізми, які сьогодні держстандарт використовує, він не достатньо впливає на цю ситуацію, і вона є на мій погляд вкрай жахлива в нашому, нашій державі.

Тому я пропонував би цю проблему винести більш на розгляд в ширшому плані розуміння цієї проблеми, як  загальнонаціональна проблема і, дійсно, напрацювати такий закон, який в комплексі регулював би щодо  виробництва, реалізації і споживання, тому що введення ліцензії не дасть можливість дійсно поліпшити стан цієї проблеми на нашому внутрішньому ринку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам.

Висловилися ті, хто бажав висловитися, але схоже на те, що думка визріла вже у депутатів. Відносно  ситуації, яка мені нагадує недавній анекдот, я десь в інтернеті прочитав такого змісту: батько із сином купили автомобіль і позаправлялися на одній із заправок три дні, і потім движок здох. Батько бере книжку про технічні умови обслуговування автомобіля і каже синку: „От тепер синку, це буде наша біблія”. На що синок каже: „Ні, тату, це буде наша камасутра”. Тому я би хотів, щоб ми законом регулюючи ті чи інші взаємини у суспільстві дивилися, чи дійде це до позитивного результату, приведе цей закон чи ні. Схоже на те, що не приведе. Якби ми сьогодні передбачили у законі якийсь новий рівень взаємин, наприклад, між реалізатором продукції і виробником, щоб там була взаємна відповідальність закладена, щоб вони між собою сварилися якби, скажімо, на  заправці один раз Держстандарт провірив чи від комітету споживачів, чи другий раз і закрили, то він би знав у кого брати товар. А якщо товар поставляється неякісний, тоді легко вийти на джерела цього браку, цього, скажімо, власне, злочинного явища у суспільстві. Це так.

Тому була пропозиція, я бачу від комітету, від виступаючих на доопрацювання відправити цей проект. Я ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

 

13:10:00

За-256

Рішення прийнято. Спасибі. 

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", це повторне перше читання. Доповідає голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Джига Микола Васильович. Це урядовий проект. Прошу.

 

13:10:42

ДЖИГА М.В.

Дякую. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, запрошені! Поданий Кабінетом Міністрів Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" передбачає подальше удосконалення вітчизняного законодавства спрямованого на позбавлення злочинців доходів одержаних злочинним шляхом і засобів їх одержання та боротьбу з фінансуванням тероризму.

Слід зазначити, що сьогоднішній розгляд питання щодо внесення змін до базового закону є вже 5 і за своїм обсягом, і змістом найбільш ґрунтовним. Якщо з часу прийняття закону до його положень було внесено 19 змін, то у сьогоднішньому законопроекті пропонується у  тричі більше - 60 змін, які включають в себе 168 пропозицій.

Комітет досить уважно і всебічно вивчив запропоновані урядом зміни і дійшов висновку щодо доцільності їх підтримання.

Що дає прийняття цього проекту закону:

Перше. Суб’єкти фінансового моніторингу працюватимуть виключно в правовому полі у відповідності до вимог Ради Європи і європейського співтовариства, які базуються на 40 та 9 рекомендаціях групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, тобто ФАТФ.

Друге. Абсолютна стерильність фінансової операції відокремлює її учасників від втручання в їх діяльність контролюючих і правоохоронних органів.

Що необхідно врахувати при підготовці законопроекту до другого читання.

Головне. Визначити у відповідності до вимог пункту 33 частини 1 статті 85 Конституції України правові засади щодо здійснення парламентського контролю за проведенням суб’єктами фінансового моніторингу заходів у сфері запобігання і протидії легалізації доходів та фінансуванню тероризму. Корисним буде і розгляд офіційних міркувань Національного банку України та Асоціації українських банків щодо законопроекту.

Певного редакційного уточнення потребують окремі запропоновані зміни, що зазначено у висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, яке підтримує урядову пропозицію щодо прийняття законопроекту за основу.

Шановні колеги! Україна є стороною Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 року. У листопаді 2005 року Україною підписано Конвенцію Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом та про фінансування тероризму, яка доповнює і розвиває Конвенцію Ради Європи 90-го року, у відповідності до вимог резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй 1373 про загрози міжнародному миру і безпеці, спричинені терористичними актами та міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Прийняття закону, пропонованого урядом законопроекту сприятиме прискоренню ратифікації парламентом оновленої Конвенції Ради Європи. Верховною Радою України 20 березня поточного року після попереднього розгляду поданого Кабінетом Міністрів України проекту Закону України про внесення змін до Закону про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, прийнято постанову щодо його направлення на доопрацювання комітету для наступного повторного першого, повторного розгляду в першому читанні. Але парламент не визначив, як це передбачено пунктом третім частини першої статті 109 Регламенту Верховної Ради України, основні положення, принципи і критерії, яким повинен відповідати доопрацьований законопроект.

Від суб’єктів права законодавчої ініціативи після попереднього розгляду законопроекту будь-яких пропозицій і поправок до цього проекту не надійшло.

Таким чином, комітет був позбавлений можливості подати на розгляд парламенту законопроект у новій редакції. Нагадаю, що головною метою законопроекту є удосконалення інструментарію вітчизняного регуляторного, наглядового та моніторингового режиму запобігання і унеможливлення відмивання коштів та фінансування тероризму.

Виходячи з цього, комітет одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти поданий урядом законопроект у першому читанні за умови скасування прийнятої 20 березня постанови щодо розгляду в повторному першому читанні.

Такий проект постанови і  пропонується до вашої уваги обговорення і прийняття. Просимо підтримати пропозицію комітету прийняти проект постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 2847 з індексом П-1) щодо скасування  попереднього рішення з цього питання і прийняття за основу урядового проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізацію доходів одержаних злочинним шляхом”.  Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, перед тим, як вам  зададуть запитання спочатку я задам запитання, щоб зясувати процедуру розгляду цього документу.

Ми в березні місяці, розглядаючи його, а це урядовий проект внесений в грудні, направили його на доопрацювання для повторного першого читання. Тому приймати постанову про скасування цієї постанови немає сенсу, тому що вона виконана, якщо ви доопрацювали проект. І тому її скоротити доведеться тільки до слова „прийняти за основу” і так  далі, і не говорити про скасування, а то ми будемо повторювати некращі приклади. Це перше.

А друге таке. Але ж проект то у нас той, що в грудні вносився, я дивлюся по тексту, тут правда викреслення зроблені… То чим він  відрізняється від того, що вносився в грудні?  Будь ласка, ось на це питання дайте відповідь, а потім запишіться хто хоче задати питання.

 

ДЖИГА М.В. Тим, що, коли Верховна Рада, від Верховної Ради і від суб’єктів права не поступили ні одних пропозицій. Тому комітет вирішив, що його треба приймати як  за основу в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Без змін?

 

ДЖИГА М.В. Без змін. Ні, зі змінами і доповненнями, звичайно.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я маю на увазі, зміни до проекту  Закону про зміни   є чи нема?

 

ДЖИГА М.В. Нема, вони не поступили не від кого, Олександре Олександровичу. Прийняти його як за основу і доопрацювати в комітеті з урахуванням  пропозицій, які надійшли від науково-експортного управління, а потім винести його на повторне читання у  Верховну Раду і прийняти як закон.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію.  Я гадаю, що тут просто недоопрацювання комітету. Яке?

Якщо навіть експертне управління, депутати не вносили змін, то треба   було ці зміни, що пропонує комітет, відразу врахувати. Тоді мова іде про пропозиції. А так, мені здається, комітет  тут не доопрацював  явно. Але тим не менше  запитання  є   депутатів? Немає. Теж зрозуміло. Сідайте, будь ласка.  Є у вас запитання?

Матвієнков, будь ласка.

 

13:18:02

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция  Социалистической партии.

Уважаемый Николай Васильевич, ну нет   ни у кого сомнений о том, что необходимо с этим  злом бороться. Это, я думаю, одна из самых  больших  проблем, которые сегодня существуют в Украине, это одна  из проблем, которая  мешает нормально развиваться  и экономике, и  развитию нашей промышленной базы. Но тем  не менее вот данный законопроект то, о чем предлагается. Вы говорите о том, что не поступило змін, не является ли это  от того, что депутаты  вообщем-то сомневаются в целесообразности  вообще принятия подобной формы. Что такое мониторинг  5 тысяч гривен?  Что такое ситуация, когда чиновник определяет сомнительная   эта операция или  не сомнительная эта операция? Что такое,  когда мы создаем  семь  органов, которые   мониторят те или иные действия? Не получится ли это так, когда знаете,  хотели как лучше, а получилось как всегда, что получится борьба не с теневыми оборотами, которые есть на сегодняшний день, потому что недостаточно  приспособлены или  недостаточно  уже нашли механизмы, чтобы  действовать в нашем правовом поле, а борьба с теми, кто честно добросовестно работает и кто честно добросовестно осуществляет действия, что это будет лишнее  навантаження на денежный товарооборот и создаст…

 

ДЖИГА М.В. Спасибо. Я понял ваш вопрос. Я тоже буду по-русски отвечать.

Дело в том, что   вы прекрасно понимаете, что теневые деньги – это есть основа   организованной преступности и основа коррупции, питающая ее. И для этого существует  у нас в государстве департамент по финансовым мониторингам. Этот закон он  в принципе и есть руководящим законом для  них, для Департамента финансового мониторинга.

Здесь предлагается субъектами первичного финансового мониторинга предлагается признать: Национальный банк, Министерство финансов, Министерство  юстиции, Министерство транспорта – всего 7 организаций,  7 субъектов. Я думаю, что  именно как раз   такие  вот дополнения они дадут возможность очень хорошо отрегулировать действия этого закона. И будут хорошим инструментом в руках правоохранительных и Департамента финансового мониторинга.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запишіться, хто хоче запитати, тому що не  було бажаючих, тепер я  бачу вже три. Будь ласка.  Іванов.

 

13:20:28

ІВАНОВ В.М.

Николай Васильевич. (Иванов, фракция регионов). Скажите, пожалуйста, как вот эти  новшества, нововведения  в смысле расширения функций  или прав ведомств по мониторингу финансовых  операций соответствуют  тем канонам, которые нам высказывала ФАТФ  по этому делу? Укладываются они в эти рамки или  это уже наша украинская инициатива и нигде такого механизма не существует ни  в Европе, ни в миру?

 

ДЖИГА М.В. Я уже, когда  докладывал законопроект,  говорил, что  дополнения в закон вносятся на выполнение рекомендаций ФАТФ, потому что во всех цивилизованных европейских странах именно  законодательство в этом плане адаптировано с такими поправками, которые мы сегодня хотим внести. Это не наша инициатива, это рекомендации.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Притика Дмитро Микитович.

 

13:21:31

ПРИТИКА Д.М.

Миколо Васильовичу, тут я бачу з цього проекту, що розширюється перелік субєктів первинного фінансового моніторингу за рахунок нотаріусів, адвокатів, субєктів підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги і так далі.

І у мене також вникає  сумнів у тому, що сказав народний депутат Матвієнков,  чи правильно ми робимо,  що ми, знаєте, оцей  підхід такий по відмиванню,  поширюємо  на всі категорії практично, у тому числі адвокатів, нотаріусів і так далі? Тобто ти не будеш знати, що він нормальну угоду там проводить, фіксуєш у нотаріуса. І  залежно від його настрою можеш попасти  у залепу на рівному місці.

 

ДЖИГА М.В.  Дмитре Микитовичу, я думаю, що, ну, тіньові потоки, вони можуть бути, як приватні структури,  так і державні структури. І те, що департамент відслідковує  транс акції, вони  є законні, чи не законні – це питання департаменту, це вже  буде залежати від того, як фахівці    визначаться і куди ці матеріали, якщо вони десь там будуть зафіксовані, порушення, куди вони будуть направлені, чи вони в правоохоронні органи будуть, чи будуть якісь інші санкції.

Але я вважаю,   для того щоб в державі в кінці-кінців навести порядок з фінансуванням тіньового сектора економіки і  корупції і організованої злочинності, треба робити дещо глибше і я думаю, це буде виправлено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Фалько.

 

13:23:17

ФАЛЬКО В.І.

Николай Васильевич, скажите пожалуйста, а вот вопрос амнистирования  и легализации теневых доходов полученных, будем говорить, вот до этого закона. Как будет решаться этот вопрос? Столько  дебатируем.

 

ДЖИГА М.В. Спасибо, я понял ваш вопрос.  Этот закон не имеет отношения  к  финансовой  амнистии. Но на следующей сессии  где-то  там 17-го или 18-го   числа, есть в проекте, есть в переліку питань внесене народним депуатом  Смітюхом якраз питання  легалізації доходів, які  здбуті злочинним шляхом, чи не злочинним шляхом, але їх оприлюднення і є таки законопроект, він буде наступним.

Але цей закон, він якраз до цього не має  відношення і це трошки інший напрямок, це напрямок відслідковування незаконних  перерахувань, це закон, який регулює діяльність  департаменту у фінансових моніторингах.

Природа так  - природа одна і та ж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Воропаєв.

 

13:24:25

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Спасибо, у меня к вам вопрос следующий.  Во-первых, нужен или не нужен закон, я уверен, что он нужен. Он нужен в первую очередь Украине, он нужен 

Но вопрос в другом. Вы говорите, что небыло  никаких замечаний к данному законопроекту и поэтому комитет его и не дорабатывал и  не рассматривал в доработанном виде.  В то же время в комитете были выводы главного Научно-экспертного Управления по этому закону, там довольно много замечаний к нему.

Я довольно много проработал в Держдепартаменте финансового мониторинга  по этому законопроекту мы как бы нашли по многим вопросам общую точку зрения, что он нужею, но его нужно немножко изменить. Но у нардепов нет возможности его изменить сейчас, она будет только после первого чтения. Почему вы не учли замечания экспертного управления? 

 

ДЖИГА М.В. Мы учтем все замечания, они слишком объемны, их очень много, они нуждаются в доработке, и мы в комитете, когда он будет возвращен на повторное чтение, мы все это учтем в комитете. Они слишком... Мы просто... Наверное, комитет не успел просто сделать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитися з цього приводу? Запишіться, будь ласка. Калашніков. Будь ласка, Смітюх, за ним Цибенко. 

 

13:26:17

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Безперечно, законопроект, який ми зараз розглядаємо, він в нашій державі необхідний, і це, напевно, природно, якщо ми рухаємося в рамках ринкової економіки, якщо ми рухаємося в рамках цивілізованого сприйняття відносно фінансової сфери діяльності підприємств і суб'єктів приватного сектора, то цей законопроект, безперечно, що він потрібний. Але я хочу наголосити на такій проблемі, якій б я рахував, що вона потребує розгляду одночасно і іншої частини цієї сторони цього питання.

Чому я маю думку? Законопроект, який я вніс на початку цього року, він стосується легалізації доходів фізичних і юридичних осіб. І безперечно, якщо наша державна находиться в перехідному періоді, то безперечно, що у нас в силу різних причин, розпочинаючи з 86-го року по сьогоднішній день, так чи інакше багато грошей, які накопилися в сфері тіньового обороту.

По різним оцінкам, по різним оцінкам, одні говорять біля 100  мільярдів,  80 мільярдів, одні говорять – 120 мільярдів. На мою точку зору, так як я займався цим питанням і збирав статистику, в нашій державі знаходиться більше ста мільярдів гривень тіньового обороту.

А тепер давайте розберемося. Законодавча сфера, яка регулювала фінансову сферу нашої діяльності – підприємницької  діяльності, субєктами якої є і державні, і недержавні, акціонерні і приватні підприємства, вони, безперечно, за цей час мали різні накопичення, і багато грошей залишалося в тіні. Безперечно, якщо керуватися Кримінальним кодексом України, то під цей кодекс попадають всі тіньові обороти, які відбуваються в тіні, під кримінальну відповідальність. Тому я рахував, виходячи із законодавчої ініціативи, що спочатку наша держава, так як і багато інших держав в свій час, розпочинаючи зі Сполучених Штатів Америки і Росії, прийняла закон і дала державну гарантію на високому рівні, закріпивши це відповідними законодавчими актами, легалізувати доходи, дати можливість ці накопичення, які рухаються в тіні, так сказати, дати правову основу для того, щоб вони набули законної основи, гарантії одержати для цих субєктів, а потім відповідно від них вимагати додержання вимог, те, що нам ставить ФАТФ. Це з одної сторони.

Що стосується самого законопроекту, я пропонував би таким чином: що, безперечно, цей закон треба приймати, але його приймати максимум в першому читанні за основу, направити його на доопрацювання і суттєво подивитися на ті, я думаю, дуже негативні моменти, які заставляють нашого субєкта майбутнього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

 

13:29:38

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Справді, питання, яке винесено у вигляді законопроекту до порядку денного Верховної Ради України, воно, справді, сьогодні актуальне, воно турбує багатьох депутатів. І та обставина, що задано стільки запитань, зайвий раз свідчить про те, що проблема є і проблему цю треба врегульовувати. Тому фракція комуністів виходить з того, що принаймні в першому читанні цей документ треба приймати задля того, щоб цю проблему законодавчо врегулювати. І та обставина, що розширюється  перелік сфер діяльності, які підпадають під моніторинг, зайвий раз підтверджує те, що цей й документ, справді, треба приймати, відпрацювавши і врахувавши ті, багату кількість тих застережень, які сьогодні звучали.

Тобто ми ще раз  наголошуємо на тому, що документ треба приймати принаймні  в першому читанні. Але разом з цим, не можу не поділитися двома  спостереженнями. Ви знаєте, мене турбує останнім часом, що дуже часто у нас сьогодні на вустах проблема фінансування тероризму, при чому у такому контексті, що, власне кажучи, з метою боротьби з політичним опонентом, або економічним конкурентом, її дуже легко використати, будь-що сьогодні можна підвести під загрозу фінансування тероризму. І тому треба дуже обережно з цим поводитись. І ще одна, одне, один сумнів, яким я хотів би сьогодні поділитися із своїми колегами.

Ви знаєте, шановні колеги, я не виключаю, що цей законопроект. Який поданий Кабінетом Міністрів України  в тому числі подається на вимогу міжнародних організацій, європейських організацій. Знаєте, і хочу нагадати і провести певну паралель з законами, які ми приймали з вами щодо вступу до Світової організації торгівлі, пригадайте, на другій сесії ми з вами прийняли порядку 20 законів. Сказали, все, законодавча база, щодо вступу до СОТ врегульована. Більше того, навіть, скасували парламентські слухання. Де ми могли аналізувати ситуацію з точку про стан законодавчого забезпечення вступу до СОТ.

Тепер же на цій сесії знову зявляється величезна кількість законопроектів і кажуть: „От, ось ці, якщо приймете, то ми вас приймемо до Світової організації торгівлі”. Просто це зайвий раз підтверджує ту обставину, що смикають нас з всіх боків, за будь-які ниточки, а ми ті, як ті маріонетки, реагуємо на всі ці виклики.

Але це не стосується, скажімо, необхідності прийняття цього закону. Я хотів би завершити тим, з чого починав, що мова йде про те, що проблема є. Її треба унормувати. А відтак, навіть попри певні застереження і зауваження, які є у тому числі у фракції комуністів, я думаю, що документ треба приймати у першому читанні і дуже ретельно доопрацьовувати, у тому числі з урахуванням...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Висловилися депутати. І ясна річ, що зауваження до цього закону можуть бути, до змісту статей його.

Я цікавився зокрема от зв’язок між суб’єктами ділової сфери в Україні із зарубіжними політичними діячами. Наскільки воно абстрактно виписано, що здійснювати контроль такий очевидно дуже і дуже важко буде. Треба подивитися уважно на зміст закону. Те, що він відповідає засадам ФАТФ, треба користуватися цими принципами і передбачати тут, бо це деталізує проблему. Але брати його повністю як остаточний документ, очевидно, не можна.

Тому є пропозиція підтримати його як проект у першому читанні за основу і направити на підготовку до другого читання.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

13:34:17

За-225

Рішення прийнято. Ой, вибачте, не прийнято. 226 голосується.

Можна переголосувати? Хто за те, щоб переголосувати, поставте.

 

13:34:45

За-228

228 за переголосування.

Я прошу врахувати, що перший пункт постанови без першого речення буде іти. Перший пункт постанови без першого речення, так як ми домовились, не  скасовується та постанова, а просто приймається за  основу проект. Ставлю на голосування, будь ласка, в першому читанні.

 

13:35:19

За-228

Прийнято.

Розглядається проект Закону про стимулювання розвитку регіонів.

Вибачте, я помилився, про прожитковий мінімум, це Президента проект для включення до прядку дня і прийняття рішення. І я тому ставлю на голосування питання про включення до порядку денного цього проекту.

 

13:36:06

За-241

Стоян Олександр Миколайович є? Будь ласка, він доповідає голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики, прошу.

 

13:36:26

СТОЯН О.М.

Шановний Олександр Олександрович!  Шановні співвітчизники! Засоби масової інформації. Хочу нагадати, що величина прожиткового мінімуму, це державний соціальний стандарт, він розраховується для громадян різних категорій, для працюючих для не  працюючих, для дітей різного віку, для інвалідів.

На цьому нормативі прожиткового мінімуму пов’язана мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія та  інші соціальні виплати, як  бачите, це дуже важливий соціальний стандарт, соціальний норматив.

Хочу також нагадати, що прожитковий мінімум повинен був переглядатися кожні два роки. І  мене дивує чому у 2005 році  не зініціювала федерація профспілок та інші профспілки перегляд цього нормативу. І тому на сьогодні прожитковий мінімум занижений десь відсотків на 30, а звідси занижені і інші виплати.

Другий момент. Хочу нагадати, що саме уряд Януковича в 2004 році вперше стовідсотково зробив  мінімальну пенсію до прожиткового мінімуму, а в цьому році наближує такі важливі соціальні стандарти, як мінімальну заробітну плату стовідсотково до прожиткового мінімуму, вона складає 82 відсотки. Але тут з трибуни Азаров казав, що вже у 2008 році вперше за 15 років мінімальна заробітна плата буде стовідсотково відповідати прожитковому мінімуму. Безумовно, це треба було б прописати в генеральній угоді, але знову ж таки хочу сказати, мені незрозуміло, чому немає генеральної угоди, яка закінчила свій термін у 2005 році і зараз її нема, і вона діє генеральна угода ще з 2003 року, тоді, коли уряд Януковича підписав з колишнім головою Федерації профспілок, який сьогодні стоїть на трибуні. Я думаю, що треба негайно розглянути нову генеральну угоду і в ній записати нові соціальні стандарти.

Але що пропонує Президент, я хочу сказати, що пропонує позитивний момент. Він пропонує передбачити в статті 5 Закону про прожитковий мінімум, певні зміни стосовно оприлюднення щомісячних фактичних розрахунків прожиткового мінімуму на офіційному Інтернет сайті органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Та подання цих розрахунків разом з показниками про фактичний щомісячний розмір прожиткового мінімуму Президентові України, Верховній Раді України в сторону соціального діалогу. Тобто коли за це ми проголосуємо, а я закликаю проголосувати за таку розумну соціальну пропозицію Президента і закликаю проголосувати за неї не тільки за основу, а в цілому. Я ж не думаю, що Президент сам себе не підпише, не підпише закон, який він подавав.

Що ми будемо мати? Ми будемо мати, що щомісячно треба буде подавати моніторити і подавати на розгляд Президента, на розгляд Верховної Ради, на розгляд соціальних партнерів вартісну величину прожиткового мінімуму, а відповідно до неї переглядати інші соціальні виплати. Чесно кажучи, як людина, яка цю проблему добре знає, я сумніваюсь, якщо не переглядали два роки прожитковий мінімум і зараз не переглянути, що це буде зроблено щомісячно, але хоча б бачити цей соціальний показник важливий, цей важливий соціальний стандарт, до якого треба підтягувати мінімальні пенсії, інші соціальні виплати, заробітну плату треба.

Тому наш комітет, Комітет з питань соціальної політики та праці, пропонує шановним колегам підтримати пропозицію Президента, я ще раз нагадую, вона стосується невеликих змін, внесення до статті 5 Закону України про прожитковий мінімум щомісячно фактичних розрахунків прожиткового мінімуму та повідомлення про них Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів і соціальних партнерів, тобто роботодавців профспілок. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може запитання є, будь ласка, Фалько і Сухий.

 

13:40:06

ФАЛЬКО В.І.

Скажите, пожалуйста, ежемесячно это не очень часто, невеликі зміни пройдуть за місяць, можливо, це можна було робити раз в квартал?

 

СТОЯН О.М. Так, я сказав, що це є певний сумнів, але справа в тому, що сьогодні діє закон про прожитковий мінімум і в цьому законі записано те, про що ми кажемо, що статистика або, скажімо, Міністерство соціальної політики, перш за все Міністерство соціальної політики і праці уже подають такий моніторинг. Але вони подавали в такому закритому режимі, тобто не обов’язкове для публікації, а тут мова йде про публічність, щоб, скажімо, на сайті, а може  не тільки на сайті, я би запропонував, щоб це передавалося і в засоби масової інформації, щоб ви бачили, як змінився прожитковий мінімум. А туди ви знаєте, що входить: і харчовий, і проплата і все інше. Раз в квартал можна було б, але оскільки є норматив раз в місяць, то тут тільки вносить зміни Президент, щоби оприлюднити його, придати йому публічність. Якщо раз в квартал, то треба просто вносити зміни до нині діючого Закону про прожитковий мінімум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, Сухий Ярослав Петрович, Ярослав Михайлович.

 

13:41:12

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Тут немає представника Президента  України, тому я змушений задати це питання Олександру Миколайовичу. Ви знаєте, що за час роботи Верховної Ради України нашого п’ятого скликання Президент наклав більше сто раз вето, в тому числі на Закон про бюджет України  на 2007 рік, де містилися соціальні гарантії і стандарти, де гарантія він же накладає вето і на свої закони. Де гарантія, що цей   закон, якщо ми його приймемо не спіткає така гірка доля?

І друге питання. А ви можете перевести на просту доступну людську мову, що дасть простій звичайній людині, громадянину оприлюднення цієї розрахункової величини? Бо ви ж, Олександре Миколайович, прекрасно знаєте це не абсолютна величина, це величина розрахункова, до якої ми потім буде прив’язувати всі соціальні виплати, які мають певну границю забезпечення рівня прожиткового мінімуму.

 

СТОЯН О.М. Я дякую пане Сухий. Ви знаєте Президента любить накладати вето на соціальні закони і я вам скажу, якби Президент, вчасно, підписав   державний бюджет в який ми внесли цілу низку змін соціальних, то мабуть ми не затримали б виплати пенсій, збільшених пенсій на місяць, мінімальну заробітну плату, тарифну сітку вчителям. Це вина безумовно    президента і його служби, що  громадяни України на місяць затримали  ті великі  соціальні виплати, які вніс уряд Януковича.

А відносно того, що  це дасть, це дуже важливо, Ярослав Михайлович. Я навіть дивуюся, чому ви такі питання задаєте, може навмисно, щоб громадяни почули.

