ЗАСІДАННЯ  П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 вересня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу депутатів зайняти свої місця. Підготуватися до реєстрації. Оголосіть, будь ласка, що засідання буде розпочинатися.  Увімкніть систему „Рада”, проводиться поіменна реєстрація.

 

16:01:41

Зареєстровано 409 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

У нас є низка питання для повторного розгляду з пропозиціями Президента України. Вони у вас також є на руках. І тому почергово приступаємо. Тут до них застосовується процедура другого читання. Це я нагадую тим, хто, скажемо, опановує Регламент.

Першим розглядається Закон України „Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" з пропозиціями Президента від дев'ятого серпня 2006 року. Доповідає міністр праці та соціальної політики Папієв Михайло Миколайович. Прошу уваги!

 

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.   Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати України! Для повторного розгляду Верховною Радою України вноситься Закон України „Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)", який було повернуто Президентом України відповідно до статті 94 Конституції України з пропозиціями.

Ухваленим Верховною Радою України 21 липня поточного року Законом надано згоду на обов'язковість для України Європейською соціальної хартії (переглянутої) в повному обсязі і доручається Кабінету Міністрів України до першого жовтня 2006 року подати графік введення всіх норм Європейської соціальної хартії (переглянутої).

Президент України не підписав зазначений закон, оскільки зобов'язання, які бере на себе Україна відповідно до Закону, який подавався Президентом України, не передбачений. А це стосується пункту три статті два, пункту один статті чотири, статтею 12, статтею 13, статтею 19, статтею 25, пунктом три статті 31. І ті статті і пункти не можуть бути виконані з огляду на реальні можливості   держави.

На сьогодні, не дивлячись на  значні зрушення, що відбулися у сфері реформування системи соціального захисту громадян Україна ще не в змозі виконати зобов`язання щодо забезпечення розмірів мінімальних соціальних стандартів, передбачених європейським кодексом соціального забезпечення. До речі, хотів би наголосити, що  Україною ще не ратифіковано цей кодекс. Це в свою чергу призведе  до порушення  Україною зобов`язань за Віденською конвенцією про право міжнародних договорів, яка за статтею 9  Конституції України є частиною  національного законодавства України і відповідно до статей 26 і 27, якою кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників  і повинен добросовісно виконуватися. Учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права як виправдання  для невиконання ним  договору.

Необхідно зазначити також, що приєднання до хартії як було запропоновано проектом закону, поданим Президентом України, повністю відповідає як вимогам хартії, так і міжнародному досвіду.

Для інформації хотів би сказати народним депутатам України, що за станом на вересень 2006 року всі 46 країн Ради Європи підписали цю хартію, однак ратифікували її тільки 22 країни. Повністю ратифікували цю хартію лише Франція і  Португалія.

Рада Європи має чіткий механізм контролю за виконанням державами- членами своїх зобов`язань в рамках ратифікованої хартії і Комітет незалежних експертів  дуже суворо ставиться до фактів недотримання її вимог, що  може призвести у свою чергу до отримання негативних висновків з його боку щодо України і введення санкцій.

Враховуючи реальні можливості держави та керуючись положеннями хартії, прошу вас, шановні народні депутати України,  підтримати пропозиції Президента України і викласти Закон  про ратифікацію Європейської соціальної хартії переглянути  в редакції законопроекту, який був внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради України листом від 30 червня    2006 року за номером 1 – 1/663.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.

І хочу до депутатів звернутися з такими словами. Процедура другого читання передбачає згоду або незгоду з конкретними пунктами документу, але тут специфічний документ, він торкається близько, по суті, мало не сотні пунктів. І ми таким шляхом йти не можемо. І при другому читанні не передбачаються запитання-відповіді, але оскільки це загального такого змісту документу, ми давайте керуймося і такою можливістю, або використаємо таку можливість, бо це впливатиме потім на голосування. А рішення тут може бути таке: або ми долаємо вето Президента - і цілком вводимо, так, як дві країни в Європі, цю хартію; або ми погоджуємося з пропозиціями Президента, вважаючи першу частину цієї хартії як декларацію про наміри, за які ми будемо боротися, а введемо хоч би частково цю хартію, для того щоб можна було ти самим долучитися до такого, так би мовити, процесу.

Тому запишіться на запитання, пять хвилин до доповідача запитання, а потім продовжимо нашу роботу довкола розгляду цього питання.

Жиденко, будь ласка.

 

16:07:54

ЖИДЕНКО І.Г.

Прошу передати слово Денісовій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Денисовій, так я ж сказав, будь ласка.

 

16:08:04

ДЕНІСОВА Л.Л.

Спасибо. Будьте добры, господин министр. Денисова, фракция БЮТ. Я прошу вас. Вот есть заключение Президента, и рассчитано, что необходимо для того, чтобы до состояния удовлетворительного довести социальную систему в стране, необходимо два миллиарда 200 миллионов гривен. Какими расчетами обосновывается эта цифра? Спасибо.

 

ПАПІЄВ М.М. Вы знаете, учитывая то, что вы оперируете статьей, это только относительно одной статьи 13-ой два миллиарда.

          Но кроме этой статьи я перечислил на сегодняшний день, если взять все 7 статей пунктов, которые не были в том проекте Закона, который подавал Президенту Украины, то стоимость этих семи статей и пунктов равняется пяти государственным бюджетам Украины.

Кроме этого, я хотел бы вам дать информацию, потому что готовился к этой встрече и проанализировал. Вот здесь есть перечень всех 22 стран, которые ратифицировали эту Европейскую социальную хартию (пересмотренную). Так вот, обязательными для ратификации являются 6 из 9 статей. Украина по проекту Закона, который подавал Президент Украины, ратифицирует 6 из 9-ти статей обязательных. Кроме этого, предполагается, что есть также обязательных 16 статей и пунктов. Украина ратифицирует 27 обязательных статей и пунктов.

К примеру, я хотел бы привести вам общее количество  статей и пунктов по таким странам, как Норвегия. Если Украина 27 статей ратифицирует, Норвегия – 22 статьи. Если привести, к примеру, пример, Финляндия, она, Финляндия ратифицирует 26 статей. То есть, по пунктам у нас необходимым минимальным количеством пунктов является 63 пункта, Украина предлагает ратифицировать 74.

Вы знаете, если сказать откровенно и честно, то сам факт ратификации Европейской социальной хартии (пересмотренной) – это огромнейший шаг вперед, вообще,  в социальной защите граждан Украины.

Более того, я хотел бы обратить ваше внимание на то, что  ратификация этой хартии не является протоколом намерений. Это обязательный, это документ которым Украина берет на себя обязательство, по которому через месяц, после того, как будет вручено вверительная грамота генеральному секретарю Совета Европы, нас уже будут по каждому из пунктов мониторить. И в случае, если мы не будем выполнять хотя бы один из этих пунктов, то в отношении  Украины будут приниматься соответствующие меры воздействия. Если вы посмотрите саму  социальную  хартию пересмотренную, а я специально взял сюда текст ее, то масса социально значимых статей и  пунктов, среди которых этих 74 пункта, которые касаются и социальной защиты женщин, и равенства женщин, и социальной защиты семей, социальной защиты инвалидов, они сегодня очень важны. Я просил бы поддержать.

Что касается тех статей, которые сегодня, не готова еще Украина принять на себя обязательства, я  уже сказал, стоимость этих статей, я думаю, что специалисты подтвердят, равна пяти бюджетам Украины.

Я прошу поддержать этот законопроект в редакции Президента Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Курпіль, будь ласка.

 

16:12:03

КУРПІЛЬ С.В.

Прошу передати слово Людмилі Денісовій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

Якщо можна, то скоріше запитання, скоріше відповідь, бо це буде діалог двох цікавих людей просто.

 

16:12:12

ДЕНІСОВА Л.Л.

Спасибо. Я бы хотела уважаемому господину министру задать еще один вопрос. Я  понимаю, о чем вы говорите, что  вместо 16-ти необходимых,  мы поддерживаем 23 статьи. Но хартия состоит из двух частей: из части, которая просто говорит о том, что мы намерены двигаться и строить государство социального  комфорта, а вторая часть как раз говорит об юридических обязательствах страны.

Так вот скажите мне, мы… Но не  хотим на себя брать даже такое минимальное, как, например, обеспечить условия труда, комфортные для того, чтобы человек мог получать  нормальную заработную плату. Как мы с этим будем с вами бороться?

 

ПАПІЄВ М.М.  Дякую.

Шановні депутати України, дякую за слушне запитання.

Так от, якраз той пункт і ту статтю, про яку ви кажете, це пункт 1 статті 4, який передбачає право працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм та їхнім сімям достатній життєвий рівень.

Ви знаєте, що у нас діє стаття 46 Конституції України, яка передбачає, що пенсії, інші види соціальних  виплат, допомоги, що є основним джерелом існування,  мають забезпечувати рівень життя  не нижчий від прожиткового  мінімуму, встановленого законом України.

Ви знаєте, що робляться рішучі кроки для того, щоб у нас  і мінімальна заробітна плата була встановлена на рівні прожиткового мінімуму. Ми зараз досягли співвідношення, що мінімальна заробітна плата складає 71 відсоток від рівні прожиткового мінімуму. До кінця поточного року ми вийдемо на 80 відсотків. І на наступний рік ми плануємо ще більше наближення до прожиткового мінімуму.

І я хотів би для інформації сказати, що окрім цих мінімальної заробітної плати у нас ще є допомоги. Допомоги, які, от наприклад, допомога по безробіттю для застрахованих осіб сьогодні складає 34 відсотки від прожиткового мінімуму. Мені так само, як і вам, хотілося б, щоб допомога ця складала прожитковий мінімум. Але для цього необхідно 9 мільярдів гривень. Це потрібно або збільшувати навантаження на Фонд оплати праці, або збільшити мінімум в чотири рази сам Фонд оплати праці.

Ви знаєте, що у макроекономічних показниках бюджету на наступний рік планується Фонд оплати праці у розмірі 191 мільярда гривень. У той час, як у цьому році ми маємо 160 мільярдів. Тобто зростання на 20 відсотків. Але країна ще не готова наша економічно та фінансово виконувати ці вимоги. Тому... А це є обов’язки країни, які можуть призвести до відповідних дій з боку Ради Європи. І мені хотілося б, щоб ми з вами приймали зважені державницькі рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, сідайте, будь ласка.

Іван Бондарчук від комітету профільного виступає. Будь ласка.

 

16:15:37

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги. У доповнення до сказаного міністром можу сказати лише наступне.

21 липня ми з вами ратифікували хартію, Європейську соціальну хартію у повному обсязі, не зважаючи на те, що тоді відбулася така велика дискусія. Але очевидно все-таки ми були до певної міри у стані ейфорії і затвердили цю хартію, вірніше ратифікували у повному обсязі. Ми уже тоді знали, що буде вето президентське, тому що ми поставили перед собою планку, яку, на жаль, не можемо подолати. Тому комітет, розглядаючи цей законопроект повторно, вже після президентського вето, одноголосно проголосував за те, щоб прийняти пропозиції Президента України.

Я ще раз хочу сказати, що в нас вихід один, або ми долаємо вето, або приймаємо пропозиції Президента і третього не дано. Але мені здається, що і ми, ще раз підкреслю, одноголосно проголосували на комітеті підтримати пропозиції, розуміючи незадоволення певної і внутрішнє багатьох із нас станом речей, але йдеться про те, що пункт 1 статті 4, статті 12, 13, 19, 25 і пункт 3 статті 31 хартії поки що не ратифікуються.

Отже, ми робимо перший крок. Давайте так, там іде, зокрема, про медичне забезпечення наших співвітчизників. Якщо ми протягом затвердження бюджету або в ході бюджетного процесу зможемо подвоїти, потроїти видатки на медичне забезпечення нашого населення, тоді ми можемо ту ж статтю 31, скажімо, без всяких обмежень ратифікувати. Зможемо ми це сьогодні зробити? Ні? Не зможемо. І так по кожній статті.

Міністр доповідав про те, що, скажімо, 2,2 мільярда потрібно для того, щоб забезпечити реалізацію однієї статті, 9 мільярдів – іншої і таке інше. Тому давайте, шановні колеги, ми будемо діяти за принципом step by step, будемо поетапно, послідовно робити. Якщо ми зможемо в процесі затвердження бюджету збільшити фінансування на ці галузі чи напрямки, які поки що не ратифікуються, то тоді ми зможемо завжди додатково ратифікувати ті статті Європейської соціальної хартії, які сьогодні нами випускаються.

Ми виконуємо повністю всі вимоги з боку ЄС щодо ратифікації цього документу. Тому я просто прошу і закликаю підтримати пропозиції Президента проголосувати за ратифікацію Європейської соціальної хартії із тими обмеженнями, про які доповідалося 21 липня. Таким чином почати рухатися у вірному напрямку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, я так бачу, що немає запитань до Івана Миколайовича, настільки він переконливий. Чи є у вас? Одну хвилиночку, Іван Миколайович, хочете записатися? На три хвилини дайте слово Віктору Терену. Запишіться, будь ласка, а тоді я вам  дам слово, бо крім вас же ніхто не запишеться більше.

Ні, ще записалися, Чечетов, будь ласка.

 

БОНДАРЧУК І.М. Це на виступ?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до вас.

 

БОНДАРЧУК І.М. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов, я сказав. Чечетов не хоче говорити, Сухий Ярослав Михайлович.

 

16:19:35

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний доповідачу! В  разі, якщо буде підтримана пропозиція Президента, яке буде навантаження на Державний бюджет. Дякую.

 

БОНДАРЧУК І.М. Буде таке, ви маєте на увазі що? Що будуть забезпечені ті пункти хартії, які ратифікуються, а на бюджет буде забезпечуватися навантаження приблизно на 10-15 відсотків, якщо говорити про соціальну сферу, більші ніж на поточний рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Сухий.

 

16:20:26

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Іван Миколайович! Ви вірно зауважили про те, що комітет соціальної політики та праці одностайно підтримав ці пропозиції Президента України, бо як відомо вимоги Європейської соціальної хартії переглянуті, вони проходять моніторинг комітетом незалежних експертів. І в принципі ми маємо, у мене питання таке, ми маємо базовий Закон України „Про державні  соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.

Я хочу підтримати вашу точку зору про те, що ми повинні поступово наближатись до європейських соціальних стандартів не видаючи бажане за дійсне, бо ми прекрасно розуміємо, шановні колеги всі, що якщо це мова йде про щось обіцяне, а не забезпечене фінансами, то це тільки соціальне зло. Воно збурює суспільство і ніякого добра не несе для розвитку нашого громадянського суспільства. Скажіть, будь ласка, Іване Миколайовичу, от питання державних, соціальних стандартів та державних соціальних гарантій, як буде відображено, коли ми ратифікуємо цей закон?

 

БОНДАРЧУК І.М. Ну, як ми будемо з вами наступний етап нашої роботи - це відпрацювання бюджету. Зокрема і всіх положень державного бюджету, що стосується соціального захисту населення.

Наш наступний крок не допустити, як це і передбачено Бюджетною резолюцією, скорочення видатків на соціальні цілі, а забезпечити те збільшення, про яке я говорив -  15 приблизно відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денісова, будь ласка.

 

16:22:09

ДЕНІСОВА Л.Л.

Иван Николаевич! Будьте добры, вот скажите мне, пожалуйста, я как бывший министр финансов Крыма тоже поддерживаю, когда принимаются решения, обеспеченные финансовыми ресурсами или какими либо экономическими мерами, которые дадут такие финансовые ресурсы для выполнения тех или иных задач, поставленных, в том числе и, в первую очередь,  в социальной сфере.

Вот предыдущий выступающий, господин министр, сказал, что мы идем к тому, чтобы все-таки строить социальное государство. Вы сказали о том, что мы должны переходить к каким-то этапам. Будьте добры, расскажите, вот мы 15 лет уже идем в независимом состоянии. Какие мы этапы прошли, и какой же у нас следующий, сейчас наступивший? Спасибо. 

 

БОНДАРЧУК І.М. Шановні колеги! Ви бачите наскільки цікаве і гостре це питання, бо найбільшими опонентами мене, як голови комітету виступають перший заступник Сухий і заступник Денисова це ще раз говорить про те, що дуже гостра проблема. І я думаю, що ми з вами про це вже говорили на засіданні комітету. Але якщо ви наполягаєте, то я ще раз кажу, що ми зараз на тому етапі, на якому є.  Нам потрібно затвердивши, чи ратифікувавши  Європейську хартію,  визначити орієнтири, на які ми будемо орієнтуватися, затверджуючи Державний бюджет.

Так, часу немає. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  запитань більше немає, сідайте, Іван Миколайович. Ми працюємо у режимі другого читання, де  не обговорюються питання. Якщо у вас є з мотивів щось   перед голосуванням щось висловити, Тарану я надаю слово, бо він наполягає на тому і після того будемо визначатися.

 

16:24:15

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, „Блок  Юлії Тимошенко”.

Я хотів, Олександре Олександровичу,  задати це питання доповідачу одному  чи іншому, але принаймні, нехай хоч  так прозвучить.

У хартії йдеться про цілу низку соціальних прав людини, тобто людина має паво собі заробляти на життя професією, яку вона вільно обирає, право на справедливі умови  праці і  так далі.

Але ж пропозиції Президента зводяться до того, що власне, і право на винагороду, яке забезпечує достатній життєвий рівень сім’ї,  право трудящих мігрантів, членів їх сімей, тобто всі ці конституційні норми Президент апріорі не може виконати. То який смисл ратифікувати цю хартію, якщо вона не буде виконана раніше.

І тут звучала думка про те, що можна було б її виконати, якби були достатні надходження в бюджет. Я хотів би нагадати лише ще раз те, що вже люди знають, що прибутки РосУкрЕнерго з двох мільярдів збільшилися до п’яти і що ціни на газ зросли в чотири рази і гроші   поступають олігархам. Тобто треба не красти і виконувати хартію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будемо приймати рішення і я популярно підіб’ю риску під  нашою дискусією продовжуючи ту, котру ми розпочали ще на першій сесії.  Але з мотивів, що наполягає Цибенко від   Комітету з питань пенсійного забезпечення, будь ласка.

 

16:25:40

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Шановні колеги, я хотів би сказати про те, що фракція комуністів, коли минулого разу ми розглядали цю хартію, не лише голосувала за цей документ, але й наполягала на винесенні його до залу і підтримувала його. Але в тому вигляді, в який він поданий сьогодні, фракція комуністів його підтримувати не буде.

Я хочу пояснити. Шановні колеги, із дев’яти обов’язкових шість ми підтримуємо. Але три і надзвичайно важливі не підтримуємо. Не ратифікуємо. Більше того, ще в попереднє пришестя сьогоднішнього міністра соціальної політики ми говорили, що ми маємо вже перейти від соціального захисту до соціальних стандартів. Але пройшло кілька років, а ми также далеко від соціальних стандартів, як і сьогодні.

Тому я хотів би ще раз наголосити на тому, що фракція комуністів вважає, що в принципі приймати треба цей документ. Але у тому вигляді, в якому Верховна Рада голосувала його попереднього разу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми все-таки завершили дискусію з цього приводу, враховуючи те, що ми проводили її під час першої сесії. Це процедура другого читання. Ми більше не говоримо навіть з мотивів голосування. Але мій обов’язок підбити підсумки того, що відбулося. Я так, попарно скажу. Якщо держава із найвищим рівнем життя людей у світі – Норвегія – вважає, що деякі стандарти для неї ще завищені, то, очевидно, нам зараз пнутися в цей ряд поки що не можна. Бо ми можемо підставитися, ви знаєте, з дірявими штаньми, щоб весь час підставлятися для критики з боку тих, хто контролює виконання цієї хартії.

Це, очевидно, пояснює мотивацію Президента, котрий звернувся до нас з такими зауваженнями у вигляді вето.

З іншого боку, все те, що говорять сьогодні, і Петро Степанович тільки що говорив, певною мірою нас повинно зобов’язувати до досягнення цих стандартів. Тому позиція може бути і такою. Її теж можна брати до уваги.

Але за процедурою я ставлю на голосування спочатку пропозицію Президента. І зважаючи на те, що відповідальність за виконання цієї хартії лягає на Кабінет Міністрів України, то, очевидно, треба уважно поставитися до цієї пропозиції. А з іншого боку, якщо ми раптом не проголосуємо цю пропозицію, то я тоді буду ставити питання про подолання вето Президента. Так процедура передбачає.

Інших варіантів тут не існує. Тому я ставлю зараз на голосування проект Закону про ратифікацію у  варіанті, який запропонував Президент України. Будь ласка, визначайтеся.

 

16:28:37

За-290

Рішення прийнято.

Спасибі вам. Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів -  178, Блок Тимошенко – 23, „Наша Україна” – 57, Соціалісти – 32, Комуністи – 0.

Розглядається проект Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження" з пропозиціями Президента України. Доповідає заступник  міністра фінансів Мярковський Анатолій Іванович. Будь ласка.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

Президентом України застосовано право вето щодо підписання прийнятого Верховною Радою України 4 квітня 2006 року Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження”. Номер закону 3594-4.

Пропонованим законом, змінами до Закону України „Про використання ядерної енергії та  радіаційну безпеку” передбачається визначити, що населення територій, на яких розміщується підприємство по видобуванню уранових руд, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з     радіоактивними відходами з 1 січня 2007 року матиме право на встановлення особливого режиму енергозбереження, створення соціальної інфраструктури в зоні спостереження, щорічний  медичний моніторинг населення в зоні спостереження.

Порядки реалізації таких прав встановлюють Кабінетом Міністрів України   підпункт 2 і 4, пункту 1, розділ 1 цього закону.

Законом також пропонується внести зміни до  статті 17 Закону України про електроенергетику щодо обов’язкового врахування в роздрібних тарифах на електроенергію для населення, яке  проживає у зоні спостереження, соціально-економічної компенсації ризику проживання  у цій зоні, а також щодо врахування обсягів таких компенсацій при здійсненні регулювання  тарифів на електричну енергію вироблену на атомних електростанціях.

Набрання чинності законом, що розглядається, передбачається з 1 липня 2007 року, тобто термін вже минув.

Шановні народні депутати!  Пропозиції Президента України до зазначеного закону полягають у наступному. Запропоновані цим законом заходи щодо посилення  соціальної захищеності населення та відповідних категорій осіб в цілому заслуговують на підтримку.

Разом з тим, необхідно врахувати, що створення  соціальної інфраструктури у зоні спостереження та  запровадження щорічного медичного  моніторингу населення у зоні спостереження потребуватиме додаткових коштів із Державного бюджету України. Проте, джерел для покриття  видатків на здійснення такого моніторингу законом всупереч статті 27  Бюджетного кодексу не визначено. За цих обставин реалізація зазначених положень Закону України   може привести до розбалансування бюджету, що не відповідає  проголошеному статтею   95 Конституції принципу щодо  прагнення  держави до збалансованості бюджету та  недофінансування  інших соціальних програм.

Крім того, розширення умов соціально-економічної компенсації за рахунок створення соціальної інфраструктури приведе до надання подвійної компенсації зазначеному населенню, оскільки  Законом України „Про використання ядерної енергії та  радіаційну безпеку” однією із умов соціально-економічної компенсації вже визначено використання частини коштів, які інвестуються у будівництво установок і обєктів для будівництва обєктів соціального призначення.

Необхідно також врахувати, що   реалізація цих положень закону приведе до підвищення тарифів на електричну енергію та збільшення обсягів перехресного субсидування споживачів  електроенергії, які  проживають у зонах спостереження за рахунок споживачів, які  проживають на інших територіях.

Шановні народні депутати! Підсумовуючи викладене,  прошу підтримати Президента України і відхилити Закон України від 4 квітня 2006 року номер 3594-4 „Про внесення змін до деяких законів  України щодо соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження”, як такий, що  не підкріплений реальними бюджетними ресурсами  та не відповідає Бюджетному кодексу України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи є запитання до доповідача? Є у Сухого запитання. Не треба записуватися іншим, ні? Немає. Будь ласка, Сухий задає запитання. І у вас є? Тоді три хвилини на запитання, будь ласка. Два чоловіки на запитання.

 

16:33:26

СУХИЙ Я.М.

Дякую.   Анатолій Іванович! Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

У мене запитання від Комітету з питань соціальної політики та праці. Про відхилення цього законопроекту не може бути і мови, тому що ми таким чином звужуємо соціальну захищеність людей в багатьох регіонах там, де розташовані атомні електростанції, там, де люди живуть під постійним страхом.  

Скажіть, будь ласка, чому жодного разу Міністерство фінансів не внесло законопроекту ні щодо повернення заощаджень, ні щодо компенсації оцих психологічних ризиків, в яких перебуває половина населення нашої України? Чому постійно ви вносите на законопроекти пропозиції вето на Президента України, нічого не пропонуючи? Скажіть, будь ласка, що ви, що Міністерство фінансів пропонує взамін законопроекту 0830 щодо соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження? Просто відхилити – так більше не піде, ми вам цього більше не дозволимо, не дивлячись на те, який ви уряд і чий ви уряд.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. 

Міністерство фінансів спільно із профільним комітетом Верховної Ради розглядало цей законопроект і вето на законопроект від четвертого квітня, і ми прийшли спільної згоди із комітетом про те, що можна його, цей законопроект, редакційно доопрацювати і в матеріалах, які вам роздані ці редакційні правки враховані вже, і в тій редакції, яка подана, значить, відповідним комітетом, Міністерство фінансів вважає, що можна підтримати цей законопроект. Таким чином ми вирішимо питання те, яке задавали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв, потім Томенко, будь ласка.

 

16:35:15

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую.  Фракція комуністів, Матвєєв.

Шановний Анатолію Івановичу, ну, мова іде про те, це я ще хочу раз нагадати нашим телеглядачам і радіослухачам про те, що населення територій, на яких розміщуються   підприємства по видобуванню уранових руд, ядерні установки, об`єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами мали право на встановлення, зокрема,  особливого режиму енергоспоживання. Так от як зрозуміти? У пропозиціях Президент зазначається, що створення соціальної інфраструктури в зоні спостереження та запровадження щорічного медичного моніторингу  населення в цій зоні потребуватиме додаткових коштів із Державного бюджету, мається на увазі, про це ви і говорили. Все ж таки скільки населення проживає на цих територіях і які видатки  необхідні із Державного бюджету для того, щоб  реалізувати в положення закону?

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. За нашими розрахунками на цій  території проживає близько 4 мільйонів чоловік і якщо застосовувати норми  закону, прийнятого 4 квітня, то  видатки будуть складати, ні, видатки будуть  на моніторинг,  медичний моніторинг будуть  складати десь близько 400 мільйонів гривень.

В новому проекті, в новій редакції ми не будемо суцільний моніторинг робити, а будемо робити моніторинг тільки репрезентативних груп, і таким чином ми суттєво зможемо зменшити видатки на виконання цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де ви набрали 4 мільйони там на цій зоні? 4 мільйони там немає. Подивіться де. Южноукраїнськ, Запорізька, біля Нікополя.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.  А там ще видобувництво уранових руд і розміщення ядерних відходів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це Кіровоградська область в основному, там не така щільна область за населенням. А там Рівно і Хмельницьк, Кузнецовськ іде. Нема 4 мільйонів. Це щось не те. Але це деталь. Скажімо, важлива. Тим не менше Томенко задає запитання і ви сядете, відповівши на це запитання.

 

16:37:52

ТОМЕНКО М.В.

Анатолій Іванович! Микола Томенко. Тут якраз от ваша відповідь або точніше відсутність чіткої відповіді на це запитання підводить мене до думки, що, очевидно, такі законопроекти, при всій повазі до Комітету з ПЕК, треба, щоб вони все-таки в парі розглядались Комітетом з праці і соціальної політики. Тому що – я тут колегу Сухого повністю підтримую, конструктив Президента і уряду повинен полягати в наступному: що якщо це достатньо великі обсяги фінансування, то запропонуйте хоча би перший крок. Ми починаємо, наприклад, фінансувати і здійснювати медичний моніторинг населення, чи ми починаємо розбудовувати соціальну інфраструктуру. Тому що Верховна Рада працювала, підготувала законопроект – тепер ви приходите і кажете: „Давайте - грошей немає, - ми все повернемо назад, і ви сидіть і думайте”.

Тому конструктивний підхід все-таки полягає в тому, щоб хоча би частину соціальних проектів для зони спостереження було б проголосувати. Тоді було б розуміння і в сесійній залі.

Тому, думаю, треба, Олександре Олександровичу, два комітети в такому випадку брати, і тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, оскільки, я зрозумів, це не запитання, а скоріше пропозиція, то ми доповідачу запропонуємо сісти на місце. А від комітету профільного Мартиненка я не бачу… А, Бронніков буде виступ робити.

Будь ласка, Володимир Костянтинович Бронніков доповідатиме. Прошу.

 

16:39:23

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, как говорится, не было бы счастья, да несчастье помогло. Повторные события в Новобогдановке заставили, на мой взгляд, задуматься Министерство финансов, почему так настойчиво атомщики стараются защитить то население, которое проживает в зоне расположения атомной станции. Это никаких не четыре миллиона – это порядка до полумиллиона человек, если говорить по сути. И мы сели, действительно, как говорит Анатолий Иванович, и разобрали, и убрали то непонимание, которое было между комитетом – все-таки там специалисты, - и Министерством финансов, которое у нас де-факто было министерство бюджета, а не финансового обращения в нашей стране.

Поэтому мы подготовили согласованный проект закона, и Министерством финансов, и Министерством энергетики, и Министерством чрезвычайных ситуаций, в которых мы как бы пришли к обоюдному согласию, что все риски проживания в  этой территории будут компенсированы и при любой чрезвычайной ситуации на ядерном объекте, нагрузки медицинские радиационных нагрузок на население свыше допустимых не будет.

Кроме того, там предполагалось, что будет организован медицинский мониторинг, который не сплошной, а позволит …, по разным категориям населения оценивать состояние здоровья населения. И не будет никакого перекрестного субсидирования, поскольку, естественно, цена на электроэнергию  в этой зоне гораздо ниже, чем цена в удаленной там зоне. Поэтому подготовлен новый текст.

Но, на жаль, с момента наложения вето, изменился новый Регламент. И Регламент, который мы с вами приняли на конце четвертого там созыва, он предписывает, если текст изменился, то должен быть новый закон. Поэтому просто как изменения к тому закону, хотя они согласованы, они не могут быть, голосоваться в  отличие от Президента вето. Таков Регламент, таков наш внутренний закон.

Поэтому комитет соглашается по этому закону, что на него предлагает поддержать вето и мы, я докладываю вам, что  новый текст закона по этому вопросу согласованный, по сути дела, с Кабинетом Министров уже подан в Верховную Раду. И мы говорили с руководством комитета, что мы его проведем ближайшее время. И, конечно, вопросы социальной и нашего соответствующего комитета так же будут в нем  рассмотрены, и все его замечания будут учтены и поддержаны. Поэтому комитет предлагает поддержать вето. И комитет просит вас, когда поступит этот закон, в новой редакции Закон, в ускоренном порядке пропустить его через зал Верховной Рады. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте, будь ласка.

Я хотів би звернутися до вас із такою пропозицією, процедура передбачає таку технологію: я ставлю на голосування проект Президента про відхилення цього закону. Але дискусія і запитання свідчать про те,  що депутати не мають наміри цього робити.

З іншого боку, можна ставити питання про подолання вето Президента, але доповідач від комітету сам підтверджує, що  підготовлений новий проект, який треба розглянути. Це охоплюється тоді процедурою такою: треба направити цей проект на доопрацювання для прийняття його повторно потім.

Отже просто я повинен, зобовязаний витримати  процедуру. Я ставлю пропозицію Президента щодо відхилення цього проекту. Будь ласка, голосуйте.

 

16:43:51

За-203

Рішення це не проходить.

За згодою вашою я не буду ставити  питання про подолання вето. Я підтримую…

Треба ставити?

Ну, будь ласка, хто за те, щоб відхилити вето Президента. Подолати вето. Ставлю.

 

16:44:21

За-136

Не вистачило голосів.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про відправлення на доопрацювання цього проекту і  повторний його розгляд Верховною Радою.

Будь ласка, це пропозиція комітету. Будь ласка.

 

16:44:46

За-376

Рішення прийнято. Спасибі.

У нас у порядку денному передбачений проект закону про статус слідчих. Але комітет просить зняти його з розгляду зараз, тому що  у нього є ще додаткові пропозиції і зауваження до цього проекту.

Тому я за вашою згодою не буду ставити його на розгляд. Ми його поставимо пізніше.

Перед тим, як розглянути наступне питання, щоб була ясність при голосуванні, я  зроблю оголошення.

Відповідно до статті 13 Закону „Про статус народного депутата України” та статті 59 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народних депутатів Демидка, Демчишина, Літвінова, Митрошкина, Розгоняєва, Фалька і Якименка до складу депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України.

А також оголошую про те, що... Слухайте, будь ласка. Що відповідно до тих же статей закону і Регламенту до фракції Соціалістичної партії входять народні депутати Богачук, Зубко і Савосін. Це те, що я був зобов’язаний робити як головуючий на засіданні.

Тепер розглядається проект Закону України про визнання такими, що втратили чинність деякі декрети Кабінету Міністрів України та постанови Верховної Ради з пропозиціями Президента від 16.03.2006 року. Доповідає з цього приводу перший заступник міністра економіки Романюк Сергій Андрійович. Прошу.

 

РОМАНЮК С.А.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати. 22 лютого цього року Верховною Радою було прийнято Закон України про визнання такими, що втратили чинність деякі декрети Кабміну та постанови Верховної Ради, до якого Президентом надані такі пропозиції.

Перша. Пунктом шостим розділу один закону пропонується визнати таким, що втратив чинність декрет Кабінету Міністрів від 15 грудня 1992 року про заходи щодо завершення комерціалізації підприємств, організацій державної торгівлі громадського харчування та сфери послуг. Декретом було зупинено дію пункту статті 33 Закон України "Про власність”, згідно з яким управління державним майном від імені народу здійснює відповідно Верховна Рада України та місцеві ради народних депутатів України, а також уповноважені ним державні органи. Втрата чинності декрету призведе до поновлення дії зазначених норм закону, яка суперечить пункту п’ять статті 116 Конституції України щодо повноважень Кабінету Міністрів з управління об’єктами державної власності.

Враховуючи викладене, пропонується розділ один закону доповнити положенням про визнання таким, що втратив чинність пункту один статті 33 Закону „Про власність”.

Друга, пунктом 15 розділу 1 закону пропонується визнати таким, що втратив чинність декрет Кабінету Міністрів від 12 січня 93 року „Про квотування і ліцензування експорту товарів, робіт та послуг”.

Статтею 4 декрету зупинено дію частин 3, 9 статті 5 та абзацу 4 частини 4 статті 9 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.           Зупинені норми передбачають, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність лише після відповідної державної реєстрації та встановлено порядок такої реєстрації.

Із визнанням декрету таким, що втратив чинність, відновиться дія визначених положень Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, а, отже, і обов’язкова державна реєстрація усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Це не відповідає визначеним статтею 4 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” принципам доцільності, адекватності та збалансованості державної регуляторної політики. В зв’язку з цим пропонується розділ 1 закону доповнити положенням щодо визнання таким, що втратили чинність частини 3, 9 статті 5 та абзацу 4 частини 4 статті 9 закону „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

І третя пропозиція. Пунктом 19 розділу 1 закону передбачено визначити таким, що втратив чинність декрет уряду від 17 березня 93 року „Про надання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які надаються Україні відповідно до міжнародних договорів”. Цей декрет є єдиним законодавчим актом, яким визначено, що гарантом кредитів, які відповідно до міжнародних договорів України урядами іноземних держав, міжнародними фінансами, надаються Україні урядами іноземних держав, міжнародними фінансовими організаціями та іноземними банками, від імені держави виступає Кабінет Міністрів України.

Частиною 1 статті 17 Бюджетного кодексу України передбачено надання Кабінетом Міністрів в особі Міністра фінансів гарантій щодо виконання боргових зобов’язань суб’єктам виключно в межах повноважень, які встановлені законом про України, про Державний бюджет України. За цих обставин не можна погодитися із визнанням таким, що втратив чинність, декрету Кабінету Міністрів № 25-93.  Враховуючи наведене, пункт 19 розділу 1 закону пропонується виключити. Прохання прийняти дані пропозиції Президента до зазначеного закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До доповідача є запитання? Немає, сідайте, будь ласка. Будь ласка від комітету доповідає з цього приводу Святаш.

 

16:50:53

СВЯТАШ Д.В.

Шановний голово, шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект закону „Про визнання такими, що втратили чинність деяких декретів Кабінету Міністрів України та Постанови Верховної Ради України, які Президент повернув до Верховної Ради України із своїми пропозиціями”.

В зазначеним  законопроектом планувалось зупинити дію однієї постанови Верховної Ради України та 23 Декретів  Кабінету Міністрів. Всі ці нормативні акти втратили свою актуальність у зв’язку з тим, що їх норми вичерпали свою дію, або врегульовані законами України.

З точки зору Президента України даний проект не міг бути підписаний через те, що втрата чинності окремими Декретами Кабінету Міністрів  України призведе до виникнення колізій та суперечок у законодавстві України.

Зокрема, стосовно дій пункту першого статті 33 Закону України „Про власність” згідно з яким управління державним від імені народу здійснює відповідно Верховна Рада України та місцева рада народних депутатів України, а  також уповноважені   державні органи.

Ця дія, на сьогодні, зупинена Декретом Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо завершення комерціалізації підприємств, організації державної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг”  і втрата чинності даним декретом призведе до поновлення дій зазначеної норми Закону „Про власність”.

І хоча відновлення такої дії не буде відігравати великої ролі через невідповідність даної норми Конституції України, на наш погляд все ж таки слід погодитись з Президентом стосовно доповнення тексту законопроекту, окремими положеннями щодо зупинення дій загальної вищої норми  статті Закону України „Про власність”.

По-друге, визнаної таким, що втратив чинність Декрет про  квотування, ліцензування, експорту товарів, робіт і послуг. Відновить дію деяких норм Закону України „Про зовнішню-економічну діяльність” та відновить необхідне застосування на сьогодні не  виправданого та застарілого порядку реєстрації учасників зовнішньоекономічної діяльності, що погіршить умови здійснення саме такої діяльності. Тому, дії відповідних норм Закону України „Про ЗЕД” також доцільно зупинити окремим  положенням у даному законопроекті, як це і пропонує Президент. 

І по-третє. Декрет Кабінету Міністрів України про надання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які надаються Україною відповідно до міжнародних договорів,  на переконання Президента є єдиним законодавчим актом України, який установлює постійний  порядок того, що гарантом міжнародних кредитів від імені України виступає Кабінет Міністрів України.

З цим також можна погодитися  через те, що Бюджетний кодекс України та відповідний Закон України „Про Державний бюджет України” на відповідний рік, які мають вищу законодавчу силу, ніж заданий Декрет, все ж таки стосуються одного окремого   бюджетного року.

Слід відмітити, що Головне науково-експертне Управління  у своєму висновку радить підтримати одну з наведених пропозицій Президента. Зауваження управлінню щодо двох інших пропозицій не носять  критичного і повністю неприйнятного характеру.

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 6 вересня цього року пропозиції Президента України  до Закону про визнання такими, що втратили  чинність деяких декретів Кабінету Міністрів України та постанови Верховної Ради були  розглянуті і комітетом було прийняте рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти дані пропозиції Президента  та схвалити зазначений закон з урахуванням  цих пропозицій та зауважень.

Шановні колеги,  вам роздана порівняльна таблиця, в якій відображена і зазначена позиція комітету. Прошу звернути увагу, що під час доопрацювання  даного проекту  як це зазначалося вище, були  внесені зміни, що зупиняють дію окремих   норм двох згаданих законів України. З  огляду на нормопроектувальну техніку це зумовило зміну і  назви цього проекту. Дякую за увагу і прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи запитання є до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка.

Перед вами порівняльна таблиця до цього законопроекту. Ви бачите тут  чотири пропозиції Президента, які всі під час розгляду на засіданні комітету враховані і з урахуванням  цих пропозицій комітет пропонує підтримати проект закону із зауваженнями Президента. Я думаю, що оскільки у вас не викликало це питання, ця постанова, або ж цей проект Закону не викликав у вас запитань,  то, очевидно, ви самі  згодні з тим, що Президент в даному випадку правий.

Давайте ми  проголосуємо, якщо ви не заперечуєте. Проголосуємо цей проект закону із зауваженнями Президента. Так? Тоді я ставлю на голосування цей проект.

 

16:55:46

За-383

Проект закону, вірніше, закон прийнятий із зауваженнями Президента. Тепер вже Президент його підпише без всяких сумнівів, я думаю, і він вступить в  дію. Розглядається проект закону про внесення змін до Закону України про аудиторську діяльність із пропозиціями Президента від 21 березня нинішнього року.

Слово має заступник міністра фінансів Єфименко Тетяна Іванівна, будь ласка.

 

ЄФИМЕНКО Т. І.

Шановні народні депутати України!  Президентом України до прийнятого Верховною Радою України 23 лютого 2006 року Закону України про внесення змін до Закону України про аудиторську діяльність було надано пропозиції для повторного розгляду цього закону Верховною Радою України.

Зазначеним законом пропонується Закон України про аудиторську діяльність викласти у новій редакції. Пунктом один частини першої статті 8 нової редакції Закону передбачається, зокрема, обов’язкове проведення аудиту для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню. Це означає, що запроваджується обов’язкове проведення аудиту і для головних розпорядників коштів, бюджетних коштів, оскільки відповідно до частини четвертої статті 28 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів Державного бюджету України здійснюють щорічне публічне представлення звітів про витрачання бюджетних коштів.

Запровадження обов’язкового аудиту для таких суб’єктів господарювання додатково потребуватиме значних витрат бюджетних коштів на оплату роботи аудиторів створює складнощі щодо здійснення аудиторської діяльності відповідними державними органами, уповноваженими на здійснення державного фінансового контролю, зокрема,  державною контрольною ревізійною службою та Рахунковою палатою України.

Враховуючи викладене, Президентом України вноситься пропозиція щодо доповнення пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України „Про аудиторську діяльність” у новій редакції словами: „за винятком установ і організацій, що повністю утримуються   за рахунок Державного бюджету”.

Шановні народні депутати, прошу вас підтримати пропозиції Президента України і внести відповідне доповнення до пункту 1 частини 1 статті 8.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам за  доповідь.

Запитань немає до доповідача? Зрозуміло. Тоді сідайте, будь ласка, на місце.

Від комітету Воропаєв Юрій Миколайович - голова підкомітету в  Комітеті з питань економічної політики, будь ласка. Що скаже з цього приводу комітет.

 

16:59:02

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Комітет з питань економічної політики на засіданні 6 вересня цього року розглянув пропозиції Президента України про внесення змін до Закону  „Про аудиторську діяльність” та підтримав ці пропозиції.

Комітет рекомендує Верховній Раді України погодитися з пропозицією Президента України та прийняти закон України з урахуванням пропозиції Президента України.

Пропозиція Президента України полягає в тому, щоб змінити статтю 8 цього закону.  Про це вже говорив предыдущий оратор і виключити  з перечня організацій та учреждений, які обов’язково підлягають по проведенню аудиту державні підприємства, які  повністю належать нашій державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.  Дякую за доповідь.

Чи є ще запитання? Мірошниченко одне запитання, будь ласка.

Я сказав, вам включать Мірошниченка.

 

17:00:09

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Скажіть, будь ласка, яким чином співвідноситься міжнародна практика, світова практика, коли не лише субєкти господарювання чи взагалі, юридичні особи, які є недержавними, але  і державні інституції проходять обовязковий аудит і публічний до того ж аудит? Таким чином, з одного боку,  в принципі, публічність діяльності державних інституцій у нас не гарантується, якщо  у нас  не буде публічного аудиту, а, з іншого боку,  фактично ми прирівнюємо себе  до держав, де немає прозорої системи діяльності державних органів у використанні коштів.

І от в цьому сенсі багато є суперечностей, коли  заходять до нас міжнародні інституції, у них обовязковий аудит, і вони дивуються: „А як це так, ваші державні  і недержавні інституції не мають такої практики?” Ми, як  держава третього світу виходить. Давайте це обговоримо, тому що це  дуже серйозне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. По-перше.  Президент не предлагает,  не делает публичными фінансову звітність  державних підприємств. Это первое.

Во-вторых. То есть, фінасовая звітність полностью 100 процентов государственных предприятий она будет не только официально оприлюдниваться, но  она  также подлежит обязательному  аудиту. Підприємств, слово повторяю, підприємств. Он только предлагает исключить  из перечня  лиц,  которые подлежат обязательному аудиту учреждения и организации. Это раз.

Во-вторых.  Финансовая отчетность  этих учреждений и организаций  она подлежит обязательной публикации в прессе. Это два. То есть, она не является тайной, она является  закрытой, она публикуется  в прессе. Это два.

И, в-третьих.  Существуют  государственные органы контроля за этими учреждениями, как, например, КРУ,  как, например, Рахункова палата. Это  три.

И последнее. Вы совершенно правы, что  система аудита в Украине  несовершенна пока еще и не соответствует в полной мере международной практике. Например, стандарты бухгалтерского учета в Украине, они не соответствуют международным стандартам бухгалтерского учета за рубежом. Но мы должны стремиться к этому и постепенно туда двигаться. Но они пока еще до конца не готовы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Більше запитань немає. А я Сергію Мірошниченку міг би відповісти: це там, за кордоном, в державних установах здійснюється, ви знаєте, нецільове використання коштів, там аудит запроваджений. А у нас все в порядку в цьому відношенні. Тому, у нас є Рахункова палата, її структури на місцях, КРУ і інші контролюючі органи, які все це перевіряють і забезпечують порядок.

Добре, сідайте, будь ласка. Пропозиція Президента викладена в одному лише пункті і стосується того, я ще раз продовжую відповідь на запитання народного депутата Мірошниченка, що тут може виникнути навіть і спокуса у декого із аудиторських форм нецільовим способом використовувати бюджетні безпосередньо кошти. Тому, очевидно, застереження таке з боку Президента на нинішньому етапі правомірне.

Тому я просив би, давайте підтримаємо Президента, проголосуємо проект закону з зауваженнями його, щоб він став таки діяти, будь ласка, і Аудиторська палата відповідним чином теж функціонувала. Прошу. Іде голосування.       

 

17:04:29

За-353

„За” проголосувало 353 народних депутати. Таким чином закон прийнятий остаточно і починає діяти. Я вам оголошую також пропозицію Комітету з питань агропромислового комплексу стосовно того, щоб зняти з розгляду сьогоднішнього питання про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України з пропозиціями Президента і перенести його на трохи пізніший термін в зв'язку з необхідністю додаткового узгодження положень Закону з проектом Державного бюджету.

Очевидно, йдеться там про реалізацію пропозицій Кабінету Міністрів про те, що треба все-таки галузь сільськогосподарського машинобудування якось виділяти, вичленити і сприяти її розвитку. А також врегулювати питання лізингу сільськогосподарської техніки. Тому давайте ми все-таки  погодимо ці позиції  вже із можливостями бюджету, а потім приймемо цей  закон, щоб він починав діяти. Немає заперечень?

Розглядається наступне питання. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання використанню фальсифікованих пестицидів та агрохімікатів" з пропозиціями Президента від 07.04.2006 року.

Доповідає міністр аграрної політики Юрій Мельник. Прошу, Юрій Федорович.

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний  Олександр Олександрович! Шановні народні депутати! Верховною Радою України 16 березня 2006 року Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання використанню фальсифікованих пестицидів та агрохімікатів" був прийнятий з метою підвищення відповідальності за застосування фальсифікованих пестицидів та агрохімікатів. Однак, при всій своїй важливості закон не був підписаний Президентом з таких підстав.

Пунктом 1 статті 2 розділу 1 закону було помилково запропоновано абзац 2 частини 1 статті 11 Закону України „Про захист рослин” викласти в редакції, за якою спеціально уповноважені органи виконавчої влади в сфері захисту рослин це начальник Головної державної інспекції захисту рослин, його заступники, а також всі спеціалісти,  які є одночасно державними  інспекторами захисту рослин. При цьому із зазначеного закону виключалося положення про  те, що, власне, спеціально уповноважені органи  виконавчої влади  в сфері захисту рослин не були… позбувалися такого статусу. А це Головна державна інспекція  захисту рослин, Державні інспекції захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів.  За таких обставин із набранням чинності закону спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в сфері захисту рослин ставали посадові і службові особи, а не відповідні органи виконавчої влади.

З метою уникнення  такої ситуації Президентом України запропоновано пункт 1 статті 2 розділу 1 Закону  викласти в такій редакції, у статті 11 друге речення абзацу 2 частини 1 викласти в редакції: „начальник Головної державної інспекції захисту рослин одночасно за посадою є головним державним інспектором захисту рослин України, його заступники - заступниками Головного державного інспектора захисту рослин України, а всі спеціалісти – державними інспекторами захисту рослин, на яких поширюється дія Закону України „Про державну службу”.

У першому реченні абзацу другого частини першої та у частині другій слова „станції”, „станцій” замінити відповідно словами „інспекції”, „інспекцій”.

Шановні народні депутати, прошу підтримати пропозиції Президента України, які врегульовують усі розбіжності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Очевидно, ви помітили, що мова йде тут про, скажімо так, редакційне вдосконалення закону, забезпечення юридичної техніки при його застосуванні. Тому, я бачу, і запитань немає, бо всі з тим згодні.

Юрій Федорович, сідайте на місце. Що думає з цього приводу комітет, Сергій Миколайович Рижук може доповісти, а може і не доповідати, якщо ця позиція збігається… Є в нього…

Будь ласка.

 

17:08:44

РИЖУК С.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати, комітет підтримує пропозицію, зараз висловлену міністром і Президентом України. І дійсно наше рішення дозволить удосконалити дію Закону „Про пестициди, агрохіміками” і „Про захист рослин”.

Мова йде про те, що якщо в нас на ринку 19 тисяч тонн агрохімікатів і на це йде майже півтора мільярди гривень, - це серйозний ринок. Але сьогодні немає контрольних функцій і немає в нас організації, яка би контролювала не тільки технологію внесення, а і якість цих пестицидів. Цим законом ми доручаємо і довіряємо колишнім станціям, тепер перетворюємо в інспекції, державним службовцям, які будуть здійснювати ці заходи. Ось яка мета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло…

 

РИЖУК С.М. Це півтори тисячі чоловік на державу. Вони в повній мірі, може, і не зможуть це робити, але будемо вже, виконавча влада, вдосконалювати це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше запитань, да? Тоді, будь ласка, сідайте.

Здається, немає потреби обговорювати це питання. Є пропозиція підтримати проект закону з поправкою Президента. Будь ласка, хто за це, прошу визначитися. Тобто закон ставиться на голосування. Будь ласка.

 

17:10:20

За-380

Закон прийнятий.

Розглядається проект Закону „Про дитяче харчування” з пропозиціями Президента від 21 березня. Доповідає заступник міністра фінансів Мярковський  Анатолій Іванович, прошу.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А. І.

Шановні народні депутати,  я хотів би коротко  сказати, які сьогодні у нас мають пільги і преференції, значить, діти до 3-х років, а також сімї відповідні.

На сьогодні право на безкоштовне забезпечення продуктами харчування мають діти тільки першого та другого року життя із малозабезпечених сімей, тобто це принципове питання.

Друге питання, це мають діти, які проживають на радіоактивних забруднених територіях і мають статус потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи, згідно із Законом України „Про статус, соціальний захист  громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьому батьки дітей, які мають статус потерпілих від Чорнобильської  катастрофи, за їх бажанням, можуть отримувати грошову компенсацію на суму середньої вартості продуктів харчування.

Водночас, згідно з діючим законодавством, малозабезпеченим сімям в тому числі, що проживають в територіях гарантованого добровільного відселення, а також в зоні посиленого радіоекологічного контролю, надається державна допомога, розмір якої визначається, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму на сімю. При цьому, якщо в цю сімю включається, є в сімї діти, то цей розмір збільшується на 10% для кожної дитини. А якщо є, батьки є інвалідами першої та другої групи, рівень забезпеченості прожиткового мінімуму збільшується на 20%.

Крім того, є ряд  систем соціальної допомоги, які стосуються надання допомоги на дітей до 3-х років. Мінімальна сума допомоги для незастрахованих на сьогодні складає 90 гривень, максимальна залежить від доходів сімї і обмежується 50% прожиткового мінімуму і складає 209 гривень.

Крім того, держава надає допомогу при народженні дитини в розмірі 8,5 тисяч гривень.

Разом з тим, існують також податкові пільги. Відповідно до  Закону про податок на додану вартість та  оподаткування прибутку підприємств, вітчизняні підприємства з поставки та  виробництва продуктів дитячого харчування отримують пільги при оподаткуванні. За рік такі пільги складають близько 2,5 мільйонів гривень.

Крім того, у Державному бюджеті  передбачаються щорічна програма фінансова підтримка виробництва продукції та тваринництва, в межах якої виділяються кошти на виплату державних дотацій сільгосптоваровиробникам на  виробництво  екологічно чистого молока для виготовлення спеціальних продуктів дитячого харчування. На  цю мету у  2006 році спрямовується 6 мільйонів гривень.

Крім того,  Державному бюджеті на 2006 рік на компенсацію сімям з дітьми та видатки на  безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виділяються кошти близько 345 мільйонів гривень. Тобто в державі здійснюється відповідна допомога для таких категорій людей.

Друге, Законом України „Про дитяче харчування”, який прийнятий Верховною Радою, передбачається розширити контингент дітей, які забезпечуються дитячим харчуванням на пільгових умовах. Тобто пропонується забезпечувати безкоштовним дитячим харчуванням усіх грудних дітей, а також дітей раннього віку, які не тільки мають статус постраждалих від ЧАЕС, а  які проживають і народилися на території, які забруднені внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За орієнтовними розрахунками загальний обсяг додаткових витрат з Державного бюджету на забезпечення норми 4 цього закону, по розрахунках Міністерства фінансів складає близько 800 мільйонів гривень на рік. І це стосується близько 430 тисяч додаткового контингенту дітей.

Всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу в цьому законопроекті чи в законі не визначено джерел покриття видатків, і він має бути, має набрати чинності відповідно до статті 27. Тобто нам потрібно якимось чином врегулювати питання фінансування цього закону.

Президентом у своїх пропозиціях пропонується зазначений закон з відповідними редакціями, які передбачають надання права на безкоштовне дитяче харчування лише для дітей першого та другого року життя із малозабезпечених сімей, а також грудним дітям і дітям раннього віку, потерпілих від Чорнобильської  катастрофи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Мені здається, зрозуміло все, що пропонується доповідачем і Президентом, бо він від його імені виступає. Немає запитань? Будь ласка, сідайте на місце.

З цього приводу може висловитися і комітет безперечно. Зараз я скажу кому це пропонується. Бахтеєва Тетяна Дмитрівна, якщо є бажання, будь ласка.

Я хочу звернути, поки вона йде до  трибуни, сам по собі закон дуже цінний, він корисний, тому що він врегулює багато питань, що забезпечують гарантію з боку держави на випуск дитячого харчування і гарантії дітям малого віку, новонародженим зокрема. Але тут є уточнення щодо однієї категорії, де пільги створюються. Тому, будь ласка, послухайте, що говорить Тетяна Дмитрівна.

 

17:16:43

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты. Комитетом рассмотрены предложения Президента Украины к Закону Украины «О детском питании», принятым Верховной Радой Украины созыва 23 февраля 2006 года.

Этим законом предусмотрено ввести бесплатное обеспечение специальными продуктами детского питания всех грудных детей первого года жизни, а также детей двух и трехлетнего возраста из малообеспеченных семей и семей, проживающих на территориях, которые пострадали от Чернобыльской катастрофы.

Президент Украины предлагает сузить сферу действия закона только до обеспечения детей из малообеспеченных семей и семей, которые проживают на территориях, пострадавших от Чернобыльской катастрофы. Осознавая необходимость уменьшения нагрузки на бюджет следующего года, и учитывая возможность сохранения социальной направленности государственной политики комитет принял решение поддержать предложение Президента Украины и предлагает Верховной Раде принять Закон о детском питании в новой редакции с учетом предложений Президента. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за ґрунтовну доповідь. Будь ласка, сідайте.

А тим часом, я про процедуру скажу. Оскільки тут є часткова поправка Президента, то треба спочатку саму поправку проголосувати, а потім вже будемо голосувати закон.

Тому я ставлю на голосування саму пропозицію Президента щодо зміни однієї з статей цього закону. Будь ласка, голосуйте.

 

17:18:30

За-330

Ця поправка підтримується 330 голосами. Тому я в цілому ставлю проект закону із поправкою Президента. Будь ласка.

 

17:18:50

За-335

Закон прийнятий із уточненнями, які надіслав нам Президент.

Комітет з питань освіти і науки пропонує на пізніше віднести розгляд питання, Закону про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” для того, щоби погодити деякі позиції із міністерствами, Пенсійним фондом і так далі. Тому я беру це до уваги. За вашою згодою ми знімаємо з розгляду сьогодні це питання, маючи на увазі, що воно буде розглянуте незабаром.

Розглядається проект закону "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" з пропозиціями Президента. Доповідає Заступник міністра фінансів Рибак Сергій Олександрович. Прошу.

 

РИБАК С.О.

Шановний Олександр Олександровичу, шановні народні депутати, уряд розглядає важливість прийнятого Верховною Радою України 21 лютого 2006 року Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", який був поданий на підпис Президенту України.

Статтею 22 закону визначено, що на трансферт технології, які здійснюються за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного рівня встановлюються цільове  субсидування в розмірах  суми податку на прибуток  підприємств одержаного від впровадження відповідних технологій та суми ввізного мита, що нараховується  згідно з митним законодавством України, при ввезені в Україну для реалізації проектів трансферту технологій, устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, що не виробляються в Україні.

При цьому датою набрання чинності цим законом крім окремих його статей, а в тому числі статтю 22, про яку я наголосив було визначено день його опублікування. Це не відповідало вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України за якою закони України, які впливають на формування доходної частини бюджетів повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року що передує плановому.

В іншому разі норми відповідних законів, що  впливають на формування доходної частини бюджетів застосовуються  не раніше початку бюджетного періоду наступного за плановим.

З огляду на викладене Президентом України пропонується датою набрання чинності положень статті 22 Закону України „Про державне регулювання діяльності у  сфері трансферту технологій визначити перше січня 2007 року, у зв’язку з чим у пункті один розділу шість Прикінцеві положення закону слова та цифри, „та статті 20, яка набирає чинності  з першого січня 2007 року” замінити словами та цифрами „та статей 20-22, які набирають чинності з першого січня 2007 року”.

Також для посилення контролю за видатками та балансом бюджету ми просимо доповнити статтю 22 абзац перший після слів „в порядку”, словами „та розмірах”.

Шановні народні депутати України! Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз, зараз запитаєте, будь ласка, я тільки теж хотів запитати вас. Ясна річ, що приймати такі закони з поправкою Президента треба, бо це треба привести його у відповідність з Бюджетною резолюцією, з Бюджетним кодексом, вибачте. А там є Прикінцеві положення, якими передбачається доручення Кабінету Міністрів про підготовку законів, які приводяться у відповідності тепер з цим законом.

Про інші нормативно-правові акти, про перегляд скасування органами  виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому закону і так далі.

Із 1 січня вводяться всі статті, що тут передбачені. Чи ви встигаєте підготувати всі ці речі для того, щоб вони пройшли через парламент?

 

РИБАК С.О. Дякую, Олександре Олександровичу! Зараз в проекті державного бюджету ми передбачаємо відповідні фінансові підтримки інвестиційним проектам. Тому ми згодні з тими пропозиціями і просимо їх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович Сухий хоче запитати, будь ласка. І ви хочете? Будь ласка.

 

17:23:11

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Сергій Олександрович!  Я народний депутат України і 4 скликання, і коли цей законопроект приймався, коли його розглядали там була  одна така деталь. І я, вибачте, хочу для себе вияснити, і для працівників нашої наукової сфери, які чекають відповіді на це питання.

Так все-таки, якщо для діяльності Національної академії наук…

Скажіть, будь ласка, все-таки мито, пошлина та  чи буде вона братися у випадку, якщо буде на Україну завозитися те обладнання, яке Україна не виробляє?

 

РИБАК С.О. Дякую за запитання. Якраз в цьому законі значиться, що ці фінансові преференції, вони підтримують тільки ті товари, які не виробляються в Україні.

Також ця фінансова підтримка буде надаватися в порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів    України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це стосується і Академії наук також, да?

Будь ласка, Віктор Терен.

 

17:24:26

ТАРАН В.В.

Дякую. Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний доповідачу! В мене не таке просте запитання, як це може здатися на перший погляд.  В законопроекті вжито термін „трансфер”. Скажіть, будь ласка, чи є відповідники цьому слові в українській мові.

Для прикладу. Закон   „Про національну культуру Франції”, а подібні закони є в кожній країні, яка себе поважає, так от цей закон передбачає дуже серйозні штрафні санкції, якщо вживаються слова іншомовного походження, але ж  на рідній мові є  йому відповідники.

Що у нас було зроблено? А у нас було зроблено  те, що в 30-х роках переписали українські словники, щоб нашу мову наблизити до російської, тепер англізують українську мову, щоб наблизити її до Європи. Ви вважаєте цю практику нормальною?

 

РИБАК С.О. Дякую за запитання. Я хотів би зазначити, що при своїй доповіді я готувався до економічного обґрунтування цього закону, але  ці слова, на які ви зазначаєте, вони  є в інших законодавчих актах України. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви йому, будь ласка, поясніть,  автору запитання, що таке трансфер, щоб він  сам зрозумів і переклав його українською мовою. Скажіть йому, що це означає.

 

РИБАК С.О. Трансфер – це  перерахування від однієї установи до іншої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я допоможу вам відповісти на це запитання.

В українській мові теж немає слова „парламент”, але воно використовується скрізь. І якщо повернутися на 150 років назад,  то не було цього  слова, а тепер воно є і всі знають, що це таке. Будь ласка.

Підніміть тлумачний словник, який  вміщує зараз 255000 слів, у Ірпіні виданий і там є  роз’яснення тлумачне саме цього слова. Будь ласка. Так-так, слова іншомовного походження. Правильно.

Дякую вам, сідайте на місце.  І мені здається, що комітет згоден із такою пропозицією, бо ми послухаємо з цього приводу думку Полохала Володимира Івановича,  будь ласка.

 

17:26:53

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановні колеги, я хотів би лише дуже коротко сказати про те, що це справді  закон ухвалювався попереднім складом Верховної Ради. І як сказав сьогодні головуючий, це повторне читання. Ми можемо лише обговорювати пропозицію Президента, яка вже жваво сьогодні в залі обговорюється. Ідеться про статтю 22. Тому я доповім думку Комітету з питань освіти і науки про те, що комітет в дискусії і в такому ретельному аналізі вирішив підтримати цю пропозицію Президента України. Хоча я свою власну думку висловлюю в даному випадку, а це була одностайна думка комітету і тут тлумачив цю, тлумачив думку Президента сьогодні заступник міністра, що, на жаль, є формальний привід лише Президента, формальний привід, який не дає можливості субсидіювання цієї сфери.

Справді, цей закон, хоч він і розглядається сьогодні наприкінці пленарного засідання, тобто завжди, як наука, і освіта, і культура у нас в остаточному принципу, але він єдиний сьогодні в Україні, який дає можливість визначити правові і економічні, організаційні та фінансові засади державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій. Такого закону не було. І це була така правова дірка, вакуум в українському законодавстві. Тому цей закон був визначений Президентом як невідкладний.

І дійсно, введення в дію цього закону дасть змогу створити в державі відповідну законодавчу базу і прийняти пакет нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію положень. Я особисто як голова підкомітету з питань інтелектуальної   власності вітаю і від імені багатьох науковців, і тих, хто займається технологіями, і займається трансфером технологій, вітаю, що такий закон ухвалений і ця поправка приймається. Але, краще мати з цією поправкою, Президента, ніж не мати закону взагалі.

Тому я пропоную підтримати цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Нема заперечень, я бачу, у депутатів. Сідайте будь ласка.

 

ПОЛОХАЛО В.І. А може питання є? Перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та немає. Немає. Це моє право – запитати запитання. А ви будете відповідати. Будь ласка.

Будь ласка, запишіться, будь ласка, на запитання хто хоче. А я пропоную не записуватися хто… Будь ласка.

 

ПОЛОХАЛО В.І. Ну, я бачу два запитання, я готовий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 хвилини на запитання, будь ласка. Це якраз Таран встигне записатися. Ключковський, будь ласка.

 

17:29:53

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Ви знаєте, ви так гарно хвалили цей Закон „Про передачу технологій”, що я хотів запитатися у вас, а технології фальсифікації на виборах сюди теж підпадають під цю передачу?

 

ПОЛОХАЛО В.І. Ну, ви маєте зміст цього закону і це інша сфера, але коли, користуючись вашим питанням, він має прямий стосунок до  цього, оскільки є, як ви добре знаєте Конституцію,  54 стаття Конституції, яка гарантує захист інтелектуальної власності і яка гарантує різні види інтелектуальної діяльності.

Так от як приклад скажемо. Трансфер справді – це французькою „передавання”. І це не має значення запозичення цього слова. А от запозичення, плагіат і фальсифікації, на жаль, існують і  порушують цю статтю Конституції. Є класичним яскравим прикладом цього – є вчорашній проект 2521, 25-1, який, на мій погляд,  з точки  зору загальноприйнятих стандартів щодо захисту  інтелектуальної власності і  статті Конституції, – є прямим порушенням цієї статті, є прямим плагіатом. Я не називаю автора,  я просто хочу сказати, – це  типова крадіжка, це ідентичні тексти, це тотожні тексти, які розхвалювалися в цій залі. Тому це взагалі нонсенс для парламентів всіх країн. Це з точки зору цього закону і з точки зору 54 статті Конституції. Я б сказав би, я був здивований тим, що в нас у Верховній Раді розпочали діяльність у вересні з політичного плагіату.        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, ми, давайте конкретно відповідати на  питання.

 

ПОЛОХАЛО В.І.  Я відповів на питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він інакше ставив питання.  І треба було відповісти просто, що питання про передачу  технологій, вивчення технологій фальсифікації виборів  регулюється у нас Кримінальним  кодексом, чітко абсолютно.

Тому, будь ласка, сідайте на місце, бо вже 3 хвилини. А є ще, вибачте, Майко ще питання задає, вибачте.  До вас не дійде все одно.

 

17:31:49

МАЙКО В.І.

Я хочу пару слів сказати з трибуни потім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. З трибуни? Ні-ні, ви  запитання задайте. Ви записались на запитання, Віталій, тому, будь ласка, 

 

МАЙКО В.І. Я можу йому подякувати, щоб часу не витрачати,  і попрошу дати мені одну хвилинку виступу у залі по процедурі прийняття цих законів, бо я знаю, що  буде після цього, якщо ми приймемо цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перед голосуванням візьмете слово виступити. Шкіль, що скаже? Запитання.

 

17:32:23

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хочу передати слово  Тарану(Терену), він не встиг   висловити….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Таран(Терен) говорить.

 

17:32:33

ТАРАН В.В.

Олександре Олександровичу, якщо ви відірветеся  від державних справ і  знайдете  хвилину, то ми поїдемо до мене додому і вам подарую, покажу словники української мови  Гринченка, Пилинської, Вергана, тлумачний одинадцятитомник  Сум і так далі, і ви ці словники, перегорнувши,  не  найдете там слова „трансфер”, „мондіаль” чи „мундіаль”, я не знаю, як це вона називається, вам видніше, якщо ви це захищаєте. Тобто, українську мову маємо берегти  передусім у парламенті. І ви як людина, яка не  є  байдужою до слова, на це мали би реагувати, скажімо, так, вибачте, без не зовсім доцільного гумору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за запрошення. Додому прийду, але з іншою метою до вас, тому що   ті ж словники у мене є так само і в такій кількості. Але, будь ласка, якщо у вас є сумніви у  цьому відношенні,  то ми  переговоримо окремо.

Но він же висловився з цього приводу.

Сідайте, будь ласка. Час вичерпаний.

Слово Майко має з мотивів, будь ласка. Тільки я прошу вас не переверніть думку сесійного залу.

 

17:33:41

МАЙКО В.І.

Майко, Партія промисловців, підприємців, „Наша Україна”.

Олександре Олександровичу, і присутні депутати, я вам хочу сказати, що ми приймаємо дуже важливі закони і вони  дуже потрібні. Але я можу сказати приклад по інвестиційній діяльності закону, Олександре Олександровичу. Якщо хтось-то не захотів  з міністрів його не впроваджувати,  то він знайде завжди причини. Нам пора вже  записати десь, хоч з першого цього закону.  Минув час, спитати,  що зробив уряд. Я півроку по інвестиційній діяльності  займаюся разом зі всім урядом, написав сотні листів.

Ніде не можна добитися правди. Коли вже Мін'юст дав роз'яснення, що треба допомогти підприємству, після того пише, значить, Єгоров вже сьогодні Прем`єр-міністр, щоб Прем`єр-міністр дав. Такі перекидання йдуть рік майже. А обладнання в мільйон євро стоїть в Борисполі і обладнання, яке по сто разів вище по продуктивності, ніж те, що сьогодні у нас є. Це не курині окорочка чи щось інше, це – обладнання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте закінчити думку.     

 

МАЙКО В.І. Це викликає таке обурення в усіх заводів. І якщо сьогодні кажемо про цей технологічний трансферт, то треба обов'язково визначити і хоч раз записати, що коли термін уряду приходить, він повинен дати відповідь, чи впровадив чи ні ці документи, бо все інше буде так, як це по інноваційній діяльності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Віталій Іванович, за вашу репліку. Але це ж мова йде про інші уряди, а цей уряд ще не займався цим питанням. Так що давайте будемо надіятися, що він буде керуватися законом. А хто буде порушувати цей закон, то є норми, до речі, які передбачають відповідальність за порушення закону. Але в даному випадку, я просто ставлю  проект закону з зауваженнями Президента. Прошу підтримати його. Будь ласка.

 

17:36:11

За-399

Рішення прийнято.

Спасибі вам.

Роблю оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата” та статті 59 Регламенту Верховної Ради інформую про входження народного  депутата України Бичкова Сергія Анатолійовича до складу депутатської фракції "Наша Україна". Спасибі.

Розглядається проект закону, вірніше Закон України "Про внесення зміни до статті п'ять Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їхнього майнового комплексу" з пропозиціями Президента. На трибуні Рибак Сергій Олександрович – заступник міністра фінансів.

 

РИБАК С.О. Дякую. Шановний  Олександр Олександрович! Шановні народні депутати!  У березні 2006 року Верховною Радою був прийнятий Закон України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" і поданий на підпис Президента України.

Законом передбачено доповнити статтю 5 чинного закону частиною 8, згідно з якою установи, організації та підприємства, що перебувають у віданні  Національної академії наук України і галузевих академій наук самостійно розпоряджаються  доходами та іншими  надходженнями, одержаними від надання дозволених законодавством  платних послуг. Таке розпорядження включає в себе право відкривати поточні та депозитні рахунки в банках, а також зберігати кошти на цих рахунках. Кошти, отримані від   надання  дозволених законодавством послуг,  не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів.

Зазначені установи, організації та підприємства мають право спрямувати отримані від надання послуг кошти на реконструкцію та капітальне будівництво основних фондів і соціально-побутових об`єктів, розвиток соціально-побутової бази та соціальну підтримку наукових працівників.

У зв`язку з цим, слід зауважити,  що серед установ і організацій, які перебувають у віданні  Національної академії наук України і державних  галузевих академій наук  є бюджетні установи.

Відповідно до пункту 1 статті 29  Бюджетного кодексу України, доходи Державного бюджету України включають доходи від плати за послуги, що надаються бюджетними  установами, які утримують за рахунок коштів Державного бюджету.

В останні роки законами про Державний бюджет  джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету в частині доходів визначаються власні надходження бюджетних установ, в тому числі і наукових установ  Національної академії наук України і галузевих академій наук, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету, в тому числі і плата за оренду майна  Національної академії наук України і галузевих академій наук та 50 відсотків плату за оренду іншого майна, що належить  бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету.  Тому запровадження вищезазначених змін до закону, що надійшов на підпис, спричинить зменшення доходів спеціального фонду  Державного бюджету України. Крім того,  відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України , застосовується казначейська  форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету, розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Відтак положення закону, що розглядається, щодо надання установам і організаціям, які перебувають у віданні Національної академії наук і інших галузевих державних академій наук, права самостійно розпоряджатися доходами та іншими надходженнями, одержаними від надання платних послуг, в тому числі і відкривати поточні та депозитні рахунки в установах банків, а також зберігати кошти на цих рахунках, ці пропозиції не відповідають зазначеному положенню Бюджетного кодексу України.

Необхідно також застерегти і врахувати те, що з набуттям, можливим набуттям чинності цим законом надання бюджетним установам і організаціям, що є неприбутковими, визначених у законі прав означатиме позбавлення їх статусу неприбуткових, і це, в свою чергу, призведе до втрати ними тих пільг, які вони мають на сьогодні.

Враховуючи вищевикладене, Президентом України  пропонується Закон України „Про внесення змін до статті пять Закону України „Про особливості правого режиму діяльності Національної академії наук, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу” відхилити.

Шановні народні депутати України, прошу вас підтримати цю пропозицію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я бачу, запитань немає. Хоч думка комітету інша. Є запитання, бачу, у кількох депутатів. Запишіться, будь ласка, три хвилини на запитання. Будь ласка. Князевич.

 

17:41:15

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Прошу передати слово Оніщуку Миколі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, будь ласка, Оніщук.

 

17:41:20

ОНІЩУК М.В.

Шановний доповідачу, ми добре знаємо, дійсно знаємо, що установи Академії наук, Національної академії наук зокрема, є бюджетними установами і утримуються за рахунок коштів Державного бюджету. Разом з тим, ми знаємо і те, що цих коштів катастрофічно не вистачає, коли йдеться не лише про власне наукові дослідження та забезпечення придбання сучасного дослідницького і інженерного обладнання, а не вистачає також на поточний ремонт, і капітальний ремонт і таке інше.

У звязку з цим, скажіть, будь ласка, чи вивчали, чи вивчав Президент, чи Кабінет Міністрів, ми добре розуміємо як готуються зауваження, ситуацію з повнотою бюджетного забезпечення діяльності Академії наук? Адже аргументи, які були вами наведені, вони є слушними саме з огляду на те, що якби діяльність Академії наук стовідсотково забезпечувалася по потребах, маючи на увазі, всі ті витрати, статті видатків, про які я говорив.

 

РИБАК С.О. Дякую за запитання.

Ми постійно тримаємо на контролі цю ситуацію із забезпеченням наукової діяльності. І, до речі, той закон, який був проголосований щойно, він теж іде на забезпечення і підтримку забезпечення наукової діяльності в Україні.

Але тут ідеться про інше, про те, що наукові установи як бюджетні установи, повинні мати свої кошти в Державному бюджеті для того, щоб держава мала змогу здійснювати контроль за витрачанням цільовим та повним витрачанням цих коштів.

Тому трошки це запитання ваше лежить в іншій площині. І в тому законопроекті, який буде поданий вам на розгляд, я маю на увазі проект Закону „ Про державний бюджет України”, ці позиції, на які ви наголошуєте, безумовно, знайшли відображення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гірник, ваше запитання.

 

17:43:23

ГІРНИК Є.О.

Шановний Сергій Олександрович, до системи Академії Наук входять, крім установ і організацій, підприємства, які або цілком на госпрозрахунку, або частково фінансуються з  бюджету.

Перше запитання: чи  на них поширюється ця поправка Президента, підготовлена Міністерством фінансів?

І друге запитання: чи все-таки ці кошти, які будуть проходити через спеціальний фонд бюджету, залишаться у розпорядженні Академії Наук, чи можуть бути розподілені на інші цілі? Дякую.

 

РИБАК С.О. Дякую за увагу. Я почну з другого запитання. Звичайно, ці кошти, які отримають  наукові установи, вони залишаються в спеціальному фонді і вони мають право, тільки вони мають право,  на витрачання цих коштів.

Ці кошти, незважаючи на кінець бюджетного періоду, все одно залишаються в розпорядженні цих бюджетних установ.

Що стосується госпрозрахункових установ, то це госпрозрахункові – це не  установи, які утримуються за рахунок Державного бюджету, тобто вони ведуть  свою діяльність і вони як зараз це роблять, так і будуть робити в майбутньому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.

Зубець Михайло Васильович від комітету. Ваша думка з цього приводу. Вірніше, думка комітету з цього приводу яка?

 

17:44:57

ЗУБЕЦЬ М.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Комітет з питань науки і освіти розглянув пропозиції Президента України щодо статті 5 Закону про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук та галузевих академій та статус їх майнового комплексу і прийняв рішення не погоджуватися з пропозицією Президента щодо відхилення цього закону.

Комітет пропонує Верховній  Раді України погодитися з висновками Головного науково-експертного  управління і відправити закон на доопрацювання. Комітет вважає, що закон спрямований на активізацію діяльності  наукових установ та організацій академічної науки щодо використання своїх наукових досягнень у народному господарстві і буде сприяти розвитку їхньої матеріально-технічної бази та соціально-побутових обєктів, покращання соціального статусу наукових працівників.

Якщо ми лишимо цього права Національні академії, а вони і національних галузевих, а вони на протязі останніх 15-ти років не получають ні копійки грошей на капіталовкладення, придбання обладнання, реактивів, хімікатів, і хочемо, щоб ми двигали науку на сучасному рівні на застарілому обладнанні, не маючи ні копійки грошей на це, і позбавити наукові установи Академії ще й цих прав, ви знаєте, до чого ми доведемо нашу науку.

Тому комітет, і я, прошу підтримати рішення комітету і відправити закон на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Запитань, я бачу, немає. Так? У Томенко є запитання. Будь ласка, дайте йому слово.

Постійте, постійте, бо цікава тема.

 

17:46:37

ТОМЕНКО М.В.

Михайло Васильович, я підтримую ідею і підхід комітету, що тут треба йти двома шляхами: або підтримувати тоді ще автора депутата Дорогунцова і долати  вето або шукати якийсь компромісний варіант і не погоджуватися з підходом Президента про відхилення.

Єдине, чи не думали ви над тим, щоб, скажімо, редакцію, яку Президент відхиляє, уточнити, оскільки, дійсно, можливе зловживання в частині оперативного управління і оперативного використання майна. Скажімо, прописати дуже чітко, що ці кошти ідуть, наприклад, на інноваційний там фонд, на наукові дослідження і, скажімо, там на ремонт приміщень і так далі. Щоб виключний перелік статей, на які Академія наук чи інститути могли би використати ці кошти, які вони отримують від оперативного управління майна.

 

ЗУБЕЦЬ М.В. Шановний Миколо Володимировичу, якраз так ми й хочемо доопрацювати цей законопроект, щоб погодився і Президент, і ми підтримали всі у залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Ще один учений Петро Мельник запитує.

 

17:47:48

МЕЛЬНИК П.В.

Шановний Михайло Васильович, я абсолютно підтримую позицію комітету і абсолютно не згоден з позицією Міністерства фінансів. Це абсолютно нівелює ініціативу ректорів вузів, скажімо. Це треба розповсюдити те, що має Національна академія наук ці особливості, і на вузи України. Один заробляє 10 мільйонів, другий нуль, сидить дрімає.

Друге. Ви подивіться, скільки розтягли гуртожитків, майна із вузів України. Якби не було, оцей статус був вузів України, цього не сталося б. Тому абсолютно антидержавна пропозиція, щоб Національну академію наук позбавити цих особливостей. Ні в якому разі приймати ці поправки не потрібно.

 

ЗУБЕЦЬ М.В. Я думаю, що ваші абсолютно слушні зауваження, і комітет врахує їх при доопрацюванні. Це дійсно так. На сьогоднішній день в якому стані знаходиться наша наука і освіта.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка, спасибі.

Дуже тішить все-таки єдність позиції доповідача і депутатів. Тим не менше за процедурою я повинен поставити пропозицію Президента про відхилення цього проекту. І тому визначайтеся, будь ласка.

Йде голосування.

 

17:49:08

За-46

Просто з поваги до Президента, вони самі розуміють, що не треба цього голосувати, але тут це цілком розуміло. Але всі хочуть доопрацювати цей проект, бо мова йде про наукові установи, які повинні мати якусь перспективу. Тому пропозиція комітету направити на доопрацювання цей закон для повторного розгляду. Будь ласка, визначайтесь.

 

17:49:46

За-398

За - 398 народних депутатів проголосувало, але я просив би комітет, прискорте підготовку цього документу, будь ласка.

І розглядається проект закону „Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  з пропозиціями Президента. Будь ласка, ці пропозиції внесені 15 серпня. Доповідає Папієв Михайло Миколайович, Міністр праці та соціальної політики.

 

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Олександре Олександровичу, цей законопроект розглядався 26 липня 2006 року,  про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Я хотів би народним депутатам України коротко нагадати проблему, якої стосується цей законопроект. Ви знаєте, що сам закон приймався в 1993 році і в цьому законі записано було, що право на безоплатний капітальний ремонт мають інваліди війни та особи, які прирівняні до них, які проживають у власних будинках. Просто тоді ще в приватних квартирах практично інваліди не проживали, тому що не було ще цього етапу приватизації квартир.

На сьогодні більшість інвалідів війни та осіб прирівняних до них живуть вже в приватизованих квартирах і, фактично, виходить, що цією нормою врегульовуються вимоги статті 21 і 24 Конституції України для того, щоби рівні права і рівні можливості мали інваліди війни та особи прирівняні до них. Тобто проблема ця відома.

Наше міністерство працювало з фракціями народних депутатів України. Ми знаємо реальний настрій і знаємо, що цю проблему необхідно врегульовувати.

І я просив би, шановний Олександре Олександровичу, я пропоную підтримати пропозицію Президента України, але при цьому у мене   прохання не долати вето Президента України. Більше того ми працювали з Комітетом Верховної Ради України у справах пенсіонерів і інвалідів. Ми працювали з ветеранськими організаціями, практично у нас сьогодні вже відпрацьована формула і редакція цієї статті для того, щоб ми врегулювали це питання хоча би на такому стартовому етапі. Я просив би все ж таки підтримати, якщо не буде проголосована пропозицію  Президента підтримати те, щоб направити цей законопроект на доопрацювання в комітет Верховної Ради, практично ми вже маємо узгоджену з ними формулу цієї статті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, запитань немає, бачу. Цибенко доповідає від комітету з цього приводу, Петро Степанович, будь ласка на трибуну.

 

17:52:44

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України!  Фракція комуністів голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко.

Шановні колеги! Справді Михайло Миколайович виклав суть проблеми, а вона зводиться, власне кажучи до того, що інваліди Великої Вітчизняної війни в залежності від того в якому житлі він проживає виявляється на рівних умовах. Бо інколи інвалід війни звертається, телефонує до комітету і каже, поясніть мені різницю, той який, скажімо, у приватному секторі має право, а я якщо в державному житлі не маю.

Тому, власне кажучи, закон був направлений саме на ліквідацію цієї неузгодженості, тобто на  уточнення і деяке розширення цього права інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Комітет двічі розглядав цю проблему, він, власне кажучи, був готовий йти на якісь компромісні рішення, але, напривеликий жаль,  сьогодні в рамках тієї процедури, яка виписана в Регламенті у нас сьогодні такої можливості немає.

Єдине, з чим я не можу погодитися з Михайлом Миколайовичем, так це з його закликом погодитись з позиціями Президента, ось з цим  я погодитись не можу, бо пропозиція Президента зводиться до скасування цього закону. А значить проблема залишається.

Тому я звертаюсь до залу засідань Верховної Ради,  до вас, шановні колеги, з пропозицією все-таки  не  підтримувати пропозицію Президента щодо скасування цього закону, а потій йти послідовно, якщо ми зможемо подолати вето, це буде рішення Верховної Ради, якщо подолання вето не буде, комітет готовий доопрацьовувати цю проблему. Справді, у нас є узгоджена позиція з цього приводу з Міністерством праці та соціальної політики. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський запитує, бо крім нього і Оніщука ніхто не хоче задавати запитання. Будь ласка.

 

17:54:40

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую дуже. Юрій Ключковський, представник Президента України у Верховній Раді. Фракція "Наша Україна".

Я хочу спитати шановного доповідача, я розумію, що ми можемо сподіватися, потім доопрацьовувати якісь нові законопроекти вносити.

Чесно кажучи, я думаю, що це вже тепер не дуже буде турбувати Президента, як уряд буде виконувати цей закон, в разі, якщо ви подолаєте вето. Це, всього-на-всього, близько 4-х мільярдів гривень з бюджету на наступний рік.

Тому, якщо треба представникам антикризової коаліції подолати вето Президента, ради бога, але мені здається, що міністр соціальної праці  запропонував дуже розумний варіант. І я не розумію, чому з ним не погодитися. Відправити сьогодні, от так, як ми зробили з попереднім законом, відправити його на доопрацювання в комітет, знайти розумну формулу, яка влаштовує всі сторони. Бо я погоджуюся    з тим, що проблема існує і тоді приймати його. А не зараз долати вето Президента. Дякую.

 

ЦИБЕНКО П.С. Є процедура розгляду документів, які поступили з зауваженнями Президента і тому мова йде в тому, що ми зараз знаходимося, а якщо хочете „в лещатах” Регламенту Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Оніщуку Микола Васильович, запитує.

 

17:56:01

ОНІЩУК М.В.

Шановний Петре Степановичу! Ви знаєте, що визначальною рисою, я б сказав би так, тенденцією держави щодо врегулювання проблеми пільг є монетизація  пільг. Тобто визначення абсолютної суми грошової виплати, яку власне вже учасник війни, чи ветеран війни використовує на власний розсуд.

У редакції, що пропонується, вказано, що капітальний ремонт будинку власника. Але будинок може складатися із маленької хатини, ремонт якої обійдеться в 1000 гривень, а може складати 50000 гривень.

Чи не варто було б зважити на цю обставину, що ми мали б якщо ми хочемо зробити цю послугу, передбачити певний рівень монетної послуги, яка може надаватися державою для забезпечення і підтримки. Але  в такій редакції це дійсно просто неадекватно до стану фінансового держави та і в цілому соціальної справедливості.

 

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі за запитання, шановний Миколо Васильовичу.        Я хотів би звернути вашу увагу, що ми не вводимо в закон нову норму. Ця норма  щодо капітального ремонту житла, вона з’явилася разом з законом „Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту”, тобто з 1993 року. Ми дещо уточнюємо і розширюємо цю норму,  це, по-перше.

І по-друге. Власне кажучи, уже  є всі необхідні підзаконні акти у відповідного міністерства аж до наказу  міністерства про те, як має спрацьовувати цей механізм. Тобто мова йде про те, що  ми дещо  уточнюємо і розширюємо категорію цих громадян технологія, вона, власне кажучи,  виписана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Ви бачите два підходи. Є пропозиція підтримати Президента і відхилити закон. Комітет говорить треба долати вето, міністерство та власне, комітети і депутати говорять, що доопрацювати всі ці пропозиції у логіці, викладеній у нашому Регламенті.

Тому я  ставлю на голосування пропозицію про відхилення цього закону, тобто враховувати пропозицію Президента. Визначайтеся.

 

17:58:32

За-41

Може давайте ми другий раз не будемо голосувати подолання вето, а проголосуємо направлення на доопрацювання? Треба голосувати? Добре, тоді ставиться на голосування пропозиція про подолання вето Президента.

 

17:58:58

За-56

Це добре. Давайте проголосуємо все-таки направити цей проект на доопрацювання. Будь ласка, третій варіант, прошу.

 

17:59:20

За-385

З практики роботи парламенту за 16 років я переконався – краще голосуються закони про направлення на доопрацювання пропозицій.  Це означає, що ми зважено просто підходимо до своєї роботи. Бо інакше як? Не можна невиважені документи приймати.  У мене є право, а у вас є можливість скоротити це право тим, що ми швиденько розглянемо ще один проект. Бо, я прошу, я оголошую тоді на 15 хвилин продовження засідання. Ви мені дозволили це робить.

А мова йде про те, що давайте запровадимо почесне звання „Народний учитель України” поправкою до закону. І слово з цього приводу, у вас проект на руках, за скороченою процедурою треба розглядати.

Я ставлю пропозицію про голосування за скороченою процедурою цього закону. Іде голосування.

За скороченою процедурою, у вас блок цих документів на руках.

 

18:00:40

За-216

Хто не зрозумів? Я ще раз повторюю, на 15 хвилин все одно продовжено. Але мова йде про те, що вам запропоновано в переліку питань група, низка питань, які розглядаються за скороченою процедурою. Регламент вимагає, щоб таке рішення, - за скороченою процедурою, - було погоджено. Частина з них буде розглянута сьогодні, частина – завтра.

Тому я ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

МАРТИНЮК А. І.  Це 31 стаття Регламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 31 стаття Регламенту. Будь ласка. Ну, просто не зрозуміли. Просто не зрозуміли постановку питання.

 

18:01:24

За-360

Це я винен, тому що треба було  зразу чітко пояснити. Добре.

Ми ставимо два питання про державні нагороди і  про Почесне звання „Народний учитель України”. Доповідає Самойлик Катерина Семенівна проект Закону „Про внесення змін до Закону  України „Про державні нагороди України” щодо встановлення Почесного  звання  народний вчитель України”. Я прошу вас коротко.

 

18:02:05

САМОЙЛИК К.С.

Коротко. Ви мене просили зранку коротко, я це й зробила.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з  питань науки та освіти вносить пропозицію внести зміни і я прошу особливо послухати „Регіони”, внести зміни до 10 статті  Закону України „Про державні нагороди”, включивши в   перелік державних нагород, нагороду „Народний вчитель України”. У нас уже є такі почесні звання в переліку державних нагород. Ми також пропонуємо внести це звання. Хочу наголосити, що в минулому скликанні  саме на  парламентських слуханнях, коли слухались питання науки і освіти піднімалось питання відновлення цього звання. Воно було впроваджено в 1977 році. Але в 1990 році воно просто випало  з переліку цих державних нагород.

Ви знаєте, що те, що стосується звань  „Народний учитель”, „Народний артист”, „Народний архітектор” і ще одне народне звання, я не памятаю, є „Народний художник України”, передбачається такий засіб заохочення як 40 відсотків до заробітної платні. Для бюджету України це означатиме, наприклад, на слідуючий рік, бо  з слідуючого року буде, якщо ми приймемо цей закон, введено, це означатиме,      11 тисяч добавка   цієї невеликої кількості вчителів, яким буде присвоєне  це почесне звання. Я думаю, просто звертаюся до вас всіх, що давайте  ми. Я знаю, що   готується на Кабінет Міністрів, але немає поки що цього закону у Верховній Раді України, зміни  до 11 статті. Я думаю, що ми   швиденько розглянемо на наступному  тижні, як тільки буде цей закон чи на слідуючому тижні, і обовязково підтримаємо. А  сьогодні ми вас просимо  проголосувати за внесення   доповнень до 10 статті. І я думаю, таким чином  ми з вами просто свою  таку людську повагу  висловимо до  учителя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерино Семенівно, ви були переконливі і навіть запитання  вам не задають. Сідайте, будь ласка.

А що думає з цього приводу Кабінет Міністрів? Я звертаюся до міністра   Станіслава Миколайовича Ніколаєнка, він тут присутній. До речі, зверніть увагу, депутат Ляшко  до нього, на місці сидить так, як треба.

 

НІКОЛАЄНКО С.М. 

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!  Те, що запропонувала Катерина Семенівна, абсолютно є добра пропозиція, і  ми, дійсно, 30  вересня, вірніше, 1 жовтня будемо святкувати  вчителя, і це   був би непоганим подарунком  до цього дня вчителя.

Я, єдине, хотів би  підтримати Катерину Семенівну у наступному. У середу Кабінет Міністрів  повторно  розглянув і схвалив зміни до  Закону „Про державні народи”, де   також пропонується звання народного  вчителя, але ще додатково запровадити пять  державних премій по 100 тисяч гривень  для вчителів у галузі: вищій, середній,  професійно-технічній, дошкільній і так далі освіті.

Тому    я пропонував би у першому читанні схвалити. Ми, буквально,  завтра офіційно внесемо, бо вже прийнято рішення, і ми  з понеділка два закони розглянемо і узгодимо  їх, і буде ожин закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що прислухаємося до пропозиції   міністра. І я ставлю на голосування проект закону у першому читанні.

( Ш у м  у  з а л і)

Співдоповідь? Будь ласка.  У нас співдоповідь тут робить Боднар Ольга Борисівна.

Я прошу вибачення, я не звернув увагу. Так, так, будь ласка.

 

18:06:19

БОДНАР О.Б.

Шановні народні депутати, в Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянули законопроект вчора. І цим законопроектом пропонується, як сказала доповідач, встановити звання Народний вчитель України.

Дуже актуально, що це питання піднімається якраз сьогодні з метою вшанування праці вчителів напередодні їхнього професійного дня. Ми всі знаємо, в яких скрутних умовах працюють освітяни. Молодь не зацікавлена працевлаштовуватись в школах. Рішення уряду про призупинення державної підтримки педагогічних працівників з числа молодих спеціалістів, на жаль, посилює кризові явища в цій сфері.

Тому прийняття закону, що розглядається, стане реальним кроком підтримки вчителя державою. Під час обговорення на засіданні народні депутати – члени комітету – висловили думку стосовно надання звання Народний і іншим педагогічним працівникам, зокрема викладачам.

Головне науково-експертне управління Апарату у своєму висновку також звертає увагу, що інші педагогічні працівники залишаються поза межами дії закону. Водночас варто нагадати, що саме праця вчителя є найбільш важкою і важливою у забезпеченні освіченості всіх громадян та становлення людин як особистості.

Невипадково чинна редакція закону про державні нагороди передбачає присвоєння почесного звання Заслужений лише вчителям. Тому питання встановлення почесних звань для інших педагогічних працівників потребує додаткового опрацювання та обгрунтування. 

Комітет одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти закон в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Борисівна.

Я думаю, що вона була настільки переконлива, ви бачите, перший виступ її на трибуні парламенту, дебют. Давайте подивимося шляхом  голосування чи підтримується ця пропозиція в першому читанні. Це означатиме і якість підготовки комітету , і доповідача.

Будь ласка, ставлю на голосування прийняття в першому читанні цього проекту закону. Прошу.

 

18:08:34

За-397

З мотивів? Микола Оніщук з мотивів хоче з цього приводу висловитися.

 

18:08:47

ОНІЩУК М.В.

Шановний  Голово! Шановні народні депутати! Ми щойно проголосували в першому читанні  важливий законопроект і я думаю, що комітет при доопрацюванні мабуть, крім всього іншого, задумаються, чому у нас є звання „Заслуженого юриста” для прикладу, але немає „Народного юриста”, є звання „Заслуженого економіста”, але немає „народного”. Тому цілком підтримуючи введення поняття „Заслуженого вчителя України”, що є у тексті, треба все-таки подумати чи маємо ми рухатися далі, говорячи  про  звання народного.  Заслуженого – не виникає сумніву.

Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за висловлення вашого міркування. Я думаю, що тут є пояснення, яке надасть нам комітет. Нам ще залишилося прийняти народного економіста, тоді геть, не буде економіки. Давайте не будемо поспішати із впровадженням таких… А тоді ще, правильно підказує Адаме Івановичу,  заслуженого депутата введемо, народного депутата, це взагалі буде дуже складно. Тому  ми витратили на розгляд цього  питання 11 хвилин, я бачу, що це вимагатиме  знову 13 хвилин на наступне питання, а у мене час тільки лишився 5 хвилин. Тому я оголошую перерву до завтрашнього дня до 10-ї години ранку. Вечірнє засідання оголошується закритим.

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку