ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
5 жовтня 2006 року, 16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутатів приготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація, систему „Рада” ввімкніть.
16:03:06
436 карток залишили депутати в сесійному залі. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Я прошу, техслужби, оголосіть для депутатів, які в коридорі проводять дискусії, що треба зайти до сесійного залу. Тим часом пропонується до розгляду питання щодо Закону України "Про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2007-2016 роки" з пропозиціями Президента. Доповідачем з цього питання призначений Міністр аграрної політики Мельник Юрій Федорович. Юрій Федорович, будь ласка, на трибуну.
МЕЛЬНИК Ю.Ф.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. Закон України „Про загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2007 – 2016 роки” був прийнятий Верховною Радою 14 березня 2006 року. Програмою передбачена комплексна реабілітація та розвиток сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, покращання забезпечення населення радіаційно безпечною сільськогосподарською продукцією, що має сприяти поліпшенню стану здоров’я населення, соціально-економічної та екологічної ситуації на цій території, її відновлення та раціональному використанню.
Не заперечуючи проти актуальності і спрямованості програми, Президентом України зроблено ряд зауважень. А саме:
Перше. Низка передбачених законом заходів вже сьогодні фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених для виконання інших програм Міністерства аграрної політики. Насамперед, це стосується підтримки виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва, тваринництва, агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, наукових розробок, підготовки і перепідготовки фахівців в сфері агропромислового виробництва.
Друге. Згідно зі статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюється в межах обсягів бюджетних призначень, які встановлюються Законом „Про Державний бюджет України” на відповідний рік.
У зв’язку з цим щороку в Державному бюджеті України для Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за програмою радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення передбачається відповідні видатки.
Третє. Положення закону не містять розрахунку очікуваних результатів виконання програми та її ефективності, як того вимагає стаття 9 Закону України „Про державні цільові програми”.
Відсутність вищезазначених складових частин програми не дає змогу врахувати її завдання, показники та заходи під час розроблення проекту Державного бюджету на відповідний рік, визначити головним розпорядником бюджетних коштів обсягів видатків на реалізацію її складових та включення центральними органами виконавчої влади питань фінансів, відповідних бюджетних запитів та пропозицій до проекту Державного бюджету.
Підсумовуючи викладене Президентом України, запропоновано відхили зазначений закон України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є потреба задавати запитання? Будь ласка, запишіться на запитання. Відведемо 5 хвилин, які передбачені регламентом.
Прошу, Триндюк. Удовенко Геннадій Йосипович.
16:07:10
УДОВЕНКО Г.Й.
Передайте слово Ляшко, будь ласка.
16:07:18
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Шановний доповідачу! Я тут. Видатки, які передбачає ця програма майже 2 мільярди гривень. У мене до вас питання: „Хто конкретно отримуватиме ці кошти, хто реалізовуватиме цю програму?” Якщо мова йде про чорнобильців, про мешканців територій, які потребують державної підтримки, то ми за це, а якщо це, вибачте, лобіювання певних комерційних структур для того, щоб відмити ці гроші і в черговий раз бюджетні гроші направити на якісь там відомі всім рахунки, то тоді ми проти. Тому дайте, будь ласка. Пояснення, хто конкретно отримає ці гроші.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, Юрію Федоровичу. Я прошу депутатів перед тим, як задавати питання, прочитайте спочатку зауваження Президента, зміст закону і послухайте, що доповідач говорить. Я прошу вас, це абсолютно не по темі запитання.
Та він не наполягає на прийнятті програми, він пропонує якраз відхилити її.
Будь ласка, Юрію Федоровичу, відповідайте.
МЕЛЬНИК Ю.Ф. Спасибі.
Згідно зазначеного закону передбачається видатки з Державного бюджету на виконання програми за визначений період в обсязі мільярд 607 мільйонів гривень. Приблизно із середньою розбивкою по рокам, зокрема, на 2007 рік було визначено 175 мільйонів гривень.
Головним розпорядником по запропонованому закону коштів Державного бюджету визначалося Міністерство аграрної політики, і ці кошти спрямовуються, в першу чергу, на реабілітацію території і відновлення сільськогосподарського виробництва. Тому отакий обсяг коштів, і я сказав, хто передбачався головним розпорядником цих коштів, - Міністерство аграрної політики на фінансування в першу чергу заходів із відновлення виробництва на забруднених територіях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну будь ласка, Юрій Федорович. Наступне запитання Мойсик задає. Прошу.
16:09:29
МОЙСИК В.Р.
Олександре Олександровичу, прошу передати слово Миколі Томенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко говорить.
16:09:35
ТОМЕНКО М.В.
Юрій Федорович, йдеться про серйозну проблему. І у нас завжди, коли виникає ситуація дискусійна, компроміс завжди ми шукаємо в новій редакції. Чи не пропонували ви комітету не йти на конфлікт в частині подолання вето цього закону, а, скажімо, запропонувати, щоб не два, як ви кажете, міністерства, а, скажімо, одне Міністерство з надзвичайних ситуацій чи Міністерство з агропромислової політики розписало чітко, що треба для того, щоб регенерацію землі там, відновити грунти, тому що насправді 160 млн. в рік, бо програма на 10 років, це не є фантастичні кошти, коли йдеться про таку серйозну проблему, як відновлення життя в чорнобильській зоні, тому що ми завжди крайнощі – або відхилити, або інше. Чи є варіант нової редакції цього закону, щоб знайти компроміс між позицією комітету і позицією міністерства?
МЕЛЬНИК Ю.Ф. Спасибі за запитання.
Розуміючи важливість цього закону і виконання цієї програми на територіях, які зазнали забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, звичайно, було б доцільним знайти компроміс і підготувати той варіант проекту програми, який зможе врахувати, з одного боку, потреби відновлення цієї території – введення земель у виробництво, а з другого боку – оптимізувати з видатками Державного бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук ставить питання.
16:11:04
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую. Євген Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.
У мене до вас два запитання. Перше: вас зобов'язали бути доповідачем. Скажіть, в душі ви за те, щоб скасувати цей закон чи залишити його, для того щоб, дійсно, внести якісь корективи і поліпшити ту землю, яка сьогодні є.
І друге запитання. В якому році і коли знову остаточно перевірявся рівень забруднення наших земель і нашої території? Бо, я знаю, там, де було багато радіації, її менше стало, а там, де її зовсім не було, її шляхом нівелювання добавилось чимало. Коли проводилась така перевірка?
Дякую.
МЕЛЬНИК Ю.Ф. Дякую за запитання.
Ну, якщо говорити про душу, то в душі я за те, щоби ми змогли за рахунок відповідних призначень Державного бюджету виконати ті заходи, які передбачаються по відновленню цієї території. Якщо в нас буде така можливість при прийнятті Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік”, ми це можемо зробити за рахунок тих бюджетних програм, які сьогодні є у Міністерства аграрної політики, але для цього необхідні відповідні додаткові призначення. Тому ми можемо за рахунок визначених сьогодні в нас програм профінансувати виконання цієї програми або заходів, нею передбачених.
І друге. Щодо забруднення, то моніторинг і діяльність радіологічних служб, які його здійснюють, проводиться постійно. Я не можу на сьогоднішній день сказати зараз прямо на трибуні про результати в розрізі територій, але моніторинг професійними службами здійснюється постійно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Федорович, сідайте, будь ласка.
Що думає з цього приводу комітет профільний, Валерій Михайлович Кальченко зараз доповість.
16:13:14
КАЛЬЧЕНКО В.М.
Шановний головуючий, шановні депутати, в чому сьогодні проблема законопроекту, який пропонується. Перше: Президент розуміє проблематику, він хоче її вирішити. Проте методи, які пропонуються в законопроекті, він не сприймає.
Чому піднімається ця проблематика, тому що сьогодні на Україні, в першу чергу на територіях Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської областей знаходиться 705 тисяч гектарів найбільш критичних земель, які забруднені по агрохімічним і радіоактивним забрудненням. Саме на цих землях сьогодні відгодовуються приблизно 40 тисяч голів корів, які дають молоко. Це молоко п’ють діти і в цьому молоці радіонуклідів в 5 разів вище, ніж це сьогодні є як по нинішнім нормам і навіть більше по тим, тимчасовим нормам, які були встановлені в перші дні аварії на атомній електростанції.
Ми уважно розглянули зауваження Президента і вони стосуються тієї тези, що ніби-то ці заходи можна передбачити в інших програмах, які сьогодні фінансуються по лінії МНС України і по лінії МінАПК.
