ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ   

Сесійна зала Верховної Ради України

20 травня 2011 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу колег підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему "Рада". Реєструємось.

10:01:06

У сесійній залі зареєстровано 369 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.  

Шановні колеги, сьогодні відзначають дні народження, і ми разом з ними, наші колеги Бевзенко Валерій Федорович, йому виповнилося 65 років (Оплески), Каракай Юрій Васильович, до ювілею ще далеко, і Чорноморов Олександр Миколайович. Давайте щиро привітаємо їх.

Послухайте, будь ласка, інформацію про результати роботи Верховної  Ради України на пленарних засіданнях 19 травня. Ми з вами розглянули вчора 49 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 19 законів та 11 постанов, 7 законопроектів та 1 проект постанови прийнято за основу, 5 законопроектів повернуто на доопрацювання суб'єктам права законодавчої ініціативи, 1 законопроект повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 4 законопроекти та 1 проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України, а в п’ятницю ми маємо "годину запитань до Уряду". Представники депутатських фракцій внесли пропозицію, щоб під час "години запитань до Уряду" заслухати інформацію Кабінету Міністрів щодо підвищення соціальних стандартів.

Депутатські фракції Партії регіонів, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", Блок "Наша Україна - Народна Самооборона", Комуністична партія України, Народна Партія та депутатська група "Реформи заради майбутнього", керуючись частиною шостою 229 Регламенту, заздалегідь письмово повідомили Кабінет Міністрів про запитання, які будуть поставлені під час "години запитань до Уряду".

Дозвольте вас проінформувати, що в "годині запитань до Уряду" бере участь Перший віце-прем'єр-міністр Андрій Петрович Клюєв, віце-прем'єр-міністр Тихонов, більшість членів уряду.

Нам потрібно, шановні колеги, визначитися з одним моментом. Я пропоную піти назустріч Кабінету Міністрів, який звернувся до нас з проханням, щоб ми сьогодні провели цю годину запитань до 10 години 50 хвилин, тому що об 11 годині – позачергове засідання Кабінету Міністрів, присвячене організації літнього відпочинку дітей.

Я ставлю пропозицію про те, щоб завершити "годину запитань до Уряду" о 10 годині 50 хвилин. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

10:04:39

За-220

Ще раз, шановні колеги, за 10 хвилин ми нічого з вами не змінимо, але назустріч Кабінету Міністрів у цьому непринциповому питанні можна піти. Хто за те, щоб повернутися до голосування, прошу голосувати.

 

10:05:10

За-238

Повернулися, 238.

Я ставлю на голосування пропозицію закінчити "годину запитань до Уряду" о 10 годині 50 хвилин. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

10:05:34

За-242

Дякую. 242.

Якщо, шановні колеги, у вас є такі заперечення, то ми наступної "години запитань до Уряду" можемо наздогнати цих 10 хвилин: буде не 60, а 70 хвилин. Тому, будь ласка, давайте, я на бачу тут принципового питання не таке, де ми маємо ламати…

І ще один момент. Ми визначали з вами, щоб на запитання сьогодні відповідав віце-прем’єр-міністр України, міністр соціальної політики. На жаль, Сергій Леонідович захворів. Тому буде на запитання відповідати перший заступник міністра соціальної політики України Надрага Василь Іванович.

Будь ласка, Сас мікрофон, поки йде…

 

10:06:29

САС С.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Хочу констатувати факт, що, дійсно, сьогодні трошки більше  членів Кабінету Міністрів. Але  закон передбачає, що "година запитань до Уряду" включає запитання до членів Кабінету Міністрів. Василь Іванович Надрага, на жаль, був, але, можливо, буде ще членом Кабінету Міністрів, а зараз не є таким.

Тому я просив би, щоб ви, Адаме Івановичу, все-таки дотримувалися вимоги Регламенту і статті 35 Закону про Кабінет Міністрів. І відповіді на запитання народних депутатів у залі давав член Кабінету Міністрів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Сергію Володимировичу. Як завжди, ви праві. Будемо сподіватися, що наш колега незабаром буде в ранзі, в тому, якого ви від нього вимагаєте. От, а він і в будь-якому ранзі зі знанням справи дасть відповіді на ваші запитання. 

Є пропозиція таким чином, Василю Івановичу, давайте ми до 10 години   20 хвилин відповімо на письмові запитання, а потім 30 хвилин – на усні запитання. Добре?  Будь ласка, Василю Івановичу.

 

НАДРАГА В.І.

Дякую.  Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! В цілому до  Міністерства соціальної політики на цю "годину уряду" надійшло   27 запитань. Відповідним чином дозвольте на них відповідати.

І так, депутатська фракція Партії регіонів, запитання номер 1. У 2009 році був  заморожений прожитковий мінімум. Що зробив уряд протягом 2010 року та зробить протягом 2011 і  2012 років?

Дозвольте відповісти. Дійсно,  у 2009 році прожитковий мінімум  був залишений на рівні грудня 2008 року.  Проте, з листопада 2009 цей стандарт, відповідно до Закону про соціальні стандарти був  збільшений в середньому на 1 особу на  12 відсотків. У  2010 році урядом було забезпечено поетапне підвищення прожиткового мінімуму і затверджено у розмірах, передбачених Законом   про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.

Так, прожитковий   мінімум в  розрахунку на 1 особу у грудні  2010 року перевищував відповідний розмір прожиткового мінімуму, встановлений  в грудні 2009 року на 24,8 відсотка. При цьому,  для працездатних осіб, та для осіб, які втратили працездатність,  таке перевищення встановлювало відповідно 23,9 та 28,1 відсотка.  На 2011   рік, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України  на 2011 рік" прожитковий мінімум затверджений з урахуванням прогнозу індексу споживчих цін у наступних розмірах.

На одну особу він: у січні, з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня  - 911 гривень,  з 1 жовтня – 934, та з 1 грудня – 953 гривні. Для дітей віком до 6 років:  з 1 січня – 816, 1 квітня – 832, 1 жовтня – 853 і  з 1 грудня 870. Таким же чином є зростання і для дітей віком від 6 до 18, для непрацездатних  

осіб, для осіб, які втратили працездатність. Там інші цифри, але вони теж підлягають тій ідеології зростання: віддати, додати, яка і була названа вам в попередніх прикладах.

Таким чином, розмір прожиткового мінімуму встановлений на грудень 2011 року в середньому на одну особу перевищує відповідний розмір, що діяв у грудні 2009-го, я хотів би звернути вашу увагу, на 35,9 відсотка. На 2012-й також планується збільшити розмір прожиткового мінімуму не менше ніж на прогноз індексу споживчих цін.

Депутатська фракція Народної Партії, запитання номер 2 із загальної чисельності. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві допускав значні невиплати особам, які втратили здоров'я на виробництві внаслідок нещасних випадків. Які заходи вжиті урядом по врегулюванні цього питання?

Дозвольте відповісти. Внаслідок необачливих рішень, прийнятих попереднім урядом у 2009-му та початку 2010 років було, яке було скасовано нинішнім урядом, була утворена заборгованість зі сплати вугільних підприємств державної форми власності страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. І це призвело до того, що цей фонд недоотримав на виплату шахтарям 670,7 мільйона гривень. Державні вугільні підприємства на виконання таких рішень не перераховували ці кошти протягом дев'яти місяців: з липня 2009-го по 1 квітня 2010-го поки це не було відмінено діючим урядом, що дестабілізувало ситуацію, фінансову ситуацію в Фонді соціального страхування від нещасних випадків. Заборгованість за щомісячне відшкодування втраченого заробітку, одноразових виплат потерпілим в разі втрати працездатності і все таке інше, і всі інші виплати цього фонду як заборгованість склала 476,6 мільйона гривень нашим громадянам.

У результаті, вжитих Фондом соціального захисту заходів по погашенню заборгованості, спираючись на рішення уряду про  відміну рішень, які давали можливість не платити до фонду, ми вийшли на те, що сьогодні без залучення додаткових коштів  прийнятий бездефіцитний бюджет на 2011 рік і значно покращена ситуація по виплатам. Заборгованості перед потерпілими від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, доповідаю, на сьогодні нема. Виплати здійснюються своєчасно і в повному обсязі.

Запитання від депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". Чинна в Україні система державних соціальних стандартів не є цілісною і поки що не зорієнтована на конституційні норми, не забезпечує врахування міжнародних норм та зорієнтована, по суті, на забезпечення соціальних мінімумів, а впровадження нових соціальних стандартів відбувається дуже повільно і несистемно. Які кроки методичні та практичні робить уряд на шляху переходу від забезпечення соціальних мінімумів до встановлення соціальних стандартів як гарантій рівня життя певної якості, які держава зобов'язується забезпечити своїм громадянам?

Дозвольте відповісти. Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та Законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який був прийнятий ще у жовтні 2000 року.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на основі якого визначається розмір основних державних соціальних гарантій, до яких відносяться мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, державна соціальна допомога та інші соціальні виплати. Законами України  про державний бюджет на 2010, 2011 роки було збільшено розмір соціальних стандартів проти розмірів 2009 року.

Я хотів би звернути вашу увагу по складових цього підвищення за 2 останніх роки. Так, прожитковий мінімум за 2010-2011 роки був збільшений на 43,2 відсотки, мінімальна заробітна плата на 49,7 відсотків, мінімальні пенсії за віком на 39,7 відсотків.

Значно зросли допомоги при народженні дитини. На першу дитину з 12 тисяч 240 у 2009 році до 26  із 100 гривень у грудні  2011. На другу дитину відповідно  з 25 тисяч до  52 тисяч  гривень і на  третю і кожну наступну  дитину з 50 тисяч гривень до  104 тисяч гривень. При цьому слід відмітити, що найбільшу   кількість державних  соціальних стандартів  затверджено та введено у сферу  соціального обслуговування та забезпечення  навчальними закладами. Значна робота проведена у сфері  здійснення  соціальної роботи з дітьми, молоддю та     різними категоріями сімей охорони  здоров’я та житлово-комунального обслуговування.  З метою підвищення ефективності системи соціальних стандартів в Україні буде продовжено  роботу з удосконалення соціальних стандартів.

Депутатська  група "Реформи заради майбутнього". Запитання. Проблеми виконання державою  своїх  соціальних   зобов’язань сьогодні гостро стоїть перед суспільством, особливо зважаючи на необхідність упорядкування системи соціальних  пільг і гарантій.  У  зв'язку  з  цим постає  питання: чи має  уряд на сьогодні  концепцію  реформування соціальної політики?

Дозвольте відповісти. Законодавство  України  передбачає  надання різних видів пільг багатьом категоріям громадян. Право на  пільги має  близько третини населення країни. При цьому  пільги   в Україні надаються  без урахування доходу пільговиків.  Громадяни,  отримавши пільговий статус, користуються державною гарантією незалежно від  свого  особистого доходу  та матеріального стану. Таким чином людина отримує  заробітну плату   у десятки тисяч гривень і при цьому має право на безкоштовний проїзд  у транспорті загального користування на пільги з оплати  житлово-комунальних послуг тощо.  І тому система надання  пільг в Україні, безумовно, потребує реформування. 

Я хотів би вас казати, що діюча влада основні напрямки  реформування системи соціальної підтримки визначила Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки.  Проведення таких реформ одне з першочергових завдань у соціальній сфері нашої держави  і діяльності нашого уряду. Передбачається  виконання низки  заходів щодо підвищення ефективності соціального захисту населення, зокрема  посилення адресності надання всіх видів соціальної підтримки, у тому числі пільг, а також запровадження економічного і соціального обґрунтування нормативів споживання послуг при наданні пільг і субсидій. Для цього необхідно внести відповідні зміни до законодавства, які сьогодні опрацьовуються урядом і частково вже передані до Верховної Ради. І ми сподіваємося, що разом уряд і Верховна Рада опрацює. І ми насправді з вами доб’ємося реформування системи соціальної політики, яка дасть можливість нам зробити все для того, щоб найменш захищені верстви населення, як того вимагає Президент України, отримали найбільші соціальні підтримки з боку держави.

Депутатська фракція Комуністичної партії України, запитання: «Прожитковий мінімум на 2010-2011 роки, як і при попередньому уряді, визначається на підставі набору предметів харчування, непродовольчих товарів та послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України у 2000 році. Різниця між фактичним прожитковим мінімумом та встановленим Законом України про державний бюджет, щомісячно становить 15-20 відсотків. Методика його обрахування застаріла, а міжнародним стандартам не відповідає взагалі. Коли буде покладено край бездіяльності міністерства та вжито заходи щодо осучаснення методології формування розмірів прожиткового мінімуму з метою недопущення заниження розмірів пенсій, заробітної плати та допомого малозабезпеченим верствам населення?»

Дозвольте відповісти. У 2010 році урядом було забезпечено поетапне підвищення прожиткового мінімуму і затверджено це в тих розмірах, які передбачив Закон про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Так, прожитковий мінімум з розрахунку на одну особу у грудні 2010 року перевищив відповідний розмір прожиткового мінімуму на грудень 2009-го, я звертаю вашу увагу, на 24,8 відсотка. При цьому, для працездатних осіб і осіб, які втратили працездатність, це теж було за останні, - відповідно на 23,9 відсотка та на 28,1 відсотка.

На 2011 рік, відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік», прожитковий мінімум затверджено з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін. З метою вдосконалення та оновлення наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, на сонові яких формується прожитковий мінімум, в грудні минулого року завершена робота експертної комісії по перегляду нових наборів.

Я хотів би окремо звернути увагу, що до складу цієї комісії входять представники як урядової сторони, так профспілки і представники роботодавців. Необхідно визначити, що з 432 діючих позицій по 60 позиціям збільшені обсяги споживання, а також доповнені набори по 20 позиціям товарів. Підготовлений проект постанови уряду по затвердженню цих наборів, який опрацьовується центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами. Разом з тим передбачається створити міжвідомчу робочу групу з підготовки пропозицій в 2012 році щодо подальшої актуалізації наборів для прожиткового мінімуму, напрацювання якої будуть подані на розгляд експертної комісії по перегляду наборів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Василю Івановичу.

Будь ласка, шановні колеги, прошу записатись на запитання. Так, 30 хвилин.  Будь ласка, Наконечний. За ним –  Стойко.

 

10:21:29

НАКОНЕЧНИЙ В.Л.

Пеклушенко прошу передать слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко, будь ласка, мікрофон.

 

10:21:36

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Прошу передать слово Сухому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так кому Пеклушенку чи Стояну?

 

СТОЯН О.М. Я уже кажу, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян, будь ласка.

 

СТОЯН О.М. Шановний доповідачу, ну, я вам скажу, ви назвали непогані параметри соціальні і назвали прожитковий мінімум. Але хочу ось що у вас запитати. З 2000 року не переглядався споживчий кошик. Ні наші уряди, які сьогодні при владі, ні уряди Тимошенко, які були при владі, і зараз тільки йдуть розмови. А прожитковий кошик, на ньому зав'язаний,  ви знаєте, прожитковий мінімум і всі соціальні  параметри.

Я знаю, що, от Василь Хара інформував нас, що відповідно до домовленостей з профспілками уже обраховується прожитковий кошик.  Я хочу вас запитати: коли  буде  подана на розгляд Верховної Ради України  вартісна величина прожиткового кошику? І коли внесете зовсім інші параметри прожиткового мінімуму? Дякую за відповідь.

 

НАДРАГА В.І. Спасибі. Дякую за запитання.

Шановний народний депутат, шановні народні депутати! Безумовно,  як  ми вже сьогодні з вами обговорювали,   і це цілком  справедливе зауваження, що опрацювання прожиткового кошику непродовольчих товарів та послуг, на яких і формується прожитковий  мінімум, потребує подальшої роботи.

Що було зроблено сьогоднішнім діючим урядом  в цьому напрямку?  Для  того, щоб оптимізувати ситуацію, була утворена відповідна експертна комісія, до складу якої входили представники  урядової сторони, представники профспілкової сторони і представники роботодавців. Вони разом  опрацювали і відповідно  з фахівцями осучаснили позиції в частині діючого кошика.

Я хотів би вам довести наступне, що  з 432 діючих позицій, які вкладаються у прожитковий мінімум, ми  відповідним чином по 60 збільшили  обсяги споживання, а також добавили ще 20 позицій товарів до відповідного набору.

Підготовлений відповідний перелік…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НАДРАГА В.І. … відповідна постанова, яка зараз опрацьовується  центральними органами виконавчої влади і соціальними партнерами. Сподіваємось, що найближчим часом  це буде зроблено і відповідно так, як ви правильно поставили,   воно буде внесено для остаточного затвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стойко, будь ласка.

 

10:24:18

СТОЙКО І.М.

Дякую. Іван Стойко, депутатська група "За Україну!"

Шановний Василю Івановичу,  багато було сказано вами про соціальну політику, про доплати, виплати і таке інше. Але   сьогодні, на мою думку, мільйони людей  чекають від вас, від пана Тігіпка саме  щось про, скажімо,  задуману вами пенсійну реформу. І тому я б хотів , щоб ви зараз виголосили, можливо, основні  тези, які зміни в тому законопроекті, який планується вами подати у Верховну Раду. Будь ласка, прошу. Дякую.

 

НАДРАГА В.І. Дякую за запитання. Дозвольте відповісти. Ви цілком зручно сказали, що є певні підґрунтя для того, щоб були внесені зміни в пенсійне забезпечення. Для цього є декілька причин, я би хотів назвати основні. Основною причиною є демографічна, є низький рівень пенсійного забезпечення більшості осіб. Як ви знаєте, що дві третини наших пенсіонерів отримують пенсію до 1 тисячі гривень.

У той же час середній розмір, так званих, спеціальних пенсій, тобто пенсій, призначених за окремими законами, щонайменше в 2,5 рази перевищує середній розмір пенсій, призначених на загальних умовах, тобто те, що ми кажемо, так званої, трудової. Є певні проблеми і з бюджетом Пенсійного фонду. Але, враховуючи все це, сьогодні напрацьовані пропозиції, вони були оприлюднені. І той законопроект, який відповідним чином обговорювався, в тому числі із шановними депутатами, він продовжує опрацьовуватися і далі. Чому, тому що як було поставлене завдання Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем, Міністерство соціальної політики, уряд в цілому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

НАДРАГА В.І. Уряд відповідним чином опрацював, провели кущові наради в територіях, куди запрошували представників профспілок, представників роботодавців, громадськості, фахівців, всіх тих, хто бажав на цю тему щось запропонувати.

Тому на сьогодні, коротенько, щоб закінчити, всі ці пропозиції зібрані. Я хотів би сказати, що там є і певне протиріччя в цих пропозиціях, але ми найближчим часом опрацюємо і вийдемо з пропозиціями, в першу чергу, до Верховної Ради. Тобто остаточний варіант пропозицій по законодавчим змінам в пенсійній реформі буде надано Верховній Раді, де відповідним чином опрацювавши в профільних комітетах і в цій поважній залі, воно буде прийнято у вигляді змін до законодавства. Тому ще раз хотів би сказати і вам, шановні народні депутати, і шановним слухачам, і телезрителям, що у будь-якому варіанті всі пропозиції, які підготує  уряд, вони будуть публічно обговорені і прийняті відповідно до діючого законодавства національним парламентом. Дякую за запитання.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шмельова передає Цибенку. Будь ласка. За ним – Мойсик.

 

10:27:33

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради ветеранів України.

Шановний  Василю Івановичу, представники уряду сьогодні  досить багато говорять про  стабілізацію ситуації в  частині соціального захисту найменш захищених верств населення, зокрема ветеранів. І в тому числі в частині підвищення соціальних стандартів.

Я все-таки сприймаю  ці розмови поки що як наміри, як декларацію про наміри. Правильні, хороші, але поки що наміри. І в цьому зв`язку два запитання.

Запитання перше. Президент України, вітаючи ветеранів на урочистих зборах, присвячених 66-й річниці, виголосив низку пропозицій щодо посилення соціального захисту.  Чи не могли б ви їх конкретизувати зараз в цифрах і в датах.

І друге запитання. Скажіть, будь ласка, яка все-таки доля тих рішень, які суди приймали на користь ветеранів в частині соціального захисту. Я маю на увазі, діти… позови дітей війни, учасників бойових дій щодо разової допомоги і так  далі і тому подібне. Дякую. 

 

НАДРАГА В.І. Спасибі. Спасибі за запитання. Дякую.  І з вашого дозволу дозвольте відповісти.

Шановний  народний депутате! Шановні колеги!  Безумовно, ці тези, які виказав Президент, як напрямки реформування соціальної політики, в частині посилення захисту наших шановних ветеранів, які були проголошені на святкуванні річниці Великої перемоги, вони сьогодні забрані Міністерством    соціальної політики для конкретного опрацювання.

На сьогодні я не можу вам остаточно сказати пропозиції, але я хотів би вам доповісти і, відповідно, вашому… в вашій особі і вашій шановній організації – Раді ветеранів,  що  найближчим часом, не пізніше, ніж внесення  змін до відповідного законодавства, у тому числі і до бюджетного, ми опрацюємо всі ці заходи, бо сьогодні та низка пропозиції, які запропоновані Президентом, вона опрацьовується з фахівцями  Міністерства соціальної політики по механізму їх втілення, з фахівцями Міністерства  фінансів по  фінансовому забезпеченню. Як ви розумієте, що це неможливо без фінансового забезпечення,  відповідно і іншими міністерствами і відомствами, бо це дуже важлива і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Василю Івановичу.

 

НАДРАГА В.І. Наостанок. Все, що стосується розвитку інших виплат, про те, що ви задали, друге питання.

Ну, я хотів би сказати, що в цьому напрямку ми працюємо, і, безумовно, є пропозиції, в тому числі і по збільшенню, наприклад, тої ж одноразової виплати до 9 Травня. Як ви знаєте, в цьому році ми в певній мірі підняли це учасникам війни в Афганістані, інших військових конфліктів. І ми сподіваємося, що цю політику ми будемо вести не тільки на 2012 рік як ідеологія, а і в цілому до 2015-го і подальші роки, бо сьогодні осучаснення цих виплат є нагальне завдання для уряду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик. За ним – В'язівський.

 

10:30:39

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія "За Україну!" Прошу передати слово Карпуку Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, Карпука.

 

10:30:47

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Шановний Василю Івановичу, один з перших указів Президента Януковича був Указ "Про невідкладні заходи щодо подолання бідності". Однак на 2010 рік був показник, доведення цього показника до 21,3 відсотка. Цей показник не виконаний: більше 25 відсотків. Більше 13 відсотків за межею злиденності знаходяться. Про це, до речі, відмітив Комітет з питань соціальної політики, де більшість складають представники регіонів. Хто несе персональну відповідальність за невиконання указу Президента, в той час коли прийнятий Верховною Радою законопроект про списання боргів за енергоносії перед Держбюджетом на суму майже більше 24 мільярдів гривень? Якраз ці гроші були би спрямовані при поступленні на…

 

НАДРАГА В.І. Дякую за запитання. Дозвольте відповісти.

Безумовно, проблема подолання бідності залишається дуже актуальною, і сьогодні вона є одна із головних, якщо ми кажемо про ті завдання, які повинна виконувати держава. Більше того, вона є ключовою, якщо ми кажемо про те завдання в соціальній сфері, яке відповідно сьогодні ми обговорюємо.

Я хотів би вам сказати, що, зважаючи на важливість розв'язання проблеми бідності у 2010 році, одним з перших вийшов, як ви правильно сказали, Указ Президента України "Про невідкладні заходи з подолання бідності".

Стратегічні напрямки, завдання та конкретні заходи щодо вирішення проблеми подолання бідності відображені в Загальнодержавній програмі подолання та запобігання бідності до 2015 року, як це і передбачено Указом Президента, який і розроблявся Мінсоцполітики і до розробки якого  за… було залучено ще 12 співвиконавців, це Мінфін, Мінекономіки, Мін… Міністерство освіти і культури, молоді і спорту, охорони здоров'я, Міністерство енергетики, промисловості, вугільно… Міністерство регіонального розвитку, житлово-комуналь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

НАДРАГА В.І. Але я хотів би сказати, щоб було зрозуміло, фахівці Національної академії наук представники профспілок і роботодавці, проект опрацьовується і ми вважаємо, що він вийде. Він повинен вийти, як комплексне бачення програми діяльності в цьому напрямку. Ми вважаємо, що на сьогодні, вважаючи актуальність цієї ситуації, воно буде опрацьовано і відповідним чином комплексна програма на це питання буде прийнята. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир В'язівський, будь ласка.

 

10:33:38

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В'язівський, "Наша Україна", Львівщина.

У мене на руках документ – рішення Комітету соціальної політики і праці. Цитую з нього: "За межею бідності перебуває близько четверті населення України, рівень злиденності склав 13 відсотків. Тут аргументів про діяльність сьогоднішнього уряду дуже багато наведено. Як підсумок, роботу Кабінету Міністрів України у забезпеченні виконання указу Президента, це того Президента, який формував цей уряд, визнати незадовільною. Зокрема, пропонується в черговий раз уряду прийняти ряд рішень, які би покращили життєдіяльність наших людей, в першу чергу тих людей, яких має забезпечити держава, а це тих, кого взяла на роботу держава – лікарів, вчителів і виплатити пенсії тим, хто за нею вже відпрацював не один десяток літ.

А тому я хотів би дізнатися, в який спосіб ви хотіли би, ще скільки часу потрібно уряду для того, щоб виконувати указ Президента, який був прийнятий уже більше року назад і…

 

НАДРАГА В.І. Дякую за запитання. Дозвольте відповісти.

Я хотів би вам, шановні колеги, в своїй відповіді навести декілька прикладів. Ну, по-перше, сьогоднішній уряд діє в тих умовах, в яких сьогодні він діє, і відповідним чином, не зважаючи на все те, що є, і певні економічні, як глобальні проблеми, що стосується світової економіки, так і, відповідно, фінансові проблеми світової системи, не зважаючи на ті проблеми, які існують, я хотів би наголосити: на відміну від наших попередників, які у 2009-му році не повишали соціальні стандарти, ми підняли мінімальну заробітну плату, ми підняли розміри пенсій, інших соціальних виплат у 2010 році, відповідне збільшення відбулося в 2011-му.

Що стосується бюджетників, то виходячи з тієї дискусії, яка відбулася між профспілками і урядом, прийнято рішення, відповідно до якого підвищена заробітна плата вчителям, врачам, соціальні виплати, додаткові виплати. Я вважаю, що ми можемо сподіватися, і шановна сесійна зала таким чином…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Філенко, будь ласка.

 

10:36:07

ФІЛЕНКО В.П.

Володимир Філенко, Блок Юлії Тимошенко, партія "Реформи і порядок.

Шановний Василь Іванович, коли минулого разу на урядових слуханнях я задав питання вашому колезі Юрію Хівричу, як можна при 700-800 гривнях витримати таку тарифну нагрузку по комунальних платежах і такі ціни, він на знайшов нічого кращого, як сказати, що уряд пішов "на"***. Ну, як ми бачимо, уряд нікуди не пішов і в тому ж складі сидить зараз в урядовій ложі.

Далі, ви розповідаєте про якесь підвищення. При цьому ви ж обманюєте, що ці підвищення абсолютно не встигають за ростом цін і за ростом комунальних платежів.

Далі, ви умовчуєте, що ви плануєте зупинити соціальні виплати по 16 категоріям: чорнобильцям, учасникам війни, дітям війни, ви це так само замовчуєте, а вустами Прем'єра рекомендуєте не скиглити, а брати лопати. Люди готові брати лопати і інший сільгоспінвентар.

Як ви плануєте справлятися з цими проблемами, як уряд хоче…

 

НАДРАГА В.І.  Дякую за запитання. Дозвольте відповісти.

По-перше, я б хотів сказати в частині житлово-комунального господарства. Інструментарій, за допомогою якого уряд пропонує наших громадянам, в тому числі і опрацьовувати проблему виплати житлово-комунальних послуг, – це, безумовно, інститут  житлових субсидій. Як ви знаєте, субсидії в нашій державі є найліберальніші по своїм підходом і найпростіші по оформленню.

Ще раз хотів би довести шановним народним депутатам, що на сьогодні у нас ми маємо на квітень 1 мільйон 350 тисяч сімей, які отримують житлові субсидії. Тобто ці родини витрачають на оплату житлово-комунальних послуг, якщо це пенсіонери, не більше 10 відсотків від свого валового доходу і не більше 15, якщо це родина працююча. Ми з свого боку політику поширення і покращання системи надання субсидій робили і будемо робити.

Що стосується, які речі пропонують і що буде зроблено далі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Муц Орест.

 

10:38:34

МУЦ О.П.

Орест Муц, Тернопільщина. Шановний Василю Івановичу! В даний час у пенсіонерів Тернопільщини викликає велику тривогу питання , що в умовах дефіциту Пенсійного фонду буде забезпечено своєчасну виплату пенсій. Бо Тернопільщина такий край, що кожен третій живе на пенсію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НАДРАГА В.І. Дякую за запитання. Єдина фраза на попередню відповідь. Шановні колеги, все що стосується перспектив соціального розвитку і розмірів соціальної допомоги і виплат, то і на 2012 рік підходи, які існували в 2010 і 2011 в частині збільшення цих виплат, уряд буде пропонувати сесійній залі для того, щоб це затвердити як показники бюджету 2012 року.

У частині ж запитання шановного народного депутата про Пенсійний фонд і його фінансове забезпечення, хотів би довести вам і всім іншим наступну позицію діючого уряду, незалежно від того, яка є  фінансова ситуація в Пенсійному фонді, пенсії виплачувалися, виплачуються і завжди будуть виплачуватися своєчасно. Бо фінансове забезпечення Пенсійного фонду, в тому числі в частці Державного бюджету, розраховано, внесено і затверджено парламентом, і відповідним чином опрацьовуються урядом. Тому зривів по виплатам пенсії просто фактично не може бути. Якщо десь є якісь поодинці – це виключення, за яке повинні відповідати конкретні працівники. Є факт…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Рибаков.

 

10:40:19

РИБАКОВ І.О.

Ігор Рибаков. Депутатська група "Реформи заради майбутнього". В Украине уровень бедности населения достигает 80 процентов, это означает, что каждые восемь украинцев из десяти находятся за чертой бедности. То есть прожиточный минимум как базис социальных показателей таких, как например, заработная плата, пенсия, дотация, помощь не  обеспечивает необходимый уровень доходов граждан. В Европейском Союзе или Америки, в других разных странах все гораздо лучше.

Внимание, вопрос, когда же средняя заработная плата в Украине будет такая как в Европе, от 20 до 40 тысяч евро в год и за счет чего?

 

НАДРАГА В.І. Дякую за запитання. З вашого дозволу дозвольте відповісти. Безумовно, і як це вже сьогодні говорилося в цій залі, є проблеми, пов’язані з тим, що ми повинні опрацьовувати і спрямовувати всю нашу соціальну політику, в першу чергу, на те щоб допомагати найбільш незахищеним. І відповідним чином зробити все для того, щоб соціальний захист і соціальне саме відчуття нашого населення було значно кращим. Тому, що в цьому напрямку робиться Міністерством соціальної політики.

По-перше. Розвиток соціальних стандартів і їх підвищення відбувається вже два роки, і ми будемо пропонувати цю ж політику на 2012 рік при затвердженні бюджету на 2012 рік.

Наступне. Робиться все для того, щоб ми вийшли на підвищення розмірів мінімальної заробітної плати і, відповідно, в цілому до підвищення розмірів заробітної плати. Бо я хотів би сказати, що те підвищення, яке відбудеться у наших шановних бюджетників, починаючи з 1 липня, воно значно покращить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кедзьор.

 

10:42:24

КЕНДЗЬОР Я.М.

Адаме Івановичу! Для найкрутішого запитання заступнику міністра прошу передати слово моєму тезці Ярославу Михайловичу Сухому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, союз підозрілий. Будь ласка, Сухий.

 

10:42:38

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Союз нормальний, союз нормальних людей, які турбуються про соціалку в країні. Я хочу, щоб моє питання почув Перший віце-прем’єр України Андрій Петрович Клюєв.

Шановний Василю Івановичу! По чиїй вині, конкретне питання, по чиїй вині вперше за всі роки незалежності України в 2011 році вже на півроку зірване санаторно-курортне оздоровлення, а саме головне, реабілітація людей похилого віку після тяжких хвороб: інсульти, інфаркти? Півроку в  2005 році  погані помаранчеві на три місяці зірвали, але потім ми їх поправили. Півроку тендери не проводяться.

І питання по бідності. А що вам заважає комплексну програму вернути? В  2008 році  її викинули з переліку…

 

НАДРАГА В.І. Дякую. Шановні пани Ярослави! З вашого дозволу відповім.

По-перше, все, що  стосується оздоровлення. Відповідно до Закону про здійснення державних закупівель  відбулися відповідні тендерні процедури. На  сьогодні відповідно до проведених процедур, починаючи з 10 травня поточного року, почались заїзди на оздоровлення,  санаторно-курортне оздоровлення громадян, і відповідним чином ця процедура вже пішла.

Що нам заважало це зробити трохи раніше? На превеликий жаль, в тому законодавстві, яке існувало до цього року (Закон  про здійснення державних закупівель минулої редакції), давалась можливість робити пролонгацію минулих договорів, і, відповідним чином напрацьовуючи договори на наступний рік, продовжувати на початку року оздоровлювати по старим договорам. На сьогодні цього ми не мали можливості, але ще раз доповідаю, з 10 травня  розпочалось оздоровлення і відповідні процедури…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Кульчинський.

 

10:44:50

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Прошу передати слово Станіславу Аржевітіну.

Адаме Івановичу, але я хотів би спитати, на чиє запрошення тут появилися в Верховній Раді такі постаті, як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, мікрофон Аржевітіну.

 

10:45:03

АРЖЕВІТІН С.М.

Василю Івановичу, я ось тут  з права від вас. Скажіть, будь ласка, хотілося б почути все-таки відповідь на запитання депутата Карпука, який задавав: як буде реалізовуватись ваша соціальна політика в зв'язку з тими недоврахуваннями майже в 300 мільярдів, про які говорили.

І моє запитання. Ви знаєте, що будь-яка соціально-економічна політика не може бути  реалізована  без грошового наповнення отже без банківської системи. Будь-яке економічне зростання неможливе  без кредитів і я переконаний, будь-яка успішна соціальна політика не може бути реалізована без соціальної відповідальності банківської системи. 

І вам запитання. Сьогодні  день банкіра. Чи могли б ви привітати з ваших уст банкірів і я думаю, вони б це розцінили як посилення  додаткової соціальної відповідальності перед суспільством.

 

НАДРАГА В.І.  Я цілком згоден, що як писав поет, що "все профессии важны, все профессии хороши".  Тому, безумовно,  вітаючи банкірів я хотів би  виказати вже з позиції Міністерства соціальної політики єдине прохання. Соціально       відповідальний бізнес передбачає, що ті, хто мають  можливість, відповідним чином допомагають   тим, кому ця допомога потрібна.

Тому, вітаючи банкірів, ще раз хотів би звернутися до них і до всіх, хто сьогодні має  і певний фінансовий, і економічний ресурс. Що якщо ми об'єднаємо зусилля держави,  громадськості, економіки, фінансової сфери для того, щоб подолати проблеми, які у нас існують в соціальній сфері, то я впевнений, тоді у нас відбудуться  ще значно швидше ті зміни, про які ми сьогодні з вами  говоримо. Тому нехай людям щастить в їх діяльності  і все, що вони собі запланували, але все щоб це йшло,  в першу чергу, на користь нашого населення.

У частині  того, що ви цілком слушно сказали, що без  фінансового підґрунтя зміни неможливі. Тому я хотів би вам довести, що от ті підвищення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

НАДРАГА В.І. Оті підвищення працівникам бюджетної сфери, які відбудуться з 1 липня і в частині підвищення розміру першого посадового окладу, і розбіжності міжпосадової різниці, –  це все робиться тому, що у нас збільшилися надходження до бюджету. І уряд має сьогодні ресурси, які він направляє, в першу чергу на соціальну складову своєї політики. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ярощук.

 

10:47:42

ЯРОЩУК В.І.

Пеклушенку, прошу передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, Пеклушенка.

 

10:47:53

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Я хочу поблагодарить Андрея Петровича Клюева и правительство, которое практически в полном составе сегодня находится здесь. Но одновременно у меня сердце кровью обливается, когда я вижу, сколько государственных людей сегодня находятся здесь в то время, когда есть вопросы, которые необходимо решать. Сегодня, если есть тема, тема социальная, то половину министров к этой теме, хоть и имеют отношение, но лучше, чтобы пятница была, этот день выездом министров в регионы. Пусть будет вице-премьер, пусть будет по направлениям министр, но основная масса Кабинета Министров в пятницу пусть лучше выедет в регионы, чем тратить время зря. 10 процентов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, така вимога двох законів, які називаються: перший – Закон про Регламент Верховної Ради України, другий – Закон про Кабінет Міністрів  України. Третє – те, що почують від нас міністри, вони навряд десь щось подібне почують. Тому у цьому користь є.

Чуднов, будь ласка.

 

10:49:17

ЧУДНОВ В.М.

Я дякую. Я вже почув відповідь у попередньому питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.   Дякую.

Шановні колеги, давайте подякуємо Василю Івановичу. Давайте подякуємо Василю Івановичу. Поки я буду дякувати, хвилина ця пройде. Подякуємо Кабінету Міністрів, які, дійсно, прийшли і мали можливість взяти в нашій "годині запитань до Уряду". Дякую. Сідайте, будь ласка.

Тут було запитання, я відповідаю, що шановні колеги, у нас у ці дні в Україні відбувається засідання депутатських груп по зв'язках між депутатами Державної Думи і України. І тому співголови, співголови депутатської групи Державної Думи по зв'язках з парламентом України, а саме Костянтин Федорович Затулін і Сергій Олександрович Марков зараз присутні у нас на засіданні Верховної Ради, давайте їх привітаємо. (Оплески)

Так, шановні колеги, продовжуємо засідання. На вимогу двох депутатських фракцій: "Наша Україна – Народна самооборона", "Блок Тимошенко – "Батьківщина" – прохання перерву або виголосити промову. Будь ласка, Микола Володимирович.

 

10:51:04

МАРТИНЕНКО М.В.

Дякую. З парламентської трибуни, шановні колеги, ми хочемо знову порушити питання про Юрія Луценка. Його здоров'я і життя під загрозою. Фракція "Наша Україна – Народна самооборона" та фракція "БЮТ – "Батьківщина" в чергове вимагають від влади негайно звільнити з-під варти Луценка. Найменше зволікання після місячного голодування може потягнути за собою трагічні наслідки.

Юрій Луценко вдався до крайнього заходу, щоб захистити свою людську гідність і добитися дотримання закону. Прокуратура скинула з себе відповідальність за здоров'я і життя опозиційного політика, а тепер цинічно дає поради, мовляв, заявляйте клопотання у судовому засіданні. Справді, слідство закінчено, справи передано до суду. Екс-міністру вже давно мав бути змінений запобіжний захід, але щодо нього влада застосовує подвійні стандарти.

На волі спокійно гуляють ті,  хто здійснював побиття громадян, вчиняв стрілянину, скоював мільйонні і мільярдні зловживання. Прокуратура з великими натяжками інкримінує Луценкові  970 тисяч гривень, більше   90 відсотків яких – це  святкування, до речі, дня  міліції. А сумнозвісна, наприклад, фірма "Лівела", яка завозить    бензин без податків, нагріла  держбюджет вже  на  декілька мільярдів гривень. І ніхто не затриманий, навіть не викликаний до Генпрокуратури. Особливо  очевидним є вибірковий та політичний характер переслідування  Юрія Луценка.

87 депутатів наших фракцій звернулися до Печерського суду із закликом негайно звільнити його  з-під варти. Зібрано  близько  сотні підписів депутаті для того, щоб взяти  Юрія  Луценка  на поруки. У разі потреби ми  готові також негайно внести за нього грошову заставу, всю   суму, яку інкримінують Луценкові. Це погоджена позиція між підписантами.  Тоді зникнуть будь-які навіть формальні зачіпки для  його подальшого тримання під вартою. Якщо Юрій Луценко не буде негайно   випущений на волю, вся відповідальність за можливі трагічні наслідки його голодування повністю ляже на владу та її найвище керівництво.

На сьогодні в знак  протесту проти переслідування  опозиційних політиків  та  наших вимог ми покидаємо сесійну залу. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  дозвольте  оголосити депутатські запити. Надійшли наступні  депутатські запити.

Андрія Кожем'якіна до Голови Верховної Ради, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора, голови Державної пенітенціарної служби щодо грубих порушень кримінально-процесуального законодавства, міжнародних нормативно-правових актів з питань захисту прав та свобод людини під час розслідування кримінальної справи та незаконного тримання під вартою колишнього Голови Державної митної служби України Анатолія Макаренка.

Олександра Чорноволенка  до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міністра юстиції України, міністра внутрішніх справ України щодо припинення незаконного утримання в заручниках першого номеру списку "Наша Україна – Народна самооборона" Юрія Луценка.

Володимира Карпука та Ярослава Сухого до Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини, Прем'єр-міністра щодо вжиття заходів для удосконалення та розвитку паліативної допомоги в Україні, в тому числі забезпечення доступу до ефективного й своєчасного знеболення громадянам, які хворіють на невиліковні захворювання.

Леоніда Грача до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Генерального прокурора щодо політичного переслідування та незаконного порушення кримінальної справи відносно депутата Верховної Ради Республіки Крим В'ячеслава Захарова.

Вадима Гривковського до Прем'єр-міністра про невдоволення відповіддю на депутатський запит щодо скасування постанови Кабінету міністрів № 529 від 20 травня 2009 року.

Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра щодо фінансування будівництва газопроводів в Кіровоградській області.

Валерія Шаманова до Прем'єр-міністра щодо збереження заповідного урочища "Біляєвське" на території Трьохізбенської сільської ради в Луганській області.

Володимир Лещенка до Прем'єр-міністра щодо забезпечення відселення сімей колишніх військовослужбовців з селища Гончарівське Чернігівського району на Чернігівщині.

Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра щодо ініціативи Петра Симоненка позбавити українське місто Львів права приймати футбольні матчі чемпіонату Європи 2012 року.

Ігора Шарова до Прем'єр-міністра про стан реалізації та перспективи розвитку проекту будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо міста Києва.

Ігора Головченка до Прем'єр-міністра щодо завершення будівництва загальноосвітньої школи у селі Невицьке Ужгородського району Закарпатської області.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра про зволікання з фінансуванням виробничих програм в аграрному секторі Волині.

Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра щодо виплати заборгованості із заробітної плати вдовам колишніх працівників Товариства з обмеженою відповідальністю індустріальна виробнича об'єднана компанія "Експлерент" громадянкам Любові Кравченко та Валентині Куховаровій.

Григорія Смітюха до Прем'єр-міністра стосовно усунення зволікань з ремонтом ділянки автомобільної дороги загального користування "Камінь-Каширський - Полиці - Оленине - Рудка-Червінська" у Волинській області.

Ігора Шарова до Прем'єр-міністра щодо перспектив удосконалення системи будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг України та збільшення обсягу фінансування для належного її функціонування.

Миколи Рудченка до Прем'єр-міністра стосовно виділення коштів з Державного бюджету на завершення будівництва школи у селі Солодирі Володар-Волинського району Житомирської області.

Оксани Білозір до Прем'єр-міністра про вжиття заходів щодо залучення до перевезень пасажирів на маршрутах громадського транспорту транспортних засобів, обладнаних пристроями, призначеними для в'їзду та перевезення пасажирів на інвалідних візках.

Оксани Білозір до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, голови Антимонопольного комітету, голови Державної служби з лікарських препаратів і контролю за наркотиками щодо перевірки законності завищення цін на лікарські засоби в мережах аптек міста Києва, інших регіонів України, вжиття заходів щодо недопущення штучного підвищення цін на лікарські засоби.

Олега Ляшка до Прем'єр-міністра щодо неналежного реагування заступника голови Київської міської держадміністрації Голубченка на звернення народного депутата стосовно неприпустимої тяганини з боку посадовців Київської міськдержадміністрації з введенням до експлуатації та передачі під заселення будинку, що споруджується Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1" за адресою: Київ, житловий масив "Осокорки - Північні".

Ореста Муца до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, голови Державної фінансової інспекції, першого заступника начальника – начальника управління боротьби з організованою злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ Тернопільської області стосовно причетності начальника КРУ Тернопільської області до незаконного заволодіння майном комунального підприємства "База відпочинку "Надзбруччя".

Олександра Фоміна до Прем'єр-міністра щодо невиплати заробітної плати працівникам Харківського державного агролісомеліоративного підприємства "Харківоблагроліс".

Олександра Шепелева до Прем'єр-міністра щодо вжиття заходів для недопущення відключення централізованого водопостачання у місті Луганськ.

Павла Мовчана до Прем'єр-міністра щодо загрози ліквідації Головної редакції мовлення українською мовою "Всесвітньої служби радіомовлення України".

Ореста Муца до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Державної податкової служби, першого заступника начальника – начальника управління боротьби з оргзлочинністю управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області стосовно бездіяльності начальника Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації Андрія Хоми, його сприяння зловживанням щодо державних коштів власників агрохолдингу "Мрія" та товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", участь в шахрайських схемах.

Олександра Шепелєва до Прем'єр-міністра  стосовно вжиття заходів для забезпечення дитячих лікувальних закладів необхідною кількістю вакцини для здійснення щеплень.

Сергія Терещука до Прем'єр-міністра  щодо створення центру гемодіалізу при Звенигородській райлікарні Черкаської області.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, міністра освіти і науки, молоді та спорту, голови Львівської обласної державної адміністрації, голови Бориславської міськради Львівської області щодо негайного виконання вказівки Президента  на засіданні Керуючої ради Комітету з економічних реформ стосовно недопущення безпідставного скорочення кількості середніх шкіл в державі, перевірки фактів, викладених в колективній заяві, підписаній більше тисячі бориславчанами про незаконне, за надуманими мотивами, закриття керівниками Бориславської міської ради загальноосвітньої школи № 7 міста Борислава Львівської області.

Євгена Царькова до віце-прем'єр-міністра – міністра інфраструктури, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, Одеського міського голови щодо збереження пам'ятки садово-паркового мистецтва та природно-заповідного фонду дендропарку "Перемога" міста Одеси та захисту інтересів громади міста.

