ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ   

Сесійна зала Верховної Ради України

14 червня  2011 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

 10:00:57

Зареєструвалися в сесійній залі картками 379 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України: Станіслава Михайловича Аржевітіна, йому виповнилося 50 років. Прошу привітати нашого колегу. (Оплески) Шановні народні депутати, прошу привітали Левцуна Володимира Івановича, Мармазова Євгенія Васильовича і Сушкевича Валерія Михайловича, які також сьогодні мають день народження. (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 31 травня по 3 червня 2011 року. Відбулося 5 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 110 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 15 законів та 16 постанов, 17 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 4 законопроекти повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, 2 законопроекти повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 38 законопроектів та 1 проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон прийнято у новій редакції після доопрацювання комітетом, 1 закон відхилено. Проголошено 160 депутатських запитів.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Прошу записатися на виступ. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на табло. Валентин Григорович Матвєєв, фракція комуністів. Наступним буде виступати представник депутатської групи Камчатний.

 

10:03:26

МАТВЄЄВ В.Г.

Уважаемые соотечественники, уважаемые коллеги! Фракция Коммунистической партии выражает крайнюю обеспокоенность ситуацией, которая сложилась вокруг многих предприятий, где за неприкрытым нарушением трудовых прав граждан четко прослеживается реализация разработанного сценария по их уничтожению с целью получения быстрой и большой прибыли.

Наглядно это просматривается в частности на примере сахарной промышленности. Украину, которая обеспечивала сахаром огромную советскую страну и одновременно экспортировала его в десятки стран, искусственно превращают в импортозависимую отрасль, которая имеет стратегическое значение для страны и которая могла бы, как это было в Советской Украине, а в 1991 году работал 191 завод, а сейчас лишь их осталось только 42, обеспечивать достойную работу и зарплату десяткам тысяч людей, приносить в казну страны миллиарды гривен, уничтожается в угоду как доморощенным, так и международному капиталу, самыми варварскими и бандитскими методами: от нарушения трудовых прав работников сахзаводов, криминального произвола в отношении трудящихся, вставших на защиту своих предприятий, и до покровительства этого беззакония со стороны милиции, прокуратуры, судов.

Яркий пример этому – ситуация в Тульчинском районе Винницкой области, где в мае текущего года, о чем говорили многие средства массовой информации, на Кирнасовском сахарном заводе произошел конфликт, когда несколько десятков завезенных отморозков-бандитов, вооруженных бейсбольными битами, лопатами, зверски избивали людей и травили 15 собаками. Это тех людей, которые защищали свой, построенный ими завод. В результате один человек даже погиб – бывший электрик завода. Как известно, причиной этого послужило то, что, вопреки обещаниям возобновить работу предприятия и сохранить рабочие места, владелец завода продал предприятие двум фирмам,  одна из которых специализируется в частности на заготовке металлолома. Вот, узнав об этом, жители села и работники завода стали на его защиту.

Фракция коммунистов настаивает на привлечении к ответственности всех виновных в избиении людей в Кернасовке, а также на проведении служебного расследования по факту бездеятельности работников местной прокуратуры и безответственного отношения к выполнению своих служебных обязанностей работников местной милиции. Также мы считаем необходимым, рассмотреть вопрос о правомерности решения Тульчинского районного суда, которым бандиты, избивавшие людей, были освобождены из-под стражи.

Фракция Компартии разрабатывает по проблеме выполнения приватизационных договоров законопроект, который будет внесен буквально на днях в Верховную раду. Если бандиты идут на людей с битами, пора отвечать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

МАТВЄЄВ В.Г. Если бандиты идут на людей с битами, пора отвечать им адекватно. Бесправие народа – расплата за молчание. Коммунисты требуют от правительства, защитить граждан, чьи трудовые права нарушаются. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тарас Чорновіл, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Арсеній Яценюк.

 

10:08:04

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Наша депутатська група знову хоче закцентувати увагу на питанні, яке найбільше збурює пристрасті в українському суспільстві. Мова йде знову про проблему пенсійної реформи. Наша депутатська фракція давно підтверджувала і заявляла, що ця реформа давним-давно назріла і перезріла. На неї чекають громадяни України, вона повинна бути здійснена, але паралельно з цим розумінням необхідності реалізації пенсійної реформи ми мусимо заявити, що новий  урядовий проект реформи пенсійної системи, на жаль, не виправдовує суспільних сподівань щодо запровадження в Україні соціально справедливої та ефективної пенсійної реформи. Недостатній професіоналізм її підготовки лише дискредитує Президента України та проголошений ним курс реформ.

У підсумку проект пенсійної реформи має низку серйозних недоліків, несправедливі обмеження на рівень зарплати, з якої здійснюється нарахування пенсій сумою зарплат, на яку нараховується єдиний соціальний внесок, при цьому залишаються розкішні пенсії для чиновників, які недоступні для пересічного громадянина, який все життя пропрацював на виробництві. Підвищення пенсійного віку в той спосіб, який пропонується реформою, є порушенням засад гендерної рівності та не узгоджується статтею 22 Конституції.

Питання наповнення Пенсійного фонду України вирішується лише за рахунок найманих працівників без участі крупного капіталу і, що найголовніше, без участі держави. Не враховується досвід Європи щодо діяльності двох-трьохрівневої системи пенсійного забезпечення та інвестування коштів державних та не державних пенсійних накопичувальних фондів у інфраструктурні проекти розвитку країни.

Сказане свідчить, що такі важливі соціальні проекти, як пенсійна реформа, повинні здійснюватися як чітко продуманий та ретельно вивірений акт реформ, спрямований на соціальний захист громадян, в рамках стратегії національної безпеки України.

Тому здійснення пенсійної реформи, на думку нашої фракції, не може бути заручником зовнішніх впливів. На наше переконання, пенсійна реформа має розпочатися з розробки концепції та винесення її на обговорення в суспільстві. І тільки після цього, а не після кулуарних домовленостей, вона може бути втілення у законопроекті.

В основі концепції, на погляд депутатської фракції "Реформи заради майбутнього" мають лежати такі принципові засади, вік, стать і соціальний статус не повинні впливати на призначення пенсії. Розмір пенсії повинен залежати лише від двох чинників: отриманої зарплати та трудового стажу. Пенсійне законодавство має бути прозорим, а Закон про пенсійне забезпечення один для всіх суспільних верств, неприпустимим є існування десятки виборчих законів щодо призначення пенсій. Пенсійний фонд України в межах солідарної системи пенсійного страхування не повинен здійснювати непритаманні для нього функції: виплати допомоги по інвалідності, пільг, надбавок тощо.

Депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" вважає, що даний законопроект не відповідає сучасним стандартам політики пенсійного забезпечення  та вимогам наших громадян, а тому його слід доопрацьовувати.

І на завершення. Депутатська фракція, "Реформи заради майбутнього" впевнена, що  головними чинниками, які дійсно, а не на папері, гарантують успішність пенсійної реформи в Україні є справедливість у розподілі благ, високі заробітні плати та пенсії, солідарність нації, спільність інтересів громадян України в пенсійній реформі, прийняття суспільної відповідальності  за наслідки змін у системі пенсійного забезпечення перед сучасними та наступними поколіннями, свобода вибору, можливість вибору громадянином  України  пенсійної програми та державного або недержавного Фонду пенсійного забезпечення.

Тільки при врахуванні таких позицій депутатська  фракція "Реформи заради майбутнього" готова голосувати за пенсійну реформу.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги! Арсеній Яценюк, фракція "Наша Україна – Народна  самооборона" . Наступним буде  виступати представник "БЮТ – "Батьківщина" Іван Кириленко.

 

10:12:29

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний український народе! Україна в найближчому майбутньому отримає ще одну реформу – пенсійна реформа.

Виявляється, що уряд і влада робить пенсійну реформу не для українців і не для народу України, а для виконання вимог Міжнародного валютного фонду. Для того, щоб ще взяти кредити, для того, щоб розікрасти ці кредити і для того, щоб підвищити пенсійний вік для українських громадян.

Вся пенсійна реформа зведена тільки до одного – підвищити пенсійний вік. Жодних стимулів для того, щоб забезпечити українців робочими місцями, щоб запровадити справедливість в пенсійній системі, в урядовому законопроекті не існує.

Горе-реформатори проводять вже не першу реформу в Україні. Розпочну  з податкової. Після податкової реформи   230   тисяч українців позбавилися робочих місць. Потім вони запровадили бюджетну реформу. Результатом  бюджетної реформи стало те, що  сьогодні один українець винен 1 тисячу 200 доларів іноземним кредиторам. Потім вони пішли запроваджувати освітню реформу. Виявляється, що треба закривати школи. А закривати їх треба тому, що на одного учня держава витрачає аж 7,5 тисяч     гривень на рік на противагу майже 1 мільйона на утримання 1 народного депутата   України.

Потім вони пішли проводити судову реформу, яка перетворилася в створений механізм політичних переслідувань опозиції. Всього-на-всього  0,5  відсотка українські суди  виносять як виправдовувальні вироки – 0,5.  В колишньому СРСР це було 10.

Зараз вони взялися за медичну реформу. В рамках медичної реформи  вони також хочуть закрити лікарні і зменшити утримання, а це  всього-на-всього 10 гривень на  1 хворого. До відома: машина голови обласної державної адміністрації за день  використовує 200 гривень. От такі вони горе-реформатори!

На розгляд українського народу запропонована пенсійна реформа. Пенсійна реформа, яка остаточно позбавить українців  віри в майбутнє. Пенсійна реформа, яка остаточно забере  в українців право на достойну і чесну пенсію. Жодного  слова про такі реформи в програмі Президента Януковича немає. Я думаю, що пенсійна реформа, яка "економить", за словами уряду, всього-на-всього 4 мільярди гривень протягом 2 років, це ніщо в порівнянні з тим, що компанія під наглядом уряду по назві "Лівелла" вкрала з державного бюджету, при безмитному ввезенні, 4 мільярди гривень тільки за півроку. А уряд  на своє утримання в цьому році збільшив витрати на 5 мільярдів!

Яке ви маєте моральне право, після цього, забирати у людей пенсії і забирати у людей можливість достойно завершити своє життя?!

Ми вимагаємо як опозиція, розгляд двох опозиційних законопроектів щодо пенсійної реформи, які не збільшують пенсійний вік і які реально вирішують проблему пенсійної системи, і збільшують пенсії для 10 мільйонів українців на 334 гривні.

Друге. Я розумію, що цей уряд  сам не піде. Я чудово усвідомлюю про те, що Президент його  не відправить.  Тому ми звертаємося до уряду: підіть на пенсію, ми забезпечимо вам гідну пенсію в 764 гривні! Не мучте народ України, не мучте себе і не мучте українську державу! Ідіть геть! А от пенсійні посвідчення.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Шершун. 

 

10:16:37

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні співвітчизники! Через кілька тижнів завершується чергова сесія Верховної Ради України. безумовно, щось нам вдалося  здійснити, щось втрачено, але підсумуємо зроблене пізніше. Сьогодні ж основна роль опозиції – саме зараз, поки є час, загострити найактуальніше, найзлободенніше і вирішити його невідкладно, щоб не було потім, як кажуть, "за державу  обидно".

І головне. У нас, як і в усьому  цивілізованому світі, це права людини.  І саме в цьому зв`язку скільки разів саме ви, правляча коаліція, заявляли, що опозиція, мовляв, голослівно і надумано обвинувачує владу у розвалі незалежної судової системи, що суди стали кишеньковими, що прокуратура і міліція перетворилися у замовні каральні органи і таке інше. У влади був унікальний шанс  присоромити опонентів, спростувати ці обвинувачення.

В апеляційному суді Києва  минулого тижня розглядалася скарга Юлії Тимошенко про безпідставність порушення проти неї кримінальної справи. Про надуманість і абсурдність звинувачень проти лідера опозиції сказали вже всі: і провідні європейські діячі, і впливові міжнародні політичні організації, і експерти, і прості громадяни України, які в абсолютній більшості назвали це грубим політичним  переслідуванням.

Додамо до цього. Глава держави 13 лютого на зустрічі з американськими конгресменами чітко зазначив, що Тимошенко не буде у в`язниці, а перед тим у січні в ефірі СNN він вагомо заявив, що зацікавлений у виправдальному вироку  для Юлії Тимошенко.

Далі. Уповноважений представник Генпрокуратури, який був тут у сесійному залі на минулому тижні,  декілька разів наголосив: все вирішить суд як незалежна гілка влади. Якщо він виправдає Юлію Тимошенко, то так і буде. Так в чому ж справа? Що і хто заважав суду прийняти єдино правильне, а, головне, правове рішення? Бо якщо це не політичне переслідування, то з точки зору закону, у цій справі криміналу немає. Це вже знають всі. І Україна могла дати сигнал всьому світу: в державі є правосуддя, є Конституція, діють закони, що захищають права людини. Але реальну нагоду поправити репутацію було втрачено. Однак шанс зберегти обличчя і реноме України як партнера Європейського Союзу ще є. Потрібно просто і чітко виконати резолюцію Європарламенту, де чорним по білому ясно записано: перше – стоп кримінальному переслідуванню як засобу досягнення політичної мети; друге – зупинити вибіркове і неправомірне застосування судової системи; третє – українська влада повністю відповідальна за недопущення політичних репресій; четверте – судове переслідування не повинно заважати вільній політичній діяльності опозиційних лідерів і їх роботі з виборцями. А значить треба негайно скасувати підписку про невиїзд Юлії Тимошенко та надмірні заходи про інших представників опозиції.

Отже, ми як відповідальна політична сила і як повноправний представник країни, що весь час однозначно заявляє про свій саме європейський вибір, продовжує ратифіковувати і запроваджувати європейські норми і стандарти життя чітко вимагаємо, не обговорювати і не ревізувати, а невідкладно виконати резолюцію найвпливовішої міжнародної структури якою, безумовно, є Європейський парламент. І не доводити таким чином справу до Європейського суду з прав людини, бо його можливим і очікуваним рішенням буде завдано непоправного удару по іміджу не тільки влади, а і самої держави України.

Цей виступ просимо вважати офіційним звернення до Президента як гаранта Конституції і до Генеральної прокуратури як гаранта дотримання і виконання конституційних норм в нашій державі. Ще раз нагадуємо суть звернення виконати рішення Європарламенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Михайло Чечетов.

 

10:20:54

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії.

Шановний голово! Шановні колеги! Майбутнє українських дітей залежить від наших дій сьогодні, забезпечивши їм належні умови здобуття освіти ми зробимо великий вклад в процвітання України. Тому виховання     високоосвіченого підростаючого покоління стає  і має стати чи не найголовнішим завданням держави. І хоча вживаються дії щодо покращення умов освіти в Україні, рівень фінансування матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів ще залишається низьким.

Саме тому фракція Народної Партії доволі глибоко вивчала цю проблему на прикладі Рівненської області. А вже  за даними статистики Рівненщина вже кілька років поспіль є лідером за рівнем народжуваності дітей. І саме ці діти в майбутньому будуть працювати на благо нашої країни, але зараз вони потребують гарного виховання в належних умовах.

Проте, наразі в країні, зокрема і в Рівненській області ситуація далека від бажаної. Більшість освітніх закладів, особливо в сільській місцевості розміщені в непристосованих для цього приміщеннях. Тому майже всі вони перебувають в незадовільному стані. А на Рівненщині 22 школи взагалі вважаються аварійними. Найгірший стан в українських школах мають спортивні зали. Деякі  з них закриті через небезпечність для життя. А деякі взагалі здаються в оренду. До того ж в більшості шкіл відсутні медичні кабінети і скорочена посада шкільної медсестри.

Тож, про яку майбутню освіту може йти мова, коли у ХХІ столітті діти мають ризикувати власним здоров'ям, заради отримання знань. Звісно в областях розробляються програми будівництв ата реконструкції шкіл. Наприклад, в Рівненській області затверджена програма на 2011-2015 роки. Але питання в тому, чи буде вона фінансуватися належним чином?

На цьогорічне будівництво шкіл на Рівненщині планується спрямувати майже 27 мільйонів гривень з державного та близько 9 мільйонів гривень з обласного бюджетів. Але цих коштів надто замало, щоб забезпечити всіх дітей якісними шкільними приміщеннями.

Тому від імені фракції Народної Партії звертаюся до уряду с проханням: при розподілі додаткових субвенцій на соціально-економічний розвиток з державного бюджету передбачити максимально достатньо коштів на будівництво та ремонт шкіл. Адже тільки Рівненська область потребує 110 мільйонів гривень аби вже в цьому році завершити будівництво 10 сучасних закладів освіти.

У контексті цієї проблеми варто пам'ятати і про  культурно-естетичне виховання учнів. Сьогодні дитина в селі має доступ лише до одного-двох шкільних гуртків. Тому, щоб не було підстав говорити про деградацію сільської молоді, потрібно дбати про відкриття культурно-дозвільних  центрів, спортивних залів тощо. Те ж саме стосується продовження освіти випускниками шкіл. Сьогодні Україна відчуває брак фахівців робітничих спеціальностей. А самі ж діти бажають здобувати освіту, але не всі вони мають можливість навчатися у вищих навчальних закладах. Тому цю проблему вирішила б наявність розгалуженої мережі професійно-технічних училищ в районах. І тоді держава отримала ю чимало фахівців затребуваних на ринку праці.

Фракція Народної Партії сподівається, що уряд дослухається до висловлених пропозицій, адже гідне майбутнє України в наших руках вже сьогодні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів. Будь ласка, ваш виступ.

 

10:24:56

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Уже через несколько дней, 1 июля вступит в силу принятый Верховной радой и подписанный Президентом Украины Закон "Об основах предотвращения и противодействия коррупции в Украине". В нем учтены рекомендации авторитетных отечественных и международных организаций.

Борьба с коррупцией вступает в решающую фазу, вводятся в действие эффективные механизмы предотвращения, выявления, пресечения и расследования коррупционных правонарушений, заложен фундамент для еще более активной борьбы с системной проблемой, угрожающей национальной безопасности Украины и тормозящей преобразование страны. Следующими логичными шагами власти станет принятие Государственной антикоррупционной стратегии и рассмотрение Верховной Радой новых редакций законов "О прокуратуре", "О милиции" и нового Уголовно-процессуального кодекса Украины.

Пришло время возвращать стране то, что украдено нечистыми на руку чиновниками. Это создаст дополнительный, причем очень мощный, источник для запланированного на текущий год повышения зарплат и пенсий. На этом акцентировал внимание глава государства в своем выступлении на последнем заседании Антикоррупционного совета, отметив, что из-за коррупции Украина ежегодно теряет до 20 миллиардов гривен.

Отдельно нужно отметить, что борьбу с коррупцией власть строит на основе  отказа от принципа политической целесообразности. Сегодня не существует разделения на наших и не наших негодяев. Любой представитель власти на всех ее уровнях, допустивший нарушение закона, неминуемо понесет наказание. Подтверждение тому – сотни расследуемых, уже рассмотренных в судах уголовных дел против чиновников, назначенных после смены власти в стране.

Да, к ответственности привлекаются и некоторые представители старой власти, в том числе занимавшие высокие должности. Но ведь факты нарушения закона доказываются правоохранителями строго в рамках закона. А принадлежность к оппозиции не является индульгенцией от ответственности за коррупцию.

Отмена раз и навсегда коррупционного налога является краеугольным камнем успеха начатой Президентом Виктором Януковичем модернизации государства. Но не менее важен и общественный консенсус вокруг путей, задач и результатов преобразования. Следует признать, в этом вопросе мы пока проигрываем сами себе. Усилия власти по налаживанию диалога с обществом явно недостаточные, что стало причиной неприятия предлагаемых инициатив немалой частью наших людей.

В Украине происходят коренные изменения в таких чувствительных сферах как пенсионное обеспечение, медицина, образование, земельные отношения, жилищно-коммунальное хозяйство, упрощение ведения бизнеса и многое другое. И очень важно объяснять людям, что существующие многочисленные проблемы оставались законсервированными десятилетиями. И это неминуемо привело бы к разрушению самих основ жизнедеятельности страны.

Сегодня реформы нужны уже не просто для того, чтобы сохранить конкурентоспособность страны. По большому счету, только успешная модернизация позволит нашему государству сохранить в полном объеме свой суверенитет, в том числе в вопросе определения внешнеполитического курса. Во все времена в мире считались только с сильными. Стать сильнее мы сможем только при условии проведения реформ. Мы видим, как сложно проходят сейчас переговоры с российской стороной по вопросу установления справедливой цены на газ для Украины.

Мы стали перед необходимостью одновременно решать две проблемы. Исправлять ошибки предшественников и перестраивать нефтегазовую отрасль. А привели к такой ситуации не только действия предыдущей власти, подписавшейся под кабальными для нас условиями поставок топлива, но и нереформированность украинского топливно-энергетического комплекса.

Уважаемые коллеги! В процессе преобразования страны крайне важно сохранить общественное спокойствие. На заседании Совета регионов в Ялте Виктор Янукович решительно заявил о недопустимости политического радикализма как прямой угрозы  срыва модернизации и пути противостояния в обществе. Лучшая питательная среда  для радикализма – социальные проблемы, накопившиеся  в Украине, в основном за последнее пятилетие. И выбить почву из-под  ног радикалов власть может только через реальную  борьбу с коррупцией, повышение уровня жизни народа  и честный диалог с людьми.

Впереди у нас 22 июня согласно решения Верховной Рады отныне ежегодно в этот день страна почтит  минутой молчания  память миллионов погибших в годы Великой отечественной войны…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Недопустимо превращать эту дату  в повод для очередного позора Украины перед  всем цивилизованным  миром. Все политические силы, центральная местная власть, правоохранительные  органы  обязаны извлечь уроки с события 9 мая  во Львове и не допустить  раскачивания нашего государственного корабля. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні народні депутати, виступи від фракцій і груп завершено. З приводу пропозицій, які потребують  відповідного реагування Верховної Ради України, я    прошу секретаріат підготувати  доручення.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених  розкладом на вівторок, 14 червня. Шановні народні депутати,  прошу підготуватися до голосування щодо включення до порядку денного низки законопроектів. Ставлю на голосування пропозицію  про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про громадянство України" (щодо національної безпеки) (реєстраційні номери 8468, 8468-1). Прошу голосувати.

 

10:30:41

За-276

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет  на 2011 рік" (щодо соціальних показників бюджету) (реєстраційний номер 8654). Прошу голосувати.

Так будемо коли розглядати, обговоримо по повній програмі.

 

10:31:16

За-237

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про особливості перетворення комунальних унітарних підприємств, які провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, в господарські товариства (реєстраційний номер 8356). Прошу голосувати.

 

10:31:53

За-218

Рішення не прийнято.

Ну, підготуйтеся, а потім повернемось до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про фінансову систему України в особливий період (реєстраційний номер 8442). Прошу голосувати.

 

10:32:28

За-255

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо розрахунків за міжнародний аудит) (реєстраційний номер 8580). Прошу голосувати.

 

10:33:01

За-256

Рішення прийнято.

Хто працює, то в того працює. Перевірте, будь ласка, секретаріат, де там не спрацьовує кнопка.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006 - 2020 роки" (реєстраційний номер 8511). Прошу голосувати.

 

10:33:46

За-290

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо відчуження майна суб'єктів господарювання державного сектору економіки (реєстраційний номер 8441). Прошу голосувати.

 

10:34:18

За-254

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отруйних чи  сильнодіючих речовин або отруйних чи  сильнодіючих лікарських засобів і одурманюючих засобів (реєстраційний номер 8357). Прошу, голосуйте.

 

10:35:02

За-264

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави (реєстраційний номер 8490). Прошу голосувати.

 

10:35:39

За-271

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (щодо механізму контролю продукції, яка містить ГМО). Реєстраційний номер 8494. Прошу голосувати.

 

10:36:20

За-300

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо матерів, які мають п'ятеро і більше дітей). Реєстраційний номер 8421. Прошу голосувати.

 

10:36:53

За-299

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (нова редакція). Реєстраційний номер 8570. Прошу голосувати.

 

10:37:23

За-295

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра). Реєстраційний номер 8238. Прошу голосувати.

 

10:37:54

За-263

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про основи продовольчої безпеки України. Реєстраційні номери 8370, 8370-1. Прошу голосувати.

 

10:38:23

За-301

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію (реєстраційний номер 8134). Прошу голосувати.

 

10:38:53

За-259

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (реєстраційний номер 8507, 8507-1). Прошу голосувати.

 

10:39:24

За-258

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про проголошення в Україні 2011 року Роком пам'яті загиблих у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років (реєстраційний номер 8435).

 

10:39:58

За-236

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 90-річчя з дня народження Дмитра Луценка (реєстраційний номер 8382). Прошу голосувати.

 

10:40:27

За-303

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 150-річчя від дня смерті та дня перепоховання Тараса Григоровича Шевченка" (реєстраційний номер 8418). Прошу голосувати.

 

10:40:59

За-312

Рішення прийнято.

Я прошу голів комітетів щодо законопроектів, які ми включили до порядку денного, які ще не були предметом розгляду на комітетах, провести засідання комітету і розглянути всі законопроекти.

Будь ласка, репліка. Ляшко Олег, будь ласка.

 

10:41:30

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, дякую.

Щойно парламентська більшість проголосувала законопроект (8580) – про внесення змін до бюджету щодо розрахунків за міжнародний аудит.

Я хочу громадянам України, які слухають трансляцію сесії повідомити. Йдеться про те,  щоб у  Державному бюджету виділити 80 мільйонів гривень на оплату послуг закордонних юристів. Ну, немає жодного сумніву, що треба перевіряти діяльність уряду як попереднього, так і нинішнього уряду, очевидно, ця діяльність   буде колись невдовзі перевірена. Але тратити на це 80 мільйонів гривень тоді, коли не виконується Закон про статус дітей-війни, коли  вкладники ощадбанку не отримують своїх внесків, коли людям не має за що платити комуналку, за що дітей годувати і піднімати, з Державного бюджету 80 мільйонів гривень трати на послуги закордонних експертів, мені видається, це є безвідповідальним. Тоді в мене питання: а чому ми утримуємо КРУ, прокуратуру, міліцію, СБУ, витрачаємо десятки мільярдів гривень на утримання цих  органів і ще й платимо закордонним експертам.

Я пропоную цей законопроект не розглядати. Натомість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати!

Будь ласка, Михайло Чечетов.

 

10:42:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Вы знаете, можно было прислушаться к логике предыдущего выступающего, если бы мы жили в нормальной стране, с нормальной оппозицией, которая во главу угла не ставит  реализацию корпоративных интересов засчет ущемлений интересов страны, которое не выезжают за границу и не льют ведра грязи на страну, унижая государство Украины.

И поскольку нужно, действительно, поставить точку в отдельных коррупционных схемах и поскольку нет недоверия, дискредитируется    попытка дискредитировать  нашу  судебную  систему, то, наверное  и правильно привлекается абсолютно политически не заангажированная структура и Соединенных Штатов Америки, самой демократично страны мира, которая должна поставить точку в этом вопросе. Для того, чтобы в последующем имидж страны  не втаптывали в грязь. Нет ничего выше престижа  и имиджа страны! Спасибо.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, ми обмінялися думками. Я просив би не критикувати опозицію. Опозиція така,  яка  країна, які ми. А опозиція – це як лікування голковколюванням: коле, а лікує. Давайте   будемо спокійно до цього відноситись.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про землеустрій" щодо скорочення строку складання документації із землеустрою. Реєстраційний номер 8387. Тут звучала пропозиція  розглядати це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:44:43

За-221

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник голови Державного агентства земельних ресурсів Кадомський Артем Маркович, співдоповідач – голова  підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Омельянович Денис Сергійович. Будь ласка.

 

КАДОМСЬКИЙ А.М. 

Доброго дня, шановний Голово, шановні народні депутати!

Вашій увазі пропонується проект Закону України  про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про землеустрій" щодо скорочення строку виготовлення документації із землеустрою (реєстраційний номер  8387). Розроблений на виконання Указу Президента України номер 1118 від 2010 року "Про рішення Ради національної безпеки України",  від 22 жовтня 2010 року "Про ситуацію в сфері приватизації державного майна".

У проекті Закону пропонується доповнити частину другу статті 28 Закону про землеустрій новим пунктом, згідно з яким виконання розробниками документації  землеустрою відповідних робіт, має проводитись у строк, передбачений договором. При цьому, встановлюється максимальний строк складання документації землеустрою, який  не повинен перевищувати 6 місяців    з моменту укладання договору. Такі зміни сприятимуть реалізації  конституційних прав громадян  та юридичних осіб на землю, поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, забезпечить сприятливі умови для розвитку земельної сфери. Реалізація закону  не потребує додаткового фінансування із бюджетів всіх рівнів.

Враховуючи викладене, прошу підтримати зазначений законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Денис Сергійович. Так, ви будете від комітету? Да, будь ласка.

 

10:46:26

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засідання 31 травня поточного року розглянув, внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про землеустрій" щодо скорочення строку виготовлення документації із землеустрою та визначив наступне. Зазначений проект Закону передбачає встановлення максимального шестимісячного строку розроблення документації із землеустрою.

Комітет відзначає, що стаття 27 Закону України "Про землеустрій" в існуючій редакції надає право замовникам визначати строк виконання відповідних робіт із землеустрою під час укладання відповідного договору. Тобто регулювання питань щодо встановлення терміну для виготовлення документації із землеустрою, згідно з чинним законодавством здійснюється у договірному порядку замовником та виконавцем таких робіт, виходячи з конкретного їх обсягу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує, зазначений законопроект  доцільно направити на доопрацювання. При голосуванні на засіданні комітету голоси його членів розділилися порівну. Тому викласти узгоджену позицію комітету стосовно поданого законопроекту наразі не вбачається можливим. Доцільність його прийняття має бути визначена при голосуванні його депутатським складом Верховної Ради України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Так, будь ласка прізвища народних депутатів покажіть нам. Василь Кравчук,  фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

10:48:22

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина", Хмельниччина.

Фракція "БЮТ – "Батьківщина" буде підтримувати цей законопроект, він надто важливий. І можна аргументувати з цієї точки зору, що в 2011, в 2010 році абсолютно припини видаватися державні акти на землю відділами земельних ресурсів, в державному бюджеті не передбачено і в 2010 році, і в 2011 році, не передбачено коштів на безкоштовне виготовлення та видачу державних актів на землю, як це робилося за уряду Юлії Тимошенко.

Тому цей законопроект, який передбачає максимальний термін 6 місяців з моменту укладення договору на виготовлення проектної документації, потрібен для того, щоб не лежали роками документи в стопках. Ну, ми знаємо, як зараз працюють при адміністраціях відділи в виконавчій владі. І зараз, звичайно, треба трошечки заставити краще працювати відділи земельних ресурсів. Фракція "БЮТ – "Батьківщина" цей законопроект підтримувати буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Анатолій Матвієнко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

10:49:44

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", блок "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні колеги,  ми маємо вітати намагання Держкомзему і уряду врегулювати питання щодо термінів видачі документації, оскільки відсутність термінів, зрозуміло, породжує корупцію і бажання багатьох зловживати на цій відсутності терміну. І ви знаєте, що одна із проблем взяток – це, якраз, відсутність таких термінів.

Коли комітет обговорював цю проблему, то виникла проблема, що є відповідні об'єкти, які потребують більш довгострокової підготовки документів для того, щоб вони були підготовлені. Мені видається, що це не є причиною відправити цей проект на доопрацювання. Ми маємо прийняти його в першому читанні і, можливо, до другого читання підготувати відповідні зміни як виключення для окремих об'єктів.

Тому я пропоную голосувати «за». Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Хто наполягає ще? Хто? Сергій Терещук, будь ласка, мікрофон.

 

10:51:03

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, Народна Партія. Шановні колеги! Зараз точиться багато розмов щодо завершення земельної реформи і початку дії ринку землі. Підготовлено декілька законопроектів про ринок земель.

Але, шановні колеги! Давайте погодимося. Якщо тільки ми розпочнемо ринок земель і не будуть проведені, введені в дію, не зроблені плани землеустрою. Земельна реформа може отримати той же плачевний результат, як і приватизація великих державних підприємств. Тому термін 6 місяців, можливо, ще й великий. Зрозуміло, що в законопроекті є ряд таких недоречностей, можливо, неузгоджених статей.

Але все-таки законопроект потрібно прийняти в першому читанні. Терміново його доопрацювати і прийняти. З тим, щоб протягом року, максимум протягом півтора року провести плани землеустрою кожного населеного пункту що якнайменше. Бо без цього земельна реформа не зможе бути ефективною. Фракція Народної Партії буде голосувати за прийняття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ніхто більше не наполягає? Тоді будемо голосувати. Справа в тому, що цей законопроект, з першого погляду він невеликий. Але треба виходити з того, що в разі, якщо Верховна Рада підтримає цей законопроект, нам належить внести зміни не лише в Закон про землеустрій, а також і в Земельний кодекс України.

І я звертаю увагу Кабінету Міністрів України, що треба подавати комплексні законопроекти. Інакше ми увійдемо в суперечність із статтею 116 Регламенту Верховної Ради України.

Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 28 «Закону України про землеустрій» щодо скорочення строку складання документації із землеустрою, (реєстраційний номер 8387). Прошу голосувати.

 

10:53:16

За-298

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель оборони (реєстраційний номер 6644). Ми  це питання обговорювали на Погоджувальній раді, і мова йшла про те, що   автори законопроекту його відкликають. Так?

Будь ласка, голова комітету, Григорій Миколайович Калетнік, голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

КАЛЕТНІК Г.М. 

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні колеги народні депутати, цим законопроектом  має врегульовуватися досить серйозне питання – це  реалізація надлишкового нерухомого військового майна  разом із земельними ділянками, на яких воно розташовано, і воно є суттєвим джерелом  поліпшення фінансування Збройних Сил  України. 

З метою вирішення цих завдань   законопроектом пропонується  внести зміни  до Земельного кодексу України та Закону України "Про  використання земель оборони", які на законодавчому рівні  дозволять закріпити  такі норми: в галузі земельних відносин визначаються      повноваження центральних органів виконавчої влади, які здійснюють управління  військовими формуваннями; Кабінет Міністрів України наділяється  повноваженнями з прийняття рішень про  зміну цільового призначення  земель оборони, їх  продажу, а також становлення порядку продажу земель оборони, а також спрямування коштів, отриманих   від продажу земельних ділянок, на яких розташовано об'єкти нерухомого  військового майна, що підлягають  продажу, до  Державного бюджету України  з виключним використанням на  потреби оборони відповідно до кошторисів  центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво  військовими формуваннями,  утвореними відповідно до законів України.

Головне науково-експертне управління  Апарату Верховної Ради України  у своєму висновку  вказало на те, що законопроект потребує  суттєвого доопрацювання.

Комітетом було прийнято  рішення рекомендувати Верховній Раді  України законопроект прийняти  за основу.

Я як співавтор  законопроекту прошу  без обговорення повернути законопроект на доопрацювання авторам, оскільки  його за цей період, за рік, потрібно суттєво  змінити, але проблема залишається, тому  нам його потрібно повернути на доопрацювання аби не порушувати статтю Регламенту Верховної Ради, бо там цілі статті потрібно  замінити. Дякую за увагу. Прошу  повернути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу уваги! Ми на Погоджувальній раді домовилися про те, що цей законопроект Верховна Рада України поверне на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, але є рішення комітету про прийняття законопроекту за основу. Тому, шановні колеги, я відповідно до Регламенту, ну, є рішення, я ж його читаю, то я відповідно до Регламенту поставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу. Прошу вас не голосувати, і після того ми проголосуємо другу пропозицію про направлення на доопрацювання. Нема заперечень?

Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону реєстраційний номер 6644 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель оборони.

 

10:56:50

За-4

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

10:57:15

За-250

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, ми зараз мали з вами розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо створення регульованого ринку цукру) (реєстраційний номер 7191). Разом з тим, є звернення з проханням про зняття з розгляду цього законопроекту як такого, що втратив свою актуальність.

То я, шановні колеги, поставлю цю пропозицію на голосування, прошу підтримати її, про зняття з розгляду проекту Закону реєстраційний номер 7191. Прошу голосувати.

 

10:58:12

За-257

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Тепер щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення). Це реєстраційний номер 3347.

Автор цього законопроекту – Боднар Ольга Борисівна.  Разом з тим, 10 червня вона звернулася із таки листом: "У зв`язку з необхідність проведення  додаткових консультацій з депутатськими фракціями Верховної Ради України прошу перенести розгляд законопроекту".

Є інші міркування? Будь ласка, Володимир Яворівський. Якщо є заперечення, я поставлю на голосування це звернення, а ви визначайтеся. Будь ласка.

Будь ласка, Володимир Яворівський, мікрофон. Уже працює. Мікрофон увімкніть.

Я прошу вас, ну не демонструйте свій розум там, де воно не годиться.

Будь ласка, іншу там візьміть картку! Володимире Олександровичу, тоді сюди підійдіть. Мікрофон, будь ласка. Будь ласка. Ви там з картками розберіться, шановні колеги.

 

11:00:19

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, Комітет з питань культури і духовності цілковито підтримує  ту думку, яка щойно прозвучала, що цей законопроект не можна сьогодні розглядати, його потрібно перенести. В ньому дуже багато різних неточностей, підводних…

Ідея добра сама по собі. Справді, щоби заборонити приватизувати, але, якщо ми зараз ще втрутимося, вліземо знову в перерозподіл  цього майна, ви собі уявляєте в  що ми втягнемо сьогодні релігійне життя України, а й, до речі, не тільки   релігійне.

Через те, очевидно, над цим законопроектом ще потрібно добре попрацювати, знайти в ньому всі, розставити всі акценти і точки. Через те давайте сьогодні ми його розглядати не будемо, повернемо авторові на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, доповідач від комітету. Будь ласка, думка ваша.

 

11:01:06

БОНДАР О.М.

Шановні народні депутати, справа в тому, що комітет розглянув цей законопроект. І відтягувати його розгляд немає ніякого сенсу, оскільки ми прийняли рішення відправити автору на доопрацювання, про що каже, до речі, зараз і пан Яворівський. І витягувати його немає сенсу. Тобто ми відправляємо комітету на доопрацювання автору – і він наші зауваження, які я зараз озвучу, врахує. А переносити – це нічого не дасть абсолютно, ми тільки втрачаємо час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Шановні колеги, оскільки думки розбіглися, треба приймати рішення Верховної Ради України.

Я поставлю на голосування першу про відтермінування розгляду законопроекту. Якщо ви не підтримаєте, ми його розглянемо за скороченою процедурою і приймемо розумне рішення. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду законопроекту (реєстраційний номер 3347) у зв'язку з відповідною заявою автора законопроекту. Прошу, визначайтесь.

 

11:02:09

За-67

Рішення не прийнято.

Переходимо до розгляду питання. Ставлю на голосування пропозицію про розгляд його за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:02:32

За-213

Рішення прийнято.

Будь ласка, Олександр Миколайович, від комітету, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

 

11:02:43

БОНДАР О.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, я наполягаю на тому, щоб сьогодні розглянули цей законопроект, тому що там є очевидні речі, які переносити немає ніякого сенсу.

Комітет розглянув 5 квітня цей законопроект – і одностайно прийняв рішення: направити суб'єкту законодавчої ініціативи – депутату Боднар –  цей законопроект на доопрацювання. Але не просто відправити на доопрацювання, а врахувати дві принципові позиції, які висловив комітет.

Перше, є неузгодженості в тексті законопроекту про те, що забороняється приватизація таких об'єктів і одночасно робиться передача тим, у кого вони були в використанні. Тобто одним розчерком пера ми забороняємо і тут же передаємо, тобто робимо відчуження, це перше.

Друге. Незрозуміле поняття "використання релігійними організаціями". Я вважаю, що треба передавати всім, хто володів цими організаціями, це називається "реституція", фактично, і не залежно від того, як вони зараз використовуються. Але тільки у кого вони були на правах власності, тому що використання може бути і оренда, і все, що завгодно. І ці речі перенесенням і обговоренням у фракції вирішити не можна. Це повинен народний депутат врахувати нашу думку, комітету, внести новий законопроект і ми його із задоволенням приймемо.

От коротко позиція комітету: відправити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням зауважень комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

Шановні колеги, нема в вас заперечень? Воно збігається із Комітетом з питань культури і духовності, і з Комітетом з питань економічної політики. Коли ми приймемо з вами рішення про повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Я ставлю на голосування цю пропозицію: про повернення законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо мораторію на приватизацію майна культового  призначення суб'єкту права законодавчої ініціативи для доопрацювання. Реєстраційний номер 3347. Прошу голосувати.

 

11:05:10

За-72

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

 Оголошується до розгляду проект Закону про ландшафти. Реєстраційний номер 5198. За скороченою? Добре. Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

 

11:05:40

За-209

Рішення прийнято.

Доповідач – Микола Харитонович Шершун, перший заступник голови комітету.

 

11:05:54

ШЕРШУН М.Х.

Шановний Голово! Шановні колеги! Україна в 2005 році ратифікувала Європейську ландшафтну конвенцію. Реалізація положень Європейської ландшафтної конвенції та наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу потребує врегулювання правових та організаційних засад охорони ландшафтів. На сьогодні ці питання залишаються не врегульованими.

Проект Закону України "Про ландшафти" спрямований на невиснажливе використання ландшафтів з урахуванням екологічних, економічних та соціальних чинників для збереження ландшафтів для сучасних і майбутніх поколінь.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку рекомендує даний законопроект за результатами розгляду в  першому читанні прийняти за основу з урахуванням зроблених зауважень і пропозицій.

Я хочу сказати, що вони носять в основному такий технічний характер і можуть бути враховані при доопрацюванні законопроекту до другого читання.  Комітет на своєму засіданні 16 лютого 2010 року розглянув даний законопроект і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України "Про ландшафти" за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Прохання підтримати рішення комітету і дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги! Хто наполягає на участі у дебатах з приводу цього законопроекту, будь ласка запишіться. Прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло.

Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Я не чую, кому там.

 

11:07:36

КАПЛІЄНКО В.В.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово Гасюку Петру Петровичу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

 

11:07:50

ГАСЮК П.П.

Дякую.  Шановний Головуючий! Шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" просить підтримати законопроект номер 5198 про ландшафти,  оскільки 7 вересня 2005 року Україна ратифікувала Європейську ландшафтну конвенцію, що передбачає подальші кроки забезпечення її реалізації на рівні держави.

Законопроект спрямований на збереження ландшафтів для сучасних та майбутніх поколінь. Положення проекту застосовується до всієї території України без будь-яких обмежень або виключень. Законопроект визначає на основі впровадження регулювання ландшафтів, правові та організаційні засади охорони, планування, контролю та обліку ландшафтів на державному, регіональному, місцевому рівнях із урахуванням різноманітності їхньої природної культурно-історичної і естетичної цінності та економічного розвитку.

Законопроект встановлює порядок проведення ландшафтного планування, визначає межі та розміри ландшафтів, а також порядок їх відображення в документації землеустрою і в земельних кадастрових документах. Прийняття Закону України про ландшафти сприятиме реалізації положень Європейської ландшафтної конвенції та інтеграції законодавства України до законодавства Європейського Союзу, засвідчить позицію держави щодо вжиття на національному рівні заходів заради збереження та збалансованого використання ландшафтного різноманіття, врегулює правові та організаційні засади охорони ландшафтів, запровадить інструмент узгоджених збалансованих дій у сфері ландшафтного планування, регулювання, контролю та обліку стану ландшафтів на державному…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

11:09:49

ГАСЮК П.П.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна –  Народна самооборона".

 

11:10:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я звертаюсь до вас з приводу того, що ми сьогодні не забезпечили виконання чинних норм, сьогодні хочемо прийняти ще один закон. Не забезпечили ні виконання Конституції по захисту охорони навколишнього середовища.

Щодня отримуєш повідомлення: то Десну забудовують, то Дніпро добивають, то узбережжя Чорного моря добувають, то в тому числі наші деякі колеги цілі озера засипають. І звісно, питання має стояти в першу чергу про виконання закону.

У даному випадку Європейська ландшафтна конвенція, яка ратифікована, вона, очевидно, має бути реалізована на підставі прийняття окремого закону. Але ми вже дійшли до тої межі, коли нам треба прийняти Екологічний кодекс. Ми прийшли до тої межі, коли ми говоримо: Генеральна прокуратура не забезпечує нагляд за дотриманням законодавства. Ми прийшли до тої межі, коли говоримо: Міністерство з охорони навколишнього природного середовища зовсім не виконує цієї функції.  Все, відписки прямо звідти йдуть.

Через те я нагадаю, що компоненти межі його і розміри, які передбачені цим законом, – це і повітря, поверхневі і підземні води, гірські породи, ґрунти, скелі, пагорби, річки їх береги і заплави, болота, ліси, ділянки, степи, балки, урвища, рослинний і тваринний світ. Скільки я намагаюся довести до вас і сказати, люди добрі, коли ми заборонимо вивіз кругляка? Як вивозили, так  і вивозите. Лисі гори, знищені  ліси і переповнені порти. Чим?  Кругляком. Що ж ми робимо?

Через це я за прийняття цього закону, але я за забезпечення контролю за виконанням всіх інших законів, у тому числі цього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу.  Головне науково-експертне управління дотримується такої ж думки. 

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу  проекту Закону про ландшафти (реєстраційний номер 5198). Прошу голосувати.

 

11:12:45

За-299

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до законодавчих актів щодо забезпечення чистоти територій.

Тут пропозиція була розглядати питання за скороченою, так? Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

 

11:13:17

За-209

Рішення прийнято.

Доповідач – Зарубінський Олег Олександрович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності Василь Миколайович Грицак.

 

11:13:30

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Законопроект, який вам пропонується для розгляду, стосується забезпечення чистоти територій. Спочатку  лише  два слова, які не стосуються безпосередньо законопроекту.

Шановні колеги, ви бачите,  що останнім часом  наші і іноземні аналітики, експерти, журналісти дуже полюбляють порівнювати рейтинги України   з іншими країнами в плані економіки, в плані розвитку бізнесу, в плані прав   людини і  таке інше. Але очевидно той факт, коли нам Сінгапур, чи Гонконг наводиться як приклад в плані економічного розвитку, є не пустий факт. І він ті чесноти, оцих    мешканців, які забезпечують такий розвиток цих країн, вони не з пустого місця взялися. Коли "недопалок", кинутий в Сінгапурі – це 700 доларів штрафу. Очевидно, такі речі формують те, щоб людина не "гадила" біля себе, вибачте за таке слово  і не смітила біля себе.

Коли ви їдете потягом, якщо їдете потягом, ви бачите, що робиться біля  залізниці. Коли ви переміщаєтеся за містом, ви бачите не санкціоновані сміттєзвалища. Цей законопроект покликаний, ну мінімізувати такі ганебні явища, коли ми, громадяни України, псуємо  і смітимо, і знищуємо фактично екологію нашої країни.  Два важливі моменти тут зазначені, оскільки в Кодексі про адміністративні правопорушення певні санкції є. Але, ці санкції, по-перше настільки мізерні, що  тим, хто викидає оце сміття в великих обсягах, набагато легше заплатити штраф, ніж не викидати і утилізувати це сміття.

Другий момент, в кодексі  немає залежності покарання, штрафних санкцій від обсягу того, що викидається. І в такому випадку  можна довести лише те, що помітно, коли вивезли самосвал чи "камаз" і викинули за містом в кущі чи біля дерев. Але сміття створюється людьми. Людьми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Людьми, які не мають не тільки культури, а які розуміють, що от таке хамське, вибачте, свинське поводження з природою нічим поганим для них не закінчиться.

Тому я просив би розглянути цей законопроект. Я знаю, що є висновок головного комітету його на доопрацювання. Як ви скажете, так і буде. Але погодьтеся з тим, що далі таке, що робиться в Україні з нечистотами, сміттям бути не може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, Василь Миколайович Грицак від комітету.

 

11:16:18

ГРИЦАК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто, поданий народним депутатом України Зарубінським проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів щодо забезпечення чистоти територій (реєстраційний номер 5117).

При обговорення законопроекту члени комітету висловили ряд зауважень та застережень. Зокрема, диспозиція нової статті 152-1, якою пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил чистоти. Але незрозуміло, що це за правило, які органи мають право їх встановлювати.

Крім того, у тексті законопроекту використовується новий термін "зона відпочинку", зміст якого є незрозумілим. Виникає питання: де саме знаходяться ці зони, ким і яким чином повинні визначатися їх межі і яке відношення до цих зон мають правила благоустрою територій населений пунктів?

Проаналізувавши проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення чистоти території, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України повернути його суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. При цьому комітет відмічає, що цей закон є актуальним, дуже потрібним. І я думаю, що спільно з народним депутатом Зарубінським та комітетом ми цей закон відпрацюємо  і він буде прийнятий Верховною Радою  України в цілому. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, прошу записатися на обговорення цього питання. Будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися, покажіть.

Катерина Самойлик, фракція комуністів.

 

11:18:15

САМОЙЛИК К.С.

Я підтримую і доповідача, автора законопроекту, і доповідача від комітету.

Дійсно, закон дуже актуальний. Від нього відмахуватися не можна. Але не треба підходити тільки дуже вузько, що цей законопроект стосується тільки тих людей. Іноді "завдяки" тим службам, які повинні своєчасно займатися цими питаннями, люди вимушені де завгодно, в лісосмугах і таке інше скидати сміття. І тому нам треба підсилити відповідальність не тільки цих людей, а тих служб, які ухиляються від виконання своїх прямих обов'язків.

Але я хотіла б сказати колезі Зарубінському, мабуть, ваш законопроект мав би навіть ширше взяти тему, яку ви підняли, дуже важливу тему довкілля, чистоти довкілля нашого. Ну, наприклад, я приводжу приклад. У нас поруч з Херсонською областю, в Армянську, єсть завод двоокису титану. Там протягом багатьох років не працюють очисні споруди і керівництво зухвало говорить, нам краще сплатити за це штрафи, аніж займатися очисними спорудами. Що маємо в результаті? Можна подивитися як під час викидів гине весь врожай, який знаходиться на городах. Можна подивитися і по статистиці медичній, там є чорна велика пляма, Чаплинський, Каланчакський район, бо саме ці викиди сприяють тому, що там підвищена кількість онкозахворювань.

Тобто я хочу звернутися і до колег, і до комітету, питання, яке піднімається, дуже важливе для життя наших людей, для довкілля. Але б просила, Олеже Олександровичу, як ми вже проголосуємо, більш ширше підійти до вирішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас? Дякую.

Володимир Стретович, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

11:20:33

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Партія Християнско-Демократичний Союз, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги! Я хочу привернути вашу увагу взагалі до проблеми довкілля, збереження природнього навколишнього середовища. Складається враження, що ми варварським шляхом проживаємо своє життя і абсолютно не думаємо, а що буде після нас через 10 років, 50, 100 років?

Два роки тому вступив в силу закон, який я вніс, щодо роздільного збереження вторинних ресурсів. Окремо збирати пластик, окремо збирати скло, харчові продукти, картон. Але чомусь наші міські комунальні служби ніде не розвертаються. Я по Києву, принаймні, не бачу, де стояли б бачки, як це робиться на Заході, як це робиться у всій Європі щодо збереження ресурсу і не засмічення території. Так у нас відпаде проблема звалищ, засмітництва, дикого вогню в Гаспрі, в Ялті, під Києвом тут.

Але чомусь абсолютно не розгортається наша житлово-комунальна система для того, щоб цю проблему вирішити. Я не кажу вже про особисті, приватні господарства, які знаходяться за містом, Києвом, чи Житомиром, чи Вінницею. Як тільки наступає весна, то ми бачимо тонни сміття, які викидані в самих привабливих, в живописних місцях. І тільки вже до Великодня збирається, прибирається, все вивозиться і кидаються на це колосальні кошти. Якщо ми не подумаємо про природу, про майбутнє, то, вибачте, сьогодні Україна, яка не має практично проблем з водою, за винятком степової, південної зони, то незабаром ми просто не будемо звідки брати воду!

Тому я підтримую ініціативу Зарубінського цей проект в першому читанні проголосувати. 30 секунд віддайте на підтримку законопроекту Катеринчуку, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином. Катеринчука мікрофон.

Але нагадую вам, шановні колеги, що не передається, коли за скороченою процедурою.  Будь ласка, 30 секунд.

 

11:22:16

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні народні депутати! Жодний із парламентарів сьогодні не висказався проти цього законопроекту, щодо прийняття в першому читанні. Я пропонував би, щоб все ж таки ми не дивилися оці репортажі, коли молодь йде на суботник і збирає сміття. А все ж таки підтримали ініціативу Зарубінського, на друге читання доопрацювали б ті недоліки, які казав дуже влучно комітет.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий, мікрофон.

 

11:22:44

СУХИЙ Я.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Фракція Партії регіонів, безумовно, цей законопроект буде підтримувати після його доопрацювання.

А справа ось в чому. Для тих, хто сумнівається чи  потрібно голосувати чи ні,  я повинен пояснити, що цей законопроект  виконаний на прохання і на вимогу органів місцевого самоврядування. Коли ми пред'являємо до них претензії стосовно засміченості   і забрудненості, вони нам кажуть: "Дайте нам в руки засіб, знаряддя". Так от для того, щоб цей  засіб вони отримали, оце   знаряддя наведення порядку вони отримали, в цей законопроект потрібно дописати   з чітким визначенням, хто за що відповідає і як виглядає.

От мені  зараз, щойно підказують,  у нас, дійсно, смішні штрафи. Людей 50 чоловік валяється у лікарні, оштрафувала супер, гіпермаркет на 400 гривень. Це нікуди не годиться.   Ви розумієте, коли ми кажемо про Європу, то  у Європі цей порядок і законопослушність, і  слухняність  формувалася роками, у тому числі за рахунок  великих штрафів. Я вважаю,  що цей  законопроект має право  на існування, потрібно  доопрацювати з чітким визначенням процедур.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми  завершили розгляд цього питання.  Гацько, будь ласка.

 

11:23:59

ГАЦЬКО В.П.

Шановні колеги, даний законопроект має на меті профілактику та боротьбу із засміченістю територій, тобто наведення на вулицях наших міст  і сіл порядку та чистоти.  І в цьому сенсі він є не просто   актуальним, а злободенним.

Однак, низка таких його положень є недосконала за змістом та за формою їх викладання. Зокрема, у Законі  України про благоустрій  населених пунктів  запроваджено термін "територія", що визначається, як сукупність земельних ділянок, яка використовується  для  розміщення об'єктів  загального користування парків, скверів, бульварів, вулиць тощо.

Натомість, у тексті законопроекту  використовується новий  термін "зона відпочинку",  зміст якого є незрозумілим, а використання його після  словосполучення "населених пунктів" через сполучених  "та"   вказує на те, що  ці зони не належать до територій населених пунктів і існують окремо.

Проектом не визначено також повноваження  органів та посадових осіб, які  будуть, мають право складати протокол про вчинення адміністративного  правопорушення, та  ортан, який буде його розглядати і приймати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги,  те, що питання потребує відповідного законодавчого врегулювання,  оскільки далі вже їхати нікуди, це, очевидно, всім зрозуміло.  Тому таке прохання, давайте ми його візьмемо до роботи, приймемо за основу, а далі будемо доопрацьовувати серйозно цей законопроект.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо забезпечення чистоти територій (реєстраційний номер 5117). Прошу голосувати.

 

11:25:53

За-259

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо дотримання таємниці сповіді) (реєстраційний номер 5335). Пропозиція надходить розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:26:26

За-207

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Володимир Станіславович Марущенко, співдоповідач – заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Миколайович Стретович. Будь ласка.

 

11:26:42

МАРУЩЕНКО В.С.

Володимир Марушенко, Партія Християнсько-Демократичний Союз, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Необхідність внесення зазначеного законопроекту обумовлена тим, що згідно з частиною п’ятою статті 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" ніхто не має права вимагати від священнослужителів відомостей, отриманих ними при сповіді віруючих. Частиною ж третьою статті 5 цього ж закону проголошується, що держава бере до відома й поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Разом з тим, пункт 1 статті 69 Кримінально-процесуального кодексу передбачає, що священнослужителі можуть бути допитані як свідки з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, в разі звільнення їх від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості. Це положення вочевидь суперечить традиціям та внутрішнім настановам більшості релігійних організацій.

Крім того, стаття 69 Кримінально-процесуального кодексу України не містить визначення того, в який саме формі  – усній чи письмовій – має відбуватися звільнення адвокатів, нотаріусів, лікарів, психологів та священнослужителів від обов`язку зберігати професійну таємницю?

Тому в моєму законопроекті пропонується дві речі. Поряд із зазначенням того, що для звільнення адвокатів, нотаріусів, лікарів, психологів від обов`язків дотримуватися професійної таємниці необхідно звільнення їх відповідною особою у письмовій формі.

І друге я пропоную. Ввести в частину першу статті 69 Кримінально-процесуального кодексу пункт шостий, яким визначити, що священнослужителі не можуть бути допитані як свідки з приводу відомостей, отриманих ними під час сповіді.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку вважає на актуальність  внесення законодавчих пропозицій, підтримує їх прийняття і пропонує за результатами розгляду в першому читанні прийняти цей законопроект за основу.

Шановні колеги, я так само прошу під тримати даний законопроект. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Стретович Володимир Миколайович, заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Будь ласка, рішення комітету. 

 

11:28:50

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний  пане Голово! Шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто  поданий  народним депутатом України Марущенком проект Закону України про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України.

Метою прийняття проекту закону є посилення захисту прав громадян, забезпечення дотримання священнослужителями таємниці сповіді, усунення недоліків, що існують у сфері правової регламентації прав учасників кримінального   процесу.

Цим проектом пропонується  внести зміни до частини першої статті 69 КПК України, визначивши в пункті 1, що адвокати та інші фахівці в галузі права, які за законом мають право надання правової допомоги особисто чи з дорученням юридичної особи,  нотаріуси, лікарі, психологи не можуть бути допитані як свідки з приводу того, що їм було довірено або стало відомо при здійсненні  професійної діяльності, якщо вони у письмовій формі не звільнені від обов`язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості.

Також пропонується доповнити частину першу статті 69 Кримінально-процесуального кодексу пунктом шостий, в якому визначити, що священнослужителі не можуть бути допитані в якості свідків з приводу відомостей, отриманих ними під час сповіді.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

Розглянувши законопроект номер  5335, заслухавши доповіді фахівців, а також аналітичні експертні висновки провідних установ  України, комітет рекомендує Верховній Раді за результатами розгляду на пленарному засіданні в першому читанні прийняти даний законопроект за основу.

Прошу підтримати позицію комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, якщо є потреба обговорювати питання, прошу записатися. Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Михайло Косів, фракція  "БЮТ – "Батьківщина".

 

11:30:43

КОСІВ М.В.

Михайло Косів. Я хотів би звернути увагу законодавців ще і на таке, що є сім християнських таїнств. І от четвертим таїнством, тобто тайною, якої вимагає від кожного священика, є таїнство сповіді, або в Катехізисі це називається "таїнство покаяння, або покути".

Отже, уже християнське вчення вимагає від кожного священнослужителя, який приймає сповідь від свого мирянина, дотримуватися тайни цієї сповіді. І от коли би ми, не дай Боже, скажімо, допустили таку ситуацію, що слідчі органи будуть вимагати від священика… навіть якщо це, скажімо, так би було, підказувалося необхідністю, бо йдеться про скоєння злочину, про вбивство, чи щось таке інше, все одно священик не має права порушити цю основну заповідь, цей закон, цю четверту заповідь - "Сім християнських таїнств".

Отже, і у світських законах в країні, де є свобода совісті і релігійного віросповідання, має бути забезпечене на законодавчому рівні те право, без якого взагалі церква існувати не може. Звичайно, про цю норму вже йдеться у нашому законодавстві і є це в законі про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.

 

11:32:54

КОСІВ М.В.

Кажу, що є це в інших законодавчих актах, зокрема в Законі про свободу совісті. Але незайвим буде, скажімо, конкретно ввести норму у це законодавство, яке пропонує автор кримінальний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Руслан Князєвич,  фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

11:33:16

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ну, насправді, це проблема  абсолютно не нова. Я вам нагадаю, що впродовж останніх трьох років це вже четвертий законопроект, фактично, який регулює цю сферу правовідносин. Більше того, останній законопроект як раз був внесений і тим автором, який вніс цей законопроект. Я добре пам'ятаю, бо і тоді виступав з цього питання. Він розглядався десь приблизно рік тому, може, два роки вже тому, вже час минає. Це десь було приблизно літо, осінь 2009 року.

Суть його законопроекту дуже проста. У тому випадку, якщо адвокат, психолог, нотаріус, лікар з певних причин отримав інформацію від свого  довірителя і цей довіритель не вважає за доцільне, щоб зазначені особи поширили цю інформацію, то тільки в разі, якщо є письмова довідка за формою основаною законом від цього довірителя, що він надає можливість відповідно цим особам таку інформацію поширювати, вони її можуть поширювати. В іншому випадку вони цього робити не можуть.

І друга частина цього законопроекту стосується, що серед переліку цих осіб вилучаються священнослужителі, бо разом вони колись були в цьому переліку, точніше, навіть вони до цього часу разом в одному переліку. Але, зважаючи на те, що священнослужителі –  це зовсім інша категорія наших громадян, то щодо них пропонується в законопроекті взагалі ввести спеціальний режим. За будь-яких умов вони не можуть поширювати ті дані, які вони отримали під час сповіді громадянина, навіть якщо допустити гіпотетично, що є якась довідка на дозвіл розповсюдження цих, цієї інформації.

Але ми розуміємо, що під час сповіді людина може собі дозволити поширити ту інформацію, яку вона психологічно за будь-яких умов не вважає за доцільне  розповсюджувати. Тому навіть наявність будь якого документу тут не грає жодної ролі.

Цей законопроект ми підтримали і того разу в першому читанні, і я думаю, що зараз в першому читанні його варто підтримати. Тільки чомусь той раз ми його не підтримали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція комуністів.

 

11:35:30

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я спостерігаю за тим, що ми все частіше і частіше втручаємося в конституційне поле. Ми забуваємо про те, що наші релігійні громади, що церква у нас відокремлена від держави, і що церква, яка б вона не була, вона живе за своїми, релігійними законами, які називаються канони. І бути чи не бути тайні сповіді –  це вже без нас з вами зафіксовано, що тайна сповіді повинна обов’язково бути. І це вже не питання законодавця. Це питання того священика, перед яким сповідується людина. Чому ми втручаємося в те поле, в яке нам не треба втручатися? Ось тільки куди вліземо, і обов’язково наробимо там, знаєте, такого хаосу. А закони ми пишемо для всіх людей.

Але я ось собі так уявляю. Скажіть, будь ласка, чому жодного прикладу не приведено: а скільки ж священиків порушили право таємниці сповіді і прийшли до суду і заявили про ті чи інші факти? Немає такого. Проблема ця надумана, проблема врегульована релігійними канонами і нам не треба туди лізти.

А від себе ще хочу сказати, от я уявляю собі, якби не дай Господь Бог у когось із вас вбив хтось, або масові вбивства, або знущання і священик знає про ці злодіяння, але як громадянин України, підкреслюю, як громадянин України він не дасть ніколи в житті дані про те, що ця людина злочинець чи вбивця. І тому, на моє переконання нам не треба голосувати за цей законопроект, він врегульований релігійними законами, канонами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вже час на виступи завершений, шановні колеги. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу.

Головне науково-експертне управління підтримує саме таку позицію щодо прийняття законопроекту за основу.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо дотримання таємниці сповіді)(реєстраційний номер 5335). Прошу голосувати.

 

11:38:17

За-236

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Закону про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстраційний номер 6288). За скороченою, будь ласка.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

11:38:50

За-182

Рішення прийнято.

Доповідач – Мойсик Володимир Романович і як автор, і від комітету. Так, Володимире Романовичу, чотири хвилини, будь ласка.

 

11:39:01

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик. Партія "За Україну!".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ось йдучи зараз сюди на трибуну доповідати Закон про приватну детективну (розшукову) діяльність, я поспілкувався з Юрієм Кармазіним і він пригадав мені, що 13 років тому назад він вже такий закон подавав.

За три скликання Верховної Ради це так само вже буде п’ятий або шостий закон, він не політичний, він не лобістський. Нагадаю лише вам про те, що у Росії такий закон ухвалено з 1992 року. Росія створила Асоціацію російських детективів, мають приватних детективів Білорусія, Молдовія, Латвія, я вже не кажу про Сполучені Штати Америки, Великобританію, Францію, Німеччину, Канаду, Індію, Ізраїль, Японію і про весь світ. І скажу вам, що чисельність приватних детективів, наприклад, в Англії на половину перевищує чисельність поліції. Чи є в нас  детективна діяльність і чи є у нас приватні детективи? Та, звичайно, що є.  І ви знаєте про них: і в маркетах, і в  банках і просто при багатих людях. Йде мова про те, щоб ми законодавчо урегулювали діяльність приватних детективів.

Отже, автор законопроекту пропонує визначення приватної  детективної розшукової діяльності. Це, насамперед, є підприємницька діяльність. Дозвіл на таку діяльність видаватиме Міністерство внутрішніх справ України. Є окремі статті, присвячені суб’єктам детективної діяльності, тобто тим, хто може мати право на проведення діяльності.

Окремі вимоги до  видів діяльності. Зазначаємо, що  приватні детективи не займаються оперативно-розшуковою діяльністю. Це є право державних правоохоронних органів.  

Шановні колеги! Під час підготовки  законопроекту суттєві зауваження і думки до нього висловили  представники Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Інститут законодавства Верховної Ради України, Головне науково-експертне управління, яке, до речі, пропонує підтримати закон у першому читанні за основу. Комітет таку саму думку  висловлює. І ми обіцяємо Верховній Раді, що в найкоротший строк підготувати його з вашими зауваженнями до другого читання.

 Наголошую ще раз, що  цей закон потрібен ще і в тому ракурсі, що в Адміністрації Президента підготовлений проект нового Кримінально-процесуального кодексу. А за тим проектом  адвокату надаватиметься право збирати докази. То це також буде одним із тих шляхів, який дозволить адвокату брати повноцінну участь у кримінальному судочинстві за новим Кримінально-процесуальним кодексом.

Дякую за увагу. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення цього питання. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів.

Тарас Чорновіл, депутатська група "Реформи заради майбутнього".

 

11:42:26

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги  народні депутати України! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" розглянула даний законопроект.  І ми переконані, що його необхідно приймати. Річ в тому, що на сьогоднішній день питання приватної детективної діяльності не врегульовано законодавством на належному рівні, але воно  де-факто вже існує.

І, по-перше, ті люди, які виконують ті функції, які мусять бути в будь-якому цивілізованому суспільстві, які задіяні в більшості нормальних країн світу. Зараз, з одного боку, опиняються   під серйозним тиском, пресингом і з боку правоохоронних структур, і  тих людей, які можуть бути  незадоволені результатами їхньої діяльності, по кому вони, скажімо, збирають інформацію. А з другого боку, не маючи  при цьому відповідних моментів відповідальності своєї, вони часто переходять до діяльності, яка може носити рекетирський негативний характер.

Тому, в даному випадку, ми вважаємо,  що законопроект в тій формі, в якій він поданий, може бути прийнятий в першому читанні. Зауваження, які до нього висловлені, цілком реально внести і доопрацювати,  при  підготовці до другого читання. Наша депутатська група буде сама  голосувати і закликає зал проголосувати за даний законопроект. Дякую за увагу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Сергій Гриневецький.

 

11:44:02

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я, особисто, не проти  того, щоб у нас щось створювалося. Взагалі, якщо створиться щось, то     це позитивне явище як в суспільстві, так і в економіці, на мій погляд.

Але я проти того, щоб нас, при умові сьогоднішньої надмірної, на мій погляд, кількості правоохоронних органів, ще створювати і додатково якісь фірми, бюро і так далі, так далі. Взагалі тоді розуміється так, що на кожну людину у нас є: 1 правоохоронець, або 1 детектив, або 1 ще якась людина, яка має  право збирати ті, чи інші відомості. Шановні, ми  не в тому стані знаходимося економічному, політичному, соціальному, щоб створювати додаткові підрозділи якісь. Які даватимуть можливість за людьми умовно робити ті, чи інші, слідкувати за людьми. 

Я категорично проти цього законопроекту. І не треба посилатися на ті країни, які мають такі бюро. Тому що  вони зовсім в іншому  знаходяться соціально-економічному і політичному, демократичному     сенсі розвитку. Я за те, щоб створювати  в промисловості якісь робочі місця. Я за те, щоб створювати робочі місця або заводи в наших містах і селах. Але я не підтримую цей законопроект. І саме через ту позицію, що я впевнений, що  багато посилань на те, що сьогодні відбуваються ці, роботи виконуються чи в банківській структурі, чи в іншій. Це є порушення законних прав громадян, які захищені Конституцією України.

Тому, якщо і є ці випадки, якщо вони хочуть легалізувати - автори, які пропонують цей законопроект, то треба посилатися до правоохоронного органу і присікати цей вид діяльності. Прошу не підтримувати цей закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, фракція Народної Партії.

 

11:45:47

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Прошу передати слово Олегу Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка. Наступним буде виступати Іван  Стойко.

 

11:46:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Сергій Рафаїлович. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановні колеги, я на відміну від попереднього виступаючого не можу так категорично говорити, що я категорично проти цього законопроекту. Хоча б тому, що, якщо є попит в державі, то має бути пропозиція. Попит на приватних детективів є, і ви це прекрасно знаєте. І це результат не тільки того, що правоохоронна державна система повною мірою чи не повною мірою виконує свої функції.

Часто-густо і про це свідчить досвід багатьох країн, де детективна, приватна діяльність вже давно існує і узаконена, свідчить про те цей досвід, що часто-густо питання, якими займаються приватні детективи не є в полі зору або не можуть бути головним об'єктом уваги для державних правоохоронців. Ви прекрасно розумієте, це можуть бути питання, пов'язані з побутовими відносинами, сімейними відносинами. З тими речами, коли людина не може захистити свої права, і коли вона хоче, щоб хтось професійно і тільки цим і займався, захищати свої права. Але це не було в черзі тисяч і десятки тисяч справ, які є в країні.

Тому не є я категорично проти цього законопроекту. Інша справа, що в цьому законопроекті є багато речей, які очевидно, мають бути доопрацьовані. І мені б здавалося, що достатньо об'єктивною була форма – це доопрацювання суб'єктом законодавчої ініціативи цього законопроекту. От, знаєте, багато є зауважень науково-експертного управління. Я звернув увагу на одне, перше зауваження, я думаю, що шановний Володимир Романович з ним погодиться. Слід було б дати визначення поняттю "приватна детективна діяльність", оскільки визначення лише її суті як підприємницької діяльності є недостатнім. Абсолютно правильно, бо приватна детективна діяльність  - це не є тільки підприємництво, інакше не треба було б такого спеціального законопроекту.

Я пропоную ідею підтримати, не відкидати, щоб суб'єкт законодавчої ініціативи сам разом з експертами іншими міг попрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКОЙ О.О. Але досвід показує і практика показує, що в Україні приватні детективи постануть, бо є попит на них. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Стойко передає право на виступ Руслану Князевичу, будь ласка.

 

11:48:33

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я все ж таки думаю, що ми під час обговорення змінимо свою точку зору, і як той законопроект, який ми вище розглядали, про чистоту довкілля все ж таки приймемо за основу.

А якщо ми зараз відкинемо цю ідею, то давайте закривати очі, давайте вважати, що у нас відповідно такої сфери діяльності немає, як і низку інших. Ми  знаємо, що вони є, багато хто користується їхніми послугами, не тільки,  я маю на увазі, відповідно, приватних детективів, але начебто вона не існує. Чому вона не існує? Тому що, перебуваючи в тіні, вона набагато вигідніша багатьом людям ніж, коли вона буде під контролем держави. Бо що таке контроль держави? Це ж не тільки просто видавати ліцензії, як тут хтось говорить, це ж можливість в разі, якщо є якісь певні порушення в діяльності, анулювати ці ліцензії. І анулювати буде не будь-хто, а Міністерство юстиції, а отже на нього покладається пряма безпосередня відповідальність за контролем за цією діяльністю.

Ця діяльність існує, вона існує вже 20 років, вона буде існувати завжди. І тому абсолютним абсурдом є те, що українські наші приватні детективи, вдумайтесь, входять до міжнародних асоціацій, а на Батьківщині їх начебто не існує. Нас просто світ не розуміє. Бо велика частина людей, навіть в цій сесійній залі, користується приватними детективами. Багато хто в побутових проблемах, а багато хто навіть в тих питаннях, які цікавлять і повинні цікавити державу, бо працюють проти держави. То хто, як не держава, повинна контролювати цей процес, щоб унеможливлювати будь-яку спробу  приватних детективів на чиєсь замовлення проти неї працювати. А держава закриває очі і умиває руки. Раз і назавжди це питання треба врегулювати.

Нічого складного в ньому немає, шановні колеги! Не про політику йдеться! І навіть не про прізвище автора законодавчої ініціативи. Йому треба подякувати за те, що він вкотре б’є в набат і говорить про те, що, люди добрі, то давайте якось врегульовувати, ми ж цивілізовані європейці! І якщо ми хочемо в цивілізований світ, то давайте хоча би такий елементарний і простий неполітичний крок зробимо сьогодні.

Я погоджуюсь з тим, правильно говорив Олег Олександрович, що до другого читання його треба в тому числі досить якісно шліфувати. І у мене є дуже велика кількість зауважень. Я сказав про це автору законодавчої ініціативи. Але приймати в першому читанні треба обов’язково. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Юрій Кармазін, одна хвилина. Прізвище називалось.

 

11:50:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я дійсно вносив такий законопроект про приватну детективну діяльність. І хочу зараз звернутися, і думаю, що і наш колега, який яро виступав проти цього законопроекту, зрозуміє, на скільки він потрібен. По-перше, ми економимо державні кошти. По-перше. По-друге, ми підвищуємо захист прав наших громадян офіційно. По-третє, ми підвищуємо розкриття злочинів.

Пункт 7 статті 14 передбачає, що протягом доби з моменту укладання договору з клієнтом на збір відомостей по якійсь кримінальній справі приватний розшукувач зобов’язаний письмово повідомити про це особу, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суд, у провадженні яких знаходиться ця кримінальна справа.

Тепер задумайтесь буд ласка. Якщо в Ізраїлі всього 4 з лишнім мільйона людей, там 3 тисячі детективних агенцій! 3 тисячі! В Сполучених Штатів, більше бюджет у них, ніж у всіх правоохоронних органів! А ми от такі ретрогради…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Тут, очевидно, є логіка, що нам треба узаконити, унормувати цю діяльність. Але, разом з тим, якщо Верховна Рада України підтримає, - дуже серйозно подивитися на цей закон. Ну, хоча б на такі позиції, що приватні детективи займаються кіно-, фотозйомкою, прослуховуванням телефонів і таке інше. У нас є кому прослуховувати. Да.

Шановні колеги, тому тут треба  подивитися  буде на ці всі питання.

Разом з тим, шановні народні депутати,  я ставлю на голосування пропозицію комітету, яка підтримується Головним    науково-експертним управлінням, про прийняття за основу проекту Закону про приватну детективну розшукову діяльність (реєстраційний номер 6288). Прошу голосувати.

 

11:53:06

За-95

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту   суб'єкту права законодавчої ініціативи  на доопрацювання. Так? На повторне перше?  Зніміть,будь ласка. Повторне перше, є пропозиція. Ставлю  на голосування про повернення законопроекту на повторне перше читання (реєстраційний номер 6288). Прошу голосувати.

 

11:53:48

За-270

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, давайте, можливо, таким чином домовимося.  Зробимо перерву, бо ми не встигнемо до перерви розглянути… А?  А після перерви тоді продовжимо розгляд питань і першим буде розглядатись  проект Закону про внесення  змін до Кримінального кодексу України (щодо  кримінальної відповідальності за ухилення  від відбування покарання) (реєстраційний номер 6688).

Оголошується  перерва до 12 годин 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, запросіть народних депутатів до сесійної зали, щоб ми могли продовжити наше засідання.

Шановні народні депутати, зараз ми будемо розглядати проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання) (реєстраційний номер 6681). Пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

12:31:06

За-160

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олійник Володимир Миколайович.

І доповідач, і співдоповідач. Так, Володимире Миколайовичу? Чотири хвилини, будь ласка.

 

12:31:23

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання), який пропонується до першого читання. Метою і завданням законопроекту є забезпечення можливості притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування кримінального покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, незалежно від порядку його призначення. Зазначений законопроект видається надзвичайно актуальним, адже його розробники пропонують доповнення кола осіб, яких притягуватимуть до кримінальної відповідальності за ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням або обмеженням волі.

Комітет отримав багато переважно позитивних висновків від державних органів та установ. Зокрема, свої аргументовані зауваження та пропозиції до цього надали фахівці Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, провідних юридичних вузів. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проте, проаналізувавши законопроект, комітет вважає за можливе рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у першому читанні за основу.

Законопроект виконано відповідно до вимог статі 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".

Підсумовуючи, просив би ще раз проголосувати  цей законопроект в першому читані аби на друге читання ми могли ретельно перевірити наскільки він узгоджується з практикою  правозастосування та допрацювати над його подальшим вдосконаленням. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. 

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання.  Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна –  Народна самооборона”. 

 

12:33:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати! Надзвичайно обережно треба підходити до любих змін до Кримінального кодексу України. Надзвичайно обережно, я кажу через те, що сьогодні нема  недоліку в невнормуванні якихось норм в Кримінальному кодексі. Сьогодні є просто вибірковість його застосування.

Якби не було вибірковості застосування, шановні друзі, то очевидно, що в низці областей не було б того, що зараз відбувається. Я не знаю, чи доповідають Президенту України, що  на оті бігборди, які  стоять вздовж траси, нагинають представників промисловості тих, що ще працює, по 40-50 тисяч гривень перераховувати з підприємства на те, щоб встановлювалася реклама. Я думаю, що це не сподобається Президенту України, коли він про це взнає. Але це все злочин! Але ніхто не порушує кримінальних справ.

У даному ж випадку ми розглядаємо маленьке рамкове питання, яке можна приймати  в першому читанні, тому що пропонуються зміни внести в статтю  52, 389, 390 Кримінального кодексу України, суть яких заключається в тому, щоб не тільки поширювались   дії цих статей на осіб, яким покарання призначено вироком суду, а й на тих, кому покарання призначені на підставі статті 82 в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.

Через це я не бачу сьогодні великої шкоди, якщо ми приймемо цей законопроект в першому читанні, але до другого читання його прийдеться суттєво-суттєво узгоджувати з іншими нормами і суттєво-суттєво переробляти. Тому можна прийняти його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління натомість вважає, що законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

Відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання) (реєстраційний номер 6681).

 

12:36:43

За-224

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту Закону реєстраційний номер 6681. Повторне перше.

 

12:37:09

За-242

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, автори законопроекту (реєстраційний номер 4647) про регулювання питань щодо допоміжного материнства та забезпечення державними гарантіями рівних прав та можливостей матерів звернулися із проханням до Верховної Ради України про зняття з розгляду цього законопроекту. Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду проекту закону (реєстраційний номер 4647) про регулювання питань щодо допоміжного материнства та забезпечення державними гарантіями рівних прав та можливостей матерів. Прошу голосувати.

 

12:38:06

За-259

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення конституційних прав на отримання пенсії громадянами України, які перебувають за кордоном). Реєстраційні номери:6695, 6695-1.

Ставлю на голосування вашу пропозицію про розгляд питання з скороченою процедурою.

 

12:38:46

За-210

Рішення прийнято.

Доповідачі: народні депутати України Фельдман Олександр Борисович і Кармазін Юрій Анатолійович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Кульчинський Микола Георгійович. Будь ласка.

 

12:39:04

ФЕЛЬДМАН О.Б.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! 7 октября 2009 года Конституционный Суд Украины вынес решение (номер 25 от 2009 года) по делу по конституционному представлению Верховного Суда Украины относительно соответствия Конституции Украины положения статьи 49 и статьи 51 Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании".

Указанным решениием Конституционный Суд признал несоответствующими Конституции Украины положений статьи 49, статьи 51. И также Конституционный Суд обратил внимание в решении Верховной Рады Украины на необходимость приведения в соответствие с Конституцией Украины положений других законов, регламентирующих выплату пенсий пенсионерам, постоянно проживающим в государствах, с которыми Украиной не заключено соответствующего договора. В частности статья 3: основа законодательства Украины об общеобязательном государственном социальном страховании, закон 92 статья 59.1, статья 62.

Как указано в решении, Конституционный  Суд Украины считает, что в связи с признанием неконституционными положения Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании" Верховная Рада Украины должна привести названные законы в соответствие с настоящим решением.

Законопроектом предлагается привести нормативные акты, регулирующие вопросы пенсионного обеспечения, в соответствие с Конституцией Украины и решением Конституционного Суда Украины 7 октября 2009 года.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас? Дякую.

Юрій Анатолійович Кармазін.

 

12:40:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я звертаю вашу увагу на те, що законопроект вніс не Кармазін, а група народних депутатів: і Кармазін, і Новікова, і Голуб, Ващук і Стешенко. І законопроект направлений на те, щоб у нас, нарешті, почало діяти рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року.

Цим рішенням номер 25 РП від 2009 Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції, є не конституційними, положення пункту 2, частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення.

Не поважаючи цього рішення, уряд не вживає ніяких заходів для того, щоб людям почали виплачувати пенсії. Ось що відбувається. Що, які втратили чинність згідно з рішенням Конституційного Суду положень? Положення такі, цитую вам. 49 пункт 2: на весь час виплата пенсій за рішенням територіального або… припиняється. Кому? На весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачене міжнародним договором України.

Шановні, це ж визнано неконституційним. Що замість цього треба? І ми, група народних депутатів говоримо, що замість цього ми пропонуємо іншу статтю добавити, 51-шу, добавити як це відбувається, що ця пенсія призначена в Україні, перераховується на банківський рахунок в банку України, або філії  іноземного банку, що діє в Україні,  в гривнях в ці терміни, які положено. Хоче конвертувати, чи він виїжджає в Польщу, чи він виїжджає в іншу країну, з якою немає угоди. Я зараз просто так назвав країни. Хоче конвертувати, тоді це відбувається за його кошти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Оце зміст 51 статті.

Законопроект, шановні народні депутати, абсолютно ніякого не носить політичного завантаження. Він тільки захищає права громадян передбачені Конституцією України.

Через це не бачу ніяких протиріч в тому, щоб виконати це. Але бачу, що уряд не хочу виплачувати кошти людям, які вони заробили, своїм життям заробили. Яке має право хтось забрати? Конституційний Суд захищає, ми все одно не хочемо стати на сторону Конституційного Суду.

Просто звертаюсь до вашого глузду здорового, до серця до вашого, до душі і прошу, підтримайте пенсіонерів. Дякую. Це їх право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Георгійович Кульчинський, голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

 

12:44:05

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет розглянув обидва законопроекти 20 квітня і не зважаючи на те, що питання приведення законодавства у відповідність до рішення Конституційного Суду номер 25 від 2009 року, згідно яким визнано неконституційними норми національного законодавства щодо припинення виплати пенсій у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання до держави, з якою Україною не укладений договір у сфері пенсійного забезпечення, є нагальним. Шляхи врегулювання цього питання викладені у поданих законопроектах не вирішує цієї проблеми.

Так, пропозиції, викладені в обох законопроектах щодо внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення, не матимуть очікуваних правових наслідків, оскільки згідно пункту 16 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення цього закону застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на   пільгових умовах і за вислугу років.

Крім того, вилучення положення про те, що за час перебування за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання,  не тільки не вирішить поставленої задачі, а навпаки призведе до  погіршання пенсійного забезпечення осіб, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

 З приводу внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" теж пропонується обома законопроектами. Необхідно зазначити, що це один із  спеціальних законів, який регулює пенсійне забезпечення, в даному випадку військовослужбовців та членів їх сімей.  Оскільки виплати таких пенсій забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України, внесена  пропозиція потребує більш детального фінансового, економічного обґрунтування з урахуванням Бюджетного кодексу України   та Регламенту Верховної Ради.

Комітет також не підтримує пропозицію щодо включення другої частини речення статті 3 основ законодавства України  про загальнообов’язкове  державне соціальне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.  Тож комітет пропонує обидва законопроекти відправити  авторам на доопрацювання. Хоча я особисто думаю, що  можна в першому читанні їх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги!  Прошу записатися на обговорення цього питання.

Так, Павло Мовчан, група "Реформи заради майбутнього".

 

12:46:48

МОВЧАН П.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Зрозуміла річ, що людина, яка пропрацювала все життя в цій державі, вона має право відповідно до  всіх людських прав, які зафіксовані у всіх міжнародних документах, будь-де і в будь-якій частині світу проживати. І зрозуміла річ, що вона має всі права на те, щоб їм пенсійні нарахування всі були обов’язково цими перерахуваннями забезпечені.

І тут логіка проста: заробив, проживаєш – отримуй. Я не можу зрозуміти тільки одного, чому ми повинні особисто регламентувати їхні можливості і давати одним чи не давати іншим? Що за дискридаційні  принципи закладені? 

І саме тому  я підтримую особисто, і наша група буде підтримувати цей законопроект,  тому що він стосується основоположних засад людських прав. Я розумію, що це ввійде в копійку бюджету. Але треба враховувати, треба робити такий алгоритм, який би давав можливості Україні бути цивілізованою державою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін, фракція  "Наша Україна –  Народна самооборона".

 

12:48:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я зміг виступити, зараз отримати слово для того,  щоб про аргументувати те, що я почув від комітету, чи від інших суб’єктів.

Шановні народні депутати, вдумайтесь собі, будь ласка, що якщо громадянин, який проживає за кордоном, йому  призначена пенсія внаслідок  трудового каліцтва, або професійного захворювання, то йому можна перераховувати пенсію, можна. Якщо він виїхав за кордон до 1 січня 1992 року,  йому також можна.

То я вас запитую, будь ласка, де логіка? Одним взагалі нічого не виплачують з тих коштів, які вони заробили чесно  за своє життя і встановили ці виплати. А іншим  ще й доплачують, бо витрачають кошти на конвертацію, державні кошти. Яка логіка?  Логіка відсутня.

Зараз шановний колега Мовчан абсолютно правильно, по-суті підтримуючи законопроект, каже: "Це державі "влетить" в копійку.".  Ні в яку копійку державі це не "влітає". Це кошти, які зароблені цими людьми вже, вони накопичені в Пенсійному фонді. Це його  кошти, це його власність цього громадянина, які цей уряд забирає у нього. Я ж тільки звертаю вашу увагу, що треба виконувати і рішення Конституційного Суду на цей рахунок, і треба зважати на це. Та що ж це в нас за така   правова культура, куди ж ми рухаємося?

Уже люди звертаються, до Конституційного Суду звернувся Верховний Суд, який сказав "неконституційно". Скасували. І все-одно вас не можна примусити   підтримати. Бо, бачите, в уряді є кілька людей, яким сьогодні виписали пенсійні посвідчення. Абсолютно правильно тут Яценюк зробив, вручив, починаючи з Азарова. І вони, бачите, проти. Так кримінальну відповідальність треба вводити за невиконання рішення Конституційного Суду за забрання чужої власності. І тоді, я думаю, ніхто не буде проти.

Через це, я аргументую…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

12:50:42

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Григорій Смітюх, Партія регіонів.

Безперечно, що справедливість розгляду цього питання, яке сьогодні є, ми розглядаємо відносно пенсійного забезпечення або прав пенсіонерів на отримання пенсій, воно стоїть нагальним. І його потрібно нашій державі, на мій погляд, вирішувати.

Я вважаю, що та категорія людей, яка тими чи іншими обставинами вимушена була емігрувати з України або залишитися під час трудової міграції за кордоном, заробивши пенсії. Безперечно, що держава повинна їх в цьому плані не тільки забезпечити пенсійним забезпеченням, а й безперечно і, щоб вони вчасно ці пенсії отримували.

І на мій погляд, на мій погляд, таких питань в цьому плані несправедливості в пенсійному забезпеченні не тільки тих громадян, які находяться поза межами України, а й в межах нашої території, в Україні на сьогоднішній день є значна частина, яка не задоволена або, яка несправедливо, на мій погляд, або на погляд наших виборців, на сьогоднішній день їм пенсійне це забезпечення нараховується.

І тому зараз ви знаєте, що в суспільстві нашому і в країні, і в уряді звучить питання відносно пенсійної реформи. Я думаю, що під час пенсійного реформування треба врахувати, в тому числі ці положення або ті проблемні питання, які ми сьогодні під час розгляду цього законопроекту освічуємо.

Крім того, на мій погляд, такий законопроект  повинен розглядатися не за скороченою процедурою, а за повною процедурою – з одної сторони.

І друге питання. Безперечно для того, щоб аргументувати або хоча би задати питання, нам треба статистичні данні: а скільки таких громадян, в яких країнах вони знаходяться, чому не укладені двосторонні відносини з цими країнами, як вони захищені і так дальше, і так дальше. Тобто виникає у мене, особливо дуже багато питань, які б я міг би задати відповідно  міністру, профільному міністру, який би повинний нам донести реальну картину. Тому що за скороченою процедурою не дає можливість нам оцінити реальну картину. Тому моя особиста точка зору: цей законопроект потрібно розглядати, але враховуючи обставини пенсійної реформи, враховуючи важливість цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є. Враховуючи важливість цього питання, я прошу погодитися  автору і відправити його на повторне перше читання, залучивши до другого читання під час повного розгляду цього питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, завершено розгляд питання.

Одну хвилину, Петро Цибенко, будь ласка,

 

12:53:11

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів. Петро Цибенко.

Шановні колеги, я хочу сказати, що питання рівня пенсійного забезпечення в Україні, справді, є однією з найбільш болючих соціальних проблем, гострих і болючих соціальних проблем. Ну, я просто хочу нагадати про те, що дві третини громадян України отримують сьогодні пенсію на рівні 1 тисячі гривень. І тому загальний рівень пенсійного забезпечення в Україні вкрай незадовільний. І тому намагатися вирішувати питання, виокремлюючи якусь окрему категорію, мабуть, це шлях в нікуди.

Ось чому я абсолютно переконаний в тому, що ми маємо вирішувати, в тому числі і ті проблеми, які шановні автори законопроекту пропонують вирішувати по громадянах, які постійно проживають за кордоном, нам треба вирішувати в загальному контексті і підвищувати загальний рівень вирішення проблеми пенсійного забезпечення. Вже не кажу про те, що комітет стверджує, що, на жаль, ці законопроекти не вирішують питання по суті, що дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, обговорення проблеми завершено. Комітет, нагадаю ще раз, пропонує повернути законопроекти суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління дотримується такої ж думки. Очевидно, шановні колеги, нам треба прислухатися до висновків і комітету, і Головного науково-експертного управління, враховуючи важливість цієї проблеми і необхідність її розв'язання.

Але відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6695) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних прав на отримання пенсій громадянами, які перебувають за кордоном. Автори – народні депутати Гейман і Фельдман.

 

12:55:30

За-29

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону, (реєстраційний номер 6695-1) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення виконання Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 про необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень законів, що регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного міжнародного договору). Автори – Юрій Кармазін, Юлія Новікова, Олександр Голуб, Катерина Ващук, Олександр Стешенко.

Ставлю на голосування про прийняття проекту за основу. Прошу, голосуйте, «за».

 

12:56:33

За-61

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроектів суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Реєстраційні номери 6695, 6695-1.  Прошу голосувати.

 

12:57:04

За-62

Рішення не прийнято.

Законопроекти відхилено. Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про основні засади державної міграційної політики України, (реєстраційний номер 6705).

За скороченою? Будь ласка. Ви пропонуєте, я ставлю цю пропозицію на голосування: про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

12:57:38

За-209

Рішення прийнято.

Доповідач – народний   депутат  України Юрій Анатолійович Кармазін. Співдоповідач – голова  підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин Юрій Васильович Гнаткевич.

Будь ласка, Юрію Анатолійовичу.

 

12:57:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати,  проект Закону України "Про основні  засади державної міграційної  політики" розроблено відповідно до пункту 10 частини першої статті 92 Конституції України, якою  встановлено, що виключно законами  України визначаються засади регулювання  міграційних процесів, та згідно з пунктом 1 частини чотири рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.06.2007 про напрями державної міграційної політики України та невідкладні заходи щодо підвищення її  ефективності, введено в дію відповідним указом Президента України, яким констатована концептуальна невизначеність державної міграційної політики.

Це відбувалося ще у 2007 році. Пройшло 4 роки, ви думаєте щось змінилося у цій країні? Нічого не змінилося. Змінилася така ситуація. Скоро у Києві не буде  жодного ринку, який би не був сформований за  нашої національною ознакою. Активно поповнюються чисельні  етнічні анклави, які  криміналізуються і стають загрозою національній безпеці  держави. Це є очевидним.

Зростає конкуренція на ринку праці, ринку житла, ідуть соціальні  витрати на утримання інфраструктури міст. Нелегальні мігранти  всім цим користуються  на рівні громадян України, але громадяни сплачують податки, а вони ні. Зараз планується  новітній проект. В Одесі планується  взагалі дещо не філіал Черкізівського ринку, який винесли із Москви. 

Через те нами, групою народних депутатів України: Кармазіним, Шаровим, Гнаткевичем,  запропонований  проект Закону про  основні засади державної міграційної  політики України, в яких передбачені принципи державної міграційної політики, пріоритети державної міграційної політики, а це саме, захист прав і свобод громадян  України, захист ринку праці, створення в Україні сприятливої міграційної ситуації для сталого соціально-економічного розвитку, запобігання масовим стихійним і нерегульованим внутрішнім і зовнішнім міграціям населення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Ну, завершуйте, Юрію Анатолійовичу.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Да. Дякую. Шановний пане Голово, звісно, такі проекти розглядати по скороченій процедурі, ви розумієте, дуже важко.

Тому через це, ми пропонуємо пріоритети щодо забезпечення контролю над еміграційними процесами зробити: розроблення і впровадження єдиної системи еміграційного контролю на території України, вдосконалення системи реєстрації місця проживання. Ми пропонуємо, щоб ми направляли міграційні потоки як держава туди, де потрібно, не тут, в столиці на ринку стояти, торгувати, а там, де сьогодні знищене село, де ми можемо запропонувати працювати. Так роблять абсолютно всі держави і створюють умови для розвитку власної держави.

Через це, прошу вас підтримати цей законопроект. Я просто не маю часу його зараз належно представити. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Васильович Гнаткевич, будь ласка, від комітету.

 

13:01:07

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги! Вкотре кажу, що пан Кармазін як завжди має рацію, і його законопроекти, і його пропозиції завжди є правильними. Крім того, підтримую в тому сенсі, що, ну, що можна сказати по такому закону за 2 хвилини. Я цього не розумію, але дехто розуміє.

Шановні колеги, я наперед так догадуюсь, що рішення наше сьогодні буде, ну, навряд-чи позитивним. В мене є така оперативна інформація. Але я хочу вам нагадати, що недавно ми розглядали Закон про біженців, і він мав, до речі, негативну реакцію з боку експертної ради, експертної комісії. Але тим не менше, ми проголосували "за" за наполяганням і проханням нашого комітету. І я думаю, що ми зробили правильно, бо якби ми його тоді провалили, то його ще довго й довго б, ми над ним, ми всі працювали, і нічого з цього б не було. Я скажу лише про те, що наш комітет рекомендує проголосувати за цю концепцію.

Я хочу нагадати, що є зараз в світі дві тенденції: перша тенденція – це прагматична, я б сказав би, капіталістична тенденція, де по міргаційних візах беруть людей з інших країн і з точки зору вигідно це чи не вигідно, потрібен він державі чи не потрібен, буде він виконувати ту роботу, яку корінне населення, громадяни цієї країни не хочуть виконувати чи не будуть. Це така лінія. На Заході, в Сполучених Штатах, в Канаді і, скажімо, в Німеччині, де, до речі, уже кожен дев`ятий є не німець в Німеччині.

Що стосується нашої  позиції, яка на сьогодні існує, то це позиція не визначена, ліберальна. Я б сказав би, гіперсуперліберальна – ніяка. Хто хоче, тут може залишатися. Ці процеси є безконтрольними.

Закон, який пропонує Кармазін, Шаров і Гнаткевич,  він відрізняється…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. …що його такий прагматично капіталістичний підхід.

Основна його лінія – приймати людей, якщо вони нам потрібні. А для цього потрібно елемент капіталізації, тобто щоб він мав гарантії, йому давати гарантію, роботодавцю, що він буде у нас працювати. А думки про те, що у нас скоро будуть потрібні в деяких галузях люди, уже звучать у нас від людей, які розуміються на проблемі, не вперше.

Я повторюю, комітет рекомендує підтримати цей законопроект більшістю голосів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, прошу записатися на участь у обговоренні цього питання.

Будь ласка, Олександр Стоян, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати  Павло Мовчан.

 

13:04:16

СТОЯН О.М.

Шановні колеги! Дійсно, треба приймати важливий закон. Але у мене є… вийшов я з іншого приводу. Я хочу спитати, чи може той пан, який сьогодні зранку демонстрував пенсійне посвідчення, може він має посвідчення для мігрантів. Чому? Тому що зранку продемонструвавши пенсійне посвідчення у мене виникло питання, чи цей пан Яценюк він уже має приватний пенсійний фонд, чи він уже торгує державними пенсійними книжечками, чи яким чином він це робить.

Ну я розумію, що депутати все можуть робити, але вийти й демонструвати державне посвідчення пенсійне – це уже, пробачте, ознака злочину, якою треба щоб зацікавились, бо далі буде… далі буде демонструвати ще якісь паспорти закордонні, міграційні книжки і багато чого іншого. До цього ж ми далеко дійдемо.

А що стосується цього законопроекту, я думаю, що, безумовно, треба якимось чином легалізувати тих людей, які приїхали в державу, полонили ринки. Ці люди торгують, ці люди розборки роблять різні – і вони не мають ніяких документів. Я думаю, не просто їх легалізувати треба, а треба, щоб вони платили в державу ринковий збір, інші податки. І це буде поповнювати наш Пенсійний фонд. Тому – я не знаю, як моя політична сила буде за це голосувати, - а я би такий проект закону підтримав би.

І на кінець, з чого я почав. Давайте все-таки не будемо тут демонструвати свої великі можливості, бо, дійсно, коли вже виходить колишній Голова Верховної Ради, який не зміг організувати Верховну Раду, то, може, він уже і запас собі посвідчення майбутнього президента? Пробачте, люди нас слухають – і кажуть: "Чекайте, у вас все можна купити. А, може, у нього і посвідчення водія можна купити?" Треба, щоб розібралися ці люди, що ж він таке має в запасі, чим він торгує. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Юрій Литвин.

 

13:05:53

МОВЧАН П.М.

Шановний Юрію! (Це до Кармазіна я звертаюся) Якщо ми говоримо про концепцію міграційної політики, то я хотів би, щоб ми запозичили той досвід, який є в європейських державах, і, наприклад, в тій же самій державі Сполучені Штати Америки. Коли певні етапи проходження набування громадянства… Якщо сьогодні кожен третій в Україні хоче залишити Україну і мігрувати сам десь до Європи, то ми перетворюємо Україну вже для не для українців. І якщо ми будемо працевлаштовувати тих людей, які до нас нелегально потрапили в державу, то чи, скажіть, будь ласка, хто буде займатися працевлаштуванням українців в Україні? Це є найсерйозніша проблема.

Я хотів би, щоб міграційна політика вся базувалася на головних принципах: підготовка, набування громадянства і працевлаштування. Без цих процесів неможливо вирішити оцю проблему, яка в нас накопичилася за багато років. І ми перетворюємося в дійсні відстойники тих  емігрантів, які потрапляють до нас через ті кордони, які по сьогоднішній день не влаштовані. Не відбувається делімітації кордонів. Ми знаємо, які дірки повсюди на півночі і сході України. О це є проблема найважливіша для того, щоб вирішувати цю проблему міграційної політики, треба вирішити всі супутні проблеми. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин, фракція Народної партії.

 

13:07:51

ЛИТВИН Ю.О.

Фракція Народної Партії, Кіровоградщина. Слово прошу передати Олегу Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка. Фракція Народної Партії.

 

13:08:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, думку комітету шановний Юрій Васильович Гнаткевич вже висловив. Ми більшістю голосів проголосували за те, щоб за основу цей законопроект прийняти.

Я взяв слово з двох причин. Перша. Я хотів би сказати, що актуальність і важливість сучасної системної міграційної державної політики українське суспільство недооцінює. Так як недооцінювали Німеччина, Італія, Франція і сьогодні мають відповідні негативні результати.

І друга причина. Указ  Президента України  номер 622/2011, зовсім недавно прийнятий, – Концепція державної міграційної політики. Цитую з розділу "Сучасний стан міграційних процесів": "Відсутність законодавчого визначення напрямів державної міграційної політики України, принципів діяльності державних органів у сфері міграції, стратегічних цілей, завдань і стандартів і забезпечення реалізації прав людини, негативно позначається на ефективності протидії явищам, що становлять загрозу національній безпеці України, нелегальній міграції, загостренню демографічної кризи, а також від'їзду за межі України  вчених, фахівців, кваліфікованої робочої сили". І другий абзац: "Необхідність удосконалення системи державного управління еміграційними процесами зумовлена політичними та соціально-економічними факторами, що впливають на ситуацію в Україні та світі і далі з головними, які є.

Ще раз хочу сказати, це Указ Президента України з назвою "Про концепцію державної міграційної політики", а  розглядаємо ми Закон про основні засади державної міграційної політики України. Системний, якісний, який дає відповіді на багато питань, які поставлені в указі Президента…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик.

Шановні колеги, тільки по регламенту.

 

13:10:21

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я так бачу, що замість того, щоб вирішити дуже важливе питання для народу України, для створення робочих місць, ми дуже так жваво обговорюємо про те, куди направляти нам мігрантів –  чи-то в село, чи-то в шахти, чи ще кудись. Замість того, щоб зробити все, щоб не було відтоку наших молодих громадян України, наших вчених, наших вчителів. Ось, чим нам сьогодні з вами треба займатися. А ми зараз дбаємо про те, як нам прийняти гарячіше людей з Азії, Африки, як відповідальність підвищити роботодавців за те, щоб він створив умови для їхнього проживання, для їхньої роботи.

А чого у нас серце не болить про те, що роботодавці для наших людей не створюють умови? Чого у нас не болить серце за те, що для наших людей не створено робочих місць? І то, якби, дійсно, були створені всі умови для наших людей, ми б сьогодні в такому ракурсі не обговорювали питання, яке сьогодні стоїть зараз на порядку дня.

Давайте те ж саме АПК. Доступний кредит, в лізинг техніку, і не треба тоді одному з авторів законопроектів випадкових людей направляти в село і піднімати нам АПК. Бо самі видатні, самі мудрі хлібопашці завжди були українці. А ми, бачите, таким одним розчерком руки говоримо про те, давайте  створювати, давайте направляти в село.

Те, що закон потрібен, він потрібен. Але так як він звучить сьогодні, це ганьба і приниження українського народу.    

Давайте краще так власні проблеми обговорювати, аніж думати про тих, хто, можливо, нелегально сюди приїхав, а ми давайте плясать "польку" навколо них.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, одна хвилина. Фракція не виступала.

 

13:12:35

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, насправді, ми дуже багато всього наговорили, але забули про що взагалі законопроект.

Він дуже простий. Іде мова про те, що ми, нарешті, завдяки нашому суб’єкту законодавчої ініціативи автору Юрію Кармазіну пробуємо врегулювати питання, що стосується державної міграційної політики України.

Чому зараз. Тому що напевно, знаєте, вже далі нема куди відкладати, нам же Європа прямо вказує в цих документах про те, що до тих пір, поки ви не врегулюєте це питання, будь-які розмови про перспективу безвізового режиму, я вже не кажу про подальші кроки євроінтеграції, просто не мають жодного сенсу. І тому треба автору подякувати за те, що він спромігся, нарешті, виконати ту функцію, яку давним-давно мав виконати уряд український і український Президент, бо видавати укази цього замало, треба чи не виконання указів вносити конкретні законопроекти, які треба визначати як першочерговими і не відкладними.

Юрій Анатолійович абсолютно правильно виписав те, що вважав за доцільне виписати. Якщо, наприклад, науково-експертне управління, на яке посилалися сьогодні, вважає певні речі неконституційними. Повірте мені, з точки зору конституційності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте виступ.

 

13:13:47

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Їхні заяви є відверто сумнівними. Але навіть якщо в цьому питанні варто буде доопрацювати, то в першому читанні цей законопроект обов’язково мусить бути прийнятий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. На превеликий жаль, Головне науково-експертне управління пропонує відхилити законопроект. Підкреслюю, на жаль. Бо питання дуже важливе і нам треба рішення з цього приводу приймати.

Шановні народні депутати, я прошу вас. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету… Немає у вас репліки. Про прийняття за основу...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чутиі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я просив би утримуватися, шановний колего. Я просив би вести себе пристойно.

Я ще раз хочу сказати, ведіть себе пристойно.  (Шум у залі) 

Не кричіть, не кричіть, я прошу вас. Поводьте себе нормально, не кричіть.

Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону  про основні засади державної міграційної політики України (реєстраційний номер 6705). Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

13:15:32

За-87

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування… По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 3, "БЮТ – "Батьківщина" – 36, "Наша Україна – Народна  самооборона" – 25, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 0, Народна Партія – 20, позафракційні – 3.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту Закону (реєстраційний номер 6705). Прошу голосувати.

 

13:16:17

За-78

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення у відповідність із Конституцією України та уніфікації положень процесуального законодавства)  (реєстраційний номер 7371).

За скороченою – так? Так. Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

 

13:17:02

За-205

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутата України Еліна Вікторівна Шишкіна. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань  правосуддя Юлія Володимирівна Льовочкіна. Будь ласка.

 

ШИШКІНА Е.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! До вашої уваги запропоновано проект Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих  актів України  (щодо приведення    у відповідність із Конституцією України  та уніфікації положень  процесуального законодавства)".

Одним з елементів конституційного принципу верховенства права є юридична визначеність. Це означає, що рівнозначні норми правових актів  мають бути узгоджені між собою в такий спосіб, щоб ні у кого не викликало навіть думок щодо їх різночитання та різнорозуміння. Проте в законах України   таке поняття,  як "треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору" не має ідентичності,   що є неприпустимим. 

Для порівняння тексти. Частина перша статті 53  КАС України: "Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред’явивши адміністративний позов до сторін".

Частина перша статті 34 Цивільно-процесуального кодексу України: "Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши  позов до однієї чи обох сторін".     

І, нарешті, частина перша статті 26 ГПК України: "Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть  вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов  до однієї або обох сторін.".

За правовою логікою ці поняття мають бути уніфіковані, але одночасно уніфіковані відповідно до їх змістовного навантаження. Треті особи, які  заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають заявити ці вимоги обом сторонам: позивачу і відповідачу, як це визначено в  КАС України. Припис про можливість заявити позов до однієї із сторін, як це зазначено в ЦПК і ГПК України, необхідно вилучити, оскільки в іншому випадку зберігається різночитання щодо такого правового поняття, як співучасть (стаття 32 ЦПК України  і стаття 23 ГПК України). Коли вимоги заявляють кілька позивачів до одного відповідача або один  позивач до кількох відповідачів. Саме виходячи з цього, в законопроекті і запропоновано  нові редакції відповідних  норм ГПК, ЦПК і КАС України.    

Друге. В частині другій статті 129 Закону України  "Про судоустрій і статус суддів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка..  

 

ШИШКІНА Е.В. …що суддівська винагорода складається із посадових  окладів і доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає  доступ до державної таємниці.

Такий зміст норм закону має неточності. Оскільки, по-перше, доплата за науковий ступінь не може розглядатися як судова винагорода, оскільки є загальною доплатою для всіх службовців, хто має науковий ступінь, і такі доплати регулюються іншими загальними для всіх нормативними актами. По-друге, законодавство України встановлює почесне звання і загальний порядок доплат для осіб, яким такі звання присвоєно. Незазначення  в цій статті такої виплати доплат суддям, є ущемленням їх трудових прав.

У частині першій статті 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено перелік різних видів діяльності, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді. З огляду на імператив цієї статті, такий перелік є вичерпним. Проте, цю статтю викладено без врахування положень статі 20 Закону України "Про статус народного депутата України", якою передбачено час роботи народного депутата у Верховній Раді.

Виходячи з викладеного, положення статті 131 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" мають бути узгоджені з положенням Закону України "Про статус народного депутата України".

І остання пропозиція – це внести зміни до статті 6 Закону України "Про Конституційний Суд України". Нагадаю, що рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року було поновлено в Конституції України в редакції 1996 року, а отже, її частину четверту статті 106 Конституції України. Цією статтею передбачено процедуру контрасигнації при призначенні судді на посаду судді Конституційного Суду України через указ Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ШИШКІНА Е.В. Я нагадаю, що це є конституційна вимога. Тому я пропоную своїм законопроектом привести у відповідність Закон України "Про Конституційний Суд України", зокрема статтю 6…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Льовочкіна Юлія Володимирівна. Рішення комітету.

 

13:21:27

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.

Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 16 березня 2011 року проект Закону за номером 7371 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення у відповідність із Конституцією України та уніфікацією положень процесуального законодавства).

Про мету і суть законопроекту моя колега депутат,  народний депутат Шишкіна, вже докладно доповіла. Тому я не буду тут про це говорити. Скажу тільки, що законопроектом передбачається внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного, Процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу, Законів України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Конституційний Суд України".

До законопроекту висловлюються певні зауваження, зокрема вказується на відсутність підстав для прийняття правових новел, які фактично встановлять законодавче обмеження щодо способів та варіантів захисту третьою особою своїх прав. Навпаки, відповідні положення процесуальних кодексів повинні більш чітко передбачати можливість пред'явлення третьою особою позову як до однієї сторони, так і до обох сторін.

Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України, Міністерство юстиції, експерти Інституту законодавства Верховної Ради України, Національна академія правових наук не підтримують запропоновану уніфікацію процесуальних кодексів щодо третіх осіб. Висловлюються певні зауваження стосовно суддівської винагороди і доплат, трудового стажу судді, обов'язкового контрасигнування Указу Президента про призначення особи на посаду судді Конституційного Суду України та вважають, що законопроект треба повернути, потребує суттєвого доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку також висловило низку зауважень і рекомендує за результатами розгляду в першому читанні законопроект повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Одначе в комітеті, коли депутат Шишкіна до нас прийшла, в дискусії ми знайшли певну, певні такі серйозні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я закінчу. Враховуючи викладене, комітет вважає, що можливо рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в першому читанні за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу вас записатися на обговорення цього питання.

Анатолій Матвієнко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

13:24:07

МАТВІЄНКО А.С.

Прошу передати слово Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, мікрофон.

 

13:24:13

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я дякую Анатолію Сергійовичу за надане слово.

Про що законопроект. Щоб ми просто мали уяву, а то ми завжди так-от голосуємо, може, не до кінця прочитавши навіть цей законопроект. Він регулює, як на мене, два найважливіших питання. Перше стосується внесення змін до закону про Конституційний Суд. В нас, справді, зараз існує досить така серйозна правова прогалина, яка стосується порядку призначення третини суддів Конституційного Суду одним з джерел формування цього суду. А саме йде мова про Президента України.

Конституція в 106 статті передбачила пункт 22, яким надано таке відповідне право Президенту. А в останній частині 106 статті сказано, що цей пункт підпадає під вимогу так званої контрасигнації. Тобто Президент не може такого роду дії робити в так званому дискретному варіанті, тобто на власний розсуд. Він повинен заручитися підтримкою Прем’єр-міністра і профільного міністра. В даному випадку йде мова про міністра юстиції.

А, отже, автор законодавчої ініціативи пропонує, щоб не було жодних проблем, коли, наприклад, Прем’єр-міністр чи міністр профільний відмовляться підписувати зазначений документ, то він, за Конституцією, не набуде законної сили. Щоб цього не трапилося, абсолютно логічно, що треба, щоб перед тим, як Президент призначає особу на свою посаду, він порадився б хоча би з тими людьми, які потім мусять скріплювати цей документ своїми підписами і разом з Президентом, між іншим, розподіляти на трьох відповідальність за діяльність того чи іншого судді Конституційного Суду.

Щоб не купляти кота в мішку. Бо деколи у нас бувало в українській історії, я не говорю про зараз, але були такі випадки, що ті, кому треба було відзивати зазначені проекти укази, дізнавалися про їх наявність тільки із засобів масової інформації. І у зворотному порядку, заднім числом доводилося на зворотному боці указу ставити свої підписи, навіть не ознайомлюючись персонально з тим чи іншим претендентом.

Щоб цього не трапилося, давайте принаймні в цій частині підтримаємо законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, група «Реформи заради майбутнього».

 

13:26:23

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати України! Наша депутатська група детально ознайомилася з цим законопроектом. І, знаєте, от виступати з приводу цього законопроекту якось і дивно. От, що говорити про нього? В ньому змішано все.

Є речі, які ми готові підтримати. Є речі, які ми вважаємо не зовсім коректними, які можна було б доопрацювати до другого читання. Є речі, які, ми вважаємо, що варто було б відхиляти. Але є один принцип, який все ж таки, на наш погляд, має бути базовим в законодавстві. Має бути певний конкретний предмет регулювання. В даному випадку всього потрошки. Є питання там щодо трудового стажу, є питання контрасигнування –  все, що  завгодно.

Ну, напевно, не треба таким способом формулювати законопроекти, тому що визначити  кінцеву позицію при голосуванні, коли у законопроекті є абсолютно різні напрямки регулювання, зовсім різні теми, зовсім різні предмети, мабуть,  реально в залі  неможливо.

Тому що, якщо  я підтримаю, скажімо, частину з формулювань,  а частина категорично проти,  то, напевне, найпростіше буде у такому випадку  рекомендувати Верховній Раді  направити   автору на доопрацювання, і щоби автор, виділивши, дійсно, конкретні напрямки в цьому законопроекті, реалізував  їх не в одному законопроекті, а  в двох-трьох, де буде дійсно  чіткий і конкретний предмет регулювання в кожному з них, окремий  предмет регулювання.

Тому наша пропозиція у даному випадку  проголосувати про направлення на доопрацювання  і після того, як буде внесено окремі, різні законопроекти, в яких будуть чіткі   формулювання щодо певних конкретних  предметів регулювання, ми зможемо частину з них прийняти, по частині з них мати негативне рішення.

У даному випадку підтримати саме,  в першу чергу, через ці організаційні моменти, процедурні моменти, ми не можемо. Пропозиція про доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Комітет  пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління  вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів  України (щодо приведення у  відповідність із  Конституцією України та уніфікації положень  процесуального законодавства) (реєстраційний номер 7371). Прошу голосувати.

 

13:29:11

За-36

Рішення не прийнято.

Ставлю  на голосування пропозицію про повернення суб'єкту  права законодавчої ініціативи  на доопрацювання (реєстраційний номер 7371). Прошу голосувати.

 

13:29:39

За-57

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, у нас на часі розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Науково-консультативної ради при Верховному Суді України) (реєстраційний номер 8032). Разом з тим, шановні колеги, разом з тим завтра буде засідати комітет, який розгляне цей законопроект. То у мене прохання, давайте ми його відкладемо і перенесемо розгляд на четвер. Нема заперечень? Дякую. Тоді завтра комітет щоб розглянув, і на четвер ми практично обговоримо його в сесійній залі.

Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконання Рішення Конституційного Суду України (реєстраційний номер 8246, 8246-2).

Ставлю на голосування, щоб розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:30:58

За-196

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Шустік Олена Юріївна щодо законопроекту 8246. Щодо законопроекту 8246-2 доповідача немає, але я думаю, що комітет доповість про своє ставлення і до цього другого законопроекту. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Юлія Володимирівна Льовочкіна. Будь ласка.

 

13:31:26

ШУСТІК О.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! У своєму рішенні Конституційний Суд 11 березня цього року зазначив, що витребування Вищою радою юстиції будь-яких матеріалів судової справи, оригіналів чи копій до винесення остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя. Отже, пропонується привести норми Закону про Вищу раду юстиції, Кодексу про адміністративні правопорушення у відповідність з рішенням Конституційного Суду. Нагадаю, що такі повноваження Вищій раді юстиції більшість надала в травні минулого року.

Венеціанська комісія визнала небезпечним такі  повноваження Вищої ради юстиції щодо витребування судових справ і висловила свої зауваження до цього закону на 15 сторінках. Зокрема, наголосивши, що надання документів по справах, розгляд яких триває, може розглядатися як вказівка яке рішення виносити у справі. Це підриває незалежність суддів, гарантовану Конституцією, яка полягає передусім у їх самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.

Шановні колеги! Пропоновані законодавчі зміни спрямовані на утвердження незалежності та самостійності органів судової влади, а  функції Вищої ради юстиції вони повернуть у конституційне русло. Це особливо важливо в теперішніх умовах, коли правосуддя в Україні застосовується вибірково, а судді використовуються для політичних розправ та цілей. Саме такий, до речі, висновок зробила Рада Європи на минулому тижні у своїй дуже жорсткій і конкретній резолюції.

Натомість альтернативний законопроект 8246-2 народного депутата Сергія Ківалова по суті залишає за Вищою радою юстиції неконституційну можливість контролювати суддів та впливати на їх рішення, адже автор залишає в своєму проекті за Вищою радою юстиції право на ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено… вивчення особистих справ суддів, отримання від них…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ШУСТІК О.Ю. Я вам дякую за увагу і пропоную зробити все ж таки виважений і правильний вибір, адже системою правосуддя користуєтесь ви так само і будете користуватися і надалі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.    

Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Льовочкіна Юлія Володимирівна. Будь ласка.

 

13:34:00

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.

Комітет Верховної Ради України  з питань правосуддя  розглянув на своєму засіданні 20 квітня  2011 року проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконання Рішення Конституційного Суду України (8246). Також розглянув два інших законопроекти: 8246-1, який був потім відкликаний, і 8246-2, який є альтернативний до зазначеного законопроекту.

Обидва законопроекти пропонують привести статті згаданих законів у відповідність до Конституції і рішення Конституційного Суду України.

Законопроектом 8246 передбачено внесення змін до статей 25 і 40 Закону України "Про Вищу раду юстиції" та статті 188, 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою приведення їх у відповідність з рішенням Конституційного Суду, про яке доповідачка говорила.

Відповідно до висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект 8046 доцільно повернути суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Законопроектом реєстраційний номер 8246-2 запропонована нова редакція статті 25 Закон України "Про Вищу раду юстиції", якою, зокрема, передбачено, що у зв'язку з виконанням доручення член Вищої ради юстиції може витребувати тільки закінчені розглядом судові справ або їх копії, ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено; отримати пояснення від суддів чи прокурорів; робити відповідні запити; вивчати особові справи суддів і прокурорів. Передбачається, що інформація, судова справа чи її копія надаються на письмовий запит Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції, протягом 10 днів з дня отримання такого запиту.

У зв'язку з цим пропонується також внести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я завершую

Згідно з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект 8246-2 може бути прийнятий за основу за умови врахування висловлених цим управлінням зауважень і пропозицій.

Комітет також пропонує рекомендувати Верховній Раді України законопроект 8246-2 прийняти в першому читанні за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання.

Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

13:36:56

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України! З приводу цих двох законопроектів, в кожному з них є певна своя логіка, в кожному є певні проблемні місця. Але регулювання їх достатньо вузьке. І тому сенс є сьогодні прийняти один з законопроектів, щоб допрацювавши до другого читання, мати все ж таки можливість, мати додатковий інструмент для того, щоб можна було в тій гілці влади, яка, на превеликий жаль, сьогодні народом України визнається, як особливо корумпована, мати інструмент впливу. Вища рада юстиції на сьогоднішній день дуже часто без цього інструменту впливу, використовуючи певні політичні нюанси тощо, приймає рішення, приймає певними способами, вилучаючи матеріали,  а іноді без матеріалів приймає відповідні рішення.

На наш погляд, з двох законопроектів, які представлені, в одному з них є технічні проблеми, які роблять майже нереалістичним його реалізацію. У другому законопроекті… Це маю на увазі законопроект пані Шустік. У законопроекті пана Ківалова є нюанси, які можуть викликати певні сумніви з приводу того, що дається право представникам Вищої ради юстиції витребовувати документацію чи пояснення щодо тих справ, які перебувають на даний момент в розгляді.

Ми дійшли висновку в нашій депутатській групі, що щодо першого законопроекту, дійсно, реалізація його викликає дуже великі сумніви, щодо можливості його здійснювання. У другому законопроекті ми теж застерігалися: чи не викликатиме це факторів прямого тиску на суддю? Але ми знаємо дуже багато випадків, коли ми відходимо від тих кількох політичних процесів, які сьогодні ідуть і переходимо до щоденної ситуації, що, очевидно, пряме затягування суддею процесу, прямі впливи, прямі порушення. Які відбуваються, мають спонукати нас до того, що і в процесі розгляду справи, очевидно, Вища рада юстиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:39:08

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Представники Вищої ради юстиції повинні мати певний механізм, очевидно, він  має використовуватися як екстраординарний, рідкісний, але все-таки механізм для певного контролю, ми б зійшлися на тому, що для прийняття в першому читанні і подальшій підготовки до другого читання більше підходить законопроект Сергія Ківалова. Ми його будемо підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Ярослав Сухий.

 

13:39:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Ми з вами знову стоїмо  на порозі: як нам виконувати рішення Конституційного Суду України.

Він заборонив витребування копій матеріалів судової справи. Разом з тим Конституція передбачає, що право у Вищій раді юстиції має  бути, і вона має бути забезпечувати, це також права людей. І я хочу вам сказати, що практична реалізація, практичне вивчення показує, до чого приводить відсутність і якого-небудь контролю, коли не можна ознайомитись зі справою.

Ми неодноразово звертались від комітету і до Вищої ради юстиції, і самі безпосередньо. Від нас ховали справи, просто не показували навіть завершені розглядом.

Я приведу маленький приклад. Наприклад, ми поставили питання про те, що в Рівненському суді такий голова був Денесюк, який волокітив справи. Скажемо, Європейський суд з справ людини зараз по справі Оленця зобов’язує виплатити  5 тисяч 300 євро. Це колосальна сума з огляду на міжнародне законодавство. За що? За те, що справа лежала не розглянута понад 14 років. Вдумайтесь. І ми не даємо жодному органу в державі, говоримо, ніхто не має подивитися, що там є, бо справа не закінчена. Через це має бути добре виписаний механізм, при яких умовах треба подивитися і можна подивитися.

З огляду на це я підтримую законопроект і колеги Шустік, Соболєва, Болюри і Ковзеля, і законопроект Ківалов в тому напрямку, що контроль має бути забезпечений. Інше питання, що він має бути передбачений в конституційний спосіб і в конституційних межах, зокрема і забезпечення прав громадян.

Через це я за те, щоб ми прийняли ці законопроекти і поєднали їх при розгляді в другому читанні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

13:41:53

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, я в першу чергу звертаюсь до юристів, які працюють в сесійній залі не перше скликання. Ви, будь ласка, пригадайте, ця проблематика не є новою. Ще в травні 2002 року Конституційний Суд України вказав, що ознайомлення, але без права витребування нерозглянутої справи не означає перевірку судової справи по суті і не є втручанням у процес здійснення правосуддя (абзац п’ятий пункт 6 мотивувальної частини). Тобто до цього питання Конституційний Суд вже один раз підходив.

У даному випадку законопроект колеги Шустік і авторів, законопроект колеги Ківалова, безумовно, заслуговує на увагу і підтримку, тому що це виконання рішень Конституційного Суду щодо статті 25 Закону про Вищу раду юстиції і статті 188 Кодексу законів про адміністративні правопорушення. Але давайте ми скажемо взагалі: незалежність судової гілки влади не може означати безконтрольність. Якимось чином Вища рада юстиції повинна знайти це своє місце в контролі за діяльністю чи бездіяльністю тієї чи іншої судової інституції.

Тому я думаю, що цей законопроект можна прийняти до другого читання, законопроект з позначкою 2 в першому читанні за основу. Без ніяких скорочених процедур, по повній програмі юристи, правники повинні сісти і читати. Бо ми повинні прорахувати і всі можливі наслідки, які можуть бути, якщо ми далі залишаємо не в рекомендації Конституційного Суду, котрий прямо вказував, що не можна витребувати, а в редакції попередньої від 21 травня 2002 року Конституційного Суду про те, що можна ознайомлюватися без права витребувати нерозглянутої судової справи.

Тому, я думаю, що комітет профільний має над цим законопроектом, цей законопроект насправді має надзвичайно важливе значення і може мати великі наслідки суспільно-політичні, тому над ним потрібно працювати і далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено.

Комітет пропонує прийняти за основу законопроект 8246-2. Головне науково-експертне управління дотримується такої ж думки. І вважає, що законопроект 8246 доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання, а 8246-2 прийняти за основу.

Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8246), автор –  Олена Шустік. Це проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" та Кодексу України  про адміністративні правопорушення щодо виконання Рішення Конституційного Суду України. Ще раз нагадую, реєстраційний номер 8246.

 

13:45:18

За-45

Рішення не прийнято.

Ставлю  на голосування пропозицію про  прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8246-2), автор – Сергій Ківалов,  про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення окремих положень чинного законодавства у відповідність до Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2011 від 11.03.2011 р.). Прошу голосувати.

 

13:46:04

За-248

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати!  Пропоную вашій увазі проект Закону про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (щодо звільнення від сплати мита товарів для будівництва і оснащення аеропортів, які є об'єктами чемпіонату) (реєстраційний номер 8062).

Є пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:46:41

За-210

Рішення прийнято.

І доповідач, і співдоповідач – Пінчук Андрій Павлович. Будь ласка,  чотири хвилини у вас.

 

13:46:55

ПІНЧУК А.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Підготовка та проведення на належному рівні  фінальної частини чемпіонату Євро-2012  з футболу  є  одним із стратегічних  завдань  нашої держави. Яке  матиме не лише важливе значення  для формування позитивного іміджу  в Україні і в світі, але й дасть потужний імпульс для  її подальшого соціально-економічного розвитку.

Метою  і завданням законопроекту є звільнення    аеропортів міст, приймаючих фінальну частину  чемпіонату Євро-2012  з футболу від сплати ввізного мита при закупівлі обладнання для аеродромів, термінальних комплексів та наземного обслуговування. У процесі підготовки аеропортів приймаючих міст  Євро-2012, виникла необхідність  в оснащенні їх відповідною аеродромною технікою для обслуговування пасажирів повітряних суден, що не виробляється на території   України  та потребує  ввезення з-за кордону. Дане обладнання буде використовуватись виключно для потреб аеропорту.

Наявна, на сьогоднішній день, техніка в аеропортах, її кількість та технічний стан не в змозі забезпечити належний рівень обслуговування літаків та пасажирів. Як під час проведення фінальної частини  Євро-2012 з        футболу,  так і після  його проведення для експлуатації реконструйованих   аеропортів. Закупівлю визначеного вище обладнання передбачається здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету.

Загальна  приблизна вартість обладнання може складати близько 2 мільярдів  373 мільйонів гривень. При такій вартості, прогнозний обсяг коштів, які  не надійдуть в наступні періоди до державного бюджету від сплати ввізного мита, складатиме близько 207 мільйонів гривень. Але в поточному періоді, на таку ж суму зменшаться  видатки державного бюджету.    Крім того, звільнення від ввізного мита, при здійсненні таких закупівель, призведе до зменшення навантаження на Державний  бюджет України. За рахунок коштів якого передбачається  їх здійснювати в поточному періоді та необхідності залучення додаткових кредитів під гарантії уряду.

Даний законопроект  було прийнято за основу на профільному комітеті Верховної Ради України. З огляду на зазначене та враховуючи важливість даного закону,  прошу шановних народних депутатів підтримати даний законопроект. І хотів б озвучити позицію комітету.

Комітетом Верховної Ради України  з питань  фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики на своєму засіданні 20 квітня 2011 року було розглянуто проект Закону про Єдиний митний тариф (8062).

Комітет рекомендує прийняти його за основу. Проте, під час обговорення цього законопроекту народні депутати України і члени комітету зауважили, що проект закону передбачає розширення кола товарів, які підпадають під пільговий режим оподаткування. Водночас законопроектом не передбачено кодів відповідних груп товарів згідно з УКТЗЕД. Зазначені коди товарів у комітеті опрацьовані і до другого читання будуть розміщенні у порівняльній таблиці.

Враховуючи викладене, просимо підтримати рішення комітету. Шановні колеги, прошу прийняти закон за основу в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Прошу записатися на виступ. Прізвища народних депутатів. Павло Мовчан.

 

13:50:13

МОВЧАН П.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Зрозуміла річ, що для того, щоби вчасно ми змогли провести Євро-2012, всі об'єкти мусять бути, як ви знаєте, не тільки профінансовані, але і вчасно здані. Тому зрозуміла річ, що нам треба робити режим загального сприяння. Але, якщо б ми побачили конкретні якісь параметри цього. По яких пунктах, по яких статтях, тоді зрозуміла річ, що була б одностайна підтримка.

 І саме тому наша група висловлює свої зауваження щодо поданого проекту аби уточнення були по всіх, як кажуть, групах матеріальних, які дають можливості уникати тих чи інших оподаткувань. І саме тому я вважаю, що без цих уточнень ми не можемо підтримувати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

13:51:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, у законопроекті передбачається внесення до частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" змін, спрямованих на звільнення до 1 вересня 2012 року від в'їзного мита товарів, крім підакцизних, що не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають технічним характеристикам світового рівня та вимогам міжнародних спортивних організацій, які мають використовуватися для будівництва і оснащання, придбання обладнання та інвентарю, аеропортів, що є об'єктами чемпіонату.

Необхідність прийняття проекту обґрунтовується, насамперед, потребою забезпечення належного рівня обслуговування літаків та пасажирів в українських аеропортах під час проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні.

Уважаемые народные депутаты, этот законопроект нужно рассматривать в контексте повышения качества подготовки и проведения Евро-2012. От того, насколько качественно, насколько красиво мы проведем Евро-2012, от того, насколько будет подготовлена инфраструктура, спортивные сооружения, гостиницы, аэропорты, в конечном итоге это скажется на повышении имиджа и репутации нашей страны на международной арене.

К сожалению, иногда мы часто снижаем своими действиями репутацию, и имидж страны, мягко говоря, подмачиваем. А есть возможность поднять и имидж, репутацию страны за счет качественной подготовки и проведения Евро-2012. В этом контексте и нужно рассматривать принятие этого законопроекта.

Фракция Партии регионов предлагает проголосовать за этот законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

13:53:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! От дивно получається: в один і той же день пенсію ми забираємо у людини, копійки, які вона отримала, і це пояснюємо, що це економія коштів. Хоча це звичайна кража, від імені держави, але кража.

Тут ми роздаємо наліво і направо, навіть не знаємо наскільки роздаємо, просто не знаємо. І ми говоримо: "Репутація держави страждає". Да, страждає. Страждає, коли ви відкрили сюди потоки мігрантів і не хочете з цим боротися, страждає репутація. Страждає репутація від тої політики вибіркової, яка проводиться, через це страждає. Страждає від того, що обіцяли, що Євро буде такий проект, який залучить інвестиції, а виявляється це проект по розпилюванню  коштів уряду! Дійшло вже до того, що зараз по Львову розбираюсь, – там нібито 700 мільйонів з лишнім розпиляли! По Донецьку   скільки розпилюєте! По іншим галузям! То дайте, щоб знали чітко, скільки де розпилюється! Дайте інформацію.

Щоб ми бачили, де заключення Митно-тарифної ради України з цього приводу!? Де, у відповідності до статті 5 Закону про єдиний митний тариф покладено цей розгляд цих законопроектів, які мають дати заключення? Де те, що відповідає Бюджетному кодексу?! Нічого цього немає! Ніякого залучення приватного капіталу немає! Більше того, особи, які за це відповідають, цілі віце-прем’єр-міністри фінансують інші держави. І туди вкладають кошти! Оце ми так хочемо залучати кошти до України? Нормально собі! І кажуть, та там не враховано, ще 250 мільйонів туди вклав, 250 мільйонів сюди вклав, в доларах, звісно!

Шановні друзі! То я хочу, щоб ми зараз, якийсь однаковий підхід у нас був! Давайте, як положено по закону, хай уряд покладе довідки – куди, що, скільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. І в тій ситуації, коли ви закриваєте лікарні, і ви всупереч Конституції закриваєте лікарні, скорочуєте школи! А тут ми на 2 мільярди відкриваємо для…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, дякую. Я повинен лише сказати, що ми нічого не закриваємо.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Не ми, вони закривають!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони – це інша справа. Давайте будемо з ними розбиратися.  Юрій Литвин, будь ласка.

 

13:55:55

ЛИТВИН Ю.О.

Фракція Народної Партії, Кіровоградщина. Слово прошу передати Олегу Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

 

13:56:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановні колеги! От дивлюся і читаю я законопроекти, пов’язані з Євро-2012. І чесно кажучи, виникає питання, а не чорна ця діра? Ну, що мене наштовхує на цю думку. Дивіться, от, коли держава береться провести серйозний захід на міжнародному рівні, очевидно, має бути план, що треба зробити, що від чого треба звільнити. І про цей план мають всі знати. А так час від часу, через тиждень, через два з'являються нові законопроекти від чогось звільнити,  десь недоплатити, десь переплатити і таке інше.

Шановні колеги, виникає питання, а є у держави баланс між  вигодами і витратами чи це, дійсно, чорна діра?  Я не хочу заперечувати , це нормально, що держава  будує аеропорти, готелі і таке інше, але, відходячи від аеропортів… До речі, не всі вони державні є, ви знаєте, там є приватний капітал і як бути з ним, хто буде після 2012 року користуватися приватним сектором тих аеропортів. А що стосується готелів, готелі ж всі приватні, ідуть весь час пільги цим готелям, все інше. А після 2012 року чи буде  держава хоча б міноритарним акціонером у цих готелях?  Не буде.

Шановні колеги, треба  рахувати. Нормальні країни, нормальні  суспільства рахують у що що    обходиться. Має бути баланс, треба знати ціну питання. У даному законопроекті  я ціни питання не знаю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати,  обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління дотримується такої ж думки. Я ставлю на голосування   пропозицію про прийняття за основу проекту Закону  про зміни до статті  19  Закону України "Про єдиний митний тариф" (щодо звільнення від сплати мита  товарів для будівництва і оснащення аеропортів, які є об'єктами чемпіонату) (реєстраційний номер 8062).

 

13:58:34

За-227

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка.  Партія регіонів – 178,  "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона", комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" - 0, Народна Партія – 19, позафракційні – 3.

Шановні колеги, оскільки там йдеться  про одне слово "аеропорти", якщо вже ми вже проголосували його за основу, якщо немає заперечень,  то треба або  приймати його в цілому, або не приймати. Є заперечення? Значить… 

Одну хвилинку, є заперечення.

Я ставлю на голосування про доручення комітету підготувати до розгляду в другому читанні за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:59:29

За-228

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, о 16 годині ми продовжимо розгляд законопроектів, які ми включили до порядку денного і які підготовлені до розгляду і пройшли відповідно обговорення в комітетах. Тому я просив би всіх бути на своїх робочих місцях.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16 години.