ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
19 жовтня 2006 року, 16.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”, реєструємось.
16:00:40
В сесійні залі зареєстровано 427 народних депутатів, точніше карток народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.
Слухається Проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо ставок на спирт коньячний), реєстраційні номери – 2101 і 2101-1. Будь ласка, Цушко Василь Петрович, підготуватися Терьохіну.
16:01:14
ЦУШКО В.П.
Спасибо. Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги народные депутаты! Я выступил автором законопроекта, который подготовлен фактически работниками таможни и отрасли, которые занимаются коньячным производством в Украине.
Суть законопроекта очень простая. У нас сегодня ввозная пошлина на спирт коньячный. Прошу учесть, что это сырье, которое ввозится и потом держится у нас, на наших предприятия в дубовых бочках. После это разливается, в зависимости от сроков, от, скажем так, от возраста этого коньячного спирта и в зависимости какую марку выпускают.
Когда-то у нас была введена норма 7 евро на ввоз одного литра коньячного спирта. Хочу вас проинформировать о том, что за весь период действия этого закона на Украину, в Украину, в нашу страну не ввезено ни одного литра спирта коньячного. То есть прекрасно понимаете, что 7 евро.
Что происходит другое зато? После того, как наши два соседа и республики СНД Молдова и Грузия вступили в СОТ, а у нас с ними еще есть договор о свободной торговле, а также с Азербайджаном и Арменией, эти страны практически стали транзитными странами, через которые к нам завозится коньячный спирт. Почему мы вышли на цену в 2,5 евро? Точнее, пошлину 2,5 евро. Эти два с половиной евро тоже спорны еще по одной простой причине, что протокол подписан на 0,6 евро. Ну, по вступу в СОТ. И если мы будем гармонизировать, то нам придется, видно, во втором чтении учесть этот момент. А вышли на 2,5 евро исходя из того, что наши предприятия сегодня платят нашим соседям, как я вам говорил, где-то полтора-два евро. Это затраты, по которым нам транзитом отправляют этот коньячный спирт.
Поэтому предлагается ситуация очень простая. Если мы хотим, чтобы эти деньги поступали в наш бюджет, и сертификаты качества поступали непосредственно от тех стран, которые продают нам, а не через посредника, нам нужно принять этот законопроект. Если нет, коньячный спирт завозится, будет завозиться через хитрые схемы, через наших братских четыре государства. Вот и вся суть законопроекта.
Я почему предлагаю принять его в первом чтении. Ну, два момента. Первый. Все-таки учесть протоколы, подписанные с СОТ.
И второй момент. На сегодняшнее рассмотрение подано два законопроекта. Подан законопроект коллегой Терехиным. Он предлагает 11 с чем-то евро. Но это Сергей Анатолиевич так. Я понимаю, что поиграться захотел или просто выставить альтернативу, по-другому не объяснишь, но это его право.
Поэтому у меня доклад окончен. Прошу поддержать. Комитет поддержал. Извините, Кабинет Министров поддержал, но сегодня у Кабинета Министров еще не сформирована мытная тарифная рада. Она будет только на этой неделе. И согласно Закона «Про мытный тариф» должны быть высновки Кабинета Министров. Но они написали, что еще нужно рассмотреть на мытно-тарифной раде. Возможно, для этого и нужно принять его в первом чтении, чтобы до второго чтения пройти и эту процедуру, чтобы никто не говорил, что что-то нарушил. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
ЦУШКО В.П. А может вопросы какие-то.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні.
Ляшко працює в Регламентному комітеті. Він добре знає Регламент, що за скороченою процедурою питань не задають.
Так, будь ласка, Сергія Терьохіна, я не бачу. Так, будемо обговорювати? Ніхто не наполягає на обговоренні? Немає. Тоді давайте будемо голосувати.
Я ставлю пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до митного тарифу України щодо ставок на спирт коньячний. Реєстраційний номер 2101. Автор ініціативи Цушко Василь Петрович. Прошу голосувати.
16:05:53
За-251
Дякую. Закон прийнято у першому читанні.
Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (щодо об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення). Реєстраційний номер 200. Автор законодавчої ініціативи наш колега Кучеренко Олексій Юрійович. Будь ласка.
16:06:25
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую, шановний головуючий.
Шановні народні депутати, ну, по-перше, я хотів би звернути вашу увагу, що є три автори зазначених законопроектів, це Олексій Кучеренко („Наша Україна”), Петросов (фракція регіонів) і Семенюк (фракція на той момент, на той час Соціалістичної партії). Про що йдеться мова? Я хотів би, щоб не витрачати ваш час, пояснювальна записка вам роздана і матеріали двох законопроектів, вони мають назву „Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і про концесії.
Мова йде про те, що свого часу, коли в 2004 році була прийнята Програма реформування житлово-комунального господарства вона передбачала прийняття Закону про особливості передачі в оренду чи концесію підприємств водо- і теплопостачання. Ми всі дуже добре розуміємо, що, з одного боку, галузь житлово-комунального господарства потребує інвестицій, тобто приходу приватного інвестора, але, з іншого боку, ми повинні все зробити для того, щоб суспільство і громада розуміла хто прийшов управляти чи володіти цим майном, на яких засадах, які обов'язки він буде нести перед громадою. Безумовно і треба все зробити для того, щоби при підписанні угод про концесію, оренду територіальні громади і бюджети отримали ті кошти, які реально вони могли би отримати. На жаль, практика, яка склалася за останні роки, вона свідчить про те, що цей процес є некерованим, і я хотів би вам навести такі приклади.
В 2003 році була укладена угода про оренду „Одесаводоканала” на 49 років, інвестиційні зобов'язання не виконуються. На сьогодні нова влада намагається розірвати цю угоду, але не може цього зробити.
Сьогодні така ж спроба робиться і по відношенню до Харківського водоканалу, до Дніпропетровського водоканалу, і ми не можемо стверджувати, що приходить той інвестор, якого дійсно потребує суспільство. Так, наприклад, по „Харківводоканал” – підприємство, яке сьогодні претендує укласти угоду, має дуже негативний слід по Російській Федерації, це компанія „Росводоканал” і справи, які веде Генеральна прокуратура Росії проти цієї компанії, яка ще небезпека є на сьогодні і на що ми хотіли би звернути вашу увагу?
У зв’язку з вкрай важким фінансовим станом підприємств водо- теплопостачання, в зв’язку з цією тарифною кризою, яка відбулася цього року, є всі підстави очікувати, що до цих підприємств, до міських голів прийдуть структури і з своїм ресурсом газу, із своїм кредитним ресурсом і запропонують взяти в оренду ці підприємства на таких умовах, на яких просто громади не в змозі будуть їм відмовити.
Ця небезпека абсолютно реальна і більш того, ми з вами можемо через півроку стати перед тим фактом, що вже не треба буде приймати цей Закон, бо все буде роздано так, як свого часу, в 98-ому, 99-ому роках, буквально за тими же, під тими же гаслами про, так звану збитковість, про, так звану, непривабливість інвестиційну були роздані підприємства такі визначні як „Обленерго”, які ми з вами потім і суспільство все зрозуміло, що коштує воно сотні мільйонів і мільярди гривень. На жаль, віддали їх, не зрозуміло кому, за копійки. Саме тому, я від співавторів звертаюсь к вам за підтримкою цих законопроектів, сподіваємося на ваше порозуміння. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Від комітету, голова підкомітету комітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович, Чечетов, будь ласка. Чечетов від комітету, Михайло Васильович, прошу.
16:10:36
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Адаме Івановичу шановні народні депутати, комітет Верховної Ради з питань економічної політики на засіданні 4 жовтня 2006 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Законопроектом пропонується доповнити перелік об’єктів права державної та комунальної власності, які не можуть бути об’єктом оренди цілісними майновими комплексами підприємств комунальної власності та їх структурними підрозділами, що здійснюють діяльність централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, з метою недопущення зловживань у цій сфері.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку звертаю увагу на необхідність узгодження законопроекту з Законом України „Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, підпунктом четвертим пунктом другим розділу шостого якої передбачено, що джерелом фінансування заходів програми є залучення іноземних інвестицій та коштів фізичних і юридичних осіб шляхом, зокрема, передачі об’єктів цієї галузі в оренду.
На думку управління проект може бути прийнято за основу тільки з наступним урахуванням цього та інших висловлених зауважень та пропозицій. Фактично, це означає, що мати повну законодавчу силу може тільки один з цих законів – або проект, що ми сьогодні розглядаємо, або закон про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства.
Наш комітет, розглядаючи поданий законопроект, оцінював доцільність його прийняття з економічної точки зору. Після жвавого енергійного обговорення комітет дійшов висновку, що у разі заборони передачі об’єктів водо-, теплопостачання та водовідведення в оренду територіальні громади втрачають можливість залучати небюджетні інвестиції на технічне переоснащення відповідних комунальних систем.
У зв'язку з цим, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект закону України про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна” (щодо об’єктів водо-, теплопостачання та водовідведення), реєстраційний номер 2001 відхилити.
Прошу народних депутатів підтримати позицію комітету. Позиція комітету співпадає з позицією Кабінету Міністрів. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.
Хоча, я думаю, кожен добре розуміє і знає, що завжди буде діяти той закон, який прийнятий пізніше, так що це не має значення, що вже є якийсь закон. Якби ми прийняли, то діяла б норма того, що ми сьогодні прийняти.
Так, будь ласка, бачу бажаючих записатися. Хто „за”, хто „проти” – зелена, червона кнопка. Будь ласка, натискуйте від фракцій.
Так, шановні колеги, записалися лише. Ну, Ющенка я не бачу. А фракція має право виступити. Будь ласка, Бондар. Підготуватися Сербіну.
16:14:23
БОНДАР О.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Я хочу звернути увагу у першу чергу фракції соціалістів, що співавтором цього законопроекту є Валентина Петрівна Семенюк, яка на той момент очолювала Фонд державного майна України. Мабуть, вона знає проблеми передачі в оренду і в концесію об’єктів теплопостачання. І звернулася у Верховну Раду з пропозицією накласти тимчасовий мораторій на передачу в оренду та концесію таких об’єктів.
Я пропоную не відхиляти цей законопроект, прийняти його у першому читанні. У мене як у голови підкомітету Комітету з питань економічної політики і представника фракції є домовленість з автором законопроекту, що він обов’язково врахує от таких два зауваження у другому читанні.
Перше. Встановимо строк мораторію не більше року до прийняття відповідних змін законодавства, які будуть регламентувати передачу в оренду і концесію відповідних об’єктів.
І друге зауваження. Що це не буде стосуватися вже переданих в оренду та в концесію об’єктів.
Автор це підтвердив. Тому я не бачу підстав, навіть з точки зору зауважень Науково-експертного управління, відхиляти цей законопроект, оскільки він є актуальним для наших місцевих органів влади і для питань водопостачання і теплозабезпечення населення. Всі зауваження, які можливі, можна врахувати у другому читанні.
І я хочу сказати ще одне. Що існування законів, дійсно, і певні обмеження в законі про концесію не вирішують усіх питань. І в законі, який передбачав розвиток цієї галузі, дійсно, було передбачено прийняття відповідного закону. Я думаю, що, якщо ми встановимо термін цього мораторію, це буде стимулом для Кабінету Міністрів подати відповідний закон, а нам, депутатам, його якнайшвидше прийняти.
Тому я пропоную прийняти у першому читанні при врахуванні тих зауважень, які я вже сказав. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрій Сербін.
16:16:37
СЕРБІН Ю.С.
Шановні колеги, дійсно, висновок Науково-експертного управління відповідає дійсності і запропоновані зміни до програми реформування ЖКХ дійсно протирічить цьому закону. Але у нас є небезпека, яка стає цілком реальною, що поки ми дійдемо до реформування, вже реформувати буде нічого. І ви знаєте це добре з досвіду, той, хто пов’язаний безпосередньо з комунальним господарством та містами.
Тому є така пропозиція. Є другий проект постанови Верховної Ради України, де Кабінет Міністрів ми зобов’яжемо, щоб до 1 січня він відпрацював закон про оренду та про концесію, щоб це було виважено, щоб це було нормально. Я навіть не пропоную, щоб ми прийняли зараз мораторій. Залишилось всього 2 місяці і я думаю, що за 2 місяці нічого не стане.
Я прошу, достаньте, будь ласка, оцей новий проект постанови, в якому записано, що ми приймаємо за основу, це перше, доручаємо Комітету Верховної Ради з питань економічної політики доопрацювати зазначений законопроект. І третє, до 1 січня внести Кабінету Міністрів новий закон доопрацьований, щоб було виважене питання, щоб дійсно йшло реформування житлово-комунального господарства.
Я виступаю не від себе особисто, а від комітету по будівництву, містобудуванню та житлово-комунальному господарству. Все ж таки ми фахівці і я прошу вас це підтримати, бо потім реформувати просто буде нічого. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, обговорення питання завершено, будемо визначатись. Першим я поставлю на голосування пропозицію комітету. Будьте уважні. Будьте уважні. Першою буде голосуватись пропозиція комітету, яка зводиться до того, щоб відхилити цей законопроект. Прошу визначатись.
16:19:00
За-181
Не прийнято рішення.
Ставиться на голосування пропозиція народного депутата Кучеренко, проект постанови 2001 п-1. Прошу голосувати.
16:19:33
За-188
Також не підтримано. На повторне перше читання. Я ставлю цю пропозицію на повторне перше читання, прошу голосувати.
16:20:01
За-215
Також. Таким чином, законопроект відхилено.
Шановні колеги! По фракціях, будь ласка покажіть. Партія регіонів – 1, Блок Тимошенко – 112, „Наша Україна” – 59, соціалістів – 20, комуністів – 20, позафракційні – 3.
Шановні колеги! Я звертаю увагу там десь біля десятка, якщо не більше карточок у „Нашої України”. Хтось забрав карточки. Це вже трошки ми не тими методами займаємося. Ті хто випадково забрав їх, поверніть, будь ласка. Вже зрозуміло.
Розглядається … Хто за те, щоб переголосувати?
16:21:12
За-228
Я ставлю на голосування пропозицію про направлення даного законопроекту на повторне перше читання.
16:21:35
За-235
Рішення прийнято.
Розглядається аналогічний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про концесії" (щодо надання в концесію об'єктів водопостачання, водовідведення та теплопостачання). Реєстраційний номер 2002. Доповідає Кучеренко Олексій Юрійович. Підготуватися від комітету Чечетов, будь ласка.
16:22:10
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Шановний Головуючий, шановні депутати, я хочу заощадити ваш час, закон про внесення змін до Закону України „Про концесії”, фактично, носить той самий зміст. Тобто пропонується вилучити з переліку підприємств, які можна передати в концесію підприємства водо-і-теплопостачання. Суть та ж сама, тобто накласти тимчасовий мораторій на можливість передавати в концесію для того, щоб ми могли разом з урядом відпрацювати і прийняти законопроект про особливості передачі в концесію тих підприємств, які сьогодні є життєво важливими для нашого населення. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Михайло Васильович Чечетов від комітету.
16:23:06
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, комітет Верховної Ради України з питань економічної політики на засіданні 4 жовтня 2006 року розглянув проект закону про внесення змін до Закону України „Про концесії” (щодо надання в концесію об’єктів водопостачання, водовідведення та теплопостачання). Законопроектом пропонується виключити з переліку об’єктів права державної та комунальної власності, які можуть бути надані в концесію об’єкти водопостачання, відведення, очищення стічних вод та надання послуг, пов’язаних з постачанням споживачам тепла з метою недопущення зловживання в цій сфері.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку звертає увагу на те, що концесія може бути однією з ефективних форм залучення приватних інвестицій житлово-комунального господарства, а також на необхідність узгодження законопроекту Законом України про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Фактично це означає, що мати повну законодавчу силу може так, як і в першому разі тільки один з цих законів або проект, що ми сьогодні розглядаємо або закон про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства.
Наш комітет, розглядаючи поданий законопроект, оцінював доцільність його прийняття яке … з економічної точки зору. В ході обговорення комітет дійшов висновку, що в разі заборони передачі об’єктів водо- і теплопостачання та водовідведення в концесію територіальні громади втрачають реальну можливість залучати на бюджетні інвестиції, на технічне переоснащення відповідних комунальних систем в той час, як фінансових можливостей територіальних громад, як ви всі знаєте, не завжди вистачає навіть на їх підтримку в робочому стані.
Зважаючи на все це комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект закону України про внесення змін до Закону України про концесії відхилити. Прошу народних депутатів підтримати думку комітету. Уряд підтримує думку комітету. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Васильович, сідайте.
Шановні колеги! Ті хто без карток залишилися, ви можете звернутися, вам видадуть дублікати.
Є вже, да? Будь ласка, так будемо обговорювати?
Тоді два „за”, два „проти” – зелена, червона кнопка записуємося.
Так така ж картина в підтримку тільки. Ляшко, будь ласка. Підготуватися Антипенку. З місця мікрофон Ляшко.
16:25:53
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". Прошу передати слово моєму колезі – Олександру Бондарю "Наша Україна” .
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, зараз Бондарю…
Шановні колеги! Все спрацьовує. Просто записує перших два - „за”, якби хтось з вас тиснув „проти”, то вас записали би проти, а ті хто „за” -тільки два записує, чотири ж не можуть записати. Це все до системи. Будь ласка, Олександр Миколайович.
16:26:22
БОНДАР О.М.
Олександр Бондар, фракція „Наша Україна”.
Я ще раз коротко повторюю позицію нашої фракції і мою особисту, як фахівця, що треба приймати цей закон в першому читанні, встановлювати чіткі строки мораторію, обов’язково це зобов’яже уряд і депутатів прийняти зміни в законодавство, які унебезпечать передачу в концесію об’єктів, від яких залежить життєзабезпечення міст. В інакшому варіанті ми просто заморозимо ситуацію і ввійдемо в зиму з великими проблемами, які існують в цій сфері.
Я прошу ще раз подумати і проголосувати в першому читанні і дати можливість доопрацювати закон, які зміни туди треба вносити я вам вже назвав, а депутати можуть додати ще свої.
Я ще раз підкреслюю, що під законом, який подав Кучеренко, є підписи представника соціалістів Семенюк Валентини Петрівни, яка зараз очолює Фонд державного майна України. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не давіть авторитетами. Антипенко, будь ласка.
16:27:51
АНТИПЕНКО І.В.
Шановний Головуючий, шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики відхилив цей закон, а також Кабінет Міністрів України в особі Мінбуду не підтримує цей законопроект.
Стан об’єктів житлово-комунального господарства, потреба в їх модернізації, та оновленні їх основних фондів – предмет спеціальної уваги органів влади.
Люди в буквальному значенні на собі відчувають технічну зношеність об’єктів житлово-комунального господарства та неефективність існуючої системи управління. Перед державою стоїть завдання номер один – демонополізувати систему надання житлово-комунальних послуг, зробити її прозорою та ефективною. Забезпечити надання якісних послуг населенню і саме зараз іде формування нормативної бази для реалізації реформи житлово-комунального господарства.
Однак, проект закону, який внесено на розгляд прямо торкається вищезгаданої проблематики. Більш того, він стосується змін матеріально значимої частини, яка є важливою і визначальною стороною будь-якого інвестиційного проекту.
Нагадаємо, Верховною Радою України ухвалено Закон України „Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки”. Зокрема, підпункти 4, пункту 2 розділу 4 передбачає, що джерелом фінансування заходів програми є залучення іноземних інвестицій та коштів фізичних та юридичних осіб шляхом, зокрема, передачі об’єктів цієї галузі в концесію.
Запропонований законопроект протирічить цим положенням концепції і пропонуючи виключити з переліку об’єктів права державної та комунальної власності, які можуть бути надані в концесію, об’єкти, які використовуються для здійснення діяльності у таких сферах господарської діяльності як: водопостачання, відведення, очищення стічних вод та надання послуг пов’язаних з постачанням споживачам тепла. Автори ж законопроекту, побоюючись зловживань та недобросовісності фактично стовідсотково прикривають дорогу для приходу ефективного власника. Авторам законопроекту доцільно було б зважити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати. Ще раз звертаю вашу увагу про те, що буде першою голосуватися постанова комітету, пропозиції, тобто про відхилення. Прошу визначатись.
16:30:32
За-181
Не прийнято. Проект постанови внесений колегою Кучеренком 2002П-1 про прийняття у першому читанні.
16:31:07
За-213.
Так, хто за те, щоб направити законопроект на повторне перше читання?
16:31:32
За-233
Прийнято.
Законопроект направляється на повторне перше читання.
Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації), 2072 законопроект. Автор ініціативи Ярослав Федорчук. Хворіє? Будь ласка, від комітету Ляпіна Ксенія.
16:32:08
ЛЯПІНА К.М.
Шановні колеги, комітет уважно розглянув цей законопроект і зробив висновок, що це є дуже корисний законопроект. Він фактично підвищує відповідальність за належне здійснення такої державної адміністративної процедури як державна реєстрація. Він пропонує внести відповідні зміни в Адміністративний кодекс і підвищити цю відповідальність, і, крім того, він вносить деякі доповнення в закон про державну реєстрацію, які покращують процес державної реєстрації.
Натомість ми просимо підтримати цей законопроект саме за основу. Для того, щоб ми могли доопрацювати цей законопроект, особливо в тій частині, яка стосується внесення змін в Закон про державну реєстрацію. За час застосування закону накопичилось ряд питань і ряд пропозицій щодо покращення процесу державної реєстрації. І саме цей законопроект дасть нам змогу зробити відповідні пропозиції, доопрацювати до другого читання, щоб покращити процес державної реєстрації. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за оперативне інформування. Так, обговорювати будемо? Ніхто не наполягає? Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної реєстрації. Реєстраційний номер 2072. Прошу голосувати.
16:33:43
За-235
В першому читанні законопроект прийнято.
Наступний проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань надання державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами. Реєстраційний номер 1286. Автор законодавчої ініціативи просить зняти цей законопроект з розгляду. Тому прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.
16:34:25
За-251
Рішення прийнято. Законопроект знятий з розгляду.
Наступний проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реєстрації транспортних засобів). Реєстраційний номер 2082. Комітет пропонує направити автору на доопрацювання. Прошу підтримати цю пропозицію, на доопрацювання.
16:35:02
За-258.
Рішення прийнято.
Так, шановні колеги, із скороченою процедурою ми з вами завершили. У нас залишився розділ для включення до порядку денного.
Нам потрібно включити до порядку денного, включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Законопроекти 2299, 2299-1 і 2. Прошу проголосувати про включення до порядку денного.
16:35:53
За-381
Для того всі три, що вони альтернативні. Ми не можемо, ми не маємо права не розглядати, якщо включений хоче буде один до порядку денного, вони альтернативні, тому всі. А голосуємо по одному звичайно. Той, який набере, той і пройде.
Так, шановні колеги, включили ми. Готовий комітет доповідати? Так, будь ласка, Баранівський. 2299 без тире. Хто у нас автор? Гладій. Будь ласка.
Шановні колеги, давайте ми ще з вами визначимося. Оскільки у нас є час, якщо буде воля сесійної зали, щоб ми і розглянули сьогодні цей закон. Хто за те, щоб і розглянути сьогодні цей закон, прошу голосувати.
16:37:12
За-277
Будь ласка, Михайле Васильовичу, прошу.
16:37:23
ГЛАДІЙ М.В.
Дякую, Адаме Івановичу.
Шановні колеги, вам також спасибі за те, що підтримуєте село. Шановні народні депутати, сьогодні на розгляд Верховної Ради України винесено проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, реєстр 2299.
Що спонукало народних депутатів України, членів Аграрного комітету ініціювати цей проект? Як ви знаєте, 1 січня 2007 року призупиняє дію чинний спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських товаровиробників і вступає в дію стаття 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкове навантаження якої для селян 4,5 мільярда гривень ну, будемо говорити дуже велике. Оскільки урядом у проекті закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік” механізму компенсації даного навантаження не передбачено, народні депутати змушені були ініціювати продовження на 1 рік діючого спеціального режиму оподаткування, щоб мати можливість разом з урядом відпрацювати ці позиції.
Прийняття Закону України про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" дасть можливість забезпечити збереження на необхідному рівні для прямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах відсутності достатньої кількості коштів державного бюджету для забезпечення їх прямої підтримки. Ці заходи відповідають також положенням статті 3 ГАТ від 1994 року через те, що становлять субсидію у вигляді доходів, від яких відмовилася держава на користь сільгосптоваровиробників. Тому їх треба розглядати і в контексті угоди з СОТ про сільське господарство. Зокрема, тих її положень, які дозволяють робити субсидії в цю галузь. Комітет рішення від 10.10.2006 року одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект за основу і в цілому як Закон України. Наскільки я знаю, таке рішення прийняв і комітет банки і фінанси. Дякую за увагу. Прошу народних депутаті підтримати цей Закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.
Чи будуть запитання? Нема. Сідайте, будь ласка.
Так, будь ласка, законопроект за номером 2299-1, Баранівський Олександр Петрович, прошу.
16:39:55
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, Закон, який явам зараз представляю практично, він повторюю 2291-1. Це закон аналогічний, який зараз доповідав голова комітету – пан Гладій.
Я хотів би лише зауважити слідуюче: норма, яка діяла на сьогодні відносно сільського господарства по ПДВ, дала можливість, що ми сьогодні близько 95% продуктів харчування вживаємо вітчизняного виробництва. Після того, як були знижені суттєво ввізні мита, тобто ми відкрили свої кордони, голосуючи за Закони до вступу в СОТ, ми відкрили свої кордони, дотація у нас на нашу продукцію села, яка виробляється, у 8, а то і 9 разів нижча, ніж, скажімо, вона у наших сусідів, які нас оточують, наші кордони. Ну, для прикладу, Естонія, яка має 800 тисяч гектарів релі, отримує дотацію на сільське господарство таку ж саму у розмірі, те що отримують наші селяни, коли ми маємо відповідно 32 мільйони гектарів ріллі.
Більше того, ПДВ, як сьогодні 12%, яке намагаються ввести для села, це означає, що з сільського господарства буде додатково вимито 3,8 мільярди гривень.
Відповідні є пояснення, що на 1,3 мільярди збільшуються дотації. 1,7 мільярди, вимагаючи 3,8, ви бачите, що більше двох мільярдів не покриваються затрати селян. Більше того, в цьому році по відношенню до минулого року, у межах на 2 мільярди зросли затрати селян на мінеральні добрива, на пальне, на подорожчання техніки, на ріст заробітної плати. Тобто, маючи за минулий рік прибутки по селу менші, ніж сьогодні ………. і ПДВ, ми зразу ставимо на коліна все наше село і, практично, шановні друзі, воно буде повністю збиткове. Це буде означати, що ми загубимо свого товаровиробника, який почав підніматися, хоч помалу, але почали підніматися за останні роки, і ми втратимо все те добре, що було здобуто у селі. І потім знову прийде час, що знову почнемо відроджувати.
Тому я аналогічно звертаюся з проханням до шановних народних депутатів: якби ми цей закон прийняли сьогодні і в першому, і в другому читанні в цілому, тому що такий закон приймали останні три роки щорічно. Цього вимагала ситуація. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Немає запитань? Ну, Ляшко хоче розім’ятися. Будь ласка, мікрофон.
16:42:46
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.
Насправді, Адам Іванович, я хоче не розім’ятися, а відповідно до частини першої статті 29 Регламенту Верховної Ради зробити зауваження вам з приводу того, що законопроект, який ми зараз розглядаємо, в порушення статті 106 не пройшов і не отримав висновку в головному комітеті, у даному випадку, комітеті з аграрної політики, так само, як і законопроект 2299-2, тобто ми не можемо його сьогодні розглядати і приймати. Дякую.
БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Я дякую вам за запитання.
Тут доповідав голова комітету, пан Гладій, він присутній в залі, я хочу вас завірити, що якраз законопроекти пройшли профільний комітет і є відповідні висновки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександре Петровичу.
Давайте висловимо подяку Ляшку за пильність. За пильність. Пильнуйте і далі. Все правильно, але комітет, ви бачите, має рішення.
Шановні колеги, зараз, зараз. Ще у нас один є проект Терьохіна Сергія. Але я щось його не бачу.
Записуємося, хто бажає від фракцій висловитися. Прошу. І Терьохін навіть встиг записатися. Це дуже добре. Я тільки не розумію, чому у нас... А, одразу запис був і в депутатів, і від цього.
Шановні колеги, давайте тоді ми дамо можливість чотирьом, це 12 хвилин відведемо, будемо приймати рішення.
Аржевітін, „Наша Україна”, будь ласка. Підготуватися Бульбі.
16:44:53
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Арежвітін, „Наша Україна”.
Банківський комітет розглядав цей законопроект і підтримав. Тому що ми як банкіри розуміємо, що потрібно збільшувати платоспроможність сільськогосподарських виробництв, тому що у наступному році очікується, що банківська система України повинна акумулювати у цю галузь не менше 14 мільярдів гривень. А для того, щоб це відбулося, потрібно дійсно зробити певні допоміжні заходи для цієї галузі.
Тому Банківський комітет і наша фракція підтримує цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Бульба. Підготуватися Ганні Герман.
16:45:43
БУЛЬБА С.С.
Степан Бульба, фракція соціалістів.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Якось так виходило, що вся історія існування колишнього Радянського Союзу і уже України часів новітньої незалежності весь час ідеологія, значить, держави полягала в тому, аби всі проблеми вирішувати за рахунок села. І от мені здається, що і зараз ми намагаємося, значить, ось подібними заходами вирішувати проблеми не села за рахунок села. Але все подаємо в такому вигляді, що необхідно допомогти і так далі.
Я виражаю позицію фракції соціалістів. Ми за підтримку законопроекту народного депутата Олександра Петровича Баранівського. Як колишній голова Полтавської обласної державної адміністрації знаю, як важко селянам, як важко вони переносять всі ці наші так звані реформи і мені здається, що врешті-решт необхідно зрозуміти, що далі село не може виживати, тим більше за розмовами про необхідність вступу в СОТ ми очевидно не помічаємо головного, що наше село, як і багато інших галузей економіки, не готове конкурувати з іншими державами, з представниками аграрної галузі інших держав в зв’язку і без підтримки виробника, сільського виробника з боку держави.
І абсолютно правий Олександр Петрович Баранівський, котрий говорить, що навіть ті країни, які утворилися на теренах Радянського Союзу, нині члени СОТ, вони мають, їх сільгоспвиробник має підтримку в 8-10 разів більше, дотації, ніж наш селянин. І давайте все-таки зрозуміємо, що необхідно реагувати на потреби селян.
Ми підтримаємо і в першому читанні, і в цілому як закон законопроект Олександра Баранівського. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Так, будь ласка, Ганна Герман, фракція Партії регіонів. Підготуватись, Ковзель передає Кириленку. Мікрофон. Кому? Ядуха? Будь ласка, Ядуха.
Також мікрофон увімкніть Ядухи. Ввімкнуть, ввімкнуть.
16:48:41
ЯДУХА В.С.
Шановні колеги! Я думаю, що сьогодні не потрібно нікого агітувати в якому стані знаходиться аграрний сектор нашої економіки. Я згадую слова ті, коли ми проходили навчання, що весь час ми стирали грані між містом і селом. І сьогодні виходить так, що ми село стерли, а грані залишилися. І виходить так і я думаю, що більшість жителів багатьох населених пунктів в жнивну пору навіть не знали, що проходить збирання хлібів. Ситуація надзвичайно критична, тому що в принципі, сільське господарство сьогодні в Україні кинуте на призволяще. Ми говоримо за різні дотації, я б їх назвав подачками, держава не в силі надати пряму підтримку сільськогосподарським товаровиробникам в тому розмірі, яким надається європейській спільноті. А тому пропозиція фракції Партії регіонів єдина, однозначно підтримати законопроект представлений аграрним комітетом та земельних відносин головою комітету Михайлом Гладієм за номером 2299. Прийняти його в першому і другому читанні і в цілому як такий, що хоч на один рік полегшить ситуацію на селі і дасть можливість ще раз нам всім разом з державою, з бюджетом розібратися, як ми можемо допомогти аграрному сектору надалі. Думаю, що запрацює виробництво, буде елементарна відповідальність і будуть, звичайно, результати.
Прошу всіх вас, шановні колеги, прошу своїх колег по фракції підтримати законопроект 2299 в першому, другому читанні та в цілому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Кириленко.
16:50:37
КИРИЛЕНКО І.Г.
Дякую Адам Іванович! Шановні колеги! Іван Кириленко, Дніпропетровщина, "Блок Юлії Тимошенко" .
Однозначно підтримую тих колег, які з цієї трибуни і з місця висловилися за підтримку цього законопроекту і теж підтримую, щоб ми його прийняли і в першому і другому читанню, вже сьогодні дали сигнал суспільству і селянству, що ми його підтримуємо.
До аргументів, які були наведені, додам ще декілька в межах відведеного часу. Шановні колеги, в найбільш сприятливі роки для сільського господарства, чистий прибуток не перевищував одного мільярду гривень. Вилучення, як вже тут було сказано, становить тільки по цьому податку понад 3 млрд., додамо до цього збільшення вилучень платежів до Пенсійного фонду, ліквідація, дотація через переробні підприємства на тваринницьку продукцію. І м отримаємо не просто плачевну, а надзвичайно тривожну картину вже з наступного року. Сільське господарство не загине, але перейде в бартер, який ми бачили з вами на початку 90-х років, будуть торгувати на трасах, ляже переробна промисловість, втратить держава ще більше, ніж втратить село.
Другий аргумент, я прошу не на один рік, колеги, нам все-таки треба подивитися і більш стабілізувати правила гри в сільському господарстві, один рік, ми кожного року продовжуємо і не даємо сигналу одній з провідних галузей на велику перспективу. Я чому за це говорю, вступ в Всесвітню торгівельну організацію передбачає звичайно значні обмеження по жовтій скриньці, всі в залі розуміють, за що йде мова. Але для сільськогосподарських країн адаптаційний період три-пять років це норма. Аргентина свого часу добилася адаптаційного періоду для свого села в сім років. Тому на переговорах, які завершаться по вступу України до Всесвітньої торгівельної організації, треба зараз ставити ключовим питанням, адаптаційний період для сільського господарства України не менше трьох-пяти років. І цей податок, пільги по ньому, запровадити теж на відповідний період, три-пять років.
І наступне, шановні колеги, є можливість, ми ще не ВТО. Я звертаюсь до тих депутатів, своїх колег, які працюють у Бюджетному комітеті. Треба на наступний рік суттєво збільшити видатки на галузь сільського господарства, соціальний розвиток села, поки ми не ВТО, бо вступимо в ВТО, дійсно, нам доведеться обмежувати свої апетити. Я хочу сказати, що особливо треба збільшити кількість фінансування на операції, які дозволяють сформувати вигідний аграрний ринок, гроші для села головні не в бюджеті, головні гроші в ціні, а ціну повинна допомогти сформувати саме держава, державні механізми, як це ми зробили в 2004 році, коли суттєві кошти були виділені на заставні операції, іннерваційні і на великі обсяги державних закупівель, особливо зерна по фіксованим і дуже мотивованим для селян цінам. Я пропоную не 600 мільйонів як зараз в бюджеті, а збільшити хоча б два, три рази тоді держава буде сильним гравцем і ми побачимо наскільки це вигідно селу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! Обговорення питання завершено. Буквально два слова, ми всебічно це питання обговорювали на Координаційному комітеті коаліції і дійшли висновку, і саме Кабінет Міністрів, сам Прем’єр-міністр дав вказівку про те, що, дійсно, треба продовжити термін дії цього податку прийняти цей закон.
Оскільки, шановні колеги, ми вступаємо в бюджетний процес, то я хотів би, щоб ми підтримали пропозицію про те, що дійсно прийняти цей закон уже як закон. Як закон, що при прийнятті Закону про державний бюджет можна було врахувати ці положення. Я ще раз наголошую таке спільне рішення ради коаліції і Кабінету Міністрів в особі Прем’єр-міністра. Якщо не буде заперечень, тоді я буду ставити відразу на голосування в цілому.
І ще один момент, шановні колеги. Ви бачите, тут є три законопроекти, але два з них законопроекти, тобто, законопроекти, які доповідали колеги Гладій і Баранівський вони тотожні. Тобто ми враховуємо, що голосуючи за перший, воно враховується і те, що є в другому проекті, в проекті колеги Баранівського, бо різниці, як сказав Баранівський немає, тому в такому порядку будемо ставити.
Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як Закону, Закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість щодо спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників реєстраційний номер 2299. Прошу голосувати.
16:55:47
За-422
Закон прийнято.
Я думаю, що і ті сільгоспвиробники, які нас чують також висловлюють таке задоволення, яке колеги в сесійній залі, що ми, всі, хто мав можливість натиснути кнопку, вони це зробили, правда один хтось утримався тільки.
Так. Наступне питання Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо звільнення від оподаткування операцій з приватизації сільськогосподарських підприємств), 2324. Автор просить поки що не розглядати, не включаємо до порядку денного. І у нас залишився ще один – про включення до порядку денного і, оскільки є висновки комітету, профільного комітету, ми можемо його і розглянути. Ставлю на голосування про включення до порядку денного розгляду проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації професійних спілок як юридичних осіб. Реєстраційний номер – 2083. Волинець автор законопроекту. Прошу визначатись.
16:57:10
За-180
Питання до порядку денного не включено.
Шановні колеги, завдяки нашій мобілізації і мудрої роботи після, на вечірньому засіданні, ми з вами повністю вичерпали сьогоднішній порядок денний, повністю вичерпали сьогоднішній порядок денний.
Я вам дякую за плідну роботу. На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра початок роботи як завжди о 10 годині.