ЗАСІДАННЯ  СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 лютого 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені, представники засобів  масової інформації! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Будь ласка, увімкніть систему „Рада”, реєструємося.

10:02:01

У сесійній залі зареєстровано 419 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні ми маємо дні народження, ювілейну дату – 65 Івана Сидоровича Бокого. Давайте його щиро привітаємо. ( О п л е с к и)

І у одного з патріархів нашої шахтної  справи у Юхима Леонідовича Звягільського сьогодні теж день народження. ( О п л е с к и)

Шановні колеги! Я бачу, що є якісь проблеми. Давайте ми поступимо таким чином. Зараз ми приведемо до присяги нашого нового колегу. Потім у нас відповідно до Регламенту є  по 5 хвилин  для представників фракцій. Представники фракцій у цих 5 хвилинних виступах скажуть свої пропозиції, що, чому, як і для чого, а потім ми з вами   будемо радитися. Добре?

Тоді давайте ми так і поступимо, бо ми все одно ж повинні почути один одного, хто що хоче, тобто скористатися тими 5 хвилинами, які є у нашому розпорядженні.

Відповідно 14 лютого 2007 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України обраного 26 березня 2006 року  у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі  Білаша Бориса Федоровича  включеного до виборчого списку Партії регіонів. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України  складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується  народний депутат України Білаш Борис Федорович.

Будь ласка, Борис Федорович. Дайте йому можливість дійти до трибуни. Шановні колеги, пропустіть Білаша. 

 

БІЛАШ Б.Ф.

Присягаю на вірність України! Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте привітаємо Бориса Федоровича з тим, що він влився в нашу депутатську сім'ю, і побажаємо йому успіхів на ниві законотворення.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошень заяв, повідомлень. Як ми вже і раніше приймали рішення про те, що у вівторок надається по п'ять хвилин представникам фракцій. Прошу від фракцій записатися, хто бажає взяти участь в обговоренні. Зараз, зараз, дійдемо ми і до цього. Нехай запишуться.      

Так, записались. І тут є заяви від фракцій Партії регіонів і фракції соціалістів про оголошення перерви. Оголошуємо перерву чи у вас три хвилини? Три хвилини. Хто буде виступати? Барановський, будь ласка.

 

10:06:24

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники!      

Я хотів би виступити на тему, що стосується… сьогодні досить гаряча тема, що стосується тарифів. І треба, щоб громадяни України знали, що рішення про підвищення тарифів було прийнято  до приходу уряду антикризової коаліції.

Звертаю увагу на те, що в містах і областях, де в радах депутати від БЮТ та "Нашої України" мають переважаючу більшість, тарифи набагато вищі, ніж в інших областях України. У Вінницькій області, наприклад, із 100 депутатів ради 73 від БЮТ та   "Нашої України". В Луцьку, Житомирі, Ужгороді, Івано-Франківську, Білій Церкві, Кіровограді, Львові, Полтаві, Рівному, Сумах, Тернополі, в Хмельницьку, Черкасах, Чернігові, Чернівцях та в місті Києві депутатів від партії коаліції одиниці, які ніяким чином не могли вплинути на прийняття рішень щодо тарифів. Наголошую, що коаліційний уряд антикризової коаліції не шукав винних, а наполегливо почав виправляти ситуацію і перші результати роботи уряду показали, що це вдається. В цей час в засобам масової інформації розповсюджується цинічна брехня як в цілому на уряд, так і на антикризову коаліцію щодо тарифів.

Ми переконані, що уряд виконає наше рішення про підняття пенсій і зарплат за результатами роботи 1 кварталу і ситуацію з тарифами виправить, спитає тих, хто необгрунтовано підвищив їх. В той же час ми не можемо не звертати уваги на те, що відповідальність за прийняття тарифів несуть місцеві ради. Необгрунтовано піднявши тарифи, за їх допомогою  лідери опозиції переслідують мету дискредитувати саму ідею конституційних реформ, відмінити якої вони так прагнуть.

На завершення ми пояснимо мотивацію нашої вимоги надати нам слово для заяви.

Шановні співвітчизники! Вчорашній ультиматум, до якого в черговий раз вдалась лідер БЮТ, про погрозу блокування  роботи Верховної Ради, якщо не будуть проголосовані чергові популістські постанови прозвучав після того, як до порядку денного включили проект про звіт Тимчасової слідчої комісії про забезпечення населення  природним газом і  виявленню зловживань на ринку газу. Наслідком цього питання мало бути прийняття постанови 2640 (автор – народний депутат Кравченко), якою комісії доручається  перевірити  законні списанні боргів ЄЕСУ  в сумі 7,5 мільярдів гривень.  Це та сума, якої б вистачило на 3 роки дотації всього сільського господарства  України. Ці кошти мають бути повернуті в бюджет держави і їх вистачить і на пенсії,  і на заробітні плати. Але третій місяць поспіль, і в першу чергу через погрози блокування роботи Верховної Ради України, опозиція намагається не допустити розгляду законопроекту 2640, в той час коли саме Президент України в інтерв’ю виданню англійському „Асошейтед- прес” 13 вересня 2005 року сказав, що Тимошенко використала посаду Прем'єр-міністра, для того щоб списати борги ЄЕСУ.

Тому ми вимагаємо включити до порядку денного розгляд проекту Постанови 2640. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв Валентин Григорович, фракція комуністів. П’ять хвилин. За ним Стоян, Партія регіонів. Будь ласка, на трибуну можна. На трибуну, якщо можна.

 

10:09:49

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Парламентська фракція комуністів звертає увагу громадської думки і суспільства в цілому на те, що правонаціоналістичні сили, помаранчеве оточення Ющенка та й сам гарант Конституції штучно роздмухують політичні пристрасті, вдаються до дій, що аж ніяк не сприяють стабілізації ситуації в країні, загострюють протистояння та конфронтацію між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів з одного і Президентом України з іншого боку.

Неприховану істерію та роздратування викликали на Банковій прийняття конче необхідного Закону „Про Кабінет Міністрів України”. Не маючи переконливих аргументів та юридичних підстав, бажаючи хоча б якось приховати своє катастрофічне падіння довіри та популярності в народу, Ющенко, а також його Секретаріат, вдаються до безпардонного тиску на Конституційний Суд. Чого варте брутальне звернення Президента до цього суду за роз’ясненням, чи має він право відправити уряд у відставку. Глава держави не бажає усвідомити, що і суспільство, і він особисто уже другий рік живуть та працюють в іншій державі, яка іменується парламентсько-президентською республікою.

І питання стоїть сьогодні не  про те, аби потураючи забаганкам глави держави звести нанівець конституційну реформу, чи переглянути конституційні зміни, а довести її до логічного завершення, наповнити реальним змістом повноваження всіх органів представницької та виконавчої влади від центру до регіонів, до кожного району, міста, територіальної громади, що неминуче і позитивно позначиться на поліпшенні стану справ у економіці, соціальній сфері, підвищенні добробуту наших людей.

Президентська сторона з усіх сил намагається перетягти каната втрачених повноважень на себе за допомогою якихось конституційних асамблей, референдумів, тощо.

Депутатська ж фракція комуністів  виходить з того, що необхідно не ревізувати започатковану  конституційну реформу, а поглиблювати її соціальні аспекти, адже і в нині діючому Законі основні права і свободи людини на працю, на гідну її оплату, на освіту, на безкоштовне житло, навчання, охорону здоров’я, тощо лише декларуються.

Держава ж, на жаль, і досі не гарантує їх дотримання. От з метою, аби усунути цю несправедливість, невідповідність між реальною дійсністю та законодавчою базою і спрямований, розроблений фракцією комуністів проект народної Конституції.

Варто нагадати, шановні колеги, як лицемірно Ющенко та його помаранчеві спільники 2,5 роки тому запевняли народ, що вони невідкладно візьмуться за розв’язання всіх болючих  проблем. Комуністи наполягають на тому, що час уже по великому рахунку спитати: чому кроки на зустріч людям, про те, що багаті поділяться з бідними, що з’являться 5 мільйонерів робочих місць, а влада має бути підзвітна народу та інші так і лишилися пишмовними, нічого не вартими передвиборними гаслами.

Банкрутує і проголошена Президентом країни зовнішня  політика. Луснув, мов велика мильна булька міф про європейський вибір, про прискорену інтеграцію в європейське співтовариство, куди, виявляється, Україну ніхто і не збирався приймати. Тепер помаранчева команда всупереч волі народу та громадській  думці посилено тягне країну до НАТО, потурає мілітаристським намірам войовничого військового альянсу.

Фракція комуністів вимагає від парламенту та Кабінету  Міністрів об’єктивних та принципових висновків про те, наскільки наше подальше просування до європейських структур буде забезпечувати безпеку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має Олександр Стоян, фракція Партії регіонів. Підготуватися Степану Бульбі.

 

10:15:09

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Шановні співвітчизники, шановні представники засобів масової інформації!

Хочу спочатку пояснити, чому депутати фракція Партії регіонів знаходяться біля трибуни. Ми не блокуємо трибуну, ми тут знаходимося для того, що у зв'язку із вчорашньою заявою Блок Юлії Тимошенко, що вони будуть блокувати трибуну і не дадуть можливість нормально працювати, ми і створили умови для нормальної праці. Для того, щоб відповідно до рішення коаліції розпочати роботу парламенту і розглядати закони.

Але тема мого вступу така: „Соціальна політика опозиції: міфи і реалії”. І хочу розпочати свій  виступ із висловлювання першого Президента України Леоніда Макаровича Кравчука: „Деякі політики так люблять свій народ, що готові задушити його в обіймах”. От саме таку любов до свого народу демонструє сьогодні опозиція. Пропонуючи популістські соціальні закони, вони ставлять за мету зруйнувати перші позитивні досягнення уряду Януковича у сфері економіки  і в сфері соціально захисту, зірвати роботу Антикризової коаліції у Верховній Раді України.

Хочу нагадати всім тим, хто дивиться і слухає, про те як турбувався нинішній лідер опозиції Юлія Тимошенко про соціальний захист простих громадян, коли вона була прем’єр-міністром України і займала таку велику посаду.

В червні 2005 року розпорядженням Кабінету Міністрів України, яке підписала Тимошенко, було встановлено заробітну плату Президенту 32 тисячі, себе любимой, тобто Тимошенко – 28 тисяч, а державним чиновникам окремим 15-17 тисяч гривень. І чомусь зовсім забула Юлія Володимирівна про простих людей. Правда вона не забула, вона пообіцяла дешеве м’ясо, дешевий цукор. І за такий популізм змушений був Ющенко зняти Тимошенко у вересні 2005 року. а на майдані він сказав, що це самий непрофесійний уряд за всі роки незалежності.

І що ж сьогодні робить опозиція? Вона хоче ці популістські гасла перенести на уряд Януковича. Вона хоче зірвати стабільність цього уряду. Більше того, вона хоче сказати, що саме вона турбується про мінімальну заробітну плату, про прожитковий мінімум, але давайте пригадаємо, буквально вчора Прем’єр-міністр Янукович сказав, що по результатам першого кварталу будуть переглянуті мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум. Більше того хочу нагадати вам, шановні колеги, народні депутати, ми з вами проголосували постанову в грудні минулого року, що по результатах першого кварталу ми наблизимо, підкреслюю, вперше мінімальну заробітну плату стовідсотково до прожиткового мінімуму. Це про то, що мріяли 15 років, це, за що боролися профспілки.

Що ж ці кажуть наші опозиціонери? Вони кажуть, давайте ми зробимо першими, бо вони бачать, що це зробить уряд Януковича. Питання політичне. Для чого це робиться? А це робиться для того, що перший раз Юля Тимошенко виборола посаду на майдані прем’єр-міністра і не змогла нічого зробити для людей. Другий раз вона йшла на вибори в 2006 році і вона казала людям: „Обирають не парламент, а обирають  прем’єра і народ обрав прем’єра, прем’єра Януковича, проголосувавши за нашу політичну силу 32 відсотки. Народ порівняв, що робив уряд Януковича в 2003-2004 році і, що робив уряд Тимошенко в 2005 році і віддав пріоритет уряду Януковича. Ось ця мета цих дій.

Опозиція закликає до того, щоб були дострокові вибори, народ каже нам, що не треба, опозиція каже, треба зруйнувати домовленості щодо політичної реформи, народ каже, це не треба. Що залишається, не виходити, прийти в третій раз до влади. Давайте поспекулюємо на самому святому на соціальній політиці. Але Партія регіонів і її лідер добре знають соціальну політику, вона передбачена в нашій програмі і ми впевнені, що по результатам успішного розвитку економіки за останні місяці ми зможемо підняти і рівень мінімальної заробітної плати, і рівень пенсій, і переглянути всі соціальні виплати, і без опозиції зробимо те, що ми обіцяли людям.

Але ви, будь ласка, не заважайте нам, ви працювали рік в 2005 році, ми вам не заважали, а ви то в барабани б’єте, то політреформу проводите, то ще щось скасовуєте, дайте хоть трошки попрацювати. Якщо ви за народ, то давайте разом з нами попрацюємо на народ України! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба передає слово Івану Миколайовичу Бондарчуку, фракція соціалістів. Будь ласка, підготуватися Кирильчук передає Турчинову.

 

10:20:28

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі та телеглядачі!

Сьогоднішнє намагання блокувати трибуну з боку фракції БЮТ найперше, вона є ініціатором, свідчить про відвертий популізм лідери БЮТ у законотворчості та її постійне загравання з виборцями. Але це вже набиває оскомину. Можна, звичайно, на кожному публічному заході і голосити і голосувати про найболючішу на сьогодні для народу України тему: „Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги”. Та вчинки характеризують людей набагато більше за слова. Чомусь лише в опозиційному статусі бютівці несамовито вимагають зменшення тарифів, а в регіонах, де більшість місцевих рад контрольовані підопічними Юлії Тимошенко тарифи на житлово-комунальні послуги зростають в кілька разів і про це вже говорилося.

Принагідно зазначу, що в той час, коли Юлія Володимирівна очолювала уряд, я був заступником голови Вінницької обласної державної адміністрації і відповідав за вирішення соціальних питань та роботу житлово-комунального господарства. Але я не пам’ятаю жодного випадку, коли уряд ініціював перегляд тарифів, їх зниження, тощо. Воистину точка зрения   зависит от кочки сидения.

Юлія Володимирівна не пропонує нічого нового у цьому плані. Розгляд Верховною Радою України 9 лютого поточного року законопроекту про внесення змін до Закону України „Про житлово-комунальні послуги” був в цьому плані показовим. Основні ідеї  цього законопроекту щодо обмеження граничних витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг двадцятьма відсотками доходів, а також стосовно заборони підвищувати тарифи в житлово-комунальній сфері вищими темпами порівняно з ростом середньої заробітної плати були запозичені якраз із законодавчих ініціатив народних депутатів членів фракції Соціалістичної партії України.

Зокрема, закріпити законом механізм субсидій для малозабезпечених громадян раніше від Юлії Тимошенко запропонував соціаліст Михайло Мельничук. Його законопроектом про внесення зміни до Закону України „Про житлово-комунальні послуги” (щодо обмеження плати за житлово-комунальні послуги  12 відсотками  сукупного доходу сім’ї)  передбачається встановити, що для малозабезпечених громадян з рівнем доходів менших від прожиткового мінімуму сума плата за житлово-комунальні послуги в межах, визначених відповідним органом норм, не може перевищувати 12 відсотків сукупного доходу сім’ї.

Разом з тим пропонується з бюджету відшкодовувати різницю між цінами, тарифами на  житлово-комунальні   послуги та  20 відсотками сукупного доходу  такої сім’ї в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Запозичила Юлія Тимошенко ідею запровадження мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги у розмірах, що перевищують темп росту реальних доходів населення.

Народні депутати, соціалісти Микола Рудьковський та Василь Поляков ще на початку серпня минулого року внесли на розгляд Верховної Ради  України про заборону підвищення цін на  житлово-комунальні послуги у розмірах, що  перевищують темп росту реальних доходів населення, адже в цьому є і економічна логіка, і соціальна справедливість.

Відчуваючи важливість  для переважної більшості громадян  України теми тарифів, Блок Юлії Тимошенко навмисно нагнітає ситуацію заради реклами своєї політичної сили, вдається до неконструктивних, необгрунтованих,  хоч, можливо, з зовні   привабливих кроків.

І на завершення. Фракція Соціалістичної партії  України підтримує пропозицію щодо включення   до  порядку денного розгляду проекту постанови номер 2640, автор законопроекту народний депутат Кравченко.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка Олександр Валентинович Турчинов, фракція „Блоку Тимошенко”. Підготуватися  Кириленку.

 

10:24:42

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний народе України! Шановні колеги! Ви зараз чули у  виступах наших політичних опонентів наскільки вони бояться Юлію Тимошенко, наскільки  вони  бояться нашу політичну силу. Але ж єдине, що вони можуть нам  протипоставити, це є брехня. Брехня про діяльність протягом всього семи місяців уряду Тимошенко полягає у тому, що, дійсно, їй не треба було  зменшувати тарифи, тому що за часів діяльності її уряду тарифи були стабільні, підвищувалася постійно  заробітна платня, даже борги шахтарів, які накоплювалися протягом  урядування Януковича, уряд Тимошенко повертав.

Чому так нервують наші політичні  опоненти? Тому що вони розуміють, зима закінчується, і весна  переможе. Наша політична сила, всі демократичні політичні сили все одно в Україні переможуть, тому що вибори  2006 року показали, яку більшість   хоче бачити народ  України у парламенті.

І, до речі,  повертаючись до зими. Україні, дійсно, повезло з зимою. Такої теплої зими ще не було. Але ж Україні не пощастило з урядом Януковича, який відмовився займатися тарифною політикою. Уряд кинув напризволяще місцеві  ради, уряд  кроку не зробив для того, щоби забезпечити стабільність, не зловживання у тарифній сфері, а  стабільне забезпечення людей паливом під час зими. 

В той же час ми чуємо блюзнірські заяви про те, що уряд дбає про людей, що уряд вважає, що тарифи занадто високо підняті. Шановні колеги, я би пропонував дуже простий експеримент всім, хто бачить Верховну Раду, хто чує Верховну Раду: оцінку треба робити, шановні друзі, не за словами, а за справами. І сьогодні наша політична сила чітко пропонує: перше – прийняти закон України, який чітко забезпечить, що тарифи на комунальні послуги, які займають значно великий обсяг в доході кожної родини, не можуть підвищуватись більше, ніж підвищуються доходи населення України.

Коли дійсно уряд і антикризова коаліція дбає про громадян, ми не бачимо жодних підстав, щоб вони не підтримали цей нормальний збалансований законопроект. І тоді не треба лити крокодилячі сльози за наших громадян, а чітко і відверто працювати в межах закону і в межах Конституції.

Я нагадаю, що саме за законом, зокрема Житловим кодексом, центральні органи влади, тобто Кабінет Міністрів зокрема, відповідають за тарифну політику в Україні. І не можна ховатись за спини місцевих рад. До речі, щодо місцевих рад. Ми вчора бачили по телебаченню Табачника, який розповідав, що в регіонах, де там більшість має опозиція, там тарифи більші. Це є брехня. Найбільше підвищення тарифів відбулося саме в Східній Україні, зокрема в Донецькій, в Луганській області в чотири рази підвищили тарифи. І саме після цього нам щось намагаються щось розповідати.

Наступне, шановні колеги. Ви знаєте, є ще одна проблема, серйозна проблема, яку відчувають всі, хто чесно працює в нашій державі. Сьогодні інфляція і тарифи нищівно знищують доходи наших громадян. В той же час наші експерти підрахували, що в бюджеті 2007 року, який протягнула антикризова коаліція разом з урядом, є порядку 15 млрд., я підкреслюю, 15 млрд. прихованих доходів! Чіткі розрахунку ми запропонували разом з нашими колегами в законі, який внесли до Верховної Ради.

Саме ці гроші ми пропонуємо використати для підвищення мінімальної зарплати і відповідно мінімальної пенсії. Це робити треба негайно і не обіцяти і не годувати Україну якимось зав траками, що завтра, післязавтра тощо. Є сьогодні ресурси. Кожна цифра доведена математично.      

15 мільярдів вже сьогодні за рахунок цих ресурсів. Мож… як мінімум до 400 гривень  підвищити мінімальну  зарплатню. До кінця року за нашими розрахунками мінімальне підвищення зарплатні повинно відбутися на  рівні мінімальної зарплати 480 гривень. Тобто, шановні колеги, даже ці речі вряд чи  зможуть збалансувати ту інфляцію, яка сьогодні вирує в Україні. Але ж цей мінімум треба зробити. Ми підтримуємо  постанову, яку внесла "Наша Україна" щодо  відповідальності уряду за провал тарифної політики. Саме тому, шановні колеги, ми звертаємося і до президії Верховної Ради, і до всіх депутатів. Верховна Рада не буде нормально працювати, і ми бачимо, що не тільки наша фракція в цьому зацікавлена, але ж нам допомагають і фракція і депутати з антикризової коаліції, не буде працювати Верховна Рада, поки не прийме ці законодавчі акти.

Дякую за увагу і сподіваюся на підтримку.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

 

10:29:45

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги! Шановні виборці! Зараз трибуна Верховної Ради заблокована  парламентською більшістю. Весь світ розуміє, коли до протестних заходів у парламенті вдається опозиція. Це зрозуміло, у такий спосіб відстоюються права. Коли парламентську трибуну блокує правляча більшість, коли парламентську трибуну по суті блокує уряд, це означає, що всі розмови про стабільність в країні, про  уряд професіоналів, про спокій і затишок не більше ніж неправда.

Шановні виборці! Ми повинні знати,  що трибуна блокується із 2 простих причин. Уряд і правляча коаліція за вказівкою уряду блокують трибуну для того, щоб, по-перше, не допустити ухвалення постанови, яка  внесена фракцією "Наша Україна" щодо визнання роботи уряду у сфері надання житлово-комунальних послуг незадовільною. Правляча коаліція   блокує всі конструктивні пропозиції, які містяться в нашому проекті постанови і які наполягають на визначенні норм рентабельності, визначенні рівня  адміністративних витрат при формуванні тарифів і які наполягають на введенні єдиної методики. Тим самим правляча коаліція і уряд  демонструють   своє бажання перекласти всю відповідальність за підвищені житлово-комунальні тарифи на місцеву владу. Ми вважаємо, що такий підхід не витримує жодної критики. Правляча більшість блокує зараз трибуну, щоб не допустити звіту уряду по цьому питанню, як ми пропонуємо, першого квітня цього року. І вона блокує трибуну також, щоб не допустити ухвалення норм, які передбачені нашою постановою, щодо підвищення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму, бо тарифи прийнято в чотири рази, а зарплата реальна і реальна пенсія зменшена.

Крім того, правляча коаліція і уряд зараз блокують трибуну, щоб не допустити ухвалення закону, який вноситься іншою фракцією – „Демократичною опозицією”, БЮТ, - з тим щоб також обмежити підняття цін на житлово-комунальні тарифи.

Правляча коаліція і уряд зараз блокують трибуну і не дають розглянути питання про збільшення мінімальних зарплат і пенсій, яке як невідкладне вчора внесене Президентом України Ющенком як реакція на заяви Прем'єр-міністра про те, що економіка нібито зростає, але при цьому уряд не має жодних ресурсів, для того щоб підвищити зарплату і пенсію простим людям. Саме проти цих питань зараз виступає правляча коаліція.

Ми вважаємо, що без розгляду цих питань будь-яка нормальна робота парламенту тепер неможлива. Ми наполягаємо, щоб ці питання були внесені зараз до порядку денного. Крім того, якщо цього не буде зроблено, то блокування трибуни більшістю, яка не хоче допустити ухвалення цих законопроектів, буде замінено блокуванням трибуни опозицією, яка доб’ється ухвалення законів і постанов про зменшення тарифів на житлово-комунальні послуги та президентського законопроекту про збільшення мінімальних заробітних плат та пенсій.

Шановні виборці, необхідно, щоб ви знали, що натомість правляча більшість вносить свої законопроекти, які по суті знову обмежують зарплатні виплати. Наприклад, цього тижня на порядку денному більшістю внесено два законопроекти: 2655 та 2655-1, - які прив’язують мінімальну погодинну заробітну плату до мінімальної помісячної заробітної плати. При цьому, фактично, українському народові пропонується узаконити те. що погодинна зарплата кожного співвітчизника  буде сягати не більше ніж 2 гривні 27 копійок.

Такі законопроекти готові до прийняття Урядом і кризовою коаліцією уже тепер. Натомість законопроекти, які пропонують підвищити мінімальну заробітну плату та пенсію, нею відкидаються. Фракція "Наша Україна" заявляє, що без внесення сьогодні на порядок денний постанови про подолання негативних наслідків підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги подальша робота Верховної Ради  у нормальному сесійному режимі буде неможливо.

Фракція "Наша Україна" також наполягає на внесенні до порядку денного сьогодні президентського законопроекту про збільшення мінімальних заробітних плат та пенсій. Підвищення тарифів, до яких призвела діяльність Уряду Януковича повинно бути скасована. А зарплати і пенсії простим людям збільшені. Це наша принципова позиція.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, представники фракцій, представники фракцій висловили свої міркування, дали аргументи. Чому стоять одні, чому сидять інші, що робитимуть треті.

Мені в зв’язку із цим пригадується відомий наш вислів: все тече, все змінюється. Вчора співали одне, сьогодні кажемо інше. З приводу того, що, мовляв, більшість стоїть тут, щоб не допустити прийняття Законів. Ну, той, хто тверезо мислить, розуміє, що Закони приймаються більшістю. Якщо є більшість, то вона не голосує і Закон не приймається і не треба їх стояти  біля трибуни. Стоять тут біля трибуни тому, що в черговий раз є намір заблокувати, бо, або приймайте ті Закони, які нам хочеться, або нічого не приймайте. І тому, будь ласка, давайте розберемося по порядку.

Вчора ми на погоджувальній раді про це вели мову. Вчора на погоджувальній раді, коли фракція БЮТ в  черговий раз підняла питання про Закон 3069, ми домовилися, що сьогодні цей Закон поставимо до порядку денного і він сьогодні знаходиться в переліку питань. Незаконно, але знаходиться. Тому, що  на цій сесії ми вже розглядали цей закон і він набрав 214 голосів. 214 голосів набрав.

Я дав доручення профільним комітетам, і прошу комітет Сербіна як комітет, який пов’язаний із цінами і тарифами на житлово-комунальні послуги, і зокрема, просив би комітет Олександра Єфремова як регламентний комітет, тому що, ще раз повторюю, там посилання на 50-ту статтю зробити ad hoc на відповідає тому, що вони пропонують. Але нехай профільний комітет розгляне.

Як будуть рішення комітету, будь-які рішення комітету – позитивні чи негативні – о 16-ій годині ми з вами розглянемо цей законопроект і приймемо рішення. Ще раз повторюю: о 16-ій годині буде розглядатися цей законопроект.

Що стосується проекту постанови, про який говорить "Наша Україна", знову ж таки давайте нехай… ну, я просив би: дайте нам можливість  елементарно працювати в умовах Регламенту. Ну, не можна так: проекту ще немає навіть в комітеті, а ви вже вимагаєте, давайте розглянемо.

Розгляне комітет, знову ж таки, я попросив комітет розглянути проект постанови і сьогодні о 16-й годині, якщо буде думка комітету, ми разом із законом поставимо і це рішення і будемо розглядати.

Але найголовніше, шановні колеги, що вчора… я думаю, не виключаю, ми з вами зараз порадимося і можемо прийняти рішення, що вчора у нас на Погоджувальній раді виступав віце-прем’єр-міністр України Рибак Володимир Васильович, і він чітко пояснив, які дії уряду спрямовані на те, щоб нормально, спокійно переглянути тарифи. І тарифи  будуть переглянуті. До цього залучений не тільки уряд, до цього, ви знаєте, залучені і Генеральна прокуратура. І на останньому засіданні Кабінету  Міністрів Прем'єр-міністр дав жорстку оцінку тим діям, які відбуваються на місцевому рівні.

Тобто не треба брати на себе і кричати, що тільки одна частина турбується за народ, а інша ні. Турбуємося, і ми приймемо з вами виважені рішення.

Щодо другої проблеми – хто швидше внесе зміни до Закону про Державний бюджет і підвищить мінімальні заробітні плати. Не встигли висохнути чорнила на законопроекті одної фракції, як Президент навздогін  надіслав і свій законопроект. Ну, ми дякуємо за таку турботу, але ще раз нагадую норми закону „Про Кабінет Міністрів”, який нарешті є законом. У, не пригадую, яка стаття, але говорить, закону „Про Кабінет Міністрів”, єдиним органом, єдиним суб’єктом законодавчої ініціативи, який має право вносити зміни до Державного бюджету, є Кабінет Міністрів. Це одне.

Друге. Ви знаєте, що ми з вами, коли долали вето, коли долали вето Президента на закон „про Державний бюджет”, ми з вами прийняли постанову, якою зобов’язали Кабінет Міністрів за результатами першого кварталу внести зміни до Державного бюджету. І я вам обіцяю, я переконаний, що такі зміни до Державного бюджету будуть внесені. Я не виключаю, що цифри можуть бути, можливо, і вищі тих параметрів, які пропонує і БЮТ, які пропонує Президент. Давайте до цього підійдемо виважено. І ще раз підкреслюю, ніхто не проти, я думаю, ми 450 голосів наберемо за те, щоб внести такі зміни до Державного бюджету.

Тому я пропоную, шановні колеги, давайте працювати таким чином. Ми зараз працюємо за нашим порядком денним. О 16 годині я просив би перерву використати, чи перерву з 12 до 12.30, чи перерву з 14 до 16, комітети, до яких я звертався, використати для того, щоб вони розглянули ці законопроекти і о 16 годині ми приступимо до розгляду законопроектів, про які я говорив. Домовились? Не домовились. Ну, дивіться. Не домовились? Це ваша справа.

Значить переходимо до розгляду питань порядку денного. Я не бачу перерви, тому що ті, хто оголошував перерву, вони вже використали свою перерву взяттям слова.

З процедури? Запишіться від кожної фракції по одній хвилині, 5 хвилин.  Будь ласка, Ткаченко, фракція комуністів.

 

10:41:06

ТКАЧЕНКО О.М.

Прошу передати слово Кравченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола.

 

10:41:12

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Адам Иванович, идет явная дискредитация депутатов по отношению к друг другу, потому что Кириленко не успели, действительно, как выразились, чернила просохнуть на проекте постановы, в 16 часов уже комитет должен рассмотреть. Я подал в ноябре месяце проект постановы 2640, в котором ставится вопрос о создании комиссии о том как воровались и разворованы 7,5 миллиардов гривен со стороны Юлии Владимировны Тимошенко. До сих пор блокируется трибуна, до сих пор все делается для того, чтобы не допустить рассмотрение.

Поэтому я вношу предложение, в 16 часов поставить и мой проект постановы в то, чтобы сегодня рассмотреть. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський, „Наша Україна”.

 

10:42:08

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Я хочу зробити зауваження з кількох питань.

По-перше. У нас, на жаль, більшість запровадила практику, протягом 30 секунд розгляду зауважень Президента до Закону „про Кабмін”.

По-друге. Адам Іванович, що би ви не написали в своєму Законі „Про Кабмін” є Конституція України і є рішення Конституційного Суду 2001 року, яке забороняє обмеження право законодавчої ініціативи щодо внесення законопроектів про внесення змін до бюджету. Відкрийте і прочитайте його! Вивчайте нарешті українське конституційне право! 

І останнє. Ми вдячні більшості, яка допомагає нам блокувати роботу Верховної Ради доки не будуть розглянуті наші законодавчі ініціативи. Але ми вас запевняємо, ми обійдемося і без вашої допомоги, і самі теж здатні це зробити як тільки ви покинете трибуну. Тому ми недопустимо початку роботи Верховної Ради поки наші законодавчі ініціативи щодо захисту українських громадян від зубожіння, яке їм зорганізував уряд Януковича не будуть розглянуті й прийняті!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тіште себе думкою, Юрію Богдановичу, що вам допомагають. Кирильчук Євген, будь ласка.

 

10:43:18

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово Олександру Турчинову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турчинов, будь ласка.

 

10:43:40

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, я думаю,  що і представники  засобів масової інформації, і всі громадяни, які дивляться сесію, бачать, що  не можна назвати роботу парламенту нормальною. Тому що не тільки опозиція, але ж дійсно, що  є нонсенсом, і представники більшості блокують трибуну.

І саме тому ми вимагаємо зараз розпочати переговори, перерву, і домовитися, що сьогодні сесія працювати не буде.  Чому? Тому що ми погоджуємося і запросити представників уряду, і інших, і сьогодні доопрацювати закони, коли більшість не готова за них голосувати і каже, що в них не було часу з ними ознайомитися. І саме опрацювавши закони, будь ласка, нехай уряд підписується під збільшенням пенсій і зарплат, ми не будемо заперечувати, для нас головне результат.  Але ж без прийняття цих законів, без прийняття постанови, на якій наполягають наші колеги, ми не можемо сьогодні нормально працювати, а наші громадяни не можуть нормально жити. І це для нас головне, шановні колеги.

І саме тому наші фракції дві - „Блок Юлії Тимошенко” і „Наша Україна” звернулися до президії і вимагаємо проведення перерви і зібрання Погоджувальної ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондарчук, фракція соціалістів.

 

10:44:49

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Усі ми знаємо, що закони приймати – це не млинці пекти. Тому є у нас Регламент і потрібно діяти у строгій відповідності з регламентом. Тому що справді, зараз говорять про роз’яснення  Конституційного Суду. Чи говорять про те, що Президент вніс пропозиції, але ми їх ще не бачили. Я очолюю комітет, який за предметом відання повинен теж брати участь в обговорення цього законопроекту, але ж ми його ще не бачили.

Тому говорити можна лише про включення цього питання до  порядку денного, а не про розгляди  о 16-ій годині, бо ми його ще не бачили.

Я дуже вітаю ініціативу нашого глави держави, але дивуюся  чому ж він раніше, коли затверджувався чи голосувався мій законопроект про приведення мінімальної заробітної плати до прожиткового рівня, він чомусь не наклав вето, а підписав   цей закон із введенням його з 1 січня 200…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хто від  Партії регіонів?

Сівкович,  будь ласка, Сівковичу слово. Мікрофон. Я сказав, що від кожної фракції  по одній хвилині. Будь ласка.

 

10:46:10

СІВКОВИЧ В.Л.

Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Я хочу говорити про ситуацію, яка на сьогоднішній день складається  у Міністерстві внутрішніх справ. Всього три місяці тому ми зняли міністра. У засобах масової інформації не перестали  з’являтися ті самі статті і на таку ж саму тему, у тому числі і тих самих „2000”.  В  рамках парламентського контролю, в рамках громадського контролю  я прошу вас, Адаме Івановичу, і вас, шановні колеги, включити до порядку денного цього тижня у п’ятницю і заслухати інформацію міністра внутрішніх справ Цушка про стан справ у Міністерстві внутрішніх справ, а також про те, що він хоче робити в цьому міністерстві, і куди він його буде тягнути. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цікава пропозиція.

Шановні колеги! Заспокойтеся. Давайте підіб’ємо підсумки.

Перше. Те, що  пропозиція Миколи Кравченка, і вона, до речі, звучала у виступах інших колег, з приводу  постанови 2640. Ми вчора сели про це мову. І  2640 і 2640-1, яку вносить фракція „Нашої України”, ми включили ці постанови до порядку денного, у четвер ми їх будемо розглядати. Вони включені  до порядку денного на четвер, і давайте ми планово у четвер  ці постанови 2640 і 2640-1 розглянемо.

З приводу інших пропозицій. Вони перегукувалися тут вже те, що говорили. Щодо пропозиції Сівковича, як керівника Тимчасової слідчої комісії, яка займається цими справами, про  заслуховування звіту  міністра внутрішніх справ. Ви самі сказали, що міністр працює тільки  три місяці.  Що ж його слухати? Слухати, пора вже? Пора вже слухати.   Добре, давайте, коли ми будемо у нормальному режимі з вами знаходитися, я поставлю цю пропозицію  на голосування. Якщо ви її підтримаєте, заслухаємо міністра внутрішніх справ, інформацію, і задамо йому запитання, або як там  профільний комітет поступить.

Надійшла заява від двох фракцій – "Наша Україна" і БЮТ щодо оголошення перерви на 30 хвилин і проведення Погоджувальної ради. Тому я просив би зараз голів фракцій піднятися на третій поверх.

Оголошується перерва до 11 години 20 хвилин. 

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання. 

Я просив би, зараз підійдуть керівники фракцій до вас. І хто буде виступати, ну, дамо можливість, мабуть, три хвилини тим, хто брав перерву – нехай скажуть. Потім підведемо підсумки, я скажу, що ми вирішувати на Погоджувальній раді, і визначимося у подальшій нашій роботі.

Будь ласка, хто від тих, хто брав перерву, хоче висловитися, якщо хоче?  Та, ні, не треба…

В’ячеслав Анатолійович…

(Ш у м   у   з а л і)

Да, добре, зараз підійдуть.

Так, будь ласка, Кириленко, три хвилин.

 

11:25:10

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги! Щойно відбулося засідання, але яке, на мою думку, не розв’язало жодного з тих питань, які виносяться на порядок денний фракціями "Наша Україна" і Блок Юлії Тимошенко.

Але законопроект щодо зменшення тарифів, ані постанова про зменшення тарифів і визнання роботи уряду незадовільною у сфері надання житлово-комунальних послуг не береться до розгляду Верховною Радою зараз, на пленарному засіданні.

Пропозиції, які полягають з боку більшості у тому, щоб відкласти це питання на невизначений термін без жодних гарантій, що вони будуть розглянуті, ми не вважаємо за такі, які розв’яжуть питання зменшення тарифів на житлово-комунальні послуги і збільшення мінімальних зарплат та пенсій. Нас обурює, що правляча коаліція, а значить, і уряд  не збираються розглядати внесений як  невідкладний законопроект Президента Ющенка щодо збільшення мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії, починаючи з 1 квітня.

Такий підхід вказує на те, що слова і справи уряду знову розходяться, бо декларовані наміри збільшити заробітну плату впираються у тверду позицію правлячої коаліції, а значить, уряду Януковича, що ніяких збільшень ані зарплати, ані пенсій нашим співвітчизникам не буде.

За таких умов ми вважаємо, що розгляд будь-яких інших питань   порядку денного є неможливий. Будь-які інші питання окрім зменшення тарифів на житлово-комунальні послуги і збільшення мінімальних зарплат і пенсій нашим співвітчизникам є вторинними і в зв’язку з цим питання блокування з боку опозиції трибуни, якщо припинить це робити правляча коаліція, не знімається.

Ми ще раз звертаємося до правлячої коаліції, до головуючого на засіданні, до уряду, який тепер керує правлячою коаліцією у ручному режимі, зараз оголосити перерву до 16 години, створити дві робочі групи, одна з яких буде займатися напрацюванням погодженого законопроекту щодо збільшення мінімальних зарплат і пенсій, а друга з яких буде працювати над розглядом законопроекту, внесеного БЮТом і постановою щодо зменшення тарифів на житлово-комунальні послуги, яка внесена „Нашою Україною”. Після того, залучивши до цього представників всіх фракцій, ми пропонуємо поновити пленарне засіданні і розглянути як невідкладні ці три питання: законопроект БЮТ, постанову, внесену „Нашою Україною” і законопроект про збільшення мінімальних заробітних плат та пенсій, внесений Президентом Ющенком.

Однак, оскільки ми бачимо тверде небажання з боку більшості і уряду до такого розгляду питань, ми вважаємо, що наша позиція щодо блокування трибуни і не розгляду інших питань порядку денного є слушною, вона слугує інтересам виборців і в зв’язку з цим вона залишається незмінною.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мені дуже прикро, що В’ячеслав Анатолійович сказав, м’яко кажучи, неправду. Суть цієї неправди полягає в тому, що…

Я роблю зауваження колезі Ляшку за порушення Регламенту і етики поведінки на засіданні.

Не відповідає дійсності, тому що Погоджувальна рада, представники більшості і я  як головуючий не відхилили пропозицій опозиції, і ми не сказали, що ми їх не будемо розглядати.

Я скажу більше. В порушення Регламенту, в порушення Регламенту, бо Регламент це забороняє робити, я дав слово і даю слово о 16-ій годині  ми розглянемо ці питання. Це одне. Декому хочеться зараз. Не буде зараз. Буде так як ми домовились, а не так як декому хочеться. Це одне.

Друге. Я запропонував представникам опозиції, давайте зараз запросимо віце-прем’єр-міністра Рибака. Задамо йому запитання, послухаємо інформацію, попросимо, щоб уряд долучився до роботи з комітетами для того, щоб вийти на узгоджене рішення. Представники опозиції відмовились від того, щоб слухати уряд, вони хочуть чути тільки себе.

Третє. Я хотів би нагадати, що невідкладний розгляд - це не негайний розгляд і ні Президент, ні Цар Бог не має право порушувати Регламенту Верховної Ради. Президент нехай вносить законопроекти, але вони повинні пройти відповідну процедуру, а не тому, що так хочеться тим чи іншим представникам.

І ще одне. Ми домовилися, що зараз ми будемо працювати в такому режимі як ми працюємо, є в опозиції бажання не працювати, це її право. В 15.30 буде чергове засідання Погоджувальної ради, куди я запрошую представників тих профільних комітетів, які до цього часу мають розглянути ці законопроекти, я запрошую на це засідання представників Кабінету Міністрів і зараз ми домовились з урядом, що він буде працювати з комітетами, щоб знайти підходи до того. щоб ми о 16 годині, розглядаючи ці питання, прийняли рішення. Ось в такому алгоритмі і ми будемо працювати. Ніяких перерв до 16 ніхто оголошувати не буде.

Переходимо до розкладу сьогоднішніх засідань. Шановні колеги, першим питання у нас стояло питання Проект Закону про оптові ринки сільськогосподарської продукції, це реєстраційний номер 2322. Але профільний комітет у зв’язку з тим, що потребує, що деякого доопрацювання просить зараз не розглядати цей законопроект. Тому ми підтримаємо позицію профільного комітету і просимо його підготувати належним чином, щоб не було уже заперечень.

Ми зараз переходимо до розділу за скороченою процедурою. Я просив би, шановні колеги, мобілізуватись і підтримати пропозицію про те, щоб   наступні питання ми розглядали за скороченою процедурою. Прошу підготуватися  до голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд питань за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

Особисте голосування здійснюється присутніми в  сесійній залі.

 

11:32:04

За-219

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 162, „Блок Тимошенко” – 4, „Наша Україна” – 0, соціалісти – 29, комуністи – 20, позафракційні – 4.

Зараз, не переживайте.

Хто за те, щоб повернутися до голосування. Прошу голосувати.

 

11:32:47

За-239

Прийнято.

Хто за те, щоб запропонований в порядку денному перелік питань розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

11:33:09

За-239

Дякую. Тим більше, що  мені кажуть і правильно, що це процедурне рішення, там і 150 достатньо.

Шановні колеги, ще раз прошу, я звертаюся до керівників профільних комітетів, до представників уряду, сядьте зараз і попрацюйте з тим, щоб ми о 16-ій годині продуктивно розглянули законопроекти. Я дуже прошу.

Розглядається проект Закону   про внесення зміни до статті 72 Закону України „Про судоустрій”. Реєстраційний номер 2552.

Доповідає голова Державної судової адміністрації Балаклицький Іван Ілліч, будь ласка. Колісниченко підготуватися. Прошу, дві хвилини.

 

БАЛАКЛИЦЬКИЙ І.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України.

Основною метою запронованого урядом законопроекту  є законодавче визначення рівня  державних соціальних гарантій при розрахунку винагороди народним засідателем і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше, ніж  прожитковий мінімум для   працездатної особи.

Слід наголосити, що зазначені зміни узгоджуються  з вимогами пункту 50 статті 71 Закону України „Про Державний закон України на 2007 рік” щодо приведення деяких інших норм у відповідність із цим законом та зупинення на 2007 рік частини третьої статті 72 Закону „Про судоустрій України” в частині виплати народним засідателям і присяжним винагороди  у розмірі не меншому, ніж посадовий оклад судді відповідного суду, як це  було встановлено раніше.

Статтею 106  Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”  встановлено, що народних засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше, ніж прожитковий мінімум для  працездатних осіб.

В разі прийняття цього закону  не потрібно буде додатково вишукувати біля  99 мільйонів додаткових коштів для оплати народним засідателям.

Просимо врахувати також, що зміни  вносяться до Закону „Про судоустрій України”, останнє слово у тексті, які запропоновані авторами, пропущено. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Іллічу. Сідайте, будь ласка.

Член Комітету з питань правосуддя Вадим Васильович Колесніченко. Дві хвилини.

 

11:35:44

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановний Адаме Івановичу  Шановні колеги! Комітет з питань правосуддя на своєму засіданні   20 грудня минулого  року розглянув  проект Закону про внесення зміни до статті 72  Закону України „Про судоустрій України”. Комітет вважає за доцільне відмітити наступне. Законопроектом пропонується  у першому реченні частини третьої статті  72 Закону України „Про судоустрій України” слова: „посадовий оклад судді” відповідного суду замінити словами: „прожитковий мінімум для працездатної особи”.  Запропоновані зміни стосуються  оплати праці народних засідателів і присяжних за час виконання ними  обов’язків у суді.

 Враховуючи, що Законом України „Про Держбюджет України на 2007 рік”  передбачено, що винагорода народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків  у суді буде виплачуватися, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, то можна прийти до висновку, що такі зміни до Закону України „Про судоустрій України” сприятимуть значній економії коштів з Державного бюджету.   

Позиція комітету щодо загальної оцінки згаданого проекту закону не співпадає з висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, на думку якого законопроект слід відхилити. Верховний Суд України в своєму висновку не заперечує доцільність прийняття проекту закону.

Підтримуючи основу ідею законопроекту, яка спрямована на запобігання додаткових видатків з Держаного бюджету, комітет на підставі частини другої статті 109 Регламенту Верховної Ради України вважає за можливе рекомендувати Верховній раді України поданий Кабінетом Міністрів України проект закону про внесення зміни до статті 72 Закону України „Про судоустрій України” (реєстраційний номер 2552 від 15.11.06) прийняти за основу та в цілому як закон України.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Васильович. Сідайте.

Будь ласка, хто бажає взяти участь в обговоренні? Два „за”, два „проти”. Зелена „за”, червона „проти”. Прошу записатись. Так, будь ласка, тільки проти, я так зрозумів. Ляшко Олег, прошу. І за ним Ключковський. Будь ласка, Ляшко пропустіть на трибуну. А, з місця? Прошу з місця мікрофон. 

 

11:38:12

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

От представники антикризової коаліції не дають можливості парламенту розглядати вкрай необхідні законопроекти, спрямовані на упорядкування системи оплати за житлово-комунальні послуги. Зараз законопроект, який розглядається, так само спрямований проти інтересів людей: замість того, щоб піднімати посадові оклади суддів, які сьогодні становлять 300-400 гривень, натомість пропонується внести зміни до закону, щоб народний засідатель отримував, значить, прожитковий мінімум, тобто 525 гривень. 

Так де логіка? Що суддя буде отримувати менше, ніж народний засідатель?   Це те саме, що платити за житлово-комунальні  послуги у 5 разів більше, ніж вони коштують. Тому я вважаю, що ми зараз не можемо розглядати жодного законопроекту, поки не розв`яжемо питання з встановленням об`єктивних і обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, щось ви закашлялись, Олеже. Ну я вас трошки… Ви мабуть у зв`язку із ситуацією, яка виникла в залі, не почули. Про суддів не йде мова. Йде мова про народних засідателей, які прирівнюються до посадового окладу судді. Так що це не про суддів іде.

Будь ласка, Юрій Богданович Ключковський. 

 

11:39:43

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую.  Шановні колеги, я прошу звернути увагу, що дійсно йде мова не про  суддів, а про народних засідателів і можливих присяжних. Але вони на рівних правах з суддями вирішують справи, у тому числі долі людей.

Законопроект побудований на принципах  економії, задекларованої автором, а насправді приводить до  збільшення видатків з бюджету, тому що сьогодні ми маємо в судовій галузі абсурдну ситуацію, коли посадовий оклад (не зарплата, але посадовий оклад) судді 300-400 гривень. До речі, помічника  судді  520 гривень. І таким чином це все значно нижче від прожиткового мінімуму. Однак, я ще раз хочу звернути увагу, в черговий раз уряд хоче економити на правосудді, на якості правосуддя. Зниження рівня оплати народних засідателів стимулює корупцію в їх рядах, і ми дограємося до того, що вирішить питання народних засідателів на користь того, хто його більше заплатить. Тому мені здається, що замість того, щоб в такий „спосіб” (в лапках) економити кошти, потрібно підняти  оплату народного засідателя до рівня оплати судді за ті самі речі, але не до посадового окладу, а до заробітної плати судді і тоді ці особи  будуть на рівних умовах дійсно вирішувати справи і долі людей. Тому цей законопроект не тільки в першому… не то, що в цілому, в першому читанні приймати немає сенсу. Замість нього треба доручити уряду внести такий, який буде сприяти здійсненню судочинства в Україні.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Богданович. Шановні колеги,  зараз я…    якщо я скажу неправду, то я попрошу поправити мене голову судової адміністрації. Але немає таких окладів, про які ми говоримо. Оклад районного судді – три тисячі гривень, заробітна плата, заробітна плата – три тисячі гривень. Тому давайте не будемо… Я вас не згадував. Заробітна плата не менше трьох тисяч. Ну, добре, не будемо про суддів говорити, бо можна багато наговорити.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування: про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення зміни до статті 72 Закону України „Про судоустрій”, 2552. Прошу голосувати.

 

11:42:28

За-233

Прийнято.

Була пропозиція – в цілому, але є заперечення. Тому, будь ласка, закон прийнято в першому читанні, бо є заперечення.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо контролю у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки), реєстраційний номер 2447.

Доповідач – народний депутат Микола Степанович Комар. Будь ласка, підготуватися Ксенії Ляпіній.

 

11:43:00

КОМАР М.С.

Шановні колеги, щорічно в Україні виникає понад 60 тисяч надзвичайних ситуацій техногенного характеру, при яких гинуть і отримують ушкодження більше шести тисяч осіб. Державі наносяться матеріальні збитки до мільярда гривень. Серед причин виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є відсутність у державі регулювання умов проведення господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей про надзвичайні ситуації, проведення ідентифікації, декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. В Україні функціонує понад півтори тисячі об’єктів промисловості, на яких зберігається або використовується більше 300 тисяч тонн небезпечних хімічних речовин, в тому числі понад дев’ять тисяч тонн хлору, понад 200 тисяч тон аміаку та близько 100 тисяч тон інших небезпечних речовин. Усього в зонах можливого хімічного зараження від цих об’єктів мешкає понад 17 мільйонів осіб, а це складає 35% від населення України.

Проектом закону передбачається внести зміни до законодавчих актів України з метою їх узгодження з нормами Закону про правові засади цивільного захисту. Проект закону не потребує змін до законів та інших нормативно-правових актів. Реалізація положень даного законопроекту надасть можливість привести законодавчі акти України у відповідність з диною системою заходів у сфері ліквідації надзвичайних ситуацій.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Сідайте, будь ласка, Микола Степанович.

Будь ласка, Катерина Ляпіна голова підкомітету Комітету з питань промислової… З місця прошу мікрофон. Ксенія, Ксенія, вибачте, Ксенія. Це я дивлюсь на Катерину.

 

11:44:58

ЛЯПІНА К.М.

… було б запам’ятати.

Дякую. Шановні колеги, я доповідаю, що позиція комітету є наступна: підтримати за основу цей законопроект, підтримується, зокрема внесення змін в Закон „Про інвестиційну діяльність”, де підвищуються відповідальність інвестора забезпечення як раз умов техногенної безпеки.

Однак, маю довести до відома серйозні застереження і нашого комітету, і комітету з питань екологічної політики, які вони довели до відома нашого комітету. Ці застереження стосуються як раз внесення змін в статтю 9 Закону „Про ліцензування”.

Тому що, те, що пропонується зараз внести ліцензування не ліцензуванням видів діяльності. Це перелік певних робіт, які мають регулюватися або шляхом сертифікації, або шляхом отримання відповідних сертифікатів після певного, там фахового, фахової підготовки. Але жодним чином не є видом діяльності.

А Комітет з питань екологічної політики звертає нашу увагу ще й на те. що це ліцензування таким чином запропоноване, може призвести до монополізації цієї діяльності Міністерства  надзвичайних ситуацій.

Тому, маючи за необхідність прийняти цей законопроект за основу, темне менш звертаю увагу, що  ці серйозні зауваження вимагають доопрацювання законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ксенія Михайлівна.

Є бажаючі виступити? Прошу записатися, два „за”, два „проти”.

Так, будь ласка, Александровська. Мікрофон з місця увімкніть.

 

11:46:53

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Фракция коммунистов, Александровская, город Харьков.

Наша фракция будет поддерживать в первом чтении этот законопроект, и я считаю, что это правильная позиция, и вот почему. Сегодня в городах, крупных городах, очень много примеров строительства жилых сооружений зданий во дворах. Уплотненно идет застройка.

Вы знаете, возникает вообще очень серьезная обеспокоенность на счет качества этого строительства, потому что, не дай Бог, качество ненадлежащее, если нормы не соблюдены и может состояться техногенная катастрофа, то пострадают не только жильцы этого дома, но  целые микрорайоны.

Поэтому я считаю, что этот закон, который вводит определенные контрольные функции и определенным образом ужесточает контроль, его нужно поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення завершено. Будь ласка, я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін до деяких законів України щодо контролю у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, реєстраційний номер 2447.

Прошу голосувати.

 

11:48:15

За-236

Рішення прийнято.

В цілому не можна, і комітет каже, що треба доопрацювати, і науково-експертне управління. Давайте  внесемо поправки, які рекомендує комітет і наші експерти, а потім ми його приймемо як закон.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо посилення водоохоронних та ґрунтозахисних функцій), реєстраційний номер 2661.

Доповідає Ковтуненко  Олександр Володимирович – автор законопроекту. Будь ласка, підготуватися Артеменку Юрію.

 

11:48:55

КОВТУНЕНКО О.В.

Шановні голово, шановні депутати, в зв’язку з тим, що наш блок, „Блок Юлії Тимошенко” блокує сьогодні трибуну в зв’язку з не розглядом законопроекту про тарифи, прошу мій законопроект перенести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович, ми можемо перенести, але треба за це голосувати.

Тому я ставлю на голосування пропозицію автора законопроекту про перенесення його розгляду. Прошу визначатись.

 

11:49:37

За-82

Будь ласка, доповідайте.

Не підтримана ваша пропозиція.

Будь ласка, дві хвилини у вас.

 

11:49:51

КОВТУНЕНКО О.В.

Прошу поставити ще раз на голосування і прошу цей законопроект перенести на наступний …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу визначитись.

 

11:50:19

За-127

Не підтримано.

Будь ласка.

 

КОВТУНЕНКО О.В. Так, шановний голово, поки не будуть розглянуті тарифи в Україні, поки ми не захистимо громадян України, прошу мій законопроект перенести. Ще раз прошу шановних депутатів наших фракцій опозиційних, „Нашої України” і „Блоку Тимошенко”, а також Партії регіонів перенести цей законопроект і приступити до голосування закону про тарифи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович, ви можете домовитися до того, що я зараз поставлю пропозицію зняти законопроект з розгляду зовсім. Давайте не будемо жартувати. Не треба. Доповідайте, будь ласка, бо знімемо зовсім і на цій сесії ви його не розглядатимете. Якщо ви не хочете його розглядати, я можу поставити на голосування.

 

КОВТУНЕНКО О.В. Я дуже хочу, бо це дуже потрібний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О, так давайте, доповідайте. Не хочете, я надам слово представнику комітету, ми розглянемо без вашої доповіді.

 

КОВТУНЕНКО О.В. Але дерева в Україні, ліси виживуть, а за тарифи українські громадяни можуть не вижити. Тому ми хочемо поставити спочатку закон про тарифи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович, я ще раз нагадую вам і нашим слухачам.

Ми домовились про те, що Закон „Про тарифи” буде розглядатися першим о 16 годині, о 16 годині будемо розглядати Закон „Про тарифи”. Ще раз інформую вас і слухачів, є домовленість, зараз Кабінет Міністрів вступив в контакт із профільним комітетом, вони спільно будуть розглядати це питання і на 16 годину винесуть нам рішення. Я хотів би, щоб воно було узгодженим. Так, що, будь ласка, або доповідайте, або я надам слово представнику профільного комітету.

КОВТУНЕНКО О.В. Чудово, прошу надати голові. Але ще раз хочу  сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Будь ласка, Юрій Анатолійович Артеменко від комітету. Прошу. Мікрофон з місця. Прошу. Нічого.

 

11:52:12

АРТЕМЕНКО Ю.А.

Шановний Адаме Івановичу, скажіть, будь ласка, якщо автор не сказав про що, то що я можу коментувати? Тому я буду чекати поки пан Ковтуненко не доповість свій доклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я ще раз звертаюсь, Ковтуненко, буде доповідати законопроект?

 

КОВТУНЕНКО О.В. Ковтуненко буде доповідати законопроект після тарифів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію про зняття з розгляду, про зняття з розгляду питання Проект Закону про внесення змін до лісового кодексу України щодо посилення водоохоронних та ґрунтозахисних функцій, реєстраційний номер 2661. Прошу голосувати. Як такий, що доповідач відмовляється його представляти.

 

11:53:06

За-233

Рішення прийнято. Дякую вам, ви домоглись того чого хотіли.

Розглядається Проект Постанови про розроблення Загальнодержавної програми укріплення берегів поверхневих водних об'єктів і узбережжя морів та їх інженерного захисту, реєстраційний номер 2657. Доповідає член Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Кравцов Олександр Олегович. Будь ласка.

         

         

11:53:35

КРАВЦОВ О.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Проблема укріплення берегів як внутрішніх водних об’єктів, так і морського узбережжя постала як наслідок руйнації та розмивання берегів на водосховищах дніпровського каскаду  та морського узбережжя  Азовського та Чорного морів.

Протяжність берегів, що зазнають руйнівних процесів за останнє десятиліття збільшилась більше ніж у 5 разів. Найбільша активність руйнації спостерігається в Автономній Республіці Крим, Одеський, Херсонський, Миколаївський областях, та в зонах    дніпровських водосховищ.

Прибережна смуга Азовського та Чорного морів у  межах України простягається на 2900 кілометрів. Вона має виняткову рекреаційну цінність, відрізняється підвищеною щільністю населення та динамічним економічним розвитком.

Прибережна смуга внутрішніх водосховищ становить 15 тисяч кілометрів.  З них більше 3-х тисяч піддаються руйнуванню. Половина з 900 кілометрів берегозахисних споруд у межах населених пунктів потребує реконструкцій.    Зволікання із здійсненням захисних заходів по укріпленню берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів та  їх інженерного захисту  призводить до аварійного  руйнування житлових промислових споруд і  об’єктів історико-архітектурних пам’яток.   Призводять до зниження та  втрати рекреаційного потенціалу країни.

Розробка та виконання загальнодержавної програми суттєво знизить ризики надзвичайних ситуацій.

Шановні колеги, Комітет з питань екологічної   політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект постанови Верховної Ради України про розроблення Загальнодержавної програми укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів та  їх інженерного захисту, а одноголосно підтримує прийняття  такої постанови.

Прошу вас, шановні колеги, підтримати   рішення комітету. Дякую заувагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є бажаючи виступити? Прошу записатися. Сідайте, будь ласка.

Так, будь ласка, Степан Бульба, підготуватися Михайлу Чечетову.

Мікрофон з місця прошу.

 

11:55:51

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адаме Івановичу. Степан бульба фракція соціалістів.

Соціалісти будуть підтримувати розгляд цього питання, тому що воно є абсолютно нагайним, актуальним. Я можу сказати з досвіду роботи в Полтавський області. Полтавщина маючи два великих водосховища  Кременчуцьке, Дніпродзержинське,     на річці Дніпро потерпає від того, як розмиваються  підводні ерозії цих берегів. І ця проблема стала вже  справді  екологічною катастрофою особливо в районі Кременчуцькому, особливо в районі  Глобинському, де, по суті, знищується не лише берегова лінія, а є вже небезпека, тому що розмиваються колишні місця колишніх поселень, колишніх кладовищ і таке інше. І таким чином, я повторюю, що ми будемо підтримувати цю постанову, будемо підтримувати розгляд цього питання.

Я звертаюся до всіх народних депутатів, незважаючи на те, що є проблеми інші, скажімо,  ті ж комунальні тарифи, але закликаю опозицію, давайте врешті-решт  зрозуміємо, що всі питання важливі, і ми повинні   рухатися крок за кроком з тим, щоби вирішувати ці проблеми. Закликаю до цього і, повторюю, соціалісти за цю постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка,  Михайло Чечетов. Прошу  мікрофон з місця.

 

11:57:35

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів України.

 Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Постанова  передбачає доручити Кабінету Міністрів  ініціювати, розробити і подати до Верховної Ради  проект загальнодержавної програми укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів та їх інженерного захисту.

Програма повинна відображати  реальний стан справ на місцях, мати  підвищений юридичний статус  для надійного фінансового забезпечення.  Постанови є створення екологічних  та інженерно геологічних умов та зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій у межах берегових територій, забезпечення їх стабілізації шляхом впровадження комплексу  узгоджених і взаємопов’язаних природоохоронних, правових, економічних, організаційно-технічних та  інших заходів.

 Шановні народні депутати! Я пропоную підтримати цей проект постанови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Дійсно, ми постановою, ще раз нагадую, зобов’язуємо Кабінет Міністрів   розробити спеціальну державну програму, а уже у виступах і автора і у тих, хто взяв участь в обговоренні, говориться та і кожен із вас на місці знає, скільки біди ми потерпаємо від цього лиха. Тому прошу підтримати Постанову про розроблення загальнодержавної програми укріплення берегів поверхневих водних об'єктів, узбережжя морів та їх інженерного захисту (реєстраційний номер 2657). Прошу голосувати.

 

11:59:27

За-237

Прийнято.

Оголошується перерва до 13 години 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розглядається проект Закону про внесення змін до  деяких законів України (щодо зрошувальних земель). Реєстраційний номер  2508.

Доповідає  заступник міністра аграрної політики Сергій Іванович Мельник. Будь ласка, 2 хвилини. Бевзенку Валерію підготуватися.

 

МЕЛЬНИК С.І.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Актуальність прийняття проекту закону зумовлена тим, що в попередні роки в Україні було створено потужний водно-господарський меліоративний комплекс, до складу якого відноситься 2,2 мільйона гектарів зрошених земель, які є важливою складовою частиною виробничо-економічного потенціалу та національного багатства держави. Проте, можливості зрошуваних земель в останні роки використовуються далеко не в повній мірі. На сьогодні практично не функціонують півтора мільйона гектарів зрошення, з яких 800 тисяч гектарів через відсутність  дощувальних машин. При цьому державні меліоративні системи здатні забезпечувати подачу води на зрошення на площі 1,8 мільйона гектарів. Однак, реально може поливатися без суттєвих капітальних вкладень лише 943 тисячі гектарів або 43 відсотка наявних зрошувальних земель.

Закон спрямований на удосконалення фінансового забезпечення заходів  з розвитку  зрошувального землеробства, проектування будівництва, капітальний ремонт, експлуатація меліоративних систем, використання зрошувальної техніки.

Запропоновані зміни до законів України про концесії,  про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу та про меліорацію земель передбачають можливість здійснення у сфері меліорації земель господарської діяльності …… концесії, що дозволить залучити в дану сферу додаткові джерела фінансування, а також забезпечують державну підтримку розвитку виробництва  та оновлення парку дощувальної техніки. Кріт того, виконання завдань Закону України  дасть  змогу ефективного функціонування всієї інженерної інфраструктури меліоративного  комплексу, гарантовано збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, поліпшити економічно-фінансові …..сільгосппідприємств, створити додаткові робочі місця, а також посилити майнові відповідальність  за меліоративні фонди.

Прошу народних депутатів України підтримати проект закону.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Іванович. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики, земельних відносин Валерій Федорович Бевзенко.

 

12:32:06

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 12 грудня 2006 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо зрошувальних земель, яким пропонується внести зміни до законів України: „Про концесії”, „Про меліорацію земель”, „Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу”.

Запропоновані зміни дозволять розширити сферу впливу законів, удосконалять відносини в галузі зрошувального землеробства, забезпечать залучення додаткових джерел фінансування для будівництва, реконструкції та експлуатації зрошувальних систем.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу. З огляду на вищевикладене, пропонуємо Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Прошу записатися.

Так, будь ласка, Михайло Чечетов з місця. Баранівському підготуватися.

 

12:33:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, законопроект спрямований на встановлення механізмів залучення додаткових джерел фінансування для забезпечення будівництва, реконструкції та експлуатації зрошувальних систем, доступу інвесторам до активної господарської діяльності на умовах концесії в сфері водної меліорації земель.

Пропонується включити зрошувальну та поливну техніку до переліку техніки, обладнання для агропромислового комплексу з метою створення умов для державної підтримки вирішення проблем компенсації вартості цієї групи техніки для сільгосптоваровиробників.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує за результатами розгляду в першому читанні законопроект взяти за основу.

Фракція Партії регіонів підтримує цей законопроект і пропонує підтримати  всім депутатам його в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

Будь ласка, Олександр Баранівський, фракція соціалістів. Мікрофон, з місця.

 

12:34:38

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

На мій погляд, шановні колеги, якщо ми закон приймемо в такому вигляді, як він є, то він може ще більше погіршити ситуацію з використанням меліорованих земель, ніж вона є сьогодні. Правильно в справі наведені відповідні цифри, скільки  ми втратили меліорованих земель. І треба глянути в корінь, чому ми їх втратили.

Внутри господарські мережі знищені, значна частина труб викопана, розпродана, а частина, дещо залишилося. Що нам працює, нам пропонує даний законопроект? Передати всю систему в концесію, чи, скажімо, в оренду. Це означає, що будуть передані магістральні трубопроводи, канали і тоді від однієї людини певної бізнес-структури, яка візьме в концесію даний об’єкт, буде залежати, чи цілий регіон зможе отримати воду, чи не зможе.

А ця вода, скажімо, в Криму використовується не тільки для поливу, а вона  ще використовується як питна вода.

Тому, на мій погляд, цей закон можна приймати в першому читанні, при умові, що до другого читання будуть внесені в нього суттєві поправки. А саме, що магістральні трубопроводи, канали, споруди, все таке інше заборона буде на його передачу в оренду, чи концесію, а можна буде лише віддавати внутрі господарські ті, чи інші системи. Тобто вони стоять сьогодні на балансі в сільської ради і сільська рада буде вирішувати, що з ними робити, тільки в такому плані.

І ще одне, тут звинувачували, що представники коаліції блокують трибуну, я хотів би пояснити нашим телеглядачам і слухачам, що це не блокування трибуни. Блокування тоді йде трибуни, коли не дають можливості розглядати ті, чи інші закони. А сьогодні йде захист трибуни, захист трибуни від тих, які хочуть  заблокувати роботу Верховної Ради  і щоб не приймалися ті закони, які вкрай необхідні  людям.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не захист, не блокування, це  спортивна розминка. Обговорення питання завершено. Я ставлю на  голосування про прийняття за основу  в першому читанні проекту Закону „Про внесення змін до деяких Законі в України щодо зрошувальних земель”, реєстраційний номер 2508. Прошу голосувати.

 

12:37:15

За-221

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів…  Ну, зрозуміло.

Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу голосувати. Голосуємо.

 

12:37:46

За-225

Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 18 Закону України "Про оцінку земель", реєстраційний номер 2509.

Голова Державного комітету земельних ресурсів Микола Якович Сидоренко, будь ласка. Бевзенко  підготуватися.

 

СИДОРЕНКО М.Я.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати України!

Проект Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України "Про оцінку земель” розроблено Державним комітетом  України по земельним ресурсам на виконання доручення Кабінету  Міністрів.

Розробка цього законопроекту направлена на підвищення ефективності державного регулювання відносин, пов’язаних із процесом оцінки земель. Основні положення проекту акту стосуються внесення зміни до статті 18 щодо встановлення терміну  проведення нормативної  грошової оцінки земель населених пунктів. Діючою частиною встановлено, що нормативно-грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше, як  один раз в 5-7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше, ніж один раз в 7-10 років.

В останні роки у зв'язку із збільшенням інвестицій у розвиток міст збільшуються витрати на освоєння та облаштування інженерної  інфраструктури таких міст. Тому діюча нормативна грошова оцінка населених пунктів перестає відповідати нормам і вимогам економічного регулювання земельних відносин.

Прийняття цього закону пов’язано з процесом оцінки земель, врегулює питання встановлення періодичності. Цей закон встановлює нижню межу не рідше, він записує, а частіше дає право, якщо є потреба, проводити частіше.

Законопроект прийшов всю процедуру погоджень і може, на наш погляд, бути прийнятий як закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Валерій Федорович Бевзенко, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики, земельних відносин.

 

12:40:15

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин 12 грудня 2006 року розглянув зазначений законопроект, який передбачає встановлення терміну проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів не рідше, ніж 1 раз в 5-7 років. В старій редакції цей термін складав 7-10 років.

Комітет в цілому підтримує пропозицію Кабінету Міністрів України, оскільки зміна цільового та функціонального використання земель в межах населених пунктів відбувається інтенсивніше, ніж за межами населених пунктів. І проведення нормативної грошової оцінки в більш стислі терміни буде впливати на те, що юридичні і фізичні особи будуть сплачувати реальний розмір земельного податку.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує прийняти законопроект за основу. Комітет з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства пропонує прийняти його за основу та в цілому як закон. Враховуючи викладене, пропонуємо прийняти законопроект за основу та в цілому як закон. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Прошу записатись.

Олександр Баранівський. Мікрофон з місця. Прошу.

 

12:41:50

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, ми з вами є свідками того як  на протязі останніх, я б сказав би даже, 5 років різко помінялися ціни на землю, в першу чергу це стосувалося земель, які знаходилися в зоні населених пунктів, скажімо, таких як обласних центрів, міста Києва, в Криму. Сьогодні тенденція така ж йде до інших великих міст та вже і до райцентрів. І та ціна, яка є сьогодні, вона не відповідає тому скільки, за скільки ця земля повинна бути куплена. І звичайно відсутність цього закону, а, на мій погляд, цей закон робить більш жорстким підхід в оцінки землі, дає можливість певним шулерам захвачувати величезні ділянки землі на перспективу. Тобто він не купує землю, щоб використати її сьогодні в тих чи інших цілях, а він скуповує великі масиви земель, враховуючи те, що є надзвичайно низька ціна з розрахунку на те, що вона подорожчає, вона точно буде дорожчатиме, і він зможе її перепродавати і вести так свій бізнес. Тому цей закон надзвичайно своєчасний, я думаю, що треба було б його сьогодні проголосувати в першому читанні і як закон в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту Закону  про внесення зміни до статті 18 Закону України „про оцінку земель”, реєстраційний номер 2509. Прошу голосувати.

 

12:43:43

За-258

Прийнято.

Шановні колеги, була пропозиція. Зараз, почекайте, будь ласка. Тут у висновках Головного науково-експертного управління написано так: „Проектом передбачається уточнення, реалізація цієї пропозиції дозволить більш чіткіше врегулювати відповідне питання”. Ніяких зауважень немає і пропозицій, але написано: „За результатами може бути взятий за основу”. Так. Колега, я вам нагадую,  грип зараз дуже прогресує. Не відкривайте широко рот, бо мікроби можуть залетіти.

Розглядається проект Закону про внесення  змін до Закону України „Про  пестициди  і  агрохімікати”. Реєстраційний номер 2578.

Перший заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Куруленко Святослав Сергійович, будь ласка. Рижаку підготуватися.

 

КУРУЛЕНКО С.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей як 1-ї та 7-ї Закону   України „Про пестициди і агрохімікати” щодо розкриття  терміну „матеріали  досьє” та про десятирічний термін захисту  інформації, що не підлягає розголошенню в разі реєстрації пестицидів і агрохімікатів.

Протягом зазначеного терміну жоден інший заявник не матиме право посилатися на матеріали документів досьє, що подавалось першим заявником-власниками в разі реєстрації пестицидів і агрохімікатів, крім випадків, коли таке право  було в законному порядку надане іншому заявнику.

Поданим законопроектом пропонується частину четверту статті 7 Закону України „Про пестициди і  агрохімікати” викласти  в редакції, а саме: „в разі державної реєстрація пестицидів чи агрохімікатів в Україні забороняється на період 10 років з дати реєстрації використовувати  без дозволу власників матеріали досьє щодо безпечного застосування пестицидів чи агрохімікатів для реєстрації інших  препаративних форм препаратів”.

 У запропонованій редакції щодо дозволу матеріали досьє  вживається більш вдалий термін „власник”, аніж  раніше прийнятий законом „суб’єкт господарювання”.

Крім цього, вноситься доповнення до статті 1-ї Закону України „Про пестициди і агрохімікати”, яким дається визначення терміну „матеріали досьє”, що стосуються фізико-хімічних, токсикологічних, біологічних та інших  науково-технічних даних досліджень щодо безпечності пестициду чи агрохімікату для людини та навколишнього природного середовища.

Прийняття зазначеного Закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Закон має забезпечити виконання норм міжнародних угод щодо нерозголошення інформації як складової захисту прав інтелектуальної власності під час реєстрації пестицидів і агрохімікатів.

Прошу народних депутатів підтримати поданий проект Закону  України і про внесення змін до Закону України „Про пестициди  та агрохімікати” і прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка,  від комітету, прошу.

 

12:47:16

ЯДУХА В.С.

Василь Ядуха, фракція Партії  регіонів.

Запропонована Кабінетом Міністрів  редакція  змін до статті 1 та 7 Закону України „Про пестициди та агрохімікати” має якісні відмінності  від прийнятого Верховною Радою України проекту 2393 внесеного Президентом.

Слід звернути увагу на   три наступні моменти.

Зміни передбачається внести до статті  1 Закону України „Про пестициди і агрохімікати”, що покликані додати у законодавчо визначений термін матеріалів  (досьє) щодо безпечного застосування пестициду або агрохімікату. Включення даного терміну є  необхідним для правильного застосування норм закону в цілому.

Друге. Передбачається можливість використання матеріалів щодо безпечного застосування у випадку надання дозволу власником, а не  суб’єктом господарювання, як передбачалося прийнятим раніше проектом  номер 2393. Тільки у випадку застосування терміну  „власник” можна досягнути   першочергової мети, якою  є захист права інтелектуальної власності, що  одночасно є пріоритетною вимогою СОТ в даній сфері правовідносин. Тим  більше, що у запропонованій Кабінетом Міністрів  України редакції вживається  більш ширший термін „власник щодо дозволу”, а ніж  у проголосованому у попередньому проекті  „суб’єкт господарювання”.

Третє. Доповнення статті 7 фразою „для реєстрації інших препаративних форм  препаратів” конкретизує характер заборони: „протягом 10 років використовувати без дозволу власника досьє”.

Законопроектом запропоновано такий текст: „Для реєстрації інших препаративних форм препаратів”. Без даного доповнення положення статті 7 грубо порушує конституційне право громадян на вільний доступ до інформації про стан  довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту  (частина друга стаття 50 Конституції України).

Висновок Науково-експертного управління Верховної Ради   України позитивний. Комітет аграрної політики, земельних відносин розглянув ці питання і пропонує прийняти даний проект  за основу і в цілому, як закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Якщо є, запишіться.

Я зрозумів, що немає.

Тоді ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про пестициди і агрохімікати” (реєстраційний номер 2578).

 

12:50:05

За-208

Можливо, направимо на доопрацювання? Я вношу… Можна повернутися, але не повернемось. Добре. Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу голосувати. Повернутись до переголосування.

 

12:50:36

За-93

Вірте Головуючому, він інколи бачить ситуацію. Не повернулися.

Я вношу пропозицію направити законопроект на доопрацювання. Прошу підтримати. 

 

12:51:00

За-232

Рішення прийнято. Закон направляється на доопрацювання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" (щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), реєстраційний номер 2463.

Доповідає міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович. Підготуватись Беспалому, будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України! Даний проект закону вноситься в зв'язку з тим, що Верховна Рада України ухвалила закон про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини. Рішення Європейського суду з прав людини є  обов'язковими для виконання Україною.

Врегульовуючи це питання,  закон визначив, яким чином Україна має виконувати рішення Європейського суду з прав людини.  

Але у нас залишилась колізія, коли виконання рішення з прав людини, яке може бути винесено стосовно невиконання рішень національних судів України не може бути причиною для того, щоб закрити виконавче провадження по рішенню національних судів. Щоб привести у відповідність 2 закони, які сьогодні є чинними в Україні, про виконавче провадження і про виконання рішень Європейського суду з прав людини пропонується внести уточнення, відповідно до якого виконання Європейського  суду з прав людини буде підставою для закриття провадження по рішенню національних судів, якщо це рішення випливало з тих проблем, які виникли в національних судах України. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Володимирович.  Сідайте, будь ласка. Беспалий Борис, прошу від комітету.

 

12:52:47

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, Комітет з питань  правової політики розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" за реєстраційним номером 2463, внесеним Кабінетом Міністрів  України.

Проектом передбачається закриття виконавчого провадження, яке здійснюється за рішенням українського суду, якщо це  рішення фактично виконане під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Фактично законопроект зводиться до викладення в уточненій редакції назви Закону України про виконання рішень та застосування практики  Європейського суду з прав людини.

До комітету, крім висновків нашого Головного  науково-експертного управління, надійшов також  висновок із Інституту держави і права, теж позитивний, за який ми вдячні експертам.

Зауваження  науково-експертного управління є таким. Цитую для протоколу: новий пункт 12 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" після сіл „фактично виконати” доповнити словами „відповідно до пункту 8 частини 1 цієї статті.

З урахуванням цих обставин і враховуючи обсяг законопроекту і те, що комітет рекомендує врахувати цю пропозицію Головного  науково-експертного управління рішенням комітету є в    тому, що даний проект можна приймати в першому читанні і в цілому. Таким є рішення комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Якович. Сідайте.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає? Немає. Добре.

Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, я поставлю пропозицію профільного комітету, щоб з урахуванням того, що говориться в пропозиції Науково-експертного управління, прийняти цей закон в цілому як закон, з урахуванням пропозицій, з доповненням: посилання на статтю номер вісім чи яку там. Міністерство не заперечує? Добре.

Ставлю на голосування: про прийняття в цілому як закону Закону про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” (щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини). Реєстраційний номер 2463. Голосуємо в цілому як закон.

 

12:55:30

За-251

Закон прийнято. Дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" , реєстраційний номер 2556.

Доповідає заступник міністра транспорту та зв’язку Сергієнко Леонід Григорович. Підготуватися Ксенії Ляпіній. Будь ласка.

 

СЕРГІЄНКО Л.Г.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” розроблений на виконання пункту три розділу чотири „Прикінцеві положення” Закону України „Про автомобільний транспорт”. Законом передбачено визначити, що ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюється відповідно до вимог цього закону та з урахуванням особливостей, зазначених Законом „Про автомобільний транспорт”.

Зміни до Закону України  „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” передбачають встановлення єдиного виду ліцензування у сфері автомобільних перевезень, надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, який включає в себе ліцензування таких видів робіт, як внутрішні а міжнародні перевезення автобусами, таксі, вантажними та легковими автомобілями. Разом з тим, із закону України про ліцензування певних видів господарської діяльності виключаються діючі раніше  види господарської діяльності в сфері автотранспорту, надання послуг з перевезення пасажирів і авто…, і вантажів автомобільним транспортом загального користування, крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі та  надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Тобто сьогодні по закону про автомобільний транспорт єсть єдина  норма і єдине поняття – автомобільний транспорт, а раніше це був транспорт загального користування, який розбивався на дві дії. Тобто ми приводимо  законодавство у відповідність двом законам.

Також в статті 9 в законі про автомобільний транспорт введена нова норма, яка передбачає забезпечення допуску автомобільних перевізників до перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основні шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам ліцензійних умов. Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.

 

СЕРГІЄНКО Л.Г.   …його розташування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СЕРГІЄНКО Л.Г.   Враховуючи зазначене, просимо проект Закону „Про внесення змін до Закону  ліцензування певних видів  господарської діяльності” прийняти в редакції, запропонованій Кабінетом Міністрів. Закон був погоджений Антимонопольним комітетом, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України. Реалізація проекту закону не передбачає додаткових матеріальних та інших витрат.

Також головне Науково-експертне управління Верховної Ради в послідній редакції 16.03. погодили, що орган ліцензування може здійснювати перевірку заявника, щодо підтвердження його відповідності вимогам ліцензування, якщо це передбачено спеціальним законом, що врегульовує відносини у певній сфері господарської діяльності.

Що ми і просимо в цьому законі. Тому прошу прийняти в першому читанні і в цілому, як погоджений з усіма заінтересованими відомствами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ксені Ляпіна – голова підкомітету Комітету з  питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, з місця мікрофон. Прошу. Леонід Григорович, сідайте, будь ласка.

 

12:59:17

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, думка комітету наступна: ми підтримуємо прийняття цього закону за основу. І дійсно, об’єднання двох сьогодні різних видів діяльності, що ліцензуються, а саме перевезення автомобілів, перевезення вантажів, пасажирів автомобільним транспортом і окремо перевезення на таксі варто об’єднати. Це, дійсно, буде відповідати закону про автомобільний транспорт.

Однак, ми висловлюємо застереження, які висловило і Науково-експертне управління. На думку науково-експертного управління, до якої ми приєднуємося, немає ніякої потреби вносити в другу статтю закону про ліцензування уточнення, яке тільки що цитував представник міністерства, тому що науково-експертне управління наголошує на тому, що Закон про ліцензування дозволяє і сьогодні, зокрема, і стаття 11 це передбачає, що в спеціальних законах можуть бути визначені особливості здійснення ліцензування того чи іншого виду діяльності, що зараз і діється в законі про автомобільний транспорт.

Таким чином,  науково-експертне управління робить логічний висновок, що сьогодні немає ніяких протиріч між Законом про ліцензування і Законом про автомобільний транспорт щодо статті другої. Тому статтю 2 немає ніякої необхідності.

І ще одне дуже суттєве зауваження науково-експертного управління, на якому наголошує комітет: необхідно додати статтю, яка передбачить, яким чином буде використано вже видані ліцензії. Підприємці отримали ліцензії на два різних види. Зараз види об’єднуються. Ми маємо чітко передбачити, що ліцензії діють до закінчення строку їх дій на оцей новий вид діяльності.

Тому ми пропонуємо виключно за основу, і дати нам можливість врахувати ці зауваження до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є бажаючі взяти участь у обговоренні? Якщо є, запишіться.

Будь ласка, Олександр Баранівський, мікрофон з місця.

 

13:01:40

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адам Іванович.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Я хотів би з даного законопроекту зробити, ну, слідуюче зауваження. Тут уже колега Ляпіна говорила, вона по суті сказала те, що і я хотів сказати. Справа в тому, що дійсно прийняти його можна в першому читанні, врахувавши ті поправки, які сьогодні вносяться. Але є ще друга сторона. Справа в тому, що ліцензію отримують, а потім перевіряють виконання ліцензійних умов. Я думаю, дуже правильно в законі записано, що спочатку, перед тим як отримати ліцензію, потрібно виконати ліцензійні умови или той, хто видає ліцензію, повинен їх чітко перевірити, а після того надавати ліцензію, а не навпаки, коли надана ліцензія, а потім попробуй її забери. Ви знаєте як це робиться, з якими складностями.

І ще одне. Я хотів би побажати Міністерству транспорту і зв’язків, коли вони будуть виробляти ліцензійні умови, і це особливо стосується сільської місцевості для перевізників пасажирів, щоб вони обов’язково на ті маршрути, які є досить високоприбуткові, які, так скажімо, на яких є висока конкуренція, щоб до цих маршрутів обов’язково підключалися села, населені пункти, які не є високоприбутковими, туди ніхто не хоче їхати, а там проживають наші люди. Тому виписавши в умовах рейси, відповідні маршрути вигідні, високо економічно рентабельні і ті села, які сьогодні не є економічно рентабельні, ми могли б більш повноцінно забезпечити наше населення у якісному перевезенні їх в ті чи інші регіони. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні закону про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, реєстраційний номер 2556. Прошу голосувати.

 

13:03:53

За-244

Рішення прийнято.

Я просив би профільний комітет звернути увагу на ті пропозиції, які вони ще висловлювали, підготувати до другого читання.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до статті 198 Цивільного кодексу України  (щодо виконання за цінним папером).

Реєстраційний номер 2221.

Доповідає Семинога Анатолій Іванович. Будь ласка, від комітету Зваричу підготуватися. З місця, мікрофон прошу.

 

13:04:33

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я переконаний, що немає сьогодні більш нагальної проблеми ніж прийняття тих соціальних законопроектів, які запропонувала сьогодні опозиція, решта законопроектів можуть почекати. Тому я пропоную, у зв’язку з тим, що Верховна Рада не здатна прийняти соціальні закони, перенести розгляд мого закону на більш пізній термін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович, одне одному не заважає, ми ж приймаємо закони до 16, о 16 годині ми домовились, що будемо розглядати ті закони, про які ми говорили. Я можу поставити вашу пропозицію на голосування, але боюсь, щоб не було так як із попереднім законом. Наполягаєте, добре. Хто за те, щоб перенести розгляд питання, прошу визначатись.

 

13:05:34

За-39

Не перенесено.

Будете доповідати, Анатолій Іванович?

Хто за те, щоб зняти з розгляду на цій сесії проект Закону про внесення змін до статті 198 Цивільного кодексу України, реєстраційний номер 2221, прошу голосувати. За перенести 39 проголосувало.

 

13:06:06

За-238

Закон знімається з розгляду на цій сесії.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, реєстраційний номер 2566.

Доповідає народний депутат Портнов Андрій Володимирович, співдоповідь Дмитро Притика. Будь ласка, Портному. Немає Портнова.

Будь ласка, Дмитро Микитович Притика - заступник голови Комітету з питань правосуддя. Прошу.

         

13:06:46

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати, при розробці законопроекту номер 2566 про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України авторами враховувались особливості господарського   судочинства, які полягають у необхідності швидкого та ефективного  захисту прав та  законних інтересів суб’єктів господарювання та  держави.

Оскільки рішення господарських судів безпосередньо впливають  на наповнення Державного бюджету, фінансовий стан суб’єктів господарювання та зростання економіки держави.

Законопроект спрямований на  вдосконалення існуючого порядку касаційного  оскарження судових рішень, на проведення уніфікації з цих питань з відповідними нормами цивільного  і адміністративного судочинства.

Зокрема встановлюється обов’язковий порядок апеляційного оскарження судового рішення, а також  порядок перегляду  Верховним Судом України судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами.

На сьогодні, практично,  всі рішення  Вищого господарського суду України, в тому числі і ухвали на відміну від рішень  адміністративних та цивільних судів переглядаються Верховним Судом України в  порядку повторних касацій, що вкрай негативно впливає на  діяльність суб’єктів господарювання.

На цей аномальний  порядок перегляду рішень Вищого господарського суду вказували неодноразово експерти Ради Європи, провідні науковці та правознавці України. Крім того, є конкретні рішення Європейського суду  з прав людини, в яких висловлено негативне  ставлення  Європейського суду до такого порядку.

В зв’язку з цим пропонується внести зміни та доповнення до  статей 91, 107, 111 Господарського процесуального кодексу України. Законопроект підтриманий Науково-експортним управлінням, Інститутом законодавства Верховної Ради України, Міністерством юстиції України, а також Комітетом з питань правосуддя.

Прошу підтримати та прийняти його в першому читанні.

Дякую заувагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є бажаючи взяти участь в обговорення? Прошу записатися.

Суб’єкт законодавчої ініціативи тільки що доповідав. Притика є одним з авторів цього законопроекту.  Там записаний Портнов, але  й Притика також один  з авторів  законопроекту.  Тут ми нічого не порушуємо.

Будь ласка, Воропаєв,  підготуватися Удовенко.

З місця будете? Прошу мікрофон з місця Воропаєв.

 

13:09:11

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я хотел бы обратить внимание всех присутствующих на этот законопроект, потому что считаю, что он очень важный.  В настоящее время существует  две ветви нашей судебной власти:  первая ветвь – общегражданские дела и вторая ветвь – хозяйственные суды. Так вот мы, буквально, недавно рассматривали по инициативе Верховного суда предложения в связи с загруженностью, перегруженностью Верховного суда Украины, о том, чтобы кассационные жалобы, которые   должен рассмотреть по закону Верховный суд Украины рассматривал не Верховный суд, а апелляционные суди на местах его.

По данному  законопроекту у нас устраняется противоречие, которое существует сейчас в законодательстве, когда массу хозяйственных споров Верховный суд перегруженный наш должен снова пересматривать, а оставлять Верховному суду только наиболее важные, по наиболее основным  основаниям пересмотр этих дел.  Это первое.

И второе.  Буду голосовать за этот законопроект также еще и потому, что   только один в нашей  системе судебной – это именно хозяйственный суд, и разрешено передать давать кассационную жалобу в Высший хозяйственный суд без рассмотрения ее апелляционным судом. До в истории этого государства никогда такого не было, чтобы   игнорировался апелляционный суд на местах.

Поэтому я буду голосовать за  этот  законопроект и призываю  вас также проголосовать за него.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Геннадій Йосипович Удовенко, мікрофон.

 

13:10:40

УДОВЕНКО Г.Й.

Дякую.  Прошу слово передати Олегу Ляшку. Я вже йому свої тези віддав. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Ляшко має 4 хвилини, я так зрозумів.  Будь ласка, 4 хвилини, Ляшко Олег.

 

13:10:54

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.

Звичайно,  питання, з якого наша фракція сьогодні блокує трибуну, надзвичайно важливе, і ми будемо стояти у ньому до кінця. Але питання забезпечення права громадян на правосуддя справедливе не менше важливе, і за ці права громадян Блок Тимошенко  так само стоятиме до кінця.

Так от, законопроект, який   зараз розглядається, обмежує права громадян на   касаційне оскарження судових рішень  у господарських справах. Адже автори законопроекту пропонують, що право на  касаційне оскарження виникає лише після перегляду рішення суду  в апеляційному порядку. Тобто не подав апеляції – значить, не маєш права і оскаржувати в касаційному порядку. Але ж тут половина в Верховній Раді юристів, і вони знають, що апеляцію можна з одних мотивів подавати, касацію можна з інших мотивів подавати. Тому ця пропозиція, і як підкреслюється у висновку науково-експертного управління і у зверненні Верховного Суду України до парламентського комітету, протирічить статті 129 Конституції України і статті 22 Конституції України, адже обмеження права на касаційне оскарження рішень – це обмежує права учасників судового процесу.

Я не думаю, що це буде правильно, зважаючи, що у нас відсутня певність у законності багатьох судових рішень. Тому переконати суспільство у справедливості обмеження касації дуже важко. Це навпаки лише посилить недовіру до суду, до законодавця і до держави загалом.

Треба сказати, о запропонований законопроект має на меті усунути можливість оскарження постанов і ухвал Вищого господарського суду. Мотивування цих пропозицій, наявність гострих проблем із розглядом касаційних скарг на постанови Вищого господарського суду насправді, як на мене, носять не зовсім обґрунтований характер. От така статистика.

Із часу приведення закону про судоустрій у відповідності до вимог Конституції Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України за касаційними скаргами на постанови та ухвали Вищого господарського суду розглянуто майже 24 тис. справ. Із них порушено касаційне провадження у 2150 справах. За результатами розгляду скасовано 1840 судових рішень Вищого господарського суду з мотивів неправильного застосування законодавства, 440 випадках встановлено факти скасування Вищим господарським судом законних рішень судів першої чи апеляційної інстанції.

Отже, насправді проблемою є досить поширена практика нехтування Вищим господарським судом України прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. За таких обставин зазначений законопроект потребує              надзвичайно суттєвого доопрацювання у зв`язку з цим і пропонуємо відправити  його на доопрацювання, а не приймати у Верховній Раді  рішення, які обмежують законні права громадян України чи то в питанні сплати тарифів, чи у питанні судового  захисту. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Ви все правильно говорили, хоча кажуть спеціалісти, трошки не по цьому закону. Так обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Реєстраційний номер 2566.

Прошу голосувати.  

 

13:15:05

За-244

Закон прийнятий у першому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо міноритарних акціонерів). Реєстраційний номер 2030. Автор ініціативи - Тимошенко Юлія Володимирівна.

Немає. Так, і тут вона одна. Автор… ну давайте тоді заслухаємо голову підкомітету Комітету з питань економічної політики Воропаєва Юрія Миколайовича. Будь ласка.

 

13:15:53

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Комитет  Верховной Рады Украины по вопросам экономической политике рассмотрел данный законопроект на своем заседании 15 ноября и рекомендует Верховной Раде отправить его на доопрацювання вот по каким причинам.

Причина первая. Данный законопроект предусматривает существование на жизнь только акционерных обществ открытого типа, не предусматривает существование обществ акционерных закрытого типа и при этом ничего не регулирует  каким образом с ними поступать. Они-то есть, они существуют в жизни, а закон ничего не говорит о том, что а что же с ними делать.

Вопрос второй по каким причинам также мы не можем согласиться с принятием этого законопроекта.  Право преимущественной покупки, которая в настоящее время существует как в открытом акционерном  обществе, так и в закрытом акционерном обществе, имеется право преимущественной покупки акций первичной эмиссии. А нам в данном случае предлагается полностью устранить и все акции продавать только через фондовую биржу.

Следующий момент – это обязательность решений комитета миноритарных акционеров, которое предусмотрено в статье 26.1 данного законопроекта. О чем идет речь? Предполагается, что миноритарным акционером является лицо, владеющее хотя бы одной акцией. То есть два лица, владеющие по одной акции, могут создать комитет свой, и решения этого комитета является обязательными для органов государственного управления, для акционерных обществ, для органов управления акционерных обществ, что, с моей точки зрения, с точки зрения комитета, как бы очень проблематично и требует очень внимательного и тщательного рассмотрения, и доработки данная норма, чтобы она не привела к тому, что многие рейдеры будут использовать ее для захвата общества путем покупки всего одной – двух акций.

Следующий момент. Предполагается создание в данном законопроекте объединений миноритарных акционеров. И предполагается, что эти объединения и будут решать все корпоративные споры, что также проблематично.

Учитывая все это, комитет предлагает отправить его на доработку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Прошу записатися. Я бачу руки, але не бачу запису. Ще раз проведіть, будь ласка, запис. Хто за – зелену, хто проти – червону кнопку.

Так, будь ласка, Чечетов Михайло Васильович, прошу. Садовому підготуватися. Мікрофон з місця, Чечетов.

 

13:18:47

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, проектом пропонується відмовитися від поділу акціонерних товариств на закриті та відкриті, надаючи при цьому акціонерам право відчужувати належні їм  акції без згоди товариства та інших акціонерів. Не заперечуючи проти надання права акціонерам щодо вільного розпорядження своєю власністю, у той же час звертаємо увагу на наступне. Поділ акціонерних товариств на закриті та відкриті є не тільки питання доцільності, але й умовою існування таких товариств. Вибираючи ту, чи іншу форму – закриту, чи відкриту, а неї погоджувалися учасники та акціонери. Таким чином, примусове відкриття закритих акціонерних товариств, на наш погляд, суперечитиме  статуту діяльності закритих товариств, що матиме наслідком їхню перереєстрацію з відповідним невизначеним статусом акцій та прав акціонерів.

Тому вважаємо, що дані положення проекту, навряд чи можна назвати такими, що спрямовані на захист прав міноритарних акціонерів. Звертаємо увагу також на положення проекту, за якими передбачені обов’язки вступ акціонерів до всеукраїнського об’єднання міноритарних акціонерів. Відповідно до 36 статті Конституції України, ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян.

Також звертаємо увагу на пропозицію щодо спрямування не менше як 15% чистого прибутку товариства на виплату дивідендів акціонерам. Не заперечуючи з приватної точки зору, щодо такої новації, необхідно зауважити, що в даному випадку мова йде про втручання держави у повноваження власника, щодо розподілу прибутку, що матиме наслідком, зокрема, ускладнення модернізації виробництва.

Пропоную відхилити цей законопроект. Це позиція фракції Партії регіонів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Садовий, фракція соціалістів. Мікрофон з місця.

 

13:20:40

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України. Сама ідея, безумовно, закону позитивна, але його необхідно відправити на доопрацювання у зв’язку із тим, що він у сирому такому плані, ракурсі поданий і підготовлений.

Но єсть акціонерні товариства, здійснена приватизація. А що стосується відшкодування заощаджень, а за рахунок тих заощаджень і будувалися ті підприємства, які, про які зараз мова іде. Так от, коли ми у законах почнемо вже писати про те, що той чи інший відсоток, від тих, чи інших акціонерних товариств, які приватизовані, буде повертатися на заощадження. Якщо ми так часто і гучно говоримо про соціальний захист населення, то необхідно говорити і про цю частину. Ця частина зовсім не включена і не відображена у цьому законопроекті.

Наступне, є декілька таких моментів, які потрібно уточнювати і чітко записувати. Це стосується того, що  законопроект не містить чітких формулювань, я тому можуть тлумачитися неоднозначно. До чиста таких положень можна віднести, наприклад, зміну до частини першої статті 32 Закону України "Про господарські товариства”, яким передбачення, що у разі придбання особою або разом з іншими особами більше, ніж 90% акцій, кожен акціонер має право запропонувати свої акції протягом дев’яноста днів. Від якого терміну треба 90 днів рахувати – не зрозуміло. Раз.

Наступне, яка сама особа і з яким особами? Тому треба ще попрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію… зараз, почекайте, я подивлюся, який проект постанови у автора ініціативи чи є. Ну, є.

Тобто в такому порядку поставлю: спочатку я пропозицію автора поставлю на голосування, де пропонується прийняти це закон за основу.

Прошу визначатися.

 

13:23:43

За-92

Не прийнято.

Було рішення, пропозиція профільного комітету повернути законопроект суб’єкту права законодавчої на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

13:24:14

За-108

Шановні колеги, а чому ж сам комітет не голосує, який прийняв це рішення, щоб направити на доопрацювання? Не хочуть? Ясно.

Шановні колеги, нам треба включити до порядку денного, до порядку денного закон за номером 3100. Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення правил радіаційної безпеки.

Вчора на Погоджувальній раді ми дійшли згоди, що треба розглянути цей закон. Мова йде про те, що дуже багато зловживань із тим майном, яке залишилось в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. І мало того, що вивозять звідти незаконно металобрухт, а й переробляють його і відповідно несуть загрозу життю людей. Тому я прошу підтримати про включення до порядку денного законопроекту 3100 „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення правил радіаційної безпеки”.

Прошу проголосувати. Включення до порядку денного.

 

13:25:52

За-234

Включено.

І ми їх розглянемо так підряд, бо там є подібний законопроект, правда дещо з іншої галузі, по Службі безпеки.

Я прошу доповісти міністра Кабінету Міністрів Івана Івановича Ткаленка, будь ласка. Підготуватись Сінченку.

 

ТКАЛЕНКО І.І.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, сьогодні вам пропонується до розгляду законопроект  України про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За порушення вимог режиму радіаційної безпеки передбачено адміністративну відповідальність, а кримінальна відповідальність передбачається лише за порушення на виробництві правил ядерної та радіаційної безпеки і незаконне поводження з радіоактивними матеріалами.

Однак, останнім часом у зоні відчуження і в зоні безумовного відселення почастішали випадки проникнення в цю зону без відповідного дозволу осіб з метою вивезення чи незаконного винесення з неї матеріалу, устаткування, металолому. Однією з причин цього явища є м’якість покарання за вчинення вище сказаних протиправних дій.

На сьогодні відносини в даній сфері регулюються статтею 12 Закону України „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” статтею 46 прим. Кодексу України про адміністративні порушення і статтею 265 Кримінального кодексу України.

З метою посилення відповідальності за порушення правил ядерної безпеки, радіаційної безпеки Міністерством і, в даному випадку, Кабінетом Міністрів розроблено Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення і Кримінального кодексу щодо відповідальності за порушення правил радіаційної безпеки.

Шановні народні депутати, від вас сьогодні буде залежить чи буде по Україні розходиться і дальнійший цей радіаційний бруд у вигляді металолому і особливо деревини. Сьогодні дуже багато відбувається, що в лісах вирізається і потім по всій Україні розходиться як вироби із металу і як вироби із деревини ця радіоактивна забрудненість. Прошу вас підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Немає? Є. запишіться, будь ласка. Ні, ми не проголосували за скорочення. Будь ласка, запитання. Так, давайте відведемо 5 хвилин. Бронніков, прошу.

 

13:28:45

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, законопроект, который сейчас докладывается, он безусловно необходим. И он должен быть принят, поскольку распространение радиоактивных веществ  составляет угрозу не только сегодняшнему бытию  Украины, но и нашим потомкам, поскольку  радиоактивные вещества живучи.

Но я хотел бы отметить, что к радиоактивным металлу относятся и обсадные трубы при  прохождении буровых работ на ураносодержащих  породах.

Поэтому законопроект нада доработать во втором чтении. Поэтому я прошу его принять в первом чтении, а во втором чтении мы его доработаем вместе с  правительством.  Спасибо.

 

ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський, будь ласка.

 

13:29:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний доповідачу, Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Ну, ми з вами прекрасно знаємо про те, що метал рано чи пізно там все-таки закінчиться цей радіоактивний цих 800 тимчасових похоронень, які  там є.

Існує ще одна проблема, крім металу, і ви знаєте про це. Про те, що зараз випалюється вугілля із радіоактивного лісу, який є не тільки в 30-тикілометровій зоні, а й довкола неї. І це вугілля постачається сьогодні на ринки у мішках для того, щоб потім їх там використовувати для барбекю, там шашликів і прочее, прочее, прочее.

Через те в законопроекті охоплено тільки  метал. Як ви вважаєте, можливо все-таки потрібно було би доповнити і, скажімо, включити сюди ще і вугілля. Тому що будівельні матеріали із тих старих будинків уже давно вивезені і з них збудовані дачі, і люди живуть під цим радіоактивним пресом і сьогодні.

От мене цікавить проблема все-таки ось цього     вугілля. Це зараз стало дуже великою проблемою.

 

ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую вам за запитання.

Якщо посилатися до 3-ї статті, то там передбачено вивезення не тільки металу, але і вивезення домашніх речей, предметів, землі, глини, піску, торфу, деревини, рослин, кормів, лікарських рослин, грибів і все інше. Тобто…  І  тут просто можна добавити  ще і переробку деревини і відповідно те, що ви говорите. Я думаю, що ми це добавимо при другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сінченко.

 

13:31:07

СІНЧЕНКО С.Г.

Іване Івановичу, таке питання.  

У нас другим наступним по черзі стоїть інший законопроект, який вніс уряд, який  передбачає зміни до статті 265. Тобто на одну і ту ж статтю існують дві редакції, Іване Івановичу.

Як ми будемо виходити з такої колізії, коли в одному законі   пропонується за відбір ягод, грибів кримінальна відповідальність, а у другій – адміністративна   відповідальність

Тобто, комітет, коли розглядав, звернув на це увагу. Ми криміналізуємо те, що раніше взагалі не було  забороненим, і навіть те, що заборонено, штрафувалося  у  адміністративному порядку.

 

ТКАЛЕНКО І.І.  Я вас зрозумів.

Ви розумієте, що за гриби ніхто не буде давати  строку, тому що одне діло, за гриби можна получити  там  10-20, до 100 неоподаткованих мінімумів, а друге, коли „камазами” вивозяться звідти радіатори, батареї. Не треба формалізувати. Я думаю, що відповідальність  буде залежати від обсягів і  наскільки це буде направлено саме проти здоров’я людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Садовий Микола.

 

13:32:34

САДОВИЙ М.І.

Микола  Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Ми чомусь сьогодні говоримо лише про  Чорнобиль.  Напевне, у законопроекті, не напевне, а я точно впевнений у тому,    що у законопроекті потрібно  говорити не лише про Чорнобильську зону.

Що стосується, наприклад, Кіровоградської області.  95 відсотків уранової сировини якраз виробляється у Кіровоградській області, а там є і зношений металолом, там  також граніт є, який нерідко використовується для того, щоби прокласти ті чи інші дороги, відсів зробити на дороги і навіть на будівництво.

Тому цей законопроект я пропоную розширити не лише на Чорнобильську зону і не лише вузько на  ті об’єкти чорнобильські, про які ми сьогодні говоримо,  а і на більш широку, зокрема, захопити і  те, що є у Кіровоградській області, у Маловиськівському, зокрема, районі і подібних.

Спасибі.

 

ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую за запитання.

Я думаю, що це буде  актуально, якщо ми доповнимо цей законопроект і вивезенням матеріалів, які мають  радіоактивне забруднення  незалежно від територій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Івановичу. Сідайте, будь ласка.

Я роблю уточнення, я  обмовився, не зовсім точно назвав посаду – міністр по зв'язках з Верховною Радою.

Так, від профільного комітету, будь ласка, голова комітету Володимир Миколайович Стретович. Мікрофон прошу з місця.

 

13:34:14

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановні колеги, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративне порушення та Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення правил радіаційної безпеки).

Метою його прийняття є забезпечення дотримання вимог режиму радіаційної безпеки і посилення відповідальності за їх порушення. Зокрема, цим законопроектом пропонується доповнити назву статті 265 Кримінального кодексу, а також доповнити новими частинами (другою і третьою), якими передбачається кримінальна відповідальність за винесення чи вивезення з спеціально визначеної території радіоактивного забруднення, радіоактивних матеріалів без передбаченого законом дозволу, умисне їх придбання для використання або придбання з метою збуту.

Крім цього, пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення вимог режиму радіаційної безпеки на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення.

Проаналізувавши проект закону, комітет вважає включити його до порядку денного сесії і запропонувати прийняти в першому читанні за основу. Я підкреслюю, Адаме Івановичу, за основу, а не в цілому, оскільки одночасно поданий інший законопроект, який сьогодні теж буде розглядатися. Його реєстраційний 2695. І всі вони пропонують практично однакові зміни. Тільки в законі 3100 мова йде про забруднені матеріали, а в другому законі про радіаційні матеріали.

Таким чином, нам в підготовці до другого читання треба буде почистити цю матерію правову, відповідно виписати зміни до статті 265. В протилежному випадку, якщо ми цього не зробимо, ми потрапимо в своєрідну халепу, з якої дуже складно буде потім вийти, в тому числі в науково-експертному юридичному управлінні.

Тому пропонується прийняти цей законопроект за основу, комітет її підтримує. В підготовці до другого читання відпрацювати юридичну і законодавчу техніку. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Прошу записатись. Тут уже від фракцій спочатку.            

Так, тепер, будь ласка, хто від депутатів ще?  Так, ну записалося у мене 4 народних депутати. Давайте 12 хвилин тоді, щоб всі виступили.

Бронніков, будь ласка. Підготуватися Садовому.

З місця мікрофон Броннікову увімкніть.

 

13:37:17

БРОННІКОВ В.К. 

Уважаемые коллеги, борьба с распространением радиоактивных материалов – это есть  борьба, которая показывает способность Украины в принципе использовать атомную энергию в мирных целях. И естественно, что в этой борьбе должны быть использованы все средства. Это и законодательные средства, это и административные средства, и технические средства по предотвращению несанкционированного  оборота радиоактивных материалов.

И в этом плане особенно хочется сказать на необходимости применения правительством технических средств. Металл радиоактивно загрязненный должен  под контролем  правительства возвращаться в оборот. Существуют технологии дезактивации переработки  этого металла и обращение, дальнейшее обращение его как в специальную промышленность, так и в общую промышленность.

Кроме того, уважаемые коллеги,  мы должны четко стыковать эти законопроекты с общим  законодательством по радиоактивным отходам, которое должно четко понимать что такое радиоактивное загрязнение, что такое радиоактивный материал. Этого в законопроекте еще нет.

Третье. Мы должны  рассмотреть при доработке этого законопроекта вопросы  естественной радиации, которая возникает при буровых работах, которая возникает при прохождении шахтным способом пластов ураносодержащих руд. И эти материалы должно государство ставить под контроль.

В этой связи, оба законопроекта совершенно актуальны, но они должны быть доработаны так, чтоб было состыковано все законодательство: как законодательство в ядерной энергетике и радиоактивных отходов, так и законодательство в криминальной административной ответственности.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Садовий, будь ласка, мікрофон. Підготуватися Бульбі Степану.

 

13:39:36

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція соціалістів.

Що стосується даного законопроекту, то він надзвичайно важливий і з ним потрібно працювати, його потрібно в кінцевому результаті приймати. Але в кінцевому результаті, після того, як із ним ще грунтовно слід попрацювати. Справа в тому, що є причина і є наслідок. Ми сьогодні обговорюємо закон, який носить тільки наслідковий характер, але мало говоримо про ті причини, які приводять до цього наслідку. А які ж причини потрібно ще врахувати, щоб прийняти такий закон? Я перерахую тільки декілька таких моментів, які спричиняють те, що цей закон потрібно приймати, і потрібно приймати після доопрацювання.

Ну, насамперед, такі моменти. У нас були шахти стратегічного призначення. І там, безумовно, були самі різноманітні забруднення. Взяли під вибух кинули їх, а потім ці матеріали, які залишилися, порозвозили по селах відповідно, і поробили там то містки, то ще щось, із такого матеріалу. Інше – місця дислокації боєголовок ядерних, які у свій час були. Також потрібно враховувати все це.

Я вже говорив про уранові шахти, про шахти, де збагачуються відповідні речовини, говорив про металолом і граніт. Це потрібно, безумовно, враховувати. Нам необхідно враховувати і таке забруднення як родон, який є наслідком уранового виробництва, що стосується уранових шахт і він набагато більш небезпечний, ніж той, скажімо, металолом, який має радіоактивне забруднення і інші матеріали, які спричинені технологіями відповідно.

Необхідно врахувати і роботу атомних електростанцій, бо там також є багато таких речовин, які підлягають під те, що їх потрібно десь дівати і охороняти відповідні зони від того, щоб це забруднення поширювалося. Що стосується місцевості, то нам необхідно переглянути, бо ті зони радіоактивного забруднення, які раніше були визначені, вони вже, зрозуміло, застарілі, і їх необхідно переглянути для того, щоб можна було включити, зокрема Кіровоградську область у цю зону.

Бо там, усім відомо, усьому світу відомо про те, що радіоактивне забруднення є і з ним потрібно боротися і людей потрібно захищати.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Степан Бульба Матвієнкову передає слово. Будь ласка, Сергій.

 

13:42:52

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, фракция  Социалистической партии.

Уважаемые коллеги, действительно, вопрос очень не простой  и очень серьезный, у нас в этом направлении есть две как бы составляющие и на обе составляющие хотел бы обратить внимание. Первое, само использование  радиационного лома, на сегодняшний день, в условиях. Когда оборотный лом металлургических предприятий, практически замкнут на них, когда весь тот лом, который находился на поверхности, легко мог быть добыт для переработки, практически, весь уже переработан.

И при том, и при той ситуации, когда мы от 3 до 5 миллионов тонн вывозили и экспортировали за пределы Украины, к сожалению, каждый год, то весь поверхностный лом был забран. То вольно или невольно, при условии, что цена на лом растет и составляет на сегодняшний день 200 и более долларов за тонну, вольно или вольно возникает, ну, будем так говорить так, привабливість для того, чтобы вот  этот радиационный лом, который находится в зонах отчуждения, который сегодня не востребован в этих зонах для того, чтобы его можно было очень легко добыть, срезать и перепродать, так сказать, для металлургических предприятий. Естественно, этому нужно положить конец, нужно остановить этот процесс. И данный законопроект предлагает варианты, которые могут в этом плане регулировать эти вещи. Это первое.

Но вторая составляющая не менее важная и на которую следует обратить внимание. На сегодняшний день на металлургических предприятиях существует четкая система контроля за использование радиационного лома. Сегодня существует эта система контроля и в ломозаготовительных предприятиях. И закон по переработке лома предусматривает четкие механизмы контроля за использованием подобного лома.

Закон есть закон, жизнь, к сожалению, показывает, что закон у нас идет в одном направлении, а жизнь в другом направлении, но вот эту идеологию сейчас используют очень интенсивно наши конкуренты на внешних рынках. И  сегодня все чаще и чаще мы можем слышать заявление наших конкурентов, мы можем слышать заявление тех государств, куда мы экспортируем собственную металлургическую продукцию о том, что мы не будем принимать украинскую  продукцию  металлургов, потому что она изготовлена из радиационного лома. И сегодня все чаще и чаще подобные темы звучат на международных форумах, сегодня все чаще и чаще подобные темы звучат на международных симпозиумах и при заключении международных договоров.

И поэтому для того, чтобы нам прекратить подобные спекуляции, для того, чтобы нам уйти от подобных, так сказать, выбить этот козырь из основы, нам необходимо принять закон, который бы ужесточил именно систему работы с радиационным ломом, упорядочил бы эту систему. И наряду с законом о металлоломе, который уже урегулировал эти моменты, ужесточил и упорядочил систему работы в этом направлении. Поэтому мы будем поддерживать данный законопроект и его… и после доработки  проголосуем за него в целом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іван Бондарчук. Шибку? Будь ласка, мікрофон Віталія Шибка.

 

13:45:54

ШИБКО В.Я.

Віталій Шибко, фракція соціалістів.

Я дякую, Іван Миколайович, я дякую, Адам Іванович.

Я хочу сказати, що це нагальне питання, воно уже набуло міжнародного розголосу. Чому саме? Тому що на минулій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи  якраз воно заплановано було розглядатися і якраз тут перше питання стосувалося України. І питання стосувалося якраз  радіаційного лому чорних металів. Але так сталося, що бюро не зовсім погодилося з необхідністю розглядати нагальне це питання. Воно на сьогоднішній день доопрацьовується і я думаю, що згодом на сесії, яка планується на квітень місяць, це питання буде розглядатися. Це ще раз свідчить про те, що нам, ну, можуть завдати негативу щодо іміджу України. Тому що якраз це питання розкручується, то тоді і будуть відповідні висновки не тільки щодо цього металу, не тільки того, що діється в Україні, а відповідно і до продукції України.

І я гадаю, що сьогодні , якщо є застереження, що треба приймати тільки за основу, то вони марні, ці застереження. Саме чому? Тому що мова йде про необхідність його прийняти зразу. Якщо йдеться про інший законопроект, який сьогодні, на який було сьогодні вказано у виступі голови відповідного комітету, то це інша сфера, а мова йде на сьогоднішній день про радіаційний лом.

Тому ми повинні прийняти цей закон, подивитися як він працює. Я думаю, що він зважений закон. І тоді вже відходити від того, як далі нам просуватися взагалі з рішеннями, того, що закладені в іншому законопроекті. Бо там мова йде не тільки про лом, мова йде про території, мова йде про інше забруднення, яке на сьогоднішній день теж важливе.

Тому я гадаю, що з урахуванням того, що було сьогодні сказано, з урахуванням викладеного в самому законопроекті, нам надо приймати сьогодні цей законопроект в цілому для того, щоб ми могли мати важіль, боротися проти цього зла і в самій Україні, і відновлювати свій імідж на міжнародній арені. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання, шановні колеги, завершено. Всі, хто мав можливість виступити, говорили одне, що такий закон потрібен.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення правил радіаційної безпеки. Законопроект за номером 3100. Прошу голосувати.

 

13:48:51

За-231

Прийнято.

Звичайно, було б краще якби ми зараз його прийняли як і закон, але є заперечення. Тому я даю протокольне доручення профільному комітету, на пленарний тиждень, який розпочнеться у нас 13 березня підготувати до другого читання, щоб ми його розглянули і прийняли. На пленарний тиждень 13 березня. Прошу за це проголосувати, бо там можуть скорочуватись терміни, прошу проголосувати.

 

13:49:33

За-230

Тобто, прийнято рішення про те, щоб на 13 березня, на той тиждень пленарний комітет підготував до другого читання цей законопроект.

Ми проголосували тому, що там можуть бути скорочені терміни, можливо, ми, щоб їх не порушувати, то ми прийняли таке рішення з вами, а це дає нам право таки Регламент, скоротити дещо терміни підготовки до другого читання.

І споріднений законопроект ми розглядаємо. Це проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо боротьби з ядерним тероризмом у зв'язку з ратифікацією Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму, реєстраційний номер 2695.

Доповідає виконуючий обов’язки голови Служби безпеки Наливайченко Валентин Олександрович. Будь ласка, підготуватись від комітету, хто буде, Сінченко чи, Стретовичу підготуватися.

 

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати України!

Пропоную до вашої уваги законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо боротьби з ядерним тероризмом, пропонуємо це у зв'язку з ратифікацією нашою державою  Міжнародною конвенцією про боротьбу з актами ядерного тероризму.

Законопроект важливий з точки зору посилення боротьби як Служби безпеки, так і інших правоохоронних органів нашої держави з актами ядерного тероризму. Він повністю відповідає міжнародному праву. Він пройшов через  профільний Комітет Верховної Ради. І це посилить можливості держави і служби зокрема боротися разом з нашими міжнародними партнерами з будь-якими проявами або ж намаганнями використати  нашу територію, як для транзиту ядерних матеріалів, так, не приведи Господь, до проявів терористичних  актів або ж  намагань їх скоїти на нашій території.

Погоджено законопроект з усіма відомствами. Просили б підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Чи будуть запитання? Прошу записатися.

Так, будь ласка, 5 хвилин. Яворівський.

 

13:52:05

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний пане Наливайко, що до того, що це добрий   закон, його треба приймати, тут немає жоднісіньких сумнівів.

Одначе мене цікавить інше, закон  законом, але є практика, є якісь конкретні житейські  ситуації. Україна в цьому відношенні має  безпосередню, так би мовити, участь у можливості, не приведи Господі і тіпун мені на язик,  причетності  своєї. Чому? Ми маємо поклади, великі поклади урану, тобто, це перша наша   причетність, це  Кіровоградщина наша легендарна, це і інші місця. Це по-перше.

По-друге. Після Чорнобильської катастрофи ми  знаємо, що відходи, ядерні відходи розкидано, рознесено фактично по всій Україні.  Я вже сьогодні говорив і ще раз повторюю про те, що ми маємо  десь майже біля тисячі тимчасових поховань.

Ви як представник служби, який рівень нашого цього захисту? Як цей закон допоможе вам убезпечити Україну від можливої участі …

 

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.   Дякую вам пане Володимире.

Перше. Це посилить  кримінальну відповідальність за навіть намагання скоїти той чи інший злочин пов'язаний з ядерними  матеріалами.

 Друге. Це дозволить і забезпечить виконання нашою державою міжнародних  зобов’язань за Конвенцією про боротьбу з актами ядерного тероризму, яку ратифікувала Верховна Рада, і ми дуже вдячні за це, 25 березня минулого тепер року.

І третє. Це посилить можливості спецслужби,  яку я, дійсно, представляю сьогодні тут, маю честь, співпрацювати з міжнародними партнерами. Я хотів би доповісти, що  станом на сьогодні таке активне співробітництво йде зі спецслужбами країн-членів  НАТО, з сусідніми країнами, у тому числі  Росією, Туреччиною, і ми можемо   зараз впевнено казати, що  нашу територію не дозволяємо використовувати для транзиту або ж отримання з нашої території злочинцями чи-то угрупованнями, чи-то окремими особами ядерних матеріалів або їхніх складових.

Разом з тим відверто визнаю, що   розслаблятися часу немає і мусимо посилювати, як кримінальну відповідальність, так і  паралельно міжнародне співробітництво і роль спецслужби у цьому процесі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий, будь ласка.

 

13:54:32

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція соціалістів.

Тут вже мій колега говорив про те, що Кіровоградщина славиться не тільки там  100 округом, не тільки виборами мера, які щойно відбулися із грубим порушенням законодавства територіальної виборчої комісії, а  і  можливим таким ядерним  тероризмом, який, в принципі, можливий в умовах Кіровограда і в умовах тих людей, які там живуть і  які діють.

У мене у зв’язку з цим декілька запитань. Перше  запитання. Тут досить чітко написано, що стосується нуклідів. Але нукліди, фізичний термін  не зовсім  якісно виписаний. То чи є розшифровка, що таке нукліди, і інше, що таке радіоактивні матеріали? Це перше питання.

І друге питання.  Чи є  визначені чітко місця для можливих дій, терористичний дій із ядерного тероризму? От такі два…

 

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.   Дякую.

Відповідаю конкретно і по суті.  Я можу вас запевнити, що ядерний тероризм на дану хвилину в Україні неможливий.

Друге. Нукліди, радіоактивні матеріали, тлумачення. Це тлумачення є  у конвенції, до якої ми приєдналися, і відповідних рекомендаціях Секретаріату  депозитарію цієї конвенції. України у такий спосіб, приєднавшись і ратифікувавши  конвенцію, визнала одночасно ці тлумачення, у тому числі, що ви маєте на увазі,  згідно з рекомендаціями МАГАТЕ.

І останнє ваше питання  – місця. Всі місця можливі і не тільки місця, але й транзитні можливі можливості. Порти морські, авіаційні знаходяться під жорстким контролем. Те, що його треба удосконалювати, визнаю, але те, що ми працюємо щоденно і щохвилинно, в усякому разі співробітники, прості служби, це теж є нашою щоденною роботою. В цьому я вас запевняю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко, будь ласка.

 

13:56:41

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу. Шибко, фракція соціалістів.

Валентин Олександрович, у мене дуже просте запитання до вас: чи є на це гроші? Тому що все те, що ви зараз сказали, це дуже добре, але це треба створити в Україні цілу систему моніторингу, починаючи від діючих підприємств, які на сьогоднішній день мають до цього, до тих, що сьогодні конають, тому що якщо взяти Жовті Води, то вони повністю напічкані саме цими матеріалами, а там на сьогодні повністю виробництво зупинено. Тобто це повинен бути такий моніторинг, який повинен стосуватися все і все.

І чи не порушує, якщо є, дійсно, цей моніторинг і гроші на нього є, не порушує десь права людини, щоб ми, маючи моніторинг з приводу конкретної справи, що-небудь не скоїли інше, яке на сьогоднішній день підпадає під Конвенцію з прав людини і так далі? Дякую. 

 

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.  Шановний Віталію Яковичу, дякую.        

Я щойно повернувся, проводили міжвідомчу координаційну комісію по боротьбі з тероризмом. Згідно Закону про боротьбу з тероризмом України така комісія створена. Тобто існує міжвідомчий механізм, який працює в рамках анти терористичного центру при СБУ. Туди входять перші заступники і керівники всіх міністерств і відомств без виключення. В тому числі в полі зору цього міжвідомчого механізму і перебувають і ті місця. І ті підприємства, про які ви згадували.

Щодо грошей. Фінансування АТЦ, я визнаю, затверджено окремою строкою в Державному бюджеті і грошей достатньо. Проблема в контрольованому і ефективному використанні цих грошей. А суто фізичний захист ядерних об'єктів, суто фізичний захист відповідних підприємств, які підпорядковуються чи Міністерству промислової політики, чи іншим міністерствам – це, безумовно, та ситуація, яка вимагає і додаткового фінансування галузевого, і вимагає додаткового і принципово контролю за дотриманням тими чи іншими відомствами режиму зберігання і             контролю за цими об`єктами. Визнаю, тут потрібно й додаткове фінансування, і додаткові заходи, і контроль парламенту в...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин Олександрович.   Сідайте, будь ласка.

Я продовжую засідання на 15 хвилин. На 15. А ми ж трошки ж… Це відповідно до Регламенту, колего. Почитайте. Будь ласка, Стретович від комітету ввімкніть мікрофон.

 

13:59:08

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний  головуючий! Шановні колеги народні депутати! Законопроект реєстраційний 2695, що щойно доповідався з трибуни, розглядався в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності першим, але як і щойно розглянутий реєстраційний 3100, він пропонує доповнити зміни до статті  265 Кримінального кодексу.

Хочу сказати, що останній законопроект, доповіданий щойно, поданий з метою імплементації положень Конвенції по ядерному тероризму, є більш досконалим як з позиції теорії, так і законодавчої техніки. В ньому пропонується системні зміни до статті про контрабанду, про незаконне поводження з радіоактивними матеріалами та про порушення правил поводження з такими речовинами. Але як і попередній законопроект 3100, він втручається в правове воле статті 265 Кримінального кодексу, тому, пропонуючи прийняти цей законопроект за основу, комітет знову бере на себе зобов`язання підготувати їх  і відповідну редакцію статті 265  можливо значком 1 до другого читання і ухвалити в цілому. Тому пропоную схвалити за основу і дати відповідне  доручення комітету. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович.

Будемо обговорювати? Ніхто не наполягає? Немає. Тоді, будь ласка, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття  за основу в першому читанні Закону  про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо боротьби з ядерним тероризмом у зв'язку з ратифікацією Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму. Реєстраційний номер  2695.

Голосуєм.  Я продовжив на 15 хвилин, так що… я вже продовжив, не переживайте. Це ви не чули.

 

14:01:00

За-234

Прийнято.

Шановні колеги, знову ж таки я звертаюся  до профільного комітету. Володимир Миколайович! Стретович! Знову ж прохання, що ви паралельно, тобто не паралельно, а одночасно готуєте ці законопроекти про те, щоб ми їх прийняли в другому читанні, бо вони взаємопов’язані.

І тут на мене насідають і наполягають, щоб ми з вами проголосували Постанову за номером 3201. Це постанова Сівковича: про інформування інформації міністра внутрішніх справ України Цушка щодо ситуації у Міністерстві внутрішніх справ України. Верховна Рада України постановляє: заслухати 23 лютого 2007 року інформацію міністра внутрішніх справ України Цушка Василя Петровича щодо ситуації в Міністерстві внутрішніх справ України. Прошу проголосувати за цю постанову.

 

14:02:16

За-241

Рішення прийнято.

Я просив би профільний комітет разом з автором ініціативи підготувати регламент: як ми будемо слухати і так далі.

Стретовичу хвилину дайте, будь ласка, мікрофон.

 

14:02:38

СТРЕТОВИЧ В.М.

Адаме Івановичу, завтра комітет о 15-ій годині почне роботу. Але якщо не буде проекту постанови, внесеного відповідним чином, не буде формальної підстави, комітет не буде розглядати, оскільки це суперечить Регламенту. Тому я звертаюся до суб’єктів законодавчої ініціативи, щоб вони самі прийшли на комітет, висловили свою точку зору, привели свої аргументи, і відповідне документальне забезпечення було від Науково-організаційного відділу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Забезпечення, якби ми проголосували про постанову, що ми його в п’ятницю слухаємо. А от, що за результатами заслуховування, це вже інше питання. Але слухати ми сьогодні прийняли рішення, 241 голос, про те, що ми в п’ятницю слухаємо інформацію міністра внутрішніх справ про ситуацію, яка склалася у цьому міністерстві.

Ну що, ще 10 хвилин попрацюємо чи ні?

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.