ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ   

Сесійна зала Верховної Ради України

9 грудня  2011 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:32

Зареєструвалися картками в сесійній залі 368 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні колеги, в силу відомих вам причин сьогодні Верховна Рада  буде працювати  за розкладом на четвер, до завершення  розгляду питань, визначених розкладом.

Прошу, не заважайте мені працювати.

Тому, шановні колеги,  враховуючи, що нам потрібно оголосити депутатські запити, дозвольте, зараз оголошу депутатські запити, а після того ми поставимо на голосування пропозицію про… (Шум у залі)

 Одну хвилинку, я прошу вас! Шановні народні депутати, а  після того Верховна Рада визначиться, до якого часу ми будемо працювати.              (Шум у залі) Я вважаю, шановні колеги, для  того, щоб ми сьогодні працювали за розкладом на п'ятницю, треба було вчора не блокувати трибуну Верховної Ради України.  Тому, шановні колеги, прошу, заспокойтесь.

Таким чином я пропоную… (Шум у залі) Шановні колеги! Виголосити депутатські запити. Разом з тим дві фракції, фракція "БЮТ – "Батьківщина"  звернулася з вимогою про  оголошення  перерви і проведення Погоджувальної ради.

Я пропоную поступити у такий спосіб. Я зачитаю депутатські запити,  потім запрошу керівників фракцій зібратись в кабінеті Голови Верховної Ради, будемо радитися, Адам Іванович буде продовжувати засідання. А про питання, які обговорювались на Погоджувальній раді, вас поінформуємо. (Шум у залі) 

Шановні народні депутати! Доводжу до вашого відома оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України", статей 59, 60 Регламенту Верховної Ради України та згідно поданої заяви повідомляю про вихід народного депутата України Шепелева Олександра Олександровича зі складу депутатської фракції Партії регіонів.

Шановні народні депутати, зараз Адам Іванович продовжить ведення засідання Верховної Ради України. Керівникам фракцій прошу зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради України. І прошу всіх заспокоїтись і продовжити роботу. Керівників депутатських груп і фракцій прошу зібратись у кабінеті Голови Верховної Ради. Далі засідання веде Адам Іванович Мартинюк. Продовжуємо плідну роботу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми зараз маємо 30 хвилин на оголошення запитів і на виступи з приводу невдоволення відповідей на запити. Але виступи з приводу невдоволеності відповідей на запити будуть лише в межах того часу, який залишиться від 30 хвилин з приводу депутатських запитів.

Усього надійшло 124 депутатських  запити. Дозвольте їх оголосити.

Володимира Яворівського до Президента України щодо грубого порушення конституційного права громадян України: чорнобильських інвалідів, афганців, дітей війни – правоохоронними органами, які полягають у розгоні протестних акцій по всій Україні.

Я ставлю на голосування пропозицію  щодо підтримки запиту. Прошу визначатися.

 

10:06:16

За-7

Підтримало лише 7 народних депутатів.

Олега Ляшка до Президента України щодо недопущення знищення державного підприємства "Ремонтно-експлуатаційне трамвайне депо №1" Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс".

Ставлю на голосування пропозицію щодо підтримки запиту.

 

10:06:46

За-6

Не підтримано.

Володимира Карпука до Голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра України щодо недоцільності передачі вищих навчальних закладів, навчально-методичних і науково-методичних установ Міністерства охорони здоров'я України до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту; вжиття невідкладних заходів реагування та внесення змін до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року "Деякі питання управління вищими навчальними закладами".

Групи народних депутатів (Бондика, Прутніка та інших. Всього 4 депутатів) до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної податкової служби України, регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області стосовно необхідності вжиття заходів, спрямованих на розвиток малих міст з використанням для цього державної підтримки відповідно до Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст".

Юрія Кармазіна до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Генерального прокурора України, радника Президента України – керівника Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України щодо вжиття невідкладних заходів реагування на факти обмеження свободи слова, що виражається в неправомірних діях окремих високопосадовців, направлених на знищення телекомпаній "АТН", "Фора", "Право АТВК", що грубо суперечить нормам статей 17 та 34 Конституції України, законам України "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", статті 19 Загальної декларації прав людини, статті 10 Конвенції про захист прав і свобод людини та призводить до обмеження доступу громадян до об'єктивної інформації, до свободи слова, термінового вжиття відповідних заходів реагування та притягнення винних осіб до відповідальності.

Валерія Бевза до Прем'єр-міністра України стосовно недопущення промислової розробки Широкогребельського родовища кристалічних порід, розташованого на території зони санітарної охорони міста-курорту Хмільник Вінницької області.

Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра України щодо збільшення субвенції з державного бюджету для міста Кіровограда на компенсаційні виплати за проїзд пільгових категорій громадян в міському транспорті.

Вікторії Дем'янчук до Прем'єр-міністра України щодо перевірки правильності та доцільності нововведених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для мешканців станції Кропивницька Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2012 рік для забезпечення належного життєвого рівня працівників бюджетних галузей Кіровоградщини.

Вікторії Дем’янчук до Прем'єр-міністра України, голови Федерації професійних спілок України щодо забезпечення вимог профспілок працівників освіти і науки, охорони здоров'я, культури, державних установ і соціальної сфери Кіровоградської області стосовно недопущення внесення у Державний бюджет України на 2012 рік норм, спрямованих на зниження соціальних  виплат, що призведе до порушення конституційних прав громадян на гідне життя.

Володимира Даниленка до Прем'єр-міністра України стосовно виділення додаткових субвенцій з Державного бюджету України на фінансування будівництва водопроводу та інших важливих соціальних об'єктів у місті Лебедин Сумської області.

Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури України, міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Генерального прокурора України щодо виплати заборгованості із заробітної плати на державному підприємстві "Житомирське трамвайно-тролейбусне управління", захисту конституційних прав працівників підприємства та мешканців міста Житомира і області.

Євгена Царькова до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Київської міської державної адміністрації щодо перевірки законності землевідведення та будівництва на Либідській площі міста Києва.

Групи народних депутатів (Мартинюка, Ващук та інших. Всього 8 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо недопущення порушення вимог статті 49 Конституції України при ліквідації (перепрофілюванні) Луцького гарнізонного військового госпіталю.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра, президента Національної академії наук України, Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ, міністра екології та природних ресурсів про невиконання законних вимог народного депутата та вжиття негайних заходів щодо порятунку Куяльницького лиману, який знаходиться в стані екологічної катастрофи, шляхом побудови очисних споруд в селищі Іванівка Одеської області, заборони будь-якої господарської діяльності в межах Куяльницького лиману та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснюють незаконний видобуток лікувальних природних ресурсів та корисних копалин на його території і посадових осіб, котрі своєю протиправною бездіяльністю покривають ці злочинні дії.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України про зволікання з оформленням відповідних документів для присвоєння звання "Мати-героїня" багатодітним матерям села Череваха Маневицького району Волинської області.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо вирішення ситуації, яка склалася у зв'язку з  відселенням мешканців аварійних будинків у районі Шамишиної балки у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра щодо звільнення від екологічного податку сільськогосподарських підприємств, які використовують органічні добрива.

Олега Ляшка до Прем'єр-міністра щодо недопущення знищення державного підприємства "Ремонтно-експлуатаційне трамвайне депо №1" Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс".

Олега Тищенка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України про протиправні дії забудовника, повне ігнорування заборон товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" щодо незаконної, хаотичної забудови буферної зони Софії Київської, по вулиці Олеся Гончара та відсутність належних реагувань органів державної влади та місцевого самоврядування на знищення історичного центру міста Києва.

Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра, голови Київської міської державної адміністрації щодо затримки будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу та зриву програми будівництва метрополітену на Лівому березі міста Києва.

Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, голови Київської міськдержадміністрації щодо чергової дискримінації міста Києва при внесенні змін до Державного бюджету України на 2011 рік.

Олександра Горошкевича до Прем'єр-міністра України стосовно надання інформації щодо фінансування розвитку міського електротранспорту.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра, міністра фінансів щодо незадовільного рівня фінансування галузі охорони здоров'я Полтавської області, передбаченого показниками Державного бюджету на 2012 рік, що призведе до подальшої деградації галузі, скорочення мережі, штату медичних працівників, росту соціальної напруги в регіоні, повної втрати авторитету державної влади.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора, голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації щодо дії групи осіб по захопленню інсулінового заводу "Індар" та інших державних активів Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" рейдерським шляхом.

Сергія Павленка до віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури України щодо необхідності удосконалення процедури купівлі-продажу залізничних квитків.

Анатолія Ягоферова до віце-прем'єр-міністра України – міністра соціальної політики щодо застосування норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Едуарда Прутніка до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України, Чернігівської обласної державної адміністрації стосовно необхідності вжиття невідкладних заходів щодо погашення працівникам Новгород-Сіверської Центральної районної лікарні заборгованості з виплати заробітної плати за листопад та своєчасної виплати заробітної плати за грудень поточного року, виділення субвенції з державного бюджету для забезпечення лікарні автономним джерелом електропостачання у 2012 році, вирішення питання щодо закупівлі туберкуліну для діагностики туберкульозу у дітей Чернігівської області шляхом централізованої закупівлі за кошти державного бюджету, та створення Центру госпітального округу на базі вказаної Центральної районної лікарні для подальшого якісного надання медичних послуг жителям Чернігівщини.

Віктора Олійника до глави Адміністрації Президента України щодо невиконання Державним управлінням справами рішення суду.

Романа Ткача до Уповноваженого Президента України з прав дитини щодо намірів незаконного звільнення директора Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №7 для дітей з наслідками поліомієліту і церебральними паралічами Юрія Семенюка.

Володимира Даниленка до міністра освіти і науки, молоді та спорту України стосовно вжиття відповідних заходів для припинення побиття та приниження дітей у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Володимира Яворівського до міністра юстиції України щодо юридичної оцінки спроби донецького юриста Володимира Оленцевича зняти звання Героя України з Василя Стуса та Володимира Івасюка.

Катерини Ващук до міністра внутрішніх справ України про належне розслідування кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17 липня 2011 року у місті Києві, внаслідок чого від отриманих травм помер житель Волинської області Володимир Ліщук.

Олега Зарубінського до міністра охорони здоров'я України щодо безоплатного доступу українських дітей до всіх видів медичних послуг.

Олександра Голуба до міністра внутрішніх справ України щодо вчинення протиправних дій активістами Всеукраїнського об'єднання "Свобода" 4 листопада 2011 року у день великого православного свята ікони Божої Матері Казанської.

Сергія Терещука до міністра енергетики та вугільної промисловості України щодо виділення коштів на будівництво підвідного газопроводу до села Поташ Тальнівського району Черкаської області.

Олексія Плотнікова до міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації  стосовно необхідності всебічного розгляду звернення громадянки  Кожан щодо сприяння у відновленні опалення будинку №23 по вулиці Білогірська у місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області та забезпечення належного рівня надання житлово-комунальних послуг населенню відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Валерія Бондика до міністра оборони України, Фонду державного майна України, Київської обласної державної адміністрації стосовно необхідності розгляду колективного звернення територіальної громади міста Узин Білоцерківського району Київської області про вирішення питання передачі Міністерством оборони України закладу побутового обслуговування населення у комунальну власність міста.

Миколи Кульчинського до голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шишацького районного суду Полтавської області Наталії Гусак.

Володимира Філенка та Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, голови Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про вжиття невідкладних заходів реагування на факти бездіяльності органів прокуратури міста Києва стосовно розкрадання та знищення майна, яке належить територіальній громаді міста Києва, протиправного заволодіння гаражним кооперативом "Науковець" та незаконного спорудження на його території цеху, діяльність якого завдає шкоди навколишньому  середовищу та загрожує життю і здоров'ю мешканців міста.

Сергія Мошака до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо бездіяльності правоохоронних органів у розслідуванні крадіжок у селі Лазірки Оржицького району Полтавської області.

Андрія Шкіля до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України щодо антиукраїнських заяв народного депутата України Юрія Болдирєва.

В'ячеслава Коваля до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо порушення норм чинного законодавства співробітниками органів Міністерства внутрішніх справ України.

Валерія Бевза до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України, голови Державної податкової служби України стосовно надання правової оцінки та притягнення до суворої відповідальності працівників правоохоронних органів у зв'язку з  невжиттям відповідних заходів реагування під час рейдерського захоплення приватного підприємства "Гідромаш" в місті Миколаєві, що призвело до загибелі людей та інших трагічних наслідків.

Андрія Павловського до Генерального прокурора України щодо вжиття заходів прокурорського реагування на незаконні дії керівних осіб Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України та Пенсійного фонду України, якими масово ігноруються судові рішення про порядок обчислення пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Олексія Федуна до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України щодо виявлення та усунення порушень законодавства в сфері запобігання і протидії корупції в діях посадових осіб Управління реклами Одеської міської ради.

Валентина Матвєєва до Генерального прокурора України щодо неналежного реагування органів прокуратури на порушення майнових прав територіальної громади міста Житомира.

Андрія Павловського до Генерального прокурора України, голови Київської міської державної адміністрації щодо демонтажу встановленого паркану довкола будинку Верховної Ради України за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, 5.

Остапа Семерака до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України з приводу посягання працівниками спецпідрозділу судової міліції "Грифон" на життя і здоров'я народного депутата та умисного порушення органами Міністерства внутрішніх справ та прокуратури норм кримінально-процесуального законодавства під час розгляду заяви про скоєння злочину.

Василя Деревляного до Генерального прокурора України щодо невжиття Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області достатніх заходів, спрямованих на реєстрацію права власності на майно боржника –приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий", яке за рішенням суду зобов'язане сплатити на користь Тернопільської обласної ради більше 5 мільйонів гривень.

Василя Шпака до Генерального прокурора України щодо порушень земельного законодавства в селах Летичівського району Хмельницької області.

Віктора Олійника до Генерального прокурора України щодо незаконної видачі дозволів на будівництво об'єктів на Трухановому острові в місті Києві.

Григорія Омельченка до Генерального прокурора України про проведення перевірки факту неприйняття процесуального рішення в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України за заявою журналіста Мустафи Найема про вчинений злочин під час таємного голосування у Верховній Раді України 3 листопада 2011 року щодо обрання суддею Конституційного Суду України Олександра Пасенюка та притягнення до відповідальності посадових осіб Генеральної прокуратури України за неналежне виконання службових обов'язків при розгляді заяви про злочин.

Григорія Омельченка до Генерального прокурора України про перевірку оприлюднених засобами масової інформації матеріалів щодо неодноразового одержання колишнім головою Вищого адміністративного суду України Олександром Пасенюком хабарів в особливо великих розмірах від колишнього голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича та вирішення питання стосовно порушення кримінальної справи щодо Олександра Пасенюка за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, а також дачу правової оцінки слідчим та прокурорам Генеральної прокуратури України, які шляхом маніпуляцій з матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню Ігоря Зварича забезпечили ухилення Олександра Пасенюка від кримінальної відповідальності.

Григорія Смітюха до Генерального прокурора України стосовно незадовільного розгляду звернення народного депутата України щодо порушення у процесі розслідування кримінальної справи прав громадян, які інвестували будівництво газопроводу на масиві "Дніпро" в місті Вишгород Київської області.

Катерини Самойлик до Генерального прокурора України щодо порушень чинного законодавства, ведення незаконної підприємницької діяльності найбільшою мережею супермаркетів в місті Херсон.

Леоніда Грача до Генерального прокурора України щодо використання посадовими особами Кримської прокуратури завідомо неправдивих повідомлень, що підпадає під дію статті 383 Кримінального кодексу України, які були використані в Постанові про відкриття кримінальної справи від 18 жовтня 2010 року відносно депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим В’ячеслава Захарова.

Миколи Шершуна до Генерального прокурора України щодо порушення чинного законодавства відносно регіонального ландшафтного парку "Бакальська коса".

Олександра Голуба до Генерального прокурора України щодо встановлення для населення міста Василькова Київської області економічно необґрунтованих тарифів на теплову енергію, централізоване теплопостачання та гаряче водопостачання.

Павла Мовчана до Генерального прокурора України щодо затримання директора видавництва "Освіта України" Руслана Маслакова.

Сергія Мошака до Генерального прокурора України, голови Київської міської державної адміністрації щодо ненадання відповіді по суті на депутатське звернення та затягування проведення ремонтних робіт у Солом'янському районі міста Києва.

Сергія Храпова до Генерального прокурора України щодо питання збереження цехових баз відпочинку та дитячого оздоровчого табору Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" Дніпропетровської області.

Сергія Храпова  до Генпрокурора України щодо бездіяльності відповідальних осіб органів прокуратури Заводського району міста Дніпродзержинська.

Сергія Подгорного до Генерального прокурора  щодо створення, під виглядом відстоювання інтересів держави, діями органів прокуратури Одеської області і особисто прокурора Одеської області Ігора Проценка, правових підстав і психологічних передумов для появи у близько 20-ти сімей одеситів, які законно придбали і були добросовісними набувачами прав власності на земельні ділянки, відчуття повної беззахисності від свавільних дій державної влади в особі органів прокуратури та панічних настроїв щодо можливості подальшого існування їх сімей, які можуть втратити все своє майно, що вже призвело до вбивства людини, а також до самогубства доведеного до відчаю молодого чоловіка, батька двох малолітніх дітей.

Групи народних депутатів (Шкутяка, Кульчинського та інших. Всього 12 депутатів) до Генерального прокурора України щодо розслідування заяви народного депутата України Юрія Болдирєва про доцільність відокремлення Галичини від України та входження України у Російську Федерацію.

Володимира Рибака до Генерального прокурора України про відсутність реагування правоохоронних органів на звернення народних депутатів України щодо звернень громадянки Альбіни Веселової про необхідність звільнення Труханового острова в місті Києві від незаконних забудов.

Олега Зарубінського до голови Державної служби України з питань захисту персональних даних щодо надання посадовим особам та підприємцям змістовних роз'яснень, пов'язаних з реалізацією на практиці норм Закону України "Про захист персональних даних".

Сергія Терещука до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо виділення коштів на реконструкцію під'їзду до сіл Кислин і Русалівка Маньківського району Черкаської області від дороги Жашків-Буки-Озірна.

Володимира Лещенка до голови Державного агентства водних ресурсів України щодо технічного стану каналу Дніпро-Донбас, перспектив та необхідних фінансових витрат з проведення його капітального ремонту.

Володимира Лещенка до голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики щодо відповідності витрат з обслуговування банківськими та поштовими відділеннями платежів населення за спожиту електроенергію, передбачених в структурі чинного тарифу, фактичній собівартості цих витрат.

В'ячеслава Кириленка до голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, голови Київської міської державної адміністрації про порушення прав споживачів, діючого законодавства та дискримінацію громадян України за мовною ознакою з боку туристичної фірми "ОУПЕН КИЕВ", яка надає екскурсійні послуги на двоповерхових автобусах-кабріолетах в місті Києві.

Ігора Гриніва до прокурора Київської області, Боярського міського голови щодо невиконання рішення сесії Боярської міської ради Києво-Святошинського району, Київської області від 13 березня 2006 року.

Юрія Гнаткевича до прокурора міста Києва з приводу ухиляння прокуратури міста від розгляду по суті звернень голів двох комітетів Верховної Ради України до Генеральної прокуратури стосовно злочинно-шахрайської поведінки експертів і дивної поведінки судді Голосіївського районного суду Наталії Чередниченко щодо оцінки дії експертів при розгляді цивільної справи.

Павла Мовчана до голови Київської міської державної адміністрації щодо приватизації приміщень Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва приватною структурою.

Таким чином, шановні колеги, усі 124 депутатських запити, що надійшло, оголошено. У нас ще залишилося 6 хвилин на питання "Розгляд відповідей на депутатські запити".

 Я запрошую до слова народного депутата Анатолія Гриценка. Немає? Не бачу. Тоді розгляд відповідей на депутатський запит народного депутата Володимира Лещенка. Будь ласка, увімкніть мікрофон або до трибуні, як хочете. З місця мікрофон, прошу.

 

10:30:27

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати,  шановні виборці, я не   тільки не вдоволений відповіддю на мій депутатський запит, я обурений ставленням Кабінету Міністрів  України і особисто Прем`єр-міністра України Азарова Миколи Яновича до запитів народних депутатів України. Це не лише ігнорування, це  зневага до народного депутата України та і в цілому  до Верховної Ради України.

Суть справи. У Чернігівський області протягом тривалого часу курсує  дизель-поїзд  Чернігів-Горностаївка. На ньому прості люди їздять  на свої дачні ділянки, в городи,  в  ліс за грибами  та ягодами, до своїх батьків та матерів, родичів у навколишні села. А селяни з  Ріпкінського і Чернігівського районів їздять до свого районного та обласного центру на  роботу; в лікарню; в управління праці та соціального захисту  населення, інші державні органи і установи; просто   на ринок, щоб продати  вироблену продукцію та зробити для себе  покупки.

Цим дизель-поїздом, звичайно, їздить  чимало ветеранів війни і  праці, інвалідів, чорнобильців, афганців, представників інших малозабезпечених верств населення, котрі згідно з чинним законодавством мають пільги на  проїзд.

Керівництву Південно-західної  залізниці не сподобалося, що  у дизель-поїзді їздять пільговики. Тому воно  своїм рішенням замінило звичайний дизель-поїзд на дизель-поїзд підвищеного комфорту, тим самим позбавило вищеназвані категорії  громадян законних пільг.

З цього питання протягом літа-осені  поточного я  направив Прем`єр-міністру  України  Азарову Миколі Яновичу два депутатські звернення, депутатський запит, вчетверте звернувся до нього особисто  з трибуни Верховної Ради України. Я просив  надати офіційну відповідь про  ставлення уряду  до того, що  залізничники самочинно  відібрали у людей пільги на проїзд.   Усі чотири  рази  відповідь  надіслав перший заступник міністра  інфраструктури Єфименко. Він  повідомив про труднощі  в роботі Укрзалізниці, про збитковість   перевезень пасажирів тощо і ні слова про інтереси пасажирів. Але ж я не цікавився думкою Міністерства  інфраструктури, я просив Азарова повідомити про ставлення Кабінету Міністрів до цієї проблеми. Відповіді не отримав.

Вважаю таке ставлення Прем’єр-міністра України Азарова Миколи Яновича до запиту народного депутата України відвертим невиконанням статті 86 Конституції України та Закону України "Про статус народного депутата України".

Вп'яте звертаюся до глави уряду. Шановний Миколо Яновичу, прошу вас розглянути особисто порушене питання по суті, вжити заходів щодо його вирішення по суті і надати мені офіційну відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мав Сергій Подгорний, але він знімає свій запит. Тому Микола Томенко, будь ласка.

 

10:33:37

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Ми сьогодні при такій ситуації, що рівень мого незадоволення не відповідає рівню незадоволення опозиції і рівню незадоволення країни ситуації. Але, тим не менше, це класичний приклад того, як сьогодні чиновники в уряді і на місцях спілкуються з журналістами і як спілкуються з депутатами. Я кілька місяців намагаюся з'ясувати, як почне діяти в інтересах української держави, не тільки я, група народних депутатів, діяти найбільший, найкращий і найкоштовніший у світі вертолітний майданчик під Каневом.

Значить, і поки-що відповіді приблизно такі: "Шановний Миколо Володимировичу і всі народні депутати, які, "не сіло, не встало", турбуються, де ділися 100 мільйонів гривень державного кошту. Ми вас інформуємо, що 100 мільйонів державних коштів на будівництво найдорожчого у світі вертолітного майданчику мало. Ми закуповуємо найкращі радіолокаційні станції, найкращу систему технічного обладнання і будемо конкурувати в світі, що це самий найдорожчий і самий технічно оснащений об'єкт. Тому вам скажемо пізніше, скільки за це грошей пішло". А я запитую з колегами: "А скільки туристів? Ви ж обіцяли, що вся багата українська діаспора кине всі гроші і на вертольотах буде літати до Шевченка, і ми збагатимося на цій темі. Тому що ті гроші, які на вертольотах Україна заробить, вона заплатить чорнобильцям, афганцям". Поки-що жодного живого туриста ніхто не знайшов, шукають по діаспорі, цілі групи шукають, де знайти хоч одного  туриста, який би на цей проект, на який вкинули більше 100 мільйонів, прилетить туди.

Тому я, звичайно, хочу ще раз від уряду і від нашого голови обласної адміністрації, який  Віктора Януковича і Партію регіонів на  Черкащині представляє,  Героя  Сергія Тулуба (Героя України), запитати, як же його проект почне діяти. Бо він нас вчив, каже: там у нас в опозиції є фахівці по туризму, які нічого не розуміють, от ми вам покажем туризм зараз. Значить, бахнемо всі гроші, які дали на Черкаську область, в вертолітний майданчик і будемо заробляти з цього. І я тоді далі буду працювати з прокуратурою, тому що, якщо обласна адміністрація приховує цю інформацію (це таємнича інформація), уряд це приховує, інформацію. Я просто хочу вам сказати, що, друзі, тут у нас ні монголо-татари, ні  німці на історичних горах ще нічого не будували, а виїдіть та подивіться: у нас ще буде тут мощний вертолітний майданчик біля Верховної Ради – тому для мене принципово важливо.

Я шаную мільярдерів, які не хочуть їздить,  хочуть літати над Україною, але шануйте український народ. Бо якби   ви вертолітні майданчики будували за свої гроші, я би мовчав, а якщо будуєте за українські гроші, поважайте цей народ і країну, в якій ви живете. Тому я вимагаю конкретних відповідей від губернатора Тулуба, від уряду Азарова, і тоді вас поінформую, що там копається під могилою Шевченка.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! У нас ще є заявки народних депутатів, які невдоволені відповіддю на депутатський запит. Але разом з тим, я наголошую, що ми можемо це питання обговорити в межах  30 хвилин, тому на наступну п`ятницю, коли ми будемо  оголошувати депутатські запити, будем відповідно до порядку черги…  депутати будуть мати право на виступи із своєю аргументацією  невдоволення  на ті чи інші депутатські запити, звернення, листи.

Шановні колеги! Ми провели засідання Погоджувальної ради. Відповідно до Регламенту ініціатори Погоджувальної ради  мають право на виступи із заявою – до трьох хвилин.

Будь ласка, Кожем`якін Андрій.

 

10:37:43

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні колеги! Шановні присутні! Шановні громадяни України! на жаль, Погоджувальна рад, яка тільки що закінчилася,  нічим не закінчилася, ми не отримали відповіді від влади на наші питання, які ми вчора ставили. На жаль, Юлія Володимирівна Тимошенко – над нею продовжуються катування, на жаль, вона буде ще сидіти в тюрмі, і ніхто ніякі закони по декриміналізації ставити не буде. Напевно, тому що сьогодні стоїть в порядку денному Закон про землю.

Тому вашій увазі заява фракції „Блоку Юлії Тимошенко” , до якої приєднується фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

"8 грудня влада здійснила безпрецедентний за своєю абсурдністю та протизаконністю вчинок, можемо сказати просто: провокацію. Ухвалила рішення про повторний арешт Юлії Тимошенко, яка і без того перебуває за гратами. Просто в камері СІЗО всупереч законам та здоровому глузду у неробочий час виїзна сталінська трійка протягом 12 годин судила нашого лідера – Юлію Тимошенко, жінку, яка вже місяць не може встати з ліжка і досі не отримала ані чіткого діагнозу, ані належного лікування, лідера опозиції, який уже понад 4 місяці незаконно і безпідставно сидить у тюрмі, але страх перед яким змушує владу робити все більш абсурдні та маразматичні кроки.

Учорашні події яскраво демонструють: в країні немає судочинства, а є лише диктор і силові органи як інструмент репресій. Усе це змушує проводити аналогії з 37-м роком. Владі начхати на європейські цінності, про які вона так багато говорить за кордоном. Їм начхати на цінності людські. У них є одна мета – знищити Тимошенко, не лише морально, а й фізично. Утім вчорашнє рішення лук’янівського суду спрямоване на знищення не лише лідера опозиції. Ухвалене напередодні доленосного саміту, це рішення влади свідомо вбило європейську перспективу України. Авторів цього рішення знає вся країна – це Президент Янукович, це Генеральний прокурор Пшонка та його перший заступник Кузьмін, які реанімують 15-річні справи, скасовані всіма судами; це голова Служби безпеки Хорошковський, який з готовністю піонера обґрунтовує можливість подвійних арештів і потрійних розстрілів; це команда нечволодів і кирєєвих. Саме вони вбивають Юлію Тимошенко, саме вони нищать надію українців на достойний європейський рівень життя.

В той же час сьогодні, ви бачите, у Верховній Раді більшість сама заблокувала трибуну, щоб здійснити наймасштабніший  злочин і протягнути сьогодні грабіжницький закон про розкрадання української землі. Цей ганебний закон буде  відмінено, і земля буде потім  повернута народу України.

Ми, фракція "БЮТ – "Батьківщина", а також фракція "Наша Україна – Народна самооборона" продовжуємо протести проти беззаконня та свавілля, яке чинить діючий режим. Організатори репресій повинні понести відповідальність, в тому числі шляхом застосування до них персональних  санкцій з боку розвинених стран. Юлія Тимошенко та інші опозиціонери, визнані всім світом політичні в'язні, мають вийти на свободу. Тільки відсторонення злочинців від влади може зупинити молох політичних репресій та повернути Україну на справжній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, завершуйте, будь ласка.

 

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. (Оплески) Я закінчую свій виступ і хочу сказати, що ми доб'ємося, що наш лідер вийде на свободу і в країні запанує демократія. Дякую за увагу. Юлі волю!   

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Юлі волю!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні народні депутати, продовжуємо нашу роботу. Перед цим дозвольте я скажу про те, які пропозиції обговорювалися на Погоджувальній раді.

Мова знову йшла про те, щоб Верховна Рада України вжила заходів щодо звільнення Тимошенко, а також щодо прийняття в цьому зв'язку проекту Закону щодо внесення змін до 365 статті. Я в котре запропонував шановним колегам, якщо є у нас готовність розглядати ці питання, то заслухати інформацію, якщо хочете звіти всіх, хто має відношення до цієї проблеми, а потім ставити на розгляд Верховної Ради України пропозицію про включення законопроекту щодо статті 365 до розгляду Верховної Ради. Якщо не буде позитивне рішення, тоді треба продовжити далі проводити консультації і шукати необхідну кількість – 226 голосів. Разом з тим, усі ці мої пропозиції не дістають відповідної підтримки. Тому я можу припустити і зробити висновок, що потрібен процес, а не рух у розв'язанні цієї проблеми. Тому я пропоную колегам  народним депутатам, давайте далі намагатися не переблокувати один одного, а знаходити прийнятні, зрозумілі, а, головне, ті рішення, які знайдуть відповідний відгук в суспільстві, не лише у Верховній Раді України.

Шановні народні депутати, нам потрібно зараз розглянути питання щодо усунення неузгодженостей в тексті прийнятого закону. І я просив би вас, шановні колеги, окрім всього іншого, подумати над пропозицією про те, щоб нам сьогодні проводити роботу в пленарному режимі до завершення розгляду питань,  визначених розкладом на сьогодні і без "Різного".

А щодо земельного питання, законопроекту про ринок землі, то я просив би, щоб ми всі уважно починали ті угоди, які підписуємо, коли це потрібно і які там фігурують узгоджені позиції щодо прийняття тих чи інших законів. Тоді буде менше у нас взаємних звинувачень.

Шановні колеги! Нам потрібно усунути неузгодженості в тексті прийнятого Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства). 17 листопада 2011 року Верховною Радою України прийнято Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо  вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства). Ааліз тексту прийнятого закону свідчить про те, що окремі його положення містять як внутрішні неузгодженості,так і явні неузгодженості з нормами Податкового кодексу України, а також відповідними нормами Закону України "П внесення змін до деяких законодавчих актів України" у зв’язку з прийняттям Митного кодексу України, що прийнятий Верховною Радою України 3 листопада 2011 року.

Зважаючи на ініціативу Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя та відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради  України, вноситься пропозиція щодо виключення з тексту прийнятого закону підпункту 29 пункту 1 розділу І та викладення зміни до першого речення частини десятої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства в такій редакції. У першому реченні частини десятої слова  "а так само, якщо заяву подано з порушенням правил, що передбачені частиною першою і другою цієї статті" виключити.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

10:45:35

За-261

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути питання... Шановні колеги, давайте тоді ми визначимось щодо нашого розкладу сьогодні.

Я ставлю на голосування пропозицію, щоб ми сьогодні працювали без "Різного" до завершення розгляду питань, визначених розкладом на п’ятницю. Четвер-п’ятницю. Прошу голосувати.

 

10:46:24

За-260

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути питання про включення до порядку денного ряду законопроектів.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 10 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій внутрішніх державних позик)(реєстраційний номер 9548). Прошу голосувати.

 

10:47:02

За-239

Рішення прийнято.

Я прошу комітет терміново подати цей законопроект на розгляд. Уряд звернувся з відповідним нагальним проханням до Верховної Ради України.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо удосконалення положень про статус членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) (реєстраційний номер 9514). Прошу голосувати.

 

10:47:44

За-227

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки Операції ООН у Кот-д'Івуарі (реєстраційний номер 9566)

Справа в тому, що  там термін закінчується, треба продовжити перебування нашої місії для підтримки миру. Прошу голосувати.

 

10:48:27

За-243

Рішення прийнято.

Я просив би секретаріат підготувати необхідні заключення  для того, щоб ми ці законопроекти могли розглянути сьогодні.

Так, шановні колеги, питання ратифікації.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Інструменту підписки на акції ЄБРР, які підлягають сплаті на вимогу. Є застереження до цього документу?

Комітет відповідним чином опрацював його і прийняв рішення – підтримати проект Закону про ратифікацію Інструменту підписки. Головне науково-експертне і Юридичне управління дали позитивні заключення з приводу цього закону.

Я ставлю на голосування пропозицію про… Зараз, одну хвилиночку, закінчу тоді… Про ратифікацію Закону… про схвалення Закону України  "Про ратифікацію Інструменту підписки на акції ЄБРР, якій підлягають сплаті на вимогу". Прошу голосувати.

 

10:49:48

За-240

Рішення прийнято.

Мікрофон, Юрія Кармазіна.

 

10:49:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Ну, вдумайтеся, будь ласка, що зараз відбувається. Є Закон України   "Про Регламент Верховної Ради", яким нібито ми користуємося, я повторюю, нібито, Володимире Михайловичу. Є Закон про Кабінет Міністрів України. Вони не скасовані, не відмінені,  ad-hoc ці закони скасувати неможливо. Вони передбачали, що сьогодні перед нами буде  уряд. Ми не маємо уряду. 

Очевидно уряд "в тихаря", готує зараз,  і вчорашня нічна провокація з Юлією Тимошенко  показала, що він готує  здачу української газотранспортної  системи – перше. Друге – він загострює відносини з європейською  спільнотою. І третє – все це робиться на догоду тим політичним силам, які хочуть затягнути нас в Митний союз.

Я вимагаю, Володимире Михайловичу,  щоб доповідачі доповідали, як це передбачено регламентом. Тому що багато "протаскується" питань,  які є антинародними.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, я прошу врахувати зауваження Юрія Кармазіна.

Оголошується  до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, науково-технічне та промислове співробітництво. 

Є застереження до цього питання?  Ніхто не заперечує, щоб прийняти рішення? Я питаю. Добре.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

10:51:46

За-231

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Копилов Вадим Анатолійович. Співдоповідач – Степан Курпіль. Будь ласка, у вас одна хвилина.

 

КОПИЛОВ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, наукове, технічне та промислове співробітництво розроблено Мінекономрозвитку з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Урядом України  та Урядом Республіки Кіпр про економічне, науково-технічне та промислове співробітництво, вчинену 4 липня 2011 року в місті Києві.

Відповідно до пункту "в" частини другої статті 9 Закону України про міжнародні договори України, зазначена угода підлягає  ратифікації Верховної Ради України шляхом прийняття закону про ратифікацію.

Ратифікація угоди надасть можливість безпосередньо реалізувати положення угоди щодо двостороннього співробітництва. Дасть змогу розвивати партнерські взаємовигідні відносини між Україною та Республікою Кіпр шляхом створення промислових комплексів, розширення та модернізації промислових підприємств, обміну наукової та технологічної інформації, технічними спеціалістами та  науково-дослідним устаткуванням…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КОПИЛОВ В.А. …сприяння розвитку інфраструктурних проектів та інших форм співробітництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Анатолійовичу, я вже подякував вам. Я вже подякував вам. Сідайте, будь ласка.

Від комітету доповідає народний депутат Литвинов, будь ласка.

 

10:53:41

ЛІТВІНОВ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, наукове, технічне та промислове співробітництво.

На нашу думку, ратифікація угоди сприятиме розвитку партнерських взаємовигідних відносин між Україною та Республікою Кіпр в економічній, промисловій та технічній сферах, створенню сприятливих умов для ефективного використання природних та людських ресурсів, науково-технічного потенціалу обох країн.

Реалізація положень зазначеної угоди сприятиме розвитку двосторонніх економічних відносин, активізації ділових кіл обох держав з метою зміцнення економічного, промислового та технічного співробітництва. Збільшенню обігу капіталу, товарів та послуг між обома державами, розвитку малого та середнього підприємництва.

Комітет вважає за доцільне ратифікувати зазначену угоду. Таке рішення, що узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записатись на виступ.

Прошу прізвища народних депутатів.

Сорочинська-Кириленко, будь ласка. Потім – Федун.

 

10:55:10

СОРОЧИНСЬКА-КИРИЛЕНКО Р.М.

Слово передаю Тарасу Чорновілу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Чорновіл.

 

10:55:17

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Стосовно цього закону, ми розглянули  теж у нашій депутатській групі. Так само він  попередньо  розглядався під  попередній розгляд  Комітетом у закордонних справах. Цей закон, дійсно, сьогодні потрібний Україні, зокрема потрібний  з однієї причини. 

Кіпр  для багатьох з нас став синонімом тої зони, де відмиваються  колосальні кошти, виведені з України. Але  останнім часом, зокрема і зусиллями  Комітету у закордонних справах, від якого був  візит на Кіпрі і де відбувалися певні переговори, зусиллям теж окремих політичних сил  у нашому парламенті вдалося виходити на те, що з Кіпром налагоджуються і нормальні адекватні відносини як між двома  державами. І паралельно з тим, що все-таки буде прийнято відповідний документ, який обмежить  офшорне використання Кіпру, ми повинні  паралельно з тим  вводити другий напрямок наших відносин – максимальне наповнення  міждержавних стосунків, максимальне наповнення як економічних, так і культурних, і наукових стосунків. А там вже перші  зачини є. Там дуже багато  зацікавленості  до  нашої держави  з реальних  кіпрських виробників, реальних  кіпрських науковців і діячів культури. Тому у  даному випадку, я думаю, підтримуючи цей закон, ми знімаємо  трошечки ту  проблему, яка виникне між нашими державами, коли  нарешті владнаємо наші митні і фінансові стосунки.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Федун, фракція Партії регіонів. Іван Попеску, будь ласка. Наступним буде виступати Іван Заєць.

 

10:56:58

ПОПЕСКУ І.В.

Фракція регіонів. Вельмишановні колеги, оскільки у нас  обмаль часу і дуже багато питань. Оскільки угода сприятиме співробітництву на взаємовигідних засадах, що  становить взаємний інтерес для України  та Республіки Крим, здатний  справляти відчутний  позитивний вплив на економіку обох  наших держав, що в умовах світового кризису є вкрай  актуальним, Партія регіонів буде виступати "за"  і просить голосувати і підтримувати  цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван заєць передає право на виступ Олегу Ляшку. Будь ласка.

 

10:57:33

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Цілком очевидно, що Угоду про економічне, науково-технічне та промислове співробітництво між Україною і Кіпром треба ратифікувати, бо це співробітництво потрібне, як з Кіпром, так і з іншими країнами.

Але найважливіший документ, який має бути отут розглянутий невідкладно в залі Верховної Ради – це денонсація Угоди між Україною і Кіпром по уникнення взаємного оподаткування. Ця угода дозволяє мільярдні капітали виводити з України. Внаслідок дії цієї угоди, внаслідок виведення з України мільярдних капіталів, мільйони українських громадян залишаються без засобів до інсування. Уряд знайшов можливість унести до Ради угоду оцю. Чому уряд не внесе угоду про денонсацію виведення коштів з України?

Ви, урядовці, щодня розказуєте дітям війни, чорнобильцям, інвалідам, ветеранам, сиротам, всім на світі, що у вас в бюджеті немає грошей. Так чому ви не ліквідовуєте дірки, які дозволяють з України виводити мільярди цих грошей? Ви чорнобильцям розказуєте, що піднімаєте пенсії, з наступного року чорнобильці й інваліди матимуть усього 2 тисячі гривень на місяць пенсії. Ви вносите законопроект, який позбавляє матерів, які народжують дітей, позбавляє можливості отримувати кошти на народження дитини. Ви зараз запроваджуєте порядок, яким, коли в матері-одиначки є телевізор чи холодильник, чи велосипед, ви позбавляєте можливості цю сім'ю отримувати допомогу.

Ви розказуєте, що у вас немає грошей. А коли ви без оподаткування мільярди грошей виводите з України, потім заводите наче інвестиції з Кіпру, знову не оподатковуючи, ви таким чином, уряд, нинішній уряд, обкрадаєте українських громадян, обкрадаєте українське суспільство, позбавляєте мільйони українських громадян належного захисту і підтримки.

І тому, я звертаюсь з вимогою до урядовців. Негайно закрити офшорні дірки і віддати мільярди, які ви крадете українським…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону  України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, науково-технічне та  промислове співробітництво" (реєстраційний номер 0236). Прошу голосувати.

 

11:00:19

За-269

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (0239).

Якщо немає  заперечень, то можемо його розглядати. Немає? Немає. Є, да? 

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати, 0239.

 

11:01:03

За-227

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник Голови Служби безпеки України  Породько Володимир Михайлович. Співдоповідач – народний депутат Літвинов. Дуже коротко, будь ласка.

 

ПОРОДЬКО В.М.  Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів   1214 від 30 листопада поточного року  на ваш розгляд подається проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом. Дана Угода підписана у місті Києві  4 липня поточного, і вона передбачає взаємний захист  інформації, обмін якої здійснюється у широкому  форматі, а саме: у сфері зовнішніх зносин, науки і техніки, економіки, оборони, державної безпеки та охорони правопорядку.

По даному проекту виконані всі передбачувані погоджувальні    процедури. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка. позиція комітету з цього приводу.

 

11:02:18

ЛІТВІНОВ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати!

Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом.

На нашу думку, Угода повністю відповідає законодавству України та міжнародній практиці щодо охорони інформації з обмеженим доступом. Визначений в угоді порядок інформаційного обміну надає можливість забезпечити належний державний контроль за дотриманням суб'єктами співробітництва, які проводять діяльність, пов’язану з державною таємницею, вимог національного законодавства держав-сторін у процесі обміну інформації з обмеженим доступом. Таким чином, ратифікація угоди дозволить створити правові засади для здійснення обміну секретною інформацією між Україною та Республікою Кіпр та сприятиме підвищенню ефективності двостороннього співробітництва.

Комітет вважає за доцільне ратифікувати зазначену угоду, що узгоджується з рішенням Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хто наполягає на обговоренні питання, будь ласка, запишіться.

Валерій Камчатний, група "Реформи заради майбутнього".

 

11:03:45

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Прошу передати слово колезі Тарасу Чорноволу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Чорновола.

 

11:03:51

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, народні депутати України! Стосовно цього ратифікаційного закону так само співпадає і позиція нашої депутатської групи "Реформи заради майбутнього", і позиція Комітету у закордонних справах. Це, я хочу наголосити, перше, це є стандартний законопроект, стандартна угода, яку ми вже не перший раз підтримуємо в цій Верховній Раді по всіх інших країнах. Скрізь, де є інтереси держави Україна, ще раз підкреслюю, держави Україна, а не якогось окремого нечистоплотного бізнесу, скрізь мають бути заключені такі угоди, тому що міждержавні документи, міждержавні домовленості мають бути відповідним чином, по-перше, захищені. По-друге, має бути визначено, кому певна інституція на Кіпрі має передати інформацію в Україні, чи ця структура в Україні відповідає тим нормам, щоб отримувати таку інформацію, і відповідно навпаки.

Тепер другий пункт, по якому, я вважаю, теж треба зробити  певне наголошення. Це той факт, що йде мова про державну, про міжнародну інформацію, про інформацію державних і інших структур, а не приватну бізнесову інформацію.

Конфіденційна інформація приватного бізнесу, у тому числі і тих офшорних компаній і тому подібне не підлягає під захист цього закону, не підлягає під захист даної угоди. Тому в даному випадку жодних політичних застережень будь-кого, мені здається, щодо підтримки такої угоди і голосування за цей ратифікаційний закон бути не може. Тому  прошу всіх підтримати дану ратифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція  "Наша Україна – Народна самооборона".

 

11:05:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати! Любі ратифікації з Кіпром  мають у нас викликати певні асоціації. І ці асоціації заключаються в тому, що поки що всі кошти, які ідуть в Україну, це кошти, які виведені з України. Причому виведені без оподаткування. І продовжується це виведення, цих коштів, у тому числі на Кіпр.

Через це, без врегулювання цієї позиції, без зміни позиції уряду, який спочатку на мої звернення відповідав, що вони підтримають. Така ж позиція була Президента. Зараз вони хочуть захищати  інформацію цілком таємну, таємну і так далі, у тому числі про підкуп наших людей, бо  так просто не можуть бути  мільярдні витрати. Інтереси держави України мають бути захищені, у тому числі відділення влади від бізнесу.

Скажіть, будь ласка, інформація про це, про те, що олігархи там сконцентрували свої можливості, чому вона має бути затаємнюватися? Вона, навпаки, має бути розповсюджена.

Або забезпечення енергетичної безпеки. Ми зараз стоїмо на порозі того, що віддається наша газотранспортна система. Ми отримуємо зараз… і Прем'єр-міністра, якого нам покажуть з цієї країни, яка на Сході відноситься.

І відгадайте, хто ці прізвища? Одне – на "М", друге – на "Х". І це все нам дається нібито під хорошим приводом.

Тому я не буду голосувати за цю постанову. Очевидно, мені треба прийняти аналогічні, як і вся опозиція, сьогодні бойкотувати таке засідання, яке розглядає сьогодні питання не в правовій площині, після того, що сталося вчора з Юлією Тимошенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривковський. Відмовляється.

Федун. Попеску, будь ласка.

 

11:08:00

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Партія регіонів підтримує висновки комітету і буде голосувати за ратифікацію. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти позитивне рішення. Головне науково-експертне управління підтримує ратифікацію угоди.

Ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (реєстраційний номер 0239). Прошу голосувати.

 

11:08:45

За-271

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань в режимі другого читання.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (щодо уточнення окремих положень). Доповідач – Олександр Миколайович Бондар, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

 

11:09:15

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики доопрацював до другого читання проект Закону України  про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", поданий Кабінетом Міністрів України. Метою законопроекту є вдосконалення порядку здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності та забезпечення умов для діяльності підприємств у цій сфері шляхом внесення змін до закону.

В першому читанні законопроект прийнятий 8 вересня 2011 року. При підготовці  законопроекту до  другого читання надійшло сім пропозицій. Окрім однієї всі пропозиції враховані.

Законопроект завізовано із зауваженнями Головного юридичного управління. Комітет підтримав проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах", поданий Кабінетом Міністрів України, реєстраційний номер 8715, і рекомендує Верховній Раді України прийняти його у другому читанні та в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" (щодо уточнення окремих положень). Реєстраційний номер 8715. Прошу голосувати.

 

11:10:50

За-268

Закон прийнято, дякую.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (щодо порядку оформлення дозвільних документів). Реєстраційний номер 8716.

Доповідач – знову ж таки Олександр Миколайович Бондар. Будь ласка.

 

11:11:13

БОНДАР О.М.

Комітет з питань економічної політики доопрацював до другого читання проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", поданий Кабінетом Міністрів України, реєстраційний номер 8716. Метою розробки законопроекту є приведення законодавства у відповідність із вимогами закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, що сприятиме оптимізації дозвільної процедури у сфері вивезення за межі митної території України як давальницької сировини дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх відходів та брухту.

В першому читанні законопроект прийнято 8 вересня 2011 року. При підготовці законопроекту до другого читання надійшли пропозиції народних депутатів України. Дві пропозиції відхилені, одна – врахована частково, інші – враховані не повністю. Законопроект завізовано зауваженнями Головного юридичного управління. Комітет підтримав проект Закону України про внесення змін статті 5 Закону України  "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних  відносинах", поданий Кабінетом Міністрів України, (реєстраційний номер 8715), і рекомендую Верховній Раді  України прийняти його в другому читанні та в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень?

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про  операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (щодо порядку оформлення дозвільних документів). Реєстраційний номер 8716. Прошу голосувати.

 

11:13:05

За-266

Рішення прийнято, тобто закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про особливості здійснення закупівель ядерного палива (8709).  Романюк Микола Прокопович, будь ласка.

Поправок тут багато, але всі вони враховані, так що у нас є всі шанси ставити на голосування цей закон. Будь ласка.

 

11:13:30

РОМАНЮК М.П.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Представляю вашій увазі опрацьований комітетом до другого читання порівняльну таблицю Закону України "Про особливості здійснення закупівель ядерного палива" (реєстраційний номер 8709) поданий Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроекту є розробка механізму, впровадження норм Закону України "Про здійснення закупівель ядерного палива", врегулювати окремим законом. До тексту прийнятого Верховною Радою України в першому читанні надійшло всього 18 пропозицій, з яких 17  враховано.

Переважна більшість пропозицій викликана прийняттям Верховною Радою України 8 липня 2011 року змін до частини 4 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" за якими особливості здійснення закупівель ядерного палива для ядерних реакторів були замінені на особливості здійснення закупівель неопромінених паливних елементів твелів для ядерних реакторів. Це, зокрема, спричинило необхідність внесення змін щодо назви проекту закону, інших його положень що відображено в порівняльній таблиці.

Головне юридичне управління завізувало порівняльну таблицю без зауважень. Комітет пропонує текст доопрацьованого проекту Закону про особливості здійснення закупівель ядерного палива прийняти у другому читанні і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам потрібно проголосувати першу поправку, оскільки цією поправкою змінено назву закону, а потім ми проголосуємо в цілому закон. Зрозуміла пропозиція?

Тому я ставлю на голосування першу поправку про назву закону. Назва пропонується така: "Про особливості здійснення закупівель неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів". Прошу голосувати.

 

11:15:33

За-264

Прийнято рішення.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закону проект Закону про особливості здійснення закупівель неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів (8709), прошу голосувати.

 

11:16:04

За-268

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про космічну діяльність" (щодо удосконалення державного регулювання та управління)(реєстраційний номер 9036). Доповідач – Михайло Васильович Чечетов.

Будь ласка, Михайло Васильовичу.

 

11:16:24

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет дуже ретельно відпрацював законопроект до другого читання і  пропонує сесійні залі підтримати його в другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, Головне юридичне управління не має зауважень до законопроекту.

Отже, ставиться на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про космічну діяльність" (щодо вдосконалення державного регулювання та управління)(реєстраційний номер 9036). Прошу голосувати.

 

11:17:11

За-268

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" (щодо переобладнання транспортних засобів) (8359). Михайло Іванович Мироненко, голова Комітету з питань транспорту і зв’язку.

 

11:17:34

МИРОНЕНКО М.І.

Шановні колеги! Шановний головуючий! Комітет з питань транспорту і зв’язку на своєму засіданні 2 листопада розглянув пропозиції до  законопроекту 8359. Надійшло чотири пропозиції. Усі вони враховані. І комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" (щодо переобладнання  транспортних засобів) (8359). Прошу голосувати.

 

11:18:26

За-270

Закон прийнято.

Оголошується до  розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо вдосконалення правового регулювання). Доповідач – Микола Федорович Трайдук, голова  підкомітету Комітету з  питань державного будівництва та  місцевого самоврядування. Будь ласка.

 

11:18:46

ТРАЙДУК М.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 2 листопада розглянув пропозиції, що надійшли від суб’єктів права законодавчої ініціативи до зазначеного проекту.

Всього надійшло три пропозиції,  дві з яких враховано, одну відхилено. В цілому після обговорення комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України  "Про місцеве самоврядування" (щодо регуляторних актів) прийняти в другому читанні та в цілому.

І тут, Володимире Михайловичу, потрібно, так як назва міняється…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми давайте зараз, шановні колеги, оскільки мова йде про уточнення назви закону, нам треба проголосувати.

Пропонується назвати закон так: "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо регуляторних актів". Додається "регуляторних актів".

Так, я прошу уваги, шановні колеги, я ставлю  на голосування пропозицію щодо підтвердження поправки Сергія Гордієнка. Прошу голосувати.

 

11:20:08

За-269

Поправка підтримана щодо назви.

Тепер  ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закону проекту Закону про внесення змін до  Закону України  "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо  регуляторних актів). Реєстраційний номер  8309. Прошу голосувати.

 

11:20:43

За-265

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду  проект Закону про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо залучення інвестицій житлово-будівельних кооперативів у масове житлове будівництво). Реєстраційний номер 3545.  Доповідач – Бондар Олександр Миколайович.

Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

11:21:12

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної  політики 1 листопада 2011 року  розглянув проект Закону України щодо залучення інвестицій житлово-будівельних кооперативів у масове житлове будівництво, внесений народним депутатом Фельдманом.

Всього до другого читання надійшло 14 зауважень і пропозицій. Три пропозиції Кабінету Міністрів України до тексту не включені відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України,  решта враховано.   Комітет прийняв рішення підтримати даний законопроект, прийняти його в другому читанні і в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам також.

Шановні колеги,  звертаю вашу   увагу, що комітет пропонує прийняти законопроект в другому читанні та в цілому. Головне юридичне управління  вважає, що законопроект підлягає відхиленню. Прошу це мати на увазі під час голосування.

Ставиться на голосування пропозиція    комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закону проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні щодо залучення інвестицій житлово-будівельних кооперативів у масове житлове будівництво (реєстраційний номер 3545).

 

11:22:34

За-3

Законопроект не підтримано.

Ну, що на повторне друге, якщо є така низька підтримка, то яке повторне друге може бути, шановні колеги? Законопроект відхилено.

 Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо безкоштовного показу художніх та документальних фільмів про війну у День Перемоги). Доповідач – перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Степанович Цибенко. Реєстраційний номер 8292. Будь ласка.

 

11:23:16

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Шановний головуючий! Шановні колеги! Користуючись нагодою, хочу ще раз висловити слова подяки від імені комітету автору цього законопроекту Даниленку Володимиру Андрійовичу. А також всім депутатам, які направили свої пропозиції для розгляду його у другому читанні.

Слід нагадати, що зазначеним законопроектом пропонується доповнити статтю 2 Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" новою формою увічнення Перемоги та подвигу народу-переможцю у вигляді організації протягом травня безкоштовного показу художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну.

Під час доопрацювання законопроекту до другого читання, до комітету надійшло 12 пропозицій та поправок народних депутатів України. З них 3 поправки направлені на визначення періоду, протягом якого має організовуватись безкоштовний показ таких фільмів та 3 поправки щодо часу набрання чинності закону.

На засіданні комітету, яке відбулося 2 листопада, було підтримано рішення щодо безкоштовного показу таких фільмів не тільки в День Перемоги, але протягом місяця А також щодо набрання чинності закону з 1 січня 2012 року. У зв'язку з цим інші поправки було  відхилено. 

Головне юридичне управління  висловило до законопроекту ряд зауважень, зокрема  на їх думку реалізація заходів щодо  безкоштовного показу фільмів  про Велику Вітчизняну війну  у кінотеатрах та інших  закладах культури державної та комунальної форми власності протягом травня потребує відповідних витрат державного та місцевих  бюджетів, у зв'язку з чим  він має набрати чинності не раніше 1 січня  2014 року. 

Проте  хочу зазначити, що щорічно Державним бюджетом України  за бюджетною програмою "Заходи увічнення  Перемоги  у Великій Вітчизняній війні 41-45 років" передбачаються відповідні кошти на реалізацію  діючих положень Закону "Про увічнення   Перемоги  у  Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". Зокрема у 2011 році на ці цілі  було  виділено 2,5 мільярди, у 2012 році  планується   1,5 мільярди. Тому, на думку членів комітету, реалізація заходів щодо безкоштовного показу фільмів про  Велику Вітчизняну війну може відбуватися  у рамках  цієї державної  бюджетної програми.

Отже, комітет рекомендує  залу засідань  Верховної Ради  підтримати цей законопроект. Ще раз наголошую, шановні колеги, проблему відшкодування  коштів  на цю бюджетну програму цілком можна вирішити за рахунок тої програми, про яку я зараз казав.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ставиться на голосування пропозиція  комітету про прийняття у  другому читанні і в цілому як закон проекту Закону (реєстраційний номер 8292) про внесення змін  до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо безкоштовного показу художніх та документальних фільмів про війну у День Перемоги). Прошу голосувати.

 

11:26:43

За-265

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими поховання, щодо надання застрахованим особам матеріального забезпечення на підприємствах, проти яких порушено провадження у справах про банкрутство (реєстраційний номер 8775). Доповідач – Ярослав Сухий, заступник голови комітету.

Шановні колеги, висновки всі позитивні, можна розглядати це питання. Якщо немає заперечень ні в кого?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону (реєстраційний номер 8775). Прошу голосувати.

 

11:27:52

За-267

Рішення прийнято, закон прийнято.

Шановні колеги, ми зараз мали розглядати з вами проект Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (нова редакція). Разом з тим комітет просить перенести розгляд законопроекту у зв'язку з тим, що є необхідність узгодження ряду позицій з Кабінетом Міністрів України. Немає заперечень? Відкладаємо розгляд питання.

Оголошується до розгляду проект Закону про Фонд державного майна України. Доповідач – Бондар Олександр Миколайович.

 

11:28:52

БОНДАР О.М.

Я вибачаюсь, мої останні позиції – Фонд державного майна, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це про Фонд державного майна.

 

БОНДАР О.М. Да, да, я зрозумів. Шановний Володимире Михайловичу! Зараз розглядається дуже важливий законопроект і для історії української приватизації, і для Фонду держмайна, і для мене особисто. І я дуже хотів би, щоб депутати, не зважаючи на те, що не всі є у залі, сьогодні все ж таки нарешті прийняли цей законопроект і Президент його підписав.

Ви знаєте, що Фонд держмайна відсвяткував своє 20-річчя нещодавно. 12 років я пропрацював у Фонді, 5 його очолював. Після мене був Михайло Васильович Чечетов. І ми всі намагались прийняти цей закон, але, на жаль, нам не вдавалось.

Зараз є реальний шанс це зробити. Чому я в цьому впевнений?  Тому що у Комітеті з питань економічної політики  розглядалися всі поправки до цього законопроекту, ми ретельно узгодили цей законопроект з наступним, який я буду  доповідати парламенту про  зміни у Закон "Про управління  об'єктами державної власності", де розглядаються функції новоствореного Агентства з питань  управління корпоративними правами. І ми  всі питання узгодили між Міністерством економіки, Фондом держмайна  і  Агентством з питань управління  корпоративними правами.

Даний проект був прийнятий у першому читанні за основу 15 листопада 2011 року. У проекті визначається правовий статус організації уповноваженого на порядок  діяльності Фонду держмайна. 

До  комітету в установлений  Регламентом строк надійшло 64 пропозиції народних депутатів. Всі вони включені до порівняльної таблиці, 21  з них відхилені, інші ж враховані  повністю або частково.

Під час підготовки до другого читання комітет  максимально спробував врахували зауваження  Контрольної комісії з питань приватизації, науково-експертного і юридичного управління.

Крім того, комітет узгодив повноваження фонду з повноваженнями Агентства з питань  управління майном та корпоративними правами, які зазначені у проекті  закону 9415, який буде розглядатися  наступним. Такий підхід був підтриманий  Фондом держмайна та  Агентством з питань управління  майном та корпоративними  правами держави.

Комітет пропонує прийняти  даний законопроект у другому читанні та в цілому. Єдине, що хочу додати, тут є офіційний лист   виконуючого голови комітету Осики, що у нас  технічна вийшла  помилка. На самій останній сторінці тексту, сторінка 47, 188 пункт щодо приведення законодавства України  у відповідність з цим законом  акти законодавства України  застосовуються у частині, що не суперечить цьому закону.  В лівій таблиці вона є, а у правій нема, хоча  до цього пункту  ніяких змін не вносилося. Це  просто технічна помилка, щоб вона у стенограмі була зафіксована.

Я дякую за увагу і прошу  депутатів  підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по статтям. Шановні колеги, стаття 1 розділ І. Так що по статтям?

 

БОНДАР О.М. Яку статтю? Почекайте, поправку чи статтю? Володимире Михайловичу, 1 поправка моя: внести до проекту техніко-юридичні виправлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там питання йде про те, щоб… Ні, ні...

Шановні колеги, ми зазвичай, одну хвилиночку, коли приймаються такі цілісні і складні законопроекти, ми доручаємо юридичному управлінню спільно з комітетом при підготовці до підписання провести техніко-юридичне доопрацювання. Але це робиться в кінці, тому нам немає підстави наперед закладати цю правку у тексті. Тому давайте я її, оскільки вона врахована комітетом, поставлю на голосування про її підтримку. Ви її, очевидно, не підтримаєте. Але коли ми пройдемо весь закон, то при остаточному голосуванні ця позиція буде зафіксована. Зрозуміла позиція?

Я ставлю на голосування 1 поправку. Прошу, визначайтесь.

 

11:33:52

За-30

Поправка не підтримана.

Далі. Так, мікрофон, будь ласка, Михайла Чечетова.

 

11:34:04

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, прошу поставити на підтвердження для остаточної легітимізації сесійною залою поправку номер 4.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Євген Мармазов. Будь ласка.

 

11:34:17

МАРМАЗОВ Є.В.

Спасибо. Ну, учитывая то, что понятно, что сейчас Партия регионов будет  отказываться от парламентского контроля за приватизацией. Поэтому я хочу сказать позицию Специальной контрольной комиссии по этому вопросу. Ну попытка избавиться от парламентского контроля уже была, и пытался это сделать Кучма еще в 1999 году. Конституционный Суд не поддержал. По этому вопросу есть решение Конституционного Суда. Нельзя допускать, чтобы в одном лице сосредоточить и приватизацию, и контроль. Тем более наша комиссия сплошь и рядом сталкивается с примерами, когда нарушается Закон по приватизации.

В этом зале мы информировали по заводу "Орион", по "Александрияуглю", по Никопольскому трубному заводу и так далее, и так далее, и так далее. Поэтому, устранив парламентский контроль,  мы по сути дела на самотек пускаем приватизацию. А вы знаете, что сейчас приватизация будет массово идти. Президент поставил задачу в 2014 году закончить  приватизацию. Сейчас выставляет… что надо и что не надо. Дошло  уже до того, что выставляют…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ну чим пояснюється розбіжність, що тут у запропонованому проекті зафіксовано: "Фонд державного майна відповідальний перед Президентом України". Тут пропонується доповнити: "підзвітний,  підконтрольний (через кому) Верховній Раді України". Я не бачу тут великої проблеми. Верховна Рада України надає ж добро на призначення. Тим більше, що Верховна Рада дає своє добро на призначення та звільнення з посади.  (Шум у залі)

 Да, голови Фонду держмайна. Але оскільки є така вимога, я поставлю її на  голосування.

Поправка 4-а, яка  врахована комітетом, потребує підтвердження Верховної Ради України. Прошу голосувати. 

 

11:36:26

За-40

Поправка не підтримана.

Ну це вона логічна.

 

БОНДАР О.М.  Я хочу просто аргументи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАР О.М.  Володимире Михайловичу, я з 1994 року працюю у Фонді держмайна України. Всі проекти законів про  Фонд держмайна готували за моєю участю, подавались урядом. Жодного  разу  уряд не подавав  закон, щоб не було цієї норми. Це вперше уряд вирішив, що Верховна Рада не має повноважень по контролю і звітності Фонду держмайна.

Крім того, в усіх законах про приватизацію існує контрольна комісія з питань приватизації, де чітко визначені саме ці функції.

Друге. Кожний рік голова Фонду держмайна повинен відповідно до чинного законодавства, яке, до речі, дублюється в новому законі, який подав Кабінет Міністрів, звітувати перед Верховною Радою про виконання державної програми приватизації.

Я не знаю, які аргументи в тому, що ця норма – підконтрольність, підзвітність Верховній Раді – повинна відсутня бути в тексті. Я просто не бачу для цього аргументів. І я ще раз кажу: в жодному тексті закону, який подавався усіма урядами, ніколи не вилучалася ця норма, вона завжди була, - 1998 року, визначена Конституційний Судом як конституційна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування 5 поправку. Будь ласка, приймайте рішення. Але я при цьому хочу сказати: я пригадую, два роки тому, що говорили з цього приводу на погоджувальних радах. Ну, давайте, через 10 років будемо говорити знову інше. Давайте ж писати для країни, а не під момент.

Я ставлю на голосування 5 поправку. Прошу голосувати.

 

11:38:35

За-70

Поправка не прийнята.

Мікрофон, будь ласка, Чечетова.

 

11:38:40

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Прошу поставити на підтвердження поправку номер 6.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поставлю на підтвердження, але якщо вона вже раз не врахована, то вона тоді вилучається по тексту далі. Що ми, чи будемо голосувати? Вона далі вилучається по тексту: що Верховна Рада  - далі по тексту (я кажу для стенограми) – існує для галочки, щоб вона тільки освятила те, що скажуть, а далі вже давайте все вилучимо – і не будемо мучити один одного! Домовилися? От і все. Я ставлю на голосування 6 поправку.

 

11:39:32

За-38

Поправка не підтримана.

Мікрофон Чечетова, будь ласка.

 

11:39:38

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, прохання поставити на підтвердження поправку номер 9 Кармазіна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставиться на голосування поправка 9-а.

При такому підході треба відкласти розгляд…

 

11:40:05

За-30

Поправка не прийнята.

Мікрофон, будь ласка, Чечетова.

 

11:40:12

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати,  прохання поставити на підтвердження поправку номер 10. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мармазов, будь ласка, мікрофон.

 

 

БОНДАР О.М.  Шановний Володимире Михайловичу...

 

11:40:22

МАРМАЗОВ Є.В.

Володимир Михайлович, спасибо. Ну,  это вообще уже, Владимир Михайлович, маразм. Вот здесь внесли предложение, чтобы руководствоваться и актами Верховной Рады. Я объясняю, что акты – это не только законы, это и постановления. Ведь мы ж принимаем постановления, давая согласие на голову Фонда, на назначения, на освобождение. Мы принимаем постановления по другим вопросам, которые нужно руководствоваться. Значит, предлагается: выбросить эту норму, ну, это ж вообще маразм. Это кто-то об этом думает или не думает?

 

БОНДАР О.М. Можно думку?

Володимире Михайловичу, ну, от вдумайтесь, що пропонує переголосувати Михайло Васильович Чечетов. Записано, що Фонд держмайна керується  законами України, актами Президента, Кабінету Міністрів. Кармазін пропонує: "та Верховної Ради України". А як ще може бути інакше? Ну, як може не керуватися законами Верховної Ради України Фонд держмайна? Ні, вилучити, ну, взагалі вже щось  не зрозуміле.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 10 поправку.

 

11:41:48

За-266

Поправка…

Мікрофон будь ласка.

 

11:41:56

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження поправку номер 11. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 11 поправка.

 

11:42:19

За-13

Поправка не проходить.

Будь ласка, мікрофон Чечетова.

 

11:42:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження поправку номер 12. Дякую.

 

БОНДАР О.М.  Це те ж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  те ж саме, я ставлю на голосування. Давайте ми в законодавчому плані визначимо, що таке доручення?

 

БОНДАР О.М.  Євген Васильович скаже аргумент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть голосування. Давайте в законодавчому плані визначимо, що таке доручення. Давайте ж не переходити якусь межу. Це ж абсурд. Що таке доручення? Давайте пропишемо, а тоді будемо ставити ці норми. Будь ласка, Мармазов.

 

11:43:08

МАРМАЗОВ Є.В.

Спасибо. Вот именно, что такое доручення? По Конституции Президент Украины выпускает указ и постановление. Доручення нет такого. Что это такое, непонятно, что это за доручення, где это освещается? Его ж нет, вообще, это выдумано, это уже перестарались, уже так старались, что перестарались, выдумали черти что.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

 

БОНДАР О.М. Ми чому врахували цю поправку. Тут перераховано, що Фонд державного майна керується атами Президента та Кабінету Міністрів України. Випустіть акт за формою, яка визначена в Законі "Про Кабінет Міністрів" і фонд буде його виконувати. А якщо доручення Президента і Прем'єр-міністра протирічать один одному, що робити фонду? Тому ми цілком свідомо підтримали ці поправки, тому що не може бути доручень поза актами відповідних органів, вони ж підзаконні по цим дорученням можна ж кримінальну відповідальність нести, у нас же є приклад вже. Тому я просив би підтримати все ж таки поправку Мармазова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 12-а.

 

11:44:41

За-40

Поправку не підтримано.

Мікрофон Чечетова.

 

11:44:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, прохання поставити на підтвердження поправку номер 13. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується поправка 13-а.

 

11:45:08

За-37

Поправку не підтримано.

14-а. Ставлю на голосування 14 поправку.

 

11:45:35

За-35

Поправку не враховано.

Мікрофон Чечетова, будь ласка.

 

11:45:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, прохання поставити на підтвердження поправку номер 15. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Лещенко.

 

11:46:00

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Михайловичу, коли народні депутати пропонують поставити на підтвердження якусь поправку, то я прошу, щоб обґрунтовували свої пропозиції, бо нам незрозуміло чим керується цей народний депутат, коли він ставить пропозицію на підтвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, наступного разу будемо це робити.

Ставиться на голосування 15 поправка.

 

11:46:44

За-36

Поправка не врахована.

Мікрофон, будь ласка.

 

11:46:50

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Прохання поставити поправку 19 на підтвердження, бо  вона не відповідає філософії закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 19 поправку.

 

11:47:17

За-30

Поправка не прийнята.

Мікрофон, будь ласка, і аргументуйте свою поправку. 

 

11:47:22

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Прохання поставити поправку 23 на підтвердження, бо вона не відповідає змісту закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 23 поправка.

 

11:47:51

За-29

Поправка не підтримана.

Йдемо далі.

Мікрофон Чечетова, будь ласка.

 

11:47:59

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження 25 поправку, бо вона вже врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

БОНДАР О.М. Тут записано: врахована в частині тексту проекту закону, статті 5. Я не розумію, що треба підтвердити? Що ми її врахували в статті 5, Михайло Васильовичу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 25 поправка.

 

11:48:44

За-2

Поправка не врахована.

Мікрофон, будь ласка, і не вимикайте більше мікрофон.

 

11:48:49

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження поправку 29 так, як вона також не  відповідає духу закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шукаємо  29 поправку.

 

БОНДАР О.М. Я вибачаюсь, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, будь ласка, позиція комітету, будь ласка

 

 БОНДАР О.М.  Володимире Михайловичу,  ну давайте більш обережно підходити до поправок, які враховані з  уточненням.  

Якщо  зараз не проголосувати цю поправку, то просто… Ну, ми з уточненням врахували, вона нормальна. Ми написали "та або передає", ну я не розумію, що тут можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування. Я так зрозумів,  що закон ми вже зламали, давайте далі дійдемо до кінця цю процедуру.

Ставлю на голосування  29 поправку. Будь ласка.

 

11:50:10

За-26

Поправка не підтримана.

Далі.

 

11:50:14

ЧЕЧЕТОВ М.В.

31-а. Шановний Володимире Михайловичу, шановні  народні депутати, прохання поставити 31 поправку на підтвердження, бо вона також  не відповідає  духу закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування 31 поправка. 

 

11:50:42

За-28

Поправка не проходить.

Далі йдемо.

 

11:50:50

ЧЕЧЕТОВ М.В.

36-а. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, прохання поставити 36 поправку Шпенова, бо вона врахована у змісті закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування 36 поправка.

 

11:51:15

За-21

Поправка не підтримана.

 

11:51:19

ЧЕЧЕТОВ М.В.

37-а. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, прохання поставити  на підтвердження  37 поправку, бо, на наш погляд, ці пункти,  які пропонується виключити, вони залишились. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександре Миколайовичу, будь ласка, у вас є якісь зауваження?

 

БОНДАР О.М. Ну, я вважаю, що,  і комітет підтримує, що це абсолютно нормальна поправка. Але якщо хочуть переголосувати,  будь ласка, для мене це не є принциповим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 37 поправка.

 

11:52:00

За-1

Поправка не підтримана.

Мікрофон будь ласка, Чечетова.

 

11:52:04

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження поправку номер 38. На наш погляд, вона відповідає філософії закону. Дякую.

 

БОНДАР О.М.  Я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАР О.М. Ця поправка відповідає статті закону, поданого Кабінетом Міністрів і прийнятого в першому читанні. Утворює, виступає засновником. А зараз пропонується, тільки виступає засновником? Залишити в першому читанні, Михайло Васильович? Ну, добре, нехай.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 38 поправку. Іде все по процедурі.

 

11:52:54

За-2

Поправка не прийнята в цілому. Далі йдемо.

 

11:52:58

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Прохання, поставити на підтвердження 43 поправку. На наш погляд, редакція першого читання найбільш влучна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 43, так? Ставиться на голосування для підтвердження 43 поправка.

 

11:53:30

За-2

Не підтримано.

 

11:53:35

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження 44 поправку, бо вона суттєво міняє саму філософію і зміст закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 44 поправка.

 

11:54:07

За-1

Поправка не підтримана.

Євген Мармазов, мікрофон, будь ласка.

 

11:54:13

МАРМАЗОВ Є.В.

Я ж прошу поставить на подтверждение отклонения моей поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Пусть проголосует зал на подтверждение отклонения моей поправки, 45-й.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка відхилена. Значить треба її поставити на…

 

МАРМАЗОВ Є.В. На подтверждение, что она отклонена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так ми не можемо. (Шум у залі)

 

БОНДАР О.М. Володимире  Михайловичу, можна я поясню позицію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

БОНДАР О.М. Справа в тому, що в тексті закону, який поданий Кабінетом Міністрів, така фраза: "Фонд державного майна України здійснює інші повноваження, визначені законами України, та пов'язані із виконанням, покладених на нього Президентом України, завдань". Ну, як таке може бути взагалі, крім законів України, які завдання інші покладає Президент? Ми це вилучили. Безумовно, і поправку Мармазова, що і Верховна Рада може покладати завдання, ми теж вилучили. І залишили: "Фонд державного майна України здійснює інші повноваження тільки визначені законом". У нас в Конституції записано, що приватизація відбувається виключно на підставі законів України. Ми зараз цю поправку не підтримали. І, безумовно, тоді Мармазова треба теж переголосовувати зараз.

Ну, просто, ну які можуть бути покладені завдання Президентом, крім законів України? От розкажіть мені, Михайло Васильович Чечетов, які, крім законів України, може покладати на Фонд завдання Президент України?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А ми ж на підтвердження, ми ж не ставимо на…

Будь ласка, Олександре Миколайовичу, сформулюйте тепер пропозицію від комітету, щоб я поставив на голосування, бо в нас тут виникли розбіжності.

 

БОНДАР О.М. Комітет, я аргументував чому, відхилив поправку Мармазова. Мармазов має право наполягати на підтвердженні своєї поправки, що він і робить. Да, голосуємо на підтвердження. (Шум у залі) Я аргументував, чого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку Мармазова. Голосуємо за поправку.  Ні, ні, шановні колеги, так же воно не, ну, ви ж мене не… Будь ласка, голосується 45 поправка.

 

11:56:53

За-28

Поправка не підтримана.

Яка наступна?  Мікрофон, будь ласка.

 

11:56:59

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати, прохання поставити на  підтвердження 47 поправку, бо вона також  порушує концепцію, філософію закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, шановні колеги, Мені здається, що тут була записана,  при першому читанні  була записана та  формула, яка міститься у Конституції України, тому розширяти її не можна. Ні, тут  пропонується внести зімни.

Адаме Івановичу, дайте, як у Конституції записано.

 

БОНДАР О.М. Володимире Михайловичу,  пропонувалося  внести зміни, але ми їх не вносили. Права колонка відповідає  лівій. Я не розумію, що треба  підтверджувати, абсолютно все відповідає Конституції України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я зачитаю, як записано у Конституції, і тоді ми на цьому і зупинимося.

"Надання згоди на призначення та звільнення  з посад  Президентом  України голови Фонду державного майна".  Так  запишемо так, як записано у Конституції і залишимо, і все.

Будь ласка, Михайло Чечетов.

 

11:58:20

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Ми залишаємо редакцію першого читання. Тому 47 вилучаємо поправку і залишаємо редакцію першого читання. Дякую.

 

БОНДАР О.М.  Володимире Михайловичу, Михайло Васильович не подивився, що права  колонка абсолютно відповідає  лівій. Ми так і залишили, ми нічого  не змінювала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Фонд Державного майна України очолює голова, який за згодою Верховної Ради України  призначається на посаду та звільняється з посади  Президентом України". Що не влаштовує вас? Тут по суті так, як у Конституції. Що голосувать нам?

Так, наступні поправки які?

 

11:59:11

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження поправку номер 50, так як также вона не відповідає змісту закону. Дякую.

 

БОНДАР О.М. В цій поправці депутат Джоджик роз’яснив деталі, за що може бути звільнений голова фонду. Вони визначені частково в Законі про приватизацію. Михайло Васильович заперечує, хоче підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 50 поправку.

 

11:59:55

За-5

Поправка не підтримана.

 

11:59:58

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження 54 поправку, так як вона не відповідає суті закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Євген Мармазов.

 

12:00:11

МАРМАЗОВ Є.В.

Спасибо. Значит, я предлагаю дополнить, что руководствоваться еще и актами Верховной Рады. Ну, это ж всем же понятно, что акты – это постановления Верховной Рады: это по отчету выполнения Государственной программы по приватизации, это по оценке деятельности главы фонда, это по рекомендации парламенту, значит, слушанья провести, тоже это, значит, проведения подключения к Рахунковой палате, тоже нужно принимать постановление. Это все акты, обязательно это нужно проставить и актами Верховной Рады.

 

БОНДАР О.М. Володимире Михайловичу, можна від комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, шановні колеги, одну хвилиночку, я не бачу, от при першому читанні візьміть текст і співставте в правій колонці, там все залишилось, що в першому читанні. Які там, що там голосувати на підтвердження? Та я розумію, що опустили. Я кажу за пропозицію Михайла Васильовича Чечетова. Ну, одну хвилиночку. Михайло Васильович Чечетов наполягає ставити на голосування, але там, по суті, один слово в слово так, як це було при першому читанні. Будь ласка, мікрофон Михайла Чечетова.

 

12:01:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Володимире Михайловичу, ми більше витрачаємо часу на дискусію. Поставте на голосування і все, і пішли далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я поставлю на голосування, ви зруйнуєте закон. Ви прочитайте!

Я вам читаю, що було написано: "Фонд державного майна України у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів  України видає накази, що підписує голова Фонду державного майна України".

Ми зараз поставимо на голосування цю пропозицію. Вона набере голосів, і ми зруйнуємо статтю. (Шум у залі)

Що, ні? Ви подивіться праву колонку, потім будете мене вчити. Що, ні?

Я ставлю на голосування  на підтвердження. Будь ласка, визначайте. Зараз отримаєте результат.

 

12:02:19

За-28

(Шум у залі)  Яке "перше читання"?  Яке перше читання? Я вам зачитав, що перше читання і так  залишилося, а ви вимагаєте поставити на підтвердження. Ми поставили на підтвердження  і зняли цю статтю.

Я ще раз вам розказую. Ми голосуєм не поправку, ми голосуєм праву колонку, щоб ви знали.

 

БОНДАР О.М. Володимире Михайловичу, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз вам розказую, чому матеріалізується поправка. Поправка матеріалізується в правій колонці, і ми ставимо її на голосування.  От ви примусили поставити на голосування, ми зліквідували статтю!

 

БОНДАР О.М. Володимире Михайловичу! Для стенограми все-таки уточнимо. Я чому Михайла Васильовича просив? Що поправки враховані частково. Текст, який  в лівій і правій колонці  співпадають, я вас просив не переголосовувати, щоб не було непорозумінь.

Тепер виходить так, як сказав Володимир Михайлович. Я вважаю, що все ж таки не проголосована поправка, і текст лівої колонки залишається. І саме це треба затвердити в стенограмі. Тільки так! Інакше у нас не буде закону,  Михайло Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щоб вийти з цієї колізії, я прошу, давайте таким чином. Що нам треба проголосувати таке положення. Я зараз його зачитаю і далі за текстом. Це стаття 9 пункт 1: "Фонд державного майна України в у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України видає накази, що підписує голова Фонду державного майна".

Це те, що було в лівій колонці. І комітет запропонував його залишити з лівої колонки у праву, нічого не міняти. Ви наполягали на голосуванні, і в нас може виникнути колізія. Нам треба підтвердити, що ми залишаємо праву колонку. Будь ласка, Михайло Чечетов.

 

 

12:04:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Владимир Михайлович, речь идет о 54 поправке. Здесь предлагается добавить словами "Верховна Рада України". Мы предлагаем не добавлять – и оставить то, что написано в первом чтении. И все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вы покажите мне (я вже перейду на російську мову), де це комітет врахував, покажіть мені.

 

12:05:17

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Ну, так мы похоронили, вообще отбросили эту поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович, дорогий! Ми завжди визначаємо праву колонку. У правій колонці немає слів "Верховної Ради України". Через те я попросив вас, щоб ми не голосували, бо все це там відображено за наслідками першого читання. Ну, зверніть увагу, подивіться уважно!

Щоб зняти цю колізію, шановні колеги, ми з вами дійшли згоди, що ми залишаємо праву колонку за результатами першого читання.

Далі, наступні поправки.  Немає заперечень?

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. 55 поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Мармазов.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, прохання поставити на підтвердження поправку 55-у.

Євген Васильович, у вас щось з цього приводу?

Ставлю на голосування 55 поправку для її підтвердження.

 

12:05:49

За-25

Поправка не врахована.

56-а, будь ласка.

 

12:05:55

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, прохання поставити на підтвердження 56 поправку. Ми вважаємо, що не треба вилучати частину восьму статті 9-ї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка…

Зніміть голосування. Мікрофон Євгена Мармазова.

 

12:06:15

МАРМАЗОВ Є.В.

Ну, вот я уверен, что коллега выступает – он даже не прочитал. Написано: "Накази фонду можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів". То есть мы считаем, что ее нужно опустить. Фонд и сам свой наказ может освободить. Зачем же Кабинет Министров должен обязывать, чтобы он что-то освобождал? Зачем? Он издал указ, фонд, контролирует, надо – он отменил. Теперь нужно чтобы только Кабинет Министров отменял наказы фонда. Для чего это делается?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 56.

 

12:07:02

За-29

Поправка не підтримана.

Мікрофон Кармазіна. Ой, мікрофон Чечетова, я перепрошую.

 

12:07:09

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні народні депутати, прохання поставити на підтвердження поправку номер 57. Бо вона суттєво змінює філософію закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 57-а…

Зніміть голосування. Євген Мармазов, будь ласка.

 

12:07:30

МАРМАЗОВ Є.В.

Владимир Михайлович, ну, вот здесь написано, что фонд, фонд, значит, должен, ну, сотрудничать с допоміжними органами. Что это такое? Что это такое "допоміжні органи"? Я внес предложение: опустить это, это ж вообще непонятно что. Пусть объяснит Чечетов, что такое "допоміжні органи"? И кому это допомижные они?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 57 поправка.

 

12:08:17

За-28

Не підтримана.

Яка?

 

12:08:22

ЧЕЧЕТОВ М.В.

60 поправку. Шановний Володимире Михайловичу, шановоні народні депутати, прохання поставити на підтвердження поправку номер 60.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 60, вона аналогічна з поправкою 57.

 

12:08:50

За-26

Поправка не підтримана. Так, які ще поправки?

 

12:08:55

ЧЕЧЕТОВ М.В.

61-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 61-а. Ставиться на голосування 61-а.

 

12:09:16

За-2

Поправка не підтримана.

Яка?

 

12:09:43

ЧЕЧЕТОВ М.В.

62-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І 62-у ставимо на голосування.

 

12:09:39

За-1

Поправка не врахована.

Є ще зауваження?

Одну хвилинку, будь ласка.

 

БОНДАР О.М. Володимире Михайловичу, ще раз для стенограми: 188 пункт, ми забули в правій колонці його…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже сказали, там є лист комітету, що праву колонку треба перенести…

 

БОНДАР О.М.  Так, перенести 188 пункт.

Володимире Михайловичу,  одне слово. Незважаючи на те, що багато поправок комітету не підтримані більшістю в залі, я вважаю, що законопроект може бути прийняти в другому читанні, він відповідає фактично по тексту поданому Кабінетом Міністрів. І Фонду краще мати такий закон, ніж не мати ніякого. Тому я прошу все ж таки підтримати цей законопроект в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

Будь ласка, Тарас Чорновіл, мікрофон.

 

12:10:35

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні народні депутати! Звичайно, можна згодитися з пропозицією, яку сказав доповідач, що ліпше поганий закон, ніж ніякого, але може все таки крім одного положення,  крім того положення, що ліпше поганий, але хоча би конституційний.

Кілька положень в цьому законі, зокрема тих, які стосуються позицій прав Верховної Ради  України, а також деяких інших нюансів, напряму суперечать Конституції після того, як були виключені ті поправки.

Тому я би пропонував, може краще все таки, прийнявши в другому читанні, відкласти до третього читання і доручити комітету до третього читання узгодити з Конституцією України. Закон частково розбалансований, друге – він став не конституційним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Голова Фонду державного майна, будь ласка, ваша думка.

 

РЯБЧЕНКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати! Я вдячний депутатам, які провели серйозну роботу, дуже велику. Я хотів тільки декілька слів додати.

Голова фонду завжди буде мати при призначенні і при звільненні проходити через парламент, це неминуче, і це записано в законі, і це записано в Конституції. В Законі про приватизацію державного майна визначено, що для контролю за здійсненням Державної програми приватизації Верховна Рада створює Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. Я сподіваюсь, що за два тижні Державна програма приватизації,  вона зараз в парламенті, пройшла комітет, буде розглядати тут і ви побачите. Безумовно, має бути парламентський контроль, він допомагає працювати мені і будь-кому на цій посаді.

Тому немає ніяких бажань здійснити якусь революцію, але дуже важливо, щоб Закон про Фонд пройшов парламент, пройшов Кабмін і пройшов Президента, бо ми за 15 років маємо від двох президентів попередніх десять разів застосування вето на Закон про Фонд державного майна. Це жахливо. І тому доводиться проходити так, щоб було погодження і уряду, і Президента. Я прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон з урахуванням уточнення, про яке говорив доповідач. Головне юридичне управління висловило свої зауваження, про які ми тут говорили і вели дебати.

Тому я ставлю на голосування і на ваш розгляд пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про Фонд державного майна України. Якщо не підтримаєте, тоді буде повторне друге, але зараз для прийняття в другому читанні та в цілому (реєстраційний номер 9368). Прошу, визначайтесь.

 

12:13:32

За-246

Рішення прийнято.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення управління об'єктами державної власності. Разом з тим Головне юридичне управління зафіксувало, що текст законопроекту не відповідає вимогам статті 116 Регламенту. Так, що будь ласка, приводьте у відповідність до Закону про Регламент.

Оголошується… Законопроект не може розглядатися, якщо порушення є Регламенту Верховної Ради України.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Центральної виборчої комісії). Подгорний Сергій Петрович.

Будь ласка, Горбатюк.

 

12:14:46

ГОРБАТЮК А.О.

Шановні народні депутати, за дорученням Верховної Ради України Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 5 грудня розглянув зауваження і пропозиції, що надійшли  від суб’єкта права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про внесення змін до  яких законодавчих актів України (щодо повноважень Центральної виборчої комісії), прийнятого за наслідками розгляду в першому читанні за основу 18 листопада 2011 року.

Нагадаю, що законопроектом пропонується внести зміни до Законів України  про державний реєстр виборців, про Центральну виборчу комісії та уточнити окремі повноваження Центральної виборчої комісії, зокрема щодо  здійснення нею закупівель товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи державного реєстру виборців, а також у визначенні компетенції голови та членів Центральної виборчої комісії щодо служби розпорядника реєстру та її працівників.

Комітетом до другого читання підготовлено порівняльну таблицю до законопроекту, яка містить 10 поправок і пропозицій, поданих двома народними депутатами України.

За результатом розгляду поправок і пропозицій  на засіданні комітету 6 з  них, що  мають техніко-юридичний характер, було враховано. При цьому однією з  врахованих поправок було уточнено назву законопроекту, оскільки нам пропонується внести зміни виключно до законів України. Чотири з поданих поправок та пропозицій комітетом були відхилені.

Підготовлена на розгляд парламенту остаточна редакція законопроекту була завізована Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України без зауважень.

Комітет рекомендує Верховній Раді  України  відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту проект Закону України про внесення змін до деяких законів України  щодо повноважень Центральної виборчої комісії за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти в  другому читанні і в цілому  як закон. Головне юридичне управління   зауважень до законопроекту не має.

Я ставлю на голосування  пропозицію про прийняття  в  другому читанні і в цілому як закон, проекту Закону   про внесення  змін до  деяких  законодавчих актів України (щодо повноважень Центральної виборчої комісії). Реєстраційний номер 9410. Прошу голосувати.

 

12:16:58

За-261

Закон прийнято.

Шановні колеги, тепер нам треба розглянути проект Закону про внесення змін до статті10 до Закону України   "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій внутрішніх державних позик). 

Ставлю на голосування   пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. І доповідача прошу підготуватися – Рибака Сергія Олександровича,  на трибуну, будь ласка.  

 

12:17:39

За-237

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра фінансів Сергій Рибак. Співдоповідач – голова комітету Віталій Хомутиннік.

 

РИБАК С.О. 

Дякую.  Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект закону розроблено з метою  надання можливості здійснення емісії облігацій внутрішньої державної позики України  в іноземній валюті. 

Хочу звернути вашу увагу на погіршання глобальної макроекономічної кон'юнктури на ринку, на міжнародних фінансових ринках  в цілому. Зазначене призвело до  значного подорожчання  позикових ресурсів для України  та обмеження доступу до міжнародних ринків капіталу.

В умовах недоцільності виходу на зовнішній ринок  за такої несприятливої ситуації вважаємо необхідним розширити можливість здійснення  державних внутрішніх запозичень шляхом запровадження  нового фінансового інструменту в іноземній валюті. Зазначена норма дасть можливість запровадити новий фінансовий інструмент на внутрішньому ринку державних цінних паперів. Продаж якого буде здійснюватися в іноземній валюті  що сприятиме проведенню більш ефективної боргової політики, зменшить вартість валютних запозичень, позитивно впливе на платіжний баланс та стан золотовалютних резервів України.

Сьомого грудня законопроект було розглянуто на засіданні Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики та схвалено рішення прийняти його за основу та в цілому. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Юрійович Хомутиннік, голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Будь ласка.

 

12:19:12

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Зміни, що пропонуються, роблять можливим емісії облігацій внутрішніх державних позик в іноземній валюті. Сьогодні це можливо тільки робити в національній валюті. Тобто випускати облігації внутрішньої державної позики. Дані зміни дозволять зняти напругу на валютному ринку, оскільки доларові ресурси, що знаходяться в середині країні, ніяк не використовуються в економіці через відсутність надійних шляхів такого використання.

Також передбачений законопроектом інструмент дозволить суттєво здешевити вартість коштів. Тому що, зрозуміло, що запозичення в іноземній валюті на багато менші, ніж в національній валюті.

Крім того, можна очікувати на позитивні наслідки того, що ресурси, залучені через внутрішній облігаційний інструмент, можуть бути безпосередньо без конвертування спрямовані на обслуговування зовнішніх боргових зобов’язань тощо.

Комітет розглянув даний законопроект і з врахуванням тих обставин і аргументів, які наведені авторами, тобто Кабінетом Міністрів, пропонується прийняти в першому читанні та в цілому даний законопроект, 9548. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, немає у вас заперечень? Добре. Тоді запишіться, будь ласка, якщо є заперечення. Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Володимир Каплієнко.

 

12:20:52

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Знаєте, цілком законопроект слушний. Він потрібний Україні. Ми повністю підтримуємо саму ідею і дилему, яка закладена в його підґрунтя. Безумовно, в Україні варто б мати можливість на емісію облігацій внутрішньої позички у валюті. Тим паче, що на сьогоднішній день надвелика кількість валюти знаходиться під подушками, під якимись іншими установами окрім банків.

Проте, окрім позитиву, в цьому законопроекті є три не враховані позиції. Сама головна і перша. Ідея її звучить так. Якщо ми на сьогоднішній день в Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" маємо цілковиту дозволеність на отримання відсотків чи обслуговування цих облігацій з боку держави, які отримані у валюті, за рахунок валютних коштів, то щодо облігацій внутрішнього займу таких умов не створено і не передбачено. Саме тому ми вважаємо, що передчасно приймати цей законопроект в цілому, а лише можна його прийняти лише в першому читанні. І  треба внести до статті 10 частиною чотирнадцятою умови, через які громадяни України будуть отримувати відсотки саме в валюті.

І друге. Цей законопроект потребує не тільки узгодження з Національним банком, ми говорили з представниками і авторами законодавчої ініціативи, що Національний банк своє "добро" дав. Проте є, передбачено 27 статтею Бюджетного кодексу України, так звана експертиза подібних законопроектів, ми також її не побачили.

Тому ми хотіли б, щоб ми прийняли цей законопроект в першому читанні, проявили увагу до нього і підготувалися до другого. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, народний депутат Ганущак, одна хвилина, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

12:22:47

ГАНУЩАК Ю.І.

Дякую. Панове, є величезна проблема – ми вимиваємо наш внутрішній ринок і замінюємо її чужою валютою, це поступово іде. Тобто наша валюта стає менш стійкою, якщо ми запускаємо це. Ви врахуйте, це внутрішня позика в кінці кінців.

Хочу нагадати умови Маастрихтського договору європейського.*** Там обсяг іноземних, тобто іноземного боргу не може перевищувати 3 відсотки, от. Це дуже серйозна заявка, яка є. Якщо ми йдемо до Європи, ми хоч приблизно повинні наближатися до цієї цифри. У нас уже й так заборгованість у валюті майже дорівнює заборгованості у гривні. Тому дуже уважно підходьте до цього питання. Я вважаю, що не можна цього робити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету,  прошу  уваги, про схвалення Закону  України  про внесення  змін до статті 10 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (реєстраційний номер 9548). Прошу голосувати.

 

12:24:20

За-243

Закон прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, оголошується  до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо удосконалення положень про статус членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України). Валерій Писаренко, будь ласка. Прохання розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:24:58

За-230

Рішення прийнято.

Будь ласка, Валерій Володимирович.

 

12:25:07

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Шановні колеги, законопроект   щодо вдосконалення положень про статус членів Вищої кваліфкомісії суддів України  має на меті вдосконалення положень  чинного законодавства, які регулюють питання, пов'язані із строком реалізації  повноважень члена Вищої кваліфкомісії суддів України.

Крім того, проект спрямований    на усунення правової невизначеності щодо підстав та  порядку припинення повноважень Вищої кваліфкомісії України. 

Законопроектом передбачається  внесення змін до Закону  України  "Про судоустрій і статус суддів", яким і збільшується строк повноважень членів  Вищої кваліфкомісії України з 3 до 6 років. Знімаються обмеження щодо  можливості повторного призначення  на посаду члена Вищої кваліфкомісії, а також  визначаються підстави для припинення   повноважень члена Вищої кваліфкомісії суддів  та суб'єкт прийняття відповідного рішення.

Також законопроектом пропонується  врегулювати питання  забезпечення членів Вищої кваліфкомісії  суддів Україні в разі припинення їх повноважень на посаді, з якої вони були відряджені.

Нагадаю вам, що Вища   кваліфкомісія  в Україні є постійно діючим органом у системі судоустрою України  та діє у складі 11 членів.

До складу комісії входять 6 суддів, які призначаються з'їздом суддів України, дві особи, які призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, 1 особа, яка призначається міністром юстиції України, одна особа – Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, одна особа, яка призначається головою Державної судової адміністрації України. Строк повноважень на сьогодні становить 3 роки з дня призначення.

Шановні колеги, шляхом прийняття цього законопроекту ми збільшуємо правові гарантії роботи членів Вищої кваліфікаційної комісії та збільшуємо незалежність суддів. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, якщо є потреба висловити свої думки з приводу цього законопроекту, прошу записатись. Краще б не було. Прізвища народних депутатів.

Ярослав Сухий, слова підтримки.

 

12:27:16

СУХИЙ Я.М.

Я пропоную підтримати законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, зважаючи на вашу таку одностайність, я ставлю на голосування пропозицію комітету, яку доповів автор, про прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо удосконалення положень про статус членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) (реєстраційний номер 9514). Прошу голосувати.

 

12:27:58

За-235

Закон прийнято. Дякую.

Так, шановні народні депутати! Тепер нам треба прийняти низку постанов щодо проведення позачергових місцевих виборів. Це вкрай важливо з огляду на те, що дати ж лімітовані. То давайте таким чином: комітет все підготував, я буду зачитувати постанови, а ви приймати рішення. Нема заперечень?

Вноситься на ваш розгляд, шановні колеги, проект Постанови Верховної Ради України про призначення позачергових виборів Очкинського сільського голови (Очкинська сільська рада Середино-Будського району Сумської області) (9505). Прошу голосувати.   Ми голосуєм постанову.

 

12:28:55

За-259

Рішення прийнято. Будь ласка, мікрофон Ляшка. З цього приводу давайте.

 

12:29:04

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Олег Ляшко. Я хочу звернутися до вас, пане Голово, в чергове з проханням.

Серед проектів постанов про призначення позачергових виборів сільських, міських, селищних голів немає проекту Постанови про призначення позачергових виборів Щорського міського голови Чернігівської області. Понад рік славне міст Щорс на Чернігівщині живе  без міського голови. Понад рік зареєстровано відповідний проект  Постанови, який через позицію Партії регіонів не був підтриманий у цьому залі. Бо партія  регіонів боїться програти вибори Щорського міського голови. Із поразки в Щорсі почнеться поразка Партії регіонів по всій країні, і тому вони відкладають розгляд цього питання.

Від імені громади  міста Щорс на Чернігівщині я звертаюся до Голови Верховної Ради, до депутатів більшості проголосувати призначити позачергові вибори голови міського у славному місті Щорс, не позбавляти людей права  на те, щоб мати свого  голову. І нехай програє Партія регіонів!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу комітет розібратися у цьому питанні і підготувати відповідні матеріали до Верховної Ради. А щодо того, що Партія регіонів  боїться, то я візьму на себе сміливість і скажу. У мене таке враження, що Партія регіонів нічого не боїться. Не треба…. Так що ви гарячкуєте.

Шановні народні депутати! Йдемо далі. Про призначення позачергових виборів Василівського сільського голови (Василівська сільська рада Солонянського району Дніпропетровської області) (реєстраційний номер 9505-1). Прошу голосувати. 

 

12:30:57

За-265

Рішення прийнято.

І мені секретаріат  доповідає, що цей проект постанови є, до речі, 9505-42, вона лежить останньою. Так що все на місці.

Про призначення позачергових виборів Задонецького сільського голови (Задонецька сільська рада Зміївського району Харківської області) (9505-2).

 

12:31:37

За-265

Рішення прийнято.

Рубанського сільського голови (Рубанська сільська рада Недригайлівського району Сумської області) (9505-3).

 

12:32:00

За-261

Рішення прийнято.

Артюхівського сільського голови (Артюхівська сільська рада Роменського району Сумської області) (9505-4).

 

12:32:23

За-267

Рішення прийнято.

Малобубнівського сільського голови (Малобубнівська сільська рада Роменського району Сумської області) (9505-5).

 

12:32:47

За-267

Рішення прийнято.

Демидівського сільського голови (Демидівська сільська рада Березівського району Одеської області) (9505-6).

 

12:33:09

За-261

Рішення прийнято.

Синевирського сільського голови (Синевирська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області) (9505-7).

 

12:33:32

За-267

Рішення прийнято.

Радиванівського сільського голови (Радиванівська сільська рада Кам'янецького району Черкаської області) (9505-8).

 

12:33:55

За-261

Рішення прийнято.

Щербанівського сільського голови (Щербанівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області) (9505-9).

 

12:34:17

За-266

Рішення прийнято.

Безуглівського сільського голови (Безуглівська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області) (9505-10).

 

12:34:39

За-265

Рішення прийнято.

Черганівського сільського голови (Черганівська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області) (9505-11). Прошу голосувати.

 

12:35:03

За-268

Рішення прийнято.

Талалаївського сільського голови (Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області) (9505-12). Прошу голосувати.

 

12:35:25

За-268

Рішення прийнято.

Довжанського сільського голови (Довжанська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області) (9505-13). Прошу голосувати.

 

12:35:47

За-265

Рішення прийнято.

Сторчівського сільського голови (Сторчівська сільська рада Новомиколаївського району Запорізької області) (9505-14). Прошу голосувати.

 

12:36:09

За-267

Рішення прийнято.

Літогощанського сільського голови, (Літогощанська сільська рада Рожищенського району Волинської області) (9506-15). Прошу голосувати.

 

12:36:33

За-267

Рішення прийнято.

Переспівського сільського голови, (Переспівська сільська рада Рожищенського району Волинської області) (9505-16). Прошу голосувати.

 

12:36:55

За-264

Рішення прийнято.

Яськовецького сільського голови (Яськовецька сільська рада Деражнянського району Хмельницького району) (9505-17). Прошу голосувати.

 

12:37:19

За-271

Рішення прийнято.

Устивицького сільського голови (Устивицька сільська рада Великобагачанського району Полтавської області) (9505-18). Прошу голосувати.

 

12:37:42

За-269

Рішення прийнято.

Логвинського сільського голови (Логвинська сільська рада Володарського району Київської області) (9505-19).

 

12:38:03

За-267

Рішення прийнято.

Орининського сільського голови (Орининська сільська рада Камянець-Подільського району Хмельницької області) (9505-20). Прошу голосувати.

 

12:38:26

За-267

Рішення прийнято.

Олександрівського селищного голови (Олександрівська селищна рада Олександрівського  району Донецької області) (9505-21). Прошу голосувати.

 

12:38:49

За-264

Рішення прийнято.

Каланчацького селищного голови Каланчацька селищна рада Каланчацького району Херсонської області (9505-22). Прошу голосувати.

 

12:39:11

За-269

Рішення прийнято.

Охтирського міського голови Охтирська міська рада Сумської області (9505-23). Прошу, визначайтесь.

 

12:39:33

За-86

Рішення не прийнято.

Бурдюзького сільського голови Бурдюзька сільська рада Кельменецького району Чернівецької області (9505-24). Прошу голосувати.

 

12:39:57

За-269

Рішення прийнято.

Чкаловського сільського голови Чкаловська сільська рада Веселівського району Запорізької області (9505-25). Прошу голосувати.

 

12:40:21

За-268

Рішення прийнято.

Бабайківського сільського голови Бабайківська сільська рада Царичанського району Дніпропетровської області (9505-26). Прошу голосувати.

 

12:40:45

За-268

Рішення прийнято.

Лукавського сільського голови Лукавська сільська рада Самбірського району Львівської області (9505-27). Прошу голосувати.

 

12:41:07

За-266

Рішення прийнято.

Старобогданівського сільського голови (Старобогданівська сільська рада Михайлівського району Запорізької області) (9505-28).

 

12:41:30

За-268

Рішення прийнято.

Михайлівського сільського голови (Михайлівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області) (9505-29). Прошу, голосуйте.

 

12:41:51

За-267

Рішення прийнято.

Грозівського сільського голови (Грозівська сільська рада  Старосамбірського району Львівської області) (9505-30). Прошу голосувати.

 

12:42:12

За-270

Рішення прийнято.

Сивашівського сільського голови (Сивашівська сільська рада Новотроїцького району Херсонської області) (9505-31). Прошу голосувати.

 

12:42:34

За-272

Рішення прийнято.

Синьооківського сільського голови (Синьооківська сільська рада  Золотоніського району Черкаської області) (9505-32). Прошу голосувати.

 

12:42:56

За-263

Рішення прийнято.

Михлинського сільського голови (Михлинська сільська рада Горохівського району Волинської області) (9505-33).

 

12:43:18

За-267

Рішення прийнято.

Кіровського сільського голови (Кіровська сільська рада Комінтернівського району Одеської області) (9505-34).

 

12:43:40

За-267

Рішення прийнято.

Станинського сільського голови (Станинська сільська рада Радехівського району Львівської області) (9505-35).

 

12:44:01

За-271

Рішення прийнято.

Козинського сільського голови (Козинська сільська рада Миронівського району Київської області) (9505-36).

 

12:44:22

За-266

Рішення прийнято.

Мирненського сільського голови (Мирненська сільська рада Горохівського району Волинської області) (9505-37).

 

12:44:45

За-269

Рішення прийнято.

Новоолександрівського сільського голови (Новоолександрівська сільська рада Ананьївського району Одеської області) (9505-38). Прошу голосувати. 

 

12:45:08

За-268

Рішення прийнято.

Ісаївського сільського голови (Ісаївська сільська рада Миколаївського району Одеської області) (9505-39). Прошу голосувати.

 

12:45:31

За-266

Рішення прийнято.

Саратського селищного голови (Саратська селищна рада Саратського району Одеської області) (9505-40).

 

12:45:52

За-267

Рішення прийнято.

Обухівського міського  голови  (Обухівська міська рада Київської області) (9505-41).

 

12:46:13

За-264

Рішення прийнято.

І персонально, на вимогу Олега Ляшка. Щорського міського голови (Щорська міська рада Щорського району Чернігівської області) (9505-52). Визначайтесь.

 

12:46:40

За-73

Рішення не прийнято. Дякую.

Я прошу комітет розглянути це питання, підготувати додатково аргументацію, щоб Верховна Рада розглянула на наступному засіданні.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань "Повторне перше читання".

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму використання земель оборони (6644-Дякую). Доповідач – Григорій Миколайович Калетнік. Комітет просить розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:47:39

За-237

Рішення прийнято.

Григорій Миколайович, будь ласка.

 

12:47:47

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Рішенням Верховної Ради законопроект було направлено на повторне перше читання. Під час доопрацювання було в повному обсязі враховано зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Доопрацьованим проектом закону передбачається вдосконалення положень Земельного кодексу України та Закону України про використання земель оборони, та Закону України про правовий режим майна у Збройних силах України.

Оскільки існуюча редакція зазначених законодавчих актів не дозволяє здійснювати відчуження нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, що складає досить серйозні перешкоди для військовослужбовців, які виходять на пенсію, і унеможливлює належне виконання завдань із наповнення спеціального фонду Державного бюджету України для Міністерства оборони.

Приймаючи до уваги вищенаведене, комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму використання земель оборони, доопрацьований комітетом, прийняти за основу в цілому як закон. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щодо пропозиції комітету немає застережень? Ні у кого? Не бачу. Є, запишіться, будь ласка.

Прізвища народних депутатів виведіть на табло. Прізвища, будь ласка. Володимир Каплієнко.

 

12:49:25

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ми доволі жваво обговорювали цей законопроект на засіданні експертної ради. Ви знаєте, двояке ставлення до цього закону було в представників, і є, в представників депутатської фракції "Реформи заради майбутнього".

Ну, безумовно ми підтримаємо висновки експертного управління наукового про те, що тій редакції, в якій цей закон внесений до першого читання до сесійної зали, він суперечить основному закону України, тобто конституції України по двом статтям, і фактично суперечить Земельному кодексу України. Ми провели консультації при підготовці саме виступу по цьому законопроекту і наполягаємо на наступній тезі.

Перше. Приймати цей законопроект в цілому на сьогоднішній день в залі не можливо, в нього треба вносити зміни.

Друге. Ніхто не дає можливості, в тому числі і Конституція, відокремити територіальні громади від права на зміну цільового призначення чи відчуження земельних ділянок, які знаходяться на їх території.

Третє. Для того, щоб уникнути цих зауважень в подальшому при прийнятті цього законопроекту в цілому, ми наполягаємо на доволі прискіпливому розгляді його в другому читанні і внесенні змін, як б фактично надавали право, якщо на те є політична воля представників Кабміну і Верховної Ради України в більшості, надавали лише право на контроль за використанням земель військового призначення з боку Кабінету Міністрів. Але саме територіальна громада  не відчужувалася і не   відокремлювалася від цього процесу.

Тому ми  підтримуємо цей законопроект у першому читанні, в цілому –  ні, до проведення  перших змін. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, будь ласка.

 

12:51:10

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Згаданий законопроект невеличкий за обсягом, але  цим законопроектом порушується і Конституція України, і  Бюджетний кодекс України. І   ті пропозиції, які вносяться про те, що  це можна врегулювати у другому читанні,  вони не  мають ніяких під собою підстав. Справа у тому, що, якщо  ми будемо у другому читанні вносити пропозиції  до законів про правовий режим майна у Збройних Силах України та до інших законів, то це буде порушенням статті  116 Регламенту Верховної Ради України.

Тому, зважаючи на ці обставини і зважаючи на  те, що порушується  Конституція України і порушується Бюджетний кодекс  України, я пропоную законопроект відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще записувався, бо у мене завис щось комп'ютер? Секретаріат, підкажіть, хто там ще записався.

Ярослав Сухий, будь ласка.

 

12:52:31

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я з  досвіду міста Запоріжжя  і надзвичайно складної проблеми забезпечення  житлом військовослужбовців хочу сказати,  що, коли ми розглядали спочатку, то ви вияснили, що земля, яка не використовується Міністерством оборони сьогодні,   у випадку  застосування її дає можливість вирішити  нинішню і на перспективу проблему забезпечення сімей військовослужбовців і військовослужбовців-пенсіонерів.

Нічого цей закон не суперечить ні Конституції, на ніяким іншим законам. Він  дає можливість інвестору отримати  землю і на цій    землі збудувати для військовослужбовців житло. І я вважаю позитивним  те, що при повторному першому читанні ми  отримали чітку відповідь, якої ми раніше не мали, так хто ж все-таки має право  приймати рішення, аби не було підозри у корупції. Це рішення має приймати тільки державний центральний орган виконавчої влади, Кабінет Міністрів України. В такому випадку в першому читанні за цей законопроект можна голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд питання.

Я поставлю на голосування пропозицію частково комітету, а саме, про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6644-д) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму використання земель оборони. Прошу голосувати.

 

12:54:13

За-238

Рішення прийнято.

Шановні колеги, була пропозиція комітету прийняти його як закон, але заперечення було, з яким виступив Володимир Каплієнко. Є заперечення, залишились, не зняті вони ще? І Володимир Лещенко заперечив.

Тому давайте таким чином: я поставлю на голосування пропозицію про доручення комітету підготувати до другого читання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:55:03

За-241

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону, це повторно у другому читанні, повторно у першому, я перепрошую, проект Закону про ринок земель.

Так, шановні колеги, давайте таким чином домовимося. Відносно "ганьби" я відповім. Таким чином, шановні колеги, 29.11.2007 року було оприлюднено інформацію про створення Коаліції демократичних сил у Верховній Раді України шостого скликання, і під ними стоїть 228 підписів про те, як будуть будувати Україну.

З метою будівництва такої України беруть на себе зобов`язання прийняти закони: про ринок земель,  про особливості обороту земель сільськогосподарського призначення, про Державний земельний кадастр і так далі і тому подібне.

Тому, шановні колеги, давайте  слово "Ганьба"… бо воно обертається ганьбою для України, а будемо дивитися про те, що пропонується і який зміст цього законопроекту. Тому я просив би, спокійно, без "ганьби", а пам`ятати історію. (Шум у залі) Я прошу вас! Шановні колеги!

Тому давайте зараз говорити про те, як прийняти або  розглядати цивілізоване рішення, яке потрібно людям. І все.  Тому… спокійно!

Я розумію, що рік тому назад людям було потрібно. (Шум у залі)

 Тому… шановні колеги, доповідач – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Миколайович.

За скороченою процедурою цілісний…. (Шум у залі)  Ну одну хвилинку! За скороченою процедурою цілісний закон ми не можемо розглядати! От ви не дослухаєте до кінця і кричите, шановні колеги.

Тому, будь ласка.

 

12:57:18

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні телерадіослухачі! Шановні колеги! 17 грудня 2011 року за результатами розгляду зареєстрованих у Верховній Раді  трьох законопроектів про ринок землі, у тому числі і  Ляшка, комітет… Верховна Рада прийняла за основу законопроект 9001-1 і направила його на підготовку на повторне перше читання.

Для доопрацювання  зазначеного законопроекту відповідно до Постанови Верховної Ради України комітетом було створено робочу групу з представників власників земельних часток паїв великих, середніх та  малих агроформувань, фермерських господарств, вчених, національних асоціацій, органів  місцевого  самоврядування, які працювали… які напрацювали свої пропозиції, обговорення яких проходило спільно з засіданням комітету та народними депутатами. Всі пропозиції  в стенограмі є, в стенограмах засідань комітету.

За результатами проведених дискусій робочою групою, а також з урахуванням рішень Консультативної ради з питань місцевого самоврядування, даний проект закону було допрацьовано. Глибокі дискусії, обговорення та багаточисельні зустрічі народних депутатів України – членів комітету, виїзди на місця в області для зустрічей із власниками земельних паїв, власниками наділів, фермерськими господарствами, керівниками великих і малих сільськогосподарських агроформувань дали можливість максимально відповісти, формуючи проект Закону проринок землі, на ті застереження, які висловлювались, і пропозиції, які подавались всіма категоріями українського суспільства.

Комітет врахував більшість пропозицій, і було прийнято найбільш головне – це те, що цим законопроектом ми продовжуємо мораторій на продаж землі ще на рік: до 2013 роком. Цим законопроектом ми відповіли на головне застереження українського народу: щодо можливості купівлі української землі іноземними громадянами. Відповідно до цього законопроекту тільки громадяни України зможуть купувати українську землю. Так, стаття 3-я говорить, що суб’єктами ринку земель сільськогосподарського призначення є лише громадяни України, територіальні громади в особі місцевого самоврядування та держава в особі Державного земельного банку, відповідних органів державної влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

Особливу увагу в даному законопроекті приділено молодим спеціалістам, фермерським господарствам, яким буде надаватися земля за спеціальною пільговою процедурою.

Які бажання висловлюють фермери? Перше – це відтермінувати плани землеустрою до 2013 року, розробивши інший законопроект. Комітет підтримує такі побажання. Скасувати дію Постанови Кабінету Міністрів про збільшення нормативно-грошової оцінки землі в 1,72 рази. Комітет теж підтримав такі пропозиції. Обмежити покупку в одні руки та територіальну оренду. Кошти, які можуть бути використані для покупки землі, що мають бути внесені в декларацію, – це в тому числі і доходи фермерського господарства, сільськогосподарських підприємств, які теж підтримав комітет.

Які в більшості своїй висловлюються  побажання і застереження власників земельних паїв. Шість мільйонів 900 тисяч громадян просять захистити їх від примусової продажі і примусової оренди їхніх земельних паїв. Це особливо тривожне питання, оскільки великі агроформування та особливо агрохолдинги монопольно впливають на районні суди, інші правоохоронні органи, особливо високооплачуваними своїми юридичними службами вони, практично, нівелюють можливість і перешкоджають у відстоюванні своїх прав в разі нерозрахунків, або в частині орендної плати, або в частині заміни грошової оплати, передбаченої в договорах різними непередбаченими матеріалами та послугами. Навіть явно шахрайські дії щодо пролонгації договорів оренди без відома людини – її власника теж не знаходять підтримки з боку судів, правоохоронних органів та навіть подекуди і органів місцевої влади.

Тому комітет підтримує такі застереження людей і максимально враховує їх у тексті законопроекту. Громадяни в більшості своїй пропонують в разі ринку землі  надати можливість продати свій пай державі. І комітет підтримав сьогодні можливість, яка відповідає і вимогам Конституції, що від імені органів державної влади цими функціями буде займатися Державний земельний банк, який і буде виступати суб'єктом ринку землі. За результатами обговорення законопроектом введено обмеження і визначено, що у власність однієї особи може бути продано сто гектарів землі.

Також пропонується встановити, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка може перебувати в оренді однієї особи з урахуванням пов'язаних осіб, може… не може перевищувати шести тисяч гектарів сільськогосподарських угідь на території одного району та не більше п'яти відсотків площі сільськогосподарських угідь на території області.

Зазначу, що ці норми обмеження власності та оренди в одні руки підтримуються експертами в оцінках закордонних асоціацій. Зазначу, що великі агрохолдинги здебільшого не надають позитивного впливу на соціально-економічний розвиток сіл і найбільше сіл зникає з мапи України саме на територіях, де є зона діяльності таких величезних утворень.

Також передбачено, що  орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та власники, що не передали в оренду такі земельні ділянки, будуть сплачувати один відсоток від нормативно-грошової оцінки наділу, і ці кошти будуть направлятися в доходну частину районного бюджету з подальшим автоматичним розподілом сільським радам на соціально-економічний розвиток сіл в залежності від кількості населення, що проживає у них. Це цю норму ми внесли в пункт 3 "Прикінцевих положень" законопроекту. Таким чином надходження до місцевих бюджетів збільшиться більш ніж у десятки разів і будуть становити близько 4 мільярдів гривень щорічно.

Крім цього, законопроект доповнено новими положеннями щодо функцій, способу утворення та діяльності Державного земельного банку. Зокрема основною метою діяльності державного земельного банку буде залучення фінансових ресурсів та надання кредитів зі ставкою рефінансування не більше 5 відсотків ставки Національного банку України в агропромисловий комплекс для розвитку сільського виробництва та створення ефективного механізму ринкового регулювання у сфері обороту земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Чи не цього чекають всі сільськогосподарські агроформування в нашій Україні, аби можна було брати кредити такі, які видаються сьогодні фермерам і в Європі?

Доопрацьованим законопроектом передбачено обов’язкову реєстрацію осіб, які ведуть товарне сільськогосподарське виробництво обов’язково за місцем знаходження земельного масиву аби і сплата всіх податків проводилась саме там.

"Прикінцевими положеннями" доопрацьованого проекту визначено, що цей закон набере чинності з 1 січня 2013 року за виключенням положень, що стосуються обігу земель не сільськогосподарського призначення. Продовження мораторію дозволить здійснити всі необхідні заходи щодо запровадження з 2013 року повноцінного ринку. Більш того, це дозволить широкому колу спеціалістів та і всім громадянам України ознайомитись досконало з положеннями закону та внести відповідні зміни в разі їх необхідності до нього ж. А органам влади підготувати всю інфраструктуру, що має здійснювати відповідні операції. Законопроект наповнений  всіма можливими статтями та розділами, які буде можливість наповнювати та вилучати під час другого читання.

За результатами обговорення законопроекту більшістю голосів членів комітету прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону про ринок земель (реєстраційний номер 9001-д), доопрацьований комітетом, прийняти за основу. Такий же висновок і науково-експертного управління Верховної Ради України. Дякую за увагу. І прошу підтримати таке рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться на запитання до доповідача.  Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Павло Мовчан.

 

13:06:32

МОВЧАН П.М.

Шановний Григорію Миколайовичуу, я дуже уважно стежив за тими круглими столами, нарадами, які були присвячені тій проблематиці, яка сьогодні є найважливішою чи не за всі 20 років історії України. Бо ви розумієте, і там це озвучувалося і устами міністра АПК, і багатьма експертами, які висловлювали занепокоєння з приводу того, що це фактично узакониться все те, що вже відбулося. Ми фактично легітимізуємо той процес цим законом, який відбувався протягом тривалого часу, земля розпайована, сьогодні через підставних людей будуть ті ж самі латифундисти, які присутні в цій залі і які лобіюють цей законопроект і далі будуть контролювати землі України, тільки її перетворивши у товар. А потім так, як із власністю будь-якою сьогодні, коли можна перепродати через три-чотири…

 

КАЛЕТНІК Г.М. Хочу зразу відповісти вам, що земля товаром оголошена більше 10 років тому. Ви знаєте, тоді, коли ми її розпаювали і оголосили землю товаром, тому це не предмет сьогоднішнього обговорення. Це перше.

Друге. Якраз агрохолдинги хотіли б, щоб ми не приймали сьогодні цей законопроект і цей закон оскільки вони сьогодні при нинідіючому законодавстві успішно об'єднали вже понад 5 мільйонів  гектарів родючої української землі. І давайте ми їм дамо ще декілька років, і тоді вже нам не потрібен буде взагалі закон, щоб ви не посилалися, що якраз цей законопроект відстоює їх інтереси. Навпаки, ми  відстоюємо інтереси  власників земельних паїв, які згідно  Конституції мають розпорядитися своєю землею, і відстоюємо інтереси всіх дрібних, середніх землевласників. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, фракція  "Наша Україна –Народна  самооборона".

 

13:08:44

МАТВІЄНКО А.С.

Анатолій Матвієнко, Українська платформа "Собор". Григорію Миколайовичу,  я хотів попросити вас спробувати дати відповідь на три запитання.

Перше, на який уклад пріоритетно цим законом  ми орієнтуємо перспективу розвитку сільськогосподарського виробництва, товарного?

Друге. Скажіть, будь ласка, які механізми ви бачите в цьому законі, які у забезпечать нас від спекуляцій землею в разі введення цього закону в дію?

І третє. Фермери і  сільгосптоваровиробники просили нас не обіцянки, а просили синхронізувати цей закон із рядом інших законів, які, дійсно, підтримують і дають перспективу розвитку фермерського і середнього сільськогосподарського виробництва. Ми ж його зараз гонимо попереду, а ті тільки обіцяємо. Чому нам не винести ці законопроекти в  пакеті з тим, щоб кожному було  зрозуміло, що ми робимо благу справу. Дякую за відповіді.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Я так думаю, що з усіх концепцій, які ми розглядали і які проглядаються в цьому законопроекті,  це  середні та фермерські господарства, середні агроформування та фермерські. Індивідуальний  спосіб і  великі агрохолдинги –  це як є побічне.

Щодо  спекуляції. То ви знаєте, що ми разом з вами в комітеті   заклали норму, що 10 років не маєш права або якщо  хочеш його перепродати, то потрібно  заплатити 100-процентну вартість, і таким чином це має перешкодити спекуляції – подвійна оплата.

Що стосується інтересів фермерів, як ви сказали, що ми тільки обіцяємо, то ми мали з ними зустріч учора і в рамках комітету, і там на вулиці, де вони були. І ми пояснили їм, і вони  були задоволені тим, що їхні всі пропозиції, і ось вони біля мене, всі пропозиції  враховані. За виключенням  однієї, яку я думаю,  ми  разом з вами  будемо над нею працювати, – це  бажання, щоб всі  землі, які були ними отримані…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Даниленко, фракція комуністів.

 

13:11:08

ДАНИЛЕНКО В.А.

Григорію Миколайовичу, два конкретних запитання.

Перше. Ви особисто вірите в те, що на території села знайдеться чоловік зараз (1 гектар   коштує 10 тисяч 200 гривень, вартість 1 гектара  сільськогосподарської землі), який знайде  мільйон і сьогодні  купить цю землю.  Це перше запитання.

І друге.  Є фермерські господарства, які, дійсно, створені і працюють фермерами, але у них не 6, а допустимо, ну 9, ну 7 тисяч гектар, які вони на сьогодні орендують. Як з цими  поступати? Договір оренди, на певний час заключений,   відбирати будемо і так далі.

І третє.  Як  в'яжеться з Конституцією  у нас, де записано чітко: "Земля,  надра належать українському  народу", цей  закон.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Хочу вам сказати, що, по-перше,  ми дали ідеологію цьому закону в тому, що основою буде   все-таки оренда земель, а не її покупка. Більше того, ми всіма можливими методами в законопроекті намагаємося зберегти,  щоб не погіршити рівень виробництва сільськогосподарської продукції, бо це  продовольча безпека. Таким чином, всі договори оренди будуть збережені до їх завершення. І скільки буде перезаключати людина, якщо вона буде користуватись авторитетом, вона буде працювати на правах  оренди.

Стосовно того, що ви сказали, що фермерське господарство буде виходити за межі, то це окрема мова, нам є декілька варіантів як поступити, перереєструвати, зареєструватись і так далі.   Але величезні новоутворення без  обмеження, вони просто сьогодні всіма антимонопольними  законодавствами передбачаються. І ніде в Європі такого випадку немає, щоб були такі утворення, як у нас, по 100 тисяч гектарів і по півмільйона, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте відповідь на питання.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Які ще запитання? Я хотів, якщо можна, Володимире Михайловичу, ви дали пояснення стосовно напрямів діяльності. Але дуже активно звучало з залу, коментар: "А який закон був, законопроект про ринок землі, не дєрєбан?"

Я хочу показати, у мене в руках урядовий законопроект про ринок землі, який виконаний тими політичними силами, про які сказав Володимир Михайлович, за номером 2143 зареєстрований у Верховній Раді 28 лютого 2008 року, в якому чорним по білому, в статті 3 написано, хто може купляти українську землю. Громадяни, юридичні особи України, держава в особі відповідних органів, іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних та фізичних осіб, іноземні держави. Оце якість законопроекту тих політичних сил! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні колеги! Сідайте, Григорію Миколайовичу.

Давайте таким чином. Від фракцій прошу записатись на виступ, від фракцій. Так, прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Лещенко, Каплієнко, Гриценко. І тепер народних депутатів, 15 хвилин, прошу записатись. Шановні колеги, я по Регламенту все. 15 хвилин, записуйтесь. Я прошу вас, ви виступите, записуйтесь. Дякую.

Переходимо до виступів. Володимир Лещенко, фракція комуністів.

 

13:15:31

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! В Україні продовжується дискримінація сільського населення. Знищені, потужні за часів радянської влади, колгоспи та радгоспи. Припинили роботу місцеві переробні, будівельні, обслуговуючі підприємства. Занепала споживча кооперація. Безробіття серед селян зашкалює інколи до 100 відсотків. Відсутність роботи і коштів призвело до ведення в присадибних господарствах натурального виробництва. Молодь, ледве зап'явшись на ноги, покидає рідні домівки населення стрімко старіє, деградує, вимирає. Пусткою з вікон зяють покинуті хати. З карти України зникає все більше сільських населених пунктів.

Закриваються школи, дільничні лікарні, аптеки, магазини, будинки культури, клуби, бібліотеки. Сільські діти приречені отримувати неповноцінну освіту. З кожним днем погіршується доступ людей до належної медичної допомоги, а єдиним закладом культури в багатьох випадках є пивничка. У селян відібрали проводове радіо, закривають поштові відділення. Автобусне сполучення перетворюється в екзотичну розкіш. Сільські дороги з твердим покриттям, збудовані при соціалізмі, стали подібними на смуги з перешкодами на танкодромах.

Заїжджі спекулянти за безцінь скуповують у селян молоко, м'ясо, картоплю, овочі і фрукти. Зате їм продають за цінами "по обух"**** недоброякісні продукти харчування і товари першої необхідності. Найдорожчий хліб – на селі. При чому роздрібні ціни на нього постійно зростають, не залежно від валового збору зерна.

Влада сприяє занепаду українського села. Фінансова підтримка з боку держави закінчується збагаченням аграрних магнатів, як висмоктують останні соки з землі і тих, хто на ній живе. А перетворення землі в предмет купівлі-продажу взагалі зробить з рештки українського селянства батраків.

Комуністи вважають таке ставлення до селян неприпустимим. Фракція Компартії України вимагає від усіх органів влади обличчям повернутися до колиски української держави. Слід спрямувати максимальний обсяг коштів на відродження села і селянства. Створити державні сільськогосподарські підприємства. Надати можливість власникам земельних і майнових паїв об'єднуватися в кооперативи. Стимулювати їх розвиток банківськими кредитами під 3-5 процентів річних. Відродити  культуру землеробства. Встановити державне замовлення  на продукцію рослинництва і тваринництва з твердими  закупівельними цінами. Розвивати вітчизняне машинобудування. І найголовніше – створити для сільських жителів    нормальні, людські умови для прожиття. 

Проект Закону  про ринок землі фракція пропонує відхилити, тим більше, що проти торгівлі землею виступає переважна більшість  народу України,  а  влада боїться винести це питання  на  референдум. Дякую

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Каплієнко Володимир, будь ласка. Підготуватись Гриценку Анатолію.

 

13:18:41

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановні громадяни України, відповідно до статті 14 Конституції України  земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та  державою виключено у відповідності  до закону.

На сьогодні  земельне  законодавство України важко назвати цілісним і послідовним, зважаючи на велику кількість колізій між окремими  законодавчими та нормативними актами.  Через відсутність зваженої, послідовної  державної політики у сфері  земельних відносин відбувається зниження рівня  продовольчої безпеки української держави, де Україна втрачає свої  позиції на світовому ринку продовольства, перетворюючись з експортера навіть сільськогосподарської продукції на імпортера.

Вирішити проблему забезпечення продовольчої безпеки    неможливо без реформування земельних відносин та  створення  належних умов функціонування  агропромислового комплексу. Отже, проведення структурних реформ у сільському господарстві  має: забезпечити продовольчу безпеку України, забезпечити ефективне використання земельних ресурсів, залучити інвестиції у сільське господарство, не допустити монополізації  у сільському господарстві, забезпечити належне функціонування  сільської інфраструктури, збільшити   доходи сільського населення та покращити рівень його життя і збільшити рівень зайнятості сільського населення.

А що ж ми бачимо? У першому читанні був внесений  законопроект і по великому рахунку та робоча група, яка  його відпрацювала,  нас обманула.

Що ми бачимо? Стаття 18: прибрана норма, у відповідності до якої  держава мало б першочергове право  на викуп будь-якої земельної ділянки. Шановні колеги, що там за робоча група працювала, скажіть, будь ласка. Як це сталося? Депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" ніколи за будь-яких обставин не підтримує тезу: якщо земля буде переходити до часних власників в обходження держави Україна.

Друге питання. На сьогоднішній день створюється земельна банківська установа, земельний банк чи земельний фонд, друга установа. Скажіть, будь ласка, ми йому зовсім не приділяємо тут уваги, в який спосіб вона представляє інтереси держави, саме держави, а не приватних власників, які можуть отримати землю у відповідності до цього закону.

Третє. Чому чітко не виписано в "Перехідних положеннях" про те, що цей закон буде прийнятий лише після того, як буде проведено облік земель, коли буде створений земельний кадастр і повністю наповнений, і лише після того, але не раніше ніж 1 січня 2013 року цей закон вступить в силу?

Тому депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" підтримує цей закон в першому читанні тільки для того, щоб наші представники схаменулися і прийняли, довели до держави право на отримання першочергового права на земельні ділянки. У випадку якщо цього не відбудеться, депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" підніме таку хвилю, після якої каменя на камені ми не залишимо. До другого читання ми його в такому випадку не допустимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Гриценко, будь ласка, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". За ним буде виступати Заєць.

 

13:22:00

ГРИЦЕНКО А.С.

Опозиція не голосуватиме за цей закон. Я не виключаю, що ті "тушканчики", які рахуються в фракціях, віддадуть свої голоси, але це питання їхньої відповідальності. Чому? Категорично не можна зараз приймати цей закон і вводити в дію ринок земель.

Ну, перше питання, це моральної відповідальності. Всім зрозуміло, що якби Янукович Віктор Федорович, ідучи на вибори, розвісив десятки тисяч бордів по країні, де замість "Почую кожного" було "Запроваджу купівлю-продажу землі", він би за жодних умов не став Президентом. Значить, це вже обман. Не робиться те, що обіцяне, робиться те, що ховалося десь за пазухою.

Друге. Реформи такого масштабу, які абсолютно потрібні країні, не можна за жодних умов проводити тоді, коли тотальна недовіра до  влади. А недовіра до влади є тотальною в усіх регіонах. Хто того не бачить, значить він не хоче того бачити.

Третє. Реформи такого масштабу можна проводити лише тоді, коли він підтримується, принаймні, більшістю у суспільстві. Усі соціологічні служби фіксують відторгнення людьми цієї реформи. І насамперед  з причини недовіри до влади. Навіть ті, хто хотів би, виходячи з своїх переконань, впровадження ринку землі, вони відторгають, бо розуміють, що ніякого ринку не буде. Не буде навіть базару. Буде скупівля землі кількома сім`ями, і сім`ї ці відомі.

Четверте. Люди доборе пам`ятають приватизацію промислових підприємств.  Тоді їм також  обіцяли з високих трибун, що всі стануть капіталістами, всі отримають акції і житимуть на дивіденди. Ну і… отримали кілька сімей. Те саме абсолютно прогнозовано буде із ринком землі.

П`яте. Навіть якби була в країні  довіра до влади, навіть якби більшість громадян підтримувала ідею ринку землі, навіть якби був прийнятий весь пакет, проведена інвентаризація, все вичищено, за нинішніх умов у світі категорично не  можна впроваджувати ринок земель.  Це єдиний стратегічний ресурс країни, який ще залишився. Ресурс на десятиліття наперед.

В умовах, коли рушиться на очах зона євро, в умовах, коли вже на волоску висить  економіка Сполучених Штатів, в умовах, коли буквально  кожного дня друкується безвідповідально буквально мільярди євро і доларів, не підкріплених  жодним  матеріальним ресурсом, –  це все прийде прямо або опосередковано в країну.  Застереження про те, що не будуть іноземці купувати землю уже розбили експерти,  які знайшли, як мінімум, 10 лазійок в цьому законі як це зробити.

Тому  я прошу  зупинитися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Запроваджувати цю аферу тисячоліття, розуміючи свої наслідки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Іван Олександрович, зачекайте, будь ласка. Тут є фракції, які, на жаль, полінуватися записатися, але у них є гарантоване право на виступи.

Тому, будь ласка, Анатолій Кінах від фракції Партії регіонів. Анатолій Кінах. Сергію Миколайовичу, я надав слово Кінаху. Це по одній хвилині.

 

13:25:54

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати! Питання земельної реформи, а це, в першу чергу, наша стратегічна мета – створити в Україні прозорі, сучасні земельні відносини, це питання має найважливіше значення. І я би дуже просив в ході обговорення не займатися і не вводити в зміст питання внутрішню міжособисту поточну кон’юнктуру і політичну конкуренцію.

За період дій величезної кількості мораторіїв ми, по суті, створити в державі ситуацію, коли мораторій став дахом для корупційних схем і зловживань з землею. І сьогодні цей закон спрямований на те, щоб створити сучасні умови, і головна його мета не перехід до скорішого ринку купівлі-продажу, а, в першу чергу, створення умов для ефективного використання української землі, в першу чергу тими людьми, хто на ній працює.

Тому ми просимо припинити ці, дуже принизливі і ганебні, політичні спекуляції, підтримати закон і дати можливість сформувати сучасну державну політику земельних відносин, виходячи з інтересів України, наших громадян…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції Народної Партії. Одна хвилина, да. Одна хвилина, Сергію Миколайовичу. Треба було записуватися. Вибачте. Терещук.

 

13:27:23

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги, ми підійшли до голосування по найважливішому законопроекту в нашій каденції, та й, мабуть, за 20-ліття у Верховній Раді. В цій залі в 1990 році було прийнято рішення про ринок землі, 21 рік тому назад. 21 рік спекуляцій. Скажіть, за цей час у нас немає латифундій? Є. Скажіть, за цей час хіба в нас не виникли випадки, коли земля тричі продана? Є. Тому сьогодні ми повинні підійти з огляду нате, що потрібно  зробити, щоб проблем було як найменше.

Є Конституція, яка гарантує приватну власність. Є сьогодні люди, які бояться того, щоб втратити перспективу. Ми повинні врахувати все і не зробити помилку, коли будемо приймати цей законопроект. В залі було дуже багато дискусій, через це відправили на повторне перше читання. Одностайності сьогодні нема і в залі, і в нас в комітеті. І фракція Народної Партії не може голосувати в повному обсязі за той законопроект, який ми сьогодні розглядаємо. Але ми вважаємо, що в першому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ТЕРЕЩУК С.М. …і допрацювати до  другого читання. У всіх буде можливість висловити свої застереження, зауваження з тим, щоб можна їх було врахувати при підготовці і при прийнятті законопроекту в другому читанні і цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Заєць, будь ласка. Так, ми домовлялися, що депутатам віддаємо 15  хвилин. Будь ласка, Іван Заєць, підготуватися Притиці.

 

13:28:58

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Що нового позитивного з'явилося в цьому законопроекті? Я  побачив лише дві норми. Перше, серед суб'єктів купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення вже немає юридичних осіб. Купувати землю за цим законопроектом зможе тільки громада, держава і громадяни України.

Друге. Одній особі можна буде придбати не більше 100 гектарів. Нагадаю, що в урядовому законопроекті було 2 тисячі 100 плюс успадкування –  до безкінечності.

Слава Богу, що в розробників цього законопроекту  вистачило розуму хоч тут дослухатися до розумних порад мудрих людей. Але цих новацій мало, щоб прийняти  законопроект.

Більше того, в цілому цей законопроект є шкідливим, він покликаний запровадити в Україні сучасне поміщицтво, зачистити село від українців, зігнати їх з землі, яка для всіх землеробських народі, а отже і для українців є найбільшою цінністю і найбільшим багатством. Іншими словами, цим законопроектом правлячий режим в особі Президента України Віктора Януковича,уряду  і парламентської більшості хоче закінчити приватизацію сільськогосподарських земель в інтересах кількох олігархічних осіб.

Тому Українська народна партія закликає народних депутатів не голосувати за цей  законопроект, не покривати себе вічною ганьбою, не робити себе злочинцями. Ось кілька прикладів, які ілюструють попереднє твердження.

Перше. Хоч громадянин і може набути лише 100 гектарів, але він одночасно може взяти в оренду шість тисяч гектарів в одному районі, п’ять відсотків в одній області, у нас десятки областей, у нас сотні районів. Це означає, що можна мати в оренді до мільйона гектарів, а то і більше. Тобто кілька сімей можуть забрати в оренду все національне багатство, що робити нашим громадянам? Йти покидати рідні місця і шукати щастя в місті, це не правильно.

Друге. В законопроекті немає жодних вимог професійного характеру для того, щоб набути землю. Не треба жити в селі, мати досвід роботи в сільському господарстві чи відповідної освіти, треба мати лише гроші. А чи мають нині селяни гроші, щоб купити землю, створити фермерське господарство? Вони не мають грошей навіть, щоб одягти себе, щоб нагодувати своїх дітей.

Третє. В законопроекті є глава про так звану консолідацію сільськогосподарських земель, це правовий механізм зігнати сьогодні фермера з землі і зігнати українця.

Четверте. Немає механізму захисту власників паїв. Ви знаєте, які сьогодні угоди, по цих угодах можна у будь-кого забрати землю.

І п’яте. Агрохолдинги не приписані до села, тому те, що наробляється в селі все йде на споживання, або у інші галузі.

Тому, Українська народна партія вважає, що цей законопроект спрямований на те, щоб обезземелити село, щоб забрати в українців землю. І ми закликаємо вас не голосувати за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Притика передає слово Кисельову, будь ласка. Наступний буде виступати…

 

13:32:16

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні колеги! Я переконаний, що закон про ринок землі потрібен, бо за роки дії так званого мораторію більше п’яти мільйонів гектарів землі вже прихватизовано, але закон має бути дуже зваженим. За браком часу хочу звернути вашу увагу на два пункти статті 14 закону. Пунктом 4 пропонується обмежити 6 тисячами гектарів землі, що можуть бути в оренді однієї особи.

У той же час у висновку Головного науково-експертного управління на попередній проект закону сказано, що граничний розмір орендованих земель нічим не обґрунтовані.

Колеги, 31 рік свого свідомого життя я працював у знаменитій "Дружбі народів" Кримської області Красногвардійського району. Після першого етапу земельної реформи, коли майже всі крупнотоварні виробництва були розвалені, "Дружба народів" не тільки встояла, а завдяки ефективному інвестору піднялася на два порядки.

Сьогодні "Дружба народів" – це 7 тисяч пайщиків, 16 тисяч гектарів землі в оренді одного господаря. Маючи 9 відсотків земель району, одна агрофірма "Дружба народів" відраховує до місцевих і державного бюджету 39 відсотків районних надходжень. Вирощується по 68 центнерів пшениці, 105 центнерів з гектара кукурудзи, виробляється 70 тисяч тон м'яса в рік, доять по 6 тисяч кілограм молока на корову. Працівники мають постійну зарплату і роботу, забезпечується робота об’єктів соцкультури, в тому числі комплексу культури, спорткомплекси з басейними плавальними, будується житло.

Тому, на моє переконання, ті, хто пропонує ввести обмеження, має на меті порвати такі агрохолдинги і піклується не про людей, в той час, коли Президент Янукович вимагає діяти за принципом "не навреди".

Уявімо собі: закон введено в дію, треба штучно створювати трьох нових орендарів, які мають ділити колектив і перевкладати угоди. Як –  вибірково чи примусово? Пропоную ніяких обмежень не робити. Закінчується строк оренди власників паїв самі визначаться з ким і на яких умовах укладати нові договори. А на тих, хто не думає про людей на селі, треба створити такі умови і важелі впливу, щоб вони мали місце куди тікати вже, а не рвати на шматки тих, хто ефективно працює.

Що стосується статті, яка пропонує обмежити 100 гектарами власність однієї особи, то любий агроном скаже вам, що сьогодні, щоб вести ефективно товарне виробництво, а це і техніка, і дотримання сівозмін, треба обробляти не менше 2 тисяч гектарів землі. Це науково обґрунтована норма, бо якщо менше, різко підвищиться собівартість продукції, а це ляже на покупців. За розрахунками в тій же "Дружбі народів" 20 відсотків пайщиків можуть продати свої паї, це півтори тисячі чоловік, це 3 тисячі гектарів землі. Якщо держава не може купити цю землю, то вона має сприяти, щоб міг купити це ефективний  орендар, тому що зараз на селі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КИСЕЛЬОВ В.О. Бо при умові 100 гектарів наймуть підставних людей, скуплять по 100 гектарів і будуть здавати в оренду цим ефективним орендарям, а на цьому наживатися будуть. Я прошу вас, почуйте мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Даниленко, фракція комуністів. За ним – Матвєєв Валентин. Передає Даниленку – 6  хвилин, прошу. Підготуватись  Мірошниченку, Попеску передає. Прошу.

 

13:35:55

ДАНИЛЕНКО В.А.

Шановні товариші! Володимир Даниленко, фракція Компартії України, Сумщина. Фракція Комуністичної партії України послідовна у своєму  підході до ринку землі і категорично відстоює позицію, що земля не повинна бути товаром.  Це підтверджують наші люди, ми проводимо всенародний референдум. І майже 99 відсотків людей, які взяли в опитуванні, відповіли на  запитання по продажу землі – ні, і ми повністю з ними в цьому погоджуємося.

Сьогодні  я не отримав чіткої відповіді: що дасть ринок землі нашому простому селянинові. Сьогодні я  приведу приклад Лебединського  району Сумської області, який мені близький по своєму духу, по своїй роботі. І необхідно сказати, що я не бачу ні одного власника на селі, який би, селянина, який живе в селі, купив ці 100 гектар землі, знайшов цей мільйон гривень і став повновладним господарем на цій землі. Ті кампанії, які сьогодні ведуть цю роботу на цих наших полях, у них сьогодні одне завдання – збільшення свого прибутку.

Давайте трішечки повернемося до нашої історії. Ми провели розпаювання землі. Ми провели розпаювання майнових комплексів майна, яке було в  колективній власності господарств. Я не найду сьогодні і не можу привести вам ні одного господарства, де    б у повній мірі були сплачені ці майнові комплекси. Це буде саме з землею: первинна, вторинна продажа.

Тому, шановні друзі, хочеться сказати от що. Землю наші  пращури поливали кров'ю. А тепер ми хочемо от, дійсно, хто має  в руках "зелений папірець",  міг торгувати національним багатством нашої держави. Продаж землі, підкреслюю, – це  загибель  для України. Якщо завод чи інше підприємство ми можемо відбудувати,  ми можемо пустити його в хід, але якщо ми продамо землю, ми продамо Україну.     

Тому законопроект не відповідає  інтересам нашого  українського народу. Він не захищає зовсім пересічних  землевласників. Закон,  на нашу думку, спрямований на те, щоб приватизувати державну землю. Але земля повинна  належати державі, це наша тверда думка. Не можна продавати землю, це земля, це наша мати, а матір'ю ніколи не торгують.

Так само зрозуміла ціна цієї  "афери сторіччя", це сотні мільярдів доларів. Це не ринок, і навіть не базар,  це сама афера із найнебезпечнішими наслідками. "Єдиним власником і розпорядником землі" – так сказано в  Конституції, "є український народ", ця норма закріплена  і не може мінятися іншими законами.    Провадження вільного ринку продажі землі  призведе до того, що українські села залишаться і без землі, і без грошей. Якщо ми приймемо цей закон, так воно і буде.

Враховуючи рівень корупції та відсутність земельного кадастру, вводити ринок землі рівнозначно  самогубству. Земля –  це останній  ресурс, який залишився у власності і використанні звичайних людей. Тому Компартія України   і фракція у Верховній Раді ніколи не підтримає дані законопроекти. Дякую  за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

 

13:40:10

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко,    фракція Партії регіонів. Ви знаєте, я є правник, я не є аграрій. Тому, напевно, не мені вирішувати, які саме механізми мають бути застосовані в процесі реалізації механізму ринку землі.

Але я як правник звертаю увагу всіх народних депутатів на те, що стаття 14 Конституції України гарантує громадянам України право власності на землю. Я нагадаю, що право власності реалізується через право володіння, право користування і право розпорядження.

Сьогодні мільйони селян дискриміновані, в порівнянні з власниками земельних ділянок, виділених під забудову, садівництво, які можуть нею розпоряджатися. А ті, хто мають земельні паї, є їхніми власниками, мають відповідні акти, - вони, на жаль, не можуть реалізувати своє конституційне право на розпорядження своєю власністю.

Саме тому Конституція зобов’язує нас ухвалити закон відповідний, який в європейський, цивілізований спосіб в інтересах самих власників, тобто селян, зможе забезпечити їм реалізацію їхнього конституційного права.

Я закликаю прийняти цей закон в першому читанні. І доопрацювати його до другого так, щоб він відповідав в усіх своїх нюансах тим вимогам, які перед нами поставлені. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Олег Ляшко, позафракційні. Будь ласка.

 

13:41:56

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Я категорично проти прийняття Закону про продаж землі. Закон, який зараз розглядається у Верховній Раді – це злочин проти українського народу, це злочин проти українських громадян. Зайве звертатися до совісті і сумління тих, хто сьогодні натисне цю кнопку, очевидно, що вони її натиснуть. Бо у них перед очима немає ні української історії, вони не пам’ятають ні мільйонів загиблих за українську землю і мільйони людей, які пролили кров, захищаючи цю землю.

І ці перевертні, ці зрадники українського народну, ці люди, які не цінують селянську працю, які не вставали зранку і не лягали вночі, пізно вночі, в яких не порепані руки, які раком не стоять на городі, які не знають, що таке годувати порося, корову чи полоти город, вони сьогодні хочуть продати нашу землю.

Тому, я категорично проти цього закону, бо він не вирішує головного – він не вирішує проблеми життя нашого селянина на цій землі. Де дешеві кредити для сільгоспвиробників? Я питаю урядовців. Ви розказуєте, що ви приймете закон і манна небесна тут посиплеться. Як вона посиплеться, коли мінімальний кредит 30 процентів річних? Селяни не мають можливості взяти кредити. Звідки будуть врожаї, коли наші люди не можуть продати ні картоплину, ні цибулину, ні зернину, ні огірка? Бо он картоплю, вчора передають по телебаченню, по 2 гривні кілограм картоплі, нікуди не можуть продати. За зиму 40 процентів зібраної в Україні картоплі згниє і ми знову будемо з вами давитися єгипетською картоплею і китайською гречкою.

Я розумію, в урядовців елітні підприємства, які для них спеціально свиней годують, молоко персонально возять і картоплю без хімії вирощують. А мільйони українців, які давляться єгипетською картоплею і китайською гречкою, хто про них подумає?! Очевидно, що не ця влада.

Де можливість селянину продавати свою картоплину? Де 10 відсотків за оренду паїв? Щоб діди-баби, які все життя працювали, сьогодні в оренду хочуть здати ту землю і в них за копійки забирають цю землю, платять гнилою половою за оренду землі, яку кури не їдять.

Тому, я  категорично проти прийняття цього закону і Радикальна партія Олега Ляшка теж заперечує проти прийняття закону. Землю треба не продавати, землю треба орендувати. На умовах оренди господарювати треба на землі. Господь Бог дав нам цю землю для того, щоб ми нею годували весь світ, для того, щоб наші селяни заробляли мільярди доларів на своїй картоплі, огірках, помідорах й салі. А ми своє продаємо змелю, завтра ні землі, ні грошей не буде, і людей винищите з вашою політикою! Ганьба такій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  завершено розгляд питання.

Міністр має слово. Миколо Володимировичу, будь ласка, мікрофон. Потім заключне слово голови комітету.

 

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!   Звичайно, для всіх зрозуміло, що питання  доленосне, питання відповідальне, але ми  повинні дивитися і у майбутнє, і дивитися у минуле. І якщо  попередніх 18 років  земельної реформи  зробили таким чином, що сьогодні село знаходиться  в резервації – значить, це не є дієвий механізм. І, на превеликий жаль,  законодавець у минулому передбачив, що завершення земельної  реформи буде вважати завершеною тоді, коли буде  прийнятий Закон про кадастр, включений  Державний земельний банк і про ринок земель.

На мій погляд, звичайно,  було б логічно написати Закон  про  обіг сільськогосподарських земель.  На превеликий жаль, сьогодні звучить  з уст народних депутатів виступаючих,  що  землю будуть продавати. Не треба  нав'язувати власнику земельного  паю, що він зобов'язаний її продати. Навпаки, ми повинні говорити, і давати пропаганду, що власник земельного паю   не тільки не зобов'язаний, а повинен її утримати для того, щоб це були  доходи для сім'ї сьогодні, і щоб це був спадок для свого майбутнього покоління. І це ми повинні чітко розуміти, що  завершення земельної реформи   не рівняється  продажу землі. Є така колізія, яка на сьогоднішній день  так звучить. Це перше.

По-друге, звичайно, сьогодні  виступали народні депутати, багато  слушних пропозицій, які необхідно буде розглянути до другого читання. І представники фракції "Реформи заради майбутнього"  висловили сьогодні питання, підняли питання переважного права держави  купувати  землю. Я переконаний, що до другого читання  буде внесена  ця поправка, і буде підтримана.

Державний земельний банк. Він передбачений  у Земельному кодексі, і ми повинні  обов'язково виписати його функції  таким чином, щоб держава не стояла осторонь і потім говорила: "Що ж ми зробили?" Держава повинна чітко нести відповідальність і регулювати ринок сільськогосподарських земель. Ми повинні чітко розуміти, що земля – це не той товар, який нам намагаються сказати, що це склянка чи ще щось. Земля має обмеження, державні обмеження і зобов'язання. І, звичайно, необхідно ще прийняти ряд законів, щоб можна було завершити земельну реформу: і про сільськогосподарських розвиток, і про сільський розвиток, і в цілому ще ряд законопроектів, які необхідно буде розглянути на протязі 2013 року, поки не буде діяти обіг сільськогосподарських земель в 2012 році. А прийняття закону дасть можливість не сільськогосподарські землі, розблокувати аукціони, які сьогодні ми в містах і населених пунктах не можемо проводити, для того щоб вести розбудову й забудову міст.

Так що я дякую і прошу по можливості підтримати законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, Григорій Калетнік, голова комітету, заключне слово.

 

13:48:57

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Хотів би насамперед сказати, що Конституція України, стаття 13 говорить прямо: "Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування". Ми в законопроекті ніде цієї статті, вимоги Конституції не порушили. Інша справа, якщо є претензії в нас до якихось частин органів виконавчої влади, місцевих і так далі, то це – інше питання і це наша з вами забота. І ми маємо будувати громадянське суспільство, аби ми довіряли своїй владі.

Що стосується розкритикованих тут, що неправильно передали, людям віддали землю безкоштовно, а тепер начебто має купити держава, то я хотів би сказати, що всі школи практично, дитячі ясла, лікарні, будинки культури і все інше будувалося в селах за рахунок колгоспів, а в колгоспах це були кошти наших колгоспників. Тому говорити про те, що 6,9 мільйона наших громадян  отримали  начебто  неправильно землю, потрібно за це забути. Це дуже мізерна плата нашим селянам за їх працю, і тому, будь ласка, давайте знімемо це питання взагалі. Як і дальше питання. Держава  нагородила цих селян, колгоспників 6,9 мільйони  нагородила по 2, по 3 гектари землі.

Конституції чітко прописує, що кожен має право розпорядитися своєю власністю. Чому сьогодні  йде таких ажіотаж, що людині ми маємо не дати можливості розпорядитися і виконати конституційну умову? Адже вже на сьогодні ми маємо більше мільйона не витребуваних відмерших паїв. Це ті люди, які не змогли  передати в спадщину, не маючи відповідних спадковостей, і це ті, хто не змогли нікому її перепродати і так і померли. Так ми що, будемо  чекати, поки всі 6,9 мільйона власників земельних паїв вимруть  і тоді що зробим з цією землею?

Тому давайте ми все-таки будемо розглядати з точки зору інтересів наших людей, і будемо йти їм назустріч.

Я хочу подякувати всім абсолютно виступаючим з цієї трибуни, бо, дійсно, є питання по  земельному ресурсу дуже і дуже багато. Я розумію кожного, що кожен захищає якусь свою певну частину і певні інтереси. Тому Комітет Верховної Ради з питань  аграрної політики та земельних питань врахує всі ваші пропозиції, як і пропозиції, які висловив щойно міністр та фракція "Реформи заради майбутнього", особливо щодо надання першочергового права покупки земель державі. Я думаю, що всі вони найдуть  свою увагу і позитивне вирішення в комітеті.

Дякую і тим, хто яро говорить, і ще раз нагадую про 2143 законопроект. Я просив би навіть роздрукувати його на сайті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  …щоб доступно було для українського народу звірити прізвища тих, хто водить корови, із тими висловами, які вони дають критичні до  нинішнього законопроекту, і який законопроект вони  хотіли дати українському народу, і порівняти які могли бути наслідки, аби чуть-чуть зменшити пил.

Дякую вам за увагу. Всім дякую за виступи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні колеги, ми завершили розгляд… (Шум у залі)  

Шановні колеги! Шановні колеги! Шановні колеги, прізвища не називалось жодного, тому, шановні колеги, якщо хтось відчуває, що це його стосується, заспокойтесь: не стосується.

Шановні народні депутати, прошу уваги! Закон складний, закон тривожний, я б навіть сказав. У всіх нас є відчуття занепокоєння. І, я думаю, давайте подивимося, який первісний вигляд мав цей законопроект і що зараз в процесі певного компромісу почистили. І ви знаєте, що дивує, і про це треба сказати відверто: що критики цього закону як в середині, так і за межами країни, по суті справи, змикнулися. Чому? А я вам скажу, чому, в першу чергу: тому що в цьому законі немає права іноземцям на купівлю української землі. От і почали з-за цього дуже сильно критикувати, писати нам листи і послання, у тому числі і у Верховну Раду, що цей закон не можна розглядати. Можливо, й не можна, але я просив би тоді, щоб зняти ці напруження, підтримати цю пропозицію: опублікувати всі варіанти (одну хвилинку!) офіційно, які були внесені урядами. Шановні колеги, щоб ми розуміли, що у нас пам’ять пробиває тоді, коли втрачається влада. А треба завжди говорити про те, який потрібен закон для людей, і мати в цьому плані певну стриманість, не розбурхувати наше суспільство.

Декілька моментів. Оскільки, якщо Верховна Рада України прийме за основу, то цей закон в цьому році, ви ж розумієте, що не може бути прийнятий. Це одна обставина.

Друга обставина: що в цьому законі рекомендується визначитися щодо введення в дію закону з 1 січня 2013 року. Треба буде окремо приймати нам рішення щодо мораторію до того періоду, коли не буде остаточно прийнято рішення, щоб у нас не виникла, ви розумієте, пауза, якою можуть скористатися спритні люди в цьому відношенні. Це перше.

І друге. Я просив би, щоб і комітет, і міністр погоджувався, щоб, шановні колеги, при підготовці, можливо, до другого читання ми вийшли щодо назви закону: "Про обіг земель сільськогосподарського призначення",  а в дужках написали те, що ми сьогодні в тому числі обговорювали. Бо якщо подивитись на закон, він значно ширше, а ми звели його до базару, навіть не до ринку, до базару.

Оце дві пропозиції, які б я просив, якщо немає заперечень, щоб ми в тому числі доручили комітету негайно опрацювати і подати узагальнене рішення.

З врахуванням цього, шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 9001-д) про ринок земель. Прошу голосувати.

 

13:55:54

За-245

Рішення прийнято.

По фракціях. Я прошу, шановні колеги, шановні колеги, ми ж не на мітингу, я чую. По фракціях. Партія регіонів – 189, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 5, комуністів – 0, "Реформи  заради майбутнього" – 18, Народна Партія – 20, позафракційні – 13.

І остання. Це очевидно нинішнім голосуванням виконали рішення попередньої коаліції підписи яких є в тому числі, хто кричить "Ганьба!", його підпис 79 стоїть, про ринок земель. Тому, заспокойтеся.

Шановні колеги! У нас є проект Закону про внесення змін… Я мовляв, я вам відповім, а отримав масу листів від людей, що мені нікуди дівати цю землю, мені треба лікувати своїх дітей, я хочу мати право, якщо це потрібно… зробити це. (Шум у залі)  Я таку масу листів отримав, і я за закон не голосував, так що заспокойтеся, шановні колеги.

Шановні колеги! Якщо хитрий – це значить і розумний, так що я вам дякую за комплімент. Я прошу вас, шановні колеги, прошу вас, заспокойтеся. (Шум у залі) 

Шановні колеги, є проект закону про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок. Автор – Володимир Яворівський (9014). Оскільки було наполягання поставити цей проект закону, і ми про це домовлялися на Погоджувальній раді, мова йде про те, щоб продовжити мораторій, як тут пропонується, протягом 2013 року. Тому я поставлю на голосування цю пропозицію, а ви визначайтесь.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок (реєстраційний номер 9014). Прошу, визначайтесь.

 

13:58:36

За-32

Рішення не прийнято.

Я прошу комітет на наступне пленарне засідання з цього приводу подати проект закону чітко відпрацьований для того, щоб ми унормували це питання до 31 січня 2012 року.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки Операції ООН у Кот-д'Івуарі (реєстраційний номер 9566). Прохання розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

Проголосувала одна фракція комуністів, інші фракції не голосували. Ви не фракція поки що, на наступному скликанні може і фракція буде.

 

13:59:34

За-231

Рішення прийнято.

Доповідач – міністр оборони Михайло Броніславович Єжель. Співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Степанович Гриценко.

 

ЄЖЕЛЬ М.Б. Шановний пане голово, шановні народні депутати, у відповідності до звернення Секретаріату Організації Об'єднаних Націй від 23.11.11 №01639 Міністерством оборони України  опрацьовано питання щодо участі українського миротворчого контингенту з надання підтримки операції Організації Об'єднаних Націй у Кот-д'Івуарі. Взаємна підтримка між місіями ООН в Ліберії та Кот-д'Івуарі санкціонована Резолюцією Ради безпеки ООН від 24 червня 2005 року №1609.

Прийняття запропонованого законопроекту надасть можливість у рамках реалізації згаданої Резолюції Ради безпеки  ООН, перше, залучити український миротворчий  контингент на постійній основі для  транскордонних операцій без передислокації особового складу та техніки на території Кот-д'Івуару.

І друге. Тимчасово передислокувати частину сил та засобів  миротворчого контингенту на територію Кот-д'Івуару на умовах, визначених у відповідних рішеннях Організації Об'єднаних Націй. Збройні Сили вже мають достатній досвід участі в цій операції.    

Згідно із зверненням Секретаріату Організації Об'єднаних Націй для забезпечення парламентських виборів від 11 грудня до Кот-д'Івуару планується передислокувати  два транспортні вертольоти МІ-8, три бойові вертольоти МІ-24, один спеціальний автомобіль та 60 осіб льотно-технічного складу.

Залучення миротворчого контингенту до операції в Кот-д'Івуарі в зазначений період не потребуватиме додаткових фінансових витрат з боку України. Усі витрати, пов’язані з тимчасовою передислокацією  та всебічним забезпеченням діяльності авіаційної групи буде здійснювати за рахунок Організації Об'єднаних Націй.

Кліматичні умови та санітарно-епідеміологічний стан в районі виконання завдань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЄЖЕЛЬ М.Б. …наближені до Ліберії, усі безпеки організаційні, діагностичні та технічні питання, пов’язані з діяльністю авіаційної групи в Кот-д'Івуарі, вирішені, дозволяють виконувати поставлене завдання. Прошу схвалити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій Степанович Гриценко, голова Комітету з питань національної безпеки  і оборони.

 

14:02:30

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги, спочатку висновок комітету, який провів позачергове засідання. Комітет не підтримав законодавчу ініціативу Президента: за підтримку –  2, проти – 7. Аргументи, вони звучали вже, коли минулого разу приймалося рішення з цього ж самого  питання, коли направляли  наші війська, причому бойові ударні вертольоти із Ліберії в Кот-д'Івуар, які були там до 1 жовтня цього року.

Досить уже використовувати України як таке собі "миротворче таксі", кидати її в будь-які гарячі точки, не дуже дбаючи про умови, в яких перебувають наші солдати, про їх здоров'я, про ризик  їхньому життю.

Я знаю, що готується ще одна чергова місія, в Конго тепер,  ще в одну африканську країну. З цих миротворчих місій Україна, на превеликий жаль, не отримує жодних економічних здобутків, не йде потім для нас позитивом створення робочих місць, отримання ринків і так далі. На превеликий жаль, втрачають здоров'я наші  солдати, втрачають життя, отримуємо поранених.

І тому ті люди, які голосували проти, не вважають  можливим направлення нашого контингенту в Кот-д'Івуар. Нагадую ще раз, рішення комітету – не підтримувати  пропозицію Президента. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, позиція міністром оборони доведена, позиція Президента і уряду. Комітет висловив  свою точку зору. Тому я просив би, щоб ми в процесі голосування прийняли виважене  відповідальне рішення.

Ставиться на голосування…

Будь ласка, Мірошниченко, мікрофон.

 

14:04:34

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Справа в тому, що цей законопроект потребує ще третього пункту – щодо набуття чинності. Тому я пропоную під час голосування врахувати таку поправку: "Закон набуває чинності з дня опублікування".   

Це важливий елемент, процедурний. Тому прошу теж це включити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це важливий момент. Але треба сьогодні цю проблему вирішити вже сьогодні, а опублікований він буде у вівторок. Тому правильно я говорю?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Прохання, таким чином, це з моменту прийняття, давайте тоді так: з моменту прийняття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України, про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки операції ООН у Кот-д'Івуарі (реєстраційний номер 9566). Прошу голосувати.

 

14:05:46

За-236

Шановні народні депутати, нам потрібно розглянути зараз питання: це  проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації (реєстраційний номер 9545) і відповідно проект Постанови про утворення  робочої групи з опрацювання законодавчих пропозицій  з питань інвентаризації  об'єктів нерухомості (реєстраційний номер  9546).

Шановні колеги,  доводжу до вашого відома, що на Погоджувальній раді ми  неодноразово обговорили це питання із залученням представників Кабінету Міністрів  України, голів, зрозуміло, фракцій, а також голів комітетів, які ведуть це питання. І дійшли висновку, що нам потрібно прийняти зміни до закону для того, щоб відтермінувати введення в дію Закону про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень для того, щоб здійснити відповідну  підготовку і врахувати ряд проблем, які виникають, у тому числі у взаєминах  із місцевими  органами влади,  з органами самоврядування.  І зрозуміло, що треба відповідно внести зміни до Закону    про Державний земельний кадастр.  І на основі таких консультацій комітет разом із урядом, із Юридичним управлінням Апарату  Верховної Ради підготували відповідний проект.

І є  прохання, шановні колеги:  схвалити нам цей проект  закону, прийняти постанову про утворення робочої групи і доручити їм підготувати системні зміни, які б давали практичний результат і не заплутували ситуацію, що ми маємо на сьогодні. Тому давайте, я прошу вас, не розпочинаємо ми дискусії з цього приводу, а приймемо відповідні рішення.  Ну, будь ласка, ну зараз…

 

14:08:00

ОСИКА С.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Все абсолютно так, як сказав Володимир Михайлович, його треба приймати і приймати негайно, за виключенням, там ми трохи  пере… як то кажуть,  перестрахувалися. Є абзац у 2 пункті, передостанній абзац:  цифри і слова  "1 січня 13-го року" на  "14-го року" – це виключити. І виключити  абзац у пункті  9, там, де з 2013 на 2014. Оці два абзаци по Земельному кадастру треба виключити, все інше приймати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто не на 2014 рік, а тільки до 2013 залишити. Нема заперечень?

 Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації (реєстраційний номер 9545) з урахуванням уточнень, про які сказав Сергій Григорович Осика. Прошу голосувати.

 

14:09:09

За-266

Закон прийнято.

І, шановні колеги, проект Постанови про утворення робочої групи з опрацювання законодавчих пропозицій з питань інвентаризації об'єктів нерухомості (реєстраційний номер 9546). Про що йдеться –  про доручення комітету утворити робочу групу і до 30 березня подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого регулювання питань проведення інвентаризації об'єктів нерухомості. Нема заперечень?

Ставлю на голосування на голосування цю пропозицію, а саме про прийняття проекту Постанови як Постанови (реєстраційний номер 9546), прошу голосувати.

 

14:10:03

За-262

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (реєстраційний номер 9532). Про що йдеться, Шановні колеги, дозвольте доповісти, оскільки я підписав проект відповідно закону, на підставі звернень голів обласних рад. В чинному законодавстві передбачається, що вони повинні прийняти рішення протягом 10 днів, але сесії обласних рад проводяться раз у місяць. Тому прохання внести відповідне уточнення. А в законі міститься норма, якщо протягом місяця рішення не буде прийнято, то в останні день 30-денного терміну  дозвіл автоматично починає  діяти.

Тому є проблема нам обговорювати,  Михайле Васильовичу, з цього приводу?

Тому прохання, шановні колеги, прийняти проект Закону як закон про внесення змін до деяких законів України (щодо видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності) (реєстраційний номер 3592). Прошу голосувати.

 

14:11:33

За-261

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується  до розгляду проект Закону про адміністративні послуги (реєстраційний 9435). Комітет пропонує розглянути питання за скороченою процедурою.

Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

14:12:05

За-231

Рішення прийнято.

Доповідач – представник Президента України у Верховній Раді України Юрій. Співдоповідач – Петренко Вадим Михайлович.

 

МІРОШНИЧЕНКО  Ю.Р.  Шановний виборці, шановні колеги,  Президентом України внесено на розгляд  Верховної Ради проект Закону  про адміністративні послуги (реєстраційний номер 9435). Даний законопроект встановлює чіткі та прозорі взаємовідносини  між адміністративними органами  та отримувачами адміністративних послуг.

Зупинюсь  більш детально на проблемах у цій сфері та  запропонованих шляхах їх вирішення.

По-перше,  для  вирішення проблеми  відсутності єдиного переліку адміністративних  послуг пропонується на рівні закону затвердити  вичерпний перелік адміністративних послуг, заборонити  адміністративним органам надавати  платні господарські послуги, крім  бюджетних установ, яким  відповідно до закону делеговано повноваження з надання    таких послуг.

Заборонити  адміністративним органам делегувати  повноваження з надання  адмінпослуг суб'єктам  господарювання чи фізичним особам (підприємцям).

По-друге, для вирішення проблеми високої плати за отримання адміністративної послуги пропонується здійснювати оплату повної вартості платної послуги одноразово за весь комплекс робіт. Розмір плати за послуги буде обмежений собівартістю її надання. Уряд визначатиме розмір плати за кожну послугу. Таким чином, в усіх регіонах України буде однакова вартість однієї і тієї ж послуги.

По-третє, для вирішення проблеми регламентування строків надання послуг пропонується встановити, що послуги надаються у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань особи. Граничний строк надання послуги не може перевищувати 30 календарних днів. Отримання послуг можливе за допомогою Інтернету та через центри надання адміністративних послуг, які діють за принципом "єдиного вікна".

Законопроект також передбачає, що посадові…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Законопроект також передбачає, що посадові і службові особи, які уповноважені надавати адміністративні послуги, та адміністратори нестимуть персональну відповідальність за виконання своїх обов’язків.

Вирішення викладених проблем стане значним кроком у подоланні корупції. Так, буде зведено до мінімуму контакти фізичних і юридичних осіб з посадовими особами адміністративних органів, уповноважених приймати рішення щодо надання адмінпослуги. Всі кошти, отримані адміністративними органами, як плата за надання адміністративних послуг будуть зараховані до Загального фонду Державного бюджету України і в місцеві бюджети.

Шановні колеги, прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Народний депутат Демчишен від комітету буде доповідати.

 

14:15:27

ДЕМЧИШЕН В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, колеги! Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування 5 грудня цього року розглянув на своєму засіданні проект Закону про адміністративні послуги, внесений Президентом України.

Хочу нагадати, що протягом 2008 та 2011 років було зареєстровано декілька законопроектів, в основі яких було закладено ідею щодо врегулювання питання надання адміністративних послуг в окремому законодавчому акті. Проте жодний з них не було розглянуто парламентом.

Хочу відмітити, що під час розгляду ми, коли розглядали, побачили певні позитивні новели в цьому законопроекті, який сьогодні ми розглядаємо. А саме: окремі статті,  наведені… визначення термінів, які вживаються у даному проекті, введена стаття  щодо  стандартів надання адміністративних послуг і ряд інших новел.

Під час нашого засідання всіма присутніми було підтримано саме ідею нагальності правового врегулювання даної сфери правовідносин.

Разом з тим, на засіданні і було висловлено ряд зауважень щодо даного законопроекту. Про це говорить і  Головне науково-експертне управління.

Комітет з питань бюджету та Міністерство фінансів теж висловлює свої зауваження щодо даного законопроекту.

Думки   членів комітету під час вже завершення розгляду цього питання розділилися: 6 народних депутатів  підтримали ідею про те,. щоб відправити на доопрацюваня, 6 – на те, щоб прийняти даний законопроект за основу, один – утримався. Тому  комітет не визначився з  даного питання і пропонує це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Тому комітет пропонує визначитися з цього питання парламенту. Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Хто наполягає на виступі з цього приводу? Не бачу. Комітет пропонує визначитися щодо законопроекту шляхом голосування, що ми зараз і повинні зробити.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про адміністративні послуги (реєстраційний номер 9435). Прошу голосувати. 

 

14:18:22

За-240

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (щодо оптимізації складу). Комітет пропонує прийняти цей законопроект за основу. Які є зауваження?

Ставиться на голосування пропозиція комітету: про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 9316) про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (щодо оптимізації складу). Прошу голосувати.

 

14:19:15

За-266

Рішення прийнято.

Комітет пропонує доручити комітету, щоб він підготував проект закону до другого читання за скороченою процедурою, я маю на увазі законопроект 9316.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

14:19:44

За-241

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо структури та порядку обліку кадрів Служби безпеки України (реєстраційний номер 9496). Прохання розглядати питання, від комітету я маю на увазі, за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:20:17

За-223

Рішення прийнято.

Доповідач – представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко. Будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Шановні виборці, шановні колеги! Президентом України внесено на розгляд Верховної Ради проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо структури та порядку обліку кадрів Служби безпеки України  (реєстраційний номер 9494).

Даний законопроект розроблений в рамках реформування Служби безпеки України шляхом створення підрозділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, законодавчого врегулювання питання  порядку обліку кадрів Служби безпеки.

Пропонується внести зміни до Законів України "Про Службу безпеки України" та "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України" згідно з якими перелік функціональних підрозділів центрального управління Служби безпеки та підпорядкованих йому органів доповнюється підрозділом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки. Порядок обліку кадрів Служби безпеки затверджується її головою, прийняття даних законодавчих пропозицій забезпечить ефективну протидію загрозам національній безпеці України в інформаційній сфері та приведе структуру Служби безпеки у відповідність з завданнями покладеними на неї державою.

Шановні колеги! Цей законопроект короткий, простий і він може бути ухвалений в першому читанні і в цілому як закон, оскільки він має технічний характер. СБУ має займатися питаннями, в тому числі і інформаційної безпеки, і зараз треба їй свою структуру у цю відповідність привести. Прошу підтримати цей законопроект в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! У кого є зауваження, пропозиції до цього законопроекту? Комітет більш критично поставився до цієї законодавчої ініціативи, і він запропонував повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Якщо у вас немає інших думок, то будемо йти за Регламентом і ставити на голосування законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо структури та порядку обліку кадрів Служби безпеки України (реєстраційний номер 9494). Прошу голосувати.

 

14:23:04

За-264

Рішення прийнято.

Представник Президента як доповідач  цього законопроекту пропонує Верховній Раді України розглянути його пропозицію щодо прийняття проекту в цілому. Немає заперечень? Зважаючи на те, що відсутні заперечення, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо структури та порядку обліку кадрів Служби безпеки України (реєстраційний номер 9494). Прошу голосувати.

 

14:23:47

За-263

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо організації перевезень Київською міськдержадміністрацією) (реєстраційний номер 9091).

Комітет розглядав детально цей законопроект, прийняв рішення рекомендувати прийняти його за основу оскільки він є конче потрібним. Є потреба доповідати вам? Немає, да? Оскільки комітет скрупульозно попрацював, в нас є всі підстави довіряти йому і поставити на голосування пропозицію про прийняття законопроекту за основу, що я і роблю. Прошу голосувати.

 

14:24:43

За-268

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про фонд майбутніх поколінь. Шановні народні депутати, комітет також тут всебічно розглянув цей законопроект і вважає за доцільне рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу, зважаючи на те, що нам майбутні покоління потрібні в Україні. Тому прохання розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:25:22

За-232

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра фінансів Сергій Рибак, співдоповідачем буде виступати голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов. Будь ласка, по суті.

 

РИБАК С.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Метою створення фонду майбутніх поколінь є акумулювання ресурсу для фінансування соціальних реформ. Створення фонду майбутніх поколінь дозволить здійснювати фінансування заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу циклічних факторів розвитку економіки, на демографічне старіння населення та інші соціальні програми.

Кошти фонду відповідно до  законопроекту можуть бути спрямовані на фінансування, наприклад, дефіциту Пенсійного фонду, на медичне страхування та  інші напрями, які будуть визначені вами, шановні народні депутати.

Реалізація положень Закону про фонд майбутніх поколінь буде здійснюватися за рахунок джерел, визначених Законом про Державний бюджет.   Ми плануємо, що коли Державний бюджет буде профіцитним, не менше 10 відсотків від цього буде направлятися на формування фонду майбутніх поколінь.

У зв'язку з тим, що основним джерелом формування є частина профіциту  Державного бюджету, закон набере чинності однозначно з ухваленням Закону про Державний бюджет на відповідний бюджетний рік, коли цей Державний бюджет стане профіцит ним.

Просимо підтримати його в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Валерій Олексійович Баранов щодо рішення комітету доповість вам, шановні колеги.

 

14:26:55

БАРАНОВ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Цей проект закону розглянутий на нашому засіданні. Стратегічно ми підтримуємо ідею створення  такого фонду, і слід зазначити ряд принципових зауважень щодо сутності викладеного та запропонованого механізму його реалізації. Про це таке ж каже Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради.

Треба сказати про те, що не узгоджені деякі положення цього законопроекту чинному законодавству. Так, положення цього законопроекту щодо фінансування дефіциту Пенсійного фонду в зв’язку із  запровадженням накопичувальної системи пенсійного страхування  не узгоджуються з Законом про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи. Згідно з яким ця накопичувальна система діятиме, починаючи з  року, в якому буде забезпечена бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду.

Положення законопроекту також потребують уточнення для приведення їх у відповідність до чинного законодавства. Також у запропонованій  редакції положення частиною другої статті 2 законопроекту стосовно визначення частини профіциту Державного бюджету    не менш як 10 відсотків, яка спрямовується до фонду, законом про Державний бюджет при практичному застосуванні положень законопроекту  не в повній мірі узгоджується статтею 5 законопроекту, оскільки при   передбаченні  у проекті Державного бюджету фонду майбутніх поколінь обсяг профіциту  зменшуватиметься або бюджет взагалі  буде дефіцитним, не залежно від обсягу коштів такого фонду.

Крім того, слід висловити застереження щодо реалістичності джерел  формування коштів такого фонду,  беручи до уваги поточний стан соціально-економічного розвитку країни. Отже, зазначений проект  потребує подальшого доопрацювання, зокрема в частині уточнення його положень, відповідно до бюджетної методології.

За результатами розгляду Комітет з питань бюджету прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект  9401 прийняти за основу. Слід наголосити, що при доопрацюванні  цього законопроекту до другого читання,  доцільно залучити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

БАРАНОВ В.О. …доцільно залучити фахівців уряду, Адміністрації Президента,  експертів Головного  науково-експертне управління та Головного юридичного управління  Апарату Верховної Ради України для забезпечення системного регулювання  цього питання, узгодженого з Бюджетним кодексом. Прошу підтримати.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую, сідайте, будь ласка.

Давайте запишемось, бо зараз у нас буде тоді проблема. Прошу записатись на виступи.  

Володимир Каплієнко.

 

14:29:42

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги,  шановний Володимире Михайловичу! Ви знаєте, я не знаю, як так сталося, що я записався "за", але я думаю, що ви мене вибачите, в принципі, виступ буде "проти".

Дивіться, про що йдеться. Безумовно,  такий фонд треба утворювати і цілком слушна пропозиція, що такі речі треба робити. Майбутні покоління повинні мати чітке підґрунтя, підвалини фінансового забезпечення, які  залишили після себе попередники.

Проте, на наш погляд, депутатською фракцією  "Реформи заради майбутнього", ми маємо "скритий місток" між Державним бюджетом України. Який на сьогоднішній день відокремив  в окремий суб'єкт саме Пенсійний фонд,  який формується за рахунок надходжень від громадян. І в той, чи інший спосіб регулюється  діючим законом.  На сьогоднішній день державний    бюджет не може фінансувати Пенсійний фонд, а лише у вигляді позичок чи інших дотацій. Цей закон, на наш погляд, порушує цю процедуру.

Друге питання. Будь-які країни світу мають досвід створення таких фондів. Але вони утворюються не за рахунок будь-яких надходжень до державного бюджету, а ще і відкусити від неї 10 відсотків, а лише за рахунок тих чи інших кон'юнктурних переваг в природних копалинах. Зокрема, в Росії це, можливо, нафта чи газ. В Чилі це мідь і таке інше. Ці гроші спрямовують виключно на розвиток, а не на бюджет проїдання.

Наступне. За 20 років незалежності Україна не мала дефіцитного бюджету. А тут значиться, що цей фонд формується лише за умов профіцитності бюджету. Тоді трохи незрозуміло, звідки взялася цифра 10,9 мільярда гривень? Хто це рахував? Нехай вони дадуть підтвердження своїх слів. Тому що я кажу відверто і професійно, цього нема, це неправда!

Мало того, що закон порушує 27 статтю Регламенту і 91 статтю Регламенту. І не визначає головного розпорядника. Тому депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" не буде голосувати за цей законопроект ні в першому, ні в другому читанні. Ми вимагаємо направлення на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Лещенко, будь ласка, ваш виступ, фракція Компартії.

 

14:31:54

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Є законопроекти потрібні, а є незрозумілі. Про який фонд майбутніх поколінь іде мова?!

Тільки що ситуативна більшість у Верховній Раді України в складі фракції Партії регіонів, Народної Партії і групи "Реформи заради майбутнього" надала дозвіл фонд майбутніх поколінь – землю – продавати! У цьому законопроекті записано, що метою фонду майбутніх поколінь є акумулювання фінансових ресурсів для фінансування соціальних реформ. Ну, мабуть же, які тут реформи? Реформи завжди призводять до гіршого. Потому – до проблем. А проблем у суспільстві дуже багато.

Потрібно відродити промислове виробництво, підняти з колін агропромисловий комплекс, ну, зробити щось потрібно у житлово-комунальному господарстві. Демографічну ситуацію на селі корінним чином повернути, житло будувати. Зміцнити треба Збройні Сили, фінансування правоохоронних органів, медицина і освіта, культура, рівень зарплат і пенсій, ціни і  тарифи. А тут говориться про якійсь фонд і причому  закон набере чинності одночасно  із Законом  про Державний бюджет, у якому буде встановлено профіцит  державного  бюджету. Да коли той  профіцит був і коли він буде, як стільки  у суспільстві проблем. Інші країни, вони, звичайно, створюють фонд  майбутніх поколінь або за рахунок тих корисних копалин, що є або інших. А у нас цей законопроект  викликає здивування. Тому, якщо вже і  приймати його, то тільки  у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про фонд  майбутніх поколінь (реєстраційний номер 9401). Прошу голосувати.  

 

14:34:11

За-230

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати,   оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду регіонального розвитку (реєстраційні номери 9363, 9363-1). Доповідачі – перший  заступник міністра економічного розвитку і торгівлі  Вадим Копилов, Юрій Ганущак. Співдоповідач – Валерій  Баранов.

Прохання від комітету: розглядати питання   за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:34:59

За-213

Рішення прийнято.

Будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А є пропозиція, щоб усі три розглянути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте  на увазі  і  9367?  Ну давайте, шановні колеги, зразу будемо три розглядати, а голосувати будемо  окремо, бо вони… І 9363, 9363-1, 9367.  Копилов доповідає  по двох і Баранов буде  співдоповідати також  по двох. По трьох.

 

КОПИЛОВ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! З метою законодавчого врегулювання створення сучасного механізму фінансового забезпечення регіонального розвитку проектом закону передбачається доповнити Бюджетний кодекс України  статтею щодо створення державного фонду регіонального розвитку.

Це гарантує концентрацію коштів та забезпечення державою фінансової підтримки регіонального розвитку на постійній основі. Обсяг фонду становитиме не менше 2,5 відсотків обсягу видатків загального фонду державного бюджету за відповідний період. Відповідно до обсягу видатків загального фонду державного бюджету передбаченого проектом Закону України "Про Державний бюджет на 2012 рік" розрахунковий обсяг фонду становитиме не менше 7,9 мільярда гривень.

Кошти фонду спрямовуватимуться на реалізацію державних цільових програм та інвестиційних програм у частині заходів регіонального розвитку, державних програм розвитку транскордонного співробітництва, угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивних територій, програми заходів соціально-економічного розвитку регіонів, включаючи програми і заходи розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць, зокрема малих міст, гірських населених пунктів, населених пунктів зон спостереження та інших.

 Розподіл коштів фонду здійснюватиметься за такими критеріями, у співвідношенні: 70 відсотків коштів розподіляється між республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами та бюджетами міст Києва та Севастополя відповідно до чисельності населення, що проживає у відповідних регіонах; а 30 відсотків коштів розподіляється між відповідними місцевими бюджетами на виконання пріоритетних інвестиційних проектів, що сприяють розв'язанню проблем окремих адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням рівня їх соціально-економічного розвитку.

 Порядком використання коштів фонду буде визначено, що не використані кошти фонду не будуть вилучатися в кінці бюджетного періоду, що забезпечить гарантованість фінансування інвестпроектів*** на середньостроковий період.

Зазначене внесення змін до Бюджетного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КОПИЛОВ В.А. Зазначене внесення змін до Бюджетного кодексу не передбачає втрат доходів держбюджету. Фондом створюється як бюджетна програма, у якій будуть затверджуватися кошти, які щорічно передбачаються на фінансування субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів,  капітальні видатки центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються в регіони в рамках державної цільової програми, кошти міжнародних донорських  організацій.

Враховуючи, що  проект закону спрямований на створення нового, прозорого, гарантованого, стабільного  механізму державного фінансового забезпечення регіонального розвитку, що відповідає європейським стандартам, прошу прийняти     його у першому читанні з подальшим   врахуванням можливих зауважень та пропозицій  народних депутатів України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Валерій Олексійович Баранов. А,  одну хвилиночку. Юрій Ганущак, будь ласка, а потім – Баранов. Є, є Ганущак.

 

14:38:43

ГАНУЩАК Ю.І.

Шановний Голово, шановні депутати, пані, панове! Вашій увазі  пропонується законопроект, який ставить на меті  упорядкувати  фінансування  проектів, що стимулюють регіональний  розвиток.

Які основні ідеї?  Визначеність. Обсяг фонду дуже чітко прораховується, оскільки він грунтується на чітких макропараметрах, які  обраховуються на декілька років,  тому можна орієнтуватися на показники доходів  Державного бюджету. В той час, як в урядовому   проекті прив'язка йде до видатків, які стають відомими лише  у вересні при оголошенні розміру дефіциту  бюджету.

Неупередженість. Квоти для регіонів  обраховуються по чіткій методиці, що враховує і  кількість  населення, і площу регіону, яка  впливає на потребу  і інфраструктуру. Також чітко визначається поріг депресивності регіонів за методикою, що прийнята  у Європейському Союзі. 

Планомірність. Квоти для регіонів визначаються вже у бюджетній декларації, яка, нарешті,  зможе набути практичної цінності. Знаючи  ці квоти, регіони  мають понад півроку, щоб їх доповнити конкретними проектами. Підкреслюю, проектами  з готовими кошторисами витрат, а не  розпочатими   програмами. Півроку  достатньо, щоб підготовити добротні проекти.

Своєчасність і регулярність фінансування. Фонд створений, як  частина  спеціального фонду бюджету, що дозволяє наповнювати  його без ручного втручання уряду і фінансувати проекти так само регулярно, як  сьогодні фінансується  дотації місцевим бюджетам.  За доходну базу для фонду вибрано так званий третій кошик доходів, який застосовується  для фінансування дотацій.

Відповідальність. Постановка на  конвеєрний метод підготовки освоєння коштів дозволяє  нарешті серйозно підвищити  відповідальність посадових  осіб, як у регіонах, так і центрі, за освоєння коштів. Нарешті запрацює програмно-цільовий метод, так широко розрекламований, але практично не діючий. Ресурс, обсяг фонду оцінюється в 11 мільярдів. Це відповідає тому, що зараз уряд заклав на різні проекти соціально-економічного розвитку на наступний рік.

Створення фонду дозволить суттєво зменшити рівень корупції, відкатів з проектів від підрядників, оскільки можна чітко відпрацювати ланцюжок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГАНУЩАК Ю.І. Ще півхвилини. Представлена мною методологія співзвучна з тими нормами, які застосовуються в країнах ЄС при плануванні, виконанні, моніторингу та оцінці проектів регіонального розвитку.

І я хочу останнє, що сказати. Був недавно день самоврядування, і прошу проголосувати за саме мій законопроект, тому що в цьому випадку ви покажете, що ви – партія всіх регіонів, а не тільки декількох. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валерій Баранов, голова комітету. Будь ласка, рішення комітету.

 

14:41:35

БАРАНОВ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати! Ці законопроекти розглядають дуже важливе питання для місцевого самоврядування, і у їх є свої плюси й мінуси. Плюси найголовніші такі, що фіксуються гроші на ці цілі, і вони не згорять на 1 січня. Однак, вони мають і свої недоліки. Зокрема, комітетом відмічено відсутність належних обґрунтувань щодо джерел формування фонду та критеріїв розподілу його коштів, неузгодженість окремих положень з Конституцією та Бюджетним кодексом. Зауваження до законопроекту висловило й Головне науково-експертне управління Верховної Ради, що дозволить робить висновок щодо необхідності подальшого доопрацювання цих законопроектів.

Розглянувши альтернативні законопроекти 9363 і 9363-1, комітет вибрав за доцільне і визнав, щоб прийняти за основу урядовий проект Закону номер 9363. Підтримали прийняття за основу цього законопроекту комітети з питань економічної політики та з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства.

У проекті Закону 9367, який подав Кабінет Міністрів, уточнені окремі положення частини другої статті 105 Бюджетного кодексу щодо основних засад надання  субвенцій на виконання  інвестиційних програм.

Законопроект, на думку  комітету, теж недостатньо вмотивований з точки зору чинного  нормативно-правового регулювання.

Головне експертне управління Апарату також відмічає окремі неузгодженості. Тому, зважаючи на пропозиції щодо розподілу субвенцій у законопроекті №9367 схожі із системою розподілу коштів  Державного фонду регіонального розвитку, яка вказана у проекті 9363, а також беручи до уваги, що спільним завданням зазначених законопроектів є забезпечення сталого розвитку регіонів, Комітет з питань бюджету вважає,  що їх положення мають узгоджуватися між собою та розглядатися  комплексно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

БАРАНОВ В.О. За результатами  розгляду Комітет  з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект 9363, поданий Кабінетом Міністрів; доручити Комітету Верховної Ради з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з нашими зауваженнями.

І прошу підтримати відповідний проект Постанови, що внесений  членами  Комітету з питань бюджету за номером 9063-п. Водночас слід наголосити, що для забезпечення  комплексного нормування змін до Бюджетного кодексу із зазначених питань нам треба попрацювати разом з фахівцями уряду, Адміністрацією Президента і Головного науково-експертного управління. Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто виступати буде, шановні колеги? Запишіться, будь ласка.

Володимир Лещенко вже є. Будь ласка, мікрофон Лещенка. І хто буде ще виступати скажіть мені.

 

14:44:54

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я щодо законопроекту (номер 9367) про внесення змін  до статті 105 Бюджетного кодексу України щодо  принципів та критеріїв розподілу субвенцій на виконання інвестиційних програм проектів.

Знову дискримінація сільських і депресивних територій.  Перший критерій для розподілу обсягу субвенцій,  чисельність населення   регіону. Це може негативно  позначитися на рівні державної підтримки  реалізації інвестиційних програм, спрямованих  на подолання депресивності відповідних територій.

Другий критерій – це рівень соціально-економічного розвитку за показником валового регіонального продукту на одну особу в абсолютному значенні. По обох критеріях отримають найбільшу підтримку промислові регіони з більшою чисельністю, а якраз сільське населення отримає меншу підтримку при розподілі обсягів субвенцій. Я хотів би, щоб врахували цю ситуацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ганущак, будь ласка. Одна хвилина у вас.

 

14:46:09

ГАНУЩАК Ю.І.

Те, що сказав попередній виступаючий, враховано в моєму законопроекті, тобто в першу чергу підтримуються саме депресивні райони. І оскільки там йдуть квоти, в тому числі на територію, то це сільська місцевість, а не промислові райони. Це раз.

Друга річ, яка є. Ці законопроекти, в принципі, треба розглядати із Законом про регіональний розвиток, Матвієнко який давав, і зараз він теж на підході. Тому що без затвердження стратегії регіонального розвитку і регіональних стратегій розвитку все це провисне в повітрі, тобто не буде видно, на що йдуть кошти і які індикатори успіху в результаті того, що ми ці кошти витрачаємо.

Тому хочу сказати, що ми повинні підтримати Президента – і прийняти реальний проект, а не імітацію. Тому що урядовим проектом – це фактично імітація створення фонду регіонального розвитку, в той час як мій проект дозволяє зробити планомірне фінансування і реальну відповідальність за те, що гроші витрачені так, як треба. Тому що, ну, ви прекрасно знаєте, що в проекті бюджету зараз визначається загальний обсяг, потім розподіляють, аж тільки в середині року у нас готовий перелік об’єктів. А фінансування приходить у грудні місяці, треба освоїти за півдня. Ну, це не нормально.

У моєму проекті ми маємо готові проекти, які починають фінансуватися з 1 січня. І ми переходимо нарешті на середньострокове планування, тому що ми можемо розрахувати, які кошти, тому що прив’язка йде до доходної  частини, а не до видаткової. І ми в кінці кінців до цього бюджетування прийдемо, хочемо ми цього не хочемо.

Тому принаймні я буду подавати на друге читання свої пропозиції, щоб зробити цей закон такий, який прийнятний, щоб не було соромно перед регіонами, за те, що ми тут нагородимо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Я буду ставити на голосування законопроекти відповідно до порядку їх реєстрації.

Першим, шановні колеги, ставиться на голосування урядовий законопроект (реєстраційний номер 9363) про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо утворення державного фонду регіонального розвитку. Прошу голосувати.

 

14:48:51

За-236

Рішення прийнято.

 Таким чином за законопроект колеги Ганущака  немає потреби голосувати, він подасть свої пропозиції до другого читання. Правильно я говорю?

А тепер ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до статті 105 Бюджетного кодексу України щодо принципів та критеріїв розподілу субвенцій на виконання інвестиційних програм (проектів) (реєстраційний номер 9367) (урядовий). Прошу голосувати.

Не треба голосувати? Так я тоді поставлю на прийняття за основу, Верховна Рада не проголосує, він буде відхилений, а так не голосувати, то він буде висіти у нас. Я ставлю за основу, а ви приймати рішення.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 9367). Прошу визначатись.

 

14:49:57

За-3

Рішення не прийнято.

Законопроект (реєстраційний номер 9367) відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо граничного віку перебування на державній, дипломатичній службі та службі в органах місцевого самоврядування. Реєстраційний номер 9266. Доповідач – народний депутат України Анатолій  Горбатюк, співдоповідач від комітету – Василь Демчишен.

Прохання розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:50:37

За-209

Рішення прийнято.

Будь ласка.

 

14:50:50

ГОРБАТЮК А.О.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Законопроектом (9266) передбачається внесення змін до деяких законів України щодо граничного віку перебування на державній, дипломатичній службі та службі в органах місцевого самоврядування.

Необхідність прийняття даного закону обумовлено об’єктивною необхідністю врегулювання питання визначення граничного терміну перебування окремої категорії працюючих громадян в період до прийняття нового законодавства про державну службу.

Відповідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення і реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, граничний вік перебування на державній службі на сьогодні становить 62 роки – для чоловіків і 60 – для жінок. Крім цього, зазначеним законом скасована норма, яка передбачала можливість продовження терміну перебування на державній службі до 5 років.

Таким чином можливий термін перебування на державній службі для чоловіків фактично скорочений на три роки, що можна розцінювати як порушення частини третьої статті 22 Конституції України, якою допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів. З цього приводу слід зазначити, що у розвинутих європейських  країнах щодо віку перебування на державній службі існує розмаїття. Деякі системи встановлюють мінімальну вікову межу, інші – максимальну, треті – мінімальну та максимальну або взагалі не встановлюють жодної межі. Як правило, про що свідчить аналіз європейського законодавства, граничний вік в таких країнах, як Німеччина, Франція, Бельгія, Швейцарія тощо становить від 65 до 70 років.

Варто також зауважити, що встановлений сьогодні в Україні граничний вік перебування на державній службі фактично співпадає з пенсійним віком, в той час, як аналіз законодавства країн Європи свідчить, що для службовців державної служби вікові обмеження не завжди обумовлені досягненням загального в країні пенсійного віку. Крім того, дозволяється продовження державної служби,  хоча й також з певними віковими обмеженнями. Крім цього, рудиментом минулого залишилися розбіжності і в граничному  віці перебування на державній службі для жінок і чоловіків, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГОРБАТЮК А.О. Потрібно також зазначити, що поданий Президентом України   проект Закону України  "Про державну службу" розглянутий уже парламентом. Також передбачає вікову межу щодо перебування на державній службі – 65 років, і навіть пропонується в ньому продовжити цей термін в окремих  випадках  в інтересах державної служби для вищої категорії посад.

Прийняття цього закону дозволить усунути існуючу правову нерівність у законодавстві щодо осіб, які на цей час мають звільнятися з державної служби через досягнення фактично встановленого законом пенсійного віку. Прошу підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я доповідачів прошу  починати доповідь з останнього речення.  Це нормально.

Будь ласка, від комітету народний депутат Демчишен. 

 

14:53:48

ДЕМЧИШЕН В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, колеги! Ми розглянули на своєму засіданні даний законопроект. Насправді, цей  законопроект зараз після прийняття Закону про пенсійне забезпечення і так далі він потрібний. Тому що фактично   зараз залишається вік перебування на державній службі – 62 роки. А у нас є багато людей, які дієздатні, які  можуть принести ще велику користь нашій державі.

Тому на своєму засіданні  комітет підтримав даний законопроект і просить прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записатись на виступ. Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Тарас Чорновіл, будь ласка.

 

14:54:38

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Проти змісту і суті закону немає  жодних застережень у нас. І наша депутатська група може навіть виступити зараз з ініціативою про прийняття його відразу в цілому. Але є одна колізія,  і з нею щось треба буквально зробити.

Річ в тому, що з трьох частин, з яких складається цей законопроект, дві останні – там  проблем немає, там, дійсно, треба ці моменти врегульовувати і все правильно.

Що стосується першої частини. У нас знову виходить та ситуація, коли реєструється законопроект, в якому точно дублюється та тема, яка вже в іншому законопроекті, який пройшов трішки більшу  частину  розгляду у Верховній Раді. Ми прийняли в Верховній Раді,  і цей законопроект зараз буде скоро на підписі  у Президента, нову редакцію Закону про  державну службу. А законопроектом, який зараз ми будемо голосувати, в першій його частині  пропонується внести зміни до вже неіснуючого Закону про державну службу. Там в тій редакції, яку ми прийняли, вже закладено 65 років. Оскільки це законопроект президентський, ймовірність того, що він буде підписаний, а втручань фактично о другого читання не було суттєвих по змісту, ймовірність 99-100 процентів. Яким чином вийти з колізії зараз, приймаючи, якщо його в цілому, а ми б це рекомендували, можливо, виключити  першу частину, щоб  вона не  динсонувала з тим документом,  який вже пройшов, який вже  передбачає цю норму. Тому що ми не можемо вносити зміни, на підпис цей документ прийде  пізніше, він прийде з тою зміною, яка вже буде на той момент підписана Президентом. Це по суті причина для повернення його назад в Верховну Раду для  ветування.

Тому я би пропонував, можливо, вилучити першу частину  по Закону  про держслужбу, по дипслужбі  і по місцевому самоврядуванні  приймати.  Ну,  давайте вирішувати, як зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, з приводу зауваження Тараса  Чорновола я даю вам пояснення. Ми прийняли з вами,  шановні колеги, Закон про пенсійну реформу, там передбачено державним службовцям, відповідно жінки і чоловіки –  60 і 62 роки. Потім ми з вами прийняли Закон про державну службу, де передбачили  державним службовцям – 65 років. Але цей Закон про державну службу в новій редакції вводиться в дію з  1 січня 2013 року. І виникла колізія – розрив протягом 15 місяців.  Для того, щоб оцього розриву не було, так і ця пропозиція якраз і зафіксована в цьому законі, де мова йде про граничний вік – 65 років. Бо інакше  люди, які досягли 62 років, вони звільняться, а це є фахові спеціалісти, особливо в питаннях соціальної політики, пенсійної  діяльності.

І до Верховної Ради України  почали масово  звертатись керівники місцевих органів влади, щоб не "вимити" от цей прошарок людей, які знають справу, на мітинги не ходять, а працюють, щоб ми внесли відповідне уточнення. Тому тут розбіжностей не буде, з урахуванням того,      що новий Закон про державну службу вводиться в дію з 1 січня 2013 року. Тому тут застережень немає. І я просив би нашого колегу зняти застереження ці. Да. Та ні, комітет пропонує прийняти.

Тому, шановні колеги, я поставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу і в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо граничного віку перебування на державній, дипломатичній службі та службі в органах місцевого самоврядування, (реєстраційний номер 9266). Прошу голосувати.

 

14:58:39

За-259

Закон прийнято.

Шановні колеги! Комітет звернувся з пропозицією і з проханням перенести розгляд проекту Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо зміни найменування бюджетної програми). Нема заперечень? Тоді відкладаємо розгляд цього законопроекту.

Шановні народні депутати! Нам треба зараз розглянути одне питання, яке складається з трьох законопроектів. Реєстраційні номери: 9262, 9322, 9322-1, які стосуються надання депутатам документів. Про що йде мова. Мова йде про те, що не розмножувати документи у вигляді законопроектів, які реєструються у Верховній Раді України, а посилати повідомлення через мережу інформаційну. Депутат, його помічники будуть мати можливість читати відповідні законопроекти. Бо зараз для розмноження законопроектів ми витрачаємо на сесію, за сесію в межах 20 тонн паперу. А з урахуванням роботи, експлуатація техніки, то витрачається понад 400 тисяч гривень.

В даному разі це призведе до зменшення витрат. Тому я просив би, щоб ми ці питання розглянули за скороченою процедурою. Тут я доповідачів не бачу,  я свій законопроект  уже доповів. Тому я буду ставити на голосування  ці законопроекти  відповідно до черговості, відповідно до реєстрації.

Першим ставиться на голосування пропозиція, першою, про прийняття за основу проекту   Закону   про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо  порядку надання народним депутатам текстів законопроектів  та супровідних документів). Автор – Микола Томенко. Реєстраційний номер  9262. Прошу визначатися щодо прийняття за основу.  

 

15:01:01

За-4

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Другий ставиться на  голосування  проект Закону (автор – Руслан Князевич)  про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" (щодо оптимізації діяльності Верховної Ради України). Реєстраційний номер  9322. Прошу визначатися.

 

15:01:31

За-0

Рішення не прийнято.

І нарешті проект  закону (реєстраційний номер 9322-1), який Комітет  з питань Регламенту, депутатської етики  та організації роботи Верховної Ради  пропонує  прийняти  за основу і в цілому. Це проект  Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України. Автор – ваш покірний слуга. Немає заперечень?

Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

15:02:14

За-236

Рішення прийнято. Дякую.

Всім іншим, що не голосували, будемо видавати  у письмовому вигляді і вираховувати  із заробітної плати.

Шановні народні депутати,   для стенограми.  Потрібно… Уточнення таке: ми прийняли, схвалили  Закон про направлення  миротворчого контингенту у Кот-д'Івуар. Зараз при підготовці до підпису з'ясувалося, що нам треба зафіксувати позицію: не з моменту  прийняття, а з дня опублікування.  Заразми домовилися, щоб його швидше опублікувати.  Треба  просто, що ті, що вносять, я маю на увазі  Рада Національної безпеки і оборони,  вносила своєчасно.  Це для стенограми, що ми зафіксуємо, це  технічний момент: з дня опублікування. Завтра він буде опублікований.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу) (реєстраційний номер 9326). Є прохання від комітету розглядати його за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

15:03:42

За-218

Рішення прийнято.

Доповідач Олександр Андрійович Козуб.

 

15:03:51

КОЗУБ О.А.

 Шановні колеги,  проектом пропонується  внести зміни до статті 99 Земельного кодексу України  та статті 14 Закону України про землі  енергетики та  правовий режим соціальних зон  енергетичних об'єктів (щодо спрощення порядку отримання  правого земельного сервітуту для будівництва пристроїв, споруд, для проведення  проектно-вишукувальних робіт  з визначення енергопотенціалу  відновлювальних джерел енергії.

Прийняття зазначеного закону  сприятиме розвитку сфери   відновлювальних джерел  енергії, спрощенню дозвільної  системи у сфері відновлювальної енергетики, підвищенню енергетичної безпеки  України та зменшенню залежності від    імпортованих енергоносіїв, зменшенню шкідливих викидів    у навколишнє середовище та покращанню екологічного стану в країні, також сприятиме залученню відновлювальних джерел  енергії до паливно-енергетичних балансів, позитивно впливатиме на розвиток  регіонів, дозволить збільшити кількість робочих місць, збільшити наповнення місцевих бюджетів,  підвищить рівень життя населення, покращити екологічний стан у регіонах.

Прошу прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету Валерій Федорович Бевзенко. Буде Терещук доповідати, будь ласка, заступник  голови комітету.

 

15:05:04

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу), поданий народним депутатом України Козубом, (реєстраційний номер 9326).

Законопроектом пропонується віднести до видів права земельного сервітуту право на будівництво пристроїв, споруд для проведення проектно-вишукувальних робіт з визначення енергопотенціалу. Згідно проекту пристрої, споруди для проведення проектно-вишукувальних робіт з визначення енергопотенціалу можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення за договором із власником або користувачами земельних ділянок.

Разом з тим, законопроект не містить чіткого переліку пристроїв та споруд, які планується розмістити на земельних ділянках для проведення проектно-вишукувальних робіт, пов’язаних для визначення енергопотенціалу, що, в свою чергу, може призвести до зловживань при використанні земельних ділянок на правах земельного сервітуту.

Також законопроектом вноситься доповнення до видів права земельного сервітуту, стаття 99 Земельного кодексу України. Проте, не враховано, що встановлення земельних сервітутів для розміщення об’єктів енергетики та передачі електроенергії уже регулюється також статтею 16 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів", в яку внесення змін цим проектом закону не передбачається.

За висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду у першому читанні доцільно відхилити.

За результатами розгляду законопроекту на своєму засіданні Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики, земельних відносин пропонує направити на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи. Прошу підтримати позицію комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хто буде брати участь у обговоренні цього питання, запишіться, будь ласка. Так, прізвища, будь ласка, народних депутатів. Так, Гривковський відмовляється. Федун, будь ласка. Відмовляється також.

Шановні колеги, висновок комітету: повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Разом з тим, Регламент вимагає від нас ставити на голосування пропозицію  першою про прийняття за основу. Я ставлю на голосування цю пропозицію, а саме, про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу) (реєстраційний номер 9326). Прошу голосувати.  

 

15:08:06

За-239

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” (щодо уточнення окремих положень) (реєстраційний номер 9051).

Доповідач – перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Копилов Вадим Анатолійович.

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 

 

15:08:44

За-222

Рішення прийнято. 

Будь ласка, Вадим Анатолійович.

 

КОПИЛОВ В.А.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Законопроектом передбачено розширити перелік об`єктів   державної власності, які можуть безоплатно передаватися з державної у комунальну власність за рахунок: підприємств, які забезпечують життєдіяльність населених пунктів, зокрема теплоелектроцентралей, об`єктів благоустрою населених пунктів, інженерної інфраструктури, водопроводноканалізаційного та газового господарства житлово-комунальної сфери, водогосподарських та  гідротехнічних споруд; об`єктів нерухомого майна, необхідних для розвитку існуючої мережі закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту, охорони здоров`я, соціального забезпечення, а також розміщення органів місцевого самоврядування. Уточнюється перелік нерухомого військового майна, яке може безоплатно передаватися з державної в комунальну  власність, зокрема об`єктами безоплатної передачі  можуть бути   житлові будинки, сімейні гуртожитки, що розташовані на території військових містечок, а також об`єкти нерухомого  та рухомого військового майна, крім  всіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів, якщо вони не включені до відповідного переліку     військового майна, яке підлягає відчуженню.

У статтях 7 та 7прим. законопроекту запроваджуються норми, згідно за якими прийняття Кабміном позитивного рішення стосовно безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів, що мають загальнодержавне значення, можливе за умови взяття органами місцевого самоврядування на пленарному засіданні сесії відповідної ради зобов’язання використовувати таке майно за цільовим призначенням і не відчужувати його у приватну власність. У разі порушення органами місцевого самоврядування взятих зобов’язань договір про відчуження такого майна у приватну власність вважатиметься нікчемним.

Таким чином, запропоновані в законопроекті зміни спрямовані на розвиток матеріально-технічної бази місцевого самоврядування, підвищення відповідальності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування за цільове використання, ефективність функціонування об’єктів та збереження цих об’єктів у власності територіальних громад, селищ та сіл.

У разі, якщо балансоутримувачем…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КОПИЛОВ В.А. …суб’єкт господарської діяльності фінансування видатків на оформлення правоустановлюючої документації стосовно об’єкта передачі здійснюється за рахунок коштів такого суб’єкта.

Просимо підтримати проект закону у першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від комітету – голова підкомітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович. Немає.

Будь ласка, Юрій Воропаєв від комітету.

 

15:11:37

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект рассмотрен на заседании Комитета Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики 18 октября. И комитет рекомендует Верховной Раде Украины принять его в первом чтении и за основу.

Точно так же, такого же мнения придерживается и Главное экспертное управление Верховной Рады Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо обговорювати? Ніхто не наполягає.

Я тоді ставлю на голосування: про прийняття за основу в першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (щодо уточнення окремих положень) (реєстраційний номер 9051). Прошу голосувати.

 

15:12:38

За-259

Дякую. Рішення прийнято.

Слухається питання проект Закону про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування. Реєстраційні номери 9337 і 9337-1.

Є пропозиція за скороченою. Прошу проголосувати за скорочену.

 

15:13:10

За-191

Прийнято

Шановні колеги! Голова комітету пропонує, щоб і наступний 9377 ми розглянули разом. Тобто заслухали доповідь по 9337, по 9377, доповідачі у нас одні і ті самі, потім заслухали 9337-1 Юрія Кармазіна і обговорили всі ці законопроекти і окремо по кожному із них прийняли рішення.

Тоді, будь ласка, по законопроекту 9337 і 9377 я запрошую до слова заступника міністра інфраструктури Корнієнка Володимира Володимировича. Будь ласка, у вас чотири хвилин.

 

КОРНІЄНКО В.В. Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про особливості утворення державного публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (номер 9337), поданий Кабінетом Міністрів України, розроблений Міністерством інфраструктури.

Цей законопроект ґрунтується на державній цільовій програмі реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки, затверджений урядом. До проблем, на вирішення яких спрямований проект закону, слід віднести необхідність поділу функцій державного регулювання і господарських функцій, невідповідність організаційної структури залізничного транспорту умовам розвитку ринкової економіки та директивам Європейського Союзу. Прогресуюче старінні і значний ступінь знову основних фондів, наявність перехресного субсидіювання, збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних  і як наслідок, низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень.

Запропонований закон встановлює особливості утворення  публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, а також створення умов підвищення ефективності його функціонування для задоволення потреб національної економіки  населення в перевезеннях.

Законопроектом визначено формування статутного капіталу акціонерного товариства, здійснюється за рахунок майна залізничного транспорту загального користування, за винятком інфраструктури. Сто відсотків акцій заводі, що займаються ремонтом рухомого складу та виготовленням залізобетонних шпал, право постійного користування землею та господарського відання інфраструктури, також оцінюються і вносяться до статутного капіталу. Ці 100 відсотків акцій утворюваного акціонерного товариства закріплюється у державної власності і законодавчо забороняється будь-яке їх відчуження.

Інфраструктура, магістральні залізничні лінії, інженерні споруди, контактна мережа, станції, диспетчерські центри, відновлювальні засоби тощо залишаються у державній власності і передаються товариству на праві господарчого відання. Це майно не підлягає приватизації, на нього не може бути звернено стягнення за рішенням суду або накладений арешт. Товариство не може передавати в користування оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного капіталу та здійснювати інші операції наслідками яких може бути відчуження такого майна.

Враховуючи роль і значимість залізниці для економіки та населення України, в законопроект закладена норма про те, що всі органи управління державним акціонерним товариством, наглядова рада, ревізійна комісія, управління, будуть призначатися Кабінетом Міністрів України, їм же буде затверджений і статут товариства.

Закон передбачає, що правонаступником усіх господарських прав і обов’язків державної адміністрації залізничного транспорту залізниць та інших ліквідованих підприємств є новостворене товариство. Враховуючи вище сказане прошу підтримати законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, по другому законопроекту (9377).

 

КОРНІЄНКО В.В. Продовжую. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України про залізничний транспорт (№ 9377) поданий Кабінетом Міністрів України, розроблений Міністерством інфраструктури.

Запропонований проект закону розроблено на виконання національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка і ефективна держава", затвердженої Президентом України.

Чинний Закон про залізничний транспорт був прийнятий 15 років тому і за цей час істотно змін не зазнав. У ньому зафіксована діюча на той  час державна система управління і  господарювання на залізничному транспорті за прикладом МПС СРСР.

Метою прийняття запропонованого закону є врегулювання правових та економічних відносин, пов’язаних з реалізацією Закону України "Про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та розмежування функцій державного і господарського управління галуззю".

Прийняття закону дозволить створити умови для приведення  у відповідність з конституційними вимогами, організаційно-правової системи управління залізничним транспортом, сприятиме підвищенню його конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародних ринках, надасть додаткові можливості залучення інвестиційних ресурсів для технологічної модернізації галузі.

Враховуючи вищенаведене, прошу підтримати проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про залізничний транспорт". Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте. Я запрошую до доповіді по законопроекту 9337-1 Кармазіна Юрія Анатолійовича.

 

15:19:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звертаюся до вас, Адаме Івановичу, з тим, що такий серйозний законопроект, як законопроект про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, який зараз доповідався, по-перше, розглядався не тим комітетом, не Комітетом з питань власності, який опікується, тобто з економічної політики. А мова йде про скриту, приховану приватизацію. І тому, Адаме Івановичу,  це вже все є абсолютно не легітимно.

 Крім всього іншого, Адаме Івановичу, я вам зараз до засідання пропонував порахувати кількість цих прибічників, сателітів Партії регіонів, "Блоку Литвина", один керівник фракції сидить тільки на місці – Ігор Шаров, більше нікого немає. Я вас запитую, навіть немає "За майбутнє", також немає керівників. Так от, я вас запитую, шановні, як  можна, 55 чоловік сьогодні, щоб визначали долю майна, яке будувалося сторіччями?!

Тому, шановні народні депутати! Любе голосування буде нелегітимним. Адам Іванович, я вас прошу, зупиніть вакханалію.

Щодо проекту, який я представляю, то я передбачаю, щоб єдиним акціонером товариства виступала держава, яка володіла б 100 відсотками акцій, які не підлягали б відчуженню. Хочу сказати, що у вашому урядовому законопроекті ви виключаєте з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, всі залізниці. І донецьку, і львівську, і одеські, і придніпровську, і південну, ви виключаєте Попаснянський вагоноремонтний завод, стрийський і всі інші заводи. Інститути, все інше. Все буде розтирено по кишеням! Через що? Через ті механізми, які тут записані.

А тут написано, що не можна менше, ніж 5 відсотків, не більше 5 відсотків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Шановний Адаме Івановичу! Із цього закону видно, що закон урядовий приймати не можна. Мій же закон дозволяє залишити у державній власності, вливати туди кошти, але не приватизовувати, не розпихувати.

До речі, узагальнений висновок Науково-експертного управління, - що урядовий законопроект доцільно повернути на доопрацювання, з урахуванням зауважень. А там, починаючи від концептуальних зауважень, безліч зауважень!

Через це прошу, Адаме Івановичу, вважати, що підготовлений законопроект не тим комітетом, з порушенням Закону про Регламент.

Знаходяться 55 чоловік, які здатні нажимати кнопку. Це друге.

І попрошу зараз включити таймер-відео, для підтвердження потім всього того, що відбувається в суді. Дякую, Адаме Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Ясно, що ви не дасте відповіді  на моє запитання, але я його поставлю. Чому в робочій час, крім одного представника фракції НУНС,  а всі решта, включаючи БЮТ, не працюють  і не виконують  державні функції, за які їм платять  заробітну плату?

Будь ласка,  Мироненко Михайло Іванович  по всіх трьох  законопроектах від комітету.  Прошу  вкластися  у 4 хвилини.

 

15:22:57

МИРОНЕНКО М.І.

Шановні колеги,  30 листопада цього року  Комітет з питань транспорту та зв'язку  на своєму  засіданні  дуже ретельно розглянув законопроекти про особливості  утворення  державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування. Реєстраційний номер 9337, внесений урядом, та реєстраційний номер 9337-1, внесений народним депутатом  Кармазіним.

Обидва законопроекти передбачають врегулювання відносин, пов'язаних із структурними  реформами  у сфері залізничного транспорту та створення  державного акціонерного товариства залізничного транспорту.

Законопроект, внесений Кармазіним Юрієм Анатолійовичем, по суті дублює урядовий  законопроект та містить ряд норм, реалізація яких може ускладнити  діяльність залізничного транспорту у період реформування. У зв'язку  з чим Кабінет Міністрів  та Міністерство інфраструктури висловлюються  щодо недоцільності його підтримки.

Головне науково-експертне управління надало зауваження до обох законопроектів, запропонувало повернути законопроект  9337 на доопрацювання, а також зазначило про  недоцільність  прийняття  за основу законопроекту 9337-1, оскільки подані  урядом     законопроекти дозволяють більш…  9337 та  9377 дозволяють більш  комплексно підійти  до проведення   реформи  залізничного транспорту.

Комітет  з питань транспорту та зв'язку  вважає, що ряд зауважень Головного науково-експертного  управління можуть бути враховані при підготовці  законопроекту до розгляду  у другому читанні. З пропозицією Головного  науково-експертного управління  щодо  прийняття   єдиного закону про внесення  всіх необхідних  для реформування "Укрзалізниці" змін до Закону  "Про залізничний транспорт України" комітет не погоджується, оскільки положення законопроекту про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування носять тимчасовий характер, тимчасовий. На відміну від законопроекту про внесення змін до Закону України "Про залізничний транспорт" (щодо розмежування функцій державного та государственного управління галуззю).

Комітет з питань європейської інтеграції зазначив, що урядовий законопроект (9337) не суперечить праву Європейського Союзу і рекомендував прийняти його за основу.

Враховуючи наведене, Комітет з питань транспорту та зв'язку пропонує. Взяти за основу законопроект про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, внесений Кабінетом Міністрів України (за номером 9337). Доручити комітету доопрацювати його з врахуванням пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд парламенту у другому читанні. Відхилити законопроект про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, внесений народним депутатом України Кармазіним (за номером 9337). Дякую за увагу.

Від себе два слова. На засіданні комітету представники усіх фракцій присутніх одноголосно голосували за цей законопроект, і усі відзначили те, що реформування залізниці вже є не назрівшим, а катастрофічним, що його треба негайно починати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

МИРОНЕНКО М.І. Що стосується законопроекту 9337. Цим законопроектом пропонуються зміни до Закону "Про залізничний транспорт" щодо узгодження його положень із законопроектом 9337, от, поданим урядом про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування. Висновок Головного науково-експертного управління щодо повернення законопроекту на доопрацювання не підтримується Комітетом з питань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МИРОНЕНКО М.І. Да. І так, пропонує, Комітет з питань транспорту і зв'язку, пропонує взяти за основу законопроект  про внесення змін до  Закону  України "Про залізничний транспорт" і доручити комітету доопрацювати його з врахуванням  пропозиції суб'єкта права законодавчої ініціативи та внести його  на розгляд парламенту у другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорювати будемо? Запишіться: два – "за", два – "проти". Кармазін  не все сказали.  Капдієнко, будь ласка.

 

15:27:50

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, депутатська фракція  "Реформи заради майбутнього"  на сьогоднішній день, обговоривши це питання, прийшла до наступного висновку. Нас  турбує п'ять питань по двом законопроектам  77, і 37. 

Перше, що, дійсно,  Укрзалізниця  з усіма суб'єктами при утворенні  публічного акціонерного  товариства створює підстави для виведення  з  переліку об'єктів, які не підлягають приватизації,  всі  об'єкти, які на сьогоднішній день    не знаходяться у користуванні Укрзалізниці чи під її патронатом.

Друге.  Сама приватизація, яка фактично   може бути проведена.

Третє.  Ціни, які на сьогоднішній день регулюються виключно  Укрзалізницею, рахуйте, державою. Що  буде після того, як  рухомий склад буде належати приватним особам?

Четверте.  Утримання  шляхів та контактних мереж.  В який  спосіб і як вони будуть приносити  зиски державі, як будуть утримуватися ці  об'єкти і таке інше.

І останнє по  37 закону. В який спосіб і як буде керуватися Укрзалізниця, точніше пересування рухомого складу  по території України? Які дозволи будуть надаватися? 

Звертаємо  увагу лише на наступне, що, безумовно,  Укрзалізницю треба реформувати, інвестицій замало. Дійсно,  на сьогоднішній день вартість перевезення одного пасажира складає  одну копійку на кілометр – це  самий низький показник у Європі.

Безумовно, треба реформувати, треба  додати інвестицій. І, безумовно, саме у рухомий склад  можна додати інвестиції, у тому числі і через  надання права  створення приватних перевізників в цій галузі – це факт.

Щодо утримання шляхів. Вчора розібралися з представниками  Укрзалізниці. Дійсно, цим законом передбачено   утримання шляхів саме через отримання відрахувань  за користування цими мережами, цими  перевізниками.

Але щодо цін. На сьогоднішній день можна сказати наступне, що той, хто буде перевозити  в наступному, не буде працювати в мінус. І саме сьогодні студенти, учні і пільгові категорії переводяться за рахунок держави.

Тому депутатська фракція буде голосувати вільно …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Гривковський не наполягає. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

15:30:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я спочатку, Адаме Івановичу, відповім вам, репліку не буду просити, в межах свого часу. Ви запитали, де фракція "Наша Україна – Народна самооборона" і фракція "Батьківщина". Вони в знак протесту покинули зал з тим, щоб показати, що відбуваються нелегітимні речі, раз, щоб показати, що в Україні встановлений тоталітарний режим, який забезпечив вчора взяття під варту взагалі на необмежений термін лідера опозиції, за яку проголосувало понад 11 мільйонів людей, Юлії Тимошенко. Вдумайтесь, суддя без мозгів, без совісті приймає рішення, це по кожному з вас може бути прийняте, так що не шуміть, приймає рішення про взяття під варту і не пише, на який термін. Є мозги в такої людини? Очевидно, що ні. Я запитую: "Коли людина наколота лежить і по своїм даним не може знаходитись в лікарні, можна її судити і розглядати, і коли під знеболювальними препаратами людина знаходиться?" Ось вам відповідь, що без совісті людина.

Через це, я погоджуюся з тим, що зараз сказав пан Каплієнко про те, що є створені передумови для скритої приватизації. Приведу вам маленьку цитату із цього ж законопроекту. "З дня прийняття рішення Кабінету Міністрів про утворення товариства до державної реєстрації адміністрація залізничного підприємства, залізнично-господарські товариства …… і так далі не мають права без згоди центрального органу виконавчої влади та інфраструктури, і потім що –  вчиняти правочини, які можуть привести до відчуження майна, вартість якого становить більш ніж 5 відсотків балансової вартості активів  державної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Так от вдумайтесь! До 5 відсотків можна. Поділіть 100 на 5 і все, роздеребанили в 20 прийомів все майно. Можете роздеребанити.

Ось через це я прошу не підтримувати цей законопроект. Не підтримувати, бо він є  злочинний. Звертаюся до керівників фракцій. На жаль, керівників фракцій нема, Адаме Івановичу, тут в залі, тільки одного бачу. Нема Симоненка, нема Єфремова…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Вони проводять переговори з тим, щоб ви прийшли на роботу. Ярослав Сухий. 

 

15:33:06

СУХИЙ Я.М.

Я думаю, що найбільш дієвим актом протесту, який би  привернув нашу увагу,  було би, коли б всі протестувальники або від зарплати відмовилися,  або мандати склали.  Ото був би фокус! А так просто якесь… детство. Ми за вчорашні ваші вихватки сьогодні цілий день тратимо на те, щоб доганяти поїзд, який ви нам слушно підігнали.

Адаме Івановичу, я пропоную 9337 і 9377 прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Одна хвилин, від фракції комуністів Гордієнко.

 

15:33:41

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги і шановні громадяни України!  Гордієнко,  фракція Компартії України, Полтавщина.

Що нам пропонується у цих законопроектах? Попри всі   благі саме наміри, про які розказували доповідачі і все, що там написано, ми повинні чітко і однозначно сказати, що це початок саме приватизації, який відбудеться на залізничному транспорті. Шлях відомий. Спочатку акціонування, потім корпоратизація, потім саме приватизація.   Комуністи ніколи не підтримували таких законопроектів, не будуть вони підтримувати і нині.

Давайте краще займемося сьогодні тим, що відбувається на  залізниці.  Скорочуються пари саме поїздів, люди не можуть саме виїхати в різні кінці України. Лише на Полтавщині по Кременчуку, по Полтаві скорочені ті напрямки, навіть були причіпні вагони, і людина не може потрапити чи то на похорон, чи  на інші якісь саме  біди, які відбуваються, до своєї родини в інші кінці України. За своїми масштабами, якщо ми запровадимо дані…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГОРДІЄНКО С.В. …матимуть жахливі наслідки. І фракція Компартії України буде голосувати проти даних законопроектів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили ми розгляд питання, да? Дякую.

Шановні колеги, зараз переходимо до голосування. Першим ставлю на голосування проект Закону (одну хвилиночку) 9337: про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (урядовий). Прошу голосувати.

 

15:35:51

За-229

Рішення прийнято.

І тепер законопроект… По фракціях? Будь ласка.

Партія регіонів – 185, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, „Наша Україна – Народна самооборона” – 5, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 7, Народна Партія – 20, "Позафракційні" – 12.

Тепер ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про залізничний транспорт" (щодо розмежування функцій державного та господарського управління галуззю) (реєстраційний номер 9377). Прошу голосувати.

 

15:36:41

За-232

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невиконання або неналежного виконання власником чи утримувачем собак чи інших тварин обов'язків по догляду за ними.

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

15:37:19

За-221

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Ірина Геращенко. Будь ласка.

 

15:37:31

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на значимість цього питання, і тому ми з моїм співавтором колегою Ольгою Герасим'юк вдруге повертаємося до цього питання, після того, як сесійна зала не підтримала наш законопроект у другому читанні.

Я хочу сказати, що, як активний депутат Верховної Ради, отримую дуже багато листів від виборців і от дуже багато стосується саме тих випадків, коли просять допомогти, коли дитина чи людина постраждала саме від агресивної собаки, для того, щоб сплатити потім таке лікування чи операцію. Сьогодні наша… наш Кримінальний кодекс в такий випадках застосовує статті особливі, чи особливої частини Кримінального кодексу України, де передбачається покарання за необережний злочин.

Але, насправді, за цими статтями дуже рідко наші правоохоронні органи порушують кримінальну справу. І от коли пошматує така собака агресивна, яку її господар неналежно вигулює, без намордника, без ціпка, постраждає дитина, цей товариш, який так вигулює тварину, виплачує символічний абсолютно штраф – 119 гривень.

Ми дуже уважно вивчали законодавство інших європейських країн, як там в таких випадках діє закон. І я хочу вам сказати, що в Латвії, Норвегії, Фінляндії, Франції, в інших країнах Європейського Союзу є більш жорстке покарання для власників тварин, які неналежно вигулювали свою тварину, якщо вона напала на дитину, на дорослу людину і там є важкі травми, то така людина має нести кримінальну відповідальність. Так само як, якщо людина, не дай Боже, потрапила в аварію, вона ж несе відповідальність за свою машину.

Коли ми вперше слухали цей законопроект і між першим і другим читанням у нас виникли дискусії, ми врахували з моєю колегою Ольгою Герасим'юк ті пропозиції і ті наробки, які і сесійний зал тоді пропонував, і працювали з Міністерством юстиції. І тому сьогодні ми дуже просимо вас підтримати цей законопроект. Тому що вважаємо необхідним доповнити Кримінальний кодекс України спеціальною нормою, яка встановлюватиме саме кримінальну відповідальність за неналежне або безвідповідальне виконання власниками, утримувачами собак…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, я думаю, що не лише я усвідомлюю, не лише жінки депутати, що присутні в залі усвідомлюють значимість цієї проблеми, і я дуже прошу вас підтримати, тим більше тут немає жодної політики. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги! Хто буде брати участь в обговоренні цього питання, прошу записатись. Якщо не буде бажаючих, будемо голосувати. Будь ласка, табло покажіть. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього".

 

15:40:09

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги, народні депутати! Щоб не забирати час закликаємо вас підтримати цей законопроект. Це, дійсно, люди не ставлення, люди, які сьогодні дуже часто, просто натравлюють на дітей, на людей похилого віку своїх бойових собак, їх людьми назвати важко. Як кажуть, перефразовуючи Коцюбинського, собаки не винні, винні ті мерзотники, які порушуючи будь-які закони моралі вважають, що закон юридичний їх не заторкне. Ми закликаємо підтримати цей виважений законопроект для того, щоб ті, кого, дійсно, важко назвати людьми розуміли, що на них чекає покарання. Підтримаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний  депутат Федун.

 

15:40:52

ФЕДУН О.Л.

Отказывается.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відмовляється.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Я ставлю на голосування цю пропозицію, а саме про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невиконання, або неналежного виконання власником чи утримувачем собак, чи інших тварин обов’язків по догляду за ними (реєстраційний номер 9040). Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

15:41:32

За-106

Рішення не прийнято.

Головне науково-експертне управління пропонувало повернути законопроект на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, тому залишається ця друга пропозиція і я ставлю її на голосування, (реєстраційний номер 9040). Про повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

 

15:42:05

За-259

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 98 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України). Будь ласка, Володимир Пилипович Писаренко. Є пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

15:42:49

За-201

 

15:42:55

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Законопроект розроблений у зв’язку з необхідністю законодавчого врегулювання питання оплати праці членам Вищої кваліфкомісії суддів.

Так, частиною п’ятою статті 98 Закону "Про судоустрій і статус суддів" зокрема передбачено, що заробітна плата членам комісії виплачується виходячи з окладів за посадами, які обіймають ці особи в органах з яких вони відряджені. Членам комісії, які призначені з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ виплачується заробітна плата у розмірі середньомісячної заробітної плати інших членів комісії. Проте на практиці складається ситуація, коли член комісії не має основного місця роботи.

Згідно з частиною другою статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" строк повноважень становить три роки. Закон не містить положень, які допускали б можливість припинення повноважень і підстав звільнення з посади, однак умов оплати не врегульовані. Поданий нами законопроектом пропонується визначити виплату заробітної плати членам Вищої кваліфкомісії, які не мають основного місця роботи, проте виконують повноваження членів комісії на рівні членів комісії, які призначені з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Тобто ті особи, які сьогодні, на жаль, не можуть за законом отримувати зарплату, нарешті зможуть. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є інші міркування з цього приводу? В цілому, да?

Я ставлю на голосування на підставі доповіді про прийняття проекту Закону за основу і в цілому з врахуванням тих пропозицій, які висловив доповідач (реєстраційний номер 9273). Прошу голосувати.

 

15:44:49

За-242

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас тут два невеличких питання ще, щоб ми… Одну хвилиночку, я прошу вас. Шановні колеги, це проект Постанови про відзначення 80-річчя з дня народження Юрія  Багатікова. Є два проекти: 9205 – автор Леонід Грач і другий проект – автор Яворівський. Ну, від комітету внесено.

Тому я в порядку черговості, якщо ви не заперечуєте поставлю на голосування, а ми приймемо рішення тоді. Зрозуміло, є потреба обговорювати це питання?  Немає.

Тому я ставлю, перше, на голосування проект Постанови  про відзначення 80-річчя з дня народження видатного естрадного співака Юрія Багатікова. Автор – Леонід Грач (реєстраційний номер 9205). З назвою такою: "Про  відзначення 80-річчя з дня народження Юрія Багатікова". Без видатного естрадного і таке інше. Це і так зрозуміло.

Прошу голосувати за основу і в цілому.

 

15:46:11

За-239

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми з вами прийняли, треба уточнення зараз ще одне. Ми з вами прийняли Закон (9532) про внесення змін до деяких законів України щодо видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Я зачитаю, тут комітет уже його опрацював і пропонує нам по 131-й внести уточнення.

Верховна Рада сьогодні підтримала законопроект (9532), прийнявши його в цілому. Серед іншого в проекті передбачено пункт 3, згідно з яким до переліку документів дозвільного характеру в сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19 травня 2011 року "Про перелік  документів дозвільного характеру в сфері господарської діяльності" виключено  пункти 15, 100 і  101. З огляду на вимоги статті 1 Закону України "Про дозвільну систему господарської діяльності" та Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", а також те, що у відповідних місцевих радах зберігається право на здачу в оренду відповідних об’єктів комунальної власності та погодження клопотань про надання надр у користування, пропонується виключити із тексту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" щодо видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності його пункт 3 розділу I, щоб не позбавляти права місцевих органів влади.

Я прошу проголосувати за цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

15:47:50

За-237

Уточнення проголосовано. Дякую.

Шановні народні депутати, ми завершили розгляд всіх питань, визначених розкладом на сьогодні. А ми з вами прийняли рішення, що "Різне" у нас було під час виступів, воно справді було "Різним". Я дякую всім за роботу результативну.

Шановні народні депутати! Наступного тижня Верховна Рада України буде працювати в комітетах, фракціях, а також безпосередньо спілкуватиметься з виборцями. Наступне пленарне засідання Верховна Рада України розпочне 20 грудня 2011 року. Дякую.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим.