ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 березня 2007 року, 10.05 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради, працівники засобів масової інформації! Приношу вибачення за деяку затримку.

Прошу колег підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємось.

10:06:39

В сесійній залі зареєстровано 249 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Сьогодні ми маємо день народження народного депутата Матвієнка Анатолія Сергійовича. Давайте привітаємо його. (О п л е с к и)

Так, перелік питань, який ми маємо з вами сьогодні розглянути, у вас є, переходимо до їх розгляду. Так, першим питанням у нас інформація Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ України про ситуацію навколо систем ПРО. Хто від комітету? Будь ласка, Шибко. Самойленко, будь ласка.

 

10:07:59

САМОЙЛЕНКО Ю.П.

Уважаемые коллеги, вчера на совместном заседании с Комитетом по закордонным делам, Комитет по обороне, национальной безопасности заслушали информацию заместителя Министерства обороны товарища Полякова и заместителя министра иностранных дел Веселовского по рассматриваемому вопросу – о размещении противоракетных… средств противоракетной обороны на территории Чехии и Польши.

Перед этим я хочу доложить, что генерал Оберик (США) был у нас на заседании нашего комитета и в течение часа пытался объяснить позицию Соединенных Штатов Америки в отношении рассматриваемого  вопроса. Могу доложить вам, что в общем-то он  докладывал о чисто технических вопросах, полностью заверяя об  отсутствии какой-либо угрозы со стороны возможных ракетных ударов по ракетам, которые могут быть запущены с территории Ирана для территории Украины.

Вчера на заседании мы внимательно рассмотрели  информацию и сегодня я хочу доложить мнение двух комитетов о том,  что рассмотрение данного  вопроса  информации присутствующего здесь заместителя министра обороны товарища Полякова на Верховной Раде оно преждевременно. Почему? Потому что господин Поляков может доложить нам сегодня позицию только министра… Министерства обороны чисто технически опять.

С учетом того, что назначен новый  министр иностранных дел, который будет являться членом Совета национальной безопасности при Президенте, с учетом того, что принята Концепция… стратегия национальной безопасности мы на своем… на заседаниях комитета  единогласно приняли решение о  преждевременности рассмотрения данного вопроса сегодня на данном засиданни Верховной Рады.

Полагаем, что необходимо этот вопрос детально проработать на Совете национальной безопасности. Дополнительно мы потом приняли решение о рассмотрении этого  уже согласованного вопроса во всех инстанциях, в том числе и на Совете национальной безопасности, на наших комитетах и потом только вынести этот вопрос на заседание на рассмотрение Верховной Рады.

Спасибо. Прошу поддержать это решение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Зараз. Справа в тому, що, я вам нагадую,   колегам-депутатам нагадую, про що йшла мова на засіданні Погоджувальної ради. На засіданні Погоджувальної ради не йшла мова про те, щоб нас проінформували, як Україна до цього відноситься, готова чи не готова і так далі. Якби так стояло питання, то комітети були б абсолютно праві, що треба це питання вивчити. А на засіданні Погоджувальної ради керівник фракції комуністів Симоненко, виступаючи, сказав, що у засобах масової інформації появилася інформація про те, що один із керівників чи співробітників Державного департаменту Сполучених Штатів Америки заявив про те, що Україна бере активну участь у розміщенні американських систем ПРО в Європі. І він перерахував там, цей співробітник департаменту, 15 країн. І в числі тих 15 країн знову назвав Україну. Ось і виникла ідея послухати відомства про те, чому американці говорять про те, що Україна задіяна в системі розміщення системи ПРО в Європі: в Чехії і в Польщі. Ось, що нам треба почути. А якщо ми зараз погодимося з комітетом про те, що давайте відкладемо, провіримо і так далі, нічого провіряти, нехай представники міністерств скажуть, чому американці говорять про те, що українці задіяні в системі ПРО. Ось і все питання, я не думаю, що нам треба його переносити.

Да, будь ласка.

 

САМОЙЛЕНКО Ю.П. Уважаемые коллеги, ну, господин Поляков сейчас может доложить. Но я еще раз повторяю: он доложит чисто позицию Министерства обороны, чисто техническую. Я, если, Адам Иванович, вы настаиваете, я не возражаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Будуть запитання до доповідача чи… Добре. Тоді сідайте. Я прошу записатися, обмінятися думками з приводу…

Тобто ще раз наголошую, шановні колеги, ідея виникла тому, що американці говорять про участь України в розміщенні систем ПРО в Європі. Комітет, розглянувши це питання, мабуть, розглянув його більш широко і пропонує перенести. Тому давайте обміняємося, запишіться, обміняємося думками – і вирішимо, що робити з інформацією.

Прошу записатися від фракцій.

Так, будь ласка, Матвєєв - Симоненку. Симоненко, прошу, мікрофон. З місця ввімкніть мікрофон.

 

10:13:41

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели, я думаю, что вопрос, который по предложению фракции коммунистов, предлагается включить, а он включен в повестку дня и предлагается его рассмотреть, имеет огромнейшее значение, ибо это вопросы не только внешней политики Украины, это новая геополитическое пространство формируется с участием Украины, от Балтии до Черного моря.

Речь идет об очень серьезных последствиях, которые возникают в связи с заявлениями Соединенных Штатов Америки о том, что уже в Иране их новые стратегические инициативы должны быть разрешены только военным путем. И таким образом, европейской части, это прежде всего Польша и Чехия сегодня являются объектами размещения систем  ПРО, в дальнейшем, это Украины, появляются новые реалии и новые угрозы.

 Я еще и еще раз, от имени фракции коммунистов, предлагаю заслушать информацию от Министерства обороны и иностранных дел о сути ведущихся переговоров или консультаций, о содержании позиции, которую отстаивает представители официальных органов власти Украины, Министерство обороны и иностранных дел для того, чтобы народ Украины знал, каковы дальнейшие последствия подобных инициатив для народа Украины.

Будет ли новый Афганистан с участием сыновей украинского народа? Будет ли Иран, который, так скажем, является предметом спекуляций или предметом борьбы за энергоносители и новые источники энергоносителей нефти и газа для запада, или в данном случае для Соединенных Штатов Америки?

Будут ли разделительные разделительной полосой Балточерноморская дуга противостояние между Россией и Европой с участием Украины? Будут ли последствия, вызванные тем, что система ПРО – это новые экологические проблемы. Я хотел бы, уважаемые коллеги, напомнить, как занято националисты в начале 90-ых годов говорили  о необходимости убрать Мукачевскую РЛС. Вы помните эту историю? Вы помните, сколько было воплей  политических в отношении того, чтобы убрать ракетный комплекс с территории Украины, и таким образом лишили права Украину быть равноправным и ведущим государством и равноправным участником Совета безопасности Организации объединенных наций. Все эти последствия очень больно ударили по независимости и экономическому  суверенитету нашей страны.

Вот поэтому мы и выступаем, что сегодня надо обязательно заслушать информацию. Мы внесли соответствующий проект постановления о позиции Украины в вопросах размещения элементов системы ПРО Соединенных Штатов Америки, и как касается это Чехии и Польши, так и Украины. Мы настаиваем на том, чтобы этот вопрос обязательно сегодня в качестве информации был заслушан и было принято решение, что делаем далее. Если это очередные политические трюки Соединенных Штатов Америки и они не имеют отношения к Украине, этим мы и завершим обсуждение вопроса. Если это – предательство национальных интересов новыми чиновниками, то мы и должны сегодня принять соответствующее решение о нашей позиции по системе ПРО. Это – будущее народа…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бронніков.

 

10:16:23

БРОННІКОВ В.К. 

Прошу передать слово Екатерине Самойлик – моей коллеге по коалиции большинства антикризисного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Катерина Самойлик.

 

10:17:04

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую. Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партії України.

Питання не таке легке, як його хочуть зараз нам відобразити і показати. Справа йде про національну безпеку нашої держави. Справа йде про суверенність України, справа йде про майбутнє нашої держави.

Я думаю, що не тільки мене, а всіх народних депутатів України, які тут присутні, а це саме присутні з коаліції антикризової нашої, вони всі занепокоєні тім, що десь там, за кордоном вирішується доля, бути ПРО чи не бути в Україні. За нас вирішують, за український народ, за політиків, за державу Україну приймають десь рішення.

І тому я вважаю, що інформація повинна обов’язково, і Міністерство оборони, і Міністерство закордонних справ України розглянута у Верховній Раді України. Особливо, зважуючи на те, що сьогодні у нас парламентсько-президентська республіка, і передусім саме парламент України має першочергове право знати справжню об’єктивну інформацію навколо цього питання.

Я хотіла б ще наголосити на одному питанню. Шановні колеги,  зверніть увагу, нам не показують збурення людей в Чехії, які виступають категорично проти цього. Нам не показують збурення і масові протести Польщі. Щоб показати, що все так гладко, що у світі тільки чихне отам за кордоном Буш, і відразу все повинно вирішуватися позитивно.

Такого не повинно бути. Народ України повинен знати: світ і Європа сьогодні проти того, щоб і в Чехії, і в Польщі, я думаю, і в Україні була система ПРО.

І я звертаюся до всього населення України. Нам з вами захищати цю землю, нам на ній жити, ми її повинні залишити нашим дітям квітуючою, нормальною державою. А чи кому це не подобається, нехай їдуть за кордон, їх давно там чекають їх господарі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Шибко Віталій.

 

10:20:02

ШИБКО В.Я.

Спасибо, Адам Иванович. Шибко, Социалистическая фракция.

Шановні колеги,  я хочу сказати, що учора два комітети засідали і детально розглядали це питання. Були враховані дуже багато моментів. І на цьому засіданні комітетів були представлені всі політичні фракції, які на сьогоднішній день існують у нашому парламенті.

Ми заслухали детально звіти Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони. І коли ми все врахували, те, що там було нам сказано, то дійшли висновку, що  обидва наші на сьогоднішній день міністерства знаходяться поки що у стані вивчення детально цього процесу. Бо він не такий простий як на сьогоднішній день вважається, з урахуванням навіть заяв американців, тому що ще є якісь проблеми, а саме проблеми, що ті ж самі американці з тими ж самими росіянами поки мають переговори щодо того, хто і як буде приймати участь у цих, значить, у створенні цієї системи. Тому що мова йде не тільки про американців, мова йде і про росіян, мова йде про те, що ці переговори між ними велися ще з 90-х років,  і що в 2002 році були ці переговори, і було проведено декілька круглих столів з приводу того як на сьогоднішній день розбудовувати системи захисту Європи. Тобто ця проблема є на сьогоднішній день спільна.

І от, врахувавши всі за і проти, врахувавши те, що у нас є Закон „Про основи національної безпеки”, який був прийнятий в 2003 році, врахувавши те, що тут в цій повістці дня не зазначено, що повинно бути ще, значить, доповідь нашого Космічного агентства, яке володіє деякими матеріалами, інструментаріями щодо, дійсно, тих процесів, які проходять, всі одноголосно дійшли висновку, що так, це питання актуальне, воно нагальне, на сьогоднішній день є там інтереси України, якщо навіть, подивиться той закон, який я щораз згадував. Але, якщо обидва відомства сьогодні знаходяться в процесі вивчення, тому що немає остаточно поки рішення, є ще переговори, є суб’єкти цього, то треба просто почекати як буде складатися ця тема, як вискажуть свою точку зору європейські держави, бо там, мабуть, неоднозначно і навіть у самій Німеччині щодо цієї проблеми, то тоді і перейти для того, щоб інформувати і вирішити, в якому режимі це проводити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обмінялись ми думками, а навіть більше ніж обмінялися, тобто ми і виступили з цього питання. Більшість виступаючих наполягає на тому, щоб слухати сьогодні це питання, інформацію, інформацію слухати. Давайте ми все-таки, мабуть, послухаємо, якщо тут уже присутні  представники міністерств, нехай вони нас проінформують, дадуть відповіді на запитання, а потім ми визначимось. А потім ми визначимось як поступати нам далі.

Я запрошую до слова першого заступника міністра оборона Полякова Леоніда Ігоровича. Будь ласка. П’ять хвилин, будь ласка.

 

ПОЛЯКОВ Л.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати і громадяни України! З зазначеного питання вважаю доцільним зазначити наступне.

На сьогодні в світі розгорнуті дві системи протиракетної оборони. Одна - система колишнього Радянського Союзу, яку унаслідувала Російська Федерація, це пояс протиракетної оборони навколо Москви з елементами, які знаходяться, в тому числі і на території України. І система Сполучених Штатів Америки, в якій протиракети розміщені навколо бази стратегічних ракет в Каліфорнії, а радіолокаційні станції, в тому числі - і за межами Сполучених Штатів Америки.

Після виходу Сполучених Штатів Америки з договору ПРО у 2001 році додатково елементи протиракетної оборони обмежені були розгорнуті на Алясці. І зараз іде мова про наступне додаткове розгортання у Центральній Європі.

З цього приводу хотів би з самого початку зазначити, що Міністерство оборони не вело, не веде і не планує вести жодних переговорів зі Сполученими Штатами Америки щодо можливого розміщення елементів протиракетної оборони. Цього не було і цього немає.

Стосовно самого питання і його актуальності, також хотів би зазначити декілька чинників. По-перше, це чинник розповсюдження ракетних технологій у світі. Чинник загальної небезпеки для регіону і для всієї Планети. Він полягає в тому, що сьогодні понад 20 держав світу володіють балістичними ракетами та цілеспрямовано проводять дослідження з метою  підвищення їх дальності.

У 2006 році кількість пусків було близько ста. Ці балістичні ракети є можливими носіями ядерної, біологічної та хімічної зброї. На думку Сполучених Штатів Америки, яку нещодавно представляв тут генерал-лейтенант Оберін, окремі країни Азії розглядають балістичні ракети як елемент загрози Сполученим Штатам Америки та Європі, а також Японії і  Австралії. Ці країни можуть розповсюджувати ракетні технології як серед інших держав, так і недержавних структур.

Тому керівництво Сполучених Штатів Америки вважає співпрацю в галузі протиракетної оборони важливим напрямом своєї національної безпеки і окрім розгорнутих елементів в Каліфорнії  та на Алясці розглядає можливість обмеженого розгортання на території Польщі та Чехії.

З цього приводу також хотів би зазначити, що протягом 2000-го та 2001-го років представники керівництва Російської Федерації пропонували  Сполученим Штатам Америки та НАТО свої можливості в проекті розгортання протиракетної оборони в європейському регіоні.

На сьогоднішній день на території України розміщенні станції попередження про ракетний напад в Закарпатті та  на Кримському півострові. У 2005 році ці станції були передані від Міністерства оборони до  Національного космічного агентства України, яке в питаннях протиракетної оборони на сьогодні є  провідним у державі.

Російська сторона підтвердила зацікавленість у подальшому функціонуванні українських вузлів у єдиній системі протиракетного нападу.

Щодо можливих наслідків у зв'язку  з розміщенням на території  Польщі та Чехії елементів системи ПРО США.

По-перше, на думку Міністерства оборони безпосередньої  загрози ні для України, ні для Російської Федерації це можливе розміщення на сьогодні не несе.

По-друге, це розміщення також не  обіцяє на сьогодні нам захисту від можливих  пусків,  якщо ці пуски будуть здійс…

 

Засідання веде ТОМЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дайте можливість завершити.

 

ПОЛЯКОВ Л.І. …думку американських фахівців у разі  задіяння  цієї системи вірогідність попадання якихось обломків або елементів на територію України  є мінімальною. Але ми вважаємо, що нам потрібна  додаткова інформація, нам потрібно це питання додатково вивчати із залученням  не лише Міністерства оборони, але і Національного космічного агентства.

Тому пропоную залишити питання визначення остаточної позиції України  на розгляд  Ради національної безпеки і оборони України  і керівництва держави. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершили ви?

Будь ласка,  якщо є запитання, запишіться. Так, 10 хвилин.

Будь ласка,  Садовий Микола.

 

10:29:55

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

У мене до вас є таке запитання. Ви говорите про те, що на думку Міністерства оборони України  для України  не несе ніякої загрози розміщення відповідних установок у Чехії  і у Польщі.  Але Російська Федерація має іншу точку зору.

Так от  такі стосунки не  будуть сприяти тому, що  економічні відносини між Україною і Росією можуть якимось чином чи погіршуватися, чи покращуватися в залежності від того, яка буде позиція України. Прошу.

 

ПОЛЯКОВ Л.І. Дякую за запитання.

Я хотів би підкреслити, що я в своєму виступі сказав, що немає на сьогодні безпосередньої загрози. Я не казав, що немає ніякої загрози. З технічної точки зору, дійсно, на нашу думку, безпосередньої загрози немає, але з політичної точки зору, якщо буде відбуватися ескалація напруги між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки, чи це буде питання протиракетної оборони чи інше військове питання, для України воно не буде позитивним, це буде проблема, це буде загроза. Але це не питання Міністерства оборони, це питання Ради безпеки, це я хотів сказати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самофалов Геннадій.

 

10:31:40

САМОФАЛОВ Г.Г.

Геннадий Самофалов, фракция Партии регионов.

Уважаемый господин Поляков, я вот слушаю вас второй раз и вообще честно удивляюсь. Вы профессиональный военный или нет? Вот я сегодня услышал слова, я бы сказа так, представителя другого государства – Соединенных Штатов Америки, который излагает нам, так сказать, пользу размещения ПРО и так далее. Я бы хотел от вас услышать, и я думаю, что это хотели бы услышать и все депутаты, и граждане Украины, четкий ответ профессионала: со своей точки зрения, что это за боевые ракеты, что это за средства слежения и обнаружения? Что они дают Вооруженным силам нашим? Есть ли необходимость в этом или нет, понимаете? Потому что когда говоря американские генералы, а вы повторяете, что минимальные потери будут от того, что остатки будут попадать на землю, ну извините меня, если это вес пять тонн, он пять тонн упадет на землю, понимаете, а не куда-то там растворится в воздухе. Поэтому я хотел бы все-таки, когда вы выходите на трибуну, вы чтобы говорили чисто, профессиональным военным языком.

 

ПОЛЯКОВ Л.І. Дякую за запитання.

Стосовно рівня професіоналізму хотів би зазначити, що я є полковником запасу, в Афганістані два роки командував ротою,   працював в науковій сфері, маю відповідну освіту тактичного, оперативно-тактичного і стратегічного рівня, здобуту в Києві, в Москві та у Сполучених Штатах Америки. Тому дійсно, на мю думку, я маю достатні знання як про воєнну політику Російської Федерації, так і Сполучених Штатів  Америки, щоб коментувати це питання.

По-друге, ще раз повторюю, я сказав, що на думку американської сторони наслідки мінімальні. На думку Міністерства оборони, це  питання потребує вивчення, додаткового вивчення, зокрема, додаткового отримання матеріалів.

А стосовно кінетики або динаміки, або траєкторії, фізики, інших питань – це питання, ну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Ярослав.

Леонід Ігоревич, у вас хвилина відповіді на запитання, потім мікрофон вимикається. Враховуйте.

Немає Князевича? Бачу вже. І просив. Так, Шибко передає Мендусю, будь ласка.

 

10:34:36

МЕНДУСЬ Я.П.

Мендусь, фракція Соціалістичної партії.

Леоніде Ігоревичу, українські засоби масової інформації  надали широкого розголосу заяві Хав`єра Солани, де коментувалося, м`яко кажучи, неоднозначне відношення європейської спільноти  до ідеї розміщення на території Польщі і Чехії системи протиракетної оборони.

Пізніше був коментар пані Меркель, канцлера Федеративної Республіки Німеччини, який теж засвідчив цю неоднозначність.

Вчора Президент України заявив. Це питання невчасне і не сьогодні ми повинні давати цю відповідь.

В той же час Міністерство оборони виступає дуже активним промоутером цієї ідеї. Таким чином, складається парадоксальна ситуація. До прийняття політичним керівництвом держави рішення ви виступаєте  пропагандистом досить сумнівної ідеї, точніше такої, до якої не визначено відношення. Чи треба це робити? Дякую.

 

ПОЛЯКОВ Л.І. Дякую за запитання.

Неоднозначність в підходах європейських країн в цілком природня. Якщо серед країн Європи є держави, які володіють ядерною зброєю, то ці держави є потенційними цілями інших кран. І, безумовно, в них одне ставлення. Ті держави, які не володіють ядерною зброєю, вони не є потенційними цілями, і в них інше ставлення. Я думаю, це всім зрозуміло.

Стосовно того, що нібито Міністерство оборони виступає промоутером, я думаю, що, ну, це не відповідає дійсності, не відповідає позиції Міністерства оборони. Ще раз хотів би підкреслити: Міністерство оборони виступає за додаткове вивчення всіх аспектів цієї програми, за те, що українська сторона і, зокрема, не лише Міністерство оборони, а й Національне космічне агентство отримало більше інформації як від США, так і від Російської Федерації, які зараз безпосередньо ведуть переговори з цього питання.

І тому я хотів би підтримати лише заклик Президента…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Валентин Григорович.

 

10:37:03

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановний доповідачу, що якщо буде відбуватися посилення напруги, то ми і щось будемо робити. То все ж таки, що? Ми чекаємо такого посилення напруги, і зокрема, між Сполученими Штатами і Російською Федерацією, а зовсім при цьому сьогодні Україна і не присутня, не приймає ніякої участі. Скажіть, будь ласка, як людина, яка отримала військову освіту в Сполучених Штатах, все ж таки, яка ваша і міністра оборони позиція як громадян України і високопосадовців, які повинні, я впевнений, більш ніж впевнений, думати, перш за все, про інтереси  наших людей, нашої держави, а не іншої, зокрема, сполучених Штатів Америки, коли ви це і розпочнете. Дякую.

 

ПОЛЯКОВ Л.І. Дякую за запитання. І міністр оборони, і я, безумовно, думаємо про інтереси всіх громадян України, незалежно від їх партійної приналежності. Я сам безпартійний, от, мені однаково дорогі всі наші громадяни.

Водночас, звертаю вашу увагу, що безпека країни досягається різними засобами. І військові механізми займають лише свою окрему нішу в цих засобах, серед них є політичні, розвідувальні, дипломатичні ті інші.

На сьогодні, на нашу думку, найбільш важливими засобами, які треба застосувати, є політичний і дипломатичний, а інші засоби - лише після політиків і дипломатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвієнков.

 

10:39:07

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Леонид Игоревич, скажите, пожалуйста, я, исходя из вашего ответа, понял ситуацию о том, что Министерство  обороны не ведет сегодня никаких конкретных переговоров и никаких конкретных наработок.

Скажите, пожалуйста, чем бы вы могли прокомментировать тогда или объяснить высказывания  американской стороны  в отношении  того, что Украины входит в число тех 16 государств, которые входят в эту структуру? Это вопрос первый.

И вопрос второй: вы не ведете никаких переговоров, ведутся ли вами сейчас теоретические разработки, расчеты, анализ этой ситуации и анализ механизмов, которые могли бы возникнуть в результате этой ситуации?

При этом хотелось бы очень знать, что вы закладываете в основу: безасность мировую? Вы закладываете в основу безопасность или гарантии какого-то определенного блока или основу государства нашего? Скажите, пожалуйста.

 

ПОЛЯКОВ Л.І. Шановний Адаме Івановичу, мені відповісти, одної хвилини явно не досить, дуже велике запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я вам, відповідайте, потім побачимо. 2 хвилини дайте.

 

ПОЛЯКОВ Л.І. Значить, ще раз повторюю: Міністерство оборони не вело, не веде і не планує вести ніяких переговорів  стосовно участі в розгортанні системи ПРО США.

Інша справа, що Україна володіє потужним ракетним потенціалом і технологіями. І в рамках відомого вам проекту „Сі Ланч” спільно з Російською Федерацією, Сполученими Штатами Америки та Норвегією здійснює запуски ракет. Спільно з Російською Федерацією обслуговує групування російське стратегічних ракет, а також здійснює космічні запуски. Безумовно, країни, які володіють ракетними технологіями, вони володіють і технологіями протиракетними. Але це не Міністерство оборони.

Що стосується Міністерства оборони. Безумовно, теоретичні розрахунки ми проводимо. Тому я і зазначив, що на даному етапі для того, щоб розставити всі крапки над „і” ми кажемо і американцям, і доповідаємо вам, що нам потрібні додаткові дані того брифінгу, який був зроблений, цього нам не достатньо.

Що стосується підходів до безпеки. Безумовно, у першу чергу це безпека держави Україна, яку ми розглядаємо, в тому числі і в регіональному, і в глобальному контексті, оскільки це є реалії сьогодення. Україна ізолюватися не може. Навіть повітряний простір, який охороняють Збройні сили і Міністерство оборони, він має певні межі. А те, що відбувається відразу за цими межами і над цими межами, це уже не територія України, але це регіональна безпека, світова безпека, і ми це повинні враховувати. Я сподіваюся, це зрозуміло.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.

Слово надається заступнику міністра закордонних справ Андрію Івановичу Веселовському. Прошу. П’ять хвилин, будь ласка.

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Враховуючи те, що щойно ви вислухали конкретні і ґрунтовні відповіді першого заступника міністра оборони. Я хотів би зупинитися в основному тільки на політичних аспектах ситуації, яка складається довкола розгортання системи ПРО в Європі.

Перш за все, Україна як активний учасник міжнародної спільноти, країна, зацікавлена в стабільності і безпеці, також підтримує всі дії, які лежать на курсі ефективного протистояння викликам у сфері цієї безпеки. Україна бере активну участь у міжнародних зусиллях з боротьби проти будь-яких проявів тероризму. Розуміючи  небезпеку потенційного застосування міжнародними терористами ракетних комплексів різного класу, Україна виступає за створення дієвого потенціалу міжнародного співтовариства для протидії такій загрозі.

Технічні аспекти того, наскільки безпечними чи небезпечними  є компоненти американської системи ПРО для України, не належать до нашої компетенції. Наше завдання – дати зовнішньополітичну оцінку цьому питанню. Пропонував би при розгляді питання цього в сесійній залі брати до уваги наступні фактори. По-перше, нам відомо, що США звернулося з офіційною пропозицією до Чехії і Польщі розмістити на їхніх територіях елементи системи ПРО, відповідно радіолокаційну станцію та 10 ракет-перехоплювачів. В разі згоди цих країн, яка ще не надана, питання обговорюється, Сполучені Штати розпочнуть ці роботи в 2010-2011 році.

По-друге, важливим елементом  є те, що Сполучені Штати вели переговорний процес з питання протиракетної оборони і з Російською Федерацією, і з європейськими країнами ще з початку 2000-них років. Зокрема, тільки протягом останнього року тричі делегації високого рівня Сполучених Штатів перебували на переговорах у Москві.

По-третє, в результаті… це теж важливий елемент, в результаті переговорів, які відбувалися тут в Києві, ми отримали від американської сторони інформацію, що вони готові залучити українських спеціалістів і політичного, і технічного рівня до процесу розробки, розгортання і потім спостереження за діяльністю нової системи ПРО.

В цій ситуації Україна веде активний переговорний процес з основними учасниками цієї проблеми, з Сполученими Штатами, з Російською Федерацією, з Полькою і з Чеською Республікою. Також ми увійшли в контакт з європейським Союзом і найближчим чином відбудуться відповідні консультації з НАТО.

Яка мета цих заходів. Мета цих заходів: набрати якомога більше інформації з того питання, в якому Україна не є основним гравцем, але в той же час має життєві національні інтереси.

Це, тим більше, важливо тому, що український військо-промисловий комплекс і науково-технічний комплекс мають великі можливості для участі в реалізації системи ПРО, якщо така буде проводитися в Європі.

Не йдеться про те, що Україна може давати на це згоду чи не згоду на цьому етапі, а йдеться про те, що Україна повинна максимально вивчити ситуацію і головне - вивчити ситуацію у себе в середині, щоб зрозуміти яким чином ми можемо зберегти наші інтереси, як з точки зору технології, так і з точки зору національної безпеки в майбутньому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть запитання? Записуєтесь, поки йде запис, Андрій Іванович, все-таки чи мали підстави представники Держдепартаменту Сполучених Штатів Америки заявляти про те, що Україна разом з іншими ще 14 державами, бо всього 15 перераховано, бере участь у розміщенні систем ПРО? На якій підставі появилась така заява?

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. Перш за все, слово „розміщення”. Немає розміщення системи ПРО, є вивчення питання про його розміщення.

Друге. Йдеться про технічний бік питання. В Україні існує Національне космічне агентство України, яке є виробником тих чи інших технологій, як ракетних технологій, так і технологій стеження за ракетами, яке і є співрозмовником, технічним співрозмовником тих американських фірм чи організацій, які займаються, повторюю, з технічної точки зору, розробками засобів протидії несанкціонованим пускам ракет, очевидно саме це і мали на увазі американські фахівці.

Міністерство закордонних справ не вело переговорів і не має наміру їх вести – щодо розміщення чи планів розміщення ПРО з американською стороною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді зворотньо. Чи після такої інформації міністерство звернулось до держдепу, щоб вони пояснили що вони мали на увазі.

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. Саме це ми і зробили під час візиту делегації американської, вони обіцяли надати нам всю потрібну інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кравченко, будь ласка. Десять хвилин.

 

10:49:12

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко. Я прошу передать слово Симоненко Петру Николаевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Симоненка, будь ласка.

 

10:49:23

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, уважаемый докладчик! Я все-таки хотел бы услышать от вас, действительно была ли официальная нота министерства иностранных дел по возможной мере по подобным заявлениям о том, что Украина принимает участие в переговорах по формированию системы ПРО. Вы не ответили і для меня очевидно, что это очередная страница позора, национального позора для Украины. Потому что представители Министерства обороны, особенно когда он практически заявляет, что он прошел соответствующую подготовку в Соединенных Штатах Америки, как и Министерство иностранных дел, это подтверждает.

Но у меня вопрос такого характера. Постоянно Министерство иностранных дел заявляло о том, что участие Украины в военной кампании в Ираке – это благо для Украины. Пожалуйста, конкретно назовите, в чем это благо выражалось, кроме смертей, погибших там наших офицеров? Что было сделано? Разработка нефти? Естественно, получение льгот каких-то определенных? Что мы поимели в результате вашей авантюры?

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. По-перше, я не зрозумів питання: йдеться про ноту МЗС чи йдеться про авантюру в Іраку?

По-друге, те, що ви називаєте авантюрою Іраку, це було рішення Верховної Ради України. Тому я не коментував би зараз глибше.

І по-третє, питання прозвучало, але воно дуже складне і якщо воно може бути якимось чином деталізовано, то міністерство звичайно надасть відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так як зрозумів, так і відповів.

Будь ласка, Чорновіл.

 

10:51:12

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Андрію Івановичу, у мене питання з такого приводу. Я розумію, що українську, думку України не дуже то хочуть чути в  цьому питанні, але той хто стукає,  то йому врешті-решті відкриють.

Чи не вважаєте ви за доцільне, щоби звучали, регулярно  звучали з цього приводу зовнішньополітичні  ініціативи української сторони, причому  від всіх гілок влади, не тільки від вашого міністерства, від Президента, від уряду, від Верховної Ради з приводу того, що розбудовувати систему ПРО в Європі, Євразії на євразійському континенті  було би набагато доцільніше, не опираючись виключно на повноваження і пропозиції Сполучених Штатів Америки чи НАТО, а на основі, скажімо, „Партнерства заради миру”, включаючи туди, і Україну, і Росію.  Це би дало абсолютно ефективний механізм, який би повністю  відгородив нестабільні країни, які можуть застосувати ядерну зброю у майбутньому і фактично зробив недоцільним би для них використання цих технологій і дальше розробки, і зупинив би цю систему.

Я думаю, що це була б дуже добра ініціатива, яка би гарно прозвучала в світі.

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Перш за все, я би хотів  сказати, це моє глибоке переконання, що Україна  має достатній авторитет і в  достатній можливості впливати на цю ситуацію.

Ми говоримо, що Україна є другорядною. Це не зовсім так. Я би хотів також підкреслити, що в ситуації, коли ми маємо конфлікти інтересів, Україна саме може і повинна зіграти  стабілізуючу роль.

По-перше, це пов’язано з тим науковим і  технічним потенціалом, який у нас є. А по-друге, це пов’язано з тим, що йдеться все-таки про дуже велику країну у європейському масштабі, яка займає і географічно положення важливе між потенційним  терористичними   країнами чи режимами і між Європою і відповідно  Сполученими Штатами.

Отже, наша роль є, наша роль буде обов’язково у цій ситуації. І важливо, щоб зараз  основні відомства українські, які цим займаються, а саме: НКАУ, Міністерство  оборони і Міністерство закордонних справ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба Степан.

 

10:53:38

БУЛЬБА С.С.

Дякую.  Степан Бульба, фракція соціалістів.

Розміщення у  Польщі десяти  позицій  американських протиракет з дальністю польоту більше трьох  тисяч кілометрів становить  загрозу для  російських стратегічних  ядерних сил. При цьому американці  заявляють, що знищення ракет балістичних можливим цими протиракетами у середині траєкторії польоту.

Таким чином, якраз оці уламки можуть повністю  накривати територію України. Навіть якщо говорити, що вони спрямовані проти іранських ракет. З офіційних  джерел  заявлено, що  прес-секретар  Державного департаменту Сполучених Штатів сказав, що ведуться такі переговори з іншими країнами Європи щодо розміщення і розвитку цієї протиракетної оборони…

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. Перша за все вчора відбулася досить  глибока розмова на цю тему з усіма технічними аспектами на об’єднаному засіданні  Комітету у закордонних справах і Комітету з безпеки  і оборони, де було пробрейфовано і про кількість ракет, і про дальність і так далі.  Я би не хотів зараз повертатися до цього, це дуже довга розмова, але я можу надати конкретні відповіді.

Зауважу тільки, що Російська Федерація має близько трьох тисяч ракет,  якщо ми говорим... і вони націлені відповідно на Сполучені Штати, умовно. А в Польщі буде розміщатися 10 протиракет. Отже, говорити про те, що одне знищує потенціал другого, немає підстав.

Ми говоримо зараз про інше: ми говоримо насамперед про роль України. І роль України якраз і повинна полягати в тому, щоб мобілізуватися і запропонувати такі пропозиції, від яких не зможуть відмовитися ні Російська Федерація, ні Сполучені Штати, ні європейські наші співрозмовники…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Болдирєв.

 

10:56:07

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый господин заместитель министра, вчера я ходил за водой на бювет и услышал разговор беременной женщины с уже молодой матерью. Одна говорит: да какая тебе разница? А та, которая с коляской, говорит: как, ты чего, не понимаешь, что оно будет нам сыпаться на голову? Понимают ли в Министерстве иностранных дел, что Украина в результате такого решения Соединенных Штатов фактически превращается в поле боя между, неважно, Соединенными Штатами и Сирией, и Ираном, Соединенными Штатами и Российской Федерацией, в любом случае мы превращаемся в поле боя. Понимает ли Министерство иностранных дел то, что понимают рядовые граждане, что задачей вашего министерства является – любыми средствами отвести эту угрозу от нашей страны?

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. У Міністерстві закордонних справ розуміють, що завданням України в цій ситуації є зіграти так, щоб ми були учасниками, якщо воно буде, і щоб воно не зашкодило Україні, якщо воно буде без нас. І саме цим ми займаємось, саме цьому я присвятив свій виступ. Базувати політику України на тому, що можуть обговорювати собою дві молоді жінки, було би нерозумно. Принаймні розумніше було би збиратися на рівні фахівців, як це, повторюю, вчора було на засіданні двох комітетів, і глибоко обговорювати конкретні кроки України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.               

 

10:57:42

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Шановний доповідачу, я глибоко переконаний, що   розмови про  необхідність  додаткового вивчення ситуації закінчаться зразу ж як тільки Україна буде поставлена перед фактом, що рішення прийнято, ви сидіть  і не рипайтесь. Спростуйте мою думку.

І друге запитання. Скажіть, будь ласка, як ви, як представник зовнішньополітичного відомства, ставитесь до того, що на прес-конференції, яку в Україні недавно проводив американський генерал разом з американським же послом пронатівськими ………….. було  влаштоване цинічне побиття громадян України, які виступали проти втягування України в НАТО. Це що, відеозвіт перед вашингтонським відділом кадрів?

Дякую за відповідь. 

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. Дякую.  Відносно цинічного побиття, я думаю, що, якщо воно мало місце, то ті, кого  побили, повинні звернутися до суду. І це  було би правильно. І суд би визначив чи  було цинічне побиття і так далі. І відповідно ті, хто цинічно побивали, мали би бути покарані. Напевне. Це одне.

Відносно того, що буде прийняте рішення, а ми його, як ви кажете, проковтнемо, ні, цього не може бути. З той простої причини, що йдеться про комплекс  країн і комплекс питань. Йдеться не про національну територію США, а йдеться про територію Європи. І в цій Європі розташовані також такі інституції як Європейський Союз, як НАТО, розташовані таке серйозні держави як Німеччина, як Франція, які мають свою точку зору. Вони вже почали брати участь у цьому діалозі так само як Україні, яка теж починає  одночасно з ними брати участь у цьому діалозі. І якщо формулюватимемо свою позицію не в  демагогічному, а в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ну з урахуванням того, що зараз у залі 366 народних депутатів і представник опозиції наполягає на запитанні, будь ласка,  Сергій Шевчук.

 

11:00:09

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний  Андрій Іванович, скажіть, будь ласка, от ми зараз розглядаємо  це питання в контексті того, що, не дай Боже, завтра можуть початися якійсь військові дії і Україну щось може накрити. Ми розуміємо це як хід однієї держави щодо того, щоб фінансово, економічно виснажити іншу державу – нашого сусіда Російську Федерацію, як уже було із Радянським Союзом. Але питання в мене зовсім інше. От, який ваш прогноз: після 2008 року, після виборів в Сполучених Штатах Америки, очевидно, що нова політична сила має там більше шансів прийти до влади, чи будуть такі ж настирливі пропихання системи ПРО, чи, можливо, ця позиція зміниться на більш толерантну? Дякую.

 

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І. Система протиракетної оборони створюється не тому, що цього хоче той чи інший президент – вона створюється тому, що в світі є реальна загроза несанкціонованих пусків ракет. Протягом останніх років кількість пусків балістичних ракет в світі зростає з року в рік. Поступово ракетні технології потраплять в руки неурядових, недержавних агенцій, чи інституцій, чи груп. Останні події, які були на Близькому Сході, дають чіткі підстави, для того щоб задуматися про необхідність створення глобальної протиракетної оборони. Можливо, те, що зараз відбувається, і це потрібно вивчати, і є таким дещо драматичним і напруженим початком створення такої глобальної системи протиракетної оборони. Україна зацікавлена в такій системі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, чи є потреба обговорювати питання? Є. Якщо є, то треба, щоб визначилася Верховна Рада відповідно до 235 статті Регламенту.

Хто за те, щоб провести обговорення питання і надати можливість виступити представникам фракцій, прошу проголосувати. Голосуємо.

 

11:02:52

За-217

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів  - 181, "Блок Тимошенко"  - 4, "Наша Україна"  - 0, соціалісти – 7, комуністів – 20, позафракційні – 5.

Хто за те, щоб повернутися до переголосування цього питання? Прошу голосувати.

 

11:03:33

За-214

Ще менше, значить, обговорення питання не буде.

У нас є, шановні колеги, проект Постанови, проект Постанови, він невеличкий, так що, бо думаю, це питання цікавить і наших виборців, я його  зачитаю.

Заслухавши інформацію міністерства оборони України та Міністерства закордонних справ України, Верховна Рада  України  висловлює занепокоєння планами розміщення на території сусідніх з Україною держав: Чехії і Польщі елементів системи протиракетної оборони (ПРО) США.

Реалізація цих планів загрожує національній безпеці України, життю мільйонів її громадян, оскільки за висновками фахівців, в разі  застосування ким би то не було ракетної зброї і засобів її знищення не виключена можливість завдання шкоди з тяжкими наслідками населенню, важливим народногосподарським об’єктам, включаючи атомні електростанції на території нашої країни.

Верховна Рада   України також враховує, що рішення про розміщення елементів американської системи ПРО викликали масові протести населення Чехії і Польщі, інших європейських держав, рішучу негативну реакцію уряду, сусідньої з Україною, Російської Федерації, проти якої, на думку російської сторони, фактично, розгортаються елементи згаданої системи в Чехії і Польщі. У цій обстановці будь-які заяви про  можливість приєднання України до американських планів щодо системи системи ПРО не відповідають її національним інтересам.

Друге, Верховна Рада  України виходить  з того, що національним інтересам України  і всім країнам європейського континенту найповніше відповідало б створення загальноєвропейської системи колективної безпеки, яка б включала всі без винятку держави Європи, виключила появу на нашому континенті нових розподільчих ліній, і в рамках якої могла б бути створена і загальноєвропейська система протиракетної оборони.

Третє. Верховна Рада України доручає Кабінету Міністрів України довести цю позицію до Ради безпеки ООН, Організації з питань безпеки і співробітництва в Європі, урядів інших зацікавлених держав.

Четверте. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Я ставлю на голосування постанову за номером 3292 щодо інформації Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ України про ситуацію навколо системи ПРО. І в такій редакції, як я зачитав. Прошу голосувати.  За основу.

 

11:06:27

За-243

Прийнято.

Так, будь ласка, які є пропозиції, запишіться. Представнику кожної фракції дамо можливість. Так, Баранівський. СПУ.

 

11:06:51

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Адаме Івановичу, дякую. Прошу слово надати Шибку, передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шибко, будь ласка.

 

11:06:57

ШИБКО В.Я.

Я дякую. Шибко, Соціалістична фракція.

Адаме Івановичу, там написані дуже слушні речі. Я скажу, що ви написані у руслі того, що у нас є Закон про основи національної безпеки. Але є речі, які треба не з голосу і не в залі допрацювати.

Тому я пропоную, давайте ми все-таки доручити нашому комітету або Комітету з оборони допрацювати до завтрашнього дня і винести це остаточно на завтрашнє засіданні, і завтра проголосувати в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Князевич.

 

11:07:34

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги,  мені дуже шкода, що проект постанови фактично абсолютно зворотній до тої інформації, яку ми щойно почули від заступника міністра оборони, від заступника міністра закордонних справ. Адже кожен почув те, що хотів почути. Як на мене, то загроза України не від тієї ймовірної системи ПРО, яка невідомо, чи буде, а від того, що на території України знаходяться дві  РЛС, які зараз, фактично, у віданні, в оренді Російської Федерації, а ми знаємо, що Російська Федерація, фактично, перебуває в стані війни як в середині  держави по  відношенню до мусульманської республіки, і, відповідно, мусульманські країни відверто чи приховано підтримують цю війну. Чи ми не будемо предметом загрози з боку окремих країн у зв’язку з перебуванням на нашій території саме цих РЛСів.

Через те пропонується доручити уряду провести переговори з Російською Федерацією про невідкладне припинення договору оренди на РЛС, які перебувають на території України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман.

 

11:08:36

ГЕРМАН Г.М.

Герман, Партія регіонів.

Ми пропонуємо підтримати пропозицію представників Соціалістичної партії.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, так… Самойлик - комуністи.

 

11:08:54

САМОЙЛИК К.С.

Підтримуємо?  Самойлик Катерина Семенівна, фракція Комуністичної партії України.

Я не думаю, що нам треба відкладати ці справи. Я ж не думаю, що  ми… що дехто з нас тут уже, вибачте, будь ласка, на довольство став у Сполучених Штатів Америки. Я думаю, що буде абсолютно правильно, по-державному… ніяких… Ми заслухали інформацію, вона, інформація нам була подібна, непотрібна абсолютно,  ми і так знали цю позицію.

В нас є пропозиція прийняти сьогодні і саме сьогодні прийняти цю постанову.

А хто хоче на два фронти грати, про це треба так і заявити. Але я думаю, позиція повинна бути вивірена державна, і позиція повинна відповідати суверенітету України, державним інтересам України. І не треба сьогодні гратися і  створювати вигляд, що ви хочете щось розумніше  видумати, аніж є в цій постанові. Треба голосувати за постанову, треба ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль, будь ласка.

 

11:10:06

ШКІЛЬ А.В.

Шановний Головуючий, шановні  колеги народні депутати! Я хотів би наголосити на тому, що це, звичайно, важливе питання, яке ми обговорюємо, але ми не можемо постанову Верховної Ради проголосувати отак от зразу і зі старту. Я вважаю, що це складне питання. Ми прийняли з а основу, давайте доручення комітету профільному і Комітету в закордонних справах, і Комітету, який зараз залишився без голови, з питань безпеки дати можливість вивчити і опрацювати. Тут не вартує робити поспішних висновків, тому що емоції і бажання перекрутити обставини завжди даліють і тяжіють над нами. Давайте холодно, холоднокровно розберемося в тих обставинах, які склалися. Тому я наполягаю на тому, щоб зараз не голосувати проект постанови в цілому. Це позиція нашої фракції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, шановні колеги, висловлювання були. Ну я єдине хотів би сказати, що це не з голосу, це розданий проект постанови тижнів два тому. З голосу я єдине сказав, що тут були записані прізвища міністрів, які сьогодні не доповідали. І тому я замінив прізвища міністрів на інформації міністерства одного і міністерства другого. Це було, ще раз повторюю, не з голосу, за виключенням того, що забрані прізвища. Але, якщо є така думка, хоча тут, я ще раз наголошую, шановні колеги, ми з вами обговорювали надзвичайно складне питання і надзвичайно актуальне питання, про це питання говорить вся Європа, подивіться, будь ласка, засоби масової інформації, перегляньте європейські. Європа буквально на дибки встала у зв’язку із намаганням Сполучених Штатів Америки розмістити систему ПРО.

Європа, я ще раз повторюю, об’єднується вся Європа на чолі з Федеративною Республікою Німеччини, яка сьогодні головую в Європейському Союзі, інші державами, іншими провідними державами, фракції і населення Польщі і Чехії виступають проти саме таких авантюрних планів. І, я думаю, що з врахуванням, ще раз наголошую, з врахуванням того, що американці постійно, або провокують нас, або мають на те підстави, говорячи, що ми задіяні в цій системі. Було б абсолютно правильно, якби вищий законодавчий орган дав свою відповідь, або дав свою оцінку цій позиції Сполучених Штатів Америки, бо це  стосується європейського – нашого з вами континенту. І тут, так би мовити, є така оцінка.

Але, якщо є намагання профільних комітетів, профільних комітетів, я думаю, давайте ми це доручимо комітету, комітету, все-таки мабуть одному комітету. Бо якщо два, то обидва будуть один на одного і в результаті ми не побачимо цієї постанови. Тобто я ставлю таку пропозицію на голосування: доручити Комітету з питань закордонних справ на наступний пленарний тиждень, на наступний пленарний тиждень подати цю вже постанову в цілому для прийняття її як постанови.

Прошу проголосувати за таке доручення.

 

11:13:37

За-245

Рішення прийнято.

Ще раз нагадую, проникнутися відповідальністю питання, яке ми з вами розглядали. Це доленосне питання. Я сподіваюсь, що ми основні оцінки дали тут, у постанові, яку прийняли за основу. Нехай ще раз комітет подивиться і приймемо остаточно на наступному пленарному тижні.

Переходимо до розгляду питання про призначення членів Вищої ради юстиції. Голова Комітету з питань правосуддя, Ківалов Сергій Васильович.

 

11:14:28

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Відповідно до частини другої статті 131-ої Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів, з яких три члени призначаються Верховна Рада України. Згідно з частини другої статті 8 Закону України про Вищу раду юстиції усі депутатські фракції Верховної Ради України запропонували наступні свої кандидатури на призначення, а саме: Бондика Валерія Анатолійовича, Завальнюка Володимира Васильовича, Колісніченка Володимира Миколайовича, Лабунську Анжеліку Вікторівну.

Про зняття кандидатур Селіванова Анатолія Олександровича, Оніщука Миколи Васильовича було заявлено на пленарному засіданні 15 березня 2007 року, але відповідних письмових заяв до комітету так і не надійшло.

За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет з питань правосуддя розглянув запропоновані кандидатури і  дійшов висновку, що всі вони відповідають вимогам Закону України „Про Вищу раду юстиції” і рекомендують Верховній Раді України визначитися таємним голосуванням щодо призначення трьох членів Вищої ради юстиції шляхом подачі бюлетенів. Дякую за увагу.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергію Васильовичу, ще раз назвіть прізвища, по яких ми маємо голосувати.

 

КІВАЛОВ С.В. Бондика Валерія Анатолійовича,  Завальнюка  Володимира Васильовича, Колесніченко Володимира Миколайовича, Лабунську Анжеліку Вікторівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи будуть якісь запитання? Сідайте, будь ласка.

Я тільки проінформую вас, шановні колеги, що сьогодні, сьогодні на ім’я Голови Верховної Ради надійшла заява від Оніщука. „Цим заявляє про зняття з балотування на посаду  члена Вищої ради юстиції своєї кандидатури”. Тобто, заява  є.

Значить ми таким чином, таким чином з вами будемо розглядати кандидатури Бондика, Завальнюка, Колесніченка і  Лабунської.

Я пропоную, шановні колеги, ми з вами минулого четверга  розглядали ці кандидатури і обговорювали їх. Чи є потреба  ще раз повторно заслуховувати їх інформації, відповіді на запитання і обговорення? Немає чи тільки провести повторне голосування.

Добре. Тоді слово має голова Лічильної комісії Ярослав Михайлович Сухий, будь ласка.

 

11:17:10

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, дозвольте мені оголосити  про збір членів Лічильної комісії в кулуарах третього поверху кімната номер 5 там, де ми завжди збираємося.

Згідно Регламенту, я нагадую коротко склад Лічильної комісії, з вашого дозволу без імені, по-батькові, обраних 25 травня 2006 року і 16 листопаду дообрані після  трагічної загибелі народного депутата України Юрія Оробця: Абдулін, Бірюк, Бондаренко Олена Федорівна, В’язівський, Гнатенко,  Жебрівський, Кирильчук, Козуб, Комар, Корсаков, Наконечний, Пеклушенко, Римарук, Стасів, Стоян, Сулковський, Сухий, Цибенко, Тарасів, Філіндаш, Чубаров і  Шаго. Названих колег народних депутатів України прошу зібратися через 5 хвилин у кімнаті, де ми засідаємо.

Шановний Адаме Івановичу, я прошу зараз поставити на голосування і затвердити форму бюлетеня, тому що ми її минулий раз затверджували. Бюлетень у вигляді прямокутника  білого кольору з прізвищами, котрі будуть виписані в алфавітному порядку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, нам по суті відповідно до Регламенту два рішення. Спочатку про те, як проводити голосування, оскільки  є чотири кандидатури, а треба три. І як розміщати їх, тобто що в алфавітному порядку так, як ми минулого разу приймали. І затвердити форму бюлетеня, що він матиме  форму білого кольору  так, як і минулого разу. Немає заперечень?

Я ставлю ці пропозиції дві на голосування, щоб в алфавітному порядку розмістити у бюлетені і  затвердити форму бюлетеня, аби прискорити можливість роботи Лічильної комісії, щоб з 12-ої години ми мали можливість провести таємне голосування. Прошу голосувати

 

11:19:26

За-238

Прийнято рішення.

Будь ласка, комісія прошу приступити до роботи. Оперативно проведіть, Ярославе Михайловичу, цю роботу.

А ми розглядаємо питання про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п'ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації". Реєстраційний номер 3352.

Доповідає Єфремов Олександр Сергійович. Будь ласка.

 

         11:20:19

        ЄФРЕМОВ О.С.

        Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітет на своєму засіданні 19 березня поточного року розглянув заяву народного депутата України Білаша Бориса Федоровича, члена депутатської фракції Партії регіонів, про обрання його членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

          Враховуючи, що рахункова квота депутатської фракції Партії регіонів в Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин повністю не використана, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Білаша та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови (реєстраційний номер 3352). Просимо підтримати проект постанови.

 

           ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи будуть запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. Як бачимо, дотримані вимоги Регламенту тут, комітет нам доповів про це. Тому я ставлю на голосування Постанову за номером 3352 „Про обрання Білаша Бориса Федоровича – народного депутата України від Партії регіонів – членом Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин”. Прошу голосувати.

 

             11:21:51

            За-240

           Рішення прийнято.

           По фракціях? Будь ласка, по фракціях: Партія регіонів – 181, „Блок Тимошенко” – 6, "Наша Україна" – 0, соціалісти – 28, комуністів – 20, позафракційні – 5.

            Питання про голову Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Доповідає голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради Єфремов Олександр Сергійович. Будь ласка, Олександр Сергійович.              

 

11:22:36

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний  головуючий! Шановні колеги! На виконання доручення Голови Верховної Ради України Мороза від 15 березня 2007 року комітет за своєму засіданні 19 березня розглянув на відповідність вимогам Регламенту проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п'ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації" щодо обрання Тедеєва головою Комітету Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму, внесений народним депутатом України Комаром Миколою  Степановичем, реєстраційний номер 3329, від 15.03.2007 року.

Комітет прийняв рішення в числі інших внести зазначене питання для обговорення на Погоджувальній раді  керівників депутатських фракцій і внесення узгодженої пропозиції на розгляд Верховної Ради  України.

Просимо Верховну Раду визначитися з цього питання, так як це знаходиться поза компетенцією комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і там ще одна. Правда, вона вчора не знаю чи до вас встигла надійти. А, будь ласка.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Проект 3329-1, внесений народним депутатом Бондарем до комітету… ще не отримав його і ми не мали змоги його розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але я нагадаю, є такий проект Постанови.  Олена Боднар вносить пропозицію про обрання Шкіля Андрія Васильовича головою цього комітету.

 

ЄФРЕМОВ О.С. До сьогоднішнього дня, я відповідаю на запитання, до сьогоднішнього дня  в комітеті цього питання немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ну і не розглядав комітет. Зрозуміло. Чи будуть запитання?   Ну це не має значення.

Є запитання? Запишіться, будь ласка. Так, прошу, давайте ми 6 хвилин. Матвєєв.

 

11:25:04

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Я прошу передати слово Самойлик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик, будь ласка.

 

11:25:09

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую. У мене тепер два регламенти, аж дві хвилини, Адаме Івановичу. Прошу на це звернути увагу.

Для мене Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, фізичної культури, вірніше, спорту та туризму – це неабиякий комітет, тому що майже десять років життя я віддала цьому комітетові. І я хочу сказати, що в основному і правову базу ми там створили, і значно такий, знаєте, кістяк, прилічний костяк.

Я хочу і задати питання і побажання вам, шановний Олександре Сергійовичу. Я хочу підтримати кандидатуру Ельбруса Тадеєва, і я знаю цю людину як дуже порядну людину, як дійсно спортсмена, який своїми мозолями, своєю силою, і політичною силою, і фізичною силою виборював для нашої України честь, славу і золото. І я думаю, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає у вас двох хвилин, тому що одна хвилина. Не знаю. Будь ласка, відповідайте.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Спасибо за вопрос.

В Регламентном комитете, вы знаете, мы рассматриваем вопрос на відповідність Регламенту даного питання. Це питання відноситься в такому ракурсі, в якому воно розглядалося, до компетенції Погоджувальної ради. Тому ми адресували це питання до Верховної Ради – визначитись сьогодні на сесійному залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський.

 

11:26:56

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Прошу передати слово народному депутату Ользі Боднар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Олі Боднар.

 

11:27:05

БОДНАР О.Б.

Дякую. Я не можу зрозуміти, чому не включено власне нашу постанову, 3329-1, яку зареєстровано вчора. Згідно статті 77-ї, частина друга, ми ніякого порушення регламенту не здійснили. Я вважаю, що якщо це питання розглядається демократичним шляхом, а не таким шляхом, коли треба протягнути одну особу, а другу особу взагалі ніяким чином не розглядати, то можете так і продовжувати. Але, якщо ви вважаєте, що питання має розглядатися в комплексі, без порушень Регламенту, то я вважаю, що треба заслухати і мене як автора, який подає постанову за Регламентом без будь-яких порушень.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Якщо я розумію, дякую за запитання. Якщо я розумію ваше питання також включене сьогодні на розгляд, а в комітеті ми його не розглядали, тому що його фізично нема в комітеті. Там є ваші представники, вони можуть це підтвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це більше до мене, мабуть, відноситься питання. Я проінформую, щоб знову не було, як завжди це люблять з боку опозиції  заявляти, що всі і все порушують. Я повинен визнати, дійсно, я порушую Регламент тим, що всупереч Регламенту я поставив сьогодні це питання на розгляд.

Тому що Постанова Боднар уже про призначення Шкіля  один  на цій сесії розглядалася. Якщо питання один раз розглядалося, його не маємо права ставити вдруге на розгляд цієї сесії. Але, знаючи, що це бажання опозиції і щоб вона заспокоїлась, я, порушуючи Регламент, поставив.

І сьогодні це питання стоїть, і ви одержите слово. Мова йде про те, що я запитав: чи комітет встиг розглянути? Бо ви вчора подали  тільки і то вечором подали цю Постанову. Комітет не встиг розглянути, про що і сказав голова комітету. Але, всупереч Регламенту, ми будемо розглядати і цю Постанову. Заспокойтесь. Сас, будь ласка.

 

11:29:04

САС С.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Стосовно висунення кандидатури Шкіля, не має в Регламенті обмежень щодо висунення тієї чи іншої кандидатури. І тепер питання до Олександра Сергійовича. Олександр Сергійович, вот комітет прийняв наступне рішення: ухвалити висновок, другим пунктом запропонувати голові Верховної Ради Морозу, відповідно до положень частини другої статті 89 Регламенту Верховної Ради  повернути на доопрацювання проект постанови суб’єкта права законодавчої ініціативи без його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.

І третім, звернутися не до Верховної Ради, а звернутися до голови Верховної Ради Мороза з пропозицією внести зазначене питання для обговорення на погоджувальній раді керівників депутатських фракцій. Я думаю, що ми не будете заперечувати, що таке рішення було прийнято консенсусом, не дивлячись на те, що в комітеті більшість представників від коаліції. Не заперечуєте ви, що я правду сказав стосовно рішення комітету? Дякую.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Сергей Владимирович, вы сказали совершенно правду. Я вычленил из всего того, что вы сказали, основное, о чем велась дискуссия у нас на комитете, что этот вопрос относится к компетенции действительно Погоджувальной рады, и мы все к этому пришли. И в любом случае этот вопрос необходимо решать в сессионном зале. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шевчук Сергій.

 

11:30:27

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

Власне питання стоїть зовсім в іншому. Не про кадрове призначення, а про порушення домовленостей щодо квот. Ця позиція є квотою „Блоку Юлії Тимошенко”, і тому обговорення має іти в зовсім іншому руслі.

Що парламентська більшість саме вирішенням цього питання хоче порушити всі попередні домовленості і очевидно усвідомлює те, що реакція опозиції буде адекватною. Дякую.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Спасибо.

Это наверное больше констатация факта, чем вопрос. Хотя я могу ответить о том, что представители большинства, которые были на заседании комитета, они апеллировали это тем, что квота, которая Партии регионов, принадлежала в секретариате, она добровольно была отдана БЮТ со своей стороны.

И поэтому вполне естественно в связи с тем, что произошло перераспределение, в том числе много депутатов стало внефракционных, они заявили требование на эту квоту. Это действительно так, и это подтверждалось на комитете, и это не является никакой тайной.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не в секретаріаті, в керівництві Верховної Ради.

Будь ласка, Симоненко.

 

11:31:47

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, я считаю, что в данной ситуации надо приступить к голосованию и голосованием определить, кто будет возглавлять этот комитет. Значение этого комитета огромно.

Мы этим и подчеркиваем, что, определив руководство комитета и поручив конкретной кандидатуре, мы еще, еще раз, коалиция, заявляем о том, что готовы работать конструктивно, готовы сегодня работать по всем направлениям. Это проблемы, которые волнует действительно очень серьезно молодежь нашу, это проблемы, которые связаны с семьей, это проблемы сегодня подготовки Украины в участии различных спортивных мероприятиях, то есть, это то, что требуется сегодня нам – и коалиции, и народу. И я считаю, что надо проголосовать, дав поручение данной кандидатуре возглавлять этот  комитет и организовать соответствующую работу.

Я призываю, Адам Иванович, приступить к голосованию. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

Ну, це побажання, я так зрозумів.

Дякую, Олександр Сергійович, сідайте, будь ласка.

Так, я запрошую автора законопроекту Олену Боднар, законопроект 3329-1. Будь ласка.

 

11:33:27

БОДНАР О.Б.

Дякую. Ольга Боднар, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Головуючий, шановні колеги!

В результаті звільнення… прийняття на посаду голови Комітету Верховної Ради… заступника Голови Верховної Ради Томенка Миколи Володимировича звільнилася квота голови Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Відповідно  до статті 76 Регламенту  Верховної Ради квоти розподілу посад голів комітету визначаються пропорційно від кількісного складу депутатських фракцій. До фактичної чисельності народних депутатів. Ця регламентна норма, яку ми з вами маємо виконати незалежно від політичних пристрастей, що вирують у сесійній залі. Посада голови Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму відноситься до квоти фракції Блоку Юлії Тимошенко, і  обрання на цю посаду представника іншої  політичної сили, фактично, є порушенням норм Регламенту, а саме статті… пункт четвертий  статті 76 про те, що йдеться про квотування, саме частини 5 статті 77, що голова комітету, перший заступник і секретар  не можуть бути членами однієї  депутатської фракції.

Сутність мого законопроекту полягає в тому, що, в принципі, в даному випадку ми говоримо не про те, хто очолить цю посаду, і ми не говоримо про те, що там важливо чи не важливо для нас саме ця посада. Йдеться  про щось більше, йдеться про „беспредел”, яким руйнуються будь-які демократичні принципи. Якщо скасовується Регламент, порушуються закони, то чого ж дивуватися, що ми вам не допомагаємо в цьому дійстві? Наша політична сила чітко і послідовно заявляє про свою позицію, ми готові працювати лише в межах правового поля в інтересах України.

Постанову, яку я вам пропоную підтримати, йдеться про те, що обрати Шкіля Андрія Васильовича головою Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, увільнивши його від обов’язків заступника голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

Завершуючи свій виступ, хочу ще раз попросити, не займатися політикою, а згадати про ті обіцянки, що ви збираєтесь з нами співпрацювати в інтересах українського народу і держави взагалі, і не порушувати Регламент, і не порушувати ті квотні умови, саме за цієї квотою стоїть наша політична сила. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи будуть запитання? Є? Немає. Сідайте, будь ласка. Чи є бажаючи взяти участь у обговоренні? Є. Запишіться. Від фракції, будь ласка. Так, прошу 12 хвилин Симоненко.

 

11:36:38

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі” проблема полягає якраз в тому, що сьогодні треба визначити нашу, визначитися щодо рішення і обрання голови одного з комітетів, який займається якраз проблемами молоді, спорту і сім’ї.

Відносно першої проблеми, яка сьогодні висувається нашими опонентами щодо розгляду іншої кандидатури.

По-перше. Так, дійсно, це має відношення положення норми Регламенту до розподілу між, комітетів між фракціями. І в даному випадку була домовленість, що тим фракціям, які не ввійшли до складу коаліції виділена була певна кількість комітетів, і це так і відбулося за результатами розгляду під час проведення нашої першої сесії.

Відносно того, що один з народних депутатів від опозиції став заступником голови, тут є можливість якраз розглянути те, що ось ця посада голови комітету з названих проблем, вона буде відноситися до коаліції. Це перше.

По-друге, я пропоную в даному випадку підтримати кандидатуру Тадеєва, виходячи з того, що людина заслуговує на повагу і до себе, і до тієї справи, яка займалася, має великі досягнення у спорті, вже, так скажемо, розуміється на тих проблемах, які займається сьогодні цим комітет. І я вважаю, що ось ті люди, які вже мають досягнення у великому, а це сьогодні і професійний спорт, вони і будуть не тільки знані для представників інших парламентів, а і відомі у світі, особливо тих проблем, якими ми сьогодні опікуємося.

І, по-третє, я хотів би дуже серйозно привернути увагу до тієї кандидатури, яку пропонує опозиція. У парламенті. В першу чергу виходячи з того, що я маю підстави говорити про це відверто. Це заангажована людина, вона відвертий націоналіст. І виходячи з того, що відбувається у нас в державі, це буде нести тільки загрозу. Бо якраз це в першу чергу буде навпаки сприяти не узгодженій позиції, не консолідованій позиції парламенту, а навпаки, буде створювати певні проблеми, які, на жаль, сьогодні і так дуже багато у нас в державі.

Тому фракція комуністів пропонує підтримати кандидатуру Тадєєва, проголосувати. Проголосувати. І прошу коаліцію підтримати якраз цю кандидатуру, проголосувати і на цьому поставити крапку для організації нашої роботи. У нас є чим займатися. Я прошу підтримати названу кандидатуру. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Сас, Радзієвський – наступний.

 

11:39:24

САС С.В.

Дякую. Сергій Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Перший заступник Голови Комітету з питань регламенту. І почну я свій виступ саме з питань регламенту. Я хотів звернутися перш за все до Головуючого на засіданні – Адама Івановича Мартинюка. Що переді мною, ось, лежить порядок денний, де зазначено питання і стосовно нього виступає Єфремов Олександр Сергійович. Прошу... Проте, я хочу звернути увагу, що суб’єктом права законодавчої ініціативи, по постанові, яка розглядається, щодо обрання  Тедеєва  Ельбруса  на посаду голови комітету внесено народним депутатом Комаром Миколою Степановичем. Він з цього приводу не доповідав.

Що стосується цього питання? Питання це розглядалося, як я вже говорив і це говорив Олександр Сергійович Єфремов голова комітету на засіданні нашого комітету за дорученням Голови Верховної Ради Мороза Олександра Олександровича.

В результаті професійної розмови на засіданні комітету одноголосно було прийнято рішення про яке тут уже мова йшла. Ухвалений висновок комітету в якому зокрема зазначено, що згідно з вимогами частини 7 статті 7 Закону України „Про комітету” , частини 7 статті 78 Регламенту Верховної Ради у  разі відкликання голови комітету з посади право висунення  кандидатуру на посаду належить депутатській фракції за квотою якою він був обранний на посаду, тобто, в даному випадку за квотою „Блоку  Юлії Тимошенко”.

Що стосується  рішення комітету, яке було ухвалено одноголосно, другим пунктом пропонується звернутися до Голови Верховної Ради направити законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи, тому що крім всього ще є інші порушення регламенту при внесенні цієї постанови.

Відповідно до частини 1 статті 86 Регламенту Верховної Ради не має пропозиції щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні. Немає Пояснювальної записки, яка повинна бути додана до  проекту постанови і таке інше.

Тому, і третім, звернутися до Голови Верховної Ради розглянути це питання на  засіданні Погоджувальної ради в зв’язку з тим, що дійсно  в період дискусії на засіданні комітету виникли цілий ряд питань.

 Я вважаю, що це рішення компромісне і я, чесно кажучи, за багаторічний час роботи у Верховній Раді, практично, не пригадую випадку, коли в такому цинічному вигляді ігнорувалося рішення Регламентного  комітету, особливо тоді, коли більшість  в цьому комітеті складають представники коаліції, коли рішення на цьому комітеті приймалося консенсусом. Тому в даному випадку це питання риторичне до Голови Верховної Ради. 

Я  думаю, тут варто згадати  те, що колись сказав третій  президент Сполучених Штатів Джеферсон: головне  у законодавчому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Радзієвський Олексій. З місця мікрофон, будь ласка.

 

11:42:46

РАДЗІЄВСЬКИЙ О.В.

Беззаперечно підтримуючи кандидатуру,  Ельбруса Тедеєв, передаю слово   для виступу Равілю Сафіулліну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Равіль Сафіуллін, будь ласка,  з трибуни.

 

11:43:11

САФІУЛЛІН Р.С.

Уважаемый  Адам Иванович, уважаемые народные депутаты.

Хочу сказать, что Эльбрус Тедеев вполне заслужил это место руководителя данного комитета. Свою любовь к нашей родине он доказал, еще    не будучи народным депутатом, в свое время взойдя на высшую ступень пьедестала почета  олимпийских игр, и благодаря этому знамя нашей страны было поднято до определенных высот.

Хочу сказать следующее, что удельный вес вопросов спорта в целом в работе комитета  составляет   львиную   долю. Да, может быть сегодня в вопросах семьи и молоди  где-то еще он не достиг того, чего нужно, но этот человек схватывает все на ходу.

Поэтому от имени  фракции «Регионы» предлагаю поддержать эту кандидатуру и полностью присоединяюсь к  представителям ранее  выступивших в поддержку Эльбруса Тедеева.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Князевич Руслан. З місця? Будь ласка,  з місця мікрофон.

 

11:44:08

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги,  дуже шкода, що сьогодні обговорення  цього питання намагаються перевести у площину щодо нашого небажання підтримувати кандидатуру Ельбруса Тедеєва і навіть подекуди пробують нам пояснити, хто це такий.  Ми прекрасно знаємо Ельбруса Тедеєва . Це, справді, людина, яка здобувала славу Україні на борцівських  килимах світу, здобувши олімпійську медаль. Ми дуже  добре стежимо за його кар’єрою і пишаємося, що це наш колега.

Але ж справа в іншому. Справа у тому, що сьогодні  коаліція брутально намагається  порушити не тільки ті домовленості, які були під час… досягненні після того, як Партія регіонів фактично два тижні блокувала трибуну, вимагаючи дотримання Закону про комітети і Регламенту  в цій частині щодо пропорційного представництва в керівництві комітетів. Але тут дивує, що справді, про що тільки що сказав депутат, колега Сас, порушено відверто, брутально норму Регламенту, і те рішення комітету, яке було прийнято, воно абсолютно однозначне. Є стаття 89 Регламенту, яка говорить: в разі, якщо комітет профільний виявив такі порушення, такого роду подання може бути або за рішенням комітету до Голови Верховної Ради, або погоджувальної ради. Тут не треба і то, і то писати було б постанови, а достатньо було тільки рішення комітету. І це  знову ж таки є підставою для того, щоб Голова Верховної Ради повернув зазначений проект постанови суб'єкту законодавчої ініціативи без обговорення на сесії Верховної Ради.

З іншого боку, наша фракція буде підтримувати ту постанову, якою автор є Оля Бондар, оскільки ми це робили в перший раз і зараз принципово і послідовно відстоюємо позицію щодо квот фракцій в тому чи іншому комітеті. Я тут чую, зараз по залу ходять розмови про те, що начебто підставою не голосування за кандидатуру Шкіля є те, що Андрій Шкіль начебто відмовився від балотування повторного на посаду голови комітету. Я думаю, що це не відповідає дійсності. В зв'язку з тим наша фракція знову ж таки наполягає і звертається до антикризової коаліції бути послідовною і насамперед хотів би звернути голови Комітету з Регламенту, його увагу, він же намагається бути принциповим і послідовним саме в цьому питанні, і те, що він сьогодні доповідав перше питання, яке відповідав саме в межах квот, і ми пам'ятаємо, скільки депутатів, в тому числі від опозиції, не могли перейти в інші комітети через те, що Регламентний комітет був надто принциповий в цьому питанні, бути принциповим до кінця. Тому ми будемо підтримувати ту постанову, яка запропонована Ольгою Боднар. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

В зв'язку з тим, що в ході обговорення було зауваження до Головуючого, що він не надав можливості виступити автору законопроекту, але враховуючи те, що Микола Степанович сказав, що він, якщо не виникатиме необхідність, він не доповідатиме, поскільки є таке намагання, Микола Степанович в залі, будь ласка, я надаю можливість йому виступити. Не переживайте! Не переживайте! Ніде не сказано, що… Ви хочете почути автора? Автор відмовився. Але ви хочете почути – я надаю таку можливість. Будь ласка, Микола Степанович.

 

11:47:31

КОМАР М.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Справа в тому, що  домовленості, які були при обранні голів комітетів при створенні Верховної Ради на першій сесії були одні. Зараз ситуація змінилася. У нас на той час не було взагалі такого поняття як позафракційні депутати. Зараз ну на момент… на сьогодні їх уже 7. У нас є інші… скажімо, подивіться на президію Верховної Ради. В президії сидить представник комуністів, соціалістів і БЮТ. Найбільша фракція в  парламенті взагалі не має свого представника, але ж місце заступника було, згідно з квотами, за Партією регіонів, тому говорити про  ті квоти зараз уже не можна. Я не вперше на засіданні Регламентного комітету, це ще    коли пішли в Кабінет Міністрів голови комітетів Азаров і інші, я тоді ще пропонував, що треба все-таки розглянути питання цих квот. Не можна  ті квоти, які застосовувалися при створенні Регламенту, застосовувати всі 5 років. Якби ситуація не мінялася, так, але ж вона міняється ситуація, тому треба розглянути і переглянути квоти. І тут вірно говорили ті, хто виступали щодо того, що треба дійсно було при обранні  членами комітетів теж враховувати те, що склад Верховної Ради змінився.

Зважаючи на всі ці причини, я і подав таку постанову. Право у мене таке є. ваше право – проголосувати, схвалити або не схвалити.

Ну і про… щодо самої кандидатури. Ви знаєте, що по кандидатурі Тедеєва взагалі не може бути ніяких сумнівів і суперечок. Я не чув жодного тут слова при обговоренні, що він не відповідає цій посаді.

Дякую.  Питання якщо є, я готовий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Все. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Обговорення питання завершено. Зараз ми будемо приймати рішення. Однак, на правах головуючого, виходячи із рішення комітету, я переношу розгляд постанови за номером 3329. Я переношу розгляд постанови за номером 3329 щодо Тадеєва. І ставлю на голосування постанову за номером 3329-1: обрати Шкіля Андрія Васильовича головою Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Прошу визначатись. (Ш у м  у  з а л і)

Не все переноситься. А тому! А тому! Я поставив на голосування, прошу голосувати.

 

11:50:18

За-138

По фракціях.

Партія регіонів – 0, Блок Тимошенко – 90, „Наша Україна” – 48, соціалісти, комуністи, позафракційні – нулі.

Шановні колеги, я звертаюся і до фракцій. Ми це питання обговорюємо на Погоджувальній раді. І обов’язково наступного пленарного четверга поставимо крапку у розгляді цього питання, після розгляду на Погоджувальній раді і дотримання того, що прийняв рішення одноголосно Комітет з питань регламенту.

Будь ласка, Ярослав Сухий.

 

11:51:03

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, показую вам взірець бюлетеня, котрий ми з вами затвердили постановою Верховної Ради України. В бюлетені для таємного голосування про призначення на посаду членів Вищої ради юстиції включені чотири кандидатури. Обраними будуть вважатися ті, за кого ми віддамо 226 голосів. Ви знаєте, що ми повинні обрати трьох членів Вищої ради юстиції.

Формою захисту цього бюлетеня служать два підписи: голови комісії, секретаря комісії і відмітка про голосування на столах реєстрації.

Ще одне. Нагадую всім: підставою для отримання бюлетеня є особисте посвідчення народного депутата України. В зоні для голосування можуть знаходитися тільки люди, котрі, народні депутати, котрі голосують. Народний депутат України в зону для голосування може зайти один тільки раз – це вимога Регламенту.

Оголошую всім: через дев’ять хвилин – в 12.00 – на столах реєстрації почнеться голосування по обранню на посади членів Вищої ради юстиції. Вибори будуть тривати згідно вимог Регламенту одну годину. О 12 годині в зоні для голосування розпочнеться голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Михайлович. Шановні колеги, дванадцятої години ще не має, ми продовжуємо роботу. Розглядається проект постанови про утворення спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Європейського Союзу, реєстраційний номер 2878. Доповідає  Вечерко Володимир Миколайович, будь ласка, заступник голови комітету з питань європейської інтеграції.

 

11:52:42

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги,  шановні гості, телеглядачі, телерадіослухачі, проект Постанови Верховної Ради України про утворення спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Європейського Союзу, проект ініційований народними депутатами України, представниками усіх всіх п’яти фракцій, представлених у Верховній Раді України, та є доопрацьованим проектом, в якому враховані всі зауваження  юридичного та науково-експертного управління, пропозиції народних депутатів.

Проект підтриманий комітетом з питань економічної політики, комітетом у закордонних справах, комітетом з питань європейської інтеграції. Проект підтримується Міністерством закордонних справ  України та Міністерством економіки України.

Створення спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Європейського Союзу є надзвичайно актуальним і відповідає усім вимогам та реаліям відносин між Україною та Єврейським Союзом.

Хочу зазначити, що інтеграція України до Європейського Союзу є одним із пріоритетних завдань державної політики України. Цей шлях означає комплексну перебудову економіки країни впровадження європейських стандартів в усіх сфери суспільного життя і практичними кроками на цьому шляху є реалізація спільних проектів та програм, що неможливо без активної участі парламенту, як законодавчого органу та тісної взаємодії і співпраці парламенту з урядом, громадськістю, інтелектуальним потенціалом країни.

Переваги, які випливають із членства в Європейському Союзі, мають політичний, економічний і соціальний характер. Саме інтеграція покликана стимулювати політичні реформи, гарантувати зовнішню і внутрішню безпеку і створити належні умови для розвитку держави.

Тому депутати Верховної Ради України, представники уряду повинні досконально вивчати та аналізувати можливі переваги, наслідки та проблеми інтеграції України до Європейського Союзу.

У цьому контексті створення спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Європейського Союзу є необхідним і важливим кроком для забезпечення сталого розвитку нашої держави та успішної майбутньої інтеграції в європейські структури.

Спільна парламентсько-урядова комісія має стати політичним інструментом для консолідації зусиль Президента України, Верховної Ради України, уряду, інших органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськості, інтелектуальної еліти на шляху побудови європейської моделі розвитку України.

Основними завданнями спільної парламентської комісії є вироблення рекомендацій щодо обгрунтування стратегії розвитку економіки України у контексті інтеграції України до Європейського Союзу, сприяння наданню процесу інтеграції України в Європейському Союзу цілеспрямованості та системності, підготовка рекомендацій щодо узгоджених дій законодавчої і виконавчої влади у формуванні стабільного і прозорого правового поля для реалізації внутрішньої та зовнішньої політики у контексті інтеграції України до Європейського Союзу.

Президент України під час свого візиту в Данію запропонував Європейському Союзу активно прийняти участь у налагоджуванні  і  об’єднанні всіх гілок влади України на шляху співробітництва до вступу України до Європейського Союзу. Саме цю мету спільної правці уряду та Верховної Ради України забезпечує створення даної комісії.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Чи будуть запитання? Немає.

Сідайте, будь ласка.

Шановні…

Я Єфремова не бачу. Чи Комітет з питань Регламенту розглядав цю  постанову? Ну, подань немає, мабуть, не розглядав.

Тому, шановні колеги, абсолютно слушно доповідав Володимир Миколайович про необхідність створення такої комісії. Я думаю, заперечень тут немає. Але знову ж таки, є одне „але”: тут  немає складу нашої  комісії. Тому я пропоную, давайте ми зараз проголосуємо цю постанову за основу, попросимо автора законодавчої ініціативи підготувати склад, і якщо буде він сьогодні готовий, ми сьогодні ж його у другій половині дня  і проголосуємо, сам склад цієї комісії. А постанову приймемо за основу.

При підготовці  складу  комісії тут один від тридцяти народних депутатів, я прошу і звертаю увагу і керівників фракцій, і тих, хто готує, шановні колеги, подібні постанови, щоб ви включали до складу тієї чи іншої комісії лише тих народних депутатів, на яких є офіційні подання фракції – раз, або є офіційна згода самого народного  депутата.

Бо досить часто буває так, що Іванов хоче створити комісію, вибачте, що я назвав прізвище „Іванов”,  і він пише туди тих, хто, на його думку, міг би там  бути, не погоджуючи це ні з фракціями, ні з самими депутатами.

Тому, будь ласка, Володимир Миколайович, зараз, якщо ми проголосуємо за основу, ви, будь ласка, зверніться до фракції, щоб вони вам оперативно, ви розрахуйте, скільки кому треба подати, подали, і в другій половині дня ми затвердимо і сам склад.

От з таким підходом  погоджуємося?

Тоді я ставлю на голосування прийняття постанови за номером 2878 про утворення спільної  парламентсько-урядової комісії з інтеграцією України до Європейського Союзу за основу. Прошу підтримати.

 

12:00:03

За-306

За основу прийнято.

Володимир Миколайович, по працюйте з фракціями, якщо буде список, о другій половині дня ми приймемо в цілому. Оголошується перерва на 1 годину для проведення таємного голосування з приводу членів Вищої ради юстиції. Продовження засідання о 13 годині.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Продовжуємо засідання. Відповідно до традиції і домовленостей наших у четвер ми розглядаємо одразу після першої перерви питання про обрання та звільнення суддів.

Будь ласка, Голова Комітету з питань правосуддя Ківалов Сергій Васильович.

 

13:00:41

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати і присутні! Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 21 березня 2007 року подання Голови Верховного суду України, голів вищих спеціалізованих судів про обрання безстроково суддів, зазначених у проекті постанови Верховної Ради України за номером 3367 від 21 березня цього року.

Шановні народні депутати! За процедурою, що склалася, зачитується прізвище судді, суддя піднімається з місця, і якщо до нього є застереження, то народні депутати повідомляють про це з місця. Такий суддя тимчасово вилучається із проекту постанови та повертаємся до нього розгляду после голосування по іншим. Судді находяться в гостьовій ложі.

Комітет Верховної Ради рекомендує обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду міста Києва Бачуріна Олександра Володимировича;

місцевого Добропільського міськрайонного суду Донецької області Лаврушина Олександра Миколайовича;  місцевого Київського районного суду міста Донецька Брежнева Олександра Альбертовича;

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, по Брежневу є зауваження? Добре. Потім. Вилучаємо Брежнева. Будь ласка, далі.

 

КІВАЛОВ С.В. Місцевого Ружинського районного суду Житомирської області Руденко Зою Борисівну;

місцевого Енергодарського міського суду Запорізької області Пахоменка Олега Геннадійовича;

місцевого Приазовського районного суду Запорізької області Діобу Григорія Олександровича;

місцевого Олександрійського міського суду Кіровоградської області Ковальову Ольгу Богданівну;

місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області Ібадову Наталію Павлівну;

місцевого Старобільського районного суду Луганської області Пелиха Олександра Олександровича;

місцевого Жовтневого районного суду міста Луганська Стоцьку Наталію Миколаївну;

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Строцьку.

 

КІВАЛОВ С.В. Строцьку, вибачте.

Місцевого Заводського районного суду міста Миколаєва Агєєву Ларису Іванівну;

місцевого Ленінського районного суду міста Миколаєва Богатирчук Галину Антонівну;

місцевого Центрального районного суду міста Миколаєва Дірка Івана Івановича;

місцевого Малинівського районного суду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Млинівського…

 

КІВАЛОВ С.В. Малинівського районного...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Млинівського. Не малина, а Млинів.

 

КІВАЛОВ С.В. Ма-ли-нівського районного суду...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повторюю, Сергію Васильовичу, не Малинів, а Млинів, Млинівського районного суду …

 

КІВАЛОВ С.В. Коваленка Володимира Михайловича;

місцевого Білопільського районного суду Сумської області Терещенко Ольгу Іванівну;

місцевого Зарічного районного суду міста Суми Бурду Богдана В’ячеславовича;

місцевого Жовтневого районного суду міста Харкова Труханович Вікторію Валеріївну;

місцевого Ленінського районного суду міста Харкова Проценка Леоніда Григоровича;

місцевого Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик Ірину Іванівну;

місцевого Новокаховського міського суду Херсонської області Матвєєву Наталю Василівну;

місцевого Суворовського районного суду міста Херсона Слюсаренко Ольгу Валентинівну;

місцевого Волочиського районного суду Хмельницької області Чорного Сергія Броніславовича;

місцевого Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Мазурок Оксану Володимирівну;

місцевого Уманського міськрайонного суду Черкаської області Нерушак Ларису Вікторівну;

місцевого Городнянського районного суду Чернігівської області Соколова Олександра Олексійовича;

місцевого Житомирського окружного адміністративного суду Євпак Валентину Василівну;

місцевого Рівненського окружного адміністративного суду Боймиструка Сергія Васильовича, Юрчука Михайла Івановича;

місцевого Чернігівського окружного адміністративного суду Кашпур Ольгу Валеріївну.

Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Васильович.

Таким чином, шановні колеги, за виключенням  кандидатури на посаду  місцевого Київського районного суду міста Донецька Брежнева  Олександра Альбертовича, я ставлю на голосування  про прийняття  в цілому  Постанови за номером 3367 про обрання суддів безстроково.

Прошу підтримати.

 

13:06:30

За-237

Рішення прийнято.

Будь ласка, мікрофон Симоненка, зауваження по кандидатурі Брежнева Олександра Альбертовича.

 

13:06:37

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Після того, коли стало відомо, що кандидатура Брежнева направляється до Верховної Ради  на затвердження  довічного суддею, до  мене почали звертатися вже  телефоном багато з тих, хто знає, я якраз жив у тому районі міста Донецька, з проханням відкласти  на сьогодні  затвердження цієї кандидатури хоча б  на тиждень-на два, вони пообіцяли, що письмово звернуться до нашого комітету із зауваженням проти цієї кандидатури, щоб, дійсно, обґрунтовано, але об’єктивно розглянути  всі ті питання, які виникають у наших виборців.

Тому я попросив  сьогодні, не висловлюючи, що я проти категорично  цієї кандидатури, але я хотів би, щоб ми врахували і зауваження ті, які  усно надходять до нас, тобто і до мене. І через тиждень-через два, коли буде наступне  засідання, і на комітеті розглянути вже конкретні звернення наших виборців, які стикаються із даним суддею.

Дякую.  І прошу сьогодні не розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка думка комітету, Сергій Васильович?

 

КІВАЛОВ С.В. Ми погодились. Давайте повернемося через неделю, две по этой кандидатуре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, шановні колеги, давайте таким чином, що ми попросимо профільний комітет розглянути ті заяви, які будуть, і на наступному пленарному тижні, це якраз буде десь приблизно через тиждень, ну як встигне комітет, як встигне комітет, ми тоді повернемось. Кендзьор, будь ласка, мікрофон.

 

13:08:12

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

Адаме Івановичу, я хотів би, щоб у нас був якийсь однаковий підхід до вирішення долі судді. У минулий четвер я ставив дуже конкретні питання щодо судді Львівського господарського суду Тетяни Костів. Я наводив конкретні приклади по конкретному судовому рішенню цього судді, але більшість, комуністи в тому числі, махнули рукою і підтримали антикризовою коаліцією цю суддю, яка своїм рішення допомогла ділкам 32 гектари лісу першої категорії з рекреаційної зони міста Львова віддати кооперативу ремонт. А тут просто Петру Миколайовичу хтось там подзвонив, ніяких конкретних фактів він не має.        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Михайлович.

Ми ставимось до всіх однаково і про це приймає рішення Верховна Рада, і ми зараз поставимо це питання голосування. Як визначиться Верховна Рада, так і буде. З приводу випадку, про який ви говорите, рішення приймала Верховна Рада. Вона прийняла таке рішення, яке вважала можливим прийняти. Так що тут ми до всіх однаково ставимося і завжди приймаємо рішенням у сесійній залі.

Хто за те, щоб доручити профільному комітету ще раз повернутися розглянути кандидатуру на посаду місцевого Київського районного суду міста Донецька Брежнева Олександра Альбертовича, прошу голосувати.       

    

КІВАЛОВ С.В.  За.

 

13:10:10

За-243

ГОЛОВУЮЧИЙ. 243, рішення прийнято, хоча буває і так, що ми домовляємося. Ну але на вимогу  депутата Кендзьора  ми одержали підтвердження Верховної Ради. По фракціях? Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів – 185, „Блок Тимошенко” – 5, „Наша  Україна” - 0,   соціалісти – 28, комуністи – 20, позафракційні – 5. 

Давайте привітаємо  суддів, яких ми призначили сьогодні безстроково.  (О п л е с к и)

Так, дякую. Ви поки що вільні. Будь ласка, далі. У нас уже нема призначення, Сергій Васильович? Тільки звільнення? Да, будь ласка.

 

13:11:06

КІВАЛОВ С.В.

Шановні колеги, Комітет з питань правосуддя на своєму засіданні 21 березня 2007 року  розглянув подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів місцевих судів у зв`язку з поданням заяви про відставку. В своїх заявах судді зазначили, що  написали їх добровільно.

Комітет з питань правосуддя підтримав згадане подання Вищої ради юстиції та вніс відповідний проект Постанови за реєстраційним номером 3367-1 від 21 березня цього року.

Шановні колеги, комітет Верховної Ради просить звільнити наступних суддів:

місцевого Марківського районного суду Луганської області Кісіля Віктора Петровича;

місцевого господарського суду Івано-Франківської області  Юрчака Володимира Антоновича.

Просимо  підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я ставлю на голосування постанову за номером 3367-1 про звільнення суддів, а саме: звільнити з посади суддів Кісіля Віктора Петровича місцевого Марківського райсуду Луганщини і місцевого господарського суду Івано-Франківської області Юрчака Володимира Антоновича у зв’язку з поданням ними заяв про відставку.

Прошу голосувати.

 

13:12:41

За-243

Постанова прийнята.

Розглядаємо питання: проект Постанови про заслуховування звіту Генерального прокурора України Медведька щодо стану розслідування кримінальної справи стосовно загибелі Героя України В.Чорновола та його помічника Павлова, реєстраційний номер 2722.

Доповідає Куйбіда Василь Степанович. Будь ласка. Часу у вас… Ну, давайте п’ять хвилин.

 

13:13:24

КУЙБІДА В.С.

Дякую. Василь Куйбіда, Партія Народний Рух України.

Шановні колеги народні депутати, дорогі співвітчизники! Як відомо, народний депутат України Чорновіл та його помічник Павлов трагічно загинули 25 березня 1999 року. Кримінальну справу було порушено 26 березня 1999 року за фактом ДТП і в цьому ж році зупинено слідчим Міністерства внутрішніх справ за амністією. У 2001 році повторне розслідування теж знову закрито за амністією. У квітні 2005 року після чергового звернення Народного Руху України Генеральний прокурор України Піскун скасував закриття справи – і втретє поновив розслідування.

Зазначу, що під час перших двох розслідувань опрацьовувалася лише одна версія: випадкова дорожньо-транспортна пригода. І тільки в ході третього розслідування почала перевірятися версія щодо спланованого вбивства Чорновола шляхом дорожньо-транспортної пригоди.

З квітня 2005 року по березень 2006 року слідство накопичило багато фактів, які дають підставу стверджувати, що подія 25 березня 1999 року була не випадковою дорожньо-транспортною пригодою, а заздалегідь спланованим і ретельно виконаним вбивством. Ці факти підтвердили версію, опрацьовану партійною слідчою комісією Народного Руху України та її матеріали.

Відповідно перші два розслідування можна вважати як мінімум некваліфікованими, якщо не сказати – покликаними поховати правду. Та й хід третього розслідування протягом останнього року не можна назвати ефективним. Більше того, є підстави стверджувати про свідоме гальмування об’єктивного розслідування, що, як в минулому, так і зараз, є впливові зацікавлені люди, які хотіли б зіштовхнути слідство на манівці.

Наведу кілька фактів, які підтверджують сказане. 28 травня 1999 року експерт зробив висновок, причиною незпрацювання подушок безпеки можна було, могла бути недостатня величина уповільнення автомобіля на момент зіткнення, а яке розраховані датчики в наслідок попереднього погашення швидкості, кінець цитати.

У 2006 році три експерти зробили інший висновок, перше, датчики безпеки, вся система взагалі ніколи не досліджувалася. Друге, подушки зпрацювують при зіткненні на швидкості 30 кілометрів на годину, а трапилося зіткнення при швидкості 60 кілометрів за годину.

Третє. Ймовірність розімкнення системи безпеки при ДТП рівна нулю. Це означає, простіше кажучи, що хтось відключив подушки безпеки.

Четверте. При умові зпрацювання подушок безпеки Чорновіл та Павлов могли залишитися живими. Так от, слідство і досі не з’ясувало, чому ніхто в 1999-2001 роках не досліджував систему безпеки, а саму автомашину було знижчено одразу ж в 1999 році? Зрозуміло, таким чином, обірвавши ниточку до розслідування вбивства.

Друге. СБУ в 2001-му, 9-ому, 1-ому роках говорило неправду, стверджуючи, що в них немає ніяких матеріалів, які стосуються загибелі Чорновола. В той час у них була заява колишнього офіцера ФСБ Росії Бабенка про підготовку замаху ра Чорновола.

Слідство досі не з’ясувало, чия команда була сховати, а потім знижчити матеріали перевірки повідомлення Бабенка? Зате Бабенко, після того, як він  зробив повідомлення, був затриманий працівниками „Сокола”, відсидів кілька діб, різав вени і так далі.

Третє. Експертиза в 2001 року стверджувала, що свідок на прізвище Шолом, який був в „Камазі”, що перекрив машину машині, в якій їхав Чорновіл, помер від хвороби серця. Ексгумація експертизи 2005 року, до речі, затягувалася впродовж 7 місяців, показала, що в організмі Шолома були речовини: молібден, свинець, сурма, наявність яких в організмі  людини несумісна з життям. Просто кажучи, його отруїли.

Крім того, є свідчення, що до Шолома приїжджали невідомі та пригощали його, що машина, на якій приїжджали ці люди мала номери, які належали обкому КПУ, які невідомо куди зникли ще в 1992 році.  Зрозуміло, що хтось намагався збити  .... .

Ще одне, про, так звану, плівку Марчука знають всі, але ніхто не шукає ні полковника, який давав свідчення про організацію цього вбивства, ні цю плівку. У цій залі присутні принаймні троє народних депутатів, які знають про цю плівку і бачили її.

Цікаво простежити за долею слідчих, які розслідували цю справу. Той, хто відпрацьовував тільки версію випадкового ДТП, ріс по службі, а той, хто відпрацьовував умисне вбивство, увільнявся.

Напередодні 1994 року зник секретар Народного Руху України Бойчишин. Напередодні виборів 1999 вбили Чорновола. У 2004 отруїли Ющенка. Є ціла низка нерозкритих убивств політичних діячів інших партій. Ми зобов’язані обірвати цей ланцюг, щоб не нарікати на свою нерішучість на наступних президентських виборах.

Зважаючи на резонансні справи, представники від різних фракцій Верховної Ради...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершіть.

 

КУЙБІДА В.С. Як до більшості, так і опозиції внесли проект постанови, відповідно до якої пропонується заслухати звіт Генерального прокурора Медведька щодо стану розслідування кримінальної справи стосовно загибелі Героя України Чорновола та його помічника Павлова.

Хочу подякувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності за фаховий розгляд проекту постанови та її підтримку і сказати, що за це проголосували не тільки депутати від БЮТу, Партії регіонів, "Нашої України", СПУ, а і комуністи. Це робить їм честь, бо, незважаючи на те, що Чорновіл був їхнім ідейним опонентом, вони виступають за правду і справедливість.

Вірю, що визнання цінності людського життя, бажання знати істину і сказати правду українському народу та не допустити подібних злочинів у майбутньому, сформують спільну позицію всіх фракцій Верховної Ради України не залежно від сповідуваних ними ідеологій.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Василю Степановичу, сідайте.

Шановні колеги,  тут є лист Генеральної прокуратури з посиланням на рішення Конституційного Суду і так далі, і тому подібне. Аргументи, я вважаю, слушні про те, щоб ми не втручалися. Але, зважаючи, дійсно, на резонанс політичний, Тарасе, зважаючи на резонанс, я думаю, що ми з вами зараз приймемо мудре рішення. Єдине, що я просив би, у березні ми уже не можемо заслухати, давайте поставимо на 20 квітня.

Я ставлю на голосування постанову про заслуховування звіту Генерального прокурора України щодо стану розслідування кримінальної справи стосовно загибелі Героя України Чорновола та його помічника Палого, реєстраційний номер 2722. Заслухати звіт… вибачте, інформацію 20 квітня. Прошу голосувати.

 

13:20:36

За-351

Постанова прийнята. Тобто 20 квітня ми послухаємо інформацію Генеральної прокуратури.

Розглядається проект постанови  Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Ющенка Віктора Андрійовича та з'ясування причин і виявлення осіб, винних у зволіканні з розслідуванням кримінальної справи і передачі матеріалів до суду, реєстраційний номер 3287.

Будь ласка, Юрій Болдирєв. Підготуватися Єфремову.

 

13:21:31

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини.

 

13:21:40

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Ну, все теоретическое обоснование необходимости этого шага вы можете прочитать и так, а я хочу сказать вам просто. Недавно смотрел я телевизор, и по телевизору один очень известный журналист одному очень известному юристу задавал вопрос: были ли случаи в жизни, когда он боялся? И этот юрист сказал: «Да, когда я был следователем по особо важным делам Генеральной прокуратуры, меня заказали бандиты, которых я ловил, и я очень боялся за свою жизнь, за жизнь своих близких».

«И что, - спросил у него журналист, - государство не могло вас защитить?» «Нет, я не верил в то, что государство меня защитит». «А что же?» «Ну, ситуация разрешилась. В результате бандитских разборок одни бандиты убили других и поэтому, по всей видимости, я и мои родственники остались живы”.

Этот следователь по особо важным делам, как говорят «важняк», к счастью, остался жив. Потом он стал Генеральным прокурором в нашей стране, сегодня он является нашим коллегой депутатом фракции Партии регионов. Но это событие, этот сюжет телевизионный навел меня на мысль о том, что вообще происходит с нами, в какой стране мы живем, какое общество мы строим. И я понял, что первый шаг, который нам необходим для того, чтобы хоть как-то выправить ситуацию, начать ее выправлять, нам необходимо разобраться с вопросом отравления кандидата в Президенты, который со временем стал действующим Президентом, сегодня он является первым лицом в нашей державе. Потому что если государство не в состоянии защитить своего Президента, в течении двух лет он находится на этом посту и в течении двух лет следствие не дошло наконец до суда, то на что может рассчитывать простой гражданин, на что он может рассчитывать, на то, что его убьют и родственники не узнают о том, где он лежит. Мы видим по улицам плакаты: «Мы ищем детей пропавших», десятками, сотнями пропадают люди. На что могут рассчитывать их родственники, если государство не в состоянии защитить Президента, что мы строим?!

 Вот, что заставило меня внести этот проект и я призываю всех, все фракции, все фракции нашего парламента проголосовать за этот проект, создать комиссию и наконец-то сдвинуть этот позор национальный с мертвой точки. Единственное, поправки, есть поправка к проекту розданному вам, фракция БЮТ предложила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, дайте можливість сказати зміни.

 

БОЛДИРЄВ Ю.О. Фракция БЮТ поменяла относительно того, что здесь было записано: Выдрин и Волынец остаются, вместо Воротнюка – Шевчук, и еще четвертый - это Омельченко. Я надеюсь, что в таком составе мы все-таки сумеем сдвинуть проблему с мертвой точки. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Олександр Сергійович Єфремов, голова комітету.

 

13:25:27

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні 19 березня розглянув на відповідність вимогам регламенту проект постанови, внесений народний депутатом України Болдирєвим.

За результатами розгляду зазначеного проекту постанови комітет ухвалив висновок, в якому викладено наступні зауваження. А саме, порушено вимоги частини першої статті 14-ої Закону України про статус народного депутата та частини п’ятої статті 80-ої  Регламенту Верховної Ради України, якими визначено, що народний депутат України може бути обраний одночасно членом одного комітету Верховної Ради і членом Тимчасової слідчої комісії чи тимчасової спеціальної комісії. Запропоновані раніше до складу цієї комісії народні депутати Бірюк та Бондаренко є членами інших тимчасових слідчих комісій.

Крім цього, в пункту сьомому проекту постанови пропонується залучити до роботи комісії представників від Генеральної прокуратури України та міністерства охорони здоров’я України, чого не можна зробити без попереднього отримання їх згоди. Слід зазначити, що народний депутат Болдирєв 19 березня вніс на заміну проект постанови за тим же реєстраціонним номером, де були враховані вище викладені зауваження комітету. Тому зауважень на сьогоднішній день немає Просимо Верховну Ради визначитися з цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Шановні колеги, в черговий раз ми стикаємося з тією проблемою, про яку я вже говорив і ще раз хочу на неї наголосити. Тим більше, що є лист фракції і депутатської фракції „Нашої України”, відповідно до якого, відповідно до якого вони говорять, що до складу комісії включено було народних депутатів України від фракції Богашеву, Гуменюка та Карпука без згоди на це керівництва фракції. Тобто я ще раз і ще раз звертаюся до тих, хто виступає з ініціативами створення тих чи інших тимчасових слідчих комісій, звертаюсь до Олександра Сергійовича, голови комітету, будь ласка,  розглядайте на предмет дотримання Регламенту з урахуванням того, чи докладені до цих   проектів постанов згоди або самих народних депутатів,  краще починати із згоди і пропозицій фракцій; якщо немає згоди і пропозицій фракцій, дивитись чи є згода того чи іншого народного депутата. Бо, на превеликий жаль, автори інколи самостійно заносять туди прізвище, які не хочуть брати участі в тій чи іншій комісії.

Тому з урахуванням того, що фракція відкликає, а точніше говорить, що вона не давала своїх пропозицій, з урахуванням того, про що говорив Олександр Сергійович, я пропоную перенести розгляд цього питання до того часу поки постанова, поки  постанова буде врегульована таким чином, як ми говорили.    

Якщо та чи інша фракція не  хоче брати участі у комісії, тоді якщо не буде подання, тоді зрозуміло, що вона відмовляється і ми  можемо створювати комісії і без фракцій. Але аби не було знову, так би мовити, спекуляцій, тим більше, що питання досить резонансне і пов’язане з першою посадовою особою держави, я переношу розгляд цього питання після вирішення тих проблем про, які ми тут говорили.

Переходимо до розділу „Друге читання”.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відкликання депутатів місцевих рад). Реєстраційний номер 0911, Кузьменко Сергій Леонідович. Будь ласка.

Кузьменко, газету передайте сусіду, він потім  розповість чого ви не дочитали. Видно, останню сторінку розглядаєте.

 

13:29:31

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Адаме Івановичу, я з таким натхненням вас  слухав, що пропустив.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це мене радує.

 

КУЗЬМЕНКО С.Л. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Комітет розглянув проект закону номер 0911, внесений народними депутатами і  прийнятий Верховною Радою четвертого скликання  5 жовтня 2004 року за основу. На той момент, я вам нагадую, в Україні діяла цілком мажоритарна система виборів до місцевих органів влади. І тому проект Закону про відкликання  депутата місцевої ради був узгоджений з  діючою  виборчою системою.

На сьогоднішній момент такого узгодження вже немає, бо більша частина депутатів, я маю на увазі міські, районні, обласні ради обираються за  іншим принципом - за принципом партійних списків.

Таким чином, цей закон для другого читання втрачає сенс, оскільки він не узгоджується з діючим виборчим законодавством, і таким чином не створює механізму для  відкликання народного депутата.

Тому, розглянувши цю проблему, комітет пропонує, і проект постанови вам розданий, зняти з розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відкликання депутатів місцевих рад). Реєстраційний номер 0911.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Леонідович.

Шановні колеги, зрозуміла  ситуація, це перехідний закон, тобто ми його одержали у нащадок від  четвертого  скликання, ситуація вже змінилася. Поза всяким  сумнівом юридично ми не маємо підстав  розглядати те, чого вже не існує на практиці.

Я ставлю на голосування Постанову за номером 0911 про зняття з розгляду проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо відкликання депутатів місцевих рад).

Прошу голосувати.

 

13:31:50

За-238

Дякую. Рішення прийнято.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо попередження несанкціонованого прослуховування телефонних розмов). Реєстраційний номер 2288.

Але, шановні колеги, до цього законопроекту у нас надійшли досить слушні зауваження, і чимало зауважень Юридичного управління. І на розгляді Верховної Ради  знаходиться на цей же ж предмет із цієї тематики законопроект за номером 2702. То я просив би перенести розгляд цього питання і попросити профільний комітет – Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності подивитися ще 2702, проаналізувати ті зауваження юридичного управління, які надійдуть до комітету, і потім внести вже узгоджені ці пропозиції для другого читання. Не буде комітету заперечень, я звертаюся до Гусарова Сергія Миколайовича? Немає. Тоді я ставлю на голосування про те, щоб перенести розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо попередження несанкціонованого прослуховування телефонних розмов. Прошу голосувати про перенесення.

 

13:33:27

За-240

Дякую.  Рішення прийнято.

Проект закону слухається про внесення зміни до статті третьої Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (щодо установчих договорів). Реєстраційний номер 1237, доповідає член Комітету з питань фінансів, банківської діяльності Чмир Юрій Павлович. Будь ласка, Юрій Павлович.

 

13:34:02

ЧМИР Ю.П.

Шановний Голово, шановні колеги, вашій увазі пропонується до розгляду у другому читанні проект закону України про внесення зміни до статті третьої Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Законопроектом пропонується врегулювати питання щодо визначення ставки державного мита при нотаріальному посвідченні установчих договорів, які укладаються за участю фізичних осіб при створенні господарських товариств та юридичних осіб інших організаційних форм, а саме: що за посвідчення нотаріусами установчих, засновницьких договорів інших установчих документів юридичної особи державне мито має справлятися за ставкою одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Таким чином, до законопроекту надійшло дві поправки, які         враховані нашим комітетом.

Перша поправка народного депутата Семиноги Анатолія Івановича, а саме:  доповнення до пункту „є” пункту три статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” викласти у такій редакції: „установчих, засновницьких договорів, інших установчих документів юридичної особи”.

Разом з тим, згодні зі статтею 87 Цивільного кодексу України, установчими документами товариства є статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлене законами, а установами створюються на підставі установчого акту, складеного засновниками.

Та поправка друга -  пропозиція народного депутата  Терьохіна Сергія Анатолійовича щодо збільшення розміру ставки  державного мита підпункту „є” пункту три статті 3 Декрету Кабінету Міністрів  України „Про державне мито” з п`яти сотих неоподаткованого мінімуму доходів громадян на один неоподаткований мінімум доходів громадян.

Виходячи з вище викладеного, комітет рекомендує Верховній Раді прийняти зазначений законопроект у другому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Павлович. Яка реакція комітету на зауваження Юридичного управління?  

 

ЧМИР Ю.П. Реакція Юридичного управління була у виді експертного рішення, яке відражає колізію. Але ці зауваження були враховані і законопроект з поправками було прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Враховані та не всі, зокрема цей закон набирає чинності з дня його опублікування. В зв`язку з тим, що він має відношення до Державного бюджету, відповідно до Бюджетного кодексу, ми можемо його ввести не раніше, ніж із 1 січня 2008 року. Тому я пропоную проголосувати про прийняття в цілому цього закону із тим, щоб він був введений із 1 січня 2008 року.  Прошу голосувати.

 

ЧМИР Ю.П. Приймається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо.

Ще раз наголошую, введення  - з 1 січня.

 

13:37:23

За-220

Або розслабились, або заслухались.

Хто за те, щоб повернутися? Вистачає всього, просто не зорієнтувались.

 

13:37:49

За-235

Повернулися.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону Закон про внесення зміни до статті третього Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито, реєстраційний номер 1237, з введенням його в дію з першого січня 2008 року. Прошу голосувати.

 

13:38:21

За-245

Прийнято. Дякую. Сідайте.

Слухається проект Закону про організаційно-правові засади вилучення (викупу) земель права приватної власності, реєстраційний номер 2141. Доповідає член комітету Василь Сільченко. Будь ласка.

 

13:38:48

СІЛЬЧЕНКО В.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд виноситься таблиця поправок до проекту Закону про організаційно-правові засади та вилучення (викупу) земель, земельних ділянок права приватної власності, реєстраційний номер 2741.

В сучасних умовах формування ринкових земельних відносин право власності на землю не може бути абсолютним і має виконувати також соціальну функцію, подібно до того, як це робиться в інших країнах з розвинутим ринком землі, тобто забезпечення реалізації суспільних інтересів громадян, держави, територіальних громад. Саме на  вирішення цих проблем направлений законопроект, який ми сьогодні розглядаємо в другому читанні і прийняття якого передбачено, я підкреслюю, Земельним кодексом України.

Зазначений законопроект був прийнятий у першому читанні 11 січня цього року. За цей час до законопроекту надійшло  зауваження, 84 зауважень від 13 народних депутатів, більшість яких враховано. Враховано, зокрема, 45 зауважень, враховано частково - 4, враховано редакційно - 12, відхилено - 23.

В більшості своїй зауваження носили... зауважень стосувалося назви законопроекту, основних термінів, підстав та умов викупу, повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, порядку та фінансування викупу тощо і уточнили редакцію законопроекту, прийнятого в  першому читанні. За результатами розгляду пропонується змінити назву Закону на Закон України „Про вилучення (викуп) земель права приватної власності”, привівши його у відповідність до Земельного кодексу.

Окрім того, пропонується статтю 146 земельного кодексу викласти в новій редакції з урахуванням зауваження Головного юридичного управління. З огляду на вищевказане комітет пропонує прийняти законопроект в другому читані, в цілому і як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, шановні колеги, йдемо за поправками. Абсолютна більшість з них врахована. 8-ма, Сташевський – відхилена, не наполягає. 10-та – те саме. Хто з народних депутатів, поправка якого не врахована, наполягає на аргументації її? Немає таких?

Чи є в когось з депутатів  зауваження до тих поправок, які враховані, але в нього інша думка і він хотів би її відстояти? Також немає. Тоді давайте проголосуємо про зміну назви закону: „Про вилучення (викуп)”, так?

 

СІЛЬЧЕНКО В.А. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. „Про вилучення (викуп) земель права приватної власності”. Прошу проголосувати зміну назви.

 

13:42:11

За-23

Так, Чечетов, будь ласка, мікрофон.

 

13:42:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Це дуже складний законопроект, і деякі принципові моменти не з’ясовані. Дуже прохання перенести його не третє читання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно. На третє ми його перенести не можемо, бо не прийняли у другому.

Хто за те, щоб направити даний законопроект на повторне друге читання, прошу голосувати. Прошу голосувати, на повторне друге.

 

13:43:03

За-220

Шановні колеги,  я пояснюю ситуацію. Якщо ми зараз не проголосуємо, то закону не буде. Бо не проголосуємо і в другому читанні, ви бачите голоси, 23 тільки, і не направимо на повторне друге, значить він буде відхилений.

Хто за те, щоб повернутися до переголосування з приводу направлення його на повторне друге читання, прошу голосувати.

 

13:43:45

За-223

Закон відхилено.

Ні, ще, щоб для чистоти експерименту, вибачте, хто за те, щоб прийняти закон у другому читанні. У цілому як закон.

 

13:44:14

За-26

Закон відхилено. По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів  - 1, „Блок Тимошенко” і "Наша Україна" – 0, соціалісти – 24, комуністів – 0, позафракційні – 1.

Переходимо до розгляду розділу „Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України”.

Слухається питання – Закон України „Про внесення змін до Закону України "Про  місцеве самоврядування в Україні” з пропозиціями Президента від 28 грудня минулого року. Реєстраційний номер  1248.  Доповідає представник Президента Зварич Роман Михайлович. Підготуватися Кузьменку Сергію.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України!

Закон, який є предметом вашого розгляду, був прийнятий 14 грудня минулого року, і не може бути підписаний Президентом України з таких підстав:  законом пропонується внести зміни до статті 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (щодо порядку проведення першої сесії місцевої ради).

Зокрема, передбачається, що в разі, якщо на час проведення першої сесії новообраної міської ради міського голову  не обрано, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів у кількості від трьох до п’яти осіб, члени якої почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаріату ради.

На думку Президента України, це положення не узгоджується з нормами статті 141 Конституції України та статтею 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні, за якими голова відповідної ради головує на засіданнях тої ради і повноваження сільського (селищного) голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською(селищною), міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються з моменту вступу на цю посаду іншої, обраної відповідно до закону, особи.

З огляду на вищевикладене, Президент України пропонує абзац другий пункту першого статті другої закону, що надійшов на підпис, викласти в такій редакції: „Перша сесія новообраної сільської (селищної), міської ради скликається відповідно з територіальною виборчою комісією не пізніше, як через два тижні після реєстрації новообраних депутаті ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу   ради відповідно до статті  45 цього закону.

Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідного сільського, селищного, міського голови з моменту визнання повноважень  депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Шановні народні депутати, таке формулювання дасть можливість вийти із цієї правової колізії, яка зараз міститься в цьому законі, хоча також, дозвольте, привернути увагу на значно більш важливих прогалин, які містяться в цьому законі, я не буду їх усі перелічувати. Але, якщо ви уважно прочитаєте цей закон, то ви переконаєтеся самі в тому, що закон потребує суттєвого доопрацювання. Якраз на минулих виборах ці колізії призвели до двозначних ситуацій в багатьох місцевих радах. Тому пропозиція, підтримати Президента України. І  я з свого боку хотів би також закликати народних депутатів все ж таки попрацювати над цим законом, щоб його довести до більш досконалого вигляду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Роман Михайлович, а давайте уважно ми з вами подивимось на цю редакцію. Мені здається - я дам, я просто запитання- і мені здається, вона також вносить сум’ятицю. От дивіться, пропонуємо ми, що першу сесію відкриває голова територіальної комісії, перше засідання відкриває голова. Відкрив. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного міського голови головує на пленарних засідання першої сесії новобраний голова. Але новообраного голови може не бути після першої сесії, яку відкрив голова, яку відкрив голова тервиборчкому. Що далі, хто головує?

Знову ж тут сказано, що він відкриває, а далі головувати має тільки той, кого обрали головою. А голову, як показує практика, і рік, і два можуть не обрати. Як вийти з такої колізії? Відповіді не дає, правильно ж, і ця стаття, яку пропонує Президент. Будь ласка, яка ваша думка?

 

ЗВАРИЧ Р.М. Якраз, Адаме Івановичу, я на цьому і наголошував, що відповіді також не дає редакція, яка міститься в законі, який надійшов Президенту на підпис, оскільки  він викликає більше колізій, ніж він розв’язує. Тим більше, що він не узгоджується з відповідною диспозицією, яка міститься в 141-й статті Конституції України. Тому я якраз, можливо, трішки вийшов за межі своїх повноважень і привернув увагу, я вважав, що я просто зобов’язаний це зробити, народним депутатам України на ці та інші колізії, які містяться в цьому базовому законі. І їх дійсно потрібно вирішувати. Тобто ні одна, ні інша редакція нам не дає можливості вийти із цих колізій. Але Президент України може вносити пропозиції виключно до тих формулювань, які містяться в законі, який йому надійшов на підпис. Він не може в порядку вето вирішувати питання, які не містяться в тому законі, який надійшов на підпис.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми з вами єдиної думки, я так зрозумів.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Сідайте. Будь ласка, Сергій Кузьменко, голова підкомітету комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

 

13:51:01

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Комітет розглянув і пропозиції Президента до цього закону, і суперечності, які виникли по законопроекту 2250 і пропонує Верховній Раді врахувати повністю пропозиції Президента і в остаточній редакції відтворити другий абзац пункту першого статті другої закону повністю в редакції Президента. Водночас далі описуючи що робити, якщо, ну,  немає кому головувати. Тобто розрішити ту ситуацію, яку описав зараз Адам Іванович. Таким чином, пропозиція Президента, текст, який наданий Президентом, буде повністю врахований і ми пропонуємо проголосувати закон з урахуванням пропозиції Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, я ставлю на голосування Закон України про внесення змін до Закону України про місцеве самоврядування в Україні, реєстраційний номер 1248, з урахуванням пропозиції Президента. Прошу голосувати. Голосуємо.

 

13:52:27

За-246

Дякую. Закон прийнято з урахуванням пропозицій Президента.

Слово має голова Лічильної комісії Ярослав Сухий, будь ласка.

 

13:52:49

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги, протокол номер 2 засідання Лічильної комісії 22 березня 2007 року: слухали про підсумки таємного голосування про призначення на посади членів Вищої ради юстиції. В бюлетень для таємного голосування про призначення на посади членів Вищої ради юстиції були включені кандидатури: Бондика Валерія Анатолійовича, Завальнюка Володимира Васильовича, Колесніченка Володимира Миколайовича, Лабунської Анжеліки Вікторівни.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила.

Кількість народних депутатів України, повноваження яких визнано 450. Кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування,  – 231. Кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, – 231. Кількість бюлетенів, визнаних недійсними, - 1. Прізвище, ім’я та по-батькові кандидата кількість голосів:

Бондик Валерій Анатолійович – 229. ( О п л е с к и )

Завальнюк Володимир Васильович – 230. ( О п л е с к и )

Колесніченко Володимир Миколайович – 228. ( О п л е с к и )

Лобунська Анжеліка Вікторівна – 6.

Відповідно до частини другої  статті 113 Конституції України, статті 8 Закону України „Про Вищу раду юстиції”  та глави 7 Регламенту Верховної Ради України Лічильна комісія вирішила: вважати призначеними на посади членів Вищої ради юстиції Бондика Валерія Анатолійовича, Завальнюка Володимира  Васильовича, Колесніченко  Володимира Миколайовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Приймаємо до відома інформацію. Давайте привітаємо членів Вищої ради юстиції. Вітаємо вас і, Сергію Васильовичу, ви уже не  вступаєте з ними в змову, будь ласка, а дайте можливість з ним попрацювати без вашого впливу. Я розумію, ви як колишній голова Вищої ради…

Добре. Вітаємо. Працюйте на благо української держави.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ввезення та обігу коньячного спирту, виноматеріалів та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" з пропозиціями Президента України від 11 січня цього року. Реєстраційний номер 2101.

Роман Михайлович Зварич, будь ласка. Михайлу Мельничуку підготуватися.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні народні депутати України,  прийнятий Верховною Радою України 22 грудня  закон, який є предметом вашого розгляду, не може бути підписаний Президентом України, виходячи  з наступного. Я не буду читати самі пропозиції Президента, мені видається, що вони зрозумілі.

Закон явно впливатиме на дохідну частину державного бюджету на місцевих бюджетів. У зв'язку з цією обставиною та також враховуючи зокрема, що частина третя статті 27-ї Бюджетного кодексу  України  ставить вимогу перед парламентом при прийнятті таких законів, які впливають на дохідну частину бюджету, щоб вони були офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми таких законів мають застосовуватися не раніше початку бюджетного періоду наступного за плановим роком.

Отже, тому Президента України  вносить пропозицію на ваш розгляд, шановні народні депутати, у порядку вето, яка зводиться до того, щоб визначити, що цей закон набирає  чинності з  1 січня 2008 року.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Запитань немає, так?

Мельничук Ярослав. Ой, вибачте. Михайло Васильович, будь ласка.

 

13:56:53

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція  Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.  22 грудня  2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України  "Про внесення змін до деяких законів України щодо  ввезення та обігу коньячного спирту, виноматеріалів та збору на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства”. 12 січня 2007 року Президент України, скориставшись правом вето, повернув даний закон до Верховної Ради України.

Нагадую, що цей закон був направлений на вирішення проблеми виноробної галузі, пов'язаної з скороченням сировинної бази та необхідністю в зв'язку з цим імпорту виноматеріалу з інших країн. Саме з огляду на відсутність необхідних обсягів сировини для виробництва вин та коньяків та з метою забезпечення їх стабільного випуску пропонувалось встановити умови для завезення імпортних виноматеріалів.

Суть пропозиції Президента полягає в перенесенні терміну введення закону в дію, а саме: не через 10 днів з дня опублікування, а з першого січня 2008 року, оскільки, на його думку, має місце порушення норм бюджету та Закону України „Про систему оподаткування”.

На засіданні Комітету з питань фінансів, банківської діяльності 21 лютого було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний закон в цілому з урахуванням пропозицій Президента. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Таким чином, шановні колеги, тут все ясно, як в божий день. Ми з вами трошки перевищили свої повноваження, коли приймали закон і написали, що він вступає в дію через 10 днів після підписання, не врахували того, що подібні закони треба вводити з нового фінансового року.

Тому слушні зауваження Президента і слушна позиція профільного комітету. Я ставлю на голосування про прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ввезення та обігу коньячного спирту, виноматеріалів та збору на розвиток виноградарства, садівництва і з хмелярства з урахуванням пропозицій Президента, тобто з введенням його в дію з першого січня 2008 року (реєстраційний номер 2101). Прошу голосувати.

 

13:59:38

За-31            

Голосів явно не вистачає. Закон відхилено.

Слухається питання щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження прозорих механізмів продажу земельних ділянок, набуття права оренди на земельні ділянки" з пропозиціями Президента від 30 січня цього року. Реєстраційний номер 2520.

Доповідає Роман Михайлович Зварич, будь ласка. Бевзенку Валерію підготуватися.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Я продовжую… Роман Михайлович, вибачте.

Я не бачу скільки годин, але продовжую на 15 хвилин засідання, будь ласка.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний  Адаме Івановичу, шановні народні депутати України. Дозвольте, насамперед, заявити про те, що Президент України цілком і принципово підтримує необхідність нормативного  врегулювання питань набуття прав власності… права власності та права користування земельними ділянками державної та комунальної вартості… власності, вірніше, на конкурентних засадах, забезпечення гарантій прав власності на землю.

Однак Президент України повернув прийнятий Верховною Радою 12 січня цього року закон, який є предметом розгляду, виходячи, зокрема, з того, що не може погодитись із механізмом врегулювання зазначених питань, як це  пропонується законом,   який надійшов на підпис. Зокрема, законом, що розглядається, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок не сільського призначення  державної та комунальної власності для будівництва об`єктів за кошти державного чи місцевого бюджетів для будівництва об`єктів соціального призначення при виконанні міжнародних договорів здійснюються в порядку, встановленому  статтями 118 та 123 Земельного кодексу України.

Отже, відповідно до вимог названих статей надання таких земельних ділянок в оренду здійснюватиметься виключно за проектами їх відведення як це передбачено цими статтями. Натомість наведене положення  закону не відповідає статті 124 Земельного кодексу України, за якою передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам за проектами відведення здійснюється лише  в разі зміни їх цільового призначення та із земель запасу під забудову. До того ж, зазначене положення суперечить також статті 16 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до якої передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі, тобто на місцевості, в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

По-друге, законом, що надійшов на підпис, пропонується заборонити до дня набрання чинності Законом „Про ринок землі” зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення та введення їх у межі населених пунктів, за винятком земель, на які затверджені генеральні плани населених пунктів, а також розширити підстави продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, призначених для продажу суб’єктам підприємницької діяльності на конкурентних засадах.

Пропоновані законом норми не відповідають, на думку Президента України, статтям 14 і 41 Конституції України, якими гарантовано право власності на землю, встановлено право кожного розпоряджатися своєю власністю, а також частини третьої статті 22-ї Основного Закону України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

І, по-третє, законом, що розглядається, запроваджується набуття права оренди на вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами виключно на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону. При цьому законом не визначено, зокрема, механізм проведення земельних торгів, їх виконавців, можливості проведення аукціону за наявності лише однієї заявки тощо. Тобто така диспозиція практично залишається без нормативного значення.

Нарешті, в законі вживається термін: „ринкова оцінка земельної ділянки”. Однак дефініція його не визначається законом, який надійшов на підпис. Мають місце і інші неузгодженості та неточності.

Якраз, підсумовуючи вищевикладене, Президент України пропонує закон, який надійшов на підпис і який є предметом вашого розгляду, шановні колеги, відхилити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Валерій Бевзенко, голова підкомітету комітету з питань аграрної політики та  земельних відносин.

 

14:04:52

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. 13 березня 2007 року комітет на своєму засіданні розглянув зазначені пропозиції Президента  України  і вважає, що зауваження щодо надання земельних ділянок в оренду, виключно за проектами їх відведення, визначення стартової ціни продажу права оренди земельної ділянки, а також пропозиції щодо заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення та введення їх в межі населених пунктів при відсутності затверджених генеральних планів населених планів, заслуговують на увагу.

Враховуючи вище зазначене, а також висновки Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, керуючись пунктом вісім статті 130 Регламенту Верховної Ради України, комітет пропонує зазначений Закон України, реєстраційний номер 2520, направити на доопрацювання до головного комітету – комітету Верховної Ради  України  з питань агарної політики та земельних відносин. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка, Валерій Федорович. Будемо визначатися.

Просто хочу нагадати історію. Ми з вами прийняли цей закон  на наполегливі вимоги фракції БЮТ. Правда, коли Президент накладав вето, в них ще не було об’єднаної опозиції. Можливо, він  по-іншому поступив би зараз уже. Але мене дивує те, що фракція БЮТ відсутня і не хоче відстоювати  того, за що вона боролася досить і досить наполегливо, боролася, коли ми приймали цей закон.

Це так, для історії. Я ставлю на голосування пропозицію Президента  про відхилення закону за номером 2520  „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження  прозорих механізмів продажу земельних ділянок, набуття права оренди на земельні ділянки”.

Голосується пропозиція Президента про відхилення, прошу визначатися.

 

14:07:09

За-3

Таку ідею підтримують тільки три народних депутати. Не прийнято рішення.

Ставлю на голосування пропозицію комітету: направити даний законопроект на доопрацювання в комітету. Прошу голосувати. Прошу голосувати.  Міністр розповідає, як підвищувати зарплату будуть.

 

14:07:39

За-208

Хто за те, щоб повернутися. До голосування.

 

14:08:01

За-216

От підтвердження справедливості того, що я говорив, що неучасть у роботі призводить до того, що ідеї, за які так боролися, стільки сил доклали, „пшиком” вийшло, вибачте за непарламентський вислів. Знімається закон з розгляду, відхилено.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" з пропозиціями Президента України від 17 березня ще 2006 року. Рік пройшов. Реєстраційний номер 0809. Роман Михайлович Зварич, прошу.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу. Насамперед дозвольте зробити маленьку репліку на ваш коментар щодо підписання Президентом України попереднього закону ще до сформування об’єднаної опозиції.

Я вас запевняю, що Президент України не керується жодними іншими мотивами крім тих, які викладені у пропозиціях, які направляє до Верховної Ради України в порядку вето.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Романе Михайловичу.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Тому я би просив, щоб ви все ж таки утримувалися від таких домислів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Романе Михайловичу. Я саме це і хотів почути. Це мене радує. Будь ласка, по закону.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Щоби ви все ж таки утрималися від таких домислів щодо позицій Президента України. Він їх буде викладати виключно у пропозиціях, які він направляє в порядку вето.

Тепер щодо закону, який надійшов на підпис і який є предметом вашого розгляду, шановні народні депутати України.

Пропозиції Президента  України зводиться до кількох конкретних пунктів.

Перший. Запропоновані цим законом зміни до статті 34 закону, який надійшов на підпис, передбачається, зокрема, віднести до компетенції вченої ради вищого навчального закладу затвердження його штатного розпису. Це, на думку Президента України, не узгоджується з абзацом другим частини другої статті 32 закону, що надійшов на підпис, чи, вірніше, базового закону, згідно з яким затвердження штатного розпису вищого навчального закладу належить до повноважень керівника цього закладу.

У зв’язку  з цим пропонує Президент України цю норму виключити.

По-друге, пунктом 29 закону вносяться зміни до статті 49 Закону України „Про вищу освіту”. Зокрема, пропонується зменшити максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів. За розрахунками Міністерства фінансів України, запровадження зазначеної норми потребуватиме додатково понад 490 мільйонів гривень на рік.  З огляду на це, і також враховуючи ті самі аргументи, які я наводив стосовно одного із попередніх законів, який ви розглядали, виходячи із диспозицій якраз статті 27 Бюджетного кодексу, Президент України пропонує цей пункт виключити.

Третє, змінами до статей 50 та 51 Закону України „Про вищу освіту” передбачається поширити на наукових працівників права і обв’язки, встановлені цим законом для  педагогічних і науково-педагогічних працівників. Однак, статтею 46 Закону України „Про вищу освіту” наукових працівників не віднесено до учасників навчально-виховного процесу.

Слід також зазначити, що права і обов’язки наукових працівників визначено статтею шостою Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”.

У зв’язку з викладеним Президент України пропонує пункти 30 та 31 розділу першого закону виключити.

Чотири. Пунктом 36-м закону стаття 56 Закону України „Про вищу освіту” доповнюється новими частинами, згідно з якими у разі встановлення необхідності випускник вищого навчального закладу за  його згодою може бути направлений на роботу. При тому там також гарантується відповідна зарплата і таке подібне.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України бюджетні витрати на реалізацію цих положень сягатимуть 2,7 мільярдів гривень на рік. Отже, знову ж таки, виходячи із тієї ж самої аргументації, яку наводив раніше, Президент України пропонує пункт 36 розділу першого закону України, який надійшов на підпис виключити.

По-п’яте, пунктом 38 закону частина третя статті 63 Закону „Про вищу освіту” викладається в новій редакції, згідно з якою вищий навчальний заклад державної та комунальної форм власності самостійно розпоряджається доходами та іншими надходженнями одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг. Таке розпорядження включає в себе право відкривати поточні та депозитні рахунки в банках відповідно до законодавства про банківську діяльність, зберігати кошти на депозитних рахунках банків, право придбання майна та його використання на підставі договорів тощо.

Натомість, наведена норма не узгоджується з частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, що передбачає здійснення Державним казначейством операцій з коштами державного бюджету.

У зв’язку з тим, Президент України пропонує в абзаці другому  пункту 38 закону слова „право відкривати поточні та депозитні рахунки в банках відповідно до законодавства про банківську діяльність, зберігати кошти на депозитних рахунках банків” виключити.

Шосте. Пунктом 39 закону вносяться зміни до статті 64 Закону України „Про вищу освіту”, зокрема, абзацом другим підпунктом першим  пропонується надати право центральним органам виконавчої влади самостійно встановлювати нормативи матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів. Реалізація пропонованої норми призведе до неконтрольованого використання коштів державного бюджету країни передбачених на такі цілі.

Враховуючи, що згідно з частиною першою статті 18 Закону України „Про вищу освіту”  визначення таких нормативів віднесено до повноважень спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти і науки, Президент України пропонує цю норму закону виключити.

Крім того, абзацом шостим підпункту третім пункту 39-м закону пропонується встановити, що педагогічним та науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів посадові оклади підвищуються на науковий ступінь кандидата наук або доктора наук відповідно на 15 і 25 відсотків, якщо наявність наукового ступеня не передбачено кваліфікаційними вимогами за посадою, яку обіймає працівник.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою в статті 8 Закону України про оплату праці умови розміру оплати праці працівників, установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. У зв’язку з цим та зважаючи на те, що умови оплати праці і наукових працівників державних наукових установ також визначається Кабінетом Міністрів України, Президент України пропонує абзац шостий підпункту третього пункту тридцять дев’ятого розділу першого закону, який надійшов на підпис, викласти в наступній редакції: „Педагогічним та науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь та вчене звання в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України”.

Прошу підтримати пропозицію Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайлович. Сідайте будь ласка.

Курило Віталій Семенович, голова, заступник голови комітету з питань науки і освіти.

 

14:16:17

КУРИЛО В.С.

Шановні народні депутати!  19 грудня 2006 року Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти на спільному засіданні з міністерством освіти, з колегією та з Академією педагогічних наук, з Радою ректорів України розглянув цей законопроект ще раз і в цілому погодився з зауваженнями Президента.

Я зазначу лише такий момент, що вперше цей закон було проголосовано 3 лютого 2004 року. Цей закон, на нього вже накладається друге вето і з нього вихолощено в принципі все, що можна було. Тут залишилися тільки загальні положення. Тому  уже хоча б його прийняли в такому вигляді, який, як кажуть, залишився, а залишилися одні  „рожки та нажки”.

Зазначу, що комітет спільно з Міністерством освіти і науки, спільно з Академією та Радою ректорів, розглянувши уважно погодилися з пропозиціями Президента першою, другою, третьою, четвертою і шостою і пропонують відхилити пропозицію п’яту. Відхилити пропозицію п’яту тому, що це - норма базового закону. Ми зараз вносимо зміни до базового закону про вищу освіту.

Так от пропозиція п’ята, яку пропонує Президент – це норма базового закону. Ми не можемо її просто викинути уже з того закону, який  діє.

І ще я хотів зазначити, шановні колеги. Звертаю вашу увагу на те, що, оскільки даний закон розглядався протягом тривалого часу, підпункт другий пункту 43 втратив свою актуальність.

Стаття 64 „Фінансування вищих навчальних закладів” передбачає фінансування за рахунок видатків державного бюджету фахівців з вищою освітою в  обсягах необхідних для забезпечення на кожні 10 тисяч населення. Не менше як 100 студентів для вищих навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації та 180 студентів у вищих навчальних закладах третього, четвертого рівнів акредитації. На сьогоднішній день по третьому, четвертому рівням акредитації міністерство уже вийшло на ці цифри. Що стосується технікум і  коледжів, то на 2007-2008 роки це просто не реально.

Тому комітет пропонує  підпункт 2 пункту 43 викласти в такій редакції: положення абзацу четвертого частини першої статті 64 у частині, що стосується закладів третього, четвертого рівня акредитації набирають чинності з 1 січня 2008 року, а в частині, що стосується  закладів першого й другого рівнів акредитації набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Побудьте, будь ласка, на трибуні. Давайте ми вияснимо.

Якщо ви говорите, що п’ятий пункт зауважень Президента  помилково, вибачте, сюди потрапив, бо це є у базовому законі, то логічно погодитися із пропозицією  Президента і не  писати цього п’ятого пункту, бо він  є. І тоді б у нас з вами не було б ніякої мороки, ми погоджуємося з усіма пропозиціями Президента, бо п’ятий пункт, відхиляючи, він залишається  у базовому законі. Але   тоді у Президента  не  появиться можливість ще раз  накладати вето, бо ми з  усім погодимося. Ви самі кажете, що  п’ятий пункт звідси забираємо, бо він  є в іншому законі.

 

САМОЙЛИК К.С. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це мене не цікавить, було  чи не було. Дайте мені відповідь. Ця норма в якомусь законі є? Будь ласка,  міністру. Прошу.

 

НІКОЛАЄНКО С.М. Катерина Семенівна говорить правильно.

Справа у тому, що в діючому Законі про вищу освіту, у діючому, передбачено право вищих навчальних закладів самостійно відкривати рахунки, у тому числі мати депозитні рахунки. Чисто випадково, я думаю, помилково технічно… ми не міняли цю норму, але на неї, Роман Михайлович,  Роман Михайлович, на неї  раптово накладається вето на діючу вже  введену норму. Тобто цею… Ні, Роман Михайлович,  ну, це помилково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Михайлович, що ви скажете?

 

НІКОЛАЄНКО С.М. А що  стосується  180 студентів на  10 тисяч населення, Адаме  Івановичу, я вважаю, цю норму трогати не можна. Ми вийшли тільки  на  160 студентів, а ми ще не дійшли до неї.

 

КУРИЛО В.С. 176 нам дало міністерство...

 

НІКОЛАЄНКО С.М. 163.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  мікрофон ввімкніть той, що у ложі. Мабуть, працює. Ви скажіть, я почую. Працює.

 

ЗВАРИЧ Р.М.  Вже працює.

Шановні колеги, дійсно, ця норма міститься у базовому законі. І я  бачу, що тут, дійсно, є певні  технічні неполадки. Але у будь-якому  випадку норма, яка приймається зараз, тобто якщо вона залишається у базовому  законі, вона не  узгоджується з Бюджетним кодексом. Тобто до чого я  це все веду? В будь-якому випадку ви будете порушувати Бюджетний кодекс, який забороняє іншу форму обслуговування, аніж через Державне казначейство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Шановні колеги, я ще раз вам поясню, я ще раз поясню нам всім і зараз я ще раз звернусь до міністра, про що йдеться. Комітет пропонує погодитись з усіма зауваженнями, окрім п'ятого. Якщо ми приймемо зараз в такій редакції, то комітет, вибачте, у Президента є абсолютно усі законні підстави ще раз накласти вето, бо ми приймаємо в іншій редакції, ніж він пропонує.

Якщо ж ви кажете, що ці зауваження безпідставні, бо норма закону діє, то навпаки треба погодитись з пропозицією Президента і забрати цей підпункт і звідси, бо ви кажете, що він є в законі діючому. (Ш у м   у   з а л і)

Так хай і діє він.

Так не треба нової редакції! Залишити ту редакцію в цьому законі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Адаме Івановичу, є рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я зараз поставлю рішення комітету на голосування, і ви розумієте, чим це закінчиться.

Станіслав Миколайович, ви зрозуміли ситуацію? Будь ласка.

 

НІКОЛАЄНКО С.М. Я що хочу сказати? Ми, рухаючись до зміни нашого законодавства, унормовуючи його з норами міжнародного права і європейської інтеграції, зробила абсолютно нормальний закон, який би дав сьогодні автономію нашим університетам.

Ну не може університет, в якому 150 докторів наук, самостійно не затверджувати штатного розпису, ми довіряємо це колгоспу, вибачте, а університету не довіряємо. Депозитні рахунки мати… Ну що це таке?

Тому я вважаю, що Адам Іванович в принципі правий, ну ми будемо ще три роки ці зміни, а в цих змінах у нас є і студентське самоврядування, і ліцензування, і акредитація. Нам потрібен цей закон! Захлестує хвиля сьогодні псевдоосвіти Україну. Тому я чесно хочу сказати: давайте ми вже врахуємо ці президентські пропозиції, щоб у нього не було підстав на вето, Віталій Семенович, а тоді здолу почнемо доопрацьовувати вже новий тур, бо цей закон ні туди, ні сюди. Катерина Семенівна! Ну це не ми з вами зробили  цю помилку, це зроблено там. І в результаті ми зараз знову його похоронимо             і не буде виіршене індексації  плати за навчання і нічого не буде. Давайте вже проголосуємо, а тоді будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я моргаю йому, що він одержить слово. Не сперечайтесь! Ви як… або хочете  закон, або хочете те, що хочете.

Будь ласка, Віталій Семенович, скажіть, і я ставлю на голосування.

 

КУРИЛО В.С. Адаме Івановичу, я хочу  зазначити представнику Президента, що ця норма не має ніякого відношення до казначейського виконання. Воно як було, так і залишиться. Відкриття депозитних рахунків існувало і в минулому році і це ніяк не впливало на казначейське обслуговування. Це зовсім неправильно ставлять…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте. Комітет залишився на своїй позиції, хоча  треба було підтримати міністра. Але я ставлю на голосування те, що пропонує комітет без тих пропозицій, які звучали тут додатково від комітету. Я  тільки ставлю ті  пропозиції комітету, які  є у зауваженнях Президента. Без додаткових.

Ставлю на голосування з урахуванням думки комітету щодо погодження першої, другої, третьої, четвертої, шостої пропозицій Президента і не погодитися із п‘ятою пропозицією. Законопроект за номером 0809.

 

14:25:59

За-240

За – 240, прийнято.

Так, дякую.

Оголошується перерва до 16-ої години. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.