ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
27 липня 2006 року, 16.00 година
Веде засідання Перший заступник Голова Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”. Реєструємось.
16:00:28
В сесійній зали встигли зареєструватись 285 народних депутатів.
Вечірнє засідання Верховної Ради оголошується відкритим.
Продовжуємо розгляд питань порядку денного. На прохання профільного комітету для узгодження вони просять перенести поки що розгляд Проекту Закону про внесення змін до Закону "Про Національний банк України", це реєстраційний номер 1039. Тому зараз розглядаємо Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу, реєстраційний номер 1040.
Доповідає Голова Національного банку Стельмах Володимир Семенович, співдоповідач Порошенко.
СТЕЛЬМАХ В.С.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, перш за все я хочу вам передати від банківської спільноти побажання плідної роботи і творчої в Регламенті нової Конституції. Це, що банківська спільнота вам передала.
І по суті питання. За дорученням Президента на ваш розгляд вноситься законопроект про зміни, деякі зміни у закон „Про банки і банківську діяльність” і Господарський кодекс. Питання, два тут є головних питання. Перше питання, це питання збільшення капіталу.
Зараз згідно чинному законодавству передбачено, що банки, які мають можливість і право здійснювати свою діяльність на території всієї України, мають організовуватись на основі капіталу не менше 5 мільйонів євро. Банки, які можуть функціонувати на території області - три мільйони євро. І кооперативні банки - один мільйон євро.
Але реальність показала, що ці норми, вони виходять з давньої давнини, тобто з моменту організації комерційних банків, треба… на початку 90-х років, коли 1988 році почали організовуватись комерційні банки звідти йде ця норма.
Життя не стоїть на місці і перше питання, що змінився масштаб цін і вартість проектів. Тому виникає питання, що при такому капіталі, а також працюючи на території однієї області, банки не в силах і не взмозі мобілізувати той необхідний капітал, який необхідно, і, вони, власне, і створені для того, щоб конкретну економіку обслуговувати грошима суспільства. І вони не можуть мобілізувати ті кошти для цих проектів. Крім того і територіальна обмеженість.
По-друге. Необхідно виходити з того, що банки – це не просто бізнес, хоча банківська справа це бізнес, але це суспільні інститути, які оперують суспільними грошима. І тому, дійсно, вони повинні знаходитися під скляним ковпаком, тобто під постійною увагою суспільства. І можна сказати так, що можна ще привести десь до 20-ти факторів, яку роль грає капітал.
Наприклад, взяти, тут є представники „КРАЗа”. Там об’єми проектів реалізуються, щоб виготовити комбайн вугільний, в два-три роки, а банки з таким капіталом, вони не можуть залучити кошти для того, щоб профінансувати, прокредитувати такий проект і так далі.
У зв’язку з цим вони обмежені, до капіталу прив’язуються. Норма видачі на одного клієнта кредиту, норма видачі на одного, так сказать, афілійованої особи і так далі. Це все обмежує ці капітали.
І тому вноситься пропозиція, щоб новоорганізовані банки, до речі, я можу привести дані, що таких банків у нас дуже-дуже багато, що не мають 5 млн. капіталу, їх 28 зараз залишилося банків. Але вони знаходяться і не грають тієї великої ролі в економіці, як інші банки. У нас перша двадцятка банків, вона практично займає 76 відсотків банківського ринку і закриває ці питання. Але мобілізуючи кошти, вони, як говорять, концентрують, ну не можуть їх використати і тому, в суспільному плані, вони затратний характер, з точки зору оцінки суспільства і загальної економіки. Вони мають затратний характер, якщо кошти вони мобілізують, ну вони не можуть видати їх для кредитування.
Можна привести приклад, якщо взяти десь 12 млрд. коштів, які знаходяться у банківської системи на рахунках, то ця двадцятка, про яку я говорив, що 76 відсотків має вплив на ринок, вона десь займає всього біля 60 відсотків, а ті банки інші, які займають, вони остальну суму. Тобто не ефективно використовуються кошти. Це одне з питань, чого треба збільшити капітал.
Друге питання те, що вже і інші країни йдуть на те, щоб збільшувати роль банків з капіталізації їх в суспільстві. Так, наприклад, якщо ми часто беремо за взірець, наприклад, Туреччину чи Чехословакію. То Туреччина, вона прийняла рішення, коли вона робила грошову реформу, деномінацію, вони прийняли рішення, банки створюються з капіталом не менше 15 млн. євро. Тому і зараз життя показує, що менше мінімум цього капіталу недоцільно. Хоча моя професійна, так би мовити, оцінка, я б теж пропонував, якби міг, щоб банки створювалися капіталом не менше 15 млн. євро. Але так пропонується з Президента і тому я представляю позицію Президента.
Друге питання, це не менш важливе, це питання зміни організаційно-правової форми банківської системи. Зараз у нас банки створені у вигляді відкритих акціонерних товариств, закритих акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю, тобто ті, які на пайових основах створюються. І це теж обмежує можливість їх активно бути як суспільним грошово-кредитним інститутом, активно грати роль в економіці. Чому? Тому що вони мобілізують свої кошти, тільки оце капітал плюс депозити і так далі, а от питання мобілізації коштів, наприклад, для того, щоб їхні акції квотувалися на ринку і це давало б можливість також оцінювати їх суспільну вагу і таким чином вони могли б не тільки через депозити залучати кошти, а і залучати кошти через випуск, емісію акцій і так дальше. Тому і розширяти можливість управління цими банками суспільством, тобто членів суспільства ті, які будуть отримувати, купувати їхні акції, мати можливість на управління певне. Тому це теж питання надзвичайно важливе, я знову ж таки хочу сказати, наприклад, Турція. Турція цей закон прийняла і сказала: тільки нові банки, тільки повинні бути в виді відкритих акціонерних товариств. Це оце питання.
І тому пропонується в цьому законі, щоб вони теж були у формі відкритих акціонерних товариств, а ті, які зараз діють дати їм перехідний період, як по капіталу, так і по організаційно-правовій формі, щоб вони ввійшли в це, якщо вами буде підтриманий цей закон, увійшли в нове законодавче поле. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Семеновичу.
Правда хотілося, щоб не ми з турків, а турки з нас брали приклад, це було б набагато краще. Чи будуть запитання? Прошу записатися.
Так, будь ласка, 5 хвилин. Козуб.
16:09:47
КОЗУБ О.А.
Передаю слово Сухому Ярославу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка, мікрофон.
16:09:52
СУХИЙ Я.М.
Володимире Семеновичу. Ярослав Сухий, Партія регіонів, місто Запоріжжя.
Саме з міста Запоріжжя я би хотів адресувати це запитання, бо воно надзвичайно болюче для виборців Запоріжжя.
Одним з вкрай негативних факторів, який підриває довіру до комерційних банків, а отже звужують сферу залучення внутрішніх інвестицій, є ця постійна „болячка”, постійна біда – крах банків, зубожіння і те, що пропадають гроші населення.
Я думаю, що вам вже набридли постійні пікети людей, котрі приходять до Нацбанку думаючи таким чином, що ті гроші, які там пропали, вони у вас і просять вас їх повернути і тому подібне.
Таку саму біду маємо і ми, депутати, тому що ми все одно залишаємося мажоритарниками. В місті Запоріжжі, ви знаєте дві проблеми – „Україна” і банк „Слов’янський”, які успішно поки що зараз розв’язуються, і наш банк, який знову пропав, і в Києві банки.
Скажіть, будь ласка, цей ваш законопроект, ми за нього будемо голосувати, чи він буде сприяти тому, щоб навести якийсь порядок в ліквідації банків.
СТЕЛЬМАХ В.С. Дуже слушне запитання. І я хотів би сказати якраз саме так, що якщо ми подивимося трагедію цих банків, то дійсно, найбільша трагедія з тих банків, які виходять, будемо говорити, банкрутують, хоча у нас це називається „ліквідаційна” процедура специфічна, мається по закону.
Саме банки малі, з малим капіталом. Ви знаєте, одна з причин малого капіталу тому, що туди також і кадри не високого професійного ґатунку.
Розумієте, чи 5 млн. Євро, чи більше, хто створює банки, то туди підбираються висококласні, професійні, які мають досвід, будемо говорити, банкіри.
А сюди це ж питання має суб’єктивний характер і низька кваліфікація, неможливість правильно оцінювати ризики і ці проблеми є.
Тому це буде вирішувати, будемо говорити, не на сто процентів, але воно буде суттєво вирішувати це питання.
Крім того, буде наступний, ми все-таки надіємося, що будуть прийняті зміни до Закону „Про фонд гарантування вкладів”. Зараз ми вже прийняли на рівні російського варіанту, де 15 тис. гривень. Росіяни правда знову трошки пішли більше, а ми спочатку їх догнали, а тепер знову відстаємо.
Тому питання там і ще через це буде вирішувати цю проблему. Це питання надзвичайно важливе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рафат Чубаров.
16:12:17
ЧУБАРОВ Р.А.
Прошу передати слово Геннадію Йосиповичу Удовенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Геннадія Удовенка.
16:12:24
УДОВЕНКО Г.Й.
Шановний Володимире Семеновичу, у мене до вас велика повага, як до нашого славетно кого українського банкіра, під вашим хоч гривня не падає і слава, Богу зміцнюється. Але, думаю, що в тандемі з Петром Порошенко ви ще на більший щабель піднімете нашу гривню. А запитання на продовження Ярослава Сухого.
Я з вами веду переписку щодо жертв цього Київського міського банку чи як він називається. Треба, щоб Національний банк, щоб ви взяли під контроль діяльність всіх комерційних банків. Люди вірять всій цій рекламі – 15, 18 процентів, ми не можемо їх за це засуджувати. То скажіть ви, що, люди добрі, не купуйтеся на цю рекламу. Ви несете відповідальність. Як далі ви будете в цьому плані працювати?
СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую за запитання.
Те, що воно надзвичайно в контексті цього важливе. Але я хотів би так сказати, розумієте, право на бізнес воно в кожного є, в тому числі і банківська справа – це ж бізнес як сама справа. І законодавець, законодавець визначив, що жодна структура банку економічно-залежна, самостійна і так далі не має права вмішуватись в їх діяльність. Ми маємо право по закону тільки нагляд робити, давати, розглядати їх звітність і дивитися куди веде, так сказать, їх діяльність, в якому плані з точки зору чи не виникає це загроза вкладникам, ну, цим людям, які от, про яких говорили. І там, де банкіри ведуть чесну, чесну, так сказать, роботу і дають чесну звітність, там немає проблем. А цей Київський банк, який ви говорили, ви знаєте, ну просто, можна в … сказать так, подзвонив державний діяч і говорить: „Так і так, як у вас там справи з цим банком”, а я говорю: „Ви знаєте, сейчас тільки прийшла мені звітність, я сейчас подивлюсь”. Я говорю: „Ну це банк, після якого ще є 95 банків. Ну він нормальний, в середині, так сказать, это самое показники”, – „Ну тоді прийми двох людей”. Приходять: „Що таке?”, дають договір, дивлюсь, значить, в одного два місяці строк витік вкладу, в другого три. Що не дає, не повертає банк вклади, зразу перевірка. А він, значить, все це обманював. Все неправильно показував і все получилося оце такі питання.
Тому, безумовно, але ми через систему економічних нормативів і так дальше нагляд ведемо, і, дійсно, ми можемо бачити, куди іде питання банку, але тільки там де це чесно справа ведеться. А якщо, безумовно, такий як оце випадок, то тут уже, вибачаюсь, отакі бувають пробої, такі є. Тому ми те, що зараз є, ми, правда, думає реорганізувати нагляд з тим, щоби ефективно і більш оперативніше було можливості слідкувати за діяльністю банків. А в оперативну їх діяльність ми по закону не маємо право вмішуватись.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Гірник.
16:15:42
ГІРНИК Є.О.
Володимир Семенович, чи приведе капіталізація банків до зниження процентної ставки.
І решту часу прошу передати депутату Аржевітіну.
СТЕЛЬМАХ В.С. Абсолютно, абсолютно я впевнений, що приведе, тому що капіталізація, збільшення капіталізації дає можливість розширити їхню ресурсну базу, тобто у нас десь уже більше 60 мільярдів грошей в гривні находиться ще на руках у населення, а якщо за оцінкою Інституту економіки ще й доларовий еквівалент десь 50-60 мільярдів доларів на руках є. А капіталізація, збільшення капіталізації дає можливість якраз іменно по закону збільшувати мобілізацію цих ресурсів для банків. Чим буде більший капітал, тим вони мають право більше мобілізувати ресурси, мобілізація ресурсів – це значить зниження процентних ставок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, сідайте Володимире Семеновичу, сідайте.
Ви перехитрили самі себе. Треба було не задавати запитання, а передавати слово, тоді я… А так бачите червоні вже нулі навіть.
Будь ласка, голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Петро Порошенко, прошу.
16:17:03
ПОРОШЕНКО П.О.
Дуже дякую, шановний Адаме Івановичу.
Шановні колеги, після блискучої доповіді Володимира Семеновича Стельмаха, який переконливо пояснив змістовну частину законопроекту, який був внесений Президентом, я можу лише додати про те, що Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні від 20 червня, вибачте, від 20 липня розглянув цей законопроект і одноголосно прийняв рішення про рекомендації Верховній Раді прийняти його в першому читанні. Дійсно, необхідність прийняття цього законопроекту очевидна.
Сьогодні держава потребує прозорої економіки і прозорого функціонування інституцій, в тому числі і банківських інституцій. Саме тому, зміни організаційно-правової форми, яку рекомендує президент, як законодавчу ініціативу, щодо того, щоб банки функціонували у нас виключно як відкриті акціонерні товариства, є абсолютно очевидною.
Це означає, що будь-який інвестор, будь-який вкладник банку, будь-який акціонер буде мати можливість абсолютно вільного доступу до всіх засадничих документів банку. Для того, щоб не повторювалося тих випадків краху банківських установ, на яких сьогодні наголошували народні депутати в запитанні до голови Національного банку. І, очевидно, що необхідність внесення змін до організаційно-правової форми реєстрації банківської установи, є очевидною.
Також абсолютно своєчасним виглядає вимога закону щодо збільшення мінімального статутного фонду банків, що створюються на момент реєстрації, не менше як 5 мільйонів гривень. Це означає, що банки будуть створюватися вже одразу як серйозні фінансові установи. Гарантії функціонування цих банківських установ, гарантії прав вкладників, операції з цими ресурсами будуть значно підвищені. І саме тому це не потребує будь-якої додаткової аргументації.
Разом з тим, я хотів би зупинитися: а чому ж тоді комітет приймає рішення про те, щоб не рекомендувати Верховній Раді в цілому прийняти цей законопроект, а ми пропонуємо лише на варіант – прийняти у першому читанні? Тому що ми, це звучало у виступах членів комітету, вважаємо, що потребує певного редакційного доопрацювання і терміни, які відводяться для того, щоб змінювати організаційно-правову форму, і уточнити, щоб при необхідності або збільшувати статутні фонди банку, або змінювати організаційно-правову форму, більш ретельно були виписані норми, які захищають інтереси вкладників банків, тих що реформуються.
Тому комітет рекомендував Верховній Раді відвести після прийняття законопроекту в першому читанні відвести певний час для того, щоб цей законопроект був доопрацьований у комітеті саме для вирішення цих надзвичайно суттєвих, на нашу думку, моментів, і після цього рекомендувати прийняти цей законопроект в цілому.
Я ще раз наголошую, що під час обговорення в комітеті не було жодного голосу проти. Всі політичні сили, які представлені в комітеті, висловилися за прийняття цього законопроекту, і тому я рекомендую вам підтримати законопроект, який був внесений Президентом України і проголосувати „за” для прийняття його у першому читанні.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Петро Олексійович, а якщо ми поступимо мудріше: тут сказано, що закон вступає в силу з дня його опублікування, а якщо ми самі встановимо дату, коли він вступає, чи з 1 січня 2007 року, чи пізніше. І тоді не треба буде другого читання, бо тут, мабуть, крім терміну введення, навряд чи ще щось треба редагувати.
ПОРОШЕНКО П.О. Шановний Адам Іванович, безумовно, ваша пропозиція заслуговує на увагу, але мова йдеться не лише про терміни введення законопроекту в дію, а також і доопрацювання змістовної частини як в Прикінцевих положеннях будуть захищені права вкладників.
Тому, я вважаю, що комітет не буде тягнути. Ми дуже швидко опрацюємо ті пропозиції, які, фактично, були вже підготовлені в комітеті, і найближчим часом ми будемо готові внести це законопроект до другого читання. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є запитання? Прошу записатися.
Так, будь ласка, три хвилини. Козуб.
Передайте Сухому. Будь ласка, Сухий.
16:21:49
СУХИЙ Я.М.
Дякую, Олександр Андрійович, за передане слово.
Шановний Петро Олексійович, безумовно, після вашої блискучої співдоповіді, а такого авторитетного народного депутата України, голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, нашій фракції нічого не залишається зробити, як мовчки тупо проголосувати „за”.
Але у мене є до вас запитання як до колишнього голови бюджетного комітету: скажіть, будь ласка, зміна організаційно-правової форми, і в тому числі, розміру статутного капіталу, скажіть, будь ласка, чи буде це сприяти розв’язанню тієї проблеми, котру ви неодноразово як голова бюджетного комітету тут з цієї трибуни піднімали. Я маю на увазі, відрахувань прибутку Національного банку України до бюджету, ота вічна проблема: скільки, який процент, в якому співвідношенні. Чи буде це сприяти, чи ні? Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Пане Ярославе, я від щирого серця дякую вам за дуже гарні слова на мою скромну адресу. Я впевнений в тому, що ніколи ваша фракція не буде голосувати тупо, завжди вона голосує і буде голосувати лише розумно, в тому числі і в даному випадку. І хочу сказати, що, ну, нажаль, чи на щастя, діяльність комерційних банків мне стосується діяльності Національного банку і перерахування до бюджету здійснюється як різниця між доходами та витратами Національного банку при затвердженому кошторисі.
В даному випадку мова йдеться виключно про діяльність комерційних банків. Як сказав вже Володимир Семенович, прийняття цього законопроекту буде сприяти зниженню кредитних ставок, оскільки буде збільшений статутний капітал банків, збільшенню, залученню вільних коштів населення, інвесторів для кредитування економіки і ми впевнені в тому, що позитивні ефекти для економіки від прийняття цього законопроекту будуть очевидними. Дуже дякую вам за запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, напевно, ви звернули увагу, наскільки зараз люб’язні один до одного. Це все, мабуть, ознака того, що почався, нарешті, круглий стіл.
Ружицький, будь ласка.
16:23:47
РУЖИЦЬКИЙ А.М.
Антон Ружицький, фракція „Наша Україна”, Християнсько-Демократичний Союз.
Передайте, будь ласка, слово депутату Удовенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геннадій Удовенко, прошу.
16:23:59
УДОВЕНКО Г.Й.
Дякую. Шановний Петро Олексійович, я приєднуюсь до тих хвалебних слів, але ж в доброму розумінні, з якими Ярослав Сухий тільки що виступав.
Моє запитання, в принципі, до пана Стельмаха, але не вистачило тоді часу.
Заборгованість України іншим країнам членам СНД. Ну, я пам’ятаю як він в свій час майстерно вів переговори з Білорусією. Ми не визнавали претензій, боргові претензії Білорусії до нас… Зраз раптом узнаю, що Киргизія до нас уже має якісь претензії. То мені здається, що треба народним депутатам, щоб ваш комітет разом з банком підготував якусь довідку, кому ми винні і кому ще ми будемо винні за наші минулі гріхи? Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, вельмишановний, Геннадію Йосиповичу!
Ми сприймемо ваше запитання, як фактично завдання, комітет опрацює ці проблеми. Позиція Української держави завжди була абсолютно чітка і принципова. Ми не визнавали і не визнаємо цих боргів ні по відношенню до Білорусії, ні по відношенню до Киргизії. Ми не давали жодних підстав для цих держав пред’являти будь-які претензії на адресу Української держави. Це питання абсолютно чітко в правовій площині висвітлено і ми разом, я думаю, за погодженням з Національним банком підготуємо спільну довідку для інформування всіх без виключення народних депутатів для того, щоб чітко була відома позиція і Верховної Ради, і комітету, і відповідно Національного банку.
Шановний Адаме Івановичу! Мої такі приязні, коментарі на адресу пана Сухого і відповідно зворотнє базується абсолютно не на початку, чи на закінченні круглого столу в діяльності якого я не беру участь, а виключно на великій повазі, яку я демонструю до цього народного депутата, якого я дуже шаную.
Шановні колеги! Оскільки час вичерпаний, я просив би ще раз підтримати цей законопроект, який був внесений Президентом він є надзвичайно актуальним і на сьогоднішній день допоможе вирішити серйозні проблеми, які сьогодні існують в цій надзвичайно чутливій сфері.
Ще раз дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Все зрозуміло? Будемо голосувати?
Я єдине перед голосуванням хочу нагадати, що за кількістю банків, як в цілому держави так і на жителя ми попереду всієї Європи. І тому давайте якийсь порядок наведемо, щоб не було того, що ви справедливо задавали, і Геннадій Йосипович по банкам київським, і Ярослав Сухий по банкам запорізьким і так далі. Давайте підтримаємо цей законопроект.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу. Реєстраційний номер 1040. Прошу голосувати.
16:27:29
За-301
Закон прийнятий в першому читанні. Дякую.
Переходимо до розділу „Ратифікації”.
Слухається проект Закону про ратифікацію Сьомого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу. Реєстраційний номер 0016. Доповідає заступник міністра транспорту та зв’язку, Щербина Микола Миколайович. Підготуватися Зіміну.
ЩЕРБИНА М.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.
На ваш розгляд представлено проект Закону України про ратифікацію Сьомого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу.
Україна приймає участь в роботі цього міжнародного союзу з червня 1947 року, тобто майже 40 років. Причому, слід сказати, що приймає активну участь і свідченням цього є те, що за роки незалежності Україна була двічі обрана до адміністративної ради і в 2004 році до ради поштової експлуатації. Це дозволяє Україні розбудовувати свою поштову систему відповідно до міжнародних вимог і державне підприємство поштового зв’язку „Укрпошта” має дуже високу репутацію, високий рейтинг у Всесвітньому поштовому союзі. Свідченням цього є те, що сертифікат якості послуг Всесвітнього поштового союзу за № 1, було надано саме „Укрпошта”.
Сьомий додатковий протокол до статуту Всесвітнього поштового союзу був підписаний від імені України 5 жовтня 2004 року на двадцять третьому конгресі Всесвітнього поштового союзу в місті Бухаресті. Положення додаткового протоколу містять оновлену редакцію місії Всесвітнього поштового союзу, надане визначення таких термінів, як поштова служба, країна-член, єдина поштова територія, свобода транзиту, поштові відправлення та міжнародна поштова служба.
Доповнено статті щодо порядку внесення застережень до актів Весвітнього поштового союзу, змін до статуту, загального регламенту, конвенції та угод. Набуття чинності даним законопроектом не пов’язано з додатковими витратами з державного бюджету і не збільшить виплат України до бюджету Всесвітнього поштового союзу. Разом з тим ратифікація надасть можливість продовжити Україні активну діяльність в рамках Всесвітнього поштового союзу, покаже надійність економічних стосунків з Україною та показати Україну як повноправного члена поштового суспільства.
Враховуючи викладене, прошу вас підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка Микола Миколайович.
Голова підкомітету, Комітету з питань транспорту і зв’язку Зімін Євген Ігорович, будь ласка.
16:31:02
ЗІМІН Є.І.
Добрий день! Шановний Головуючий! Шановні народні депутати!
Проект закону України про ратифікацію Сьомого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу, внесений Президентом України, був розглянутий на засіданні Комітету Верховної Ради з питань транспорту і зв’язку 24 липня цього року. Оскільки доповідач з цього питання вже проінформував вас щодо мети та змісту цього додаткового протоколу, я не буду повторюватися щодо деталей, тільки зазначу наступне. Що головною місією цього союзу є створення умов для вільного і безпечного обігу пошти у світі. Членство у Всесвітньо-поштовому союзі дає нашій країні користуватися такими перевагами, що виникають в результаті приєднання до союзу, наприклад, такими суттєвими, як система взаєморозрахунків за міжнародний поштовий обмін, використання технологій і платіжних систем для надання фінансових послуг, технічних стандартів для штрихових ідентифікаторів, обладнань, електронних повідомлень тощо. Відповідно до вимог статусу ВПС зміни прийняті до статуту ВПС мають бути оформлені у вигляду додаткового протоколу і ратифіковані відповідним органом країни-члена ВПС.
У зв’язку з цим метою законопроекту, що розглядається і пропонується прийняти, є ратифікація Сьомого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу, яким передбачаються деякі зміни термінологічного та уточнюючого плану зазначеного статуту.
Головне Науково-експертне Управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 19.07.2006 року відзначає, що положення 7-го додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу є слушним і пропонує ратифікувати зазначений протокол.
Зазначений протокол був ретельно відпрацьований Міністерством транспорту та зв’язку і Міністерством закордонних справ за участю національного оператора поштового зв’язку українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” і підписаний, як вже було повідомлено, 5 жовтня 2004 року на ХХШ конгресі ВПС у Бухаресті.
Слід також прийняти до уваги, я повторюю, що ратифікація зазначеного протоколу не призведе до додаткових витрат із державного бюджету України.
Комітет транспорту і зв’язку Верховної Ради, після розгляду матеріалів законопроектом одноголосно прийняв рішення підтримати в цілому висновок Головного Науково-експертного Управління Апарату Верховної Ради України і рекомендувати Верховній Раді України ратифікувати Сьомий додатковий протокол до Статуту Всесвітнього поштового союзу без застережень. Прошу підтримати це рішення.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати?
Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб прийняти Закон про ратифікацію Сьомого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу (реєстраційний № 0016), прошу голосувати.
16:34:35
За-289
Закон прийнято. Протокол ратифіковано.
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про повітряне сполучення, реєстраційний номер – 0023. Доповідає заступник міністра транспорту та зв’язку Щербина Микола Миколайович. Підготуватись Галуненку Олександру.
ЩЕРБИНА М.М.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!
На ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про повітряне сполучення. Прийняття цього закону сприятиме створенню договірно-правової бази для здійснення міжнародного повітряного сполучення між Україною та Йорданією, активізації процесу двосторонніх міжнародних зв’язків між цими країнами, розвитку співробітництва в галузі авіаційного транспорту. Ратифікація Верховною Радою України угоди і подальша реалізація її положень не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
Угода передбачає розвиток повітряного сполучення на паритетних засадах. Може бути з обох країн призначено декілька авіаперевізників, що звичайно сприятиме розвитку конкуренції в цьому виді транспорту.
На сьогоднішній день з боку України призначеним авіаперевізником на повітряній лінії між Україною і Йорданією призначена авіакомпанія „Українські Середземноморські авіалінії”. На літній період цього року вона виконує два рейси в тиждень.
З боку Йорданії призначена команда, авіакомпанія „Королівські Йорданські авіалінії”. Вона рейси не виконує, але між українською і йорданською авіакомпанією підписана комерційна угода, відповідно до якої український перевізник надає йорданському перевізнику блок крісел.
Ця угода відповідає вимогам Міжнародної організації цивільної авіації і сприятиме подальшому розвитку української авіатранспортної галузі. Враховуючи викладене, прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть запитання? Запишіться. Так, будь ласка, 3 хвилини. Хара.
16:37:43
ХАРА В.Г.
Прошу передати слово Сухому Ярославу Михайловичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Передаєте Сухому. Будь ласка, Ярослав Сухий.
16:37:46
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Справа в тому, що ми маємо на руках висновок Головного науково-експертного управління стосовно проекту Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про провітрене сполучення.
Тут є серйозне зауваження, на яке ми, народні депутати України, особливо на передодні нового бюджетного року, завжди гостро реагуємо.
Ви читаєте: до законопроектів про надання згоди на обов’язковість міжнародних доріг України мають додаватись фінансово-економічні розрахунки і прогнози можливих наслідків їх схвалення. То нас цікавлять і бюджетні витрати, які зазнає Україна, і можливі соціально-економічні чи соціально-трудові наслідки, коли ми приймемо такий закон.
Тому, будь ласка, ви у своєму виступі не назвали, не посилалися на висновки Головного науково-експертного управління, то я би попросив би вас дати відповідь на ці питання.
ЩЕРБИНА М.М. Це стосується статті 9-статті 10 угоди.
Стаття 10-та повністю відповідає Статуту Міжнародної цивільної авіації, який ратифікований уже Верховною Радою і діє.
Стаття 9-та практично повністю, за виключенням останнього абзацу, тобто додатково до тих, ну так би мовити, пільг, які передбачені ратифікованим Статутом Міжнародної організації цивільної авіації додається, що кожна договірна сторона на основі взаємності в найбільш можливому обсязі згідно з національним законодавством звільняє. І саме оце. Бланки авіаквитків, авіанакладних, обладнання комп’ютерної системи бронювання та будь-які рекламні матеріали.
Як я вже сказав, на сьогоднішній день здійснює польоти тільки українська авіакомпанія. Тобто це вимоги будуть тільки на користь Україні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я нагадаю, Ярослав Михайлович. В пояснювальній записці Кабміну фінансово-економічне обґрунтування вказується, що ніяких витрат з державного бюджету не передбачається.
Будь ласка, Степан Бульба.
16:40:08
БУЛЬБА С.С.
Дякую, Адаме Івановичу. Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина.
В мене до Миколи Миколайовича запитання: от тут я читаю „призначення авіапідприємства”. Що значить „призначення”? Яким чином це відбувається? На основі конкурсу, яким чином? Бо ми ж маємо такі погані приклади, коли змушені були потім розбиратися. На скільки здатні о ці авіапідприємства виконувати на серйозному рівні ці авіаперевезення?
ЩЕРБИНА М.М. Дякую за запитання.
На сьогоднішній день призначення здійснюється відповідно до порядку, встановленого Кабінетом міністрів. Призначення відбуваються відповідно до вимог цих двосторонніх угод. В даному випадку призначається авіакомпанія на лінію Київ-Оман. І відповідно до цієї угоди, кожна сторона на паритетних засадах може призначити декількох авіаперевізників. Тому можна створити конкуренцію. Люба авіакомпанія України, яка подасть заявку, може бути призначена на цю авіалінію.
Інша справа, коли в таких угодах передбачено, що тільки одного авіаперевізника. Тоді виникає проблема, коли, ну, особливо вигідні лінії надаються одній авіакомпанії, виникають конфлікти.
В даному випадку, як раз, ми йдемо по шляху того, щоб створити конкурентні, так би мовити, умови. І така політика буде продовжуватись, в першу чергу у відносинах з країнами Європейського союзу. Тут Європейський союз, так би мовити, ініціює і ми теж будемо іти, так би мовити, на зустріч, щоб створити більш конкурентне середовище.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Правда, Йорданія поки що не входить в Європейський Союз. Сідайте. Будь ласка. Ми говоримо про Йорданію. Голова підкомітету Комітету з питань транспорту, зв’язку Галуненко Олександр Васильович. Будь ласка, думка профільного комітету.
16:42:20
ГАЛУНЕНКО О.В.
Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!
Комітет Верховної Ради з питань транспорту і зв’язку на своєму засіданні розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про повітряне сполучення.
Ця угода визначає порядок регулювання міжнародних польотів при експлуатації договірних ліній між Україною та Йорданією і надає право кожній стороні призначити одне або більше авіапідприємств для здійснення регулярних перевезень між двома країнами.
Призначеним підприємствам обох договірних сторін надається справедлива та рівна можливість експлуатації повітряних ліній за встановленими маршрутами.
З метою забезпечення безпеки польотів впроваджується механізм інспектування суб’єктів авіаційної діяльності щодо оцінки їх відповідності стандартам міжнародної організації цивільної авіації.
Прийняття цього закону спрямовано на створення двосторонньої договірно-правової бази для здійснення міжнародного повітряного сполучення між Україною та Йорданією і сприятиме зміцненню правового механізму міжнародного рівня для реалізації і активізації процесу двосторонніх міждержавних зв’язків, розвитку співробітництва в галузі авіаційного транспорту, подальшому розширенню географії польотів українських авіакомпаній.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що угода може бути ратифікована.
Комітет з питань транспорту і зв’язку теж підтримує законопроект і пропонує ратифікувати вказану угоду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Васильович, сідайте, будь ласка.
Є необхідність обговорювати?
Я ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про повітряне сполучення, реєстраційний номер законопроекту 0023. Прошу голосувати. Давайте конституційну більшість.
16:45:04
За-299
Не дотягнули, 299. Закон прийнято, угода ратифікована.
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом Республіки Болгарія, Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про перевезення ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Республікою Болгарія через територію України, реєстраційний номер законопроекту 0025.
Доповідає Голова Державного комітету ядерного регулювання Миколайчук Олена Анатолівна. Підготуватись Мартиненку.
МИКОЛАЙЧУК О.А.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, до вашої уваги подається закон про ратифікацію Угоди між Урядом Республіки Болгарія, Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про перевезення ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Республікою Болгарія через територію України.
Після набуття чинності цей міжнародний договір стане договірно-правовою основою для здійснення транзитних перевезень ядерних матеріалів. Цей договір, він врегульовує питання, пов’язані з забезпеченням безпеки перевезень, фізичного захисту, в тому числі охорони спеціальних вантажів, розподіл відповідальності сторін у разі аварійних ситуацій. Також питання взаємодії між різними компетентними органами і ці компетентні органи.
Ця угода, вона розроблена у зв’язку з тим, що раніше діюча угода, яка була підписана у 97-му році і передбачала транспортування ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Болгарією через територію України і Молдови, фактично не могла застосовуватись у зв’язку з тим, що Республіка Молдова відмовлялась надавати дозволи на пересування тої частини маршруту, який пролягав через Придністровську Республіку.
При розробці цієї угоди було враховано практичний досвід застосування аналогічних угод про перевезення транзитні ядерних матеріалів між Росією і Чеською Республікою, Росією і Словацькою Республікою, Росією і Угорською Республікою також.
А також аналогічні угоди, що про міжнародні перевезення ядерних матеріалів між Україною і Російською Федерацією. Всі практичні питання, вони належним чином вже відпрацьовані, нічого нового ця угода в цьому відношенні не вносить, а разом з тим в неї внесені ті доповнення на підставі практики застосування попередніх угод для того, щоб максимально ефективно зробити всі ці режими.
Виконання міжнародного договору, який подається на ратифікацію не потребує прийняття нових, або внесення змін до чинних законів України. Прийняття цього акту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України. Дякую за увагу і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Анатоліївна, бачу особливо чоловіки хочуть вам поставити запитання, запишіться.
Відведемо п’ять хвилин, Прокопович.
16:48:11
ПРОКОПОВИЧ Н.В.
Дякую. Прокопович, Блок „Наша Україна”.
У мене два питання, коли ми розглядали на комітеті цю угоду, то з вашого комітету була надана інформація, що бюджет буде отримувати кошти від перевезення цих ядерних матеріалів. Але чому ви у пояснювальній записці не пишете, що з бюджету нічого немає. То треба написати, по суті, що ми будемо мати. Це перше. Чому таке, і я би хотіла отримати цю цифру.
Це перше. І друге. Якщо я не помиляюсь третя стаття, третій абзац пункту восьмого говорить про те, що якщо щось сталося, то відшкодування буде здійснюватись протягом одного місяці після визнання цієї події. Визнання цієї події, тобто …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МИКОЛАЙЧУК О.А. Пані Наталія, дякую за запитання.
Я прошу вибачення, якщо ми не надали всю необхідну інформацію, то я усно зараз вам відповідаю. У мене є довідка, про те, що, як я казала, що ці перевезення є не тільки між Болгарією і Росією, через територію України, за рахунок транзитних перевезень тільки „Укрзалізниця” отримала в минулому році 5 млн. 951 тис. гривень прибутку. В тому числі 2,7 млн. гривень було отримано за вісім перевезень ядерних матеріалів між Болгарією та Росією, які в минулому році відбувалися на прохання російсько-болгарського уряду, паралельно, з розробкою цієї угоди.
Друге запитання, на закінчення я зрозуміла, є дві складові. Перша складова, це відшкодування ядерної шкоди, вона детально тут не проробляється. Чому? Тому що є посилання про Віденську конвенцію, про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, де детально опрацьовані ці механізми, це є посилання в додатку один, що є невід’ємною частиною цієї угоди. Україна, Росія і Болгарія це учасники цієї конвенції, це питання опрацьовано.
Стаття 8 каже про додаткові кошти, що вверх Віденської конвенції ще російський або болгарський оператор, під гарантією відповідних урядів, сплатять Україні на заходи, пов’язані з ліквідацією аварії на екологічні збитки і т.д. Те що діючою редакцією Віденської конвенції поки що не враховано, на охорону в місті і т.д. І безумовно, по всіх цих видатках місяць дається на те, щоб Україна взагалі обрахувала, дала ті кошти, що внесені. Але, я чесно вам скажу, за ті, більш ніж 15 років, тому що ці перевезення були ще коли Україна не була незалежною, жодного випадку аварійного в нас не було.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геннадій Удовенко.
16:51:16
УДОВЕНКО Г.Й. Дякую.
Шановна Олена Анатоліївна, я підтримую цей законопроект, пропоную його ратифікувати. Але в мене виникає дуже велике занепокоєння, як цей, дуже шкідливий, вантаж буде охоронятися під час транспортування території України? Чи десь по дорозі за пляшку горілки, я вибачаюсь, вагон не відчеплять і десь його там в глухомані залишать, а наші народні умільці вони знайдуть, як його потім переробити, десь, щось. От наскільки, я прошу і це я, шановні колеги, не посміхайтеся, я був міністром закордонних справ, мені вночі телефонують, що на станцію з кордоном, на кордоні з Молдовою вибухівку привезли для транспортування в Росію іще Першої Світової війни, яка в будь-який момент могла вибухнути – це дуже небезпечно…
МИКОЛАЙЧУК О.А. Дякую, Геннадій Йосипович за ваше запитання.
Я не буду зараз вдаватися в деталі, тому що вони є закритою інформацією, але, що я хочу сказати. При перевезенні територією України ядерних матеріалів, їх охорона здійснюється внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ. Це перше. І це досить надійна охорона.
По-друге, вагони з ядерними матеріалами, вони не чіпляються ні до яких потягів – це формується спецпотяг, в якому виключно ці вагони і вагон супроводу, і вони пропускаються літерними рейсами, тобто без зайвих зупинок і без нічого. Це питання дуже серйозно опрацьовано і це, як я і казала не перший рік відбувається, навіть, близько прецедентів таких не було.
Весь час проводяться, в тому числі і відповідні тренування, внутрішні війська ми перевіряємо готовність фізичного захисту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Борщевський.
16:53:28
БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.
Борщевский, фракция Коммунистической партии Украины.
Скажите, пожалуйста, все-таки технически дороги украинские готовы для перевозки этих грузов? Потому что министр транспорта все время жалуется за износ путевого хозяйства. Были какие-то вот перед тем заключения этих договоров гарантии со стороны Министерства транспорта по перевозу этих… безопасному перевозу этих грузов?
МИКОЛАЙЧУК О.А. Спасибо за вопрос.
Уважаемый господин Борщевский! Безусловно, все эти маршруты, они предварительно проверяются, предварительно перед тем, как начались по этому маршруту перевозки, они проверялись и регулярно достаточно проверяются. Проверяются и станции, и порты, через которые все это проходит. Наши инспектора, в том числе инспектор по физзащите на прошлой неделе, вот последний раз были в порту Рени и в порту Измаил, проверяли.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Анатоліївна. Сідайте, будь ласка, голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко, прошу.
16:54:45
МАРТИНЕНКО М.В.
Дякую, Адаме Івановичу.
Шановні народні депутати, Комітет з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки розглянув даний законопроект про ратифікацію Угоди між Урядом Республіки Болгарія, Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про перевезення ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Республікою Болгарією через територію України. Реєстраційний № 0025.
Його прийняття є необхідним кроком у процедурі набуття чинності Угоди між Урядом Республіки Болгарія, Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про перевезення ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Республікою Болгарія через територію України, підписаний 27 квітня 2006 року у місті Києві та формою висловлення її обов’язковості для України.
Після набуття чинності у порядку, визначеному у тексті міжурядової угоди, цей Міжнародний договір буде частиною законодавства України та договірно-правовою основою для здійснення транзитних перевезень ядерних матеріалів між Російською Федерацією та Республікою Болгарія через територію України. Включаючи питання регулювання безпеки перевезень, охорони спеціальних вантажів та розподілу відповідальності сторін у разі виникнення аварійних ситуацій, відповідно до положень Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та інших міжнародних документів.
У відповідності з висновками Головного Науково-експертного Управління Верховної Ради України, зазначена угода може бути ратифікована, крім Комітету паливно-енергетичного комплексу. Хочу сказати, цей законопроект також підтримує Комітет з питань транспорту і зв’язку.
За розробкою даної угоди, уважно відслідковували депутати, члени комітету в минулому скликанні, які сьогодні працюють в паливно-енергетичному комітеті і вважають, що він є для України максимально вигідний і безпечний. Просимо підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання, будь ласка, записуйтеся.
Три хвилини, будь ласка, Бугаєць.
Почекайте, будь ласка, вам мікрофон ввімкнуть, хоча голос у вас генеральський і так чути. О, будь ласка.
16:57:05
БУГАЄЦЬ А.О.
Спасибо, Адам Иванович.
У меня вопрос такой. Речь идет о ядерных материалах, не провозимых через территорию Украины с Болгарии и России. Как мы понимаем, речь идет о ядерных материалах по эксплуатации атомной электростанции «Козлодуй» Болгарией единственной. Под ядерными материалами можно понимать и боеголовки, и другие ядерные материалы. А речь идет, как я понимаю, надо об этом сказать, что это речь идет о безопасной там эксплуатации или эффективной эксплуатации АЕС «Козлодуй» в Болгарии.
МАРТИНЕНКО М.В. Дякую за запитання.
Шановні колеги, ми повинні розуміти, що ратифікована угода – це рамкова угода, відносно якою будуть робитися окремі контракти. У нас є державний регулюючий орган, який буде займатися цим питанням. Тобто кожне перевезення - це окремий контракт, який буде відслідковуватися державою. А це рамкова угода, яку ми з вами маємо ратифікувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, головне давайте спільно вдвох заспокоїмо, що, дійсно, це мова не йде про ядерну зброю, а тільки про те, що має відношення до атомних електростанцій. Але це товар подвійного підпорядкування, ви ж розумієте. Будь ласка, Сергій Шевчук.
16:58:33
ШЕВЧУК С.В.
Шановний Микола Володимирович, заспокойте, будь ласка, нас ще в одному питанні. Я цитую пункт 2 додатку.
Особовий склад болгарської охорони і російської варти прибуває в Україну в встановленій формі та має право під час виконання обов’язків носити і застосовувати зброю відповідно до законодавства своє держави. Скажіть, будь ласка, як представник, чинний представник „Нашої України” , ви уявляєте собі, щоб військові формуванні Росією чи Болгарією відповідно до свого законодавства, не українського, на територію України застосовували зброю проти громадян України у випадку надзвичайних ситуацій?
МАРТИНЕНКО М.В. Шановні колеги, знову таки, Олена Анатоліївна говорила про спеціальний порядок перевезень. І давайте одне одного не лякати певними речами. Спекулятивні речі, до речі, це питання піднімалось вчора і на комітеті, коли обговорювалось питання, що сама тема ядерних матеріалів, вона політично спекулятивна. Ми повинні в даній ситуації думати про те, як цивільно нам будувати відносини і з Болгарії, і з Росією, куди ми також відправляємо відходи своїх ядерних… атомних станцій, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан бульба.
16:59:46
БУЛЬБА С.С.
Спасибі Адаме Івановичу.
Я хочу, очевидно, заспокоїти всіх. Досі отакі перевезення, перевезення вантажів десятки разів відбувалися. Я так зрозумів з доповіді першого доповідача. І тому зараз ідеться просто про прийняття закону, щоб узаконити оці перевезення, а значить, контроль за цими перевезеннями буде вже більш конкретний, дієвий, а значить вони будуть більш безпечними. Хоча, звісно, будь-які перевезення такого типу через територію України вони не є бажаними, однак вони відбувалися незаконно. Так?
МАРТИНЕНКО М.В. Вони відбувалися в минулому році по разовим контрактам, по разовим контрактам. Якраз Рамкова угода, ви абсолютно правильно сказали, вона дає законну підставу, є певні вимоги до однієї сторони, до іншої сторони. І, звичайно, це більш вигідно для нашої держави.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Володимировичу. Сідайте, будь ласка.
Тут ми ще давали доручення одному з комітетів, а саме Комітету з питань європейської інтеграції, в них є своя думка. Тому я надаю слово заступнику голови Комітету з питань євроінтеграція Вечерко Володимиру Миколайовичу. Будь ласка.
17:01:20
ВЕЧЕРКО В.М.
Глубокоуважаемый Адам Иванович и глубокоуважаемые народные депутаты, граждане Украины, радио и телеслушатели.
Когда вопросы касаются ядерных материалов, их производства, хранения, транспортировки - это является важной стратегической проблемой безопасности нашего государства Украины.
В данном случае идет речь о транзите по территории Украины ядерных материалов, которые не производятся на территории Украины.
На вчерашнем заседании Комитет по вопросам европейской интеграции мы внимательно рассмотрели проект данного закона. Было сделано много замечаний членами нашего комитета: Шевчуком, Лановым, Прокопович, председателем комитета Тарасюком и мной.
Мы направили письмо в профильный комитет по ВТЕКу доработать данный законопроект и после этого только выносить на заседание Верховной Рады.
Мы просим не поддерживать этот проект закона, потому что не ясна экономическая целесообразность данного проекта, много пунктов, которые следует доработать юридически. Это пункты в додатке, где, действительно, наход…, указывается, что на территории Украины находятся вооруженные люди, в форме военнослужащих Болгарии и российской Федерации, с нашением оружия и застосовують зброю відповідно до законодавства своєї держави, а не держави України.
Это очень опасно для нас, просим направить на доработку данный законопроект - это в комитет по ТЕКу, в Комитет по транспорту и в Комитат по вопросам евроинтеграции. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.
Якщо в нас будуть…, вірніше, угоди писати комітети Верховної Ради, тоді ми доручимо Кабінету Міністрів приймати Закони. Давайте кожен нехай займається своєю справою. Я розумію комітет з питань євроінтеграції, йому завжди щось хочеться показати роботу. Але не ваше завдання писати угоди про співробітництво. Наше завдання: їх ратифіковувати, або не ратифіковувати. Пише Кабінет Міністрів…
ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повтор…., будь ласка, подивіться регламент. Я розумію, вам важко в нього заглянути. Головуючий, якщо допускається неточності, зобов’язаний виправити помилку. Я її виправляю, нагадую чи депутатам, чим вони мають займатись.
Чи є необхідність обговорювати питання?
Є, Шевчук. Будь ласка, Сергій Шевчук.
Вони засумували за роботою у Верховній Раді. Тому давайте привітаємо. Будь ласка, Сергій Володимирович.
17:04:45
ШЕВЧУК С.В.
Шановні народні депутати, шановний Адам Іванович!
Прошу вас як Головуючого перш за все так само люб’язно, поскільки у нас сьогодні день люб’язностей, відповісти на запитання: чому вами порушена стаття 192 Регламенту, яка містить вимогу, що при розгляді міжнародних договорів та угод законопроекти, я цитую, „попередньо розглядаються комітетом, до відання якого належить питання засад зовнішньої політики”.
Комітет з питань закордонних справ не розглядав цей законопроект, отже ви його свідомо винесли сюди не підготовлений, і ще дозволяєте собі певну критику іншого комітету – з питань євроінтеграції.
Тепер по суті цього законопроекту. Шановні колеги, давайте ми, дійсно, відкинемо деякі політичні моменти. Угода надзвичайно серйозна – перевезення небезпечних вантажів. Логічно здійснювати таке перевезення саме безпечним шляхом, скажемо, від російських портів на Чорному морі до портів Болгарії.
Замість цього законопроектом пропонується усталена практика, вона не є досконалою: залізницею від станції Хутір Михайлівський через всю Україну до міста Ізмаїл, потім перевантаження на водний транспорт, минуючи Румунію, яка не хоче цим займатися, і тоді до портів Болгарії.
Ризики сухопутного шляху відомі, і тут і Кирпа, і після Кирпи нам говорили, що 70% залізничних шляхів зношені, перевантажені, неврегульовані переїзди.
Ризик Ізмаїльського порту також відомий. До речі, варто було б запитати місцеву громаду, чи знає вона про ці ризики, і працівників порту.
Але саме головне, як ця угода регламентує період наших дій у період можливих надзвичайних ситуацій. Я цитую, шановні колеги, щоб не казали, що я видумую щось. Стаття 8 пункт 1: „Ліквідація наслідків аварії, що сталася при перевезення спеціальних вантажів, включаючи ядерний інцидент, – так записано в цій угоді, - а також забезпечення охорони зв’язку в районі аварії здійснюється стороною, на території якої сталася ця аварія”, тобто Україною.
Що дозволяється Україні? Стаття … Пункт другий цієї статті говорить, що лише звернутися до Болгарії і Росії за допомогою.
Друге питання щодо військових підрозділів. Ну, дійсно, я не знаю, чи Міністр юстиції візував цю угоду, але, Адаме Івановичу, якщо є певні неясності, то кожен депутат вправі їх прояснити тут. І даремно ви про це заперечуєте.
Угодою дозволяється, як я вже задавав запитання, що озброєні формування мають право носити, застосовувати зброю відповідно до законодавства своєї держави. Де ви таке бачили, щоб на території суверенної України, суверенної держави люди зброю інших держав використовували право своєї країни? Це право нехай використовують на Північному Кавказі, в інших місцях, але не проти громадян України.
Я пропоную вам, шановні колеги, відхилити, відстрочити розгляд цього важливого питання до прояснення всіх моментів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, кожен має право на свою думку. Висловив думку Сергій Володимирович, ми її почули. Сідайте, будь ласка. Сідайте, будь ласка, ніяких порушень, нічого немає. Визначається сесійна зала.
Я розумію, що тут більше політики. І, дивіться, до цього часу, а я звертаю вашу увагу, договір було підписано 26 квітня 2006 року. До цього часу ми з вами до даної теми не мали ніякого відношення, поїзди курсували, все це перевозилось, все було нормально. Як тільки ми почали узаконювати це, уже комусь стало не подобатися.
Я думаю, що буде краще, якщо ми це узаконимо. Це перше. Друге, я думаю, шановні колеги, нікому я не відкрию очі широко, якщо скажу, що тут мова впирається в назву договору, точніше, в одну країну, з якою він підписаний. І навколо цього чергові збудження і про колії погані, і про солдатів недобросовісних, і так далі, і тому подібне.
Тому, шановні колеги, ну, Рефату я дивуюсь, звичайно, чому він каже, а от Прокопович, я кажу, чому я коментую, що головуючий підводить підсумки обговорення питання. Почитайте, будь ласка, Регламент. Не бунтуйте, не бунтуйте, бо нервові клітини не відроджуються.
Я ставлю на голосування про прийняття Закону щодо ратифікації Угоди між Урядом Республіки Болгарія, Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про перевезення ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Республікою Болгарією через територію України. Реєстраційний номер 0025. Прошу голосувати.
17:10:01
За-279
Дякую за розуміння, закон прийнято, угода ратифікована.
По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 176. Блок Тимошенко – 2, „Наша Україна” – 48, Соціалістичної партії – 32, комуністів – 21.
Шановні колеги! Порядок денний на сьогодні у нас вичерпаний, тому ми з вами маємо можливість вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим. Початок роботи завтра о 10-ій годині ранку. На все добре.