ЗАСІДАННЯ  П’ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11  січня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти, радіослухачі, телеглядачі!

Сьогодні 11 січня. Ми продовжуємо планерні засідання. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися депутатів. Включіть систему „Рада”.

 

10:03:27

Зареєструвалося - 417

Готові працювати 417 народних депутатів. Ранкове засідання оголошую відкритим.

Давайте привітаємо народних депутатів, у яких сьогодні виповнюються дні народження. Андросу Сергію Олександровичу, привітаємо його, Бабуріну Олексію Васильовичу,    Гірнику Євгену Олексійовичу, Ларіну Сергію Миколайовичу.

(О п л е с к и)

Вони ще всі юні віком, це навіть не вік – це просто іменини, треба так говорити.

У вас є перелік документів для розгляду на сьогодні. Давайте, приступаємо до цієї справи. Нам потрібно прийняти рішення по звітах: Тимчасової комісії з питань порушення законодавства під час проведення виборів до органів місцевого самоврядування в Черкасах у 2006 році.

У вас на руках цей звіт є. І комісія просить без доповіді розглядати, оскільки питання вичерпане. І постанова коротка: „Взяти до відома і врахувати, що питання вирішено по суті. Постанова набуває чинності з дня прийняття”. Я просив би підтримати цю пропозицію і проголосувати за цю постанову. Йде голосування. Власне, про припинення діяльності комісії, оскільки предмет її діяльності вичерпаний.

 

10:05:41

За-312

Рішення прийнято, за – 312 народних депутатів.

Про дострокове припинення повноважень народного депутата України  О. Лукаш. З цього приводу є проект постанови. Олена Леонідівна зараз працює заступником міністра, і відповідно до Конституції, першим заступником міністра, вона не може суміщати цю роботу із обов’язками народного депутата. Заява її подана до Верховної Ради. Комітет позитивно з цього приводу робить висновок. Заяву вона написала 20 грудня.

Я прошу підтримати постанову, проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Лукаш. Ставлю на голосування цей проект.

 

10:06:47

За-372

Рішення прийнято.

Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п'ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови та секретаря Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації". 

Єфремов, прошу до трибуни.

 

10:07:37

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Комітет на засіданні  10 січня розглянув подання голови депутатської фракції Богатирьової Раїси Василівни про обрання народного депутата України Гармаш Ганни Миколаївни членом депутатської фракції Партії регіонів, членом Комітету Верховної  Ради України у закордонних справах, увільнивши  від обов’язків першого  заступника голови Комітету Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації.

Розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів в комітетах чисельністю до 10-ти осіб складає 7,2, а в Комітеті Верховної  Ради у закордонних  справах працює від цієї фракції 5 народних депутатів України. Тобто, квота повністю не використана.

Комітет прийняв рішення підтримати заяву Герман та внести на розгляд  Верховної  Ради відповідний проект постанови.

Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна ставити на голосування?

Ставлю на голосування цей проект. Будь ласка, визначайтеся.

 

10:08:40

За-272

Рішення прийнято.

Розглядається проект Постанови про зміни в складі національного… Ради Національного банку України.

Доповідає перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Круглов Микола Петрович. Будь ласка.

Сергій Петрович Клюєв, будь ласка.

 

10:09:33

КЛЮЄВ С.П.

Уважаемый председатель, уважаемые коллеги.

В соответствие со статьей 85 и 106 Конституции  Украины, статьей 10 Закона Украины «О Национальном банке Украины» члены Совета Национального банка Украины назначаются Президентом Украины и Верховной Радой Украины.

Президент Украины назначает семь членов Совета Национального банка Украины путем принятия соответствующего указа. Верховная Рада Украины также назначает семь членов Совета Национального банка Украины путем принятия соответствующего постановления. Срок полномочий членов Совета Нацбанка Украины – семь лет.

Пять членов Совета Нацбанка Украины были назначены постановлением Верховной Рады от 16 июля 1999 года. Следовательно, срок их полномочий закончился 16 июля 2006 года. Полномочия одного из членов Совета Нацбанка Украины, назначенного постановлением Верховной Рады Украины от 18 мая 2000 года, закончится 18 мая 2007 года.

Вместе с тем полномочия одного из членов Совета Нацбанка Украины, назначенного постановлением Верховной Рады Украины от 18 мая 2000 года были прекращены досрочно в связи со смертью согласно с пунктом «г» части восьмой статьи 10 Закона Украины «О Нацбанке Украины».

Учитывая вышеупомянутое, на рассмотрение Верховной Рады вносится проект постановления о назначении шести членов Совета Национального банка Украины. На заседании комитета замечания по кандидатурам не было. Комитет рекомендует принять проект постановления, который тем самым предоставит возможность полноценно исполнять свои функциональные обязанности Совета Национального банка Украины.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Справа в тому, що  кандидатури обговорювалися у фракціях, комітеті і це робиться прозоро, відкрито. Установче рішення. Я ставлю на голосування цей проект постанови щодо… Вас…. Хвилиночку. Хвилиночку.

Запитання є? Будь ласка, запитання. Запишіться на запитання. П’ять хвилин. Ляшко.

 

10:11:55

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Олександр Олександрович, з вами можна посперечатися з приводу того, що прозоро це обговорювалося, адже, коли ми подивимося, тут пропонується до склади раду Нацбанку лише представники Антикризової коаліції. А коли мова йде про представників парламенту у Раді Національного банку, то мають бути кандидатури від різних фракцій парламенту, а не лише від Антикризової коаліції. Це перше.

Друге. Шановний Сергію Петровичу, до вас особисто питання. Як ви вважаєте, вам дуже коректно доповідати це питання, коли ви один із кандидатів у члени Ради Національного банку?

І останнє. Ви недавно, до нового року, голосували, попризначали своїх людей в наглядові ради „Ощадбанку”, „Ексімбанку”. Тепер ви берете контроль, під контроль Національний банк. Скажіть, для чого ви берете ці банки? Це ви за принципом комуністів, спочатку банки, потім пошту, телеграф, а потім і всю владу в країні? Чи як?

 

КЛЮЄВ С.П. Спасибо за вопрос, за вопросы.

Значит, начну с первого вопроса касательно представительства членов фракций в Совете Нацбанка Украины. Комитет в первую очередь подходил с точки зрения профессионализма, но если же все равно коснуться представительства фракций, то я хочу отметить, что в предлагаемом постановлении есть фамилия Порошенко, которая не входит в состав Антикризисной коалиции.

В существующем составе есть фамилия Юлии Владимировны Тимошенко, которая также не входит в состав коалиции.

Дальше, если говорить о захвате и принципов формирования Совета Нацбанка, как я уже докладывал в своем докладе, семь членов формируются путем принятия соответствующего Указа Президента и семь членов формируются путем принятия соответствующей постановы. И, на мой взгляд, данный состав, который.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тобто арифметика така: із 14 представники антикризової коаліції будуть складати п’ять чоловік, а решта не представники цієї коаліції.

Будь ласка, Ковтуненко.

 

10:14:36

КОВТУНЕНКО О.В.

Олександр Ковтуненко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Прошу надати слово Олегу Білорусу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:14:43

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Головуючий, шановний доповідачу, немає в залі народного депутата, якого б не непокоїли проблеми Національного банку України. І я думаю, що прийшов час, коли Верховна Рада повинна втрутитися і внести новий закон про формування Наглядової ради Національного банку України, про його склад, про його структуру і про те, щоб в складі Національного банку були представлені всі політичні сили на критеріях професіоналізму, розуміння справи і захисту національних інтересів України, сьогодні це далеко не так. Досить сказати один факт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Відповідайте, будь ласка.

 

КЛЮЄВ С.П. Если от лица Комитета по финансовой и банковской деятельности мы все поступающие предложения будем рассматривать и выносить на решение Верховного Совета. В случае, если будут приняты решения Верховным Советом о другом порядке формирования, о других принципах формирования Наблюдательного совета Нацбанка, мы будем действовать в соответствии с законодательством.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Швець.

 

ІЗ ЗАЛУ. Він передав мені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він повинен оголосити. Де Швець?

 

ІЗ ЗАЛУ. Десь тут є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає Швеця.

Будь ласка, вибачте. Кирильчук.

 

10:16:34

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Прошу передати слово для продовження своєї думки народному депутату Ляшко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Ляшко говорить.

 

10:16:46

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко" .

Я вимушений знову взяти слово, оскільки аргументація, Сергій Петрович, яку ви розказуєте щодо професіоналізму під час підбору кадрів, не зовсім відповідає дійсності.

По-перше, в нашій фракції не менше професіоналів банківської справи, ніж в антикризовій коаліції.

А, по-друге,  персонально питання до вас.  Скажіть, будь ласка, яке ви особисто маєте відношення до банківської справи? Чи відповідає ваш рівень професіоналізму і освіти, щоб займатися такими серйозними питаннями, як формування кредитно-грошової політики в масштабах всієї країни? Ви хоч коли-небудь мали особисто стосунки до банків, чи знаєте ви про їхню роботу тощо?

 

КЛЮЄВ С.П. Спасибо.

Ну, касательно представительства вашей фракции, опять я хочу еще раз повторить, что в Совете Нацбанка сейчас есть Юлия Владимировна Тимошенко. Это раз.

Касательно лично меня. Мне не совсем корректно докладывать, отвечая на ваш первый вопрос, но в связи с тем, что отпускной период и некоторые руководители комитетов еще не доехали до места, мне приходится докладывать, к сожалению. Это раз.

То, что касается лично меня. Значит, я являюсь председателем подкомитета по банковской деятельности Комитета по финансам… Образование высшее. И в соответствии с принятым законом, и в соответствии с законом, который 1039, который принят в новой редакции, значит, я прохожу коалиционное требование.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сідайте, будь ласка. Є бажаючі висловитися з цього приводу? Будь ласка, запишіться з мотивів, хто хоче висловитися.  10 хвилин.

Будь ласка, Кульчинський. Кульчинський.

 

10:19:00

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Прошу передати слово народному депутату Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін, будь ласка. Говорить Аржевітін.

 

10:19:05

АРЖЕВІТІН С.М.

Фракція «Наша Україна», Станислав Аржевітін.

Наша фракція буде голосувати проти цієї постанови з цієї причини, що втрачається знову логіка наших законодавчих дій. Сьогодні Президентом України розглядається закон, який передбачає нові вимоги до членів наглядової ради. Законопроект, який сьогодні поданий, поданий з порушенням тих вимог, які висуває Президент України, а саме головне, сьогодні понижений рівень вимог до членів наглядової ради Національного банку. Президент наполягає, що член наглядової ради повинен мати вищу економічну освіту – раз, і при цьому повинен мати досвід, відповідний досвід роботи.

У законопроекті, який направлений сьогодні Президенту, ця норма вилучена і сьогодні будь-який керівник ЛТД може бути членом наглядової ради Національного банку.

Тому наша пропозиція, ми повинні внести відповідні зміни до Закону „Про Національний банк”, який регулює нові вимоги до членів наглядових рад, а потім повернутись до цієї постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Шкутяк.

 

10:20:23

ШКУТЯК З.В.

Прошу передати слово В’язівському, депутату В’язівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

10:20:35

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Дякую.

Володимир В’язівський, фракція „Наша Україна”.

Я звертаюсь безпосередньо до Клюєва Сергія Петровича. Доволі серйозно  поважаю вас як свого колегу, бо я теж за фахом гірничий інженер. Але, хочу зацитувати для всіх присутніх в залі, особливо для антикризової коаліції, статтю 10 сьогодні діючого Закону „Про Національний банк України”: „Членом ради Національного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту”. В даному випадку я піднімаю довідку, яка роздана всім парламентарям, даної освіти даний кандидат немає.

Тому, я думаю,  що така поважна фракція як від „Регіонів” могла би запропонувати фахівця в даній сфері. І давайте не порушувати сьогодні діючий Закон „Про Національний банк”. І відхилити цю кандидатуру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коваль.

 

10:21:40

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Олександре Олександровичу. Депутат Коваль, Народний Рух України.

Прошу передати слово депутату Лановому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лановий.

 

10:21:57

ЛАНОВИЙ В.Т.

Дякую.

Володимир Лановий, Народний Рух України, фракція „Наша Україна”.

Я думаю, що зараз зайва політизація цього питання з боку антикризової коаліції. Оскільки Національний банк, установа, яка знаходиться поза політикою, поза владними інституціями адміністративного, виконавчого  чи іншого типу. 

У всіх країнах світу Наглядова рада обирається за рахунок фахівців вищого ґатунку. У нас ці норми і  вимоги навіть занижені для фахівців, які складали Раду Національного банку.

Для представників влади, уряду і більшості у Верховній Раді я  хотів би, так би мовити, зауважити, що, якщо рішення Ради Національного банку  будуть неефективними, корисливими, можливо, односторонніми,  заполітизованими, то це приводить до збудження на фінансових валютних ринках, до збільшення інфляції, до втрати процентних ставок, які корисні для економіки. Тому упередженні рішення, які можуть витікати з Національного банку, приносить шкоду …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко.

 

10:23:09

КИРИЛЕНКО В.А.

Прошу передати Турчинову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турчинов.

 

10:23:17

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, я хочу нагадати, що Верховна Рада не перший раз формує склад Ради Національного банку.  І завжди, враховуючи наскільки це важливий орган і наскільки важлива стабільна робота   Національного банку, Рада формувалась на  пропорційній основі. Тобто, від всіх фракцій незалежно від того, в опозиції вони чи в правлячій коаліції, були представники в Національній раді.

Зараз, Олександре Олександровичу, і так звана антикризова коаліція зовсім іншим шляхом іде, тобто з семи представників Верховної Ради   п’ять  представників Партії регіонів, один  соціаліст, ну, і представник, я не знаю кого,   Петро Порошенко. 

Тому, шановні колеги, ми вважаємо, такий підхід  не є  конституційним, він не є підходом, який базується  на законодавстві і, безумовно, він призведе до політизації цього  органу і відповідно до фінансової небезпеки у нашій країні.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляпіна.

 

10:24:15

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги! „Наша Україна” переконана,  що наглядова рада Національного банку все ж таки  більше професійний, ніж політичний орган.   Ми переконані, що вона має формуватися за професійними принципами, але, зрозуміло, що кожна фракція хоче мати вплив і має своїх фахівців, і хоче запропонувати  тих фахівців для їх роботи  в цьому органі.

Переконані, що сьогодні зарано приймати таке  рішення, і воно може бути не виваженим, воно може розбалансувати банківську систему України, її  занадто політизувати, що є  абсолютно небезпечним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук.

 

10:24:59

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”.

Фракція „Наша Україна” буде голосувати проти  цього закону. І нам здається дивним, коли  на розгляді у Президента є зміни до Закону „Про   Національний банк  України”, зокрема  щодо  положень про членів наглядової ради, намагаються всупереч тим діючим законам внести кандидатури людей, по яких виникають запитання. І ті кандидатури переважно, які вносяться від антикризової коаліції,   не з огляду    на представництво всіх фракцій, також суперечить  логіці даного процесу. І ще раз підкреслюю,  що фракція „Нашої України”  буде голосувати  проти  такого законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ляшко.

 

10:25:55

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Бажання, так званої, антикризової коаліції  долучитися  до роботи державних банків  можна зрозуміти, адже за даними статистики вклади населення зросли за минулий рік  на понад 40 відсотків і становлять кілька десятків мільярдів гривень. Тому ми можемо припускати, що антикризовики хочуть долучитися до цих грошових потоків для того, щоб мати на цьому свій інтерес. Але ж треба керуватися об'єктивними реаліями життя. Вони полягають у тому, що коли в складі ради Національного банку будуть лише представники однієї політичної сили – це Партії регіонів, то це дестабілізує роботу Національного банку і, як наслідок, приведе до кризи фінансового ринку країни.

Це має бути неупереджена робота цього органу відповідального ради Нацбанку, внаслідок чого у людей ростимуть статки від діяльності банківської системи, а не навпаки, щоб вони від цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Яковина.

 

10:27:07

ЯКОВИНА М.М.

Прошу передати слово Анатолію Матвієнку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:27:16

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”,  блок "Наша Україна".

Олександре Олександровичу, я звертаюся до вас з надією на розуміння, що ми маємо сьогодні усвідомити, що найбільша проблема у країні - це слабкість влади. І саме цим пояснюється жалюгідність життя наших людей. А слабкість влади взагалі, в тому числі і центральних її органів, визначається непрофесійністю.

І ми зараз знову замість того, щоб, можливо, серед всіх інститутів, які є в нашій державі, Національний банк працює професійно, пробуємо сісти, як реп'яхи або як омела на тіло цієї професійної команди – тієї наглядової ради, яку формуємо. Мені видається, що варто визначити критерії, за якими ми взагалі маємо право допустити як члена наглядової ради до такого важливого органу як Центральний національний банк. Це – перше.       

Ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Курпіль. Степан Васильович, говоріть. Степан Васильович, говоріть. 

 

10:28:20

КУРПІЛЬ С.В.  

Степан Курпіль, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, ми бачимо абсолютно незрозумілий принцип формування ради. Я думаю, що необхідно, аби у цій раді були професіонали, люди знакові у своїй сфері, а не представники політики і політичного бізнесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Богашева.

 

10:29:13

БОГАШЕВА Н.В.

Прошу передати слово Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін.

 

10:29:27

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, „Наша Україна”.

Олександре Олександровичу, я теж до вас ще раз звертаюся. Зараз була дуже хороша і слушна пропозиція, і ваші пропозиції були навколо того, щоб описати нову процедуру і нові вимоги до членів наглядових рад державних банків, і в тому числі Національного банку. Давайте все-таки повернемося до цього питання. Сьогодні не будемо приймати постанову, отримаємо відповідь від Президента щодо наших пропозицій, які стосуються членів наглядових рад, і потім після цього розглянемо це питання. Куди ми спішимо? Ми вп’яте розглядаємо цю постанову і вп’яте її відхиляємо. Кому потрібно це? Давайте спокійно розглянемо це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Я в даному випадку керуюся пропозицією комітету профільного – з питань банківської діяльності. У пропозиціях, які в вас є на руках, із шести чоловік п’ять мають відповідну, і до проекту навіть закону, який ще не введений в дію, підготовку, економісти, фінансисти. Із них… всі вони працювали в банківській системі. Тут представлені всі фракції Верховної Ради. Вони між собою вели дискусію на Банківському комітеті, погодили такі пропозиції.

Тому визначайтеся голосуванням. Я не наполягаю на одному чи іншому варіанті, а ви шляхом голосування визначайтеся. Я ставлю цю постанову на голосування. Будь ласка.

 

10:31:07

За-250

Рішення прийнято. Спасибі.

Відносно проекту Постанови про внесення змін та доповнень до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки ситуації із забезпеченням природним газом українських споживачів, розрахунками за поставлений природний газ та можливими порушеннями діючого законодавства на енергетичному ринку України" голова цієї комісії просить перенести його на наступний пленарний тиждень.

Я прошу підтримати цю пропозицію і ставлю на голосування цю пропозицію.

 

10:31:58

За-363

Депутати  підтримують цю пропозицію.

Розглядається проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва". Доповідає з цього приводу Володимир Миколайович Вечерко, народний депутат. Прошу.

Мова в даному випадку іде про слухання  в комітеті.

 

10:32:37

ВЕЧЕРКО В.М.

Уважаемый Александр Александрович, глубокоуважаемые депутаты, избиратели, присутствующие!

Развитие внешнеэкономических связей, в том числе трансграничного сотрудничества, роста экономических показателей является основным заданием для Украины на международной арене.

Вступление в Мировую организацию торговли и последовательная интеграция в Европейский Союз – приоритеты внешней политики Украины. Мы знаем, что в 2007 году начнется подготовка нового так называемого усиленного договора между Украиной  и Европейским Союзом, главной экономической частью которого должна стать зона свободной торговли и углубление секторального сотрудничества Украина-Европейский Союз.

В 2007 году Европейский Союз усиливает механизм сотрудничества, европейский инструмент соседства и партнерства, благодаря которому,  есть возможность привлечь дополнительные средства на развитие с Европейского Союза таких сфер, как энергетика, транспорт, охрана окружающей среды, медицина, фармацевтика, развитие среднего и малого бизнеса.

Цели и задачи инициирования проведения парламентских слушаний состоят в перспективе трансграничного сотрудничества, возможности изучить все вопросы, связанные с сотрудничеством Украины и Европейского Союза на международном уровне. Также исследовать сферы и направления сотрудничества, учитывая местные особенности и проблемы каждого из регионов.

Парламентские слушания не только дают возможность изучить практические формы и направления сотрудничества с Европейским Союзом, использование технической помощи, но и возможность услышать мнение представителей всех областей, которым это очень интересно. Ни правительственных организаций, средства массовой информации.

Результатом проведения парламентских слушаний станет накопленная база предложений по отдельным регионам, обобщенный опыт развития трансграничного сотрудничества.

Повестка дня парламентских слушаний об интенсификации сотрудничества с Европейским Союзом в рамках еврорегионов и перспективы трансграничного сотрудничества предусматривает рассмотреть возможности сотрудничества Украины и Европейский Союз не только в областях, которые граничат с странами, членами Европейского союза, но и других областей Украины, где результаты от такого сотрудничества будут наиболее заметны.

Поэтому для усиления сотрудничества Украина-Европейский Союз для интенсификации именно практических шагов Украины в Европейский Союз с целью поднятия депрессивных районов Украины считаем проведение в марте 2007 года парламентских слушаний с повесткой дня «Об интенсификации сотрудничества с Европейским Союзом в рамках еврорегионов и перспективы трансграничного сотрудничества» крайне необходимо и актуально.

Прошу депутатов всех фракций поддержать наш проект постановы, рассматривался также 21 декабря 2006 года на Комитете по европейской интеграции и так же был поддержан, рекомендовать Верховной Раде Украины принять его в целом.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, у березні місяці слухання парламентське тут, в сесійному залі, передбачається щодо питань виконання законодавства щодо соціально-правового і морального захисту ветеранів війни, щодо виконання державної програми „Онкологія” і про стан виконання плану дій „Україна – ЄС”. Тому ми можемо розглядати питання тільки про комітетські слухання. І треба підтримати пропозицію в комітеті всебічно з залученням всіх фахівців, які передбачені в цій постанові, внісши відповідні зміни редакційні з приводу, скажемо так, форми цього слухання. Комітетські слухання. Да.

Я… У вас запитання є, да? Сергій Володимирович Шевчук, запитання до доповідача, будь ласка.

 

10:37:29

ШЕВЧУК С.В.

Олександре Олександровичу, в мене запитання до вас.

Сергій Шевчук, „Блок Юлії Тимошенко”.

В принципі, це ви внесли певну новацію на комітеті і, наскільки я зрозумів, і автор законодавчої ініціативи не пропонує провести комітетські слухання, а саме парламентські слухання. Аргументація доповідача є дуже переконливою і нам приємно, що саме представник Партії регіонів ініціював це питання, але воно дійсно надзвичайно важливе для того, щоб розглянути його в сесійному залі, а не в одному з комітетів Верховної Ради.

Я прошу, Олександре Олександровичу, не вносити такі новації, оскільки, справді, 2007 рік – рік підготовки нової поглибленої угоди між Україною і ЄС і цьому питанню треба надати надзвичайно важливе значення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу. Будь ласка. Я прошу, ми не ведемо дискусію з цього приводу, оскільки йдеться про неможливість порушення постанови Верховної Ради про слухання в березні, воно вже прийнято, це рішення. За Регламентом ми більше одного слухання проводити не можемо на  такому рівні. Тому ви хочете зал використати 14-го числа. Будь ласка, сесійний зал можна використати…  14-го числа використовуйте сесійний зал, але це не парламентське слухання, це слухання питання за ініціативою комітету. В цьому є потреба, і я підтримую ініціативу в цьому відношенні авторів.

Є запитання? Запишіться на запитання.

 

ВЕЧЕРКО В.М. Александр Александрович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку підождіть. Запишіться на запитання. Якраз на 5 хвилин. Кирильчуку, прошу. На 6 хвилин, бо там запитання і відповіді.

 

10:39:23

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово Олександру Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимиру Яворівському взагалі.

 

10:39:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Олександр Олександрович! Ви знаєте, що я є прихильником і на Погоджувальній раді завжди кажу про те, що ряд слухань треба переносити на рівень комітетів. Але в даному випадку, йдеться про стратегічне питання, йдеться про виконання програми „Тасіс”, яка може нам давати великі кошти. Йдеться про виконання програми „Карпатський міст”, це глобальне питання і я, ще раз вам кажу, прихильник саме комітетських слухань. Тут би я наполягав і підтримував би комітет провести високоформатні, повноформатні слухання саме на рівні Верховної Ради, а не комітету. І суть йде, не в приміщенні, де це відбудеться. Суть йдеться у рівні обговорення. Для України це стратегічне питання і я від „Блоку Юлії Тимошенко” наполягаю на тому, щоб ми все-таки провели високоформатні, повноформатні слухання тут у нас, у Верховній Раді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді в мене зустрічна пропозиція, визначайте дату, травень, червень місяць.

 

ВЕЧЕРКО В.М. 14-го марта свободный день, 13 марта в этом зале…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас немає вільного дня, в нас є місяць… У березні в нас парламентські слухання, вже прийняті рішення Верховної Ради. Тому більше одного ми не можемо.

 

ВЕЧЕРКО В.М. Травень давайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо на травень погоджуєтеся, давайте, будемо на травень.

 

ВЕЧЕРКО В.М. Май месяц.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На травень?

 

ВЕЧЕРКО В.М. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я можу ставити на голосування чи будуть інші питання? Наполягаєте на запитаннях ті, що записалися? Ні, Попеску не наполягає і наступний Пономаренко теж. Тому я ставлю на голосування цей проект на травень місяць. Прошу.

 

10:41:28

За-393

Рішення прийнято.  Спасибі.

 

ВЕЧЕРКО В.М. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Розглядається проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації".  Катерина Самойлик хоче доповісти це питання.

 

10:41:56

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.

Шановні колеги! Проектом Постанови пропонується 20 червня 2007 року провести в залі  пленарних засідань Верховної Ради України парламентські слухання на тему: „Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації”.

Метою проведення парламентських слухань є всебічне вивчення питань, що становлять суспільний процес та потребують законодавчого врегулювання.

Цьому передувало, підкреслюю, на початку листопада минулого року спільне засідання Президії Національної Академії Наук України разом з Комітетом науки і освіти та міжфракційним об’єднанням народних депутатів „За науку України” та 29 листопада комітетських слухань: „Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та  шляхи її вирішення”. Саме їх учасниками було прийнято рекомендації, в яких запропоновано провести на державному рівні парламентські слухання з даним порядком дня.

На виконання цих рекомендацій Кабінет Міністрів України вже дав відповідні доручення міністерствам та відомствам. Згідно з визначенням експертів Організації Об’єднаних Націй: національна інноваційна система – це система взаємовідносин між наукою, промисловості і суспільством, за якою інновації слугують основою розвитку промисловості та суспільства, а ті в свою чергу, стимулюють розвиток інновацій та визначають найважливіші напрямки наукової діяльності.

Із світового досвіду відомі приклади, коли зорієнтованість на досягнення визначених цілях при жорстоко обмежених ресурсах, або таких, що скорочуються викликало потужні зростання інноваційної активності країни. Я приведу приклади Китаю, Японії, Франції, Німеччини, Ізраїлю, Фінляндії, Індії.

Отже, усвідомлення важкого становища, спроможне викликати консолідовану реакцію уряду, науковців, підприємницьких кіл, спрямовану на широкомасштабне розгортання інноваційних процесів, яке в свою чергу спроможне привести до потужного прориву в економічному розвитку України.

На сьогодні в державі склались умови, за яких з огляду на усвідомлену неможливість іншим шляхом підняти економіку до рівня європейських країн цілком можлива є концентрація зусиль і ресурсів суспільства на розбудові інноваційної моделі розвитку України, в результаті якої світова практика може збагатитися ще одним прикладом створення за кризових умов, дійсно, економічного прориву.

Інноваційна модель розвитку на практиці реалізується за допомогою національної інноваційної системи, що являє собою специфічну сукупність інститутів, що забезпечують протікання інноваційних процесів у межах країни.

В Україні існують передумови створення національної інноваційної системи. Це, певною мірою, збереження науково-технічного потенціалу нашої держави, це збереженість зазнала прогресивних змін система освіти і професійної підготовки, це те, що прийнято пакет нормативних актів щодо інноваційної діяльності, формуються механізми державного і ринкового фінансування інноваційних проектів. Розвивається мережа організаційно-технічної інфраструктури інноваційної діяльності, зростає використання можливостей масового інформаційного забезпечення  освіти на базі Інтернет-технологій. Отримані позитивні  результати інноваційного розвитку регіонів на базі кластерного підходу до оновленого виробництва. Формується прошарок малого інноваційного підприємництва та тощо. Разом з тим, державна політика розвитку інноваційної діяльності  на сучасному етапі потребує суттєвого коригування і доопрацювання.

Ряд ключових проблем в  Україні треба вирішувати. А полягають вони у  відсутності теоретико-методологічного  підґрунтя  інноваційної політики держави, створення  якого спроможна забезпечити планомірність, прозорість, передбачуваність, комплексність інноваційної політики, високу індивідуальну результативність їх, її окремих елементів. І тому треба сказати так,  що єдиним фронтом нам треба, дійсно, вирішити це питання.

Відповідно головними проблемами створення ефективної національної інноваційної системи в Україні є наступні.

По-перше. На сьогодні відсутня єдине науково обґрунтоване і затверджене на урядовому, на державному, правильно буде сказано, рівні модель інноваційного розвитку держави, що визначало б вибір України.

По-друге. На сьогодні відсутня програма розвитку національної системи, в якій, спираючись на ґрунтовні дослідження світового досвіду створення національних інноваційних систем і специфіки вітчизняних умов, мають бути визначенні черговість термінів, обсяги, необхідні ресурси і таке інше. Тобто, країна сьогодні потребує коригування широкого спектру сфер державної політики і  саме, я думаю, ми їх повинні визначити.

Стратегічними для формування національної інноваційної системи є питання розвитку проривних інноваційних проектів. Тому важливою є проблема, щоб ми визначили реальний перелік пріоритетних напрямків інноваційної діяльності.

Ми уже… в нас в законах, які є, визначено десь 8 стратегічних      і 60 середньострокових пріоритетних напрямків. Це все є непосильне. У Фінляндії є  один пріоритет, і вони над ним працюють.

Також  обмежені ці пріоритети, але  це, дійсно, стратегія в інших державах. І тому і нам треба обов’язково визначити, що для нас є на сьогодні стратегією, що є на сьогодні пріоритетом, і якраз на цьому шляху продовжувати працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

САМОЙЛИК К.С. Спасибі не треба говорити, бо у мене  10 хвилин.

І тому я хотіла би сказати наступне, що  в Україні накопичений значний масив  вітчизняних винаходів, технологій, створення мінімально достатніх умов,  для використання яких спроможне  надати  потужний поштовх розгортанню  інноваційних процесів в Україні  і у перспективі створити умови для ліквідації  вузьких місць національної інноваційної системи  під впливом, у тому числі ринкових стимуляторів.

Тобто, консолідація у ході  проведення слухань зусиль законодавців, урядовців, науковців, бізнесових кіл суспільства на оптимальному комплексному вирішенні методологічних, стратегічних  і тактичних проблем, формування національної інноваційної  системи спроможне відкрити перспективи для впровадження  інноваційної моделі розвитку країни, забезпечити підвищення темпів економічного зростання.

Таким чином ми повинні вийти на розробку, прийняття  та реалізацію державної національної концепції розвитку інноваційної системи в Україні. Іншого шляху у нас немає.

І тому комітет  в України, який у повному складі проголосував за  проведення даних парламентських слухань, просить підтримайте нас щодо проведення таких парламентських слухань  20 червня у сесійній залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас ще є хвилина. Можете закінчити…

 

САМОЙЛИК К.С. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Так, шановні колеги, тема надзвичайно важлива і правильно доповіла з цього привод Катерина Семенівна. Треба звернуть увагу на деталь одну – це специфічні тонкі професійні питання. І я би просив, давайте ми спочатку в комітеті проведемо слухання з залученням всіх необхідних спеціалістів, а потім Катерина Семенівна.

 

САМОЙЛИК К.С. Ми слухали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я слухав уважно.

 

САМОЙЛИК К.С. Були у комітеті слухання 29 листопада і якраз науковці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.    

 

САМОЙЛИК К.С. Я вимушена повторити для Олександра Олександровича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Семенівна, слова вам не давали.

 

САМОЙЛИК К.С. Треба слухати, Олександре Олександровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка! Я знаю, що мені треба робити.

Я ставлю на голосування пропозицію про проведення слухань цих у червні місяці. Прошу.  

 

10:52:03

За-252

Рішення прийнято.

Проект Постанови про проведення у Верховній Раді України парламентських слухань на тему: "Про стан дотримання в Україні прав профспілок та організацій роботодавців відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №87 "Про свободу асоціації та захист прав на організацію". Михайло Якович Волинець, прошу.

 

10:52:37

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, Конвенцією Міжнародної організації праці номер 87 "Про свободу асоціації та захист прав на організацію" передбачається свобода створення організації працівників для захисту своїх прав та інтересів, тобто профспілок та вступу до них без попереднього на те дозволу. 

Відповідно до цієї конвенції органи державної влади не можуть втручатись в діяльність профспілок з метою обмеження права працівників на свободу об'єднання чи перешкоджання його законному здійсненню. Набуття прав юридичної особи організаціям профспілок не може бути підпорядковане умовам, які унеможливлюють свободу об'єднання.

Те ж саме торкається і організації роботодавців. І коли я готував цей проект постанови, то ми згодились з роботодавцями, що це питання розглядається     в контексті. Але на практиці сьогодні склалася така ситуація, що сьогодні масово порушуються права людей найманої праці. Якщо ми пам’ятаємо, за радянських часів, то профспілки чітко виконували свої функції захисту людей найманої праці, і працювали інспекції праці, були інші цінності, і людина праці була на першому місці. Я пам’ятаю навіть такі випадки, коли виникали спірні питання, суди завжди були на боці звільненої особи чи людини праці.

В той же час, ситуація змінилася, ми сьогодні вступаємо в період розвитку, на жаль, дикого капіталізму, де при зміні цих цінностей ситуація кардинально погіршилась. І який характер порушень сьогодні виникає. Наприклад, в Луганській області на заводі „.............” був прийнятий нормальний колективний договір, але потім, з часом було розповсюджено сто екземплярів підробного колективного договору, який почав діяти на підприємстві, і в результаті  постраждали працівники з питань заробітної плати і в захисті їхніх прав. Лише після звернення мого до інспекції праці та Міністерства праці вдалося з’ясувати, що там діяв підробний колективний договір. І ми змогли врегулювати цю ситуацію. Але перше порушення привело до того, що потім були інші порушення на цьому підприємстві, і 52 водії змушені були оголосити голодування.

Тепер інший приклад. Наприклад, він торкається вугільної галузі. І коли було підготовлено проект Закону про приватизацію вугільної галузі, то з’ясувалося, що ролі профспілок там зовсім не видно і порушується інше законодавство. І у зв’язку з цим я зустрівся з міністром вугільної промисловості, нібито узгодили це питання. Але для того, щоб прояснити для профспілки нашу тактику і вивчити це питання, я організував семінар профспілковий в Донецькій області з питань приватизації вугільної промисловості. Але потім отримав кілька заяв від членів профспілок про те, що співробітники Служби безпеки України в Донецькій і Луганській області дуже ретельно допитувались у наших активістів, яка ціль була семінару, чи був там присутній Волинець, що говорив Волинець, хто були  модератори, що вони говорили? І далі СБУ нав’язувало таку думку, що незалежна  профспілка гірняків уже проти приватизації вугільної галузі у той час, коли це питання не вивчено.

І, наприклад, Завод трансформаторної апаратури у місті Запоріжжі: масові порушення, подібних я просто, подібного характеру я просто в Україні не бачив. І коли голова альтернативної профспілки підняв такі  питання, його було побито, а потім посаджено на 15 діб. І в той же час, коли він оголосив голодування, його було посаджено до карцеру.

У зв'язку з  цим це питання обговорювалося на рівні уряду і також розглядався на рівні міністра праці, і Міністерство праці підготувало, до честі Міністерства праці, підготувало колегію 26 грудня з питань дотримання прав на свободу асоціацій, і ми дуже ретельно розглянули це питання.

Крім того, в контексті домовленостей з Міністерством праці було запропоновано, що я готую  цю постанову, і вона має розглянутись у парламенті у квітні місяці.

Це питання було розглянуто на Комітеті з питань праці і соціальної політики і воно було підтримано. Крім того, Міністерство юстиції підтримує мою позицію і Міністерство праці.

Я також хочу сказати, що у зв'язку з  цими масовими порушеннями написано кілька скарг до Міжнародної організації праці та Конфедерації вільних профспілок, і у зв'язку з  цим Україна не отримала торгових преференцій,  тобто торгові пільги по 96-ти групам товарів від Європейського союзу. Сьогодні Україна у зв'язку з  цим втрачає приблизно один мільярд доларів від торгівлі і у зв'язку з  цим товари українських виробників не можуть вийти на країни Європейського союзу, а крім того, ті, хто там закріпилися, змушені звідти виходити, тому що 8,5% податку по експорту-імпорту – це досить  серйозні речі.

Ми сьогодні, я пропоную розглянути це питання, прийняти цю постанову, ретельно підготуватися до розгляду такого питання для того, щоб закласти підвалини  того, що ми сьогодні стоїмо на позиції дотримання прав на свободу асоціацій. І в першу чергу, ми також закладаємо підвалини до побудови соціального діалогу в Україні на  рівні роботодавців, профспілок і влади, тобто на рівних умовах.

Крім того, зараз уже вчора   в Комітеті з питань праці і соціальної політики розглядався законопроект про соціальний діалог, це у контексті одне і те ж саме. Але закон сьогодні ще не прийнятий, і ми повинні ретельно підготовитися для того, щоб Закон про соціальний діалог був прийнятий у тому належному стані, який відповідає міжнародним стандартам, Конвенція МОП і трудовому законодавству України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Немає запитань до нього?  Є запитання. Хвилиночку. Запишіться – 5 хвилин на запитання.

Баранівський.

 

10:59:09

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Я за те, щоб наші профспілки були потужні, щоб вони захищали наших працівників. Я за те, щоб вони дійсно стали профспілками, не услуговували там, скажімо, владі. Влада міняється, а профспілки, хотілося б, щоб були потужні.

Але разом з тим я хотів би задати таке питання. Ви кажете, що ви пишете скарги у міжнародні різні інстанції, і Україна через це не отримала на мільярд гривень преференцій відповідно у торгівлі. На скільки це в’яжеться із захистом українського товаровиробника, коли він не може продати свою продукцію? І взагалі, як ми чисто по-патріотизм, як ми проявляємо до своєї держави, коли ми не вирішуємо ці питання на місці, а десь звертаємося, а потім таким чином імідж опускаємо України, і це позначається на всіх наших працівниках.

І друге. На мій погляд, що ці питання, які ви сьогодні доповідали, і в першу чергу треба було б вирішити в самих профспілках, у першу чергу, а потім, можливо, і винести на парламентські слухання. Як ви думаєте з цього приводу?

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дякую.

Дуже слушне і важливе питання. Не дивлячись на те, що Україна не приєдналася до Договору про Європейський суд, з України, із європейської території найбільше звернень до Європейського суду. Це свідчення про те, що сьогодні у нас закони не діють, суди належним чином не виносять справедливі рішення, і люди являються незахищеними, вони змушені звертатися до міжнародних організацій.

Крім Конфедерації вільних профспілок, яку очолює, інші профспілки постійно звертаються до Міжнародної організації праці і до інших міжнародних установ. Це передбачена світовими нормами процедура, але звернення відбувається лише після того, коли на всіх рівнях питання не вирішується. Не вирішується на судовому рівні, не вирішується в адміністративних органах, не вирішується на Національній раді соціального партнерства.

І  я хочу сказати, що втрати бізнесу українського  в даному випадку не 1 мільярд гривень, а 1 мільярд доларів. На жаль, є над чим задуматися і досить ретельно вивчити це питання. Сісти як у всіх цивілізованих державах за круглий стіл і вирішувати питання не в конфліктах, не в страйках, а вирішувати в розмові, вирішувати через колективні договори і угоди, через генеральну угоду, яку, нажаль, ми не можемо вже рік заключити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко.

 

11:01:35

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.

Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний Михайло Яковичу, на попередньому тижні ми з вами приймали участь в розширеній колегії Міністерства праці і соціальної політики за участю керівників багатьох профспілкових організацій і розмова, як мені здається, відбулася досить серйозна і плати, які намічені, вони теж досить суттєві.

Як ви дивитесь на пропозицію з урахуванням недавньої колегії, скажімо, провести, розгляну ти це питання у форматі комітетських слухань, а потім через деякий час знову повернутися до цієї проблеми вже на рівні парламентських слухань? Я думаю, що у цій пропозиції була б певна логіка, оскільки була б, ну, певна, якщо хочете, наступальність у вирішенні тієї проблеми, справді важливої, актуальної проблеми, яку ви пропонуєте розглянути.  Дякую.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Петро Миколайовичу, вдячний за запитання.

Дійсно, уряд і Міністерство праці зробили перші кроки і дотримали свої обіцянки і дотували засідання Колегії з питань праці і першим питанням розглядалося питання про дотримання прав на свободу асоціацій. Ретельно розглянули, не всі питання могли ми там детально опрацювати, але спасибі за це.

І в рамках домовленостей було прийнято рішення, що я зняв свій проект постанови на листопад 2006 року в зв’язку з тим, що були проведені колегія міністерства, а потім у квітні чи в травні проведені парламентські слухання з цього питання. Далеко ще до квітня, до травня, я не заперечую, щоб десь в лютому місяці  чи в березні місяці, ми провели комітетські слухання і дякую за таку гарну пропозицію.

А зараз пропоную вам колеги проголосувати за мою постанову для того, щоб ми ще мали час підготуватися досить ретельно. Я наголошую, що Міністерство праці, Міністерство юстиції, які предметно цими питаннями займаються, вони підтримують пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.

Вибачте, ще одне запитання. Матвєєв. Прошу, Михайло Іванович, я не подивився на монітор, ще одна хвилина часу. Матвєєв, прошу.

 

11:03:55

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Олександр Олександрович.

Шановний Михайло Яковичу, я хочу, перш за все, підтримати вас у вашій думці в тому, що в радянські часи, дійсно, профспілки захищали права трудящих. Робили багато для посилення соціального захисту людей, надання рівних можливостей всім абсолютно нашим громадянам, зокрема: для організації відпочинку дітей, розвитку сімейного відпочинку і так далі.

Як на ваш погляд, чому сталося так, що сьогодні цю одну з головних функцій профспілки не використовують, не виконують?

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. За радянських часів,  профспілки мали іншу якість, і ретельний підбір відбувався у профспілки, по-перше.  По-друге, держава мала напрямок на соціальний розвиток.

Зараз зовсім інша ситуація, я пояснив. Ми знаходимось у фазі формування капіталістичного суспільства. І природа капіталу: накопичити капітал більше і більше. Але мають у світі відпрацьовані механізми противаги, і вони закладені в принципах соціального діалогу рівності сторін, що сьогодні порушено. Я вже сказав про те, що ми опинилися в умовах дикого капіталізму і безправ’я.

Хто зіштовхувався хоч раз в житті з безправ’ям і неможливістю реалізувати свої права, той розуміє, про що я говорю, нема більшого приниження  для людини. І не думаю, що треба дуже особливо тут зараз переконувати, поклонятися в пояс кожному, кожен розуміє про що йде мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.

Хара Василь Григорович, від комітету думку висловить. Якщо можна коротше, добре.

 

11:05:54

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, предложение нашего коллеги народного депутата рассматривалось на заседании комитета и было поддержано проведение парламентских слушаний. Но сразу хочу сказать, что обсуждение было неоднозначным и с минимальным перевесом было принято решение в пользу данного законопроекта.

Я лично выступал против, хотя и ныне являюсь действующим председателем Донецкого областного совета профсоюза, по ряду причин.

Первое. На парламентских слушаниях  обычно рассматривают вопросы, которые беспокоят общество, ради того, чтобы найти некие точки соприкосновений для того, чтобы решить какую-то проблему, волнующую людей. Я глубоко убежден и это знаю профессионально, что таких проблем по данной повестке дня у нас в Украине не существует.

Второе. Да, у нас есть недостатки, как и во всех сферах человеческой деятельности, но таких вопиющих недостатков, которые могли бы взбудоражить  общественность нашу и заставить ее в этом высоком зале обсудить вопросы и принять какие-то рекомендации, их нет. Хотя отдельные случаи есть. Я хочу вам два случаи таких привести. Но это не касается взаимоотношений между властью работодателями и профсоюзами, это происходит внутри самого объединения работодателей. Я лично считаю, эти случаи, точнее, они вопиющие.

Первый заместитель,  теперь уже первый заместитель председателя Федерации работодателей Украины Грищенко Владимир Александрович обратился с письмом к Президенту относительно того, что при подготовке проекта бюджета, рассмотрения его, не были учтены принципы социального диалога. Это письмо Президенту не понравилось, он высказал свое неудовольствие правдивой информацией, написанной в этом письме, Председателю Федерации работодателей Украины Кинаху. Кинах не нашел, к сожалению,  он народный депутат, я его глубоко уважаю, но в данному случае, он очень неправильно, и если вы хотите, непорядочно  поступил. Он принимает решение и увольняет первого заместителя председателя  работодателей Украины Грищенка Владимира Александровича своим распоряжением, человека, которого избирали на конференции работодателей.

Владимир Александрович подал в суд. И суд, конечно, восстановил его на работе. Вчера на заседании нашего комитета рассматривался проект Президента о социальном диалоге. Но было выяснено,      что готовила этот законопроект рабочая группа на трехсторонней основе: работодатели, профсоюзы и государственная сторона. Однако, при обсуждении было выяснен подлог этого документа, что то совершенно не тот документ, которая работала трехсторонняя рабочая группа. И критические замечания были высказаны Владимиром Александровичем на заседании комитета. Реакция однозначная, сегодня утром появляется Указ Президента и уже Владимира Александровича уволено как сопредседателя трехстороннего социально-экономического совета при Президенте. Нарушение закона, где сказано, что сторона работодателей делегирует своего сопредседателя в это. Вот в этом есть вопиющие недостатки, но они связанны не во взаимоотношении между властью и не нарушение конвенции, а беспределом внутри самой организации.

Поэтому еще раз повторяю, комитет, с перевесом в один голос, принял решение о поддержании данного предложения. Я глубоко убежден, что ничего хорошего, ничего нового, ничего интересного на этих парламентских слушаниях мы с вами не услышим. Поэтому, я лично считаю, что его поддерживать не нужно.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Я прошу вас! Від комітету Василь Григорович, йдіть сюди вам ще колеги зададуть запитання. Запишіться, будь ласка. 5 хвилин. Богашева.

 

11:10:01

БОГАШЕВА Н.В.

Прошу передати слово В’язівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:10:10

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, „Наша Україна”.

Вчора ми на фракції мали можливість коректно, а деколи, не зовсім коректно поспілкуватися на теми законопроектів, які поступали на комітет. Але хотів би дати зауваження всім виступаючим, які деколи виступають не в тему. Сьогоднішня доповідь, яку б ви мали дати від комітету, не стосувалася тих питань, які ви виголосили з цієї поважної трибуни. Тому я пропоную всім депутатам і вам, зокрема, виступати коректно і доносити думку комітету, а не те, що вам заманеться.

Дякую.

 

ХАРА В.Г. Уважаемый Владимир Михайлович, вы наверное очень слабо знаете Конвенцию, о которой идет  речь в  данном постановлении, там речь идет о социальном диалоге, о социальном партнерстве. Те примеры, которые я привел, они относятся к социальному диалогу и к социальному  партнерству.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и).

 

ХАРА В.Г. Я сразу сказал: решение комитета какое и как оно принималось и высказал свою точку зрения, на что я имею полное право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаманов.  Немає.

Баранівський.

 

11:11:18

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу. 

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка,  якщо й проводити слухання, нам треба проводити тільки про соціальній діалог з профспілками і  влади і,  скажімо, роботодавцями і таке інше? Чи, можливо, в  цілому треба розібратися, що відбувається у профспілках, що відбувається з їхнім майном, скільки його було, скільки його сьогодні є, як його продали, кому продали, по яких цінах і тоді провести повноцінні парламентські слухання з відповідними дорученнями і щоб вони якійсь результат. Чи ви… От ваша думка з цього приводу? Ви глибоко знаєте цю проблему.

 

ХАРА В.Г. То, что касается проблем собственности профсоюзов, я не очень согласен с тем решением, которое было принято парламентом.  Дело в том, что, мы с вами должны быть законопослушными людьми.  В Конституции написано, что частная собственность неприкосновенная. Учитывая то, что в Конституции так получилось, что не определено «коллективная собственность», она приравнивается к частной. И мы с вами   влазим в  сферу не очень, скажем,  понятную.

Второе. В Законе о профсоюзах очень  четко записано, что никто не в праве вмешиваться в деятельность профсоюзов ни государство, ни работодатели.

 С другой стороны, если есть доказательства нарушения,  незаконной продажи и так далее, то профсоюзная организация как таковая она несет ответственность  наравне со всеми как гражданами, так и общественными организациями. Но это требует определенных доказательств.

Обсудить вопрос деятельности профсоюзов, вмешиваясь без них  во внутренние дела профсоюзов - это будет  нарушением закона. Другое дело, обсудить и высказать свою точку зрения как члена профсоюза, нравится нам этот профсоюз или не нравится – это другое дело.

Но еще раз повторяю, мы как люди, которые пишем  законы, мы обязаны  их выполнять. Никто не вправе вмешиваться во внутренние…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук.

 

11:13:17

ШЕВЧУК С.В.

Прошу передати слово народному депутату Ляшко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ляшко.

 

11:13:24

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу! Я теж підтримую думку, яка пролунала, що, якщо вийшли виступати від комітету, то   скажіть позицію комітету, а свою власну думку, так як ми всі, кнопку  на  запис, записуйтеся, якщо потрапите у чергу, висловите свою власну думку.

І дуже дивно, що, Олександре Олександровичу, ви не реагуєте   на грубе порушення Регламенту, який демонструє  доповідач.

Що ж по суті питання, звичайно, ми   маємо провести на цю тему парламентські слухання. Адже профспілки сьогодні не мають можливості захищати право своїх членів, бо у судах люди правди найти не можуть, а йдуть до профспілки, а на профспілку влада і роботодавці, як кажуть,  бачили їх в одному місці.

І дуже  дивно від вас, керівника діючого профсоюзу та ще і донецького, де маса людей, які потребують  захисту, чути   думку про те. що ви проти обговорення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, по-перше, відповім на запитання, бо зауваження мені було.  Я солідарний з тими зауваженнями, що треба по темі говорити, але,  мені здається, що доповідач був досить переконливий у тому, що він торкався саме цієї проблеми, хоч сама по собі ця тема для парламентських слухань. Ми повинні були визначити, ми проводимо  слухання чи не проводимо.  Ми їх проводимо у такій формі чи   в іншій формі. І досить  для цього. Не треба 10 хвилин обговорення, на аргументацію своєї думки і так далі.  І ви теж, будь ласка, точніше висловлюйтеся. А то ви говорите там, що у якомусь  місці, називайте у якому місці, щоб  було вже ясно, про що ви ведете мову, бо ми все натяками говоримо.

Будь ласка,  Василю Григоровичу.

 

ХАРА В.Г. Первое. Я начал с того, какое решение  было принято комитетом, и   обвинять в том, что я  не высказал мнение комитета, это непорядочно.

Во-вторых. Почитайте, пожалуйста, Регламент, и есть ли право у народного депутата высказать свою точку зрения при докладе  решения комитета.

И третье. То, что касается  профсоюзной деятельности. Профсоюзным работникам, профсоюзам нужно  заниматься не политикой, не плачем Ярославны, а  защищать  интересы  рабочего класса – членов профсоюзов, работать надо с людьми, работать нужно с властью и работать нужно с работодателями.

У нас есть три уровня взаимоотношения с властью, с работодателем: первое – это социальное партнерство; если власть и работодатели не хотят, то тогда – конструктивная позиция, если и этот рубеж они не хотят принимать, тогда – жесткая позиция. И закон о профсоюзах дает очень высокие права профсоюзам для того, чтобы защищать интересы рядового члена профсоюзов. Другое дело, что далеко не все профсоюзы хотят пользоваться этим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Сідайте, будь ласка.

Шановні депутати,  прошу вас! Ми розглядаємо зараз питання про те – проводимо слухання чи не проводимо. Якщо проводимо, в якій формі? Постанова так стоїть. І проводити саме зараз парламентські слухання, обговорити питання всебічно, ну, немає ні предмету обговорення такого, ні сенсу в такому обговоренні.

Є пропозиція від автора – провести парламентські слухання, комітет підтримує цю пропозицію з невеликою перевагою. Виступаючі з запитаннями пропонували провести це у комітеті. Одначе стоїть проект постанови провести парламентські слухання. Цю постанову ставлю на голосування.

 

11:17:16

За-166

Була пропозиція провести комітетські слухання з цього приводу за тією програмою, яку пропонує автор. Ставлю на голосування цю пропозицію. Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка, підтримайте її.

 

11:17:41

За-398

Пояснюю для яких комітетів – ті, що займаються питаннями праці, соціального захисту і Комітету соціальної політики.

Будь ласка, розглядається питання - проект Постанови про встановлення меж міста Узин Білоцерківського району Київської області.

Доповідає Боднар Ольга Борисівна.  

 

11:18:16

БОДНАР О.Б.

Шановні народні депутати, шановний головуючий!

Київська обласна рада порушила перед Верховною Радою України клопотання про встановлення меж міста Узин Білоцерківського району. Кожному з вас був розданий такий план зовнішньої межі міста Узин Київської області.

Хочу всім нагадати, що встановлення і зміна меж районів, міст відноситься до конституційних прав і повноважень Верховної Ради України. У зв’язку з цим Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики, місцевого самоврядування розглянув зазначене клопотання на своєму засіданні 13 жовтня 2006 року та виніс на розгляд Верховної Ради цей проект постанови. В ньому пропонується затвердити територію міста Узин Білоцерківського району Київської області загальною площею 8,1  тисячі гектара. Проект встановлення меж міста Узин розроблений державним підприємством „Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” Державного комітету України по земельних ресурсах на підставі генерального плану розвитку міста.

На даний час межі міста не затверджені. Якщо ви подивитеся на план зовнішньої межі міста Узин, який додається до проекту постанови, то побачите, що в межі міста включаються лише ті землі, які вже знаходяться в віданні цього міста і Узинської міської ради з урахуванням перспективи комплексного розвитку міста. Тобто ми фактично з вами маємо затвердити ці межі міста, які вже існують в реалії.

Як я вже зазначала, загальна площа території міста становить і становитиме 8,1 тисячі гектара,  з них 298,8 гектара земель державної власності, 29,1 гектара земель загального користування, 4,5 тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення і 891,5 гектара земель громадян і так далі, Міністерства оборони, промисловості, земель іншого призначення.

Питання про встановлення меж міста Узин розглянуто і схвалено Узинською міською, Білоцерківської районною, Київською обласною радами та  Комітетом Верховної  Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Всі вони пропонують підтримати це питання.

Згідно інформації, яку надано міським головою, є інформація, що делеговані повноваження розпоряджатися землями за межами населеного пункту, доки ми його не затвердили, на території Узинської міської ради надані Білоцерківській районній державній адміністрації.

В разі  затвердження нами цього плану до території міста увійде агрокомплекс, що дозволить розвиватися місту значними темпами. Передбачається створення великої кількості нових робочих місць. Отже, місто розвиватиметься не лише як місто, а аграрного профілю.

Згідно довідки, виданої Узинською міською радою про те, що на території міста Узин розташовані три сільгосппідприємства йдеться про те, що у кожному з цих підприємств створені спілки співвласників земельних часток-паїв, на які видані державні акти на право приватної власності на землю громадянам, які являються мешканцями цього міста.

Таким чином, законодавча процедура підготовки та внесення цього питання витримана. Комітет пропонує підтримати даний законопроект. Прошу підтримати рішення комітету.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будуть  запитання? Запишіться. Будь ласка, 5 хвилин.

Яворівський.

 

11:22:20

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановна пані Боднар! У мене до вас таке запитання: ви прекрасно розумієте, що цей 2007 рік – це буде рік великих земельних пристрастей в Україні. Це вже сьогодні зрозуміло. З вуст не будуть сходити ціни на землю і таке інше.

Ми, звичайно, підтримуємо рішення комітету і клопотання обласної ради, але в мене є таке питання. Ви знаєте, зараз найбільша пошесть – це коли земля, скажімо, сільськогосподарського користування переводиться в іншу категорію і тому подібне. Ми зацікавлені у тому, щоб  ті військовики, які пішли у відставку або які пішли у запас, ми зацікавлені у тому, щоб  саме вони, звичайно, будувалися і отримували земельні ділянки у місти Узин.

Чи не виникне це так, що потім ці  земельні ділянки, скажімо, будуть продаватися заможним киянам і ми відкриваємо шлюзи для можливої корупції.

 

БОДНАР О.Б.  Дякую за запитання.

Тут трошки мова йдеться не про те. Ви знаєте, що я дуже уважно ставлюся до цього питання, оскільки ми тримаємо на контролі його. Йдеться про розформування і прийом-передачу земель Узинського гарнізону Білоцерківського району Київської області від 4 жовтня 2004 року. А саме, йдеться про те, що це аерокомплекс, а не, скажемо так, не землі, на яких можна буде потім будувати будинки, а сам аерокомплекс – літовисько і всі, скажемо, споруди, які призначені для його обслуговування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чубаров, будь ласка.

 

11:23:57

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановна Ольго Борисівно, безумовно, з моєї точки зору, постанову треба підтримувати, оскільки є певна процедура, і ви сказали, що всі етапи відповідно вони пройдені.

У мене до вас запитання уже як до члена комітету. Скажіть, будь ласка, який принцип, коли ви розглядаєте такого роду подання, оскільки я знаю, що Сімферополь, тобто з Криму давно є документи, і вони поступили в комітет, щодо найменування нових поселень, зокрема поселення Анаюрт навколо Сімферополю? Я знаю, комітет уже їх місяцями не доносить до залу.

Отже, я хотів би все-таки знати, скажемо так, принципи, мотиви, якими ви користуєтеся, коли розглядаєте подання місцевих рад, які обов’язкові до нашого розгляду? Дякую.

 

БОДНАР О.Б.  Дякую за запитання.

Звичайно, воно в яблучко, тому що це якраз мій підкомітет. І жодного, скажемо так, такого питання, яке ви, має розглядатися у нашому комітеті стосовно цих питань, які ви задали, не залишаються поза моєю увагою або аналізу моїм у тому числі.

Насправді, я обов’язково вам дам цю інформацію стосовно Криму, тому що поки що комітет його не розглядав. Він готується тільки ще працівниками секретаріату комітету. Як тільки він буде готовий, я вам даю гарантію, що ми обов’язково будемо розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Алексєєв Цибенку.

 

11:25:41

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адам Іванович. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановна Ольга Борисівна, у мене таке враження, що ви дали не зовсім точну інформацію, коли стверджували, що де-факто пропонується затвердити межі міста у фактичних межах. Де-факто мова йде про збільшення меж міста на 6,7 тисяч гектарів, тобто збільшення в 6 разів. Що це за землі? Я розумію, що сюди потрапляють землі фермерів, сільськогосподарських кооперативів, 300 гектарів землі державної. Це, як на мене, це типовий приклад намагання змінити цільове призначення землі задля того, щоб вона сплила потім у інших людей і у іншій якості.

Поясніть, будь ласка, розвійте мої сумніви, я вважаю, що все-таки це рішення підтримувати не можна.

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання.

Я не даремно вам нагадувала, що кожному з вас надана отака табличка. Значить, згідно цій табличці ви можете побачити, чорним окреслена існуюча межа міста Узин і червоним пунктиром позначена та межа, яка пропонується прийняти. Саме ці дві межі співпадають між собою, як бачите.

Значить, про що йдеться? Насправді, зміна меж або введення земель це не такий швидкий шлях. І коли доходить справа уже до затвердження, спочатку мають пройти великі етапи затвердження на районних рівнях. От коли, доки це все пройшло, настав 2007 рік і сьогоднішнє число. І ми з вами його розглядаємо. В 2004 році до міста Узин перейшли землі Узинського гарнізону, про що я тільки що казала. Вони сюди включаються уже в існуючу межу, просто зараз місто Узин ним не розпоряджається, на даний момент ці делеговані повноваження розпорядження цими землями за межами не затвердженого поки що нами з вами населеного пункту, надані Білоцерківській районній державній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

БОДНАР О.Б. Для того, щоб вони перейшли в місто Узин і під керівництво міста Узин, ми і маємо затвердити, тому що ми маємо на це повноваження.  Три товариства: товариство „Узин”, товариство „Прогрес”, …… агрофірма узинська входять також в межі цього міста Узин. Для ведення товарного сільгоспвиробництва без перепрофілювання, все це сільгоспземлі розподілені на паї серед членів цих товариств і створені спілки співвласників земельних часток, на які введенні державні акти на право приватної власності на землю, і вони ним користуються. Я спростувала те, що ви говорили, тому що люди, які мають право приватної власності на цю землю, вони нею користуються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Борисівна.

Все-таки, ви закликаєте, щоб ми подивилися на схему. Подивилися на схему. Існуюча схема міста Узин чорним позначена, а червоним ту, яку намагаємось ми зараз виділити. Вони абсолютно ідентичні, а в пояснювальній записці ви говорите, що межі міста Узин збільшуються приблизно у вісім разів. Так от у нас зауваження до цієї таблиці. Нехай автори, які дають таблицю, дають таку таблицю, яка відповідає дійсності.

 

БОДНАР О.Б. Тоді дозвольте, я вам відповім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, що ж там відповідати, як вони розходяться з пояснювальною записки.

 

БОДНАР О.Б. Я вас уважно слухала, послухайте, будь ласка, уважно мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка. Ви вже розповідали про це, сідайте.

Чи є бажаючі виступити? Запишіться, будь ласка. Ваш час вичерпано вже, сідайте, будь ласка. Вона відповідала 3 хвилин, замість однієї на одне питання.

Будь ласка, хто ще від депутатів? Ви ж відповідали три хвилини на таке запитання і не відповіли. Я ще раз повторюю, відповіді не було на подібне запитання.

Будь ласка, 20 хвилин. Будь ласка, Забзалюк Роман, фракція „Блоку Тимошенко”.

Бондар. Будь ласка, хай 3 хвилин говорить Бондар за вас.

 

11:30:59

БОДНАР О.Б.

Слава Богу, багато років я не Бондар, а Боднар. 

Значить, межі міста затверджуються не кожний день. Межі міста затверджуються тоді, коли вони підходять для голосування у Верховній Раді. Та існуюча межа міста, яку ви бачите на оцій от мапі, вона була затверджена, можливо, навіть не нами, а можливо в якомусь із наших скликань, я не можу відповідати за це. Після того в 2004 році ввійшли певні землі в межі цього міста, але вони не затверджені, доки ці документи не дійшли до нас згідно тій процедурі, яка передбачена чинному законодавству.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сулковський, Партія регіонів.

Ольга Борисівна, йде вже обговорення питання. Ваше місце в сесійній залі, а не на трибуні.

Немає Сулковського? Ні.

Будь ласка, Баранівський, фракція соціалістів.

 

11:31:56

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні слухачі, шановні колеги народні депутати! На моє глибоке переконання, ми маємо класичний приклад переведення земель з однієї, так сказати, сфери використання у зовсім іншу. Тобто йде класичне розбазарювання земель сільськогосподарського призначення. Давайте глянемо у пояснювальну записку.

4605 гектарів земель сільськогосподарського призначення передаємо місту. Якщо вони входять в кордони міста, це вже означає, що всі, хто цю землю… має право на неї,  державні акти, він уже нею може розпорядитися зовсім по-іншому, як своєю власною земельною ділянкою, а не скористаться… На нього вже не впливає той мораторій, який ми з вами зовсім недавно приймали.

Так, якщо ми з вами думали, що ми закрили всі шпаринки в тому, щоб не було зловживань з використанням землі, то нам показують класичний приклад, що це ці шпаринки є відкриті і нам треба  добавляти багато чого до законодавства в тому плані, щоб все-таки розбазарювання земель не допустити.

І тому, ще давайте інше розглянемо. Коли ми не один раз розглядали питання щодо змін меж міста і ми добавляли там десяток гектарів, 30 гектарів, там нам сьогодні тут пропонують збільшити до 8 тисяч гектарів, коли там межі міста на сьогодні 1281 гектар. Я запитую: „Яка необхідність сьогодні виникла там швидко добавляти і таку кількість території?”. Що сталося, немає, де будуватися? Що виникло, взагалі, в цьому місті? Я переконаний, що якби місто Узин знаходилося за 500 кілометрів від міста Києва, десь в Житомирській, Сумській, Чернігівських областях і на кілометрів 100 від міста обласного центру, то такої б постанови Верховної Ради сьогодні нам би, чи, вірніше, закону, нам би не пропонували.

Тому, я думаю, це є для всіх нас наука, а хотілося звернутися до місцевих рад, районних, сільських і обласних. Що, шановні друзі, коли готуєте відповідні документи і хто вас штовхає на підготовку таких документів, то добре дивіться, бо, дійсно, в 2008 році прийдемо ми до того часу, коли можна буде проводити приватизацію землі. Але, за що ми тут всі разом стояли, на основі чинних законів, які будуть виписані у нас уже не буде що приватизовувати. Фракція соціалістів такого закону підтримувати не буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Удовенко Геннадій Йосипович.

Беспалий Борис, будь ласка.

 

11:34:54

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”.

На відміну від антикризової коаліція, фракція „Наша Україна” підтримує рішення комітету. І я хотів би звернути увагу на одну більш широку проблему, яку ми маємо вирішити і це, якщо ми це зробимо, то парламент цього скликання заслужить, я думаю, від народу України серйозну подяку. Йдеться про повсюдність місцевого самоврядування і ось, що, насправді, пропонується.

Якщо ми подивимось на карту України, то ми побачимо, що вся територія України розподілена між областями, Київ, Севастополь і Крим. Якщо подивимось на карту області, побачимо, що там є міста обласного значення, а  також райони і немає вільної території. Але якщо ми подивимося на карту району, то побачимо, що острівцями є тільки населені пункти, а більшість земель перебуває в прямому управлінні, ну, держави і навіть не розподілена державна і комунальна  власність. Тому насправді, я думаю,  треба не тільки місто Узин вирішити його проблему і дати можливість розвиватися, і не тільки Києву, скажемо, який знаходиться сьогодні в межах 1940 року ще, а і просто...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини, будь ласка.

 

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Три хвилини, дякую.

Село має закінчуватися не городами. Тому сьогодні виходить, що рілля, де  селяни працюють, не належить до села. Місто закінчується не  кварталами останніми забудовами, а територією, яка примикає до цього міста. І от вся ця земля має бути належати мешканцям тих населених пунктів, біля яких вона розташована. І це дасть і справжню  матеріальну базу місцевому самоврядуванню, це дасть землі справжнього господаря. Тому що ота земля,  про яку тут є дискусія,  хто її на сьогоднішній  момент господар? А так буде міська громада міста Узин. А сьогодні хто? А сьогодні ніхто. Сьогодні там є чи пряме, чи криве    якесь там правління, управління, не зовсім зрозуміле.

Тому вихід з ситуації полягає не тільки в  тому, щоб прийняти  цю постанову, а розвивати цю логіку і передати землю нарешті тим людям, які там живуть, передати землю населенню сіл, селищ і міст. Це є принципова позиція і фракції „Наша Україна”, і нашої передвиборчої програми. І, я  думаю, що це є завданням профільного комітету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ляшко, будь ласка.

 

11:37:31

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Перш ніж сказати нашу позицію щодо  проекту постанови, який розглядається, я хотів би звернутися до Адама Івановича.

Адаме Івановичу,  тільки що на очах всього парламентського залу, і  слухачі це чули ви грубо і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вимкніть мікрофон.  Ви або будете говорити по темі закону, або сядете на своє місце. По темі? Так говоріть по темі закону. Право головуючого робити  зауваження тим, хто виступає не по темі.

 

ЛЯШКО О.В. По темі закону.

Значить громадяни України мають знати, що автори цього законопроекту, представники антикризової більшості.  І наш представник доповідав цей законопроект від комітету. Це не позиція Блоку Юлії Тимошенко. Ми не будемо голосувати  за цей законопроект, оскільки ми проти того, щоб зменшувалася в Україні  сільськогосподарська земля, і ми  знаємо для цього це робиться,  вводиться в межі міста, щоб потім дерибанити.

І коли антикризова коаліція, я звертаюся в першу чергу до  комуністів і до соціалістів,  які входять у склад цієї антикризової коаліції, чого ж ви не  розглянете, щоб землі  державного запасу і резерву, якими зараз розпоряджаються  державні адміністрації і міняють  призначення цих сільськогосподарських земель, чому не заборонити зміну цільового призначення  цих земель? Підтримайте   нашу ініціативу, яку ми внесли, і щоб зробити  ще більше пересторог до того, щоб не розбазарювали землю. А ви у складі цієї коаліції  сприяєте тому, щоб розбазарювалася сільськогосподарська земля.

І наостанок.  Я закликаю всіх  депутатів Верховної Ради   незалежно від того, в якому  кріслі вони сидять, в от тому чи в от тому, толерантно ставиться до своїх колег, не принижувати їх  ні в ефірах телеканалів,  як ми спостерігали  це  від одного із наших депутатів, ні у …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Колега Ляшко, я ще раз роблю вам зауваження. Ви можете говорити, що хочете у „різному”, і  у вас буде така можливість.

Вітенко, будь ласка. Немає. Будь ласка, Бульба Степан.

 

11:40:16

БУЛЬБА С.С.

Шановні народні депутати! Шановні виборці!

Степан Бульба, фракція  соціалістів.

Я думаю, що сьогодні   вкотре ми відчуваємо, наскільки зацікавлені певні політичні сили і окремі конкретні особи в питаннях земельних, зацікавлені, бо, видно, таки є їхній інтерес там.

Скажімо, нам треба буде дуже важно проаналізувати, хто скористався відсутністю мораторію на продаж земель сільгосппризначення, відсутністю мораторію з вини глав держави – Президента Ющенка. І тоді буде зрозуміло, для кого було вето організоване. І в даному випадку, коли ми розглядаємо будь-яке питання, яке стосується землі, то треба бути надто уважними, і наші рішення повинні бути відповідальними.

В даному випадку соціалісти не будуть голосувати за зміну меж міста Узин Білоцерківського району. Ви тільки уважно прочитайте, що нам пропонують в пояснювальній записці: 298,8 гектара землі державної власності, 29 гектарів землі загального користування, більше 4,5 тис. гектарів землі сільгосппризначення, майже 900 гектарів земель громадян, які віддані у власність на користування, більше 815 гектарів земель Міністерству оборони і так далі, і все це віддати, не зрозуміло з яких причини, в підпорядкування тим, хто готовий розбазарювати цю землю.

І потім я як спеціаліст, скажімо,  в галузі картографії, для мене є абсолютно не зрозумілою оця так звана мапа, як назвала представниця фракції БЮТ. Карта… Не називайте мапами те, що схоже на мавпування, бо тут немає суті. Бо якщо ми встановлюємо нові межі, а вони збігаються з тими, що є, то кого ми обдурюємо в такий спосіб? Я повторюю, зачекайте,  може, ще й за мірилом. Я повторюю: шановні, не голосуймо за такі речі. Перш ніж готувати такі проекти, необхідно абсолютно виважено підходити до того, в чиїх інтересах вони готуються.

Соціалісти не будуть голосувати за цю постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Мойсик.

Буде заключне слово в доповідача, і вона скаже.

Кому? Турчинову? Та він не просить виступу, він репліку. Вони одержать.

Курпіль, будь ласка. Я ще раз кажу: у вас буде заключне слово – і ви скажете. Чого ви така гаряча, а? Я ще раз повторюю: в доповідача  є право на заключне слово, вона його через вісім хвилин одержить і виступить. В неї є право на виступ.

Гірник, будь ласка. Я ще раз повторюю… Не я сховався, ви повинні виходити на трибуну і передавати слово.

Турчинов, будь ласка. Я ж не знаю ваших думок, що ви хочете.

 

11:44:18

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, я би хотів, щоб всі народні депутати, особливо ті, хто виступав з трибуни, я звертаюся до оратора, який переді мною виступав, подивилися, хто є автором закону. Автором цього закону є голова комітету профільного пан Тихонов, тобто представник вашої Антикризової коаліції. І всі питання щодо цього закону задавайте, будь ласка, голові вашого комітету, вашому представнику. В тому числі я до вас, пан соціаліст, звертаюся.

Що стосується цього закону. Шановні колеги, я нагадаю, що дійсно ми з вами проголосували подолання вето Президента на мораторій по продажу землі. В тому числі в цьому мораторії є позиції щодо зміни меж населених пунктів і перепрофілюванню землі. Тобто відповідно до нашого з вами закону, який ми з вами прийняли в цій залі, не можна протягом цього року змінювати межі і населених пунктів, і змінювати профіль земельних дільниць. Тобто, коли земля сільськогосподарського призначення, вона повинна працювати як земля сільськогосподарського призначення.

Зрозуміло, що є проблеми у мешканців цих міст, які сьогодні винесені на голосування.  Є проблема і в інших  містах. Але ж, шановні колеги, раз ми з вами прийняли цей мораторій, значить або треба окремий закон приймати, або почекати рік, як будуть чекати і інші. І я думаю, що за протягом цього року ніяких катастрофічних проблем у цих регіонах не відбудеться. Давайте всі в рівних умовах повинні бути.

І я ще раз підкреслюю для тих ораторів, які, виступають, не знаючи, про що вони хочуть сказати, що наша фракція прийняла рішення: раз діє мораторій, відповідно до цього мораторію ми повинні працювати протягом року. Є пропозиція для Верховної  Ради не робити ні для кого виключення, тому що таких виключень ми можемо набрати безліч. У кожного міста є проблеми, у кожного села і селища є проблеми, і тоді сам мораторій  працювати не буде. У нас буде просто черга тих, хто хоче працювати у межах виключень. Тому давайте знімати це питання з обговорення.

І є пропозиція все-таки у межах антикризової коаліції, коли ви починаєте критикувати, ви з’ясуєте, хто є актором закону. І не треба звинувачувати доповідача, якому комітет доручив цей закон доповідати.

І я хочу звернутися також, Адам Іванович, до вас: давайте коректно працювати. Як депутат я маю до вас право звернутися: коректно працювати, і в тому числі, коректно працювати як спікеру, який веде парламентське засідання.

Ще раз пропозиція: зняти цей закон з обговорення і поставити тут крапку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник.

 

11:47:15

ГІРНИК Є.О.

Шановні колеги!  Ну, давайте якось не плутати праведне з грішним, говорити про мораторій чи про вето Президента на мораторій і конкретні питання конкретного міста.

Ми бачимо, з якими проблемами стикаються міста, коли дбають про свій розвиток. Тут, у Києві, забудовуються сквери, парки. Скоро зелена зона зникне. Громадськість виступає проти, і справедливо проти. Ну, але ж міста повинні розвиватися. Ми бачимо приклад за кордоном, коли у високоповерховій забудові, практично, ніхто не живе, там – самі офіси.

Всі переїжджають на окраїни, проживають у приватних одно, двоповерхових будинках.

Ми маємо проблему тут не з приватизацією, а проблему розвитку конкретного міста Узин, як дальше будемо розглядати проблеми конкретного міста Ладижин.

Якщо ми не приймемо рішення, що, люди не будуть будуватися, не будуть поселятися? Але будуть використовувати для цього якісь тіньові схеми. Якщо ми узаконимо цю справу, відповідно місцева рада зможе прийняти генплан, розвивати місто в якомусь упорядкованому порядку.

Інша справа, що по цьому місту були випадки певного зловживання. І, можливо, в нашій постанові треба внести корективи, які би не дозволяли цих зловживань, які відбуваються, особливо тут, у містах і селах, близьких до Києва.

Але на підставі надуманих аргументів зупиняти розвиток міст, на мою думку, абсолютно не доцільно. Ми тим самим втручаємося у повноваження місцевого самоврядування і не даємо можливості впровадження їхніх прав і розвитку цих населених пунктів.

Якщо тут немає спорів із районною радою, із навколишніми сільськими радами, я не бачу якихось вагомих причин, щоб ми не прийняли позитивне рішення з розглядуваного питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Я абсолютно солідарний із виступом колеги Турчинова, який сказав те, чим ми повинні керуватися. Хоча, на жаль, ще закону немає, закону ще немає, бо закон стане законом тоді, коли він буде підписаний Президентом і вступить в законну дію.

Але, оскільки ми набрали, 376 голосів і подолали вето Президента, і відповідно до Конституції Президент зобов’язаний підписати Закон про мораторій на землю. І тому зрозуміло, що ніяка постанова Верховної Ради не може бути вищою за закон України, за закон України .

І, оскільки тут дійсно, ви бачите, вісім разів збільшуються межі міста. Я пропоную, давайте ми ці питання і так, як і наступне питання по Ладижину відкладемо, відкладемо. Зараз ми за це проголосуємо, щоб це не було лише рішення, так би мовити, головуючого. А потім детально подивимося чи відповідає це тому закону, який вступить в дію, і попрацювати з обласними радами, які подавали ці, які подавали ці пропозиції, щоб тут ми аргументовано розбиралися, бо, бачите, тут дуже і дуже багато дійсно земель сільгосппризначення відводиться. Тобто земель, які повинні нас годувати, а не під забудову.

Я ставлю пропозицію… Я прошу, я ставлю на голосування з при воду того, шановні колеги, хто автор законопроекту, візьміть, будь ласка, проект постанови за № 2780 і побачите, хто автори. Там є автори, члени комітету, а в комітеті є представники кожної з фракцій, тому я прошу не говорити, що це Тихонов, Боднар чи Ключковський. Тому що вони члени комітету і відповідно члени комітету поставили свої прізвища під цим поектом постанови. Так що прошу не говорити, що це автор Тихонов. Він голова комітету, його підпис стоїть першим. Автор колективний, комітет. Але, оскільки за Конституцією повинні бути конкретні депутати, то тут встановлені конкретні прізвища членів профільного комітету.

Я ставлю пропозицію про перенесення розгляду питання про встановлення меж міста Узин, 2780 і те саме 2781 про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області. Давайте перенесемо.

Шановні колеги, шановні… добре, я йду на вимогу Беспалого і зараз він одержить те, що він хоче. По Регламенту йду, я йду по Регламенту, будь ласка. Хто за те, щоб підтримати законопроект за № 2780, проект постанови, точніше, про встановлення меж міста Узин Білоцерківського району, прошу визначатись.

 

11:52:43

За-54

Борис Якович, ви цього хотіли? Я хотів іншого. Я хотів того,  щоб ми не завалили  питання.  Питання зняте з розгляду. Питання знято з розгляду.

Будь ласка, Беспалому мікрофон. Ляшка я не називав, так  що посидіть спокійно.

 

11:53:06

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”.

Дійсно, проект постанови провалений, але як при всякому голосуванні він провалений не тими, хто голосував за нього, а так зробила відповідальна фракція „Нашої України”, а він провалений тими, хто не голосував за нього, тобто антикризовою коаліцією і примкнувши до них ще однією фракцією.

Тому не валіть з хворої голови на здорову і свої  гріхи перед мешканцями міста Узин не намагайтеся спрямувати на „Нашу Україну”. Але ви можете виправитись, якщо ви зараз поставите питання на переголосування і це конкретне питання, пов’язане з будівництвом аеродрому, а зовсім не сільськогосподарським призначенням земель, вирішити позитивно, як те і має і бути. Облрада - за, райрада – за, місто просить, городяни просять і тільки ви упираєтесь, чомусь не зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Якович, я вам дякую, але я поступив так, як ви мене просили. Хоча я просив вас бути трохи, дивитись дальше, ви не захотіли дивитись далі.

Тому, будь  ласка, буде нова постанова, або буде нова сесія, не переживайте.

Я пропоную перенести розгляд питання за номером 2781 про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області, оскільки ситуація приблизно аналогічна. Прошу проголосувати про перенесення.

 

11:54:47

За-378

Перенесено питання.

Тут дві фракції просять у нас перерву, але давайте ми поступимо таким чином, що ми зараз розглянемо ще одне питання, нам п’ять хвилин вирішити. Потім оголосимо перерву планову, а після перерви дамо можливість представникам фракції, які просили перерви виступити, бо я зрозумів, що їм треба одержати слово для виступу. Нема заперечень?

Тоді, будь ласка, про призначення виборів Богашева Наталія Владиславівна, будь ласка, на трибуну. Давайте ми оперативно, щоб проголосували ці постанови.

 

11:55:48

БОГАШЕВА Н.В.

Шановні колеги, в черговий раз на ваш розгляд виноситься питання про призначення позачергових виборів сільських, селищних, міських голів у зв’язку з достроковим припиненням повноважень голів, обраних у березні 2006 року. На перший погляд, виглядає, що дострокове припинення повноважень стає серйозною проблемою. Проте, кількісний аналіз показує, що це не зовсім так. В Україні налічується 11 тис. 518 міських, сільських і селищних рад, відповідно обирається стільки ж і голів.

Після березня 2006 року, Верховна Рада вже призначила позачергові вибори п’яти міських голів, з яких відбулися вибори у чотирьох містах. Ми знаємо, що у Кіровограді вибори відбудуться повторно. Семи селищних голів, відбулося п’ять виборів та 27 сільських голів, відбулося 11 виборів. Таким чином, Верховною Радою було призначено 39 виборів голів територіальних громад, відбулося 23. Мають відбутися 4 березня ще 16 виборів.

Сьогодні ми пропонуємо призначити позачергові вибори одного міського голови та дев’яти сільських голів. Таким чином, загальна кількість призначених виборів у разі позитивного рішення сьогодні, за період двох сесій, буде 49 випадків, що складає 0,5% від загальної кількості сільських, селищних, міських голів. Таким чином, це не є така велика кількість.

Крім того, що можна ще сказати, що понад дві третини випадків припинення повноважень – це власні заяви голів територіальних громад. Із них є перехід на іншу посаду, вихід на пенсію або за станом здоров’я. В п’яти випадках, підставою стала смерть голів територіальних громад, у восьми випадках повноваження голів припинені у зв’язку з рішенням відповідної ради у зв’язку з порушенням Конституції та законів України безпосередньо цими головами.

Отже сьогодні, відповідно до пункту 30 частини 1, статті 85 Конституції та Закону про місцеві вибори частина третя стаття 14 пропонується призначити на 25 березня цього року позачергові вибори Новоселицького сільського голови Кіровоградської області Ульянівського району, Розанівського сільського голови Миколаївської області Новобузького району, Коростівського...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Владиславівна, давайте ми будемо постанови голосувати, тому що ви вже доповіли, проінформували, а ми вже будемо голосувати постанови, бо тут конкретно йде.

У Ляшко є запитання тільки до вас. Будь ласка.

 

11:58:24

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Я підтримую ці проекти постанови і буду за них голосувати, оскільки в селі треба, щоб був господар.

А хотів я сказати ось про що, я спеціально перелистав Регламент Верховної Ради, уважно його прочитав і я там не знайшов права головуючого свавільно позбавляти депутата слова…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вимкніть мікрофон. Я вам покажу, де це записано, підійдете до мене. Ви, мабуть, не всі літери ще вивчили.

Давайте будемо голосувати. Ставиться на голосування проект постанови за номером 2851…

 

ЛЯШКО О.В. Адаме Івановичу! Вибачте, ви ображаєте мене, я знаю всі літери.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект Постанови про призначення позачергових виборів Новоселицького сільського голови (Ульяновський район Кіровоградської області). Прошу голосувати.

 

11:59:28

За-369

Прийнято.

Постанова  про призначення позачергових виборів Розанівського сільського голови (Новобузький район Миколаївської області) 2852 проект.

 

11:59:56

За-412

Дякую.

Постанова про  призначення позачергових виборів Коростівського сільського голови (Сколівський район Львівської області) 2853.

 

12:00:24

За-404

Дякую. Прийнято.

Про призначення позачергових виборів Фастівського сільського голови, Київщина, 2868.

 

12:00:49

За-415

Прийнято.

Постанова про позачергові вибори Максимовицького сільського голови, Київщина, 2869.

 

12:01:17

За-418

Прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів Рай-Олександрівського сільського голови ( Донецької області), 2870 постанова.

 

12:01:44

За-415

Прийнято.

Постанови про призначення позачергових виборів Макарівського сільського голови, 2871, це Житомирська область.

 

12:02:09

За-414

Прийнято.

 Про призначення позачергових виборів Снігурівського міського голови ( Миколаївської області), 2872 законопроект номер.

 

12:02:37

За-411

Прийнято.

Про призначення позачергових виборів Талівського  сільського голови Луганської області, 2873.

 

12:03:02

За-413

Прийнято.

Про призначення позачергових виборів Рибинського сільського голови Донецька область, 2874. Це додатково роздали вам нещодавно. Будь ласка, голосуємо.

 

12:03:30

За-414

Дякую. Всі постанови ми прийняли.

Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин, до 12.33.

Після перерви одержать право на виступи представники фракцій, які хотіли оголосити  перерву. І я прошу, давайте ми всі, включаючи головуючого, цю перерви використаємо для того, щоб заспокоїтись.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали, будемо продовжувати  засідання.

Тут  у нас була суперечка з приводу Регламенту, то я  відсилаю тих, хто не знайшов статті.

Стаття 28. „Права головуючого на засіданні Верховної Ради”.

9-й пункт. „У головуючого є право вимикати без попередження мікрофон, якщо промовець виступає…” так далі і тому подібне.

Будь ласка, хто  від фракцій, які брали  перерву. Прошу.

 

12:32:24

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний головуючий.

Шановні колеги, сьогодні Верховна Рада  України ухвалила важливе рішення про проведення  парламентських слухань :”Про стан дотримання в Україні  прав профспілок та організації роботодавців  відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 87 „Про свободу асоціації та захист прав на організацію”.

Я  хотів би  у зв’язку з цим зауважити, що фракція „Наша Україна” і, зокрема,  Федерація роботодавців України послідовно виступає  за розвиток  такого соціального діалогу, вважаючи його одним із найважливіших інструментів  і інститутів розвитку громадянського суспільства, як такого, і способу, зокрема, впливу відповідно і профспілок, організації роботодавців на ту політику, яку здійснює держава.

Я хотів би також у цьому  зв’язку зауважити, що  ця позиція залишається незмінною  і, зокрема, саме завдяки  зусиллям і фракції „Наша Україна”, і тих, хто сьогодні, власне, і складає: партій, рухів, громадських організацій. Соціальний діалог в Україні сьогодні  виглядає досить впливовим і визнається, як інструмент, який відповідає рівню міжнародних стандартів та вимог.

У  зв’язку з цим ми хотіли б звернути увагу тих, хто приймав участь в обговоренні цього питання,  що  фракція і, зокрема, Федерація роботодавців України  вживають всіх зусиль для того, щоб не допустити політизації  усіх відносин, які стосуються діяльності федерації, в тому числі, коли йдеться про те, щоб позиція федерація завжди відображала не тільки погляди окремих її чильників чи представників, а відображала позицію дійсно широкого кола тих, хто бере на себе відповідальність давати роботу та забезпечувати заробітною платою і відповідно брати на себе відповідальність за діяльність найманих працівників.

І мені видається, що ті проблеми, які сьогодні виникають в діяльності і в становленні федерації роботодавців, вони мають вирішуватися самими організаціями роботодавців через діяльність статутних органів. І мені видається, що у тих випадках, коли окремі представники федерації, діючи від свого власного імені, а не від імені ради федерації і, тим більше, за межами повноважень, які надаються головою федерації, такі дії завжди ніколи не будуть підтримувані і негативно впливають на діяльність самої федерації.

Більше того, ми переконані, що ніхто не може брати на себе і підмінювати функцію суду для того, щоб давати оцінку, законними є дії того чи іншого представника чи незаконними. Є судові інститути, і вони в рамках встановлених законодавством процедур приймуть відповідне рішення. Я дякую, шановний Головуючий, за можливість виступити і довести до відома громадян України та залу позицію нашої фракції з цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Васильович.

Але ви знаєте, що в Конституції записано, що депутат не несе відповідальності за те, що він говорить в сесійній залі.

Так, будь ласка, переходимо до розділу другого читання. Розглядається проект Закону про державні нагороди, якими відзначені трудові колективи, навчальні заклади, об'єднання громадян, військові частини і з'єднання, реєстраційний номер 1016. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Боднар Ольга Борисівна. Будь ласка.

 

12:36:05

БОДНАР О.Б.

Дякую. 

Шановні колеги, ми з вами розглядали це питання в першому читанні 17 жовтня 2006 року. За результатами цього законопроект був прийнятий за основу. Хочу нагадати вам, про що йде мова. Законопроект встановлює порядок передачі та зберігання державних нагород колишнього Радянського Союзу та республік, що входили до його складу, якими були удостоєні підприємства, установи, організації, військові частини. Зокрема, у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення цих підприємств, установ і організацій, військових частин державні нагороди, якими вони були удостоєні, передбачається передати їх правонаступникам із збереженням прав і обов’язків нагородженого, як це власне передбачається у Цивільному кодексі стосовно інституту правонаступництва. А у випадку ліквідації цих установ, державні нагороди передбачається передати на постійне зберігання музеям в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів .

При підготовці до другого читання були враховані всі поправки, крім однієї, внесеної народним депутатом Беспалим. Він пропонував врегулювати це питання в рамках Закону України „Про державні нагороди України”. Проте порушене питання не є предметом регулювання зазначеного закону, оскільки він визначає правові засади нагородження фізичних осіб, а не юридичних, які, дійсно, регулюються Законом „Про державні нагороди”.

Головне юридичне управління зауважило, що законопроект не враховує, що в минулому цими нагородами нагороджувалися державні підприємства, установи та організації, які на теперішній час при реорганізації могли набути іншої форми власності, в тому числі приватної. Проте варто зазначити, що форма власності правонаступника в цьому випадку не має значення, адже Цивільний кодекс України, стаття 104, чітко визначає, що у разі припинення юридичної особи її правонаступникові передаються як права, так і обов’язки.

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянув підготовлений до другого читання законопроект на своєму засіданні 15 листопада і рекомендував Верховній Раді України прийняти його в другому читанні та в цілому як закон. Прийняття закону дозволить вирішити, в першу чергу, долю почесних нагород військових частин, що ліквідуються, а також визначити порядок передачі правонаступникам та зберігання в музеях державних нагород, присвоєних підприємствам, установам та організаціям за часів Радянського Союзу.

Це питання має додатковий моральний аспект. Це взагалі-то, наша історія, яку слід пам’ятати. Той, хто не пам’ятає власне минуле, не матиме майбутнього.

Прошу підтримати і дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги!  Ні, ні, запитань не може бути, бо це – друге читання. Ми йдемо по поправках.

Будь ласка, поправка перша, колега Беспалий, прошу мікрофон.

 

12:39:13

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна".

Шановні колеги, я прошу звернути вашу увагу на те, що нагороди, якими були нагороджені радянські підприємства, передаються правонаступнику, але не для зберігання, не для музею.

От  у сім’ї орденоносців вони залишаються в сім’ї, наприклад, для зберігання, для пам’яті. А для чого? З набуттям прав і обов’язків нагородженого, тобто нагородженим є правонаступник. Розумієте? Такого ніде в світі немає, такого немає стосовно фізичних осіб.

Але, я вже не кажу про те, що після масового розкрадання державної власності, дуже часто правонаступниками стали не просто приватні підприємства, а ті, хто  розікрали цю власність. І таким чином вийде, що вони ще й мародери, які вкрали ще й державні нагороди. Я якраз з високої поваги до державних нагород, які були заслужені, я пропоную цю норму, абсолютно курйозну, вилучили і комітет підтримати. І іншим проголосувати.

А по іншій поправці я потім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

 

БОДНАР О.Б. Комітет не врахував тільки одну поправку Беспалого, який пропонує взагалі цей законопроект не приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Борисівна, він правий, там було в нього дві поправки, і першу, і другу ви не врахували. Він по першій поправці.

 

БОДНАР О.Б. А по першій поправці я хочу сказати, що існує стаття 104 Цивільного кодексу, яка передбачає не цим законом, а Цивільним кодексом право передачі прав і обов’язків правоприємників. Так от, я хочу сказати, що навіть якщо хтось там незаконним чином заволодів і став власником того підприємства, акціонерного, або якогось іншого, залишається колектив. Колектив,  який має право на ці нагороди, який має право на ту славу і який має право носити це звання. Це перше.

А друге питання,  йдеться про те, що взагалі, якщо реорганізуються ці підприємства або військові частини, є механізм, якого у нас сьогодні не існує, механізм передачі нагород до музеїв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Таким чином буде визначатися сесійна зала.

Я ставлю на голосування поправку першу. Ольго Борисівно, ще не все, ще не все. Це тільки одна поправка. А потім – друга і закон в цілому.

Будь ласка. Ставлю визначення на розгляд сесійної зали поправку номер один Бориса Беспалого, яка зводиться до того, щоб виключити першу статтю. Прошу визначитися. Комітет не підтримав.

 

12:42:12

За-82

Не підтримана.

Поправка номер два. Беспалого мікрофон, будь ласка.

 

12:42:17

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Да. Дякую.

Друга поправка, вона стосується іншого предмету. Абсолютно правильно, що якщо підприємство припинило свою діяльності, то його нагороди мають використовуватися і далі для патріотичного виховання, для пам’яті. Ми, дійсно, маємо, це, дійсно, морально. І вони мають зберігатися у музеї, це правильно.

Але не правильно мати закони з одного рядку. У нас є закон, який називається Закон про державні нагороди України, а не про нагороди фізичних осіб. Все, що стосується державних нагород, має бути сконцентровано в одному законі. І це теж є елемент патріотичного виховання, щоб воно не було розкидано по сотням актів, а має бути нормальний Закон про державні нагороди України. І він якраз має бути прикрашений нормою про те, що ті нагороди, які вже, власники яких уже немає, вони якраз зберігалися для пам’яті майбутніх поколінь в музеях.

Тому я пропоную, і тут у самої пані Боднар є така ж аналогічна пропозиція, через прикінцеві положення віднести цю норму про музеї до закону...

 

БОДНАР О.Б.  Дякую.

Я вимушена ще раз прочитати лекцію про те, що Закон про державні нагороди України передбачає нагороди для фізичних осіб. І концепція цього закону зводиться саме до того, що це йдеться про  нагороди фізичних осіб. Якщо ми будемо міняти концепцію закону, треба міняти повністю закон. Це йдеться зовсім про інше, йдеться про юридичні особи, які не є фізичними особами. Юридичні особи не підпадають під цей закон про державні нагороди України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Борисівна. Ольга Борисівна.

І плюс до того ж, там же закон про державні нагороди України, а тут йде мова про нагороди і колишньої держави. Тому під цей закон не попадає, бо це вже не державні нагороди. Але будемо визначатися.

Я ставлю на голосування, а? Вона-то визнає, але закон називається „Про державні нагороди України”, а в даному випадку йде мова ширше, про державні нагороди колишнього Радянського Союзу, в тому числі.

Я ставлю на голосування поправку другу Беспалого. Прошу визначатись.

 

12:44:52

За-69

Хоч і без звуку, але видно. Не було музики? Ну, давайте переголосуємо. Давайте переголосуємо з музикою. Я ставлю на голосування поправку номер два. Ну, можливо, ні, наполягає. Ні? Тоді не ставимо. Зніміть голосування.

Третя поправка Боднар врахована. Ніхто не наполягає на її зміні? Вона правильно, я думаю, врахована.

Таким чином ми маємо підстави ставити на голосування в цілому про прийняття закону „Про державні нагороди, якими відзначені трудові колективи, навчальні заклади, об’єднання громадян, військові частини і з’єднання”, реєстраційний номер 1016. Прошу голосувати.

 

12:45:59

За-303

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (щодо охорони трудових прав). Реєстраційний номер 2077.

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Леонідович Кузьменко. Будь ласка.

 

12:46:27

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі велике.

Шановні колеги, два слова, я нагадаю про суть питання. У нас не зовсім врегульована була ситуація, коли депутат місцевої ради йде на постійну роботу в раду, а потім повертається або намагається повернутися на своє попереднє місце роботи. Тобто тут трудові права такого депутата виявляються трошки менше захищеними, ніж це було б необхідно.

Для того, щоб ліквідувати це, народним депутатам Круцем був внесений проект закону, він пройшов перше читання. На друге читання ми маємо п’ять поправок. Всі ці поправки враховані, поправки уточнюють  юридичну техніку і  деякі моменти, які підсилюють захист трудових прав депутата. Зокрема, наприклад, що людина, яка приходить на його місце, приймається на роботу виключно за строковим трудовим договором, тобто на той період, поки повноваження депутата діють. Таким чином, це підсилює захист права на працю депутата місцевої ради, який працює в раді на постійній основі.

Оскільки  всі поправки враховані, то я б запропонував проголосувати закон  в другому читанні і як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тим більше, шановні колеги, добре, що комітет профільний врахував поправку Комітету з питань бюджету, де пропонується про те, щоб цей закон було введено в дію з 1 січня не цього, а наступного року, що відповідає 27 статті Бюджетного кодексу.

Будь ласка, всі поправки враховані, всі поправки враховані, ті хто піднімають руки ваших поправок немає. Перша поправка Кузьменко, врахована, хто має заперечення? Ляшко, будь ласка.

 

12:48:35

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я вважаю, що цей закон має бути відхилений  взагалі, адже мова йде про те, щоб депутатам в той час, який вони не працюють, зараховувати до стажу, який підлягає нарахуванню пенсії.

Шановні народні депутати! По Україні мільйони людей без роботи тиняються в райцентрах, в селах, в обласних містах, ніде влаштуватися не можуть і ніхто за цей час, поки вони безробітні, у стаж їм не зараховує. Чого ж ми маємо депутатам зараховувати цей стаж? А потім їдеш до людей і вони починають „колоти” тобі очі зарплатами, пенсіями тощо. Ми обмежили ось пенсії народних депутатів України, то чого ж ми маємо давати додаткові пільги депутатам місцевих рад. Ні в якому разі за цей закон голосувати не можна і треба відхилити його, треба працювати над тим, щоб пенсії росли в усіх людей, щоб у них була робота і стаж для нарахування пенсій, а не створювати „білих” пенсіонерів і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб вас не нервувати, я не забирав у вас слово, бо ви говорили, вибачте, не по ділу. Я дав вам право виступити по першій поправці, вона цього не стосується. Але ви мали право виступити взагалі з мотивів голосування в кінці, зарахує вам це позачерговий виступ.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону, Закону про внесення змін до статті 33 Закону України „Про статус місцевих депутатів рад”.

 

КУЗЬМЕНКО С.Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутатів місцевих рад, закон 2077. Прошу голосувати.

 

12:50:31

За-337

Потурбуємось про наших колег. Закон прийнято. Дякую.

 

КУЗЬМЕНКО С.Л. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається проект Закону, а точніше, ми вже перейшли, Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посередництва з працевлаштування за кордоном) (друге читання). Реєстраційний № 0914.

Матвієнков, будь ласка, від комітету. Ляпіна, прошу. Голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Михайлівна Ляпіна.

 

12:51:12

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, цей законопроект був присвячений особливості ліцензування та впровадження господарської діяльності з працевлаштування за кордоном. Він був прийнятий 18 січня 2006 року Радою четвертого скликання. Він надійшов у наш комітет на доопрацювання. Ми провели низку робочих груп, запросили представників органів державної влади, зокрема Мінпраці, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ для того, щоб з’ясувати в чому, власне, проблема? Чому виникла необхідність і чи є необхідність вносити Закон про особливості ліцензування і особливості ведення господарської діяльності в цій сфері? 

І ми з’ясували, і на щастя ми маємо відповідну позицію і Мінпраці таку, що, насправді, ніяких особливостей ліцензування на сьогоднішній день немає. Є питання правозастосування постанови про умови ліцензійні для ведення цієї діяльності. Але, коли за круглий стіл сіли представники різних міністерств: закордонних справ, Міністерство внутрішніх справ і Міністерство праці і соціальної політики, вони з’ясували це питання і вирішили, що, насправді, немає проблем сьогодні з ліцензуванням цього виду діяльності.

Є інша проблема. Є проблема незахищеності наших громадян за кордоном. Але, на жаль, це не вирішується шляхом внесення якихось особливостей в ліцензування. Тобто, власне кажучи, ми з’ясували, що проблема, яка є, суспільна проблема, і метод її вирішення абсолютно не співпадають. І ми зрозуміли, і від комітету звертаємося до залу, що цей законопроект він, на жаль, просто немає свого предмету правового регулювання. Але ми переконані, що інші комітети, які відповідають за міграційну політику, які відповідають за захист, правовий захист, мають попрацювати над розробкою іншого законопроекту про захист українців, громадян України, які працевлаштовані за кордоном.

Науково-експертне управління, наприклад, радить приєднатися до Європейської конвенції з прав трудових мігрантів і радять розглянути законопроект, який, до речі, вже зареєстрований в цьому скликанні, законопроект про Концепцію міграційної політики. Оці законопроекти вони дадуть відповідь чи,  принаймні, почнуть давати відповідь на ту реальну суспільну проблему, яка, насправді, є сьогодні в суспільстві.

Тому ми просимо цей законопроект зняти, тобто, анулювати постанову про прийняття цього законопроекту в першому читанні і просто зайнятися іншим врегулюванням реально існуючої проблеми.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Нам прийдеться проголосувати постанови. Визначимось. Ну, тут запитань немає, бо це друге читання. Друге читання, але оскільки воно на половину друге читання, бо ми не переходимо до другого читання, а скасовуємо попередню постанову. Будь ласка, у кого є запитання запишіться, бо бачу руки підняли. Так, будь ласка, 3 хвилини Баранівський.

 

12:54:37

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Я хотів би підтримати в даному випадку доповідача. Ми, дійсно, вчора, якщо пам’ять не зраджує, розглядали закони в першому читанні і прийняли щодо захисту наших людей, скажімо, по охороні їхньої праці і врегульовували питання, до речі, що стосується безробітних. І от в цьому законі доречно було б виписати окремим пунктом, доповнити і це було б слушно.

Тому підтримуємо цю пропозицію, щоб її зняти і доопрацювати в новій редакції закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це була підтримка закону.

Шибко,  будь ласка, запитання ваше.

 

12:55:20

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адам Іванович.  Шибко.

Я хочу сказати те, що, дійсно, такий закон, то, взагалі, нам потрібен, тому що є маса фірм, які виштовхують наших людей  за кордон і не несуть ніякої відповідальності. Але, на жаль, в тому, що ми розглянули вчора, що ми намагаємося зараз розглядати у другому читанні, це не виписано, виписана тільки можливість видачі ліцензій. Але це якраз не завдання Верховної Ради займатися ліцензіями, нам треба просто примусити фірми поставити їх в такі умови, які б, дійсно, турбувалися про наших людей і передбачити це в нашому законодавстві і навіть в бюджеті деякі закласти гроші для реалізації цих можливостей. Тому я просто хочу вам задати питання. Чи не розглядали ви на комітеті  можливість, учора ми в першому читанні про працевлаштування затвердили закон, якщо окремими статями записати саме ці проблеми: проблеми крюингів, проблеми наших льотчиків,  які там працюють за кордоном,  людей і так далі, чи є така можливість, дивились ви на  це чи ні?

 

ЛЯПІНА К.М. Шановні колеги,  так, ми дивилися на це. І ми бачимо, що це можливо і в цьому законі, а можливо і в іншому законі.

Але єдине наше прохання. Ми все ж таки Комітет з питань промислової і регуляторної політики. Ми, на жаль, не маємо, ну, скажімо так, професійних можливостей виписати ці норми, які стосуються права захисту громадян і відповідної відповідальності адміністративної і посадових осіб тих компаній, які  займаються працевлаштуванням.

Тому ми звертаємось до вас, шановні колеги, щоб ви все це прописали, ну фахівці в цих питаннях, і ми, безумовно,  це підтримаємо. Просто це не питання ліцензування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, будь ласка.

 

12:57:03

ШЕВЧУК С.В.

Дякую.

Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний Адаме Івановичу, тут  якась дивна тенденція. Визначено головний комітет, який має дати своє аргументоване заключення, чітку позицію. Головний комітет і його представник каже, що ми просто відхиляємо цей законопроект і радить не відомо кому опрацювати абсолютно новий.

Навіщо тоді визначати цей комітет профільним з цієї проблеми, а ця проблема є надзвичайно гостра. Всі ми знаємо, що існують маса фірм, які просто ошукують громадян України, і не окремих, а тисячі, мабуть, сотні тисяч, які повірили їм, поїхали за кордон. А пізніше ми говоримо про інші проблеми, про проблеми торгівлею людьми і про інші речі.

А доповідач тільки відхиляє законопроект, не пропонуючи взамін нічого нового. Змініть профільний комітет, головний, дайте інше. Вони опрацюють належним чином, а  не так, як ми зараз чуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, доповідач доповіла думку профільного комітету. Профільний комітет має право визначатись так, як він визначився, але його рішення не є кінцевим. Якщо ми його  не підтримуємо, то буде працювати профільний комітет над тим, щоб підготувати його до другого читання і можна подати тоді пропозиції.

 Дякую.  Сідайте, будь ласка.  А у вас ще буде наступний.

Я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради  про скасування постанови про прийняття за основу  проекту Закону України про особливості  ліцензування та провадження господарської діяльності  з посередництва  у працевлаштуванні за кордоном. Реєстраційний номер   0914-П.

Прошу голосувати.

 

12:59:02

За-283

Хоча  прийнято рішення, але  я підтримую абсолютно тих колег, які тут мали можливість виступити  про те, що це питання потребує законодавчого врегулювання  поза всяким сумнівом. Давайте  ті, хто виступав, візьмуть  на  себе ініціативу підготувати відповідний законопроект. Він   має право на  життя.

Будь ласка, проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації) (друге читання), реєстраційний номер  2072.

Ксенія Михайлівна Ляпіна від комітету, прошу.

 

12:59:44

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги! Ми  доопрацювали цей законопроект. Тут  змінено навіть назву, він   зараз називається „Про внесення змін до  Кодексу України про адміністративні правопорушення”. У вас є табличка, є зауваження, які  враховані і не враховані.

Прошу по процедурі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо, шановні колеги, за процедурою

Перша пропозиція врахована. Немає заперечень. Друга Ляпіної, немає. Відхилена Круця тертя поправка, не наполягає. Ляпіна, четверта, врахована.  Круць, п’ята, не наполягає, відхилена. І одинадцята Курця відхилена, не наполягає. Все решта враховано.

У мене запитання: „А у нас  є спеціальний уповноважений орган з питань  ліцензування?”

 

ЛЯПІНА К.М. У нас є спеціальний уповноважений орган – це  Держпідприємництво. Представник присутній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Держпідприємництво. Так, можливо,  краще було б написати „Держпідприємництво”.

 

ЛЯПІНА К.М.  Ні, так за Законом про ліцензування там чітке  формулювання…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб ще один ми не створили орган.

Так, ті, хто вносив поправки, вони  не враховані, не наполягають. Тому я ставлю на голосування   про прийняття в цілому, як Закону про внесення змін до деяких законів України  (щодо державної реєстрації). Реєстраційний номер 2072. Прошу голосувати.

 

13:01:21

За-392

Закон прийнято.

Переходимо до розгляду питань розділу „Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України”.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки" з пропозиціями Президента від 30 грудня. Реєстраційний номер 1028.

Від Президента, будь ласка, представник Президента в Верховній Раді Роман Михайлович Зварич. Підготуватись Стретовичу.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України!

Закон, який є предметом розгляду, не може бути підписаний Президентом України з таких підстав.

Законом пропонується підвищити адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та встановити натомість кримінальну відповідальність за аналогічні дії, а також за самовільне будівництво на такій ділянці. Необхідність установлення кримінальної відповідальності за вказані дії Президентом не заперечується. Проте на сьогодні адміністративна відповідальність як самовільне зайняття земельної ділянки, так і за самовільне будівництво уже передбачена. Зокрема скеровую вашу увагу до статей 53 прим. та 97-ї Кодексу України про адміністративні правопорушення.   

У зв'язку з цією правовою обставиною, якщо б цей закон набрав чинності, ми будемо мати таку ситуацію, де установлюється злочинність зазначених дій по двох окремих критеріях, тобто ми будемо встановлювати як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. За однакові правопорушення один громадянин нестиме адміністративну, а інший в теорії може нести кримінальну відповідальність.

За пропонованою редакцією частини другої і третьої статті      197 прим. Кримінального кодексу України самовільне зайняття земельної ділянки, що віднесена до категорії особливо цінних земель, карається більш м’яким покаранням, ніж самовільне зайняття земельної ділянки в межах, наприклад, охоронних зон. Такий підхід не відповідає положенням статей 112 та 150 Земельного кодексу України, якими передбачено більш суворий режим охорони щодо земельної ділянки, особливо цінних земель у порівнянні із землями охоронних зон.

Слід також зауважити, що назва статті 197 прим., якою пропонується доповнити Кримінальний кодекс України, не передбачає суті норм, які нею встановлюються, зокрема в тексті даної статті йдеться про кримінальну відповідальність за два види злочинів, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки і самовільне будівництво на ній. В її ж назві йдеться тільки про самовільне зайняття земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, з метою визначення критеріїв розмежування різних видів відповідальності запобігання порушенню прав громадян пропонується Президентом України ціла низка змін, які насправді відтворюють інтенцію, тобто бажання авторів законопроекту, а саме: встановити  кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок або самовільне будівництво на таких ділянках. І тому пропонується, власне, врахувати всі пропозиції Президента.

Дозвольте також додати, що, наскільки мені відомо, профільний комітет, розглянувши пропозиції Президента, погодився з тим, що якраз пропозиції Президента направлені на вдосконалення самого закону, і тому пропонує також їх врахувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, можливо, дійсно, давайте підтримаємо Президента, далі не будемо навіть говорити, бо і профільний комітет, і Президент дійшли однієї й тої самої думки. І думаю, Верховна Рада їх підтримає. Немає заперечень? А, Стретович…

Добре, тоді, Романе Михайловичу, сідайте. Вибачте, я глянув на ваше місце, вас не знайшов, і тому виходив із ситуації. Будь ласка, від комітету. Він уже пересунувся трохи лівіше, да.

Будь ласка, Володимир Миколайович.

 

13:05:52

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний головуючий, шановні колеги. Чотирнадцятого грудня 318 голосів було віддано за те, щоб були внесені зміни до Кримінального  і Кримінально-процесуального кодексу України щодо  відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки.

Скажу коротко: пропозиції Президента  не міняють суті введення кримінальної відповідальності за самовільне захоплення землі, яке сьогодні набрало в Україні повальної епідемії, і мушу назвати вам цифру – 247 тисяч гектарів української землі сьогодні самовільно захоплено і  перебувають у спорі між юридичними чи фізичними особами.

Я вийшов на цю трибуну, щоб сказати, що вчора і комітет, розглянувши і  всебічно обговоривши пропозицію Президента, погодився з тим, що зміст, викладений в його зауваженні, чи не вперше в моїй депутатській практиці був викладений безпосередньо  у змісті цілої статті. Чотири  частини було – статті 90 і 97 із значком один, чотири і пропонується. Тільки юридична техніка, на погляд членів комітету, викладена значно краще.

Однак, члени комітету і Головне юридичне управління вважає, я це кажу  для стенограми, за доцільне запропонувати Верховній  Раді у пропозиціях Президента з метою приведення у відповідність термінології, яка вживається у статтях 275, 294, 295 і 341 Кримінального кодексу та в тексті цього  закону у запропонованій Президентом України редакції, яка підтримана комітетом, слова „будинків або споруд” замінити словами „будівель або споруд”, що більше відповідає юридичній природі.

Дякую і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запитання є? Почекайте, будь ласка.

Почекайте, будь ласка. З мотивів немає, а от запитання можете задати. Запишіться, хто хоче.

Так, будь ласка, 5 хвилин. Ключковський.

 

13:07:49

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковский.

Прошу передати слово Рефату Чубарову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рефат Чубаров, мікрофон прошу.

 

13:07:54

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Володимире Миколайовичу, я на попередніх розглядах цього закону говорив про те, що є вкрай цинічним приймати закон, який буде переслідувати людей, що повертаються з місць вигнання на свої рідні землі, не можуть отримати землю для розселення. Роками вони  чекають вирішення цих земельних питань. Потім вони вимушені займати ці землі, щоб будувати власне житло для своїх родин.

І в той час, коли був заветований закон, який  був направлений на вирішення цієї проблеми, зокрема, Закон про відновлення прав осіб, депортованих, депортованих осіб.

Як ви вважаєте, все-таки, і ви наполягаєте, прийняття такого закону, який буде карати людей, які півстоліття не мали можливості повернутися на свою Батьківщину, це є по-людськи, це є по-християнськи, чим ви часто, на що ви посилаєтеся?

Дякую.

 

СТРЕТОВИЧ В.М. Хочу сказати, що закон повинен відповідати суспільним потребам. Я вже назвав вам цифру, скільки гектарів української землі сьогодні є в самозахватах.

Друга позиція моя полягає в тому, що згідно з інформацією, що ми маємо, в Криму представникам кримськотатарського народу землі захоплюються не один раз, потім вони легалізуються, перепродуються і знову йдуть до такої форми захоплення.

Я відповідаю за свої слова. І сьогодні складається реєстр землевласників Криму, і там буде відомо, хто, скільки, коли землі отримав, і в такій спосіб це перетворюється у бізнес.

І останнє. Хочу сказати, що самозахоплення землі в Криму не є найбільшим. Воно найбільшим є в інших областях, зокрема в Одеській і в Львівській. Так що це охопило всю Україну, і я вважаю, що держава повинна відреагувати відповідним чином на такі антисуспільні дії для того, щоб покласти цьому край.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кульчинський Микола.

 

13:09:51

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний доповідачу, як я зрозумів із доповіді Романа Зварича, все одно залишається, при прийнятті я буду голосувати за цей закон. Але все одно залишається колізія між 53 прим. статтею Адміністративного кодексу і цим законом, яке дає кримінальну відповідальність за захоплення земель.

Адміністративна стаття 53 прим. все одно ж залишається, і суддя буде або так, або так.

 

СТРЕТОВИЧ В.М. Я вам скажу про те, що природа Кримінального кодексу у новій редакції не передбачає адміністративну преюдицію. Це означає, що немає сьогодні кримінальної відповідальності з умовою, що раніше  до такої особи застосовувалася уже адміністративна відповідальність.

Тому відразу буде діяти норма прямої дії, яка висловлена в диспозиції статті 197 зі значком „1”. Вона має чотири частини, що дає можливості і органу розслідування, і судовому органу диференціювати ступінь вини, а від того призначати покарання винному.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Томенко, будь ласка.

 

13:10:54

ТОМЕНКО М.В.

Пане Володимире, я хотів  би стосовно конкретної статті, щоб ви розтлумачили все-таки, в чому переваги президентської версії, я маю на увазі Кримінальний кодекс, статтю 197-1. У версії, яку Верховна Рада підтримала, йшлося про те, що кримінальний злочин фіксувався з моменту так званого, самовільного зайняття земельної ділянки, а саме, „самоправне з порушенням встановленого законом порядку вчинення будь-яких дій, що свідчать про її утримання та використання або самовільне будівництво споруд чи будівель”.

Зараз варіант звучить таким чином, що самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Оця значна шкода як буде визначатися, оскільки ми маємо приклади, до речі, так само не тільки в Криму, коли, скажімо, просто споруджена невеличка, там, будівництво, будка поставлена і в такий спосіб уже змінено власника. От як цей момент ви б розтлумачили, чи не погіршує він розуміння відповідальності?

 

СТРЕТОВИЧ В.М. Не погіршує, оскільки примітка і в варіанті Президента, і та, що проголосована, говорить про те, що значна шкода, за якою відповідно настає відповідальність, повинна перевищувати в 100 і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян. Відповідно, якщо такої шкоди немає, то до цього наступає адміністративна відповідальність і застосовується стаття 53 Кодексу про адміністративні порушення. Якщо така шкода наступає, а це більше 20 тисяч гривень в обрахунку, ну, залежно від площі, розумієте, да, або від якості землі, де вона знаходиться, в якому регіоні, тоді починає діяти норма про кримінальну відповідальність.

Але я переконаний, що при застосуванні цієї норми буде спочатку звертатися увага на адміністративну відповідальність, чи особа була притягнута, чи була попереджена, чи держава вжила відповідних застережних заходів до правопорушника, щоб унеможливити подальше правопорушення.

Я думаю, цим не порушується, а норма, як сказали  працівники Держкомзему, вона легко обраховується. Сьогодні є методики, які дозволяють дуже легко обрахувати завдану шкоду зайняттям певної земельної ділянки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка. Будемо визначатися, але Чубарову слово ще одну хвилину.

 

13:13:16

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я хотів з мотивів. Шановні колеги, я рішуче відкидаю твердження колеги Стретовича про те, що, мовляв, в Криму  кримськими татарами землі захоплюються неодноразово. Якщо у  пана Стретовича є якісь конкретні приклади, то треба їх наводити, бо можуть бути різні люди, які так поступають. Але, мова йде про те, що подавляюча більшість кримських татар, повертаючись на свої землі, вони не можуть отримати ділянки для власного облаштування.

До речі, і до відома пана Стретовича, це я настоював на тому, щоб в одному із указів Президента був записаний пункт про те, що необхідно створити реєстр всіх і фізичних,  і юридичних осіб, які мають землю в Криму. Але, на превеликий жаль, в остаточній редакції указ вийшов про  те, що буде створений реєстр репатріантів.

Отже, не буде можливості порівнювати, у кого є там в Криму земля, і буде тільки реєстр однієї частини суспільства. Оце є проблема. Проблема в тому, що за кримськими татарами наміріваються…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будемо голосувати відповідно до 129 статті Регламенту. Я прошу вашої згоди проголосувати одразу з пропозиціями Президента і з тим невеличким уточненням, про яке говорив доповідач, що замість „будинків” написати слово „будівель”.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому з врахуванням пропозицій Президента Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки”. Реєстраційний номер 1028.

Прошу підтримати.

 

13:15:17

За-371

Я думав, буде більше ніж 400.

По фракціях прошу. 173 – Партія регіонів, 108 – Блок Тимошенко,  "Наша Україна" – 34, соціалісти – 29, комуністи – 21, позафракційні – 6.

Дякую. Закон прийнято і давайте подякуємо Президенту за те, що він точніше виписав положення, ніж ми. Вже підпише, бо ми з ним погодились.

Розглядається   Закон України „Про внесення змін до Закону України  "Про планування і забудову територій" з пропозиціями Президента України від 28 грудня. Реєстраційний № 0945-1.

Доповідає Роман Михайлович Зварич, представник Президента у Верховній Раді. Підготуватися Одарченко.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, дозвольте тільки для стенограми також відмітити, що Президент погоджується з тою маленькою технічною поправкою, яка була внесена до цього закону, про що говорив голова профільного комітету.

Тепер по суті питання, яке пропонується до вашого розгляду, шановні народні депутати. Цей закон, який був прийнятий 12 грудня минулого року, не може бути підписаний Президентом України з таких підстав. Помимо того, що Президент України підтримує в цілому необхідність вдосконалення законодавства в сфері будівництва і на цьому я хотів би зробити окремий акцент, якраз в такий спосіб, яким пропонується вирішити це питання у запропонованій законом редакції, викликає у Президента заперечення. Зокрема, через невідповідність його положень Конституції України та законам України, недосконалість та непрозорість запровадженого ним механізму видачі документів на будівництво багатоквартирних житлових будинків із залученням фінансових активів громадян.

Законом, що надійшов на підпис, визначається перелік документів, які є необхідними для отримання юридичною особою, заінтересованою у здійсненні будівництва багатоквартирних житлових будинків, із залученням фінансових активів громадян, дозволу на таке будівництво. Зазначеними переліком передбачено подання юридичною особою, зокрема, відомостей про аналогічні збудовані нею об’єкти. Водночас, законом передбачено, що неподання таких документів або їх відсутність, є підставою для відмови у видачі дозволу на будівництво об’єкту містобудування.

Таким чином, закон унеможливлює отримання дозволів на будівництво відповідних об’єктів містобудування юридичними особами, які ще не мають раніше збудованих аналогічних об’єктів, чим створюються умови для недопуску до ринку будівництва нових забудовників, що, безумовно, обмежить конкуренцію у цій сфері. І як наслідок до речі, призведе до подорожчання самого житла. Така правова диспозиція, на думку Президента, не відповідає статтям 13, 42 та 47 Конституції України, якими проголошено принципи щодо забезпечення державою захисту прав усіх суб’єктів права власності господарювання, захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, створення державою умов, за яких кожний громадян матиме змогу придбати житло у власність.

Виходячи із вище викладеного, Президент України Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про планування і забудову територій” відхилити.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу.

Запитань не буде? Немає. Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету Одарченко Юрій Віталійович - голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства. Прошу.

 

13:19:25

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! 

Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства розглянув пропозиції Президента України до прийнятого Верховною Радою України  12 грудня 2006 року Закону України „Про внесення зміни до Закону України „Про планування і забудову територій”.

Законом передбачено запровадження вимог до юридичних осіб, зацікавлених у здійсненні будівництва багатоквартирних житлових будинків із залученням фінансових активів громадян. Закон був підтриманий 311 народними депутатами.

У своїх пропозиціях Президент висловлює по суті зауваження лише до абзацу четвертого частини другої 24-ї статті „щодо подання відомостей про аналогічні збудовані об’єкти” та пропонує відхилити прийнятий Верховною Радою України Закон „Про внесення зміни до Закону України „Про планування і забудову територій”.

Це є фактично єдине зауваження Президента України щодо підстави… і воно стало підставою для відхилення закону в цілому.

 Комітет на своєму засіданні розглянув вказане зауваження Президента України і прийшов до висновку, що прийнята   норма призводить до певного обмеження доступу юридичних осіб до виконання будівельних робіт і погоджується про виключення закону цієї норми.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України не погоджуватись з пропозицією Президента щодо відхилення вищевказаного закону України в цілому та доручити комітету доопрацювати закон і внести його для повторного розгляду Верховною Радою України. Прошу проголосувати за пропозицію комітету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, будемо визначатись. Знову ж таки мають рацію і ті, і ті, і я думаю, що ми повинні підтримати в певній мірі і пропозиції Президента про те, що, якщо не надаєш довідки про те, що ти десь будував, то ти, взагалі, не маєш права будувати, колись то треба починати це будівництво. Тобто, це, дійсно, несправедливо.

І є рація профільного комітету, який пропонує доопрацювати цей законопроект з тим, щоб він мав можливість стати законом. Але в такому порядку я буду ставити на голосування.

Першою ставиться на голосування пропозиція Президента про відхилення закону. Прошу визначатись.

 

13:22:24

За-69

Не підтримана пропозиція.

Ставиться на голосування пропозиція профільного комітету про направлення законопроекту на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

13:22:51

За-403

Рішення прийнято.

Проте, дійсно, давайте при доопрацюванні ми врахуємо так, щоб повторного вето уже не було.

Розглядається Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році" з пропозиціями Президента України від 28 грудня, реєстраційний номер 2250.

Будь ласка, Роман Михайлович Зварич. Підготуватися Чечетову.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, шановний Адаме Івановичу.

Надіюся, що ми так плідно будемо  далі співпрацювати з Президентом щодо цього питання, яке нами зараз розглядається, а саме: це є Закон України, який був прийнятий Верховною Радою України 6 грудня минулого року „Про перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації в 2007 році”. Цей закон не може бути підписаний Президентом України з наступних причин.

Законом, що надійшов на підпис, пропонується затвердити згідно з додатком 3 до закону перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації в цьому році. Та відповідно надається доручення Фонду держмайна розробити та затвердити поквартальний план приватизації таких об’єктів.

У зв’язку з тим, слід зауважити, що, до речі, було неодноразово відмічено також при розгляді цього законопроекту народними депутатами України, що до визначених Конституцією України повноважень Верховною Радою України належить затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об’єктів приватної власності і  визначення законами правового режиму власності.

Таким чином, прийнявши рішення про затвердження   переліку об’єктів права державної власності, що якраз підлягають приватизації у  цьому році, парламент, на думку Президента, вийшов за межі, визначених Конституцією України повноважень, чим порушив статті 6 та 19 Основного закону нашої держави, за якими органи  державної влади мають здійснювати свої повноваження в  межах порядку та в спосіб, що передбачені зокрема Конституцією України.

Тепер по суті самого закону. Статтею 4 закону передбачено, що пакети акцій, включені до зазначеного переліку, підлягають продажу державними органами приватизації з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціон. Слід зауважити, що такий спосіб приватизації державного майна не передбачений ні Законом України „Про приватизацію державного майна”, ні Законом України „Про державну програму приватизації”. 

За таких обставин  на практиці реалізація наведеного положення за відсутності  відповідного законодавчого регулювання неминуче буде пов’язане із ускладненнями, як, як наслідок,  негативно  позначаться на виконанні доходної частини Державного бюджету в частині надходжень від приватизації державного майна.

Не міг Президент України також   погодитися  із положеннями статті 4 закону, за якими покупець пакету акцій відкритого акціонерного товариства, у статутному фонді якого  частка держави становить більше 25 відсотків, і державі належить земельна ділянка   цього товариство, одноособово набуває права власності на таку  земельну ділянку.

 У зв’язку з тим  слід зазначити, що запроваджуваний механізм є концептуально недосконалим, таким, що  жодним чином не враховує інтереси інших акціонерів  цього товариства, оскільки покупець  зазначеного 25-відсоткового  пакету акцій одноособово набуватиме права власності  на всю земельну ділянку відповідного товариства. Цим порушуються права інших акціонерів  товариства, у тому числі тих, що вже мають  більшу частку в його статутному фонді.

Відтак зазначені положення закону   є неприйнятними , як такі, що не відповідають конституційним принципам забезпечення захисту  державою всіх суб’єктів права власності, рівності їх перед законом.

Нарешті, запроваджуваний законом підхід щодо приватизації пакетів  акцій виключно разом із земельними ділянками не відповідає статті 18 прим. Закону України „Про приватизацію  державного майна” в редакції Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. А виконання статті 4 на практиці, враховуючи обсяг робіт, які мають передувати  продажу земельної ділянки, унеможливить приватизацію саме в цьому році відповідних об’єктів, що також негативно позначиться на виконанні доходної частини Державного бюджету в частині надходжень від приватизації  державного майна.

Враховуючи вищевикладене, пропонується Президентом України статті 2, 3 і 4 закону, що надійшов на підпис,  виключити, у зв’язку з чим відповідно змінити  назву закону.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Запитань немає? Сідайте, будь ласка.

Чечетов Михайло Васильович – заступник голови Комітету з питань економічної політики. Будь ласка, думка комітету.

 

13:28:34

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, Закон України „Про перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році” був прийнятий Верховною Радою України шостого грудня 2006 року.

Його положеннями вносяться зміни до Закону України „Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації”, зокрема щодо виключення із додатку номер один і номер два об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації і об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.    

Зокрема прийнятий законом скасовується обмеження та заборона приватизації таких інвестиційно привабливих об'єктів, як „Укртелеком” і Одеський припортовий завод. Крім того, закон затверджує перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації в 2007 році.

Стаття друга доручає Фонду державного майна України розробити та затвердити поквартальний план приватизації таких об'єктів, стаття третя встановлює, що пакети акцій, які включені до зазначеного переліку, підлягають продажу державними органами приватизації з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону і за умови, якщо державі належить більше 25 відсотків акцій у статутних фондах відкритих акціонерних товариств, які підлягають приватизації в 2007 році, то такі об'єкти приватизуються разом з земельними ділянками (стаття четверта).

28 грудня 2006 року Президент України повернув до Верховної Ради зазначений закон із своїми зауваженнями. У пропозиціях Президента України зазначається, що прийнятий Верховною Радою Закон України „Про перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році” не може бути підписаний у зв'язку з тим, що його окремі положення не відповідають вимогам Конституції України, законам України про приватизацію державного майна та про Державну програму приватизації.

У зв'язку з цим Президент пропонує вилучити із проекту вище названі статті: другу, третю та четверту, а також змінити закон. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає,  що висловлені Президентом України зауваження є слушними, і пропонує підтримати пропозиції Президента України до закону.

З метою запобігання зриву виконання в повному обсязі доходної частини Державного бюджету України на 2007 рік – це понад 10 мільярдів гривень за рахунок надходжень коштів від приватизації державного майна, - Комітет з питань економічної політики пропонує прийняти закон в цілому з урахуванням всіх, я ще раз акцентую на ключовому слові, всіх пропозицій Президента України. Тобто в законі залишається тільки 16 об’єктів, які ми виключаємо з переліку об’єктів, заборонених до приватизації, та 24 об’єкти, які виключаються з переліку об’єктів, що заборонені до приватизації, але можуть бути корпоратизовані. І все, як того вимагає Президент України.

Ще раз прошу підтримати закон з урахуванням всіх зауважень Президента. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, ми повертаємося до того, з чого починали. Коли ми приймали закон, ми про це ж і говорили.

Шановні колеги, і Михайло Васильович, я звертаюся до вас. Мабуть, давайте тоді ми так. Зараз будемо голосувати, але не про внесення змін до деяких законів України, бо ми вносимо не до деяких, а до одного, а просто: про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Ні, ми вносимо до двох законів: до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, і другий закон – це перелік об’єктів, які не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо тут у першій статті не згадується цей закон, але у Прикінцевих положеннях про зв’язок. Добре.

Шановні колеги, тоді, з вашого дозволу, я ставлю на голосування: про прийняття Закону про внесення змін до деяких законів України, мова йде про приватизацію на 2007 рік, з урахуванням пропозицій Президента, реєстраційний номер 2550.

 

13:33:15

За-294

Закон прийнято.

Я думаю, ми досить достойно пройшли цей розділ. Ви бачите, що  співпраця буде добра і всі закони будуть, сподіваюсь, підписані.

Нам потрібно  включити до порядку денного із розглядом сьогодні ж законопроектів про внесення змін до деяких законів України (щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху).

Тут  два законопроекти, вони альтернативні – 2341 і 2341-1. Про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

13:34:07

За-54

Оце, напевно, шановні колеги, ті, хто не має власного автомобілю, проголосували за включення до порядку денного. Всі решта…

Шановні колеги!...

Та, тут ясно і так… По фракціях що?

Шановні колеги, давайте ми все-таки хоч поговоримо про ці закони.

Шановні колеги, ну, ви знаєте ситуацію: у нас вже більше року немає такого органу, як Державна автоінспекція. Вона указом Президента і відповідно наказом Міністра внутрішніх справ зліквідована. Тобто ситуація така, як і в багатьох інших сферах: воно і є, і його нема. Вони на дорогах стоять і щось роблять, але за великим рахунком, їх ніби не має там бути. Тобто треба врегулювати ці питання законом. Тобто…

Запишіться. Я бачу, хочуть висловитися. Будь ласка, прошу записатися. Обміняємося думками. П’ять хвилин від фракцій. Кожна фракція, одержить її представник слово по хвилині.

Так, шановні колеги, я буду надавати представникам фракцій. Шибко, будь ласка, соціалісти.

Кому? Мендусю? Прошу, Ярослав Мендусь. За ними – „Наша Україна” визначиться, хто.

Ярослава Мендуся мікрофон.

 

13:35:50

МЕНДУСЬ Я.П.

Спасибі, Адаме Івановичу.

Мендусь, фракція соціалістів.

Шановні колеги,  питання назріле, тому що статистика смертей на дорогах просто катастрофічна. Якщо минулого року вона сягнула семи з лишком тисяч наших громадян, то це говорить, що не все гаразд у нас у цій системі і реагувати треба негайно.

Проблема полягає в тому, що пропонується два законопроекти. Один спрямований на те, щоб повернутися до тієї моделі, яка вже застосувалася у нас в державі, коли автоінспектором приймається рішення на місці щодо правопорушення. Інша запроваджує європейську модель. Яка в собі планує поєднати попередження правопорушення і жорсткість за грубе правопорушення.

Тому, безумовно, ми будемо наполягати на тому, що питання слід розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, хто від „Нашої України”? Стретович? Прошу.

 

13:36:52

СТРЕТОВИЧ В.М.

Стретович, „Наша Україна”, Партія Християнсько-Демократичний Союз.

Шановні колеги,  дійсно, проблема підвищення відповідальності за аварійність на дорогах, порушення правил дорожнього руху, вона стукається у двері нам. І це відчувається на тих безкінечних фактах, що сьогодні кояться на українських дорогах.

Кабінет  Міністрів вніс свій законопроект і відповідно депутат Мендусь свій законопроект, який концептуально відрізняється один від одного. Хоча комітет, розглядаючи ці законопроекти, зійшовся на думці, що вони можуть бути рекомендовані і прийняті за основу.

Але я хотів звернути увагу, Адаме Івановичу, на інше. Чомусь за дивним збігом обставин ці законопроекти, провідним визначено Комітет з питань транспорту і зв’язку, хоча мова йде про адміністративну відповідальність.  А відповідно до постанови щодо розподілу компетенцій, це повинен займатися наш комітет.

Тому я просив би, щоб ці законопроекти, які великі по своїй суті, розглядав комітет, і ми повернулися на початку наступної сесії, бо вони досить складні і досить громіздкі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Давайте в бартер. Ви голосуєте за включення до порядку денного, а ми вам їх переписуємо.

Так, будь ласка, Кравченко, фракція комуністів.

 

13:38:10

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо, Адам Иванович.

Кравченко, фракция коммунистов.

Общество уже созрело, конечно, к тому, что нужно ужесточать меры, особенно с пьянкой, с наркотиками, особенно проезд на красный сигнал светофора. Это сегодня бич.

Но с другой стороны, но с другой стороны, нужно, уважаемые коллеги, очень тонко и четко скоординировать в законе действия работника милиции и того рядового бедного водителя, который в массовом порядке, почти 5 миллионов каждый день, выезжает на линию. И очень правильно, я считаю, что сегодня приняли решение перенести рассмотрение, разобраться по этому вопросу и внести нормальный уже узгодженый законопроект. Я думаю, за основу надо брать здесь законопроект Кабинета Министров, но там надо очень хорошо посмотреть по функциям ГАИ и так далее.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зараз, зараз. Будь ласка, від фракції „Регіонів” Сухий. Потім від „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

13:39:22

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я не знаю, чи є ще хтось в суспільстві, який би не бачив необхідності негайного наведення порядку на наших дорогах. Щоденно як повідомлення з фронту. Щоденно стільки-то вбито, стільки-то поранено, стільки-то зруйновано автомобілів. Це одне.

Друге. Цілком зрозуміло, що ми повинні піднімати рівень відповідальності, дисципліни і відповідальності наших учасників дорожнього руху. Цілком зрозуміло, що ми повинні за основу брати, я думаю, все-таки законопроект Мендуся 2341-1, але, перше, профільний комітет має бути дійсно визначений з правоохоронної діяльності і запропонувати нам один законопроект. Це обов’язково. При чому тут транспорту і зв’язку?

Друге, слухайте, якби ми не мали цього дивного, м’яко кажучи, указу Президента, яким дезорієнтовані працівники, яким вони незаслужено піддані остракізму, Державтоінспекції, то це була б одна справа. Тому, я думаю, ми поступили правильно. Давайте ми підготуємо цей законопроект як один і на початку нашої слідуючої сесії за нього проголосуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно то так, Ярославе, але комітет не може   зробити того, що ви пропонуєте, бо це суб’єкти. Якщо ми їм дамо таке доручення, тоді буде правильно. Хто від БЮТ?  Яворівський  записаний перший, будь ласка.

 

13:40:50

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, водій з 30-ти річним стажем, і  в ті часи заробив тільки одну єдину дірку в цьому талончику.

Таке враження, що сьогодні від твоєї дисциплінованості на дорогах вже нічого абсолютно не залежить. Через те, проблема є, і ховатися від неї ми не маємо права. Але ту версію, яку пропонує Кабінет Міністрів про те, щоб повернути знову автоінспекторам право забирати права і платити на місці прямо тут же ці штрафи, є абсолютно недопустимим. Ми повернемося до старої порочної практики.

У законопроекті Мендуся є дуже багато доброго і я прекрасно розумію, що автоматичне збільшення податків вдарить, зробить дисциплінованішими бідних людей. Для наших, скажімо, олігархів і підприємців цей фактично штраф нічого не означатиме.  Через те я вважаю, від цієї теми не треба ховатися, до неї треба повернутися, але я переконаний, що ми повинні підтримати за базу взяти все-таки законопроект Мендуся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Обмінялися думками. Давайте ми поступимо, як завжди мудро. 

У нас залишився один день роботи сесії. Сьогодні півдня і завтра півдня. Від того, що ми його не включили зараз до порядку денного і великого провалу я не бачу, тому що ми через два тижні будемо формувати порядок денний наступної сесії і я прошу комітет подати його, ми  включимо його в загальний порядок денний, проголосуємо, там буде 700 чи 800 законів, в тому числі, і цей проголосуємо до порядку денного. А прохання до профільного комітету і авторів, дійсно, попробуйте знайти взаєморозуміння, щоб був один проект. Щоб все те краще, що є в проекті Мендуся об’єднати з тим, що є в законопроекті, який підготував Кабінет Міністрів, тобто міністерство. І щоб ми розглядали один проект. Домовились?

Розглядаємо наступне питання. За скороченою процедурою у нас розділ. За скороченою процедурою ми вчора проголосували це ті, що вчора залишились. І користуючись нагодою, я хотів би, оскільки вчора появилася у засобах масової інформації звинувачення безпідставні про те, що мовляв питання, які стосуються інвалідів, завжди ставляться на кінець і так далі, і тому подібне, то я пояснюю ситуацію. Розклад складається наступним чином, розклад формується так, як знаходяться в переліку комітети. На жаль, Комітет з питань ветеранів-інвалідів знаходиться в цьому переліку останнім і тому питання цього комітету є останніми. Але відповідно до того ж Регламенту, якщо питання не розглянуті, то вони розглядаються на наступний день і ось зараз ми підійшли до розгляду цих питань, сьогодні вони вже стоять в числі перших. Тому, будь ласка, не звинувачуйте, що хтось свідомо це робить. Це робиться відповідно до Регламенту.

І зараз ми переходимо до розгляду питання. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та інвалідам). Проект народного депутата Сушкевича. Реєстраційний № 1077.

Будь ласка, Валерій Михайлович. Скорочена процедура, дві хвилини. Підготуватися Томенко.

 

13:44:26

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, законопроект, який розроблений мною з колегою Віктором Васильовичем Тараном (Тереном), стосується інвалідів і в нинішніх умовах, він стосується виживання інвалідів, коли по відношенню до них, реально не виконується законодавство України. Не фінансуються діючі закони України відповідно до Державного бюджету. Саме тому, ми внесли зміни щодо законодавства України, трьох законів України, які торкаються малозабезпечених сімей, в яких виховуються діти-інваліди, одиноких малозабезпечених інвалідів і осіб, які проживають з інвалідами і здійснюють догляд за ними.

Я хочу дати пояснення, я хочу сказати, що закон власне стосується однієї головної категорії інвалідів, яка тільки що з’явилась в нашому законодавстві. Я хотів би звернути вашу увагу, шановні колеги, з’явилась не просто перша група інвалідності, перша група(А). Тобто це інваліди, найважчі інваліди, які сьогодні є, це без рук, без ніг, це тотально сліпі. Я не буду перелік робити, це страшний перелік, який стосується саме цих інвалідів. І цей  законопроект стосується у посиленні державної допомоги цим інвалідам.

Перше положення, це збільшити на 20 відсотків рівень забезпечення прожиткового мінімуму при визначенні розміру допомоги на дітей інвалідів відносно Закону про державну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

Друге положення, яке стосується цього законопроекту,  заборонити обмежувати розрахунковий розмір допомоги, державної допомоги, суму, еквіваленту 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. Мова йде про те, що сьогодні ми замість прожиткового мінімуму, коли ми розраховуємо державну допомогу для інвалідів відповідно до Закону про Державний бюджет застосовуємо не прожитковий мінімум, а рівень забезпечення, а він майже в 2,5 разів менше прожиткового мінімуму. Ви розумієте, що відповідно державна допомога різко зменшується.

Наступний момент, який робиться...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Трошки додамо, але небагато.

Валерій Михайлович завершуйте, бо це скорочена процедура. Я думаю колеги читали закон. Будь ласка.

 

СУШКЕВИЧ В.М.      Так, будь ласка, шановні колеги, пропонується саме цим категоріям інвалідності призначати допомогу інвалідам першої групи „а” і підвищити розмір допомоги інвалідам цієї групи на догляд на 25 відсотків.

І ряд ще положень, я не буду торкатися за дефіцитом часу.

Мова йде  про те, що сьогодні держава не виконує законодавство по відношенню до інвалідів, не фінансує в повному обсязі. І цей закон передбачає для найважчих категорій інвалідності, я вже сказав першої групи „а” підтримати і збільшити допомогу на догляд, допомогу на те, що торкається державної допомоги цим інвалідам.

Власне, це головна ідея закону, я прошу його підтримати і звертаю увагу на те, що, коли кажуть, що багато коштів, то сьогодні держава, не фінансуючи закони по інвалідам, які діють, заборгувала більше, ніж те, що ми  зараз пробуємо і просити відповідно до виконання цього закону по фінансуванню.

Всі профільні комітети підтримали цей закон. Науково-експертне управлення пропонує прийняти його в першому читанні.

Прошу підтримати всі фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Михайлович.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Особливо в контексті того, що ми завершимо сесію. І тільки що Різдво, є Новий рік,  Старий  рік, підтримайте інвалідів, будь ласка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаємо, але ви не називайте те, що і по тих законах не платять. Бо ви кажете, що давайте ще один приймемо, по якому також не платитимуть.

Будь ласка, голова комітету Томенко. Томенко.

 

13:48:24

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, наш комітет розглядав це питання і я з задоволенням констатую, що ми були приємно вражені і позицією, і гнучкістю і міністерств наших, які розуміють важливість вирішення цього питання. Я думаю, що ініціатор даного законопроекту Валерій Сушкевич діє абсолютно коректно і підказує як нам треба працювати з системою соціальної допомоги, соціальної підтримки держави. Тобто, дійсно, взята найбільш вразливіша соціальна група інвалідів і довкола неї вибудована система упорядкування держаної підтримки, все, що стосується інвалідів першої групи і підгрупи або групи „А”, все розписано у частині того, щоб, де є конкуренція двох статей, скажімо, де більша соціальна допомога виплачувалась, це більша соціальна допомога, де треба допомогти піклувальникам чи родичам, які займаються інвалідам цієї категорії, враховано ці позиції. І є зауваження непринципові управління. І у нас на комітеті, коли ми вели дискусію, абсолютна більшість комітету і експерти, які були задіяні прийняли рішення підтримати цей законопроект. Звісна річ, що дата набуття чинності автоматично буде перенесено, ясно, що це не 1 січня 2007 року, як передбачалося, оскільки закон ми лише розглянули. І ми домовилися, що між першим і другим читанням робоча група з Міністерства праці і соціальної політики, представників Міністерства фінансів, громадських інституцій, які представляють середовище організації інвалідів і комітети Верховної Ради допрацюють, щоб зняти ті двозначності, які виникли по деяких термінах. Але, я вважаю, що наша історична місія, особливо найбільш соціально незахищених інвалідів першої групи підгрупи А сьогодні підтримати і проголосувати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Будемо обговорювати?  Будемо голосувати. Запишіться тоді хто „за” – зеленою і „хто проти” – червоною. Є бажаючи виступити.

Так, Яворівський, будь ласка і Кульчинський. Прошу, Яворівського 2 хвилини.

 

13:51:05

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Я думаю, Адаме Івановичу, що навряд чи найдеться людина в цій залі, яка, звичайно, не проголосує за цей гуманітарний законопроект.

 Адже справді ідеться не просто про інвалідів, а ідеться ну про тих людей, на яких суспільство, ну просто немає права ні морального, ні юридичного не звертати уваги. Це ті люди, ну, які буквально позбавлені елементарних якихось житейських речей.

Через те я переконаний, що  при тому, що у нас в Україні і в нас політиків величезні борги перед цими людьми, що   в нас немає сьогодні, скажімо, інвалід на візочку не може під’їхати ні   до театру, ні до магазину, в цьому відношенні ми абсолютно перебуваємо в  печерному віці.

Через те я переконаний, і „Блок Юлії Тимошенко” закликає всіх проголосувати за цей законопроект. Це справа нашої совісті просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кульчинський.

 

13:51:59

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Фракція „Наша Україна” принципово підтримує прийняття законопроекту, оскільки нашим програмним завданням є забезпечення гідне  умов життя громадянам  України в умовах ринкової економіки та  демократичного розвитку нашого суспільства. Про це ж свідчать і послідовне відстоювання Президентом України спеціальних стандартів наших громадян при прийнятті Закону України „Про Державний бюджет  на 2007 рік”.

Законопроект точно враховує нові реалії нашого життя. Саме такого врахування очікують найуразливіші групи інвалідів і десятки тисяч громадян,  які  з тих чи інших обставин потребують спеціальної допомоги держави.  З рештою це і прямий    обов’язок держави не виділяти з бюджету кошти на будівництво  аеропортів в Донецьку, для цього є приватна ініціатива і приватний інвестор, а через перерозподіл суспільного продукту потурбуватися про своїх соціально малозахищених громадян.

Законопроект спрощує процедуру надання соціальної допомоги для дітей, які   проживають в сім’ї, а вчаться в інших місцях, а також дає відповіді на ті трансформації, які  сьогодні переживає інститут шлюбу. Добре це чи погано,  тяжко судити, але автори  законопроекту реагують і на ці реалії, надаючи  право  на соціальну допомогу жінці чи чоловіку, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але  мають спільних дітей.

Автори законопроекту  не обмежують прожитковим мінімумом розмір  державної соціальної допомоги для інвалідів першої групи „А”, і це також правильно, оскільки доходи Державного бюджету  постійно зростають і потребують корекції у напрямку соціального забезпечення українських громадян.

Певні статті законопроекту потребують  дискусії та вдосконалення, що і має відбутися  при другому читанні.

Фракція просить підтримати законопроект у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення завершено. Правда ми тут більше говоримо про інвалідів, це   іншого комітету. Я думаю профільний комітет також  не заперечує, бо тут у назві є і про малозабезпечених сімей, тому  він потрапив до Комітету у справах сім’ї і молоді.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу  у першому читанні проекту  Закону про внесення змін до деяких  законодавчих актів України (щодо надання соціальної державної допомоги малозабезпеченим сім’ям та інвалідам”, реєстраційний номер   1077.

 

13:54:35

За-198

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 2, Блок Юлії Тимошенко – 111, „Наша Україна” – 60,  соціалісти –3,  комуністи – 21, позафракційні – 1.

 Давайте  на доопрацювання. Я ставлю на голосування, направити  законопроект на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

13:55:18

За-394

Я прошу звернути увагу. Напевно, деякі фракції не голосували, бо там, дійсно, хоча Микола Володимирович Томенко звертав на це увагу, там стоїть  дата, що ввести його в дію з першого січня цього року. Зрозуміло, що це вже нереально, а з першого січня наступного року, тобто при доопрацюванні давайте це врахуємо. Все одно в цілому ми його не проголосуємо.

Розглядається проект Закону про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-інвалідів, проект Тимошенко. Реєстраційний номер 1146. Але записано, що доповідає Сушкевич. Так, і він один з авторів. Будь ласка, Валерій Михайлович. Він також один з авторів цього законопроекту. Прошу.

 

13:56:13

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, все-таки я сподівався і сподіваюсь, що ви підтримаєте інвалідів. А якщо говорити про ситуацію, що там з нового року чи з наступного року – це друге читання і, безумовно, я сподівався, що ви підтримаєте найважчі категорії інвалідів.

Що торкається цього закону. Цей закон вже написаний два роки назад, він опрацьовувався ще за часів прем'єра Тимошенко, яка дала ініціативу щодо виконання можливості вирішення такої проблеми, якою є проблема дитячої інвалідності.

Законопроект, він надзвичайно новий концептуально, він говорить про те, що сьогодні реально діти-інваліди, яких 158 тисяч в Україні, і на моє переконання це – неповна цифра, на жаль. Ситуація в тому, що ця біда в сім'ї, її практично сьогодні держава не вирішали. І сьогодні все те, що торкається дітей-інвалідів, фінансуються державою по відношенню до установ, які повинні надавати допомогу дітям-інвалідам, а не самих проблем дітей-інвалідів в сім'ї. І в цьому головна проблема. Тобто держава витрачає головні кошти на інтернати, на заклади, а не на те, що людина, в якої є дитини-інвалід, це витрачається.

Головною ідеєю законопроекту є введення соціальних сертифікатів для дітей-інвалідів. Соціальний сертифікат передбачає наявність безготівкових коштів, які знаходяться на рахунку Міністерства праці  і соціальної політики. І відповідно до діючого законодавства, яке передбачає вирішення тої чи іншої проблеми, пов’язаної з дитиною-інвалідом в нашому суспільстві, а в діючому законодавстві передбачено і протезування, і санаторно-курортне лікування, і інші моменти, хоча не все виконується. Відповідно до наповнення цього соціального сертифікату…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Михайлович. Ну, два слова скажіть.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Сім’я може вирішити питання, направити ці кошти за дитину-інваліда, щоб ці кошти, як є сьогодні відома сентенція, кошти, державні кошти, які передбачені для дітей-інвалідів, рухались за дитиною-інвалідом, щоб вони не витрачалися на установу, а на дитину-інваліда.

Шановні колеги, я дуже просив би підтримати цей закон і подумати про те, щоб ми все-таки могли підтримати дітей-інвалідів України.

Останнє Що торкається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Михайлович, ну, не зловживайте, будь ласка.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Я дуже коротко. Обсягу коштів. Сьогодні соціальний сертифікат передбачає в тілі закону, законопроекту записано, що уряд може наповнювати цей соціальний сертифікат поетапно, тобто не робити велику суму, почати з маленької, і більше, і більше. Таким чином, виходячи з можливостей Державного бюджету.

Прошу підтримати цей надзвичайно суттєвий і необхідний для дітей-інвалідів України законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валерій Михайлович, щоб не було так: чим більше ми агітуємо, тим гірший результат.

Я продовжую засідання на 15 хвилин. Будь ласка, від комітету… Сідайте, будь ласка, сідайте. Тут запитань немає. Від комітету Радзієвський. Я не бачу. Хто від комітету? Визначений Радзієвський, але..

Будь ласка, Цибенко, прошу, голова комітету.

 

14:00:02

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні народні депутати, комітет уважно вивчив цю законодавчу ініціативу Валерія Михайловича. Справді, вона заслуговує на увагу. Більше того, ми сьогодні дуже багато говоримо про необхідність того, щоб соціально вразливі категорії населення, щоб вони не бігали, не вишукували ту копійку, яка їм належить як представнику соціально вразливої категорії  населення, а щоб гроші і ті пільги, на які вони мають право, вони ходили за людиною. Знаєте, ми часто вживаємо вислів „гроші мають ходити за людиною, а не людина бігати за цими грішми”.

Тому комітет, зважаючи на соціальну значимість цього законопроекту, підтримав його і пропонує народним депутатам України підтримати зазначену законодавчу ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будемо голосувати? Та ні, дехто хочуть.

Хто за, хто проти – записуємося.

Ляшко, будь ласка.

Видно не ту тиснули кнопку. Я ще раз нагадую, шановні колеги. Ще раз нагадую: той, хто  хоче  підтримати законопроект, тисне зелену кнопку, той, хто проти, тисне червону кнопку. Видно, трошки не так.

Будь ласка, Ляшко встиг записатися. Решту руки прошу опустити. Я за техніку не відповідаю.

 

14:01:46

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Ляшко встиг записатися один, але сподіваюся, що проголосує весь зал. І прошу передати слово Миколі Томенко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко, будь ласка.

 

14:01:59

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів  звернути увагу на ідеологію і концепцію цього  законопроекту. Ми неодноразово дебатували про те, як  неразово поодинокими рішеннями парламенту чи уряду вирішити це непросте питання.

І ця новація, вона є новацією для України, але це – норма для дуже багатьох цивілізованих демократичних  країн, коли країна, виходячи із свого розуміння захисту дітей і тим більше, дітей-інвалідів, визначає конкретну суму не на директора закладу, не на місцеву організацію там влади і так далі, а на конкретну дитину.

Це не означає, що ми після того, як ухвалимо даний законопроект, ми виділимо якусь фантастичну суму по цьому сертифікату, і ця дитина матиме право ними користуватися.

Валерій Сушкевич абсолютно правий, що ми маємо, до речі, певні експерименти у певних регіонах, де є можливість уряду і всім експертам подивитися, як працює ця система.

Але цілком очевидно, якщо ви поїдете сьогодні в школу-інтернат, ви знаєте, у нас, що за нормативними документами, нам дітям, які у школах-інтернатах в місяць видається, здається там, 1,5 гривні чи 1 гривня 20 копійок. Вони не знають, що таке гроші. Живуть у двадцять першому столітті.

Тому нам треба піти на перше читання в обов’язковому порядку. Попрацювати між першим і другим читанням. Подивитися, як ця система може ефективно діяти. Ми повинні виховувати дітей-інвалідів у нормальному цивілізованому середовищі, а не в закритому якомусь там приміщенні, де вони не знають реального життя.

Тому я просив би всіх і зокрема наших колег з Партії регіонів дати можливість у першому читанні прийняти і допрацювати до другого...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-інвалідів, реєстраційний номер 1146.

 

14:04:23

За-200

Хто за те, щоб направити законопроект на доопрацювання.

По фракціях? Покажіть по фракціях. Я думаю, і так все видно було.

Партія регіонів – 3, Блок Тимошенко – 115, „Наша Україна” – 54, Соціалістична партія – 25, комуністів – 21, позафракційні – 2.  Соціалісти – 5. А я сказав скільки? Обумовився, вибачте. П’ять. Соціалістів – 5, комуністів – 21, позафракційні – 2.

Хто за те, щоб направити законопроект на доопрацювання.

 

14:05:15

За-398

Рішення прийнято.

Я на 15 продовжив. Так що у нас ще один невеличкий закон, якраз буде  перерва. По фракціях тут нічого давати, якщо 398. давайте по фракціях, бо Сулковський не зорієнтувався.

Партія регіонів – 177, „Блок Тимошенко” – 115, „Наша Україна” – 50, соціалісти -30, комуністів – 21, позафракційні – 5.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо персональних пенсіонерів місцевого значення). Проект народного депутата  Цибенка, реєстраційний номер 2356. Будь ласка.

 

14:06:03

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України, суть законопроекту, який запропонований мною як автором зводиться до того, щоби добавити до закону „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” тих людей, які свого часу отримали статус пенсіонерів місцевого значення, персональні пенсії місцевого значення.

Хочу при цьому наголосити, як ви розумієте, мова йде не про міністрів, мова йде не про депутатів, мова йде не про інші, скажемо, представників інших владних повноважень. Мова йде про тих людей, які ходять і працюють на реальній землі. Серед них механізатор, серед них депутат місцевої ради, серед них, скажімо, доярочка і так далі, тому подібне. Я вважаю, що цей документ обов’язково маємо підтримати.

І друге, користуючись нагодою, я хочу спростувати неправдиву інформацію, яка гуляє по залу, ніби-то мова йде про десятки тисяч людей і мільярдні витрати. У мене в руках офіційні дані Пенсійного фонду. Цих людей сьогодні по всій Україні, на сьогодні, підкреслюю, налічується 2 тисячі 800 осіб. До 1 січня 2008 року, коли має почати діяти цей закон, цих людей стане значно менше.

Щодо витрат. Максимальна вага, ціна цього закону 2 з половиною мільйони, а не мільярди, 2 з половиною мільйони з 1 січня 2008 року. я прошу всіх колег підтримати цей законопроект, надзвичайно важливий і необхідний. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Співдоповідає голова підкомітету Комітету в справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів Мостіпан  Уляна Миколаївна. Прошу.

 

14:07:59

МОСТІПАН У.М.

Шановні друзі! Хочеться так до всіх звернутися мова йде про тих людей, яких залишилося всього 2,8 тисячі. Але саме головне мені хочеться звернути увагу на що? Що це не якісь особливо великі там у них будуть пенсії великі, це ті люди, яким вже більше 70 років, менше 70 річного віку людей тут немає, це перше.

Друге. Що всі ці люди отримують пенсію до 400 гривень, а якщо ми приймемо цей закон, то згідно із законодавством їм буде 25 відсотків тільки доплати від прожиткового мінімуму, тобто 73.92  гривні всього-на-всього, до тих 380, які вони отримують.

Тому говорити тут про якусь фантастику, про якісь космічні цифри не приходиться. Ще так відчуваєш такий шумочок, що оце одержать партійні працівники колишні.

По-перше колишні партійні працівники це не найгірші люди були, а найкращі. Це перше.

А по-друге, щодо тих людей, що одержать пенсію місцевого значення, це люди там і доярки і свинарки, і  директори радгоспів, тобто всі ті люди, які заслужили того, щоб до них віднеслися ми у рік свині по людські.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бажають виступити, хто хоче підтримати натискує зелену кнопку, хто проти натискую червону, а таких, я думаю не буде в залі.

На цей раз дехто не встиг, Камчатниий, будь ласка.

 

14:10:01

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги! Шановні виборці! Я хотів би підтримати попередніх виступаючих, які вносили цей законопроект і сказати, про те, що мова йде про встановлення просто історичної справедливості.

Мова йде про те, що раніше не було такого терміну за особливі заслуги. І, дійсно, люди, які отримали пенсії місцевого значення, це люди, які дійсно поклали на вівтар нашої держави  багато своїх сил і здоров’я. І просто сьогодні, після появлення такого закону, який дає можливість встановлювати невеличкі копійки за особливі заслуги, ми просто повинні сьогодні цю історичну справедливість як би встановити і цих людей також розповсюдити на них дію цього закону. Я підтримую, ще раз кажу, цих людей і закликаю всіх підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський, будь ласка, проти записався. Будь ласка, з місця мікрофон.

 

14:10:53

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Не викликає жодних сумнівів в тому, що держава має піклуватися про створення належного пенсійного забезпечення ветеранів, багато людей, які мають особливі заслуги перед державою. Їхня праця, досягнення в науці, спорту сприяли економічному розвитку колишньої радянської держави. Та коли ми розглядаємо зміни до закону про особливі заслуги перед Україною, треба пам’ятати й те, що тоталітарна комуністична держава вогнем і мечем творила нову „общность”, „советский народ” і мільйони українських патріотів винищувались в концтаборах неосяжної імперії. Наголошую, ті люди, які творили ратний і трудовий подвиг, не мають жодного відношення ні до кремлівської політики геноциду, ні до фізичного знищення української інтелігенції, чи переслідування інакодумців в 60-80-ті роки. Отже, справедливо отримують пенсію за особливі заслуги перед Україною. Виділити ще одну групу, зокрема, колишніх персональних пенсіонерів місцевого значення, які, як правило, є представниками компартійної номенклатури, означає крок до минулого, коли для цього привілейованого класу радянських часів існували спецрозподільники і спецлікарні, і спецсанаторії, та й спецзарплати.

Сьогодні українська держава має подумати про родини тих десятків і сотень замучених політв’язнів у концтаборах, а серед них такі велетні як і Стус, і Литвин, і Тихий. А також Верховна Рада має зняти із себе гріх жорстокості та невдячності і прирівняти у соціальному забезпеченні ветеранів УПА до ветеранів війни, бо їхня неймовірна жертовність заради свободи України буде подову гідно у віках. Проблема належного пенсійного забезпечення цих категорій наших громадян не чисельних, так, не чисельних, маємо творити виключно на засадах справедливості та суспільної злагоди, а пенсійне законодавство не повинно допускати величезного розриву у пенсійному забезпеченні.

Фракція „Наша Україна” вважає, що закон несправедливий по відношенню до інших категорій і закликає його відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийнятті за основу в першому читанні проект Закону про внесення зміни до  статті 1 Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною щодо персональних пенсіонерів місцевого значення”. Прошу голосувати.

 

14:13:19

За-94

Не прийнято.

Хто за те, щоб направити на доопрацювання законопроект. Прошу голосувати.

 

14:13:41

За-300

Рішення прийнято.

Шановні колеги, давайте ще одне голосування проведемо, у нас наступний… Одне тільки натискування кнопки, щоб ми потім не втрачали часу.

Це ми розглянули за скороченою процедурою ті питання, які не встигли вчора розглянути. Рішення про те, щоб ми їх розглядали за скороченою процедурою, вчора ми їх прийняли. Далі у нас йде розділ за скороченою процедурою питань, які сьогодні мають розглядатися.

Я ставлю на голосування, щоб після обіду ми розглянули наступні питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:14:30

За-276

Рішення прийнято.  Дякую.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Початок роботи вечірнього засідання о 16-ій годині.