ЗАСІДАННЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
20 березня 2012 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.
10:00:36
Зареєструвалися картками в сесійній залі 416 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження наших колег: Гордієнка Сергія Володимировича, у якого ювілей, нагадую, і Третьякова Олександра Юрійовича. Прошу привітати наших колег, побажати їм успіхів при гарному здоров'ї.
Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період по 14 березня 2012 року. Відбулося 6 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 73 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 10 законів та 18 постанов, 10 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти повернуто на доопрацювання суб'єктам права законодавчої ініціативи, один законопроект повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 23 законопроекти та 3 проекти постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 2 закони прийнято після доопрацювання, 2 закони прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України, 6 законів відхилено, проголошено 230 депутатських запитів.
Шановні народні депутати, у п’ятницю ми з вами ж працювали і після перерви внаслідок недомовленостей і блокування трибуни ми не закрили засідання ранкове в п’ятницю. Тому я оголошую це засідання закритим.
Шановні народні депутати, переходимо до практичної роботи. У вівторок відповідно до статті 25 Регламенту ми маємо виступи уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи від фракцій і груп. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на інформаційне табло.
Павло Мовчан, депутатська група "Реформи заради майбутнього", будь ласка. Наступним буде виступати Валерій Баранов.
10:03:49
МОВЧАН П.М.
Павло Мовчан, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" послідовно відстоювала і відстоюватиме національні пріоритети в усіх ділянках, особливо в гуманітарній сфері. І, в першу чергу, це стосується мовного питання, а мовне питання, як відомо, є фундаментальним буттям кожної нації. Саме тому воно лежить в підвалинах кожної держави і посідає визначальне місце в абсолютній більшості конституцій європейських держав. Конституція України цілком логічно і вмотивовано віднесла до засадничих статей Основного закону новітньої української держави мовне питання. Чому ж в черговий раз чиниться спроба мовне питання розв`язати в Україні в неконституційний спосіб і чому саме гарант Конституції збурює суспільні настрої, нав`язуючи свою думку про те, що всупереч здоровому глузду, всупереч розвитку історії мовно-культурний колоніальний стан в Україні має зберігатися і далі і бути "законодавчо врегульовано" (в лапках).
Слухайте, "закон зарегистрирован (я маю на увазі, закон Симоненка, Гриневецького, Єфремова), он будет рассмотрен и принят". І від імені нації аргументується, чому він буде "принят": "В этом заинтересована Украина и ее население говорящее в основном на двух языках: на украинском и русском", забуваючи про те, що в Преамбулі до Конституції сказано, що Україна – держава української нації, а в 10-й статті сказано, що "державною мовою в Україні є українська".
Не будемо торкатися проблем двомовності, її наслідків. Відсилаємо автора цих висловлювань до відомих вчених Гумбольдта і Потебні, лише зауважимо, що та Україна, якою керує сьогодні Віктор Федорович, постала як незалежна держава через прагнення зберегти себе від тотальної русифікації, якої зазнавали українці впродовж сторіч. Щоб українська мова стала не лише атрибутом Української держави, а стала консолідуючим чинником української нації.
Викривлене уявлення європейської практики двомовності, чотирьохмовності свідчать про абсолютну непоінформованість глави держави, якому швейцарський досвід підсунули як європейсько-зразковий, забувши нагадати йому про те, що швейцарські кантони різномовні, тому що Швейцарія – складова різно-етнічних історичних земель.
Європейська ж Хартія міноритарних мов покликана захищати загроження мови національних меншин. Тому група "Реформи заради майбутнього" звертається до Президента як українця, як до людини віруючої, як до гаранта Конституції, розібратися в цих проблемах і поставити крапку або розтлумачити у конституційний спосіб, що таке мова і задля чого її треба зберігати. І чому в українській державі на 20-му році її існування ми бачимо, що немає української книги, фактично. 90 відсотків українського ринку книгодрукування російське. Українського фільму, фактично, нема, український інформаційний простір зрусифікований. Що робити нам, українцям, у цій державі? Або нам, дійсно, треба переходити на єдину мову, бо депутатська група "Реформи заради майбутнього" вважає, що дві державні мови – це дві держави, а це спричиниться до розколу України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Баранов, депутатська група… депутатська фракція Народної Партії. Наступний буде виступати Петро Симоненко.
10:07:53
БАРАНОВ В.О.
Уважаемые коллеги, избиратели! На днях мне удалось посетить 15 сельских советов. Я попытался найти системные проблемы села, которые не дают ему развиваться.
Причин много. Первая, административная машина удушила любую попытку работы, многочисленные контролеры и разрешители зарегулировали производство, местное самоуправление на селе так и не родилось, финансовое обеспечение сельских советов отсутствует, районные администрации констатируют обозначенные проблемы, но не могут их решить, и при этом боятся докладывать об этом в центр.
Общеизвестно, что реформы могут идти только снизу вверх… сверху вниз, вернее. Очевидно, что до сегодняшнего дня никто не выслушал селян терпеливо, не поставил себя на их место и не предложил программу действий, наших совместных действий для изменения ситуации.
А теперь факты и примеры. За 20 лет поголовье у нас сократилось в три раза, а в предприятиях в десять раз, производство молока сократилось в два раза, мяса в четыре раза. Какие еще нужны факты, чтобы понять, что все принимаемые меры за 20 лет не верны и не дают положительного результата? Производители монопольно снизили закупочную цену на молоко до 1гривны 80 – 2 гривны 10 копеек за литр. Это создало ситуацию убыточности и бессмысленности разведения коров. Районы получают директивы разводить коров и доложить об этом срочно, но, очевидно, что так решить проблему нельзя. Уверен, что все вовремя отчитаются, цифирь намалюют, но коров вырежут как и наметили. Убежден, что если срочно не установить минимальную цену на молоко на уровне 3-3,50 гривны, то скоро мы коров будем видеть только в зоопарках.
Постановление Кабмина номер 181 утвердило размер выплат для государственной поддержки животноводства, и перерабатывающие предприятия должны до 10 числа каждого месяца подать реестры производителей молока и мяса. Но их никто не подал, и долг сегодня – 2 миллиарда гривен.
Безработица в селе приводит к деградации и обнищанию. Новые производства создавать невыгодно, поскольку польская колбаса из сои, масло из пальмы будут все равно дешевле вашей настоящей продукции, а защитить своих пошлинами на импорт никто не решился до сих пор. Существующие же многие предприятия работают в селе, но зарегистрированы в центре и налоги перечисляют все туда.
Минрегионбуд создал новую проблему селянам. Теперь ……… опечатывает и запрещает эксплуатировать сооруженные фермы, которые построены без проектно-сметной документации. А таких у нас 100 процентов, потому что в свое время колхозы и совхозы их строили без всяких документов, хозспособом. Нужно немедленно менять этот закон.
Разговоры о привлечении инвесторов в село и город остались фантазиями, поскольку прошлое правительство оставило процесс выделения земли для бизнеса нерешенным. По сегодняшний день невозможно отвести землю инвестору. Кто же к нам придет работать и не только на село, а и в город?
Председатели сельских советов более не испытывают радости от получения денег на соцэкономразвитие, после их освоения к ним нагрянули одновременно все силовики проверять и сверять. Почему у нас пять контор государственных одновременно выполняют одну и ту же функцию? Зачем мы их финансируем? Стоимость электроэнергии для сельхозпроизводителя вдвое выше чем для всех остальных, экологическая инспекция теперь считает навоз как загрязняющее вещество и приступило к штрафованию селян. У нас электроэнергию предписано закупать теперь на тендере как будто у нас есть несколько поставщиков.
В сельской школе с 30 учениками Санэпидемстанция остановила приготовление обедов, поскольку у повара тети Клавы нет лицензии варить борщ, а директора сельской школы штрафуют за то, что парты в классах старые и портят детям осанку, как будто кто-то этому директору за последние 50 лет дал хоть одну копейку на приобретение парты.
Неужели нельзя составить перечень этих проблем и глупостей и оперативно их решить. Повторяю, что все это следствие административной системы, которая удушила бизнес и зарегулировала любую попытку работать. Уверен, что правительству под силу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
БАРАНОВ В.О. Уверен, что правительству под силу оперативно решить эти проблемы. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Михайло Чечетов.
10:12:21
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемый избиратели, уважаемые коллеги! В Украине приступили к реформе жилищно-коммунального хозяйства, которая, по нашему мнению, грозит народу новыми тяжелыми испытаниями. Это, прежде всего, определяется тем, что инфраструктура ЖКХ в ужасающем состоянии. 60 процентов металлофонда износилось полностью, также полностью требуется замена 60 процентов металлоконструкций транспортной инфраструктуры и трубопроводов. В Донецкой области, например, в аварийном состоянии находится около 40 процентов магистральных водоводов, более 50 процентов уличных и шестидесяти внутриквартальных водопроводных сетей.
В результате за 2011 год по пути к потреблениям потерялось 237 миллионов кубов воды в то время, как жителями области было использовано 155 миллионов кубических метров воды. Потери тепловой энергии составили 1,5 миллиона гекакаллорий. Этого с лихвой хватило бы для отопления таких городов как Мариуполь и Макеевка, и так по всей стране.
Сегодня для того, чтобы восстановить инфраструктуру ЖКХ до уровня, который был в советской Украине на конец 80-х начало 90-х годов прошлого века, необходимо не менее 700 миллиардов гривен. А на 2012 год госбюджетом предусмотрено всего лишь пять. Вопрос: откуда брать деньги на реформу? Очевидно, что в бюджете таких средств нет, значит оплачивать реформаторский зуд придется простым гражданам из собственного кармана. Вот почему постоянно говорят о повышении и увеличении тарифов на газ, а с 1 марта повысили тариф на воду.
При этом, по оценкам специалистов, около 80 процентов граждан Украины живут за чертой бедности. Население задолжало ЖКХ более 12,5 миллиардов гривен. Долг по квартплате составляет более 2 миллиардов, за отопление – более 6 миллиардов, за газ – более 2,5 миллиардов.
Коммунисты требуют, чтобы коммунальные услуги не превышали 10 процентов от совокупного семейного бюджета. В противном случае начинается лавинообразный рост неплатежей. Мы, коммунисты, убеждены, реформы надо начинать с установления жесткого контроля над ценами и тарифами, прежде всего, электроэнергией и газом, исходя из реальных возможностей и заработных плат.
А с чего у нас власть начинает реформы? Если это реформа медицины, то сокращение лечебных учреждений. Если образование, то школ и детских садиков. Ну, а если жилищно-коммунального хозяйства, то с сокращения ЖЭКов. Вот в Полтаве новаторы и додумались один ЖЭК на весь город оставить. Теперь прорвало трубу, или стояк засорился, жди мастера, пока "рак не свиснет". Надо справку, или выписку какаю взять, чеши через весь город, а потом выстаивай часами в очереди за бумажкой. Ладно, пока еще молодой, а как нашим старикам, об этом кто-то подумал?
На минувших выходных я побывал на Винничине и Хмельниччине, встречался с рабочим и студентами и везде люди с возмущением отзывались об этих реформах, особенно медицинской. Так на 4 тысячи студентов Винницкого пед. университета был один медпункт и тот ликвидировали, убрали. Куда же нашим детям обращаться, если надо получить экстренную медицинскую помощь?
Уважаемые избиратели, мы, коммунисты, убеждены, что прежде всего необходимо ввести мораторий на цены и тарифы и надо начинать именно с жилищно-коммунального хозяйства. Надо ликвидировать унизительную пеню и провести реструктуризацию коммунальных долгов. Тем более, если такие долги образовались в результате невыплаты, или задержки с выплатами зарплат и пенсий. Компартия продолжает сегодня компанию по протесту, в связи с невыплатой заработной платы и всех призываем сегодня присоединиться к нашим практическим действиям, чтобы заставить собственников предприятий и власть выплатить невыплаченную заработную плату.
Необходимо также решить вопрос с ценой на энергоносители, убрав олигархов со скважин и установив жесточайший госконтроль над добычей. Наш лозунг: украинский газ, дешевый украинский газ – украинскому народу, а российский газ – украинским олигархам. Эти и другие меры позволят реально нам решить проблему жилищно-коммунального хозяйства не за счет граждан Украины. Благодарю за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Микола Мартиненко.
10:16:35
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. В прошлое воскресенье во многих населенных пунктах Украины состоялись внеочередные выборы руководителей местных органов власти. В абсолютном большинстве мест в честной конкурентной борьбе убедительную, красивую победу одержали кандидаты от Партии регионов. Это еще раз подчеркивает, что народ верит Партии регионов, народ поддерживает Партию регионов и народ и дальше готов связывать с ней свое будущее.
Состоявшиеся ХIII Съезд Партии регионов продемонстрировал, что только единство, только широкая консолидация политических сил является гарантией глубочайшей модернизации страны и повышения уровня жизни людей.
Сегодня перед всеми представителями власти стоит крайне важное и ответственное задача – реализовать социальные инициативы Президента Виктора Януковича, это уже сегодня позволит каждому человеку на уровне личного семейного бюджета ощутить заботу о нем со стороны государства. Впервые в истории независимой Украины разработана и будет реализована целостная социальная реформа, четкий план повышения благосостояния миллионов граждан. В комплексе с уже выполненными задачами он охватывает не отдельные фрагменты, а практически всю систему социальной защиты.
По сути, мы приступили к решению проблемы социального неравенства, к постепенному сокращению колоссального разрыва между доходами самых богатых и остального общества. Ключевыми этапами на этом пути станут введения налога на роскошь, отмена депутатской неприкосновенности, сокращения масштабов коррупции. И конечно, справедливое распределение национального богатства страны через рост доходов людей.
Какие конкретные шаги в этом направлении сделаны нами уже сегодня? В мае будет восстановлена социальная справедливость и пересчитаны размер пенсии для 9 миллионов пенсионеров, в результате чего люди дополнительно получат более 100 гривен.
Уже с марта будет проведен перерасчет и увеличены выплаты для 300 тысяч шахтеров-инвалидов, других пострадавших на производстве, членов их семей. В среднем ежемесячно люди получат дополнительно по 400 гривен. Почти в два раза вырастит размер денежной помощи инвалидам войны к 9 мая.
На основе тщательного анализа наших возможностей возобновится выплата компенсаций по вкладам гражданам "Сбербанке" СССР. И это только часть инициатив, которые будут реализованы нашей командой.
Хочу напомнить, что в условиях сегодняшнего глобального кризиса, даже высокоразвитые страны мира замораживают рост доходов населения. На таком фоне вдвойне ценно то, что украинское государство, украинское руководство нашло возможность усилить защиту своих граждан, при этом мы отвергаем как беспочвенные обвинения в популизме.
Каждый наш шаг подкреплен достаточным количеством средств, уже поступивших в казну, и реальными прогнозами будущих поступлений.
Повышение социальных стандартов не нарушит достигнутую макроэкономическую стабильность, это принципиальный момент для действующей власти. Поступление дополнительного ресурса в бюджет – результат, в том числе, экономизации внешней политики. Значительно возрос уровень экономического прагматизма в отношениях со стратегическими партнерами украинского государства. От Европейского Союза мы в первую очередь ожидаем начала взаимовыгодной работы зоны свободной торговли, а также облегчения визового режима для наших граждан.
Мы внимательно изучаем практический результат экономической интеграции на пространстве СНГ. Увидим здесь интерес нашей страны, тогда будем ставить вопрос о более тесной кооперации как в двустороннем, так и в многосторонних форматах. Именно об этом говорил Президент Виктор Янукович во время встреч на форуме ЕврАзЕС в Москве.
В завершение отмечу, общество ждет от всех политических сил консолидации вокруг главной задачи – повышения уровня жизни людей. А блокирование трибуны Верховной Рады сбивает нас с этого пути и ведет парламент в политическую трясину. Депутатская фракция Партии регионов призывает оппозицию одуматься и прекратить предвыборные игрища. Выборами жизнь не заканчивается. Поэтому откажитесь от дешевых спектаклей, работайте как цивилизованные законодатели в интересах страны и каждого человека. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступний буде виступати Андрій Кожем'якін.
10:20:54
МАРТИНЕНКО М.В.
Шановні співвітчизники! Шановні колеги! Нинішній режим при владі 2 роки, а розорили економіку і соціальну сферу так, ніби Україна років 20 пробула під ворожою окупацією. Соціально-економічні показники – ніби цифри втрат на війні, неоголошеній війні проти власного народу.
За критеріями ООН в Україні 80 відсотків громадян є бідними. А наша держава за рівнем добробуту займає одне з останніх місць у Європі. У Пенсійному фонді за підсумками минулого року утворилась величезна діра в 30 мільярдів гривень. Не зрозуміло, як уряд до кінця цього року буде виплачувати 95 мільярдів гривень зовнішніх запозичень.
Авторитетні західні структури вже прямо заявляють про можливість дефолту в Україні. І влада все для цього робить. Особливо вона нервує через вибори і свій низький рейтинг, тому з одного боку здуває нафталін з конфліктних тем і знову ділить Україну на дві частини. Президент спеціально провокує в суспільстві протистояння через статус російської мови. Ненависть громадян до влади він намагається перетворити на ворожнечу між людьми, які спілкуються різними мовами.
З іншого боку, народу під виглядом соціальних ініціатив Президента кидають жалюгідні подачки з барського столу. Ваші голоси на виборах хочуть задешево купити, хоча українцям це дорого коштуватиме. Влада збирається ввімкнути друкарський верстат, а потім гіперінфляція з'їсть ці передвиборчі виплати. Кабмін не може навіть сказати, коли він розробить законопроекти для обіцяного покращення життя.
Натомість опозиція минулого тижня внесла законопроект для реального підвищення соціальних стандартів. Можна і треба на третину збільшити мінімальні зарплати і пенсії, а влада хоче обмежитись символічними виплатами. Законопроект Арсенія Яценюка передбачає до кінця року підвищити мінімальні пенсії на 265 гривень, а мінімальну зарплату на 340 гривень. Йдеться про майже 14 мільйонів пенсіонерів, 3 з половиною мільйони працівників бюджетної сфери, а також допомогу малозабезпеченим сім'ям.
У нас все розраховано. Грошей друкувати не треба. Потрібно їх справедливо перерозподілити на користь людей та навести порядок з надходженнями до бюджету. Мільярди на соціальний захист є, якщо влада буде менше красти і припинить розкошувати.
Наприклад, значні кошти будуть отримані від зменшення витрат на органи влади до рівня 2009 року, в тому числі від продажу з аукціонів більшості державних резиденцій, автопарків керівництва органів влади.
Але є великий ризик того, що провладна більшість провалить і цей закон опозиції. Хоча з наближенням виборів у бульдозері влади розхитуються гвинтики і почались пробуксовки. Президент втрачає контроль над парламентом і восени втратить свою більшість у Верховній Раді. Це довело таємне голосування за омбудсмена, коли спущена з Банкової кандидатура не пройшла. Як тільки голосування є таємним, рядові депутати більшості вже не хочуть бути слухняними кнопкодавами.
З іншого боку ми вчора побачили на прикладі виборів обухівського мера, яким чином влада відноситься до жінки, до жінки у політиці, і як збирається вона робити парламентські вибори. Я маю на увазі застосування фізичної сили депутатом Партії регіонів Мельником проти депутата Геращенко. Але, шановні колеги, це вам не допоможе. З наближенням виборів влада буде слабшати, а суспільне невдоволення наростати. Після виборів парламент не буде інструментом у руках Банкової, а, дійсно, стане вищим законодавчим органом держави. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кожем'яків, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
10:25:04
КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Доброго дня. 15 березня цього року Європейський Суд з прав людини прийняв рішення про необхідність лікування Юлії Тимошенко поза межами Качанівської колонії у стаціонарному медичному закладі. У цей же день Європейський Суд з прав людини в офіційному повідомленні зобов'язав уряд України виконати це рішення.
Президент Янукович, міністр закордонних справ, представники уряду, Голова парламенту неодноразово заявляли, що влада беззаперечно буде виконувати рішення Європейського Суду. Роблячи такі заяви, вони вдаються до маніпуляцій. Перед камерами вищі представники влади завіряють міжнародне співтовариство про готовність виконувати рішення міжнародних судів. У той же час міністр юстиції дозволяє собі ставити під сумнів рішення Європейського Суду з прав людини.
Хочу нагадати, що в Україні діє Закон "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Він передбачає, що рішення Європейського Суду є обов'язковим для виконання Україною, і вони повинні бути виконані у 10-денний термін.
Більше того, за зволікання виконань рішень міжнародних судів є статті 382 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання осіб, котрі не виконують або свідомо блокують виконання таких рішень, від 3 до 8 років.
Тому фракція "БЮТ – "Батьківщина" вимагає заслухати міністра юстиції Лавриновича з інформацією про заходи по виконанню рішень Європейського суду з прав людини про лікування Юлії Тимошенко у стаціонарній лікарні.
Нещодавно Президент Янукович заявив: "Україна розглядає інтеграцію як механізм наближення України до європейських стандартів", це на словах, а на практиці діюча влада керується виключно подвійними стандартами. Юлію Тимошенко було засуджено не за злочини, а виключно через її непохитну позицію та опозиційну діяльність. І замовники, і виконавці судового фарсу над нею це добре знають. Вони також усвідомлюють, щоб не опинитись в повній міжнародній ізоляції, їм доведеться випустити Тимошенко на волю, бо жодного злочину вона не скоїла, а засуджено її було ще за репресивними сталінськими статтями Кримінального кодексу.
Тому вже зараз повним ходом Генпрокуратура і суди готують черговий фарс – суд над Тимошенко по справі єдиних енергетичних систем. І це, не дивлячись на те, що обвинувачення стосуються подій 15-річної давнини. Справи її особи були порушені в 2001 році. Всі епізоди обвинувачення щодо діяльності ЄЕСУ стосуються періоду 1997-2000 років, коли Юлія Тимошенко вже не працювала в компанії. Закриті усі ці справи були в 2004-2005 роках на спільному засіданні двох палат Верховного Суду. Більше ніж 50 суддів підтвердили законність закриття усіх справ. В матеріалах справ відсутні будь-які офіційні документи, з боку Російської Федерації, які б відображали борг ЄЕСУ перед Міністерством оборони Росії. Тобто в Україні відбудеться черговий судовий фарс, метою якого є за будь-яку ціну втримати Тимошенко за ґратами.
Тому фракція "БЮТ – "Батьківщина" вимагає: припинити будь-які спекуляції довкола здоров'я Юлії Володимирівни Тимошенко, негайно виконати рішення Європейського суду з прав людини і закрити безпідставні, необґрунтовані так звані кримінальні справи по ЄЕСУ. Вам здається, що ви боретесь з лідерами опозиції. Насправді, наслідки такої боротьби буде повна ізоляція України і, в першу чергу, від цього буде страждати український народ. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили виступи від фракцій. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення і відповідні звернення.
Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на вівторок 20 березня. Будь ласка, Сергій Сас.
10:29:33
САС С.В.
Дякую. Сергій Сас, "БЮТ – "Батьківщина". Володимире Михайловичу, я хочу… прошу вас звернути увагу на положення частини 7 статті 88 Регламенту (а Регламент, як ви пам`ятаєте, є законом у нас), де зазначено: "Верховна Рада заслуховує звіт про діяльність Тимчасової слідчої комісії в будь-який час, не пізніше встановленого терміну її діяльності".
Термін діяльності комісії, звіт якої ми заслуховуємо, вичерпався 17.03, тому що вона була створена на рік, але не спромоглася на протязі року прозвітувати перед Верховною Радою України. Я ще наголошую на тому, що свого часу була комісія створена в Верховній Раді по 24 серпня, яка надала звіт у визначений термін, але їй не дали прозвітувати з огляду на те, що її час вичерпаний був. Тому давайте, Володимире Михайловичу, виконувати закон, а не діяти за принципом, що "своїм усе, а всім іншим – закон".
Прошу зняти з розгляду це питання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановний колего! Я дуже вас поважаю, знавця Регламенту, просив би не пересмикувати.
По-перше, двічі цей звіт, який був запланований, не розглядався у зв`язку з тим, що була заблокована Верховна Рада.
Друге. Що стосується комісії, яку очолював В'ячеслав Кириленко, то вона не змогла працювати, оскільки фактично її роботу заблокували і не були присутні ті представники депутатських груп і фракцій, які повинні були бути присутні. Але разом з тим, виконуючи волю Верховної Ради, я підписав це рішення. Тому, шановні колеги, пропонується такий порядок розгляду питання: відповідно до Регламент для доповідача – 20 хвилин, відповіді на запитання – до 20 хвилин, як вимагає Регламент. А щодо постанови, то обговорити її за скороченою процедурою: два "за", два "проти".
Я прошу вас! Я прошу вас! (Шум у залі) Я прошу вас! Тим більше, що ми ж із вами домовилися за розгляд цього питання. Сергію Володимировичу, я вас прошу! Я не знаю, що ви хочете. Я прошу вас!
І ще раз хочу сказати, тим більше, шановні колеги, що вчора на Погоджувальній раді ми ж домовилися, що буде розглядатися цей звіт. Будь ласка, доповідач – Богословська Інна Германівна. (Шум у залі) Я прошу вас! Я прошу вас! (Шум у залі) Прошу вас!
10:32:24
БОГОСЛОВСЬКА І.Г.
Доброго дня, шановна українська громадо! Доброго дня, колеги! Я думаю, що сьогодні ми все ж таки послухаємо результат роботи величезної кількості людей і народних депутатів, і тих фахівців, до яких зверталася із офіційними запитами Тимчасова слідча комісія. І в результаті ми маємо факт, який не може не турбувати українське суспільство, який повинен бути досліджений і парламентом, і правоохоронними органами.
З вашого дозволу, я зачитаю постанову, яку ми пропонуємо прийняти у Верховній Раді, у якій викладені факти, доведені виключно документально.
Ще раз хочу сказати, що Тимчасова слідча комісія з питань вивчення обставин підписання газових угод у січні 2009 року працювала за наступними принципами: перше, всі засідання комісії були відкритими, із запрошенням преси; друге, комісія працювала виключно на підставі документів. Жодна навіть інформація засобів масової інформації не включалася в перелік доказів. Ми працювати так, щоб жодна людина не могла підвергнути сумніву те, що встановлено комісією.
І третє, не дивлячись на те, що фракція БЮТ не надала своїх представників до складу комісії, ми заявляли кожен раз, що ми абсолютно відкриті до участі представників БЮТу в комісії. І до речі, на декількох засіданнях представники БЮТу приходили на засідання комісії і були присутні.
І так, постанова Верховної Ради.
Заслухавши звіт Тимчасової слідчої комісії Верховна Рада постановляє. Верховна Рада зазначає, що 17-19 січня 2009 року під час ведення переговорів та підписання директив на укладання газових контрактів між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" Прем'єр-міністр України, перше, приховала від суспільства та влади факти існування боргу її приватних компаній перед Міністерством оборони Російської Федерації у сумі 405 мільйонів 311 тисяч 181 доларів США та приховала також факт існування в Російській Федерації кримінальної справи, в якій доведено вину Тимошенко в неодноразовому даванні хабарів посадовим особам Міністерства оборони Російської Федерації. Ці обставини, безперечно, свідчать про конфлікт інтересів Прем'єр-міністра з державними інтересами та суттєво впливали на рішення Прем'єр-міністра на користь іноземної держави.
Друге. Тимошенко одноосібно погодилась на дискримінаційні умови газових контрактів, які порушили підписані раніше, 2 жовтня 2008 року, Меморандум між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України. Таким чином Прем'єр-міністра одноосібно порушила умови підписаних міжурядових домовленостей.
Третє. Достеменно знаючи, що Кабінет Міністрів України відмовився затвердити директиви на підписання газових контрактів на дискримінаційних для України умовах, Прем'єр-міністр Тимошенко видала одноосібно директиви, хоча такі повноваження належать виключно Кабінету Міністрів України як колегіальному органу виконавчої влади. Таким чином Прем'єр-міністр поступила всупереч рішенню Кабінету Міністрів.
Четверте. Прем'єр-міністр здійснила протиправний тиск на підпорядковану їй особу, голову правління НАК "Нафтогазу України", який відмовився підписувати газові контракти на дискримінаційних для України умовах, але Прем'єр-міністр змусила його підписати такі контракти під загрозою звільнення.
Прем'єр-міністр Тимошенко порушила Конституцію України, закріплені Законом про Кабінет Міністрів України базові демократичні принципи роботи Кабінету Міністрів України, такі як: верховенство право, законність, колегіальність, відкритість та прозорість.
В діях Прем’єр-міністра України Тимошенко вбачаються ознаки кримінальних злочинів та особиста залежність і зацікавленість, які виходять за рамки перевищення влади та службових повноважень, в яких Тимошенко вже визнана винною судом, і серед ознак інших злочинів дії Тимошенко мають також ознаки державної зради. Ці обставини мають бути досліджені правоохоронними органами, оскільки Тимчасова слідча комісія використала всі наявні в неї можливості для встановлення об’єктивних обставин підписання газових контрактів.
Верховна Рада України вимагає від усіх посадових осіб держави діяти виключно відповідно до Конституції та законів України. Конституція України дозволяє посадовим особам державних органів влади діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Демократія – це процедура.
З метою недопущення порушення Конституції України та демократичних принципів роботи органів державної влади та вищих посадових осіб, Верховна Рада звертається до Президента України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України з рекомендацією посилити контроль за законністю дій посадових осіб держави та посадовців органів влади. Верховна Рада України вважає, що демократичні принципи законності верховенства права, прозорості та відкритості повинні бути основою дії будь-якої посадової особи без виключень.
Тимчасовій слідчій комісії направити звіт до Президента України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України для відповідного реагування. Направити звіт тимчасової слідчої комісії Раді Європи, Парламентській асамблеї Ради Європи, Раді Європейського Союзу, Європейській комісії, Європейському парламенту, главам держав, урядів та парламентів країн-членів Європейського Союзу. А також Російській Федерації, Сполученим Штатам Америки, Канаді, Парламентській асамблеї НАТО, Генеральному секретарю ООН, ОБСЄ.
Опублікувати звіт тимчасової слідчої комісії в газеті "Голос України". Тимчасовій слідчій комісії інформувати дипломатичні представництва іноземних держав в Україні про результати своєї роботи.
Також слідча комісія встановила беззаперечно факт списання боргу корпорації, яка належала Тимошенко та членам її сім'ї, "Єдині енергетичні системи України" перед Міністерством оборони Росії. Списання цього боргу в сумі більше ніж 405 мільйонів відбулось за рахунок використання схеми, на яку ми хочемо звернути увагу всього суспільства.
І так, в січні 2009 року Тимошенко скрила існування боргу, і вже в жовтні 2009 року державна податкова адміністрація, яка підпорядковувалась Прем'єр-міністру Тимошенко за статусом, подала позов про ліквідацію корпорації "ЄЕСУ". Причому, основами для цього позову виявилось те, що нібито корпорація "ЄЕСУ" протягом року не подає документальну звітність.
Але ми вивчили обставини і доказано. Перше. ЗАТ "ПФК ЄЕСУ", яка належала Тимошенко, була швидко ліквідована після підписання дискримінаційних для України газових угод. Під час припинення діяльності закритого акціонерного товариства "ЄЕСУ" Міністерство оборони Російської Федерації не пред'явило до цього товариства вимог щодо погашення боргу у суму 405 мільйонів 311 тисяч 181 доларів США. А саме товариство не показало існування цієї заборгованості в звіті.
При цьому державна податкова адміністрація порушила закон і не провела перевірки фінансової звітності і податкової звітності корпорації "ЄЕСУ". Таким чином, під час ліквідації "ЄЕСУ" за позовом податкової адміністрації було скрито існування цього боргу як з боку Тимошенко і компанії "ЄЕСУ", так і боку Міністерства оборони Росії.
Хочу нагадати, що ще в липні 2009 року, тобто за два місяці незаконної ліквідації "ЄЕСУ", Міністерство оборони Росії пред'являло ці борги до НАК "Нафтогазу України", намагаючись списати з державної компанії "Нафтогазу" борги на користь приватної компанії Тимошенко.
Причиною ліквідації було визнано, що "ЄЕСУ" не здає фінансову звітність. В той же час "ЄЕСУ" перестало здавати фінансову звітність саме з того часу як Тимошенко стала Прем'єр-міністром, тобто з IV кварталу 2007 року.
В результаті такої незаконної ліквідації "ЄЕСУ" було втрачено доходи і державного бюджету. Тому що, якщо була скрита непогашена кредиторська заборгованість, то держава повинна була обкласти цю суму 405 мільйонів податком на дохід і взискати цей дохід на користь української держави. Цього зроблено не було.
Крім того, Верховна Рада, ознайомившись з попереднім звітом, має можливість впевнитися в тому, що під час існування "ЄЕСУ", під час цих обороток з газом наближена до Прем'єр-міністра Тимошенко особа, яка сьогодні виконує функції її захисника, пан Власенко, порушував закон і одночасно виконував обов'язки заступника голови Державної податкової адміністрації і народного депутата. При цьому до повноважень Власенка якраз і входило контролювання всіх юридичних структур Податкової адміністрації, позовної діяльності. Тобто саме Власенко здійснював контроль за поданням позовів від імені Державної податкової адміністрації, а "ЄЕСУ" була ліквідована за позовом Державної податкової адміністрації.
Далі. Тимчасова слідча комісія звертає увагу, що ми зробили порівняльний аналіз кримінальних статей 364 і 365 Кримінального кодексу України з кримінальним законодавством країн європейської спільноти, як країн-членів Євросоюзу, так і країн-кандидатів. В результаті ми приводимо таблицю в звіті. Вона буде надана і засобам масової інформації і дипломатичному корпусу. Щоб всі мали можливість побачити, що твердження про те, що 364 і 365 статті в Кримінальному кодексі України – це є сталінські статті, абсолютно не відповідає дійсності.
І так, такі ж за смислом статті існують в кримінальних кодексах наступних країн-членів Євросоюзу: Фінляндія, Чехія, Литва, Угорщина, Болгарія, Естонія, Словенія, Австрія, Словаччина, Нідерланди, Італія. Тобто 11 країн Євросоюзу мають статті однакові за смислом і навіть за термінологією зі статтями 364 і 365 Кримінального кодексу України. Крім того, 4 країни кандидати в члени: Хорватія, Македонія, Сербія і Чорногорія, також мають статті в кримінальних кодексах ідентичні чи аналогічні статтям, за якими вже засуджена в Україні Тимошенко.
Але ми зараз кажемо про те, що той кримінальний злочин, за який вже є вирок, це тільки маленька частина того, що встановлено Тимчасовою слідчою комісією і ми очікуємо від правоохоронних органів додаткового розслідування.
Крім того, ми би хотіли наголосити на наступних обставинах. Ми вважаємо, що дуже дотепно проаналізувати, що Прем'єр-міністр України не тільки скрила від суспільства, що в неї існували приватні борги перед іноземною державою, з якою вона вступила в переговори та кримінальна справа, в якій доведено її кримінальний злочин, але вона категорично заперечувала такі обставини.
Ми навели в звіті документально підтверджені заяви Прем'єр-міністра в засобах масової інформації, в органах влади, де вона прямо заявляла, що не народилася та людина, якій вона давала хабарі, а при тому в Російській Федерації вона погодилася на закриття справи за нереабілітуючими обставинами, таким чином вона фактично визнала свою вину.
По-друге, вона заявляла, що жодних боргів перед Росією ні вона, ні її структури не мали і не мають. А ми маємо документальне підтвердження почти півмільярда доларів таких боргів.
По-третє, Тимошенко заявляла, що всі переговори вона вела відкрито, толерантно, а ми маємо листи від Міністерства іноземних справ України, в яких чітко прописано, що переговори з 17 на 18 січня 2009 року були проведені Тимошенко в Москві в абсолютно таємній атмосфері, в результаті віч-на-віч, в форматі "віч-на-віч". За цими переговорами не було подано жодного звіту, як це вимагає українське законодавство, ні до Президента України, ні до парламенту України, ні до Міністерства іноземних справ.
Таким чином ми вперше за історію України маємо ситуацію, коли Прем'єр-міністр України діяв виключно в інтересах іноземної держави, а не власної держави Україна. І ми довели, що вона мала для того суб'єктивні підстави залежності від іноземної держави, і ми маємо обосновані підозри, що вона мала прямий умисел на те, щоб підписати дискримінаційні для України угоди.
В попередньому звіті, який ми надавали парламенту за 3 місяці після початку роботи тимчасової слідчої комісії, ми наводили факти, які були встановлені на той час. Додаткова робота була дуже тяжкою, тому що ми, безумовно, маємо обмежені можливості. Тимчасові слідчі комісії не мають можливості викликати свідків, не мають можливості проводити експертизи. Тому Тимчасова слідча комісія довела ті факти, які вона мала довести і могла довести завдяки тим інструментам, які нам надані законодавством. Все решта повинні зробити правоохоронні органи завдяки тим інструментам, які їм надає кримінально-процесуальне законодавство.
Дякую вам за увагу. Готова відповідати на питання. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вас! Запишіться на запитання. Ми ж обурюємося, коли до жінок так ставляться, так давайте будемо рівно до всіх ставитися. Я вас прошу.
Будь ласка, Сергій Соболєв, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.
10:49:43
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні колеги, шановні представники засобів масової інформації! Диву даєшся: рік працювала комісія і ця особа, яка зараз стоїть на трибуні, і не виявила двох елементарних документів.
На чому ж побудовані всі обвинувачення? Виявляється є якась справа про хабарі генералам і полковникам Міністерства оборони Російської Федерації, які нібито надавалися безпосередньо Тимошенко. Так от до відома комісії, яка, я не знаю, чим рік займалася, доводжу, що ще у листопаді 2003 і у листопаді 2006 року ці справи були визначені остаточно найвищими інстанціями Російської Федерації і визнано було, цитую: "За відсутності в действіях Ізгагіна, Чурілова і Олійника складу злочину ці справи закрити". Тому, будь ласка, не брешіть. Дякую.
БОГОСЛОВСЬКА А.Г. Дякую. На самому ділі те, що ви сказали, – це є невеличка частина величезної кримінальної справи, яка розслідувалась Генеральною прокуратурою Росії та Генеральною військовою прокуратурою Російської Федерації. По цій справі проходили десятки офіцерів Міністерства оборони Росії.
До деяких з них кримінальні справи було закрито, до деяких з них застосована амністія, а деякі з них відсиділи в тюрмі більш ніж по 4 роки. Але я хочу звернути увагу суспільства на те нахабство, з яким корпорація, підпорядкована Тимошенко, проводила розрахунки по хабарах з представниками Міністерства оборони Росії. В документах, які ми отримали, в Постанові про притягнення Тимошенко до кримінальної відповідальності та в Постанові про закриття кримінальної справи проти Тимошенко за нереабілітуючих обставин, на що вона дала свою згоду, прямо вказано, що в корпорації "ЄЕСУ" стосовно…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. В корпорації "ЄЕСУ" стосовно хабарів, які давалися представникам Міністерства оборони, було складено лист, який називався: "Штатний розпис працівників Міністерства оборони Російської Федерації по контрактах з "ЄЕСУ". І в цих відомостях стояли суми хабарів від 5 тисяч доларів, які надавалися робітникам Міністерства оборони Росії. Цей документ "Штатний розпис хабарів" за листопад окремого року. Тобто це була системна корупція, глибока, на всіх рівнях влади в Росії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Болдирєв, будь ласка. І прошу дотримуватись регламенту.
10:52:47
БОЛДИРЄВ Ю.О.
Уважаемая Инна Германовна, прежде всего, разрешите поблагодарить вас за прекрасную работу и отличный доклад. И для того, чтобы упростить работу средств массовой информации, и для того, чтобы упростить понимание того, что вы рассказали, нашими уважаемыми коллегами по парламенту, я прошу вас, назовите поэтапно те суммы, которые Тимошенко из украинского бюджета переводила на счета своей корпорации, украла из контракта с российским Министерством обороны и перевела на счета ее собственной британской фирмы. То есть, дайте, пожалуйста, расклад того, как происходило это глобальное воровство. Спасибо
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дякую вам. Ми маємо два документи, які свідчать про те, що пані Тимошенко мала корупційні відносини з найвищим керівництвом, минулим керівництвом Російської Федерації. У тому числі оборутки, дві оборутки, які доведені матеріалами справи на 200 мільйонів доларів і на 250 мільйонів доларів – це система проведення через рахунки Міністерства оборони Росії, Казначейства Росії, приватного банку, який контролюється паном Лебедєвим, який був великим інвестором в Україні у тому числі, податкової служби Російської Федерації. Це оборутки, які призвели до того, що борги перед ВАТ "Газпром" були переведені на Міністерство оборони Росії.
Після того в матеріалах є всі ці документи. Корпорація ЄЕСУ почала поставляти в Міністерство оборони Росії…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сас.
10:55:02
САС С.В.
Дякую, Адаме Івановичу.
Прошу передати слово Володимиру Бондаренку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, мікрофон.
10:55:08
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко". Безумовно, вірити можна людям, які демонструють протягом тривалого періоду моральну чистоту, порядність. Люди, які ніколи не брехали, люди, які стояли на якихось позиціях.
Як можна вірити вам, Інна Германівна, коли ви в 90-х, в кінці 90-х років – початку 2000-х років захищали, грудьми кидалися на судові рішення стосовно того, щоб не передавати з державної власності приватним олігархам заводи глиноземні, феросплавні. Ми дуже добре пам`ятаємо, як ви пустили такий термін, як "азаровщина". Ви тоді боролися з Азаровим, бо це вам було вигідно. Сьогодні ви, вибачте, заробляєте місце в списку Партії регіонів і вже стоїте на інших позиціях.
Але мене просте питання цікавить. Коли закінчиться судовий процес з громадянином Ромазановим, який звинувачує вас в крадіжці 4 каструль та знищенні панно в приміщенні, яке ви орендували? А ось воно закінчиться, можливо ви відмиєтесь тоді від цього бруду.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дякую. Зрозуміла практика БЮТу, яка використовується вже десятки років в Україні – цькувати будь-яку особу, яка намагається суспільству довести воровство, хабарництво та державні злочини вашого лідера.
Ви можете вірити чи не вірити Богословській, но ви не можете не вірити тим документам, які здобула тимчасова слідча комісія. Ці документи всі в оригіналах, ці документи, знаєте, як "надгробная надпись". Їх не можна вже опротестувати, їх не можна піддати сумнівам, це документи, які прямо свідчать: Тимошенко брехала власному народу і суспільству, Тимошенко скрила обставини власної залежності від Росії, Тимошенко змусила посадових осіб з використанням примусу незаконно підписати дискримінаційні для України контракти. Це – ознаки державної зради. Дякую.
Жодного судового процесу з Рамазановим не існує в природі, це – технологія БЮТу, ви її використовуєте вже два роки, в вас нічого не виходить. Тому, будь ласка, звертайтеся самі до суду, якщо хочете.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.
10:57:32
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемая Инна Германовна! Ну, я понял, почему вам мешают выступать, перебивают. Просто боятся одного – боятся правды. Вы абсолютно ясно, логично, последовательно, объективно, в рамках конституционного поля и Законов Украины изложили суть вопроса. Я думаю, у любого здравомыслящего человека вопросов нет, ясно все.
Но у меня вопрос такого плана: как вы думаете, если вот мы примем решение и вашу работу… документы по работе комиссии отошлем в ПАРЕ, в Европарламент, и там люди внимательно прочитают… У меня такой вопрос: если европейские парламентарии не исповедуют принципы двойных стандартов, у них могут быть вопросы по этой проблеме или нет? Как вы думаете?
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Благодарю вас. Я думаю, что подтвердять все мои колеги, которые общались так или иначе с европейскими и не только европейскими дипломатами. К огромному сожалению, они не интересовались до сегодняшнего дня сутью обвинений.
Никто из тех кто делают сегодня заявления о незаконности преследования в уголовном процессе Тимошенко, не знают существа дела. Либо не хотят, либо им не до того, либо представители украинского государства не смогли донести эту информацию. Я уверена, что парламенты иностранных государств не смогут сегодня ни обратить внимание на постановление, которое принято высшим представительским законодательным органом Украины.
Я уверена, что эти обстоятельства вызовут шок у европейцев, потому что невозможно себе представить Премьер-министра Германии, Финляндии или Чехии, или Великобритании, который бы, имея личную зависимость от иностранного государства, не заявил о наличии конфликта интереса и не вышел из переговорного процесса.
Премьер-министр Украины не только скрыла…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Лещенко.
10:59:43
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.
Шановна Інно Германівно! Слід віддати належне членам комісії, звіт є дійсно ґрунтовним. Ви зазначили, що всі висновки ТСК ґрунтуються на відповідних документах. Але пропонуєте в проект постанови Верховної Ради пункт 4 записати: серед ознак інших злочинів дії Тимошенко мають і ознаки державної зради. На мій погляд, цей висновок – припущення. Чи з'ясовувала комісія позиції СБУ чи Генпрокуратури з цього питання?
І друге. У 6 пункті проекту ви пропонуєте, щоб Верховна Рада звернулася до Президента, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури, СБУ з рекомендацією посилити контроль за законністю дій посадових осіб держави та посадовців органів влади. Для чого це записувати, це ж їхні прямі обов’язки? Може тоді запишемо, щоб вони на роботу ходили кожного дня? Дякую.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дякую. Я відповім на ваше запитання, дякую.
Перше. Ми не можемо встановити склад злочину. Якщо ви пам’ятаєте, під час попереднього звіту парламенту за результатами трьох місяців ми також писали, що є ознаки злочину перевищення влади і службових обов’язків. Тому що встановлення факту і пред’явлення обвинувачення – це виключно компетенція правоохоронних органів. Таким же чином ми зараз пишемо, що є ознаки, але все решту повинна дослідити правоохоронна система України, СБУ чи Генеральна прокуратура, це вже вони визначаться.
Щодо другого питання. Чому ми звертаємо увагу Президента і всіх вищих посадових осіб в державі? Тому що в Україні згідно з Конституцією, відносно посадових осіб діє принцип протилежний ніж до громадян. Громадянам дозволено все, що не заборонено, а посадовим особам дозволено тільки те, що прямо вказано в законі. Тобто в нас є презумпція обов’язковості позитивного прийняття рішень.
Тому ми звертаємось, щоб сьогоднішня влада ніде не допускала, щоб будь-яка посадова особа діяла поза межами того, що їй надано…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сенченко Андрій, будь ласка.
11:02:01
СЕНЧЕНКО А.В.
Прошу передать Забзалюку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Забзалюка, будь ласка.
11:02:11
ЗАБЗАЛЮК Р.О.
В мене два запитання. Перше. Навіщо ви дезінформуєте населення України? Адже законність закриття справ була перевірена судами, в тому числі на спільному засіданні двох палат Верховного Суду України, більш ніж 50 суддями. Але це притаманно, коли режим підміняє суди сьогодні.
І друге питання. А чому ви ні разу не згадали пана Азарова. Адже всі добре знають, що саме за вказівкою Кучми і безпосередньо роботи Азарова активи цієї компанії були арештовані і за безцінь розпродані, розкрадені якраз цими злочинцями? От тоді Кучма розправлявся з бізнесом, і зараз Янукович розправляється аналогічним чином з бізнесом.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. По-перше, "на ворі і шапка горить". Наш звіт взагалі не стосується тих справ, щодо яких нібито було рішення Верховної Ради. Ви просто так боїтеся кримінальної справи щодо дії "ЄЕСУ", що навіть там, де нема про це мови, говорите про це.
Але я скажу, що ви вводите в оману українське суспільство. Верховний Суд не приймав рішення щодо невинності Тимошенко. Верховний Суд сказав, що за наявності постанов Генеральної прокуратури щодо закриття цих справ, Верховний Суд не вважає за доцільне вмішуватися в це питання. Тому не дезінформуйте суспільство.
Друге питання, чому я не згадую Азарова. Ви знаєте, компанії "ЄЕСУ" свого часу нанесли Україні мільярдні збитки в доларах США. І український уряд весь час стояв перед необхідністю відбиватися від намагань Росії отримати приватні борги компанії "ЄЕСУ" за рахунок державних українських грошей. Про це ми теж кажемо в звіті і це теж обставини, які потрібно дослідити правоохоронним органам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.
11:04:12
КИРИЛЕНКО І.Г.
Передаю слово колезі Лемзі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Лемзи, будь ласка.
11:04:19
ЛЕМЗА В.Д.
Головною метою роботи тимчасової комісії є визначення наявності ознак державної зради. В мене питання таке. Це зрозуміло, і ось ми читаємо пункт четвертий, де написано: "Серед ознак інших злочинів дії Тимошенко мають ознаки державної зради". Ці обставини мають бути досліджені правоохоронними органами, оскільки тимчасова слідча комісія використала всі наявні в неї можливості для встановлення об'єктивних обставин газових контрактів.
Так вивчали ви це чи не вивчали? Якщо ви не можете дати відповідь, є ознаки державної зради чи ні. Не треба так на мене дивитися, ви, будь ласка, відповідайте, чим ви займалися весь час?
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дякую за питання. Я ще раз повторю, якщо ви не почули відповідь на таке ж саме запитання. Верховної Ради України і тимчасова слідча комісія встановила безперечні ознаки державної зради в діях Тимошенко. Тому що вона мала залежність від іноземної держави, мала приватні борги, мала кримінальну справу і встановлені факти хабарів, і скрила ці обставини від української держави. Не вийшла з переговорного процесу, а навпаки, намагалася будь-якою ціною змусити підписати дискримінаційні для України контракти. Цими діями нанесено мільярдні збитки Україні. Встановити її вину в державній зраді можуть тільки правоохоронні органи і суд. Верховна Рада може встановити тільки встановити ознаки цих злочинів, що ми і зробили. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Крайній, будь ласка.
11:06:11
КРАЙНІЙ В.Г.
Дякую. Прошу передати слово колезі Пудову Борису.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пудов.
11:06:19
ПУДОВ Б.М.
Народный депутат Пудов, "Блок Юлии Тимошенко". Ну, у меня давно уже, как и у многих коллег по парламенту и наших граждан не выкликает ни какого удивления ваша личная неприязнь к Юлии Владимировне Тимошенко, которую вы демонстрируете на протязі вот всего нашего скликання. Но я вас хочу повідомить, вашому имиджу это не очень приносит большую помощь, вас в народе ласкаво кличуть черноротой.
Но не об этом речь. Речь сейчас удивляет другое, что вы в пункте 6 Постанови написали про каких-то мифических держслубовців. А вас не удивляет, и почему вы не напишете, там Бойко и других, которые на миллиарды уже опустошили наш бюджет закупкой платформ. Как вы прокомментируете это? Или допишите фамилии конкретных героев нашего времени?
БОГУСЛОВСЬКА І. Г. Дякую. Дякую за запитання.
Перше. Я думаю, що я можу написати мемуари про те, які знущання використовує "БЮТ" проти тих людей, які намагаються діяти проти їх лідера. Це погрози смерті, (Шум у залі) це хамство відверте, це цькування в Інтернеті, це поливання водою і так далі, і так далі. Можна що завгодно казати, але така поведінка є дикунством. Така поведінка – це сором "БЮТу".
І крім того, я хочу сказати, що ви ведете себе як необольшевики. Ви знаєте, я читала спогади про те, як вели себе більшовики 1917-1918 році в Києві. Так от, коли вони вбивали когось з минулої влади, то вони танцювали і співали пісні під час їх похорон, а коли виходили родичі, вони спражнялись на могили тих, кого вони вбили. Ви мені дуже нагадуєте таких…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шустік, будь ласка.
11:08:29
ШУСТІК О.Ю.
Олена Шустік, Блок "БЮТ – "Батьківщина". Мені б дуже хотілося запитати у Інни Германівни, чи їй не соромно. Але я розумію, що це питання риторичне. І передаю слово своїй колезі Антоніні Болюрі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Болюри.
11:08:48
БОЛЮРА А.В.
Пані Інно! Пані Інно, в своєму звіті ви говорите про списання боргів.
Хто списав? Ви говорите, що завдані збитки державі. Але борги по розрахункам з Міністерством оборони ніколи не були державними. Вони рахувалися завжди на рахунках приватної структури "ЄЕСУ". І ці борги не мають ніякого відношення ні до Юлії Володимирівни, ні до держави. І ще раз говорю, це приватні борги структури. І навіть ще в 2010 році йшли переговори, і протокольне є підтвердження тому, з Міністерством оборони щодо їх погашення. Ви перекручуєте, ви даєте…
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дякую за запитання. Ну, оскільки ви працювали в "ЄЕСУ", то вам видніше. Але я відповім вам по суті.
Перше. Списано було борги, шляхом незаконної ліквідації "ЄЕСУ", при якій сама "ЄЕСУ" скрила існування цих боргів, 405 мільйонів доларів, і Міністерство оборони Росії не пред'явило позов при ліквідації "ЄЕСУ". Це означає, що скоріш за все була змова. Нехай це доводять правоохоронні органи.
Друге. Оскільки існував борг 405 мільйонів, ви знаєте, що якщо ця кредиторська заборгованість списується, то треба сплачувати податок на дохід підприємства до державного бюджету. І це збитки, які могли бути нанесені в цьому випадку.
І третє. Ваші казки про те, що Тимошенко не мала відношення до "ЄЕСУ", повністю спростовуються документами, які існують в матеріалах слідчої комісії. Якими чітко доведено, "ЄЕСУ" належала Тимошенко та членам її сім'ї так же, як офшорні компанії, через які перераховувалися і виводилася…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Можна я закінчу? Закінчую. Адаме Івановичу, дайте закінчити. Так же, як через компанії, які належали Тимошенко в Великобританії і на Кіпрі, виводились сотні мільйонів доларів, з яких сплачувалися хабарі і посадовцям Міністерство оборони Росії, і колишньому прем'єр-міністру Лазаренку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дякую. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! (Шум у залі) …перед голосуванням. Так, шановні колеги, так як і домовлялися, зараз ми запишемося два – "за", два – "проти" проекту постанови, обговорення проекту Постанови (№ 10211) про звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин підписання газових угод між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром". Прошу записатися. Так, цікавий запис. Підтримують Бондаренко Володимир. Пашинський, будь ласка. Пашинський. Підготуватись Сухому.
11:12:19
ПАШИНСЬКИЙ С.В.
Шановні колеги, на жаль, дуже мало часу, щоб проаналізувати 40 сторінок цинічної брехні, яку нам тут з таким гордим видом представила Інна Германівна. Але хотілося б зауважити декілька дуже важливих речей.
Чесно кажучи, коли я прочитав цей звіт, то я подумав, невже ми вперше дочекаємося від Інни Германівни вибачення перед Юлією Володимирівною? Всі пам'ятають, в тому числі з цієї трибуни, як вона бігала, розмахувала папірцями і кричала, що Юлія Тимошенко переклала на державу 405 мільйонів своїх боргів. Всі пам'ятають, що СБУ взяло "под козырек" і порушило по цьому… нісенітниці, по цій брехні кримінальну справу. Що ми читаємо в цьому псевдозвіті? Виявляється, в результаті ліквідації, фактично за мовчазною змовою сторін, був списаний борг Тимошенко Юлії. Шановні друзі, тут сидить половина юристів. Це звіт парламентської комісії. Ну, не можна вже дійсно перетворювати парламентаризм, перетворювати такий важливий інструмент, як парламентська комісія, на просто спробу в черговий раз дискредитувати лідера, якого незаконно осуджено.
Другий блок питань. Мені тут кричать: "Давай факти". Я може дати факти.
Пункт перший. Всі, на жаль, включаючи Януковича Віктора Федоровича, дуже часто собі дозволяють розказувати про начебто кабальні газові угоди. Я наводжу виключно факти. У 2009 році у надзвичайно важких умовах протистояння з Російською Федерацією, які називалися газовою війною, Україна, за виключенням Білорусії, отримала найнижчу ціну на газ у Європі. Я хочу офіційно заявити, найнижчу – 232 долари, 2009 рік, крім Білорусії, – це була найнижча ціна.
Інше питання, що всі країни Європи почали диверсифікувати свої поставки, почали проводити переговори з Росією, і, послухайте уважно, в кінці 2009 і у 2010 році ціла група компаній європейських отримали знижки. Отримала ці знижки і Україна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін йому ще 2 хвилини передає. Прошу.
11:14:50
ПАШИНСЬКИЙ С.В.
Але ці знижки були отримані ціною здачі Севастополя в порушення Конституції.
У 2011 році, щоб було зрозуміло, це офіційні дані "Газпрому" Євростату і "НАК "Нафтогазу", середня ціна по газу на Україні була 309 доларів, у Європі – 390 доларів. І нам брешуть, брешуть і ще раз брешуть.
Інше питання. У грудні 2011 року і у січні 2012, а тепер послухайте уважно, всі без виключення європейські країни в черговий раз отримали знижку, одна країна на отримала – це наша країна, Україна.
Шановні друзі, я можу багато говорити по всім сорока сторінкам цієї брехні. Але хочу вам сказати, що невже ви думаєте, нам тут з таким презентували оці всі папери, що вручення годинника командирського та картриджа лазерного принтера майору Бистрову у 1997 році дає вам моральне чи юридичне право вже два роки розказувати про попєрєдніків і у три зміни грабувати нашу державу? Невже ця, вибачте мене, єресь, яку ви пробуєте знову скормити українському народу, дає вам право створювати "лівели", списувати з олігархів по 24 мільярда, мільярда, гривень боргів, закупати за 800 мільйонів з незрозумілою ціною і пристосуванням нафтові вишки, продавати газ бюджетним установам по 800 доларів, коли він повинен коштувати 3 тисячі 900 гривень?
Знаєте, мені на думку спадає тільки одна річ. Український народ – дуже мирний народ, але це він придумав прислів'я: "Хто посіє вітер, той пожне бурю". Шановні, перестаньте сіяти вітер. Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий передає Володимиру Олійнику. Будь ласка.
11:16:47
ОЛІЙНИК В.М.
Суд дав правову оцінку діям колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко і визнав її винуватою в перевищенні службових повноважень, в результаті чого наша держава отримала збитки і продовжує отримувати збитки від перевищення ціни на газ. Близько 50 мільярдів гривень ми переплачуємо сьогодні російській стороні за газ. (Шум у залі)
Є в європейський стандартах такі речі, як конфлікт інтересів. Комісія встановила, що мав місце конфлікт інтересів Юлії Тимошенко. В чому його суть? Це, перш за все, що єдині енергетичні системи, які вона очолювала, винні Міністерству оборони Росії 405 мільйонів доларів. Другий конфлікт про те, що проти неї була порушена кримінальна справа, припинена по нереабілітуючим ознакам і вона себе в цій же постанові визнала винуватою в тому, що давала хабарі високопосадовим особам Міністерства оборони. Якщо є конфлікт інтересів, то за європейськими традиціями посадова особа не має права проводити переговори або повинна повідомити про цей конфлікт інтересів, щоб суспільство пильніше дивилося за переговорним процесом. Вона цього не зробила, вона приховала. І коли тут опоненти говорять, в яких умовах заключалась угода. Ви подивіться, який був мороз! То я хочу вам сказати, мороз був. Бо коли російська сторона нагадала, що винні 405 мільйонів, то по спині Юлії Тимошенко не один раз пробіг мороз, бо своя сорочка ближче до тіла. Але виборці повинні знати: ми підвищили пенсії, зарплати. Ми підвищили б соціальні стандарти, якби оці 50 мільярдів не були вкрадені сьогодні з українського бюджету. Виборці повинні пам`ятати, хто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Фракції, які не записалися, не наполягають на виступі?
Будемо тоді ми приймати постанову. Я, шановні колеги, хотів би, з вашого дозволу, запропонувати такі зміни.
"Заслухавши та обговоривши звіт". Ну ми звіт практично не обговорювали, обговорювали постанову. Тому можна було б опустити "обговоривши", просто: "заслухавши звіт".
У пункті 2.2… пункт 2.2 почати: "одноосібно погодилася на дискримінаційні умови".
Пункт 8 почати: "направити звіт Тимчасової комісії…" і далі за текстом.
Ось три таких поправки. Я ставлю на голосування пропозицію з цими поправками прийняти… прийняти Постанову (за номером 10211) про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин підписання газових угод між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" щодо наявності ознак державної зради в сфері економічної безпеки України. Прошу голосувати. Із тими змінами, які я запропонував.
11:20:35
За-266
Постанова прийнята.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 189, "БЮТ – 1, "Наша Україна" – 2, комуністів – 25, Народної Партії – 20, "Реформи…" – 19, позафракційні –10.
Шановні колеги, переходимо до розгляду… до розділу питань "Включення до порядку денного".
Я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" (реєстраційний номер 10020). Будь ласка, Аржевітін.
11:21:29
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати! Я хотів би привернути увагу, це непростий законопроект. Фактично, Кабінет Міністрів пропонує запровадити суцільні бартерні операції в зовнішньоекономічній діяльності. Я думаю, що це є неправильна позиція, і я б дуже просив комітет, який буде розглядати цей законопроект, в обов'язковому порядку отримав заключення Національного банку. Тому що до цього часу були серйозні обмеження щодо бартерних операцій. Були індивідуальні ліцензії, був встановлений термін, був встановлений перелік цих критичних товарів, які вивозяться за бартером. Тепер це все скасовується. Я думаю, що ми повинні забувати про бартерні операції, а не запроваджувати.
Тому я дуже прошу, щоб направили цей законопроект теж до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я думаю, що це буде обов'язково зроблено. І, мабуть, і зараз він саме таким чином направляється до обох комітетів. Головним є тільки Комітет з питань економічної політики. А те, що ваш комітет має можливість розглянути, тут ніхто не заперечує.
Я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", реєстраційний номер 10020. Прошу голосувати.
11:23:14
За-256
Рішення прийнято.
Розглядаємо питання включення до порядку денного сесії проект Закону про документи, що посвідчують особу, її спеціальний статус та підтверджують громадянство України. Реєстраційні номери 10036, 10036-1.
Крім Каплієнка хто ще наполягає? Тоді прошу, шановні колеги, буде скорочена процедура, Будь ласка, законопроект за номером 10036 доповідає… Хто, Коновалюк? Хто? Я ще раз повторюю, автори законопроекту Коновалюк, Мойсик, Бережна. Хто з вас буде доповідати?
Будь ласка, Коновалюк, дві хвилини.
11:24:12
КОНОВАЛЮК В.І.
Дякую, Адаме Івановичу. Я так розумію, що нам треба включити до порядку денного цей законопроект і ми розуміємо, що є певні вимоги, і в тому числі Європейського Союзу і терміни, які фактично прострочені.
Я розумію, що дуже багато інсинуацій навколо цього питання і після вето, яке наклав Президент України ми, так працювали над цим законопроектом, сьогодні немає тієї розбіжності в тому числі з урядовим законопроектом. Тому я пропоную ці питання включити до порядку денного і розглянути в пленарному режимі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо запишетесь, звичайно.
Наступний законопроект – 10036-1 (урядовий). Хто в нас має від уряду? Уряд просить, ясно. Лавринович мав би доповідати. Прошу записатись на виступи: два – "за", два – "проти".
Будь ласка, Таран-Терен, підготуватись Камчатному.
11:25:36
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.
11:25:48
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко". Шановні колеги, я передусім хотів би сказати позицію комітету стосовно цих двох законопроектів, бо комітет їх вже розглядав.
Отже, комітет розглянув законопроект про документи, що посвідчують особу, її спеціальний статус та підтверджують громадянство України, внесений народними депутатами Коновалюком, Мойсиком та Бережною, а також альтернативний, Кабінету Міністрів, про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України, дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, внесений Кабміном.
Я хочу вам нагадати, шановні колеги, що на минулій сесії ми вже розглядали схожі за змістом альтернативні законопроекти, які також вносилися народними депутатами України та Кабінетом Міністрів. Якщо ви пам’ятаєте, депутатський законопроект був заветований Президентом України, але ж, хоч він і був прийнятий в цілому, і 9 лютого цього року, якщо пам’ятаєте, Верховна Рада України підтримала вето Президента та відхилила зазначений законопроект. Це історія питання.
Але, шановні колеги, між тим, вже в усій Європі, я хочу підкреслити, в усій Європі, крім двох країн, Україна, ми йдемо хоча б до цього, крім Білорусії і Росії, введені паспорти з електронним носієм біометричної інформації. Без цього нам не бачити лібералізації візового режиму. Це основна вимога Європи до нас.
Я хочу також нагадати Партії регіонів, що в свою чергу Президентом також затверджено План дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. І у ньому одним із першочергових заходів є прийняття законодавчих актів щодо запровадження документів з носієм електронної інформації. Тобто це вимога Президента України, яка втілена в указі.
Я вам передам рішення комітету, що комітет розглянув дуже ретельно це питання і абсолютною більшістю голосів прийняв рішення пропонувати Верховній Раді внести питання про біометричні паспорти, скажімо так, ці два законопроекти в порядок денний сесії і прийняти рішення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний передає Каплієнко. Наступний – Кармазін.
11:28:03
КАПЛІЄНКО В.В.
Шановні народні депутати, шановні колеги, хотів би розпочати заяву про нашу позицію з наступного. Законопроект 1036 і 1036-1 є нічим іншим, ніж повторення вже заветованого Президентом України законопроекту 8507.
Я хотів би вам нагадати, що на сьогоднішній день Президент чітко висловив свою позицію щодо цього законопроекту і вказав, що він, дослівно: "Несе ризики порушення конституційних прав громадян, суперечить міжнародним зобов'язанням України і є кроком назад, до шляху реалізації європейських стандартів, або виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму для України. Також закон не забезпечував безпеки громадян. До того ж його ухвалення призводило би до невиправданих бюджетних витрат та додаткових витрат кожної української сім'ї".
Хочу вам нагадати, що на сьогоднішній день під прикриттям того, що нам треба виконати перший пункт плану приєднання до цього Плану дій щодо лібералізації безвізового режиму, ми підмінюємо поняття. Вимоги ІСАО стосуються тільки одного – зробити спрощену процедуру ідентифікації громадян, зокрема України, при перетинанні кордону тими, чи іншими маршрутами.
Виходячи через це, на сьогоднішній день лише один закон в Україні регулює це питання – це Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду до України громадян України". Саме цей закон треба міняти, а не безліч законодавчих актів, до яких ми на сьогоднішній день звертаємося.
Ми вважаємо, повторення заветованих законопроектів виключно лобістською наполегливою ініціативою і бажанням збагатитися деяких представників, які лобіюють свої приватні інтереси через відповідні закони.
Також звертаю вашу увагу, що депутатська група "Реформи заради майбутнього" внесла вже два місяці тому відповідний законопроект (9592) про внесення змін до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" і деякі інші законодавчі акти, щодо спрощення візового…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.
Юрій Кармазін. Є регламент для всіх однаковий, сідайте, будь ласка. В дві хвилини можна вкластись. Кармазін, будь ласка.
11:30:36
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Прошу передати слово міністру внутрішніх справ опозиційного уряду Геннадію Москалю. Дякую.
11:30:50
МОСКАЛЬ Г.Г.
Так, шановні народні депутати, хто не чує, можу ще голосніше. Я прошу зняти обидва законопроекти. Почитайте План дій лібералізації візового режиму. Він передбачає тільки схвалення законодавчої бази для випуску машинозчитувальних біометричних закордонних паспортів, більше нічого від нас Європа не хоче. Для чого ми тоді сьогодні міняємо, 35 мільйонам хочемо поміняти внутрішні паспорта громадян України, які є дотаційними і видаються за 3 гривні 40 копійок?
З однієї сторони, Президент хоче людям добавити, Верховна Рада з більшістю і Кабміну хоче забрати це все. Вимагає Євросоюз тільки один документ – біометрику у паспортах для виїзду за кордон. Отакий закон треба розробити і відхилити всі інші спроби. І так з людей повикачувати гроші за папірці, які абсолютно їм на сьогоднішній день не потрібні. Якщо сьогодні паспорт громадянина України він міняє місце реєстрації, там є сторінки, то при кожній його, треба буде, зміні купувати новий, новий і новий, і новий, і новий. За 3.40 уже більше ніхто вам паспорта пластикового не продасть.
Тому, шановні, одумайтеся, і послухайте. Якщо вам Президент каже, що робити населенню краще і не відбирати останні гроші, ви, що Кабінет Міністрів, що народні депутати всі три законопроекти робите для того, щоб забрати останні копійки в українських громадян.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Попеску. Попеску, ваш мікрофон ввімкнутий.
11:32:52
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, важливим елементом виконання зобов'язань України перед Європейським Союзом та затвердженого Президентом України Плану дій з виконання… Плану дій реалізації Європейським Союзом візового режиму для України є запровадження документів України для виїзду закордон з електронним носієм біометричної інформації і забезпечення на належному рівні захисту персональних даних.
Я б хотів звернути також увагу на те, що Конституція України гарантує кожній особі невтручання в її особисте життя і сімейне життя, крім випадків, передбачених основним Законом України. А також недопущення збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту громадян та прав людини. І це треба зробити на законодавчому рівні. І треба захищати цю інформацію, яка буде в електронному вигляді. Тому Партія регіонів виступає за те, щоб законодавчо це врегулювати. І ми будемо голосувати за включення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проекти законів про документи, що посвідчують особу, її спеціальний статус та підтверджують громадянство України (реєстраційні номери 10036 і 10036-1). Прошу визначатись.
11:34:40
За-206
По фракціях. Партія регіонів – 173, "БЮТ" – не голосували, "Наша Україна" – 2, комуністів – не голосували, Народної Партії – 20, "Реформи заради майбутнього" – 1, позафракційні – 10.
Розглядаємо питання включення до порядку денного проекту Закону про посилення державного контролю за використанням природних ресурсів, що перебувають у приватній власності суб'єктів господарювання (реєстраційний номер 10037). Суб'єкт законодавчої ініціативи – Симоненко. Будемо голосувати?
Ніхто не наполягає. Тоді я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про посилення державного контролю за використанням природних ресурсів, що перебувають у приватній власності суб'єктів господарювання (реєстраційний номер 10037). Прошу голосувати.
11:35:59
За-40
Не включено, на жаль.
За фракціями. Партія регіонів – 10, "БЮТ" – 4, "Наша Україна" – не голосувала, комуністів – 25, Народна Партія, "Реформи…" – не голосували, позафракційні – 1.
Розглядаємо питання включення до порядку денного сесії проекту Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про укладення Угоди про асоціацію, включно з поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі, між Україною та Європейським Союзом" (реєстраційний номер 10161). Суб'єкти законодавчої ініціативи – Єфремов та Кожара.
Будемо голосувати? Так, я тоді ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про укладення Угоди про асоціацію, включно з поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі, між Україною та Європейським Союзом". Прошу голосувати.
11:37:11
За-265
Але європейці не хочуть голосувати. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 170, "БЮТ" – 19, "Наша Україна" – 2, комуністів – 24, Народної Партії – 20, "Реформи" – 19, позафракційні – 11.
Розглядається питання про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 70-річчя героїчної оборони Керчі та Севастополя від німецько-фашистських загарбників в 1942 році (реєстраційний номер 10035).
На обговоренні ніхто не наполягає? Так, будь ласка, автор законопроекту, дві хвилини, Царьков.
11:37:53
ЦАРЬКОВ Є.І.
Уважаемые народные депутаты, получили мы висновок двух комитетов. И спасибо, конечно, Комитету по вопросам национальной безопасности, обороны, но хотел реплику сказать на решение Комитета по вопросам культуры и духовности. Подвиг, в котором участвовало 80 тысяч наших граждан при обороне знаменитой батареи, они назвали следующим образом: " На думку народних депутатів, відзначати кожної битви Великої Вітчизняної війни не є суттєвим". То есть, представляете, значит, они не видят подвига 80 тысяч украинцев и одновременно издают и одобряют два решения на своем же комитете, вдумайтесь в их смысл.
Первое. Про відзначення 310-річчя з дня смерті Дем'яна Многогрішного.
Та підтверджують ще одне: "Про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославівни з Генріхом I".
То есть, для вот таких дурныць у них есть голоса у народных депутатов, а чтобы отметить подвиг 80 тысяч наших граждан, которые освобождали от фашистских гадины нашу страну, они видят недоцильным.
Поэтому, я уверен, что зал определится, однозначно это постановление будет принято. И прошу поддержать всех народных депутатов это решение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет розглядав, так? Добре.
Будь ласка, Яворівський.
11:39:20
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний колего, не перекручуйте позицію комітету. Я хочу сказати про те, що ми ставимося, звичайно, і до подвигу, і до всіх і перемог, і поразок з однаковим державним підходом. І ми не проти того, щоб Керч і Севастополь відзначили свій ювілей.
Ми ставили питання інакше. Якщо ми ув'яжемося у всі абсолютно, завтра інші будуть вносити. Ми ж ніколи не виліземо із цих всіх. Шкода, що немає зараз Володимира Михайловича, бо він підтримує цю ініціативу, найкраще, найрозумніше нам було би одним пакетом раз і на весь рік прийняти ці дати найважливіші, найти компроміс між, скажімо, однією політичною позицією і іншою, бо ми ж єдиний народ, і фактично нам все одно треба відзначати наші ювілеї, але вибрати найголовніше, найзначніше. І комітет сказав, якби це був ювілей Керчі або Севастополя, ніяких немає розмов. А йдеться просто про те, що це була оборона.
Через те…(Шум у залі)
Та не кричіть, ради Бога, ви мене не налякаєте, я вже ляканий, ради Бога.
Через те ми ставимо питання так, "Блок Юлії Тимошенко", я вже від імені їх кажу, у нас вільне голосування, будь ласка, голосуйте, але комітет свою позицію заявив про те, що, якщо ми будемо відзначати кожну оборону і таке інше, ми ніколи не виліземо. Тим більше, я хочу вам сказати, що Кабінет Міністрів всі ці наші постанови не виконує. Він, як кажуть галичани, "має в носі" наші постанови. Через те, будь ласка, позиція комітету однозначна: є подвиг, будь ласка, хочете голосувати – голосуйте. Ми вважаємо, що такі дати відзначати не обов’язково. А якщо їх відзначати, то відзначати на місцевому рівні, на кримському, скажімо, рівні, відзначити як місто, інакше, ми просто не бачимо у цьому сенсу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Крім Каплієнка наполягають? Прошу записатись тоді. Прошу, Каплієнко. Підготуватись Чечетову.
11:41:30
КАПЛІЄНКО В.В.
Щиро дякую, Адаме Івановичу. Шановні народні депутати, шановні громадяни! Ви знаєте, в представників депутатської групи навіть не виникає сумнівів про те, що подібні законопроекти не тільки варто підтримувати, а треба розповсюджувати інформацію про ті героїчні вчинки, які були зроблені нашими колегами, нашими дідами, прадідами впродовж Великої Вітчизняної війни. Що значить говорити про не можемо святкувати оборону того чи іншого міста? Я хотів би нагадати, що мільйонне місто Одеса, Севастополь або Керч отримали звання "міста-героя" виключно за те, що вони відвели сили німецьких загарбників від Москви, від Ленінграду, від Уралу, від Кавказу. Як таке взагалі можна говорити? Сотні тисяч людей загинуло на цих плацдармах.
Ми будемо підтримувати і закликаємо всі зали зняти будь-які спекуляції по цьому питанню. А якщо комусь не подобається, що ми святкуємо героїчну оборону або визволення, то даруйте. Депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" віддасть 12 своїх голосів за підтримку цієї ініціативи включення в порядок денний і голосування в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка.
11:42:49
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, ну, есть предел цинизма. Вы знаете, иногда выносятся нашими политическими оппонентами проекты постановлений об отмечании дат: 1243 года, две недели, три дня и полтора часа. Родился непонятно кто, непонятно где, дискуссии еще идут и выносится сюда, чтобы праздновать как великое событие.
Здесь идет о святом! Сотни тысяч людей сложили голову за нашу родную землю. Ну что может быть более святым, когда люди погибли за Батькивщину, за Родину, за родную землю?! Как можно топтаться на костях и на памяти и говорить, что это не надо отмечать? Да мы же тогда будем растить моральных уродов. Мне жалко молодежь.
Мы хотим воспитать патриотов? Какие патриоты? О чем мы говорим? А потом всплывает Николаев! Вот также Николаев всплывает из Верховной Рады. Мы виноваты! Если мы будем топтаться по таким датам, по великой Победе, по Севастополю, по Керчи, вот тогда мы будем тиражировать Николаев! О каком патриотизме? О какой духовности речь идет?
Я еще раз повторяю, ну так низко моральная планка не падала никогда в зале. Большего цинизма не может быть.
Поэтому Партия регионов предлагает поддержать, это свято, здесь нет никакой политики. И если хоть капля совести у людей есть, они должны проголосовать. А если нет, я думаю, на том свете Бог вспомнит… Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль. Підготуватися Мойсик.
11:44:55
ШКІЛЬ А.В. Дякую. Адаме Івановичу, я прошу передати слово голові фракції Андрію Кожем`якіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:45:03
КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Шановні колеги, я хотів би спокійно попросити наших колег-опонентів з більшості не спекулювати на цій темі, тому що це тема досить священна для кожної нашої людини. Це тема, яка говорить про Велику Вітчизняну війну, в якій загинуло дуже багато наших близьких, дідів, бабусь. Мені, на жаль… я знаю, як влада віднесеться до цієї ініціативи. Вона, як завжди, буде казати про одне, потім в неї не вистачить грошей. Але хотілось би, щоб на місцевому рівні, у цих місцях-героях, і Севастополі, і Керчі, ця подія була відзначена достойно. Тому наша фракція рішення прийняла: вільне голосування. Особисто я голосую за цю постанову. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик.
11:45:59
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, партія "За Україну". Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.
11:46:05
КЕНДЗЬОР Я.М.
Ярослав Кендзьор, депутатська група "За Україну". Шановні колеги народні депутати! Я також наполягаю на тому, щоб з приводу таких дат – про відзначення, яке справді… пам'ятних подій Другої світової війни на території колишнього Радянського Союзу не було спекуляцій. Тут йшлося, цитував один з депутатів, рішення нашого комітету. Я як член комітету уточнюю, що ми не були проти, так би мовити, цього… відзначення цієї дати, але ми знаємо, як сьогодні і в попередні роки відзначали такі дати. Йде по шаблону радянському: Велика Перемога і так дальше, і ніхто не говорить про те, що сотні тисяч громадян, і України у тому числі, загинули у тих битвах, у тих так званих перемогах внаслідок бездарного керівництва військовими операціями генералісимуса Сталіна і його командного складу.
Пригадуєте, так би мовити, коли ми відзначали роковини чергові захисту також, героїчного захисту Києва, коли навіть тверезі розумні військові говорили про те, що треба негайно відступати, 600 тисяч військ потрапило у полон, більшу половину з них знищено, і весь початок першої … початку війни означився тим, що мільйоні армії потрапляли у котли і йшли, так би мовити, під масакру німецьким фашистам. І ніхто про це не говорить, що в цьому, в першу чергу, в тих трагедіях винен Сталін, Комуністична партія і її керівництво. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозволю нагадати, членом якої ви були, Ярославе Михайловичу, Комуністичної партії.
Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування включити до порядку денного проект постанови про відзначення 70-річчя героїчної оборони Керчі та Севастополя від німецько-фашистських загарбників в 1942 році. Реєстраційний номер 10035, прошу голосувати.
11:48:45
За-324
Дякую.
По фракціях. Партія регіонів – 188, БЮТ – 49, "Наша Україна – Народна самооборона" – 11, комуністів – 25, Народної партії – 20, "Реформи" – 19, позафракційні – 12.
Розглядаємо питання включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права особи на перегляд судових рішень. Реєстраційний номер 10001. Є пропозиція голосувати, немає заперечень? Я ставлю на голосування включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права особи на перегляд судових рішень. Реєстраційний номер 10001, прошу голосувати.
11:49:47
За-251
Питання включено до порядку денного.
Розглядаємо питання, включення до порядку денного проект Закону про саморегулювальні організації. Реєстраційний номер законопроекту 10052, Королевська, Катеринчук автори пропозиції. Будемо голосувати? Я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про саморегулювальні організації. Реєстраційний номер 10052, прошу визначатись.
11:50:37
За-56
Не набрав. Відхилено. Не включений закон.
Шановні колеги, я просив би підтримати пропозицію: прийняти Постанову Верховної Ради України про кошторис Верховної Ради України на 2012 рік (реєстраційний номер законопроекту 10105). Прошу голосувати.
11:51:17
За-261
Дякую. Питання прийнято.
З приводу того, що ніхто не бачив. Шановні колеги, представники кожної фракції є у профільному комітеті. Це раз. По-друге, він направлявся вам по електронній пошті. І, по-третє, все те, що записано у Законі про Державний бюджет, відповідно розділено у кошторисі Верховної Ради. Те, що дали, те ми і поділили. Хотілося б більше, але маємо те, що маємо.
Розглядаємо проект Постанови про щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні (реєстраційний номер законопроекту 10133).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
11:52:17
За-220
Підтримано.
Доповідає Едуард Павленко. Будь ласка, Едуарде Івановичу.
11:52:29
ПАВЛЕНКО Е.І.
Шановний Голово, шановні народні депутати! 7 лютого 2012 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Карпачова Ніна Іванівна представила Верховній Раді України щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Доповідь підготовлена відповідна до статті 85 Конституції України та статті 18 Закону України про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. За результатами системного моніторингу стану дотримання громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав людини в Україні у 2011 році. Особлива увага у доповіді була приділена стану виконання судових рішень, захисту людини від катувань, захисту прав дитини та іншим гострим проблемам сьогодення.
Вперше в окремому розділі доповіді було висвітлено співпрацю Уповноваженого з Президентом України, Кабінетом Міністрів України, органами державної влади та місцевого самоврядування України щодо конституційних прав і свобод людини. Кожен розділ доповіді містить аналітичні висновки і конкретні рекомендації щодо шляхів поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини в Україні та дотримання прав окремих груп населення, у відповідності до міжнародних та європейських стандартів.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" за щорічною доповіддю Уповноваженого Верховної Ради України приймає постанову. Комітет на своєму засіданні 14 березня 2012 року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про щорічну доповідь Уповноваженого з прав людини про стан дотримання та захист прав і свобод людини в Україні (реєстраційний номер 10133) і одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти постанову в цілому. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, доповідь завершена.
Обговорювати будемо? Тоді я ставлю на голосування пропозицію, прийняти Постанову про щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні (рРеєстраційний номер 10133). Прошу голосувати.
11:54:50
За-137
Не прийнята постанова.
Ніно Іванівно, вибачте, ви не маєте слова, бо не маєте. По фракціях. Ви маєте право на виступ тоді, коли не скорочена процедура.
Так, будь ласка. Партія регіонів – 9, БЮТ – 64, "Наша Україна" – 16, комуністів – 25, Народної Партії – 1, "Реформи" – 19, позафракційні – 3.
Ніно Іванівно, я не можу порушувати Регламент.
Хто за те, щоб надати можливість дві хвилини виступити Карпачовій, прошу проголосувати.
11:55:44
За-133
Не підтримана пропозиція. (Шум у залі)
Шановні колеги, питання вичерпано.
Переходимо до другого читання. Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (реєстраційний номер 9473). Доповідає Валерій Ананійович Бевз, голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю.
11:56:22
БЕВЗ В.А.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! 7 лютого поточного року за дорученням Верховної Ради України Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією розглянуто і підготовлено до другого читання законопроект про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про засади запобігання і протидії корупції".
Цей законопроект розроблявся Кабінетом Міністрів України. Але на сьогодні склалася ситуація, що верховною Радою України в першому читанні прийнятий новий проект Кримінально-процесуального кодексу. Верховна Рада нещодавно проголосувала новий Митний кодекс України. внесені зміни до цілого ряду інших законодавчих актів. А тому склалася ситуація,що за змістом і за формою цей законопроект обхідно суттєво переробляти.
В зв'язку з цим, хоча і комітет в свій час, розглядаючи цей законопроект, і рекомендував Верховній Раді до розгляду. але на сьогодні ми вважаємо за необхідне все-таки прийняти рішення і направити цей законопроект на повторне друге читання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є дві пропозиції.
Вірніше, одна пропозиція, бо це вносить комітет. Який просить його направити на повторне друге читання. І таку ж пропозицію висловлює Головне юридичне управління. Тому я ставлю на визначення Верховної Ради.
Шановні колеги, якщо ми зараз не підтримуємо пропозицію комітету, то ми будемо розглядати його в другому читанні по поправках і приймати рішення. Давайте по хвилині від фракцій запишіться, бо закону чекає дуже Європа. Будь ласка, Ярослав Кендзьор.
11:58:49
КЕНДЗЬОР Я.М.
Прошу слово Князевичу Руслану.
11:58:53
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Дякую. Шановні колеги, я абсолютно підтримую логіку, яку запропонував голова комітету, він правий. Тому що насправді законопроект потрібно суттєво доопрацьовувати.
Але звертаю вашу увагу, що повторне друге читання нічого не вирішить. Іще одне повторне, вже третє повторне, друге читання нічого не вирішить. Тому що він концептуально помилково виписаний з самого апріорі початку. А отже, до другого читання по 116 статті ми не можемо його змінити так, як би цього вимагала, в тому числі, Міжнародна конвенція і сам базовий закон. І я про це казав під час розгляду цього питання в першому читанні.
Тому, наша пропозиція: давайте його розглянемо, відхилимо і хай вони подають нормальний законопроект. А безкінечно довго управлятися і намагатися латати те, що не латається – абсолютно зайва втрата часу і, як на мене, безглузда справа. Бо програє від цього так звана кампанія боротьби з корупцією, яка зараз нібито розгорнута. Шкода, що вона з кожним днем все більше перетворюється в "компанейщину". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.
11:59:56
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я думаю, логіка пропозиції комітету зрозуміла. Ми приймаємо новий Кримінально-процесуальний кодекс. Це буде базовий закон, чи основа для законопроекту, який сьогодні пропонується про засади запобігання і протидії корупції, повернути на повторне друге читання. Логіка в цьому є. Тому, я думаю, що ми повинні з цією логікою професійного, професіонального і нашого профільного комітету погодитись. Тому я підтримую цю пропозицію комітету – цей законопроект направити на повторне друге читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.
12:00:32
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Голова комітету Валерій Ананійович Бевз висловив абсолютно зрозумілу логіку. Яка є логіка в тому, щоб зараз розглядати в другому читанні таблицю і потім зробити те, що ми можемо зробити зараз? Я не бачу. Тому, мені здається, треба, по-перше, довіряти думці фахівців, які працюють в комітеті.
А, по-друге, думаю, що немає жодного сенсу зараз розглядати за змістом друге читання. І тому погоджуюся з тими, хто говорив про те, що зараз треба без розгляду проголосувати щодо повернення на друге читання в комітет для доопрацювання. І взагалі, коли голова комітету висловлює пропозицію, мені здається, люди, які працюють в інших комітетах, мають прислуховуватися. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, таким чином я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету направити на повторне друге читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (реєстраційний номер 9473). Прошу голосувати.
12:01:53
За-265
Рішення прийнято.
Оголошується перерва до 12 години 32 хвилин.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, шановні колеги, займати свої місця. Запросіть депутатів до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжити роботу.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо спрощення процедури закупівель товарів, робіт та послуг вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами). Доповідач – народний депутат України Григорій Калетнік. Співдоповідач – член Комітету з питань економічної політики Ірина Горіна.
Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:32:27
За-195
Рішення прийнято.
Будь ласка, Григорій Миколайович.
12:32:36
КАЛЕТНІК Г.М.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ні для кого не буде секретом те, що, незважаючи на виділені кошти з Державного бюджету, навчальні заклади відчувають гостру потребу у фінансах. І ці доходи наші освітяни та науковці отримують від послуг та виробничо-господарської діяльності, які в результаті спрямовуються на оновлення матеріально-технічної бази, на закупівлю новітніх засобів навчання, оновлення житлового фонду.
Складається взагалі абсурдна ситуація, бюджетних коштів не вистачає, а мотивації по збільшенню власних доходів немає. Я вже не говорю про доцільність проведення тендера, коли ми електроенергію, воду, газ, студентські квитки, дипломи купляємо у одного учасника тендера-монополіста. В такій ситуації, що складається, вітчизняним навчальним закладам важко конкурувати із системою освіти за кордоном. Саме головну ставку на розвиток навчального закладу та системи освіти роблять за кордоном на автономність навчальних закладів, на що неодноразово звертав увагу і Президент України.
Цим законопроектом ми пропонуємо вивести з-під дії Закону "Про здійснення державних закупівель" закупівлю товарів, робіт та послуг, закупівлі яких здійснюються вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами України за рахунок власних надходжень від власної господарської діяльності.
Шановні колеги, питання є дуже важливим та необхідним, тому я вас прошу підтримати розвиток вітчизняної освіти і науки і проголосувати законопроект за основу і в цілому як закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Ірина Анатоліївна Горіна від Комітету з питань економічної політики має слово.
12:34:16
ГОРІНА І.А.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Комитет по вопросам экономической политики на своем заседании 21 февраля 2012 года рассмотрел законопроект про осуществление государственных закупок (№9312), поданный народным депутатом Калетником, и принял решение поддержать данный законопроект в целом как закон. Потому что те вопросы, которые только что были освещены, они действительно являются камнем преткновения и те средства, собственные средства, которые зарабатываются вузами, быстрее и эффективнее будут тратиться вот таким образом. Спасибо большое.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів.
Дмитро Шлемко. Микола Томенко, будь ласка.
12:35:20
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я поки-що ідею загального характеру, потім конкретно по законопроекту. Мені здається, що у справі тендерних закупівель необхідна уже чітка, зрозуміла стратегія, як нам рухатися далі. Значить, цілком очевидно, що сфера культури, освіти, науки, яка сьогодні ледь животіє і ледь виживає, потребує нашого розуміння з точки зору того, щоби не смішити і людей, особливо в сільській місцевості. Бо я вчора був у Лохвиці, зустрічався з вчителями, де вони проводять тендер на закупівлю газу, електроенергії для шкіл в одного монополіста. Бо він один там, його не існує, ніхто не бере участь.
Коли Президент мені вето прислав, бо корупція, виявляється, що бібліотеки сільські будуть закуповувати в видавництві українські книжки, то це корупція. Друзі, ви, вибачте, звичайно, мене, не корупція мільярди без тендерних закупівель виділяти на будівництво під Євро, куди вже скоро для Євро будуть будувати, я не знаю, уже і нафта, і газ – це Євро.
Тому сферу освіти, науки і культури треба проаналізувати і вивести з цього маразму, який має місце, тому що у них коштів і часу немає, а ми їх ставимо перед необхідністю гратися ще в тендерні закупівлі. А навпаки, все, що стосується великих коштів: будівництва, енергосистеми – це жорстко поставити під тендерні закупівлі. А виходить, ми навпаки працюємо. Уряд нам присилає черговий законопроект, щоби не проводити тендерних закупівель і ветує наші депутатські ініціативи по підтримці науки і освіти.
Ми, опозиція і "Батьківщина", будемо підтримувати даний законопроект, оскільки йдеться про те, що вузам і науці треба мати підтримку. Тим більше, що це власні кошти їхні, хай вони розпоряджаються, як вважають за необхідне. А ще раз хочу сказати, що треба системні зміни, які би дали можливість продихнути освіті, культурі, науці, тому що на сьогоднішній день вони знаходяться перед фактом взагалі вижити, заплатити заробітну плату і таке інше. Тому ми будемо підтримувати даний законопроект і в першому, і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Камчатний, група "Реформи заради майбутнього".
12:37:33
КАМЧАТНИЙ В.Г. Від імені нашої групи виступить Сідельник Іван Іванович, якому я прошу передати слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Іванович Сідельников.
12:37:39
СІДЕЛЬНИК І.І.
Дякую, товариш Камчатний. Шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" підтримує законодавчу ініціативу щодо спрощення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для вищих навчальних закладів та дослідних установ.
Вищі навчальні заклади, хоча і отримують фінансування з Державного бюджету, але гостро потребують перерозподілу коштів спеціального фонду. Такий перерозподіл необхідний для їх ефективного використання та підтримки окремих структурних одиниць вищих навчальних закладів.
Крім того, гостро постає питання щодо оновлення матеріально-технічної та застарілої навчально-технічної бази університетів.
Даним законопроектом пропонується вивести з-під дії Закону України "Про здійснення державних закупівель" товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами за рахунок власних надходжень.
Враховуючи це, депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати даний законопроект за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривковський. Відмовляється. Юрій Кармазін.
12:39:17
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я погоджуюся з Миколою Володимировичем Томенком, коли він посилається на те, що відбувається у сфері освіти, науки і культури при закупівлі. А ще більше погоджуюся з тим, що відбувається у сфері Євро. Ви знаєте, дороги, які будували у Криму під откати, 80 відсотки під откати (вдумайтеся!), уже розвалилися. Восени ремонтували, проводили тендери – вже дороги розвалилися.
Через це пропозиція наших колег народних депутатів Калетника, Перестенка і Сидельника про те, що вивести з-під дії цього закону товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється вищими навчальними закладами і науково-дослідними установами, абсолютно слушна, якщо ці кошти заробляються за рахунок власних надходжень.
Таким чином, буде дві дії у ректора відповідно: якщо він сам заробив гроші чи його колектив, він може використовувати їх без проведення тендеру, якщо ці гроші бюджетні, він сам їх не заробив, значить, буде проводитися процедура державних закупівель. Абсолютно справедливо по відношенню до Державного бюджету і абсолютно справедливо для того, щоб стимулювати людей більше заробляти. Це стосується до технічних вузів, до сільськогосподарських вузів, та й до гуманітарних вузів також стосується, які зараз різко обмежені у фінансуванні.
Через це, коли я подивився законопроект, то я подивився, що ж там доробляти у другому читанні. Нема там нічого доробляти. Якщо ми приймемо за ідеологію підтримати цей законопроект, а я бачу, що більшість фракцій саме таку ідеологію і прийняли, то тоді треба прийняти його в цілому і відправити на підпис Президенту. Я думаю, що Президент погодиться з тим, щоб вищі навчальні заклади були стимульовані до більшого заробляння своїх власних коштів. Дякую, прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Чечетов.
12:41:34
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Действительно, иногда в погоне за формой мы теряем суть и содержание. В погоне за тем, чтобы понравиться Европе, европейским депутатам, мы пытаемся у себя выполнить план на 120 процентов под флагом адаптации нашего законодательства под европейское. А когда потом начинаешь применять, оно и на голову не налазит. И поэтому в данной ситуации абсолютно правы выступающие, которые говорили, что то, что было принято вроде бы в угоду европейским стандартам с опережающим темпом, фактически оно не просто пробуксовывает, а тормозит процесс в высшей школе.
Поэтому я думаю, что нужно поддержать господина Кармазина и его предложение в части того, что законопроект надо принимать не только за…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!
Будь ласка, Самойлик Катерина Семенівна, мікрофон, одна хвилина.
12:42:52
САМОЙЛИК К.С.
Я щиро дякую. Хочу сказати, як би ви не говорили, Михайле Васильовичу, треба підтримувати. Зовсім він не популістський. Це закон, який сьогодні потребує розблокування і наукових установ, і також потрібно, щоб із школи потрапляли під спрощену процедуру закупівлі.
Уявіть собі, що одне підприємство, а ми вимагаємо, щоб обов’язково не менше було двох аналогічних підприємств, де можна було б закупити товари або послуги. І директор школи чи керівник наукової установи, до речі, у нас є наукові установи, науково-дослідні інститути і в сільській місцевості, в селищній місцевості. І вони замість того, щоб організовувати процес, вони бігають, щоб шукати конкурента і сплатити йому гроші, щоб він приймав участь в тендерах. Тому я пропоную, законопроект прийняти і в першому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, все у вас?
Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Комітет у відповідному листі пропонує прийняти в першому читанні і в цілому як закон. Але при цьому Головне науково-експертне управління висловило зауваження до поданого законопроекту.
Ставиться на голосування пропозиція, відповідно до Регламенту, про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо спрощення процедури закупівель товарів, робіт та послуг вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами)(реєстраційний номер 9312). Прошу голосувати.
12:44:59
За-326
Рішення прийнято.
Пропозиція звучала про прийняття проекту в цілому як закон. Є заперечення? Зважаючи на відсутність зауважень, ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо спрощення процедури закупівель товарів, робіт та послуг вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами як закону) (реєстраційний номер 9312).
12:45:44
За-331
Закон прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про особливості перетворення комунальних унітарних підприємств, які провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, в господарські товариства.
Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.
12:46:22
За-217
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства Аліпов Олександр Миколайович. Приготуватися від комітету виступати Ігорю Лисову. Будь ласка.
АЛІПОВ О.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Запропонований на розгляд законопроект розроблено відповідно до Національного плану дій щодо впровадження програми економічних реформ Президента України. Сьогодні комунальна галузь не є інвестиційно привабливою. Натомість одним з ефективних механізмів вдосконалення управління комунальними підприємствами та залучення інвестицій в комунальну інфраструктуру є перетворення комунальних підприємств на господарські товариства.
З метою врегулювання цього питання, на законодавчому рівні цей законопроект передбачає. Визначення чіткої процедури перетворення комунальних підприємств у господарські товариства, яка передбачатиме обов'язковий етап попередньої підготовки; можливість перетворення комунальних підприємств не лише на публічні акціонерні товариства, але й приватні акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю; особливості формування статутного капіталу таких підприємств за рахунок комунального майна; вимоги до порядку використання та вжиття заходів щодо збереження майна, яке не підлягає приватизації і право володіння та користування яким було внесено до статутного капіталу цих підприємств; вимоги до збереження певного розміру частки територіальних громад, де у статутному капіталі такого підприємства.
Прийняття законопроекту дозволить створити належну законодавчу основу корпоратизації комунальних підприємств, що провадять діяльність у сфері водо, теплопостачання та водовідведення; підвищити ефективність управління комунальними підприємствами та комунальним майном; збільшити приватні інвестиції у водопровідне, каналізаційне та теплове господарство.
Прошу підтримати цей законопроект Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Від комітету хто буде виступати? Є заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Володимирович Лисов, будь ласка.
12:48:22
ЛИСОВ І.В.
Шановні колеги, комітет розглянув цей законопроект 22 лютого цього року та прийняв рішення підтримати урядову законодавчу ініціативу. Оскільки, враховуючи важкий матеріальний стан підприємства галузі централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, його реалізація дозволить залучити інвестиції на ці підприємства.
Проект цей дозволить закріпити на законодавчому рівні процедури та умови перетворення комунальних підприємств на господарські товариства, забезпечить баланс інтересів в процесі такого перетворення та подальшої діяльності як територіальної громади власника комунального майна, так і новоствореного господарського товариства як користувача цим майном.
Головне науково-експертне управління визначає, що законопроект за результатами розгляду в першому читанні може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень.
Комітет з питань бюджету відмітив, що реалізація законопроекту не має впливу на показники бюджету. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу та доопрацювати його до розгляду у другому читанні з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте.
Шановні колеги, для обговорення, якщо є така потреба, прошу записатися. Так, Володимир Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього".
12:50:04
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, шановні народні депутати, шановні громадяни! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект в першому читанні. З урахуванням того, що дійсно це перший крок, направлений на те, щоб залучити додаткові фінансові потоки до такої неприбуткової на сьогоднішній день, з першого погляду, галузі, як водопостачання, водовідведення та теплопостачання.
Що ми маємо на сьогоднішній день? Ну, зокрема, щодо водопостачання і водовідведення. Україною йде велика війна за ті активи, які на сьогоднішній день мають статусу КП – комунального підприємства. Будь-хто хоче в цій державі, ну, такі спритні ділки, хочуть знайти шляхи для того, щоб отримати право на користування управління такими монопольними комплексами, а також, саме головне, формувати тарифну політику на самому пункті, до якого воно відноситься.
От, наприклад, серед моїх товаришів була велика проблема, коли голова Ізмаїльського водоканалу був позбавлений своєї посади лише за те, що він захищав інтереси територіальної громади і захищав її на рівні такому, що навіть зменшив загальні тарифи на водопостачання та водовідведення.
Тут є, безумовно, і позитивні речі наступні. Про те, що, врешті-решт, ми поставимо питання між концесією та залученням інвестицій у бік залучення інвестицій. Не будемо перекручувати це питання. Ми, да, дійсно, даємо гарантії майбутнім інвесторам. Але, до другого читання треба задати нам один одному питання, а як обійти такі вузькі питання, що стосуються, наприклад, переходу права власності до інвестора через отримання додатково імітованих акцій того чи іншого товариства, це ж можливо.
І друге питання. Сумнівно виглядає практика щодо інвестування в комунальне майно, яке не підлягає приватизації. Ну, мені здається, що трохи незрозуміло, в який спосіб і як інвестор буде вкладати в це майно гроші. Так в цілому ми підтримуємо, але до другого читання просимо виправити це питання разом. Дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
12:52:13
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко". Безумовно, ця сфера потребує якихось кроків, тому що не зроблено жодного, я би сказав, серйозного кроку на реформування житлово-комунального сектору, і зокрема тих галузей, які є монополістами по забезпеченню електроенергії, газу, тепла. Але, чи дасть цей закон якийсь поштовх в цьому напрямку? Я думаю, що ні.
Перш за все, я хотів би, щоби наше сьогоднішнє діюче міністерство приймало пропозиції, які виходять, в тому числі, і від нашого Кабінету Міністрів, який вносить такі пропозиції. Суть їх полягає в тому, що формування тарифної політики повинно бути прозорим і зрозумілим. Суть їх полягає в тому, що повинний бути налагоджений загальнодержавний облік наданих послуг, щоб було зрозуміло хто, що, кому надає. Правова повинна бути відповідальність між надавачом послуг і споживачем цих послуг. Поки ці елементи не задіяні, будь-яка передача майна, а вона вже сьогодні повзучим порядком здійснюється. В місті Києві менеджмент одного видатного донецького олігарха уже повністю керує "Київенерго" і іншими системами. Але чи вклали вони хоч одну копійку сюди? Та ні. Вони розподілили сфери впливу, запрограмували страхову діяльність велетенську на 1 мільярд 200 мільйонів гривень у місті Києві, страхують об'єкти. Не ремонтують, не перекладають мережі, а страхують. Що від цього киянам – незрозуміло.
Тому цей закон є дуже небезпечний для місцевих громад, які повністю втратять вплив на систему формування не тільки тарифів, а і на управління цією системою. Зокрема в Києві вже декілька років не затверджується тепловий графік роботи мереж "Київенерго". Це не дає право і можливість звернутися кому-небудь до суду. Таке безправ'я, така несиметричність правова, яка виникає, вона викликана лише тим, що є монополісти, які сьогодні знають, що крім них ніхто не дасть ні тепло, ні воду, нічого іншого. Тому я не буду…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
12:54:33
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона".
Шановні колеги, я не буду підтримувати цю ганебну урядову ініціативу. Вона така ж сама ганебна як і приватизація "Укрзалізниці". Вдумайтесь, ще тільки підписав Президент закон, а вже в кожній залізниці по два відділення із чотирьох уже скорочуються. Вдумайтеся, ще тільки підписаний закон, а вже йде скорочення людей. Просто людей пропонують виганяти на вулиці.
В цій ситуації відбудуться такі речі, про які нас попереджали вже давно і які ми самі бачимо, що відкривається дорога до приватизації того майна, яке належить територіальній громаді і фактично цей закон підміняє законодавство України про приватизацію.
Таким чином ніяких особливостей таких особливих нема перетворення підприємств, які проводять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, ніяких таких особливостей нема. Натомість є особливості, які виписуються в цьому законі, щодо приватизації. Будь ласка, читайте статтю 8. Тут написано: "Відчуження акцій, часток господарського товариства, які належать територіальній громаді, здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію. В разі відчуження акцій або розміщення додаткових акцій публічного акціонерного товариства, до статутного капіталу якого внесено право користування комунальним майном, яке не підлягає приватизації, у власності відповідної територіальної громади повинно залишатися понад 60 відсотків акцій такого товариства".
Шановні народні депутати, я звертаю вашу увагу, що ми кругом робимо такі лазейкі, а потім за борги віддається абсолютно все. І це приклад того, що уряд не хочу вирішувати в централізованому порядку і допомагати громадам ці питання.
Я не буду підтримувати цю пропозицію уряду, і вам не раджу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Волинець, будь ласка. Мікрофон.
12:56:59
ВОЛИНЕЦЬ Є.В.
Евгений Волынец, фракция коммунистов, Шахтерск, Донеччина. Как уже говорили коллеги, действительно, этот закон направлен на то, чтобы открыть дорогу к приватизации. Так же ж мы видим на примере других отраслей промышленности, как так называемые эффективные собственники, обещающие вложить в производства определенные средства, не вкладывая ни копейки, вытягивают из производства последнее. Мы здесь видим, что такая ситуация будет и в этой отрасли. И когда вытянут до последней возможности все ресурсы этих водно-канализационных сообщений, затем либо это будут варианты: передать государству полностью уничтоженные предприятия, в которые нужно будет вкладывать огромные деньги; либо это, как обычно, будет переложено на плечи простых граждан, которые будут вынуждены за свой счет либо за счет бюджета, так же само за свой счет, восстанавливать это хозяйство. Понятное дело, что фракция …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть думку свою.
12:58:13
ВОЛИНЕЦЬ Є.В.
Фракция коммунистов за это голосовать не будет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління дотримується такої ж думки.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про особливості перетворення комунальних унітарних підприємств, які провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, в господарські товариства (реєстраційний номер 9631). Прошу голосувати.
12:59:00
За-234
Рішення прийнято.
Оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення державних закупівель (9451).
Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.
12:59:34
За-217
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Борис Вікторович Гриньов. Співдоповідачем буде виступати Ірина Горіна.
ГРИНЬОВ Б.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Нам всім приємна думка про те, що Україна, попри всі труднощі, залишається країною із значним науково-технічним потенціалом. Перед нами стоїть завдання вивести країну у 20 найбільш технологічно розвинених країн. Без потужної фінансової підтримки науки це завдання вирішити практично неможливо.
Разом з тим, навіть коли бюджетом виділяються певні кошти на науку для того, щоб використати їх, науковці витрачають більше часу на бюрократичні процедури ніж на самі дослідження. В жодній розвиненій країні світу наукові дослідження не є предметом відкритих тендерних закупівель, коли мова йде про дослідження, тематика яких обирається на умовах конкурсного відбору найкращих ідей. В Україні ж, коли замовник проводить відкритий конкурс тематики наукових проектів, який зазвичай триває до двох місяців, він все рівно має додатково проводити ще й процедуру відкритих торгів для обрання виконавчих проектів переможців конкурсу.
В результаті державні замовники вимушені витрачати до 8 місяців на проведення всіх необхідних процедур. Так, в разі початку конкурсних процедур після доведення бюджетних асигнувань на затвердження паспортів бюджетних програм в лютому-місяці кошти до виконавців проекту доходять у вересні. А на виконання самої роботи залишається 3-4 місяці.
Досить часто бувають випадки, коли взагалі неможливо знайти конкурента унікальному проектові-переможцю. Для того, щоб провести закупівлю в одного учасника, необхідно, щоб відкриті торги були відмінені двічі. В результаті кошти дійдуть до виконавця аж в грудні, коли взагалі втрачається будь-який сенс в укладанні такого договору.
Шановні колеги! Наукові дослідження – це не разова закупка обладнання, це тривалий процес, який потребує часу на виконання. З одного боку, ми маємо максимально скоротити тривалість всіх процедур, з іншого – забезпечити прозорість використання бюджетних…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Все у вас? Дякую.
Від комітету доповідь зробить Ірина Анатолівна Горіна. Будь ласка.
13:02:11
ГОРІНА І.А.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам экономической политики на своем заседании 6 декабря 2011 года рассмотрел предложенный Кабинетом Министров законопроект 9451 и принял решение рекомендовать Верховному Совету принять законопроект за основу.
Только что предыдущим докладчиком было четко описана ситуация, и я думаю, что мы должны поддерживать нашу науку и давать возможность тем проектам, которые отобраны Кабинетом Министров, проходить процедуру государственных закупок по укороченной процедуре закупки у одного покупателя, потому что здесь очень тонкая специфика работы и наука, действительно, не может многие вещи проводить в последние дни декабря, когда реально появляются деньги, при такой процедуре – 75 дней. Поэтому комитет просит принять законопроект за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, прошу записатися на виступ. Будь ласка, прізвища народних депутатів. Народний депутат Корж… Ганущаку, да?
13:03:25
КОРЖ В.Т.
Передаю слово Ганущаку колезі, Юрію Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон, Ганущака.
13:03:32
ГАНУЩАК Ю.І.
Ганущак Юрій, "БЮТ – "Батьківщина". Панове, у нас… Подивіться, цей проект сам по собі протирічний. Тобто ми закуповуємо в одного, але все одно робимо конкурс. Насправді, закупівлі – це завжди відносини із третіми особами. І тому це питання не може регулюватися Кабміном.
І тому є величезна потреба, і про це Томенко вже натякав про це, привести у відповідність наш Закон про закупівлі і дуже чітко описати проведення самих послуг, закупівлі і послуг. Це достатньо просто робити: берете стандартну документацію Світового банку, у вас у фракції є величезні майстри тендерних процедур, які… творці тендерних палат, люди, які патентували навіть стандартну документацію Світового банку, невже ви не можете елементарно це зробити? І даєте такі законопроекти! Вони не вирішують проблеми, тому що все одно треба проводити конкурс, все одно треба виписувати, як це робити, все одно це – інтелектуальні речі. Але не можна це робити постановою Кабміну, тому що реально це називається "корупцією". Якби в цьому брали тільки публічні органи, тобто конкурс між публічними органами, тоді так, це посилка нормальна, якщо це треті особи, які є ззовні, то це може регулюватися виключно законом. Не дуріть самих себе, в кінці кінців. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Володимир Бондаренко, фракція Партії регіонів. Володимир Бондаренко, ви будете виступати? А ні, я перепрошую, це Бондаренко, фракція Партії регіонів, будь ласка. (Шум у залі) Ні, ні! Відмовляється також, да? Тоді Валерій Камчатний, будь ласка.
13:05:38
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Шановні колеги, від імені депутатської групи "Реформи заради майбутнього" я хочу подякувати мого земляка, талановитого вченого Гриньова Бориса Вікторовича, який щойно дуже чітко пояснив ситуацію щодо абсурдності певних норм, які ми сьогодні повинні з вами змінити в питаннях щодо законодавство про державні закупівлі щодо конкурсів наукових і науково-технічних проектів.
Дійсно, це абсолютний абсурд, який сьогодні треба змінювати, і невипадково ця ініціатива вона підтримана багатьма науковими закладами міста Харкова, який є, на мій погляд, науковим центром України. Символічно також, що від комітету доповідала харків’янка. Тому ми просимо підтримати прийняття цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Нагадую для наших слухачів, Володимир Дмитрович Бондаренко є членом фракції "БЮТ – "Батьківщина".
Ярослав Сухий, будь ласка.
13:06:49
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги! Говорити про те, що законопроект не вирішує проблему, може тільки той, хто не знає життя.
Чинна процедура відкритих торгів давним-давно перешкоджає вчасному виконанню важливих і потрібних для держави наукових досліджень та науково-технічних розробок. Я про це можу розповісти, хто хоче, на прикладі запорізьких підприємств: Державний інститут титану, КБ "Прогрес", державне казенне підприємство "Іскра", "Топаз", "Хартрон" і інші промислові підприємства, які мають на собі наукові дослідження. Справа в іншому. Треба, щоб ці речі робилися на конкурсній основі, щоб ці речі робилися шляхом недопущення монополізму. Тому цей законопроект вкрай потрібен, він подолає забюрократизованість.
І ось по підрахунках експертів, якщо ми приймемо його, то послуги з виконання наукових робіт скоротяться з 90 днів до 20 днів. Так сьогодні замовник і ставить головне завдання – аби скоротити цю процедуру.
Я пропоную підтримати в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Комітет пропонує прийняти проект за основу. Головне науково-експертне управління висловило ряд критичних зауважень до поданого законопроекту. Я акцентую на цьому увагу і прошу врахувати в подальшій роботі комітет, якщо законопроект буде прийнято до роботи подальшої.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення державних закупівель (реєстраційний номер 9451). Прошу голосувати.
13:08:50
За-255
Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень державних органів у сферах природних монополій та у галузі зв'язку(реєстраційний номер 9750).
Комітет з питань економічної політики пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.
13:09:32
За-219
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник голови Антимонопольного комітету Кузьмін Рафаель Ізмаїлович, співдоповідач – заступник голови Комітету з питань економічної політики Юрій Миколайович Воропаєв. Будь ласка.
КУЗЬМІН Р.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Законопроект, який пропонується до вашого розгляду, передбачає внесення змін до законів, що визначають базові засади державного регулювання у сферах природних монополій та телекомунікацій, а саме законів про природні монополії та про телекомунікації. Крім того, пов’язані з ним зміни пропонується внести до Кодексу України про адміністративне правопорушення та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Необхідність змін до законів про природні монополії та про телекомунікації пов’язано із двома причинами. По-перше, за більше ніж 10 років з часу прийняття Закону про природні монополії практично в усіх галузях створені відповідні комісії-регулятори. Здійснюючи функції з регулювання, вони мають достатньо можливостей для одержання інформації про учасників ринків, стану на них. По-друге, виписана в законах про природні монополії та про телекомунікації система передбачає, що регулювання, тобто ліцензування, встановлення тарифів, забезпечення доступу споживачів до послуг природних монополій і підприємств зв'язку, здійснюють одні органи – регулятори. А ось включення конкретних підприємств до переліку тих, що підлягають регулюванню, покладено на Антимонопольний комітет. Насправді це означає лише подвійне виконання однієї і тієї ж роботи. Оскільки здійснюючи функції з ліцензування, органи-регулятори все одно самостійно визначають, хто діє на відповідних ринках. Але те ж саме має робити ще й Антимонопольний комітет. Отже, ресурси державних органів витрачаються нераціонально.
Для усунення зазначених проблем пропонується внести зміни до статей 3, 13, 14 Закону про природні монополії, які б надали органам-регуляторам можливість цілком самостійно визначати об'єкти регулювання. При цьому для житлово-комунального господарства і транспорту передбачаються певні відмінності, що випливають із специфіки системи їх регулювання.
В Законі про телекомунікації пропонується визначити єдиною підставою для регулювання статус оператора, провайдера телекомунікацій з істотною ринковою перевагою, який…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, мікрофон, завершуйте.
КУЗЬМІН Р.І. …з істотною ринковою перевагою, який має визначатися комісією-регулятором. Зазначений підхід не є новим, він застосовується зокрема під час регулювання в сфері телекомунікацій в Європейському Союзі.
Законопроект, що вноситься на ваш розгляд, було розглянуто і рекомендовано до прийняття в першому читанні Комітетом з питань економічної політики та Комітетом з питань транспорту та зв'язку. Прошу народних депутатів його підтримати і дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.
Юрій Миколайович Воропаєв, заступник голови комітету. Будь ласка, рішення комітету.
13:12:36
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Комитет по вопросам экономической политики на заседании 21 февраля этого года рассмотрел данный законопроект и рекомендует Верховной Раде его принять в первом чтении за основу.
Главной целью этого законопроекта является, первое, с нашей точки зрения, это четко размежевать границы, полномочия между различными государственными органами, регулирующими деятельность в сфере природных монополий в галузі зв'язку и с Антимонопольным комитетом.
И вторая задача – это, она чисто техническая, откорректировать, с точки зрения юридической техники, ряд законопроектов.
У Главного научно-экспертного управления есть зауваження к этому законопроекту. Однако они не концептуальные, они технические. И Главное научно-экспертное управление также считает, что законопроект можно принять за основу и уже в дальнейшем его доработать. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні народні депутати, будь ласка, запишіться на обмін думками з приводу цього законопроекту. Так. Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Юрій Кармазін? Будь ласка.
13:14:11
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона". Я щиро дякую Станіславу Аржевітіну за можливість висловити свою позицію. І хотів би одним словом охарактеризувати цей законопроект як такий що нічого хорошого українському споживачу не принесе, як і вся діяльність уряду Прем'єр-міністра Азарова. Роковини, другі роковини перебування, на посаді якого ми тут і нещодавно відмітили і відзначили, які провали зроблені.
Чому я стверджую, що нічого хорошого від цього закону не буде. Якщо ви подивитесь уважно зауваження науково-експертного управління, то вони носять концептуальний характер, а зовсім не технічний, як зараз сказали представники від комітету.
Через те, що в новій редакції пункту 2 статті 3 Закону про антимонопольний комітет пропонується встановити, що головним завданням комітету в сфері формування та реалізації конкурентної політики є контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін на товари, що виробляються, реалізуються суб'єктами природних монополій. Уявіть собі, під час регулювання цін, таке формулювання. А раніше, тобто зараз, чинний, діючий поки що, визначення трошки інше. Я його зачитую. "Контроль за регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій, як це передбачено у чинній редакції". Через це ця редакція, яка зараз пропонується, на думку науково-експертного управління, не сприятиме ефективній протидії монопольним тенденціям суб'єктів природних монополій, оскільки вони можуть безпідставно збільшувати ціни (тарифи), не порушуючи при цьому чинне законодавство про захист економічної конкуренції.
У зв'язку з цим, я вважаю, що це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. У зв'язку із цим, я вважаю, що це не покращує закон, а погіршує його. Крім всього іншого, вважаю також, що і інші зауваження, які написало науково-експертне управління мають, ми маємо прислухатись. І краще не міняти чинний закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, також.
Народний депутат Корж, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.
13:16:46
КОРЖ В.Т.
Проект Закону України розроблено на виконання положень Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затверджений Законом України від 20.05.2010 року, (№2278). Яким передбачено доопрацювання Антимонопольним комітетом України, спільно з іншими центральними органами виконавчої влади, цього проекту Закону.
На сьогоднішній момент діє модель регулювання, коли дослідження ринків та визначення суб'єктів для цілей регулювання здійснює Антимонопольний комітет України. А безпосереднє регулювання сфер природних монополій та телекомунікацій здійснює орган регулювання. Такий механізм є неефективним. І тому у проекті пропонується розмежувати повноваження органів регулювання в частині визначення суб'єктів господарювання на риках, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках усунути дублювання функцій державних органів у сфері контролю над ціноутворенням. А також розширити повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації в частині здійснення аналізу ринків та визначення операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках телекомунікаційних послуг доступу.
Прийняття проекту, на думку уряду, створить умови для підвищення ефективності заходів регулювання у сфері природних монополій та у галузі зв'язку, сприятиме здійсненню ефективної політики щодо розвитку конкуренції. За результатами розгляду цього законопроекту у Комітеті з питань транспорту та зв'язку пропонується підтримати цей проект у першому читанні. Але…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка, в мікрофон.
13:18:59
КОРЖ В.Т.
Але я хочу звернути увагу на те, що до цього законопроекту свої слушні зауваження у своєму висновку надало Головне науково-експертне управління. Ці зауваження повинні бути неодмінно враховані під час підготовки цього законопроекту до другого читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, обговорення і цього питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу.
Отже, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень державних органів у сферах природних монополій та у галузі зв'язку (реєстраційний номер 9750). Прошу голосувати.
13:20:05
За-260
Рішення прийнято.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги особам, які тримаються під вартою (9437). Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.
13:20:41
За-223
Рішення прийнято.
Будь ласка, Чечетов.
13:20:58
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Владимир Михайлович, есть совместная просьба и уряда, и фракции Партии регионов перенести рассмотрение данного вопроса на более поздний срок, снять вообще его с повестки дня. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином. Комітет пропонує повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління вважає також, що законопроект як такий має бути повернутий на доопрацювання, оскільки до нього є істотні зауваження.
То, я думаю, якщо ви не заперечуєте, і комітет пропонує, поставити на голосування пропозицію про зняття з розгляду проекту Закону реєстраційний номер 9437. Прошу голосувати.
13:21:57
За-307
Рішення прийнято. Законопроект знято з розгляду.
Шановні народні депутати, тепер маємо розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України "Про видавничу справу" (щодо суб'єктів видавничої справи) Пропонується розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
13:22:33
За-220
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Мураховський Анатолій Леонідович. Співдоповідач – голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський. Будь ласка.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про видавничу справу". Сьогодні діє Закон "Про видавничу справу". Він прийнятий у 1997 році. І ми проаналізували, побачили, що норми нинішнього закону не відповідають сучасному стану розвитку видавничої справи і потребують певних удосконалень. Крім того, порядок ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції потребує приведення у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації). Оскільки на сьогодні одне із пріоритетних питань державної регуляторної політики є спрощення діяльності суб’єктів господарювання, виникла необхідність у внесенні змін до Закону про видавничу справу.
Запропоновані законопроектом зміни та доповнення спрямовані на удосконалення норм, що регламентують діяльність у видавничій справі в Україні, зокрема, деталізують процедури внесення суб’єкту видавничої справи до Державного реєстру видавців і виготівників, і розповсюджувачів видавничої продукції, виключення з цього реєстру, визначаються вимоги до вихідних відомостей, видань, передбачають запровадження декларативного принципу ведення господарської діяльності у видавничій сфері.
Одним словом, якщо раніше при початку видавничої діяльності потрібно було отримати свідоцтво, яке видавав Державний комітет телебачення і радіомовлення, то сьогодні шляхом повідомлення суб’єкт, який бажає розпочати видавничу діяльність, вноситься до державного реєстру. Окрім цього, дещо удосконалені понятійний апарат, термінологій апарат в цьому законопроекті.
Я просив би вас схвалити наші пропозиції. Скажу, що досить коректні і доречні зауваження науково-експертного управління. Ми їх врахуємо при доопрацюванні законопроекту. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Володимир Яворівський – голова комітету.
13:25:08
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, голова Комітету з питань культури і духовності, Блок Юлії Тимошенко, Кіровоград. Шановні колеги, яке походження цього законопроекту, чому він появився в планах наших розгляду наших законопроектів? Річ у тому, тут уже сказав пан Анатолій, я просто хочу ще раз наголосити, що ми з вами прийняли законопроект про внесення змін до Закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації. А ще, якщо врахувати, що перед цим було Кабінетом Міністрів прийнято постанову, якою затверджено положення про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, то цілком зрозуміло, щоб треба було вносити всі ці напрацювання в інших законопроектам, треба внести поправки, уточнення до законопроекту про видавничу справу. Тобто в вже існуючий закон вживити ті нові законодавчі мотивації, які ми з вами тут прийняли. Через те агітувати за те. що потрібно цей законопроект приймати просто-на-просто немає потреби, бо ми самі проклали вже дорогу для цих поправок і вони мають сьогодні бути реалізовані.
Це закон чисто техноло… чисто технічний. Він не несе ніяких особливих скажімо змін до самого законопроекту про… Закону про видавничу справу. Він просто розставляє номінативні так би мовити моменти у цьому законопроекті. Через те ще раз хочу сказати про те. що навряд чи дискутувати довкола цього законопроекту потрібно. Комітет його підтримав одностайно, одноголосно. Так само його підтримав і Кабінет Міністрів.
Але маючи таку можливість, торкаючись цієї важливої теми я хотів би сказати про інше. Ми з вами, шановні колеги, буквально на тому тижні прийняли цілу купу законопроектів, які фактично майже відміняють правила державної закупівлі товарів і послуг. Ми одним дали попуск, іншим, ще іншим.
У мене таке враження, Микола Томенко якось…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це трошки з іншої опери. Сідайте, будь ласка. Да, сідайте, будь ласка.
Є бажаючі виступити? Запишіться. Будь ласка, Поман Забзалюк. За ним Аржевітін.
У Аржевітіна запитайте чому він раніше встиг від вас записатися.
13:27:44
ЗАБЗАЛЮК Р.О.
Передаю слово Миколі Томенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко.
13:28:03
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, при всій загальній так би мовити логіці необхідності підтримання даного законопроекту, оскільки, дійсно, йдеться про те, щоб чистоту законодавства у частині реєстрації і регулювання діяльності суб'єктів видавничої справ ми підтримаємо.
Натомість, якщо виходити із тих статей, які вносить нам уряд, а від імені уряду Держтелерадіо, то я побоююсь, що це може ускладнити ситуацію, тому що, як пишуть наші експерти-юристи, значить, фактично, мова йде, що додатковий… фактично, суб'єкту видавничої діяльності пропонується ще додатковий документ, за яким… дозвільного характеру, за яким треба їм надати для того, щоб попасти в цей реєстр.
Ви знаєте, що ми тут билися через низку законопроектів, щоб скоротити кількість дозвільних документів, а, фактично, звідси випливає, що видавництва повинні мати ще один дозвільний документ. Тому я вважаю, що між першим і другим читанням треба виписати такий спосіб, щоб не було жодного сумніву, що ми погіршуємо умови господарської діяльності видавництв.
Друга позиція, законопроект переобтяжений загальними нормами, з якими ми сьогодні боремося, я маю на увазі по змісту, що держава забезпечує суспільно необхідно видання, що для функціонування органів законодавчої, виконавчої, судової влади. Ми б'ємося, щоб ті нещасні 40 чи 20 мільйонів раніше на українську книгу не видавали книжки чиновників, посадовців, губернаторів, а з усього випливає, що давайте ми будемо зараз ці кошти направляти на підтримку …… На підтримку треба української освіти і культури і базових видань направлять.
І друге. Я би просив і Держтелерадіо, і Володимира Олександровича Яворівського, може би, нам все-таки настав час провести таку розмову, звідки ця ініціатива, чому, недивлячись на наші претензії, в нас і Міністерство ……. і Держтелерадіо постійно хоче приватизувати всі залишки обласних типографій, видавництв із сотнями гектарів землі? От яка користь для українського видавництва, для української книжки те, щоб усе приватизувати без згоди місцевого самоврядування і так далі?
Я неодноразово звертався, і мені говорять, що Держтелерадіо і Міністерство освіти каже, що кінець буде українській книжці, якщо вони не приватизують обласні типографії, які в основі книговидання лежать. Тому я просив би і це питання розглянути, бо ми другорядні питання про видавничу справу розглядаємо, а базові не звертаємо на них увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін. Хто? Микола Кульчинский буде. Потім – Павло Мовчан.
13:30:46
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Мене взагалі дивує поява цього законопроекту. І я погоджуюсь із словами Томенка. Тим не менше зроблю акцент на тому, чому мене дивує поява цього документу. Бо можна сперечатися про ті чи інші проблеми, про появу Державного реєстру, чи це добре, чи це погано – тут можна сперечатися. Але не можна сперечатися, коли викидається базова цінність української державності. Я вам зачитаю, щоб люди і депутати зрозуміли про що йдеться.
"Забезпечення доступу (от в тому законі, який існує нині) забезпечення доступу українського суспільства до загальнолюдських цінностей шляхом перекладу державною мовою кращих здобутків світової літератури, науки тощо, налагодження співпраці з іноземними видавництвами, українською діаспорою, укладення відповідних міжнародних угод". Ця стаття викидається, цей пункт викидається повністю.
І це мені нагадує указ славнозвісний Валуєва, яким заборонялося переклад світової класики українською мовою, театральні вистави заборонялися українською мовою, деякі українські режисери змушені навіть були, щоб не перекладати на мову окупантів пісні у виставах, бо і пісні українські заборонялись. Перекладали їх французькою, аби не співати мовою окупантів. Та кожна культура збагачується шляхом перекладу. І люди, які писали попередній закон, це розуміли. А от сьогоднішній уряд цього не розуміє, бере і викреслює засадничу статтю з цього законопроекту.
І мені здається, що не в технічних речах справа, а саме в цьому пункті. Замість нього вони записали, автори законопроекту, уряд: випуск видань мовами національних менших України, в тому числі російської для задоволення їх культурно-освітніх потреб. Але це вже є, тільки по-іншому сказано. Ніхто нікого не дискримінує, але головний постулат про те, що українське суспільство, збагачуючи свою українську культуру, робить переклади української мови, це викидається. От з цього погляду, я вражаю, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Павло Мовчан, потім – Михайло Чечетов.
13:33:10
МОВЧАН П.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Зрозуміла річ, що в цьому пункті, який окреслив Микола Кульчинський, змінюється ідеологія закону. Це не просто технічна, як сказав Володимир Олександрович, а це ідеологія дуже суттєва. І саме тому наша фракція "Реформи заради майбутнього" може підтримувати цей законопроект за умови, що ми відновимо ту позицію, яка зафіксована в попередньому законопроекті, тобто в попередньому варіанті.
І зрозуміла річ, Володимире Михайловичу, що нам необхідно провести парламентські слухання "Українська книга", бо це є великою проблемою загальнонаціонального масштабу. І саме користуючись нагодою, я підтримую виступ Миколи Володимировича, що питання "української книги" є надзвичайно пекучим. І просив би потім парламент підтримати цю ідеологію, і цього закону, і цих слухань, бо це стосується не тільки того, що сказав Кульчинський, це стосується всього того, що називається…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка.
13:34:27
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Чому ми кругом шукаємо дурну політику? Тут ніякої політики нема. В цьому законі пропонується уточнити порядок внесення суб’єктів видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів видавничої продукції та виключення з нього. Пропонується уточнити повноваження центрального органу виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері телебачення і радіомовлення. Прийняття цього закону дозволить удосконалити механізм введення державного реєстру видавців, видавників і розповсюджувачів видавничої продукції запровадивши декларативний принцип ведення господарської діяльності у відповідній сфері. Тому тут немає ніякої політики.
І фракція Партії регіонів пропонує прийняти цей закон за основу, а на процедурі другого читання внести деякі пропозиції, зауваження. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Володимира Яворівського.
13:35:30
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, Володимир Яворівський. Пройшло, мені здається, дуже цікаве обговорення і зроблені дуже слушні й серйозні зауваження. Я тільки хочу нагадати і колезі моєму, якого я теж абсолютно підтримую, Кульчицького, про те, що базовим залишається той закон, який прийнятий. Ми будемо, комітет, буде, так би мовити, ну "пересіювати" ті поправки, які вносяться, поправки чисто технологічні. І те місце, про яке сказав Кульчицький, ми зробимо все для того, щоб воно залишилося у тілі законопроекту. Через те прошу і опозицію проголосувати за цей законопроект. Ще раз кажу, маєте рацію, комітет повністю підтримує вас і до другого читання ми ці всі поправки внесемо.
І ще одне, що хочу все-таки нагадати, Адам Іванович мені не дав донести. Найболючіше питання в книговидавництві сьогодні – це проведення тендерів. Я ще раз кажу, був прийнятий закон, ви за нього проголосували, але Президент чомусь наклав на нього вето. І ми маємо сьогодні колосальну проблему, коли ми звільняємо від тендерів цілі галузі, отут голосуючи …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Мікрофон, будь ласка.
13:36:43
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
А натомість, нам би просто варто було би справді звільнити при закупівлі саме книжок, це було би дуже важливо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Науково-експертне управління вважає, що можна приймати законопроект за основу для подальшої роботи над ним.
Ставлю на голосування цю пропозицію, а саме, про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про видавничу справу" (щодо суб'єктів видавничої справи). 9447. Прошу голосувати.
13:37:39
За-282
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (реєстраційний номер 9779).
Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.
13:38:16
За-218
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник міністра соціальної політики Надрага Василь Іванович. Співдоповідач – голова Комітету з питань соціальної політики ат праці Василь Георгійович Хара. Будь ласка.
НАДРАГА В.І.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Законопроектом пропонується конкретизувати строки сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.
З цією метою проектом Закону України передбачається, по-перше, установити, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та члени їх сімей сплачують єдиний внесок до Пенсійного фонду щоквартально, що дасть змогу забезпечити ритмічне надходження коштів до Пенсійного фонду та зменшити суму позички з державного бюджету протягом року. При цьому пропонується залишити незмінним періодичність подання звітності для цієї категорії платників один раз на рік.
І останнє, законопроект пропонує уніфікувати з нормами Податкового кодексу строки сплати єдиного внеску для підприємців, які знаходяться на загальній системі оподаткування та для самозайнятих осіб, тобто адвокатів, нотаріусів та інших. Оскільки ці особи сплачують єдиний внесок із сум доходу, який визначається ними в податковій звітності, то даний законопроект пропонує встановити до них строк сплати єдиного внеску, який настає після спливу граничних строків подання цієї податкової звітності про доходи фізичних осіб. Тобто відповідно через 40 календарних днів після закінчення року та 1 травня наступного року.
Реалізація законопроекту України не потребує додаткових витрат з державних та місцевих бюджетів. Прошу прийняти. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хара Василь Георгійович, будь ласка.
13:40:23
ХАРА В.Г.
Уважаемые коллеги! Проектом предлагается синхронизировать уплату и предоставление отчетности предпринимателей, как в Налоговом кодексе Украины, так и в Законе "О сборе и учете единого взноса". Предлагается изменить сроки уплаты единого взноса для физических лиц-предпринимателей и самозанятых. Поскольку в действующей редакции закона фактически не соблюдаются сроки уплаты и предоставление отчетности предпринимателей и самозанятыми лицами за себя и за наемных работников. А именно: действующая норма предполагает, что за себя уплата и предоставление отчетности должны осуществляется ежемесячно, а за наемных работников – раз в год. Реально данная система работает наоборот. Поскольку наемным работникам ежемесячно выплачивается зарплата и вычитывается. А предприниматели получают свои деньги, свой доход, в конце года.
Относительно общей системы налогообложения. По действующему законодательству они должны уплачивать взносы ежемесячно. Но, поскольку плательщики уплачивают единый взнос с суммы чистого дохода, который определяется в конце года, поэтому и в конце года они должны платить взносы.
Об упрощенной системе налогообложения. Проектом предполагается установить квартальные сроки уплаты единого взноса для физических лиц-предпринимателей, избравших упрощенную систему налогообложения. Положительным фактором является то, что установление четких сроков уплаты единого взноса, который обеспечит равномерные, плановые поступления в Пенсионный фонд Украины и фонды социального страхования, сбалансированность их бюджета и своевременная ежемесячная уплата граждан.
Комитет 14 марта рассмотрел на своем заседании данный законопроект и предлагает принять его за основу. Прошу поддержать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу записатися на обговорення питання, якщо є потреба.
Станіслав Аржевітін, будь ласка.
Ксенія Ляпіна, будь ласка.
13:42:52
ЛЯПІНА К.М.
Ксенія Ляпіна, партія "За Україну!". Шановні колеги, ну, оцей законопроект, він, безумовно, дивує трошки. Уряд говорить, що вони борються за те, щоби постійно наповнювався Пенсійний фонд. І як же вони борються?
А вони пропонують підприємцям, фізичним особам не на спрощеній системі оподаткування, тобто тим, що можуть заробити достатньо великі обсяги доходів, сплачувати в Пенсійний фонд і в інші фонди соціального страхування раз на рік. Друзі мої, сьогодні вони сплачують щомісяця. Яким же чином ми покращуємо надходження тоді? Навпаки, ми забираємо надходження.
З іншого боку вони кажуть про те, що вони роблять щось добре для підприємців-спрощенців. Нічого подібного, підприємці-спрощенці і сьогодні звітують раз на квартал і сплачують раз на квартал ці внески разом зі звітністю. То, власне кажучи, що ж міняється? Тобто ми комусь хочемо зробити якусь послугу? Адвокатам чи нотаріусам, щоб вони раз на рік тільки могли сплачувати. Но я не переконана, що це завдання Верховної Ради робити таку послугу.
Якщо говорити про синхронізацію з кодексом, то, друзі мої, це у всьому світі досягається шляхом перерахунку, по результатах року перераховуються зобов'язання, або дораховуються, або перераховуються ці зобов'язання. Але періодичність наповнювання досягається якраз щоквартальними внесками. Мені здається, що уряд сам себе перемудрив і такий закон не варто підтримувати, тому що як-то для малого бізнесу, тут взагалі ніяких переваг немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.
13:44:39
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, суть і зміст законопроекту зрозуміла, її висловив і перший заступник міністра, і голова комітету. Незрозуміла логіка. Тобто звітування і сплата внесків – це трохи різні речі. Тому, коли ми задамося зараз питанням, що виграє бюджет? Нічого. Унормується і уніфікується. Що виграють підприємці? Так само нічого. Виграє якась невеличка група, можливо, там людей, але це абсолютно ні про що не значить.
На комітеті, коли цей законопроект обговорювався, ці самі питання задавали представники від роботодавців. Вони запитували: "Таким чином в чому причина, чому, власне кажучи, такий законопроект появився?" З пояснювальної записки зрозуміло, що це з метою вдосконалення норм закону України. Закони всі, які ми приймаємо, не мають межі для свого вдосконалення. Але має бути якась законотворча, законодавча, законопроектна логіка, якщо хочете. Її в цьому законопроекті немає.
Тому, я не знаю, чи, можливо, цей законопроект прийняти за основу, а потім доопрацьовувати. Його зараз можна прийняти просто в цілому, бо він чітко розписує, що, колу робити. Але, я думаю, що було б доцільно, якби до цього законопроекту ми додали експертну оцінку якого нашого державного комітету підприємництва, аби вони дали свою точку зору, своє бачення. Бюджету не плюс, підприємцям не плюс, тільки плюс для чиновників. Тому я сумніваюсь у необхідності прийняття такого законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Цибенко.
13:46:28
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, шановні громадяни України! Так само, як Комітет з праці і соціальної політики розглядав цей проект закону, так само на Комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів ми розглядали цей проект закону. І, без сумніву, нас турбувало найперше питання, чи не будемо ми мати втрати від прийняття цього закону для Пенсійного фонду, а також цільових страхових фондів. І, безумовно, присутньому на засіданні голові правління Пенсійного фонду Зайчуку Борису Олександровичу завали це запитання і отримали ствердну відповідь про те, що втрат для Пенсійного фонду, страхових фондів немає.
Що стосується мети прийняття цього закону, як на мене, вона полягає в уніфікації, якщо хочете, синхронізації Податкового кодексу і Закону про збір єдиного внеску.
Отже, фракція буде…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Комітет, нагадаю ще раз вам, пропонує прийняти за основу цей законопроект. Головне науково-експертне управління підтримує цей висновок.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України "Про збір, облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (реєстраційний номер 9779). Прошу голосувати.
13:48:23
За-304
Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій.
Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.
13:48:54
За-219
Рішення прийнято.
Доповідач – голова комітету Микола Мартиненко.
Продовжуємо ранкове засідання на 15 хвилин.
Будь ласка, Миколо Володимировичу.
13:49:07
МАРТИНЕНКО М.В.
Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується доопрацьований у комітеті проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій (реєстраційний номер 9011).
Зазначений законопроект має свою передісторію. Так, зокрема, 4 жовтня 2011 року під час його розгляду Верховною Радою народними депутатами було висловлено низку зауважень та пропозицій і прийнято рішення повернути законопроект на доопрацювання з наступним внесенням на повторне перше читання.
Під час доопрацювання законопроекту було враховано позиції широко кола фахівців галузі, народних депутатів. Цим суттєво удосконалено порядок приєднання замовників до мереж суб’єктів природних монополій та оплати такого приєднання. У доопрацьованому законопроекті уніфіковано види приєднання електроустановок замовників. Зокрема, стандартне приєднання – це приєднання до діючих мереж електропередавальної організації електроустановки потужністю до 16 кіловат на відстані до 300 метрів по прямій лінії від межі земельної ділянки замовника до місця забезпечення потужності.
Передбачено, що вартість приєднання яке не підпадає під категорію стандартного приєднання визначається проектно-кошторисною документацією пропорційно замовленою до приєднання потужності.
Головною відмінністю доопрацьованої редакції можна вважати створення законодавчих засад фінансування приєднання, якщо є необхідність глибокої реконструкції електромережі вище 35 кіловат.
Попередня редакція стосувалася реконструкції мережі до 35 кіловат.
Законопроект передбачає, що електропередавальна організація не має права відмовити замовнику в наданні послуг з приєднання до електричних мереж.
Стосовно газових мереж законопроект визначає основні засади приєднання новозбудованих чи реконструйованих газових мереж до єдиної газотранспортної системи України. зокрема вносяться зміни до базового…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАРТИНЕНКО М.В. Зокрема вносяться зміни до базового закону про засади функціонування ринку природного газу. Нові норми встановлюють, що проектування капітальне будівництво складових єдиної газотранспортної системи України передбачається інвестиційними програмами і фінансується за рахунок коштів, передбачених у тарифах на транспортування та розподіл природного газу, плати за послуги з приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників кредитів та коштів, залучених з інших джерел передбачених чинним законодавством.
Плата за приєднання об`єктів газопостачання до єдиної газотранспортної системи України формуються газотранспортними або газорозподільними підприємствами, виходячи із структури та характеристик газової мережі згідно до порядку обрахування плати за приєднання об`єктів замовників до газових мереж, яке затверджується НКРЕ.
Прошу підтримати рішення комітету від 8 лютого 2012 року та прийняти за основу допрацьований законопроект (реєстраційний номер 9011). Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.
Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Будь ласка, прізвища народних депутатів. Олександр Стешенко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Потів – Павло Мовчан.
13:52:44
СТЕШЕНКО О.М.
Прошу Володимиру Дмитровичу Бондаренку передати, Володимире Михайловичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
13:52:49
БОНДАРЕНКО В.Д.
Шановні друзі, це надзвичайно важливе питання. В Україні склалася ситуація, при якій монополісти, які надають електричну енергію та газ, перетворилися в диктаторів, створили умови для надання хабарів різної вартості. Деякі обленерго просто диктують ціни, які не в'яжуться ні з чим.
Ми свого часу з колишнім міністром України з енергетики Проданом обговорювали це питання. Була велика група депутатів. І сьогодні знову повернулися до старої практики, особливо "Київобленерго", "Прикарпаттяобленерго", звідки надходять сотні листів від забудовників. Йде прямий диктат.
Тому треба урезонити цих монополістів, поставити їх в умови нормальної ринкової ситуації, але яка б враховувала можливості людей, які здають там дачні ділянки, житлові будинки на території всієї України. Сьогоднішній законопроект дає таку можливість, якщо його доопрацювати і прийняти у тому варіанті, який би забезпечував рівноправні стосунки між Обленерго та громадянами і юридичними особами, які займаються підключенням. Сьогодні це нерівноправні стосунки монополіста та залежних від нього людей. Бо де взяти електроенергію, якщо вона підходить туди з одного тільки місця?
І те, що сьогодні електроенергетичні установки більшої потужності, ніж раніше була одна лампочка, також треба враховувати, люди ставлять різноманітні двигуни, якісь пристосування для обігріву житлових будинків, бо надії на те, що буде забезпечено на постійній основі там газ, також немає.
Тому я хотів би закликати всіх, і тих, хто є сьогодні як би при владі, і в опозиції, врахувати, що не може бути диктатором будь-яка організація чи приватне Обленерго, треба підтримувати права громадян. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мочан, депутатська група "Реформи заради майбутнього".
13:54:53
МОВЧАН П.М.
Прошу передати слово Петру Петровичу Гайсюку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Гайсюк, будь ласка.
13:54:59
ГАСЮК П.П.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Фракція "Реформи заради майбутнього" розглянула зазначений законопроект і підтримує його прийняття в першому читанні, виходячи з наступних міркувань. Законопроект вдосконалює існуючу сьогодні систему тарифоутворення на передачу і постачання електричної енергії та на транспортування і розподіл природного газу і передбачає механізм врахування втрат, пов’язаних з приєднанням електроустановок та об’єктів газоспоживання до нових споживачів чи збільшення потужності існуючих.
Зазначений законопроект передбачає процедури визначення порядку та величини плати за приєднання, визначення джерел фінансування, а також врегульовуються інші питання, пов’язані з приєднанням заявників до цих інженерних мереж.
При підготовці законопроекту до другого читання ми вважали, що доцільно було б одночасно з введенням поняття "електропередавальна організація" внести певні зміни до терміну "енергопостачальник". Зокрема, необхідно визначити на рівні закону, що енергопостачальниками є обленерго, які мають дві ліцензії – на передачу і постачання електроенергії. Тобто виконують функції електропередавальної організації і фактично вирішують питання приєднання до електричних мереж. Крім того, введення поняття "місце приєднання електроустановки" замість традиційного поняття "точка приєднання" може привести до невиправданих ускладнень.
Щодо приєднання до газопровідної системи законопроект передбачає обов’язкову передачу у власність або у газогосподарське відання та у користування газотранспортним або газорозподільним підприємством облгазом трубопроводів побудованих суб’єктами, які не є ліцензіатами з транспортування або розподілу природного газу.
Тому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне наукове-експертне управління висловило ряд зауважень до поданого законопроекту. Я просив би мати це увазі.
Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати за приєднання до мереж суб’єктів природних монополій. Реєстраційний номер 9011.
13:57:53
За-318
Проект закону прийнято за основу.
Шановні колеги, така ситуація. Я прошу, щоб ви послухали мене уважно. Оскільки дві фракції тут звернулися із заявою про оголошення перерви, є така пропозиція. Справа в тім, що ми з вами домовилися з приводу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу, що ми будемо розглядати. Одну хвилинку, я проінформую що було, потім вашу позицію. Я прошу вас, шановні колеги!
Ми домовилися таким чином, що винесено буде на розгляд, і Верховна Рада України підтримає проект за авторством Юрія Анатолійовича Кармазіна, щоб зняти будь-які страхи, застереження з приводу можливої потенційної гіпотетичної приватизації газотранспортної системи. І мова не йде, шановні колеги, прошу послухати. Ви ж послухайте, будь ласка. І абсолютно не йдеться про те, що тут в когось підніметься рука голосувати за приватизацію газотранспортної системи. (Шум у залі)
Шановні колеги, може у вас інша думка, я кажу свою думку. Ви рахуйтеся з цією думкою. (Шум у залі) Слухайте, я перерву, якщо ви хочете, зараз Адам Іванович буде проводити, а я піду проводити засідання Погоджувальної ради. Не треба!
Шановні колеги, у нас вже були такі випадки, давайте домовлятися, що оголошуємо перерву, потім блокують трибуну. Я ще раз, вчити Регламент, то давайте будемо дотримуватися Регламенту. Тому давайте знайдемо вихід нормальний.
Я просив би зараз, шановні колеги, щоб ми розглянули питання в редакції, яке запропонував Юрій Кармазін. І друге. Якщо хтось побоюється, що можуть бути зміни під час другого читання, то по статті 116 я не поставлю ніколи на голосування, якщо буде втручання в інші статті і буде йти про те, що називається зміною. Прошу уваги, послухайте.
Якщо зараз знову буде спроба блокування, тоді, шановні колеги, я розмовляв, вів консультації з іншими фракціями, то будуть фракції наполягати, в тому числі Партія регіонів, розглядати урядовий законопроект, ну ви розумієте, який буде підтримано. Тому я просив би, щоб ми зберегли… я прошу вас, щоб ми зберегли з вами домовленості. Давайте ми зараз розглянемо і запропонуємо… Я прошу вас! На Погоджувальній раді було сказано, що заперечень проти розгляду цього питання не буде. Я прошу вас, шановні колеги!
Тому в мене така пропозиція. Давайте ми розглянемо зараз проект Юрія Кармазіна. Не блокуйте, будь ласка. Я просив би навіть, якщо… Давайте ми його приймемо в цілому як закон. Давайте, ну не заперечуйте, я вас просив би! В іншому випадку, шановні колеги, ну я прошу вас, в іншому випадку я попрошу, щоб дотриматись… Послухайте, щоб дотриматися… Щоб дотриматися… Шановні колеги, я прошу вас, давайте всі сядемо на місця. (Шум у залі) Шановні колеги, сядьте ви, будь ласка! Я не знаю! (Шум у залі)
Шановні колеги, давайте домовимося таким чином. Шановні колеги, прошу уваги. Я прошу, щоб Адам Іванович проводив, одну хвилинку, проводив засідання, а керівників депутатських груп і фракцій я прошу зібратись в кабінеті Голови.
Я прошу керівників депутатських груп і фракцій зібратись в кабінеті Голови, а Адам Іванович буде продовжувати засідання. Бо зараз заблокують трибуну, далі роботи не буде. Я прошу вас!
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція цих два законопроекти розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. (Шум у залі)
14:02:04
За-216
Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу. Доповідає Макуха. Будь ласка, з місця.
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, там у вас є мікрофон, доповідайте.
МАКУХА В.О.
Шановні народні депутати! Ну, навіщо ви це робите?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛИ. Я транслюю: "Банду геть!" Парламент транслює: "Банду геть!"
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олексійовичу, ви доповідаєте чи ні?
(Шум у залі) Доповідайте!
ГОЛОС ІЗ ЗАЛИ. Не можна приймати Закон про відчуження газотранспортної системи! Не можна!
МАКУХА В.О. Шановні народні депутати!
ГОЛОС ІЗ ЗАЛИ. Не можна приймати Закон про приватизацію газотранспортної системи! Не можна!
Це є зрада національних інтересів України. (Шум у залі)
МАКУХА В.О. Законопроект підготовлений для…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛИ. Шановні виборці, Закон про приватизацію не можна приймати!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!
ГОЛОС ІЗ ЗАЛИ. Перерва!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перерва буде тоді, коли передбачає закон. Ви хочете, щоб поставили на голосування? Зараз я поставлю на голосування і буде прийнято рішення. Хочете, да? Дуже просто, дуже просто. Доповідайте.
(Шум у залі)
МАКУХА В.О. Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу. Законопроект розроблено з метою виконання зобов'язань України внаслідок виконання Договору про заснування енергетичного співтовариства. Законопроектом не передбачається зняття заборони на приватизацію… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Кармазіну. (Шум у залі) Буде і обговорення, якщо ви дасте. Так буде голосування! Юрію Анатолійовичу, доповідайте свій законопроект. (Шум у залі)
Шановні колеги! Прошу записатись на виступи, бо не дають виступити. (Шум у залі)
Будь ласка, Павленко Едуард.
14:06:12
ПАВЛЕНКО Е.І.
Чечетову.
14:06:17
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Мы давно знали, что оппозиция не способна конструктивно работать, работать на созидание. Она всю свою энергию, весь свой потенциал направляет на акции, направленные на разрушение: на разрушение государства, на разрушение украинского парламентаризма, на превращение в хаос работы парламента. Но есть конструктивное большинство в парламенте, которое все равно обеспечит нормальную законодательную работу.
Мы считаем, что те законопроекты, которые сегодня вносятся на рассмотрение, они заслуживают пристального внимания и сегодня мы должны, рассмотрев их, принять решение. Поскольку, по сути дела, принятие решения по этим законопроектам, это наш ответ на Энергетическую европейскую хартию. Нельзя идти в Европу и не признавать правила игры на энергетическом поле, ведь мы ж рассчитываем еще и получить серьезные инвестиции в модернизацию нашей газотранспортной системы. Поэтому мы предлагаем, коль оппозиция не хочет рассматривать законопроект господина Кармазина, мы такой компромисс предложили, мы предлагаем проголосовать за основу и в целом законопроект правительственный и поставить на этом точку. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Каплієнко.
14:07:58
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую. Шановні колеги, шановні громадяни, цілком очевидно, що сьогодні обговорення перспектив газотранспортної системи стало предметом спекуляції біля неї всіх, кому завгодно. Але очевидно, що газотранспортна система на сьогоднішній день потребує більш прискіпливої уваги ніж вона заслуговувала до сьогоднішнього дня.
На то є дві причини: перша політична, а друга економічна. Щодо політичного питання, такий накал страстей між Україною та Росією, що, якщо буде труба, якою нічого буде качати, то взагалі питання це в парламенті не буде підніматися.
І друге питання економічне. Як зробити так, щоб газотранспортна система, врешті-решт, перетворилася на успішний бізнес-проект в цій державі. І ми, представники депутатської групи "Реформи заради майбутнього", наполягаємо, шановні друзі, призупиніть оцю колотнечу. Дайте можливість нормально прийняти рішення, тим паче, що більшість дала своє слово, слово про те, що буде підтриманий законопроект Кармазіна****. Що ви робите?
Але ми наполягаємо на тому, щоб були підтримані три базові, чотири базові речі. Перше, при прийнятті законопроекту ми повинні забезпечити незмінність чинного на сьогоднішній день принципу, який не дозволяє провести приватизацію будь-якої частини чи в цілому НАК "Нафтогазу України". Це цього ви вимагаєте? Це буде.
Друге питання. Прийнято за основу законопроект, який спрямований на реформування НАК на три галузі, як вимагає Європа. Цього ви хочете? Це буде.
Третє. Провести оцінку ГТС, як вимагає Україна, Росія та Європа. Це буде.
І четверте. Продовжувати переговори щодо створення нормальної системи тристороннього консорціуму: Україна – Європа – Росія. Чого ви хочете? Ми будемо голосувати, депутатська група підтримує законопроект 9429-1, і прошу поставити на голосування негайно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Увага, шановні колеги! Одна хвилина, Соболєв, будь ласка. Мікрофон на трибуні включіть.
14:10:12
СОБОЛЄВ С.В.
Фракція "БЮТ – "Батьківщина" виступає категорично проти ухвалення будь-якого проекту. І я поясню чому. Варіант, який внесений урядом, передбачає прямо приватизацію газотранспортної системи, причому через її реструктуризацію і подальший продаж реструктуризованих пакетів. Більше того, цей проект прямо фактично передбачає можливість продажу того, що є заборонено Законом "Про трубопровідний транспорт", де чітка є заборона на це.
Те, що стосується проекту нашого колеги Кармазіна. В цьому проекті є норма, яка, дійсно, забороняє лише приватизацію. Але скажіть, будь ласка, чи є , чи не є приватизацією, якщо відбудеться корпоратизація, акціонування, виділення окремих пакетів? Без сумніву, це так само є скрита приватизація.
Саме тому ми звернулися і до нашого колеги зняти цей законопроект з розгляду. Я так зрозумів, що уряд зрозумів і пробує так само зняти цей законопроект з розгляду. Якщо це, дійсно, є …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
14:10:21
СОБОЛЄВ С.В.
Дійсно, є так, нам сьогодні нічого навіть розглядати. Тому і категорично виступаємо проти розгляду цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Юрій Анатолійович, у вас є. Юрію Анатолійовичу! Почекайте, дайте доповідачу.
14:11:55
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, прочитавши внесений законопроект урядом, я побачив там небезпеки, які підпадають під Закон "Про основи національної безпеки України" і відносяться до загроз, які загрожують національним інтересам і національній безпеці України в економічній сфері.
Саме це сприяло розробленню альтернативного законопроекту. В альтернативному законопроекті, який я запропонував, передбачена можливість виконання угод, які укладені з Європейським Союзом, але поставлена перепона – розкрадання приватизації того, що буде створено на базі реорганізації чи внаслідок реорганізації.
Більше того, я звертаю вашу увагу, що уряд передбачив також внесення змін, крім Закону про трубопровідний транспорт до статті 7, також передбачив внесення зміни до статті 11 Закону України "Про управління об’єктами державної власності", де передбачив таку багатоходівку, що не можна приватизувати, крім випадків, встановлених законом. Звертаю вашу увагу, що, якщо два урядовці, заступники міністрів якісь чи інші чинники укладуть між собою угоду і ця угода як міждержавна буде внесена в залу Верховної Ради до ратифікації, то це буде тоді виконуватись повністю …… газотранспортної системи, як буде написано в тій угоді. Через це, мій законопроект взагалі не передбачає внесення змін в цей Закон про управління об’єктами державної власності. Через це, я пропонував і вважав, що сама краща ситуація, яка дозволяє прозоро…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КАРМАЗІН Ю.А. …це ситуація, передбачена цим законом. Але якщо немає розуміння, що цей закон треба приймати або в двох читаннях, або є недовіра в залі, тоді, очевидно, недовіра. Я бачу, що сьогодні не всі готові прийняти в двох читаннях. В одному читанні приймати, ми не знаємо, що потім внесуть, які зміни в цей законопроект.
Через це, шановні народні депутати, я би просив вас прийняти зважене рішення, а зважене рішення було б, якби зараз фракціям дали перерву, як вони того вимагають, як це вимагає Закон про Регламент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію.
(Шум у залі)
"Наша Україна", хто буде від "Нашої України"? Почекайте, Парубія ніхто ще не уповноважив. Хто буде? Ніхто не буде виступати. (Шум у залі)
Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію… (Шум у залі) Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу… (Шум у залі)
Нехай дасть фракції виступити. Фракції. (Шум у залі)
Я ставлю на голосування пропозицію, оскільки Кабінет Міністрів пропонує зняти… не розглядати свій законопроект, я ставлю на голосування законопроект 9429-1 Кармазіна. Прошу голосувати.
14:15:58
За-237
По фракціях, будь ласка. 188 – Партія регіонів, "БЮТ" не голосували, "Наша Україна" – 2, комуністів – не голосували, Народної Партії – 18, "Реформи…" – 19, позафракційні – 10.
Оголошується перерва до 16-ї години.