ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ   

Сесійна зала Верховної Ради України

13 березня  2012 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради  України!

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:01

Зареєструвалися в сесійній залі 414 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати! Центральна виборча комісія зареєструвала 29 лютого 2012 року народного депутата України Білаша Бориса Федоровича, обраного 30 вересня 2007 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, включено до виборчого списку Партії регіонів та 6 березня 2012 року народного депутата України Талишева Євгена Івановича, обраного 30 вересня 2007 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, включено до виборчого списку блоку "Наша Україна – Народна самооборона". Відповідно до статті 79 Конституції України  перед вступом на посаду народні депутати  України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Борис Федорович Білаш. Будь ласка.

 

БІЛАШ Б.Ф.

Присягаю на вірність Україні! Зобов`язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про блага Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вітаємо вас. А документ?

Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Євген Іванович Талишев. Будь ласка, Євгене Івановичу.

 

ТАЛИШЕВ Є.І.

Присягаю на вірність Україні! Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу привітати Євгена Івановича Талиша зі складанням присяги. 

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 21 по 24 лютого 2012 року. Відбулося п'ять пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 61 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 24 закони та 47 постанов, 15 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти повернуто на доопрацювання суб'єктам права законодавчої ініціативи, 2 законопроекти повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 12 законопроектів та один проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій та груп із заявами, повідомленнями, тощо. Прошу представників від фракцій, які будуть виступати, записатися на виступ.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Катерина Самойлик, фракція комуністів. Наступним буде виступати Микола Мартиненко.

 

10:05:18

САМОЙЛИК К.С.

Шановні  херсонці мої! Фракція Комуністичної партії України, неодноразово порушувала питання щодо недопустимості скорочення руху поїздів та зупинок, бо це стосується літніх людей, у яких відібрали можливість доїхати до обласного центру до лікарні, це стосується студентів, які тепер не можуть добратись до вищих навчальних закладів. Одержали цинічні відписки від Кабінету Міністрів України, і ганебна справа продовжується далі.

Вчора на вузловій станції Новоолексіївка Генічеського району, що на Херсонщині, чотири тисячі жителів цього та прилеглих районів провели акцію протесту. Люди обурені тим, що із 132 поїздів, які прибувають з Москви, Санкт-Петербургу, Білорусії, майже половина не буде зупинятись на станціях.

Цим та іншими поїздами прибувають протягом багатьох десятиліть на Арабатську стрілку відпочиваючі: чисте море, термальні води, доступне якісне харчування та житло, сімейний відпочинок. Хтось не хоче розуміти, що це інвестиції в економіку області та в економіку Генічеського району. Це робочі місця для людей, це єдина можливість прогодувати сім’ї, і, на решті, вижити.

Українці, татари, росіяни були одностайні: це геноцид людей, це штучне перетворення цього чудового краю в пустелю. Вони вимагають не заважати заробляти трудовими мозолями, залишити людям надію на виживання, адже  для 90 відсотків генічан це єдине джерело існування.

Молодь на знак протесту, комуністична молодь, перекрила залізницю домовиною, зупинивши рух поїздів до Автономної Республіки Крим. Влада, а це і народні депутати України, дали зелене світло на приватизацію "Укрзалізниці", відкрили шлюз на свавілля та нехтування людьми.

Під час акції помер від серцевого нападу бувший керівник філії "Укрсиббанку" Микола Доля. І один з керівників району сказав: "Это не важно".  Що не важно –  життя людини? Хто ж тоді для вас люди? Люди не дали змогу виступити ані голові районної державної адміністрації Німетуллаєву і іншим керівникам області. Їх безпорадне белькотіння заглушили словами: "Це геноцид проти нас, це знищення". Дорогу розблокували лише тому, що мої товариші пообіцяли, що думку генічан і інших буде проголошено у Верховній Раді України від імені Комуністичної партії України і що їх почує уряд і весь народ. Люди передали всім нам і урядові України, якщо не зупиниться і далі подібне свавілля, вони залишають за собою право блокувати безстроково до вирішення проблему.

Я хотіла б, щоб цей виступ був як депутатський запит. А нам хотіла б всім побажати. Ось ми були в Японії і до "Фукусіми" їхали швидкісним поїздом, який зупиняється на кожній зупинці і заповнений наполовину, а то і на третину всього, але нікому навіть на думку не спало, що треба відмінити рух цих поїздів. Чи не направити нам керівника "Укрзалізниці", і нехай японці його навчать, як поважати свою державу, як поважати людей і як створювати зручні умови для життя людям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Володимирович Мартиненко, фракція "Наша Україна –  Народна самооборона", будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати  Володимир Каплієнко.

 

10:09:37

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Сьогодні в Україні відбувається ізоляція владного режиму як від власного народу так і від міжнародної спільноти. Влада вщент зруйнувала відносити з Європою і готується до фальсифікацій на парламентських виборах, намагається змінити та знецінити закон прийнятий консенсусом в нашій залі, для цього буде використаний лояльний Конституційний Суд. Причому Партія регіонів думає, що дуже хитра і намагається робити подання руками своїх сателітів. Влада також хоче перекроїти виборчі округи, збільшити їх кількість на Півдні та Сході  країни, де сподівається на фальсифікації, і зменшити на Заході та в столиці нашої держави.

Щоб знецінити закон і  відкрити шлюз для зловживань на виборах, кошти виділили лише на зарплату членам виборчкомів. А ще 400 мільйонів гривень влада зажала, саме ці гроші призначені для унеможливлення фальсифікації.

Представники нашої фракції Арсеній Яценюк та  Руслан Князевич також вимушені були зареєструвати проект Постанови про запрошення представників іноземних держав та міжнародних організацій як офіційних спостерігачів на виборах  народних депутатів України в жовтні 2012 року. Тому що у нас складається враження, що влада не збирається їх запрошувати.

Крім маніпуляцій на  виборах, влада намагається підкупити людей, бо навіть в Донбасі їм публічно показують червоні картки.    

Президент гучно анонсував соціальні виплати, але це лише спосіб отримати голоси на виборах. Виділені з барського плеча копійки для пенсіонерів та інших малозабезпечених громадян  миттєво  з'їсть інфляція.

Опозиція давно наполягала на підвищенні соціальних стандартів, причому не через  друкарський верстат, а через справедливе  використання державних коштів в інтересах громадян.

Зокрема, ми внесли законопроект про скорочення видатків на Президента, уряд та  інші органи державної влади. Ці мільярди гривень треба спрямувати на соціальні потреби. Але два роки всі законодавчі ініціативи опозиції вперто ігноруються. Скажімо, провладна більшість за командою Президента  скасувала поправку Аресенія Яценюка до пенсійного закону, яка збільшувала пенсії в середньому на 334 гривні. А зараз влада збирається  доплачувати всього по 100 гривень, тому що вибори.

Об'єднана опозиція має пакет пропозицій, як вивести Україну з глухого кута політичного та економічного. Треба негайно припинити політичні переслідування, звільнити Юлію Тимошенко та  Юрія Луценка, забезпечити  їхню участь у виборах. Тільки це дасть можливість підписати Угоду про асоціацію з ЄС, включно із зоною вільної торгівлі. Необхідно терміново подати в міжнародний суд на "Газпром" та зменшити ціну на газ у цивілізаційний спосіб. Потрібно прийняти підготовлені опозицією першочергово соціально-економічні законопроекти, які вже не раз провалювалися більшістю парламенту.

Зокрема, зміни до  Податкового кодексу, які стимулюють розвиток підприємництва і створення робочих місць, згадане збільшення пенсій на 334 гривні та інше. Це буде тестом для влади, а не копійчані подачки народу перед виборами. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Анатолій Кінах.

 

10:13:28

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні депутати, шановні громадяни України! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" з часу свого утворення послідовно підтримує курс позитивних реформ в Україні. Серед пріоритетних ми визначали та продовжуємо підтримувати п'ять. Саме п'ять базових реформацій, направлених на формування дієвої системи енергетичної та продовольчої безпеки, проведення соціальних реформ, головною метою яких є створення соціальної та побутової захищеності громадян України. А також направлених на майбутнє України реформ у сфері освіти та прикладної науки.

Результатами цих реформ, на наш погляд, повинні стати зрозумілі досягнення для кожного українця. Це гідні пенсії та заробітні плати, недорогі та якісні продукти харчування українського виробництва, енергонезалежність нашої держави та її громадян, гідні житлові умови, зрозумілі та прогнозовані податки, якісна освіта із дипломом міжнародного зразка, який визнається, в тому числі і за кордоном. Функціонуюча прикладна наука, діюча трирівнева система пенсійного забезпечення та ефективна страхова медицина.

Сьогодні ми вітаємо та підтримуємо нові ініціативи щодо реформування моделі соціальної політики, які, врешті-решт, були озвучені Президентом України на засідання Кабміну минулу середу.

Водночас, хотілося б озвучити декілька умов, без виконання яких, на наш погляд, такі реформації неможливі.

Перше. Задля досягнення дієвого результату ми не можемо собі дозволити робити соціальну реформу фрагментарну. Не можна постійно гасити одну пожежу і очікувати на іншу. Треба системно  розробити проект реформування із обов'язковим залученням до  цієї роботи професійних проектних менеджерів, базова спеціалізація  яких саме реалізація проектів.

Друге. Представники  виконавчої влади врешті-решт повинні позбутися негативної звички перекладати ключеві регуляторні повноваження зі своїх плечей на плечі органів місцевого самоврядування, тим паче, що  можливостей в останніх не так багато.  А стрижень єдиного місця прийняття рішення розмивається до стану анархії. Мова іде про тарифоутворення або  про використання земель, або про гарантії щодо отримання інвестицій.

Третє. Джерелом фінансування подібних  соціальних ініціатив повинна бути не додаткова емісія, не зовнішні запозичення, не затягування  податкової петлі на шиї бізнесу або недофінансування  державних  службовців чи  захищених статей видатків державного бюджету, це має  робитися за рахунок  простих та дієвих джерел, відкриття яких  залежить тільки від політичної волі нас   з вами та Президента. Наприклад, перше, введення  реальної, а не фіктивної ренти на добування та використання природних ресурсів на кшталт  руди, нафти, газу, алмазів, золота, рідкоземельних  металів, слюди; позбавлення українського бюджету тягаря необґрунтованих  пільг із заміною їх на адресне фінансування; повернення до прогресивної системи  оподаткування  доходів фізичних осіб; закриття будь-яких  лазівок та корупційних каналів  на митниці та  реалізація врешті-решт програми захисту, реального захисту вітчизняного товаровиробника. Цей перелік може бути продовжений.

Продовжимо перелік, без яких умов соціальні реформи неможливі.  Без залучення недорогих енергоресурсів або формування інноваційних, підтриманих державою та вітчизняною наукою альтернативних  джерел енергії, перспективи  соціальної стабільності  також можна не побачити. Лише розуміння того,  що вчитель, науковець та будь-яких громадянин не може бути бідним є базовим першим кроком на зміну стратегічного  мислення   майбутнього держави.

І останнє. Треба змінити споживчий світогляд наш з вами, політиків,  та злочину систему координат "свій-чужий", що штучно нав'язані суспільству за останні 8 років. Україна, впевнений, потребує консолідації  представників як меншості, так і більшості заради головної мети:  України  та її майбутнього. Ми, представники "Реформи заради майбутнього",  підтримуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАПЛІЄНКО В.В.  Ми, представники групи "Реформи заради майбутнього", будемо всіма силами підтримувати ці соціальні ініціативи. І  у разі створення робочих груп…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

До слова запрошується Кінах Анатолій Кирилович, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Василь Шпак.

 

10:17:58

КІНАХ А.К.

Дорогі співвітчизники! Шановні народні депутати! В світі поглиблюються складні економічні і політичні процеси, які сформували нові виклики і для України, в тому числі соціально-економічного характеру. Істотні втрати відчула економіка України в 2008-2009 роках: валовий внутрішній продукт впав на 15 відсотків, промислове виробництво – на 22 відсотка. За останні 2010-2011 роки завдяки консолідованим зусиллям Україна забезпечила позитивне зростання економіки в середньому до 5 відсотків валового внутрішнього продукту.

Але, однією з наших найголовніших і болючих проблем, яка сформована, безумовно, і за всі попередні роки, залишається проблема бідності та низької платоспроможності громадян України. За результатами незалежних досліджень українські громадяни за показниками рівня доходів, платоспроможності значно поступаються європейським стандартам.

Саме тому, шановні народні депутати, соціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича є надзвичайно актуальними і своєчасними. Питання соціальної політики підсилення стандартів життя в Україні має загальнонаціональне значення. Важливо, щоб ресурси на підвищення рівня життя громадян формувалися не за рахунок зовнішніх запозичень та нарощування боргів української держави, а були результатом зростання ефективності економіки. Тому потрібна чітка система заходів: збільшення кількості нових робочих місць, вдосконалення бюджетної політики, зниження рівня корупції та введення податку на розкіш, запровадження методів адресного соціального захисту, покращення інвестиційного клімату, розвитку підприємництва і формування потужного середнього класу. Особливо важлива активізація внутрішнього ринку, підвищення його платоспроможності і ємності, необхідні ефективні програми імпортозаміщення, зростання локалізації виробництва, що дало би змогу сповна задіяти весь кадровий, інтелектуальний, виробничий потенціал держави і в тому числі знизити залежність України від зовнішньої економічної, політичної кон'юнктури.

Принципово важливим є підвищення ділової активності всередині країни, створення прозорих, чесних і прогнозованих економічних умов для держави і бізнесу, методи державного партнерства, захист прав власника, інвестора, корпоративної безпеки в цілому.

Виконання соціальних завдань Президента країни не може бути тимчасовою кампанією. Підвищення якості рівня життя громадян – це стратегічний напрям розвитку країни, не пов'язаний з тимчасовою кон'юнктурою. Це наш магістральний шлях. Тож давайте усі, і парламентська більшість, та опозиція, це усвідомимо. Мова йде про найважливіші питання життєдіяльності суспільства, які мають об'єднувати владу і суспільство, всіх, незалежно від політичного кольору,  міжособистої конкуренції.

Люди дають оцінку державі не за темпами зростання ВВП, а за тим як зростає їх рівень і якість життя, заробітна плата, пенсія, впевненість в завтрашньому дні. Україна володіє дуже потужним технічним, промисловим, кадровим потенціалом, але для його реалізації необхідна консолідація зусиль, чітких скоординованих дій Президента, уряду і парламенту за обов'язкової підтримки суспільства, до чого ми вас і закликаємо. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шпак Василь Федорович, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Володимир Яворівський.

 

10:22:14

ШПАК В.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Відмова Росії від імпорту українських сирів, відсутність сьогодні альтернативних ринків збуту молока та скорочення власного споживання молокопродуктів вкрай негативно позначились на економіці сільськогосподарських підприємств і селянських господарств  в період підготовки і вже розпочатих весняно-польових робіт, коли необхідні великі кошти  на матеріально-технічні ресурси, закупівельні ціни на  високоякісне молоко із молочних комплексів зменшились на третину – до 3,2 гривень за літр, а закупівля молока з особистих селянських господарств вже стала нижчою за 2 гривні, а відтак виробництво, реалізація молока стали збитковими.

Відсутність партнерських договірних відносин між виробниками молока і переробними підприємствами, а також монополія… монопольна змова заготівельників щодо закупівельних цін на молоко наносять велику шкоду товаровиробнику.

В договорах, які направляються по пошті сільськогосподарським підприємствам в односторонньому порядку диктується ціна  на молоко. І це при тому, що  заготівельні ціни на молоко в три рази нижчі роздрібних.

Ось в такій ситуації нині опинився сучасний молоко-товарний комплекс "Новий двір" у Хмельницькій області, який укомплектований високопродуктивною племінною худобою голштинської породи. Щоденні надої молока тут складають 25 літрів на корову.

Компанія "Гадячсир" Полтавської області, якій підприємство поставляє молоко з 1 січня поточного року, знизила закупівельну ціну на 1,2 гривні і взагалі не розраховується. На сьогодні борг підприємству складає 1,2 мільйона гривень. У договорі, нав`язаному підприємству, передбачено штраф у розмірі 10 відсотків вартості недопоставленого молока, а за непроплату – жодної копійки. І це називається партнерські стосунки!

До речі, заборгованість  по молоку в цілому по Хмельницькій області на сьогодні складає більше 20 мільйонів гривень. Це ще один аргумент необхідності зміни структури ведення сільськогосподарського виробництва, перехід його до повногалузевих господарств, з обмеженням кількості орендованих земель сільськогосподарського призначення.

Шановний  Микола Яновичу! Зважаючи на  нинішню ситуацію, звертаємося до вас з пропозицією в цей молочно-кризовий період застосувати  державні важелі для підтримки молочнотоварних підприємств, встановлення економічно  обгрунтованих цін  на молоко, своєчасність розрахунків, а також виділення їм з Державного бюджету пільгових кредитних ресурсів з тим, щоби  не втратити виробничий потенціал, зберегти дійне стадо  корів та дати змогу провести весняно-польові роботи. 

Мій виступ прошу вважати депутатським запитом до уряду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кожем'якін, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.

 

10:25:52

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Доброго дня! 26 лютого минуло два роки з того дня, коли український народ змусили жити за новою владою в умовах авторитарного режиму. За цей час відбулися кардинальні зміни, але зовсім  не ті, які були обіцяні людям. На тлі критичного стану, в якому опинилася наша держава,  Президент Янукович у своїх інтерв'ю центральним телеканалам  бадьоро заявляє (кілька цитат) про  стабільне зростання  економіки, покращання добробуту і якості життя громадян. Подібні "покращання" (в лапках)  вже стигли зруйнувати   малий та  середній бізнес, довести незахищені верстви населення  до межі крайньої бідності,  обікрасти чорнобильців і афганців. Президент сказав: "Ми  повернулися до конституційного процесу". Очевидно, антиконституційного. Чи, можливо, він  мав на увазі переворот, який відбувся тут, у парламенті, завдяки політичній корупції?

Подальша реалізація, так званої, конституційної реформи  не передбачає участі опозиційних сил, а це значить, що влада прагне законодавчо закріпити  авторитаризм в Україні, знищити   реальну опозицію і позбавити народ самостійно обирати владу.

Наступна цитата гаранта: "Ми повинні модернізувати кримінально-процесуальне законодавство, провести реформу судочинства та судоустрою". Натомість українські суди стали керуватися не принципом верховенства права, а вказівками з вулиці Банкової. Чи не реформа? Вироки, які отримала Юлія Тимошенко і Юрій Луценко, це повністю  підтвердили.

Те ж саме і з реформуванням  кримінального законодавства України. Новий Кримінально-процесуальний кодекс, підготовлений Адміністрацією Президента, не має нічого спільного з гармонізацією із кримінальним законодавством країн Євросоюзу. Якщо ми, дійсно, прагнемо досягнути хоча б найменшого успіху в євроінтеграції, стати, як заявляє Президент Янукович, цивілізованою європейською країною, то ми не можемо ігнорувати вимог європейської спільноти.

Наша фракція пропонувала законопроекти, які б у найкоротші терміни дозволили виконати основні вимоги резолюції ПАРЄ. Більшість їх відкинула. Ми пропонували поправки до Кримінального кодексу, вони також їх проігнорували. Наслідком цього є те, що Україна отримує все більше жорсткі попередження від Європи. П'ятеро міністрів закордонних справ країн – членів Євросоюзу опублікували заяву, у якій зазначено, що українська влада своїми діями та бездіяльністю, а саме небажання виконувати вимоги Резолюції ПАРЄ завели в глухий кут підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Парламентська асамблея Ради Європи, лідери європейських країн вимагають скасувати сталінські статті в Кримінальному кодексі України. Але вони і далі там залишаються, як дійовий інструмент для знищення опозиційних лідерів. Президент говорить, що готовий помилувати Юлію Тимошенко. Хіба це не фарисейство? Юлія Володимирівна заявила: така пропозиція категорично для неї неприйнятна, вона вважає нижче своєї честі та гідності звертатися до Президента з приводу помилування, бо справа проти неї була сфабрикована під контролем Президента. Наша фракція і весь демократичний народ також переконані, Тимошенко не скоїла жодного злочину і повинна бути на волі.

Фракція "БЮТ – "Батьківщина" продовжує вимагати термінового виконання резолюції ПАРЄ та припинення політичних репресій в Україні. Ігнорування думки міжнародної спільноти дискредитує імідж нашої держави, а можливі санкції проти України при нинішньому стані економіки неминуче призведуть до дефолту. Фактично, розв'язана війна влади з опозицією – це війна з власним народом. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено. Разом з тим дві фракції: фракція "Наша Україна – Народна самооборона" та фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина" – внесли відповідну заяву з вимогою оголосити перерву на 30 хвилин. Ви готові зараз виголосити заяву.

Слово для виголошення заяви від двох фракцій має Арсеній Яценюк. Будь ласка.

 

10:30:33

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний головуючий! Шановні члени парламенту, влада і опозиція! Опозиція звернулась до Президента Януковича з вимогою про зустріч. Не дивно, що Президент Янукович проігнорував зустріч з опозицією в силу того, що йому, напевно,  нічого сказати ні опозиції, ні власному народу.

Але після того, коли опозиція виставила чіткий перелік вимог, одним з пунктів було зміни до соціального законодавства і відновлення соціальної справедливості та економічного зростання, сталось чудо. Президент Янукович згадав, що він Президент, він згадав про те, що треба виконувати обіцянки перед народом України, і чомусь він подумав, що саме перед парламентськими виборами можна купити голоси українців за ті подачки, які він сьогодні пропонує як начебто соціальні ініціативи Президенти Януковича.

Хочу розмовляти виключно мовою цифр і фактів. І так, перше. Президент Янукович оголосив про те, що він доплатить українським пенсіонерам по 100 гривень, забувши про те, що саме він і його провладна більшість шість місяців тому вилучили з Закону України  "Про пенсійне забезпечення" 40-у поправку, яка внесена опозицією і мною, яка передбачала перерахунок пенсій, увага, на 334 гривні для 10 мільйонів пенсіонерів! Тому опозиція задає перше запитання Президенту Януковичу. Вікторе Федоровичу, куди поділись 234 гривні 10 мільйонів українських пенсіонерів? Знову по кишенях Партії регіонів?

Друге. Ми уважно проаналізували самі підходи партії влади щодо доплати по 100 гривень. Виявляється, що один мільйон українських пенсіонерів отримують доплату до 500 гривень. Зате левова частка пенсіонерів, а саме 7 мільйонів українців, отримують доплату аж по 20 гривень. Так влада в середньому вивела по 100 гривень на українського пенсіонера.

Наступне. Президент пообіцяв доплату в 165 гривень для колишніх військовослужбовців. Я хочу запитати уряд і Президента, а чи знають вони статтю 13 Закону України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, яка вимагає збільшення пенсії для військовослужбовців на 800 гривень? У нас друге запитання до Президента: пане Президенте, де 635 гривень мільйонів українських пенсіонерів?

Третє. Президент пообіцяв допомогу до Дня Перемоги 2 тисячі 200 гривень, забувши, що чинний Закон про статус ветеранів війни обіцяє і зобов’язує Президента дати таку допомогу до 8 тисяч гривень. Пане Президенте, де 5 тисяч гривень кожного ветерана війни?

Опозиція внесла свій пакет законів, які повинні стабілізувати економічну ситуацію і відновити соціальну справедливість. Ми очікуємо на зустріч з Януковичем, ми впевнені в тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Президенту Януковичу не потрібно ховатися ні від народу, ні від опозиції. Ми вимагаємо від Президента відновити соціальну справедливість і чекаємо, що він не буде ховатися від опозиції, від власного народу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, з приводу пропозицій та вимог, які прозвучали у виступах народних депутатів, особливо ті, які мотивовані як депутатські запити, я прошу підготувати відповідні листи, звернення та доручення.

Щодо пропозицій про запрошення представників міжнародних парламентських організацій для спостереження за ходом підготовки та проведення майбутніх виборів в Україні. На Погоджувальній раді ми домовилися, що найближчими днями такі запрошення від імені Верховної Ради до міжнародних парламентських організацій буде скеровано. Тому я думаю, що тут ми всі єдині в необхідності того, щоб це питання було вирішено.

Щодо соціальних ініціатив. Шановні колеги, в п’ятницю, під час "години запитань до Уряду" у нас буде можливість заслухати інформацію Кабінету Міністрів з цього приводу, а також поставити запитання до  членів Кабінету Міністрів України для того, щоб потім вийти на прийняття відповідних рішень, насамперед у частині внесення змін до Державного бюджету України.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі оголошення. Відповідно до  статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України", статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України та згідно особисто поданої заяви повідомляю про входження народного депутата України  Білаша Бориса Федоровича до складу депутатської фракції Партії регіонів.

Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на  вівторок 13 березня. Нам потрібно включити до  порядку денного за пропозиціями комітетів та фракцій, точніше розглянути пропозицію про включення до  порядку денного низки законопроектів. А саме:  проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж адміністративно-територіальних одиниць ( реєстраційний номер 10044). Прошу голосувати.

Зніміть голосування, одну хвилинку, зніміть голосування.  Будь ласка, Юрій Ключковський. Потім – Ганущак.

 

10:36:36

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я пропоную сьогодні не розглядати питання  про включення  цього законопроекту до порядку денного сесії.

Справа в тому, що  він спрямований повністю своїм обсягом на вирішення питань адміністративно-територіального устрою України. Однак, пропонує внести ці зміни до Земельного кодексу, що абсолютно не відповідає предмету регулювання Земельного кодексу.

Вчора на круглому столі в нашому комітеті представники уряду заявили, що розроблено законопроект про вирішення  питань адміністративно-територіального устрою, який найближчим часом буде  внесений до Верховної Ради України.

Я би просив відкласти питання про цей законопроект до того моменту, коли буде внесений урядовий законопроект  з цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ганущак, фракція "БЮТ –  "Батьківщина", будь ласка.

 

10:37:30

ГАНУЩАК Ю.І.

Продовжуючи думку Ключковського, хочу сказати одну річ. Питання визначення меж адмінтеродиниць це стосується публічної сфери. І тут мають працювати не земельними, а картографи і урбаністи. Це перша позиція.

Друга позиція – це явно лобіський проект, який спрямований на те, щоб загрузити Держкомзем і дати дуже багато грошей, причому роботи абсолютно непотрібні.

Третя позиція. Якщо вже на то пішло, то головним по цих питаннях повинен бути не земельний комітет, а комітет Омельченка. Тому що це стосується органів публічної влади.

І четверта позиція. Закон про адмін.тер.устрої, якщо навіть не подасть його Кабінет Міністрів. Я його готовий подати, тому що все одно я готовив ці речі. Тому я вважаю, це передчасно робити ці речі і дуже дорого для держави. Прошу зняти це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні…

Михайло Чечетов, будь ласка.

 

10:38:37

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! У нас, когда хотят завалить закон, просят его перенести, поиграть в игру в затяжку времени, отложить в долгий ящик и так далее, и так далее, и так далее.

А с моей точки зрения для того, чтобы стимулировать и работу комитета, и работу парламента, и соответствующих исполнительных институций Кабинета Министров, и комитета - нужно включить в повестку дня.  Мы не рассматриваем в первом чтении, а когда включается в повестку дня, это своего рода определенный стимул, это своего рода определенный, так сказать, стимул для того, чтобы включились в работу и комитеты, и исполнительные соответствующие инстанции государственной власти для подготовки к рассмотрению на первое чтение.

Поэтому мы предлагаем включить в повестку дня. А затем уже до рассмотрения в первом чтении продискутировать, в том числе и комитету вместе с государственным комитетом, и парламентским комитетом уже на предмет принятие в первом чтении. А не саботировать принятие это8го закона. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, оскільки вже було оголошено постановку питання про прийняття…  про включення до порядку денного. Разом з тим були викладені серйозні зауваження, які потребують відповідної уваги. І  я ставлю на голосування, тим не менше, першу пропозицію…

Будь ласка, Калетнік. Калетнік, мікрофон, будь ласка.

 

10:40:06

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Хотів би вам сказати, що до порядку денного, для включення до порядку денного сесії стоїть два взаємно гармонізованих законопроекти – це 10042 і 10043. І хочу звернути увагу своїх колег, перших двох виступаючих, що тут мова йде якраз про питання не адміністративно-територіального устрою, а про розмежування земель комунальної і державної власності. Та у зв'язку з цим і зміна меж, які можуть при цьому вийти. Оскільки розмежування земель, які відносяться до сіл, селищ, міст, і розмежування земель за їх межами, які будуть відноситися до державних земель, і викличе необхідність зміни таких меж. Тому це абсолютно профільно направлені два законопроекти. Це компетенція Комітету Верховної Ради з питань агарної політики та земельних відносин.

І хочу сказати наступне. Що за попередні 20 років на розмежування земель комунальної і державної власності потрачено стільки років і зроблено всього 0,7 відсотка розмежування від загальної потреби. Це необхідно 5 мільйонів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція зрозуміла, то ми переходимо до обговорення.

Шановні народні депутати, я продовжую пропозицію. У зв'язку з тим, що було оголошено уже пропозиція про голосування щодо включення до порядку денного. В разі, якщо Верховна Рада України підтримає цю пропозицію, я вважаю, що треба доручити також Комітету з питань державного будівництва долучитись до підготовки цього законопроекту і при обговоренні його виступити як співдоповідачами з цього приводу. Вже документ розписаний, треба тоді повертати. Різниці не буде, будуть доповідачі від двох комітетів. Ну, я прошу вас.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про включення  проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж адміністративно-територіальних одиниць (реєстраційний номер 10042). Прошу голосувати.

 

10:42:49

За-247

Рішення прийнято.

Тепер пропонується розглянути питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 10043). Хто буде, Кириленко Іван? Іван Кириленко, будь ласка, з цього приводу.

 

10:43:17

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Як і до попереднього закону, у нас аналогічні зауваження. Але додамо, ми не просто будемо, не будемо підтримувати, ми теж будемо голосувати проти.

Цей закон відкриває шлюзи волюнтаризму. Почитайте саму першу фразу у висновках, яка чітко пише: "Проект спрямований на відмову від встановленого законом порядку розмежування земель державної та комунальної власності". Тобто руйнує вже тут систему, яка є. Не проінвентаризована земля, ще не видані державні акти. Уявіть собі, сьогодні майже вся земля розпайована, вона біля міст, біля великих міст. Що робити з пайщиками? Цей закон паплюжить, іде потопти по долям людей, по долям, тому що вже законом визначено те, що державні акти на руках. Потім це дискримінація місцевого самоврядування, особливо села. Ясно, що мегаполіси будуть тиснути, цей закон дозволяє цей тиск.

Ми категорично проти того, щоб в державі насаджувався в цьому відношенні саме волюнтаризм. В нас великі підозри, що це робиться під закон про ринок земель, щоб потім цей волюнтаризм продовжився і в цьому законі. Фракція не буде підтримувати цей законопроект, буде голосувати проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Калетнік, будь ласка.

 

10:44:51

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Законопроект про внесення змін до законодавчих  актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності має на своїй меті  якраз провести  і здешевити  всі роботи. Я попередньо виступав, не встиг  договорити. 5 мільярдів гривень  необхідно для того, щоб розпочати  роботу  по  розмежуванню цих земель. 

Даним законопроектом  вноситься абсолютно новий підхід. Цим законопроектом  зовсім  не нівелюється і не регулюється землі розпайовані,  вони залишаються поза сферою дії цього законопроекту. Цей законопроект розповсюджується тільки на землі  державної та комунальної власності, який повинен  оперативно приввести і зекономити, як мінімум, 5 мільярдів гривень, які можуть витрачені бути просто попусту.  За останні 10 років потрачено маса коштів і розмежовано всього 260   тисяч гектарів земель. Якщо ми такими темпами будемо їх розмежовувати,   потрібно буде ще 100 років. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного,в  разі прийняття рішення також долучити виступити при розгляді цього питання із співдоповіддю Комітету з питань державного будівництва. Немає заперечень?

З урахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію про включення  до порядку денного проекту Закону (10043) про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо   розмежування земель державної та комунальної власності. Прошу голосувати.

 

10:46:47

За-245

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на  голосування пропозицію про включення до порядку  денного проекту Закону про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників  Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку (реєстраційний номер 10034). Прошу голосувати.

 

10:47:22

За-270

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проект Постанови про заходи з реалізації рекомендацій і вимог Парламентської асамблеї… (Шум у залі)

 Я бачу. Давайте тоді таким чином, шановні колеги. Як нема заперечень, якщо фракція наполягає, –  по одному виступаючому  від фракції. Немає заперечень?

Олег Білорус, будь ласка. (Шум у залі)

 

10:47:57

БІЛОРУС О.Г.

Шановні колеги! Шановний  головуючий!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином. Оскільки чутливе це питання, і зараз у нас будуть тут звинувачення, питання про включення до порядку  денного, якщо є наполягання,  – скорочена процедура. Будь ласка,  голова комітету – Олег Білорус.

Олеже Григоровичу, на трибуну. А потім 2 – "за", 2 – "проти" і проголосуємо. І потім Іван Попеску.

Ну такої з приводу пропозиції немає заперечень?  Нема. Ну слава Богу! Будь ласка.

 

10:48:38

БІЛОРУС О.Г. Шановний  пане Голово! Шановні колеги народні депутати! Ситуація про співробітництво України і Верховної Ради України   з Парламентською асамблеєю Ради Європи ще більше загострилась після того, як ми з вами отримали і ознайомились з Резолюцією ПАРЄ №1862 (2012 рік) "Функціонування демократичних інституцій в Україні".

Після того, як була первинна реакція, сьогодні в ПАРЄ знову вирішується питання про позбавлення української делегації права участі голосування. Це неприйнятно для Верховної Ради України,  поскільки ПАРЄ – це міжпарламентська організація, тому відповідальність Верховної Ради полягає саме в тому, щоб відновити  зв`язки і встановити    дійові контакти для продовження успішної діяльності нашої делегації.

Комітет у закордонних справах уважно розглянув Резолюцію ПАРЄ, вивчив звіт делегації Верховної Ради України і своїм рішенням вирішив розробити збалансований, спокійний проект Постанови Верховної Ради, який пропонує затвердити заходи о реалізації рекомендацій і вимог Парламентської асамблеї Ради Європи по виконанню зобов'язань України, яка взяла їх на себе перед вступом до цієї авторитетної міжнародної організації. В даному проекті постанови і в запропонованих заходах представлено десять  основних пунктів, ви з ними ознайомились.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БУЛОРУС О.Г.  …вважає доцільним прийняти невідкладно для того, щоб ми могли працювати  в Раді Європи. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Іван Попеску, будь ласка.

 

10:51:14

ПОПЕСКУ І.В.

