ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ 

Сесійна зала Верховної Ради України

16 травня 2012 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:30

Зареєструвалося в сесійній залі 406 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, в Україні перебуває делегація Комісії Сейму Республіки Польща з питань фізичної культури, спорту та туризму на чолі з Головою Іренеушем Расем вони присутні в залі, прошу привітати наших колег. (Оплески)

Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег: Васютіна Сергія Івановича і Черткова Юрія Дмитровича. Прошу привітати наших колег і побажати  їм міцного здоров'я і успіхів! (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 15 травня 2012 року. Розглянуто 52 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 3 закони та 4 постанови, 18 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект  направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 2 законопроекти повернуто на доопрацювання суб'єкту права законодавчої ініціативи, 12 законопроектів відхилено.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у середу відводить 30 хвилин для виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, пропозиціями. Прошу народних депутатів записатися на виступ.  Будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на інформаційне табло. Марущенко, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

Володимир Стретович, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Наступним буде виступати Матвєєв.

 

10:03:42

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово, шановні присутні, нещодавно наша країна святкувала День Перемоги. Попереду День міста Києва, 1530 років місту Києву, Євро-2012.

Але я вийшов на цю трибуну сказати не про це, а про те, з якою зухвалістю руйнується історичний Київ. Ми бачимо, які хмарочоси виростають в історичних частинах, побудовані з пластику і бетону, і затьмарюють всю історичну картину, включаючи навіть Паркову алею, набережну Дніпра. Вони вже змагаються по висоті з Лаврою.

Сьогодні я їхав, на Московській площі хмарочос, 30 поверхів, виростає біля печерського райвідділу. Але саме страшне, що історична частина Києва, яка залишилась цілою у межах вулиць Богдана Хмельницького, Володимирської, бульвару Шевченка і Хрещатика, яку не підірвали у 1941 році, тепер буде спотворена.

Показую вам, що на місці колись центрального гастроному, вулиця Хрещатик 41, виросте хмарочос висотою 12 поверхів і 2 поверхи пагорбу. Дивною виглядає позиція Міністерства культури, яке на мій запит припинити це свавілля устами Науково-методичної ради з охорони національних, охорони культурної спадщини, ось цей витяг, говорить про те, що треба удосконалити проект, добудувати його, вписати в існуючу структуру.

Хочу нагадати їм, що існує Постанова Ради Міністрів 1967 року Української РСР, яка заборонила, охороняючи цих два квартали, що вцілили з історичного Києва ХІХ століття, будь-яку забудову в цьому місці. Однак сьогоднішнім чиновникам, сьогоднішнім скоробагатькам, які наче живуть одним днем, не думають про спадщину, про пам'ять для майбутніх поколінь, варто продати площі, замовити проекти і побудувати їх.

Дивує позиція Кабінету Міністрів. На моє звернення місяць назад, на депутатський запит місяць я не отримую відповіді на це питання. Я пам'ятаю і ми знаємо як громадськість стала на захист Андріївського узвозу. Я хочу своїм виступом попередити аналогічні дії щодо захисту історичного Хрещатика. У цих двох кварталах будь-які будівництво повинно бути заборонене і культурна спадщина нашої держави повинна бути захищена. Є багато прикладів  багатьох європейських держав, коли на вищому  державному рівні ухвалюються рішення  про заборону будь-якого  будівництва для збереження історичної культурної спадщини. На превеликий жаль, в Україні ця норма не діє.

Тому я закликаю тих, хто  сидить у високих кабінетах, Кабінет Міністрів, Київську міську державну адміністрацію  припинити свавілля і наругу над історичним Києвом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Матвєєв, фракція комуністів.

 

10:06:26

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу передать слово Бевз Валерию Ананьевичу, фракция Компартии Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Ананійович Бевз, будь ласка, фракцыя комуністів. Наступний буде  виступати Черній.

 

10:06:41

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я хотів  би вашу увагу звернути на те,  що у нас, крім  судді-колядника Зварича, є фахівці у галузі права, тобто у суддівському корпусі більш сучасні і більш, скажемо так,  "професійні". Про що я хотів би сказати? Справа у тому, що  у 2008 році засоби  масової інформації Вінниччини були  переповнені інформацією про те, що в одну із ночей було спалено Тульчинський районний  суд.  Буквально через години до  прокуратури Тульчинського району звернувся один із суддів цього суду, який заявив про те, що на нього скоєно збройний напад. Уявіть  собі, коли суддя  в результаті вже перевірки, проведення слідства суддя  стріляє у свій власний автомобіль, стріляє собі в одяг для того, щоб  зімітувати напад на себе,  після цього відправляє смски  на адресу  з погрозами, і таким чином по сьогоднішній день, саме головне, по сьогоднішній день був засуджений, але по сьогоднішній день здійснює правосуддя від імені такої держави як Україна.

Я, Володимире Михайловичу,  звернувся з відповідним депутатським запитом  до Вищої ради юстиції, тому що ще у 2009 році заступник тоді Генерального прокурора  України Кудрявцев направив відповідне подання до Вищої ради юстиції про звільнення такого судді. Однак тоді ж в тому ж 2009 році у листопаді місяці Вища рада юстиції відмовляє у звільненні цього судді. І тому по сьогоднішній день він здійснює правосуддя.

Я просив би, шановні колеги, мати на увазі, які у нас сьогодні є судді. А тому я надіюсь, що у п’ятницю, цю п’ятницю в цій залі прозвучить мій депутатський запит, і врешті-решт Вища рада юстиції винесе відповідне рішення, яке б дало можливість звільнитися від таких горе-суддів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Черній, фракція Народної Партії.

 

10:09:15

ЧЕРНІЙ В.В.

Прошу передати слово Катерині Тимофіївні Ващук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Колесніченко. Да, да, 6 хвилин.

 

10:09:33

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, фракція Народної Партії, Волинь. Шановні колеги, шановні виборці! Сьогодні я хочу в черговий раз привернути увагу уряду до тих проблем, які вимагають негайного вирішення на селі, зокрема такої непростої проблеми на сьогодні, як розвиток тваринництва. Хорошу підтримку селян і схвалення отримало рішення уряду про доплати за утримання великої рогатої худоби. Жаль, що не прислухались до наших звернень раніше, ми б не мали на сьогодні такого спаду поголів’я, проте цього мало.

Сьогодні вкрай необхідно зафіксувати нижню ціну, нижню межу ціни на молоко і м'ясо, нижче якої виробництво цієї продукції стає збитковим, невигідним селянам і не виробляється в Україні, і аби переробні підприємства не мали права опускати ціну, встановлену  нижче цієї межі. На жаль, наш закон про фіксацію не нижче 30 відсотків вартості сировини  в готовій виробленій в молочній… м'ясній продукції не був підтриманий цією залою. А значить, сьогодні уряд має прийняти оперативні рішення або ми маємо разом з вами прийняти такий закон.

Занепад тваринництва  має ряд  інших причин, вирішення яких не вимагає ні додаткових асигнувань, ні капітальних вкладень.  Причиною спаду тваринництва є  не просто  трудомісткість галузі, складні умови праці на фермах, оті низькі ціни, про які ми говоримо, а не останнє місце у цій низці належить тим бар`єрам, які встановлюються різного роду інспекціями на сьогоднішній день. За водокористування оформлення дозволу громістке – вимагає 17 документів і вартує 100 тисяч гривень. Це 500 центнерів молока.

За гній селяни мають платити 1,25 гривень за тонну. Коли це гній став таким вредним в Україні?

За викиди в атмосферу. Якщо ферма 800 голів, то за викиди штрафні санкції сягають 500 тисяч гривень при тих низьких цінах.

Шановні колеги! Якби вся біда від тваринництва, всі викиди в Україні були…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВАЩУК К.Т.  … були лише у виробництві  гною і внесенні його на поля, ми б їли чисту продукцію, мали б родючу землю і не травилися б хімією. Уряду всі ці штрафні санкції треба відмінити негайно.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Маньковський, Глазунов передають право на виступ Колесніченку. 6 хвилин. Будь ласка.

 

10:13:14

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги! Сегодня украинское государство стоит перед лицом выбора, когда на многие десятилетия вперед определяется будущее нашей страны и народа. Значимость этого выбора можно сравнить только с обретением независимости. Тогда, в 1991 году, Украина получила формальную независимость, а сейчас, в 2012-ом, стоит вопрос о сохранении реального суверенитета украинского народа над своим государством.

За период с 2004-го по 2009 год заграничные благодетели настолько вошли в роль управляющих Украиной, что потеряли последнюю толику совести и дипломатического этикета: начали прямо, через средства массовой информации указывать украинской прокуратуре, украинской милиции и суду, какие дела расследовать, а какие – нет, судам какие решения принимать, а избранным народом руководителям, как себя вести. Ярким примером тому является ситуация вокруг попытки бойкота Евро-2012 в связи с так называемым делом Тимошенко. Антиукраинская истерия в Германии, Австрии, Франции, еще нескольких странах Западной Европы и международных организациях продемонстрировала истинное лицо тех, кто хочет быть учителем демократии для Украины. Сейчас наша Родина избрана очередным объектом решения внутриполитических и экономических проблем этих стран, а Тимошенко в этой технологии является только инструментом. Хотя попытки очередного немецкого и французского блицкрига на просторах Украины провалились: Саркози проиграл пост президента Франции, партия Меркель – местные выборы, - а определенные круги в Европе продолжают надеяться переключить внимание рядового европейца с ужасного состояния экономики, уровня безработицы более 18 процентов по ЕС, или около 25 миллионов безработных, на далекую Украину, где, оказывается, есть диктатура. Причем о диктатуре заявляют те страны, которые развязали две мировые войны, реализовали ужасы геноцида, доселе не известные миру, а относительно недавно убили сотню тысяч людей, оккупировали и бомбили Югославию, Сербию, Ирак, Афганистан, Ливию, на территориях которых функционировали тайные тюрьмы, где без суда и следствия пытали тысячи людей, в которых до 40 процентов жителей не имеют минимальных гражданских прав, не взирая на то, что они живут там многие десятилетия.

Говоря о беспрецедентности дела Тимошенко, Меркель и компания умалчивают о судебном процессе против экс-президента Франции Жака Ширака, о судьбе задержанного, находящегося в тюрьме Австрии премьер-министра Хорватии, об уголовном деле против Андриана Нэстасе – премьер-министра Румынии, об уголовном деле против экс-премьер-министра Болгарии, экс-премьер-министра Исландии, о бывшем главе Международного валютного фонда, конкурента Саркози на президентских выборах. И этот список можно продолжить.

В тоже время очень интересно, когда наконец международные делегации различные послы и международные  ревизоры, которые буквально по графику посещают вип-осужденную Тимошенко, начнут посещать еще одного осужденного лидера украинской оппозиции и бывшего премьер-министра Украины господина Лазаренко, шефа и подельника госпожи Тимошенко. Вот уже много лет Лазаренко томится в застенках США. Где же пикеты, где плакаты, господа? Или для США, России, Франции, Германии – одни правила, а для Украины – другие. Просто очень хочется решить свои проблемы за счет украинского государства, пиарясь на тему Украины, некоторые украинские политики  пытаются решить проблемы падения своих внутренних рейтингов. При этом широко применяются двойные, а то и тройные стандарты, логики и риторики холодной войны.

Безусловно, не последнюю роль в попытке давления на Украину сыграла и, так называемая, оппозиция, уже несколько раз бывшая при власти, но так и не научившаяся уважать свой народ и свое государства. Вместо того, чтобы работать на благо страны, предлагать реальные альтернативные решения, которые принимаются властью, украинская оппозиция показала свою предательскую сущность, едва ли не переселилась на запад, проедая все уши иностранным политикам в жалобах на свои политические поражения. Они так и не ушли от ментальной неполноценности: призывать варягов, то татар, то варягов, то немцем, то поляков, а после них пусть остается хоть дикое поле, главное власть.

Тема коллаборантов и предателей своей страны и своего народа, которые на вражеских штыках, уничтожая свои страны и свои народы ради своих личных интересов, не нова для Европы и не нова для Украины. Но и судьба этих колоборантов и предателей всегда была печальная, народ их проклинал. И я могу сказать, Украина сделала свой главный и очевидный выбор, Украина избрала президентом своей страны Виктора Януковича, который  предложил социальные инициативы, которые поддерживаются народом Украины. И для нас сегодня с полной очевидностью ясно, что Украина – это объект иностранных интересов,  потому что мы имеем еще огромные природные ископаемые. У нас огромный потенциал человеческого ресурса. Мы имеем огромные черноземные поля и огромный ресурс. Вот вокруг чего ведется борьба.

Поэтому так называемой оппозиции я бы порекомендовал подумать, почему их используют для разрушения собственного государства. А народ Украины четко и понятно определил свое будущее. Мы будем в независимой Украине, в суверенной, где будет Президентом Виктор Янукович и где не будет предателей. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Васютін, фракція Партії регіонів, будь ласка. Відмовляється?

Тоді Волинець, фракція комуністів. Катерина Самойлик, будь ласка. Наступним буде виступати Олександр Стоян.

 

10:19:19

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, ми вчора прийняли з вами постанову, що стосується Асканії-Нової. Унікальність Асканії-Нової в тому, що там є науковий інститут тваринництва Півдня України, біосферний заповідник та дослідні господарства.

Але зараз Асканія-Нова стоїть на порозі знищення. Державні землі віддані мажорам, а це 4,5 тисячі гектар. Знищено тваринництво. Товариство "Продуцин", Колихаєв очолює його, надав роботу аж 75 чоловікам. А ще декілька років в Асканії-Новій проживало і працювало більше 10 тисяч населення. Зараз залишилося всього 5 тисяч.

До місцевих бюджетів не надходить жодної копійки, жодної копійки. Призначено свого керівника в державне підприємство. Орендують землю на десятки років. І, більше того, цьому ж державному підприємству "Продуцин" надає кредити, вдумайтеся, під 96 відсотків річних.  Де ми таке бачили? Це все робиться для того, щоб державні землі в кінці кінців перейшли до рук оцих мажорів.

І тому… А людям навіть по 2 гектари землі відмовили, щоб вони овочі вирощували, щоб реалізувати, кавуни вирощували, щоб реалізували і якось могли прожити. І таких земель по Україні 220 гектарів – це Херсон, це Крим, це Харків це всюди, де вони належать Академії аграрних наук.

Я звертаюсь до  Генеральної прокуратури, до Кабінету Міністрів  України перевірити ці  факти і визначитися в кінці кінців, на якій посаді знаходиться заступник міністра Безуглий? Він же  президент Академії аграрних наук. Скажіть, будь ласка, як можна державному службовцю займатися на громадських засадах такими важливими напрямками діяльності  в нашій державі? Я в друге звертаюсь, я не розумію чому силові структури покривають цього державного службовця.

Земельне питання на сьогоднішній день стає  дуже актуальним. Я розумію, що всі готуються вже до 1 січня 2013 року, щоб заграбастати все, але це землі державні. І така державна людина, яким являється Безуглий, вона не буде охороняти державні землі, вона розставила своїх родичів-мажорів для того, щоб прибрати їх до своїх рук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Стоян, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Корж.

 

10:22:31

СТОЯН О.М.

Шановні виборці, виступити мене попросила ветеран війни, ветеран праці Литвиненко Тамара Іванівна, яка проживає в місті Кіровограді. Вона зателефонувала своєму синові, моєму сусідові, і сказала: "Хочу переговорити із Стояном". І коли я з нею зв'язався, то вона сказала: "Шановний Олександре Миколайовичу, я вас прошу подякуйте від мого імені, від імені учасників війни Президента України, більшість у парламенті за те, що в переддень Дня Перемоги вона отримала додатково до своєї пенсії 160 гривень. І Тамара Іванівна Литвиненко сказала, що за два роки її пенсія зросла з 800 до тисячі 160. Вона передала поздоровлення і вітання від своїх колег.

А тепер уявіть собі, шановні колеги, якби ми, більшість, яка згуртована в цьому залі, не проголосувала в квітні за зміни до бюджету, бо опозиція ні одна людина не голосувала, ми не змогли б і підняти Тамарі Іванівні пенсію значно, ми не змогли би переглянути пенсії 13 мільйонам 900 тисяч пенсіонерів, яким переглянули пенсії, усучаснили їх і нарахували зарплати 2 тисячі гривень.

І дивно стає чути, коли виходить сюди новоявлений лідер від опозиції, каже: "От, коли ми прийдемо до влади, ми вирішимо соціальні питання". То чому ж ви, шановна опозиція, не почали з малого, а для людей це велике – не почали з голосування за ініціативи Президента України? Чому ви, шановні, будучи 2 роки при владі, і я хочу іще, іще раз повторити, не дали людям всього надбавку 57 гривень до пенсії? Ви нас критикували за те, що наш Президент обіцяв, що буде тисяча гривень пенсія. Вона вже є тисяча – це гривень. А тепер добавте – у липні ще раз буде переглядатися мінімальна пенсія, у жовтні ще раз буде переглядатися мінімальна пенсія. І третій раз в грудні. Таким чином, наша політична сила послідовно виконує свої зобов'язання. Тому Тамара Іванівна мені сказала: "Передайте депутатам від більшості, ми будемо, ми голосували за них і будемо  за них голосувати. Бо ми бачимо, що вони реально турбуються за людей".

Добавлю також, шановні колеги, шахтарі додатково отримали 371 гривню. Добавлю, шановні колеги, що вперше, підкреслюю, вперше виплати інвалідам із числа воїнів-інтернаціоналістів підвищено до рівня учасників війни.

Таким чином, ви бачите, що наша політична сила 2 роки витягувала державу з ями, в яку кинули ви – ваша влада. І тепер крок за кроком виконує свої зобов'язання. До 2015 року ми стовідсотково виконаємо все те, що обіцяв Президент і наша політична сила. Нам треба тільки стабільність і підтримку людей нашої влади. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Корж, фракція Партії регіонів. Корж, фракція Партії регіонів. Будь ласка. Наступним буде виступати Клімов.  Підготуватись Клімову.

 

10:25:40

КОРЖ В.П.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Я хочу привернути вашу увагу до медичної теми. Питання безпечного застосування і продажу лікарських засобів неодноразово обговорювалось в цьому залі і знаходиться під контролем влади. Але я хочу звернути увагу, що відповідно до існуючих повідомлень в засобах масової інформації та наявних матеріалів, протягом останнього часу відбуваються зловживання безрецептурними лікарськими засобами з вмістом кодеїну, насамперед молоддю. Препаратами "Кодетерп", "Корфекс", "Кодтерпін".

Зазначені препарати, насамперед "Кодтерпін", що містить певну кількість наркотичних засобів або психотропних речовин і прекурсорів, не віднесений до категорії лікарських засобів, які відпускаються без рецептів. "Кодтерпін" знаходиться серед лідерів продажів в Україні, перевищуючи реальні потреби в десятки і сотні разів. За оцінками фахівців, в цьому році його буде продано на 400 мільйонів гривень. Причому, пік продажів відбувається влітку і в курортних регіонах нашої країни.

Окремої уваги заслуговує питання щодо постачання та виведення в незаконний обіг на території держави прекурсоровмісткого препарату "Терофун", який має діючу речовину пвсевдоефедрин, тобто екстезі, і може використовуватися для синтезу амфітаміну і користується широким попитом у наркозалежних.