Це дає  ось що. Якщо, скажемо, прожитковий мінімум 450 гривень, а мінімальна заробітна плата була за часів прем’єрства Ющенка  35  відсотків - зрозуміло, яка  вона. За часів Тимошенко 62 відсотки - зрозуміло яка. За  часів Януковича зараз мінімальна заробітна плата сягає  82,7 відсотка тобто наближується, а мінімальна пенсія всі 100 відсотків. То як тільки є  продвижки прожиткового мінімуму, відповідно повинні змінити мінімальну пенсію, бо вона сьогодні 100 відсотків.

А якщо уряд введе  вперше в історії України за 15 років, що мінімальна заробітна плата буде стовідсотково відповідати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дайте завершити.

 

СТОЯН О.М. Скажемо, уряд введе, що з нового року буде прожитковий мінімум 528 гривень і мінімальна заробітна плата буде 520 гривень – це дуже добре. Бо вона  ставиться в розряд, в тарифну сітку тобто е дуже важливі соціальні показники.

Безумовно, пропозиція президента оприлюднювати  цей прожитковий мінімум заслуговує всякої підтримки. Я думаю, що Президент такий  свій соціальний указ, на відміну від тих, на які він наклав, ви розумієте що, він підпише. Дякую.

   

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.  Є бажаючі висловитися з цього приводу. Цибенко

 

13:44:16

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, фракція комуністів, Голова  Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Шановні колеги,  питання, яке винесене в порядок денний сьогоднішнього нашого пленарного засідання, надзвичайно  важливе. Всі ми  з вами пам’ятаємо, що  під час розгляду проекту Державного бюджету  на відповідний рік найзапекліша боротьба, як правило,  точиться навкруги  розміру прожиткового мінімуму.

Хоча всі ми дуже добре знаємо, що власне  кажучи це трішечки штучно, оскільки  треба змінювати, власне кажучи, не величину, а змінювати постанову, яка є методологією нарахування розміру прожиткового мінімуму і це тягне за собою зміну прожиткового мінімуму. Але тим не менше, справді, питання надзвичайно важливе. І питання мабуть, викликано до життя найперше тим, що ніяке затвердження прожиткового мінімуму Верховною Радою не встигає за життям. На превеликий жаль, життя розвивається і, зокрема, ситуація з цінами міняється значно швидше, ніж можливості Верховної Ради щодо зміни розміру прожиткового мінімуму.

І цей проект закону, який сьогодні поданий, якщо хочете, з моєї точки зору, це механізм осучаснення розміру прожиткового мінімуму, оскільки якщо щомісяця в засобах масової інформації, на сайті, в інтернеті буде оприлюднюватися фактичний розмір прожиткового мінімуму, а він певною мірою буде порівнюватися або проектуватися на той, який де-факто затверджений Верховною Радою мабуть, це буде одним із механізмів, який буде підштовхувати і Верховну Раду, і суспільство, і нас з вами як депутатський корпус до того, щоб прожитковий мінімум все-таки більш точно відповідав фактичному стану справ у житті сьогоднішньому. Тому я абсолютно переконаний в тому, що цей документ треба  обов’язково приймати.

А крім того, я хочу ще раз наголосити на тому, що справді, мабуть і уряд сьогодні має подивитися на і ті, скажімо, суб’єкти, які приймають участь у погодженні механізму затвердження прожиткового мінімуму,  мають сьогодні подивитися на ті показники, які закладаються в процес розвитку прожиткового мінімуму, бо є такі речі у складі тієї постанови, яка є механізмом обрахування прожиткового мінімуму, що їх навіть з цієї трибуни соромно називати. І тому я думаю, що паралельно із тим,  що ми сьогодні проголосуємо, принаймні, у першому читанні цей документ, мабуть, нам треба подивитися і на ту постанову, яка є в основі розрахунків прожиткового мінімуму задля того, щоб справді, її теж осучаснити і щоб вона більше відповідала реаліям сьогоднішнього життя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бондарчук Іван Миколайович.

 

13:47:33

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, Бондарчук, фракція Соцпартії, голова Комітету з питань соціальної політики та праці.

Як сказав Олександр Миколайович, доповідаючи цей законопроект, в комітеті він підтриманий одноголосно і це свідчить про те, що ми об’єктивно підходимо до розгляду президентських законопроектів.

Прийняття його має на меті забезпечити більшу гласність у цьому питанні, бо часто люди задають запитання стосовно того, на підставі чого і як встановлюється рівень прожиткового мінімуму і головне, яким він є на даний момент, які його параметри. Оприлюднення таких даних у багатьох випадках знімить ці запитання, а часто і помилкові припущення, що, мовляв, якимось чином утаємничують цю інформацію. А це означає, що дозволить краще захищати права громадян, бо заставити підтягувати і рівень мінімальної заробітної плати, і рівень  пенсій до прожиткового мінімуму.

Щодо зауважень Мінфіну, а вони там є, якщо ви звернули увагу, власне, воно одне надало зауваження до законопроекту на цій стадії, то вони не принципові, бо там йдеться про те, що вже, мовляв, в Законі „Про інформацію” передбачено це. Але, я думаю, що воно не завадить і не буде зайвим в цьому законі, а Законі „Про прожитковий мінімум” записати чи прописати запропоновану норму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Немає вже бажаючих виступати? Немає. Тоді я ставлю на голосування пропозицію про прийняття законопроекту в редакції, яка рекомендується Президентом України з цього приводу. Є пропозиція в цілому. Можна голосувати? Ставлю на голосування в цілому.

 

13:49:47

За-257

Рішення прийнято.

Пропонується до розгляду питання наступне, 3109, включити до порядку дня і розглянути його. Це закон про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів". Ставлю на голосування цю пропозицію, про включення.

 

13:50:21

За-255

Дякую.

Слово надається заступнику міністра економіки Романюку Сергію Андрійовичу. Будь ласка.

 

РОМАНЮК С.А.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Проект закону про внесення змін до Закону України „Про стимулювання розвитку регіонів” підготовлено з метою вдосконалення законодавства щодо визнання територій України депресивними.

Необхідність такого вдосконалення викликана тим, що на основі даних державних статистичних спостережень протягом 2003-2005 років було встановлено, що по тих типах територій, які визначені законом, а це регіони, промислові райони, сільські райони, міста республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення, не існує жодної території, яка б задовольняла умовам депресивності, які встановлені в діючому законі про стимулювання розвитку регіонів.

Я хочу сказати, що ці умови, які визначені в законі на сьогоднішній день, є надзвичайно жорсткими. Тобто на сьогодні в країні немає територій, які протягом трьох років мали найгірші показники по тих критеріях, які визначені сьогодні законом. І тому є пропозиція дещо змінити такі досить жорсткі умови на більш м’які, які б порівнювались з середніми значеннями показників по даному типу території.

Основним завданням законопроекту є створення нормативно-правового підгрунтя для здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського і обласного значення для визначення територій депресивними.

Прийняття проекту дозволить вдосконалити методичну основу визнання та надання територіям статусу депресивних, розробку відповідних програм подолання їх депресивності.

Законопроектом передбачено, що визначення граничних рівнів, тобто відхилення від середніх покладається на центральний орган виконавчої влади з економічної політики за методологією, яка буде визначена Кабінетом Міністрів.

І також проектом пропонується розповсюдити моніторинг на  відповідні адміністративно-територіальні одиниці Автономної Республіки Крим, цього в законі діючому немає. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання є до  доповідача? Немає. Є в Рижука, будь ласка.

 

13:53:21

РИЖУК С.М.

Дякую.  Сергію Андрійовичу, звичайно жахливо сприймається те, що Міністерство економіки і  зацікавлені центральні органи виконавчої влади, проаналізувавши рівень депресивності, зясувало, що немає депресивних територій. Я розумію, правильно, що ви сказали – це жорсткі умови. Можна собі тільки уявити наскільки вони жорсткі, наскільки закон, який ми зараз тут  маємо змінити, був відірваний від реального життя.

Скажіть, будь ласка, а якщо ми приймемо запропоновані урядом пропозиції скільки буде депресивних регіонів, чи вся Україна, чи просто тим, щоб стимулювати їх розвиток, ви попередньо аналізували, як виходити на трибуну? Дякую.

 

РОМАНЮК С.А.   Так, безумовно, ми аналізували. У нас є  такий аналіз по всіх територіях, які   визначені законом – це районні промислові сільські міста обласного значення. І в залежності від того, які відхилення будуть визначенні урядом, чи це буде 70 відсотків від середнього рівня по тому чи іншому, або 60 відсотків, кількість таких територій у нас буде коливатись,  і все залежить від того, яка сума буде визначена в бюджеті.

Скажімо,   у 2007 році вперше по цьому закону  виділено  100 мільйонів гривень на  подолання депресивності таких територій.  Якщо рівень фінансування буде збільшуватися,  ми зможемо  оцей граничний рівень  дещо пом’якшувати для того, щоб як можна більше територій, яким необхідна державна підтримка, попали у цей перелік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться  на запитання, бо я бачу, що  є  запитання, що є бажаючі задати їх.  Іванов прошу.

 

13:55:43

ІВАНОВ В.М.

Сергій Андрійович,  безумовно, ці зміни до закону треба підтримувати, і фракція буде підтримувати ці зміни.

Я хотів би вам задати запитання слідуючого порядку. Скажіть,  будь ласка, оцей арифметично-механістичний спосіб  і метод  визначення депресивності він буде  так і до кінця, чи  він, буде розроблена методика, певна методика, яка буде повністю відповідати і нейтралізувати  ті  остороги, які тільки  що сказав  депутат Рижук.

 

РОМАНЮК С.А. Дякую  за запитання.

Це, дійсно,  надзвичайно важливо, тому що  по тому моніторингу, який ми проводили попередній за 2003-2005 рік, попадали такі території, які, скажімо, визначити депресивними  не піднімається рука.  Скажімо,  Яремча у зв'язку  з тим, що там протягом останній  років був найвищий рівень  безробіття  зареєстрований, воно попадало арифметично. Тому  перед тим, як буде складена програма подолання депресивності, там буде   вивчена ситуація, чому це виникає, характер цього  такого стану. Після цього буде прийматися урядом відповідне  рішення.  Так що  арифметичного такого  формального підходу не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Плотніков Олексій  Віталійович від комітету – заступник  голови комітету. Прошу.

 

13:57:18

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово,  шановні народні депутати, метою законопроекту є вдосконалення законодавства України щодо визначення територій  депресивними, а саме, створення  нормативно-правового підгрунтя для здійснення моніторингу показників  розвитку відповідних територій. Встановлене чинним законом визнання депресивних територій  за рівнем найнижчих мінімальних або найвищих чи максимальних показників розвитку  окремої території протягом декількох років призводить до того, що за такими вимогами можна визначити лише  одну територію певного типу за відповідний  рік, тобто  певною мірою це обмежує  використання самого терміну „депресивна територія”, враховуючи те, як чинним законом  це відбувається.

У звязку з цим виникла нагальна необхідність уточнити поняття „ депресивна територія” та показати  розвиток, за яким території вважаються  депресивними.

Законопроектом передбачається  встановити, що депресивною вважається територія, рівень розвитку якої за  показниками визначеними  цим законом є найнижчими або значно поступаються відповідним середнім показникам розвитку територій відповідного типу.

І що відповідно  після внесення змін до цього закону  це  дозволить визначати більшу  кількість  територій депресивними, ніж чинним законом.

Прийняття зазначеного  проекту надасть  можливість отримати державну допомогу  територіям, які потребують, тим самим сприятиме подоланню  міжрегіональних протиріч і в  цілому вирівнювання розвитку тих чи інших територій України.

За  висновками Головного науково-експертного   управління  Апарату Верховної Ради від 15 травня  за  результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути взятий за основу з врахуванням  висловлених зауважень та пропозицій.

Комітет Верховної Ради  з питань  економічної політики на засіданні 16  травня розглянув внесений Кабінетом Міністрів   відповідний проект Закону  про внесення змін до Закону України „Про стимулювання розвитку регіонів” і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді  України прийняття його у першому читанні за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає запитань? Немає.

Шановні  депутати, ви, очевидно, подивилися, що  зміст закону просто врегульовує,  скажемо, систему оцінок щодо депресивності територій,  і таке доповнення до закону буде доречним.

Тому, якщо немає бажаючих висловитися з цього приводу, то я можу поставити на голосування проект Постанови про прийняття його за основу. Ставлю на голосування цей проект.

 

14:00:07

За-255

Рішення прийнято.

Тепер в порядку оголошення, шановні депутати. Інтернет-видання подають інформацію про те, що вийшов Указ Президента номер 497 про призначення позачергових виборів до Верховної Ради України. Читаю:     

На реалізацію пунктів 2 і 3 Спільної заяви Президента, Голови Верховної Ради і Прем'єр-міністра України щодо невідкладних заходів, спрямованих на розв'язання політичної кризи шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України, від 27 травня 2007 року, зважаючи, що з 3 червня 2007 року рішеннями вищих керівних органів блоків політичних партій «Блок Юлії Тимошенко» та «Наша Україна» відповідно до частини шостої статті 81 Конституції України достроково припинені повноваження народних депутатів України, обраних від цих виборчих блоків, що відповідно до частини другої статті 82 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17–рп/2002 має наслідком неповноважність Верховної Ради України, враховуючи неможливість відновлення двох третин від конституційного складу Верховної Ради України V скликання, керуючись пунктом 7 частини першої статті 106 Конституції України, постановляю:

1. Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 30 вересня сьомого року.

2. Центральній виборчій комісії забезпечити підготовку та проведення у шістдесятиденний строк до дати, зазначеної у статті 1 цього Указу, позачергових виборів до Верховної Ради України відповідно до Конституції України, Закону України «Про вибори народних депутатів України», інших законів України.

3. Кабінету Міністрів забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.

Президент України, п'ятого червня, цебто сьогодні.

Що тут треба сказати? Відповідно резолютивної частини цього указу, він бездоганний, все написано так, як і передбачено Конституцією, законами, висновками і так дальше.      

І, до речі, і збігається зі змістом заяви. Але частина, констатуюча ситуацію, яка посилається на рішення двох зїздів, сумнівна за змістом. Не тому що вони тут сумнівні, ці фрази, а тому що рішення зїздів сумнівні. І тому в нас є час зясувати все, бо йдеться про бездоганне в юридичному відношенні рішення. Я подіваюся, що названі тут політичні сили знайдуть можливість 150 депутатів направити у відставку, так, як вони цього вимагають. То їхня справа, їхня воля, і воля, до речі, депутатів. Але вже відносно тих списків, котрі запропоновані в цьому сенсі, у нас є, ну принаймні, десь до півтора десятка зауважень, які стосуються навіть не того, що не обявлено тут, в сесійному залі, було про складання особисто повноважень або виходи із фракції, а мова йде про те, що люди взагалі не писали ніяких заяв. А частина із тих, хто є в цих списках, написали свої заяви про те, що вони відкликають свої заяви після 18 квітня, вони писали ці заяви в останні дні.

І ще одна обставина: до сих пір не зрозуміла ситуація в Центральній виборчій комісії з приводу того, що список партій, „Наша Україна” зокрема, не обнулений, і там є щонайменше 44 депутати, чи кандидати в депутати, які готові зайняти місце тих, хто вибув із складу парламенту. Тому… Або хто хоче вибути із складу парламенту.

Тому я прошу уваги! Я хотів би, щоб ми в даному випадку, ніхто не висловлювався там, скажімо, із шельмуванням Указу Президента – це його особиста справа. А те, що стосується врегулювання юридично оцієї частини проблеми, вона повинна бути врегульована, бо йдеться про акт, який не відомий світовій парламентській практиці і конституційній практиці, коли парламент позачергово припиняє свої повноваження не на основі обгрунтованій, тобто не на основі, передбаченій законами, а із субєктивної волі окремих політичних діячів. Тому я би хотів, щоб ми цю проблему, а в нас ще є час зясувати нюанси з цієї проблеми, щоб ми потім діяли, справді, юридично бездоганно. Адже йдеться не тільки про те, що мова йде, скажімо, про дострокові вибори парламенту, а, наприклад, про звільнення з роботи близько 1000 людей, які вже сьогодні повинні позбутися права працювати, які працювали в  апараті, в структурах, помічниками, секретарями і так далі, у цих фракціях, у депутатів цих фракцій, це дуже серйозне питання. Я думаю, що ми до них повинні поставитися відповідно.

Тому я зараз оголошую засідання наше закритим, чергове засідання сесії відбудеться завтра о 10 годині ранку. Спасибі.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку