ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ
Сесійна зала Верховної Ради України
5 червня 2012 року, 16.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада". Реєструємось.
16:01:23
У сесійній залі зареєстровано 255 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.
Шановні колеги, як і домовлялися, оскільки ми з вами ту частину питань порядку денного, які були заплановані, без включення до порядку денного, виконали, тому ми зараз з вами розглянемо частину питань, які ми включили до порядку денного і ті законопроекти, які у нас одержали висновки комітетів, пройшли вже всі процедури.
Я зараз оголошую до розгляду законопроект. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення гарантій незалежності суддів)(реєстраційний номер 10425). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
16:03:03
За-193
Ми одержали підтримку розглядати за скороченою процедурою.
Я запрошую до виступу радника Президента України, керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрія Володимировича Портнова. Підготуватися від комітету Шпенову.
ПОРТНОВ А.В.
Шановні народні депутати України! Шановний Адаме Івановичу! Президент України пропонує розглянути і прийняти в першому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів, пов'язаних з посиленням гарантій незалежності суддів. Цим законом пропонується обмежити прокурорів у праві ініціювати розгляд питань про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності або щодо їх звільнення з посад. Передбачається внесення змін до законів про Вищу раду юстиції, до Закону про судоустрій і статус суддів, в якому передбачається, що в разі участі прокурора у розгляді судових справ, органи прокуратури вправі звертатися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Вищої ради юстиції зі скаргою щодо неналежної поведінки судді лише вразі, якщо така судова справа не перебуває у впровадженні суду будь-якої інстанції, або якщо встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної, касаційної скарги закінчився.
Крім того, перевірка відомостей щодо порушення суддею присяги про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді Вищого спеціалізованого суду України згідно з цим проектом не може бути доручено члену Вищої ради юстиції, який є прокурором або був прокурором на момент призначення членом Вищої ради юстиції. Як приклад можемо навести, що у прокурора є на один аргумент більше ніж у інших сторін по справі, як правило, прокурори іноді звертаються з пропозицією про звільнення суддів не чекаючи можливості апеляційного або касаційного оскарження. Для попередження можливих порушень прав суддів у процесі їх звільнення з посади законопроектом врегульовується також …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ПОРТНОВ А.В. Я закінчую. Окремі питання щодо суб'єктів, які в праві звертатися до Вищої ради юстиції з пропозицією про звільнення судді з посади. Пропонуємо підтримати цей законопроект в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Шпенов Дмитро Юрієвич.
16:06:06
ШПЕНОВ Д.Ю.
Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати, Комітет з питань правосуддя розглянув цей законопроект на своєму засіданні 16 травня 2012 року. Законопроект внесений Президентом України як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України. Хочу нагадати, що при прийнятті Закону про судоустрій і статус суддів, на підставі президентського законопроекту, закону, одним із ключових питань було забезпечення незалежності суддів. Однак, практика застосування закону показала необхідність зміцнення гарантій незалежності суддів, в процесі їх забезпечення, обрання та діяльності.
Даний законопроект покликаний мінімізувати можливість впливу прокуратури на суддів, скоротити випадки необґрунтованих подань на звільнення суддів як інструмент для впливу на них, прискорити процеси призначення та обрання суддів. Також зводиться до мінімуму роль Президента України та Верховної Ради України в процесі призначення та обрання суддів, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Для реалізації там мети законопроекту, пропонується внести зміну до Закону України "Про Вищу раду юстиції", про Регламент Верховної Ради України, про судоустрій і статус суддів. Комітет підтримав законопроект та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у першому читанні за основу. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Шановні колеги, є бажаючі взяти участь в обговоренні? Так, крім Зарубінського ніхто більше не наполягає? І Ляшко. Будь ласка, Зарубінський і Ляшко.
16:07:43
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Будь яка законодавча ініціатива, яка має на меті зробити суддівський корпус і кожного окремо суддю більш незалежним, потребує і вимагає підтримки. Я пам'ятаю, що багато розмов було, коли ми приймали Кримінально-процесуальний кодекс щодо тих чи інших там якихось колізій, якихось там недоробок і так далі, і головний аргумент, який правники висували на користь прийняття нової редакції, фактично нового Кримінально-процесуального кодексу – це було явне збільшення змагальності сторін під час судового розгляду. Набагато більше повноважень адвоката у порівнянні з прокурором на відміну від того, що було раніше.
І в даному випадку, на мій погляд, на погляд нашої фракції, ситуація, коли у прокурора забираються достатньо серйозні реальні важелі тиску на суддю, причому під час судового розгляду, під час судового процесу ще до того, як справа знаходиться в апеляційному впровадженні – є, безумовно, позитивним. Бо в такому випадку нашаровування позитивне відбувається на позитивний Кримінально-процесуальний кодекс, де є змагальний фактор у взаєминах між прокурором і адвокатом.
І в даному випадку цей законопроект дозволяє судді бути справжнім арбітром справи і не залежати безпосередньо без, в тому числі, можливо, і суб'єктивного підходу прокурора до того чи іншого судді.
Тому, мені здається, ми мали б як представники національного парламенту все зробити для того, щоб статус судді незалежного був не тільки на папері, а щоб це була практика. В цьому разі законодавча ініціатива потребує своєї підтримки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Олег Ляшко.
16:09:59
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Ніхто не заперечує проти того, що треба посилювати незалежність суддів. Адже сьогодні судді багато, хто з них насправді є залежними, і в першу чергу від телефонного права, від влади, від виконання доручень, які дає влада і вимог.
Але, але всі ми говоримо про незалежність суддів. А коли ми почнемо говорити про відповідальність суддів за прийняття незаконних рішень? Коли люди роками ходять по судах, домагаються прийняття рішень, їх волинять там, тягають, у підсумку приймають незаконні рішення і люди не можуть притягнути їх до відповідальності.
Коли ми будемо говорити про притягнення до відповідальності судді Кірєєва, судді Вовка і інших суддів, які приймають незаконні, неконституційні рішення? Які породили таке поняття в Україні, як політв’язні. Сьогодні весь світ тикає нас носом у це, у цих політв’язнів. Звідки взялись ці політв’язні? Вони з неба впали? Ні, їх зробили судді, які кажуть, що судді, а насправді служать владі, а не служать закону.
Тому треба говорити не лише про посилення гарантії незалежності суддів, а треба посилювати відповідальність за отих суддів, які тільки судді на папері, а на ділі це кривосудді, а не судді! Які знущаються над громадянами України, які сажають політв’язнів. Та й мільйони інших громадян. Ви подивіться, хто у нас в тюрмах сидить! 90 процентів, хто сидить у тюрмах, це сидять невинні. Ті, хто винні, сидять при владі. Ті, хто не винні, сидять у тюрмах. От, до чого привели наші судді! Ви смієтесь, ви ж привели до цього! Це ж ви створили таку систему правосуддя, кривосуддя в Україні!
Тому треба поміняти ситуацію. Тих, хто при владі, треба посадить у тюрму. А ті, хто в тюрмах, треба випустити. Бо 90 відсотків – це люди невинні сидять…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Ляшко говорить із знанням справи. Так що, так що він знає, про що розказує. Більше ніхто не наполягає? Каплієнко, будь ласка.
16:12:25
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект в першому читанні. Але ми наполягаємо на тому, щоб до другого було відновлені права саме Верховної Ради і депутатського корпусу на саме широке обговорення кандидатів на суддівську посаду щодо отримування статусу довічно.
Я хочу вам сказати, що, на наш погляд, це трохи ганебно, коли представники саме Верховної Ради виконують лише функції, знаєте, такого свадєбного генерала. Такого бути не може. І якщо ми кажемо дійсно про незалежних суддів, то щонайменше Верховна Рада України повинна впливати на цей процес, тому що вони тоді і будуть незалежні. Якщо їм дали право на внесення цього високого мандату у Верховній Раді України, яка… надали йому такий, знаєте, значок якості. Тому депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде голосувати лише в першому читанні, до другого вимагає таких змін. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, інші не наполягають?
Шановні колеги, я думаю, ви мене зараз підтримаєте всі, якщо ми поступимо таким чином. Якщо ми зараз із цього проекту закону заберемо пропозицію щодо внесення змін до 79 статті, де мова іде "розгляд питання та прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидатів на посаду судді безстроково". Тобто ми цю статтю 79 вилучаємо із законопроекту і голосуємо в цілому як закон. Немає заперечень? Немає.
Тоді я ставлю на голосування пропозицію: прийняти Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення гарантій незалежності суддів) (реєстраційний номер 10425), вилучивши із законопроекту зміни до 79 статті, що стосується Верховної Ради.
Прошу голосувати.
16:14:49
За-266
Дякую. Закон прийнято.
Прийнято як закон з вилученням 79 статті.
Шановні колеги, тепер ми з вами маємо розглянути один дуже цікавий "з бородою" законопроект (9127), про гарантії держави щодо виконання судових рішень. Це друге читання. Я запрошую… Тому що таке було прийнято рішення на Погоджувальній раді, бо… Зараз, зараз. Я пояснюю, чому саме сьогодні, бо завтра чи післязавтра відбувається у Раді Європи відповідне засідання, де будуть розглядати як Україна реагує на ці питання. І в четвер уже буде його розглядати пізно. Треба його розглянути сьогодні, виходячи із графіку роботи європейських структур.
Доповідає від комітету Притика Дмитро Микитович, будь ласка. Друге читання. Тим більше, шановні колеги, я думаю, зараз і доповідач скаже, що прийнято рішення про те, що ми розглядаємо цей законопроект без Прикінцевих положень, без тих Прикінцевих положень, які стосувалися змін до певних законодавчих актів, де відміняються ті чи інші соціальні виплати. Будь ласка, Дмитро Микитович.
16:16:34
ПРИТИКА Д.М.
Адам Іванович, оскільки ви вже сказали, то я не буду на цьому наголошувати ще раз. Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2011 року було прийнято за основу проект Закону України про гарантії держави щодо виконання судових рішень (реєстраційний номер 9127), а також доручено Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строки подання та розгляду таких зауважень і пропозицій, та внести його на розгляд Верховної Ради України в другому читанні.
Слід зазначити, що на виконання даної постанови Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув в другому читанні на своєму засіданні 21 вересня 2011 року проект Закону України про гарантії держави щодо виконання судових рішень, поданий Кабінетом Міністрів України. Після цього до Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя ще надійшли пропозиції, в тому числі Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України з зауваженнями до порівняльної таблиці зазначеного законопроекту до другого читання. В зв'язку з цим комітет доопрацював та розглянув цей законопроект на засіданні комітету ще повторно 19 жовтня 2011 року.