За висновками фахівців, ми можемо призвести, це може призвести до гибелі від 50 до 70 тисяч наших співгромадян. За наявною інформацією, лише в період 2009-2011 років в Україні розповсюджено 5 мільйонів упаковок "Терофуну" на загальну суму 20 мільйонів доларів. З метою приховування механізмів його розповсюдження перероблені реєстраційні документи з "Терофуну" на "Ринолекс". Звертаю увагу Міністерства охорони здоров’я та правоохоронців, що лише у лютому місяці цього року товариство "Нова Русь" імпортувало в Україну понад 600 тисяч упаковок зазначеного препарату на 5,5 мільйонів доларів. І його було реалізовано за лічені дні.

Аналогічна ситуація з препаратами "Кофекс" та "Налбуфін", обсяги продажів яких вражають. Більше того, в Інтернеті у вільному доступі є рекомендації, як з цих препаратів виготовити наркотичну речовину, підкреслюю, в домашніх умовах.

Наркотичним хітом 2012 року може стати "Бутерат", який продається також без рецепту. Цей препарат є наркотиком, причому вкрай небезпечний, швидко викликає залежність, неадекватність, параною і летальні наслідки. Особливо потерпає від нього молодь на Луганщині та Донеччині.

Зважаючи на негативні тенденції серед підростаючого покоління, вважаю за необхідне просити Міністерство охорони здоров'я розглянути можливість включення зазначених препаратів до рецептурних або до списку №1, затверджених Кабінетом Міністрів України. Вважаю, що така ситуація є неприпустимою і небезпечною для громадян України, загрожує національним інтересам держави та потребує оперативного реагування з боку уряду, правоохоронних органів, а, можливо, і РНБО. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Деревляний передає право на виступ Олені Бондаренко, будь ласка. Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

10:29:13

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Олена Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко - "Батьківщина". Вчора Вищий спеціалізований суд за клопотанням прокурорів вчинив протиправну цинічну спробу позбавити незаконно засуджену Юлію Тимошенко права звернутися до Європейського суду з прав людини. Практично водночас пенітенціарна служба грубо порушила Європейську конвенцію з прав людини, оприлюднивши особисту інформацію про стан та лікування Юлії Тимошенко. І практично водночас дуже синхронно з'явилися дивовижні нові інтонації у меседжах провладної більшості до міжнародної спільноти. Пихаті закиди про нібито менторство, ультиматуми, навіть кампанію тиску і приниження України та втручання у внутрішні справи. Все дуже просто. На злодії загорілася шапка.

Насправді саме влада принижує Україну, топче її гідність, нищить авторитет, ганьбить перед світом, пхає у прірву беззаконня і безправ'я, саме влада, даруйте, плює на обов'язки, взяті державою Україна під час вступу до Ради Європи, в тому числі на січневу резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

Панове провладні більшовики, чи не принизливо, що держиморди б'ють ув'язненого лідера опозиції – беззахисну жінку. Чи не принизливо, що в Україні не виконано  97 відсотків рішень Європейського суду з прав людини, чи не принизливо, що 98 відсотків  вироків українських судів  носять обвинувальний характер, чи не приниження, що  нинішні владці латану  свитину  останню здирають із афганця,  чорнобильця, пенсіонера, бюджетника, інваліда?

Саме влада  у блискавично короткий  термін знищила все позитивне,  що спонукало міжнародну  спільноту  дивитися у бік України з надією і  повагою. Саме влада насаджує у суспільстві кошмарну квазілогіку, за якою  не той злочинець,  хто вчинив злочин, а той, хто посмів  обуритися і протестувати проти злочину.

Цілий світ, лідери провідних держав  вимагають негайно гармонізувати   кримінальне законодавство, яке дозволяє сьогодні кримінальне переслідування за політичні рішення, розв'язує владі руки для репресій  проти опозиції. Влада оглухла.

Нині влада Януковича взяла курс   на цілковиту самоізоляцію України, на зведення тюремного муру між українським народом і світом, аби тут за муром безкарно знищувати опозицію, дограбовувати країну, добивати і без того зубожілих українців.

Ситуація в Україні викликає дедалі більшу тривогу міжнародної спільноти. Бо яка ж це політика  сусідства, коли сусід стає дедалі небезпечнішим і віроломнішим? Європейці хочуть мати  надійних партнерів, безпечних сусідів, тож ніхто не терпітиме спроби  встановити посеред Європи XXI століття диктаторський режим сталінсько-гітлерівського зразка. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів, будь ласка, ваш виступ.

 

10:32:31

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, 12 мая в Киеве  состоялось всеукраинское совещание представителей общественных организаций, в том числе Общества дружбы Украина-Сирия. Как  руководитель межпарламентской группы  по связям с парламентом  Сирии я хочу огласить заявление, принятое участниками этого собрания в адрес Организации Объединенных Наций  и Генерального секретаря господина Пан  Ги Муна.

"Вельмиповажний пане Генеральний секретар ООН, ми, учасники всеукраїнських зборів Товариства дружби з сирійським народом, за участю громадських організацій України розглянули питання щодо ситуації в Сирії і навколо неї, звертаємось з цього питання до вас і до очолюваних вами об’єднаних націй. На нашу думку, Організація Об'єднаних Націй не може бути під контролем даже такої держави, як США, чи будь-якої іншої країни або групи країн світу, якими б могутніми вони не були. Про те, що США та їх союзники використовують Організацію Об'єднаних Націй свідчать події, що відбулися в Лівії. Рада безпеки організації прийняла одне рішення, а США, Франція та деякі країни-члени НАТО, по суті, встали на бік повстанців і захищали не стільки повітряний простір Лівії, а знищували армію Кадафі. Але підкреслюємо, Організація Об'єднаних Націй на це дозволу не давала і такі дії не були засуджені з боку ООН. Чому? Чим відрізняються засуджені Міжнародним Нюрнберзьким трибуналом вбивства мирних громадян і військовополонених в роки Другої світової війни від тих агресивних дій, що за командою Вашингтону привели до страти тисяч мирних громадян і військових в Іраку і Лівії? Мільйони людей лишилися житла, майна. Смерть та страждання спіткали мільйони невинних людей. Ці злочини не покарані.

Ми піднімаємо ці питання тому, що схожа на лівійський сценарій ситуація розвивається і навколо Сирії. Дійові особи відомі світові, США та їхні союзники прагнуть збройним шляхом, руками найманців-терористів усунути Президента Сирії Башара Асада та підтримують так звану опозицію грошима та зброєю. Пряме втручання одних країн у внутрішні справи іншої є порушенням міжнародного права і повинно бути предметом обговорення в Організації Об'єднаних Націй.

Ми рішуче засуджуємо войовничу, ганебну практику та вважаємо, що Організація Об'єднаних Націй повинна стати на сторону миру та безпеки людства. Нехай на древній сирійській землі буде мир, спокій та гарантія майбутнього розвитку країни без зовнішнього втручання. Сирійці повинні без диктату інших країн самі вирішувати свою  долю.

Ми звертаємося до народів світу щодо підтримки права сирійського  народу вирішувати свою долю.  Ми призиваємо вас, пане Генеральний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  … країни-члени Ради безпеки ООН покласти край агресії, втручанню у внутрішні справи Сирії. Народ України проти агресії! За підтримку миру і демократії в Сирії".

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Час для виступів вичерпано. З приводу пропозицій, які потребують реагування  секретаріат прошу підготувати  відповідні звернення та доручення.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути  питання, які стосуються ратифікації угод.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Організацією Об'єднаних Націй про виконання вироків, винесених Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії. Може будемо за скороченою розглядати?

Комітет пропонує розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:36:56

За-189

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра юстиції Дмитро Ворона. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус. Будь ласка.

 

ВОРОНА Д.М.

Шановний  пане Голово! Законопроектом пропонується  ратифікувати Угоду між Україною та Організацією Об'єднаних Націй про виконання вироків, винесених Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії.

Від імені України Угода підписана  7 серпня  2007 року  Надзвичайним та Повноважним послом України в Королівстві Нідерланди Купчишиним.

Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії засновано Резолюцією Ради безпеки ООН від 25 травня 1993 року, якою також затверджено його Статут.

Відповідно до статті 25 Статуту ООН Україна, як член ООН, підпорядковується рішенням Ради безпеки і виконує їх.

Сфера діяльності трибуналу як допоміжного органу Ради Безпеки ООН – судове переслідування осіб, відповідальних за грубе порушення міжнародного гуманітарного права на території колишньої Югославії.

Відповідно до статті 27 Статуту трибуналу позбавлення волі осіб, засуджених трибуналом ……… у державі визначений самим трибуналом з переліком держав, що висловили Раді Безпеки ООН свою готовність приймати засуджених. Покарання відбувається відповідно до чинного законодавства приймаючої держави.

Як свідчить практика застосування відповідних угод у відносинах між зазначеними державами та Міжнародним трибуналом, приймаюча держава на власний розсуд приймає рішення про згоду або відмову прийняття конкретної засудженої особи. При цьому від приймаючої держави не вимагається наведення жодної мотивації причини відмови. Угода підлягає ратифікації відповідно до пункту "б" та "є" частини другої статті 9 Закон України "Про міжнародні договори України". Витрати, пов’язані з передачею засудженої особи на територію та з території України, покриватимуться самим трибуналом.

З набрання вказаної угоди чинності будуть створені правові підстави для співробітництва між Україною та ООН, необхідні для приведення до виконання судових рішень і вироків трибуналом на території України, а також сформовано позитивний імідж України .

Пропоную прийняти проект закону за основу та в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Голова Комітету у закордонних справах Олег Григорович Білорус проінформує про рішення комітету з цього приводу.

 

10:39:27

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати, Комітет з закордонних справ на своєму засіданні уважно розглянув зазначений законопроект і більшістю голосів ухвалив підтримати його прийняття Верховною Радою. Метою прийняття проекту закону є створення правових підстав для співробітництва України з ООН, необхідних для приведення до виконання судових рішень і вироків Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії на території України, якщо такі випадки будуть мати місце.

Ратифікація угоди свідчитиме про готовність нашої держави до приведення умов утримання засуджених у відповідність з міжнародними стандартами з метою забезпечення фундаментальних прав людини та сприятиме формуванню позитивного іміджу України не лише як засновника та члена ООН, а як держави, яка разом з провідними європейськими державами долучиться до виконання покарань, призначених міжнародним трибуналом для колишньої Югославії. Рішення щодо згоди або відмови прийняти засуджену особу для відбування покарання на території держави, яка уклала відповідну угоду, така держава, в тому числі Україна, прийматиме лише на власний розсуд. Фінансування заходів, пов'язаних з виконанням положень угоди, здійснюватиметься з державного бюджету в межах, затверджених для відповідної пенітенціарної служби. Всі комітети і Головне науково-експертне управління дали позитивне заключення. Прошу підтримати рекомендаційне рішення комітету і ратифікувати  цю угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, прошу записатися на участь в обговоренні цього питання. Володимир Даниленко, фракція комуністів.

 

10:41:50

ДАНИЛЕНКО В.А.

Прошу  передати слово народному депутату Александровській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, будь ласка, ваш виступ. Наступний буде виступати Руслан Князевич.

 

10:42:05

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, фракция коммунистов не будет голосовать за ратификацию этого соглашения. И я надеюсь, что вы поддержите нашу позицию, если  задумаетесь над тем, что предполагается сделать этим документом. Всем известна трагедия Югославии, всем известно то, что уничтожили эту страну, всем известно, какие жертвы понес этот народ, разобщенный, практически, рассеянные по всему миру. Сколько беженцев из Югославии сегодня живет за пределами своей Родины. Если бы этим законом, если бы ратифицировали мы соглашение, которое наказывало тех преступников, которые бомбили Югославию, нарушая все международные соглашения, бомбили бомбами с объединенным ураном, тогда бы мы – коммунисты, действительно, поддержали такое положение, мы бы поддержали такое решение. Но однако же те преступники, которые бомбили Югославию, которые уничтожили ее, когда разрушили эту страну, когда миллионы людей сделали беженцами, рассеяли по всему миру, эти люди остаются вне преследования, вне осуждения. Более того, представители этих стран, стран НАТО, становятся судьями. Поэтому до тех пор, пока у нас преступники будут рядиться в овечью шкуру и будут брать на себя еще и функции судей, до тех пор коммунисты будут выступать против такой преступной практики. Посмотрите, нам предлагается подписать соглашение, в котором предусматривается осуждение за серьезные нарушения женевской Конвенции о защите жертв войны 1949 года. Попадают под это осуждение те, кто бомбили Югославию, страны НАТО? Попадают. Они будут осуждены? Нет, их не судят.

Предполагается судить за нарушение законов или обычаи войны. Страны НАТО нарушили законы  и обычаи войны? Нарушили. Предполагается их осуждение? Нет, не предполагается. Мы, коммунисты, осуждаем такую двуличную позицию и призываем вас, представителей других фракций, не голосовать за ратификацию этого соглашения. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Руслан Князевич, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Андрій Шкіль.

 

10:44:14

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Голово, шановні колеги! Мені здається, що всі наші біди від незнання предмету. Насправді Кримінальний суд ООН з питань колишньої Югославії давно вже не опікується питаннями виключно колишньої Югославії. А він опікується питаннями взагалі міжнародної кримінальної юстиції, і він давно вже перейменований у відповідно Міжнародний кримінальний суд ООН, який розташований просто в тому самому приміщенні в Гаазі, що і колишній суд з питань Югославії. Це перше.

Друге. Шановні колеги, це питання вже довге, з бородою, оскільки Україна вперто впродовж багатьох років, на превеликий жаль, не ратифікувала жодної міжнародної конвенції, в тому числі Конвенції ООН, яка передбачала долучення до міжнародної системи кримінальної відповідальності. На заваді цьому ставали різні фактори. В тому числі відоме рішення Конституційного Суду, яке передбачало неможливість ратифікації Римського статуту і всіх міжнародно-правових документів, які взагалі допускали можливість притягнення до відповідальності кримінальної в міжнародному масштабі.

Разом з тим цей законопроект, безумовно, треба ратифіковувати. Однак, зважати треба на ті речі, що певні речі його  в деяких частинах, справді, суперечить Конституції України. Тому можливо нам варто все ж таки зважати на ці обставини, щоб потім не  було деяких колізій. Але це вже питання виконавців, які  на виконання ратифікації мусять таким чином українське законодавство адаптовувати  до цієї конвенції, щоб воно не суперечило нашій Конституції. Або якщо виникне така потреба, а я не виключаю, треба і готувати комплексні зміни до Конституції  і в цій частині.

З іншого боку, звертаю вашу увагу, що одразу з ратифікацією треба було вносити зміни не тільки до Кримінально-процесуального кодексу, а й до низки інших законодавчих актів України, в першу чергу Кримінально-виконавчого кодексу, адже йде мова про утримання, умови утримання міжнародних злочинців, в тому числі в будь-якій країні, яка ратифікувала таку конвенцію. Які є умови утримання в Україні, ми вже знаємо. То ви ще хочете, щоб давайте яскраво проілюструвати такі умови на весь світ. Ні, давайте спочатку врегулюємо ці питання законодавчо, а потім будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р. … а потім будемо говорити про наш можливий рівень досягнення такого ступеню, який дозволить бути інтегрованим у міжнародну систему кримінальної відповідальності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Валерій Бондик.

 

10:46:42

ШКІЛЬ А.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Колеги і шановні радіослухачі і телеглядачі! Звичайно, я погоджуюсь з попереднім виступаючим, що треба перед тим, як  виходити на цю трибуну, не читати назву законопроекту, а бажано читати законопроект. Щоправда, я так розумію, відсотків 90 депутатів цього не робить,  а в першу чергу ті народні депутати, які метою своєї діяльності ставлять знищення української держави, ліквідацію української незалежності і встановлення тут,  відновлення тут комуністичної імперії.  Тому  я думаю… Але все одно читати перед цим треба, бо це корисно, бо читання – це знання, а знання – це сила.

Тому я хотів би наголосити на тому, що ми мусимо ратифікувати хоча б для цього цю міжнародну конвенцію, щоб всі порушники законів, які працюють і живуть в Україні, знали, що  існує такий міжнародний суд, кримінальний міжнародний суд від Організації Об'єднаних Націй, який діє під егідою цієї потужної  міжнародної структури, засновниками котрої є Україна, і сховатися від його юрисдикції буде  дуже складно тим, хто зараз порушує закон. Бо я хочу нагадати, що  кримінальне переслідування відбувається не тільки над диктаторами військовими, які переслідують свою опозиції, але над тими, хто вдягає личину демократії на себе і також переслідує власну опозицію, тортурує її. Бо навіть диктатори з М'янми чи колишньої Бірми не змогли догадатися до того, до чого здогадалася українська влада. Бо відома правозахисниця, опозиційна діячка Аун Сан Су Чжи у М'янмі утримувалася під домашнім арештом. А тому що при владі були хоч і диктатори, але офіцери, бо вони мали хоча б поняття про офіцерську честь.

А нинішня влада в Україні не тільки побила. Тортурувала лідера опозиції, посадила його у в'язницю. Чому? Бо не мають ні честі якоїсь там офіцерської, звичайно як живуть за поняттями, ні совісті, ні, на жаль, розуму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бондик, фракція Партії регіонів.

 

10:48:44

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, шановна Президія, Україна як суб'єкт міжнародних зобов'язань, міжнародних відносин, як член ООН після 1945 року – року Перемоги вона дійсно зобов'язана підписувати і ратифікувати всі міжнародні угоди, які стосуються нашого статусу – статусу України в ООН.

Але щодо міжнародного кримінального суду. Шановні колеги, дійсно вибіркові процеси, кримінальні процеси, які тривають по колишній Югославії, вони дають підстави  нам, українським політикам звертатися до наших Міністерства закордонних справ, до нашого омбудсмена, до Міністерства юстиції  щодо поваги щодо своїх громадян. Пам'ятаєте, коли загинув український журналіст, оператор CNN Тарас Процько? Так от іспанський суддя виніс ордер на арешт екіпажу американського танку, який зробив постріл в Іраку. Наша юстиція відмовчалася. Але ми повноправний член Організації Об'єднаних Націй.

Далі. Друга складова цього питання. Дійсно всі процеси, які розпочалися по колишній Югославії, вони не завершилися. Ратко Младич, який зараз підсудний, він чітко дає показання, які викривають його, бо це була не поліцейська операція, це була військова операція. І він був військовий, який захищав сербський народ, сербську громаду.  Тому ніякого відношення до обвинувального вироку він не може мати. Слободан Милошевич, я спілкувався з його братом, колишнім кореспондентом газети "Правда" в Москві Воісло Мілошовичем, він так і помер, не довівши свою вину, бо він безвинний перед сербським православним народом.

Тому, шановні колеги, дійсно, ми повинні без подвійних стандартів підходити до ратифікування цих угод. Але, на жаль, з точки зору міжнародного права, як член Організації Об’єднаних Націй, держава ми повинні ратифікувати цю угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський, одна хвилина. Будь ласка.

 

10:51:01

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Тут дійсно є ключова основоположна позиція, що відповідно до статуту ООН, статті 25, Україна як член ООН, і як Олег Григорович правильно сказав, не тільки член ООН, але і засновник Організації Об’єднаних Націй, підпорядковується рішенням Ради Безпеки і виконує їх. Ну, це диспозиція, яку, очевидно, дискутувати немає сенсу.

У мене є декілька питань. Я подивився, які країни ратифікували цю угоду і у мене виникає питання. Чому тільки 16 країн ратифікували цю угоду? Чому не ратифікували і інші країни, які були безпосередньо залучені або опосередковано залучені до подій в Югославії, які відбувалися в 1990 роках? Це є питання.

Другий момент. У нас сьогодні в Україні, як кажуть, Карфаген має бути зруйнований. І що б не розглядалося, все рівно тема одна і та ж піднімається. І серед них це питання вибіркового правосуддя. Безумовно, тут є теж вибіркове правосуддя. Бо ті, хто воював на одній стороні, або був учасником цього конфлікту, сьогодні є об’єктом засудження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Інші, інші сьогодні є в керівництві держави, яку визнало кілька десятків країн тільки, розумієте?! Вибіркове правосуддя різне. Але не про це угода. Угода про те, що мають бути пом’якшені і покращені умови утримання ув’язнених. Тому для України вона просто елементарно вигідна, в тому числі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Шановні народні депутати! Розгляд питання завершено. Ставиться на голосування пропозиція про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Організацією Об'єднаних Націй про виконання вироків, винесених Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії. Прошу голосувати.

 

10:53:10

За-307

По фракціях? Будь ласка. Рішення прийнято. Партія регіонів – 154, "БЮТ - "Батьківщина" – 84, "Наша Україна - Народна самооборона" – 20, комуністів – 0, Народна Партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 17, позафракційні – 12.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Протоколу №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями стосовно об'єднань єврорегіонального співробітництва (реєстраційний номер 0249).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

10:54:10

За-218

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Павленко Володимир Петрович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Степан Курпіль.

 

ПАВЛЕНКО В.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, зазначеним законопроектом пропонується ратифікувати Протокол №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями стосовно об'єднань єврорегіонального співробітництва, учиненого в місті Утрехті 16 листопада 2009 року.

Протокол спрямований на сприяння розвитку співробітництва між територіальними общинами або властями різних держав відповідно до політико-адміністративних структур і міжнародних зобов'язань держав, запобігання труднощам, виникнення яких можливе внаслідок розбіжностей в національному законодавстві в галузі транскордонного та міжтериторіального співробітництва.  Протокол встановлює, що територіальні общини або ….. і інші   органи можуть утворювати орган транскордонного  співробітництва  у формі об'єднань єврорегіонального співробітництва  на території держав-членів  Ради Європи, які є сторонами цього протоколу. 

Метою є заохочення, підтримка та   розвиток в інтересах населення транскордонного та міжтериторіального співробітництва між його  членами у сферах  спільної компетенції та  відповідно до повноважень  встановлених згідно з національними законодавствами  відповідних держав.

Ратифікація Протоколу  сприятиме розвитку транскордонного співробітництва  з врахуванням принципів та пріоритетів  держав регіональної політики. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Степан Володимирович Крупіль, будь ласка.

 

10:56:12

КУРПІЛЬ С.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати!  Комітет з питань  європейської інтеграції  розглянув на своєму засіданні проект цього закону і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України  прийняти його в цілому.  Члени комітету  виходили з того, що ратифікація  вищезгаданого протоколу сприятиме   ефективній  реалізації транскордонного співробітництва з врахуванням принципів і пріоритетів державної регіональної політики, а також  стане подальшим кроком щодо спрощення процедур створення ефективних органів транскордонної співпраці.

Оцінюючи зазначений проект на предмет його відповідності   міжнародним правовим зобов'язанням України,  зазначу, що проект, власне, спрямований на вдосконалення  нормативно-правової бази України в галузі  транскордонної співпраці, а також на приведення її  у відповідність до міжнародних  стандартів.

Ратифікація додаткового протоколу  до Європейської рамкової конвенції  про транскордонне співробітництво, до якої Україна приєдналася ще у  1993 році, дасть можливість уніфікувати  правила утворення членства,  діяльності та обов'язків об'єднань єврорегіонального  співробітництва (скорочено  ОЄС) та підпорядкувати їх  праву держави, в якій   знаходиться штаб-квартира ОЄС.

Для України це вкрай важливо, оскільки майже 20 відсотків  населення  нашої держави, 6 областей, 100 районів, 109 міст входить до складу об'єднань єврорегіонального співробітництва.

Зазначу також, що рішення нашого комітету узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, а також висновком Комітету Верховної Ради України в закордонних справах. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, прошу записатися на виступи з приводу цього проекту закону. Так, будь ласка, прізвища. Степан Курпіль, будь ласка. Хто буде виступати? Будь ласка.

 

10:58:25

КУРПІЛЬ С.В.

Дякую. Я буду виступати. Шановні друзі! Я хочу коротко до цієї теми проінформувати вас про те, що 14-15 травня цього року у Варшаві відбувалась Парламентська асамблея "Україна-Польща". І там зокрема дуже багато уваги було приділено транскордонному співробітництву, а також співробітництву місцевого самоврядування. І, власне, у резолюції говориться про те, що Парламентська асамблея "Україна-Польща" вважає за необхідне зміцнювати співробітництво між органами самоврядування України і Польщі, задля чого потрібно відкривати зокрема нові пункти перетину кордону, зокрема "Нижанковичі-Мальховичі" і "Угринів-Долбичув". Парламентська асамблея "Україна-Польща" звернулася до президентів і прем’єр-міністрів України та Польщі, а також до колег-депутатів вжити усіх заходів, спрямованих на поглиблення стратегічного партнерства наших народів, а також наближення України до європейських структур. Особливо важливим асамблея вважає розвиток східного партнерства та зміцнення співробітництва у рамках Карпатського макрорегіону держав Центрально-Східної Європи.

Шановні колеги, минулого року на зустрічі президентів України і Росії було прийнято рішення про відкриття 11 нових пунктів перетину кордону на російсько-українському кордоні. І нічого поки що не діється на кордоні Україна-ЄС. Ми не маємо нових пунктів перетину. Коли Польща готувалася до вступу до ЄС, вони мали понад 50 пунктів перетину кордону із Німеччиною. З українського боку це питання абсолютно неналежним чином вирішується, і я думаю, що відкриття нових пунктів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть свій виступ.

 

11:00:38

КУРПІЛЬ С.В.  … орієнтують уряд, яку політику потрібно здійснювати для євроінтеграції. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. 

Алла Александровська, фракція комуністів.

 

11:00:51

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Фракция коммунистов будет поддерживать Протокол №3 к Рамочной конвенции о приграничном сотрудничестве между территориальными общинами.

Мы считаем, что, действительно, границы не должны мешать общению людей. Тем боле, что очень часто границы  прокладываются чисто теоретически, разделяя  целые семьи, разделяя нации, разделяя людей, которые веками жили вместе и создавая определенные  препятствия для нормального человеческого общения.  Поэтому будем поддерживать и будем поддерживать ратификацию этого документа. Тем более, что, действительно, целью является… цель является благородной.

Мы с вами недавно голосовали за упрощение процедур общения людей на востоке Украины. Теперь мы поддерживаем процедуру упрощения  общения людей на западной границе. Но вызывает колоссальное удивление, что вот эта совершенно правильная политика вступает в противоречие с нашей внутренней украинской политикой. Я имею в виду последнее решение Укрзализницы, которое разрывает  Украины на части и мешает общению людей внутри Украины. Сегодня невозможно будет практически быстро достичь своих родственников, друзей или по каким-то деловым соображениям поехать в другой регион Украины, потому что разорваны связи. Сегодня грозятся нам отменить целые маршруты поездов, и люди не могут теперь свободно перемещаться по Украине.

Я надеюсь, что вот это здравая, нормальная политика по упрощению общения людей, живущих  приграничных регионах, она будет принесена на территорию всей Украины, потому что мы внутри Украины должны иметь такие же возможности  для свободного общения, легкого общения внутри Украины.  Я хочу воспользоваться этой трибуной и обратиться к "Укрзалізниці", обратиться к правительству Украины: перестаньте принимать совершенно ненормальные решения, разъединяющие народ Украины, мешающие людям нормально жить и нормально передвигаться внутри Украины! Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин.

 

11:03:00

ЛИТВИН Ю.О.

Слово прошу передати колезі Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії, будь ласка.

 

11:03:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановні колеги, сьогодні багато найменш заангажованих і найбільш далекоглядних політиків в Європі, аналізуючи те, що відбувається в Єврозоні і розуміючи, що станеться в Єврозоні найближчим часом, все частіше і частіше називають, а точніше використовують такий термін: "Європа регіонів". Правильно, Олег Григорович? І вони це використовують невипадково, тому що розуміють, що стосунки транскордонні, стосунки між регіонами, які мають спільний кордон, які поруч знаходяться, набагато менш політизовані, набагато менш кон’юнктурні і не залежать від тої центральної політики, яка часто проводиться і в європейських, і в неєвропейських державах, виходячи з політичної кон’юнктури, виборчих інтересів, власного рейтингу політиків і таке інше. Тобто транскордонні стосунки – це найбільш прагматичні стосунки. І в даному випадку, в гарному розумінні слова, найбільш меркантильні стосунки. І тому будь-яке починання, будь-яка ініціатива, яка допомагає зменшити формалізм в транскордонних стосунках, очевидно, українським парламентом, національним парламентом має вітатися.

Я хотів би наголосити на тому, що якраз цей, третій, протокол, він не великий, але він дозволяє вирішити низку проблем, які пов’язані з відмінностями у політичних системах, у механізмах і алгоритмах функціонування місцевих органів влади, які існують, наприклад, в Україні і в Польщі, які існують в Україні і в Білорусії, в Україні і в інших сусідніх країнах. Тобто це допомагає місцевим владам, місцевим громадам швидше вирішувати питання економічного, культурного, якщо хочете навіть, культурологічного співробітництва в транскордонному вимірі. Тому фракція Народної Партії беззастережно, безумовно буде  підтримувати цю ратифікацію, вона вигідна українським людям, мільйонам українських людей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, одна хвилина, потім – Руслан Князевич.

 

11:05:31

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги! Я хочу призвати вас підтримати цю ратифікацію, оскільки ратифікація третього протоколу до Мадридської конвенції – це як раз є той приклад, як працювала наша делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи. Саме голова української делегації готував доповідь у січні 2008 року і на підставі цієї доповіді було запропоновано розробити і прийняти цей протокол. Тому ми, як представники Партії регіонів, будемо голосувати, оскільки я це доповідав Раді Європи і Рада Європи тоді нас підтримала. Головна проблема, на яку ми тоді звертали увагу – це було те, що ми повинні були запобігати труднощі, які виникали, як можливий наслідок розбіжностей в національному законодавстві  і галузі транскордонного співробітництва. І ми хотіли дати більше повноважень місцевим і регіональним органам влади, ратифікація цього протоколу дасть можливість регіональним владам співпрацювати у галузі економічної, культурної, соціальної, крім того прикордонний рух буде розвиватися. Тому ми закликаємо всіх ратифікувати, оскільки це є здобуток…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОПЕСКУ І.В. … здобуток не тільки Партії регіонів, але і всієї України і українського парламенту, і це є нас внесок у роботі Парламентської асамблеї Ради Європи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Руслан Князевич, будь ласка, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

11:06:53

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний голово, шановні колеги! Насправді, це ніякий не здобуток, ніякий, а просто констатація факту. Ми легітимізуємо ті процеси, які, на щастя, в Україні давним-давно стали вже звичною традицією. І саме транскордонне співробітництво між низкою українських регіонів і наших сусідів з Заходу дало можливість впродовж останніх років Україні хоч якось позитивно звучати в Європі. Більше того, як раз найкращий досвід українсько-польського співробітництва був посиленим аргументом у вирішенні питання надання "Євро" для України  і Польщі. Так само надзвичайно ефективно працюють прикордонні регіони України-Словаччини, України-Угорщини. І я вам скажу, що зважаючи на ту туманність загалом в перспективах України з Європою, саме ставка наша очевидно буде робитися на такого роду співробітництво, яке має перспективу і яке по суті буде тим локомотивом, який залишиться на передовій наших відносин і буде поступово потрішки затягувати нас в Європу, як би комусь тут в Києві цього не хотілося.

Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка, свою думку.

 

11:08:06

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Тому, безумовно, наша фракція буде активно підтримувати цей ратифікаційний документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено. Комітет пропонує Верховній Раді підтримати проект Закону про ратифікацію Протоколу. Головне науково-експертне управління не має зауважень до цього документу.

Шановні народні депутати, з огляду на це ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України "Про ратифікацію Протоколу №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями стосовно об'єднань єврорегіонального співробітництва" (0249). Прошу голосувати.

 

11:09:01

За-355

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про повітряне сполучення (реєстраційний номер 0252).

Пропозиція розглядати це питання за скороченою процедурою. Ставлю її на голосування.

 

11:09:44

За-217

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністр інфраструктури Володимир Корнієнко. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус.

 

КОРНІЄНКО В.В. 

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України  про ратифікацію Угоди між Кабінет Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про  повітряне сполучення, який розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур необхідних для  набрання чинності Угодою між  Кабінетом  Міністрів України та  Урядом Демократичної Соціалістичної Республіка Шрі-Ланка про повітряне сполучення.

Проектом  Закону передбачається ратифікація Верховною Радою України зазначеної угоди, яка була підписана 4 серпня 2011 року в місті Києві. Реалізація положень закону не потребує  фінансування з державного бюджету або місцевих бюджетів України.  Прийняття проекту закону дозволить забезпечити створення та  функціонування надійного правового механізму міжнародного рівня для реалізації і активізації процесу двосторонніх міждержавних зв'язків між Україною та Шрі-Ланкою, сприятиме розвитку співробітництва в галузі авіаційного транспорту, подальшому розширенню географії польотів українських авіакомпаній.

Враховуючи зазначене, прошу  підтримати проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка. Дякую за увагу.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам також. Сідайте, будь ласка.

Олег Григорович Білорус, голова Комітету в закордонних справах. Будь ласка, ваш виступ.

 

11:11:32

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув зазначений законопроект і одноголосно ухвалив рекомендувати Верховній Раді прийняти його та ратифікувати дану угоду.

Угода спрямована на створення двосторонньої правової бази для здійснення міжнародного повітряного  сполучення між Україною та державою Шрі-Ланка, що сприятиме розширенню географії польотів українських авіакомпаній, налагодженню ділових, науково-технічних і культурних зв'язків розвитку взаємовигідної торгівлі. Прийняття закону та його реалізація не передбачає фінансування з державного або місцевого бюджету. Головне науково-експертне управління підтримує ратифікацію    цієї угоди. Прошу підтримати рішення комітету і ратифікувати угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Ну, якщо не буде бажаючих, зразу будемо голосувати.

Будь ласка, Руслан Князевич.

 

11:12:53

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, я думаю, що ні в кого нема застережень, ми будемо одноголосно підтримувати. Тому справді особливо напередодні курортного сезону, коли наші співвітчизники активно для себе відкривають цей регіон, надто важливо забезпечити пряме сполучення між Україною Шрі-Ланкою. Тому, прошу підтримати цей ратифікаційний документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван.. Володимир Яворівський, будь ласка.

 

11:13:16

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Шановні колеги,…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску.

 

11:13:23

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я взяв слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте таким чином: зараз виступить Попеску, він записаний, а потім – ви, Володимир Яворівський.

Іван Попеску, будь ласка.

 

11:13:36

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, ратифікація даної угоди не тільки сприятиме розвитку співробітництва між Україною демократично-соціалістичною Республікою Шрі-Ланка в галузі авіаційного транспорту, подальшого розвитку географії польотів українських авіакомпаній, налагодження ділових зв'язків, але ще і сприятиме подорожуванню наших бізнесменів, туристів і так далі, що матиме певний також економічний ефект.

Оскільки ратифікація цієї угоди не потребує фінансування з державного бюджету, партія регіонів будує виступати "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Будь ласка.

 

11:14:16

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, буквально кілька днів тому мій близький товариш повернувся із Шрі-Ланки, де відпочивав з дружиною десь 10 днів. І буквально вчора з таким захопленням розповідав про цю країну і про цей відпочинок. Але найбільше, на що ремствував, що потрібно зробити десь чотири чи три пересадки і чекати по кілька годин, тому що немає прямого рейсу із Києва до Шрі-Ланки.

Унікальна країна, яка була втягнута в громадянську війну через те, що був винайдені корисні копалини. Звичайно, надзвичайно бідна, але для нашого середнього класу вона дуже дешева в обслуговуванні,  в харчуванні, в готелях і тому подібне. Через те зробимо добру справу, якщо сьогодні налагодимо нашим рішенням, власне кажучи, зробимо вже дієздатним ту угоду, яка підписана в серпні минулого року. І коли появляться прямі рейси до цієї, ще раз кажу, дивовижної країни з унікальними погодними умовами, теплим океаном і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Розгляд питання завершено. Комітет пропонує Верховній Раді України ратифікувати проект Закону про ратифікацію Угоди. Головне науково-експертне управління не має зауважень до документу.

Ставиться на голосування пропозиція про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про повітряне сполучення (реєстраційний номер 0252). Прошу голосувати.

 

11:16:08

За-359

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, (реєстраційний номер проекту 5515). Доповідач – народний депутат України Мустафа Джемілєв. Співдоповідач – голова Комітету з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин Олег Зарубінський. Будь ласка.

Шановні колеги! Я прошу вас, це такий закон цілісний, відповідальний. Щоб не було потім звинувачень, що ми похапцем. Не буде у вас бажання виступити, будемо голосувати. Будь ласка, будь ласка.

 

11:17:01

ДЖЕМІЛЄВ М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Питання про необхідність ухвалення законів спрямованих на відновлення прав та правове регулювання і процесу повернення на свою батьківщину народів та осіб, депортованих в радянські часи за національною ознакою, стоїть вже протягом багатьох років, майже з перших років проголошення незалежності України. Про необхідність ухвалення таких законів багаторазово нагадували міжнародні організації, в тому числі Парламентська асамблея Ради Європи і Верховний комісаріат ОБСЄ в справах національностей. Про це же йшлося в постанові Верховної Ради України за результатами парламентських слухань під назвою "Проблеми законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу та національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються  в Україну" від 20 квітня 2000 року.

Якби ці закони були своєчасно ухвалені, то я певний, що вдалось би значно знизити рівень міжнаціональної напруги в такому чутливому регіоні України як Крим, зокрема уникнути багатьох земельних конфліктів та самозахоплень.

Нагадую, що подібний закон, що мав назву "Про реабілітацію репресованих народів", було ухвалено Російською Федерацією ще в квітні 1991 року. Нарешті один такий закон під назвою "Про відновлення прав осіб, депортованих з території України за національною ознакою" спрямований на відновлення деяких соціальних прав репатріантів після довгого обговорення було в червні 2004 року ухвалено 370-и депутатськими голосами и подписано Головою Верховной Рады Украины.