Вельмишановні колеги, шановні виборці, 26 січня цього року Парламентська асамблея Ради Європи розглядала і прийняла Резолюцію 1862 щодо функціонування демократичних інституцій в Україні. Але в той же самий час ми повинні звернути увагу на те, що Україна, не зважаючи на те, що мінялися уряди, приходили нові Верховні Ради, обрані народом, але виконувати ті пункти, які ми взяли на себе у відповідності до висновку 190-й при вступі до Ради Європи, не робилося.

Хочу повідомити, що у відповідності до Указу Президента в січні минулого року був затверджений план виконання наших зобов'язань перед Радою Європи. В тому році ми виконали 11 пунктів дуже важливих. На даний момент нам залишилось виконати у відповідності до висновку 190… найважливіших вступних зобов'язань. Це прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу, Законів "Про адвокатуру" та "Про прокуратуру". Як тільки ми це зробимо, ми формально виконаємо всі наші зобов'язання, і будуть підстави для того, щоб ми говорили про те, що ми припиняємо процедуру моніторингу і переходимо до постмоніторингового діалогу з Радою Європи.

Крім того, я хочу повідомити, що 8-9 числа бюро та постком Парламентської асамблеї Ради Європи знову звернули увагу на те, що Верховна Рада повинна виконувати ту частину зобов'язань, яка належить їй. Тому я повідомив і бюро, і постійний комітет, що, не зважаючи на те, що було передбачено виступ міністра закордонних справ і  розгляд цих питань у Верховній  Раді, на жаль, трибуна була заблокована опозицією і тоді це не було проголосовано.

Я сподіваюсь, що сьогодні ми включимо до порядку денного і вирішимо це питання. Особисто я запропонував той проект, який є деполітизований і дає можливості виконати наші зобов'язання і перед Радою Європи і ті пункти  резолюції, які відповідають національним інтересам України і вони відповідають нормам Конституції і діючим законам..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас? Ну, будь ласка.

 

ПОПЕСКУ І.В.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запишіться за і проти включення до порядку денного цього питання. Прошу прізвища народних депутатів, що записалися. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна" – Народна самооборона". Потім Юрій Прокопчук буде.

 

10:53:45

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Андрію Парубію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Парубій, будь ласка.

 

10:53:50

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій. Шановні колеги, дане питання, мені здається, мені здається, надзвичайно важливе сьогодні для української внутрішньої політики, адже за останній період українська держава зробила величезний відкат від шляху до Європейського Союзу. І сьогодні, коли ми отримали рекомендації від Парламентської асамблеї Ради Європи, для України вкрай важливо, щоб ці рекомендації змогли бути максимально адаптовані і виконані в Україні. Адже якщо ми не будемо йти тим шляхом, без сумніву, що Україна увійде в міжнародну ізоляцію. І тому для нас вкрай важливо, щоб найвищий законодавчий орган держави, Верховна Рада України, яка, власне, і формує засади зовнішньої і внутрішньої політики змогли дати свою адекватну і чітку відповідь на це питання.

Законопроект, поданий паном Білорусом, був обговорений на Комітеті у закордонних справ і був повністю підтриманий майже одноголосно всім Комітетом закордонних справ України. І, власне, цей законопроект, на мою думку,  найбільш повно дає перелік тих заходів, яке має здійснити українська держава і її керівництво для виконання вимог і рекомендацій ПАРЄ.

Із них,  без сумніву, одні з найголовніших це є декриміналізація статей Кримінального кодексу, які своїм корінням сягають ще до часів Сталіна.

Тому я закликаю український парламент, депутатів Верховної Ради  включити в порядок денний цей законопроект і підтримати його, бо у великій мірі від позиції Верховної Ради України і залежить, який буде шлях України, чи він буде у Європейський Союз до європейських стандартів, чи він буде відкочуватись до Євразійського союзу, до Митного союзу, куди, на жаль, нас штовхає і керівництво Росії, і, на жаль, багато хто з керівників України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".  

 

10:55:51

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Прошу передати слово Сергію Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, будь ласка.

 

10:55:56

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! Фракція "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина" наполягає на прийнятті проекту, який підготували наші колеги, в тому числі голова комітету пан Білорус.

Фактично це абсолютно два документи, які представлені паном Попеску і паном Білорусом. Документ пана Білоруса констатує, що за останні два роки, і це, власне, і є в резолюції від 26 січня цього року відбулися дуже значні відкати від демократії, і принципів демократії в Україні. В Україні з'явилися політичні засуджені, в Україні після проведення судової реформи фактично погіршилася робота судів, а суді стали залежними.

Саме тому, наша фракція наполягає на тому, щоб був проголосований документ підготовлений паном Білорусом і їх колегами, який пройшов затвердження профільного комітету і який чітко визначає ключові параметри, а саме, звільнення безпосередньо осіб, які були ув’язнені через вибірковість судочинства, Тимошенко, Луценко, Іващенко і інших. Внесення змін у відповідні статті 364 і 365, які не відповідають європейським принципам  безпосереднього застосування цього законодавства. Введення безпосередньої практики реформування  судочинства, де суди повинні   бути незалежними не від адміністрації Президента, не від прокурорського нагляду. Саме цей проект дає можливість відповісти на ті запитання, які стали очевидними в останні два роки. А те, що проект поданий нашим колегою із фракції регіонів, він  визначає   загальні принципи, які ми не виконали, починаючи з  1995 року. Тому ці проекти не є альтернативними, це є проекти, які взаємно доповнюють наші зобов'язанні з  1995 року, і те, що сталося  з відкатом демократії  за останні фактично два роки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван  Попеску замість колеги Федуна. Потім –    Гривковський.

 

10:58:04

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція  Партії  регіонів.  Вельмишановні колеги, спочатку  я хотів би відповісти попередньому виступаючому. Справа у тім, що, дійсно, мій проект постанови він більш широкий, але він також передбачає виконання пунктів резолюції 1862. Я хочу також нагадати, що в самій резолюції 1862 йдеться про те,  що Україна протягом  всіх  років з моменту вступу до Ради Європи так і не виконала всіх зобов'язань. А отже виконання тих зобов'язань, які ще  залишилися у відповідності до висновку   190, це є частина виконання резолюції 1862.

Другий момент. По пунктам  6, 7  і 8  самої резолюції там, де йдеться  і про прокуратуру, і про судову систему, і про  інші моменти, ми  зобов'язані проаналізувати досвід країн  Ради Європи   щодо стандартів галузей кримінального законодавства, виборчого законодавства, регулювання судової системи, а також діяльності політичних партій. І у відповідності до стандартів Ради  Європи ми повинні  внести відповідні зміни до нашого законодавства.

Теж саме стосується і статей  364, 365.   Я хочу нагадати, що у свій час, коли ми отримували висновки щодо Кримінального  кодексу  України, то група ГРЕКО  не мала жодних застережень  саме по відношенню до цих статей. Ми, дійсно, повинні  їх осучаснити, але обов'язково взяти до відома досвід, який є в Раді Європи. На сьогоднішній день Міністерство юстиції вже проаналізувало досвід 30 країн Ради Європи, де в тому чи іншому формулюванні є ці моменти.

Отже, те, що я пропоную. Я пропоную Кабінету Міністрів конкретно зробити кроки. І пропоную профільним комітетам в першу чергу прискорити, у відповідності з нашим Регламентом, прийняття Кримінально-процесуального кодексу. А також нам треба прийняти і питання Закон "Про прокуратуру і адвокатуру". Як тільки ми приймемо Кримінально-процесуальний кодекс, ми вирішуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Все у вас?

 

ПОПЕСКУ І.В. Як тільки ми приймемо КПК, ми вирішимо, як мінімум, третину тих питань, які були підняті на рівні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Ми домовилися з вами на Погоджувальній раді і минулої п'ятниці, і в понеділок, я маю на увазі, коли був пленарний тиждень, п'ятниці, про те, що ми включимо це питання до порядку денного і це питання буде складатися з двох проектів постанов. У процесі розгляду уже практичного у сесійній залі от тоді будемо висловлювати аргументи. Можливо, і потрібно це зробити, домовитися і вийти на один узгоджений варіант, який би, звісно, мав компромісний характер, але водночас відповідав важливості моменту, пов'язаного із відповідною Резолюцією ПАРЄ. Тому я просив би, щоб Верховна Рада України підтримала пропозицію про включення цього питання до порядку денного, як ми і узгоджували на Погоджувальній раді.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного питання, а саме проектів постанов про заходи з реалізації рекомендацій і вимог Парламентської асамблеї Ради Європи ПАРЄ Резолюція ПАРЄ номер 1862 (2012) від 26.01.2012 року "Функціонування демократичних інституцій України" (реєстраційні номери 10055, 10078). Прошу голосувати.

 

11:02:03

За-410

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 187, "БЮТ – "Батьківщина" – 98, "Наша Україна – Народна самооборона" – 42, комуністів – 25, Народна Партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 19, позафракційні – 19.

Я дякую вам, шановні колеги, що ми виконуємо наші узгоджені домовленості. Шановні народні депутати, а тепер я просив би, щоб комітет підготував це питання до розгляду.

Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Постанови про відзначення 110-річчя з дня народження матері-героїні, яка виховала 48 дітей, Олександри Аврамівни Деревської (реєстраційний номер 9701) для включення його до порядку денного. Прошу голосувати.

 

11:03:12

За-338

Рішення прийнято.

Пропонується вашій увазі проект Закону про відновлення мережі дошкільних навчальних закладів (реєстраційний номер 9794) для включення його до порядку денного. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

11:03:44

За-153

Рішення не прийнято.

По фракціях, по фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 20, "БЮТ – "Батьківщина" – 51, "Наша Україна – Народна самооборона" – 14, комуністів – 25, Народна Партія – 18, "Реформи заради майбутнього" – 19, позафракційні – 6. (Шум у залі) Прошу вас. Шановні колеги, я прошу вас.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення його до порядку денного, прошу, голосуйте. Прошу голосувати.

 

11:04:25

За-188

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 91, "Наша Україна – Народна самооборона" – 30, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 16, Народна Партія – 20, позафракційні – 6.

Ставлю  на голосування пропозицію про включення до порядку денного  проекту Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій (реєстраційний номер 9011). Прошу голосувати.

 

11:05:06

За-279

Рішення прийнято.

Ставлю  на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (щодо підстав реєстрації транспортних засобів) (реєстраційний номер 10021). Прошу голосувати.

 

11:05:37

За-252

Рішення прийнято. Дякую.

Я просив би комітети  з приводу тих законопроектів, які Верховна Рада  прийняла позитивне рішення, підготувати  їх до розгляду Верховною Радою України.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі оголошення. Відповідно до статті 13  Закону України "Про статус народного депутата України", статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України та  згідно особисто поданої заяви повідомляю про входження народного депутата    України Талишева  Євгена Івановича до складу депутатської фракції  "Наша Україна – Народна самооборона". (Оплески) 

Шановні народні депутати, нам потрібно розглянути низку питань в режимі повторного обговорення після їх доопрацювання комітетами. 

Будь ласка, Сергій Терьохін.

 

11:06:36

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, от зараз стоїть питання про  Митний кодекс доопрацьований. Я  вам нагадую, що Президент заветував цей проект, ми прийняли постанову про   направлення його на доопрацювання, по суті  правки  Президента ми не розглядали.  Після того вийшла така штука, що народні депутати у комітеті внесли  59 правок, які нові, які  Президентом взагалі не чіпалися. Між іншим багато з них відверто корупційні правки. Ну, припустимо, там зараз можна як іноземну інвестицію буде ввозити навіть шубу там якусь, а не тільки основні фонди. Або, припустимо, Президент запропонував на рік збільшити тимчасове ввезення автомобілів, а от депутати вирішили при цьому на три роки яхти збільшити замість пів року. Або, припустимо, 148 стаття взагалі суперечить конвенціям ТП, де тепер через територію України поза конвенцію будуть провозитися підакцизні товари – тютюн і алкоголь. Ну, і так далі, тому, якщо… я не розумію, що ми будемо взагалі розглядати, але якщо будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть думку свою.

 

11:07:47

ТЕРЬОХІН С.А.

То ми наполягаємо, фракцією, щоб ставити всі без виключення правки на підтвердження, відповідно до Закону про Регламент і закликаю всіх народних депутатів голосувати за пропозиції нашого великого Президента пана Януковича і не голосувати за альтернативні пропозиції народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні народні депутати, в разі, якщо Президент України застосовує вето, Верховна Рада України може погодитись, якщо Президент пропонує скасувати закон або подолати вето Президента.

Другий момент. Коли Верховна Рада  України  враховує пропозиції Президента і приймає закон в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента.

І третій момент. Верховна Рада, проаналізувавши зауваження Президента, може направити  цей закон на доопрацювання до комітету. Тоді відповідно розглядаються і поправки Президента, і поправки народних депутатів, і ми, фактично, приймаємо новий закон після доопрацювання.

Тому ми зараз після доповіді комітету будемо йти по поправки. Якщо до конкретної поправки буде наполягання ставити  на голосування для підтвердження чи непідтвердження, то Верховна Рада  України повинна це робити.

 Доповідач – голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. Будь ласка, Віталію Юрійовичу.

 

11:09:15

ХОМУТИННІК В.Ю.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Верховна Рада України 3 листопада минулого року прийняла Митний кодекс України, який Президент повернув до Верховної Ради з  мотивованими пропозиціями. За висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради  ці пропозиції заслуговують на підтримку Верховної Ради. Такої самої думки дотримується і комітет.

Разом з тим пропозиція до деяких норм кодексу потребували узгодження з іншими нормами цього кодексу, а також з нормами інших законодавчих актів України. Верховна Рада своїм рішенням від 9 лютого 2012 року повернула кодекс до комітету для доопрацювання з урахуванням пропозицій Президента України.

Комітет разом з представниками Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради  провів підготовку цього доопрацьованого законопроекту до розгляду Верховною Радою та рекомендував Верховній Раді прийняти його в цілому як закон.

Всього з урахуванням пропозицій Президента до Митного кодексу внесено 148 поправок, з них 133 поправки враховано повністю і 15 –  редакційно. Ці поправки зокрема передбачають передання всіх повноважень щодо видання наказів нормативно-правового характеру від Держмитслужби Міністерству фінансів України; забезпечення більш прозорого порядку здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та надання декларантам більше можливостей для відстоювання своїх прав у спорах з митними органами з цього приводу; зменшення загальної вартості товарів, які можуть вивозитися громадянами на митну територію України без сплати податків через сухопутні та морські пропуски з тисячі до 500 євро; збільшення загального строку тимчасового ввезення громадянами не резидентами транспортних засобів, особливого користування з півроку до року; виключення митної брокерської діяльності з числа видів діяльності, на здійснення яких митними органами відповідно до Митного кодексу надаються дозволи і залишається в силі діючий порядок ліцензування цієї діяльності. Також виключення з Митного кодексу положень, які надають митним органам права на здійснення судово-експертної експертизи.

Розроблення Кабінетом Міністрів України проекту окремого Закону про порядок відшкодування шкоди заподіяною особою та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організації або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових зобов’язань.

Новий Митний кодекс являє собою законодавчий акт, максимально наближений до європейських та світових стандартів, та передбачає значне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення товарів при здійсненні експортно-імпортних операцій. І скоріше введення його в дію буде не тільки в інтересах бізнесу, як вітчизняного так і зарубіжного, а й держави в цілому.

Тому комітет рекомендував також ввести строки в дію, вступу в дію нового Митного кодексу через місяць з моменту підписання Президентом. Тобто, якщо він буде підписаний в цьому місяці, то через місяць з першого числа за наступним місяцем він має вступити в дію.

Тому всі поправки проаналізовані разом з Кабінетом Міністрів, ще раз повторюю, Адміністрацією Президента та тими, хто мав до цього, депутатами, які цікавилися цими питаннями, і ми готові до того, щоб приймати в цілому цей законодавчий акт. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді йдемо по поправках. Віталію Юрійовичу, так ми що, почнемо з цих президентських поправок?

 

ХОМУТИННІК В.Ю.Так я не розумію які. Всі поправки враховані чи враховані редакційно. Якщо є поправки Терьохіна окремо, то нехай ставить свої поправки на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до Регламенту, якщо депутат наполягає на поправці, яка врахована, ми повинні ставити її на підтвердження. Тому я зараз тільки хочу уточнити.

Віталію Юрійовичу, ми спочатку підемо поправки, які були від Президента, чи підемо від початку і до кінця? От зверніть увагу, що поклали мені тут…

Ну одну хвилинку! Віталію Юрійовичу.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. За Регламентом Податковий кодекс ми проголосували про те, що відправили в комітет на  доопрацювання з врахуванням пропозицій Президента. Тому для того, щоб зручно було дивитися цей документ, ми роздали весь текст, де є поправки Президента, і ті поправки, які були від комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ці поправки, що у вас – 47-а… від 47-ї по 141-у. Це треба  по ходу, вони додаткові ці поправки? Чи як зрозуміти?

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Фактично це нова редакція… по Регламенту це нова редакція закону, і  я думаю, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми тоді йдемо по поправках, бо тут є окремо ще подані у вас поправки. Ви розумієте про що йдеться?

Шановні колеги!  Давайте таким чином. Юрій Анатолійович, я просив би, як дійдем до поправки… давайте, до поправки дійшли і будемо її тоді обговорювати.  Я прошу вас!

Перша… я починаю з першої поправки. (Шум у залі)  Одну хвилину! Перша  поправка. Будь ласка, Терьохін наполягає, щоб її голосували на підтвердження. Будь ласка, мікрофон.

 

11:15:49

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги! От ми себе загнали самі в глухий кут. От дивіться, приклад. Перша правка Президента, яка говорить про те, що органи митниці (митниці регіональної) не можуть видавати нормативно-правові акти. Правильна правка.

Що робить комітет? Приймає другу правку, яка взагалі скасовує те. що було прийнято в законі. А прийнято в законі було: в мінімальний 45-денний строк для оприлюднення таких актів митниці. Тобто по суті це суперечить, спотворює те, що запропонував Президент. Тому ми пропонуємо зараз поставити  правку Президента, яку  написано "редакційно враховано" – це брехня! Вона не врахована редакційно –  на підтвердження і дружно  проголосувати за позицію Президента. Тим самим друга правка відхиляється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати, зараз ми голосуємо виключно поправки ті, які запропоновані в процесі роботи. Ми не можемо повертатися,  прошу уваги, ми не можемо повертатися виключно до точної редакції пропозицій Президента, бо мова йшла про те, що цей закон був на доопрацюванні. І тепер сформовані, я прошу вас, але відповідно до вимог Регламенту на вимогу депутат, якщо врахована поправка, то будемо ставити на голосування щодо її підтвердження.

Тому я ставлю на голосування, прошу уваги, пропозицію першу, яка врахована. Прошу голосувати.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Прошу підтримати пропозицію Президента.

 

11:17:36

За-248

Рішення прийнято.

Поправка 2. Хто наполягає на її голосуванні? Будь ласка, Кармазін.

 

11:17:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, 2 поправка передбачає взагалі виключити частину шосту статті 2. Мова йде про ту якраз поправку, яка врахована зараз від Президента. І зараз стаття має називатися так, звучати: "Нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів після їх державної реєстрації та оприлюднення". Все нормально. Бо Президент запропонував виключити слова "видані митницями". Дуже правильно запропоновано.

Народні депутати України, члени комітету без прізвищ, Володимир Михайлович, це заборонено Регламентом такі художества, у нас кожен має тут мати бути прізвище.

Через це я роблю зауваження щодо… нам роздали без прізвищ такі пропозиції. І ця поправка треба, щоб була відхилена. Тобто я ставлю питання про підтвердження цієї поправки. Звертаюся до більшості, вона має бути відхилена, тоді проходить та, яка попередньо прогосована 248 голосів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я просив би вас, щоб ми зосередилися з вами не на формі, а на змісті. Тим більше, що коли ми розглядаємо доопрацьований, одну хвилиночку, коли розглядаємо доопрацьований закон, ми йдемо за процедурою розгляду в другому читанні. Тобто голосуємо, якщо є наполягання – усі поправки. І це підтвердив якраз я провів консультації і Комітет з питань Регламенту.

Тому ставиться на голосування, прошу уваги, поправка номер 2, яка врахована, на її підтвердження, прошу голосувати. Шановні колеги, я прошу зосередитись на роботі.

 

11:19:41

За-264

Ну, комітет вважає, що вони не взаємовиключні. Будемо тоді… Ну, так а що можна запропонувати?.. Давайте ми тоді повернемося вкінці, пройдемо, тоді поправки…

Я просив би і комітет і депутатів заспокоїтись. Бо от тут є твердження, що ми двома підтвердженнями зробили…

 

МАРТИНЮК А.І. Ми врахували, а потім виключили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Та, а вони зважають, що це враховано.

Тоді, після того, коли пройдемо, якщо будуть виникати різночитання, повернемося назад.

 

МАРТИНЮК А.І. Ми  ж там виключили, а потім врахували.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Ви ж виключили. Першу врахували, 248. А тепер взагалі виключили все, куди вносили поправки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Добре… Гаразд. Тоді нам треба цю статтю виключити треба її?

 

КАРМАЗІН Ю.А. Ні. Треба тільки оце, що перша, Президента, врахувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми врахували. Комітет пропонує також врахувати. Будь ласка, Віталію Юрійовичу, з цього приводу. (Шум у залі)

 Шановні колеги, ми нічого... Шановні колеги! Віталію Юрійовичу,  шановні колеги, ми поступили правильно. Зверніть увагу: 1-у поправку Президента ми врахували, 2-а поправка народних депутатів була частину шосту із статті виключити. Я поставив на голосування цю пропозицію, і Верховна Рада підтвердила, що ми виключаємо цю статтю. Тому, я просив би… Правильно!

 

 МАРТИНЮК А.І. Ні, Володимире Михайловичу, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ні?!

Ладно, давайте таким чином домовимося. Я просив би… Ну не заважайте. Давайте таким   чином: зараз підемо далі, комітет ще раз уточнення із Юридичним управлінням проведе, ми потім повернемося до цієї правки.

3 поправка. Наполягають на ній? Ні.

4 поправка. Мікрофон Терьохіна.

 

11:22:09

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги,  оце приклад знову-таки  недолугості цієї  процедури, яку ми зараз проходимо.   Четвертою корелюється  п'ята правка  народних  депутатів, яка виходить за межі пропозицій Президента.  По суті така: якщо її застосовувати, то тоді  між експрес-перевізником  і замовником  має бути встановлений посередник, якщо таки буде виданий  нормативно-правовий акт митниці. Такого у світі  ніде немає. Це абсолютна  корупція. Тому  4 і 5 правку  я просив би поставити на  підтвердження і не підтверджувати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  позиція комітету.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Позиція комітету  викладена у тексті. І тут чітко  сказано, що міжнародний транспортний документ – це номерний товаросупроводжуючий документ, яким є договір між  експрес-перевізником та замовником.  На наш погляд, ця додаткова інформація вона необов'язкова. Тому кінцева редакція у правій колонці вона виключає, який саме  це нормативно-правовий…  який документ. Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати,   ставиться  на голосування  4 поправка на  підтвердження, яка врахована комітетом. Прошу голосувати.

 

11:23:50

За-257

Поправка  підтверджена.

Також ставлю на голосування  5 поправку  на її підтвердження. Прошу голосувати.

 

11:24:11

За-257

Поправка підтверджена.

Тепер 6 поправка Президента України, наполягає хтось на ній? Ні. Вона тоді врахована, проходить ця поправка.

Йдемо далі. 7 поправка, Терьохін, будь ласка.

 

11:24:34

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, ця правка народних депутатів знову виходить за межі пропозицій Президента. А по суті, що тут написано: пропонується надати право відкликати попереднє рішення митного органу не у зв'язку з  із недостовірною або неповною інформацією, що суттєво вплинуло на характер, а, вдумайтеся, що пропонується, а у зв'язку із, цитую:  "…ненаданням підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття цього рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення".

Обсяг такої "всієї наявної інформації" ніде далі не визначається, отже митниця буде довільно… довільно, я перепрошую, базуючись на якихось довільних підходах, визначати, яку інформацію треба підприємству подавати при якому випадку. Це не може бути, це взагалі є порушенням будь-яких регуляторних норм і Конституції України. Тому 7 правка не може бути… Я прошу на підтвердження і прошу не підтверджувати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 7 поправка врахована комітетом, її треба підтвердити шляхом голосування у сесійній залі. Я ставлю на голосування цю 7 поправку, прошу голосувати.

 

11:26:05

За-256

Поправку підтверджено.

Тепер нам треба розглянути 8 поправку, вона врахована. Немає заперечень? Немає. Йдемо далі.

9 поправка. Терьохін, будь ласка, мікрофон.

 

11:26:23

ТЕРЬОХІН С.А.

Ну, шановні колеги, от дивіться, Партія регіонів, зверніть увагу, по суті пропозиції пропонується зруйнувати статтю 43, логіку, щодо регіонального сертифікату походження. Пропонується виключити його як клас, цей регіональний сертифікат походження.

Ненадання такого сертифікату  у нас значно затруднить укладення Угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Тому що це зачіпає регіональні назви такі, як шампанське, коньяки, сири і так далі. І це для  нас теж треба, припустимо, по Криму. Яка логіка такої правки, незрозуміло.  Регіональний сертифікат походження має  залишатися в тексті кодексу, тим паче він залишається в  43 статті.

Тому правку прошу поставити на підтвердження  і не  підтверджувати її.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Це  технічна правка, і тут сказано, що ці позиції вони викладені в інших статтях.

Я би хотів своєму колезі і першому заступнику запропонувати все ж таки  працювати в комітеті. Тому це перші пропозиції, які ми протягом року почули від мого колеги.

Я так вважаю, що  сьогодні більш є настрій на те, щоб заволочити цей час  і завалити ті ініціативи, які  були напрацьовані в комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку номер  9, яка потребує підтвердження, бо вона врахована комітетом. Прошу голосувати.

 

11:28:08

За-249

Поправка підтримана.

Наступна поправка 10-а Президента України. Немає заперечень?  Немає.

11 поправка Президента України.  Будь ласка, Терьохін, мікрофон.

 

11:28:25

ТЕРЬОХІН С.А.

По-перше, шановний доповідачу, я, знаєте,  не потребую ваших порад, що мені робити. Ви ще попрацюйте тут років 10 для того, щоб мені поради давати, як займатися законотворчою діяльністю.

А по суті правки. Це правка Президента. Але, знаєте, вона  кореспондується з правкою до статті 397. І от якщо зробити цю кореспонденцію, то виходить, що Президент пропонує це, мабуть, помилково, щоб можливо було, припустимо, ввозити диски і флешки без оподаткування і контролю, в тому числі з точки зору інтелектуальної власності, на суму до 50 кілограм. От така дурість написана в цій      правці. Ну, ви б хоча почитали конвенції по міжнародному інтелектуальному праву. Тому я просив би цю правку поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на підтвердження 11 поправка Президента України, вона врахована комітетом. Прошу голосувати.

 

11:29:41

За-261

Поправка підтверджена.

Наступна поправка 12-а Президента України. Терьохін, будь ласка.

 

11:29:52

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, зверніть увагу, та сама історія, що з 1-ю і 2-ю правкою. Написано, що врахована редакційно правка Президента, а вона не врахована, вона навпаки відхилена другою наступною правкою 13-ю народних депутатів. Президент запропонував, що декларування митне має бути добровільним актом, якщо там отримані помилки від цього добровільного акту, тоді наступає відповідальність. Що ж пропонують народні депутати? Відновити заветовану позицію Президентом, де декларування і визначення митної вартості може здійснюватися за примусом за результатами контролю, здійсненого митним органом. Тобто по своїй суті це суперечить ключовій правці Президента України.

Тому в мене є прохання поставити 12 правку Президента України на підтвердження і прийняти її в цілому, як Президента України, в цілому правку, а 13 правку в зв'язку з прийняттям 12-ї Президента не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я ще раз нагадую, що ми розглядаємо закон після доопрацювання. Якби ми розглядали закон виключно з поправками Президента України, то ви абсолютно мали б логіку. Зараз ми можемо голосувати тільки пропозицію для її підтвердження в редакції запропонованій і підтриманій комітетом. Тому я ставлю на голосування поправку 12 для її підтвердження в редакцій запропонованій комітетом. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

11:31:35

За-233

Поправку прийнято.

Тепер ставиться на голосування 13 поправка народних депутатів України для її підтвердження. Прошу голосувати. Зніміть голосування, Кармазін, будь ласка, мікрофон.

 

11:31:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, я не знаю, що там відбувається в комітеті, але так не має бути ні по формі, ні по змісту. По формі не має бути, тому що є Закон про Регламент. І що за народні депутати вносять поправки, ми не знаємо. А по змісту так не має бути, бо Президент в даному випадку правий. Ви знаєте, я не дуже люблю президента, який два роки знущається над країною. Але тим не менше у нього сидять фахівці. Фахівці, які побачили, правильно поправили. І він запропонував чітку редакцію цього пункту. Заявляти митну вартість визначену або скореговану ними самостійно за результатами консультацій з митним органом. Це кінець цитати, як визначив Президент.

Зараз же, підтримавши нібито це, і написавши "враховано редакційно", 2 поправкою цією, яку пропонують – 13-ою уже говориться, що вона корегується за результатами контролю здійсненим митним органом. Тобто те проти чого і виступає Президент. Треба не підтримувати цю поправку. Я звертаюся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 13 для її підтвердження. Прошу голосувати.

 

11:33:18

За-260

Поправка підтверджена.

Поправка 14 Президента України. Щодо цієї поправки є зауваження? Не бачу.

15 поправка голови комітету Віталія Хомутинніка, до неї зауваження. Будь ласка, Сергій Терьохін.

 

11:33:43

ТЕРЬОХІН С.А.

Ну от знову подивіться, ну, по-перше, ця правка знову-таки виходить за межі пропозицій Президента. А, по-інше, ну, хоча б понятійний апарат вивчили б. Якщо є, між іншим, далі по всьому тексту кодексу є складові митної декларації, по всьому кодексу. Тут міняється слово "складові" на "дані". Ну, треба школу загадати, де дані – це арифметично-математичні, а складові – це все, що міститься в митній декларації. Ну навіщо навіть такі глупості писати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 15 комітету для її підтвердження. Прошу голосувати.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

 

11:34:37

За-253

Поправка підтримана.

16 поправка. Президента. Немає заперечень? Не бачу.

Поправка 17. Президента України. Немає заперечень?

18 поправка. Сергій Терьохін, будь ласка.

 

11:34:56

ТЕРЬОХІН С.А.

Ще один приклад. Коли народні депутати фактично спотворили пропозицію Президента, тобто, прийняли все навпаки. Президент запропонував новий текст статті 55 корегування митної вартості, дуже слушно запропонував, чим обмежив можливість корупційних діянь з боку митних органів. Що робиться далі? Народні депутати фактично відтворюють ту корупційну статтю, яка була прийнята в законі в заветована Президентом в свій час. Знову ж таки, логіка яка тут?

Тому я закликаю проголосувати правку Президента як суб’єкта законодавчої ініціативи. Ще раз, Володимире Михайловичу, Президента, а не того, що там комітет щось собі вигадав, він не суб’єкт. І не голосувати правку народних депутатів 19.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Шановні колеги, я ще раз хочу підтвердити, що поправка Президента, вона врахована, але редакційно виправлена в редакції комітету. Але, якщо є принципова така позиція, то, якщо ви на себе особисто візьмете відповідальність про цей текст остаточний, то я не проти. Але я все ж таки пропоную і вважаю, що комітет фахово відпрацював з цим текстом. Тому я просив би проголосувати пропозицію Президента в тій редакції, яка викладена в комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я ще раз просив би вас і нагадую, що до принципової позиції у нас є  режим розгляду питання після доопрацювання. Ми йдемо у режимі   другого читання.  Ми не розглядаємо закон у новій редакції  з пропозиціями Президента, а після доопрацювання.

Тому  я ставлю на голосування  поправку 18 в редакції комітету. Прошу голосувати, будь ласка.

 

11:37:09

За-233

Враховано.

Тепер поправка 19. Ні, поправка 19.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Мы ее проголосовали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, правильно. Якщо наполягання є, ми повинні її проголосувати; якщо ні, то так вона і залишається врахованою. 

Будь ласка, Сергій Терьохін.

 

11:37:46

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, не  знущайтеся над собою. Володимире Михайловичу, ви  сказали дослівно, подивіться  стенограму, що давайте  проголосуємо пропозицію Президента в редакції комітету – це 19 правка. А я пропонував проголосувати пропозицію Президента  в редакції Президента – це 18 правка. Тобто, якщо ви проголосували 19-у,  я наполягаю на поверненні до 18-ої і хочу, щоб всі дружно підтримали  великого Президента всія України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  ми голосували 18 поправку, зараз  ставлю на   голосування 19 поправку, що   я і роблю. Прошу голосувати. 19 поправка.

 

11:38:38

За-252

 Рішення прийнято.

Поправка тепер має бути 20. Поправка 20. Є застереження? Сергій Терьохін, будь ласка, мікрофон.

 

11:39:03

ТЕРЬОХІН С.А.

От шановні колеги, подивіться, що запропонували наші народні депутати. Вони пропонують викласти частину 7-у статті 69-ї… там йде мова про накладення штрафів та інших санкцій митниками, використовуючи, от подивіться які словосполучення: "складний випадок", "недостовірна інформація", "уся наявна інформація", "суттєвий вплив". І от такі… далі ці словосполучення ніде по тексту Митного кодексу не визначаються. Тобто оце все, що я вам розповів, може взяти в руки митник для того, щоб вирішувати які санкції застосувати до порушника митних правил. Ну як так можна писати?! Тому… я розумію, що митники приймали активну участь в доопрацюванні цього документу, але ж не настільки!

Тому я пропоную 20-у правку поставити на підтвердження і не підтверджувати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  дуже істотне зауваження з боку Сергія Терьохіна. Прошу це врахувати. Разом з тим, я ставлю на голосування поправку 20-у для її підтвердження. Прошу голосувати. 

 

11:40:24

За-231

(Ну я ж сказав, що він правий! Ну я ж не можу голосувати!)

Поправка… Я перепрошую, поправка 20-а, проголосовано 231 депутат, поправка прийнята.

Поправка 21-а Президента України. Нема заперечень? Не бачу.

22-а. Нема заперечень, да? Зараз… 30-у шукаємо поправку. 

159-а… 30-а поправка. Сергій Терьохін, мікрофон, будь ласка.

 

11:41:17

ТЕРЬОХІН С.А. Ну от знову так, і це свідчить про глибину, скажемо, юридичних знань розробників цієї редакції.

Пропонується розділ VI доповнити назву  транспортних засобів комерційного призначення. От подивіться, що вийшло в кінці історії, а потім по суті я вам розповім. Буде так звучати, назва розділу стає беззмістовною: митні формальності при переміщенні транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон різними видми транспорту. Це що, на тягачі? Чи на грейдері? Ну, хоча б ви цей дивилися, що ви там написали.

Крім того, якщо викинути, ввести тільки комерційного призначення, шановний доповідачу, то тоді всі транспортні засоби особистого призначення, некомерційного призначення, випадають з перших трьох статей цього розділу. І незрозуміло стає в майбутньому, як їх адмініструвати.

Тому ця правка є алогічною, взагалі ще раз почитайте назву цього розділу, якщо…

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Фактично, назва і назви всіх розділів ми, фактично, їх зробили однаковими з Європейським митним кодексом. Тому і послідовність розділів, і назви цих розділів,  в залежності від перекладу. І цей кодекс він максимально наближений до Європейського оновленого митного кодексу країн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування 30 поправку, яка врахована комітетом для її підтвердження. Прошу голосувати.

 

11:43:11

За-253

Поправка прийнята.

Аналогічно нам потрібно підтвердити поправку 31. Прошу уваги, я ставлю на голосування 31 поправку. Прошу голосувати. 

 

11:43:36

За-257

Поправка врахована.

Поправка 32. Наполягаєте на ній? Терьохін, мікрофон, будь ласка.

 

11:43:46

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, от дивіться, як у нас жваво йде дискусія з приводу закону. Ну, по-перше, знову-таки незрозуміло його статус. Якщо новели є законодавчого характеру, які народні депутати внесли, ну, по всій логіці треба два читання мати. Ну, по крайній мірі, ви ж обмежуєте суверенне право інших народних депутатів або Кабміну, або Президента дати правки на правки. Таке.. Ну, це на голову не налазить, Володимир Михайлович.

Тому, я от… подивіться, шановні, знову таке, м’яко кажучи, тупе натискання на кнопки, дискусії немає, нічого доповідач не аргументує. Тому, ви знаєте, мені  свій голос… вже сів, бачите?... дорожче, ніж ваші кнопки. Буде так, як було з Податковим кодексом: приймете цей Митний кодекс, а потім будуть люди стояти під парламентом і будуть крутити пальцями у скроні.

Давайте, більшість, голосуйте, я не буду більше давати жодних правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ще раз нагадую… Одну хвилинку! Ще раз нагадую, що після доопрацювання закон розглядається у режимі другого читання. Ще раз нагадую. І я просив би постійно не висловлювати звинувачення з цього приводу.

По-друге, голова комітету аргументував термін "транспорт комерційного призначення". Далі воно вже приводить… і Верховна Рада підтримала цю поправку, далі все приводиться у відповідність. Тому, очевидно, тут і аргументація вже додатково не потрібна, якщо раз Верховна Рада прийняла рішення. Тому поправка 32 і наступні поправки… не наполягають? Йдемо далі тоді.

34-а, будь ласка, Юрій Кармазін.

 

11:45:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу, ви вчора на Погоджувальній раді задали питання, а чому Президент повернув зразу 11 законопроектів Верховній  Раді? Ну, все ж так класно: уряд працює, більшість працює, Чечетов справно руку піднімає, а 11 вето підряд.

Я вас завіряю, що і на цей закон також буде вето. Чому? Бо ми погіршуємо той закон, який приймали попередній раз. Ми погіршуємо, я стверджую. Це абсолютно правильні були поправки Терьохіна. Я розумію, що він просто втомився доводити це.

І зараз ця поправка 34-а, вона пропонує замінити слова, словосполучення "та подання митному органу" замінити словами "та щоквартальне подання митному органу". Тобто  ми знову ускладнюємо ситуацію для людей, які займаються цими перевозками, перетинаннями і так далі.  І знову  нам подякують у  лапках за це. Я пропоную  не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставиться на голосування 34 поправка для її підтвердження. Прошу голосувати.

 

11:47:11

За-257

Підтверджена поправка.

Наступні  поправки до 39-ї президентські, вони враховані.

40 поправка. Ніхто не наполягає на ній?  Ні, не бачу.

Шановні колеги,  я просив би тепер перейти до другої книги.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Володимире Михайловичу,  одну ремарку для стенограми.  112 поправка, тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще не дійшли до 112-ї. Віталій Юрійович, ми дійдемо до 112-ї.

48 поправка народних депутатів. Вона врахована. Є застереження до  неї?

Шановні колеги,  до  яких тоді поправок  є застереження?  Немає.

Тепер 112 поправка. Будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  112-а. Я прошу  в кінці… Це стаття  183 пункт перший, сторінка 421. Додати слова в правій колонці, воно технічно випало, через кому "або таких, що містять неправдиві дані".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  проголосуємо цю поправку, шановні колеги, з урахуванням уточнення, яке  технічно випало і про яке щойно сказав голова комітету. Це 112 поправка з уточненням від комітету прошу голосувати, точніше доповненням від комітету і уточненням. Прошу голосувати.

 

11:49:41

За-254

Так, Віталію Юрійовичу, які ще поправки потребують уваги?

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Все, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер треба нам повернутися…

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Давайте до початку, до 1 поправки Президента повернемося, з чого ми  починали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, мікрофон голови комітету.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Так, я прошу ще раз 1 поправку Президента врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми врахували її – 248 голосів.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. А 2-у відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То треба нам, шановні колеги, повернутися, я прошу уваги, повернутися до розгляду 2-ї поправки. Після вашого позитивного рішення тоді ми вже можемо розглядати пропозицію комітету.

Я ставлю на голосування  пропозицію про повернення  до 2-ї поправки. Прошу голосувати.

 

11:50:45

За-258

Рішення прийнято.

Будь ласка, Віталію Юрійовичу, аргументуйте.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Так, я прошу  2-у поправку, вона каже про те, що  частину шосту статті 2 виключити і поставити на підтвердження і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І не голосувати.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. І не голосувати. Для того, щоб не було тут двояких тлумачень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю 2-у поправку на підтвердження. Прошу  визначатися.

 

11:51:28

За-0

Так, шановні колеги, прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття Митного кодексу України в цілому після доопрацювання (реєстраційний номер 8130-д). Прошу голосувати.

 

11:52:06

За-264

Закон прийнято доопрацьований.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 185, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна - Народна самооборона" – 6, комуністів – 25, Народна Партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 19, позафракційні – 9.

Тепер. Шановні колеги, нам треба прийняти, точніше, розглянути після доопрацювання Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України" з пропозиціями Президента України, доопрацьований закон  (реєстраційний номер 8130/д). Віталій Юрійович, будь ласка.

 

11:52:55

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ми прийняли щойно нову редакцію Митного кодексу, і всі зміни до інших законодавчих актів були викладені в окремому законі, який називається  Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України".

До цього закону надійшло 9 пропозицій Президента. Всі вони враховані повністю. Тому можна просто в цілому голосувати як закон, який поданий і розданий в таблиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає застережень? Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України" після доопрацювання (реєстраційний номер 8130/д). Тобто приймається закон доопрацьований. Прошу голосувати.

 

11:54:00

За-264

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, тепер вашій увазі пропонується Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра".

Верховна Рада України, у зв'язку з пропозиціями Президента України до цього закону, направила його на доопрацювання.

Комітет пропонує відхилити закон.

Є потреба доповідати? Будь ласка, Сергій Терещук. Будь ласка.

 

11:54:34

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Вашій увазі пропонується прийнятий 5 липня 2011 року та повернутий Верховною Радою України 22 вересня 2011 на доопрацювання до комітету Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра".

При його доопрацюванні поступили зауваження Президента України. І згідно з пропозиціями Президента України цей закон, на наш погляд, повинен бути відхилений.

Оскільки позбавлення значної частини торфовищ статусу особливо цінних земель, а також необґрунтоване розширення пільг стосовно сплати відшкодування витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва на думку Президента України може спричинити погіршення екологічної ситуації в державі, призвести до розбалансування бюджетів, невиконання державою конституційних гарантій у відповідних сферах.

З огляду на вище викладене, комітет пропонує підтримати пропозицію Президента України і рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект відхилити. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень, щоб поставити на голосування пропозицію комітету?

Ставлю на голосування пропозицію комітету про відхилення Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра" відповідно до пропозицій Президента України (реєстраційний номер 8238). Прошу голосувати.

 

11:56:39

За-253

Рішення прийнято. Закон відхилено.

Шановні колеги, да, зараз підемо на перерву, коли ви пристанете до такої пропозиції. Зараз ми маємо розглянути Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення управління об'єктами державної власності" з пропозиціями Президента України (від 11.01.2012 року) (реєстраційний номер 9415).

До цього законопроекту Президент України висловив 12 зауважень. Комітет їх уважно, прискіпливо і предметно розглянув, всі врахував і рекомендує Верховній Раді прийняти його в цілому з урахуванням пропозицій Президента. То якби ви не заперечували, я поставив би цю пропозицію на голосування, і якраз була б після того перерва. Ну, да, так я, щоб… ну, одну хвилинку. Та я пропоную, щоб ми голосували кожну пропозицію Президента, щоб не було доповіді і співдоповіді, якщо нема заперечень. Немає заперечень? Я мав це на увазі, Юрію Богдановичу.

Тому я ставлю на голосування поправку 1-у Президента, яка врахована. Прошу голосувати.

 

11:58:08

За-239

Поправка врахована.

Ставлю на голосування 2 поправку Президента, яка врахована. Прошу голосувати.

 

11:58:28

За-239

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування 3 поправка Президента України. Прошу голосувати. Комітет врахував її.

 

11:58:47

За-239

Рішення  прийнято.

Ставлю на голосування 4 поправку Президента, комітет врахував її. Прошу голосувати.

 

11:59:07

За-241

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування 5 поправку Президента України, комітетом вона врахована. Прошу голосувати.

 

11:59:28

За-236

Врахована поправка.

Ставлю на голосування 6 поправку з пропозиціями Президента, яку комітет підтримав. Прошу голосувати.

 

11:59:52

За-236

Прийнято.

Ставлю на голосування 7 поправку, комітет її підтримує. Прошу голосувати.

 

12:00:14

За-235

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування 8 поправку Президента, яку комітет пропонує врахувати. Прошу голосувати.

 

12:00:36

За-240

Поправку прийнято.

Ставиться на голосування 9 поправка, комітет її врахував. Прошу голосувати.

 

12:00:59

За-240

Поправка приймається.

Ставиться на голосування 10 поправка Президента, комітет її підтримує. Прошу голосувати.

 

12:01:21

За-242

Поправку прийнято.

Ставиться на голосування 11 поправка.  Комітет її підтримує.

 

12:01:41

За-243

Рішення прийнято.

І ставиться на голосування 12 поправка Президента України. Також   комітет її врахував. Прошу голосувати.

 

12:02:02

За-236

Рішення прийнято.

Отже, шановні колеги, у нас є всі підстави поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття  закону в цілому з урахуванням пропозицій Президента України. Мова йде про Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення управління об'єктами державної власності" (реєстраційний номер 9415). Прошу голосувати. 

 

12:02:43

За-238

Закон прийнято з урахуванням пропозицій Президента України.

Оголошується перерва до 12 години 34 хвилин, тобто на 30 хвилин.

Після перерви будемо починати нашу роботу… продовжимо нашу роботу з розгляду Закону про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, народних депутатів запрошую до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжити роботу. Будь ласка, зробіть відповідне оголошення.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112. Доповідач – голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи  Анатолій Іванович Семинога. Будь ласка. Хто? А, перший заступник голови комітету Микола Харитонович Шершун.

 

12:34:43

ШЕРШУН М.Х.

Шановні народні депутати, 22 вересня 2011 року Верховною Радою  України було прийнято за основу проект Закону України про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112.

Прийняття проекту закону дозволить визначити правові, організаційні та економічні засади функціонування системи "112", повноваження органів  виконавчої влади та місцевого самоврядування, оперативних диспетчерських служб, підрозділів екстреної допомоги населенню, апаратових центрів системи "112" і забезпечити виконання комплексу практичних заходів щодо створення та впровадження системи "112".

До комітету надійшло 30 пропозицій від народних депутатів України. Комітетом було підготовлено дві порівняльні таблиці до другого читання проекту Закону України про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112, на які Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України були надані суттєві зауваження та пропозиції.

Але я хочу підкреслити, врахування запропонованих зауважень та пропозицій Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради та народних депутатів України, які поступили, можуть змінити концепцію та мету законопроекту, яка була запропонована Кабінетом Міністрів України та прийнята Верховною Радою України за наслідками розгляду у першому читанні і за основу.

Виходячи з концепції законопроекту, яка була прийнята Верховною Радою за наслідками розгляду у першому читанні, комітет на своєму засіданні вирішив рекомендувати Верховній Раді України підтримати прийняття проекту Закону України про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (реєстрномер 9074, від 26.08.2011 року) у цілому як закон у редакції, яка була прийнята Верховною Радою України за наслідками розгляду у першому читанні з урахуванням редакційних правок.

Зважаючи на важливість даного законопроекту народні депутати України, члени комітету 22 лютого 2012 року додатково розглянули законопроект на своєму засіданні і підтвердили раніше прийняте рішення щодо прийняття законопроекту в цілому як закон у редакції, яка була прийнята Верховною Радою за наслідками розгляду у першому читанні з урахуванням редакційних правок. Прошу підтримати рішення комітету і дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це означає, що ми поправок не повинні взагалі розглядати? Так я розумію?

 

ШЕРШУН М.Х.  Ні, ну, хтось, може, буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Якщо ми йдемо по поправках… якщо поправка врахована, ніхто не наполягає на голосуванні, вона залишається, якщо є вимога, ми її ставимо на голосування про підтвердження. Пройдемо по всіх поправках, тоді будемо приймати рішення. Ви ж, наскільки я зрозумів, від імені комітету запропонували прийняти за результатами першого читання з невеличкими редакційними уточненнями і не враховувати поправок. Так я розумію?

 

ШЕРШУН М.Х. Володимире Михайловичу, якщо ми  будемо, більша частина поправок поміняє концепцію, саму ідею закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То ми йдемо по поправках? І ви ставите пропозицію підтримувати позицію комітету, так? Дякую.

Шановні колеги, 1 поправка врахована.

2 поправка відхилена. Автор наполягає на ній? Ні.

3 поправка, автор наполягає? Ні.

5-а, Кармазін. Мікрофон, будь ласка. Наполягає, да.

 

12:38:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу! До цього законопроекту юридичне управління, законопроектик малесенький, направило своїх зауважень на 11 сторінках. Вдумайтесь, будь ласка. Тобто, не концепцію  треба міняти, а підходи до розгляду законопроекту.

Мої поправки всі до єдиної відхилені. Це єдиний законопроект, в якому відхилені всі поправки. І навіть, якщо більшість його прийме, я звернусь до Президента про його ветування.

В поправці номер 5 я ставлю питання про те, щоб дати визначення, що це таке термін "112". І пишу: "Центр "112" – черговий диспетчерський центр екстреної допомоги населенню за єдиним безкоштовним телефонним номером виклику, екстрених служб "112", утворений у складі територіальних органів спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту і далі по тексту". І далі по тексту.

Це повністю відповідає тому, що написано і запроваджено в Європейському Союзі відповідно до пропозицій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

ШЕРШУН М.Х. Комітет відхилив поправку народного депутата Кармазіна. Якщо можна два слова. Що визначення, наведені в статті 1-й, є виваженими, і стаття 1-а не потребує уточнень, що є центрами "112" та стаття 3 цього законопроекту визначає, що є системою "112".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 5 Юрія Кармазіна. Комітет відхилив поправку. Прошу визначайтесь.

 

12:40:24

За-8

Поправка не підтримана.

6 поправка, Віктор Мироненко, Мироненко наполягає на ній? Ні.

7-а, ні.

8-а, ні.

Кармазін, 9-а, мікрофон, будь ласка.

 

12:40:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я звертаюсь до тих, хто хоче до Європейського Союзу, для яких пропозиції Єврокомісії номер 91/30096/ЄЄС від 1991 року, є не порожнім звуком. Я звертаюся до всіх, хто ще не зрозумів, що нам пропонується такий собі дрібненький сурогатік. Тому буду вносити поправки і далі, незважаючи на те, що і опозиція не може розбудитися, а коаліція владна перебуває в повному розпачі, чекає, який сигнал піде.

Я пропоную в статті 3 другу частину викласти в такій редакції: "До системи "112" входять центри "112", оперативно-диспетчерські служби, підрозділи екстреної допомоги населенню, які з використанням телекомунікаційних мереж, програмних, технічних та інших засобів надають екстрену допомогу населенню". Тобто із запропонованої автором редакції прошу вилучити слова "утворені у складі територіальних органів…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 9 поправка Юрія Кармазіна.

 

12:42:05

За-20

Поправка не підтримана.

11 поправка Юрія Кармазіна.

 

12:42:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Володимире Михайловичу, якщо дозволите, Юрій Кармазін, я об'єднаю 11-у з 12-ою з тим, щоб втрачати ваш час, зекономити для розгляду інших питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А. У статті 5 я пропоную внести наступні зміни. Назву статті викласти в іншій редакції, а саме записати:  "Органи державного управління з питань врегулювання системи "112" та їх повноважень". А частину першу пропоную викласти в такій редакції: "Повноваження з питань регулювання системи "112" мають Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування". Це я роблю для того, щоб допомогти з точки зору техніко-юридичного удосконалення положень цього законопроекту. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 11 поправка.

 

12:43:31

За-21

Поправка не підтримана.

Тепер ставиться на голосування 12 поправка Юрія Кармазіна.

 

12:43:49

За-14

Не підтримана поправка.

Народний депутат Мороко наполягає на своїх поправках?  Ні, не бачу.

Тоді Юрія Кармазіна поправка 20-а. Будь ласка, мікрофон Юрія Кармазіна.

 

12:44:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу! В поправці 20-й я пропоную  в статті 8 частину першу викласти в такій редакції: "Фінансування заходів з матеріально-технічного  забезпечення системи "112" здійснюється з Державного бюджету України, місцевих бюджетів і інших джерел відповідно  до положень законодавства України про цивільний захист". Цю зміну також вношу з  метою техніко-юридичного вдосконалень положень законопроекту та врегулювання питань матеріально-технічного забезпечення діяльності служби "112". Дякую.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться  на голосування  20 поправка Юрія Кармазіна. Прошу визначатись.

 

12:44:59

За-14

Поправка не підтримана.

Тепер поправка Юрія Кармазіна…  21-а (Толстенко, Кармазін) щодо набрання чинності закону.

Юрію Анатолійовичу, наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.

 

12:45:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу! Уже по всіх законах до одного ми приймаємо цю формулу, по всіх. Я не знаю, ну чому в цьому комітеті не хочуть дивитися, як ми всі закони приймаємо. Ми кругом пишемо, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.  Тому що, якщо він  у день опублікування, це зрозуміло, що  це вже та формула, яка не вживається.

Тому чому ця поправка не врахована? Тільки тому що це Кармазін вносить? Я хочу зрозуміти. Все одно, я звертаюсь до  вас, пане Михайле Чечетов, ми в сотні законів писали  саме  таку формулу, яку я зараз запропонував, яку запропонував багато років назад, і Верховна Рада погодилася. Зараз в цьому  чомусь є виключення.  

Я прошу підтримати мою поправку, як вам це не подобається. І думаю, що вона буде прийнята. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

 

ШЕРШУН М.Х. Комітет не заперечував би, як визначиться зал, а комітет не заперечує проти такої пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про… щодо поправки 21 Юрія Кармазіна, яку комітет відхилив. Прошу,  визначайтесь.

 

12:47:00

За-274

Пропозиція підтримана.

Отже, цей закон, у разі його схвалення, набере чинності з дня наступного за днем його опублікування.

Оскільки поправка 21-а підтримана, так, все. Будь ласка, Микола Харитонович.

 

ШЕРШУН М.Х.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер що? Що, спасибі. Тепер ми повинні ставити на голосування про схвалення проекту закону як закон.

При цьому нагадую, шановні колеги, що, зараз, одну хвилинку, що Головне юридичне управління висловило до цього закону низку зауважень.

Валерію Ананійовичу, будь ласка, мікрофон ваш.

 

12:47:48

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги, я принагідно хотів би вас поставити до відома, що в 2009 році Міністерство надзвичайних ситуацій, використавши 2 мільйони 200 тисяч гривень, підготувало відповідно проектно-кошторисну документацію щодо впровадження системи "112". Всі мають розуміти, що таке система "112"?  Система оповіщення медицини швидкої допомоги, Міністерство внутрішніх справ, система газу і таке інше. Все знищується, замінюється однією системою 112. На сьогодні нам пропонують  на зразок системи "911" Сполучених Штатів Америки. Вона працює як звичайний комутатор. Це система ХІХ століття, і нам її пхають за 650 мільйонів гривень.

Миколо Харитоновичу, Академія наук України національна розробила відповідну систему. Чому ви не вподобались навіть прочитати пропозиції...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершіть думку.

 

12:48:59

БЕВЗ В.А.

Тому фракція Комуністичної партії України категорично наполягає не голосувати за цей законопроект. Оскільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція зрозуміла. Будь ласка, позиція комітету. Тим паче, що лист був скерований до комітету.

 

ШЕРШУН М.Х. Шановні колеги! Комітет дуже ретельно працював над цим законопроектом, над поправками. В тому числі, як я уже наголошував в своєму виступі, було підготовлено дві порівняльні таблиці до другого читання. Але, виходячи з того, що, відверто вам скажу, дуже важко він проходив, тому що тиск був з усіх сторін. Але ми взяли за основу концепцію закону, саму ідеологію, Кабінету Міністрів. Тому я прошу поставити на голосування як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я поставлю на голосування пропозицію комітету. Звертаю вашу увагу на зауваження Головного юридичного управління. І нагадую разом з тим, що це законопроект від Кабінету Міністрів України і за це уряд несе повну відповідальність, очевидно, має неси.

Тому  я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (реєстраційний номер 9074). Прошу голосувати.

 

12:50:45

За-245

Закон прийнято, дякую.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути декілька законопроектів в режимі повторного першого читання.

Оголошую до розгляду проект  Закону про особливості приватизації вугледобувних підприємств (реєстраційний номер 9412).

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію комітету. Прошу голосувати.

 

12:51:23

За-216

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Володимир Макуха. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Бондар. Будь ласка.

 

МАКУХА В.О. 

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону України про особливості приватизації вугільних підприємств розроблено з метою розвитку вугільної промисловості як однієї з стратегічних галузей економіки України  шляхом залучення інвестицій та одержання додаткових коштів для технічного переоснащення, модернізації та належного фінансування вуглевидобувних підприємств, а також з метою зменшення навантаження на державний бюджет.

Законопроектом встановлюються особливості приватизації вуглевидобувних підприємств, серед яких слід визначити, перше, збереження умов оплати за спожиту електроенергію на рівні першого класу напруги для вуглевидобувних підприємств, щодо яких прийняте рішення про приватизацію. Встановлення на строк до 3 років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого впровадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. Дія цього положення поширюється лише на борги, які утворилися на момент завершення приватизації.

Третім важливим елементом особливості є переоформлення на покупця-інвестора об'єкта приватизації діючих спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону. Приватизацію об'єктів передбачається здійснювати шляхом продажу на аукціоні, продажу на інвестиційному конкурсі та іншими способами, передбаченими чинним законодавством. Мається на увазі продаж на фондових біржах та викуп.

Проектом закону визначено також соціальні гарантії працівникам підприємств, що приватизуються, та приватизованого підприємства як це передбачено галузевою угодою. Зокрема передбачається забезпечення безоплатного надання вугілля для побутових потреб працівникам та пенсіонерам згідно з законодавством, забезпечення медичного та санітарно-побутового обслуговування працівників гірничих підприємств, а також  забезпечення тримання об'єктів соціально-побутового призначення.

Ми просимо підтримати прийняття запропонованого законопроекту, який  дозволить врегулювати на законодавчому рівні  особливості приватизації вугледобувних підприємств, сприятиме поліпшенню економічної ситуації на цих підприємствах та створенню конкурентного середовища, а також…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

МАКУХА В.О.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Олександр Миколайович Бондар, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики. Будь ласка, рішення комітету.

 

12:54:06

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної  політики розглянув поданий урядом законопроект  про особливості приватизації  вугледобувних підприємств і, незважаючи на  дуже суттєві зауваження, які висловлені були на  засіданні  комітету і зауваження  наукового-експертного управління, пропонує Верховній Раді  прийняти цей  законопроект за основу при умові   врахування цих зауважень у другому читанні.

Я особисто висловив наступні зауваження до законопроекту.

Перше. Після прийняття Державної програми   приватизації і нових законів, я вважаю, що такі законопроекти взагалі  не мають сенсу,  оскільки більшість положень вже передбачено  у Державній  програмі приватизації. Наприклад, є система, так званих,  голландських аукціонів, які  можуть бути застосовані до вугільних підприємств, де ціна  може знижуватись умовно до  однієї гривні.

Різні  механізми  оцінки для тих об'єктів порівняно  з загальною системою приватизації можуть призвести тільки до  заплутування механізму оцінки, і, головне, що  їх неможливо буде  врахувати у бухгалтерському обліку. Наприклад, така новація, що вартість промислових  запасів корисних копалин не враховується   в оцінці  об'єктів,  я взагалі  не знаю, як це можна провести   через  бухгалтерський облік.

Друга новація, що вартість об'єкта приватизації включає  залишкову вартість спеціальних дозволів, але передається безоплатно інвестору. Навіщо застосовувати таку пільгу,  якщо все рівно    об'єкти будуть купуватися за умовну ціну в одну гривну.

Тобто є дуже суттєві зауваження, які комітет  спробує врахувати у другому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам також.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Володимир Каплієнко.

 

12:56:15

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович!  Уважаемые коллеги! В условиях и резкого подорожания цены на нефть, на газ, в условиях обострения ситуации с безопасностью на ядерных станциях в мире резко возрастает вопрос энергетической безопасности страны, становится он наиболее актуальным. И если рассматривать системно и пристально вопрос энергетической безопасности страны, то мы должны понимать, что сегодня одной из составляющих энергетической безопасности страны является  эффективная работа угольной промышленности. И в данной ситуации, в связи с тем, что угольные разработки проводятся на  достаточно больших глубинах, что эффективность работы угольной промышленности связана с привлечением серьезных финансовых ресурсов, то в повестку дня ставится вопрос –  где эти ресурсы взять? и способно ли государство вложить необходимые денежные средства  для того, чтобы вывести угольную промышленность на тот уровень, который, действительно, внесет серьезную лепту в укрепление энергетической безопасности страны. Если рассматривать под этим углом и ориентироваться только  на средства Государственного бюджета, то можем сказать однозначно – проблема не решаема ни сегодня, ни завтра.

Я не знаю, как будет послезавтра, учитывая, что послезавтра – это надо рассматривать через несколько десятков лет. А вопрос нужно решать  сегодня. Поэтому как раз задача и ставится, чтобы привлечь частные инвестиции и за счет частных инвестиций поднять эффективность работы угольной промышленности и в целом укрепить энергетическую безопасность страны.

Исходя из этого, я  прошу поддержать данный законопроект правительства.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Володимир  Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього".

 

12:58:24

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, шановні народні депутати! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" неоднозначно оцінює цей законопроект, тому що він має як і переваги, так і від'ємності.

Ну, щодо переваг. Бзумовно, підтримую попереднього виступаючого  пана Чечетова, що в умовах створення необхідної системи енергобезпеки України така галузь, як вугледобувна, потребує на широке інвестування в цю сферу. На сьогоднішній день, на превеликий жаль, цього інвестування отак от не загониш, грошей нема.

Друге питання. Доволі позитивним ми бачимо виписану статтю 14 щодо умови договорів та купівлі-продажу з передбаченим планом приватизації, які пов'язані із соціальним пакунком і приймаються в комплексі, тобто не тільки приватизація або продаж через аукціон чи інвестиційний конкурс, але і соціальна частина – заробітна плата, утримання об'єктів соціально-побутової направленості та безпеки гірничих робіт.

Однак, три принципові речення, на які, з якими ми не можемо погодитися. Перше. Стаття 8 – щодо процедури проведення аукціонів. Незрозуміло, чому тут застосовується так звана голландська процедура проведення аукціонів. Чому можна впасти на 50 відсотків у разі, якщо немає пропозицій, потім – на 30, а потім врешті-решт отримати через інвестиційний конкурс ці підприємства за одну гривню? Я думаю, до другого питання треба це доопрацьовувати.

Наступне. Стаття 12 – вартість об'єкту приватизації. Сьогодні про це говорили. Ну, як же ж можна не враховувати запаси корисних копалин, які є невід'ємною частиною саме того слою, який в цьому напрямку видобувається?

І третє –  невизначеність основних критеріїв державного контролю. Тобто, фактично, держава уходить кудись в сторону.

Ми будемо підтримувати цей законопроект лише у разі врахування до другого читання наступної правки, я хотів би її занотувати. Якщо у разі державного контролю на приватизованих підприємствах будуть зафіксовані випадки невиконання зобов'язань, які би передбачалося планом приватизації або умовами конкурсу аукціону, то такі об'єкти в обов'язковому порядку мають повертатися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть точку зору.

 

13:00:34

КАПЛІЄНКО В.В.

…то такі об'єкти в обов'язковому порядку мають повертатися в державну власність через визначену цим законом процедуру. Ми підтримаємо цей законопроект в першому читанні лише за таких умов. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Юрій Одарченко передає право на виступ колезі Волинцю,  фракція „Блок Юлії Тимошенко – „Батьківщина”. Потім – Микола Кравченко.

 

13:01:02

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, дійсно, вугільна галузь сьогодні опинилася в такому становищі, що інвестиції в галузь потрібні, але авторитетно вам заявляю, що цей законопроект буде прийнято мертвонародженим.

І навіщо платити гроші на конкурсних умовах за приватизацію вугільних підприємств у той час, коли вже існує Закон про концесію або оренду вугільних підприємств? Кращі шахти за інших часів, при інших законах, при інших умовах уже приватизовані, кращі шахти у попередній період взяті у концесію або в оренду.

І таким чином, тут виписано досить багато некоректних речей. Ну, наприклад, передбачено у статті 10 пункт 2, що особа, яка приватизує шахти, шість місяців не має права звільняти права працівника. Що таке шість місяців? Це один міг. І що, через шість місяців там, де дві тисячі працює шахтарів, залишиться одна тисяча, як це у приватних руках відбувається? Ми що, за короткий період маємо втратити 100 тисяч працівників вугільної галузі? А це – шахтарські міста. Не можна такі речі приймати!

Потім передбачено, що соціальні гарантії будуть враховуватися при заключенні колективних договорів. Шановні, Партія регіонів  нам робить черговий подарунок: найближчим часом буде прийнятий новий Трудовий кодекс, там не передбачено обов'язковості заключення колективних договорів, не передбачено відповідальності за невиконання колективних договорів. То що ж нам пропонується? Треба ж на крок уперед дивитися, які будуть закони і які будуть наслідки.

Потім припинення підприємств. Передбачається, що спеціальних орган Фонду по приватизації буде   давати згоду на припинення підприємства. Шановні, шахту можна закрити також в один міг, затопити її, спровокувати страйк, не виплативши людям зарплату, що завгодно, і звалити на інших. А потім так само вигідно здати металойомке обладнання на металолом, здати кольоровий метал, отримати з цього великі прибутки і викинути*** цю шахту.

Таким чином, тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Таким чином, тут не зберігаються ніякі пільги, ні гарантії і тому подібне. Просто буде роздача шахт, які потім  будуть закриті, і тут не передбачаються механізми енергетичної безпеки держави. Такий закон не можна приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Кравченко, фракція комуністів.

 

13:03:30

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Ясно одно, что Партия регионов приступила к третьему этапу уничтожения угольной отрасли. Кто из выступающих здесь был последний раз на Донбассе? Кто видел те заброшенные шахты, поселки шахтные и кто видел как десятками, сейчас в последнее время, рождаются копанки? Теперь уже их называют "малыми шахтами".

На сегодняшний день на частных шахтах погибло 90 процентов от 155 погибших шахтеров. Это говорит о том, что там нет никакой техники безопасности, никаких денег, шахты добиваются, недра уничтожаются. Поэтому, уважаемые товарищи, уважаемые господа из Партии регионов! Пожалуйста, на выборах обязательно ж приедьте и скажите, что вы окончательно уничтожили…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, все у вас, так? Все.

Шановні народні депутати, інші фракції, які мали право на виступ, будуть виступати? Ні.

Шановні народні депутати! Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Нагадую, що це вже повторне перше читання.

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу за умови врахування зауважень, які викладені були у заключенні науково-експертного управління. Свою позицію висловила депутатська група "Реформи заради майбутнього". Я думаю, що комітет, якщо Верховна  Рада підтримає в першому читанні, при підготовці до другого читання буде розглядати цю пропозицію на предмет її врахування.

А зараз я ставлю на голосування рішення комітету рекомендувати Верховної Ради  України прийняти за основу проект Закону про особливості приватизації вугледобувних підприємств (реєстраційний номер 9412). Прошу голосувати.

 

13:05:56

За-241

Рішення прийнято.

Будь ласка, по фракціях: Партія регіонів – 189, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна - Народна самооборона" – 8, комуністів – 0, Народна Партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 12, позафракційні – 12.

Оголошується до розгляду проект Закону про Національну службу протидії корупції.

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою, тим більше, що це повторне перше читання. Прошу голосувати за цю пропозицію.

 

13:06:44

За-206

Рішення прийнято.

Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Рябека Олександр Григорович. Олександре Григоровичу, будь ласка.

 

13:07:03

РЯБЕКА О.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Пропонується розглянути проект Закону України про Національну службу протидії корупції (реєстраційний номер 5031).

Сьогодні особливої уваги заслуговує питання щодо створення в Україні центрального спеціалізованого антикорупційного органу. Важливість дієвої спеціалізації правоохоронних органів з боротьби проти корупції та стандарти функціонування таких спеціалізованих інституцій передбачені статтею 36 Конвенції ООН проти корупції та статтею 20 Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією та рекомендаціями в Україні з боку міжнародних організацій (це стамбульський план дій ОСР та ГРЕКО).

Відповідно до рекомендацій 2.9 Звіту про другий раунд моніторингу України в рамках Стамбульського плану дій ОСР з боротьби проти корупції, Україні слід забезпечити без подальшого зволікання ефективну антикорупційну спеціалізацію в правоохоронній системі шляхом створення на основі закону автономного спеціалізованого антикорупційного слідчого органу, структурно незалежного від існуючих правоохоронних органів і органів безпеки, робота якого буде зосереджена на боротьбі проти високопосадової корупції і який буде наділений відповідними гарантіями незалежності, повноваженнями та ресурсами відповідно до  міжнародних стандартів і передового міжнародного досвіду.

Необхідність створення  національного антикорупційного органу з відповідним обсягом повноважень, до завдань якого належатиме практична діяльність із запобігання та протидії корупції вищих посадових осіб держави, також відмічена в пункті 1.7 у щорічному посланні Президента  України  до Верховної Ради України. 

Разом з тим, до законопроекту надійшла низка зауважень та пропозицій від правоохоронних органів. Зокрема щодо структури обсягу повноважень та матеріального забезпечення, що потребує  додаткових консультацій зі спеціальними суб’єктами у сфері боротьби з корупцією та вироблення єдиної позиції з цього питання.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку висловило також зауваження до законопроекту та рекомендувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон.

 

РЯБЕКА О.Г. …за результатами розгляду в першому читанні повернути на доопрацювання.

Комітет же вирішив звернутися і прийняв рішення  звернутися до Верховної Ради про прийняття для направлення його до комітету і підготовки на повторне перше читання. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, хто планує виступити з цього приводу, будь ласка, запишіться.

Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна – Народна  самооборона". Руслан Князевич буде виступати. Наступним матиме слово Володимир Бондаренко.

 

13:10:00

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги!  Ми сьогодні повертаємося до дискусії, яка тут тривала кілька тижнів  під час розгляду і прийняття Закону про засади боротьби з  корупцією в  Україні. Ви пригадуєте, що це  питання,  яке сьогодні обговорюється, було одне з ключових тоді. І, напевно, нам треба було тоді його раз і назавжди вирішити, а не намагатися якимось чином зробити все для  того, щоб  ухилитися від  прийняття рішень, яке давним-давно назріло.

Мова йде про те, хочемо ми чи не хочемо, а світова громадськість країн групи ГРЕКО, Рада Європи не дадуть Україні спуску в цьому питанні і будуть завжди вимагати того, щоб в Україні був створений спеціальний  орган по боротьбі з  корупцією. І, напевно, ми вже  дозріли до того, що він повинен бути. До того часу, поки його не буде,   будь-які зміни законодавства направлені на відповідно вимог міжнародних конвенцій не будуть в повній мірі зреалізовані. Бо ми ж повинні розуміти і розуміємо прекрасно, що до того часу, поки в нас будуть займатися  ті правоохоронці, які в суспільстві за суспільними, скажімо, настроями, соціологічними опитуваннями є чи не найбільшими корупціонерами, то ніякої боротьби реально в Україні не відбудеться.

Як на мене, законопроект  потрібно приймати. Потрібно приймати за основу і працювати. Бо тут дискусія тільки в одному: чи варто нам механічно ті підрозділи, які вже уповноважені на боротьбу з корупцією вилучати з структур силових і переводити в новостворений орган, чи, можливо, варто піти тим шляхом, яким пішли багато країн Східної Європи. В тому числі колишнього Союзу і країни Прибалтики, країни Грузії, де створили абсолютно новий орган, в який було набрано нових незаплямованих, свіжих людей, і як правило, молодих людей у віці до 30 років з бажаннями справді привити себе і намагатися будувати чесну кар'єру офіцера.

Але це питання до дискусії. Нам поки що концептуально треба визначитись на користь того, що в Україні точно буде такий орган. Бо без того часу поки він буде, будь-які розмови про боротьбу з корупцією є фікцією, а не реальним українським, скажімо так, сьогоденням і перспективою розвитку країни. Бо без боротьби з корупцією справжньою, де будуть чітко визначені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

…ми будемо пасти задніх в усіх світових рейтингах і щоразу шукати Сірка очі перед нашими західними партнерами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Дмитрович Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Іван Вернидубов.

 

13:12:29

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко". Якщо сьогодні запитати кожному з нас себе: "А чи потрібно в Україні боротися з корупцією?", безумовно, всі нормальні люди скажуть, що не просто потрібно, а це питання зайшло так далеко, що вже сьогодні важко і придумати, якими методами, якими способами боротися.

Чи може такий орган зняти це питання? Я думаю, що ні. Чому? Подивіться сьогоднішній розклад роботи Верховної Ради. Щойно прийнятий тут Митний кодекс. Та це суцільно корупційний документ. Там протягнуті рішення, які запрограмовані були тими, хто хоче сьогодні перетворити нашу митницю в суцільне решето, куди протягувати будь-які товари під будь-яким виглядом. Президент робить вигляд ніби він щось ветує. Фракція, яка повністю слухається Президента, тут його анулює його вето фактично своїми рішеннями. А нещодавні рішення Конституційного Суду, який фактично заблокував всяку інформацію про статки вищих посадових осіб держави?!

А ті рішення, які приймаються сьогодні стосовно Генеральної прокуратури і стосовно так званих "тушок"?! Ви мене вибачте, скандал, який у нас виник сьогодні у Верховній Раді стосовно хабарництва серед депутатів, та він у європейській будь-якій країні викликав би розпуск всього парламенту. Ні, у нас нормально, прокурор пише: це не є його проблема, це щось таке там, внутрішня політична боротьба.

Шановні друзі! Поки у нас буде отакий парламент, як він сьогодні є, до тих пір, створюйте ви будь-які органи чи ні, це будуть органи по розвитку корупції в державі. Тому я думаю, що створимо ми ще один орган, він буде використаний для репресій проти опозиції. Так як сьогодні використовується міліція, Служба безпеки України і інші адміністративні органи в державі – тільки для того, щоб посадити так званих, ну, нинішніх опозиціонерів, так званих, на погляд нинішньої влади, людей, які порушили якісь закони. Та ви подивіться, що сьогодні робиться! За святкування Дня міліції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО В.Д.  За святкування Дня міліції можна посадити чи ще за що-небудь, за якісь політичні рішення.  А те, що сьогодні державу розхватали вже і дохватують залишки – це можна. Тому ми вважаємо, що такий орган можливо буде потрібен державі, тільки тоді, коли зовсім інший буде законодавчий орган, який буде стояти на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Володимире Дмитровичу.

Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів.

 

13:15:03

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Я здесь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, увімкніть.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Дякую. Шановні народні депутати! Скільки ми працюємо у парламенті, стільки і слухаємо міфи про якихось нових людей, про якийсь надорган, який впорається у боротьбі з корупцією. Ніколи ще проблема боротьби зі злочинністю взагалі чи боротьби з корупцією зокрема не вирішувались і не вирішаться за допомогою створення якихось додаткових чи спеціальних органів. Правова система в Україні, вона існує, вона гармонічна, вона функціональна. Є система слідчих органів, є система органів, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю, є система прокурорського нагляду. Всі ці органи діють відповідно з законодавством. І тому я хотів би звернути увагу і привернути увагу, вірніше, всіх народних депутатів до того висновку науково-експертного управління, який є цілком слушним, цілком фаховим. Уже вкотре він нам підказує, що той законопроект, який поданий сьогодні як новий, ну, не зможе, не зможе в тому вигляді, який він… не може ніяка служба функціонувати, як він виписаний.

І тому я закликаю всіх народних депутатів сьогодні проголосувати проти прийняття цього законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує направити на доопрацювання для комітету для підготовки на повторне перше читання. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект доцільно повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

З урахуванням тієї обставини, шановні народні депутати, що вже було повторне перше читання, тому я поставлю відповідно до Регламенту на голосування першу пропозицію про прийняття за основу. В разі непідтримки цієї пропозиції друга буде пропозиція – повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Нема заперечень?

Тому я ставлю на голосування першу пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про Національну службу протидії корупції (реєстраційний номер 5031). Прошу приймати рішення.

 

13:17:40

За-43

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу, визначайтесь.

 

13:18:05

За-93

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з  питань соціального захисту військовослужбовців,  виплати одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі (смерті), встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (реєстраційний номер 7277). Комітет  пропонує розглядати питання за скороченою процедурою, оскільки це повторне перше читання. Прошу голосувати за цю пропозицію.

 

13:18:51

За-215

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник голови Комітет у з питань національної безпеки і оборони Сергій Гриневецький. Будь ласка.

 

13:19:02

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Поданий до парламенту законопроект доопрацьований у комітеті згідно з постановою Верховної Ради України  від 20 травня 2011 року.  Суть питання полягає у тому,  що,  на жаль, мають місце  невиправдані виплати, які здійснюються за рахунок  коштів Державного бюджету звільненим зі служби особам, які отримали інвалідність після звільнення.

Практика показує,  що через  три місяці після звільнення з військової служби кількість військовослужбовців, які стають інвалідами, у порівнянні з кількістю  військовослужбовців, які  отримали інвалідність у період проходження  військової служби під час виконання службових обов'язків, зростає у 7,5 разів. Це може свідчити або про якість   медичного обслуговування у зазначених військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення,   або  про наявну корупцію серед членів   експертних медичних комісій у військово-медичних закладах.

Закладені у законопроекті норми  законодавчо унормовують виплату  одноразової грошової допомоги у разі  загибелі, смерті військовослужбовців, встановлення їм інвалідності чи часткової втрати   працездатності без встановлення інвалідності, регулюють правовідносини, що виникають під  час реалізації ними їхніх прав на отримання гарантованої державної виплати одноразової грошової допомоги  у разі завдання шкоди їхньому здоров'ю, а також прав інших  осіб на виплату такої допомоги у разі загибелі, смерті   військовослужбовців.

Також в законопроекті  усувається соціальна несправедливість у розмірах такої допомоги між особами, які набули  інвалідність в період проходження військової служби під час виконання ними службових обов`язків та особами, які  набули таку ж інвалідність в період проходження військової служби, але не пов`язану з виконанням обов`язків військової служби.

Проект закону відповідає Конституції України та не суперечить міжнародним договорам України.

При розробці законопроекту враховано практику виплати компенсацій військовослужбовцям у разі настання…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно прийняти за основу.

Комітет прийняв законопроект одноголосно. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є бажаючі взяти участь у обговорені? Прошу записатися.  Будь ласка, Михайло Чечетов. Підготуватися Каплієнку.

 

13:21:48

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Для того, чтобы забота государства о социальном уровне жизни людей  была реальной, решение о повышении социальных выплат должно опираться на реальный фундамент, на реальный базис, на рост экономики. И когда у нас спрашивают, а почему мы затянули с принятием социального пакета, почему мы сразу не начали первые шаги с 2010 года с принятия радикальных мер по повышению социальных стандартов, да того, что базиса не было.

Нас подвела, к сожалению, доверчивость!

Дело в том, что  когда мы шли к власти, была засекречена статистика, и прошлое правительство объявляло на весь мир, что закрома Родины полны, и мы, будучи доверчивыми (а мы доверчивые люди!),  поверили в это, и наши решения, которые  планировалось принять в десятом году, они провисли в воздухе, поскольку, когда пришли к власти и посмотрели в казну государства, то она не то, что пустая, а на дне лежали векселя, которые нужно оплачивать. Нужно было вывести страну из того пике, когда темп падения экономики был 15 процентов, больше всех в мире. И когда вывели экономику на траекторию устойчивого роста, на 4,5 процентов и пролонгировали на этот год, экономика заработала, появился реальный финансовый ресурс, который можно бросить на реальное повышение социальных стандартов.

Основная масса была озвучена Президентом, он озвучил это на заседании Кабинета Министров. Будут включены все механизмы государства, и мы выполним то, что Президент сказал. Но сегодняшний законопроект, он идет в этом русле, в этом контексте, где предполагается  повышение социального уровня, социальной защиты военнослужащих.

Поэтому я предлагаю проголосовать за этот закон и поддержать курс Президента на повышение социальных стандартов жизни людей. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Каплієнко, будь ласка. Підготуватися Бондаренку.

 

13:24:07

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановній Адам Іванович, прошу передати слово Задирку Геннадію Олександровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко, будь ласка.

 

13:24:16

ЗАДИРКО Г.О.

Задирко Геннадій, Миколаївщина. Депутатська група "Реформи заради майбутнього" вважає даний законопроект дуже і дуже актуальним. Але встановлення чіткого порядку визначення розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті військовослужбовця, встановлення йому інвалідності чи часткової втрати працездатності в залежності… встановлення …. інвалідності чи часткової витрати*** працездатності в залежності від наслідків та моменту, коли наступає ця подія, а також посадових окладів і надбавок, робить цей процес прозорим та ліквідує зрівнялівку, яка, на жаль, зараз існує.

Разом з тим, проектом передбачені часові обмеження для призначення таких одноразових допомог у разі трагічного випадку з військовослужбовцем протягом року з дня звільнення з військової служби, а з військовозобов'язаним чи резервістом протягом трьох місяців після закінчення зборів.

Такі терміни є невиправданими, оскільки деякі захворювання чи наслідки, на жаль, можуть проявитися трішечки пізніше. Крім того, діюче законодавство не передбачає згаданих вище часових обмежень, а тому зазначена пропозиція суперечить статті 22 Конституції України, якою не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів.

Тому депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект. Але просимо зважати саме на те, що треба його також зробити таким чином, щоб він відповідав вимогам Конституції,  вчасності  22 статті Конституції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".  

 

13:26:01

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Я коли слухав через одного виступаючого, який наївно, як він каже,  вірив, що є гроші, а не знав про це, то знали ви добре, що є  в державі, ви її грабували тоді і зараз грабуєте. Гляньте скільки в кіпрські офшори кожного року ваші одно партійці направляють грошей, там вистачить на декілька державних бюджетів.

Тому ви знали все і знаєте добре, і цей законопроект неоднозначний. Ви робите дубину, даєте сьогодні в руки владі для того, щоб обмежити виплату одноразової допомоги військовослужбовцям. Заява про те, що семеро із десяти стають інвалідами після служби, так в яких умовах люди служать? Які у них сьогодні там медичні умови, яке обслуговування? Тому вийшовши в цивільну сферу, вони десь там йдуть і перевіряються, і, дійсно, хтось може стати інвалідом. Сьогодні ви забираєте право отримання такої допомоги.

Тому цей закон може бути ухвалений, але він сьогодні спеціально проектується як ще одна дубина проти тих, хто виходить сьогодні на пенсію з військової служби, а не їм як допомога, як тут дехто показує.

Я ще хотів би звернути увагу на те, що грошей в державі, дійсно, багато. Але та брехня, яку запустив Президент і ви її продовжуєте, свідчить про те, що немає сьогодні чіткого розрахунку, яким чином виплатити ті соціальні ініціативи, які були запропоновані. Ви віддайте 3 мільярди доларів сьогодні Міжнародному валютному фонду, а потім подумайте, а 3 мільярди на 8 помножте – це 24 мільярди, та на 16 на обіцяно, таким чином 40 мільярдів. Де їх візьмете? Тільки на лівому березі Дніпра можна це все надрукувати в Українському монетному дворі. Але тоді ті бідні пенсіонери, які отримають нібито підвищення невеличке, потраплять в зону страшенної інфляції, де ті гроші просто згорять і видача будь-яких авансів, вона вже один раз була. Свого часу ви наобіцяли стільки, що на голову не налазить так звані наївні. Тому хватить брехати, люди добрі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривковський. Відмовляється.

Юрій Кармазін, одна хвилина, будь ласка.

 

13:28:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, дійсно, я погоджуюсь з тими депутатами, хто сказав, що цей законопроект неоднозначний. Є позитивні моменти, є негативні. Це зокрема зараз народний депутат Бондаренко, народний депутат Задирко вказували про це. А саме, що є неоднозначне, це внесення змін до статті 16 Закону України "Про соціально-правовий захист військовослужбовців". Адже та норма, яка говорить, що тільки протягом року, а для резервістів і для інших осіб – тільки 3 місяці, може бути встановлено чи пов’язані ці хвороби чи ні, не враховує того, що в нас в Україні є ще такі хвороби, як променева, і вони виявляються через значний проміжок часу після отримання надмірної дози радіації. І сьогодні багато таких осіб, які перебувають на пенсії, вмирають або отримують інвалідність у зв’язку з променевою хворобою, отриманою під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи під час служби і зараз в цих місцях.

Тому я вважаю, що ці норми мають бути вилучені, бо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:28:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Я завершив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні народні депутати, обговорення питання завершено.

Будь ласка, одна хвилина Валентин Григорович Матвєєв, фракція комуністів.

 

13:29:49

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Все ж таки, у запропонованому законопроекті значно більше позитиву, чим тих негативних якихось моментів, про що говориться зокрема і у висновку Головного науково-експертного управління. Він, цей законопроект, прийняття його на часі. Адже ним пропонується, перш за все, переглянути умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі або каліцтва військовослужбовців. Це перше.

Друге. Ця допомога визначається як соціальна виплата. Це необхідно було вже давно зробити, і це й пропоную автори. І розмежувати її розмір в залежності від наслідків та моменту набуття в період проходження, тобто військової та інших видів служби чи під час безпосереднього виконання  ними службових обов’язків.

Тому фракція комуністів буде підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект можна прийняти за основу.

 Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, виплати одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі (смерті), встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (реєстраційний номер 7277). Прошу голосувати.

 

13:31:47

За-323

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка, покажіть. Партії регіонів – 184, "БЮТ – "Батьківщина" – 42, "Наша Україна – Народна  самооборона" – 24, комуністів – 25, Народна Партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 19, позафракційні – 9.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (реєстраційний номер 9713).

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:32:33

За-221

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра  енергетики та  вугільної промисловості Володимир Макуха. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань  економічної політики Олександр Бондар.

 

МАКУХА В.О.

Шановний Володимире  Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону України   про внесення змін до деяких Законів України з питань приватизації розроблений з метою зняття заборони на приватизацію теплоелектроцентралей для подальшої реалізації програми їх технічного переоснащення через залучення недержавних інвестицій шляхом передачі їх в оренду чи концесію.

З метою запобігання негативному впливу на економіку України, значного зростання ціни на імпортований природний газ, оптимізації паливного балансу, що має на меті скорочення споживання природного газу, а також його заміщення на інші альтернативні види палива, зокрема кам'яне вугілля, в Міненерговугілля готується програма технічного переоснащення теплоелектроцентралей.

Реалізація програми потребуватиме залучення недержавних інвестицій, що можливо досягти шляхом передачі державних підприємств ТЕЦ в оренду чи концесію. При цьому однією із головних умов відповідних договорів буде виконання майбутнім орендарем чи концесіонером програми технічного переозброєння, переходу на альтернативні види палива, перш за все вугілля. Проте згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" на сьогодні існує заборона на передачу в оренду об'єктів …державної власності, що має загальнодержавна власність, значення, не підлягає приватизації.

Законопроектом пропонується внесення змін до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" шляхом виключення з абзацу, з 12 пункту ….. частини другої слова "теплоелектроцентралях" та виключення ТЕЦ з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

Прийняття запропонованого проекту закону  забезпечить реалізацію програми технічного переоснащення теплоелектроцентралей з метою скорочення споживання природного газу та його заміщення на інші альтернативні види палива. Прошу підтримати її. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Миколайович Бондар, будь ласка, ваша доповідь чи співдоповідь.

 

13:34:47

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, ну ви бачите що сьогодні уряд пропонує разом з вугільною галуззю зараз вилучити на приватизацію ТЕЦ, наступний іде нафтогазовий комплекс, тобто апетити зростають.

Я хотів би сказати, що якщо уряд хоче передавати ці об'єкти в оренду і в концесію, як він пише в пояснювальній записці, то достатньо було б внести зміни у відповідний закон про оренду, який забороняє це робити для підприємств, які знаходяться в забороненому переліку. І тоді можна здавати їх в оренду, в концесію. Але уряд це питання вирішує по-іншому, він просто вилучає  ці об'єктів із переліку об'єктів заборонених до приватизації. Це дозволяє  уряду на сьогоднішній день  не тільки  здавати в оренду у концесію ці об'єкти, а їх продавати, реорганізовувати, ліквідовувати і інші речі, розпродавати по частинам.

Тому я  це висловлював на комітету побоювання, що не буде  робитись те, про що написано у рядом у пояснювальній записці.   Якби вони хотіли це зробити, то  вносили б зміни у Закон про оренду, відповідну статтю, яка забороняє  передачу в оренду і концесію об'єктів заборонених до приватизації.

Незважаючи  на все це, на зауваження Головного  науково-експертного управління Комітет  з питань економічної політики прийняв рішення пропонувати даний проект прийняти за основу. Враховувати зауваження у другому  читанні просто  буде неможливо,  можна якісь ТЕЦ вилучити чи включити, але це суті справи не змінить.

На сьогоднішній день ТЕЦи будуть дозволені  до приватизації – це  однозначно, і депутати повинні це  врахувати у своєму голосуванні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги,  прошу записатися на обговорення цього питання. Прізвища народних депутатів прошу вивести на табло. Геннадій Задирко, група "Реформи заради майбутнього".

 

13:36:52

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Передайте, будь ласка,  слово  Петру Петровичу Гасюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Гасюк, будь ласка, мікрофон.

 

13:36:58

ГАСЮК П.П.

Дякую. Шановні колеги, депутатська група "Реформи заради майбутнього"  підтримує законодавчу ініціативу щодо подальшої реалізації  Програми  технічного переоснащення   ТЕЦ  з метою скорочення споживання  природного газу та його  заміщення на інші альтернативні види палива. На сьогодні для України вкрай важливо скорочення обсягів споживання  блакитного палива, яке постійно дорожчає. Перехід на водно-вугільну суміш,  як це передбачає Програма технічного переоснащення ТЕЦ, дозволить Україні зекономити до 6 мільярдів кубометрів газу в рік.

Однак,  депутатська група "Реформи заради майбутнього"  звертає увагу на наступне. У проекті немає ні слова  про зобов'язання майбутніх інвесторів ТЕЦ, а  лише зазначено, що відтепер теплові станції можуть бути виставлені на продаж.

Вважаємо, що це питання до другого читання має бути доопрацьованим. За таких умов депутатська група "Реформи заради майбутнього!" підтримає даний законопроект. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

13:38:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Давайте ответим на один вопрос. Почему мы сегодня взоры обращаем к Европе, к Европейскому Союзу в части привлечения инвестиций модернизации нашей газотранспортной системы? Мы что, не можем посмотреть, в нас с бюджета взять деньги оттуда? К сожалению, нет! Это в великом могучем Советском Союзе хватало денег в бюджете, чтобы строить гигантскую газотранспортную систему и чтобы ее и ремонтировать, и модернизировать. Тогда хватало. Но это было в Советском Союзе.

Сегодня таких денег нет. Поэтому, если посмотреть на тепловые электростанции, то здесь то же самое: оборудование и морально, и физически устарело, колоссальный износ, неэффективность использования, дорогостоящая  продукция на выходе. Естественно то же самое – нужны средства для модернизации, обновления. И опять-таки мы не в великом могучем Советском Союзе живем, когда можно было с бюджета брать. Там бездонная бочка была  ресурсов! Сегодня таких денег нет. Значит, тогда, раз у государства денег нет, а предприятия работают на грани безопасности, уже мы не говорим о том, что  электроэнергия неэффективно получается, но дело в том, что не исключены  возможности и ЧП, и происшествий, и всяких аварий и так далее. Поэтому для того, чтобы обеспечить и безопасную эксплуатацию возникает необходимость принятия экстренных мер по привлечению инвестиций в модернизацию. И если у государства нет денег, то в этой ситуации нужно разрабатывать  механизмы для привлечения частных инвестиций.

Кстати, весь мир в энергетике использует частные инвестиции, не только в тепловых электростанциях. В Японии атомные электростанции – это  частная собственность. Поэтому в данной ситуации законопроект как раз и открывает шлюзы для широкого доступа частных инвестиций в модернизацию нашей энергетической системы с целью повышения ее эффективности.

Предлагаю поддержать законопроект Правительства. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

13:40:28

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок  Юлії Тимошенко". Я не буду апелювати до більшості, яка в цьому залі ухвалює рішення за помахом руки оцього попередника, який виступав нещодавно. Там логіка одна, є вказівка і є замовники цього законопроекту. А серед замовників найбагатші люди України, які через день приватизують по одному обленерго і перетворюють ці обленерго в диктаторські структури, які нав'язують громадянам послуги за ті ціни, які взагалі немислимі були раніше.

Стосовно ТЕЦів, от у Києві є теплоелектростанції, які працюють на двох видах палива і на газові, і на мазутові. Я років п'ять чи чотири тому  розкрив одну оборутку, яка  вартувала державі 73 мільйонів гривень, коли на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 мазут був нібито проданий, а потім нібито назад викуплений. Цим займалася влада Черновецького, якого ви бережете як зіницю ока, бо вам треба зберегти  тут представника Партії регіонів начолі  влади київської, а Черновецького треба було б посадити за його справи, але ви до цього не доходите. Прокуратура вилучила справу, а тоді Юрій Луценко, якого ви посадили у в'язницю, як раз розкрутив цю справу і можна було посадити злочинців. Так от це робиться для того, щоб монополізувати теплоелектроцентралі, перетворити їх знову ж таки в систему диктатури по відношенню до громадян і зовсім не для того, щоб ці теплоцентралі перевести на інший вид палива. Це все брехня, брехня полягає в тому, що це можна було робити і зараз, і є така можливість сьогодні закачати мазут, а не газ. Є така можливість і в Києві, і в інших місцях, є станції, які мають спеціальні тендерні підрозділи для накопичення вугілля. Просто йде мова про розбирання остатків, залишків країни і це треба, щоб всі це розуміли. І це зараз буде зроблено цим законопроектом. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

13:42:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я хочу, щоб ви всі нас почули. Шановний Володимире Михайловичу,  я хочу, щоб ви дали команду заблокувати картки тих народних депутатів, які сьогодні   не зареєструвалися у столів реєстрації або зараз відсутні, бо ми бачимо порожні ряди.

Це надзвичайно принциповий законопроект для долі держави. Якщо підняти Закон "Про основи національної безпеки України", то він визначає втрату керування державою за такими об'єктами як загрозу національним інтересам України і національній безпеці України в економічній сфері. Тобто, шановні урядовці, ви є всі загроза національній безпеці України, бо ви оце все пропонуєте.

А тепер подивіться, щоб вам не було смішно: 16 мільярдів доларів, тобто 120 мільярдів гривень, ви зараз кинули з Державного бюджету в фінансування Євро. Очевидно, що 50 відсотків там откатів. Це очевидно. А зараз Теплоелектроцентралі, ви кажете, що у вас …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, свій виступ.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Завершую, дякую.

Через це, пане Голово, подивіться, що ви пропонуєте… що пропонується для приватизації: це в Одеській області ТЕЦ, в Харківській області ТЕЦ, в Луганській, Миколаївській, Дніпропетровській, в Автономній Республіці Крим. Я проти цього закону, і прошу вас не голосувати за нього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Григорович Матвєєв, фракція комуністів, одна хвилина є у вас.

 

13:44:11

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановні колеги, як ви звернули увагу, у пояснювальній записці уряду до цього законопроекту так дуже хитро завуальовано говориться про те, що технічне переоснащення ТЕЦ повинно проводитися тільки з метою скорочення споживання природного газу, і воно потребуватиме залучення недержавних інвестицій. Про це уже говорили виступаючі тут колеги. Але підкреслюється, зокрема, що це буде робитися шляхом передачі державних підприємств, тобто теплоелектроцентралей в оренду чи концесію. А далі читай, "і подальшу приватизацію теплоенергоцентралей".

Якщо уже і говорити в заключення, ми не можемо не звернути увагу про те, що в новій редакції закону, який пропонується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, свою думку.

 

13:45:23

МАТВЄЄВ В.Г.

Стоїть проблема забезпечення цілісної об’єднаної енергетичної системи України, а вона при прийнятті цього закону абсолютно руйнується. Тому фракція комуністів не буде підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Нагадую вам висновок комітету: він містить пропозицію Верховною Ради  України прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління дотримується такої ж думки, а саме, що законопроект може бути прийнятий за основу.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації, (реєстраційний номер 9713). Прошу голосувати.

 

13:46:29

За-244

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 186, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 9, комуністів – 0, Народна партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 19, позафракційні – 10.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення  реформування нафтогазового комплексу. Реєстраційні номери… Одну хвилиночку. 9429, 9429-1. Будь ласка…

Зараз, одну хвилинку, тут перша пропозиція потім вашу пропозицію будемо… Будь ласка, Андрій Кожем'якін. Хто? Сергій Пашинський, будь ласка.

 

13:47:27

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Дякую. Я не хочу загострюватись на деталях правових. Кожному фаховому депутату юристу зрозуміло, що те, що зараз пропонується, це кримінальний злочин.  І розглядати законопроект в такому вигляді, а фактично сьогодні внесений законопроект не про реформи НАК "Нафтогазу", а сьогодні внесений законопроект про крадіжку НАК "Нафтогазу" у народу України.

Фракція "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина" категорично вимагає зняти цей законопроект з розгляду на доопрацювання. В такому вигляді приймати його це кримінальний злочин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Михайло Чечетов. Зараз же не всі виступили ще, одну хвилинку, зачекайте. Михайло Чечетов, будь ласка. Мікрофон тоді увімкніть, якщо на трибуну.

 

13:48:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! А чем думали, думала предшествующая власть, когда доводила до банкротства "Нефтегаз"? Когда сделали практически банкротом уникальное предприятие?

И сегодня, для того, чтобы принять по повышению эффективности работы, для того, чтобы принять соответствующее решение в соответствии с энергетической хартией, Европейской энергетической хартией, которая требует реструктуризации "Нефтегаза", а потом можно рассчитывать и на привлечение инвестиций с Европы. Вы блокируете. Что вы блокируете? Вы блокируете, по сути дела, энергетическую безопасность страны. Вы хотите, чтобы "Нефтегаз" рухнул, рухнула газотранспортная система, а за ней рухнула независимость Украины?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Шум у залі) Шановні колеги, я прошу вас, послухайте пропозицію.  Шановні колеги, я ж пропозицію хочу, так я ж не можу говорити. Тоді доведеться розглядати, ви розумієте чи ні?

Шановні народні депутати! Я прошу вас, я поставлю на голосування  пропозиції, це ж не розмова… (Шум у залі)

 Шановні народні депутати!  Ви не даєте мені сказати можливість пропозицію, тому залишається одне. Одну хвилинку, я прошу вас, шановні колеги! Я ж, ви ж не  хочете послухати пропозицію. Я прошу вас. Тоді залишиться одне –  розглядати при цьому, при  такому конфлікті. Я прошу вас, я прошу вас…

Я ще раз хочу сказати, я… Не кричіть, шановні колеги! По-перше, шановні колеги, я  виконую Регламент. Шановні колеги… (Шум у залі)  

Шановні колеги! Вже немає, що продавати, не кричіть, будь ласка Шановні колеги, дві пропозиції з цього приводу. Ну, ви послухайте, а ви хочете тільки кричати. Кричати тоді будуть, ви будете  кричати, а друга частина прийме рішення. Що ви кричите?  Шановні колеги, я прошу вас! Шановні колеги, прошу вас! З точки зору Регламенту ви ж прекрасно розумієте, тут жодних порушень не  було. Є розбіжності в підходах…

Ну, я прошу вас! Є розбіжності, у ставленні до цього… Я прошу вас! Є  розбіжності у ставленні до цього питання. Ми з вами, шановні колеги, послухайте, ми з вами домовлялися минулого пленарного тижня, що в п’ятницю на ці питання дасть відповідь міністр паливно-енергетичного комплексу для того, щоб було зрозуміло. Але ж знову заблокували трибуну і взагалі не  отримали відповіді на питання, які хотіли поставити. Будь ласка, я ж не закінчив ще, я ж вас не перебиваю. Я прошу вас!

То у нас виникає, давайте ми для себе з'ясуємо одне питання: ми хочемо  сутність зрозуміти цього документу. Оскільки Кабінет Міністрів працював з комітетом, який очолює представник опозиційної, до речі, фракції, що мова йде виключно про те, щоб… Послухайте! Про виконання Енергетичної хартії,  яка свідчить про те, що не може бути монополіст, який добуває газ, доставляє газ, який транспортує газ. Ну, я прошу вас, ну! Ну, я ще раз хочу сказати, я прошу вас, я розповідаю вам, що було. Тому, будь ласка, заспокойтеся.

Тому така є пропозиція, дві пропозиції. Оскільки, пропозиція перша –  відкласти розгляд і в п'ятницю буде "година запитань до Уряду" і послухати Кабінет Міністрів  з цього приводу, одну хвилинку, одну хвилину. І далі, якщо не буде застережень, не розглядати це питання при одній умові. Тому для цього треба сісти і проголосувати. Якщо ця пропозиція не буде підтримана, тоді будемо розглядати це питання, щоб зняти такі протистояння.

Тому я пропоную, шановні колеги, пропоную перенести розгляд цього питання на п'ятницю. І після заслуховування, коли буде можливість поставити питання міністру, перейти до розгляду цього питання. Але Кабінет Міністрів  запевняє, і я вам ще раз хочу сказати, що мова йде про виконання Енергетичної хартії виключно, одну хвилинку, не можна перерву, вже брали.

Шановні колеги, а якщо мова буде йти про приватизацію, що турбує депутатів, то треба переглядати закон, в якому міститься перелік об'єктів, які не підлягають приватизації. Там знаходиться газотранспортна система України, ви це знаєте, будь ласка, ну, я прошу вас. Тому давайте, сядьте, я поставлю на голосування. ну, шановні, ну, як ми проголосуємо, ви можете зрозуміти це чи ні?!

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛИ. Перше питання яке ви ставите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про відкладення розгляду цього питання на п'ятницю. Ну, я прошу проголосувати. Я попрошу, щоб проголосувала інша частина.

Я прошу вас! Голосуватиме Верховна Рада. Я прошу, шановні колеги. Як би я вважав, не зважати на вашу думку, я поставив би прийняття за основу, сказав би: нема можливості обговорювати. Тому я прошу вас, я прошу вас. Тому я ставлю… Сядьте, будь ласка, проголосуйте. Я вас прошу. Я вас прошу, ну. давайте.

Ну я вас… Андрію Анатолійовичу, сядьте, будь ласка, проголосуйте.  Я прошу підтримати всіх зняти це протистояння.  Будь ласка.  (Шум у залі)

 Шановні колеги,  я прошу ліву і праву частину проголосувати розгляд  цього питання у п'ятницю  після  "години запитань до Уряду". Будь ласка,   давайте проголосуємо і з'ясуємо всі моменти, якщо буде потрібно. Я просив би проголосувати і не шукати підстав для збурення. (Шум у залі) Тільки персонально.

Шановні народні депутати,   ставиться на голосування пропозиція  про відтермінування розгляду питання, яке складається із двох законопроектів (номери: 9429, 9429-1). Це проекти законів про внесення…    Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу. Але якщо ми з вами домовляємося, що відповіді на запитання, потім  чергового не буде блокування трибуни Верховної Ради. Давайте ж домовимося, що ми шукаємо  компроміс, щоб була  можливість…

Шановні колеги, одну хвилиночку. Тому я пропоную, і всі погодилися представники опозиційних фракцій, що розгляд відбувається у п'ятницю, після того, як буде поставлене запитання до міністра  з цього приводу. Прошу голосувати за цю пропозицію. Побачимо, як виконуються наші домовленості.  Прошу голосувати. 

 

13:57:02

За-373

Рішення прийнято.

Ранкове засідання Верховної Ради України  оголошую закритим. Перерва до 16 години. О 16 годині ми продовжимо розглядати питання, визначені розкладом на вівторок  13 березня.

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку