ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 липня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Журналісти, гості Верховної Ради, телеглядачі, радіослухачі!

Розпочинаємо засідання ранкове. Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему для реєстрації.

10:04:37

Зареєструвалося -305

В залі знаходиться 302 народних депутати. Ранкове засідання оголошую відкритим.

Відповідно, спочатку оголошення. Я хотів би привітати у  вашій присутності і щоб ви всі привітали з днем народження народних депутатів України Гончарова Михайла Олександровича. Зейналова Едуарда Джангіровича. Кириченко Людмилу Федорівну і  Стасів Любов Володимирівну.

Відповідно до статті 25 Регламенту у п’ятницю ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, повідомлень, виступів, тощо.

Я оголошую депутатський запит народного депутата Валерія Бондика до Президента України щодо правомірності процедури по формуванню складу ЦВК під час проведення виборів Президента 2004 року та надання відповідей на звернення народного депутата України неналежною особою. Відповідно до регламенту і Конституції, нам треба проголосувати в підтримку цього запиту, і проголосувати направлення його до Президента. Тому, я ставлю на голосування питання про підтримку цього запиту. Прошу.

 

10:06:41

За-236

Підтримується 236-ма голосами.

Я ставлю на голосування питання про направлення цього запиту Президенту. Прошу.

 

10:07:03

За-240

Рішення прийнято.

Запит направляється Президенту.

Тепер відносно виступів з трибуни. Будь ласка, запишіться на виступи для проголошення заяв, інформації від депутатів. Проводиться запис.

Прошу, Деркач. Рудьковський, будь ласка.

Залишилося 25 хвилин. Будь ласка.

 

10:08:04

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України.

Ситуація, яка сьогодні складається в державі, потребує негайного вирішення тих проблем, які накопичилися протягом останніх півроку з періоду проведення виборчої кампанії та з періоду проведення консультацій між політичними силами.

Сьогодні у Верховній Раді склалася стабільна більшість, яка здатна взяти  відповідальність на себе за розвиток держави протягом наступних п’яти років.

Ми все зробили відповідно з Регламентом, з Конституцією України, ми сформували більшість, сформували керівництво Верховної Ради,  почали роботу в комітетах, ми розглядаємо закони, які були підготовлені і народними депутатами, і попереднім урядом.

Але всі в державі розуміють, якщо формується нова більшість в парламентсько-президентській республіці, вона повинна сформувати уряд, який запропонує необхідні закони для зміни ситуації в державі на краще.

Накопичилися проблеми, які ми маємо зараз в регіонах, потому що не вистачає субвенції з Державного бюджету для того, щоб забезпечити покриття тих цін, які піднялися на газ та на електроенергію, не вистачає коштів для того, щоб забезпечити і підготувати до опалювального сезону комунальне господарство. Ми повинні внести зміни до  бюджету 2005 року. Ми повинні прийняти новий бюджет на новій законодавчій базі на 2006 рік для того, щоб наповнити бюджет, для того, щоб покрити дефіцит пенсійного фонду, який зараз є дотаційним із основного тіла бюджету. Все це можна зробити лише тоді, коли буде  сформований уряд, який візьме відповідальність комплексно на себе.

Не можуть тимчасово виконуючі обов’язки міністрів забезпечити вихід України із кризової ситуації. Зараз ніхто не веде серйозних консультацій про дострокові угоди по забезпеченню стабільних цін на газ.

І тому я з цієї трибуни звертаюся сьогодні до Президента України. Шановний Вікторе Андрійовичу,   ви добре вже прочитали подання Верховної Ради на Прем’єр-міністра. Вносьте кандидатуру  і більшість здатна протягом одного дня  сформувати весь склад уряду, який почне ефективно працювати в повному порозумінні з  Президентом України.

Ми готові до розширення коаліції, ми готові  до того, щоб об’єднати зусилля і Східної і Західної України  на вирішення проблем для забезпечення перспективи розвитку європейської держави Україна.  Спасибі.

 

ГОЛОВА.  Александровська, за нею Стоян.

 

10:11:09

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, не может не возмущать поступок, совершенный вчера рядом депутатов из фракции «Блок Юлии Тимошенко».   И сегодня я с этой трибуны хочу обратить внимание общественности Украины на то, что сегодня «Блок Юлии Тимошенко»  фактически саботирует  свою роботу  в Верховной Раде.

Каким цинизмом можно обладать, поступая следующим образом. Обещая народу сделать его счастливим, обещая отдать свое сердце этому народу, призывая этот народ оказывать помощь и поддержку в парламенте для того, чтобы Украина была процветающим государством.

А вы, наверное, по всей Украине видите эти биг-борды  и эту рекламу, где говориться, что приходите «твой ум , твоя совесть, твое творчество, умные люди нужны Украине». Очевидно, этих людей нет  в «Блоке Юлии Тимошенко»  и это печально.

Потому что, с одной стороны, они получили депутатский мандат, они не хотят от него отказываться. Они получили должности председателей комитетов, заместителей комитетов, председателей подкомитетов то есть взяли на себя определенные обязательства по организации работы в парламенте и по рассмотрению очень важных законопроектов. Потому что те  комитеты, которые они взяли на себя – это   комитеты важные.

Например, комитет по работе с молодежью, по молодежной политике. Сегодня студентам нужна серьезная помощь, сегодня очень дорого стоит образование и как раз этот комитет должен был заниматься вопросами оздоровления детей.

Как  мы видим, они саботируют работу в Верховной Раде,  они предали интересы тех избирателей, которые их избрали. Я думаю, что люди разберутся, я думаю, что люди поймут, где словоблудие, где искренность и  где правда.

И я бы хотел сказать еще несколько слов по поводу бюджетной резолюции, которую нам с вами предстоит принять.

Вчера состоялись у нас парламентские слушания и здесь звучала критическая оценка того доклада, который мы услышали со стороны правительства. Докладывал, как вы помните, министр финансов Пинзенык.

Почему мы считаем, что это доклад был как, мягко говоря, не искреннем. В цифра, которые у нас есть, в статистике, которая есть говорится, что бюджет перевыполняется за 2005 год, в частности был перевыполнен, но вместе с тем за счет чего, очень большая часть пологов получена вперед, более трех миллиардов гривен налогов уплачено вперед. Это значит, что в этом году эти налоги мы уже не получим.  Это значит, что в следующем году 3 миллиарда мы уже будем иметь недополученных налогов, потому что они уплачены вперед.

Я считаю, что мы должны очень внимательно относится к формированию бюджета на следующий год, потому что реально мы будем давать задание сами себе, потому что реально именно антикризисная коалиция взяла на себя ответственность за деятельность будущего правительства и за то, какую программу оно будет выполнять. Спасибо за внимание. Я надеюсь на поддержку и помощь народа Украины. Я вижу сколько людей приезжает в Киев, мы получаем, фракция коммунистов, получает очень много писем в поддержку нашей позиции. Я благодарна всем тем, кто с нами, кто за нас и кто нас поддерживает, и с кем вместе мы добьемся победы. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Олександр Миколайович Стоян, за ним Чорновіл.

 

10:14:24

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, я хочу привернути увагу до деяких питань соціального захисту наших громадян. І перш за все ви знаєте про те, що щороку влітку сотні тисяч громадян України, діти оздоровлювалися в наших чи приміських таборах, чи в оздоровницях. Що зробила помаранчева команда?

Хочу нагадати, в 2004 році, виступаючи на Майдані, пообіцяли матерям при народженні дитини платити 8,5 тисяч разово. Це, в принципі, непогано, погано тільки те, що деякі жінки стали на конвеєр народжують дітей, покидають їх, забирають гроші. Але, за який рахунок помаранчева команда обіцяла, що це будуть доплати з бюджету, але цього не виконала. Що ми маємо на сьогодні – півмільярда боргу з державного бюджету в Фонд соціального страхування по тимчасовій непрацездатності.

Таким чином, фонд паралізовано і сьогодні просто люді, наші трудящі не мають можливості отримати пільгову путівку. Навіть в Алчевську, коли пам’ятаєте, яка була біда, прийняли  профспілкові санаторії дітей, на сьогодні вони не розрахувалися.

 Я думаю, уряду треба  негайно сьогодні переглянути і повернути борги з бюджету.

Наступне питання соціальне. Шановні колеги, ви чули вчора, що з вересня знову підвищать черговий раз на 25 відсотків плату за комунальні послуги, за електроенергію. Навіть коли наша Партія регіонів попереджала, що це буде зроблено, ми навіть тоді не думали,  що такі підвищення будуть на 150  відсотків.

 Ми вважаємо, що при такому підході сьогодні у нас 14 відсотків громадян отримують субсидії. При такому підході десь 55 – 60 відсотків, вдумайтесь, громадян будуть отримувати субсидії. А це мільярди! Хіба це політика вирішить проблеми? Треба переходити до іншої теми – теми, яку ми розпочали ще тоді, коли Прем’єром був Віктор Федорович     Янукович. Ми тоді записали в нашому контракті, який був підписаний  профспілками з Прем’єром, перехід від  дешевої до високооплачуваної робочої сили. Треба піднімати рівень оплати праці громадянам України.

Наступне, шановні. Як можна вирішити соціальні питання, які сьогодні, дійсно,   і  заборгованість по заробітній платі,  до речі, перед шахтарями велика заборгованість. Появилась заборгованість перед вчителями, лікарями, не введена єдина тарифна сітка,  тобто, не вирішено ні одне соціальне питання.  Безумовно, щоб ці питання вирішувати, треба думати про виробництво. А для того, щоби думати про виробництво, ми вимагаємо від Президента негайно подати кандидатуру Віктора Федоровича Януковича на Прем’єр-міністра, сформувати уряд і працювати нормально, а не займатися популізмом, як займаються оці колеги, які себе похоронили під національний прапором. Дякую.

 

ГОЛОВА. Замість Чорновола… Слово, вибачте, надається Заплатинському на прохання Чорновола.  З місця, будь ласка, з місця.

Увімкніть мікрофон Заплатинського.

 

10:17:36

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Дуже дякую. Шановна президія, шановні колеги депутати.  Я хотів би звернути увагу на те, що останнім часом звучать необгрунтовані звинувачення на адресу наших колег про переходи із фракції, про якісь гроші, котрі ніхто не бачив і не знає, кому вони предназначалися. Тому я вношу пропозицію про те, щоб була заснована спеціальна контрольна комісія, яка розібралась з тим, які гроші планувались на вибори і ким вони видавались, при переходах міфічних і всю решту питань, зв'язаних з цими звинуваченнями. Я хочу, щоб в залі всі розуміли, що ми прийшли робити політику в Україні і не може в залі на сьогоднішній день звучати звинувачення необґрунтовані.

І ще одне. Я хочу запропонувати як депутат, щоб в більшості, яка на сьогодні сформована і працює, пропоную прапорці поставити на робочих місцях державні у всій більшості, державний прапорець України, і таким чином, ми будемо виконувати ті обов'язки, які поклали на нас наші виборці.

 Дякую за увагу. Ще раз настоюю на створені комісії. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Комар, будь ласка.

 

10:19:25

КОМАР М.С.

Шановні колеги, з цієї  трибуни все сьогодні прозвучала тривога щодо того, що цілий ряд невідкладних питань потребують термінового розгляду на засіданні Верховної Ради. Це і те, що і Верховна Рада до сьогодні працює без затвердженого кошторису витрат на утримання Верховної Ради, це і те, що Президент України зволікає з поданням щодо формування уряду. Тому внесена і зареєстрована під номером 1162 Постанова Верховної Ради України і пропонується в зв'язку з необхідністю термінового розгляду невідкладних та першочергових питань та у відповідності до пункту два статті 19 та статті 50 Регламенту Верховної Ради України внести до Постанови Верховної Ради України  про порядок роботи  Верховної Ради України п`ятого скликання у липні 2006 року №12-5 від 18.07.2006 наступні зміни: провести 24 липня, тобто в понеділок, 2006 року засідання Погоджувальної ради і пленарні засідання, ранкове та вечірнє.

Засідання Погоджувальної ради було заплановано на 24 липня, пропонується доповнити ранковим та вечірнім засіданням.

Фракція „Регіони України” просить, Олександр Олександрович, включити до порядку денного проект цієї постанови  та поставити на голосування. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Шибко, будь ласка.

 

10:21:25

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, ми  в цьому залі уже  звикли говорити тільки про політику, тільки про скандали, тільки про, ну скажемо так, найвище  і найнижче в українському політикумі. І ми відвикли говорити про звичайну людину, ми відвикли говорити про якісь людські радощі, про якісь людські події хороші в житті, а ви знаєте, одна дуже мудра жінка - велика людина, велика українка сьогоднішніх наших днів – вона колись сказала так:

„Минають фронди і жиронди,

Минає славне і гучне.

Шукайте усмішку Джоконди,

Вона ніколи не мине”.

І от сьогодні я хочу сказати про  одну скромну і славну українську жінку. Сьогодні минає рівно 50 років як ця жінка посіла місце літературного редактора колись дуже відомої, сьогодні менш відомої, але тим не менш відомої в Україні і славної газети „Молодь України”. Це Ольга  Федорівна Ярошенко. П’ятдесят років вона працює на цій посаді. Це, якщо хто не розуміє, що це за посада, то я скажу: вона стоїть на варті рідного українського слова. І коли в цьому залі ми всі боремося за це слово, то вона не бореться, вона просто-на-просто його творить. Вони животворить його, вона надає йому барвистості, вона надає йому краси, надає йому смаку. І робить це із величезним блиском.

З-під її легкої руки сьогодні вже вийшли і академіки, і професори, доктори наук, різних наук. Її, ну, можна сказати так, вихованцями у мові були такі славетні люди як  Борис Олійник і Роман Федорів. Її літредакторську руку дуже високо цінували Володимир Сосюра і Михайло Стельмах.

Я міг би їх називати ще багато, багато імен, але річ не в цих високих іменах. Річ у тому, що ця людина кожного дня несе рідне слово  українському народові і вона заслуговує на те, щоб ми сьогодні її привітали із цією знаменною датою, саме у вищому законодавчому органі. Так ми повинні вітати всіх славних трудівників України, які примножують славу України не в політичних баталіях, а щоденним трудом.

Тому я ще раз вітаю від вашого імені, від усіх нас Ольгу Федорівну  Ярошенко із о цим півстолітнім служінням рідному слову і давайте вклонімося….

 

ГОЛОВА. Давайте підтримаємо цю пропозицію. Врешті сподіваємося, що і вона слухає цю передачу, відірвавшись від основної роботи. І побажаємо їй творчих успіхів.

Даремно ви тільки не назвали прізвище Ліни Костенко, вже щоб було повністю в комплекті все те, що ви сказали, в комплексі. Будь ласка, слово має, слово має Попеску Іван Васильович, замість Ларіна, який написав заяву з цього приводу.

 

10:25:08

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, Партія регіонів.

Вельмишановний Олександр Олександрович, вельмишановні колеги, я б сьогодні, мабуть, не виступав якби Президент України подав кандидатуру на пост Прем’єр-міністра і ми б сформували уряд. Але, на жаль, ми  повинні виступати з тих проблем, які повинні були вирішувати органи виконавчої влади.

31 грудня 2004 року уряд Віктора Федоровича Януковича було підписано розпорядження номер 993-р про затвердження переліку магістральних газопроводів та газопроводів-відводів для газифікації сільських населених пунктів, яким передбачалося виділити кошти для завершення будівництва газопроводу в Глибоцькому районі Чернівецької області у сумі 6,9 мільйонів гривень.

На жаль, постановою Кабінету Міністрів Тимошенко від 03.08.2005 року номер 687, яка називалась також „Про затвердження переліку об’єктів, що фінансуються у 2005 році за рахунок субвенції Державного  бюджету місцевим бюджетам та будівництва газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, насамперед, сільських, в цьому районі було виділено тільки 500 тисяч гривень.

Для погашення боргу і пуску в експлуатацію газопроводу необхідно ще 5,7 мільйонів. На сьогоднішній день цей газопровід-відвід вже виконані роботи. Район взяв кредит у  600 тисяч гривень, але, на жаль, немає достатніх коштів для того, щоб його пустити в дію.

Крім того, в сусідньому районі для того, щоб газифікувати 10 населених пунктів загальною чисельністю 30 тисяч осіб, потрібно ще 13 мільйонів гривень. Це мається на увазі газовідвід від  міста Старожнець Красноільськ ……………… ……………… Іжівці, Нині Петрівці  Старожнецького району. Але, на жаль, ця проблема також не вирішується.

Крім того, в тому ж самому Старожнецькому районі в результаті повені було зруйновано міст  між селами Нижні Петрівці і Верхні Петрівці. Більше семи тисяч чоловік залишилися розірваними між собою. Для того, щоб їм навіть поховати людей, треба об’їхати 12 кілометрів, для того, щоб з одного села поїхати в інше село в лікарню, також  потрібно подолати цю відстань. На жаль, виконавча влада на сьогоднішній день недостатньо працює в цьому напрямку.

Є і багато інших проблем, на які потрібно було сьогодні звернути увагу, але ми розуміємо, що до тих пір, поки не буде внесена кандидатура на посаду Прем’єр-міністра України  і не буде сформовано уряд, нічого цього не буде   зроблено ефективно, тому ми вимагаємо від Президента України терміново подати кандидатуру Віктора Федоровича Януковича на посаду Прем’єр-міністра України, а нам терміново її затвердити, терміново сформувати уряд і почати працювати на благо нашого народу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Сандлер виступає, має слово, вірніше. Немає. Не хоче виступати. Баранівський. Я не бачу його в залі. Гірник, прошу.

 

10:28:31

ГІРНИК Є.О.

Євген гірник, фракція „Наша Україна”.

Шановні депутати, шановні виборці, сьогодні, ну, звучать досить багато закликів до того, що виберемо на царство Віктора Федоровича і всі проблеми вирішаться, і в тому числі єднання України.

Шановні депутати, я хочу запропонувати вам провести аналіз голів перших і заступників голів комітетів, чи ви знайдете хоч одного депутата родом західніше Збруча або, що коли-небудь вибирався там депутатом Верховної Ради і представляв би опозиційні фракції, щоб були би головами комітетів і представляли інтереси населення України? Тут говориться про національний прапор і лунають пропозиції його винести з залу. І в той же час зала переповнена прапорами різних партій.

У нас досить цікаво проходить дотримання Регламенту Верховної Ради України. Вчора при доповіді Микола Янович Азаров двічі назвав моє прізвище, звинувативши в речах, яких я, до яких я не маю абсолютно ніякого відношення і Олександр Олександрович Мороз з цього приводу не дав можливості мені зробити репліки.

Я розумію, що Олександр Олександрович є шулером серед спікерів всіх часів і народів, але, якщо, Олександр Олександрович, ви ще раз попробуєте заткнути мені рот, я буду ставити питання перед  регламентним комітетом і перед Верховною Радою України про відсторонення вас від ведення засідань Верховної Ради. Тому що ви не маєте на це абсолютно ніякого права.

І останнє. Звичайно, що Україна потребує стабільності. Але Україна потребує стабільності за рахунок вираження  всіх верств населення, так як воно виразилося на виборах, а не за рахунок шулерства, яке допустили собі в тому числі і Олександр Олександрович Мороз.

Ви думаєте, що ви стали не першим і не другим? Ви стали спікером парламенту. Ви, дійсно, стали не першим і не другим, ви стали шостим, ви стали шісткою, яка виражає інтереси регіонів.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Я хочу звернутися до шановного Євгена Олексійовича і до інших депутатів. Заспокойтеся, будь ласка, це по-перше. І ваші образи мене не обходять, я хотів би попередити всіх кого це стосується, не намагайтеся мене зачепити, бо я знаю, яким чином вам відповідати. Але сьогодні, я просто не буду на ці  безглузді речі тратити свій і ваш час.

А відносно того, що із Західної України  ніхто ніколи не запрошувався на відповідні посади, то я яскравий вам привід приведу за ці  роки – Ігор Рафаїлович Юхновський, достойна людина з першого скликання голова комітету, Перший віце-прем’єр і так далі. Я можу приклади далі продовжувати, але очевидно, Євген Олексійович страждає трохи пам’яттю в цьому відношенні, тому не треба про це все говорити. Ось Мартинюк із Львова обраний  депутатом свого часу. Так що все гаразд.

Відносно ще однієї деталі, я не спікер, я Голова Верховної Ради, обраний на основі Конституції, у відповідності з її вимогами і з вимогами Регламенту, буквально. Якщо це не подобається комусь, то нехай собі тримає при собі своє невдоволення.

Будь ласка, слово має Бульба Степан Степанович.

 

10:32:44

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина.

Я хочу, щоб ми вже переходили від цієї балаканини пустопорожньої щодо того, якою повинна бути Верховна Рада, хто, які посади повинен зайняти і т.д. Врешті-решт, треба зрозуміти, що всі ми на виборах були опонентами, конкурентами в боротьбі за владу, кожен хотів мати багато влади, дехто хотів абсолютної влади, але народ визначився і дав кожній партії ту частку влади, який вважає за необхідне дати і який вважає за можливе дати. І тому всі розмови щодо коаліції, щодо не легітимності і т.д. треба відкинути. Врешті-решт, нам вже повинно бути соромно перед народом за свою бездіяльність і бездіяльність ця, вона визначається причинами і роллю окремих політичних сил, які не досягли того, чого хотіли на виборах. Одна хотіла дуже бути прем’єр-міністром, ну то її проблема, інші хотіли, використовуючи інші важелі, більшої влади. Ніяк не змиряться, що є політична сила, яка перемогла на виборах – це Партія регіонів, хочемо ми того чи ні. Вона має право формувати коаліцію і таки сформована коаліція, і давайте будемо діяти зараз вже.

Олександре Олександровичу, я хочу, щоб мій виступ був запитом до міністра Внутрішніх справ у зв’язку з тим, що до мене звернувся голова Кременчуцької районної Державної адміністрації – Іван Панасенко. У зв’язку з не санкціонованим злісним розкраданням державного майна, а саме: не санкціонованого демонтажу лінійної частини нафтопродуктопроводу Кременчуцького управління магістральних  нафтопродуктопроводів. І в зв’язку з бездіяльністю районного відділу Міністерство внутрішніх справ, районного відділу міліції називається начальник відділу Танасійчук, який не здійснює заходів, самоусунувся від з’ясування обставин справи, більше того пішов у відпустку, і зараз оці розкрадання продовжуються. 

Я хочу, щоб міністр внутрішніх справ відреагував належним чином  і припинив це беззаконня.

Прошу вважати мій виступ депутатським запитом.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Степан Степанович, оформляйте цей запит, як належить, і відправляйте. А ми беремо до уваги те, що це є запит. Він оголошений на засіданні парламенту.

Ми вичерпали час відведений на процедуру оголошення запитів, заяв  тощо. Я зробив помилку, я приношу вибачення, бо в п’ятницю є тільки запити, а я зрозумів так… ну, практики давно не було, що і будуть виступи. У п’ятницю тільки оголошуються запити народних депутатів. Будемо вважати частину запитів, і Степан Степанович в цьому відношенні мені допоміг.

Тепер відносно пропозиції і міркувань. Володимир Михайлович Заплатинський відносно створення Тимчасової спеціальної комісії щодо з’ясування обставин, на які є висловлювання… щодо яких є висловлювання від фракції "Блоку Юлії Тимошенко". Внесіть проект з цього приводу, будемо розглядати і якщо буде потреба, хоч я не думаю, що є така потреба, можна створити тимчасову комісію.

Відносно переходів з фракції у фракцію? Поки що таких фактів у нас не було. І той же самий Володимир Михайлович Заплатинський представляє сьогодні фракцію "Наша Україна", я так це розумію.

Відносно прапорців. Хто як розуміє, так видно і ставить ці прапорці, тут ніяких коментарів я не хочу робити. А відносно того, щоб поставити державні прапорці на кожному робочому місці, я думаю тут є один, який всіх об’єднує. Час від часу вносяться ще такі. Так що я думаю, що цього вистачає в принципі.

Але якби ви не ставили  прапорці на своїх робочих місцях, то може б вільніше    було б вам трохи виконувати свої обов’язки. Але це ваша справа. Ще раз повторюю,  я дивлюсь, одна фракція наклейки зробила  для себе і так вільніше себе почуває. Нехай  буде, як ви вважаєте  необхідним.

Микола Степанович Комар пропонує розглянути постанову про роботу у понеділок на зміну постанови про порядок роботи Верховної Ради п’ятого скликання у липні 2006 року, він пропонує після слів „24 числа” тобто в понеділок,   „засідання Погоджувальної ради” доповнити словами „пленарне засідання” і у вас є цей документ.

Є потреба обговорювати цю постанову?   Я хотів би, давайте ми включимо до порядку дня, щоб розглянути по суті. Хто за те, щоб включити до порядку дня, проголосуйте.

 

10:38:54

За-236

Рішення    прийнято.

І є пропозиція тоді, давайте проголосуємо її в цілому і тільки добавимо словами „вечірнє пленарне засідання”.  Тому що зранку йде Погоджувальна рада та інші питання розглядаються, робота в комітетах теж.

Хто за таку постанову з доповненням, про котру я згадав,   ставлю на голосування. 

 

10:39:36

За-237

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду питання  про проекти Постанов про звільнення суддів. Доповідає Голова  Комітету з питань правосуддя Ківалов Сергій Васильович. Прошу.

 

10:40:00

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати.

До Верховної Ради України звернувся Голова Верховного Суду України Маляренко Василь Тимофійович. Заява про звільнення його з посади судді та Голови Верховного Суду України у відставку.

Комітет з питань правосуддя підтримав подання Вищої ради юстиції та вносить на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України про звільнення Василя Тимофійовича за реєстраційним номером 1160. Цей проект постанови вам розданий. Чи є потреба зачитувати його? У всіх є.

 

ГОЛОВА. Ви, мабуть, зачитайте, тому що слухають і дайте відповідь на питання: в нього термін перебування на цій посаді закінчився чи ні?

 

КІВАЛОВ С.В. Закінчився. Ні, не закінчився. От Василь Тимофійович рядом.  

Є заява його і ми на комітеті розглядали і приняли рішення.

 

ГОЛОВА. Термін перебування його суддею закінчився в жовтні місяці, тому треба було б визначитися тут. Я думаю, що треба було б дати питання самому Василю Тимофійовичу. Заява ним підготовлена, подана. Але, якщо є потреба, щоб він попрацював ще до жовтня місяця, зважаючи на те, що у нас немає кому сьогодні керувати судом. Це їм треба збирати пленум спеціально, а до вересня місяця він не збереться, бо судді у відпустках і так далі. Можливо. Сергій Васильович.

 

КІВАЛОВ С.В. Олександр Олександрович, є заява, ця заява розглядалась на засіданні Вищої ради юстиції і була одностайно прийнята і розглянута ця заява. Є Василь Тимофійович, його право подати заяву.  Ми маємо розглядати це питання здесь в сесійному залі. Запитайте у Василя Тимофійович, він є.

 

ГОЛОВА. Тоді я прошу все-таки важливе питання і треба поважати і Голову Верховного Суду. Василь Тимофійович, будь ласка, два слова. Йдіть сюди на трибуну.

 

МАЛЯРЕНКО В.Т. Шановні депутати!

Я все своє життя намагався бути чесним і об’єктивним. І сьогодні я написав заяву про звільнення у відповідності з тими принципами, за якими жив. Я нічого не ховаю і прошу вас звільнити мене. Прохання моє викликане чим?  У мене важкі сімейні і особисті обставини. Мені потрібно літній період. В мене відпустки немає. Це відкрито кажу.

Але, крім того, на мій погляд,  голова Верховного Суду новий повинен мати зараз можливість для того, щоб адаптуватись. Вибори будуть у вересні місяці, в кінці вересня. Новий голова Верховного Суду повинен включатися в роботу по бюджету, по будівництву, по багатьом іншим проблемам. На мій погляд, саме новий голова Верховного Суду повинен увійти в новий рік вже повноцінним головою. Якщо ж я буду працювати до кінця жовтня, а потім в листопаді, то це значить, що Верховний Суд і    судова система буде належно непідготовлена до нового року. Я виходив із таких міркувань, що з новим парламентом, з новою коаліцією повинен працювати  новий голова Верховного Суду.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Василю Тимофійовичу. Сідайте, будь ласка.

Тоді я ставлю на голосування проект постанови про звільнення з посади судді Верховного Суду Василя Тимофійовича Маляренка. Прошу голосувати.

 

10:44:50

За-291

Рішення прийнято.

Давайте подякуємо Василю Тимофійовичу за добросовісну роботу на посаді судді тривалий час і побажаємо йому здоров’я, успіхів, хай все збудеться в сім'ї так, як він на те розраховує.  (О п л е с к и)

 Спасибі вам. Спасибі.

 

КІВАЛОВ С.В. Шановні колеги, вам також розданий проект Постанови Верховної Ради України, який зареєстрований за номером 1161. Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя на своєму засіданні 19 липня 2006 року розглянув та підтримав подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів з займаних посад в зв'язку з поданням ними заяв про звільнення. Чи є потреба зачитувати проект постанови? Комітет просить підтримати цей проект постанови.

 

ГОЛОВА. Сергій Васильович, це ви мою функцію забираєте. Я запитую. Є потреба? У всіх є цей документ чи ні?      Є у всіх.

Стосовно якихось кандидатур є у вас запитання?

 

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. Оніщук!

 

ГОЛОВА. Так, так, я зараз дам слово. Микола Васильович Оніщук, прошу. Увімкніть мікрофон Оніщук.    

 

10:46:36

ОНІЩУК М.В.

Дякую, дякую, шановний Голово.

У проекті постанови, яка зараз оголошена до голосування, серед прізвищ суддів, яких пропонується увільнити у відставку, є прізвище Мойсика Володимира Романовича – судді Верховного Суду. Дійсно, Комітет розглянув його заяву і подання Вищої Ради юстиції з цього приводу. Проте, як з'ясувалось, Віктор Романович подав заяву в зв'язку із обранням його народним депутатом, що було прямо відображено у його заяві про відставку в зв'язку з обранням народним депутатом, що згідно Закону „Про статус народного депутата” дає йому право повернутися на займану посаду після закінчення       депутатських повноважень. На жаль, в зв`язку з відсутністю Віктора Романовича на засіданні  комітету… Володимира Романовича, він не мав можливості звернути увагу на цю обставину, тому……

 

ГОЛОВА.  Дайте змогу закінчити думку.

 

10:47:53

ОНІЩУК М.В.

Тому сьогодні на ім`я Голови Верховної Ради України від Віктора Романовича надійшла заява, в якій він просить розгляд цього питання щодо  нього відкласти, повернутися на розгляд  комітету, який має  проаналізувати цю обставину, оскільки вона не була врахована. За умови, якщо комітет  дійде  висновку про необхідність уточнення чи зміни свого рішення, то воно буде прийнято.

Я просив би врахувати, це позиція фракції "Наша Україна", маючи на увазі, що зачіпаються інтереси народного депутата, члена фракції.

 

ГОЛОВА.  Коментар голови комітету, будь ласка.

 

КІВАЛОВ С.В. Уважаемые коллеги, у нас на сегодня на утро, как стало известно, Владимир Романович подал  заявление Головы Верховной Рады Украины и просит рассмотреть вопрос, чтобы снять его кандидатуру до следующего заседания комитета. Я его не видел это заявление. Это заявление поступило непосредственно в секретариат, по всей вероятности.

 

ГОЛОВА.  На засіданні присутній же Володимир Романович, давайте ми йому дамо слово. Будь ласка, з місця. Мойсик.

Мойсику дайте слово. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

10:49:15

МОЙСИК В.Р. 

Шановний  Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Дійсно, засідання Комітету з питань правосуддя відбулося вчора без моєї присутності і дійсно в проекті постанови виписані підстави для звільнення за власним бажанням. Вони є істотно відмінними від тих, які передбачені у зв`язку з звільненням, з обранням народним депутатом України. То питання в такому плані має розглянути комітет. Я думаю, що може не тільки комітет, а й Вища рада юстиції. Я просив би це питання перенести на деякий час.

Дякую вам за увагу.  

 

ГОЛОВА.  Володимире Романовичу, а що треба з`ясувати? Ви хочете бути депутатом, чи хочете бути суддею, скажіть так.

 

10:50:01

МОЙСИК В.Р.

Олександр Олександрович , шановні колеги,  я казав того скликання і кажу зараз, що я не вважаю себе сумісником. Після…. Зараз, зараз. Панове комуністи, зараз, зараз, почекайте. Я здав трудову книжку першого місяця 2002 року до Верховної Ради, здав робоче місце, там не табелююся, грошей не отримую.

Сумісництво передбачає дві оплачувані роботи. Давайте, хай комітет розбереться, чи це відставка, чи це власне бажання.

 

ГОЛОВА. Почекайте, я прошу, почекайте, щодо інших кандидатів, нема зауважень на звільнення? Давайте ми проголосуємо окрім Мойсика, тоді… Почекайте, а потім розглянемо це питання по суті. Щоб, почекайте хвилинку. Я ще раз кажу,  в мене є пропозиція така… Дайте закінчу, я ж теж про процедуру кажу.

Я кажу: давайте ми зараз прізвище Мойсика не торкаємося, проголосуємо всіх і відразу продовжимо питання щодо Мойсика.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВА. Чи навпаки? Ну, будь ласка, навпаки. Давайте   … по цій кандидатурі.

Будь ласка, Сергій Васильович, ваші міркування як голови комітету.

 

КІВАЛОВ С.В. Я думаю, что давайте, давайте, наверно, из списка, из общего списка уберем Мойсика Владимира Романовича, проголосуем за всех судей, а потом отдельно будем голосовать по Мойсику. Правильно?

 

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, можна підтримати і варто підтримати пропозицію голови профільного комітет, але коли ми будемо окремо розглядати це питання, то задовольнити побажання нашого колеги і записати: в зв’язку із відставкою, в зв’язку із обранням народним депутатом України. Він хоче такого формулювання, а тут просто відставка. От давайте окремо таке запишемо формулювання йому.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Давайте так, пропозиція хороша, я озвучив те, що Сергій Васильович запропонував. Але, якщо ми вилучаємо це прізвище, то це означає, що ми готуємо окрему постанову на окремого суддю. Тому давайте в складі цього питання розглянемо пропозицію щодо Мойсика окремо, визначимося, а тоді проголосуємо за всіх разом.

Будь ласка,  які міркування,   ще раз запишіться, хто хоче висловитися.

Прошу, Ружицький.  Цибенко. То в мене не той висвітлився чогось. Цибенко.

 

10:52:58

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати слово Симоненку Петру Миколайовичу.

 

10:53:04

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели!

Речь идет о том, что Конституция Украины предусматривает исключение совмещения в должностях народного депутата обязанностей и других, кроме творческой деятельности. Судью Верховного Суда утверждает Верховный Совет Украины, и в его обязанности вменяется осуществление  судочинства в интересах народа Украины. В данном случае он этой функции не выполняет.

И таким образом у нас, по сути дела, так скажем, в той части, что надо было бы осуществлять, не осуществляется функция. Это во-первых.

Во-вторых, он, действительно, это, вернее, назначение не является творческой работой. Это – должностное лицо. И я убежден, что вот второй раз уже… Мы четыре года до этого, извините, Александр Александрович, все время оттягивали, оттягивали… В данном случае, Мойсик как судья Верховного Суда грубо нарушает Конституцию Украины. И это решение надо принять сегодня.

 

ГОЛОВА. Ми 5 хвилин на обговорення відвели, так же?  Кілінкаров.

 

10:54:14

КІЛІНКАРОВ С.П.

Уважаемые депутаты! Мы имели с вами горький опыт совмещения депутатских мандатов с представительством исполнительной власти. И сегодня – та же самая попытка: сидеть на двух стульях, и здесь, и там.

Поэтому, я считаю, нам надо самым жестким  образом пресекать все эти попытки. И сегодня надо голосовать и принимать решение по этому вопросу.

 

ГОЛОВА. Болдирєв, прошу.

 

10:54:42

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Болдирев, фракция „Регионов”.

Давайте определимся: мы исключаем его из состава судей или исключаем его из состава депутатов? Чего он хочет?

Но  любое  из этих решений  принять в качестве поправки для предложенного проекта для того, чтоб не возникло правовой коллизии и, чтобы нам потом опять не рассказывали, что это не правомочное решение. То есть мое предложение – принять решение, которое будет соответствовать его желанию и будет поддержано большинством зала, но при этом принять его в качестве поправки к предложенному проекту. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Александровська.

 

10:55:24

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемые коллеги, по-моему, здесь нет никаких сомнений, что нужно принять то решение, которое нам сегодня предложено. Ведь, смотрите, предыдущий, в предыдущем созыве Верховной Рады Мойсик совмещал уже должность народного депутата и судьи Верховного Суда Украины.

Мы с вами знаем как депутаты, к нам очень много обращаются граждан с жалобами на волокиту, на загруженность Верховного Суда. Там годами лежат дела не рассмотренные. Что такое человек, который занимает должность и, фактически, не выполняет функции? Это значит, что очень большое количество дел, которые он должен рассмотреть и по ним должен работать, лежат без движения.

Зачем мы способствуем такой странной ситуации? Тем более, совершенно однозначно народный депутат Украины не может быть по совместительству и судьей. Поэтому я предлагаю проголосовать за тот проект решения, который у нас находится на руках. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Безсмертний.

 

10:56:26

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.

Прошу передати слово Оніщуку, народному депутату.

 

10:56:32

ОНІЩУК М.В.

Шановний пане голово, шановний головуючий, сьогодні не стоїть питання про те, увільняти Мойсика, чи не увільняти. Йдеться про те, що комітет, приймаючи рішення як проект постанови сьогодні для розгляду, не врахував, і це помилка була Вищої ради юстиції, ту обставину щодо мотивів і підстав для звільнення.

Тому вноситься пропозиція доручити комітетові розглянути це питання повторно і на одне з найближчих засідань внести відповідний проект постанови. Це перше.

І друге, …, ми завжди, коли голосуємо суддів, якщо виникає питання по судді, виводимо його за дужки, приймаємо рішення основне, а по дужках приймаємо якесь додаткове рішення. Так що тут порушення. І прошу передати, ще залишилось декілька секунд,  Королю Віктору Михайловичу.

 

ГОЛОВА. Секунд, на жаль, не лишилося, тому я не передаю слово. Я прошу, будь ласка,  Сухий висловлюється, а Миколі Васильовичу скажу: ми завжди тоді це робили, я пригадую за всі рази, коли йшла мова про призначення суддів. Тоді, якщо виникали зауваження, тоді відкладали, але і тут можна зробити виняток, безперечно.

Сухий,  прошу.

 

10:57:56

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Я не бачу причин для збудження і збурення юридичних всіляких новел. На  сторінці 12 є текст заяви шановного колеги Мойсика, де він пише про те, що він просить увільнити його за власним бажання у зв’язку з обранням народним депутатом України. Про що ми тут так дуже довго говоримо? І власний підпис.

Мене інше  турбує, у мене в практиці поки що не застосовуємо закон, який ми прийняли про особливості звільнення сумісників. Я не розумію, чому в цьому переліку немає ще одного судді Верховного Суду бютівця Онопенка, йому також тут десь можна залишити місце для того, щоб він заяву написав. Або він суддя, або він народний депутат. Чи вони вже вийшли і з Верховної Ради всі пішли кудись гуляти по парку і з Верховного Суду. Тому я вношу пропозицію проект постанови 1161 в частині, що стосується народного депутата України Мойсика проголосувати в цьому залі.

 

ГОЛОВА. Я зобов’язаний зачитати заяву Володимира Романовича Мойсика до Верховної Ради України.

Відповідно до вимог статті 126 Конституції України і статті п’ять та 43 Закону України „Про статус суддів” і статті  99 Закону України „Про вибори народних депутатів України” прошу вирішити питання про звільнення мене від виконання обов’язків судді Верховного Суду України за власним бажанням з виходом у відставку у зв’язку з обранням  народним депутатом України.

Я  думаю, що буквально це формулювання те, що стосується трудового законодавства треба відобразити у стосовно запису відносно Володимира Романовича і я думаю, що ми тут будемо діяти відповідно до вимог Конституції і законів.

По-друге. Я знаю, що Володимир Романович дуже авторитетний суддя  у Верховному суді, він може розглядатися, як голова Верховного суду там, безперечно, і він має на це право. Але, якщо виникатиме така потреба, то його оберуть ще раз суддею і ми будемо рекомендувати підтримати цю кандидатуру. А зараз я в цілому всю постанову ставлю на голосування. Прошу.

 

11:00:36

За-234

Рішення прийнято. Я прошу без коментарів.

Проект Закону розглядається як проект Закону про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)  (30.06.2006 № 1-1/663 вручено 04.07.2006, подання Комітету - 21.07.2006)

Доповідає Наталя Іванівна Іванова, заступник міністра праці та соціальної політики.

 

ІВАНОВА Н.І.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, ратифікація Європейської соціальної хартії переглянутою, є обов’язком, який взяла на себе Україну при вступі до Ради Європи і підписання цієї хартії 7 травня 1999 року. Європейська соціальна хартія – це один із найважливіших загальноєвропейських документів, що стосується соціальних прав людини та контролю за їх дотриманням. Основні соціально-економічні права, які передбачені хартією і дотримання яких беруть на себе держави, що приєднуються до неї, умовно можна поділити на чотири групи:

перша група, це зайнятість, професійне навчання та рівні можливості; друга, охорона здоров’я, соціальне забезпечення та соціальний захист; третя, трудові права і четверте, діти, сім’я, міграція.

Проект закону, що подана на ваш розгляд, пропонується до ратифікації 27 статей, в тому числі шість із дев’яти обов’язкових, та 74 пункти. Ухвалення цього закону сприятиме розвитку національної політики у сфері соціального захисту населення. Кожні два роки Україна звітуватиме про виконанні взятих на себе зобов’язань. Ратифікація хартії є свідченням того, що Україна прагне досягти демократичних ідеалів, встановити спільні для всіх держав членів Ради Європи соціальні стандарти в інтересах українського народу.

Ухвалення цього закону сприятиме підвищенню рівня соціальної захищеності населення України, адаптації національного законодавства до європейських норм та стандартів у соціальній сфері і зрозуміло зміцненню авторитету нашої держави на міжнародній арені.

Проект закону підтриманий профільним комітетом та Науково-експертною радою. Прошу шановні народні депутати ратифікувати Європейську соціальну хартію, переглянуто. Дякую за увагу.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання? Будь ласка, запишіться.  Так, 5 хвилин. Будь ласка, Безсмертний. Підготуватися Харі.

 

11:03:39

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.

Прошу передати слово Князевичу Руслану, народному депутату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Князевичу.

 

11:03:55

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановна пані заступник міністра, чи могли б ви пояснити, в чому переглянутість цієї конвенції, написана в дужках, що вона переглянута. Ким вона переглянута? Самою я так розумію Радою Європи, чи це вже внесені зміни в Україні? Це раз.

І які відмінності в попередньому тексті до іншого, і чи було попередній текст ратифіковано Україною?

 

ІВАНОВА Н.І. Дякую за запитання.

Хочу сказати, що соціальна Європейська хартія була відкрита до підписання Європейський Союзом 1961 році, Україна підписала зазначену хартію. В 1996 році Європейським Союзом була переглянута Європейська хартія, були розширені соціальні права і стандарти, додані додаткові статті, і в 1999 році Україна підписала цю хартію, і зараз виноситься пропозиція до її ратифікації. Вона більш   досконала з точки зору  розширених соціальних  прав і стандартів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Хара, будь ласка, за ним Сухий.

 

11:05:01

ХАРА В.Г.

Уважаемая Наталия Ивановна, я, вообще считаю, что наверное  единственный шаг нынешнего правительства «помаранчевого»   в сторону укрепления социальных позиций в нашем государстве, связаны с ратификацией этой хартии, больше ничего положительного я, как бывший председатель комитета, не могу сказать.

Мы в прошлом созыве, вы знаете, фракция Регионов Украины  сколько раз пытались заставить   Президента или Кабинет Министров, чтобы они подали на ратификацию эту хартию.  Но следует отметить, мы только маленькую часть тех статей, которые могли бы ратифицировать,   подписали в договоре.

Готовит ли правительство предложения, скажем это  касается  и защиты мигрантов, которых у нас более чем достаточно, готовило ли правительство  по расширению тех статей, которые  должны в Украине действовать в соответствии с социальной хартией. Если да, то в какие  периоды  вы планировали это сделать.  Спасибо.

 

ІВАНОВА Н.І.  Дякую за запитання, Василю Григоровичу.

Що стосується, які статті  сьогодні  ми не пропонуємо ратифікувати. Я хочу нагадати, що я зазначила в доповіді шість із дев’яти обов’язкових пропонується до ратифікації.   Ми не ратифікуємо, на даний момент, три статті – це статті, пов’язані з соціальним забезпеченням, статті, пов’язані з міграцією,  і це статті, пов’язані з медичним забезпеченням.

Це  умови, чому ми зараз не пропонуємо до ратифікації, тому що  не все зроблено в адаптації українського законодавства  до вимог Європейської Хартії.

Але планується продовжити роботу по вдосконаленню законодавства до приведення до європейських норм і стандартів і це стосується  і Трудового кодексу, прийняття нової редакції Закону про зайнятість, яка підготовлена, підготовлена до ратифікації „Європейська конвенція захисту трудівників мігрантів”. І я думаю, що прийняття зазначених законопроектів дозволить, в подальшому, розширити коло статей, які будуть ратифіковані Україною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий, за ним Симоненко.

 

11:07:16

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія  регіонів.

Шановна Наталія Іванівна, для наших радіослухачів хочу наголосити, ви упустили, ми не ратифікуєму статтю 2 пункт 3, пам’ятаєте там щодо оплаченої відпустки тривалістю неменше 4 тижнів, це також стосується відсутності належної адаптації нашого трудового законодавства. Але у мене запитання.

Скажіть, будь ласка, на вашу думку ратифікація (ми будемо однозначно голосувати за ратифікацію, наша фракція) ратифікація цієї хартії, чи буде вона сприяти якомога швидшому прийняттю в другому читанні Трудового кодексу України, тому що, в принципі, для нас є тепер дороговказ законодавчий.

І ще одне. В продовження запитання шановного колеги Василя Георгійовича Хари стаття 19, яка передбачала би право трудящих мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу. Це питання надзвичайно важливе для наших людей, їх мільйони сьогодні за кордоном і вже і до нас приїжджають люди, також бажають працювати тут на Україні. Чи передбачається законодавче врегулювання цієї статті 19, можливо, іншим.

 

ІВАНОВА Н.І.  Дякую, Ярославе Михайловичу за запитання.

Перше. Що стосується, якщо дозволите, з другого питання, це захисту  трудівників-мігрантів.

Я, відповідаючи на питання Василя Георгійовича сказала, що захист трудівників-мігрантів здійснюється шляхом укладання двосторонніх угод між країнами. І наступний крок. Це ратифікація, європейське приєднання до конвенції європейської по захисту трудівників-мігрантів. Ми рухаємось в обох напрямках, ми працюємо з країнами по укладанню двосторонніх угод, які стосуються як працевлаштування, так і забезпечення соціального захисту, так і підготовлена подана Президенту для подання Верховної Ради Закон „Про ратифікацію європейської конвенції”, приєднання до європейської конвенції, яка  зрозуміло буде дозволяти розширити соціальні права і гарантії як наших трудівників, що працюють за кордоном, так і інших, так і трудівників, які будуть приїздити до України і брати участь в ринку праці України.

Що стосується чи сприятиме ратифікація хартії прийняттю законопроекту   про Трудовий кодекс в другому читанні. На мою думку, це добра воля народних депутатів, але ми вважаємо, що безперечно Трудовий кодекс має бути прийнятий для того, щоб вдосконалити наше законодавство  до вимог, до економічних умов сьогодення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Петро Симоненко.

 

11:10:11

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Поясните пожалуйста, по какой причине вы предлагаете не ратифицировать первый пункт статьи 4, в которой говориться, -  „визнати  право працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм і їхнім сім’ям достатній рівень, життєвий рівень”.

Простите, пожалуйста, что вы предлагаете, чтобы гражданин Украины   в собачей будке жил  и похлебкой питался, или нормальные условия жизни создать так, как требует сегодня европейская хартия перед Украиной, которая идет в  европейское сообщество.

 Далее. Я хотел бы услышать от вас ответ на вопрос. 13 статью вы исключаете. А 13 статья предусматривает «забезпечити , що будь-який  малозабезпеченій особі, яка неспроможна отримати достатніх коштів своїми власними зусиллями або з інших джерел, зокрема за рахунок допомоги по соціальному забезпеченню, надавалась належна допомога, а у разі захворювання забезпечувати догляд, якого вимагає стан її здоров’я”.

Так, что, наш человек  пускай умирает,  а чьи права вы тогда защищаете?        Если это права, так скажем, гражданина должны защищаться в двухсторонних, трехсторонних договорах, то пускай собственник за это отвечает.

 

ІВАНОВА Н.І.  Дякую за запитання,  Петро Миколайовичу. 

Я хочу сказати, що ми за те, щоб створити в Україні належні, гідні умови праці, оплати праці для наших громадян. І саме тому ми пропонуємо ратифікувати хартію з одного боку. З іншого боку  ратифікація хартії передбачає не тільки звітування перед європейським співтовариством по ратифікованих статтях, але і по тих статтях, які ми не ратифікували    і по яких ми маємо здійснити практичні кроки для  того, щоб забезпечити  наше і законодавство, і  забезпечити практику застосування законодавства до вимог, які передбачені  європейською хартією. Ми маємо здійснити певні кроки до того, щоб рівень заробітної плати був гідним, щоб він був не менше мінімальний рівень заробітної плати, ніж прожитковий мінімум. Я думаю, що це спільна робота уряду і Верховної Ради. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Іванівна, сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань соціальної політики  та праці Іван Миколайович Бондарчук співдоповідає від комітету. Будь ласка.  

 

11:12:46

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці вважає за необхідне підтримати запропонований законопроект і схвалити Європейську соціальну хартію. На думку членів комітету, як і Головного науково-експертного комітету, цей крок сприятиме розвиткові національної політики у сфері соціального забезпечення відповідно до європейських норм і стандартів, бо соціальна держава, нагадую, ми, Україна, як записано в статті першій основного Закону, є, між іншим, соціальною державою, вона не може не ратифікувати соціальну хартію.

Ратифікувавши цей документ, ми стимулюємо прискорення вирішення цілого ряду проблем соціального напрямку. Безумовно, ратифікувавши Європейську соціальну хартію, ми зробимо лише перший крокв напрямку адаптації нашого законодавства до євро стандартів, бо як видно з інформації заступника міністра, Україна бере на себе зобов'язання вважати обов'язковим і для себе поки що не всі статті та пункти частини другої хартії, і невипадково лунали гострі запитання тут і справедливі обурення. Деякі, на мій погляд, дуже важливі поки що не ратифікуються. Але ми зможемо їх ратифікувати, образно кажучи, і завтра і післязавтра, а сьогодні зробимо перший крок.

Зокрема йдеться про пункт три статті два, який передбачав встановлення для усіх працюючих щорічної оплачуваної відпустки тривалістю не менше чотирьох тижнів, у нас поки що 24 дні. Обговорюючи вчора проект Бюджетної резолюції на комітету, ми справедливо зазначали, що оплата праці, вірніше проект Бюджетної резолюції тут, у Верховному залі, ми справедливо зазначали, що оплата праці     не завжди забезпечує працівникам і їхнім сім`ям достатній життєвий рівень, тому через деякий час ми зобов`язані будемо повернутися окремо до ратифікації пункту 1 статті 4 з часом і це  не потрібно відкладати на  невизначений термін, ми повернемося до статей 12 та 13, про що тут піднімав питання Петро Миколайович Симоненко, де йдеться про право на соціальне забезпечення та право на соціальну та медичну допомогу, тим більше, що статті 46 та 49 нашої Конституції декларують це  право.  Переконаний, що уряд, який сформує антикризова коаліція в парламенті, буде крок за кроком вирішувати ці проблеми. В Україні гостро стоїть проблема, визначена у статті 25 Хартії, яка поки що не ратифікується, „Право працівників на  захист їхніх прав у разі банкрутства їхнього роботодавця”, яку ми поки що, я підкреслюю, не ратифікуємо. Але комітет вважає, що ще в цьому році ми повинні повернутися до  законодавчого врегулювання  проблеми погашення заборгованості по зарплаті працівникам збанкрутілих підприємств, які не мають жодних активів. У зв`язку з цим просимо дати доручення Кабінету Міністрів України в 3-місячний термін підготувати і внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо приведення  законодавства України у відповідність до  25 статті Європейської соціальної хартії. Але то будуть  наступні кроки. Сьогодні ж ми повинні зробити перший крок, і я закликаю вас, шановні колеги, проголосувати  за ратифікацію Європейської соціальної хартії документу, який має дисциплінувати нас і постійно нагадувати про наші зобов`язання перед нашим народом.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іван Миколайович. Будь ласка, запишіться на запитання.  Так, прошу три хвилини. Попеску. За ним Самофалов.

 

11:16:58

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний доповідачу, справа  в тім, що основний  принцип  соціальної європейської хартії оновленої є соціальні стандарти, тому  скажіть, будь ласка, чому саме соціальні стандарти, які у відповідних перелічених статтях, як,  по відношенню до яких не буде взято зобов’язання, були б предоставлені для того, щоб на даному етапі не були ратифіковані?

Дякую.

 

БОНДАРЧУК І.М. Значить, ми розглянули цей документ на основі подання президента України. І там як раз перераховувалися ті статті і ті пункти, які можна  сьогодні ратифікувати. Особисто я вважаю, що, і я хотів би, щоб ми ратифікували сьогодні усі  без вийняту і зокрема ту статтю 25 і статті 12 і 13, але нам поки що  пояснюють, що це неможливо.

Тому я пропоную як би такий варіант тимчасовий, схваливши, ратифікувавши першу частину цього документу, я вже сказав, протягом трьох місяців розглянути питання про законодавче регулювання вирішення статті 25-ої про погашення заборгованості підприємствах-банкрутах і по 12-ій, 13-ій. І щоб ми до кінця цього року остаточно ратифікували і решту статей. Але це вже зробить новий Уряд, який сформує „Антикризова коаліція”, дасть подання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геннадій Самофалов. Александровська наступна.

 

11:18:39

САМОФАЛОВ Г.Г.

Геннадий Самофалов, фракция Партии регионов.

Уважаемый коллега, я хотел бы получить небольшой ваш комментарий. В вашем поданне верховной Раде в отношении  ратификации,  за вашей подписью, есть такая фраза: „приєднання України до Європейської соціальної хартії дасть  можливість підтвердити європейський вибір держави, проголошений президентом України”. Подчеркиваю: „проголошений президентом України”.

           Дело все в том, что в программе Партии регионов еще в 1998 году заложен был этот европейский выбор. Правительство Виктора Федоровича Януковича выполняло программу евроинтеграции. В четвертом созыве был создан комитет евроинтеграции, где работала три члена Партии регионов и сегодня там работает 5 человек.

Так у меня, уточните, пожалуйста, все-таки, кто провозгласил европейский выбор?

 

БОНДАРЧУК І.М. Ми сьогодні, я думаю не це питання обговорюємо, а питання по суті. Ми сьогодні приймаємо постанову про ратифікацію, а потім будемо розбиратися: хто перший, а хто другий? Давайте ратифікуємо спочатку цей документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, будь ласка.

 

11:19:47

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов.

Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

 

11:19:52

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Шановний Іван Миколайович, я прошу вас дати пояснення і відповісти на таке запитання. Ми взяли, Україна взяла зобов’язання перед Асамблеєю парламентської Ради Європи, що ми будемо повноцінним членом цієї європейської спільноти. Ми взяли на себе зобов’язання ратифікувати в тому числі і Європейську соціальну хартію.

В даному випадку формується уявлення, що ми, народ України, з якоюсь меншовартістю входимо до Європи. І це рамковий, в принципі, той же закон, який підвищує нашу відповідальність за європейські стандарти.

А головне, Іван Миколайович, ми, в першу чергу, відносно соціального захисту запроваджує національне законодавство. І національне законодавство якраз і захищає права і свободи відповідно до Конституції України громадян України.

Тому я й пропоную у повному обсязі проголосувати, бо всі ті питання, про які ви говорите, регулюються національним законодавством. Ваша думка.

 

БОНДАРЧУК І.М. Моя думка така ж, як і ваша, що було б добре, якби ми  сьогодні проголосували у повному обсязі цю хартію. Але давайте міркувати реально, чи зможемо ми фінансово забезпечити уже сьогодні виконання цих зобов’язань. Ну, наприклад, запровадити сьогодні вже 28-денну відпустку. А сьогодні в нас законодавчо поки що 24-денна. І так далі.

Давайте…

Тому я й запропонував, ви чули, шановний Петро Миколайович, запропонував дати доручення відразу Кабінету  Міністрів про внесення протягом трьох місяців серії законопроектів, які б дозволили у повній мірі забезпечити введення в дію усіх статей і положень хартії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка. Дякую.

Є бажання обговорювати? Прошу записатися. Йде запис на обговорення питання.

Так, записалося 10 народних депутатів. Давайте відведемо 21 хвилину. Будь ласка, Герман. Підготуватись Самойлик.

 

11:22:28

ГЕРМАН Г.М.

Герман, фракція „Регіонів”.

Шановні колеги, мені здається, що, якщо ми проголосуємо зараз за ратифікацію з вилученнями, то ми продемонструємо усьому народу України і європейському співтовариству, що ми справді зробили ще одну галочку, поставили ще одну галочку, щоб показати, якими швидкими темпами ми йдемо в євроінтеграцію.

Але ми виключаємо основні пункти, заради чого варто приєднуватися до цієї хартії. Ми виключаємо соціальний пункт, ми виключаємо медичне обслуговування, міграцію. Це значить, що ми робимо вигляд, добре обличчя, добру міну в бік Європейського Союзу, от, дивіться, ми приєднуємося, але по суті своїй цей документ і це приєднання нам нічого не дає. Ми повинні зробити раз і назавжди, йдучи до Європейського Союзу, ми повинні приєднуватися і робити стандарти нашого життя по суті, а не за формою європейські.

Лише голосування за ратифікацію хартії без вилучення гарантує нам приєднання до Європейського Союзу і до європейських стандартів по суті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, Самойлик передає слово Симоненку. Підготуватись Чорноволу.

 

11:24:10

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, в першу чергу я звертаюсь до членів Антикризової коаліції, Європейська соціальна хартія – це наше зобов’язання, України, перед європейською спільнотою ратифікувати цю хартію, коли нас приймали до Парламентської асамблеї Ради Європи. Це перше.

 По-друге, це наша з вами відповідальність за те, що ми, дійсно, сьогодні намагаємося не тільки рухатися до Європи, а й запроваджувати у  внутрішній політиці відносно життєвого  рівня своїх громадян європейські стандарти, не африканський підхід, а європейський підхід.

По-третє. Ми вважаємо за потрібне сьогодні в першу чергу зрозуміти, що ми не повинні приймати це рішення з обмеженістю запровадження європейської соціальної хартії на території України, бо таким чином ми формуємо через Верховну Раду у наших громадян психологію меншовартості перед європейською спільнотою, куди будуть їхати наші громадяни. Бо вони у  своїй власній країні не мають права за європейськими стандартами жити так, як живе європеєць.

Але я хотів би і зрозуміти тих хто сьогодні  пропонує вилучити деякі питання, в першу чергу міністерства, зрозуміти інше. Ось перший пункт першої статті, вилучати запропонували, вилучити.

Визнати право працівників на таку  винагороду, яка забезпечує їм і  їхнім сім’ям достатній рівень життя. І тепер я ставлю запитання, середній рівень заробітної платні в Україні 800 гривень. Після підвищення помаранчевим урядом тарифів на електроенергію на газ, у нас за трьох кімнатну квартиру 400-500 гривень заплатить сім’я. Так що ж це у нас за  європейська країна Україна, в якій сьогодні рівня доходу не вистачає на те, щоб хоча б за житло оплатити, я вже не кажу про те, щоб прогодувати сім’ю, одягнути, навчити дітей, поїхати зараз разом з своїми дітьми відпочити, чи на Азовське чи на Чорне море, і таке інше.

Ось тут, якраз і виникає проблема, яка  нас сьогодні, як представників вищого законодавчого органу наділеними політичною реформою, новими повноваженнями нести відповідальність за життєвий рівень наших громадян, я якраз і пропоную. Давайте, шановні учасники нашої антикризовою коаліції, проголосуємо в повному обсязі, як ратифікацію цієї угоди.

Який шлях можна знайти виходу із тих питань, які поставив перед нами уряд. В першу чергу можна було б у рішення щодо ратифікації записати, що уряду доручити протягом місяця чи двох внести графік якраз запровадження тих чи інших статей таким чином ми б зрозуміли, що уряд готується визначати джерела фінансування вирішення цих проблем і це якраз буде конкретним виходом із ситуації.

Тому я пропоную ратифікувати у повному обсязі цю хартію. Ще раз наголошую, ми, комуністи, боролися за цю ратифікацію і проголосуємо за її ратифікацію в повному обсязі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Тарас Чорновіл. Підготуватися Василю Харі.

 

11:27:23

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, народні депутати, шановні громадяни України.

Я хочу до доповнення попереднього доповідачу, все ж таки, добавити, що не тільки і не стільки це є момент нашої відповідальності перед парламентською Асамблеєю ради Європи, взагалі Ради Європи. А це є відповідальність, найперше, перед громадянами нашої країни і цю хартію, ми були абсолютно зобов’язані, ратифікувати і зараз це є правильно, що ми робимо ті кроки.

Що стосується самого підходу до внесення цього документу, він готувався тим урядом, який вже зараз добуває останні дні і вони якраз запланувати всі ті виключення, знаючи прекрасно, що повністю розвалена бюджетна система. І ті соціальна надбання, які декларуються, насправді є тільки на папері, тому вони фактично розкрили свою реальну політику бюджетну і соціальну, цим внесеним варіантом закону про ратифікацію даної хартії.

Наша пропозиція, оскільки нам, дійсно, доводиться зараз приймати в страшному, в зруйнованому стані, соціальну політику, полягає в тому, що треба все ж таки ратифікувати хартію в повному вигляді, щоб не робити удару по наших громадянах. Але визначити для уряду вимогу, як це і було сказано, внести графік введення в дію окремими, можливо, прикінцевими положеннями тих пунктів, по яких якраз, безпосередньо, сьогодні дійсно виконання зробити неможливо внаслідок того, що нормальне зростання економіки, яке і було основою завжди для зростання соціальних стандартів, за минулі півтора року, було припинено і йшло, фактично, до руїни. Тому ми мусимо сьогодні проголосувати і визначитися з цими термінами, за які ми можемо підійти нарешті до абсолютно повноцінного здійснення вимог, виконання вимог Європейської хартії.

Ще маленький момент, мені б дуже хотілося, щоб ті наші політичні сили, які себе так демонструють дуже європейських, дуже західних, дуже цивілізованих, подумали про те, що є європейських принцип тотальності виконання своїх зобов’язань. І коли щодо одних хартій, вони за них кричать двома руками  „за”, щодо других - вносять такі препарування, якщо до соціальної різання їх і вздовж, і впоперек, і по діагоналі, а щодо третьої, як зокрема із-за домовної хартії взагалі не хочуть їх визнавати. То це є абсолютно не європейський принцип. І я надіюся, що наша антикризова коаліція, і ті, як і депутати, так і фракції, які приєднаються до її роботи, все ж таки поверне нас в моральному, в політичному і просто людському плані до цих принципів європейської політичної культури, яка зокрема і виражається в чіткому виконанні всіх принципів, всіх зобов’язань, які ми на себе беремо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Хара. Підготуватися Кілінкарову.

 

11:30:27

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Я очень хотел бы, чтобы к данному вопросу мы подошли очень профессионально и очень ответственно. Суть заключается в том, что наше правительство в  1999 году подписало договор с уважаемой международной организацией. Мы 7 лет боролись за то, чтобы ратифицировать этот договор, а сегодня ставим его под сомнение.

Вопрос заключается в том, что мы не можем ни добавить в этот договор, ни изъять ничего. Мы же можем его только поддержать или не поддержать. Это первое.

Второе. Почему 8 лет мы не могли, правительство не подавало? Потому что наша страна не способна была обеспечить те обязательства, которые должна была  на себя принять по данному договору.

Имейте в виду, если мы примем в полном объеме, как нам хочется, мы подпадаем под мониторинг международной организации, если что-то мы не будем выполнять, мы будем позориться перед всей Европой. Поэтому есть предложение все-таки ратифицировать то, что написано в договоре 1999 года, работать  над законопроектами для того, чтобы расширить этот перечень статей, которые… обязательств, которые берет на себя  Украина.

 И надо еще раз, повторяю, самое важное понимать, если мы ратифицируем те пункты, которые страна не способна будет экономически вытянуть, мы просто поставим под удар Украину, под позорное разбирательство Международной организации труда по данному вопросу.

Поэтому я прошу всех,    умоляю. Потому что наш комитет, те кто были в прошлом созыве, помнят,  мы четыре годя бились  за то, чтобы поставить на ратификацию этот договор. Мы даже в нарушение Закона  от имени Партии регионов предлагали законопроекты по внесению данного проекта по ратификации этого законопроекта.

Поэтому, я вас умоляю, для того, чтобы сделать очередной шаг в расширении социального поля нашего государства, давайте ратифицируем то, что записано в Договоре от 1999 года. И наш комитет принял решение  «торпедировать» эти  вопросы,  работать над законопроектами, принимать, а потом брать на себя  обязательства.

Но еще раз повторяю:  те обязательства, которые мы способны будем с вами выполнить.  И особенно это касается коалиции, которую будет назначать правительство в самое ближайшее время.

Так давайте  мы «подсунем свинью» новому правительству, подложим им такие обязательства, которые оно не способно будет выполнять.

Люди добрые, давайте очень профессионально и ответственно подойдем к данному вопросу. Я  прошу, умоляю вас, проголосовать за то предложение, которое  предлагает наш комитет  по вопросам социальной политики и труду, сделать первый шаг по решению тех социальных проблем, которые у нас есть в государстве и работать над расширением перечня статей, которые мы можем через полгода, через год, как это  положено по Регламенту, принять. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Самойлик виступає, будь ласка.

 

11:33:39

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, шановні слухачі наші. Я також пропоную прийняти цей документ в цілому, без всяких там „оговорок”, без всяких застережень і таке інше. Бо у нас одержується дуже дивна річ. Мова йде про Хартію мов національних меншин і все робиться для того, щоб її поховати на протязі декількох років.

Тепер, коли мова йде  знову ж таки про соціальну хартію, все робимо для того, щоб вихолостити  абсолютно все з цієї хартії, щоб залишити просто скелет, який абсолютно нічого не  вартий і для нашої держави, і для наших людей.

І тому, я вважаю,  сьогодні буде аморально,  якщо ми приймемо і ратифікуємо цю  хартію саме з застереженнями, які були, висказані, висловлені, ми повинні прийняти її в повному обсязі. Тому, що всі, хто сидить в залі і, хто сьогодні займається своїми справами дуже багато на виборах говорили щодо європейського вибору, щодо європейських соціальних стандартів, щодо поліпшення життя людей, щодо соціального захисту нашого народу. І це просто дивно, коли ми приходимо до Верховної Ради України і ми говоримо зовсім інші речі. Я думаю, що ми зробимо сьогодні правильний крок і ратифікуємо цю хартію в повному об’ємі.

Я вірю в те, що антикризова коаліція, яка створена у Верховній Раді України, саме вона здатна вирішити всі соціальні питання, які сьогодні вже давним-давно повинен вирішити уряд і Президент в нашій країні. І тому цей документ нам необхідно ратифікувати. Ну як, наприклад, я можу як жінка, не тільки як політик, проголосувати проти того, проти права на соціальну та медичну допомогу, проти забезпечень, проти того, щоб забезпечити, щоб будь-якій малозабезпеченій особі, яка не спроможна отримати достатніх коштів своїми власними зусиллями або з інших джерел, щоб їй надавати, дійсно, в повному обсязі цю медичну допомогу. Як можна проголосувати проти нормальний термін відпустки. Чому у нас народні депутати України, урядовці мають достатню відпустку, чому всі інші повинні мати таку врізану. У нас, що Україна має декілька сортів людей. І тому, я думаю, що ми приймемо абсолютно виважене рішення і антикризова коаліція бере на себе відповідальність.

 

ГОЛОВА. Слово має Попеску. Прошу.

 

11:36:57

ПОПЕСКУ І.В.

Вельмишановний Олександре Олександровичу! Вельмишановні колеги! Я спробую бути лаконічним, але давайте ми перестанемо займатися політикою подвійних стандартів.  І особливо це повинен робити уряд і Міністерство закордонних справ.

 Справа в тім, що коли дається, приймається рішення, що ратифікація тих чи інших  угод, хартій, тощо, коли ідеться, є можливість вибрати деякі моменти, а деякі моменти все-таки залишити, я маю на увазі, попередню Європейську хартію регіональних мов, мов меншин. Коли ми її ратифікували, але ті, які ставили свій підпис не взяли на себе зобов’язання або відповідальність, щоби вибрати, які конкретні пункти будуть застосовуватись, а які ні.  В результаті у нас є  та проблема, яка існує з  хартією регіональних мов і  мов меншин.

 Але повернемося до Європейської соціальної хартії переглянутої. Сьогодні нам пропонують її ратифікувати не в повному обсязі. Але з іншого боку, якщо нам пропонують її ратифікувати не в повному обсязі, нам не запропонували механізм реалізації і  термінів впровадження тих статей, саме соціальних, коли ми їх зможемо впровадити в життя.

 Тому я пропоную ратифікувати хартію, але паралельно дати доручення профільному комітету, уряду і відповідному міністерству розробити механізм реалізації тих статей, які ми сьогодні не в стані у зв’язку з фінансовою ситуацією в Україні щодо їх впровадження.  Якщо ми ратифікуємо в тому вигляді, який ви подали   без механізму  реалізації – це буде проста декларація. Знову поставлять нам галочку.  Але не забувайте, і ви, і представники Міністерства закордонних справ, що після процедури моніторингу, під яким знаходиться сьогодні Україна в Раді Європи, наступить процедура постмоніторингу, коли будуть дивитися, як ми виконуємо ці пункти.

Тому я пропоную ратифікувати хартію, розробити механізм реалізації, впровадити конкретні терміни, коли ми зможемо і тоді це буде реальний документ на благо нашого народу, а не пуста балаканина. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Александровська.

Трохи дальше від мікрофону, будь ласка.

 

11:39:07

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание, что мы рассматриваем вопрос очень важный, очень актуальный, но вопрос очень старый. 7 мая 1999 года правительство подписало эту хартию.  В соответствии с нормами закона Верховная Рада Украины должна  была ратифицировать ее,  и тогда она вступает в силу, и мы должны выполнять все обязательства, которые в этой хартии продекларированы.

Семь лет правительство, ни одно правительство за семь лет не удосужилось подать в парламент этот документ на ратификацию. И сегодня перед нами стоит очень серьезный вопрос, он серьезный хотя бы потому, что, действительно, эти обязательства мы непросто ратифицируем, мы действительно становимся подконтрольным государством с точки зрения, что европейское сообщество имеет право требовать от Украины выполнения принятых на себя обязательств.

И я считаю, что мы сегодня должны ратифицировать эту хартию в полном объеме. Депутат Хара говорил о том, что трудно будет выполнить эти обязательства в полном объеме и предлагал согласиться на то, что мы сегодня ратифицируем с исключениями, а потом, мол, доработаем, внесем и так далее. Более того, он обратил наше внимание на то, что фактически исполнение этих обязательств будет уже новым правительством, правительством, которое мы с вами сформируем, и ответственность за его деятельность мы тоже берем на себя.

Я хочу вам напомнить: хартия – это высокие стандарты, это планка, которая будет перед нами поставлена и которую мы будем стараться достигнуть. Никто не говорит, что мы должны будем это сделать сегодня, завтра или послезавтра. Но если мы перед собой такую планку не поставим, маловероятно, скажем откровенно, что к этой планке кто-то будет стремиться.

Более того, ратифицируя соглашение в полном объеме, эту хартию, мы обеспечим определенные европейские гарантии граждан Украины. Это значит, что граждане Украины смогут обращаться за поддержкой, за помощью обращаться к европейскому сообществу. Я считаю, что таким образом мы расширим рамки той демократии, которая сегодня существует в Украине.

Да, действительно, мы перед собой поставим высокие планки. Да, действительно, мы возьмем на себя обязательство по выполнению этой хартии в полном объеме. Но разве не для этого мы пришли сюда, в парламент? По крайней мере выступления Петра Николаевича Симоненко, Катерины Самойлик (это – члены фракции коммунистов) говорят о том, что позиция коммунистов однозначна: мы избирателям обещали достичь высоких стандартов, обеспечить высокие стандарты жизни наших людей, и мы должны для этого работать. Поэтому я также поддерживаю их предложения о том, что мы должны ратифицировать хартию без исключений.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Іванов, прошу.                 

А, прошу, заключне слово.  Вибачте. Мікрофон.

 

ІВАНОВА Н.І. Дозвольте ще раз звернутися до вас з проханням прийняти рішення про ратифікацію  Європейської хартії, соціальної хартії в тому вигляді, в якому подано законопроект.

Над підготовкою цього законопроекту працював ні один уряд і готували її до  ратифікації, визначали конкретні пункти і статті до ратифікації за участю міжнародних експертів, починаючи з 2002 року.  Вже перший варіант був підготовлений в 2003 році знов-таки з визначенням конкретних статей, які Україна може сьогодні ратифікувати і забезпечити реалізацію цих зобов`язань. Не можна говорити, що ми спочатку ратифікуємо, а потім будемо досягати цих норм і стандартів. Ратифікуючи хартію, ми беремо на себе зобов`язання, що вже сьогодні норми і хартії діють в Україні і на тих рівнях забезпечення, які визначаються.

Я хочу лише нагадати, що ми ратифікуючи і запропонували статті до ратифікації, які визначають право на працю, право на безпечні  і здорові умови праці, право на справедливу винагороду, право на створення організацій, право на укладання  колективних договорів, право дітей і підлітків на захист, право працюючих жінок на охорону і материнство, право на професійну орієнтацію, право на професійну підготовку, право на охорону здоров`я, право на  користування послугами соціальних служб, право інвалідів на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства,  право дітей і підлітків на соціальний, правовий, економічний захист, право займатися  прибутковою діяльністю на території держав інших сторін, право на інформацію та консультацію, право брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці у виробничому середовищі, право осіб похилого віку на соціальний захист, право на захист у випадках звільнення, право на гідне ставлення на роботі, право працівників із сімейними зобов’язаннями на рівні можливості та рівне ставлення до них і так далі, і так далі. 

Я  хочу цим підкреслити,  перерахуванням статей, які ми пропонуємо до ратифікації, підкреслити, що це є важливі права в соціальні сфері, які необхідно забезпечити гідне виконання нашим законодавством, нашого законодавства. Крім того, я ще раз наголошую, що ті статті і зобов’язання, три, які ми сьогодні не ратифікуємо, в нас є в плані реалізації і прийняття законів: про медичне страхування, ми вдосконалюємо систему соціального забезпечення. Ми маємо зобов’язання прийняти трудовий кодекс, ратифікувати європейську конвенцію про захист трудівників мігрантів. І після цього ми  зможемо ратифікувати решту статей, які на сьогоднішній день Україна не може практичної можливості забезпечити виконання.

Крім того, я ще раз наголошую, що ми будемо звітувати перед Радою Європи не тільки по тим зобов’язанням, які ми ратифікували, але і по  тим зобов’язанням, які нератифіковані, з точки зору прогресу в Україні і створення належних умов для ратифікації статей, які залишаються.

Я дуже прошу, підтримати роботу багатьох складів Уряду і  комітетів Верховної Ради, роботу Верховної Ради попереднього скликання щодо ратифікації зазначеної хартії.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ще раз, позиція комітету з цього приводу, будь ласка, враховуючи те, що дискусія зводилася, власне, чи не в повному обсязі ратифікуємо хартію,  чи все-таки із тими пропозиціями, які вносить Кабінет Міністрів, зважаючи на об’єктивні обставини?

Будь ласка, Іван Миколайович.

 

11:46:18

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, я розумію і я сказав, що я особисто проголосував би за ратифікацію нашої хартії, запропонованої хартії у повному обсязі, бо я поділяю душею і серцем. Але тут говорили про планки і я вважаю,  що нам потрібно краще працювати крок за кроком, step by step, подолавши планку, яку ми сьогодні  можемо подолати, а потім брати  наступні рубежі. Бо якщо ми не  змогли з вами виконати  вимоги статті 46-ї, або статті 49-ї Конституції, де всі ці вимоги записані, по суті. А зараз екстраполюємо їх на 12-13-ту статтю хартії і говоримо, давайте проголосуємо. Хто нам заважав втілити в життя  49-ту статтю Конституції?

Тому давайте ми кроки реальні будемо робити, а потім комітет буде готувати пропозиції до кінця року з тим, щоб реалізувати решту положень хартії.

 

ГОЛОВА. Іван Миколайович, то як треба голосувати?

 

11:47:28

БОНДАРЧУК І.М.

Так, як запропоновано у проекті постанови.

 

ГОЛОВА. Почекайте.

Ну, ясно, пропозиція буде врахована.

Отже…

Будь ласка, з мотивів голосування на 5 хвилин. Прошу.

Кілінкаров, будь ласка.

 

11:48:08

КІЛІНКАРОВ С.П.

Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

 

11:48:12

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги!  Симоненко, фракція комуністів.

 Ми пропонуємо  другий пункт нашої постанови у такому варіанті: Україна бере на себе… ну, ратифікувати цю угоду, а третім пунктом дописати, що доручити Кабінету  Міністрів відносно статті другої пункту 3, статті 4 пункту 1, статті 12, статті 13 і статті 19-ї розробити механізм і терміни введення цих статей відповідно, так скажемо, до  національного законодавства і можливостей України. Ось так ми пропонуємо записати. Це тоді буде правильно.

 

ГОЛОВА. Добре.

Уряд  підтримує. Тобто формулювання я правильно зрозумів, записати можна так, що  ратифікувати у повному обсязі, а Кабінету  Міністрів до 1 жовтня подати необхідні пропозиції з метою дотримання змісту хартії і графік введення  всіх норм хартії.

І я пропонував би навіть  протокольно доручити опублікувати цю хартію у „Голосі України”, я думаю, щоб люди дивилися  на зміст того, що пропонується в цьому міжнародного му документі.

Хто за таку  пропозицію, прошу визначитися шляхом голосування.

 

11:49:44

За-285

Рішення прийняте.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів – 180 чоловік, депутатів, „Блок Юлії Тимошенко” – 1, „Наша Україна” – 51, соціалісти -32, комуністи – 21.

Наступне питання. Оголошую до розгляду Проект Закону про ратифікацію Угоди про першочергові заходи стосовно захисту жертв збройних конфліктів.

Слово має міністр оборони Гриценко Анатолій Степанович. Прошу.

 

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Олександр Олександровичу, шановні народні депутати.

Внесено проект Закону про ратифікацію Угоди про першочергові заходи стосовно захисту жертв збройних конфліктів. Це документ, який був підписаний 24 вересня 93 року в місті Москва. Він внесений відповідно до статті 9 Закону України „Про міжнародні договори”. Він погоджений без зауважень з Міністерством закордонних справ, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, Міністерством економіки, міністерством охорони здоров’я і Міністерством з надзвичайних ситуацій.

Приєднання України до цієї угоди сприятиме створенню правових підстав для прийняття необхідних заходів на попередження порушення прав людини, захист жертв збройних конфліктів та осіб, які не беруть участь у збройних конфліктах.

Реалізація цього закону не потребує додаткових фінансових або матеріальних витрат з Державного бюджету.

Я тепер крім офіційного представлення хочу декілька слів сказати. Перше, це документ  Співдружності Незалежних Держав.

Друге. Як ви бачите, він був ще підписаний 13 років тому, за цей час змінилося, очевидно, десять урядів і сотні  міністрів, мені  важко відповісти, чому не було ратифіковано його раніше, але те, що нам треба ратифікувати його і тим самим виконати внутрішньодержавну процедуру по включенню документу, підписаного в рамках СНД 13 років тому, щоб він став частиною нашого національного законодавства, я просив би підтримати його ратифікацію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до Анатолія Степановича? Є запитання? Будь ласка, запишіться, я бачу бажаючих не багато, п’ять хвилин, прошу.

Прошу, Мірошниченко.

 

11:52:50

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги! Шановні виборці! У мене таке запитання. Ось тут говориться про угоду, про першочергові заходи стосовно захисту жертв збройних конфліктів. Цікаво дізнатися, які саме першочергові заходи і як це сталося, що з 1993 року першочергові заходи, чи вони реалізовувалися чи не реалізовувалися? Що входить до цих заходів? І яким чином так сталося, що вони не вимагають жодних бюджетних витрат? Оскільки я так розумію, що якраз в тому і полягає роль держави з тим, щоб якісь ресурси виділяти на захист цих постраждалих від збройних конфліктів.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Я частково на нього відповів, достеменно я не можу сказати причини, чому  так було затримано. Чому я сказав, що не потребує додаткових бюджетних витрат, я сказав  слово додаткових. Тому що в рамках бюджетного фінансування всі ті державні інституції Міністерство оборони, Міністерство юстиції робили, виконували ці заходи. А оскільки тут передбачено виконання фактично тих принципів захисту гуманітарного права, які передбачені Женевським і іншими конвенціями.

Я можу сказати, що в частині Міністерства оборони вже значна робота зроблена і в правовому плані, і впроваджені цих норм, які тоді були актуальні в 93 році. Ви  бачите, що преамбула самої угоди, вона дає відповідь на запитання. Що будучи глибоко стурбованим в тривожній ситуації, що склалася на значній території колишнього радянського союзу у зв’язку зі збройними конфліктами з національних, релігійних та політичних мотивів. Це було тоді актуально. Я можу лише передбачити, що на якомусь етапі це стало менш актуально, але конфлікти є, на жаль, є країни, які залишаються фактично в стані війни, як вони вважають, є передумови таких конфліктів. І те, що тут навіть починаючи із статті 1, сторони будуть співробітничати на двосторонній і багатосторонній основі, це в рамках планових заходів, але це можливість і використовувати формат СНД, який в цій частині може бути більш ефективний.

Тому я вважаю, що ми все-таки повинні підтримати, очевидно, зробивши докір собі, як державі, за те, що протягом тривалого часу ми не зробили цього раніше.

 

ГОЛОВА. Садовий, будь ласка.

 

11:55:12

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Що стосується даного документу, який ми обговорюємо, є актуальним і потрібно його розглядати. Але в мене є декілька таких моментів, які потрібно уточнити, я прошу уточнити. Давайте конкретно визначимося, що є суб’єктами збереження, вірніше, захисту жертв збройних конфліктів. Це цивільне населення тільки чи сюди входять і ті військові, які також постраждали від збройних різних конфліктів? Бо я можу привести по місту Кіровограду, коли значна частина військовослужбовців залишилася, наприклад, без квартир, без роботи і т.д. В той же час, 30 км від Кіровограду є селище таке Кіровоград-25, де 21 будинок є, 14 п’яти поверхових, а інші котеджі.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Звичайно, ви, як народний депутат, його ставите абсолютно правильно, оскільки воно стосується людей, я хочу сказати, що це рамкова угода. Її ратифікували, але реалізовують у законодавстві по-різному, Азербайджан, Вірменія, Білорусь чи Казахстан, чи Киргистан, це залежить від законодавця, які норми будуть закладені. Але те, що принципи, на які йде посилання, Женевських конвенцій відповідних років і т.д., ці принципи повинні бути дотримані.

Як саме буде вирішуватися конкретне питання соціального захисту, правового захисту, тут є питання і судові, і всі інші, це залежить від вас, якими законами наповнити потім цю  Рамкову угоду. Хоча частково, я  уже сказав, наповнена. Тут ніяких елементів волюнтаризму збоку всіх виконавчих інститутів, які задіяні, не буде це визначить законодавець.

 

ГОЛОВА. Болдирєв.

 

11:57:14

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Болдырев. Фракция Регионов.

Уважаемый Анатолий Степанович! Документ, который вы представляете сегодня, вне всякого сомнения, очень важен для наших граждан, которые участвуют помимо своей воли в вооруженных конфликтах, или в числе контингента миротворческих сил и мы, я думаю, поддержим этот  документ. Но у меня к вам вопрос: скажите мне. Министерство обороны принимало участие  в незаконных действиях  по нахождению на территории Украины военных грузов и вооружения, а также  американского военного контингента на протяжении конца мая и первой половины июня текущего года по вашему добровольному решению, или же на вас оказывалось давление со стороны Администрации Президента и Американского посольства? Спасибо.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за питання. Я зараз на трибуні представляю за дорученням Президента проект закону абсолютно конкретний і уповноважений вирішувати ті питання і коментувати, які уповноважені відповідно Президентом. Якщо у вас це питання, дійсно, хвилює, ми можемо після завершення розгляду цього питання, я можу дати вам відповідну інформацію. Дякую.

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Грач Леонід Іванович, прошу.

 

11:59:03

ГРАЧ Л.І.

При обговоренні законопроекту члени нашого комітету відзначили, що ратифікація зазначеної угоди покращить імідж України, як держави, що вдосконалює національний механізм одержання міжнародного гуманітарного права та стане вагомим  кроком на шляху забезпечення прав людини, сприятиме  підвищенню міжнародного авторитету нашої країни, як правової держави.

Прийняттям цього Закону, ми засвідчимо прихильність нашої держави   до широкомасштабного взаємовигідного співробітництва з іншими державами та міжнародними організаціями.

Наголошую, що ратифікація цього документу є, в першу чергу, гуманним актом доброї волі. Для тих, хто сумнівається в доцільності     ратифікації цього документу, зазначу,   що наша держава є учасником міжнародної системи  захисту жертв війни. Україна, а точніше УРСР, ще в 1954 році ратифікувала  Женевську конвенцію про захист жертв війни  1949 року. А в  лютому  цього року парламент минулого скликання прийняв  Закон про зняття застережень до Женевської конвенції.

І, на сам кінець,  не менш важливим є те, що будучи стороною цього важливого міжнародного договору, наша держава матиме правові підстави для захисту мирних жителів, в  тому числі, і громадян України, які можуть опинитися в зоні збройних конфліктів на території інших держав.

У висновку  Науково-експертного Управління Верховної Ради зазначається, що ратифікація Угоди про першочергові заходи, стосовно захисту жертв збройних конфліктів, вважається доцільною. Комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України „Про ратифікацію Угоди про першочергові заходи, стосовно захисту  жертв збройних конфліктів” поданий Президентом  і прийняти його в цілому, як Закон. Пропоную підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Запитань немає, сідайте, будь ласка. Будь ласка, Мірошниченко хоче запитання задати. Прошу. Руслан Петрович, потім Князевич.

 

12:01:30

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Я ставлю запитання до Леоніда Івановича.  Я хотів би повторити те запитання яке я ставив.

І Анатолію Степановичу. Йдеться про ратифікацію угоди про першочергові заходи. На жаль, ані Науково-експертне управління не надало нам розгорнутого аналізу про цю угоду. І, я думаю, буде дуже цікаво почути і громадянам України, особливо тим, які є жертвами таких конфліктів. А, які, власне, передбачалися заходи, оскільки йдеться про першочергові заходи і як вони виконувались. Оце надзвичайно перелік, які заходи - кому, яким категоріям, за якими статтями мала бути надана допомога чи підтримка з боку держави. З тим, щоб ми, як кажуть, не механічно голосували, а абсолютно чітко розуміли і питали з виконавчої влади.

 

ГРАЧ Л.І. Ваш вопрос выходит за рамки достаточно рамочного, действительно, первоочередного ратификационного документа, а мы рассматриваем то, что рассматриваем, в данном случае тот текс, который подписан в Москве в 1993 году, если мне память не изменяет, где, действительно, указано все то, что необходимо для начала такой большой работы, которая может, действительно, иметь расширение в очередных других документах, в том числе и исполнительной власти.

 

ГОЛОВА. Будь ласка. Князевич, потім Червонописький.

 

12:03:17

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Леонід Іванович, у мене такого плану запитання. Скажіть, будь ласка, як на мене, то глобальний документ, який прийнятий з цього питання щодо захисту жертв війни, а саме Женевська конвенція абсолютно повністю вирішує всі питання, які є в цій угоді. Таким чином, немає жодної необхідності відтворювати знову ж таки в регіональному локальному документі, в локальній угоді ті питання, які давним-давно уже вирішені, бо саме на глобальному рівні, є сенсі можливість вирішувати такі питання. І те, що трапилось нещодавно, коли наш громадянин загинув в Ізраїлі якраз підтверджує тезу мою.

Через те, у мене запитання таке, який сенс зараз ратифіковувати цю угоду, якщо всі питання, які піднято вже фактично вирішені і з 1993 року вона стоїть і фактично не діє, а отже означає, що її і не потрібно. Чи не підтримуєте ви таку тезу і чи не вбачаєте за доцільне, взагалі, зняти це питання з обговорення? Дякую.

 

ГРАЧ Л.І. Мы сегодня находимся в системе СНГ, это, для этого есть юридическая база и  весь тот документ, о котором мы сегодня говорим, направлен на реализацию  всех тех правовых положений, о которых вы совершенно правильно говорили, но реализация их в рамках СНГ. В рамках СНГ, к сожалению огромному,  есть те проблемы, о которых, собственно, и говорит название этого документа.

 

ГОЛОВА. Червонописький.

 

12:04:43

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Леонид Иванович, я, безусловно, поддерживаю подписание этого документа. Прошу зал поддержать. Единственное, на два момента   я хотел бы обратить внимание.

Пострадавшими конфликтами,  конфликты, у нас Советский Союз после Великой Отечественной войны в  27 странах воевал, в том числе и в Афганистане. Имеется сотни, тысячи, десятки тысяч, пострадавших  людей. Ничего не делается.  Эта бумага, действительно, запоздала на 13 лет.

 И второй момент. Я просил бы вашей лично поддержки и тоже всех нас. В этом году наш Кабинет Министров отказался подписать документ о системе реабилитации воинов-интернационалистов именно в рамках СНГ о выделении денег и все …. якобы вышли из этого.

 Я думаю, что этот документ как раз поможет нам вернуться к рассмотрению этого вопроса.

 

ГРАЧ Л.И. Если говорить лично о моей позиции, я с вами абсолютно солидарен и, думаю, что сделав сегодня этот шаг, нужно возвратиться к тому документу о котором вы говорите, тем более он вам, что называется до боли знаком как человеку, который выстрадал   это.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Ми обмінялися  думками з приводу цього документу. Мені здається, що міністр оборони був переконливий у своїй інформації так само, як і голова комітету. А запитання, які поставили Руслан Петрович і депутат Мірошниченко і інші, вони природні, але треба звернути увагу на таку деталь.  В цій угоді  ідеться про взаємні зобов’язання країн, які входили раніше у Союз,  країни СНД, взаємозобов’язання по допомозі тим людям, які постраждали. І після Женевської конвенції прийнято вже декілька протоколів, які  розвивали  тему, враховуючи нові нюанси, які з’являлися  і щодо застосування різних озброєнь і так далі, і так далі. Тому тут зайвого немає. Тут не можна переборщити, так би мовити. Тому я просив би проголосувати цей проект закону і ставлю його на голосування.

 

12:07:13

За-266

За – 266 народних депутатів, Закон прийнятий.

Я прошу вас відпочити, через півгодини знову зайти до цього залу. Спасибі. Перерва на півгодини.  

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОРБУНОВА Л.М.  ………… або таких, що принижують їх гідність в виді …  та покарань, був підписаний від імені України 23 вересня 2005 року постійним представником України  при Організації Об`єднаних Націй.

Положення протоколу доповнюють Конвенцію проти катування та інших жорстоких нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання, ратифіковано  Україною 26 січня 1987 року.

Згідно з положеннями протоколу, кожна держава-учасниця має створити систему  регулярних  відвідувань, що здійснюються незалежними міжнародними та національними органами місць, де знаходяться  позбавлені  волі особи з метою  недопущення  катувань та інших жорстоких нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводжень та покарань.  Протокол містить положення, відповідно до яких створюється підкомітет з недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводжень та покарань та визначають його функції і повноваження. 

Протокол  зобов`язує кожну державу-учасницю створити, призначити чи підтримати на національному рівні один або  декілька… або кілька органів для відвідувань для цілей недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводжень та покарань.

Відповідно до статті 30 протоколу будь-які застереження до його положень не допускаються.

Ратифікація протоколу  засвідчить незмінність позиції України щодо забезпечення  та поваги до прав і основних положень… свобод кожної людини, зокрема і прав позбавлених волі осіб.  Ратифікація також  має створити правові умови, необхідні для координації та співробітництва нашої держави з іншими державами у сфері захисту позбавлених волі осіб від катувань та інші жорстокі поводження.

Протокол надає можливість посилити такий захист на основі не судових заходів  превентивного характеру. Зусилля з викоренення катувань повинні бути, перш  за все,  спрямовані на недопущення, що вимагає вжиття  заходів в області просвіти та поєднання різних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів. Ратифікація  Україною протоколу  дасть можливість забезпечити  максимальний правовий захист позбавлених волі осіб від катування та інших жорстких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводжень та покарання, що в свою чергу сприяти формуванню позитивного  іміджу нашій державі на міжнародній арені. Хочу зазначити, що міжнародна спільнота приділяє значну увагу питанню ратифікації Україною цього протоколу. Зокрема відома правозахисна організація „міжнародна амністія” у своїх запитах неодноразово наголошувала на необхідності ратифікації цього міжнародного договору. Ратифікація Україною протоколу не потребує  внесення змін до законодавства України.

 В Україні правове забезпечення захисту осіб в даній сфері здійснюється на підставі Конституції України, Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу, Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України про прокуратуру.

Також для  нашої України є чинними на сьогоднішній день слідуючи міжнародні договори: сама конвенція, до якої вноситься факультативний протокол, європейська конвенція про запобігання тортурам та нелюдському,  або такому, що принижує гідність та поводження, та покарання, та два протоколи 1 та 2 до цієї європейської конвенції. Виконання протоколу забезпечує уповноважений Верховної Ради України з прав людини, відповідно до закону „Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”.

В зв’язку із вищезазначеним прошу підтримати проект  закону про ратифікації факультативного протоколу до конвенції проти катувань та інших жорстких, або таких, що принижує гідність видів  поводження та покарань. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам.  Я не бачу бажаючих задати запитання. Є да?

Будь ласка, Чубаров.

Ну, я даю так, тому що більше ніхто не пропонує, тільки він.

 

12:38:47

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановна Лідія Миколаївна,  якщо я не помиляюся, у статті 18 факультативного протоколу  є слова про те, що о тих національних механізмах превентивного такого застереження тортурам, катуванням має бути представленість  різних, ну, скажімо так, категорій населення України, в тому числі і представленість і етнічних інших груп. Ми розуміємо, що катування все-таки, багато причин. Які приводять до катування, а в тому числі  одною з причин є упередженість взагалі у взаємовідносинах між людьми.

Якщо до Криму, то упередженість ми бачимо ще на стадії досудовому. Я хотів би сказати, от які ми будемо, запитати вас, які ми будемо створювати механізми, які, скажімо так, ну, застережуть нас від розширення катувань, тортур. І чи ми будемо думати от, практично, реалізацію оцієї  статті 18-ї, щоб ми, дійсно, мали б представництво в цих  механізмах національних різних груп населення для того, щоб …

 

ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую за запитання.

Дійсно, стаття 18 говорить  про те, що держава …………… гарантують функціонування  незалежність національно-………….. механізмів, а також незалежність їхнього персоналу.

В даному випадку це йдеться мова про  створення або покладення на окремий орган механізму контролю, тобто регулярного відвідування місць позбавлення волі, різних місць позбавлення волі для того, щоб упередити  ці застосування, катування чи інші жорстокі поводження з людиною.

Тому, звичайно, держава при покладенні… На сьогоднішній день у нас закон про   уповноваженого з прав людини передбачає, що уповноважений може безперешкодно відвідувати всі місця позбавлення волі, а також мати незалежну розмову з кожним засудженим.

І тому на сьогоднішній день можна розширити цей механізм, укріпити цей механізм і також долучити до цього інші організації. На сьогоднішній день у нас також цим займаються органи прокуратури та адміністративні комісії при  державних адміністраціях. Це - як громадська організація.

 

ГОЛОВА. Більше немає бажаючих? Немає.

Сідайте, будь ласка.

Ніна Іванівна Карпачова, голова підкомітету Комітету з питань прав людини і національних меншин і міжнаціональних відносин.  Прошу.

 

12:41:31

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати!

Хотілось би, по великому рахунку, щоб у цій залі сьогодні була абсолютна більшість народних обранців, але, на превеликий жаль, ми бачимо тільки представників антикризової коаліції і тих представників „Нашої України”, які, по великому рахунку, по-людські і професійно вболівають, дійсно, за проблему, яка є викликом сучасності – це проблема подолання тортур.

Вчора на засіданні Комітету з питань прав людини,  національних меншин і національних відносин було  розглянуто ретельно питання приєднання України безпосередньо через ратифікацію до Факультативного протоколу до Конвенції проти тортур і дуже приємно мені сказати про те, що члени комітету нашого одноголосно підтримали внесення проекту закону від Президента України щодо ратифікації зазначеного протоколу.

З свого боку хочу сказати, що в минулому році 29 червня як Уповноважений Верховної Ради України я внесла подання Президенту України щодо необхідності ратифікації Україною зазначеного протоколу. Приємно мені зазначити про те, що Президент миттєво майже відреагував на подання Уповноваженого з прав людини і дав доручення представнику України при ООН, пану Кучинському, підписати цей протокол у Нью-Йорку, що було зроблено 23 вересні.

Після … цього протоколу розпочалася робота щодо підготовки до ратифікації зазначеного протоколу. Мені би хотілося зазначити наступне, що на сьогоднішній день 21 країна ратифікувала цей протокол, 51 країна приєдналася, серед яких я вже і наша країна. Протокол, фактично, вже набув чинності, це дуже і дуже важливо, на міжнародному рівні.

Що дає приєднання України до зазначеного протоколу через процедуру безпосередньої ратифікації? Доповідачка доповіла детально ці речі. Я з свого боку хотіла би зазначити наступне, що вперше буде створено фактично вертикаль, починаючи з Організації Об’єднаний Націй, контрольного механізму, а ще більше превентивного механізму щодо подолання такого явища, яким є тортури.

На сьогоднішній день ми маємо Комітет проти тортур при ООН, ми маємо сьогодні Європейський комітет проти тортур, який безпосередньо здійснює моніторинг, в тому числі і в нашій країні, а Україна як член ООН звітує через періодичні доповіді в Комітет ООН проти тортур щодо боротьби з цим явищем.

Проте хочу зазначити з своєї практики, практики, в першу чергу, і депутатської, і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. На превеликий жаль, стара влада  так і не визнала в Україні фактично наявність катувань. Через  приєднання  України до зазначеного протоколу нова  влада зробила цей крок надзвичайно важливий для нашої країни, має бути побудований механізм. Це дуже не просто побудувати такий механізм, який фактично національний механізм  має бути стрижнем цього механізму, а міжнародний має виступати, як субсидіарний, тобто допоміжний механізм, в підкомітет з боротьбою проти тортур при Організації  Об’єднаних Націй до складу, якого мають увійти десять досвідчених експертів, безумовно не закриє собою весь світ, це всім зрозуміло. Так само, як і Уповноважений з прав людини не може собою закрити всю країну.

Я постійно привертала у своїх щорічних доповідях під час парламентських слухань разом з попереднім Комітетом  з питань прав людини, разом з правозахисними організаціями, які дуже активно долучилися до боротьби з цим явищем. А також з нашими шановними журналістами, представниками засобів масової інформації.

Ми проводили низку прес-конференцій, в тому числі, як омбудсмен я провела прес-конференції з жертвами тортур, які на превеликий жаль, не всі засоби масової інформації ризикнули декілька років тому показати нашій державі.

А проте на сьогоднішній день ми можемо зазначити, що боротьба ця розпочалася, Україна робить ці кроки, і мені здається, що безумовно така співпраця і взаємодія на  міжнародному, на регіональному і національному рівні, вона, безумовно, дасть той ефект, який чекають від нас наші громадяни, в першу чергу прості громадяни.

Адже, надам вам тільки одну цифру, шановні народні депутати. Щороку мільйон наших співвітчизників, іноземці, які перебувають в Україні  проходять через так званні бомжатники і ізолятори тимчасового утримання. Де кожен третій з них обов’язково, на превеликий жаль, зазнає тортур, приниження людської гідності.

 

ГОЛОВА. Все, Ніна Іванівна, ви закінчили?

Ніна Іванівна, я переконаний, що у залі всі уважно читали цей документ. Якщо є запитання, запишіться на п’ять хвилин на запитання.

Сухий.

 

12:47:19

СУХИЙ Я.М.

Я прошу слово передати народному депутату Кушнарьову Євгену Петровичу.

 

ГОЛОВА. Кушнарьов.

 

12:47:29

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановний доповідачу, у мене питання з коротенькою преамбулою. Так випало на мою долю, що в минулому році я провів дев’ять днів в увічнені, в тому числі, два дні в ізоляторі тимчасового утримання, тут в мене питань нема. А сім днів в спецвідділі лікарні, яку краще називати „тюремною” лікарнею, там знаходяться люди, по відношенню до яких вирок не вступив в законну силу. Вони тримаються в жахливих умовах і багатьох до них після цього все закінчується тим, що слідство визнає, що вони не винні, як це було зі мною. Це не можна вважати в прямому варіанті тортурами, але я хотів би просто привернути увагу вашого комітету.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Шановний Євгене Петровичу, я безпосередньо, ви знаєте, долучалася під час вашого такого брутального затримання, яке мало всі ознаки політичного переслідування. Але хочу сказати в цій залі, з цього боку, з лівого, і з правого боку, що найменше по троє народних депутатів від різних політичних сил, долями яких мені довелося опікуватися і до яких, безпосередньо, фактично були застосовані моральні і фізичні тортури. Уявіть собі, скільки наших простих громадян, я називала вже сьогодні цифру, проходять брутальні ці, фактично, знущання і приниження людської гідності. Це дійсно проблема, яка заслуговує на увагу всього українського суспільства.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Попеску.

 

12:49:19

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Вельмишановна Ніна Іванівна, ми абсолютно підтримуємо необхідність ратифікації цього факультативного протоколу, оскільки крім того, що було зазначено вами і попереднім виступаючим, воно не уможливлює також створення так  званих секретних в’язниць, про які, ви пам’ятаєте, ще пару місяців тому говорили і навіть про Україну.

Але тут є один момент. Звичайно, багато з компетенції виконує Інститут омбудсмена в Україні. Але відповідно  до статті 19-ї пункт „Ц” відповідний інститут має право надавати пропозицію та зауваження, що стосується чинного законодавства або законопроектів. А отже Інститут Уповноваженого з прав людини України, на жаль, на сьогоднішній день не має права законодавчої ініціативи.

Якщо ми ратифікуємо цей Факультативний протокол, нам треба також подумати про те, щоб або той інститут, який буде новий, мав таке право, або надати таке право Інституту Уповноваженого з прав людини, право законодавчої ініціативи і внести відповідні зміни до Конституції і до відповідного закону.  Дякую. Як ви на це дивитеся?

 

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую.

Що торкається першої вашої ремарки стосовно якраз тюрем, так званих тюрем, які фактично таємні в’язниці. Мова про це йшлася на засіданні Ради Європи, де фактично була прийнята резолюція, як вам відомо в якій уряди європейських країн обвинувачували в тому, що є така таємна співпраця з Центральним Розвідувальним Управлінням Сполучених Штатів Америки при перевезенні підозрюваних осіб у причетності до тероризму. Така фактично проблема сьогодні в світі існує.

Що торкається другого вашого запитання. Так, дійсно, Уповноважений з прав людини не має ні за законом, ні за Конституцією права законодавчої ініціативи. Це питання на сьогоднішній день виглядає як дискусійне. Я думаю, що в цій залі депутати зможуть обговорити це питання і прийняти позитивне рішення.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Григорович.

 

12:51:22

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, "Наша Україна".

Шановна Ніна Іванівна! Безумовно, "Наша Україна" підтримує ратифікацію Факультативного протоколу пов’язану із забороною катувань і, безумовно, ця тема є на часі. Тому  ми з вами тут кореспондуємося.

Я дякую за компліменти на бік „Нашої України”, ми працюємо в опозиційному режимі. І сьогодні вранці ми розглядали персональні справи ряду народних депутатів, які є членами так само Верховного Суду і вирішували питання про поєднання їхніх мандатів, повноважень.

Сьогодні… Тому моє запитання до вас не комплементарне. Сьогодні ви є народним депутатом і одночасно омбудсменом, що власне є порушення Законом про омбудсмена, бо ви прив’язані до певної політичної сили. 

Тому в мене питання. Як ви думаєте розв’язати   це питання, продемонструвавши пошану  до українського законодавства?

 

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую, пані Ліля.

Це питання, безумовно, не стосується безпосередньо до тортур, але мушу сказати що я, у відповідності до Конституції,   до Закону, подала відповідно заяву до Верховної Ради, яка має її розглянути у встановленому режимі. Дякую.

 

ГОЛОВА .  Шевченко, останнє запитання.

 

12:52:37

ЛЕВЧЕНКО К.Б.

Левченко Катерина, фракція „Наша Україна”.

У мене до вас питання щодо роботи майбутнього Національного механізму, який має бути створений, якщо ми ратифікуємо,  а я сподіваюся, що ми ратифікуємо цей протокол.

Яким чином ви бачите   роботу такого механізму, оскільки він передбачає залучення не тільки уповноваженого з прав людини, але і інших інституцій, якщо це є механізм, а не просто відповідальна інституція. І яка роль  Уповноваженого з прав людини безпосередньо в цій сфері. Дякую.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Я дякую, пані Катерино, за це запитання і можу сказати, що  у відповідності до Конституції і Закону „Про  Уповноваженого з прав людини”,  також низки міжнародних конвенцій, омбудсмен вже в Україні діє, як  національний механізм в цьому напрямку.

Країни, які ратифікували цей  протокол, здебільшого не мають такого механізму взагалі. Це є велика проблема, особливо для країн Латинської Америки, на сьогоднішній день.

Я думаю, що якраз передбачені норми в цьому протоколі, які надають можливість створювати різні, розгалужені  механізми на національному рівні, безумовно, мають бути створеними і в Україні.

Проте, якщо  ви уважно читали пояснювальну записку Міністерства юстиції, фактично всі необхідні процедури покладаються виключно  на незалежний орган на українського Уповноваженого з прав людини, який вже діє вісім років в такому режимі.

Мені здається що це, безумовно,  не відповідає посаді омбудсмен, тому що омбудсмен займається відповідно до свого Закону, відповідно до Конвенції, безумовно, омбудсмен підключиться і допоможе іншим структурам, в першу чергу, в системі  виконавчої гілки влади, створити  таку розгалужену мережу, саме спираючись на той досвід, який ми вже маємо, безпосередньо, в  інституції  омбудсмена і на той досвід, який вже сьогодні мають наші шановні правозахисні організації. Дякую.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Чи є потреба обговорювати це цілком? Немає, так? Ви хочете висловитися? Будь ласка, запишіться на 5 хвилин на обговорення, хто хоче висловитись, може скористатися, навіть на 6 хвилин. Антипенко прошу. Антипенко. Не бажання. Чубаров прошу. А! Вибачте, це не той запис у мене, вибачте. Самофалов перший, передає Мельнику. Мельнику передає, за ним Шевченко. Вибачте, я помилився.

 

12:55:37

МЕЛЬНИК П.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Безсумнівно, що ратифікація даного протоколу є актуальною і, я думаю, що ми підтримаємо і проголосуємо. Але я хотів би звернути вашу увагу не тільки на місця позбавлення волі, а на порушення гідності, приниження людської гідності і не тільки в цих місцях позбавлення волі. Мабуть, ви чули або дуже мало чули про факт, який відбувся 20 лютого в Національній академії державної податкової служби України, а це заклад освіти і науки, або ми кажемо – храм освіти і науки, де є і коледж, де вчаться діти, яким ще немає 16 років, вони тільки студенти, які мають більше 16-18 років, факт побиття людей кийками і примінення черемухи і наказ було віддано податковій міліції. Більше двох десятків податкових міліціонерів у відповідному камуфляжі кийками били людей. І така тишина, такий вакуум інформаційний і абсолютно ніякої реакції правоохоронних органів, і абсолютно, якби сьогодні я спитав шановну нашу Лідію Миколаївну, яка реакція нашого Міністерства юстиції, вона відсутня.

Тому я би хотів наголосити про те, що однозначно міжнародний моніторинг потрібен і такий комітет  потрібен, який буде допомагати Україні, дійсно, стати правовою державою. Але мені чомусь здається, що для цього потрібні і гроші, і  кошти, і абсолютно немає погодження з Міністерством фінансів. Не знаю. Я думаю, що це питання треба однозначно вирішити.

І ще одне.  Так, європейські цінності нам треба впроваджувати в Україні. Але є, так скажімо,  моральні речі, як на мене.

От наприклад. Я трошки поїздив по світу, був у Сіднеї, був у Сан-Франциско, не знаю, чи знає наш виконуючий обов’язки міністр юстиції, що і там, і там щорічно проходить парад геїв. Чи скажімо, треба  в  Україні такий парад? Чи треба такі цінності у нас в Україні?  Я думаю, що  моральність цих питань, вона повинна, як-то кажуть, бути акцентована і, що стосується представника прав людини у Верховній Раді, то треба створити відповідний механізм, дати відповідні можливості фінансовій, дійсно, реалізації цього протоколу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Левченко матиме, а   Петру Володимировичу, скажу що минулого тижня це демонструвалося в парламенті, так, що я думаю, можна цілком…

 

12:58:29

ЛЕВЧЕНКО К.Б.

Шановні депутати, шановний головуючий.

Я хочу висловити думку фракції „Наша Україна”, яка одностайно   підтримує ратифікацію Факультативного  протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання, оскільки це є без сумніву кроком, який допоможе нам робити все можливе в напрямку    дотримання прав людини, які сьогодні порушуються. Свідченням чого є, скажімо, 100 справ, які розглядалися  в 2005  році європейським судом  з прав людини проти України, із яких винесено позитивне рішення, і в тому числі великий відсоток  цих справ стосувались питань  катувань.

Це і та кількість скарг, яка поступає на неправомірні дії працівників усіх правоохоронних органів, усіх гілок правоохоронних органів і на недотримання ними прав людини.

 Але разом з висловлюванням такої політичної  волі щодо ратифікації цього протоколу, я хочу сказати, що він таки потребує додаткового фінансування, чого не передбачено, що нам потрібно подивитися, яким чином використовувати інституцію уповноваженого з прав людини, тому що, наприклад, протягом 2005 року, року, коли я працювала в Міністерстві внутрішніх справ, не було жодної ініціативи щодо проведення спільних перевірок затримання громадян. Що не працюють сьогодні представники уповноваженого з прав людини в регіонах, без чого ми не зможемо застосувати ефективний механізм щодо моніторингу дотримання прав людини. І що в самому протоколі, який був безпосередньо ініційований правозахисною організацією – Асоціацією проти тортур  взагалі немає  сьогодні місця  урядовим правоохоронним організаціям.

Протокол – це мінімум, той мінімум, на який погоджується держава. Але ми, маючи політичну волю,  можемо підняти плану і зробити більше для захисту прав наших громадян в Україні. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Чубаров, будь ласка, слово дайте. Він коротко скаже.

 

13:00:48

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую.   Дякую, шановний Олександре  Олександровичу, шановні колеги, я теж хотів би висловитися про те, що з ратифікацією факультативного Протоколу маємо дбати про його належне виконання. Серед фахівців  є різні підходи щодо вимог про національний превентивний механізм.

Оскільки стаття 17 факультативного Протоколу говорить про те, що не пізніше, ніж через рік після ратифікації кожна держава – учасниця підтримує, призначає або створює відповідний механізм, зараз ідуть дискусії про те, щоб надати додатково повноваження або прокуратурі, або розширити на уповноваженого з питань прав людини, Верховної Ради уповноваженого. Я думаю, що все-таки має бути створений відповідний механізм або ми можемо підтримати якісь громадські організації, які кожного року можуть переглядатися.

 І, Олександре  Олександровичу, я просто просив, щоб мені дали з місця говорити можливість, але у мене три хвилини має бути, я ж записався, як з трибуни. Я хотів би продовжити.

 

ГОЛОВА.      Говоріть, говорить, добре. Дайте, дайте можливість.

 

13:02:02

ЧУБАРОВ Р.А.

І обов’язково, шановні колеги, я, дійсно, записався з трибуни,  в мене є три хвилини. І обов’язково, шановні колеги, хотів би звернути вашу увагу на статтю 18. Для мене вона є дуже важливою, сподіваюсь для вас теж. Там в пункті другому говориться про те, що держави-учасниці вживають необхідних заходів для  забезпечення того, щоб експерти національного превентивного механізму мали необхідний потенціал та професійні знання. Вони забезпечують гендерний баланс та адекватну представленість існуючих в країні етнічних груп та груп меншин.  Це є дуже важлива теза, оскільки ми знаємо, що в багатьох випадках катування, тортури, вони трапляться із-за того, що є в суспільстві між деякими людьми упередженість, упередженість релігійна, етнічна і інша,  в якомусь іншому вимірі.

І ми знаємо про такі випадки в Криму. І не тільки в ситуаціях, коли вже люди є засудженими, а  на досудовому рівні, на рівні затримання. І хотілося би, і ми про це говорили вчора в комітеті Верховної Ради з питань  прав людини. Я хочу тут сказати про Ніну Іванівну Карпачову, яка сама була  зобов’язана і ми дякуємо їй, вона втручалася в такі  випадки.

І тому, для того, щоб нам і перешкоджати тортурам, а саме головне, щоб ми уникли причин, які приводять до тортур, я хотів би, щоб ми звернули увагу на статтю 18. І при створенні, або при підтримки якоїсь структури, яка буде виконувати вимоги факультативного протоколу, щоб ми там забезпечили рівну  представленість експертів національно.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Закінчено обговорення цього питання. Всі, хто  виступав підтримують необхідність ратифікації цієї конвенції, тобто прийняття закону відповідного. Тому я ставлю цей проект на голосування. Прошу визначитися.

 

13:04:16

За-274

Рішення прийнято.

Проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп'ютерні системи.

З цього приводу доповідає  заступник міністра юстиції Інна Іванівна Ємельянова.  Прошу.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Дякую.  Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати України! 

Вашій увазі представлений проект закону про ратифікацію додаткового протоколу до конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи.

Зазначений додатково протокол був підписаний від імені України 8 квітня 2005 року. І положеннями цього додаткового протоколу передбачається, що кожна країна, яка приєднається до цього протоколу, має в своєму національному внутрішньому законодавстві передбачити  кримінальну відповідальність за такі дії, як розповсюдження  або іншим чином надання громадськості доступу до расистського та ксенофобного матеріалу, як погроза через комп’ютерні системи, і що ця сама погроза пов’язана щодо певної групи осіб чи ознаками раси, кольору шкіри, національними або етнічними походженнями.

В тому числі має бути встановлена відповідальність за поширення через комп’ютерні системи будь-якої інформації, яка виправдовує дії, пов’язані із вчиненням геноциду, а також встановити кримінальну відповідальність за  різні форми співучасті в цих діях, такі як  пособництво і підбурювання.

Хочу зазначити, що наш чинний кримінальний кодекс встановлює двома статтями відповідальність за ці дії – це стаття 161 Кримінального кодексу, яка встановлює відповідальність за умисні дії,  спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті та приниження національної честі та гідності та образа почуттів громадян у законопроект їхніми переконаннями, а також  пов’язані у зв'язку з  тим, що громадяни належать до тієї чи іншої раси в залежності від їх кольору шкіри, політичних, релігійних переконань чи віросповідання.

Крім того, в розділі „Злочини проти людства” є статті 442-га, яка передбачає відповідальність за геноцид, і частиною другою кримілізовано публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів  із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження, таких матеріалів. Крім того, в цьому проекті закону, який представлений на ваш розгляд, про ратифікацію, оскільки додатковий протокол дозволяє кожній країні, яка приєднується, зробити певні ті чи інші застереження, то і запропоновано скористатися можливістю до статті 6 пункт 2 зробити застереження, що будь-які дії, які перелічені тут, зокрема спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, на поширення матеріалів щодо геноциду, якщо вони здійснені з наміром підбурити до ненависті, дискримінації чи насильства до певної групи населення в залежності від тих ознак, що я сказала: расова належність, етнічне походження, релігійні переконання і таке інше.

Прошу вашої підтримки, прийняття закону про ратифікацію зазначеного додаткового протоколу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Я бачу, запитань немає до доповідача? Сідайте, будь ласка. Стретович Володимир Миколайович, прошу.

 

13:08:14

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановні народні депутати, Проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність розглянутий на засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і рекомендований до прийняття Верховною Радою України.

Цей протокол доповнює положення Конвенції про кіберзлочинність стосовно криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи, не суперечить законодавству України та узгоджується з міжнародними актами.

Звертаю вашу увагу, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що ратифікація протоколу за нинішніх обставин суперечитиме положенням закону „Про міжнародні договори України” та зазначає, що виконання даного міжнародного договору потребує внесення змін до чинного Кримінального кодексу. Йдеться, зокрема, про визнання злочинами низки визначених у протоколі діянь. Однак статтею 161 чинного Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від расової, національної належності або ставлення до релігії, за дії, по суті, расистського та ксенофобного характеру та виступає одним з можливих способів чинення цього злочину за образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями  або за вчинення умисних дій, спрямованих на пониження національної  честі і гідності.

Стаття 442 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення геноциду, публічних закликів до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.

В ході  обговорення на засіданні комітету членами комітету висловлювалась підтримка подальшого вдосконалення кримінальної відповідальності за діяння расиського та ксенофобного характеру, що і буде сприяти ефективному виконанню взятих на себе Україною міжнародних зобов’язань і цьому сприятиме також ратифікація згаданого Додаткового протоколу. Прошу підтримати законопроект.

 

Засідання  веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Миколайович, а чи обговорювалась на засіданні комітету проблема, на  яку вказує Головне науково-експертне, що це суперечить, на жаль, міжнародним договорам?

 

СТРЕТОВИЧ В.М. Згідно закону відповідаю, Адам Іванович. Дякую за запитання.

Згідно Закону „Про міжнародні договори України” передбачено, що одночасно з проектом ратифікації повинні подаватися проекти законодавчих актів, куди треба вносити зміни.

Я наголосив спеціально, що сьогодні в законодавстві є дві статті, зокрема у Кримінальному, які передбачають відповідальність. Крім того на засіданні комітетів була врахована та обставина, що на розгляді Верховної Ради знаходиться законопроект, підготовлений депутатом Фельдманом, реєстраційний 1119, де якраз передбачається посилення кримінальної відповідальності за  прояви геноциду і расизму у відношенні до інших людей.

Тому комітет вважає можливим ратифікувати згаданий Додатковий протокол, а від так, після цього внести  необхідні зміни щодо посилення  кримінальної відповідальності за згадані дії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, на перший раз простимо.

 

СТРЕТОВИЧ  В.М. Просто ми виважували все, що можна було в цій   ситуації виважити.  Це не суперечить законодавству.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це суперечить закону, якраз ви самі  підкреслили, добре сідайте, будь ласка. Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування про прийняття закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расиського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи. Реєстраційний номер 0006. Прошу голосувати.

 

13:11:53

За-271

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Вищим Народним Комітетом Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії про співробітництво у сфері науки та технологій.  Реєстраційний номер 0008.

Є необхідність задавати запитання? Немає? Ніхто не наполягає?

Я ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Вищим Народним Комітетом Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії про співробітництво у сфері науки та технологій.  Реєстраційний номер законопроекту 0008. Прошу голосувати.

 

13:12:50

За-269

Закон прийнято. Дякую. 

Шановні колеги, зараз ми  мали б з вами розглянути проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про взаємну охорону секретної інформації, але співдоповідач  голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Скибінецький Олександр Матвійович на вимогу фракції проігнорував доручення комітету. Я пропоную проголосувати про перенесення  розгляду цього законопроекту. Хто „за” прошу голосувати.

 

13:13:40

За-231

Рішення прийнято.

Я звертаю ще раз увагу тих доповідачів, які  визначені комітетами на виконання  своїх депутатських повноважень.

Шановні колеги, сьогодні у нас п`ятниця і  є  година на „Різне”. Прошу записатися.

Фрг__00719*002*017<13:14:00><МальцеваЛ.В.>

Будь ласка, висвітліть, є на моніторах.

Будь ласка, Микола Рудьковський, фракція соціалістів. Підготуватися Бульбі.

 

13:14:43

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України. Сьогодні ми прийняли важливі рішення для того, щоб забезпечити соціальний розвиток держави. Ви знаєте, що соціалісти, йдучи на вибори, завжди говорили, що ми хочемо в Україні побудувати соціально справедливе суспільство з високими державними гарантіями для розвитку кожної особи. Ми мали на меті побудувати на Україні соціалістичну європейську державу по принципу шведської моделі, фінської і т.д. Я думаю, що коаліція, яку ми сформували, стабільно буде працювати і забезпечить виконання тих соціальних гарантій, які ми прийняли сьогодні у наших рішеннях.

Важливим питанням для українського суспільства, сьогодні є також стабільність політична, так от сьогодні політична стабільність турбує не лише нас, народних депутатів. На ім’я народних депутатів нашої фракції та й на всю Верховну Раду прийшло кілька сотень вже звернень трудових колективів, організацій про негайне формування уряду та призначення прем’єр-міністра, і прийняття програми стабільного розвитку на слідуючі п’ять років. Я сьогодні звертаюсь ще раз до Президента України.

Вікторе Андрійовичу! Вся Україна чекає, коли ви подасте прем’єр-міністра України для того, щоб ми змогли сформувати ефективний діючий уряд для того, щоб ми могли підготувати до осінньо-зимового періоду для того, щоб ми могли закласти всі необхідні кошти в бюджет і  стабільно розвивати нашу економіку.

Я переконаний, що зволікання з цього питання шкодить Україні. Саме трудові колективи говорять: ми не можемо далі чекати, ми не можемо далі жити в незрозумілій ситуації, без стабільності, без відчуття стабільності ми не можемо здійснювати наші плани, планувати розвиток наших підприємств, планувати постачання нашої продукції.

Я переконаний, що новий уряд швидко розрішить всі питання, які виникли між Україною і Росією щодо постачання сільськогосподарської продукції. Інші обмеження, думаю, що це в загальних, спільних інтересах, в тому числі і Президента України. Я вірю в те, що він буде діяти в інтересах українського народу, всієї держави.

Подавайте подання, не зволікайте. Хай ваші радники дурниць не радять.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Бульба, фракція соціалістів. За ним буде виступати Цушко, передає слово  Садовому

Будь ласка, Іван Сидорович Бокий, Бульба передає.

 

13:18:05

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України!

Якби в цій залі була фракція Української Народної Партії, то у нас би був дуже авторитетний експерт із української мови, я маю на увазі, професора Ганну Скрипник. Але немає такого експерта, тому будемо покладатися на якісь свої там давні університетські знання.

Так ось під вікнами нашої Верховної Ради сьогодні весь день там йдуть мітинги пікетувальників, то  одних, то других. І от на мітингу прихильників Юлії Тимошенко прозвучало дуже цікаве звернення. Один наш колега депутат із доволі так начебто високої репутації звертається до народу з такими словами: „Дорогі „Юлелюби”…     

Ви знаєте, почувши таке, можна   вже і до такого опуститися.

Дорогі „вітренколюби”, дорогі „вікторіанці”, дорогі „юлелюби” і так далі, тут якщо почати грати на іменах, тут можна  багато до чого дійти.

Але ви прекрасно розумієте, що я хочу говорити  не про утворення  неологізмів,   і не про те, від чиїх прізвищ творити їх.

Мова про інше. Мова про те, що  сьогодні іде, як би це  сказати м’якше, але давайте скажемо так, як воно є: іде одурманювання людей навколо якихось популярних у політиці імен, прізвищ і так далі.  І коли хтось із цих популярних політиків „виливає” на „потоки” брехні, людям дуже важко  розібратися у цьому, що воно таке і звідки йде.

А це вже, ви  самі розумієте, це маніпуляція трошки іншим, ніж просто маніпуляція іменами,   маніпуляція ще чимось. Мова йде про те, що народ просто-на-просто обдурюють.

Ось у цьому залі ми вчора чули, що тут „шелестять” долари. Покажіть, де він хоч один лежить. Розказували, що тут за мільйони, чи Бог його знає за скільки десятків мільйонів, носять в кишенях, чи в чемоданах, чи в валізах. Це все, ви прекрасно розумієте, брехня. Але на цьому хочуть побудувати конфлікт у суспільстві.

І ці „юлелюби” – нещасні люди, які повірили одному із популярних політиків, вони можуть    бути втягнуті у великий громадянський конфлікт. Тому нам треба всім, я думаю, вони зараз роз’їдуться ці творці „юлелюбів” по регіонах. Нам теж треба в ці дні, що ми будемо на місцях, нам треба розказати людям, у чому  полягає правда.  У чому полягає ситуація, яка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Цушко передає своє слово Миколі Садовому, за  ним буде виступати Самойлик Катерина.

 

13:21:25

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Мене змусило взяти слово сьогодні та ситуація, яка склалася у селищах та містечках, де в свій час на повну потужність працювали цукрові заводи. Як відомо таких заводів на Україні було близько 200, на моїй Кіровоградщині 11.

В минулому скликанні двічі розглядався законопроект про заборону вирізання обладнання цукрових заводів. Але, на превеликий жаль, Президент України обидва рази на закон наклав вето. І от ми маємо таку ситуацію. 1 липня після тривалого захисту працівниками заводу стали вирізати Сальківський цукровий завод на Кіровоградщині.

Я звертаюсь до президента України Віктора Ющенка і зачитую три таких документи, три такі заяви, які надійшли із цього селища.

Виконавчий комітет Сальківської селищної ради доводить до вашого відома про те, що товариство „Таврида-Сервіс 2004” самовільно без укладання договору оренди захопила земельну ділянку площею 43,46 га, яка належить Сальківській селищній раді на праві власності, що є грубим порушенням відповідного чинного законодавства. Просимо вжити заходів.

Інший документ. Під час приватизації Сальківського цукрового заводу у статуті чітко було записано про використання обладнання виключно для виробництва цукру без зміни профілю. На превеликий жаль, розпочато вирізання обладнання Сальківського цукрового заводу без згоди акціонерів, а прокурор Гайворонського району говорить, що акціонерам належить лише огорожа заводу.

Оцінка обладнання проводиться бо з на як.  Один приклад. Десятитонний станок 1995 року випуску оцінено у 2 гривні 70 копійок. Присутній фальш і під час вчинення процедури банкрутства і так дальше.

І заява. Територіальна громада селища Сальково звертається до вас, як до відповідальних органів влади, що відповідне товариство у селищі займається такими справами: стріляють вогнепальною зброєю, погрожують селищам Сальково розправою і так дальше. Я не буду повністю зачитувати  цю заяву, але звертаюся до Президента України Віктора Ющенка: поверніться, будь ласка, лицем до народу України. Визначитесь на кінець-то  із цукроварною промисловістю і якщо не потрібні заводи, то відповідно потрібно вживати нормальних заходів до їх нормалізації.

 І, будь ласка, подайте кандидатури на Прем’єра і він тоді вам допоможе розібратися із цукроварною промисловістю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко. Самойлик передає слово, фракція комуністів,  підготуватися Олексію Малиновському.

 

13:24:36

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели.

Фракция коммунистов возмущена очередным решением Кабинета Министров о повышении тарифов на  электроэнергию с 1 сентября нынешнего года, что очень серьезно осложнит как внутренние социальные проблемы, а с учетом того, что произошло сегодня, и во внешнеполитическом  аспекте у нас появляются  новые вопросы.

Мы сегодня являемся свидетелями, что правительство, принимая решение о повышении тарифов на  электроэнергию, необосновано это делает, делает без сочетания с практическими шагами по ликвидации безработицы, по  повышению уровня заработной платы, по контролю за ценами на продукты питания, лекарственные препараты   и многое другое.

Высказывая свое возмущение, мы как члены антикризисной коалиции   предлагаем сегодня немедленно приступить к формированию правительства, и я считаю, что Президент Ющенко преднамеренно и  умышленно блокирует сегодня своевременное рассмотрение вопроса о формировании правительства.

 Также я хотел бы сегодня, уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели, привлечь ваше внимание к    тому, что повышение тарифов на  электроэнергию – это крупнейший внешнеполитический вопрос наших взаимоотношений с Россией.  И Ющенко сегодня очередной совершил шаг, который не снимает напряжение и не сближает нас  во взаимоотношении с Россией, а, практически, проигнорировал неформальную встречу глав  СНГ и не поехал на этот саммит. Он очень важен был бы для нас, для народа Украины исходя из того, что только завершился саммит Восьмерки, на котором обсуждались мировые тенденции, мировые проблемы. Обсуждались те вопросы, которые сегодня волнует человечество   и, естественно, сегодня на неформальном саммите государств СНГ можно было бы пообсуждать проблемы развития двухсторонних отношений, прежде всего Украины и России, проблемы сегодня защиты рынка, продукции отечественного нашего производителя, которая реализуется на рынках России и Белоруссии. Можно было бы пообсуждать вопросы, которые имеют отношение к сохранению военно-промышленного потенциала Украины и согласованных позиций на внешних рынках.

Этот акт свидетельствует о том, что Президент Украины проявляет непрофессионализм и „недалекоглядність”. Это все в результате отражается на благополучии народа Украины и на нашем мировом авторитете. Но я еще раз хочу, привлекая ваше внимание, уважаемые коллеги, обратиться к нашим радиослушателям: в данном случае просматривается перекос ничем не оправданный, ни политически, ни экономически, в сторону только проамериканской политики. И это приведет к отдалению Украины от России, от Белоруссии, от постсоветского пространства, пространства СНГ, это усложнит нашу внутреннюю ситуацию. И я считаю, что нам немедленно в понедельник надо приступить к реализации программы утверждения правительства. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Малиновський Олексій. Я не бачу. Вінський. Те саме. Тарас Чорновіл, фракція Партії регіонів. За ним Гармаш. Не бачу. Бондарчук підготуватись.

 

13:27:54

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати України, шановні наші слухачі і громадяни України!

Я би хотів цей свій короткий виступ присвятити дуже такому простому розбору кількох юридичних нюансів, щодо яких зараз звучить дуже і дуже багато спекуляцій. Оскільки нас весь час переконують, що існують якісь там плани по розпуску парламенту, що десь наша Антикризова коаліція порушила якісь статті невідомі нікому, не названі, Конституції і Регламенту, я би хотів на цьому застановитися.

Ви всі пам'ятаєте, як ми упродовж одного робочого тижня дійсно не допускали роботи Верховній раді, блокували засідання з однією єдиною метою, щоб чітко були виконані конституційні норми і ті норми Регламенту, які випливають напряму з Конституції. Ми свого добилися і ми вдячні всім колегам в Верховній Раді всіх п'яти фракцій, які підтримали в кінці кінців цю позицію, що і стало причиною тоді, підставою для розблокування  роботи. Однак, після того ми пережили більше тижня оцієї какофонії безперервних гудків, криків, вересків, образ там, яйцеметання і всього на світі, що тільки можна придумати найбрутальніших речей в залі і не можна було зрозуміти під яку ж це ціль робиться. Сьогодні вже згадував Голова Верховної Ради прізвище Ліни Костенко. Я би хотів під цю ситуацію процитувати слова з одної з її поезій.

„Дивуєшся, ну що ж воно таке,

не допоможе й двоопука призма… лінза.

Здається ж люди - все у них людське,

Але душа ще з дерева не злізла”.

На превеликий жаль, саме це ми і бачили, тому що  боротьба йшла не за дотримання норм Конституції, не за дотримання законів, а за одне-єдине: якщо не Юлія Тимошенко Прем'єр-міністр, це  означає, що ця країна (не тільки парламент, не тільки уряд, а вся країна!) буде оголошена нелегітимною. І в зв`язку з цим сьогодні ця частина депутатів саботує роботу сесії Верховної Ради, фактично, отримуючи зарплату, відмовилися виконувати свої конституційні обов`язки. Останні слова, які зараз звучать  з усіх прес-конференцій представників того блоку, зводяться до одного, що вони мають певний план розпуску парламенту. Так от, представники Антикризової коаліції переконані і знають, що вони могли би у випадку позачергових виборів здобути переконливу перемогу і сформувати вже тоді спокійно уряд без тих політичних сил, які роблять деструкцію, але ми настоюємо на тому, що  цього не відбудеться, тому що ми не хочемо розколу чергового у суспільстві, і ми настоюємо, що буде цей парламент працювати весь відзначений період.

Що стосується слів про те, що 150 депутатів можуть скласти свої повноваження і парламент припинить роботу, так от я повідомляю, що за нашим спільним рішенням у вівторок я особисто на кожне сидіння бютівських представників покладу текст заяви від їхнього імені про складання кожним окремо депутатських повноважень. Якщо Юлія Тимошенко має слово, хай вона перша підпише це і внесе, і по цих кандидатурах  ми будемо голосувати. І тоді сама Верховна Рада визначиться хто дійсно має……..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Миколайович Бондарчук, фракція соціалістів. За ним Лілія Григорович.

 

13:31:15

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні товариші, я не думаю використовувати  в повній мірі відведений для виступу час. Я хотів би лише підтримати Івана Сидоровича Бокого у тому сенсі, що нам усім потрібно, народним депутатам, максимально використати суботу і неділю для роз’яснення нинішньої ситуації в парламенті, в Уряді, стосовно формування Уряду, хто блокує цей процес і так далі, і таке інше, чому ми до цього часу не можемо нормально працювати? І, взагалі, чому ми повинні бути заручниками однієї симпатичної жінки і жертвами її нестримного бажання бути прем’єр-міністром за всяку ціну? І чому, зрештою, вся держава повинна віддаватися їй на заклання?

І завершити свій виступ хотів би, звертаючись до тих, хто ще вірить в месіанську роль цієї жінки, із словами:

„О люди, люди, небораки,

на що здалися вам царі?

На що здалися вам псарі?

Ви ж такі люди – не собаки”.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Лілія Степанівна Григорович, фракція „Наша Україна”. За нею буде виступати Данилін.

 

13:32:35

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція „Наша Україна”.

Шановний головуючий, шановні колеги – народні депутати, шановна українська громада, дійсно, до фракцій одних ідуть листи від трудових колективів, які вимагають негайного розблокування, хоча ніхто не блоку, роботи, так званої, „антикризової  коаліції”. До інших фракцій ідуть листи від тих самих, або інших трудових колективів, які, нам, вимагають негайного розпуску. Ті, що зрадили хочуть прикритися президентом, ті, що не спромоглися, хочуть цього так само.

Чому програли одні в 2004 році? Бо поставили національні інтереси значно нижче від своїх особистих. Чому не справилися в помаранчевій коаліції сьогодні? Бо ті, самі амбіції.

Шановні друзі, тут сьогодні багато згадувалося різних жінок. Вранці цілком заслужено вшановували ювілей відомого літературного редактора - Ярошенко, цитували Ліну Костенко. Я ж сьогодні хочу нагадати, шановні, всім вам, що сьогодні, 21 липня,  виповнилося 100 років з дня народження Олени Теліги, ще однієї жінки. Ми сьогодні багато говоримо про жінок. Олена Теліга загинула в юному, ранньому віці і була розстріляна в Бабиному Яру у 42-му році.

Вона народилася в Сибіру, провела дитинство у Чехії, юність – у Польщі. Відчула себе українкою у той день, коли почула, як сміялися з української мови. І заговорила, і почала писати вірші.

А коли у 41-му році сталася можливість, разом у Уласом Семчуком, своїм чоловіком Михайлом Телігою і багатьма іншими прибула з Польщі до України, де за діяльність на користь становлення української державності була заарештована фашистами і розстріляна.

Справа в тому, що сьогодні ми від неї отримали у спадок близько сорока віршів, надпис у тюремній камері „Тут була Олена Теліга і провела свої  останні дні”, а також приклад. Приклад залишатися самим собою. Бо, можливо, саме завдяки таким жінкам, які не плели якихось своїх далекосяжних планів, а просто віддавали своє життя, всі свої пориви, щоб була ця Україна, не думаючи, що там буде по мені, ким буду я - Прем’єром, спікером чи ще кимсь, яка коаліція, які дивіденди. Ми маємо сьогодні приклад, як залишатися самим собою, бо я переконана, чим більше людей в Україні, які можуть залишатися самими собою, тим більше надії, що цей народ залишиться самим собою, а тому відбудеться як переможець.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Данілін.

 

13:35:34

ДАНІЛІН М.О.

Уважаемые коллеги!

Николай Данилин, фракция Социалистической партии Украины, город Киев.

Я хотел бы остановиться сейчас на одном таком важном  моменте. К сожалению, практически, мы перевалили за середину лета и через два месяца, в буквальном смысле слова,  на повестку дня встанет очень серьезно вопрос о подготовке к зиме.

Сегодня в этом зале мы с вами до сих пор не завершили формирование правительства, которое должно  заниматься непосредственно организацией этого процесса. И по тому, что происходит и в городе Киеве, и, я думаю, что во многих регионах мы должны отдавать себе отчет, что перед нами в связи с повышением цен на газ, на нефтепродукты, на электроэнергию, снова может встать проблема очередного Алчевска.

Сегодня в этом зале мы не видим одной из фракций, фракции представителей БЮТ, которые очень энергично отстаивают многие политические вопросы. Хотелось бы обратиться к этим нашим коллегам для того, чтобы они снова вернулись и взялись за ту работу, которую необходимо делать парламенту по формированию правительства.

Многие здесь коллеги передо мной говорили о том, что чьи-то амбиции иногда перехлестывают. Я хочу сказать, что за пределами этого зала каждый из нас представляет своих избирателей, людей, с кем он общается, кто доводит до него те или иные мысли. Неработоспособность сегодняшнего Кабинета Министров, который долгое время находится в подвешенном состоянии, приводит к таким парадоксальным вещам, когда на сегодняшний день в Дарницком районе международные организации оказали гуманитарную помощь одной из религиозных организаций, православной,  уже на протяжении двух месяцев подряд эта парафия не может получить эту гуманитарную помощь. Почему? Потому что комитет при Кабинете Министров по распределению этой гуманитарной помощи практически блокирует работу, и люди не могут сегодня оказать нуждающимся людям, в  том числе в городе Киеве, это я говорю про Дарницкий район, оказать помощь тем, которые скоро будут входить в зиму.

Я призываю всех нас к работе, к слаженной, к тому, чтобы мы с вами на следующей неделе в обязательном порядке завершили формирование Кабинета Министров и, чтобы полноценно заработали все структуры в нашем государстве. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі ті, хто  мав  бажання взяти участь у виступах із питань різних зробили це.

Підбиваючи підсумки, я хотів би звернути увагу на те, на що звертав у своєму виступі наш колега Тарас Чорновіл з приводу розпуску парламенту. Тим, хто хоче займатися цією справою, я настійно рекомендую прочитати 90 і 115 статті Конституції.

Я для них, може вони лінуються це робити, з вашого дозволу нагадаю. Стаття 90 говорить, що Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо, друга частина, протягом 60-ти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України.

115 стаття Конституції говорить, Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

Прем’єр-міністр України інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку. Відставка Прем’єр-міністра прийнята Верховною Радою, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів.

В  цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів у строки і в порядку, що визначається цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого  Кабінету Міністрів України. Ці статті ясно і однозначно говорять, що ніхто Кабінет Міністрів у відставку, Верховна Рада  п’ятого скликання не відправляла.

Скажіть, будь ласка, ми якийсь з вами документ, Постанову про це приймали? Не Приймали, відповідно до Конституції керівник уряду заявив про те, що вони складають свої повноваження. А крім складення повноважень Конституція передбачає ще два випадки відставки. Перший випадок, коли Прем’єр-міністр України  заявляє про відставку і його відставка є автоматично відставкою всього Кабінету Міністрів, якщо Верховна Рада прийме рішення. І друга відставка передбачається 87 Статтею основного закону, коли Верховна Рада приймає резолюції недовіри Кабінету Міністрів. Прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів, означає відставку всього складу Кабінету Міністрів.

Отже, шановні юристи з Банкової, не лінуйтеся читати основний закон. Я розумію, що ви його ігноруєте, бо ви його хочете зліквідувати за допомогою Конституційного суду, але він діє і ним треба керуватися. 60 днів не мине ні 25-ого, ні 27-ого, ні 30-ого липня, тому що Кабінет Міністрів у відставку не відправлений і Верховна Рада буде працювати. І я сподіваюся, що вона буде працювати на весь період каденції, тобто всі п’ять років, а ми з вами давайте цьому посприяємо.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради я оголошую закритим. Нагадую, що відповідно до прийнятих змін до календарного плану роботи, наступне засідання ми з вами проведемо сесійне у понеділок. Вечірнє засідання розпочнеться о 16 годині.

На все добре, до зустрічі!