ЗАСІДАННЯ  СОРОК П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 травня  2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти, радіослухачі, телеглядачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації, зайдіть до залу, вставте картки. Проводиться поіменна реєстрація, будь ласка.

10:02:57

Готові працювати 254 народні депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Шановні народні депутати, ви знаєте, до дев'ятого травня на 28 році життя трагічно загинув народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, член фракції Партії регіонів Антемюк Анатолій Дмитрович.

Обірвалося життя зовсім молодої людини, яка тільки на злеті була, і ясна річ, що і вчора під час прощання з ним, і в настроях у фракції, і серед тієї групи великої депутатів, які поїхали на похорон до Вінниці, відчувалося і прикрість, і сум, і співчуття близькими і якесь таке ніби нерозуміння: людина тільки-тільки почала жити, і життя обривається силами, які, очевидно, вищі від волі самих людей. Я прошу вшанувати пам'ять нашого колеги хвилиною мовчання.  (Х в и л и н а   м о в ч а н н я) Прошу сідати.   

Прошу оголосити депутатські запити.

Василя ГРИЦАКА до Прем’єр-міністра і Генерального прокурора щодо можливих фактів зловживань та проявів корупції в органах Державної податкової адміністрації України та Міністерства фінансів України.

Дмитра КРЮЧКОВА до віце-прем'єр-міністра України Володимира Радченка стосовно неналежного розгляду Генеральною прокуратурою України  депутатського запиту щодо незаконного використання працівником Генеральної прокуратури України Андрієм Фейдевичем автомобіля за завідомо підробленою  довіреністю та здійснення ним тиску на слідство.

І депутатський запит до міністра внутрішніх справ від начальника Головного управління Державної служби Мотренка і міністру внутрішніх справ Цушка, і керівника служби Мотренка про незадовільну діяльність відділу по боротьбі з економічною злочинністю у сфері високих технологій. Ця скаргу, вірніше запит підготував народний депутат України Сергій Чукмасов.  Я оголошую  про це з цим, щоб направити ці запити відповідним адресатам.

Сьогодні день народження народного депутата України Літвінова Володимира Григоровича. Давайте привітаємо його з цим, з цією датою.  Побажаємо йому здоров`я і удачі. І удачі. (О п л е с к и)

У нас є час, передбачений для... нашою постановою для виступів, інформацій, пропозицій, заяв. Я оголошую запис від фракцій спочатку.

Індивідуально депутати, будь ласка.

Бажаючих багато. Я прошу, ну, так, за схемою, як минулого сесійного дня працювали. Від Партії регіонів хто? Корсаков? А, Берташ… Прошу, прошу.

 

10:08:06

БЕРТАШ В.М.

Заява депутатської фракції від Партії регіонів.

Дорогі співвітчизники! Сьогодні молода українська демократія знову змушена приймати виклик, якого вона не заслуговує. Наша держава знову змушена занурюватися у виснажливу виборчу кампанію, яка є нелегітимною. Цей виклик було спровоковано нестримним бажанням опозиції якнайшвидше повернутися до владних кабінетів, нехтуючи нормами закону та правила чесної політичної боротьби.

Поштовхом та каталізатором політичної кризи в Україні стало усвідомлення опозицією того непереборного факту, що успішна робота парламентської коаліції та Кабінету Міністрів Віктора Януковича не дадуть їй шансів набрати значну кількість голосів на чергових парламентських виборах. Тому з’явився сценарій проведення дострокових виборів, задля реалізації якого була порушена Конституція, закони України, здоровий глузд та логіка цивілізованої політичної боротьби.

Для реалізації деструктивного сценарію було докладено максимум зусиль, аж до виходу опозиції з залу Верховної Ради та демонстративного відречення від мандатів народних обранців.

Політична криза та реальність, яку ми не обирали, але з якою змушені рахуватися заради громадянського  спокою і миру.

Партія регіонів  неодноразово простягала руку для діалогу з  нашими політичними опонентами, однак наша рука постійно зависала у повітрі. Ми докладали  максимум зусиль, але не змогли зробити наших політичних опонентів розумнішими та відповідальнішими. Опонентам не потрібен був мир та діалог, вони налаштовані на ультиматум і війну. Опозиція вважає інакше, їй потрібна війна до останнього, вона не чує інших думок і точок зору, ніж своя власна.

Розуміючи майбутню перспективу та маючи стратегічне бачення розвитку держави, ми свідомо пішли на зустріч опонентам і погодилися з тим, що вибори відбудуться. Правових підстав для цього немає, і це чудово розуміємо і ми, і Президент, і опозиція. Вони поспішають та нервують, ми спокійні і впевнені. Вони знають, що програють, тому діють поза законом. Ми впевнені у перемозі, тому що виконуємо закон. Вони за безлад та беззаконня, їм потрібно негайно, зараз та абияк. Ми за прості, прозорі та однакові для усіх норми. Нам потрібна велика країна, а не великі потрясіння. Вони підштовхують до швидкого незрозумілого процесу тільки тому, щоб потім  мати нагоду знову влаштувати публічні істерики з приводу фальсифікації виборів, для того, щоб поставити під сумнів результати виборів, якщо опозиція програє, адже зараз у опозиції немає ніяких шансів виграти законно.

Ми думаємо про країну і людей, прагнемо забезпечити цивілізоване прозоре волевиявлення наших громадян. Підготувати для цього усю  необхідну нормативно-правову базу, повернути країну у правове поле.

Усі провокаційні заяви опозиції з приводу блокування переговорного процесу коаліцією – чергова фальш. Та маніпуляція, істерика, невиваженість та нетерплячка, нескінченний потік ультиматумів та вимог, жага швидких, але неякісних рішень з боку так званих опозиціонерів – ось основні причини того, що переговори тривають. Реальних дій від своїх опонентів ми не бачимо.

Шановний народе України, вам не потрібно в чергове пояснювати, що різниця між нами та опонентами величезна. Мотивація політичних дій різна. Методи ведення політичної боротьби протилежні. Однак, за ради миру, спокою та процвітання нашого народу ми будемо шукати політичних компроміс у переговорах. Участь у них Партії регіонів – запорука і гарантія того...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте 10 секунд на закінчення.

 

БЕРТАШ В.М. Що здоровий глузд, прагматизм та ефективність переможе. Інтереси усіх без винятку громадян будуть забезпечені на законодавчому рівні. Це наша послідовна позиція, наші принципи, на яких ми завжди стояли і які будемо відстоювати у політичних дискусіях будь-якого рівня. Одна країна – один народ.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Слово має Ярослав Мендусь від партії соціалістів, від фракції соціалістів.

 

10:14:01

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги. Президент, якого Конституція уповноважила бути гарантом дотримання законності в країні, видав черговий указ про відставку ще одного судді Конституційного Суду судді Іващенка.

Знаєте, ми повинні бути вдячні Віктору Андрійовичу за такий указ. Цим указом він розтоптав усі мирні ініціативи, які у пошуках політичного компромісу запропонував Прем'єр-міністр Віктор Янукович. Президент показав, що він принциповий противник будь-яких домовленостей. Ющенко засвідчив, що не можна домовлятися з людиною, яка є головним порушником закону в країні. Віктора Андрійовича цікавить абсолютна узурпація влади, хоча він не справляється і з тими повноваженнями, які у нього є сьогодні в наявності.

Спочатку Президенту дуже заважала Верховна Рада. Пригадаємо, що саме парламент надав гласності всім аферам Ющенка і його бізнес-партнера Івченка під час штучно створеної газової кризи. Тепер Президенту дуже заважають районні суди, заважає Конституційний Суд. Віктору Андрійовичу не подобається те, що суди можуть ухвалювати рішення, які відповідають букві закону, а не замовленням президентського секретаріату.

Я знаю, що група народних депутатів вийшла з пропозицією про відставку ще п’ятьох суддів Конституційного Суду. Так, дії цих суддів, які до початку розгляду справи про конституційність указу Президента заявили про свою позицію, суперечить закону „Про Конституційний Суд”. Це правда. Так, у Верховної Ради є всі повноваження і підстави відправити у будь-який момент у відставку цих п’ятьох суддів. Але давайте не уподібнюватися Ющенкові. Давайте не уподібнюватися людині, яка вже стала головним порушником законності в державі, яка розвалює країну і державний апарат.

Вважаю, що, повторюючи його дії, ми йдемо по стопах не далекоглядної і інтелектуально обмеженої політики. Соціалісти ще раз заявляють: ніяких переговорів з паном Ющенко не повинно бути, поки він не припинить незаконний тиск відносно суддів Конституційного Суду, а також суддів районних судів.

Безумовно, що судді Конституційного Суду - Станік, Пшеничний і  Іващенко – продовжують виконувати свої обов’язки у повному обсязі і на законних підставах. Це абсолютно обґрунтовано з юридичної точки зору, тому що так звані укази Ющенко про відставку суддів, до цього часу не опубліковані і не можуть розглядатися як чинні нормативно-правові акти. У Президента, згідно із законом, немає повноважень відправляти у відставку суддів Конституційного Суду України. І тому заяви Секретаріату Президента про відставку суддів є не чим іншим, як черговою спробою тиснути на Конституційний Суд. І мета цього тиску теж всім очевидна – Ющенко сподівається зірвати роботу суду, тому що боїться ухвалення рішення у справі про конституційність його указів.

Також вважаємо незаконними заяви про відставку суддів судів загальної юрисдикції. Думаю, що Верховна Рада повинна показати свою політичну і громадську позицію, і прийняти комплекс заходів, які могли б захистити судову гілку влади в Україні від втручання з боку інших інститутів влади. Пропоную терміново ініціювати наступного тижня парламентські слухання з приводу стану правосуддя в Україні за участю провідних правознавців, а також представників усіх гілок судової влади.

Не можу не згадати ще одну гучну заяву, яку зробив вчора пан Ющенко. Мовляв, якщо всі органи влади заважатимуть Президенту робити те, що він хоче, то він всіх розпустить і всі рішення в країні прийматиме Рада національної безпеки.

Доречно зауважити, Ющенко також без жодних підстав і всупереч діючому закону змінив її склад. Зрозуміло, що ця заява важить не більше, ніж папір, на якому секретаріат штампує незаконні укази. Важливо, що тепер вся Європа і увесь світ може дати оцінку претензіям Ющенка на статус демократа і європейця. Поганому танцюристові заважають всі органи влади: йому заважає Кабмін, склад РНБО, Верховна Рада, Конституційний Суд, районні суди. Ющенко вважає, що демократія це, коли влада працює незгідно з законом, а згідно з його бажанням. Думаю, що пора Віктору Андрійовичу упростити  свою роботу і приймати всі рішення в державі на сімейній раді – разом з кумами. Судячи з усього, відповідний указ про це все на підході...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Мармазов Євген Васильович замість Пономаренка, за ним виступатиме Заплатинський замість Євтухова.

 

10:19:25

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги! Все мы были глубоко взволнованы тем, что в День Победы миллионы наших соотечественников вышли на улицы и площади, возложили цветы, венки к памятникам и обелискам на могилы погибших воинов, почтили их память. И тем не менее на душе осталось чувство горечи и досады.

Как не возмущаться тем, что Президент Ющенко, даже явно заигрывая с ветеранами, использовал этот святой день для того, чтобы поставить в один ряд воинов Советской Армии, освобождавших нашу родную землю от захватчиков, и головорезов из банд ОУН-УПА, дивизии «СС-Галличина». Назвав в качестве борца за независимость Украины фашистского пособника Шухевича рядом с фамилиями выдающегося Советского полководца Николая Федоровича Ватутина, кстати, убитого бендеровцами, он  тем самим оскорбил миллионы защитников нашей Родины.

