ЗАСІДАННЯ П’ЯТЕ   

Сесійна зала Верховної Ради України

20 вересня  2011 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:31

Зареєструвалися картками в сесійній залі 363 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію  про  підсумки  пленарної роботи Верховної Ради України за період  з 6 по 9 вересня 2011 року. Відбулося чотири пленарних засідання Верховної Ради України. Розглянуто 67 питань порядку денного. За результатами  їх розгляду  прийнято 16 законів та 14 постанов, 14  законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект повернуто до комітету на доопрацювання  з наступним поданням на повторне друге читання, 7 законопроектів та  12 проектів  постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон  прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України, 3 закони відхилено, проголошено 81 депутатський запит.

Шановні колеги,  надаю вам оголошення. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України та згідно заяви за підписами 12  народних депутатів повідомляю про створення у Верховній Раді України міжфракційного депутатського об'єднання "За безпеку дорожнього руху". Керівником міжфракційного депутатського об'єднання  "За безпеку дорожнього руху" обрано  народного депутата України Віктора Дмитровича Швеця.

Шановні народні депутати,   відповідно до статті  25 Регламенту у вівторок виступають уповноважені представники депутатських фракцій і груп  з заявами, оголошеннями, пропозиціями. Прошу здійснити запис.

Так, будь ласка, прізвища народних депутатів. Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Рева, фракція Партії регіонів.

 

10:04:03

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Шановні колеги, шановні радіослухачі! Не можу не підняти нагальні питання життя наших громадян в сільській місцевості. Ніколи ми не станемо справді європейською державою, якщо між рівнем життя міста і села стоятиме величезна різниця, практично прірва. Найболючіше сьогодні – це дороги. Я щойно повернулась з області, і не було жодного району на Волині, від якого не було б представників з проханням звернутись до уряду поремонтувати хоча б дороги. З доріг лишились лише напрямки до сіл, до сіл не можна доїхати. У селах хворіють люди, не доходить швидка допомога. Тому зараз при прийнятті бюджету ми мусимо врахувати питання не лише доріг до Євро, а й сільських доріг.

Сільська медицина. Важко говорити про гарантію безплатного медичного обслуговування, якщо в сільських районах біля 90 відсотків коштів, які виділяються на медицину, це на оплату праці. Майже нічого не залишається на ліки. І як бути людям, які не мають сьогодні коштів? Я сьогодні вчетверте звертаюсь до міністра охорони здоров'я. Їх так часто міняють, що жоден з них не встиг виконати мого депутатського запиту і звернення громадян від Локачинського району Волинської області. Там є районна лікарня. В ній багато – біда на біді. Але найбільша біда – рентгенівський апарат. Йому стільки років, як нашому нинішньому міністру.

Міністр сьогодні – з досвідом, прийшов з регіону. Очевидно, він здатен відчути біль тих людей, які сьогодні шукають по Волині, де  перевіритися на туберкульоз чи з переломами, і все-таки вирішить питання забезпечення  рентген-установки на Локачінську районну лікарню.

І головне. Сьогодні я не можу не підняти питання землі. Вона як тарілка: скільки туди положиш, стільки й отримаєш. І не можна сьогодні всю увагу земельників, аграріїв України зосереджувати лише на ринку землі або на ринку продукції. Майбутнє  у збереженні родючості. Мало її обіднили посівами соняшника, сьогодні запроваджуються такі культури, які не можна зрозуміти.

До мене прийшли люди з села Підбереззя на Горохівщині на прийом і розказують, що на їх чорноземних землях взяла в оренду фірма і сіє так звану енергетичну лозу.

Шановні колеги!  Ви пам`ятаєте, як ми боялися виділити кілька гектарів торф’яників для роботи торфозаводу, а сьогодні торф’яники заростають різними чагарями, а лозу садять на чорноземах.

Тому я звертаюся до міністерства. Дайте відповідь, що це за така культура – енергетична лоза, з якої робитимуть палети  і вестимуть за кордон. А лобіює ту фірму якийсь великий начальник з Києва. "Саліск енерджи".

І останнє. Хочу звернути увагу уряду на те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВАЩУК К.Т. …багато землі, яка не витребувана на паях, сьогодні за неї немає ніякого надходження до бюджету. І прошу уряд прийняти постанову, за якою біля мільйона гектарів землі можуть давати плату до бюджету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Олександр Єфремов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

10:08:50

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Динамичный темп, в котором сегодня живет весь цивилизованный мир, требует от Украины аналогичных оборотов. Именно этим обусловлена столь напряженная динамика работы Президента нашего государства. Власть, определив целью внешней политики защиту наших национальных интересов, ведет прагматичный диалог со всеми стратегическими партнерами Украины. Главным показателем, характеризующим эффективность этой работы, стал рост товарооборота между Украиной и нашим стратегическим партнером – Российской Федерацией с 15 миллиардов долларов в 2009 году до прогнозируемых 50 миллиардов в текущем году. Темпы роста порядка 350 процентов говорят сами за себя и, согласитесь, впечатляют.

Что же касается непростых переговоров по газовой проблематике, то мы уверены, что искусственные трудности, которые нам достались в наследство, будут устранены через диалог власти и взаимный интерес двух братских народов, России и Украины, посредством компромиссного решения.

Стабильно и последовательно развиваются наши отношения с Соединенными Штатами Америки. Отказавшись от запасов высокообогащенного урана, мы сделали значительный вклад нашей страны в дело упрочнения международной безопасности, подчеркнул в недавнем письме на имя главы Украинского государства президент Соединенных Штатов Барак Обама.

Нет сомнений и в том, что евроинтеграция Украины остается приоритетом действующей власти. На прошлой неделе я вернулся из рабочей поездки со Страсбурга, в ходе которой провел большое количество встреч с коллегами из европейского парламента. Хочу подчеркнуть, практически все евродепутаты, с которыми довелось беседовать, убеждены в том, что никогда ранее отношения ЕС – Украина не были настолько глубокими и интенсивными, как сейчас.

Мы завершаем с Европейским Союзом переговоры о Соглашении об ассоциации, неотъемлемой частью которого станет Соглашение о зоне свободной торговли. Таким образом, мы надеемся, что саммит "Украина – ЕС", который пройдет в декабре в Киеве, будет самым результативным за всю историю наших отношений.

Украина успешно реализует еще одно исключительно важное направление с Евросоюзом – план действий по безвизовому режиму. Пользуясь случаем, призываю народных депутатов проголосовать за разработанные Кабинетом Министров проекты законов, необходимых для реализации первой фазы плана действий.

Что касается ситуации внутри страны. Кроме устойчивых темпов роста экономики, необходимо отметить то, что правительство без суеты, в четком соответствии с новым бюджетным кодексом подало в Верховную Раду проект бюджета 2012 года. Мы понимаем, что предложенный проект сегодня – это вариант Кабинета Министров, а нам всем нужен государственный бюджет.

В этой связи без учета мнения наших коллег депутатов сельских советов, районных, городских и областных ни парламент, ни Президент его не одобрят. Фракция обратилась к руководителям всех областных госадминистраций и большинству меров города с предложением, предоставить свои замечания к этому важнейшему документу. Тем более, что Президент по этому вопросу четко высказался на совете регионов, надо восстановить влияние на выравнивание макроэкономических пропорций регионального развития, дать регионам реальный финансовый толчок и создать стимулы для дальнейшего роста.

Мы понимаем, что оппозиция не откажется от политики в парламенте, но оппозиционная политика, которая идет в разрез интересов государства на пути к евроинтеграции, огульная критика бюджета без конкретных, а главное реальных источников бюджетных поступлений, уверен не пойдет на пользу ни политикам, ни государству, ни нашим избирателям. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, фракція Комуністичної партії України. Наступним буде виступати Микола Мартиненко.

 

10:13:03

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні громадяни України, від імені наших виборців, від імені мільйонів пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, від імені всіх, хто потребує соціальної допомоги і посиленого піклування з боку держави, фракція  комуністів вносить пропозицію негайно зняти з подальшого розгляду урядовий законопроект 9127 – "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду" як такий, що суттєво звужує права людей, суперечить Конституції та іншим Законам України. Протягуючи під тиском Міжнародного валютного фонду через Верховну Раду  цей законопроект, уряд, фактично, розписується у своїй неспроможності забезпечити виконання соціальних зобов'язань держави та тих  обіцянок, які давалися людям на виборах.

Про що мова? По-перше, назва законопроекту не відповідає його змісту, оскільки в ньому йдеться не про захист людей від свавілля чиновників. У цьому законі закладений підступний механізм скасування законодавчо встановлених соціальних пільг, у тому числі, це стосується знижок за житло та комунальні послуги, розмір грошовою винагороди і надбавок до пенсії багатьом категоріям наших громадян, медичним працівникам та працівникам культури, гірникам, постраждалим від Чорнобильської аварії, ветеранам війни та праці, дітям війни, жертвам нацистських переслідувань, рядовим працівникам міліції, прокуратури, державної пожежної охорони і іншим. Замість конкретної фіксованої пільги, визначеної чинними законами, уряд намагається отримати право самостійно визначати рівень пільг і діяти за принципом "хочу – дам, хочу – не дам". Що це означає на практиці?

Ні для кого не є таємниця, це означає скасування захищених бюджетних статей, згортання, практично, всіх соціальних програм. Загалом близько десяти мільйонів українців, які, дійсно, потребують пільг, можуть їх позбавитися.

По-друге, це –  процес завершення знищення соціальних завоювань радянської доби, яке було розпочато у 2000 році олігархічно-націоналістичною владою на чолі з Прем'єр-міністром Ющенком, коли через Державний бюджет припинялись дії багатьох соціальних законів. Тільки за один рік Ющенко і його посіпаки вкрали у ветеранів України 16 мільярдів гривень. Те ж саме було зроблено і в наступному році, те ж саме було зроблено у 2008 році бюджетом уряду Тимошенко. Тоді нам вдалося відстояти права людей, і Конституційний Суд виніс рішення, яким визнав, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань перед громадянами  неприпустимо і не законно.

По-третє, законопроект 9127 побачив світ напередодні розгляду Державного бюджету 2012 року і одразу після прийняття на вимогу МВФ ще одного закону пенсійного. І це не випадково.

Ви бачите, шановні колеги, що ці ж самі вимоги і ці ж самі тенденції відбуваються у Греції, Португалії, Іспанії, саме скорочення соціальної підтримки незахищених верств населення та повний контроль над Державним бюджетом України з боку світових фінансових спекулянтів і транснаціональних корпорацій є головною умовою надання кредиту МВФ. Кредиту, який буде перерозподілений між кількома потужними українськими фінансово-промисловими та політичними угрупуваннями.

Шановні колеги! Шановні виборці! Компартія неодноразово заявляла про необхідність припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Те, що відбувається зараз з Україною як реформи за рецептами так званих закордонних благодійників, принижують працьовитий український народ, принижують нашу гідність і зайвий раз підтверджує нашу правоту.

Саме тому ми закликаємо уряд позбутися комплексу меншовартості, який нав’язується з зовні і відмовитися від законопроекту 9127. Ми закликаємо всіх не байдужих не мовчати і разом з комуністами стати на захист своїх прав і свобод, на захист своїх родин. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

10:17:16

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні співвітчизники! Шановні колеги! За півтора роки влада наробила багато тяжких помилок в усіх сферах, ці провали поставили нашу державу на край прірви і загрожують європейському майбутньому України.

Керівники держави ніби уже усвідомили, що наш вибір Європа, у травні в цій залі майже 300 депутатів проголосувало за постанову нашої фракції про європейський вектор України.

Через півтора роки після ганебних харківських угод, влада нарешті отямилася, бо на російському напрямку повний "облом", нарешті зрозуміла, що грає лише в одні ворота – українські. Але невже думали, що Європа проковтне політичні репресії? Ні. Для всього цивілізованого світу це виклик.

Про це прямо говорять представники Євросоюзу та Сполучених Штатів Америки. Захід демонструє готовність до жорсткої реакції. Якщо ситуація не зміниться, процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом опиниться під величезною загрозою. Наша держава буде асоціюватися не з Європою, а з екваторіальною Африкою. Ітак у всіх рейтингах ми поруч з Ботсваною.

Нарешті, до Банкової дійшло, Захід не жартує. Двері до цивілізованого світу можуть закритися надовго. Тому і взяли перерву у процесі над Тимошенко. Влада не знає, що робити, от і заїло судово-репресивну машину.

Тяжко хворого Юрія Луценка, першого номера нашого списку, начебто вивезли на обстеження до лікарні, але суто для галочки. А як же лікування? Луценко місяцями не може отримати медичної допомоги і чому його, як і тисяч громадян, продовжують безпідставно тримати в СІЗО? Коли здоров'я і навіть життя людини послідовно ставлять під загрозу – це якесь середньовіччя в центрі Європи, це просто тортури.

Як реаліст, не буду апелювати до моралі влади, звернуся до їх здорового глузду. Україні життєво необхідна євроінтеграція, і саме зараз влада має зробити тут реальні кроки. Річ не тільки в економіці. Адже Європа –   це величезний ринок, це інвестиції. Ухвалена Єврокомісією нова стратегія у сфері енергетики відкриває перед Україною нові перспективи вирішення наших хронічних газових проблем, а головне – це принципи і стандарти в усіх сферах життя, на яких побудований Євросоюз. Це єдиний шанс для України на перспективу нормального розвитку.

Але сьогодні все це опинилося під величезним знаком питання. Тому необхідно негайно припинити ганебне судилище над Тимошенко, Луценком та іншими опозиційними політиками. Всім очевидна відсутність самого складу злочину з боку як екс-прем'єра, так екс-міністра внутрішніх справ, що б там не казав "печерний суд". Амністія чи помилування збоку влади тут не годиться. До невинуватих людей це не застосовується.

Тому закликаю парламент ухвалити законопроекти про декриміналізацію окремих статей Кримінального кодексу. Вони вже внесені депутатами нашої фракції. Влада має не просто випустити опозиціонерів з в’язниці. Її обов’язок – забезпечити їм можливість для  безперешкодної участі в парламентських виборах 2012 року. Слід пам’ятати: сьогодні судите ви, завтра судитимуть вас. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кожем'якін, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Валерій Камчатний.

 

10:21:24

КОЖЕМ'ЯКІН А.А.

Шановні громадяни України, шановні колеги! Сьогодні спливає 47-й день з того часу, відколи лідер нашої політичної сили, лідер опозиції Юлія Тимошенко, незаконно, без будь-яких правових підстав перебуває у в'язниці. Майже три місяці триває судовий процес, під час якого представники прокуратури та суддя Печерського районного суду міста Києва Кірєєв спільними зусиллями намагаються знайти хоча б якісь докази надуманих обвинувачень, які  висунула Генеральна прокуратура у справі проти Тимошенко. Однак жодних більш менш прийнятних аргументів, які б підтверджували протиправність дій Юлії Тимошенко на посаді Прем'єр-міністра, сторона обвинувачення так  і не змогла навести.

Покази свідків, листи діючого міністра юстиції, листи навіть Генпрокурора України довели, жодного складу злочину у діях Юлії Тимошенко не було, відсутня і будь-яка шкода нашій державі. Прем'єр Тимошенко діяла в суворій відповідності до закону, а своїми вчинками лише підтвердила  свою здатність до прийняття складних, але конче необхідних країні рішень. Справа проти Юлії Тимошенко розвалилася, суд зайшов у глухий кут. Саме тому суддя був вимушений оголосити двотижневу перерву в засіданні. Хоча раніше безпрецедентно ігнорувалися будь-які прохання сторони захисту. Тим самим влада визнала, що для внесення обвинувального  вироку Юлії Тимошенко у газовій справі нема жодних законних підстав.

Організований банковою судовий процес –  це показова політична розправа над лідером опозиції і спроба виключити її з політичного життя країни.

Чітка і однозначна позиція лідерів світової спільноти – беззаперечне тому підтвердження. Так  федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель у телефонній  розмові  з Януковичем чітко зазначила, що політики повинні змагатися на виборах, а не з'ясовувати свої стосунки за допомогою судової системи.

Відповідну заяву з різким засудженням політичного переслідування Юлії Тимошенко раніше зробив Президент Росії Дмитро Медведєв. Президент Європейської народної партії  Вільфред Мартенс також  висловив глибоку стурбованість з приводу  судового процесу над Юлією Тимошенко, відзначивши, що суд над нею політично вмотивований, а завершення переговорів щодо угоди про Асоціацію між Україною та ЄС залежить від  ситуації навколо Тимошенко.

Держсекретар США  Хілларі Клінтон та міністр закордонних справ ЄС Кетрін Ештон у своєму  листі до Президента України висловили стурбованість щодо демократії в Україні та політично вмотивованим судовим процесом над Юлією Тимошенко  і її соратниками.

На зустрічі з Януковичем 16  вересня у Ялті Єврокомісар Фюле, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт висунули  дві умови для укладення угоди між Україною та Євросоюзом. Перше –  це звільнення Тимошенко з в'язниці, а друге –  це забезпечення умов для повноцінної участі Тимошенко у наступних виборах.

Однак, не дивлячись на глибоке занепокоєння, застереження і протести вітчизняної та світової громадськості, влада продовжує порушувати елементарні права людини та вимоги здорового глузду. Юрій Луценко та інші експосадовці уряду Юлії  Тимошенко утримуються у в'язниці, не зважаючи на відсутність правових підстав для цього та серйозні проблеми у них із здоровям.

Фракція "Блок Юлії Тимошенко –  "Батьківщина"   у  Верховній Раді вимагає негайно звільнити з-під  варти нашого лідера та інших політв'язнів, припинити політичні репресії. Ми застерігаємо, виголосивши обвинувальний вирок Юлії Тимошенко, ця влада винесе вирок собі, а виконає її народ!   Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій  Камчатний, депутатська група   "Реформи заради майбутнього".

 

10:25:34

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" хоче привернути увагу до одного з аспектів енергетичної безпеки України, а саме: необхідності ціленаправленої реалізації державної програми, скорочення закупівель російського газу та якнайшвидшого укладання контрактів з ведучими світовими компаніями по видобутку  сланцевого газу.

Наша країна  має всі шанси вже через декілька років стати потужним експортером нетрадиційного газу. А наша газотранспортна система матиме можливість транспортувати газ власного виробництва у тому напрямку, який буде вигідний Україні. Паралельно Україна повинна скорочувати обсяги імпорту російського газу. Неприпустимо і незрозуміло те, що Україна до сьогодні закуповує, скажімо, в Росії газу більше, ніж один з лідерів європейської економіки  - Німеччина.

Разом з тим повинні на наш погляд відновитися поставки до України і туркменського газу. Наші країни  покладають значні та зрозумілі сподівання на будівництво Транскаспійського газопроводу, який зможе транспортувати газ до Європи вже через 4-5 років. Наша фракція готова на законодавчому рівні долучитися до реалізації вищезгаданих проектів.

Окремий блок питань, до яких ми привертаємо увагу  і вже сьогодні серйозно працюємо, розробивши ряд відповідних законопроектів, - це реформа земельних відносин та в цілому аграрного сектору, яку парламент повинен ухвалити якнайшвидше. Ми наполягаємо на завершенні роботи з розмежування земель державної та комунальної власності, проведенні нормативної грошової оцінки землі, упорядкуванні процесу виплати власникам паїв орендної плати за землю.

Окрім того, на наш погляд, парламент має долучитися до жорсткого контролю над незаконною передачею приватним структурам земель державної власності.

Декілька слів про нашу позицію стосовно внесеного до Верховної Ради проекту Державного бюджету на наступний рік. Ми відзначаємо як безумовний позитив спрямованість проекту Держбюджету на пріоритетний розвиток внутрішнього ринку, стимулювання розвитку регіонів та підвищення соціальних стандартів, що передбачає поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної плати та збільшення оплати праці працівникам бюджетної сфери. Разом з тим, на наш погляд, проект Державного бюджету містить досить високі ризики його виконання. Це згідно з експертними оцінками, перш за все, очікуваний розмір фіскального дефіциту у 4,7 відсотки ВВП через перевищення планових показників Пенсійним фондом та "Нафтогазом".

З огляду на це, депутатська група "Реформи заради майбутнього" звертається до Кабінету Міністрів з пропозицією більш виважено підходити до підготовки основного фінансового закону країни. На наше глибоке переконання лише врахування урядом напрацювань усіх депутатських фракцій, в тому числі і нашої, дасть можливість оптимально визначити всі бюджетні параметри і прийняти бюджет на наступний рік вчасно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів України, в разі потреби в секретаріат прошу підготувати відповідні звернення, листи та доручення.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на 20 вересня 2011 року. Оголошую до розгляду питання про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого 8 вересня 2011 року Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів)".

Шановні колеги, доводжу до вашого відома, що 8 вересня в процесі прийняття Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів)" в Прикінцевих положеннях у частині визначення дня набрання ним чинності з 1 вересня 2011 року не було враховано дату прийняття закону 8 вересня. Зважаючи на це, відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України пропонується в пунктах 1 та 2 розділу ІІ Прикінцеві положення закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів)" слово "вересня" замінити словом "листопада". Немає заперечень, щоб поставити на голосування цю пропозицію?

Я ставлю на голосування пропозицію про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого 8 вересня Закону України  "Про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання фальсифікації  лікарських засобів)". Прошу голосувати.

 

10:31:04

За-264

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати,   оголошую до розгляду проект Закону про протидію торгівлі людьми (друге читання). Доповідач – голова Комітету з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і корупцією Валерій Ананійович Бевз. Будь ласка,  Валерій Ананійович.

 

10:31:33

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Перш  чим перейти до постатейного розгляду даного законопроекту я хотів би повідомити про те, що між першим і другим читанням було декілька, ряд  неузгодженостей, які робочій групі нашого комітету  і автору  необхідно було подолати.

Перш за все у первинній редакції пропонувалося створення спеціального уповноваженого органу виконавчої влади для реалізації даного законопроекту. Слідуюче, передбачались додаткові витрати на реалізацію цього закону  з державного та місцевих бюджетів. Третє, пропонувалося  фіксована сума матеріальної допомоги особам, які   постраждали від торгівлі людьми. І четверте – це вимога, у тому числі і народного депутата Кармазіна Юрія Анатолійовича, не втручатися  у діючу 149 статтю Кримінального кодексу України. Всі  ці неузгодженості подолані. І я надіюсь на те, що цей законопроект сьогодні  вами  буде підтриманий.

Крім цього, хотів би повідомити про те, що  перед розглядом у другому читанні до  комітету поступило 94 пропозиції народних депутатів до чинного законопроекту, з яких  80 – враховані повністю, 12 – враховані частково і тільки лиш 2 – відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Ананійовичу, йдемо по поправках?

 

БЕВЗ В.А. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді йдемо по поправках. Я щодо тих поправок, які враховані. Якщо депутати будуть наполягати на їх підтвердженні в сесійній залі, прошу дати знати про це.

1-а поправка.   2-а, 3-я, 4-а, 5-а, 6-а, 7-а, 8-а, 9-а, 10-а – враховані.

11-а – врахована.

12-а, 13-а, 14-а, 15-а, 16-а, 17-а, 18-а, 19-а, 20-а, 21-а, 22-а, 23-я – врахована.

24-а – врахована частково.

25-а, 26-а – врахована.

27-а, 28-а – врахована.

З 29-ї по 32-у – враховані поправки.

33-я – врахована, рівно ж як і 34-а.

35-а, 36-а, 37-а, 38-а, 39-а, 40-а – 48-а – враховані.

49-а, 50-а, 51-а, 52-а – враховані.

53-я, 54-а, 55-а, 56-а, 57-а, 58-а – 60-а – враховані.

61-а – врахована.

62-а, Петьовка – відхилена. Наполягаєте на ній? Ні.

63-я, 64-а, 65-а – 68-а – враховані.

69-а – 72-а – враховані.

73-я – 76-а – враховані.

77-а – 81-а – враховані.

82-а – 92-а – враховані, рівно ж, як і 93-я, 94-а. Всі поправки враховані.

Будь ласка, Валерію Ананійовичу, заключення комітету остаточне.

 

БЕВЗ В.А.  Комітет просить Верховну Раду України підтримати даний законопроект в цілому, як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, повинен поінформувати, що Головне юридичне управління вважає, що законопроект належить відхилити. Комітет не погодився із аргументацією Головного юридичного управління, тому я ставлю на голосування пропозицію  про  прийняття у другому читанні і в цілому як закон  проекту Закону  про протидію торгівлі людьми (реєстраційний   номер 8469). Прошу голосувати.

 

10:36:28

За-290

Закон прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати,  нам треба розглянути питання про включення до порядку денного  ряду законопроектів, щодо яких є відповідні рекомендації  відповідних комітетів. Ставлю на  голосування пропозицію про включення  до порядку денного  проекту Закону про внесення змін до  Бюджетного кодексу України та деяких  інших законодавчих актів України (реєстраційний 9158). Прошу голосувати.

 

10:37:15

За-268

Рішення прийнято.

Олег Ляшко, мікрофон, будь ласка. З якого  приводу?

 

10:37:23

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

З такого приводу. У мене  до вас питання 6 вересня  Верховна Рада не включила до порядку денного  парламенту мій проект Постанови про заборону  Комуністичної партії України. Я хотів би з цього приводу почути пояснення, чому  парламент відхилив цей законопроект, від вас як від Голови, адже йдеться  про злочинну організацію, на совісті якої  мільйони вбитих українських громадян. Вони не вибачилися, вони продовжують  сповідувати злочинну ідеологію  людиноненависницьку. І парламент, який називається український парламент, не включає до розгляду цей проект постанови.

Я хотів би від вас, Голови, почути, чому це відбулося. Раз. І друге. Чому, коли розглядалось це питання, не дали можливості виступить з цього приводу і оголосити свою позицію як автору постанови? Я вважаю, що український парламент має ставити крапку в існуванні комуністичної злочинної ідеології, щоб ніколи злочини комунізму на українській землі не повторювалися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановний колего! Пояснення з мого боку таке, це рішення Верховної Ради України. Якби ви наполягали при розгляді цього питання, ви б, безумовно, отримали слово для того, щоб аргументувати свою позицію. Тому я можу одне тільки порекомендувати, щоб ви працювали із фракціями і домовлялись про взаємопідтримку чи не підтримку.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі для включення до порядку денного проект Закону про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (реєстраційний номер 9074). Прошу голосувати.

 

10:39:27

За-247

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до пункту 22 підрозділу 2 розділу XХ Податкового кодексу України (щодо відтермінування нульової ставки на природний газ) (реєстраційний номер 9162). Прошу голосувати.

 

10:40:12

За-284

Рішення прийнято.

Я звертаюсь до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, до Комітету з питань екологічної політики і до Комітету з питань бюджету ще раз подивитися ці законопроекти. Якщо не буде заперечень, на вечірньому засіданні ми можемо їх розглянути.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про чисельність Збройних Сил України на 2012 рік. Пропозиція – розглядати питання за скороченою процедурою.

 

10:41:05

За-228

Рішення прийнято.

Доповідач – начальник Генерального штабу Збройних Сил, Головнокомандувач Збройних Сил Педченко Григорій Миколайович. Співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Степанович Гриценко.

 

ПЕДЧЕНКО Г.М.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! За дорученням Президента України представляю проект Закону про чисельність Збройних Сил України на 2012 рік.

Скорочення чисельності Збройних Сил на 8 тисяч осіб – це результат глибокого аналізу стану Збройних Сил, оцінка обстановки та проведення детальних розрахунків  по декількох варіантах. Найбільш оптимальний з них  відображено у проекті  концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2917 року, який після схвалення урядом знаходиться на розгляді  у Президента України. Ми бачимо перед собою перспективу і можемо рухатися вперед. 

Проект закону – це перший крок реалізації стратегії досягнення нового обрису Збройних Сил, при якому скорочення чисельності буде відбуватися одночасно з підвищенням їх спроможності до реагування на сучасні загрози.

Скорочення буде компенсовано за рахунок  оновлення і модернізації озброєння військової техніки, збільшення інтенсивності бойової підготовки. Буде здійснено поступовий перехід до меншого, але більш ефективного бойового складу, який включатиме переважно військові частини постійної бойової готовності. 

Вже сьогодні ми робимо практичні кроки. Так, у 2010-2011 роках відновлено більше трьох тисяч зразків озброєння військової техніки, у тому числі 41 літак, 11 вертольотів, 12 кораблів і катерів, 2 зенітно-ракетних комплекси. Наліт льотчиків порівняно з аналогічним періодом 2010 року збільшився у 2,5 рази, наплавність кораблів у морі – в 3,1 рази, кількість стрибків з парашутом – 1,7 разів.

Ми також не допустимо зниження рівня соціальних гарантій військовослужбовців. Наявність вакантних посад дозволяє розмістити практично всіх військовослужбовців, посади яких будуть скорочені. Реалізація закону буде здійснена в межах видатків Державного бюджету України на 2012 рік.

Прошу шановних народних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ПЕДЧЕНКО Г.М. …проект закону в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Анатолій Гриценко, від комітету.

 

10:43:48

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Зразу скажу, що Комітет з питань національної безпеки і оборони прийняв рішення відправити цей проект на доопрацювання, не підтримав більшістю голосів.

Голосування було політичним, але обговорення було професійним. І всі, підкреслюю, всі депутати – представники різних фракцій єдині в тому, що так далі не можна. Чому? В армії зараз немає жодного боєздатного батальйону, в армії зараз немає жодної боєздатної ескадрильї, в армії зараз 22 тисячі вакантних посад, на які ніхто не хоче йти. І це є відображенням ставлення до армії. Офіцерів нижчої і середньої ланки не вистачає.

Сьогодні уже понад півтора роки роботи чинного Президента – немає жодного, підкреслюю, жодного документа за підписом Президента або Прем'єр-міністра, який би визначав перспективи і параметри розвитку армії на 5, на 3, хоча б на рік наперед, жодного. І за цих умов в травні місяці приймається рішення тут, у залі, про збільшення чисельності, через місяць Міноборони ініціює зменшення чисельності. Вибачте, таракани в голові там.

Коли я читаю виступи міністра оборони, де він розказує, що нам уже не потрібні автомати і все решта, кожний солдат буде керувати десятьма  роботами, то військові  крутять пальцем коло скроні.

Не можна так ставитися до армії. Я знаю, що політичне рішення прийнято – скоротити, і це на фоні посилення сил внутрішньої безпеки, які зараз тут стоять, оточили всіх афганців, які прийшли із своєю акцією протесту.

Я хочу, щоб ми знали, відповідальність має прізвище. Якщо буде прийняте безвідповідальне рішення скорочувати армію на фоні того, що немає нової техніки, практично, на нулі бойова підготовка, моральний дух, немає соціального захисту військових, тобто інших складових боєздатності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон увімкніть, будь ласка.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Тоді відповідальність має прізвище: це – прізвище Верховного Головнокомандувача Збройних Сил Януковича Віктора Федоровича, це – прізвище Прем'єр-міністра Миколи Яновича Азарова (за Конституцією Кабмін забезпечує армію ресурсами), і це – прізвища тих людей, які проголосують за скорочення армії.

Я пропоную від імені комітету відправити законопроект на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запишіться на висловлення позиції. Я думаю, що тут кожна фракція має сказати свою точку зору з цього приводу. Ярощук, фракція Партії регіонів.

 

10:46:40

ЯРОЩУК В.І.

Прошу передати слово Самойленку Юрію Павловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойленко, будь ласка, мікрофон.

10:46:47

САМОЙЛЕНКО Ю.П.

Уважаемые коллеги, мы, действительно… на заседании комитета мнения разделились. Но полностью согласен с тем, что говорил Анатолий Степанович, что общая программа развития Вооруженных сил, она должна быть сегодня выходить из стратегии национальной безопасности военной доктрины. Но эти документы уже рассмотрены, находятся в Совете национальной безопасности.

Хотел бы не согласиться с тем, что Анатолий Степанович сказал, 22 тысячи вакантных должностей. Надо ли нам эти вакантные должности, и в дальнейшем чтобы они, грубо говоря, числились на бумаге? Поэтому с учетом зауважень научно… нашего Главного научно-экспертного управления, я считаю, что этот законопроект может быть принят в первом чтении и доработан ко второму чтению. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зварич передає право на виступ Анатолію Гриценко.

 

10:47:55

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги! Я хотів би звернути увагу на те, що зараз приймається рішення про скорочення армії, на фоні того, що біля Верховної Ради прийшли тисячі людей, які хотіли почути наш голос. Я до них виходив, там стоять воїни, ветерани і інваліди Афганістану, а також ліквідатори Чорнобильської аварії, які просять від Верховної Ради зняти з розгляду, не   приймати рішення в четвер по законопроекту 9127.

Я хотів би, щоб кожен депутат до них вийшов і сказав свою позицію. Не я, а вони говорять з трибуни про те, що якщо Верховна рада не прийме це рішення, відповідно до їх мирного права на демонстрації, вони говорять, що візьмуть Верховну Раду штурмом. Я хотів би, щоб це почули і прислухалися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, фракція "БЮТ – "Батьківщина".  

 

10:48:51

КОСІВ М.В.

Від імені фракції виступить офіцер Прокопчук.

 

10:48:59

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я не знаю, як ще можна знущатись над тією інституцією, яка, до речі, має зовнішню функцію, тобто захист держави, її територіальної цілісності від зовнішнього ворога.

Коли сьогодні влада себе оточила різними підрозділами з приставкою спец: "беркути", "соколи", "грифони", інші хижі птахи і звірі, в той же час, при тому, що є 22 тисячі, вдумайтесь, вакансій, ще на 8 тисяч збираються скоротити чисельність Збройних Сил України. Це при тому, що тут було проголосовано антиукраїнський, антинародний і анти проти всіх силових структур закон, який повністю їх лишає соціальних гарантій. І саме із-за цього під стінами Верховної Ради вийшли ті люди, які в тому числі проливали кров і за Україну.

І скажіть, будь ласка, от я до Григорія Миколайовича звертаюсь. Тут було сказано, що жодного підрозділу сьогодні боєготового. Скільки зараз ще написано рапортів військовослужбовцями,  які зараз чекають своєї черги, щоб піти не під цю реформу пенсійну, а піти на те, що вони заслужили. Тому що коли вони підуть під цю реформу, то взагалі незрозуміло, на що вони будуть жити.

Цей закон є антиармійським, антиукраїнським і антинародним. Його ні в якому випадку приймати не можна! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, будь ласка. Потім – Каплієнко. Будь ласка.

 

10:50:43

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, фракція Компартії України підтримує цей документ в першому читанні, бо є там зауваження до нього. Але, більшою мірою, я взяв сьогодні питання, взяв слово для того, щоб звернутися до представників різних фракцій, які знаходяться в залі засідань Верховної Ради України.

Сьогодні під стінами Верховної Ради України знаходиться велика кількість ветеранів, у тому числі ветеранів військової служби, які мають відношення до питань, які розглядаються. То я хотів би попросити своїх колег, особливо тих, які голосували в першому читанні за 9127, вийти до людей і пояснити свою позицію. Бо, де-факто, цей закон руйнує цю систему соціального захисту ветеранів, бо фактично він призводить до того, що конституційна основа, у вигляді розподілу влади законодавчої, виконавчої і судової, вона руйнується, я вже не кажу про 22 статтю Конституції, яка порушується тут. Я просив би ще раз вийти до людей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, будь ласка.

 

10:51:57

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" підтримує законопроект в першому читанні (№ 9053) щодо скорочення чисельності Збройних сил України на 2012 рік. Ми не бачимо жодних перепон чому цього не можна зробити із діючого складу військовослужбовців. Нагадую, що скорочення на 8 тисяч, в тому числі 5 тисяч військовослужбовців, на наш погляд, не призведе до скорочення Збройних сил. Про те ми хотіли б звернути увагу, що будь-яке скорочення чи будь-яка подія в цьому напрямку повинна супроводжуватися програмою дій. Якщо це скорочення направлено на підвищення боєздатності Збройних Сил, то ми будемо підтримувати це двома руками.

І ще одне питання, що робити  з тими звільненими військовослужбовцями, які не отримали житла і не отримали соціальних гарантій? Цей законопроект цього питання не порушує. Нагадаю, на сьогоднішній день у черзі знаходяться більше ніж півмільйона військовослужбовців, які таких гарантій не отримали.

І щодо 9127. Задирко і Каплієнко зараз вийдуть на вулицю і будуть говорити від імені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, будь ласка.

 

10:53:13

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Шановні колеги! Сьогодні на засіданні фракції ми обговорювали проект цього закону і прийняли рішення підтримати і Верховного Головнокомандуючого і Президента, і уряд щодо прийняття цього закону. Але  звернули увагу на те, що негайно треба посилити контроль за виконанням указу Президента щодо загроз національній безпеці в 2011 році, які визначені і ті програми, які необхідно прийняти урядом, а питання чисельності – це  другорядне.  Головне питання - це фінансування збройних сил і нашої армії? І є певний оптимізм, що в проекті бюджету  на 2012 рік значно збільшується фінансування збройних сил.

Тому фракція підтримує. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Нагадую, що комітет пропонує повернути суб’єкту  права законодавчої ініціативи законопроект на доопрацювання.

Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України "Про чисельність Збройних Сил України на 2012 рік" (реєстраційний номер 9053). Прошу голосувати.

 

10:54:50

За-256

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партії регіонів – 181, "БЮТ –"Батьківщина" – 0, "Наша Україна –Народна  самооборона" – 5, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 20, Народна Партія – 20, позафракційні – 5.

Шановні колеги, наступне. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо закордонних українців). Реєстраційний номер  9047. Пропозиція комітету розглядати питання за скороченою процедурою.

 

10:55:43

За-225

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник міністра закордонних справ Руслан Михайлович Демченко, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин Юрій Васильович Гнаткевич.

 

ДЕМЧЕНКО Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект  Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо закордонних українців).

Законопроект розроблено зокрема на виконання національної концепції співпраці з закордонними українцями, ухваленим Указом Президента України,  Постановою Верховної Ради України від 19 січня 2010 року про Рекомендації парламентських слухань  на тему "Закордонне українство, сучасний стан та  перспективи співпраці".

Законопроект схвалено Кабінетом Міністрів  України   та визначено Президентом України  як невідкладний для розгляду Верховною Радою України.

Прийняття закону значно спростить системність в роботі, значно посилить  системність  в роботі державних установ України  із громадськими організаціями діаспори, дасть змогу оптимізувати допомогу закордонному українству і зміцнити його зв'язок з історичною батьківщиною. Зокрема, буде  законодавчо закріплено функції координації та взаємодія  центральних органів виконавчої влади.

Законопроектом пропонується також розширити перелік заходів, що здійснюється органами державної влади і місцевого самоврядування у сфері співпраці із закордонними українцями. Зокрема, передбачається участь відповідних центральних органів виконавчої влади у розробці державних програм співпраці із закордонними українцями, наданні фінансової підтримки для здійснення  заходів закордонних українців. Зокрема, проведення в Україні та за кордоном конгресів, конференцій, семінарів, виконанні  освітніх та навчальних програм, відродження та розвитку української культури і мови в м’ясцях компактного проживання наших меншин. Поширення радіомовлення та трансляції телевізійних програм з України на країни проживання закордонних українців через супутниковий зв'язок та інші засоби комунікації.

Окрім цього, законопроект  передбачає затвердження порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця особам, які отримають відповідний статус.

Шановні народні депутати, новий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ДЕМЧЕНКО Р.М. Шановні народні депутати, новий закон не тільки принесе реальні позитивні зміни у справі задоволення національних, культурних, освітніх, мовних та інформаційних потреб української діаспори, він має надзвичайно велике політичне значення. Посиливши допомогу закордонним співвітчизникам, ми надалі, підтвердивши, що Україна активно дбає про них, ми значно зміцнимо довіру світового українства до нашої держави, його налаштованість підтримувати інтереси України в світі. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Васильовичу, будь ласка.

 

10:58:54

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги, нагадую, що цей законопроект внесений Кабінетом Міністрів України і визначений Президентом України як невідкладний.

Друге. Нагадую, що ми провели у жовтні 2009 року парламентські слухання про співпрацю із закордонними українцями. З приємністю на комітеті було відзначено, що важливі позиції, які були тоді запропоновані на цих слуханнях, враховані у даному законопроекті.

Законопроект  пропонує вносити зміни до законів: про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, про громадянство України і про правовий статус закордонних українців. Нагадаю основні новели цього закону. Значно уточнені повноваження і функції Кабінету Міністрів, Міністерства освіти, Міністерства культури і Державного комітету радіомовлення та телебачення щодо співпраці з закордонними українцями.

Важлива новела: щоби стати громадянином України, закордонному українцю, якщо він має такий статус, не треба, як було раніше, проживати в Україні 5 років. Закордонний українець  в разі, якщо він  має такий статус, має право працювати на підприємствах в Україні або вести іншу трудову  діяльність у межах українського законодавства. Цікава новела для тих, хто буде навчатися: це держава визначає в межах певної квоти стипендії для закордонних українців, які навчаються в Україні. Також є поняття про можливість нагороджувати закордонних українців згідно чинного законодавства українців.

На комітеті заявили ми, що треба позитивно схвалити ці перераховані мною новели Кабінетом Міністрів України. Правда Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку висловило кілька зауважень, які, вони вважають, що може бути прийнятий… в яких вони пишуть, що може бути прийнятий закон за умови їх врахування. Я думаю, що наш комітет в співпраці з відповідними службами доопрацює і прийме, і дасть свої рекомендації до другого читання. Рекомендуємо прийняти в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, прошу записатися на висловлення позицій щодо цього законопроекту. Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього".

 

11:01:23

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! ………. цього законопроекту можна сказати: "Нарешті!" Нарешті, дійшли в української влади руки до того, щоби виконати свій колосальний обов'язок перед людьми, які перед всім світом зберігали історію, культуру України, які представляли Україну на світовій арені навіть тоді, коли української держави ще не було. Дуже добре, що ми щодо закордонних українців надаємо саме ці норми і ті позиції, які уже давним-давно декларувалися і, нарешті, будуть втілюватися.

Законопроект достатньо добре відпрацьований, в ньому є буквально кілька там ще, можливо, недопрацювань, які спокійно будуть усунуті до другого читання. Ми теж від нашої депутатської групи маємо кілька дрібних застережень, але вони йдуть якраз на доповнення законопроекту. Там немає тих речей, які необхідно було би видаляти з законопроекту і викидати.

Але на цьому фоні я хочу добавити ще одну річ, закордонні українці це також і ті, кого держава наша, українська вже держава незалежна, викинула за кордон важким соціальним станом, відсутністю можливості працювати. І незалежно від того чи це українці, які вже втратили  українське громадянство, чи  українці, які зберігаючи українське громадянство, працюють на заробітках по всіх світах, тому що тут вони не мають можливості знайти  роботу і прогодувати сім'ю, вони заслуговують і на більш конкретну увагу нашої держави.  У цьому законопроекті декларуються прекрасні, хороші ідеї.

Але у мене є пропозиція тоді до Кабінету Міністрів. Чому ви, вносячи цей законопроект, не виконали маленьку детальку? Кілька років назад (про це Володимир Михайлович теж заявляв  з трибуни і давав доручення відповідним органам Кабінету Міністрів розібратися) було  підписано  соціальну хартію з Португалією, де чи не найбільше   українських заробітчан сьогодні. Відповіді належної немає. Кабінет Міністрів далі блокує направлення цього документу  до Верховної Ради  для ратифікації його.

У мене питання: перед тим, як  здійснювати великі речі, чи не можна здійснити   от таку маленьку? Хочу нагадати, що  фінансові витрати там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка. 

 

11:03:36

ЧОРНОВІЛ Т.В.

…потягнуть менш ніж один вертолітний майданчик десь там в Каневі. Дуже прошу  це питання зробити і це буде доказ доброї волі для того, що ми, дійсно, хочемо зайнятися  і допомогти закордонним  українцям.  Прошу підтримати законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен, фракція  "БЮТ – "Батьківщина". 

 

11:03:53

ТАРАН В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко", фракція Юлії Тимошенко.

Шановні колеги,  наша фракція однозначно буде підтримувати цей  законопроект. Разом з тим хочемо сказати про те, що нам давно треба брати Україні як державі  приклад з  інших країн, які мають міцні нормальні стосунки  із своєю діаспорою,    це Угорщина, Румунія.  Ну наприклад,  Росія  у бюджеті, я не знаю, як зараз  у них, але минулого року 6 мільярдів рублів, ви вдумайтеся у цю цифру, на розвиток російської мови за кордоном.

У нашому бюджеті, на превеликий жаль,  от цей  проект, який ми вже бачили, значить одним рядком і на виконання хартії і на  закордонних українців виписано одним рядком. І можна не сумніватися, що гроші підуть на  виконання  хартії у трактуванні Партії регіонів, тобто  на розвиток російської мови, скажімо так, і на зарубіжних українців там не відомо  скільки піде.

Інший момент. Я би хотів сказати, що може до другого читання   варто було б взяти дуже непогані новели із законопроекту народного  депутата  Тарасюка, який   передбачав, який ми тут, на превеликий жаль, не прийняли, але який передбачав навчання українців, які живуть за кордоном, в Україні за рахунок бюджетних коштів. Там є дуже цікаві речі, які могли би привабити, скажімо так, сюди українців, що за кордоном.

Ну, і останнє. Звичайно, має величезне значення загальний моральний клімат: як ставиться до нас українська діаспора, як ставимося ми до неї і до української держави. Чи то є на засіданні Світового конгресу українців, чи то на інших важливих форумах, які відбулися в Києві, кожного разу наголошувалося, що в Україні неприпустимі політичні репресії, що в Україні неможливе те, що сьогодні катують Юлію Тимошенко, катують Луценка. І якщо це буде продовжуватися так, у нас не буде ніяких нормальних зв'язків з діаспорою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Шершун.

 

11:06:05

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Саме на мій погляд, питання, яке ми розглядаємо, важливе для нашого суспільства, для нашої країни і для наших громадян. В силу різних причин, особливо причин трагічних для нашої держави ХХ століття, сталося так, що вимушено було іммігровано, або вимушено було покинуто нашу територію України, нашої держави, мільйони й мільйони наших співвітчизників. З різних причин: це Перша світова війна, Друга світова війна, репресії, неузгоди. І останнім часом, за останні роки, за відсутності нормального прожиткового, можливості добути собі на прожиття певних коштів, які могли би вони заробляти всередині країни, дуже велика частина наших громадян вимушена покинути була і шукати свою долю поза межами України.  Це трагедія на самому ділі.

Я вважаю, що ХХ століття – це трагедія для нашого українського народу, який вимушено покинув Україну. І ХХІ століття – це ми повинні зробити все для того, щоб ці громадяни наші повернулися в Україну.

І дуже приємно мені те бачити, що урядовий проект сьогодні направлений частково на поліпшення цієї ситуації, або вносить певні зміни в діюче законодавство, яке підтверджує, що держава на кінець то дивиться на громадян, які живуть поза межами нашої держави.

Я впевнений, що в бюджеті, який ми будемо приймати на  2012 рік,  треба першим чином передбачити кошти на  виконання саме цього  закону.

Я звертаюся до Кабінету Міністрів  і до Міністерства фінансів  саме  в цьому питанні передбачити кошти, не дивлячись на   те, що бюджет вже внесений, але між першим і другим читанням треба внести кошти і підтримати цю хорошу ідею. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, будь ласка. Мікрофон.

 

11:07:56

ШЕРШУН М.Х.

Дякую. Микола Шершун, фракція Народної партії.

Шановний Голово, шановні колеги,  я хочу ще раз підкреслити, що  українська діаспора є однією з найбільших у світі, проте, вважається однією з малозахищених з боку держави. Українцям за кордоном доводиться самоорганізовуватися, аби  забезпечити свої культурні та  життєві потреби і не розчинитися у швидкоглобалізуючому світі. Тому я  щиро підтримую ідею такої  законодавчої ініціативи. Але зміст законопроекту викликає декілька зауважень.

 Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, у тому числі і закордонних українців     визначається Конституцією, Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Тому, на мою думку, недоцільно   вносити зміни,  згідно яких іноземці, яким надано статус  закордонного українця, мають право  працювати на підприємствах, установах і організаціях або займатися іншою діяльністю на підставах, встановлених для громадян України. Ця норма вже закріплена.

Також пропозиція запровадження  щорічних стипендій закордонним українцям на навчання  в Україні скоріше має бути закріплена у статті  4 Закону "Про вищу освіту", яка визначає право громадян на здобуття  вищої освіти.

Тому пропоную врахувати ці зауваження до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, завершили обговорення. Комітет пропонує прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління  дотримується такої ж думки, а саме, що законопроект може бути прийнятий  за основу.   Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону  про внесення змін до деяких  законів України щодо закордонних українців (реєстраційний номер 9047).

 

11:10:08

За-285

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо процедури встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.

Ставлю на голосування вашу пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

11:10:38

За-219

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Аліпов Олександр Миколайович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Лисов Ігор Володимирович, а також голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Юріївна Королевська. Будь ласка.

 

АЛІПОВ О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Законопроектом передбачається спрощення процедури встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема, встановлення 10-денного терміну, не пізніше якого споживач повідомляється про зміну вартості житлово-комунальних послуг, віднесення актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються ціни на житлово-комунальні послуги до таких, на які не поширюється державна регуляторна політика, зміна складових тарифу на житлово-комунальні послуги, ціна на природний газ, електроенергію, збільшення рівня мінімальної заробітної плати регулюється державою. Тому рішення органів місцевого самоврядування щодо зміни тарифів не містять ознак регуляторної діяльності, а є наслідком зазначених дій держави.

Законопроект погоджено в установленому порядку. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Ігор Володимирович Лисов.

 

11:12:05

ЛИСОВ І.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Даний законопроект був розглянутий нашим комітетом 6 липня 2011 року. Він вносить зміни до двох законів України: "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та "Про житлово-комунальні послуги". Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти  цей законопроект за основу.

Законопроект був розроблений на виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010-2014 роки, Державної програми економічного і соціального розвитку України, а також Програми економічних реформ на 2010-2014 рр.

Метою законопроекту є забезпечення беззбиткової діяльності підприємств житлово-комунального господарства, а також створення рівних умов для суб`єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг.

Законопроект був погоджений практично з усіма гілками виконавчої влади.

Головне науково-експертне управління, однак, зазначає, що законопроект за результатами розгляду в першому читанні доцільно відправити на доопрацювання.

Комітет з питань  бюджету  зазначив, що законопроект немає впливу на показники бюджету.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам також. 

Наталія Юріївна Королевська, будь ласка. Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.  

 

11:13:40

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги! Пропоную до вашої уваги думку Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо процедури встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги (№ 8641).   Законопроект поданий Кабінетом Міністрів України.

Автори законопроекту поставили за мету спростити та скоротити процедуру встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на послуги ЖКХ і тим самим зробити роботу підприємств ЖКХ беззбитковою.

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва вважає, що досягти заявленої мети за допомогою цього законопроекту неможливо.

Думаю, ви погодитесь зі мною. Щоб спростити процедуру встановлення та перегляду тарифів ЖКХ, треба йти іншим шляхом. Треба змусити органи, від яких залежить перегляд тарифів, працювати ефективніше, оперативніше та прозоріше. Які зміни натомість пропонує внести Кабмін?

По-перше, пропонується вивести регуляторну діяльність прийняття актів, що встановлюють ціни на тарифи та житлово-комунальні  послуги, з-під дії закону про принципи державної регуляторної політики у сфері   господарської діяльності.

Що це означає на практиці. Це означає, що вказані акти не підлягатимуть ані проведенню аналізу регуляторного впливу, ані опублікуванню для отримання зауважень та пропозицій, ані обов’язковому відстеженню результатів. Тобто, повторюю, замість заявленої мети законопроект – перше – створює умови для неконтрольованого зростання цін на житлово-комунальні послуги і обмежує права одержувачів таких послуг; друге – різко знижує прозорість формування цін і тарифів на житлово-комунальні послуги; третє – дозволяє уникнути проведення громадського та експертного обговорення запропонованих чиновниками цін і тарифів на житлово-комунальні послуги; четверте – знижує рівень інформованості споживачів житлово-комунальних послуг.

На думку Комітету з питань промислової…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершуйте.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. На думку Комітету з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва, запропоновані законопроектом зміни є неприйнятними. Наш комітет пропонує законопроект відхилити.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на дискусію з цього приводу. Прізвища, будь ласка, народних депутатів.

Тарас Чорновіл, депутатська група "Реформи заради майбутнього".

 

11:16:24

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України! Даний законопроект дуже неоднозначний. На засіданні експертної групи і на засіданні вчорашньому нашої депутатської групи, фракції відбулася дуже жвава дискусія, є аргументи "за" і є аргументи "проти".

З одного боку, ми прислухаємося до позиції Асоціації міст України, яка, дійсно, аргументовано говорить, що без введення цих норм фактично зарегульовується система, у місцевого самоврядування забирають ті права, які в них існують, які за Конституцією належать їм, і фактично доводяться до штучного банкрутства комунальні підприємства. З другого боку, законопроект носить характер, який можна назвати в значній мірі не соціальним – антисоціальним. Проблема є з визначенням.

Ми в кінцевому рахунку все ж таки прийняли рішення, що в першому читанні можна цей законопроект підтримувати, але необхідно до другого читання все ж таки не соціальні, проте соціальні певні норми з нього видаляти.

Зрозуміло, що виборець, який обирає місцеву владу, бере теж на себе відповідальність за рішення цієї місцевої влади. На місцях мають оцінювати, яка вартість води, яка собівартість надання теплопостачання, інших послуг. Це не має робити держава, яка не може врахувати цілий ряд інших норм. Але держава не повинна з себе закидати, це принципова позиція нашої фракції, функції контролю, функції штучного завищування і повинна в такому випадку зупиняти ці дії, зберігаю чи права громадян.

При такому балансі місцевих комунальних підприємств і місцевих органів влади, які мають конституційне право на своїй території визначатися зі своїми правами по ціноутворенню і державою, яка захищає права громадян, цей законопроект може бути прийнятий. Але, ще раз кажу, є ряд норм, в тому числі жорстке скорочення термінів, за які відбуваються зміни тарифів, очевидно, що ці норми треба видаляти. Тому тільки в першому читанні і при ґрунтовній… доопрацюванні ґрунтовному до другого читання можна з нього проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Баранов. Право на виступ передає Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

 

11:18:40

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые коллеги, я хочу отметить, что уже двадцать лет коммунальное хозяйство Украины планомерно разрушается, притом исключительно популизмом и под лозунгом любви к украинскому народу. Мы с вами знаем, что жилищно-коммунальное хозяйство не дополучило от должников восемь миллиардов денег. Мы знаем, что только семьдесят процентов коммунальных предприятий нашей страны имеют тарифы, которые соответствуют их реальной экономической стоимости. И я прекрасно понимаю, что все, сидящие в этом зале, те, кто руководит предприятиями, в том числе и Наталья Королевская, не допустят никогда, чтобы их бизнес работал в убытке. При этом делаем все для того, чтобы эта сфера работала в убытке. И на митинге устанавливать тарифы на колбасу, на коммунальные услуги, на самолет недопустимо, никогда митинг не бывает прав. Митинг будет делать все, чтобы меньше платить, при этом мы угробим всю нашу сферу.

Я прошу вас прекратить популизм, который гробит нашу страну и поддержать этот законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів.

 

11:19:46

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов.

Очень жалко, что мы такой серьезный вопрос рассматриваем по сокращенной процедуре. Это лишило меня возможности задать вопрос докладчику, который представляет здесь, в этом зале, правительство.

Дело в том, что в Закон, который меняется, "Про житлово-комунальні послуги", в этом законе есть одна очень интересная норма, о которой почему-то никто не хочет говорить. Эта норма говорит о том, что если меняется тариф по инициативе центрального органа власти и при этом… вернее, если принимается центральным органом власти решение, которое ведет к увеличению себестоимости услуги, но она не компенсируется тарифом, то вот эту разницу возмещает центральный орган власти, естественно, подразумевается, я так понимаю, из Государственного бюджета. К сожалению, эта норма закона не работает, и практика почему-то такова, что все делают вид, что этой нормы закона нет.

У меня возникает вопрос: сегодня вот в этих поправках центральный орган власти полностью берет на себя ответственность за установление тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Но почему правительство не говорит, как они собираются это реализовать  на практике? Будет ли работать эта норма закона тогда, когда в результате принятых правительством решений себестоимость будет выходить за пределы тарифов, заработная плата не компенсирует расходов населения, а правительство не будет возмещать эту разницу из бюджета? По крайней мере, такой практики я не вижу.

Неоднократно при  рассмотрении Госбюджета я задавала такие вопросы Правительству, почему в Государственном бюджете не закладывается вот эта разница – превышения себестоимости над реально установленным тарифом. И, к сожалению, вопрос я не смогла задать, и ответ неизвестен. Поэтому цели благие, но мне кажется, что это те благие цели, которые ведут в ад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка, одна хвилина.

 

11:21:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. На мій погляд, я хотів би підтримати пані Аллу Александровську, Наталію Королевську через те, що, вдумайтеся, будь ласка, які вносяться зміни. Вони чітко порушують статтю 22 Конституції. При прийнятті нових законів не допускається звуження прав і повноважень.

Стаття 32 Закону "Про житлово-комунальні послуги", в яку вносяться зміни, звучала так, що в разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Так от вдумайтесь: тепер зміни на користь людей покращання вже сьогодні за десять діб вам будуть повідомляти, при чому без повідомлення причин зміни вартості і надання обґрунтувань. Можете собі уявити таке покращання ви нам сьогодні пропонуєте. Тільки категорично проти цього закону треба голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги!.. Прізвище не називали вас. Хто? Баранов називав. Будь ласка, Наталія Королевська.

 

11:23:04

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Я хотела бы руководителю бюджетного комитета открыть некоторые новости. То, что жилищно-коммунальное хозяйство, уважаемый коллега, это не бизнес, это услуга, которое государство и местное самоуправление обязано качественно оказывать жителям. Это не бизнес, на котором необходимо зарабатывать миллиарды, а это качественное предоставление услуги по себестоимости.

Так вот, к сожалению, неэффективное управление, тотальное воровство и коррупция привело к тому, что сегодня убыточное жилищно-коммунальное хозяйство неспособно ни привлечь инвестиции, ни способно, действительно, людям дать качественную услугу.

И после того, как вы провели налоговую реформу, пенсионную реформу засчет людей, и сотни тысяч предприятий закрылись, а сотни тысяч людей после принятия нового бюджета будут с мизерными пенсиями, существовать на копейки, вы хотите еще и жилищно-коммунальные тарифы перевести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги! Я думаю, що можна всіх нас примирить такою формою, що комунальна сфера – це послуга, яка перетворена на бізнес або корупцію. І я думаю, що всі з цим погодяться.

Шановні колеги! Ставлю на голосування пропозицію комітету, а комітет, і один, і другий, пропонують прийняти законопроект за основу. Хоча головне науково-експертне управління вважає, що комітету потрібно направити на доопрацювання.

Ставлю на голосування  пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо процедури встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстраційний номер 8641). Прошу голосувати.

 

11:25:15

За-223

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію: про направлення законопроекту на повторне перше читання. Прошу голосувати.

 

11:25:39

За-235

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тут неодноразово висловлювалося застереження з приводу того, що питання розглядається за скороченою процедурою, що немає можливості поставити питання.

Для інформації вам скажу таке. На сьогоднішній день за пропозиціями комітетів і фракцій до розгляду передбачено 33 питання. Помножте, будь ласка, на 15 хвилин на одне питання, і ви отримаєте більше 8 годин. А вам я скажу, шановні колеги, скільки працює Верховна Рада? Я ж неодноразово ставив на голосування пропозицію, якщо ми запланували на пленарний день питання, то давайте будемо працювати, як в усіх парламентах, до завершення їх розгляду. Позиція не знаходить підтримки. Разом з тим, повчання звучить весь час. Так, будь ласка, голосуйте, як в усіх парламентах будемо працювати. Я розумію все. Але нам треба тоді знаходити компроміс.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект закону… Тим більше, що ми розглядаємо не цілісні закони, а метелики –  про внесення змін до законів.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних угруповань (реєстраційний номер 8571). Знову прозвучав настійливий там заклик розглядати питання за скороченою процедурою. Я ставлю цю пропозицію на голосування.

 

11:27:31

За-226

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Бандуров Володимир Володимирович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Плотніков Олексій Віталійович.

 

БАНДУРОВ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України розроблено урядом в рамках комплексної роботи і направлений на посилення захисту інтересів українських товаровиробників та забезпечення  доступу української продукції на зовнішні ринки.

З урахуванням практичного досвіду уряд вважає за доцільне вжити заходи щодо максимального спрощення механізму захисту інтересів українських компаній на зовнішніх ринках в разі створення  дискримінаційних умов та підвищення його оперативності. З цієї метою законопроектом, що розглядається пропонується внести наступні зміни: до статті 29 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", вилучити норми щодо того, що запровадження  заходів у відповідь має відбуватися лише  після спроб врегулювання спірних ситуацій на міжнародному рівні шляхом проведення консультацій, переговорів тощо. Відповідно передбачено, що  заходи у відповідь приймаються українською стороною за фактом визнання наявності дискримінації з боку іноземних державних, не очікуючи результатів переговорів з іноземними державами щодо врегулювання спірної ситуації.

Друге. Визначити перелік органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності уповноважених на прийняття рішень щодо застосування заходів у відповідь  на дискримінаційні дії.

До статті 15 Закону  про Єдиний митний тариф, доповнити перелік законів, на підставі яких може  прийматися рішення про застосування особливого виду мита – спеціального мита Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Прошу підтримати Закон України "Про внесення змін до деяких законів України  щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних угрупувань. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Віталійович, будь ласка, від комітету  співдоповідь.

 

11:29:39

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань економічної   політики на засіданні 5 липня 2011 року (це протокол номер 68) розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законів України  щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні, або недружні дії іноземних держав, митних союзів, або економічних угруповань, поданий Кабінетом Міністрів України, відповідний реєстраційний  номер        8571 від 26.05.2011 року.

У законопроекті передбачається внесення до законів України  про зовнішньоекономічну діяльність, про   єдиний митний тариф змін, спрямованих на вдосконалення механізмів  забезпечення реалізації законних прав та інтересів, суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності України   у сфері міжнародних відносин. Головне   науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку висловило до законопроекту декілька зауважень, проте, ці зауваження не впливають суттєво на цей закон і Головне  науково-експертне управління вважає можливим прийняти цей законопроект за основу.

Тому комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект закону України  про внесення змін до деяких законів України щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні, або не дружні дії іноземних держав, митних союзів, або економічних угруповань, відповідно поданих Кабінетом Міністрів, реєстраційний номер 8571 і прийняти у першому читанні       за основу. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? Будь ласка, запишіться, коли є. Так, прошу прізвища.

Володимир Романович Мойсик. Олегу Ляшку право на виступ   передається.

 

11:31:39

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я думаю, що проблема, яка розглядається  в законопроекті, потребує вирішення кардинально. Треба взагалі обмежити доступ імпорту в країну.

Я недавно був на Чернігівщині, люди отаку картоплю виростили і по 80 копійок за кілограм не можуть продати. А у нас, у наших магазинах   єгипетська картопля, китайська гречка, турецькі гірки, помідори, аргентинські яблука, бразильське м'ясо. Я питаю: де нашим селянам продавати свою продукцію? Як нашим селянам годувати своїх дітей? За що їх у школу випровадити? За що таблетки купити? Коли люди мені розказують, що виростив яблука, вимушений коровам годувати яблука, бо в магазині лежать аргентинські яблука. А наш уряд ініціює увезення без мита молочних продуктів, а потім ми дивуємося, а чого в селах молоко в людей по гривні 70 скуповують за літр, коли у магазинах по 8 гривень.

Тому я пропоную піти дальше, ширше дивитися. Обмежити доступ імпорту в країну. Ніде в світі ви не найдете українського сала, огірків, помідорів, картоплі, капусти, хліба. До тих пір, поки наші продукти не продаватимуться по Америках, по Німеччинах, по Франціях і Туреччинах до тих пір і  їхня продукція не повинні тут продаватися. Ми вступили в СОТ, відкрили наш ринок. За 20 років знищили власне виробництво. Мільйони людей без роботи, без зарплати. І ми хочемо навести лад в країні.

Он зараз стоять люди під Верховною Радою, від яких ви ховаєтесь, в яких ви копійки забираєте, -  в чорнобильців, в афганців, дітей-війни. Собі все на світі, від людей заборами відгородилися і останні копійки забираєте. Так люди попросили мене передати, що знесуть і забори, і нас разом взятих  отут всіх, якщо прийматимуть ті закони, які оббирають людей. Так що, пам'ятайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Микола Деркач, фракція Народної Партії.

 

11:34:08

ДЕРКАЧ М.І.

Я прошу передать слово Шершуну Миколі Харитоновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, будь ласка.

 

11:34:14

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної Партії. Шановний Голово, шановні колеги! Прийняття запропонованого проекту є актуальним саме зараз. Адже, на жаль, дуже часто зовнішні ринки перебувають у нестабільному стані, через що виникають і можуть виникати загрози для економічної безпеки України.

Тому дуже важливо виробити законодавчо закріплений спектр дій для захисту державних економічних інтересів. Дуже доречно, що в законопроекті врахували фактор міжнародних зобов'язань України, тобто проваджуючи політику економічного захисту відповідно до власного законодавства, держава робить це в рамках міжнародних угод, не порушуючи їх.

Є лише єдине зауваження до проекту. В новій редакції статті 29 проекту закону перелічені заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угрупувань, проте не визначено порядок застосування таких заходів. Вважаю, що в першому читанні запропонований проект треба підтримати. І дуже сподіваюся, що його норми не доведеться застосовувати в майбутньому, оскільки інші країни будуть проводити дружню політику по відношенню до України. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього".

 

11:35:44

КАПЛІЄНКО В.В.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово Задирку Геннадію Олександровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко Геннадій, будь ласка, мікрофон.

 

11:35:50

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Задирко Геннадій, Миколаївщина. Депутатська група "Реформи заради майбутнього" розуміє важливість прийняття даного законопроекту про внесення змін щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні дії або недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних угрупувань. Даний проект покликаний усунути прогалину у законодавстві щодо процедури застосування заходів у відповідь на дискримінаційні дії іноземних держав стосовно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

По суті законопроект врегульовує питання повноважень органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері застосування різних видів заходів у відповідь на дискримінаційні дії, зокрема чітко розмежовує повноваження Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Таким чином прийняття закону дозволить врегулювати ці питання і дозволить застосувати дієвих заходів у відповідь на дискримінаційні дії стосовно держави України. Тому наша депутатська група буде підтримувати даний законопроект. Але розуміємо, що там є і деякі прогалини, які треба доопрацювати до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Григорій Смітюх, фракція  Партії регіонів.

 

11:37:16

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Якщо дивитися на цей закон, то я надіюся, що  у декого повинно прояснитися в очах, що світ сучасний не такий красивий  і не такий  любимий, як ми його представляли, коли  здавали ядерну зброю, коли ми підписували   СОТівські  угоди та інші міжнародні угоди, які ратифікуємо по скороченій програмі, по скороченій процедурі, не обговорюючи, не досліджуючи наслідки їх.  І тепер виникає необхідність прийняття або внесення змін до  діючого  законодавства щодо недружніх дій інших держав. Пора зрозуміти, що сучасний світ, а  це свідчить про це  сьогоднішній стан, не такий він мирний, не такий він дружній. І коли ми ратифікуємо, коли ми приймаємо якісь рішення, то ми повинні керуватися першим  ділом державними, національними, громадянськими нашими інтересами.

А скорочена процедура, Володимире Михайловичу,  у тому  числі по  військовій реформі або по скороченій не дає можливості задати   питання: а  в якому стану  находяться у нас сьогодні ті чи інші питання? І у тому числі, чому ви до цього питання…  заступник міністра економіки не  доповів нам, а що ми   отримали  за рік, який аналіз по СОТівським законам, що нам треба переглянути у цьому питанні? Комітет  мовчить. Міністерство  мовчить. А нам по скороченій програмі. Так скоро ми доведемо країну до ручки. І я у цьому впевнений, що це навмисно іде вся ця програма. Тому я ще раз призиваю, Володимире Михайловичу,  є питання, безперечно, скороченої процедури,   ніхто не заперечує. Але повністю скорочена процедура не  дає можливість нам висловити, хоча б отримати  інформацію: а що ж відбувається, що відбувається у цьому плані у тому числі в економічних сферах.

І ще одне питання. Ви    пам'ятаєте скандал   насчет "Кольчуг"? Які втрати  Україна понесла? Ніхто не відповів і держава не захистила інтереси свої. Ви пам'ятаєте сучасний стан, що МВФ  вимагає від нас внесення змін до діючих тарифів і так далі по збільшенню енергоносіїв, вимагає, настоює і так далі. Це дружні чи не дружні відношення?  Це втручання у наші внутрішні питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи завершено. Фракція "БЮТ – "Батьківщина" має право на хвилину  виступу Сергій Терьохін. Будь ласка.

 

11:39:40

ТЕРЬОХІН С.А.

Доброго дня, шановні колеги! Давайте подивимося не на назву закону, а на його суть. Назва добра, і хотілось би проголосувати негайно і в цілому за таку назву. Але ж яка суть?

Написано, припустимо, що за рішенням Міжвідомчої комісії зовнішньої торгівлі Кабмін може застосовувати ембарго економічне до якоїсь країни або групи країн. Я вам нагадую, що економічні ембарго взагалі накладаються в нашому світі рішенням Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, а не Міжвідомчою комісією та Кабміном. Або припустимо, якщо якісь заходи тарифного або нетарифного характеру до країни починають застосовуватися, то є процедура спеціальна в рамках Світової організації торгівлі. А за цією процедурою треба повідомити Женевську штаб-квартиру за 6 місяців до того, як будуть такі санкції вводитися і потім пройти так зване апеляційне узгодження з іншими країнами СОТ. А що тут пишеться – що  можливо це зробити за тиждень. Тому, знаєте що, давайте все-таки орієнтуватися не на красиву назву, а на зміст законопроекту. Ми вважаємо, що в зв'язку з тим, що цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. В зв'язку з тим, що цього змісту немає і глузду немає, такий проект підтримувати не можна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, виступи завершено. Висновок комітету профільного – прийняти законопроект за основу. Висновок Головного науково-експертного управління – законопроект може бути прийнятий за основу.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінацію та (або) недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних угрупувань (реєстраційний номер 8571). Прошу голосувати.

 

11:42:03

За-258

Рішення прийнято.

Шановні колеги, доводжу до відома керівників депутатських фракцій та  груп, о 12 годині під час перерви  на вимогу двох фракцій: фракції "БЮТ – "Батьківщина"  та  фракції "Наша Україна – Народна самооборона" – відбудеться засідання  Погоджувальної ради за участю керівників фракцій. Прошу о 12 годині після оголошення перерви зібратися  у кабінеті Голови.

Шановні колеги, тепер вашій вазі пропоную проект Закону про  внесення зміни до статті 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за безквитковий проїзд у міському транспорті). Пропозиція від комітету: розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю  на голосування цю пропозицію. Пу голосувати.

 

11:43:01

За-219

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва  та житлово-комунального господарства Аліпов Олександр Миколайович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Вікторович Шемчук. Будь ласка.

 

АЛІПОВ  О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати,  законопроектом надається право органам автомобільного та електротранспорту  розглядати справи про адміністративні правопорушення  пов'язані з несплатою вартості   проїзду у міському транспорті.

Прийняття  закону надасть можливість підвищити відповідальність  пасажирів за сплату вартості  проїзду у міському громадському транспорті, створить умови, за яких буде забезпечено у повному обсязі збір оплати  за надані послуги  перевезення пасажирів.

Законопроект погоджено у встановленому законом порядку. Без зауважень законопроект погоджено  із Всеукраїнською асоціацією роботодавців України, Федерацією роботодавців України, спільним представницьким органом  всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань та Асоціацією міст України.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.  

Віктор Вікторович, прошу про рішення комітету.

 

11:44:15

ШЕМЧУК В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги,  Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності  розглянуто проект Закону про внесення  змін до статті  229 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за безквітковий проїзд  у міському транспорті), поданий Кабінетом Міністрів  України.

Зазначеним законопроектом пропонується внесення до статті 229 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" змін, якими органам автомобільного транспорту та електротранспорту надаються повноваження щодо розгляду справ про правопорушення, передбачені частиною другою та четвертою статті 135 Кодексу України про адмінправопорушення.

Проаналізувавши законопроект, комітет звертає увагу на відсутність системного підходу суб'єкта законодавчої ініціативи до оновлення відповідних положень Кодексу України про адмінправопорушення. Аналіз положень статті 135 Кодексу України про адмінправопорушення вказує на необхідність внесення більш значних змін ніж ті, що запропоновані суб'єктом права законодавчої ініціативи. Зокрема, частиною другою статті 135 Кодексу України про адмінправопорушення передбачається адміністративна відповідальність за безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дитини віком від 7 до 16 років в міському транспорті, а право складати протоколи має орган повітряного транспорту України.

Аналогічною є ситуація з повноваженнями посадових осіб органів залізничного транспорту, на які покладено відповідальність за складання протоколів в автобусах приміського або внутрішньорайонного сполучення. Ці положення є невдалими і потребують корегування, але у законопроекті це залишено поза увагою.

Крім того, комітет вважає за доцільне передбачити і адміністративну відповідальність водіїв за перевезення пасажирів у транспорті без квитків шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адмінправопорушення.

З урахуванням викладеного комітет вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради додержується такої ж думки.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання.

Так, Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

11:46:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я хотів показати вам, на що йде час нашого уряду. Оце законник – ну з дозволу сказати, що це законник – 4-5 строчок. П’ять строчок змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення! Кодексу, в якому понад 300 змін і доповнень, який латаний-перелатаний, який повністю  має бути змінений, у тому числі концептуально змінений, бо приймався ще до… по старій Конституції України, ще позаминулій Конституції, тобто дві Конституції вже він пережив, на базі третьої приймався. І це великий керівник уряду, який не знаходить часу на спілкування з жодним  опозиційним депутатом, грубо порушуючи Конституцію України; який  сьогодні злякався від того, що біля 15 тисяч людей зараз стоять під Верховною Радою України і вимагають відповідей на ті питання, чому їх сьогодні сюди пригнали. Пригнали ті, хто  підписав аналогічний законопроект. А підписав його також Азаров. І ті, хто проголосували в першому читанні за виконання судових рішень.

Через це там люди, Володимире Михайловичу, давали термін, ультиматум ставили – півгодини депутатам і так далі. Я розумію, хтось дав команду поставити високий паркан. Очевидно, це  затрати пішли на  Верховну Раду очевидно.

Звісно, цей закон треба відхиляти. Я погоджуюся з професійною думкою комітету і Науково-експертного управління. А я просив би, Володимире Михайловичу, також узгодити  і дати виступити комусь представникам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. І, шановні колеги,  ще не почалася виборча кампанія. У Верховній Раді… Я ще раз хочу сказати…  (Шум у залі)

 Одну хвилинку. У Верховній Раді виступають народні депутати. Якщо ви вважаєте за необхідне, будь ласка, внесіть постанову в регламентний комітет.

Шановні колеги! От зараз після прийняття  цього рішення я нагадаю вам дані, як скасовувалися соціальні пільги для того щоб ми взяли на себе всю відповідальність за те, що відбувалося в країні. Нагадаю зараз вам.

І відносно паркану. Жодного відношення до цього паркану Верховна Рада не має. Тому я попросив би не натягувати на Верховну Раду те, що… Я ще раз говорю: звертайтеся до Київської міської адміністрації. І ми жодного відношення до цього паркану не маємо. І це не територія Верховної Ради України.

Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Тому я ставлю на голосування пропозицію першу, відповідно до Регламенту, про прийняття за основу, оскільки комітет пропонує повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи законопроект на доопрацювання. Те ж саме рішення прийняло Головне науково-експертне управління. Але відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію: про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за безквитковий проїзд у міському транспорті) (реєстраційний номер 8549). Прошу голосувати.

 

11:51:00

За-206

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

11:51:25

За-219

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, у зв’язку з тим, що уже дістали і мене особисто звинуваченнями у прийнятті рішень про скасування пільг дозвольте вам коротко, у межах декількох хвилин, нагадати, що цю практику було запроваджено у Верховній Раді України спільно з Кабінетом Міністрів України з 2000 року.

У 2000 році зупинили два закони соціальні. У 2001 ро... на 2001 у Державному бюджеті зупинили десять законів. У 2002 –  відповідно одинадцять, у 2003 – сімнадцять, 2004 – двадцять, у 2005 – два, у 2006 – двадцять два, у 2007 – тридцять вісім, у 2008 –  рекорд, внесено 102 зміни до 66 законів ціною 105 мільярдів. Хто голосував? Візьміть підніміть і подивіться.

Далі, далі більше. Далі більше, шановні колеги. Після того, коли Конституційний Суд прийняв рішення про неконституційність того, що Державним бюджетом України змінюються, корегуються або призупиняються пільги, це було прийнято 22 травня 2008 року рішення Конституційного Суду. 28 травня Кабінет Міністрів Постановою 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" відновив, наголошую, відновив дію відповідних законів постановою Кабінету Міністрів України, тобто зупинив і далі пільги.

Після того, у червні 2008 року тут, в сесійній залі, за участю тодішнього Президента України було проголосовано рішення про зупинення цілої низки пільг і корегування цих пільг. Голосування: 156 і 72. Зараз ідуть суцільні звинувачення, у тому числі особисто головуючого.

Тому, шановні колеги, ці зміни є грубим порушенням, яке допускала Верховна Рада України. Тому давайте брати на себе відповідну відповідальність і відповідним чином працювати, дивитися, які рішення ми приймаємо, на скільки ці рішення будуть виконувані. А якщо сьогодні держава не може виконати ці рішення, що зробити для того, щоб зменшити удар по найменш захищеним верствам населення, бо крики, стогони і взаємні звинувачення нічого абсолютно не дадуть.

Ця інформація буде оприлюднена. Так що, будь ласка, читайте, всі до цього були причетні, всі абсолютно фракції. Спокійно!  (Шум у залі)

Шановні народні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про особливості здійснення закупівель ядерного палива, 8709. Пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою.

 

11:54:55

За-222

Рішення прийнято.

Давайте таким чином: зробимо доповідь, співдоповідь, оголосимо перерву, проведемо засідання Погоджувальної ради, а потім завершимо розгляд цього питання після обговорення. Немає заперечень? Немає.

Доповідач – заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Чех Сергій Михайлович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Романюк Микола Прокопович.

 

ЧЕХ С.М.

Шановні народні депутати, проект Закону України про особливості здійснення закупівлі ядерного палива, підготовлений Кабінетом  Міністрів України з метою упорядкування питань здійснення суб'єктами господарювання, які діють у сфери використання ядерної енергії, закупівель ядерного  палива  за державні кошти.

Необхідність прийняття Закону України про особливості здійснення закупівлі ядерного палива визначено статтею 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель", який прийнято у десятому році. Ним встановлена норма щодо визначення окремим законом України питань, пов'язаних з особливостями здійснення закупівель таких товарів, робіт і послуг, як ядерне паливо, неопромінені паливні елементи, твели для ядерних реакторів.

Згідно законопроекту, предметом закупівлі є ядерні матеріали, неопромінені паливні тепловиділяючі елементи, твели, та тепловиділяючі збірки, касети для ядерних реакторів, поглинаючі стрижні системи управління та захисту ядерних реакторів, послуги, пов'язані з виробництвом неопромінених паливних тепловиділяючих збірок (конверсія, збагачення, фабрикація тощо) та поводження з неопроміненими та опроміненими тепловиділяючими збірками – це перевезення, зберігання та переробка.

Прийняття закону про особливості здійснення закупівлі ядерного палива дозволить здійснювати закупівлі ядерного палива у виробників товарів, надавачів послуг їх дочірніх підприємств, або інших підприємств на підставі прямих договорів, що сприятиме досягненню оптимального і раціонального використання державних коштів.

Реалізація законопроекту не потребує додаткових фінансових та інших витрат. Прошу підтримати прийняття за основу законопроекту про особливості здійснення закупівлі ядерного палива. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заступник голови Комітету з питань ПЕК Романюк Микола Прокопович, будь ласка.

 

11:57:41

РОМАНЮК М.П.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки на засіданні  6 липня 2001 року розглянув проект Закону про особливості здійснення закупівель ядерного палива (реєстраційний номер 8709). Під час розгляду та обговорення проекту закону члени комітету визначили, що дане питання актуальне і становить самостійний предмет законодавчого регулювання. Слід зауважити, що ця сфера згідно з світовою практикою має бути врегульована саме спеціальними актами. Наприклад, в законодавстві ЄС дане питання регулюється наступними документами: у Раді Євроатому статутами агенції Євроатому з поставок, агенції Євроатому з поставок ……..,  агенції з поставок і таке інше.

Водночас слід зазначити, що законопроект (реєстраційний номер 8709) потребує доопрацювання до другого читання з урахуванням пропозицій народних депутатів України та положень Закону України  про внесення    змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проекту Закону (реєстраційний номер 8709) прийняти за основу. Просимо підтримати пропозицію комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Доповідь, співдоповідь зроблена.

Двайте таким чином. Зараз запишемося на виступи з обговорення цього питання і після перерви проведемо дискусію. Немає заперечень? Будь ласка.

Каплієнко, Гривковський і Кармазін.

Таким чином, шановні колеги, оголошується перерва до 12.30 хвилин. Керівників фракцій прошу зібратися для проведення наради відповідно до ініціативи двох фракцій.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали. Продовжуємо засідання.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Так, події відбуваються самі собою. Будь ласка, Іван Григорович Кириленко.

 

12:33:04

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги!  Шановний головуючий! Щойно відбулося засідання Погоджувальної ради керівників депутатських фракцій, яке було ініційовано фракцією "БЮТ – "Батьківщина" і нашими колегами –  "Наша Україна –Народна  самооборона".

Питання, яке ми підняли  одне єдине – неправедний, з нашої точки зору і не тільки нашої точки зору, несправедливий суд над Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком добігає кінця. Допитані свідки, заслухані експертні оцінки, вислухали всіх, кого тільки можна було вислухати в залі суду. Я вже не буду говорити про те, що справа розсипається, не буду говорити за те, що жоден свідок конкретно нічим і ніяким аргументом не підтвердив вину. Але питання зараз в іншому. Вже не може ні Юлія Тимошенко, ні Юрій Луценко впливати на суд, не може впливати на свідків, не може впливати на експертів, аудиторів і інших правників, які причетні до  суду.

Одне питання: на якій підставі вони тримаються за гратами, маючи надзвичайно тяжкий стан здоров'я як Юлія Тимошенко так і  Юрій Луценко. Ми звернулися вчора на Погоджувальній раді до керівників фракцій підписати подання до суду Печерського на ім'я відповідних суддів, які ведуть цей процес, з проханням змінити міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд. Ні Юлія Тимошенко, ні Юрій Луценко, скільки вони перебувають під судом, жодного разу, навіть жодного приводу, навіть жодної  думки не допустили в тому, що вони можуть покинути рідну батьківщину Україну.

Юлія Тимошенко навіть мала можливість одноразову виїхати в Брюссель  на  чергове запрошення європейських структур, побула півтора дні у відрядженні і повернулася до зали суду.

Ми звернулися до колег, колеги знайшли помилку в нашому зверненні, ми вибачилися перед ними. Так, це була помилка, яку можна було б розцінити, що це тиск на суд. Ми її сьогодні виправили і  повторно звернулися до колег, звернутися все-таки від імені всієї Верховної Ради, бо керівник фракції уособлює все-таки велику політичну силу. Звернутися до суддів, які ведуть процес, змінити міру запобіжного заходу.

І друге питання, яке ми підняли, це, як кажуть, міра, але це полуміра. В залі саме Верховної  Ради треба шукати вихід із ситуації, в якій опинилася Україна з цими ганебними процесами. Саме  в залі Верховної Ради. Будь-який інший орган чи інституція, чи заклад не візьме на себе відповідальність щось вирішувати, це кине тінь відповідну на ту інституцію чи заклад і так далі.

Шановні колеги! Ми завершили нараду тим, що представники більшості пішли радитися  із своїми фракціями. Будуть у вас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. …будуть відповідні збори, будуть відповідні консультації з активом фракції. Ми просимо вас іще раз, зверніть увагу на ті законопроекти, які ми внесли, які врегульовують цю ситуацію, особливо законопроект Швеця. І зверніть увагу на те, що ми просимо підписати документ, який скоріше моральне значення має, ніж реальне правове, бо всі клопотання, які вносились, відхилялись.

Колеги, ми хочемо того, щоб  в залі панував конструктив, панувала злагоджена робота. Щоб не було  того, що відбувається зараз за стінами Верховної Ради. Це теж наслідки того, що відбувається, в тому числі і в Печерському суді. Ми все-таки просимо, щоб ви зглянулися, подивилися на ці речі, бо від  цього,  як  кажуть,  і  далі  за текстом, не зарікаються.  Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Продовжуємо обговорення проекту Закону про особливості здійснення закупівель ядерного палива.

Слово має Каплієнко, група  "Реформи заради майбутнього".  За ним виступатиме Гривковський.

 

12:37:19

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, ми  обговорювали цей законопроект, нагадаю для всіх, після перерви  8709 – Закон України "Про особливості здійснення закупівель ядерного палива".

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект, але з деякими зауваженнями.

Перше. Пропонується внести в окремий закон процедуру здійснення закупівель питань енергетичного комплексу, зокрема ядерного палива та ТВЕЛ, ТВС і таке інше. Але, чому це не можна внести в діючий Закон про здійснення державних закупівель? Навіщо це треба регулювати окремим законом?

Друге питання. Пропонується  здійснювати закупівлю в одного учасника. Питання єдине. Сьогодні в світі є низка підприємств, які на високому рівні, з високою якістю можуть виробляти паливо для наших станцій, атомних станцій з реакторами типа ВВР.

Я хочу вам нагадати, що такі компанії є у Франції, такі компанії є в Сполучених Штатах Америки і такі компанії є в Росії, без назв, щоб нікого не рекламувати. Тому, чому один учасник? Тобто получається, що чиновник буде визначати, з якою компанією працювати, включаючи в це свою політичну налаштованість чи неналаштованість до іншої компанії. Хотілось нагадати, що в нас головний принцип – це  якість і строки поставки, і вартість.

Наступне питання. Дивна процедура щодо продовження термінів на угоди і збільшення вартості контракту на 20 відсотків. Хотів би нам нагадати, що мова йде не про закупівлю стільців або гайочок якихось, а мова йде про виготовлення впродовж півтора року системних касет чи твелів, які йдуть виключно під особисте замовлення. Ніяких продовжень термінів, а особисто збільшення вартості контракту тут не  може бути.

Ми звертаємо увагу на те, що, виходячи з того, мабуть, мова йде про те, що хтось хоче збільшувати вартість контракту впродовж його виконання, а це неприпустимо в межах державних закупівель. Тому з цими зауваженнями хотілося, щоб ми прийняли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривковський.

Кармазін Юрій, будь ласка.

 

12:39:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я звертаю вашу увагу на те, що цей закон мав би бути прийнятим з огляду на закон про здійснення державних закупівель, де передбачалося у статті 2, що особливості здійснення закупівлі ядерного палива, не опромінених паливних елементів для ядерних реакторів мають визначатися окремим Законом України. Але якщо ви подивитеся на той закон, який нам запропонував цей уряд, який, я думаю, точно так же як зараз пропонують Верховній Раді піти достроково на вибори сьогодні люди, які прийшли зараз до стін Верховної Ради і тут їх біля 15 тисяч осіб, вони правильно пропонують. Тому що відбулася перезагрузка Конституції, Конституцію підлаштували під себе. Дострокові вибори Президента мають бути, бо він обирався зовсім по іншій Конституції на інший термін, дострокові вибори Верховної Ради, бо вона обиралась зовсім з іншими повноваженнями, і дострокові, звісно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, давайте говорити про ядерне паливо.

 

КАРМАЗІН Ю.А. А я дуже близько до ядерного палива…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже близько, але надто далеко.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Бо сьогодні люди, які стоять тут, це сьогодні ядерне паливо, Адаме Івановичу. І тепер, щоб ви знали, достроково треба прибрати і уряд. Прибрати, хай вони живуть, тільки може в таких умовах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Юрію Анатолійовичу, ну не змушуйте мене вимикати у вас мікрофон. Говоріть по темі. Буде тема політична – будете розповідати про політичні аспекти. Критикуйте закон, а не…

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я по темі кажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не чую. Продовжуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Дайте мені, потім будете коментувати у виступі. Шановні друзі, закон називається про особливості здійснення закупівель ядерного палива. Де тут є особливості? Тут жодних особливостей нема крім того, що у одного учасника, тобто корупційну схему, яка сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Обговорення питання завершено.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Адаме Івановичу, ви ж у мене забрали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, ви будете говорити дві хвилини тоді, коли ви будете говорити по темі законопроекту. До вас претензій не може бути. 30 секунд немає у вас, на жаль.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету прийняти за основу Закон про особливості здійснення закупівель  ядерного палива (реєстраційний номер  8709). Прошу  голосувати.

 

12:42:47

За-244

Прийнято рішення.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накладення арешту на морські судна (реєстраційний номер 8553).

Є  пропозиція за скороченою процедурою. Прошу визначатися.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наберіть стільки голосів, скільки  Партія регіонів, будете ви  законодавцем мод.

 

12:43:23

За-200

Підтримано.

Доповідає голова Державної інспекції  з безпеки  на морському та річковому транспорті Соболевський Григорій Григорович. Підготуватися  Притиці.

 

СОБОЛЕВСЬКИЙ Г.Г.

Шановний  Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект  Закону України  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накладення арешту на морські судна.  Проект  закону  України  передбачає внесення відповідних змін  до законодавчих актів України  у зв'язку з приєднанням України  до  Міжнародної конвенції  з уніфікації деяких правил щодо накладання арешту на морські судна. Ця постанова прийнята  Верховною Радою  України  7 вересня  2011 року за номером  3702.

Метою ухвалення акту є необхідність внесення змін  до законодавчих актів України  у зв'язку  з приєднанням України до вище зазначеної міжнародної конвенції, а саме:  до  Господарсько-процесуального кодексу України та Цивільно-процесуального кодексу України. З метою  закріплення юрисдикції судового органу за територіальною ознакою  по відношенню   до  місця розташування порту  проект акту передбачає внесення  доповнень до  статті  16 Господарсько-процесуального кодексу України та до частини четвертої статті 114 Цивільного процесуального кодексу України. З метою розширення сфери компетенції територіального судового органу проект акту передбачає внесення доповнень до частини одинадцятої статті 110 Цивільно-процесуального кодексу України. Ухвалення проекту акту сприятиме приведенню законодавчої бази України  з питань арешту морських суден у відповідність з міжнародними нормами.

Враховуючи вищезазначене, прошу підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Дмитро Микитович Притика, член Комітету з питань правосуддя.

 

12:45:33

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 15 червня 2011 року проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накладення арешту на морські судна, внесений Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроекту є внесення змін до законодавчих актів України в зв'язку з приєднанням України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, про що наголошував уже доповідач.

Проектом пропонується внести зміни до статті 16 Господарсько-процесуального кодексу України та статті 114 Цивільно-процесуального кодексу України, якими визначається виключно підсудність у справах, і встановити, що справи у спорах, що випливають з морської вимоги, розглядаються судом за місцем знаходження морського порту України, в якому перебуває судно щодо якого має бути здійснене забезпечення морської вимоги.

Також пропонується доповнити статтю 110 Цивільно-процесуального кодексу України, яка регулює підсудність справ за вибором позивача, положенням про те, що позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагород за врятування на морі та з інших морських вимог, можуть пред'являтись також за місцем знаходження судна.

Комітет, проаналізувавши запропоновані проектом Закону зміни, рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накладання арешту на морські судна. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Прошу записатися  на розгляд цього питання. Юрій  Кармазін, "Наша Україна – Народна самооборона", будь ласка.

 

12:47:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Запропонований  законопроект, безумовно, заслуговує  на увагу. Але я хотів би, щоб ви дослухалися до думки  науковців, які вважають, що у проекті не враховано, що приєднання  до цієї конвенції,  яка заключена у Брюсселі 10 травня 1952 року, вимагає внесення змін  не лише  до Господарського процесуального кодексу і Цивільного процесуального кодексу, а, перш за все, до Кодексу торговельного мореплавства, зокрема до статті 42 "Морські вимоги",  зміст якої має бути узгоджений зі змістом частини першої статті 1 вказаної конвенції, де   визначається, які саме вимоги вважаються морськими.

Проте, такі зміни  відповідно до статті 116 Регламенту не можуть бути внесені до законопроекту, який зараз нам поданий до    першого читання. Оскільки цього немає, то сенс  цей законопроект втрачає, він має бути  доопрацьований.

З огляду на те, що нам треба  виходити у правовій площині з  любих правових ситуацій, які є,  я пропоную цей законопроект запропонувати доопрацювати, бо не можна його у другому читанні  доопрацювати у комітеті в межах чинного Регламенту – це перше.

І друге. Законопроект, який шахрайським образом  був внесений на засідання Комітету з питань правосуддя (9127) у порушення Регламенту,  щодо  якого сьогодні зібралися  протестуючі, пропоную, Володимире Михайловичу, щоб ви поставили, і ми скасували прийняття його  у першому читанні як такого, який прийнятий у порушення Закону "Про Регламент Верховної Ради України". Це зніме всю соціальну напругу, яка   є зараз у країні. 

Тому я просив би, я не був учасником вашої "високої" наради зараз там у "високому" кабінеті, але це, можливо, хороший би вихід був з ситуації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Шустік, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.

 

12:50:01

ШУСТІК О.Ю.

Олена Шустік, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Наша фракція не буде підтримувати названий законопроект, оскільки його мета – це приведення законодавства України у відповідність до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, а натомість проект передбачає зміни лише до Процесуального законодавства і не враховує необхідність внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України. Статтю 42 "Морські вимоги" потрібно узгодити зі змістом конвенції. Зробити це на етапі другого читання неможливо, оскільки це суперечить Регламенту Верховної Ради, хоча, на жаль, юридична доцільність, логіка і здоровий глузд за сьогоднішніх обставин до уваги не береться. Проект кабмінівський, а значить має право на життя і існування, так само як той проект, який протягнули через Комітет Верховної Ради з питань правосуддя, яким позбавили пільг 16 категорій населення. Виходить так, що в новому проекті бюджету зайвих 100 мільйонів в порівнянні з минулим роком на фінансування адміністрації Президента є, а на соціальні пільги чорнобильцям, афганцям, дітям війни, малозабезпеченим сім'ям їх немає. Політична доцільність переконує парламентарів за одним помахом руки голосувати за такі ганебні законопроекти і дозволяє таким людям у мантії на прізвище Кірєєв робити розправу над лідером опозиції Тимошенко.

Фракція "БЮТ – "Батьківщина" відмовляється голосувати за такі законопроекти. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект потрібно повернути на доопрацювання.

Тому я ставлю на голосування першою пропозицію про прийняття проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накладення арешту на морські судна   (реєстраційний номер 8553).

 

12:52:26

За-251

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я звертаюся до вас і прошу вас і благаю, давайте не накаляти напруження. Уже і так відповідно до закликів народних депутатів відбулася сутичка. Я думаю,  що треба нести буде відповідальність за те, що відбулася сутичка. Закон ще ніхто не прийняв. Я прошу, в комітеті працюйте над цим законом і зробіть його цивілізованим. І пропозиція була така, щоб в законі зафіксувати, що не нижче фактичних виплат мають здійснюватися соціальні виплати. Так давайте це запишемо і проголосуємо, аніж ми будемо демонструвати оцю  ворожнечу. Бо якщо ви думаєте, що хтось залишиться в цій сесійній залі  після того, коли зайдуть ці люди, так я думаю, що ви глибоко помиляєтесь. Тому я прошу вас, шановні колеги, зосередьтесь тут, ходіть на роботу, а не… прийти на роботу для того, щоб виступити, зачитати свій маніфест.

І прошу вас, не піднімайте руки. Бо я радий, що ви зафіксували, що ви з`явилися на роботу. І давайте будемо розуміти. А якщо ви піднімаєте руку,  прочитайте як ви проголосували в  2008 році –  на 105 мільярдів відмінили пільги людям. (Шум у залі)  Персонально. Подивіться, візьміть голосування за червень 2008 року і там побачите… А зараз я прошу вас, давайте  приймати відповідні рішення, давайте працювати.

Ми рішення прийняли. Зараз оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо забезпечення послуг Державної митної служби України) (реєстраційний номер 8683).

Ставлю на голосування вашу пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

12:54:37

За-213

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник голови Державної митної служби Дороховський Олександр Миколайович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань транспорту і зв’язку Мороко Юрій Миколайович.

 

ДОРОХОВСЬКИЙ О.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" розроблено Державною митною службою на виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. Законопроектом передбачається внести Державну митну службу до переліку міністерств та відомств, яким у першочерговому порядку надаються телекомунікаційні послуги, а відключення кінцевого обладнання відбувається у спеціальному порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

Запропоновані зміни забезпечать, по-перше, безперебійну роботу Єдиної інформаційної системи Держмитслужби в режимі реального часу; по-друге, створять сприятливі умови для подальшого впровадження електронного декларування, що в кінцевому результаті надасть можливість митним органам більш ефективно виконувати покладені на них завдання.

Впровадження проекту закону буде здійснюватися в межах коштів, передбачених бюджетом на фінансування митних органів. Додаткових матеріальних витрат не потребує.

Прошу підтримати даний законопроект в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Юрій Миколайович Мороко, будь ласка, заключення комітету.

 

12:56:16

МОРОКО Ю.М.

Уважаемые коллеги, Комитет по вопросам транспорта и связи рассмотрел на своем заседании законопроект регистрационный номер 8683 и принял решение рекомендовать Верховной Раде по результатам рассмотрения законопроекта в первом чтении принять его за основу и в целом. Просьба поддержать данное решение комитета. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? Ніхто не наполягає? Ні.

Шановні колеги, пропозиція комітету полягає в тому, щоб прийняти цей законопроект за основу і в цілому. Є заперечення? Немає.

Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу і в цілому проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації"  (щодо забезпечення послуг Державної митної служби України), реєстраційний номер 8683. Прошу голосувати.

 

12:57:27

За-273

Закон прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (щодо вдосконалення порядку передачі), реєстраційний номер 8204.

За скороченою? Добре. Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання  за скороченою процедурою.

 

12:58:12

За-215

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Ігор Миколайович Глущенко, співдоповідач – заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Володимирович Лисов. Будь ласка.

 

12:58:29

ГЛУЩЕНКО І.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до Закону "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" розроблено  відповідно до положень  загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Натепер підприємства централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, які перебувають у комунальній власності мають дебіторську та кредиторську заборгованість 13,4, 13,5 мільярдів гривень. Збитки підприємств орієнтовно становлять 1,9 мільярда гривень. В аварійному стані перебувають більше третини водопровідно-каналізаційних та теплових мереж, близько 30 відсотків теплопунктів. Невідкладні заходи з модернізації та технічного переоснащення житлово-комунального господарства   потребують  залучення значних  фінансових ресурсів.

Розроблення проекту зумовлено необхідністю спрощення порядку передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-теплопостачання і водовідведення, які перебувають у комунальній власності, встановлення умов захисту капіталовкладень приватного інвестора, які сприятимуть залученню приватних інвестицій та вирішенням завдань технічного переоснащення житлово-комунальних підприємств та  розвитку комунальної інфраструктури.

Законопроект вдвічі скорочує термін надання заявок про участь у конкурсі та конкурсних пропозицій, розширює права місцевих рад делегувати органам державної виконавчої влади повноваження затвердження конкурсної документації, проведення конкурсу та визначення його переможця, погодження та підписання договору чи концесії об'єктів централізованого водо-теплопостачання і водовідведення. Також законопроект передбачає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ГЛУЩЕНКО І.М. Реалізація положень законопроекту у запропонованій редакції не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету. Прошу прийняти за основу у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Ігор Володимирович  Лисов, заступник голови комітету, будь ласка, щодо рішення комітету.

 

13:01:02

ЛИСОВ І.В.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Даний законопроект був розглянутий нашим комітетом 20 квітня цього року.

Ну в цілому можна з урахуванням стану інженерних  мереж, можна погодитися і підтримати законодавчу ініціативу, зокрема, скорочення термінів проведення конкурсів на передачу в оренду чи концесію, проте, необхідно погодитися із зауваженнями Головного науково-експертного управління, …………… повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів і нормативних амортизаційних відрахувань на поліпшення основних засобів та врахувати їх при доопрацюванні законопроекту до другого читання.

Комітет з питань бюджету відмітив, що реалізація законопроекту  матиме вплив на доходну частину бюджету, через що необхідно визначитися з датою набрання чинності прийнятого в майбутньому закону.

За результатами розгляду цього законопроекту комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам також. Прошу, шановні колеги, записатися на обговорення цього питання.

Володимир Йосипович Матвєєв.

 

13:02:39

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу слово передать Александровской Алле Александровне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, будь ласка.

 

13:02:46

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я в очередной раз обращаю внимание на недопустимость осуждения социально важных, резонансных вопросов по сокращенной процедуре, по которой вы лишаете возможность депутатов задать вопрос докладчику, обосновано выступить и объяснить избирателям какие неприятности несут эти законопроекты.

Если говорить о возможности вообще передачи в концессии объектов коммунального хозяйства, то есть, водопровод, канализация, теплоснабжение и так далее, то мы должны прекрасно понимать  и людям объяснить, и предупредить, что частный собственник, который будет вкладывать деньги, например,  в эти объекты он должен получить прибыль, для него этот проект должен быть окупаемым. Объясните, за счет чего кроме повышения тарифов может обеспечено сегодня быть окупаемость этих частных инвестиций. Другого ответа нет. Государство снимает с себя ответственность за содержание коммунальной сферы, потому что в то состояние, в которое привели сегодня водопровод, канализацию и  объекты теплоснабжения на 20 лет, ни копейки денег, серьезных денег на модернизацию, на ремонты не вложено и мы думаем, частник, который вложит эти миллиарды? Это полный абсурд.

Поэтому мы создаем иллюзию, что якобы мы влияем на ситуацию, пока не будет дан ответ откуда будут получены деньги, в том числе заинтересованные для частника, то есть как он вернет деньги, не будет у нас никаких серьезных инвестиций в жилищно-коммунальное хозяйство, не обманывайте людей.

Я призываю не принимать такие законы по сокращенной процедуре, люди не понимают, что творится в этом зале, и поэтому выходят на улицы. И правильно делают, надо сказать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу підготуватися, я після завершення розгляду цього питання поставлю на голосування пропозицію: працювати на вечірньому засіданні за повною процедурою до завершення розгляду всіх питань, визначених розкладом на сьогодні.

Шановні колеги, я прошу вас. Ви ж запропонували, узгодили ми порядок денний, треба ж його виконувати. Тому я поставлю на голосування пропозицію, щоб ми працювали.

Григорій Смітюх, будь ласка. Ви проголосуйте тоді, підтримайте і буде все нормально.

 

13:05:13

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Особливо я, якщо на мою точку зору, розглядаються пропозиції щодо передачі мереж водо-, тепло-, електро- і інше постачання, що забезпечують життєдіяльність наших міст і сіл, я взагалі проти.

Може хтось наведе мені приклад, що прийшов орендатор, вклав кошти значні і поліпшили стан в цьому плані? Я такого прикладу не знаю. Може мені хтось наведе приклад, що ці послуги зменшились, коли передача піде? Я, наприклад, таких послуг не знаю. Тоді виникає питання, а хто ж візьме, якщо це не прибутково, а хто ж візьме, якщо треба ризиково вкладати ці шалені кошти, тому що по Києву тільки подивіться, які комунікаційні зміни відбуваються, ще скільки треба грошей вкласти. Тоді в мене виникає питання, а за рахунок чого?

Єдине на сьогодні за рахунок чого відбувається. Всі, хто мають відношення до будівництва або хоча б з цим питанням пересікаються, знають, що коли іде будівництво, так би мовити, видають технічні умови. Що ці технічні умови нав’язують: або платиш шалені кошти туди, на реконструкцію, або виконуєш значні роботи. Тобто власник, маючи в оренду тепло-, електро- або інші мережі, нав’язує, як приватна компанія забудовника, не норми, а свєрхнорми, в 20-кратному, 50-кратному відношенні до того, що потребує він відношення. Тоді в мене виникає питання: якщо ти власник, то ти був заохочений, щоб ці послуги збільшити, їх кількість і якість, і утримати більше клієнтів, а проходить навпаки. Відчувається таке враження, що ці компанії, які беруть ці комунікації в жахливому стані, вони розраховують на прибуток. У нас же немає меценатів у цій сфері. Якщо ви називаєтесь меценати? То я буду дуже здивований – немає  таких меценатів.

Я вважаю, що нам треба враховуючи оцей стан і враховуючи важливість, тому що більшість населення не може, неспроможне оплачувати ці послуги  і вони   дотаційні є. Треба переглянути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮК Г.Є. … в цілому концепцію і не виходити з окремими змінами до закону, а виходити з новою концепцією в цій сфері. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Дмитрович Катеринчук, фракція "Наша Україна – Народна  самооборона"

 

13:07:42

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Дякую, Володимире Михайловичу. Микола Катеринчук, Європейська партія України. Я погоджуюся з тими, хто проголосував, підтримуючи цей законопроект за скороченою процедурою, щоб дати свої аргументи з тим, що цей законопроект приймати не можна. Не можна, якщо ми будемо розуміти як це вплине на зростання або незростання комунальних тарифів. Про якість ми зрозуміли, що ця галузь потребує колосальних інвестицій, приватний інвестор навряд чи може витягнути цей весь тягар і зрозуміло, що по тих відсотках, які є у банківських відсотках щодо кредитування, це може бути цілком природно, скажімо, абсолютно вплинути на зростання комунальних тарифів.

Ви всі народні "избранники", ви всі розумієте, що от виборча кампанія хоча не почалася, але ми маємо працювати завжди звітуючи своїм виборцям.

Одне  третє питання із п’яти важливіших – це зростання комунальних тарифів, які  говорять громадяни України, і, скажімо, це обґрунтована їх позиція, тому що не зростають такими темпами ні зарплата, ні пенсія.  

Тому мені здається, що в цьому питання треба підійти більш делікатно, і скорочена процедура тут недоречна – це  має бути окремо напевно і парламентські слухання. Тому що, якщо вже говоримо про ЖКХ, а це як елемент, скажімо, реалізації цієї програми – питання  концесії, то тут має бути більше економіки, тут треба цифри говорити і розуміти, які механізми закладаються. Тому що цей механізм, який є щодо удосконалення, на що він    направлений? Щодо удосконалення, які механізми? Так, дійсно хтось дуже швидко отримає у власність якісь обленерго чи щось інше, водоканали.  А далі як впливати на цього власника, на його норму рентабельності, впливати міським владам? Як? Як громадянам впливати?

Тому мені здається,  що цей законопроект хоча і,  скажемо, його назва і напрямок є абсолютно правильним, але приймати його ще зарано.

Володимире Михайловичу, я хотів би вам сказати, що ви такий же народний депутат, як і ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон увімкніть, будь ласка. Завершуйте, будь ласка, я ж мікрофон попросив увімкнути вам.

 

КАТЕРИНЧУК М.Д.  Володимире Михайловичу, з повагою до вас, ви ж  Голова Верховної Ради,  такий же народний депутат, як і ми. Єдине, що ми всі вам довірили, хто голосував за вас як за  Голову Верховної Ради, скажемо, вести засідання у Верховній Раді. І повноважень щодо парламентського  прокурора у вас немає, щоб називати, коментувати чи звинувачувати когось. Мені б хотілося, щоб ми і далі, не дивлячись на всі напружені моменти Верховної Ради, все ж таки залишалися людьми і толерантно ставилися  один до одного. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я гаряче підтримую таку пропозицію. Хотів би побачити зустрічний рух, і все буде у нас нормально.  Тому що кожен вважає за потрібне прийти розказати, який я поганий і піти. А я всім кажу: прошу, прошу і прошу вас, давайте працювати.

Шановні колеги, Баранов, одну хвилину, будь ласка,  від фракції.

 

13:10:56

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые коллеги, жилищно-коммунальное хозяйство –  это тема, которая любима в нашем   парламенте, потому что  можно блеснуть любовью к народу. На эту тему  любят говорить те, кто никогда  не работал в  этой сфере и вряд ли  что-то в ней серьезно понимает.

Я хочу вам сказать, уважаемые друзья,  что мы ничего другого  кроме "мировая цивилизация" не придумаем. Весь мир работает на таких принципах: либо это коммунальное предприятие полностью, либо это частное предприятие, либо это предприятие, которое  в концессию, то есть в аренду, без права собственности, перехода права собственности, получило в управление эту компанию на условиях вложения инвестиций, снижения тарифов в будущем и оказания качественных услуг. Так работает весь мир.

Мы с вами сегодня видим и говорим: тарифы, в соответсвии с экономическими  расчетами проводить мы не допустим. Но мы хотим получать качественные услуги и инвестора, который хочет придти и внести,  вложить деньги, мы не пустим. Потому что не пущают. То есть мы даже закон не хотим принимать о концессии, чтобы дать возможность инвесторам перспективным идти в эту отрасль и наводить там порядок. Получается: стой там, иди сюда. Что ж мы обманываем людей, рассказываем, все будет бесплатно, вы ничего не платите. Хочу  напомнить вам, что не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БАРАНОВ В.О. Пенсионеры – 98 процентов оплачивают все коммунальные услуги. Мы здесь поддерживаем безответственных людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі виступили, так? Тепер переходимо до прийняття рішення. Комітет пропонує прийняти законопроект  за основу. Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект  може бути прийнятий за основу.

Я ставлю на голосування пропозиції комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (щодо вдосконалення порядку передачі) (реєстраційний номер 8204). Прошу голосувати.

 

13:13:16

За-206

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання цього законопроекту (реєстраційний номер 8204), на доопрацювання.

 

13:13:46

За-229

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг) (реєстраційний номер 8391). Це ваша пропозиція. Через те я ставлю її на голосування: про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

13:14:27

За-214

Рішення прийнято.

Доповідачі, доповідач, перепрошую, народний депутат України Валерій Анатолійович Бондик. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Володимирович Лисов.

 

13:14:45

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, шановні президія, якраз у цей каскад законопроектів щодо реформування житлово-комунальних послуг і вінчається пропозиціями, які вношу на вашу ласку, на ваш розгляд.

Дійсно, складається така ситуація, що немає задоволених на ринку надання житлово-комунальних послуг. Органи місцевого самоврядування повинні мати певну свободу, в тому числі щодо зарахування не тільки монополістів ЖЕКів, так би мовити старою мовою, а і ще власників багатоквартирних будинків, ОСББ.

Що ми пропонуємо цими змінами? По-перше, уникнення права монополізма. По-друге, гнучкий стан реформування житлово-комунальної галузі. Бо є загальнодержавна програма, до 2014 року ми повинні реформувати цю галузь. Ті, хто задоволений послугами, які надають ЖЕКи, навіть і в цьому залі немає, але не приходить інвестор. А чому він не приходить? Тому що не гарантується вільний доступ і розвиток до надання цих послуг.

Тому, шановні колеги, я думаю, вдосконаленням цього законопроекту ми не закінчуємо реформування житлово-комунальної галузі, але ми гарантуємо співвласникам багатоквартирних будинків на гідне утримання і інфраструктури, і енергозабезпечуючих ресурсів, які можуть пропонуватись в цьому многоквартирному будинку.

Навіть, ви подивіться, що робиться на ринку. Компанія-власник побудувавши будинок, створює свій банк, створює свій ЖЕК відомчий, надає послуги і навіть і ціну, в калькуляцію надання послуг вкладає свою амортизацію, зарплатню бухгалтерів, тобто ті, хто відлучений від процесу надання житлово-комунальних послуг. Але мета цього вдосконалення і змін цього законопроекту – це дати можливість органам місцевого самоврядування глибше  і ширше вибирати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон,  будь ласка.

 

БОНДИК В.А.  І обирати якісну послугу, яку вони можуть надавати, у тому числі не тільки   жеки, а  і ОСББ. Дякую  за увагу.

Пропоную прийняти, бо не буде голосів, пропоную  прийняти у першому читанні і відправити на повторне  перше читання. Я розумію,  що не буде голосів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Володимирович Лисов, будь ласка.

 

13:17:19

ЛИСОВ І.В.

Шановні колеги,  ми ж  з вами люди досвідчені, да? Я про мережі хочу сказати. Що мережі   є чи приватні, чи нічиї. Ні державних, ні  комунальних, на жаль, немає, тому що їх стан  і обслуговування настільки жалюгідні, що ви самі розумієте про якісь послуг, про які тут всі говорили, які  ми ці послуги надаємо.  Тому те, що ми відхилили цей законопроект, це ми просто поставили питання подачі  у глухий кут попередній.  І я переконаний, що  без реформування  житлово-комунального господарства у нас  не буде з вами авторитету.

Стосовно  цього питання. Комітет    уважно  розглянув пропозиції  народних депутатів, дев'ятьох і пропонує підтримати згаданий законопроект. Є  тут  багато суперечностей, тому я також   підтримую  ініціативу доповідача, щоб весь зал  проголосував відправку  цього  законопроекту на повторне друге читання, щоб ми також його не  відхилили і не загубили. Прошу підтримати   нашу ініціативу як двох  сповідачів, а рішення  комітету було таке: прийняти  за основу   у  першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам  також.

Шановні колеги,  будь ласка,  запишіться на виступ. 

Народний  депутат  Матчук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

13:19:09

МАТЧУК В.Й.

Шановні колеги,  я як член профільного комітету хочу звернути вашу увагу на те, що цей законопроект в комітеті розглядався і дуже бурхливо обговорювався, оскільки сам по собі законопроект містить чимало просто якихось недоречностей, які звичайно можна було би до другого читання усунути. Такі як наприклад те, що органам місцевого самоврядування передається функція здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг. Хто в органах місцевого самоврядування буде здійснювати такий контроль? Відповіді на це питання немає і бути не може.

Або наступна річ. Власники житлових та нежитлових приміщень будинку зобов'язані здійснювати витрати, пов'язані із споживанням житлово-комунальних послуг, пропорційно відношенню площі житлових чи нежитлових приміщень, які знаходяться в їх власності. А лічильники тоді навіщо? Для чого ми говоримо про реальний облік спожитої води або отриманого тепла, якщо все одно все повертається до Радянського Союзу, коли все оплачується у відповідності до квадратних метрів? Але це все  дурниці.

Саме головне, що в цьому законопроекті закладено три принципи, три принципи, які не можна підтримувати ні за яких умов, ні при голосуванні у першому читанні, ні навіть повертаючи його на доопрацювання в першому читанні. Оскільки це принципи, це ті речі, які змінені бути не можуть.

Принцип перший закладається – відсутність вибору для власників житлових і нежитлових приміщень, оскільки вони мають наймати виконавця послуги і край. Вони не можуть самі займатись обслуговуванням своїх приміщень. Вони не можуть, створивши ОСББ, обслуговувати приміщення.

Принцип другий. Якщо власники не хочуть, власники проти або власники не збираються для прийняття такого недолугого рішення, тоді виконавця послуг їм визначить, тобто нав'яже, орган місцевого самоврядування. Чим він при цьому буде керуватись – один Господь Бог знає.

І принцип третій – відсутність будь-якої відповідальності виконавця послуг перед його фактичним наймачем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Завершуйте, будь ласка.

 

МАТЧУК В.Й. Дякую. Дуже прошу не підтримувати його і не відправляти на перше читання. Його потрібно зараз просто-на-просто поставити на ньому хрест. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ніхто не наполягає на виступі? Ні. Тоді розгляд питання завершено.

Комітет пропонує  прийняти законопроект за основу.  Головне науково-експертне управління  дотримується такої ж думки. Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття  за основу проекту Закону  про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо  вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання послуг) (реєстраційний номер 8391). Прошу голосувати.

 

13:22:31

За-40

Рішення не прийнято.

Зважаючи на такий рівень підтримки  ставлю на голосування пропозицію про повернення  суб'єкту права законодавчої ініціативи  законопроекту на доопрацювання.

 

13:23:01

За-244

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо вдосконалення правового регулювання) (реєстраційний номер 8309). На вашу  вимогу ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

13:23:40

За-210

Рішення прийнято.

Доповідач – народний  депутат України Сергій Володимирович Гордієнко. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань державного  будівництва та місцевого самоврядування Микола Федорович Трайдук, То я тоді прошу від комітету, будь ласка.  Трайдук Микола Федорович.

 

13:24:13

ТРАЙДУК М.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ну я тут уже за двох: і за Сергія Володимировича, і за себе. Так як я теж являюсь одним із авторів цього проекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді 4 хвилини вам.

 

13:24:26

ТРАЙДУК М.Ф.

Да, та я дуже бистро.

Цей законопроект или проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" він стосується вдосконалення правового регулювання. Ну, яка ситуація? Ми з вами прийняли законопроект про регуляторну діяльність, і так механічно в Законі про місцеве самоврядування були написані, так сказати, деякі, там цілий ряд статей. І так получилося, що ми після того, як прийняли цей закон, получили до комітету, ну, буквально сотні  листів, де получається так, що ми таким чином зарегулювали, що і Регламент тепер Ради потрібно, ну, він становився регуляторним актом. Тому, щоб довго не розповідати, ми прийняли рішення на комітеті, і цілий ряд наших народних депутатів комітету запропонували вам цей закон.

Метою зазначеного законопроекту є покращення правового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, усунення дублювання норм законодавчих актів, намагання повернути та зберегти за Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" статус комплексного, правового регулятора основних засад побудови і функціонування системи місцевого самоврядування в Україні. Це здійснено шляхом вилучення із Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" більшості положень, внесених Законом України від 1 липня 2010 года (2088-6), які дублюють чинні норми Закону України "Про засади Державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Загалом вносяться зміни до статей 9, 26, 27, 42, 43, 46, 47, 50, 54, 55 та 58 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Водночас, запропоновано залишити лише положення узагальнюючого характеру, що стосуються внесення зміни до статті 59 цього закону.

Крім того, мені хотілося б проінформувати,  що до вказаного законопроекту надіслали позитивні висновки Комітет з питань бюджету, Комітет з питань правової політики, а також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

У той же час Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва у своєму висновку висловився проти прийняття вказаного  законопроекту.

Після обговорення комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу. Якщо можна, то й в цілому. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 

Шановні колеги! Прошу  на обговорення записатися законопроекту.

Дарда, фракція Партії регіонів, будь ласка. Відмовляється від виступу. Катерина… Одну хвилинку. Катерина Ващук, будь ласка.

 

13:27:49

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! В цілому позитивним є те, що цей закон регулює, все приводить у порядок із Законом "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності". Проте хотілося б, щоб чіткіше ми звернули увагу на діяльність сільських рад у плані тому, щоб не обмежили їх можливість регулювання господарської діяльності на землі.

На сьогодні я, виступаючи, зачепила одну тему і хочу зараз на ній наголосити. На сьогодні є землі запасові резерву. Їх хоче орендувати орендар, який є єдиний у даному селі, і треба провести аукціон, щоб йому дати ту землю. В аукціоні має брати участь  кілька орендарів, а їх нема фізично, юридично. І жоден з органів –  ні  рада, ні адміністрація – не мають права оперативно вирішити те питання.  А сіють швидко, рік  проходить, земля пустує. Або якщо її  засівають, прокурор кличе і питає господарника, за яким правом. По-друге, з цього не береться податок земельний, бо незаконно, нікому не платиться орендна плата.

Це саме стосується невитребуваних паїв. Такої землі в Україні біля мільйона гектарів. Якщо все привести в порядок, і для місцевих бюджетів орендарів платили б орендну плату і плату за землю, то ми б отримали більше мільярда у місцеві бюджети. А от із-за таких закорлючок, заковик це не здійснюється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:30:00

ВАЩУК К.Т.

Я думаю, що це питання заслуговує на увагу відповідного комітету, як і Кабінету Міністрів. І щоб уже у цьому бюджеті ми такі кошти передбачили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ольга Боднар, мікрофон. Одна хвилина.

 

13:30:20

БОДНАР О.Б.

Дуже дякую. Ольга Боднар, „Блок Юлії Тимошенко”, партія "Батьківщина".

Шановні колеги, це один із небагатьох законопроектів, який може об’єднати зал, якщо вистачить, звісно, рук на те, щоб натиснути необхідну кількість голосів, тому що достатньо мало людей в залі. Але я хочу сказати, що місцеве самоврядування уже стільки терпіло і уже такий занепад в тому місцевому самоврядуванні відбувається, після того як скасували районні ради, зокрема в місті Києві, і коли люди не мають, куди звертатися, а звертаються тільки до міської ради, яка не справляється з тою кількістю киян, які потребують допомоги. Місцеве самоврядування не отримує необхідну кількість субсидій, для того щоб оплачувати доплати для педагогів і для медичних працівників.

То на сьогодні оцей, даний законопроект хоча б якимось чином дозволяє цьому місцевому самоврядуванню по-людськи працювати. Тому що коли було прийнято оцей Закон "Про Засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" і його норми були напряму імплементовані в Закон "Про місцеве самоврядування", це призвело до того, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка, свою думку.

 

13:31:31

БОДНАР О.Б.

Дякую. Органи місцевого самоврядування уже не могли навіть скликати першу сесію.  Тому в даному випадку я прошу зал серйозно віднестися до тих органів місцевого самоврядування, які власне на місцях, відстоюють ще якось права наших громадян. І я пропоную підтримати даний  законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ніхто не наполягає із фракцій, що не виступили, на виступі? Ні.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "По місцеве самоврядування в Україні" (щодо вдосконалення правового регулювання). Реєстраційний номер 8309.

 

13:32:26

За-279

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з оптимізацією функцій центрального органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів (щодо надання документів дозвільного характеру). Доповідач – народний депутат України Ігор Миколайович Прасолов. Співдоповідач – голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Іванович Семинога.

Зважаючи на вашу вимогу, ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скорченою процедурою.

 

13:33:17

За-210

Рішення прийнято.

Ігор Миколайович, будь ласка.

 

13:33:24

ПРАСОЛОВ І.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Законопроект 8617 определяет правовые и организационные принципы функционирования разрешительной системы в сфере хозяйственной деятельности и устанавливает порядок деятельности разрешительных органов полномочных выдавать документы разрешительного характера.

Целью принятия данного законопроекта является приведение некоторых законодательных актов в природоохранной сфере в соответствие с требованиями Закона Украины о разрешительной  системе в сфере хозяйственной деятельности. И в связи с оптимизаций функций центрального органа исполнительной власти в сфере экологии и природных ресурсов.

Законопроект направлен на обеспечение выполнения функций центрального органа исполнительной власти в сфере экологии и природных ресурсов, в связи с принятием Указа Президента Украины от 13 апреля 2011 года номер  452, Положения о Министерстве экологии и природных ресурсов Украины.

Принятие данного  законопроекта будет способствовать усовершенствованию порядка выдачи документов разрешительного характера в природоохранной сфере.

Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины высказывает ряд замечаний, которые могут быть учтены при подготовке законопроекта ко второму чтению и предлагает  по результатам рассмотрения в первом чтении принять законопроект за основу.

Поэтому, уважаемые коллеги, прошу вас поддержать данный законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Анатолій Іванович Семинога, голова комітету.

 

13:35:05

СЕМИНОГА А.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! На розгляд Верховної  Ради України в першому читанні вноситься проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з  оптимізацією функцій центрального органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів.

Проекту Закону  спрямований на приведення законодавчих актів у природоохоронній сфері у відповідність з вимогами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та у зв'язку з  оптимізацією функцій центрального органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів. Зміни стосуються Водного, Земельного, Лісового кодексів України, Законів України про охорону атмосферного повітря, про відходи, про екологічну експертизу.

Як уже було сказано, науково-експертне управління підтримує даний законопроект у першому читанні, в той же час висловлює ряд суттєвих зауважень, які, на нашу думку, можна врахувати у другому читанні. Міністерство екології та природних ресурсів підтримує даний законопроект, комітет на своєму засіданні прийняв рішення пропонувати Верховній  Раді України прийняти даний законопроект у першому читанні за основу.

Прошу підтримати і дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, хто наполягає на обговоренні, запишіться, цього законопроекту. Так.

Сергій  Глазунов, будь ласка, потім – Юрій Литвин.  Сергій Глазунов, фракція Партії регіонів.

 

13:36:35

ГЛАЗУНОВ С.М.

Що стосується законопроекту 8617. Законопроект визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності встановлює порядок діяльності дозвільних органів. Відповідно до чинного законодавства частини першої статті 4 цього закону виключно законом, який регулює відносини пов’язані з задержанням документу дозвільного характеру, встановлюється наступне: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі документу дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулюванні документів дозвільного характеру; строк дії документу дозвільного характеру або необмежений строк дії такого документу.

Метою прийняття цього закону є приведення деяких законодавчих актів у природоохоронній сфері у відповідність з вимогами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у зв’язку з оптимізацією функцій центрального органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів.

Прийняття даного законопроекту сприятиме удосконаленню порядку видачі документів дозвільного характеру у природоохоронній сфері.

Фракція Партії регіонів буде голосувати за даний законопроект і пропонує прийняти його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин, фракція Народної Партії.

 

13:38:09

ЛИТВИН Ю.О.

Слово прошу передати Шершуну Миколі Харитоновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, будь ласка мікрофон.

 

13:38:14

ШЕРШУН М.Х.

Дякую. Микола Шершун, фракція Народної Партії.

Шановний голово! Шановні колеги! Я хочу підтримати позицію профільного комітету, Комітету з питань екології, членом якого я є, і виступити в підтримку цього законопроекту.

Можливо, я в деякій мірі повторюся, але зазначу, що в деякій мірі проект є процедурним, технічним, направленим переважно на узгодження норм чинного законодавства, але в той же час він є доволі необхідним, адже через невідповідність норм деяких законів та кодексів і Закону України, особливо, про дозвільну систему у сфері господарської діяльності виникає плутанина при трактуванні та реалізації чинного законодавства.

Необхідність таких коректив викликана зміною функцій Міністерства екології та природних ресурсів у ході адмінреформи, що ще не знайшло відображення у відповідному законодавстві. Тому, як бачимо, законопроект вирішує доволі нагальні питання.

І як вже повідомив мій колега Семинога, до законопроекту висловлено ряд зауважень, проте вони не є такими суттєвими і будуть усунені при опрацюванні проекту до другого читання.

Тож, шановні колеги, прошу підтримати законопроект 8617 в першому читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу.

Ставлю на голосування цю пропозицію, а саме: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з оптимізацією функцій центрального органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів щодо надання документів дозвільного характеру (реєстраційний номер 8617). Прошу голосувати.

 

13:40:26

За-283

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, ми зараз з вами мали розглядати проект Закону про аукціони. Разом з тим, є лист від автора законопроекту, який відкликає свій проект закону у зв’язку з необхідністю його доопрацювання.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 7002) про аукціони. Прошу голосувати.

 

13:41:13

За-253

Рішення прийнято.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень  (реєстраційний номер 7244). Доповідач – народний депутат України Коловалюк Валерій Ілліч. І співдоповідач – заступник голови Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович.

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Автор також підтримує цю ідею. І я ставлю її на  голосування.

 

13:42:00

За-209

Рішення прийнято.

 

13:42:09

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! В минулому році в новій редакції було схвалено,  прийнято Закон про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обстежень. І внесена зміна до ряду інших нормативно-правових актів серед яких і Цивільний кодекс України. Відповідно до викладеного в новій редакції цього закону, серед інших прав реєстрації підлягає і  право користування найму-оренди будівлі або  іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, в разі укладення договору оренди на строк не менше як три роки. А саме, цим законом встановлено, що основна частина його положень вступає в силу з моменту його опублікування, в тому  числі і вимоги щодо державної реєстрації прав, що виникають на підставі договорів оренди нерухомого майна. А от зміни до Цивільного кодексу України, які встановлюють таку обов’язковість лише для тих прав, які виникли на підставі договорів оренди укладених на строк  від трьох років, вступає в силу аж з  1 січня наступного року.

Оскільки вказаний закон було опубліковано 16 березня 2010 року, то права, які виникають на підставі всіх договорів оренди нерухомого майна, укладених у цей період до 1 січня наступного року, підлягають державній реєстрації незалежно від їх строку. А з 1 січня наступного року  підлягають реєстрації лише ті права, які виникають за договорами оренди нерухомості, укладеними на строк від трьох років. Така ситуація є не логічною та тільки ускладнює і так не простий перехідний період у правовому регулюванні державної реєстрації прав на нерухоме майно. Саме з метою врегулювання перехідного періоду в сфері реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень, моїм законопроектом, цим законопроектом  пропонується встановити, що на перехідний період підлягають обов’язкової державної реєстрації    права на нерухоме майно,    які виникають на підставі договорів найму оренди будівель, або інших капітальних споруд та окремих частин.  Також законопроектом пропонується уточнити деякі інші моменти Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Прошу підтримати цей законопроект і схвалити в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Юрій Миколайович, рішення комітету.

 

13:44:25

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект был рассмотрен на заседании нашего Комитета по вопросам экономической политики 17 мая этого года. И комитет рекомендует Верховной Раде принять его за основу. 

К данному  законопроекту имеются замечания со стороны Главного экспертного управления и со стороны  Кабинета Министров Украины. Они касаются второй части этого законопроекта, которая говорит в отношении владения и управления земельным участком и объектами недвижимости на нем. 

Учитывая то, что и Кабинет Министров Украины, и Главное экспертное управление, и наш     комитет рекомендуют принять за основу и до второго чтения  доработать, я предлагаю это предложение поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую, Юрію Миколайовичу.

Шановні колеги, на обговорення, будь ласка, якщо є потреба, запишіться. Якщо немає, будемо голосувати. Так, немає бажаючих   обговорювати це питання, отже всім все зрозуміло.

Ще раз нагадую висновок  комітету: прийняти  законопроект за основу. Головне науково-експертне управління також позитивний висновок дало на цей законопроект.

Так, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону 7244 про внесення  змін до деяких законів України  щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

 

13:46:24

За-245

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Постанови про зміну порядку обчислення часу на території України (реєстраційний номер 8330). Пропонують розглядати це питання, тут автор і комітет, за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

13:46:59

За-213

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Олег Володимирович Надоша. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань науки і освіти Степан Антонович Давимука.

 

13:47:14

НАДОША О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, до вашої уваги додається проект постанови 8330 щодо упорядкування зміни часу на території України. Ця пропозиція включає в себе залишення на території України другого часового поясу… з часу другого часового поясу з додаванням однієї години.

Це дасть нам можливість в даному випадку розглядати цей літній час, який є у нас зараз, і не переходити на зимовий час. Залишити цей час на весь… дії нашої держави. Є така пропозиція. Якщо є запитання, я готовий на них відповісти.

Добре. Тоді я пропоную і є, знаю, пропозиція комітету профільного, який пропонує прийняти це в цілому. Тому прошу голосувати. Дякую. Фракція підтримує. Партія регіонів підтримує. Прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Степане Антоновичу, будь ласка, що комітет з цього приводу думає?

 

13:48:30

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, пані і панове! Комітет з питань науки і освіти на минулому засіданні розглянув проект постанови. І виходячи з пріоритетності здоров'я людини, як це було вказано в  рішенні  комітету, підтримав постанову і рекомендує Верховній Раді України прийняти її за основу і в цілому з поправкою, що відповідний час вводиться в квітні 2012 року.

Але я б хотів зазначити, що на засіданні комітету була дискусія, яка, власне, ще раз підкреслила, що питання обчислення часу є проблемою багатоплановою і містить в собі міжнародний, медичний та економічний аспекти, що потребує всебічного вивчення і обґрунтування фахівцями та відповідними спеціалістами.

На сьогодні ми не маємо комплексного і виваженого підходу до вирішення цієї проблеми, але пріоритетність в цьому плані має бути. Як вам відомо, в минулому році Росія надала перевагу медичному аспекту і, виходячи з пріоритету здоров'я людини, відмовилася від подвійного обчислення часу протягом року.

Я хочу зазначити, що проект був подібний нашого колеги Колесніченка, який пройшов розгляд в різних центральних органах Кабінету Міністрів і висновок там дещо інакший. Я би хотів зазначити висновок нашого Міністерства охорони здоров'я. Згідно з дослідженнями щодо впливу зміни порядку обчислення часу на стан здоров'я людини, які проводилися в нашій країні і за кордоном, зсув шкали часу на 1 годину влітку не впливає суттєво на стан здоров'я та самопочуття, навпаки, користь від додаткової години світлового часу значно переважає негативний вплив тимчасових незручностей, пов'язаних з адаптацією організму…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте. Комітет що вирішив?

 

ДАВИМУКА С.А. Можна я ще одну фразу скажу? І було узагальнююче рішення Держспоживстандарту до проекту, яке підсумовувало. І там було сказано таке: "таким чином чинний на території України порядок обчислення часу є узгодженим з міжнародною практикою обчислення часу, сприяє гармонізації всього спектру міжнародних, економічних, культурних та інших стосунків. Тому пропозиція про відмову від використання літнього часу в Україні не може бути прийнятою". Тобто проблема є дуже серйозною, непростою.

І я все-таки від себе, оскільки у нашому комітеті більшість за більшістю і прийнято  відповідні рішення, але  я би просив все-таки серйозніше підійти до  цього питання і все-таки ще додатково його розглянути. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, будь ласка,  шановні колеги.  Будь ласка,  прізвища народних депутатів. 

Геннадій Самофалов, фракція Партії регіонів.

 

13:51:52

САМОФАЛОВ Г.Г.

Уважаемый  Владимир  Михайлович, уважаемые коллеги! Я думаю, при решении этого вопроса надо уйти от политиканства, а посмотреть на суть закона.

Проблема в том, что сегодня медики включились в  эту дискуссию и одноголосно  утверждают, что  сегодня  переход на новое время очень сильно влияет на здоровье  людей, нарушается биоритм человека.  А в условиях, когда  мы сегодня  в мирное время за последние два года, 2009-2010 потеряли полтора миллиона  человек, я думаю, что это очень серьезная аргументация для того, чтобы  этот закон поддержать    и принять его в первом чтении и в целом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Задирко,  будь ласка,  група "Реформи заради майбутнього"  вам слово.

 

13:52:34

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Прошу  слово  передати  Віталію Семеновичу Курило. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Курило, будь ласка.

 

13:52:43

КУРИЛО В.С.

Шановні колеги,   Віталій Курило, депутатська група "Реформи заради  майбутнього". Я хотів би звернути увагу вашу на те, що  були відповідні   рекомендації Європейської економічної комісії  Організації Об'єднаних  Націй у середині  90-х років, коли ми перейшли на оцей  час, на літній час.  І ці рекомендації були спрямовані якраз, зазначалось, на гармонізацію  порядку  обчислення часу на території всієї Європи. На сьогоднішній день усі  країни Європи,  за виключенням  Ісландії, переходять на літній час. Ми хочемо   зараз залишитися  тільки на літньому  часі і відмовитися від  цих переходів.  Це несе дуже серйозні економічні втрати, не треба забувати, і це ще, крім цього, несе певні неузгодженості і економічні, і політичні, і культурні. Ну наприклад, один  такий момент. Тепер футбол в Донецьку будуть дивитися не о 21.45, а о 22.45. І не тільки в Донецьку, а у всіх містах. А це відповідно повинен працювати транспорт.

Я хочу звернути вашу увагу на те, що в 1996 році був Указ Президента про те, щоб робочий день починався на різних територіях країни в різний час: на Сході України – о сьомій годині ранку, в Центральній Україні – о восьмій і в Західній Україні – о дев'ятій годині ранку. Це б відповідало нормам медичним і це б відповідало тим нормам, щоб людина могла як можна краще використовувати світловий час. То на мій погляд, необхідно нам просто повернутися до цього Указу і виконувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть свою думку. Все у вас?

 

КУРИЛО В.С. Повернутися до Указу 1996 року – це б відповідало нормальним якраз функціям життєдіяльності людини. Тому я пропоную утриматися від цієї постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Павловський, фракція "БЮТ –  Батьківщина".

 

13:55:07

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський "Блок Юлії Тимошенко - Батьківщина", прошу передати слово депутату Віктору Терену.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен, мікрофон.

 

13:55:16

ТАРАН В.В.

Дякую. Ну, я не знаю, як для кого, можливо для Партії регіонів чи для, скажімо, фракції Народної Партії, яка буде очевидно підтримувати це, не є авторитетним слово Голови Верховної Ради, але для мене воно є авторитетним. І коли я вчора із засобів масової інформації дізнався, з посиланням на Володимира Михайловича Литвина, що 200 мільйонів гривень втрата в результаті от такого переводу, знаєте, це мене особисто змусило задуматися для чого це робити і кому це треба.

Справа в тому, як це впливає на стан організму людини, це мають визначатися відповідні інституції, скажімо, Академія медичних наук, інші експерти, тощо. Але коли Партія регіонів уже бере на себе таку функцію визначати, як це буде впливати на організм людини, ну це вже не лізе, знаєте, ні в які ворота. Тим більше, що справді, всі європейські країни переводять час. У нас ось є дуже детальні викладки про те, що ми будемо відставати від Європи мінімум, значить, на три години з усіма відповідними наслідками.

Справа у тому, що  Партію регіонів абсолютно не цікавить  здоров'я людей, не цікавить економіка, про яку говорив Голова  Верховної Ради України, їх це не цікавить. Їх цікавить  одне-єдине – ровнєніє  на Москву.  Іде це ровнєніє на Москву не лише по часу, а  на ті принципи, на ті правила, на яких живе сьогоднішня Росія. Ну, скажімо,  на те, щоб були тюрми, щоб опозиція, Ходорковський сидить там    у тюрмі, щоб наша опозиція у тюрмі, щоб катували Юлію Тимошенко, катували Луценка. Бо коли говориться про  ровнєнія на Москві, то  йде передусім  ровнєніє на той  час, середньовічний  час, в якому, на превеликий жаль, до сьогоднішнього  дня живе Москва.  А взагалі все це виглядає дуже  жалюгідно і нікчемно.

І це мені нагадало, ви знаєте, от  згадайте, будь ласка, Гоголя, коли   запорожці приїхали до  Катерини, впали на коліна, а Катерина їм каже: "Вставайте" – А вони кажуть: "Та не встанемо, матушка" – "Та встаньте вкінці кінців   ви з колін" – " Не можемо встать".

Так саме оце сьогоднішні надоші, сьогоднішній регіони, як впали на коліна, так і будуть. (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

13:57:21

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Партія "За Україну!"

Сьогодні   у цих коротких виступах  з приводу цієї постанови  було багато посилань, особливо прихильників прийняття цієї постанови щодо  економічного зиску і медичних проблем  громадян, які будуть мати, якщо ми далі будемо жити  у тому часовому режимі, в якому ми  жили вже багато років.

Я думаю, що  перше, так би мовити, основне спонукання того, що появилася така постанова, проект постанови, – це звичайнісіньке мавпування   з Росії. Ось якби Росія собі  запровадила час, так би мовити, по  часовому поясу Владивостоку, я переконаний, що у тут би знайшлись мудрегелії  з Партії регіонів, щоб пропонували запровадити  такий часовий пояс і в Україні.

Я не бачу, ви знаєте, логічної  якоїсь позиції Партії регіонів, коли   нібито і Президент, і Прем`єр-міністр – представник цієї політичної сили декларують свою орієнтацію на Європу, а його  челядь все-таки десь ніяк не може відв'язатися від повадок Кремля, від повадок Москви. І тим паче, що і медична Академія наук, її президент висловив, спростував оці аргументи, що це, мовляв, шкодить здоров'ю українців, такої аналітики і доказів немає. І ми все-таки ближче географічно все-таки до годинних поясів, які визначила Європа. І я вважаю, що приймати нам таке рішення сьогодні категорично не можна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання, немає проблем, завершено з огляду на те, хто записався, а фракція має право на виступ.

Будь ласка, Катерина Самойлик.

 

13:59:46

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Ну, по-перше, я хочу вам сказати, нічого ліпити до цієї постанови і до нище, який розглядатимемо ми, законопроект, ніякого відношення він до політики не має. Коли ми переходили на зимовий та літній час, брався до уваги лише економічний аспект. Ви пам’ятаєте відключення електроенергії, і саме з цим аспектом був пов'язаний перехід на літній та зимовий час. Так що дурити людей не треба.

Далі. Не треба прикриватись людьми, бо люди, дійсно, говорять нам про те, що дуже важко переживають особливо діти перехід на літній та зимовий час, по-друге.

І по-третє, ну, комітет майже одноголосно, навіть з меншості представники, проголосували за дану постанову.

І фракція Комуністичної партії України буде підтримувати, виходячи з медичного аспекту, біологічного аспекту. І не треба ліпити, куди потрібно і не потрібно, політику, а треба виходити з вимог, які перед нами, між іншим, ставлять ті ж самі люди, про які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто ще з фракції не виступив? Всі виступили.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти за основу і в цілому цей законопроект. Очевидно треба  поставити ще один пункт сюди: "Ця постанова набирає  чинності з дня її опублікування", бо не зрозуміло, коли цей документ вступає в дію. Тому я поставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу і в цілому законопроект. Тільки  уточнення. Віктор Терен сказав, 200. Це 300 мільйонів на електроенергію. Я це мав на увазі, коли говорив.

Про прийняття ставлю на голосування пропозицію за основу проекту Постанови про зміну порядку обчислення часу на території України. 8330 за основу і в цілому як постанова.

 

14:02:06

За-266

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Нам треба прийняти рішення про зняття… зараз я… по фракціях дайте. Про зняття з розгляду проекту закону відповідно, щоб він не висів.

Партія регіонів – 189, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 10, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 14, Народна Партія – 20, позафракційні – 8.

Я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду  проекту Закону про порядок обчислення часу на території України (реєстраційний номер 4338) з огляду на те, що ми це питання вже внормували відповідною постановою. Прошу голосувати. 

 

14:03:01

За-259

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ї години.