ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
5 вересня 2006 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради.
Я прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Займіть свої місця, вставте картки. Зосередьтеся.
Увімкніть систему реєстрації. Проводиться реєстрація народних депутатів.
10:03:21
У залі зареєстровано 398 народних депутатів. Оголошую початок ранкового засідання. Хочу сказати, що ми відкриємо сьогодні другу сесію Верховної Ради. І на церемонію відкриття її прибули Прем'єр-міністр України Віктор Федорович Янукович та члени Кабінету Міністрів. Привітаємо їх. (О п л е с к и)
Також виконуючий обов’язки Голови Конституційного Суду, виконувач обов’язків Голови Верховного Суду України, виконувач обов’язків Голови Вищого Господарського Суду України, Голова Вищого Адміністративного Суду України, Голова Національного банку України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Голова Центральної виборчої комісії, Генеральний прокурор України, Голова Фонду державного майна України, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення. Присутні представники дипломатичного корпусу, громадськості, засобів масової інформації.
Відповідно до статті 83 Конституції України другу сесію Верховної Ради України п’ятого скликання оголошую відкритою.
(Лунає гімн України.)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати. Шановні колеги, я звертаюсь до депутатів, сьогодні повезло, я б так сказав, народитися Сергію Леонідовичу Кузьменку. Давайте привітаємо його з днем народження. (О п л е с к и).
Ви знаєте, що буквально позавчора трапилася біда і пішов із життя перший заступник міністра внутрішніх справ Олександр Іванович Бондаренко. Є пропозиція вшанувати пам’ять його хвилиною мовчання.
(Х в и л и н а м о в ч а н н я)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.
МАРТИНЮК А.І. Шановні народні депутати, слово для виступу надається Голові Верховної Ради Олександру Олександровичу Морозу.
МОРОЗ О.О.
Шановний Вікторе Федоровичу, шановні депутати, урядовці, дипломати, запрошені, журналісти, гості Верховної Ради, дорогі телеглядачі і радіослухачі!
Друга сесія парламенту п’ятого скликання має свої особливості. Хотів би привернути увагу до деяких із них. Викликані вони найперше тим, що законодавчий орган держави розпочинає працювати у новій системі владних відносин, а саме у парламентсько-президентській формі правління.
Це нова для нас форма, щодо застосування якої у нас немає досвіду, а ще менше традицій. Протягом сесії ми повинні закласти основи взаємодії між гілками влади, в середині їх, взаємодії між центральними органами і структурами влади на місцях. Одночасно слід орієнтуватися на задоволення потреби суспільства у прозорості дії влади, в залученні громадян як джерела влади до вироблення демократичних правил поведінки, котрі мають ставати обов’язковими для інститутів влади, різноманітних сфер і ланок суспільства кожного громадянина.
Зрозуміло, це відповідальний для всіх нас і, безперечно, цікавий період. Для розв’язання складних проблем, що виникатимуть у таких умовах нам потрібно довіряти одне одному, допомагати і підтримувати один одного, власне, поважати позицію різних інститутів влади, їхніх представників, знаходити найоптимальніші варіанти у кожному конкретному випадку.
Знаю, що так налаштовані і Президент і Прем’єр-міністр, переважна більшість депутатів, членів уряду, представників державної адміністрації різних рівнів. А це означає, що складнощі будуть подолані і дії влади наближатимуть довгождані народом переміни, поліпшуватимуть життя людей, зміцнюватимуть авторитет української держави. Сподіваюся, що буде саме так.
Що в цьому напрямку мала б зробити Верховна Рада? Перше – налагодити систему взаємодії між урядом і парламентом. У минуле відходить практика взаємин поміж ними як між опонентами.
Взаємозв’язок, взаємна залежність і взаємна відповідальність за результати дії влади зобов’язують принципово інакше організовувати справу. Особливо це стосується парламентської коаліції. Бо кожен успіх чи неуспіх влади, уряду зокрема, – це актив або пасив коаліції та й парламенту взагалі. Уже ближчим часом ми повинні продемонструвати розуміння такої потреби в роботі Погоджувальної ради, Координаційної ради коаліції, в засіданнях комітетів парламенту і урядових комітетів, співпраці представників цих гілок влади у колегіях відомств на місцевому рівні. У цьому відношенні немало залежить від діяльності опозиції.
Очевидно протягом ближчих тижнів нам потрібно законодавчо визначити її статус, коло повноважень і обов’язків, інструментарій для їх реалізації, щоб опозиція могла бути переконливою для виборців і сприяла поліпшенню діяльності влади. Виходити слід із правила: „на те і опозиція, щоб влада не дрімала”. На вчорашньому засіданні Погоджувальної ради мені здалося, що уповноважені від усіх політичних фракцій парламенту налаштовані на таку систему взаємодії як між опонентами, а не між ворогами.
Друге. Забезпечити системність у плануванні і здійсненні законодавчих робіт. Ця тема містить цілу низку окремих, але взаємопов’язаних напрямків. Вони мусять знайти відображення спочатку у планах законодавчих робіт.
Настав час завершити приведення у відповідність вимог Конституції і законодавства. Не можна миритися з тим, що на одинадцятому році функціонування основного закону багато його норм сприймаються деклараціями. Адже зроблені там відсилки на потрібні закони не підкріплюються самими законами. Їх немає. Бо попереднє скликання парламенту було напевно не досить настирливим у цьому сенсі, а домінування прав та інтересів інституту Президента гальмувало прийняття законів.
Яскравим підтвердженням ненормальності такого стану є відсутність до сих пір Закону про Кабінету Міністрів України. Якщо недавно така відсутність хоч якось перекривалася роллю Президента, то тепер потребу цього нормативного акту гостро відчувають самі члени уряду, керівники міністерств і відомств, відчувають Президент і прем’єр. Це, звичайно, борг парламенту. Він повинен бути повернутим протягом ближчих місяців або і тижнів.
В попередньому проекті плану законодавчих робіт, котрі є на розгляді в комітетах і фракціях, є у всіх депутатів. На міг погляд, недостатньо уваги приділено розвитку законодавства на основі Конституції, адже йдеться і про дефіцит законів про всеукраїнські референдуми, про Президента, про законодавчі акти, про тимчасові слідчі комісії і слідчі комісії, про Фонд державного майна і багато інших тем. При доопрацюванні проекту плану в комітетах і фракціях цей недолік має бути усунутим.
В нових умовах, більше, ніж будь-коли, треба забезпечити законодавчий супровід роботи Кабінету Міністрів, діючи в цій справі на випередження. Тут потрібна більша ініціативність уряду і його міністерств.
Щодо планування як предмету уваги парламенту, то йдеться про план законодавчих робіт на сесію, помісячне планування і план перспективний на час каденції парламенту. Останній мав би збігатися з часом реалізації програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Нинішній уряд приступив до своїх обов’язків значно пізніше, ніж це мало статися, в зв’язку з чим ми не маємо програми його діяльності на сьогоднішній день, а потреба в тому нагальна, в тому числі і в зв’язку з плануванням законодавчих робіт. Спеціально роблю на цій деталі акцент, бо прийняття програми як індульгенції на рік роботи уряду в нових відносинах втрачає сенс. Гарантії стійкості уряду не в тому. Вони у злагодженості, взаємодії з парламентом, у ефективності влади взагалі.
Третє, про якість законодавчої роботи. Ми все більше звикаємо до того, що готується, розглядаються парламентом переважно поправки до чинних законів. Це природно по мірі насичення законодавчого поля нормативними актами. Важливо, проте, бачити, зміни вносяться тому, що нові умови того вимагають, чи тому, що недосконалі, не доведені до завершення самі закони. Схоже на те, що друга причина тут привалює. Звідси і потреби поліпшення якості законів.
Я не буду роздавати рецептів. В кожному випадку є свої особливості, але спільною для всіх є вимога якісної і попередньої проробки проектів спільно з ланками виконавчої влади та тими, хто новим законом буде користуватися найбільше.
Без напруженої роботи над проектами кожного, підкреслюю, кожного депутата на високу якість розраховувати не можна. Наполягаю, щоб ця обставина врахована була комітетами парламенту при плануванні своєї роботи.
Ще однією умовою є громадські слухання проектів законів на місцях, долучення до законотворення широких кіл громадськості, органів місцевої влади, особливо, якщо нормативні акти стосуються суспільноважливих проблем. Я прошу голів комітетів врахувати цю потребу у своїх планах.
Четверте. Треба помітно посилити контрольну функцію парламенту, така потреба існувала завжди і раніше, але тепер для її врахування створені багато кращі умови. Зв’язано це з багатьма обставинами, а тому в тому числі із розширенням повноважень Рахункової палати, котра незабаром відзначатиме своїй десятирічний ювілей.
Перевірки, здійснені Рахунковою палатою, її висновки, повинні обов’язково ставати предметом розгляду у профільних комітетах. За наслідками таких розглядів повинні з’являтися опрацьовані вже пропозиції щодо поліпшення законодавства, щодо звернень при потребі до Генпрокуратури чи інших установ. Жодного документу Рахункової палати не можна залишати без дійового реагування. Звісно, і матеріали Рахункової палати також мають бути глибшими, більш аргументованими та своєчасними, тобто високопрофесійними.
Скажімо йдеться про організацію державних закупівель. Загальна інформація Рахункової палати щодо недоліків в цій сфері спонукає до всебічного розгляду проблеми, ви цю інформацію маєте на руках. Адже йдеться про багатомільярдні суми бюджетних коштів, про масштабне середовище корупції, по якому треба вдарити законодавчо і організаційно, і відкладати цю справу ніяк не можна. Порядок в ній - це економія десятків мільярдів народних грошей, це поліпшення життя людей, це порядок і мораль у державі.
В напрямку посилення контрольної функції слід використовувати парламентські слухання. Переконаний, їх здебільше треба організовувати в комітетах, часом на виїзних засіданнях, лише найважливіші для суспільства теми потрібно обговорювати в сесійному залі з участю всіх депутатів, слухати так, аби за наслідками слухань стан справ був зрозумілим всім не байдужим громадянам, а заходи, вжиті владою, були достатніми для поліпшення життя людей. В цьому сенсі, наприклад, корисними були б і необхідними слухання про стан і перспективи енергетики, умов поставок енергоносіїв, тарифів і цін у комунальній сфері на транспорті. Це болючі для населення і для виробництва теми, їх треба розглядати невідкладно, тримати в курсі справ усіх здатних думати громадян. Тільки таким шляхом можна завоювати їх довіру.
П’яте. Осіння сесія завжди виділяється увагою до бюджету, чогось нового в цьому відношенні вигадувати не слід, треба лише повністю забезпечити передбачену Регламентом процедуру, в тому числі і постатейне голосування. Одночасно треба приступити до поступового припинення поганої традиції – коригування Законом про бюджет податкового та соціального законодавства. Довкола цієї потреби будуть гострі дискусії, незважаючи навіть на взаємозв’язок уряду і парламенту, але наведення єдиного законного порядку належить нам за нинішньої сесії розпочинаючи. Вірю, що з зрозумінням до такої потреби поставляться до підготовки бюджету, і урядовці і депутати.
Шосте. Всім представникам влади треба спільно подбати про забезпечення довіри до правоохоронної і зокрема судової системи. Без того розмови про демократію, права людини мало що значать. Існуюча в Україні практика зробила це завдання величезною проблемою і тому треба давати раду. Поворот до права, законності, прозорості в діях правоохоронних інституцій треба демонструвати постійно. Приведу… Тільки це формуватиме довіру до людей. Я приведу лише один приклад. 16 вересня виповниться вже 6 років злочину - вбивства Георгія Гонгадзе, Героя України - це звання посмертно присвоєно журналісту Указом Президента Віктора Ющенка. Не варто говорити, що практично все громадянство України суть справи знає.
Грати і далі комедію з розслідуванням, звести його на манівці(?) – соромно, та й не вдасться. Суд у прокуратура в цій справі ганьблять себе і це очевидні речі.
Звідси виникає потреба заслухати конкретну інформацію про стан і перспективу завершення розслідування. Проект постанови з цього приводу зареєстрований.
Будемо об’єктивними. З цієї справи розпочалися демократичні перетворення в Україні. Суть розслідування справи – показник нашої демократії і для своїх співгромадян, і для Європи. До тих пір, поки відсутні судові рішення, не можна говорити про існування в Україні правосуддя, якщо немає рішення в цій справі. Всій владі, врешті, треба пам’ятати, що персонально вона нею стала завдяки тому, що ціною свого життя Георгій Гонгадзе розбудив Україну, що позитивні зрушення в свободі слова, - це перша оцінка заслуг Георгія. До злочину в різній мірі причетні деякі колишні високі посадовці, вони теж повинні одержати юридичні оцінки і так, щоб ніхто не сумнівався в правовому характері цих оцінок. Йдеться ж не про зведення рахунків чи зловтіху, йдеться про право загалом і рівність усіх перед законом. Знаю, про що кажу, бо маю змогу так говорити винятково, тому що 28 листопада 2000 року з цієї трибуни зробив відому заяву.
Але ж пройшло шість років. Ми не можемо продовжувати відлік часу для імітації розслідування і суду. Не можемо, не повинні.
Сьоме. Обов’язком парламенту є продовження і розвиток політичної реформи, зокрема стосовно місця і ролі органів місцевого самоврядування. Позитивним вважаю те, що Президент і Прем’єр-міністр не байдужі до цієї проблеми, тим паче не байдужі присутні тут голови обласних рад та голови держадміністрацій.
Ясна річ, що впровадження змін у систему влади – процес і складний, і такий, що потребуватиме уточнень, корекції, забезпечення балансу влад, гармонії влад. Парламент орієнтується на уважне ставлення до всіх законодавчих ініціатив, що стосуються вдосконалення системи влади і державного управління.
Одне ще треба врахувати, - введення змін вимагає відповідної до їх суті витрати часу. Простіше кажучи, з реформи поспіхом не можна робити самоціль, але не можна і зволікати, щоб вона не стала балачкою, гальмом суспільного розвитку.
Ці та інші питання ми обговорювали з головами комітетів і фракцій парламенту, з урядовцями. Вони значною мірою прочитуються в тексті Універсалу національної єдності, про зміст якого не варто забувати всім, хто брав участь у його обговоренні чи підписанні, бо то політичне завдання для влади.
Але є ще зовсім конкретні практичні завдання, які найбільше турбують людей, із приводу яких люди оцінюють владу. Я навмисно не торкаюся питань зайнятості, оплати праці, стану справ у місті та в селі, освіти, медицини і культури, пенсії, перспектив молоді, жіноцтва і материнства, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, дітей війни і безпритульних. Так само питань щодо СОТ, ЄЕП, інших аспектів міжнародного співробітництва.
Ситуація в Україні не проста. Вона вимагає постійної уваги з боку влади, в тому числі парламенту.
Переконаний, що злагодженість у діях влади, відкритість нашої політики, відвертість в оцінках стану справ допомагатимуть ефективніше працювати над поліпшенням життя людей, над формуванням у них довіри до влади та держави і у впевненості завтрашньому дні.
Вище цього я не бачу завдань для парламенту і сподіваюсь на вашу підтримку, шановні депутати, всі учасники цього засідання. Вітаю вас сердечно з початком роботи другої сесії парламенту. ( О п л е с к и )
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Прем’єр-міністру України Віктору Федоровичу Януковичу. Прошу.
ЯНУКОВИЧ В.Ф.
Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Шановні співвітчизники! З переходом до парламентсько-президентської форми правління виконавча влада в Україні перестала бути інструментом боротьби між різними політичними силами у державі. Вона трансформувалася в інструмент служіння народу. Нинішній уряд – це перший Кабінет Міністрів України, який діє в умовах політичної реформи. Вперше у новітній історії нашої держави виконавча влада виступає у ролі найманої сили, що перебуває на службі правлячої парламентської коаліції, а отже, більшості виборців. Водночас ще ніколи до цього відповідальність за результати управління державою не була так персоніфікована. Закиди наших критиків щодо політичної строкатості коаліції та наявності ідеологічних розбіжностей у програмах її суб’єктів навряд чи турбують виборців. У діяльності влади для них важливо наскільки успішно вона забезпечує їх інтереси. Якщо змін на краще не спостерігається, то спитати за погану роботу тепер є з кого персонально.
За відміну від попередніх років відкривається можливість забезпечити синхронність дій Президента, Верховної Ради. Кабінету Міністрів. Втілення в життя політичної реформи дуже болісний процес, і перші кроки діяльності нового уряду ще раз нас переконали у цьому. Адже конституційна реформа закладає перерозподіл повноважень, а тут треба робити дуже вивірені, прораховані кроки. Передача повноважень – процес чутливий і до нього треба ставитися з розуміння і терпеливістю, яку мають проявляти всі гілки влади. Ми повинні пройти цей непростий шлях толерантно, я б сказав навіть, делікатно.
У всякому разі уряд налаштований саме на таку, так би мовити, тональність цього процесу.
Політична реформа, крім всього іншого, це унікальна можливість створення системи ефективної та відповідальної влади, здатної провести справді потрібні державі реформи. Серед пріоритетів, які уряд закладає в свою програму, дуже важливі політичні, економічні та соціальні реформи. До їх числа, в першу чергу, входять заходи з викорінення корупції як основної причини гальмування економічних реформ. Ми будемо створювати прозорий інвестиційний клімат у держави. Ми побудуємо реальну і прозору податкову політику, створимо реальними цивільні кодекси, зробимо незалежною судову владу. Створення прозорої економіки – ось одне з головніших задач, до виконання якого ми приступаємо.
Ми також здійснимо ключові реформи, зокрема, пенсійну, реформи в освіті, охороні здоров`я, і суть цих реформ полягатиме в тому, що в центрі опіки держави стане людина, а не система. Ми змінимо наголоси, принципи фінансування і будемо забезпечувати коштами не освіту в цілому, а конкретного учня чи студента, не охорону здоров`я, а пацієнта – людину, яка потребує лікування. Це знизить рівень корупції в бюджетній сфері і оптимізує витрати. Саме такий підхід будемо здійснювати і в адміністративній реформі, в реформах державного управління та державної служби. Проводячи податкову реформу, ми зробимо все, щоб податкова система стимулювала товаровиробника, щоб були створені умови для прозорих стосунків бізнесу і влади. Реформа фінансової системи забезпечить державі умови для розвитку фінансового ринку, нових фінансових інструментів для руху цінних паперів. Ми повинні визнати, що вартість нерухомості в нашій країні, починаючи з великих підприємств і закінчуючи звичайним житлом, є недооціненою. Сповідаючи засади недоторканності приватної власності, ми будемо створювати умови для капіталізації бізнесу та дооцінки майна різних форм власності. Вихід на систему … дасть можливість підняття не лише вартості, а й прозорості бізнесу.
Серед першочергових реформ, які належать до пріоритетних завдань нашого уряду, є також реформа місцевого самоврядування, житлово-комунального господарства. Окремої уваги потребує проблема розвитку інфраструктури. Скоординована законодавча діяльність усіх гілок влади забезпечить швидке здійснення цих реформ, допоможе подолати кризові явища в усіх важливих сферах життя України і виведе нашу державу на рейки прискореного соціально-економічного розвитку. Адже в усіх гілок влади в нашій державі одна мета – підвищення рівня добробуту людей, покращення життя кожного громадянина. Наше спільне завдання, і це наш найвищий пріоритет, і уряду, і парламенту, і Президента.
Усвідомлюючи свою відповідальність перед українським народом, Кабінет Міністрів підготував і готовий внести на розгляд парламенту Програму діяльності Уряду та проект стратегії економічного і соціального розвитку України на 2007–2011-ті роки. Проект стратегії Уряду передбачає на першому етапі - в 2006-2008-х роках – виведення економіки України на стійкі темпи економічного зростання; на другому – в період 2009-2011-х років – будуть створені мови для переходу до етапу … індустріальної економіки загального добробуту. Проект включає в себе визначення нагальних проблем, які потребують вирішення саме в 2007 році, основних цілей, які слід досягти протягом наступних 12 місяців, та перелік основних пріоритетів і завдань, що дадуть змогу досягти вказаних цілей. Ми не повинні повторювати помилок минулих років. Особливо потрібно позбавитися популістських методів, бо, як відомо, вони призводять до того, що частка споживання у бюджеті держави виявляється безпідставно роздутою. Соціальні виплати підвищують в той час, коли темпи економічного розвитку падають. Це призводить до стагнації в економіці. І як результат починають згортатися внутрішні інвестиції та скорочуватися доходи бюджету. Наш Уряд повернеться до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, яка забезпечить її прискорене зростання і відповідно до нього підвищення соціальних стандартів.
За такої моделі соціальні виплати перестануть бути, як кажуть люди, папірцями, які щомісяця знецінюються через відсутність товарного покриття. Водночас вони перетворяться в повноцінні гроші, що реально забезпечать підвищення рівня життя людей. Дуже важливо, що ми знаходимо спільну мову з вітчизняним товаровиробником. Скасування стимулів для тих, хто був готовий розширювати виробництво, оновлювати техніку, впроваджувати передові технології, призвело до того, що ми відчули нестачу вітчизняних товарів на ринку і замінили свої товари імпортом, якому широко відкрили двері, скасувавши митні стримувачі.
Відкриття внутрішнього ринку призвело до від’ємного сальдо зовнішньо-торгівельного балансу, з відповідним вимиванням державних золотовалютних резервів – основою стабільності національної валюти.
Шановні народні депутати, усвідомлюючи складність ситуації, в якій перебуває вітчизняна економіка, Уряд прийняв та реалізує програми антикризових заходів, закладає фундаментальні основи для реконструкції та модернізації її провідних галузей. Механізмом досягнення цієї мети стане відновлення оптимального балансу між споживання і накопиченням. Промисловий потенціал, який давав нам змогу розвиватися в минулому столітті, практично, повністю використано.
Через 3-5 років вичерпуються безпечних технічний ресурс всієї теплоенергетики. В металургії зношеність основних фондів досягає 80%, на їх модернізацію потрібні колосальні кошти. Так лише на перші кроки з виведення і заміни потужностей теплоенергетики слід виділити понад 15 мільярдів гривень. У цій ситуації ми маємо намір збільшити частку накопичення в економіці, яка буде спрямовуватись на оновлення, модернізацію, розширення виробництва.
З цією метою вже в бюджеті 2007 року пропонується зменшити перерозподіл ВВП через бюджет близько до 30%. Таким чином, в економіці залишиться приблизно 36 мільярдів гривень. Цей ресурс дасть виробництву поштовх до нарощення темпів і створення нової якості внутрішнього продукту плюс забезпечимо бюджетну державну підтримку пріоритетним програмам, відновимо стимули для інвестиційних проектів.
Таким чином, ми реалізуємо завдання відновлення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку. В результаті, економіка почне сама себе витягувати з кризи і забезпечувати неінфляційний соціальний зріст.
Зростання виробництва відкриє шлях до підвищення заробітних плат, відрахувань до Пенсійного фонду і соціальних фондів, пожвавлення платоспроможного попиту на внутрішньому ринку. Уже на кінець 2007 року ми розраховуємо зробити бюджет Пенсійного фонду бездефіцитним.
Шановні народні депутати, важливим питанням є вступ України до СОТ. Наш уряд ставить перед собою тверде завдання вести нашу державу у Світову організацію торгівлі, оскільки це відповідає інтересам України. І чим скоріше ми завершимо цей процес, тим краще для нашої країни.
До СОТ ми плануємо вступати не поспіхом, а впевнено, з прийнятними для наших галузей економіки перехідними періодами і належним рівнем захисту внутрішнього ринку.
Шановні депутати, вперше в історії України ми запровадимо принцип „приватизація – ресурс для створення нових модерних потужностей”. Кошти від приватизації будуть спрямовуватися не на проїдання, як це практикувалося раніше, а на реалізацію серйозних інвестиційних проектів. Вирішення нагальних економічних завдань сприятиме розв’язанню наявних проблем у гуманітарній сфері.
Шановні народні депутати, досягненню стратегічних цілей української держави повинна підпорядковуватися і зовнішня політика. На наше глибоке переконання головне завдання нашої дипломатії повинно полягати у тому, щоб у максимально стислі терміни перетворити Україну у державу з розвинутою економікою, а тому – у стабільного і прогнозованого партнера на міжнародній арені.
Економічна стабільність стане запорукою неухильного зміцнення інститутів демократії, забезпечення основних прав та свобод людини у відповідальності з копенгагенськими критеріями. Цивілізований світ не прагне будувати нові розподільчі лінії, у тому числі і на європейському континенті. Однак він змушений робити це, побоюючись загроз, які несе з собою економічна відсталість.
Розглядаючи європейську інтеграцію як стратегічну мету української держави, новий уряд бачить своє завдання у тому, щоб у переговорному процесі з Європейським союзом на місце прохача, у ролі якого до нині виступала Україна, прийшов сильний самодостатній, а тому цікавий для Брюсселя, партнер. Ми повинні також зробити усе, щоб якнайшвидше гармонізувати законодавство України відповідно до законодавства Європейського союзу.
У цьому процесі особливе місце буде відводитися відновленню взаємовигідних добросусідських відносин з Росією. Ми переконані, що це обов’язкова умова виводу держави на шлях прискореного економічного розвитку.
Водночас хотів би наголосити. На наших твердих намірах забезпечити стабільне постачання енергоносіїв в Україну і через Україну в Європейський союз. Ми надійний партнер і Росії, і Європи. І будемо підтверджувати й надалі таке реноме нашої держави, будуючи при цьому енергетичну політику, яка відповідатиме інтересам України.
Шановні депутати, у часи, коли в євроінтеграційній риториці української сторони переважали здебільшого декларативні гасла, повинні відійти у минуле. Ми не повинні намагатися переконати світ у своїй винятковості. Його важко чимось здивувати. Тим паче сьогодні, в епоху глобалізації і загострення суперечностей між основними центрами світової політики.
Ми повинні просто багато працювати, керуючись національними інтересами. Коли Бісмарк об’єднував німецькі землі, він діяв виключно в інтересах Німеччини, але не, скажемо, Австрії.
Ми повинні робити свою справу, не покладаючи сил, без права на перепочинок, коли не з’являться перші обнадійливі результати, трудитися з впертістю і завзяттям шахтаря, який вгризається відбійним молотком у лаву, щоб видобути на-гора потрібне людям вугілля.
Нам під силу зробити це, тому що в основі українського національного характеру лежить не пустослів’я і балакучість, якими страждають окремі представники нашого політикуму, а працьовитість.
Шановні народні депутати, новий уряд повністю здає собі звіт в тому, що запорука нашої успішної діяльності у злагодженій співпраці з парламентом і Президентом. І з цією метою нами підготовлено концепцію організації співробітництва Кабінету Міністрів України і Верховної Ради в системі державної влади. Ключове значення матиме активність уряду в реалізації його законодавчої ініціативи. Конституційне визначення статусу Кабінету Міністрів надає йому право на законодавчому рівні забезпечити реалізацію державної політики.
Слід зазначити, що держава, де існує сталий зв’язок між парламентом та урядом, 75 – 80% законопроектів вноситься саме урядом. З огляду на це, нами підготовлено 42 законопроекти, які ми пропонуємо розглянути в парламенті як першочергові в контексті завдань, визначених Універсалом національної єдності, Угодою про створення Антикризової коаліції та Планом невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері.
Уряд також налаштований на співпрацю з опозицією, в особі якої хотів би бачити пильного контролера стану справ у суспільстві та конструктивного критика його дій. Ми розглядаємо опозицію не як противника, а як союзника у зміцненні економіки держави, демократичних засад життя українського суспільства.
Шановні народні депутати! З моменту створення правлячої парламентської коаліції та формування нового коаліційного уряду український народ нарешті отримав шанс перегорнути сторінку виснажливих внутрішніх чвар, перед ним відкривається перспектива жити в державі, де панує стабільність і прогнозованість, де державні мужі в запалі політичної боротьби не забувають про своє головне завдання - служити інтересам тих, хто привів їх до влади. Уряд до виконання цієї місії готовий.
Ми закликаємо Верховну Раду, Президента, всі провідні політичні сили підтримати нашу програму дій, ми віримо в успіх, тому що права на поразку не маємо. Як сказав Президент, ми повинні вчитися на перемогах, тож давайте спільними зусиллями їх здобувати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Вікторе Федоровичу. Шановні народні депутати! Вчора на погоджувальній раді ми розглянули питання і запропонували вам змінити календарний план засідань Верховної Ради, виходячи з об’єктивних підстав, необхідності підготовки остаточного плану законодавчих робіт на нинішню сесію, розгляду інших питань, що пов’язані з плануванням нашої роботи на менший період і з підготовки перспективного планування.
У вас на руках є проект постанови з цього приводу, який вносить Регламентний комітет. В ньому йдеться про те, що потрібно цей тиждень використати на роботу у комітетах і фракціях, працюючи над планом законодавчих робіт і підготовкою відповідних законопроектів. А свої пропозиції з цього приводу до середи, цебто завтра, треба передати, до кінця середи, завтра протягом дня треба не пізніше передати до Регламентного комітету і секретаріату, а в зв’язку з тим наступних два тижні будуть, буде організована робота в пленарному режимі. Цей проект у вас на руках. Чи є потреба його обговорювати, дебатувати тощо? Немає. Тоді я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України 5 скликання. Прошу визначитися шляхом голосування остаточно, будь ласка.
10:45:16
За-300
Підтримали за цю пропозицію 300 народних депутатів. Рішення вважається прийнятим. По фракціях, будь ласка, обнародуйте. По фракціях я прочитаю.
Партія Регіонів – 185, "Блок Юлії Тимошенко" – 5, "Наша Україна" – 61, СПУ, Соціалістична партія – 32, комуністів – 21.
Після завершення нинішнього пленарного засідання народні депутати будуть працювати в комітетах і фракціях, а чергове пленарне засідання Верховної Ради розпочнеться о 10 годині 12 вересня 2006 року.
На цьому ранкове засідання оголошую закритим. Дякую вам.