В процесі підготовки до другого читання суб'єктами права законодавчої ініціативи було внесено до законопроекту 562 поправки, за результатом розгляду яких комітетом 3 з них було враховано, 559 – відхилено. Враховуючи викладене, а також необхідність термінового вжиття Україною заходів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", Комітет з питань правосуддя вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у другому читанні та в цілому як закон. І я ще раз повертаюсь до слів Адама Івановича, що те, чого, так сказати, проти чого була настроєна частина депутатів, воно виключається з цього законопроекту. Тому прошу усіх підтримати і проголосувати в цілому як закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Зараз ми будемо йти по поправках, але ще раз і ще раз вам наголошую і прошу звернути увагу. На жаль, таблиця підготовлена була раніше і в таблиці враховані в тому числі і Прикінцеві та Перехідні положення, які ми сьогодні з вами за взаємною згодою не розглядаємо. Ми сьогодні розглядаємо лише тіло закону без внесення змін до тих законів, про які не один раз ми в цій сесійній залі говорили і які вже врегульовані, якщо я не помиляюсь, двома рішення Конституційного Суду і врегульовані в Законі про Державний бюджет України на 2012 рік. Тобто ми з вами будемо розглядати тільки пропозиції, що стосуються основної, першої частини, І розділу, який називається: "Особливості виконання судових рішень", суть яких зводиться до того, що судові рішення треба виконувати. А ІІ розділ, Прикінцеві та Перехідні положення ми не розглядаємо, крім того, що стосується дат, бо там є дата, що з 1 січня 2012 року ми його не можемо ввести і так далі, тільки те, що стосується дат.
Тобто ідемо тоді за поправками. Зараз, почекайте, будь ласка. От, я бачу, Ляшко. В нього поправка була: "Законопроект про гарантії держави щодо виконання рішень суду відхилити". Будь ласка, Ляшко.
16:20:24
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України, хочу звернути вашу увагу, що зараз у Верховній Раді витягли отакий заяложений козир, отой скандальний законопроект 9127, яким чинна влада хотіла і хоче й зараз, спить і бачить, щоб позбавити мільйони українських громадян конституційного права на соціальний захист. Але коли в кінці року вони протягнули незаконній рішення Конституційного Суду, якими фактично дали в ручне управління уряду Азарова встановлювати розмір і порядок виплат, тепер вони начебто відмовляються. Но я хочу сказати, що вони не просто так відмовляються, а вони відмовляються від своїх намірів, тому що ми їх додавили, тому що ми їх змусили виконувати Конституцію. І отут виходили під Верховну Раду всю зиму (і під уряд, і під Верховну Раду), мітингували, і сьогодні ця влада здалася. Вони злякалися, вони відмовилися від своїх неконституційних намірів, і за це треба подякувати всім…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я розумів, що ви вже зараз не наполягаєте, бо Прикінцевих уже немає. Так, добре. (Шум у залі) …якщо ми їх знайдемо. Не знайдемо, бо вони в тому розділі, який сьогодні не розглядається.
Дивимося. У нас до першої частини, до 1-го розділу ті зауваження, які були, ніхто не наполягає… Так би мовити, тут немає зауважень. (Шум у залі)
Яка? Почекайте, будь ласка.
Шановні колеги, ще раз наголошую, 1-й розділ ми з вами пройшли. Тепер 2-й розділ "Прикінцеві та перехідні положення". Тут ми маємо залишити тільки те, що стосується дат. Правильно, Дмитро Микитович? Зараз, почекайте.
ПРИТИКА Д.М. По 27-й поправці ми на комітеті врахували поправку Колесніченка Вадима. Але оскільки він відкликає її, не настоює на ній, тому треба сьогодні її поставити на підтвердження.
27-а на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 27 поправка ставиться на підтвердження, прошу визначатися.
16:23:16
За-0
Так, нуль, вона, вона залишилася, вона залишилася не врахована.
Давайте по 32-й. (Шум у залі) Давайте по врахов… зараз, зараз, 32 поправка, пропонується: цей закон набирає чинності, в нас було з 1 січня 2012 року, треба написати, тобто я пропоную проголосувати: цей закон набирає чинності з 1 січня 2013 року. Прошу за це проголосувати. Почекайте, будь ласка.
ПРИТИКА Д.М. Чотирнадцята. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть голосування, зніміть голосування, я пояснюю, за що ми голосуємо. Ми голосуємо за зміну дати. У редакції першого читання стояло 1 січня 2012 року, комітет пропонує підтримати, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2013 року. Прошу голосувати.
16:24:31
За-255
Тобто закон вводиться з 1 січня 2013 року. (Шум у залі) Зараз, зараз, почекайте, не…. (Шум у залі) Зараз я подивлюсь, чи треба їх підтверджувати взагалі. Так, давайте ще раз подивимося, де тільки дати йдуть.
Шановні колеги, я ще раз і ще раз наголошую, ми з вами голосуємо тільки перший розділ. У другому розділі ми голосуємо лише уточнення дат і більше нічого не голосується. Тобто одну дату, що з 1 січня 21013 року ми проголосували.
ПРИТИКА Д.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер, я бачу, на 124 сторінці 359 поправка, що розробити до тринадцятого року. Значить розробити до чотирнадцятого року. До чотирнадцятого. Що ні-ні?
40 поправку взагалі ми не будемо розглядати. Дуже просто, тому що ми залишимо в Прикінцевих і Перехідних положеннях…
Шановні представники комітету, ви подумайте, що ви просите! Ви просите підтвердити те, що ми взагалі відхиляємо. Ми ніяких змін в ніякі закони, я ще раз наголошую, ніяких змін в ніякі закони в Прикінцевих положеннях не вносимо. Ми тільки приймаємо першу частину. А в другій частині уточняємо дати. А ви тут пропонуєте внести зміни в закони. Навіщо?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛИ. На підтвердження!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона відхилена, що підтверджувати? Вона відхилена. Цього достатньо, тому що ніхто не наполягає.
Ще раз і ще раз наголошую. В Прикінцевих положеннях і Перехідних ми голосуємо тільки дати, не зачіпаючи змін до жодного закону. Тут відхилено, ви не хочете на підтвердження. Що підтверджувати? Ми ніяких законів не змінюємо в другій частині.
І так, поправка, де йде мова про те, що Кабінету Міністрів після набрання чинності цим законом розробити до тринадцятого року. Розробити не до тринадцятого, а до 2014 року. Прошу проголосувати це.
16:28:07
За-251
Дякую.
Таким чином, шановні колеги, з урахуванням того, що перші розділи ми пройшли без зауважень, у другому розділі Прикінцеві та перехідні положення ми врахували тільки дві позиції, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2013 року. І врахувати ще одне, врахувати те, що Кабінету Міністрів доручити розробити необхідні законопроекти, які випливають з цього закону, не до 2013 року, а до 2014 року. І більше в прикінцевих та перехідних положеннях текстової частини не має ніякої. Правильно? Правильно. Ось з урахуванням таких позицій…
Ще раз, комітет, ваша думка яка?
ПРИТИКА Д.М. Якщо мова йде про… Чи ми вже знімаємо страхового?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж домовилися, що ми прикінцевих, перехідних не зачіпаємо зовсім, бо там зміни до законів, про які ми кажемо, що про них не треба вести мову.
ПРИТИКА Д.М. Тоді, давайте, є пропозиція проголосувати в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та мені важко сформулювати, бо комітет – одне, і лінується підготувати остаточну таблицю, який би вони хотіли закон бачити, а те що зробили десять років назад, підсунули, а ви тут розбирайтесь, а інші кажуть друге. І от попробуйте…
ПРИТИКА Д.М. Ми з вами згодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Попробуйте узнати за що голосувати.
ПРИТИКА Д.М. Адам Іванович, ми з вами згодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Так, Сергій Васильович ще каже, що ще у нас одна дата є. Так ми ж її голосували. Ми голосували ту, що 2014 року замість 2013 року. Ми її проголосували.
Тобто ще раз, значить ми голосуємо закон 9127 – I розділ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у П розділі залишаємо тільки положення про те, що цей закон набуває чинності з 1 січня 2013 року, і друге положення, що розробити відповідні законопроекти не до 2013, а до 2014 року. Ось з такими поправками і в такому контексті я ставлю на голосування прийняття в другому читанні і в цілому Закон про державні гарантії щодо виконання судових рішень (реєстраційний номер 9127). Прошу голосувати.
16:32:20
За-57
По фракціях, будь ласка: Партії регіонів – 12, БЮТ – не голосували, "Наша Україна" – не голосували, комуністів – 25, Народна Партія – не голосувала, реформи – 18, позафракційні – 2.
Є пропозиція направити на повторне друге читання із тим, щоб дійсно підготувати таку таблицю, підготувати таку таблицю як треба. Я ставлю на голосування цю пропозицію на доопрацювання, прошу голосувати. На повторне друге.
16:33:07
За-234
Дякую. Рішення прийнято.
Закон направляється на повторне друге читання.
Переходимо до розгляду проекту Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність (нова редакція), (реєстраційний номер 10424), законопроект Президента. Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
16:33:42
За-227
Будь ласка, Портнов Андрій Володимирович.
ПОРТНОВ А.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України. Президент України пропонує в реалізацію міжнародних зобов'язань України прийняти Закон України про адвокатуру і адвокатську діяльність. Цей проект надає адвокатурі широкі функції самоврядування та саморегулювання. Законом передбачається створення органів адвокатського самоврядування та визначаються повноваження рад адвокатів областей Автономної Республіки Крим, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури тощо.
Пропонується, щоб до складу органів адвокатського самоврядування входили виключно адвокати. І як відомо, сьогодні до складу органів самоврядування входять і судді, і представники виконавчої влади, а також представники органів місцевого самоврядування. Пропонується, щоб органи адвокатського самоврядування самостійно вирішували питання формування високопрофесійного адвокатського корпусу, встановлення професійних стандартів та етичних вимог до здійснення адвокатської діяльності, представництва та захисту спільних інтересів адвокатів, співпраця адвокатури з органами державної влади і іншими суб'єктами. Проектом пропонується створення національної асоціації адвокатів, як це передбачає у висновку 190 Парламентська асамблея Ради Європи. Розширюються види адвокатської діяльності, професійні права та обов'язки адвоката, гарантія адвокатської діяльності.
Проектом пропонується чітко врегулювати питання щодо направлення адвокатам адвокатського запиту. Визначене коло питань та адресатів, стосовно яких може складатися та надсилатися адвокатський запит. Запроваджена обов'язковість вимог адвокатського запиту щодо органів державної влади місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Проектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за відмову в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації. Мало дуже часу.
Шановні народні депутати, просимо підтримати в першому читанні цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Будь ласка, Юрій Мірошниченко, глава підкомітету Комітету з питань правової політики.
16:36:32
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Дякую, Адаме Івановичу. Шановні виборці, шановні колеги! Майже 10 років професійне адвокатське середовище працювало над цим законом. Адже ті виклики, які постали перед нашою країною, той низький рівень захисту прав людини, який, на жаль, ще має місце в нашій країні, вимагав того, щоб мит докорінно реформували адвокатуру.
Адже відповідна стаття Конституції гарантує кожному громадянину України право на представництво і захист. Але ті можливості, якими користувалися адвокати до сих пір не дозволяли в повній мірі захищати права громадян України.
Саме тому Президент України, узагальнивши всі законодавчі ініціативи, які були до сих пір, а серед авторів таких законопроектів і Андрій Володимирович Портнов, який щойно доповідав законопроект і я був одним з авторів, фактично 6 років вже займався питаннями розвитку адвокатури як голова профільного підкомітету, і Сергій Васильович Ківалов і його комітет, який працював тривалий час над цим законом. Тобто ми підготували той законопроект, який схвально сприймається міжнародною спільнотою і на який конче потребує сьогодні громадянин України. Я прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента і скоротити підготовку до другого читання, термін підготовки, з тим, щоб ми до завершення цієї сесії вже мали новий закон про адвокатуру. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, доповідь, співдоповідь завершені. Хто, крім Зарубінського? Будь ласка, Зарубінський. Попеску.
16:38:36
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановні колеги! Я не буду забирати багато часу. Я взяв слово, щоб підкреслити дві речі всього. Перше. Закон про адвокатуру – один із трьох законів, який вимагала свого часу Рада Європи при вступі України туди. Насправді, всі інші вимоги Ради Європи потім нашаровувалися. Вони з’являлися нові, в залежності від ситуації і так далі.
Три речі в 1995 році перед Україною поставили абсолютно конкретні в законодавчому плані. Це Кримінально-процесуальний кодекс, це Закон про адвокатуру і закон, і про прокурорів. Правильно? Про прокуратуру.
Таким чином, дивіться. КПК ми прийняли. Зараз є велика вірогідність того, що після доопрацювання в скороченому режимі ми приймемо Закон про адвокатуру. Фактично ми нарешті за 17 років підійшли до того, що за останній рік зробили те, що не робилося 16 років. Я думаю, що це дуже важливо відмітити. І треба відзначити тих, хто брав безпосередню участь в розробці цього законопроекту.
І другий момент. В цьому законопроекті є, ну, скажімо, можна поділити його на 2 частини. З одного боку, тут дійсно даються великі повноваження адвокатам. Тут дійсно закладений механізм. І от я побачив це, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають реальної можливості тиснути, не мають реальної можливості через адвокатів проводити свої рішення. Тобто, рівень незалежності адвокатури, відповідно до цього законопроекту, достатньо високий.
Але є і друга частина медалі, як завжди має бути. А які є обов’язки адвокатів? Вони якраз врегульовані у блоці "питання дисциплінарної відповідальності адвокатів" прозоро, змагально, так, щоб адвокати у свою чергу не зловживали своїми повноваженнями. Тому оці три моменти: ми реалізуємо те, що не реалізовували з 1995 року, ми даємо адвокатам багато повноважень, можливостей самоорганізації і саморегуляції і ставимо перед ними конкретні обов'язки до їх професійної діяльності.
Дякую. Варто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску.
16:40:52
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, я повністю підтримую те, що сказав попередній виступаючий, але хотів трошки поправити. Справа у тім, що у 1995 році ми взяли на себе 12 основних зобов'язань, і на сьогоднішній день залишалось 3, звичайно, дуже важливих.
Після того, як ми прийняли КПК зразу відкрилась можливість підготувати і подати до Верховної Ради Закон "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". І якщо ми сьогодні проголосуємо, а я впевнений у тому, що ми це зробимо, я б хотів запропонувати підтримати те, що нам запропонував наш колега Мірошниченко, щоб процедури до другого читання пройти по скороченій процедурі. Чому? Тому що наприкінці цього місяця вже відбудеться сесія чергова Парламентської асамблеї Ради Європи, і ми могли б прозвітувати не тільки про виконання резолюції Висновку 190, а також і Резолюції 1862, яка була прийнята на січневій сесії. І права частина залу, яка постійно говорила про те, що вони є проєвропейські, вони постійно доказують, що вони тільки на словах за Європу, а насправді виступають проти.
Сьогодні ми, коли голосували про мовний закон, ми фактично дали механізм реалізації Європейської хартії регіональних мов і мов меншин. Трошки раніше ми проголосували законопроект, який вирішує питання пілотного проекту Європейського суду з питань прав людини "Іванов проти України". Якщо ми це вирішимо, ми вирішимо ще одну велику проблему. Прийняття Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" створює умови для того, щоб ми вирішили і зробили ще один крок для того, щоб виконали наші зобов'язання по юридичному блоку. І тоді у нас залишається тільки розробка і подача до Верховної Ради Закону "Про прокуратуру". І тоді ми всі наші зобов'язання перед Радою Європи виконаємо.
А опозиція, яка просто кричить, що вона є проєвропейська, нічого не робить для того, щоб приблизити Україну до Європи. А ми, більшість, робили, говоримо і робимо. Прошу проголосувати і підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому читанні проект Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність (нова редакція) (реєстраційний номер 10424).
16:43:11
За-234
Рішення прийнято.
Шановні колеги, розглядаємо питання - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про розвиток…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Адам Іванович, скоротити терміни підготовки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Про розвиток літакобудівної… Ви розумієте, що це за закон? Скоротити. Може давайте за день, може за день давайте приймемо? Працюйте. У нас є терміни для того, щоб у липні його розглянути, якщо ви вчасно, комітет, спрацює. Ви ж розумієте, що таке 7 днів для того, щоб із таким законом. За 14 днів…
За 14 днів встигнете. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо державної підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва (реєстраційний номер 10423). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
16:44:17
За-220
Підтримано.
Доповідає народний депутат Сухий. Підготуватись Чечетову.
16:44:29
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я вже колись казав, завдяки сесійній залі, завдяки спільним зусиллям народних депутатів України в 2001 році нас вдалося прийняти законопроект про розвиток літакобудівної промисловості, де були виписані певні преференції, які створювали успішний розвиток в цій галузі. Сьогодні зношеність авіаційної техніки, особливо цивільної авіації в нашому парку складає, яка експлуатується в Україні, складає до 70 процентів. Більшість авіакомпаній виконують регіональні пасажирські перевезення на фізично і морально застарілих ЯК-42 і АН-24.
До речі, нещодавно в Інтернеті прозвучала думка цікава, інформація про те, що Китай налагодив в себе виробництво АН-24, це наші українські літаки, і за безцінь здає і продає їх українським авіакомпаніям. Ті АН-24, які ми замінила на АН-140, вони виробляють в себе, копіюючи, і продають сюди. Для того аби зробити експлуатанта, зацікавленого в закупівлі і експлуатації нашої вітчизняної авіаційної техніки, і написаний цей законопроект.
Подивіться, будь ласка, він складається всього з одного речення, шановні колеги, тут одне речення. Передбачається статтю 3.1 базового Закону про розвиток літакобудівної промисловості, до тих преференцій добавити: "експлуатантам авіаційної техніки, які знаходяться на території України, виключно для авіаційної техніки вітчизняного виробництва". Таким чином, навіть за попередніми підрахунками в бюджет України за 1 рік дії цього закону може бути внесено до 10 мільярдів гривень завдяки тому, що техніка буде закуповуватися, робочі місця будуть поновлюватися на Харківському заводі, на "Авіанті", на АНТК імені Антонова і ще на 164 промислових підприємствах, які працюють спільно в кооперації.
Ще раз вам нагадаю, Україна – одна з шести країн світу, яка конструює, виготовляє і експлуатує свою вітчизняну літальну техніку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
СУХИЙ Я.М. Шановні колеги, я вношу пропозиції і прошу, щоб комітет профільний мене підтримав. Законопроект з одного речення, я прошу підтримати його і за основу, і в цілому як закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович, голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
16:47:02
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 17 травня 2012 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо державної підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва, поданий народними депутатами України Богуслаєвим та Сухим. Метою розробки законопроекту є оновлення парку цивільної авіації повітряними судами вітчизняного виробництва, створення вигідних економічних і правових умов юридичним особам, резидентам України для вкладання грошових коштів, придбання авіаційної техніки цивільної авіації вітчизняного виробництва, вдосконалення модернізації авіаційної техніки цивільної авіації вітчизняного виробництва, підтримка і розвиток науково-технічного потенціалу цивільної авіації та сприяння економічного розвитку.
Враховуючи наведене, комітет прийняв рішення проект закону України про внесення змін до Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо державної підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва (ви бачите, що ключове слово йде слово "вітчизняного виробництва") внести на розгляд Верховної Ради та пропонувати прийняти його за основу.
Але я підтримую думку і пропозицію Ярослава Михайловича Сухого, і я думаю, що ми будемо на вірному шляху, якщо проголосуємо за цей законопроект в цілому і підтримаємо нашого вітчизняного товаровиробника.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хоче взяти участь в обговоренні? Запишіться. Смітюх. За ним Зарубінський.
16:49:09
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Сухий тут один із небагатьох людей, який відстоює виробництво літакобудування в нашій країні разом з своїми партнерами. І у тому числі під керівництвом Богуслаєва, яке одне із підприємств, яке сьогодні хоч щось робить по високим технологіям в нашій країні. Але він одночасно не говорить про те, що ми говоримо сьогодні, що Україна…….в минулому році ми прийняли Податковий кодекс, де сказали: п`ятьом направленням України треба дати можливість розвиватися, не оплачувати податки. Це: літакобудування, суднобудування, легка промисловість, готельний комплекс і деякі… будівництво машино… будівництво для сільської техніки.
Але разом з тим, тут Сухий не дасть мені збрехати, що така галузь, як алюмінієва і титанова сьогодні не працює на Україну, тому що алюмінієва зупинена конкурентами і майже повністю знищена саме таким чином аби з алюмінію літакобудування неможливо. А титанова галузь працює сьогодні на виробництво, на офшорну компан… на офшорну зону, жодного кілограму сьогодні титанової сировини, яка потребує сьогодні "Мотор-Січ" неможливо купити, тому що вона іде все в офшорну зону. Була вона в 2003 році, була вона в 2007 році, 2005 і так дальше по сьогоднішній день. Про що це говорить? Що з одної сторони от деякі депутати бажають допомогти, бажають відстояти, зберегти високотехнологічні…. технології, які в нас є в промисловості, а деякі депутати, а деякі, можна говорити, виробники або промисловці все роблять для того, щоб знищити цю галузь. І такий приклад єсть як алюмінієва галузь у нашій Україні. Тому я вважаю, що якщо ми декларуємо з одної сторони підтримку вітчизняного виробництва, то треба чітко і ясно зрозуміти нашому Комітету по промисловій політиці або Міністерству економіки, що всі ці галузі, які задіяні в цьому процесі, повинні мати пріоритет, в тому числі на отримання сировини з держаних підприємств, такого як титаномагнієвий комбінат або алюмінієвий комбінат. Без цієї сировини ми не можемо говорити, що в нас є замкнуте виробництво – літакобудування. Або ми декларуємо, на самом ділі підтримуємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зарубінський Олег, будь ласка, мікрофон з місця.
16:51:25
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, можна з розумінням поставитися до того, що говорив попередній виступаючий, з тривогою, з біллю, але я хотів би не погодитись з однією його фразою, колеги Смітюха, з приводу того, що наше літакобудівне підприємство, зокрема "Мотор-Січ" хоч щось робить і так далі. Шановні колеги, "Мотор-Січ" робить продукцію на рівні і краще ніж в інших країнах. Тому стільки і проблем в плані конкуренції. Тому є конкуренція з тими виробництвами, з тими заводами, які бачать, що українські літакобудівні компанії багато в чому їх випереджають, випереджають в якості. І тому, оскільки літакобудування є один з пріоритетів українського вітчизняного виробництва, по-перше. По-друге, один із тих пріоритетів, який конкурентоздатний у світовому розподілі праці. Я хотів би сказати, що ми підтримували, підтримуємо і будемо підтримуавти допомогу, підтримку, сприяння не просто вітчизняному абстрактному виробнику, а в першу чергу тим, хто є сучасним і конкурентоспроможним. Таким, як є "Мотор Січ". Ми будемо підтримувати цей проект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Висновок Головного науково-експертного управління: законопроект потребує доопрацювання. Звучали пропозиції прийняти в цілому як закон. Немає заперечень?
Я тоді ставлю на голосування пропозицію прийняти Закон про внесення змін до Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо державної підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва (реєстраційний номер 10423). Прошу голосувати. Голосуйте.
16:53:43
За-264
Дякую. Закон прийнято. Прийнято в цілому закон.
Розглядаємо питання – проект Закону про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості (реєстраційний номер законопроекту 10360).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
16:54:32
За-224
Підтримано.
Доповідає Юрій Каракай. Підготуватися Чечетову.
16:54:48
КАРАКАЙ Ю.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Законопроект стосується створення умов для розвитку суднобудівної галузі України, яка, як визнаєте, на протязі довгих десятиліть була візитною карточкою України. На жаль, після отримання нашою країною незалежності ця галузь, м’яко кажучи, перебуває в не найкращому стані. Це торкається не тільки жителів Миколаївщини, Одещини, Херсонщини, які працюють на цих заводах, не тільки бюджетах цих областей, але й бюджету України і тих підприємств, які були суміжниками по виготовленню суден. Адже Україна виробляла не тільки сейнери чи буксири, а той авіаносець, який був проданий, не добудований Китаю, на цей час продовжує залишатися найбільшим авіаносцем світу і він був вироблений на нашому суднобудівному заводі.
Що торкається самого закону? Суднобудування - це капіталоємка і високотехнологічна галузь, яка створює не тільки робочі місця безпосередньо на цих підприємствах, а й створює від 10 до 12 робочих місць, кожне робоче місце в цій галузі на підприємствах суміжниках. На нашу думку, на думку депутата Наконечного і мою, ми є авторами законопроекту, цей законопроект дозволить створити умови для розвитку галузі, для суттєвого збільшення до 30-40 відсотків від цих підприємств надходження в бюджет, збільшення на 20 відсотків зарплати працівникам цих заводів і залучення щорічного, на 1,5-2 мільярда доларів, замовлення на українські суднобудівні та судноремонтні заводи, а це біля 20 заводів на сьогоднішній час. Дякую за увагу. І просимо підтримати зазначений законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємства Михайло Чечетов співдоповідає.
16:56:55
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Адам Івановичу, шановні народні депутати, Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 17 травня 2012 року розглянув проект Закону України про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості, поданий народними депутатами України Наконечним Володимиром Леонтійовичем та Каракаєм Юрієм Васильовичем. Метою цього закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств суднобудівної промисловості, запобіганню їх банкрутству, втраті науково-технічного, інтелектуального, технологічного та виробничого потенціалу.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 14.05.2012 року в цілому позитивно оцінює обґрунтовані законодавчі пропозиції, спрямовані на підтримку галузі суднобудування.
Враховуючи те, що суднобудівна галузь забезпечує поступальний розвиток економіки держави, підтримує необхідний рівень її науково-технічного потенціалу, члени комітету прийняли рішення проект Закону України про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості (реєстраційний номер 10360) внести на розгляд Верховної Ради України та пропонувати прийняти його за основу.
Шановні народні депутати! Давайте також підтримаємо нашого національного товаровиробника в галузі суднобудівній, як ми підтримали нашого виробника в авіаційній галузі. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, хто працював на суднобудівних підприємствах, крім Ляшка. Так, Задирко працював, так, хто ще наполягає? Будь ласка, Ляшко і Задирко.
16:58:54
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановний Адаме Івановичу! Я не працював на суднобудівних підприємствах. Але я знаю, що колись на суднобудівних підприємствах працювали тисячі й десятки тисяч людей – в Миколаєві, в Криму і на інших верфях. І сьогодні ці люди без роботи і без зарплати. От ми щойно перед цим законопроектом, і тому я буду підтримувати законопроект щодо підтримки суднобудівної галузі. Але до цього ми розглядали законопроект щодо підтримки вітчизняної авіаційної галузі, але мені здається, що ми не повинні розумієте, от, хто дійшов до трибуни, той захищає одну галузь, той захищає іншу галузь. А хто захистить українських торфовиробників, які не працюють? А хто захистить українських виробників картоплі, які не можуть по 30 копійок за кіло картоплю продати? А хто захистить працівників Лисичанського нафтопереробного заводу, які з 1 червня залишилися без роботи? А хто захистить працівників Луганського теплово-будівного заводу, ми із Чехії, із Кореї купуємо тепловози, а свої луганські не купуємо. Я думаю, що ми повинні тут протягувати не окремі закони щодо підтримки тієї, чи іншої галузі, ми повинні радикально змінити економічну політку держави. Уряд має внести негайно, невідкладно, сюди законопроект.
Перше. Про радикальне зниження податків для всіх галузей вітчизняної економіки.
Друге. Про радикальне обмеження доступу імпорту в Україну. У нас по полях їздять імпортні комбайни і трактори, замість того, щоб харківські, чи херсонські. У нас на внутрішніх авіалініях літають імпортні літаки, замість того, щоб наші українські літали. У нас їдять єгипетську картоплю, замість того, щоб їсти українську картоплю чернігівську. У нас споживають російський газ, замість того, щоб рівненський торф, чи вугілля донбаське споживати. Нам треба політику захисту вітчизняного виробника, от що нам треба для нашої країни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко, будь ласка.
17:01:09
ЗАДИРКО Г.О.
Шановний Адаме Івановичу, я теж не працював на суднобудівних підприємствах, але як журналіст, багато років спілкуюся з суднобудівниками, тому що дійсно, там дуже і дуже багато проблем. Ви знаєте, наш Президент вже відкривав і червону стрічку перерізали тоді, коли програма "Корвет", яка була об'явлена і ніби то було закладено будівництво корветів. При тому, що всі розуміють, якщо не зроблений проект цього корвету, то звичайно і закладати не було що. Але іноді відбуваються такі дивні речі.
Але, насправді, ми розуміємо наступне. Що наступний законопроект, про який йде мова, він нереально фантастичний, а тому є піарівський. Тому що одному з авторів цього законопроекту треба йти по одному з округів в місті Миколаєві і ніби то треба захищати суднобудування, і це всім зрозуміло. Але чомусь коли один з керівників суднобудівного підприємства в Миколаєві, коли почався "беспредел" податківців, ну не було кому захищати суднобудівників, але мова не про те.
Ми розуміємо, що надання державних гарантій за іноземними кредитами, що надаються іноземними державами, банками і таке інше, може привести до того, що відбулося в 90-і роки, коли держава відповідала за угоди, які були підписані при будівництві …. компанії Ласкарідіса і будували в збиток державі. Ми це пам'ятаємо, це було не так давно. Тому треба бути дуже і дуже обережними стосовно цього законопроекту.
Але ми розуміємо, що здешевити кредити, надати пільги і сплату податків, подивитися те, що стосується митного законодавства – звичайно потрібно, дуже потрібно. Але ми розуміємо, ще і наступну, що цей законопроект в першому читанні залом може бути проголосований і ми будемо голосувати за нього, але у зв'язку з тим, що цей законопроект піаровський, то він не буде мати реальних…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Катерина Семенівна? Будь ласка, Самойлик, одна хвилина.
17:03:37
САМОЙЛИК К.С.
Дайте мені, а, дякую, Адаме Івановичу. І хочу зразу сказати, що фракція Комуністичної партії України буде голосувати за даний законопроект. Не треба було репетувати з цієї трибуни сильно. Треба дуже уважно придивитися, що пропонується для суднобудівної промисловості. Це якраз ті питання, які ставлять перед нами і херсонці, і миколаївці.
Скажіть, будь ласка, хто не погодиться з тим, що треба зайнятися здешевленням кредитів шляхом часткової компенсації? Звичайно, потрібно. Бо наша промисловість не витримує таких ставок кредиту, які сьогодні насправді є.
Скажіть, будь ласка, чи виникають у нас питання або не задають нам питання щодо некоректності Закону про здійснення державних закупівель? І ми знаємо, що наша суднобудівна промисловість якраз і не може рухатися вперед, тому що оце є кандали на ногах…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка,
САМОЙЛИК К.С…закон своєчасний або навіть трошечки запізнений.
І ми хочемо, ми будемо підтримувати. Але просили б, щоб не тільки ми прийняли цей закон, але щоб він був реалізований і ніколи ніяким бюджетом не призупинялась його дія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! У нас дуже багато ще законопроектів. Давайте підтримаємо суднобудівників. А там далі. Добре, Віталій? А потім я вам десь по вашій темі дам.
Я ставлю на голосування прийняти в першому читанні проект Закону про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості, (реєстраційний номер 10360). Прошу голосувати.
17:05:51
За-260
Закон прийнято у першому читанні.
По фракціях. По фракціях. Так, будь ласка, Партія регіонів - 184, БЮТ і "Наша Україна" – нулі, фракція комуністів – 25, Народна Партія – 20, реформи – 19, позафракційні – 12.
Слухаємо питання - проект Кодексу цивільного захисту України, (реєстраційний номер 10294). Так, скільки тут статей у ньому? На жаль, на жаль, більше ста. Тому не маємо права за скороченою процедурою. Прошу. Доповідає заступник Міністра з надзвичайних ситуацій Василь Павлович Квашук. Підготуватися Семинозі. Прошу.
КВАШУК В.П.
Шановні народні депутати! Необхідність прийняття Кодексу цивільного захисту обумовлюється, по-перше, забезпеченням безумовного виконання статті 3 Конституції України, згідно з якою, людина, її життя, здоров’я та безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
По-друге, необхідністю вдосконалення системи цивільного захисту. Правові норми у цій сфері сьогодні регулюють близько 10 законів України, положення яких часто суперечать одне одному, деякі з них втратили свою актуальність та потребують скасування, наприклад, Закон України про війська цивільної оборони. Кодекс є результатом спільної та тривалої роботи практично усіх центральних та місцевих органів влади. Він має забезпечити функціонування цілісної системи цивільного захисту в Україні із врахуванням кращого світового досвіду.
Головними завданнями, що вирішуються з прийняттям кодексу, є: закріплення основних правових та економічних норм функціонування цивільного захисту держави; визначення єдиних засад державної політики у цій сфері; здійснення розподілу повноважень центральних і місцевих органів влади, суб'єктів господарювання у зазначеній сфері правового регулювання.
Запропонованим законопроектом кодифіковано норми сімох законів України.
Нарешті, кодексом передбачено запровадження заходів щодо зменшення наглядових та контрольних функцій у сфері техногенної та пожежної безпеки. Повністю скасовується процедура отримання дозволів органів пожежної безпеки для початку робіт. Встановлюється виключно судовий порядок зупинення роботи суб'єктів господарювання і лише за наявності порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю людей. Це дозволить суттєво полегшити умови ведення бізнесу в Україні.
Прошу вас, шановні народні депутати, прийняти за основу у першому читанні проект Кодексу цивільного захисту. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.
Прошу від комітету Анатолій Іванович Семинога, голова комітету.
17:09:22
СЕМИНОГА А.І.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати! На ваш розгляд вноситься поданий Кабінетом Міністрів України проект Кодексу цивільного захисту України.
Метою прийняття законопроекту є систематизація законодавства у сфері цивільного захисту, усунення існуючих суперечностей та дублювань у зазначеній сфері правового регулювання, чіткий розподіл повноважень і функцій центральних і місцевих органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, визначення у єдиному законодавчому акту усіх засад державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення її реалізації у мирний час та в особливий період. Реалізація проекту Закону України на думку Кабінету Міністрів не потребує додаткових витрат з державного бюджету України.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, підтримуючи ідею щодо необхідності систематизації законодавства про захист населення і території від надзвичайних ситуацій, висловило щодо законопроекту ряд зауважень та пропозицій. Узагальнюючи висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
В той же час народні депутати України члени Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, проаналізувавши зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, дійшли висновку, що ці зауваження можна врахувати при підготовці законопроекту до другого читання.
23 травня 2012 року комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Кодексу цивільного захисту України (реєстраційний номер 10294), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу у першому читанні. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович, а що там дійсно такі серйозні зауваження, що ми не могли б одразу його?
СЕМИНОГА А.І. Справа в тому, що, ще раз повторю, ми як комітет не маємо права вносити поправки або зауваження в першому читанні, тому прийнято рішення, що ми в другому читанні врахуємо ті зауваження, які надало експертне управління.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання до Анатолія Івановича?
Дякую. Так, хто бажає поговорити?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоже дякую. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект Кодексу цивільного захисту України (реєстраційний номер 10294). Прошу підтримати дружно. Всі присутні в залі мають проголосувати тільки "за", а той, хто ні, буде завтра надзвичайна ситуація в нього.
17:12:29
За-250
Прийнято.
І, в принципі, це дуже хороша справа. Ми повинні подякувати уряду, в першу чергу, міністерству, що, дійсно, створюють такий кодекс. Він дуже необхідний.
Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо рекомендаційних переліків структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій) (реєстраційний номер 10124).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
17:13:16
За-220
Підтримано.
Доповідає, це нас радує, міністр, тому що міністри в нас рідкі гості, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Близнюк Анатолій Михайлович. Будь ласка, у вас 2 хвилини.
БЛИЗНЮК А.М.
Я дякую, Адаме Івановичу. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо рекомендаційних переліків структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій), розроблений Мінрегіоном на виконання рішення Ради регіонів. Проектом закону вносяться відповідні зміни до Бюджетного кодексу України, законів України: "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Кабінет Міністрів України". Запропоновані зміни полягають у наступному.
Пропонується виключити поділ структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій на головні управління, управління та відділи. Тобто зазначене дозволить головам місцевих державних адміністрацій самостійно визначати їх статус з урахуванням територіальних особливостей у контексті адміністративної реформи, ну, так, департамент, управління. Якщо в Донецькій області є управління вугільної промисловості, а в інших регіонах там, скажемо, нема, то голова сам прийме це рішення. Пропонується прийняття універсального типового положення про структурні підрозділи місцеві державних адміністрацій, забезпечення виконавчого вертикалю, яким визначатимуться загальні управлінські підходи, функції повноваження, надані законом для усіх структурних підрозділів місцевої державної адміністрації замість існуючих на теперішній час типових положень.
Прийняття законопроекту дозволить змінити підхід до визначення переліку структурних підрозділів місцевих адміністрації, а саме: спростять існуючу практику, коли внесення змін до Постанови уряду про рекомендаційний перелік структурних підрозділів місцевої держадміністрації породжує необхідність розробки відповідного типового положення про змінений чи новоутворений…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
БЛИЗНЮК А.М. Я вам дякую за увагу. Прошу підтримати і прийняти в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Від комітету доповідає Демчишен Василь Васильович.
17:16:08
ДЕМЧИШЕН В.В.
Шановний Адаме Івановичу, колеги! Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 11 квітня розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо рекомендаційних переліків структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій) (реєстраційний номер 10124), поданий Кабінетом Міністрів України.
Законопроект встановлює правове регулювання окремих питань організаційної побудови місцевих державних адміністрацій та вносить зміни до Бюджетного кодексу України та трьох законів України. Зокрема, у зазначених актах пропонується вилучити конкретні назви підрозділів місцевих державних адміністрацій (управління, відділи), а замінити їх узагальненим формулюванням " структурні підрозділи".
Зазначу, що Головне науково-експертне управління пропонує відхилити даний законопроект, висловлюючи, зокрема, побоювання , що зміни можуть призвести до нівелювання існуючих особливостей правового статусу управлінь та відділів місцевих державних адміністрацій.
Комітет, аналізуючи характер і зміст пропонованих змін до деяких законів України з проблематики регулювання організаційної структури місцевих державних адміністрацій вважає за необхідне зазначити, що вони не дають підстав для тверджень про кардинальні зміни правового статусу підрозділів, які складатимуть місцеву державну адміністрацію, як і раніше їх формулювання… формування здійснюється головами місцевих державних адміністрацій, що відповідає частини третій статті 118 Конституції України. Також не змінюються норми, згідно з якими Кабінет Міністрів України затверджуватиме типове положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік їх структурних підрозділів. Аналогічно до цього залишається в силі положення Закону України про місцеві державні адміністрації, відповідно до яких структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, незалежно від їх конкретних назв, є підзвітні та підконтрольні головам відповідних….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую сідайте, будь ласка, сідайте, будь ласка, ви вже сказали, що комітет просить підтримати. Я прошу доповідачів, не читати те, що є в кожного з депутатів, коротко, ясно позицію комітету. Ніхто не буде наполягати на обговоренні? Тоді я ставлю на голосування пропозицію і я думаю, варто дослухатися до неї. Подивіться, закон складається із півтора речення. Навіщо ми його будемо мусолити: перше, друге, третє, десяте. Якщо нема заперечень, я ставлю на голосування пропозицію: прийняти як закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо рекомендаційних переліків структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, (реєстраційний номер 10124). Прошу голосувати.
17:19:24
За-263
Закон прийнято і це тому, що сам міністр доповідав. (Оплески) Як частіше міністри до нас будуть приходити, тим швидше вони йтимуть із законами.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження господарської діяльності із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні (реєстраційний номер 10411).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати. І я запрошую першого заступника міністра закордонних справ Руслана Михайловича Демченка на трибуну.
17:20:12
За-225
Підтримано рішення.
Будь ласка, Руслане Михайловичу, у вас 2 хвилини.
ДЕМЧЕНКО Р.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Цей законопроект розроблено Міністерством закордонних справ України з метою врегулювання питання здійснення господарської діяльності і забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні.
В законопроект вносяться зміни до Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Пропонується визначити державне підприємство і забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні орендодавцям щодо його майна. Бюджетного кодексу України щодо виключення надходжень від оренди нерухомого та іншого окремого, індивідуально визначеного майна зазначеного державного підприємства із доходів загального фонду Державного бюджету України. А також Закону України "Про управління об’єктами державної власності" щодо звільнення зазначеного державного підприємства від спрямування частини чистого прибутку до Державного бюджету України.
Важливою складовою законопроекту є те, що його схвалення сприятиме реалізації двосторонніх угод, згідно з якими дипломатичне представництво та інші та їх персонал розміщуються на безоплатній основі. На основі взаємності не сплачують орендну плату дипломатичні представництва України в Китайській Народній Республіці, в Республіці Болгарії, в Республіці Куба, в Словацькій Республіці, в Республіці Туркменістан, в Республіці Узбекистан.
Зі свого боку відповідне державне підприємство в Україні не стягує кошти за оренду приміщення для диппредставництв цих країн в Україні. На сьогоднішній день опрацьовується і ближчим часом будуть підписані міжурядові угоди про розміщення на умовах взаємності на безоплатній основі посольства Естонії, Таджикистану, Постійного представництва Організації Об'єднаних Націй, переглядається Угода з Республікою Куба. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Горіна Ірина Анатоліївна, член Комітету з питань економічної політики.
17:22:29
ГОРІНА І.А.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, Комитет по вопросам экономической политики на заседании 22 мая рассмотрел проект Закона Украины о внесении изменений к некоторым законодательным актам Украины об особенности хозяйственной деятельности по обеспечению функционирования дипломатических представительств и консульских учреждений иностранных государств. И принял решение поддержать законопроект в первом чтении, потому что только что очень подробно доложил зам.министра о том, что практика, которая предложена в этом законопроекте, есть практически во многих европейских странах, в Китае. Поэтому будет абсолютно нормальный логичный ход, если мы такие же правила сделаем и на территории Украины.
Поэтому предлагается решением комитета принять законопроект за основу и учесть все замечания и предложения экспертного управления Верховного Совета. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати?
Я ставлю на голосування прийняти в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливості провадження господарської діяльності із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні (реєстраційний номер 10411). Прошу голосувати.
17:24:05
За-261
Дякую.
Слухається питання Проект Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій (реєстраційний номер 10502). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
17:24:45
За-221
Підтримано.
Доповідає член Комітету з питань економічної політики Горіна Ірина Анатолівна. Вона один з авторів законопроекту і від комітету. Прошу в дві хвилини вкладіться, будь ласка.
17:25:02
ГОРІНА І.А.
Я постараюсь.
Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Суть данного законопроекта состоит в следующем. Начиная с 2008 года в рамках соглашения по Киотскому протоколу от Японии и Испании бюджет Украины получил 4,8 миллиарда гривен на выполнение проектов по энергосбережению в рамках Киотских квот. Система отбора проектов оказалась очень подробная и достаточно длинная, и на сегодняшний момент отобрано больше тысяч проектов, на эту сумму 4,8 миллиарда гривен, но, к сожалению, выполнены они только 50 из них на сумму около ста миллионов, а действие данного соглашения заканчивается концом этого года. Если сейчас мы не примем данный законопроект мало того, что Украина потеряет эти деньги, мы должны будем заплатить 5 миллиардов гривен штрафных санкций за то, что мы не выполнили условия контракта и эти деньги не были реализованы в рамках данного соглашения.
Поэтому нами вносится предложение, на этот срок освободить вот эти зеленые, так называемые, инвестиции из-под действия Закона о государственных закупках для того, чтобы мы смогли реализовать эти проекты. Они на 95 процентов являются проектами, так называемой, социальной санации государственных учреждений – это простым языком, замена окон и дверей в государственных учреждениях, в больницах, в органах управления. Для того чтобы естественно мы смогли таким образом включать энергосберегающие технологии. Есть сомнения, я сейчас, так сказать, в предвкушении вопросов о том, что быстрое действие, возможно, повлечет какие-то злоупотребления или недостаточный контроль за этими средствами, которые сейчас будут по закупке одного покупателя, воспроизводиться эти проекты.
Я вам хочу сказать, что каждые 2 недели контрольная комиссия,…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ГОРІНА І.А. … которая работает на территории агентства и со стороны Японии, и со стороны Испании, очень четко контролирует целевое использование этих денег в рамках проекта, в который отобраны агентством по зеленым инвестициям. И в этом смысле штрафные санкции за нецелевое использование бюджетных денег еще в 2 раза превышают обычные то есть это очень огромные деньги придется заплатить, если они будут израсходованы неправильно.
Поэтому наше предложение и как авторов законопроекта, и по решению комитета, поддержать закон в первом чтении и в целом как закон, потому что он очень нужен. Иначе мы собьемся с графика и не выполним протокол Киотский в рамках этого соглашения, и это будет очень некрасивое лицо Украины на данный момент. Спасибо большое.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, так, запишіться. Смітюх, будь ласка. За ним – Каплієнко.
17:28:35
СМІТЮХ Г.Є.
Смітюх Партія регіонів.
Ну, по перше я хочу подякувати народним депутатам, чому вони звернули увагу, чому не Міністерство екології звернуло увагу на такі проблеми, яка в нас є, в цьому плані. Якщо дійсно, у нас біля 4 мільярдів грошей є, це відповідно було відображено в бюджеті, і ця процедура, як мінімум, повинна була розпочатися півроку назад. Для того, щоб виконати, по перше, зобов'язання перед нашими колегами, перед нашими партнерами, які надали люб'язно нам, за те що у нас і так відбувається в нашому плані, в екології. І ми суттєво могли би за цей рік поліпшити стан санітарний, екологічний, температурний і інший в лікарнях, школах і тощо. Тому, безперечно, що залишається півроку і треба все зробити для того, щоб негайно ці кошти використовувати.
І на майбутнє. Якщо ми отримуємо такі кошти і такі є можливості, і в подальшому, то завчасно треба готувати програми. І завчасно треба приймати рішення в плані того, щоб своєчасно зробити, відповідно до вимог міжнародних організацій інших країн, які такі гроші надають. Тому я підтримую цей законопроект. Мало того, треба зобов'язати уряд, щоб все зробив для того, щоб ці кошти були вчасно використані, цільові кошти і контроль був за ними, використання прозорі для того, щоб не було нарікань ні міжнародних організацій, а також від наших опонентів, що якоби гроші поза конкурсом використали по не призначенню. Я думаю, що це наш обов'язок, обов'язок нашого уряду, щоб ця процедура була найбільш прозора, найбільш чесна і використано ефективно. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Каплієнко.
17:30:12
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую, Адам Іванович. Ну, ви знаєте, почну з наступного: від імені депутатської групи ми хотіли би висловити наступну позицію. Голосувати за цей законопроект ми не будемо. При великій повазі до авторів законопроекту, зокрема до Ірини Горіної, яка дуже багато робить на ринку благодійності України.
Але, що ми робили 2, 3, 4 роки в цій державі? Чому саме сьогодні ми підняли цю тему? Чому умови використання 4,8 мільярда гривень – це питання піднялося лише сьогодні? Чому ми в п'ятий раз поспіль впродовж останніх півтора місяці піднімаємо єдиний інструмент щодо прискорення впровадження тих чи інших ініціатив, а саме – позбавитись від вимог Закону України "Про державні закупівлі"? Чому? Він чітко регулює саме те, щоб закупівлі здійснювалися за державний кошт виключно в прозорій процедурі в конкурентному середовищі. Не можна від цього відходити.
Мало того, хотів би нагадати шановний народним депутатам, що на сьогоднішній день діючий Закон про державні закупівлі передбачає так звані особливі умови здійснення закупівель для тих чи інших випадків. То давайте хоча би посилатися на це, тому що тоді процедура чітко виписується, затверджується і вона є публічною, прозорою і дотримується всіма учасниками того чи іншого постачання, який поставляє свою послугу в межах цього проекту.
Мало того, з досвіду власного хочу сказати, що засвоїти такі гроші впродовж півроку неможливо, щоб ми тут не робили. Тому треба ставити питання в інший спосіб: як зробити так, щоб їх якість, використання цих грошей була якомога вищою з врахуванням діючого законодавства. Не треба його ламати. Тому депутатська група не буде голосувати за нього ні в першому, ні в другому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я хотів би запитати до тих, хто не хоче голосувати за цей законопроект, коли вони останній раз зустрічалися в сільській місцевості з директорами сільських шкіл? Коли вони останній раз були в селі і бачили ФАПи? Коли вони останній раз були в селі і бачили клуби, вікна в яких із 1861 року?! От якби ви на них подивилися, якби ви побачили, як дмуть у ці вікна зимою вітри, коли дітки сидять у дошкільних закладах і не знають, що їм там робити, то, мабуть, говорили по-іншому.
Я також солідарний з вами, що коли державні закупівлі спрощуються, то хтось щось не так. Але тут дармові гроші, тут гроші недержавного бюджету! Тут гроші, які крім вікон нікуди не використаєш! І якщо ти цих грошей не використаєш, то вітер у вікнах і далі буде свистіти.
Тому, шановні колеги, повірте, той, хто буває в селах, той, хто бачить ці біди, зовсім по-іншому відноситься до цього законопроекту. Бо ще раз і ще раз наголошую, гроші не державні, гроші, які використати можна тільки на ці технології. Не використаєте, мало того, що спишуть, але ще й штрафні санкції накладуть. Тому, давайте, давайте не будемо ми ціломудриніші інколи Папи Римського. Бо є проблеми. Я Каплієнка не згадував. Так що нічого йому оправдовуватись.
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти закон про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій. Прошу голосувати.
17:34:27
За-244
Дякую, 244.
Повірте, ФАПи, бібліотеки, клуби сільські, школи, дитячі навчальні заклади скажуть нам спасибі, спасибі і ще раз спасибі. І вам спасибі, що ви з розумінням до цього віднеслися.
Розглядаємо проект Закону про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні (реєстраційний номер 10468).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
17:35:14
За-214
Дякую.
Доповідає заступник міністра юстиції Ворона Дмитро Миколайович. Будь ласка.
ВОРОНА Д.М.
Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Проект закону розроблено у розвиток частини першої та другої статті 24 Конституції України. Він має стати базовим законом в системи антидискримінаційного законодавства України. Відсутність в Україні законодавчого визначення основних засад запобігання та протидії дискримінації, зокрема щодо необхідності застосування принципу недискримінації в законодавстві України, визначення напрямок державної політики щодо запобігання та протидії дискримінації та механізмів її реалізації унеможливлює підвищення ефективності запобігання та протидії цьому явищу. Врегулювання концептуальних питань запобігання та протидії дискримінації шляхом прийняття рамкового закону забезпечить можливість реалізації державної політики у цій сфері на основі єдиних принципів та підходів.
Проектом пропонується запровадити антидискримінаційну експертизу, у тому числі обов'язкову для проектів законів України, актів Президента, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до положень законопроекту "дискримінація – це рішення, дії чи бездіяльність, що спрямовані на обмеження або привілеї щодо окремої особи чи групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань" і так далі.
Формами дискримінації пропонується визнати: пряму дискримінацію, непряму дискримінацію, підбурювання до дискримінації та утиск.
Суб'єктами наділення повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації пропонується визначити: Верховну Раду України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Кабмін, інші державні органи влади.
Прийняття законопроект дозволить законодавчо визначити організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації в Україні з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав та свобод людини і громадянина. Прошу вас підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хто в нас від комітету? Олег Зарубінський, прошу.
17:37:23
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, 23 травня 2012 року Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні розглянув проект про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні, внесений Кабінетом Міністрів України.
Метою цього законопроекту є встановлення організаційно-правових засад та механізмів запобігання і протидії дискримінації. У законопроекті визначено поняття дискримінації і її основних форм, закріплено пріоритетні напрями державної політики щодо запобігання дискримінації та повноваження державних органів в цій сфері. Це вкрай важливо з огляду на те, що законодавство України на даний час не містить визначення поняття дискримінації, а це в свою чергу негативно позначається на ефективності протидії цьому явищу.
Обговорюючи законопроект, члени комітету висловлювали цілу низку зауважень до його тексту та відзначили, що порушені у ньому питання значною мірою вже врегульовані у Конституції та чинному законодавстві України. Разом з тим члени комітету наголошували на важливості подальшого вдосконалення правового регулювання у сфері забезпечення прав людини та необхідності приведення законодавства України до міжнародних стандартів.
На наш погляд ухвалення антидискримінаційного закону в першу чергу продемонструє політичну волю держави щодо подолання дискримінації, а також дасть змогу зробити цей процес більш дієвим. Окрім цього також важливо, що ухвалення даного проекту сприятиме виконанню завдань, передбачених планом дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не вбачає потреби у прийнятті спеціального закону, присвяченого питанням запобігання та протидії дискримінації.
За підсумками обговорення комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні, внесений Кабінетом Міністрів України, за результатом розгляду в першому читанні прийняти за основу. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будемо голосувати?
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект Закону про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні (реєстраційний номер 10468). Прошу голосувати.
17:39:55
За-239
Дякую. Прийнято.
Розглядаємо проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про нотаріат" (щодо державного регулювання нотаріальної діяльності) (реєстраційний номер 10364).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.
17:40:25
За-209
Підтримано пропозицію.
Доповідає заступник міністра юстиції Дмитро Ворона. Підготуватися Забарському.
ВОРОНА Д.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На виконання доручення Президента України щодо деяких питань дерегуляції було проаналізовано вимоги чинного законодавства та опрацьоване питання щодо можливості скорочення переліку нотаріальних дій. Пропонується такий перелік дій, які можна скоротити: це зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, накладення заборони щодо відчуження транспортних засобів, зняття заборони щодо відчуження транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, видача свідоцтв на підставі спільної заяви подружжя на частку спільного майна подружжя. Також проектом визначено додаткові підстави для здійснення державного контролю у сфері державного регулювання нотаріальної діяльності, визначено статус нотаріуса як публічної офіційної особи і професіонала в галузі права, передбачено встановлення більш вимогливого та належного підходу до організаційно-правових засад діяльності нотаріусів та розширення кола правових підстав для притягнення їх до відповідальності. Крім того, розвинуті і доповнені положення про помічника нотаріуса та врегульовано питання щодо допуску до професії.
Актуальність внесених змін до зазначеного закону зумовлена також необхідністю, на основі здобутків міжнародного досвіду і з урахуванням змін національного законодавства, створення правових організаційних умов для вступу України до Міжнародного союзу нотаріату. Реформування нотаріату України продовжувалось і на сьогодні залишилось лише дві проблеми, які перешкоджають вступу до Міжнародного союзу нотаріату.
Це є сутність єдиної професійної самоврядної організації, обов`язкових до виконання норм професійної етики нотаріусів. Усунення цих перешкод дасть можливість нотаріату України стати повноправним членом цієї організації, що підтверджено делегацією Міжнародного союзу нотаріату, візит якої до України відбувся у вересні 2011 року. Так, проектом пропонується також створення професійної самоврядної організації нотаріусів – Нотаріальної палати України.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Забарський Владислав, голова підкомітету Комітету з питань правової політики.
17:42:33
ЗАБАРСЬКИЙ В.В.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Я думаю, слід подякувати заступнику міністра, який доволі точно і всесторонньо нам роз`яснив сутність цього законопроекту та його мету і зміст.
Слід зазначити, що під час розгляду зазначеного законопроекту на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики 10 травня 2012 року члени комітету погодилися з позицією суб`єкта права законодавчої ініціативи щодо необхідності подальшого реформування нотаріату України і забезпечення підвищення якості нотаріального обслуговування громадян.
Враховуючи викладене, з урахуванням позитивного висновку Головного науково-експертного управління комітет Верховної Ради рекомендував прийняти у першому читанні за основу зазначений законопроект. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Підтримаємо?
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому читанні проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про нотаріат" (щодо державного регулювання нотаріальної діяльності) (реєстраційний номер 10364). Групу "Реформи…" також прошу голосувати. Голосуємо.
17:43:56
За-253
Не вгадали. Прийнято в першому читанні.
Слухаємо проект Закону про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Державної міграційної служби України) (реєстраційний номер 10268).
Доповідає народний депутат Олійник Володимир Миколайович, а співдоповідатиме Олег Зарубінський. Будь ласка, Володимир Миколайович.
17:44:47
ОЛІЙНИК В.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, проект розроблений в зв'язку із необхідністю проведення законодавства у відповідність до Конституції України в частині перерозподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади у зв'язку з проведення адміністративної реформи на виконання Указу Президента України від 9 грудня 2010 року, номер 1085, про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади.
Метою законопроекту є приведення законодавчих актів України у сфері громадянства, реєстрації фізичних осіб та порядку оформлення документів для виїзду за кордон у відповідності з Конституцією України в частині перерозподілу повноважень. З цією метою законопроектом пропонується внесення змін до двох законодавчих актів України, які регулюють питання діяльності Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби та Міністерства закордонних справ. Для реалізації проекту Закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Прогнозований результат прийняття цього Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень центральних органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, дозволить забезпечить приведення законодавчих актів України у сфері громадянства, реєстрації фізичних осіб та оформлення документів для виїзду за кордон у відповідності з Конституцією України в частині перерозподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади у зв'язку з проведенням адміністративної реформи. Прошу підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський.
17:46:37
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановний Адам Іванович, шановні колеги, цей законопроект за номером 10268, який розроблено з метою законодавчого закріплення перерозподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади, як було сказано, у зв'язку з проведенням адміністративної реформи на виконання указу Президента України про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади.
Як відомо, в рамках адміністративної реформи було утворено новий орган центральної виконавчої влади Міграційну службу України. Відповідно Міграційній службі було передано від МВС частину повноважень у сфері міграції та правового статусу іноземців. Низка цих повноважень закріплена законодавчо.
Слід зазначити, що перерозподіл основних повноважень у зазначених сферах між МВС і Міграційною службою відбувся шляхом внесення відповідних змін до законодавства в ряді законопроекті. Але у зв’язку з низкою обставин окремі повноваження Міграційної служби залишилися неврегульованими вище вказаними законопроектами. Ось цей законопроект поданий, щоб заповнити цю прогалину.
Якщо точніше, то суть змін зводиться до заміни у Законі України про порядок виїзду з України і в’їзду в України громадян України та у Постанові Верховної Ради України про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон формулювань, у яких згадується Міністерство внутрішніх справ України, паспортна служба, орган внутрішніх справ на формулювання центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політику у сфері громадянства. Ось суть законопроекту.
Окрім цього, Постанова Верховної Ради України про затвердження положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон вилучається положення про свідоцтво про народження, але оскільки порядок видачі свідоцтва про народження врегульовано вже відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Тобто нікуди не зникає цей документ.
У своєму висновку Головне науково-експертне управління…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Головне науково-експертне управління пропонує законопроект направити на доопрацювання. У свою чергу комітет, розглянувши 23.05.2012 року на своєму засіданні зазначений законопроект (автор або суб’єкт права законодавчої ініціативи колега Олійник) за результатами розгляду цього законопроекту пропонує комітет в першому читанні прийнятий його за основу. Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голосуємо?
Прийняти за основу, законопроект доцільно направити на доопрацювання, пише Головне науково-експертне управління.
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Державної міграційної служби України)(реєстраційний номер 10268). Прошу голосувати.
17:49:55
За-259
Розглядаємо проекти законів про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо порядку проведення земельних торгів)(реєстраційний номер 10231, 10231-1, 10231-2, 10231-3). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
17:50:31
За-221
Підтримано.
Будь ласка, Толстенко Володимир Леонідович. Зварич Ігор Теодорович. Зварич, доповідайте законопроект ідіть.
17:51:11
ЗВАРИЧ І.Т.
Шановні колеги, після поданого нами законопроекту, був схвалений до розгляду у Верховній Раді, інший, він більш комплексний законопроект, який абсолютно врахував всі новели запропонованого нами проекту. Таким чином ми схиляємося до того, щоб був прийнятий законопроект, який пропонує комітет, відповідний профільний комітет Верховної Ради України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так значить Лук'янов Владислав Валентинович, ясно.
Ні, ще не голосуємо. Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бевзенко Валерій, хто від комітету аграрного? Так ви є, я вам і надаю Бевзенко, я ж вам і надав слово не бачив, що ви вже в урядовій ложі.
І продовжуємо засідання на 15 хвилин. Не стогніть, а то продовжу на 30 хвилин.
17:52:24
БЕВЗЕНКО В.Ф.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! На ваш розгляд виноситься проект Закону України реєстраційний номер 10231-3 щодо його змісту слід зауважити наступне: статтею 137 Земельного кодексу України визначено, що земельні торги проводяться в порядку встановленому законом проти, де сьогодні спеціальний закон, що визначив би цей порядок не прийнято. В результаті місцеві органи влади почали встановлювати правила проведення аукціонів власними актами, але всі ці акти знаходяться поза межами правового поля, що ставить під сумнів договори вкладені на аукціонах законопроектом ще подається на ваш розгляд пропонується на законодавчому рівні визначити порядок продажу земельних ділянок та набуття прав на них на конкурентних засадах, такий порядок законопроектом пропонується визначити не в окремому законі, а шляхом внесення змін та викладенням в новій редакції статей 135, 139 Земельного кодексу України, які входять в главу 21 Земельного кодексу України. Це пояснюється тим, що Земельний кодекс України має бути справжнім кодифікованим законодавчим актом, який повно і детально регулює земельні відносини, а не лише зібрання відсилочних норм.
Законопроектом пропонується врегулювати питання, пов'язані з добором земельних ділянок для продажу на земельних торгах, підготовкою та проведенням аукціонів. Законопроект пропонує відмовитись від продажу права оренди як речового права, коли за користування земельною ділянкою державної власності має сплачуватись фактично подвійна ціна. І перейти до визначення переможцями аукціону особи, яка запропонувала більший розмір орендної плати. З метою уникнення ситуації, коли між проведенням аукціону та укладанням відповідного договору, може пройти досить тривалий строк, законопроект пропонує становити обов'язковість укладення відповідного договору у день визначення переможця.
Щодо відмінності між законопроектами…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
БЕВЗЕНКО В.Ф. … слід сказати, що він передбачає укладення договору купівлі-продажу оренди земельної ділянки не виконавцем аукціону, а власником земельної ділянки. Крім того, він передбачає встановлення стартової ціни при продажі земельної ділянки в розмірі 100 відсотків такої вартості. В той же час, коли законопроект номер 10231 таку ціну встановлює в 80 відсотків, законопроект 10231-2 взагалі передбачає можливість реалізації земельної ділянки за 1 гривню. Крім того, норми законопроекту більш структуровані і відповідають вимогам нормо проектної техніки.
На думку Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, саме за основу має бути прийнятий законопроект 10231-3, а всі корисні норми альтернативних законопроектів можна використати при його підготовці до другого читання. Дякую за увагу і прошу підтримати таке рішення комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, крім Ляшка, який гуляв під Верховною Радою з коровою, хто ще село знає? І Журавський, будь ласка.
17:55:44
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. От ви згадали за корову. Адам Іванович, а я чого привів ту корову, да щоб ви хоч отут подивилися на ту корову, взагалі від людей відірвалися, не знаєте, з якого боку до тієї корови підійти. Вам скажи: подій корову, ви її за рога будете брати доїти разом з вашим урядом, прем'єром і міністром сільського господарства. От чому я привів корову і не тільки корову, а на де кого і бика сюди приведемо. І поросят, яких сьогодні в Україні немає. Бо нас завозять польське молоко, білоруське і все інше. А наші люди літр молока по 1,30 продати не можуть.
А ви, розумні люди не землею торгують, а товаром, продукцією торгують. А ви, що держиморди робите? А ви землею хочете торгувати. Ви хочете в українського народу в української держави забрати останній скарб. Ви олігархи розтягли промисловість, ви в людей підняли пенсійний вік, ви забрали у народу майбутнє, перспективу, ви залишили людей без роботи, без зарплати. І сьогодні банда хоче в людей землю забрати. Да корові тій ніде більше ходити буде, крім як під Верховною Радою. Бо де ж ту нещасну сільську корову повести, коли луги забудували маєтками, до води дорогу перекрили, сінокосів немає, немає, де пасти корову! Де людям з чого їсти, молоко продавати! А ви про що думаєте?! А ви думаєте, як вам мільярди свої збільшувати і зберігати! А думати треба про людей! Треба не продавати землю, треба знизити податки селянам, треба дати під 3 проценти кредити і заборонити ввезення імпорту в Україну, щоб Українська картопля, українська гречка, українські яблука, огірки і помідори продавались в Україні! І щоб весь світ їв нашу сільськогосподарську продукцію.
А ви кого лобіюєте?! Замість наших людей ви підтримуєте імпортерів! Ганьба!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, із знанням справи. Журавський, будь ласка. Підготуватись Сергію Терещуку.
17:57:57
ЖУРАВСЬКИЙ В.С.
Віталій Журавський, Партія регіонів. Шановні колеги, ми розглядаємо цілком конкретні законопроекти. Я пропоную підтримати законопроект 10231-3 саме чому. Тому що прийняття цього законопроекту дозволить істотно збільшити надходження коштів до державного і місцевого бюджетів.
Ну, а ті, хто дуже знається на тому, як доїти корів, є пропозиція відправити в село зайнятися доїнням корів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терещук.
17:58:41
ТЕРЕЩУК С.М.
Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу до важливості і актуальності запропонованих законопроектів. Після прийняття Земельного кодексу і відміни відомої постанови Кабінету Міністрів, в адміністраціях величезна проблема. Сотні тисяч гектарів землі не можуть сьогодні законно використовуватися. Немає сьогодні механізму, який дає можливість бажаючим взяти державну землю в оренду. А органам державної влади на місцях немає сьогодні можливості і схеми передати цю землю. Тому цей законопроект чекають уже на місцях третій рік. Тому фракція Народної партії звертається до вас підтримати законопроекти. Але найбільш вдалим є законопроект 10231-3, цей законопроект містить найменше недоліків. Тому, шановні колеги, давайте проголосуємо за цей законопроект і ми протягом двох тижнів дамо можливість органам державної влади на місцях законним шляхом дати землю в оренду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко і будемо голосувати.
17:59:48
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.
Ну, якщо слухає радіослухач і думає, так, звичайно, тема важлива і актуальна. І я як колишній і нинішній саме працівник органів місцевого самоврядування можу сказати вам наступне, що все почалося з того, коли був запроваджений Земельний кодекс і ми забрали право місцевих рад розпоряджатися своєю землею і віддавати її в оренду і інші, інші речі робити. І звідси почалися всі проблеми.
Вади ці законопроекту. Так, дійсно, ця проблема існує і необхідно давать би механізм. Але коли ми уважно почитаємо всі законопроекти, то у жодному з цих законопроектів немає навіть слова про те, що це не буде поширено на землі сільськогосподарського призначення. Це дуже велика є небезпека через те, що ми у свій час, коли прийде цей час, ми використаємо ці законопроекти і будемо проводити у тому числі і продаж, і торги і землі сільськогосподарського призначення.
Тому фракція Компартії України за даний законопроект жоден голосувати не буде. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо ставити на голосування всі законопроекти.
Голосується законопроект за номером 10231. Прошу визначатись.
18:01:34
За-0
Законопроект за номером 10231-1. Прошу визначатись.
18:01:55
За-1
Не прийнято.
Голосується законопроект за номером 10231-2. Прошу визначатись.
18:02:17
За-1
Не прийнято.
Голосується законопроект за номером 10231-3. Комітет його пропонує прийняти за основу. Прошу голосувати.
18:02:44
За-235
Прийнято.
Так, шановні колеги. Ні, ні, ні, не до побачення. Чечетов, будь ласка.
18:02:59
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, день сегодня был напряженный и немножко тут по одному закону возникла небольшая путаница. Я принимаю ваше обвинение в свой адрес, поскольку немножко не сориентировались. Просьба вернуться к законопроекту (9127) про гарантії держави щодо виконання судових рішень, который мы с вами голосовали во втором чтении. А также просьба вернуться к голосованию за включение в повестку дня 10356 – це проект Закону про внесення змін до статті 22 Закону України "Про залізничний транспорт" щодо відповідальності перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, проект народного депутата Мироненка. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, щодо законопроекту 9127. Перед тим як повернутися, ще раз, уже в спокійній обстановці, бо всі уважно слухаєте і не перебиваєте, наголошую. Якщо ми до нього повернемось, то будемо голосувати лише І розділ. А ІІ розділ, де йшла мова у законопроекті, прийнятому в першому читанні, про внесення змін до цілої низки законодавчих актів, що стосується пільг тих чи інших категорій, ми не голосуємо, за виключенням двох дат: перша дата, що цей закон вступає в дію з 1 січня 2013 року, і друге положення, що Кабінету Міністрів розробити відповідні законопроекти не до 2013-го, як записано, а до 2014 року. Ще раз і ще раз наголошую, якщо повернемось, то будемо голосувати саме в такій редакції. Домовились? Тільки за І розділ і за дві дати ІІ розділу.
Я ставлю на голосування пропозицію повернутися до розгляду законопроекту про гарантії держави щодо виконання судових рішень (реєстраційний номер 9127). Прошу голосувати.
18:05:28
За-240
Повернулися.
Я зараз буду ставити на голосування те, що я сказав, і принагідно ще раз хочу, щоб почули нас виборці.
У Першому розділі цього закону, який ми голосуємо, він називається "про гарантії держави щодо виконання судових рішень", тобто якщо ми приймемо цим законом, то в черговий раз підтвердимо конституційну норму, що держава бере на себе зобов`язання обов`язково виконувати рішення судів. Бо ви знаєте скільки митарств сьогодні існує. Є рішення, але воно не виконується. Тому щоб не було, як кажуть, зловживань і звинувачень, що проголосували і забрали пільги. Ми Другого розділу не зачіпаємо.
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні і в цілому як закон Закон про гарантії держави щодо виконання судових рішень (реєстраційний номер 9127) лише редакцію Першого розділу і Другого розділу, що він вступає в дію з 1 січня 2013 року і Кабміну розробити відповідні законодавчі акти до 2014 року. В такій редакції прошу голосувати.
18:07:09
За-259
Дякую. Закон прийнято.
І буквально декілька в нас голосувань, декілька голосувань. Є пропозиція: включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення зміни до основ законодавства України про охорону здоров'я України щодо встановлення обмежень під час провадження керівниками та працівниками лікувально-профілактичних і фармацевтичних аптечних закладів професійної діяльності, (реєстраційний номер 10560). Прошу голосувати.
18:08:06
За-258
Дякую, включено.
Пропонується включити до порядку денного сесії законопроект за номером 10561 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію або обіг фальсифікованих лікарських засобів. Прошу голосувати.
Це урядові законопроекти, які розроблені відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони з приводу ситуації, яка склалася в цій галузі.
18:08:44
За-262
Дякую. Включено. Всі законопроекти із цієї серії, про яку я сказав.
Пропонується включити до порядку денного сесії законопроект за номером 10562 про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування імпорту лікарських засобів та визначення терміну "активний фармацевтичний інгредієнт". Прошу голосувати. 10562.
18:09:25
За-259
Дякую.
І ставиться на голосування пропозиція включити до порядку денного сесії законопроект за номером 10563 про внесення змін до деяких законів України щодо заборони реклами лікарських засобів. Прошу голосувати.
18:09:59
За-257
Включено до порядку денного сесії.
І була пропозиція повернутися до питання: включення до порядку денного сесії законопроекту за номером 10356 – проект Закону про внесення змін до статті 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт". Бо там вийшло певне непорозуміння. Хто за те, щоб повернутися, прошу голосувати.
18:10:40
За-261
Повернулися.
Я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до статті 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт" (реєстраційний номер 10356). Прошу голосувати.
18:11:10
За-261
Дякую. Законопроект включений.
І так буде скорочена програма, тому що ми на наступному тижні не працюємо, так що і так скорочена. Розумієте це якби ми два підряд, то нехай би була скорочена.
Тому, шановні колеги, ми сьогодні зробили все, що могли. Я вам дякую за працю. На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра розпочинаємо працю о 10 годині.