ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ   

Сесійна зала Верховної Ради України

16 червня  2011 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:00:45

Зареєструвалися в сесійній залі 383 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег: Геймана Олега Айзіковича і Мхітаряна Нвєра Мнацакановича. Прошу привітати їх і побажати здоров'я. (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 15  червня 2011 року.

Розглянуто 16 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 3 закони та 1 постанову, 1 законопроект прийнято за основу, 8 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати! Дві фракції: фракція "БЮТ – "Батьківщина" і фракція "Наша Україна – Народна самооборона" –  вимагають оголосити перерву для проведення консультацій з питань порядку денного та виголошення заяви.

Слово для виголошення заяви має Іван Григорович Кириленко.

 

10:02:12

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановне товариство! Фракція уповноважила мене зробити наступну заяву. Вже пішов другий тиждень, відколи Європейський парламент ухвалив спеціальну резолюцію, котра дала неупереджену, точну і об’єктивну оцінку політичним процесам, які відбуваються сьогодні в нашій державі, особливо з опозицією.

Не дивлячись на вказані в цьому рішенні чіткі прийнятні вимоги до української влади, крім легковажних коментарів депутатів більшості, інших дій з української сторони немає.

Скажіть, будь ласка, те, що прозвучало з ваших вуст в цьому залі і поза ним, це вже офіційна позиція, чи лише приватна думка? Зважаючи на впливовість ораторів і мовчанку інших високих осіб є велика підозра, що такою є і офіційна позиція.

Але тоді треба відповідально зважити на наслідки, а вони можуть бути досить непростими для України. Як кажуть на східному напрямку все більш-менш зрозуміло, там вимагають капітуляції, ми це бачимо і відчуваємо. Єдино вірний шлях, який і декларується наполегливо та щоденно – до  цивілізованої європейської сім’ї, але там головні цінності, права людини, громадянина, демократія, свобода слова, незалежність судової системи та ще багато  такого до чого ми тільки прагнемо.

Чи щиро прагнемо панове?  Ще раз наголошуємо, за тиждень нічого не  змінилось, Генпрокуратура не змінила запобіжного заходу і до нині не дала дозволу Юлії Тимошенко на участь у засіданні   ПАРЄ, куди вона офіційно запрошена. Юрій Луценко, Анатолій Макаренко, Ігор Діденко та інші і далі безпідставно залишаються у в’язниці.

Скажіть, будь ласка, скільки треба часу щоб виконати цей елементарний пункт резолюції Європарламенту та кілька секунд щоб поставити підпис? Але його немає. Ви сподіваєтесь, що в Європі цього не бачать і не знають, що депутати Європарламенту, які голосували за цю резолюцію і які представляють понад 20 авторитетних країн, вони спокійно проковтнуть таке ігнорування, що дуже схоже на приниження. Чи не здається вам, колеги, що ви самі своїми руками заміновуєте такий омріяний і бажаний шлях в Європу, а по суті додому? Бо дехто з вас таки облаштувалися там і на довго. Та по-розумному, у вас сьогодні унікальний шанс достойно вийти з абсурдної ситуації, в яку самі себе і загнали.

Немає і духу криміналу ні в діях Тимошенко, ні Луценка, ні Діденка чи Макаренка. Так виконайте резолюцію Європарламенту і покажіть всьому світу, що українська влада таки здатна сповідувати істини цінності! Здатна визнавати і виправляти свої ж помилки, бо хто ж не помиляється! Тим більше, що у вас є чим займатися і є від чого голові боліти. Тільки робіть пошвидше, щоб не було за державу прикро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з приводу пропозицій і вимог, які прозвучали в заяві, я прошу підготувати відповідні доручення, всім фракціям пропоную зробити відповідні і відповідальні висновки.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань визначених розкладом на четвер.

Оголошую до розгляду проект Постанови про надання згоди на звільнення Президентом України Плаксюка Юрія Олександровича  з посади голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України та проекту Постанови про надання згоди на призначення Президентом України Курдіновича на посаду голови Державного комітету телебачення і радіомовлення. Законопроекти – реєстраційні номери 8649 і 8650. Доповідач – Юрій Мірошниченко. Від комітету буде виступати голова комітету  Андрій Шевченко.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Відповідно до пункту 24 першої статті… 85 Конституції України  Президент України вніс подання про  надання згоди  Верховної Ради України на звільнення Юрія Олександровича Плаксюка з посади голови Державного комітету телебачення та  радіомовлення України. Я прошу підтримати це подання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка.

Андрій Шевченко, будь ласка, голова Комітету з питань свободи слова та інформації.

 

10:07:36

ШЕВЧЕНКО А.В.

Всім доброго здоров’я! Наш комітет підтримав проект цієї постанови, щоправда, в нашому  обговоренні на комітеті ми не отримали  чітких пояснень, чому голова Держтелерадіо зараз йде у відставку. Версії, які  озвучувалися, зокрема нашим колегою Володимиром Ландіком, можливо, якісь проблеми, які є зараз в роботі Державного комітету телебачення і радіомовлення, можливо, загальна ситуація на медіа-ринку, тим не менше ми не бачимо підстав незадовільняти заяву про відставку. Чоловік написав цю заяву, я думаю,  нам як Верховній Раді належить подякувати Юрію Плаксюку за ту роботу, яку він у міру можливостей за дорученням  Верховної Ради виконував, і задовільнити цю заяву. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає інших питань?

Я ставлю на голосування проект Постанови про надання згоди на звільнення Президентом України  Плаксюка Юрія Олександровича з посади голови Державного комітету телебачення та  радіомовлення України (реєстраційний номер 8649). Прошу голосувати.

 

10:08:51

За-258

Тепер, шановні колеги, пропонується вашій увазі проект  Постанови про надання згоди на призначення Президентом України Курдіновича на посаду голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України.  Доповідач – представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Відповідно до пункту  24 частини першої статті 85 Конституції України Глава держави вніс  подання про надання згоди  Верховної Ради України  на призначення Олександра В'ячеславовича  Курдіновича на посаду голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України.  Прошу підтримати це подання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко. Будь ласка, Андрію Віталійовичу.

 

10:09:52

ШЕВЧЕНКО А.В.

Панове, комітет розглянув подання Президента і вирішив його підтримати. Чому?  Називалося дві причини.

По-перше,  ми як комітет схильні в цьому бачити  не політичне призначення, а професійне.   Олександр Курдінович працював на посаді  першого заступника голови комітету, у трьох останніх урядах.

По-друге, ми знаємо, що Олександр Курдінович працював разом з нами  в рамках національної ініціативи  суспільного  мовлення і сподіваємося, що це стане пріоритетом    в  роботі Держтелерадіо.

По яких питаннях у нас були сумніви і ці сумніви озвучувалися при обговорення на комітеті.

Перше, це програма "Українська книга". Ми знаємо, що  за нинішнього керівництва Держтелерадіо ця  програма фактично згорнута. І були питання до можливого голови, яким  чином ця програма буде працювати в майбутньому.

По-друге, це тема суспільного мовлення. У Верховній Раді є зареєстрований Закон про суспільне мовлення, очевидно інші закони альтернативні не можуть бути зареєстровані, поки не буде розглянуто той.  І ми хотіли б почути чітку позицію Держтелерадіо  по  тому законопроекту, який буде розглядати Верховна Рада. Чіткого "так" ми поки що не почули, але почули  запевнення, що  Держтелерадіо   готовий працювати разом з  Верховною Радою у цьому напрямку.

Ми сподіваємося, що  ці сумніви, ці питання, які піднімалися, будуть враховані. Від імені комітету, я прошу підтримати подання Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, запитань немає, зауважень, пропозицій? Є до  Курдіновича, так? 

Будь ласка, Олександре В'ячеславовичу, на трибуну. 5 хвилин. Будь ласка, шановні колеги, запишіться на запитання. Запишіться.

Йде запис на запитання. Так, прошу прізвища народних депутатів.

 

КУРДІНОВИЧ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку, одну хвилинку. Не поспішайте.

Фомін, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

10:11:53

ФОМІН О.В.

Прошу передати слово колезі Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, мікрофон.

 

10:11:58

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний пане Курдінович, я вас добре знаю, ми разом працюємо в колегії. Але, справді, є питання, які сьогодні дуже-дуже нас турбують. Я не можу збагнути, як Україна могла позбавити себе, так би мовити, виходу нашого українського голосу з України на весь світ. Чому закрито іноземне мовлення і що ви з цього приводу думаєте?

І друге питання. Ви, мабуть, знаєте про те, що моя програма, яка була в ефірі 8 років і була, ви не заперечите, дуже популярною, вона закрита і я навіть не розумію, ніхто мені не пояснив, чому її закрили, абсолютно. І в той же час ми говоримо про свободу слова і тому подібне. Будь ласка.

 

КУРДІНОВИЧ О.В. Дякую вам. Що стосується служби іномовлення Національної радіокомпанії України, можу сказати, що з сьогоднішнього дня Національна радіокомпанія України відновлює мовлення на четвертому каналі Всесвітньої служби радіомовлення України. Фактично збережена редакція іномовлення і вона в повноцінному форматі з сьогоднішнього дня буде мовити на супутниковому і через Інтернет.

Що стосується другого питання про закриття програми, ми розглянемо, ще раз повернемося до розгляду питання щодо вашої програми і я думаю, що вона знайде гідне місце в ефірі Національної радіокомпанії, тим більше, що сьогодні, насправді, є дефіцит культурно-пізнавальних програм, програм по літературі, мистецтву. І я думаю, що ми це питання зможемо зрушити з місця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заблоцький, фракція Партії регіонів.

 

10:13:37

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П.

Дякую. Олександре В'ячеславовичу, ось ви будете очолювати Державний комітет телебачення і радіомовлення України, як ви  бачите саме державну політику в сфері електронних ЗМІ? Що ви вважаєте за необхідне зберегти із спадку, який вам дістанеться? І що, на вашу думку, треба докорінно змінити? Дякую.

 

КУРДІНОВИЧ О.В. Дякую за запитання. Насправді, на Держкомтелерадіо, відповідно до положення про комітет, покладається реалізація саме державної політики в цій сфері. І першим нашим важливим питанням це буде перехід на суспільне телебачення і радіомовлення. Звичайно, під час цього переходу зазнає повного реформування вся система державного телебачення і радіомовлення. І фактично, я сподіваюсь, що в наступному році ми розпочнемо цей процес значно активніше. І зможемо запропонувати парламенту конкретні кроки щодо реформування, і саме головне, підвищення ефективності роботи всієї системи державного телебачення і радіомовлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Стойко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

10:14:48

СТОЙКО І.М.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово пані Ірині Геращенко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, мікрофон.

 

10:14:56

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане Олександре, дійсно, я думаю, що у фаховій аудиторії вас добре знають. І ми будемо підтримувати вашу кандидатуру. Але, окрім тих питань, які озвучили колеги, це суспільне мовлення і українська книга, є ще кілька проблемних питань, які на ваші плечі ляжуть.

Перше. Вчора Президент України взяв участь у Конгресі російськомовної преси. Чи не здається вам, що сьогодні в Україні потрібно підтримувати україномовну пресу? І коли відбудеться такий Конгрес україномовної преси? Чи в Україні, чи в інших країнах, де її також треба підтримувати?

Друге. Хороший проект «Євроньюз», добре, що він стартує. Але сьогодні його вартість завищена в 3 рази з того, що подавалося спочатку. І «Євроньюз» український сьогодні буде коштувати дорожче, ніж будь-який «Євроньюз». Хочеться почути тут вашу позицію, щоб не було складової тут економічної, я м’яко кажу, а не тільки творчої.

І третє питання. Цифрове мовлення. Дуже багато сьогодні скарг іде від мовників, що процес іде непублічно. Ми маємо…

 

КУРДІНОВИЧ О.В.  Я зрозумів. Дякую за запитання. Що стосується Конгресу руської преси. Я вам скажу, що це вкрай важливий захід. До Києва вчора з’їхалися представники понад 61 країни, близько 300 журналістів з іноземних країн. І це саме журналісти і видання, які пишуть  російською мовою у  закордонних країнах. І ми побачили вчора, що з  всього цього представництва близько 30 відсотків всіх присутніх були вихідцями з України. І навіть половина з них були громадянами України, які в силу тих чи інших причин  сьогодні забезпечують мовлення російськомовних телеканалів  і видання російськомовних газет та журналів за кордоном. У них є величезний попит на видання програм українською мовою. І ми  вчора запропонували колегам з інших країн використання нашого україномовного вітчизняного  продукту, тому що сьогодні, на жаль,  і вони про це відверто сказали, вони  не відчувають підтримки з боку України контенту, продуктам і так далі.  І ми   обговорили конкретні шляхи  обміну і  доставки їм цього  україномовного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування  проект Постанови  Верховної Ради України  про надання…

Шановні колеги,  обговорення не передбачено. Відповідно до Регламенту, я нагадую всім вам, що коли Верховна Рада  має запитання до кандидата, вона ці запитання  ставить, обговорення не передбачено.

Я вам нагадую, шановні колеги,  розділ п'ятий статтю 211 Регламенту Верховної Ради України, стаття 211, я зачитую вам: представляє уповноважена особа,  виступає  представник комітету, який готував це питання, і особі, яку пропонується звільнити  або призначити, якщо є така потреба, ставляться запитання; і рішення далі приймається голосуванням Верховної Ради більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Шановні народні депутати,  ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України  про надання згоди на призначення  Президентом України Курдіновича Олександра В'ячеславовича на посаду голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Прошу голосувати.

 

10:19:03

За-277

Рішення прийнято.

Давайте привітаємо Олександра В'ячеславовича і побажаємо йому плідної і відповідальної роботи. (Оплески)

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі два проекти постанов щодо проведення парламентських слухань. Перший проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Стан та перспективи розвитку державно-конфесійних відносин в Україні" (реєстраційний номер 8548). Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Так, доповідач – Володимир Марущенко і співдоповідач – голова комітету Володимир Яворівський.

 

10:19:56

За-219

Рішення прийнято.

Будь ласка, Володимире Станіславовичу.

 

10:20:06

МАРУЩЕНКО В.С.

Марущенко Володимир, Партія Християнсько-Демократичний Союз, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Гармонізація та розвиток державно-конфесійних відносин утверджують відновлення духовних цінностей, употужнення потенціалу церкви в стратегії національного розвитку. Українська держава, послідовно дотримуючись, в принципі, відокремлення церкви від держави та невтручання внутрішньої справи релігійних організацій, всіляко сприяє налагодженню та поглибленню міжконфесійного порозуміння, опрацюванню ефективних механізмів праці церкви від держави в гуманітарній сфері.

Результатом такого співробітництва є зміцнення суспільного порозуміння, подолання міжрелігійних протистоянь, забезпечення захисту прав віруючих і релігійних організацій. Відзначаючи позитивні здобутки у сфері державно-церковних відносин за період незалежності української держави, водночас важливим є і виокремлення нагальних питань подальшого розвитку вказаного комплексу відносин, розв’язання яких сприятиме як їх подальшій гармонізації та утвердженню співпраці між церквою і державою, так і забезпеченню міжконфесійної, а відтак і суспільної злагоди.

Розв’язання цього завдання потребує суспільних зусиль державних органів, представників релігійних організацій, науковців, громадськості.  Потребує, як вказує Президент України у своєму Щорічному посланні до Верховної Ради України, діалогу між усіма  сторонами трикутника "держава-суспільство-релігійні організації". Тому, враховуючи зазначене,  пропонується провести 5 жовтня 2011 року  парламентські слухання на тему: "Стан та перспектива розвитку державних конфесійних відносин в Україні".

Хотів би зазначити, що ідея проведення таких парламентських слухань підтримується Всеукраїнською радою Церков і релігійних організацій, до складу якої входять такі провідні Церкви України як Українська Православна Церква,  Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Греко-Католицька Церква,  Римо-Католицька Церква, протестантські Церкви, а також іудейська та мусульманські релігійні громади, які репрезентують  95 відсотків релігійних організацій України.

Також хотів би зазначити і те, що парламентські слухання на таку тематику відбудуться вперше в історії  українського парламентаризму, що наочно засвідчить  увагу вищого законодавчого  органу і Української  держави в цілому до питань розвитку державних церковних відносин та…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка. 

Від комітету – Володимир Яворівський.

 

10:22:30

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго ранку, Україно! Наші слухання, традиційні наші слухання, існують для того, щоб ми могли у відкритому вільному абсолютно режимі вислухати всі ті якісь основні позиції, які нуртують в українському суспільстві і найти певний  консенсус уже у тих рішеннях, які приймаються потім після проведення слухань. Чи потрібні ці слухання, які вніс представник більшості від НУ-НСу Давид Жванія?

Комітет обговорював це питання. Абсолютно зрозуміло, що сьогодні саме ця тема, ця проблема вони сьогодні в суспільстві існує,  вона дуже болюча. Ці стосунки завжди непрості і через те,очевидно, цивілізація дійшла до того,  що Церква завжди відділена від держави. Хоч це не завжди вдається. В Росії вона  дуже щільно поєднана, власне кажучи.

Сьогодні у нас намічаються певні тенденції дуже  небезпечні для суспільства. Нещодавно комітет наш провів  виїзне засідання у Переяславі-Хмельницькому, звідки пішли дуже тривожні сигнали про те. що із Михайлівської Церкви, я наголошую, це  ровесниця Десятинної церкви. Десятинної немає, а Михайлівська церква є, де було розташовано музей і Переяслава, і археологічних розкопок Древньої Русі і тому подібне. Фактично викинуто звідти цей музей, натомість там одна із конфесій – ви знаєте, про яку конфесію я кажу, – захопила повністю цей собор, і навіть нас, членів комітету, не пустили туди на територію. Це один із прикладів. Ми знаємо, які сьогодні проблеми довкола самої Десятинної церкви.

Через те комітет підтримує і вважає за необхідне вислухати всі позиції, і ті, які сьогодні перекоси є у владі, вчасно їх зупинити. Ми теж просимо підтримати і провести такі слухання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, якщо є бажаючі, запишіться.

Будь ласка, Гуменюк. Кириленко В'ячеслав. Підготуватись Косіву.

 

10:24:46

ГУМЕНЮК О.І.

Прошу передати слово народному депутату Кириленку.

 

10:25:03

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, шановний Олегу Івановичу. В'ячеслав Кириленко, партія "За Україну!"

Шановні колеги, я вдячний депутату Марущенку за те, що він вносить такий проект постанови, бо питання державно-церковних взаємовідносин давно потребує обговорення на найвищому парламентському рівні.

Ви знаєте, що останнім часом спостерігається значна напруга на цьому напрямі в силу певних обставин, які, на мою думку, значною мірою ініціюються самою владою. Тому що вона часто починає порушувати принцип рівності усіх конфесій, усіх релігійних громад, які чітко передбачені українською Конституцією. Непоодинокі випадки наступу на українські церкви, особливо на Українську Православну Церкву Київського Патріархату.

Було два депутатських звернення, колективних, причому понад 100 народних депутатів із трьох фракцій та позафракційних звернулись до Президента Януковича із вимогою розглянути це питання – і припинити будь-які тенденції, які слугують порушенню міжконфесійного миру і сприяють міжконфесійному протистоянню в Україні.

Ми отримали відповіді,  які, на жаль, нас не влаштовують. Більше того, маємо проблему, яка з усією гостротою постала останнім часом, – це  проблема біля фундаментів Десятинної церкви, коли одна із конфесій, по суті, в односторонньому порядку хоче ставити там культову споруду, а проти цього виступає і київська громадськість, і величезна кількість інтелектуалів, і просто громадських активістів по всій Україні. І це питання треба розглянути на парламе6нтських слуханнях, обговорити і зафіксувати в нашому рішенні.

Ось нещодавно трапився напад невідомих осіб на Світо-Миколаївський собор української православної церкви Київського патріархату в місті Києві. Віруючі відстояли свій собор. Але знову ж таки звідки коріння ось такого агресивного ставлення до цієї української церкви? Думаю, що тут повинна зробити висновки понад усе влада. А я, як депутат, звернувся до прокуратури і київської влади з тим, щоб цей інцидент розслідувати. Загалом такі слухання будуть дуже корисними, треба їх підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів.

 

10:27:14

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція "Блоку Юлії Тимошенко", партія "Реформи і Порядок".

Шановні колеги народні депутати, хочу нагадати всім тут присутнім, що проблема співвідношень держави і церкви дуже активно обговорювалася на Круглих столах у попередні роки, які організовував центр імені Олександра Разумкова. Я брав участь у цих обговореннях і хочу нагадати також, що їх наслідком було вироблення доктрини державно-церковних відносин в Україні.

Концепції, текст цієї концепції у Верховній Раді четвертого скликання був внесений до порядку денного, але він не знайшов підтримку і ми його так і не обговорили. Окрім тих гострих актуальних проблем, про які говорили мої попередники колеги, в Україні є ще й багато інших чисто законодавчих проблем, на які ми мали б  вийти внаслідок цих слухань. От, наприклад, в багатьох державах юридичною особою є не громада, як у нас, відповідно до Закону "Про свободу совісті", а сама церква. Що робити із тим культовим майном, зокрема, сакрального призначення, яке зберігається в архівах і музеях, і дуже багато іншого, скажімо, що є актуальним. Наслідком таких обговорень мало б бути прийняття відповідних правових нормативів, тому актуальність таких слухань є дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Фракції, які не виступали по одній хвилині. Тарас Чорновіл, потім – Болдирєв.

 

10:29:32

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати України! На жаль, в абсолютній більшості виступів, які були, домінували певні конфліктні нюанси, які, мабуть більше заслуговують виступів "в різному". А в даному випадку наша депутатська група настоює на тому, що необхідно, дійсно, провести ті парламентські слухання, абсолютно з регламентних обов’язків. Регламент нам дає вказівку, що парламентські слухання проводяться тоді, коли є серйозні неврегулювання в законодавстві, де треба почути голос громадськості, де треба звести законодавців і експертів.

У нас дуже погано законодавчо врегульовано права конфесій, співвідношення церкви і держави, церкви і освіти. І у зв’язку з цим ці слухання нам крайньо необхідні для того, щоб дійсно, юридично врегулювати ті взаємовідносини, напрацювати ті взаємовідносини, напрацювати принципи, на яких буде робитися нове законодавство. Тому група   депутатська "Реформи заради майбутнього" закликає підтримати всіх ідею проведення цих слухань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Болдирєв Юрій, будь ласка.

 

10:30:45

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! 20 лет независимости нашей страны и на протяжении всего этого времени мы видели как высшие должностные лица государства, как кто? Президент Кравчук, президент Кучма, Президент Ющенко постоянно вмешивались во внутрицерковные отношения.  И не просто вмешивались, навязывали конфессиям свои планы.

Наконец-то к власти пришел человек, который понимает, что государство и церковь у нас действительно отделены друг от друга. Человек, который не вмешивается во внутрицерковные отношения, который не демонстрирует якобы лояльность и якобы толерантность, которую демонстрировали все предыдущие президенты, на праздники посещая храмы всех конфессий, а в действительности ничего не понимая в этом. Нынешний Президент, к счастью, посещает храмы только одной конфессии, к которой он сам принадлежит, и вне всякого сомнения, в государстве сегодня иная ситуация в конфессиональном плане и конечно же есть повод собраться и обсудить это.

А то, что мои коллеги заявляют там о недопустимости захватов храмов, да, конечно, о недопустимости захватов музеев вне всякого сомнения, все это нужно решать комплексно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Доводжу до вашого відома, що на 21.09, тобто на 21 вересня, у нас вже передбачено одні парламентські слухання на тему: "Інститут сім'ї в Україні. Стан, проблеми та шляхи їх вирішення".

Щодо проекту постанови про проведення парламентських слухань "Стан та перспективи розвитку державно-конфесійних відносин в Україні", пропонуються парламентські слухання на 5 жовтня. Поки що там в нас є ще можливість прийняти відповідне рішення на жовтень місяць.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему "Стан та перспективи розвитку державно-конфесійних відносин в Україні" 5 жовтня 2011 року (реєстраційний номер 8548). Прошу голосувати.

 

10:33:11

За-103

Рішення не підтримано.

Оголошується до розгляду проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Енергетична стратегія України та проблема безпеки ядерної енергетики у контексті подій на японських АЕС після землетрусу"   (листопад  2011  року)      (реєстраційні номери  8349, 8349-д). Доповідачі: народний депутат України   Заєць Іван Олександрович і Мартиненко Микола Володимирович.

Ставлю на голосування  пропозицію про розгляд цього питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:34:05

За-225

Заєць Іван Олександрович, будь ласка.

 

10:34:18

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць,  Українська Народна Партія.

Шановні народні депутати!  Цим проектом постанови я та депутати Юрій Костенко і Ярослав Джоджик  пропонуємо провести парламентські слухання з питань енергетичної стратегії, перспектив ядерно-енергетичного комплексу, зміцнення ядерної безпеки. Такі слухання  для нашої держави є вкрай актуальними.

По-перше,  Чорнобильська катастрофа, яка привела до серйозних жертв, яка зірвала з рідних місць сотні тисяч людей, вивела з  використання величезні території, зруйнувала цілий світ самобутньої культури поліщуків, стала досить серйозним викликом для ядерної енергетики в усьому світі. І в першу чергу, в ділянці забезпечення безпеки  атомних станцій.

І людство зреагувало на цей виклик. Вихід на нові постчорнобильські стандарти безпеки АЕС потребував збільшення коштів на будівництво енергетичних блоків більш ніж у два рази в порівнянні з передаварійним рівнем. Але і це не відвернуло масштабних аварій, зокрема аварій на атомній станції "Фукусіма-1".

Безумовно, після "Фукусіми" світова атомна  енергетика опинилась перед черговим викликом безпеки, і світ відразу відреагував на аварію на  атомній станції. Зокрема про перегляд своєї політики в ділянці ядерної енергетики заявили найпотужніші країни світу, зокрема  Німеччина, я  вже не кажу про інші країни: такі, як Австрія, Швейцарія та інші.

І нам  не треба ховати голову в пісок, не треба забувати власний, на жаль, сумний досвід – Чорнобиль.

Друге. Відповідь над безпекою питання АЕС потребує чіткого бачення перспектив ядерної енергетики загалом. І у нас тут не все гаразд. За якихось три роки планова кількість будівництва нових блоків АЕС  змінювалася у діапазоні від 22 до 9. Це не стратегія і це навіть не планування.

І третє. Ядерна енергетика потребує загального погляду. Тому, шановні народні депутати, ми погодилися із пропозиціями комітету і щодо термінів, і щодо кола питань. І я закликаю вас проголосувати за проведення цих слухань, бо вони дуже важливі для України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Володимирович Мартиненко, будь ласка.

 

10:36:39

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги, Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки розглянув  відповідну постанову на тему: "Енергетична стратегія  та проблема безпеки ядерної енергетики у контексті подій на японських АЕС після землетрусу". Травень 2011 року, реєстраційний номер  8349 від  06.04.2011 року.  Автори: Костенко, Заєць, Джоджик.

Під час обговорення на комітеті  можу виділити наступні речі.

Перше. Комітет вважає проблему, яка піднята в проекті постанови актуальною і становить суспільний інтерес. Потребує вивчення та законодавчого врегулювання.

Друге. Зазначений  у проекті постанови термін, ми вважаємо не важливим і тому запропонували від комітету інший термін розгляду даного питання.

Третє. На проведених 18  травня 2011 року комітетських  слуханнях з назвою "Стан та перспективи правового регулювання  ядерної  безпеки АЕС України   в умовах нових викликів" було встановлено, що парламентські слухання з даної проблеми доцільно провести після отримання  результатів стрес-тестів на українських АЕС, які проводяться по рекомендаціям  МАГАТЕ  і будуть  завершені не  раніше листопада місяця.

І четверте. Згідно з вимогами частини першої статті 234 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" пунктів 1-2 частини  першої  статті 28 Закону України "Про комітети Верховної Ради України". Пропозиція щодо проведення  парламентських   слухань може бути внесена на основі рішення, прийнятого комітетом з відповідного питання у вигляді проекту Постанови Верховної Ради України.

Враховуючи зазначене, комітет вніс на розгляд Верховної Ради України доопрацьований народними депутатами, членами Комітету з питань ПЕК, постанови на проведення в листопаді 2011 року на тему…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

МАРТИНЕНКО М.В. …"Енергетична стратегія України та перспективи ядерно-енергетичного комплексу України і зміцнення ядерної безпеки в умовах нових викликів", яка зареєстрована під номером 8349-д. Можу сказати, що ми плідно працювали з авторами даної постанови і у нас є консенсус по даному питанню. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, так що, будемо приймати рішення? Тоді що, ми ставимо на голосування почергово чи тільки один? Ви тоді, знімаєте фактично свій, да, Іван Олександрович?

Шановні колеги, автори першого проекту постанови 8349, про яку доповідав Іван Олександрович Заєць, готові відмовитися від претензій на своє авторство і підтримати, готові і підтримують, і просять Верховну Раду підтримати доопрацьований проект постанови комітетом. Зрозуміла пропозиція?

Тому з урахуванням цього прошу обмінятися думками. Будь ласка, запишіться. Прізвища народних депутатів виведіть на табло. Гуменюк, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". І В'ячеслав Кириленко, да?

 

10:40:04

ГУМЕНЮК О.І.

Прошу передати слово народному депутату В'ячеславу Анатолійовичу Кириленку.

 

10:40:14

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, шановний Олеже Івановичу.  В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!"

Шановні колеги, це дуже важливе питання, яке внесено народними депутатами Іваном Олександровичем Зайцем та іншими, бо воно турбує людей, причому з кожним днем все більше. Питання про безпеку ядерної енергетики взагалі і про перспективи тут для України.

От я вносив законопроект про денонсацію угоди про добудову третього і четвертого енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. На жаль, він не був підтриманий парламентом, не включений до порядку денного. На жаль, до речі, в день голосування і опозиція з політичних причин була відсутня в залі, тож ми самі не мали змоги проголосувати за мій законопроект. Але я  свідомий того, що якби ми і були в залі, більшість би його не підтримала. Тому що є угода кабальна для України з Російською Федерацією. І хтось хоче на цьому і руки нагріти, і проблеми потім можливі для українців створити. І люди це відчувають.

Тому що от останнє опитування, проведене, приміром, Центром Разумкова, який є поважною і визнаною інституцією, говорить про наступне. За будівництво нових блоків атомних електростанцій в Україні 17,6; 69,1 – проти. За, уточнююче питання, добудову нових блоків Хмельницької атомної електростанції: «за» – 18,4; «проти» – 57,8. Опитування середини квітня цього року, тобто   абсолютно свіже. Громадські слухання у селах навколо ось цього місця добудови нових блоків на Хмельницькій АЕС показали – всі категорично проти.

Чому? Тому що є питання посилення безпеки всіх атомних електростанцій в Україні, особливо після подій у Японії. І є питання вигідності для України угоди з Російською Федерацією. От ратифікувала більшість угоду без кредитної угоди, а росіяни тепер висувають нові, ще більш кабальні вимоги до України. І хочуть цей кредит, який вони нам мають надати, здорожчити більше, ніж в 2 рази! Оце результат недалекоглядної політики. Все це треба обговорити на слуханнях! Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

 

10:42:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго ранку, Україно! Шановне товариство! Після Чорнобильської катастрофи, глобальної Чорнобильської катастрофи ми не лише маємо моральне право обговорювати питання безпеки станцій, у першу чергу безпеки станцій, а й зобов’язані це робити. У нас просто немає іншого виходу.

Очевидно, сьогодні проблем перед навіть закритою Чорнобильською атомною станцією, здавалося б, яка вже похована, є колосальна, колосальна кількість. Це і 800 тимчасових так званих цих захоронень, які 20 років вони є тимчасовими вже. Це і ті переповнені пальним хаяти, куди відкладено з IV-го і з інших енергоблоків відкладено пальне, і ми не знаємо, що з ним робити.

Сьогодні є колосальна проблема і її також варто було би обговорити, з цим другим укриттям, другим оцим капелюхом, яким ми хочемо накрити існуючий сьогодні саркофаг, який протікає вже через усі дірки; це і, звичайно, поведінка оцього розпорошеного пального, яке повело  себе зовсім не так, як передбачали наші фізики і не  тільки наші фізики, а і світові фізики. Але ми повинні пам'ятати про те, що  ми  держава, яка  має багато ядерних станцій, дай Боже, щоб вони нормально працювали. Але я переконаний, нам треба обговорити  ці всі питання, ще раз кажу,  про безпеку,  особливо після Фукусіми. Здавалося,  такі колосальні технології у Японії, але і вони, як бачите,  не дали повної страховки від цієї катастрофи.

Ми повинні говорити про те, що наші  ядерні блоки сьогодні, ВВЕРи, звичайно, вони набагато надійніші, але просто скласти руки і вважати, що  вони надійні, не маємо права.

Скажімо, аварія на  американській "Тримай-Айленд" ні грама не вилетіло у повітря радіоактивних речовин, тому що була подвійна обшивка, а у нас вона була одинарна, через те її розірвало.

Через те я  переконаний у тому, що ми повинні нормально, спокійно обговорити  рівень безпеки, винести сюди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ О.О. …винести ці всі проблеми. Це загальнонаціональні  проблеми, незалежно від політичних  наших поглядів.

Ми  підтримуємо, "Блок Юлії Тимошенко" підтримує проведення  таких слухань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Будь ласка, хто там, Задірко?  Каплієнко, я  перепрошую, далеко не бачу.

 

10:45:16

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати,  ми на засіданні депутатської фракції розглянули  це питання. Безумовно, ми підтримуємо тезу про те, що нам необхідно, вкрай необхідно  провести такі парламентські слухання.

Проте,  акценти, які ставляться на цих парламентських слуханнях трохи визивають подив. Я вам буду говорити як фахівець  в галузі ядерної фізики.  Як людина, яка працювала на атомних станціях, зокрема бував і на Чорнобильській АЕС, не можна розглядати проблему енергетичної безпеки лише у ключі забезпечення  безпеки атомних станцій.

На сьогоднішній день ми знаходимося під наглядом МАГАТЕ. Чіяльність чи безпека атомних станцій, зокрема, на блоках ВВЕР чи РБМК, набагато вище ніж 20 чи 30 років тому.

Безумовно, треба звертати на ту проблему, яка була в Японії. Але енергобезпека – це не тільки атом, це гідро-, тепло-, це відновлювальні джерела енергії, які на сьогоднішній день не використовуються. Тому дуже хотілось би, щоб ми розглянули це більш широко.

Депутатська група буде підтримувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, що підтримуєте 8349-д, правильно? Дякую.

Шановні народні депутати, прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України реєстраційний номер 8349-д про проведення парламентських слухань на тему: "Енергетична стратегія України та перспективи ядерно-енергетичного комплексу і зміцнення ядерної безпеки в умовах нових викликів". Пропонується провести ці парламентські слухання у листопаді 2011 року, уточнивши дату в робочому порядку. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, визначайтесь.

 

10:47:25

За-104

Рішення не прийнято.

Я прошу комітет ще раз подивитися на аргументацію, щоб ми потім могли повернутись до цих питань.

Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо виключення з переліків окремих підприємств) (реєстраційний номер 8655). Так, іде голосування ж.

 

10:48:21

За-198

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності (реєстраційний номер 8632). Прошу голосувати.

 

10:48:56

За-200

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (щодо газовидобувних підприємств) (реєстраційний номер 8657). Прошу голосувати.

 

10:49:31

За-238

Рішення прийнято. Дякую.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про санаційний банк (реєстраційний номер 8586). Прошу голосувати.

 

10:50:00

За-201

Рішення не прийнято.

Таким чином, щодо законопроектів, які включені до порядку денного, я прошу комітети забезпечити їх підготовку до розгляду в сесійній залі.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури посвідчення права власності на землю (реєстраційний номер 6422). Доповідач – заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Федорович Бевзенко.

Будь ласка, давайте оперативно підемо по поправках.

 

10:50:39

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Щодо запропонованого вашій увазі законопроекту, підготовленого комітетом на друге читання, слід зазначити, що з 21 грудня 2010 року, а саме з часу прийняття законопроекту в першому читанні, до комітету надійшло всього п'ять пропозицій, які комітет пропонує відхилити.

Обґрунтування щодо недоцільності врахування поправок, внесених суб'єктами права законодавчої ініціативи, наведено в розданій вам порівняльній таблиці. За результатами обговорення законопроекту підготовленого до другого читання комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України, прийняти законопроект в другому читанні та в цілому як закон.

Що стосується зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України слід зазначити, що їх врахування потягне за собою порушення вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, поправки.

Автор Чуднов, наполягаєте на ній? Ні.

Поправка Юрія Кармазіна, 5-а.  Юрію Анатолійовичу, наполягаєте на ній? Не наполягає.

Шановні народні депутати, прошу уваги, ставлю на голосування  пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури посвідчення права власності на землю. Прошу голосувати.

 

10:52:37

За-261

Закон прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про ветеринарну медицину" (щодо виробництва та обігу ветпрепаратів). Доповідач – голова підкомітету комітету з питань агарної політики та земельних відносин Марія Перестенко. Марина. Перепрошую, і ще раз перепрошую. Так, будь ласка.

 

10:53:02

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про ветеринарну медицину" (щодо виробництва та обігу ветеринарних препаратів.

Метою законопроекту є спрощення здійснення підприємницької діяльності у сфері виробництва, переробки, зберігання та обігу ветеринарних препаратів і репродуктивного матеріалу через скорочення кількості дублюючих дозвільних документів. Тому що сфери регулювання, визначені в статті дев'ятій Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та статті 50 Закону України "Про ветеринарну медицину" є подібними.

При підготовці законопроекту до другого читання до комітету надійшли пропозиції та поправки від народних депутатів України Чуднова, Семиноги та Кармазіна. Дані поправки усувають юридичні неузгодженості між визначеними у законопроекті нормами та вимог статті  50 Закону України "Про ветеринарну медицину" і були повністю враховані.

Комітет підтримав доопрацьований законопроект і пропонує Верховній   Раді України розглянути його у другому читанні та прийняти як закон з врахуванням зауваження до законопроекту Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради  України щодо приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність з цим законом. Прошу підтримати даний законопроект, дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги! Ставиться на голосування пропозиція про прийняття законопроекту в другому читанні і в цілому як закон з врахуванням зауважень, рекомендацій Юридичного управління про яке щойно сказала доповідач. Законопроект (реєстраційний номер 7377) прошу голосувати.

 

10:55:13

За-248

Закон прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств. Доповідач – Перестенко Марина Володимирівна, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Будь ласка.

 

10:55:32

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! До розгляду пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств (реєстраційний номер 7512).

Проект Закону України підготовлено з метою спрощення процедури реєстрації фермерського господарства і скорочення кількості документів дозвільного характеру.

Законопроект розроблено з урахуванням пропозицій Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників України». Прийняття цього закону спростить порядок державної реєстрації фермерського господарства і надання громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної і комунальної власності, відповідно до Земельного кодексу України.

Законопроект погоджено з Мінфіном, Мін’юстом, Мінекономрозвитку, спільним представницьким профспілок – Федерації роботодавців України. До другого читання було подано 7 пропозицій та поправок. Всі пропозиції розглянуто і обговорено на засіданні комітету. Більшу частину пропозицій відхилено як таких, що не відповідають концепції законопроекту. Бо метою є спрощені процедури реєстрації фермерського господарства і скорочення кількості документів дозвільного характеру.

А всі пропозиції народного депутата Кармазіна щодо аграрної освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі III-IV рівня акредитації, або не менш ніж трьохрічний досвід безпосереднього ведення сільськогосподарських робіт у тій галузі сільського господарства, що відповідає спеціалізації майбутнього фермерського господарства, навпаки, ускладнюють порядок реєстрації фермерського господарства. Та порушують норму діючого закону про створення фермерського господарства громадянином, який досяг 18-річного віку. Навчання у вузі або трирічний досвід віддаляють право громадянина на створення фермерського господарства на 3-4 роки.

А норма – трьохрічний досвід безпосереднього ведення сільськогосподарських робіт в тій галузі сільського господарства, що відповідає спеціалізації майбутнього фермерського господарства - взагалі обмежує можливості фермера в ринкових умовах змінювати напрямок господарської діяльності в залежності від умов сьогодення.

Висновок Головного юридичного управління – без зауважень. Тому пропозиція комітету – рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект в другому читанні і в цілому як закон України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств. Головне юридичне управління зауважень до законопроекту не має. Прошу голосувати. 

 

10:58:50

За-249

Закон  прийнято.

Я звертаюся  з проханням до доповідачів зразу йти по поправках. Бо ми починаємо згадувати про закон, це нічого не дає по суті.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності наукових парків. Доповідач – заступник голови Комітету з питань науки і освіти Давимука Степан Антонович.

Будь ласка, Степане Антоновичу.

 

10:59:23

ДАВИМУКА С.А.

Шановний   Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності наукових парків поданий Кабінетом Міністрів України. В грудні 2010 року прийнятий Верховною Радою в першому читанні. В другому читанні розглядався в січні 2011 року і був відправлений на повторне друге читання.

До повторного другого читання надійшло дві пропозиції, якими уточнюються положення щодо надання в оренду  державного майна  при реалізації проектів наукового парку.

У цілому до законопроекту надійшло 15 пропозицій народних депутатів, вони всі  враховані.

Головне юридичне управління завізувало законопроект  без зауважень.

Комітет рекомендує прийняти законопроект в цілому як закон.  Прошу підтримати. Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Головне юридичне управління  до опрацьованого  комітетом законопроекту до другого читання зауважень не має. Всі пропозиції, які подавали народні депутати, враховані.

Отже, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності наукових парків (реєстраційний номер 6553). Прошу голосувати.

 

11:01:06

За-256

Закон прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" (щодо  багатодітних сімей) (реєстраційний номер 8314). Доповідач – секретар Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Андрій Михайлович Найдьонов.

Будь ласка, Андріюй Михайловичу.

 

11:01:30

НАЙДЬОНОВ А.М.

Шановні колеги, до законопроекту надійшло десять поправок від дев'яти народних депутатів України.

Комітет пропонує врахувати шість поправок, редакційно врахувати одну поправку, частково врахувати дві поправки та відхилити одну поправку. Зазначену поправку народного депутата України Толстенка пропонується визначити, що включення дітей кожного з подружжя до складу багатодітної сім'ї допускається лише у разі позбавлення іншого з батьків батьківських прав або смерті одного з батьків.

Комітет пропонує відхилити поправку, оскільки ця категорія сімей потребує державної підтримки, що було однією з причин внесення законопроекту урядом. Водночас, якщо кількість таких сімей зросте в декілька разів, за рахунок фіктивної передачі дітей з однієї сім'ї в іншу, комітет повернеться до цього питання і запропонує більш жорсткі умови для сімей, які виховують дітей кожного з подружжя.

Комітет рекомендує прийняти законопроект в цілому. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправки всі там враховані.  Головне юридичне управління висловило подяку комітету за підготовку законопроекту до другого читання, зауважень немає. Є всі підстави поставити на голосування пропозицію про прийняття проекту Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" (щодо багатодітних сімей) для прийняття в другому читанні і в цілому як закон.

Прошу голосувати.

 

11:03:22

За-293

Закон прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку надання допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим верствам населення та покращення їх соціального захисту) (реєстраційний номер 7488). Доповідач – голова підкомітету Комітету з  питань соціальної політики та  праці Олександр Миколайович Стоян.

Так, тут можна голосувати також: все  відпрацьовано і зауважень немає.

Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

11:04:01

СТОЯН О.М.

Шановні колеги!  Суть закону полягає в тому, що продовжується можливість надання допомоги по навчанню дитини  після досягнення нею навіть 18 років. Це діти, в загальноосвітніх школах які вчаться.

Друга позиція полягає в тому, що розширюється можливість: або мама отримує допомогу на цю дитину, або якщо помер один із батьків – батько чи мати – отримує батько допомогу.

В результаті доопрацювання нашим комітетом було поступлено майже 30 або понад 30 зауважень. 22 пропозиції надійшли від народних депутатів, в першу чергу. З них 11 відхилено, так як вони не відповідають цьому закону, 5 враховано та 6  враховано  частково.

Тому, я не знаю, якщо, Володимире Михайловичу, ви поставите голосування в цілому, це облегшить мою участь. Якщо ні, будемо йти  по кожному зауваженню. Прошу вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ставиться на голосування проект  Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим верствам населення та  покращення їх соціального захисту) для прийняття в другому читанні і в цілому як закон. Юридичне управління підтримує таку постановку питання. Прошу  голосувати. Реєстраційний номер 7488.

 

11:05:37

За-291

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Закону про облік та технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації. Доповідач – заступник Голови Комітету з питань економічної політики Юрій Миколайович Воропаєв. Так, будь ласка.

 

11:06:03

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект представлен вам, таблица у вас есть. Часть  поправок здесь не учтена, большая часть  поправок учтена по данному законопроекту Их много, вы имели возможность убедиться.

В дополнение хотел бы сказать только следующее, что  в поддержку данного закона у нас ……… специальная рабочая  группа, которая была  создана при его рассмотрении. Выступили ряд городов и областей Украины, прислали коллективные письма меры от горсоветов, есть решение горсоветов в поддержку данного законопроекта, есть письма мэров и губернаторов нашей Украины. 

Отдельно хотел бы остановиться на зауваженнях Юридичного управління к этому  законопроекту.  К сожалению, вот впервые сталкиваюсь с такой не совсем качественной работой, я бы сказал так. Законопроект, когда готовился этот законопроект,  авторами, по всей видимости, то предшествовала другая работа, по другому законопроекту, который назывался у нас Закон о регистрации личных прав. И мы с вами его приняли в 2009 году и он действует, в исполнение его Указом Президента создан специальный орган при Министерстве юстиции Украины, который выполняет уже свои функции.

Когда мы на рабочей группе дорабатывали  вот этот законопроект  2788, мы в полном объеме учли то, что вопрос  о регистрации личных прав. вопрос о регистрации прав  собственности, прав на аренду, пользование и другие  подобные права, они уже ушли из БТИ, они находятся   в Министерстве юстиции Украины. Это первое.

Второе. Мы  учли так же то,  что в Украине, к сожалению, наметилась такая тенденция, передача БТИ в частные руки и в Украине уже есть 2 БТИ, которые в частных руках. То есть, вот тот наработанный  пласт  историко-архивных материалов по всем зданиям, по всем сооружениям по территории Украины, который создавался на протяжении многих лет в стране многими поколениями наших людей, его отдали в аренду или в пользование в частные руки, что абсолютно недопустимо и противоречит, в том числе закону о приватизации.

И учитывая это, мы данным законом предусмотрели, поправками различными нашей коллегии, что ораны БТИ могут быть только, как сейчас, в коммунальной собственности и не подлежат в соответствии с законом о приватизации ни приватизации, ни передаче в аренду, ни передаче в пользование.

Я предлагаю идти по поправкам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, комітет, тут поправки вже не наполягають, я продивився, комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому. Правда, Головне юридичне управління дійшло такого висновку: "Зважаючи на характер та обсяг необхідного доопрацювання проекту, доцільно було б скасувати рішення парламенту про прийняття проекту за основу та направити його суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання".

Відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закону проекту Закону про облік та технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації (реєстраційний номер 2788).

 

11:09:46

За-250

Закон прийнято.

Пропоную вашій увазі, шановні колеги, проект Закону про внесення змін до статті 48 Гірничого Закону України (щодо соціальних гарантій працівникам гірничих підприємств) (реєстраційний номер 6437). Доповідач – Турманов Віктор Іванович, член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

11:10:12

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги, сегодня мы на повторное чтение, которое было принято Верховным Советом, рассматриваем проект Закона о внесении изменений в 48 статью Горного Закона (относительно социальных гарантий работникам горных предприятий). Чтобы было всем это понятно, это касается людей.

Тысяча 621  человек  сегодня у нас работают на шахтах, которые  закрыты и откачивают воду, и их уже более 3 лет лишили права  получать бытовое топливо.

Поэтому  вопрос согласованный сегодня с Кабинетом Министров, он несет финансовую нагрузку. Получили мы положительный результат, и вчера, рассматривая данный закон на Комитете по ядерной политике и ядерной безопасности, мы  рассмотрели и проголосовали принять этот  закон в целом, и прошу   народных депутатов поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  Головне юридичне управління завізувало  проект закону без зауважень. Я ставлю на голосування  пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон  проекту Закону про внесення змін до статті 48 Гірничого Закону України (щодо соціальних гарантій працівникам гірничих  підприємств). Прошу голосувати.

 

11:11:46

За-287

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми зараз мали б  розглядати з вами законопроект (6713)  про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження. Але у зв'язку з тим, що Головне юридичне управління  стверджує, що текст законопроекту  не відповідає вимогам статті  116 Регламенту, я прошу шановного голову комітету привести у відповідність. З цього приводу мікрофон Миколи Мартиненка.

 

11:12:23

МАРТИНЕНКО М.В.

Володимире Михайловичу, я вибачаюсь.

Шановні народні депутати, тут немає прямого порушення статті  116. У другому читанні ми не вносили зміни до тих статей, які прийняті у першому читанні, і там немає  цієї прямої норми. Є відповідна логіка, пов'язана з Податковим кодексом, з іншими речами, по яким комітет вносив застереження ще до прийняття Податкового кодексу. Але все-таки комітет вважає за можливе розглядати  питання на сьогодні і його приймати. Це питання дуже актуальне і має суспільний резонанс в тих зонах, де працюють атомні станції України, а особливо в сьогоднішніх умовах коли питання стає ще більше актуальним, в зв’язку з останніми подіями в цій сфері взагалі в світі, його треба розглядати сьогодні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я пропоную таким чином, зараз керівника юридичного управління, співробітників, які супроводжували цей законопроект, і представників комітету провести нараду і дати остаточне заключення. Ми тоді розглянемо це питання.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах. Доповідач – перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Миколайович Олійник. Будь ласка.

 

11:14:06

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлений для розгляду у другому читанні, поданий Президентом України Януковичем Віктором Федоровичем проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах. Законопроект готувався до розгляду у другому читанні за скороченою процедурою.

Хочу нагадати, що метою законопроекту є імплементація в законодавство України положень Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах. В процесі підготовки законопроекту до розгляду в другому читанні до нього надійшло 19 пропозицій від суб’єктів права законодавчої ініціативи, 6 з них враховані, 13 відхилено. Обґрунтування відхилень наведені у порівняльній таблиці.

Текст законопроекту узгоджено із представниками Міністерства юстиції України. Комітет пропонує прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Головне юридичне управління вважає, що законопроект потребує доопрацювання, але комітет на своєму засіданні розглянув ці зауваження та не погодився з ними.

Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах (реєстраційний номер 8467). Прошу голосувати. 

 

11:16:13

За-283

Закон прийнято. Дякую. 

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проекту Закону про Раду міністрів Автономної Республіки Крим (реєстраційний номер 8191).

Хто від комітету буде доповідати? Черноморов? Будь ласка.

 

11:16:47

ЧЕРНОМОРОВ О.М.

Шановний  головуючий! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за дорученням Верховної Ради України на своєму засіданні 15 червня 2011 року розглянув зауваження і пропозиції, що надійшли від суб`єктів права законодавчої ініціативи до проекту  Закону України про Раду міністрів Автономної Республіки Крим, який  31 травня 2011 року був прийнятий за наслідками розгляду в першому читанні за основу і з дорученням комітетові внести його у скорочені строки на розгляд парламенту в другому читанні.

Зазначений законопроект спрямований на законодавче врегулювання питань щодо порядку формування Ради міністрів Автономної Республіки Крим, здійснення нею діяльності та закріплення повноважень згідно Конституції України та законів України.

Комітетом до другого  читання було підготовлено порівняльну таблицю до  законопроекту, яка містить 166 поправок і пропозицій, що надійшли від  11 народних депутатів України.

За розглядом поправок і пропозицій на засіданні комітету 139 із них було враховано, 2 враховано частково, 2 враховано редакційно і 23 відхилено.

Також комітет врахував більшість зауважень Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у вигляді пропозицій народних депутатів України – членів комітету до зазначеної таблиці.

У ході обговорення питання народні депутати – члени комітету дали доручення звернутися до Комітету з питань правової політики щодо відповідності Конституції України.

Зазначений комітет надав висновок, в якому зазначає, що положення проекту Закону України про Раду Міністрів Автономної Республіки Крим узгоджуються з нормами Конституції України. Законопроект за реєстраційним номером 8191 підготовлений комітетом до другого читання, завізований із зауваженнями Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України.

Комітет рекомендує Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про Раду Міністрів Автономної Республіки Крим за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто наполягає на поправках, які не враховані? Бо більшість, бачу, враховані.

Роман Зварич, будь ласка.

 

11:19:40

ЗВАРИЧ Р.М.

Володимире Михайловичу, я би просив, щоб ви мене почули зараз. Станом на 11 годину вчора увечері, тобто 23.00, текст Порівняльної таблиці був відсутній, висновок юридичного управління був відсутній.

Я зараз маю перед собою відкриту сторінку, яка стосується цього проекту: Порівняльна таблиця відсутня, висновок юридичного управління відсутній.

Я наполягаю на тому, Володимире Михайловичу, щоб ми дотримувалися Регламенту. Я не говорю про те, що потрібно там, як передбачено Регламентом, за 7 днів дати можливість депутатам ознайомитися із тим текстом. Я серйозно намагаюся працювати з текстами, про що свідчить ця інформація, яку я щойно оголосив. Я не маю можливості прийняти відповідного рішення щодо цього проекту, я його не бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, шановні колеги, що зауваження тоді абсолютно правильне, бо ми працювали за скороченою процедурою, але тим не менше, це не означає, що депутати не можуть ознайомитися з цими документами. Я просив би і юридичне управління, і комітет зробити відповідні висновки із логічного і об'єктивного зауваження нашого колеги народного депутата. Я просив би нам разом всім допомогти один одному прийняти правильне рішення.

Хто наполягає ще на своїх поправках, які не були враховані? Немає?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття  в другому читанні  і в цілому як закон проекту Закону про Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, реєстраційний номер 8191. прошу голосувати.

 

11:21:45

За-254

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Разом з тим, я інформую вас, шановні колеги, з приводу ситуації, що склалася довкола цього законопроекту. Проект Закону про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі було подано Кабінетом Міністрів України і  прийнято за основу 13… 3 червня. При цьому Верховна Рада України  встановила скорочені терміни підготовки до другого читання, тобто на сім днів скоротили. Разом з тим, і за рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій, законопроект мав бути підготовлений комітетом для розгляду а пленарному засіданні Верховної Ради України 16 червня.

Разом з тим надійшов лист з комітету, що зазначений законопроект на засіданні комітету не розглядався. І таким чином можна констатувати, що доручення Верховної Ради  України з цього приводу не було виконано. Хто від комітету надасть  інформацію з цього приводу?

Тоді якщо немає нікого з комітету, я вимушений ставити на голосування рішення… Рішення Верховної Ради  про прийняття Закону остаточно в редакції першого читання. Я прошу уваги, шановні колеги, ставлю на голосування про прийняття проекту Закону про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі в редакції першого читання. Реєстраційний номер 8462, прошу голосувати.

 

11:24:01

За-237

Закон прийнято.

Шановні народні депутати! Проект закону, пропонується вашій увазі, проект змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу України).

Шановні колеги! Ви знаєте, це багатостраждальний проект закону, дуже чутливий і відповідальний, комітет узагальнює пропозиції, які зараз надходять в тому числі від підприємницьких кіл і останнім часом надійшли ще ряд проектів законів, в тому числі від Кабінету Міністрів України і від суб’єктів права законодавчої ініціативи. І є таке бажання, воля і прагнення вийти на один уніфікований проект закону, системного характеру, який би  відповідав настроям і потребам, і реаліям суспільства. У зв’язку з цим комітет просить перенести розгляд цього закону на наступний пленарний тиждень, щоб ми вийшли на уніфікований документ. То у мене є прохання, шановні колеги, поставити на голосування пропозицію про відтермінування розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 8217) на наступний  пленарний тиждень – четвер. Це буде, якщо я не помиляюсь, 7 липня. Прошу голосувати.

 

11:25:39

За-300

Рішення про відтермінування розгляду проекту закону прийнято.

Шановні народні депутати… це дуже слушне зауваження. Шановні народні депутати, нам потрібно розглянути закони щодо яких Президент України виклав свої зауваження, тобто застосував право вето.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за забруднення лісів" з пропозиціями Президента України від 2.06.2011 року. Доповідач – представник Президента України у Верховній Раді України Мірошниченко Юрій Романович і співдоповідач секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Лещенко Володимир Олексійович.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, представник Президента України у Верховній Раді України.

Змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за правопорушення, передбачені статтею 72 – пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками, та статтею 73… (Шум у залі)   73-ю –  засмічення лісів відходами.

При цьому запроваджується адміністративна відповідальність за зазначені правопорушення для громадян у виді штрафу від 10 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для посадових осіб від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Отже, законом передбачається встановити однакову адміністративну відповідальність, однакові розміри штрафів за правопорушення з різними ступенями суспільної шкоди, що за пошкодження  лісу, зокрема хімічними речовинами, нафтою, нафтопродуктами, шкідливими  викидами, відходами щодо засмічення його відходами, хоч це є менш суспільно небезпечним.

Такий підхід не відповідає  принципу справедливості як складовій конституційного принципу  верховенства права, що виражається, зокрема в рівному юридичному  масштабі поведінки і в пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (рішення  Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року) у справі про визначення судом  більш м’якого покарання і не може бути підтриманий. 

За цих обставин Глава держави вважає за необхідне абзац другий пункту 2 розділу І зазначеного закону  викласти в такій редакції: "Тягне за собою накладання штрафу на громадян від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів  громадян і на посадових осіб від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів  громадян".

Крім того, у зв’язку з запропонованим законом збільшенням мінімального штрафу – 10 неоподаткованих  мінімумів доходів громадян –  за  адміністративні правопорушення передбачено статтею 73 Кодексу України про адміністративні правопорушення потребують змін і інші статті цього кодексу, які містять посилання на названу статтю. Це стосується статей: 241, 242-1, 258 кодексу, за якими посадові особи відповідних уповноважених державних органів мають право стягувати  на місці штраф в установленому розмірі: до 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За правопорушення, передбачене статтею 73 кодексу.

У зв’язку з  цим розділ І закону, що розглядається, Президент України  пропонує доповнити новими пунктами такого змісту: " У частині третій статті 241, частині третій статті 242-1 (з позначкою 1), в частині першій статті 258 цифру "73" виключити".

З огляду на викладене, прошу  підтримати пропозиції  Президента України   до запропонованого закону. Дякую   за увагу. Прошу підтримати зауваження Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення  і правоохоронної діяльності Володимир Олексійович Лещенко, будь ласка.

 

11:30:33

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності розглянув подані Президентом України пропозиції до Закону України   "Про внесення змін до  Кодексу України  про адміністративні правопорушення  щодо посилення відповідальності за забруднення лісів", реєстраційний номер  6141. Та вважає їх слушними.

Президент зауважив, що шкода завдана у разі пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками, стаття 72 Кодексу України про адміністративні правопорушення значно більша, ніж засмічення лісу просто побутовими відходами, сміттям, стаття 73 Кодексу. А тому і розмір штрафів за викид громадянами побутового сміття має бути меншим, ніж за пошкодження лісу шкідливими речовинами.

Підтримуючи пропозицію щодо необхідності посилити  відповідальність за пошкодження та  засмічення лісів, Президент зазначив, що вносячи зміни до статті 73 Кодексу щодо збільшення розмірів штрафів. Необхідно також внести зміни  до статей 241,  242.1, 258 цього кодексу щодо позбавлення  права  певних категорій осіб стягувати за зазначені   порушення штраф до 3 неоподаткованих мінімумів  доходів громадян  на місці. Оскільки   розмір штрафів, запропонований у законі,  збільшений в 10 разів і більше, ніж є  на даний момент.

На своєму засіданні комітет  ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України   погодитись з пропозиціями Президента України  та прийняти  Закон про внесення змін до Кодексу України   про адміністративні правопорушення щодо  посилення відповідальності за забруднення лісів у новій редакції. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте проголосуємо поправки, які комітет врахував, але нам треба підтримати Верховною радою України, а потім поставимо на голосування в цілому у новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України.

Ставлю на голосування поправку 1 Президента України, яка врахована комітетом. Прошу голосувати.

 

11:33:26

За-253

Поправка приймається.

Ставлю на голосування 2-у поправку Президента України, вона врахована комітетом. Прошу голосувати.

 

11:33:46

За-256

Поправка врахована.

Ставлю на голосування про прийняття в цілому закону з урахуванням пропозицій Президента України (реєстраційний номер 6141). Прошу голосувати.

 

11:34:16

За-308

Закон прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" з пропозиціями Президента України (від 29 квітня 2011 року) (реєстраційний номер 7024). Доповідач – Представник Президента України у Верховній Раді України Мірошниченко Юрій Романович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Романюк Микола Прокопович.

Будь ласка, Юрію Романовичу.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Шановний Голово, шановні депутати! Президент України розглянув Закон України "Про забезпечення комерційного обігу природного газу", який надійшов на підпис, і застосував до нього право вето, повернувши його до парламенту з своїми пропозиціями.

Підставою для такого рішення стало те, що з часу подання закону до Верховної Ради України до його прийняття відбулися певні зміни у законодавстві України. Але вони не були повністю враховані народними депутатами під час підготовки документу до розгляду. Також, на думку глави держави, запровадження деяких положень закону могло б призвести до звуження прав громадян України на отримання належного енергозабезпечення.

Зокрема, в законі не повністю врегульовано питання щодо відповідальності газорозподільчих організацій за своєчасно встановлення громадянам України приладів обліку газу. Президент України не може погодитись з тим, що ця відповідальність покладається на споживачів, що є порушенням конституційних прав громадян України.

Так, законом встановлено, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку для споживачів. При цьому для інших, ніж населення, споживачів такий комерційний облік запроваджується законом з 1 квітня 2011 року. Відмова ж фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб від встановлення до 1 квітня 2011 року вузлів обліку природного газу є підставою для розірвання з ними договорів на постачання та розподіл природного газу.

У зв’язку з цим, закон зобов’язує відповідних суб’єктів господарювання забезпечити встановлення лічильників газу для зазначених споживачів до визначеної дати. І припинити з цієї дати постачання та розподіл їм природного газу в разі відмови від встановлення лічильників. При цьому, датою прийняття закону є 7 квітня 2011 року. Датою набрання чинності наведеними положеннями – день опублікування закону.

Таким чином, законом передбачається застосування його норм щодо комерційного обліку природного газу, в тому числі і припинення постачання або розподілу природного газу зазначеним споживачам в разі їх відмови від  установлення лічильників газу до  відносин, які виникли  до набрання чинності цим законом.  Президент наголошує, що це не відповідає визначеним статтям 58 і 94 Конституції України, принципам  дії закону в часі.

Також, на думку Президента України, положення пунктів  1 і 2  частини першої статті 6, прийнятого  закону, відповідно до яких суб'єкти  господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом  та або його розподіл на   відповідній території, зобов'язані у встановлені терміни забезпечити  встановлення лічильників газу  для населення та припинити у разі відмови  цих споживачів від встановлення лічильників, можуть обмежити існуючі   права і свободи громадян.

З метою недопущення цього  Президент України пропонує доповнити пункт "а" пункту 1 частини першої статті 6 закону абзацом такого змісту: "В разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті,   лічильників  газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл  природного газу на  відповідній території,  припинення розподілу природного газу  таким споживачам забороняється. А його облік до моменту встановлення  лічильників газу здійснюється за нормами   споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України".

Президент звертає увагу, що згідно з положенням Закону України "Про засади функціонування ринку  природного газу" з 1 січня 2012 року функція з розподілу природного газу відокремлюється від функцій його  постачання. Тобто розподіл природного газу  буде здійснюватися суб'єктам  природної монополії, при цьому постачання природного газу  здійснюватиметься на конкурентних засадах.

Беручи до уваги, що  державою регулюється  діяльність суб'єктів  природних монополій, Президент України вважає,  що зобов'язання щодо встановлення лічильників газу  необхідно покладати виключно на   газорозподільні підприємства, які  є суб'єктами природних монополій.

Головне науково-експертне управління і відповідні управління Адміністрації Президента зазначають, що ці зауваження Президента є надзвичайно важливими з точки зору інтересів громадян України і забезпечення реалізації їх конституційних прав.

Також Президент України пропонує розширити джерела фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення за рахунок інших ніж визначених пунктом 1 статті 3 закону. Глава держави також пропонує виключити в абзаці третьому частини першої статті 4 слова: "та ліцензій", оскільки такий вид господарської діяльності не підлягає ліцензуванню за статтею 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та статтею 6 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Президент України пропонує прийняти Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Шановні колеги, Президент України як гарант Конституції, прав і свобод людини і громадянина, підписуючи ті закони, які ухвалює Верховна Рада, в першу чергу аналізує на предмет дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина в будь-якому акті, який ухвалює той чи інший орган державної влади, і особливо коли йдеться про закони, оскільки він має право повертати до Верховної Ради законопроекти з висловленням своїх зауважень. В даному законопроекті, шановні колеги, є як змістовні зауваження, пов’язані з тими законами, які ми ухвалили, так і питання щодо неконституційності окремих його положень.

Я просив би всіх нас підтримати зауваження Президента і ухвалити цей необхідний і важливий для країни закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, Романюк Микола Прокопович. Будь ласка, давайте зразу будемо голосувати, очевидно. 

 

11:42:44

РОМАНЮК М.П.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Президент України 29 квітня 2011 року повернув Закон "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", що був прийнятий  Верховною Радою 7 квітня 2011 року з своїми пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою України.

Науково-експертне управління вважає, що висловлені Президентом України пропозиції до прийнятого закону є слушними і пропонує їх врахувати при повторному розгляді.

Президент висловив 6 зауважень та пропозицій.

Комітет на своєму засіданні  1 червня 2011 року розглянув пропозиції Президента до закону і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді  врахувати їх.

Таким чином, прошу врахувати всі  пропозиції Президента і прийняти закон. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуєм також.

Шановні колеги! Прошу уваги! Шість пропозицій  Президента вони враховані, нам треба їх підтвердити голосуванням в сесійній залі. Більше, да? 16 пропозицій.

Ставлю на голосування пропозицію першу Президента України. Прошу голосувати. 

 

11:44:06

За-249

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію. Прошу голосувати. 

 

11:44:24

За-252

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування третю пропозицію Президента. Прошу голосувати. 

 

11:44:42

За-252

Прийнято рішення.

Голосується четверта пропозиція Президента України. Прошу голосувати. 

 

11:45:01

За-253

Прийнято.

Ставлю на голосування п'яту пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:45:19

За-255

Прийнято.

Ставлю на голосування шосту пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:45:37

За-254

Прийнято.

Ставлю на голосування сьому пропозицію Президента. Прошу голосувати.

 

11:45:56

За-254

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування восьму пропозицію Президента України. Прошу голосувати.

 

11:46:14

За-256

Прийнято.

Ставлю на голосування дев'яту пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:46:32

За-258

Прийнято.

Ставлю на голосування десяту пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:46:49

За-258

Прийнято.

Ставлю на голосування одинадцяту пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:47:07

За-256

Прийнято.

Ставлю на голосування дванадцяту пропозицію. Будь ласка, голосуйте.

 

11:47:24

За-258

Прийнято.

Ставлю на голосування тринадцяту пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:47:41

За-258

Прийнято.

Ставлю на голосування чотирнадцяту пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:47:58

За-255

Прийнято.

Ставлю на голосування п’ятнадцяту пропозицію. Голосуємо.

 

11:48:15

За-258

Прийнято.

Ставлю на голосування шістнадцяту пропозицію. Голосуємо. Все.

 

11:48:33

За-259

Прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття закону в цілому з урахуванням пропозицій Президента України. Реєстраційний номер 7024. Прошу голосувати.

 

11:48:56

За-260

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам треба прийняти проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради про голів, перших заступників, заступників, секретарів і таке інше, про обрання наших колег, які нещодавно зайшли в Верховну Раду членами комітету, комітетів. А саме: Баранова-Мохорта Сергія Миколайович членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, точніше освіти і науки, а Пачесюка Сергія Никоновича членом Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку. Квоти відповідні дозволяють приймати відповідне рішення, є відповідний проект постанови.

Не заперечуєте, щоб поставити на голосування? Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 8680) щодо обрання членами комітетів Баранова-Мохорта Сергія Миколайовича і Пачесюка Сергія Никоновича. Прошу голосувати.

 

11:50:11

За-256

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! При підготовці на підпис Голові Верховної Ради  України тексту, прийнятого 14 червня 2011 року, Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" у Комітеті Верховної Ради  України з питань бюджету було виявлено неузгодженості, які пропонується усунути в порядку, встановленому статтею 131 Регламенту Верховної Ради  України.

Про що йдеться.  Зміни запропоновані до додатку номер 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо бюджетних призначень Державному агентству України з інвестицій та розвитку) пропонується узгодити із змінами, що передбачається внести до статті 9 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", в якій використовується нова назва Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, котре є правонастником вищезазначеного агентства з інвестицій та розвитку, що  відповідає указам Президента України від 9 грудня 2010 року та від 12 травня 2011 року.

Про що йдеться. Просто у поданні Кабінету Міністрів була зафіксована стара назва установи, що не відповідає новому визначенню центральних органів виконавчої влади. Нам треба усунути ці неузгодженості.

Я ставлю її на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

 

11:52:04

За-230

Рішення прийнято.

Кирило Куликов, мікрофон.

 

11:52:13

КУЛИКОВ К.Б.

Дуже дякую, Володимире Михайловичу. Дуже дякую, колеги. Це питання іншого ґатунку, це питання яким чином працює бюджетний комітет, тобто вноситься подання, вноситься законопроект   про внесення змін до бюджету  на 14 мільярдів гривень. Це дуже велика сума, яку ми вирішуємо за півгодини.

Багато країн вирішують ці питання роками, а ми вирішуємо про 14 мільярдів, і такі помилки вкрадаються до законопроектів. Тому що комусь були потрібні кошти переподілити цього бюджету.

Ми сьогодні будемо розглядати пенсійну реформу. Я можу сказати, що з 14 мільярдів, які було розподілено, як менш третина можливо піти на пенсію, а не на будівництво лісових доріг в мисливських угіддях, те що відбувалося в бюджетному комітеті це на жаль сьогодні відбувається на кожному засіданні бюджетного комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, шановні колеги, заради справедливості це не проблема бюджетного комітету, це проблема Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України очевидно повинен знати як називаються центральні органи виконавчої влади і їх не так багато, можна порахувати на пальцях двох рук, не треба роззуватися. Тому, я думаю, що покращити роботу комітету потрібно.

А щодо пенсійної реформи, то очевидно нам треба така пенсійна реформа, така організація життя, щоб з державного бюджету не фінансувалися пенсії, а відповідно так як у всьому світі робиться. І не може 20 відсотків ВВП перерозподілятися на пенсію, цього у всьому світі немає, значить не все гаразд у нас в пенсійній системі.

Шановні народні депутати, у нас є один законопроект, на повторне перше читання ми його перенесли, давайте ми його швидко розглянемо за скороченою процедурою і підемо на перерву.

Прошу розглянути цей законопроект (реєстраційний номер 8545) за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:54:22

За-228

Рішення прийнято.

Доповідач – Владислав Лук'янов, перший заступник голови Комітету з питань бюджету.

 

11:54:38

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати і запрошені! Законопроектом пропонується внести зміни до окремих норм Бюджетного кодексу. Зокрема, щодо передбачення субвенції з місцевого бюджету… з Державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах  за рахунок  14,6 відсотків доходів спеціального фонду Державного бюджету,  який є джерелом фінансування дорожніх робіт з визначенням прозорого механізму розподілу між місцевим бюджетом та порядкового перерахування. Розширення доступу органів місцевого самоврядування до залучення дешевих кредитних ресурсів на зовнішніх ринках.

Таким чином реалізація даного законопроекту сприятиме залученню інвестицій для регіонального розвитку, оновленню місцевої інфраструктури, збільшенню частки надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів і спрямування на інвестиційні витрати, належному фінансуванню утримання і будівництва комунальних доріг. 

Законопроектом також передбачено внести зміни до деяких положень Регламенту  Верховної Ради включно процедур, пов’язаних із здійсненням бюджетного процесу, а також із забезпеченням взаємоузгодження норм Регламенту Верховної Ради та Бюджетного кодексу.

У зв’язку із можливістю запропонованих змін зазначений законопроект потребує розгляду і прийняття на поточній сесії Верховної Ради, що дасть можливість врахувати його положення при  складанні бюджету на 2012 рік. За підсумками розгляду доопрацьованого законопроекту Комітет з питань  бюджету ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований комітетом законопроект та доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати його…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте-завершуйте…

 

ЛУК’ЯНОВ В.В. Доручити комітету доопрацювати його до другого читання із скороченням строків. Прошу підтримати рішення комітетів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка.

Я так розумію, Владиславе, що ви і від комітету і від авторів так? Так, прошу записатись, хто бажає взяти участь в обговоренні.

Так. Кравчук Василь, будь ласка.

 

11:57:23

КРАВЧУК В.П.

Передаю слово Томенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу,  Миколо Володимировичу.

 

11:57:37

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на надзвичайно  важливий законопроект. Нагадаю вам,  що коли ми його розглядали в першому читанні і направили на повторне перше читання, Голова Верховної Ради  звернув увагу на те, що  єдине що залишилося в українського народу, точніше в парламенту, це  право впливати на ухвалення бюджету і його цим законопроектом у нас забирають.

Нам подали доопрацьований проект, чесно кажучи, я не знайшов, що тут доопрацювали так само як не знайшов я висновку Науково-експертного управління. Коротко  вас інформую, що нас чекає після цього законопроекту.

Як тільки бюджет буде прийнятий в першому читанні і після  першого,  другого читання, зазвичай як ви знаєте, кожен комітет розглядає бюджет. В сфері своєї відповідальності комітет  направляє пропозиції, які складаються  в порівняльну табличку і депутати направляють. І ми, відповідно, хоч частково впливаємо на формування бюджету.

Вам зачитую, що нам пропонується. При цьому, до другого читання пропозиції народних депутатів і комітетів до проекту Закону про державний бюджет, підготовленого до третього читання не розглядаються, не розглядаються.  Якщо виникає питання третього читання, така сама норма, пропозиції комітетів та народних депутатів до третього читання не розглядаються.  У мене питання, а що ж тоді    розглядається?  Навіщо тоді комітети і депутати в системі роботи  бюджету, якщо наші пропозиції не розглядаються ні між першим і другим, і другим і третім читанням.

Тепер залишилася норма, в якій, значить приставів, на бюджетний комітет якісь урядові представники приходять і дивляться за депутатами. Що вони будуть дивитись за цими депутатами? Є депутати,  які розглядають бюджет, пропонують і так далі, запрошується міністр фінансів, чи заступник.  Що, вже не має довіри депутатам бюджетного комітету,  що  будуть за ними спостерігати з уряду як  розгуляються зміни до бюджету. Я вважаю, що це кричуще порушення прав Верховної Ради, комітетів і народних депутатів при прийнятті найважливішого  документу бюджету.

Тому я вважаю, що комітет не виконав завдання Верховної Ради, коли ми сказали при доопрацюванні    зняти всі норми змін до Регламенту, які обмежують права Верховної Ради  в частині ухвалення  бюджету. Я вважаю, що в такому   вигляді ми не можемо голосувати даний законопроект, оскільки  парламенту як такого в бюджетному процесі не залишається взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Попеску, Партія регіонів. За ним – Куликов.    

 

11:59:50

ПОПЕСКУ І.В.

          Дякую. Попеску. Прошу передати слово Лук'янову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Владислав Лук'янов.

 

11:59:56

ЛУК’ЯНОВ В.В.

          Я хотів би наголосити, що, навпаки, при доопрацюванні законопроекту враховані всі висловлені зауваження щодо Регламенту Верховної Ради, зокрема процедурно закріплена можливість повного обговорення і голосування пропозицій депутатів до законопроекту про державний бюджет, при його розгляді у першому читанні уточнені норми щодо участі уряду у розгляді Верховною Радою цього законопроекту відповідно до їхніх повноважень. Тобто більшість зауважень депутатів була врахована. І треба більш уважно вдивитися в запропоновані норми. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Куликов, "Наша Україна".

 

12:00:45

КУЛИКОВ К.Б.

Дякую, колеги. Дійсно, хочу погодитися щодо Регламенту, те, що було висловлено спікером Верховної Ради, коли ми відправили цей законопроект на доопрацювання, зроблені, виконані вимоги Регламенту.

Але те, що сьогодні відбувається, це порушує нашу концепцію співпраці з Міжнародним валютним фондом. Я хочу порадити, якщо ми приймемо цей законопроект, то під великим питанням буде співпраця, тому що порушується єдина методологія підрахунку граничного боргу. Це є головною вимогою Міжнародного валютного фонду. Так що, якщо ми приймемо цей закон, це буде ще раз удар по співпраці з Міжнародним валютним фондом. Я не маю нічого проти цього, ви ведете переговори, це для вас: приймати рішення чи приймати цей законопроект, чи ні. Але ми будемо інформувати про те, що, дійсно, це порушує методологію. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я продовжую засідання до завершення розгляду цього питання. 1 хвилина – Камчатний, будь ласка.

 

12:01:54

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги, шановні виборці, наша група "Реформи заради майбутнього" завжди підтримувала всі ті позитивні пропозиції, які вносяться до сесійної зали. Саме з цього і виходить оцінка запропонованого законопроекту, який ми зараз розглядаємо. Цей законопроект можна підтримати лише за те, що ним пропонується направити субвенцію з   Державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць та доріг комунальної власності. Я думаю, що за це нам представники місцевих органів влади, жителі громад будуть щиро вдячні. Це буде зроблено за рахунок 14,6 відсотків доходів спеціального фонду державного бюджету. І крім того, в законопроекті запропоновано дійсно прозорий механізм її розподілу. Тому що після відміни Податковим кодексом податку з власників транспортних засобів виникли проблеми із станом доріг і всі про це знають.

Також ми вважаємо, що позитивне положення щодо розширення переліку міст, які можуть здійснювати місцеві зовнішні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, інші фракції, які не записались, не наполягають на виступі? Тоді, шановні колеги, я буду ставити на голосування. З врахуванням того, що сказав доповідач.

І ми тут провели консультацію з Головним юридичним управлінням. Дійсно, значна частина зауважень, що стосувалася обмеження конституційних прав Верховної Ради, вже врахував комітет. Ми попросимо комітет і відповідно юридичне управління при підготовці законопроекту до другого читання повністю привести у відповідність. Щоб там не було жодного застереження, такого, про що ми тут говорили при обговоренні.

З врахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України, (реєстраційний номер 8545). Прошу голосувати.

 

12:04:13

За-249

Рішення прийнято.

Законопроект прийнято в першому читанні.

Ще раз наголошую, комітет, будь ласка, уважно подивіться все, що стосується конституційних повноважень Верховної Ради, щоб вони там не були ущемлені.

Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин. Після перерви будемо розглядати питання щодо обрання та звільнення суддів.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу  заходити до сесійної зали, будемо продовжувати ранкове засідання.

Розглядаємо питання про обрання та звільнення суддів:  проект постанови  (8664) про обрання судді. Будь ласка. Доповідає голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Самсін Ігор Леонович. Прошу.

 

САМСІН І.Л.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Згідно частини третьої  статті 76  Закону України "Про судоустрій і статус суддів"  Вища  кваліфікаційна комісія суддів  України здійснили перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього закону, а також розглянула звернення   громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій  всіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата на посаду судді, які надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на день  рекомендування про  обрання на посуду судді безстроково.

Відповідно до пункту 27 частини  першої статті 85, частини першої статті  128 Конституції України, статті 78 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" вношу подання Вищої     кваліфікаційної комісії  суддів України та  прийняте нею рішення щодо рекомендування кандидату   Шембелян Вікторії Сергіївни для обрання на посаду судді безстроково. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я ставлю на голосування Постанову за номером 8664 про обрання  судді безстроково. Прошу голосувати.

 

12:35:57

За-242

Прийнято рішення.

8664-1 постанова.

 

САМСІН І.Л. Відповідно до пункту 3 Перехідних положень  Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищою кваліфікаційною комісією суддів України   до Верховної Ради України  направлено  заяву судді Верховного Суду України Луспеника Дмитра Дмитровича.

Прошу, до вашої уваги пропонується проект Постанови про обрання судді: обрати Луспеника Дмитра Дмитровича, раніше обраного безстроково, на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування проект Постанови за номером 8664-1 про обрання судді безстроково. Прошу підтримати.

 

12:37:02

За-252

Рішення прийнято. Дякую.

Тепер звільнення суддів. Голова Вищої ради юстиції Володимир Миколайович Колесниченко, проект постанови 8481.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Вища рада юстиції на своєму засіданні 31 травня цього року відповідно до пунктів 9 частини п’ятої статті 126, статті 131 Конституції України і статей 100-109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 31 Закону України "Про Вищу раду юстиції" розглянула матеріали про звільнення суддів з посад за загальними обставинами та прийняла рішення про внесення відповідного подання до Верховної Ради України. У всіх суддів з'ясоване їх дійсне волевиявлення, стороннього впливу або примусу при прийнятті ними рішення про звільнення не встановлено.

Вища рада юстиції пропонує звільнити (проект 8665):

Ружила Олексія Андрійовича, суддю апеляційного суду Чернівецької області, у зв’язку з поданням заяви про відставку,

Таргоній Світлану Василівну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, почекайте, почекайте. Володимире Миколайовичу, ми розглядаємо 8481 спочатку, а потім буде 8665.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Як ви скажете. 8481.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України і Закону про Вищу раду юстиції Вища рада юстиції внесла подання про звільнення Нерознака Віктора Федоровича з посади судді Пустомитівського районного суду Львівської області –  у зв`язку з порушенням ним присяги.

Ми вносимо, вірніше, Верховна Рада двічі вносить до повістки денної це питання, і перше засідання не відбулося у зв`язку з його відсутністю. Була інформація, що він знаходиться на лікарняному. А друге повідомлення про те, що він просить відкласти слухання справи, так як він звернувся до Вищого адміністративного суду з позовом на дії Вищої ради юстиції.

Із сталої практики, яка відбувається, що  і Кодексом про адміністративне судочинство передбачено, що сам  факт звернення до суду не є підставою для відкладення чи  не розгляду цього питання у Верховній Раді.

Зважаючи на те, що тривалий час цей суддя… ми не могли розглянути це питання, тому що він чотири рази не з`являвся до Вищої ради юстиції, чинив перешкоди у проведенні перевірок членам Вищої ради юстиції… приїжджає член Вищої ради юстиції в Пустомитівський район, він закриває суд, справи – в  кабінет, опечатує і уходе. Ми тривалий час боремося з тим, щоби визначитися із цим суддею. Там уже суд паралізований його діяльністю.

Тому я би просив би вас, Адаме Івановичу, просив би розглядати без його участі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.  Володимире Миколайовичу, ми один раз уже його  відкладали, я так розумію. Ясно.

Філенко, мікрофон.

 

12:40:20

ФІЛЕНКО В.П.

Володимир Філенко, „Блок Юлії Тимошенко”, член  Комітету з питань правосуддя.

Ну я не дуже люблю захищати суддів, але я в даному випадку буду захищати процедуру.  Адаме Івановичу, на ім`я Володимира Михайловича  Литвина, який міг би зараз головувати, надіслана телеграма, що питання по суті розглядається  у Вищому адміністративному суді. Якщо ми приймем рішення позитивне про звільнення його, а суд винесе інше рішення, то ми попадем, м`яко кажучи, в незрозумілу ситуацію. Є питання в судовому розгляді, нічого не станеться, поки суд розгляне, дочекаємося рішення суду  і повернемося до цього питання. Тому я закликаю колег, народних депутатів, дати можливість судовій гілці влади розібратися  з своїми проблемами і з своїм суддею.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми вже говорили про це не один раз, це питання не один раз… Вже від фракції було, Михайло Васильовичу. Немає у вас округа, вибачте, поки що немає.

Ми не один раз уже відкладали. Питання, як то кажуть, "з бородою". Зрозуміло, що суддя себе захищає. Це його право.

Але я ставлю на голосування пропозицію: прийняти Постанову за номером 8481 про звільнення Нерознака Віктора Федоровича з посади судді Пустомитівського районного суду Львівської області у зв'язку з порушенням присяги судді. Прошу голосувати.

 

12:42:04

За-236

Рішення прийнято.

Будь ласка, 8665, Володимире Миколайовичу.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Проект Постанови 8665: про звільнення Стасюка Миколи Івановича з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у зв'язку з набранням законної сили обвинувального вироку щодо нього. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8665 трошки про інше. 8665 – там звільнення суддів, про відставку і так далі. Тому слухайте, що я кажу.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. 8665. Відповідно до пункту 2.3.9 частини п'ятої статті 126 Конституції України Верховна Рада України постановляє: звільнити – проект – звільнити з посад суддів:

Ружила Олексія Андрійовича – судді апеляційного суду Чернівецької області –  у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Таргоній Світлану Василівну, апеляційний суд міста Києва – у зв’язку із досягненням шістдесяти п’яти років;

Литвинову Раїсу Андріївну, Вільногірського міського суду Дніпропетровської області – у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

Закутського  Володимира Івановича, судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Магалюк Віру Іванівну, Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Демченко Віру Степанівну, суддю Звенигородського районного суду Черкаської області – у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням; і Плужник Тетяну Федорівну суддю Соснівського районного суду міста Черкаси – у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставлю на голосування постанову за номером 8665 про звільнення суддів. Прошу підтримати.

 

12:44:10

За-263

Прийнято.

І 8665-1 вам уже доповіли.

Я ставлю на голосування проект Постанови про звільнення судді Стасюка Миколи Івановича з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області – у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього. Прошу голосувати.

 

12:44:43

За-264

Дякую. Рішення прийнято.

Давайте привітаємо суддів, яких ми сьогодні обрали безстроково. (Оплески) І буде продовжувати далі наше...

Мікрофон, Каракай.

 

12:44:59

КАРАКАЙ Ю.В.

Шановний Адаме Івановичу, при ранковому голосуванні для включення для порядку денного відбулася деяка неузгодженість між проурядовими фракціями: не був включений до порядку денного Закон 8586 про санаційний банк.

Є пропозиція, якщо можливо, повернутися до переголосування за включення, але при цьому я скажу від авторів: в текст вкралася технічна помилка, і там по тексту треба прибрати слово "приватного".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Мікрофон… Аржевітіну хвилину, будь ласка.

 

12:45:41

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, головуючий! Я хотів би вас ще раз прикликати до того, щоб ми дотрималися Регламенту, відповідно до 104 статті ми вже як би не маємо права ставити це питання на голосування. І я думаю, що тут непросто по цьому законопроекту вкралася помилка. Сам закон, назва закону не відповідає своїй суті. Тому, шановні, я вас дуже прошу уважно віднестись до цього питання, тому що мова йде, я відверто скажу, не про санаційний банк, а мова йде про узаконені рейдерські речі, про велику державну колекторську організацію з незрозумілими повноваженнями. Я вас дуже прошу не зробити цю помилку, прошу не включати його до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Є 104 стаття, але є інші статті Регламенту, які дають право головуючому поставити питання про повернення до голосування. Якщо  буде прийняте таке рішення, то ми повернемося, якщо ні, то не повернемося.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію щодо повернення до голосування питання про включення до порядку денного проекту Закону "Про санаційний банк" 8586, з врахуванням, будь ласка, зверніть увагу, з врахуванням тієї позиції, що автори законопроекту забирають із тексту законопроекту нагадування про те, що це буде приватна структура. Тобто забирають це, що це буде створений Національним банком. Прошу голосувати.

 

12:47:26

За-235

Повернулись.

Ще раз наголошую, колеги, там дійсно автори допустили, що Національний банк створить приватне акціонерне товариство, ми виключаємо слово "приватне", буде створена державна структура для того, щоб, дійсно, гарантувати повернення вкладів населення, для того, щоб врятувати банки.  Я не бачу тут проблеми, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про санаційний банк 8586. Прошу  голосувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Адаме Івановичу, треба обговорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо обговорювати тоді, коли будемо розглядати питання.

 

12:48:14

За-233

Питання включено.

Шановні колеги! Ми з вами до перерви розглядали під час другого читання законопроект за номером 6713, там були певні неузгодженості між Юридичним управлінням і профільним комітетом, ми дали доручення провести консультації, консультації проведено, узгоджено.  Тому я ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому закон про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстраційний номер 6713). Прошу голосувати. Голосуємо.

 

12:49:06

За-122

Шановні колеги, ще раз звертаю вашу увагу, коли ми розглядали питання другого читання, законопроект 6713, ми відклали розгляд цього законопроекту у зв’язку з тим, щоб вияснити суперечності, які існували між комітетом і профільним комітетом, між Головним юридичним управлінням. Ми провели консультації і узгодили ці питання, тобто у нас є підстави голосувати за законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до голосування питання 6713. Прошу голосувати.

 

12:50:08

За-62

Не повернулися. Тому питання не розглядається. Приводьте у відповідність.

Шановні колеги, я просив би у зв’язку з тим, що у нас є доповідач міністр охорони здоров'я і йому потрібно незабаром відбути на нарду до Президента України, аби ми зараз розглянули питання, пов’язані з його присутністю, а потім пішли за порядком денним. Тобто питання 8032 і 7057 розглянули дещо пізніше і є звернення профільного комітету.

Розглядаємо питання проект Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги (реєстраційний номер 8602).

Є пропозиція профільного комітету  розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:51:21

За-227

Підтримано.

Доповідає Міністр охорони здоров’я Аніщенко Олександр Володимирович. Поки йде Олександр Володимирович, давайте його привітаємо з призначенням на посаду  міністра,  це його перша доповідь у цьому ранзі. Будь ласка.

 

АНІЩЕНКО О.В.

Дякую, шановні народні депутати.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд ми виносимо проект Закону України про  внесення змін до Основ законодавств України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги.

Це основополагаючі головні зміни до попередньої редакції Основ законодавств, тому що ми маємо нову Конституцію, маємо нові реалії. Законопроектом визначені основоположні та для охорони здоров’я поняття: "здоров’я", "заклад охорони здоров’я", "медична допомога", "медичне обслуговування", "пацієнт". Структуровані та розширені норми щодо первинної, вторинної, третинної та екстрамедичної допомоги, а саме пропонується  чіткий поділ медичної допомоги за його видами там  визначені заклади охорони здоров’я, які її надають.

З метою забезпечення належної якості та доступної безоплатної вторинної медичної допомоги та ефективного використання, на жаль, не  дуже багатих ресурсів у сфері охорони здоров’я законопроект передбачає створення госпітальних округів,  до складу якого будуть входити медичні заклади в залежності від інтенсивності надання медичної допомоги.  Новелою є введення до законопроекту  на законодавчому рівні поняття "паліативної допомоги", яка надається пацієнтам  на останніх стадіях перебігу невиліковуваних захворювань.

Законопроектом передбачено запровадження системи направлень пацієнта за видами медичної допомоги, що впорядкує надання спеціалізованої другого рівня та високоспеціалізованої третього рівня медичної допомоги.

Одночасно, визначається зміст та структура системи стандартів охорони   здоров’я та індикаторів виконання програм. Цим законопроектом закладаються основи для запровадження договірних відносин у системі охорони здоров’я.

Прошу, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект, бо це    законодавче підґрунтя, перші кроки по реформуванню охорони здоров'я. Тому що ми 20 років про це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

 АНІЩЕНКО О.В.  Дуже  багато розмовляємо, але нічого не робимо. І ви як законодавчий орган, і влада, і пацієнти, ми всі, і ми, працівники системи охорони здоров'я, не задоволені системою. Не можна її "консервувати" ще  на декілька років, бо система має  очень короткий период выдержать все эти  испытания.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Володимировичу.

Голова Комітету з питань охорони здоров'я Бахтеєва Тетяна Дмитрівна. Будь ласка, 2 хвилини.

 

12:54:35

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам здравоохранения на своем заседании рассмотрел предоставленный Кабинетом Министров законопроект 8602 и единогласно принял решение его поддержать. Это говорит о том, что не зависимо от политики, вопросы  здравоохранения сегодня волнуют всех и все мы искренне понимаем, что состояние крайне тяжелое.

Этим законом предусматривается, прежде всего, четкое структурное размежевание первичного, вторичного  и  третичного уровней медицинской помощи. О чем мы говорим много лет и что    это приводит к тому, что неэффективно и нерационально используются те маленькие бюджетные финансирования, которые получает отрасль.

Так же законом предусматривается право свободного выбора пациентом своего врача и первичной  медицинской помощи. Очень крайне важно, что вводится четкая структура  медицинских   направлений на каждый уровень медицинского обслуживания. То есть пациент приходит к врачу и врач направляет,  к какому узкому специалисту нужно. Но, так же, закон обязательно предусматривает, если это  необходимо, что осмотр любого врача всегда будет возможен.

Законопроектом законодательно предлагается определить такие важнейшие виды помощи как  паллиативная и медицинская помощь. То, что у нас 300 тысяч пациентов лежат и нуждаются в такой помощи, которая, к сожалению, не оказывается, это будет очень важным. Законопроектом также предусмотрен переход к практике финансирования медицинских учреждений на основе договоров об оказании бесплатной медицинской помощи населению за счет бюджетных средств. Кстати, Главное научно-экспертное управление именно здесь акцентирует свои замечания, но на самом деле государственные и коммунальные учреждения здравоохранения могут работать не только в статусе бюджетных учреждений. И такой…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Дмитрівно, ви писали лист про те, щоб провести за скороченою процедурою. Завершуйте.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо огромное. Эти рекомендации давно уже дает нам Всемирная организация здравоохранения. Я также еще раз обращаюсь ко всем коллегам независимо от политики, без пиара, без слов, которые сегодня абсолютно никому не нужны, объединиться и поддержать законопроект в первом чтении. А ко второму мы вместе доработаем. Наш комитет будет вместе с вами работать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Дмитрівно.

Якщо є бажаючі, прошу записатися.

Демидко, Партія регіонів. Не бачу.

Будь ласка, Зарубінський Олег, фракція Народної Партії. Підготуватись Бевзу.

 

12:57:39

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, я детально прочитав зауваження, які є у Головного науково-експертного управління в цьому законопроекті і хотів би не на них зупинятися, бо вони є перед вашими очами, в кого вони є, а на тих позитивах, є які в законопроекті, бо ми його розглядаємо ще тільки в першому читанні і можемо прийняти за основу.

Ну, перший позитив, мені здається, стосується того, що це не спорадичні, якісь хаотичні зміни до чинного законодавства, а запропонований законопроект суб’єктом законодавчої ініціативи носить такий, комплексний і достатньо системний характер.

Три моменти, які я вважаю достатньо серйозними і які ми маємо підтримати, і, очевидно, законопроект проголосувати за основу.

Перше. Достатньо чітко сказано, я думаю, що народні депутати мають це підтримати, що порядок створення, припинення закладів охорони здоров’я, їх класифікація та особливості діяльності визначаються законом. Тобто фактично це є прерогатива Верховної Ради. І в даному законопроекті це достатньо жорстко формулюється. Я думаю, що це є позитив.

Другий момент. Про нього вже голова профільного комітету говорила, щодо паліативної допомоги. Ви знаєте, у всьому світі зараз розглядається таке сумнівне явище і феномен, як евтаназія для людей, які вже приречені на смерть. Я думаю, що в нашому українському варіанті пропонується набагто гуманніші речі, які полягають в паліативній медицині, тобто в гуманістичному, доброзичливому і гуманному, хочу сказати, підході до тих людей, які вже є невиліковно хворими. З точи зору реального гуманізму це є дуже правильно.

І третій момент. Передбачається диверсифікація в оплаті праці. Шляхом надбавок, шляхом додаткових виплат, в залежності від виконаної роботи за критеріями, які визначаються Кабміном. Тобто я сподіваюсь, що Кабміном буде дуже жорстко і деталізовано виписано ці критерії…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже завершуйте, да.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Завершую. Які б зняли зрівнялівку, яка існує і в медицині, і в освіті, і всюди. Зрівнялівка не дає прогресувати в тому числі і медицині. Тому достатньо позитивні, я би сказав так, сучасні речі запропоновані в цьому законопроекті. Крім дискусійних питань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, фракція комуністів.

 

13:00:33

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я, всі ми слухаємо вже не один місяць про реформу медичної галузі. І складається враження, що права рука не знає, що робить ліва. І навпаки.

Чому я так кажу? За висновками європейських фахівців, 47 відсотків пацієнтів нашої медичної галузі є пенсіонери. А тому, коли ми говоримо сьогодні про реформу юридичної галузі, ми мали б говорити не стільки про це, скільки про соціальний захист наших громадян.

А тому  ті пропозиції, які вносяться сьогодні по  реформуванні медичної галузі, треба перевернути  з голови, на ноги поставити. Це переш.

Друге. Сьогодні  пропонується реформа медичної галузі  за зразком канадської. Так от,  сьогодні знову ж таки  склалася практика у Канаді така, що  деякі громадяни Канади очікують, черги фахівця-медика  по 18 місяців. І тому перш, чим сьогодні вам  натиснути кнопку "за" чи "проти", крепко подумайте, яке рішення ми взагалі будемо приймати.

Більше того скажу. Сьогодні  ця реформа, яка пропонується,  вона, перше, віддаляє людину від конкретних медичних  послуг. Це перше.

Друге. Скорочується фінансування медичної галузі, а саме головне, знищується взагалі сільська медицина.

Для прикладу, я думаю, ми будемо  розглядати  і друге у цьому плані питання – пілотний   варіант Дніпропетровська, Вінниці, Донецька і міста Києва, ми там більш детально поговоримо, але для прикладу  хочу сказати на прикладі Вінницькому області. Сьогодні   у нас в області  40  дільничних лікарень, по багатьом з них прийнято рішення:  закрити. А цих 40 дільничних лікарень  сьогодні обслуговує 450 тисяч сільського населення – це третина населення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БЕВЗ В.А.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

13:02:50

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Батьківщина", Рівненщина.

Насамперед хотілося б тоді скористатися можливістю  і привітати всіх медичних працівників з  наступаючим Днем медичного працівника і побажати, щоб всі реформи, у тому числі, які будуть приймати у цьому залі, які  будуть виходити із-під пера уряду і так далі, були  тільки на користь і українській медицині, і  українським громадянам.

Але, дійсно, є певні застереження, тому що те, що відбувається сьогодні саме з медициною   сільською в України,  то не можна назвати ні реформами,   ні будь-якими іншими речами, окрім як просто знищенням сільської медицини. І фактів тому дуже і дуже багато, ті ФАПи, які сьогодні просто-на-просто виводяться, скорочення лікарів, в кінці кінців економія на лікарях по заробітним платам. Зокрема, скорочено зараз Дубенський онкодиспансер, і це фактично є величезною проблемою, тому що в Рівненщині на 7 відсотків зросла кількість онкозахворювань.

Тому, звичайно, реформувати медицину потрібно, але потрібно реформувати за рахунок обладнання і надання обладнання цього нового, за рахунок підвищення заробітних плат і кваліфікації медичних працівників, за рахунок того, щоб держава дбала і про самих медиків, а медики вже дбали про народ України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Задирко, група "Реформи заради майбутнього".

 

13:04:18

ЗАДИРКО Г.О.

Раїса Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто, хто? Я не чую.

 

ЗАДИРКО Г.О. Сорочинська.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сорочинська. Будь ласка, мікрофон ввімкніть. А потім хто, Григорович, да?

 

13:04:25

СОРОЧИНСЬКА-КИРИЛЕНКО Р.М.

Шановні колеги! Вивчаючи ці 2 закони, я переконана в тому, що вони не є негативними, або їх не можна приймати. Медицина в усякому разі зараз не стоїть на місці. І ці 2 законопроекти, і 8602, і 8603, треба приймати для користі людей України. Я переконана в тому, що саме розділення на рівні: екстрена, первинна, вторинна та високоспеціалізована третинна допомога людям в Україні надається, як сказав колега, не так, як хотілось би. Да, дійсно, 47 відсотків – це пенсійного віку люди, і медична допомога має надаватися на первинному рівні, а саме, сімейними лікарями.

Група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати ці два законопроекти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Лілія Григорович від фракції, одна хвилина.

 

13:05:40

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, "Наша Україна". Шановні колеги! Якщо ми  охарактеризуємо стан медичної галузі, користуючись медичною термінологією, то система охорони здоров`я ближче до коматозного стану.

Звичайно, якщо б ми 5, 10, а ще краще 15 років тому розпочали ті зміни, які були би адекватними на вимогу сьогодення, ми б не були змушені робити це сьогодні і можливо в деякій болючій спосіб. Але коли хворий в комі, два способи: опустити руки і хай собі відходить в інший світ, або спробувати допомогти.

Змін до основ законодавства, які сьогодні пропонуються, власне, є ті відгуки на реальні обставини сьогодення, які потребують відображення і розділення на рівень… різний рівень медичної допомоги: і фінансування, і статус медичних установ, і права пацієнтів і лікарів. Тому я переконана, що ми повинні рятувати нашого хворого, який сьогодні є система охорони здоров`я, і підтримати цей законодавчий акт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Обговорення питання завершено. Прошу підготуватися до голосування.

Я переконаний, що ми всі одностайні в тому, що така ситуація  далі нетерпима в сфері охорони здоров`я. Я розумію, що цей законопроект може викликати нарікання, але ж для того існує Верховна Рада України, щоб вона не штампувала ті рішення, які будуть  даватись, ще допрацювала і підготувала до другого читання відповідний законопроект. Але для цього нам треба його прийняти за основу.

Я ставлю на голосування пропозицію про  прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги (реєстраційний номер 8602). Прошу голосувати. 

 

13:07:55

За-306

Рішення прийнято. Дякую. 

Шановні народні депутати! Пропонується до розгляду проект Закону про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві (реєстраційний номер  8603). Давайте розглянемо його за скороченою процедурою для того, щоб у комітету була можливість більш детально над ним працювати. Прошу голосувати.

 

13:08:33

За-223

Рішення прийнято.

Доповідач – міністр охорони здоров'я Аніщенко Олександр Володимирович. І співдоповідач – голова Комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Дмитрівна Бахтеєва.

 

АНІЩЕНКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Дуже дякую вам за прийняття мудрого і в інтересах народу України рішення. Це по-перше.

По-друге, метою прийняття Закону про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві є відпрацювання моделі та механізмів реформування системи охорони здоров'я для подальшого впровадження їх на загальнодержавному рівні. Законопроектом запропоновано протягом 2011-2014 років здійснити розмежування закладів охорони здоров'я за видами надання медичної допомоги: первинної, вторинної, третинної та екстреної – шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги, спеціалізованих за профілем та інтенсивністю медичних закладів як складових госпітальних округів та високоспеціалізованих закладів охорони здоров'я, а також відпрацювання нових підходів до фінансування закладів охорони здоров'я та запровадження договорів на медичне обслуговування населення.

Передбачається, що первинна медична допомога фінансуватиметься з районного, міського рівня. Інші види медичної допомоги – з обласного. Окремими нормами законопроекту передбачено механізм фінансування стимулювання працівників закладів охорони здоров'я шляхом застосування заохочуючих виплат, виходячи з обсягу та якості виконаної роботи.

Окрім того, законопроектом визначається порядок взаємодії лікарів, які здійснюють господарську діяльність медичної практики як фізичні особи- підприємці, із закладами охорони здоров'я щодо надання первинної медичної допомоги.

Законопроект передбачає здійснення моніторингу процесу реформування у пілотних регіонах та їх науково-медичний супровід. Вважаємо, що реалізація законопроекту має проходити у певній послідовності. До кінця 2011 року потрібно зосередитися на перетворенні первинної медичної допомоги та екстреної,  2012-й – створення госпітальних округов, 2013-й – початок введення нових…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Будь ласка.

 

АНІЩЕНКО О.В. З вашого дозволу. Шановні народні депутати, я вас дуже прошу підтримати цей законопроект, тому що ви прийняли рішення по першому. Якщо ми приймемо рішення по другому, це старт, початок реформування охорони здоров'я. І чому ми не всю країну, а тільки чотири суб'єкти? Тому що потрібно визначитися, правильні методи і шляхи або ні. Я вас дуже прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам, Юрію Анатолійовичу.

Дмитро Микитович… Так, я вже на другий закон дивлюся, де вже Притика Дмитро Микитович повинен  доповідати.

Бахтеєва Тетяна Дмитрівна, голова Комітету з питань охорони здоров'я.

 

13:11:44

БАХТЕЄВА Т.Д.

Спасибо. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, данные…  пилотные проекты, они уже стартовали с октября месяца. И Министерство здравоохранения Украины совместно с нашим комитетом были на выездных заседаниях во всех регионах Днепропетровской, Донецкой и Винницкой области.

Медики, практические врачи, общественность очень просят, поддержите наши пилотные проекты путем законодательной базы. И сегодня представленный закон очень ждут эти регионы. При том хотелось бы отметить, что каждый регион самостоятельно проявил свое как бы желание участвовать в этих проектах. И вы знаете, что помимо трех регионов еще и присоединился город Киев.

Данным законопроектом, прежде всего, принципиально будет размежевание первичной, вторичной и третичной медицинской помощи путем выделения финансовых средств. Мы говорим о том, что финансирование отрасли недостаточно, 80 процентов финансируется стационарная помощь. В Европе это всего лишь составляет 25 процентов и 75 – первичная, вторичная, у нас сегодня в три, в четыре раза больше коечного фонда, чем в странах СНГ и в Европе. У нас сегодня каждый второй лежит на госпитальных койках необоснованно. То есть  это размежевание приведет и к тому, что мы сконцентрируем финансовые средства правильно, рационально и приведем в соответствие оказание медицинской помощи.

Для улучшения качества эффективности специализированной медицинской помощи предусматривается осуществление оптимизации сети и создание госпитальных округов. И многие, может быть и фракция коммунистов может будут говорить, что  это категорически не предусматривает 49 статья Конституции. Конечно, не предусматривает, но ни одна больница, ни один врач не останутся не закрытыми, ни без работы. Будет перепрофилирование…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Еще одну минуту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, мікрофон.

 

БАХНЕЄВА Т.Д. Как было сказано о том, что нам необходимо и хосписы, и палиативные отделения для очень тяжелых онкологических больных. И самым главным было замечание Главного научно-экспертного управления то, что нужно подготовить программу, но не закон. На самом деле это должен быть только закон и в таком виде как он нам сегодня представлен, потому что  это главное ключевое концептуальное замечание и хочу сказать, что 92 статья Конституции говорит, о том, что права, свободы  и обязанности граждан определяются законами, но не программами. И искренне тоже обращаюсь ко всем, чтобы поддержали данный законопроект потому что это будет сделано в этих регионах, которые каждый по своему индивидуален и потом этой реформой  будет охвачена вся страна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще раз дякую. (Оплески)

 Шановні колеги! Прошу записатись на обмін думками з приводу цього законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Ірина Горіна, фракція Партія регіонів.

 

13:15:17

ГОРІНА І.А.

Я хотела обратить внимание не только наших коллег, а в первую очередь телезрителей, радиослушателей, наших граждан, что пример принятия сейчас этих двух законов есть системная, плодотворная работа Комитета экономических реформ при Президенте Украины, о том, как готовятся реформы.

Больше года в рабочей группе под руководством комитета и Министерства здравоохранения  каждый день велась работа экспертами и нашими отечественными, и зарубежными для того, чтобы сейчас были предложены два этих закона. Абсолютно правильный шаг о том, что выбраны пилотные регионы, на которых будут модели отработаны и те ошибки, если они будут, выявлены, будут исправлены, внесены изменения в первый закон для того, чтобы система была более совершенна и работала качественно.

Это пример того, как нарабатывается, предлагается и будет работать реформа здравоохранения. Очень правильный, верный, грамотный подход, почти все фракции поддержали. Обратите внимание, выступали представители разных фракций и говорили, что это единственный возможный правильный путь сейчас в реформе системы здравоохранения и его нужно сейчас принимать безотлагательно. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, фракція "Наша Україна –  Народна самооборона", будь ласка.

 

13:16:46

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", Блок "Наша Україна –  Народна самооборона". Шановні колеги, якщо поставити воза попереду кобили, то скільки б ви не давали кобилі команди, ніякого руху вперед не буде. Те, що робиться зараз, якщо ми підтримали перший законопроект, то другий є достатньо серйозною методологічною помилкою в підходах до реформи.

Реформа має сьогодні консолідувати зусилля всіх, не тільки центральні органи виконавчої влади, а й місцевих органів влади. Реформа, яка  скерована на надання послуг, має бути жорстко зв’язана із адміністративною реформою, тоді ми можемо робити тільки округи, включаючи і медичні. Якщо ми з вами не проводимо адміністративної реформи, а пробуємо робити якийсь медичний округ, то це абсурд, який не зрозумілий. Тому що, я ще раз кажу, це дуже важлива медична послуга, яка не може бути забезпечена без активної, зацікавленої і ефективної роботи місцевих органів влади. Те, що ми зараз вдіємо, працювати не буде, тому що воно є непослідовно і воно не вписується в логіку послідовних кроків.

Тому, якщо кажемо, що в цих трьох областях ми щось хочемо робити,  то давайте тоді, вже як на крайній випадок, йти на адміністративну реформу  базового рівня в цих трьох областях. Тоді зв’язувати ці дві реформи, тоді можна очікувати якогось синергетичного ефекту. В противному    випадку це не буде працювати. Й тому це ніщо інше, як, так звана, оптимізація, скорочення коштів. 

А якщо те, що ви хочете робити, так звані, округи, вони вимагають збільшення коштів. І тому прикриваючись якимись благами й намірами, ми пробуємо сьогодні чинити помилку.  Я застерігаю наших колег від того, що не варто цього  робити, бо це не є логічно. І тому треба все діяти у відповідності з логікою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

13:18:59

БОНДАРЕНКО В.Д.

Томенкові передаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

Потім – буде виступати Сергій Павленко.

 

13:19:09

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги!  Я би застеріг трошки від такого оптимістичного збудженого настрою, який тут панує. Я почув тут одного депутата, яка сказала про те, що завдяки Президенту і Адміністрації Президента всі скоро будуть щасливі й лікуватися безоплатно і жити в радості й щасті. Одним словом, вєсєлєй стало жити і так далі. 

Якби ці колеги поїхали по сільській місцевості України, як  їжджу я і мої колеги, і подивилися, що сьогодні в фельдшерсько-акушерських      пунктах, які передані без згоди сільських громад, в районні бюджети, а районні бюджети нездатні профінансувати районні лікарні, що у ФАПах сьогодні бабусям і дідусям вони за одноразові шприци платять, щоб ви розуміли. От бабуся приходить в село, їй кажуть, хочете  укол – заплатіть гроші.

Значить, то я не хотів би, щоб у нас такий радісний був  настрій, тому що ситуація, уже реформа ця пішла так далеко, що сьогодні невідомо як  будемо забезпечувати первинну медичну охорону здоров’я.

Друга позиція. Я тут з колегою Матвієнком повністю погоджуюся. Що таке в сільській місцевості госпітальний округ? Госпітальний округ – це об’єднання трьох-чотирьох сільських районів, де всі прекрасно розуміють, що це в перспективі буде районний центр. Ті два чи три сільські районні будуть розпущені, тому що всі розуміють, що центр буде. От як в  мене, наприклад, на Черкащині буде в Золотоноші, а Чорнобаївського, Драбівського району не буде. От уявіть собі, яка ситуація настане і щастя в українському селі,  якщо через  ці госпітальні райони будуть фахові лікарі, залишаться без роботи,  а фахівці, які мають освіту, не знатимуть, куди дітися.  Мені кажуть: ми їх працевлаштуємо. Покажіть, як ви "працевлаштуєте".

Візьміть хоч  один приклад, коли закривається сільська лікарня, а ви робите центр, скажімо, соціальної допомоги  пристарілим.  Хоч один такий приклад як ми робили і я робив це на Полтавщині із колегою Вадимом Петренком і інших. Коли, якщо  був випадок закриття, то це не закриття, а перекваліфікація. 

Тому мені здається,  що якщо  звичайно на Вінниччині  народ  хоче  закрити лікарні, чи в Києві, хоча в киян ніхто не запитував і у вінничан.   Обласна рада Вінницька, що приймала таке рішення? Я теж не знаю. Міська Київська рада приймала таке рішення? Бо якщо керівники міст, чи областей, прийняли рішення, щоб догодити Президенту одна історія, а місцеве самоврядування не приймали рішення. Тому, мені здається,  ми не можемо дозволити собі законопроекти, які призводять до звуження  прав захисту охорони здоров'я   наших людей, особливо в сільській місцевості.

Хто хоче експериментувати, експериментуйте, давайте, може з Феофанії почніть експериментувати,  ще звідкись. Ну експериментувати на бідних людях в сільській місцевості – це злочин. Тому, я вважаю,   що ця ідея хибна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Сергій Павленко.

 

13:22:06

ПАВЛЕНКО С.Г.

Сергій Павленко, фракція  Народної Партії, Київщина.

Прошу передати слово Олегу Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський, будь ласка, фракція Народної Партії.

 

13:22:19

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Сергію Григоровичу.

Я згоден з інформацією про те, що в ФАПах бабусі купують шприци. Але вони їх купують не в 2010 і 2011 році, а вже так років з 15-ть. І для того, щоб вони перестали купувати шприци і брати пігулки, які завгодно, бо в ФАПі іншого немає,  очевидно треба щось робити. Легше ж за все говорити, що нехай буде так як зараз  є і якщо є прагнення змінити ситуацію, то очевидно треба "фільтрувати" це прагнення в хорошому розумінні слова, але сприяти змінам.

Ну, зокрема я маю сказати, що от  знаєте, коли суб'єктом законодавчої ініціативи є Кабмін, то там є певний блок в пояснювальній записці і серед  них є і така позиція як "шостий регіональний аспект". І тут сказано: представниками Вінницької, Дніпропетровської, Донецької обласних та Київської міської державних адміністрацій в ході опрацювання законопроекту робочою групою було надано пропозиції до проекту закону, які повністю враховані.

Шановні, це правда. Це правда. І я дізнався про це, зокрема Вінницька обласна рада давала свої пропозиції, депутати обласної ради, і вони є врахованими, тобто це не формалізований пункт 6, а це так і є.

І ще два моменти, які, я вважаю, теж треба врахувати і не говорити про все чорне або біле, бо, знаєте, від позиції і місця сидіння залежить, чи чорне, чи біле. Я хочу бути об'єктивним. Те, що запроваджується, починаючи з 2012 року, в результаті цих пілотних проектів індикатори якості первинної, вторинної, третинної та екстреної медичної допомоги на базі яких враховується і оцінюється якість цієї допомоги, це добре чи погано? Це добре. До сих пір ніхто не визначає індикатори якості. І тому кількість смертей в Україні на тисячу населення значною мірою із-за неправильного, неякісного лікування набагато вища ніж, навіть, в сусідніх державах, я вже не кажу про країни Західної Європи.

І ще один момент. Я вважаю, його обов'язково треба підтримати і залишити, чи буде в другому читанні чи не буде, я думаю, що в другому читанні треба буде працювати ще над цим законопроектом, але його треба залишити. Це норматив…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Це норматив, коли швидка допомога внаслідок створення регіонального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф має бути до їзду швидкої допомоги 20 хвилин. Сьогодні при тій системі, яку всі критикують, такого немає в помині,  і ви це прекрасно знаєте. Треба працювати і треба робити. Треба за основу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, фракція комуністів, Бевз, одна хвилина.

 

13:24:59

БЕВЗ В.А.

У мене є пропозиція деяким моїм колегам доїжджати не тільки до Вінниці, а до кожного району і до кожного села. В моєму рідному селі лікарня давно поросла бур'яном і стеля впала. Так оце і є якість і підходи, і реформи, які ми сьогодні пропонуємо. Це перше.

Друге. Хочу сказати, що фракція Комуністичної партії України приймати участь в цій авантюрі не буде. Це друге.

І третє, і шприци купляють, і замість штативів патики прив'язують до ліжка  хворого і так далі. Все це є. Менше треба красти, а більше вкладати коштів в медицину, отоді буде толк! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Розгляд питання завершено.

Давайте таким чином домовимося. Ми всі надзвичайно сильні в частині констатації. Заклики: «Давайте не будемо красти!» Давайте не будемо красти! Давайте. Бо у нас так, кричать всі, що давайте не будемо красти, - і всі крадуть. Це перше.

Друге. Шановні колеги! Давайте домовимося таким чином. Якщо мова йде про експеримент, то щоб сказали, в цьому медичному окрузі чи госпітальному окрузі яке буде обладнання. Чи буде фінансування й далі відбуватись, як воно відбувається сьогодні. 85 відсотків фінансування йде абсолютно на лікарню, не на людину, і на спеціалізовані медичні заклади. Що в цьому медичному окрузі можуть люди рентген хоча б зробити. Чи будемо ми ці копійки давати, як даємо зараз на районні лікарні, а там нічого немає! І хай покажуть зразок, за скільки можна людину доставити в цей медичний округ, забезпечити повне її лікування.

Якщо такий експеримент буде ефективним, тоді давайте будемо й далі приймати відповідні рішення. Ми всі багато констатуємо, висмоктані слова, але ми нічого не будемо робити. Давайте будемо робити.

Тому давайте ж приймати рішення. Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві. Реєстраційний номер 8603. Прошу голосувати.

 

13:27:39

За-245

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати! По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 185, «БЮТ – «Батьківщина» – 1, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 12, комуністів – 0, «Реформи заради майбутнього» - 20, Народна Партія – 20, позафракційні – 7.

Шановні колеги! Пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень Науково-консультативної ради при Верховному Суді  України. Комітет пропонує розглянути законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:28:26

За-206

Рішення прийнято.

Доповідач – Юрій Анатолійович Кармазін. Співдоповідач – Дмитро Микитович Притика.

 

13:28:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, з набранням чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким було суттєво змінено  правові засади організації функціонування  судової влади в України, змінився також процесуальний порядок перегляду судових рішень  Верховним Судом.

Зокрема,  у статтях 240-1 Кодексу адмінсудочинства України, 111-22 Господарсько-процесуального кодексу, 400 зі значком  19 Кримінально-процесуального кодексу України та 360 прим. Цивільного процесуального кодексу  України встановлено процедуру підготовки  справи до розгляду  у Верховному Суді України.

Однією із підготовчих процесуальних дій,  необхідних для розгляду справи, є надаю суддею-доповідачем  доручення відповідним  членам Науково-консультативної ради  при Верховному Суді підготувати  науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована  судом касаційної інстанції     у подібних правовідносинах.

У даний час ця вимога  процесуальних законів створює  найбільше перешкод  для суддів-доповідачів при підготовці  доповіді і ухвали про закінчення  підготовки та призначення  справи  до розгляду Верховним Судом і,  як наслідок,  перешкоджає здійсненню  судочинства. Така ситуація пояснюється тим, що   члени цих рад через непомірне навантаження   і виконання обов'язків з надання зазначених наукових висновків на громадських засадах  поза основним місцем роботи не мають змоги якісно і своєчасно  підготувати відповідні висновки.

Через це, шановні народні депутати, ми  з вами маємо відновити норма Конституції 126, 129 Конституції, де записано, що судді є незалежними  і підкоряються лише закону.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів"  визначено, що суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Крім правового аспекту, існує також…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, мікрофон. Завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Крім правового аспекту, існують також фінансові і технічні сторони окресленої проблеми. Наприклад, для перегляду Верховним Судом України тільки однієї цивільної справи суддя-доповідач зобов’язаний надіслати матеріали у справі, які у багатьох випадках налічують до 100 аркушів, 16 членам НКР.

Загалом за неповних 6 місяців діями відповідних положень процесуальних кодексів суддями Верховного Суду України винесено 154 ухвалень, якими членів Науково-консультативної ради зобов’язано підготувати означені наукові висновки. За цей час фактично направлена 1 тисяча 12 матеріалів, 552 господарської, 316 адміністративної, цивільної юрисдикції.

Я хочу сказати, що, шановні друзі, це треба прийняти зараз, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Дмитро Микитович Притика.

 

13:31:58

ПРИТИКА Д.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Науково-консультативної ради при Верховному Суді України), внесений народним депутатом України Кармазіним.

Метою даного законопроекту є удосконалення положень Кодексу адміністративного судочинства, Господарсько-процесуального кодексу, Цивільно-процесуального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу України, а також Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині здійснення підготовки справи до розгляду Верховним Судом України та збільшення повноважень членів науково-консультативної ради у здійсненні Верховним Судом України функції наукового забезпечення. Для досягнення зазначеної мети проектом пропонується скасувати деякі норми, згідно з якими суддя-доповідач в порядку підготовки справи до розгляду зобов`язаний дати доручення членам Науково-консультативної ради підготувати науковий висновок по справі.

Також пропонується внести зміни до частини 1 статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо залучення членів Науково-консультативної ради до попереднього розгляду питань про звернення до суб`єктів права законодавчої ініціативи з пропозиціями про зміни до законодавства та направлення Конституційного подання щодо конституційності законів та інших правових актів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що проект закону може бути прийнятий за основу.

Верховний Суд України,  Вищий адміністративний суд України, висловивши деякі  свої  зауваження вважає також, що проект може бути прийнятий за основу.

Комітет, проаналізувавши запропоновані проектом закону зміни, відмічає, що вони є слушними, і рекомендує  Верховній Раді України  прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Науково-консультативної ради при Верховному Суді України).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  є потреба обговорювати це питання? Хто наполягає на обговоренні, запишіться. Якщо ні, будемо голосувати.

Руслан Князевич, фракція „Наша Україна –  Народна самооборона”.

 

13:34:27

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний  Володимире Михайловичу, я не наполягаю, але я просто вношу пропозицію. Оскільки це питання абсолютно актуальне, ні в кого ні в сесій залі, ні, відповідно, зацікавлених інституцій поза цим залом немає застережень, навпаки, всі підтримують, то  може нам варто зараз прийняти питання в цілому, бо я думаю, що там немає що вносити на друге читання. Там в принципі треба приймати абсолютно той текст, який первинний, бо це повинно бути право, а не обов`язок залучати до розгляду того чи іншого питання членів Науково-консультативної ради.

Зрозуміло, що якщо є такі є питання, де суддя сам не здатний розібратися, він і так буде звертатися, не треба його робити обов`язком. А в тому випадку,  якщо це і надалі ставатиме на перешкоді здійснення судочинства, то ми матимемо ту проблему, яку ми вже мали. Юрій Анатолійович розказав, які у нас є проблеми, бо скільки відповідно доручень дається, а вони не виконуються. А пригадайте ситуацію.

Кілька років тому ми приймали рішення по апеляційних судах розподіляли справи, які роками  накопичувалися в Верховному Суді, і в тому числі одна з проблем  і підстав для цього якраз те, що доручення дається, а член Науково-консультативної ради чи затягує з вирішенням питання, чи дає такі експертні оцінки, які суддя не може за визначенням застосовувати в своїй роботі.

Тому треба це питання підтримувати і сьогодні голосувати в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, немає інших пропозицій?

Ставиться на голосування пропозиція: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Науково-консультативної ради при Верховному Суді України) (реєстраційний номер 8032). Прошу голосувати.

 

13:36:17

За-91

Рішення не прийняття.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення законопроекту на повторне перше читання.

 

13:36:39

За-99

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 2, "БЮТ – "Батьківщина" -42, „Наша Україна – Народна самооборона” – 10, комуністів – 24, "Реформи заради майбутнього" – 18, Народна Партія – 0, "Позафракційні" – 3.

Оголошується до розгляду проект Закону про господарські об'єднання. Комітет пропонує розглянути це питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування пропозицію комітету.

 

13:37:19

За-206

Рішення прийнято.

Доповідачі: перший заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна і народний депутат України Ксенія Михайлівна Ляпіна. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань економічної політики Юрій Миколайович Воропаєв.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! На ваш розгляд представлено проект Закону про господарські об'єднання. Необхідність прийняття цього закону обумовлено наявністю прогалин в правовому регулюванні як утворення, так і припинення господарських об'єднань, формування органів їх управління, утворення статутного капіталу,  виходу учасників із складу об'єднання, відносин об'єднання з його учасниками.

Така ситуація виникла в зв'язку з тим, що ті питання, які врегульовано на сьогоднішній день в чинному в Господарському кодексі, вони лише схематично окреслюють, що таке господарські об'єднання і який їх правовий стан.

Також Закон України про управління об'єктами державної власності містить деякі норми, пов'язані із створення державних господарських об'єднань та визначенням їх статусу. На відміну від регулювання, яке існує на сьогодні, прийняття окремого Закону про об'єднання суб'єктів господарювання надасть можливість детально врегулювати відносини, пов'язані із діяльністю господарських об'єднань в цілому, а також чітко визначити і правовий статус державних господарських об'єднань, оскільки цьому питанню присвячено окремий третій розділ закону.

У проекті, зокрема, визначено поняття, що таке господарські об'єднання, їх види, порядок утворення, права та обов'язки учасників, органи управління, правовий режим їх майна, умови та підстави виходу учасника з господарського об'єднання, порядок припинення, особливості  утворення, те, що я сказала, господарських об'єднань державної форми власності.

Серед новел цього проекту закону варто зазначити, що на відміну від діючого Господарського кодексу, щодо кола суб'єктів, які можуть стати учасниками господарського об'єднання, а саме визначено, що можуть бути крім суб'єктів господарювання також фізичні особи підприємці. На сьогоднішній день чинне законодавство це забороняє. Враховуючи, що проектом вносяться суттєві зміни в правовий статус господарського об'єднання та урегулювання відносин, пов'язаних з їх функціонуванням, також пропонується проектом закону комплексно врегулювати прикінцеві положення, вносяться зміни і в Господарський кодекс, і в закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас? Дякую.

Ксенія Михайлівна Ляпіна, будь ласка.

 

13:40:04

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, партія "За Україну!"

Шановні колеги, звідки взагалі взялася необхідність врегульовувати господарські об'єднання? Це залишилось нам у спадок від радянського штибу трестів, які мали функції управління відносно господарських одиниць. Це було природно для радянської моделі, бо власник був єдиний – держава. На початку  90-х, коли формувалося наше законодавство, певні речі перейшли без розуміння цивільно-правових основ, відносин в цій сфері.

І до чого це призвело. Сьогодні, навіть згідно Господарського кодексу України державні підприємства можуть на так званих добровільних засадах вступати в об'єднання з переданням функцій управління. Таким чином вони фактично ігнорують єдиного свого власника – державу. Такого не може бути в усіх нормальних країнах і у приватних підприємствах рішення про передачу управління приймається власником.

І, власне, мій законопроект пропонує повернути це рішення власнику, держава в особі Кабінету Міністрів, тобто свого виконавчого органу має приймати рішення про створення такого об'єднання, а не знизу просто підприємства державні,    тобто директор сам по собі буде вирішувати комусь передати управління.

Друга важлива особливість, це цей принцип об'єднання не може поширюватись на суб’єктів приватного права. Тому що суб’єкти приватного права в усьому світі давно вже мають нормальний, прозорий інструмент об'єднання шляхом створення концентрації в головній компанії вирішальних пакетів акцій або часток у статутному капіталі інших компаній. І це єдиний спосіб і він не потребує ніякого додаткового врегулювання, бо Цивільний кодекс і сьогодні дозволяє приватним суб’єктам таким чином об’єднувати зусилля.

На чому я хочу наголосити, у чому різниця між моїм і урядовим законопроектом. Я наполягаю, що в об'єднання державних підприємств можуть входити виключно унітарні державні підприємства. Бо тут,  мається на увазі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. Мається на увазі передача управління. Не можна поєднати передачу управління приватних і державних суб’єктів в один центр, це порушує основи цивільного законодавства.

Я прошу ухвалити за основу мій законопроект, тому що він не дозволяє забрати управління в неналежний спосіб. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович Воропаєв, будь ласка, від комітету. Заступник голови комітету з питань економічної політики.

 

13:42:48

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги! Данные законопроекты  были рассмотрены на заседании комитета, и комитет рекомендует  Верховной Раде Украины оба законопроекта отправить на доопрацювання и вот по каким причинам.

Я начну с первого законопроекта урядового (7057). Если вы посмотрите на этот законопроект, то вы увидите, что данный законопроект, на это обращала внимание и госпожа Ляпина кстати, он позволяет делать объединение из предприятий государственной собственности и предприятий частной собственности. При этом в этом объединении решение по уставу каждого участника, решение по органу управления каждого участника принимается самим объединением. Что это означает? Это означает, что это объединение будет принимать решение, как поменяется устав государственного предприятия, кто будет руководить государственным предприятием и так далее. Это первое новшество, мы считаем что это неправильно.

Второе новшество. Если сейчас по нынешнему Хозяйственному кодексу Украины имущество участников объединения госпредприятий и частных предприятий, оно не переходит в собственность объединения, а передается в управление только лишь, то по этому законопроекту оно передается в собственность этого объединения, это скрытая форма приватизации, мы полагаем, что это неправильно.

Следующее. Есть противоречие в самом этом законе. Например, с одной стороны говорится, что они сохраняют, эти предприятия, свой статус юридического лица, а с другой стороны, как я уже говорил, они не могут не менять своих руководителей, не могут менять свои уставы и так далее, и тому подобное.

Поэтому комитет по этим причинам и рекомендовал законопроект на доопрацювання. Подобные отдельные замечания имеются к законопроекту госпожи Ляпиной (7057-1). Например, и там, и там в законопроектах указано о том, что разрешение на приватизацию Фонду госимущества должно давать объединение. Мы считаем, что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Государство, владея имуществом, оно не отдает его в собственность этому объединению. И именно государство должно принимать решение приватизировать или не приватизировать, а не участники объединений. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І яка ж пропозиція комітету, скажіть.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Оба законопроекта на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи є інші  пропозиції? 

Давайте таким чином. Я тоді поставлю на голосування про прийняття за основу. За основу. Якщо не буде підтримано, тоді поставимо на голосування про повернення суб’єкту  права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Ставиться на голосування…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, запишіться на обговорення. Якщо ми його  повертаємо на доопрацювання, то навіщо обговорення проводити?

Запишіться, будь ласка. І  продовжуємо роботу на 15 хвилин: у нас треба до перерви розглянути ще один законопроект.

Юрій Кармазін, будь ласка.

 

13:46:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати!  Я хочу звернутися зараз до  уряду і до тої "прокіпрської більшості", яка у нас є.

От щойно ви провалили законопроект про внесення змін  щодо повноважень Науково-консультативної ради   при Верховному Суді України. Ви кому, Кармазіну погано зробили? Ви не Кармазіну погано зробили, ви зробили погано тисячам і сотням тисяч людей, які чекають рішення, яке прийме  Верховний Суд України. Ви навіть не Верховному Суду зробили, ви громадянам України  зробили, ви погіршили доступ до правосуддя. Ось, кому ви зробили погано.

Ви й так усій Україні економічно достаєте її! Ви вже її до дефолту штовхаєте – ось-ось буде! Бо коли я говорив, подайте відповідь, Азаров Микола Янович, на 100 мільярдів ви надрукували чи на 150. Ви не дали відповіді. Бо на 170 мільярдів надрукували порожніх грошей, нічим не забезпечених.

А зараз ви говорите: провалимо. Добре, провалюйте. Люди ж розберуться і дадуть оцінку, в тому числі, що ви сьогодні і судовій гілці влади заважаєте працювати. І тут заважаєте зараз нормальному законопроекту Ляпіної, також заважаєте розвинутись.

Через це  пропозиція неправильна комітетом внесена, точніше, правильно набрали мужності, що урядовий законопроект відправляєте. Але законопроект Ляпіної треба підтримати. Він дає дихати тим суб’єктам господарювання,  які тисячами закриваються сьогодні і виїжджають за кордон  або тікають від  рекету сучасного, уже в цьому році, який іде.

Через це, Володимире Михайловичу, пропозиція комітету має бути сприйнята так, що 1 відправити, вони запропонували, на доопрацювання, а я вношу пропозицію Ляпіної підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, ще раз нагадую, комітет пропонує повернути законопроекти  суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання тобто Кабінету Міністрів і нашій колезі Ксенії Ляпіній. Головне науково-експертне Управління  погоджується із таким рішенням і такою рекомендацією комітету.

Разом з тим, я поставлю на голосування окремо кожен           законопроект  щодо прийняття його за основу.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про господарські об'єднання. Реєстраційний номер   7057 (урядовий). Прошу, визначайтесь.

 

13:48:59

За-213

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер  7057-1) про державні та комунальні господарські  об'єднання, автор Ксенія Ляпіна.

 

13:49:29

За-28

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування  пропозицію комітету про повернення законопроектів суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Реєстраційні номери: 7057,  7057-1.

 

13:49:57

За-296

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, нам потрібно розглянути ще проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва).   Реєстраційні номери: 8521, 8521-1, 8521-2.

На пропозицію комітету, я ставлю на голосування питання про розгляд цих законопроектів за скороченою процедурою. Прошу голосувати. І ще раз нагадую, ми продовжили роботу до 14 години 15 хвилин, щоб завершити розгляд цього питання.

 

13:50:47

За-220

Рішення прийнято.

Доповідачі – перший заступник міністра фінансів Мярковський Анатолій Іванович, народні депутати України Наталія Юріївна Королевська і Арсеній Петрович Яценюк.

І, будь ласка, від комітету хто буде доповідати? Хомутиннік Віталій? Голова комітету є.

Анатолій Іванович Мярковський – перший заступник міністра фінансів, будь ласка.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Шановні народні депутати, спрощена система оподаткування, обліку і звітності була запроваджена в Україні в 1998 році і залишилася незмінною до сьогоднішнього часу. Відсутність системних змін у її базових положеннях призвели до того, що спрощена система оподаткування перетворилась на стримуючий фактор розвитку малого підприємництва. Крім того, спрощена система оподаткування з часом стала використовуватися суб'єктами, що працюють на загальній системі оподаткування, для мінімізації своїх податкових зобов'язань.

З цією метою, тобто приведення спрощеної системи оподаткування до сучасних економічних умов, очолювана Мінфіном робоча група, до складу якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, малого бізнесу, науковців, громадськості, було підготовлено концепцію реформування спрощеної системи оподаткування, яка була презентована представникам бізнесу та громадськості. За результатом обговорення цієї концепції, а також консультацій з представниками бізнесу було підготовлено Кабінетом Міністрів законопроект, в якому враховувалися комплексні проблеми змін у системі оподаткування цього бізнесу.

Законопроект передбачає в частині стимулювання розвитку малого бізнесу підвищення граничного розміру доходу, який може, якому можливо застосування спрощеної системи оподаткування, введення для фізичних осіб з обсягом доходу до 2 мільйонів гривень відсоткової ставки єдиного податку,  скасування обмежень віднесення на витрати платника податку на прибуток, витрат на придбання товарів, робіт, послуг у фізичної особи та деякі інші норми, які є на сайті Верховної Ради.

Також було застосовано спрощення в системі адміністрування, зокрема скасування щорічного оформлення свідоцтва платника єдиного податку. А також надання права фізичним особам не сплачувати єдиний податок на час відпустки.

З метою уникнення схем використання платників єдиного податку для мінімізації податкових зобов’язань великим та середнім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. 30 секунд. Було передбачено, що подання платником податку на прибуток переліку доходів та витрат в розрізі контрагентів, що є платниками єдиного податку. Встановлення вимог для фізичних осіб, які сплачують податок за фіксованими ставками щодо надання послуг виключно фізичним особам та платникам єдиного податку. Встановлення фінансової відповідальності за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування. Анулювання свідоцтва в разі порушення.

Крім того, спрощена система у вигляді, в тому вигляді, який запропонований, дозволить стимулювати розвиток малого підприємництва, скоротити витрати платників на адміністрування. Забезпечити паритет у відносинах держави та малого бізнесу. Ліквідувати схеми оподаткування.

Тому пропозиція Кабінету Міністрів – розглянути і прийняти в першому читанні цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наталія Юріївна Королевська. Будь ласка, щодо законопроекту 8521-1.

 

13:54:27

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Вы знаете, что не смотря на те обещания, данные на налоговом майдане, подготовить Кабинетом Министров в кратчайшие сроки законопроект по упрощенной системе налогообложения прошло полгода. Полгода Кабинет Министров наблюдал за тем, как закрываются предприятия, сокращаются рабочие места, растут цены, разрушается экономика. Смотрел, как тотально с беспределом контролирующие органы уничтожали бизнес Украины.

Цена ошибки – это 250 тысяч безработных. Это 400 тысяч плательщиков налогов. Это десятки тысяч предприятий, которые были  вынуждены  закрыться. Это 6 миллиардов гривен  затрат бюджета. Это  цена ошибки принятия  Налогового кодекса. Цена ошибки, что в кратчайшие сроки не были урегулированы нормы,  которые позволили бы в нашей стране развиваться малому бизнесу, развиваться среднему классу, независимым людям. Людям, которые в 90-е были выброшены на улицы, но ничего не попросили у страны, создали  свои рабочие места и  организовали свое дело. Людей, которых пытались все эти шесть месяцев обратить в рабство и выбросить на улицы, задушить, потому что они посмели в прошлом году выйти  на "налоговый майдан" и сказать свое слово, сказать "нет"  беспределу власти.

Но вы знаете, люди эти шесть месяцев  не теряли, они собрались и написали свой закон, народный закон, написали  те люди, которые действительно знают, что нужно сегодня для того, чтобы экономика развивалась, для того, чтобы налоги платились, для того, чтобы люди свободно работали. 

И законопроект, который я представляю,  я являюсь только проводником, авторы – это 200 общественных организаций, которые, действительно, обсуждение данного законопроекта провели во всех регионах и донесли свою позицию.

Законопроект позволяет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.    Дополнительно создать 500 тысяч  рабочих мест до конца года, дополнительно обеспечить 2 миллиарда гривен доходов бюджета.

Поэтому  я обращаюсь к залу с просьбой поддержать   данный законопроект, который написали люди и который предложили нам с вами, депутатам, действительно, как тест: либо мы готовы сегодня принимать  либеральные законы и   показывать, что мы реально беспокоимся за экономику, либо мы и дальше будем имитировать борьбу за людей.

И в целом, мы считаем,  Налоговый кодекс нужно отменять  и пересматривать, потому что технические нормы сегодня не исправят те ошибки, которые  уже были допущены здесь, в этом зале, и которые  полгода разрушают экономику нашей страны. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам також.

Арсеній Петрович Яценюк щодо проекту закону (реєстраційний номер  8521-2).

 

13:57:44

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні народні депутати, доброго дня! Є єдина хороша новина сьогоднішнього розгляду змін до Податкового кодексу. Вона полягає в тому, що Кабінет Міністрів визнав не просто свою помилку, а злочинний прорахунок при прийнятті Податкового кодексу минулого року.

Хочу нагадати, більшість з вас, я скажу, саме з так званої провладної більшості підтримала цей законопроект, і є чудові результати даного законопроекту. З 13 мільйонів українців за методологією МОПу 1,7 мільйона не мають робочого місця. Навіщо повинен був бути прийнятий Податковий кодекс? Тільки з однією метою – створення робочих місць. Це завдання номер один для держави, а не видоювання останніх соків з української економіки. Корову, перед тим як доїти, треба годувати. Ви її вже задоїли.

Хотів би окремо зупинитися на нормах Податкового кодексу, які пропонуються мною. У першу чергу, була розмова на ста круглих столах з підприємцями, з тими підприємцями, які сьогодні викинуті на вулицю, в яких немає роботи. Ми вимагаємо повернутися до якісної спрощеної системи, тієї спрощеної системи, яка дає можливість українцю заробити на себе і на свою сім'ю. Вони – не бізнесмени, бізнесмени – ви, які в Партії регіонів, які тримають весь індустріальний сектор країни, і великі капіталісти. Вони – прості люди, які просто хочуть виживати.

Саме тому я наполягаю на прийнятті даного законопроекту і на введенні спрощеної системи оподаткування. Більше того, дана спрощена система дасть можливість кожному українцю отримати своє невеличке підприємство, платити мінімальні податки і найважливіше, позбутися податкового пресу і неймовірної податкової звітності.

Щодо комплексних змін до даного закону. Вчора, на превеликий жаль, ви знову провалили комплексний законопроект, який передбачав два десятки змін до цього сумнозвісного Податкового кодексу. І нам все рівно прийдеться до цього повертатись, повертатись тому, що країна потребує підвищення зайнятості…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П. …підвищення зайнятості і збільшення кількості робочих місць, роботи і майбутнього. Прошу підтримати мій закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Віталій Юрійович Хомутиннік, голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. (Шум у залі)

 Шановні колеги, я прошу заспокоїтися. Списки ще ж не формуються. Заспокойтесь, будь ласка!

 

14:00:19

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги! Шановний  Володимире Михайловичу! Комітет розглянув всі три проекти Закону змін до Податкового кодексу, які стосуються спрощеної системи оподаткування.

Якщо взяти узагальнюючі висновки, то можна сказати єдине, що в цьому питанні занадто багато політики. І якщо б було менше політичних гасел і більше намагання конструктивної роботи, я думаю, що це питання мало було б вирішено вже давно. Це перше.

По-друге. Ті заяви, які лунають від політиків одночасно в деяких випадках і авторів проектів законів вони безпідставні.

Комітет звернувся до статистичних даних, до Державної податкової служби, отримав офіційні висновки щодо 250 тисяч безробітних, 400 тисяч неплатників податків – те, що було заявлено, я можу сказати наступне, що так, дійсно, на 80 тисяч фізичних осіб підприємців  стало менше, які працювали з юридичними особами. Але в той же час я хочу підкреслити, що 200 тисяч тих самих підприємців одночасно були найманими особами в підприємствах і оказували послуги як суб`єкти спрощеної системи. Тобто були задіяні в певній схемі мінімізації.

Одночасно з тим збільшилися  на 153 тисячі підприємців-спрощенців, які працюють на загальних підставах. Тобто загальна статистика вона абсолютно  не  трагічна, вона, скажімо так, нормальна. І лякати те. що з 1 січня  щось перевернулося з ніг на голову не варто, тому що всі положення спрощеної системи на сьогоднішній день…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Я вибачаюсь, я докладаю по трьох законах. Якщо можна, трохи більше часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Фактично на сьогоднішній день система діє та сама, яка почала діяти з 3 липня 1998 року. І діє на сьогоднішній день Указ Президента України про спрощену систему та звітність суб'єктів малого бізнесу. Тому на сьогоднішній день нічого абсолютно не було змінено.

І ще раз підтверджую, що ці всі лякання безпідставні, тому що, коли було накладено вето Президента на чотирнадцятий розділ, то фактично вся система спрощена, яка є в державі, вона залишилась та сама, яка була до цього.

Те, що стосується законопроектів. Є три підходи, три різних підходи. Фактично в багатьох випадках вони говорять про одні і ті самі речі. Але якщо сказати по суті основних питань, щодо ставки податку урядовий проект закону пропонує декілька категорій, і перша категорія – це мікропідприємці, до 150 тисяч гривень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Це приблизно однакова ситуація.

Що стосується малих підприємців (до 1 мільйона гривень), то урядова пропозиція оподаткування - 200 гривень, по проекту народного депутата Яценюка ті ж самі малі підприємства (до 800 тисяч обіг), то оподаткування – до 300 гривень на місяць; якщо обіг – 1 мільйон 600, то відповідно 70 відсотків від мінімальної заробітної плати, тобто 700 гривень.

Різні положення, є трохи кращі, скажімо так, позиції у народних депутатів, є гірші. Але якщо узагальнити, то урядовий проект закону на сьогоднішній день відповідає, по-перше, тому балансу, який знайдений між підприємцями, асоціаціями, об'єднаннями та урядом і комітетом, це по-перше.

По-друге…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Завершую. По-друге, він відповідає нинішній економічній та політичній ситуації. Тому комітет вирішив наступне, прийняти за основу урядовий проект Закону змін до Податкового кодексу – 8521 і при доопрацюванні цього проекту створити робочу групу від всіх зацікавлених осіб, безумовно, в тому числі авторів альтернативних і ті пропозиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пропозиція зрозуміла. Дякую, ви перебрали три регламенти  вже. Дякую.

Шановні колеги, відповідно до Регламенту ви доповідаєте дві хвилини. Якщо в нас іде за повною процедурою, так також доповідати не 15 хвилин, а п'ять хвилин доповідають і все, від комітету. Але для того, щоб була ясність використали час. Так, будь ласка, запишіться на обговорення цього питання. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів. Сергій Сас, потім Микола Кульчинський.

 

14:06:12

САС С.В.

Дякую. Прошу передати слово Миколі Володимировичу Томенку. Томенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

 

14:06:23

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що при розгляді сьогоднішнього законопроекту було би справедливо, щоб  Прем'єр-міністр України Микола Азаров з урядом прийшли на наше засідання, виступили і сказали, що шановні підприємці, шановні представники малого бізнесу, десятки тисяч яких лишилися свої роботи і заробітних плат, ми офіційно вибачаємося перед вами, що ми внесли злочинний проект податкового кодексу, не послухали опозицію, яка пропонувала не ухвалювати ці норми і тепер на восьмий місяць після ухвалення, при чому з поправками Президента, ми зрозуміли, що це був помилковий крок.

Мене дивує от така легкість і відсутність політичної пам'яті, коли виступає голова комітету і каже, ви знаєте, ми проаналізували і уряд пропонує нам покращити в черговий раз життя. А хто ж несе відповідальність, що так покращили, що у кожній області 30-50 тисяч людей перестали працювати? Якщо по Україні порахувати, то це не один мільйон людей втратили роботу.

Тому я вважаю, що, перше, повинна бути  відповідальність за ті зміни, які були ухвалені, які призвели до тотального скорочення робочих місць в системі малого та середнього бізнесу. Кадрова відповідальність, політична відповідальність.

Друга позиція. Друзі, ви вже двічі зробили помилку, перший раз, коли не послухали нас, і Президент частково врахував пропозиції опозиції. Тепер другий раз ви не послухали нас і пропонуєте свій законопроект, то хоч третій раз послухайте і візьміть за основу законопроект Королевської, Яценюка, щоб хоча би ми частково повернули нормальні умови для роботи малого і середнього бізнесу. Тому що ніхто не придумав іншої моделі, як врятувати економіку, як дати можливість бізнесу працювати. Ви створюєте пільгові тепличні умови для великого бізнесу, який ховається по офшорах, і знищуєте малий і середній бізнес. І коли ми пропонуємо соціальні законопроекти, ви кажете,     що немає грошей в бюджеті.

Тому ще раз хочу сказати, наша позиція така: втретє не робіть помилку і візьміть за основу законопроект Королевської і  Яценюка, і хоча би частково ми підтримаємо малий і середній бізнес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, одна хвилина, будь ласка.

Ще хто буде від  фракції виступати…

 

14:08:40

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, парія "За Україну!".

Шановні колеги! Сам факт подання урядом законопроекту, який на 90 відсотків відповідає вимогам підприємців, є фактом визнання попередніх помилок. І свої помилки треба визнавати і чесно про це говорити.

Фактично це є визнанням несправедливих  претензій до спрощеної системи оподаткування, яка насправді десять років давала можливість громадянам України виживати і працювати.  Фактично на 90 відсотків всі три законопроекти повторюють ту модель спрощеної системи оподаткування, яка існувала до запровадження Податкового кодексу.

І це, власне, те, що просять підприємці. Вони просять: не треба покращувати, залиште те добре, що було. І, власне, цьому відповідають ці три законопроекти, з відповідними необхідностями певних правок.

Але хочу наголосити на головному. Найцікавіше і найскладніше, це вже я говорю для наших слухачів і підприємців, почнеться після першого читання. Неважливо, законопроект урядовий візьмемо за основу, також нормально його можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. Закінчую. З урахуванням пропозицій   депутатів. Але дуже важливо, щоб до другого читання була політична воля покращити цей законопроект в напрямку підтримки підприємців, а не погіршити в напрямку підтримки податкової. Шановні, будьте бдительные, як то кажуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ірина Горіна, будь ласка.

 

14:10:21

ГОРІНА І.А.

Мы поддерживаем законопроект, который предложен Кабинетом Министров.

Шесть месяцев велась работа с предпринимателями, а не непонятно с кем, как тут говорили представители, которые свой законопроект агитируют голосовать. Велась системная работа, просчет, работа с налоговой. И тот закон, который сейчас подан в первом чтении, он уже, и сейчас подтвердил предыдущий выступающий, устраивает предпринимателей практически на 80-90 процентов. Были ошибки. Но умение признавать ошибки и исправлять – вот в чем есть ценность.

Ко второму чтению не стоит задача ни у Кабинета Министров, ни у депутатов сделать хуже. Стоит задача сделать только лучше, мы доработаем, и закон будет принять на этой сессии. И это главное. И это сейчас должны слышать предприниматели. И только совместная работа бизнеса и власти даст сейчас и дает вот этот результат, который сейчас предложен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко, будь ласка.

 

14:11:39

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Депутатська група "Реформи заради майбутнього". Ми будемо підтримувати урядовий законопроект.

Насправді, мені б хотілося подякувати саме підприємців, які на протязі всього цього часу відстоювали свої права. І насправді, мені здається, що це той приклад, який достойний такої поваги. Ми повинні сьогодні ще застерегти все ж таки Кабінет Міністрів України від необережних кроків стосовно пенсійного законодавства.

Чесно кажучи, ми після перерви будемо його розглядати. І мені б дуже хотілося, щоб ми не зробили неправильних кроків, як це зробили з Податковим кодексом. І в принципі це все, що хотілось сказати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, переходимо  до прийняття рішення. Комітет, я вам нагадую ще раз, рекомендує прийняти за основу законопроект 8521. Такої ж думки  дотримується Головне науково-експертне управління.

Я поставлю на голосування першим, відповідно до реєстрації, урядовий законопроект – про прийняття за основу, за основу проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) (реєстраційний номер 8521). Прошу голосувати.

 

14:13:33

За-258

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я прошу комітет, щоб він врахував всі пропозиції, які заслуговують на підтримку, а їх там багато, в законопроектах 8521-1, 8521-2.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Ми продовжимо роботу в пленарному режимі о 16-й годині.