Я думаю, що новому міністру абсолютно відомо, що нічого по цій програмі через МінАПК не фінансується, а те що фінансується по Міністерству з питань надзвичайних ситуацій – це тільки контроль того молока, яке сьогодні п’ють діти. 20 років пройшло після аварії, але й сьогодні діти, які проживають на цих територіях – це сільська територія, мають внутрішнє сьогодні облучення в 5 разів більше, ніж ці норми і більше ніж це отримує працівник на атомних електростанціях. Тому проблематика абсолютно сьогодні є, її треба вирішувати. Комітет прийняв два рішення: перше, запропонувати народним депутатам подолати вето. Якщо ми не зможемо його подолати, то відправити Закон на доопрацювання до нашого комітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До доповідача запитання є? 3 хвилини передбачав регламент. Запишіться, будь ласка. Кирильчук, прошу.
16:16:12
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую. Кирильчук, "Блок Юлії Тимошенко".
І все ж таки у комітету у вас, як розклалися голоси. За те, щоб доопрацювати цей закон і запросити його у життя чи подолати вето і залишити в такому стані, як він є? Дякую.
КАЛЬЧЕНКО В.М. На комітеті однозначно всі проголосували за подолання вето. Але, розуміючи, що це проблематика все-таки велика, є і другий пункт. Якщо вето не буде подолано, то все-таки запропонувати відправити цей законопроект на доопрацювання відповідно до пункту вісім статті 130.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замковенко.
16:16:58
ЗАМКОВЕНКО М.І.
Дякую. Олександре Олександровичу, прошу передати слово народному депутату Шевчуку Сергію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
16:17:05
ШЕВЧУК С.В.
Дякую. Сергій Шевчук, фракція БЮТ.
Я абсолютно згоден з колишнім міністром надзвичайних ситуацій у справах подолання аварії на Чорнобилі, який дуже добре знає цю проблематику, з тим, що не можна так бездумно погоджуватися з тими зауваженнями, які висловив Президент, тому що немає терміну давності цій проблемі. Якщо ми зараз відкинемо загальнодержавну програму реабілітації земель, то таким чином ми визнаємо, що все, була в історії України проблема Чорнобиля, тепер вона вже відсутня.
Тому, я думаю, що треба більш уважно і серйозно підійти до цієї проблеми. А у мене питання: чи можна внести певні зміни, розпочати цю програму не з сьомого року, бо ми трішки запізнилися, а з восьмого року до шістнадцятого.
КАЛЬЧЕНКО В.М. Безумовно, ця програма повинна початися з першого січня 2008 року. І це пропозиція комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Беспалий.
16:18:07
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, „Наша Україна”.
Я думаю, що сама логіка того, що даний законопроект, він потребує дійсно дуже уважного, ретельного доопрацювання. Я думаю, вона нам зрозуміла. Процедурно ми знайдемо те, що це буде нова редакція.
Але по суті у мене є таке запитання. От та таблиця, яка нам розповсюджена з пропозиціями Президента, але тут уже немає пропозицій Президента, тут є пропозиції уже народного депутата Броннікова, якщо я розумію. Чи означає це, оці пропозиції, вони вже розглядалися комітетом, чи означає це, що уже фактично законопроект вважає комітет доопрацьованим. Тобто нам уже від цих відштовхуватись пропозицій чи ми можемо підходити до проблеми з чистого аркушу і все ж таки врахувати ці пропозиції? Дякую.
КАЛЬЧЕНКО В.М. У комітеті не відомі якісь подання від депутата Броннікова. Ми розглядали тільки закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оніщук.
16:19:10
ОНІЩУК М.В.
Дякую. Шановний доповідачу, природно, що землі, які зазнали радіоактивного забруднення, мають відновлюватися. Це ні в кого не викликає сумніву з огляду на цілу низку обставин, не будемо повторюватися. Проте добре відомо, що, нажаль, велика частина земель, які є не радіоактивно забруднені, сьогодні не обробляються. І зокрема йдеться, я хочу запитати вас про те, яка є ефективність капіталовкладень, умовно кажучи, на гектар землі і скільки це буде вартувати в грошах і яка буде користь від цього відновлення …, маючи на увазі, що в нас інші галузі сільськогосподарського виробництва, які потребують державної підтримки, насправді належно державою не забезпечуються?
КАЛЬЧЕНКО В.М. Я хотів би, щоб ви зрозуміли, що справа йде не про якесь сільськогосподарське виробництво, а справа йде про здоров’я людей і, особливо, дітей, які п’ють молоко на забруднених територіях. В цьому смисл його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка. Мова йде тут, звичайно, не тільки про молоко. Але нам треба приймати рішення. Хочуть взяти депутати участь в обговоренні? Будь ласка, запишіться. Регламент … комітет пропонує відвести 10 хвилин на обговорення. Запишіться.
Почесюк, прошу. Потім Шевчук і Данілін. Рижук Сергій Миколайович, будь ласка.
16:21:13
РИЖУК С.М.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, ми 20 років маємо таку жорстоку проблему - катастрофу глобального масштабу. І сьогодні у цій залі на сесії запитання і відповіді даємо, вибачте мені на слові, примітивні, які не відповідають суті глибині проблеми.
Дійсно, не йде мова про реабілітацію земель чорнобильської території, мова йде цілком і повністю про здоров’я нації, зберігання врятування самого життя. З вертикальною, з горизонтальною еміграцією радіонуклідів, зрозуміло, вже ми грибів наїлися і вишень, і черешень, і м’яса і так далі.
Але я вам скажу з точки зору вченого, що рівень вертикальної міграції радіонуклідів досяг сьогодні від 80 сантиметрів до одного метра. Це означає, швидкість міграції 3-5 см щороку. Через декілька років на Поліссі, на отих верхів’ях, звідки формується Дніпро і інші води, паводки, підземні води підуть по всіх каналах аж до криниць і до всіх. Ви розумієте?
Я дивуюся, що сьогодні так розуміє проблему глава держави Президент. Не розумію і його Адміністрацію чи секретаріат нинішній. Не можна тільки тому що немає коштів, а їх немає через нерозуміння, зразу ж знімати весь законопроект з розгляду.
Ми спромоглися за 20 років подати до Верховної Ради таку програму. Вона не досконала, вона має свої із’яни, але це вже та основа, виконуючи яку, вже можна замість з тими грошима, що ми виділяємо Мінагрополітики і чому тільки сьогодні Мінагрополітики, де Мінекології, де у нас Мінчорнобиль по надзвичайних зв’язках. І ці три міністерства об’єднати, вже з тими грошима можна багато зробити.
Наша Аграрна академія наук розробила цілу систему технологій, які застосування яких, посів того ж люпину чи інших, дозволяє через 2-3 три роки, утилізуючи той же люпин, зробити радіонуклідні землі вільними від всіх радіонуклідів. І це невеликі гроші. Я не знаю чи нам треба долати вето Президента, оскільки грошей немає, але бюджет формує … в бюджеті. Але я знаю інше, що, якщо не знімати з огляду, а давайте доопрацюємо, підключимо всі і все-таки люди нас зрозуміють, а ми їх, що мова йде про життя. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук.
16:24:33
ШЕВЧУК С.В.
Шановний Голово! Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на те, що цей законопроект готувався Комітетом з питань екології парламентом минулого скликання. І тоді комітет розробив цей законопроект. І є певна приймальність в рішенні, комітет відповідний, цього скликання також підтримує цей законопроект, оскільки він, справді, є надзвичайно важливим.
Я хочу також звернути вашу увагу на те, що є висновок юридичного управління Верховної Ради який вказує на те, що народні депутати мають всі юридичні підстави подолати вето Президента. І я особисто буду голосувати за подолання вето. Оскільки я був обраний, свого часу, від тих територій, які зазнали забруднення після аварії на Чорнобильській атомній електростанції. І мені так, як іншим моїм колегам відомо, що проблема ця не зникла, що показники здоров’я дітей особливо не покращилися, а, навпаки, погіршилися, що економічного розвитку цих регіонів немає. І, якраз створення загальнодержавної програми ведення сільськогосподарського виробництва на цих територіях і буде тим законодавчим актом, який дозволить різноманітні програми, які сьогодні існують нівелювати і створити єдину систему заходів у вигляді загальнодержавної програми. При цьому я звертаю вашу увагу, що ви вказуєте на величезні кошти, ці кошти розпилюються саме зараз, коли існує декілька програм, і декілька міністерств, ними розпоряджається, коли буде єдина цілісна зрозуміла кожному загальнодержавна програма, тоді можна буде говорити про раціональне використання коштів і економію цих коштів.
Я також хочу пригадати, шановні колеги, як не так давно МАГАТЕ висловила свою офіційну точку зору про те, що Чорнобильська аварія мала не такі страшні наслідки і що це більше психологічна травма, що це така собі нездорова реакція українців на цю техногенну катастрофу. Але це зовсім не так і кожен, хто працює з виборцями і знає їхні проблеми, може сказати, скільки у нас появилося інвалідів, скільки загинуло тих, хто рятував Україну і світ від аварії на ЧАЕС.
Тому я пропоную більш серйозно підійти до цієї проблеми. Мені дивно, що міністр сільського господарства так слухається зауваження Секретаріату Президента. Я впевнений, що якщо керівник нашої держави поїде колись не за кордон, а в ті райони, то він сам змінить думку, тому що це питання не зникло, воно навпаки загострилося. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Данілін, будь ласка, ваша думка.
16:27:41
ДАНІЛІН М.О.
Данилин, фракция Социалистической партии Украины, город Киев.
Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги. На нашем комитете рассматривался этот вопрос и Валерий Михайлович здесь сказал о том, что практически у нас небыло разногласий и ничьи политические амбиции в этой ситуации не мешали принятия единогласно этой программы.
Мои коллеги, которые здесь выступали передо мной, конкретно и четко обрисовали те проблемы, которые предстоит решить этой программе. Меня удивляет, как и их тоже, позиция Министра аграрной политики. Удивляет почему?
На сегодняшний день, в первую очередь, эта программа позволит те регионы Волынской, Житомирской, Киевской, Ровенской областей сельское хозяйство в этих регионах оживить, поднять вложением этих денег, создать перспективу для тех сельских районов, где культивироваться будет эта программа «Нормальные условия выращивания сельхозпродукции».
Мы с вами сегодня уже рассматривали вопрос по детям-сиротам и эмоционально выступали за это. Но на сегодняшний день как раз эта программа предусматривает в первую очередь рекультивацию земель, рекультивацию животноводства для того, чтобы новые поколения Украины в сельских регионах не получало дозу радиации.
Я обращаюсь к вам, ко всем сидящим здесь в зале, давайте мы отбросим наши политические разногласия, давайте мы отбросим в сторону те споры, которые ведутся по тем или иным вопросам. На сегодняшний день проблема преодоления наследия Чернобыля должна всех нас объединить. И принимая эту программу, мы делаем шаг вперед. Эта программа должна была быть реализована с самого первого дня после Чернобыльской катастрофы. К сожалению, после первых шагов, которые были сделаны в этом направлении еще во время Советского Союза практически эта программа перестала работать. И сегодня эти наслідки радиоактивного заражения, в первую очередь продукции для детей и там, где люди работают она очень актуальна.
Поэтому я призываю вас всех преодолеть вето Президента и принять эту программу. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Підбиваючи підсумки обговорення, я хочу звернутися до вас, шановні депутати, і висловити кілька міркувань. Я прошу, Ярослав Михайлович! Ярослав Михайлович! Я прошу.
Справа в тому, що якщо ми подолаємо вето Президента, ця програма нині працювати не буде, не тому що вона недосконала, а тому що норми передбачені законом не можуть бути виконані вже, в принципі. За 3 місяці не можна переглянути законодавчий акт, який стосується цієї проблеми, не можна встигнути переглянути фінансування через бюджет і, ви, певні позиції бюджетні і так далі, це цілком очевидно. Але я посилаюся в даному випадку на пропозицію Сергія Шевчука, який сказав абсолютно точно. А що, цієї проблеми вже не існує в нас? Подумайте тільки, ми приблизно на рік передбачаємо 20 мільярдів гривень для того, щоб в кожній області, котрої це стосується, сконцентрувати зусилля в тому чи іншому напрямку і щось конкретно зробити.
Недолік програми, як сказано, в аргументації підписаній Президентом, ясна річ, що не він писав цей документ, це писали ті люди, які так видно вдумалися в цю програму.
Недолік її полягає в тому, що тут перетинаються ніби норми цієї програми з позиціями програм інших. Так це ж природно. Іншого інакше бути не повинно. Але те, що стосується і використання землі, і освіти, і інших напрямків самої програми, бо закон сам, який ми щодо якого ми повинні долати вето, він стосується буквально від 4-х позицій. Про те, що треба тим займатися. Ми повинні з цього приводу приймати рішення, повинні дати хоч би якусь надію для людей, які проживають на цій території та й не тільки на цій території.
Тому, я думаю, пропозиція, котру говорив Сергій Шевчук слушна і нею треба керуватися. Цебто, ввести цей закон не із 1 січня 2007 року, а із 1 січня 2008 року, а на той час зробити те, що в законі передбачено, бо він приймався ще в березні нинішнього року, а до подолання вето ми підійшли тільки тепер.
Із цього приводу правильно висловлювався і Комітет, Валерій Михайлович Кальченко, треба сконцентрувати зусилля і хоч невеличку кількість грошей направити на ці потреби. А то вже відповідають і уряд, і відомства, і Міністерство аграрної політики, і Міністерство освіти, і інші міністерства, яким доведеться брати участь у реалізації цієї програми.
Я, керуючись нормами регламенту зобов’язаний поставити питання про відхилення цього закону. Потім подолання вето. А потім прийняття закону з поправкою зміщення по роках, якщо ми наберемо більше 300 голосів, то це означає подолано вето тільки змінена… змінені строки введення в дію, аби дати можливість уряду, відомствам прийняти цей закон. Так передбачає Регламент.
Тому я ставлю спочатку пропозицію про відхилення цього закону так, як пропонує Президент. Іде голосування, про відхилення цього проекту.
16:34:09
За-207
Не приймається ця пропозиція.
Друга пропозиція про подолання вето в чистому, так би мовити, виді. Я ставлю пропозицію комітету. Я ще раз прошу, слухайте уважно. Зніміть голосування. Я прошу уваги! Я зобов’язаний ставити на голосування пропозицію про подолання вето, яку вніс комітет, але, маючи на увазі, що, якщо ми подолаємо вето, то у строк, який визначений у законі, ця програма не буде реалізована, бо її вже не можна реалізувати, строки у законі визначені вже втрачені. Тому, якщо ми не подолаємо вето, то тоді я ще раз поставлю на голосування з уточненнями, які тут передбачені, а саме, не з 1 січня 2007 року, а з 1 січня 2008 року. Я просив би, щоб ви підтримали потім цю, третю, пропозицію, яка, власне, при набранні необхідної кількості голосів означатиме подолання вето Президента. Ясно.
Тому я спочатку ставлю на голосування у тому варіанті, який пропонується комітетом - про подолання вето. Будь ласка.
16:35:44
За-31
Я думаю, що розумно депутати вчинили, не подолавши вето Президента. І вноситься пропозиція, яку вносив депутат Шевчук і вносив депутат Кальченко. Я прошу вас. Із восьмого року, залишивши все, як є.
З процедури? Запишіться, будь ласка. 5 хвилин з процедури. Тим часом Юрій Богданович на трибуну йде – представник Президента. Прошу вас.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановний Олександре Олександровичу, я вийшов сюди для того, щоб звернути увагу не на зміст того, що ми зараз будемо голосувати, а на те, що вже вдруге сьогодні з посиланням на міфічні норми Регламенту порушується Конституція і рішення Конституційного суду з цього приводу, який витлумачив порядок розгляду законів, які повертає Президент до Верховної Ради.
Я хочу ще раз підкреслити, якщо в закон буде внесена зміна, яка не була у зауваженнях Президента, то це розглядається як прийняття закону у новій редакції і Президент повторно має право повернути до Верховної Ради своїм вето незалежно від кількості голосів, які були подані за прийняття цього закону.
Я прошу, ви маєте право поставите це на голосування, хоча мені невідомо, хто вносив цю пропозицію, де вона в порівняльній таблиці і звідки вона взялася? Але ще раз нагадую: це не подолання вето.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пояснюю відповідь на ваше питання. Вніс цю пропозицію депутат Шевчук…
(Ш у м у з а л і)
Послухайте, будьте уважні. Вніс депутат Шевчук, сказавши: не сім, а вісім. Треба написати? Напишіть і передайте, будь ласка. І комітет висловився з цього ж приводу. Будь ласка. Будь ласка, у нас записаний Оніщук. Прошу.
16:37:55
ОНІЩУК М.В.
Дякую.
Шановний Голово, шановні колеги, насправді, якщо навіть взяти до уваги певну слушність щодо можливого доопрацювання цього закону, в тому числі коли йдеться про терміни його запровадження в дію, то це не означає, що згідно Регламенту ми можемо його сьогодні проголосувати. Шановний Олександре Олександровичу, Регламент чітко говорить про те, що парламент у такому випадку може доручити профільному комітету лише його доопрацювання відповідно з порівняльною таблицею і таке інше.
Після цього доопрацювання законопроект знову вноситься до зали, і депутати, маючи відповідну порівняльну таблицю, можуть прийняти, ухвалити рішення. Тому ми просили би у даному випадку діяти відповідно до Регламенту, і це буде ліпше і для закону, і для правової культури Верховної Ради України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Білорус, прошу.
16:38:57
БІЛОРУС О.Г.
Прошу передати слово народному депутату Турчинову.
16:39:06
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні колеги, я думаю, що ніхто з депутатів, які працюють з виборцями, не буде заперечувати, що землі, які забруднені, вони потребують серйозних і інвестицій, і вкладень, і серйозної роботи над цією темою. Тут фактично всі в цьому питанні сходяться. Але ж цей законопроект передбачає величезні кошті на цю справу, в той же час відсутній механізм контролю їх використання.
Олександре Олександровичу, у нас є уже сумний досвід, як ваш однопартієць був міністром АПК. Я думаю, що без системи контролю, який повинен передбачати цей закон, ми не може голосувати за цей законопроект. Тому є єдиний механізм, який запропонував голова комітету Кальченко: віддати цей закон на доопрацювання комітету. І саме цю пропозицію прошу поставити на голосування. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Беспалий, останнє зауваження.
16:39:56
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, „Наша Україна”.
Ну, мені здається, після досить грамотних роз’яснень Юрія Ключковського і Олександра Турчинова цілком зрозуміло, що ми не можемо діяти всупереч не тільки регламентним нормам, а й всупереч змістовним. Тому що, оскільки це програма – пройшов час – і змінилися навіть якісні і сутнісні обставини, то однією редакційною поправкою, та ще з голосу, ми нічого не змінимо. Ми просто покажемо, ну, легковажне певне ставлення.
Тому в даному випадку не треба ставити, ну, напролом будь-яке рішення, незалежно від того: воно суперечить Регламенту, навіть якби не суперечило. Його треба, дійсно, уважно, може, по кожному реченню подивитися ретельно, і, дійсно, його має ще розглянути уважно профільний комітет, і тільки тоді виносити для голосування. І це буде, дійсно, нова редакція закону, яка буде уже розглядатися Президентом як нова редакція.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є одне запитання, чи пропозиція. Артеменко, будь ласка.
16:41:03
АРТЕМЕНКО Ю.А.
Шановний Сан Санич, ну, я просто хотів би підтримати те, що казали колеги від комітету. Давайте, ми проголосуємо нашу пропозицію на доопрацювання в комітет, а якщо ні, то тоді вже будемо вирішувати, що робити далі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я беру до уваги всі зауваження і в тому числі ті, які говорили про порівняльну таблицю, про всі інші речі. Ви помітили, очевидно, що в пропозиціях Президента, теж не було конкретних висловлених зауважень, а просто: відхилити.
І аргументація, яка тут наводилась, вона цілком слушна була про те. що треба, ми не встигаємо тепер працювати в цьому сенсі, чи в тому розрізі, як передбачено Законом, тому на рік треба було перенести. Ви вважаєте, що це розгляд, я просив би таки повторний розгляд. В мене, чи доопрацювання, в мене така пропозиція: давайте доручимо комітету внести ту зміну, яку він пропонував тут і на наступному тижні розглянути це питання.
Нема заперечень, щоб конкретні наші депутати побачили: не 7, а 8, і тоді стане все зрозуміло. Я прошу проголосувати цю пропозицію. Направте на доопрацювання і винесете на пленарне засідання на наступному тижні. Будь ласка, я прошу підтримати.
16:42:32
За-222
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка була ще пропозиція? Михайлу Чечетову дайте.
16:42:49
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, я від фракції прошу ще раз поставити на голосування пропозицію Президента, щодо відхилення законопроекту і проголосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Я поставлю, але з такою умовою: спочатку давайте проголосуємо про повернення до голосування, в принципі, а тоді поставимо що … будь ласка.
Підтримуйте, будь ласка.
16:43:31
За-401
Тепер ще нагадую тим, хто буде голосувати. Подолати вето в такому варіанті не можна, бо ми наперед знаємо, що виконати цю норму не вдасться, бо немає строків, не забезпечуються строки. І треба послати на доопрацювання. Але спочатку голосується пропозиція Президента, пропозиція фракції про подолання вето Президента. Вона тут передбачена процедурою.
Я ставлю пропозицію про подолання вето.
16:44:21
За-2
Ця пропозиція не приймається.
Я ставлю на голосування пропозицію про доопрацювання законопроекту у профільному комітеті і на наступному тижні винести його на розгляд Верховної Ради. Ставлю на голосування. Про доопрацювання проекту. Підтримайте, будь ласка.
16:44:48
За-242
Рішення прийнято. Дякую. Будь ласка.
Розглядається Закон України "Про внесення...”.
Будь ласка, по фракціях опублікуйте. 4 – від „Регіонів”, 117 – від „Блоку Юлії Тимошенко”, 67 – від „Нашої України”, СПУ – 33, комуністів – 20, позафракційні – 1.
Закон України "Про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з пропозиціями Президента. Доповідає Папієв Михайло Миколайович, прошу. Міністр...
ПАПІЄВ М.М.
Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України. Прийнятий 16 березня 2006 року Верховною Радою України Закон про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає законодавче врегулювання питання реалізації функцій соціального захисту та визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади і також передбачається цим законом привести у відповідність чорнобильський закон до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ліквідувати розбіжності у назві місцевих органів влади.
Враховуючи сьогоднішній досвід Верховної Ради України, коли перед цим законом голосувалося подолання вето, де законодавчо встановлено, що дітьми сиротами є громадяни до 35-річного віку, мені хотілося би закликати народних депутатів України не долати вето на цей закон, а підтримати пропозиції Президента. Наприклад, Президент пропонує, щоби оцей запис, який дає право на 50% знижку по житлово-комунальних тарифах для саме громадян, які мають категорії чорнобильців, а також членів їх сімей та записано в законі, діти, незалежно від віку та сімейного стану.
Президент пропонує все ж таки не вводити нову термінологію, що діти незалежно від віку та сімейного стану, щоби був запис „неповнолітні діти”. Я прошу підтримати Президента в цьому питанні. Також хотілося б звернути увагу, що зберігаються оці передбачені законом 50% знижки на житлово-комунальні послуги, просто ми врегульовуємо термінологію А також пропозиціями Президента України, і я прошу підтримати їх, особливо звернути увагу на 67 статтю, тому що вже протягом 6 років не індексуються пенсії чорнобильцям і необхідно ліквідувати цю несправедливість саме по цій категорії громадян. Саме на завершення свого виступу я просив би підтримати пропозиції Президента України, не долати вето Президента України і, якщо будуть якісь непорозуміння у народних депутатів України, то краще направити на доопрацювання в комітет Верховної Ради України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитань немає, так? Сідайте, будь ласка. Від комітету хто в нас виступає?
Абдулін Олександр Рафкатович. А, ви Валерій Михайлович? Будь ласка.
16:48:51
КАЛЬЧЕНКО В.М.
Шановні депутати! Наш комітет уважно вивчив цей важливий закон для чорнобильців. Більше того, на засіданні комітету було дуже багато громадських організацій чорнобильців і практично ми розібрали всі позиції, вони узгоджені.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України згідно пункту 6 статті 130 Регламенту частково прийняти пропозиції Президента. Комітет погодився з пропозиціями Президента щодо віднесення при наданні пільг з уплати житлово-комунальних послуг до членів сім’ї громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, неповнолітніх дітей, тобто те, про що зараз казав міністр.
В той же час комітет не може погодитися з тим, що Президент пропонує виключити пункти 13, 14 і 15 розділу один та пунктів 2-3 розділу два. Ми ці пропозиції Президента відхиляємо.
Справа в тому, що в законі закладено принципово відмінні від існуючих на сьогодні підходів за основу при визначенні розміру пенсій, компенсацій, виплат застосований такий соціальний стандарт, як прожитковий мінімум.
Закон спрямований на підвищення рівня соціальної захищеності постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, інвалідів, дітей-інвалідів, сімей, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Система соціального захисту громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи, потребує перебудови. Прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом. Застосування цього соціального стандарту в нормах Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та щомісячної компенсації в разі втрати годувальника.
Хочу нагадати, що постановою Кабінету Міністрів України в 2002 році встановлено розрахункову величину мінімальної пенсії в розмірі, вдумайтеся, – 19 гривень 91 копійка і це є базовою сьогодні для нарахування пенсії. На сьогодні норми статті 54 чинної редакції Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не узгоджуються повністю з нормами Закону України про загальнодержавне, пенсійне страхування.
Комітет також пропонує для узгодження з Бюджетним кодексом ввести в дію пункти 6,13,14, 15 розділу 1 з 1 січня 2008 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Ми йдемо за процедурою, яка передбачена при розгляді такого питання. Ні. Валерій Михайлович, побудьте на трибуні. Будь ласка.
Відповідно до статті 129 Регламенту ми можемо голосувати відразу закон з поправками Президента, можливо, можна його розглядати і враховуючи пропозиції профільного комітету, який розглядав це питання. Тобто або по окремих пунктах йдучи і погоджуючись чи не погоджуючись з пропозиціями Президента, або якщо визначить так Верховна Рада, якщо не заперечує, то можемо ми просто відразу поставити на голосування пропозицію комітету про голосування цього проекту із врахування, частковим врахуванням пропозиції Президента. Аргументацію щодо поправки Президента другої відносно пунктів 13-15 розділу 1 Закону Валерій Михайлович обґрунтував чому її треба відхилити. А, по-першій поправці погодився, що треба підтримати Президента його міркування.
Таким чином ми можемо ставити, я можу зараз ставити, якщо ви згодні з тим проект закону на підтримку Верховної Ради з частковим врахуванням пропозицій Президента. І враховуючи пропозицію Валерія Михайловича, тобто комітет. Але я, вперше, поставлю пропозицію Президента повністю проголосувати цей проект так, як він пропонує. Так, як доповідав міністр.
Ще раз повторюю так, як доповідав міністр, а не так, як доповідав доповідав голова комітету. Я ставлю на голосування цю пропозицію.
16:53:43
За-232
Рішення прийнято.
Тобто ми приймаємо цей документ так, як запропонував Президент. Спасибі.
По фракціях? Будь ласка. Партія Регіонів – 174, Блок Тимошенко – 4, „Наша Україна” - 49, СПУ – 2, комуністи – 1, позафракційні – 2.
Розглядається Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження" з пропозиціями Президента України. Це доопрацьований проект Закону, який розглядав Комітет з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Доповідає Голова підкомітету Володимир Костянтинович Бронніков. Будь ласка.
16:54:48
БРОННІКОВ В.К.
Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович. Мы рассматриваем с вами законопроект, который уже дважды рассматривался в этом зале.
Последнее решение было направить его на доработку, поскольку мы наконец-то нашли согласие с Министерством финансов рассмотреть его предметно и рассмотреть его по сути.
Такое рассмотрение состоялось, предлагаемая вам таблица говорит, что мы расшифровали, что такое медицинский мониторинг, мы расшифровали, что такое социально-экономическая компенсация риска и пришло общее понимание и Минфин, Министерство топлива и энергетики, Министерство чрезвычайных ситуаций.
Мы определились с источником финансирования, мы сказали, что это производственная деятельность того юридического лица, которая эксплуатирует, или атомную станцию, или установки по переработке радиоактивных отходов или по переработке урановых руд.
Далее мы в законопроекте, это я специально говорю для стенограммы, учли последнее замечание Министерства чрезвычайных ситуаций, что слово план не соответствует духу закона, поскольку план подразумевает просто бумажку, а ставит просто заходи по ликвидации и в последствии аварии и защиты населения.
Такую редакцию комитет вчера внимательно рассмотрел предложенный вашему вниманию текст и, учитывая, что он уже неоднократно докладывался в этом зале, и была згода зала сутью закона и сутью предложений, которые содержат этот закон, комитет предлагает принять этот закон в целом. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми цей проект розглядаємо за процедурою другого читання після доопрацювання.
Тому, будь ласка, внесені тут поправки депутатів, вони враховані комітетом, якщо у авторів поправок є якісь зауваження, пропозиції, вони можуть їх висловити. Чи є такі бажаючі? Тому я маю підстави пропонувати вам проголосувати цей проект в цілому як закон, котрий приймає Верховна Рада. Немає заперечень? Немає.
Ставлю на голосування тоді цю пропозицію. Будь ласка.
16:57:48
За-368
Рішення прийнято. Спасибі.
За скороченою процедурою Погоджувальна Рада запропонувала розглянути питання Проект закону про внесення змін до закону України „Про господарські товариства щодо зниження планки кворуму для проведення загальних зборів”. Який?
Одну хвилиночку, почекайте.
Вибачте, я пропустив проект закону 0814. Закон України „Про внесення змін до статті 5 Закону України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статус їх майнового комплексу” з пропозиціями Президента. Доопрацьований проект після доручення Верховної Ради.
Доповідає Зубець Михайло Васильович голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти. Прошу.
16:59:05
ЗУБЕЦЬ М.В.
Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.
На ваш розгляд пропонується доопрацьований Закон України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу". При доопрацюванні закону були враховані пропозиції Президента України та Головного науково-експертного управління.
Внесені зміни підтримані академіями наук та вчора обговоренні на засіданні комітету.
Комітет одноголосно підтримав запропонований вам варіант закону і пропонує Верховній Раді прийняти закон в цілому.
Друге. В запропонованій редакції пропонується вилучити слова „таке розпорядження включає в себе прав відкривати відповідно до законодавства про банківську діяльність поточні та депозитні рахунки в банках, а також зберігати кошти на цих рахунках”. Ми вилучаємо це.
А останнє речення після слів „платних послуг кошти” доповнити словами „ за виключенням тієї частини, яка відповідно до закону має перераховуватися до Державного бюджету України на відповідний рік”, а далі за текстом.
І третє. Є зауваження нашого Юридичного управління. На жаль, зауваження Юридичного управління не співпадають з висновками Науково-експертного управління.
Юристи зауважують, що серед наукових установ академії є бюджетні установи, які є неприбутковими. Доходи від плати за послуги, які надають такі установи є доходами Державного бюджету України.
Дійсно це так. Але цим законом і надається право науковим установам спрямовувати ці кошти на забезпечення своїх власних потреб і це положення має враховуватися в подальшому переформуванні проектів державного бюджету. Я просив би депутатів прийняти цей закон в цілому, так як він не вносить ніяких змін до існуючого Державного бюджету. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюся до Михайла Васильовича. Чи всі зауваження, які вносили депутати під час попереднього обговорення, враховані тут?
ЗУБЕЦЬ М.В. Всі до єдиного.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі? І зміна стосується тільки першого пункту, зауважень та пропозицій, так я розумію?
ЗУБЕЦЬ М.В. Так, і ми погодилися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є потреба задати запитання ще доповідачу? Є у Ляшка. Ну, треба, звичайно, дати.
17:01:37
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Шановний доповідач, у висновку, у зауваженнях Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради, який докладено до проекту цього закону, вказується про те, що пропонований закон суперечить статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони, що впливають на формування дохідної чи видаткової частини, повинні бути оприлюднені до 15 серпня. Ви не дали відповіді на це питання. Як бути з цим? У випадку, якщо ми підтримаєм цей пропонований вами закон? Дякую.
ЗУБЕЦЬ М.В. Я, до речі, сказав, що впровадження цього законопроекту, якщо він буде законом, не вносить ніяких змін до державного бюджету. А юридичне управління розбіглося. Я ж вам сказав з самого початку, аби ви слухали уважно, розбіжності між юридичним управлінням і науково-експертним. Тому ми вчора, обговорюючи на комітеті, одноголосно прийняли рішення, так, як зробив це науково-експертне управління і юридичне управління, майже погодилися. Нема змін до бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко зрозумів відповідь вашу. Я бачу по реакції. Тому я маю всі підстави ставити на голосування весь закон, з урахуванням того уточнення, яке зроблено під час доопрацювання, так? Можна ставити на голосування?
Я ставлю на голосування цей проект закону, прошу визначитися.
17:03:22
За-362
Таким чином, відповідно до Регламенту цей закон вважається прийнятим. Я маю на увазі з подоланням вето Президента.
Я відлучався тут у зв’язку з виконанням обов’язків Голови для ведення переговорів і зараз не можу чітко відповісти на питання, бо на Погоджувальній раді вносилася пропозиція, щоби пізніше розглянути питання, яке доповідає Юрій Воропаєв. Чи зараз його треба розглядати? Зараз. Тобто обставини змінилися.
Таким чином проект Закону про внесення змін до Закону України „Про господарські товариства” (щодо зниження планки кворуму для проведення загальних зборів) доповідається головою підкомітету Комітету з питань економічної політики Воропаєвим Юрієм Миколайовичем. Прошу.
17:04:34
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Закон Украины номер 1129 подан мной, Воропаевим Юрием Николаевичем от Партии регионов. Суть его заключается в следующем. В настоящее время ….Закон о хозяйственных обществах статья 41 этого закона предусматривает, что для того, чтобы состоялся кворум для принятия на собраниях акционеров независимо от формы собственности, необходимо присутствие более 60 процентов акционеров.
В тоже время Закон Украины, как Закон о хозяйственных обществах, так и ряд других нормативных документов, как, например, Гражданский кодекс Украины, предусматривает, что для принятия решения на собрании акционеров достаточно более 50 процентов голосов. То есть, простым большинством голосов принимается решение. Это несоответствие приводит к тому, что возникает огромное количество корпоративных споров и это несоответствие используется как раз именно рейдерами для захвата предприятий. Это означает следующее, что рейдер владеющий 10, 20 процентами при наличии остальных физических лиц фактически срывают собрание акционеров, не проводят их и позволяют менеджменту, который лично контролирует, бесконтрольно управлять обществом на протяжении многих лет. Как это происходит? Есть случаи, когда по пять и более лет не проводятся собрания акционеров. Это означает, что миноритарный акционер не может своим правом воспользоваться для созыва собрания, а вы знаете о том, что акционер, владеющий 10-ю и более процентами акций, имеет право и общество обязано по его требованию созвать собрание. Он этим правом не может воспользоваться, потому что другой миноритарный акционер, владеющий 20 процентами акций, блокирует этот вопрос.
Дальше. Миноритарный акционер для того, чтобы его права не были нарушены, чтобы у него не разворовали его же собственную собственность, он имеет право обязать общество назначить и провести ревизию, внеплановую ревизию общества. Таким правом обладает акционер, владеющий более 10 процентами акций.
Однако ревизионную комиссию заслушивает опять собрание акционеров. Для того, чтобы его созвать, необходим опять кворум на собрании акционеров. Кворум не собирается. В итоге что получается? Что мажоритарный акционер не может своим правом воспользоваться для того, чтобы, скажем, внести средства в уставной фонд предприятия и развивать его. Миноритарный акционер не может своим правом воспользоваться для того, чтобы осуществлять контроль за деятельностью предприятия.
Выигрывает только один человек – это исполнительный орган. Выигрывает так же еще и редер, который, имея меленький пакет, создает для предприятия трудности, потом приходит к мажоритарному акционеру и говорит: вот вам мой пакет, пожалуйста, купи мне его, но по цене в пять-шесть раз выше реальной стоимости.
Поэтому я и предложил законопроект, согласно которому понизить эту планку – кворум на собрании акционеров – до 50 плюс одна акция. Я анализировал как бы законодательство других стран, в частности, например, европейское законодательство. Кворум для проведения собрания акционеров в Европе где-то ориентировочно в районе 25 процентов. Скажем, во Франции – 25 процентов кворум.
Я анализировал законодательство стран СНГ. Оно колеблется от 30 процентов, планка эта, до 50 процентов колеблется. Многие задают вопрос, и мне задавали часто в дискуссиях: а каким образом, почему делается какая-то просто отдельная норма, не касаясь всей деятельности акционерных обществ, не касаясь как бы деятельности, связанной с дополнительными гарантиями защиты миноритарных акционеров, не касаясь сокращения срока проведения собраний, ну, и других как бы вопросов. На протяжение шести лет, даже, по-моему, больше проходят попытки в этом здании принять закон об акционерных обществах, и они постоянно блокируются. Почему? Закон об акционерных обществах содержит массу норм, которые регулируют деятельность этих обществ, начиная от самых простых вещей, как то устав, например, как то, например, деятельность всех органов управления, в том числе исполнительных органов, и всех остальных вопросов. Найти понимание по всей массе вопросов очень сложно. Поэтому я и предложил пойти частями, делить пирог частями. На данном этапе предлагаю решить вопрос в отношении понижения планки кворума.
У меня все. Если ко мне есть вопросы, пожалуйста, я готов ответить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Погоджувальна рада пропонувала розглянути цей проект за скороченою процедурою. Я поставлю цю пропозицію спочатку на голосування.
Хто за те, щоб за скороченою процедурою розглянути цей законопроект?
17:09:56
За-236
Процедура приймається.
Будь ласка, чи є потреба задавати питання доповідачу? Є. Запишіться, будь ласка. Хоч Регламент цього не передбачає, але оскільки важливе питання, будь ласка. П’ять хвилин. Удовенко.
17:10:15
УДОВЕНКО Г.Й.
Прошу Ключковському передати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський, прошу. Я оголосив Ключковського.
17:10:35
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую дуже. Юрій Ключковський, „Наша Україна”.
Шановний доповідачу, боюся, що застосована вами логіка і арифметика, ну, повністю всіх переконали, що якраз, не треба голосувати за ваш Закон, бо вся ця аргументація була саме проти. Але, у зв’язку із тим, що ви так активно пропагандуєте боротьбу з рейдерством, то перше питання: а не вважаєте ви, що це тільки полегшить роботу рейдерам, по-перше?
А по-друге, не вважаєте ви, що з рейдерством треба боротися дещо іншими засобами, а не, так би мовити не гацією прав міноритарних акціонерів?
І по-третє, а не здається вам, що 49% акцій – це все-таки достатньо багато для того, щоб їх повністю ігнорувати в управлінні підприємством?
ВОРОПАЄВ Ю.М. Во-первых, рейдер никогда не идет на рынок и не идет на борьбу с пакетом 40 и более процентов. Ему не надо, у меня есть по этому поводу практика, как у юриста, ему достаточно 10, максимум 20 процентов, бездеятельность остальных акционеров - это первое.
Во-вторых, если вы полагаете, что защита миноритарного акционера заключается в том, чтобы он мог просто блокировать работу органов управления, то, извините, мне кажется, здесь нет ни какой логики.
Если он заинтересован в том, чтобы получать дивиденды, заинтересован в том, чтобы оно функционировало и контролировалось ревизионной комиссией и самими акционерами, тогда он должен быть заинтересован в проведении собрания.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оніщук.
17:12:14
ОНІЩУК М.В.
Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, ви посилалися на досвід, юрисдикцію інших, вам відомо, зокрема, про ті країни, про які ви говорили, не містять в своєму законодавстві поняття ”закритих акціонерних товариств”, це по-перше.
А по-друге, що там акціонерні товариства, їх акції котуються на відкритих торгах і там мільйони акціонерів. Ось чому там застосовується такий інвестиційний відсоток і це абсолютно не типово для української правової системи. А запитання наступне: ви, очевидно, звернули увагу, що законопроект передбачає різний правовий режим для однакових суб’єктів господарської діяльності. Відмінність лише полягає в тому, чи є там частка держави, чи ні. Як це узгоджується з конституційною вимогою, що правовий режим господарської діяльності є рівний для всіх суб’єктів, не залежно від форм власності?
ВОРОПАЄВ Ю.М. В отношении последнего вопроса, если позволите, я отвечу. Закон предполагает равные как раз. От в чем отличие этого закона от следующего, который будет тоже слушаться, 1245, я тоже по нему докладчик. Этот закон предполагает равные условия для всех субъектов хозяйствования. Просто он предполагает постепенное введение его, не более того. Почему именно так? Потому что сейчас, в настоящее время, сотни дел в судах, по которым отдельные недобросовестные акционеры используют в данный момент, не более того.
А в отношение законодательства в отношение открытых акционерных обществ хочу вам сказать, что я целиком с вами согласен. Мы должны стремиться к тому, чтобы наши акционерные общества тоже были все открытыми. Более того, я поддал такой тоже от своего имени законопроект в отношение обязательности раскрытия акционерных обществ. Однако для этого необходимо, чтобы доля мажоритарных акционеров, она постепенно размывалась, но не сразу резко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорович.
17:14:19
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Прошу передати слово Олександру Бондарю, „Наша Україна”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте Бондарю.
17:14:34
БОНДАР О.М.
Олександр Бондар, УРП „Собор”, „Наша Україна”.
Ви так хотіли провести цей закон терміново, що заплуталися уже в комітеті повністю. Ви який проект закону доповідаєте? Свій чи той, який роздав сьогодні Заплатинський від імені комітету? Де внесені зміни, причому закон не відізваний і не поданий новий. Так за що ми будемо голосувати? Яка думка комітету? Комітет пропонує зовсім іншу редакцію. Науково-експертний відділ пропонує зовсім іншу редакцію до цього закону. Що ви пропонуєте нам зараз голосувати?
ВОРОПАЄВ Ю.М. Во-первых, я выступаю от имени комитета как раз. И, отвечая на вопрос господину Онищуку, я говорил в отношение того, что он вводится частями. Сразу он вводится для предприятий государственных, то, что вы сейчас говорите в отношение решения комитета как раз. Секундочку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас. Одну хвилинку. Юрію Миколайовичу, я оголосив для розгляду проект 1129, автором якого є ви. І ви доповідаєте свій проект. Тут є порівняльна таблиця яка зводиться до двох пунктів, ви самі розумієте, а не інші закони. Будь ласка.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Я отвечаю сейчас и докладываю вам законопроект не только от своего имени как автор, но кроме этого по решению комитета я являюсь содокладчиком от имени комитета и говорю …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, сядьте, будь ласка. Він відповість.
ВОРОПАЄВ Ю.М. Законопроект 1128 предлагается комитетом и мной в том числе, я согласен с решением комитета в редакции моей с постепенным вводом его в действие. С момента публикации он вводится в действие для предприятий государственного сектора, где доля государства свыше 50%, а с 1 июля 2007 года он вводится в действие для всех субъектов хозяйствования. 1129 он один. Здесь нет два закона 1129.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу заспокоїтися. З’ясували ситуацію. Прошу. Сідайте, будь ласка. Два „за”, два „проти”. Хто буде на підтримку виступати, запишіться. На підтримку хто буде. Олександр Валентинович, ви дарма … Будь ласка, Комар, Кузьменко. Хто проти? Хто проти? Запишіться, хто проти. Оніщук, Білорус. Комар, будь ласка. У вас у кожного монітор є. подивіться, там записано все. Комар є? Чечетов? Будь ласка, Чечетов. Я прошу не шуміти. Ну ще не познайомилися, він не бачить його, не знайомий. Підійдіть, познайомтеся. Будь ласка.
17:18:12
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги!
Я думаю, никто в этом зале не будет оспаривать европейский выбор Украины. Единственное следует сказать о том, что для того, чтобы минимизировать временные рамки вхождения в Европейский Союз и минимизировать финансово-экономические издержки на этом пути, наверное, по максимуму нам нужно использовать потенциал наших нормальных, добрососедских отношений с Россией.
И второй момент. Нам уже сегодня по-серьезному надо причесывать, образно говоря, наше законодательство к европейским нормам. На сегодняшний день, здесь уже приводился пример о том, что нормальная норма кворума проведения собрания акционеров 25-30 процентов, а у нас 60, аж зашкаливает в два раза. Куда нам в Европу идти? Там и двери не откроют.
А к чему это приводит? А приводи к следующему, что инвестор или собственник, или акционер, имеющий контрольный контрольный пакет и более акций, он не может выстроить стратегию развития предприятия: финансово-экономическую, техническую, технологическую, поскольку он не может поставить новый менеджмент. Для того чтобы поставить новый менеджмент, надо собрание провести. А ему, так сказать, уже обдряхлевшая администрация ставит палки в колеса, не дает возможность провести собрание.
Поэтому я предлагаю и прошу поддержать законопроект, который предполагает снижение нормы или кворума для проведение собрания в хозяйственных обществах с 60 до 50, хоть чуть-чуть нас приблизить к европейским стандартам. И голосуя за этот законопроект, я думаю, мы голосуем за европейский выбор Украины. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кузьменко.
17:20:01
КУЗЬМЕНКО С.Л.
Спасибі велике. Шановні колеги! Шановний Олександр Олександрович! Я хотів би висловитись на підтримку цього законопроекту з наступних міркувань.
По-перше, ми говоримо весь час про інвестиційну привабливість. А скажіть, будь ласка, чи буде привабливим для будь-якого інвестора пакет менший, ніж 60 відсотків в сьогоднішніх умовах? Ні, не буде, бо він, вклавши гроші, не отримує керівництво підприємством. Це перше.
Друге. Скажіть, будь ласка, чи вчорашня доповідь по ситуації у нафтогазовому комплексі нашої спеціальної комісії не переконало вас, що терміново треба втручатися в це питання? Я думаю, що чесна людина повинна сказати: терміново треба втручатися в управління тими підприємствами, де державна частка на рівні 50 відсотків.
Все це разом взяте вже, не говорячи вже про європейський вибір, про причесування, як мій колега Михайло Чечетов сказав, українського законодавства на європейський манер - уже цього достатньо для того, щоб проголосувати за цей закон.
Якщо ми хочемо і далі читати в газетах, як невеличка купка людей блокує діяльність підприємства, то тоді давайте залишимо все, як є. Якщо ми хочемо хоч трошки надати можливість власнику контрольного пакету керувати підприємством, то тоді давайте приймемо цей закон.
Я вважаю, що за нього треба голосувати, його треба підтримати і впевнений, що сьогодні в залі достатньо голосів для цього. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.
Оніщуку хоче висловитися. Ви передаєте Бондарю. Будь ласка. Це цікава буде дискусія, два голови Фонду держмайна з різних позицій. Будь ласка.
17:22:06
БОНДАР О.М.
Позиція одна, форма інша.
В першу чергу мене здивувало і певну насторогу викликає активність, з якою цей закон ставиться на голосування: 15-го - висновки Науково-експертного відділу, 30-го - лист Азарова, 4-го – комітет, 5-го – сесія. Я жодного закону так не пам’ятаю, щоб швидко виносився.
Пропонується зовсім інша редакція закону. Вона роздана сьогодні від імені Заплатинського. Тут написано, що пропонується в першому читанні проект закону в новій редакції. Для цього треба, щоб депутат відкликав свій варіант і подав інший. У тій редакції, в якій виносяться…
Я знаю, де я вчора був, мені не треба підказувати. Я саме тому, що робиться в Комітеті з економічної політики, покинув учора засідання. І не треба мені розказувати, що...
Друге…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не вступайте в перепалку, яку не зрозуміють глядачі.
БОНДАР О.М. Якщо пропонується редакція комітету Заплатинського, то акціонерні товариства ставляться в різні умови: для державних одне, для приватних інше. Про це сказав Науково-експертний відділ, що це протирічить Конституції.
І друге. Всі ці норми, які вносяться тут, не вирішують того питання, яке ви хочете вирішити. Розумієте, треба вирішувати комплексно: новий Закон про господарські товариства готувати, захист здійснення міноритарних акціонерів робити, а не вирішувати одне окреме питання.
І я прошу ще раз почитати висновки Науково-експертного відділу, подивитися проект Воропаєва і подивитися проект, який сьогодні роздали нам від імені комітету за підписом Заплатинського і ви зрозумієте, що повна плутанина в цьому. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз роблю уточнення. Депутат Воропаєв доповів свій проект 1129 і комітет йому доручив від імені комітету висловитися, ту ж думку висловити, от і все.
Тому цей документ ми не беремо до уваги, тому що комітет змінив свою позицію, я так зрозумів.
Будь ласка, Білорус, оголосіть себе, бо я ще не всіх знаю.
17:24:24
ПОРТНОВ А.В.
Шановні колеги, Андрій Портнов, „Блок Юлії Тимошенко”.
Шановні колеги, я хотів би констатувати, що власне цей законопроект – це просто кавалерійський наскок. Абсолютно непродумана до кінця технологія зменшення кворуму в акціонерному товаристві, яка, на наш погляд, призведе до масових корпоративних конфліктів, до цинічних захватів акціонерних товариств, які почнуться відразу, як цей Закон вступить в силу і ще 45 днів, які треба буде на проведення, на організацію перших же загальних зборів. Вже з січня наступного року ми побачимо в країні повний перерозподіл власності – це перше.
Друге. Ця проблема – проблема зменшення кворуму в акціонерних товариства. Це проблема дисертаційних досліджень багатьох і це дуже наукова проблема. Над нею працюють десять років в Україні міжнародні фінансові організації, вітчизняні науковці і фахівці. Закон про акціонерне товариство, який майже на ста сторінках підготовлений через цей зал не проходив ні в попередньому скликанні, ні в тому, яке було перед попереднім, бо не вдається його провести.
Щодо конкретно зменшення кворуму, щодо перерозподілу власності.
По-перше, зменшується на десять відсотків, кратно зменшується, вплив дрібних акціонерів. Дрібні акціонери будуть взагалі вже нікому не потрібні не тільки дрібні, а й ті, хто володіє 49 відсотками акцій.
І я хотів би тут звернути увагу особливо на позицію фракцій Комуністичної партії України і Соціалістичної партії України, які захищають права дрібних акціонерів в своїх програмах. Країна нараховує 36 тисяч акціонерних товариств. До сьогоднішнього дня за 15 років в Україні вже склалась певна практика інвестиційна. Інвестори, які вкладали свої кошти в 40 відсотків акцій мали певну стратегію інвестування. І сьогодні за один день позбавити їх той долі через абсолютно неприйняття їх позицій, це абсолютно неприйнятна для нас позиція.
Що потрібно зробити: терміново врахувати у мелких акціонерів викуп акцій за ринковою ціною. Для цього повинні бути розбудовані і організовані ринки, фондові біржі і таке інше. Це цілий пласт…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би, шановні депутати, щоб ми тут не переводили питання на політику, а звернули увагу на одну деталь. Як ви думаєте, чому Кабінет Міністрів підтримав такий проект? А я пояснюю чому. А я зараз вам поясню. Тому, що мова не йде про захист тих чи інших акціонерів, мова йде про захист інтересів держави, де сьогодні у нас багато прикладів, коли 50,1 процент за державою, а підприємство працює на користь того акціонера, який має 10 процентів акцій або тримає акціонерів на прив’язі. От вся причина.
Тому вноситься пропозиція прийняти в першому читанні, а дальше ведіть дискусію, в комітеті розглядайте, вносьте свої пропозиції. Ставлю на голосування проект закону для прийняття в першому читанні за основу. Будь ласка.
17:27:50
За-236
Рішення прийнято. За основу.
Будь ласка, доопрацьовуйте документ до другого читання. Я тричі оголосив, 1129, який доповідав депутат Воропаєв.
Розглядається проект постанови про погодження місця розташування об’єктів та зміну цільового використання земельної ділянки (доопрацьований). Доповідає Бевзенко Валерій Федорович. Будь ласка.
17:28:41
БЕВЗЕНКО В.Ф.
Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!
Вам на розгляд пропонується проект Постанови Верховної про погодження місця розташування об’єктів та зміну цільового використання земельних ділянок, який було розглянуто в першому читанні, прийнято 21 вересня цього року для прийняття в другому читанні та в цілому як постанови. За час опрацювання даної постанови до комітету не надійшло жодного зауваження і пропозиції від суб’єктів права законодавчої ініціативи.
Комітетом ще раз ретельно було опрацьовано всі матеріали по зазначених в проекті постанови об’єктах. І, враховуючи зауваження, висловлені вами при розгляді її в першому читанні, комітетом було підготовлено інформацію про погодження місця розташування зазначених об’єктів з всіма органами, передбачених Земельним Кодексом України, яка знаходиться у розданих вам матеріалах. З переліком усіх погоджувальних документів.
Так народним депутатом України Томенком Миколою Володимировичем були висловлені сумніви щодо рішення лисянської районної та черкаської обласної ради. В розданих матеріалах на статті першій надано інформацію з цього питання. За цей час до Голови Верховної Ради надійшло звернення лисянської районної ради щодо погодження та доцільності вирішення цього питання. Це звернення вам роздано.
Друге. Народним депутатом України Ляшком Олегом Валерійовичем щодо відшкодування втрат та збитків власникам та землекористувачам відповідно до статей 156, 157 та 207 Земельного кодексу України, в матеріалах є відповідне затвердження і розрахункові відомості розмірів збитків, які підлягають відшкодуванню.
Народним депутатам України Яворівським Володимиром Олександровичем було висловлено сумніви щодо площ земельних ділянок, які подаються на розгляд Верховної Ради України та статтею 150 Земельного кодексу України, визначено вичерпний перелік таких земель, згідно з якою відчуження будь-яких площ цих земель повинно провадитись тільки за згодою Верховної Ради України.
Представити вам копії всіх матеріалів немає можливості, оскільки це дуже великий об’єм.
Лише зазначу, що всі матеріали, а також оригінали документів, зазначених в інформації про погодження цих об’єктів, знаходяться в комітеті і при бажанні ви можете з ними ознайомитись зручний для вас час.
При повторному опрацюванні в комітеті всі народні депутати України, які бажали ознайомитися з зазначеними матеріалами і будь-яких зауважень в комітет не надходило.
Всі матеріали відповідають вимогам чинного земельного законодавства України і комітет рекомендує прийняти зазначений проект постанови Верховної Ради України в другому читанні і в цілому, як постанову. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова іде про розгляд документу після доопрацювання. Але самого документу, самої постанови в мене немає. У вас є? Дайте мені, будь ласка. Видно не поклали мені в Секретаріату. Прошу.
Тим часом дайте відповідь на питання. Томенко є запитання, будь ласка, поверніться. Є ще запитання?
17:32:13
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, оскільки я один з тих хто ініціював перенесення розгляду цього питання, я думаю, що було би коректно діяти наступним чином.
Значить, тут є низка об’єктів. І моя за власною ініціативою запропонував комітету перевірити об’єкт по Черкаський області Лишинському району. Надіслані відповідні документи обласної, районної рад, які просять це підтримати.
Водночас я знаю, що є застереження по інших об’єктах. Я думаю, Олександре Олександровичу, було би коректно діяти, як в ситуації, скажімо, суддями.
Якщо є застереження чи відводи по якихось конкретних об’єктах, їх виключити з переліку і проголосувати без цих об’єктів, щоби не постраждали ті регіони, де місцеве самоврядування це підтримує. Таким чином, скажімо, якщо ми наберемо кілька об’єктів, де є принципове зосередження, ми їх назвали, виключили і за решта проголосували, тому що в моєму конкретному випадку по Черкаській області місцеве самоврядування підтримує, і я за те, щоби це голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.
БЕВЗЕНКО В.Ф. Шановні депутати! По всіх об’єктах, які тут визначені і по яким потрібно прийняти рішення, є абсолютно всі погодження всіх сільських рад, районних рад, обласних рад і перевірено все це Кабінетом Міністрів. Всі документи абсолютно є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський, прошу.
17:33:54
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Шановний Олександре Олександровичу! Вчора наш аграрний комітет у Верховній Раді розглядав це питання і диву даєшся, що народні депутати, попередній задавав запитання від фракції БЮТ, я не хочу називати його прізвище, щоб він не використовував ще хвилину, скажіть, будь ласка, що перевіряти, що ми не довіряємо 60 чи 80, чи 100 депутатів якоїсь районної чи обласної ради, ми що розумніші за тих депутатів, які на місцях приймали це рішення? Просто треба совість мати чи просто треба ставити забитий цвях якимсь чином що-небудь знайти популістам аби тут з нічого щось зробити.
Тому я вношу пропозицію, Олександре Олександровичу, вчора ретельно наш комітет підходив до розгляду цього питання і ніякого сумніву не було. Тому прошу поставити на голосування і закликаю депутатів підтримати всі без виключення …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павле Гнатовичу, я приймаю ваші зауваження, але ви на комітеті, розглядаючи це питання хоч би подумали про те, що, даючи інформацію про зміни, дали б ще і проект постанови, документ, який голосується у Верховній Раді. А то пропустили ніби-то деталь, а тепер ще і мораль читаєте. Будь ласка, будьте уважні.
Я звертаю увагу на таку деталь, шановні депутати. Ми у другому читанні документ прийняли, постанову проголосували, а потім дали доручення уточнити розміщення об'єктів, і це уточнення пройшло через комітет, і пропозиція, яка ним вноситься, зводиться до цієї інформації, яка є в руках у вас. Цебто враховані зауваження, в тому числі і по лисинському об'єкту, який говорив Микола Томенко, і тепер нам треба просто в цілому проголосувати постанову, яку ми вже проголосували в другому читанні. Вірніше, нам треба проголосовану нами постанову в першому читанні прийняти в другому читанні в цілому як постанову. Але оскільки, я ще раз повторюю, оскільки самого документу на руках немає, то я не буду його ставити на голосування до тих пір, поки депутати не одержать на руки саму постанову. Я прошу підтримати мою пропозицію і голосування після того. як депутати одержать на руки постанову. Будь ласка, прошу підтримати цю пропозицію.
17:37:04
За-122
Коли я звертаюся до вас, то слухайте, що я говорю. Інформація цілком зрозуміла. Комітет розглянув пропозиції. Ми доручали йому доопрацювати сам документ. В цій інформації дається суть, з приводу чого депутат Сулковський робив зауваження. Там справді не дурніші від усіх інших люди приймали пропозиції. Тобто треба в другому читанні проголосувати постанову, до якої буде це доповнення у вигляді інформації. Але, очевидно, з технічних причин комітет не дав самого тексту постанови, яка голосується.
Тому я прошу вас погодити перенести голосування з цього приводу на наступний день, коли буде цей документ розданий. Зрозуміло.
Бо у вас немає на руках постанови. Підтримайте мою пропозицію. Я прошу всіх. От і все, завтра ми її проголосуємо. Я ставлю на голосування. Підтримайте, на завтра розглянемо це питання.
17:38:26
За-362
Це процедурне питання. Але я звертаю увагу комітету профільного і доповідача – депутата, Валерій Федорович, уважно – це стосується кожного, - коли йдете на трибуну доповідати, подивіться, що ви пропонуєте, щоб депутати знали, що вони мають підставу звернути з тим чи іншим питанням.
Апарат не розмножив? Я сказав вже відповідне доручення представнику Апарату. Якщо буде повторюватися, то він буде покараний. Будь ласка.
Нам треба включити до порядку дня і розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду”, а також проект Постанови „Про відзначення 100-річчя з часу виходу журналу „Україна”, реєстраційний номер 2185 і 2174. Почекайте хвилинку! Я ще раз кажу: нічого не роздано. Ну…
Будь ласка, прошу: підтримайте пропозицію про включення до порядку дня цих двох питань. Будь ласка.
17:39:58
За-153
Рішення не приймається.
Таким чином, порядок денний на сьогодні вичерпаний. Я закриваю вечірнє засідання. Завтра засідання відбудеться о 10-ій годині ранку.
До побачення.