Великую Победу завоевали все народы Советского Союза   наибольшее испытание выпали на долю народов России, Белоруссии, Украины. Но как отмечали годовщину Победы у нас? И как в Москве, и Минске? Вот просмотрел по телевизору как там проходили военные парады, как чествовали фронтовиков, партизан и подпольщиков, мы испытывали глубокую обиду за наших ветеранов.

А как понять то, что   только один телеканал «Интер» предусматривал в своей программе на 9 Мая минуту молчания в память павшим в борьбе против фашизма. Почему в памятные дни, когда отмечалась годовщина победы, акцент в украинских теле- и радиопередачах делался не на бессмертных подвигах наших отцов и дедов, а на ошибках, просчетах и репрессиях, на восхваление подвигов предателей и на показе американских боевиков.  Почему в учебниках, на которых воспитывается наша молодежь, замалчиваются или извращаются героические страницы отечественной истории, возвеличиваются предатели и перерожденцы, те, кто стрелял в спину воинам-освободителям Украины. Кто в правительстве отвечает за эти направления? Кто определяет и проводит политику в таких жизненноважных вопросах? Ответа нет.

Мы справедливо возмущаемся тем, что делается вокруг памятников и захоронений советских воинов в  Эстонии и Польше. Но почему не слышно по этому поводу голоса украинских властей. Больше того, говорливый киндер-министр, которому все ясно и который по любому поводу может делать, мягко говоря, неуместные заявления как, например, по пересмотру большого договора с Россией фактически, взял под защиту эстонские власти и призвал уважать их позиции. И это при том, что как стало известно, среди воинов, над прахом которых глумились в Таллинне, были и два выходца из Украины. Все это не может не вызывать возмущения.

В связи с этим, не могу не привлечь внимания к тому,  что ни эстонцам и не  полякам принадлежит пальма первенства, как они говорят, освобождения от памятников коммунистической диктатуры. Украинский президент Ющенко еще раньше издал позорный Указ о ликвидации памятников и символов советской эпохи. Это значит, что должны быть снесены в частности, памятные знаки городов-героев Киева, Одессы, Севастополя, Керчи, другие памятники и обелиски, ведь на них есть изображение медалей «Золотая звезда героя», памятные звезды, серпа и молота, и другие советские символы, которые так раздражают бывшего члена КПСС Ющенко. Этот указ пока не выполняется, но если придут к власти вот эти национал-демократы, то то, что делается в Польше и Эстонии, это для нас будут цветики. Мы обязаны остановить этот беспредел, эту войну с мертвыми, глумлением над нашей славной историей, над памятью тех, кто своей жизнью отстоял честь, свободу и независимость нашей родины.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заплатинський, будь ласка. Йому передає слово ще і, він сам має слово, йому ще передав слово Євтухов. Але я прошу, укладіться, будь ласка, у 4-5 хвилин.

 

10:24:15

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Дякую. Шановні колеги, шановний український народ! Сьогодні 11 травня і два дні тому весь народ України святкував День перемоги. Не свято 9 травня, як ми на білбордах бачимо, стали називати, а День великої перемоги. І, що ми побачили позавчора.

На вході до Музею військових дій там, де є Музей на сьогодні Великої Вітчизняної війни стояли кордони охорони Президента і не пускали ветеранів війни, сивих, сивочолих ветеранів, котрі дали нам можливість жити, говорити, працювати в нашій країні. І тільки бойові дії керівників колони, з котрою ми пройшли розірвали ці пікети і запустили на свято людей, котрі життям своїм ризикували за нашу з вами свободу. І ми не питали там, за кого будуть голосувати ті, чи інші ветерани, молоді люди, діти, нам все одно було, з якого боку ці виборці – це народ України і він прийшов на свято. І я, до вас звертаючись, Віктор Андрійович, просив би, щоб ви розібралися з тими, хто не дозволяв спочатку це зробити.

По-друге. Як голова Комітету з економічної політики не можу не наголосити сьогодні на тому, що закінчились 4 місяці роботи і уряд Віктора Януковича та економічний блок Верховної Ради, і вся більшість Верховної Ради утримала економічну ситуацію в державі. Близько 8 відсотків зростання ВВП. Тільки 1,3, а в квітні – нульовий   показник по інфляції. Більше 12, 12,6 відсотків зростання промислового  виробництва, і в той же самий час зменшення енергоємності виробництва України на 2,4 відсотки. От кроки, котрі робить уряд, от кроки, котрі робить більшість в парламенті. І на сьогодні говорити про те, що є криза, сьогодні просто абсурдно, це штучна зроблена криза тими, хто хоче в останнє зробити пробу зачепитися якимось боком за владу.

Не вийде цього. Народ України, і я особисто чув це, і на мітингах, і на зустрічах позавчора, і щодня, спілкуючись із людьми України, розуміє, що тільки уряд Януковича і в 2003-2004 році, і в даний час працює так, що є можливість майже щомісячно звеличувати заробітні плати, пенсії, всякі соціальні виплати. Вдумайтесь, шановний народе України, тільки за 4 місяці цього року перше збільшення заробітних плат та пенсій було з 1 квітня на 7,5 мільярдів гривень і з 1 травня прийнято рішення ще  на 5 за рахунок державного бюджету та 3 – за рахунок збільшення надходжень до Пенсійного фонду.  Тобто, на 15,5 мільярдів.

Ці покращення стосуються 17 мільйонів 200 тисяч живих настоящих українців кожної сім’ї в  Україні і так є і буде. Це результати роботи уряду, того уряду, котрий на думку, так званої меншості, опозиції вважається неефективно працюючим. Як економіст я хочу сказати те, що це помилка: уряд сформований  професійно і працює  нормально.

Вчора в Україні відбулася Міжнародна конференція  „Форум економістів світу”, де я мав честь відкривати його від держави Україна. І коли я наголосив ці дані,  коли ми роздали матеріали довідкові,  то екс-прем’єр-міністр  Канади висловила, що  на сьогоднішній день зростання  в Україні одне з найкращих у світі. І не може цьому заважати  ні  штучно зроблений кризис і ще щось.

Шановний  Вікторе Андрійовичу, вчора на круглому столі ви  допустилися  багато помилок. Перша, не можна розкривати плани  ваші з меншістю про те, що комуністів ноги не буде у парламенті наступному. Це плани ваші і ви їх будете додержуватися, але народ  визначить, кому бути і кому ні. І в частині цієї фракції, щоб у вас сумнівів  не було,  вона буде у парламенті.

Ви заявили вчора, що ви можете ввести пряме президентське  правління. Вводьте, будь ласка. Вводьте, його ніхто не боїться. Якщо вибори потрібні,  то ми за те,  щоб вони відбулися на конституційній основі, у законному полі. І нехай  ні в кого не буде сумнівів, що ми  переможемо так, як вам і не  наснилося. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бокий замість Філіндаша, так я розумію? За ним Кириченко. 

 

10:30:33

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція соціалістів.

Шановні колеги,  шановні виборці! Я думаю, вчора всі зрозуміли, що вчорашній день був днем скидання масок. І ці маски скидали якраз політики, які були  на чолобку української влади, та й сьогодні ще перебувають на цьому чолобку.

Я думаю, що, найперше, це був день скидання масок із Віктора Ющенка. Він вчора скинув із себе маски, як – я буду по порядку - як  політичний банкрот, він скинув з себе маску, як боягуз, він з себе скинув маску, зрештою, як людина, яка ввійде в історію України  руйнатором. Руйнатором тут, я думаю, всім зрозуміло, найперше, як голова Національного банку, він відіграв провідну роль у тому, що  зруйнував українську економіку  дощенту, і зруйнував, я вже про це говорив, своєю монетарною політикою.

Зараз він постає як руйнатор, як руйнатор державних інститутів влади, а  це означає – руйнатор держави. Те, що він вчора видав третій указ про звільнення третього судді Конституційного Суду, тут, я думаю, не треба нікому нічого пояснювати, бо і найдурнішому ясно, що він хоче цим зробити: зруйнувати Конституційний Суд як такий.

Як боягуз, він вчора постав, відповідаючи на запитання одного із учасників робочої групи про те, чому він не хоче іти на перевибори себе як Президента. Там вже, як кажуть, боягузтво було його явлено настільки рельєфно, що  кожен  зрозумів, що людина, яка не  розуміє, що  сьогодні він по суті заважає Україні рухатися європейським шляхом, хоче і далі продовжувати цю руйнівну позицію.

І третє. Він постав, як  політичний банкрот, при чому сам у цьому зізнався.  Він зізнався у тому, що вибори, перевибори Верховної Ради  він захотів зробити тільки тому, що  йому відмовили у довірі ним же  підібрані люди  до його фракції і, звичайно, до паралельної фракції – фракції Юлії Тимошенко.

Я думаю,  що цього достатньо для того,  щоб зрозуміти наскільки це було жалюгідне видовище, наскільки це було видовище разом з тим  видовищне само по собі, я вибачаюся за таку тавтологію.

Я думаю, що вчорашній день відкрив людям України багатьом на справжнє обличчя нашого Президента, на жаль, Президента, тому що його президентство, я вже говорив про це, стає історичним анекдотом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Кириченко замість Мироненка виступає. Так попросив Мироненко. А потім замість Литвинова Калашніков.

 

10:34:02

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемый президиум, коллеги-депутаты, украинский народ, уважаемые присутствующие! Вчера Президент уволил уже третьего судью Конституционного Суда – Владимира Иващенко. Мотивация прежняя – якобы тот нарушил присягу. Сразу после этого глава Конституционного Суда заявил о возможном прекращении работы суда из-за усиления давления извне. Вот к чему приводят такие действия Президента.

В данной ситуации Президент не только разрушает судебную власть, но и дестабилизирует ситуацию в стране в целом. Президент давно вышел из правового поля и сегодня даже не пытается свои шаги замаскировать под такие, что соответствуют букве закона, и никакие внеочередные парламентские выборы не смогут стабилизировать ситуацию.

Девятое мая – святой день для миллионов. Выступая перед ветеранами  Великой Отечественной войны и якобы имея благие намерения консолидировать общество, господин Ющенко подчеркнул, что никогда не приемлет ни одной позиции, разделяющей народ. И тут же он буквально взорвал спокойствие общества, назвав среди выдающихся украинцев рядом с Александром Довженко, генералом Ватутиным, легендарным Кожедубом фамилию Романа Шухевича. Не только я, тысячи присутствующих стали свидетелями гнева и возмущения ветеранов.

Что это? Попытка объединить народ или в очередной раз из завидным упорством подкорректировать историю Украины? Если учесть, что Президент пытался пропагандировать идею УПА среди тех, кто воочию видел их преступления, кто проливал кровь за родную землю, борясь с любым проявлением фашизма, то становится очевидным, что глава государства планомерно использует  любой повод  для нагнетания напряжения внутри страны. По-другому объяснить попытку именно сейчас переписать историю просто невозможно. Никто не оспаривает фактов  жестокости сталинского режима, но и воспринимать боевиков УПА борцами за демократию, независимость категорически нельзя. В 46-ом году Нюрнбергский процесс призвал преступными все эссесовские формирования, что в принципе делает невозможным реабилитацию воинов этих подразделений. Роман Шухевич, гаупштайнфюрер СС, командир батальона «Нахтин». Что еще можно комментировать по этому поводу?

Приведу один пример из жизни демократической Европы. Недавно антитеррористический отдел лондонской полиции начал изучать деятельность бывших вояк дивизии СС «Галичина» в Англии. Если наш Президент так стремится сделать идеологию «лесных братьев» национальной идеологией Украины, то пусть тоже сначала всесторонне изучит их деятельность. При этом руководствоваться следует нормами международного права, а не личными симпатиями или политической целесообразностью. Следовать букве закона – это признак истинной демократии, а практика систематического нарушения законов неминуемо и полностью унич….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Калашніков.

 

10:37:29

КАЛАШНІКОВ О.І.

Шановний  Олександр Олександрович, шановні колеги, шановні співвітчизники! Олег Калашніков, Коаліція національної єдності, Партія регіонів.

Прежде всего, хочу еще раз всех поздравить с Великой Победой советского народа над фашизмом, 62-ю годовщину которой мы отмечали. И как бы многим сегодня не хотелось забыть эту победу, историческую победу, которая обеспечила  жизнь Украины сегодня, жизнь Европы, на которую мы равняемся  сегодня некоторые из  представляющих так называемую оппозицию политиканов используют методы фашистской пропаганды для того, чтобы очернить деятельность  сегодня парламента  Украины избранного нашим народом и работу правительства во главе с Виктором Федоровичем Януковичем.

Я хочу наголосити,  що ми маємо силу, ми маємо  позицію і саме спокій в країні   і сталий розвиток української держави на сьогоднішній день є нашим головним завданням. Саме для цього ми йдемо шляхом переговорів, ми навіть готові йти на вибори, які сьогодні не відповідають правовому полю держави, не відповідають нормам Конституції. Але ж, незалежно від цього, ми як нащадки переможців, які зламали хребтину німецькому фашизму, сьогодні готові йти на перемовини. Але ж ми не будемо виконувати ультиматуми.

Я хочу сказати: той бруд, який сьогодні йде на позицію наших представників, не відповідає дійсності. Сьогодні саме ми, представники коаліції національної єдності, робимо все, для того щоб процес переговорів ввійшов в русло Конституції, законів України, бо без цього держава ніколи не буде дійсно великою і демократичною. Мені прикро, що сьогодні наші опоненти, порушуючи всі норми демократії, знущаються над Конституцією України. Але ж, незалежно на це, незалежно на те, що вони вже майже утворили можливості для громадського протистояння, вони прагнуть  реваншу, вони прагнуть громадянської війни. Ми цього їм зробити не допустимо, бо саме в цій залі сьогодні зібралися найкращі представники української нації, і саме ми з вами повинні примусити всіх сісти за стіл переговорів і вести ці переговори виключно в межах Конституції України, законодавства нашої держави, бо цього від нас потребує народ України, заради якого сьогодні живе і працює Коаліція національної єдності, коаліційний уряд нашої держави на чолі з Віктором Федоровичем Януковичем. Це єдиний шлях – шлях переговорів, шлях консолідації, бо Україна у нас одна і народ у нас один. І я закликаю кожного з вас стояти на позиції Конституції, закону, відбудувати те правове поле, яке знищили.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Відбувся обмін думками… А, репліка Віталія Шибка. Він підходив. Будь ласка.

 

10:40:44

ШИБКО В.Я.

Уважаемые коллеги! Шибко, социалистическая фракция. Я попросил для реплики время, потому что в средствах массовой информации  опубликовано заявление, в котором депутат от партии БЮТ Елена Бондаренко обвиняет председателя Верховного Совета Украины Александра Мороза в том, что он препятствует представителям оппозиции, членам постоянной делегации Верховной Рады Парламентской ассамблеи Совета Европы принять участие в заседаниях комитета. То есть, речь идет о том, что Александр Мороз не подписал им командировку для поездки этого комитета. Поэтому у меня реплика, я прошу дать мне время рассказать порядок формирования этих делегаций.

Вы знаете, что нам есть квота 12 человек и 12 заместителей, и что в эту квоту входят, очередная квота от каждой фракции, которая представлена в парламенте. Затем решением комитета утверждается персональный состав, а распоряжением Головы Верховной Рады Александра Мороза направляется делегация в ПАСЕ как сопровождение, как вверительной грамоты.

Поэтому здесь я хочу разъяснить всем, что вправе Головы Верховной Рады, который именно своим...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте йому закінчити.

 

ШИБКО В.Я. ...который своим распоряжением отправляет делегацию, принимать решение, давать или не давать командировки тем депутатам, которые сложили в себя полномочия.

И я хочу обратиться к своим коллегам быть последовательными: если они, действительно, сложили с себя полномочия, если они не ходят на заседания сессий Верховного Совета, не  принимают участие  в заседаниях комитета, то, наверное, тогда было бы логично им и не принимать участие в заседаниях комитета в других, международных представительских организациях как уже не  депутата, которые сложили с себя полномочия.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз’яснення.

Я саме так і користувався цим правом. Хоч тут є один сигнал: очевидно, вони уважно слідкують за роботою парламенту, ходять у відповідні структури його, особливо тоді, коли це їх особисто стосується. Хочеться побувати в Греції, подивитися на культуру древньої країни, очевидно, так.

Давайте підіб’ємо підсумки нашому обміну думками з приводу нинішньої ситуації, враховуючи висловлювання, котрі вже тут прозвучали.

Ну, по-перше, День Перемоги. Я увечері повернувся із Рівного, де був разом із колегами з Чехії присутнім під час святкування і відкриття пам’ятного знака волинським чехам, бо мало хто знає, очевидно, що підрозділ Людвіга Свободи формувався головним чином за рахунок цих людей. Близько 12 тисяч наших земляків влилося в його військову одиницю і брали потім участь до завершення Великої Вітчизняної війни. А в 1946 році відбулося переселення, де близько 40 тисяч чехів з України повернулися на батьківщини, а з Чехії українці – сюди. Це одна з небагатьох сторінок у нашій історії з сусідами, коли абсолютно теплі, здорові, нормальні стосунки залишилися після таких величезних міграцій. Це треба брати за зразок і, я гадаю, що ми повинні добре знати свою власне історію.

Але не про те. Увечері от подивився святкування Дня Перемоги і порівняв: що робиться у Москві, що робиться у нас. Ви знаєте, порівнювати не можна. Коли на Поклонній горі десятки тисяч молодих людей співають фронтові пісні – це означає, що їх виховують патріотизму на історичних традиціях, на фактах власної історії. А у нас що ця історія втрачена? Ми хочемо її переписати чи як? Де щось подібне ми можемо побачити сьогодні в Україні і куди дивляться ті, хто формує сьогодні ідеологію держави? Я вважаю, що ми не повинні втрачати наше свято, нашу Перемогу, нашу історію.

І, коли йдеться про це тут з уст депутатів, то ми повинні розуміти, що це справді тривога, якою очевидно переймаються багато людей в Україні. Переважна більшість населення у цьому глибоко переконана.

Учора була робоча група. Зустрічалася робоча група з Президентом. От я так дивлюся на цю передачу, на репортаж із зустрічі. Мені здалося, хто не читав Конституції, не знає права, тому може здаватися позиція Президента логічною. Але я ще раз підкреслюю, ті, хто не читали і не знають змісту Конституції. Але по суті вся затія з виборами небезпечна провокація, яка не має жодного відношення до прав Президента, визначених Конституцією.

Президент уособлює так звану опозицію. Я вже говорив, що не може бути опозиція та сила, яка очолює всю виконавчу владу в Україні і в областях, і в районах. Президент її уособлює, він спеціально поглиблює конфлікт, використовуючи при тому неправові методи, відстоюючи інтереси однієї лише політичної сили. Де, скажімо, в Конституції чи в законі записано, що до його обов’язків відноситься організація виборчої кампанії? Я уважно читав Конституцію, я писав цей документ, такого немає, чи агітація відповідного змісту під час кампанії. Тоді знайдіть відповідь на питання про зміст нинішній наради в Адміністрації Президента з головами обласних адміністрацій. Поясніть логіку і потребу для суспільства зачистки загальних судів по всій Україні. Поясніть підстави звільнення суддів Конституційного Суду.

Це відверта цинічна, цинічна як ніколи, підготовка до використання адмінресурсу. Це ще одне підтвердження того, що дострокові вибори якщо проводити, то одночасно і парламенту, і Президента. Я не згадую …

(О п л е с к и).

Я не згадую про маніпулювання з указами про вибори, про строки їх проведення, які не можна пересмикувати залежно від дати указу, про дивні з точки зору не лише конституційного права, а й нормального глузду міркування на зразок „парламенту немає”, а потім на день зібрали парламент, а потім знов парламент не діє.

Я розмовляв про ці наміри із головою Сенату Чеської Республіки і я бачив, що він так і не зрозумів, про що йдеться, бо нормальні люди цього зрозуміти просто не можуть, тим паче там, де є якісь демократичні традиції. Або про РНБО, якою збираються тиснути на уряд і всі інші структури влади. Ну почитайте закон про РНБО, там же чітко написано, що може робити ця структура, що не може. Все це, врешті-решт кримінал, який супроводжується невідворотною юридичною відповідальністю, про це не слід забувати нікому і тих, кого це стосується, і тих, хто ніби прикривається волею Президента абощо за не правові, кримінальні дії доведеться відповідати за нормами Кримінального кодексу.

Щодо Конституційного Суду. Ми не збираємось діяти в неконституційному полі так само, як Президент, тут правий Ярослав Петрович, виступаючи з цього приводу. Так, у секретаріаті зареєстровані проекти постанов щодо порушення присяги деякими суддями Конституційного Суду. Суб’єкт законодавчої ініціативи мав на те, я скажу відверто, об’єктивні підстави. Але ми виходимо зі статті 19 Конституції, яка говорить, що треба діяти на основі та в межах Конституції і законів, щоб не порушувати право судді Конституційного Суду на захист своїх громадянських прав. Так як, наприклад, Указ Президента виданий про звільнення суддів, він може видавати указ про припинення повноважень навіть суддів, але звільнення судді як громадянина, як посадовця супроводжується законодавчо і це передбачено в Конституції в 19 статті.

Тут багато хто сьогодні в Україні, особливо з тих, хто владу мають, користуються нормою про те, що норми Конституції – це норми прямої дії. Ви уважно подивіться 8 статтю Конституції, коли йдеться про норми прямої дії, то відразу розвивається ця стаття, вона стосується тільки захисту прав людини. А щодо адміністративних структур, органів влади і всього іншого, 19 стаття виписує, що треба діяти в межах на підставі Конституції і законів України. Тому кожне право, в тому числі Президента, навіть на звільнення судді супроводжується низкою законодавчих кроків, які треба зробити. І рішення Вищої ради юстиції і всього іншого для того, щоб на кожному цьому етапі ми не порушували право кожної людини, і не порушували правове поле, конституційне поле України.

Я ще раз хотів нагадати: ми не проти дострокових виборів. По нинішній ситуації, власне, і „за”, але тільки на конституційній і тільки на законній підставі, бо те, що нав’язується сьогодні Президентом, це несе колосальну загрозу для держави взагалі. І може тільки бути просто невіглаством, якщо не розуміти тієї небезпеки, котру несуть раз-по-раз вибори при нинішній політичній, соціально-політичній ситуації в Україні.

Крім того, що значить проводити вибори на не існуючих списках виборців? Ми закон приймали спеціально, ми дату визначили, можна прискорити розгляд... вирішення цього питання, ми маємо створити реєстр виборців, який буде постійно забезпечуватися моніторингом і буде забезпечувати об’єктивний підхід людей до голосування, і врахування їх голосів. Ми повинні виправити ті норми закону про вибори, які довели свою неефективність або які можна застосувати при скорочених термінах проведення виборів.

Ми врешті-решт повинні проголосувати зміни до Конституції, особливо в частині місцевого самоврядування. Сьогодні ніхто не згадує про те, що в Конституційному Суді знаходиться закон про зміни до Конституції стосовно місцевого самоврядування. Чому так наполягає сьогодні Президент і його Адміністрація щодо дострокових виборів саме тепер, невідкладно? Тому що вони бояться запровадження Закону про місцеве самоврядування, яке передає владу радам, виконкомам рад, ліквідовує районні адміністрації, змінює функції обласних адміністрацій. Ми повинні раду зробити керівником на території, яка задовольняє інтереси громади, що там проживає. Цього не хоче структура Президента, інститут президента, він каже: порушений баланс у 1994 році, у 2004 році під час змін до Конституції.

Я звертаюся до всіх вас і до тих, хто використовує цей аргумент, як же так виходить, шість років майже йшла дискусія стосовно цього моменту. Один раз проводили референдум з цього приводу. У 2004 році на початку року провели всенародне обговорення цього документу, визначилися. Структура, яка сьогодні підтримує Президента, активно голосувала за ці зміни. Візьміть в тому числі, висловлювання нинішнього Президента в той час і тепер виявляється, що це ніби з коліна зроблено десь таємно, не так голосували, мов, у пакеті голосований і так далі, і тому воно не чинне, не дійсне, воно порушило баланс влади. А що таке баланс влади? Це що, коли влада в одних руках знаходиться, тобто це баланс. Якщо так розуміти, то ми мабуть нічого не тямимо у демократії, у традиціях європейських, у моделі європейської організації державного життя, управління. Я хотів би, щоб ми свідомо  до того ставилися, бо за загальними демагогічними висловлюваннями про порушення вибору народу, про неправильне формування коаліції як ви знаєте, чудово ніде, ні на один грам порядок цей не порушував Конституцію і Регламент Верховної Ради. Тепер нав’язується суспільству по суті зовсім інша мета, яка ніякого відношення до демократії немає, до захисту прав людини немає, до розвитку держави, до збереження цілісності держави. Я змушений про це  більше часу говорити, підбиваючи підсумки нашої коротенької дискусії, тому що це суть нинішнього політичного процесу, який ми бачимо в країні. Спасибі.

І в контексті, очевидно, цієї обставини, я хотів би запропонувати підтримати ініціативу народного депутата Мельничука про Постанову Верховної Ради щодо звернення Верховної Ради до Президента Парламентської асамблеї Ради Європи пана Рене ван ден Ліндена, президентів глав урядів, парламентів європейських держав. Оскільки цей документ короткий, я його   прочитаю, але перед тим давайте вирішимо питання про включення до порядку дня і прийняття відповідного рішення. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

10:55:39

За-250

Звернення такого змісту.  До Президента Парламентської Асамблеї Ради Європи пана Рене ван дер Ліндена, президентів, глав урядів і парламентів європейських держав.

Ігноруючи основоположні принципи демократії та всупереч Конституції України, Президент України Віктор Ющенко здійснив низку кроків для розпуску українського парламенту сформованого за підсумками виборів 2006 року. Міжнародним співтовариством ці вибори визнані легітимними та найбільш демократичними за всю історію України.

Для досягнення своє мети Президент України видав два укази, юридичні підстави для яких не передбачені основним законом України.

Депутати Верховної Ради України звернулися за рішенням щодо конституційності зазначених указів до Конституційного Суду України. Суд розглянув цю справу у відкритому засіданні і перейшов до заключного етапу винесення рішення, проте на цьому етапі зазнав безпрецедентного втручання у свою діяльність з боку Президента України. Протягом декількох днів Президент України в незаконний спосіб звільнив з посад трьох суддів Конституційного Суду України чим унеможливив прийняття рішення, яке б могло стати відправним пунктом у розв’язанні штучного створення і політичної кризи. Про це йдеться і в офіційні заяві Конституційного Суду України, ця заява вчора обнародувана.

Такими діями і низкою подібних, особливо щодо звільнення і призначення голів судів загальної юрисдикції, Президент України демонструє спробу узурпувати владу. Висловлюємо стурбованість з приводу того, що Президент України демонстративно нехтує рекомендаціями ПАРЄ, у резолюції якої від 19 квітня 2007 року номер 1549 пропонується при владнанні конфлікту взяти за основу рішення Конституційного Суду України та норми Конституції України.

Вже після прийняття зазначеної резолюції ведеться кілька указів  сумнівної легітимності, чим ще більше поглиблюється політичний конфлікт, відповідальність за який повністю несе Президент України Віктор Ющенко.

Парламентська коаліція та уряд України, неухильно керуючись нормами конституційного права і далі вживатимуть заходів для врегулювання ситуації правовим способом. Сподіваємося, що така позиція буде сприйнята вами з зрозумінням”.

Ось такого змісту звернення і постанова схвалити звернення Верховної Ради України у згаданій адресі, яка додається до цієї постанови.  Реєстраційний номер 3519.

Я ставлю на голосування за основу цей проект. За основу.

 

10:58:49

За-247

Обговорити можна шляхом доповнень оцінки і так дальше.

Головатий і Матвєєв, будь ласка.

 

10:59:00

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово, там в мене є два редакційні уточнення.

Перше. В абзаці, де ідеться про те, що Президент звільнив суддів Конституційного Суду трьох. Я пропоную замінити на „Президент видав укази про звільнення”, тому що видання указів про звільнення юридично не тягне за собою звільнення у цьому випадку, в якому ми маємо.  Судді не є звільненими на цей час, а укази про звільнення є.

І друге уточнення редакційне. Там десь в кінці абзацу теж, мова ідеться, що „видаються укази” і так далі. „Президент видав укази”, там має бути суб’єкт прийняття нормативних актів. Президентом було видано низку указів, чим було унеможливлено прийняття рішення Конституційного Суду по даній справі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Будь ласка, Матвєєв.

 

10:59:59

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Олександре Олександровичу.

В третьому абзаці необхідно також зробити редакційне уточнення у відповідності з Конституцією і  Законом „Про статус народного депутата” у нас... або ми з вами є народні депутати України. Тому замість „депутата Верховної Ради  України”  треба  так і записати „народні депутати України”. І пропоную прийняти це звернення в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Більше немає пропозицій? Немає.

Тому я ставлю із зауваженнями Сергія Головатого і Валентина Матвєєва, Валентина Григоровича в цілому цей документ  на голосування. Прошу.

 

11:01:00

За-249

Рішення прийнято.

Ще раз нагадую, і Валентин Григорович Матвєєв, і  Сергій Петрович Головатий, ваші зауваження враховані будуть при редагуванні остаточно цього документу.

У нас передбачається… Да, я хотів ще звернутися до вас із такою пропозицією. Народний депутат  Заплатинський  пропонує розглянути Постанову про щорічне послання Президента України про внутрішньо-зовнішнє становище України, у якому нагадує Президенту, що він уже два роки не робить те, що передбачено Конституцією України  як його обов’язок. Тому я  пропоную, давайте ми це питання розглянемо у понеділок або у вівторок, на наступному тижні.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Надо проголосовать. Давайте проголосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо   наполягаєте, будь ласка,  хто за те, щоб включити  до порядку дня це питання.

 

11:02:25

За-245

Рішення прийнято.

Валентин Михайлович, де ви? Володимир Михайлович, будь ласка. Доповідач  Заплатинський – ініціатор  документу. 

 

11:02:54

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Я дякую. Шановні колеги, згідно Конституції України  Президент України повинен щорічно звертатися до народу України  та до Верховної Ради України з посланням черговим, а також позачерговими, якщо у цьому є   необхідність для того, щоб країна була спрямована у зовнішньоекономічному та внутрішньоекономічному напрямку розвитку. Тому я проектом цієї постанови хотів би звернути увагу Президента на те, що  він не  виконує статтю 85 пункт восьмий, що стосується повноважень Верховної Ради України  заслуховувати щорічно,  та статтю 106 пункт другий. Там  тридцять один пункт, я звертаю вашу увагу,  те, що повинен робити Президент. І от другим пунктом – це  є щорічне послання.

Тому я пропоную звернути увагу  Президента  на невиконання Конституції України, а другим пунктом звернутися до Голови Верховної Ради  з тим, щоб він невідкладно звернувся до Президента, щоб ми отримали це послання і на  засіданні Верховної Ради термінового його розглянули, тому що держава не може розвиватися без даного послання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, запитання є Володимира Миколайовича? Немає. Сідайте, будь ласка.

До цієї постанови є пояснювальна записка, яка обгрунтовує необхідність прийняття такої постанови, а зміст її короткий.

Перший пункт. Звернути   увагу Президента України  на невиконання повноважень, що покладаються на Президента  України, Конституції України, зокрема,  пунктом два статті 106 Конституції  України.

І друге. Доручити Голові Верховної Ради   невідкладно звернутися до Президента України з пропозицією терміново подати  до Верховної Ради України щорічне послання про внутрішнє і зовнішнього становища України, а також передбачити його заслуховування Верховної Ради України в першочерговому порядку. І ця постанова набирає чинності з моменту її прийняття. Реєстраційний номер 3520. Документ короткий, запитань не послідувало, і я так розумію, що ви підтримуєте цей документ? Тоді я ставлю на голосування його, будь ласка.  

 

11:05:48

За-249

Рішення прийнято. Спасибі.

Шановні депутати, у вас на руках є і в плані роботи на сьогодні передбачено проект Закону про внесення доповнення до Господарського процесуального кодексу (щодо строку підписання рішення суду). Доповідач з цього приводу (ще я нагадую - це за процедурою другого читання) заступник голови Комітету з питань правосуддя Притика Дмитро Микитович. Будь ласка.

 

11:06:23

ПРИТИКА Д.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, хочу нагадати вам, що третього квітня цього року Верховною Радою України був прийнятий в першому читанні Закон України про внесення доповнення до Господарського процесуального кодексу України щодо строку підписання рішення суду. Передбачено доповнити статтю 85 Господарського процесуального кодексу частиною, якою встановлюється строк для підписання повного рішення суду в разі оголошення його вступної та резолютивної частини.

Комітетом з питань правосуддя при підготовці цього законопроекту до другого читання розглянуті пропозиції народних депутатів та Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Всі вони були при доопрацюванні враховані, що видно із порівняльної таблиці, яку ви маєте на руках. Враховуючи, що запропоновані зміни мають велике значення для суб'єктів господарювання при захисті своїх порушених прав, комітет пропонує Верховній Раді України прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

У авторів поправок немає зауважень, оскільки вони всі враховані. Але, можливо, у депутатів стосовно цих авторів є якісь зауваження? Немає. Тому я ставлю на голосування про прийняття в цілому  цього закону (реєстраційний номер 2823) і прошу визначитися депутатів.

 

11:08:00

За-253

Зкон прийнятий.

Проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону України "Про виноград та виноградне вино". Тут Михайло Васильович Гладій, голова Комітету з питань аграрної політики доповідачем виступає. Будь ласка.

Я прошу уваги.

 

11:08:27

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний  Олександр Олександрович, шановні колеги, законопроект 2109 ми з вами проголосували  в першому читанні. Я хотів би вам коротенько нагадати мету законопроекту до другого читання.

Зазначеним законопроектом пропонується уточнення визначення термінів у вітчизняному виноградарстві та виноробстві, конкретизація ряду важливих положень, врегулювання питання захисту виноробної продукції від фальсифікацій з  метою запобігання і ввезення  на територію країни.

До другого читання  народними депутатами України  подано 11 пропозицій, із них 9 враховано, відхилено 2. Відхилено 2 пропозиції народного депутата Черноморова, що стосується термінології, яка викладена у статті 1 пункті 25 та 26 винне… „вино молоде”. Обгрунтування у пункті 26 статті 1 враховано термін  „молоде вино”: вино ординарне доповнити словами „за спеціальними технічними умовами допускається випуск молодих столових вин, що виробляються з виноматеріалів окремих сортів винограду або їх суміші і реалізуються в рік врожаю або не пізніше завершення процесу  бродіння сусла.

Пропозиція 2 народного депутата Черноморова відхилена. Термін „молоде вино”  дублюється в пункті 25 та в пункті 26.

Всі інші пропозиції  народних депутатів України до зазначеного законопроекту враховані, тому комітет пропонує рекомендувати Верховній Раді України проект Закону  України про внесення змін до Закону України  „Про виноград та виноградне вино” підготовлений з урахуванням пропозицій народних депутатів. Реєстр – 2109. Підтримати в другому читанні і в цілому як закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, до закону, до проекту закону після першого читання поступило 11 зауважень і пропозицій. Із них три, вірніше, дві відхилені. І аргументацію комітету з цього приводу Михайлович Васильович зробив. У депутата Черноморова немає зауважень з цього приводу? Немає.

Тому є всі підстави проголосувати цей закон, реєстраційний номер 2109, в цілому як закон. Я прошу визначитися. Будь ласка.

 

11:11:10

За-251

Рішення прийнято. 251 депутат підтримали цей проект.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо зрошувальних земель). Так само Михайло Васильович Гладій доповідає.

 

11:11:29

ГЛАДІЙ М.В.

Шановні колеги, цей законопроект ми з вами проголосували також в першому читанні. Законопроект поданий Кабінетом Міністрів. Я на вас розгляд лишу, зачитаю порівняльну таблицю до законопроекту.

Законопроектом пропонувалося внести зміни до законів України: „Про концесії”, „Про меліорацію земель”, „Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу. Запропоновані зміни дозволять розширити сферу впливу законів, удосконалять відносини в галузі зрошувального землеробства, забезпечать залучення додаткових джерел фінансування для будівництва, реконструкції та експлуатації зрошувальних систем.

На сьогодні надійшло тільки дві пропозиції від народних депутатів: Семиноги, Лук’янчука. І ці пропозиції враховані. Тому підкомітет з питань земельних відносин і наш комітет пропонують в цілому цей законопроект проголосувати як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає інших міркувань щодо поправок, які надійшли між першим і другим читанням? Я можу ставити на голосування цей документ? Реєстраційний номер двадцять… Чому не можна?

 (Ш у м  у  з а л і)

Ну, так я ж вас питаю, є зауваження? Так говоріть.

Будь ласка, Ткаченко Олександр Миколайович, прошу.

 

11:12:48

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги! Йде мова про зрошувальну систему України, де 2,6 мільйони гектар земель зрошувалося  і зарегульовано осушених земель було 2,5 мільйони. Таким чином, по Україні меліорованих земель складало 5,1 мільйони гектарів. Сьогодні вся система – і зрошення, і осушення – розрушені.

Пропонується даним законопроектом передали зрошувальні землі і дніпровську воду у концесію. Ви вдумайтеся, за що мова йде, в чиї руки стратегія води перейде. Хто буде на цьому не просто зароблять, а тероризувати всю Україну Південну. Так не можна поступати. Я думаю, що це – закон всенародний і земля всенародна.

Тому я просив би цей закон  відхилити, не розглядати, і до нього перейти через деякий час після серйозної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що думає з цього приводу комітет?

 

ГЛАДІЙ М.В. Шановний Олександре Миколайовичу!

Да, це питання досить серйозне, і не випадково Кабінетом  Міністрів став автором або ініціатором подання цього законопроекту нам у Верховну Раду.

Справа в тому, що з двох мільйонів двісті зрошувальних земель у нас на сьогодні ледве зрошується 600 тисяч гектарів. Скажіть, будь ласка, якщо ми нічого не будемо робити, через рік взагалі не буде цієї системи?

Тому пропонується… ну, дайте мені сказати. Тому пропонується дозволити передавати в концесію частину зрошувальної  системи, щоб залучили додаткові кошти.

Олександр Миколайович, якщо цього не робити, давайте ми в бюджеті запишемо кілька мільярдів гривень виділити для утримання зрошувальних систем – і все, і питання буде знято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка, дискусій не треба вести з цього приводу, домовляйтеся перед тим. Зараз йде процедура другого читання. Пропозиція Олександра Миколайович – не голосувати, доопрацювати цей закон. Михайло Васильович пропонує його голосувати.

Я ставлю на голосування проект, який надійшов від комітету, а ви визначайтеся.

 

11:15:24

За-191

Була пропозиція направити на доопрацювання ще раз у комітет, щоб розглянув він цей предмет.

Ставлю на голосування пропозицію направити на повторне друге читання цей документ. Доопрацювати на повторне друге.

 

11:15:52

За-219

Рішення не прийнято.

Вносьте пропозицію, окремо на другій сесії розглянемо це питання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Доповідає голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Степан Степанович Бульба.

 

11:16:26

БУЛЬБА С.С.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати.

Вашій увазі пропонується підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про  військовий обов’язок і військову службу”, реєстраційний номер 2386, розроблений Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроекту, що розглядається, є приведення у відповідність до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу” низки інших законодавчих актів. Зокрема це стосується законів України „Про Службу безпеки України”, „Про правові засади цивільного захисту”, „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, „Про військову службу”, „....правопорядку у Збройних силах України”, „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” тощо.

До розгляду у другому читанні до нього внесено 28 пропозицій народних депутатів України. В основному це стосується положень Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Закон України „Про Державну прикордонну службу України”. Із запропонованих пропозицій враховано повністю 27, відхилена одна. Із тексту законопроекту нами також вилучено деякі пункти, зміст яких врахований у законі від 3 листопада 2006 року, який 1 січня цього року набув чинності. Внесені до проекту зміни і доповнення суттєво підсилюють існуючу нормативно-правову базу з питань соціального захисту  військових та проходження ними військової служби.

У підготовці зазначеного проекту закону до другого читання залучалися спеціалісти Міністерства оборони, Адміністрації Державної прикордонної служби, Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції та Кабінету Міністрів України. Було враховано зауваження Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України.

За інформацією Кабінету Міністрів України реалізація внесеного ним проекту закону не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України. Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України вважає, що зазначений законопроект відповідає Конституції України, іншим законодавчим актам і завізували його без зауважень. Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув це питання 4 квітня цього року і рекомендує Верховній Раді України прийняти згаданий проект закону в другому читанні і в цілому як закон. Прошу підтримати позицію комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Тут 29 поправок до закону. Я так розумію, всі вони враховані, так же?

 

БУЛЬБА С.С. За виключенням однієї, Олександр Олександрович, яка  відхилена, але я вважаю, що обґрунтовано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Депутат Ляшко не наполягає на тому, щоб її переглянути, ні.

 

БУЛЬБА С.С. Очевидно, що ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. В мене тут запитання виникає, якщо ми вводимо його з моменту опублікування, це не відіб’ється на порядку призначення пенсій, всього іншого?

 

БУЛЬБА С.С. Ні в якому разі, Олександр Олександрович. Прийняття даного закону дасть змогу усунути неузгодженості і розбіжності, які є в положеннях деяких законів України, які регулюють проходження військової служби і усунуть проблеми при практичному застосуванні цих законів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Будь ласка, Адам Іванович.

 

МАРТИНЮК А.І. Степан Степанович, шановні колеги, тут скрізь по всьому закону врахована пропозиція сучасності про те, що посада – начальник Генерального штабу - головнокомандувач Збройних Сил. Але ми знаємо, що це посада сьогодні є, завтра її може не бути, оскільки сьогодні міністр не військова людина, тому і головнокомандуючим є не міністр оборони, а начальник Генерального штабу. А якщо завтра чи післязавтра зміниться ситуація, ми змушені будемо змінювати закон. Можливо забрати там, де начальник Генерального штабу – головнокомандувач, просто залишити начальник Генерального штабу. Буде він головнокомандуючим чи буде головнокомандувачем – міністр оборони, як покаже життя, щоб нам знову завтра-післязавтра не змінювати закону.

 

БУЛЬБА С.С. В принципі, це зауваження може бути сприйнято, хоча з іншого боку, у випадку необхідності, ми могли б повернутися до розгляду цього питання і прийняти відповідні зміни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але це не зіпсувало б закон, якби ми так написали?

 

БУЛЬБА С.С. Вважаю, що ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зіпсувало б. Тоді давайте напишемо так, як розумніше і генерал армії підтримує, так, Іван Олексійович. Ну якщо так, то тоді давайте з урахуванням цієї поправки. Ні, не так. Юрій Григорович, будь ласка. Будь ласка, Зубко, майбутній генерал.

 

11:21:53

ЗУБКО Ю.Г.

Шановний Олександр Олександрович! Начальник Генерального штабу може бути тільки військова людина, це в громадянському, на заводі це головний інженер він не може бути непрофесійною особою. Тому я вважаю, це може бути тільки військова людина, і, звісна річ, що він і є головнокомандуючий.

 

БУЛЬБА С.С. Я маю на увазі, що достатньо було б запису начальник Генерального штабу і цим самим в принципі не погіршиться закон. Хоч і абсолютно правий депутат Зубко, що начальник Генерального штабу досі, ну у всякому разі, так поки що є військовою людиною на відміну від міністра оборони.

 

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги! Я не заперечую і, навпаки, підкреслюю, що Начальник Генерального штабу військова людина. Але я звертаю вашу увагу на ту ситуацію, яка зараз склалася в Збройних силах. Оскільки сьогодні міністр оборони не є військовим, то обов’язки головнокомандувача яким має бути міністр оборони покладено на військову людину – начальника Генерального штабу. Але це сьогодні. Завтра міністр оборони може бути військовим чи після завтра. Значить він стане головнокомандувачем, а не начальник Генерального штабу. І тому краще просто залишити в законі – начальник Генерального штабу не добавляючи головнокомандуючий Збройних сил, бо він сьогодні таким є, а завтра життя може повернути по-іншому, і нам треба буде змінювати закон.

 

БУЛЬБА С.С. Моя особиста думка. З цим можна погодитися. Але це моя особиста, комітет я думаю, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте порадимося зараз із думкою Верховної Ради. Добре?

Вносилася пропозиція проголосувати цей закон в цілому (2386 реєстраційний номер його) із поправкою, яку вніс Адам Іванович з редакційним я б сказав уточненням. Ставлю на голосування цей проект.

 

11:24:10

За-251

Рішення з цього приводу прийнято.

У вас у переліку є низка законів за скороченою процедурою, якщо ви підтримаєте цю процедуру, я просив би визначитися шляхом голосування щодо процедури  будь ласка, щодо процедури. Будь ласка.

 

11:24:44

За-241

Прийнято рішення.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо екологічної сертифікації), це проект народного депутата Скубенка. Володимир Петрович Скубенко є, так? Хто буде... Від комітету, будь ласка.

Народний депутат Лисов, прошу.

 

11:25:19

ЛИСОВ І.В.

Шановна президія, шановні колеги, запрошені! На розгляд Верховної Ради у першому читанні виноситься проект Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо проведення екологічної експертизи, сертифікації), внесений народним депутатом Скубенком. Метою законопроекту є правове врегулювання, запровадження екологічно безпечних, технологічних процесів, а також виробництво екологічно безпечної продукції шляхом запровадження екологічної сертифікації.

Законопроектом пропонується надати право на добровільне або обов’язкову екологічну сертифікацію українським підприємствам з метою забезпечення здійснення екологічно безпечної господарської та іншої діяльності на території нашої держави.

У процесі просування на міжнародні ринки та отримання кредитів від міжнародних фінансових установ українські підприємства все частіше стикаються із необхідністю отримання сертифікату якості продукції і екологічного сертифікату. Відповідно Декларації і Конвенція Організації Об’єднаних Націй з охорони навколишнього середовища і стійкого розвитку ЮНІСЕТ-92 поступово екологічна складова стає невід’ємною частиною процесу виробництва.

 Однією зі складових систем сертифікації є створення та сертифікація систем екологічного управління на підприємствах. Так на сьогодні такі системи створені на 160 підприємствах міста Києва, 117 підприємств у Дніпропетровській області, 104 у Харківській, 70 у Донецькій, менша кількість це у Закарпатській – одне підприємство, в Черкаській – 6, Рівненській – 7 і 8 в Херсонських областях. Тому назріла нагальна необхідність введення поняття „екологічна сертифікації у …… поле України”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити, а ви закінчуйте скоріше, бо у вас 2 хвилини за Регламентом.

 

ЛИСОВ І.В. Я вибачаюсь, думав, 4, чесно слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири думав. Ну давайте дві. Ще дві.

 

ЛИСОВ І.В. Отримання сертифікатів демонструє завершення певного етапу роботи підприємства та шляху його адаптації, та вимог і правил світового рівня.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час розгляду цього питання на своєму засіданні відзначив, що створення на законодавчому рівні системи сертифікації, а також сертифікованих систем управління якість на вітчизняних підприємствах і в установах набуває особливої гостроти у зв’язку з необхідністю захисту національних економічних інтересів в умовах підготовки вступу України до Світової організації торгівлі та Європейської інтеграції.

Тому Комітет з питань екологічної політики прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. Прошу підтримати таке рішення комітету. Дякую за увагу. Я вибачаюсь, що перебрав Регламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Хто хоче висловитися з приводу цього документу за або проти, запишіться. Ковалевська. Прошу.

 

11:29:25

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Юлія Ковалевська, фракція Партії Регіонів.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! У поданому на розгляд законопроекті пропонується ввести термін „екологічна сертифікація”.  Підтримуючи загальну ідею автора щодо необхідності адаптації вітчизняних виробників до  вимог і правил світового ринку, їх спонукання та стимулювання до виготовлення і  реалізації продукції відповідної екологічної якості, на мою думку, не можна підтримувати законопроект у запропонованому варіанті.

По-перше. Автор пропонує вирішення зазначеної проблеми на законодавчому рівні чомусь шляхом введення окремої статті в Закон України „Про охорону  навколишнього  природного середовища”, який є базовим у  сфері охорони природи і  визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища.

Екологічна ж сертифікація відноситься до сфери виробництва і  стосується регулювання відносин щодо розробки і запровадження екологічно безпечних технологічних процесів, організації виробництва екологічно безпечної продукції.

По-друге. Слід зазначити, що детальні відносини щодо сертифікації та  стандартизації розробкою запровадження безпечних технологічних процесів вже врегульовані в чинному законодавстві спеціальними законами про підтвердження відповідності, про стандартизацію та  іншими законами, про екологічний аудит, про захист прав споживачів, а також підзаконними нормативними актами.

Введення  додаткового терміну „екологічна сертифікація” ще й до базового Закону України є необґрунтованим, сприятиме дублюванню та плутанині в системі законодавства.

По-третє. Запропонована редакція терміну „екологічна сертифікація” не може бути підтримано, тому що автором не визначений зміст поняття „екологічної сертифікації”, не визначенні умови та підстави для її проведення, як загальні так і випадки добровільної та обов’язкової сертифікації, не визначено орган та його повноваження щодо проведення „екологічної сертифікації”.

Таким чином запропонована норма не має жодного нормативного навантаження та носить досить декларативний характер.

Пропоную відхилити законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропонуєте відхилити законопроект, так же? Ясно. Сідайте, будь ласка.

Ще бажаючих нема висловлюватися? Ми можемо визначатися тільки шляхом голосування. Є пропозиція розробників прийняти цей документ, а  депутати висловлюють міркування проти.

Я ставлю на голосування цей проект (реєстраційний номер  2776). Будь ласка, визначайтеся.  За основу, да.

 

11:32:22

За-26

Не підтримується цей проект. Він знімається з розгляду.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України" (щодо охорони рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин та рослин). Це проект, який вносив Олександр Голуб. Доповідає народний депутат України  Микола Степанович Комар.  Микола Степанович  один із авторів цього законопроекту, я неправильно доповів.

 

11:33:04

КОМАР М.С.

Дякую. Шановні колеги,  необхідність прийняття цього законопроекту, який ми подали, виникла після прийняття Закону України  „Про  захист тварин від  жорстокого поводження” у зв'язку  з потребою привести Закон „Про Червону книгу  України” у відповідність до нього.

При цьому видається логічним і внесення  до Закону  „Про Червону книгу  України” низки сутнісних змін, спрямованих на покращення охорони рідкісних видів тварин та рослин. Законопроект вноситься  на заміну з врахуванням зауважень народних депутатів та Головного науково-експертного управління.

Законопроект має на меті  покращення охорони рідкісних  тварин та рослин, а також  приведення Закон України „Про Червону книгу  України” у відповідність до Закону „Про захист тварин  від жорстокого поводження”.

Проект подається у першому читанні. Ми готові будемо доопрацювати  і до другого читання подати доопрацьований проект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка.

Які є міркування щодо цього документу? Хто хоче висловитися за чи  проти, запишіться.

Ковтуненко прошу від "Блоку Юлії Тимошенко". 

 

11:33:59

КОВТУНЕНКО О.В.

Шановний Голово, …..від комітету, співдоповідь.

Даний законопроект спрямований на покращання  охорони рідкісних видів тварин та рослин, а також приведення Закону України „Про  Червону книгу України” у відповідність   до Закону України „Про захист тварин  від жорстокого поводження”, проте, потребує біль чіткого    врегулювання положення, в якому йдеться про місцеві червоні книги, зокрема,  як співвідноситься  зазначені списки з Червоною книгою  України.

Внесення змін до статті 19   у запропонованій редакції   вважаємо недоцільним, оскільки  під дію цих положень можуть підпадати зоопарки, розплідники,  дельфінарії тощо.

Доповнення частини четвертої статті 11абзацем п’ятим та  шостим є неприйнятним, оскільки   зміст її дублюється статтями   36, 37 Закону України „Про тваринний світ”.

Абзац шостий  частини першої статті 20 доцільно  вилучити у зв’язку з тим, що діючим законом не передбачено  видача дозволів Мінприроди України  на  транспортування, реалізацію, ввезення на територію України об’єктів  Червоної книги.  Тому внесення   зміни до даної статті, положеннями якої передбачено відповідальності за порушення   законодавства у сфері охорони  використання  та відтворення  об’єктів Червоної книги, є не обгрунтованими.

Головне Науково-експертне управління   Апарату Верховної Ради України рекомендує  за результатами  розгляду  у першому читанні  даний  законопроект прийняти за основу.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України у своєму висновку пропонує  суттєво доопрацювати дану редакцію проекту Закону України  про внесення змін Закону  України „Про Червону книгу України”  щодо покращання  охорони рідкісних видів тварин та   рослин.

З огляду на зазначене комітет рекомендує Верховній Раді України  проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про  Червону книгу України” щодо покращання охорони рідкісних видів тварин  та рослин за результатами розгляду у першому читання  направити на доопрацювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно. Хто хотів би висловитися. Олександр Ковтуненко виступав від комітету. Хто висловитися з цього приводу, змісту цього проекту,  запишіться, будь ласка.  Цибенко Петро Степанович, прошу.

 

11:37:13

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.   Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, я уважно слухав і доповідь Миколи Петровича, і співдоповідь комітету щодо тих зауважень, які є до цього законопроекту. Ну справді, зауваження є, але ніхто не ставить питання щодо прийняття цього документу в цілому. Більше того, ті зауваження, які сьогодні звучали, ну принаймні я не бачу їх такими або не сприймаю їх такими, які не можна було б доопрацювати в процесі другого чи підготовки документу до другого читання. Тому я хотів би, підтримуючи необхідність вдосконалення зазначеного поля законодавчого, я вважаю, що ми могли б проголосувати за прийняття цього документу в першому читанні, а в процесі доопрацювання його до другого читання врахувати ті застереження, зауваження, які сьогодні звучали. Отже, фракція пропонує підтримати документ в першому читанні. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за участь в обговоренні.

Я хотів би до Олександра Володимировича звернутися. Його пропозиція щодо доопрацювання, власне кажучи, кореспондується прекрасно із пропозицією Петра Степановича щодо доопрацювання від першого до другого читання. Тоді буде просування в документі, бо інакше воно просто блокується. Була пропозиція авторів і виступаючих, та і комітет не дуже суперечить тому, давайте за основу проголосуємо в першому читанні. Ставлю на голосування цю пропозицію. Реєстраційний номер 2314 голосується.

 

11:39:05

За-242

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається законопроект (реєстраційний номер 2609) проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії.

Інформацію чи доповідь з цього приводу зробить  голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Юрій Миколайович Воропаєв. Прошу.

 

11:39:41

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги! Данный законопроект 2609 рассматривался на комитете Верховной Рады Украины з питань економічної політики 14 марта 2007 года и единогласно было принято решение  поддержать его и рекомендовать Верховной Раде Украины принять его в первом чтении.

Данный законопроект устраняет противоречия в ряде законов и нормативных актов, существующих в Украине. О чем идет речь? В настоящее время и в Гражданском кодексе Украины и в хозяйственном кодексе Украины имеются 2 статьи, которые регулируют порядок  регистрации договоров коммерческой концессии на использование объектов интеллектуальной собственности. То есть, для того, чтобы заключить договор, по которому передать права пользования о какой-либо интеллектуальной собственности, зарегистрированной и запатентованной, в настоящее время и Хозяйственный кодекс, и Гражданский кодекс обязывают эту  регистрацию пройти в местных органах государственной регистрации, то есть в тех органах, которые в настоящее время регистрируются  предприятием. Это при горисполкомах или райисполкомах,  в зависимости от территориальной единицы. В то же время эти органы этой работой не занимается, потому что они не в состоянии эту работу сделать. Для этого необходимы специальные  познания, специальные отрасли знаний. Поэтому Кабинет Министров Украины своим решением утвердил положение о госкомитете… о Госдепартаменте интеллектуальной собственности, который создан при  Кабинете Министров и эту функцию выполняет именно этот  государственный департамент, то есть орган центральной исполнительной власти.  И это правильно.   Но для того, чтобы устранить эти противоречия между этими законами и этим Постановлением Кабинета Министров Украины, необходимо внести изменения в 2 закона: в Кодекс гражданский и в Кодекс хозяйственный.  И данный законопроект предлагает  эти изменения внести. Поэтому и…

Сейчас эту регистрацию должны по закону  делать государственный регистратор, то есть дам, где регистрируется само создание….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити думку.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Поэтому данным законопроектом предлагается эту функцию возложить на центральный исполнительный орган – это Госдепартамент интеллектуальной собственности. И есть постановление Кабинета Министров, обязывающее этот департамент и делать такую функцию. Давайте мы это законодательно и закрепим. Вот и все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

У кого є міркування з цього приводу, запишіться. Я так розумію, що Юрій Миколайович був настільки переконливий в своїй інформації, доповіді, що погоджуються депутати з тим. Тому є пропозиція прийняти за основу цей проект. Якщо появляться якісь потім зауваження, то тоді їх можна буде внести. Тому я ставлю на голосування цей проект для прийняття за основу. Реєстраційний номер 2609. Прошу.

 

11:43:12

За-221

Рішення не прийнято.

Хто ще думав, що це записуються на обговорення, я ще раз кажу: це на голосування йшло. Якщо ви хочете переголосувати, я поставлю питання. Хто за те, щоб переголосувати?

 

11:43:43

За-222

Не приймається ця пропозиція. Попрацюйте ще раз із авторами.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення, що перебуває у державній та комунальній власності), реєстраційний номер 2758. І співдоповідь робить з цього, чи доповідь з цього приводу робить голова  підкомітету Комітету з питань економічної політики Чечетов Михайло Васильович. Прошу.

А, я пропустив 2747. Вибачте, це щодо особливостей застосування концесійних угод для об'єктів централізованого водо- і… іншого водопостачання. Я перекинув просто цей проект.

Але доповідає той же Чечетов. Тому, будь ласка, тут помилка невелика.

 

11:45:03

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Необхідність  розроблення проекту закону про внесення доповнень до Закону про внесення доповнень до Закону України "Про концесії” обумовлена неефективним функціонуванням ринку комунальних послуг.

Для підвищення ефективності надання послуг централізованого водо-теплопостачання та водовідведення є необхідним залучення інвестицій. Однією з форм залучення інвестицій є надання відповідних об’єктів у концесію.

Надання у концесію об’єктів права державної  та комунальної власності, що використовується для здійснення діяльності централізованого водо-теплопостачання та водовідведення є законодавчо врегульованим. І ця форма залучення  приватних інвестицій може використовуватися  органами, уповноваженими управляти цими  об’єктами для залучення інвестиційних коштів у житлово-комунальну сферу.

Однак, при цьому є необхідним забезпечити врахування відповідними органами – концесієдавцями – особливостей, які існують у цій сфері.

Перше. Підприємства, що здійснюють діяльність  централізованого водо-теплопостачання та водовідведення є суб’єктами природних монополій.

Друге. Діяльність цих підприємств суттєво впливає на рівень життя населення та життєдіяльність територій, які вони обслуговують.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної  Ради України вважає, що  за результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України "Про концесії” (щодо особливостей застосування концесійних угод для об’єктів права державної чи комунальної власності, що використовуються для здійснення діяльності централізованого водо-теплопостачання та відведення може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Профільний комітет з економічної політики рекомендує Верховній  Раді України прийняти законопроект у першому читанні за основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто хотів би висловитися з цього   приводу. „За” або „проти” – запишіться.

Власне була пропозиція проста: прийняти за основу і попрацювати над цим документом, бо логіка у діях комітету і висновках комітету переконлива.

Я ставлю на голосування цю пропозицію – прийняти за основу.

 

11:47:34

За-248

Рішення прийнято.

А тепер той проект, який я оголосив раніше, 2758 – про внесення змін до деяких законів щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення.

 

11:47:53

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати. Законопроектом пропонується внести зміни до законів України про приватизацію державного майна, про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та про місцеве самоврядування в Україні. Згідно з якими пропонується встановити, що культові та інші будівлі, споруди, приміщення та їх окремі частини, що були у використанні релігійних організацій та перебувають у державній чи комунальній власності, які використовуються не за призначенням, не підлягають приватизації та повертаються релігійним організаціям у порядку, встановленому чинним законодавством.

Незважаючи на існуючу проблему повернення колишнього культового нерухомого майна, розглядаємий законопроект не може бути підтриманий з наступних підстав. Загалом запропоновані законопроектом зміни носять фрагментарний і суперечливий характер, не вирішують по суті задекларовану проблему відновлення історичної справедливості у частині повернення націоналізованого майна та не узгоджується із зобов’язаннями, які взяла на себе Україна при вступі до Ради Європи.

Запропонованими змінами законодавчо не вирішується головне питання, яке має бути вирішено згідно із зобов’язанням перед Радою Європи, а саме питання повернення зазначеного майна та встановлення чітких правил такого повернення. Також слід зазначити, що питання повернення релігійним організаціям культових споруд та майна не є предметом законодавства про приватизацію.

 Крім того, положення законопроекту також не узгоджуються із законами України про місцеве самоврядування в Україні, про свободу совісті та релігійні організації, про що зазначається у висновку Кабінету Міністрів України. Отже пропонуємий внесений, отже пропонується внесений народними депутатами України Турчиновим та Боднар проект Закону України про внесення змін до деяких законів щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення, що перебуває в державній комунальній власності, відхилити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Хто хотів би висловитися з цього приводу? Запишіться. Дякую. Тоді я хочу взяти слово з цього приводу, оскільки йдеться про важливу тему.

Мова йде про приміщення, які використовувалися як культові споруди свого часу. Але правий абсолютно комітет, який говорить, якби мова йшла про культові споруди, створені релігійними організаціями, збудовані або придбані, тобто на правах власності … знаходились, а потім їх відчужили якимось способом, як було чи за радянських часів, чи пізніше, чи іншим способом, чи в результаті спору між релігійними громадами, тоді треба було б розглядати питання про неможливість їх приватизації і передачі власникам, власне кажучи, власникам. А оскільки йдеться про те, що використовували, так в нас стільки є у житлових приміщеннях, використовуються якісь приміщення для проведення культових обрядів, через брак їх, можливо, можливо, через те, що роздрібнюється громада місцева на віруючих різних конфесій тощо. То, а потім змінилося використання цього приміщення, то ж це не означає, що тоді його треба передавати, передавати тій чи іншій громаді. Я думаю, що ці питання треба врегулювати спочатку, аніж пропонувати зміни до закону, тим паче, що це справді, комітет правий, не предмет цього закону.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про відхилення цього законопроекту. Вірніше, не так голосується, ставиться про прийняття за основу, якщо не приймете, значить її не прийняли. Будь ласка, ставлю на голосування про прийняття за основу.

 

11:51:55

За-2

Ясна річ, що якби розробник цього законопроекту був тут, може він переконав би в необхідності прийняття цього закону, але його немає, він займається іншими справами, тому і видно такий результат.

Я не бачу Яківа Піневича Табачника, він видно і не чути звуку акордеону, тому... Хтось від комітету з питань культури є, хто знає суть закону про посилення захисту майна творчих спілок України? Бо голова комітету Яворівський, який, я пригадую, нагадував про важливість цього питання, він умовно вважає, що він не депутат, орієнтуючись очевидно на те, що буде депутатом. Тому я не ставлю це питання на розгляд Верховної Ради, оскільки воно було б нелогічно розглядати його без присутності автора законопроекту.

Шановні депутати, перед тим, як оголосити „Різне”, я хотів би вас попросити про те, щоб ви орієнтувалися. На наступний тиждень у понеділок буде засідання Погоджувальної ради. Але не виключається, що може бути засідання парламенту і завтра, і в понеділок. Тому будьте, працюйте у тому режимі, який ми визначили місяць тому, і нехай вам у цій справі таланить, а тим часом я оголошую „Різне”, передбачене Регламентом. Запишіться, хто хотів би висловитися з того приводу, який його хвилює.

Першим виступає Олександр Васильович Галуненко, прошу.

 

11:54:55

ГАЛУНЕНКО О.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты!  Два дня назад мы с вами отпраздновали 62-ю годовщину Победы в Великой Отечественной войне. В той войне, в которой погибло 20 миллионов граждан великой страны, среди которых было 7 миллионов украинцев. Прошедшие праздники еще раз ярко наглядно показали, с кем сегодня народ, и кто есть истинным патриотом всех слоев общества, кто сегодня прикладывает все усилия для его сплочения, и кто дает все для того, чтобы порвать Украину не только территориально, но и духовно.

Вот скажите, пожалуйста, где и в какой стране мира Президент страны мог бы себе позволить взойти на трибуну для приветствия свое народа по случаю Дня Победы и уйти с нее с первыми рядами, бросив без внимания десятки тысяч своих соотечественников. Потом прийти на встречу к людям, которые в период тех тяжелых четырех лет войны отдавали свое здоровье, теряли своих родных и близких в борьбе не только с фашистами, но и с теми, кто сегодня, кого сегодня Президент называет борцами за независимость Украины. Другими словами теми, кто в тоже самое время присягал на верность Гитлеру и его коалиции, стреляя в спины тем, кто гнал эту чуму с территории всей Европы. Он все свое выступление построил на том, что предателям и пособникам фашизма надо не только простить, а и возвести в ранг героев, той самой войны. И вы думаете, он  не понимал, что этим не просто делает им больно, а очень больно. Я думаю, что не только понимал, а, наоборот, еще изощренно наносил им моральные раны.

После всего услышанного, я просто еще раз преклоняюсь мужеству наших ветеранов, что они нашли в себе силы, чтобы откровенно не оскорбить этого человека, который, имея высший пост в государстве, полученный достаточно сомнительным путем, на протяжении двух лет все свои усилия направляет не для того, чтобы улучшить материальное и моральное положение самых заслуженных людей своего государства, а наоборот. Народ Украины видел, где и как вела себя возглавляемая им оппозиция, когда принимались законы про значительное улучшение материального состояния не только ветеранов войны, а и практически, всех слоев населения. Мы видели как вели себя помаранчевые деятели вместе со своими сторонниками в этот светлый День победы. Их роль заключалась в том, чтобы только использовать этот светлый день как очередную попытку для своего пиара и дальнейшего раскола общества.

Вчера Президент сделал очередную попытку для запугивания общества относительно того, что он с его карманным советом будет принимать решение якобы адекватной ситуации, делая намек на введение…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Продовжуйте.

 

ГАЛУНЕНКО О.В. Делая намек на введение чрезвычайного положения и применения силы.

Уважаемый Президент Ющенко, одумайтесь, перестаньте слушать вчерашних рекетеров. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Зубик. Не бачу.

Будь ласка, Парубок. Підготуватися Бульбі. 

         

11:58:46

ПАРУБОК О.Н.

Шановний Адам Іванович! Шановні депутати, радіослухачі! Мені, як селянину, на сьогоднішній день дуже обідно, обідно, що ми вже два місяці бунтуємо народ, не занімаємося ділом. Коли вийшов указ 2 квітня, якраз розпочались польові роботи, основні польові роботи. Два місяці, народ в підвішаному состоянії, посіяли. Але ні Президент, ні опозиція не думає про те, що червень місяць, кінець червня місяця, якраз розпочинається уборка, розпочинається уборка, ми, що должни оставить державу без хліба, тому що ви подивіться, що робиться на чорному ринку, бензин росте як гриби після дощу.

Я вже сьогодні дивився, вже на отдельних заправках до 5 гривнів доходить. За що купляти? Чим убирати? Чим ремонтувати? Ви подивиться, що твориться із селянами, 80 процентів людей безробітних на селі, думали, виживуть, будуть держави корівку, поросятко, якось виживу, якось буду дітей содержати, онуків буду вчити. Так нам сьогодні зробили, що наше м’ясо нікому не потрібне, потоки йдуть сплошь и рядом з Польщі, в Польщу скидаються з усього світу гнилье і до нас воно поступає, наш сьогодні селянин на місто того, щоб получити ту ціну, яку заслуговує селянин, йому дають половину тільки від того, що він заслуговує. Я думаю, що селяни люди мудрі були. З давніх давен, коли наставала весна, коли начинались польові роботи, а вони починалися з квітня місяця і кінчалися десь в кінці жовтня, то прекращали на селі даже свадьбу проводити, свадьбу на селі завжди проводили в листопаді, в грудні місяці, а ми, що придумали, чого ми бунтуємо людей.

Я вас прошу, Вікторе Андрійовичу, скажіть своїм любім друзям нехай вони не бунтують людей, якщо в городі хтось хоче бунтувати і вас піддержувати, хай бунтує, ну селян не зачіпайте, дайте їм нормально працювати, тому що державу без хліба оставити не можна, бо це буде пятно на весь світ і на вас, як Президента, і на нас, як депутатів Верховної Ради.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Омеляне Никоновичу.

Будь ласка, Степан Бульба, підготуватися Горбенко.

 

12:01:27

БУЛЬБА С.С.

Дякую Адаме Івановичу. Степан Бульба фракція соціалістів, Полтавщина.

Мені здається, що Президент не просто не хоче виборів, а йому зрозуміло, це треба бути повним юним барабанщиком, щоб іти на вибори і  розраховувати на перемогу хрещеної політичної партії, коли президентський рейтинг нині, практично, нищий, як говорять,  плінтусу.

Так чого ж домагається Президент? Президент хоче під виглядом виборів зробити легітимним  новий парламент, притому таким його створити, щоби він був абсолютно підконтрольний йому, що дасть змогу скасувати результати політичної реформи і повернути собі повноваження часів Президента Кучми.

І у зв’язку з цим він іде на ось такі кроки, ставить такі  умови для коаліції парламентської, які унеможливлюють нашу участь у цих виборах. Тому що всім зрозуміло, що вибори можуть  бути лише на законній основі. Тому що незаконні вибори призведуть до обрання парламенту, який потім можна буде визнати нелегітимним через судові рішення.

Ми вже маємо, скажімо, двох губернаторів Київської області, ми вже маємо двох Генеральних прокурорів, але це по суті стосується  окремих осіб і в меншій мірі – України. У випадку, коли коаліція погодиться на незаконні вибори, ми будемо мати два парламенти, а це вже значить – дві України. А, по суті, це значить втратимо Україну як таку. І тому я закликаю всіх народних депутатів, я закликаю перш за все  представників коаліції, ми не повинні погоджуватися на  незаконні вибори. Ми не проти виборів, але вони повинні бути на основі Конституції. І в такому випадку, якщо ми їх проведемо, то, справді, політична криза буде ліквідована. Однак,  у зв'язку  з тим, що винний ініціатор  знаходиться  також поки що при владі, я закликаю проводити одночасні вибори і парламенту, і Президента. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наталія Горбенко, будь ласка. За нею – Калашніков. 

 

12:04:37

ГОРБЕНКО Н.А.

Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги, шановні  виборці! Найкращим політичним жартом цього тижня став анонс  виходу у друк повної  збірки указів Президента  про розпуск парламенту:  два укази про розпуск Верховної Ради, призначення Генерального прокурора, призначення  і звільнення  губернатора Київщини, призначення голови Печерського суду, звільнення трьох суддів і призначення двох суддів  Конституційного  Суду. Вся Україна сьогодні читає укази Президента Ющенка. Він вже переплюнув всіх  сучасних українських письменників  і приблизився по популярності до авторів романів детективного жанру. Складається  таке враження, що всі читачі з нетерпінням очікують нових указів.

Вчора Президент категорично відмовився йти  на дострокові президентські вибори. І склалося таке враження, що він не піде на чергові вибори, тому що він хоче бути, мабуть, довічним президентом.  Тому нам потрібно рухатися до повноцінної парламентсько-президентської республіки,  в якій президент обирається парламентом. Адже приведений демократичним шляхом до влади  прем’єр-міністр, здатний ефективно вирішувати всі проблеми країни. І це своїми діями доказав уряд  Віктора Федоровича Януковича. І є ще чимало держав, де посада президента взагалі відсутня, а головна роль належить прем’єру, і це процвітаючі країни. Але найважливіше, щоб за будь-якої моделі були оптимально виписані повноваження кожної галузі влади, щоб не виникало непотрібної конкуренції та протистояння,  яке ми сьогодні, на жаль, спостерігаємо  к нашій країні. Ми ворогів  своєї вітчизни не шукаємо, наша партія, да і коаліція в цілому показали свою здатність не оглядатися назад, не займатися зведенням рахунків, а  рухатися вперед і вирішувати питання в інтересах всього українського народу.

Прем`єр-міністр  дотримується домовленості з Президентом, але, на жаль, поки що наші опоненти з помаранчевого табору аналогічного напрямку думок і дій не демонструють. Вони пропонують нам  забути наші  обіцянки, які ми давали під час виборчої кампанії, фактично пропонують зрадництво.

Коли   Президент пропонує повністю і  беззастережно  підтримати  його програму,  намагаючись аргументувати  це тим, що цього хоче народ, то  слід нагадати Ющенку,  що за нього проголосувала  тільки частина виборців, а ті, хто на вибори не прийшов, вони що автоматично підтримують політику Президента? А якщо цей курс підтримує  всього 14 відсотків населення?

Юлія Тимошенко йшла на вибори з досить жорсткою критикою позиції Президента і політики Президента. Спираючись на ці 14 відсотків населення, про які я вже говорила, Президент нам пропонує роззброїтися перед ним і присягнути на вірність  його  антиконституційним указам. Якраз це і суперечить  принципам демократичної влади.

У 2004 році   започаткований рух до  парламентсько-президентського устрою влади в Україні  неминуче призведе до   питання обрання Президента  парламентом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Продовжуйте.

 

ГОРБЕНКО Н.А. Тому що в усіх парламентсько-президентських республіках  президенти обираються парламентом. Це те, чого найбільше боїться Президент. Але  ця норма покладе край  політичній кризі, яка існує реально сьогодні  ва нашій державі і більше не буде повторюватися. Сьогодні потрібно звикати до того,  що ми живемо в зовсім іншій системі влади, де Президент ще залишається  досить впливовим її суб’єктом, але він вже далеко не всесильний і не може, як раніше, обіцяти народу все, що завгодно,  тому що в нього вже немає колишніх повноважень. Сьогодні влада вже більш рівномірно  розподілена між Президентом, урядом і Верховною Радою і провести дострокові чи   чергові вибори  без погодження цих всіх гілок влади просто   неможливо.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, Олег Калашніков.

 

12:08:46

КАЛАШНІКОВ О.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні співвітчизники! Олег Калашников, Коаліція національної єдності, Партія регіонів.

Уважаемые соотечественники, 9 Мая – историческая дата в истории всего человечества, и в этот день по Киеву вместе прошли настоящие патриоты Украины, люди, для которых память и история своей страны есть главным символом в будущем государства и державы. Вместе возлагали цветы представители Коалиции национального единства, вместе мы шли с представителями духовенства, мы шли, объединяя украинскую нацию. В основе этого объединения лежит память, потому что без памяти ни один народ не может говорить о своем будущем.          

Мы шли по праздничным киевским улицам с цветами, с открытыми лицами, мы шли под лозунгом «Героїзм, патріотизм, державність!”, мы шли вместе с ветеранами, шли и доказывали таким образом, что народ Украины един и разделить его никому не удастся. В этот день мы искренне гордились тем, что и в парламенте Украины, и во всех городах прошла акция «Георгиевская ленточка». Мы шли с символом, говорили о том, что победа деда – моя победа, я помню, я горжусь – вот основа и фундамент объединения и консолидации украинского общества.

И то, что несмотря на достигнутые договоренности, колоны киевлян были буквально брутально зупинені і не допущені до Музею Великої Вітчизняної війни саме під галсами, що там відбувається державний захід, це обурює і мене, і обурює всіх ветеранів. Який державний захід в якій державі може відбуватися без співгромадян, без учасників великої Перемоги, без тих, хто є нащадками, без тих, хто несе сьогодні в собі честь і  совість цієї української держави і не нав'язує своїй державі незаконні, неконституційні заходи щодо вирішення штучно утвореної політичної кризи політичними реваншистами і політиканами.

Я хочу звернутися до представників силових структур. Нам починають загрожувати рішеннями Ради національної безпеки і оборони. Я звертаюсь до кожного офіцера-патріота, я переконаний, що 99 відсотків офіцерського корпусу інколи не дозволять собі виконувати злочинні накази. Звертаюсь до вас з єдиним проханням. Служіть Україні! Любіть Україну! Захищайте ваших батьків! Зберігайте разом з українським парламентом, з українським урядом на чолі з Віктором Федоровичем Януковичем єдність народу, вірність народу України, вірність тому  вибору, що зробив народ України у 2006 році. Закликаю кожного порядного офіцера, залишайтеся вірними Конституції.

Маю честь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Волошенков, будь ласка, Дмитро.

 

12:11:57

ВОЛОШЕНКОВ Д.Б.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые депутаты, уважаемые избиратели! Хочу обратить ваше внимание на вопрос влияния местного самоуправления на жизнь общества.  Если мы  определяем демократию как власть народа, а депутатов как его избранников, удивляют  непрекращающиеся попытки проигнорировать не только эту власть народа, но и мнение самих избирателей.

Я не буду долго говорить о том, что президентская ветвь власти пытается распустить парламент, который уполномочен народом на определенный срок работы и никто из избирателей не давал Президенту разрешение ограничивать его собственное избирательное право  сроком, не предусмотренным избирательным  законодательством и Конституцией.

Как представитель одесского региона, я хочу сказать  о правах территориальной громады Одесской области и депутатского корпуса, представляющего ее интересы в Одесском областном совете. На недавней сессии   Одесского областного совета его депутаты приняли обращение к Верховной Раде, Президенту Украины  и Совету национальной безопасности и обороны с призывом не допустить проведения в  2007 году  многонациональных учений «Си бриз» на территории Одесской области.

Депутаты резонно отметили в тексте обращения, что проведение  в Одесской области таких учений противоречит воле жителей области и приведет к обострению и без того кризисной  ситуации в стране, что полностью совпадает с мнением жителей одесского региона. Но увы, Министерство  обороны Украины проигнорировало позицию одесских избирателей и не намерено  отменять   проведение на территории Одесской области военных учений «Си бриз- 2007». По словам  начальника Генерального штаба вооруженных сил Украины  генерал-полковника Сергея Кириченка учения намеченные на июль 2007 года будут и подготовка к ним ведется уже полным ходом. Той же позиции придерживается председатель Одесской областной государственной администрации Иван Васильевич Плачков, который пообещал руководству Минобороны, что все мероприятия подготовки и проведения учений поддерживаются руководством  области. 

По нашему мнению, позицию жителей Одесской области по вопросу проведения таких учений свидетельствуют результаты прошлогодних выборов. В Одесской области убедительную победу получили политические силы, программы которых содержат четкие ориентиры на недопущение вхождения Украины в НАТО. Поэтому обращение областного депутатского корпуса, безусловно, отражает настроение одесских избирателей.

Совершенно непонятно, почему чиновники из Министерства обороны и областной государственной администрации игнорируют мнение людей. Это ли не признак попрания норм демократии и народовластия, а также настоятельной необходимости проведения коренной реформы местного самоуправления, на которой наша политическая сила уже давно настаивает?

Стоит затронуть и еще один аспект проблемы: проведение войсковых учений, безусловно, влечет за собой серьезную нагрузку на экологию Одесской области, а именно у нас, на Одещине, один из самых уровней раковых и сердечно-сосудистых заболеваний в Украине. Поэтому сегодняшние игры в бряцание оружием могут завтра обернуться серьезными проблемами. Мы заработаем копейки на сдачу в аренду полигонов, а завтра не будем знать, где найти миллионы на восстановление здоровья наших сограждан. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З приводу навчань: треба, щоб вони відбувалися на законній основі, а ви знаєте, що Президент вважає, що парламенту немає, і тому, поза всяким сумнівом, і закону немає про проведення навчань не тільки на Одещині, а й на інших територіях нашої держави. І, поза всяким сумнівом, а практика минулого року показала, що антизаконних навчань наші громадяни на своїй території не допустять. Це стосується не лише Одеси, а і тих регіонів, де мали б у цьому році відбутися навчання, якщо не буде підписано Президентом відповідного закону.

Шановні колеги, всі, хто мав бажання взяти участь у „Різному”, мали можливість реалізувати своє бажання.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Наступний тиждень у нас відповідно до календарного розкладу – пленарний, але засідання, знову ж таки відповідно до тої постанови, яку ми з вами прийняли: про порядок роботи, про особливий порядок роботи Верховної Ради на цей період, - Голова Верховної Ради чи Перший заступник може скликати у разі необхідності. Якщо не буде такої необхідності, то планове засідання у нас відбудеться у вівторок, а в понеділок – засідання  Погоджувальної ради. На все добре.