ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 листопада 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Мартинюк А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, журналісти, запрошені на засідання Верховної Ради! Прошу колег  підготуватися до реєстрації. Прошу увімкнути систему „Рада”, реєструємося.

10:01:13

В сесійній залі зареєстровано 413 народних депутатів. Ранкове засідання  Верховної Ради оголошую відкритим. 

Шановні колеги! Сьогодні  у Романа Петровича Безсмертного і в Євгена Васильовича Ляпіна дні народження. Давайте привітаємо наших колег із їхнім святом. (Оплески).

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошень заяв, повідомлень. Прошу бажаючих записатися на виступи. Так, будь ласка, Лілія Григорович. Підготуватись Чичкову.

 

10:02:46

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати, шановні виборці! Минулої суботи відбувся з'їзд партії "Наша Україна". Ми, як хтось сподівався, не пропали, не розкололися, а перейшли в системну опозицію. Все це викликало жвавий відгук в наших колег по парламенту. Тому вчора на виступах від фракцій ми почули багато слів про нас, що як опозиційна фракція ми можемо сприяти виключно як компліменти від наших опонентів.

Шановні друзі, сьогодні в парламенті надзвичайно цікавий і відповідальний день, більше того, нетрадиційний. Це я говорю про новий вимір нашої конституційної реформи, за якою ми разом з вами живемо. Ми з вами є свідками взагалі нетрадиційних і надзвичайно оригінальних способів дій нашого парламентсько-президентського виміру правління в Україні.

Я маю на увазі те, коли по публікаціях в засобах масової інформації, а слава Богу, ми ще маємо демократію і свободу слова, наче в перевернутій піраміді,    факти, які написані в часописах, стають предметом  розгляду до слідчих спеціальних  комісій, що ми бачили із слідчою комісією, яка вивчала факти у газеті „2000” стосовно міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Сьогодні ми також будемо мати в порядку денному спробу заслухати 2 міністрів, які працюють за президентською квотою, а як відомо, Головнокомандуючим країни і відповідальним за зовнішній курс є ніхто інший як Президент України. З огляду на те, я хотіла би, шановні друзі, звернутися до всього сесійного  залу і запропонувати наступне. Я в руках маю так само публікацію, яка називається не інакше як „Донецкая мафия” - надзвичайно глибокий і ґрунтовний матеріал, який може бути доповнений  матеріалами із відомої телепередачі „Закрита зона” із публікацій по вбивству податківця Єрохіна із Донецької області, і все це разом може стати предметом до створення спеціальної слідчої комісії по цих фактах. Я це сьогодні говорю нашому парламенту, всьому парламенту, в тому числі антикризовій коаліції як інформацію до роздумів перед тим, як поставити на розтяжку двох міністрів, які працюють за президентською квотою.

Я сьогодні звертаюся з цим до наших найрадикальніших опозиціонерів. Ось предмет для теми спеціальної слідчої комісії. Я сьогодні звертаюся до моїх колег по опозиції з правого крила – до БЮТу. Ми мріємо про об`єднану опозицію. Ось тема, яка повинна об`єднати нас.

Я прошу прочитати ці матеріали і звертаюся до опозиційного крила з закликом сформувати  спеціальну слідчу комісію по цих матеріалах, бо в  Києві вже тиснуть, бо уже є скарги про те, що методи керівництва в  центральних органах виконавчої влади починають нагадувати  ті …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Чичков. Я Чичкова не бачу. А, Ляшко, будь ласка. Олег Ляшко, прошу.

 

10:06:16

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги, добрий ранок. Шановні громадяни України! Тему, яку щойно підняла наша колега з "Нашої України" Лілія Григорович, це справді чи не найактуальніше питання сьогодні в країні. Після повернення до влади Януковича і компанії в країні фактично почався терор по відношенню до всіх: до підприємців, до політиків, до тих, хто співчуває опозиційним політичним силам. Учора, як ви, очевидно, всі вже знаєте, у Львові був вбитий Богдан Дацько, директор фірми „Галімпекс”, член Блоку Юлії Тимошенко, член Партії „Батьківщина”. До цього, кілька  днів до цього у Львові був здійснений напад на ще одного прихильника Блоку Тимошенко.

Сьогодні вранці я мав розмову із керівником нашої фракції у Ніжинській міській раді Чернігівської області Сергієм Охоньком, який повідомив про те, що на нього вчиняють тиск правоохоронні органи, місцева влада.

Кілька місяців тому в тому ж Ніжині був вбитий депутат міської ради Сергій Охонько. До цього постраждали депутати Блоку Тимошенко в різних містах України.

Насправді, це система. І коли міністр внутрішніх справ Луценко заявляє, що він не бачить тут політики, а що це переділ сфер впливу, що це чистий кримінал, то це не зовсім так. Це свідчення того, що в країні справді відбуваються речі. Які потребують нашої уваги.

І я пропоную не лише створити слідчу комісію для розслідування цих фактів, а заслухати отут Прем'єр-міністра України Януковича, не членів його уряду, а хай він прийде прозвітує, чому в країні починають знову вперше після помаранчевої революції вбивати людей, чому нападають на депутатів і звідки ростуть ноги цього лиха, цього зла, яке знову повертається до нашої країни. Ми маємо це зупинити, зупинити ми можемо тільки одним: відправивши у відставку цей уряд, який провокує на вчинення злочинів в масштабах країни. Але, для того щоб відправити його у відставку, треба заслухати його звіт, маємо дотримувати Конституції.

Тому закликаю парламент прийняти рішення про заслуховування звіту Прем'єр-міністра України з приводу ситуації в країні, з приводу тих вбивств і нападів, які відбуваються з політичних мотивів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дейч передає слово Євгену Кушнарьову. Будь ласка. Підготуватися Кириленко.

 

10:09:09

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановні колеги, шановні виборці! Останнім часом навколо питання щодо проекту Закону про опозицію поширюються різноманітні інсинуації. Фракція Партії регіонів вважає необхідним висловити з цього приводу свою  принципову позицію. Щодо ролі та місця опозиції існує багато  різних, іноді протилежних підходів. Дехто навіть сприймає необхідність унормування діяльності опозиції як намагання загнати в своєрідне нормативно-правове гетто, посилаючись на те, що у більшості демократичних країн немає спеціального Закону про опозицію.

Але хотілось би нагадати, що в умовах європейського традиційного права  всі суб’єкти безумовно виконують навіть незафіксовані норми. В Україні, на жаль, склалася зовсім інша практика. При цьому потрібно зауважити, що парламентська опозиція – це невід’ємна складова держаної влади, адже вона формується у парламенті, вищому  представницькому та єдиному органі законодавчої влади. А стаття 19 основного Закону прямо наголошує, що органи державної  влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Тому Закон необхідний – це наша принципова позиція. Тож дивною є ситуація, коли деякі представники фракцій, що не входять до  коаліції, активно спекулюють на темі відсутності Закону про опозицію і періодично звинувачують Партію регіонів в начебто навмисному блокуванні відповідного проекту.

Фракція Партії регіонів відповідально заявляє, що вона є прихильником як найшвидшого ухвалення Закону про опозицію. Тим більше, що саме наша партія не тільки має реальний досвід роботи в опозиції, а й ще на весні цього року запропонувала власний проект цього Закону.

Ми переконані, що Закон про опозицію в жодному разі не повинен руйнувати загальну логіку функціонування політичної системи і провокувати управлінські конфлікти. Це має усвідомлювати і сама опозиція, якщо вона, дійсно, демократична, а не збирається грати за принципом: чим гірше, тим краще і провокувати кризу з тим, щоб  прийти до влади за рахунок блокування роботи виконавчої влади.

Тому ми не бачимо можливості підтримати законопроект у тій редакції, що була запропонована БЮТом. Так ним передбачається фінансування тіньового  уряду за рахунок коштів Державного бюджету. Що це означає? Що громадяни України як платники податків повинні утримувати два уряди?

Справа навіть не в тому, що законопроект відверто прописаний під конкретну персону. У  цьому документі замість функцій контролю  опозиція намагається привласнити собі функції вищі, ніж у Президента і навіть у Конституційного Суду.

Шановні колеги, фракція Партії регіонів звертається до всіх без винятку опозиційних політичних сил, тим більше, їх стало, тепер вже побільшало, із закликом усвідомити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КУШНАРЬОВ Є.П. …і не влаштовувати безперспективну війну законопроектів аж до повної перемоги  над здоровим глуздом.

Вважаємо, що всі дійсно слушні пропозиції, що містяться в усіх зареєстрованих  проектах мають бути враховані при доопрацюванні закону. У такому випадку ми можемо отримати такий закон, який реально гарантуватиме реалізацію всіх функцій, притаманних опозиції, та при цьому не блокуватиме нормальну роботу органів державної влади.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, будь ласка. За ним Ляпіній підготуватися.

 

10:12:58

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Заява фракції "Наша Україна":

„25 листопада Україна відзначатиме День пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів.

Організований комуністичним режимом СРСР голодомор 32-33-го років став одним з найбільших злочинів в історії людства.  За декілька місяців влада знищила мільйони українських селян. Чоловіки і жінки, маленькі діти  і старі люди пухли з голоду і умирали  в страшних муках. Жертвами вбивства голодом стало близько 20% українських селян, а в Полтавській, Дніпропетровській, Одеській та Кіровоградській областях – кожний третій.

Архівні документи неспростовно свідчать, що голодомор був свідомо організований керівництвом СРСР та КПРС з метою фізичного та морального знищення селянства.

Крім того, мішенню державних злочинців було селянство саме українське, бо голодомором були охоплені території, де більшість сільського населення складали українці, – Українська СРСР, Кубань, Північна Слобожанщина тощо. Голодомор визнали десять парламентів світу. Проте Верховна Рада досі не спромоглася законодавчо визнати факт геноциду українського народу.

Цього тижня ми розглядатимемо поданий Президентом Ющенком законопроект про визнання голодомору геноцидом і належне вшанування пам’яті його жертв. Світла пам’ять про мільйони невинно загиблих вимагає від нас цього рішення. Його чекають ті наші співвітчизники, які пережили жахіття голодомору. Його чекає весь український народ, бо майже немає в країні людини, яка б не втратила родичів під час геноциду 32-33 років.

Тому гарячковий пошук так званої антикризовою коаліцією будь-яких приводів, щоб не голосувати за цей закон, дивує. Дивують пропозиції щодо створення якихось додаткових робочих груп чи посилання на недоцільність запровадження відповідальності за заперечення факту голодомору. У десятках країн Європи, наприклад, за заперечення голокосту передбачена кримінальна відповідальність, у тому числі тривалі терміни ув’язнення. Неможливо уявити, щоб хтось в Ізраїлі дозволив собі заперечити факт геноциду свого народу. На цьому тлі Президент України пропонує навіть не кримінальну, а лише адміністративну відповідальність за заперечення голодомору.

Фракція „Наша Україна” переконана, що Верховна Рада має прийняти закон про визнання голодомору геноцидом українського народу, щоб до 25 листопада він був підписаний Президентом і оприлюднений. Це рішення, яке, на наше глибоке переконання, консолідує країну. І кожен депутат, який не голосуватиме „за”, солідаризується із тими, хто і зараз дозволяє собі брати слово голодомор у лапки і говорить про неврожай, а не про свідоме знищення мільйонів українців протягом 32-33 років. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Катерина Ляпіна, будь ласка. Кому? Будь ласка.

 

10:16:34

ШКУТЯК З.В.

Шановні колеги,  шановні українці. Якось непомітно проминув у нашому житті і в житті парламенту день 9 листопада…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкутяк.

 

ШКУТЯК З.В. … який у календарі пам’ятних та знаменних дат визначений як День української писемності та мови. Але чи-то ми такі збайдужілі, чи, навпаки, свідомо замовчуємо свято, яке має безпосереднє відношення до кожного, хто проживає на території від Карпат до Донбасу, від Полісся до Криму, адже саме завдяки мові ми ідентифікуємося як нація. Хто і що б там не говорив, але ця мова є мовою наших предків і я хочу вірити, що вона буде мовою наших онуків і правнуків, бо настане той час, коли говорити українською буде престижно. А зараз ми, нажаль, переживаємо період, коли мова серед інших чинників часто є предметом політичних спекуляцій та козирною картою у передвиборчих обіцянках.

Розділяй і володарюй – вічний принцип політичного цинізму і разом з тим політичної недалекоглядності. Не секрет, що міжконфесійні, міжетнічні та інші протистояння можуть тримати покоління, тривати поколіннями і отруювати життя в найнесподіваніші моменти. Тому так охоче запрягають одного і того самого коника борці за „равноправие и государственность» аби поглибити борозну, яка ділить Україну надвоє.

Та подивимося на питання мови хоч раз холодними очима політичного прагматизму, відкинувши цинізм як інструмент досягнення переваги саме для себе і саме в цей час. Гарячі суперечки гарячих прихильників і противників єдинодержавності української мови не закрили для суспільства цієї проблеми ще й тому, що виконати передвиборні обіцянки молочних рік у кисільних берегах деколи дуже складно, а інколи просто неможливо. І ті, що нині тішать, і ті, що нині тішить, значно нижчий, ніж був у помаранчевої революції рівень популярності Президента, прекрасно знають, що виміряна за прагматичними показниками оцінка їхньої владної діяльності у традиційно їхніх регіонах ще нижча, аніж політична популярність Президента. А електорат прагне хоч чогось. Що ж, виконаймо половину обіцяного, забезпечимо йому державність ще однієї мови в Україні, підвищили втричі тарифи,  підвищили удвічі кількість державних мов в Україні. І що далі? Від того виграє економіка Слобожанщини чи Львівщини завтра? Люди, котрі апелюють до надуманих проблем російськомовного населення переслідують мінімум дві цілі: виглядати спасителями народа і Отечества, а на своїх теренах відволікти увагу тих, кого спасають від реальних проблем.

А тепер про недалекоглядність. Подивимося на мову не тільки як на засіб спілкування чи національної ідентифікації, подивимося на мову як на один із чинників формування ринку і нам в котре відкриється незаперечна істина. Виховані нині в чужій культурі суспільства завтра віддасть перевагу чужому товарові і чужій економіці. Я хочу, щоб цю загрозу відчули ми вже сьогодні, а відчувши, зрозумівши її, поглянули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Воротнюк передає слово Томенко. Будь ласка, Микола Володимирович, підготуватися Козубу.

 

10:20:05

ТОМЕНКО М.В.

Шановні народні депутати, я передусім, народних депутатів, киян, звертаюсь і нагадую, що до підвищення тарифів в місті Києві залишилось 15 днів. Я думаю, що звичайно, коли ми тут сидимо в сесійній залі і мало спілкуємося з киянами, які сьогодні сумом, уже не сміхом, спостерігають за діяльність Київської міської ради, яка вчора учудила заявами керівництва про те, що підвищення плати, квартплати в три з половиною рази - це перший етап підвищення, що ще чекає другий етап підвищення. І, як сказали вожді нашої київської космічної влади, що копійчані – люди, які приходять до мерії нічого не вирішують.

Я просто хотів їм сказати, що я завжди думав, що у нас є тільки громадяни України і є кияни, немає мільярдерних людей і копійчаних людей, не дивлячись на те, що сьогодні Києвом мільярдери керують. Очевидно треба трошки мати совість і до тих старших людей, і до тих киян, які сьогодні при слові в три з половиною рази не знають куди їм тікати ставитися з повагою.

Вперше в історії міста Києва трапилась ситуація, коли Київська міська влада сказала, що вони не знають, що таке Міністерство юстиції. Я думаю, якщо у нас є гідність в уряду і у міністерства юстиції, то вони цих чиновників научать і скажуть, що уряд – це вищий орган виконавчої влади, а міністерство юстиції – це інституція, яка покликана забезпечити у відповідності до законів діяльність цієї системи місцевої влади. Бо якщо у нас міністерство юстиції вже не погоджує тарифи і юридичні рішення міської влади, то я не розумію тоді хто керує в цій країні.

Звичайно, часом смішно і цікаво, коли київський міський голова у присутності великої кількості людей каже, що він готовий дати приміщення для організації ГУАМ, хоча, як він каже: «Организация интересная, хотя я в нее еще не вступил». Це, звичайно, цікаво. І смішно. Але, коли 1 грудня ми побачимо черги до районних адміністрацій і до ЖЕКів, я думаю, стане сумно не тільки чиновникам київської міської адміністрації, а і нам, бо ми кияни.

Тому я ще раз звертаю увагу передовсім уряду і міністерства юстиції на те, що після того, як незаконно київська міська влада прийняла рішення перенести сесію з 23 листопада, щоб ввести ці тарифи – в три з половиною рази,  а я думаю,  що не треба тут нікому розказувать хто власник енергетичних компаній у місті Києві і хто отримає цей прибуток. Тому я абсолютно переконаний, що настав час і правоохоронних органів поцікавитися як  влада міліардерів буде керувати тими копійчаними киянами, про які я сьогодні читаю в газетах України.

Тому я ще раз хочу сказати, шановні колеги урядовці, подумайте про столицю України і про людей, які живуть у місті Києві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів, Микола Володимирович, що ви дуже шкодуєте, що не балотувались на мера. Козуб передає Самойлик Катерина, будь ласка. За нею Цибенко.

 

10:23:21

САМОЙЛИК К.С.

Через приймальну Верховної Ради України до мене надійшов лист, де мене жителі Феодосії Автономної Республіки Крим просять його оголосити мовою оригіналу. Я оголошу його.

«В возмущением осуждаем поведение нашего Президента относительно внешней и внутренней политики, особенно что касается вхождения в НАТО, яростное сопротивление против русского языка как второго государственного, вхождение в ЕЭП и с братскими народами России, Белоруссии, Казахстана.

Но особенно возмущены Указом Президента  о признании вояк ОУН УПА воюющей стороной. В подтверждение сказано: мы высылаем вам статью из газеты «Крымская правда» и просим зацытировать ее и  акцентировать внимание всех народных депутатов Украины.

Речь идет о Татьяне Самсоновне, которая вместе со своей подругой Анной Костюк  были направлены работать в Западную Украину  после освобождения от немецко-фашистских  захватчиков. Не дай Бог, пишут они, кому-либо, когда-либо пережить то, что мы видели. Охотились за учителями, культработниками  и врачами. Их подстерегали по проселочным дорогам, стреляли в окно, ворвавшись в дом, убивали всех  -  и стариков, и детей. Пытки были ужасные.  Живым людям отрезали носы и уши. На колоде отрубывали  пальцы, кололи штыками. Но особенно потряс меня такой эпизод, я была его невольным свидетелем. В дом председателя сельского совета ворвались несколько бандитов. Хозяина дома не оказалось. В доме была жена и престарелая  мать и  мальчонка двух лет. Злодеи перевернули все в доме, что искали, - неизвестно.  Затем схватили малыша за ноги и стали с размаху бить головой об стенку. Изо рта, из ушей у ребенка  хлынула кровь. А, прошу прощение за натурализм, а затем по стенке разлетелись мозги крохи.

Понимаю невыносимо, тяжело читать, но люди, современное поколение, должны знать об этом. А мне сегодня горько слышать о том, что на  высоком  государственном уровне сам Президент делает все, чтобы уровнять в правах  героев Великой Отечественной войны и вояк ОУН УПА. Здравый смысл отказывается понимать это.

Да, нынешнее поколение ничего не знает об этой трагической истории. Но мы, ветераны,  все помним, и все должны сделать, чтобы не позволить внушить нашим внукам, что истинные герои – это те, кто воевал за нашу землю, за нашу Родину, кто  боролся  с немецко-фашистскими  захватчиками. И пока мы живы, мы должны сделать все для того, чтобы  не допустить реабилитации вояк ОУН УПА.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Цибенко, будь ласка. За ним Кілінкаров.

 

10:26:34

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України!  Нинішній парламентський тиждень у роботі Верховної Ради  України проходить під знаком звітів міністерств та міністрів.  Вчора на Дні уряду звітувало два  міністерства про свою роботу з надзвичайно важливих проблем. Сьогодні Верховна Рада  України заслухає звіт міністра закордонних справ  пана Тарасюка та міністра оборони України пана  Гриценко. Думаю, невдовзі ми почуємо і звіт  парламентської комісії щодо обґрунтованості публікацій у газеті „2000” стосовно перевірки фактів зловживань  окремими  представниками Міністерства  внутрішній справ. Все це спричинило страшенний переполох, страшенний галас у інформаційному просторі України. Дехто  з переляку побачив  у цьому загрозу імпічменту Президенту.

Заспокойтеся, панове, візьміть себе в руки. Нічого надзвичайного не відбувається. В умовах змін до Конституції  України, які започаткували перехід до парламентсько-президентської республіки, це абсолютно нормально.

Верховна Рада Україна призначила міністрів і не лише має право, а і зобов’язана контролювати  їх діяльність. Тим  більше щодо, принаймні,  одного міністра  виникли серйозні запитання щодо того,  як він  розпоряджається  державною власністю.

Окрім  всього іншого, кожен з високопосадовців  має  розуміти, що в уряді він уособлює не себе особисто, як такого, і навіть не лише  політичну силу, яку він представляє,  його найняла Верховна Рада  України, найняла коаліція для того, щоб виконував саме її, коаліції, програму, а не використовував займану посаду, як власну вотчину, де він є  безроздільним господарем. Бо дехто вже договорився, як той Людовік XIV, до позиції: „ Я – це держава”.

Тобто його думка – це позиція держави, а сказане Прем`єр-міністром – це його особиста позиція.

І на останок, шановні колеги. Сьогоднішня заява фракції "Наша Україна" – організаторів і натхненників нинішнього повзучого голодомору ще раз засвідчила їх судорожні спроби утриматись на політичному небосхилі України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Кілінкаров передає слово Симоненко. Будь ласка.

 

10:29:17

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, прежде всего, к своим коллегам по антикризисной коалиции, хотел бы обратить свое выступление и привлечь внимание наших избирателей к тем проблемам, которые нам приходится решать.

Многих сегодня беспокоит наших избирателей проблемы, которые связаны с тем, какой уровень заработной платы, как возрастают тарифы, с уровнем безработицы, с неустроенностью нашей молодежи – то есть, проблем этих очень много и они, к сожалению, обостряются. Но в чем проблема сегодняшней власти в условиях политической реформы?

Я еще раз хочу заявить официально с этой трибуны: фракция коммунистов предупреждает общество, что в стране начался официально помаранчевый саботаж. Возглавляет этот помаранчевый саботаж лично Президент, потому что Президент занимается шантажом Верховной Рады, Президент выставляет определенные условия, защищает тех министров, которые представляют его политические силы, проявляя непрофессионализм, проявляя недисциплинированность в организации работы в Кабинете Министров. Но опасность помаранчевого саботажа заключается в другом, потому что с 2005 года вся вертикаль власти сформирована Президентом, ибо он назначает глав районных и областных администраций, именно он дает им указания выполнять решения, принимаемые Кабинетом Министров и антикризисной коалицией, или не выполнять. Вот они сегодня и показали свою несостоятельность – не подготовили котельные, не обеспечили расчет во времени перевода с газа на твердое или жидкое топливо, не занимаются ремонтом капитальным тех же сетей и закладывают свою беспорадність в повышение тарифов.

Я еще раз хочу подчеркнуть, сегодня надо принять решение, уважаемые коллеги по коалиции, и снизить тарифы, еще и высказать рекомендации нашему правительству за счет того, чтобы на 20 процентов за счет снятия платежей по НДС снизить тарифы на жилищно-коммунальное хозяйство. Вот в данной ситуации, я думаю, это будут те  практические шаги, которые принесут нам результат.

Есть еще одна проблема. Я хочу сегодня всех нас попросить обратить внимание на  заявление тех, кто сегодня или часто выступая с этой трибуны говорит: «европейский выбор», «европейский выбор».

Уважаемые коллеги по антикризисной коалиции, Европа показала нам свою конфигурацию, заявив о том, что в ближайшей перспективе краткосрочное и долгосрочной никого в Евросоюз она принимать не будет после Румынии и так далее. То есть, надо прекратить эти волюнтаристские и популистские заявления о Евросоюзе, а заняться конкретикой. В чем она, на мой взгляд, должна состоять? Мы должны сегодня приступить к широкомасштабным переговорам по Единому экономическому пространству и быть равной среди равных. Когда Украины будет выступать в качестве учредителя Единого экономического пространства, мы будем иметь и соответствующие преференции в этом сообществе для решения наших с вами проблем.

Таким образом, вывод состоит в следующем, – надо немедленно отправить в отставку помаранчевых министров, заменить их на профессионалов от антикризисной коалиции и, естественно, принять программу о вступлении Украины в Единое экономическое…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шановні колеги,  в Давимуки є 1 хвилина, я йому із свого резерву ще 1 – дві хвилини. 2 хвилини, будь ласка, Давимука. Кендзьор? Мікрофон Кендзьора, 2 хвилини. Кендзьора мікрофон ввімкніть.

 

10:32:47

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

На превеликий жаль, у мене немає 3 хвилин, щоб  проголосити  повноцінний виступ. У мене  залишається час, щоб відреагувати на деякі думки комуніста Симоненка, який сказав, що нам на Європу орієнтуватися не має потреби, бо Євросоюз заявив про те, що в найближчі 10 років  нікого туди приймати не буде.

Україна, на превеликий жаль, також стала у черзі до Європейського Союзу і доля вступу невідома і тільки із-за того, що Європейський Союз, спостерігаючи за тим, що в Україні сьогодні почав активно діяти оцей уже  доісторичний комуністичний мотлох, який є основною перепоною просування України як цивілізованої держави до Європи. А відтак, шановний український народе, шановні українські патріоти і ті, котрі сидять у залі, для того щоб Україна справді мала змогу стати в ряд демократичних, цивілізованих держав, щоб Європа хотіла якомога швидше мати поруч з собою Українську державу, то такі політичні сили, які сьогодні диктують, так би мовити, українському народові, бути чи не бути у Європі, бути чи не бути в Європейському Союзі чи у Міжнародній світовій організації торгівлі, саме це є основним гальмом просування України до демократичного світу. Всі зусилля зберегти Україну у цьому просторі, де процвітає все це дике, яке ми уже пережили за минулі 70 років, звичайно, така перспектива для України є категорично неприйнятна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Симоненко, репліка. Хвилина.

 

10:34:58

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Я не обижаюсь на этого человека, уважаемые коллеги и уважаемые радиослушатели. Дело в том, что он признал, что Европа не принимает националистический мотлох в свою-то европейскую спільноту – вот в чем вопрос. И это всем уже давно понятно.

Я хочу обратить внимание еще и на следующий принципиальный вопрос о том, что те, кто называет сегодня себя националистами, они не имеют права уже себя такими называть, потому что они превратились в космополитов и колаборационистов, они превратились в политические силы без Родины, потому что четвертая волна иммиграции – это ваш мотлох. Выезжает-то с Украины и уже признали вы сами на Всеукраинском и на Всемирном форуме украинцев, что есть четвертая волна иммиграции с Украины. Вы заставили людей покинуть родной очаг, вы заставили людей забыть о том, что здесь его корни, традиции, и они уехали искать лучшей доли за пределы.

Поэтому то, что говорит вот этот пещерный антикоммунист, это лишний раз подтверждает, что это дикость уже, которая, так скажем, давно-давно понята во всем мире. Народ шарахается от этой дикости и пещерных антикоммунистов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ну, для уточнення, свого часу він носив партійний квиток члена КПСС, так що не завжди був антикомуністом.

Шановні колеги, шановні колеги, виступ, виступ, заяви, оголошення, репліки завершені. Будемо переходити до реалізації нашого порядку денного, але перед тим я дозволю собі представити вам нового представника Президента України в парламенті – Романа Михайловича Зварича. (Оплески).

Як ви пам’ятаєте, він нам обіцяв веселе життя, коли буде представляти Президента в парламенті.

Переходимо до розгляду питання: звіти міністра оборони України Гриценка та міністра закордонних справ України – Тарасюка, щодо виконання покладених на міністерства завдань і реалізація державної політики у відповідних сферах.

Комітети, комітети пропонують, відповідно до Регламенту, відповідно до Регламенту Верховної Ради  такий регламент розгляду даного питання: виступи міністрів  по 20 хвилин, запитання на відповіді кожен із них також по 20 хвилин і виступ представника від двох комітетів, які розглядали це питання – це Комітет з питань національної оборони, безпеки і Комітет у закордонних справах – до 10 хвилин. Ось такий пропонується регламент розгляду. Будь ласка, Симоненко.

 

10:37:55

СИМОНЕНКО П.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, я б хотів би запропонувати ще одну пропозицію. Так, дійсно, ми заслухаємо інформацію, ми поставимо запитання міністрам, які будуть інформувати нас відносно того, що вони роблять для того, щоб виконати вимоги, які ми заклали, коли складали угоду щодо утворення антикризової коаліції. І я переконаний, що буде принципова розмова і відповідальна відносно того, чим займаються ці пани міністри.

Але я хочу запропонувати, Адам Іванович, давайте все ж таки надамо час і для виступів, для того, щоб ми обґрунтували свою позицію, щоб ми висловили побажання: над чим і в яких напрямах треба працювати антикризовому нашому уряду, які питання, на наш погляд, є головними, і в чому недоліки.

А я глибоко переконаний, що цих міністрів  треба сьогодні прийняти рішення, відправити у відставку, щоб вони не заважали нам забезпечити обороноздатність держави і зовнішню політику. Я пропоную  обов’язково виділити час для обговорення цієї проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко В’ячеслав.

Кириленку мікрофон.

 

10:39:09

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, безумовно, так звана антикризова коаліція може, маючи арифметичну більшість голосів, кого завгодно відправити у відставку, у тому числі, і самих себе. Але треба поважати законодавство і Регламент.

У нас є 235 стаття, яка чітко окреслює питання розгляду звітів посадових осіб, яких Верховна Рада обирає, призначає на посаду. Норма цієї статті говорить, що спочатку депутатам мають бути роздані висновки Рахункової палати, інші письмові матеріали, пов’язані з розглядом  на засіданні звіту чи інформації посадової особи. Ці матеріали надаються народним депутатам не пізніше, як  за три дні до дня розгляду питання.

Шановний Адам Іванович, ні три дні – нічого не витримано, ні матеріалів ніяких станом на цю хвилину немає.

У мене виникає питання: це буде політична розправа чи звіт? Якщо ви, дійсно, хочете заслухати звіт, то дайте народним депутатам матеріали, які допоможуть ознайомитися із майже двохрічною діяльністю міністрів Гриценка і Тарасюка на своїх посадах. І не порушуйте Регламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ляшко.

 

10:40:22

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.

Оскільки ті порушення, з якими це питання включено сьогодні до розгляду, свідчать, що насправді, антикризова так звана коаліція вже прийняли своє рішення, я пропоную даремно не тратити час. Справа у тому, що сьогодні у повістці денній у дуже багато важливих законопроектів.

Тому пропоную виступи міністрів обмежитися 7-10 хвилин, а не 20. І не треба нічого обговорювати. Ви вже на своїй раді коаліції все вирішили, то про що ми будемо тут обговорювати?  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги!..

Ні, ні я по одному представнику від фракцій. Від вашої фракції були вже. Вибачте.

Шановні колеги,  таким чином, прозвучали пропозиції. Зараз ми визначимося щодо того, щоб надати необхідні документи і так далі Рахункової палати. Я думаю, краще, щоб вони не надавали цих висновків. Це буде. Це одне. Друге. В Регламенті не сказано, в Регламенті сказано, якщо це стосується питання, з яким пов’язана Рахункова палата.

Була пропозиція про те, щоб дійсно відповідно до 235 статті, а вона говорить, що, якщо буде рішення Верховної Ради, та вона може  обговорити звіти, була пропозиція про те, щоб обговорити звіти.

Я пропоную таку пропозицію. Надати можливість взяти в обговоренні звітів обох міністрів по одному представнику від кожної фракції, але у межах п’яти хвилин. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

10:42:20

За-239

Тобто готуйтеся, будь ласка, визначайтеся, представники фракцій. По п’ять хвилин по обох звітах, ще раз нагадую, по обох звітах.

Переходимо до реалізації цього питання. Я запрошую на трибуну... Ага, вибачте, вибачте. Ще була пропозиція Ляшка, що у нас багато важливих законів, ми їх всі приймемо ці закони. Всі приймемо закони ці. А була пропозиція, щоб скоротити виступи із семи до двадцяти хвилин. Я думаю, давайте залишимо двадцять хвилин, це регламентна норма. Тому...

 

ІЗ ЗАЛУ. Де матеріали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Матеріали ви зараз почуєте із звітів міністрів.

 

ІЗ ЗАЛУ. Де матеріали згідно із Регламентом?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не махайте рукою. Я запрошую на трибуну Гриценка Анатолія Степановича. Будь ласка, 20 хвилин.

 

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, я дякую вам за можливість виступити перед народними депутатами України і через, в тому числі присутніх тут журналістів донести інформацію про те, як розвиваються Збройні сили, які є проблемні питання, як виконується державна політика у військовій сфері і які питання спільно ми можемо вирішити на законодавчому рівні.

Оскільки я вже працюю в третьому уряді, в цьому уряді тільки 3 місяці, я хотів би звернути увагу на те, що кожному народному депутату я направив документ „Біла книга. Оборонна політика України в 2005 році”. Якщо з якихось причин хтось із вас не отримав, ми готові надати ще примірники. Це документ, в якому викладено результати діяльності Міністерства оборони у 2005 році. Тому я про них буду говорити дуже стисло.

І ще два короткі зауваження, перш ніж я перейду до доповіді. Я хотів представити вам керівництво Збройних сил і членів колегії, які присутні в урядовій ложі. Це ті люди, спільно з якими ми здійснюємо якраз засади державної політики у військовій сфері.

І друге. Вчора було спільне засідання двох комітетів: з питань закордонних справ і з національної безпеки і оборони, і було визначено, що доповідь Міністра оборони обмежиться відкритою інформацією. Водночас я хочу сказати, що закритий таємний звіт про нашу діяльність переданий голові профільного парламентського комітету і ті народні депутати, які мають допуск до роботи з таємними документами, можуть з ними ознайомитися через, відповідно, апарат комітету, який очолює Анатолій Кирилович Кінах.

А тепер, власне, по суті. Що зроблено в збройних силах і що робиться зараз? Перше, збройним силам завдяки нормативно-правовій базі, завдяки рішенням, які прийняла Рада національної безпеки і оборони і Президент як верховний головнокомандувач збройних сил, зараз чітко визначені завдання, які вони повинні виконувати.

Скажу чесно, зроблено це вперше на такому рівні деталізації. Керівництво збройних сил знає, що робити на наступні 6 років, тому що в нас є документ під назвою  „Державна програма розвитку Збройних сил України на період 2006-2011 років”.

Хотів би без зайвої скромності сказати, що Міністерство оборони було першим, яке відпрацювало в уряді такий документ стратегічного характеру. Прийнято Президентом у березні місяці цього року підписаний документ під назвою стратегічний замисел застосування Збройних сил також вперше на 6 років.

Це документ особливої важливості, я не можу про нього говорити детально. Але, по суті, в цьому документі визначено абсолютно конкретні завдання, які повинні виконувати частини і з’єднання Збройних сил за сімома типовими ситуаціями. Ці 7 типових ситуацій – це підсумок піврічної роботи Генерального штабу, інших силових структур, які задіяні до захисту нашої держави - Прем’єр-міністра, Секретаря РНБО і був затверджений Президентом України. Це абсолютно конкретні завдання, які перекривають увесь спектр можливих загроз і, які визначають завдання і в мирний, і в особливий період, і в воєнний час.

Наступне, що було зроблено в плані визначення того, що повинні робити наші військові. Два місяці тому особисто міністром оборони і начальником Генерального штабу генерал-полковником Кириченко, який тут присутній, підкреслюю, особисто підписано формуляри всіх бойових частин і з’єднань до окремої бригади і полку включно. Це зроблено вперше. І від тепер кожен командир бригади, кожен командир полку чітко знає, для виконання яких завдань він готує своїх військових, як він буде діяти в тій чи іншій ситуації. І це саме ті параметри, за якими перевіряється і підготовка відповідної частини, і з’єднання і Генеральним штабом, і інспекцією Міністерства оборони.

Я хотів би сказати, щоб ви розуміли, армія може виконувати і виконує дуже важливі функції і в мирний час. Мова не йде про якісь силові функції карального характеру, для цього є інші підрозділі. Але ці речі, які ми вносимо з досвіду, ми вчимося на своїх помилках і на чужих помилках.

Наприклад, виникла проблема пташиного грипу. Спільно з Міністерством надзвичайних ситуацій ми вирішуємо це питання. Тому що вогнесуміш єсть тільки у нас, у них нема, ми і надаємо.

Виникла проблема в Севастополі з питною водою. Тут же командувач морських сил ….., який тут присутній, надав допомогу питною водою цьому місту. Виникла проблема в Алчевську, і може виникнути, я стукаю по дереву, наступної зими. Проведено облік всіх тих засобів, які є, які дадуть можливість обігріти людей. Виникають інші питання і все це закладається саме в ці формуляри, саме в ці плани бойової підготовки.

Друге. Я хотів би, щоб присутні народні депутати знали, що пріоритетом у збройних силах єсть бойова підготовка. Це було не завжди. І прийшлося ламати психологію людей. Тому що довгий час командирів оцінювали за інші параметрами, за параметрами економічної діяльності, за тим, як пофарбована трава чи сніг і так далі. Зараз пріоритет – бойова підготовка.

За 2005 рік, ви побачите в білій книзі, нам вдалося на 40, на 50 відсотків за окремими напрямками підняти рівень бойової підготовки. Це ті речі, які вимірюються в годинах нальоту, в моторесурсі, в кількості навчань, в парашутних стрибках і так далі. Скажу, що в цьому році не вдасться нам перевищити ті показники. І причина одна – фінансування.

Друге, що стосується бойової підготовки. Ми відмовилися від проведення штучних, надуманих військових навчань. Коли лінія державного кордону малювалася посередині карти України, ми були політично цнотливі і боялися навіть подумки, навіть в планах робити якісь кроки в ході планування, щоб, не дай Боже, не зачепити політичних інтересів наших сусідів або якихось інших країн. Зараз проводяться і командно-штабні, і реальні навчання абсолютно по реальним завданням і планам. Ми відмовилися від цього. Я вважаю це абсолютно правильним.

Навчання носять міжвидовий характер. Тому що сучасне розуміння збройної боротьби і це присутні всі розуміють, передбачають залучення всіх просторів: море, суша і повітря. І саме тому сьогодні, і командувачі підтвердять, були випадки, коли на одному полігоні зустрічалися і Начальник Генерального штабу, і всі три командувача видів збройних сил. Тому що проводяться навчання спільно. І саме в цьому запорука успіху.

Нам багато вдалося в цьому році. І я думаю, що народні депутати можуть також гордитися своєю армією. Багато зроблено вперше. Наприклад, ми вперше виконали стрільби ракетами повітря-повітря вночі. І навіть в кримських газетах було повідомлення, що НЛО літає над Феодосією. То були не НЛО – це були наші літаки винищувачі Міг-29 і СУ-27. На жаль, виходило так, що вперше людина на рівні командира бригади, полковника, вперше нажимала на бойову кнопку. Вона нажимала на неї 15 років і треба було бачити сльози в очах цього офіцера. Це було зроблено.

Вперше в цьому році виконували десантування аеромобільних підрозділів вночі. Такого у нас не було.

Ми вперше здійснювали комплексне вогневе ураження із залученням авіації, повітряних сил,  авіації військово-морських сил, яку ми підняли і  сухопутного компоненту артилерії.

На самому крупному військовому навчанні „Чисте небо 2006” було залучено понад 4 тисячі осіб і до 80 літальних апаратів, вертольотів і літаків, практично,  з усіх аеродромів нашої країни. Це пройшло безпроблемно, без жодних втрат. 22 кораблі  - такого  в нас також не було.

Ми виконали важливі пуски зенітно-ракетних комплексів С-200, С-300 дальнього радіуса дії. Пам’ятаєте той трагічний випадок, коли ми збили літак. Ці пуски були виконані на території Російської Федерації, полігон „Челінба” всі на відмінно. Це зафіксовано російськими фахівцями.  І це також великий успіх, в тому числі, і командувача повітряних сил генерал-полковника Тропчина, оскільки цей рік у Збройних силах був оголошеним „Роком повітряним силам”.

 Ми віддаємо пріоритет підготовки об’єднаних сил швидкого реагування. Це наш найбільш сильний, найбільш мобільний   компонент.  На жаль, в основних силах оборони із-за обмеженого фінансування ми були змушені обмежитися одиночною підготовкою і  командирською підготовкою, фактично в класах. І це сумно, тому що   офіцери втрачають мотивацію, військовослужбовці втрачають мотивацію до своєї служби.

 Третє, про що я хотів би сказати.  Принцип  реформування  Збройних сил, який  закладено в державну програму.

Багатофункціональність. Кожна частина з’єднання готується до виконання різних функцій за різними ситуаціями. Ми не можемо тримати величезну чисельність і  поглинати величезні бюджетні ресурси. Саме тому,  ми готові до виконання різних завдань. І перехід поступовий на контрактний  принцип – це  запорука того, що ця підготовка буде збережена, а не кожного року вона буде відходити  в резерв.

Другий принцип – це мобільність.  При обмеженій чисельності максимально включається мобільність. В цьому році, у тому числі вперше, проводилися навчання повітряних сил, дивізіонів радіологічних військ, зенітно-ракетних підрозділів з виходом з місця постійної дислокації. І цього не робилося.

Ми сформували мобільний  шпиталь, який є надбанням фактично всієї  держави, який через півтори години може  знятися з місця і піти в будь-яку точку нашої країни, виконати мирні завдання. І на наступник рік поставлене завдання сформувати  п’ять таких шпиталів. Це також буде наше надбання.

Наступний принцип – взаємосумісність для дій з підрозділами країн інших держав: і НАТО, і не НАТО.  І саме  тому  наголошую на важливості  міжнародних навчань.

Зрозумілі причини  політичні, чому у цьому році так прикро відбулося. Але ми вже підготували законопроект, який зараз  розглядається Радою національної безпеки і оборони. Я дуже  просив би прийняти вчасно  законопроект про проведення військових навчань.  Без військових навчань армії немає, без міжнародних військових навчань  ми не можемо посилати наших солдат  за вашим, підкреслюю, рішенням  для виконання завдань. Вони будуть гинути, якщо вони  не будуть навчені. І ми не можемо цього допустити.

Кардинальні  зміни відбуваються  в системі управління Збройних сил. Ми створюємо об’єднане оперативне командування при Генеральному штабі. Це новий орган військового управління, в якому будуть присутні офіцери, генерали всіх  трьох видів, і він буде здійснювати управління  з наступного року миротворчими підрозділами,  з 2008 року будь-яким  застосуванням Збройних сил. Ця тенденція  відповідає передовим тенденціям  розвинутих країн і передових армій.

Ми переходимо поетапно на контракт.  Півтора роки проводився експеримент. Ми знаємо, які мотиви є визначальними, ми розуміємо, які правові, фінансові, інші механізми треба задіяти для того, щоби  виконати завдання Президента, і щоби  2010 рік був останнім роком, коли  у нас будуть призовники. Контрактна армія -  це сильніша армія, це армії,   які краще зберігають зброю, в якій опановують військову професію для виконання різних завдань. І це – наша перспектива.

Наступне. Ми звільняємо Збройні Сили від виконання невластивих функцій, невластивих завдань. 216 державних підприємств зараз - абсолютно ненормальна ситуація. І у нас є план по передачі їх приватизації через Фонд держмайна, через реформування, зменшення цієї цифри до 40 - лише тих, без яких Збройні Сили не можуть обійтися.

21 відсоток солдат в цьому році уже харчуються за новою схемою – без наряду на кухні, без чистки картоплі, без миття посуду і всього іншого, без відволікання від виконання головних завдань. На наступний рік це буде збільшено. Дуже позитивно це сприймають і командири, і самі солдати. Ми вичищаємо армію, вибачте, від свинства.

Сто свинарників було ліквідовано і протягом ще пари місяців всі будуть ліквідовані. Ненормальна абсолютно ситуація, коли парламент виділяє кошти, є кошти на харчування, а в окремих військових частинах у свинарнику за звітом аж 300 кг м'яса вирощено. Це – один крупний боров. А його обслуговують там чотири солдати і ще п'ять прапорщиків, не залучаючись до бойової підготовки. Цього не буде.

Дуже важливий фактор – модернізація збройної військової техніки. Насправді вона постаріла на 15 років. І насправді 15 років ми не виділяли належних коштів. Якщо така тенденція збережеться, я хотів би, щоб депутати чесно знали – через один-два роки в основних силах оборони до 50 відсотків озброєння не буде боєздатним. Через три-п'ять років і в об'єднаних силах швидкого реагування в основному компоненті 30, а то і 50 відсотків за окремими показниками, буде небоєздатним. Ми будемо змушені вкладати десятки мільярдів для того, щоб піднімати армію. Треба планувати ці кошти зараз.

Наступне. Як міністр я взяв курс на прозорість в усіх питаннях. Всі засідання колегії проводяться за участю народних депутатів України. В них взяло участь уже 64 за період моєї діяльності. Ми видали Білу книгу вперше і кожного року до Дня захисника Вітчизни     23  лютого будемо видавати таку „Білу книгу”.  30 тисяч примірників, в тому, 1500 англійською мовою. Щоб і наші партнери знали чим ми займаємося і щоб платники податків, студенти в університетах, в кожній військовій частині знали куди йдуть бюджетні кошти.

При Міністерстві оборони утворена громадська рада, яку очолює Анатолій Лопата і до якої ввійшли 76, підкреслюю, неурядових   громадських організацій, які опікуються питаннями оборони, захисту військових і так далі.  Рішенням міністра оборони  у військових частинах створено ради офіцерів, яким дано серйозні повноваження в плані прозорості брати участь у засіданні атестаційних комісій, брати участь у засіданні житлових комісій для прозорого розподілу житла, звертатися до командирів з тими питаннями, які турбують офіцерів і водночас закладено обов’язок командирів вирішувати ці питання. Цей механізм, чесно скажу, ще тільки розпочинає працювати, але за ним велика перспектива.

Наш веб-портал. Один із таких, які відвідують найбільше і на ньому вивішена та інформація, якої не було раніше: ті переліки надлишкового майна, які затверджує Кабмін; інформація про тендери, про прийняті рішення, про закупівлі. Будь ласка, можете перевірити.

Наступне. Я сказав би, зроблені кардинальні глибинні зміни  в системі мобілізаційної підготовки держави, які  за великим рахунком  не робилися років 50. це невидима робота, яка виконана людьми, які сидять зараз в урядовій ложі. Вона дала величезний результат, ми зняли з нашої економіки відповідно до тих реалій, які  склалися зараз, а не в 60-ті роки, завдання на 25 мільярдів гривень. Це не просто завдання на випадок війни, які фіксувалися на папері. Це були „заморожені” лінії виробництва, це були заморожені матеріальні ресурси, які потім оновлювали, списували й йшли незрозуміло за якою ціною. Це переглянуто.

Ми зняли завдання з наших підприємств по виробництву продукції за 1500 видів номенклатури і готується рішення ще на понад 500.

Ми переглянули непорушні запаси, які також були ще за нормами радянських часів. Вони кардинально зменшені і ці кошти йдуть на бойову підготовку. Ми зняли в чотири рази вимоги до людського ресурсу в запасі. Смішно сказати: понад шість мільйонів резервістів! Але які не готуються, вони не потрібні. Україна дружня держава, вона знаходиться не в ворожому оточенні. Знімаються ці речі.

Ми зняли державне замовлення на підготовку офіцерів запасу, знизили його до нуля. У нас надлишок офіцерів запасу: їх понад 700 тисяч. І ці кошти бюджетні зберігаються.

Військові кафедри кардинально скорочені. Чесно кажучи, треба було б скоротити їх до нуля. Але шановні депутати просять частину з них залишити, тому вони залишені, і там навчаються виключно за свої власні кошти ті люди, які не вірять, що буде здійснено перехід на професійну армію.

Збройні сили минулого року передали суспільству величезний частотний ресурс. Цього не було зроблено десятиріччями. Коли це рішення приймалося в уряді, а тут є члени уряду, які були тоді зі мною, оголошувалася ця цифра: що тільки на видачі ліцензій за відкритою, прозорою процедурою держава отримує понад 500 мільйонів доларів на рік. А скільки за рахунок того, що буде розвиватися мобільний зв’язок, телебачення, радіо і так далі? Цей ресурс Збройні сили тримали десятиріччями як собака на сіні, вибачте. Він відданий, і тому це ще один аргумент, що армія працює на суспільство і може розраховувати на розуміння своїх бюджетних потреб.

Ми передаємо надлишкові ліси, землі, які також відносяться до невластивих функцій для Збройних сил. Буде передано лісів 29 тисяч гектарів, земель – 78 тисяч гектарів, які є надлишковими. Уже прийнято рішення - і тут присутній колишній міністр Олександр Баранівський, - сім радгоспів, радгоспів за назвою, передані під МінАПК, які абсолютно не є профілем Міністерства оборони.

Наступне. Серйозні зміни відбуваються в кадровій політиці, тому що люди – це головне, без них будь-яке рішення міністра, Генерального штабу, командувачів – це все буде нуль. І ключове тут – офіцерський корпус. Тому серйозні зміни було внесено в систему кадрової політики.

Я хотів би зняти питання генералів. У Збройних силах 138 генералів. Це менше, ніж в середньому по арміях світу. Якщо ви бачите багато генералів, це не в Збройних силах – це СБУ, МВС, податкова  міліція, навіть, лісники носять генеральські погони. Ми приводимо в порядок співвідношення старших і молодших офіцерів. Ми впровадили механізми ротації Генеральний штаб, війська і ці механізми вже працюють. Ми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дайте можливість закінчити. Закінчити, да, будь ласка.

 

ГРІЦЕНКО А.С. Дякую. Одну хвилину.

Ми оцінюємо зараз офіцерів за показниками їх особистих по всім видам підготовки і як він керує своїм підрозділом, а  не просто автоматично присвоюємо військові звання.

І останнє,  про бюджет і про сумне. Шановні народні депутати, я не знаю, яке рішення ви приймете за підсумками звіту, але я хотів би, щоб там окремою строчкою було, будь ласка, Уряд повинен виконати бюджетну резолюцію, яка прийнята вами. Бюджетна резолюція парламенту стосовно збройних не виконана.

Там записано неправда, тому що 24,6% ВВП, які ніби-то виділили армії, віднесено і це протирічить Бюджетному кодексу, пенсії. Це не йде в армію. Насправді, закладено і я можу це довести менше, ніж в цьому році. І от зараз, щоб ви знали не тільки журналісти і суспільство дивиться, в кожній казармі зараз включений телевізор. Люди чекають, армія зараз завмерла. Я затримав тисячі рапортів офіцерів, які готові звільниться. Будь ласка, підтримайте армію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Так, шановні колеги, прошу записатися на запитання. Так, будь ласка, у нас буде 20 хвилин на запитання. Я нагадую, Анатолій Степанович, що в на і на запитання 1 хвилина, і  на відповідь одна хвилина. Тому, будь ласка, орієнтуйтесь, бо мікрофон буде вимикатися. Будь ласка, Курпіль.

 

11:05:32

КУРПІЛЬ С.В.

Степан Курпіль, "Блок  Юлії Тимошенко".

Шановний пане-міністр в мене немає до вас жодних претензій, особливо  після вашого звіту. Я вважаю вас сучасним міністром оборони і таким, який відповідає національним інтересам України. Чи не розглядаєте спробу антикризової  коаліції викликати вас на килим як боротьбу проти Президента України, як спробу затіяти якусь політичну колотнечу і загальмувати вступ України до НАТО?

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.  Я не хотів би давайте політичних оцінок. Армія департизована і міністр оборони також безпартійний.

Я хотів би наголосити на іншому, що і в попередньому складі Верховної  Ради, і в нинішньому складі Верховної  Ради профільний парламентський комітет, з яким працюємо найбільше, до якого входять всі фракції, завжди до армії, до тих питань, які вносяться як законодавча ініціатива, ставився з повагою. І всі дискусії, які відбувалися професійні і в тому числі, закриті, відбувалися в режимі толерантності, і у мене не було підстав давати якісь негативні оцінки. Я розглядаю це як можливість (можливо, у когось були інші мотиви мене сюди запросити) донести до вас те, що відбувається в армії і, водночас, запропонувати ті рішення, які ми спільно можемо зробити, які належать до виключно вашої компетенції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Самойлик.

 

11:07:09

САМОЙЛИК К.С.

Я хочу задати питання не як народний депутат України, а як матір, жінка, чий син виконав свій священний обов’язок. І я пам’ятаю, яка ганьба була для сім’ї, для батьків, чий син не служив у Збройних Силах.

Ви розповідаєте зараз про контракти, про інше. Скажіть, будь ласка, чи це не є безсиллям особисто вашим, вашим вкладом падіння авторитету нашої армії, вашої згоди з корупцією, яка процвітає в армії? Бо подивіться, хто служить у Збройних Силах: діти бідняків, ті, хто не може відкупитися від служби в армії.

Я хочу більше того сказати, шановний міністре, ви нічого не зробили для підвищення авторитету армії, ваш рідний дім – це НАТО. Ми тільки і чуємо  з ваших вуст „НАТО, НАТО, НАТО”. Тому я думаю, що ви добровільно повинні скласти з себе обов’язки і піти у відставку.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Перше. Я прошу за мене не визначати. Мій рідний дім, Батьківщина – Україна. Моє рідне село - Богачівка Звенигородського району Черкаської області і місто Ватутін, де живуть мої батьки, і місто Київ, де живе моя сім’я. Це перше.

Друге. Саме тому, щоб не служили найбідніші, саме тому парламент попереднього скликання, наголошую, за 15 хвилин до завершення свого останнього засідання прийняв закон, який  навіть назву змінив, не „Про загальний військовий обов’язок”, а „Про військовий обов’язок”. Він ніколи не був загальним. Призивалися вісім, сім, десять відсотків. Решта йшли на крило або платили хабарі в військкоматах і так далі.

Військові люди, професіонали, запитайте командувачів, вони підтримують професійну армію. Проведіть опитування серед професіоналів. Професіонал – це та людина, яка любить зброю, яка береже зброю, яка освоїть майстерність і не піде через рік. Ми вкладаємо в людину кошти, і вона через рік пішла. Приходить нова – знову кошти, а частини знову  не боєготові, не можуть виконувати завдання. Тому у професійному плані це абсолютно вірне рішення. Більше того, змінами до Закону про...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Мироненко, будь ласка.

 

11:09:35

МИРОНЕНКО М.І.

Прошу передати слово депутату Галуненку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Галуненко,  будь ласка.

 

11:09:49

ГАЛУНЕНКО О.В.

Галуненко, фракция Партии регионов.

Уважаемый Анатолий Степанович, за два года деятельности вы сумели внести свою лепту в разбазаривание огромных материальных ценностей Министерства обороны, земель имущества базы отдыха. Одним из свежих примеров является незаконное отчуждение практически бесплатно турбазы «Кичкинэ» путем искусственного ускоренного банкротства. Причем вы запретили своему представителю в суде защищать интересы Минобороны.

А как объяснить назначение вами на ответственные должности абсолютно не компетентных людей? Например. Директор авиакомпании Минобороны – это непрофессионал с сомнительной репутацией, уволенный из армии по служебному несоответствию.

И еще. В автобиографии, представленной в этом зале, вы собственноручно написали, что…

 

ГРИЦЕНКО А.С. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, уже в другому виступі піднімається питання корупції. Якщо дійсно зал хоче знати правду, якщо зал дійсно не боїться чути цю правду і якщо зал готовий почути правду про ті цифри, які називаються, я готовий дати відповідь. Я прошу дати мені тоді принаймні 7 хвилин для того, щоб я відповів на ці питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, заспокойтесь, будь ласка, заспокойтесь. У кожному комітеті є довідка Контрольно-ревізійного управління про те, що вони там виявили. Ця довідка направлена у Генеральну прокуратуру, нехай розбирається, вивчає. Ми з вами не є слідчими. Тому, будь ласка, ми з вами не є слідчими  і не будемо зараз …

 

ГРИЦЕНКО А.С. Шановні народні депутати, я хочу вам відповідально як міністр сказати і хотів би, щоб мене не перебивали. Іде порушення закону, на яке не реагує Генеральна прокуратура. Довідка, яка зараз гуляє, це -замовлення, це невірна інформація і це документ, який порушив мінімум 3 статті закону…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ГРИЦЕНКО А.С. … який порушив мінімум 3 статті закону, який ви схвалили. В тому суть, щоб було зрозуміло. У Міністерстві оборони, я відповім, у Міністерстві оборони дійсно було проведено ревізію Головним контрольно-ревізійним управлінням. Є закон „Про державні контрольно-ревізійні органи”. Закон передбачає після проведення ревізії в термін не пізніше 5 днів цей документ має бути поданий міністрові, в якому проводилася ревізія. Ревізія завершена півтора місяці тому, акта ревізії в природі не існує, не існує, закон не дотриманий. Це перше.

Натомість, якась аналітична записка-довідка. У нас уже було, аналітики предлагают, темники, пам’ятаєте. Я звернувся письмово до начальника ГоловКРУ і до Прем’єр-міністра з вимогою представити згідно закону акт ревізії, який міністр зобов’язаний по закону підписати або просто підписати, або викласти свої застереження, бо до кожного того абсурдного звинувачення, де написано 6,6 мільярдів гривен розкрадено, по 20 мільйонів щодня, я таких коштів з бюджету  ще не отримав в цьому році, ви мене вибачте.

Так от на кожне звинувачення готовий дати письмове пояснення, мені не дають такої можливості в уряді. Я звернувся до Генеральної прокуратури. Заступник Генерального прокурора Корнякова звернула увагу на те, що порушено: 1) п’ятиденний термін, акту не існує в природі; 2) закон, вами прийнятий, забороняє ГоловКРУ до актування результатів ревізії поширювати ці матеріали, вони поширюються і в засобах масової інформації, міністри і міністерство паплюжиться. Це друге порушення закону. 3). Я звернувся і звернув увагу, закон передбачає відповідальність і дисциплінарну, і кримінальну за це порушення. Три рази заступник Генерального прокурора на це питання не відреагувала. Тому я  хотів би, щоб ці питання обговорювалися без порушень закону.

А якщо говорити по суті, якщо говорити по суті, тому що такі самі йдуть звинувачення Генеральною прокуратурою. Я вам можу навести просто декілька прикладів. В матеріалах Генеральної прокуратури говорить, що в Міністерстві оборони є порушення при проведенні тендерів на закупівлю житла на суму 50 мільйонів гривень. У мене немає ілюзій, порушення можуть бути. Але жодної перевірки Генеральної прокуратури за період моєї діяльності, тендерних комітетів не було. Так само не було жодної перевірки тендерних комітетів Головним КРУ, цифра з повітря, кожного з вас так можуть звинувачувати. І такого не буде.

Друге. Генеральна прокуратура стверджує, що в Міністерстві оборони росте загибель людей і називає цифри 85 в цьому році проти 56 минулого року. Навпаки, вона зменшується, я готовий на кожне дати відповідь.

А те, що стосується конкретних питань, я вже чув із виступів народних депутатів, деякі з них говорять, що я повинен сидеть в тюрьме, називають Севастополь, Кічкіне, Луганськ, Київ. По кожній папка, рішення суду, закрита справа прокуратури і, щоб ви розуміли, шановні друзі, насправді, найбільше зловживань при реалізації майна, яким займається не Міністерство оборони, займається Уповноважений Кабміном структури.

У міністерстві, коли я прийшов було  коли я прийшов, було два підприємства, які попередніми урядами  ще 5 років тому мали, отримали право реалізовувати нерухоме майно. Я, міністр оборони Гриценко, вніс подання і позбавив їх такого права. Жодний попередник цього не зробив. Тепер, найбільші зловживання, щоб ви розуміли, і це питання законодавче, на етапі оцінки майна. Так от, до оцінки майна міністерство оборони не має жодного відношення. Це фонд держмайна визначає методики і фонд держмайна видає сертифікати тим 4,500 компаніям приватних, які роблять оцінку. От до них ставте питання. Не я оцінюю майно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кисельов замість Пригодського.

 

11:16:29

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановний пане міністр, не смотря на то, что Верховная Рада Украины несколько раз отказала вам на право проведения военных учений в Феодосии, вы и Премьер-министр Украины Ехануров ввели войска иностранные в Феодосию. И только то, что поднялась общественность Крыма, не дало вам провести эти учения. Но особенно цинично звучит то, что вы лично сказали о том, что Партия регионов и коммунисты сорвали курортный сезон, организовав акции протеста. Вы можете не отвечать на этот вопрос.

А теперь вопрос по существу. По существу второй вопрос. Прокуратура Крыма возбудила уголовное дело по факту незаконной приватизации санатория «Ялтинский» в центре Ялты. Вами лично был приказ. И после того, как прокуратура Крыма передала это дело в Военную прокуратуру Киева, это дело там благополучно похоронили. Вы что, не знаете об этом? Пожалуйста объясните.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Оскільки було два питання, я просив би дві хвилини.

Перше. Військові навчання нам потрібні. Юридичні аспекти цих навчань роз’яснення дало міністерство юстиції, генеральна прокуратура, там кращі юристи, ніж в міністерстві оборони. Мої звернення до представникив Партії регіонів стосувалися лише одного, що мера міста Феодосія було повідомлено про ці навчання ще в лютому місяці. Я можу привести навіть примірники феодосійських газет, а звинувачили міноборони про те, що начебто це булла новина, тільки в цьому.

Тепер, що стосується Ялти. Я взяв цей пакет з собою. 2000 рік. Створена  на базі  ялтинського санаторію державне підприємство Міністерства оборони, наказ не мій. Призначається керівник, до якого більше всього – це Кузьмук, але тут немає значення, я не хочу давати ніяких оцінок. Призначається керівник, проти якого порушують кримінальні справи, Марчук. Далі. Акти перевірок, які були в моїх архівах. Відчуження основних фондів державного підприємства ….

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, Анатолій Степановичу, я ще раз наголошую, звертаю увагу, на запитання, на відповідь одна хвилина. Тому, будь ласка, орієнтуйтеся. Потімков, будь ласка.

 

11:18:59

ПОТІМКОВ С.Ю.

Анатолію Степановичу,  вас не можна не поважати, ви щира людина і щиро викладаєте свої політичні погляди.  Ви їх в більшій мірі, навіть, міністр закордонних справ  Міністерства оборони, можна так сказати, тому ви свій серед чужих і чужий серед своїх. Я вас цитую. Дружня держава, вона не у ворожому оточені. Це ви про Україну. Скажімо, загальне питання,  вступ до НАТО змінить цю позицію – дружня держава не ворожому оточені.

 

ГРИЦЕНКО А.С.  Шановні друзі, тут є питання, для когось психологічний, для когось можливо ціннісні, я хотів би, щоб це ми розглядали в  площині законодавчій. Ви прийняли закон. Ви прийняли закон, який я, як міністр зобов’язаний виконувати. Я його виконую. Там записана кінцева мета, яку підтвердив нинішній Прем’єр-міністр в уряді якого я працюю, вступ до НАТО. Відповідно урядом затверджується на кожний рік цільовий план співпраці, який потім іде Президентові. Підкреслюю, урядом, я його зобов’язаний виконувати.  Я його виконую.

Те, що стосується моїх особистих симпатій, ви їх знаєте. І я вірю, що  членство в НАТО забезпечить нам більші гарантії безпеки, насамперед, з точки зору безпеки громадянина, а не держави.   Тому що якби ми думали про захист держави, могли би з таким успіхом забезпечити і в Ташкентському  договорі.  Але з точки зору комфортності громадянина,  захисту його, в тому числі, і перед владою, саме ці стандарти в  країнах НАТО і Європейського Союзу  є вищими, і саме туди ми повинні  іти. Це моє глибоке переконання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.

 

11:20:40

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово Миколі  Сивульському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Сивульський, мікрофон, будь ласка.

 

11:20:55

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний пане міністре! Вчора Верховна Рада   прийняла  поправки до Закону про бюджет  на 2006 рік. Ви закінчували свій виступ проханням  збільшити фінансування, так ось, я повідомляю, що  фінансування виплати пенсій  пенсіонерам Збройних сил скорочені  на 105 мільйонів.  В  чому причина? Що це таке? Чи це   підхід такий спеціальний до вашого міністерства з боку коаліції,  чи це системний недолік? Це перше.

І друге.  Коли  ми вирішуємо питання про те,  щоб наші озброєння чи  продукція подвійного призначення  мала попит за кордоном, нас запитують: „А ви самі використовуєте цю техніку?” Вчора тим же законопроектом  коаліційна більшість зняла  200  мільйонів з виробництва літака АН-70. Як ви це розцінюєте…

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Перше. Можливо я вас розчарую, але я підтримую це рішення.  Вони були об’єктивні. По АН-70  треба  визначитися зараз, що робити  з Росією, тому що вона вийшла з цього проекту, і саме тому   ці кошти зняті з цього року, вони  не будуть використані за жодних умов.

І те, що стосується перерахунків  по пенсіям, вони  виходять з того, скільки людей встигли звільнити, які  розрахунки. Тут немає жодного тиску, жодного нерозумного  рішення.

Питання в іншому, і ви його ставите правильно. Насправді, у нас створено законодавство, яке стимулює звільнення, яке захищає військових. Але  у людей, які  служать, немає мотивації,  повірте мені. 550 гривень – грошове забезпечення контрактника.   730 або 850, скільки  послужить лейтенант, при середній зарплаті по країні  тисячу гривень. Так от на  тисячу гривень вийде командир роти тільки   на десятому році служби.  Це людина без житла, дружина без роботи. У них нема нічого вдома, зайдіть до них. Такого ніколи  не було, ні в радянські часи, ніколи.  І зараз у казармах дивляться і слухають.

Ми повинні вирішити це питання. І ці   кошти, на жаль, не закладені у бюджет. Чому я говорю. Бюджетна резолюція  не виконана, прийнята вами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Фельдман.

 

11:23:08

ФЕЛЬДМАН О.Б.

Прошу передати слово пану Томенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

 

11:23:17

ТОМЕНКО М.В.

Анатолій Степанович, я хотів би підтримати вас в тому, що однозначно я як людина, яка рік і вісім місяців була в Афганістані, не розумію розмов про загальну мобілізацію всіх бажаючих служити в армії. Я абсолютно переконаний в тому, що тільки професійна армія, де армія – це професія, гідна і почесна, може зробити і привернути увагу суспільства до такої роботи, як робота офіцера і служба солдата.

У мене запитання таке: чи не зменшилося би критики на адресу міністерства, аби дійсно міністерство все майно, яке належить до його відомства, передало у комунальну власність за умов, що комунальні служби або територіальні громади продають його на аукціоні і значна частина коштів, яка йде з цих грошей, іде на квартири для службових?  Тоді би армія не торгувала і не було би претензій…

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую, Микола Володимирович, за ваше питання.

Ви знаєте, я ставив це питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони при Президентові, при Голові Верховної Ради і при Прем`єрі. Але тоді зал повинен відповідально прийняти рішення, яке було, до речі, не так давно, а в радянські часи постійно – перестаньте виділяти армії кошти за спеціальним фондом. Якщо будуть виділені бюджетні кошти за загальним фондом і не буде за Законом про бюджет  змушено Міністерство оборони передавати щось на реалізацію, всі тільки вас підтримають.

От зараз, в цьому році, три мільярди гривень фактично депутати на міністра оборони поклали, на Фонд держмайна заробить для армії. Щоб визнали, ці кошти приходять, якщо приходять, тільки в грудні. А конкретна стаття – через Фонд держмайна 176 млн. і з цих 140 на бойову підготовку генералу Кириченко, а 36 на два проекти, про які ви пишете листи. Миколаїв – це „Корвет” і весь цей „Куст” і „Оплот” (Харків) – немає, нуль, а якщо точніше 0,04 відсотка. Я хотів би як міністр отримати бюджетні кошти, які затверджені Верховною Радою і щоб взагалі Міністерство оборони цим питанням не займалося. Але тоді прийміть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Маньковський передає слово                      Кириченко Людмилі мікрофон.

 

11:25:48

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Кириченко, фракция Регионы Украины.

Уважаемый господин министр, я не военный человек, но я очень понимаю последнюю вашу фразу из доклада, которую вы сказали, что практически армия развалена. И я все-таки хочу еще раз обратить ваше внимание на то, что развалена вашими руками, потому что то, что вы сегодня говорите по акту КРУ, что вы его не знаете. Как руководитель министерства вы должны были знать, что все акты КРУ подписаны вашими директорами департаментов. И я эти подписи видела. И вы как министр должны это знать – самое главное. Так вот, относительно актов КРУ выведено имущество на 2,6 миллиарда гривен, земли – на 1,7 миллиарда гривен, украдено у государства у своих военнослужащих, у своих ...

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.  Я дуже просив би, якщо можна, дати три хвилини на відповідь, тому що  пані Кириченко – це незвична пані. Шановна Людмила Федорівна, якби розказав все, я думаю, що вашим колегам по фракції було б соромно! Я не збирався цього робить. Якщо ви в Міністерство оборони приходите і говорите: „У меня есть экономический интерес к государственному предприятию Укр…буд” . У мене нема до нього економічного інтересу, у вас є. У мене державний інтерес. Якщо ви приховуєте і прикриваєте своїми вже десятками бюджетних запитів пана Гарячова Сергія, який зараз в розшуку, проти якого кримінальна справа і яка, як мені свідчують, який переховується даже у вас на Панаса Мирного у вашій громадській приймальній. Це людина, яка пригнала три КРАЗи з камінням, поставила, перекрила вхід в Міністерство оборони  і яка розбазарила,  на свою сім`ю переписала гроші. І якби у нас були справді правоохоронні органи, то вони б перевірили лише чи дійсно те, що у мене, він пише керівник підприємства, „ваш син входить до юридичної компанії, яка   рейдерські бригади організовує в …  . Але не можуть цього перевірити. У мене немає економічного інтересу до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини ще добавте.

Говоріть, Анатолій Степанович. Відповідайте на запитання, продовжуйте.

 

ГРИЦЕНКО А.С.  Можна, да? Так от, я хотів би, шановні друзі, щоб було зрозуміло, тому що звинувачення в корупції звучать постійно. Я взяв деякі документи і хочу вам просто показати. Отак давайте хоча би чесно напівправду скажемо.

Я був призначений четвертого лютого 2005 року. Ось у мене перелік договорів про роздачу тисячі гектарів: Київ, Балаклава, Харків, - підписаних:  третього лютого – Балаклава, „Севастопольская бухта”, третього лютого – Севастополь, Щитова,1, третього лютого – Севастополь, бухта „Круглая”, третього лютого – Севастополь, улица Михайлівська, третього лютого -  Щитова. Список величезний. Хто це зробив? Я вам скажу, якщо хочете почути: шановний пан Рудковський, не міністр транспорту, той, який зараз керує ХЗУ Верховної Ради України. І поки Олександр Олександрович не звільнить його з цієї посад -  це людина, яку знають всі Збройні сили, - я не повірю в те, що, принаймні, фракція соціалістів хоче з цим боротися. Я передав всі ці матеріали в прокуратуру  і передав особисто Корняковій – нуль реакції, нуль. Тому давайте говорити конкретно.

Міністр оборони Гриценко, щоб було зрозуміло, і мене чують зараз всі люди, я дотримав те слово, яке тут озвучив Президент: мої руки нічого не крали. Я не взяв жодної державної копійки, я не взяв жодного гектара, сотки, квадратного метра державної землі. Я не взяв жодної акції на жодному підприємстві. Я говорив: навіть коли я використовую службову машину, для того щоб дитину відвезти в лікарню, бо я не можу, я плачу за кожну поїздку по квитанції „Моторесурс”, і вони всі підшиті. Ніхто мене не звинуватить в корупції, тим більше пані Кириченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Людмила Федорівна, я вам з місця для репліки дам, з місця. Для репліки, будь ласка.

Шановні колеги, доповідь, тобто звіт і відповіді на запитання міністра ми заслухали. Дякую, Анатолій Степанович, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, я дуже прошу вас усіх, я розумію емоції ваші. Але ми тому і прийняли рішення, але тому ми і прийняли з вами рішення, що представник кожної фракції матиме можливість всі ці емоції висловити з трибуни і дати оцінку, чи на захист, чи проти. Це буде право кожної фракції, тому давайте, будь ласка, спокійніше. Ми тим що збурюємося. Ми ж нічого не змінимо того, що ми будемо емоції. Будь ласка, репліка Кириченко, хвилина.

 

11:31:16

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемый Адам Иванович,  уважаемые народные депутаты, сегодня с этой трибуны министром обороны было в мой адрес сделано очень существенное обвинение. Поэтому прежде всего, я прошу вас всех прислушаться к моему мнению и создать следственную комиссию по данному вопросу, а конкретно, по «Укрвійськбуду». Потому как с разрешения и с полной подачи министра обороны сегодня государственного предприятия «Укрвійськбуд» не существует.

Гарячев, Коробкин, который сегодня назначен министром на эту должность, практически, через подставные фирмы, у которых и Гарячева жена и Корбкина  жена и родственница министра обороны забрали это предприятие в свою собственность. Поэтому я еще раз настаиваю на том, чтобы  создали следственную комиссию и проверили этот факт. Я не один раз обращалась в прокуратуру Генеральную по этому  вопросу. Еще раз я говорю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтесь. Будь ласка, оформляйте законодавчо свою пропозицію, вона буде розглядатися. Хочете створю вати комісію? Проект постанови, сесійна зала визначиться.

Я запрошую до слова міністра закордонних справ Тарасюка  Бориса Івановича.

 

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, я звик на цій трибуні говорити про конкретні практичні справи.  Тому не буду  порушувати цієї традиції і буду говорити мовою фактів на противагу мові політичних спекуляцій, націлених проти української держави і Президента України.

За останні два роки зовнішня політика України стало активною і впізнаваною у суті і за характером. Це  не мої слова, це слова наших зовнішніх партнерів.

Зовнішня політика України стала  прагматичною, наступальною и набула ціннісних демократичних орієнтирів. Ми відмовилися від прогинання спини і в основу дій поставили інтерес держави і її громадянина. За два останні роки світ дізнався більше позитивного про Україну, ніж за попередні десять. За один рік після перемоги демократії іноземні інвестиції в Україну зросли понад в два рази.

Першим завданням, яке дипломатам поставив Президент Віктор Ющенко, було практичне, підкреслюю – практичне просування  курсу європейської інтеграції.

Що маємо сьогодні? Нині Європейський союз – найпотужніший і найбагатший сусідній ринок України – є нашим найбільшим зовнішньоторговельним партнером. Тільки у 2005 році товарообіг склав 24,1 мільярди доларів, що на 12% більше  від 2004 року. А загальна частка Європейського союзу  в  українській зовнішній торгівлі минулого року становила  майже 30%. Нині вона становить 35%.

Що ми зробити? Європейський союз визнав Україну країною з ринковою економікою. Це – прямий сигнал для  інвестицій і підприємців. Спільно з Брюсселем ми домовилися про початок роботи над новою засадничою угодою, яка за наполяганням Президента повинна відповідати принципам асоціації, тобто взаємодії не ззовні, а всередині, та інтеграції.

Я процитую вам резолюцію Європейського парламенту від 6 квітня цього року.

У зв’язку із завершенням дій Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС у 2008 році Європейський парламент закликає комісію розпочати переговори з Україною щодо Угоди про асоціацію”. Кінець цитати.

Це пряма відповідь тим, хто каже, що в ЄС нас не чекають. Нас чекають. Понад половини громадян Європейського союзу підтримують ідею членства України в Європейському союзі. І цього чекають наші громадяни. Я знаю, про що кажу. Бо лише з початку цього року зробив 25 поїздок регіонами України і зустрічався з нашими громадянами.

Я знаю, про що кажу. Бо Міністерство закордонних справ діє і в цьому році забезпечило виконання плану дій Україна-ЄС на 90 відсотків. За нашою наполегливою пропозицією Європейський союз погодився на спрощення візового режиму для українських громадян, а це в першу чергу для молоді, пенсіонерів, бізнесменів, журналістів, спортсменів, діячів науки і культури, міжнародних перевізників.

Знаючи життєві проблеми людей, у переговорах з Євросоюзом ми вели основну мову саме про ці верстви. Верстви, які є найбільш вразливі і які найбільше потребують реальної допомоги, зокрема з боку парламенту та уряду.

До речі, внаслідок скасування візового режиму для громадян країн, членів ЄС, а також інших країн, що було ініційовано Міністерством закордонних справ, Україну відвідало за минулий рік 6,5 мільйонів гримадян цих держав. Це на 2,5 мільйони більше, ніж у 2004 році. У цьому році прогнозується дальше збільшення потоку туристів у межах двох мільйонів у порівнянні з 2005 роком. А отже Україна стає привабливою. А в практичному вимірі ми додатково отримаємо понад 300 мільйонів доларів.

Втім найважливіше: від 2005 року ніхто, підкреслюю, жодна європейська столиця не ставить під сумнів, що Україна як європейська держава має усі  правові підстави спиратися на статтю 49 Амстердамського договору про ЄС як чітку перспективу майбутнього членства у цій організації.

Тепер про СОТ. Українські дипломати разом з іншими органами влади доклали максимум зусиль для забезпечення дипломатичної підтримки нашого вступу до Світової організації торгівлі, питання, яке сьогодні перебуває в руках Верховної Ради.

З часу призначення мене міністром в лютому 2005 року Україна уклала 16 двосторонніх протоколів з країнами членами робочої групи. Сьогодні слово за вами, шановні народні депутати.

Тепер про НАТО. Міністерство закордонних справ працює відповідно до українського законодавства. Закон України „Про основи національної безпеки”, ухвалений Верховною Радою України в червні 2003 року чітко фіксує, що забезпечення вступу України до організації Північноатлантичного договору є одним із пріоритетів зовнішньої політики України. Це також стверджує схвалена постановою Верховної Ради  про рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО.

Отже як юрист і дипломат вважаю, у нас немає сумнівів у легітимності курсу на членство в НАТО. У нас є проблема в іншому. Про це говорить Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, який 14 вересня у штаб-квартирі НАТО висловив стурбованість низьким рівнем інформованості українців про цю організацію.

Я повною мірою підтримую рішення Віктора Федоровича зосередити зусилля уряду на загальнонаціональній інформаційній кампанії стосовно організації Північноатлантичного договору. При цьому вважаю, що держава не повинна фінансувати кампанії за чи проти НАТО. Завдання державного апарату бачу в доведенні об’єктивної інформації про цю міжнародну організацію.

Тому лише в цьому році відбулося понад 120 поїздок керівництва Міністерства закордонних справ до всіх обласних центрів держави, 34 районних центрів і міст обласного підпорядкування. Таким чином, дипломати знають,  що, справді, потребам людей в зовнішній політиці відповідає, а що є столичною міфотворчістю.

Шановні народні депутати, я хочу, щоб  зараз ви були максимально уважні, мова йтиме про Росію. Наші відносини завжди будуть оцінені неоднозначно, однозначними є лише факти.

Наш перший факт – це рівноправний і динамічний діалог Києва і Москви. Про це свідчить візит міністра закордонних справ Російської Федерації мого давнього колеги Сергія Лаврова до Києва минулого тижня.

За останні 6 місяців ми тричі зустрічались ґрунтовно і предметно обговорювали стан наших взаємин. Я згоден з російськими партнерами, нам є чим пишатися у відносинах наших держав. Створено українсько-російську міждержавну комісію, яку очолюють глави двох держав. У рамках комісії Комітет з питань економічного співробітництва на чолі з главами урядів, а також підкомітети з питань безпеки, міжнародного співробітництва, гуманітарною співпрацею.

Створено підкомісію з питань функціонування Чорноморського флоту та його перебування на території України. До речі, жодних розмов про розірвання Угоди про базування флоту ми не вели і не збираємося вести. Мова може йти лише про належне виконання положень угод і законодавства України. Ми ведемо розмову про рівні відкриті і справедливі відносини. Давайте відійдемо від емоцій, ми повинні жити і працювати за найвищими міжнародними стандартами. Таким головним стандартом є давньоримський принцип: „Договори мають виконуватись”.

Таким чином, всі ратифіковані Верховною Радою угоди з Росією, в тому числі щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту в Севастополі мають виконуватися як Україною, так і Росією.

З російською стороною ми узгодили план дій на ближчі роки, підписали Програму міжрегіонального і прикордонного співробітництва до 2010 року, започатковували роботу з приведення діяльності Чорноморського флоту  Росії на території України у відповідність до укладених угод та законодавства нашої держави. До кінця цього року ми готуємо проведення в Україні першого засідання Міждержавної комісії на чолі з президентами двох держав. І в цьому контексті я хочу озвучити цифри. Це наш наступний факт.

Загальний товарообіг між Україною і Росією за 2005 рік склав  20 млрд. 300 млн. дол., що на 12,9 відсотки більше, ніж у 2004 році. За дев’ять місяців поточного року він становив вже 16 млрд. дол. США, що на 6,6 відсотки більше, ніж за відповідний період минулого року. Це об’єктивні досягнення, до яких причетні і дипломати.

Говорячи про Росію ми говоримо про стосунки людей. Я не байдужий до Росії, бо моя мати росіянка. У квітні цього року ми уклали угоду про спрощений порядок перетину кордону з жителями прикордонних областей. Нині за вказівкою Президента, ми активно працюємо над угодами про спрощений порядок переміни громадянства, розширення мережі пунктів пропуску, ….. Ми, нарешті, в інтересах всієї держави вийшли на завершення договірно-правового оформлення державного кордону, бо це наш захист, бо це єдиний ефективний шлях боротьби з контрабандою, яка ставить на коліна законослухняного українського товаровиробника та заганяє в тінь бюджетні податкові надходження.

Ми, нарешті, почали захищати українські інтереси. У той спосіб, як це роблять росіяни, американці та інші нації. Тому що ніхто не шануватиме нас, якщо ми не будемо шанувати себе.

Шановні народні депутати, я коротко скажу про відносини з США. І, знову ж таки, мовою результатів. За час мого перебування на посаді міністра США надали Україні статус країни з ринковою економікою, підписано протокол в контексті вступу до СОТ. Вашингтон скасував дію щодо України відомої поправки Джексона-Веніка, яка гальмувала наші  економічні відносини.

 В результаті сьогодні США є одним з найбільших закордонних інвесторів в Україну - 1,3 мільярди доларів та донорів  міжнародної технічної допомоги нашої держави на суму майже 3 мільярди доларів. До цього слід додати і те, що США зробили додатковий внесок у  розмірі 45 мільйонів доларів до Чорнобильського фонду з побудови об’єкту  „Укриття”. Таким чином, загальна сума внесків Сполучених Штатів  сягнула 203 мільйонів доларів. Про що свідчать ці дані? Про довіру до України. Яким чином можна її зміцнити? Лише діяльною активною політикою, яку здійснює Президент держави.

Чи не вперше, ми вийшли на рівень активної регіональної присутності нашої держави. Саме Україна плідно і конкретно долучилася до  зусиль, які сприяли  нормалізації діалогу між Польщею та Білорусією. При цьому вели справу так, що не втратили товарообігу ні з Польщею, ні з Білорусією.  До речі, в цьому році вже перевищено півторамільярдний рубіж нашої торгівлі з Білорусією.  Ми активізували діяльність об’єднання  ГУАМ і  перетворили його на міжнародну організацію за демократію і економічний розвиток. ГУАМ важливий Україні. Наголошую,  Україні, а не політичним силам, як діюча зона вільної торгівлі, як сфера нашого політичного впливу, як простір унікальних транспортних можливостей. Стосовно ГУАМ ми розвинули політику прагматичної дії. Таку саму, як щодо співдружності незалежних держав. Моя чітка позиція - СНД  має стати зоною вільної торгівлі у  форматі 12 держав з урахуванням вимог СОТ, інакше це буде і надалі дискусійним клубом. Не можу повірити, що хтось заперечить цю думку. До речі, саме таку тезу підтримує Казахстан, Азербайджан, Білорусь.

Ми повинні бути сильними та ініціативними. Це моє кредо.  Лише сильну в регіоні державу помічають в світі, але від цього  отримаємо  не самозадоволення, а конкретні  і практичні результати  задля інтересів країни.

Нас обрано до Ради Організації  Об’єднаний Націй з прав людини. У 2005 році на програми Об’єднаних Націй в Україні  було асигновано 11 мільйонів доларів. Цього року, як очікується, в рамках офіційної допомоги ООН з метою розвитку в Україну надійде понад  17 мільйонів доларів, Це найбільший за всі  роки показник.

Тільки у минулому році  за участь в операціях ООН з  підтримання миру Секретаріатом ООН відшкодовано  Україні 34,6 мільйона  доларів.  І це ряд можна продовжити.

Шановні народні депутати!  Я свідомо не говорю про   світоглядні теми української зовнішньої політики. У цій залі, як завжди, чимало колишніх  і майбутніх дипломатів, які достеменно знають цю проблематику. Я, натомість, кажу   про людей. Про  те. що два роки у Міністерстві закордонних справ  відбулася реформа, яка перетворила цю структуру  на європейське відомство. Дипломати  відчули потребу держави і суспільства  в їх діяльності. І це надихає їх на творчу  самовіддану працю. Саме  завдяки професіоналам дипломатичної справи, яких часто недофінансовує держава,  ми діємо активно і впевнено. Ці  професіонали не зважають на політичні пристрасті, вони прагнуть  відповідати вимогам патріотизму, професіоналізму і порядності.

І я, як кадровий дипломат,   за плечима якого більше, ніж 31 рік  дипломатичної служби, пишаюся  ними. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.

Шановні колеги! Перед тим, як ви будете записуватися, давайте порадимося. Ми з вами не закінчимо до 12   години  цього питання. Тому давайте ми його завершимо, у нас 20 хвилин  на запитання і десь хвилин 25  на виступи, а перерву оголосимо пізніше. Не буде заперечень? Добре, дякую.

Тоді, будь ласка, записуйтеся на запитання. 

Так, 20 хвилин. Борисе Івановичу, я також вас прошу враховувати те, що відповідь також одна хвилина, буде мікрофон вимикатись, щоб ви… Одна хвилина на відповіді. Куйбіда Василь, будь ласка.

 

11:50:41

КУЙБІДА В.С.

Дякую.   Як відомо, частиною третьою „Основних напрямків зовнішньої політики України”, затверджених Верховною Радою України в 1993 році, пунктом дев'ятим частини другої „Воєнної доктрини України”, затвердженої Указом Президента в червні 2004 року, статтею вісім Закону України „Про основи національної безпеки України”, прийнятого в 2003 році, визначено завдання забезпечення набуття членства в Європейському Союзі та Організації північноатлантичного  договору.

Що, пане міністре, було зроблено Міністерством зовнішніх справ під вашим керівництвом для досягнення мети, сформульованої Верховною Радою України? І друге питання: які рішення Кабінету Міністрів, що стосується предметів відання Міністерства закордонних справ, не виконані вашим Міністерством? Дякую. 

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую, Василю Степановичу.

Що стосується напрямів діяльності Міністерства щодо Європейського Союзу і НАТО, то я намагався в своїй доповіді дати інформацію на цю тему. В той же час хочу сказати, що відбулися якісні зрушення у наших взаєминах як з Європейським Союзом, так і з НАТО. Якщо говорити про НАТО, то минулого року в травні ми перейшли на новий формат взаємин між Україною і НАТО, який називається інтенсифікований діалог з питань членства.

І, до речі, хочу сказати, що, перебуваючи в Брюсселі на засіданні, спільному засіданні з Радою північноатлантичного співробітництва, Прем`єр-міністр України підтвердив відданість уряду цьому формату і роботи в цьому форматі. Ми активно працюємо по виконання цільових планів дій, які складаються на кожен рік у наших взаєминах з НАТО, і задоволені результатом їх виконання. Причому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дайте можливість завершити.

 

ТАРАСЮК Б.І. …рішень Кабінету Міністрів, то я не пригадаю рішень Кабінету Міністрів, які б Міністерство закордонних справ не виконало. І сьогодні на засіданні уряду Прем'єр-міністр сказав в черговий раз, що у нього немає  претензій до професійної діяльності міністрів. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Урбанський.

 

11:53:06

УРБАНСЬКИЙ І.А. Прошу передать слово депутату Филиндашу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон Філіндаш.

 

11:53:16

ФІЛІНДАШ Є.В.

Дякую. Борис Іванович, ну у мене два запитання.

Перше. Ви сказали, що за останній два роки було більш зроблено навіть на зміцнення авторитету, ніж за попередні десять. Но наскільки ми пам`ятаємо всі, то протягом попередніх 10  років ви також працювали не один рік міністром і при Кучмі, тобто щось не зрозуміло чи то тоді щось не робилося все, як потрібно, чи зараз, чи ви в майбутньому так будете казати.

А тепер ще одне запитання по суті. В світлі того, що МІД, МЗС і Україна загалом державні установи отримують натівські гранти на євроатлантичну інтеграцію. Скажіть, будь ласка, по-перше, який масштаб такого втручання іноземних держав на політику державних органів. І по-друге, що ви особисто зробили, щоб знизити для співробітників вашого відомства конфлікт інтересів, який може виникати в зв`язку з цим. Дякую. 

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. 

Що стосується авторитету України, то як дипломат, як я вже сказав, з більше, ніж 30-літнім стажем, я стверджую цілком відповідально, що авторитет нашої держави помітно зріс на міжнародній арені.

Якщо говорити про періоди попередні, то як людина, яка працювала і за часів Кучми, я можу порівнювати, я можу вам сказати, що одна справа – декларувати курс на членство в Європейський Союз і в НАТО, інша справа – діяти всередині держави всупереч цим цінностям і цим цілям.

Що стосується натівських грантів, то я відповідально заявляю, що жоден працівник міністерства закордонних справ не користується напряму якимись натівськими грантами, і Міністерство закордонних справ не отримує ці гранти для проведення діяльності, яка не сумісна з діяльністю Міністерства закордонних справ. Все це  відбувається згідно з двосторонніми угодами між   НАТО і Україною, і ніяких таємниць тут немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв Валентин.

 

11:55:26

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Будь ласка, ви сказали, що 25 разів ще на початку цього року, мається на увазі – в період виборчої кампанії, я так зрозумів, ви були в регіонах України, а тому знаєте, про що говорите. Чи маєте ви право, Борисе Івановичу, робити такі узагальнюючі висновки після зустрічей, я думаю, що в більшості своїй зі своїми однопартійцями, а ви лідером являєтесь Народного руху України?

І наступне. У зв’язку з тим, що ви є лідером цієї партії, політичної партії, яка заявила про перехід до опозиції, зокрема, до Антикризової коаліції, а відтак і до уряду, який створила, сформувала Антикризова коаліція, як ви можете працювати у цьому уряді? На вашу думку, що може робити міністр – лідер такої політичної партії?

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Я хочу підтвердити. Так, я вже здійснив з початку року 25 поїздок по регіонах, так само як і мої заступники. Остання поїздка була 10 днів тому. Я під час перебування в Полтаві провів два громадських слухання, виступив перед студентами, зустрівся з представниками облдержадміністрацій, отже, я займався конкретною справою, якою має займатися член уряду.

Що стосується моєї діяльності політичної як голови Народного руху України. Я вибачаюсь, шановні народні депутати, шановний Адаме Івановичу, я дивлюся постанову Верховної Ради від третього листопада, де записано: „Звіт про виконання покладених на міністерство завдань і реалізацію державної політики в сфері зовнішніх відносин”. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Курпіль.

 

11:57:42

КУРПІЛЬ С.В.

Курпіль. Прошу передати слово моєму колезі по блоку Сергію Шевчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шевчука мікрофон.

 

11:57:55

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція "Блоку  Юлії Тимошенко".

Шановний Борисе Івановичу, перш за все, хочу подякувати за надзвичайно змістовний ваш виступ. Він буде належно оцінений і сприйнятий, мабуть, не в сесійній залі, а серед громадян України, які слухають сьогодні цей виступ. А в сесійній залі, як ми знаємо, є частина які слухають російських політологів і думку Кремля.

В політиці ми знаємо, що немає постійних друзів і ворогів, є постійні інтереси. Я переконаний, що на нинішньому етапі національний інтерес України полягає в тому, що ви і надалі очолювали нашу зовнішньополітичне відомство і ми бажаємо вам в цьому успіхів.

А моє запитання стосується не минулого, а майбутнього. Скажіть, будь ласка, які плани Міністерства на ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які плани на наступний рік?

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Дякую, Сергію Володимировичу, за добрі слова. Я їх переадресовую на всіх українських дипломатів.

Якщо говорити про інтенсивність нашої роботи, то  я наведу декілька цифр. Всього в цьому році у мене особисто відбулося 66 візитів, тобто це 37 візитів за кордон і 29 моїх колег я прийняв в Україні. На завтра запланований офіційний візит в Португальську Республіку. Візит, який готувався декілька місяців. Хочу сказати, що Міністерство закордонних справ, воно займалося не лише цими візитами. Ми забезпечили підготовку  23 міжнародних зустрічі Президента, як візити його за кордон, так і прийом в Україні державних діячів. Сьогодні, як ви знаєте, з держаним візитом в Україні перебуває президент Литовської Республіки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми також забезпечили підготовку і забезпечили візити Прем’єр-міністра і його зустрічі, яких в цьому році відбулося 8. За всіма цими цифрами колосальна робота всієї дипломатичної служби.

Планується також активні наші контакти з країнами Центрально-Східної Європи, Африки, а також Тихоокеанського регіону.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арнольд Радовець, будь ласка.

 

12:00:41

РАДОВЕЦЬ А.А.

Прошу передати слово колезі по блоку Тарану-Терену.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран-Терен.

 

12:00:49

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко, Партія „Батьківщина”.

Шановний доповідачу! Чи відома вам ось така інформація і чи відповідає вона дійсності, що певні кола Росії поставили перед Януковичем вимогу як плату за його підтримку Москвою, аби в одному пакеті з передачею Росії газотранспортної системи, з пролонгуванням терміну перебування у нас Чорноморського Флоту, синхронізацією вступу до СОТ була першочергова вимога про відставку Тарасюка і Гриценка? Повторюю: першочергова  вимога. Тобто, вас уже замовили. Замовили тим парламентським кілерам, яких підгодовує  Москва – скажемо як воно є. І тому вам в уряді не пробачать і непрогнутої спини… І ви взагалі за відставку цього ганебного уряду, в якому чужі і ви, і взагалі чужі національні інтереси, чужа гідність і чужа Україна.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я не маю конкретних фактів, які б підтверджували сказане вами, тому я не можу коментувати це.

Але єдине, що я хочу сказати, що я вже  пройшов одну відставку у 2000 році, і відносно цієї відставки я дуже добре знаю, які були мотиви, і вони були пов’язані з інтересом за кордоном, а не в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Петренко.

 

12:02:10

ПЕТРЕНКО В.М.

Вадим Петренко, Блок Юлії Тимошенко.

Прошу передати слово моєму колезі Томенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, мікрофон.

 

12:02:17

ТОМЕНКО М.В.

Борис Іванович, хотів почути позицію вашу як міністра і уряду.

Тут один народних депутат з Партії регіонів в Росії презентував проект переселення українців із Західної і Центральної України у Сибір, щоб вони культурний рівень собі підносили там. Чи уряд і Міністерство закордонних справ колись зреагує на цю геніальну ідею, яку я прочитав у пресі?

Друге питання, як ви ставитеся до того, що  кількість наших співвітчизників в Італії, Німеччині і Португалії достатньо велика. Я знаю, є проблема з кількістю фахових працівників в консульствах. Чи ви настоюєте і плануєте збільшити кількість таких працівників, оскільки йдеться про достатньо серйозну проблему, там багато професійних людей, але їх не вистачає в консульствах.

І насамкінець, така, можливо, політична репліка. Я знаю, ви з Юрієм Івановичем Єхануровим кілька місяців свято вірили, що коаліція з Партією регіонів врятує національні інтереси України. Ви і досі вірите?

 

ТАРАСЮК Б.І. Щодо питання першого – переселення українців. Міністерство закордонних справ не коментує позиції парламентарів. Це стосується як внутрішніх, так і зовнішніх. Ми коментуємо офіційні позиції, які висловлюються державою або від імені держави.

Взагалі стосовно українців. Оскільки, я принагідно хочу сказати, що Міністерство закордонних справ забезпечує виконання бюджетної програми по зв’язках із закордонним українством. У цьому році чомусь цю програму знімають з відповідальності Міністерства закордонних справ і передають Міністерству культури. Я вважаю, що це не правильний крок. У Міністерстві закордонних справ створена інфраструктура. Тільки Міністерство закордонних справ може забезпечувати безпосередній зв’язок з українцями за кордоном, оскільки ми маємо єдину розгалужену мережу закордонних установ. Тому я звертаюся до вас з проханням...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, дайте завершити.

 

ТАРАСЮК Б.І. Допомоги українцям і консульськими працівниками. Я хочу сказати, що у минулому році ми в Міністерстві закордонних справ з метою допомоги українським громадянам за кордоном створили центр допомоги українцям за кордоном. Такі центри створені в усіх посольствах країн, де знаходиться найбільша чисельність українських громадян, що тимчасово перебувають у цих країнах.

Ми, звичайно, стикаємося з обмеженістю коштів і обмеженнями, які накладаються рішеннями Верховної Ради і уряду щодо кількісного складу. Тому наші можливості – це маневр кадрами, переведенням наших кадрів з одних консульських установ і інші, особливо коли це зв’язано з відсутністю такої функції, як видача віз в країнах Європейського Союзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Сивульський.

 

12:05:33

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний Борис Івановичу, тільки що з виступу вашого попередника, Міністра оборони, було оголошено, що 200 мільйонів гривен з фінансування проекту АН-70 знято в зв’язку з відмовою російської сторони в участі в цьому проекті. Російську сторону можна зрозуміти. Вона усуває конкурента, просовуючи свій проект. Ми фінансово капітулюємо і в результаті втрачаємо один з найкращих проектів. В якій мірі ви як міністр закордонних справ ви несете відповідальність за цей ганебний провал? Це перше питання.

Наступне питання. Як відомо, видатки бюджету на наступний рік збільшені на 11% в середньому. Деяким міністерствам кратність збільшення видатків навіть на господарське обслуговування Кабінету Міністрів збільшили на 47% фінансування. Наскільки мені відомо вашому міністерству скоротили на 5% фінансування. З чим це пов’язано? Це така лінія політична чи це особисте відношення до вас як міністра? Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Щодо літака АН-70, я хочу сказати, що не один міністр закордонних справ зробив дірку в вухах своїх колег, говорячи про літак АН-70. Ця тема була, до речі, однією з тем, яку я порушував і минулого тижня з моїм колегою, міністром закордонних справ Сергієм Лавровим.

Як відомо, ми були свідками декількох заяв і Прем’єра, і міністра оборони відносно того, що Росія відмовляється від участі в цьому проекті. Ми ставимо питання про те, що згідно з укладеною угодою російська сторона має письмово інформувати про свою відмову. Саме з цим проханням я звернувся до Сергія Лаврова. Але так виглядає, що російська сторона не зацікавлена в подальшому співробітництві в цьому проекті.

Що стосується скорочення фінансування, я скажу, що мені болить, болить як міністру закордонних справ за те, що нам, у нас від міністерства знімають дві програми, дві.

      

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я звертаюся до вас з проханням допомогти. Це Програма щодо співробітництва з закордонним українством і Програма по підтриманню позитивного іміджу України за кордоном. Я прошу відновити ці бюджетні програми в Міністерстві закордонних справ і тоді ми збережемо зростання бюджету для Міністерства закордонних справ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Чукмасов.

 

12:08:22

ЧУКМАСОВ С.О.

Уважаемый Борис Иванович, безусловно, очень опытный и квалифицированный дипломат, это мое мнения, я думаю, что большинство это поддерживает. Однако хотел бы все-таки такую ремарку сделать.

Я думаю, что как дипломат, вы знаете цену каждому слову дипломата, думаю, что никогда вы бы не сказали, так называемые Соединенный Штаты. Почему вы употребляете такой термин, когда обращаетесь сегодня к коалиции фракции в Верховной Раде? Спасибо.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хочу сказати, що я не міг допустити висловлювання так звані Сполучені Штати Америки, якщо це сталося, можливо, це я обмовився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, питання було навпаки, що він каже, ви ж не можете назвати так звані Сполучені Штати, чому називаєте так звана коаліція.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я не, я ще раз на початку звернув увагу, що я звітую тут як міністр закордонних справ про діяльність міністерства по виконанню покладених на міністерство завдань і реалізацію Державної політики в сфері зовнішніх відносин. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Кожара.

 

12:09:49

КОЖАРА Л.О.

Прошу надати слово депутату Чечетову Михайлу Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, мікрофон.

 

12:09:57

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Борис Иванович, вы согласны с тем утверждением, что в любом свободном демократическом государстве одним из главных критериев эффективности внешней политики является объем экономических дивидендов,  которые получает государство от реализации своего внешнеполитического курса. Если государство получает прибыль, значит, политика эффективна, если нет, так, как у нас, получает убытки, то грош цена такой политике. Примером являются Соединенные Штаты Америки, где вся внешняя политика подчинена исключительно получению максимально экономических дивидендов для своей страны и это правильно. Так как, вы согласны с этим утверждением или нет?

 

ТАРАСЮК Б.І. Повністю згоден з вашою позицією і я хочу сказати, що, власне, в своєму звіті я намагався довести фактами, конкретними фактами і цифрами, що наша зовнішня політика прагне конкретного результату. І цей конкретний результат виражається в цифрах. Я говорив, що лише за один рік в Україну прийшло прямих іноземних інвестицій більше, ніж в два рази, ніж за всі попередні 14 років. Це є результат і наших демократичних внутрішніх перетворень, і результат активної зовнішньої політики.

Звичайно, що ми намагаємося питання економічної ефективності ставити як наріжний камінь визначення ефективності проведення зовнішньополітичної діяльності. Саме це є однією з основних факторів, якими ми визначаємо ефективність закордонних установ. І якщо рівень товарообігу з якоюсь країною, скажімо, стабільно низький, ми ставимо питання про згортання нашої дипломатичної присутності або про

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Отже, я хотів цим сказати, що якщо рівень економічної віддачі діяльності з якоюсь закордонною установою стабільно низький, ми ставимо питання про закриття цієї установи або про згортання її діяльності. Саме це є основним критерієм і мірилом ефективності діяльності будь-якої закордонної установи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Борис Іванович, сідайте, будь ласка.

Так, шановні колеги, тепер у нас співдоповідь від двох  комітетів, які розглядали це питання.  Співдоповідає Анатолій Кирилович Кінах – голова Комітету з питань національної безпеки і  оборони.

10 хвилин регламенту.

 

12:13:01

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні запрошені, Комітет з питань національної безпеки і оборони та міжнародних відносин розглянули питання звітів міністра оборони, міністра закордонних справ на спільному засіданні.

Ми визначаємо однозначно, що питання оборони міжнародних відносин, є основою національної безпеки держави, тому не можна за рахунок спільних зусиль допустити, щоб питання національної безпеки перетворювалося у предмет поточної політичної конкуренції чи перерозподілу повноважень в ході недосконалої конституційної реформи.

Однозначно, комітети визначили і  прийняли рішення одноголосно, що розгляд цих питань повинен відбуватися чітко згідно вимог Регламенту  Верховної Ради і Конституції України. При цьому за рахунок спільних зусиль, це повинно бути на високому професійному системну державницькому рівні.

Ситуація з урахуванням  процесів, які відбуваються на внутрішньому і зовнішньому просторі характеризуються збільшенням ризиків. Такі проблеми як: міжнародний тероризм, незаконна міграція, наркобізнес, контрабанда зброєю, техногенні події набувають транснаціонального характеру. В цих умовах Україна як незалежна держава, яка повинна удосконалювати захист національних економічних і політичних інтересів повинна особливу увагу привернути на створення умов для розвитку виконання зобов’язань захисту територіальної цілісності, недоторканості, національної безпеки, всіх складових, починаючи Збройних сил України,    спеціальних правоохоронних органів і правоохоронної системи в цілому.

Збройні сили України і цей висновок був підтверджений  в ході доповіді і обговорення, перебувають  у дуже складному стані. Якщо не вжити заходів на державному рівні,  Збройні сили України у найближчі декілька років  ризикують втратити практично, підкреслюю,  всі види основних озброєнь. А Україна  постане перед проблемою  необхідності тотального переозброєння, що виконати  у стислі терміни  буде неможливо.

Ми визначаємо, що система забезпечення  Збройних сил України є незбалансованою, громіздкою та високо затратною.

Можливості економіки держави  не корегуються з прийнятими програмами. Не розглянуті проблеми із забезпеченістю військовослужбовців житлом із-за відсутності належного фінансування створює морально, психологічну напруженість  у військових колективах, призводить до відпливу перспективних офіцерських кадрів, унеможливлює виконання у повному обсязі заходів щодо переходу до професійних Збройних сил України. По суті, фінансування Збройних сил України  відбувається за залишковим принципом на рівні максимум 50 відсотків від мінімальних потреб, хронічно не виконується   Закон України „Про оборону”, під загрозою зриву Державна програма  розвитку Збройних сил, включаючи Державну програму  виробництва спецтехніки озброєння. По суті,  бюджетні асигнування дозволяють у кращому випадку  утримувати особливий склад, тобто забезпечувати фізичне існування Збройних сил.  Все це підриває основу  і систему державних програм,  заходів.

Дозволю собі навести деякі приклади. По суті, в абсолютному вимірі витрати  на здійснення заходів щодо  реформування Збройних сил України, на оновлення і підтримку бойової техніки  і озброєнь, підготовки   воєнних кадрів, воєнну науку є просто мізерні. Особливо ця  ситуація  загострилася після того,  як був розпочатий процес розгляду проекту бюджету на 2007 рік, де практично не враховані основні   проблеми, які були вищезазначені.

Виходячи з цього, в Збройних Силах України останнім часом загострюється кадрова проблема. Молодшим офіцерським складом подано більше 870 рапортів на звільненням, а з них це 500 порядку командирів взводів, рот, батарей. При цьому укомплектованість цією категорією офіцерів в Збройних Силах України складає тільки 52 відсотки.

Після першого року, після закінчення навчального закладу, з військової служби звільняються більше 15 відсотків молодих лейтенантів. Наприклад, з трьох тисяч випускників 2005 року вже звільнилося 442 лейтенанта.

Виходячи з вищезазначеного, я прошу, шановні народні депутати, об'єднати той рівень принциповості в ході обговорень з нашою відповідальністю і максимально забезпечити виконання бюджетної резолюції по питанням оборони на 2007 рік, рішення Ради національної безпеки й оборони і відповідні пропозиції профільних комітетів.

Шановні колеги, безумовно, ці об'єднуються з ефективністю дій України як держави по захисту і просуванню зовнішніх національних, економічних і політичних інтересів. Ми визначаємо, що ці напрямки нам однозначно необхідно удосконалювати, бо від цього залежить місце України в світовому співтоваристві.

Незалежно від напрямку – захід чи схід – необхідно ефективно захищати економічні і політичні інтереси. Дуже важливо, щоб це відбувалося на рівноправних взаємовигідних умовах без подвійних стандартів, без проявів політичного чи економічного тиску. Необхідно руйнувати стереотипи і чітко визначити, що поглиблення співпраці України по напрямку на Захід не протирічить поглибленню стратегічної співпраці по напрямку на Схід, включаючи Російську Федерацію. Головне – умови, в яких повинні бути враховані національні, економічні і політичні інтереси.

Ми вважаємо, що не можна допускати виносити зовнішні проблеми на зовнішній простір і шукати арбітрів для їх вирішення відповідних        закордонних державах, незалежно від назви цих держав і столиць.

Ми впевнені, що сьогодні як ніколи необхідно сконсолідувати політичну волю, розум, ресурси для ефективного розвитку України як сучасної правової, демократичної держави. Виходячи з вищезазначеного, Комітет з питань національної безпеки і оборони, міжнародних відносин пропонує Верховній Раді по результатам звітів доручити Комітету з питань  національної безпеки і оборони, Комітету з міжнародних відносин підготувати відповідний проект Постанови Верховної Ради, де максимально врахувати всі пропозиції і винести його на розгляд сесії для подальшого зміцнення, удосконалення всіх складових національної безпеки нашої держави. Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Кирилович. Немає запитань

Я кажу, за Регламентом немає запитань. Я знаю, що у вас є. запитаєте зараз  по сусідству.

Так, будь ласка, представники фракцій, прошу записатися на виступи хто бажає. Так, запис відбувся. Шановні колеги, тут до мене підходили представники  деяких фракцій. Я думаю, що давайте ми погодимось з тим, бо дехто пропонує, щоб розділити виступ: один представник 2,5 хвилини скаже з приводу одного звіту, інший – з приводу другого звіту. Це право фракцій. У неї є 5 хвилин. Або говорить один по 2, або діляться. Зрозуміли?

Так, Заблоцький від Партії регіонів буде… Ясно, будь ласка, Тарас Чорновіл. Ви по 2 міністрах, так? так, будь ласка, 5 хвилин. Підготуватись Садовому.

 

12:22:08

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, ми абсолютно відкидаємо будь-які звинувачення в такому питанні як політична розправа над міністрами, ми за переконання нікого не звільняємо, нікого не репресуєм і не критикуємо. Наші аргументи стосовно обох міністрів випливають виключно з фактів  їхньої роботи. Та й про яку політичну розправу можемо говорити, коли ми маємо довідки від ГоловКРУ і Фонду державного майна, які, згідно з даними  Генеральної прокуратури були надані для ознайомлення і підписані керівниками департаментів Міністерства оборони, скажімо, і коли ці перевірки проводилися на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 24.07.2006 року Юрія Єханурова за дорученням Президента України від 13.07.2006 року. Ви звинувачуєте в розправі Президента України і попереднього Прем'єр-міністра? Вибачте, задумайтеся, що ви говорите.

Як ми маємо реагувати на такі фрази, які є в цих висновках: „Порушення нормативно-правових актів з боку керівництва Міноборони та низький рівень контролю з боку фінансових служб військових формувань сприяв численним фактам порушень фінансово-бюджетного законодавства, яких виявлено на суму два мільярди 935 мільйонів гривень”. Звичайно, це треба перевіряти, звичайно, ця робота буде далі вестися, але це є документи, які були винесені і які перевірялися. Інший випадок – коли було визначено порушення щодо відчуження державними підприємствами та розрахунковими установами безоплатного передання їм військового нерухомого майна Збройних сил. Було визначено, що саме на виконання 12 рішень міністра оборони України пана Гриценка у 2005-му – першому півріччі 2006 року було змінено статус цього майна, і з урахуванням реалізації було втрачено доходів Державного бюджету на суму 72 мільйони гривень.

Я не беруся коментувати ці заяви, ми отримали ці документи. Ініціатива з боку Президента, і він підштовхнув до цих розслідувань. Ми не хочемо робити своїх висновків з приводу цих заяв, але вони існують.

Що стосується міністра закордонних справ, то, вибачте, проблема існує в тому, що він забувся про норму Конституції, згідно з якою не окремий міністр, а саме уряд реалізовує політику в закордонних справах. Протиставившись уряду, пан Тарасюк привів до ряду провокаційних дій, які перешкоджали, утруднювали переговори по життєво важливих речах для України, зокрема поставках енергоносіїв, і привів до того, що у нас виникли проблеми навіть по тих питаннях, по яких він брався. Коли, скажімо, суборенда майна Чорноморського флоту, доки не встиг втрутитися пан Тарасюк, була вирішена за один день, інші проблеми досі розв’язуються: ті ж самі маяки, які були переведені, фактично провокаційний нюанс.

Що стосується ще одного пункту. Міністр порушив норму Закону України про основи національної безпеки України, де сказано чітко, що співпраця та інтеграція з ЄС і НАТО мають проводитися, зберігаючи дружні відносини з Росією і країнами СНД. Він вважав, що можна дружити з одними стратегічними партнерами, коштом розриву, псування відносин з іншими стратегічними партнерами. Це суперечить принципам як європейської, так і євроатлантичної інтеграції.

Україна за останній час втратила вплив, та не перекричите. Не кричіть. Втратила вплив на пострадянському просторі. Чи це в інтересах української держави, що ми втратили там, фактично, свою політичну присутність.

В Придністров’ї позиція була непослідовна і привела до вторинності України. А внаслідок цього, фактично, тільки заведена в глухий тупик переговорний процес там і це призвело до того, що українські громадяни і етнічні українці там стали заручниками цієї ситуації.

Неспроможність налагодити дипломатичну присутність, постійна велика текучка кадрів, постійна відсутність в ряді країн українських послів і особливо болісно те, що це є, стосується і ряду країни, які є нашими стратегічними партнерами. Це було розцінено як недружелюбний крок.

Крім того, було завдано дуже багато шкоди і особисто Президенту: провал підготовки німецького візиту Ющенка, повний розвал діяльності комісії Ющенко–Путін і тому подібне. Перечислювати все, практично, неможливо. Внаслідок цього, коаліція прийняла рішення за результатами обговорення звітів, зважаючи на безвідповідальне ставлення обох міністрів до виконання своїх функціональних обов’язків, враховуючи факт порушень Конституції України та чинного законодавства України при виконанні покладених на них міністерських завдань, виходячи з того, що подальше перебування може шкодити національним інтересам, признати роботу міністра оборони України та міністра закордонних справ України незадовільною. І після того, можливо, переходити до відповідних організаційних висновків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Від фракції соціалістів – Євген Філіндаш, будь ласка. Вони по двоє, потім – Волга, значить, 2 хвилини 50 секунд і Волга. Прошу. 2,30.

 

12:27:27

ФІЛІНДАШ Є.В.

Шановні колеги, радіослухачі, телеглядачі!  І на передодні  розгляду сьогоднішнього питання, і в ході його розгляду лунали думки про те, що, мовляв, це питання політичне, воно занадто заполітизоване.

Ми всі розуміємо, що, дійсно, частково воно має певний політичний відтінок. Але давайте подивимося по суті, у чому причини того, що це питання, в тому числі, політизується?

З одного  боку, ми маємо досить серйозний конфлікт всередині уряду, адже, зрозуміло, що питання не в якихось там дрібних непорозуміннях, а в системних підходах. Але зрештою, це справа самого уряду, а не справа парламенту – розглядати ці протиріччя.

Але мене хвилює, як, думаю, і всіх нас, дещо інші речі. Я  хотів би наголосити на суті цих протиріч. Мене турбує, чому міністри закордонних справ та оборони  намагаються проводити курс, який не підтримується переважною більшістю наших громадян. Якби це стосувалося певних якихось міжурядових протиріч – це одна справа, але коли всі соціологічні опитування свідчать про однозначно негативне ставлення наших громадян до вступу до НАТО, то чому всупереч волі громадян цей курс цими міністрами    послідовно проводиться?

Я далекий від того, щоб вважати, що вони цього не розуміють. Коли лунають думки про високі стандарти, про високі якісь демократичні і інші  стандарти, яких ми досягнемо, вступаючи в ці країни... Ми забуваємо, що мова йде про військовий блок. Про військовий блок, в якому перебуває, зокрема, така країна як Туреччина вже декілька десятків років, щодо якої  правозахисні організації неодноразово подавали  звіти про стан речей в цій країні, який дуже далекий від тих високих  стандартів, до яких нас намагаються привести: і про тортури у в’язницях, і про невизнання національних меншин і репресії, і про військові конфлікти, у яких брали участь ці країни і так далі.

Наводьте приклади, будь ласка, Австрії, Швеції, Фінляндії, Швейцарії, нейтральних країн. А...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Євгене. Дякую.  Василь Волга, будь ласка, другу частину виступу. Підготуватися Ковалю.

 

12:30:11

ВОЛГА В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. У питанні із Тарасюком все зрозуміло. Для мене особисто – це ідеологічний конфлікт. Пан Тарасюк ненавидить все слов’янське та православне. Його замах, головне завдання – розкол православного слов’янського світу. Це оставимо.

Але це конфлікт шляхетний, це нормально. У мене є одні переконання, у нього – інші, і боротися я з ним буду до кінця.

Але питання інше по Міністерству оборони. Ви знаєте, із цього звіту я зрозумів так, що ми маємо поважати наше Міністерство оборони за те, що літаки стріляють раз в 15 років, а одну свиню вирощують чотири солдати та п’ять прапорщиків. Це так виглядає. Але врешті-решт, тобто із бойової підготовки абсолютно нічого толком не було чутно. Але на всю говорільню міністра оборони, яка тут торкається саме, я чистий, білий і пухнастий, все зробили до мене, я хочу задати питання, Анатолію Степановичу, до вас особисто.

Луганськ, вулиця Коцюбинського, 5, центр. Там знаходилося, знаходилося, приміщення міськвоєнкомату. Було продано це приміщенням міськвоєнкомату, вибачаюся, облвоєнкомату загальною площею 1 тисяча 765 квадратних метрів. Продано за 2 мільйони 200 тисяч гривень з відстрочкою платежу на три роки. Тобто даром. Подарували.

У мене питання. Тут же прикладається акт незалежної оцінки. За актом оцінки це коштує майже 8 мільйонів гривень. І це без конкурсу, це просто так. Якби конкурс був, це б коштувало 15 мільйонів гривень. Анатолію Степановичу, оце правда. А все, що говорилося до цього, це говорільня.

І тому, я думаю, по великому рахунку, ви знаєте, оцінка має бути однозначна парламентом цих двох міністрів. Що Тарасюк, який воює проти власної країни, який воює проти більшості населення цієї країни, ми маємо дати рекомендацію Президенту зробити відповідні висновки. А щодо міністра внутрішніх справ, міністра оборони, вибачаюся. Ще один хороший. Щодо міністра оборони, вибачаюся, то в даній ситуації ми маємо також наполегливо, я як секретар Комітету  з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією даю слово вам,  Анатолій Степанович, що буду контролювати, а в який спосіб прокуратура дає оцінку тим актам КРУ, які підписували ваші ж заступники. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, В’ячеслав Коваль, фракція „Наша Україна”, там у них також навпіл. Давимуці підготуватися.

 

12:32:54

КОВАЛЬ В.С.

Народний депутат Коваль, Народний Рух України, фракція „Наша Україна”.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, перш за все, дозвольте від свого імені, від імені фракції „Нашої України”, я сподіваюся від українського парламенту, висловити щиру подяку міністрам, вдячність за їхній професійний і детальний звіт щодо діяльності зовнішньополітичного і оборонного відомства, бо невистачило, пробачте, мабуть, розуму у попередніх виступаючих згадати про те, що ми перший раз в історії, можливо, українського парламенту, слухаємо детальний професійний звіт про діяльність двох відомств, які визначають життя нашої держави.

Хоча, шановні колеги, такого роду звіту заслуховування в такій атмосфері, я не думаю, що вони дають, додають іміджу Україні як держави в світі. Я переконаний в тому, що ніяк не зміцнюють її обороноздатність.

З упевненість можна констатувати, що Міністерству закордонних справ і міністру вдалося за короткий час здійснити справжній прорив у відносинах з Євросоюзом, Сполученими Штатами Америки, НАТО, відносини з Російською Федерацією переведені стосунки васала та господина у стосунки рівноправних сусідів-партнерів. Безумовно, всі досягнення, які вдалося здійснити зовнішньополітичному відомству, не є аргументом для антикризовиків, оскільки мова йде про реалізацію сценарію, який сформований далеко не в Україні, а, скоріше всього, в сусідній державі. Для сьогоднішньої більшості у парламенті національні інтереси України не грають ніякої ролі і сьогодні мова йде просто про політичну розправу над главою зовнішньополітичного відомства, який відстоює національні інтереси України.

На наше переконання, ініціатива щодо  звіту саме цих міністрів є наступом на конституційні повноваження Президента України, оскільки міністр закордонних справ і міністр оборони є конституційною квотою Президента України. Виникає абсолютно обґрунтоване питання чому сьогодні ми не заслуховуємо звіти міністра палива і енергетики у зв’язку з підняттям ціни на газ, за таке ж підняття цін на газ, нагадую вам, шановні, в січні цього року була зроблена справа відправити у відставку уряд Єханурова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Степан Давимука. Підготуватися Симоненку.

 

12:35:39

ДАВИМУКА С.А.

Шановні депутати! Пані та панове! Я хочу вам нагадати про цей товстий фоліант це результат роботи Верховної Ради 4 скликань, який сформував правові основи військового будівництва. Це фундаментальна база для розвитку наших Збройних сил і є необхідною, але недостатньою умовою і достатня умова – це створення відповідної ефективної команди, яка може використати цілу основу з користю для Збройних сил. Я переконаний, що така команда міністром Гриценком створена, про що свідчать при таких обмежених ресурсах ті результати підвищення обороноздатності нашої держави і Збройних сил.

Шановні панове, проект, урядовий проект бюджету наніс дуже глибокий удар нашим Збройним силам. Я вам нагадаю, що вперше під стіни Верховної Ради прийшли військовики пенсіонери. Це дуже тривожний факт. Антикризова коаліція дуже часто тішиться фаховістю. Професійна фаховість не допускає обману введення в бюджет спеціального фонду, який є булькою, це хіба не обман. Введення теж в бюджет Збройних сил пенсій, які приховують зменшення фінансування Збройних сил. Це хіба не обман? Чому антикризова коаліція вводить наші збройні сили в глибоку кризу? Це серйозне питання. Я розумію більшість, її позицію щодо НАТО, негативне відношення. Тоді у мене виникає питання: чому ви всі зусилля не направляєте на то, щоби дати нашим збройним силам не два відсотки ВВП, а три відсотки, чотири відсотки, з тим, щоби створити армію, подібну до збройних сил Франції? Чому ви не спите

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дайте можливість завершити.

Так, будь ласка, Симоненко, фракція комуністів. За ним Турчинов.

 

12:38:33

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, я считаю, что отчет двух министров, иностранных дел и обороны, лишний раз свидетельствуют, что это взаимосвязанные вопросы. И заслушав этот отчет, я еще раз убедился, что у нас в Украине этими двумя министрами осуществляется преднамеренная политика уничтожения независимости политической нашей страны и обороноспособности нашей страны. Уничтожается главный институт государственности. Почему? Полный провал во внешней политике. И, кстати, хочу еще раз напомнить, кто, может быть, забыл, министр иностранных дел уже один раз выгонялся с работы за полнейший провал во внешнеполитической деятельности и именно Тарасюк выгонялся с работы.

Далее. Мы с вами являемся свидетелями, что идет сдача национальных интересов, я могу это прокомментировать. Идет защита американских интересов на территории Украины. И Европейский Союз, полностью программа провалена, Европейский Союз отказал в рассмотрении всех заявок Украины на ближайшую перспективу и об этом давно уже сказали.

Внешняя политика, торговля, отрицательное сальдо, 1,8 млрд. – 2005 год, 2006 год – 2,8 млрд. дол. Преднамеренно идет политика на уничтожение отечественного товаропроизводителя и открытие дверей для импорта, который завозится именно  из государств, которые обслуживают.

Далее. Провал во внешней политике определяется тем, что министр иностранных дел делает заявление или, вернее, его устами, или по его предложению Президент, что собирается Украина в Кубе и в Беларуссии наводить демократический порядок. Помните эти заявления?

ГУАМ, Балто-Черноморское сотрудничество независимой демократии, НАТО, втягивание … Обостряются взаимоотношения с Россией.

По современным требованиям, я еще раз хочу подчеркнуть,  Украина утратила вообще достаточную обороноспособность и в Украине у нас сегодня третьего, четвертого поколения виды вооружений, НАТОвские -пятого, шестого. То есть, мы сегодня  с трехлинейкой пытаемся защищать обороноспособность нашей страны.

Но я хочу предыдущим выступающим, особенно здесь националистам сказать. Мы - морская страна, а у нас военно-морских сил нет. Вот давайте задумаемся на секундочку. В Украине нет военно-морских сил! Да не кричите ради Бога, у вас краски на  „Сагайдачный” уже не хватает, чего вы кричите. Подводная   лодка одна и ту вы в море выпустить не можете.

 Поэтому, когда мы  говорим о будущем  обороноспособности нашей страны – военно-морских сил нет, система ПВО и ракетный комплекс не способны выполнять боевую задачу по защите государства. Отсутствует новая система вооружений.

Далее. Разрушены  системы  Высшей школы по подготовке офицерского состава. Одесскую академию сухопутных войск, практически, уничтожают.

Вопросы социальной защиты 49 тысяч бездомных офицеров у нас в Украине. Академия вооруженных сил переводят на одногодичный цикл обучения, а офицеры Украины готовятся в НАТОвских  различных вузах. Прекращается, даже солдаты превращаются и офицеры в пушечное мясо. НАТО, Феодосия – это все как раз те составляющие, о чем мы сегодня должны говорить.  Коррупция и злоупотребления процветает в армии. Военно-промышленный   комплекс разрушается. Я одному из выступающих с этой трибуны хотел бы напомнить, а сейчас обращаюсь официально, послушайте, уважаемые коллеги, радиослушатели.

Я обращаюсь к Генеральной прокуратуре официально, чтобы разобрались, что у нас происходит  с  Титано-магниевым  комбинатом Запорожским и как это кое-кто тут из выступающих умудрились за два года  стырить с этого комбината 200 миллионов долларов.  А это стратегический объект! Это я националистам говорю. Вы, по-моему, помолчите хотя бы ради Бога. А то у вас Титано-магниевый комбинат – это повод для того, чтобы яхты за  миллионы покупать.  А забывать о том, что это стратегия  независимости государства, это самолетостроение и ракетный комплекс.

Поэтому я тут выступающим тоже хотел бы   некоторым подсказать, задумайтесь. А Генеральную  прокуратуру прошу проверить, куда исчезли 200 миллионов долларов, когда своим структурам продавали вместо 20 тысяч долларов за тонну губки, по 6 тысяч продавали, а 14 тысяч, с каждой тонны себе на карман ложили.

Далее. Я не разделяю  торгашеский подход, который сегодня существует  у нашего министра обороны.  «Нашего», я условно называю. В Запорожье на территории воинской части строится супермаркет  огромнейший, он всю территорию  захватил воинской части, на территории  воинской части супермаркет строится. Я  так думаю, там уже в Министерстве обороны  есть расценки, сколько надо заплатить  за то, чтобы грудью  закрыл чью-то амбразуру.  Торгашеский подход он разрушает сегодня все.

Поэтому я  считаю, что  на лицо у нас измена национальных интересов, на  лицо у нас предательство интересов народа Украины. Признать, считаю,  работе неудовлетворительной. Но мы должны понимать сегодня, Главнокомандующий Вооруженных сил у нас  Украины Президент. Мы должны  проголосовать за неудовлетворительную оценку, как министра обороны, так и Верховного главнокомандующего, который сегодня ничем не занимается для обороноспособности нашей страны.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги! Турчинов має слово, фракція  Блоку Юлії Тимошенко.

 

12:43:52

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги! Знаєте, от я  послухав виступи міністрів, послухав  питання і  відповіді, які вони давали і, ви знаєте, висновок один:  сьогоднішнє двогодинне і більше наше спілкування  невмотивоване ніяк, крім спроби політичної розправи  над людьми, яких делегував до уряду Президент. (Оплески).

Шановні колеги!  На наших очах відбувається щоденний наступ на повноваження Президента і іншої мотивації  сьогодні от  у нашому зібранні, у нашому спілкуванні, вибачте, і в вашій критиці  власного уряду просто немає.

Що стосується  конкретики. Ви знаєте, дуже важка ситуація  у Бориса Тарасюка. Чому?  Тому що  саме лідери антикризової коаліції  підписали  Універсал, де чітко було прописано: євроінтеграція, євроанлантична інтеграція, я перекладаю,  це вступ до НАТО. Хто підписав  ці документи? Я підкреслюю, лідери Антикризової коаліції. І сьогодні, сьогодні ті ж самі Янукович, пан Симоненко, лідер соціалістів Мороз говорять, що щось там не зрозуміло з зовнішньою політикою. Наш блок не підписав, тому що нам було зрозуміло, що це блюзнірство, що це – спроба будь-яким чином захопити владу. І сьогодні, сьогодні, безумовно, важко працювати міністру закордонних справ, який спробує виконувати Універсал, вами підписаний, і в той же час кожний раз ми бачимо, як керівництво уряду, який ви сформували, фактично денонсує всі ці положення. 

І, безумовно, важко пану Тарасюку з'ясувати, що він, з одного боку, виконує і захищає національні інтереси і проводить політику Президента, який, до речі, і за Конституцією за зовнішні наші зв'язки відповідає. З іншого боку, він дійсно міністр вашого уряду, який щодня фактично компрометує країну своєю невизначеністю, своєю непослідовністю і, вибачте, просто своєю брехнею.

Наступне питання. Що стосується міністра оборони. Знаєте, от я слухав виступи і пана Симоненка, і інших, які розповідали, що у нас нема нових озброєнь. Дійсно, за останні роки тільки сучасних озброєнь було передано до армії – 17 танків „Булат”. Причому це зробила Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко і все. Подивіться на бюджет, який ви затвердили, шановні колеги, в першому читанні! Подивіться на ваш бюджет… (Шум у залі) І дайте собі відповідь: як працювати міністру оборони, який із шести мільярдів, які ви йому записали, недофінансування понад 40 відсотків – п'ять мільярдів тільки на те, щоб годувати солдат, тобто на утримання армії. Все! Про які нові технології ви говорите, коли ви фактично перекреслюєте майбутнє української армії своїм бюджетом своєю політикою! Ви знищуєте армію, а не міністр оборони, який змушений працювати з цим бюджетом! Ви принижуєте військових пенсіонерів, зменшуючи їм пенсії, фактично ліквідувавши схему їх фінансового забезпечення.

Наступне питання. Під час ста днів нам тут рапортували про величезні досягнення – шалену дружбу між Україною і Російською Федерацією. АН-70, сьогодні вже це говорили, це був дуже важливий стратегічний проект україно-російський, один із небагатьох україно-російських проектів, в які вкладала Україна інтелект, гроші, бюджетні гроші.                      

І сьогодні завдяки вашим  співтовариським, да, відносинам, перекреслений цей проект, знищена фактично перспектива нарощування нашого, скажемо так, впливу на ринок зброї, світовий ринок.

Наступне питання, шановні колеги. Ви говорите про те, що йде зловживання там під час  продажу зброї і так далі. У мене питання. Хто змушує сьогодні армію не тільки жебракувати, але ж торгувати. Сьогодні ви передбачаєте в бюджеті 1,9 мільярдів спецфонду. Хто не знає що таке спецфонд, шановні колеги. Спецфонд – це означає, що армія повинна  продавати свою  зброю, своє майно, якого вже не залишилося, щоб виживати. Жодного разу спецфонд не був виконаний в бюджеті поточних  років.  Жодного разу! І ви примушуєте армію торгувати? Собою торгувати? Починаєте критикувати, що там щось вони не так торгують. Та це ганьба взагалі.

І, шановні колеги, тому ви знаєте, я почув вашу пропозицію щодо  незадовільної роботи міністра оборони, міністра закордонних справ. Я хочу запитати, а хто у вас задовільно працює? Може міністр фінансів, завдяки політики якого зараз вирує інфляція? Може ті, хто відповідає за підвищення тарифів? Хто відповідає за підвищення цін? Ті, може у вас внутрішня політика гарно побудована, коли щодня вбивають людей? І так  чомусь відбувається, що  більшість з них є членами нашої партії! Тому, шановні колеги, висновок може бути один – незадовільна політика уряду і відставка цього уряду. Це єдиний позитив, який ми можемо сьогодні дати країні.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, представники фракцій виступили. Я надаю можливість доповідачам по три хвилини з заключенням. Будь ласка, Анатолій Степанович.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Шановні народні депутати! Перше, я хочу нагадати те, що сказав з самого початку. Вас слухають військові. І тому, коли державний діяч виходить і говорить, що у нас немає флоту, як себе повинні відчувати солдати, матроси, які в цьому році вперше вивели 22 кораблі?! Ви їх ображаєте. Не треба цього робити.

Тепер стосовно питань. Якщо незадовільно оцінюється робота Збройних сил в 200 з лишнім тисяч, це несправедливо.

Якщо особисто міністра, і мова йде про зловживання матеріального характеру,  це ще більш несправедливо. Я поясню, і поясню з документами.

Звучало питання, пан Волга, здається, про Луганськ, що 2,2 мільйони – продали дешево. Ось у мене документ. Фонд державного майна України (хто його очолює, яка фракція, знаєте, да?, заступник голови фонду пан Потімков пише: „Вартість об’єкту оцінки станом на дату оцінки становить 2,1 мільйона”. Продали за 2,2. Питання є до Гриценка? Я не оцінюю.

Друге. Оті мільярди, які написали на Міністерство оборони. Підкреслюю, ви становитесь проблемою, теж порушуєте закон. Акту ревізії немає, закон порушений. А документи, аналітичні записки ви цитуєте.

Ухвала Верховного Суду України 31 серпня 2006 року, яка говорить про те, що я приймав усі законні рішення. Ви не поважаєте Верховний Суд? Там моїх родичів немає.

Далі. Для мене буде показово, як проголосують фракції соціалістів і „Регіони”. Я поясню, чому. Пан Рудьковський, колишній соціаліст, був у вашій фракції, зараз очолює ХОЗУ. Ось у мене договір номер 31, підпис: генерал-полковник Рудьковський. Під’їдьте зараз, будинок коло ліцею, адреса: Лесі Українки, 23. Менше шести відсотків віддали оте величезне – я там вчився, в цьому Суворовському училищі, - Рудьковський, не Гриценко. Я хочу побачити.

Далі. Мене звинувачують в тому, в цій записці, не в акті, бо в акті я подав би заперечення, в тому, що міністр перевищує свої повноваження стосовно державних підприємств. Ось роз’яснення Міністерства юстиції, яке направлене Генеральному прокурору. Все зроблено по закону, не моє роз’яснення, а Міністерства юстиції.

І головне. Ви посилаєтесь на результати перевірки ГоловКРУ. Я вам хочу сказати, що акти перевірки окремих підприємств такі, що плакати хочеться. Ось у мене є факт перевірки… Дайте, будь ласка, мені закінчити, бо це дуже важливо. Головне контрольно-ревізійне управління перевірило державне підприємство „Південь”, сьомий кілометр, Одеса. Я стверджую: там відмилися мільярди гривень. Плакати хочеться: жодного зауваження немає до цього! А коли під’їдеш туди, вам покажуть: оцей контейнер цього генерала, оцей контейнер, цього заступника прокурора, а цей контейнер цього губернатора. Гриценка контейнерів там нема. Як тільки ліквідував це підприємство, підписав, зразу пішла прокуратура наїзд, зразу Гриценко став винний, тому що зачепили інтерес. На кожному контейнері 4 тисячі доларів в місць знімається, фіксується 800 гривень і ще оформлюють на інвалідів, щоб даже того не платить.

Я піднімав це питання в присутності Президента, пана Мороза, тодішнього Прем’єра, тут підтвердить  Юрій Іванович Єхануров, на засіданні РНБО. А в мене  є відповіді, я покажу, за підписом заступників прокурора: Шокін, Вінокуров і потім Медведько. „Нема підстав для прокурорського реагування”. Як це так? Там мільярди відмиваються, це підприємство було створено в 98-ому році не мною. Поїдьте, подивіться,  чиї там контейнери. О це  ГоловКРУ, ось ціна цього паперу. Нема зауважень до цього підприємства, яке директор ринку оцінив у мільярд гривень, публічно оцінив.

І останнє. Значить, незалежного від того, яке ви рішення приймете, я хотів би, щоб було там додано один пункт, про який говорив голова профільного парламентського комітету. Шановний, ви прийняли тут бюджетну резолюцію. Нею передбачено дві важливі речі і цю бюджетну резолюцію представляв з цієї трибуни нинішній міністр фінансів, він же  перший віце-прем’єр. Коли він тут озвучив дві речі: перше, забезпечити фінансування державної програми розвитку Збройних сил і передбачити на 2007 рік 2% ВВП, армія піднялася. Я зараз завершу. І друге, ліквідувати з 1 січня 2007 року диспропорції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Степанович, ви ж військова людина.

 

ГРИЦЕНКО А.С. … диспропорції в грошовому забезпеченні, армія піднялася. Додайте в цей пункт, змусьте….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний міністре, замість того, щоб говорити про ті проблеми, якими ви закінчували, ви почали в черговий раз дискусію з генеральним прокурором. Місце Верховної Ради  - це не та, це не той зал, де ведуться дискусії із відсутніми.

Це ваше право: вести дискусію поза стінами парламенту. Будь ласка, ніхто не заперечує. А ви тут присвятили весь звіт побудові дискусії, що генеральна прокуратура робить. Так, будь ласка, Борис Іванович є? 3 хвилини, прошу.

 

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Шановні народні депутати!

Я хотів висловити вдячність  тим з вас, хто хотів почути, хто слухав, хто думав. Я хотів би висловити вдячність тим з вас, хто не згоден зі мною, хто має свою позицію.

Але я хочу висловити співчуття тим, хто прийшов у цю залу з готовим рішенням, я хочу висловити співчуття тим, хто є не вільним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, репліки. Будь ласка, Симоненко, за ним Волга по хвилині. (Шум у залі)

Ще раз повторюю. Подивіться стенограму.

 

12:55:21

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги!  Я хотел бы обратить ваше внимание на  две принципиальные вещи, и заключительное слово министра меня в этом  убедило: он погряз в разборках, а не думает об обороноспособности страны  и боеспособности воинских частей и подразделений. Не о солдате и об офицере, а о разборках.

Это стало возможным только в результате того, что именно там коррупция и организованная преступность переступила все масштабы, которые, так скажем, сегодня просто убивают наше общество.

Я хотел бы еще и еще раз привлечь ваше  вниманием, особенно по последней фразе господина Тарасюка. Да, он сказал, что «почули и послухали». Я обращаю ваше внимание, уважаемые коллеги, что они отчитывались не перед вами, они отчитывались перед американским посольством, которое пришло на  их отчет, и перед ними они как раз и отчитывались.

И мне стыдно за  то, что сегодня два министра показали свою несостоятельность, показали, что они не государственные мужи, а  тем более, они не патриоты народа  Украины.  Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волга, будь ласка, мікрофон.

 

12:56:31

ВОЛГА В.О.

Шановні панове націоналісти!

Схаменіться трошки! Панове, панове, я вас прошу, схаменіться трошки, дайте ж …

Панове, ви знаєте, ну, після слів пана Тарасюка так „всплакнуть так охота”, так от сказано проникливо.

Але те, що стосується… Анатолію Степановичу, те, що стосується ваших слів, у вас 50 тисяч безквартирних. Ви берете  приміщення, ви – людина при  здоровому глузді, за оренду якого ви можете отримати в рік мінімум 3 мільйони  гривень, і продаєте з відстрочкою платежу за 2,2 мільйони гривень, прикриваючись папірчиками.

Ви – людина здорового глузду, ви дієте проти власного Міністерства оборони і проти власних солдат, бо ви не військовий. Ви не знаєте, чим цей хліб дається. А я військовий, я офіцер атомного поводного флоту. І такі як ви, руйнують і проблеми створюють людям, які служать. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  обговорення питання. Шановні колеги,  я ще раз повторюю, ми тут зібралися не на круглий стіл. Міністр мав можливість 50 хвилин стояти на трибуні, і два регламенти використати в заключному слові. Тому що міністр зараз почне називати знову прізвища,  знову будуть репліки. Завершили.

Обговорення питання завершено. З одного боку, праві ті, хто каже, що це уперше слухання, з другого боку, не зовсім. Бо ми не вперше слухаємо звіти міністрів. Праві хіба що в тому, що вперше відповідно до конституційної реформи за звітом того чи іншого члену Кабінету Міністрів у парламенту є можливість дати йому оцінку і визначитися з подальшим перебуванням на тій чи іншій посаді. А звіти слухаються не вперше.

У відношенні нашого рішення. Я просив би, щоб ви підтримали наступну пропозицію. Я вас уже інформував перед початком, Анатолій Кирилович, коли доповідав від двох комітетів, говорив про це, я ще раз хочу наголосити. Це питання розглядалося на спільному засіданні двох профільних комітетів – Комітету з питань оборони і Комітету з питань закордонних справ.

Члени комітетів, розглянувши це питання, прийняли, на мій погляд, правильне рішення. Вони пропонують, щоб ми зараз дали доручення цим двом комітетам за результатами розгляду питання про звіти міністрів, за результатами розгляду, бо не могли ми наперед знати, які будуть ці результати, підготувати відповідні проекти постанов Верховної Ради і винести ці проекти постанов на розгляд сесії на наступний пленарний тиждень, тобто 28 листопада – 1 грудня.

Я ставлю на голосування і прошу підтримати таку пропозицію профільним комітетам. Прошу проголосувати.

 

12:59:42

За-46

Зараз. Шановні колеги, я тоді запитую, а для чого ми 3 години слухали звіт, щоб обійтись без постанови? Я ще раз повторюю, я ще раз повторюю і звертаюсь до вас. І звертаюсь до вас, я прошу проголосувати протокольне рішення дати доручення. Не буде доручення – все одно буде той чи інший вносити таку постанову. Це треба проект постанови внести, а не махати тут мені пальцем.

Прошу, шановні колеги, ще раз звертаюсь, я прошу підтримати таке протокольне рішення. Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб на наступний пленарний тиждень, 28 листопада – 1 грудня, профільні комітети подали проект постанови. А ми з вами будемо приймати цю постанову. Якою? Такою, якою приймемо. Прошу голосувати.

 

13:01:00

За-246

Рішення прийнято, хоча тут 150 голосів достатньо.

Шановні колеги, таким чином ми з вами оголосимо зараз перерву на 30, без перерви працюватимемо? Тоді давайте так, попрацюємо 45 хвилин без перерви.

Я ставлю на голосування, хто за те, щоб попрацювати 45 хвилин без перерви, прошу визначитись.

 

13:01:48

За-261

Прийнято.

Таким чином ми працюємо ще 45 хвилин. Нам потрібно розглянути цілий ряд питань за скороченою процедурою. Я прошу проголосувати про таке рішення. Прошу голосувати за розгляд питань за скороченою процедурою. Голосуємо.

 

13:02:18

За-269

Рішення прийнято. Так, шановні колеги, давайте ми подякуємо представникам обох міністерств, які взяли участь у наших звітах.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування справ підвідомчим господарським судам та загальним судам, реєстраційні номери 2258, 2279, 2431. Тут буде у нас три доповідачі, нагадаю про дві хвилини.

Будь ласка, Микола Васильович Оніщук, підготуватися Дмитру Притиці.

 

13:03:01

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Микола Оніщук, фракція „наша Україна”, Партія промисловців і підприємців України.

Шановні колеги, законопроекти, які зараз будуть розглядатися, насправді, є назрілими і вкрай актуальними, я хочу на це привернути вашу увагу, адже стосуються врегулюванню важливої економічної правової та, власне, і соціальної проблеми пов’язаної із рейдерством. Тобто з тим, щоб парламент сьогодні, ухваливши відповідний закон, використав необхідні інструменти процесуального характеру, щоб у відносинах власності, зокрема, коли йдеться про корпоративні права, на кінець-то наступила захищеність і правовий порядок.

Шановні колеги, про що йдеться. Ви знаєте, що сьогодні в силу недоліків процесуального законодавства є типовою ситуація, коли стосовно зв’язку з корпоративним спором судами, різними судами по всій країні, і господарськими, і загальними, особливо місцевими ухвалюється рішення і, зокрема, ухвали про забезпечення, які, по суті, нейтралізують розгляд любої справи.

Більше того, в таких випадках саме рішення судів використовується для того, щоб незаконно приватизувати чи заволодіти корпоративними правами чи заводом тим чи іншим. І саме з огляду на розуміння цієї проблеми представники усіх фракцій, я на цьому наголошую, і законопроект 2258, 2279 і 2431.

По суті близькі за змістом, пропонують внести зміни до відповідних законів, зокрема, закону про господарський процесуальний кодекс, цивільно-процесуальний кодекс і адміністративно-процесуальний кодекс, який би встановив наступне правило. Що справа, якщо вона стосується корпоративного спору, може розглядатися лише одним судом за місцем знаходження цієї особи. Ніякий інший суд на межах території України цього не може зробити. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Васильович.

Будь ласка, Дмитро Микитович Притика. Підготуватись Порошенку.

 

13:05:17

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати! В процесі підготовки цих законопроектів для розгляду їх на комітеті ми маємо таку статистику. За останні декілька років майже 20 підприємств стали заложниками рейдерства, про яке вже говорив Микола Васильович. Я підтверджую виступ Миколи Васильовича Оніщука і хочу сказати, що ці негативні явища стали можливими тому, що згідно чинного законодавства, спори між акціонерами і господарськими товариствами розглядаються не за місцем знаходження товариства, а по всій Україні. Ви добре знаєте цих масу прикладів, де по одній справі, по одному об’єкту було до двадцяти рішень. І всі вони були абсолютно різні за змістом. Тому, звичайно, в кінці-кінців, їх і не можливо виконувати.

Тому пропонуються зміни, внести зміни до господарського процесуального кодексу, до цивільно-процесуального кодексу, до кодексу судочинства і до статті 30 Закону України про приватизацію державного майна. Ми вважаємо, що ці зміни дадуть можливість зконсолідувати судову практику з метою подолання рейдерства та недопущення зловживань своїми правами не лише великих акціонерів, а й міноритарних, які мають у статутному фонді тисячні частки, але можуть зупинити діяльність любого товариства.

І хочу сказати, що діюча система господарських судів може забезпечити організацію розгляду таких категорій справ на високому професійному рівні, запровадивши внутрішню спеціалізацію судів по їх розгляду.

І, Адам Іванович, якщо можна, я від імені комітету зразу ж.

На комітеті розглядались ці три законопроекти за участю Петра Олексійовича Порошенка, Миколи Васильовича Оніщука  і ми всі прийшли до висновку, що їх потрібно  прийняти, один із них, ну, по суті всі їх прийняти за основу. Але один із них, який доповідав народний депутат Оніщук, за змістом він більш …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, бо він від комітету      співдоповідь.

 

ПРИТИКА Д.М. Тому пропонується прийняти цей законопроект 2258 за основу і доручити комітету доопрацювати до другого читання законопроект 2258 з урахуванням пропозицій, викладених у тих інших двох законопроектах. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую Дмитро Микитович, сідайте, будь ласка.

Так, Петро Олексійович, кажуть на підході.

Тоді прошу записатися, зелені кнопки, - хто підтримує законопроекти,  червоні, - хто проти.

Так, записалися тільки на підтримку.

Будь ласка, Мірошниченко Партія регіонів, за ним Князевич.

 

13:08:40

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги, Юрій Мірошниченко, фракція Партія регіонів.

Я хотів би звернути увагу всіх присутніх зараз в залі на ту проблему, яку  вирішує запропонований пакет законопроектів. Дійсно, зараз ми дискутували в залі, який саме з них взяти за основу. Оскільки вони по суті стосуються одного самого, того самого предмету, тобто, нам треба нарешті покласти край рейдерству. І дуже багато несумлінних, в тому числі, і як не прикро мені визнавати, юридичних компаній беруть участь, по суті справи, позбавленню власників їхньої власності. Коли в судах і ми знаємо, що наша судова система потребує реорганізації і  покращення якості своєї діяльності.

Дещо не зовсім  я так коректно буду говорити, приймаються законні рішення, а інколи це робиться у двох судах, і ці рішення взаємовиключні. І виконавча служба, інколи буває на об’єкт приходить  двоє судових виконавців, і потім іде протистояння збройних загонів, з одного боку, міліції, з іншого боку,  якихось приватних і так далі.  І в усьому цьому всі громадяни звинувачують  всіх нас, вони не розподіляють, де Верховна Рада, де Кабінет Міністрів, де опозиція і де влада.  Вони асоціюють це з безладом, який зараз  панує у нашій державі.

Тому, незалежно від  фракцій, ми, як фахівці на своєму комітеті  розглянули це питання, і комуністи,  і регіони, і  „Наша  Україна”, і представники Блоку  Юлії Тимошенко, всі дійшли висновку, що цей закон потрібен, і терміново має бути прийнятий.

Тому я закликаю всіх колег підтримати запропонований на перше читання законопроект і  таким чином покласти край цьому безладу.

Дякую щиро за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, Князевич Олександр Бондарю передає, прошу.

 

13:10:58

БОНДАР О.М.

….”Собор”, фракція „Наша Україна”, Олександр Бондар.

Шановний Адаме Івановичу! Ми,  нарешті, вирішимо дуже суттєве питання  для процесів приватизації, про це не казали, оскільки там  є доповнення у законодавство, що  спори, які виникають у процесі приватизації,   вирішуються тільки у господарських судах.

Я це питання ставив ще, коли був головою фонду. На жаль, воно   тоді не було підтримано парламентом. Всі голови фондів, які працювали після цього і нинішній, Валентина Петрівна Семенюк,  весь час скаржаться на  те, що у різних судах загальної юрисдикції  різного рівня приймаються рішення, які  коштують державі мільярди гривень,  вирішуються: одним судом – одне рішення, іншим  - друге, припиняються конкурси, відновлюються конкурси, які  були закінчені  5-10 років тому. Тобто  в цьому питанні виникає абсолютний, незрозумілий і хаос.

Тому  ті  пропозиції, які є у цьому  законодавстві, що, нарешті, це питання буде вирішено, безумовно, треба підтримати, це наведе  порядок у приватизаційних процесах,   я вже не кажу про ті процеси, які відбуваються по захопленню підприємств, коли  є корпоративні конфлікти.

І, враховуючи зміст   трьох законів, які подані на розгляд парламенту, я би пропонував взяти за основу проект Оніщука, як це вирішив комітет, а ті пропозиції, які є в проектах депутатів Притики, Порошенка, врахувати в другому читанні. Я ще раз закликаю депутатів підтримати ці дуже важливі для держави документи і прийняти їх сьогодні в першому читанні, проект Оніщука. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, обговорення питання завершено. Абсолютно справедливо говорили всі. Ну, тільки в знак глибокої поваги. Захищайте, дві хвилини, свій проект.

 

13:12:56

ПОРОШЕНКО П.О.

Дуже дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановні колеги, я хотів би подякувати всіх авторів всіх трьох законопроектів, які внесли їх на обговорення у нашу сесійну залі. Єдине, що я хотів би наголосити, що вчора в тому числі на слуханням в Центрі Разумкова, підкреслювалось, що ці дії абсолютно помилково називаються рейдерськими. Рейдерство – це цивілізована боротьба з використанням судових механізмів за активи підприємств. У нас я не знаю жодного випадку цивілізованої рейдерської діяльності. Це називається „бандитизм”, коли абсолютно не маючи жодних правових підстав, використовуючи злочинні рішення судів першої інстанції, окремі ділки, використовуючи зв'язки в прокуратурі і в міліції, в інших правоохоронних органах, бандитськими методами захоплюють підприємства. І я впевнений, що ми не маємо обмежитись лише прийняттям цього законопроекту, що ми маємо бути послідовними і зробити наступні дії для того, щоб судді, які приймали подібні рішення, були обов'язково притягнуті до відповідальності.

І друга позиція. Законопроект, який поданий в першій редакції, містить певні протиріччя, створює неузгодженості між Господарським та Адміністративним процесуальним кодексами.        

Тому ми домовились з авторами законопроектів, що ми до другого читання враховуємо всі ці розбіжності, на які я окремо наголошував на комітеті, подаємо єдиний узгоджений законопроект до другого читання і його в межах Регламенту, не пізніше як за 2 тижні, приймаємо, тому що затягування грозить новим бандитським перерозподілом власності, що ми бачили, на жаль, в попередні роки. Тому я закликаю вас до підтримки цього законопроекту.  Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви із знанням справи розповіли про все. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Була пропозиція профільного комітету, і я думаю, вона абсолютно слушна. Тим більше, я нагадую, що в законопроекті за номером  2258 авторами виступають Оніщук, Притика і Портнов, тобто тут коло авторів майже в кожному законопроекті одне і те саме, тому давайте ми приймемо за основу законопроект, який пропонує комітет, 2258 і попросимо профільний комітет, щоб все те цінне, що є в двох інших законопроектах, при підготовці до другого  читання врахувати.  Прошу голосувати. 

 

13:16:10

За-404

404, а може одразу приймемо?

Так, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виноград та виноградне вино". Реєстраційний номер 2109. скорочена процедура.

Василь Цушко, будь ласка. Сергій Рижук від комітету підготуватися.

 

13:16:41

ЦУШКО В.П. 

Уважаемые коллеги! Законопроект носит технологический характер. Писали его виноделы Украины, значит, потому что в прошлом созыве был принят закон, но практика за год работы показала, что нужно уточнять некоторые моменты. С учетом того, что все наши партнеры, с которыми   торгует Украина, особенно по СНГ, начали требовать более высокое качество нашей продукции. Нам нужно самим исправлять свои проблемы, и для этого предлагается этот законопроект.

Я скажу, что на комитете были высказаны к этому законопроекту замечания, были высказаны также Научно-экспертным управлением. Поэтому во втором чтении это все на комитете депутаты согласились, на Аграрном комитете, что это все можно учесть во втором чтении. Я вам прошу поддержать, потому что закон действительно технологический. Кто имеет к нему какие-то свои замечания или предложения, сможете подать во втором чтении.

Поэтому прошу поддержать его в первом чтении. Комитет поддержал единогласно. Точнее, с двумя против.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Петрович.

Сергій Рижук, будь ласка. Хоча на Житомирщині ніби не вирощують винограду.

 

13:18:00

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, Комітет з аграрної політики, земельних відносин підтримує даний законопроект, тому що він суттєво удосконалює той закон, який існує на сьогодні. І давно прийшла пора визначитися не тільки з термінами, але і вдосконалити цей закон, оскільки, подивіться, в 1990-му році в державі було 11 коньячних заводів – на сьогодні маємо 28 коньячних заводів. Випускається вина в державі, за офіційними даними - 14 мільйонів дал, коньяку - два мільйони дал. Але фактично, і 14 мільйонів повинні помножити на два, що в тіні, і не два, а 4,5 мільйони дал  – це ті, які в тіні. І що зробив попередній уряд: із бюджету 2006 року викреслив положення, зупинив статтю ………. Закону України „Про виноград, виноградне вино”, якою передбачено створення державної інспекції з виноробства, виноградарства. Тобто сьогодні в державі немає будь-якого органу, який би контролював і виводив із тіні, а це на півтора мільярда доларів США.

Отже, комітет пропонує взяти за основу даний законопроект і доопрацювати його з урахуванням пропозицій, зауважень на повтор…, друге читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Так, будемо обговорювати? Ні, є бажаючи поговорити. Записуємося: 2 – „за”, 2 – „проти”.

Так, Сулковський, будь ласка. Рівненщина підтримує вино.

Мікрофон ввімкніть йому.

 

13:20:07

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Дійсно, Рівненщина не вирощує цю культуру, але Рівненщина за те, щоб підтримати цю галузь, тому що виноград, вино, соки і так далі, це, дійсно, приносять, цей продукт приносить велику користь народу України. Тому Рівненщина завжди підтримує такі прекрасні, значить, культури.

Фракція „Регіонів” також визначилась і одностайно підтримує цей законопроект. Комітет аграрної політики та земельних відносин, яким являюсь членом також, ми однодумці, підтримали. І закликає і комітет, і я закликаю всіх народних депутатів підтримати цей законопроект. Це, дійсно, ми  підтримаємо цю  галузь, ми підтримаємо працівників цієї галузі, які, практично, на сьогоднішній день опинилися врай тяжкому становищі.

Тому держава повинна підтримати цю галузь і це тільки принесе користь нашій Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Євген Кирильчук, будь ласка, мікрофон.

 

13:21:26

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція "Блоку  Юлії Тимошенко".

Мені подобаються наміри автора. Але в мене виникли запитання: чому Уряд не підтримує цей Закон, створений більшістю? Друге, чому викидається із Закону вермути і бренді, як сильніші спиртові напитки? Чому не викидається коньяк?  Виникає запитання, що дуже багато текстових технологічних правок, які можливо і до закону, це не інструкція – закон. Це повинно бути для технологів.

А от щодо захисту цієї сфери виробництва, дуже важливої  і дуже прибуткової для держави, то тут багато білих п’ятен. Я вважаю, що Науково-експертне  управління праве, що цей закон дещо повторює, зміни до Закону повторюють те, що є в законі про, в іншому законі. А от то, що захисту наукових організацій, які працюють в цьому напрямку, немає підтримки. Я вважаю, що цей законопроект треба відправити на повторне перше читання і зробити таким, щоб тут можна було його прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Червонописький, будь ласка, мікрофон.

 

13:23:06

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Я передаю слово Василю Богачуку, фракція Соцпартії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Богачук.

 

13:23:14

БОГАЧУК В.С.

Шановний Адам Іванович, шановні друзі депутати!

Василь Богачук, Соціалістична партія України, Тернопіль.

Край, який я представляю, не вирощує  винограду, але ми активно споживаємо і любимо добрі вина. І ми, мої земляки десь з обуренням сприймали той період, коли вирубувалися виноградники. Це був такий період. Сьогодні такий період, коли треба відроджувати виноградарство і його  активно підтримувати.

Цей законопроект сьогодні підтримує фракція Соціалістичної партії України. Ми підтримуємо, тому що за цим законопроектом будуть створювалися додаткові робочі місця. Це – додаткова заробітна плата, це – додаткові якісні і добрі вина. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Обговорення питання  завершено, давайте будемо голосувати.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту за номером 2109 – проекту Закону  про внесення змін до Закону України "Про  виноград та виноградне вино”.

 

13:24:44

За-298

298, хоча в сесійній залі є і тверезники.

Так, наступний проект Закону про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об’єднання „Масандра”, 2136. Автори просять перенести його розгляд. Прошу підтримати таке рішення.

 

13:25:23

За-299

Ми проголосували для колеги Ляшко, нагадую чи інформую про те, щоб перенести розгляд питання щодо „Масандри” на наступний пленарний тиждень чи тоді, коли автори узгодять свої позиції.

Шановні колеги,  у нас є два закони з приводу жорстокого поводження з тваринами. Ви не будете заперечувати, якщо ми їх два об’єднаємо, розглянемо спільно? Тому що тут доповідачі одні і ті самі і співдоповідачі. Не кричить, ми кожен окремо проголосуємо. Просто розглянемо спільно. У головуючого є таке право.

Значить розглядаємо проекти законів про внесення змін до Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження”, реєстраційний номер 1105, і проект Закону про утримання та поводження з домашніми тваринами в населених пунктах, реєстраційний номер 1211. Автори? Немає кому доповідати. Комітет готовий, Поживанов? Готові? Будь ласка. Давайте тваринам поможемо.

 

13:26:38

ПОЖИВАНОВ М.О.

Шановні колеги,  по законопроекту 1105. Законопроект про внесення змін до Закону України "Про  захист тварин від жорстокого поводження” спрямований на законодавче врегулювання проблем, що мають місце у сферах утримання і поводження з домашніми тваринами у населених пунктах та виконання місцевих програм з регулювання чисельності безпритульних тварин. Питання утримання тварин та забезпечення їх захисту потребують свого подальшого законодавчого розвитку і комітет пропонує продовжити роботу в цьому напрямку.

В той же час запропоновані авторами зміни недостатньо чіткі і несистемні, зокрема не стосуються питань племінного, вони стосуються питань племінного розведення домашніх тварин, визначення повноважень центральних органів виконавчої влади, порядку розробки правил утримання тварин, створення суб’єктів господарювання тощо.

Враховуючи викладене, а також враховуючи зауваження Науково-експертного управління, комітет пропонує направити цей законопроект авторам законодавчої ініціативи на доопрацювання і повторного внесення на розгляд Верховної Ради України.

По законопроекту 1211, внесеним народними депутатами України Комаром, Матюхою, Писарчуком, Потаповим, проект Закону України „Про утримання та поводження з домашніми тваринами в населених пунктах” за своїм загальним змістом, сферою правового регулювання має багато спільного із чинним законом „Про захист тварин від жорстокого поводження” і стосується однакових з ним питань.

Проектом недостатньо чітко визначені важливі положення, такі як власність на тварин, про вигул домашніх тварин, про притулки для тварин тощо. На Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства покладаються функції, які не властиві цьому органу виконавчої влади і не відповідають положенню про  міністерства.

Разом з тим слід зазначити, що в законопроекті містяться слушні пропозиції, які мають право на впровадження та можуть бути реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження”.

Враховуючи викладене, комітет пропонує проект закону України „Про утримання та поводження з домашніми тваринами в населених пунктах” відхилити, а окремі його положення врахувати при доопрацюванні проекту Закону України „Про захист тварин від жорсткого поводження”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам, Михайле Олександровичу, дякую за чітку позицію комітету і зрозумілу. Обговорювати будемо? Будемо. Запишіться. Зелені, червоні. Кнопки я маю на увазі. Жовту поміняти? Так, будь ласка, Микола Томенко підтримує. Прошу.

Немає. Є? А, вибачте, я задивився на дівчат. Прошу, Миколи Томенко мікрофон.

 

13:29:36

ТОМЕНКО М.В.

Адам Іванович, прошу передати пані Ользі Бондар, вона єдину консолідовану позицію фракції висловить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ольга Боднар.

 

13:29:48

БОДНАР О.Б.

Дякую. Я хочу сказати наступне. Питання надто серйозне, щоб до нього відносить з таким жартом. Тому я користуюсь нагодою і буду виступати як за можливість за і проти.

Я хочу сказати чому ця кнопка, яка досталася мені, означає – за. Я тільки за те, щоб наше суспільство повернулося обличчям до тих тварин, які, в принципі, дані нам свище для допомоги і для того, щоб вони були нашими братами це в житті.

Я хочу вам сказати наступне. Цей законопроект приймати не можна, якщо ми вважаємо, що тварини можуть виховувати нас духовну, що тварини можуть нам допомагати. Цей законопроект, який пропонується перший від 1105, він підніме, він нічого не зробить, крім того, що тільки накладе на те, що створюються комунальні управління служб підприємства у сфері утримання і поводження з тваринами в населених пунктах, що потребує  додаткових витрат з місцевих бюджетів. Чинна редакція Закону „Про місцеве самоврядування” не визначає обов’язку органів місцевого самоврядування створювати ці органи.

Хочу звернути також увагу, що, крім того, що це вимагає додаткових коштів, я вам ще хочу сказати так, не треба винаходити свій велосипед власний, коли він винайдений давним-давно і уже підтвердив своє право існування. Давайте просто зробимо те, що зроблено в усіх цивілізованих країнах. Давайте ініціювати питання про ратифікацію Конвенції про захист прав домашніх тварин. І, коли ми ратифікуємо цю конвенцію. Нам треба буде займатися тим, що відривати ваш високоповажний час на таку дрібничку, як вам здається, як захист прав тварин.

Я пропоную проект 1105 не підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В’язівський передає Беспалому Борису.

Будь ласка, Рижук підготуватись.

 

13:31:53

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, Беспалий, „Наша Україна”. Я також підтримую „за”, я за позицію в даному випадку комітетів.

Ну, щодо закону 1211, я думаю, його дійсно не можна приймати, це така справа. Тепер по 1105, яку комітет рекомендував все-таки доопрацьовувати. Я вам звертаю увагу на те, що тут є. Перша стаття, і це половина проекту, можливо, вона правильна, можливо, вона ні, неправильна, але це не до цього закону. У нас є закони, які регулюють тваринництво, племінну справу. І це, мабуть, туди ці речі.

Що стосується інших питань, то тут пропонується така річ, що правила утримання в населених пунктах приймав Кабмін. Але справа в тому, що от, наприклад, в Одесі, Харкові чи в Донецьку можна писати таку справу, що вигулювання у містах спеціально обладнаних. Але в Калинівці чи в Іванівці вас просто засміють, коли вам скажуть, що тварини мають вигулюватись в місцях, спеціально обладнаних. Тому ці правила мають прийматися областями, або кожним місцем. Це є компетенція місцевого самоврядування.

Друга норма. Тут вже казалось. Утворити на бюджетний рахунок організації гицелів, які на власну відповідальність за бюджетний рахунок, як їм щось здається, от їм не подобається, що тварин там багато, вони їх будуть відстрілювати там, гроші освоювати. Це неправильна позиція.

В чому є проблема. Проблема ще є одна в захисті людей від жорсткого поводження. От буває так, іде тварина підвищеної агресивності, і поруч безвідповідальний господар. Обидва без намордників. І є правило про те, що їх можна штрафувати. Але спробуйте підійти! Я взагалі працював в свій час інструктором службового собаководства і ми вилучали у несвідомих власників тварин. То я думаю, завдання є в тому, щоб створити, я звертаюсь якраз до виконавчої влади, створити, можливо, такі підрозділи, які б мали можливість, ну, в цих випадках просто застосовувати закон. Ось про що йдеться. Оце зробити треба.

А приймати ці закони не треба. І я пропоную авторам доопрацювати разом, вони згодні на ці пропозиції. І ми разом зробимо ті зміни, які потрібно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Якович.  Тільки як намордник українською буде?  Сергій Рижук, будь ласка.

 

13:34:08

РИЖУК С.М.

Дякую.  Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Шановні народні депутати, поза сумнівом, ми маємо підтримати думку і пропозиції профільного комітету відправити на доопрацювання. І саме тому, насамперед, що це серйозні речі, ви повинні підійти до них більш глибоко, кваліфіковано, вдумливо. У нас, справді, є Закон „Про тваринний світ”, є Закон „Про  ветеринарну медицину”, є Закон „Про  племінну справу”, а  в цьому проекті закону нічого там не видно щодо захисту тварин від жорстокого поводження. Там лише виписано питання племінної справи, що стосується Закону „Про племінну справу”. Це перше.

Більше того, навіть сама назва проекту Закону „Про захист тварин від жорстокого поводження” –це вузько, це тільки може бути розділом іншого закону або об’єднаних  двох  цих законопроектів. Чому? В нас є  Закон, скажімо, „Про захист рослин” і крапка. То може тоді написати про захист тварин і крапка, а далі написати і зооветеринарію, і епізоотію, і всі інші форми захисту тварин. Тобто, з кожного боку подивись закони ці і положення, які виписані вони мають бути втіленні як в законі, але в  іншій формі і значно в кращому змісті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питань завершено. Тому будемо визначатись.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету. Пропозицію комітету щодо повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроекту за номером 1105. Прошу підтримати. На доопрацювання.

 

13:36:07

За-379

Прийнято рішення.

Так, і ставлю пропозицію комітету щодо відхилення законопроекту за номером 1211. Прошу підтримати.

 

13:36:34

За-381

Рішення прийнято.

Так, шановні колеги, у нас залишилося питання ратифікації. Проект Закону про ратифікацію угоди про незаконний обіг  на морі, укладеної на виконання статті 17 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про  боротьбу з незаконним обігом  наркотичних засобів та психотропних речовин.  Доповідачі хто від Міністерства юстиції? Є. Олександре Володимировичу, будь ласка, буріть папери, прошу.

Підготуватися Джизі.

 

 ЛАВРИНОВИЧ О.В. 

Шановний пане головуючий! Високошановні народні депутати!  Вашій увазі пропонується проект Закону  про ратифікацію Угоди про незаконний обіг на морі укладений на виконання статті 17 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу  проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин підписана у Відні 20 грудня 1988 року. Угода про незаконний обіг на морі укладена  на  виконання статті 17 зазначеної конвенції.  Вона  розроблена в рамках Ради  Європи на реалізації пункту дев’ятого зазначеної статті і відкрита для підписання з 31 січня  1995 року.

Після набуття чинності  для України угода становить основу  для міжнародного співробітництва нашої держави   у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів  і психотропних речовин на морі у відповідності з міжнародним морським  правом та з повним дотриманням принципу прав, свобод і судноплавства, врегулювавши особливості  взаємодії компетентних органів, здіснення юрисдикції та застосування примусових заходів.

Завданням проекту Закону про  ратифікацію Угоди про незаконний обіг на морі укладена  на  виконання статті 17  Конвенції Організації Об’єднаний Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних та психотропних речовин є виконання внутрішніх державних процедур  необхідних для обрання чинності зазначеною угодою. Оскільки відповідно до статті 27 угода набуває чинності для держави, що її підписала, у перший день місяця, наступного після закінчення трьохмісячного строку після дати її згоди на обов'язковість для цієї угоди. На сьогодні угода ратифікована і набула чинності для дев'яти країн – членів Ради Європи з 11, що її підписали. Положення угоди регламентують виконання статті 17 Конвенції Організації об'єднаних націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, врегульовують юрисдикцію держав, діяльність військових та інших кораблів або літальних апаратів, що перебувають на урядовій службі, а також компетентних органів держав у випадках, коли судно,  яке експлуатується в комерційних цілях, бере участь у незаконному обігу наркотиків чи прекурсорів.

Ця діяльність не перешкоджає і не завдає шкоди здійсненню прав і обов'язків, а також юрисдикції прибережних держав відповідно до міжнародного морського права. Основними законодавчими актами у даній сфері правового регулювання є Кримінальний кодекс України, Закон України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” та Конвенція Організації об'єднаних націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

Ратифікація Угоди та застосування її положень підвищить можливості держав у здійснення міжнародно-правого співробітництва у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин на морі, сприятиме покращанню іміджу України як держави, відкритої для ефективної співпраці у цій сфері.

Реалізація Угоди не потребуватиме додаткових витрат і здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування відповідних державних органів. Пропонується в тексті Закону, який ратифікується, зробити кілька застережень, які передбачені самою Угодою. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Чи будуть запитання до міністра? Є. Тоді, будь ласка, запишіться.

Так, записалось, ну, давайте три хвилини. Будь ласка, Шевчук.

 

13:41:50

ШЕВЧУК С.В.

Дякую.  Шановний  пане міністре! Зрозуміло, потреба ратифікації, але поясніть, будь ласка,  чому на нинішній час так мало держав підписалося під цією угодою. Зокрема, ви назвали із 11 тільки 9 приєдналося до європейських держав, адже морських європейських держав значно більше.  Дякую. 

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ну це питання до цих країн. Ми ж не можемо регулювати  зовнішньополітичну діяльність інших країн Європи. В даний час це зробили ті країни, які вважали за потрібне приєднатися до Конвенції і ратифікувати  відповідні угоди, які були підписані в Страсбурзі.  

Україна здійснила такий  акт, поставила свій підпис під цією угодою і сьогодні, відповідно до передбачених процедур, на ваш розгляд виноситься закон про ратифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук, будь ласка.

 

13:42:47

КИРИЛЬЧУК Є.І. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Шановний  доповідачу, уявіть собі, що наші служби затримали якогось іноземного корабля, протримали його деякий час, потім не знайшли нічого, ніяких, хто буде платить? І чи передбачені кошти в бюджеті на такі страшні затрати?

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. В  Державному бюджеті неможливо передбачати  кошти на те,  що будуть посадовими особами спеціально чи членами екіпажу діяти, робитися кроки, які не будуть відповідати цій угоді чи законам України. Для цього у нас є закон, який передбачає відшкодування витрат діями, які заподіяні   державою  чи державними посадовими особами, які діяли всупереч  законів України. В даному випадку ця Конвенція  буде сприяти тільки  тому, щоб ми, відповідно до цієї угоди, із іншими країнами могли затримувати ті  морські суда, щодо яких буде певна інформація, що там перебувають наркотики і психотропні речовини або інші, які передбачені цією угодою. І після затримання також передбачена процедура передачі цих громадян, які є на борту, конфіскації цих наркотичних засобів і подальша, скажемо так, їх доля. Говорити про те, що  це буде сприяти тому, що будуть затримуватися всі суди, які є, тут, я думаю, немає підстав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус.

 

13:44:23

БІЛОРУС О.Г.

Дякую.  Колега Кирильчук задав моє питання, хоч відповідь на нього ніхто з нас не отримав, бо там будуть мільйони компенсаційні втрати.

Тому прошу передати слово колезі Удовенку Геннадію Йосиповичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Удовенка мікрофон.

 

13:44:41

УДОВЕНКО Г.Й.

Дякую, Олег Григорович.

Шановний Олександре Володимировичу, ви сказали, що є деякі застереження, які українська сторона під час підписання висловить, але не назвали їх. Але я пам’ятаю одне застереження, яке мене трішечки турбує: про те, що ті наші громадяни, яких будуть засуджувати в інших країнах, щоб їх повертати для виконання покарань в Україну. Я не зовсім… це порушення прав засудженого. Може, знаєте, якщо його в Сполучених Штатах Америки засудили і потім він з їхньої тюрми повертається в нашу тюрму, то це буде подвійне чи потрійне покарання для нього. Наскільки цей пункт буде обов’язковим для…

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Цей пункт буде необов’язковим. Якраз ви правильно зазначили, що таке застереження є до пункту другого статті восьмої угоди, і воно звучить таким чином, що Україна заявляє, що, діючи, як інтервенуюча держава, вона здійснюватиме таку інтервенцію за умови, що особи, які мають її громадянство та були передані державі прапору згідно зі статтею 15 угоди і там засуджені за відповідне правопорушення, матимуть можливість бути переданими назад в Україну для відбування призначеного покарання. Тобто це питання таким чином врегульовується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Володимирович. Сідайте, будь ласка. Голова профільного комітету Микола Васильович Джига.

 

13:46:25

ДЖИГА М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, у законопроекті пропонується ратифікувати угоду із заявами і застереженнями, внесення яких передбачено угодою та викликано особливостями чинного законодавства України. Зокрема, особи, і це головне положення цієї конвенції, особи, які мають громадянство України були засуджені, передані державі прапора, згідно зі статтєю15, і там були засудженні за відповідне правопорушення, матимуть можливість бути переданими назад в Україну для відбування призначеного покарання. Визначено органи, відповідальні за надсилання запитів та відповіді на них - це Міністерство транспорту та зв’язку. Повідомлення  про здійснення переважної юрисдикції – це Генеральна прокуратура України.

При застосуванні Угоди визначено користування української, або одну із офіційних мов Ради Європи. Головним науково-експортним управлінням Апарату Верховної Ради України призначено, позитивно оцінено ратифікацію угоди, так, що створить правову основу для міжнародного співробітництва нашої держави у боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин на морі, згідно з нормами міжнародного морського права, урегулювавши особливості взаємодії компетентних органів, здійснення юрисдикції та застосування примусових заходів щодо осіб. Які вчинили ці правопорушення.

Комітетом з питань правової політики не встановлено ознак невідповідності законопроекту Конституції України. Враховуючи викладене, комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією за результатами обговорення цього законопроекту, прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в першому читанні за основу, в цілому як Закон.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Васильович. Сідайте, будь ласка.

Будемо голосувати? Тоді з вашого дозволу я ставлю на голосування проект Закону „Про ратифікацію Угоди про незаконний обіг на морі, укладеної на виконання статті 17 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин”. Реєстраційний номер 0044. Прошу голосувати.

 

13:49:05

За-401

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон прийнято, Угоду  ратифіковано.

На цьому, шановні колеги, ранкове засідання Верховної  Ради оголошую закритим. Нагадую, що з 16-ої години ми працюємо у комітетах і депутатських фракціях. Завтра початок роботи о 10-ій годині.