ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 квітня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку шановні   колеги, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”, реєструємося. 

10:01:33

В сесійній залі зареєстровано 261 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, день народження Олексія Петровича Малиновського, давайте привітаємо його. (О п л е с к и) І висловимо побажання, що і через рік ми в цій сесійній залі в такому складі будемо вітати Олексія Петровича з днем народження.

Відповідно до статті 25 Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Прошу колег записатися, хто бажає взяти участь у виступах. Так, будь ласка, 30 хвилин. Прошу Синиця, фракція Партії регіонів. Вернидубову підготуватися. Немає? Є? А, з місця? Можна на трибуну.

 

10:03:04

СИНИЦЯ А.М.

Прошу слово Чорноволу передать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чорновіл Тарас.

 

10:03:22

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати України, шановні наші телеглядачі! Я думаю, що сьогодні, коли вже стало зрозуміло, що ніяких виборів 27 травня не буде, оскільки в самому указі Президента були закладені ті параметри, які не надають можливості провести ці вибори, нам треба зостановитися і оцінити ситуацію, і з цього зробити певні висновки.

Я, може, скажу річ, яка для багатьох буде не очікуваною, але всі факти підтверджують це, ми самі відразу спочатку не вловили суть цих подій, я думаю, що зараз вже починає це уловлювати і Президент України, і ми повинні з цього робити теж висновки, до чого штовхають Україну. Реально  ініціатори, справжні ініціатори нинішньої політичної кризи не мали жодних цілей проводити позачергові парламентські вибори. Ця вся війна велася не проти парламенту, не проти коаліції, не проти уряду, оскільки ініціатор…. Юлії Тимошенко прекрасно відомо, що на позачергових виборах вона не здобуває перемоги, вся соціологія про це свідчить, що позачергові вибори збережуть той же самий стан  в парламенті і той же самий Кабінет Міністрів.

Реально. Відбувалися дії, спрямовані на проведення позачергових президентських виборів, і це є основний напрямок, який  пробували зреалізувати і пробували у тому числі і нашими руками зреалізувати наші колеги, які зараз відсутні в цьому залі з фракції БЮТ і, власне, лідер Блоку Юлії Тимошенко сама вона.

Цей  напрямок передбачав введення Віктора Ющенка як Президента України в неконституційне поле внаслідок підсунення йому завідомо неконституційного указу передбачав розгляд його в Конституційному Суді і як наслідок визнання неконституційним під осуд всієї світової громадськості, в тому числі Європейського  Союзу, Ради Європи, інших установ.

І на сьогоднішній день фактично були спроби зміни Президента в країні, поставити на цю посаду Юлію Тимошенко і таким способом потім узурповувати всю владу. 

Партія регіонів заявляє, ми не хочемо брати участь у цих брудних оборутках. Ми продовжуємо настоювати – указ не конституційний,  він має бути переглянутий або особисто  Президентом, або внаслідок рішення Конституційного Суду, і після цього ми маємо вернутися до нормальних переговорів, до нормальної співпраці і зберегти мир і спокій в країні.

Логіка дій  Президента показує сьогодні, що  він вже зрозумів цю ситуацію, він зрозумів, що рішення Конституційного Суду, яке абсолютно прогнозоване, для нього буде як вирок, тому що за ним так чи інакше ідуть наступні наслідки: або необхідність самому зректися посади, або можливість початку процедури імпічменту. Ми проти такого розвитку подій, і ми ще раз  звертаємося до Президента припинити гратися в амбіції, припинити гратися  з розкиданням  ультиматумів і неконструктивних вимог, повернутися до нормального діалогу, тому що так чи інакше рано чи  пізно рішення Конституційного Суду буде, воно не на користь Президентові. Сьогодні найлогічніший вихід – відкликання  Президентом свого незаконного указу, повернення всіх за стіл переговорів, поступки з одної і з другої сторони на користь держави, а не користь одної чи іншої політичної  сили. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Вячеславович.

Тільки я просив би не випереджувати рішення суду. Яким воно буде –  ніхто з нас не знає. Будемо знати тоді, коли воно буде.

Будь ласка, Вернидубов Іван.

 

10:06:48

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний Адаме Івановичу, дозвольте передати слово Харі Василю Георгійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хара Василь Георгійович, будь ласка.

 

10:07:04

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Я хочу в очередной раз от имени Партии регионов заявить о миротворческой позиции фракции Партии регионов и коалиции в крайне напряженный для нашего Отечества час. Если мы - европейская страна, если мы признаем верховенство права, то все политические силы, и Президент в том числе, должны поддержать предложение коалиции дождаться решения Конституционного Суда – и принять его, каким бы оно ни было.

Учитывая чрезвычайно напряженную ситуацию в государстве,  мы просим Конституционный Суд, поскольку он признал этот вопрос как неотложный, рассмотреть представление народных депутатов о конституционности Указа Президента о роспуске Верховной Рады незамедлительно.

Хочу сообщить вам и следующее. Коалиция в очередной раз вчера протянула руку оппозиции, сделала предложение, пригласив их на 14 часов, а конкретно – фракции «Наша Украина» и «Блок Юлии Тимошенко», на заседание Координационного совета, для того чтобы обсудить ситуацию и найти какие-то выходы из очень сложного положения, в котором находится наша страна. Но, к сожалению, мы констатируем тот факт, что в очередной раз оппозиция проигнорировала это миротворческое предложение. Мало того, нам оппозиция в очередной раз предложила обсудить политические договоренности, которые выглядят хуже ультиматума. Вдумайтесь, что нам предлагают принять. Первое: признать коалицию незаконной. Второе: все решения Верховной Рады после второго апреля признать незаконными. Третье: Указ Президента признать конституционным. Четвертое: наложить мораторий на Майдан. Пятое: принять императивный мандат для народных депутатов. Шестое: провести досрочные выборы. И так далее. Всего 17 пунктов. Как видите, они не хотят ждать решения Конституционного Суда, потому что прогнозируют, что он не сможет оправдать антиконституционность указа Президента. Мало того, Секретариат Президента начал проект,  в котором запускается мысль о том, что любое решение Конституционного Суда будет политическим.

Секретариат Президента и лично Президент оказывают  давление на Конституционный Суд, при этом обвиняя Премьер-министра и коалицию. Разыгрывается это с целью сорвать работу Конституционного Суда. Мы с вами понимаем, что нет смысла ни у Премьер-министра, ни у коалиции давить на Конституционный Суд, поскольку все шито белыми нитками.

Но мало того, есть еще один проект, который начал вчера разыгрываться Секретариатом Президента, и часть судей Конституционного Суда отказывается от рассмотрения этого вопроса, при этом не называя конкретных причин и фамилий, кто на них оказывает давление, причем чисто случайно эти судьи оказались квотой Президента. Они забыли о присяге, гражданском долге и так далее.

Честно говоря, мне по-человечески жаль Президента, которого Тимошенко, Балога и компания втянули в ситуацию, из которой он не может выйти – нет  правовых механизмов  реализации антиконституционного указа Президента.

Поэтому мы в очередной  раз обращаемся к Президенту: отозвать указ, сесть за стол переговоров и вывести страну из черты…

 

Веде засідання  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні депутати! По-перше, я хотів би, щоб у ваших виступах, у наших виступах не було якої нотки образи або що. Ситуація є така, як є. Ми її виведемо на чисту воду на основу Конституції, і це невідворотно. Це станеться так, тому що так передбачає Конституція. Тому ми можемо давати оцінки, але ми нікому не жаліємося, бо так є. „Нема тому ради”, як казали львівяни колись.

А тепер я хотів  би повідомити про те, що в роботі нашого засідання бере… делегація від Державної Думи Росії на чолі з координатором групи дружби між Україною і Росією Лебедєвим Олександром Євгеновичем, і ми раді їх вітати. Вітаємо. (О п л е с к и)

Сідайте, будь ласка.

Слово має Бондарчук Олександр Миколайович.

 

10:11:22

БОНДАРЧУК І.М.

Прошу  передати Мендусю Ярославу  Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Мендусь говорить.

 

10:11:33

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги. Президент Ющенко, видавши антиконституційний указ, вийшов за рамки конституційного поля, порушив присягу Президента і вчинив, на мою думку, посадовий злочин.

За кордоном дії Ющенка вважають такими, які провокують кризу в Україні. Саме через це серйозну стурбованість висловили доповідачі моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Ренате Вольвент і Ханне Северенцин.

Сьогодні для ознайомлення із політичною ситуацією в Україну прибули віце-президент Європарламенту Марек Сівец  та делегація наших колег із Державної Думи. Свою оцінку неконституційному указу Ющенка ближчим часом висловлять також Парламентська асамблея Ради Європи та Венеціанська комісія.

На жаль, Секретаріат Президента продовжує робити кроки з подальшої дестабілізації ситуації в державі. Так, особливу стурбованість викликають вчорашні висловлювання одного із керівників Секретаріату Президента Олександра Чалого, який заявив, що рішення Конституційного Суду не можуть служити виходом із політичної кризи. Секретаріат Президента своїми заявами намагається також дискредитувати всю судову систему в Україні. Це дуже тривожний сигнал для всього суспільства.

Але чому дивуватися? Якщо сам Ющенко назвав рішення Верховного суду про відновлення на посаді губернатора Київської області Жовтяка шоу, і до цього часу не виконав рішення Верховного суду. Хочу нагадати, що Віктор Ющенко став Президентом саме завдяки Верховному суду, рішення якого він тепер, будучи гарантом Конституції, відмовляється виконувати.

Проте, окрім політичних оцінок я б хотів звернути увагу громадян і на вельмисимптоматичну заяву щодо ситуації в Україні, яка пролунала із Австрії. Думка цієї людини повинна бути авторитетною для Президента, тому що цей фахівець, як ніхто інший, може об’єктивно оцінити рівень розсудливості Віктора Ющенка. Це – професор Микола Корбан, який у 2004 році рятував життя Віктора Ющенка після тяжкого отруєння,  нагороджений орденом „За заслуги” і в своєму зверненні до Комітету у закордонних справах Верховної Ради він сказав дослівно наступне: „Повною і адекватною відповіддю на політичну кризу в Україні може бути тільки народне волевиявлення як новому Президентові, так і новому складу Верховної Ради України. грубою помилкою є думка лише про нові вибори до парламенту. Це половинчасте вирішення проблеми. Думаю, що лікар Віктора Ющенка поставив правильний політичний діагноз”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Пономаренко.

 

10:14:35

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Прошу передати слово Алексєєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Алексєєв говорить.

 

10:14:45

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Дякую. Шановні колеги, я хочу почати свій виступ з вислову відомого американського футуролога Елвіна Туфлера. Він сказав, я мовою оригіналу хочу сказати: „Многие из нас знают или чувствуют, в каком опасном мире мы живем. Мы знаем, что социальная нестабильность и политическая неуверенность могут давать выход диким энергиям. Мы знаем, что значит война и экономические катаклизмы и помним как часто тоталитаризм возникал из благородных намерений и социального разрушения. Однако многие, по-видимому, игнорируют позитивные различия между настоящим и прошлым».

Я думаю, що дії сьогоднішньої так званої об’єднаної опозиції саме нагадують ці позитивні розрізнене між справжнім і минулим. Упереджувальні заяви заколотників з так званої опозиції щодо незгоди з рішенням Конституційного Суду в разі, якщо це рішення буде не на їхню користь, яскраво свідчить про дійсні наміри політичних угрупувань, які, спираючись на президентську посаду Ющенка, та за його прямої підтримки мають на меті знищення в Україні засад парламентаризму та встановлення націоналістичної диктатури, про їхню готовність до силового повалення конституційного ладу.

Натомість з боку Коаліції національної єдності жодного випадку щодо можливої незгоди з вердиктом Конституційного Суду не було. Жодне застереження з боку комуністів про тиск Секретаріату Президента і особисто Ющенка, зустрічі останнього з окремими суддями Конституційного Суду і спроби їх винести неправове рішення, а також факти стеження та прослуховування з боку СБУ окремих суддів Конституційного Суду не були спростовані. Вчорашній театралізований демарш декількох суддів Конституційного Суду, які обрані за квотою Президента та „Нашої України”, є саме свідченням того шаленого президентського тиску на суд. Як, до речі, і рішення про перенос майже на тиждень дати розгляду подання щодо неконституційності Указу Ющенка про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. І це в той час, коли вирішується доля країни, вирішується – бути чи не бути єдиній державі Україна. Те, що чинні судді Конституційного Суду, які висунуті на свої посади президентським політичним угрупуванням, скоїли посадовий злочин, публічно поза межею офіційної процедури оголошення результату судових слухань підтримали свого патрона та роботодавця, це ще одне безперечне свідчення брутального втручання Ющенка у діяльність Конституційного Суду.

Сьогодні, коли помаранчеві термінатори разом з Президентом розуміють відсутність правових засад для дострокового припинення повноважень Верховної Ради, коли жоден неупереджений і незаляканий суд може ухвалити законне рішення на їхню користь, вони можуть вдатися до найбрудніших провокацій, навіть до організації замаху на висуванців, своїх же висуванців до Конституційного Суду. Це треба мати на увазі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Бабурін має слово. Мармазов? Вмєсто Бабуріна.

 

10:18:11

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги! Как известно, вчера пятеро судей Конституционного Суда отказались принять участие в рассмотрении дела относительно соответствия Конституции Украины Указа Президента о досрочном прекращении полномочий Верховной Рады под предлогом - оказываемое на них давление со стороны отдельных политических сил. Соответствующее заявление, обращение эти судьи обнародовали на пресс-конференции в Киеве.

Кроме того, эти судьи потребовали предоставить им государственную охрану. Причем, аргументы, которые приводят эти судьи, ну, просто несерьезные, мягко говоря. Так, судья Шишкин заявляет: «Давление лично на него выражается в том, что недалеко  от здания  Конституционного Суда и по всему Киеву  проходят манифестации в поддержку Верховной Рады. Сама Верховная Рада Украины обсуждает тему возможного  прослушивания служебных телефонов судей Конституционного Суда». Кроме того, он не доволен тем обстоятельством, что Премьер-министр страны открыто заявил о том, что  на  председателя Конституционного Суда  оказывают давление со стороны пропрезидентских политических сил. В связи с чем тот  вынужден был подать заявление о своей отставке с поста председателя суда.

Ну, такие аргументы настолько же  убедительны для всех здравомыслящих и честных людей, как и текст  указа Президента   от 2 апреля текущего года относительно оснований роспуска парламента.

Понятно,  что надуманность  своих аргументов не  позволила авторам заявлений сделать официальное обращение в органы прокуратуры с требованием возбуждения уголовного дела согласно Уголовного кодекса. Хотя потребовать себе  государственную охрану  они не забыли.

После такого демарша этих судей сразу же последовала согласованная в секретариате Президента  следующая акция. Представитель  Президента Украины  в Конституционном Суде  Владимир Шаповал заявил, что решение Конституционного Суда относительно  указа главы государства о роспуске Верховной Рады будет иметь сугубо политический характер. По словам Шаповала это объясняется тем, что  судьи уже на другое не способны. И не  потому, что  они плохие или скажем сомнительное качество их подготовки, а потому что они в такой среде находятся, в которой  принять юридическое решение они не смогут.

Позволительно спросить этих судей и представителей Президента. А 2004 год, когда блокировали Верховную Раду, когда  были забиты все улицы, и не только улицы, коридоры Верховной Рады, а когда  тогда приезжали… по сути дела с Украины  не выезжали главы  западных государств и диктовали, что нужно делать, и какое решение тогда  принял Верховный суд, вы помните третий тур?  А позволительно спросить и  этих  судей: они собираются выполнять свою присягу? Что ж получается, мы  избрали  Верховный… Для чего мы собственно  Верховный суд избрали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилинку, дайте можливість, нехай  Євген Васильович уяснить сам те, що він говорить.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Судьи  у нас получают огромную зарплату, имеют дачи, персональные машины,  а когда дело доходит до принятия  решения, часть из них, как зайцы в кусты. Ну, напишите же в крайнем случае заявление,  это будет более честно.

Поэтому мы убеждены, что большинство судей нашего Конституционного Суда  останутся верные данной  присяге, честно, по закону выполнят свой долг  Конституционного Суда, примут судьбоносное для Украины решение – конституционный   или нет был Указ Президента о роспуске Верховной Рады. Тем более это ждет не только Верховная Рада, это ждет   народ Украи6ны.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович. Матвєєв Валентин Григорович.

 

10:22:27

МАТВЄЄВ В.Г.

Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги! Шановні громадяни! Все більше поглиблення політичного протистояння, яке спровокував неконституційний Указ Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, як підтверджує маса  звернень у ці дні до Центрального комітету Компартії України, її парламентської фракції, викликає все більше занепокоєння у багатьох наших співвітчизників.

Для  досягнення реваншистських  цілей, повернення втрачених в результаті  проведення конституційної реформи владних повноважень Президента, відсторонення його любих друзів від влади, політичні помаранчеві авантюристи, схоже, а ми все  більше у цьому  пересвідчуємося, і готові сьогодні на все. Останні дні з новою силою  підтвердили, що указ Президента, хоча і розроблений  за допомогою і сценарієм із-за океану його друзів із Сполучених Штатів Америки, виглядає, як жест відчаю.

Для реалізації своїх намірів Ющенко цинічно використовує навіть святиню православя, святиню світової культури –  Софіївський Собор.

Хто може розрядити цю гостру ситуацію? Розрубати цей гордіїв вузол може тільки Конституційний Суд. Тому тиск, який на нього, я маю на увазі на суд, сьогодні чиниться, це – злочин. Він може бути різний, цей тиск, і по-різному застосований, в тому числі і за сценарієм, який зараз уже почав здійснюватися помаранчевими, який вустами всяких там Кириленків та інших розпочали атаку на ще невідомо яке рішення Конституційного Суду, констатуючи при цьому, що у разі визнання указу Президента неконституційним рішення суду буде нелегітимним, ніким не  буде визнаватися так, як прийняти вродє під тиском.

Який цинізм! Самі тиснуть і при цьому кричать: „Тримай вора!” Оце і є їх справжнє обличчя. Тому сьогодні кожен не заангажований громадянин не буде заперечувати той факт, що Ющенко і його помаранчеві „любі друзі” стали символом розколу України. Мудра, в лапках, політика, яка проводиться цією командою, зовнішня і внутрішня, національна, мовна і релігійна довели до явного розколу суспільство, поставила державу на межу знищення. І на заваді цього став і буде стояти, ми впевнені, єдиний законодавчий орган – Верховна Рада України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна, будь ласка.

 

10:25:43

САМОЙЛИК К.С.

Високоповажні гості, наші сусіди добрі, шановні громадяни України! Я як і всі мої колеги кожен день одержуємо сотні листів, звернень, де наш народ передає свою занепокоєність, свою тривогу за ситуацію в державі. Люди вимагають від нас, народних депутатів України, припинити брехню, бруд, які сіють по всій нашій землі тюльки, як влучно назвав наш мудрий народ Тимошенко Юлю, Луценка та Кириленка. Нехай народ України знає, що таким чином вони змітають свої злочини так звані опозиціонери.

Юлія Володимирівна, поверніть 7,6 мільярдів гривень народу України.  Пане Луценко! Поясніть народу чому ви створили більше, ніж 700 бізнесових структур, користуючись високим посадовим своїм місцем і статусом державного службовця. Ви ж захищаєте свої інтереси. Історія не простить вам розколу України, розбрату нашого суспільства.

Сьогодні на Майдані зібрались сотні тисяч наших співвітчизників з Херсону, з Криму, з Івано-Франківська, Львова, Луганська, Сум. Вони стали на захист Конституції, на захист національних інтересів нашої України, землі своєї, дітей, сімей своїх.

Пане Президенте, не діліть народ на своїх „любих друзів” близьких Вам і на чужих – на тих, хто не поділяє ваші антиконституційні дії.

Ми - всі народ України, ми з великою історією, то ж вийдіть, будь ласка, на Майдан сьогодні, подивіться в очі трударям, яких ви відірвали від нагальних питань, від своїх сімей, домівок і скажіть їм чому ви це  зробили. Чому ви сплюндрували демократію в Україні? Чому ви сплюндрували вибір народу України? Люди чекають від вас пояснення, бо негоже збирати так званих опозиціонерів у себе в Адміністрації Президента. Вийдіть на головний майдан України і скажіть по-чесному чому ви все-таки видали злочинний указ. Чому ви збурили всю Україну? Чому ви свідомо розколюєте Україну, яка віками боролась за свої землі за об`єднання своїх земель? Нада вийти і чесно це сказати, якщо  ви впевнені в своїй правоті. Але цього не відбудеться. Але я думаю, що головний вирок винесе не Конституційний Суд, а винесуть ті люди, яким боль в душі за нашу землю і за наше майбутнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слободянюк, будь ласка. Ви будете? Володимир Михайлович Заплатинський замість Слободянюка. Потім Попеску.

 

10:29:04

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги – депутати, журналісти! Уважаемые коллеги – официальная делегация Госдумы России! Я приветствую вас, людей, которые являются последовательными в своей политике. Напомню, что три недели назад – до указа – состоялось совместное заседание двух комитетов по экономической политике Госдумы России и Верховного Совета Украины. И указ не остановил наших взаимоотношений. Спасибо, что вы и сегодня здесь, рядом с нами. (О п л е с к и)

Уважаемые коллеги, я хотел бы напомнить всем ветвям власти Украины, что закончился первый квартал, по которому можно подвести итоги. Показатели роста экономики в Украине одни из лучших в мире. В мире, я не ошибся. И хочу, чтобы это слышал Секретариат Президента, и лично Виктор Андреевич как экономист. В мире! И говорить об экономическом кризисе сегодня при таком росте промышленного производства, экономических показателях – это, мягко выражаясь, абсурдно.

Сегодня мы, те, кто продолжает работу законодательно, согласно Конституции, – это большинство, состоящее из трех фракций и 23 депутатов, которые поддерживают большинство и принимают работу каждый день в зале Верховного Совета, а я хочу напомнить, что это каждый девятый из оппозиции, общего ее количества: 129 бютовцев и 82 нашеукраинца. 24 человека – это каждый девятый из состава, пришедших в Верховный Совет. Задумайтесь! Это не один, который ошибся и изменить готов свое мнение,  – это 24 человека.  Они сегодня в зале.

Я хочу сказать, что все эти люди глубоко взволнованы происходящим. И в связи с этим завтра в 14.30 состоится расширенное заседание Комитета по экономической политике Верховного совета Украины, на которое приглашены и будут участвовать первый вице-премьер-министр Азаров, вице-премьер-министр Табачник, ряд министров, председатели госкомитетов, все научные руководители институтов экономических страны, общественность и профсоюзы.

Я приглашаю работников секретариата услышать их мысль, если она есть, экономическую о том, что же все-таки происходит, я приглашаю депутатов членов комитета из оппозиционных фракций для того, чтобы обменяться мнениями. Завтра страна услышит, какова экономика в государстве.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має Попеску Іван Васильович.

 

10:32:22

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, вельмишановний український народ  і громадяни усіх національностей, Христос Воскрес!

Замість того, щоб ми знаходилися зараз зі своїми сімями, зі своїми хворими батьками, замість підготовки до посівної та працювати заради покращання життя, ми змушені в парламенті і на майданах відстоювати нашу Конституцію, наші права свободи від посягань політичних авантюристів.

Шановні колеги, указ про дострокове припинення повноважень Верховної  Ради, який не базується на 90-тій статті Конституції не може бути підставою для позачергових виборів і розпуску Верховної  Ради, оскільки він не конституційний.

Тиск з боку прибічників Президента на Конституційний Суд вже призвів до оголошення перенесення розгляду щодо неконституційності указу на більш пізній строк.

Паралельно деструктивні сили, намагаючись дестабілізувати ситуацію в країні, поширюють різні слухи і міфи. Я хочу розвінчати деякі з них.

Перший міф полягає в тому, що задумані авантюристами дострокові вибори принесуть перемогу помаранчевим – це  неправда, оскільки соціологія доводить, що підтримка Партії регіонів  і коаліції в суспільстві підтримується більшістю громадян нашої країни.

Другий міф, що хоча в Державному бюджеті на це не передбачені кошти, вибори можна провести і за рахунок коштів місцевих бюджетів. Але це прямо заборонено законом, і ми попереджаємо всіх тих, хто виділить на це кошти без затвердження змін до Державного бюджету, що вони підпадають під кримінальну відповідальність.

Третій міф. Що після антиконституційного указу Верховна Рада не чинна і не має повноважень. Це ще більш політичне лицемірство. Оскільки всі міжнародні організації визнають повноваження Верховної Ради, і прикладом цього є участь 16-20 квітня делегації Верховної Ради України в черговій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Віце-спікер Європарламенту Марек Сівец офіційно зустрічається сьогодні з Головою Верховної Ради. Тощо.

Четвертий міф. Що Віктор Ющенко – демократ. Але згадаємо зняття за його вказівкою посла України в Австрії тільки за те, що на законних підставах були відкрити візи для представників опозиції однією із середньоазіатських країн, режим якої політичні прихильники Президента України називають неконституційними.

Прикладів таких можна привести безліч. Але який є вихід сьогодні? Для Президента України – відмінити неконституційний указ. Але ми розуміємо, що йому цього не дадуть авантюристи з його оточення. Тоді для нас усіх вихід один – дочекатися справедливого рішення Конституційного Суду і не піддаватися різного роду провокаціям. Якщо хоч одна краплина крові розіллється, вона стане на совісті Віктора Андрійовича Ющенка. Йому не буде пощади ні на цій землі, ні потім.

Ми впевнені, що Україна буде єдиною демократичною, правовою державою, а закон і право переможуть. І як віруючий...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд дайте йому.

 

ПОПЕСКУ І.В. І, як віруючий, я в цьому впевнений, тому що Христос Воскрес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. (О п л е с к и). 

На четвертий день, пам’ятаєте, раніше говорили нам, уже сообщили. Так. Будь ласка, від "Нашої Україна" Гнатенко наполягає на коротенькій інформації про переговори вчорашні із Міністерством оборони. Прошу.

Лев Миколайович Гнатенко, генерал-лейтенант. Це я для Катерини Семенівни пояснюю, бо вона завжди на військових дивиться так.

 

10:36:15

ГНАТЕНКО Л.М.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые теле- и радиослушатели, уважаемые представители средств массовой информации!

После нашего посещения подразделения специального назначения Главного управления разведки Министерства обороны, которое незаконно было приведено в повышенную степень боевой готовности с выдачей боевых боеприпасов, группа народных депутатов Верховной Рады Украины по обороне и безопасности: Гнатенко, Антипов, Бульба и Калашников, инициировали 10 апреля в 9.30 встречу с руководящим составом Министерства обороны и Генерального штаба Украины.

Были обговорены 3 вопроса. Первое, конституционная основа деятельности вооруженных сил. Второе – об улучшении условий взаимного информирования о повседневной деятельности частей, соединений вооруженных сил, о согласовании планов гражданского демократического контроля за деятельностью армии. Могу доложить общественности, что несмотря на ряд противоречий в оценке действий, положений Конституции, Законов Украины, благодаря активной деятельности депутатов Верховного Совета нам удалось решить главную задачу – получить гарантии со стороны Министра обороны Гриценка и начальника Генерального штаба Кириченка о невмешательстве вооруженных сил в процесс противостояния между конфликтующими политическими силами.

Матери и семьи военнослужащих могут спать спокойно. Мы, депутаты Верховного Совета, будем продолжать мониторинг выполнения договоренностей и гарантий, что не дадим втянуть армию и другие вооруженные формирования во внутренние конфликты и разборки. Сегодня мы хотим побывать в гостях в десантно-штурмовой бригаде в городе Житомире.

Вторая часть моего выступления. Только ленивый не говорил о том, о проблемах нашей армии, социальной защите военнослужащих, членов их семей. Это и боевая готовность, старение техники и вооружения, утилизация боеприпасов. Более 60 тысяч семей военнослужащих ждут квартиры более 10 лет. Не полностью выполняются законы о социальных гарантиях военнослужащих и ветеранов армии, других силовых структур. На все нужны деньги и нужна эффективно работающая экономика.

В 2007 году уряд Виктора Януковича впервые за последние годы сделал серьезные шаги навстречу армии. По итогам первого квартала увеличен общий бюджет Министерства обороны. За счет этого повышения предоставлено право Министру обороны премировать и компенсировать должностные оклады, что значительно повышает уровень их денежного довольствия.

В десятки раз увеличено расходы на повышение боевой готовности техники и вооружения: 52 миллиона – уряд Тимошенко, 161 – уряд Еханурова, 900 миллионов  – уряд Януковича. Выполняются рекомендации Верховной Рады Украины по обеспечению жильем военнослужащих. Решается ряд других проблем. Страна и армия стали на путь развития.

Я обращаюсь к Виктору Андреевичу Ющенко как Верховному главнокомандующему и Президенту Украины, если страна будет ввергнута в новую избирательную кампанию, экономика, а вместе с ней армия и ее программы, будут отброшены назад. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, ми завершили обговорення, вірніше, виступи за ініціативою депутатів стосовно тих питань, які найбільше турбують сьогодні їх, бо вони турбують не лише суспільство. І природно, що всі торкалися теми, пов’язаної із виданням Указу Президента від 2 квітня. Зрозуміло, що прикро всім, очевидно, коли ми спілкуємося із інститутом Президента в такий спосіб. Так би не повинно було бути. І розуміємо прекрасно, що це не додає авторитету державі і представникам цих інститутів влади, і депутатам, і Президенту, і Кабінету Міністрів, бо люди нас бачать як єдину владу. І треба це все забезпечити.

Одна користь від цієї дискусії, котра відбувається сьогодні в суспільстві – що  люди починають читати Конституцію, люди починають знайомитися з правом, з своїми правами і обов’язками, дають оцінку тому, що відбувається. І все більше і більше людей переконуються, - Указ Президента неконституційний, незаконний. І вони починають читати, в тому числі 19-ту і інші статті Конституції, яка передбачає, що не можна виконувати те, що не відповідає закону і Основному Закону, себто Конституції України. В цьому є користь, і пізнання це потрібне. Ясно також, що сьогоднішня ситуація негативно відбивається на економіці і не тільки. Як сказала Голова Фонду державного майна, котіровка наших акцій впала в 12 разів за кілька днів. Це прямі збитки для держави. Ми цього не повинні забувати, ми повинні скоріше вирівнювати ситуацію.

Сьогодні багато хто виступав, коментуючи прес-конференцію вчорашню п’яти суддів Конституційного Суду. Ми не повинні робити  якісь дискусії з суддями, аби це не сприймалося як тиск на них, але, з іншого боку, ми повинні давати оцінку того, що відбувається. Участь у прес-конференціях і політична діяльність суддів Законом про Конституційний Суд не передбачається, точніше сказати, вона заборонена. Судді не мають права давати оцінку правову тим чи іншим актам, в тому числі  і указу Президента. Суд має дати, але не окремі судді. А ми  чуємо на вчорашній прес-конференції, що це відбулося.

Навпаки, судді, зобов’язуючись не брати участь у засіданні, добиваючись собі охорони і нібито вже після того зобов’язані брати участь у засіданні, дають оцінку конституційності указу Президента і неконституційності  рішення Верховної Ради. Це взагалі не просто довільне тлумачення правових норм, це пряме порушення Закону про Конституційний Суд. І ми це повинні знати, повинні давати відповідну з цього приводу оцінку і орієнтацію для людей.

Ми чуємо репліки колишнього судді Конституційного Суду, який сьогодні є правовим радником у Президента, Шаповала про те, що, бачите, суд буде приймати політичні рішення. А де це він взяв, я хотів би знати? У  Законі про Конституційний Суд, у самій Конституції функція суду визначається як  обов’язок давати висновки щодо  відповідності Конституції тих  чи інших правових актів. І все,  не політичні оцінки. І ми сподіваємося на те, що ці оцінки будуть саме такі, як визначено в основному законі.

Чому ми  переконані  у тому, що рішення Конституційного Суду буде правовим  і зійдеться  із  оцінкою Верховної Ради  указу Президента? Да тому що указ  виданий нібито на основі тлумачень у 90-й статті  без відсилки на цю статтю, бо жодної  підстави для дострокового припинення повноважень парламенту немає. Парламент працює так, як він створений на основі Конституції, Регламенту  Верховної Ради, відсилка на що є також у Конституції в тій же 90-тій статті, 83-тій, в інших статтях Конституції. Тому ми маємо право говорити, маємо підстави говорити, що цей указ неконституційний, і він неправочинний на території України. Та, власне кажучи,  якби хто його виконати,  провести дострокові вибори, то  за  нормами закону реалізувати його у той термін, який  передбачений для іншої зовсім  ситуації у 90 статті, його здійснити не можна, і всі це прекрасно розуміють. Тому  треба мати на увазі і цю обставину.

Я вже не згадую про  просто не те що некоректний, я  не хотів  би якесь грубе слово  вживати, бо мова йде про трибуну парламенту, про   мікрофон законодавчого органу, але виступати сьогодні представнику Апарату  Президента і  говорити про  те, що парламент не працює,   розпущений і таке інше, це верх цинізму і  такого, знаєте, правової безграмотності, а ще тим паче, коли говорить людина, яка справді має грунтовну підготовку, як дипломат,  загально-юридичну має підготовку. Такого робити не можна. Люди добрі, хочете звернутися, да ви читайте Конституцію, користуйтеся нормами, принципами правової держави, яка передбачає, найперше,     безперервність дії влади.

Парламент буде працювати  до  того дня, поки  новий парламент не буде приведений до присяги. Я  переконаний, це станеться обовязково в 11 році, але не  сьогодні чи так, як комусь заманеться, бо інакше ми перетворимо на   суцільний виборчий процес політичну ситуацію в Україні, а саму державу перетворимо на, вибачте, загроза у тому є, на колишню Югославію. Цього  не можна допустити.

Ми – люди відповідальні, ми не повинні  того допустити. Я сподіваюся, що і Президент, я вірю, що він так само  стурбований ситуацією. І ми прекрасно розуміємо, що і  зарубіжні наші колеги, і спостерігачі, і ті, що моніторинг здійснюють від  інститутів європейських в Україні, вони прекрасно розуміють,  що вся справа в нас, у політиках, які сьогодні здійснюють владу  в Україні. І ми повинні найти цей компроміс. Але одна обставина обовязково, ми повинні і можемо  компроміс знайти тільки на основі Конституції, інших варіантів не існує. Якщо хтось спробує шукати якісь паліативи, вибудовувати якісь  політичні конструкції, то добра від того для держави не буде. Тільки Конституція в основі всіх компромісів. Ми на тому стоїмо і будемо стояти і цю лінію обов'язково реалізуємо, оскільки вона правдива, оскільки вона виходить з інтересів держави і кожної людини, хто проживає у нас. Спасибі. (О п л е с к и)   

Розглядається питання, реєстраційний номер 1065 і 2691, -  проект Закону про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Доповідає Людмила Кириченко – народний депутат і Василь Хара… Тоді міністр праці, вибачте, заступник міністра праці та соціальної політики. Галиця Георгій Костянтинович запрошується на трибуну, щоб доповісти суть документу.

 

ГАЛИЦЬ Г.К.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України! На ваш розгляд вноситься урядовий законопроект про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Законопроектом передбачається, перше, консолідація в уповноваженому органі, яким визначено Пенсійний фонд, подібних для усіх фондів соціального страхування функцій, а саме: збору страхових внесків, обліку страхувальників, прийняття звітності, контролю за повнотою та своєчасністю справляння внесків, стягування заборгованості зі сплати.

Друге. Запровадження єдиної бази для нарахування внесків, ведення однакового звітного періоду єдиної форми звітності, єдиного реєстру соціального страхування.

Третє. Запровадження в Україні єдиного соціального внеску на соціальне страхування, який сплачуватиметься одним платіжним дорученням.

Основною метою запровадження єдиної системи збору, обліку та контролю за сплатою страхових внесків є створення умов для зростання сукупної бази нарахування страхових внесків, підвищення рівня охоплення всіх категорій осіб, які підлягають соціальному страхуванню, тобто зростання рівня надходження кошті до усіх страхових фондів за рахунок  кращого контролю. Об`єктом для нарахування єдиного соціального внеску буде єдиним для всіх фондів соціального страхування та однаковим для роботодавців і фізичних осіб.

Законопроектом пропонується, щоб розмір єдиного соціального внеску, відповідно для роботодавців та застрахованих осіб та пропорції його розподілу між видами соціального страхування за результатами актуарних розрахунків за поданням Кабінету Міністрів України встановлювалися Верховною Радою України. При визначенні розміру єдиного соціального внеску враховуються кошти на існуючі види соціального страхування, які розподіляються між відповідними фондами.

Крім цього, у законопроекті визначені… передбачені особливості сплат єдиного соціального внеску для фізичних осіб підприємців, які обрали спеціальну спрощену систему оподаткування. Оскільки від розміру сплаченого внеску залежатимуть розміри страхових виплат, таким платникам надано право самостійно визначати суму доходу, з якою справлятиметься єдиний соціальний внесок. Внесок поступатиме на спеціальні рахунки, які будуть кодифіковані по платниках, залежно від класу професійного ризику виробництва та від особливості сплати внеску по окремих платниках. Розщеплення єдиного соціального внеску в  автоматизованому режимі здійснюватиме Державне казначейство і на наступний день кошти надходитимуть до централізованих рахунків фондів соціального страхування. З рахунків, відкритих у Державному казначействі, можливо здійснити тільки операції щодо перерахування страхових коштів на рахунки фондів, відповідно до визначених законом пропорцій та повернення помилково сплачених сум єдиного соціального внеску та штрафів. Тим самим виключається можливість втручання Пенсійного фонду в розподіл сум єдиного соціального внеску.

Законопроектом передбачено збереження порядку розрахунку диференційованих розмірів страхових тарифів на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Віднесення видів діяльності до класів професійного ризику виробництва залишатиметься за Кабінетом Міністрів України.

Законопроектом ліквідовується здійснення роботодавцями страхових виплат в рахунок страхових внесків в так звані взаємозаліки.

За таким порядком фінансування матеріального забезпечення буде посилено контроль за використанням коштів фонду з тимчасової втрати  працездатності та фонду від нещасних випадків на виробництві. Виплати за рахунок коштів фонду з тимчасової втрати працездатності до запровадження щомісячної персоніфікованої  звітності здійснюватимуться, як і сьогодні, підприємствами. Проектом передбачено, що фонд повинен в пятиденний термін перераховувати кошти роботодавцю відповідно до поданої ним заявки.

Реалізація законопроекту дозволить, по-перше, більш раціонально використовувати кошти соціального страхування за рахунок уникнення дублювання страховими фондами функцій, повязаних з формуванням страхових коштів; друге – забезпечити повну прозорість фінансових потоків для субєктів системи загальнообовязкового державного соціального страхування; третє – надасть можливість застрахованим особам у будь-який час отримувати інформацію про сплату за них страхових внесків роботодавцем; пяте – в більшій мірі переорієнтувати функції та структури фондів соціального страхування на роботу із застрахованими особами та на профілактичні заходи; і шосте – запровадити загальнообовязкове державне соціальне медичне страхування без збільшення навантаження на фонд оплати праці. Дуже шкода: вчора в порядку денному Верховної Ради стояли законопроекти про запровадження загальнодержавного медичного соціального страхування, і, на наш погляд, було б добре, якби вони розглядалися і приймалися разом із Законом про єдиний соціальний внесок. Тоді ми змогли би таким чином більш повно завершити реформу системи соціального страхування в Україні.

З прийняттям запропонованого вам законопроекту зберігається побудована в нашій країні система соціального страхування, тобто страховий принцип фінансування видатків на соціальну сферу, відокремлення коштів Державного бюджету і бюджету соціального страхування, управління фондами на паритетних засадах представниками тих сторін, за рахунок яких формуються кошти фондів, тобто роботодавців, профспілок та держави. Друге: залишаються всі існуючі страхові фонди, а за фондами зберігаються їх основні функції: керівництво та управління окремими видами соціального страхування, акумуляція страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечення фінансування виплат за соціальним страхуванням та інші функції згідно зі статутами фондів та відповідними законами. І, по-третє, зберігається процедура визначення розмірів страхових внесків за погодженням із соціальними партнерами. Пропозиції про розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами соціального страхування буде вносити Кабінет Міністрів України за результатами актуарних товарних розрахунків фондів та за погодженням  з  організаціями роботодавців в профспілок.

Урядовий законопроект отримав позитивний висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної  Ради України, Комітету Верховної  Ради з соціальної політики та праці, інших комітетів парламенту з пропозицією прийняти його за основу.

Надані зацікавленими органами  зауваження до конкретних положень законопроекту будуть  опрацьовані та враховані до другого читання робочою групою, до складу якої увійдуть представники Міністерства праці і принципова домовленість із  Комітетом соціальної політики та праці з цього приводу є.  Прошу підтримати зазначений законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до доповідача є?

Немає, сідайте, будь ласка.  Ви зверніть увагу…

Було, да? А! То запишіться, будь ласка.

Шість… десять хвилин давайте. Матвєєв.

 

10:54:44

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Цибенку.

 

10:54:50

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Валентин Григорович.

Шановний доповідачу!  Ну, проблема, власне кажучи, яку намагаємося врегулювати через цей проект закону, вона відома. Більше того, вона „з бородою”, як то кажуть. Ми намагалися кілька разів до неї підходити з різних позицій, в тому числі і щодо створення окремого додаткового фонду, який би справляв і адміністрував ці всі внески.

Але я вважаю, що в цьому проекті зроблено крок вперед у вирішенні цієї проблеми: і в депутатському проекті, і в проекті урядовому є свої позитиви.

Але скажіть, будь ласка, чи реально з вашої точки зору, я, власне кажучи, вважаю, що  нереально, прийняти і запровадити цей закон з 1 липня, бо проблема непроста і потребує дуже  серйозного опрацювання, в тому числі з урахуванням думок комітетів.

 

ГАЛИЦЬ Г.К. Дякую за запитання, шановний Петре Степановичу.

Починаю з кінця. Звичайно, дата, яка стоїть у проекті – 1 липня 2007 року – це нереальна дата. Я вже говорив у своєму виступі про те, що найоптимальніше було б – запроваджувати закон про єдиний соціальний внесок.

Разом із законом про медичне соціальне страхування і з запровадженням накопичувального рівня пенсійної системи і найоптимальнішим, на наш погляд, часом для цього було б перше січня 2009 року. Тому що пропонований вам закон методологічний. Я говорив про те, що розміри єдиного соціального внеску, пропорції розподілу і так далі будуть визначатися, очевидно, що окремими законами, які будуть прийматися відповідно до процедури.

До появи цього урядового законопроекту були зареєстровані три законопроекти шановних народних депутатів пані Кириченко, який сьогодні оголошений, Ярослава Сухого і Віталія Хомутинніка. І урядовий законопроект, який сьогодні внесений на ваш розгляд, містить пропозиції з цих законопроектів, які починали розроблятися ще у 2003 році. І, на наш погляд, пропонований вам проект врахував ті положення, які були у зазначених законопроектах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Стоян.

 

10:57:06

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу, безумовно, спроба звести в єдину систему збір та облік внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це дуже добре, тому що сьогодні ми знаємо, ці внески розпорошені по чотирьом фондам.

І я хочу сказати, це дасть можливість нормально реалізувати роботу. Але у мене до вас є два питання. Перше питання. Чи у результаті такого зведення докупи внесків, чи передбачається збільшення розміру внесків від фізичних осіб? Це перше питання.

І друге. Ось у заключенні, яке дає Науково-експертне управління, вони кажуть, що у цьому законі, який ви пропонуєте, 2691, а ми маємо намір його підтримувати, це урядовий законопроект, передбачено, що тепер не будуть виплачуватися, гарантії давати, соціальний захист до трьох років при народженні дитини. Це віддається на відкуп уряду. Я думаю, це не зовсім правильно. Чому? Тому що соціальне страхування, коли людина страхується, вона повинна не тільки себе застрахувати, а і при народженні дитини. Це повинні бути солідарні відрахування, від нарахувань від людей і від уряду.

Чи дійсно ви вилучаєте із цього закону соціальний захист громадян за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Дякую.

 

ГАЛИЦЬ Г.К. Дякую за питання, шановний Олександре Миколайовичу.

Справа у тому, що запропонованим законом не визначаються розміри страхових внесків і їх розподіл між роботодавцем та фізичною особою. Але його прийняття, якщо ми не говоримо про запровадження останнього виду  соціального страхування, передбаченого основами законодавства України про соціальне страхування, тобто про запровадження медичного страхування, то і, скажімо так, єдиний соціальний внесок – це єдиний платіж. Але ми сьогодні не говоримо про диференціацію чи зміну розмірів страхового внеску.

Якщо переходити до вашого наступного питання стосовно виплат по народженню дитини, по догляду за нею до 3 років, на сьогоднішній день Державним бюджетом України на 2007 рік ці програми визначені як не страхові програми і вони фінансуються не з коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності, а як державні програми, які фінансуються з Державного бюджету України. На наш погляд, таке ваше рішення було правильним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий.

 

10:59:33

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя.

Шановні колеги, я хочу звернутися до тих, котрі слухають наш репортаж сьогодні, особливо ті, які дуже плакали, що ми не виконуємо універсал. Ми, до речі, приступили до реалізації пункту 19 універсалу стосовно взяття на себе зобов’язання коаліційним урядом - прийняття законопроекту про єдиний соціальний внесок. І Георгій Костянтинович тут міг би більше сказати про те, що єдиний соціальний внесок – це одна із складових частин, елементів більш складного процесу взагалі вдосконалення податкового законодавства України, про що також йшлося в цьому пункті 19 універсала. Ті ж, хто сьогодні розмазують помаранчеві соплі, напевно самі цього універсалу не читали, то не знають, на відміну від нас, які вперто, наполегливо, реалізують його в життя.

Георгій Костянтинович, таке запитання. Скажіть, будь ласка, чи вдасться уряду гармонізувати в послідуючому єдиний соціальний внесок із тим законопроектом, про який ви щойно казали, законопроектом про запровадження загальнообов’язкового державного соціально-медичного страхування як окремого виду соціального страхування? Дякую.

 

ГАЛИЦЬ Г.К. Дякую за питання, шановний Ярославе Михайловичу.

Дійсно, по відношенню до Міністерства праці і соціальної політики України єдине положення Універсалу національної єдності, яке нас стосувалося, це розробка і подача відповідного законопроекту, який сьогодні представлений на вашу увагу.

Прийняття одночасно, запровадження одночасно закону про єдиний соціальний внесок і законопроекту про медичне і соціальне страхування, автором якого є ви, Ярослав Михайлович, дозволить нам або мінімізувати, або взагалі не підвищувати розмір страхових виплат за рахунок економії на адмініструванні єдиного соціального внеску, і таким чином ми зможемо ввести в дію весь комплекс необхідних складових соціального страхування без збільшення або без суттєвого збільшення навантаження на фонд оплати праці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Матвієнков.

 

11:01:40

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый докладчик! Мы на фракции рассматривали этот законопроект, у нас нет сомнений о том, что нужно делать шаг в этом направлении. В свое время мы приняли закон о снижении подоходного налога, но мы не сделали второй шаг – по снижению навантаження на заработную плату и практически мы не добились того, чего мы бы хотели добиться при выводе заработной платы из тени.

Основные моменты – это прозрачность работы этих фондов. То, что сегодня вызывает определенные нарекания. Их счета, их механизмы использования средств. Это вызывает сомнение.

И второй момент – снижение налогового преса, то, что идет, о чем мы сегодня говорим, на товаропроизводителя. Именно то, что позволит сегодня вывести заработную плату из тени и создать нормальные прозрачные условия. Но мы понимаем, что в данном законопроекте очень много нюансов, которые требуют согласования ко второму чтению. Нужно будет проводить круглые столы, нужно будет радыться с товаропроизводителями, нужно будет радыться с Комитетом промышленной политики.

Поэтому мы за то, чтобы принять его в первом чтении, но за сотрудничество по серьезной доработке этого законопроекта. Спасибо.

 

ГАЛИЦЬ Г.К. Спасибі. Відповідаючи на ваше питання я повністю солідаризуюсь з тим, що ви сказали. Я вдячний комітетам, які розглядали законопроект перед цим і дали йому позитивну оцінку за умови подальшого доопрацювання багатьох конкретних речей. У нас є принципова домовленість з Комітетом соціальної політики та праці про створення робочої групи із залученням представників профспілок та роботодавців для того, щоб до другого читання всі норми належним чином відшліфувати.

Що стосується прозорості роботи фондів соціального страхування із запровадженням цього закону, на наш погляд, вона суттєвим чином зросте. Бо, по-перше, кошти будуть проходити, внести будуть проходити через механізм Державного казначейства. І, по-друге, буде створено державний реєстр соціального страхування, у складі якого будуть  і страхувальники, і застраховані особи. Ці платежі  будуть персоніфіковані, як в системі  Пенсійного фонду. І таким чином кожен суб’єкт, на кого буде поширюватися дія цього закону,  буде мати змогу отримати найповнішу  інформацію про стан своїх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Садовий,  запитання останнє.

 

11:03:56

САДОВИЙ М.І.

Микола  Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Я повністю  підтримую свого колегу  соціаліста Матвієнкова. І в продовження його запитання і думки вам таке запитання.

Як ви вважаєте, чи не доцільно  об’єднати нам оці чотири фонди, які є, бо дійсно  у цих чотирьох фондів в обороті кошти, вони  не в прозорому обороті. Яким  чином здійснювати  збір відповідної документації?

Далі. Люди також  не завжди можуть розібратися у який же ж фонд іти із того чи іншого напрямку, коли необхідно  відповідну допомогу отримати. Тому ми підтримуємо саму ідею  про те, що   необхідно у цьому напрямку працювати і будемо у першому читанні підтримувати, але при великій подальшій роботі.

А до запитання вертаюся: як ви дивитеся на  ідею об’єднання  оцих фондів, щоб  був один єдиний…

 

ГАЛИЦЬ Г.К. Дякую  за запитання.

Справа у тому, що у нас є на сьогоднішній день три фонди соціального страхування від безробіття,  від нещасних  випадків з тимчасовою втратою працездатності з бюджетом на нинішній рік приблизно 10 мільярдів гривень. І  є Пенсійний фонд  України  з бюджетом  приблизно 90 мільярдів гривень, який і по принципах управління, і по принципах виплат трошки  відрізняється від діючих фондів соціального страхування, хоча природа  цих фондів за великим рахунком одна.

Ми говоримо про те, що запропонованим законопроект  значно спрощується робота  для страхувальників, тому що вони будуть платити одним платіжним дорученням  єдиний соціальний внесок. І безперечно, якщо відверто говорити, то  найбільші дивіденди  з цього закону, на наш погляд, отримають саме роботодавці, які будуть платити ці внески.

Стосовно прозорості роботи  фондів соціального страхування, це тема достатньо безкінечна.  До речі, на цьому тижні  у другому читанні парламент має розглядати  один із  законопроектів, який посилює прозорість і  публічність роботи фондів. Я сподіваюся, що  ви підтримаєте  цей законопроект, і він   також буде працювати на вирішення 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Від комітету Хара Василь Григорович, будь ласка.

 

11:06:34

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Несколько   слов об истории этого вопроса. Депутаты прошлого созыва помнят, что несколько законопроектов рассматривали в этом зале, и ни один не набрал нужного количества голосов, поэтому не стал   законом в нашей стране, поскольку они были не готовы к тому, чтобы   претендовать на закон, который упорядочит работу фондов социального страхования.

То, что предлагается сегодня,  коренным образом отличается от тех законопроектов, которые  предлагались ранее.  Эти законопроекты учитывали все те недостатки, которые были высказаны народными депутатами и специалистами, и комитетами, и  поэтому их сегодня можно рассматривать в качестве зрелого законопроекта.

Коротко скажу о законопроекте народного депутата Кириченко, номер 1065. Комитет рассмотрел   его на своем заседании  еще в ноябре 2006 года и принял решение рекомендовать Верховной Раде  на доработку,  поскольку там есть  значительные недостатки. Но тем не менее комитет предлагает  все хорошее, что есть в этом законопроекте, учесть при доработке ко второму чтению правительственного законопроекта номер 2691.

Учитывая то, что  каждому из вас выдали  вот такие замечательные материалы, в которых четко и красиво  прописаны преимущества данного законопроекта, я очень коротко  остановлюсь на основных моментах, что хорошего несет в себе предлагаемый  Кабинетом Министров  законопроект  о едином социальном взносе.

Первое и самое главное, наверное. За счет увеличения количества  страхователей, а в Пенсионном фонде в отличие от остальных фондов социального страхования он наиболее полный, отличается десятками тысяч страхователей, можно без увеличения страхового фонда получить дополнительно взносы  около 600 миллионов гривен.

Второе. Введение единого социального налога  будет очередным  шагом, пусть не окончательным, но все-таки шагом,  выведения заработной платы из тени.

Третье. Будет обеспечена полная прозрачность  финансовых потоков в системе социального страхования. Мало того, что усилен контроль государства за деятельностью. Во-вторых, будет только одна строчка движения финансов во всех фондах. И третье – отчеты всех финансовых фондов будут публиковаться ежегодно в «Голосе Украины», в «Урядовом курьере» и в других средствах массовой информации, что будет для публичного обсуждения.

Четвертое. Обеспечит более эффективный учет взносов за счет персонификации по всем видам социального страхования, даст возможность застрахованным лицам в любое время получить информацию об оплате как своих, так и взносов работодателей за них.

Пятое. Повысит ответственность работодателей за своевременную и в полном объеме уплату страховых взносов. Шестое, упростит процедуру расчета: вместо четырех платежек, подаваемых работодателем в различные периоды, будет подаваться к исполнению лишь одна платежка. В связи с этим упростится учет и отчетность по финансам фондов социального страхования. И седьмое – защитит застрахованные лица при банкротстве предприятий, выплатив все положенные социальные пособия. К сожалению, на сегодняшний день эта норма не действует.

Суть вообще законопроекта Кабинета Министров о единой социальной системе сбора и учета взносов на общеобязательное государственное социальное страхование заключается во внесении изменений в основы общеобязательного государственного социального страхования, профильные законы о фондах социального страхования, которых мы имеем сегодня три, и собственно в Пенсионный фонд, а также в Уголовный кодекс, Криминально-процессуальный кодекс, в Закон о банкротстве и другие законы, которые связаны в той или иной степени с социальным сбором.

Главное научно-экспертное управление Верховной Рады поддерживает законопроект, высказал целый ряд замечаний, Министерство финансов, фонды социального страхования, в том числе Пенсионный фонд, Министерство труда, Государственная налоговая инспекция, Государственное казначейство, Национальный банк, комитеты по вопросам правовой политики, по делам пенсионеров, ветеранов поддерживают данный законопроект, и каждый из них внес свои конкретные предложения. Так же поддерживает эти предложения, этот законопроект, и Федерация профсоюза Украины, хотя она высказала ряд замечаний и высказывает предостережения, что если не будут учтены, то это может нанести ущерб интересам застрахованных особ, осиб.

В связи  с этим я хочу сказать, что действительно законопроект имеет недостатки, но эти недостатки не глобальные, не системные, поэтому они могут быть учтены при подготовке ко второму чтению. В связи с этим Комитет по вопросам социальной политики и труду предлагает принять его, законопроект Кабинета Министров номер 2691 в первом чтении.

Прошу поддержать решение комитета Верховной Рады. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Сідайте, будь ласка. Є бажаючі висловитися? Запишіться.

Спочатку від фракцій. А потім всі, хто бажає.

Садовий перший, будь ласка. Ви передаєте Бондарчуку Івану Миколайовичу від фракції соціалістів. Будь ласка.

За ним виступатиме Стоян від Партії регіонів. 12 хвилин на обговорення.

 

11:12:20

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі та телеглядачі! Верховна Рада України, яка на підставі Конституції продовжує працювати і виконувати свої обов`язки, щодня розглядає десятки законопроектів та проектів постанов, які у своїй сукупності дозволяють удосконалювати, шліфувати національне законодавство, робити його таким чином ефективніше. От і сьогодні ми  розглядаємо дуже важливий законопроект, який спрямований на посилення соціального захисту наших співвітчизників. Уже мої колеги і від комітету, бо цей комітет… бо цей законопроект проходив через наш комітет, який є профільним при розгляді його, і наша фракція – фракція Соціалістичної партії України – підтримує сьогодні його  в першому читанні і відправлять на доопрацювання доля того, щоб врахувати усі ті зауваження, які надходили і надійшли від Головного науково-експертного управління, які надійдуть від суб`єктів законодавчої… права законодавчої ініціативи та від інших організацій, зокрема від профспілок тощо.

Заступник міністра говорив про те, що ми створили робочу групу по доопрацюванню цього закону, яку очолює Василь Георгійович Хара. І ця група уже працює. Передбачено проведення круглих столів, інших заходів в цьому плані.

Цей законопроект буде розглядатися і прийматися одночасно і, можна сказати, паралельно з Законом про соціальний діалог в Україні, внесеним Президентом України, і який уже пройшов усі необхідні стадії підготовки. Найближчим часом може розглядатися безпосередньо на сесії Верховної Ради і прийматися.

Безумовно, ефективність нашої роботи могла б бути вищою, якби депутати не відволікалися на участь у заходах, в яких вони беруть участь вимушено, а, по-друге, якби у засіданнях брало участь більше представників від опозиційних фракцій, які б опонували нам, а в результаті рішення, які ми приймаємо, були б збалансованішими.

Я думаю, що незабаром більше їх братиме участь в роботі сесії та комітетів, найперше повернуться ті, яких не включать до списків, так званих зіц-списків, і які не матимуть ніяких моральних зобовязань по відношенню до своїх вождів. Цей законопроект буде допрацьований і обовязково розглянутий у квітні-місяці в остаточному варіанті.

Хотів би відповісти лише своєму колезі Миколі Іллічу, що комітет вважає за недоцільне обєднувати усі фонди в один, оскільки втрачається цільове призначення використання цих фондів. Коли ми їх, так би мовити в одну кучу зводимо, то тоді створюється, вірніше, зявляється бажання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Стоян Олександр Миколайович просить слова.

 

11:15:40

СТОЯН О.М.

Шановні співвітчизники, шановні телеглядачі, радіослухачі! Хочу привернути вашу увагу до того, що ось уже більше місяця нормально працює парламент: ніхто не ламає мікрофонів, ніхто не захватує трибуну, ніхто не бється, працюють на державу, працюють на виконання тих зобовязань, які політичні сили давали, коли  ми йшли на вибори.

Я думаю, що і далі ми будемо так нормально працювати, тому що розпуску парламенту, безумовно, не буде, бо указ Президента, ще раз підкреслюю, є антиконституційним.

Стосовно того закону, який ми розглядаємо. Безумовно, хочу нагадати, що ми виконуємо зараз статтю 19 Універсалу національної єдності, який був підписаний Президентом і Прем'єр-міністром України після призначення Віктора Федоровича на посаду Прем'єр-міністра. Так що, ми послідовно виконуємо те, що домовилися – Президент і Уряд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, і я теж підписав.

 

СТОЯН О.М. І Олександр Олександрович Мороз підписав, він приєднується до того, що я сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І керівники політичних партій.

 

СТОЯН О.М. Олександр Олександрович, добавте 30 секунд, бо ви забрали у мене на репліку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.

 

СТОЯН О.М. Стосовно законопроекту, безумовно, шановні колеги, сьогодні декілька фондів, і ці фонди мають свої дирекції, ці фонди мають свої бюджети. Це непогано, але коли буде  єдиний фонд, можна буде в разі  якоїсь такої екстравагантної  ситуації використати кошти з одного фонду на допомогу іншому фонду. Тому треба підтримати цей законопроект.

Ще одна принципова позиція. Дивіться, пропонується функції взяти, це дуже важливо, ні окремій структури, ні новому, якомусь… дирекції, чи якійсь чиновнічій структурі, а покласти ці зобовязання на Пенсійний фонд України. Але, безумовно, його треба перетворити відповідно до законодавства у самоврядну організацію. Це не повинна бути державна організація, це повинна бути самоврядна організація.

Наступне, безумовно, створення цього фонду, добре, що  підтвердив доповідач, не спричинить того, що будуть  додаткові  навантаження на  оплату праці працівників або роботодавців. Тарифи залишаться ті ж, тільки відбудеться перерозподіл. Я не зовсім погоджуюся з доповідачем і з проектом закону, де хочуть взагалі забрати можливість виплат при народжені дитини і при догляді за дитиною до трьох років з цього фонду,  а тільки перекласти на державні кошти. Я думаю, що це дуже великі кошти. Людина, коли застраховується, вона страхує своє життя, вона страхує свою роботу, страхує можливість, коли вона буде хворіти. І вона страхує можливість з Фонду соціального страхування певні кошти при народженні дитини. Я думаю, що це повинна бути солідарна виплата. І тому я пропоную все-таки при другому читанні розглянути солідарну участь бюджету державного у виплаті при догляді за дитиною із Фонду соціального страхування. Але більше, безумовно, за рахунок державного кошту. Чому? Тому що те, що зробили помаранчеві  і заставили платити тільки із Фонду соціального страхування привело до того, що не оздоровлюються люди, не давалися новорічні подарунки, не оздоровлюються діти. Все пішло на виплату 8 з половиною тисяч. Цього робити не можна. Тому я підтримую законопроект і прошу проголосувати за урядовий законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі і вам, що ви не скористалися додатковими тридцятьма секундами.

А слово тепер має Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка. За ним Сухий Ярослав Михайлович, який уже поставить крапку у нашій дискусії.

 

11:18:58

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати, шановні виборці.

Ми сьогодні розглядаємо у сесійній залі дуже важливий соціально значущий законопроект, я ще раз акцентую, соціально-значущий законопроект. Я сподіваюся, що ми після, сьогодні ми приймемо у першому читанні і в стислий термін допрацюємо його і направимо на підпис Президенту. І Президент, який декларує, що він турбується за вирішення соціальних питань, обов’язково також у стислий термін цей законопроект підпише, і він вступить у життя.

Що стосується конкретно законопроекту. Законопроект 2691 передбачає запровадження в Україні єдиної системи збору страхових внесків, їх обліку та контролю за повнотою, своєчасністю сплати, а також єдиної інформаційної системи платників страхових внесків та застрахованих осіб.

Пропонується забезпечити консолідацію в одному органі подібних для усіх фондів функцій, а саме: постановка на облік платників, формування та ведення державного реєстру соціального страхування, який включатиме інформаційну систему відомостей про платників єдиного соціального внеску та про застрахованих осіб, забезпечення єдиної звітності, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справлення єдиного соціального внеску. Органом, який здійснюватиме функції, пов’язані з формуванням страхових коштів, визначено Пенсійний фонд України до перетворення його відповідно до законодавства у самоврядну організацію.

Загалом підтримуючи проект, зауважу, що пропозиція виключити із Закону України „Про загальнообов’язкове соціальне страхування” у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до трирічного віку у зв’язку з відсутністю страхового характеру цих виплат і належністю їх до  державних соціальних гарантій суперечить статті 46 Конституції України, за якою право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також за рахунок бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Я пропоную прийняти цей законопроект в першому читанні, в дуже стислий термін його доопрацювати і направити на підпис Президенту. І я сподіваюся, що Президент, ще раз підкреслюю, який стурбований за вирішення соціальних програм, цей законопроект підпише і він вступить в життя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович, прошу.

 

11:21:43

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, те, що нормально, хоч і напружено працює Верховна Рада України, без сумніву бачить суспільство, бачить наш народ, бачать виборці. Тому і стають людям все більш огидними політики, вічні скаржники і плаксії, такі собі паралітики на політичному роздоріжжі, за словами Івана Франка, які самі себе такими паралітиками поробили. Не можна ж нескінченно говорити про те, як у тебе болить душа за маленького українця, за діточок, одночасно гальмуючи, блокуючи, а саботуючи прийняття так необхідних для цього самого маленького українця законодавчих актів.

Я хочу нагадати всім ще раз те, що я запитував заступника міністра, особливо тим, хто просторікує про те, що Верховна Рада нелегітимна, що вона працює, приймаючи якісь лобістські закони. Так-от зараз ми з вами приймаємо лобістський закон, бо ми лобіюємо виконання статті 19 Універсалу національної єдності. До речі, це одна, може, чи не одна і не єдина стаття, де можна реально щось нам зробити, втілити, прийняти закони. Багато з них – це взагалі розпливчаті киселі порозмазані по паркеті і зрозуміло, хто чого від кого хоче і хто нас в чому мав би звинувачувати, що ми порушували чи порушуємо цей універсал. Загальмовано не нами, загальмовано антинародною коритною опозицією і послушним їй Президенту, прийняття Податкового кодексу, бо цей законопроект є складовим елементом більш загального процесу.

Я нещодавно прочитав прекрасне, шикарне інтерв’ю голови профільного комітету народного депутата України Петра Порошенка про те, як йому болить, як він переживає за якнайскоріше прийняття Податкового кодексу. Немає з них, з цих болєльщиків нікого тут. Я вам можу сказати, тут є надзвичайно великий позитив. Немає дудок, немає тарахтєлок, ніхто під загрозу не ставить захоплення туалету мужського чи електрощитової. Це один плюс.

А другий мінус. Вони ж фактично не приймають участі в законодавчому забезпеченні тих обіцянок, які вони давали.

До речі, це не єдині законопроекти, які створюються в коаліції. І я би пропонував, і комітет наш прийняв рішення, інші законопроекти стосовно єдиного соціального внеску зняти. Я пропоную колег підтримати в першому читанні урядовий законопроект. Тому що він знімає найбільш гостре питання, з яким до нас зверталися роботодавці, суб’єкти підприємницької діяльності. Питання збору, а особливо контролю за соціальними страховими внесками. Безумовно, що консолідація в одному органі призведе до того, що ці фонди будуть працювати більш прозоро, більш зрозуміло. А саме головне, актуальність полягає в тому, що після цього законопроекту ми можемо сміло переходити до прийняття законопроекту про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Давайте підтримаємо цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Здається, переконливою була аргументація Ярослава Михайловича. Я прошу підготуватися до визначення свого ставлення до цих законопроектів, маючи на увазі, що всі виступаючі переконували в тому, що урядовий законопроект достойний прийняття в першому читанні і підготовки його до другого читання. Тим самим йдеться про те, що альтернативний проект тим самим знімається з розгляду. І, оскільки пропозиції були по проекту 2691, то я ставлю його на голосування для прийняття за основу. Йде голосування.

 

11:25:50

За-259

Рішення прийнято.

Дякую вам за активність.

І прошу комітет  доопрацювати цей документ, оскільки, справді, його прийняття давно назріло. І воно певною мірою робить своєрідну революцію  в організації соціального захисту людей. Треба мати  це на увазі.

Слово… вірніше, по законопроекту номер 3043, проект про валютне регулювання та валютний контроль в Україні.

Слово  має Воропаєв Юрій Миколайович, народний депутат України, один із авторів, вірніше, автор цього  законопроекту. Потім підготуватися Хомутинніку  Віталію Юрійовичу.

 

11:26:40

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Законопроект 3043 подготовлен авторским коллективом, я один из членов этого коллектива. Этот  законопроект подготовлен господином Колесниковым, Прасоловым Игорем Николаевичем, Хомутинником Виталием Юрьевичем и мною.

Почему возникла необходимость в этом законе?  В нынешнее время все валютные  операции в Украине регулируются Декретом  Кабинета Министров  Украины,  который был принят еще  19 февраля 1993 года. Готовился этот декрет в конце 1992 года. Как вы все помните, какое это было время непростое. Фактически тогда валютного рынка Украины  не существовало, он только создавался. За это время произошли очень большие изменения, и валютный рынок Украины  фактически  регулируется не этим декретом, а он регулируется массой инструкций и положений, которые утверждены Национальным банком Украины.

Естественно, когда регулируется какой-то… целая отрасль,  какое-то направление деятельности народного хозяйства инструкциями или положениями любого  министерства или Национального банка Украины, как в данном случае,  то это большое поле для деятельности государственного чиновника, как в одну сторону, так и в другую сторону. Это первое.

Вторая необходимость в  этом законе заключается в следующем. Были приняты рекомендации ФАТФ. И нынешнее украинское законодательство валютное   значительно не соответствует рекомендациям  ФАТФ и, в первую очередь, 19 и 22рекомендации.

В чем суть этого закона?  Во-первых. Ничего революционного, как многие говорят из   наших оппозиционеров,   этот закон  не вносит в действующее украинское валютное законодательство. Все здесь в этом законе просто систематизировано, существующие правила, существующие механизмы регулирования валютного рынка Украины в одном едином документе уже в виде закона.  И, естественно, это закон говорит  о том, что  здесь собрано, что здесь урегулировано, то это регулируется отныне и на будущее только законами Украины, а не  инструкциями Национального банка Украины или положениями.

В частности, этот закон  предусматривает, без изменения оставляет любые  операции в валюте на территории Украины, ничего  не меняется, оно просто здесь  все сконцентрировано в  одном месте.

Второе. Любые валютообменные операции  на территории Украины . Все остается без изменений. Любые операции с банковскими металлами  остаются без изменения. Любые операции банков, уполномоченных банков  на территории Украины  согласно генеральных  лицензий остаются  без изменений.

Что меняется. Меняется порядок открытия счетов за рубежом, как юридическим лицами, там и физлицами.   В частности юрлицо по-прежнему для открытия счетов за рубежом должно иметь индивидуальную лицензию Национального банка, хотя я считаю, что эта норма нужна нам только для  переходного какого-то периода, но  юрлицо должно будет уведомить налоговый орган об открытии такого счета за рубежом.

Физлицо. Если физлицо открывает за рубежом счет в иностранном банке  и этот банк находится на территории страны, которая является  членом ФАТФ,  или организация экономического сотрудничества и развития, то в этом случае физлицо открывает такой счет открывает этот счет без каких-либо ограничений, без каких-либо лицензий, но с последующим уведомлением в течении  месяца налоговый орган Украины, чтобы они поставили на учет такой счет. Если же этот счет физлицо  открывает в стране, которая не является членом ФАТФ,  заметьте, не включена в черный список ФАТФ, а  просто не является членом ФАТФ, то в этом случае такое физлицо опять же открывает счет за рубежом без индивидуальной лицензии Национального банка, но с предварительным уведомлением налогового органа Украины по форме, которой определяется налоговый орган.

Перемещение валюты через границу. Нынешний порядок перемещения валюты через границу у нас не соответствует рекомендациям ФАТФ. Есть 19 рекомендация, есть 22 рекомендация, которые говорят: перемещение должно быть валюты без ограничения, свободное, но с обязательным уведомлением компетентных органов государства. Нынешний закон говорит: перемещение до 10 тыс. евро возможно без любого декларирования, перемещение свыше 10 тыс. евро с обязательным декларированием, с обязательным уведомлением таможенных органов.  

Любые взаимоотношения между таможенным органом, Национальным банком Украины, налоговой администрацией они определяют сами и все это регистрируется в Министерстве юстиции Украины. Поэтому взаимоотношения и своевременное уведомление государственных органов друг друга – это их право, это их обязанность в том числе. Но главное – этот закон убирает индивидуальное лицензирование по внешнеэкономическим операциям, он дает дополнительные инструменты, механизмы Национальному банку как то в виде специальных счетов, как то в виде лицензирования капитальных инвестиций. Но все это делается Национальным банком только в том случае, если он видит, что негативный платежный баланс Украины.

В этом случае он делает публикацию в прессе – в «Голосе Украины»  или в «Урядовом курьере» о том, что Национальный банк полагает, что нужно ввести индивидуальные режимы – или лицензирования, или операцию через спецсчета, или обязательную продажу. Но такое введение он может сделать только после публикации и на срок не более шести месяцев.

Основные оппоненты, он трижды, этот закон, подавался в измененной редакции, основной оппоненты был Национальный банк Украины и Минэкономики в том числе. Чего они хотят? Они хотят вернуть возможность индивидуально выдавать лицензии для каждого юрлица или физлица отдельно. Вот пришло к нему юрлицо за индивидуальной лицензией купить акции, например, компании «Майкрософт». Он посмотрит. Этому лицу даст, этому лицу не даст. И пришел физлицо, например, за лицензией купить акции там какой-то компании российской, опять он посмотрит Национальный банк, этому физлицу даст, этому не даст. Почему? Бог его знает.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А сейчас как? Как они относятся … .

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. А сейчас. Национальный банк по-прежнему возражал против этого закона, проходили бесчисленные количества раз рабочие группы комитета, но в итоге комитет большинством голосов, если мне память не изменяет, но об этом скажет представитель комитета, при 2 возражающих и 13 «за» проголосовал за данный законопроект.

Законопроект не идеальный. Я не говорю, что он идеальный, но он позволяет нам продвинуться вперед в плане либерализации валютного законодательства и возможности  адаптации Украины во внешний  экономический рынок. Он позволяет  украинским  предприятиям, украинским гражданам  свободно оперировать на фондовых рынках Украины… за рубежом. В частности, например,  закон говорит о том, что Национальный банк, вводя какое-то индивидуальное лицензирование отношений портфельных инвестиций, то есть покупки за рубежом акций любых зарубежных компаний, не имеет право ограничивать  операции по покупке то ли юрлицами, то ли физлицами акций компаний, которые котируются по Лондонской бирже, Нью-Йоркской бирже, Российской бирже, Франкфуртской  бирже. Или на системе … .

С моей точки зрения и с точки зрения всего  авторского коллектива, данный законопроект – это первая ступенька, первый шаг вперед к будущей конвертации гривны. Если мы хотим, чтобы экономика страны развивалась, если мы хотим, чтобы… граждане Украины имели возможность… свое благосостояние, то в этом случае мы  должны поддержать  данный  законопроект. С моей точки зрения.

Если вопросы есть ко мне, я готов ответить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Дякую, я хотів би перед тим, як ви задасте запитання доповідачу звернуть увагу на одну деталь. Очевидно я маю право так сказати, Юрій Михайлович не перший закон доповідає тут, але я звернув увагу, сьогодні йде чисто професійна розмова із переконливою аргументацією. Це, до речі, відповідь не тільки стосовно суті цього закону, а і стосовно тих зловмисників, які говорять: „Це там не можуть люди, не знають, непрофесійно розглядаються якесь питання…” Хай хтось, той, хто сумнівається задасть питання зараз доповідачу. Я думаю, що він одержить відповідь. Мова не йде про те, що ми ось такий саме закон приймаємо. Можливо, дискусія приведе до іншого результату, але те, що це професійна дискусія, очевидно, ніхто не сумнівається.

Спасибі, Юрію Михайловичу, як доповідачу. Але запитання до вас, якщо зададуть депутати, то запишіться на такі запитання.

Лисов, прошу.

 

11:36:43

ЛИСОВ І.В.

Шановний Юрій Миколайович, скажіть, будь ласка, як запровадження обовязкового продажу резидентами іноземної валюти на валютному ринку України узгоджується із нормами діючого законодавства України, зокрема Конституцією, Цивільним та Господарським кодексом України, які гарантують непорушність права власності.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Данный закон, как я вам говорил, не вносит каких-либо изменений в существующий ныне порядок, и в том числе Грежданский кодекс, Конституцию Украины, который регулирует хождение валюты внутри страны.

Для примера хочу вам привести такой пример. Гражданский кодекс Украины сейчас говорит о том, что какую-либо информацию о движении денег по счету любого субъекта, любого гражданина или юрлица, можно получить только на основании решения суда. Информацию о наличии счета и об остатках на счетах можно получить не только на основании решения суда, а по официально сделанному запросу. Это статья, по-моему, 62-я Закона о банках и банковской деятельности. И когда Госдепартамент Украины по финансовому мониторингу и Минфин Украины мне сказал о том, что необходимо разрешить компетентным органам Украины получать информацию о движении денег по счету без решения судов, я сказал: это неправильно, это нарушает гражданский кодекс Украины. Поэтому я еще раз говорю, что ныне существующие нормы, которые заложены в данный закон, они полностью соответствуют как Закону о банках и банковской деятельности

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Цибенко.

 

11:38:24

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, у мене  немає запитання. Я  єдине – хочу подякувати авторам за намагання унормувати цю сферу діяльності, саме законодавчо врегулювати. Оскільки в нас є певні сфери діяльності, де рішення приймаються лише законами.

Я абсолютно переконаний, що  валютно фінансова сфера має бути саме такою сферою діяльності. І мені зрозуміло, коли  інколи, скажемо, якісь структури, які готують підзаконні акти, чи то інструкції, чи то розяснення і так далі, що вони сьогодні заперечують проти прийняття цього документу. Мені це абсолютно зрозуміло, бо зрозуміло, що у них з рук забирають той важіль, через який  вони могли впливати цю ситуацію,

Фракція комуністів підтримує цей проект закону.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це просто міркування. Використаємо, Петро Степанович як виступ ваш, добре?

Мельник, запитання. Петро Васильович… Петро Володимирович.

 

11:39:20

МЕЛЬНИК П.В.

Петро Мельник, Партія регіонів.

Шановний Юрію Миколайовичу, чи не вважаєте ви, що така поспішна лібералізація у сфері валютних відносин призведе до безпідставного кредитування іноземних економік з  боку України, сприятиме відтоку валютних цінностей за межі України, а також негативно вплине на платіжний баланс?

А враховуючи, що на даний час основним інструментом по відтоку капіталу за межі України є здійснення операцій з цінними паперами, то в першу чергу необхідно врегулювати питання обігу цінних паперів шляхом прийняття ряду законодавчих актів щодо укладення угод з цінними паперами виключно на організаційно-оформлених ринках, я маю на увазі фондових біржах, та формування єдиних ринкових цін в залежності від їх реальної вартості та ліквідності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, ви зрозуміли запитання? Будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Да, конечно.

Посмотрите, данным законом мы лишаем Национальный банк права выдавать индивидуальные лицензии конкретным субъектам валютного рынка, но отдаем дополнительно Национальному банку  возможность вводить специальные счета в случае негативного платежного баланса, то, что вы говорите. Вводить индивидуальные лицензии по капитальным инвестициям, там есть в законе целый перечень капитальных инвестиций. Вводить обязательную продажу. Сейчас ее нет, вы знаете. И вводить дополнительное резервирование по внешнеэкономическим контрактам в размере 10 процентов.

Более того, законом предоставляем Национальному банку право ограничивать до 14 дней возможность осуществления валютных операций. В случае каких-то ситуаций кризисных. Национальный банк говорит, вот это все, мне неинтересно. А мне интересно, то, что вы говорите. Это индивидуальная лицензия, которую я выдаю по запросу какого-то конкретного человека, конкретного юридического лица. То есть я иду в СБУ, я иду в МВД. Они 15 дней смотрят: дать согласие, не дать согласие, красивый ты или некрасивый. Потом идет в Национальный банк…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Володимирович зрозумів. Добре.

Бульба Степан Степанович. Вірніше, Баранівський замість Бульби задає запитання.

 

11:42:05

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний доповідачу. Раніше в Україні от часто називали хміль, цукор валютою. Тобто сировина, яка продавалася за кордони, проносила лише валюту.

Сьогодні, я думаю, це є такою валютою метал, олійні культури, даже зерно. От скажіть, будь ласка, одне з питань. Чи все-таки закон цей дає якусь гарантію у тому плані, через різницю у цінах по експортній цій групі товарів основний прибуток, тобто наша валюта залишається за кордоном, і вона є повністю безконтрольна, так як і валюта через офшорні зони і таке інше. Це одне з питань. У нас тільки ловлять тих, хто на кордоні везе там 100 доларів лишніх, то там винімають. А тут все воно у вільному.

І ще одне. Обов’язковий продаж валюти. Якщо це валюта моя чи ваша, хто у мене має право, яким законом мою приватну власність забрати, щоб я її кудись продав.

І ще одне. Через антиконституційний указ Президента упали ціни наших цінних паперів на 12 відсотків. Чи цей закон такий...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи цей закон може впливати на цю ситуацію?

Будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Предыдущий товарищ говорил о том, наш коллега говорил о том, что, а не рано ли мы все это вводим? Да мы поздно все это вводим. Мы поздно либерализируем свой рынок валютный. Для того, чтобы вывезти за рубеж валюту, сейчас не надо, как бы, эти разрешения Национального Банка, или уполномоченных банков, или таможни. Берешь пластиковую карточку, суешь в банкомат за рубежом и снимаешь каждый день определенную сумму денег без всяких проблем, но это делаешь тайно, получается, а вот официально задекларировать нельзя. Это неправильно, я считаю.

В отношении внешнеэкономических контрактов. Закон говорит, что остается прежний механизм, который здесь сейчас, однако, валютная выручка должны прийти в Украину не позднее, сейчас написано 90 дней, закон говорит – 365 дней. Честно говоря, я склоняюсь к тому, чтобы мы все-таки поставили планку где-то в размере 180 дней, как сделано в России. Это даже для удобства расчета между российскими компаниями и украинскими компаниями.

В отношении… не записал ваш вопрос еще. Продажа валюты. Закон не предлагает это сделать сейчас, срочно и для всех…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Закон предлагает это делать только в отдельных исключительных случаях, когда валютный рынок Украины нуждается в этом механизме после публикации в прессе, а это в объявлении Национального банка Украины, и на срок не более 6 месяцев. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він задоволений відповіддю. А ось Фалько ще задасть запитання. Будь ласка.

 

11:44:57

ФАЛЬКО В.І.

Дякую. Юрий Николаевич, я услышал буквально все ответы на свои вопросы и, конечно, закон очень актуален, и спасибо, что вы его так доработали. И надо настоять на своих позициях, потому что Национальный банк будет, конечно, отстаивать свои позиции. Спасибо.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Спасибо вам за ваш вопрос и пожелания. Я, единственное, хотел бы еще раз ваше внимание обратить на 19 и 22 рекомендация ФАТФ, которые для нас являются обязательными. Мы, в конце концов, с большим трудом девяносто, ой, сейчас я не помню, в 99, по моему, году, в 98 году смогли уйти от санкций ФАТФ. Так вот, рекомендация ФАТФ говорит о том, что страна должна иметь  необходимые меры для выявления и отслеживания в случае перемещения валюты, но без какого-либо ущерба для свободного движения капитала. У нас этот закон делает возможным свободное, легкое отслеживание движения капитала и убирает препятствия для этого. А пусть наши государственные органы компетентно выполняют своих задачи и обязанности, отслеживая все эти операции.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це було в 98-му році після розгаряння фінансової кризи світової, пам’ятаєте, яка почалася на Сході.

Спасибі, сідайте на місце. Ще раз хочу сказати спасибі за професійну доповідь. Слово має від комітету Віталій Юрійович Хомутиннік.

 

11:46:36

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Головуючий, шановні колеги! Я хочу зазначити, що розгляд даного законопроекту був на комітеті неодноразово. Декілька разів було, був розгляд цього законопроекту в різних форматах, в форматах робочих груп, в форматах розширених засідань комітету. І дуже ретельно працювали авторський колектив, насамперед над цим законопроектом. Підтвердженням того є факт, що тричі вносили на заміну раніше поданого автори даний законопроект. І кожного разу цей законопроект ставав більш якісним і більш сприйнятним для того, щоб приймати його в першому читанні.

Насамперед я хотів би зазначити те, що прийняття законопроекту, це буде суттєвий крок по приведенню українського валютного законодавства у відповідність з міжнародними вимогами про вільне переміщення капіталу. Метою законопроекту, як вже сказав, автор, є розширення можливості резидентів по розвитку зовнішньоекономічної діяльності, збільшення експорту, створення сприятливих умов для інвестування капіталу в українську економіку, розвитку міжнародних зв’язків, зняття напруженості у відносинах з іноземними партнерами.

Цим законопроектом передбачається, я буквально так тезисно, тому що автор дуже ретельно розповів про зміст законопроекту.

Серед головних концептуальних блоків – це визначення загальних принципів валютного регулювання, встановлення порядку  та умови проведення валютних операцій в Україні, затвердження порядку здійснення резидентами  валютних  операцій за межами України, визначення повноважень і функцій державних органів у сфері  регулювання валютних  операцій, права та обов’язки резидентів і нерезидентів, які здійснюють в  Україні валютні операції.

Серед принципових положень законопроекту, про які вже йшлося і про які є відповідний, скажемо так, резонанс, у тому числі і суспільстві та в засобах масової інформації,  я хотів би зазначити на декількох з них.

По-перше, це те, що законопроектом   дозволяється без обмежень відкривати рахунки  в іноземній валюті в банках  за межами України. Є певні спекуляції щодо того, чи буде  відток капіталу чи не буде відток і багато інших розмов. Але є пункт  у цьому законопроекті, який  обмежує суму цих операцій до 100 тисяч  євро. І в другому читанні  ми  будемо ще радитися щодо цієї суми. 100 тисяч євро на рік, тобто людина може відкрити рахунок за кордоном, але використовувати його  тільки  в цих  межах.

Для чого це робиться?  Ми розуміємо, що сьогодні, на жаль, декілька  мільйонів наших  співвітчизників є заробітчанами в Польщі, в Угорщині та  в інших країнах. На мою думку, це дозволить трохи спростити певну процедуру трансакції та переміщення навіть цих коштів між країнами. І це дасть  змогу тільки повертати в країну, реально повертати в  нашу країну кошти, а не навпаки, як це кажуть, буде відток.

По-друге, це те, що  юридичні особи також мають  право відкривати спеціальні рахунки  в іноземних банках, але тільки  за умови отримання відповідної ліцензії він Національного банку України, а також валютні операції  обовязково регулюються Національним банком шляхом  встановлення вимог  щодо використання  спеціальних рахунків, а також вимоги до резервування  відповідної суми.

Наступне питання. Це те, що  фізичні особи мають право одноразово вивозити за межі  країни  без декларування до 10 тисяч євро. Також були певні  розмови, але я хочу зазначити, що  Національний банк вже прийняв рішення відповідною своєю постановою, що до 10 тисяч євро  можна без декларування, навіть без цього законопроекту.

Все, що  вище…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

 

ХАМУТИННІКВ.Ю.  …може бути вище  10 тисяч, обовязкове декларування  з відповідним підтвердженням того, що  це легальні, що це  ті кошти, які були  зафіксовані в декларації людини за відповідний період часу.

На  завершення я хотів би сказати, що дуже багато питань  залишилося  у цьому законопроекті ще  неврегульованих. І ми   мусимо до другого читання дуже ретельно попрацювати з Національним банком, тому що ми, скажімо так, більшість пропозицій ми врахували,  але знову ж таки ми маємо зробити таким чином, що прийняття цього законопроекту влаштовувало всіх: і Національний банк,  народних депутатів, Міністерство фінансів, Міністерство економіки та  суспільство.

Тому комітет прийняв рішення приймати даний законопроект у першому читанні  і відповідно по Регламенту за два  тижні доопрацювати  законопроект до другого читання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Ви бачите, що у процесі доповідей і відповіді на запитання  ми весь час чули певні посилання на позицію Національного банку. Тут представник Національного банку Петро Кузьмич Германчук присутній.

Будь ласка, 3 хвилини. Що ви скажете з  приводу цього?

 

ГЕРМАНЧУК П.К.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Національний банк дійсно плідно працював в робочій групі, у комітетах і вважає свою позицію відносно прийняття даного законопроекту в першому читанні. А ті негаразди, їх досить мало залишилось, я думаю, що ми доопрацюємо і буде чудовий закон, тому що закон, який прийнятий як декрет Кабінету Міністрів з 93-го року, дійсно, по ньому працювати вже неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово, чудово. І я думаю, що це робить честь робочій групі, котра працювала над проектом, що найбільший опонент або найбільш відповідальна структура за організацію валютного ринку – Національний банк України – підтримує можливість прийняття закону в першому читанні. Що хочуть висловити з цього приводу депутати перед головуванням? Будь ласка, запишіться на виступ. Чечетов Михайло Васильович. Матвієнков і Урбанський.

 

11:54:28

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты, уважаемые радиослушатели! Вы знаете, что наибольшее число конфликтных ситуаций, разночтений, недопониманий возникает тогда, когда, когда сложнейшие явления экономической, финансовой, социально-политической сферы регулируются не законами, вытекающими из Конституции или базирующиеся на главном законодательном акте – Конституции, а когда эти сложнейшие процессы, будь-то в социально-политической сфере, финансовой, экономической регулируются какими-то указами Президента, декретами Президента, распорядженнями, дорученнями и прочее, прочее, прочее.

Поэтому главная цель сегодняшнего законопроекта – законодательно формализовать сложнейший процесс валютного регулирования и валютного контроля. Проект закону спрямований на встановлення умов і порядку проведення резидентами та нерезидентами валютних операцій в Україні на регламентацію здійснення резидентами валютних операцій за межами України, визначення загальних принципів валютного регулювання повноваження і функцій державних органів у сфері регулювання валютних операцій тощо. В законі передбачається  встановити основні принципи валютного регулювання і валютного контролю в Україні серед яких спрямованих на забезпечення  стабільності  національної грошової одиниці, накопичення золотовалютних резервів, необхідних для підтримання фінансової стабільності та економічного зростання. Є і запровадження обов`язкового продажу частки іноземної валюти, купленої резидентом за певних економічних умов.

Я повністю підтримую пропозицію і авторів, і пропозицію профільного комітету, і пропозицію Національного банку. Тут вони, як кажуть, виступають з одних позицій, враховуючи інтереси держави щодо необхідності законодавчо врегулювати цей дуже  важливий і дуже, як кажуть, сложний напрямок валютного регулювання, валютного контролю. Пропоную прийнятий цей законопроект в першому читанні, допрацювати і прийняти надалі законопроект у другому читанні, який потрібен країні, який потрібен нашій економіці. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков. З місця. Сергій Анатолійович, будь ласка.

 

11:56:50

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Действительно, мы сегодня живем в период, когда наша экономика переживает непростые моменты, моменты восстановления, моменты начала интенсивного развития. И мы прекрасно понимаем, что регулирование Декретом Кабинета Министров, датированное 93 года, регулирование работы банковской системы конечно накладывает определенный отпечаток и негативно сказывается на процессах, самих процессах, которые идут сегодня в экономике.

Мы понимаем. Что, к сожалению, за последние годы у нас возникла как бы структура или механизм, при которой банковская система обобщилась и она начала работать самостоятельно, то есть начался процесс, когда деньги делали деньги. Она работала обобщенно от производства. Система взаимодействия банка и товаропроизводителя как единого целого механизма когда товаропроизводитель в состоянии взять кредитную позыку когда он в состоянии привлечь эти деньги для реструктуризации производства для внедрения прогрессивной технологии для закупки   техники итак далее к сожалению в последнее время хромала. И мы понимаем, для того чтобы  нам сегодня уберечь те ниши, которые мы имеем на внешних рынках для того чтобы нас сегодня интенсивно развивать  внутреннее производство чтобы нам быть готовыми к вступлению в СОТ чтобы мы смело смотрели вперед в экономике мы должны понимать что любые действия в промышленности должны быть подкреплены  именно банковской системой, которая должна стать составляющей частью нашей экономики.

Поэтому мы приветствуем на фракции принятие этого законопроекта, потому что это одна из ключевых составляющих частей вот этой большой комплексной программы. Единственное застереження, которое у нас есть и которое бы хотелось высказать: чтобы подобными действиями мы не загубили те ростки наших, ну, национальных мелких банков, которые сегодня начинают пробивать себе дорогу. Вот это нас очень сильно настораживает. Чтобы крупные банки, иностранные банки, которые получат доступ, так сказать, к нашим рынкам, не переехали в буквальном смысле слова эти поростки экономики, которые начинают пробиваться. Это первый момент.

И второй момент.  Мы прекрасно понимаем о том, что мы должны адаптироваться в систему европейскую, мы должны адаптироваться в систему развития банковской системы Европы и мира. Мы это тоже оцениваем и понимаем, но, учитывая то, что наша промышленность еще не  дозрела до определенного уровня, защитные факторы какие-то должны быть, и преференции для собственного товаропроизводителя здесь также должны быть. И поэтому здесь тоже нужно, так сказать, при подготовке ко второму чтению здесь четко должны быть выписаны вот эти регуляторные моменты.

В общем-то законопроект нужный, законопроект важный. Необходимость принятия его вызрела уже давно. И я считаю это нормальным шагом по движению вперед, но он требует серьезных доработок, требует серьезных, так сказать, обсуждений, с тем чтобы мы получили нормальный, целостный, серьезный закон. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Теж із фракції соціалістів записався на слово Урбанський Ігор Анатолійович. Будь ласка.

 

11:59:47

УРБАНСЬКИЙ І.А.

Спасибо, Александр Александрович. Убранский, фракция СПУ.

По поводу проекта закона. Закон очень современный в том смысле, что как раз ко времени, потому что предыдущий уже начал сильно тормозить финансовые отношения внутри государства. У проекта закона есть еще целый ряд недостатков, но мы все точно понимаем, что изменения в регулирование финансовых отношений внутри государства могут быть только эволюционным путем. Страна уже устала от всех этих революционных начинаний.

Поэтому я думаю, что закон очень ко времени. По поводу опасений того, что мы вдруг можем способствовать оттоку капитала  из страны. По этому поводу всегда  были и будут спекуляции. И я думаю, что этого бояться не надо, не надо запрещать, надо создавать условия для инвестиций внутри государства. Безусловно, этот закон будет способствовать тому, что предприниматель начнет реинвестировать свои валютные средства в свои  предприятия. Я очень надеюсь, что он будет способствовать еще тому, что мы в конце концов станем, я имею в виду, предприятия, работающие на экспорт, станут еще и конкурентоспособными в той части, что смогут  давать более длинные кредиты свои товарные. Потому что 90 суток возврат  в страну валютных средств просто убивало предприятия.

Сейчас не надо ограничивать – пусть будет 365 суток, это – нормально, это будет хорошо.  Я буду голосовать за закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні депутати, ми завершили обговорення цього  питання, і не зважаючи на те, що тема надзвичайно складна, всі це підкреслювали – і доповідачі, і ті, хто брав участь у обговоренні. І коли йшла дискусія в запитаннях і відповідях.

У будь-якому разі, прийняття закону, який регулює цю сферу правовідносин, краще, аніж відсутність цього закону.

Ігор  Анатолійович тільки що сказав про застереження, які висловлює дехто щодо сприяння відтоку  капіталів за кордон. Скажіть, а що, донині не було відтоку капіталу? Ми що, не знаємо, як ховали ті чи інші багатомільярдні кошти за кордоном? Хіба ми не відчуваємо, що колосальні капітали від липово  організованої на основі, знову ж таки, декретів приватизації зникли і осіли за кордоном?

То  давайте ми впорядкуємо цю систему, бо на основі  закону можна притягати до відповідальності потім людей, якщо вони його порушують. Я думаю, що ми вчинимо правильно, якщо в першому читанні приймемо цей закон.  Це не мій тиск на депутатів, а просто прохання свідомо віднестися до цієї справи.

Я ставлю на голосування проект  закону реєстраційний номер 3043 на голосування в першому читанні за основу.

 

12:03:12

За-258

Рішення прийнято.

Я вдячний усім. І прошу комітет, робочу групу, Юрій Михайлович Воропаєв, я прошу, щоб прискорили роботу над підготовкою до другого читання цього закону. При допомозі безперечно і банку, Петру Кузьмичу дякуємо за активну участь у роботі.

На цьому ранкове засідання оголошується закритим. Завтра засідання відбудеться о 10 годині, завтра.

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку