ЗАСІДАННЯ  ДЕВ‘ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 березня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, представники засобів масової інформації, запрошені! Прошу колег підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”, реєструємось.  

10:01:39

У сесійній залі зареєстровано  274  народних депутата. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Давайте, шановні колеги, привітаємо з сьогоднішнім іменинником. Павлу Івановичу Жебрівському виповнилося 45 років. І Вадим Васильович Колісніченко народився сьогодні. Щиро вітаємо їх. (О п л е с к и)

Відповідно до статті  25  Регламенту, у середу  ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошення заяв, повідомлень. Прошу здійснити запис тих, хто бажає взяти участь у цьому дійстві.

Так, будь ласка, 30 хвилин. Партія регіонів, Солтус.

Кисельов? Зараз я подивлюся, хто вам передає ще? Солтус і ще хто? А ви які записані? 14-ий у нас не попадає. Рижук віддає вам? Солтус і хто ще передає? Рижук передає вам? Буде виступати. Так, значить, будь ласка, 3 хвилини. Там Слободянюк, Руднік, Корсаков – хто передає?

Шановні колеги, давайте не торгуйте! Солтус є? Кому передає? Рудніку? Будь ласка.

Кисельов, будь ласка. Кисельов, ідіть на трибуну. Як не було порядку, так і немає. Кому ви….

Я надаю слово Солтусу! Кому Солтус передає? Кисельов, ідіть на трибуну тоді! Шість хвилин йому. І Руднік передає.

 

10:04:10

КИСЕЛЬОВ В.О. Дякую.

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Група народних депутатів України – Баранівський, Забарський, Кисельов, Кравченко та Мармазов, - звертаються з цим листом до Генерального прокурора України і просять апарат Верховної Ради оформити цього листа як депутатське звернення.

Шановний Олександре Івановичу, членами Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки ситуації з забезпеченням природним газом українських споживачів, розрахунками за поставлений природний газ та можливими порушеннями діючого законодавства на енергетичному ринку отримано документи, з яких стало відомо про те, що 31 січня 2004 року ухвалою слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Горбатюка припинена кримінальна справа щодо звинувачення Сивульського Миколи Івановича. Справа припинена у зв’язку з недоведенням його провини у скоєнні злочину.

Однією з підстав для порушення кримінальної справи були акти проведених перевірок Українського газоресурсного консорціуму і акціонерного товариства „Промислово-фінансова корпорація „Єдині енергетичні системи України”. З окремих питань у 1997 році складені акти КРУ по Києву і Головного управління КРУ України.

Під час перевірки КРУ встановило, що консорціум, очолюваний Сивульським, відповідно до договору комісії отримав на реалізацію споживачами від Державного підприємства „Укргазпром” у першому півріччі 1997 року від Державного підприємства „Укргазпром” три мільярди 161 мільйон 51 тисячу кубів газу на суму 469 мільйонів 704 тисячі 264 гривні.

Консорціум уклав договори щодо переуступки кредиторських вимог з промислово-фінансовою корпорацією ЄЕСУ, по яких переуступив права на отримання від споживачів грошових платежів за газ, що належать „Укргазпрому”. Такий договір згідно з законом може бути укладений лише за участю власника природного газу „Укргазпрому”.

Заручившись „вказівками” (в лапках) „Укргазпрому”, консорціум дав команду споживачам направляти платежі за наданий газ на користь ЄЕСУ. Згідно акту КРУ „Укргазпром” отримав від консорціуму 100 мільйонів гривень по взаємозаліку, 8 мільйонів гривень  - векселям і, фактично, державне підприємство „Укргазпром” отримало 109 мільйонів 481 тисяча гривень за поставлений газ на суму 469 мільйонів. Вартість переданого, але несплаченого газу складає 360 мільйонів 222 тисячі 446 гривень.

При цьому, очолюючи консорціум, Сивульський одночасно очолював Київський філіал ЄЕСУ, який також був учасником консорціуму, з часткою більше 80 відсотків. Вказані обставини однозначно свідчать про те. що Сивульський, зловживаючи служебним становищем, діяв на користь ЄЕСУ. Кримінальна справа  по факту розкрадання була порушена лише по відношенню до Сивульського, відносно  посадовців і співучасників Сивульського, о  отримали дохід від вказаних фінансових операцій, слідство висновків не зробило.

Кримінальна справа припинена у зв’язку із недоведенням провини Сивульського, оскільки слідство не встановило, що викрадені із державного підприємства гроші, Сивульський привласнював особисто собі.

Крім того, він підписував договори і інші документи, сприяючи розкраданню і керуючись не особистим  злочинним наміром, а виключно рішенням зборів учасників консорціуму.

Такий висновок слідства свідчить лише про те, що розкрадання грошових коштів  державного підприємства здійснювалося групою осіб, а не одним Сивульським. Наявні факти провини Сивульського слідство виправдовує тим, що він будучи відповідальним керівником консорціуму, не знав, в лапках, що  працівники підпорядкованого йому підприємства подавали йому а підпис документи, які  не відповідають вимогам закону.

Припинивши кримінальну справу проти Сивульського, слідство не встановило осіб винних у скоєні злочину. Відповідно до статті 12 і 49-ої Кримінального кодексу України строк давності притягнення до відповідальності по статтям 191 і 361 не сплинув.

На підставі викладеного, керуючись інтересами держави, просимо розглянути матеріали кримінальної справи, відмінити ухвалу слідчого з особливо важливих справ – Горбатюка і відновити розслідування вказаної кримінальної справи з метою встановлення осіб винних у скоєнні злочину та відшкодування збитків, заподіяних державі.

І на кінець,  невмотивоване закриття цієї кримінальної справи, внаслідок чого до державної скарбниці не повернуто сотні мільйонів гривень. Відсутність результату з розслідування обставин, які мають дати відповідь суспільству, що ж сталося у 2004 році з кандидатом у Президенти Ющенком напередодні голосування. Непритягнення до відповідальності народних депутатів тільки через те, що вони депутати від опозиції, які увірвалися, як бандити, до електрощитової і буквально викинули відтіля чергових операторів, а потім вивели з ладу систему голосування і відключили подачу електроенергії у приміщенні вищого законодавчого органу держави, говорить про те, що у рамках парламентського контролю ми зобов’язані спитати, в тому числі і з Генпрокуратури, чому вони не реагують на порушення закону. Спитати, незважаючи на те, що ті, кого я щойно назвав, почнуть верещати, що це політичне переслідування. У відповідь ми кажемо: перед законом мають бути рівні всі – і рядовий громадянин України, і депутат.

Чому Петренко чи Сиротенко мають відповідати по всій строгості закону, а народні депутати Сивульський чи Костенко можуть уникнути відповідальності за скоєне? Тільки тоді в країні буде порядок, коли не залежно від посади і соціального статусу всі громадяни будуть рівні перед його величністю законом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Пономаренко, фракція комуністів. Підготуватися, Філіндаш передає Мельничуку.

 

10:10:20

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Шановні колеги,  уже двадцятий раз за останні роки здійснено напад на приміщення, де розміщується чернігівський обласний комітет, міськкоми і два райкоми, і ряд громадських організацій.  Окрім виїзду оперативних груп на місця подій ніяких конкретних заходів з боку правоохоронних органів не здійснюється, що дає право націоналістичним силам діяти все нахабніше.

Я звертаюся до Міністерства внутрішніх справ, хай це буде запитом з цього питання.

А тепер я хочу звернутися з питанням, яке було, є, бути актуальним на найближчі десятиліття, це питання землі. На адресу фракції Компартії України останній час надходять сотні звернень про відверті порушення Конституції, чинного законодавства та майнових і земельних прав наших громадян.

Зупинюся лише на декількох фактах, що розкривають суть ситуації навколо земель у Київській області.

Наприкінці 2006 року власники майнових паїв КСП „Бориспільське” та майже тисяча жителів міста Бориспіль довідалися, що вони не є власниками своїх паїв. Відбулася афера ще в липні 2001  року, яку називають „угодою куплі-продажу” між представником КСП, головою ліквідаційної комісії та приватної  фірми „Укрінформ”. За півтора мільйоні гривень цією структурою було придбано цілісний майновий комплекс господарства, а в 2004 році  рішенням суду Київської області у  її власність  передано ще біля 4 тисяч гектарів землі, в тому числі 256 гектарів, які рішенням Верховної Ради   закріплені за межами міста Борисполя і майже 2 тисяч жителів отримали земельні наділи для забудови. По оцінкам спеціалістів ця земля коштує майже 800 мільйонів доларів.

Аналогічна ситуація склалася в КСП „Андріївське” Макарівського району. У війну за землю в  селі активно включилися місцеві державні та судові органи, проте, вони виступають не на захист прав селян, а на узаконення беззаконня. Майже 4 тисячі гектарів земель КСП для розпаювання виділено лише 2 тисячі, а тисячу гектарів перейшло до рук спритних ділків. І активно цьому сприяє районна адміністрація.

Днями  питання по Борисполю розглядалося на сесії Бориспільської  міської ради, розглядалося також в Комітеті з організованою злочинністю. Я звертаюся до прокуратури вже в котрий раз з цього питання втрутитися в цю проблему. На жаль, спроби пенсіонерів-власників на захист своїх прав доки не знайшли підтримки в цьому органі.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Мельничук, і йому Бокий ще  передає. Прошу, 6 хвилин. Підготуватися Рижуку.

 

10:13:33

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, радіослухачі, телеглядачі!

Я маю доручення фракції Соціалістичної партії висловити нашу позицію стосовно  ініціаторів референдуму.

Давайте уявімо таку ситуацію, що в Україні таки проводять референдум з приводу вибору  моделі державного управління: бути Україні парламентською чи президентською республікою, запропонований опозицією. Але навіщо запитувати те, що і так зрозуміло.

Державну форму правління визначив парламент восьмого грудня 2004 року, коли 402 голосами підтримав конституційну реформу. Серед них було 78 депутатів з  "Нашої України", в тому числі і Віктор Ющенко... яку сьогодні БЮТ примушує до політичної зради. Цікаво, як вони самі поставляться до спростування того за що вони голосували не так давно?

Власне, БЮТ відверто намагається використати Президента, його політичну силу для досягнення своїх вузько політичних і особистих цілей. Вони розраховують, що Президент підпише указ про плебісцит, однак Тимошенко свідомо недоговорює до кінця, що це чергове політичне шоу.

По-перше, результати референдуму має імплементувати Верховна Рада.

По-друге, в Україні немає традиції проведення референдуму на відміну від таких країн, як Швейцарія. Не розроблені правові, політичні інструменти проведення референдуму з цих питань, про що свідчить практика останніх років.

По-третє, проведення референдуму потягне за собою додаткові видатки і приведе до нульових результатів. Задоволення лідера БЮТ коштуватиме державі мінімум 300-400 мільйонів гривень, які візьмуть з кишені українських громадян. Сама ідея є кризою жанру, оскільки в проголошеному бажанні провести плебісцит криється не що інше, як чергова рекламна кампанія, до якої тепер залучається і Президент.

Проте,  лідерці БЮТ потрібно будь-яким способом привернути увагу до себе і своєї політичної сили. Це чергова піар-акція, адже тарифна кампанія зазнала краху, та й захоплення електрощитових виявилось марним.

Кабінет Міністрів і коаліція виступили з пропозицією і вони вже реалізовують з  1 квітня, щороку соціальну програму, яка стосується підвищення заробітної плати, пенсії, підвищення рівня самого прожиткового мінімуму, зменшення тарифів.

Політичні ігри Тимошенко всім відомі і дедалі більше колишніх прихильників БЮТ починають зневірюватись в її заявах і всіх цих політичних іграх. Фракція БЮТ в свій час голосувала за закон про Кабінет Міністрів, який остаточно закріплює парламентсько-президентську модель. Тепер,  не бажаючи згадувати це, вона намагається руками народу змінити ситуацію та виправдати свою зраду. Іде відверте відволікання уваги від своєї кон‘юнктурної позиції, яка змінюється щомісяця, якщо не щотижня і щодня.

Ще одним способом чергового ультиматуму, який висуває БЮТ при підтримці фракції „Нашої України”, стали їх 17 пунктів. Насправді це - гра в консенсусну демократію, адже опозиція вже наперед підтверджує, що коаліція не буде виконувати принаймні більшість цих пунктів.

Подивіться на ці пункти, вони нагадують військовий ультиматум, а це зовсім не форма діалогу. Таким чином, проект плебісциту потрібен Тимошенко не заради того, щоб дізнатись думку народу, як свідчать опитування, в своїй більшості підтримує і продовження політичної реформи на місцях. Ідея плебісциту потрібна для того, щоб утриматись у великій політиці та зберегти свою фракцію, яка вже на грані розколу, тому вона виводить із залу своїх депутатів, переймаючись тим, що вони ось-ось перейдуть до коаліції.

Сьогодні частина бютовців відверто втомилась від авантюрних ідей Тимошенко і прагне нормальної конструктивної праці, а не охороняти туалети чи захоплювати електрощитові.

Як же себе почувають в цьому випадку „Наша Україна”? Надзвичайно, вона почувається в ролі підтанцовки БЮТ. Саме тому є підстава стверджувати, як сказав Олександр Мороз: „Рано чи пізно в більшості буде 300 голосів”. І в цьому немає сумніву. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Правда, я зрозумів ваш виступ так як заклик тих, кого ви називали дійти в залі і дати вам відповідь, щоб брали участь в роботі.

Будь ласка, Рижук і  йому Слободянюк передає  шість хвилин. Сьогодні у нас щось ударні виступи.

 

10:18:55

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, дорогі співвітчизники. Останнім часом в уряді, в парламенті та й у країні в цілому, відбулося ряд значущих, навіть   доленосних, я б сказав подій.

Фракція  Партії регіонів отримує чисельні дзвінки, листи, телеграми, які свідчать,  що  напускний опозиційний туман не  затьмарює народові очі; які свідчать, що людські вуха не заглушив цинічно брехливий лемент про чергову політичну і економічну кризу; які говорять вже люди наші, що вже смішною стала стара пісня про нові вибори і розпуск парламенту. А  17-ти ультиматумам опозиції до влади люди пророкують таку ж саму долю, як сумнозвісні „Десять  кроків назустріч людям” помаранчеві.

Але  що ж це все-таки за події? Антикризова програма уряду і коаліції, яка розроблена ще в період виборів,  удвічі швидше організована на сьогодні і це  дало можливість  Верховній Раді погодитися  із пропозиціями Кабінету Міністрів про суттєве - тричі на рік - підвищення  мінімального прожиткового мінімуму, пенсій і зарплат. Сприяли в цьому  і ті 138 законів, ухвалених Верховною Радою нещодавно і вони значним чином соціального спрямування.

Згуртованість, взаємна відповідальність коаліції та уряду дозволили знайти ефективні шляхи до розв’язання  накопичених проблем у житлово-комунальній сфері.

Верховна Рада доопрацювала і прийняла більше двадцяти економічних і соціальних законів, які були заблоковані десять і більше років тому.

А якби, я б сказав, опозиція не бігала так часто із сесійної зали, вибачте, мов хворі на живіт, то ми б на минулому тижні дружно б проголосували б за закон про повернення заощаджень громадян, який заветований  президентом.

І особливо важлива подія відбулася вчора, її не можна рахувати як рядовою, коли Верховна Рада, вірніше коаліційна більшість  у даному випадку прийняла Закон про земельний кадастр. Цей закон, я вам нагадаю, не могла прийняти Верховна Рада  усі 15 років.

То питається у задачнику: про яку  кризу  ви морочите голову народові, шановні наші опоненти? Давайте краще   порадіємо успіхам і будемо далі працювати, а не бити себе у груди,  що це чиясь заслуга, ваша чи наша, чи спільна.

По-перше, що стосується заслуг, то навіщо ви нас, опозиціонери наші вельмишановні тягнете у пісочок дитячого майданчику ліпити  пасочки  і сперечатися, чия пасочка краща. Давайте, коли  люди отримають до Пасхи першу підвищену зарплату і реальну паску спечуть, тобто якщо… Що стосується економічного зростання, темпів зростання, то це не стільки всіх нас заслуга, як заслуга всього українського трудового народу.

А по-друге,  що стосується законів, законотворчого процесу, то тут всі попрацювали, хто активністю коаліційна більшість, а хто пасивністю. І тут фракція Партії регіонів вдячна і коаліції в цілому, і депутатам, і уряду. Сьогодні ми маємо може вперше, але точно, я вам скажу, без сарказму і навіть іронії: спасибі  опозиції  за те,  що вона зробила  на сьогодні. Це  ми вперше говоримо відверто. А що позиція зробила? Ви собі не можете навіть уявити, як ви своєю детруктивністю і такою поведінкою всіх змобілізували, згуртували реально  коаліційну більшість. І в повсякденній роботі ми вже  забуваємо, хто до  якої політичної сили, фракції належить, тому що мета у нас одна:  добробут і щастя українського народу.

Але будьте все-таки  конструктивною опозицією, ми вас сьогодні просимо і навіть благаємо. Тоді ми разом приймемо, витягнемо із  шухляди  Закон про опозицію, його вилаштуємо  у другій остаточній редакції і тоді скажемо, хай живе опозиція.  Але ж поки що ви деструктивні. Що таке деструктивні? Ви  хворі. І ми, як це повелося завжди в українського  народові,   хворим кажемо:  вичунюйте, будьте здорові,  тому що ми  співчуваємо вам. Правда, останні часом  часом хвороба загострилася тим, що утворили  об'єднавши один тулуб, але ж голови-то дві залишилося. Правда, я думаю, що ще є одна. Навіть цим жартом ми закликаємо всіх депутатів до плідної роботи, для цього у нас всі є передумови, починаючи з виваженої позиції конкретних пропозицій Президента, помножених на його витримку і терпіння. Спасибі йому.

Шановні депутати, сьогодні уряд підведе підсумки шостого року. Це – фундамент для остаточного завершення розробки програми дій, спільних дій всієї держави до 2011 року. Звичайно, перед тим, як стратегія пройде випробування в народі, ми виїжджаємо, вся фракція Партії регіонів, до людей з роз'ясненням цілей і мети цієї програми, щоб її реалізувати. І впевнені, що нарешті наша держава матиме реальну дорожню карту свого розвитку на середньострокову перспективу. Давайте всі разом над цим попрацюємо. Щиро дякую за увагу. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борщевський передає слово Герасимову. Будь ласка, Іван Олександрович. Підготуватись Корсакову, Муцу.

 

10:25:02

ГЕРАСИМОВ І.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты! Герасимов, фракция коммунистов.

В адрес Совета организации ветеранов и ко мне как к депутату Верховного Совета продолжают поступать многочисленные письма с просьбами и требованиями ветеранов инициировать рассмотрение в Верховном Совете вопроса об ускорении выплаты замороженных сбережений пожилым гражданам страны.

Я вам должен доложить, что читать эти письма очень нелегко. Сколько горя и справедливых упреков высказывается ветеранами в адрес властей! Ветераны с возмущением заявляют, что не миллионы, а миллиарды народных средств уходит в неизвестном направлении. Об этом свидетельствует факт расхода: неизвестно в каком направлении ушли 24 млрд., полученных за проданный «Криворожсталь».

Я знаю, что подобные письма и обращения идут во все высшие органы государственной власти и ко многим из вас, товарищи народные депутаты. Возможность с юридической точки зрения требования начать выплату этого позорного государственного долга именно с этой категорией наших соотечественников не так уж безупречна, но с точки зрения здравого  смысла, с точки зрения человечности такой подход, согласитесь, заслуживает всяческого одобрения и положительного решения. Не так трудно представить состояние пожилого человека, который всю жизнь, часто отказывая себе во многом, откладывая на «черные дни» нелегким трудом заработанные средства и вот когда эти дни настали, он, к сожалению, не может ими воспользоваться даже  для оплаты необходимого проведения медицинской операции, которая стоит очень  дорого. Особенно недопустимо это по отношению к ветеранам Великой Отечественной  войны, к вдовам погибших и умерших от ран инвалидов войны.

Поэтому я, уважаемые народные депутаты, в очередной раз обращаюсь к вам, уважаемые коллеги, и убедительно прошу правительство Украины повернуться к этой безусловно сложнейшей проблеме лицом и найти средства для увеличения выплаты сбережений пожилым гражданам страны. Ведь многие из них уходят  их жизни, унося с собой не только неудовлетворенность, но и   большую обиду на наше общество. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.   Так, будь ласка,  Корсаков. І Ковалевська передає Муцу. 6 хвилин. Підготуватись Гладкевичу.

 

10:27:50

МУЦ О.П.

Орест Муц, фракція Партії  регіонів, Тернопільщина.

Шановні українці! Я як представник Тернопільщини лише протягом місяця одержав більше 500  звернень від колективів, організацій пенсіонерів області. Люди стривожені ситуацією в регіоні. Лише за 2006 рік за підсумками Генпрокуратури Тернопільщина визнана найбільш корумпованою і тіньовою. В області керують тимошенківці, тарасюківці, костенківці, балогівці. Ці  шулери відповідають за область. Адже на виборах 2006  року Тернопільщина повірила їм і майже 100-відсотково віддала свої голоси. В замін отримала брехню, популізм, цинізм. Бюджет області становить  827 мільйонів гривень, але  можу стверджувати, до 10 мільярдів гривень обертається в тіні. Посудіть самі: за 2006 рік тільки по „Верстерн юніон” заробітчани прислали інвестицій, зароблених потом і мозолями, більше мільярда гривень. І ще до двох мільярдів гривень ці заробітчани, за неофіційною інформацією, передали приватним шляхом. І тому платоспроможність людей одна з найвищих в Україні, а дохідна частина бюджету на останньому місці. Адже економіка краю на 80 відсотків загнана в тінь.

А найбільше нас обурює олігарх грузинського розливу, син члена ЦУК Компартії Грузії Жванія. На мою думку, мабуть, захопивши комуністичну касу, поселився в Україні і дозбагачується на українцях, адже заволодів за допомогою „любих друзів” заводами, підприємствами, банками, які працюють за тіньовими схемами, не виплачують зарплати. Тепер роз’їжджає по регіонах, фінансує загін сина першого секретаря обкому Компарії Луценка і вчить нас, галичан-западенців, боротися з диктатурою та любити неньку Україну. Ви уявляєте українця, який грузинам буде розказувати, як любити Грузію? Він Україну хоче перетворити у таку ж колонію Америки, якою є Грузія, а президента такого ж диктатора, яким є Саакашвілі.

За злочинними тіньовими схемами за допомогою ДПА області продані стратегічні заводи, які працювали на сільське господарство, оборонну промисловість держави. Обласна рада, яку очолює бютівець і яка в опозиції до всіх, надіслала Кабінету Міністрів, Верховній Раді, Президенту звернення, в якому поскаржилася на критичну ситуацію в агропромисловому комплексі, вимагає фінансової допомоги, бо, мабуть, вже немає, що красти,  забувши, що саме вони довели до такого стану край, бо саме вони є господарями Тернопільщини.

Економічний потенціал краю належить опозиції. Це дев’ять цукрових заводів, власниками семи з цих заводів є Губський та „костенківці”. Вони лише за тіньовими схемами за сезон заробляють до 30 мільйонів доларів, обурюючи селян – моїх земляків. В області діють  9 спіртзаводів, їхні директори – опозиціонери. В кожному районі та в багатьох селах діють цехи з розливу горілки і тому лише в 2006 році було реалізовано більше 20 мільйонів пляшок горілки, фальсифікату, сурогату. В області є близько 30 кар’єрів різного значення і 90 відсотків з них працює без ліцензій, тобто на так звану опозицію, а не на державу і не на громаду.

Шановні колеги,  вдуматися над тими цифрами. І тому я звертаюся до вас, шановні депутати, до Президента, до Прем’єр-міністра України, Віктора Федорович Януковича, до вас, пане Мартинюк, допоможіть, будь ласка, стабілізувати ситуацію в Тернопільській області, бо область котиться в прірву. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Будь ласка Гнаткевич. Я його не бачу, покажіть Гнаткевича мені. Є? Будь ласка, Яворівський.

 

10:32:23

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок  Юлії Тимошенко".

Перше. Я дуже радію тоді, коли представники більшості, майже 90 відсотків часу своїх виступів присвячують Юлії Тимошенко. Я, справді,  дуже тішуся через те, що вони роблять меншу дурницю ніж могли би зробити у цей час, поки вони говорять. Я хотів би виборцям України нагадати одну невеличку деталь: як уже ненавидів Юлію Тимошенко Кучма, який  хотів її засадити до тюрми назавжди і не засадив.

Через те, всі ваші потуги сьогодні настільки смішні і несерйозні, але займайтесь ними. Це дуже добре, я ще раз кажу, менше дурниць інших будете робити. Друге, я хотів би щоби представники „Регіонів” перестали голосити з приводу заощаджень.

Я просто людям нагадаю, що 14 грудня, коли приймався закон, який представили комуністи, ви не дали за цей закон жодного Уряду, жодного голосу, я розумію, чому. Вам було шкода Уряду, тому що на це треба було виділити 10 з гаком мільярдів гривень. То чого ж ви це не зробили під час прийняття бюджету. Ви цього не зробили, ви виділили всього на всього 600 мільйонів на погашення цієї заборгованості. Крапка. І більше говорити нічого.

Я вважаю, що Президент зробив фатальну помилку, що він наклав вето на цей законопроект. Не треба було цього робити. І цей уряд міг би упасти через два-три місяці, бо таких грошей знайти вони просто б не змогли, якщо десятку до мінімальної зарплати не знайшли.

І останнє, про що б я сказав. Українська політика, на превеликий жаль, можливо, є навіть еталоном безсовісності, і це правда. Може найбільш моральним був перший парламент, коли була група 239, і вони захищали свої політичні інтереси. І то вони проголосували за українську незалежність.

Через те українська політика аморальна. Ми до цього звикли. Ми забули давно про те, як це викидається, які викиди йдуть у наше суспільство, коли люди розчарувалися абсолютно в усьому.

І мені здається, що учора ми отримали ще одне підтвердження зрадництва і відступництва. Я маю на увазі Анатолія Кириловича. Ми ж стояли з вами на майдані, Анатолію Кириловичу. І ви йшли на вибори під гучним гаслом „Не зрадь майдан!”. Що ж з вами сталося? Прем'єр сказав вам про те, що ми знайдемо для нього посаду. Учора ввечері ще всі засоби масової інформації оголосили, що ви перший віце-прем’єр, сьогодні ви міністр. Я не знаю, що буде до вечора. Через те, я вважаю, у 2007 році мірилом зради має бути один Кінах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги,  згадувалося прізвище Сивульського. Одна хвилина, репліка. Будь ласка.

 

10:35:33

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановні колеги,  мені соромно, що ця трибуна використовується не для того, щоб вирішувати важливі питання життя країни і людей, а для боротьби з опозицією.

Те, що ви чули з цієї трибуни з виступу першого виступаючого, - це суцільна нісенітниця. Справа в тому, що у даному випадку до роботи комісії це не має жодного відношення. Я зачитую вам пункт другий постанови від 20 лютого. Тимчасовій слідчій комісії провести перевірку обгрунтування списання боргів ЗАТ  „ЄЕСУ”  та господарської діяльності Українського  газотранспортного консорціуму.

До цієї структури моя персона не має жодного відношення. І  комісія не мала права виходити за межі компетенції, встановленої  Верховною Радою.

Мені соромно за те, що замість того, щоб вирішувати питання, які сьогодні вкрай важливі для країни, вони займаються переслідування представників опозиції. Зокрема, не розібралися, чому  Воронін підписав угоду 4 січня і розірвав  угоду, яка гарантувала нам до 1 січня 2010 року газ по 50 доларів. Вони не займаються питанням, чому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякуємо, колего.

Ми в п’ятницю будемо слухати звіт попередній комісії і там буде можливість продовжити цю розмову.

Так, шановні колеги, ми виголосили те, що хотіли сказати, тепер переходимо до реалізації порядку денного нашого сьогоднішнього засідання. Я хочу, аби ми погодилися, щоб  зараз перш, ніж розглядати інші питання, ми розглянули кадрові питання, а саме питання подання і Президента, і Прем’єр-міністра щодо призначення членів уряду. Не  буде заперечень?

Відповідно до Регламенту ці питання розглядаються без включення до порядку денного.

Тоді, будь ласка, я надаю слово Віктору Федоровичу Януковичу, Прем’єр-міністру України.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Шановні народні депутати, шановний Адам Іванович!

Відповідно до частини восьмої статті 83 пункту 12, частини першої статті 85, частини четвертої статті 114 Конституції України та частин першої і другої статті 9 Закону України „Про Кабінет Міністрів” вношу подання щодо призначення Рибака Володимира Васильовича на посаду віце-прем’єр-міністра України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам потрібно  з вами прийняти буде дві постанови: постанову за номером 3357 про звільнення Рибака з посади віце-прем’єр-міністра України, міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства і постанови за номером 3358 про призначення Рибака на посаду віце-прем’єр-міністра України.

Ви знаєте, що Кабінет Міністрів відповідно до своїх конституційних повноважень прийняв рішення про створення на базі міністерства будівництва, архітектури  та  житлово-комунального господарства двох окремих міністерств. Тобто такого вже міністерства, як Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства вже не існує і тому нам потрібно здійснити юридичний акт щодо Володимира Васильовича. Є якісь запитання з цього приводу? Немає. Все зрозуміло?

Тоді я ставлю на голосування постанову за номером 3357 про звільнення Рибака Володимира Васильовича з посади віце-прем’єр-міністра України міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Прошу голосувати.

 

10:39:45

За-252

Прийнято.

А зараз треба нам  прийняти постанову за номером 3358 про призначення Рибака на посаду віце-прем’єр-міністра України. Прошу проголосувати.

 

10:40:17

За-246

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги! Вчора надійшло подання Президента України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої статті 114 Конституції  України вношу пропозицію призначити Яценюка Арсенія Петровича на посаду міністра закордонних справ України.

Ви знаєте, буквально декілька слів, що Арсеній Петрович зараз перший заступник голови Секретаріату Президента до того він обіймав посаду міністра економіки. Був першим заступником голови  Одеської обласної державної адміністрації, був і виконував обов’язки і  першого заступника, і міністра економіки, і першого заступника голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, працював першим заступником управління голови Національного банку України. Всі документи, які відповідно до статті 200, надані Президентом до проекту постанови і до його подання щодо Арсенія Петровича Яценюка.

Я пропоную поступити таким чином, ми зараз дамо можливість Арсенію Петровичу виступити протягом 5 хвилин і протягом, подивимось, скільки запишіться там на запитання, дати відповіді на запитання.

Будь ласка, Арсеній Петровичу. 5 хвилин для виступу, а потім подивимось, відповідно від бажань, скільки хочуть поставити запитання, визначимось скільки.

Почекайте, це мене не хвилює, що немає ваших карточок. Ви повинні ходити на роботу о 10 годині. Будь ласка, Арсеній Петрович.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! В першу чергу, хотів би подякувати Президенту України за внесення подання на моє призначення міністром закордонних справ.

Дозвольте розпочати свою коротку промову з того, що жодних резонансних заяв ви від мене не почуєте в силу того, що на моє переконання, зовнішня політика України повинна бути стабільною і прогнозованою. Жодна країна, партнер України не повинна отримувати сюрпризів від України і Україна – є великою 47-мільйонною європейською державою, яка повинна відігравати значні процеси в сучасній геополітичній конструкції світу. Ми повинні бути суб’єктом, а не об’єктом зовнішньої політики.

Що стосується тих пріоритетів, які можна було б виголосити і які, власне кажучи, повинні формувати зовнішню політику української незалежної держави. Хотів би задекларувати принцип примату національних інтересів в зовнішній політиці України. Сьогоднішнім глобалізованим  світом  правлять інтереси. І, як правило, це - економічні і  фінансові інтереси. Тому Україна повинна, в першу чергу відстоювати власні  національні інтереси. Україна не повинна просити. Україна повинна  бути запрошена.

Що стосується наших відносин, добросусідських відносин і відносин  з нашими країнами-партнерами. Є ряд міжнародних зобов’язань,  які несе Україна і Україна з гордістю буде виконувати всі міжнародні зобов’язання, які вона має за відповідними міжнародними договорами.

Зовнішня політика  держави повинна бути реалістичною і прагматичною. Україна не живе в ізольованому світі, а тому  при прийнятті будь-яких рішень на рівні Президента України, уряду та парламенту  зовнішньополітичне відомство буде  керуватися виключно прагматичними і реалістичними підходами, підходами, які будуть відображати баланс, як наших країн-сусідів, так і тих країн, з якими Україна співпрацює на міжнародному рівні.

По пріоритетам  хотів би зупинитися на одній базовій... одному з базових постулатів, який пропонується, в тому числі і на ваш розгляд. Власне кажучи, цей постулат виходить з тих геополітичних конструкцій, які сьогодні існують. Вважаю, що на сьогоднішньому етапі необхідна певна економізація зовшіньої політики України. 

Тому що, ще раз хотів би підкреслити, що економічні інтереси  правлять світом. І тут вагомим повинна бути роль, як Міністерства закордонних справ, так і інших відомств держави, які відповідають за економічну політику.

Щодо наших країн і щодо зовнішнього співробітництва. Основний, незмінний курс України – це європейська інтеграція. І 60 відсотків українського населення і українських громадян, які підтримують цю ідею, є яскравим прикладом цього.

Європа не є самоціллю для української держави. Самоціль є  - європейські цінності, самоціль є - структурні економічні реформи, які необхідно пройти на тернистому і довгому шляху до Європейського союзу.  

Зараз ми знаходимося  в стадії переговорів щодо посиленої угоди з Європейським Союзом і щодо започаткування зони вільної торгівлі з Європою. Європейський ринок для нас є надзвичайно  важливим,  тобто це ринок, на який  ми продаємо і з якого ми купуємо. Фактично 30 відсотків товарообороту України здійснюється  з країнами  Європейського Союзу. Таким чином, зовнішньополітичний та  зовнішньоекономічний пріоритет об’єктивно віддається  одному з   найбільших світових ринків, чим є  Європа.

Росія. Росія є надзвичайно важливим  українським партнером. Це завелика країна для того,  щоб  вести з нею не прогнозовану зовнішню політику. Окрім того, що сьогодні в Україні, як і, власне кажучи, Європейського Союзу навряд чи відсутні реальні  перспективи щодо негайної диверсифікації енергетичних  потоків, Росія є значним українським ринком для збуту її продукції.

Тісні зв'язку  і контакти, які є з Російською Федерацією,  будуть підтримуватися. Основна ідея, яка сьогодні полягає в українсько-російському співробітництві – це робота комісії „Ющенко-Путін”. І в цьому плані  сьогодні  зроблено вже  багато і, власне кажучи,   план дій  готовий.

Те що стосується Сполучених  Штатів Америки. Ми маємо один  з найвищих рівнів діалогу із Сполученими Штатами за останні роки. І  найбільшою  цінністю буде  те, що з  США треба підтримувати  відповідний рівень діалогу. Українська зовнішня  політика не буде стояти осторонь таких глобальних світових процесів, чим є глобальне потепління,   чим є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  завершуйте.

 

ЯЦЕНЮК А.П. …чим є глобальне потепління,   чим є тероризм, чим є нерозповсюдження ядерної зброї. Тобто України  буде чітко декларувати   демократичні цінності і власну позицію у всіх цих викликах  сьогоднішнього суспільства і сьогоднішнього світу.

Щодо членства у міжнародних  організаціях, то Україна буде відігравати надзвичайно важливу роль, як  у тих організаціях, де вона вже є членом – це Рада Європи, Організація Об’єднаних Націй, Організація з безпеки і співробітництва, так  і нам необхідно вжити негайних  заходів щодо пришвидшення вступу  до  Організації співробітництва і розвитку.

Що стосується самого зовнішньополітичного  відомства, то зовнішньополітичне  відомство повинно отримати новий  поштовх, нову динаміку і повинно отримати творчу атмосферу в його роботі. А українські громадяни, які мають відповідний  закордонний паспорт, у якому записано про те, що міністр закордонних справ просить всі інші відповідні країни сприяти українському громадянину в пересуванні за межами території України, такий громадянин повинен знати, що в державі є всі засоби і методи для того, щоб забезпечити українському громадянину не тільки вільний в'їзд у всі країни світу, але й вільне пересування і захист української держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсеній Петрович.      

Чи будуть запитання? Прошу записатись, якщо є. Так, виявило бажання 32 народних депутата поставити запитання. 15 хвилин. Будь ласка, Сергій Шевчук.

 

10:49:19

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 Шановний кандидат на високу посаду міністра закордонних справ, я хочу запитати вас наступне. В діючому уряді декілька важливих напрямків, таких як транспорт і зв'язок, екологія, внутрішні справи, надзвичайні ситуації, очолюються людьми, яких важко назвати професіоналами, вони керують і вчаться одночасно. В більшості аналітиків складається враження, що ви доповните цей список.  

Скажіть, будь ласка, окрім Давосу, який у вас є дипломатичний досвід? Це перше питання. І друге питання: який проект закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики, які зараз зареєстровані в Верховній Раді, ви як майбутній міністр закордонних справ взяли за основу? Спасибі.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Щиро дякую за запитання.

І це питання, я вчора подивився пресу, доволі широко має місце – в питанні дипломатичного досвіду. Я хотів би зазначити наступне, що перебуваючи на посаді міністра економіки, власне кажучи, міністр економіки за посадою є головою Комітету „Україна - Європейський Союзі”. Тому всі переговори, які стосувалися Європейського Союзу щодо економічного блоку, проводилися особисто мною як міністром економіки.            

Друге. Що стосується вступу до Світової організації торгівлі. Всі міжнародні переговори і, власне кажучи, підписання базових угод з Сполученими Штатами Америки, Китаєм і   Австралією та іншими десятьма країнами, які не були підписані, проводилось тоді міністром економіки.

Третє. Сьогодні практично надзвичайно складно відмежувати зовнішньополітичну діяльність від зовнішньоекономічної діяльності. Таким чином, ще раз хотів би підкреслити, що дипломатичний досвід роботи був набутий перебуваючи на посаді як міністра економіки України, так і виконуючого обов`язки голови Національного банку України.

Що стосується базової освіти, то хотів би зазначити, що базова освіта є юридична і, власне кажучи….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. По хвилині відповіді, Євгене Петровичу. Будь ласка, завершуйте.

 

ЯЦЕНЮК А.П. І власне кажучи, базова освіта абсолютно відповідає, юридична і дипломатична вони практично тотожні, тому що міжнародне приватне право, міжнародне публічне право, конституційне право зарубіжних країн та всі базові науки повністю тотожні як у юристів, так і у дипломатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, а з приводу законів, я думаю, претендент на посаду не зобов`язаний, ідучи до нас, вивчити всі законопроекти. От коли буде уже міністром, тоді буде вивчати те, що його стосується.

Мордовець, будь ласка.

 

10:52:07

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Прошу передати слово Ярославу Мендусю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Мендусь.

 

10:52:14

МЕНДУСЬ Я.П.

Арсенію Петровичу, декілька місяців тому широкого резонансу набула історія із звільненням із займаної посади фахового дипломата, професіонала посла в Австрії Єльченка. Йому було інкриміновано порушення консульських інструкцій. Однак пізніше під час публічного обговорення цієї історії в прямому ефірі українських телеканалів виявилося, що Єльченко діяв точно, вивірено і професійно.

Чи не вважаєте ви доречним одним із перших кадрових рішень на посаді міністра закордонних справ, а я сподіваюся, що сьогодні парламент дасть на це згоду, щоб було з вашого боку ініціатива звернення до Президента виправити цю прикру помилку.  Дякую. 

 

ЯЦЕНЮК А.П. Те, що стосується кадрового складу міністерства, то питання щодо кадрових призначень буде узгоджуватися з Президентом  України разом з керівником уряду і майбутнім міністром  закордонних справ. Те, що стосується конкретної кандидатури, то матеріали службового розслідування будуть підняти, і якщо ця людина за відповідними матеріалами службового розслідування не порушила відповідних інструкцій, то дане рішення буде розглядатися у встановленому законом порядку за погодженням з Президентом і Прем'єр-міністром.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарасов.

 

10:53:42

ТАРАСОВ В.В.

Прошу передати слово Бокому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бокий, прошу.

 

10:53:47

БОКИЙ І.С.

Шановний Арсеній Петрович, фракція соціалістів, безумовно, підтримає вашу кандидатуру. Я розумію, що сьогодні найбільший ваш недолік – ваша молодість, але цей недолік швидко мине. І я думаю, що сьогодні посада міністра закордонних справ, як у всіх демократіях, входить в першу трійку або в п’ятірку вищих посадовців держави. І ви достойно будете представляти молоду Україну у керівництві держави.

Моє запитання до вас таке. Ви дуже точно наголосили на питаннях економізації зовнішньої політики. Які, ви вважаєте, такі, ну, найактуальніші сьогодні були б напрямки економізації саме зовнішньої політики?

Ну, і ще хотів би сказати, що вчора про вас „дуже добре” (в лапках) говорив пана Тарасюк, то це найкраща рекомендація для того, щоб…

 

ЯЦЕНЮК А.П. Ну, я дозволю собі почати відповідь з останнього. Я поважаю всіх колишніх міністрів закордонних справ, тому що колишніх міністрів не буває. Це і Удовенка, і Зленка, і пана Грищенка, і Тарасюка в тому числі.

А те, що стосується економізації, то хотів би зазначити, що закордонні дипломатичні установи у своєму складі містять торговельно-економічні місії, які сьогодні, в принципі, є подвійного підпорядкування. Тобто ТЕМ підпорядковується і фінансується з МЗС, але фактичний директивний наказ отримує з міністерства економіки.

Таким чином, перше і ключове – це спільно з Мінекономіки покращення і реформа системи торговельно-економічних місій. Це повинні бути провідники української зовнішньоекономічної політики. Це перше.

Друге. Членство в ЕйСіДі – це надзвичайно важливий елемент для України. Ми поки що приймаємо участь тільки в одному комітеті, але, ще перебуваючи на посаді міністра, я зустрічався з новим керівником ЕйСіДі. І там є чудовий перспективний план, за яким ми можемо поступово вступати до ЕйСіДі.

Третє - це об’єктивно міжнародні конференції і це  повинна бути певна візитка картка України. Надзвичайно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.

 

10:56:15

КИРИЛЬЧУК Є.І.

 Дякую. Євген Кирильчук фракція "Блоку  Юлії Тимошенко" .

В мене таке запитання до вас: ви висловилися, що Україна не буде країною сюрпризів. А як ви дивитесь і як ви будете поводити, яка позиція буде у вашого Міністерства, коли Україні будуть підносити сюрпризи, наприклад, типа Тузли, типа претензій на острів Зміїний, захвати території в Криму і таке інше? Яка ваша буде позиція? Дякую.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Змушений ще раз констатувати основний принцип, який я особисто сповідую - це примат національних інтересів. Тобто ми любимо всіх, всіх наших сусідів, всі країни-партнери, з якими ми працюємо, але більше всіх ми любимо Україну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це хороша дипломатична відповідь. Бондарчук Іван, будь ласка.

 

10:57:24

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Арсенію Петровичу, я думаю, що ви як майбутній міністр, очевидно, свідомо ухилилися від прояснення своєї позиції стосовно НАТО. То я думаю, що потрібно все-таки сформулювати ваше бачення стосунків Україна – НАТО і як би ви прокоментували в зв’язку із цим рішення конгресу Сполучних Штатів Америки, спочатку палати представників, а нещодавно і сенату  стосовно запрошення України до вступу  до НАТО? Дякую

 

ЯЦЕНЮК А.П. Дозвольте розпочати з того, о окремої позиції міністра закордонних справ по зовнішньополітичним питанням бути не може. Є позиція української держави. І ця позиція повинна бути, повинна вироблятися Президентом України, який здійснює керівництво зовнішньою політикою у конструктивній співпраці як з українським парламентом, так і з українським урядом.

Те, що стосується питання НАТО, то у 2003 році конституційною більшістю прийнятий закон про основи національної безпеки, який передбачає і співпрацю, і членство.

Таким чином як державний службовець хотів би констатувати, що саме через відповідну законодавчу призму розглядається на даному етапі дане питання. Що стосується участі МЗСа у цьому питанні, то, думаю, що було би доцільно надавати широку інформацію українській громадськості про оборонні блоки, в тому числі і НАТО, а Україна нехай визначається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ганна Герман, будь ласка.

 

10:59:05

ГЕРМАН Г.М.

Шановний Арсенію Петровичу, ви говорили тут про прагматизм, реалізм зовнішньої політики України, про те, що Україна не повинна просити, а бути запрошеною. І цей співпадає з баченням Прем'єр-міністра. Тому ми будемо за вас голосувати.

Я лише принагідно хотіла би вам нагадати, що курс на економізацію української зовнішньої політики був проголошений у 1997 році Леонідом Кучмою. Це просто, щоб ви знали.

А тепер запитання. Скажіть, коли вам пропонували цю посаду, у вас не виникло так для себе хоч найменшому сумніву в тому, що при тому, що Україна має таке блискуче гроно досвідчених дипломатів, можливо, хтось би краще і більш професійніше зміг виконувати це складне завдання. Це лише, можете не відповідати навіть на це питання.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Я переконаний, що в Україні є на багато більш достойні люди, ніж я. Але якщо ви проголосуєте, то я вже буду тягнути цього воза. (О п л е с к и). 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зарахуємо ще одну дипломатичну відповідь.

Будь ласка, Баранівський.

 

11:00:20

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний Арсеній Петрович, я вас знаю як міністра економіки, який досить активно захищав ринки України, і з вами було легко працювати у цьому напрямку.

Але сьогодні і тоді між міністром, скажемо, закордонних справ і профільним міністром завжди виникали певні тертячі конфлікти. Тому що профільний міністр, як правило, намагається захистити наші ринки, тобто підтримати нашого товаровиробника, і це не подобається тим країнам, де відповідно до нашого  законодавства ми не даємо недоброякісному товару попасти на наші ринки. Міністр закордонних справ, щоб не дражнити ту чи іншу країну, готовий все це, так би мовити, нівелювати, тому що по цьому дається і оцінка відповідна його роботи.

То у мене перше питання: чи не буде це вам заважати сьогодні, все-таку ж політику економічну проводити по захисту наших ринків, ставши міністром закордонних  справ.

І друге, чи не будете ви забороняти виїзд за кордон Прем’єру, іншим міністрам, депутатам?

 

ЯЦЕНЮК А.П.  Шановний Олександр Петрович, як в світі, так і, власне кажучи, в суспільстві, поважають кваліфікованих і сильних. Тому позиція сильна є в тому випадку, коли будь-яка держава відстоює в першу чергу власні  інтереси. Звичайно, з урахуванням всіх міжнародних зобов’язань.

Тому за такої умови, в тому числі, і переговори на питання щодо доступу на ринки товарів і послуг в обов’язковому порядку будуть проводитися, в першу чергу, з точки зору інтересів Києва, а не інших столиць світу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Прокопович, будь ласка.

 

11:02:05

ПРОКОПОВИЧ Н.В.

Дякую. Шановний пане Яценюк, я б хотіла вас запитати про наступне: яким чином ви розглядаєте можливість більшого інформування громадян не тільки європейської спільноти, а й інших стосовно того, що відбувається в Україні? Якась повинна бути дуже чітка і цілеспрямована діяльність назовні, тому що дуже багато на сьогоднішній день є питань, а що відбувається в Україні? Є перекручена інформація, яка надається іншими не дуже … країнами, які сприймають нас і так далі. Тобто я хотіла б отримати на це питання.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Як правило,  зовнішній імідж країни, в першу чергу, залежить від внутрішньої ситуації.

А те, що стосується зовнішнього іміджу, то є відповідна програма, вона, до речі, так і називається, якщо я не помиляюся, точна назва „Зовнішній імідж України”. Дана програма фінансується Міністерством фінансів, і в рамках цієї програми, це, в першу чергу, повинна бути участь у конференціях, тобто стандартний пакет, стандартні продукти, які завжди демонструють всі країни світу. Конференції, симпозіуми, міжнародні організації, єдність позицій, адекватність і реагування  на виклики, які сьогодні цікавлять світ – це найкраща реклама для України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Ковалевська.

 

11:03:29

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Юлія Ковалевська, фракція Партії регіонів. Прошу надати  слово  Фалько Володимиру Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Фалько.

 

11:03:36

ФАЛЬКО В.І.

Шановний Арсеній Петрович!

Скажіть, будь ласка, Прем’єр-міністр України Віктор Федорович Янукович особисто у Верховній Раді представляє міністрів і цим він підкреслює відповідальність за їх роботу. На жаль, Президент ні разу не був у Верховній Раді, не представляв свої кандидатури, доручав це клеркам.

Скажіть, будь ласка,  то ви і будете виконувати волю цих клерків?

 

ЯЦЕНЮК А.П. Сьогодні мене представив Адам Іванович Мартинюк. А те, що стосується дій  Президента України, то Президент України представить у встановленому законом порядку майбутнього міністра закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, що колега Фалько не мене клерком назвав? Добре, дякую. Сідайте Арсеній Петрович.

Сідайте. Слово має голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Тихонов Віктор Миколайович, будь ласка.

 

11:04:54

ТИХОНОВ В.М.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на своєму засіданні, яке відбулося сьогодні вранці розглянув внесене Президентом України  до Верховної Ради України подання про призначення Арсенія Петровича Яценюка міністром закордонних справ України. А також додаткові матеріали, що містять відомості стосовно вказаної кандидатури та рекомендує Верховній Раді України  за наслідками розгляду відповідного питання підтримати проект Постанови Верховної Ради України про призначення Яценюка Арсенія Петровича на посаду міністра закордонних справ України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання?

Дякую, сідайте Віктор Миколайович. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Ніхто не наполягає?

Ні, наполягають, прошу  записатись. Прошу записатись.

Є пропозиція надати можливість їм виступити, тим більше, що це представники фракцій. Прошу, 12 хвилин, Єхануров Юрій Іванович, підготуватись Самойлик.

 

11:06:21

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, фракція „Наша Україна” від імені якої я виступаю, підтримує подану Президентом України кандидатуру Арсенія Петровича Яценюка на посаду міністра закордонних справ.

Я хотів би акцентувати вашу увагу на досвід зовнішньоекономічної діяльності Арсенія Петровича, який він набув, працюючи міністром економіки України. Треба відмітити серйозний вклад Арсенія Петровича, особистий серйозний вклад, у підготовці двосторонніх переговорів в проведенні двосторонніх переговорів і всіх успішних щодо вступу України до Світової організації торгівлі. Ви знаєте, який двосторонній процес йшов довго в Україні.

Як міністр економки  Арсеній Петрович приймав безпосередню участь, як член делегацій в переговорних процесах на вищому рівні з керівниками багатьох країн.

Фракція „Наша Україна” переконана, що на посаді міністра закордонних справ Арсеній Петрович Яценюк докладе максимум зусиль в питанні якомога швидшого укладання угоди про спрощення візового режиму між Україною і Європейським Союзом, яка вже парафована і укладення якої чекають мільйони українських громадян.

Сподіваємося, що Україна відстоюватиме і надалі рівноправні, добросусідські прагматичні відносини з Російською Федерацією та іншими сусідами, виходячи, в першу чергу, з національних інтересів. До речі, під час переговорів з Президентом Російської Федерації паном Путіним Арсеній Петрович приймав безпосередню участь сам в цьому переговорному процесі.

Фракція „Наша Україна” переконана, що з новим міністром дипломатичне наше відомство буде продовжувати курс на утвердження України як регіонального лідера.

Дуже хотілося б побажати, щоб Арсеній Петрович вніс спокій і впевненість  щодо завтрашнього дня  серед професійних працівників Міністерства закордонних справ, адже останні місяці, на жаль, дуже багато було таких подій, пов’язаних з цим відомством.

Я думаю, що сьогодні  він прекрасно продемонстрував, що є природнім  дипломатом. Ну  тепер побажаємо йому, що він  з часом став професійним. Дякую.

 

  ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Юрій Іванович. Катерина Самойлик, підготуватися  - Баранівському.

 

11:08:51

САМОЙЛИК К.С.

Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партій України.  Антикризова коаліція знає, що робить: вона робить свій вибір і буде голосувати за тих людей, які  будуть відстоювати національні інтереси України. Антикризова коаліція віддасть свій голос саме за того представника, який буде в єдиній команді, в єдиній  упряжці, працювати в ім’я  інтересів  України і підвищення її  міжнародного іміджу.

Тому, звичайно, рішення всіх нас - всіх трьох фракцій – підтримати пропозицію щодо затвердження міністром закордонних справ Арсенія Петровича, я йому сказала сьогодні: ви завжди йшли  зовсім іншим шляхом, а сьогодні пішли другим шляхом і, бачите, антикризова коаліція всеціло підтримає  абсолютно вас.

Але, звичайно, мені  б хотілося висловити як громадянину України, як політику, і як представнику Комуністичної партії України, мені б хотілося висловити вам і побажання. Ми віримо в те,  що ви не будете влаштовувати скандалів ані в уряді, ані на міжнародній арені. Ми досить уже насмішили все світове співтовариство. Ми віримо в те,  що ви зробите все,  щоб всі з великою повагою відносилися до незалежної, суверенної держави України. І оце вам перше побажання від антикризової коаліції  і, звичайно, від нашої фракції.

Звичайно,  ми хочемо вам також побажати, щоби…  Кадри  вирішують все, - сказав великий класик, і тут нікуди не дінеш.  Ми знаємо, що по два роки у деяких  посольствах не призначаються посли. Звичайно, це не грає на імідж нашої  з вами держави. Звичайно, це не в інтересах нашої  держави. І ми віримо у те, що ви, дійсно, обов’язково вирішите і ці питання. Бо нашу  державу повинні представляти гідні люди, гідні нашого  великого народу і  нашої великої держави.

Звичайно,  ми хотіли попросити вас, щоб ви передивилися і ті питання, які пов’язані  з візами, бо ми знаємо, скільки втрачають консульства на такому  волюнтариському  рішенні. І я думаю, що ви приймете обов’язково і це рішення .

І я хочу і від імені фракції антикризової коаліції побажати вам, молодій людині слугувати народу України, інтересам національним. І повірте, вам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Баранівський.

Мендусю передає, будь ласка.

 

11:12:19

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні  колеги. Для кожного  неупередженого громадянина очевидно і зрозуміло, що відсутність протягом двох місяців керівника зовнішньополітичного відомства держави не додає авторитету ні країні, ні владі.

Епопея  із попереднім керівником Міністерства закордонних справ, який, очолюючи політичну силу, заявив про опозиційність до уряду і вважав за можливе продовжувати роботу  у складі цього уряду, я думаю,  довела ситуацію  до  певного абсурду. Не можна бути європейцем тоді, коли ми  говоримо про декларації, і бути не європейцем, коли  ми говоримо про власну поведінку.

Кандидатура Арсенія Петровича Яценюка для більшості  дипломатичного корпусу, я скажу м'яко, дещо неочікувана, поскільки ця сфера - дипломатична - є достатньо, в хорошому розумінні слова, консервативною, і посада міністра передбачає наявність відповідного кар'єрного досвіду.

З іншого боку, Арсеній Петрович активно працював на економічному поприщі, а сьогодні захист економічних пріоритетів України, очевидно, є одним із найважливіших завдань Міністерства закордонних справ. Арсеній Петрович, я щиро бажаю вам успіху на цій новій ниві і не сприймайте це як докір. Справді надіюсь нате, що ці успіхи будуть іншими, ніж тоді, коли ви керували реформуванням Служби безпеки України, бо те, що відбувалося і відбувається з тим відомством сьогодні, не витримує жодної критики.

Президент України вніс кандидатуру Арсенія Яценюка, продемонструвавши свою готовність до пошуку компромісу, до розуміння того, що лише при умові консолідації депутатського корпусу держава матиме впевнену перспективу.

Наша фракція обговорила кандидатуру Арсенія Петровича, ми прийняли рішення підтримати її і я, користуючись нагодою, хочу звернутися до своїх колег по коаліції і по опозиції послідувати цьому прикладу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав.

Будь ласка, Ярослав Сухий передає слово Дейчу. Прошу, Борис Давидович.

 

11:14:58

ДЕЙЧ Б.Д.

Дейч, фракція „Регіонів”.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги!

По долгу своей работы прежней я Арсения Петровича знаю. Молодость не страшна. Мы знали в истории нашего государства Вознесенского, Устинова, Касыгина, которые в таком возрасте становились министрами большой страны и потом стали большими государственными деятелями. Непрофессионализм? Нельзя сказать. У него два высших образования, он трудолюбивый,  трудоспособен, умен.

Арсений Петрович, но есть… я  буду голосовать сегодня за вас, но хотел бы пожелать, чтобы вы стали настоящим министром, вам нужно убрать такие негативные черты характера как зазнайство, чванство и высокомерие! Тогда вы будете настоящим министром. И хочу пожелать, чтоб вы стали министром не только Северной Буковины, но и всей Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, він інтереси Криму також буде представляти.

Так, обговорення питання завершено, шановні колеги. Будемо визначатися. Але я звернусь ще до голови профільного комітету, а саме комітету з міжнародних питань.

Будь ласка, чи розглядав комітет і яке рішення. Хвилину. Шибко.

 

11:16:44

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Комітет сьогодні ранком зібрався, вчора ми не вспіли, але сьогодні детально  розглянули це питання. Ні в кого не визвало заперечень щодо кандидатури Арсенія Петровича, він, хоч, як тут і наголошували, молода людина, але вже відома в Україні, я думаю, коли він був міністром економіки, він був і відомий у світі, ми добре знаємо, що у нього добра англійська мова, це питання теж дуже важливе, як майбутній міністр буде володіти можливостями вести переговори не тільки з трибуни через перекладача чи на офіційному рівні, і в кулуарах, і я так гадаю, що це дійсно на сьогоднішній день є велике надбання. І ми рекомендували цю кандидатуру для того, щоб її підтримати і проголосувати в залі позитивно. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я звертаюся до представників об`єднаної опозиції. Ми нічого не порушили? Можем голосувати?

Добре. Дякуєм.

Я ставлю на голосування постанову за номером  3363 про призначення Яценюка  Арсенія Петровича  на посаду міністра закордонних справ України. Прошу голосувати.

 

11:18:14

За – 426  народних депутатів. Постанова прийнята. (О п л е с к и)

Шановні колеги… По фракціях? Давайте по фракціях.

Партія регіонів – 186, Блок Тимошенко – 118, „Наша Україна” – 64, соціалісти – 30, комуністів – 21, „Позафракційні” – 7.

Шановні колеги, давайте привітаємо Арсенія Петровича з призначенням. Це, дійсно, наймолодший член уряду. В нього Ісусівський вік, будемо сподіватися, що все буде добре.

Я, користуючись нагодою, хотів би, щоб ми всі подякували Президенту за те, що він дослухався до пропозицій Антикризової коаліції – і вніс ту кандидатуру, яка здобула майже стовідсоткову підтримку депутатського корпусу.

І звертаюся до Арсенія Петровича. Будь ласка, змініть ложе. Тепер ваше місце вже справа тут від головуючого.

Так, продовжуємо далі. Будь ласка, Віктор Федорович. Розглядається питання, розглядається проект Постанови за номером 3360: про звільнення Макухи з посади міністра економіки України.

Прошу Віктор Федорович.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України, пункту четвертого частини шостої та частини сьомої статті 202 Регламенту Верховної Ради України вношу подання про звільнення Макухи Володимира Олексійовича з посади міністра економіки України у зв’язку з переходом на іншу роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань? Зрозуміло все? Комітет, я знаю, розглядав. Є подання комітету. Комітет підтримує пропозицію Прем'єр-міністра. Будемо голосувати?

Добре. Я ставлю на голосування Постанову за номером 3360: про звільнення Макухи з посади міністра економіки України у зв’язку  з переходом на іншу роботу. Прошу голосувати.

 

11:20:57

За-251

Рішення прийнято.

Шановні колеги, давайте подякуємо Володимиру Олексійовичу за співпрацю з парламентом, побажаємо йому успіхів на тій посаді, на яку він незабаром буде призначений.

Так, свято место не буває, розглядаємо проект Постанови за номером 3361 про призначення Кінаха Анатолія Кириловича на посаду міністра економіки України.

Будь ласка, Віктор Федорович.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Відповідно до частини восьмої статті 83, пункту 12 частини першої статті 85, частини четвертої статті 114 Конституції України та частин першої, другої статті 9 Закону України „Про  Кабінет Міністрів” вношу одання щодо призначення Кінаха Анатолія Кириловича на посаду міністра економіки України .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. дякую. Запитання до Віктора Федорович? Немає.

Так, будь ласка, комітет, Тихонов.

 

11:22:21

ТИХОНОВ В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на своєму засіданні сьогодні в ранці  розглянув внесення Прем’єр-міністром України до Верховної Ради України  подання щодо призначення Кінаха Анатолія Кириловича на посаду міністра економіки України і рекомендує Верховній Раді України за наслідками розгляду відповідного питання підтримати проект постанови Верховної Ради про призначення Кінаха Анатолія Кириловича на посаду міністра економіки України. Реєстраційний номер 3361. Просимо розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання до голови комітету? Дякую, сідайте, Віктор Миколайович. Так, прошу Анатолій Кирилович.

Ми всі знаємо Анатолія Кириловича. Давайте так, Анатолію Кириловичу, у вас є бажання щось сказати? Да, будь ласка, Анатолію Кириловичу.

 

11:23:19

КІНАХ А.К.

Шановний Вікторе Федоровичу, шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Я, як ніколи згадав сьогодні 1990 рік, цей же зал, коли ми, депутати, першого парламенту незалежної України вели дискусії, у кого з колишніх радянських республік кращі стартові умови, щоб будувати конкурентоспроможну економіку і добробут громадян.

Зараз, спираючись і на свій досвід, я впевнений це відповідає реаліям. Я роблю висновок, що, на жаль, на 16 році незалежності держави, у першу чергу у зв’язку з несконсолідованістю влади в Україні не вирішена ціла низка системних проблем. Починаючи із відсутності стратегії розвитку держави, яка повинна спиратися, у першу чергу, на національні, економічні і політичні інтереси, ганебна проблема бідності, незавершена пенсійна реформа, ми втрачаємо трудові ресурси, і люди шукають засоби існування за кордоном.

Тому, я абсолютно впевнений, у цей час особливо ці проблеми, ці пріоритети повинні бути вищим пріоритетом по відношенню до програми любої політичної партії. І навколо них необхідно об’єднувати зусилля для їх вирішення, щоб Україна розвивалася як правова, сучасна держава з конкурентноздатною економікою, високим добробутом власних громадян.

І я готовий спрямувати на це свою волю, свій досвід і працю. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Анатолію Кириловичу.

Шановні колеги,  Анатолія Кириловичу ми всі знаємо. Будуть запитання до нього? Ніхто не наполягає? Добре, дякуємо, Анатолію Кириловичу, сідайте.

Я ставлю на голосування постанову за номером 3361 про призначення Кінаха Анатолія Кириловича на посаду міністра економіки України. Прошу голосувати.

 

11:25:40

За-255

Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 186, „Блок Тимошенко” – 5, „Наша Україна” – 8, соціалісти – 30, комуністів 21, позафракційних – 5.

Анатолій Кирилович, щиро вітаємо вас, і також прошу змінити робоче місце.

Розглядається проект постанови про призначення Яцуби на посаду міністра регіонального розвитку та будівництва України. Реєстраційний номер постанови 3359.

Будь ласка, Віктор Федорович.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Відповідно до частини восьмої статті 83 пункту 12, частини першої статті 85, частини четвертої статті 114 Конституції України та частин першої і другої статті 9 Закону України „Про Кабінет Міністрів” України вношу подання щодо призначення Яцуби Володимира Григоровича на посаду міністра регіонального розвитку та будівництва України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає запитань?

Тоді, шановні колеги, з вашого дозволу я нагадаю і радіослухачам короткі віхи біографії претендента. Зараз більшість з вас знає, і тут у залі сидять ті ще колеги, які свого часу з Володимиром Григоровичем працювали. Зараз Володимир Григорович радник Прем’єр-міністра, був він віце-президентом Національної академії державного управління, при Президентові, голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації, міністром Кабінету Міністрів, державним секретарем Кабінету Міністрів, першим заступником урядового секретаря, першим заступником глави Адміністрації, народним депутатом першому скликання. Ну, і мені приємно, що тут записано, що це і перший секретам міському Компартії України Дніпропетровської, голова міської ради в ті часи. Тобто має всі підстави. Я особливо наголошую на цих ланках, бо це відноситься до тих обов’язків, які він буде виконувати  - регіональної політики та будівництва -що він був, по нинішньому, мером такого крупного промислового центру і секретарем парткому Дніпропетровська.

Будь ласка, Володимир Григорович. Інспектором ЦК КПРС, також.

 

ЯЦУБА В.Г.

Шановний Віктор Федорович! Шановний Адам Іванович!  Я вам дякую за таку презентацію, я хотів би наголосити, що я не відмовляюсь ні від однієї своєї посади, яку мені довелося обіймати на протязі цих років.

І також я хотів би підтримати Анатолія Кириловича, привести приклад з тих часів, коли ми були депутатами першого скликання. Саме з цієї трибуни в 1991 році був прийнятий Закон „Про місцеве самоврядування”. До речі, Закон „Про місцеве самоврядування” Україна прийняла одна з  перших серед усіх бувших радянських республік.

І майже 16 років знадобилось для того, щоб саме уряд Віктора Федоровича Януковича прийняв  рішення про створення такого міністерства, яке повинно було створено дуже давно.

Тому я хотів би з цієї великої, високої трибуни подякувати уряду Віктора Федоровича за те, що таке міністерство створено. Цим давно опікуються мери міст, регіональні керівники, воно давно визріло і назріло. І я хотів би також подякувати за можливість спробувати свої сили на створенні такого міністерства.

Я розумію, що це не проста справа, дуже складна справа, тому що вона зачіпає інтереси багатьох і політичних і економічних проблем. Дякую ще раз, Віктору Федоровичу і обіцяю разом, за довіру дякую і коаліції, за довіру дякую і тим комітетам, які сьогодні заслухали мене, як претендента на цю посаду і обіцяю прикласти всіх зусиль разом з вами, для того, щоб це міністерство стало  тим центром, яке буде вирішувати ті нагальні проблеми, які сьогодні є в регіонах. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Григорович. Чи  будуть запитання?

Після таких хороших слів подяки, що тут питати. Давайте я ставлю на голосування проект постанови про призначення, а точніше вже саму постанову про призначення Яцуби на посаду  міністра регіонального розвитку та будівництва України.  Реєстраційний номер 3359. Прошу голосувати.

 

11:30:51

За-253

Постанова прийнята. Вітаємо, Володимир Григорович, вас.

І я приношу вибачення під аплодисменти Віктора Миколайовича Тихонова, але думка комітету підтримати наше рішення, яке ми вже й зробили.

Розглядається Проект Постанови про призначення Попова на посаду міністра житлово-комунального господарства України. Реєстраційний  номер 3362. Будь ласка, Віктор Федорович.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, відповідно до частини восьмої, статті 83, пункту 12, частини першої, статті 85, частини четвертої, статті 114 Конституції України та частин першої, другої статті 9 Закону України „Про Кабінет Міністрів України”. Вношу подання щодо призначення Попова Олександра Павловича на посаду міністра житлово-комунального господарства України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання до Віктора Федоровича? Немає. Є запитання? Є запитання. Більше ніхто, щоб не записувались. Тоді, будь ласка, Олексій Кучеренко, мікрофон.

 

11:32:16

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Олексій Кучеренко, „Наша Україна”. Голова підкомітету житлово-комунального господарства.

Шановний Олександр Павлович, по-перше, я дійсно мабуть хочу поздоровити вас, ви безумовно будете міністром і я хочу сказати, що знаю давно вас, як дуже порядну людину.

По-друге, на жаль, не відбулося те, про що було узгодження, тобто, що попередньо буде розмова на нашому комітеті. Я думаю, що просто поспішали і сьогодні до цього треба прагматично підходити. Тому я, по-перше, хочу вас запевнити, що комітет в будь-якому випадку налаштований на нормальній, ефективній і конструктивній співпраці з вами, як з міністром і закон усім міністерством.

А друге, я хотів би вам дати  пораду, зробити все можливе, щоб стереотипи, які, на жаль, сьогодні існують в цьому міністерстві стосовно подальшого реформування, і особливо в кадрових питаннях, щоб вони не перемогли над вами. Бо інакше ви ризикуєте, що рівно через рік ви будете відповідати за дуже велику проблему, яка існує сьогодні в ЖКХ.  Дякую і ще раз поздоровляю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, ну зрозуміло. Тихонов, будь ласка.

 

11:33:35

ТИХОНОВ В.М.

Виктор Федорович, Адам Иванович хоть и «зажал» мне слово на предыдущее назначение, но я хочу от имени всего местного самоуправления, от имени 250 тысяч депутатов всех уровней поблагодарить вас за то, что вы выполнили свои предвыборные обязательства и создали Министерство  региональной политики и строительства Украины.

Комітет з питань державного будівництва,  регіональної політики та  місцевого самоврядування на своєму засіданні, яке відбулося 21 березня цього року розглянув внесення Прем’єр-міністром України до Верховної Ради України подання про призначення Попова Олександра Павловича на посаду Міністра житлово-комунального господарства України та рекомендує Верховній Раді України за наслідками розгляду відповідного питання підтримати проект Постанови Верховної Ради України про призначення Попова на посаду міністра житлово-комунального господарства України (реєстраційний номер 3362). Просимо розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Чи будуть запитання до голови комітету? Немає. Сідайте, будь ласка. 

Так, я запрошую претендента, Олександра Павловича Попова. Поки він іде, коротенько про його життєвий шлях: народження – 1960 року, має фахову освіту, Тюменський інженерно-будівельний   інститут промислове  та цивільне будівництва, інженер-будівельник. Зараз він,  буквально  декілька днів, заступник міністра, до того,  досить тривалий час із 1994 року  обирався комсомольським міським головою Полтавської області, з 1987  по 1993  служив в органах КДБ і СБУ України у місті Полтаві – це такий життєвий шлях. 

Будь ласка, Олександр Павлович, якщо  є у вас бажання щось сказати, прошу.

 

ПОПОВ О.П. Дякую.  Я, якщо можливо, декілька слів.

Шановний Адаме Івановичу, шановний Вікторе Федоровичу, шановні депутати.

Перед вами зараз знаходиться на трибуні людина, яка  пройшла  практичний шлях, практичний досвід, має вирішені проблеми  місцевого самоврядування. Моя робота на посаді  міського голови міста Комсомольська – це  майже 13 років, вона мені таку практику надала. Ми мали перспективні і інноваційні проекти, які реалізували, у тому числі  у питаннях  житлово-комунального господарства.

Реформа житлово-комунального господарства розпочалася у нашому місті з 1996 року. І ми маємо на сьогоднішній день стабільну ситуацію відносно цього.

Я отримав пропозицію прийняти активну участь у подальшому реформуванні  житлово-комунального  господарства на рівні міністерства і був запрошений  на  посаду  заступника міністра. Працюю зараз всього тиждень і для мене несподіванка те, що я сьогодні на трибуні. Але обіцяю,  якщо моя  кандидатура буде підтримана, то я зроблю все, щоб при наявності, ну історична така ситуація, наявність політичної волі керівництва країни, уряду, Верховної Ради, напрацьованого великого досвіду у місцевому самоврядуванні у питанні реформування житлово-комунального господарства, крім того уже наявність законодавчої нормативної бази – це все те і це запорука того, що  реформи і розвиток житлово-комунального господарства будуть  у нашій державі активно проведені.

У мене вже на сьогоднішній  день є бачення. Я підготував на віце-прем’єра як  його заступник пропозиції. Я  думаю, не час про них говорили, але все-таки декілька слів.

На мою думку,  держава повинна як можна найскоріше визначитися із стратегією і часом проведення реформ. Для цього потрібно внести деякі поправки до вже раніше  прийнятого Закону про реформування  і розвиток житлово-комунального господарства нашої національної програми. Такі пропозиції зараз готуються, і прийняти декілька законів, які, на мою думку, є принциповими, ну наприклад, це – Житловий кодекс, який теж уже підготовлений для розгляду в Верховній Раді.

Крім того, я впевнений, що одним із основних напрямків стратегічно важливих напрямків як для держави, так і для житлово-комунального господарства, є питання впровадження енергозберігаючих технологій. Відверто кажучи, я не бачу на сьогоднішній день системного підходу до вирішення цього питання, ну так, як бачу на сьогоднішній день. Але думаю, що найближчим часом будуть внесені пропозиції для того, щоб зробити все можливе для мотивації цього процесу, особливо в житлово-комунальному господарстві і особливо в теплоенергетиці.

Хочу сказати, що, на жаль, на сьогоднішній день політика держави спрямована на те, щоб підтримувати підприємства та і, відверто кажучи, органи влади, в тому числі місцевого самоврядування, які не працюють ефективно. Ну наприклад, ми списуємо борги підприємствам, які мають збитки, чи фізичним особам, які мають борги. А ті підприємства і ті люди, які сьогодні є прикладом того, як треба себе вести в суспільстві і вирішують питання, вони, на жаль, не мають ніяких мотивацій.

Тому на мою думку стратегічно важливо розглянути декілька програм, які б надали можливість органам місцевого самоврядування і підприємствам дуже швидко за рахунок підтримки держави мотивацію держави до реформування і розвитку житлово-комунального господарства, в найближчий час зробити кроки для того, щоб вирішити ці проблеми.

Я, працюючи міським головою, впровадив разом зі своєю командою системний підхід до вирішення проблем в менеджменті. Ми разом з Бердянськом одні з перших реалізували проект міжнародної системи якості „ІСО-2001” – це дійсно системний підхід до вирішення будь-яких питань управління. Я думаю, що і нове міністерство зможе підходити системно до вирішення всіх проблем, які існують.

Я дякую вам за увагу і  готовий відповісти на ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Павлович.  Ви задовольнили своєю доповіддю народних депутатів, я не бачу у них бажання ставити вам запитання. Я правильно зрозумів? Правильно. Добре. Сідайте, будь ласка.

Ставлю на голосування  Постанову за номером 3362 про призначення Попова Олександра Павловича на посаду міністра житлово-комунального господарства України.  Прошу голосувати. 

 

11:41:11

За-248

Постанова прийнята. Вітаємо, Олександр Павлович.

Шановні колеги, давайте ми будемо вважати  і що ці постанови вступають в дію з моменту  їх прийняття,  щоб не було потім у нас надзвичайно відомих юристів без дипломів, які кажуть, що треба їх опублікувати і так далі, і тому подібне. Тому ми голосуєм.

Я прошу навіть проголосувати, що всі постанови, які б ми не прийняли, вступають в дію з моменту їх прийняття. Прошу проголосувати. 

 

11:42:05

За-246

Шановні колеги, у нас сьогодні буде новела одна в зв`язку із Законом Про Кабінет Міністрів. Відповідно до 10 статті Закону про Кабінет Міністрів, члени уряду перед вступом на посаду складають  свою… складають присягу перед новообраною Верховною Радою. Тому зараз я запрошую міністрів зробити це і після цього вони вступлять до посади.

Будь ласка, для складання присяги запрошується Яценюк Арсеній Петрович. Будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Присяга члена Кабінету Міністрів України.

Я, Яценюк Арсеній Петрович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народові, зобов’язуюсь додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсеній Петрович. Ви вже справжній міністр закордонних справ. Виконані усі юридичні умови.

Запрошується для складення присяги Анатолій Кирилович Кінах, міністр економіки України. Будь ласка, Анатолій Кирилович.

 

КІНАХ А.К. Я, Кінах Анатолій Кирилович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народові. Зобов’язуюсь додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.

Дякую. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітаємо, Анатолій Кирилович, із вступом на посаду міністра економіки.

Для складення присяги я запрошую Яцубу Володимира Григоровича, міністра регіонального розвитку та будівництва України. Будь ласка.

 

ЯЦУБА В.Г. Я, Яцуба Володимир Григорович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народу, зобов’язуюсь додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Вітаємо, Володимир Григорович, із вступом на посаду міністра регіонального розвитку та будівництва України. До складання присяги запрошується Олександр Павлович Попов, міністр житлово-комунального господарства України.

 

ПОПОВ О.П. Я, Попов Олександр Павлович, усвідомлюючи високу  відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народові, зобов’язуюсь додержуватись Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, відстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, Олександр Павлович, із вступом на посаду. Шановні колеги, ми це питання завершили. Я просто звертаюсь до Анатолія Кириловича ще.

Анатолій Кирилович, звертаюсь із проханням, Анатолій Кирилович, звертаюсь із проханням в зв’язку із тим, що існує закон, який передбачає протягом 20 днів вирішити питання з депутатством, щоб не було, ви розумієте. Тому просив би написати заяву, аби ми на цьому пленарному тижні, поскільки... або на наступному, щоб не було двадцяти днів.

Шановні колеги, давайте подякуємо Прем’єр-міністру Віктору Федоровичу.  (О п л е с к и) 

Побажаємо успішно провести сьогодні історичне засідання Кабінету Міністрів, де будуть підбиватися підсумки 2006 року і завдання на 2007 рік.

І я думаю, Віктор Федорови, що ми запрошуємо бажаючих, а саме  - голів комітетів і керівників фракцій взяти участь у цьому засіданні. І привітаємо міністрів, яких ми так, майже, одностайно призначили, побажаємо успіхів і висловимо надію, що цей Кабінет Міністрів зробить все для того, щоб ми з ним почала балакати на предмет перезатвердження у травні 2011 року. (О п л е с к и)        

          Так, а ми йдемо далі. Слухається Доповідь Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу про стан виконання Програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Доповідає міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович.

Олександре Володимировичу, скільки вам? 10 хвилин, будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України.

Вашій увазі пропонується доповідь Координаційної ради адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, яка утворена відповідно до закону, який був ухвалений Верховною Радою України 2004 року у цьому залі.

Згідно з програмою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу державна політика України щодо адаптації законодавства формулюється як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов’язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.

Адаптація законодавства України є планомірним процесом, що включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких повинен досягатися певний ступінь відповідності законодавства України правовим актам Європейського Союзу.

Протягом 2004-2007 років Україна має забезпечити виконання першого етапу програми, головною метою якого є виконання зобов’язань нашої держави за статтею 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і європейськими співтовариствами та їх державами, членами від 14 червня 1994 року.

Якщо аналізувати дії держави відповідно до визначених програм і пріоритетів першого етапу адаптації законодавства, то можна зазначити, що програма передбачала створення централізованої системи перекладів актів європейського права, загальний обсяг здійснених перекладів українською мовою актів Акі Комюнітер складає близько 30 тисяч сторінок на сьогоднішній день. Зокрема протягом минулого року здійснено переклад  809 актів загальним обсягом більше 12 тисяч сторінок в сумі по всіх актах.

На виконання наступного пріоритету першого етапу законодавства України до законодавства Європейського Союзу були проведена порівняльні правові дослідження у відповідності із законодавством України до законодавства Європейського Союзу у таких сферах: це довкілля, банківське право, охорона здоров’я та життя людей. Крім того, були проведені комплексні порівняльно-правові дослідження в різних напрямках пріоритетних сфер. Зокрема, це стосується регулювання ринку цінних паперів та інвестиційних фондів, роздрібних фінансових послуг, включаючи страхування, безпечність і якість харчових продуктів, державна допомога, корпоративне управління, зокрема, це стосується злиття, поділу та поглинання товариств, енергозбереження, транспортних коридорів  газових і нафтопостачальних напрямків.

Відповідно до п’ятого розділу програми в Україні мав бути створений на підставі вивчення та  узагальнення відповідного досвіду  держав Центральної та Східної Європи ефективний загальнодержавний механізм адаптації законодавства, у тому числі, щодо перевірки проектів законів України та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності актам Європейського Союзу.

Механізм перевірки проектів законів України та інших нормативних актів створений, але, на жаль, поки що він працює тільки на рівні Кабінету Міністрів України. Цей механізм дозволяє забезпечити і врахування Акі Комюнітер у процесі прийняття рішень урядом України.

Так, протягом 2006 року Міністерством юстиції було надано 35 експертних висновків щодо відповідності актам Європейського Союзу проектів  законів України та інших нормативно-правових актів, що розроблялися урядом України.

Найбільш ілюстративними прикладами ефективності такої роботи, що проводиться урядом,  є сфери бухгалтерського обліку та охорони праці.

Основним питанням адаптації законодавства України  до Акі Комюнітер бухгалтерського обліку і далі залишається запровадження в Україні міжнародних стандартів в цій сфері.

Протягом минулого року тривала робота з ухвалення та розроблення відповідних нормативних актів. Зокрема ухвалена положення про бухгалтерський облік та розроблено ряд проектів. Однак, говорити про перехід до завершального етапу адаптації у цій сфері ще рано.

У 2006 році у сфері аудиту оновлені, як законодавство України, так і законодавство держав-членів Європейського Союзу.

Слід зауважити, що вже у вересні 2006 року в новій редакції Закону України „Про аудиторську діяльність” були враховані більшість положень нової директиви Європейського Союзу 2006 року, подальші зусилля планується зосередити на створенні методичного та організаційного забезпечення аудиторської діяльності з метою підвищення якості підготовки аудиторів і надання аудиторських послуг, що максимально наблизить українське законодавство до законодавства Європейського Союзу.

На відміну від досить значного прогресу, якого було досягнуто у сфері бухгалтерського обліку, сфера охорони праці ще залишається достатньо проблемною.

Це пов’язано, зокрема з тим, що правова та нормативно-технічна бази, врегулювання відносин з питань охорони праці матеріально застаріли, оскільки більшість актів нормативно-технічного характеру діють ще з часів попередньої держави.

Таким чином правова база, регулювання цієї сфери потребує істотного перегляду. Позитивним прикладом створення нової нормативної бази у сфері охорони праці є затвердження наказом Держгіпропромнагляду від 27 грудня 2006 року правил охорони праці під час виконання робіт на борту риболовецьких суден, що повністю сьогодні кореспондується з такими підходами в нормативах Європейського Союзу.

Однак для забезпечення реальної ефективності запланованих дій уряду в усіх сферах, в яких здійснюється адаптація законодавства, необхідно запровадити додаткову перевірку проектів законів на рівні парламенту України, оскільки, успіх реалізації і цілей першого етапу програми залежить від узгоджених дій уряду і парламенту.

Крім того, необхідно зауважити, що адаптація законодавства як така, передбачає не тільки перевірку проектів, актів законодавства України до актів Європейського Союзу, але й розробку нових адаптаційних проектів. Для цього потрібна чітка скоординована взаємодія Кабінету Міністрів і Верховної Ради. При цьому дозвольте звернути вашу увагу на дев’ятий розділ загальнодержавної програми адаптації, відповідно до якого, законопроекти, що належить за предметом правового регулювання до сфер правовідносин, в яких регулюється право Європейського Союзу, мають особливості розгляду. Так, зокрема, закон передбачає, що проекти законів та інші нормативно-правові акти, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини яких регулюються правом Європейського Союзу, в обов’язковому порядку проходять експертизу на відповідні „секю комюніте”.

Слід зауважити, що протягом минулого року можна було спостерігати за тим, як чітко дотримується це положення, так і коли воно не дотримується. При цьому варто зазначити, що вимогу закону щодо особливостей розгляду проектів, не знайшли своє відображення в регламенті Верховної Ради України, що створює на сьогодні певну проблему повного дотримання цієї вимоги. Не менш важливим аспектом державної політики у сфері адаптації є додержання основоположних принципів права, спільних для всіх європейських держав. Зокрема, спільних зусиль уряду та парламенту потребує удосконалення українського законодавства, від чого безпосередньо залежить реалізація одного з найважливіших європейських стандартів, принципу правової визначеності. Зрештою, якість законодавства – є одним з вирішальних чинників інвестиційної привабливості країни, забезпечення якої є одним з головних завдань нашої держави. Зокрема і в контексті створення зони вільної торгівлі з європейським співтовариством.

Варто зазначити, що ситуація України в сфері адаптації національного законодавства до законодавства Європейського союзу, різко відрізняється від ситуації, в якій були інші держави, які брали на себе обов’язок у сферах, визначених спільно з Європейським Союзом адаптувати своє законодавство. Перед нашою державою  такий обов’язок не  стоїть і є виключно  розумінням доцільності такої адаптації,  яка не є самоціллю.

Слід підкреслити, що основна мета адаптації законодавства, як її розуміє уряд, полягає в тому, щоб наблизити українську   правову систему до сучасної європейської системи  права, що забезпечить розвиток  політичної, підприємницької, соціальної і культурної активності громадян України, економічний розвиток держави і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведе до рівня, що склався у державах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Дайте можливість звершити. Говоріть.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я хочу ще раз підкреслити,   що у нас мета адаптації не є самоціллю і вона у нас повинна сприяти поступовому зростанню  добробуту громадян України, що має привести  його до рівня, який склався сьогодні в державах-членах Європейського Союзу.

Я сподіваюся, що ті матеріали які ви маєте, повний текст доповіді Координаційної ради, яку очолює Прем’єр-міністр України і довідкові матеріали, є достатньо переконливим матеріалом, щодо тієї роботи, яка була  пророблена у відповідності з програмою, що була затверджена  Законом, прийнятим в цій  залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Олександр Володимирович, сідайте, будь ласка.

Я запрошую до виступу Голову Комітету з питань європейської інтеграції Наталію Володимирівну Прокопович, будь ласка, п’ять хвилин.

 

11:59:31

ПРОКОПОВИЧ Н.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні  колеги. Інтеграція України до Європейського  Союзу визнається всіма учасниками політичного процесу і результатом її повинно стати набуття членства та додаткова зірка на прапорі Європейського Союзу.

Процес цей є дуже складним і вирішення майже всіх основних  питань має своє відображення у вдосконаленні правового  поля тобто у  адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

На сьогодні   в  Україні створено механізм адаптації українського законодавства, можливо   не найдосконаліший, але він вже працює.

Хочу звернути  вашу увагу  також на те, що ми повинні посилити його, зробити більш ефективним, щоб він став справою державної ваги.  

По-перше, необхідно створювати нове законодавство у відповідності у відповідності із європейськими принципами та  стандартами, оскільки  до цього часу у нашій правовій базі вони  були просто відсутні. Існуюча законодавча база України  є суперечливою і нестабільною. І нас необхідно почати спільно працювати над створенням цілісної системи законодавства України, оскільки  розпорошеність ускладнює процес її адаптації.

Адже  із 30 тисяч нормативно-правових актів, що діють на території України, закони  складають лише 4,6 відсотка. При  цьому у Євросоюзі особливе значення приділяється саме якості правових актів.

Відомо, що Рада ЄС прийняла спеціальне рішення з приводу правил їх підготовки, за якими правовий акт  повинен бути: чітким, недвозначним,  без надмірного застосування скорочень, не містити  незрозумілих посилань на інші тексти, ускладнень, що роблять акт складним для читання.

По-друге.  Всі ми уявляємо багатогранність європейського правового поля, його  комплексний характер,  що свідчить про труднощі, які  чекають нас на шляху узгодження національного законодавства із загальноєвропейським. Зрозуміло, що штучно прискорити цей процес неможливо, але потрібно створити йому режим  найбільшого сприяння.

На нашу  думку, у кожному міністерстві має реально  працювати окремий підрозділ, який би аналізував  законопроекти на предмет їх відповідності праву ЄС ще на етапі  їх підготовки  та готував обґрунтування  необхідності його  прийняття, у тому числі, можливо, із пропозиціями відтермінування введення  у дію окремих норм із визначенням умов  або термінів набрання ними чинності.

Всім зрозуміло, що у нас є мінімум  5-7 років, які ми повинні використати для створення збалансованого  українського законодавства, адаптованого до вимог законодавства ЄС, враховуючи економічні,  правові, політичні та соціальні  наслідки прийняття відповідних актів.

Тому ми вважаємо, що крім висновку Департаменту з питань адаптації законодавства, що працює при Міністерстві юстиції, необхідно додавати до законопроектів ще і висновок   міністерства розробника, який має відображати основні   параметри оцінки регуляторного впливу нормативно-правових актів,  які  застосовуються у державах-членах  Європейського Союзу.

З цією метою пропонуємо доручити Кабінету Міністрів України розробити методику оцінки та прогнозування соціально-економічного впливу актів законодавства, яка має містити зокрема: обґрунтування необхідності прийняття нормативного правового акту, прогнозування його потенційного впливу на існуючу систему законодавства, висновок про відповідність законопроекту праву ЄС та міжнародним угодам, прогноз щодо впливу нормативно-правого акту на розвиток соціально-економічних відносин, зокрема на макроекономічну ситуацію, на розвиток підприємницьких відносин на рівень життя населення, на ринок праці тощо, і прогнозування потенційного впливу нормативно-правого акту на Державний та місцеві бюджети.

Така ж схема має стосуватися і всіх без виключення законопроектів, що вносяться народними депутатами України. До речі, ми будемо ставити питання про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України, які б унеможливлювали проходження через парламент законопроектів, що не відповідають стандартам розробки, які застосовуються в Європейському Союзі.

По-третє, необхідно також сприяти розширенню і поглибленню наукових досліджень щодо проблем адаптації та забезпеченню впровадження наукових рекомендацій з цих питань у практику. Абсолютно необхідно мати такі процедури, які б дозволили поєднувати роботу органів державної влади із зовнішніми центрами технічної чи науково-експертної роботи, зокрема Академію наук, науково-дослідними інститутами. Показовим в цьому плані є досвід найближчих сусідів України, наприклад Польщі.

Крім того, нам необхідно об'єднати зусилля для вирішення найважливіших завдань, а саме: укладення нової посиленої угоди з ЄС, внесення змін до Закону України про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Саме забезпечення цих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.

 

ПРОКОПОВИЧ Н.В. Дякую. 

Саме забезпечення цих процесів комітет визначив своєю метою у найближчій перспективі. І ще. Перед адаптацією правової системи до європейським норм необхідно, перш за все, адаптувати правову культуру, а також власну ментальність до нових реалій України до Європи. Велике значення у цьому процесі має належати питанню популяризації ідей європейської інтеграції серед населення.

Наш комітет ініціює створення європейського інформаційного центру при Верховній Раді України.  

Ми вважаємо, що інформуванню українського суспільства щодо структури, цілей та цінностей Європейського Союзу, обізнаності щодо останніх подій, які відбуваються у співтоваристві та країнах-членах є надзвичайно  актуальним.

Так  центр  може стати джерелом інформації для представників європейської спільноти щодо українських законотворчих процесів і планів. Подібні центри ефективно  функціонують при парламентах країн, які нещодавно стали членами Європейського Союзу, зокрема Латвії та Литви. А нещодавно подібну інституцію створено в Грузії, між іншим після озвучення НАМИ аналогічних намірів.

Насамкінець від імені Комітет з питань європейської інтеграції хочу подякувати міністерствам і відомствам за плідну співпрацю, а в першу чергу Департаменту з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського  Союзу,  що працює при Міністерстві юстиції України за великий обсяг роботи, здійсненій протягом 2006 року, і пропоную доповідь, виголошену міністром юстиції України, взяти до відома. Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Володимирівна.   Сідайте. Будь ласка. Таким чином, ми з вами виконали норму закону, норму закону про Загальнодержавну програму адаптації  законодавства України до законодавства Європейського  Союзу, який передбачає,  що Верховна Рада щорічно заслуховує доповідь про  стан виконання програми.

Ось ми таку доповідь, яка оприлюднена на пленарному засіданні Верховної Ради  сьогодні і заслухали. Правда, дещо  трошки порушили термін, бо за законом вона повинна оприлюднюватися не пізніше 1 березня. Беремо її до відома і висловлюємо побажання   і Кабінету Міністрів, і нашим профільним комітетам працювати в тому напрямку, щоб адаптувати законодавство України до законодавства  Європейського  Союзу.

Шановні колеги, оголошується перерва до 12-ої години 37 хвилин. 

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, давайте будемо працювати далі.

Розглядається проект Закону про здійснення права спільної часткової власності васниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, реєстраційний номер 2639. Це урядовий законопроект.

Доповідає заступник міністра аграрної політики Моцний Василь Кузьмич. Рижуку підготуватись. Будь ласка.

 

МОЦНИЙ В.К.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний головуючий, шановні народні депутати . Проект Закону про здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств розроблено на виконання Указу Президента України від 28.12.2005 року „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від дев’ятого грудня 2005 року „Про стан агропромислового комплексу та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України”.

Цей законопроект визначає організаційні та правові засади здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх сільськогосподарських підприємств і регулює відносини між власниками таких паїв, що не ввійшли до статутного капіталу господарських товариств, пайового фонду сільськогосподарських кооперативів та не виділені в установленому порядку в натурі, а також порядок використання невитребуваних майнових паїв.

При виділенні групі співвласників майнового паю в натурі майно може бути цілісним майновим комплексом структурних підрозділів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства. Це такі, як цехи, ферми, виробництва, дільниці тощо. Кількість співвласників такого майна десятки, інколи сотні громадян. Тобто власники майнових паїв стали здебільшого співвласниками цілісного сільськогосподарського майнового комплексу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року за номером 177 „Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства документально підтверджується свідоцтвом на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства –майновий сертифікат, яке анулюється при виділенні майнового паю в натурі групі співвласників у спільну часткову власність, оскільки свідоцтво посвідчує право особи на частку майна у пайовому фонді  підприємства, а одержання майнового паю, натури, свідчить про факт розпорядження зазначеним майном.

В зв’язку із тим, що відсутність законодавчо визначеного порядку реалізації права власності на майно, отримане у спільну часткову власність та документ, який підтверджує право колишнього члена колективного сільськогосподарського підприємства на частку у спільному майні виникають проблеми при спадкуванні, даруванні, тощо, часток у праві спільної, часткової власності і співвласники цього майна не можуть оформити право власності на це майно та зареєструвати його в установленому порядку.

Отже, з метою ефективного управління і збереження майна проектом закону, порядок використання зазначеного майна здійснюється шляхом укладання договору про порядок володіння, користування майном, що перебуває у спільні частковій власності. При цьому вищим органом управління майном є збори співвласників, які можуть обирати для забезпечення ведення спільних справ уповноважену особу, з якою укладається договір управління майном.

Контроль за повноважною особою здійснює спостережна рада. Оремо передбачається визначити порядок використання невитриманий майнових паїв. Проект Закону дозволить врегулювати суспільно-правові відносини між співвласниками майнових паїв колишніх сільськогосподарських підприємств щодо їх право на частку в спільній, частковій власності; визначити порядок використання і виділу частки майна, що перебуває у спільній частковій власності; врегулювати проблему щодо невитребованих майнових паїв; підвищити відповідальність правонаступників сільськогосподарських підприємств та інших користувачів майна, що перебуває у спільній, частковій власності селян за неналежне виконання зобов’язань згідно з договорів оренди, а також за використання майна без належного оформлення договорів на передачу майна; забезпечити захист майнових прав співвласники, зніме соціальну напругу навколо питання реалізації права спільної часткової власності.

Просимо підтримати цей проект закону і прийняти його у першому читанні. Зауваження, які висловлені головним науково-експертним управлінням будуть враховані до підготовки до другого читання. Дякую

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання до Василя Кузьмича? Немає.  Добре, дякую за хорошу доповідь. Ні. Мельничук… Хочуть.

Будь ласка, Михайло Васильович, прошу.

 

12:42:23

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістична партії України, Чернівецька область.

Шановний доповідачу! Я уважно... Безумовно, що треба підтримати поданий законопроект, хоча суттєво його треба доопрацювати. Все таки, можливо, в законі треба передбачити відповідальних тих осіб, а ви знаєте, що на кінець  80-х, на початку 90-х років 120 мільярдів агропромислового комплексу було майна в колгоспах  і радгоспах. Але  ж подивіться: в довідці сьогодні тільки розпайованого майна, виданого селянам, на 17,3 мільярди. Тобто визначившись з тим законом, ми повинні все-таки добратися до сутності, куди ділося майно селян, куди ділося майно колгоспників. Скажімо, чи передбачаєте ви в своєму законі цьому на другому читанні посилити  оцей напрямок, щоб ми все-таки розібралися і сказали людям, що сталося з нашими господарствами. Дякую.

 

МОЦНИЙ В.К. Дякую за запитання.

Ці зауваження ми отримали на розгляді в комітеті, і, безумовно, є питання окремо до інвентаризації спільної власності, до інвентаризації тих основних засобів, які сьогодні існують в  господарствах, в першу чергу.

А потім, я з вами повністю погоджуюся, що цей напрямок треба підсилити, і я впевнений, що ми його врахуємо, ваші зауваження, при підготовці до другого читання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і Катерина Семенівна хочуть задати питання.

Будь ласка.

 

12:44:04

САМОЙЛИК К.С.

Добре, дякую.

Фракція Комуністичної  партії України, Катерина Самойлик.

Василь Кузьмович, я хочу задати вам два питання.

Перше питання, чи не здається вам, що уже запізно ми приймаємо цей законопроект, тому що, я погоджуюся з колегою, що практично, майно уже „роздерибанено”, я говориться в народі. Чи не запізно ми це проводимо? Це перше .

І по-друге, чи не на часі зараз почати уже від розпороження і, знаєте, такого первісного ладу нам приступати до об’єднання власників земельних паїв, об’єднувати все, що у нас є для обробки землі, бо ми - аграрна держава. Ми не можемо з вами існувати просто так, знаєте, десь там сохою спахав і таке інше.

І третє. Чи не потрібно внести зміни до Кримінального кодексу щодо відповідальності до тих осіб, які зробили все для того, щоб майно було практично реалізовано без врахування права власників майнових...

 

МОЦНИЙ В.К. Я дякую за запитання, Катерино Семенівно.

І у мене іншої думки теж немає. Ми запізнили уже з цим процесом, тому що, дійсно, за цей час, коли почали розпайовувати і до визначення частки кожного і сьогодні те, що залишилося, обов’язково потребує нагальної підтримки. І прийняття цього закону дозволить дійсно сформувати ті об’єднання співвласників, які дозволять сьогодні забезпечити принаймні у залишковій стадії, які є і ферми, і механізми, те, що нагально потрібно сьогодні  для розвитку принаймні хоча би в цій стадії і для поштовху надалі до розробки інших проектів.

Безумовно, треба посилити відповідальність, я з вами погоджуюся, починаючи від керівників, починаючи від відповідальних осіб, в тому числі можливо і вищого рівня, повинні понести відповідальність. Майна було досить багато, а по наслідкам розпаювання залишилося досить мало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Василю Кузьмовичу, сідайте, будь ласка.

Рижук Сергій Миколайович, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

12:46:27

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати. Дійсно, проектом закону номер 2639, який поданий на ваш розгляд, пропонується визначити організаційні та правові засади здійснення права спільної часткової власності власників майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, форму, умови договору про спільне володіння, спільне користування майном, порядок ведення спільних справ співвласників майна, порядок використання невитребуваних майнових паїв. І головним чином цей проект закону стосується саме невитребуваних майнових паїв.

Тому що коли, я вам нагадаю, дозвольте, чотири  мільйони 200 тисяч чоловік колишніх членів колгоспу отримали  право на частку, на майновий пай, то на сьогодні не витребували ще 27 відсотків – це більше мільйона 100 тисяч осіб, більше ніж на 15 мільярдів гривень одного майна. Його потрібно тепер оцінити, його потрібно проінвентаризувати, а саме головне, і чому появився такий проект закону, щоб не кожна конкретно окремо фізична особа, хто має право на майновий пай, йшла в суд, вибачте, скрізь  і добивалася своєї правди, а щоби відповідно до цього закону він їх об’єднав. Вони могли обрати собі уповноважену особу юридично і тоді юридична сторона звертається до юридичної сторони і вирішують всі спільні питання включаючи ті, які  сьогодні і зараз задавались запитання.

Так, що, власне кажучи, закон цей допоможе об’єднати тих хто ще не роз’єднався і тут 27 відсотків членів колишніх, на жаль, колективних, сільськогосподарських підприємств.

І взагалі, трагедія полягає в тому, що у свій час, в даному випадку це щастя, а в цілому трагедія полягає в тому, що у свій час, коли приступили до реформування сільського господарства, то на найвищому рівні сплутали грішне і праведне. Що я маю на увазі,  форма організації виробництва і форма власності, це абсолютно принципово протилежні речі. І форма організації виробництва, колективна форма організації виробництва, вона є в усьому світі, тому і конкурентноспроможна,  що  вона колективна. А ми колективну  власність, повинні перевести в приватну і повернутися до форми колективної організації виробництва, це один із кроків цим законом, який дозволить знову повертатися до колективного господарювання селян, до об'єднання селян, але на засадах майнових прав, засадах конкретної приватної власності.

Так що, що стосується і тих запитань, що щойно звучали про відповідальність і так далі,  цей якраз проект закону узгоджується, починаючи з Цивільного кодексу, іншими законами про адміністративно-кримінальну відповідальність, лише залишається організувати цим законом селян і їх майнові права з тим, щоб вони могли їх юридично відстояти. Тобто із вище сказаного, Профільний комітет Верховної Ради вирішив рекомендувати вам, Верховній Раді, цей проект закону про здійснення права спільної частки власності, власників майнових паїв колишніх колективних сільгосппідприємств, поданий Кабінетом Міністрів, прийняти за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Один, два бачу. Будь ласка, Мельничук, Цапюк підготуватися і будемо визначатись.

 

12:50:43

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Чернівецька область.

Шановні народні депутати, шановний Адам Іванович, безумовно, що це питання треба обговорити, я вже задавав доповідачу таке питання про те, що тільки розпайоване на сьогоднішній день або видано сертифікати на майно на 17,3 мільярди, а ми мали майна більше, ніж на 120 мільярдів гривень. Куди ж це все поділося? Немає відповіді. Виступав Рижук, який добре знає ситуацію, в якій знаходилось, скажімо, сільське господарство. Сьогодні селяни практично залишились із сертифікатами, як такого майна немає, тим більше, якщо вони звертаються про захист своїх прав, то я вам скажу, що в більшості прокурори захищають не селян, а захищають того, хто реалізував його майно або взяв кредит під це майно без згоди селян, а потім це майно пішло з молотка і його ж людям. Такі механізми або, скажімо, рейдерство в сільському господарстві теж поширено. Але й те там захоплення без беркута, скажімо, без міліції, без нічого, просто хороший  ділок,  забрав у селян майно все, обдурив їх, і все. Ми знаємо,  що на селі зараз в більшості пенсіонери і ось ці люди залишилися ошукані.

Я звертаюся до доповідача і до автора законопроекту: чи цей законопроект поставить Саблуків,   Гайдуцьких, Кучму  під трибунал або до Генеральної прокуратури, чи ні? Чи ми знайдемо винних реформаторів в тому, що село зганьбили повністю,  що великий аграрний комплекс України перетворили зараз в засіви бур’янів, а тракторні стани, ферми  залишилися без техніки, без худоби? Чи кінець-кінцем  узнає Україна тих людей, хто це зробив? Тому що це самий злочин, скажімо, самий високий злочин, самий безкарний злочин, який стався у країні.

І я хотів би  сьогодні звернутися до  наших опозиціонерів або до їх прапорців, які залишилися в цьому залі. Вам не потрібне ні село, вам не потрібна Україна, а вам потрібні посади. Ви, і дехто з вас, руйнували агропромисловий комплекс, вам треба  піти до селян і стати на коліна, а не покидати зал і не працювати ва цьому залі.

Фракція Соціалістичної партії України  буде голосувати  за цей законопроект в першому читанні. Ми його доопрацюємо спільно з Барановським, з іншими фахівцями до другого читання, певно, що так повинно статися. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Степан Цапюк, з місця мікрофон.

 

12:53:55

ЦАПЮК С.К.

Степан Цапюк, фракция Партии регионов. Уважаемые коллеги, действительно, я хочу  сказать, что давно  село ждет данный законопроект. У нас так получилось, что произошла распаевка, но на самом деле селяне не получили этих паев, а получили бумажки. А  просто мудрецы, хитрые ребята, как говорится, завладели всем имуществом, а селянин не получил ничего.

Сегодня так же у нас процветает рейдерство и  многие жители сел обращаются с просьбой, но, к сожалению, очень трудно помочь в данной ситуации.

Я думаю, что этот закон позволит развязать  ту проблему, которая сегодня существует, а также хочу отметить, что сегодня есть примеры, где сельскохозяйственные предприятия остались и держатся очень хорошо на ногах. Это к примеру есть в Кировоградской области село Луганка Петривского району, где, можно сказать, это образец сельскохозяйственного предприятия, которые сохранились вместе.

И я думаю, что данный закон позволит сохранить такие предприятия  и дать уверенность работникам сельского хозяйства, что все-таки есть будущее. И в тех фермах, которые сегодня есть, и практически, можно сказать, они ничейные, пустые, все-таки появится и животные, и сельское  хозяйство заработает и будет обеспечивать внутренний рынок сельхозпродукции.

Поэтому, уважаемые коллеги, я прошу вас поддержать данный законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні Закону про здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств (реєстраційний номер 2639). Прошу голосувати.

 

12:56:06

За-244

Прийнято.

По фракціях?  Добре, почує. По фракціях.

Партія регіонів – 183, „Блок Тимошенко” – 5, "Наша Україна" – 0, соціалісти – 30, комуністів – 21, позафракційні – 5.

Прийнято у першому читанні. Я просив би профільний комітет  при доопрацюванні до другого читання звернути увагу на висновок  Комітету з питань державного будівництва, бо там у них є, на мій погляд, хороші пропозиції. Тобто ви врахуйте це при підготовці до…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція буде уже до другого читання, Михайло  Васильович.

Розглядається проект Закону…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає такого вже зараз, процедури і мотивів немає. Але оскільки ви такий наполегливий, дайте хвилину Мельничуку.

Бо ще щось придумає.

 

12:57:07

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Адаме Івановичу, ви знаєте, що в цьому залі вже з початку, скажімо,  роботи парламенту дуже багато цікавих пропозицій лунають з боку опозиціонерів. І я би попросив, щоб газета „Голос України” надрукувала сьогоднішнє голосування, бо це – доля 14 млн. селян, за яких так ратують опозиціонери, в той же час вони не підтримують закони.

Я би вніс пропозицію, я думаю, що антикризова коаліція підтримає, щоб надрукувати результати голосування в газеті „Голос України”, особливо по цьому законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

Давайте ми поступимо трохи мудріше: ми попросимо „Голос України” не друкувати весь список, бо зрозуміло, які фракції, а в репортажі, які вони дають щодня із засідання, виділити місце, де вказати, які фракції як проголосували без перерахування прізвищ, щоб зберегти площу, добре? Виділити чорним, що фракція „Регіонів” стільки-то голосів і так далі, а не персонально, тому що це займе багато місць. Погодились.

Розглядається проект Закону про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, реєстраційний номер 2850, урядовий законопроект. Доповідач – заступник міністра економіки Пятницькій Валерій Тезійович. Будь ласка. Підготуватися Ткаченку Володимиру Володимировичу.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний Адаме Івановичу, Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Закону України про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису. Цей законопроект розроблений на виконання  законів України про електронні документи та електронний документообіг та про електронний цифровий підпис, якими визначено правові засади впровадження в Україні електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису.

Реалізацію програми передбачається здійснити у два етапи: на першому етапі в 2008-2009 роках заплановано розроблення національних стандартів у сфері послуг електронного цифрового підпису, електронного документообігу та  архівного зберігання електронних документів. Зокрема, вимог до засобів електронного цифрового підпису.

Створення засобів та захищення носіїв ключів електронного цифрового підпису для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Впровадження в експлуатацію, подальший розвиток та отримання програмно-технічного комплексу другої черги технологічного центру центрального засвідчувального органу.

Розроблення концепцій і  створення архіву електронних документів і сертифікатів відкриття ключів.

Запровадження освітніх програм для підготовки фахівців  державних установ та  організацій в сфері електронного документообігу.

На другому етапі до 2011  року передбачається впровадження електронного документообігу з використанням  електронного цифрового підпису в органах державної влади, органах місцевого самоврядування на підприємствах, установах та організаціях, а також спрощення процедур, зокрема, в сфері ліцензування господарської діяльності та оподаткування юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, їх державної реєстрації у сфері банківської та інших фінансових послуг в зовнішньоекономічній діяльності.

Фінансування програми для центральних органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачається здійснювати за рахунок коштів відповідного державного та місцевих бюджетів. Крім цього, фінансування впровадження електронного документообігу для фізичних  та юридичних осіб здійснюватиметься за рахунок їх власних коштів.

Орієнтовні обсяги фінансування заходів, визначених програмою, з   Державного бюджету становлять 4 мільйони 55 тисяч гривень в… на 2008-2009 рік, в тому числі 3 мільйона 90 тисяч  в 2008 році і 965 тисяч гривень в 2009 році і визначаються Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Прийняття зазначеного  законопроекту дасть змогу спостити процедуру укладання договорів, ліцензування, сплати податків, здійснення експертно-імпортних, митних, транспортних та інших операцій, в тому числі надання послуг через Інтернет. Досвід реалізації даних  заходів впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису надасть… показує, що це надасть  можливість заощаджувати до 20-30 відсотків коштів щорічно, які витрачаються для здійснення документообігу на паперових носіях.

Законопроект було розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, який рекомендував прийняти його за основу. Прошу підтримати  запропонований законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Тезійович.

Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Сідайте.

Голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Ткаченко Володимир Володимирович. Катерина Семенівна…

 

13:02:38

САМОЙЛИК К.С.

Фракція заборонила Ткаченку виступати на сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, він із тих… Добре, Катерина Семенівна. Підвищимо рівень: голова комітету доповідає.

 

САМОЙЛИК К.С. Я думаю, що ми зробимо дуже красиво: нехай він побуде, і не тільки він, на голій зарплаті депутата без інтенсивності і без премії, то тоді доповідати будуть приходити. І я рекомендую це зробити іншим головам комітету. Повірте мені, я це робила вже: діє, і ще й як діє.

Шановні колеги, заступник міністра досить чітко і ясно доповів про цей законопроект. Він просто необхідний. Ми вже дещо застаріли, ми вже дещо оце забумажились до такого ступеня, що якщо немає бумажки, та ще й написаної від руки, та ще й, якщо звіт не від руки написаний, то начебто і життя все залишилося. Тому ми, дійсно,  пропонуємо разом з Міністерством економіки. Щоб ми прийняли в першому читанні загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу.

Хочу сказати, що ми взагалі вже трішечки навіть в цьому питанні попрацювали. Актуальність зазначеної проблеми постійно зростає, Україна відстає від інших країн, але думаю, що прийняття цієї програми підтягне нашу державу.

У 2003 році було зроблено перші кроки: ми прийняли закони України.  Але ця програма, вона вже, дійсно, ви бачите, передбачає фінансування. Воно невелике, більше ніж чотири мільйони гривень, але це необхідне.

На цьому законодавчому підгрунті урядом Януковича протягом 2003-2004 року було зроблено другий крок: прийнято низку постанов щодо забезпечення виконання цих законів. Тобто ми  прийняли закони. На урядовому рівні прийняті також нормативні акти, але нам необхідно прийняти цю програму для того, щоб ми до 2011 року ми змогли привести цю проблему на рівень, такий будемо говорити, навіть не європейський, а світовий рівень.

І тому я пропоную, Комітет з питань науки і освіти на засіданні 13 лютого 2007 року за участю Міністерства економіки розглянув цей законопроект і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу. Я б, навіть, пропонувала в цілому, але заступник міністра мені зараз, виходячи з трибуни, все-таки шепнув, що  давайте ми подивимося, можливо, фінансування дещо там зміниться на якусь сотню тисяч гривень більше.

Тому я б пропонувала народним депутатам України без обговорення, бо це необхідний документ прийняти цю державну програму за основу в першому читанні і проголосувати за неї. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Так, слово на виступ має представник Президента України  - Роман Михайлович Зварич. Будь ласка.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України, дозвольте вас, дозвольте вас повідомити про те,  що Президент України  схвально ставиться, в принципі, до необхідності переходу до системи електронного документу обігу. І звичайно, позитивно оцінює саму цю законодавчу ініціативу, яка внесена Кабінетом Міністрів України.

Однак, Президент України як раз наполягає на тому, щоб програма запроваджувалася із строгим дотримуванням вимог національного законодавства, зокрема двох базових законів в цій сфері, вони вже були названі, я повторюю, це закон про електронні документи та електронних документообіг та закон України про електронний цифровий підпис.

Дозвольте зі свого боку сказати, що якраз ці два закони України дуже досконало виписані, і тому слід, власне, не цю обставину звернути увагу.

Президент України наголошує на тому, що недопустима ситуація, коли окремі відомства чи центральні органи виконавчої влади запроваджують різні види використання електронного цифрового підпису або із недотримуванням вимог, які  визначені із цими двома нормативними актами, або іноді навіть всупереч вимогам чинного законодавства України.

Президент України володіє інформацією про те,  що якраз сьогодні окремі центральні органи виконавчої влади таку практику починають застосовувати.

Тому Президент України ставить вимогу перед урядом України, яка складається з двох окремих пунктів. По-перше, забезпечити неухильне виконання та дотримання законів України у сфері електронного документообігу та  електронного цифрового  підпису з боку, зокрема, відомств Кабінету  Міністрів України та центральних  органів виконавчої влади. І по-друге, забезпечити належне фінансове забезпечення заходів, які передбачені цією програмою, бо у протилежному випадку задекларовані цілі та завдання, які містяться  в цій програмі, якраз залишаться декларативними заявами. До речі, таке фінансування також передбачено самою програмою.

Однак, програма не уточнює  розміри та пропорції бюджетних витрат в окремих позиціях. Навпаки, що стосується органів місцевого самоврядування, у програмі є посилання на так звані інші джерела фінансування, що на думку Президента України є недопустимим.

Слід також звернути увагу на висновок Науково-експертного управління, я його не буду повторювати, але Президент України погоджується з тим висновком.  Дякую за вашу увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу, тільки у мене сумнів, що Президент України читає висновки наші.

Так, будемо обговорювати? Ніхто не наполягає на обговоренні.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового  підпису. Реєстраційний номер 2850. Прошу голосувати.

 

13:09:45

За-237

Дякую. Прийнято.

Але я просив би профільний комітет, Катерино Семенівно, я просив би вас, що коли будете працювати до другого читання, дійсно, подивіться на пропозиції, які висловив Роман Михайлович, для того, щоб ми врахували те, що говорилося від імені Президента. Буде менше клопоту із підписанням закону.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" , реєстраційний номер 2597. Лавринович Олександр Володимирович, міністр юстиції. Підготуватися Чечетову.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України.

Проект закону має на меті запровадження єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що забезпечить належний рівень захисту прав власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, гарантованих Конституцією України.

Для досягнення поставлених цілей у проекті передбачається розмежувати функції щодо введення Державного земельного кадастру та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Визначити Міністерство юстиції України спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Основна частина компонентів крім відомостей щодо прав на земельні ділянки, необхідних для формування системи реєстрації, уже створена та успішно функціонує у Міністерстві юстиції. Такими компонентами є: єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, спадковий реєстр, реєстр прав власності на нерухоме майно, державний реєстр ....,  державний реєстр іпотек.

Державна реєстрація прав здійснюється за принципом єдиного вікна, яке полягає у тому, що в одному органі будуть реєструватися всі права та обтяження на нерухоме майно як на земельні ділянки, так і на об’єкти, що розташовані на них.

Нотаріус при здійсненні нотаріальних дій буде мати доступ до Державного реєстру прав.  Це є необхідним, оскільки при посвідченні договорів з нерухомим майном він має впевнитись у відсутності накладання  заборони на його відчуження або арешту.

При бажанні суб’єктів права власності, яких буде зареєстровано в державному реєстрі прав продати, обміняти, подарувати нерухоме майно вони будуть відразу звертатися до нотаріуса за посвідченням відповідного договору.

У проекті закону передбачається  внести зміни до Цивільного кодексу України, які спрямовані на виключення положень щодо державної реєстрації про вотчину стосовно нерухомого майна, які нині реєструються у державному реєстрі про вотчину. Оскільки вони мають стати невід’ємною частиною майбутнього державного реєстру прав.

З метою взаємоузгодження з Законом України ”Про державний земельний кадастр” міністерство юстиції погодилось з необхідністю виключення з проекту закону положень, якими передбачались зміни до статей 193, 196, 202 Земельного кодексу. Та пропонує викласти запропоновані у проекті закону зміни до статей 125 та 126 Земельного кодексу у новій редакції, яка передбачатиме, що право власності громадян на земельну ділянку набуту шляхом її безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Приватизації земельних ділянок, що були надані їм у користування буде  оформлюватись державними актами, а в усіх інших випадках посвідчуватись цивільно-правовими договорами та не потребуватиме повторної видачі акту на право власності на земельну ділянку.

Відбулись погодження між двома законопроектами в двох комітетах з питань економічної політики і аграрному за участю  Головного юридичного управління Верховної Ради України.  І я хочу зафіксувати, що стаття 125 пропонується тепер викласти в такій редакції, право власності та право постійного користування на  земельну ділянку, право оренди земельної ділянки, а також права земельного сервітуту виникає з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до закону.

І 126 тепер повинна мати такий вигляд: „Право власності громадян на земельну ділянку набуту шляхом її безоплатної передачі із земель державної комунальної  власності,  приватизації земельних ділянок, що були надані їм у користування, оформлюються державними актами. Право постійного користування оформлюється державними актами, форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право власності на земельну ділянок громадян та юридичних осіб, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, оформлюється договорами купівлі-продажу міни, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, свідоцтвами про право на спадщину та іншими документами, що підтверджують виникнення або перехід права власності на земельну ділянку. Право оренди земельної ділянки оформлюється договором. При внесенні цих змін відбулася повна гармонізація двох законопроектів і при опрацюванні в двох комітетах за участю Головного юридичного управління Верховної Ради України, досягнута згода, що цей текст може бути сьогодні підтриманий в цілому, як закон. Я прошу народних депутатів України підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Чечетов Михайло Васильович, голова підкомітету, комітету з питань економічної політики.

 

13:15:42

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів України.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, комітет з питань економічної політики на засіданні 21 лютого 2007 року, протокол № 21, розглянув поданий Кабінетом Міністрів України Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. Реєстраційний № 2597 від 27.11.2006 року.

Законопроект передбачає викладення в новій редакції Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, а також внесення відповідних змін до Цивільного та Земельного кодексів України та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” з метою узгодження їх з новою редакцією закону. У проекті закону пропонується, розмежувати функції щодо введення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень і державно-земельного кадастру. А також визначити Міністерству юстиції України спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації речових прав на  нерухоме майно та їх обтяжень.

На думку членів комітету, прийняття законопроекту дозволить розблокувати ситуацію, що склалася із створенням системи державної реєстрації прав на нерухоме майно, сприятиме захисту прав фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно і створенню сприятливих умов для розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності.

Головне Науково-експертне управління апарату Верховної Ради України вважає,  що за результатами розгляду  в першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” може бути прийнятий за основу  з урахуванням висловлених  зауважень і пропозицій.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу, в першому читанні, проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх  обмежень”.

Ну і у зв’язку з  прийняттям на цьому тижні Закону „Про державний земельний кадастр” у цій сесійній залі, для того, щоб ці два закони кореспондувалися і не протиречили один одному, я пропоную прийняти в першому читанні цей законопроект з урахуванням  пропозицій, які висловив міністр юстиції Олександр Лавринович. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Роман Михайлович Зварич, будь ласка,  представник Президента.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України. Питання створення ефективної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є надзвичайно важливим і перебуває в полі постійної уваги Президента України.

Основним завданням Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”  є створення  дієвих умов захисту  прав власності  на нерухоме майно, інших  речових  прав  та  їх обмежень, сприяти  обігу нерухомого майна на ринку і таке подібне.

Проте, на думку Президента України, вирішити це завдання не вдалося. І єдина система, підкреслюю, єдина система реєстрації  прав  на нерухоме майно на сьогодні фактично не  функціонує.

Отже, проблема,  яку пропонується вирішити  цим законопроектом, дійсно, є актуальною. Проте, на думку  Президента України,  запропонований  законопроект  не містить достатнього механізму вирішення цієї проблеми. Фактично запропоновані зміни зводяться до того, що повноваження    державної реєстрації передаються від Держкомзему до Міністерства  юстиції України.

Хотів би відразу тут  зазначити, що  Президента  України позитивно ставиться до того, щоб об’єднати цю функцію в одному відомстві. Тим більше що Міністерство  юстиції  фактично веде такий реєстр, якраз за виключенням  права власності на земельні ділянки. І у зв'язку  з тим, що це є основна обставина, яка досі не  дозволяє нам перейти на  повноцінну систему гіпотетичного фінансування, Президента України  вважає, що є логічним  крок передачі цих функцій  з Держкомзему до  Міністерства юстиції України.

Натомість викликає  певне здивування у Президента України  той факт, що вчора  Верховною Радою України  було прийнято рішення щодо схвалення у першому читанні Закону  України про державний земельний кадастр, оскільки у цьому законопроекті функції ведення державного земельного кадастру і тим більше реєстрації права власності на земельні  ділянки залишаються у сфері управління якраз  Державного комітету  по земельним ресурсам.

Оскільки якраз цей законопроект  отримав підтримку антикризової коаліції, яка у свою  чергу  звичайно координує свою позицію, принаймні до такого висновку є всі підстави доходити, із Кабінетом Міністрів України, виникає, звичайно, питання у Президента України, яка фактично позиція  Кабінету Міністрів  і антикризової коаліції з цього приводу.

Отже, підсумовуючи. Звичайно, що потрібно зробити певне рішення в один чи інший бік. І тому Президента  України вважає, що при прийнятті цього закону мають бути концептуально відкориговані ті диспозиції, які не співпадають із нормами, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Рома Михайлович.  

Є бажаючі виступати? Пінчук, будь ласка, мікрофон і Цибенко.

 

13:22:16

ПІНЧУК А.П.

Пінчук, фракція „Регіонів”.

Шановні колеги, внесений на ваш розгляд Кабінетом Міністрів законопроект передбачає  викладення в новій редакції Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, а також внесення змін до Цивільного та Земельного кодексів і Закону України „Про місцеве самоврядування” в Україні.

Проект передбачає, по-перше, розмежувати функції ведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень і визначити Міністерство юстиції спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На думку фахівців, створення єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно у системі Мін'юсту позитивно вплине на розвиток ринку землі. Як відзначають у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради України надійна робота системи державної реєстрації прав на нерухоме майно, є однією з умов, необхідних для скасування мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, запровадженого змінами до Земельного кодексу щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів.

З огляду на викладені аргументи пропонуємо прийняти за основу законопроект номер 2597. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Цибенко, будь ласка, мікрофон з місця. 

 

13:23:45

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, фракція комуністів вважає, що цей проект закону має бути підтриманий принаймні з трьох мотивів. Ну по-перше, у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є низка проблем, які треба врегулювати, і тому є потреба в прийнятті нової редакції цього закону. Це, поза всяким сумнівом, дуже важливо, оскільки кожна людина, кожний громадянин   на тому чи іншому етапі стикається з низкою проблем, які можуть виникнути у зв`язку з неврегульованістю цих проблем. Це по-перше.

По-друге, ми справді приймаючи Закон про Державний земельний кадастр  вчора висловили ряд застережень при прийнятті цього документу і вони звичайно мають бути узгоджені з тим документом, який є сьогодні і це абсолютно нормальна парламентська практика, яка має бути використана.

І по-третє, шановні колеги, я хочу сказати про те, що цей проект закону, який ми зараз розглядаємо, він вигідно відрізняється від ситуацій, які інколи виникають і в залі засідань Верховної Ради, бо ми вносимо  або зміни до закону, або приймаємо нову  редакція закону, а потім другим етапом починаємо приводити у відповідності  з цим законом інші законодавчі акти. От  це той приємний… приємне виключення, коли ми одним документом намагаємося і прийняти нову редакцію закону, і разом з тим внести відповідні зміни до тих законодавчих актів, які стосуються майнових прав. Я думаю, що ми маємо прийняти цей документ у першому читанні і з урахуванням обговорення врахувати те, що було під час обговорення і винести цей документ на друге читання. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, обговорення питання  завершено. Я вам нагадаю, що вчора, приймаючи Закон про   земельний кадастр, ми врахували абсолютно всі пропозиції, які, так би мовити, мали іти в розріз… не йти в розріз із цим законом, так що тут ніяких суперечностей нема в тому, що ми з вами вчора приймали.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні  Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Реєстраційний номер 2597.

Прошу голосувати.

 

13:26:30

За-246

Прийнято.

Розглядаємо питання ратифікації. Шановні колеги ,  проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Словенія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал.  І Міністерство фінансів, і Михайло Васильович Мельничук як доповідач від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності просять нас прийняти Закон про ратифікацію цієї конвенції. Немає заперечень?

Будь ласка, я ставлю на голосування Закон про ратифікацію Конвенції між урядом України і урядом Республіки Словенія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал. Реєстраційний номер 0064. Прошу голосувати.

 

13:27:37

За-240

Закон прийнято. Конвенцію ратифіковано.

Розділ „Скорочена процедура”. Прошу прийняти рішення щодо скороченої процедури. Голосуємо.

 

13:28:05

За-237

Прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо орендних відносин), реєстраційний номер 2637, урядовий. Будь ласка, Семенюк Валентина Петрівна, Фонд державного майна. Дві хвилини. Підготуватися Чечетову.

 

СЕМЕНЮК В.П.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні представники засобів масової інформації і громадяни України!

Представляю до вашої уваги проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо орендних відносин), номер 2637. Проект закону розроблено з метою вдосконалення питань, пов’язаних з передачею державного майна в оренду відповідно до його ринкової вартості, удосконалення механізму орендованого майна, вирішення інших проблем, які виникають із тим, що сьогодні дієі застосовується Закон про оренду державного комунального майна.

Законопроект передбачає, що внесені зміни до Господарського кодексу,

а ми з вами в цьому сесійному залі голосували і вносили зміни до статті 75 Господарського кодексу, зміни до Закону „Про оренду державного і комунального майна” з метою узгодження їх норм, впровадження механізму визначення ринкової вартості орендної плати, удосконалення механізму повернення орендованого майна, вирішується питання щодо поширення норм Закону „Про оренду державного і комунального майна” на державні, національні холдингові компанії, де 100 відсотків належить державі і ви в своїх зверненнях неодноразово вказуєте на ті порушення, які часто ми маємо при орендних відносинах і це дасть можливість нам якомога швидше прийняти відповідні, виправити ті помилки, про які ви  вказуєте.

Прийняття зазначеного законопроекту не потребує додаткових матеріальних витрат, а навпаки, це дасть можливість виконати закон про бюджет на 2007 рік, який ухвалений у сесійному залі і відповідна норма  поставлена коштів, яка направляються на, до бюджету від оренди державного і комунального майна.

Цей відповідний законопроект узгоджений з усіма Міністерствами, відомствами підтриманий комітетами і зауваження Науково-експертного відділу при доопрацюванні в другому  читанні буде врахований. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентина Петрівна, сідайте, будь ласка. Чечетов Михайло Васильович, від комітету.

 

13:30:42

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів України.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, комітет Верховна Рада   з питань економічної політики на засіданні 21 лютого 2007 року розглянув проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин, реєстраційний номер 2637 від 30.11.2006 року, внесений Кабінетом Міністрі України.

Законопроектом пропонується внести до Господарського кодексу України та Закону України  „Про оренду державного та комунального майна” ряд змін, спрямованих на вдосконалення питань, пов’язаних з передачею державного майна в оренду відповідно до його ринкової вартості, вдосконалення механізму повернення орендованого майна, вирішення інших проблемних питань, які виникають при застосуванні закону України „Про оренду державного та комунального майна”, вирішення питання щодо поширення норм закону України про оренду державного та комунального майна на державні, національні, акціонерні компанії, холдінгові компанії, сто відсотків акцій  яких належать державі тощо.

Головне науково-експертне управління Апарату  Верховної  Ради України у своєму висновку від 05.02.2007 року підтримує законопроект, проте. Висловлює що до нього декілька суттєвих зауважень. На думку правління, проект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній  Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин, реєстраційний номер 2637 від 30.11.2006 року, внесений Кабінетом  Міністрів України, прийняти в першому читанні за основу.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович, сідайте.

Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні закону про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин, реєстраційний номер 2637.

 

13:33:04

За-242

Прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України (про реформування майнових відносин у сфері лізингу), реєстраційний номер 2340. Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович, будь ласка.

 

13:33:32

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Законопроект  2340, автором его является Прокопович и Святаш, был рассмотрен  Комитетом по вопросам экономической политики на заседании 10 января этого года.

При его рассмотрении к этому законопроекту было высказано ряд замечаний, которые, в принципе, согласовываются и с выводами Главного научно-экспертного управления Верховной Рады Украины.

При этом автором законопроекта было обращено их внимание на то, что, практически, аналогичный есть законопроект 2235, автором которого является также господин Святаш, и они во многом перекликаются, с небольшими   отличиями.

Законопроект 2235 Верховная Рада уже рассматривала в этом зале. И приняла решение о направлении его на доработку.

С точки зрения комитета, из этих законопроектов, 2235 и 2340, которые мы сегодня рассматриваем, наиболее удачным является законопроект 2235. И было бы правильно законопроект 2340 учесть при доработаке законопроекта 2235. О чем и принял решение комитете.

В связи с этим комитет рекомендует Верховной Раде Украины отправить данный законопроект на доработку авторам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрію Миколайовичу. Зрозуміла ідея? Я думаю, ми повинні підтримати комітет і попросити, щоб вони при доопрацюванні звели ці два законопроекти в один, коли ми будемо розглядати, тоді уже будемо розглядати їх як суцільний.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про направлення проекту закону за номером 2340 автору законодавчої ініціативи. Прошу голосувати.

 

13:35:36

За-241

Прийнято.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", 2375. Іван Миколайович Бондарчук, будь ласка. Чечетов Михайло Васильович від комітету, прошу.

 

13:36:01

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів України.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" внесений народними депутатами України Бондарчуком, Поляковим, Богачуком.

Законопроектом пропонується запровадити обов’язкове проведення незалежної оцінки вартості об’єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також врегулювати порядок укладання договорів купівлі продажу.

Головною метою зазначеного проекту є приведення норм Закону України   „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”   у відповідність з положеннями законів України: „Про оцінку майна” „Майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та „Про оцінку земель”, зокрема в частині визначення вартості об’єкта незавершеного об’єкта під час його відчуження не конкурентними способами, а також для врегулювання порядку вкладання договорів купівлі-продажу та набуття прав власності  у разі приватизації об’єктів незавершеного  будівництва.

Змінами до статті  дев’ять законопроекту пропонується вартість об’єктів незавершеного будівництва визначати не на підставі даних балансу, без врахування індексації, як це передбачено чинною редакцією цієї частини, а шляхом  незалежної оцінки. Вартість об’єкту  незавершеного будівництва в разі його продажу під розбирання також пропонується визначати шляхом проведення незалежної оцінки.

 Змінами до статті 10-ої законопроекту пропонується встановити, що вартість земельної ділянки, на якій розташований об’єкт незавершеного будівництва, визначається суб’єктами  оціночної діяльності у сфері оцінки земель на підставі експертно-грошової оцінки.

Комітет з економічної політики пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович. Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування пропозиції комітету щодо прийняття в  першому читанні Закону про внесення змін  до Закону України „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”. Реєстраційний номер 2375. Прошу голосувати.

 

13:38:30

За-237

Прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" (щодо спеціалізованих металургійних переробних підприємств та розрахунків при прийманні металобрухту). Реєстраційний номер 2510. Матвієнков Сергій Анатолійович, будь ласка.

 

13:38:51

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвієнков, фракцій Соціалістичної партії.

Уважаемые коллеги! Сем лет тому назад мы приняли законопроект о металлоломе и за это время произошли определенные изменения в этом процессе, но тем не менее жизнь не стоит на месте и постоянно требует корректировать этот процесс, особенно это важно для государства, которое  занимает седьмое место в мире по производству металла, государство, которое основным хребтом экономики, у которой является металлургия.

В чем суть законопроекта, чтобы долго не говорить, чтобы поняли о самой сути данного законопроекта. На сегодняшний день предприятия, которые, специализированы предприятия, которые занимаются ломопереработкой, делятся на две части. Половина из них - это те предприятия, которые арендуют имеющиеся оборудования и на арендованном оборудовании осуществляют свою деятельность. Вторая группа предприятий - это те предприятия, которые от оборудования имеют собственность.

Арендатор есть арендатор и за частую мы сталкиваемся с такими ситуациями, когда арендуемое оборудование через некоторое время договоры аренды прекращаются, оборудование пересдается из рук в руки и мы не можем, так сказать, найти механизм ответственности для этих предприятий. То есть по большому счету арендатор абсолютно ничем не рискуя, ведя подобный бизнес. Это порождает фирмы однодневки, это порождает отмывание денежных средств, которые есть при проведении этого бизнеса, это порождает ту ситуацию, когда на сегодняшний день работает опять 1 тысяча 700 лицензий на этом рынке.

С целью наведения порядка, мы предлагаем, так сказать, для этих фирм записать, что специализированные предприятия должны быть такими, которые осуществляют заготовку и переработку металлолома, имеем квалифицированный персонал, обеспечивает взрывобезопасность, пожарную, экологическую, радиационную безопасность и обязательно имеет собственность, и необходимое специализированное, ломоперерабатывающее, грузоподъемное оборудование и весовое хозяйство. То есть с тем, чтобы мы действительно этот бизнес поставили на более определенный весомый уровень. В то время, когда мы имели, будем говорить так, легкую ломопереработку прошло, необходимо в этом вопросе наводить порядок. Предлагаю принять его в первом чтении, там есть вопросы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович. Воропаєв Юрій Миколайович від комітету з питань економічної політики, співдоповідь.

 

13:41:17

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект был рассмотрен на комитете по экономической политике 7 февраля этого года, протокол № 18. Подавляющим большинством голосов членов комитета данный законопроект было решено поддержать.

И вот по каким причинам. Порядок в этой отрасли народного хозяйства, точнее его наведение, давно назрела необходимость такая. Те  проблемы, которые сейчас существуют в народном хозяйстве с металлоломом, а точнее с бесхозяйственностью по его  сбору и те проблемы, которые возникают у городов, населенных пунктов как с транспортом,  как с телефонными линиями связи, как с крышками этих люков и так далее, эти уже проблемы, они население нашей страны уже довели до определенной какой-то точки кипения. Когда целые населенные пункты остаются без электроэнергии, без телефонной с вязи – этого дальше  терпеть нельзя.

Данный законопроект полностью, на 100 процентов, конечно  проблему не решит. Но в то же время он позволяет многие вопросы в этом направлении решить.

Поэтому комитет Верховной Рады рекомендует Верховной Раде Украины поддержать данный законопроект и принять его в первом чтении.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Юрій Миколайович, сідайте, будь ласка.

Голосуємо? Ставлю на голосування Закон про внесення змін до Закону України „Про металобрухт”, реєстраційний номер 2510, в першому читанні.

 

13:43:06

За-244

Прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (щодо захисту прав власників). Реєстраційний номер 2861.

Борис Якович Безпалий, будь ласка, Чечетов підготуватися.

 

13:43:28

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні  колеги, вашій увазі пропонується вирішити проблему маленьку за обсягом, але дуже велику за значенням. Я з нею зіткнувся, коли був депутатом від виборчого округу і була така ситуація, коли органи місцевого самоврядування  надавали в оренду якесь комунальне  майно, а потім термін оренди закінчувався, а вони його не могли повернути назад, тому що власник казав: згідно закону я маю переважне право на продовження оренди. Тобто не власник, а орендар. І виходило так, що власник  не міг   повернути своє власне  майно, яке здавав в оренду, тобто абсолютно ненормальна ситуація.

А якщо  врахувати, що в період   серйозного економічного спаду таких ситуацій було багато, багато хто здавав майно в оренду, потім оклигалися трохи, зміцніли, хотіли повернути, а вже немає такої можливості. От в цьому є і сутність законопроекту 2861, який підтриманий Головним науково-експертним управлінням, профільним комітетом, я от бачу Фондом державного майна України підтримується.  Я переконаний, що він буде підтриманий і сесійною залою.

Там є ще один сюжет невеликий, який пов’язаний із затвердженням  програм щодо інвестицій. Сьогодні, наприклад, якщо об’єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, це може робити  місцева рада. Ну, це не нормально і пропонується залишити тільки за Кабінетом Міністрів таке право вирішувати, чи  потрібна обов’язково іноземна інвестиція чи ні. Але  це питання є все-таки відносно другого ряду, і там є певні пропозиції інші, більш радикальні Науково-експертного управління. І я думаю,  ці пропозиції не перешкодять прийняти закон, а  навпаки стимулюють.

І завершуючи, я хотів би вже виступити в підтримку, як органів місцевого самоврядування. Прийнявши цей закон, який є невеликий за обсягом,  ми, дійсно, дозволимо  органам місцевого самоврядування значно поліпшити свою  матеріальну базу і не тільки їм.

Дякую за увагу. І переконаний у вашій підтримці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Якович, за підтримку місцевого самоврядування.  Це відповідає дійсності.

Будь ласка,  Михайло Васильович Чечетов.

 

13:45:45

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція  Партії регіонів України.

Шановний Адаме Івановичу, шановні  народні депутати. Проектом Закону пропонується внести до Закону України  „Про оренду державного та комунального майна” ряд  змін, які спрямовані  на уточнення  змісту його окремих положень, на подальше його удосконалення, насамперед на захист прав власника державного та комунального майна.

Так, частиною четвертою статті 9-ї чинного Закону „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у передачі в оренду об’єктів може бути відмовлено, якщо об’єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів  України  чи місцевих органів  влади.

Зазначене право   місцевих органів виконавчої влади пропонується вилучити, оскільки  такі рішення мають бути виключно прерогативою Кабінету Міністрів  України.

Статтею 17 чинного закону про оренду державного та комунального майна передбачено безумовне право добросовісного орендаря на продовження договору оренди, Природне право власника взагалі не надавати далі в оренду майно, термін оренди якого закінчився, потребує законодавчого закріплення.

Пропонується чітко і однозначно врегулювати зазначену колізію, передбачивши першочергове право саме власника на подальше використання майна, термін оренди якого закінчився. Також пропонується вилучити із тексту закону посилання на арбітражні суди, яких в Україні вже немає.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України: за результатами розгляду в першому читанні проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна” може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Комітет з економічної політики рекомендує Верховній Раді даний проект закону прийняти в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

Голосуємо? Добре. Тоді ставлю на голосування  про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до  Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (щодо захисту прав власників), реєстраційний номер 2861. Прошу голосувати. Борис Якович, підтримуйте свій закон.

 

13:48:11

За-242

Прийнято. Дякую. 

Ми попрацювали і за прогульників, не  переживайте. Шановні колеги, всі питання, які виносилися на розгляд порядку денного, ми з вами розглянули, в тому числі додатково кадрові питання.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим.

Нагадую вам, що з 15 години ми будемо проводити парламентські слухання: „Захист прав інтелектуальної власності України. Проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування”. З 16 години - робота в комітетах і фракціях. На все добре.