ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

15 червня 2011 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:03

Зареєструвалося в сесійній залі 374 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради  України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Полунєєва Юрія Володимировича. Йому виповнилося 55 років. Прошу привітати нашого колегу. (Оплески) А також прошу привітати Святаша Дмитра Володимировича. У нього також день народження. (Оплески)

 Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради  України на пленарних засіданнях 14 червня 2011 року. Розглянуто 35 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 2 закони та 2 постанови, 11 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 1 законопроект та 1 проект постанови повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, 11 законопроектів та 1 проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів. Прошу, шановні народні депутати, здійснити запис на виступ. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Дмитро Шпенов… Я перепрошую, народний депутат Шлемко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Пеклушенко.

 

10:02:57

ШЛЕМКО Д.В.

Прокопчуку, передаю слово.

 

10:03:10

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "БЮТ – "Батьківщина".  

Шановний український народе! В країні продовжуються політичні репресії, спрямовані на знищення опозиції, її лідерів, спрямовані на знищення прав людини, свободи  слова, спрямовані на знищення демократичного устрою в нашій державі.

Попри всі дії, які сьогодні приймає Європейський парламент, засуджуючи абсолютно не тільки неконструктивні, а протизаконні дії влади на чолі з Януковичем, засуджуючи дії правоохоронної системи, яка абсолютно на замовлення, ховаючи очі, виконує ті доручення, відпрацьовуючи свої посади або інші інтереси.

Сьогодні в застінках, буцигарнях продовжують незаконно перебувати не тільки ті, хто має відношення до руху того, який є опозицією, такий як Юрій Луценко, Анатолій Макаренко, Ігор Діденко, які діяли в інтересах українських громадян, в інтересах українського народу.

Не можна спотворити громадську думку, яка чітко сказала, і це підтвердив Центр Разумкова, що більша, абсолютна більшість громадян України вважає, що сьогодні здійснюються в Україні політичні переслідування і політичні репресії.

Що говорити про інші справи, коли такі репресії відбуваються по відношенню до визнаних осіб, якими є Юлія Тимошенко, Юрій Луценко. Так уже повторно звертаюсь до Генерального прокурора, до міністра МВС розібратися в тій справі, коли депутат районної ради, директор школи Войцехівський був незаконно вивезений в ліс і побитий тільки за те, що висловив свою думку щодо безпідставного закриття шкіл в Родивілівському районі. І цей голова адміністрації, який є замовником, сьогодні досі перебуває на своїй посаді. Ось яка вибірковість у влади до того, що відбувається.

16 днів прокуратура і міліція нічого не робила, щоб знайти живих дітей в Криму, дві дівчинки. Нічого не шукали. Але ж, і вони потім були вбиті, загинули, але ж дуже швидко всі рішення приймаються по відношенню до лідерів Майдану, до тих, хто протестує, вводяться нові групи, які мають боротися безпосередньо з опозицією і з іншим інакомислієм в країні.

Ми чітко заявляємо: ні політичним репресіям…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Тетяна Бахтеєва.

 

10:06:32

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! В последнее время в адрес нас, власти, все чаще и чаще звучат упреки, и, наверное, справедливые, в том, что настало время положить конец переводу стрелок на предыдущее правительство, на предыдущую власть и пришло время отвечать, что мы конкретно сделали. И в контексте этого вопроса лучший ответ - это вчерашний наш рабочий день.

Во-первых, Владимир Михайлович, я не знаю, чем объяснить, но вчера по-настоящему был очень конструктивный, очень продуктивный рабочий день со стороны всего Верховного Совета, может быть, потому что Погоджувальную раду не проводили в понедельник, а начали со вторника. А самое главное, вчера был принят закон, который ждали все, что связано с социальной сферой, ждали наши избиратели – это  изменения к бюджету 2011 года. Мне очень прискорбно было слышать, когда отдельные наши коллеги, отличающиеся умом, отличающиеся, действительно, желанием изменить к лучшему, назвали это дерибаном. Как можно назвать дерибаном то, что увеличивает зарплаты работников здравоохранения, работников образования, работников социальной сферы на 300-400 гривен. Если это дерибан, то я и мои коллеги готовы заниматься этим дерибаном каждый день. 

Вы скажите, пожалуйста, как  можно было назвать дерибаном ситуацию, в которой деньги направляются на стабилизацию "Нафтогаз Украины"? Стабильная работа "Нафтогаз Украины" – это стабильные тарифы. Может быть, вам не нравится стабильность, но вы тут не причем. Здесь главное мнение наших избирателей.

Я знаю точно, что… я обращался в течение  десятка лет по проблемам Запорожской области: строительство больницы в  Кушугуме  Запорожского района, строительство водовода в Вольнянске, сгоревший детский садик. И только это правительство и этот закон наконец-то решил эти проблемы. Причем это сделано не потому, что там депутат от Партии регионов, эти все сумы выделялись по численности населения в каждой области.

Я прекрасно понимаю, что за один год нельзя сделать все, что накопилось десятилетиями. Но первый шаг сделан,  и, я уверен, он не последний в этом году. По итогам 9 месяцев мы вернемся к рассмотрению бюджета, и мы выполним задачу и обязательства: повысим пенсии, повысим зарплаты, начнем возвращать вклады и сбережения. И главное - начнем выплачивать в полном объеме сумы детям войны. Такова позиция Президента. …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте…

Тетяна Бахтеєва, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Сергій Терещук.

 

10:09:56

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Завтра мы рассматриваем два очень важных стратегических законопроекта, которые направлены на реформирование отрасли здравоохранения.

Первое - это изменение в основы законодательства Украины о здравоохранении. И второй – о пилотных проектах,  которые уже начали работать в Донецкой, Днепропетровской, Винницкой областях и в городе Киеве. Я очень благодарна своим коллегам народным депутатам,  которые на заседании нашего комитета единогласно  поддержали данные законопроекты. Потому что они основывались на своем профессионализме, без пиара и без политики. Мы сегодня все должны вместе понимать, что без проведения реформ в отрасли здравоохранения страна обречена в тяжелый демографический кризис.

Недавно, по прогнозам ООН, если демографическая ситуация в стране будет такой же, как она есть и продолжается на протяжении последних 10 лет, то численность населения Украины  в 2050 году составит 30 миллионов человек. И это основывается на очень важные факты. За 10 лет Украина потеряла 6 миллионов человек, это сопоставимо численности населения стран: Норвегии, Дании, Грузии, Швеции. Каждые сотые роды в нашей стране заканчиваются смертью ребенка. Мы имеем самый высокий демографический кризис, самые высокие показатели смертности среди всех стран Европы.

Поэтому  все законопроекты, они направлены на эффективное, рациональное использование  тех бюджетных средств, которые выделяются на здравоохранение. Прежде всего это размежевание первичной, вторичной, третичной медицинской  помощи, создание медицинских округов, внедрение обязательных единых стандартов лечения.

И, конечно же, я хочу обратиться  ко всем народным депутатам, чтобы вы обязательно вникли в суть этих реформ. Нигде не будет закрыта ни одна больница, никто не будет абсолютно оставлен без работы. Лечебные учреждения будут перепрофилированы и  рационально использоваться тот …….. фонд и финансовые возможности, которые  у нас есть. Сегодня я хочу сказать о том, что  многие сегодня для пиара, еще раз, и больше всего для политики говорят, что закрываются больницы. Таких фактов абсолютно нет, я готова как председатель комитета принимать, если есть такие случаи, сама лично  разбираться. Согласно 49 статье Конституции это запрещено, и поэтому никто  это не будет делать.

Я глубоко уверена, народные депутаты, что только совместными усилиями мы сможем реформировать одну из самых сложных, очень важных отраслей, которые…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Завершуйте.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. …здравоохранения, которые есть в нашей стране. Это нужно для будущего нашей страны, это нужно для наших детей. Я очень хочу, чтобы система здравоохранения в нашей стране только совместными усилиями была такой, которой мы будем гордиться. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Миколайович Терещук, фракція Народної Партії. Наступний буде виступати – Степан Курпіль.

 

10:13:36

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги, шановні виборці! Сергій Терещук, фракція Народної Партії, Черкащина.

Врешті-решт на питання, якими бути тарифам, поставлена крапка. Тарифи повинні бути доступними для людей і вони повинні бути однаковими по всій Україні. Але я сьогодні хочу говорити про тих людей, яких мало цікавлять або не цікавлять тарифи. Це ті люди, які проживають в сільській місцевості і які забезпечують себе водою із колодязів, які отоплюють свої помешкання, збираючи хмиз, або купуючи дрова і вугілля в перекупщиків.

Дуже шкода, але і за часів Радянського Союзу, за часи незалежності держава не спромоглася забезпечити населені пункти блакитним паливом. Сьогодні ситуація ускладнюється іще тим, що дуже дорого провести газ до села. Дорогий підвідний газопровід. І сьогодні не кожна сільська родина може спромогтися підвести блакитне паливо до оселі: дуже дорого коштує котел, дуже дорого коштує переобладнання.

Розумною альтернативою в цій ситуації може бути електроенергія. Принаймні електроенергія підведена до кожного населеного пункту, електроенергія підведена до осель. Але і тут проблема: тепло з електроенергії втричі дорожче. Тому без підтримки держави тут не обійтися. І фракція Народної Партії буде ініціювати при прийнятті бюджету державну програму здешевлення електричної енергії для утеплення сільських помешкань.

Я б ще хотів звернути увагу і на ті газопроводи, які вже будували і будуються. Так, на Черкащині планувалося будувати 25 газопроводів. НАК "Нафтогаз" сьогодні практично не фінансує, вимагаючи від обласного бюджету компенсувати видатки за рахунок субвенцій Державного бюджету.

Парадокс: і підвідний, і розподільчий газопровід переходять на баланс "Нафтогазу". І в той же час обласна рада повинна фінансувати ці видатки. В Черкасах уже в трьох селах, точніше в трьох районах – Чигиринський, Катернопільський, Розсохуватка, Вікнено, Лисянський, Рубаний Міст, Мар'янівка – зроблено газ. Люди по 2 роки чекають, щоб включили газ. "Нафтогаз" не може знайти кошти.

Я звертаюся до Прем'єр-міністра України, до уряду все-таки переглянути питання, які пов'язані із будівництвом газопроводів, і звертаюся з проханням все-таки дати доручення Міністерству палива, енергетики все-таки розробити державні програми, які дадуть можливість сільським жителям отримати електроенергію або альтернативні види палива за зниженими тарифами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Курпіль, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Горошкевич.

 

10:16:21

КУРПІЛЬ С.В.

Шановні колеги, протягом останніх днів ми пересвідчилися у тому, що Європа ні сльозам, ні словам не вірить, а вірить власним очам. Там зняли рожеві окуляри, крізь які спостерігали за Україною, і подивилися на нашу дійсність без традиційної поблажливості, а критично, хоча і доброзичливо.

Я маю на увазі два документи – Резолюцію Європейського парламенту щодо політичних репресій Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, інших опозиційних діячів, а також звіт міжнародної правозахисної організації "Фрідом Хауз" з промовистою назвою "Б'ючи на сполох на захист демократії в Україні". Зокрема у "Фрідом Хауз" стурбовані тим, як влада використовує суди та СБУ для вибіркового правосуддя. А також тим, що корупція надалі спустошує Україну і є серйозні передумови для погіршення ситуації. На думку правозахисників, концентрація влади в руках Президента виявляє також авторитарні тенденції.

Європейський парламент попередив українську владу про недопустимість політичних переслідувань і застеріг її від можливого застосування кримінального права як інструменту для досягнення політичних цілей. У резолюції Європарламенту зазначено, що розслідування щодо видатних українських  політичних лідерів не повинні заважати їхній активній політичній діяльності, зустрічам з виборцями і поїздкам на міжнародні заходи. Тому Європарламент закликав українську владу звільнити Юрія Луценка з-під варти, а також відмінити заборону Юлії Тимошенко на поїздки як усередині країни, так і за її межі. Європарламент зауважив, що верховенство права та боротьба з корупцією, а саме про це на кожному європейському форумі говорить Віктор Янукович, потрібні не тільки для угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, а насамперед для самої України.

Шановні колеги, є одна ідея, яка об’єднує абсолютну більшість українців і не викликає протиріч між владою і опозицією, - це ідея європейської інтеграції, що дарує надію на гідне життя українців у Європейському Союзі. І ніхто не зможе цю мрію і надію поховати: ані Росія, ані будь-яка країна Європейського Союзу, - окрім української влади. Якщо влада прислухається до голосу Європарламенту і відкорегує свою політику, буде не на словах, а на ділі дотримуватися європейських стандартів демократії, у нас є шанс наблизитись до Європи. Інший шлях - це шлях назад, це шлях в нікуди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Горошкевич, фракція Партії регіонів. Будь ласка.

 

10:19:49

ГОРІНА І.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Реформы. Реформы в Украине - это самое распространенное словосочетание за последние полтора года, которое существует в средствах массовой информации и со стороны власти, и со стороны оппозиции. Каждую неделю в парламенте нашу рабочую… Вот выходила Татьяна Дмитриевна Бахтеева, рассказывала, что мы будем сейчас принимать законы, которые касаются реформы здравоохранения. На этой неделе мы будем рассматривать пенсионную реформу. И созданы институты, идут общественные обсуждения по всем направлениям реформ, - это то, что делает власть.

Оппозиция, в свою  очередь, не принимает ничего, и основной тезис, который сейчас звучит: "Ну, вы видите, год прошел, а где сделанные реформы, где результаты?"

Я сейчас обращаюсь не к людям, которые  сидят в этом зале, потому что то, что я говорю, они  все прекрасно знают, я обращаюсь к радиослушателям и телезрителям: откройте любую поисковую систему, откройте любую страну, которая прошла путь реформ, начиная с 1960 года в  Америке, заканчивая  началом 2000 годов в Грузии, нет реформ, которые длятся один год, минимум 10 лет.

Пенсионная реформа в Польше, которая считается   одной из самых удачных, имеет  свой цикл, а началась она в 1999 году, 30 лет,  и закончится в 2030 году.

Реформа здравоохранения Великобритании:  3,5 года шел подготовительный период, объясняли, спорили, рассказывали. Был один  пилотный  регион, и реформа длилась 12 лет.

Реформы – это качественное, серьезное изменение  отраслей и структур, они не могут проходить быстро. Это первое.

А второе. Почти все страны  прошли шоковые реформы, Это, когда люди и  общество не принимают изменений,  один, два, три года идут демонстрации и протесты, и только сейчас можно прочесть отзывы тех, кто стоял  на баррикадах, что все правильно делала власть и  нам нужны были эти изменения.  

Поэтому я хочу сказать политикам: прекратите  спекулировать на площадке реформ. Площадка  реформ – это не место для  политической бойни, для авантюр и  для политиканства. Если реформы не идут,  это проигрывает не власть, это проигрывает Украина.

И я хочу сказать, что наша команда сделает все, чтобы реформы в Украине состоялись, и Украина победила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко передає право на виступ Сергію Сасу, так? Будь ласка.  Потім буде виступати Петро Ющенко.

 

10:22:51

САС С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні виборці! Сергій Сас, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

5 квітня поточного року Верховною Радою було прийнято постанову, якою схвалено рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення". Цілий ряд проблем, пов’язаних із проведенням пенсійної реформи, зазначених у Рекомендаціях, вказує на необхідність комплексного підходу до її проведення. Проігнорувавши черговий раз пропозицію Верховної Ради, Кабінет Міністрів вніс до парламенту на заміну раніше відкликаного проекту Закону 7455. Порівняльний аналіз змісту згаданих проектів законів дає підставу констатувати: уряд і далі планує проводити реформу за рахунок теперішніх і майбутніх пенсіонерів, а саме: перше - за рахунок підвищень нормативної тривалості страхового стажу для призначення пенсій за віком у мінімальному розмірі для жінок з 20 до 30 років, для чоловіків - з 25 до 35 років. В той же час уряд не дає відповіді на питання, де доопрацьовувати жінкам, у яких стаж 29 років, чоловікам, у яких стаж 34 роки, якщо в Україні вже сьогодні існує практика дискримінації по віку не лише на приватних, а й на державних підприємствах. Друге - за рахунок підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, в той час коли заробітна плата жінок в Україні на 40 відсотків, а пенсії в 3 рази нижчі, чим у чоловіків. Третє - за рахунок військовослужбовців, для призначення пенсій за вислугу років яким потрібно відслужити 25 календарних років; за рахунок більшості низькооплачуваних державних службовців через збільшення пенсійного віку до 62 років для чоловіків і 60 років для жінок, зменшення їм пенсій з 90 до 80 відсотків оплати, і це за умов, коли заробітна плата державних службовців районного рівня ледве перевищує тисячу гривень. Вершиною урядового цинізму є збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсій по інвалідності, з 5 до 15 років. Це лише невичерпний перелік новел урядового законопроекту, які в тій чи іншій мірі звужують права і свободи громадян України, що грубо порушує вимоги 22 статті Конституції. Якщо те, що називають пенсійною реформою, не вирішує питання  покращання пенсійного забезпечення, покриття дефіциту Пенсійного  фонду, то яка мета цієї  затії? Залишається єдине – отримати черговий доступ до кредитних ресурсів.

Принагідно хочемо нагадати уряду, що кандидат у Президенти Янукович обіцяв громадянам України  з 1 січня 2011 року мінімальну пенсію – 1200 гривень, середню – 2000 гривень. На сьогодні маємо 760 і 1150. Обіцянки Президента треба виконувати, шановний уряд! А знімати з голого сорочку, як відомо, справа безнадійна і деколи й небезпечна.  Пропонуємо вам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Дякую. 

Петро Ющенко, фракція "Наша Україна –  Народна самооборона". Наступним буде виступати Каплієнко.

 

10:26:12

ЮЩЕНКО П.А.

Петро Ющенко, "Наша Україна".

Шановні народні депутати! В ніч на… одну із ночей на Троїчні свята на Аскольдовій могилі був зрубаний хрест. Греко-католицька Церква, а між іншим хто б хрест не ставив, він знамення нашого спасіння… Греко-католицька Церква установила 14 хрестів від узбережжя Дніпра до Церкви, символізуючи тим самим хресну дорогу, яка починається із преторії Повіла Де Ла Рози до Голгофи. Ймовірно, як стверджує сама версія історична, під цим хрестом похований Святий благовірний князь Аскольд.

Я нагадаю вам історичну справку про хрещення нашої землі, яку, перш за все, здійснив у 50-х роках від Різдва Первозванний Андрій, перший учень Христа. Він прийшов на ці гори, поставив хрест і сказав: "Гляньте на гори сії: на них зійде Благодать Божа, восіяє …… і Господь ту збудує багато багато церков, і звідси восіяє світ Істини". Із цього міста восіяв світ істини від Волині, від Карпат до Аляски.

Друге хрещення совершив цієї землі Єпископ Готський Ульфілло в IV столітті, і в третьому – Благовірний Аскольд.

Була метрополія, і був також Михайло, архієпископ Константинопольський.  Потім в междуусобицях ця метрополія, як і його рід, Аскольдів, згас. Четверте хрещення рівноапостольної княгині Ольги і п'яте хрещення створенням уже і впровадженням релігійної реформи, адміністративної реформи, військової і фінансової запроваджує наш рівноапостольний Володимир.

П'ять хрещень пережила ця земля. Звідси, дійсно, воссіяв світ істини. Київ став матір'ю-церквою для багатьох сусідів. І, вдумаєтесь, сьогодні, у Троїшні свята, який треба мати вандалізм, яку треба мати природу, щоб зрубати хрест на могилі святого, благовірного князя? Я задаю питання, дозвольте таку розкіш: до якого дна ми ще будемо падати, щоб уже могли відштовхнутися до світла? А Бог, як ви знаєте, є світло. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Лілія Григорович.

 

10:29:07

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановні народні депутати, група "Реформи заради майбутнього" констатує факт, що прогнози цінової кон’юнктури на ринку нафти є невтішними.

Так, Світовий банк прогнозує підвищення цін на нафту до 107,2 доларів за барель уже в 2011 році. Тоді як згідно  з його ж попереднім прогнозом з останньої ціни передбачалося лише на рівні 92 доларів за барель.

На тлі загального скорочення профіциту світового ринку нафти та політичної нестабільності у Північній Африці та Ближньому Сході очікується подальше зростання цін на всі вуглеводні, які споживає на сьогоднішній день світ.

Зростання ціни на світовому ринку нафти також спричиняє стрімке зростання цін на російський газ, від якого, як ви знаєте, ми залежимо. Якщо зараз така ціна складає 350 доларів за тисячу кубічних метрів, то четвертому кварталі згідно із заявами російського підприємства "Газпром" прогнозується зростання цін до рівня 390-420 доларів за тисячу кубічних метрів. При цьому Росія чітко використовує ціни на газ як важіль політичного тиску на Україну. Їх перегляд російське керівництво прямо пов’язує із двома тезами: Україна повинна вступити, як їм здається, до Митного союзу та утворити спільне підприємство між "Газпромом" та "Нафтогазом". Таким чином доводиться констатувати, що розвиток несприятливого сценарію для нашої економіки вже триває.

У зв’язку з цим депутатська група "Реформи заради майбутнього" закликає уряд України вжити невідкладних заходів щодо гарантування енергетичної безпеки держави. Насамперед йдеться про невідкладне запровадження програм з енергозбереження, адже за рівнем енергоспоживання Україна втричі перевищує аналогічні показники Європейської співдружності.

Відповідно лише заходи з енергозбереження дозволять втричі скоротити імпорт енергоресурсів. Пріоритетним має стати також розвиток відновлюваних джерел енергії: вітрової, сонячної енергетики, використання тепла надр землі, альтернативного твердого палива, виробництво якого в Україні  динамічно розвивається.

Безумовно, енергобезпека держави не може бути забезпечена без співпраці держави та науки. Нові погляди, залучення вчених та відновлення державного замовлення на нові технології є запорукою впевненого руху вперед.

Наполягаємо на тому, що в п'ятницю 17 червня міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко протягом "Години запитань до уряду" відповів на питання про стан справ з розробкою та впровадження Урядом України заходів на забезпечення енергобезпеки держави у вигляді того як на цьому наполягала депутатська група на Погоджувальній раді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

10:32:14

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, "Наша Україна".

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Шановні українці! Коли парламентська більшість закінчує свій робочий день до обіду, бо так швидко за скороченою процедурою голосує законопроекти, а парламентська меншість не має жодного результативного голосування в середу, хочеться покластися на світовий досвід державотворення і парламентаризму.

Великобританія. Там є парламентська більшість її Величності королеви і парламентська меншість, її Величності королеви. У нас королеви немає, є парламентська більшість її величності України, і парламентська меншість її величності України. Від парламентської меншості її величності України хочу зазначити, минуло півтора року з того часу як ми маємо стабільність, таку бажану, таку омріювану, таку залізобетонну стабільність. Ну і що? Дійсно, якби не було вчорашнього дня і не збільшили оплату по тарифній сітці, я би сказала: а зовсім нічого. Зовсім нічого, коли списують 24 мільярди облгазам, їй Богу треба піднімати виплати по тарифній сітці.

Реформи. Не можу не погодитися, що вони потрібні і повинні тривати довгий час, але тут уже треба через півтора року почути її парламентську меншість її величності України, так от кажу від імені парламентської меншості її величності України: проводьте реформи через призму інтересів 46 мільйонів, а не кількох сотень олігархів. Чому був податковий майдан? Бо для олігархів. Хочете уникнути пенсійного майдану під час  пенсійної реформи? Робіть через призму національних інтересів українців.

Коли сукупні доходи наших міліардерів становлять 56 мільярдів, бюджет 40, а пенсійна реформа коштом українців і підвищення тільки пенсійного віку, може бути пенсійний майдан. Почуйте її величність меншість українського парламенту.

Медична реформа. Погоджуюсь з головою Комітету з питань охорони здоров'я, медичних олігархів немає, воно іде через призму національних інтересів усіх українців і сподіваюсь буде успішною.

І нарешті останнє – 20 річниця Незалежності. Друзі, все що ми худо-бідно вибудували, змогли за 20 років, починають здавати. Першою здачею національних інтересів були газові угоди 2009 року, далі ми здали Севастополь, ну і що? Нічого доброго, дешевого газу немає. Тепер починаємо здавати те, що для зовнішніх чинників називається гуманітарна валюта. Гуманітарна валюта – це наша національна ідентичність, мова, церква, в тому числі десятинна церква, і той хрест, який зрізали на Аскольдовій могилі, і той червоний прапор, який знову будуть пхати у Львів, який тільки рік був під прапором Сталіна внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа.

Від імені депутатської групи "Наша Україна" закликаю оголосити мораторій по здачі національних інтересів до 20 річниці. Вибір за вами, чи стати Білорусією чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Вибір парламентська більшість за вами, чи стати Білорусією, чи йти в країни великої двадцятки. Путін мову, національну ідентичність не здавав, беріть приклад з сильних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, виступи завершено, з приводу пропозицій і зауважень, і вимог, які прозвучали у виступі, я прошу секретаріат підготувати відповідні листи, звернення та доручення.

Шановні народні депутати, є одне питання, я просив би тут вашої згоди і підтримки. Ми прийняли у свій час Постанову Верховної Ради України про створення Державного музею архіву народної культури в українському Поліссі. І виникла необхідність в цю постанову внести одне уточнення, а саме слова "Міністерство культури" замінити словами "Міністерство надзвичайних ситуацій України". І є відповідний проект постанови, він був зареєстрований ще 18.05.2011 року. І в мене є велике прохання, я то кажуть, просили батько, просили мати і я вас прошу, щоб ми проголосували ці зміни уточнення. Бо якщо зараз відкриємо  дебати, ми не проголосуємо жодних уточнень. Я просив би підтримати цю зміну.

Будь ласка,  Михайло Косів, мікрофон.

 

10:36:58

КОСІВ М.В.

Володимире Михайловичу, я думаю, що ми всі за це проголосуємо. Але я просив би все-таки залишити і Міністерство культури. Та ж  музеї – це є специфічна культурологічна галузь. І без спеціалістів з галузі, так би мовити, спеціалістів з галузі музеєзнавства це буде дуже  важко робити. То нехай… яка різниця, якщо там будуть два міністерства?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

Я прошу, шановні колеги, так, щоб ми унесли уточнення, а не заговорили його. Будь  ласка, Іван Заєць.

 

10:37:39

ЗАЄЦЬ І.О.

Я  пропоную проголосувати в тій редакції, яка є. І чому? Справа в тому, що цей музей знаходиться ще на первинній стадії. І за сьогоднішнім законодавством тільки Міністерство надзвичайних ситуацій, його підрозділи мають право працювати у зоні. Вони сьогодні нагромадили там  певні  культурні цінності, там є спеціальні підрозділи, які цим  займаються.

Тому на сьогоднішній момент не треба розривати ці процеси. У тому-то й біда: якщо ми розірвемо ці  процеси, то ми не одержимо ні музею, нічого.

Тому я просив би все-таки   проголосувати в тій редакції в якій є,  без будь-яких доповнень. І ми виправимо оту помилку яку ми допустили раніше.

Отже, Володимире Михайловичу, я вважаю що треба голосувати так, як є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я прошу вашої підтримки в цьому.

Володимир Яворівський, будь ласка. Я бачу, що ми зараз йдемо до того, що не проголосується.

 

10:38:44

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимире Михайловичу, думаю, що ми все-таки проголосуємо, тому що ніяких підтекстів тут абсолютно немає. Просто з’ясувалося те,   що у Міністерстві культури на  сьогоднішній день бракує коштів, навіть на ті музеї, які в них сьогодні є, і там колосальний дефіцит.  А Міністерство надзвичайних ситуацій має ці кошти. Через те, якщо ми реально хочемо щось зробити, для того щоб існував цей  унікальний  музей, який збереже величезний  ареал  культури, дивовижної культури, давньої культури, яка за нашої участі може просто зникнути, через те… Міністерство надзвичайних ситуацій має  кошти, Міністерство культури буде допомагати їм, і музейні працівники будуть допомагати, через те я просто прошу, ну, тут нічого немає, якщо ми хочемо виконати ту нашу добру волю, за яку ми вже проголосували, то ми повинні внести це  уточнення, ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, прошу вашої уваги! Я ставлю на голосування  проект Постанови Верховної Ради України про внесення  змін до Постанови Верховної Ради України "Про створення державного музею-архіву народної культури українського Полісся". Він невеликий, я зачитаю:

"Верховна Рада України постановляє:

В останньому абзаці Постанови Верховної Ради України "Про створення державного музею-архіву народної культури українського Полісся" (номер 3299-6) від 21 квітня 2011 року слова "Міністерству культури України" замінити словами "Міністерству надзвичайних ситуацій України".

І друге. Постанова набирає чинності з дня її оприлюднення".

 Прошу підтримати.  Ставлю на голосування, прошу голосувати. Реєстраційний номер 8527. Прошу голосувати.

10:40:41

За-327

Рішення прийнято.

І підтвердження слів Олександра Пеклушенка, що ми плідно працюємо разом.

Шановні народні депутати, нам треба розглянути два документи, які стосуються ратифікації. А саме: проект Закону про приєднання України до Конвенції про право, що застосовується до  дорожньо-транспортних пригод. Реєстраційний номер 0209.  Є пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:41:21

За-221

Рішення прийнято.

Доповідач – Урядовий уповноважений в справах Європейського суду з прав людини Лутковська Валерія Володимирівна, співдоповідач – Голова Комітету в закордонних справах Олег Григорович Білорус. Будь ласка.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую, дуже.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про приєднання України до Конвенції про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод. Ця конвенція розроблена в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права в 1971 році з, власне, єдиною метою: для того, щоб було одноманітне застосування права, яке застосовується до дорожньо-транспортних пригод у випадку, якщо потерпілий або транспортний засіб були з іншої держави, ніж та держава. в якій, власне, сталася дорожньо-транспортна пригода. В зв'язку із тим, що мета відповідає, власне, меті України, в зв'язку із цим ми пропонуємо приєднатися до цієї конвенції.

І хотіла б звернути вашу увагу на те, що стаття 3 цієї конвенції визначає, що право, яке застосовується, є внутрішнє право держави, у якій відбулася пригода. Це, власне, відповідає і Закону про міжнародне приватне право, і відповідним положенням Цивільного кодексу України.

В зв'язку із цим ми вважаємо, що в даному випадку ратифікація приєднання до цієї конвенції не потребують внесення змін до чинного законодавства України.

Крім того, хотіла б звернути вашу увагу, що членство в цій конвенції не потребує сплати членських внесків. І реалізація цього закону також не потребуватиме змін в Державному бюджеті України. В зв'язку із цим я просила б підтримати і приєднатися до цієї конвенції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Олег Григорович Білорус – голова Комітету у закордонних справах. Будь ласка, рішення комітету.

 

10:43:13

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні уважно розглянув зазначений законопроект і одноголосно ухвалив підтримати його прийняття Верховною Радою України. Приєднання до згаданої міжнародної конвенції надасть можливість ефективно та уніфіковано вирішувати питання щодо застосування до осіб та їх майна, причетних чи постраждалих при дорожньо-транспортній пригоді, спільних положень про право, що застосовується до цивільної недоговірної відповідальності та сприятиме уникненню колізій, що виникають при вирішенні питань застосування згаданого права.

Відповідно до думки Міністерства юстиції, прийняття закону не потребуватиме витрат з Державного бюджету України та плати внесків, у зв'язку з приєднанням до  вищезгаданої міжнародної конвенції. Головне науково-експертне управління у своєму висновку повідомляє, що законопроект може бути прийнятий з урахуванням висловленого ними зауваження про те, що конвенція має діяти в Україні з моменту ратифікації. У країні сьогодні дорожньо-транспортні пригоди – це національне лихо. Всі дороги обсаджені кладовищами. Треба цю конвенцію як можна швидше ратифікувати. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Григорович.

Шановні колеги, є інші міркування? Якщо є, то, будь ласка, запишіться. Якщо нема, то будемо голосувати. Ну, зараз побачимо, якщо не запишуться, будемо голосувати.

Прізвища, будь ласка, покажіть, якщо є. От бачите. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

 

10:45:11

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, як було зазначено попередніми виступаючими, ця конвенція встановлює спільні положення про право, що застосовується до цивільної недоговірної відповідальності, яка виникає внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Приєднання до угоди сприятиме гармонізації нашого законодавства із світовими та європейськими нормами. Що ж стосується висловлених зауважень щодо терміну введення в дію угоди, то хочу нагадати, що міжнародний договір набирає чинності для держави, яка надає згоду на його обов'язковість, після набрання ним чинності за умови та в порядку визначеним таким міжнародним договором.

І, крім того, хочу нагадати, що у відповідності до Закону України "Про міжнародні договори України" міжнародна норма має вищу юридичну силу, якщо вона вступає в протиріччя з Конституцією.

Виходячи з цього, ми не бачимо проблем в приєднанні до цієї угоди. Партія регіонів буде виступати за. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олега Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

10:46:12

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Якщо подивитися на зміст цієї конвенції через призму інтересів українських громадян, вона повністю відповідає інтересам українських громадян. Ми з вами останнім часом є свідками багатьох інформаційних повідомлень щодо дорожньо-транспортних пригод, в яких, на жаль, гинуть, мають поранення, мають ушкодження своїх авто українські громадяни. І в даному випадку не завжди, далеко не завжди вони мають юридичне правове забезпечення. Тому в цьому сенсі немає питань.

Хочу звернути увагу на статтю другу. Ми завжди кажемо, чого стосується конвенція. А от на що… коли вона не застосовується, це важливо. До відповідальності виробників, продавців або тих, хто ремонтує транспортні засоби, до відповідальності власника або будь-якої іншої особи за утримання дороги, відкритої для руху, або за безпеку тих, хто нею керується. Я не маю жодних претензій до нашого представника. Але у мене виникає питання: чому в 1971 році ця конвенція була написана так, що це не стосується того, хто має нести відповідальність за стан дороги? Тому що транспортні пригоди часто якраз із-за неякісної дороги. Я маю на увазі в тому числі і за кордоном.

І ще у мене є певне питання. Воно, очевидно, має риторичний характер. В 1971 році була конвенція підписана. А сьогодні до неї приєдналася 21 країна. І я порахував, що з країн Євросоюзу тільки 11 країн. От у мене виникає питання. Але я не вважаю, що це має бути пересторогою чи забороною нам приєднатися до цієї конвенції, бо розглядаю її як таку, яка вигідна інтересам українських громадян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. (Ну, поки що ні, да, вже робота ведеться)

 

10:48:19

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Володимире Михайловичу, шановні колеги! Тут справді Олег Олександрович абсолютно слушно зауваження зробив. Йде мова про те, що ми сьогодні, це вперше, напевно, за української історії, ратифікуємо документ, який підписаний рівно 40 років тому. І він дивується, чому таким чином поступила більшість держав Європейського Союзу. Олег Олександрович, це абсолютно логічно. Бо вони вже тепер мають внутрішній європейський документ, який дозволяє їм це робити.

Цей документ якраз розрахований на тих, які не входять в Європейський Союз. Щоб і їх долучити до цього, до цієї спільноти. Бо ви ж зрозумійте, що коли ми приєднаємося, а там, до речі, більшість країн якраз не члени Євросоюзу, це колишні балканські країні і колишні Радянського Союзу країни. То це стосується і тих випадків транспортних, які будуть відбуватися на нашій території.  Бо ми собі думаємо, що це  стосується  тоді, коли   ми їдемо за кордон, і з нами, не дай Бог, щось трапиться.  Бо це, справді, в основному відбувається. Але ми від сьогоднішнього дня будемо  відповідати за внутрішнім нашим законодавством  і за всі транспорті випадки, які стосуються  відповідно іноземних  транспортних засобів. І   це  надважлива проблема.

І тому дуже шкода, що справді є виняток  щодо наших дорожніх  працівників, щодо виробників,  ремонтників транспортних засобів, бо, як правило,  саме чи  не першопричиною транспортних засобів, у тому числі  серйозних аварій, як на мене, є серйозна проблема нашого дорожнього покриття і все, що з цього випливає.

Але так  написана конвенція. Напевно, у Європі таких  просто проблем немає. У них  поки що немає такої проблеми. Але я думаю, що ця проблематика виникне  тоді, коли вони активно почнуть приїжджати на нашу територію і самі будуть ініціювати ці зміни, щоб ці винятки якраз вилучити.

Але на цьому етапі нам точно треба приєднуватись, тому що це нас дисциплінує і дасть можливість хоча б трішечки уніфікуватися в цьому плані до  європейських стандартів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено.

Ставлю  на голосування пропозицію про схвалення  Закону України про приєднання  України до Конвенції про правил, що застосовуються до дорожньо-транспортних  пригод (реєстраційний номер 0209). Прошу голосувати.

 

10:50:47

За-318

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проекту Закону про ратифікацію Кредитної угоди (Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на під'їздах до м. Київ (пан'європейські коридори) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (реєстраційний номер 0217). Пропонується розглянути це питання знову ж таки за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:51:25

За-220

Рішення прийнято.

Доповідач – голова Державного агентства автомобільних доріг  Демішкан Володимир Федорович. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Олег Григорович Білорус. Будь ласка.

 

ДЕМІШКАН В.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд представлений проект Закону про ратифікацію Кредитної угоди між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку, спрямований на реконструкцію і ремонт 400 кілометрів доріг на шести підходах до міста Києва з боку Житомира, Одеси, Ковеля, Чернігова, Обухова та Овруча. Потрібно відремонтувати до початку Євро-2012, і роботи розпочнуться у липні цього року. Кредит 450 мільйонів євро залучається на вигідних для України умовах: ставка … плюс 1 відсоток, термін – 15 років, з пільговим періодом - 4 роки. Загальна плата за кредит набагато менша, ніж рівень інфляції.

Підрядники, як і незалежні інженери, фірми, які контролюють якість робіт, визначаються на відкритих тендерах під контролем Європейського банку реконструкції та розвитку. Прийняття закону дозволить завершити внутрішньодержавні процедури набуття чинності кредитної угоди і терміново розпочати дорожні роботи.

Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати закон і прийняти його в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Володимир Федорович.

Олеже Григоровичу, будь ласка, про рішення комітету скажіть.

 

10:53:27

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах уважно розглянув внесений Президентом України у невідкладному порядку проект Закону України про ратифікацію даної кредитної угоди. Метою законопроекту є приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану шести автомобільних доріг на основних під’їздах до міста Києва, що сприятиме зростанню міжнародного транзитного потенціалу, а також матиме позитивний вплив на розвиток інфраструктури прилеглих регіонів і поліпшення стану безпеки на наших автомобільних дорогах. Відповідно до Пояснювальної записки, прийняття законопроекту потребує витрат з Держаного бюджету України для співфінансування проекту, а також матиме наслідок – виникнення фінансових зобов'язань за кредитом у сумі 450 мільйонів євро, наданих на пільгових умовах Європейським банком реконструкції і розвитку.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку підтримує ратифікацію згаданої угоди Верховною Радою. За результатами розгляду на засіданні 14 червня Комітет у закордонних справах більшістю голосів ухвалив: рекомендувати Верховній Раді ратифікувати зазначену угоду. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу записатися на виступ. Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Пачесюк, фракція Партії регіонів.

 

10:55:31

ПАЧЕСЮК С.Н.

Прошу передати слово Пеклушенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Пеклушенко, мікрофон.

 

10:55:37

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я думаю, что принятие этого закона очевидно. Украина – это страна умных людей, а дороги не из нашей страны. Поэтому однозначно жалко, конечно, что это только касается 400 километров дорог вокруг Киева. Но в любом случае это, как минимум, 15 тысяч рабочих мест – это 1 миллиард поступлений в бюджет. Поэтому однозначно поддерживаем этот законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

Руслан Князевич сьогодні черговий. Да, будь ласка.

 

10:56:20

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Володимире Михайловичу. Дякую В’ячеславу Кириленку за слово.

Справа в тім, що цей законопроект,  проект кредитної угоди, який у нашої фракції не виникає жодних зауважень, ми будемо його підтримувати. Тому що, справді, я розумію, що це у контексті підготовки до Євро-2012 абсолютно не припустиме явище, коли основні магістралі, які ведуть до Києва, знаходяться в такому жалюгідному стані. Хоча би проїхатися дорогою від Києва до Житомира. Ми знаємо, що до Житомира фактично траса з Чопа, Львів-Чоп взагалі в ідеальному стані. Від Львова до Рівного вона маже завершена. Від Рівного до Житомира – в процесі завершення. А від Житомира до Києва – вона жахлива. Те саме стосується траси на Чернігів і так далі.

Тому в цьому плані, я думаю, що у нас не буде жодних зауважень. Єдине сподівання, що все ж таки ми зможемо у найближчій перспективі довести рентабельність нашого "Укравтодору" до такого стану, щоб він міг належним чином виконувати свої кредитні зобов’язання, щоб у нас жодним чином не виникало проблеми.

Але зважаючи на те, що мова йде в цьому випадку під Євро, то ми прийняли рішення на фракції підтримати зазначений проект угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я так розумію, Олег Зарубінський, да.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

 

10:57:36

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Почну з умов кредитної угоди. Вони є вигідними.

Кредит надається на 15 років із чотирирічним пільговим періодом. Для України це дуже важливо. Тому що, ви знаєте, пік зовнішніх запозичень, точніше, сплати за зовнішні запозичення якраз 2011-2012 рік. Тому оці  перші чотири роки пільгові – дуже правильно зроблено, угода підписана. 15 років дає можливість, дійсно, виплатити ці гроші.

Другий момент. Кажуть, що це  тільки дороги навколо Києва, але це ж не зовсім точно. Це стосується шести дуже важливих ділянокЮ дуже важливих ділянок: це Київ-Чернігів, Київ-Одеса, Київ-Чоп, Київ-Ковель-Ягодин, Київ-Знаменка, Київ-Іванків-Овруч. І ми розглядаємо це не тільки через призму, от мої колеги по фракції Народної Партії, ці дороги – це можливість створення нормальної інфраструктури навколо. Це якраз те, що може забезпечити малий і середній бізнес біля цих доріг. Ви ж прекрасно розумієте, що дороги дають життя.    

Я вважаю, що такі угоди треба підписувати, і певною мірою така угода може взірцем бути державного інтересу, захисту державного інтересу. Наша фракція одностайно підтримує її. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення  питання завершено.

Від фракції Партії регіонів ніхто не виступав?  Так, тоді Григорій Смітюх. Будь ласка. А! Пеклушенко виступав. Все, вимкніть мікрофон, будь ласка. На превеликий жаль, був виступ Пеклушенка.

Шановні народні депутати, так, готуємося до  голосування.

Ставиться на голосування пропозиція про схвалення  Закону України про ратифікацію Кредитної угоди (Покращання транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на під’їздах до міста Київ (пан’європейські коридори) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (реєстраційний номер 0217). Прошу голосувати.

 

11:00:01

За-317

Рішення прийнято.  Дякую.

Шановні народні депутати!  Дві фракції: Фракція "БЮТ – "Батьківщина"  і фракція "Наша Україна – Народна  самооборона"   відповідно до  Регламенту вимагають оголошення перерви на 30 хвилин для проведення  консультації і готові виголосити заяву,  з приводу чого планували брати перерву.

Слово для заяви має  Андрій Кожем'якін.

 

11:00:34

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні громадяни України, шановні присутні! Заява фракції "БЮТ - "Батьківщина":

Фракція "БЮТ – "Батьківщина" ще і ще раз  нагадує всім, що минулого тижня Європейський парламент  ухвалив спеціальну Резолюцію по справі Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду. Головні висновки, які зробив найвищий законодавчий орган Євросоюзу, є такі.

Перше. Євросоюз визнав, що в Україні й досі не запроваджено всебічну реформу  судової системи. Не забезпечено поваги до верховенства права. Відсутнє справедливе, неупереджене і незалежне  судочинство.

Друге. Європарламент наголосив, що корупція і зловживання владою в Україні залишаються широко розповсюдженими.

Третє. Європарламент занепокоєний зростанням  вибіркового переслідування політичної опозиції, непропорційністю застосовуваних заходів, особливо у випадку Тимошенко і Луценко.

В резолюції наводяться  десятки прикладів використання кримінального переслідування в політичних цілях. Давши неприємну, але об'єктивну оцінку подіям в Україні, Європарламент поставив перед українською владою кілька чітких вимог: скасувати підписку про невиїзд, взяту у Юлії Тимошенко, і не заважати її активній участі  у політичному житті  країни, зустрічам із виборцями та поїздками на міжнародні зустрічі; змінити запобіжний захід щодо Юрія Луценка, а саме,: звільнити його з-під варти; узгодити судоустрій України із законодавством Європейського Союзу, що означає повний перегляд так званої судової реформи, котра перетворила Феміду на особисту рабиню влади.

Щоб ніхто не подумав нібито Європарламент ухвалив  таку важливу  резолюцію ради "красного слівця", депутати наголосили, що зміцнення верховенства права є важливим для  підписання угоди про асоціацію та поглиблення відносин між Україною та ЄС загалом.  Резолюція  підтверджує очевидний зв'язок між станом демократії, дотриманням прав людини і верховенством права всередині країни і європейської перспективи України.

Країна, яка декларує наміри не  просто поглибити стосунки з ЄС,  а стати членом Євросоюзу, повинна сприймати резолюцію Європейського парламенту як обов’язкову для виконання.  Резолюція Європарламенту - це  чергове, дуже серйозне нагадування Українській владі, що у випадку продовження такої недемократичної практики всередині країни   виникнуть суттєві проблеми із реалізацією європейської перспективи України.

Фракція "БЮТ – "Батьківщина" вимагає від Президента вкрай серйозно поставитися до виконання резолюції Європарламенту та інших документів Євросоюзу по Україні. На виконання Резолюції Європарламенту фракція "БЮТ – "Батьківщина" вимагає від Генерального прокурора негайно скасувати підписку про невиїзд для Юлії Тимошенко. Ми також звертаємося офіційно до судів щодо негайного звільнення з-під варти Юрія Луценка, Анатолія Макаренка, Ігоря Діденка, Шепітька та інших політв'язнів.

Ми вимагаємо від коаліції негайного внесення демократичних змін до судового законодавства. Отже ми вкотре застерігаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершуйте виступ.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Отже, ми вкотре застерігаємо: створення атмосфери страху, репресій, знищення прав і свобод, ви, шановні представники коаліції, зайшли дуже далеко. І про це говоримо вже не тільки ми, а і весь світ. Задумайтесь над цим, щоб не було пізно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про амністію (друге читання). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Степанович Малишев.

 

11:04:32

МАЛИШЕВ В.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины. Комитет выносит на ваше рассмотрение во втором чтении проект Закона Украины "Об амнистии в 2011 году".

Напомню, что 2 июня мы в этом зале приняли новую редакцию базового закона о порядке применения амнистии, которая должна вступить в силу с 1 января 2012 года. С учетом всех законодательных и парламентских процедур следующая амнистия по новому закону реально может быть принята не ранее следующей весны.

В то же время, амнистии в Украине не было уже 2 года. Более 10 тысяч человек, находящихся в местах лишения свободы или под следствием, могут быть амнистированы сегодня на основе действующего базового закона, ведь у каждого из них есть семьи, жены, дети. И пусть они преступили закон,  но лишать их шанса на возвращение  в общество мы не должны. Тем более у нас есть все правовые основания.

Комитетом подготовлен ко второму чтению данный законопроект, принятый Верховным Советом за основу в первом чтении.  К законопроекту поступило 45  поправок. Из них: мы поддержали полностью 13, или частично;  32 отклонены, так как они противоречат нормам действующего базового закона или Уголовного кодекса.

При этом я хочу успокоить всех граждан  Украины: амнистия не распространяется  на тех, кто совершил тяжкие или особо тяжкие  преступления. Также не будут освобождены от уголовной ответственности  лица, не возместившие моральный и  материальный ущерб, причиненный их преступными действиями.

Таким образом, комитет предлагает принять  данный законопроект во втором чтении и в целом как закон Украины. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо іти по поправках?

Поправка 3, Юрій Кармазін. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

11:06:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати,  мої  поправки будуть стосуватися  нового підходу, який вимагають сьогодні громадяни України, які  обурені тим, що їм не відшкодовуються шкода,  заподіяна злочинами.

Через це цю статтю пропоную викласти у такій редакції: "Звільнити від покарання у виді позбавлення  (далі по тексту)  на строки та інші, не пов'язані з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими,  відповідно до статті 12  Кримінального кодексу, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими   відповідно до статті 12  Кримінального кодексу  України, за умови, що це особи, які засуджені  за вчинення злочину,   які відбули не менше 2/3 строки,  на який їх було засуджено, і вони на день  прийняття закону виконали обов'язок  відшкодувати заподіяну  ними шкоду чи завдані ними збитки або сплатили штраф, покладений  на винну особу вироком чи рішенням суду".  Вважаю, що амністія    має  бути оголошена лише тим…

 

МАЛИШЕВ В.С. Можно отвечать?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

МАЛИШЕВ В.С. Уважаемый Юрий Анатолиевич, то, что вы говорите, я внес давно уже. И смотрите внимательно таблицу.

Я еще раз повторяю, что не будут амнистированы те, кто не возместил материальный или моральный ущерб. Там все очень ясно и точно написано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка номер 3. Автор – Юрій Кармазін.

 

11:08:33

За-11

Поправка  не приймається.

Володимир Романович, у вас щось було з цього приводу? Мойсик, будь ласка, мікрофон.

 

11:08:42

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик,  партія "За Україну!".

Шановний  Володимире Михайловичу і Володимире Степановичу! Я привертаю увагу до 3-ї поправки, 5-ї і 16-ї. Чому? Вони пов`язані  між собою і в 16-й ми запроваджуємо абсолютну законодавчу новелу в амністіях. І правова природа амністії, і правова природа відшкодування шкоди, заподіяної злочином, є абсолютно різні. І якщо ми сьогодні запишемо, що не підлягають амністії особи, які не відшкодували шкоди, то ніхто із в`язниць не вийде, ні одна особа абсолютно.  Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тепер наступна поправка, 4-а. Левцун наполягає на ній? Ні.

Кармазін, 5 поправка. Мікрофон. Ну це те саме!

 

11:09:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати! Володимире Михайловичу, не те саме, тому що, крім відшкодування шкоди, я ще і пишу, скільки треба відбути покарання – не менше двох третин, попередньої статті. А цього… не було відповіді.

До речі, про це звертало увагу і Головне науково-експертне управління. Я про це буду в наступній буду говорити статті, в коментарі. Через це пропоную статтю 2-у викласти в такій редакції, по тексту співпадає, а далі: "якщо вони відбули не менше двох третин  строку покарання, на який було засуджено і на день прийняття Закону "Про амністію" виконали обов`язок відшкодувати заподіяну ними шкоду чи завдані ними збитки або сплатити штраф, покладений на винну особу вироком чи рішенням суду. Вважаю, що амністія повинна бути оголошена лише тим, хто вже є засудженим. А засуджений повинен, не очікуючи амністію, відшкодовувати шкоду, тому що він визнав свою провину, а не тому, що він має дані про амністію.

 

МАЛИШЕВ В.С.  Можно отвечать?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

МАЛИШЕВ В.С. Ну, уважаемый Юрий Анатольевич, мы обратно повторяемся: то, что вы говорите, будет действовать с 1 января 2012 года, это будет новый базовый закон. Мы сейчас амнистию принимаем пока на старом базовом законе. И если мы не примем, то вот эти десять человек, десять тысяч человек так и останутся. Как еще можно объяснять?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 5, Юрія Кармазіна.

11:11:28

За-11

Рішення не прийнято.

Поправка 6. Коновалюк, наполягаєте? Ні.

Так, поправка 7, Юрія Кармазіна. Давайте, можливо, оскільки концептуально вона не вписується…

 

11:11:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимир Михайлович, давайте ми хоча би будемо підходити до якихось теоретичних засад. Я хочу зараз наголосити, я знаю, що за поправку не проголосують – зараз інша більшість, інша влада. Через це, можливо, в два рази більше зараз злочинності на вулицях, через це, очевидно, до людей призводять і, переконуючи аргументами фізичними, забирають бізнес.

Я хочу звернути вашу увагу на висновок ГНЕУ, який зазначає, що безумовне звільнення від покарання усіх зазначених в статті осіб є надмірним - це їхня цитата, - оскільки воно не враховує визначену в статті 50 Кримінального кодексу триєдину мету покарання – кару, виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, нехтує інтересами потерпілого на законну сатисфакцію і може викликати факти самочинної розправи. Таке рішення девальвує саму суть кримінального покарання, а тому доречним було б передбачити, це вони так вважали, щодо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ставиться на голосування поправка 7,  Юрія Кармазіна.

11:13:12

За-17

Поправка не підтримана.

Поправка 8. Кармазіна мікрофон.

 

11:13:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Поправка 8-а стосується того, щоб пункт "а" частини першої статті 3 викласти в такій редакції: "Засуджених вперше за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 8 років, якщо на день набрання чинності цим законом вони відбули не менше двох третин строку покарання, на які їх було засуджено".

Я цим якраз реалізовую оті пропозиції, про які говорило і науково-експертне управління, і більшість вчених, як треба застосувати амністію, що коли ми побачили, що не менше двох третин відбули покарання. І не розумію, чому ми відкидаємо і думаємо, а ось ми два роки не робили амністію. Це, вибачайте, не пояснення.

Нам треба створювати такі умови, щоб не створювалися злочини. Бо у нас уже крадуть ті, що викопують з городів. Ось через те, що така політика в державі відбувається соціальна, я маю на увазі, згубна соціальна політика. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка 8-а, Юрія Кармазіна.

11:14:42

За-9

Поправка не приймається.

Поправка 9-а Юрія Кармазіна. Юрію Анатолійовичу, вона практично повторює те, що пропонується в тексті. Ви на ній наполягаєте? Мікрофон Юрія Кармазіна.

 

11:14:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу, я хочу, щоб ми змінили підходи, щоб ми змінили підходи до нашого світосприйняття. В тому числі змінили підходи щодо того, що робити сьогодні із злочинцями, яких плодиться, плодиться і плодиться, а розкриваємість погіршується. І в цей час ми тримаємо Юрія Луценка за ґратами, інших політичних в'язнів, а тих хто вчиняє в центрі Києва напади на банки, ми навіть не знайшли, ми навіть не заслухали їх тут, ми не почули реакцію суспільства, щось не те з суспільством. Тому, очевидно давайте амністуйте всіх підряд.

Володимир Михайлович, я знімаю далі ці свої поправки, давайте поживемо, побачимо, вже у нас були часи такі, коли виходили всі підряд з в’язниці.

 

МАЛИШЕВ В.С. Владимир Михайлович, можно ответ?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

МАЛИШЕВ В.С. Уважаемый Юрий Анатольевич! По амнистии выйдут в основном старики, беременные женщины и не совершеннолетние. Вот это вам ответ на ваш вопрос. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 18, Катерина Ващук, наполягаєте на ній? Ні.

Валерій Коновалюк, 19? Ні.

Юрій Кармазін зняв свої поправки. Шмідт, 23, наполягаєте?

Кармазін, зняв. Коновалюк, 30, не наполягає.

Яценко, 44? Ні. Всі інші поправки враховані.

Будь ласка, заключне слово.

 

МАЛИШЕВ В.С. Это мне? Владимир Михайлович, мне?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

МАЛИШЕВ В.С.  Я прошу поддержать данный законопроект, который поможет людям, которые оступились стать потом на путь исправления. И касаться будет в основном я еще раз говорю, несовершеннолетних, стариков и беременных женщин. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Заперечень немає ні в кого? Я ставлю на голосування пропозицію… будь ласка, Володимир Мойсик.

 

11:17:45

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, Партія "За Україну!".

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Ще раз привертаю вашу увагу до абсолютної законодавчої новели, якої не було ніколи при застосуванні амністій ні в Радянському Союзі, ні в незалежній Україні. Ідеться про обов’язок особи засудженої відшкодувати шкоду і тільки тоді вона підпадає під амністію. То я наголошую для нас всіх.

7 червня ми направили до Президента на підпис закон про зміни до базового Закону про амністію і там заклали це положення, що треба щоб засуджений відшкодував шкоду. У базовому законі, на підставі якого сьогодні ухвалюється амністія, цього положення немає і я мав зв'язок з Департаментом виконання покарань. Якщо ми сьогодні поставимо умову відшкодування шкоди, то із тих 10 тисяч осіб ніхто не підлягатиме амністії. Тобто це не Закон про амністію, це Закон про заборону амністії в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко, будь ласка, мікрофон.

 

11:18:58

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, ми дійсно з вами ухвалили базовий Закон про амністію і хочу нагадати, що у нас вже по ньому процедура піде з наступного року. Тому ми підтримали наших колег по тому закону, про застосування амністії, і дійсно окремі правила будуть застосовуватися, але в наступному році. Тому в цьому році ми можемо приймати цей закон і він буде повністю відповідати Конституції, і тому що ми з вами обговорювали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, роз’яснення таке зрозуміле, що той закон набере чинності з 2012 року, а тут ми внесли уточнення в цей закон, амністія у 2011 році. І комітет виходить з того, що якщо Президент, ми підтримаємо цей закон, глава держави його підпише, 10 тисяч людей, люди похилого віку, жінки, ті, які не досягли повноліття, будуть звільнені від подальшого відбування покарання.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про амністію (реєстраційний номер 7400). Прошу голосувати.

 

11:20:27

За-294

Закон прийнято.

Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань, щодо яких нам потрібно визначитись  у плані включення до порядку денного. Ні, якщо тут буде наполягання, то будемо розглядати.

Оголошується до розгляду проект Закону про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (реєстраційний номер 8293).

Доповідач – Парубій, народний депутат України, Андрій Володимирович. І відповідальний від комітету - Білорус Олег…  Тарас Чорновіл - так? - від комітету. Ну, будь ласка.

 

11:21:18

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, партія "Наша Україна". Метою прийняття даного закону є  денонсація  Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України,  підписаний 21 квітня 2010 року та ратифікований Верховною Радою України  27 квітня 2010 року. 

Угода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України була підписана та  ратифікована всупереч національним інтересам України та всупереч реальній волі її народу. Угода має антиконституційний та  антидержавний характер, ставить під загрозу національну та  економічну безпеку України, посилюючи  її залежність від енергоресурсів  Російською Федерацією та спричиняючи штучне  нарощування фінансових і боргових зобов’язань України перед Російською Федерацією.

Зазначена угода передбачає наступне: автоматичне продовження оренди військової бази в Севастополі без будь-яких часових обмежень, що суперечить нормам частини другої статті 17 та пункту 14 Перехідних положень Конституції України, згідно яких на території України не допускається розташування іноземних військових баз, або використання існуючих військових баз для перебування іноземних військових формувань має характер тимчасовості.

Таким чином, в угоді практично стверджується довічне  перебування Чорноморського флоту Росії на території України. Дія угоди несе постійну загрозу державному суверенітету України та її територіальної цілісності, допускаючи розташування іноземних військових баз на суверенній території, а також втягує у потенційні міжнародні конфлікти у Чорноморському регіоні.

Денонсація угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України дозволить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте свій виступ.

 

ПАРУБІЙ А.В. …дозволить значно скоротити ризики, пов’язані з економічною та військовою безпекою України. Україна отримає можливість ефективного управління територіями, які зараз перебувають у користуванні Чорноморського флоту РФ. Та залучення масштабних інвестицій, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Ще раз дякую.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл, будь ласка.

 

11:24:02

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги - народні депутати України! Комітет у закордонних справах розглянув дане питання, законопроект нашого колеги, члена Комітету у закордонних справах, Андрія Парубія про денонсацію, так званих "харківських домовленостей", угоди, згідно з якою було продовжено термін перебування Чорноморського  флоту в Севастополі на 25 років і  згідно з якою була надана знижка на ціну на газ, тобто відповідно це перша і друга стаття.

Ми зійшлися на тому, що в даному випадку це питання в першу чергу є політичним, і ми розглядали його в двох аспектах. Один момент пов'язаний з політичним значенням цих домовленостей, і воно лягло в основу нашого рішення, оскільки фактично частина перша, стаття перша даної угоди передбачила продовження перебування Чорноморського флоту, причому це робилося в формі, яка викликала сумніви щодо конституційності такого рішення.

Частина друга, на наш погляд, була дуже проблемною, тому що знижка, яка надавалася, ми побачили, вона фактично нас не врятувала від підвищення ціни на газ: Україна отримує газ за одною із найвищих цін в Європі, не зафіксовано ті умови, по яких  сьогодні працює з "Газпромом" більшість країн Європейського Союзу, і які добиваються набагато суттєвіших знижок без будь-яких поступок. І, більше того, в нас викликав серйозні застереження саме той факт, що згідно з цією угодою фактично були зафіксовані вже на міждержавному рівні Московські угоди, які дійсно ущербні для України.

Але ми розглянули в другому плані. Оскільки існує сьогодні дуже серйозне протиріччя між Регламентом Верховної Ради, який передбачає можливість внесення денонсаційних документів народним депутатом, і Конституцією, Законом "Про міжнародні договори", які цього не передбачають, ми дійшли висновку, що має визначитися кінцево у Верховній Раді зал, але (дозвольте, я вже закінчую), але комітет прийняв рішення підтримувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Закінчую. …підтримувати денонсацію. Це на рішення залу. Це є політичне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу записатись: два – "за", два – "проти".

Так, будь ласка, прізвища народних депутатів. Олесь Доній, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

11:26:36

ДОНІЙ О.С.

Прошу передати слово Микола Катеринчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Катеринчук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Потім - Валерій Коновалюк.

 

11:26:52

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Європейська партія України, Микола Катеринчук. Шановні народні депутати, безумовно, що в цій залі відбулася помилка. Помилка трагічна, стратегічна помилка, але така помилка може бути виправлена. Я впевнений, що сьогодні, розуміючи те, що відбулося в цьому залі, в тій формі, якій відбулася ця начебто ратифікація, ми фактично поставили себе в дуже небезпечне становище.

Зараз питання про перебування Чорноморського флоту, воно не є економічним питанням. Воно не є питанням дружби з Російською Федерацією. Це питання геополітичне. І ми цю геополітичну війну програли цією ратифікацією.

Ви пам'ятаєте, що відбувалося в цій залі, коли одні придавлювали інших, які казали, що так не можна робити. Сьогодні ви пересвідчилися, що це була помилка, і цю помилку нам з вами виправляти. Тому я пропоную підтримати абсолютно логічну постанову Парубія. І свідчення того, що Комітет закордонних справ дав позитивну оцінку і пропонує підтримати цю постанову. Пропоную все ж таки виправити нашу з вами помилку. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк, фракція Партії регіонів.

 

11:27:59

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Прошу передати слово колезі Вернидобову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Вернидубов, будь ласка. Фракція Партії регіонів.

 

11:28:15

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я редко выступаю по политическим вопросам, практически не выступаю. Но здесь промолчать просто не могу. Сколько можно спекулировать на теме Черноморского флота и его пребывания в Крыму? Аргументы за денонсацию, которую привел докладчик, никчемные, просто никчемные! Они полностью разбиты юридическим управлением. Почитайте внимательно это, я не хочу даже об этом говорить.

Ведь Конституция устанавливает особый порядок внесения на рассмотрение Верховного Совета таких вопросов о ратификации или денонсации международных договоров. Это может быть или Президент Украины, или Кабинет Министров Украины. А не как ни отдельно взятый, пусть даже уважаемый или не уважаемый депутат.

То, что пишет Юридическое управление, я повторюсь, не буду говорить о нем. Но по сути сегодня я скажу, что я аплодирую Президенту Януковичу Виктору Федоровичу, который оперативно, быстро разрешил ту проблему, которая висела, вот годами здесь муссировалась. Это не только мое мнение. Это мнение крымчан, мнение Севастополцев.

Вдумайтесь только! В свое время, когда-то, в 1956 году Россия безвозмездно, не беря никаких обязательств с Украины, подарила действительно жемчужину, такую территорию Украине! И на протяжении… (Шум у залі) И на протяжении всех этих лет никогда публично нигде не пожалела об этом. И мы вот хотя бы из благодарности, хотя бы… никогда не требовала возвращения этой земли, никогда! И мы себя так вот ведем себя в зале, тем более по-хамски,  скажите, почему, объясните!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Законопроект необходимо отклонить, к чему я вас всех и призываю.  Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Віктор Терен, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

11:30:43

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко", партія  "Батьківщина".

Ми всі добре пам'ятаємо, як і тут, у парламенті, і по нашому супероб'єктивному телебаченню, і по всіх всюдах били у груди, і говорили, що після підписання, після голосування за "харківські угоди"  настане  газовий рай на українській землі. Газовий рай не настав - настало газове пекло, Росія вже виставляє ціну по 500 доларів. І газова угода, або "харківська угода", яка за своїми наслідками  стоїть в одному  ряду із Переяславською радою, не принесла нічого Україні. І  в той же час, якщо вже говорити про ціну на газ, згадаємо: об'єктивно у кризу середньорічна ціна на газ  при  Прем'єрі Юлії Тимошенко становила 232 долари. І це  при тому, що не було віддано жодного квадратного метру нашої території.

Але нинішній владі об'єктивно  навіть не потрібна ціна на газ дешева, навіть не потрібна. Чому? Тому що, чим вища ціна на газ,  чим більші об'єми закупівлі газу, тим більше збагачуються посередники. За  минулий рік на 540 відсотків збільшилися прибутки пана Фірташа.

І тому всі розмови про так звану газову формулу є лише фіговим листком для прикриття спроб втягти Україну у Митний союз чи в інші наддержавні  промосковські структури. Але справа навіть не у ціні на газ. Справа  у тому, що це був сигнал для наступу на Україну, це був сигнал для того, що об Україну можна витирати ноги, і тому так в Україні шаленіють  проросійські сили, і такий наступ  веде сьогодні шовіністична Росія.

І останнє. Щойно переді мною депутат говорив, що  він аплодує Президенту. Як  писала тоді, після підписання "харківських угод", газета "Дзеркало тижня", газета "Дзеркало тижня" писала так, що Президент навіть не розуміє того,   що він робить, бо після цього, після …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте свій виступ, завершуйте.

 

ТАРАН В.В. "Все українське, - цитую "Дзеркало тижня", не себе,  - все українське витікає, як кров з поротих вен". І коли Президент втратить цю Україну, він навіть не помітить того, що він її втратив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення питання. У мене тільки одне прохання велике до комітету. Ми розуміємо всі, що тут політика вирує і буде вирувати, і парламент, і депутати – це політики. У мене прохання до комітету: приймайте правові рішення, а дискусії вже можуть бути в будь-якій площині.

Тому я ставлю на голосування питання про включення до порядку денного проекту Закону про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (реєстраційний номер 8293). Прошу визначатись.

 

11:34:10

За-113

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 69, "Наша Україна – Народна самооборона" – 37, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 3, Народна Партія – 0, "Позафракційні" – 4.

І я просив би Секретаріат уважно дивитися, коли ми реєструємо такі документи. Не випадково у виступі керівника, представника комітету звучало, що такі документи можуть вносити Кабінет Міністрів або Президент. От, будь ласка, звернення до Президента й до Кабінету Міністрів України з цього приводу робіть.

Шановні народні депутати, тепер щодо проекту Закону про денонсацію Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна. Це з цієї ж серії. Доповідач – народний депутат України Андрій Михайлович Павловський. Від комітету хто буде виступати, Тарас Чорновіл?

Будь ласка, Андрій Михайлович.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко", "Батьківщина".

Шановні співвітчизники! В нашому законопроекті ми пропонуємо денонсувати ганебні угоди з Кіпром, які дісталися Україні в спадок від Радянського Союзу. Вже на завершенні каденції  Радянського Союзу стара  партійна номенклатура радянська почала розграбовувати загальнодержавне майно, переводити в валюту і ховати їх в офшорах. Тому й  потрібна була їм ця угода.

Подумайте тільки, що визначає ця угода! Від оподаткування звільнюються будь-які доходи, що виникають на території бувшого  Радянського Союзу і, зокрема, України. У тому числі дивіденди, проценти,  роялті, доходи від відчуження майна, які перераховуються з  однієї країни в іншу. А зараз великий капітал кримінальний, тіньовий, це використовує для того, щоб цілком легально ухилятися від сплати  мільярдів гривень і доларів від оподаткування. І я хотів би звернутись до  власників офшорних рахунків в цьому парламентському залі, а їх багато, ми це знаємо, що наберіться нарешті совісті, мужності. Поверніть свої власні кошти з офшорів, вкладіть їх у свої власні підприємства, модернізуйте їх, створіть робочі місця, і  люди будуть вдячні. Ну нарешті перестаньте  бути горе-кіпріотами, станьте українськими патріотами! Вкладайте свої гроші в розвиток вітчизняного виробництва, в українську економіку, і люди, я кажу, будуть вам вдячні. А так, виходить, що  ви "вижимаєте" власні підприємства, як лимон, і ховаєте ці кошти в офшорах, і ці гроші працюють на іншу економіку, на інші країни.

Ще раз закликаю вас бути хоч на краплину патріотами і денонсувати ці ганебні угоди. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, будь ласка.

 

11:37:27

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати України! Щодо позиції комітету з цього приводу. Ми не встигли розглянути безпосередньо саме цю постанову, вона мала йти дещо пізніше, але це питання не є новим. Ми розглядали на комітеті попередні постанови, які є абсолютно ідентичними.

Тут присутній Юрій Анатолійович Кармазін. Ми розглядали перед цим його постанову, і була прийнята позиція комітету, яка була одноголосною. Крім того, три члени комітету: голова комітету Олег Григорович Білорус, я і пан Євген Добряк - брали участь в переговорах з кіпрською стороною так само щодо врегулювання цього питання. Тому позиція, яка вже була напрацьована, позиція комітету з цього приводу зводиться до наступних пунктів.

Пункт перший. Як я вже говорив, є різночитання між Законом про Регламент, тут треба щось робити, і Конституцією та Законом про міжнародні договори, оскільки два останніх документи не передбачають можливості внесення проекту про денонсацію від депутата, а Регламент це передбачає.

Пункт другий. Що стосується самої угоди з Кіпром - угода ущербна, угода не вигідна Україні, угода, яка прийнята ще при Радянському Союзі, дійсно, створює умови для викачування з України грошей, угода має бути змінена обов'язково. Але позиція, яка досягається і представниками уряду України, і цього, і в попередньому такі самі нотки проходили, і представниками нашого комітету, зводиться до наступного: не може бути в даному випадку односторонньої денонсації. Кіпр – країна член Євросоюзу, з Кіпром, крім нелегальних, є ціла ряд легальних, серйозних і фінансових, і економічних операцій. І ми повинні вийти, і ми вже на дорозі до цього, до двохстороннього підписання нової угоди. Вона напрацьована, вона фактично порахована і вона може в ближчому часі бути реалізована, якою і буде скасована ця попередня, ущербна, угода.

І тому комітет щодо попередніх подібних проектів виносив рішення не підтримувати їх. Тому я в даному випадку, враховуючи потреби нової угоди на інших умовах, прошу не підтримувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також.

Шановні колеги, прошу записатися на обмін думками, два – "за", два – "проти"

Будь ласка, прізвища покажіть народних депутатів. Наталія Королевська, фракція "БЮТ" – "Батьківщина".

 

11:39:53

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемые присутствующие, мы должны с вами прекрасно понимать, что соглашение с Кипром – сегодня это не дипломатические отношения, а сегодня это те условия, которые создают дерыночные возможности для украинской промышленности, для украинского предпринимательства. Потому что те компании, которые непосредственно имеют отношения с Кипром, те компании, которых учредитель Кипр, те компании, которые сегодня официально, легально, согласно данного соглашения могут уходить полностью от налогообложения, конечно, создают неконкурентные условия для тех, кто сегодня легально работает в украинской экономике. И отсюда возникает вопрос: зачем нам проводить пенсионную реформу для сокращения поступлений и дефицита Пенсионного фонда в то время, когда миллиарды уходят абсолютно без налогов, без поступления в Пенсионный фонд на Кипр. Зачем нам сегодня сокращать социальные стандарты, рисовать нереальные инфляции, не проводить индексации пенсий в то время, когда целый поток финансовый уходит на Кипр и тем самым лишает наших пенсионеров, наших бюджетников возможности нормальных, адекватных социальных стандартов?

Поэтому соглашения с Кипром – это, в первую очередь, не дипломатические отношения. Соглашения с Кипром – это сохранение рыночных равных условий для развития и работы украинской промышленности и для развития украинской экономики. Это возможность повысить социальные стандарты, это возможность дать дополнительные доходы для наполнения Пенсионного фонда и Государственного бюджета.

Поэтому мы должны всесторонне рассмотреть этот вопрос, включать его в повестку дня обязательно, принимать в первом чтении. И после этого, как говорил представитель профильного комитета, уже выходить на более грамотное и подготовленное соглашение. Но то, что мы должны уйти от этого соглашения, это должна быть принципиальная позиция парламента…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я думаю тільки одне: треба слухати, що говорить керівник профільного комітету. Він говорив зовсім інше.

Валерій Коновалюк, фракція Партії регіонів.

 

11:42:14

КОНОВАЛЮК В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я убежден, что настал момент, когда необходимо все-таки оценить огромные потери государства, бюджета от использования подобных финансовых схем и оборотов.

Инвестиции с островом Кипр сегодня составляют, на первом месте по объему инвестиций в украинскую экономику. Мы прекрасно понимаем, что это возврат тех же средств, которые ушли от налогообложения.

Я бы не хотел сказать, что  тут мы можем каким-то образом повлиять на позицию Европейского Союза. Я знаю, что принято ряд решений, в том числе Еврокомиссией, по снижению использования фиктивных финансовых схем и использования оффшорных зон для работы, в том числе компаний, предприятий в Европейском Союзе.

Я убежден, что для нас сегодня главное не только денонсировать это соглашение, но и все-таки определить  те параметры, при которых возврат инвестиций в украинскую экономику будет эффективным, чтобы мы в своей политике руководствовались именно теми намерениями, которые касаются развития нашего внутреннего производства, использования тех же ресурсов на освоение и увеличение активов и оборотных средств.

Поэтому, я убежден, что это соглашение нужно денонсировать, по этому поводу выступали отдельные члены правительства, и могу только однозначно отметить, что это решение запоздало как минимум на пять-десять лет. И не надо здесь бросать камни в огород, у вас была прекрасная возможность, у предыдущей власти, давно денонсировать соглашение, и, действительно обеспечить нормальную легализацию украинской экономики. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін передає право на виступ Сергію Терьохіну.

 

11:44:13

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Юрію Анатолійовичу, тим паче ви пам’ятаєте, що пан Кармазін подавав такий самий проект, на жаль, він не був підтриманий правлячою більшістю в цьому парламенті.

Я вам нагадую, що при минулій владі, звертаюсь до попереднього доповідача, були подані два проекти по денонсації угоди з Кіпром. Жодного разу не голосувала ця половина залу.

Більш за те, я можу вам сказати, що в 1993 році я особисто приймав участь як  голова делегації в Нікосії з тим, щоб денонсувати або поміняти угоду з Кіпром. Угода з Кіпром це остання угода підписана Горбачовим, де поставлені нулі на репатріацію. Остання, і це було знаєте, або для золота партії, або для, я не знаю власних статків, на жаль, ми нічого не можемо з цим робити. Тепер нам каже пан Чорновіл, що  Кіпр є членом ЄС. Правильно, грецький Кіпр є членом ЄС, але передумовою вступу грецького Кіпру до ЄС було заборонено використання офшорних схем для країн ЄС, але в жодному разу не інших країн, таких як Україна. Крім того, я вам нагадую, що крім Кіпру існує ще багато інших юрисдикцій офшорних, багато, не тільки 14. І Кіпр це має стати першим прикладом для нашого суспільства, як треба поводитися з нерадивими платниками податків.

Два роки тому одна з найбільших корпорацій України, регіональна така, поміняла 5 мільярдів доларів акцій, які були тут в Україні, на акції двох офшорних кіпріотських компаній. Методологічно тільки за цієї оборудки платіжний баланс України впав на 5 мільярдів і ми отримали те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Національний банк мав продати приблизно 1 мільярд доларів з валютного запасу України, за цієї оборудки тільки.

Тому давайте не дурити голову, з 1993 року ідуть переговори з Кіпром, не збирається Кіпр нічого робити, їх це влаштовує, денонсуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я прошу всіх, хто немає відношення до сесійної зали, залишити сесійний зал, це по-перше. А по-друге, я звертаюсь до апарату і до Управління державної охорони, що це таке.

Шановні народні депутати, ми завершили розгляд питання. Знову ж таки, ми його перевели в політичну площину, ви пам’ятаєте, що уряд в свій час вносив відповідний проект документу.

Але, шановні колеги, постає ж питання, а чого ж тоді не проголосували? Одна частина киває на іншу, але розуміючи, що не хочуть голосувати, в тому числі і ті, які кричать, що фінансисти якраз живуть і фінансують політичні партії із Кіпра. Тому давайте приймемо одне рішення. Я переконаний, якщо Верховна Рада не підтримає цей документ, звернемося до  Кабінету Міністрів  України  з настійною вимогою в установленому порядку внести  необхідні документи. І приймемо рішення, і припинимо політичні крики.  Шановні колеги, давайте патріотизм продемонструємо в практичній дії.

Тому зараз я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про денонсацію Угоди між Урядом…про включення до порядку денного про денонсацію Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна (реєстраційний номер  8498). І ще раз наголошую: в разі не підтримки, тоді я від імені Верховної Ради направлю звернення до  Кабінету Міністрів України про те, щоб вони в установленому порядку, як того вимагає Конституція і закон, внесли відповідний документ. Прошу, визначайтесь.

 

11:49:16

За-108

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, "БЮТ – "Батьківщина" – 66, "Наша Україна – Народна  самооборона" – 37, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 1, Народна Партія – 0, "Позафракційні" – 3.

Ще раз, шановні колеги, я наголошую, я сьогодні підпишу звернення від імені Верховної Ради: Кабінету Міністрів подати відповідний документ. А ви подивіться всі  на цифри, щоб були всі люди, які є  у фракції, і проголосували. І не "окали". А то так, процес потрібен, а не потрібен результат. Давайте не будемо перехитрити один одного намагатися.

Шановні народні депутати! Ще одне нам питання треба розглянути до перерви: про  включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо умов продажу земельних ділянок. Володимир  Яворівський доповідач, як автор законодавчої ініціативи. І Григорій Калетнік від комітету.  Будь ласка.

 

11:50:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго дня, Україно!

Перше. Я думаю, що кожна мисляча людина сьогодні в Україні  прекрасно розуміє, що без цивілізованого, нормального  ринку землі, перетворення землі  у  ринковий товар Україні не обійтися. Це той шлях, через який пройшли багато цивілізованих країн, іншого шляху   просто-на-просто немає. Це перше.

Друге. Питання виникає найголовніше в тому, як  це буде здійснено, в який спосіб. Я хочу  нагадати про те, що вже в Україні проведена приватизація промисловості, ми знаємо, як вона тоді проводилася через ваучери і інші схеми. І фактично Україна через кілька років перестала бути індустріальною країною, тому що із цих підприємств "вимолотили" всі гроші, які тільки можна було. І  вони осіли, до речі, там на тому ж самому Кіпрі, і не тільки на тому ж Кіпрі, за який сьогодні більшість не захотіла проголосувати, щоб цю схему, порочну абсолютно схему, яка "висмоктує" з України  "соки", так, до речі, і не проголосували.

Через те, ідеться про те, що сьогодні є наміри у влади і в більшості взяти і отак проголосувати, як вчора були проголосовані зміни до нашого бюджету, так само проголосувати і за ринок землі. Отже, ми підемо тим самим шляхом, який пройшли вже через  промисловість. Ще забереться земля в людей, і після цього на цьому шматку української території можуть жити одні бомжі і кілька багатих людей. Крапка.

Через те я пропоную до того закону, до Перехідних положень,  уточнення про те, що до набрання чинності законами України про Державний земельний кадастр та про ринок земель, прошу  доповнити: "у тому числі  створення автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру та проведення повної інвентаризації земель." Такі уточнення вносяться по Перехідних положеннях, тому що, якщо це буде здійснено, якщо уряд  це виконає і якщо це справді буде зроблено, і ми будемо мати автоматизовану систему ведення Державного земельного кадастру…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.  

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. …інвентаризації земель ми можемо говорити про те, що ми все-таки будемо мати певні шанси для того, щоб мати цивілізований ринок землі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Григорій Калетнік від комітету. Немає? Хто буде від комітету? Немає? Запишіться тоді, будь ласка.

Бевзенко, будь ласка, від комітету. Мікрофон включіть, ввімкніть.

 

11:53:13

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний головуючий, шановні колеги, стосовно цього законопроекту. Цей законопроект, ну, є надуманим, тому що стосується інвентаризації земель, то вона здійснюється відповідно до закону про землеустрій і є необхідною складовою створення інформаційної бази для ведення Державного земельного кадастру.

Тому у даному випадку некоректно відокремлювати інвентаризацію земель від створення Державного земельного кадастру і його електронної версії. З огляду на зазначене, Головне науково-експертне управління вважає, що потреба в даному законопроекті відсутня. Наш комітет також вважає, що цей законопроект не потрібен для його розгляду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, якщо є потреба обмінятись думками, прошу записатись. Катерина Самойлик, фракція комуністів.

 

11:54:17

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Ну, мені дивно слухати слова від колег, народних депутатів, які займаються самим великим багатством нашої держави – землею, і законодавчим врегулюванням, про те, що цей законопроект надуманий, несвоєчасний, що всі питання уже вирішені або вирішуються, або іще колись будуть вирішуватись.

В земельних відносинах держави досить серйозна ситуація. Той, хто не знає, поїдьте, будь ласка, в село. Але не те село процвітаюче, а таких сіл у нас один, якщо є одне на район, то це дуже добре, і ви стикнетеся з тим, що люди навіть не знають уже, господаря, якому на 49 років віддали землі. А ті, хто хоче розторгнути  договір, вони також не мають на це право. Бо такі умови поставлені, щоб ні ця людина, ні її рідня не знали, де знаходиться їх пай. І тому абсолютно правильно було і справою великої державної ваги, щоб була проведена інвентаризація земель. Щоб люди і держава знала, де, в чиїх руках знаходиться земля, чому справжній господар цієї землі не може нею користуватися. І тільки тоді робити якісь рішучі кроки.

Говорити про те, що несвоєчасний закон? Він уже давно своєчасний! Повірте мені, через 5 років ті люди, які 15-20 років тому віддали свої паї в оренду, навіть забудуть за те, що у них ці паї були, що в них є ця земля. Я вважаю, що таке чутливе питання і драматичне питання, як земельне питання, - нам треба досить зважено підійти до цього. А цей законопроект, включення до порядку дня, комуністи будуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все у вас, да? Каплієнко, депутатська група, Каплієнко ще не виступив. Так, правильно, ви третій. Зараз Катерина Самойлик виступала, потім Каплієнко, тоді ви.

 

11:56:43

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, прошу передати слово народному депутату Задирку Геннадію Олександровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому-кому? Задирко, будь ласка.

 

11:56:52

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Депутатська група «Реформи заради майбутнього», партія «Народна влада».

Шановні колеги! Проектом пропонується доповнити підстави припиненням дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення до набрання чинності законами України про Державний земельний кадастр та про ринок земель, положеннями про створення автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру та проведення повної інвентаризації земель. Розуміємо, що Україна – єдина з країн пострадянського простору, в якій не створено електронної системи Державного кадастру.

Проте, на сьогоднішній день вже прийнято в першому читанні та підготовлено до другого законопроект про Державний земельний кадастр, де передбачено створення прозорої загальнодоступної електронної системи обліку та доступу до інформації про сільськогосподарські землі в будь-якій частині України.

Також готується до розгляду у першому читанні законопроект про ринок землі. Питання порядку ведення кадастру урегульовані чинними нормативно-правовими актами, Указом Президента України "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі Державного земельного кадастру", відповідними постановами уряду, питання інвентаризації земель електронної бази, виписані в Законі України "Про землеустрій" та підзаконних актах.

Тому депутатська група "Реформи заради майбутнього" не бачить необхідності у дублюванні вже існуючих в законодавстві норм окремим проектом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Кириленко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Потім буде виступати Юрій Кармазін. Шановні колеги, ми давайте завершимо розгляд цього питання і тоді оголосимо перерву.

 

11:58:31

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, шановні колеги! Цим законопроектом наша фракція, наша політична сила ще раз і ще раз застерігає колег від занадто прискореного запровадження ринку землі. Аргументів дуже багато, і вони переконливі. Я назву лише деякі, які, можливо, звучали не так рельєфно в цьому залі і поза межами.

Перший аргумент. Шановні колеги, це єдиний ресурс із стратегічних ресурсів, який в Україні іще залишився. І коли звучить ціна питання від 140 мільярдів доларів до 340, ми говоримо, ні те, ні інше не має сенсу, бо цьому ресурсу немає ціни.

Наступний аргумент. Це той же самий єдиний ресурс у світі, який буде виключно тільки дорожчати, причому дорожчати прискорено. Всі інші можуть дешевіти, зношуватись і так дальше. Цей ресурс безцінний не тільки для України, а й для всієї планети. На жаль, він вичерпується, тому дорожчатиме в геометричній прогресії.

Третє. Голод у світі в зв’язку з цим – не явище і не якась екзотика, а вже жорстка закономірність. Мільярд за даними ФАО голодує, 2 мільярди на підході. Друзі, це страшні цифри, це провокатор соціальних вибухів. За даними того ж ФАО вперше цифра звучить, негайно треба збільшити виробництво продовольства, щоб уникнути катаклізмів на 70 відсотків, фантастична цифра.

Україна, четвертий аргумент, в числі перших країн, яка здатна дати високу прибавку. Так нам реформи тягучі, невідомо, чим закінчаться, скандали… Люди проти. Чи підтримати сільське господарство, яке здатне  дати приріст не 50 мільйонів тонн зерна - набагато більше?! Злаки, до речі, на  90 відсотків – головна продовольча культура у всіх країнах світу. Ми говоримо за зерно, в даному випадку. Тому я можу сказати наступне. Мотивація для сільського господарства вперше в історії унікальна. Не питають, це фуражне чи продовольче, тільки  продавай.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І. Г. І ціни унікальні. Тому підтримка сільського господарства,  не втручатись, не треба навіть гроші з бюджету давати.

Тому, шановні колеги, останній аргумент. 25 відсотків експорту – це продукція сільського господарства. З максимальною рентабельністю. 50 – промисловість і хімія, але ж там дорогий газ і електроенергетика. Так нам реформу, яку ми не знаєм чим закінчиться, чи підтримати село. Задумаємося над цим. Давайте для цього мораторій продовжимо. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна –  Народна самооборона".

 

12:01:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я подивився, як Науково-експертне управління виконало побажання "чего изволите?", і подивився, як у нас сьогодні його… приказали тут "художественний свист" від групи прокіпрської правлячої більшості. Так от, насправді не тільки прокіпрська правляча більшість у нас створена сьогодні, показало голосування, у нас ще група, яка готова сьогодні… ви знаєте, що підготувалися вже оточуючі нас держави-сусіди. Підготували мільярди доларів для скупки сільськогосподарської землі. Вони Україну вже купують! Їм вже це пообіцяли. Їм вже це пообіцяли чиновники Секретаріату.

Страшно, але ніхто з вас не зреагував на те, що рядовий чиновник Секретаріату Президента  говорить: "Ми в цьому році запровадимо продаж землі". На якій підставі? На якій підставі мають запровадити? Чому вони обіцяють від імені держави? Тому я дякую колезі Яворівському, що він тут правильно записав. Бо не тільки він зв`язав з автоматизованою системою ведення  Державного земельного кадастру, про що тут наголошували, а він ще зв`язав з повною інвентаризацією землі. Чому ми не знаємо, чия земля? Ми знаємо, що це смотрящий "маркіз Карабас", ми знаємо що далі, далі, але це все земля народна. Відкрийте Конституцію, 14, 15 стаття Конституції. Колись я переконував вас, казав: "Не продавайте "Укррудпром". Продали - і що маєте? І маєте верхівку в "Форбсі" всіх тих олігархів, хто якраз і поліз туди. Через це абсолютно правильно поставлено питання щодо проведення повної інвентаризації земель.

Я звертаюся до Віктора Федоровича Януковича. Шановний Віктор Федорович, ви нещодавно підписали Закон про боротьбу з корупцією, так от, продовженням його є якраз інвентаризація землі. Давайте покажемо, що є де, скільки залишилося…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Не можна рекламувати, не можна, не можна, Юрій Анатолійович. Бо…

 

КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, не можна, не можна рекламувати в робочий час партії.

Олег Зарубінський, будь ласка. І майно, і майно…

 

12:04:06

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні друзі, я не буду повторювати аргументи "за" і "проти" цього законопроекту своїх високодостойних і високопрофесійних колег в галузі сільського господарства, що тільки що лунали, ці аргументи. Я хотів би поставити риторичне запитання, бо знаю на нього відповідь. Чи є межа лицемірству і фарисейству? Немає. Тільки що відбулося голосування по угоді з Кіпром, і серед тих, хто голосував начебто "за", є люди, яких немає в сесійній залі. Дуже цікавий збіг, що як раз ці люди більше всіх піднімають питання про особисте голосування, в тому числі в законопроектах, на засіданнях Погоджувальної ради. Зараз їх не було в залі, вони проголосували "за" – о це є фарисейство повне!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо умови продажу земельних ділянок. Реєстраційний номер 8464. Будь ласка, визначайтеся.

 

12:05:28

За-95

Рішення не прийнято.

Оголошується перерва до 12 годин 35 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо продовжувати нашу роботу. Запросіть, будь ласка, депутатів до сесійної зали.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" у частині включення до порядку денного законопроекту. Реєстраційний номер 8496. Автор законопроекту Наталія Королевська, будь ласка. І потім від комітету інформацію з питань бюджету.

 

12:36:12

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Предлагаю вашему вниманию проект закона о внесении изменений в Закон Украины "Об установлении прожиточного минимума и минимальной заработной платы". Цель данного законопроекта - поднять минимальные социальные стандарты  в нашей стране, увеличить прожиточный минимум, минимальную заработную плату и минимальную пенсию.  

Уважаемые коллеги! Вы прекрасно знаете, что с начала года творится на рынках цен на продукты питания, цен на жилищно-коммунальные услуги, в результате чего та инфляция, которая имеет официальные статистические данные, не соответствует и не отвечает реальному состоянию дел, по причине того, что методология расчета инфляция как таковая устарела и тем самым сегодня показывает сегодня искаженную информацию и позволяет сегодня государству необъективно индексировать социальные стандарты и социальные гарантии.    

Поэтому  я со своей стороны настаиваю на том, чтобы мы рассмотрели возможность пересчеты минимальной пенсии, минимальной заработной платы и минимального прожиточного уровня. Потому что даже по данным Министерства социальной политики фактически размер прожиточного минимума в ценах марта 2011 года составляет 1 тысячу 81 гривну, что на 87 гривен выше официальной минимальной прожиточной нормы. Поэтому мы понимаем, сегодня крайне необходимо пересмотреть минимальные прожиточный уровень, пересмотреть социальные стандарты - и прекратить раздачу подачек от правительства. А обязанность правительства - это адекватные социальные обязанности, честные, справедливые стандарты. Мы видим сегодня манипуляции с ростом, так званным ростом заработных плат, но мы требуем пересмотреть социальные гарантии государства.

Прошу рассмотреть данный законопроект и включить его в повестку дня. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету. А, комітет його не розглядав, оскільки він вже місяць як зареєстрований, шановні колеги.

Будь ласка, якщо є потреба обмінятися думками з цього приводу, запишіться. Прізвища народних депутатів.

Павло Мовчан, група "Реформи заради майбутнього".

 

12:38:49

МОВЧАН П.М.

Прошу передати слово Каплієнку Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, мікрофон.

 

12:38:53

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" розглянула цей законопроект - і пропонує підтримати Закон України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати".

Всім зрозуміло, що ціни на продовольчі кошики і взагалі купівельна спроможність громадян на сьогоднішній день впала нижче плінтусу, тобто ми розуміємо, що вижити на такі гроші неможливо. Хотів би нагадати, що на сьогоднішній день з розрахунку на місяць, за оцінками Міністерства соціальної політики, цей рівень встановлено - 1 тисяча 81 гривню. Буде деяке збільшення цих коштів до 1 тисячі 242 у відповідності від категорії, але це не вирішує питання по суті.

Я хотів би нагадати, що прожитковий мінімум, чи продовольчий кошик зокрема, є базовим соціальним показником, на якому ґрунтується весь соціальний кошик, який має на сьогоднішній день громадянин. І якщо на сьогоднішній день чоловік України має одну сорочку на півтора роки і дві пари шкарпеток на півтора роки, якщо ми маємо в день на проживання однієї особи 146 грам хліба і 16 грам олії, масла, даруйте, то, безумовно, як можна вижити на це? Безумовно, цей соціальний стандарт треба піднімати.

З огляду на це, законопроектом пропонується встановити прожитковий мінімум в тих цифрах, які пропонувала сьогодні пані Королевська, ми повністю це підтримуємо. Тому що такий підхід є позитивним та буде першим кроком на підвищення соціальних стандартів.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" вважає, що буде досягнуто компроміс між потребами пересічного українця, з одного боку,  і фінансово-економічними та матеріальними можливостями держави. І держава в цьому випадку  повинна, навіть зобов’язана, втрутитися в ситуацію, щоб кожний громадянин відчував себе громадянином вільної, соборної, незалежної держави, а не був тут  в приймах і рабом її. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталя Королевська.

 

12:40:53

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Я хочу еще раз обратить ваше внимание: 78 процентов украинцев, по данным ООН, живут за гранью бедности. Мы сегодня являемся одной из самых бедных стран в Европе. И если мы не пересмотрим социальные гарантии и социальные стандарты людям, мы понимаем, что тем самым падает потребительский спрос, падает возможность сегодня людей выполнять свои финансовые обязательства. Сегодня более 50 процентов людей не уверены в том, что они смогут заплатить за жилищно-коммунальные тарифы. Это   все приводит к  полному  кризису неплатежей, к коллапсу в финансовой системе.

По общему мировому рейтингу качества жизни Украина за год опустилась с 68 места на 73 место и расположилась между Намибией и Ботсваной. Своими  сегодняшними решениями мы можем дать людям положительный сигнал, что  государство проводит не только антисоциальную политику, но при этом еще и думает о людях, и готово делиться теми доходами бюджета, которые превысили на 50 процентов поступления прошлого года.

Так если же у нас растут доходы бюджета, то почему  эти доходы справедливо не перераспределяются  и адекватно не индексируются в пересмотр минимального прожиточного уровня?

 Уважаемые коллеги! Вдумайтесь, 10 лет в нашей стране не пересматривалась потребительская корзина, 10 лет. Такого нет ни в одной цивилизованной стране  мира. Но при этом за несколько лет пребывания у власти господин Тигипко успел подготовить антисоциальный пенсионный закон, но не успел пересмотреть потребительскую корзину.

Поэтому мы считаем, в первую очередь, пересмотр потребительской корзины, индексация социальных стандартов, с 1 июня 2011 года прожиточный минимум - 1 тысяча 210 гривен, 50 процентов поднять пенсии, перераспределить доходы бюджета - и только после этого говорить  о каких либо реформах  в стране. Остановить те эксперименты и …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, будь ласка, Юрій Кармазін.

 

12:43:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Для тих, хто каже, що Кармазіна немає, я хочу, щоб ви знали: завжди був, є і буде  Кармазін. Це  перше.

І друге. Я хочу, щоб ми зараз, Володимире Михайловичу, не доходили до абсурду. Вся коаліція, яка  підтримує  "кульгавий" уряд Азарова, який вчора  абсолютно правильно запропоновано відправити на пенсію, зараз в залі налічує 55 чоловік. Я дивився, зверху рахував, звідси, ну, от 56-й, з іронією, бачите, Чечетов говорить. А мені  сумно, що ви, 55 чоловік, визначаєте  долю держави.

Я розумію, що поїдете на Кіпр, але ця пропозиція, яка сьогодні вноситься Королевською, вона правильна. Чи вона повністю обґрунтована, чи вистачить тих коштів, шановна пані Наталя, коли ви пропонуєте працездатним особам встановити прожитковий мінімум 1270  гривень. Я скажу - ні, за 1270 - це також не та сума. Але  цей уряд не дає вам іншої змоги, цей уряд не дав можливості. І оці 55 чоловік, які зараз виступають за більшість нібито, хоча їх має бути мінімум 226, ви ж знаєте, вони мають встановлювати це в Законі про Державний бюджет і про оплату праці мінімальну заробітну плату, яку ви передбачили в статті 2: з 1 червня - 1270 гривень.

Але вони вчора не дали нам навіть в обговоренні прийняти участь в прийнятті змін до Закону про Державний бюджет України.  Так, Володимире Михайловичу? Ми не змогли  вчора прийняти участь в цьому обговоренні, тому що це був черговий розпил грошей, чергова "роздача по своїм людям".

Через це цей закон треба приймати в першому читанні, і там нехай з'явиться Кабмін, нехай  дасть висновки свої, все інше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання…

Від фракції Партії регіонів, будь ласка, Чечетов, 1 хвилина.

 

12:45:38

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, абсолютно прав выступающий. Вот, смотрите, по явке, на последнем заседании Европарламента, где принималось решение по Украине, 10 процентов присутствовало. Поэтому не все то, что в Европе блестит, оно хорошо для Украины. 37 человек, 37 человек только голосовало из 700 человек, 37 голосовало. Это вообще не видно, тех 37. Поэтому то, что в Европе хвалят, это не все хорошо для нас.

Теперь второе. Сегодня ж день оппозиции. Но просто стыдно, когда мы пожертвовали днем,  а сидит здесь 5 человек от оппозиции. Это ж ваши законопроекты. Кого вы обманываете? Кого вы дурите? Или вам только для процесса, для популизма? Поэтому, естественно, при таких глупостях, в таком спектакле мы участвовать не будем. Приходите хоть раз в неделю в ваш день. Ну, стыдно за вас. Просто стыдно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я розумію, що ми можемо один одному довго читати нотацію, але я з цього приводу скажу. Я пам'ятаю не такий далекий час, коли приблизно такі ж пропозиції вносились щодо прожиткового мінімуму. І тоді говорили, що ми виступаємо з державних позицій. З державних позицій такого рішення прийняти не можна. От у нас цікава ситуація, коли при владі - з державних позицій, коли влади немає -  тоді говоримо про антисоціальну політику.

У мене є велика пропозиція, шановні колеги, давайте поступимо таким чином, проголосуємо за це рішення і одночасно запропонуємо Кабінету Міністрів призначити на посаду, як мінімум, віце-прем'єра тих, хто пропонує такий прожитковий мінімум і збільшення на 50 відсотків пенсій з гарантією, що це буде виконано. Я думаю, що уряд може, повинен і зобов'язаний піти на такий крок. Люди бачать і знають, де ці кошти є. так давайте їх візьмемо і проголосуємо.

Тому я пропоную, шановні колеги, проголосувати за включення до порядку денного цього проекту із наступною дальшою дією. Голосуйте, будь ласка. Я прізвище не називав.

Будь ласка! Ні, ні, ні, Кармазін… Шановні колеги! Репліка дається тоді, коли образили колегу. Прошу, голосуйте, голосуйте, йде голосування. Голосуйте, голосуйте, шановні колеги! Голосуйте, я голосую, підтримую. Давайте, голосуємо, все. І за віце-прем’єра разом.

12:48:26

За-106

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. (Нема мотивів, ну, немає, Наталія Юріївна) Партія регіонів – 0, «БЮТ – «Батьківщина» - 51, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 14, комуністів – 22, «Реформи заради майбутнього» - 15, Народна Партія – 0, "Позафракційні – 4". І оце ми вдвох з Адамом Івановичем проголосували.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо застосування запобіжного заходу взяття під варту) у частині включення до порядку денного (реєстраційний номер 8626). Автор – Гринчак Юрій Миколайович.

Будь ласка, Юрій Миколайович. І від комітету хто буде виступати? Я не бачу Швеця Віктора Дмитровича.

 

12:49:36

ГРИМЧАК Ю.М.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, телеглядачі! До проекту Закону України про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України. Чинна редакція статті Кримінально-процесуального кодексу України щодо застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та порядку його судового оскарження не містить чітких норм, що призводить до поширення випадків зловживання правоохоронними органами, невмотивованими арештами під час кримінального переслідування і фактичного покарання осіб, які в законному порядку не визнані судом винними.

Європейський суд з прав людини у справі «Харченко проти України» визнав такі порушення прав людини у справах щодо досудового утримання під вартою систематичним і такими, які потребують законодавчого вирішення.

Згідно рішення Європейського суду  рекомендовано було у лютому місяці цього року  п'ять місяців для виправлення цієї ситуації.

 Вашій увазі пропонуються зміни до Кримінально-процесуального кодексу у деяких статтях. Це дозволить нам  вирішити існуючі розбіжності між  правилами, викладеними в окремих статтях Кримінально-процесуального кодексу, що забезпечить учасникам кримінального  процесу  тотожну правову позицію при практичному використанні норм цього кодексу. Громадяни України отримають  зрозумілу юридичну формулу для захисту гарантованих Конституцією України прав та свобод.

Унормування строків  проведення досудового слідства  кримінальних справ та гуманізація умов утримання заарештованих у місцях  попереднього ув'язнення під час тимчасового позбавлення волі сприятиме декриміналізації  суспільства. Норми, які пропонуються для прийняття,   узгоджуються з правилами Конвенції про захист прав  людини,  її основоположних   свобод та спрямування  реалізації окремих положень плану дій Ради Європи для України 2008-2011 року.

Це не потребує прийняття, цих  законодавчих змін, змін до бюджету. Єдине, що хотілось би додати, що  фактично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон увімкніть. Завершуйте, будь ласка.

 

ГРИМЧАК Ю.М …нинішній Кримінально-процесуальний кодекс фактично  призводить до того, що Україна програє досить велику кількість  справ у Європейському суді з прав людини саме тому, що ці положення  нашого Кримінально-процесуального кодексу не відповідають  положенням конвенції, котра підписана і ратифікована Україною

І останнє – це те, що  у нас пропонується   розглянути новий Кримінально-процесуальний кодекс. Але ми  повинні розуміти, що прийняття  нового кодексу скоріше за все буде, дай боже, щоб до кінця цього року, а, можливо, на наступному.  Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Миколайович, дякую.

Від комітету хтось буде виступати? Немає.

Шановні колеги,  прошу записатися  на виступ: два – "за", два – "проти". Будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на табло. Народний  депутат Ар'єв, прошу ваше слово. Фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Потім Волинець буде виступати.

 

12:52:57

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги! У порівнянні з Європою наше законодавство дуже сильно програє в плані тому, що, в плані застосування запобіжних заходів. І, незважаючи на тяжкість підозрюваного у злочині, людей переважно, що слідчі спочатку і суди, вони надають перевагу одразу тримати в СІЗО, бо так їм зручніше, набагато зручніше, легше, і ніхто не думає про права людини. Чому так відбувається, тому що нинішня кримінальна юстиція в Україні дісталася нам ще з тих часів, коли вона була каральною і захищала ідеологію. Зараз вона захищає там чи-то владу, чи чиїсь приватні інтереси, але найменше захищає закон. У Європі тримання під вартою в СІЗО використовується як виняткове, не покарання, як винятковий захід. Там переважна більшість або домашній арешт, або підписка про невиїзд. У нас же як винятково застосовується підписка про невиїзд і взагалі не застосовується така річ як домашній арешт, хоча вона передбачена українським законодавством. Сьогодні в Україні навіть не тисячі, а десятки тисяч людей перебувають в СІЗО роками, чекаючи вироку суду, причому статті, за якими вони звинувачуються, часто взагалі не є такими, що несуть загрозу суспільству для дії цих людей.

То давайте нарешті зробимо практичний крок до Європи. Ви, шановна Партія регіонів, хочете, весь час говорите, що ви ідете в Європу. Європа від нас вимагає пом’якшити систему запобіжних заходів. Ну, давайте, покажіть, будь ласка, чи ви здатні зробити практичний крок в напрямку Європи, а не тільки говорити про це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Волинець передає Андрію Павловському, так, виступ? Будь ласка.

 

12:55:12

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". Шановні співвітчизники, законопроект Юрія Гримчака направлений на гуманізацію Кримінально-процесуального кодексу. Він в руслі останніх рішень Європарламенту і направлений на те, щоб зм’якшити по відношенню до тих людей, які перебувають на передсудовому слідстві, до яких застосовано запобіжний захід такий, як взяття під варту, ну, зокрема, передбачається їхнє право – і більш детально воно прописано – на короткочасне побачення. І крім того, детально прописується, коли людина може… саме уточнюється, заарештована. Тому що, дійсно,  це крайній захід. В європейських країнах ну проти вбивць і людожерів використовують ці заходи утримання під вартою до суда людину. Я хочу… І до різних маніяків. А у нас люди іноді за економічними, за якимись там політичними звинуваченнями знаходяться під вартою місяцями, а іноді роками.

До речі, за даними того ж Європарламенту, 20 тисяч людей у нас знаходяться в тюрмі. Слідство закінчилося, до суду не дійшло, і люди можуть тижнями, місяцями перебувати безпідставно ув`язненими.

І, наприклад, живий приклад. Ганна Сінькова, яка за політичними мотивами заарештована, її термін ув`язнення попередній закінчився 29 травня, але досі ця дитина, якій  19 років, перебуває в тюрмі. А суд не продовжив її перебування під вартою. А начальник тюрми Київського СІЗО відмовляється її відпускати, бо каже: дайте мені особливе, окреме рішення про звільнення цієї дитини.

Так же само  було й з Юрієм Луценком. Коли його попереднє ув`язнення, термін перед судом закінчився, документи потрапили до суду, а Юрій Луценко вже півроку в тюрмі. Так що будьте людьми! Будьте милосердними! Давайте пом`якшимо Кримінально-процесуальний кодекс по відношенню до тих людей, чия вина ще судом не доведена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення закінчено. Тепер, будь ласка, Михайло Чечетов. Одна хвилина.

 

12:57:36

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Действительно, мы идем в Европу, нам нужно адаптировать наше законодательство  к европейским ценностям, европейским стандартам. Но я еще раз хочу акцентировать внимание на ненужной спекуляции.

Ну, 736 человек в Европейском парламенте. Из 736 человек только 37 человек проголосовало "за". Ну, я понимаю, проголосовало 350 человек, 400. 37 человек проголосовало с 736-и! Ну, я б на вашем месте… просто стыдно спекулировать на этом. Это горстка людей каких-то, где ж Европарламент? Европарламент – это половина хотя бы. Поэтому это первое.

А второе. Весь мир борется с преступностью, с наркобизнесом, с незаконной торговлей оружием, с коррупцией. И мы здесь шагаем грудь в грудь, нога в ногу с европейскими странами, и дальше будем с ними шагать. Спасибо. И дошагаем до Европы.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ну, я прошу вас, ну, я прошу, ну, нема ж підстав для репліки! Я одне тільки скажу, шановні колеги, в мене до вас велике прохання. Давайте ми будемо з повагою ставитися до рекомендацій, до висновків, до рішень Європейського суду і робити будемо з… я перепрошую, Європейського парламенту, будемо робити правильні висновки. Я думаю, що з будь-яких рекомендацій, з будь-яких рішень, з будь-яких ухвал Україна як держава, ми як політики повинні винести те, що нам належить далі робити, як далі діяти в такому нормальному, цивілізованому річищі.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного… включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо застосування запобіжного заходу взяття під варту). Реєстраційний номер 8626. Прошу голосуйте, будь ласка.

 

12:59:52

За-79

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, тепер пропонується вашій увазі включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про вищу освіту" (щодо можливості безоплатно здобувати другу вищу освіту). Реєстраційний номер 8449. Доповідач – автор законопроекту Володимир Яворівський. Від комітету, будь ласка, хто там буде?

 

13:00:28

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго дня, Україно! Спасибі, що ти ще жива.

Стаття 4 надає право громадянам України на вищу освіту. Все тут нормально, все тут написано. Єдине, що не враховано тієї норми, яка, до речі, побутувала дуже давно, ще навіть за радянських часів. Яка побутує, до речі, і сьогодні, але вона не зафіксована у законі, але вона фіксується у щорічному або навіть не щорічному положенні про приймальні іспити. В одних випадках вона є, в інших випадках вона випадає.

Через те ідея мого законопроекту  полягає в тому, щоби чітко зафіксувати у Законі про вищу освіту в 4 статті таку норму, яка надає право деяким, я підкреслюю, деяким громадянам України отримати другу освіту. Вона звучить так, я зачитаю: "Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту за другим напрямком або спеціальністю у державних та комунальних навчальних закладах, якщо за станом здоров’я вони втратили можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками медико-соціальної експертної комісії". Я спеціально ввів, щоб була медико-соціальна експертна комісія, щоб не було зловживань, щоб не було куплених ніяких довідок там і тому подібне.

Ще раз повторюю, у цій нормі абсолютно нічого незвичного немає, тому що воно побутувало постійно. Просто настав той час, коли люди мають, особливо це, звичайно, це стосується інвалідів або ті люди, які втратили працездатність за першою своєю професією, щоби вони були впевнені в тому, що це є в законі, що їм це гарантується, а не що це залежить від волі Табачника, що там йому уступить і таке інше.

Тобто я за те, щоб це було у законопроекті.  І думаю, мені важко, дивлюся у ваші обличчя і важко побачити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон, будь ласка, завершуйте.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дивлюся у ваші обличчя і хочу побачити бодай одне – яке не проголосує за цю гуманістичну норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? запишіться, будь ласка. Володимир Романович Мойсик, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

13:03:08

МОЙСИК В.Р.

Кармазіну, будь ласка, передайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, мікрофон, чи з трибуни, як вам зручно.

 

13:03:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я дякую Володимиру Мойсику, і ми спільно хотіли зробити одну репліку, зокрема, колезі Чечетову, пояснити, що, по-перше, заступнику керівника фракції не варто ображати європейські інституції з трибуни українського парламенту, це є принизливо для українського парламенту, а не для європейської інституції. Це, по-перше.         

По-друге, хотів би нагадати, що різниця між регламентом, яким користуються в більшості європейських держав і нашою Конституцією заключається в тому, що скільки там людей прийшло, більшість від тих хто прийшов, кого цікавить питання і приймається рішення. А у нас Конституцією передбачено більшість із конституційного складу народних депутатів України. Через те не плутайте, будь ласка, ці дві речі, це маленька ліквідація конституційної безграмотності, поки що відбувається від нас з Мойсиком.

А тепер, щодо цього законопроекту. Шановні народні депутати! Абсолютно правильний законопроект народного депутата Яворівського. Я нагадаю вам, що у нас зараз в суспільстві чиниться не дискусія, а надруга над тими людьми, які одну освіту отримали безоплатно і їм зараз кажуть, або поверніть кошти, і примушують до різних дій. Це вимусило мене звернутися з депутатським запитом до Генерального прокурора, Уповноваженого з прав людини, голови Комітету у справах науки, освіти, з питань правової політики і міністра освіти. І я отримав відповіді по яким виходить, що до цього часу Постанова Кабміну від 22 серпня 1996 року про порядок працевлаштування ще не скасована, хоча вона суперечить і Конституції, і двох рішенням Конституційного Суду.

Ця пропозиція Яворівського, яка іде в розвиток положень Конституції, абсолютно правильна, бо людині дається право тільки тоді, коли отримати другу освіту,  коли...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.  Тільки тоді, коли вона за станом здоров'я не може працювати по іншій спеціальності, це абсолютно гуманно, правильно. І я просив би всіх, навіть тих хто не читає європейських законів і не буває в європах, також проголосувати "за". Дякую. Це не політичний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл.

 

13:05:57

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, в депутатській групі "Реформи заради майбутнього" уважно розглянули цей законопроект, це короткий невеличкий законодавчий акт, але він є не популістським, він дійсно є реалістичним і в ньому відображена реальна існуюча проблема. Уявімо собі, людина здобула вищу освіту для спеціальності і виключно спеціальності, яка вимагає певних фізичних даних, льотчик, пожежна спеціальність, певні військові спеціальності тощо, врешті-решт, спеціальності, які пов’язані з добрим, хорошим рівнем зору, іншими обставинами здоров'я. В незалежних від себе обставин людина за станом здоров'я не може працювати на цих посадах, нинішня ситуація, яка законодавча, ставить її перед двома факторами: або людина повинна вишукати кошти і за свої кошти, за гроші, здобувати другу вищу освіту для того щоб працювати по іншій спеціальності, або і ця людина, і посадові особи підприємства, куди вона хоче влаштуватися вже не відповідно до цієї освіти, закривають очі на той факт, що людина буде працювати без відповідної компетенції, без освіти по іншій спеціальності, дуже часто в нас реалізується саме другий сценарій. І люди, які здобули, скажімо, льотну освіту, військову тощо починають працювати ким завгодно, хіба що може не лікарями, але це понижує рівень компетентності, понижує рівень виконання ними своїх обов’язків, фактично є чимось на межі кримінального злочину і посадових осіб, і цих людей. І законопроектом пропонується для дуже вузької категорії людей, які за станом здоров'я втратили можливість працювати по тій спеціальності, по якій вони здобули вищу освіту, здобути безкоштовно ще одну вищу освіту і працювати нормально для суспільного блага,  не порушуючи законодавство  і не витрачаючи ті кошти які, як правило, в цих людей просто реально відсутні.

Дякую за увагу. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Андрій Павловський, одна хвилина від фракції, будь ласка. Потім – Олександр Пеклушенко.

 

13:08:04

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Фракція "Блок Юлії Тимошенко" – "Батьківщина" пропонує підтримати цей, ще один гуманістичний, людяний законопроект. Тому що, дійсно, якщо людина за станом здоров’я втратила можливість працювати за своєю першою вищою освітою, то треба їй надати можливість безоплатно отримувати іншу освіту, за якою вона може працювати і утримувати свою сім’ю. І це, дійсно, не  політичний, некомерційний  законопроект. І я це навмисно кажу для "кіпрської більшості" , щоб вони це зрозуміли. Треба якісь людяні законопроекти, як  і попередні. Тому що за гранатами і ви можете,  різне     життя буває, опинитися, і в СІЗО сидіти. Так ви ж до себе захочете гуманності, то чому ви зараз не  голосуєте щодо  тих людей, які до суду без слідства іноді незаконно перебувають в тюрмі місяцями, а іноді – роками? І таких людей за даними Європарламенту 20 тисяч людей. Ви зараз  проголосували попередньо, щоб  їм надати право вийти на волю чи мати короткочасні побачення. Подумайте, які ви людяні, чи люди ви взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

 

13:09:16

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги! Этот закон с точки зрения философии, цели, концепции, он заслуживает внимания, как и многие другие. Но это закон, это не плакаты и не лозунг. Данным законом вы предлагаете сделать льготу. Сегодня у нас в стране нет ни одного оленевода. Сделайте льготу оленеводам - и завтра их будет 10-11 миллионов, я вам гарантирую. Поэтому любая льгота, она должна соизмерятся, она должна просто вымериваться с тем, что может произойти. Повторяю, мы поддерживаем тот факт, и ваше  желание, и ваше предложение, что человек, потерявший возможность работать по своей основной специальности, должен иметь и получить право, но это право… нужно в обязательном порядке исключить коррупционную схему. Поэтому голосовать в том виде, в котором подан закон  невозможно. Но идею саму мы поддерживаем и выйдем с такой инициативой.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні народні депутати, вже все?

Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про вищу освіту" (щодо можливості безплатно здобувати другу вищу освіту)  (реєстраційний номер 8449). Прошу голосувати.

 

13:10:59

За-128

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 63, "Наша Україна - Народна самооборона"  - 18, комуністів – 25,   "Реформи заради майбутнього" – 20, Народна Партія – 0,  "Позафракційні" – 2.

Шановні колеги,  у мене фракції всі в Верховній Раді однакові, я всіх люблю і поважаю, і хочу, щоб був нормальний у нас робочий ритм. 

Шановні народні депутати, тепер ставиться питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо уточнення окремих положень)  (реєстраційний номер 8434).

Валерій Сушкевич, будь ласка, мікрофон увімкніть.

 

13:11:53

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, в свій час, разом з колегою Тараном-Тереном написали Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визнання, надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та інвалідам.  Цей законопроект був прийнятий, і відповідно Кабінет Міністрів подав також аналогічний, схожий законопроект, який вносив зміни в Закон про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

Вийшло так, що в результаті опрацювання 2 законопроектів і розриву у часі цих 2 законопроектів, під час опрацювання випадково було вилучено в реченні закону, де малозабезпечені сім'ї, у складі яких є повнолітні діти, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, до досягнення 23 років і не мають власних сімей, набули право на отримання ……….. виду допомоги за наявності інших умов. На жаль, під час опрацювання було втрачено слово "загальноосвітніх навчальних закладів". Власне, мова йде зараз сьогодні про те, щоб ми просто відновили справедливість і технічно поправили закон. І внести одне слово: "загальноосвітніх шкіл". Оскільки ситуація така, що діти із вказаної категорії у малозабезпечених сім'ях втратили можливість в деяких випадках користуватись цими можливостями.

Прийняття проекту, який ми сьогодні обговорюємо, не потребує ніяких додаткових коштів з Державного бюджету. Головне науково-експертне управління не висловило жодних зауважень до цього законопроекту. Комітет пропонує прийняти цей законопроект за основу і в цілому, тому що, в принципі, він більшим чином технічний і враховує ситуацію, яка склалася по опрацюванню і колізії двох законопроектів в минулому.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, може, прислухаємося до автора і голови комітету - і включимо до порядку денного цей законопроект, для того щоб ми могли його розглянути, коли надійде час, і прийняти рішення? Мова йде ж там просто про уточнення: "за денною формою навчання". І немає там політики, в цьому питанні.

Я прошу підтримати вас, шановні колеги, прийняття рішення про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо уточнення окремих положень) (реєстраційний номер 8434). Прошу голосувати.

 

13:15:00

За-327

Рішення прийнято.

Дякую, шановні колеги.

Так ми не можемо за Регламентом… Давайте так…

Давайте… Ну, не можна порушувати. Завтра… Та ні, ми можемо тільки на вечірньому засіданні розглянути. Ми включили до порядку денного, розумієте? Тому ми можемо його поставити завтра на розгляд і завтра розглянути, нема проблеми.

Шановні колеги! Пропонується розглянути пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження нових інститутів захисту прав платників податків, стимулювання розвитку малого бізнесу та пріоритетних галузей економіки, подолання корупції та забезпечення верховенства права) (реєстраційний номер 8398). Автор законопроекту – Арсеній Петрович Яценюк. Будь ласка, Арсеній Петрович.

І від комітету я просив би, щоб висловили свою точку зору. Тим більше, що законопроект було зареєстровано 18.04, тобто вже давно.

 

13:16:08

ЯЦЕНЮК А.П.

Доброго дня, шановні колеги! Необхідність внесення змін до Податкового кодексу ні в кого не викликає жодного сумніву. Уряд зареєстрував свій законопроект, який, на превеликий жаль, чомусь не розглядається. Є декілька альтернативних.

Законопроект, який вноситься мною, напрацьовувався протягом декількох місяців. Це 10 тисяч підприємців, це близько 100 круглих столів і це системний закон, який якісно змінює податкову систему. Хотів би нагадати тільки результати введення Податкового кодексу, який був проголосований в цій залі і підтриманий урядом України, мінус 230 тисяч робочих місць в країні. Зменшення зайнятості, зменшення підприємництва, зменшення кількості зареєстрованих суб’єктів.

Що я пропоную. Перше. Я пропоную, щоб український парламент отримав хоча б якісь повноваження у врегулюванні підприємницької діяльності. І саме на підставі рішення парламенту призначався уповноважений з питань захисту прав платників податків.

Друге. Я пропоную зменшити кількість та розміри податків. І там є ціла шкала. В першу чергу мова йде про зменшення податку на додану вартість та податку на прибуток. До речі, це було передбачено програмою кандидата в Президенти України Януковича Віктора Федоровича.

Третє. Я пропоную скасувати норму про податкову міліцію.

Четверте. Я пропоную відмінити оподаткування депозитів.

П’яте. Пропоную скасувати дискримінаційну заборону юридичним особам включати витрати на придбання товарів у суб’єктів підприємницької у валові  витрати.

П’яте. Визначити чітко механізм автоматичного відшкодування податку на додану вартість.

Шосте. Спростити умови добровільної реєстрації платника податків.

Сьоме.  Запровадити норму, за якою продовжено мораторій на  застосування штрафів до 31 грудня 2012 року.

Восьме. Скасувати адміністративний арешт майна.

Дев'яте. Скасувати фактичні перевірки.

Десяте. Зменшити перелік підстав  для призначення позапланових перевірок.

Одинадцяте. Скоротити терміни таких перевірок.

Далі. Зменшити штрафи  з 25 до 10, з 50 до 25 і з 70 до 50   відсотків.

Наступне.  Скасувати норму, що дозволяє приймати рішення про призначення перевірки.

Далі. …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П.  І ще низки пропозицій, які реально і якісно змінять  підприємницьке  життя у країні.

Я прошу вас включити даний законопроект до порядку денного. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, прошу записатися на обмін думками з приводу цього законопроекту. Будь ласка, прізвища народних депутатів. Павло Мовчан, група "Реформи заради майбутнього".

 

13:18:49

МОВЧАН П.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, з одного тільки переліку, який зробив  Арсеній Яценюк, ми бачимо необхідність тих зміни,  які вимагає наша ситуація  економічна. І саме тому я закликаю всіх  дослухатися до тих проблем, які фактично є нашими, власне, державними, загальнонаціональними  проблемами економічними. І я особисто буду підтримувати Арсенія Яценюка у тому, щоб ці зміни  зробити невідкладними і  найближчим часом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович, "Наша Україна – Народна самооборона". Ксенія Ляпіна, будь ласка.

 

13:19:41

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група "За Україну!"

Я хочу подякувати Арсенію Петровичу, він вніс, дійсно, комплексний і дуже хороший  законопроект, в якому, власне,  перелічив всі  ті моменти, які існують і існували з моменту запровадження  Податкового кодексу, які серйозно заважають розвитку підприємництва.  

Я хочу звернути увагу  лише на кілька найбільш кричущих, які сьогодні  визивають реальну, а не номінальну напругу у підприємницькому середовищі.

Перше - це робота податкової міліції. Про це багато говорили, але, на жаль, її повноваження Податковим кодексом тільки посилені, хоча кожен, хто балотувався в президенти, обіцяли нам, власне, щось з цим зробити і зменшити таку криміналізацію питань податкового контролю.

Друге питання, яке сьогодні турбує абсолютно всіх, це фактичні перевірки. Під виглядом фактичних перевірок без жодних підстав можна, власне кажучи, розорити будь-яке маленьке підприємство. І з одного боку, є мораторій на ці перевірки, і ми чули з вуст голови податкової, що він особисто дав доручення особливо малий бізнес не перевіряти фактичними перевірками, а з іншого боку, до нас надходять тисячі скарг від підприємців про те, що одна справа, доручення голови податкової, а інша справа, буква закону, яка це дозволяє. І такі перевірки відбуваються, і відбуваються вони зовсім нечесно, а на підставі корупції як правило.

Третє нарешті – це адміністративний арешт активів. Про це ми так багато говорили при прийнятті Податкового кодексу, і нібито всі депутати погоджувались, що сьогодні це абсолютно недоречний захід, його не має бути в кодексі, тим не менш він є.

І я вам хочу сказати, що іще багато питань, які піднімали підприємці, відображені в законопроекті Яценюка. Але я хочу сказати, що навіть цих 3 питань було б вже достатньо, для того щоб суттєво покращити, власне, атмосферу, яка сьогодні панує в підприємницькому середовищі. І не дивуйтеся, якщо підприємці виходять на вулиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. В першу чергу це викликано тим, що вони відчувають сьогодні шалений тиск попри всі заяви, які лунають в цьому залі. Тому вважаю, що треба підтримати включення і голосування за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

13:22:12

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний головуючий! Мрія будь-якої влади – це бути непомітним для суспільства. Непомітною владу робить один соціальний прошарок. Ім'я цьому соціальному прошарку середній клас. Якщо середній клас задоволений правилами гри, в суспільстві все добре. В європейських країнах, куди ми стукаємося а усі двері, 40 відсотків середнього класу забезпечують стабільність і ситість Європи. 40 відсотків – це питома вага населення і 60 відсотків валового внутрішнього продукту Європейського Союзу. Другий середній клас – це малий і середній бізнес.

Сьогодні Україну рятує те, що в силу менталітету значна частина суспільства або певна частина суспільства вважає себе такою, що достойна вважати себе середнім класом. Але між ілюзією і дійсністю величезна прірва.

Нинішня влада зробила опору на крупний капітал. Це добре, але це  дуже вразливо і небезпечно. Крупний капітал у нас опирається на сировинні галузі. На цьому напрямку можливості розвитку держави вичерпані, тому що вони опираються на величезні енергозатрати і на вичерпність ресурсів, які у нас є.

Шановні колеги! Коли громихнула, вибачте за русизм, криза 2008-2009 років, що сталося з нашим крупним бізнесом? Він, вибачте, ліг, він упав. І що змушені були робити для того, щоб врятувати експорт, бо ми – експортоорієнтована країна з нашими сировинними галузями?  Змушені були девальвовувати гривню.

Друзі! Не дай Бог, знову кризи, знову ми на сировині, знову на величезних газових затратах і енергетичних, що доведеться робити? Не доведи Боже, знову девальвовувати!  Це, вибачте, жебрацтво всієї нації. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ну, безумовно, включати такі речі, знижувати адміністративний тиск і вплив, і дозволити людям самим, тим, хто здатні, самим собі заробляти на кусок хліба і, дай Боже, може, ще комусь поруч дати роботу і теж шматок хліба, а, може, й до хліба.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, від фракції, одна хвилина,

Михайло Чечетов. Будь ласка.

 

13:24:51

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович!  Уважаемые коллеги! Ну действительно, идеи, заложенные Арсением Петровичем,  здесь гениальные, как и все другие  предложения, которые он  репрезентует, это гениальные идеи. Это еще раз подчеркивает, правильно, что сегодня он является настоящим реальным лидером оппозиции, а не кто-то другой. Но если посмотреть с точки зрения адекватности формы воплощения этих гениальных идей в данном законопроекте, то они неадекватны и здесь нет никаких просчетов, расчетов. И даже если поверхностно глянуть, то, мне кажется, это приведет к разбалансировке бюджетов, и местного, и государственного, это дефицит бюджета и просто финансовый коллапс в стране.

Поэтому я думаю, что правительство воспримет эти гениальные идеи лидера оппозиции Яценюка и немножко воплотит в другую форму документа. Мы рассмотрим и примем. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження нових інститутів захисту прав платників податків, стимулювання розвитку малого бізнесу та пріоритетних галузей економіки, подолання корупції та забезпечення верховенства права). Реєстраційний номер 8398.

 

13:26:26

За-78

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ" – "Батьківщина" – 56, "Наша Україна – Народна самооборона" – 19, комуністів – нуль, "Реформи заради майбутнього" –2, Народна партія – 0, "Позафракційні" –1.

Шановні колеги, вноситься на ваш розгляд пропозиція про включення  до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 154 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств ветеранів війни). Роман Забзалюк є? Будь ласка.

 

13:27:19

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Шановні колеги, ми вносимо на ваш розгляд проект Закону про внесення змін до статті 154 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств ветеранів війни).

Відповідно до абзацу третього статті 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підприємства ветеранів війни, на яких не менш ніж 60 відсотків від середньої чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, звільняються від сплати податку на прибуток.

Дана норма є чинною. Однак, пільга, визначена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту не включена до Податкового кодексу". Дані розбіжності викликають справедливі нарікання з боку ветеранів та учасників бойових дій, створюють соціальну напругу в трудових колективах. Продовжують находити чисельні звернення від безпосередньо ветеранів Великої Вітчизняної війни, ветеранів бойових дій до органів державної влади всіх рівнів.

Тому ми, ураховуючи те, що зовсім нещодавно, якщо ви пам’ятаєте, тут було пікетування і мітинг якраз представників ветеранів афганців під стінами Верховної Ради, які передали Голові Верховної Ради  відповідне звернення, яке спрямоване в тому числі до народних депутатів України, щодо відновлення соціальної справедливості. Наполягаємо на тому, щоб ми з вами прийняли ці поправки, відповідні зміни і таким чином відновили, по великому рахунку, їхні конституційні права.

У той же час привертаю увагу, передбачаючи, що, можливо, знову пролунають якісь тези і фрази про те, що отут ми плодимо пільговиків. То я хочу констатувати. На жаль, по великому рахунку, пільговиків ми породили одних в результаті прийняття отаких недолугих законів. Це кримінальна олігархія, яка розграбовує цю державу і цей бюджет.

І, по великому рахунку, давайте згадаємо хоча би…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАБЗАЛЮК Р.О. Елементарно буквально оці зміни, які сьогодні відбувалися до бюджету України, там 107 мільйонів гривень направлено лише на утримання Кончі Заспи і Пущі-Водиці, а на бібліотеки – 97 мільйонів гривень всього-на-всього.

Давайте все-таки підтримаємо цю категорію афганців, ветеранів, учасників бойових дій, які сьогодні потребують захисту з боку держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, будь ласка, запишіться на виступ "за" і "проти" цієї законодавчої ініціативи.

Прізвища, будь ласка, народних депутатів. Тарас Чорновіл.

 

13:30:15

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги, народні депутати України! Знаєте, коли читаєш назву законопроекту, тиснути на червону кнопку ніби якось і неспідручно. Але все ж таки мене і нашу групу з входженням в зміст, в суть цього закону спонукало виступити проти.

Перше, що стосується самої суті, про   захист ветеранів війни, стаття до якої вноситься те, що наскільки ми можемо розуміти відноситься до ветеранів Великої Вітчизняної війни. Останній рік народження їх 27 рік, 84 роки. Де ви знайдете підприємство, де ці люди реально можуть працювати ще і в складі 60 процентів? Повне безглуздя.

Другий момент щодо тези, що це приводиться у відповідність Податковий кодекс до іншого закону, до Закону "Про соціальний статус і захист ветеранів війни". Якраз закони мають приводитися до Податкового кодексу, де чітко виписано, що в тій частині, де вони не відповідають кодексу вони мають змінюватися.

Третій момент. Що стосується ветеранів Афганістану, цих людей треба підтримувати безумовно, але є два нюанси. Нюанс  перший, чи конкретно внесенням змін до цієї статті ми створюємо легітимне, юридично виважене застосування цього закону саме до тих учасників бойових дій, які брали участь в Афганістані, в Анголі, в інших гарячих точках. На наш погляд тут буде певне притягування штучне і це є певна проблема, очевидно треба думати про те, що інше застосування даного законопроекту.

Другий момент, а чи треба саме таким способом, який доказав свою корупційність і в Україні, а особливо демонстративні були речі в Росії, згадайте ту історію з Лиходєєм, з його фірмами, з тою мафією, яка виникла навколо цього, з тими конфліктами, вбивствами тощо, чи варта саме в економічній сфері підприємства, куди просто масово записували ветеранів Афганістану надавати такі пільги. Може ліпше постаратися їм соціальні пільги, нарешті, забезпечити і не знущатися над ними,  а не створювати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я розумію, ну, один хтось від фракції визначтесь, будь ласка. Юрій Прокопчук буде? Будь ласка, мікрофон.

 

13:32:33

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "БЮТ – "Батьківщина". Ви знаєте, коли в цій залі іде спекуляція на рахунок прапорів, на рахунок початку війни, що провокує в суспільстві, скажімо, так те, що відбувалося у Львові, будь-що призвело до затримання і знову ж політичних репресій до представників тризуба, "Свободи",  інших, то давайте хоча б якимись своїми діями конкретними для тих людей, кого залишилося мало і тих кого залишилося багато, хто воював на інших війнах, правильно, це і афганці, це ті як перебували в африканських країнах, виконували обов’язок батьківщини, зробимо щось конкретне. І не потрібно спекулювати, що для одних там буде так, тих мало залишилося, давайте зробимо конкретний крок, підтримаємо для того щоб дійсно зробити цей крок доброї волі. І бюджет у нас дозволяє це зробити, тільки треба повернути з Кіпру 270 мільярдів гривень в Україну і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто більше не наполягає? Ні.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 154 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств ветеранів війни)(реєстраційний номер 8432).

 

13:34:16

За-89

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, тепер нам потрібно визначатися щодо проекту постанови про відзначення 50-річчя з дня смерті Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького (святителя і сповідника Луки), православного святого, вченого, лікаря-хірурга, подвижника, архієпископа Кримського і Сімферопольського (реєстраційний номер 8476). Народний депутат України Петро Ющенко, будь ласка.

 

13:34:55

ЮЩЕНКО П.А.

Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Петро Ющенко, "Наша Україна". Проект Постанови у вас на руках, дозвольте я доповім вам за деякі яскраві епізоди із житія святого Луки. Лука (Войно-Ясенецький),  прославлений святий, вчений-хірург, святитель та сповідник ХХ століття, архієпископ Сімферопольський і Кримський. Закінчив медичний факультет Київського університету імені Святого Володимира. Земський лікар, учасник російсько-японської війни у складі Київського лазарету Червоного Хреста  у Читі. Професор Середньоазійського державного університету, головний лікар Ташкентської міської лікарні. У  1921 році, кинувши виклик загального страху, стає  священником. У 1923-му прийняв чернечий постриг, був рукоположений у  єпископа, через 10 днів заарештований. З цього починається хрестна дорога владики.

Майбутній владика сказав у той час: "Я полюбив страждання, що так дивовижно очищують душу". Бутирка, Красноярськ, Туруханський, край, морози під 60 градусів. У Турханську, до речі, вперше в світі трансплантує нирку хворому за 10 років до  того, як це зробив українець Іван Вороний. 

У 1926 році завершується заслання, працює у Ташкенті. У 1930-му знову у засланні,  знову в ув’язненні. …. Архангельск.

1934 рік. В Ташкенті очолює Інститут невідкладної хірургії. У 1937 році арешт, переносить  …. допит.  За добу проходили через нього 10 слідчих.

У 1940 році заслання в Сибір до селища Велика Мурга. Під час війни звертається до Клима Ворошилова, запропонувавши свій фах потребам фронту. Направлений у Красноярськ в евакогоспіталь. Оперує і вдень, і вночі. Ранені бійці салютують хірург милицями і прямими ногами, вилікувані ним …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЮЩЕНКО П.А. …нагороджений сталінською премією першого ступеня і медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні".

Помер Войно-Ясенецький у сані аАхієпископа Сімферопольського і Кримського 11 липня 61 року.

В 1995 році канонізований Православною Церквою. … Священним Архієрейським Собором Православної Церкви у… році святитель Лука був внесений в Собор новомучеників і сповідників для загальноцерковного вшанування.

На вихідні ці, на Троїчні, збиралися сотні  хірургів і сотні з священства, з однієї  Греції приїхало 106 делегатів. Запроваджений   орден "Святого Луки", яким нагороджено багато хірургів і наших, і закордонних, в тому числі і головний  хірург України  Фомін Петро Дмитрович.

Проголосувавши за цю  постанову, ми в душі скажемо: "Святитель Лука, моли Бога за нас!".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Олександрович Яворівський, будь ласка.

 

13:38:15

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго дня, Україно!  Все, що казав член нашого комітету Петро Ющенко,  абсолютна правда, в якій, очевидно, ніхто не сумнівається. В особі Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького, святителя і сповідника Луки, поєдналося дві,  дуже часто суперечливі  між собою,  долі. В одній людині, в одній душі, в одній свідомості. Це одна частина, надзвичайно яскраве світське життя, де людина зробила колосальний прорив у гнійній хірургії, що мало колосальне потім значення і під час Другої світової війни, і взагалі. Людина, яка написала безліч наукових праць.

І друга його частина - це його духовне, священицьке життя.  Можете уявити, коли він на початку 20-х років, власне кажучи, майже залишає медицину і переходить, здобуває духовний сан. Людина абсолютно знала, що його  обов'язково     арештують, і він ішов на це. Тобто це дивовижний якийсь характер, дивовижна відданість і вірі, і відданість,  звичайно, і людям.

Через те, справді, ми повинні цю людину відзначати, повернути його в історію. Тому що він тривалий час був  в засланні, був забутий, кілька років жив в глибокому Сибіру і  працював хірургом у малесенькій цій лікарні, і  тому подібне.  Тобто тут ніхто не має жоднісінького сумніву.

Чому  комітет утримався від того, щоб підтримати цей проект постанови. Річ у тому, що йдеться про відзначення, я підкреслюю, відзначення 50-річчя із дня смерті.

Колега Ющенко має рацію в тому, що по священицькій лінії це справді дата і справді церква відзначає дні смерті і таке інше. Але ми приймаємо, так би мовити, ну, громадянський документ, цивільний, світський документ. Через те ми вважаємо, що, якщо ми, звичайно, підемо шляхом відзначення і дат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Не вписався трішки. І дати смерті, і дати народження, ми справді перевантажимо це все. Через те вирішувати вам. Я доповів вам позицію комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто буде виступати з цього приводу? Запишіться, будь ласка, я бачу, є виступаючі. Запишіться.

Прошу прізвища народних депутатів. Михайло… передає право Болдирєву, будь ласка, фракція Партії регіонів. Потім Юрій Кармазін, як завжди. Добре.

 

13:41:09

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, этот тот самый случай, когда я целиком и полностью поддерживаю Петра Ющенка, несмотря на многие наши противоречия в других областях.

Святитель Лука Войно-Ясенецкий был, ко всему тому, что уже о нем рассказано, был необычайно смелым человеком. Когда на банкете после парада победы Сталин спросил у него: "Но ведь вы вскрывали черепные коробки и не видели там святого духа". "Да, - ответил святитель Лука, - но интеллекта я там тоже не видел". Это был необычайно смелый человек. Это был человек, который своим примером показал, что можно даже в той тоталитарной системе сохранять высокие профессиональные качества, быть великолепным хирургом, быть врачом, которому, в буквальном смысле слова, поклонялись больные.

И что касается церковной нивы, то я вам приведу еще один небольшой пример. Два года назад по благословению Блаженнейшего Владимира, митрополита Киевского и всея Украины, наша организация делала крестный ход по Украине с мощами Спиридона Тримифунтского. Это величайший православный святой равный самому святителю Николаю, они были друзьями и вместе выступали  на I Вселенском соборе. Так вот, когда мы… мощи святителя Спиридона Тримифунтского сопровождали греческие монахи, священники и миряне с острова Корфу. И когда мы пришли в Симферополь, то первое, что сделали все греки, - это они пошли к раке с мощами нашего святого – святого Луки. На его праздник с острова Корфу всегда приезжает церковная делегация. У греков он необычайно популярен. Вы ж сами понимаете, кем являются греки в хранении православной веры.

Поэтому в нашей церкви святитель Лука – это канонизированный святой, это огромный авторитет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

БОЛДИРЄВ Ю.О. Заканчиваю свое выступление. В общем, друзья, давайте проголосуем «за». Это великий святой, он стоит того, чтобы мы отметили годовщину его смерти. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

 

13:43:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я хочу подякувати Петру Андрійовичу за те, що він підняв цю велику тему. Інше питання, що мені прикро, що комітет не знайшов формули, як можна зробити. Можливо, можна було зробити 140-річчя від дня народження, записати. І 50-річчя з нагоди смерті. Можливо, так? Можливо, так можна було зробити?

Тому я звертаюся зараз до автора. Бо у нас всі законопроекти в скороченому режимі розглядаються. Можливо, Петро Андрійович, можна записати так, як ми завжди звикли. Бо ми живемо в світському житті. І записати, що про відзначення 140-річчя, вшанування. І слово «вшанування», яке вчора пропонував наш колега якраз. Я думаю, що воно якраз буде правильно. І тоді буде доречно саме такими словами написати. Тому що у нас до святителя Луки тільки величезна шана і тільки величезна вдячність. Це все, що може бути сьогодні у нас, у людей. Але сам факт прийняття і з'єднання хоча б у цьому голосуванні цієї зали буде свідчити вже про те, що  ми хоч якихось  святих речей дотримуємось, зокрема,  що ми поважаємо і  інтелект, і поважаємо ту сподвижницьку працю, яку він  здійснював, у тому числі здійснював сліпим багато років, абсолютно будучи сліпим, він   ще зцілював людей і лікував  їх. І це колосальний приклад для суспільства, а також для нас з вами, які мають розуміти, яка непроста історія у нашої країни, яка дала таких людей, яка дає таких людей, а ми намагаємось їх сварити на мові, на прапорах, на   інших непотрібних речах.

Я закликаю підтримати  і хотів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я хотів  би попросити, Володимире Михайловичу,  ви як історик, може, поправите  нас, записати: "вшанування 140-річчя з народження", внести такі зміни, і "50-річчя смерті".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сергій Шевчук, будь ласка.

Шановні колеги, коли ми включимо у порядок денний  питання, потім при практичному розгляді, тоді  ми  і уточнення  внесемо. Зараз головне - включити у порядок денний. Я не бачу ….

 

13:46:13

ШЕВЧУК С.В.

Шановні колеги, доповідач і виступаючі акцентували увагу на релігійній і сподвижницькій діяльності Войно-Ясенецького. Я хотів би дуже спокійно сказати  про медичну сторону. Ви знаєте, в Україні ще лишилася когорта хірургів, які рятували  тисячі життів. І от, не зговорюючись, коли їх відзначали, також питали, як вам вдалося досягнути таких успіхів у хірургії, багато з них говорили: "Просто я вчився на підручниках Войно-Ясенецького". І це,  дійсно, так. Це унікальна людина, таких небагато у вітчизняній історії медицини.

Тому, безумовно, треба одноголосно підтримувати  ці дати. Йеться не про якесь помпезне відзначення, йдеться про те, що є медичні інститути, медучилища, медичні заклади, де згадка про цю видатну людину  тільки буде, як чудовий приклад для молодих  медиків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Павло Мовчан, будь ласка.

 

13:47:22

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, мені здається,  найвагоміші аргументи були  наведені  автором цієї постанови, яка, до речі, перегукується із другою постаттю, яка іде слідом, - це з Петром Калнишевським. Це, дійсно, величні постаті у нашій історії, і новітній, і давній. І мені не треба сьогодні мене самого переконувати, чи 50-річчя – це дата, чи не дата. Якщо ми відзначаємо 150-річчя з дня перепоховання Тараса Григоровича, то я не бачу жодного якогось алогізму в тому, щоб цю людину, яка зробила стільки і за таких умов, щоб сьогодні її десь виносити за дужки і говорити про те, що комітет якось не так поводився. По-перше, комітет нашвидку розглядав, і тому я від імені комітету теж як член комітету заявляю про свою позицію: треба вводити в порядок денний і проголосовувати негайно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте ми з вами домовимося, надалі таким чином будемо поступати. Коли будемо формувати відповідні проекти постанов, то, коли буде мова йти про річницю, там, ювілей від дня народження, будемо писати: "відзначити день народження"; коли річниця смерті, давайте будемо: "вшанування пам'яті" Буде у нас уніфікований підхід. Це перше.

Друге. Я пропоную, шановні колеги, нам проект постанови поставити на голосування про включення до порядку денного без визначення дат, просто про вшанування пам'яті Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького (святителя і сповідника Луки), православного святого, вченого, лікаря-хірурга, подвижника, архієпископа Кримського та Сімферопольського. А далі вже коли будемо приймати остаточну постанову, ми тоді все це відшліфуємо. Нема заперечень? Я ставлю на голосування в такій редакції цю пропозицію. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 8476.

 

13:49:37

За-292

Рішення прийнято.

Шановні колеги, продовжуємо ранкове засідання на 15 хвилин. У нас, шановні колеги, ну, у нас не розглянуті деякі питання. Нам треба ж виконувати те, що ми плануємо.

Шановні колеги, є проект Постанови про відзначення 320-річчя від дня народження Петра Калнишевського. Я думаю, що нема потреби говорити про цю історичну фігуру.

Якби ви були такі добрі, ми б підтримали включення до порядку денного, і тоді б, коли надійде час, розглянем і приймемо рішення. То я просив би підтримати, щоб у нас не було збоїв.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 320-річчя від дня народження Калнишевського Петра Івановича, політичного і військового діяча, останнього кошового отамана Запорозької Січі (реєстраційний номер 8478).

Прошу голосувати.  Ви ж бачите, працюєм продуктивно.

 

13:50:42

За-293

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Тепер проект Закону про національний культурний продукт. Для того, щоб ми його встигли розглянути, у мене є прохання, давайте за скороченою процедурою ми розглянемо його. Нема заперечень? Бо інакше ми не встигнемо розглянути. Що? давайте відкладем, не будем розглядати.  Тоді ми завтра знову його не розглянемо.

У нас є такі проекти законів, шановні колеги, на сьогодні: проект Закону про національний культурний продукт; проект Закону про індустріальні парки; проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відкриття доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і проект Постанови про утворення ТСК з питань розслідування причин неконтрольованого росту цін на продукти харчування.

Давайте тоді хоча б розглянемо один проект закону: про національний культурний продукт. У нас 25 хвилин. За цей час давайте розглянемо його.

Давайте тоді установим таку процедуру, одну хвилиночку: доповідачу – 10  хвилин. Влаштує вас це? (Шум у залі)

 Ні, то ми тоді приймаємо… У нас 25 хвилин. Якщо ми… (Шум у залі)

 Завтра у нас інший розклад. На середу пропозиції формують представники… одну хвилинку, представники фракцій, які не входять до більшості. Я хочу, щоб ми розглянули це питання. Ви хочете відкласти ще на один тиждень - давайте відкладемо.

Шановні колеги, я вже не знаю, яким боком стать, щоб вам сподобатись. Ну, чесне слово, хочеш і так по-людськи, і так, і все вам не… (Шум у залі)

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про національний культурний продукт. Що встигнемо розглянути – розглянемо, не встигнемо – не розглянемо. Будь ласка. Ну, я пропоную давайте таким чином, от доповідачу дамо 10 хвилин, а після того за 15 хвилин обговоримо і вийдемо на прийняття рішення. У нас тоді буде все нормально, знайдемо компроміс. Будь ласка.

 

13:53:12

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. В'ячеслав Кириленко, партія "За Україну!"

Шановні колеги, це законопроект, який понад два роки перебуває у парламенті, і я вважаю, що він потребує більш детальної уваги, ніж простий розгляд за скороченою процедурою, з огляду на декілька обставин. І перша обставина полягає у тому, що зараз як ніколи національна культурна індустрія потребує захисту і з боку держави, з боку уряду, з боку влади, якщо хочете, з боку усіх громадян. І за попередні роки, і тепер цей законопроект із великим трудом проходив через парламентські структури, з огляду на те, що значна частина депутатів поки що не готову посідати виразно проукраїнську позицію, оскільки ухвалення цього законопроекту призведе до цілковитої зміни ситуації на теперішньому ринку культурних індустрій в Україні. А простіше кажучи, ухвалення цього законопроекту про національний культурний продукт призведе до того, що від підтримки іноземного виробника культурного продукту українська незалежна держава на 20-му році Незалежності нарешті перейде до підтримки українського виробника власного національного культурного продукту. А це означатиме, що стануть неможливими нескінченні шоу на усіх телеканалах, коли навіть українських ведучих уже в них немає, а переважно російські, імпортовані ведучі веселять українську публіку, українських громадян. А це означає, що на українських телеекранах, і в прокаті, і на телебаченні перестане бути засилля іноземної кінопродукції, головним чином російської, а нарешті український телеефір, а також прокатний ефір, прокатний час буде заповнений високоякісними творами української кіноіндустрії. Це означає, що у крамницях не 20 відсотків української книги на полицях перебуватиме, а, щонайменше, 80. Зараз навпаки, з точністю до навпаки: близько 80 відсотків – це іноземна книга, переважним чином російська, близько 20 відсотків – україномовна книга. Це означає, що після ухвалення Закону про національний культурний продукт на розкладках можна буде купити не одну і то з трудом чи сильно зранку українську газету, а можна буде купити переважно україномовну друковану пресу, а не те, як тепер, коли переважно це російськомовна друкована продукція.

І це означає, що не те, як тепер, ми будемо свідками гастролювання в Україні  лише іноземних або переважно іноземних виконавців, особливо зараза, особливо останній рік, коли нашим уже і гастролювати в своїй країні неможливо. Їздять десь по інших країнах і роблять невеличкі клубні концерти. А це означатиме, що наші визнані і класичні, і естрадні, і популярні колективи будуть понад усе користуватися пріоритетом гастрольної діяльності в рідній країні. Все це буде забезпечено завдяки заходам державної підтримки національного культурного виробника, які передбачені цим законопроектом.

Цей законопроект не лише плід моїх зусиль, а плід зусиль цілого авторського колективу. Який працював і почасти працює, до речі, дотепер в Міністерстві культури, а також тих людей, які поза урядом, поза владою уже довший час займаються, власне, виробництвом національного культурного продукту і розуміють, що в рідній країні пробивати із боєм те, що напрацьоване, не маючи жодної підтримки з боку держави, далі неможливо і з усіх точок зону несправедливо.

Тому цей законопроект передбачає п’ять заходів державної підтримки національного культурного виробника, який, звичайно, у другому читанні потребує уточнення, оскільки частина із них потребує кореляції із ухваленим уже Податковим кодексом. Я ж вносив цей законопроект ще задовго до сьогоднішнього розгляду, більше ніж 2 роки тому. Це було до ухвалення нового Податкового кодексу, який значну частину питань, які стосуються оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток для національного культурного продукту мав би вирішити, але не вирішив. Слава Богу, що лишили деякі пільги щодо державної підтримки книговидавців у новому Податковому кодексі, і деякі пільги щодо підтримки кіномитців. Але по всіх інших напрямках жодних заходів підтримки через податкову систему не передбачено.

Тому цей законопроект передбачає як податкову підтримку, не буду розшифровувати за браком часу національного культурного продукту, так і державну підтримку шляхом гарантів, шляхом створення відповідних фінансових ресурсів, а також створення іншими способами і методами сприятливого режиму з боку держави для національного культурного   продукту. Визначаються види національного культурного продукту за сферами, таких сфер 11 і вони покривають собою практично всі види національного культурного продукту та національних культурних послуг, які можливі до виробництва і поширення в Україні. Це означатиме, що законопроект у випадку ухвалення сьогодні правлячою більшістю дасть і зримий економічний ефект, оскільки в усьому цивілізованому, розвиненому світі культура давно стала однією з ключових продуктивних сил. І це не лише просте споглядання творів культури і мистецтва, а це виробнича сила. Культурні індустрії в багатьох країнах стали вагомою причиною надходжень до державних бюджетів своїх країн, це означає, що якщо буде запропоновано такий підхід, який і запропоновано цим законопроектом і буде підтриманий у результаті голосування більшістю, то всі ті норми, які навіть і передбачені у чинному законодавстві отримають можливість бути реалізованими.

От приміром зараз, у нас є ранішими скликаннями Верховної Ради  напрацьовані норми, про державну підтримку видавця, про  30 відсоткову квоту екранного часу в кінопрокаті для національних фільмів і інші відповідні протекціоністські норми, але вони не можуть бути використані, тому що реальна робота державної влади, особливо зараз, особливо тепер не іде у напрямку підтримки. Наприклад, національного виробника в кінематографічному плані, наприклад, національного книговидавця і також така ситуація по інших сферах. І тому, наприклад, якщо говорити про кінопрокат, то ось цю, передбачену чинним законодавством, 30-відсоткову квоту щодо обов’язковості екранного часу для українських кінофільмів неможливо навіть закрити, тому що немає механізмів, створення сприятливих умов з боку держави для національного кіновиробництва. Справедливості заради треба сказати, що частина, в тому числі податкових пільг, щодо податку на додану вартість, податку на прибуток, а також деяких пільг при ввезенні матеріалів і послуг, які потрібні для вироблення національного культурного продукту, передбачена чинним законодавством. Як я вже ……… згадував, це стосується частково кіновиробництва і книговидавництва, але ці квоти мають лише епізодичний характер і без системної взаємодії по всьому законодавчому полю вони не можуть бути реалізованими. Тому, окрім трьох великих розділів цього законопроекту про національний культурний продукт, я вношу зміни до семи законопроектів, які стосуються головним чином податкової частини і відповідних преференцій щодо податку на додану вартість і податку на прибуток, а також до цілої низки інших законопроектів, оскільки це потрібно для того, щоб національний культурний продукт отримав підтримку в комплексі.

Завершуючи цей виступ, я хочу сказати наступне, звичайно ми можемо дискутувати про доцільність, припустимо, податкової підтримки національного культурного продукту. Звичайно ми можемо дискутувати щодо необхідності сертифікації національного культурного продукту і фінансової підтримки тільки сертифікованих в Україні національних культурних продуктів, і національних культурних послуг. Звичайно ми можемо дискутувати щодо створення культурного інноваційного фонду, але все це питання технічного характеру, які можливі до вирішення законотворцями у випадку доброї волі. На жаль, до тепер в Україні доброї волі в парламенті, до підтримки українського культурного виробництва продемонстровано у системному розумінні цього слова до тепер і на 20 році незалежності ще не було. Тому, звичайно, у депутатів, особливо від більшості, є простий вибір: або взяти і відкинути цей законопроект як занадто проукраїнський, який може там викликати якісь інсинуації, або вдумливіше підійти до цього питання і, проголосувавши у першому читанні, попрацювати над тими нормами, які можуть викликати дискусію у другому читанні. Такі норми, безумовно, є, і на відсотків 30 цей законопроект можна почистити, і в плані податкових пільг, і в плані створення відповідного органу сертифікацій національного культурного продукту. Але, якщо ми просто зараз відкинемо саму ідею і необхідність підтримки національного культурного продукту, тобто підтримки українського кіно, українського театру, українських музичних виконавців, українського телепродукту, то це означатиме, що  парламент таким чином стає на сторону тих, хто вважає, що треба підтримувати іноземців тут, а своїх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО В.А. …а своїх просто  нищити. Вважаю, що такий підхід неправильний, недержавницький, і закликаю правлячу більшість проголосувати в першому читанні за підтримку українського культурного продукту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Голова комітету Володимир Яворівський, будь ласка. Володимир Олександрович.

 

14:03:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Добрий день, Україно! Держава, яка не має свого національного продукту, культурного продукту в першу чергу, - це не держава, це або транзитний вокзал, або підворітня, називайте це, як хочете. То більше в цьому глобалізаційному світі, де сьогодні ми не здивуємо ні телевізорами, яких у нас, до речі, і немає, ні горбатими "запорожцями", ми цікаві світові тільки нашим національним обличчям, тільки нашою культурою, тільки нашою духовністю. Через те такий законопроект, про  національний культурний продукт,  мусила б давно нести українська влада, мусила би внести як один із найголовніших законопроектів. Через те в даному випадку я хочу від імені комітету просто подякувати Кириленкові, молодшому Кириленкові, за те, що він справді зробив цю величезну роботу.

Я хочу сказати про те, що ми сьогодні фактично стоїмо перед загрозою втрати української культури як такої, і наша національна спадщина, яка сьогодні фактично розорюється, і недавно комітет зробив виїзне засідання до Переяслава-Хмельницького, де з'ясувалося  про те, що абсолютно самочинно священики  однієї із конфесій викинули музеї, один і другий музей  викинули буквально із тих храмів, в яких вони перебували вже багато десятиліть.  І навіть членів  комітету не пустили  на цю територію.

Через те ми вважаємо, що саме такий  законопроект  сьогодні в своїй  ідеології, я підкреслюю, не в деталях, в своїй ідеології, всі деталі педантично автор тут розкрив, і я не буду з ними, не буду повторюватись. Але те, що ми маємо сьогодні колосальну загрозу в тому, що українська книжка абсолютно витісняється сьогодні на маргінес, і в першу чергу, російськомовною, і в першу  чергу контрабандною, яка завозиться в Україну, і через те вона  в кілька разів дешевша, ніж українська книжка. І коли вони стоять поруч, люди, які дуже часто байдуже якою мовою читати, звичайно що будуть купувати російську книжку, бо вона, ще раз кажу, в півтора, в два, а то і в три рази дешевша.   

Ми сьогодні не маємо українського кіно, і натомість… порожнього місця не буває, натомість  ми маємо, даруйте мені, ширвжиток російський вже. Скільки ми можемо дивитися ці кінофільми про міліціонерів, бравих російських  міліціонерів, які ловлять таких самих  бравих бандитів і таке інше?!  А ми фактично сьогодні нічого не маємо. Виділено ніби солідну суму на кіно у цьому році, але виявляється, що ця сума - це в основному борги, які потрібно віддати. Через те на розвиток    кіно ми сьогодні фактично не маємо нічого.

В такій самій ситуації перебувають сьогодні і українські театри. Може, кілька там, трішки якось ще там Ступчин театр, може, значить, Резніковича, там, і тому  подібне. А що відбувається із обласними театрами?

Ми можемо те саме говорити і про українську естраду сьогодні, яка фактично не підтримується. Через те, я розумію, прекрасний український гуморист  Крижанівський, на жаль, покійний, колись сказав фразу: "Я не такий дурний, як  з виду.". Так от, і я "не  такий дурний, як з виду", щоб вірити в те, що ви проголосуєте за це, тому що там справді є певні пільги. А що ж це за країна, яка не  може захистити свою культуру і не може дати пільг?! Ви мільярдами  списуєте і олігархам гроші, а на культуру ледве жалюгідні копієчки там, кінці з кінцями звести не можна, музеї нічим сьогодні охороняти.

Ви учора розділяєте між собою, дерибаните бюджет на свої майбутні округи, а за  це ви не проголосуєте.

Я переконаний, що, повірте мені, ви берете на свої голови, берете колосальну ганьбу. Я прошу, отямтеся, проголосуйте в першому читанні. До другого ми разом будемо працювати і можна зробити досконалий, добрий для країни, яка хоче бути цивілізованою, дуже добрий законопроект. Спробуйте це зробити, якщо у вас є совість і якщо ви справді культурні люди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я просив би лише одне, щоб ми ж не читали моралі, лекції один одному, бо можуть…, зараз інша сторона почне питати: "А де ж були раніше, чого ж не прийняли?" Ну, я прошу вас, оцим шантажем ми не можем прийняти рішення. Я вважаю, цей закон треба прийняти, але, коли починаємо згадувати про совість, то, очевидно, треба її брати завжди на роботу, не тільки сьогодні, коли ходимо.

Шановні колеги, я розумію, що зараз, як в нас будуть виступи "за", "проти", ми, ну, я думаю, що не знайдемо позицію. В мене прохання, давайте ми включимо це питання, прийнявши його за основу, далі попрацюємо, при підготовці до другого читання тоді буде зрозуміло, які позиції врахувати, що не врахувати. Ну, те, що нам потрібно в державі "Україна" підтримувати національний культурний продукт, я думаю, це однозначно як те, що вранці треба іти на роботу, якщо ти працюєш. Я вас прошу, давайте сьогоднішнє засідання завершимо тим, що приймемо за основу цей проект закону і на такій позитивній ноті завершимо.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про національний культурний продукт (реєстраційний номер 4298). Прошу голосувати. (Шум у залі)

 

14:09:22

За-266

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 159, "БЮТ – "Батьківщина" – 33, "Наша Україна – Народна самооборона" – 31, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 20, Народна Партія – 20, позафракційні – 3.

Шановні народні депутати, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. З 15-ї години в нас відбудуться парламентські слухання,  а також робота в комітетах. Завтра Верховна Рада України продовжить свою роботу в пленарному режимі з 10 години ранку за розкладом на четвер.