ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 жовтня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні депутати, журналісти, гості Верховної Ради. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Сідайте на місця. Сідайте, сідайте, підготуйтеся до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.  

 

10:01:27

Фіксується присутність 388 народних депутатів.

Ранкове  засідання оголошується відкритим.

Сьогодні день народження народних депутатів України Кузьменка Петра Павловича і Самойленка Юрія Павловича. Давайте привітаємо їх із цією датою. (Оплески). І побажаємо успіхів у всіх їхніх справах і доброго здоров’я при тому.

На підставі особистих заяв народних депутатів України Єгоренко Тамари Василівни та Петрика Петра Пантелеймоновича, членів депутатської фракції Партії регіонів інформую про їхнє входження до антикризової коаліції депутатської фракції Партії регіонів, Соціалістичної партії та Комуністичної партії України у Верховній Раді України.

Шановні депутати, нам треба порадитися з приводу процедурних моментів. Сьогодні вранці до 12 години організоване прощання із колегою нашим Юрієм Оробцем і в зв’язку із тим, тут зараз стоїть автобус, хто має бажання, може.

Зауваження, що я тихо говорю. Я прошу  говоріть ви тихіше – буде чути краще. Будь ласка, та я не до вас. Сідайте, будь ласка, всі. Будь ласка, сідайте.

В мене така пропозиція, в зв’язку із тим, що з 10 до 12 години продовжується прощання із Юрієм Оробцем нашим колегою,  це буде. Це робиться у Будинку вчителя. Зараз тут біля Верховної Ради, хто може скористатися такою нагодою, є автобуси, можна під’їхати  попрощатися. Але основна маса, очевидно, бажаючих взяти участь у цьому ритуалі буде з 11 години. Тому є пропозиція, щоб, тут будуть автобуси, чотири автобуси, з 11 години зробити перерву для цієї процедури. Якщо ви не будете заперечувати, тоді я не буду ставити на голосування цю пропозицію.

І очевидно, я так прекрасно розумію, що це буде певною мірою  дезорганізовувати роботу самого сесійного залу, то я би не ставив, так як планувалося, в обідню перерву голосування членів Вищої ради юстиції. Оскільки це таємне голосування, і тут важливо, щоб були усі присутні депутати. Тому я хотів би, ми це питання перенесемо потім на наступний сесійний тиждень чи сесійний день. Якщо це так, то тоді ми вважаємо, що погоджено питання, якщо немає заперечень. І зараз приступаємо до розгляду тих питань, які у нас у порядку дня. Спасибі.

Є проект постанови у нас у плані роботи про внесення змін до Постанови Верховної Ради „Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п'ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації". Доповідає це питання Єфремов Олександр Сергійович.

 

10:05:39

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги. Комітет розглянув 11 жовтня подання голови депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Богатирьової від 06.10.2006 року та проект постанови, реєстраційний номер 2306, внесений народним депутатом Кисельовим з пропозицію обрати народного депутата України Мельника Петра Володимировича, члена депутатської фракції Партії регіонів заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, увільнивши від обов’язків члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Враховуючи, що проект постанови підготовлено згідно вимог частини 7 статті 7 Закону України „Про комітети Верховної Ради України” та частини 7 статті 78 Регламенту Верховної Ради України, комітетом прийнято рішення підтримати зазначений проект постанови. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження якісь є? Ні? Можна ставити на голосування? Ставлю на голосування цей проект постанови. Будь ласка.

 

10:07:12

За-255

Рішення прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет на своєму засіданні 11 жовтня розглянув заяву народного депутата Савосіна про обрання його членом Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Враховуючи, що розрахункова квота депутатської фракції Соціалістичної партії України в комітетах складає 1,2%, а в Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства від цієї фракції немає жодного представника, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Савосіна та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Ставлю на голосування цей проект. Будь ласка.

 

10:08:12

За-247

Рішення прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Богачука Василя Степановича, члена депутатської фракції Соціалістичної партії України про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Враховуючи, що розрахункова квота депутатської фракції Соціалістичної партії України в комітетах чисельністю до 30 осіб складає 1,8, а в Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету працює від цієї фракції 1 народний депутат України, тобто квота не використана, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Богачука та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей проект, будь ласка.

 

10:09:10

За-243

Рішення прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Богачука Василя Степановича  про обрання його до складу Спеціальної контрольної комісії  України з питань приватизації. Обмежень по кількісному складу Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Верховної Ради України не встановлена. З врахуванням вимог частини  першої статті чотирнадцятої Закону України „Про статус народного депутата України” народний  депутат може бути обраний одночасно членом одного комітету Верховної Ради України і Тимчасової спеціальної та  Тимчасової слідчої комісії. Комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Богачука та внести на розгляд Верховної Ради відповідний проект постанови. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей проект.

 

10:10:14

За-247

Рішення прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Мітрошкіна Ігоря Олександровича, члена депутатської фракції Партії регіонів про обрання його членом Комітету з питань  правової політики. Враховуючи, що розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів в комітетах складає 7,2, а в Комітеті з питань правової політики працює шість народних депутатів України,  тобто  квота не використана, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Мітрошкіна та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови, просимо  підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей проект, будь ласка, визначайтеся.

 

10:11:07

За-246

Рішення прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Якименко Миколи Євгеновича, члена депутатської фракції Партії регіонів про обрання його членом Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів в комітетах складає 7,1, а в Комітеті з питань охорони і здоров’я працює від цієї фракції три народних депутати України. Тобто квота не використана. Комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Якименко та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування цей проект. Будь ласка, визначайтеся.

 

10:12:02

За-250

Рішення прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Літвінова Володимира Григоровича, члена депутатської фракції Партії регіонів про обрання його членом комітету Верховної Ради з питань культури і духовності. Враховуючи, що розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів у комітетах складає 7,2, в Комітеті з питань культури і духовності працює від цієї фракції чотири народних депутати України, тобто квота не використана. Комітет прийняв рішення підтримати та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект постанови. Реєстраційний номер 2339. Будь ласка.

 

10:12:54

За-246

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Козаченко Олексія Олексійовича, члена депутатської фракції блоку „Наша Україна” про обрання його членом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Розрахункова квота депутатської фракції блоку „Наша Україна” в комітетах з чисельністю до 30 осіб складає 4,6, а в комітеті Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності працює від цієї фракції чотири народних депутатів. Тобто квота повністю не використана. Комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата Козаченко та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей проект. Прошу визначитися.

 

10:13:52

За-196

Рішення не прийнято.

Треба продовжити консультації з цього приводу.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Демчишина Василя Васильовича, члена депутатської фракції Партії регіонів про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів комітету складає 7,2, а в Комітеті з питань будівництва, містобудування житлово-комунального господарства працює в цієї фракції 5 народних депутатів. Тобто, квота не використана. Комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата Демчишина та внести на розгляд Верховної Ради відповідний проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування проект постанови 2367, будь ласка.

 

10:14:52

За-251

Рішення прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет на засіданні 18 жовтня розглянув проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п'ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації" (проект внесений народним  депутатом України  О.Царьовим о на заміну  реєстрованого номера 2177 від 11.10.2006 року на відповідність вимогам Регламенту Верховної Ради України).

В проекті постанови  пропонується, обрати народного депутата України  Царьова Олега Антоновича, члена фракції Партії регіонів членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, увільнивши від обов’язків члена Комітету з питань прав людини національних меншин і міжнаціональних відносин. В поданому проекті постанови недотримана вимога частини 3 статті 79 Регламенту Верховної Ради України.  Заява народного депутата Царьова непогоджена головою депутатської фракції Партії регіонів. Крім  того, розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів комітету з чисельністю до 30 чоловік складає 10,7, а в Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету працює від цієї фракції 12 народних депутатів. Але з  цього  комітету вийшли два народних депутати від Партії Регіонів, тому Царьов наполягає, щоб  його включили замість Азарова. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді не підтримувати, але народний депутат наполягає. Прошу визначитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ситуація з’ясована:  два депутати вийшли і квота тепер допустима, можна замінити. Рішення комітету відоме, але, будь ласка, визначайтеся голосуванням.

Ставлю на голосування проект про включення його до складу, проект постанови № 2177. Ставлю на голосування.

 

10:17:12

За-207

Рішення не прийнято

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет на своєму засіданні  10 жовтня  розглянув заяву народного депутата Демидка Володимира Миколайовича, члена депутатської фракції Партії Регіонів про обрання його членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Розрахункова квота депутатської фракції Партії Регіонів   в комітеті  складає 7,2 і вона використана. Тому комітет прийняв рішення не підтримувати заяву народного депутата Демидка про обрання його членом Комітету з питань Регламенту, депутатської  етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України. Просимо визначитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас є проект постанови і з цього приводу  я ставлю її на голосування, будь  ласка.

 

За-217

Рішення не прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув  заяву народного депутата України Пінчука Андрія Павловича, члена депутатської фракції Партії Регіонів про обрання його членом  Комітету Верховної Ради  України з питань бюджету, увільнивши від обов’язків члена Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї,    молодіжної політики, спорту та туризму.

Розрахункова квота депутатської  фракції Партії регіонів в комітетах  складає 10,7, квота комітету використана. Тому комітет прийняв рішення не підтримувати заяву народного депутата України Пінчука. Просимо визначитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей проект. Будь ласка.

 

10:19:12

За-205

Рішення не прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Разгоняєва Михайла Васильовича, члена депутатської фракції Партії регіонів про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів комітету  складає 7,1, а в Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування працює від цієї фракції 8 народних депутатів. Тобто квота використана. Комітет прийняв рішення не підтримувати заяву народного депутата України Разгоняєва. Просимо визначитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей проект.

 

10:20:07

За-229

Рішення прийнято.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет розглянув заяву народного депутата України Рудніка Анатолія Андрійовича, члена депутатської фракції Партії регіонів про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку увільнивши від обов’язків члена Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. Розрахункова квота перевищена. Але депутат уже 4 рази виходить з пропозицією. Він фахівець в тій області, куди він проситься і наполягає 4  рази на комітеті підтримати його рішення. Тому цю ми пропозицію виносимо на вирішення залу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

 

10:21:09

За-225

Рішення не прийнято.

Транспорт і зв’язок, і культура, духовність – речі зв’язані. Тому давайте ми ще раз вернемось до цього питання пізніше. Погодимо це із фракціями. Будь ласка.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Комітет на засіданні 10 жовтня розглянув заяву народного депутата України Шкляра Володимира Борисовича, члена депутатської фракції Блоку „Наша Україна” про обрання його членом комітету Верховної Ради з питань правосуддя. Розрахункова квота депутатської фракції Блоку „Наша Україна” в комітетах чисельністю до 20 осіб складає 3,1, а в Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя працює від цієї фракції 3 народних депутати. Тобто квота використана. Комітет прийняв рішення не підтримати заяву народного депутата України Шкляра. Просимо визначитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування цю пропозицію.

 

10:22:19

За-270

Рішення прийнято.

Ми розглянемо пізніше це питання ще раз.

Я прошу уваги. Депутат Руднєв  звернувся з пропозицією переголосувати його призначення. Але, я прошу уваги, ми всі розуміємо. Він професіонал якраз в цій галузі і це можна було б розглянути. Але не можна просто до критичного стану доводити ситуацію в Комітеті культури. Там повинні бути люди відповідні, чисельність і так дальше. Фракція найде заміну туди, а потім ми переглянемо ще питання.

Розглядається питання проект Постанови про призначення Пилипенка В.П. членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (проект Сівковича). Доповідає з цього приводу автор законодавчої ініціативи Сівкович Володимир Леонідович. Будь ласка.

 

10:24:31

СІВКОВИЧ В.Л.

Прошу зал підтримати Пилипенко Владимира на должность, которая сегодня,  две должности свободных от имени Верховного Совета, Высшая квалификационная комиссия. Это молодой юрист, потомственный юрист папа и мама юристы,  он кандидат наук, но не так как в фильме, он кандидат наук. Партию регионов все время обвиняют в  том, что она двигает только донецких. Это как раз тот пример, когда мы двигаем со Львова  кандидата на эту должность.

Кроме этого, человек зарекомендовал себя как исключительно    порядочный независимо от того, какая ситуация политическая была, он поддерживал и работал в качестве адвоката, и против помаранчевых, и против бело-голубых, но всегда держал честную позицию. Таких людей как раз там нужно и как раз не хватает. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до доповідача?  Нема. Є в Ключковського, будь ласка, Юрій Богданович.

 

10:25:37

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський й, Блок „Наша Україна”.

Я можу повірити всім вашим характеристикам, але не можу зрозуміти одного.  Іде мова про Вищу кваліфікаційну комісію суддів.  І ми даємо туди молодого адвоката. Тобто, ми молодій людині без великого життєвого досвіду  даємо право оцінювати кваліфікацію суддів. Де логіка у  вашій пропозиції?

 

СІВКОВИЧ В.Л. Дякую. По-перше, він  не такий  вже    молодий, але якщо взяти, наприклад, Яценюка, Бондаря, ми таким молодим людям після помаранчевої революції довірили такі посади як міністр транспорту, а на сьогоднішній день фактично їм довірили всю країну. Де логіка?  От логіка в тому, що  молоді люди  дуже кваліфіковані і перспективні якраз повинні цим займатися. І порядні. Тому що, на жаль, пане Юрію, люди, яким уже за 50 і вони туди йдуть.

Ну, ви спитали, я відповів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Була відповідь. Яке запитання, така відповідь. Сідайте, будь ласка.

Від комітету доповідає Сергій Ківалов. Прошу.

 

10:27:04

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Відповідно до статті 75 та 76 Закону України „Про судоустрій України”, Верховна Рада України призначає до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України двох осіб. На сьогоднішній день за квотою Верховної Ради України у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України залишається незаповненою  одна  вакансія. Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 18 жовтня 2006  року  внесений народним депутатом України Сівковичем  проект Постанови Верховної Ради України про призначення Пилипенка Володимира Пилиповича членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Проаналізувавши подані матеріали щодо  кандидата, Комітет Верховної Ради України  з питань правосуддя дійшов до висновку, що Пилипенко Володимир Пилипович відповідає вимогам статті 75, 76 Закону України „Про судоустрій України” та може бути  призначений членом Вищої ради, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України  прийняти за основу і в цілому проект Постанови Верховної Ради України  про призначення Пилипенка Володимира Пилиповича членом  кваліфікаційної комісії суддів України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитань немає до доповідача? Ставлю на голосування цю пропозицію. У вас, хвилинку. Симоненко, будь ласка.

 

10:28:48

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Я в першу чергу, хочу звернутися до колег з коаліції. Виходячи з того, що деякі питання, які мають відношення  до формування кадрового потенціалу, а це кадрове питання, ми не обговорювали на раді коаліції, я хотів би попросити, не заперечуючи проти даної кандидатури, все ж таки віднести у розгляді і через тиждень, припустимо, розглянути після того, коли рада коаліції визначиться. Бо в даному питанні ми спільно несемо відповідальність і кожного думка повинна бути врахована. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, міркування зрозуміле, я гадаю, що до нього треба прислухатися. Але тут є деталь, питання включено до порядку дня, тоді треба  вирішувати питання про перенесення розгляду цього питання. Хто за те, щоб перенести розгляд цього питання, будь ласка?

 

10:29:58

За-227

Питання перенесено, консультуйтесь.

Про дострокове  припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії. Доповідає представник Президента – Юрій Богданович Ключковський.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую, Олександр Олександрович.

Шановні колеги, 9 жовтня цього року заступник голови Центральної виборчої комісії Микола Іванович Мельник звернувся до президента України з заявою із проханням про складання повноважень члена Центральної виборчої комісії з його власної ініціативи.

В зв’язку із цим, на підставі пункту 21, частини першої статті 85 Конституції  України та статті 30 Закону Про Центральну виборчу комісію, Президент України вносить подання до Верховної Ради про дострокове припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії Мельника Миколи Івановича у зв’язку із поданням ним особистої заяви про складання повноважень. Таким чином, Президент просить Верховну Раду увільнити Миколу Івановича Мельника від повноважень члена Центральної виборчої комісії  у зв’язку із поданою ним заявою.

Я також маю повноваження від імені комітету, який учора розглянув це питання на своєму засіданні, сказати пропозицію комітету. Комітет на своєму вчорашньому засіданні це питання розглянув. У процесі обговорення було висловлено жаль, що доктор юридичний наук, професор, висококваліфікований юрист і глибоко порядна людина іде зі складу Центральної виборчої комісії. Однак, враховуючи його особисті бажання, комітет просить Верховну Раду підтримати це, і відповідний проект постанови 2365 про звільнення з посади члена Центральної виборчої комісії Мельника Миколу Івановичу згідно з поданою ним особистою заявою просимо підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає запитань до доповідача? Немає.

Я ставлю на голосування  проект постанови про звільнення Мельника Миколи Івановича з посади члена Центральної виборчої комісії. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

10:32:21

За-368

Рішення прийнято. „За” проголосувало 368 народних депутатів.

Я думаю, якщо парламент доручав Миколі Івановичу Мельнику бути членом Центральної виборчої комісії, і він надзвичайно добросовісно працював там. Це був один із ключових представників Центральної виборчої комісії, до якого можна було завжди звернутися, і він давав вичерпну відповідь і об’єктивно завжди займав позицію при розгляді різних питань, то ми у праві подякувати йому за цю роботу і побажати успіхів на тому поприщі, який він для себе вибрав. Спасибі. (Оплески).

Розглядається проект постанови про День уряду у грудні 2006 року „Про сучасний стан зони відчуження об’єкту „Укриття” та Чорнобильської АЕС”, проект Кальченка. І Кальченко доповідає.

Фрг__00843*001*015<10:33:39><СторожукТ.О.>

 

10:33:40

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Шановні народні депутати, запрошені, на ваш розгляд виноситься проект постанови Верховної Ради України про „День уряду України” у грудні 2006 року з порядком денним „Про сучасний стан зони відчуження, об’єкту „Укриття” та Чорнобильської АЕС”.

Народні депутати України, члени Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні 18 жовтня 2006 року підтримали проект постанови про проведення Дня уряду у грудні 2006 року.

Хочу вам нагадати, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року „Про рекомендації учасників парламентських слухань стосовно закриття Чорнобильської АЕС” слухання щодо ситуації на Чорнобильській АЕС проводяться щорічно. Крім того, минув майже рік після прийняття постанови Верховної Ради України „Про інформацію Кабінету Міністрів України щодо п’ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС” і на сьогодні є потреба зробити аналіз того, що зробив уряд України по покращенню ситуації в зоні відчуження.

Необхідно відзначити, що наслідки Чорнобильської катастрофи все ще гостро відчуває населення України. Після 20 років Чорнобильської катастрофи ми можемо з впевненістю сказати, що мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи це не тимчасова, а розрахована на тривалий час цілеспрямована діяльність держави, яка буде здійснюватися протягом історично тривалого періоду.

Необхідно заслухати інформацію урядів щодо шляхів вирішення такої проблеми, як закінчення переселення громадян із зони відчуження. Зверніть увагу, що на сьогодні у них відсутнє навіть медичне забезпечення. Є проблема повернення забруднених територій до нормального життя, забезпечення людей роботою, надання можливості громадянам, населеним пунктам, районам для реалізації свого економічного потенціалу. Тому економічна реабілітація забруднених територій стає дуже важливим пріоритетом в сфері соціального захисту постраждалого населення.

Нагадаю, що проектування об’єкту „Укриття” велось 20 травня  по червень 1986 року, а будівництво з червня по листопад цього ж року.

Саркофаг споруджувався в умовах високого рівня радіоактивності, методом дистанційного монтажу і термін його гарантованої експлуатації офіційно минає в цьому 2006 році.

І тому здійснення заходів і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкт на укриття екологічно безпечну систему вимагає ефективних і компетентних підходів до вирішення проблем,  що стоять перед урядом України.

Це в першу чергу зняття з експлуатації енергоблоків і  перетворення об’єктів укриття на екологічно безпечну систему. На сьогодні немає чіткого графіку робіт по зняттю з експлуатації Чорнобильської АЕС, це обумовлено тим, що уряд до цього часу не вніс на  розгляд Верховної Ради проект загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єктів укриття в безпечну систему.

Крім того, керівництвом Чорнобильської АЕС припинена процедура тендеру на проведення робіт на Чорнобильській АЕС та об’єктах укриття.

П’ятирічний період після зупинення роботи Чорнобильської АЕС відзначається систематичним недофінансуванням з Державного бюджету України на експлуатацію і технічне  обслуговування об’єктів і систем  створених і введених в експлуатацію, а також тих, які будуть введені в  експлуатацію в рамках програми  перетворення об’єктів укриття.

Головною проблемою залишається не  готовність інфраструктури, найважливіші об’єкти необхідні для  зняття з експлуатації сховищ відпрацьованого ядерного палива номер два. Завод по переробці рідких радіоактивних відходів і промисловий комплекс про згортанню з твердими радіоактивними відходами за час роботи енергоблоків ЧАЕС не зведені і на даний   час графіки їх будівництва відстають від запланованих від одного до шести років.

Якщо  на об’єкті укриття, хоч і з відставанням, але розгорнуті роботи по стабілізації конструкцій, створення допоміжних систем, розпочалися підготовчі роботи до будівництва нового безпечного укриття. То, на жаль, за шість років, що минули з моменту остаточної зупинки Чорнобильської АЕС, станція так і не приступила до реальних робіт із зняття з експлуатації. Сьогодні ЧАЕС знаходиться на етапі підготовки до зняття з експлуатації, а процес почнеться тільки з вивантаження відпрацьованого ядерного палива з енергоблоків в сховищах, цвях один та цвях два.

Слід зазначити, що внаслідок затримки введень в експлуатацію нового сховища, відпрацьованого ядерного палива, Україна несе збитки як у фінансовому, так і політичному плані. Також на сьогодні знову стоїть питання про необхідність збільшення фінансування міжнародних проектів щодо вирішення проблем на Чорнобильській АЕС.

Також хотів би наголосити на наступному. В проекті Закону України „Про державну програму соціально-економічного розвитку” на 2007 рік відсутнє питання щодо необхідності запровадження загальнодержавної системи, поводження з радіоактивними відходами та державного фонду загальнодержавної стратегії, та поводження з радіоактивними відходами в Україні цільових програм поводження з відпрацьованим паливом, та високо активними відходами на Україні.

Також недостатньо коштів для введення в експлуатацію виробничого комплексу „Вертер” з дезактивації, транспортування, переробки та захоронення РАВ. У 2007 році необхідно відновити практично з нуля вже побудований цвях два і продовжити роботи за зовсім новою технологією. На сьогодні не вирішується питання щодо забезпечення безпеки працівників та навколишнього середовища, а також приведення рівня фізичного захисту спецкомбінатів системи „Радон”. Це є однією з причин, з якою ми повинні заслухати уряд України, як він планує комплексно вирішити проблеми щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом Чорнобильської АЕС.

Відповідно до календарного плану роботи сесії Верховної Ради України пропонується проведення Дня уряду 12 грудня 2006 року.

В зв’язку з цим, що два питання на цей день включені, комітет пропонує розглянути і це питання третім. Тому що це питання обов’язково необхідно вирішити в поточному році для того, щоб він був скоординованим і з програмою соціально-економічного розвитку України, і з державним бюджетом на 2007 рік.

Шановні народні депутати! Прошу вас від імені комітету підтримати проект постанови  Верховної Ради України про проведення Дня Уряду в грудні 2006 року з порядком денним про сучасний стан зони відчуження об’єкту укриття та Чорнобильської АЕС. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Перед тим, як ви задасте запитання Валерію Михайловичу, я хочу звернути вашу увагу на те, що у нас на 12 грудня, як уже сказав доповідач, включено два питання, і за Регламентом ми не маємо права більше двох ставити на розгляд в цей день. Причому питання так само важливі, бо йдеться про виконання рекомендацій парламентських слухань з приводу спорудження житла для військових і працівників міліції,  а також про захист прав онкологічних хворих в Україні та виконання державної програми онкології.

Очевидно, нам потрібно буде попередньо, час ще є для того, щоб дати змогу уряду підготуватися до розгляду чи цих, чи інших питань, можливо в іншому режимі. Можливо, якесь питання можна перенести у вигляді слухань, а інше у вигляді Дня уряду. І з огляду на ці обставини треба було б, очевидно, визначитися додатково з цього приводу, бо ще раз повторюю за Регламентом ми не маємо права ставити це питання третім, бо, власне кажучи, уваги не буде до нього це розмиється поміж іншими питаннями. Ані, можна перенести його розгляд на березень місяць, тим паче, що зараз уряд займається цією проблемою разом з Європейським банком Реконструкції і іншими європейськими установами   і гострота цього питання, я сподіваюся, на жаль, не зникне до березня місяці

Тому, Валерій Михайлович, якщо ви запропонуєте на березень, давайте поставимо. Якщо на грудень, то тоді треба консультації проводити з ініціаторами інших рішень і з ініціаторами і визначатися додатково.

Валерій Михайлович.

 

КАЛЬЧЕНКО В.М. Шановний Олександре Олександровичу, справа в тому, що ці питання, які  пропонує комітет, вони повністю повинні  бути скоординовані з державною програмою соціально-економічного розвитку  на 2007 рік і з Державним бюджетом на 2007 рік.

У грудні ми можемо вийти на такий варіант, що ми захочемо щось зробити, але у нас уже такої технічної можливості не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є маса способів вирішити питання, яке ви поставили. Тобто ваша аргументація, яку ви доповіли сьогодні за підписами депутатів і Голови  Комітету до складу Кабінету Міністрів, як зауваження до програми, котру ми в другому читанні будемо  розглядати, може увійти туди, безперечно.

З іншого боку у нас ще є  проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради про День уряду в грудні, яку запропонував народний депутат Бондарчук і підтримує Голова Комітету з питань охорони здоров’я  Бахтєєва.

Тому, Валерій Михайлович, давайте ми зробимо поки що паузу в розгляді цього питання, хоч ви його доповіли вже, а розглянемо  спочатку наступне питання, а тоді  повернемося, якщо буде згода Верховної Ради, то ми тоді зміни зробимо.

Будь ласка, Тетяна Дмитрівна Бахтєєва.

 

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемые  народные депутаты, уважаемый Александр Александрович.  Комитет Верховной Рады Украины по вопросам охраны  здоровья, рассмотрел внесенный народным депутатом Украины   Бондарчуком, проект постановления о внесении изменений  в ранее принятом Верховной Радой Украины решении о проведении Дня правительства Украины в декабре 2006 года с повесткой дня о защите прав онкологических больных в Украине и выполнение Государственной программы «Онкология».

Автором проекта постановления предлагается внести изменения в пункт 3 принятого 21 сентября 2006 года постановление Верховной Рады Украины и определить ответственным за проведение Дня правительства в парламенте Комитет по вопросам охраны здоровья.

Комитет не поддерживает указанный проект постановления, поскольку считает целесообразным, перед тем как вынести данный вопрос на рассмотрение Верховной Рады Украины, провести слушания в профильном комитете с такой же повесткой дня, которая утверждена постановлением  Верховной Рады.

По мнению членов комитета, проведение слушаний в комитете по охране здоровья позволит более надлежащим образом рассмотреть вопросы связанные с защитой прав онкологических больных в Украине, выполнением Государственной программы по онкологии и принять соответствующие решение.

Слушания в комитете дают возможность провести более широкий и конкретный диалог между участниками слушания, а также обеспечить участие в этом мероприятии не только представителей органов государственной власти, ну и широкой медицинской общественности. И будем очень рады, если будет присутствовать большое количество также народных депутатов. Таким образом, комитет предлагает отменить решение парламента Украины от 21 сентября 2006 года о проведении Дня правительства в Верховной Раде в декабря 2006 года с повесткой дня о защите прав онкологических больных в Украине и выполнение Государственной программы «Онкология», поручив проведения слушаний в комитете. Спасибо. Просим нас поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, Тетяна Дмитрівна, вам роблю невелике зауваження. Спочатку ініціатор документу Бондарчук доповідає, а потім ви, а ви поміняли процедуру самостійно. Ну, але ж все-таки. Іван Миколайович. Будь ласка, на трибуну, а ви сідайте на місце, зробіть свою інформацію.

 

10:48:24

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги! Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

Скажу відверто, я не поділяю точку зору колеги, Голови Комітету з питань охорони здоров’я, яка пропонує знизити рівень і планку розгляду цієї архігострої для України проблеми. Я не є спеціалістом. І ми внесли, вірніше, я вніс проект постанови про внесення змін до тієї постанови, яку ми прийняли у вересні місяці, виключно з тією метою, щоб загострити увагу на цій гострій не просто соціальній, а найперше, медико-соціальній проблемі, яка, на превеликий жаль, знайома багатьом із нас, в тому числі і мені, як кажуть, не на слуху.

Тому з урахуванням гостроти цієї проблеми і необхідності зосередження уваги і привернення уваги не лише державних органів, а й суспільства, я вважав би за необхідне залишити розгляд цього питання на Дні уряду у грудні місяці, лише поставивши нас другими після Комітету з питань охорони здоров’я. І все, абсолютно тут нема ніяких інших підтекстів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Миколайовичу, я хочу звернути увагу, що Тетяна Дмитрівна не пропонує понизити рівень. Вона пропонує спочатку провести слухання, а потім День уряду.

Тому давайте ми зробимо так. Якщо депутати не заперечують, я запропонував би урахувати в постанові про те, що в Дні уряду буде на першому місці відповідальним Комітет з питань охорони здоров’я і спочатку провести в комітеті слухання з залученням усіх до того причетних людей, спеціалістів, дати озвучення, тобто інформаційний супровід такого слухання, щоб все суспільство знало про гостроту цієї проблеми. А потім провести вже День уряду, коли буде це все вияснено. Таким чином, давайте ми слухання тоді запропонуємо вам на грудень місяць, або і на листопад. А День уряду тоді перенесемо на пізніше. Скажемо, на березень місяць, чи якимось іншим чином. Нема заперечень?

 

БОНДАРЧУК І.М. Нема заперечень, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна підтримати таку пропозицію?

Тоді я поставлю на голосування пропозицію таку, що у постанові „Про День уряду” замість, вірніше, на 1 місце як відповідальний  за його підготовку ставиться Комітет з питань охорони здоров’я. Ми голосуємо про проведення  слухання з питань онкології у Комітеті з питань охорони здоров’я у грудні місяці. А у березні місяці тоді поставимо День уряду з цього приводу, з цього питання. Немає заперечень? Цю пропозицію я ставлю на голосування. Будь ласка.

 

10:51:49

За-374

Рішення прийнято.

В такому випадку, тоді звільняється місце для Дня уряду, місце  для питання про ситуацію з порушенням об’єкту „Укриття” те, що доповідав тільки що Валерій Кальченко. Якщо немає заперечень, я ставлю на голосування цю пропозицію  про включення до Дня уряду на грудень місяць цього питання. Будь ласка.

„Укриття” на грудень місяць.

 

10:52:34

За-206.

Очевидно не зрозуміли.

Хто за те, щоби переголосувати, будь ласка?

 

10:52:59

За-212

Рішення  не прийнято.

Давайте попрацюємо ще з фракціями. Я думаю, що ми це питання  включимо наступного разу.  Спасибі.

Стоїть в порядку дня для включення до порядку денного і прийняття рішення проект Постанови про призначення членів наглядових рад Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та "Державний експортно-імпортний банк України. І визначений тут доповідач, і все те, що перед.

Так само і проект Закону про внесення змін до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом). Там… тобто, два проекти.

Я ставлю спочатку перший 2352 щодо включення до порядку дня. Будь ласка.

 

10:54:32

За-223

Я… ми не розглядаємо тоді цього питання.

Я прошу, спокійно! Хто наполягає на переголосуванні цього питання про включення, ставлю ще раз на… щоб повернутися до розгляду цього питання.

 

10:55:08

За-241

Так, так. Я ще раз ставлю на голосування питання про включення і розгляду Постанови про призначення членів наглядових рад Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк” та "Державний експортно-імпортний банк України”. Ставлю  на голосування.

 

10:55:39

За-243

Рішення прийнято.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом). Щодо включення  і розгляду сьогодні цього питання я ставлю на голосування.

 

10:56:09

За-219

Рішення не приймається.  Ви хочете переголосувати?

(Ш у м   у  з а л і)

Значить, наполягає Ключковський на… Ні? Тоді не наполягає. Не треба, я слова не даю вам, ви не наполягаєте. Будь ласка. Спасибі.

Слово надається Горбалю Василю Михайловичу, члену комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

10:56:55

ГОРБАЛЬ В.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, стаття 7 Закону „Про банки та банківську  діяльність” регламентує порядок формування наглядових рад державних банків. Згідно неї, порядок такий: 7 членів наглядових рад державних банків формується Президентом України, 7 формується Верховною Радою. Останній раз рішення з цього приводу Верховна Рада  приймала 22 березня 2001 року.

Так як строк повноважень членів наглядових рад державних банків 5 років, тобто, фактично, термін їх повноважень сплинув ще в березні місяці. На першому ж засіданні свого, нашого комітету профільного комітету в повноваження якого входить розгляд цього питання, було поставлено завдання про необхідність доукомплектації  і ротацій членів наглядових рад державних банків.

Стаття 76 також регламентує, крім порядку, і критерій відбору членів, кандидатів у члени  наглядових рад державних банків. Відповідно до цих критеріїв і були підібрані люди, що були розглянуті на засіданні комітету 17 жовтня, а до того, відповідно пропозиції від народних депутатів – членів комітету поступали у відповідний підкомітет, фактично, була сформована постанова членами комітету, депутатами – членами комітету, яка і вноситься на розгляд.

На засіданні комітету були  запрошені усі кандидати, були розглянуті біографічні довідки, досвід роботи. Була можливість задати кожному з них питання.

Після консультацій учора відбулася ротація двох кандидатів. Фактично місцями у списку це кандидата Бандурова і кандидата Федоренка з відповідною зміною: Федоренко переходить у Державний ощадний банк України, Бандуров переходить у наглядову раду „Укрексімбанку”.  У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. П’ять хвилин. Сухий.

 

10:59:11

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Василь Михайлович, рішення Верховної Ради України щодо призначення членів наглядових рад відкритих акціонерних товариств „Державний ощадний банк” і „Державний експортно-імпортний банк України” приймається нами неодноразово. І це входить, до речі, передбачено і Конституцією, і Регламентом нашої роботи.

У мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, на профільному Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності чи були якісь конкретні чи реальні зауваження стосовно конкретних кандидатур, чи в принципі в цілому комітет підтримував вашу пропозицію і ці персоналії, які були названі. Це перше.

І друге. Чи якою мірою відображається там присутність інтересів різних фракцій, щоб ми мали тут колективне, колегіальне голосування? Дякую.

 

ГОРБАЛЬ В.М.  Я вам скажу наступне. Комітет розглянув 17 жовтня, повторюся, 17 жовтня проект даної постанови. І до того підкомітет відповідний, профільний підкомітет мав можливість обговорити кожну кандидатуру. Жодних зауважень по жодній із кандидатур не було на засіданні комітету. При цьому кандидатури вносилися від різних депутатів, які є представниками різних політичних сил, що перебувають у профільному комітеті.

Тобто основний принцип – це була не партійність кандидатів, від цього принципу взагалі не було, а їх професійна підготовка і бажання працювати. Тому що у наглядових радах потрібно працювати, а не просто час від часу приходити на їх засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Василь Михайлович, я скористаюся тим, що я ближче до мікрофону, запитання таке. Я є автором проекту Закону про порядок формування наглядових рад. Цей проект узгоджений з Президентом України. Наскільки відповідає, ну, скажімо, тому проекту, відсилка не може бути, але, тим не менше, наскільки відповідає принципам, які викладені в цьому проекті, рекомендації кандидатур.

 

ГОРБАЛЬ В.М.  Ви знаєте, я знайомився з вашим проектом і я переконаний, що в майбутньому ми повинні повернутися взагалі до питання функціонування державних банків з точки, це моя особиста точка зору, з точки зору підготовки відповідних законопроектів, які б регламентували роботу кожного з цих державних банків, зокрема закон про Ощадний банк і закон про „Укрексімбанк”.

Щодо критеріїв відбору, кожен з кандидатів має відповідний фаховий рівень, відповідний достатній досвід роботи на керівних посадах. Є певні недоречності з приводу присутності, я знаю, по двом кандидатурам, які, запевню вас, що після успішного проходження цього питання у Верховній Раді вони вийдуть з відповідних наглядових рад інших банків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський, прошу.

 

11:02:00

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, „Наша Україна”. Прошу передати слово моєму колезі, депутату Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:02:14

АРЖЕВІТІН С.М.

Я хотів би зразу відповісти на ваше запитання, Олександр Олександрович, і, коли буде прийнятий той закон, який ви запропонували, 5 членів ради ми повинні будемо відкликати, тому що вони не будуть відповідати цим вимогам.

Друге. Запитання до доповідача. Скажіть, будь ласка, чи відомо вам, що Президент України звернувся до Голови Верховної Ради, до Прем’єр-міністра України з пропозицією перед тим, як ставити це питання в зал, підписати меморандум про чесні правила і принципи, і прозорість розгляду кандидатів у ці ради?

 

ГОРБАЛЬ В.М.  Станіслав Миколайович, ви, так як і я, є банкір з великим досвідом. Тому я переконаний, що ви розумієте, що жоден меморандум не буде регламентувати діяльність державних банків. Для цього потрібно дійсно розробити спеціалізовані закони, які би чітко обговорили би і критерії відбору в наглядові ради, і те, чим повинні займатися державні банки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я додатково відповім відносно меморандуму, я запропонував Президенту, що я   підготую закон, щоб не готувати Меморандум, який не має юридичної сили і цей закон підготовлений. Він може буде до порядку дня буквально наступного сесійного  тижня і прийнятий. Тому, якщо ми  приймемо цей закон, а я думаю, що ми його приймемо і він не відповідатиме змісту цього документу, якщо він буде позитивно прийнятий тоді внесемо  зміни,  іншого виходу  я  не бачу.

