ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
14 грудня 2006 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати! Прошу вас сідати, підготуватися до реєстрації. Вітаю також журналістів, гостей Верховної Ради, телеглядачів і радіослухачів.
Сьогодні четвер, 14 грудня. Зараз депутати зареєструються, ми почнемо ранкове засідання. Проводиться поіменна реєстрація.
10:02:45
В залі представлені депутати 434 картками. Ранкове засідання оголошується відкритим. Сьогодні день народження народного депутата Лещинського Олександра Михайловича. Давайте привітаємо його.
( О п л е с к и)
Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради, а також згідно із протоколом засідання депутатської фракції Соціалістичної партії України у Верховній Раді від 12 грудня інформую про переобрання керівництва фракції Соціалістичної партії України, головою фракції обрано народного депутата України Бокого Івана Сидоровича, заступникам голови депутатської фракції Савосіна Геннадія Анатолійовича, Філіндаша Євгена Васильовича. Вітаємо їх, побажаємо успіхів у цій непростій місії.
У вас на руках є порядок денний на сьогодні, переходимо до розгляду цих питань. Пропонується до розгляду проект Постанови про звільнення Дріжчаного з посади голови Служби безпеки України. Доповідає представник Президента України у Верховні Раді у Зварич Роман Михайлович. Йому надається слово. Потім виступатиме голова комітету Кінах Анатолій Кирилович.
ЗВАРИЧ Р.М.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!
До виключних компетенцій Верховної Ради України, які визначені пунктом 12 прим. Частиною першою статті 85 належить питання щодо чи повноваження щодо призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України голови Служби безпеки України.
До виключних компетенцій Президента України, які визначені пунктом 14 частиною першою, статтею 106 Конституції України належить повноваження щодо внесення до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади голови Служби безпеки України.
Відповідно до цих конституційних диспозицій Президент України вносить подання про звільнення Дріжчаного Ігоря Васильовича з посади голови Служби безпеки України. Прохання підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи запитання є до Романа? Ну, будь ласка, п'ять хвилин на запитання. Запишіться. Волга.
10:06:34
ВОЛГА В.О.
По великому рахунку, два питання. Питання перше: а де Дріжчаний і чи можна йому задати питання? І питання друге. Якась дивна модель виходить: вже Президент провів всі призначення, які там необхідні, а ми зараз маємо приймати якісь рішення заднім числом. Поясніть, будь ласка, чому така процедура обрана? Дякую.
ЗВАРИЧ Р.М. По-перше, не обов`язково присутність голови Служби безпеки України на пленарному засіданні Верховної Ради України, коли розглядається подання Президента України. Це по-перше.
По-друге, що стосується призначення Ігоря Васильовича на посаду заступника секретаря Ради нацбезпеки… національної безпеки і оборони України, я хотів би відмітити, що якраз, по-перше, ця посада - мається на увазі заступника секретаря – не забороняється суміщення цієї посади із посадою голови Служби безпеки України. Ну тут жодних перепон не було для того, щоб Президент своїм указом призначив Дріжчаного Ігоря Васильовича на посаду заступника секретаря РНБО.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Роман Михайлович, він же, крім того, ще є член Ради безпеки. Так же? За посадою голова служби.
Будь ласка, Сулковський.
10:08:06
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Ну, Україну і український народ вже не здивуєш таким цирком, який відбувається командою нашого шановного Президента Віктора Андрійовича Ющенка. Професіонали з великої букви. І в черговий раз підставляють Президента, на мою думку, і смішать не тільки Україну, а весь світ.
Скажіть, будь ласка, якщо ви говорите, що керівник Служби безпеки і може очолювати, суміщати таку посаду як Президент призначив його, ну хай так буде. А якщо Верховна Рада не дасть сьогодні підтримки, не задовольнить прохання Президента, що Президент далі буде робити? Далі смішити будуть Україну? Це що, не можна було попереду подати подання, визначитись з Верховною Радою, а потім приймати подальше рішення?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М. Дозвольте, Олександре Олександровичу, я на це питання не буду відповідати.
(Ш у м у з а л і)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу…
Павло Гнатович, ви задали таке, бачите, питання, що відповіді на нього немає. Тому зважимо на позицію Романа Михайловича, він правий.
Алексєєв, будь ласка.
10:09:33
АЛЕКСЄЄВ І.В.
Прошу передати слово Катерині Самойлик. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик.
10:09:42
САМОЙЛИК К.С.
Шановні колеги, я бачу, що справа Кучми живе і перемагає. Це були непоодинокі випадки при Кучмі, коли ми останніми узнавали, що та чи інша особа звільняється, хоча вона проходить через Верховну Раду України.
Але, Романе Михайловичу, чи не вважаєте ви правовим нігілізмом те, що людина ще не звільнена – ось ви перед нами стоїте на трибуні і просити звільнити, - а вона уже призначена на іншу посаду. Ну, як це розцінювати. Це перше.
І, по-друге. Ну, вибачте, будь ласка, за своїм статусом та посада, яку займав Дріжчаний, вона набагато вище, ніж та, яку сьогодні він займає. І я вас дуже прошу: якщо ви великий правник, ви навчіть Президента України поважати Конституцію України і…
ЗВАРИЧ Р.М. Шановна пані Катерина, шановні народні депутати України, я привертаю вашу увагу до того факту, що ані Конституція України, ані жодний нормативно-правовий акт, який є чинний на сьогоднішній день, не забороняє суміщення посади глави Служби безпеки України, який за посадою є членом РНБО, з посадою заступника Секретаря РНБО. І тому жодних правових колізій з цього приводу не було.
Таким же самим чином міністр юстиції України суміщає свою посаду як міністр з посадою члена РНБО, а його трудова книжка, Петро Миколайович, знаходиться в Міністерстві юстиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Семенівна, ну, ви не задоволені відповіддю, я бачу, але Ігор Дріжчаний поки що не звільнений з посади, бо звільняє його тільки Верховна Рада.
САМОЙЛИК К.С. Я знаю, але …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, як знаєте, тоді все добре.
Романе Михайловичу, сідайте, будь ласка.
Слово має Анатолій Кирилович, Анатолій Кирилович Кінах голова комітету з питань оборони і національної безпеки.
10:12:21
КІНАХ А.К.
Шановні народні депутати, Комітет з питань національної безпеки, оборони, виконуючи доручення Верховної Ради, розглянув поданий президентом України проект постанови Верховної Ради про звільнення Дрижчаного з посади голови служби безпеки. В той же час це, практично, співпало по часу, комітет в рамках підсилення парламентського контролю розглянув в цілому ситуацію в діяльності Служби безпеки України і прийняв з цього приводу відповідне рішення.
Комітет відзначає, що перед стоїть дуже відповідальне завдання: реформування, перетворення служби безпеки України в сучасну спеціальну службу в контексті підвищення ефективності її діяльності, захисту економічних, політичних інтересів України, в тому числі підсилення в першу чергу контррозвідувальної діяльності по захисту економічної, енергетичної, інформаційної, транспортної, інших сфер безпеки нашої держави.
В той час комітет відзначає, що існує високий ризик відсутності необхідних результатів реформування Служби безпеки України в умовах незатвердженої стратегії національної безпеки України, як це вимагає Закон про основи національної безпеки, прийнятий в 2003 році конституційною більшістю народних депутатів.
Комітет також відзначає необхідність суттєвого підсилення роботи в питаннях зміцнення кадрової складової Служби безпеки, неприпустимості політизації діяльності Служби безпеки України в контексті, в тому числі, авторитету і довіри до України у світовому співтоваристві.
Ми визначаємо також необхідність дуже серйозного підсилення координації дій Служби безпеки України з іншими правоохоронними органами нашої держави, особливо в питаннях протидії зовнішньому впливу на економічні і політичні процеси, затвердження принципу верховенства права, захисту прав людини, боротьби з корупційними явищами.
Комітет також визначає необхідність суттєвого підсилення державної політики в питаннях, які стосуються оптимізації не тільки кадрового складу, але й підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення і соціального захисту співробітників Служби безпеки України, і з цього приводу застерігає незалежно від фамілій високопосадовців від емоційних політичних заяв і оцінок діяльності Служби безпеки України.
Виходячи з вищезазначеного, Комітет з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України вносить в Верховну Раду України проект постанови Верховної Ради України, де пропонує прийняти її в цілому і підтримати пропозицію Президента України.
Окремою ремаркою комітет вносить як частку свого рішення пропозицію про необхідність в цілому в умовах переходу до парламентсько-президентської форми державного устрою підсилення громадського парламентського контролю за діяльністю правоохоронної системи держави, включаючи Службу безпеки, в першу чергу спираючись на конкретні заходи, концепцію, реформування правоохоронної системи України як невід’ємної складової демократичної правової держави.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.
Є запитання до… Просить Руслан Петрович.
Спокійно, спокійно, будь ласка. Запишіться на 5 хвилин на запитання. Іде запис.
Я тим часом звертаюся до депутатів. Я розумію, що вас питання схвилювало, ви зараз організували кілька гуртків і починаєте його обговорювати. Сядьте на місце і обмінюйтеся думками тихенько. Василь Олександрович, Геннадій. Василь Олександрович, відпустіть колегу. Сідайте, будь ласка, сідайте. Цибенко, запитання.
10:17:24
ЦИБЕНКО П.С.
Прошу передати слово Катерині Самойлик.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:17:30
САМОЙЛИК К.С.
Анатолій Кирилович, я хочу звернутися до вас як до людини, яка служила всім режимам без винятку. Чесно служила, добре служила.
Скажіть мені, будь ласка, з точки зору безпеки, яке значення для СБУ має титаномагнієвий завод? І чи буде ваш комітет і наступний голова СБУ ці питання вирішувати? Тому що ви нам прочитали добротну лекцію, як нам далі жити.
А як сьогодні, чому сьогодні ці питання не вирішували, в тому числі ви особисто? Чому Дріжчаного прибираємо? Чи не є і в цьому причина, що ми стратегічні об’єкти поставили – і до побачення, Україна? Дайте, будь ласка, відповідь.
КІНАХ А.К. Дякую.
По-перше, я пишаюся тим, що за 15 років незалежності України українські виборці чотири рази обирали мене у вищий законодавчий орган держави, і я працював на всіх посадах, починаючи з керівника області і обласної ради до Прем'єр-міністра України. І працював так, щоб завжди мати право чесно дивитися в очі людям – і це головний результат моєї діяльності. Це, по-перше.
По-друге. Те, що стосується Запорізького титаномагнієвого комбінату. Цим підприємством уряди України, включаючи і мене особисто, займаються ще з 1995 року, коли ми практично підняли підприємство з руїн і затвердили першу програму „Титан України” як основа для розвитку стратегічної галузі. Зараз це підприємство, Запорізький титаномагнієвий, має статус державного казенного підприємства. Завдяки ефективному менеджменту працює рентабельно і конкурентноздатно. Але, як завжди це буває, багато липких рук і, нажаль, деякі політичні структури …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чорновіл запитання задає.
10:19:51
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Анатолій Кирилович, я надіюся, що на відміну від пана Зварича ви є людиною, яка поважає Конституцію і парламентаризм в Україні. Тому в мене до вас такі питання.
Перше, як ви оцінюєте те, що Президент не тільки в порушення Конституції призначає вже пана Дріжчаного на іншу посаду, коли він ще не звільнений Верховною Радою з цієї посади. Більше того, на не звільнену посаду він же ставить виконуючу обов’язки людину.
Другий момент, який мене цікавить, як ви ставитеся до того, що на фоні, на базі об’єднання Секретаріату Президента і РНБО утворюється по суті структура, яка має бути другим урядом, яка по суті починає, пробує домінувати в державі і чимось дуже нагадує отой при Кучмі медведчуківський Адміністрацію Президента.
І третє, чи у вас в комітеті персонально розглядалось і вивчалося, хто конкретно так підставив Президента з цими указами і іншими указами з порушенням Конституції? Хто виконавець, той, що на кожному документі пишеться, хто готує ті документи?
КІНАХ А.К. Дякую.
Шановні колеги, шановні народні депутати, я ще раз звертаючись до Верховної Ради України, не допустити, щоб стратегічні інтереси України, такі як зовнішня політика, обороноздатність держави, діяльність Служби безпеки України перетворювалися в політичні шоу в цьому залі. Тому рішення комітету спрямоване на те, щоб згідно конституційної процедури парламент визначився, а далі знов же згідно вимог Конституції було прийнято відповідне кадрове рішення. І комітет, і я особисто буду робити все, щоб це кадрове рішення спиралося не на політичний колір того чи іншого кандидата, а на першу чергу, його професійні, моральні якості захищати інтереси України в секторі безпеки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко замість Оплачко задає питання. Останнє запитання.
10:22:03
СИМОНЕНКО П.М.
Симоненко, фракция коммунистов.
Уважаемые коллеги, я считаю, что пришло время «ч» для определения некоторых очень принципиальных вопросов, когда мы говорим о безопасности страны.
Говоря о должности руководителя Службы безопасности, мы говорим о экономической безопасности, о обороне, говорим о стратегическом развитии нашей страны. О чем я виду разговор. Пришло время «ч» и у нас на трибуне стоит наш коллега, наш товарищ, стоит на трибуне главной народа и надо говорить правду. Был вице-премьером, Первым вице-премьером, Премьер-министром, Секретарем Рады национальной безопасности.
Только что Анатолий Кириллович заявил о том, что есть липкие руки, к которым прилип Титано-магниевый комбинат. Я хотел был, чтобы здесь в конце-концов бывший Премьер-министр на трибуне сказал, к чьим рукам прилип Титано-магниевый комбинат, через которого за последние два года украли 200 миллионов долларов, перекачали через оффшорные зоны. 20 тысяч долларов стоила 1 тонна, на свои структуры покупали по 6 тысяч долларов, а через коммерческие структуры эти же свои в оффшорной зоне сгоняли деньги в собственный карман.
КІНАХ А.К. Дякую, Петро Миколайович.
Я повністю розділяю стурбованість народних депутатів за майбутнє стратегічних підприємств України включаючи запоростки тітано-магнієвой. Хочу поінформувати, що на плановому засіданні Комітету з питань національно безпеки і оборони в контексті економічної безпеки запланований розгляд питання, в тому числі, те, що стосується тітано-магнієвой галузі в цілому. І користуючись можливістю, ще раз звертаюсь до Верховної Ради, не допустити, щоб приватизація стратегічних об’єктів в Україні в 2007 році відбувалася з порушенням Конституції без затвердження Закону України „Про Державну програму приватизації на 2007 рік”. Це наша спільна відповідальність. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, Анатолію Кириловичу. Сідайте, будь ласка. Питання, підійдіть, він відповість. Будь ласка. Питання дуже конкретне. Відповідно до Конституції Президент просить звільнити голову Служби безпеки від посади. Це питання вирішує Верховна Рада. Проект постанови у вас на руках є, я його ставлю на голосування. Будь ласка.
10:24:37
За-183
Рішення не прийнято.
Давайте запропонуємо ще раз повернутися до цього питання згодом, коли з’ясуються деталі і порядок дотримання Конституції.
Розглядається проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Коржа Віктора Петровича. Слово з цього приводу має голова підкомітету Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Козуб Олександр Андрійович. Будь ласка.
10:25:19
КОЗУБ О.А.
Шановний Головуючий, шановні народні депутати України!
Комітет 5-го грудня на своєму засіданні розглянув заяву народного депутата України Коржа Віктора Петровича про складання депутатських повноважень. Верховна Рада України призначила 1 грудня цього року Коржа Віктора Петровича Міністром України у справах сім’ї, молоді та спорту. На підставі пункту першого частини другої статті 81 Конституції України та статті 4 Закону України про статус народного депутата України комітет прийняв рішення підтримати заяву та вніс відповідний проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Коржа Віктора Петровича. Комітет просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати проект постанови про припинення достроково повноважень народного депутата Коржа. Ставлю на голосування цю пропозицію.
10:26:24
За-370
Рішення прийнято.
Ставиться на розгляд проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Цушка Василя Петровича в зв’язку з обранням його, призначенням на посаду Міністра внутрішніх справ. Будь ласка.
10:26:44
КОЗУБ О.А.
П’ятого грудня на своєму засіданні комітет розглянув заяву народного депутата України Цушка Василя Петровича про складення депутатських повноважень. Верховна Рада України призначила 1 грудня цього року Цушка Василя Петровича міністром внутрішніх справ України. На підставі пункту першого частини другої статті 81 Конституції України та статті 4 Закону України „Про статус народного депутата України” комітет прийняв рішення підтримати заяву та вніс відповідний проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Цушка Василя Петровича. Комітет просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Процедура аналогічна. У вас на руках є проект постанови, я прошу її підтримати шляхом голосування. Будь ласка, ставиться постанова, реєстраційний номер 2669 на голосування.
10:27:44
За-390
Рішення прийнято. Спасибі.
Розглядається питання про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п'ятого скликання та обрання Голови, першого заступника, заступників Голови та секретаря Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації". Доповідає Олександр Андрійович Козуб, будь лака.
10:28:29
КОЗУБ О.А.
Розглядається проект постанови Верховної Ради України 2670. Комітет на своєму засіданні 5 грудня розглянув заяву народного депутата України Лещенка Віктора Миколайовича, члена депутатської фракції Блоку „Наша Україна” про обрання його членом Комітету з питань транспорту і зв’язку. Враховуючи, що розрахункова квота депутатської фракції Блоку „Наша Україна” у комітетах з чисельністю до 20 осіб складає 3,1, а у Комітеті з питань транспорту і зв’язку працює від цієї фракції 2 народних депутата України, тобто не використана, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Лещенка Віктора Миколайовича та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати проект постанови. Ставлю на голосування.
10:29:32
За-410
Рішення приймається.
10:29:53
КОЗУБ О.А. Розглядається проект Постанова Верховної Ради України 2735. Комітет на засіданні 13 грудня розглянув заяву народного депутата України Кульчинського Миколи Георгійовича – члена депутатської фракції Блоку "Наша Україна" про обрання його членом Комітету с правах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Розрахункова квота депутатської фракції Блоку "Наша Україна" в комітетах чисельністю до 20 осіб складає 3,1. В Комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів немає жодного представника від цієї фракції. Комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Кульчинського Миколи Георгійовича та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування проект постанови про обрання народного депутата Кульчинського членом парламентського комітету, будь ласка.
10:30:44
За-426
За – 426 народних депутатів, рішення прийнято.
Я хотів би побажати успіхів в роботі і депутата Кульчинського і депутата Лещенка. А що? А де написано, що з мотивів треба… Будь ласка, Оніщуку дайте слово.
10:31:25
ОНІЩУК М.В.
Дякую, Олександре Олександровичу.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На засіданні Погоджувальної ради, яке відбулось у понеділок, фракцією "Наша Україна" було порушено питання щодо підписання Головою Верховної Ради України Постанови Верховної Ради про обрання Шкляра Володимира Борисовича членом Комітету з питань правосуддя.
19-го жовтня цього року Верховна Рада проголосувала за таке рішення.
Таке ж рішення було прийнято також в той же день і стосовно народного депутата від фракції «Регіонів» Разгоняєва.
Проте, одна постанова підписана, постанова щодо Шкляра залишається не підписаною.
На пропозицію фракції щодо утворення відповідної робочої групи для вивчення цієї ситуації, на жаль, відповідного реагування, зокрема, з боку першого заступника Голови Верховної Ради Адама Мартинюка не було. В зв`язку з цим, сьогодні фракція на своєму засіданні і в зв`язку з ситуацією, яка склалася, прийняла рішення блокувати роботу Верховної Ради України до виконання передбачених законом вимог.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович! Що ви хочете?
(Ш у м у з а л і)
Значить, я пояснюю. Це питання обговорювалося на засіданні Погоджувальної ради, і я дав доручення Регламентному комітету і Управлінню з питань юстиції про те, щоб вони з`ясували суть цього питання. Воно розглянуте, і я вніс на Погоджувальній раді пропозицію – давайте внесіть ще раз пропозицію про обрання його на відповідну посаду в комітет, я його відразу підпишу.
(Ш у м у з а л і)
Будь ласка. Ви вимагаєте перерви, я так розумію, да? Зараз я підписувати нічого не буду.
(Ш у м у з а л і)
Я підписую постанови відповідно зареєстровані… Почекайте! Проголосовані і відповідно зареєстровані юридичною службою. Вони, ці проекти, суттєво відрізняються, тому я дав доручення відповідне і пояснив вам. Хочете вирішити питання остаточно, давайте вирішимо його так. Я думаю, що депутати підтримають. Це вам так здається… Правильно… Я сказав, що я подивлюся і дам доручення відповідні, і підпишу, якщо немає заперечень, якщо немає зауважень до змісту. Та ніхто не тисне! Я за те, щоб він був членом комітету.
(Ш у м у з а л і)
Я зараз нічого не буду підписувати.
(Ш у м у з а л і)
Дві фракції: Партії регіонів і Партії комуністів – просять перерву на півгодини Я оголошую перерву на півгодини. Будь ласка. До 11.05.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу сісти всіх на місця.
Роблю інформацію по-першому питанню, яке зв’язано із обранням народного депутата членом комітету Шкляра, мається на увазі депутата Шкляра.
В зв’язку із тим, що під час голосування про обрання членами комітету Розганяєва і Шкляра відбулося, я би сказав так, формальна розбіжність між змістом одного і іншого голосування. Тому що в одному місці голосувався проект, а в іншому місці голосувалася пропозиція, пропозиція комітету. Тому, для того, щоб не було двозначних тлумачень, ми після обіду підготуємо проект постанови, де обидва депутати будуть записані в одному документі і одностайно проголосуємо їх.
Мова йде про те, що домовленість між представниками фракції „Регіонів” і фракції „Нашої України” є з цього приводу, документ буде підготовлений і ми після обіду, після підготовки цього документу знімемо саму колізію.
Це відносно першого, першої причини, оголошення перерви. Друга причина, за пропозицією двох фракцій була оголошена перерва і від них є право в них оголосити невелику заяву з приводу підстав для такої перерви.
Будь ласка.
11:09:25
КИСЕЛЬОВ В.О.
Шановний головуючий, шановні колеги, вельмишановні громадяни України.
У результаті екстремістських заяв та дій політичних сил, зацікавлених в нагнітанні ворожнечі і хаосу, політична та економічна ситуація в Україні дійшла до критичної межі. Не будемо приховувати, в наслідок екстремістських дій опозиції країна знаходиться на межі прірви. Від політичних провокацій, шулерів від опозиції вже переходять до прямого фізичного тиску на членів Антикризової коаліції. Так вчора, 13 грудня, невідомі обстріляли з вогнепальної зброї вікно робочого кабінету нашої колеги, народного депутата України члена фракції Партії регіонів Юлії Ковальової. Цей кабінет знаходиться у приміщенні бюджетного комітету Верховної Ради України. Але оскільки цей кабінет знаходиться поряд з вікнами кабінету голови фракції Партії регіонів координатора Антикризової коаліції, ми вважаємо вчорашню подію як спробу провокації проти лідера Антикризової коаліції Раїси Богатирьової, помстою за її послідовну принципову політичну та громадянську позицію.
Антикризова коаліція вважає і заявляє, нас не вдасться залякати політичним авантюристам. Ми вимагаємо від правоохоронних органів жорсткого контролю над ходом розслідування інциденту. Сподіваємося на об’єктивне слідство.
Антикризова коаліція вкотре звертається до політичних екстремістів, які рвуться до влади під гаслом „мета виправдовує засоби”, ми звертаємося з закликом: зупиніться біля останньої межі, яка відділяє країну від хаосу. Ми закликаємо всі політичні сили парламенту об’єднати зусилля і домогтися, щоб Служба безпеки України, МВД і прокуратура у максимально короткий строк розкрили цей злочин. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте.
Доповнення до заяви? Будь ласка, Самойлик.
11:11:34
САМОЙЛИК К.С.
Шановні колеги! Я четверте скликання працюю в Верховній Раді України, але я вперше зустрічаюся з тим, що після виступу до мене підходить депутат, колега, який дійсно, ревно служив антинародному режиму на всіх посадах, і попереджує мене: не чіпайте мене, не чіпайте мене.
Ну, я розумію, що, мабуть, дуже дошкульно. Але що вас збентежило – магнієво-тітановий комбінат? Так давайте створимо слідчу комісію, яка якраз і вивчить обставини роботи цього комбінату. Подивимося на ціни, де діваються гроші від реалізації продукції. У кого руки прилипли або до рук прилипло.
Але я хочу сказати, я звертаюся до вас, Олександре Олександровичу, що у мене іншого колективу немає окрім Верховної Ради України, звертаюся до всіх. Захистити мене від цього ревносного...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу. Оскільки прізвище не називалося, то по-різному треба трактувати. Якщо людина говорить, не чіпайте мене, то це можна розцінювати як прохання, можна розцінювати як... Я прошу. Давайте залишимо цю тему, не будемо довкола неї продовжувати лінію.
Я звернувся, вірніше, учора мене проінформував міністр внутрішніх справ про те, що справа із пострілом вчорашнім практично з’ясована. Я прошу, підготуйте протокольне звернення до міністра, він дасть письмову інформацію депутатам, ви одержите відповідь на це питання. Я думаю, що це буде достатньо.
Я ще раз пояснюю тим, хто просить слова. Дві фракції взяли перерву. Вони за традицією, яка тут встановлена, мають право на 3 хвилини на інформацію. Кисельов зробив півтори хвилини, і менше хвилини – Катерина Семенівна. Все, питання вичерпано.
Розглядається питання - проект постанови про внесення змін до постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування факту порушень прав народних депутатів України".
Доповідає народний депутат Олійник Святослав Васильович. Будь ласка.
11:14:14
ОЛІЙНИК С.В.
Добрий день, шановні колеги.
25 липня цього року рішенням Верховної Ради була утворена Тимчасова слідча комісія щодо перевірки фактів перешкоджань діяльності народних депутатів.
Тих, хто цікавився цією темою, вже точно, достовірно знають про те, що по всіх фактах, які мали бути предметом діяльності цієї комісії, відбувся належний юридичний процес. Тобто по всіх фактах порушені кримінальні справи, по цих кримінальних справах особи притягнуті до відповідальності кримінальної і справи, спрямовані до суду, частина з них вирішена.
Таким чином, оскільки юридичний процес по цьому питанню відбувся, очевидно, що актуальність дослідження цього питання стала значно меншою, через те, очевидно, ця слідча комісія не дуже активно працює в режимі слідчої комісії.
В той же час на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії щодо з’ясування питань фактів перешкоджання керівництвом Генеральної прокуратури розкриттю замовних вбивств, це, слідчу комісію пропонується створити відповідно до рішення Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і по цьому факту юридичний процес, нажаль, не відбувся навіть всупереч рішенню комітету Верховної Ради України.
Така ситуація стала формальною підставою для того, щоб регламентний комітет надав негативний висновок щодо створення Тимчасової слідчої комісії по факту діяльності керівництва Генеральної прокуратури.
Враховуючи, що відповідно до статті 7, частини 7 статті 82 Регламенту Верховної Ради народний депутат України може бути членом лише однієї слідчої комісії, я подав заяву щодо виходу із складу Тимчасової слідчої комісії від 25 липня цього року і прошу Верховну Раду підтримати постанову про виключення мене зі складу слідчої комісії по перешкоджанню прав народних депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я думаю, що з’ясована абсолютно позиція депутат, хай сідає на місце. І від комітету скаже слово Сергій Сас, будь ласка. Сергій Григорович! Сергій Григорович!
11:16:38
САС С.В.
Шановний головуючий, шановні народні депутати.
Комітет на своєму засіданні 15 листопада цього року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування факту порушень прав народних депутатів від 25.07.2006 року, внесений народним депутатом Олійником, реєстраційний номер 2452 від 01.11.2006 року на відповідність вимогам Регламенту Верховної Ради України.
В проекті постанови пропонується виключити із складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування факту порушень прав народних депутатів України народного депутата Олійника Святослава Васильовича.
Комітет відмічає, що проект постанови внесено у відповідності до вимог Регламенту. І комітет прийняв рішення одноголосно, рекомендувати Верховній Раді запропонований проект постанови підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Постанова у вас є на руках, суть питання з’ясована і з одного боку, і з позиції комітету профільного. Я прошу підтримати цю постанову і ставлю її на голосування.
11:18:11
За-401
Рішення прийнято.
Один проти проголосував, очевидно, сам Олійник чи ні? Я ставлю на розгляд питання про призначення Селіванова Анатолія Олександровича постійним представником Верховної Ради України у Конституційному Суді України. Слово з цього приводу має перший заступник голови Комітету з питань правової політики Корнійчук Євген Володимирович. Будь ласка. Давайте послухаємо комітет. Де Корнійчук? Я прошу вас, у вас на руках є постанова, Анатолій Олександрович Селіванов професор, доктор юридичних наук і раніше був представником Верховної Ради в Конституційному Суді. З цього приводу, оскільки термін закінчився, а роботи багато, там є, тим потрібно займатися фахівцю, я прошу вас підтримати цю постанову і проголосувати. Анатолій Олександрович тут знаходиться – авторитетний юрист. Немає заперечень?
Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка. Постанова 2308.
11:19:44
За-402
Рішення прийнято. За – 402 народних депутати.
Ну, чоловік хотів поговорити, він наполягає. Будь ласка, з цього приводу у вас? Окрема думка? Будь ласка, Ляшку дайте слово.
11:20:08
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Насправді, Олександр Олександрович, чоловік не поговорити хотів, а хотів сказати, що у відповідності з нормами Регламенту, кандидатури, які призначає Верховна Рада, мають обговорюватися. А під час обговорення я хотів сказати, що, Анатолію Олександровичу, ми знаємо вас як високого професіонала і побажати вам у Конституційному Суді гідно представляти інтереси Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Беспалий ще слово, постфактум, скажем так.
11:21:08
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, в даному випадку я представляю позицію Комітету з питань правової політики, оскільки, ну, ми не виступали, тому що ви бачили дійсно, що кандидатура Анатолія Олександровича користується повністю підтримкою сесійної зали. І тому не виступали.
Я хочу сказати, що дуже ретельно розглядалася ця кандидатура – Анатолія Олександровича Селіванова на профільному комітеті і вона була підтримана одностайно, тому що він не нова людина на цій посаді з 1999 року, він вже працював постійним представником Верховної Ради України в Конституційному Суді і працював кваліфіковано. Це і є аргумент, проти якого ніхто не може заперечувати. Ну, а фахові обставини, - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук, Заслужений юрист України, - теж ніхто не ставив під сумнів.
Тому комітет одностайно підтримав цю пропозицію. Я думаю, цю кандидатуру, і тому було таке одностайне рішення практично і сесійної зали, тому я думаю, застереження в даному випадку, ну, можна зняти. Дякую. І дякую за те, що підтримали цю кандидатуру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я думаю, що ваш виступ запам’ятає Анатолій Олександрович. Тим паче, що не ви повинні були доповідать від комітету, а мав доповідать Корнійчук. Тому беремо це просто до уваги.
Розглядається питання, реєстраційний номер 2581 проект Постанови про відкликання Нечипоренка О.Л. з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Доповідає народний депутата України Бондик Валерій Анатолійович, будь ласка.
11:22:38
БОНДИК В.А.
Шановні колеги! Шановний головуючий!
Відповідно до статті 75 та 76 Закону України „Про судоустрій” Верховна Рада призначає до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів двох осіб. У прошлому році рада четвертого скликання призначила Нечипоренка Олександра Лавровича.
Водночас, слід зазначити, що після внесення змін до Конституції України та проведення реформи, у нашій державі на відміну від складу парламенту попередніх скликань була обрана повністю Верховна Рада на пропорційній основі.
У зв’язку з тим виникають деякі питання, у тому числі і до роботи Олександра Лавровича, на жаль, чи на щастя я особисто його не знаю, тому відношусь до нього з принципу призумції добропорядності, але були випадки, коли Олександр Лаврович покидав засідання комісії – колегіального органу у зв’язку з тим, що його особиста позиція відрізнялася від позиції колегіального органу. А в той час, коли судді приїхали на призначення зі всієї України, вважаєте, як було важко приймати якісь конструктивні рішення.
Таким чином моя постанова направлена тільки на те, щоб врахувати всі позиції Верховної Ради цього скликання. Ви знаєте, що внесені дві кандидатури, тому нам потрібно визначитися у залі з цього приводу. Таким чином більш детальніше я все обоснував у пояснювальній записці. Прошу визначатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до доповідача? Запишіться, будь ласка, 5 хвилин.
Ключковський.
11:24:26
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Юрій Ключковський, „Наша Україна”.
Шановний доповідачу! Я так зрозумів, що єдина вина пана Нечипорука в тому, що комусь хочеться кушать.
Оскільки він працює в цьому органі, він призначений відповідно до законодавства України. Але комусь хочеться, щоб там виникла вакансія. І починають притягувати за вуха аргументи. Бачите, відбулися вибори до Верховної Ради за пропорційною основою і тому в Вищий кваліфікаційній комісії суддів треба міняти склад комісії.
Ну, шановні колеги, це вилазить настільки взагалі з правової системи держави, що, повірте, якщо ця постанова буде проголосована, то це буде курам на сміх. Я розумію, що у більшості є голоси, але ж давайте хоч трішечки дотримуватися принципів правової держави і пам'ятати, що кадрові призначення, які здійснюються Верховною Радою, можна переглянути лише з тих підстав, які встановлені законодавством, а не тому, що комусь хочеться „кушать”.
БОНДИК В.А. Ну на жаль, я не почув запитання, але ж можу відреагувати вам таким чином: не ми, не ви тут вину не встановлюємо, це не обов'язки. Ви знаєте, де встановлюється вина. І я доповів, що немає ніяких претензій до Нечипорука в плані його роботи, але деяка його особиста поведінка, тобто залишення комісії, не згода з рішенням колегіального органу і такий ультимативний тон його… Таким чином, я не думаю, що тут ви можете казати про якесь встановлення вини. Не з цих підстав вноситься постанова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков.
11:26:10
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, социалистическая фракция.
Уважаемый Валерий Анатольевич, скажите, пожалуйста, ну о том, что к квалификационной комиссии судьям есть действительно вопросы к их работе, это действительно так. И мы хотели, чтобы механизм и формирования этой комиссии, и процедура работы были намного прозрачнее, намного четче и намного яснее, потому что наше обращение туда зачастую возвращается обратно какими-то отписками. Но мы сейчас говорим о конкретной кандидатуре, о конкретном факте, о конкретном человеке.
Вы говорите, что претензий по работе к нему нет, есть претензии по его поведению. Хотелось бы более четко и предметно понимать, о чем идет речь, о каком поведении идет речь? О каких решениях он не согласен? Если он голосует не так, как все, так может быть, это – его персональное мнение. Если он ведет себя каким-то образом неадекватно, так давайте тогда комиссионно посмотрим, что это за поведение у человека. Хотелось бы предметней услышать от вас более аргументированные, веские основания - причина снятия его. Спасибо.
БОНДИК В.А. Ну вы знаете, не рассмотрение персонального дела – предмет этого постановления. Все, что я сказал, больше я не скажу, нежели сказал, потому что я действительно отношусь к человеку, поскольку его вина здесь не установлена, как предлагает Юрий Богданович Ключковский ее установить в этой постанове. Однако Верховный Совет имеет представительство двух кандидатур в этой комиссии. Вы знаете, что кандидатуры в этом зале уже внесены. Нечипоренко, к сожалению, в этом формате здесь этой Радой не голосовался, это кандидатура была предыдущего созыва Верховной Рады. Пусть те, кто его вносили, пусть за него отвечают. Я сказал бы так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.
11:27:56
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановний доповідач, скажіть, будь ласка, я, долучаючись до того в принципі обурення, яке щойно висловили попередні два виступаючі, скажу тільки одне. Ви аргументуєте, що у нас відбулася, завершилася політична реформа, в зв`язку з цим серйозно розширились повноваження Верховної Ради і так далі.
Ну по-перше, реформа у нас не закінчилась, у нас тільки конституційна реформа дещо відбулася частково, але я не бачу розширення повноважень саме в цій частині. Ми не можемо говорити так от просто брутально, що от… домислюючи, що ми вважаємо, що і в цій частині теж.
Більше того, скажіть, будь ласка, а якщо на Верховній Раді не згодні з рішенням Верховної Ради, фракція Верховної Ради покидає зал, чи це не означає автоматично, що ставиться питання про припинення повноважень депутатів?
І нарешті останнє. Невже комітет не виявив бажання запросити цю людину на своє засідання, хоча би з ним познайомитись, почути його власну думку. А так заочно „от нам сказали, ми чули про те, що він покидає засідання і треба буде звільняти”. Невже ви не прийняли попереднє рішення хоча би його вислухати? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.
БОНДИК В.А. На комітеті розглядалось це питання і є висновки комітету, буде інший доповідач.
Відносно того, що ви кажете, що… дійсно, я з вами можу погодитися тільки тим чином, що потрібно відповідально відноситися до своїх обов`язків, у тому числі працюючи в колегіальному органі. А щодо вашої аналогії з Верховною Радою, то це вона не дуже тут вдала.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В`язівський.
11:29:24
В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.
Володимир В`язівський, фракція "Наша Україна".
Логіка вашого виступу говорить про це, що це ганебно буде в цьому залі голосувати за таке рішення, бо інакше нам прийдеться переглянути не тільки по даній особі, мабуть, і багато інших суддів і членів кваліфікаційних комісії затверджувалися Верховною Радою, а тоді по логіці прийдеться їх усіх перезатверджувати уже цим складом. Я б не хотів, щоб така практика була, і тому пропоную всім не голосувати за це рішення.
БОНДИК В.А. Ви маєте право на свою позицію, я вам за це вдячний. Але ж тут немає ніякої аналогії: ні з Верховною Радою, ні з іншими представниками. Немає претензій до представників Президента, омбуцмена один представник є і таке інше, сім суддів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.
Слово має представник профільного комітету Портнов Андрій Володимирович. Будь ласка.
11:30:28
ПОРТНОВ А.В.
Шановні народні депутати, шановний головуючий.
Андрій Портнов, „Блок Юлії Тимошенко”.
У даному випадку я виступаю від комітету, як заступник голови Комітету з питань правосуддя. Хотів би зазначити, що наша фракція цього рішення підтримувати не буде. Разом з тим, згідно з дорученням комітету я проінформую вас про його рішення.
Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 29 липня 2006 року внесений народним депутатом України Бондиком проект Постанови Верховної Ради про відкликання Нечипоренка Олександра Лавровича з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до статей 75, 76 Закону України „Про судоустрій” Верховна Рада України призначає до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів двох осіб. 23 лютого 2006 року Верховна Рада України четвертого скликання призначила членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Нечипоренка Олександра Лавровича. Вже через місяць була обрана нова Верховна Рада України. Тому на комітеті постало питання: чи надати кредит довіри діючим представникам в складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів по квоті парламенту, чи призначити туди нових осіб.
Враховуючи вищевикладене, комітет на своєму засіданні вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому внесений народним депутатом України Бондиком проект постанови Верховної Ради України про відкликання Нечипоренка Олександра Лавровича з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів і пропонує Верховній Раді України визначитися з цього питання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться 5 хвилин. Мойсик.
11:32:41
МОЙСИК В.Р.
Будь ласка, передайте слово Юрію Ключковському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ключковський.
11:32:45
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Юрій Ключковський, „Наша Україна”.
Моє питання не до вас персонально, а до комітету, який ви представляєте. Частина друга статті 19 Конституції України каже, що органи державної влади діють виключно на підставі в межах повноважень і в спосіб передбачений Конституцією і Законами України.
Назвіть, будь ласка, який закон України комітет взяв за основу, ставлячи на свій розгляд питання: чи надавати кредит довіри призначеним попереднім скликанням представникам у вищій кваліфікаційній комісії суддів? Чи існує такий Закон? А якщо такого Закону немає, то чому комітет з питань правосуддя порушує Конституцію України?
ПОРТНОВ А.В. Дякую за запитання, Юрій Богданович.
Перше, на комітеті була дискусія з цього приводу і комітет діяв відповідно до статті 76 Закону України про судоустрій, який передбачає порядок призначення цієї посадової особи. Щодо звільнення цієї посадової особи, Закон про судоустрій не має конкретних підстав, не визначає. Разом з тим комітет прийняв це рішення, користуючись наступною логікою: є спеціальні Закони, наприклад, Закон про Вищу раду юстиції, який передбачає виключний перелік підстав, наприклад, для звільнення члена Вищої ради юстиції.
І вийти за ці підстави не можливо. Щодо Закону про судоустрій і членів вищої кваліфікаційної комісії суддів, то цей Закон не тільки не передбачає виключного переліку підстав, а і взагалі ніяких підстав для звільнення. Таким чином, надавши, комітет вважає, надавши повноваження Верховній Раді України, визначатися з цього питання в будь-який час.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський.
11:34:30
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.
Передайте слово народному депутату Карпуку.
11:34:34
КАРПУК В.Г.
Шановний Андрію Володимировичу!
Чи розглядалися на Комітеті з питань правосуддя інші кандидатури? Адже зареєстровані законопроекти на двох кандидатур до цієї важливої комісії, і один з кандидатів – син народного депутата з Партії регіонів, який не має досвіду роботи в суддівській системі, але нещодавно захистив докторську дисертацію.
ПОРТНОВ А.В. Дякую за запитання.
Шановні народні депутати України! Через Комітет по правосуддю два представника на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів були рекомендовані – це Юрій Притика і Володимира Пилипенка. Ці кандидатури пройшли.
Щодо кандидатуру, про яку ви сказали, то він, дійсно, є вченим молодим, він є автором дисертаційного дослідження. Тому Верховна Рада України зможе на своєму засідання задати в цьому залі йому запитання і прийняти рішення про доцільність його призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Одна вакансія є, інша вакансія зайнята Олександром Лавровичем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондик, прошу.
11:35:50
БОНДИК В.А.
Шановний доповідачу!
Скажіть, будь ласка, той законопроект, який зареєстровано вже в залі і розданий депутатам, що дає можливість обрання Вищою кваліфікаційною комісією суддів також і народних депутатів, він якось кореспондується з нашою постановою чи ні?
ПОРТНОВ А.В. Дякую за запитання.
Шановні народні депутати України! Законопроект, який зареєстрований Партією регіонів України щодо можливого представництва у Вищій кваліфікаційній комісії народних депутатів України, поки що не голосувався в залі. І тільки, наскільки мені відомо, є в порядку денному на наступні засідання.
У зв'язку з цим на сьогоднішній день згідно з діючим законом про судоустрій народний депутат України не може бути членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Таким чином, Верховна Рада України формує склад за своєю квотою з числа представників, які мають відповідні фахові і освітні дані, але одним з основних постулатів є те, що це не може бути народний депутат України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, ви там одну некоректність, відповідаючи раніше, допустили. Ви сказали, одна вакансія поки що зайнята Олександром Лавровичем. Так не можна говорити, тому що вакансія тоді, коли не працює людина на цій посаді.
ПОРТНОВ А.В. Я прошу мене пробачити, я просто...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
Слово має для запитання Гірник.
11:37:10
ГІРНИК Є.О.
Шановний доповідачу, я тут, з цього боку. Ви не пробували аналізувати, дійсно, якось воно виглядає просто на свавілля – ні з того, ні з цього людину хочуть зняти і зробити штучну вакансію, яка політична сила його представила, який взагалі склад цієї комісії. Виглядає так, що людину ні з того, ні з цього хочуть звільнити.
Яка мотивація членів комітету була, коли вони підтримували таку подібну пропозицію?
ПОРТНОВ А.В. Дякую за запитання.
Шановні народні депутати України, у кожного із нас зараз буде можливість політично визначитися із цього питання.
Я уже сказав, я представляю фракцію Блоку Юлії Тимошенко, наша фракція не буде підтримувати це рішення. Разом із тим, зараз я доповідаю як заступник глави Комітету з питань правосуддя. Це перше.
Друге. Щодо взагалі діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у нашого комітету накопичилося дуже багато питань щодо доцільності наявності такого складу повноважень у цій Вищій кваліфікаційній комісії, саме такого складу і такого представництва щодо посад, які там представлені. Я маю на увазі доцільності перебування суддів у складі Вищої кваліфкомісії, представництва інших учасників її формування.
А щодо голосування, ми зараз визначимося. І я не можу відповідати за усіх членів комітету. Це ми визначимося зараз у залі.
Дякую за запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Чи є потреба обговорювати це питання? Ніхто не наполягає.
Будь ласка, у вас на руках є постанова, визначайтеся.
11:39:14
За-224
Рішення не прийнято.
Очевидно питання недостатньо підготовлене. І до нього повинен комітет повернутися пізніше ще раз.
Розглядається питання наступне. Проект Постанови про "День Уряду України" у квітні 2007 року (з порядком денним "Про стан соціальної захищеності та забезпечення життєдіяльності громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”). Доповідає народний депутат України Бондаренко Олена Федорівна, прошу.
11:40:02
БОНДАРЕНКО О.Ф.
Олена Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується Проект Постанови про "День Уряду України" у квітні 2007 року (з порядком денним "Про стан соціальної захищеності та забезпечення життєдіяльності громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”).
Хочу зауважити, що напередодні чергових роковин великої трагедії, яка спіткала наш народ 26 квітня 1986 року український парламент завжди приділяв і приділяє увагу питанням, які гне стали на віддалі років менш болючими, гострими і актуальними. 12 жовтня 2006 року відбулася позачергова сесія Житомирської обласної ради за участю народних депутатів України, керівників і представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування областей, які найбільше потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Сесія засвідчила, що є ціла низка проблем, зокрема до нині не вирішується переважні більшість цих проблем, які пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Не виконується належним чином Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зокрема, незважаючи на впровадження цілого комплексу заходів щодо захисту потерпілого населення, стан здоров’я мешканців населених пунктів радіаційно забрудненої зони має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання показників захворюваності, смертності та встановлення інвалідності. Зростає кількість звернень громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи до судів усіх рівнів. Мотивація цих звернень - невідповідність розмірів нарахувань та компенсаційних виплат вимогам законодавства.
Утворилася значна заборгованість за бюджетною програмою компенсації за втрачене майно та оплата витрат, пов’язаних з переїздом на нове місце проживання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Надзвичайно гостро стоїть питання щодо фінансування бюджетної програми компенсації сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Потребує також вирішення питання відселення сімей із зони безумного обов’язкового відселення. Не вирішеною проблемою залишається забезпечення житлом сімей інвалідів першої групи та сімей з дітьми-інвалідами, інвалідність яких пов’язана з катастрофою на Чорнобильській АЄС. З рештою більшість пільг передбачених Законом „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” перетворилися, на жаль, сьогодні на пусту декларацію.
Отже, для вирішення проблем пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та безумовного виконання в повному обсязі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ми пропонуємо, ми – це колектив авторів, до яких належить ваша покірна слуга, а також член фракції регіонів пан Присяжнюк і член фракції „Нашої України” пан Жебрівський, ми пропонуємо провести у квітні місяці День уряду із зазначеною тематикою. Ми переконані в тому, що це сприятиме всебічному розглядові наболілих проблем та визначенню можливих шляхів їхнього розв’язання.
Прийняття постанови не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а також внесення змін до чинного законодавства. Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання є до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. І слово має Абдуллін Олександр Рафкатович від Комітету з питань екологічної політики. Прошу.
11:43:43
АБДУЛЛІН О.Р.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги!
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект постанови про День уряду України у квітні 2007 року. Порядок денний про стан соціальної захищеності та забезпечення життєдіяльності громадян, які постраждали в Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи надзвичайну важливість цього питання, ми рекомендуємо Верховній Раді підтримати даний проект як постанову Верховної Ради.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є інші думки з цього приводу? Запитань немає і пропозицій інших немає. Тому я проект постанови з цього приводу ставлю на голосування. Будь ласка. За основу прийняти і в цілому.
11:44:45
За-379
Рішення прийнято.
Розглядається проект Постанови про "День Уряду України" у квітні також 2007 року (з порядком денним: "Про реалізацію державної політики в галузі культури у сільській місцевості" це проект Яворівського. Доповідає з цього приводу Яворівський Володимир Олександрович – Голова Комітету з питань культури і духовності.
11:45:18
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні переможці виборчих змагань 2006 року, шановні наші виборці! Я хотів би нагадати про істину, яка стосується будь-якого народу, будь-якої нації. А вона полягає в тому, що таланти і генії народжуються в провінції, народжуються в глухих селах, але у сяйві слави помирають потім у великих містах.
Україна наша з вами нічим не відрізняється від цієї логіки. Тому що, якщо подивитися, оглянути найяскравіші зірки нашого, нашої літератури, нашого мистецтва, то здебільшого це, підкреслюю, здебільшого це, як правило, виходці із села. Я думаю, що ви зрозуміли, до чого я це все веду, що якщо оце сільське джерело, яке ми називаєм, яке народжує людей талановитих, спостережливих, людей, здатних потім приходити у велику культуру і у велике мистецтво, якщо це джерело замулиться, нам просто більше ні про буде говорити.
Я не думаю, що є сьогодні потреба в тому, щоб переконувати тих, хто сидить у цій залі і обраний народом, про те, що відбувається сьогодні в українському селі і в царині його економіки, і в царині передусім його духовного розвитку.
Те, що це занепад, те, що це духовний Чорнобиль якоюсь мірою – це є абсолютно питання незаперечне. Поруйновані будинки культури, величезні заржавілі замки на сільських бібліотеках. Фактично абсолютно знищено сьогодні кінопрокат, який раніше доходив буквально до кожного найглухішого села. Я думаю, що кожен народ, кожна нація, маючи таку ситуацію, справді, повинна би бити в дзвони і приймати якісь радикальні рішення.
Тому що я хочу нагадати і вам, і собі самому, і тим, хто нас сьогодні слухає, що якби там не було, але можна походити в старих черевиках, а потім через півроку чи через рік поміняти їх дуже легко на нові начищені. Можна, можливо, навіть трішки, даруйте мені, але, це переконаний, що це правда, десь навіть не доїсти, але потім нагнати собі жирок.
Але якщо ми щось утрачаємо в духовності, в совісті, в культурі, то втрачається воно неймовірно швидко, буквально за короткий термін, але наздогнати його потім, поповнити його, наростити потрібні десятиліття, а той, якщо покласти руку на серце, то може потрібно і кілька поколінь для того, щоби це все наздогнати.
Я, повірте мені, я не хотів би тут щось надмірно драматизувати і хочу вам сказати, що останньою крапкою, останнім якимось штрихом до того, щоби я підготував цей проект постанови про проведення Дня уряду, повернувся щойно із своєї батьківщини народний депутат від Партії регіонів, я підкреслюю, народний депутат від Партії регіонів, член нашого комітету Володимир Григорович Литвинов. Я не знаю, є він, є він ось у залі, і, коли він розповів, що коли він побув в селі, і до нього прийшли ці культпрацівники, які вже номінально називаються культпрацівниками, і розповіли йому, як можна прожити, коли люди отримують одну четверту цієї мізерної ставки, повна ставка це десь 500 гривень, а люди отримують одну четверту. Як прожити оцьому завідуючому будинку культури і таке інше.
І повірте, саме оця остання крапка вже настільки дістала, що ми уже у комітеті фактично вчора одноголосно прийняли ухвалу про те, що потрібно не слухання провести, бо слухання – це знову будуть плачі, ми знову наслухаємося про те, як важко, як значить там неймовірно вижити і тому подібне. А саме провести День уряду. День уряду для того, щоби ми почули, яка є стратегія, як нам порятувати на сьогодні цю ситуацію.
Бо я знову ж таки хочу підкреслити, що фактично ми з вами, приймаючи бюджет, не вирішили питання сільської культури знову, знову залишилася та сама чверть ставки, знову залишаться ті мізерні заробітні, які ми маємо сьогодні у селі. Фактично виділені дуже мізерні кошти на поповнення бібліотечних фордів, фактично сьогодні українська книжка виходить такими тиражами, що її вистачає тільки для друзів там, кільком критикам передати і тому подібне.
Через те ми дуже просимо вам, незалежно від будь-яких наших поглядів і протистоянь. Культура, українське село стан культури на селі – це святая святих для будь-кого. Я думаю, що це може не цікавити людину тільки людину без совісті і будь-якого світогляду.
Через те, ми вважаємо, що, можливо, навіть разом, скажімо, у квітні із обговорення проблем чорнобильських, постчорнобильської катастрофи, я дуже радий, що ми проголосували сьогодні за цю постанову, бо я очолював перший, тоді ще він не комітет, а Комісія з питань Чорнобильської катастрофи, я цю тему знаю, і я думаю, що, можливо, навіть оцих два питання обговорити у квітні місяці було би дуже доречно. Вислухати доповідь представника виконавчої влади, як вони планують, яка перспектива, є новий міністр зараз, є фактично новий уряд і було б дуже цікаво послухати їх, а від нашого парламенту виступить хтось від комітету.
Я дуже просив би підтримати рішення про проведення Дня уряду, на якому ми розглянемо перспективи розвитку культури в українському селі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Володимира Олександровича? Запишіться, будь ласка. 5 хвилин.
Таран.
11:51:48
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, „Блок Юлії Тимошенко”.
Володимир Олександрович, отут іще, підтримуючи вашу пропозицію провести день уряду, от яка ваша думка, чи, може, тут буде порушено і таке питання. Скажімо, сьогодні для сільських бібліотек абсолютно не виділені кошти на закупівлю книг. Тобто виходить парадоксальна ситуація: немає за що закупити українські книжки для сільських бібліотек, бо, скажімо, ці мізерні кошти, які виділені, вони не доходять для того, щоб закупляти книжки, і ця тема теж, очевидно, могла би бути порушена.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний мій колего, слушне дуже запитання ваше. Я хочу сказати про те, що опріч того, що ми маємо цей мізерний культурний бюджет, сьогодні, на превеликий жаль, сьогодні має бути колегія Міністерства культури, і я обов'язково піду на неї і буду це питання порушувати про те, що майже половина тих грошей, які виділяються сьогодні на культуру, робиться все для того, щоб вони не були використані і в кінці року їх списати.
До сьогоднішнього дня, грудень-місяць, закінчується рік, не проведено тендер для того, щоб закупити книжки і для сільських бібліотек, і для наукових бібліотек. Закінчується грудень. Це все робиться для того, щоб ці гроші елементарно списати. Через те це - ще один доказ того, що потрібно, щоб ми заслухали уряд і всі ці гострі, кинджальні питання поставили йому. Це – наша спільна турбота, і я переконаний, що ці проблеми треба вирішувать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський.
11:53:24
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.
З великою радістю підтримаю проект постанови про день уряду щодо культури в селі. І хочу вам, пане Володимире, запропонувати, щоб все-таки комітет поставив перед урядом завдання провести моніторинг діючих клубів, бо, скажімо, там, де я їздив по селах, а це було декілька областей, у більшості сіл зруйновані клуби. Керівники цих закладів культури утримуються на 0,25 ставки. Треба мати повну картину і тоді можна буде вимагати і коштів, які б були вкладені в ці села.
Окрім того, я хочу ще наголосити на тому, що село завжди було колискою української культури, звідти вийшла маса видатних письменників, поетів, політичних і культурних діячів. І те, що сьогодні інфраструктура села занепадає, у тому числі культурна, якраз і перекреслює можливість породження нових і нових видатних постатей.
ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Слушне запитання.
Тут фактично немає на що відповідати, тому що і я торкався цієї проблеми. Хочу лишень нашим виборцям нагадати, що в сьогоднішньому українському парламенті за моїми підрахунками є десь 11 представників творчої інтелігенції, це 7 членів Національної спілки письменників, сидить Освітенко, яку очевидно ми найближчими днями приймемо до Спілки письменників, тобто це питання є, і ми його обов`язково будемо… щодо моніторингу, це потрібно зробити. Якщо я вам зараз відповім, шановний колего Кульчицький, якщо відповім за те, що в Росії мінімальні затрати на культуру держави на 1 людину сягають десь приблизно десь 14-15 доларів, то в Україні вони 7,5 гривень. Ви собі можете уявити яка це сума?! Це один раз ну сходити може в кіно, якого, до речі, так само немає. Тому всі ці речі треба цифрові викладки ми змусимо уряд, щоби він це зробив і щоб люди про це почули. Але головне – не просто почути, а й поміняти ситуацію на краще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович, ви давно в кіно не ходили, треба сказать.
ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Ходив, ходив, але, Олександре Олександровичу, і ви, і я ходимо в кіно в Києві. І підіть у селі „Перемога”, де я маю хату, або в моїй Теклівці…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та я не про те кажу. Біжіть за 7 гривень у кіно.
ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. А, за 7 – це правильно. Тут ви…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заклунна.
ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Значить, ви були в кіно, якщо знаєте скільки коштує.
11:55:58
ЗАКЛУННА-МИРОНЕНКО В.Г.
Александровской, пожалуйста, передайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська.
11:56:02
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Александровськая, фракция коммунистов, город Харьков.
Владимир Александрович, конечно фракция коммунистов будет поддерживать это предложение, и я хочу сказать, что нужно брать пример не только с сегодняшней России, которая действительно многократно больше средств отпускает на культуру своего народа, но нужно брать еще и Советского Союза, советской Украины. Я хочу напомнить всем, кто нас сейчас слышит, что в то время все библиотеки получали книги бесплатно. Поэтому сегодня конечно у нас только сподвижники способны работать и мы должны им быть благодарны, что сегодня в сельских клубах и в сельских библиотеках работают такие люди, которые продолжают нести культуру в село. Но скажите, пожалуйста, зачем же вы и ваша фракция голосовали за предыдущие бюджеты, которые приводили к такому финансированию культуры? Зачем столько денег Президент Ющенко предлагает направить на „мистецький арсенал”? Почему эти деньги не направляются сегодня в сельскую культуру?
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я відповідаю.
Я з вами згоден, що приклади треба брати з того доброго, що було, незалежно від політичної формації і таке інше. Розумні люди просто беруть приклад із розумного того всього, що було. Це моя позиція, і я думаю, що її підтримають усі.
Щодо голосування, ну, то я вам поясню. Комітет, секретарем комітету якого є прекрасна українська актриса Заклунна, яка сидить ось, яка вам передала слово, вона це підтвердить, представники всіх фракцій, комітет вніс в межах, я підкреслюю, товариство, у межах тієї мізерної суми, яка була виділена, 867 мільйонів на культуру. Я ще раз кажу: це в два рази менше, ніж Словаччина виділяє на культуру. Але ми в межах цієї суми зробили розумний перерозподіл, скажімо, вирішити обрізати величезне фінансування на Університет культури, який очолював наш колега Поплавський. Половину він забирає на свій інститут, який готує і перукарів навіть. Через ми були за те, щоб розподілити порівну. До нас прислухалися? З 33 поправок не прийнята жодна. Через голосувати я за такий бюджет…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олександровичу, в мене пропозиція така: оскільки ініціативу ви проявили про проведення дня слухань, то я вважаю, що від видавців цієї книжки вас можна нагородити за таку ініціативу. Це „На левадах шовкових”, антологія української поезії про село. Тут зібрані від Тараса Шевченка до Дерев’янка хороші твори про село. І ви використайте її, для того щоб звернутися до різних політичних партій, аби вони знайшли можливість підтримати таку ініціативу: створювати бібліотеку для сільських населених пунктів.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Це Спілка письменників, до речі, зараз збирає ці бібліотеки. Але що може одна Спілка письменників на всю Україну зробити?
Олександре Олександровичу, а вас запрошую: давайте удвох підемо в якесь кіно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я вам дам цю книжку, але це робить Соціалістична партія України. Я даю вам цю книжку. Будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ О.В. Олександре Олександровичу, це реклама, ви зловживаєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
У вас є постанова, яку, мабуть, немає потреби обговорювати, в ній є доручення до Уряду, для депутатів для підготовки цього слухання. Тому я ставлю її на голосування. Будь ласка.
11:59:40
За-220
Рішення поки що не прийнято. Я думаю, ми вернемося до нього іншим разом. Спасибі.
Я не порушив жодного пункту в Регламенті і пропонував вам слово. Ви могли взяти його і висловитися, не висловилися, тепер говорите про мотиви. Це буде зараз перепалка, вона не потрібна. По фракціях обнародуйте, будь ласка. Партія регіонів – 4, "Блок Тимошенко" - 110, „Наша Україна” – 59, СПУ – 23, комуністи – 21, позафракційні – 3.
Хто за те, щоб проголосувати, будь ласка?
12:00:41
За-238
Я повторно ставлю на голосування цю пропозицію про проведення Дня Уряду відповідно до проекту постанови, який у вас на руках. Ставлю на голосування.
12:01:05
За-250
Рішення прийнято. Спасибі. (О п л е с к и)
По фракціях, будь ласка. Важливо, що нуль – „проти”. Ще треба оголошувати щось?
Партія регіонів – 6, "Блок Тимошенко" - 118, „Наша Україна” – 72, СПУ – 30, комуністи – 21, позафракційні – 3.
Будь ласка. Розглядається проект Постанови про проведення парламентських слухань "Техногенно навантажені регіони України: шляхи виходу з екологічної кризи". Доповідає народний депутат України Артеменко Юрій Анатолійович – автор цієї постанови, цієї ініціативи.
І буде співдоповідати представник Комітету з питань екологічної політики Бурлаков Павло Миколайович. Будь ласка.
12:02:01
АРТЕМЕНКО Ю.А.
Шановні народні депутати!
До XXI століття більшість країн світу, в тому числі Україна, увійшли з комплексом глобальних регіональних і національних проблем, серед яких найбільш загрозливими є глобальне порушення безпеки навколишнього природного середовища, виснаження та погіршення якості природних ресурсів.
Конституцією держава захистила право кожного з нас на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Але, на жаль, сьогодні екологічну ситуацію не можна називати такою, що забезпечує реалізацію проголошених прав. Аналіз екологічної ситуації за останні 10-12 років свідчить, що не зважаючи на спад виробництва і заходи, що вживаються, стан природних ресурсів у всіх сферах не набув тенденції до покращання, а навпаки, погіршився.
Як наслідок, кільки цифр. Україна за техногенним навантаженням на природне середовище у 4-5 разів перевищує аналогічний показник у розвинутих країнах. Ресурсоємність кінцевого національного продукту у 3 рази перевищує світовий рівень. Розораність земель досягла 80% площі сільськогосподарських угідь та 57% загальної площі держави. Щороку на одну тисячу гектарів зменшується вміст гумусу в ґрунтах України. Водокористування в 2-5, а подекуди в 10 разів перевищує сучасні технологічні потреби. Водні ресурси, наприклад, тієї ж ріки Сіверський Донець використовуються тричі за рік. Забруднення підземних вод досягло критичної межі. Щороку лише у міських населених пунктах утворюється близько 40 мільйонів кубічних метрів твердих побутових відходів, які далеко не завжди належним чином складуються чи знешкоджуються. В результаті, сьогодні у природному або близькому до нього стану знаходиться трохи більше 12% території України.
Я, звичайно, міг би наводити ще багато цифр, але ви всі працюєте в регіонах і знаєте реальну картину того, що відбувається. Найбільш загрозлива ситуація склалася у тих регіонах України, які називаються техногенно навантаженими – Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Харківська область, де є більш небезпечні хімічні, металургійні ті гірничодобувні підприємства, які є основою промислового виробництва.
Причини: використання застарілих технологій та обладнання, висока концентрація потенційно небезпечних об’єктів, значна зношеність основних фондів. І все це несе реальну загрозу виникненню техногенних аварій та катастроф з тяжкими наслідками для довкілля та безпеки життя. Загрозу не тільки потенційну, а, я кажу, реальну і приклади знову ж можна наводити, які вже трапилися.
Як виникла пропозиція про проведення парламентських слухань саме на цю тему. До Комітету з питань екології звернулися представники громадських організацій Запоріжжя різних рівнів, жіночі організації, громадські організації, політичні партії. Але комітет зорієнтував свою увагу, зосередив свою увагу на тому, що такі проблеми властиві не лише Запоріжжя, а знову ж кажу, всім тим регіонам, де знаходяться такі шкідливі виробництва, - Донецька, Дніпропетровська, Луганська і так далі, і тому подібне.
І тому комітет схвалив одноголосно рішення проводити парламентські слухання з метою аналізу екологічної ситуації і провести їх саме у травні 2007 року. Напередодні цього ми хотіли би провести комітетські слухання чи виїзні засідання комітетів з питань екології, Комітету з питань економічної політики тощо.
Проведення парламентських слухань, на наш погляд, буде сприяти вирішенню питань виходу з екологічної кризи у технологічно навантажених регіонах та збереженню навколишнього природного середовища.
Тут виступав мій колега пан Яворівський, який казав, що парламентські слухання на відміну від Дня уряду – це такий своєрідний день плачу. Я, звичайно, не погоджуюся. Але скажу, що саме для того, щоб ми почули ще раз голос громадськості, треба проводити ці парламентські слухання. Але разом з цим запросити до участі у них членів уряду, представників центральних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, міжнародних екологічних організацій, наукових установ, щоб відразу ми вийшли на виважене і реальне рішення.
Шановні народні депутати, я прошу вас підтримати постанову Верховної Ради України про проведення парламентських слухань „Техногенно навантажені регіони України. Шляхи виходу з екологічної кризи” та провести ці слухання у травні 2007 року. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача, до автора ініціативи?
Немає. сідайте, будь ласка. Від комітету слово має Бурлаков Павло Миколайович.
12:06:58
БУРЛАКОВ П.М.
Шановний пане голово, шановні народні депутати, проектом пропонується провести у травні 2007 року в залі засідань Верховної Ради України парламентські слухання за участю представників центральних і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, міжнародних екологічних організацій, наукових установ на тему: "Техногенно навантажені регіони України: шляхи виходу з екологічної кризи".
Мета слухань – окреслити коло проблем та загроз, які існують для довкілля та населення техногенно навантажених регіонів та запропонувати шляхи виходу з цієї ситуації: законодавчі, управлінські, фінансові, громадські ініціативи тощо.
Недосконала структура господарського комплексу України десятиріччями формувалася без урахування екологічних можливостей територій. Морально та фізичне застаріле обладнання обумовило як інтенсивне використання палива, води, інших ресурсів, так і практично неконтрольовані викиди забруднюючих речовин. В результаті на величезних територіях створились катастрофічні екологічні ситуації, з яких, здається, немає виходу.
Варто нагадати Кривий Ріг, підприємства якого не лише створюють загрозу для здоров’я населення цього регіону. Вже протягом 15 років з накопичувачів „Кривбасу” і річку Інгулець і далі в Дніпро та в Жовтневе водосховище щорічно залпово скидається понад 20 мільйонів кубічних метрів стічних вод, які містять практично всю таблицю Менделєєва. Можна говорити про Донбас, Запоріжжя, Кіровоград, інші регіони. Напевне немає такої області в Україні, яка повністю або частково не може бути віднесена до техногенно навантажених.
З кожним роком такого господарювання ми наближаємося до критичної межі, коли важко буде ситуацію не те що покращити, а бодай стабілізувати, а держава змушена буде взяти на себе величезний фінансовий тягар, пов’язаний з подоланням наслідків катастрофи. І нам на державному рівні треба якнайшвидше усвідомити всю небезпеку, визначити ключові джерела загроз та розпочати узгоджену та цілеспрямовану роботу забезпечення конституційного права наших громадян на безпечне життя та здоров’я довкілля.
Тому комітет на своєму засіданні підтримав проведення парламентських слухань: „Техногенне навантаження регіонів України. Шляхи виходу з екологічної кризи”. Голосне науково-експертне управління відзначило, що проект постанови не містить приписів нормативного характеру і тому не потребує висновку.
Шановні народні депутати, прошу підтримати прийняття постанови про проведення парламентських слухань: „Техногенне навантаження регіонів України. Шляхи виходу з екологічної кризи”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запитання є до доповідача? Є у Кульчинського. Будь ласка. Постійте! Почекайте! Будь ласка.
12:10:04
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.
Скажіть, будь ласка, чи планує комітет до парламентських слухань зробити виїзні засідання комітету в найбільш техногенно навантажених районах? Якщо планує, якщо не планує, то я вам пропонує запланувати і приїхати в Кременчук, запрошую, і поцікавитися проблемою ставка-випарника Кременчуцького нафтопереробного заводу, внаслідок діяльності якого отруєно води в декількох районах Полтавщини.
БУРЛАКОВ П.М. Спасибо за вопрос. Безусловно, как сказал мой коллега Юрий Анатолиевич, это разрабатывается целый план мероприятий подготовки к этим слушаниям, в том числе это и выездные заседания комитета, это и предварительные обговорення с общественностью, с различными общественными организациями по тем острым ключевым проблемам, которые сегодня характерны для каждого региона.
Я сказал в своем выступе, что в каждом регионе сегодня масса экологических проблем и очень острых, которые необходимо обсудить и принять как бы программу, и наше видение по выходу из этих ситуаций. Обов’язково.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Сідайте, будь ласка.
БУРЛАКОВ П.М. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є потреба обговорювати це питання? У мене є одна пропозиція. У зв’язку з тим, що це і екологічне широке питання, і суто професійне питання, яке стосується заходів, скоріше, технічного характеру, який треба вжити для того, щоб зменшити навантаження на оточуюче середовище, рекомендувати провести ці слухання в комітеті, в комітеті з запрошенням всіх, хто причетний до цієї справи, засоби масової інформації і все інше. Щоб це мало хороший резонанс.
Я ставлю на голосування цю пропозицію разом із проектом постанови. Будь ласка. В комітеті слухання.
12:12:08
За-364
Рішення прийнято.
Спасибі. Перерва оголошується до 12.45.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання і розглядається питання про проведення парламентських слухань…
А вибачте, я прошу вибачте. Ще не об’явили, не оголосили ще.
Тому питання про обрання суддів. Сергій Васильович Ківалов є?
Будь ласка, питання про обрання суддів, прошу.
12:49:10
КІВАЛОВ С.В.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України, шановні присутні.
Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув подання голови Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів про обрання безстроково суддів, зазначених у проекті Постанови Верховної Ради України за номером 2654 від 1 грудня цього року.
Шановні народні депутати, за процедурою, що склалася, я зачитую прізвища суддів. Суддя піднімається з місця і якщо до нього немає застережень, то народні депутати повідомляють про це з місця.
Такі судді тимчасово вилучаються…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Васильовичу, якщо є застереження, то тоді вони вилучаються.
КІВАЛОВ С.В. Вибачте. Якщо є застереження, то народні депутати повідомляють про це з місця. Такий суддя тимчасово вилучається із проекту постанови та повертаємося до його розгляду після голосування по іншим.
Судді знаходяться в гостьовій ложі та на балконі.
Комітет пропонує обрати на посади суддів безстроково Вищого адміністративного суду України:
Голубєву Галину Кирилівну, Рибченка Анатолія Олексійовича.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Будь ласка, Савосін. Дайте Савосіну слово.
12:51:06
САВОСІН Г.А.
Народний депутат України Савосін, фракція Соціалістичної партії України, Хмельниччина.
Шановний Сергію Васильовичу! Ми неодноразово приймали рішення по затвердженню депутатів безстроково. І аналіз кандидатів у судді безстроково доводить, що у нас дуже багато приймається суддів безстроково приблизно 1974-1975 років. Скажіть, будь ласка, чи не небезпечна тенденція, коли ми затверджуємо молодих людей, які пропрацювали, ну, 5 років на цій посаді, безстроково?
КІВАЛОВ С.В. Це вимоги Конституції. И це предусмотрено Конституцией. Ми з вами нічого не можемо зробити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто давайте домовимося так. Я звертаюся до Геннадія … , ви почитайте уважно Конституцію, бо ви недавно працюєте депутатом. Безстроковість обрання суддів – це норма Конституції, і там немає обмежень, про котре ви згадуєте. Ясна річ, що воно виникає, інколи питання викликає, але сьогодні це у межах закону і Конституції. Тому назване прізвище Голубєва, Рибченка, запитань не було, і заперечень не було. Дальше прошу.
КІВАЛОВ С.В. Федорова Миколу Олексійовича, Штульмана Ігоря Володимировича;
апеляційного суду Волинської області Кицю Світлану Іларіонівну;
апеляційного суду Полтавської області Лобова Олександра Анатолійовича;
апеляційного суду Рівненської області Григоренка Миколу Петровича;
Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Коршуна Анатолія Олексійовича.
Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Яну Борисівну, Межевича Михайла Володимировича;
Одеського апеляційного адміністративного суду Милосердного Михайла Миколайовича, Стас Любов Василівну;
місцевого Швацького районного суду Волинської області Мачульського Віктора Володимировича;
місцевого Корольовського районного суду міста Житомира Голосюка Руслана Анатолійовича;
місцевого Києво-Святошинського районного суду Київської області Іванову Ірину Віталіївну;
місцевого Франківського районного суду міста Львова Гінду Оксану Миколаївну;
місцевого Доманівського районного суду Миколаївської області Якименко Людмилу Михайлівну;
місцевого Миколаївського районного суду Миколаївської області Стрельнікова Дмитра Васильловича;
місцевого Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Чаус Людмилу Володимирівну;
місцевого Гадянського районного суду Полтавської області Максименко Людмилу Валентинівну;
місцевого Чугіївського міського суду Харківської області Ковригіна Олександра Сергійовича;
місцевого Придніпровського районного суду міста Черкаси Бондаренко Сергія Івановича.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку, прошу. Прізвище назвіть.
КІВАЛОВ С.В. Бондаренко Сергій Іванович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас відносно Бондаренка запитання? Давайте Бондаренка ми зараз залишаємо, тоді пізніше ви задасте запитання. Бахмацький районний суд.
КІВАЛОВ С.В. Місцевого Бахмацького районного суду Чернігівської області Новікова Олега Миколайовича;
місцевого Деснянського районного суду міста Чернігова Клопота Сергія Леонідовича.
місцевого господарського суду Донецької області: Богатиря Костянтина Вікторовича, Гаврищук Тетяну Григорівну, Донца Олександра Євгенійовича;
місцевого господарського суду Одеської області: Рогу Наталію Василівну.
Шановні народні депутати, переходимо до наступного проекту постанови за номером…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте. У нас є цей блок постанови і їх треба проголосувати спочатку. Тому, якщо нема заперечень у депутатів, крім Бондаренка Сергія Івановича, запитання щодо якого буде з`ясовано відразу після цього, я названих суддів Голубєва, Рибченко, Федорова, Штульмана і далі за списком, який оголосив Сергій Васильович, ставлю на голосування щодо підтримки обрання їх на посаду суддів безстроково. Будь ласка.
12:56:55
За-360
(О п л е с к и)
Названі судді обрані на посади безстроково. Давайте привітаємо їх і побажаємо їм успіхів у здійсненні справедливого суддівства. Будь ласка.
Спасибі вам.
Тепер відносно Бондаренка Сергія Івановича. Будь ласка, підійдіть до мікрофона або з місця візьміть слово. А, Пачесюк. Дайте слово Пачесюку.
12:57:28
ПАЧЕСЮК С.Н.
Депутат Пачесюк, Черкаси.
Шановні друзі, до мене надійшли звернення по Бондаренку, а тому прошу не приймати рішення сьогодні в залі і надати можливість комітету вивчити дані питання і додатково внести на розгляд депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, яка пропозиція в такому випадку? Приймається. Комітет окремо розгляне ще питання?
КІВАЛОВ С.І. Да, розгляне.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Портнов хоче висловитися. Будь ласка.
12:58:00
ПОРТНОВ А.В.
Дякую, Олександр Олександрович.
Андрій Портнов, Блок Юлії Тимошенко. Шановні народні депутати України! Я хотів би звернути увагу при голосуванні за Бондаренка, і прошу підтримати його, чому. На жаль, народний депутат України, який зараз виступав, має особистий конфлікт з цією людиною, з цим суддею. У них була ситуація, в якій вони вдвох як фізичні особи мають певні між собою розбіжності. Там була чи дорожньо-транспортна пригода, чи ще щось, я зараз точно не знаю. Але це точно цей депутат, і в нього особистий інтерес.
Тому я прошу зараз, може, суддю щоб ми послухали. Це перше. Чи поставили на голосування, бо відкладати це питання – це займати нечесну позицію. Це перше.
І друге. Якщо ми будемо стимулювати таким чином призначення суддів, що в останній момент хтось буде виступати і знімати будемо поважних людей з розгляду, то ми так не побудуємо взагалі ефективної системи призначення суддів. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюся до автора такої пропозиції. Ви робите ведмежу послугу можливому призначенню судді Бондаренка. Тому, якщо парламент не визначиться позитивно, то ми до цього питання не повернемося ближчим часом.
А я просив би з’ясовувати речі, про які ви не знаєте і ми не знаємо, у комітеті. На те й комітет є. Нехай визначиться і внесе свою пропозицію. І тоді все буде зрозуміло.
Будь ласка, Бондик просить слова. Будь ласка.
12:59:39
БОНДИК В.А.
Шановні колеги, я вимушений заперечити своєму колезі з фракції. Дійсно, питання ретельно вивчається нами в комітеті і на підкомітеті. Тому що, якщо є якась скарга, потрібно чи з’являтись на комітет, чи надавати скаргу при розгляді кандидатур суддів в комітеті. Бо зараз з голосу ви вимушуєте Верховну Раду приймати чи не приймати рішення. Тому я прошу дуже виважено ставитися і не створювати певні тенденції, щоб з голосу ми не приймали рішення щодо того чи іншого судді. Все до комітету здавайте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я даю протокольне доручення комітету, Сергій Васильович, уважно з’ясувати суть питання і доповісти на наступному засіданні парламенту, коли буде розглядатися питання про суддів. Я думаю, що і суддя Бондаренко не образиться за такий уважний підхід до його кандидатури, і, власне кажучи, ми не зробимо помилки. Спасибі.
Йдемо дальше.
КІВАЛОВ С.В. Шановні народні депутати, переходимо до наступного проекту постанови за номером 2730 від 13 грудня цього року. За цією ж процедурою комітет пропонує обрати на посади суддів безстроково:
Верховного Суду України - Берднік Інну Станіславівну;
апеляційного суду Вінницької області - Оніщука Віталія Володимировича;
апеляційного суду Донецької області - Барсукову Ольгу Іванівну, Лєгостаєва Олександра Андрійовича, Рецебуринського Юрія Йосиповича;
апеляційного суду Житомирської області - Заліщука Миколу Сергійовича, Олексієнка Миколу Миколайовича;
апеляційного суду Запорізької області - Бабак Аллу Миколаївну;
апеляційного суду Київської області – Капочон
ГОЛОВУЮЧИЙ. Капічон.
КІВАЛОВ С.В. Капічон, вибачте, Ольгу Миколаївну;
апеляційного суду Львівської області - Монастирецького Дмитра Івановича;
апеляційного суду Херсонської області - Полікарпову Ольгу Миколаївну;
місцевого Чернівецького районного суду Вінницької області - Суперсона Сергія Петровича;
місцевого Любешівського районного суду Волинської області - Труша Валерія Олексійовича;
місцевого П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області - Митошопа Володимира Михайловича;
місцевого Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська – Чорнобука Валерія Івановича;
місцевого Новосанжарського районного суду Полтавської області - Стрельченко Тетяну Григорівну;
місцевого Київського районного суду міста Полтави - Шияна Володимира Миколайовича;
місцевого Лозівського міськрайонного суду Харківської області - області Полєхіна Андрія Юрійовича;
місцевого Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхова Василя Івановича;
місцевого господарського суду Донецької області Наумову Катерину Геннадіївну, Склярук Ольгу Ігорівну;
місцевого господарського суду Харківської області Ковальчук Лідію Василівну, Мамалуя Олександра Олексійовича, Міньковського Станіслава Володимировича, Пелипенко Ніну Михайлівну, Плахова Олексія Вікторовича,
Пуль Олену Анатоліївну, Савченко Анжеліку Анатоліївну;
місцевого господарського суду міста Києва Власова Юрія Леонідовича, Ковтуна Сергія Анатолійовича, Хрипуна Олега Олексійовича.
Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень до цих кандидатур не було.
Я звертаю увага Геннадія Анатолійовича Сувостіна, ви говорили 74-го. Ви подивіться: всі жінки 84-го року. Так що тут проблеми немає.
Будь ласка, я ставлю на голосування проект постанови про обрання цих суддів безстроково і прошу визначитися вас.
13:04:52
За-396
Рішення прийнято.
Давайте привітаємо і цих суддів з обранням їх безстроково.
(О п л е с к и)
Також побажаємо їм успіхів у роботі з нагоди завтрашнього Дня суддів – свята їхнього професійного. Побажати, щоб вони ніколи не шкодували за тим, що обрали цю професію. Але щоб так саме не шкодували і ті, хто з ними зустрічається у процесі судочинства. Спасибі вам. Всього доброго.
Розглядається проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: „Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування”. Будь ласка, Катерина Семенівна Самойлик, голова Комітету з питань науки і освіти доповідає це питання.
13:05:56
САМОЙЛИК К.С.
Дякую. Шановні колеги, я і народний депутат України Полохало Володимир Іванвич – ініціатори засідання, вірніше, ініціатори пленарних засідань Верховної Ради України. Ми їх пропонуємо провести 21 березня 2007 року. Цьому передував розгляд також на комітетських слуханнях.
І всі ми прекрасно знаємо, що проблеми освоєння новітніх технологій, комерційного використання інтелектуального потенціалу нації сьогодні вважається ключовими у більшості країн світу.
У цій сфері діяльності ще дуже багато питань, які нам треба вирішувати спільно. Це насамперед невирішеність наступних проблем.
Перше. Зменшення більше, ніж у 20 разів кількості винаходів і раціоналізаторів в Україні. Незначною є частка підприємств, на яких здійснюється винахідницька та раціоналізаторська діяльність.
Наступне. Володіння та управління правами на об’єкт інтелектуальної власності, створені за рахунок коштів Державного бюджету та загальнодержавних централізованих фондів, не визначено, у яких конкретних випадках, у якому порядку держава може набувати і використовувати права власності на об’єкти інтелектуальної власності.
Третє. Передача технологій за кордон, що призводить, за свідченням Президента Національної академії наук Бориса Патона, до цілеспрямованого відбору в українських технологій з боку іноземних фірм і реалізація таких технологій часто відбувається за безцінь.
Наступне. Відсутність правових механізмів, які б запобігали поданню заявок на винаходи в зарубіжні країни, минаючи патентні відомства України. Тільки за останні роки патентне відомство Сполучених Штатів Америки українськими винахідниками було подано 107 заявок на отримання патентів. Ще більше патентні відомства Росії, а також інших держав.
Це призводить до неконтрольованого відпливу нових технологій за кордон. У Кримінальному кодексі України відсутні санкції за зазначені дії, хоча такі санкції передбачені, зокрема, у таких великих країнах як Росія, Сполучені Штати Америки, Велика Британія та інші.
Наступна проблема, яку нам треба з’ясувати і вирішити – охорона комерційних секретів. Існують також зазначені прогалини в галузі захисту комерційної інформації підприємств, а також ноу-хау. Далі, оцінка вартості об’єктів інтелектуальної власності і нематеріальних активів, інвентаризація та облік об’єктів інтелектуальної власності. Наступне, запровадження більш ефективного захисту наукової, інтелектуальної власності проти порушень у цій сфері, що стають дедалі більш поширеними.
У нас в державі була навіть спроба запатентувати на ім’я фізичної особи розробку „Кольчуги”. Це також привласнення результатів наукової праці у формі фіктивного співавторства, публікація працівниками державних структур від свого імені результатів, що містяться в науково-аналітичних матеріалах, поданих до них підпорядкованими організаціями, відтворені результати наукових праць без посилання на авторів або просто без дозволу їх публікація та таке інше.
В даний час національна нормативно-правова база у сфері правової охорони інтелектуальної власності в основному начебто і відповідає міжнародним нормам і стандартам, але дійсно є ще дуже багато нестиковок. І тому перед нами постало дуже важливе завдання гармонізувати національне законодавство у сфері інтелектуальної власності з нормами законодавства Європейського Союзу України, а це є і необхідною умовою інтеграції України міжнародні структури, а також необхідна гармонізація законодавства у сфері інтелектуальної власності з нормами Цивільного та Господарського кодексів України, удосконалення підзаконних нормативно-правових актів. І ми під час парламентських слухань повинні, дійсно, одержати інформацію з перших вуст, яким чином і, які норми Цивільно-господарського кодексу України потребують уточненню. Це дуже важлива і об’ємна робота, що вимагає активної участі законодавців, представників громадських організацій, творчих спілок, винахідників і таке інше. Багато проблем у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Нині його здійснюють такі органи державної виконавчої влади як: Міносвіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності, Міністерство внутрішніх справ, Державна митна служба, Антимонопольний комітет, Служба безпеки України, Державна податкова адміністрація України і таке інше. Але нам, дійсно, і невипадково поговірка говорить про те, що у семи нянек дитя без нагляду.
Захист прав інтелектуальної власності реалізується в рамках цивільно-господарського, Адміністративного, кримінального та митного законодавства. Власник прав має також можливість звернутись за захистом своїх прав в адміністративному порядку до державних органів виконавчої влади.
І як свідчить аналіз судової практики розгляду спорів пов’язаних саме з цієї теми, то кількість таких справ постійно зростає і не всі вони вирішують однозначно. Тільки в минулому році Міністерство освіти і науки України і Держдепартамент інтелектуальної власності брали участь в 335 справах, а це, ну майже на половину, 35 відсотків більше ніж у два роки тому.
Водночас, міняючи в позовній заяві фізичну особу на юридичну, можна роками ходити по судах різних юрисдикцій. Вже давно іде мова про створення в Україні спеціалізованого патентного суду. Однак справа не вирішується. Нам також і з цього питання треба порадитись в цій залі. Введені законодавством більш ефективні механізми боротьби з піратством сприяли зняттю торгових санкцій з нас. Але не всі питання все-таки вирішені.
У нас є ще проблема така, що ми знаходимся все-таки в двадцятці піратів. І Україна з Казахстаном практично лідірує. Хоча динаміка зниження піратства позитивна і слід брати до уваги, що загальносвітовий рівень – 35 відсотків.
Безумовно, нам треба ще багато зробити для посилення захисту прав інтелектуальної власності в державі. Зазначені питання є дуже важливими і вимагають активної співпраці законодавчої, виконавчої, а також судової гілок влади.
Ми дуже просимо вас підтримати зазначений законопроект, проект постанови про проведення парламентських слухань. Окрім того, що просить про це вас ініціатори цієї постанови – я і народний депутат України Полохало, про це просять з залу підтримати дану постанову і Національна академія наук, галузеві академії наук. Це дійсно необхідно нам сьогодні це питання вивчити і розробити чітку систему, державну систему, правову систему підсилення законодавства нашого. І я думаю, що після проведення парламентських слухань ми зможемо разом з вами у цій сесійній залі, залучаючи всіх зацікавлених осіб вирішити це питання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитань нема до Катерини Василівни? Є запитання. Запишіться на запитання, будь ласка.
Оніщук. Давайте 5 хвилин.
13:15:37
ОНІЩУК М.В.
Шановна Катерина Семенівна, поза всяким сумнівом, що питання захисту інтелектуальної власності є такими, які потребують уваги парламенту. Разом з тим, ви знаєте, що є така неформальна узгодженість серед усіх фракцій, що на парламентські слухання, тобто тут в сесійній залі Верховної Ради України ми виносимо або надто значущі соціальні проблеми, або ті, які вже, ну з приводу яких вже проведені комітетські слухання.
Мені відомо, що такі комітетські слухання відбулися з цих питань. Чи не могли ви охарактеризувати їх результати і потребу розгляду тепер в сесійному залі?
САМОЙЛИК К.С. Добре.
Ну по-перше, я вважаю, що сьогодні питання яке ми пропонуємо воно, дійсно, досить таке значуще, досить значуще це питання. Я приводила факти. Ми не можемо осторонь стояти від цих проблем, які сьогодні існують, і ми повинні захистити свою інтелектуальну власність.
Що стосується тих комітетських читань, які проводилися. Вони проводилися раніше у минулому скликанні. Я не можу вам зараз сказати, але вже той факт, що саме народні депутати України, що саме Національна академія наук, інші установи, громадські організації просять нас повернутися до розгляду цього питання на більш високому рівні, а також вирішення цих проблем – це свідчить про те, що, дійсно, проблеми залишилися не вирішеними.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко.
Анатолій Сергійович Матвієнко. Вийшов. Бондарчук.
13:17:22
БОНДАРЧУК І.М.
Оскільки колега Оніщук запитав те, що я хотів запитати, я знімаю своє запитання. Я вже одержав відповідь. Спасибі.
САМОЙЛИК К.С. Спасибі вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко? Будь ласка.
13:17:41
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Хоч колега Оніщук уже й запитав те, що я теж хотів запитати. Але тим не менше я не знімаю своє питання, а я хочу все-таки запропонувати, щоб це питання захист прав інтелектуальної власності, надзвичайно важливе питання, все-таки щоб розглянули більш ретельніше у комітету. Адже, щойно ми розглядали проект Постанови про проведення парламентських слухань з приводу техногенно-навантажених регіонів України, не менш актуальне і вважливе питання, ніж те, яке ви зараз, шановна Катерино Семенівно, доповідаєте, і тим не менше прийняли рішення у комітеті, і думаю, що це цілком правильна пропозиція була Голови Верховної Ради, і у даному випадку треба поступити, підготувати проект постанови від комітету з цього приводу, де передбачити всі ті моменти, про які ви доповідали. Дякую.
САМОЙЛИК К.С. Я хочу вам сказати, шановний колего Ляшко, ви не думайте, що ми вийдемо у березні місяці, не проводячи ніякої аналітичної роботи, абсолютно ніякої. Ті колеги, які працюють у комітеті від вашої фракції, і Ткаченко, і Полохало, і Курило можуть вам сказати, що передувати парламентським читанням буде ціла низка заходів – це і „кругли столи”, це і зустрічі, це і опрацювання заранє рішень парламентських слухань, це і аналіз, як сьогоднішня законодавча база впливає на цю проблему, це і як Україна виглядає на міжнародному рівні.
Я думаю, я ні в якому випадку не хочу сказати, що проблеми техногенні, що вони є десь другорядні, ні в якому разі, але, я вважаю, що на сьогоднішній день це не тільки перспектива, це сьогоднішній день, і я все-таки би просила народних депутатів України підтримати і розглянути у режимі …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Терьохін, будь ласка.
13:19:53
ТЕРЬОХІН С.А.
Дякую. Катерино Семенівно, це дуже важливі слухання, зрозуміло, єдине я б радив, звернути увагу на два аспекти, навіть на три аспекти при підготовці цих слухань.
Перший. Це адаптація нашого внутрішнього законодавства до позицій Угоди про ТРІПС, про захист інтелектуальної власності.
Другий аспект. Треба розібратися з правозастосуванням діючого законодавства, бо, наскільки ви знаєте, ми там ввели кримінальну відповідальність за порушення. А наскільки відома всім статистика - нікого й не посадили. Тобто навіть адміністративні порушення, знаєте, якось слабо фіксуються.
Ну і третє, ви знаєте, для розрядки. Давайте подумаємо, а що робити з нашими колегами, які крадуть проекти законів інших колег і пишуть своє ім'я?
САМОЙЛИК К.С. Я дякую.
Я перше питання просто не розрахувала час і я його трішечки випустила. Ой, друге питання я торкалася, коли доповідала. А що стосується вашого третього питання. Сергій Анатолійович, я з цим погоджуюсь. Я дійсно здивувалась, коли побачила, що ті законопроекти, які в минулому скликанні, автором яких я була і до яких не дійшли руки, і я побачила, хоч би слово – два слова поміняли, слово в слово і віддають під чужим прізвищем.
Я підійшла до цих колег і сказала: ви мене вибачте, будь ласка, я не хочу вас ображати та й ображати вас немає за що, ви образили мене. Зніміть законопроект, ви у мене його поцупили. Навіть не вкрали, поцупили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.
Хто хотів би висловитися? Да? Ви хотіли? Майко хоче висловитись. Будь ласка. Більше ніхто не записується, то я так іншим і не даю слова. Прошу.
13:21:55
МАЙКО В.І.
Майко, Партія промисловців і підприємців, фракція "Наша Україна".
Я хотів би підтримати Катерину Семенівну і підтримати чому? Це не просто як вирішення комусь-то оплати за якийсь-то там закон чи маленький винахід, це – зовсім нова економіка в країні, це – мільйони і мільярди грошей, якими сьогодні не користується держава, тому що взагалі немає сенсу деякі речі робити. А витрати на це великі. Я можу сказати, що в любій країні винахід – це велике матеріальне досягнення. Не треба інколи займатися комбінаціями, як у нас звикли чи інші придумувати якісь-то інші шляхи, добра, розумна пропозиція - це великі гроші перш за все для країни і для кожного. Тому я підтримую, що це питання Верховної Ради, а не комітету, і воно повинно бути дуже добре підготовлено. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. У вас теж є з цього міркування? Будь ласка. Чечетов Михайло Васильович.
13:23:21
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!
Проблематика, пов`язана із законодавчим забезпеченням захисту прав інтелектуальної власності в Україні, є справді актуальною, особливо у зв`язку з оптимізацією підготовки до вступу України в Світову організацію торгівлі. У цьому контексті важливим завданням Верховної Ради стає приведення вітчизняного законодавства у сфері інтелектуальної власності до норм Європейського союзу, створення системи ефективного законодавчого забезпечення захисту прав інтелектуальної власності, впровадження дієвих механізмів його правозастосування. Нам, шановні колеги, справді необхідно обговорити проблематику, запропоновану як тему зазначених слухань. Тому депутатська фракція Партії регіонів, яка в складі антикризової коаліції дієво підтримує зусилля уряду Віктора Януковича по швидшенню… по пришвидшенню вступу України до СОТ, виступає за проведення слухань щодо такої важливої сфери як захист прав інтелектуальної власності в нашій державі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Висловилися депутата, причому з різних фракцій. Я тільки хотів би звернути увагу на одну деталь. Слухання не можуть бути меншими за значенням, більшими за значеннями, вищого статуса або нижчого статуса. Це слухання в парламенті. Форма їх може бути різною: може бути… проводитися вона в сесійному пленарному режимі в сесійному залі, навіть не в пленарному режимі, тому що там голосування не йдеться… не йде, а може проводитися в комітеті, де можна глибше розглянути проблему, маючи на увазі, що захист прав інтелектуальної власності надзвичайно важлива тема, вона стосується всього суспільства, але в його юридичному сенсі вона торкається десь півтора процента населення і державних структур, які відповідають за те, яким чином захищати права людей, бо, коли ми проведемо дискусію на широкий загал там відносно патентів, авторських свідоцтв, правозастосування чи змісту законодавства з цього приводу або що, то ми, ну, відверто кажучи, зробимо тему не дуже цікавою для тих, хто нею не займається безпосередньо. А, з іншого боку, виписати все це так, щоб абсолютно не було неясностей в цьому відношенні для тих людей, хто долучений до цієї справи, так, як це зроблено у інших країнах, ми зобов’язані це зробити.
Тому я переконаний, що треба такі слухання провести все-таки в комітеті. Це глибший розгляд. Якщо потрібне буде місце будь-якого залу, ми дамо цей зал, щоб слухання такі були проведені. Але я прошу вас: підтримайте цю пропозицію. І проголосуємо проект постанови, маючи на увазі процедуру таку, як я сказав.
Одну хвилинку, хвилинку! Тим не менше, я ставлю на голосування проект постанови, де написано, що в залі пленарних засідань проводиться, так комітет пропонує. Я ставлю спочатку цю пропозицію, будь ласка.
13:26:38
За-344
Рішення прийнято. Спасибі.
Слухається проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань вивчення ситуації у зв'язку з проведенням 26 листопада нинішнього року позачергових виборів голови м. Кіровограда та забезпечення конституційних прав громадян під час виборів, фактів порушення виборчого законодавства України. Тут є два проекти: депутатів Оплачуко і Ключковського. Тому дамо їм слово для обгрунтування своєї позиції. І від Комітету з питань регламенту слово візьме Сергій Сас.
Слово має Оплачко Володимир Миколайович. Будь ласка.
13:27:31
ОПЛАЧКО В.М.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.
Під час проведення виборів міського голови міста Кіровограда 24 листопада 2006 року представниками окремих кандидатів на посади міського голови здійснювалися дії, спрямовані на зрив підрахунку голосів виборців, фальсифікацію результатів волевиявлення виборців, здійснювався тиск на членів міської виборчої комісії, участкових комісій з метою перешкоджати проведенню засідань комісії, шантаж та спроби їх підкупу.
Такі дії прямо протирічать чинному законодавству, зокрема, статтям 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 86, 88 Закону України про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Для з’ясування усіх обставин щодо проблеми проведення виборів міського голови в місті Кіровограді 24 листопада 2006 року пропонується створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення законодавства при проведенні вищезгаданих виборів.
Проект постанови номер 22651. До запропонованого складу комісії ми врахували всі пропозиції, всіх фракцій. І запропонували проект постанови, але сьогодні в ранці фракція "Блоку Юлії Тимошенко" внесла пропозицію: замінити Вітенко Олену Андріївну на Петренка Андрія Михайловича.
Ми, тобто автори законопроекту погоджуємося з такими змінами і просимо вас підтримати проект постанови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. У Ляшка є запитання, будь ласка, я просто помилився, не встиг помітити.
13:29:46
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".
Шановний Володимире Миколайовичу, звичайно, це ваше право вносити пропозиції про створення тих, чи інших комісій з актуальних питань. І у нашій Верховній Раді ледь не щодня створюються якісь комісії. Невже ви вважаєте, що варто о цю погану практику продовжувати – створення безчисельної кількості комісій з наперед відомим результатом? Це одне питання, і друге: минулого тижня ви намагалися в порушення регламенту під закриття сесії вже розглянути це питання, яка мотивація, для чого ви так поспішаєте? Можливо, там є якісь інтереси, скажемо так, недекларовані зараз із трибуни? Дякую.
ОПЛАЧКО В.М. Ніяких задекларований і недекларованих не було.
Діло в тому, що і сьогодні ідуть акції протесту проти рішень комісій, проти рішень судів. Вони сьогодні йдуть і завтра будуть продовжуватися.
Тому для того, щоб розкрити цю ситуацію на Верховній Раді і щоб дальше не повторювати цих порушень, я думаю, що треба створити цю комісію. Ми просимо створити цю комісію всього-на-всього на сім днів, щоб швидко зреагувати на ці… І уже в кінці слідуючого тижня доповісти про результати розгляду цієї комісії.
А що стосується того, що багато комісій, я думаю, що це нам на регламентному комітеті треба розглянути це питання і внести пропозиції у Верховну Раду .
ГОЛОВУЮЧИЙ. Садовий просить слова.
13:31:25
САДОВИЙ М.І.
Фракція Соціалістичної партії України, Микола Садовий.
Я, дійсно, був свідком того, що творилося у місті Кіровограді під час проведення засідань територіальної виборчої комісії і після її діянь. Так сталося у Кіровограді, що є сотий виборчий округ, де не поставили крапки до цього часу, і ми маємо колотнечу в місті Кіровограді, по суті із 2000 року. Ні мера немає, і довгий, досить тривалий час не було губернатора. Слава Богу, що сьогодні єсть.
Я підтримую саму ідею, що стосується створення такої комісії якраз по місту Кіровограду, бо там найбільше злочинів. Був Хільченко, сьогодні – Ушаков. Вони по одній і тій же методиці працюють.
Тому як ви вважаєте, ефект за сім днів буде від роботи цієї комісії, чи можливо, терміни трохи продовжити?
Спасибі.
ОПЛАЧКО В.М. Я думаю, що якщо ми з вами організовано попрацюємо, то достатньо, тому що ряд фактів, вони уже є. І ті депутати, які виїжджали раніше, без Тимчасової комісії, але щоб надати повноваження цій комісії більші, тому створюємо комісію.
Якщо ви вважаєте, що більший термін. Давайте вносьте пропозиції, проголосуємо за більший термін.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Ключковський Юрій Богданович.
13:33:07
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Високодостойний пане Голово, шановні колеги. Мій проект постанови вважається начебто альтернативним. Хоча я хочу почати з того, що я в основних позиціях цілком підтримую аргументи, висловлені попереднім доповідачем і хочу заперечити колезі Ляшку: ця комісія дуже потрібна. Кіровоград, на жаль, прославився в сенсі виборів і, нарешті, треба добре розібратися, що там відбувається і чому там вибори зриваються.
Чому ж ми все-таки ми зареєстрували альтернативний проект постанови, підтримуючи, ще раз хочу підкреслити, саму ідею створення такої комісії?
По-перше, трошки дивує склад комісії, запропонований колегою Оплачком. Всього 5 депутатів. Дійсно, по одному від фракцій. Але фракції мають право на пропорційне представництво. І, наприклад, наша фракція від цього права не відмовлялася.
У зв’язку з цим ми запропонували повноцінний склад комісії. Хто не захоче, той не поїде на місце. Але у всякому разі там представлено 4 – від фракції Регіонів, 3 – від фракції Блоку Юлії Тимошенко, 2 – від „Нашої України”, по одному – від соціалістів і комуністів. Ми пропонуємо, щоб пан Микола Садовий, колега з фракції соціалістів, очолив цю комісію.
Друга відмінність власне стосується строків. Повірте, 7 днів для діяльності комісії – це трошки смішний строк. Навіть організаційно вона не встигне спрацювати. Тому ми пропонуємо місяць з тим, щоб проміжний звіт можна було протягом там тижня, двох підготувати. Але не обмежувати строк повноважень комісії до 7 днів.
І третя відмінність, мабуть, більш принципова. Колега Оплачко, говорячи тут з трибуни, згадав про те, що треба вивчати усі обставини, пов’язані з цими виборами, про те, що є, досі тривають протести проти рішень виборчих комісій, які там приймалися, які серед ночі напередодні виборів знімають кандидатів з реєстрації. Але проект постанови, ним внесений, передбачає вивчення діяльності чомусь тільки органів влади там, тільки адміністрацій. А уже вивчення діяльності кандидатів, виборчих комісій і інших суб’єктів, які до цього замішані, вже, так би мовити, відмежовуються від вивчення. Ми вважаємо, що так звужувати предмет вивчення комісії немає підстав і пропонуємо вивчити всі обставини, які пов’язані з виборами з тим, щоби не створювати упередженості, якоїсь апріорної цілеспрямованості в діяльності цієї комісії. Тому ще раз підкреслюючи, що за ідеєю проект наш абсолютно узгоджується з тим, що перед тим доповідався, відрізняється в трьох пунктах: у складі, у строці повноважень і у цілях, які ставляться перед цією комісією. Ми просимо підтримати наш законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Юрія Богдановича? У Ляшка. Добре, що є запитання.
3:35:58
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Шановний Юрію Богдановичу, я не заперечую, щоб і Кіровоград, і кожне місто в Україні мало по слідчій парламентській комісії, адже ми знаємо проблеми, які робляться зараз у Київській міській раді, коли там б’ють депутатів, коли там абсолютно безпідставно і необґрунтовано піднімають тарифи, проводять незаконні сесії, але те, з яким порушенням Регламенту намагалися поставити минулого тижня питання про створення комісії по Кіровограду, викликає певні підозри у якихось зацікавленостях. Адже, якщо там все правильно і є лише бажання розібратися з приводу порушення законності під час виборів, то для чого при цьому порушувати Регламент і протягувати це питання під завісу пленарного засідання без будь-якого обговорення тощо. Дякую.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ну, насамперед хочу сказати, що я жодного Регламенту не порушую. А друге, мені здається, що в нас з’явилася вже знову в цьому скликанні людина, яка завжди зі всіх приводів виступає, то, можливо, нам треба було би вас дописати у співавтори постанови і тоді було би менше запитань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ну тоді треба у всі постанови його співавтором брати. Так же не … Мармазов запитання задає. Мармазов задає запитання. Євген Васильович, говоріть.
13:37:25
МАРМАЗОВ Є.В.
Юрий Богданович, ну вот вы здесь предлагаете, значит, создать комиссию, там, 20-30 человек, чтобы выехало, чтобы они вместе сработали. То есть, чтобы уже комиссия приехала, когда состоятся повторные выборы, то есть когда уже будет тишина как на кладбище. Нужно выехать сейчас оперативно. Там нечего ковыряться, там все ясно и так. За неделю комиссия спокойно уложится. Но там беда в тому, что ваши коллеги, с вашей фракции творят беспредел, начиная от губернатора области, вашего Третьякова, вашего Зейналова, там творят беспредел. Поэтому растягивать это недопустимо, важно сейчас приехать и доложить, что творится в Кировограде, там же парализован город, митинг за митингом, а мы через месяц сюда приедем. Ни в коем случае это нельзя допускать.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ну я би дуже просив не перекручувати зміст нашої постанови. Ніде ви в нашому проекті не знайдете пропозиції, щоб комісія виїхала туди через місяць. Такого ми не пропонували і не мали наміру пропонувати.
Мене трошки насторожує ваша упередженість. Ви, так би мовити, ми вас запропонували теж у склад комісії, але я бачу, що є певні проблеми, ви уже наперед знаєте хто винен, ще не розглядаючи ситуацію. Тобто це погана точка зору для члена слідчої комісії. Член слідчої комісії повинен бути об’єктивним, а не упередженим.
Тому я ще раз повторюю, наша пропозиція, щоб комісія була створена не в складі 30 людей, а в складі, який відповідає вимогам Регламенту Верховної Ради України - це регламентна вимога пропорційне представництво.
Друге. Комісія може виїжджати хоч наступного дня після створення , буде готова раніше, прошу дуже. Але ми даємо їй, принаймні, місяць повноважень, щоб якщо їй треба буде довше розглядати щось, щоб вона мала цю можливість, а не, щоб через тиждень вона втратила повноваження, як пропонується в вашому проекті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Я бачу, не має бажаючих висловлюватись? Є, да? У Рефата Чубарова. Будь ласка. Я сподіваюсь, ніхто більше не проситиме слова, то ми скоріше розглянемо це питання.
Прошу Чубаров.
13:39:39
ЧУБАРОВ Р.А.
Дякую. Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги! Я хотів би тільки однією реплікою звернути увагу на ту мотивацію, з якою виступив Юрій Богданович. Мова йде про пропорційне представництво фракції в складі Тимчасової слідчої комісії.
Мені здається, Олександре Олександровичу шановний, що тут і ви маєте показати свою позицію для того, щоб нам, виходячи з того, що антикризова коаліція має більше голосів, все-таки не руйнувати одне з таких принципових положень, якою ми користуємося при створенні слідчих комісій.
Отже, просив би вас всіх підтримати той варіант постанови, де передбачається пропорційне представництво членів від політичних фракцій в складі цієї Тимчасової комісії. Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.
Я припустився процедурної помилки, не дав слово представнику комітету. Сас Сергій Володимирович робить висновок від комітету.
13:40:43
САС С.В.
Дякую, Олександр Олександрович.
Сергій Сас, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, перший заступник голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення роботи Верховної Ради.
Принагідно хочу повідомити колег, що при розгляді питань на засіданні комітету у мене була трошки інша думка, чим позиція, засвідчена в рішенні комітету. Вона стосується не змістовної сторони. Порушення на виборах в Кіровограді Конституції і законів України мали місце. Це факт. І я думаю, комісія розбереться у всіх цих питаннях.
Моя окрема думка стосувалася в основному процедури. Але в даному випадку я уповноважений доповісти позицію саме комітету. Тому на виконання доручень Голови Верховної Ради Олександра Олександровича Мороза від 13 грудня 2006 року та Першого заступника Голови Верховної Ради Мартинюка Адама Івановича від 6 грудня 2006 року на засіданні комітету 13 та 14 грудня цього року розглянуто проекти постанов Верховної Ради про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування фактів порушення законодавства при проведенні виборів міського голови міста Кіровограда 24-го листопада 2006 року, внесений народними депутатами Оплачком і Алексєєвим на заміну раніше розданого, реєстраційний номер 2651 від 13.12.2006 року, та про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань вивчення ситуації у зв’язку з проведенням позачергових виборів голови у місті Кіровограді 24 листопада 2006 року, внесений народним депутатом Ключковським, реєстраційний номер 2651-1 від 06.12.2006 року на відповідність вимогам Регламенту Верховної Ради України.
Автори проекту пропонують утворити Тимчасову слідчу комісію з питань вивчення ситуації в зв’язку з проведенням 26 листопада 2006 року позачергових виборів міського голови в місті Кіровограді та забезпечення конституційних прав громадян під час виборів, фактів порушення виборчого законодавства України.
Комітет дійшов висновку, що проект постанови, внесений народним депутатом Оплачком, Алексєєвим, підготовлено у відповідності вимогам Регламенту Верховної Ради України. І комітет рекомендує підтримати його.
Стосовно іншого проекту зазначаю, що проект постанови, внесений народним депутатом Ключковським з порушенням вимог частини першої статті 14-ї Закону України „Про статус народного депутата України” та частини сьомої статті 82 Регламенту Верховної Ради України, згідно з яким народний депутат України може бути обраний одночасно членом одного Комітету Верховної Ради України і членом тимчасової слідчої чи тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України.
У проекті постанови пропонується обрати до складу комісії народних депутатів, які вже входять до складу інших комісій, зокрема: народного депутата Зейналова Едуарда Джангіровича. Він є членом Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань перевірки ситуації із забезпечення природним газом українських споживачів, розрахунками за поставлений природний газ та можливим порушенням діючого законодавства на енергетичному ринку України.
Забарський Владислав Валерійович входить до складу трьох тимчасових комісій. Я з метою економії часу не буду називати назви, не буду зачитувати назви цих комісій.
Мармазов Євген Васильович є членом Слідчої комісії з питань теж перевірки ситуації із забезпечення природним газом українських споживачів, розрахунками за поставлений природний газ та можливим порушенням діючого законодавства на енергетичному ринку України.
Тому комітет прийняв рішення запропонувати першому заступнику Голови Верховної Ради України Мартинюку Адаму Івановичу згідно з вимогами пункту 2 частини 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради повернути проект постанови суб’єкта права законодавчої ініціативи без розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Немає потреби обговорювати? Так. Ну ви вже обговорювали. Якщо запитання до доповідача, будь ласка, Ключковському дайте слово.
13:44:48
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, шановний доповідачу.
Мені здається, що треба трошки тоді розібратися у наших встановлених Регламентом механізмах формування комісії. Адже автори постанови не беруть зі стелі прізвища, а беруть їх за поданням відповідних фракцій. І якщо ми будемо дальше отак поступати, як ваш комітет пропонує зараз поступати, то будь-яка фракція завжди зірве прийняття будь-якої постанови, запропонувавши туди прізвища людей, які не відповідають вимогам Регламенту.
Якщо ви хочете запровадити таке ноу-хау, то це буде хороший механізм для того, щоби саботувати створення будь-якої комісії. Тому, якщо є прізвища, які повторюються, це завдання фракцій поміняти їх, а не вважати, що автори постанови - суб’єкти законодавчої ініціативи порушили Регламент. Я думаю, що кваліфікація тут не відповідає суті справи.
САС С.В. Дякую, Юрію Богдановичу.
Справа у тому, що слідчі комісії, дійсно, формуються за пропозицією депутатських фракцій. Слідча або спеціальна комісія відповідно до Регламенту може включати не менше, як по одному представнику від кожної депутатської фракції, але, якщо відповідна фракція не надіслала представників до складу комісії, комісія може бути створена без цієї пропозиції.
Що стосується вашої думки стосовно процедури створення спеціальних і слідчих комісій, то моя окрема думка на засіданні комітету якраз і стосувалася процедури розгляду питань, у тому числі і Верховною Радою України. І ми сьогодні на засіданні комітету прийшли до висновку, що 20 числа це питання буде розглянуто на засіданні комітету, і комітет з цього приводу прийме свої рекомендації.
Тому я, користуючись нагодою, запрошую вас на засідання цього комітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Роз’яснення, яке зробив Сергій Володимирович, надзвичайно корисне. Крім того, хочу сказати, що відносно пропорційності, то одна і друга комісія за складом приблизно однакові. В одній 3 і 2, більшість – опозиція, більшість і не більшість, я би так сказав; а у другій 6 : 5, теж співвідношення витримане приблизно однакове. А тим паче, що повторюються практично одні прізвища, два повторення, що говорить про довіру до можливостей цих людей.
Я за основу поставлю першу постанову, яку вносили Оплачко і Алексєєв, за основу.
13:47:53
За-224
Не пройшла.
Тоді я ставлю… А, тут 150 голосів треба, вибачте. Я помилився. 150 голосів потрібно. Прийнято.
Тепер є пропозиція, ну скажемо так, не сім, а 11 днів дати комісії, щоб вона попрацювала, так? Ви хочете 12 днів, так? Ну, 12 днів давайте. Два тижні. Добре, на два тижні, на 14 днів. Ставлю на голосування в цілому з урахуванням строку – 14 днів. Ставлю на голосування, будь ласка, в цілому. Підтримайте, будь ласка.
13:48:47
За-262
За – 262 народних депутати, рішення прийнято.
Будь ласка, розберіться і доповісте в Верховній Раді суть цієї проблеми.
Спасибі.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розділу „Друге читання”.
Зараз ми з вами мали би втретє розглянути Закон України про внесення змін до Земельного кодексу України. Будь ласка, Чечетов.
13:49:29
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!
Ми, дійсно, знову повертаємося до розгляду дуже важливого для держави Закону – про приватизацію землі, якщо казати напряму. І дійсно, від того, в якій редакції буде прийнятий цей законопроект, це може вплинути на економічну безпеку держави. Тому тут помилки недопустимі. Потрібно провести ще деякі консультації для того, щоб ми дійсно прийняли виважене рішення з урахуванням інтересів держави. І є прохання перенести розгляд цього питання на вівторок. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція про перенесення проекту. Хто за те, щоб перенести, прошу голосувати.
13:50:30
За-229
Шановний колего, я вам нагадую, що слово не просять, а на слово записуються! І це друге читання.
(Ш у м у з а л і)
На тій підставі, що була пропозиція.
Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розмежування переліку справ, підвідомчих господарським судам та загальним судам).
Будь ласка, у нас тут доповідає Оніщук Микола Васильович. Прошу.
13:51:12
ОНІЩУК М.В.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні власники корпоративних прав!
Зараз ми будемо розглядати в другому читанні той самий антирейдерський закон, який має покласти край ситуації, коли з приводу корпоративних спорів одночасно різними судами на території всієї країни приймаються взаємовиключні рішення, які по суті використовуються для захоплення власності, перерозподілу власності чи інших протиправних дій.
Хочу вам нагадати, що метою цього законопроекту є, зокрема, встановлення процесуального правила, згідно з яким з моменту набуття чинності цим законом усі корпоративні спори будуть розглядатися виключно одним судом, зокрема судом господарським, за місцем знаходження юридичної особи, тобто господарського товариства, стосовно якого і ведеться корпоративний спір. При цьому це правило буде поширюватися незалежно від того, хто є позивачем чи відповідачем по цій справі. Тим самим ми маємо, і парламент зокрема має на меті досягнути такого правового становища, коли, незалежно від того, чиї корпоративні права порушені, він має звернутися за захистом цього порушеного права до суду, визначеного законом, а це буде суд, на територіальній юрисдикції, зокрема, якого, в територіальній юрисдикції якого буде знаходитися та чи інша юридична особа. Тим самим, по суті, місцеві загальні суди в хуторах Мокряки і в інших районах не будуть мати можливості за надуманими заявами приймати постанови та ухвали, в тому числі про забезпечення позову, яким забороняти і входити до приміщення, і вести виробничу діяльність, когось пускати, когось не пускати, комусь віддати печатку, комусь не віддати. Ви вже знаєте, що ситуація з такими ухвалами місцевих судів, по суті, доведена до абсурду.
Невипадково саме тому народні депутати, я хочу перечислити всіх, хто доклав зусиль до відповідних законодавчих ініціатив, а їх було всього три, майже одночасно внесли три проекти законів – вони були розглянуті у першому читанні, - які мають на меті покласти край з цією процесуальною ситуацією. Зокрема, авторами цього законопроекту є народні депутати: Оніщук, Притика, Портнов, Порошенко, Цушко, Клюєв, Богатирьова, Поліщук, Чечетов…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, вибачте, це не перше читання.
ОНІЩУК М.В. У мене є час, для того щоб…
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас немає часу, немає 10 хвилин на друге читання, це помилково. Давайте підемо по процедурі другого читання. Про все це треба говорити при першому читанні.
Будь ласка, чому не враховані позиції, які пропозиції комітету. І ми підемо по поправках.
ОНІЩУК М.В. Адаме Івановичу, я не заперечую, щоб ми діяли в такий спосіб, але просив би вас тоді застосовувати однаковий стандарт, коли доповідаються законопроекти в другому читанні, маючи на увазі, що в нас якраз в цей час 10 хвилин використовується багатьма народними депутатами відповідно до їхнього…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, ніким. Я вам обіцяю: не будуть використовувати.
ОНІЩУК М.В. Я завершив свою доповідь. Це якраз те, що я хотів сказати для народних депутатів. І ми можемо перейти до розгляду зауважень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді йдемо, з вашого дозволу я продовжую до завершення прийняття питання на 15 хвилин.
Круць, не наполягає? Не наполягає. Видрін, 4-та поправка, не наполягає. Так, 6-та Порошенко, Притика?
Наполягають. Притикі мікрофон, будь ласка.
13:55:32
ПРИТИКА Д.М.
Я наполягаю на тому, щоб проголосували за мою і Порошенка поправку чому? Тому що Микола Васильович, доповідаючи з трибуни правильно сказав, що це сутність цього Закону антирейдерського. Але якщо ми розділимо розгляд справ, пов’язаних з приватизацією і окремо виділимо справи про визнання недійсними актів, то ми не досягнемо цієї мети. Тому я прошу все-таки проголосувати за цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, яка думка комітету, Микола Васильович?
ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, комітет відхилив цю поправку наших шановних колег. З яких мотивів? Справа в тому, що це, по-перше, стосується лише некорпоративних спорів, а спорів щодо приватизації, це стосується лише цих відносин. І ми з вами знаємо, що в процесі приватизації як би є два етапи. Перший етап, коли держава в особі своїх органів ухвалює певні рішення щодо приватизації, зокрема, щодо включення об’єкту до списку, накази про приватизацію, комісії, оцінка об’єкта - це все дії посадових осіб.
І друга частина в ході приватизації – це цивільно-правові стосунки, це вже коли держава, власне, продає. Тобто проводиться аукціон, укладається угода про продаж і таке інше. Так ось згідно правил, які ми сьогодні передбачили відповідно в адміністративному кодексі, Кодексі адміністративного судочинства і в господарському, ми розділили юрисдикцію судів, маючи на увазі, що спори публічноправового характеру, коли оскаржується рішення бездіяльність, чи акти посадових осіб в процесі приватизації, розглядають адміністративні суди. А спори, власне, всі інші – це юристдикція судів господарських. Саме така концепція була підтримана комітетом і вона відображена у відповідних поправках, які враховані.
Наш колега Дмитро Микитович Притика пропонує і Петро Олексійович Порошенко об’єднати, не залежно від того, яка природа відносин, публічно-правові чи приватно-правові, щоб вони розглядалися одним судом – судом господарським.
З точки зору доцільності з цією пропозицією можна погодитися, але ми тоді порушуємо правило, яке ми з вами ж як парламент установили: якщо це відносини адміністративні, то публічні праві – ідіть в адміністративний суд, якщо це відносини загальні, цивільні – ідіть в суд відповідний. Ось, власне, така аргументація комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, наполягає автор на розгляді, тобто на тому, щоб ми проголосували. Я ставлю на голосування поправку номер шість Порошенка і Притики.
13:58:27
За-323
Підтримано.
Так, поправка дев’ята, Ківалов не наполягає.
Круць, 13-та, не наполягає.
Поправка 22-га, Видріна. Не наполягає.
Круць, 25-та. На 12-й сторінці. Ні?
Довгий, 26-та. Не наполягає.
Притика, 29-та, на 13-й сторінці. Не наполягає.
Довгий… Це щось помилка тут. 32-га, значить…На 15-й сторінці, не наполягає.
Так, Круць, 36-та. Не наполягає.
Таким чином, шановні колеги, ми пройшли усі поправки. Будь ласка, Миколо Васильович.
ОНІЩУК М.В. Адам Іванович, одне прохання до вас як до головуючого.
Шановні колеги, в ході підготовки проекту для розгляду у парламенті у другому читанні, ми погодили з Міністерством юстиції, я маю на увазі комітет, деякі редакційні уточнення. І просив би надати можливість надати слово першому заступнику міністра юстиції для того, щоб ми могли поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Шановні колеги, ми з голосу ніяких уточнень робити не будемо.
Будь ласка, Претика. Да, на повторне можемо направити, щоб робили, що хочете.
14:00:35
ПРИТИКА Д.М.
У мене є технічне зауваження. Тут 40 поправка, технічно випустили один абзац із пропозиції. І цей абзац не увійшов у праву колонку. Це четвертий абзац. Він дуже важливий, і це технічно відбулося. Ми з Миколою Васильовичем про це говорили до засідання, він із цим погоджується. Прикінцеві положення п’ятий абзац, четвертий абзац.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Васильович.
ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, це дійсно при наборі тексту там випав один абзац, стосується перехідних положень. Можна підтримати цю пропозицію Дмитра Микитовича.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про що йде мова?
ОНІЩУК М.В. Зокрема йдеться про перехідні положення, сторінка 17. Проголосована редакція, пункт четвертий на сторінці 17. Я маю на увазі пропозиції та поправки до проекту. Текст „неоскаржені судові рішення по справах...” і далі за текстом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертий пункт говорить: „Після набрання чинності цим законом касаційні скарги, подання на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 прикінцевих положень цього закону, підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України”.
ОНІЩУК М.В. Адаме Івановичу, йдеться про четвертий пункт, це пропозиція народного депутата Претики, в тексті пропозицій та пропозицій та поправки до проекту, який стає пунктом четвертим, а пункт четвертий в основному тексті п’ятим, відповідно там змінюється нумерація.
Тобто четвертий підпункт, слова „неоскаржені судові рішення” як пропозиція народного депутата, вона переміщається у праву колонку і стає відповідно пунктом четвертим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому мені незрозуміло, чому два різних четвертих пункти? Немає цього у пропозиції автора. Вибачте, немає цього у пропозиції автора. Написано, що вона врахована, і редакція викладена в зовсім іншій редакції.
ОНІЩУК М.В. Саме ж про це йдеться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Микола Васильович, давайте разом подивимося. Тут два різних четвертих пункти. Так який залишиться? Залишиться Притики чи залишиться вашої редакції?
ОНІЩУК М.В. До уваги, шановні колеги…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, нумерація там все правильно, Притики.
ОНІЩУК М.В. Адам Іванович, ми врахували, ви правильно зауважили, поправку №40 народного депутата Притики. Ця поправка №40 містить в тексті своєму четвертий пункт, який з технічних причин, я в цьому наголошую, не попав в текст правої колонки, який зокрема схвалюється як закон. Таким чином пункт четвертий поправки Притики стає пунктом четвертим, а пункт п’ятий правої колонки стає, четвертий стає відповідно п’ятим, шостим, ну, ми змінюємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто пропущений і змінюється нумерація. Після четвертого йде п’ятий і добавляється ще шостий.
ОНІЩУК М.В. Так, саме так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміли? Так, Матвієнков, будь ласка.
14:03:40
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, фракция Социалистической партии.
Уважаемые коллеги, закон действительно нужный, закон действительно сложный, непростой и у меня такое предложение. Если действительно у Минюста есть там зауваження, сегодня с голоса мы пытаемся внести такие серьезные изменения и поправки. Давайте мы проголосуем на повторне друге читання, вынесите его во вторник и мы его с удовольствием проголосуем, но мы должны видеть, что мы голосуем, в каком виде. Потому что мы вот таким вот моментом, когда мы, знаете, вот, хирургу дают скальпель, чтоб он лечил, но этим скальпелем можно и зарезать.
Мы сейчас такой борьбой с рейдерством, мы создадим такие условия, потом с которыми сами не разберемся. И вот сейчас такие моменты пойдут, по которым потом будем брать себя за голову двумя руками. Поэтому у меня убедительная просьба, Адам Иванович, давайте на повторне друге читання отправим его, за неделю они подработают, во вторник или четверг мы с удовольствием проголосуем. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, які ваші думки, тим більше, ви просите ще уточнень. Яка думка комітету?
ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, насправді нам достатньо одного дня, ми могли б його завтра проголосувати для того, щоб погодити всі ці речі. Таким чином, якщо вже прийняти до уваги пропозицію колеги Матвієнкова, то ми б просили його перенести на завтра і за цей час ми би погодили це також з комітетом в установленому порядку та Міністерством юстиції, проголосували б його завтра.
Розумієте? Це антирейдерський закон. Кожного дня захоплюються підприємства, десятки, сотні відкладати нам із-за технічних, технічних питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Микола Васильович, шановні колеги. Шановні колеги! Шановні колеги! Я просто звертаюсь, чи технічно ви зможете завтра роздати нову таблицю.
ОНІЩУК М.В. Зможемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зможете! Тоді давайте, давайте на завтра перенесемо остаточний розгляд цього питання. Немає заперечень? Я ставлю на голосування. Я ставлю голосування.
ОНІЩУК М.В. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перенести розгляд остаточно на завтра.
14:05:41
За-365
Таким чином ,будемо ми його розглядати завтра. Так як і домовлялись питання розглянули.
Тому маємо підстави оголосити перерву. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Початок роботи вечірнього о 16-ій.