Проте закон не набрав сили, оскільки проти нього колишнім Президентом Кучмою було застосовано право вето. Доводи експертів Президента були розглянуті на засіданні Комітету з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Деякі доводи було схвалено як доречні, але з деякими комітет не погодився і наполягав на попередніх формулюваннях. До повного розгляду законопроекту на предмет подолання вето Президента в сесійній залі не дійшло, почалась буремна виборча кампанія.

Потім з'явився розроблений Держкомнацміграції  і поданий Кабміном новий закон про депортованих з тією ж назвою, проте зовсім іншого змісту, а точніше без будь-якого істотного змісту.

8 квітня 2009 року  проект Кабміну обговорювався на засіданні  круглого столу, організованого Комітетом з прав  людини на чолі з Олегом Зарубінським, в якому  взяли участь  представники організації майже всіх депортованих  національностей, тобто ті, чиї законні права   за задумками мав би захищати цей закон, а також представники Верховного комісаріату ОБСЄ у справах національностей.

Учасники круглого столу одноголосно вирішили, що ухвалення  цього закону у  наданому вигляді  абсолютно неможливо.  За наслідками круглого столу голова  комітету направив Прем`єр-міністру  лист з проханням відкликати законопроект. Нарешті законопроект Кабміну наприкінці  2009 року було  відкликано самим Кабміном, і 24 лютого 2010 року знову зареєстровано проект, текст якого  раніше  був ухвалений 370 голосами народних депутатів, але  ветований Президентом, і в якому було внесено багато правок,  запропонованих до нього самим Президентом.

До цього законопроекту є висновки Головного  науково-експертного управління,   Кабінет Міністрів України і   Верховного комісара ОБСЄ у справах національностей Кнута Воллєбека. У перших двох міститься декілька  зауважень і  пропонуються нові поправки,  ухвалення яких, на наш погляд,  нівелює  основний зміст законопроекту і зроблять його суттєво декларативним. Верховний комісар ОБСЄ  вважає  законопроект таким, що  відповідає європейським стандартам  про права національностей і пропонує ухвалити його.

Комітет з прав людини і міжнаціональних відносин, розглянувши законопроект на своєму  засідання, також  прийняв його і   також рекомендує Верховній Раді ухвалити його в цілому.

Президент України Віктор Янукович також  вважає необхідним ухвалення  цього закону, і 12 серпня 2010 року він направив Прем`єр-міністру Азарову доручення  доопрацювати зареєстрований Верховною Радою  України законопроект за номером 5515, тобто  той, що сьогодні розглядається нами зараз,  і внести його  до 1 листопада 2010 року на розгляд Верховною Радою.

Таким чином, шановні народні депутати,   прошу вас проголосовать за принятие цього закону за основу. Впевнений, що це стане значним внеском у встановленні міжнаціональної злагоди і зміцненні стабільності в такому регіоні, як Крим. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача, якщо такі є. 

Михайло Косів, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

11:23:02

КОСІВ М.В.

Колего Джемілєв! Проблема справді, як ви визначили, існує з того часу, відколи існує українська незалежна держава. Ви представляєте, звісно ж, інтереси найбільшого масиву людей, які постраждали через депортацію за національними признаками, це кримських татар. Одначе із Криму і не тільки із Криму були насильно переселені і представники інших національностей, зокрема були переселені і українці з території Польської Республіки на терени Радянського Союзу. Як ви вважаєте, чи не можна було би якось одночасно вирішити усю цю проблему, бо вона є дуже гострою, без сумніву, для багатьох представників …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ДЖЕМІЛЄВ М. Спасибо пан Косив. Действительно, с территории Украины были переселены не только крымские татары и много других национальностей, так же было выселение по национальному признаку с Закарпатья. Были переселены после Второй мировой войны украинцы с территории Польши. Но каждая депортация имеет свои особенности. Поэтому мы считаем целесообразным по депортированным с территории Крыма отдельный закон, а по депортированным с территории Польши этнических украинцев отдельный закон, который уже зарегистрирован, и он будет рассматриваться в Верховной Раде. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

11:24:53

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний друже Мустафа! Звичайно, "Блок Юлії Тимошенко" буде гаряче підтримувати цей законопроект для того, щоб відновити ту колосальну несправедливість, яка сталася із народом, до якого ви маєте честь належати.

Коли Олександр Македонський повертався після чергового переможного бою, Діоген сидів і роздумував про вселенські проблеми. Македонський запитав його: "Що тобі треба, філософе? Скажи, і я все для тебе зроблю". Той відповів дуже просто: "Якщо можеш, не заступай мені сонце".

Я   дуже хотів би, щоби ми не заступали сонця кримським татарам, які повернулися на свою землю. Моє запитання, власне кажучи, полягає  у тому, його зачепив уже мій колега Михайло Косів, я думаю, що і операція "Вісла" лягає у цю саму площину відновлення справедливості, але ми, як хочемо будувати демократичну країну, думаю, що ми повинні подумати і про інші національні меншини – німців, які були депортовані напередодні війни. Ви підтримуєте цю…

 

ДЖЕМІЛЄВ М. Обов`язково. У нас законопроект називається "Про… возвращение осіб, депортованих за національною ознакою з території України".

Но особенность в том, что отдельно говорится о крымско-татарском народе, потому что крымско-татарский народ поголовно был депортирован. А, скажем, немцы, болгары, армяне   с территории Украины – как этносы, проживающие на территории Украины.

Совершенно иной вопрос – это этнические украинцы, которые были переселены с территории… операции "Висла" во Второй мировой войне. Поэтому… этот закон  разработан, и мы его будем здесь обсуждать и принимать.  Мы всецело будем пидтримуваты  цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

11:26:47

СУХИЙ Я.М.

Шановний  пане Мустафа! Я щиро вітаю вас і дякую вам за виступ українською мовою. (Звучить фраза татарською мовою) 

Це я кажу вам і всім кримським татарам. І я скажу. Ми будемо підтримувати, безумовно, цей законопроект. Але питання у мене таке.  чи не бачите ви необхідності до другого читання посилити частину вашого законопроекту, яка стосується розрахунків, видатки з державного бюджету. Тому що там ми не зможемо зразу прийняти його як закон, тому що до кінця у вас цих видатків немає. Тобто питання в тому, чи не вважаєте ви необхідним з Міністерством фінансів продовжити консультації стосовно того, скільки цей законопроект буде ваш коштувати? Від цього, до речі, буде залежати його доля.  Дякую.

 

ДЖЕМІЛЄВ М. Я думаю, эти розрахунки, конечно, можно сделать. Но я прошу вас обратить внимание на то, что там, в законопроекте, говорится о том, что для решения проблем репатриантов ежегодно разрабатывается программа в соответствии с возможностями Украины. И поэтому здесь никакого обременительного для страны пункта нет. Есть возможности – значит, будут решаться, в той мере, в какой позволяют возможности нашей Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Запрошую до співдоповіді Олега Зарубінського, голову Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

 

11:28:36

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, вашій увазі запропонований проект Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, внесений народним депутатом України Мустафою Джемілєвим, хочу особливо голосити, активним, інціативним членом нашого комітету.

Цей проект спрямований на врегулювання, і, я думаю, всі в залі це розуміють, надзвичайно суспільно важливої проблеми, яка не один рік чекає на своє вирішення. Хотілося б нагадати, що на розгляд Верховної Ради України кількох скликань, кількох скликань поспіль вносилися законопроекти з такої тематики. Історія питання налічує навіть прийнятий Верховною Радою України у 2004 році закон, однак до нього тоді Президент України застосував право вето. І в силу різних причин до цього часу питання залишається відкритим.

Проблема відновлення прав депортованих була темою парламентських    слухань, круглих столів, організованих комітетом. З цього приводу до української сторони постійно виникають запитання з боку міжнародних інституцій: ПАРЄ, ОБСЄ і щоразу наголошується на необхідності якнайшвидшого прийняття відповідного законодавчого акту. За роки Незалежності до України повернулися біля 250 тисяч осіб, які були депортовані за національною ознакою. Держава в межах чинного на сьогодні законодавства вживає заходів щодо їх облаштування. Щороку на ці цілі виділяються певні бюджетні кошти, втім результати, проведеного Рахунковою палатою аудиту, свідчать про неефективність їх використання і зокрема, як зазначає та ж сама Рахункова палата, це обумовлено недосконалістю законодавства у цій сфері і в першу чергу відсутністю законодавчого акту, який би визначав правові основи державної політики щодо репатріантів.

На сьогодні ми не маємо законодавчо визначеного терміну  "депортована особа", "члени сім'ї депортованої особи", встановлення  державних гарантій та механізму їх соціальної підтримки. Розглядаючи проект Закону на засіданні комітету, ми  бачили, що з ним потрібно буде ще працювати, зокрема треба буде визначитися щодо основних його моментів, з приводу яких на комітеті точилася дискусія і це правда. Це визначення часових рамок депортацій та кола осіб, на яких буде поширюватися закон, про це, до речі, колеги в запитаннях і говорили. Так у проекті виокремленні питання відновлення прав осіб, депортованих в період 1941-44 років, фактично. Це збігається з часом масових депортацій за національною ознакою, які здійснювалися з території сучасної Автономної Республіки Крим.

Разом з тим, поза увагою залишаються особи, які зазнали депортації з інших регіонів України та в інші часові рамки, відновлення яких, шановні колеги, теж потребує врегулювання. Потребуватимуть доопрацювання і інші положення законопроекту, але комітет готовий взятися до роботи. Про необхідність доопрацювання законопроекту в своєму висновку вказує Головне науково-експертне управління, але ми не обмежились цим висновком.

З огляду на складну історію законодавчого врегулювання проблем депортованих посилено увагу до цього питання з боку громадськості та міжнародних організацій комітет направив законопроект для надання експертних висновків до Кабінету Міністрів  України, Інституту законодавства Верховної Ради  України, Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. Варто зазначити, що Кабмін підтримав законопроект за умови врахування висловлених ним пропозицій.

Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин висловився на підтримку внесеного проекту закону, відзначивши, що згаданий проект закону має слугувати, увага, основою для подальшого його доопрацювання та уточнення.

Зважаючи, шановні колеги, на суспільну значимість законопроекту і можливість його подальшого доопрацювання, комітет пропонує проект Закону України про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою (реєстраційний номер 5515) за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, запишіться на запитання, якщо такі є, до голови комітету.

Михайло Косів, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

11:33:42

КОСІВ М.В.

Ви пам’ятаєте, що ми на вашому комітеті дуже активно обговорювали інший аналогічний проект, який ось він у мене під руками, про визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польщі. Отже йдеться про представників української нації, які також, як ви цілком слушно доповідаєте, були піддані політичній депортації за національною ознакою, тому що вони були українці.

До вас як до досвідченого законодавця, як ви вважаєте, чи можна було би правові нормативи оцього  закону, який ми обговорюємо зараз, і того, якого ми обговорювали…

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Я зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть питання, будь ласка.

 

11:34:56

КОСІВ М.В. … і той проект закону, який ми обговорювали на вашому комітеті і автором якого я є, якось об'єднати. Чи там справді, як каже, колега…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую, шановний Михайле Васильовичу. Я дійсно добре пам'ятаю, ми розглядали ваш законопроект, абсолютно слушний, до речі.

Я відповім дуже  стисло і чітко: немає конфронтації або контрадикції норм між законопроектом Мустафи Джемілєва і тим, що ви пропонуєте. Хоча виходячи з того, що  правильно колега Джемілєв казав, законопроект називається "Про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою". Коли я казав, що в комітеті точилася дискусія з приводу часових меж і таке інше, то це є дискусія, це є можливість якраз врахувати і  ваші пропозиції. Тому що те, про що ви говорите, теж підлягає під назву або  під предмет законодавчого регулювання цього законопроекту. Тому не бачу тут суперечності між тим, що можна було б при підготовці до другого читання врахувати і ті пропозиції, які  якщо ми проголосуємо за основу, очевидно, ви подасте з вашого того законопроекту в такому акумульованому вигляді. Не бачу проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Чорноволенко, будь ласка, ваше питання.  

 

11:36:22

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане голово комітету! Підтримуючи рішення комітету і підтримуючи цей законопроект, у мене все ж таки виникає питання, ви ж  згадали про зауваження Кабінету Міністрів, чи не могли б ви більш детально на них зупинитися, що  саме там конкретно не влаштовує?

І друге питання. Чи не здається… Точніше це продовження цього питання. Чи не здається вам, що такого роду законопроект мав би подати сам Кабінет Міністрів, бо питання національного миру, повернення прав депортованих народів і взагалі всіх національностей це має бути основою політиків української держави, бо це  надзвичайно важливе питання?  І більше того, якщо у нас всі питання будуть вирішені, то, очевидно,     що це буде створювати позитивний інвестиційний клімат в державі не тільки просто гарну обстановку, але і дуже вигідну, з точки зору розвитку української економіки, іноземних  інвестицій.

Тому от на цьому питанні от саме роль держави в цьому питанні і більше її активності. Мені здається, це дуже важливо.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Шановний пане Чорноволенко, ну, ви, я думаю, знаю, що роль держави величезна у вирішенні цього питання. Більше того, роль єдиної держави України. Справа в тому, не хотілось би входити в історію, але не Україна депортувала кримських татар, але Україна на сьогоднішній день взяла на себе – єдина країна з того простору, який депортував їх, на себе зобов'язання працевлаштувати, надати землю, облаштувати кримських татар і Мустафа Джемілєв це прекрасно знає.

Тому давайте чесно казати про те, що Україна – це єдина держава, яка сьогодні взяла на себе цю величезну складну місію, яка полягає в налагодженні не тільки матеріальних якихось преференцій, але і формуванні інфраструктури для облаштування депортованих народів. Тому давайте скажемо, що Україна виконує свою місію. Але нам треба створити в парламенті правові засади, щоб ця місія виконувалася краще, ефективніше, динамічніше, без будь-яких порушень – для цього і запропонований,  я вважаю, законопроект. Чи мав його подавати якийсь інший суб'єкт законодавчої ініціативи? Знаєте, протягом, я ж казав про це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … кількох скликань суб'єктами законодавчої ініціативи щодо цих питань були різні. Я не думаю, що на цьому треба фокусувати увагу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, я прошу записатися на виступ від фракцій. Від фракцій, будь ласка. Покажіть. Так, Павловський, Симоненко, Заєць, Сухий. Тепер прошу записатися народних депутатів. Прошу записатися. Добре.

Переходимо до виступів. Михайло Косів, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

11:39:53

КОСІВ М.В.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні колеги народні депутати! Отже, проблема така існує в державі, відколи існує наша держава. Це проблема на стільки важлива суспільна, що її можна порівняти хіба що із голодомором 1932-33 року. Це трагедія, яка спіткала багатьох громадян нашої держави, представників різних національностей.

Проблему голодомору ми вирішили прийняттям Закону у цьому залі. Але проблему насильної політичної депортації за національною ознакою, яка висить над нашою історією, над нашою політикою, ми досі якось вирішити не можемо.

Колеги, дуже часто, коли заходить про це питання, і сьогодні теж, говорять про те, що потрібно ж буде вносити якісь зміни відповідно до 27 статті Бюджетного кодексу України. Тому що, звісно, що вирішення цих проблем потребує певного фінансового забезпечення.

Одначе я хочу вам сказати, що у нас є Закон про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні, який фінансово уже забезпечує в значній мірі. Але насамперед ми маємо визначити статус осіб, має бути визнана історична правда. І в цьому якраз і є найбільш суттєва, суттєва вимога цих законів.

Закон, запропонований колегою Мустафою Джемілєвим треба, звичайно, прийняти в першому читанні. Але я дуже прошу вас наступної середи внести в порядок денний, обговорити і прийняти той закон, який я вже пробую також провести через Верховну Раду протягом багатьох скликань. Ось останній варіант, Володимире Михайловичу, зареєстрований 16.06.2011 року.

Я хочу вам сказати, що аналогічні закони про депортованих є ж у Польщі. Польща такий закон прийняла щодо своїх громадян, а ми не приймаємо. Більше того, такий закон є в Італії щодо тих італійців, які свого часу були переселені з території Югославії. Існує рішення міжнародного суду з цього питання. Давайте будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КОСІВ М.В.  … політиками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко, фракція комуністів. Наступним буде виступати В'ячеслав Кириленко.

 

11:43:16

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, мы только с вами отметили 67-ю годовщину победы в Великой Отечественной войне. И рассматривая сегодня данный проект, мне представляется, что прежде всего, закона, проект закона, мы должны рассматривать причины того, что послужило для принятия столь серьезного решения как о депортации крымско-татарского народа.

Я позволю вам напомнить, уважаемые коллеги, в чем состояли эти причины. Причины депортации состояли прежде всего в том, что события происходящие в период 1941-1944 годы на оккупированной территории в Крыму дали основания советскому правительству принять именно такое решение. Когда большинство представителей крымско-татарского народа, которые честно воевали на фронтах Великой Отечественной войны, погибли, в честь которых мы сегодня говорим слова признательности и благодарности, получили звание Героя Советского Союза, в то же самое время для обороны Крыма было сформировано 2 дивизии, а это более 20 тысяч, мужчин из состава крымско-татарского народа для обороны Крыма, полностью были вооружены  и была поставлена задача способствовать обороне Крыма. Вот эти 2 дивизии  – это  20 тысяч, я эти цифры называю для того, чтобы  вы понимали,  из общего состава населения  крымско-татарского народа,  сколько было предателей. Они в один день  перешли на сторону Гитлера и  присягнули Гитлеру для того, чтобы  воевать  на стороне Гитлера, именно  20 тысяч. Именно эти представители способствовали тому, чтобы  сданы и преданы все закладки для организации партизанского движения  в Крыму, именно  они охраняли концентрационные лагеря в Крыму, где погибли сотни тысяч советских солдат и невиновных граждан, в том числе, я имею в виду, прежде всего  мирного населения.    Именно они вспарывали животы беременным женщинам, о чем были свидетельские показания даны на всех судах,  где осуждались они за эти злодеяния и преступления. Именно советское правительство  в 1944  году принимает решение  разделить виновных и невиновных именно для спасения крымско-татарского народа была применена как раз  мера вывоза крымско-татарского народа с территории  Крыма. Почему? Потому что эти злодеяния обязательно  бы привели  к состоянию гражданской войны. И я не сомневаюсь в том, что  это  были бы гораздо серьезные последствия. Там, где они были депортированы,  они получили образование, они стали академиками,  они стали  руководителями крупнейших предприятий, и именно для спасения крымско-татарского народа  была  осуществлена эта операция.

Я еще раз хочу подчеркнуть. Все  требования, которые требовали и высказывали те, кто был депортирован,  они были решены и все удовлетворено и сегодня  законами Украины.

Я хочу вас  предупредить, уважаемые коллеги,  что  принятие этого закона  резко обострит ситуацию  в Крыму, прежде всего через то, что там  узаканиваются   те же самые захваты земли, и …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М.  Я одну фразу.  …и  привилегированное  положение  для определенной части, проживающих в Крыму  тех, кто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Ярослав Сухий.

 

11:46:46

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!"

Шановні колеги, шановні виборці!От перед нами щойно був класичний взірець  абсолютно дикого  розпалювання міжнаціональної ворожнечі в Україні, абсолютного політичного та історичного  невігластва, яке скеровано на те, щоби сварити громадян України і надалі, як це робить Компартія уже десятиліттями. Власне, це і був виступ від тих, хто виселяв кримських татар, це був виступ від НКВД. (Оплески)

І ми бачимо, що НКВД своєї позиції не змінило, хоча пройшли вже десятиліття. Повідомляю невігласам, що тільки учасників бойових дій тільки до Узбекистану протягом 1944-1946 років із числа кримських татар було зіслано 8 тисяч 995 осіб, тільки учасників бойових дій. За що? За те, що вони – кримські татари. Це і є депортація за національною ознакою, яку практикували більшовики в Криму по відношенню до кримських татар, вірменів, греків, кримчаків, караїмів – всіх тих, кого вони хотіли вичистити з цієї території, щоби творити далі свої неподобства.

Тепер наше завдання, українців. 2004 року парламент прийняв закон, подібний до теперішнього. На жаль, тодішній Президент Кучма наклав вето. Але всі цивілізовані, демократичні міжнародні організації кажуть про те, що права депортованих народів необхідно захищати. Про це каже ОБСЄ, про це каже ПАРЄ, тобто організації, які в Європі визнають всі. Тому Україна повинна нарешті почати вирішувати це питання, бо кримські татари – це громадяни нашої великої і неосяжної Батьківщини, ім'я якій Україна, і яка повинна вирішувати проблеми всіх своїх дітей.

І тому законопроект шановного Мустафи-ага прекрасний у тому сенсі, що він починає розв’язувати це питання. Він визначає депортованих осіб, дає визначення, визначає коло осіб, пропонує часові межі. Він вводить питання реабілітації, компенсацій. І саме головне, законопроект чітко каже, що Україна визнає депортацію за національною ознакою як злочинні дії колишніх органів влади колишнього СССР, бо це СССР  пішло в небуття, а незалежну Україну із проблемами, які вони створили, лишила сам-на-сам. Ми мусимо шукати кошти, щоб облаштувати депортованих, ми мусимо забезпечувати їм життя у Криму, бо це їхня історична батьківщина. Проголосуймо за цей закон, буде більше миру в нашій країні.

Слава Україні! Слава кримськотатарському народу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Каплієнко від фракції.

 

11:50:06

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я готувався до виступу, але повинен сказати трошки інакшими словами:

"Скінчилися війни. Ми вийшли з окопів. Скінчилися війни. Мир, спокій в Європі. Скінчилися війни. Нарешті ми вільні. І навіть вже діти не грають у війни.

Ми всі водночас і герої, і жертви. То скільки ж серця буде ненависть жерти? Щоб кожен від лютої злості одужав… прости мене, брате, прости мене, друже".

Ці слова з прекрасної пісні Рибчинського могли би бути хорошим епілогом для нашої розмови.

Я думаю, що в цій сесійній залі ми повинні обирати якусь іншу тональність і повинні говорити про щось інакше. Ви мене не перебивайте! Як я буду голосувати – це моя справа. Я сказав! А вам, пане Москаль, заспіваю на вашій москальськой мове потом!

Шановні колеги! Цей законопроект – це наші борги. Україна віддавала і ще довго буде віддавати чужі борги. На нас зараз Чорнобиль. На нас –  Афганістан. На нас –  діти війни. На нас і виселені народи.

От у Івана Попеску в рідному селі, я був недавно у нього, у нього 300 чоловік не вернулися з депортації. Іван Попеску в сесійному залі сидить. Ми ці борги повинні віддавати.

Я не думаю, що ми повинні   зараз в цій сесійні залі говорити про  власівців, про бандерівців, про інші діла. Це була… це історія. Це було тоді: з 1941 по 1945 рік. Я не думаю, що в цій сесійній залі є політична сила, яка готова взяти на себе  відповідальність за ту несправедливість, яка колись робилася. Чи, не дай Боже, її ж оправдовувати. Це неприпустимо, це неможливо.

Шановному колезі Мустафі я скажу. Я не  випадково звернувся до нього на кримсько-татарській мові, бо я вважаю, що ця мова повинна звучати так само там, в органах, установах Криму – там, де є ці люди. Але справа не в тому.

Шановний колега, я вам не випадково задавав це питання. Сьогодні ми цей законопроект повинні, і ви би самі взяли на доопрацювання, бо в ньому немає того головного, без чого він не буде навіть підписаний, він буде заветований: тут немає фінансово-економічного обґрунтування. Через що я звертаюся до сесійної зали, звертаюся до рідної фракції: колеги, давайте ми цей законопроект не будемо відкидати, не будемо його знімати. Давайте ми направимо цей законопроект на доопрацювання до отримання заключення експертного з боку Міністерства фінансів, тоді це буде чесно, чисто перед усіма. Тим більше цю проблему потрібно вирішувати комплексно і системно. Ми маємо базовий Закон про жертви політичних репресій, ми маємо базовий закон. Цей законопроект колеги  Мустафи має кореспондуватися з цим законопроектом. Тоді це буде не декларація, тоді це буде проблемне, конкретне, реальне вирішення цієї проблеми.

Я пропоную законопроект відправити на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Володимир Карпук.

 

11:53:19

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановні громадяни, шановні народні депутати! Депутатська група "Реформи заради майбутнього", безумовно, виступає за відновлення історичної справедливості щодо осіб, які були депортовані за національною ознакою. Цим законопроектом вноситься спроба щодо врегулювання саме цього питання.

Я хотів би як представник депутатської групи відійти від політичної складової і не намагатися піаритися на цьому складному питанні в цій сесійній залі. Я розумію, що вибори попереду, але цього ми робити не будемо.

Хотілося б звернути увагу лише на технічну складову цього законопроекту. Повністю підтримуємо тезу про те, що без такого законопроекту Україна жити далі не може. Да, дійсно, ми повинні визнати, що статус осіб, які зазнали фактичних тортур за такою ознакою, повинні бути визначені. Да, ми повинні висловити позицію українського народу до цього питання, то є факт. Але є інша сторона: чи правильно, чи нормально, чи з точки зору правової культури виписаний цей законопроект? У ньому є певні вади, і я думаю, що варто було б на них звернути увагу, виправити їх, повернути до сесійної зали у вигляді доопрацьованого проекту і реально прийняти, поставити своє плече до того кримськотатарського народу, який зазнав таких тортур. Про що я говорю? Це статті 3, 4, 7, 8, 13 та перехідні положення. Ну, якщо ви, народні депутати, шановні, читали цей законопроект уважно, ви бачите, що він був написаний на багато раніше і, можливо, засилався на певні інші норми. Мало того, зовсім не зрозуміло, чому таке велике навантаження саме спрямовується на Україну? От я вам хочу сказати, Україна бідна страна, ми всі про це знаємо, країна, яка на сьогоднішній день немає можливості навіть забезпечити соціальними видатками. Ми підрахували в депутатській групі з залученням трьох експертів, які вже знаються на цих питаннях, за нашим поглядом, двісті, даруйте, двісті мільярдів гривень – це фактичне навантаження на фінансову складову для українського бюджету. Ну, чи можемо ми сьогодні це витримати? Ну, безумовно, нам треба звернути увагу на те, щоб цей законопроект був доопрацьований. Хоча закон хорош, він потрібен державі, на ньому треба зупинятися. Ми готові підставити своє плече, ми готові додати до створеної робочої групи на фа… по факту її складання в профільному комітеті своїх двох представників, які знаються на цих питаннях і доопрацювати цей законопроект, після цього ми віддамо 19 голосів за його підтримку.

 І останнє. Я думаю, що варто нам  говорити про те, що було б правильно, щоб цей законопроект повністю координувався з законом, який діє на сьогоднішній день – про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні, де вже  визначені питання, щодо визначення статусу депортованих осіб, встановлення факту депортації, надання їм компенсацій, тощо. Таким чином, давайте цей законопроект направимо на доопрацювання, знімемо накал і в такий спосіб підтримаємо реально кримськотатарський народ, який зазнав тортур. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, така пропозиція вноситься, у нас ще виступи народних депутатів – 15 хвилин. Давайте ми завершимо розгляд цього питання, а потім тоді перерву проведемо, щоб не розривати. Я просив би підтримати. Нема заперечень?

Так, Коваль В'ячеслав право на виступ передає колега Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Володимир Яворівський.

 

11:57:00

КОВАЛЬ В.С.

Шановний  Володимире Михайловичу,  шановні колеги! 18 травня буде річниця депортації кримськотатарського народу, де весь, частина велика, кримськотатарського народу традиційно збереться в Сімферополі і буде відзначати ту скорбну дату для свого народу.

Ми маємо борги. Верховна Рада  України має величезні борги і не тільки перед кримськотатарським народом, бо депортованих було з України. І ми повинні були розглянути ті проблеми, які стоять в тій частині, яка стосується кримських татар, - повернення до України. Так, ми взяли на себе зобов’язання повернути їх. Але, чи розглянули ми питання соціального забезпечення, чи розглянули ми питання виділення землі, які процеси відбувалися там з землею у кримських татар, з будівництвом тих нещасних будиночків, де вони мусять жити, бо вони повертаються сім’ями.

За національною ознакою з території України були депортовані представники різних етносів громадян колишнього СРСР, і Україна як незалежна держава мусить все-таки розглядати і виконувати зобов’язання, державні зобов’язання перед цими народами.

Але, давайте ще згадаємо, що після росіян найбільша етнічна громада в Україні – це кримські татари. І розглядаючи цю проблему, треба розуміти, що ми пробуємо розв’язати проблему цілого народу. Я думаю, що мене дивує, відверто кажучи, дивує позиція науково-експертного управління, яке говорить, фактично нівелює всі нормальні положення цього закону і відсилає його на доопрацювання, на якесь… Зрозуміло, що таке доопрацювання. Доопрацювання – це поховання закону. І коли кажуть про те, що, я не знаю, чи п’ятий, чи шостий раз, а може сьомий раз розглядається проект закону, який вносить пан Мустафа у Верховній Раді України, і блокується. Фактично навіть у 2004 році Кучмою був заветований закон, який був прийнятий у Верховній Раді України. Як ставитись до того, що  немає визначених параметрів для людей, які повертаються в Україну з тих територій Узбекистану чи Середньої Азії, не визначено ні разової  допомоги, не визначено нічого?

Одне зауваження хотів би на останок зрозуміти. Я розумію, що комуністи будуть захищати завжди злочини ті, які відбувалися в Радянському Союзі за їхньою участю, за прямим їхнім керівництвом. І це мені зрозуміло. Але мені не зрозуміло, коли виступають депутати, які татарською мовою звертаються до пана Мустафи, а потім вкінці виступу блокують фактично прийняття…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте.

 

КОВАЛЬ В.С. Шановні депутати! Коли йде мова  про бюджет, то давайте згадаємо, щороку  ми приймаємо Державний бюджет України, і щороку в тому державному бюджеті може бути,  виходячи з наповненості  бюджету, така сума або менша сума на реалізацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Яворівський, фракція "БЮТ-"Батьківщина". Будь ласка.

 

12:01:04

ВЕЛІЖАНСЬКИЙ С.К.

Шановні колеги! Більше ніж 20 років минуло з того часу, як  депортовані за національною ознакою  злочинним сталінським режимом особи почали повертатися до  Батьківщини. На жаль, до сьогодення держава законодавчим  шляхом не визначилася із правами депортованих. А не коло цих осіб, а не їхні права, а не їхній статус, а не зобов'язання держави щодо  компенсації шкоди, яка була нанесена депортацією, на сьогодні не визначено. Внаслідок відсутності законодавчої бази, велика кількість цих людей сьогодні живе в жахливих умовах: недобудовані домівки, відсутність світла, газу, доріг – це звичайна картина для мешканців так званих селищ компактного проживання кримських татар. Найгірше в цій ситуації з усіх депортованих дісталася кримським татарам. Бо, крім всіх побутових негараздів вони ще поступово втрачають рідну мову та культуру.

У зв'язку з викладеним, шановні колеги, я вважаю, цей законопроект  надзвичайно важливий. Фракція "БЮТ - "Батьківщина" буде його підтримувати.

Я бачу веселі посмішки серед наших колег з фракції Партії регіонів. Шановні колеги, не треба посміхатися над чужою бідою. Давайте краще разом підтримаємо цей законопроект. Бо він направлений на відновлення справедливості. Він направлений на підтримку міжнаціонального ладу та спокою в нашій державі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Ярослав Кендзьор, замість Кириленка.

 

12:03:00

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради Організації ветеранів України.

Шановні колеги, шановні громадяни України, тема, яка закладена в цей законопроект вона, з одного боку – надзвичайно резонансна, а з іншого боку – вкрай чутлива і небезпечна.

Я як і деякі інші представники депутатського корпусу вважаю, що проект закону з цієї проблеми має готувати Кабінет Міністрів  України, аргументи тут абсолютно зрозумілі. Тому що цей проект закону треба виписувати надзвичайно обережно і толерантно. Бо сфера регулювання цим законом вона надзвичайно чутлива.

В разі, якщо ця умова не буде дотримана, ми можемо отримати відкритий ящик Пандори, коли якась частина України захоче себе вважати депортованими. Тому я ще раз наголошую на тому, що цей законопроект  має готувати Кабінет Міністрів  України.

Іще одне, про що я хочу сказати, виступаючи з цього законопроекту з цієї проблеми. З огляду на те,  про що говорив Петро Миколайович Симоненко, а він говорив правду, подобається вона комусь чи не подобається, треба розуміти і таке, що депортація  в певному розумінні цього слова була кроком вимушеним. Давайте хоча б подумки перемістимось в 1945 рік і згадаємо, що з фронту повертаються фронтовики, люди, які перемогли фашизм. І вони узнають, що якась частина, окремі представники кримськотатарського народу наробили певною мірою біди. То я хочу сказати, що депортація, депортація в тих умовах була кращим виходом із ситуації, ніж те, що могло статися з певною частиною кримськотатарського народу.

А те, що сюди намагаються примішати операцію "Вісла", я хочу сказати про те, що це зовсім інша тема. Тому що в даному випадку мова йшла про рішення двох урядів – польського уряду і Уряду України. Ми що, не розуміємо, на що були направлені ці кроки? І чим могло закінчитись те, що рішення урядів з одного боку і з іншого не були б прийняті?

Ось чому ще раз наголошую на тому, що рішення, проект закону з цього приводу має готувати Кабінет Міністрів України. Процент виважений, обережний для того, ще раз наголошую, щоб не відкрити скриньку Пандори. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна-Народна самооборона". Наступним буде виступати Геннадій Москаль.

 

12:05:47

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група "За Україну!" Шановний Голово, шановні колеги депутати! І шановні панове українці! Здається, парламент за свої роки роботи вже став в Україні в статусі незалежної держави. І ми з вами сьогодні тут ще не переживали такого стресу, який можна, так би мовити, відчути сьогодні, обговорюючи це важливе питання.

Кров холоне у жилах, коли слухаєш щиросердечні, так би мовити, промови тих катів, бандитів, які вчинили цей злочин! Ви знаєте, коли людина, представник тієї партії виходить і каже, що депортація – це був вимушений захід, так чомусь так складається, що вимушеними заходами для кривавої радянської влади був Голодомор, це мільйони вимушено, так би мовити, знищених, це репресії, мільйони людей, це виселення цілих народів. Виселення кримських татар – це один із найстрашніших злочинів у намисті тому злочинному цієї комуністичної тодішньої влади. І сьогодні оці, оце генетичні мутанти цієї влади в умовах незалежної української держави при ввімкнених мікрофонах на всю Україну стараються виправдати цей злочин.

Ви знаєте, єдина радість сьогодні в цьому обговоренні, коли ми згадаємо, що цього ката, Героя Радянського Союзу, який проводив акцію депортації, Дергачов Микола, який у травні 1944 року проводив цю депортацію цілого народу, у лютому, в 1945 року у Карпатах на Косівщині повстанець, керівник повстанського загону Мирослав Симчич (псевдо "Кривоніс") знищив цього бандита. Це єдина, це єдина, так би мовити, аргументована відплата цьому, цьому катові.

Але мене сьогодні турбує, що в цьому законі, як і в багатьох інших, немає, ми знаємо, що Росія сьогоднішня – це правонаступник Радянського Союзу. Панове українці, шановні українські парламентарі, шановна українська владо, чому ми сором'язливо боїмося прийняти рішення тут сьогодні з вимогою до Кремля компенсувати разом з Україною облаштування кримських татар, які повертаються на свою історичну землю? Чому цього не робиться? Чому ми боїмося виставити рахунок Москві і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

 

КЕНДЗЬОР Я .М. і за Голодомор, і за вкрадені заощадження? Чому поляки зуміли виставити рахунок за Катинь? Будьмо ж нарешті свідомими українцями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Геннадій Москаль,  фракція "Наша Україна - Народна самооборона".  Останній виступ.

 

12:09:20

МОСКАЛЬ Г.Г.

Шановні народні депутати, по-перше,  цей закон був прийнятий Верховною Радою ще при Президенті Кучмі, але потім  заветований і так  залишився на полицях, тому треба  востановити історичну справедливість.

Друге. Шановні, хто виступав  про те, що кримські татари були зрадниками. Давайте порахуємо, скільки було у російській армії Власова. Стільки немає кримських татар у природі у всьому світі. Тоді кого треба виселити, всю Росію чи всю Україну і тому подібне?  Давайте не будемо до пещерних  якихось доходити порівнянь і тому подібне.

І, шановні комуністи, у Комуністичній партії  у кримському рескомі знаходиться ціла група  кримських татар, які залишилися і сповідують  комуністичну ідею. То ви їм плюєте в обличчя. Представники кримських татар є і у Партії регіонів, є у "Батьківщині", є в  інших  політичних силах. Для чого сьогодні на цілий народ  вішати ярлики?  Іншої  Батьківщини, чим України, у кримських татар  абсолютно немає.  Тому цей закон потрібно сьогодні підтримати. Хто не підтримає, той якраз і сіє міжнаціональну ворожнечу  в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. З приводу чого? Одну хвилиночку. Веліжанський, одна хвилина, будь ласка. Ні, ні, шановні колеги,  ви подивіться на регламент, одна хвилини єсть.

 

12:11:11

ВЕЛІЖАНСЬКИЙ С.К.

Прошу передати слово  Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одна хвилина. Я прошу, шановні колеги, по регламенту йдемо.

 

12:11:30

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, у мене тільки одна хвилина, я дуже коротко.

Епізод перший.  У Середній Азії молодий хлопець  невисокого росточку  прийшов на призивний пункт військкомату. Підходить його черга і він каже: "Я служити в цю армію не піду". Кажуть: "Как, вы не будете защищать свою Родину?" Цей чоловік одважився сказати: "Ви забрали в мене мою Батьківщину, через те мені нікого захищати". Це був Мустафа Джемілєв, який відсидів 15 років у тюрязі. (Оплески)

Епізод другий. Амет Султан, легендарний кримський татарин, пілот, який збив безліч німецьких літаків, двічі Герой, до речі, Радянського Союзу, саме був дома у своїх батьків, коли прийшли виселяти батьків. Їх укинули, а він не міг, ледве стримав себе, щоб не набити пику цим людям. Пізніше це був колосальний випробувач, легендарна абсолютно людина, на очах якого це відбулося. Хто посмів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, репліка. Прізвище називалось Попеску Івана. Будь ласка, 1 хвилина. Ярослав Сухий у виступі називав прізвище. Прошу. Прошу уваги! Спокійно. Потім заключне слово буде у доповідача.

 

12:12:58

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів. З цієї трибуни мій колега правдиво сказав, що з мого села з депортації не повернулось 300 осіб. Але зараз майже немає документів, оскільки депортація відбулась перед війною і архіви згоріли. І тільки пам’ятник з їх іменами в нашому селі про це нагадує.

13 червня 1941 року з Чернівецької області було депортовано 13 тисяч румунів. Тільки з одного села Магала було депортовано 569 осіб. Більшість не повернулось з Сибіру, не повернулось з "Біломор-Каналу", не повернулось із заполярним колом. Але в кожному селі в долині ріки Серет є по 100, 200, 300 прізвищ, які не повернулись з Сибіру.

Справедливість повинна бути для всіх. Ми повинні згадати також, що разом з кримськими татарами було депортовано і чоловіче населення Закарпаття угорське біля кордону. Треба згадати болгар, німців, вірменів, яких повністю також з Криму було депортовано. Треба згадати українців, в результаті "Вісли" яких було депортовано. І справедливість повинна бути одна для всіх.

Я особисто буду голосувати, але якщо не пройде, я прошу, колеги, проголосувати за те, щоб повернути на доопрацювання, щоб вирішити це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОПЕСКУ І.В.  … оскільки декларації не вирішують. Гроші там не закладено, і  буде тільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Мустафа Джемілєв –  заключне слово. Вам треба час? Будь ласка.

Шановні колеги, я прошу уваги! Будь ласка.

 

12:14:30

ДЖЕМІЛЄВ М.

Уважаемые народные депутаты!  Крымскотатарский народ, другие депортированные со своей батькивщины люди, конечно же, будут возвращаться на свою родину, независимо от того лая, который исходит от наследников  сталинского режима.

Я хочу просто сказать, что этот законопроект  был направлен на правовое урегулирование процесса возвращения и адаптации репрессированных при сталинском режиме народов на своей родине – в Украине. Я хочу обратить внимание вот на что, уважаемые народные депутаты.

В 2004 году этот закон, как я уже говорил, был проголосован. В том числе Коммунистической партией тоже! В том числе вот этим "динозавром", который сейчас пытался нас обвинять в каком-то предательстве. (Оплески)

 Где же принципиальность у этих людей? Тогда они получили такую вказивку, так надо было.  У этих людей нет принципов.

Я обращаюсь к, действительно, народным депутатам, которые несут ответственность  перед своими избирателями. И я здесь вынужден, шановный Владимир Михайлович, поставить вопрос о привлечении к ответственность людей, которые в зале… в  законодательном органе страны разжигают межнациональную рознь. Ни в какой цивилизованной  стране такое невозможно себе представить! Ни в какой цивилизованной стране такой человек… не возьмут даже на работу подметать дороги! А у нас… они занимают  такую высокую должность.

Я благодарю всех народных депутатов, которые  выступили в поддержку наших законных требований. Конечно же крымскотатарский народ сделает из сегодняшнего голосования свои выводы. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я просив би… Я дуже прошу… Ні, обговорення   завершено. Ні, прізвища не називали, все! 

Шановні колеги, я просив би всі, я прошу вас, я просив би всіх: і доповідача, і виступаючих – надалі дотримуватися етики поведінки у залі. Емоції не повинні брати гору.

Шановні колеги, підводячи підсумки обговорення питання, скажу вам відверто: у мене часто пульсувала думка про те, що у нас Верховної Ради немає. Обговорення сьогодні питання показало, що у нас Верховна Рада є. І відбулося… Шановні колеги, прошу! Відбулося зіткнення думок, інколи вони виходили за межі дискусії, за межі компетентності. Але, разом з тим, ми повинні вийти з вами на прийняття рішення. І я підтримую всі емоційні виступи, які тут звучали, за винятком звинувачень. Але ми повинні забути про те, що Верховна Рада виступає в ролі прокурора обвинуваченого. Не нам судити історію, нам треба зробити висновки. І я просив би, шановні колеги, не вдаватись, там, в знання велике історії. Якщо хочете, то я можу поставити питання: а хто подав приклад депортації? Я вам скажу, хто. Під час зустрічі – я вам скажу, шановні колеги, - під час  зустрічі Великої трійки Рузвельт розповів, як вирішили вони з японцями: в одну ніч депортували 150 тисяч. Але вони це признали і потім вибачилися і вжили відповідних заходів. Тому ми повинні з вами, шановні колеги, зрозуміти, що наша місія, наша відповідальність – винести уроки і прийняти відповідні рішення: політичні, правові, економічні – для вирішення цієї проблеми.

Щодо заключення науково-експертного управління. Ну, я просив би сприймати його менш емоційно. Воно виходило з правових позицій. Але я просив би Верховну Раду України сьогодні нам прийняти цей закон за основу, тобто в першому читанні, потім його доопрацювати, в тому числі з економічної точки зору. І це повинен бути закон про депортованих осіб за національною ознакою.  Тому що ми давайте не забувати і про українців також, шановні колеги, і про українців.

Тому я ставлю на голосування пропозицію: про прийняття за основу проект Закону (реєстраційний номер 5515) про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Прошу голосувати.

 

12:19:40

За-177

По фракція, будь ласка: Партія регіонів – 7, "БЮТ – "Батьківщина" – 97, "Наша Україна – Народна самооборона" – 47, комуністів – 0, Народна Партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 2, позафракційні – 4.

Тому, шановні колеги, я поставлю на голосування, але, встановивши…  Шановні колеги, повернути комітету на доопрацювання і встановити термін, коли він повинен його винести на розгляд. (Шум у залі)

 Та нє, на п'ятницю – ні. Ну давайте так… шановні колеги, давайте таким чином, поспіхом нічого не зробимо. Давайте тоді ми його на наступний пленарний тиждень. Щоб комітет доопрацював і доручення Кабінету Міністрів – також подати економічні обґрунтування, як раз через тиждень ми повернемося до розгляду цього питання.

Я ставлю на голосування цю пропозицію: про повернення на доопрацювання проекту Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою (реєстраційний номер… (Шум у залі)  Про повернення до комітету проекту Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, для його доопрацювання і винести на розгляд Верховної Ради  на наступному пленарному тижні. Прошу голосувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Про повернення для доопрацювання і винесення його на розгляд. (Шум у залі)  Зніміть з голосування.

Мікрофон, будь ласка. Що у вас? Алла Александровська, будь ласка.

 

12:21:17

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Владимир Михайлович, в таких случаях комитет сам должен был вернуть автору на доработку. Комитет этого не сделала. Зал отклонил законопроект, понимаете? Зал отклонил, мы не проголосовали за него.

Все уже, он умер по определению, по регламенту. Хочет автор, пусть разрабатывает, пусть вносит снова в другой редакции. Но мы его не приняли, понимаете.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я все розумію, шановні колеги, під час обговорення було дві пропозиції. Перша, і пропозиція комітету, – прийняти за основу. Друга пропозиція, яка була озвучена в ряді виступів, в тому числі Івана Попеску, емоційному і правильному. Якщо не буде проголосовано, то повернути комітету для підготовки на повторне перше читання з урахуванням обговорення, яке відбулося. Я прошу вас! І з урахуванням обговорення, яке відбулося, і з урахуванням того, щоб уряд подав відповідні економічні розрахунки.

Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати, на наступний пленарний тиждень.

 

12:22:35

За-366

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується перерва до 12 години 55 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо  ранкове засідання Верховної Ради. Переходимо до розділу… Ні, правда у нас ще є один проект.

Розглядається проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи" (реєстраційний номер 10247).

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань права людини, і національних меншин і міжнаціональних відносин Гнаткевич Юрій Васильович. Будь ласка.

 

12:56:14

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Дякую. Шановні колеги! Попереднє обговорення законопроекту  про  депортованих засвідчило, що   національне питання в Україні і скрізь є гострим. 11січня 2012 року, тобто чотири місяці тому, в цій залі відбулися парламентські слухання на тему: "Етнонаціональна політика України: здобутки та  перспективи". Вони викликали великий  суспільний інтерес, лише етнічні спільноти були представлені більш як 60 громадськими організаціями. В ході слухань був даний ґрунтовний аналіз нинішнього стану реалізації етнополітики України і внесені пропозиції щодо подальшого її формування.

Українським міжнаціональним відносинам властива толерантність, що можна вважати головним здобутком етнонаціональної політики нашої держави. Цьому сприяли взаємодія  органів державної влади з громадськістю, з національно-культурними об'єднаннями, цьому сприяла і  сформована законодавча база, зокрема Закон про національні меншини, прийнятий ще в  1991 році. Проте, закріплені в законодавчих актах права і свободи національних меншин, їх гарантії часто не забезпечені дієвими механізмами реалізацією їхньою. Коротше кажучи, є проблема з грішми. У нас на засіданні комітету, коли обговорюються подібні питання, представники Міністерства фінансів кажуть, що грошей немає. Є також не визначено  на сьогодні в Україні  цілісне концептуальне бачення основних засад державної етнонаціональної  політики. Чимало тих, хто виступали  на слуханнях, говорили, що національне питання у нас   ще залишається й досі не до кінця розв'язаними. Та й ми з вами є свідками часом того, як точиться політична боротьба навколо питання про питому вагу всього українського, власне, українського, національного в українській національній державі. Ми сперечаємося, будуємо ми українську національну державу з дотриманням прав національних меншин, чи будуємо щось таке інше.

Комітет проаналізував і узагальнив всі пропозиції, які надійшли від тих, хто виступав, і інші пропозиції, і підготував проект Постанови Верховної Ради про рекомендації парламентських слухань, проект яких вам був розданий.

Комітет ґрунтовно підійшов до його розробки. В основу проекту були покладені пропозиції, висловлені і урядом і провідними науковими установами. Такими як Інститут етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса, Інститут держави і права імені Корецького Академії наук України, громадськими організаціями. І особливо підкреслю, що зазначений проект, оскільки він був, скласти його було непросто, ми погодили із Кабінетом Міністрів  України, Міністерством культури, Міністерством освіти і науки, іншими міністерствами – соціальної політики, закордонних справ, Державним комітетом телебачення і радіомовлення, а також Центральною виборчою комісією, оскільки і стосовно неї є одна пропозиція.

Своїм рішенням комітет рекомендує Верховній Раді проект постанови прийняти за основу і  в цілому. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо є бажаючі обговорити, прошу записатися. Так це записалися в нас від фракцій і груп. Якщо є бажаючі від депутатів – прошу. Так, будь ласка, Мойсик, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Мікрофон ввімкніть.

 

13:00:13

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, Партія "За Україну!" Прошу передати слово Івану Зайцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць. Підготуватися Шкілю.

 

13:00:21

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Я дуже прискіпливо прочитав проект Рекомендацій парламентських слухань з етнополітики України. Я не просто розчарований, я обурений. Прикро, що я змушений, що проект Рекомендацій не відображає ходу слухань і змісту переважної більшості виступів.

Складається враження, що автори проекту Рекомендацій або не були тоді в залі, або свідомо спотворили, перекрутили дух обговорення цього питання. Тому і виходить, що обговорення – це була одна справа, а Рекомендації – це абсолютно протилежне. Нагадаю, що більшість учасників слухань висловилися за інтеграційну модель етнополітики в Україні.

Інтеграційна модель виходить з того, що єдність суспільства базується на мові і традиції, звичаях, культурі титульної нації при одночасному гарантуванні прав національних меншин. Нагадаю вам, що титульною нацією в українській державі є українці! Так от, про українців, про гарантування їхніх прав, про системоутворюючу роль українського державотворення українців, про потребу розвитку української культури, мови української як державної ви нічого не знайдете у цих Рекомендаціях.

Чи все так добре сьогодні із правами і потребами української нації? Ви чудово знаєте, що українська мова як єдина державна мова сьогодні вигониться з усяких шпарин суспільного життя. Особливо зловживає наша так звана влада. Ви подивіться на Кабінет Міністрів України. Вони при першій нагоді використовують не українську державну мову, а іншу мову. Для чого? Для того, щоб будувати не українську Україну, не українську національну державу, а перетворити нашу державу у просту територію. Перетворити громадян у жителів і грабувати цих людей, і грабувати!

Ми знаємо, що руйнується сьогодні інфраструктура по дублюванню іноземних фільмів українською мовою. Ми знаємо, що сьогодні різні табачники, колесніченки і інші переписують, спотворюють українську історію! Сьогодні фактично знущаються над титульною нацією і ви нічого не побачите сьогодні у цих рекомендаціях, яким чином ми будемо забезпечувати духовне відродження українців, яким чином ми будемо утверджувати українську мову як єдину державну мову. По суті автори проекту рекомендацій пропонують нам сегрегаційну модель етнополітики, тобто розділення суспільства, культурної сфери крани на замкнуті ізольовані простори. Якщо інтеграційна модель виходить з виокремлення національно-культурних прав різних спільностей, із загального культурного простору, то сегрегаційна модель робить акцентування на протиставленні прав національних меншин правам титульної нації.

Це недопустимі речі у демократичному суспільстві, це недопустимі речі у ХХІ столітті. Не можна спекулювати правами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, там Заєць ще записався від депутатів, 3 хвилини, будь ласка, ще.

 

13:03:50

ЗАЄЦЬ І.О.

Не можна спекулювати правами національних меншин, їх потребами. Недопустимо штучно протиставляти права людей окремих громадян і національних меншин правам і потребам титульної нації, а саме така модель, саме такі пункти властиві сегрегаційній моделі. Саме це, власне, ми і бачимо сьогодні у рекомендаціях. Там мова йде тільки про національні меншини і нічого практично не йде про українську націю.

Врешті-решт треба зрозуміти, що етнокультурний комфорт всіх громадян в країні буде залежати від етнокультурного комфорту українців і цим не треба зловживати. Мене вражає політична сліпота наших депутатів, тих, хто давав добро на цей проект рекомендацій. Вони не можуть не бачити тих величезних зусиль європейських урядів, які робляться ними для забезпечення етнокультурної інтеграції їхніх суспільств. Є багато, в багатьох європейських країнах  навіть міністерства інтеграції.

Не можна не розуміти, що політика мультикультуралізму в європейських державах обернулася саме сегрегаційним боком, сегрегаційним виявом. І це налякало ті суспільства, і ми бачимо як лідери провідних європейських держав засудили цю політику, оголосили крах цієї політики і вживають великих зусиль для того, щоб інтегрувати суспільства, щоб сьогодні етнічно-культурний фактор не роз'єднував людей, щоб  він сьогодні був тим розмаїттям і тією  базою для  об'єднання суспільств. Ми робимо вигляд, що  у нас немає українців, ми робимо вигляд, що у нас  Конституція не  декларує національний тип української держави, що  українська держава утворилася у річищі політичної  традиції саме європейської, як держави  національного типу, де  звичай,   традиція, культура саме титульної нації є підложжям, фундаментом для  суспільної  єдності при гарантуванні  прав національних меншин.

Тому, я думаю, що треба врешті-решт зрозуміти, що такими речами не бавляться, такими речами не граються. І врешті-решт треба    зрозуміти,  що не можуть же українці просто так спостерігати, як нехтуються їх ні права, як зневажається їхня історія, як нищаться  їхні всі ознаки ідентичності.

Тому я  проти такого проекту рекомендацій. Я вважаю, що    він має бути переробленим, і закласти  у цей проект рекомендацій  ми маємо інтеграційну модель, а не модель сегрегаційну – модель   розділення  українського суспільства. Доволі вже гратися сьогодні етнічним фактором, треба врешті решт зрозуміти, що перспектива  України, перспектива громадян України  саме в єдності, а єдність ця можлива тоді, коли  права титульної  нації будуть гарантовані. 

Тому я все-таки просив би  повернути цей  проект  рекомендацій на  доопрацювання і в ньому запровадити інтеграційну модель, а не модель…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція БЮТ. Підготуватися Плотнікову. Будь ласка, мікрофон Шкіля.

 

13:07:08

ШКІЛЬ А.В.

Я прошу передати слово віце-спікеру Миколі Томенко, якщо це можливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:07:21

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги,  я мав честь  вести парламентські слухання з цього питання і хочу сказати, що по змісту я повністю підписуюся під тим, що сказав попередній доповідач,  але  я вважаю, що предметом дослідження парламентських слухань і  відповідно предметом парламентського документу, який називається "постанова", є  національна меншина, етнос. І якщо ми тлумачимо  українську націю, як національну меншину, бо так  тлумачить це влада сьогодні. Давайте ми присвятимо питанню розвитку української нації і українського народу цю постанову. Я вважаю, що комітет правильно діяв, тому що він розписав, що нам зробити для національних меншин. Бо якщо ми заводимо сюди в один документ, як ми будемо просувати українську мову, культуру, українські традиції і українців, то тоді виглядає, що давайте ми ще опустимо нас до узаконеної національної меншини. По формі я не погоджуюся з тим, що предметом розгляду цієї постанови повинні бути культурні, освітні проблеми українців. Українська влада повинна щоденно застерігати права українців, як нації, яка утворила українську державу. На жаль, так відбувається в деяких областях, що українців уже тлумачать як національну меншину.

Я нещодавно повернувся з Одеської області, то я відчув там себе глибокою національною меншиною, тому що там уже єдиний центр української культури, який є, і той хочуть виселити. Залишається там, щоб ви розуміли, в Одеській області Конституція і закони не діють, там на всіх бігбордах написано, що областю керує якийсь губернатор. Я зрозумів, що це росіяни призначають цю людину, бо в нас в законодавстві Президент призначає голів обласних адміністрацій, а там на всій зовнішній рекламі: "губернатор Одесской области". Значить, там російські заробітчани, журналісти на мітингах кажуть, що ми – ненормальні люди, і українці, і євреї, які живуть в Одесі. І ніхто не реагує на виступ такого чоловіка, який на 9 травня приїхав, всіх обплював там в Одеській області і немає жодної реакції, жодної посадової особи, що треба було того Леонтьєва вигнати і не допускати на територію України.

Тому я ще раз кажу, що я повністю поділяю зміст того, що говорив попередній виступаючий, але думаю, що в частині все-таки регулювання проблеми національних меншин така постанова повинна бути. Я підтримую ту позицію, що ми, як країна, яка завжди гордилася нормальними, цивілізованими, толерантними відносинами в міжнаціональній сфері, повинні ту практику, яка мала місце раніше, не забувати. Я підтримую позицію комітету, що нам варто і відновити раду керівників громадських організацій національних меншин і треба б і орган центральний виконавчої влади із питань релігії і національних меншин відтворити. Була зрозуміла система управління, яка діяла, добре чи погано.  Тому я б сказав таким чином. Розділяючи цю стурбованість про стан справ з українською мовою, історією, культурою, я вважаю, що Верховна Рада повинна ухвалити постанову, оскільки вона регулює ті серйозні проблеми, про які  говорили керівники національних громадських організацій, що були присутні на засіданні парламентських слухань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плотніков Олексій, фракція Партії регіонів. Підготуватися  Стешенку.

 

13:10:52

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановні пані та панове! Я хотів би передати  своєму колезі Івану Попеску.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Попеску.

 

13:11:12

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.   Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги! З самого початку я  хотів звернути вашу увагу на те. що в Основному законі – Конституції України – зазначено, що український народ – це громадяни усіх національностей. Із цього виходили автори  проекту цієї постанови.

В рекомендаціях, серед іншого, пропонується:  місцевим органам влади не допускати штучного скорочення мережі дошкільних та загально навчальних закладів навчальними мовами національних меншин; вжити заходів щодо зміцнення їх матеріально-технічної бази; сприяння діяльності національно-культурних товариств, зокрема за рахунок цільових асигнувань з місцевого бюджету, залучати кошти меценатів, благодійних та інших організацій на цю мету. А також забезпечити збереження культурного надбання  національних меншин, у тому числі й утримання їх місць поховання.

Крім того, прийняття цієї постанови сприятиме прискоренню прийняття концепції етнонаціональної політики в Україні. Україна вже 20 років відбулася як держава, але на даний момент вона ще не має цієї концепції. На даний момент ми ще не вирішили цієї проблеми і повинні на це звернути увагу, оскільки, якщо ми їх не вирішимо, у нас завжди будуть протистояння, особливо під час  передвиборчих кампаній.

Крім того, я хочу звернути увагу, що реалізація цих рекомендацій сприятиме також імплементації європейських наших зобов`язань, а саме: Рамкової конвенції захисту прав національних меншин, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, Рекомендації 1201, яка забезпечує права всіх національностей. Крім того, ми повинні утворити такі умови, щоб в разі небезпеки для нашої держави всі національності стали на її захист, оскільки кожен би тоді відчув, що має, що втрачати. Але коли це можна здобути? Це можна здобути тоді, коли в Україні буде запроваджений європейський принцип: "Живи сам, але дай жити іншим". Європейський цей принцип називається "єдність в розмаїтті". Тому ми сьогодні виступаємо для того, щоб проголосувати за цю постанову, оскільки ми в Україні будуємо державу за принципом, що Україна повинна бути рідним домом для всіх її громадян. І саме проект цієї постанови забезпечує такий підхід. Партія регіонів буде виступати "за" і голосувати за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, одна хвилина для фракції, яка не записалася. Зарубінський. А потім – Стешенко.

 

13:13:40

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, я взяв слово, тому що були деякі такі диспозиції, чи вимоги, незадоволення з боку дуже шановних депутатів, в тому числі Івана Олександровича. Він дуже часто, кілька разів сказав слово "доволі". Я згоден: доволі балаканини, доволі оцих культурологічних описів, коли мова йде про законодавчі акти, доволі. 20 років одні опуси, 20 років одні півторагодинні лекції з однією і тією ж лексикою – і з нульовим результатом!

Якщо комітет і Верховна Рада провели потужні – і Томенко може це підтвердити, – парламентські слухання, якщо за результатами парламентських слухань приймаються абсолютно конкретні, а не водянисті, або водисті, рекомендації стосовно створення центрального органу державної влади, стосовно створення ради громадських організацій, стосовно кожного напрямку в питанні етнополітики, то треба і це топити?! Ну, йдіть прочитайте чергову лекцію, дисертації пишіть з приводу того, що ви весь час говорите. Але ж це законодавчий акт, і він зроблений добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стешенко, будь ласка, мікрофон.

 

13:14:53

СТЕШЕНКО О.М.

Прошу передати слово Юрію Васильовичу Гнаткевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Гнаткевич. Підготуватися Шевчуку Сергію.

 

13:14:59

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги, я, не будучи впевнений, що я отримаю заключне слово, я погодився взяти зараз слово, щоб звернути увагу на такі обставини.

Я погоджуюсь із Іваном Зайцем і погоджуюсь з Томенко, і погоджуюсь із Зарубінським. В чому справа? Це правда, що парламентські слухання проходили гостро і, можливо, найгостріше на них ставилось питання про те, ну, виступаючі говорили про права українців, не тільки про права національних меншин. Говорилося, що місцями, територіями українці перетворилися на національну меншину безправну. Говорили про те, що російська громада має реально більші права культурні в Україні, ніж мають українці і національні меншини. Говорили і про те, що дехто хоче будувати не українську національну державу, а реально хоче будувати ще одну російську державу, про це говорилося, але ж не в тому річ. Говорилося і про те, що справді є толерантною в національному сенсі державою, говорилося про те, що треба, можливо, говорити про права українців, але це потрібно говорити окремо. Але зараз в парламентські слухання і я підтримую Томенка, і свого колегу Зарубінського, і свого начальника в тому, що це треба сьогодні провести, бо ми сьогодні можемо відкинути права національних меншин, а вони мають всі спільні права. Потрібно забезпечити їх якимсь окремим центральним органом, як на рівні громадських організацій, щоб вони в щось об'єдналися, так і щоб утворив Президент такий орган, бо він, по суті, сьогодні ліквідований. Я думаю, що потрібно говорити про те, як реально забезпечити фінансові, матеріальні права, бо політичних прав ніхто в нас не звужує прав національних меншин. А в нас звужуються реально ці права, грошей немає. Як найти, зробити механізми, як добути  ті гроші і забезпечити грішми ці національні меншини, аби вони могли реалізувати свої права?

Ви подивіться на сам  проект, він стосується багатьох і Кабінету Міністрів, і Президента, і нас – Верховної Ради. Колеги, я брав участь у прийнятті першого Закону в 1990 році про національні меншини. Тоді закони приймалися як художні твори, як пісні, ми не мали ще досвіду. Його треба вдосконалювати, його треба відтворити заново і нас це зобов'язує ця постанова, і ми це зробимо, безумовно. Це стосується і тих законів, які ми сьогодні говорили, про що говорив Джемілєв, вони згадуються тут, і про інші.

Тому я, колеги, прошу вас як голова підкомітету, який працював над цим, є питання, але національні питання є гострі. Давайте їх не загострювати. Давайте приймемо цю постанову, яка сьогодні є, і цим зробимо крок уперед. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Шевчук, будь ласка.

 

13:18:07

ШЕВЧУК С.В.

Прошу передати слово для виступу Андрію Шкілю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Шкіль.

 

13:18:21

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, пане Сергію. Шановний головуючий, шановна Верховна Рада! Я розумію, що в будь-якому випадку, коли ми починаємо в Україні  обговорювати питання національних меншин, ми все одно повертаємося, я повністю солідарний з тими, хто так казав, до того, що українці опинилися національною меншиною в багатьох регіонах України.

Ми можемо пригадати закриття українських шкіл в Донецькій, Луганській області, ми можемо пригадати те, що зараз готується законопроект щодо середньої вищої школи, де добровільно будуть вибирати викладачі, порадившись з учнями, помітьте, якою мовою вести викладання. Я думаю, що більшість буде вибирати, зрозуміло, якою мовою. Так? Чи рідною?

Справа в іншому. Ми не маємо права навіть думати про те, що можна обмежити права національних меншин чи, тим паче, говорити про те, щоби не було національних шкіл у місцях компактного проживання. Це апріорі приймається, і я обома руками "за". Просто питання в тому, що дуже часто, дуже часто так трапляється, що випускники національних шкіл знають дві мови: вони знають рідну мову і державну мову російську. Не знаючи, що є така українська мова. Так, є така історія, ми це знаємо, і на цьому побудовані дуже часто певні проблеми, які використовують наші недруги, які перебувають дуже часто у провладних, в провладній партії нині, для того, щоб розпалювати міжнаціональну ворожнечу, особливо перед виборами.

Я впевнений, що треба гасити ці пожежі і переконувати, що Україна є державою толерантною, українці є толерантною нацією. Просто не можна на цій толерантності їздити, сидячи в українця на шиї. Не можна перетворювати українця в меншину в Одесі, який не має права отримати документ українською мовою. Не можна перетворювати українців в меншину,  яка не має права на  український автомобіль отримати українською мовою інструкцію, не має права по українському державному телебаченню послухати українські передачі, тому що вони зменшуються в об'ємі, немає права, донедавна українець  не мав   права ходити в кіно і слухати фільми рідною мовою продубльовані. І зараз після нальоту на студію дубляжу, який  займався, забезпечував українців і моє право забезпечував ходити в кіно, вона  була зруйнована і до цього часу ще  повністю не відновила свою діяльність.

Тому перш ніж голосувати владній партії за цей законопроект, ви подумайте про те, щоб підтримувати українську меншину в тих регіонах, звідки ви в більшості походите.  Щоб не  перетворювати українців у меншину на Донбасі і Луганщині, щоб врешті-решт, коли дуже часто тут закликають до двомовності в  Україні, то ви  перед двомовністю  спочатку вивчіть українську мову і тоді ви ставите двомовними. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка,  Князевич передає Джемілєву. Прошу. Підготуватись Кармазіну.

 

13:21:28

ДЖЕМІЛЄВ М. .

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Не варто нагадувати про те, що  Верховна Рада є не тільки вищим законодавчим органом влади, але і важливим суспільним інститутом, аргументована позиція якого формує  політику країни не лише через ухвалення законів.

Одним із парламентських інструментів формування суспільної політики є  парламентські слухання, завдання яких, на мою думку, через залучення широкого кола повноважених представників самих суспільних інституцій та експертів, спробувати сформувати нові моделі та ідеї, втілення яких в той чи інший  спосіб дозволить зробити нашу країну краще.

В січня цього року в цій  залі зібралися всі представники багатьох національних, національно-культурних товариств депутати, фахівці в галузі етнополітики, щоб обговорити питання подальшого розвитку України як багатонаціонального та полікультурного суспільства, підбивши підсумки попередніх  років.  Скажу відверто, я сподівався   на жваву дискусію, плодами якої будуть конструктивні пропозиції, тверезі оцінки та реальні прогнози розвитку  українського суспільства питань етнонаціональної політики. Так і сталося. Більша кількість пропозицій та зауважень, що була висловлена учасниками парламентських слухань, лягла в основу запропонованого вам для розгляду документу, що носить рекомендації, виконання чи невиконання яких зазначеними там інституціями впливатиме на всіх нас без винятку та без ……на релігійні та інші ознаки.

         Члени Комітету з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин не залишилися байдужими і до думки органу державної влади, поцікавившись їх поглядами на питання минулого та майбутнього етнонаціонального життя країни. Члени комітету отримали та мали можливість у більшості випадків врахувати думку органу виконавчої влади висловлену з цього питання.

Рекомендації парламентських слухань є своєрідним підсумком тривалої роботи багатьох людей і організацій, що не просто опікуються цими питаннями, а які для них є життєво важливими, з точки зору збереження та розвитку національних культур, мов і традицій.

Зрештою, ухвалення цього документу узагальнює і бачення ситуації етнонаціональної політики держави, закладаючи кутове каміння під мур майбутньої концепції державної етнонаціональної політики України, про необхідність якої говорять, починаючи від маленького національного культурного товариства на західних територіях України, та закінчуючи Президентом України. який видає з цього приводу відповідні укази та доручення. Я певний думки, що ви, шановні народні депутати, усвідомлюючи широту питання, яке розглядається зараз...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ДЖЕМІЛЄВ М. … бачите як глибину завдань, що постають перед суспільством і цілком готові, голосуючи за ухвалення цих рекомендацій, взяти активну участь в їх подальшій імплементації кожен на своєму рівні. Прошу вас проголосувати "за". Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

13:25:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Безумовно, ця постанова, яка зараз обговорюється, має об’єднувати зал, а не роз’єднувати, як зараз відбувається. Через це мені хотілося повернути вас до постанови, до теми, яку ми обговорюємо, яка говорить про те, що ми маємо висловити тут здобутки і перспективи.

Чи є здобутки, якщо стаття 11 Конституції, - що держава сприяє консолідації і розвитку української нації, і історичної свідомості, традицій, культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, - не виконується? Не виконується. Значить, очевидно, це треба констатувати. Ну, Бог з ним, не констатували.

Я хотів би висловити зауваження до конкретної постанови. І просив би вас, Адам Іванович, виключити і проголосувати за ці пункти, щоб їх виключити. Наприклад, ми рекомендуємо Президенту України, вдумайтесь, розглянути питання щодо утворення центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної етнонаціональної політики. Тобто, ще одне міністерство створити фактично. А не зобов’язати всі органи держави формувати і реалізовувати цю політику! Всі органи, підкреслю, мають формувати!

Очевидно, що в такому випадку в цій державі не може бути місця для Прем’єр-міністра, який не знає державної мови! Очевидно, в цій державі не може бути місця для міністра оборони, який не може висловитися тією ж самою мовою! Це щось по-іншому нагадує, щось інше нагадує.

Очевидно, що ставити питання про те, що тільки Верховна Рада має передбачити посилення відповідальності за дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі було б не до кінця правильно. Тому що сьогодні виступаючі казали про приниження прав української нації в цій сфері. Тоді через кому написати, "і недопущення приниження української нації", про яке саме сказав пан Томенко, яке відбулося в Одесі, яке відбулося і відбувається щоденно в Одеській області. Там всі біг-борди написані, що там є губернатор області. Я про це неодноразово наголошував в одеському, на одеському телебаченні, але до мене не дослухалися. Вже, слава Богу, віце-спікер побачив, що в нас є губернії і є щось таке.

Тепер щодо доручень Верховній Раді. Тут є питання прискорити розгляд законопроектів про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. І ви зараз чули, що Мустафа Джемілєв, до його честі, виступав зараз з трибуни Верховної Ради українською мовою. В Ізраїлі дві третини говорять російською, але в кнесеті розмовляють національною. Вчіть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка. Кращий представник Волині вважає, що була його честь зачеплена. Заєць, будь ласка, репліку.

 

13:28:38

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Мене голова комітету звинуватив в тому, що я читаю лекції. Так-от, якщо подивитися назву парламентських слухань, вона звучить так "Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи". Що це означає? Це означає, що обов'язково в такому контексті мають розглядатися права і інтереси, потреби і українців.

А якщо цих українців немає у цій постанові, то про що це свідчить? Це свідчить про свідомий відхід від моделі інтеграційної. Тому що ми зацікавлені в тому, щоб творити політичну націю так, як це роблять у Європі, на базі традицій і звичаїв української культури, на базі традицій і звичаїв етносу титульного.

Ну, не можна сьогодні відкидати проблеми українців, не можна не бачити як нищиться українська мова, не можна не бачити як сьогодні нищаться українські засоби масової інформації, культура, школи сьогодні закривають. Тому давайте свідомо припиняйте ці всі суперечності, припиняйте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування Постанову про рекомендації парламентських, вірніше, оскільки тут були зауваження,  за основу Постанову  про рекомендації парламентських слухань  на тему: "Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи" (реєстраційний номер 10247). Прошу визначатись.

 

13:30:25

За-322

Прийнято.

Шановні колеги, були зауваження   і пропозиції. Кармазін пропонував зняти пропозицію: Президенту України розглянути  питання  щодо утворення центрального органу виконавчої влади  з питань формування та реалізації державної етнонаціональної політики. Будь ласка, Зарубінський.

 

13:30:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Юрій Анатолійович, дійсно, висловив таку  пропозицію, але всі ті, хто був на парламентських слуханнях,  до речі,  більшість з тих, хто виступали, то не були на парламентських слуханнях, тільки що, а хто був на парламентських слуханнях, чули, що   представники  практично, не практично, а всіх  громадських організацій всіх об'єднань, які виступали  на цих слуханнях, наполягає на ще більш жорсткій формі, щоб не розглянути пропозицію Президенту, а щоб в Україні  був центральний орган, який би опікувався цією проблематикою. Більше того, фактично проти цього не суперечили   і всі ті відомства і інстанції,  до яких комітет звертався для надання експертної оцінки вже щодо наявного тексту цих пропозицій.

Ми  не ставимо це в імперативному плані Президенту, розуміючи, що    це є повноваження Президента. Але це є рекомендації, і коли ми формулюємо   як розгляд пропозицій щодо створення  цього центрального органу виконавчої влади, то тут немає жодного порушення.

Юрій Анатолійович, це не суперечить тому, що всі мають цим  питанням займатися, але хтось має координувати, має бути, дійсно,    центральний орган, який…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Кармазін, будь ласка.

 

13:32:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати, я погоджуюся з тим, що зараз сказав  голова комітету Зарубінський, з тим, що всі органи державної влади мають  формувати і реалізовувати етнонаціональну політику України так, як вона передбачена Конституцією України і 10, 11 і 12 статтею. Але якщо комітет вважає і зараз вважають, що треба спеціальне відомство, спеціальне міністерство, яке б загострювало ці питання, в тому числі і ті питання, які ми зараз говорили, то, очевидно, хай залишається цей пункт. Я прошу, Адаме Івановичу, тоді не ставити на голосування цей пункт, але пам’ятати, що Закон 5515 ми провалили, тому відновлювати права осіб треба депортованих, 5515 номер прибрати, а про відновлення, якщо такий закон треба, треба залишати тут в тексті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, не ставимо на голосування. Заєць, будь ласка.

 

13:33:26

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Мені здається, що є можливість примирити сьогодні два ці підходи і піти за прикладом європейських країн. Наприклад, у Іспанії є Міністерство інтеграції. Тут уже чітко в самій назві визначена ціль, що це міністерство діє у напрямку консолідації зусиль національних меншин там, титульної нації. Вони діють у напрямку об'єднання усіх громадян у єдину націю. Бо якщо ми говоримо просто про орган з етнополітики – це означає, що можна використовувати і будуть використовуватися в плюси або в мінуси. Можна цьому органу розпалювати міжнаціональну ворожнечу, а можна навпаки гасити. Тобто треба бачити завжди цільову установку, треба бачити мету і треба й так і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми ж зняли це питання. Навіщо про нього говорити? Я ще раз повторюю, була пропозиція Кармазіна, після аргументації Зарубінського він зняв свою пропозицію. Так, будь ласка, Чечетов. І будемо голосувати.

 

13:34:38

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович! Ну, в результате дискуссии мы так и не поняли того, что среди оппозиции было две точки зрения. Одни говорили, что нам нужна титульная нация, другие говорили, что не нужна. Представитель одесского истеблишмента, известный юрист тут вообще сказал,  что в Одессе там своя титульная нация. Потому для того, чтобы разобраться где какая титульная нация и вообще  нужна ли нам титульная нация для того, чтобы у нас было единство в стране, я думаю, что нужно отправить на допрацювання. Мы за основу приняли, а дальше пусть с учетом предложений и Ивана Зайца, и Николая Томенка, и других, кто выступал, комитет пусть доработает и внесет  доработанный проект постановы на  сессию. А сейчас мы проголосовали за основу. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Таким чином, рішення за основу – 322 голоси – прийнято. Є заперечення приймати в цілому. Будь ласка, готуємо до другого читання.

Переходимо до розділу… тобто ті, хто хоче внести пропозиції і висловлювання, він має абсолютні підстави, оскільки це передано на друге читання так званий проект постанови подати пропозиції в установленому Регламентом   порядку.

Переходимо до розділу "Включення до порядку денного сесії".

Розглядаємо  питання "Включення до порядку денного сесії" проект Закону про амністію у 2012 році (реєстраційний номер 10174).

Доповідає Арсеній Яценюк. Будь ласка.

 

13:36:24

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні члени парламенту! На ваш розгляд пропонується  Закон України "Про амністію у 2012 році".

Даний закон дає можливість звільнити близько 13 тисяч осіб, які засуджені за малозначимі злочини, близько 13 тисяч осіб, які підпадають під різні категорії, починаючи з тих осіб, які мають неповнолітніх дітей, онкохворі, інваліди, малозабезпечені, ті, які мають на утриманні низку неповнолітніх дітей, ті, які мають на утриманні старих батьків і ті, які не вчинили суспільно небезпечних злочинів, які караються позбавленням волі як довічно, так і більше 10 років.

Даний закон дає можливість звільнити не тільки 13 тисяч осіб від відповідальності, але й даний закон дає можливість звільнити Україну від політичної і у майбутньому економічної ізоляції, яка насувається на нашу державу. Даний закон, окрім 13 тисяч осіб, також звільняє  від відповідальності тих осіб, які сьогодні політично переслідуються владою. Мова йде про звільнення Тимошенко і Луценко. Це закон, який покриває 13 тисяч людей, які засуджені сьогоднішніми судами, в тому числі із порушенням чинного законодавства. Скажу статистику: сьогодні на 1 тисячу звинувачувальних вироків в Україні всього-на-всього 2 виправдальних. Тому цей закон звільняє осіб, які скоїли малозначущі злочини, цей закон звільняє осіб, які мають неповнолітніх дітей, які вагітні, які мають на утриманні старих батьків, цей закон звільняє політичних в’язнів в країні.

Я прошу прийняти цей закон. І голосування Партії регіонів буде відповіддю на те, чи змінила Партія регіонів своє відношення до країни, чи змінила Партія регіонів своє відношення до закликів Заходу і до наших партнерів з Росії. Якщо ви хочете, щоб країна не була ізольована, проголосуйте за цей закон і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на виступи.

Будь ласка, Прокопчук. За ним – Кармазін.

 

13:38:55

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги, актуальність законопроекту полягає в тому, що сьогодні насправді реально сидять не ті, які мають сидіти за тяжкі злочини, за дрібні злочини, за інші злочини, а сидять ті, кому потрібно насамперед владі.

І якщо розглядати в контексті в тих кадрів, які ми бачили, знятих журналістом Усовим, коли в нас переповнені СІЗО, коли в нас в таких закладах виправних панують такі небезпечні хвороби, як туберкульоз і інші, коли сьогодні просто не надається медична допомога, коли не вистачає коштів і засобів на утримання в’язнів, тому  цей закон, дійсно, має бути проголосований. Це буде і з одного боку добра воля, а з іншого боку як раз дасть змогу підправити ті справи, які є сьогодні у виправних закладах, в тому числі і ізоляторах тимчасового тримання. Тому прошу підтримати даний законопроект.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

13:40:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народе, вдумайтесь, будь ласка, що відбувається в державі. Мало того, що в державі з'явилися політичні в'язні, мало того, що в Україні сьогодні всі новини починаються  тільки про це, так ще виявляється, для того, щоб оприлюднити  дані про те, що людину катували чи били, як це сталося по відношенню до Тимошенко, за це порушуються кримінальна справа, як порушується вона сьогодні проти Уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової. Вдумайтесь собі, будь ласка, що відбувається в державі!

 В неділю отримую повідомлення з СІЗО 13 про те, що людина з перебитим позвонком, побила міліція, це так людина повідомляє. Знову питання: то що взагалі не піднімати питання? Історично в Україні відбулося, прийнято 13 законів про амністію, половина з них ініційована  народними депутатами України, ця половина нічим не відрізняється від того закону, який запропонував Арсеній Петрович Яценюк, з одним виключенням тільки, він в виступі говорив про політично ув'язнених – раз, і друге, він запропонував зміни до статті 44, 88 Кримінального кодексу та до статті 6 прим. Кримінально-процесуального кодексу і до Закону про застосування амністії в Україні, всього-на-всього, більше ніяких змін нема. Сталася парадоксальна ситуація, коли в Україні сидять в місцях позбавлення волі хворі люди, абсолютно хворі, яких треба звільняти, якщо вирок вступить в законну силу, бо існують відповідні накази і Міністерства охорони здоров'я, ще від  2000 року і  Держдепартаменту з питань виконання покарань, також від 2000 року. Але їх не звільняють. Яценюк пропонує звільнити і їх. Я вважаю, що це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я вважаю, що це має бути показове голосування. Голосування, яке допоможе сьогодні, щоб нашому Президенту, тобто Президенту тієї частини Януковичу, подавали руку за кордоном.

Тому фактично сьогодні Яценюк пропонує, щоб порятували і Януковича в тому числі. Я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення питання завершено. Я ставлю… Скорочена процедура, на жаль.

Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про амністію в 2012 році (реєстраційний номер 10174). Прошу визначатися.

 

13:43:30

За-142

Не включено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, БЮТ – 97, "Наша Україна" – 40, комуністів, Народної Партії – не голосували, "Реформи" – 2, позафракційні – 3.

Розглядаємо питання – включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни – радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців). Реєстраційний номер 10077.

Будь ласка, Симоненко Петро Миколайович.

 

13:44:27

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, запропонований вашій увазі проект постанови, проект закону, все врахував те, що було предметом обговорення під час розгляду цього проекту закону раніше.

Проект закону України розроблено з метою захисту історичної пам’яті та в ім’я справедливості, а також з  поваги всього українського народу до тієї слави воєнної, доблесних наших захисників  Вітчизни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців. Тобто все  це враховано якраз, що було предметом обговорення. Прийняття цього законопроекту обумовлено, на мій погляд, також і поширенням фактів осквернення та руйнування військових святинь.

Протягом останнього часу, як ви знаєте, у місті Львові, у місті Червонограді Львівської області мало місце осквернення монументу  Слави та монументу воїнам-визволителям  в місті Червонограді. Такі факти справедливо сприймаються громадянами, як знущання над героїчним минулим нашого народу та священною пам'яттю про тих, хто ціною власного життя врятував світ від коричневої чуми і фашизму.

Ми з вами були свідками, що вже, так скажімо, під час святкування 9 Травня в цьому році в Умані розрили могилу Героя Великої Вітчизняної війни, який був похований понад 17 років тому, тільки з однією метою взяти звідти, так скажімо, ордени Слави. Обпльовуються святині: прапор Перемоги і це якраз було результатом того, якого політику займають на території Західних областей України так звані депутати обласних і міських рад.

Я хотів би привернути вашу увагу,  шановні товариші, і до того, що Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй   ще 21 грудня 2010 року висловила стурбованість спробами, що не припиняються спотворення чи зруйнування пам'ятників споруджена пам'ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, а також намагання проведення незаконної ексгумації чи перепоховання таких осіб. Тобто ми, комуністи, закликаємо сьогодні прийняти цей проект Закону і таким чином сьогодні захисти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СИМОНЕНКО П.М. … захистити сьогодні і історію, захистити визволителів, захистити народ-переможець і тих, хто в роки Великої Вітчизняної війни був славним сином українського народу і захищав від фашистської навали і наруги наш народ  був переможцем. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу записатися на  виступи.

Будь ласка, Цибенко. Підготуватись   Косіву.

   

13:47:14

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.  Шановні колеги, шановні громадяни України, я, фракція комуністів, голова Ради ветеранів України. Я абсолютно переконаний в тому, що зазначений законопроект  треба приймати. Він просто ужорсточує відповідальність за наругу над могилою, місцем поховання, тілом, останками, прахом. Дуже гірко говорити про це, що в ХХІ столітті ми змушені повертатися до цієї проблеми.

Хочу сказати більше, якщо ми гідні сини своїх батьків, онуки своїх батьків, то ми, в хорошому розумінні цього слова, приречені прийняти цей документ.

Більше того, Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй звертає нашу увагу,  втому числі і парламентарів України на те, що сьогодні відбувається. А до тих адресів кощунства, навіть не середньовічного, а значно більш гострого, який називав Петро Миколайович Симоненко, доповідаючи проект закону. Я хочу додати ще дві адреси, зокрема Дрогобич, де зруйновано такий пам'ятник і місто Турку.

Отже, я хочу сказати, шановні колеги, що  справді до тих пір, поки не буде прийнято рішення про посилення відповідальності, в тому числі кримінальної за подібні речі. то нам не вдасться навести порядок в цьому плані.

Тому, шановні колеги, ще раз наголошую на тому. що нам всім треба, особливо сьогодні, йдучи на зустріч з 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, треба обов'язково прийняти це рішення.

Більше того, нам треба повернутися до проекту закону,  я сподіваюся, що фракція ближчим часом повернеться до нього, до проекту Закону про міста військової слави для того, щоб зайвий раз ще раз віддячити нашим батькам за велику перемогу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Косів.

 

13:49:26

КОСІВ М.В.

Дякую. Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко", Партія "Реформи і Порядок".  Шановні колеги, для мене сама постановка питання про те, що треба берегти, вшановувати  одні тільки одного напрямку пам’ятники чи могили, а на інші, виявляється, не звертати увагу, є просто не то що недопустимою, аморальною. Всі, так, і провокаційною. Та всі могили і всі пам’ятники жертвам треба однаково берегти. Це перше.

Тепер друге. Ну, знаєте, що. Навіщо така вибірковість. Ви кажете, що були осквернені пам’ятники учасникам, як ви кажете, Великої Вітчизняної війни у Львові. Та я сам львів’янин, та не було такого! І прапори воєнні ніхто не осквернював. Інша річ, що якщо ви виставляєте, скажімо, прапори неіснуючої держави – Союзу РСР, ну, то звичайно, що такої держави немає. І ходити зараз на паради, мітинги, демонстрації під цими прапорами, це, знову ж таки, є недопустимо.

Я вважаю, що, звичайно, звичайно, можна конкретно наводити приклади, коли в деяких містах, скажімо, буквально недавно був осквернений пам’ятник Тарасу Шевченку. Це що, нормально?! Коли, скажімо, у Харкові, знову ж таки, був осквернений та знищений, знесений пам’ятник борцям національно-визвольної боротьби за незалежність України, - це також ненормально!

А вже встановлювати кримінальну відповідальність 12 років, ну це, кошмар…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершене.

Ставлю на голосування пропозицію, включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за осквернення або руйнування пам’ятників, споруджених в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців) (реєстраційний номер законопроекту 10077). Автор законопроекту –  Симоненко Петро. Прошу голосувати.

 

13:52:29

За-32

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 5, "БЮТ", "Наша Україна" – не голосували, комуністів – 25, Народна Партія, "Реформи" – не голосували, позафракційні – 2.

Розглядаємо питання включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над місцями поховання учасників національно-визвольної боротьби за свободу і незалежність України, жертв репресій тоталітарного комуністичного режиму та геноциду) (реєстраційний номер законопроекту 10249).

Доповідає Кириленко В'ячеслав. І я продовжую засідання сесії до розгляду цього питання. Будь ласка.

 

13:53:19

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, партія "За Україну!" Шановні виборці, шановні колеги, я вношу законопроект про зміни до статті 297 Кримінального кодексу (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над місцями поховання учасників національно-визвольної боротьби за свободу і незалежність України).

Чому я це роблю? Тому що останнім часом, особливо останні 2 роки стали частими акти наруги і вандалізму над могилами борців за незалежність України, жертв Голодомору і таке інше. Звичайно, що треба, значить, посилювати відповідальність. Я не голослівний, ось лише деякі вибіркові факти за останні 2 роки. Лютий 2010 – вандали спаплюжили пам'ять членів ОУН, похованих у Бабиному Яру, до речі, уже вдесяте. Квітень 2010 – на Буковині вандали розбили пам'ятний знак на честь воїнів УПА. Вересень 2010 – невідомі, бо міліція, як завжди, не зайшла, зруйнували Пам'ятник жертвам голодоморів у Лохвиці Полтавської області. Лютий 2011 – зруйновано Пам'ятник борцям за волю у місті Кривий Ріг. І ось вже цього року буквально останні  факти. 8 квітня 2012  року, а потім 20 квітня: вщент розбито пам'ятну дошку  в центрі Луцька, яку відкрито на честь воїнів УПА. Тобто  ці дії злочинного характеру  треба припиняти.

І тому я прошу, оскільки всі, хто боровся за свободу у країні,  повинні бути під захистом  держави, внести відповідні зміни до  297 статті Кримінального кодексу. І там, де сказано про наругу над братською могилою і могилою Невідомого солдата через кому додати: "місця поховання учасника національної визвольної боротьби за свободу і незалежність України, жертв репресій тоталітарного  комуністичного режиму, жертв геноциду 32-33 років". Прошу підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на виступи. Комітет не розглядав.

Будь ласка, Шкіль, за ним Волинець.

 

13:55:46

ШКІЛЬ А.В.

Я вважаю, що   необхідно підтримати цей законопроект. Наша  політична сила буде  підтримувати пропозицію щодо забезпечення рівності підходів до  увіковічення пам'яті. Треба  увіковічувати пам'ять всіх  борців, які  полягли за незалежність і свободу  власної держави, держави Україна, беручи приклад з  передових держав, які пройшли також  горнила війни і  давно вже забули, що таке  міжнаціональна конкуренція хто, за що більше крові проливав.  Всі ми проливали  кров за Україну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець Євген, будь ласка.

 

13:56:35

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Евгений Волынец, город Шахтерск, Донецкая область.

Я просто  был удивлен предыдущим голосованием в том плане, что такой нормальный законопроект по поводу   увеличения криминальной ответственности по поводу  наруги над захоронениями воинов-освободителей, воинов Красной армии провалился. Дело в том, что  я просто бывал в той же Белоруссии, в России, да той же Молдавии тоже, там, во-первых, никому  в голову бы не пришло, чтобы развалить эти  захоронения, а если бы даже кто-то  и решил бы на это, то там серьезно, действительно, это административное и уголовное наказание. К сожалению, у нас это вот проводится довольно-таки либерально в этом плане.

По поводу законопроекта по поводу поховання так называемых борцов за независимость и так называемого голода 1932-1933 годов, я скажу более. В свое время от при помощи "оранжевой" власти понатыкивали этих крестов Голодомора где ни попадя. У нас есть даже населенные пункты, которые появились в 1957 году на месте возникновения шахт, то есть до этого было голое поле, бегали суслики, хомячки, и то там всунули этот крест погибших от голода 1932-1933 года. И даже нашли двоих якобы живших там и погибших в этом поле.

То есть к этому вопросу надо подходить более взвешено и фракция Компартии Украины не будет голосовать за этот законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Будь ласка, Олег Ляшко.

 

13:58:15

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Я хочу подякувати Юрію Анатолійовичу Кармазіну за можливість виступити з цього дуже важливого питання. Слава Богу, знаю Кармазіна вже років 15 і завжди залишається принципово об’єктивним юристом. Коли Радикальна партія прийде до влади, Кармазін буде Генеральним прокурором. І усіх тих, хто сьогодні посадив Тимошенко, Луценко і тисячі інших невинних людей, Кармазін посадить в тюрму, а політв’язнів звільнить. Так, Юрію Анатолійовичу, чи ні? Так.

Тепер з приводу законопроекту, який розглядається. Я знаю, що зараз тут буде одна половина залу кричати на мене і негодувати, але я скажу так. Я голосував і за попередній законопроект авторства комуністів, хоча я – автор законопроекту про заборону Компартії. Але я щойно голосував за законопроект про відповідальність за наругу над могилами. І буду голосувати за законопроект колеги Кириленка, бо не має значення, хто похований в тій могилі, воїн Радянської армії чи вояки Української повстанської армії. Усі вони воювали за те, щоб Україна була незалежною. І робити політику на могилах, робити політику на кістках тих людей, мільйонів українців, не має  значення, в яких арміях вони були, це люди, які віддали своє життя,  щоб Україна була вільною, незалежною.

І абсолютно правильно,  ті – вандали, які нищать могили: чи це могили під червоними зірками, чи це  могили під тризубами. Це вандали, бо у них на більше немає ні розуму, ні  совісті. Бо в одних у нас наші діди були в  повстанській армії, у мене дід був в Червоній  армії – згорів у танку. І сьогодні нинішня влада дає слово, як у Прилуках 9 травня, мені не дали привітати ветеранів, а онуку поліцая Рудьковському дали можливість  привітати ветеранів. Розумієте чи ні? Тому не треба робити політику на кістках загиблих українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маленька поправка. Майбутній  генпрокурор Кармазін не посадить в тюрму, бо садять суди.

Задирко, будь ласка. Одна хвилина.

 

14:00:32

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Адаме Івановичу. 

Шановні колеги! Насправді, наша депутатська група прийняла рішення не підтримувати ні перший законопроект, ні  другий законопроект. Чому? Ну насправді, мені здається, що  що перший законопроект, що другий він фактично… його ціль знов-таки направлена на розкол України. І отакі маніпуляції і провокації насправді  вони не личать Верховній Раді.

Якщо дати об`єктивну оцінку, то ми всі розуміємо, що Кримінальний кодекс передбачає кримінальну відповідальність за ці речі. І навіщо сьогодні знов-таки збурювати суспільство напередодні виборів і знов-таки розколювати нашу державу. Давайте краще подумаємо про те, як допомогти тим живим ветеранам Великої  Вітчизняної війни, які проливали свою кров. Давайте подумаємо про те, як допомогти тим людям, які… воякам УПА. Давайте подумаємо про те, як допомогти пошуковим загонам, які сьогодні тисячами  достають з землі загиблих вояків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Ковалевська, будь ласка.

 

14:01:45

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Дякую.   Уважаемые коллеги! У меня складывается впечатление, что для авторов данного законопроекта не имеет совершенно никакого значения, какая судьба постигнет их законодательные инициативы: будет поддержан проект, не будет. Главное – его подать.

Вот иначе как объяснить представление нам для рассмотрения этого законопроекта, который по сути ничем не отличается от того, который мы отклонили два месяца назад? С тех пор законодательная база в нашей стране не изменилась, и надругательство на депутат любой могилой, как и прежде, в нашем государстве охватывается составом преступления, предусмотренного статьей 297 Уголовного кодекса Украины.

Кроме того, хочу напомнить, что степень ответственности устанавливается в зависимости от уровня общественной опасности деяния. Зависит оно не от того, чья могила осквернена, а от того, какие действия совершаются и с какой целью. При этом в случае осквернения могилы с целью разжигания национальной вражды существует возможность квалификации этих действий по другим статьям Уголовного кодекса. То есть, на мой взгляд, в нашей стране надругательство над…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію: включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (реєстраційний номер 10249) (автор – Кириленко). Прошу визначатись.

 

14:03:29

За-107

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – не голосувала, БЮТ – 79, „Наша Україна" – 24, комуністи – проти 24, Народна Партія – не голосувала, "Реформи" – 1, "Позафракційні" – 3.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. О 15 годині засідання в комітетах. Я прошу звернути увагу на ті законопроекти, які нам треба буде розглянути завтра, особливо у другому читанні. Початок роботи завтра засідання о 10 годині.

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку