ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
6 липня 2011 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада».
10:01:16
Зареєструвалися в сесійній залі картками 338 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати! Сьогодні день народження нашого колеги Івана Миколайовича Мирного. Прошу привітати нашого колегу і побажати йому успіхів. (Оплески)
Шановні народні депутати! Надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 5 липня 2011 року. Розглянуто 63 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 12 законів та 6 постанов, 13 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 2 законопроекти повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, 2 законопроекти повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 21 законопроект та 1 проект постанови відхилено.
Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися на виступ. Будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на інформаційне табло.
Народний депутат Литвинов, фракція Партії регіонів. Народний депутат Литвинов, будь ласка.
Народний депутат Киричок, фракція Партії регіонів. (Шум у залі) Народний депутат… Не кричіть! Народний депутат Киричок, будь ласка.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ну є Литвинов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну є Литвинов – хай іде Литвинов. Ну, будь ласка. Шановні колеги, заспокойтесь!
Народний депутат Литвинов передає право на виступ колезі із фракції. Заспокойтесь! Будь ласка, заспокойтесь.
10:03:28
КИРИЧОК О.Е.
Уважаемые граждане Украины! Уважаемый Владимир Михайлович, коллеги! Я хочу сегодня с этой трибуны спросить: доколе буду депутаты, прикрываясь мандатами, калечить, избивать людей. Ко мне обратились активисты общественного движения "Тимошенко – к ответственности".
Дело в том, что в понедельник 4 июня в зале Печерского суда, активистку общественного движения "Тимошенко – к ответственности" народные депутаты Шкиль и Арутюнов на глазах у прессы, на глазах у присутствующих в зале иностранных наблюдателей, на глазах у Тимошенко, наверное желая угодить своему лидеру, силой, с исключительным цинизмом, выбросили молодую девушку из зала суда.
Сегодня эта девушка госпитализирована. (Шум у залі) Светлана Мишалова сегодня госпитализирована с диагнозом: ушиб ребра и ушиб почки. Не смотря на то, что в милицию было подано соответствующее заявление, никаких активных действий не происходит.
Из этой половины зала звучит шум, пытаются заболтать, чтобы никто не услышал, что произошло. Вам мало Лозинского? Доколе будут, прикрываясь депутатскими мандатами, калечить людей?
Я прошу считать мое выступление депутатским запросом Министру внутренних дел, Генеральному прокурору с тем, чтобы тщательно, оперативно провести расследование и привлечь к ответственности тех, кто позволяет себе, прикрываясь мандатом, калечить людей. Я думаю, что здесь найдется больше, чем 226 голосов, чтобы снять с них неприкосновенность и привлечь к ответственности.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги! Народний депутат Киричок є на місці, да? Будь ласка. Так хто буде виступати? Передає право Олексію Плотнікову, фракція Партії регіонів. Наступним Кармазін буде.
10:06:17
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний Голово, шановні народні депутати! Фракція Партії регіонів хотіла би привернути увагу до поточного соціально-економічного розвитку України на середину 2011 року. Незважаючи на недоброзичливі закиди наших політичних опонентів, соціально-економічна ситуація у країні розвивається у стійкому руслі.
Якщо характеризувати макроекономіку, то валовий внутрішній продукт за I квартал 2011 року порівняно з відповідним періодом попереднього року зріс на 5,2 відсотки. Відбувається зростання по промисловому виробництву, у сільському господарстві іншим галузям національної економіки. Реальні доходи зведеного бюджету за I квартал поточного року порівняно з відповідним періодом 2010 року збільшились на 10 відсотків, державного – на 11. У країні створено фінансовий запас для виключення ситуації некерованості процесами в національній економіці. На казначейських рахунках накоплено: на валютному – 2 мільярди доларів; на гривневому – 35 мільярдів гривень.
Ще 14 червня Верховна Рада України затвердила урядовий законопроект про збільшення витрат Держбюджету на 11 мільярдів гривень, які підуть на збільшення виплат бюджетникам і будівництво соціальних об'єктів. Влада виконує свої обіцянку направити додаткові доходи держбюджету на соціальні потреби громадян. Завдяки змінам до Закону про держбюджет зарплати бюджетників одноразово зростуть на 13 відсотків. В результаті вчителі зможуть отримувати у середньому на 340 гривень більше, працівники медичної сфери – на 300 гривень більше.
Крім того, було прийнято рішення розширити список педагогічних працівників, які отримують 20 відсоткові надбавки до зарплат, а також вирішити встановити для працівників закладів соціального захисту.
Певний вихід з графіку з отриманням траншів не ставить під сумнів наше ефективне співробітництво з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними інституціями. Співробітництво як з МВФ, так і з Світовим банком і іншими міжнародними структурами є певною запорукою не лише інтеграції України в світовий економічний простір, але і приходу до України іноземних інвесторів. Я хочу нагадати, що чистий приріст іноземного капіталу за перший квартал у 8,4 рази більше, ніж це було у попередньому році.
І, нарешті, ще є один з важливих чинників інтеграції України до світових економічних відносин. У нас є всі можливості того, щоб саме в цьому році була підписана угода про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, і це безпосередньо заслуга економічного блоку Кабінету Міністрів. Але це серед іншого свідчить і про стійкість національної економіки.
Таким чином, країна розвивається, і є всі підстави вважати, що вона буде розвиватися і надалі, незважаючи на окремі недоброзичливі закиди тих, хто хотів би, щоб було по-іншому, тобто щоб країна не розвивалася. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Юрій Прокопчук, фракція БЮТ, будь ласка. Наступним буде виступати Глазунов.
10:09:26
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Шановні співвітчизники! Сьогодні у Печерському суді Києва проходить черговий політичний фарс по розгляді кримінальної справи проти Юлії Тимошенко. Кричіть, кричіть, будете кричать, коли будете стоять за Януковича. У яких злочинах діюча влада намагається звинуватити Юлію Тимошенко – у тому, що її уряд забезпечив малодоступні сільські райони автомобілями швидкої допомоги і обладнанням, яке врятувало тисячі життів українців, чи може у тому, що у рік, коли сипалися економіки провідних країн світу, пенсіонери вчасно отримували пенсії? Кримінальний закон не застосовується до сфер моралі, ідеології, віросповідання і політики, але саме це здійснює сьогодні влада на чолі з Януковичем по відношенню до Юлії Тимошенко. Те, що, не дивлячись на припинення поставок газу до України в надзвичайно холодну зиму, громадяни отримували тепло і ціна на нього не зростала, це сьогодні розглядається як злочин. Виникає питання: хто насправді здійснив злочин – Юлія Тимошенко чи ті, хто сьогодні фальсифікує кримінальну справу проти неї, ті, хто не може втримати ціну і, здаючи українську землю, тим не менше іде на поводу в інших держав.
Українське суспільство і світова громадськість вже давно зрозуміла, те, що в ці дні відбувається у Печерському суді, немає нічого спільного з верховенством права, немає нічого спільного з бодай елементарним дотриманням прав людини. Руками суду влада намагається знищити Юлію Тимошенко, як політичного конкурента, як державного діяча, як лідера, який може об'єднати українців проти встановлення в Україні тоталітарного режиму. Найбільш красномовним підтвердженням цього є як здійснюються суди лише над Юлією Тимошенко. Суддя грубо порушує Кримінально-процесуальний кодекс, не дає достатньо часу для ознайомлення, новому захиснику відводиться одна доба для того, щоб ознайомитися з п'ятнадцятью томами справи.
І останній цинічний випадок, коли 29 червня до приміщення, в якому проводиться судове засідання, були заведені майже 30 молодих людей, так званих, активістів, про яких говорили, під охороною міліції, привезені міліцейським автобусом і в режимне приміщення заведені в нережимний час. Очевидно, це вказівки тих, хто сьогодні хоче знищити і опозицію, і Юлію Тимошенко – не вдасться. Тому ми вимагаємо негайно, невідкладно заслухати міністра МВС в цій залі і дати пояснення, чому здійснюються провокації, чому давляться автобусами ОМОНу люди, чому вони б'ються, чому на них порушуються кримінальні справи, провокатори гуляють на свободі? Ні, політичним репресіям!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глазунов передає право на виступ Леоніду Кожарі. Наступним буде виступати Євген Царьков, фракція Партії регіонів.
10:12:42
КОЖАРА Л.О.
Добрий ранок, шановні народні депутати! Я спочатку хотів би внести одне уточнення, мій колега сказав, що вчора жінці було нанесено ушиб ребра, так у неї було зламане ребро, в наслідок чого було забито нирку у цієї людини. Ми чули запальну річ тільки що, в якій всі факти перекручені, на жаль. Але це ті люди, які так рьяно сьогодні захищають Юлію Володимирівну, вчора брали участь у побитті громадян України.
Але я хотів би повернути засідання трошки в більш конструктивне русло і дати інформацію про міжнародне життя України. І хотів би зазначити, що до ключових подій минулого місяця слід віднести участь Президента України у сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, де Віктор Федорович виступав як Президент держави, яка сьогодні головує у Комітеті Міністрів Ради Європи. Візит став чудовою нагодою для депутатів ПАРЕ поспілкуватися із главою держави з цілої низки питань – від пріоритетів головування Києва у Комітеті Міністрів до реформи судочинства та антикорупційної кампанії.
Депутати і керівництво ПАРЄ переконалися у серйозності намірів України внести вагомий внесок у роботу Ради Європи у період головування. Чутки про посилений інтерес Європи до проблем вітчизняної опозиції виявилися, як завжди, трошки перебільшені.
Серед важливих подій на європейському напрямі відзначу офіційний візит Віктора Януковича до Словаччини 17 червня, візит в Україну міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського 23 червня та перший в історії офіційний візит Президента Кіпру Дімітріса Хрістофіаса в Україну 3-4 липня. Їхній ключовий результат – підтримка України з боку трьох країн ЄС у питаннях безвізового режиму, асоціації та зони вільної торгівлі. Ця підтримка є вкрай важливою з огляду на те, що Польща вже розпочала піврічне головування у Раді ЄС, а Кіпр головуватиме там у другому півріччі 2012 року.
Вагомим зовнішньополітичним успіхом став державний візит в Україну голови Китайської народної республіки Ху Дзін Тао, встановлення з Китаєм відносин стратегічного партнерства та підписання спільної декларації стало історичним проривом у взаєминах з цією світовою державою. Сьогодні Китай є головним партнером України в Азії, і поставлено завдання довести товарообіг з цією країною до десяти мільярдів доларів на рік. Починається реалізація масштабних інвестиційних проектів, в тому числі спорудження швидкісної залізниці між аеропортом "Бориспіль" та Києвом. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Царьков. Шановні колеги! Я невдало висловився, Євген Царьков є членом фракції комуністів. Я перепрошую, наступним буде виступати Григорій Смітюх.
10:16:00
ЦАРЬКОВ Є.І.
Уважаемые народные депутаты! Уважаемые избиратели! Как вы знаете в Киеве задержаны участники националистических организаций в связи с расследованием дела о приготовлении яичницы на Вечном огне в парке Славы. Ими оказались активисты "Свободы" Кирилл Бабинец и активиста так называемого "черного комитета" Богдан Тицкий. Они были задержаны первого числа, как известно ранее по инициативе ряда народных депутатов фракция коммунистов в Киеве была арестована лидер художественного объединения братства Святого Луки, активистка украинского националистического крыла, которое в принципе не имеет права никакого сегодня находиться на свободе и наша фракция сделала соответствующий запрос, так как в канун великого Дня Победы, в канун траура большого начала войны она и организация националистическая заявила, о том, что Вечный огонь является этаким дьявольским кадилом.
Для того, чтобы полностью понять картину, почему происходят такие акты вандализма и почему народные депутаты с правой части зала пишут ходатайства в защиту этих вандалов, нужно понимать, что это уже дети независимости, то есть это дети, которые 20 лет живут в той стране в которой, по большому счету и пример брать не с кого. Один Президент с компанией своего ворья продал страну, продал все предприятия, проведя приватизацию, развалил ЧМП и в память о себе оставил только одно изобретение - "кравчучку".
Второй, пил водку, играл на гитаре, своим указом провел распаевку земли, уничтожив сельское хозяйство и породил безработицу и оставил после себя еще одно изобретение "кучмовоз".
Третий же совершил, по-моему, самое большое преступление вбив осиновый кол в духовность нашей нации, которую разделила окончательно Украину по берегам Днепра и бессовестно забрал себе под пасеку, как известно журналистам, шесть гектар в Безрадичах для ведения сельского хозяйства и развода пчел, кстати, фракция посчитала на шести гектарах можно вместить всех пчел Украины, Белоруссии и России вместе взятых.
18 правительств сменилось за это время. Сегодня половина Кабинета Министров прошлого сидит на скамье подсудимых – с кого брать пример этим ребятам? Конечно же, … вандалы – это бессовестное поколение. Но это и вы виноваты, и оранжевые, и так называемые национал-демократы, что они растут в такой стране. Это вы виноваты, что премьеров называют ворами, а уже появились и воровки. Ваша "заслуга" в кавычках, и в том, что средства массовой информации забывают сегодня осуждать такие действия, которые направленные на раскол страны.
Фракция коммунистов не допустит в дальнейшем актов вандализмов. Вы, знаете, был установлен поста по охране этого святого памятника.
И, я хотел обратиться к журналистам. Вы, знаете, есть профессиональные журналисты, а есть так называемое поколение, которое было озвучено одним и с коллег, прыщавых мальчиков работающих за деньги и выполняющих указы своих наймитов.
Я призываю вас осуждать массово такие действия тех людей, которые надругиваются и надругались над нашей памятью…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Солтус.
10:19:23
СМІТЮХ Г.Є.
Шановні народні депутати! Григорій Смітюх, Партія регіонів. Волинь.
Я взяв слово з одного приводу. Вчора на Верховній Раді розглядалося ряд законів, в тому числі Закон під номером 8725. Про що цей закон говорить? Він говорить, цей закон про те, що цілий ряд підприємств, в тому числі титанова галузь, яка знаходиться під особливим державним контолем, а саме, статус мала казенне підприємство. Пішла…
Прошу не заважати.
…поставили її під приватизацію. Я за те, щоб в Україні нашій був гарний господар на любому підприємстві. Я за те, щоб в Україні щось розвивалось. Але я завжди виступав і виступаю проти того, щоб діючі підприємства, які мають стопроцентну рентабельність продавались. І я проти того, щоб згідно якого підприємства, які мають стратегічне значення для нашої держави, в тому числі для оборонної промисловості.
До чого я кажу. Статті 13 і14 Конституції України говорять про слідуюче, що земля, надра знаходяться виключно в праві українського народу і оберігається Конституцією, і захищається Конституцією. І не може передаватися те, що не може повернуте бути в поліпшеному, а передаватися в оренду те, що може передаватися, повертатися в поліпшеному або не поліпшеному стані. Надра ніколи не вертаються, якщо вони орендуються, в якомусь стані. Вони повертаються в одному – зруйнованому стані.
Якщо ви підніметесь на висоту 200-300 метрів і проїдете над Вольногодським і Іршанським ГОКом, ви побачите, який жах там знаходиться. І я не розумію, чому головуючий, Володимир Михайлович Литвин, до вас звертаюся, вчора мені не надав можливості по цьому питанню сказати своє слово. Я не розумію, чому такі питання стратегічні розглядаються за скороченою процедурою і протягуються на угоду комусь.
Я не розумію чому, це я питання піднімав і піднімаю, що в 2004-2008 роках під егідою Кінаха, Гуреєва, Зубова Валентина комбінат грабився і украли більше 300 мільйонів доларів, і ніхто за це не поніс відповідальності. Я не розумію, що підприємство працює із 100-процентною рентабельністю, і вони знаходяться сьогодні в банкрутстві. Я не розумію, чому головуючий дозволяє розбазарювати такі національні багатства. Я стояв і стою на сторожі цього питання. І я не проти приватної власності, я проти такого підходу до державної власності.
І я прошу, Володимире Михайловичу, на майбутнє, давати можливість висловити точку: по скороченій процедурі розглядати питання або по нескороченій процедурі питання. Тому що ті люди, у кого є розум і серце і думають про батьківщину, вони не дозволять промовчати тут, незалежно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я єдине, що просив би, шановного колегу, не використовувати слова "протягують" і таке інше. І я прошу вас, не втягуйте в міжфракційні розборки всередині фракції Верховну Раду України. А я дію відповідно до Регламенту.
Народний депутат Солтус передає право на виступ Григорію Калетніку. Наступним буде виступати Катерина Ващук.
10:23:05
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, шановні громадяни України! Я хотів присвятити цих три хвилини саме насушній проблемі – це стану сільськогосподарського виробництва на даний момент та збирання хлібів в Україні. Прогнози на врожай пшениці та ранньої зернової групи в світі поки що не дають зменшення проти фактичного збору минулого 2010-2011 маркетингового року.
Аналогічні прогнози позитивні і по Україні. Результати перших обмолотів говорять самі про себе. В південних областях та Кримській автономії вони складають на 4 центнери з гектара більше, ніж в минулому році. І за попередніми даними вал хліба в цьому році може скласти не менше 45 мільйонів тонн, що на 6 мільйонів тонн більше минулого року.
Але ситуація кожного дня міняється, в зв'язку із погодними умовами, які і добрі, і в деякій мірі складні, і не зовсім добрі. Так, за останні 10-12 днів в Кіровоградській, Черкаській, Одеській областях та Київській, на півночі Миколаївської області випали від півтора до трьох з половиною місячних норм опадів. Зміна погодних умов співпала з наливом та достиганням зерна хлібів. Сильні зливи, висока відносна вологість повітря, перезволоження ґрунту призвели до полягання частини посівів.
За оцінками метеостанції через найінтенсивніші дощі у нас вилягло від 10 до 30 відсотків хлібів. Замулення рослин і споживання, потреба споживання, шановні колеги, у нас складає 6,4 мільйона зерна на продовольчі потреби, з них 5,2 мільйона тонн пшениці, насіння – 2,7, і на корм худобі – біля 14,7 мільйонів. Начебто на фоні прогнозованого збору не дається підстав для тривоги. Але є обставини, на які я хотів би загострити увагу, особливо тих, хто займається і відповідає за продовольчі запаси і формування пшениці на насіння, це спеціалісти районів, областей та міністерства. Перезволоження грунту, повітря співпали з найвідповідальнішою фазою дозрівання і, цілком ймовірно, може бути вимито клейковину, а також створено умови для розвитку хвороб фузаріозів, септоріозів, мучнистої роси. Тому необхідну кількість продовольчої пшениці потрібно взяти на особливий контроль і контролювати кожну її тонну.
Я хочу подякувати колегам з комітету Віталія Юрійовича Хомутинніка та економічному блоку міністерства і Кабміну за те, що вони зняли з багатостраждальних сільських трударів удавку з вивізними митами. Хочу сьогодні подякувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка,
КАЛЕТНІК Г.М. Хочу подякувати сьогодні багатостраждальним нашим сільським трударям і побажати їм гарних успіхів та доброго здоров'я. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Цюрко.
10:26:36
ВАЩУК К.Т.
Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Шановні колеги, шановні радіослухачі, на сьогоднішній день не секрет, що в галузі аграрній найболючішою темою є розвиток тваринництва, а саме молочної галузі, і м'ясного тваринництва великої рогатої худоби.
За цей рік це питання стало ще більш гострим і усугубилось воно після того, коли не була підтримана пропозиція нашої фракції, моя особисто, при прийнятті Податкового кодексу залишити систему податків на додану вартість такою ж, як вона була, коли молочні, м'ясні, тобто переробні підприємства їх перераховували селянам, давали як дотацію до ціни, і тим самим підтримували саме сільських товаровиробників. Зал не підтримав цю пропозицію, бо настоював саме так Кабінет Міністрів і Міністерство аграрної політики.
Що ж ми маємо у результаті на сьогоднішній день? В результаті ми маємо картину, коли жодна постанова Кабміну, яка була прийнята по розподілу тих коштів, які акумулюються на спеціальному рахунку, на сьогодні не виконується. Спочатку Кабмін обіцяв, що ці кошти, що ці кошти будуть виплачуватись на корову селянину 30 копійок, підприємству – 30 копійок, на кілограм зданого молока підприємству – 35 копійок і на м'ясо – півтори гривні. Потім що буде це на корову біля 800 гривень. На сьогоднішній день абсолютно нічого не виконується. І останніми днями Міністерство прийняло постанову, що взагалі селяни за здане молоко і м'ясо нічого не отримають. А ті кошті, які зібрали, будуть розділені на будівництво комплексів і так не бідними інвесторами, які прийшли в село.
Що є на сьогоднішній день? У результаті цієї правки замість того, якби було по торішньому, то на сьогодні селяни б отримали 870 мільйонів дотацій на ціну тільки за молоко. Назбирали всього 222 мільйони. От що ми маємо, коли непрофесіонали вирішують питання розвитку аграрного сектору. У результаті скорочується поголів'я…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ВАЩУК К.Т. Завершую. Зросли ціни на аграрну продукцію, скорочується її експорт.
Дорогі колеги, я зареєструвала відповідний закон вернутись до старого порядку. Дуже прошу від імені селян вашої підтримки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Цюрко передає право на виступ колезі Мироненко, фракція Партії регіонів. Наступною буде виступати Самойлик замість Даниленка.
10:30:24
МИРОНЕНКО М.І.
Шановні колеги! Шановний головуючий! Наша країна поступово виходить з важкої фінансово-економічної кризи і основні показники розвитку економіки в поточному році мають позитивну динаміку.
Враховуючи зростання виробництва товарів, логічним є зростання показників роботи транспортної галузі. За даними Держкомстату за січень-травень 2011 року підприємствами галузі перевезено 331 мільйон тон вантажів. Це на 11 відсотків більше ніж за січень-травень 2010 року. Вантажообіг зріс на 9 відсотків, становив 176 мільярдів тон/кілометрів. Послугами пасажирського транспорту в січні-травні 2011 року скористались майже 3 мільярди пасажирів, що на 3 відсотки більше ніж за січень-травень 2011 року.
Результати роботи підприємств галузі у порівнянні з січнем-травнем 2010 року характеризуються наступними показниками. Морськими торгівельними портами збільшено переробку вантажів на 5 відсотків, транзитних – на 25 відсотків. Автомобільним транспортом перевезено більше півтора мільярда пасажирів. Обсяг перевезення вантажів зріс на 22 відсотка. Залізничним транспортом перевезено 195 мільйонів пасажирів, а обсяги перевезення вантажів збільшились на 9 відсотків. Вітчизняними авіакомпаніями на 25 відсотків збільшено перевезення пасажирів, що становить більше ніж 2 мільйона осіб.
Має місце зростання обсягів перевезень як на внутрішніх, так і на міжнародних напрямках. Це вагомий внесок в розвиток економіки держави. При цьому до державного бюджету підприємствами галузі у 2010 році сплачено більше 9 мільярдів гривень, а за січень-червень 2011 року – більше 4 мільярдів гривень. Такі показники продовжують динаміку 2010 року, в якому, у порівнянні з попереднім роком, обсяги перевезень вантажів підприємствами транспорту зросли на 11 відсотків, і в якому було впроваджено ряд заходів щодо розвитку підприємств транспортно-дорожнього комплексу, покращанню їх роботи, реалізовано низку інвестиційний проектів.
У рамках підготовки та проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні здійснюється реалізація низка інфраструктурних об'єктів, зокрема, будівництво і реконструкція аеропортів та залізничних вокзалів у містах Донецьку, Харкові, Львові та Києві. В органах державної влади та управління реалізуються пріоритетні напрями реформ на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
МИРОНЕНКО М.І. …згідно з транспортною стратегією України до 2020 року. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Катерина Самойлик, фракція комуністів.
10:33:49
САМОЙЛИК К.С.
Фракція Комуністичної партії України висловлює свій протест та обурення актом вандалізму відносно пам'ятника героям Сталінграда на одній із центральних площ міста Херсона – Площі Героїв Сталінграда. Пам'ятний знак був знятий заради будівництва супермаркету "Оскар" , і це могло статися лише з дозволу міського голови міста Херсона Сальдо.
Багато херсонців воювали, захищаючи свою рідну землю, сотні з них захищали Сталінград. Яку ж треба мати совість, яким нелюдем треба бути, щоб через тиждень після покладання квітів до обелісків, після запалення свічок пам'яті з нагоди трагічних подій 70-річної давнини з дня початку Великої вітчизняної війни знести пам'ятний знак на честь загиблих наших земляків? Нагадую, що 27 мільйонів співвітчизників віддали своє життя у боях, у підпіллі, згоріли у крематоріях, з них 75 відсотків від 19 до 50 років. Нинішній господар без совісті і честі вирішив варварськи зламати знак, який заважав будувати магазин.
Комуністи Херсонщини, майже всі без винятку засоби масової інформації провели своє власне розслідування і з’ясували, що дозвільні документи на демонтаж пам’ятника відсутні. Сам пам’ятник, який виготовлений з мармуру, відвезли на околицю міста, скинули на території підприємства, яке виробляє надгробні плити.
Керуючись статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", в 5-денний термін вимагаю від Генеральної прокуратури, СБУ, Міністерства внутрішніх справ України дати повні і вмотивовані відповіді на наступні питання: хто дав дозвіл на знищення історичної пам’ятки, чому магазин будується в історичній частині міста, ким і в якому розмірі був даний дозвіл на земельну ділянку, і чи є узгодження проекту.
І врешті-решт я з великою повагою і розумінням, і це дуже близько нам, відношусь до позиції Президента України і самої великої фракції, фракції Партії регіонів, відносно самих трагічних сторінок в історії нашого життя, Великої Вітчизняної війни, але з цієї трибуни звертаюсь до вас. Невже вам потрібен такий мер, який знищує місто і топчеться по найсвятішому, по людській пам’яті? Може краще його делегувати в всеукраїнське об’єднання "Свобода"? Я думаю, що там йому буде затишно, там він буде в своєму середовищі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено. В одному з виступів було згадано прізвище, як вважає депутат, в негативному плані.
Валентин Зубов, хвилина на репліку, будь ласка.
10:37:20
ЗУБОВ В.С.
Уважаемые коллеги! В своем выступлении господин Смитюх назвал меня, Кинаха и Гуреева, народных депутатов, как людей, которые развалили Запорожский титаномагниевый комбинат. Хочу довести до вашего сведения и всех наших радиослушателей, избирателей, что к этому заводу я, политик, философ, доктор наук, не имею никакого отношения, а занимался, действительно, этим заводом по просьбе нашего коллеги Ярослава Сухого из Запорожья. Потому что в то время я, находясь в позиции, мог оказать реальную помощь, чтобы сохранить завод, на который очень многие олигархи положили глаз.
Благодаря нашим совместным усилиям – Гуреева, Кинаха и моего – мы сумели сохранить этот завод, который был в то время рентабельным. Да, сегодня он лежит. Да, сегодня его сделали убыточным. Но сделали его такие, как вот Смитюх и все остальные. Поэтому я благодарю и Кинаха, и Гуреева за то, что мы вместе отстояли завод. Вот и хочу, чтобы все наши избиратели знали, что среди народных…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, не нахабнійте! Якщо ви назвали прізвище, репліками обмінялися – все. Це ж не може безкінечно тривати. (Шум у залі)
Будь ласка, шановні народні депутати, дві фракції, відповідно до пункту… Я прошу вас, заспокойтесь. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України вимагають перерву для проведення консультацій з питань порядку даного та виголошення заяви. Разом з тим погодилися на виголошення заяви. Виголошувати заяву буде народний депутат Павловський.
Будь ласка, з місця виголошуйте. Ну, будь ласка.
10:39:25
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський. Заява фракції "Батьківщина".
Шановні співвітчизники, 7 липня у четвер влада планує протягнути закон про погіршання пенсійного забезпечення українців. Буде збільшено пенсійний вік для жінок на п'ять років, до 62 років – для чоловіків, держслужбовців і науковців. Подивіться, яке співпадіння, 62 роки становить середня тривалість життя чоловіків в Україні. На 10 років збільшать тривалість страхового стажу, а це означає, що сотні тисяч людей передпенсійного віку, які вже заробили собі стаж на пенсію, повинні відпрацювати ще десять зайвих років. На кладовище раніше, ніж на пенсію – ось суть пенсійної реформи Януковича.
Опозиція, зокрема, партія "Батьківщина" запропонували альтернативний проект без збільшення віку і трудового стажу. Пенсійний геноцид буде скасовано одразу після зміни цієї антинародної влади, заявила Юлія Тимошенко. Саме за це, за цю принципову позицію Тимошенко хочуть кинути за грати. Не випадково 7 липня, день голосування за так звану пенсійну реформу, співпадає з печерним судилищем над Юлією Тимошенко. Її судять за те, що під час кризи вона вчасно і у повному обсязі виплатила пенсії, за те, що відновила газопостачання, дала людям тепло, не дала замерзнути країні. Шокова терапія Януковича напряму пов'язана з політичним переслідуванням.
Шановні громадяни, прийшов час захистити себе, добробут своїх родин. Акції протесту почнуться у четвер, 7 липня о 9-й ранку на Хрещатику, 42 біля Печерського суду.
І хотів би звернути вашу увагу, коли подібні пенсійні реформи були у Франції, чотири мільйони людей вийшли на вулиці. У Празі, у Чехії вперше за всю історію зупинилося метро – так транспортники голосували проти погіршення пенсійного забезпечення в Чехії. Зараз днями сотні тисяч людей вийшли захистити свої соціальні права в Англії.
Я хочу звернутися до вас: треба вставати з колін, перестаньте спати! Де наші профспілки? Треба захистити свої інтереси. Тому у четвер, 7 липня о
9-й ранку біля Печерського суду розпочинаємо акції протесту проти пенсійного геноциду. Скажемо разом "ні" пенсійному геноциду, "ні" репресіям.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, з приводу пропозицій і вимог, які прозвучали у виступах народних депутатів, я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення та звернення, в тому числі оформити їх, як на цьому наполягали окремі народні депутати, учасники виступів як депутатські запити.
Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про реадмісію осіб. Шановні колеги, прохання розглянути це питання за скороченою процедурою.
10:43:17
За-209
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник міністра закордонних справ України Руслан Демченко. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.
ДЕМЧЕНКО Р.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія (про реадмісію осіб).
Угодою визначаються, що основні взаємності швидкі, ефективні процедури ідентифікації та безпечного і організаційного повернення осіб, які не виконують умови передбачені для в'їзду та перебування на території України або Норвегії, а також процедури транзитного перевезення таких осіб до країн їх походження.
Окрім цього, передбачається дворічне відтермінування, прийняття, передачі громадян третіх держав та осіб без громадянства. Угоду з Норвегією укладено на таких самих умовах, що і Угоду про реадмісією між Україною та Європейським Союзом. Враховуючи, що Угода з Європейським Союзом успішно застосовується і на сьогодні не має проблемних питань пов’язаних з її практичною реалізацією, розраховуємо на аналогічне успішне виконання українсько-норвезької угоди.
Слід відзначити, що норвезька сторона виконала внутрішньодержавні процедури необхідні для набрання чинності двосторонньою угодою про ремісію ще у березні 2008 року.
Ратифікація Угоди про реадмісію сприятиме розвитку відносин з Норвегією в міграційній сфері, водночас створює передумови для полегшення візового режиму для громадян України, оскільки одночасно з набранням нею чинності набирає чинності Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про спрощення оформлення віз. Вона зокрема передбачає безкоштовне оформлення віз для 14 категорій українських громадян. Оформлення багаторазових віз і встановлення спрощеного та уніфікованого порядку розгляду клопотань і прийняття рішень про оформлення віз нашим співвітчизникам. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл, будь ласка.
10:45:39
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати України! Враховуючи особливе значення і терміновість даного питання, Комітет у закордонних справах провів спеціальне додаткове екстрене засідання з цього питання. Ще раз хочу наголосити про обов’язкову і особливу терміновість. Річ в тому, що Норвегія, хоча вона не є членом Європейського Союзу, але це є країна, яка залучена до Угоди про шенгенський договір щодо вільного пересування осіб і відповідно наші переговори з Європейським Союзом про безвізовий режим для українських громадян передбачають, крім інших умов і обов’язкову ратифікацію відповідних договорів з Норвегією, зокрема про реадмісію осіб, оскільки в даному випадку нератифікація цього договору, незаключення його і створює відповідну діру в нашій договірній базі із Європейським Союзом.
Що стосується даної угоди. Її текст повністю і абсолютно аналогічний тому тексту, який ми три роки назад ратифікували в Угоді з Європейським Союзом. Тоді були великі побоювання, що реадмісія приведе до дуже важких, складних наслідків для України. Як бачимо, насправді, нічого трагічного не відбулося. Ми нормально працюємо в робочому режимі і ніякого валу повернення мігрантів немає, тим більше, не буде такого повернення і таких проблем у нас із Королівством Норвегія.
У зв’язку з цим комітет просить Верховну Раду підтримати зараз ратифікаційний закон. Ми, на жаль, три роки назад через певні політичні амбіції не проголосували за нього. Сьогодні дійшла до нього черга – проголосувати і відкрити дальше дорогу, – наступний етап дороги для введення режиму безвізових поїздок для українських громадян. Витрат додаткових з бюджету на реалізацію цієї угоди не потрібно. Можливі кошти, які можуть бути задіяні у випадку, якщо раптом якимось чудом хтось з іноземців буде виселенений назад на територію України, хто з України попав до Норвегії, уже передбачені відповідними бюджетними програмами.
Комітет у закордонних справах просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми можемо приймати рішення? Немає застережень? Є застереження, запишіться, будь ласка.
Мікрофон, будь ласка, увімкніть. Григорій Смітюх, Партія регіонів. І наступним буде виступати В’ячеслав Коваль.
10:48:18
СМІТЮХ Г.Є.
Дякую. Григорій Смітюх, Партія регіонів.
По-перше, Володимире Михайловичу, я вимагав слово-репліку, і ви не надали мені, а я маю право.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, виступайте по темі, інакше я вимкну мікрофон.
СМІТЮХ Г.Є. Будь ласка, не коментуйте виступаючого! Не коментуйте!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступайте по темі, я вас прошу!
СМІТЮХ Г.Є. Тепер, що стосується по темі, що стосується по темі.
Я не проти того, щоб Україна інтегрувалася в міжнародну спільноту. Я не проти того, що наші громадяни повинні мати рівні можливості і права, і тому подібне. Я тільки проти в тому, що коли Україні нав’язується, або Україна, коли вимушена ті, чи інші заходи. В тому числі, ви пам’ятаєте, коли ми приймали закон, з Європейським Союзом ратифікували, відносно реадмісії.
Безперечно, що наслідків того, що говорив Тарас Чорновіл, на Україні, на сьогоднішній день, немає. На сьогоднішній день. Що буде в майбутньому, ніхто ніколи з нас не рахує. Так же як не рахують, в тому числі і по іншім питанням, які ми тут деколи обговорюємо по скороченій програмі за головуючим. Я за те, щоб Україна мала паритетні відношення, двосторонні відношення, паритетні відношення. І я за те, щоб інформація, яка надається при ратифікації угод, щоб вона була повна, щоб можна було задати. Можливість задати питання: а скільки таких людей, а чи є наслідки, чи не має, чи є необхідність бюджетні кошти виділяти в майбутньому, чи не потрібно, чи не потрібно.
Я вважаю, що даже якщо одна людина знаходиться тут, повернута по реадмісії, все-рівно Україна втрачає кошти, в тому числі, бюджетні. І ви знаєте, що в засобах масової інформації, статистичні дані, і таких людей є не одиниці, а сотні. І я вважаю, що в майбутньому по реадмісії на Україні будуть тисячі. І це додаткове навантаження на бюджет, це додаткове навантаження на нашу інфраструктуру, і це додаткові наші зобов'язання, які ми несемо перед тими країнами, з якими підписуємо угоду. Якщо ці угоди підписуються на паритетних умовах, якщо ці угоди на взаємоповазі і взаємовигідній основі, тоді я за те, щоб такі угоди підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. В'ячеслав Коваль, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Руслан Князевич, да? Будь ласка, Руслан Князевич.
10:50:42
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановний Голово, шановні колеги, якраз з точністю до навпаки по відношенню до попереднього виступу ситуація виглядає насправді. Мова йде про те, що угоду було підписано в лютому 2008 року, зовсім невдовзі після того, як ми тут в цій залі прийняли доленосне рішення про ратифікацію Угоди про реадмісію з Європейським Союзом.
Багато просто хто не розуміє, чому Норвегія виокремилася з цього ряду. Насправді до сих пір Норвегія не є членом Європейського Союзу. Хоча вона максимально в нього інтегрована. І тут абсолютно правий заступник міністра закордонних справ, який каже, що там немає жодних кордонів, вона знаходиться в зоні Шенгену, і тому в свідомості багатьох українців вона є невідокремленою частиною Європи. Але так трапилося, що вони прийняли рішення на референдумі,не вступати до Європейського Союзу. Разом з тим відкрили свої кордони.
І отже, є певний спосіб, скажімо так, порушуючи кордони ЄС, порушувати Угоду про реадмісію через кордон Норвегії. Зважаючи на це, це була вимога з боку ЄС, якщо ми робимо наступні кроки по відношенню до виконання плану щодо безвізового режиму, не можемо якимось чином переступити цю проблему, її треба вирішувати.
Проблеми як такої немає, бо те, що за минулі кілька років жодного факту порушення кордону України, так би мовити, Норвегії в плані нелегальної міграції не відбулося. Великим оманом є те, що це потребуватиме серйозних фінансових вкладів з боку України. Бо насправді на території України жодного емігранта, який порушить кордон з Норвегією не буде. Вона зобов'язання за рахунок коштів Норвегії переправити такого емігранта в країну його постійного перебування, а не в країну транзиту. А отже, це є великою містифікацією. Більше того, такі кошти на здійснення всіх відповідних заходів по відношенню до нелегальної міграції передбачені між Україною і ЄС в розмірі 30 мільйонів доларів, яких є достатньо для того, щоб, в тому числі забезпечити виконання цієї незначної проблеми в масштабах вільної, відкритої Європи. Треба голосувати за. Ми підтримуємо цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати, обговорення питання завершено.
Ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про реадмісію осіб (реєстраційний номер 0219). Прошу голосувати.
10:53:23
За-284
Рішення прийнято. Дякую.
Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав (реєстраційний номер 0211).
Пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.
10:53:59
За-207
Рішення прийнято.
Доповідач – Урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав, Євразійського економічного співтовариства та з іншими регіональними об’єднаннями Мунтіян Валерій Іванович. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах тарас Чорновіл. Будь ласка.
МУНТІЯН В.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Нова Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав розроблена відповідно до норм…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Валерію Івановичу, вже звільнили трибуну вам, будь ласка.
МУНТІЯН В.І. Нова угода… Перепрошую. Шановні народні депутати, нова Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав розроблена відповідно до норм та принципів СОТ і відповідальна… є загальним принципом Угоди СОТ про Правила визначення походження.
У новій редакції Правил визначення країни походження товарів вироблений єдиний підхід підтвердження країни походження товарів, затверджена єдина форма сертифіката про проходження товарів у формі СТ-1, вимоги та порядок його заповнення.
Щодо застереження, з якими пропонується ратифікувати дану Угоду про Правила визначення країни походження товарів у СНД, урядом 11 травня поточного року було прийнято подати на ратифікацію проект закону із наступними застереженнями.
По-перше, крім позиції 85, 28, 85.08, 85.165.0000 і 85.21.0000, що передбачає захист національних товаровиробників, моніторів і проекторів, пилососів, мікрохвильових печей, DVD-програвачів і передбачає заборону імпорту в Україну зазначених товарів у режимі вільної торгівлі, тобто без сплати мита.
По-друге, застереження щодо позиції 17.01. Цукор тростинний або буряковий і хімічно чиста сахароза у твердому стані передбачає заборону імпорту в режимі вільної торгівлі без сплати мита більш дешевого ……….. цукру з держав СНД, що сприятиме захисту національного цукробурякового комплексу. Разом з тим 17 травня Російська Федерація прийняла рішення щодо вказаних імпорту товарів у Російську Федерацію, вироблених із застосуванням тропічних олій.
З огляду на зазначене, уряд пропонує врахувати пропозицію Комітету у закордонних справах України, а саме: ратифікувати угоду із застереженнями …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, застереження оголосіть.
МУНТІЯН В.І. Чотири застереження. Україна залишає за собою право про визначення країни походження товарів, застосовуючи такі критерії:
По товарній позиції 1516 "жири і масла". При виробництві у вартості використаних матеріалів не повинні перевищувати 50 відсотків вартості кінцевої продукції.
По товарній позиції 1517 "маргарин". При виробництві вартість матеріалів з товарних позицій 1511 і 1513 "олія з кокосових горіхів" не повинна перевищувати 50 відсотків вартості кінцевої продукції.
На закінчення хочу сказати, що Урядом України буде відслідковуватись ситуація щодо імпорту в Україну товарів за даними кодами з Російської Федерації та країн СНД. У разі збільшення імпорту будуть вживатися адекватні заходи, передбачені законодавством України. Прошу підтримати. Дякую шановним депутатам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, перший заступник Голови Комітету у закордонних справах. Будь ласка, рекомендації комітету.
10:58:02
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Стосовно даного законопроекту про ратифікацію угоди щодо визначення походження товарів в СНД, наш комітет дуже детально і уважно вивчив цей документ. І я хочу тут відмітити. Нехай, трошки похвалитися, але сказати. Що в той момент, коли є інші, не головні, але профільні комітети, як правило, вони пропускають без серйозного розгляду документи без уваги.
Наш комітет, хоча ми міжнародники, а не аграрії, не транспортники, не належимо до інших галузей, ми дуже детально вивчаємо і в таких документах ми дійсно знаходимо болісні точки і їх виправляємо. Тому дуже важливо, що цим займається, саме підготовкою до ратифікації, міжнародний комітет наш.
Що стосується цієї угоди. В ній, вона дійсно необхідна Україні в повному своєму обсязі. Вона дійсно має особливу актуальність зараз, коли йдуть серйозні переговори щодо зони вільної торгівлі в межах СНД. Єдине, існує одна проблема. Уже після підписання цієї угоди, на превеликий жаль, Росія під час ратифікації в Держдумі внесла до неї кардинальні певні зміни, які завдають дуже серйозних збитків Українській економіці, українським виробникам.
У зв’язку з цим, комітет, розглянувши сам текст постанови, розглянувши рішення ратифікаційне Російської Федерації і зацікавлених сторін в Україні, дійшов висновку, що ми дійсно повинні ратифікувати дану угоду. Але в ратифікаційному законі, де є цілий ряд вилучень і зауважень, які абсолютно коректні щодо самого змісту закону, добавити 4 конкретних пункти. Ці пункти повністю узгоджені з Кабінетом Міністрів. І на ваше, Володимире Михайловичу, звернення до Миколи Азарова, в понеділок оголошене, прийшов офіційний лист від Міністра економіки Андрія Клюєва, де підтверджує повністю позицію, сказану тільки що Урядовим уповноваженим по СНД паном Мунтіяном, сказано: "За товарною позицією 1516: при виробництві вартість використаних матеріалів не повинна перевищувати 50 відсотків вартості кінцевої продукції…"
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
ЧОРНОВІЛ Т.В. "За товарною позицією 1517: при виробництві вартість матеріалів з товарних позицій 1511, 1513 не повинна перевищувати 15 відсотків вартості кінцевої продукції."
По всіх інших пунктах у нас торговий обмін і постачання по країнах СНД по критичних пунктах не проводиться, і по них вводити якісь спеціальні додаткові норми не потрібно. Тому просимо з цими застереженнями, які узгоджені з Кабміном, поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вони є у мене, є.
Шановні колеги, прошу записатись на обговорення питання. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів.
Іван Попеску, фракція Партії регіонів. Потім – Володимир Мойсик.
11:00:56
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.
Вельмишановні колеги, я не буду повторювати абсолютно все, що сказав наш колега Мунтіян, який виступав, і наш колега Чорновіл. І хотів би заявити пропозицію Партії регіонів.
Партія регіонів буде голосувати за ратифікацію цієї угоди за умови врахування чотирьох цих застережень, які висловив Кабінет Міністрів, які озвучив під час свого виступу як представник Кабміну, так і представник профільного комітету. Тому, призиваємо всіх голосувати "за". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Мойсик.
11:01:30
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, Партія "За Україну!".
Князевичу передайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, мікрофон, будь ласка.
11:01:38
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Дякую, Володимире Романовичу.
Шановний Голово! Шановні колеги! Ну, насправді, я думаю, що ключове, по відношенню до ратифікації цього документу, сказав представник комітету пан Чорновіл про те, що останні зміни до ратифікаційного закону – це така блискавична реакція на ті, скажемо так, не симетричні і не зовсім дружні дії Державної Думи Російської Федерації, яка в останню мить, очевидно на тлі тих подій, які відбуваються взагалі довкола україно-російських відносин в останні тижні, прийняла несподіване рішення і цю низку, скажімо, товарних груп і товарів вилучила як застереження до цього закону. І тому зрозуміло, що ми повинні якимось чином реагувати на ці речі.
Хоча дуже, я вам скажу, поганий прецедент, бо це означає, що надалі, незважаючи на те, що ми сьогодні ратифікуємо цю угоду, наш чекають досить цікаві сюрпризи і неприємності у цьому плані. Бо, я так розумію, що торговельна війна тільки починається, особливо у світлі останніх заяв керівництва Російської Федерації, що, якщо Україна вступить до зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, нас очікує закриття всіх митних кордонів відповідно з Російською Федерацією і країнами Митного союзу. А отже, суть цієї ратифікації взагалі зводиться нанівець. Але, як кажуть, побачимо. На цьому етапі, я розумію, що треба ратифіковувати, і тому принципово у нас немає застережень.
Інша справа, що ми робимо досить цікаву річ. Ми вперше у ратифікаційному законі робимо застереження. Як правило, застереження робляться під час підписання, бо відповідно до Закону "Про міжнародні договори" і відповідно до Конституції ми тільки даємо згоду на обов'язковість самого документа. Якщо у нас є якісь зауваження до самого документа, то треба не застереження робити у ратифікаційному законі, а перепідписувати по-новому сам документ. Бо, якщо ми підемо таким шляхом, то ми можемо, знаєте, заднім числом такого тут понарафіковувати, що просто видозмінемо картину взагалі радифікації і того змісту, який вкладався під час підписання самих документів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
11:03:44
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Прошу передати слово Миколі Томенко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.
11:03:57
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я думаю, що ми повинні триматися тої стратегії, яку ми визначили Постановою Верховної Ради, яку, до речі, підготував Комітет у закордонних справах, яку проголосували більшість фракцій парламенту і яка стала наслідком наших парламентських слухань стосовно принципів співпраці з Європейським Союзом і з країнами СНД. Там дуже чітко була сформульована наша позиція. Я вважаю, що вона абсолютно правильна і може слугувати, такий стратегічний дороговказ у зовнішньоекономічній сфері.
Ми застерегли, що Україна повинна відстоювати принципи і створення зони вільної торгівлі з країнами Євросоюзу і з країнами СНД на засадах і принципах Світової організації торгівлі. Наш підхід полягає у тому, що не можна творити торгівлю за одними принципами в одній частині планети, а з іншими принципами в іншій частині планети. Мусять бути загальні принципи і загальні вигідні для України засади, з якими б країнами ми не працювали.
Тому я ще раз хотів би звернути увагу на те, що, дійсно, завдяки принциповій позиції Комітету у закордонних справах ці застереження ми обов’язково мусимо внести, оскільки мусимо захистити і нашого сільськогосподарського виробника. До речі, до честі і Комітету з аграрної політики, вони теж звернулися до того, щоби був елемент протекціонізму стосовно товарів сільськогосподарського виробника. Отже два комітети тут, на мою думку, були більш патріотичними чим уряд. Після того як два комітети зробили ці застереження уряд нас підтримав. Тому фракція БЮТ і, думаю, опозиція загалом буде голосувати виключно за умов цих застережень, які гарантують захист вільного обігу і продажу наших товарів сільськогосподарського виробництва на території Російської Федерації та території СНД загалом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Угода може бути ратифікована одночасно із застереженнями, які були озвучені і доповідачем, і від імені комітету.
З цими застереження я ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України "Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів Співдружності Незалежних Держав" (реєстраційний номер 0211). Прошу голосувати.
11:06:40
За-257
Закон прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво держав-учасниць СНД у створенні, використанні та розвитку міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки (0212).
Пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю цю пропозицію на голосування.
11:07:17
За-208
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Дмитро Безуглий і співдоповідач – перший заступник голови комітету Тарас Чорновіл.
БЕЗУГЛИЙ М.Д.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону України про ратифікацію Угоди про співробітництво держав-учасниць СНД у створенні, використанні та розвитку міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг держав-учасниць СНД на національні ринки розроблений з метою підвищення ефективності соціально-економічних та гуманітарних процесів, укріплення торгівельних зв'язків, відкриття доступу до нових можливостей, електронної взаємодії між державами-учасницями СНД на основі рівного та взаємовигідного співробітництва.
Законопроектом пропонується відповідно до чинного законодавства здійснити ратифікацію Угоди про співробітництво держав-учасниць СНД у створенні, використанні та розвитку міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг держав-учасниць СНД на національні ринки, яка була підписана 21 травня 2010 року у місті Санкт-Петербурзі і набирає чинності на території України після закінчення 30 днів з дати отримання дипозитарієм повідомлення про виконання Україною внутрішньодержавних процедур, а саме ратифікацій.
Набрання чинності угоди сприятиме введення в дію та розвитку міждержавної мережі інфомаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки. А це дозволить усунути інформаційні бар'єри між виробниками і споживачами продукції та послуг, забезпечити умови для пошуку нових ринків збуту в умовах мінливої кон'юнктури, стимулювати розвиток інфраструктури ринку у державах Співдружності, сприяти розвитку малого і середнього підприємництва.
Враховуючи, що прийняття запропонованого проекту закону створить сприятливі умови для спів робітництва України з державами учасницями СНД у торгівельно-економічній сфері та посилить позитивний вплив зазначеної співпраці в національну економіку. Рошу підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Будь ласка, сідайте.
Тарас Чорновіл – від комітету.
11:09:48
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув зазначений проект закону і ухвалив одностайно рішення підтримати його прийняття Верховною Радою. Цим законопроектом передбачається обов'язкова ратифікація угоди про співробітництво держав учасниць СНД у створенні, використанні та розвитку міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг.
Особливо, і в першу чергу, це ми бачимо з того, хто доповідач і того, де закладені бюджетні витрати на це питання, це стосується аграрної продукції. Ми знаємо, що у нас постійно виникають певні проблеми доходження продукції, зокрема, з України до споживачів у Російській Федерації, в інших країнах членах СНД.
Дуже часто це буває не через якийсь злий умисел чи торгівельні війни, а через відсутність нормальних засобів прямої комунікації. Саме ці центри повинні забезпечити нормальний двосторонній контакт. А оскільки українська держава є все-таки більшим виробником аграрної продукції, то для нас є особливий інтерес у створенні таких центрів і проходженні інформації від нашого виробника до можливого потенційного споживача в інших країнах, членах СНД.
У зв'язку з цим наш комітет прийшов одностайного висновку, що ця угода може бути ратифікована. Щодо затрат на її використання, це не надто великі кошти, але вони все-таки існують. Однак вони вже передбачені Державним бюджетом України на 2011 рік по КП КВК 280-10-10 – "загальне керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу". Всі зацікавлені сторони, комітети тощо і науково-експертне управління підтверджують, що дана угода може бути ратифікована Верховною Радою України.
Прошу підтримати рішення комітету і проголосувати за ратифікацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає застережень? Можемо ми приймати рішення? Ніхто не наполягає на виступі? Ні.
Будь ласка, Володимир Яворівський.
11:11:58
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Доброго ранку, Україно! Шановні колеги, шановні наші виборці! Мені видається що ратифікація цього документу є дуже показовою і символічною: очевидно, ми повинні у стосунках із Росією переходити на прагматику, переходити на міжнародні правила торгівлі, у даному випадку йдеться про сільгосппродукцію, очевидно нам потрібно думати і про те, щоб нам перейти і на такі самі нормативи в інших, так би мовити, виробничих сферах.
Через те це добре. Сьогодні прозвучала вже думка про те, що майже всі ці нормативи походять від нормативів Світової організації торгівлі. Але, звичайно, ми повинні пам’ятати про те, що Росія сьогодні ще не належить до СОТ, і наскільки я володію інформацією, десь найближчим часом і не збирається туди вступати, нам треба це так само мати на увазі.
Через те ми підтримуємо ратифікацію цього законопроекту. Він вкрай просто потрібний і, справді, це цивілізаційний проект, який нормалізує наші стосунки із Росією. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Будь ласка, Іван Попеску. Я ж запитував у вас, є бажаючі виступати.
11:13:17
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Я не виступив, аби не виступив попередній колега.
Шановні колеги! Позиція Партії регіонів полягає в тому, що ми будемо ратифікувати. І будемо ратифікувати цю угоду з двох основних причин. Перша причина. Ми вирішуємо питання щодо просування наших товарів на ринках СНД, і в першу чергу це стосується аграрної промисловості. Ви знаєте інших ринків, на жаль, у нас не дуже багато і тому ми повинні вирішити це питання.
І друге питання, це матиме економічний ефект для нашої економіки, оскільки це співпадає з політичною програмою нашої партії, звичайно, ми будемо голосувати і призиваємо всіх також зробити це. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можу ставити на голосування? Ставиться на голосування пропозиція про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди про співробітництво держав учасниць СНД у створенні, використанні та розвитку міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки, (реєстраційний номер 0212). Прошу голосувати.
11:14:31
За-258
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати! Пропоную вашій увазі проект Закону про ратифікацію Кредитної угоди (Проект "Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська") між Україною та Європейським банком реконструкції і розвитку (реєстраційний номер 0213).
Пропозиція комітету розглядати питання за скороченою процедурою. Я ставлю цю пропозицію на голосування.
11:15:10
За-208
Рішення прийнято.
Доповідач – міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.
БОЙКО Ю.А.
Шановні народні депутати! До вашої уваги представляється проект Закону
про ратифікацію Кредитної угоди ( По "Будівництву електричної лінії 750 кВ
Запорізька АЕС – Каховська") між Україною та
Європейським банком реконструкції і розвитку. Це дуже важлива для нас споруда.
Тому що вона з одного боку дозволить підвищить рівень безпеки роботи
Запорізької АЕС, з іншого боку підвищить надійність електропостачання на
Південь країни.
Кредит дається ЄБРР на дуже пільгових умовах, термін надання кредиту – 15 років. Пільговий період – 3 роки, ставка приблизно 2,7 відсотків, умови комфортні і прошу вас підтримати цей закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.
Тарас Чорновіл.
11:16:27
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах детально вивчив дану угоду і відповідний ратифікаційний закон. Наш висновок з цього приводу – це дійсно абсолютно вигідне запозичення, хороший інфраструктурний проект і абсолютно необхідне вкладення в нашу енергетичну сферу, дозволяє перерозподіляти відповідні енергетичні можливості в межах України, а саме в межах індустріальних регіонів.
І тому дана робота була необхідна. Запозичення не покриває всіх повністю потреб будівництва, значна частина роботи виконується за рахунок Державного бюджету України і за рахунок відповідних енергокомпаній. Але певна кількість коштів необхідна була для того, щоб можна було швидко і ефективно, без затримок, без зупинок провести будівельні роботи.
Ми вивчили даний проект, даний напрямок. По ньому вже відбулося основне відведення землі. Тобто є певність і гарантія, що по даному конкретно проекту не відбудеться затримок, як, на превеликий жаль, відбулося десь в 2006 чи 2007 році загальмовування по іншому аналогічному проекту, коли було, по-моєму, "Хмельницька АЕС – Київська". Йшов проект, де були теж виділені кошти. А на превеликий жаль, тоді були гроші взяті, але, на жаль, тодішній уряд не пропрацював нормально, належно самої системи опрацювання. Не було відпрацьовано питання відведення землі тощо.
У даному випадку, треба віддати належне Міністерств палива і енергетики. Дуже серйозно пропрацьовано. І до моменту отримання кредиту перші і основні роботи були здійсненні. У даному випадку, є гарантії того, що Україна зможе швидко, ефективно освоїти ці кошти на дійсно потрібні речі.
Європейський банк реконструкцій і розвитку є тим банком, який діє, в основному саме для стимулювання і підтримки важливих, для певних держав, інфраструктурних проектів. Ми просимо підтримати цю ратифікацію, всі зацікавлені сторони, в тому числі, комітети Верховної Ради і Головне науково-експертне управління, підтримують ратифікацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати, хтось наполягає на виступі з цього приводу? Запишіться, будь ласка. Я бачу, ви наполягаєте. Будь ласка, прізвища народних депутатів.
Іван Попеску, фракція Партії регіонів і Олег Зарубінський.
11:18:50
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.
Вельмишановні колеги, позиція Партії регіонів полягає в наступному. Ратифікація зазначеної кредитної Угоди Верховної Ради та її реалізація, сприятиме підвищенню ефективності якості і надійності виробництва та передачі електроенергії в південних регіонах України, де її не вистачає. Що матиме позитивні наслідки як для населення цих областей, так і для національної економіки. І оскільки робота в цьому напрямку вже почалась, ми вважаємо за доцільне негайно ратифікувати для того, щоб здійснити цей проект.
Дякую. Партія регіонів буде виступати "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії, мікрофон, будь ласка.
11:19:30
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
Є декілька позитивів у цій угоді, точніше позитиви перспективні при її реалізації. Правильно було зазначено представником головного комітету, що тут питання стоїть не тільки про інфраструктурне забезпечення південних районів України, але дуже важливо те, що реалізація цієї угоди дає додаткові гарантії безпеки Запорізькій АЕС. Я думаю, що тут не варто коментувати. І всім зрозуміло, наскільки це є важливо. Це перший позитив.
Другий позитив. Мені здається, що правильно були проведені переговори з точки зору комфортності виконання умов цієї угоди. Коли мова йде про 15 років погашення кредиту на таких відсотках, про які було міністром оголошено, то я думаю, що це певною мірою може бути взірцем підписання для аналогічних угод. Тим більше, якщо дивитися в ретроспективу, коли угоди свого часу підписувалися і під кілька десятків відсотків, які можна дійсно кваліфікувати як кабальні угоди. Тут, мені здається, що позика береться з розумом і здоровим глуздом.
Ну, і загальне таке резюме. Якщо ми говоримо про необхідність підвищення енергоефективності української економіки, то реалізація цієї угоди, безумовно, спрямовується і дійсно може мати наслідком більш ефективне використання електроенергії в таких не простих в економічному плані регіонах України, як південні регіони.
Виходячи з того, базуючись на сказаному, фракція Народної Партії буде одностайно підтримувати ратифікацію даної угоди, проголосує "за". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, одна хвилина. Потім – Володимир Яворівський, одна хвилина.
11:21:32
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, дійсно потрібно підтримувати цю угоду. 15-річний кредит, процентна ставка 2,7, як сказав міністр із можливістю видачі субкредитів. Це дуже привабливі, дуже хороші умови. Але хотілося зазначити, що, на жаль, в самій угоді не можна прослідкувати ці цифри. І якщо я поставив би собі завдання, яка ж ціна за цей кредит, яка би в угоді повинна бути зафіксована, то в одному місці записано, що потрібно сплатити одноразову ціну за сам кредит – 1 відсоток, в іншій статті записано – ставка комісії за зобов'язання – 0,5 відсотків. А там, де стоїть обґрунтування процентної ставки, записано, що застосовується плаваюча ставка. Або якщо позичальник не хоче плаваючу, він бере стандартні ставки. Де визначається розмір стандартної ставки в угоді не записано.
Тому в мене як би таке прохання: коли готуються подібні угоди, все-таки ключові речі повинні бути прописані чітко. А в цілому, звичайно, потрібно підтримувати цю угоду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
11:22:40
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", місто Кіровоград.
Я хотів би лишень додати до того, що спеціалісти у галузі енергетики у "Блоці Юлії Тимошенко" і партії "Батьківщина" дуже педантично вивчали цей документ на всі, так би мовити, версії, які можуть бути, і прийшли до висновку, що, справді, потрібно ратифікувати цей документ. Він вигідний для України, він допоможе нам, розумнішому перерозподілу нашої існуючої і реальної енергетики. Цілковито підтримуємо, і я думаю, що ратифікація відбудеться успішно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція комуністів.
11:23:23
САМОЙЛИК К.С.
Наша фракція також буде підтримувати ратифікацію даної кредитної угоди. А ще виходимо з того, особисто я з чого виходжу, по-перше, знаєте, останнім часом я, коли дивлюся, наприклад, розглядаються зміни до Державного бюджету України, щось я при розподілі коштів не бачу Півдня України.
У мене таке враження, що іноді спеціально робиться для того, щоб це був депресивний регіон нашої держави. І мене дуже радує, що якраз дана кредитна угода стосується Півдня України, стосується ефективності, якості, надійності виробництва та передачі електроенергії. І також імпонує те, що зменшується залежність постачальника від імпортного палива. Це стосується безпосередньо і мого регіону, і моїх колег з Запоріжжя, нашої Нової Каховки.
І тому ми, звичайно, будемо підтримувати і дякуємо міністерству, профільному міністерству, яке внесло сьогодні на розгляд саме такий законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України про ратифікацію Кредитної угоди (Проект "Будівництво повітряної лінії 75 кВ Запорізька АЕС – Каховська") між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку. Прошу голосувати.
11:25:07
За-288
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати! Пропоную вашій увазі проект Закону про ратифікацію Восьмого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу (реєстраційний номер 0214).
Пропозиція комітету – розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:25:44
За-204
Рішення прийнято.
У зв’язку з хворобою голови Державної служби зв’язку Краснокутського Сергія Валерійовича доповідати буде перший заступник голови Державної служби зв’язку Довгаленко Олена Михайлівна. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.
ДОВГАЛЕНКО О.М.
Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Восьмого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу, розроблений на виконання Закону України "Про міжнародні договори України" і вимог Статуту Всесвітнього поштового союзу. Всесвітній поштовий союз розробляє загальні правила міжнародного поштового обміну. Нині до складу Всесвітнього поштового союзу входить 191 країна світу, у тому числі Україна.
Згідно з вимогами Статуту Всесвітнього поштового союзу, зміни до нього, що вносяться Всесвітнім поштовим конгресом, приймаються як додаткові протоколи та підлягають ратифікації. Проектом акта передбачено ратифікувати Восьмий додатковий протокол до Статуту Всесвітнього поштового союзу, який був підписаний від імені України на XXIV конгресі, відповідно до повноважень, наданих Президентом України.
Метою прийняття закону є дотримання норм міжнародного і національного законодавства. Згідно з Восьмим додатковим протоколом у Статуті Всесвітнього поштового союзу дано визначення таких термінів, як "призначений оператор", "застереження", доповнено ряд статей Статуту.
Прийняття закону дасть можливість створити правові засади для подальшого розвитку поштового сектору України, захистити інтереси держави в рамках Всесвітнього поштового союзу і позиціонувати її як повноправного члена світового поштового співтовариства.
Враховуючи вищезазначене, прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам також, Олено Михайлівно.
Тарасе В'ячеславовичу, будь ласка.
11:27:50
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати України! Комітет на своєму засіданні детально вивчив, розглянув зазначений законопроект і одноголосно ухвалив підтримку його прийняття Верховною Радою. Головне науково-експертне управління, Комітет з питань транспорту та зв'язку підтримують ратифікацію зазначеного документу. Додаткових коштів, понад ті суми, які Україна сплачує як свої внески, в даному випадку залучати не потрібно.
Тепер дуже коротко про суть, для чого було необхідно вносити ті зміни і чим вони можуть бути цікаві взагалі і для України, і для кінцевого споживача в Україні.
Ну, по-перше, ми як члени поштового союзу відповідно несемо певну відповідальність про синхронну діяльність і в законодавчій сфері, і в підтримці всіх методів діяльності, які закріплені в Статуті Міжнародного поштового союзу. Тому зрозуміло, що ратифікація для нас була обов'язкова, інакше виникло би різночитання між Україною і іншими членами союзу. Вводиться в даному Статуті досить велика кількість ґрунтовних, серйозних змін термінології. Оскільки інформаційні технології, особливості поштового зв'язку зазнають кардинальних змін останнім часом, ці зміни модернізують Статут і знімають різночитання, які можуть виникнути на стиках саме поштових відправлень і відправлень іншими методами, іншими способами. Кардинально, тобто потужні зміни в термінології ідуть по всьому тексту статуту.
Основна кардинальна зміна текстова – це частини 1.7 і 1.8, як було сказано. Це пукти, де визначається призначений оператор і визначається застереження. І крім того, дуже важливий момент, на мій погляд, який стосується прав кінцевого споживача. Згідно зі змінами до статті 8 зафіксовано, що члени союзу зміни, які вони вносять, і дії, які можуть робити, можуть бути прийняті тільки за умови, що вони ніколи не вноситимуть положень, які є менш сприятливими для населення, ніж ті, що передбачені актами, створенням яких є відповідні члени союзу.
Тому прошу підтримати цей проект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення, якщо у цьому є потреба. Володимир Яворівський. Потім Іван Попесну. Володимир Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
11:30:17
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, шановні виборці, "Блок Юлії Тимошенко" педантично вивчив сенс цієї ратифікації і вважає, що це чисто технічний документ, який ще більше цивілізує, скажімо, нашу поштову систему. Адже йдеться лишень про додаткового протоколу, тобто доповнення, тобто вдосконалення Статусу Всесвітнього поштового союзу.
Нашій пошті, звичайно, що треба дуже довго тягнутися до того, щоби повністю відповідати всесвітнім нормативам. Але при всьому при тому вона сьогодні справді, очевидно, модернізується, працює на міжнародному рівні більш ефективно, ніж раніше. Через те ми цілковито підтримуємо, "Блок Юлії Тимошенко" підтримує цей документ і вважає, що він піде лишень на користь розвитку нашої української держави і нашого українського суспільства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.
11:31:23
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.
Вельмишановні колеги, я зверну увагу лише на три моменти.
Перший момент. Ратифікація зазначеного протоколу сприятиме створенню правових засад для розвитку поштового сектору в Україні на рівні таких країн, як Великобританія, Франція та інші.
Друге. Це забезпечить захист інтересів України в рамках Всесвітнього поштового союзу, що сьогодні немаловажно.
І третє. Ратифікація цього протоколу не потребує фінансових витрат із державного бюджету.
Враховуючи цих три моменти Парті регіонів буде голосувати "за". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, будь ласка, мікрофон.
11:32:03
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Я хочу сказати, що і наша фракція буде підтримувати зазначений закон, виходячи із наступних міркувань.
Насправді, сама міжнародна угода була підписана, статут, у 1964 році. І, очевидно, тоді ж у середині минулого століття не були у далекоглядній перспективі зрозумілі ті речі, які ми маємо у сьогоденні. Адже можна зараз сказати, що ця спроба, скажімо, внести зміни до статуту – це така реакція на виклики часу. Бо як на мене, зараз наша традиційна пошта вступає у таку фазу боротьби з новітніми електронними технологіями передачі інформації і іншими способами . І тому якщо вона не буде модернізуватись, якщо вона не буде іти в ногу з часом, вона просто у перспективі цю битву програє. Тут абсолютно правильний виправданий крок, особливо для України, яка на превеликий жаль поки що стоїть на узбіччі європейських і світових процесів, у тому числі, що стосується традиційного перевезення вантажів інформації і поштової документації.
Зважаючи на ці обставини, я думаю, що ні у кого не буде заперечень і від нашої фракції, я думаю, що ми дамо достатню кількість голосів, щоб рішення було прийняте. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення Закону України про ратифікацію Восьмого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу (реєстраційний номер 0214). Прошу голосувати.
11:33:44
За-280
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля. Доповідач – урядовий уповноважений з питань співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та залучення міжнародної технічної допомоги Анатолій Аркадійович Максюта.
Комітет пропонує розглянути питання за скороченою процедурою. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.
11:34:33
За-212
Рішення прийнято.
Будь ласка, доповідайте.
МАКСЮТА А.А.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект закону, який поданий на ваш розгляд, розроблено відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" з метою надання згоди України на обов’язковість для неї Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно участі України у Фонді східноєвропейського партнерства та енергоефективності та довкілля, підписаною 24 лютого цього року в місті Києві.
Фонд створюється шляхом об’єднання внесків вкладників для здійснення фінансової підтримки у виглядів грантів та технічної допомоги в реалізації проектів з підвищення енергоефективності та поліпшення екології, результатом яких має стати значне скорочення споживання електроенергії, зменшення викидів вуглекислого газу та інших парникових газів. Ресурси фонду використовуватимуться, як правило, в поєднанні з кредитними ресурсами міжнародних фінансових організацій для впровадження пріоритетних проектів з модернізації тепло- та водопостачання, та водовідведення в містах України. Відповідно до правил фонду його діяльність сфокусується саме на Україні.
Правила фонду є невід’ємною частиною угоди і визначають, що адміністрування і використання ресурсів фонду, порядок управління фонду, а також принципи розподілу грантів фонду та критерії відбору інвестиційних проектів з енергоефективності, та для розвитку муніципальної інфраструктури. Розпорядником фонду є Європейський банк реконструкції і розвитку, який надає адміністративну підтримку діяльності самого фонду.
Керівним органом фонду є асамблея вкладників, яка здійснює загальний нагляд за роботою фонду та затверджує проекти, які відібрані координаційною групою у разі згоди країни, де буде відбуватися проект, тобто України. Угодою передбачено внесок України в розмірі 10 мільйонів євро на рахунок фонду, які сплачуватимуться щороку протягом 5 років внесками по 2 мільйони євро. На сьогоднішній день відповідно до правил фонду…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
МАКСЮТА А.А. Відповідні кошти передбачені в бюджеті для сплати внеску. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший заступник голови Комітету в закордонних справах Тарас Чорновіл, будь ласка. А, я перепрошую, перепрошую. Голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк.
11:37:23
ТАРАСЮК Б.І.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Комітету з питань європейської інтеграції на своєму засіданні 15 червня розглянув проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.
Ратифікація даної угоди дозволить Україні стати повноправним членом фонду та мати право голосу при прийнятті рішень щодо його діяльності, використання коштів фонду. Участь України в фонді дозволить використовувати кошти фонду для підготовки пріоритетних проектів в сфері енергозбереження та енергоефективності, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. Діяльність фонду східноєвропейського партнерства на найближчі роки передбачається зосередити на фінансуванні проектів саме в нашій країні, в Україні. На думку комітету, ратифікація цієї угоди сприятиме покращенню якості послуг населенню з тепло та водопостачання, дозволить підвищити рівень енергозбереження та енергоефективності.
Комітет вважає за доцільне ратифікувати зазначену угоду, що узгоджується з висновками Головного науково-експертного управління, а також з рішеннями Комітетів Верховної Ради у закордонних справах, з питань бюджету, з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, запишіться на обговорення цього питання. Олег Зарубінський, фракція Народної партії, потім – Володимир Мойсик.
11:39:26
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної партії. Шановні колеги, внесок України в цей фонд, я відразу по справі, – 10 мільйонів євро. 2 мільйони євро щорічно впродовж 5 років. Загальний фонд складає близько 130 мільйонів євро.
У листі… Я хочу такий логічний ланцюжок показати, що це вигідна угода просто. У листі від 23.11.2010 року ЄБРР дає, ну, фактично, це зобов'язання, вони серйозні люди, ви знаєте, не міняють своїх слів, у найближчі декілька років кошти будуть інвестуватися виключно у проекти, які будуть реалізовуватися в Україну. Отже, елементарна арифметика показує, що нам це просто елементарно вигідно, і не тільки з точки зору своєї участі у східноєвропейському партнерстві, тут є політичні аспекти, це може подобатися чи ні, оце формулювання і наша присутність поряд з іншими, не зовсім європейськи орієнтованими країнами, але в чисто економічному плані ратифікація сьогоднішня наша є вигідною для України.
І ще важливий момент, я хочу на цьому наголосити, кошти зазначені, і це відповідно до угоди, надаватимуться на безповоротній основі, а будуть використовуватися для підготовки і реалізації спільних з МФО інвестиційних інфраструктурних проектів.
Таким чином, це, що називається, "зелене світло" у нашому напрямку. У такому разі, вважаю, що варто підтримувати це, абсолютно переконаний у цьому, фракція Народної партії за це буде голосувати одностайно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик передає право на виступ Станіславу Аржевітіну, "Наша Україна – Народна самооборона". Потім Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.
11:41:23
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, звичайно, без сумніву, потрібно підтримувати цю угоду, і внесок нашої держави у фонд, це, звичайно, як ви чули, дасть можливість отримати багатократні поворотні транші, які будуть надходити на Україну, я думаю, що це важливо.
Я думаю, для нашої країни також важливо отримати консультації і технічну допомогу в частині імплементації у нас на Україні сучасних енерготехнологій, я думаю, що це теж важливо. З іншого боку, я думаю, що до нас, все ж таки будуть приїжджати мудрі люди і, можливо, трошки нас пристидять за те довкілля, яке ми маємо в нашій державі, особливо в Карпатському регіоні. Без сумніву, враховуючи, що наша держава має серйозні і значні стосунки з Європейський банком реконструкції, і наявність, і участь у такому фонді це є просто об’єктивна необхідність, хотілось тільки побажати, щоб українська сторона у цьому фонді щонайменше отримала місце заступника фонду і це дасть змогу більш активно привертати увагу до нашої держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.
11:42:52
СМІТЮХ Г.Є.
Шановні народні депутати! Я особливо буду підтримувати цей законопроект. Тому що вважаю, що це один із прикладів, який дійсно заслуговує на те, щоб не тільки правляча фракція проголосувала, а всі сто процентів проголосували залі, тому що це дійсно вигідно для України.
Тому що стан ситуації сьогоднішні екологічний такий, що треба втручатися і в тому числі залучати і фахівців, і фонд, і інших, тому що є загроза багатьом регіонам нашим, які знаходяться в так званій зоні ризику техногенних катастроф, і безперечно тут всі зусилля, які можливо залучити треба залучати. І пан Зарубінський вже сказав, що ці умови, які надаються дуже вигідні, я не буду їх повторювати.
Одночасно хочу звернутися до вас і повернутися до питання ратифікації Угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку за номером 0213. На жаль, пан міністр пішов з зали. Я хотів йому одне питання задати йому. А чому так сталося, що ми енергетичну ситуацію розбудовуємо, енергетика є основою промисловості в Україні, а промисловість, яку економічний стан характеризує і в тому числі і ситуацію, в якій знаходиться економіка в цілому. І чомусь так сталося, що промисловість нашої країни утримує енергетику, яка виробляється на Україні, в тому числі за рахунок теплових станцій, які викидають певні шкідливі надлишки згоранні того чи іншого палива і загрожують нашому екологічному стану або погіршенню стану. І чомусь так сталося, що ми енергетику експортуємо тій же європейській країні по ціні нижчій ніж на внутрішньому ринку. Я би хотів, щоб пан міністр, хотів би отримати відповідь від нього, яка тенденція в цьому плані? Тому що я вважаю, що економіка України базується на промисловості, а промисловість України треба піднімати. Не може промисловість підніматися, коли вона отримує неринкові відношення, хоча Україна приєдналася до ринкових відносин, в тому числі вступивши, приєднавшись до СОТ. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, будь ласка, мікрофон.
11:45:04
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", місто Кіровоград.
Які найболючіші проблеми сьогодні має Україна? Це енергоефективність. Ми перебуваємо десь на одному із передостанніх місць, ми просто пожираємо і той же самий газ, і електроенергію, маючи застарілі технології. Через це енергоефективність справді одна з найболючіших проблем це і момент нашої залежності від Росії і так далі.
Друга проблема. Це екологічна ситуація. Україна пост-чорнобильська – перший ступінь.
Друге. Україна сьогодні, фактично, закидана пластиковими пляшками, кульками – місця живого, фактично, майже неможливо знайти. Саме цих дві проблеми будуть вирішуватися цим фондом.
Я хотів би також нам, нагадати про те, що ми буквально півгодини тому, ми прийняли 175… Прийняли ухвалу про те, що Європейський банк реконструкції і розвитку надасть нам позику в сумі 175 мільйонів євро. Через те 175 мільйонів і 10 мільйонів, які ми маємо заплатити до цього фонду, говорять…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
11:46:15
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
…говорять самі про себе, через те "Блок Юлії Тимошенко" підтримує ратифікацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію Комітету з питань європейської інтеграції про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (реєстраційний номер 0215).
Прошу голосувати.
11:47:01
За-278
Рішення прийнято.
Шановні колеги, по фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 168, "БЮТ – "Батьківщина" – 12, "Наша Україна – Народна самооборона" – 30, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 20, Народна Партія – 20, позафракційні – 3.
Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо уточнення окремих положень).
Пропозиція комітету розглядати питання за скороченою процедурою. Я ставлю цю пропозицію на голосування.
11:47:59
За-197
Рішення прийнято.
Доповідач і співдоповідач – голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич. 4 хвилини, будь ласка, мікрофон.
11:48:10
СУШКЕВИЧ В.М.
Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, законопроект має суто технічний характер. Пропонується внести зміни до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" та передбачити включення до складу малозабезпеченої сім’ї дітей, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до досягнення 23 років і не мають власних сімей.
Мова йде про те, що ця норма завжди була в діючому законодавстві. Але під час внесення кількох законів, змін до Закону України "Про державну та соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" технічно випало це слово, яке завжди було в тексті закону. В зв’язку з цим я і Комітет Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів внесли зміни, повернули, фактично, це слово, слово "загальноосвітні", яке було помилково втрачене під час опрацювання законопроектів.
Прийняття запропонованого законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету. Головне науково-експертне управління не висловило ніяких зауважень до законопроекту.
Прошу прийняти за основу і в цілому технічний законопроект, який повертає до тіла закону втрачений момент, пов'язаний з тим, що торкається слова "загальноосвітніх навчальних закладів". Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, якщо є потреба висловитись з приводу цього законопроекту, прошу записатися. Ні – будемо голосувати. Будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на табло.
Олександр Стоян, фракція Партії регіонів. Мікрофон, будь ласка.
11:50:03
СТОЯН О.М.
Шановні колеги, безумовно, дуже важливий закон, який доповів Валерій Сушкевич. Тому що мова йде про що, не про всіх дітей, а мова йде про дітей, які живуть в малозабезпечених сім'ях і вчаться в загальноосвітніх школах, в навчальних закладах. І безумовно ця категорія дітей потребує того, щоб їй допомогти закінчити школу, поступити в навчальний заклад, в технічний заклад, професійно-технічні заклади. І до 23 років якраз це та можливість, яка дасть дійсно цій дитині, молодій людині отримати освіту.
Але я хотів, щоби все-таки, Валерій Михайлович, ну, ви якось так сказали, десь воно випало, наче як по дорозі йшли, і в когось з кишені випало щось. А випала дуже важлива позиція. Я хотів, щоб ви прояснили, при якій владі, коли, в якому законі ця важлива норма випала. Тому вона не могла механічно зникнути. І треба взнати, хто так не хотів турбуватися про дітей з малозабезпечених сімей. Партія регіонів буде підтримувати цей однозначно законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Юрій Кармазін.
11:51:12
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Очевидно, що даний законопроект необхідно підтримувати і в кінці кінців не тільки переслідувати опозицію, а робити щось для людей, особливо для малозабезпечених. Тому що, от щойно повідомили з залу суду…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте по темі. Я прошу вас, по темі. По темі.
ПРОКОПЧУК Ю.В. Суддя зараз у Косіва нашого колеги серцевий приступ, тому що "Грифон" грубо повівся по відношенню до нього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по темі. Мікрофон відключіть, будь ласка. Юрій Кармазін.
Я прошу вас, шановні колеги, ви заяву зробили, потрібно, ще зробіть заяву. Давайте будемо виступати по темі.
11:51:49
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Давайте вчитаємося нормально в текст змін, які запропоновані зараз до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
А йде мова про внесення всього одного слова до статті 4, але слова дуже важливого через те, що стоїть питання, документ, що посвідчує, які документи потрібні, і що підпадають сюди і ті діти, які не тільки навчаються у професійно-технічних закладах освіти і вищих навчальних, а і в загальноосвітніх закладах освіти. Я хочу спитати, а яка різниця між дитиною, яка навчається в профтехучилищі чи в технікумі, чи в загальноосвітній?
Через це я думаю, що треба цей закон прийняти в першому і другому читанні зразу. Можливо, будуть заперечення. Я не думаю, що вони будуть. Думаю, що такі випадки, коли термін, коли довше навчається дитина, будуть, очевидно. І саме хотів наголосити також на тому, щоб ми, коли розглядали такі закони, пам'ятали, що ми зараз, тут зараз говорили при якій владі, при якій владі, а при якій владі ми 14 червня в першому і другому читанні прийняли зміни до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиля", "Про дітей війни", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" і деяких інших осіб, яких позбавили виплат. Чому вони сьогодні стоять під Адміністрацією Президента?
Тому давайте, це соромно, але давайте, я хотів би, щоб туди підійшли депутати від більшості…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, що?
КАРМАЗІН Ю.А. У цілому підтримати. В мене пропозиція – в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Володимир Лещенко, фракція комуністів, будь ласка.
11:54:17
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Компартії України, Чернігівщина.
Питання підтримки малозабезпечених сімей є надзвичайно важливим і особливо дітей, тому комуністи завжди підтримували це питання. Я підтримую пропозицію профільного комітету про те, щоб прийняти зазначений законопроект в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, правка фактично технічна, і, очевидно, нам треба її прийняти і, очевидно, що там немає що виносити нам на друге читання. Тому, як і пропонує комітет, і немає тут заперечення у головного експертного, науково-експертного управління, я прошу вас підтримати постановку питання у такій площині. Прийняти за основу і в цілому проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо уточнення окремих положень). Немає заперечень? Немає.
Я ставлю на голосування цю пропозицію. Реєстраційний номер 8434. Прошу голосувати.
11:55:42
За-276
Закон прийнято. Дякую вам, шановні колеги.
Тепер вашій увазі пропонується проект Закону про індустріальні парки. Комітет також пропонує розглядати це питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.
11:56:13
За-202
Рішення прийнято.
Доповідач – народний депутат України Владислав Каськів. Співдоповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська.
11:56:28
КАСЬКІВ В.В.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Проект Закону (№ 8396) про індустріальні парки – це, без перебільшення, я б сказав історичний закон. Тому що його реалізація здатна радикально збільшити об’єм ВВП за рахунок реалізації цього законопроекту. Особливо це стосується наступного очікуваного приєднання України до зони вільної торгівлі з Євросоюзом. І в контексті поєднання цих двох компонентів ми очікуємо, що реалізація закону, а саме створення індустріальних парків забезпечить радикальне збільшення об’єму виробничих потужностей в Україні.
Закон готувала команда представників різних фракцій. Наталія Королевська, голова комітету, пан Литвинов, пан Чечетов. Команда міжнародна, проект "ЛІНК", міжнародна команда кращих фахівців. Три публічних слухання відбувалось довкола цього законопроекту. На його підтримку лише скажу, що, наприклад, в Чехії за 5-6 років було створено 100 індустріальних парків і це допомогло залучити 9 мільярдів інвестицій, і створити 70 тисяч робочих місць.
По наших прогнозах, за 3-4 наступні роки буде залучено не менше 7-8 мільярдів інвестицій в розвиток виробництва і близько 300 тисяч робочих місць буде створено в Україні. Якщо є питання, готовий відповідати. Проект в першому читанні. Якщо будуть зауваження, в другому читанні доопрацюємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, сідайте будь ласка.
Давайте, шановні колеги, у нас залишилось якраз до перерви трохи часу. Послухаємо позицію комітету і після перерви проведемо обговорення цього законопроекту.
11:58:35
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Цель данного законопроекта – определить правила создания, эксплуатации и управления индустриальными парками. Мы знаем, что во всем мире индустриальные парки – это один из самых эффективных инструментов для привлечения инвестиций. Мы также понимаем ту деформированную промышленность, которую сегодня имеем, структуру деформированной промышленности. При которой 70 процентов - износ основных фондов. И сегодня наши базовые отрасли, к сожалению, системно, технологически отстают.
Данный законопроект позволяет по оценкам экспертов открыть более 15 стратегических национальных индустриальных парков площадью от 200 гектар. Основное направление – это, конечно, экономическое развитие депрессивных территорий. И это позволит сегодня на депрессивные территории на условии специальных условий привлекать инвестиции, что будет стимулом как к созданию рыночной инфраструктуры, так и современного производства. Потому что активизация инновационного развития и инвестиционного потенциала в нашей стране без создания специальных условий… Но не тех условий, которые мы помним, когда переживали свободные экономические, а условий именно для вложения капитала и создания рабочих мест на конкурентных производствах, конкурентных производствах соответствующих стандартам ХХІ века, действительно это будет хороший положительный сигнал.
По оценкам специалистов, позволит данный инструмент на протяжении 3-4 лет дополнительно создать порядка 300 тысяч рабочих мест и привлечь в экономику Украины не меньше 8 миллиардов долларов США. Мы также получим инвестиций приток в индустриальные парки площадью от 200 гектаров – не менее 200 миллионов долларов в каждый инвестиционный парк. При правильном использовании данного инструмента это будет действительно хороший положительный сигнал и реальный экономический эффект.
Комитет просит поддержать данный законопроект. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я просив би домовитись таким чином: запишемось зараз на виступ і після перерви проведемо обговорення і прийняття рішення. Немає заперечень? Ну, зараз побачимо, скільки записалось людей. Прошу записатися на виступи.
Враховуючи, що в нас є три виступаючих, я оголошую перерву до 12 години 30 хвилин, для того, щоб ми дотримувалися Регламенту.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали. Продовжуємо засідання.
Розглядається проект Закону про індустріальні парки. Слово має Смітюх Григорій. Підготуватись Чорноволу.
12:29:41
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Григорій Смітюх, Партія регіонів, Волинь.
По суті розгляду питання за скороченою процедурою, хоча я проти такої процедури, закону 8396. Для мене як народного депутата незрозуміло, пан Каськів доповідав від депутата чи від голови Національного агентства. Я хотів би отримати для себе ясність. (Вимкнено мікрофон)
Що дає цей законопроект? Компенсація відсоткової ставки за залучений банківський кредит. Банки, комерційні банки не належать, а належать комерційним структурам. І сьогодні ці банки мають дуже високі, неринкові ставки і продовжують знущатися над нашими підприємствами. Бюджет виділяє кошти на погашення кредитної ставки. І получається так: за рахунок бюджету, у тому числі і по цьому закону, ми будемо кормити приватні іноземні банки. Справедливо чи несправедливо? На мій погляд, несправедливо. Дає воно позитив чи чи не дає? Не дає. Дуримо ми країну чи не дуримо? Дуримо – це моє переконання.
Друге питання. Прискорення амортизації. Якщо це нові технології, то про які прискорення амортизації ми говоримо? Про яку прискорену амортизацію? Наоборот, це нова технологія на сучасних матеріалах, технологічних процесах повинна працювати у режимі обичному, в моєму розумінні.
Третє питання. Пільги. Но, безперечно, якщо ми говоримо про пільги, то ми недавно прийняли Податковий кодекс, і там чітко і ясно вказано кому і які пріоритети ми у країні надаємо. А там основних п'ять і шоста – це альтернативні істочники енергії. Нагадаю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
СМІТЮХ Г.Є. Літакобудування, суднобудування, готельний комплекс, легка промисловість і сільське машинобудування. І як окремий закон іде по зеленому тарифу щодо енергетики.
Тому я особливо, і враховуючи, що він, цей закон, протирічить Земельному кодексу, втручається в Земельний кодекс, не відповідає Земельному кодексу, не обговорювався на комітеті, я проти такого закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього". За ним – Ткач Роман.
12:32:22
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Прошу передати слово Сідельнику Івану Івановичу.
12:32:28
СІДЕЛЬНИК І.І.
Дякую. Уважаемые коллеги, группа "Реформы ради будущего" предлагает поддержать данный законопроект, которым определяются правовые и организационные основы создания и функционирования индустриальных парков на территории Украины.
Принятие законопроекта, прежде всего, предусматривает существенное упрощение процедуры получения разрешений и лицензий. Эти функции на территории индустриальных парков возьмут на себя управляющие компании. Инвесторы получат возможность начать деятельность уже на подготовленном земельном участке с необходимой инженерной инфраструктурой и коммуникациями.
Я не буду уже приводить цифры, которые вот авторы законопроекта называли. Но только вот два таких момента назову: более 300 тысяч рабочих мест, более 8 миллиардов долларов США. Это что нам помешает на территории Украины? И вот специалисты говорят, индустриальных парков нет в тех странах, которые не думают о будущем.
Поэтому "Реформы ради будущего" предлагает поддержать этот законопроект. Благодарю за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач, будь ласка, мікрофон, з місця.
12:33:58
ТКАЧ Р.В.
Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу! Загалом підтримуючи ідею створення індустріальних парків, які є, в принципі, різновидом зон вільного економічного розвитку, я все-таки хочу висловити свої серйозні застереження.
По-перше, якщо серйозно в нього вчитатися, 90 відсотків цього законопроекту стосуються земельних питань. І, на превеликий жаль, цей законопроект не розглядався в нашому комітеті.
Розумієте, я не хочу зараз тут іти по статтях, але тут є такі речі, я не знаю, в принципі, як виправити до другого читання. Уявляєте собі, коли віддають орендарі землю в суборенду без дозволу орендодавця. Абсолютно перекреслені інші питання, наприклад, у Земельному кодексі правом постійного користування користується підприємство державної, комунальної форми власності, інвалідні організації, релігійні. Тут ми вводимо, що індустріальні парки мають право мати землю на постійному користуванні і ще багато серйозних зауважень. Тому я би все-таки хотів попросити залу, якщо навіть зараз, а я бачу, що такі настрої є – підтримати цей законопроект у першому читанні, то другого читання все те, що стосується земельних питань, треба дуже серйозно опрацювати.
І насамкінець. Ви подивіться, близько на восьми сторінках є зауваження нашого управління. Тому все-таки треба зважено підійти до тих питань, що стосується землі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, одна хвилина, фракція комуністів.
12:35:30
САМОЙЛИК К.С.
Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, шановний авторе законопроекту! Я хотіла би, звичайно, взнати, чи ви знайомі з законом, який вже діє про наукові парки. І мова йде не тільки про науку, а мова там іде також про виробництво. І цей закон є еталоном, до речі, не тільки на пост-просторі бувшого Радянського Союзу, але є еталоном і для європейських наших державі.
Більш того, ми напрацювали достатньо великий досвід роботи наукових парків і поєднання науки та техніки. Я не розумію, нащо окремий законопроект? Хіба що заявити про себе як про нового керівника, вірніше, агенції. Але треба до цього було вивчити ті закони, які вже діють в нашій державі. Ми навіть для наукових парків не дали таких пільг, особливо по землі, по ліцензіям, які ви тут передбачаєте. І тому я прошу всіх нам треба відправити на доопрацювання цей законопроект, а ще кра…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено.
Комітет прийняв… пропонує прийняти за основу. Головне науково-експертне управління пропонує направити, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання. По суті це висловлювали і депутати.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону "Про індустріальні парки" (реєстраційний номер 8396).
12:37:19
За-228
Прийнято.
Розглядаємо питання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відкриття доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:37:56
За-170
Будь ласка, Наталія Юріївна.
12:38:04
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Предлагаю вашему вниманию проект закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно доступа к сведениям Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц предпринимателей. Цель данного законопроекта – возобновить общий доступ к Единому реестру и создать условия для его широкого использования в деловом обороте.
В феврале месяце Кабинет Министров отменил общий доступ к сведениям Единого государственного реестра через сети Интернет. Для предпринимателей тепер доступ к таким сведениям о предприятии, как его наименование, местонахождение, действует ли оно или ликвидировано, находится ли в состоянии банкротства, отсутствует. Это немедленно и негативно повлияло на надежность имущественного и делового оборота в сфере предпринимательства. Реакция бизнеса на закрытие доступа к реестру была мгновенная, и наш комитет получает многочисленные жалобы от предпринимателей и просит возобновить на законодательном уровне доступ к Единому реестру.
Что мы предлагаем? Первое, отказаться от издания специализированного печатного средства массовой информации, в котором публикуются сведения из Единого государственного реестра. Миллионы гривен ежегодно тратятся на макулатуру, в то время, когда весь мир уже давно живет в сети Интернет.
Поэтому предложения. Открыть доступ к сведениям Единого государственного реестра через сеть Интернет. Упразднить специальный доступ судей к сведениям реестра при условиях ввода открытого доступа, поэтому будет теряться всякий смысл. Установить, что существует лишь один оригинальный экземпляр учредительных документов и этот экземпляр храниться у государственного регистратора. Это позволит отказаться от института дублирования и от обременительных процедур получения в случае потери оригинала и ряд других норм.
Комитет предлагает принять данный законопроект за основу. Законопроект, который направлен на более свободный…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Законопроект, который направлен на свободный доступ к сведениям от предприятий. Потому что сегодня требуются справки с каждого предпринимателя. Каждая справка стоит от 20 гривен и вся страна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Юріївно. Ви з цього починали розповідь свою, ми пам’ятаємо. Дякуємо, сідайте, будь ласка.
Хто бажає взяти участь в обговорення? Немає? Запишіться тоді.
Аржевітін, будь ласка.
12:41:01
АРЖЕВІТІН С.М.
Кармазіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, Кармазіну.
12:41:06
КАРМАЗІН Ю.А.
Спасибі. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Я дякую колезі Аржевітіну. Шановні народні депутати! Згадайте, будь ласка, коли ми розглядали ці законопроекти,приблизно ці самі аргументи, які зараз говорила Наталія Юріївна, я Юрій Кармазін виголошував і вам казав, що виробите? Для чого ви витрачаєте мільйони державних коштів і тим самим віддаляєте Україну від цивілізації? Сьогодні це вже зрозуміли всі, в скільки сьогодні це можна оцінити? А я не сказав зараз, Наталя Юріївна не сказала про корупційну складову того скасування, яке відбулося. Нагадаю, що це відбулося 11лютого 2011 року, коли було припинено загальний доступ до відомостей Єдиного державного реєстру через мережу Інтернет. Так от, корупційна складова набагато й багатократно посилилась. Через це законопроект, запропонований Наталею Королевською, має не тільки своїм наслідком те, що полегшення підприємництва буде, а ще і опосередковано б’є по боротьбі з корупцією. Тому що не будуть вимагати ті довідки, які потрібно.
Зараз я прочитав дуже багато зауважень Науково-експертного управління, іноді попадаються чіткі визначення, іноді ні. В даному випадку я не погоджуюсь із зауваженнями Науково-експертного управління і вважаю, що цей законопроект треба прийняти терміново прямо на цій сесії, прямо на цій сесії. Він не є великий і не є складний. Через це я вношу пропозицію підтримати його в першому читанні і доручити комітету до п’ятниці, в п’ятницю внести на голосування сюди доопрацьований законопроект. Він має бути. Доступ має бути відкритий до мережі Інтернет до всіх підприємств, і до Єдиного…
ГОЛОВУЮЧИЙ. У п’ятницю у вересні місяці ви маєте на увазі.
Смітюх. Покажіть мені норму Регламенту.
КАРМАЗІН Ю.А. … Вчора проголосували, ви вчора внесли і вчора прийняли.
12:43:35
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Я особливо буду голосувати проти цього закону. І саме з цієї підстави, що, на жаль, ми не досягли тої можливості, коли наша інформація повинна бути відкрита.
Так же, коли наші автомобілі будуть відкриті на вулиці і ніхто їх не буде чіпати, коли наші будуть домівки – і ніхто не буде крадіжки квартир і домі робити. Тоді можна буде відкрити всю інформацію, в тому числі й ту, що пропонується в цьому законопроекті.
На жаль, на жаль, ми живемо в тій країні, яка ще не дає можливість забезпечити безпеку тих громадян які займаються підприємницькою діяльністю, від впливу, в тому числі і кримінальних, рейдерських, і інших захватів.
Хоча, якщо по суті закону говорити, то на мою точку зору, що відомості, які пропонується відкрити, вони сьогодні, в принципі, є доступні. І ті органи, і ті податкові служби, і інші основні дані, за винятком там обігу грошей, хто засновники, вибачте мене, де вони проживають, і так далі, так далі. Це інформація, яка повинна, на мій погляд, бути закритою. А що пропонується законопроектом? Повинно бути все відкритим, всім доступно і так далі, і так далі. Чи є ця загроза, на сьогоднішньому етапі, для тих же підприємців? Я вважаю, що ця загроза є.
Тому я не підтримую цей законопроект і прошу за нього не голосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію комітету. Висновок Головного науково-експертного управління – доцільно повернути на доопрацювання, комітету – прийняти за основу.
Пропозиція про прийняття в першому читанні ставиться на голосування проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відкриття доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Реєстраційний номер 8373.
12:45:42
За-43
Не підтримано.
Законопроект відхилено. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – не голосувала, БЮТ – 11, "Наша Україна" – 6, комуністів – 25, "Реформи" і Народна Партія – не голосували, позафракційні – 1.
Розглядається проект Закону про першочергові заходи грошово-кредитної політики Національного банку України щодо відновлення економічного зростання в Україні. Реєстраційний номер 6575.
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу визначатись.
12:46:31
За-194
Пропозиція підтримана.
Доповідає Ляшко Олег Валерійович. Підготуватись від комітету Полунєєву.
12:46:40
ЛЯШКО О.В.
Дякую. Шановні співгромадяни! Я, в першу чергу, звертаюся до тих активних громадян України, які намагаються заснувати власний бізнес, які намагаються створити робочі місця, які хочуть самостійно заробити копійку собі і на утримання своєї сім'ї. На превеликий жаль, у більшості з вас сьогодні такої можливості немає. І не лише через те, що зависокі податки, надзвичайно велика корупція, усілякі перевірки, але і, в першу чергу, через відсутність доступу до кредитних ресурсів. Будь-хто, хто сьогодні хоче взяти кредит, – це мінімум 25 відсотків річних. Чи то сільгоспвиробник, чи промисловий виробник, чи будь-яка навіть молода людина, яка після ВУЗу хоче почати свою справу, менш ніж 25 відсотків не дадуть.
Мені один рівненський фермер хвалився, що йому вдалося в банку взяти кредит під 20 відсотків, коли в усьому світі максимальна ставка кредиту – це 3-5 відсотків. Саме тому завезена за тридев'ять земель єгипетська картопля, яка продається в наших магазинах, вона дешевша, ніж українська картопля. Чому? Бо там мінімальні ставки кредитів, а в нас такі, що ніхто не витягне.
Саме тому я пропоную на розгляд Верховної Ради і сподіваюся, що парламент підтримає законопроект, який спрямований на відновлення економічного зростання в країні через доступ до кредитних ресурсів.
Законопроектом передбачається установити максимальну процентну ставку по кредитах на рівні 5 відсотків річних, на відміну від 25, які є сьогодні. Така ставка кредитів під 5 відсотків дасть можливість активізувати економічне зростання в країні, дасть можливість мільйонам активних українців отримати доступ до кредитних ресурсів, щоб заснувати свою справу, заробляти, створювати робочі місця і давати можливість вирощувати і отримувати свої сім'ї. Прошу підтримати цей законопроект, спрямований на активізацію економічного зростання в країні через доступ до кредитних ресурсів дешевих. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету Полунєєв Юрій Володимирович. Пеклушенко буде? Да, будь ласка, Олександр Пеклушенко – перший заступник голови комітету.
12:48:59
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемые коллеги комитет на своем заседании 2 марта рассмотрел данный законопроект и принял решение отклонить его, в связи с тем, что положения законопроекта противоречат Конституции Украины. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Якщо є бажаючі, запишіться на виступи.
Будь ласка, Шкутяк, за ним – Смітюх. Аржевітін, будь ласка.
12:49:36
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановний Олег Валерійович, на жаль, грошово-кредитна політика центрального банку не регулюється показниками з Держплану. На жаль, це не той інститут. Сьогодні, звичайно, є очевидним, що необхідно вдосконалювати грошово-кредитну політику центрального банку.
Політика центрального банку повинна бути спрямована не на лише створення емісійного ресурсу країни, а з його пріоритетним спрямуванням в реальний сектор економіки і вплив на відтворювальні процеси. І Національний банк, звичайно, повинен сьогодні кардинально змінити свій інструментарій і свою діяльність щодо порядку рефінансування банків, і особливо в частині контролю за спрямуванням цього ресурсу на відтворювальні процесах в економіці країни.
Щодо впливу на рівень формування заощаджень населення, щодо вдосконалення інструментів валютного регулювання, щодо послаблення тіньової економіки, доларизації економіки очевидним є сьогодні, що Національний банк в основному сконцентрований сьогодні на регулюванні пропозиції грошей. А що відбувається в економічній сфері, в стосунках "клієнт – банк", це не є предметом спостереження центрального банку.
Багаторічне здійснення і випуск емісійних ресурсів лише через валютний канал, по великому рахунку, послабив вплив Національного банку на економічні процеси відтворення. Тільки випуск емісійних грошей через кредитний механізм дає змогу такого контролю. Стає сьогодні очевидним, що Національний банк повинен перейти від класичних, наприклад, німецьких форм регулювання банківської системи до тих, які прийнятні в перехідних економіках, таких як наша є держава. Стає сьогодні, напевно, і очевидним, що конституційно, можливо, приходить час, що ми повинні закріпити за центральним банком не тільки функцію забезпечення стабільності грошової одиниці, що, на жаль, так і не відбулася, а ще й сприяти сталому економічному зростанню економіки. І той обмежений кредитний ресурс повинен надходити в реальний сектор економіки для того, щоб створювати сприятливі умови для економічного зростання, а головне – покращення добробуту українців. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх.
12:52:02
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Безперечно, що ідея обуздати або якось контролювати, або управляти зі сторони держави фінансовими ресурсами в Україні і грошовою політикою в Україні, яка у нас сьогодні є, потрібно щось робити. І я у своїх виступах неодноразово на це питання наголошував, що неможна допускати, що ми контролюємо умовно ціну на хліб, а банки, що хочуть, те і роблять. І пан Аржевітін, який постійно лобіює банківську систему, професійно може про це розказати.
Я погоджуюся з тією точкою зору комітету, що пан Пеклушенко сказав, що не таким законом треба регулювати, це зовсім інший закон і зовсім інший підхід. Але те, що це питання треба якимось чином нам щось робити, якщо ми хочемо, щоб економіка розвивалась, якщо ми хочемо, щоб банки тільки розвивалися і щоб їхні прибутки росли, то безперечно давайте нічого не будемо робити.
Безперечно, що це питання заслуговує на увагу. Але я думав таким чином, під час формування бюджету, під час заслуховування може голови Національного банку, під час декларування інших документів, які регулюють або формують грошовому політику на слідуючий рік, потрібно з цим питанням щось робити. Тому що економіка не може розвиватися 20 і більше процентів, не може. Можемо ми з цим справитися? Я рахую, можемо. Можемо ми контролювати, щоб курс долара до гривні був стабільний? Можемо. Можемо ми контролювати і кредитні ставки. І хай банки не зловживають своїми можливостями і не вижимають всі соки із підприємців. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилина, Яворівський.
12:53:48
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", місто Кіровоград.
Шановні колеги, у даній ситуації є дві проблеми.
Перша це та, яку означив народний депутат Ляшко. І ми про неї, я думаю, всі, хто має голову на плечах, прекрасно розуміють, що сьогодні з українського села, яке могло би здійснити аграрний, продовольчий прорив на світові ринки, сьогодні вимито цілковито гроші, абсолютно! І доступу селянин до банку не має взагалі. А якщо має, то під такі відсотки, що він ніколи не закладе свою голову під цю гільйотину. Ця проблема є. І це колосальна проблема, яку треба вирішувати на загальнонаціональному рівні.
І є друге питання. Звичайно, цей законопроект. І звичайно, що до цього законопроекту дійсно можна мати якісь певні там прицільні зауваження, що він, можливо, не до кінця все вирішує. І можливо, справді треба заходити з другого боку. Але сама ідея, та, яку вніс сьогодні Ляшко, і яку ми сьогодні, власне кажучи, обнародуємо публічно і говоримо про неї, це прекрасно. І треба справді нам не чубитися тут, а вирішити це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування. Комітет пропонує відхилити. Головне науково-експертне управління, те ж саме, відхилити. А депутат пропонує підтримати.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про першочергові заходи грошово-кредитної політики Нацбанку щодо відновлення економічного зростання в Україні. Прошу визначатись.
12:55:42
За-16
Законопроект відхилено.
Аржевітін, Аржевітіну будь ласка.
12:55:52
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати! Особливо ті, хто мене звинувачували! Я хотів би ще раз нагадати, я за те, що центральний банк України повинен контролювати емісійний ресурс, тобто кредитний ресурс. І не дозволяти, щоб цей ресурс спрямовувався чи то на автомобілі, чи то на споживчі кредити, а в більшості вони повинні працювати в реальному секторі економіки. Я якраз за цю функцію центрального банку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Почитайте 51 статтю Регламенту.
АРЖЕВІТІН С.М. Але доводити центральному банку показники з госплану, такого не буває і бути не може. Тому що це зовсім інший інститут. Так, я лобіюю інтереси банківської системи, але системні інтереси! Я не лобіюю інтереси окремих банків чи окремих груп.
Для мене так само рівно стоять клієнти у банківській системі. Захищаючи банк, я захищаю клієнта. Тому, будь ласка, не звинувачуйте мене ось так огульно.
Тому цей законопроект не має права на життя. Я дякую, що ви так проголосували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Розглядаємо питання проект Постанови про відзначення 50-річчя з дня смерті Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького (реєстраційний номер 8476).
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:57:18
За-171
Так, будь ласка, автор ініціативи Петро Андрійович Ющенко. Підготуватись Яворівському.
12:57:26
ЮЩЕНКО П.А.
Лука Войно-Ясенецький – сповідник, хірург, подвижник, православний святий. В Російсько-японській війні керував, був головним лікарем читинського воєнного госпіталю. У 1921 році став священиком, через 3 роки прийняв сан єпископа. Свідомо йшов на те, що його через 10 днів заарештували. Провів більше 10 років, із 20-х років по 40-й рік, в засланні, у тюрмах, проходив конверні допити до 1940 року. В 1941 році звернувся до Клима Ворошилова використати його дар хірурга. І вдень, і вночі уже в Красноярську оперував хворих, ранених бійців, і вони йому салютували своїми вилікуваними ногами. І за свої "Нариси гнійної хірургії", які він писав у той же час, у 1951 році цей сповідник, цей великий геній отримав Сталінську премію першого ступеня. До речі, на церемонії вручення цієї премії в Кремлі його Сталін так єхидно запитав, каже: "Коли ви оперували, то ви бачили душу людську у мозку?" А він відповідає: "Ви знаєте, не бачив, але я не бачив і інтелекту." Отаке дозволить собі Лука і, до речі, і після, під час радянської влади він ні однієї операції не провів без "Отче наш".
Після війни він вже віддався більше священству, служінню, був Архієпископом Кримським і Сімферопольським. Великі труди у нього проповідей. А потім так, як і буває, коли він помер у 1961 році, на могилі сніг тане, зцілення получають. Благословив синод, відкрили мощі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Петро Андрійовичу.
Будь ласка, Яворівський – від комітету. У нас досить насичений порядок денний.
12:59:52
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, оскільки нам сьогодні належиться розглянути цілу систему постанов згідно дат, я хотів би, щоб відразу ви зрозуміли позицію нашого Комітету з питань культури і духовності.
Маючи унікальні зацікавлення, Петро Ющенко, який дуже добре знає, має колосальну пам'ять і володіє, особливо у релігійній площині, колосальними знаннями, але комітет має такий підхід. Тут є дати, які чисто релігійні, скажемо так, є чисто релігійні діячі, і ми вважаємо, що, скажімо, такі ювілеї можуть відзначатись на рівні Церкви там і тому подібне. Але є унікальні постаті, і Лука (Войно-Ясенецький) належить саме до таких постатей, які поєднують і світську славу унікальну, і славу духовну, релігійну. Саме він є таким абсолютно винятковим чоловіком.
Тут вже автор законопроекту трішки про нього сказав, але це справді унікальний чоловік, який у 30-і роки, коли були страшні гоніння на Церкву, на релігійних діячів, він, світський чоловік, освячується у церковний чин. Його двічі арештовують, висилають до Сибіру. Людина, яка зробила колосальний прорив у медицині, яким скористалися під час Другої світової війни – це ці гнійні рани і тому подібне, отримує сталінську премію і у той же час його кидають до цих тюрем. Через те, справді, людина унікальна, і ще раз кажу, навіть якби він не був священиком, а тільки був вченим саме от таким медичним, я думаю, що ми повинні би підтримати цей законопроект. Щодо інших будемо радитися і вирішувати разом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет відхилив законопроект. Тому прошу доповідати думку комітету, а свою можна також. Але рішення комітету потрібно, щоб доповідач не фальсифікував.
Так, є бажаючі виступити? Запишіться. Чорновіл, будь ласка, за ним Карпук.
13:02:07
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Прошу передати слово Сорочинській-Кириленко Раїсі.
13:02:13
СОРОЧИНСЬКА-КИРИЛЕНКО Р.М.
Шановні депутати! Група "Реформи заради майбутнього" дуже просить підтримати даний законопроект. Це людина, дійсно, унікальна. Він одномоментно лікар, який мав 55 робіт по лікуванню гнійної хірургії. Він брав активну участь в лікуванні людей під час Великої Вітчизняної війни. Він надзвичайно багато, 12 томів у нього було проповідей, і він одномоментно лікував тіло і душу людини. І ми повинні підтримати цей законопроект.
Наша група "Реформи заради майбутнього" доповідає вам про те, що настоятель храму Покрова Богородиці в Ореанді, отець Миколай випустив книгу "Шлях Луки". І я би ще запропонувала обов’язково повторно випустити цю унікальну книгу. Вона абсолютно необхідна для того, щоб наші люди, наші діти виховувалися саме в питаннях гуманності та духовності. Дякую за увагу. Група "Реформи заради майбутнього" буде голосувати за підтримку даної постанови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.
13:03:34
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, "Наша Україна". Якщо, дійсно, повернутися до високості духовного подвигу воїна Ясинецького, то ця постать не викликає ніяких заперечень. Як лікар, високий лікар, який зберіг у собі велику релігійність, духовність, протистояння тій системі, нелюдській системі, яку він бачив, людина, яка після втрати сім'ї здійснила величезний медичний подвиг, працюючи професором, і його робота, яку вже називали, яка була удостоєна на Сталінську премію першого ступеню – "Нариси гнійно-септичної хірургії". По цій книзі виховувалося багато поколінь хірургів Радянського Союзу і багатьох країн світу. І до цього часу ця книга є авторитетною в хірургів, які займаються гнійною хірургією і, дійсно, духовний подвиг митрополита Луки.
Але викликає сумнів те, що 50-річчя смерті, тобто якщо відзначати на державному рівні, да, такі дати, це викликає певні сумніви, хоча без заперечень ця людина потребує вшанування і про таких людей повинні знати молоде покоління. Тому що я не сумніваюся в тому, що багато вперше це ім'я почули саме в залі Верховної Ради. Ми проголосуємо за цю постанову. Але, дійсно, до пошанування таких дат треба підходити вдумливо і не перетворювати це в певну профанацію, як, дійсно, є в деяких постановах. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття постанови про відзначення 50-річчя з дня смерті Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького. Реєстраційний номер 8476. Прошу визначатися.
13:05:46
За-245
Рішення прийнято.
Незабаром кожного дня в нас свято в державі.
Розглядається проект Постанови про відзначення 320-річчя від дня народження Калнишевського (реєстраційний номер 8478). Є пропозиція: за скороченою процедурою. Прошу визначатися
13:06:26
За-190
Прийнято.
Будь ласка, Петро Андрійович Ющенко. Підготуватися Яворівському.
13:06:33
ЮЩЕНКО П.А.
Я по Калнишевському. Це достатньо відома фігура, скажу таке одне історичне … начну з такого достатньо яскравого історичного епізоду.
У війнах 1764… 68-75-х років війська чорноморські, сім тисяч козаків Калнишевського самарські, це із Катеринославської губернії, і єлисаветградські здійснили подвиг для Російської Імперії, коли витіснили татар і турок із Криму.
Катерина ІІ відзначила кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського третім порядковим номером орденом, найвищим орденом Російської Імперії – Орденом Андрія Первозваного і чином генерал-лейтенанта.
Але в той же час Петро Калнишевський творив великий подвиг створення економічної могутності України у частині розвитку її хліборобської справи, ним було створено на Слобожанщині і в округах до п'яти тисячі сіл хліборобських. Коли це взнала Катерина, вона готує указ, видає маніфест, підготовлений Грицьком Нечесою, другом Калнишевського, Потьмкіним, іменуємом Потьомкін, про ліквідацію Запорізької Січі, де говорилося: "Создавая собственное хлебопашество, он тем самым создавал область совершенно независимую в центре нашего отечества под своим ……… правлением". И на 25 років його в Соловецкую обитель на смирение.
В Соловецкой обители він просидів у камері 25 років і вийшов по высочайшему повелению Олександра в 1801 році, але пожелал остаться там. И в 1803 году умер смертью доброй и благочестивой 31 октября в субботу. Аминь. Так было написано…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Яворівський, будь ласка.
13:08:56
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги! Ця трибуна, очевидно існує ще і для того, щоб донести до нашого виборця, до українського суспільства якусь певну інформацію. Через те я говорив дуже позитивно про Луку, оскільки його мало знають в Україні, через те я хотів донести цю інформацію.
Але, Адаме Івановичу, комітет вважає, що 50-річчя з дня смерті святкувати не потрібно. Таку велику людину, треба підігнати все під його день народження і відсвяткувати день народження відбути і там справді розпропагувати його, через те, тут немає ніякої фальсифікації як ви сказали.
Товариство, щодо Калнишевського, постать неймовірно цікава, історична, трагічна як, до речі, і історія українська наша, маленьким хлопчиком десь пас там худобу, їхали козаки, він питає, а куди ви дядьки їдете? Каже, та їдемо на Січ, візьміть мене. Отак, цей хлопчик, власне кажучи, десь йому було сім чи вісім років, потрапляє на Січ. Людина висококультурна, людина високоосвічена, людина в бойовому аспекті буквально геніальна, який воював і під час російсько-турецької війни, який до останнього моменту тримав Запорізьку Січ і намагався врятувати її від зруйнування Катериною ІІ, дивовижний чоловік. Але, але, і ви самі розумієте, що ми за те, щоб святкувати щороку пам'ять про Калнишевського, який був закинутий на Соловки і сидів фактично майже в цій келії, майже в ямі, сидів і прожив понад 100 років. Але, в усіх енциклопедіях, радянських, нових, у книжці Голови Верховної Ради Литвина чітко означається, що його рік народження 690. Народний депутат, колега наш стверджує, що 91 рік, через те ми це виносимо на ваш розгляд, якщо ви вважаєте, бо ще раз кажу, я за те, щоб святкувати Калнишевського, але 690 рік, всі буквально видання говорять, що ця дата, Петро Андрійович говорить про те, що ні, десь на камені є …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.
Є бажаючі взяти участь, запишіться.
Так, Ющенко. За ним – Сухий.
13:11:28
ЮЩЕНКО П.А.
91 рік це історичний факт – це літописи і не тільки, і незалежні літописи і на камені якому. І зараз установлений, який до речі поклав туди під погруддя наш колега із Партії регіонів – Богуслаєв В’ячеслав, набито 1691 рік. Шануйте! Він святий.
Якщо ми молимося за нього тут, згадуємо, він молиться за нас там – тоді наші діла поправляються. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий.
13:12:08
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Шановний Петре Андрійовичу! З ваших слів таке виплило, що святим являється Богуслаєв В’ячеслав Олександрович.
Це правильно, це прекрасно.
Я чому взяв слово, хочу вам нагадати, що в 2004 році при матеріально-фінансовій підтримці Відкритого акціонерного товариства "Мотор-Січ" і Московського представництва цього підприємства було встановлено погруддя на тому місці, де помер, де похований Калнишевський.
І ще одне. Про те, що це останній кошовий атам Запорізької Січі всі знають. Але про те, що це людина надзвичайно видатної мужності, сили волі, витримки. Я думаю ми повинні на цьому, до речі, це той приклад, який може об’єднувати і повинен об’єднувати Україну – це той приклад, того мужнього нашого земляка, який переніс все.
Але, я хочу підтвердити слова Петра Андрійовича Ющенка, на тому камені, який зберігся ще з тих часів дата написана 1691 рік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Задирко одна хвилина.
13:13:17
ЗАДИРКО Г.О.
Дякую, Адаме Івановичу!
Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде обов’язково голосувати за цю постанову. Але що хотілось сказати? Дійсно, це така історична постать, яка сьогодні для української молоді повинна бути взірцем. І 25 років провівши за гратами в Соловецькому монастирі і не зрадивши ні на одну йоту ідею українства, ідею української держави і українського козацтва – це заслуговує, звичайно, на велику пошану.
Просто хотілось сказати, що дійсно можливо Верховній Раді трошечки треба більше звернути увагу на те, що на Соловецьких островах ще й досі, не дуже, з боку України і української держави вшанована пам’ять Петра Калнишевського. Тому що я, ще будучи студентом історичного факультету, на лижах ми дійшли до Соловків. І хочу сказати, що ситуація була така, що окремо лежав камінь, і ніхто не знав, де могила Калнишевського, і ніхто не знає й досі, де …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Ставлю на голосування проект Постанови про відзначення, вірніше Постанову про відзначення 320-річчя з дня народження Калнишевського Петра Івановича. Реєстраційний номер 8478. Прошу голосувати.
13:14:56
За-284
Постанова прийнята.
Розглядаємо питання, проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Президента України з приводу внесення подання про звільнення Голови Служби безпеки України. Реєстраційний номер 7081. Є пропозиція за скороченою процедурою.
А навіщо? Ви спочатку прийміть постанову, а потім запрошуйте службу.
13:15:29
За-202
Рішення прийнято.
Суб’єкт законодавчої ініціативи Соболєв Сергій Владиславович, але він знаходиться чомусь у відпустці. Доповідає тоді від комітету Скибінецький Олександр Матвійович.
13:16:01
СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.
Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на засіданні 6 квітня розглянув проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до Президента України з приводу внесення подання про звільнення Голови Служби безпеки України Хорошковського.
Проектом постанови пропонується схвалити звернення Верховної Ради України до Президента з приводу внесення подання про звільнення Хорошковського з займаної посади як такого, що своїми діями завдав шкоди національній безпеці країни. У зверненні наводяться відповідні факти, що на думку автора проекту постанови є підставою для звільнення з посади Голови СБУ пана Хорошковського.
У процесі обговорення цього питання народні депутати України і члени комітету зазначили, що відповідно до положень пункту 17 статті 106 Конституції України Президент України одноосібно призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних сил України та інших військових формувань, до яких відноситься і СБУ.
З огляду на це, та з метою прийняття відповідного рішення щодо проекту постанови комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України розглянути зазначений проект постанови на пленарному засідання і потім – прийняти відповідне рішення. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є бажаючі виступити? Запишіться. Будь ласка, Коновалюк Валерій, за ним – Шкіль.
13:17:44
КОНОВАЛЮК В.І.
Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, я вважаю, що, дійсно, прагнення опозиції в середу мати можливість внести відповідні питання до порядку денного, розглянути їх – це дуже добре. Але я переконаний, що треба використовувати це на плідну роботу. На ті сучасні питання, проблеми, які сьогодні хвилюють виборців. Це переважно і повноваження Президента України відповідно 106 статті Конституції.
Дійсно, ми відчуваємо, що декілька днів тому вступило в дію нове антикорупційне законодавство. Дійсно є багато питань і до покращення діяльності Служби безпеки України. Але це треба вирішувати в постійному режимі, в конструктивному плані і з розумінням того, що Служба безпеки вона мусить бути поза політикою. А не політизувати це питання і вносити, знаєте, певні інформаційні приводи для того, щоб щось сказати. Говоріть, будь ласка, по тим діям, які робить сьогодні опозиція. На жаль, вона зараз в повному обсязі присутня в Печерському суді.
Тому я переконаний, що крім політичних спекуляцій це питання не має жодних підстав для того, щоб підтримати його і звертатись до Президента. Президент сам дасть оцінку діям Голови Служби безпеки України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль. За ним – Камчатний.
13:19:14
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Шановні колеги-депутати, шановні радіослухачі і телеглядачі! Ви ж чудово розумієте, що ця постанова носить абсолютно звичайний характер. Тобто ми розуміємо, що відбувається в країні зараз. Розуміємо, що Служба безпеки і Голова Служби безпеки зараз виконують суто політичні функції, суто політичні функції. І, власне, це є необхідністю викликати і з ним поспілкуватися тут. І подивіться, одна постанова, після цього буде наступна постанова, тому що Служба безпеки України надалі виконує чіткі функції з руйнування української державності. Це і по тюрмі Лонцького, ми зараз про це пізніше будемо говорити, продовжуються кримінальні справи.
Зараз продовжується чіткий тиск, слідкування, прослуховування діяльності усіх опозиційних депутатів без винятку. Тут, якщо вже хто-хто, а Служба безпеки в цьому плані об'єднує всю опозицію разом. Тому що ставлення до неї абсолютно чітке і зрозуміле. І от я, властиво, закликаю, відбувається зараз судилище над опозицією, над лідером опозиції Юлією Тимошенко, над Луценком. І все це, все це відбувається під орудою і за допомогою Служби безпеки.
Звичайно, хотілося б не тільки послухати, але й звільнити керівника Служби безпеки, бо він одночасно ще й належить до і найбагатших людей, і керує одним з найпопулярніших каналів, найпотужніших. Але перед тим хотілося б хоча б послухати. Але ж ми чудово знаємо, що не прийде сюди не керівник Служби безпеки, не прийде сюди ні хто інший, ні прокурор, тому що нинішня коаліція, нинішня влада не збирається робити публічною свою діяльність.
Тому, власне, ми закликаємо всіх порядних депутатів проголосувати за цю постанову. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний.
13:21:14
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Прошу передати слово колезі Стояну Олександру Миколайовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Стояна.
13:21:20
СТОЯН О.М.
Спочатку питання, Адаме Івановичу. Яка може бути відпустка у депутата Соболєва під час роботи парламенту? З'ясуйте, будь ласка.
Тепер по суті. Безумовно, коли від БЮТу очолював СБУ всім відомий Турчинов, їм було дуже уютно, комфортно. Тепер їм не уютно, тому що очолює Хорошковський. А чому їм не уютно? Тому що, мабуть, спитає з них. Як ця людина, яка зараз перед цим виступала, не називаю прізвище, разом з Арутюновим виламали ребро Мішаковій Світлані, поранили почку, і ці люди бояться відповідальності. До речі, ця людина, яка зараз виступала, тричі створила аварію. Може пора на машину повісити знак: "Обережно! Ш. (я не знаю прізвища) убила людину". Одна, друга, третя аварія, вони просто розуміють, що їм треба людину, щоб творити бандитські дії.
Сьогодні об'являть інфаркт. Да який інфаркт? Косів виступив проти судді і образив суддю. Суддя сказав: вивести із залу. І вони учинили знову бійку. До яких пір ця банда буде наполягати на тому, щоб міняти владу? Лозинський, інші кажуть: скажи, хто твоя команда, я скажу, хто твій командир. От команда, за яку Тимошенко казала, що відповідає за кожного з неї. Ось ця команда одна, друга проявляється.
Хлопець молодий, два роки йому суддя, дитина Тимошенка, а вона з такою неповагою ставиться до нього. То якщо ця людина високопосадова, яка вважає себе лідером політичної опозиції, так ставиться до судді, до цього хлопця, який чесно виконує свої судові обов'язки, який же приклад громадянам. Тому коли сьогодні поставили питання про Хорошковського, потім по міліції і таке інше – це нічого іншого, як спроба убрати тих людей, які притягають до відповідальності розпоясавшихся хуліганів з БЮТу.
Ми будемо голосувати проти цієї постанови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.
З приводу відпустки. За даними, які подають для головуючого, Соболєв з 31 травня по 16 липня знаходиться у відпустці. А чому – це вже треба запитати у Соболєва.
Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття постанови щодо звернення Верховної Ради до Президента України з приводу внесення подання про звільнення Голови Служби безпеки (реєстраційний номер 7081). Прошу визначатись.
13:23:56
За-19
Постанова відхилена.
Розглядається питання – проект Постанови про заслуховування звіту Голови Служби безпеки України Хорошковського, (реєстраційний номер 7135). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.
13:24:25
За-185
Рішення прийнято.
Доповідає Шкіль Андрій Васильович. Підготуватись Скибінецькому.
13:24:35
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Стосується постанова, звичайно, вона була зареєстрована. Цей законопроект зареєстрований 17 вересня 2010 року. Достатньо минуло часу. Бо власне саме тоді почались кримінальні переслідування керівництва львівської тюрми на Лонцького. Я, до речі, ніколи не був здивований. Тому що ті, хто знищував українську державність, ті, що знищували українських державників, зараз дірвалися до влади. І звичайно, що їхня головна задача – знищити Україну, українську мову, українську державність, українські музеї. І тим паче знищити те, що їм найбільше пече – тюрму на Лонцького. Тому що це для них негативний приклад, вони чудово бачили, чим закінчили їхні попередники, які тиснули, палили, винищували українську державу.
От, власне, це і стало підставою створення подібної постанови. Не може бути за жодних обставин допущено в Україні до того, щоб переслідувалося керівництво музеїв, щоб переслідувалися музейні працівники. Це як мінімум непорядно. Але як максимум це є злочин проти української пам’яті, українського суспільства.
І все те, що тут, звичайно, викладено, ми можемо обговорювати, коли це заслуховувати. Чудово знаємо і я свідомий того, що цього заслуховування не буде. Бо як можна слухати те, що тут не подобається вищому керівництву? Як це можна тут піднімати, ти розумієш, голос чи руку проти їхнього найсвятішого – це КГБ і Червоного прапора, я ж розумію, це ж не може бути такого. Та ще й говорити про те, що потрібно пам'ять тих людей, які… Тих людей, та які роблять усе для того, щоб пам'ять людська була відновлена, притягати до кримінальної відповідальності.
А всім решта, хто тут виступає, я просто без… пригадати, щоб повернули вкрадені санаторії, а тоді будемо говорити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Скибінецький, будь ласка, від комітету, Олександр Матвійович.
13:26:49
СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.
Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оброни на засіданні 6 квітня розглянув цей проект Постанови про заслуховування звіту Голови Служби безпеки України Хорошковського щодо переслідування та агресії Служби безпеки проти українських істориків Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма Лонцького". У процесі обговорення цього питання народні депутати України члени комітету зазначили, що передбачений в проекті Постанови термін розгляду цього питання збіг і тому, з метою ухвалення відповідного рішення щодо проекту Постанови, комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України розглянути зазначений проект Постанови на пленарному засіданні.
Користуючись можливістю, шановний Адам Іванович, я хотів би від себе пару слів сказати. Шановні народні депутати, такі питання про заслуховування Голови Служби безпеки, незалежно від того, чи там буде пан Хорошковський, чи хтось інший, вони виникатимуть і надалі, тому що сьогодні ця організація, Служба безпеки України, є повністю закритою для Верховної Ради України, для нас з вами. Сьогодні народні депутати не беруть участі в засіданнях Колегії Служби безпеки України.
Сьогодні дуже важко домовитися, щоб прийшов Голова Служби безпеки на засідання комітету, ось уже 2 місяці пан Хорошковський ніяк не дійде до нашого комітету з питання про Абу-Сісі, палестинця, якого викрала ізраїльська спецслужба. І тому, я думаю, що нам би з вами треба добре задуматись, а не відкидати з "порога" такі законопроекти, які покращують парламентський контроль над Службою безпеки України. Я такий законопроект вносив, на жаль, більшість цього не сприйняла і відхилила цей законопроект.
Я думаю, нам треба добре подумати над дієвим парламентським контролем над Службою безпеки України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, якщо є бажаючі. Будь ласка, Чечетов. За ним – Павловський.
13:28:54
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Прошу передать слово Ярославу Сухому.
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка. Мікрофон.
Олександр Стоян, будь ласка.
13:29:10
СТОЯН О.М.
Шановні колеги, безумовно, якщо є порушення законів, то треба захищати людей, бо один закон для всіх. Але хочу сказати колезі, який доповідав, знаєте, він не має морального права доповідати такий закон про зняття Хорошковського чи притягнення до відповідальності. Людина, яка скоїла злочин і …. від нього, загинули люди від його автокатастрофи, людина, яка ще двічі порушила закон, людина, яка, буквально, сьогодні, вірніше, у понеділок била жінку, невинну жінку Мішалову, прикриваючись депутатським мандатом. І, до речі, коли вчинив третій раз аварію, не пройшов обслідування, експертизу, він не має права вимагати відставки когось. Але я не про це. Я про інше.
Не дорвались ми, шановний пане, до влади. У 2004-2005 році ви обдурили мільйони людей і дійшли до влади, у вас була повна влада: і Президент ваш, і Прем'єр ваш, і Верховна Рада. Як ви скористалися цією владою в ім'я людей? А ніяк. Ви дерибанили цю владу, між один одним з'ясовували стосунки, як пауки у банці, перегризлися. І тому люди оцінили вас достойно у 2007 році, коли підтримали нашу опозиційну політичну партію, не коаліцію, а Партію регіонів, яка казала чесно людян, як вона буде працювати, що вона зробить для людей.
Тому саме люди оцінили правильно нашого лідера Януковича, обравши його президентом з великим розривом з Тимошенко. Ось чому ми сьогодні маємо повне право і несемо відповідальність за те, що відбувається у державі, ми розуміємо, що багато є проблем, але не вам судити, шановні, ви були при владі, а сьогодні в опозиції. Ви навіть в опозиції не можете разом працювати. Подивіться, як ви голосуєте., вносите від "Нашої України" законопроект, а на екрані аж 16-20 чоловік. Вас взагалі немає у залі, подивіться. Покажіть зал. Де вони? Вони зараз де – під Печерським судом? То хто їм платить зарплату? Нехай Тимошенко платить. Давайте не давати їм заробітну плату. Є робота депутата у парламенті. Тому, конечно, не будемо голосувати за ваш…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Андрій Павловський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
13:31:22
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Ну, попередньому автору пропонував би спочатку повернути санаторій, і там кримінальних справ, по-моєму, штук 10 зараз прокуратура розслідує. А з іншого боку, прошу передати слово Юрію Прокопчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, Андрію, виступайте, будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. А що не можна передати слово?
Я хотів тоді сказати, що фракція "Блоку Тимошенко – "Батьківщина" підтримує зазначену постанову. Тому що це звичайна практика, коли голова спецслужб Хорошковський повинен доповідати парламенту, бути підконтрольним парламенту, а не покривати одну провладну партію і оточення особисте Президента, а забезпечувати законність, а не відслідковувати тільки свої власні комерційні інтереси. Ми знаємо, що пан Хорошковський – відомий представник великого капіталу, має свої інтереси в телеканалі і "Інтер", і в "Росукренерго", і так далі. І хотів би звернути увагу, що і, дійсно, є факти переслідування науковців, істориків, і от тих з музею Тюрми Лонського, і інших. І я думаю, що цьому би в цивілізованому суспільстві, демократичному дали би давно оцінку. І це не нормально, що представник великого капіталу, мільярдер очолює спецслужбу. В якій європейській країні мільярдери очолюють спеціальні служби? Це все-таки повинна бути професійна людина, а не перетворювати Службу безпеку в власну охоронну фірму свого бізнесу.
І також хотів би сказати, що давайте дотримуватись якихось людських етичних норм. Я до попереднього виступаючого з Партії регіонів, тому що якщо б він сам був би кристально чистий, то він міг би комусь щось закидати, але ж у самого біографія так. Пам’ятаєте, як ви другим номером …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
КЕНДЗЬОР Я.М. Ярослав Кендзьор, депутатська група "За Україну!"
Шановні колеги, я дуже добре знаю як львів'янин історію тюрми на Лонцького, як вона називається. Знаю цей музей, який у приміщенні цієї колишньої НКВДівської катівні організований. Знаю колектив цього музею і його… який очолює Руслан Забілий.
Те, що сталося недавно, коли Руслан Забілий тут, на київському вокзалі був затриманий працівниками Служби безпеки України, і в нього були вилучені усі матеріали, наукові матеріали, які колектив збирає і, маючи бажання надати громадськості всю цю інформацію про конкретних людей, які були знищені чекістами у… до 1941 року, з 1939 до 1941року і після уже повторного приходу радянської влади до Львова. Звісна річ, що коли є Указ Президента про відкриття усіх архівів КГБ колишнього і сьогоднішня, Служба безпеки вилучає і затримує тих науковців, істориків, які ведуть пошукову роботу у цьому напрямку, щоб цілковито вже, так би мовити, крок за кроком показати, від кого, так би мовити, для чого звільняла радянська влада Західну Україну, знищуючи у тих катівнях, зокрема в тюрмі Налонського, тюрмі Брегітки, тюрма Замарстинівська і ми знаємо, що цією кримінальною НКВДською камарильєю знищені були мільйони людей і коли Служба безпеки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. (Шум у залі) Хвилина, Чорновіл, будь ласка.
13:35:53
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України! Щодо цього питання, оскільки воно носить все-таки морально-політичний характер, а не нормотворчий, у нас вільне голосування в групі, але я хочу висловити свою позицію.
Річ у тому, що діяльність Служби безпеки України і Голови Служби безпеки України ми повинні розділяти на дві частини. Те, що строго відповідає Закону "Про Службу безпеки України", і те, що становить державну таємницю, дійсно, має розглядатися в особливий спосіб: мають бути допущені члени комітету під особливий допуск, розписку про нерозголошення і тому подібне.
Політичні дії, політичні акти або ті речі, які напряму суперечать Законам України і які не можуть, в принципі, містити таємниці державної, мають публічно бути висвітлені і мають бути заслухані у законодавчому органі. Тому такі речі, як події навколо тюрми на Лонцького, навколо досліджень про сталінізм і про страшні злочини сталінського періоду, такі речі, як пряме порушення Закону України з палестинцем Абу-Сісі і тому подібне, мають заслуховуватися у Верховній Раді. Тому я пропоную підтримати цю постанову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не передбачене заключне слово. Шановні народні депутати, комітет пропонує Верховній Раді України розглянути проект Постанови, оскільки він не визначився щодо свого рішення.
Тому я ставлю на голосування на голосування регламентну пропозицію про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 7135 як постанови. Будь ласка, визначайтеся.
13:37:48
За-38
Постанову не прийнято, отже, постанову відхилено.
Шановні народні депутати, нам треба розглянути пакет законопроектів щодо їх включення до порядку денного. Є таке прохання, шановні колеги, щоб ми щодо тих проектів законів, які депутати наполягають, щоб вони пройшли коротку процедуру обговорення для включення до порядку денного, ті ми будемо обговорювати, якщо немає заперечень, то ми просто ставимо на голосування про включення до порядку денного. Немає заперечень?
Оголошується проект Постанови про відзначення 60-річчя Української ради миру для включення до порядку денного.
Реєстраційний номер 8604. Я ставлю на голосування про включення проекту постанови до порядку денного. Мені тільки що дали, я прийшов і дали цю постанову. Що розглядали?
13:38:54
За-245
Включено. Постанову включено.
Я прошу, дайте мені довідку, будь ласка, секретаріат. Дайте мені довідку. Я зараз розберусь.
Шановні колеги! Тепер пропонується розглянути пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення правового регулювання, забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків). Реєстраційний номер 8678.
Немає заперечень, щоб поставити на голосування? Я ставлю на голосування пропозицію про включення цього питання до порядку денного, прошу голосувати.
13:39:47
За-269
Рішення прийнято.
Тепер оголошується проект Закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Реєстраційний номер 8518. Будемо обговорювати це питання? Одну хвилиночку.
Шановні колеги! Автора немає, автор – народний депутат Королевська. Тому немає що обговорювати. Одну хвилиночку. Тому давайте таким чином домовимося, якщо є автор, то ми будемо обговорювати, якщо ні, то не будемо обговорювати. Одну хвилиночку.
Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення (реєстраційний номер 8518). Прошу голосувати.
13:40:45
За-54
Пропозиція про включення до порядку денного проекту закону не підтримана.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, "БЮТ – "Батьківщина" – 14, "Наша Україна – Народна самооборона" – 6, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього"- 2, Народна Партія – 0, позафракційні – 6.
Шановні колеги! Пропонується вашій увазі для включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою недопущення збільшення державного боргу України (реєстраційний номер 8304).
Доповідач – народний депутат України Олег Ляшко. Співдоповідач – голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов.
13:41:29
ЛЯШКО О.В.
Шановні співгромадяни! На сьогодні нарощування державної заборгованості України стало серйозною загрозою для її економічної безпеки і державного суверенітету. Міжнародні аналітичні агенції вже включили Україну до переліку тих країн, яким загрожує державний дефолт.
У першому кварталі нинішнього року витрати на погашення та обслуговування державного боргу склали 20 мільярдів гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року – вони зросли на 14 мільярдів і стали чи не найбільшою видатковою статтею.
За перший квартал 2011 року всі бюджетні видатки склали 66 мільярдів гривень, тобто кожна четверта гривня бюджетних призначень йшла на порятунок від боргової ями.
Для порівняння витрати на оплату праці в усі бюджетні сфери склали 12 мільярдів, Пенсійному фонду дотація – 13 мільярдів, на оборону витрачено – 11мільярдів, на охорону здоров’я – 9 мільярдів, капітальні вкладення всього – 2 мільярди, тобто у вісім разів менше ніж видатки на обслуговування і погашення державних боргів. При збереженні наявних тенденцій ще кілька років держава виявиться неспроможною обслуговувати зовнішні борги, або не зможе утримати освіту, охорону здоров’я і виплачувати пенсії. Вже однієї цієї причини досить, щоб зрозуміти необхідність прийняття запропонованої в моєму законопроекті норми, межу загальної суми загального боргу знизити до 50 відсотків ВВП, при цьому заборонити залучення зовнішніх запозичень для здійснення поточних державних видатків.
Вітчизняний досвід яскраво демонструє пряму залежність, чим більше зовнішніх боргів – тим гірші економічні показники. Як показує аналіз Рахункової палати, в 2011 році економіка не демонструє піднесення, про яке стверджує наш уряд, податковий борг у порівнянні з обсягом на 1 квітня минулого року збільшився на 5 мільярдів гривень, більше двох третин загальної суми податкового боргу складає заборгованість, економічна активність підприємств. Зросла заборгованість по виплаті заробітної плати: до 1,5 мільярда гривень. У зв’язку з цим, пропоную підтримати мій законопроект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Валерій Баранов, будь ласка, від комітету.
13:43:48
БАРАНОВ В.О.
Шановні депутати! Комітет розглянув на своєму засіданні вчора проект Закону номер 8304, автор якого Ляшко Олег, і прийняв рішення відхилити його. І пропоную вам підтримати рішення нашого комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, якщо є потреба обмінятись думками, будь ласка, запишіться. Прізвища народних депутатів.
Юрій Кармазін. Я перепрошую, народний депутат Колоцей, Партія регіонів і Юрій Кармазін.
13:45:02
КОЛОЦЕЙ Ю.О.
Дякую, Володимире Михайловичу. Я прошу, будь ласка, передайте слово моєму товаришу Коновалюку Валерію Іллічу. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк, мікрофон.
13:45:14
КОНОВАЛЮК В.І.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ви знаєте, цинізм і демагогія не мають зовсім меж.
Я хочу пригадати, що 2004 році державний борг складав 16 мільярдів доларів. У 2008 році він вже складав 88 мільярдів доларів тобто за 5 років помаранчевої влади держава отримала 100 мільярдів доларів боргів. Ви знаєте, таке ж безстидство, що ми не пам’ятаємо 2008 рік, коли була девальвована гривня до 8 гривень за долар, з 5, на 60 відсотків. 74 мільярди гривень втратили наші громадяни.
Ви залишили країну з величезними боргами. І зараз ви маєте совість ставати на трибуну і щось говорити?
Ви знаєте, мене дивує, коли зараз заборгованість в банківській системі складає 200 мільярдів гривень неповернутих кредитів. Це кредити бралися при тій владі, яку ви представляли, в тому числі на бюджеті Чернігівської області, яку вам давала Прем'єр-міністр Тимошенко. Коли тоді ви її цілували, а зараз ви її поносите. Тому давайте так: ви, будь ласка, відповідайте за це, що ви робили, а не за те, що, в якому стані опинилася країна, яку ми зараз намагаємося вивести на нормальний шлях розвитку.
Тому я переконаний, що питання державного боргу – це питання дійсно економічного розвитку і національної безпеки країни. Але тоді, коли ви брали ті кредити, ви про це не розуміли. Тільки те збагачення, яке ви спостерігали повсякденно.
Тому я переконаний, що фінансова система країни сьогодні стає більш міцною. І я переконаний, що в наступному році, коли буде зменшено дефіцит бюджету, коли ми отримаємо більше можливостей за рахунок економічного зростання обслуговувати зовнішній борг – це дасть можливість і фінансувати ті соціальні програми, які сьогодні, до речі, той же Чернігів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.
13:47:23
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, я хотів би до вас звернутися з проханням не перетворювати остаточно Верховну Раду в цирк. Бо мені нагадує і так те голосування, коли відбувається там, де хрестик стоїть – там голосувати, а там, де хрестик не стоїть… І потім рука асистента-дресувальника дає команду так чи так, ви й так вже перетворюєте все в звіринець. Не робіть цього, будь ласка, далі.
Давайте замислимося. Закон, який запропонований, є серйозний привід для того, щоб замислитися про загрожуюче становище щодо державного боргу. Приложили туди руку всі прем'єр-міністри. І за останні шість років нинішній Президент був Прем'єр-міністром 2 роки, якщо ви пам'ятаєте, добра пам'ять у вас. І з інших сил були прем'єр-міністри, в тому числі від "Нашої України" також були прем'єр-міністри. І з БЮТу були прем'єр-міністри, і всі долучились до того державного боргу. Але треба зараз виходити з ситуації, сьогодні.
Мені здається, що той шлях, який запропонований, а саме вносити зміни до Закону "Про державний внутрішній борг України", це є законодавчий спосіб. Внести зміни, де передбачити, що величина основної суми державного боргу не може перевищити 50 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України, а обсяг витрат на його обслуговування та погашення не має перевищувати 25 відсотків від податкових надходжень державного бюджету, це абсолютно правильно.
Покажіть мені ще одну країну, яка б зупиняла одночасно виплати по Чорнобильцям, по дітям війни, по ветеранам військової служби, правоохоронних органів, по всім іншим категоріям людей, і в цей же…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КАРМАЗІН Ю.А. …і в цей же час, яка б витрачала виключно з Державного бюджету на безтендерній основі витрачання грошей на Євро в таких розмірах. Та їх немає. Тому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Андрій Павловський, одна хвилина, від фракції має право на виступ.
13:49:51
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Шановні, фракція "Блоку Тимошенко – "Батьківщина" підтримує зазначений законопроект. Тому що він, дійсно, є актуальний і державний борг треба максимально його обсяг обмежувати. Тому що за офіційними даними за 2010 рік держборг зріс в півтора рази в порівнянні з 2009 роком і склав 54,3 мільярда доларів, що складає приблизно 42 відсотки валового внутрішнього продукту. Для порівняння в 2009 було 30 відсотків.
Тобто вже нова влада Януковича збільшила державний борг, підкреслюю, в півтора рази. І тому Верховна Рада повинна контролювати це державне для національної безпеки питання важливе. І хотів би звернути увагу, що також зросло негативне сальдо зовнішньої торгівлі теж на 62 відсотки, зараз складає 9,3 мільярда доларів. Тому за такі постанови, за такі закони треба голосувати, якщо ми хочемо займати державну…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, всі від фракцій виступили? Ні. Колоцей виступав від вас. Колоцей виступав. Шановні народні депутати, прошу уваги. А, Тарас Чорновіл, будь ласка.
І продовжуємо ранкове засідання до 14 години 15 хвилин.
13:51:21
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Ви знаєте, у всьому обговоренні прозвучала одна хороша правильна фраза, що треба задуматися, треба робити висновки. Але задумуватися треба у той спосіб, щоб не виставляти на сміх парламент. Коли вноситься політична декларація – це добре. Але політичну декларація називають законом, то це є приниження парламенту. Проблема є. Проблема створена всіма урядами. Тут я абсолютно згоден. Але мені б дуже хотілось би, щоб дехто з наших депутатів, тому що про автора тут нема що говорити, це є смішно, але дехто з наших депутатів, які розказують, як треба дотримуватися процедури, як треба підвищувати роль парламенту, щоб при цьому не підтримував маразму абсолютного. Як декларація цей закон, мабуть, має місце. Але як законопроект його не можна голосувати, бо ми себе просто принижуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 8304) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою недопущення збільшення державного боргу України.
13:52:46
За-25
Рішення не прийнято.
Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення пенсіонерів та інвалідів від сплати єдиного внеску. Автор – Наталія Королевська.
Прошу, визначайтесь шляхом голосування. Я поставив на голосування, оскільки автора немає, так ви приймайте рішення.
13:53:26
За-41
Рішення не прийнято. Пропозицію відхилено.
Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду пропозиція щодо включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення належного державного контролю (нагляду) за харчовою продукцією). Доповідач – народний депутат України Андрій Давиденко. І від комітету Тетяна Бахтеєва. Будь ласка.
13:53:54
ДАВИДЕНКО А.А.
У грудні Верховною Радою України прийняті закони "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції". З набуттям чинності цими законами 5 липня 2011 року, тобто вчора скасовано дію Декрету Кабінету Міністрів "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення". Згідно з яким здійснювався державний нагляд за якістю і безпечністю харчової продукції у виробників та оптових постачальників.
На заміну вимог декрету чинним законодавством України не передбачено нічого ідентичного. Наглядові санітарні та ветеринарні служби не перевіряють у харчовій продукції таких показників та характеристик як достовірність та відповідність назви харчового продукту його складу. Наприклад, чи це масло вершкове, чи спред. Чи це ковбаса, чи ковбасний продукт. А також масу нетто харчового продукту та таке інше.
Цей законопроект усуває прогалину в законодавстві, що утворилась. Діючим Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів" не визначені і повноваження органів влади та не врегульовано питання розмежування наглядових функцій у сфері обігу харчової продукції між уповноваженими на це санітарною службою, ветеринарною службою та центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики. На сьогоднішній день це є Мінекономіки, у відповідності до квітневого Указу Президента.
Тому ми пропонуємо зміни до даного закону. Наш законопроект приводить положення Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" у відповідність до положень законів України "Про стандартизацію", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", а також Угоди про технічні бар’єри в торгівлі і Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів Світової організації торгівлі.
У висновках Головного науково-експертного управління висловлено декілька не категоричних зауважень, які можна врахувати при доопрацюванні до другого читання. При цьому, функціональні обов'язки контролюючих органів влади у законопроекті будуть приведені у відповідність до положень указів Президента…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ДАВИДЕНКО А.А. ...щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. У разі неприйняття законопроекту ми з вами з сьогоднішнього дня даємо усім нечесним виробникам і оптовикам право безкарно обдурювати споживача, народ України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ДАВИДЕНКО А.А. Тому прошу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ми ж включаємо в порядок денний, ми ще ж не розглядаємо по суті. Включимо – будемо розглядати по суті тоді.
Тетяна Бахтеєва – від комітету. Не бачу.
Хто хоче виступити з цього приводу? Немає.
Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення належного державного контролю (нагляду) за харчовою продукцією) (реєстраційний номер 8459). Прошу голосувати.
13:57:14
За-48
Рішення не прийнято, проект не включається до порядку денного.
Шановні колеги, оголошую до розгляду пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження Клима Савура. Доповідає народний депутат України Василь Деревляний і від комітету буде виступати Володимир Яворівський.
13:57:37
ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.
Шановні колеги, проект постанови підготовлено в зв'язку з тим, що 4 листопада 2011 року виповнюється 100 років з дня народження славного сина української нації, видатного борця за незалежність України, провідного діяча Організації українських націоналістів, першого командира Української повстанської армії, головного командира УПА (Північ), полковника Клима Савури. Метою постанови є забезпечення належних організаційно-правових умов для відзначення ювілею Клима Савури на державному рівні, враховуючи його визначний особистий внесок у боротьбі за українську самостійну соборну державу.
Дмитро Клячківський (Клим Савур) народився 4 листопада 1911 року у місті Збара, що Тернопільщині. В юнацькі роки вступив в ряди ОУН і з того часу все життя у революційній боротьбі. З осені 39-го року після приходу більшовиків переходить на легальний стан боротьби. Під керівництвом Клима Савури проводиться організація партизанських відділів для захисту українського населення від німецьких окупантів. 14 жовтня 42-го року на їхній основі сформувалася Українська повстанська армія, яку очолив Клим Савур. Під його керівництвом у боях проти німців і більшовиків гартувалися перші підрозділи УПА.
На початку 42-го року Клим Савур обіймає пост провідника ОУН на північно-західних українських землях. Він відіграє важливу роль в організації перших відділів УПА та розбудови її структури на Волині і Волинському Поліссі. Весь цей період Клим Савур був аж до своєї героїчної смерті головним командиром УПА-північ.
4 вересня 43-го року Клим Савур видав указ командирам УПА та комендантам самооборони про тактику боротьби з німцями і оборони населення та терену перед наскоками ворога.
1 лютого 45-го року Клим Савур загинув у районі села Сусь Олександрійського району Рівненської області під час спецоперації НКВС.
Прошу підтримати даний…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Яворівський, голова Комітету з питань культури і духовності. Будь ласка, заключення комітету.
13:59:54
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, автор законопроект доволі точно і педантично виписав біографію цього легендарного чоловіка.
Комітет, звичайно, підтримує таке святкування, хоч ми прекрасно розуміємо, що законопроект не пройде, я в цьому не маю жоднісенького сумніву, через те я скажу, маючи дві хвилини про інше.
Ми маємо з вами 20 років, незабаром відсвяткуємо, відновлену українську державу. Через те логіка, здавалося б, дуже нормальна. Сьогодні ця держава, яка існує, яка відновилася, яка , бодай декоративно, але все одно є незалежною, вона повинна би дуже чітко означити свою ідеологію і відзначати всіх тих, хто працював на цю незалежність.
Наша історія складна і покручена. Її переписували чужинці, переписували свої, яничари, хто як хотів. Сьогодні її хоче переписати Табачник там і тому подібне. Це абсолютно зрозуміло.
Але, ну, сьогодні не святкувати тих, хто кров проливав, хто голови свої поклав за незалежність. Ну, це цинізм найвищої марки, який тільки може бути. Деревляний і вам розповів біографію Савура. Дивовижний чоловік, унікальний. Один із організаторів Української повстанської армії, яка воювала за незалежність, причому воювала багато років. І воювали окремі загони не такою вже величезною кількістю проти колосальної НКВДиської армії, і вистоювали десь до 1940-х років, в 1950-і роки навіть. Вони – останні, ще стояли за незалежність. Чому ми впираємося і постійно слухаємо казки про одне, друге, третє, четверте?
Через те, я вважаю, що було б дуже нормально сьогодні відзначити ювілей цієї людини. Я розумію, що він, може, більше популярний на Західній Україні, якоюсь мірою на Центральній, може, менше на Східній. То чому, скажімо, не відзначити його ювілей і пояснити людям, хто це був – мужній чоловік, якого садили німці в тюрму, коли була окупація, садили НКВДисти в тюрму, коли була…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. …після 1939 року. Через те, будь ласка, це такий лакмус. Побачимо, як ви проголосуєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, можемо ставити на голосування? Обговорення? Запишіться, будь ласка. Ну, є бажаючі взяти участь в обговоренні. Запишіться, будь ласка. Прошу прізвища. Павло Мовчан, депутатська група "Реформи заради майбутнього".
14:02:31
МОВЧАН П.М.
Володимире Михайловичу! Зрозуміла річ, що тут треба не бути упередженим і долати всі стереотипи, які сформовані були в попередні десятиліття. Не треба агітувати тих, хто уже знає. Ми не знаємо власної історії, ми не знаємо власних героїв. На превеликий жаль, це все стосується тих заслуг, які на рахунку тієї попередньої влади, яка поскребувала всі наші імена, переписала нашу історію, і сьогодні ці тенденції продовжуються, на превеликий жаль. І ви як історик, Володимире Михайловичу, добре усвідомлюєте, що Герої України, а він належить до того ряду, потребують певної підтримки, і подолання інерції, яка ще в нас на довгі часи задіяна.
І тому я просив би всіх, хто шанує історію України, хто відповідно належить і зачисляє себе до української спільноти, щоб він підтримав цей законопроект. Дякую. Цю постанову, вірніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
14:03:41
КАРПУК В.Г.
Володимр Карпук, "Наша Україна".
Дмитро Клячківський (Клим Савур) – це, дійсно, герой-патріот видатний військовик, який вмілий організатор, і його ім'я добре відоме на Волині.
Я скажу, що вже в кінці 90-х років в місті Луцьку була названа вулиця ім'ям Дмитра Клячківського (Клима Савура). І навіть тоді на Волині це не викликало ніякого подиву. Це, дійсно, є герой, про якого знають люди, який, дійсно, боровся за незалежність України. І на таких героях повинно виховуватися наше покоління. Не на тих надуманих героях. Тому що як взяти багатьох героїв, на яких нас виховували, то коли при дійсно скрупульозному вивченні ми бачимо це міфи, створені радянською ідеологією.
Тому наша фракція буде підтримувати про те, щоб таке відзначення відбулося на державному рівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Болдирєв, фракція Партії регіонів.
14:04:47
БОЛДИРЄВ Ю.О.
В очередной раз мы наблюдаем, что фашисты и их последователи до сих пор не успокоились и нам продолжают навязывать своих героев, нам продолжают навязывать свою идеологию. Я думаю, что мы должны отреагировать на это адекватно. Мы должны точно так же, как в Федеративной Республике Германии, принять, наконец, закон, запрещающий пропаганду фашизма и фашистов. Спасибо. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я звертаюсь до виступаючого щойно.
Шановні колеги, немає фашистів і їх тут прислужників в сесійній залі. Тут виключно народні… (Шум у залі) Я ще раз прошу вас. Тут виключно народні депутати України, кожен з яких має право на свою точку зору. Давайте аргументи будемо, а не ярлики. Ми навчилися вішати ярлики.
Я ще раз говорю, шановні народні депутати, тепер перейдемо до прийняття рішення. Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення сторіччя з Дня народження Клима Савура (реєстраційний номер 8378).
14:06:17
За-44
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, є проект постанови про відзначення не державному рівні 555-річчя заснування міста Борщева Тернопільської області, це дуже історичне місце. 8608 проект. (Шум у залі) Може, давайте?... (Шум у залі) Є потреба доповідати? Будете доповідати?
Шановні колеги, мова йде про те, щоб включити це питання до порядку денного. Прошу голосувати. Про включення питання до порядку денного, прошу голосувати.
14:07:17
За-230
Включили питання до порядку денного. Дякую.
Давайте ще… Шановні колеги, я продовжив ранкове засідання до 14 годин 15 хвилин. Ще є 8 хвилин.
Є пропозиція розглянути ще один проект Постанови – про відзначення 360-річчя з дня народження Святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру. Розумієте, про які масштаби йдеться? 8644. Я прошу вас, Петро Андрійовичу, давайте оперативно, і будемо голосувати.
14:08:03
ЮЩЕНКО П.А.
Я коротко. Іван Максимович за рекомендацією Лазара Барановича закінчив Києво-Могилянську академію і став намісником Єлецького собору, архиєпископом Чернігівського і Новгород-Сіверського.
В 812 році направлений по Указу Петра І у Тобольськ, де очолив метрополію. Вів велику просвітницьку діяльність, місіонерську, дбав за бідних, будував собори від Тобольська до Тюмені. Запроваджував по традиції Філофія Ліщинського українську культуру, починаючи від поетики, риторики і малярства, запрошував митців, які розписували храми і несли культуру світську і духовну народам не християнським Сибіру. Прошу вшанувати. Канонізований Московським собором у 1916 році.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, голова комітету, будь ласка.
14:09:15
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні парламентарії України! Автор законопроекту доволі педантично переповів вам біографію цього священнослужителя, справді дуже відомого і дуже з високим своїм чином, я не буду про це говорити.
Комітет розглядав цей законопроект, і ми дійшли до висновку, хай автор не ображається. Безперечно, це українець народжений в Україні. неймовірно цікава і складна його доля. Це був такий бунтівний священик, так би я сказав, який собі дозволяв, щось іноді більше, що собі дозволяють священики. Але ми переконані в тому прекрасно, хоч я і представник опозиції, але я чітко хочу заявити про те, що ми звичайно повинні думати і про те, які витрати підуть із бюджету на святкування тих чи інших дат.
Через те ми вважаємо, не дивлячись на те, що це справді постать унікальні і таке інше, але її можна було б відсвяткувати на рівні церковному, на рівні духівництва, на рівні, але це така наша думка, але вирішувати остаточно долю цього законопроекту, вирішувати вам, народним депутатам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є потреба обговорювати це питання? Є, запишіться, будь ласка. Будь ласка, прізвища.
Радовець, будь ласка, депутатська група "Реформи заради майбутнього".
14:10:48
РАДОВЕЦЬ А.А.
Прошу передати слово Гасюку Петру Петровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Гасюк, мікрофон.
14:10:57
ГАСЮК П.П.
Шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" пропонує підтримати проект Постанови про святкування 360-ліття від дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру, таким чином, ушанувавши пам'ять цієї видатної особистості в історії нашої Вітчизни і православ’я.
Життя і діяльність Іоанна Максимовича безпосередньо пов’язане з Києвом, саме в Києві він 1673 році завершив навчання в Києво-Могилянській академії, а далі викладав піїтику, риторику, латину.
В 1676 році підстригся* у монахи. Іоанн Максимович вніс вагомий внесок у розвиток освіти, В 1700 році він відкрив у Чернігові колегіум на зразок Києво-Могилянської академії, де був першим викладачем. Написані ним богословські трактати належать до скарбниці теології і філософії нашої Вітчизняної культури православ’я.
Іоанн Максимович, як митрополит Тобольський і Сибірський, відомий також як просвітитель і місіонер у Сибіру. Тому пропоную підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
14:12:17
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Насамперед, хотів би подякувати Петру Андрійовичу Ющенку за ті проекти, які він сьогодні вніс. Тому що сьогодні велика частина людей просто не знала цих історичних фактів, які наведені, і в тому числі, що Сибір розбудовувався і в фізичному розумінні, і в духовному розумінні саме українцями. І в 1712 році, коли Максимович виїхав з України він ніс знання, які до того ніс в Чернігові колегіумі, він прославляв і Києво-Могилянську академію, яку він закінчив, коли ще не було багатьох інших інститутів і університетів, які нас зараз вчать як нам любити нашу вітчизну. І похований сьогодні він в місті Тобольськ, в далекому місті Тобольськ, яке не належить до території України, але ми маємо шанувати наших видатних українців. Через те, що він опікувався бідними, через те, що він підвищував моральність духовенства, через те, що він приносив до Сибіру українські традиції, які зараз в Росії забуваються.
І договорилися вже до того, що де-факто президент тобто прем’єр-міністр нинішній Росії сказав: "Та ми, без України і те зробили, і інше зробили.". То ті, хто сьогодні намагаються відхрещуватися від ролі України, вони роблять зле. А ми маємо показувати, що Україна шанує своїх героїв, вклоняється їм, тим більше, що він визнаний святим ще до жовтневого перевороту. Я пропоную підтримати, дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати. Будь ласка, Михайло Чечетов, одна хвилина.
14:14:34
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемые коллеги, вы знаете, глубоко символично, что мы сегодня отдельные даты поутверждали великих людей. Вы знаете, 320 лет со дня рождения Калнышевского Петра. А кто это был? Он еще 350 лет назад вместе с русскими бок о бок проливали кровь за родную землю. И тем самым сегодняшним решением мы символизировали нерушимую дружбу двух братских народов, русского и украинского. Которые не в одном сражении, а во многих сражениях защищали родную землю и проливали кровь вместе.
Теперь смотрим дальше. Сейчас мы 360 лет з дня народження Іоанна Максимовича, митриполита русского города Тобольского и всей Сибири. Это говорит, что эти великие люди тогда понимали, что только вместе можно поднимать и развивать Киевскую Русь, где будут как братья жить русский и украинский народ. Поэтому я предлагаю поддержать это постановление как символ нерушимой дружбы между братским российским и украинским народом, которые навека. Предлагаю проголосовать, поставить восклицательный…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту постанови про відзначення 360-річчя з дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру (реєстраційний номер 8644).
14:16:20
За-234
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, на цій оптимістичній ноті ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. З 16-ї години – робота в комітетах. Завтра ми продовжимо нашу роботу з 10-ї години в пленарному режимі. Дякую.