Запитання, ще  одна хвилина В’язівський, будь ласка.

Будь ласка, В’язівський.

 

11:03:49

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Народний          депутат України Володимир  В’язнівський „Наша Україна”.

Я думаю, що в керівної і направляючої партії не  хватає достатніх кадрів, щоб у  відповідності до вже запропонованого  законопроекту надати своїх людей у  відповідні спостережні ради. Прошу передати останнє слово Ажевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ажевітін.

 

11:04:35

АРЖЕВІТІН С.М.

Я хотів задати запитання доповідачу по суті. Нагадую, що членом Наглядової рада державного банку може бути громадянин, який має відповідну освіту. Скажіть, будь ласка, чи відповідає таким вимогам кандидат Недашківській, який все своє життя провів зовсім в  іншій галузі. І кандидат Мельничук, який був головою колгоспу напевно не  поганим. Скажіть, будь ласка, вони мають відповідну освіту відповідно до Закону „Про банки і банківську діяльність”.

 

ГОРБАЛЬ В.М.  Я вам скажу наступне, ваш колега,  попередній колега сказав, що немає представників щодо представників однієї політичної сили, якраз кандидат Недашківській був запропонований вашими колегами по партії, це перше. Тому можете розглянути це питання у себе в середині. З приводу депутата Мельничука я скажу, це наш колега, який працював  минулого  скликання був досить активним, тому комітет розглянув можливість про включення до Наглядової ради відповідного державного банку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, Михайло Мельничук крім того, працював керівником району, головою районної ради, начальником обласного управління і має колосальний досвід управлінської роботи господарської і в тому числі, вся його діяльність була зв’язана, в тому числі, з контактами з банками і т.п. Тому я прошу вас. Я розумію, сідайте, будь ласка.

З урахуванням пропозицій про заміну із першого списку і в другому, Бандурова і Федоренко поміняти місцями з цією пропозицією, мається на увазі.

Я ставлю цей проект постанови на голосування. Я прошу зняти. Одну хвилиночку, зніміть голосування. Обговорення, від фракцій, будь ласка, запишіться. Обговорення від фракцій, будь ласка.

Ключковський, Заболоцький, Чукмасов, Боднар виступлять з обговорення цього питання. Я оголошую перерву до 12.30. Перерва до 12.30.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!

Оголосіть, будь ласка, що засідання продовжується. Василь Олексійович. Продовжуємо ранкове засідання.

Зараз йде обговорення постанови. Я нагадую ще раз, що перед тим ми обмінялися думками з приводу підготовки і внесеного на розгляд Верховної Ради Закону про процедуру формування наглядових рад. Ми цей закон розглянемо наступного сесійного тижня після того, як висновки будуть комітету. І логічно було розглядати це питання після прийняття закону.

Тим не менше, в процедурі у нас знаходиться це питання. Я прошу долучитися до обговорення його. Записалися представники фракції, поки що 3 чоловіки. І є змога записатися ще депутатам, будь ласка, запишіться, але в цілому ми обмежимо обговорення 15 хвилинами. Записуйтеся від депутатів хто хотів би висловитися.

Отже, перший має слово Заблоцький  від Партії регіонів.

Ви можете і з трибуни виступити. На трибуну можете йти. Ви хочете з місця? Будь  ласка.

 

12:35:02

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П.

Заболоцький, фракція Партії  Регіонів. Я передаю слово представнику нашої фракції Круглову Миколі Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Петрович.

 

12:35:26

КРУГЛОВ М.П.

Шановні колеги, Микола Круглов, фракція Партії регіонів.

Я хочу сказати,  що зараз ми знаходимося в тій ситуації, як в дитячій рахівниці: ”Мы делили апельсин – много нас, а он один» - примерно такая ситуация и здесь.

Ми маємо на сьогоднішній день сім членів Наглядової  ради в одному державному банку і в іншому. Більше ніж чотирнадцять кандидатур ми не можемо розглядати. Цілком зрозуміло, що існують інтереси у кожної політичної групи. Але хочу сказати,  представники кожної політичної групи, фракції, на засіданні нашого комітету  внесли свої пропозиції, вони були обговорені і інших кандидатур не поступило. Я думаю, що в  нинішній ситуації ми повинні чітко подивитися,  що є сім кандидатур, які обговорили, якщо є якісь претензії, або вимоги до тієї, чи іншої кандидатури, то ми повинні визначитися шляхом голосування. Практично я запрошую своїх колег проголосувати  за той проект постанови, який внесений в зал. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Аржевітін від „Нашої Украни”.

 

12:36:36

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін,  „Наша Україна”, голова  Ради асоціації українських банків.

Я хотів би декілька слів сказати про процедуру  розгляду цього питання в нашому комітеті, тому що доповідач сказав, що не було заперечень,  всі голосували „за”, але два депутати, в тому числі і я, не голосували за цю постанову з тієї причини, що вона була позапланово включена в порядок денний, а матеріали були роздані по чотирнадцяти  кандидатурам за п’ять хвилин до розгляду цього питання.

Далі. Цю постанову потрібно відхилити,  бодай з цієї причини, щоб ми у верховній залі не створили прецедент, коли ми самі же порушуємо законодавство, тому що два члени, два кандидати сьогодні по формальним признакам не відповідають закону „Про банки і банківську діяльність”. Хай не ображається на мене Мельничук Михайло Васильович, ми сьогодні його пригадували, можливо, він класний був, дійсно, фахівець в аграрному секторі, як депутат Верховної Ради, але, на превеликий жаль, він не має економічної освіти, в нього освіта агронома. Якщо б ми обирали членів ради „Агробанку”, я думаю, це була б найкраща кандидатура в ту Наглядову раду. Тому, навіть з цього признаку, мені здається, ми цю постанову повинні сьогодні відхилити. І я думаю, серед 150 тисяч банкірів, які сьогодні працюють і 50 тисяч, які раніше працювали, можна найти пристойних людей, які, дійсно, могли б представляти такі поважні банківські системні установи у нас на Україні.

Далі. Я думаю, що спішити не потрібно, тому що Олександр Олександрович подав прекрасний закон, який врегулює дуже багато питань, в тому числі, це питання. І сьогодні ці банки працюють ритмічно, управління працює ритмічно і нічого страшного, якщо б ми не спішили і через неділю повернулись знову до цього питання, тому що ті пропозиції, які вносить Олександр Олександрович Мороз, вони поставлять питання про те, що ми вимушені будемо відкликати 5 членів ради, які не будуть відповідати тим вимогам. А я не сумніваюсь, що ми ті критерії обов’язково приймемо в цьому законі.

Далі. Я хотів би сказати щодо якісного складу. Це, і ще раз наголошую, це спеціалізовані банківські системні установи. Я, наприклад, не розумію навіщо діючий голова правління комерційного банку повинен бути в складі державного банку, ми закладаємо інтерес, конфлікт інтересів.

Декілька чоловік, які причетні були до банківської системи, але в цій системі вони далі ніж ділери банку „Інко” чи керівники, головні спеціалісти клірингових розрахунків, вони не досягнули. Можливо, вони класні спеціалісти в інженерно-теплоенергетичній сфері, автомобілебудування, але ще раз наголошую, це спеціалізовані державні банки.

Тому моя пропозиція: не спішити відхилити цю постанову і після розгляду закону, який вніс Олександр Олександрович Мороз і розглянути це питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чукмасов. Чукмасов ще не повернувся. Будь ласка, Боднар Ольга Борисівна. Почекайте. Хто у вас уповноважений представник від керівництва фракції, хто? Будь ласка. Мова йде про виступ від фракції.

 

12:40:16

ЛЯШКО О.В.

Так, саме про це і йде мова. Записані. Шановні колеги, я буду дуже короткий. У випадку прийняття цієї постанови я можу спрогнозувати, що Державний ощадний банк України та „Укрексімбанк” спіткає доля відомого банку „Україна”, який, по сьогоднішній день не можуть розібратися, по сьогоднішній день не можуть розібратися завдяки кому і в тому числі і депутатам минулого скликання, і, можливо, вони є і в цьому скликанні. Він перестав існувати, внаслідок  чого постраждали тисячі людей.

Якщо говорити про персоналії, я прошу звернути увагу. Автор постанови Горбаль Василь Михайлович. Всі знають, що він має причетність до „Укргазбанку”. Коли ви подивитеся у кандидатурах, які нам пропонують, то ви побачите, о там є такий, кандидатура – Чернобай, який працював в „Укргазбанку”.

Крім того, коли проаналізувати перелік кандидатур, які подані у цій постанові на затвердження членами спостережних рад, троє з них з „Приватбанку”, від  „СКМ”, відомої всім фірми, і в тому числі і з „Укргазбанку”.

Я хочу Василю Михайловичу нагадати, хоча він набагато старіший від мене депутат за терміном скликання, але ви, очевидно, знаєте, що навіть за часів Кучми призначення членів спостережних рад узгоджувалося від усіх фракцій. Бо спостережна рада, банк, це спеціалізована установа. Це не приватна кормушка „Укргазбанку” чи фракції регіонів. Це державні банки. І всі фракції, які представлені тут завдяки виборцям, мають право контролювати їхню роботу. Щоб знову не вийшло, як уже із згадуваним банком „Україна”.

Тому цілком є потреба прислухатися до думки Голови Верховної Ради, щоб відкласти розгляд цього питання. Я  теж учора ознайомився  із проектом закону, який запропонував Сан Санич. Там встановлюються досить чіткі вимоги до кандидатів на членів спостережних рад банків і варто це підтримати.  І тільки після цього, можливо, запропоновані вами кандидатури і будуть підтримані нашою фракцією. І сьогодні Блок Тимошенко за цю  постанову не  голосуватиме. І попереджає, щоб виборці знали, що у випадку прийняття цієї постанови гроші з ощадбанку і „Укрексімбанку” треба негайно забирати.   Інакше  спіткає їх погана доля. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, я просив би під час обговорення все-таки не лякати людей, тому що цього робити не можна, тим паче, в банківський сфері де  багато депутатів почувають себе великими фахівцями. Тому є висловлювання класиків із цього приводу. Я не хочу його повторювати, але тим не менше. Будьте обережними.

Слово має Клюєв Сергій Петрович. А його немає зараз в залі. Мойсик прошу. Аржевітіну. Аржевітін вже виступав.  Ще хоче виступити? Ну, будь ласка. З місця.

 

12:43:41

АРЖЕВІТІН С.М.

Я хотів і ще раз просити депутатів, щоб не вдаватись в дискусії щодо державних банків, тому що це може страшенно  вплинути на  імідж цих банків, на репутацію відношення клієнтів. Тому я не хотів би, щоб зараз в залі весь час наголошували і  призивали клієнтів дещо робити.

Тому пропозиція.  Я вас дуже прошу, давайте знімемо це питання. Приймемо проект, який запропонував Олександр Олександрович. В кінці місяця буде розглядатися  в Кабінеті Міністрів меморандум за підписом Прем’єр-міністра, Президента і Голови Верховної Ради, де теж розглядаються     ці питання. Тому велике прохання, давайте ми це питання знімемо, тим паче,  я ще раз наголошую, ми маємо пряме  порушення діючого законодавства декількома членами кандидатами, які сьогодні пропонуються. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за  таку інформацію. Оскільки громадяни не дуже довіряють. Ну як депутат виступає, то є коефіцієнт недовіри  певний. Я прізвищ тут не називаю, тому я думаю, що всі  спокійні будуть в цьому відношення і все буде гаразд.  Будь ласка. Клюєв Сергій Петрович говорить.  За ним Корж.

 

12:45:03

КЛЮЄВ С.П.

Уважаемые депутаты! Я являюсь  председателем подкомитета по банкам и банковской деятельности. Мы очень внимательно рассматривали кандидатуры. В процессе обсуждения данных вопросов по формированию наблюдательных советов Ощадексимбанка был зарегистрирован законопроект, который предусматривает порядок формирования данных составов. Значит, что я могу со своей стороны  и после консультаций, что мы можем, как подойти, найти компромиссное решение?   В случае, если при принятии закона, который зарегистрирован сегодня какие-то из кандидатур, мало ли какой закон будет принят и одобрен нами в зале, не будет соответствовать кто бы то ни было, значит, Комитет по финансам и банковской деятельности, членом которого я являюсь и надеюсь, мои коллеги поддержат, также коллеги по фракции, вернуться к этому вопросу и обязательно  приведут в соответствие с вновь принятым законодательством все кандидатуры.

Я считаю, что при рассмотрении сегодняшнего проекта мы должны руководствоваться существующим законодательством, имея в виду то, что может  быть принято, но уже с марта месяца 2006 года практически работа наблюдательных советов Госбанков блокирована. Ни одно решение принято не может. И фактически банки не имеют возможности полностью функционировать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж, прошу.

Кому ви передаєте слово? Ляшко, будь ласка, Ляшко. А, Яворівському, мікрофон, будь ласка, Яворівського .

 

12:47:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Ляшко, вже стомився, так я його трохи підтримаю.

Володимир Яворівський, "Блок  Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, той документ, який ми сьогодні розглядаємо мимоволі наводить на думку про те, що історія наша розвивається по колу. І не дуже часто по висхідному колу. Ну, абсолютно очевидно, повторення ситуації, коли вже одна політична сила на початку ХХ століття брала пошту і телеграф, брала банки. А далі, за текстом, ви вже знаєте.

Сьогодні є абсолютно очевидна  ситуація: одна політична сила, хай вона, навіть, і в більшості  сьогодні, явно замахується на те, щоб напівприватизувати, чи взяти під свій контроль ряд банків. Я кажу це не через те, що вірю в те, що я можу переконати своїх опонентів в тому, що цього не варто робити, бо тут багато моментів і моральних, і не тільки моральних.

Я це кажу для того, щоб нас просто  почули наші виборці, що сьогодні, ну, якщо пройде це рішення, це рішення, яке зруйнує, фактично, якоюсь мірою, навіть, всю нашу банківську систему. Це є абсолютно недопустимо. В такій інституції, як банк, де обертаються народні гроші і державні гроші мають бути представлені різні політичні сили, ті, які є на політичній арені української держави.

Через те, справді, давайте почекаємо, приймемо цей закон. Я розумію: чому  наші колеги так квапляться. Тому що цей Закон Олександра Мороза, якщо він буде прийнятий, він, треба буде все-таки його дотримуватися, може, хоча б на самому початку, коли він  буде прийнятий, а дальше вже можна на нього не звертати увагу, в нас це прийнято.

Через те, звичайно, є сьогодні найрозумніша версія, ну, не гнати коней, хлопці, ваші гроші нікуди, які ви хочете собі пригорнути, нікуди не дінуться. Ви їх заберете, тільки не так реактивно, а набагато повільніше. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний, будь ласка. З місця, будь ласка, мікрофон.

 

12:49:39

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, Харківщина, Блок Юлії Тимошенко.

Дійсно, розглядаючи це питання, я хотів би підтримати колег, які виступають проти його прийняття, що виступали до мене.

І, ви знаєте, це одне чіпляє інше. І сьогодні ми маємо яскравий приклад того, що по черговій темі затирають опозицію. Мені здається, що у таких серйозних банках повинні бути представники від іншої політичної сили, навіть більшість від опозиції, тому що „щука в озері, щоб карась не дрімав”, цей принцип повинен діяти у всіх сферах нашої економічної зокрема діяльності.

І тому треба не приймати. Треба повернутися, у першу чергу, до прийняття Закону про опозицію, де викласти у тому числі і ці речі, можливість мати своїх представників у наглядових радах таких серйозних банків, зокрема, яким є Ощадний банк. Це банк, в якому є інтереси кожної практично сім’ї наших виборців нашої України.  Тому я підтримую колег, які виступають проти прийняття сьогодні цього рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги,  ви ж чули інформацію про те, що представники опозиції у складі цих наглядових рад є. Представники „Нашої України” там є. Будь ласка, зараз. Увімкніть, будь ласка, Горбаля мікрофон, нехай він проінформує, хто є, представляє „Нашу Україну” у цих списках.

Горбаля мікрофон, будь ласка.

 

12:51:20

ГОРБАЛЬ В.М.

Наскільки я розумію, Зінчак і Недашківський були рекомендовані головою комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення завершено. Я прошу емоції притиште трохи. Притиште емоції, будь ласка. Я ще раз роблю зауваження, не кричить на засіданні Верховної Ради, ви принижуєте Верховну Раду.

Шановні колеги,  у зв’язку з тим, що дискусія розгорнулася, власне, по часу голосування за цю постанову і по змісту, я думаю, що зміст буде відстояний депутатами так, як вони вважають необхідним. Я маю на увазі персональний склад. Але логічно було би для того, щоб зняти цю колізію в принципі, спочатку проголосувати закон про зміни до цієї процедури, а потім проголосувати персональний склад.

І в зв’язку з тим це певною мірою відхилення від процедури розгляду питання, але хотів би, щоби ніхто не був ображений з людей, які тут передбачені в списку, ми просто перенесемо голосування по цій постанові після внесення, вірніше, після прийняття закону, про який тут йшла розмова. І в зв’язку з цим я прошу вас підтримати цю пропозицію про перенесення голосування з цього приводу після прийняття закону. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

12:53:08

За-375

Це процедурне питання, 375 голосів за. Спасибі.

За процедурою другого читання розглядається проект закону про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" (щодо приведення у відповідність норм закону до чинного кримінального законодавства). Доповідає Мойсик Володимир Романович, Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

12:53:42

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександр Олександровичу, шановні колеги, 2 тижні тому більше ніж 300 голосами ми прийняли в першому читанні законопроект про внесення змін до закону "Про застосування амністії в Україні". Він торкався змін до трьох статей базового закону. Були зауваження Головного науково-експертного управління, а також двох депутатів, мене і пана Василя Євтухова. Вони враховані і я пропонував би прийняти закон, проект як закон.

І наголошую ще, що неприйняття цього закону стримує прийняття, власне, самого закону про амністію у 2006 році, якого чекають засуджені особи, які перебувають під судом і слідством. Комітет підтримує законопроект, фракція „Наша Україна”, яку я представляю  у комітеті так само підтримує цей  законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За процедурою другого читання ми можемо обговорити тільки поправки. Всі поправки, що тут передбачені, враховані. Комітет вважає їх доцільними. Якщо це так, то у мене є підстави голосувати цей закон в цілому. У вас немає заперечень? Немає. Тому я ставлю на голосування проект закону про застосування амністії в Україні. Про внесення змін до цього закону. Реєстраційний номер 1152, він у вас є, будь ласка, визначайтесь.

 

12:55:31

За-403

Рішення прийнято.

Розглядається проект закону про внесення змін до Закону України „Про господарські товариства" (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів). Реєстраційний номер 1129. Доповідає голова підкомітету, Комітету з  питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович, прошу.

 

12:56:05

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги! Обращаю ваше внимание на то, что  законопроект 1129 рассматривался в первом чтении 5 октября этого года и был утвержден в первом чтении. После этого поступило ряд поправок к  этому законопроекту, всего их 17. Комитет рассмотрел эти поправки и на своем заседании предложил согласиться с поправкою номер 12 и с поправок номер 15. Остальные  поправки комитет предложил отложить по ряду причин. Основными причинами по которым  комитет предлагает Верховной Раде отклонить поправке, является ряд поправок, в частности, поправки один, два, тринадцать, четырнадцать противоречат статье 41 Конституции Украины и статье 319 Гражданского кодекса Украины. Так как они создают разные неравные условия субъектам собственности. Ряд поправок являются объектами отдельного другого законопроекта и при рассмотрении в данном случае этого законопроекта, не должны быть учтены. Это поправки четыре, шесть, семь, восемь, девять. Часть поправок создают возможность блокирования работы органов управления и коррупции среди должностных лиц, которые возглавляют предприятия. Это поправки три, пять, десять, одиннадцать. В связи с изложенным, комитет предлагает Верховной Раде утвердить законопроект 1129 с учетом поправки 12 и 15.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оскільки процедура передбачає все-таки аргументацію по кожній поправці, то я хотів би, щоб автори цих поправок висловились щодо відстоювання необхідності того, що вони пропонують. Перша поправка, яку вносив депутат Олійник, я так розумію, це Володимир Миколайович, бо тут ініціали такі. Наполягає він на відстоюванні своєї поправки? Не наполягає. Таким чином, він погоджується з тим, що ця поправка відхилена.

Поправка номер 2, депутат Галуненко її вносив, вона відхилена теж. Відносно правомочності загальних зборів акціонерів. Галуненко є? Не наполягає. Він погоджується. Наполягає Олександр Миколайович Бондар. Будь ласка, третя поправка, уважно дивіться, а він аргументацію робить.

 

12:59:11

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, УРП „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Я по-перше, хотів би зробити зауваження доповідачу, коли ви звинувачуєте в корупції його, то приводьте аргументи.

Ви сказали, що моя поправка створює корупцію. Я тепер зачитую зауваження Головного науково-експертного управління, яке один до одного повторює мою поправку, а саме: Головне управління вважає, що вказану проблему краще вирішувати не простим зменшенням кворуму загальних зборів господарського товариства як це пропонується автором, а відповідним зменшенням кворуму повторних загальних зборів товариства.

Я пропоную демократичну процедуру. Якщо є факт блокування, скликайте повторні збори і зменшуйте кворум.  Я вважаю, що це більш доцільно ніж те, що ви пропонуєте по факту робити зменшення кворуму. Ще коли немає факту блокування, я просив би підтримати мою поправку і бути коректним, коли ви виступаєте з трибуни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я  в данном случае объяснил позицию комитета и свою личную также. Под словом «коррупция» понимается следующая ситуация, которая позволяет существованию на предприятии, если эта поправка будет учтена, что происходит и сейчас.

Когда акционер, не владеющий контрольным пакетом акций, то есть не собственник этого предприятия, но купив за какие-то деньги или за какие-то услуги руководителя менеджмента этого предприятия, создает себе условия для выкачивания денег с этого предприятия. Это повсеместно  ситуация там, где руководитель предприятия не собственник, а человек, который владеет маленьким пакетом акций. Поэтому эта тема  и обсуждалась на комитете, об этом именно,  говорилось на комитете. Я об этом сказал и здесь.

В отношении того, что ваша позиция. Повторю еще раз то, что было сказано на комитете. Если эта поправка будет учтена – это будет означать: первое, для того, чтобы собственник, который имеет право принимать решение на собраниях, решил, у него появится люфт во времени, аж, как минимум два месяца и вы это сами вчера говорили. Раз.

Второе. Собрания могут блокироваться лицами, которые не являются собственниками. Два.

В итоге, что получается. Это поправка позволит, как минимум на полгода, а то и больше собственнику не вкладывать деньги в предприятие, не развивать его, а лицам, которые не является собственником, как минимум полгода будет еще выкачивать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція    автора ініціативи законодавчої поправки і профільного комітету.

Я ставлю на голосування пропозицію Бондара, яка викладена пунктом третім  у  порівняльній таблиці. Хто за цю пропозицію,  прошу проголосувати.

 

13:02:23

За-173

Ця поправка не підтримується.

Поправка номер чотири. Портнов її вносив і вона теж відхилена. Він буде наполягати на її відстоюванні і надайте йому слово, будь ласка.

 

13:02:38

ПОРТНОВ А.В.

Дякую. Шановні колеги, народний депутат Портнов, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Ви знаєте, ми взагалі пішли на певні поступки  до цього законопроекту, ввівши також деверсифікований  шлях  пониження кворуму по певних питаннях, якщо вже про це йшла мова.

Для захисту  державних  часток і часток  … акціонерів, ми пропонували взагалі 25 відсотків кворуму по питаннях розподілу дивідендів .

50 відсотків кворум по питаннях затвердження річних результатів.

75 відсотків по питанням внесення змін  до статуту. Більше того, ми наполягали на конкретних змінах, пов’язаних з захистом прав міноритарних  акціонерів  і їх представництв в радах акціонерних товариств, в ревізійних комісіях. Чому жодна з цих поправок не пройшла? Це перше. 

І друге питання щодо порушення Регламенту. Є чотирнадцятиденний термін, в який ми повинні були вкластися з пропозиціями. Чому зараз ще раз порушений, куди така швидкість в цьому законопроекті?

Будь ласка, дайте відповідь на це запитання.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. По поводу четырнадцатидневного термина. Он закончился как раз вчера и ваша поправка как раз и поступила за несколько минут до заседания комитета. Поэтому все поправки, которые  народные депутаты могли подать, они их подали и они были рассмотрены. Это первое.

По поводу ваших поправок по сути, которые вы изложили.  Я и вчера это говорил на комитете и сегодня говорил представителям вашей фракции, что ваши правки это суть нового отдельного законопроекта, который  бы защищал миналитарных акционеров, но не суть этого законопроекта. То есть, я готов вместе с вами участвовать в разработке этого нового законопроекта. Мы могли бы назвать его, скажем, акционерное, Закон «Об акционерных обществах». По этой причине, только потому, что эта отдельная тема, отдельного законопроекта, он был отклонен на членів комітетів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні вашої поправки? Наполягаєте, да?  Тоді, будь ласка, поправка депутат Портного ставиться на голосування.

 

13:05:07

За-172

Голосів не вистачає. Але ви не розчаровуйтеся, тому що, правильно сказав доповідач, ця поправка, в принципі-то, може бути врахована як окремі зміни до закону і ви працюєте над ним, і з комітетом, я думаю, ви підтримаєте. Бо, тут. Справді, логічні пропозиції про диференціацію повноважень Ради акціонерів при вирішенні різних питань.

Поправка номер 5 Міщенка Сергія Григорович. Він наполягає? Не наполягає. Портнов ще раз 6 поправка, будь ласка. Ви будете її аргументувати. Прошу.

 

13:05:52

ПОРТНОВ А.В.

Наполягаю на голосуванні. Я уже сказав про всі фактично поправки в одному виступі. То попросимо проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще голосувати її? Ну, я думаю, що оскільки вона дублює попередню поправку, то не варто голосувати, а давайте ми тоді окремо розглянемо, він підтримає цю пропозицію. Олійник 7 поправка є? Зауваження? Немає?

Поправка 8. Міщенка Сергія Григоровича, вона відхилена, але автор не наполягає на її відстоюванні.

Поправка 9. Також Міщенка. Він не наполягає. І відповідно 10. А 11 поправку, Бондар Олександр Миколайович, ви будете, а ми вже голосували її, вона та ж сама просто в різних статтях. 12-та, Галуненко.

Він не наполягає. Вона врахована, вірніше, вона врахована.. 13-та поправка Олійника. Відхилена. Він теж не наполягає на її відстоюванню. Білий, депутат, 14-та поправка, відхилена. Він буде висловлюватися? Ні, він не заперечує. І 15-та поправка врахована народного депутата Прасолова. Відхилені ще дві поправки, 16-та і 17-та Олійника, Міщенка, які не намагаються відстояти свою позицію.

В зв’язку з тим, із врахуванням поправки 12-тої і 15-тої, які враховані, я ставлю в цілому закон на голосування. Прошу визначитися.

 

13:07:53

За-241

Рішення прийнято.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про планування і забудову територій" (щодо містобудування). Доповідає заступник Голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Поляченко Володимир Аврумович. Будь ласка, Володимир Аврумович.

 

13:08:20

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Шановний Олександр Олександровичу, шановні народні депутати! У лютому поточного року Верховною Радою було прийнято в першому читанні Закон про внесення змін до Закону України „Про планування і забудову територій”. Стосовно кваліфікаційних вимог до забудовників при отриманні дозволу на будівництво. Якою необхідністю керувалась Верховна Рада минулого скликання, приймаючи цей законодавчий акт.

Сучасна ситуація пов’язана із містобудівною діяльністю, виявила значні вади та прогалини у діючому законодавстві України. Сьогодні в Україні будь-яке фізичне чи юридичне лице може придбати або отримати в користування земельну ділянку і при цьому лише задекларувати наміри щодо її перспективного освоєння.

Відсутність містобудівного кодексу, законодавчих актів, які регламентують перспективний розвиток населених пунктів Закону „Про  генеральний план розвитку територій”, який повинен  нести в  собі чіткі вимоги щодо зонування та інших державних законодавчих актів, які регламентують основи містобудування наносить значної шкоди.

І ми, фахівці, члени  Комітету Верховної Ради з питань будівництва та  містобудування  разом з Міністерством будівництва, до речі, у нас зараз дуже такі продуктивні стосунки і співпраця, усвідомлював власну відповідальність за найскоріше розроблення цих законодавчих актів і робота над їх створенням розпочалася. В той же час,  існує проблема не вирішення якої в найближчий час може значно ускладнити практичне впровадження нової законодавчої бази на практиці.

Події, які були і зараз продовжуються у столиці і більш в м’яких проявах характерні для регіональних центрів України свідчать, що на місцевому рівні відбувається масова скупівля земельних ділянок. В цьому не було б нічого погано, якби ділянки попадали виключно в руки відповідальних забудовників, які б використовували їх у відповідності до  містобудівної стратегії розвитку населених пунктів, спрямовували інвестиційні потоки в їх своєчасне засвоєння з урахуванням вимог комплексної розбудови. На жаль, в більшості випадків цього не відбувається.

 Окремі ділянки і в Києві, їх сотні вже, потрапляють до рук фізичних та юридичних осіб, які часто не мають за собою, ані власного капіталу, ані трудових виробничих  технічних, технологічних та інших ресурсів, ані досвіду організацій та ведення будівництва. Прикладом є „Еліта”. Повірте моєму досвіду, до кінця року в Києві з’явиться  ще десятки „Еліт”, і в регіонах уже починається така, на жаль, тенденція. І це вже наражає найбільш серйозну небезпеку ніж просто ускладнення  для  населених пунктів країни планувати свій перспективний розвиток.  Бо після отримання дозволу на здійснення будівництва існують законодавчі можливості з залученням інвестицій у населення до будівельного процесу. І в більшості, це так і робиться. І ці люди мають отримати гарантії, що їх кошти попали до управних виконавців,  які розуміються на справі, за яку взялися. Ось для цього, для створення гарантій, що об'єкт будівництва буде зведений, зведений своєчасно, якісно і з суворим дотриманням термінів будівництва запропоновані нові законодавчі норми, які вимагатимусь від забудовника при отриманні дозволу на  будівництво – я підкреслюю, не на землю, а дозвіл на будівництво – представляти відомості про свою фахову кваліфікацію.

Я хочу одразу підкреслити, мова йде не про обмеження доступу на  ринок пропозицій тих чи інших суб'єктів господарювання, навпаки, ми говоримо про створення умов чесної конкуренції виключно на підставі показників фахової спроможності. Я передбачаю, що у когось можуть виникнути питання про створення штучних перепон для новостворених організацій та фірм, які тільки починають свою діяльність у обраній сфері. Як бути їм? Таке питання більше, ніж слушне. І ми поклали в законопроект норму, що  остаточний перелік щодо надання відомостей щодо фахових вимог буде в 3-місячний термін, встановлений Кабінетом Міністрів. В цьому інструктивному акті буде проведене розмежування об'єктів за складністю та врегульовані технічні питання виключно в інтересах справи та створення умов доброчинної конкуренції.

Я колись приводив приклад. Багато депутатів минулого скликання  знають депутата Мхитаряна. І я казав про те, що фірма, яка виходить на ринок в Дубаях, має право перші 2 роки будувати 3-поверхові будинки. Вчора я спитав „як ти будуєш там?” по телефону. Він каже: „ не 3-х, а 2-поверхові будинки”. Але гадаю, треба сказати про інше – про те, що взагалі нерозумно поділяти фірми на великі та малі. Скажіть, чи можна представити собі, що, наприклад, годинникова фірма відома середня за вартістю бренда, наприклад, „Лонжин” , в якій працює  біля 300 фахівців, буде апелювати до Першого московського  годинникового  заводу „Польот”, на конвеєрі якого працюють тисячі майстрів, нібито він – гігант – заважає її ринкової діяльності. Абсурд! Різний рівень класу, різні традиції, різна спрямованість ринкової  діяльності – все різне. І справа не в тому де більше   працює людей, а зовсім в іншому – нема великих і малих підприємств та організацій. Мабуть „Лонжин” образиться, якщо хтось назве його  „малою фірмою”, він - фірма і довів своє право бути суб'єктом ринку, власною маркетинговою політикою, кваліфікаційним рівнем фахівців, надійністю продукції. І ніхто нічого не заважає малій фірмі стати великою. Але повторюю, питання про долю новачків на ринку, також необхідність градації щодо вимог до об’єктів різного класу може виникнути. Тому роблено те, про що я казав вище. І повертаючись до основного скажу, що цим законопроектом ми створимо умови, за яких безвідповідальні забудовники, які плекають нечесні наміри, замисляться. На останньому рубежі їх зустрінуть непереборні складнощі.

Тим, хто не може підтвердити свою кваліфікацію на реалізацію проекту відповідного рівня, підкреслюю, відповідного рівня складності, у праві реалізації цього проекту, я підкреслюю, цього, такого рівня, буде відмовлено і це справедливо.

Будинок, офісний центр, готель, це ж не годинник. Годинником користується одна  особа в будинку живуть сотні. А сьогодні в Києві є будинки, де по тисячу людей. Міра відповідальності за їх безпеку, за їх комфортне життя у повноцінному середовищі різна і більша у  сотні тисяч разів.

Чи можна уявити собі, що людина, яка має сертифікат пілота  легкого літака, того ж кукурузника, перебуваючи у здоровому глузді, сяде за штурвал трансконтинентального „Боїнгу”? Командир „Боїнгу” теж пілот, але пілот зовсім іншої кваліфікації, зовсім інших знань та досвіду. І він має право керувати  літаком „Боїнг”, бо навчився і працював на це. А пілот „АН-2” має право керувати лиш „АН -2” і тільки ним.

Знову таки, нам це зрозуміло, якби хтось спробував зламати, чи знизити систему фахового відбору льотчиків. Уявіть, який би здійснився галас і  цілком виправданий, бо всі уявляють, що ідеться про життя. І мені не зрозуміло, чому цінність життя в повітрі ми відстоюємо, а  цінність життя на землі в деяких випадках ладні віддати на відкуп непрофесіоналам.

Сьогодні в будинку на Позняках живе 1200 чоловік, буде жити. Я дуже розраховую, що сьогодні ми з вами схвалимо запропонований Закон, комітетом прийняті до уваги зауваження, які були, зауваження Головного юридичного управління до частини другої статті 24, першої, щодо результатів аудиторської перевірки відповідної юридичної особи за попередній фінансовий рік. А також до частини 4, статті 24 дробь один  стосовно подання ліцензій на надання фінансових послуг у разі залучення інших фінансових активів окрім фінансових активів фізичних осіб. Ці норми вилучені із законопроекту.

Комітет на своєму засіданні одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти Закону України „Про внесення змін до Закону про планування і забудову територій”, реєстраційний номер 0945-1, у другому читанні і в цілому як закон.

Прошу вас підтримати рішення комітету. Дякую за увагу, спасибі. Готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Володимиру Аврумовичу за змістовну доповідь, яка хоч і виходить за межі процедури у другому читанні, але по змісту корисна, бо вона про суть закону дає уявлення людям. Ви тільки одне некоректне порівняння зробили. Треба було „АН-2” порівнювати із „АН-22” а не з „Боїнгом”, тому що „Руслан” – машина складніша, і було б якраз захист вітчизняного товаровиробника. Але це деталь.

Тим не менше. У висновках експертного управління є зауваження до проекту. Я так зрозумів, що вони враховані вже у другому читанні. Враховані, так?

Тоді я звертаюся до авторів пропозицій. Оскільки всі вони або редакційно, або по суті, тобто буквально, враховані, то у мене до них запитання – до Берташа, Сербіна і інших авторів. Є у вас зауваження по цих поправках? Немає.

Тут звучала вже думка. Можливо, щось навіть було би тут і не враховано, то по суті уточнення до цього законопроекту суттєво посилюють саму процедуру планування забудови територій і дають змогу захистити інтереси людей від тих аферистів, які ми не раз спостерігали як дію.

Тому є пропозиція, і є підстави у цілому у другому читанні проголосувати цей проект. Я просив би вас підтримати цю пропозицію. Ставлю на голосування.

 

13:19:14

За-78

Або не зрозуміли депутати. Зрозуміли?

Тоді є пропозиція на повторне друге читання, так як пропонувало експертне управління, на повторне друге читання перенести цей проект і швидко його підготувати до розгляду. Будь ласка. Хто за? На повторне друге читання.

 

13:19:57

За-363

Я прошу Володимира … і ваш комітет, Юрій Сергійович Сербін, попрацюйте з фракціями, поясніть переваги цього проекту і на наступному сесійному тижні винесіть його на розгляд. Він конче необхідний, треба прискорити прийняття цього законопроекту.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації", реєстраційний номер 0919. Доповідає секретар Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму Філіндаш Євген Васильович, прошу.

 

13:20:37

ФІЛІНДАШ Є.В.

Дякую, Олександр Олександрович. Євген Філіндаш, фракція соціалістів, секретар молодіжного комітету.

Шановні колеги, на ваш розгляд пропонується підготовлений до другого читання проект закону, який значною мірою носить технічний характер і полягає він у внесенні змін до двох законів: закону „Про молодіжні та дитячі громадські організації” та закону „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”.

Всі поправки, які були в другому читанні комітетом враховані. Суть їх зводиться до декількох положень. Перше положення, більшість поправок стосується цієї норми, це в зв’язку з тим, що у нашому законодавстві було підвищено вік молоді, за якого визначаються різні соціальні програми, пільги і так далі, з 28 до 35 років. це вже існує в діючому законодавстві і ця норма також європейська. В багатьох європейських країнах вона існує. То привести у відповідність ряд законів і підвищити  цей вік, з якого визначається, що людина належить до категорії „молодість” з 28 до 35 років. Це один блок поправок народних депутатів.

Також є поправки, що стосуються членства в організаціях молодіжних та дитячих і просто вводиться норма, за якою можливо членство як індивідуальне, так і колективне в цих громадських організаціях. І фіксованим також може бути це членство і не фіксованим, у зв’язку з тим, що  громадські організації не партії, я думаю, що тут немає якихось великих заперечень.

Також дається нова редакція частин першої - другої статті 10 закону про молодіжні, дитячі, громадські організації, де дається визначення шляхів можливої фінансової підтримки молодіжних, дитячих організацій з боку держави та органів  місцевого самоврядування.

Комітет одноголосно рекомендував  прийняти законопроект в цілому, ще раз підкреслюю всі поправки враховані, додаткових якихось витрат з Держбюджету ці поправки не потребують. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Процедура другого читання застосовується в даному випадку щодо поправок, які вносилися до проекту закону, але всі вони враховані. Тут 14 поправок. Я так зрозумів, що із 28 до 35 років це розповсюджується на такі вікові категорії, а оскільки я не попадаю все-одно в цю категорію, то очевидно треба підтримати цю пропозицію  також.

Шановні народні депутати! Немає зауважень до цих поправок, є пропозиція підтримати цей проект. Будь ласка ставлю на голосування. Реєстраційний номер 0919, будь ласка.

 

13:24:07

За-379

Рішення прийнято.

Розглядається проект Постанови про звільнення суддів Верховного Суду України. Доповідає голова комітету з питань правосуддя Ківалов Сергій Васильович. Будь ласка.

 

13:24:35

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засіданні 11 жовтня 2006 року, розглянув подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів Верховного Суду України у зв’язку з поданням ними заяв про відставку. У своїх заявах судді зазначили, що написали їх добровільно, без стороннього примусу. Комітет з питань правосуддя підтримав подання Вищої ради юстиції та вносить на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України про звільнення суддів Верховного суду України. Який зареєстрований за номером 2309 від 11 жовтня 2006 року і вам розданий.

У зв’язку з поданням заяв про відставку, звільнити з посад суддів Верховного суду України Буніна Олександра Ілліча, Земляного Василя Васильовича і Кіяшко Анатолія Яковича. Комітет просить підтримати цей проект постанови Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До доповідача є запитання? Є. Ляшко одержує слово для запитання.

 

13:25:59

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”. Дякую, Олександре Олександровичу.

Сергій Васильовичу, ми звертаємо увагу, що не всі судді, яких ви сьогодні пропонуєте звільнити, не старі, не зовсім старі. Є така думка, що у зв’язку з проектом бюджету на наступний рік, у випадку, якщо він буде прийнятий, то ці судді просто не отримають вихідної допомоги, яку вони сьогодні мають можливість отримати, якщо завчасно звільняться. От ви мені скажіть, чи не цими мотивами продиктовано бажання цих суддів звільнити? Скажу, що вони по мільйону вихідної допомоги отримати можуть. Дякую.

 

КІВАЛОВ С.В. Ні. Ці судді Будін, Земляной и Кияшко подали свої заяви ще в травні місяці. І комітет только зараз розглянув, спочатку Вища рада юстиції 12 липня 2006 року розглянула, а тепер комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я думаю, що депутату Ляшко, який глибоко цікавиться такими  питаннями корисно було б дізнатися, а хто зробив заробітну плату такою ж, що таке вихідне „пособие”… Знаєте? Ну, то добре. Тоді знаєте і говоріть про це ширше. Ні-ні, так я беру до уваги, що ви знаєте.

Я ставлю на голосування проект постанови про звільнення суддів Верховного Суду України, будь ласка.

 

13:27:50

За-365

Рішення прийнято.

Ми повторно повертаємося до розгляду деяких питань з пропозиціями Президента України, з цього приводу ми приймали рішення на минулому сесійному тижні. І тому зараз розглядається Закон України "Про соціальну реабілітацію осіб, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії" з пропозиціями Президента України. Доповідає заступник міністра фінансів Рибак Сергій Олександрович.

 

РИБАК С.О.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Конституція України гарантує громадянам України рівні права та соціальний захист громадян в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також по-старості.

Прийнятий Верховною Радою України Закон про соціальну реабілітацію осіб, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсій передбачає комплекс заходів щодо медичної, психологічної, соціальної та іншої реабілітації цих осіб. А також соціальний захист членів їх сімей.

Так, зокрема, законом запропоновано надавати  в залежності від ступеня отриманих ушкоджень, одноразову грошову допомогу, розмір якої коливатиметься  від п’яти до п’ятдесяти прожиткових мінімумів та   щомісячну компенсацію в розмірі прожиткового мінімуму на період проходження курсу реабілітації.

У разі, якщо особа отримала інвалідність, то їй надаватиметься довічна грошова  компенсація, виходячи з розміру половини, чи  одного прожиткового мінімуму, в залежності від ступеня інвалідності.

У разі загибелі особи внаслідок терористичного акту  або диверсії, проведення анти терористичної  операції, передбачається виплата одноразової допомоги в розмірі п’ятисот прожиткових мінімумів. Крім того, передбачаються пільги для неповнолітніх дітей, які  надаються при вступі їх  до вищих навчальних закладів.

Поряд з цим, запропоновані заходи соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок терористичного акту або   диверсії та членів їх сімей, не є відшкодуванням зазначеної шкоди і крім того встановлюють  підвищені розміри державних соціальних гарантій в порівнянні з тими, що в даний час надаються  окремим категоріям громадян України, які мають певні заслуги перед батьківщиною. Це ветерани війни, ветерани праці, ліквідатори аварії на ЧАЕС і таке інше.

Виходячи з цього вважаємо, що прийнятий Закон призведе до соціальної напруги в суспільстві,  оскільки ставить в нерівні умови інші категорії громадян яким, згідно з чинним законодавством,  передбачені пільги, компенсації та гарантії, а також  тих, хто постраждав від природних техногенних катастроф.

Вважаємо, що питання захисту громадян, які постраждали внаслідок терористичного акту, або    диверсії, доцільно вирішувати шляхом подальшого розвитку       системи державного страхування в Україні.

Враховуючи зазначене,   а також соціально-економічну політику держави спрямовану на поступове збільшення державних соціальних гарантій. Вважаємо,  що забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок  терористичного  акту у запропонованих розмірах не може бути реалізоване.

Крім цього, за попередніми розрахунками хочу навести суми деяких виплат, які для однієї особи, в залежності від ступеня її  ушкодження, можуть сягати  290 тисяч гривень на рік.

Враховуючи зазначене, вважаємо за доцільне, прийняти пропозицію Президента України і відхилити Закон України „ Про соціальну реабілітацію осіб, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсію”. Просимо підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до автора доповіді? Два чоловіки є, так? Будь ласка, 5 хвилин. Три! 6 хвилин. Будь ласка, Петро Степанович. Цибенко.

 

13:32:10

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний Сергію Олександровичу, ви зараз назвали, в кінці своєї доповіді назвали конкретну цифру чим це загрожує. Я просто в якості побажання хотів би вас попросити, давайте дуже обережно оперувати подібними цифрами, бо попередній керівник вашого відомства лякав нас мільйонними пенсіями і деякими іншими речами. Це йде на весь загал. І тому треба дуже обережно підраховувати ті цифри, які ви сьогодні називаєте. Це в якості побажання, це не запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Відповідати не треба, а треба просто керуватися тим, що сказав Петро Степанович. Бо якщо мова йде, що сім’я одержить, навіть, скажемо умовно, 200 тисяч після того як убили господаря сім’ї, то це копійка, це вона ні в яке порівняння не йде і держава мусить допомагати сім’ї. Але це інше питання.

Будь ласка, Шевчук Сергій Володимирович, потім Володимир, Бондарчук Микола, Іван Миколайович.

 

13:33:27

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Я хочу погодитись з думкою доповідача щодо того, що цей законопроект не потрібно підтримувати, але з інших мотивацій трішки, не лише з фінансових, тому що кожному зрозуміло, що якщо трагедія в будь-якої людини чи однієї сім’ї, то держава повинна допомагати. Але тут є інший мотив. Ми говоримо про жертви внаслідок терористичних актів чи диверсій, а також про жертви внаслідок антитерористичних операцій.

Тобто розумієте, про що ми говоримо? Держава має оплачувати непрофесійні дії працівників спецслужб чи військових, які неналежним чином здійснюють антитерористичну операцію, в результаті чого є жертви. Тому, безумовно, погодитись з таким підходом не можемо. І я висловлюю підтримку тому, що сказав доповідач.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Коментувати немає потреби. Іван Миколайович, ваша пропозиція?

 

13:34:30

БОНДАРЧУК І.М.

Я хотів би уточнити, депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, якої кількості осіб у випадку прийняття цей закон торкнеться? Тому що в принципі, громадяни повинні мати якийсь захист від держави своєї на випадок чи то терористичних актів, чи то диверсії і так далі?

 

РИБАК С.О. Дякую за запитання. Підрахувати кількість осіб, звичайно складно, тому ми ще раз хочемо наголосити, що річ не йде про обсяг виплат. Я повністю згоден з народними депутатами. Річ йде про соціальну справедливість, про інші категорії громадян. Тому саме з цих мотивів ми пропонуємо підтримати пропозиції Президента, а ні в коїй мірі в зв’язку з тим, що обсяг виплат буде той чи інший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Сідайте будь ласка. Мойсик Володимир Романович від комітету міркування висловить.

 

13:35:52

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Дійсно, як зауважив колега Шевчук, проблема і в бюджетних коштах. Але й не тільки. І комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності погоджується з пропозиціями Президента, і пропонує закон відхилити. Але не стільки з мотивів відсутності коштів в бюджеті, бо він цього року, дохідна частина за 180 мільярдів. А оскільки ці питання вже врегульовані чинним законодавством.

Закон про боротьбу з тероризмом, його стаття 20 передбачає, що  порядок проведення соціальної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту відзначаються Кабінетом Міністрів України. І на виконання цього закону, статті 20 Закону „Про боротьбу з тероризмом” у  липні 2004 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження порядку проведення соціальної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту.

Отже, як щоб ми ухвалили   цей  чи підтримали цей закон, то ми б мали різне регулювання цих суспільних відносин. Цим законом, який ми сьогодні розглядаємо, це визначилося у законі, а Законом „Про боротьбу з тероризмом”  це віддано до компетенції Кабінету Міністрів України.

Отже, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і  фракція „Наша Україна”, яку я в комітеті представляю, просить  підтримати пропозиції Президента і закон відхилити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до  доповідача? Немає. Є.  Іван Миколайович Бондарчук, будь ласка.

 

13:37:54

БОНДАРЧУК І.М.

Я хотів би уточнити все-таки. Ну, оскільки кожного разу, коли має місце чи то терористичний акт, чи якась диверсія держава так чи інакше надає допомогу конкретній сім’ї, конкретному громадянину. То чи недоцільно унормувати цю практику, щоб кожен був вже знав апріорі і був впевнений, що якщо спіткне його сім’ю, чи  його особисто таке лихо,  то, що все-таки він мав на щось розраховувати, а не ходити, вибивати і просити. Бо в одному випадку дають, а в другому не дають і так далі.

 

МОЙСИК В.Р.Дякую, шановний колего.

Ну, дійсно, за римським правом закон є закріпленням усталеного звичаю. Тобто нам не треба чекати, щоб ми писали закон під те, що  колись будуть  терористичні акти і ми будемо  людей захищати.  Цих випадків, дякувати  Богові і владі, немає зараз у державі, а  інші на що я    наголосив, ці питання уже врегульовані чинним законом. Так що, якщо, не дай Боже, станеться щось те, про що ви кажете, людина матиме від держави захист.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Іване Миколайовичу, ви  так прискіпливо задаєте запитання, що дехто може  вас запідозрити, тому… Давайте  ми вирішимо питання по суті про скасування закону, який був прийнятий і не підписаний, і аргументація комітету і доповідача зводиться до того, що треба прислухатися в даному випадку до пропозиції Президента. Я прошу підтримати  пропозицію про скасування цього закону.

Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

13:39:55

За-338

Рішення прийнято, 338 голосів „за”.

Розглядається питання Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" з пропозиціями Президента. Але тут є така деталь. Доповідачі просять дати змогу ще раз обговорити це питання у комітеті, оскільки само по собі це питання дуже складне. Хто був у гірських населених пунктах, той може сказати, що тут треба дуже уважно поставитися до цього закону. І було би помилкою, якби ми, ну скажем, формально підійшли до цієї справи.  Тому я прошу проголосувати перенесення цього закону на наступний сесійний тиждень. Будь ласка.

 

13:41:02

За-365

Приймається таке рішення.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 69 Кримінального кодексу України. І знову доповідає голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович. Прошу вашої уваги.

 

13:41:27

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Хотів почати би з того, що 2 тижні тому я цей законопроект доповідав, всі підтримали, в тому числі і від Партії регіонів, а голосування показало, що тільки 142 голоси. Здивувався Олександр Олександрович Мороз і спитався у керівника фракції „Регіонів” – Михайла Чечетова: що сталося?

Михайло Васильович відповів, що такий самий законопроект, крапля в краплю, є від Кабінету Міністрів. Отже він хоче, щоб був підтриманий той Закон. Немає жодних заперечень, але, Михайло Васильовичу, 4 серпня цього року новий Уряд відкликав всі законопроекти, по крайній мірі, які торкалися відання нашого комітету. То такого законопроекту немає, але, якби він і був, то інших змін, ніж додати до статті69 слово „невеликої” внести не можна більше.

 Отже, поясню суть Закону, Кримінальний кодекс України, який набув чинності з 1-ого вересня 2001 року визначив 4 категорії  тяжкості злочинів: невеликої, середньої, тяжкі і особливо тяжкі злочини. Стаття 69 Кримінального кодексу у чинній редакції передбачає можливість призначити покарання нижче від найнижчої межі  за злочини середньої тяжкості. За тяжкі і за особливо тяжкі і не дозволяє цього  робити за злочини невеликої тяжкості.

На це звернув увагу Конституційний суд, за поданням пленум Верховного Суду, і визнав ці положення неконституційними. Отже, пропоную за основу, як Закон, прийняти зміни до статті 69, додати туди слово „невеликої” і все.

А вас, Олександре Олександровичу, попрошу дати доручення Михайлу Васильовичу, щоб він підняв ту руку, яку треба, він знає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до доповідача?

Є у Сулковського запитання. Будь ласка, відповідь дасте йому.

 

13:43:46

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Ви знаєте, Олександр Олександрович, я пана Мойсика дуже давним давно знаю, як порядного, чесного, прекрасного друга. Він через те і став мій, а я його друзі.

Але так зараз поставити питання, друже мій. Не можна так принижувати народних депутатів із коаліції, ніби тільки про дачу команди спікера ми всі голосуємо. Це не правильно, не вірно ви поставили питання. І тому ми вас змусимо, мабуть, своїм голосуванням, ми були „за” голосувати за цей проект закону. А зараз я закликаю не голосувати за цей проект по принципу вашої поведінки на трибуні до нас як народних депутатів. І ми вас змусимо ще раз повернутися через певний термін по цьому проекту, і ви зовсім по-інакшому звернетеся з проханням до народних депутатів підтримати цей проект закону. Дякую.

 

МОЙСИК В.Р. Павло Ігнатович, я вас ні про що не прошу. Це на зло кондукторові, будь ласка, робіть. Помах руки мав місце по моєму законопроекту. Я про це і сказав. Решта у вас у фракції порядок. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимире Романовичу, те, що сказав Павло Гнатович, я навіть не сприймаю. Він каже, по команді спікера голосують. Якщо це так, то це правильно. Бо я все-таки аналізую законопроекти до того. Але це жарт. Ви самі розумієте.

У даному випадку не йдеться про, скажемо, коректність чи некоректність висловлювання Володимира Романовича, мова йде про зміст закону. Тобто я би не хотів, щоб ми такі засоби впливу використовували тоді, коли немає у цьому, до закону немає заперечень. І тому я просив би підтримати проект закону, який пропонується Володимиром Романовичем. Тут немає ніякого застереження до нього.

У вас є зауваження? Будь ласка, Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка, для репліки чи для пропозиції.

 

13:46:00

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Я хотел бы обратиться к уважаемому выступающему. Партия регионов, фракция Партии регионов, как и все фракции коалиции, всегда голосуют сознательно и всегда голосуют с позиций интересов государства и народа. В отличие от некоторых других.

Поэтому в данной ситуации,  здесь во главу угла ставится экономическая целесообразность и целесообразность для страны и коалиция данный законопроект будет принимать и голосовать за основу. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект закону за основу. Будь ласка. В першому читанні.

 

13:46:55

За-363

Рішення прийнято.

До другого читання є потреба. А у депутатів нема зауважень? Там одна тільки. Є? то тоді до другого читання перенесемо. Не по цьому? То тоді чого ви руку піднімаєте? Сідайте, будь ласка.

Нема зауважень до цього проекту. Можна в цілому оголосити? Є зауваження в Сулковського? Дайте йому слово. Тобто у вас зауваження до проекту, так? Значить прийнято рішення по першому читанню до другого читання готуйте проект.

У нас є блок питань. У вас в порядку денному він передбачений, проекти законів, які розглядаються за скороченою процедурою. Така пропозиція Погоджувальної ради, але цю процедуру треба ствердити голосуванням. Тому я пропоную проекти закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість", законопроект про внесення змін до закону „Про митний тариф”, „Про оренду державного майна та комунального майна”, „Про концесії”, про внесення до деяких законів України щодо державної реєстрації і законів з питань надання державної допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами, також щодо внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реєстрації транспортних засобів розглянути за скороченою процедурою.

Я прошу визначитися з цього приводу. Процедура.

 

13:48:51

За-316

Приймається така процедура. Тому розглядається  спочатку проект закону за такою процедурою. Про внесення змін  до  Закону України „Про податок на додану вартість” щодо ставки податку при закупівлі автомобілів для інвалідів. Доповідає народний депутат України Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка. 15 хвилин? Продовжимо, якщо буде потреба.

 

13:49:23

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Декілька слів щодо історії цього питання. До 2005 року уряд у відповідності з пунктом п’ятим Закону  „Про податок на додану вартість”. Вносив в перелік товарів, які звільняли від сплати ПДВ і призначались в тім числі для інвалідів в тому числі  легкові автомобілі з ручним керуванням.

Ніколи за часів Радянського союзу, ніколи за роки незалежної України такі автомобілі податком не обкладалися. У змінах до бюджету на 2005 рік пільги сплати ПДВ були ліквідовані і я впевнений, чисто механічно, в той перелік і потрапили легкові автомобілі з ручним управлінням для інвалідів. В минулому скликанні ми, якщо пам’ятаєте, народні депутати четвертого скликання намагалися виправити це явне ненормальне становище, вето  Президента нам тоді не вдалося подолати тоді нам забракло шість голосів.

Наш законопроект з Терьохіним і Святашем передбачає звільнення від оподаткування операцій з поставки автомобілів для інвалідів, що  закуповуються за кошти Державного бюджету.  Я зазначу, що над законопроектом згідно з рішенням комітету з питань фінансів і банківської діяльності працювала створена робоча група.

Таким чином, до первісного тексту, який входить зараз в розділ номер один було долучено другу частину, яка стосується гуманітарної допомоги. Аби дійти консенсусу  і погодити всі питання, я погодився на такий варіант і аби  не допустити вето і сьогодні. Перше. Законопроект 2064  ми декілька разів відкликали, я вас прошу не дивуйтеся, ми його відкликали, аби погодити всі питання з Міністерством  фінансів і з нашим Головним науково-експертним управлінням.

Друге. Закон введено норми, які не унеможливлюють прояви корупційності та зловживання при здійсненні операцій з отриманням інвалідів легкових автомобілів. І останнє.

Шановні колеги! Чуть-чуть емоцій на Україні близько  3 млн. інвалідів. На черзі на отримання автомобілів за різними медичними показаннями майже 155 тис. Черга не зменшується і листи, які надходять на адресу народних депутатів України говорять про те, що ця проблема просто з якоїсь медичної, з тим, що соціально-політичної та економічної.

У 2005 році інваліди отримали всього 5 тис. 517 легкових автомобілів. Прийняття законопроекту буде сприяти: а)здешевленню закупок таких автомобілів; б)буде сприяти росту і кількості виділених автомобілів майже на третину в рік. Таким чином ми, якщо приймемо цей законопроект, то з 1 січня 2007 року, коли він вступить в дію, органи відповідальні за закупівлю таких автомобілів, не буде сплачувати ПДВ, це дасть можливість на третину збільшити кількість громадян, які отримають такі автомобілі.

І пропозиція, на сьогоднішній день, я, як один з авторів, отримую ряд заперечень, суттєвих заперечень як від Головного науково-експертного управління, так і від народних депутатів України стосовно того, що в тексті цього законопроекту міститься два законопроекти. Тому я вношу, шановний Олександре Олександровичу, пропозицію, я знаю про те, що комітет пропонує прийняти цей законопроект за основу і в цілому, тому що всі питання погоджені з Мінфіном. Я вношу пропозицію другу, прийняти за основу першу частину цього законопроекту, яка стосується тільки звільнення від ПДВ для закупівлі легкових автомобілів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Мова йде тільки про закупівлю автомобілів для інвалідів, а не про гуманітарну допомогу. Від комітету Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

 

13:53:32

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Олександр Олександрович. Фракція Комуністів Цибенко. Голова комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Олександр Олександровичу, комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів щодо цього законопроекту визначений другим  профільним комітетом. Справді, проблема  це, яка стосується інвалідів. Я сьогодні йшов сюди до залу засідань Верховної Ради з дорученням від комітету наполягати на перенесенні цього документу. Але той варіант, який запропонував Ярослав Михайлович, він справді прийнятний, бо він направлений, власне кажучи, на здешевлення, а від так збільшення кількості автомобілів і допомоги інвалідам. І з єдиною умовою прийняти його в першому читанні з тим, щоб під час підготовки другого читання там відпрацювати формулювання, бо там є речі, які викликають певні сумніви.

Другу частину, яка стосується гуманітарної допомоги ми сьогодні в тому вигляді, в якому вона подана приймати не можемо. Не можемо вона в комітеті уже 10-ки звернень цього приводу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам. Є процедура два „за”, два „проти”. Хто „за” такий проект запишіться. Зелена – „за”, червона – „проти”. Записуйтеся.

Тільки „за” виступають Вітенко і Бондарчук. Будь ласка. Передайте слово Сушкевичу просить Вітенко передати з місця.

 

13:55:26

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Шановні колеги!  Шановний Олександре Олександровичу!

Я прошу дуже те, що сказав Сухий для протоколу, що ми приймаємо цей законопроект без другої частини, яка зачіпає гуманітарну допомогу. Є висновки Науково-експертного управління вона порушує законодавство, Бюджетний кодекс і сьогодні вона не може бути прийнята. Це, щоб суттєво було для протоколу, що ми прийняли. В іншому варіанті закон позитивний він вирішує проблеми інвалідів, в першій частині.

Я дякую за увагу. Прошу підтримати в першій частині тільки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Миколайович Бондарчук. Прошу.

 

13:56:16

БОНДАРЧУК І.М.

Депутат Бондарчук фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги, наш комітет соціальної політики та праці підтримав законопроект  у редакції, яку запропонував  Ярослав  Михайлович Сухий і ми вважаємо, що його потрібно без другої чистини сьогодні прийняти.

Справді, це дуже велика проблема і я думаю і народні депутати  безпосередньо, і ті, хто працює  в обласних районних державних адміністраціях, щодня мають десятки, без перебільшення, звернень саме на  цю тему.

Бо якщо  в „застійні”, як ми кажемо роки інваліди щороку одержували по Україні десятки   тисяч автомобілів, то вже, і зокрема у нас  по області,  1000-1200 щороку отримували цих автомобілів  інвалідських,   що давало можливість через 5-6 років нормально  оновлювати цей парк, то вже за роки, на жаль,  незалежної  України, створилася черга і сьогодні у нас в області одержують тільки автомобілі ті інваліди, які стоять на черзі  з 1995-1996 рр., у кращому випадку.

Тому я вважаю, що тут дискусію мабуть непотрібно відкривати, потрібно проголосувати, підтримати законопроект у тій редакції, яку  озвучив Ярослав Михайлович Сухий. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки  не було бажаючих виступити проти цього законопроекту, але я ще раз підкреслюю,  в першій частині він тільки розглядається і в першому     читанні приймається. Якщо ми його проголосуємо, я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

13:58:14

За-384

Іван Миколайович правильно зіслався на слова великого комбінатора:  „спор здесь неуместен».

Оголошується перерва   до 16-ї години. Спасибі.