Юрія Карамзіна до Прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства,  Генерального прокурора  щодо вжиття невідкладних заходів реагування з метою недопущення порушення майнових та житлових прав інвесторів багатоповерхового житлового комплексу "Житлово-будівельний кооператив Фонтан", розташованого в  Одесі, перевірки фактів, пов'язаних з цим неправомірних дій суб'єктів договірних правовідносин, відновлення будівництва вказаного нерухомого об'єкту та притягнення винних осіб до відповідальності.

Ігоря Рибакова до віце-прем'єр-міністра – міністра соціальної політики  щодо порушення чинного законодавства під час проведення тендеру із закупівлі послуг з організації харчування дітей-чорнобильців з Камінь-Каширського району Волинської області.

Олега  Зарубінського до віце-прем'єр-міністра – міністра соціальної політики  стосовно забезпечення державною підтримкою осіб, які є членами сімей військовослужбовців, що загинули під час Великої Вітчизняної війни.

Юрія Гнаткевича до віце-прем'єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства щодо заходів по впровадженню в життя Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків" і контролю за виконанням його положень.

Групи народних депутатів (Бондика, Прутніка та інших. Всього 4 депутатів) до Кабінету Міністрів, Генпрокуратури, Міністерства фінансів, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Державної фінансової інспекції, Державної іпотечної установи, Київської обласної держадміністрації, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради стосовно необхідності попередження можливих зловживань щодо нецільового використання коштів Державного бюджету, спрямованих на будівництво квартир у місті Біла Церква для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку із Збройних Сил, шляхом всебічної перевірки фактів, викладених у зверненні цих військовослужбовців, які знаходяться на квартирному обліку у виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради, та необхідності вжиття відповідних заходів.

Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України щодо звернення депутатів Зарічненської районної ради Рівненської області – Михайла Машталяра та інших, стосовно підняття тарифів на електроенергію.

Еліни Шишкіної до Керівника Державного управління справами щодо надання інформації з приводу державних дач.

Володимира Яворівського до міністра внутрішніх справ щодо невідкладних заходів по запобіганню провокацій з боку представників агресивно налаштованих антиукраїнських сил, котрі мають намір приїхати з червоними прапорами 22 червня до міста Львова.

Миколи Шершуна до Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо недопущення зриву літнього оздоровлення дітей Рівненської області, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Олега Зарубінського до міністра освіти і науки, молоді та спорту щодо дієвості системи подачі абітурієнтами документів для вступу до вищих навчальних закладів через Інтернет.

Дмитра Шлемка до міністра внутрішніх справ стосовно відсутності відповіді на депутатське звернення начальника Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Миколи Фоменка та формальною відпискою тимчасово виконуючого обов'язки начальника Московського районного відділення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Кисіля щодо протиправних дій працівників Харківського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України.

Сергія Власенка до міністра фінансів щодо неналежного виконання вимог законодавства про статус народного депутата заступником міністра фінансів Шевченком та стосовно надання повного тексту результатів розгляду фактів використання бюджетних коштів, що здійснювався юридичними компаніями "ТРАУТ КЕЧЕРІС ПІ ЕЛ ЕЛ СІ", "ЕЙКЕН ГАМП СТРАУСС ЕНД ФЕЛД ЕЛ ЕЛ ПІ", "КРОЛЛ", частина якого є закритою.

Володимир Лещенка до голови Фонду держмайна стосовно приватизаційних зобов'язань нових власників Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Сергія Гордієнка до міністра фінансів, голови Державної служби автомобільних доріг про включення міста Лубни Полтавської області до бюджетних програм, кошти яких можуть бути спрямовані місцевому бюджету міста на розв'язання проблем соціально-економічного розвитку та будівництва, реконструкцію, ремонт і утримання доріг комунальної власності.

Юрія Гнаткевича до міністра внутрішніх справ з приводу неповернення органами Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим до Управління кадрів Апарату Верховної Ради службового посвідчення Миколи Ларіонова, засудженого за вбивство наркоділера, нібито здійсненого ним 13 років тому.

Євгена Царькова до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки стосовно актів вандалізму на День Перемоги та поругою над ветеранами Великої Вітчизняної війни.

Віктора Сінченка до Генерального прокурора стосовно шахрайських дій працівників приватного підприємства "Абрис-Альфа" при виготовленні технічної документації на земельні ділянки мешканцям села Стави Кагарлицького району Київської області.

Володимира Даниленка до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ стосовно незаконного виселення працівниками прокуратури та Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області громадянки Матяш з її особистого житла, не реагування на даний факт прокуратурою Сумської області та неналежного контролю з боку Генеральної прокуратури.

Григорія Смітюха до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України стосовно призначення перевірки за фактами втручання органів державної влади та правоохоронних органів в господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон".

Валерія Бевза до Генерального прокурора України щодо грубого порушення виборчого законодавства посадовими особами міської виборчої комісії міста Могилів-Подільський Вінницької області ід час організації та проведення чергових виборів Могилів-Подільського міського голови 31 жовтня 2010 року, що призвело до обрання на посаду міського голови зазначеного населеного пункту громадянина іноземної держави.

Василя Деревляного до Генерального прокурора щодо провокацій голови Тернопільської обласної державної адміністрації  та керівників правоохоронних органів, які всупереч чинному законодавству України, рішенню Тернопільської міської ради дозволили провокаторам завезти в область та використовувати радянські червоні прапори 9 травня.

Володимира Даниленка до Генерального прокурора стосовно порушення законних прав та інтересів малолітньої дівчинки Анни Дудченко та її матері Лариси Дудченко шляхом бездіяльності правоохоронних органів при повідомленні їх про злочини,скоєні за попередньою змовою осіб за підробленими документами.

Володимира Пилипенка до Генерального прокурора України стосовно порушення кримінальної справи відносно судді Миколаївського районного суду Львівської області  Дем'яновського за умисне постановлення завідомо неправосудного рішення та втручання в роботу органів Міністерства юстиції України та Державної виконавчої служби України, внаслідок чого було паралізовано роботу їх структурних підрозділів, порушено права фізичних та юридичних осіб та завдано збитків державі.

Всеволода Бородіна до Генерального прокурора України щодо кримінальної справи з приводу самовільного захвату земельної ділянки організаторами "Сафарі-парк "Тайган" в місті Білогірськ Автономної Республіки Крим.

Олега Ляшка до Генерального прокурора України щодо необхідності застосування заходів прокурорського реагування по факту незаконного нічного допиту Пилипишина, внаслідок якого він у важкому стані потрапив до реанімації.

Олександра Черноморова до Генерального прокурора стосовно корупційних дій співробітників Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, навмисного затягування працівниками прокуратури Печерського району розслідування факту отримання хабара та неналежного розгляду депутатського звернення  в установлений законом строк.

Сергія Павленка до Генерального прокурора щодо порушення прав працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметпром" міста Сніжне Донецької області та перевірки діяльності підприємства.

Романа Забзалюка до Генерального прокурора України щодо ненадання відповіді прокурором Миколаївської області на депутатське звернення стосовно можливих неправомірних дій з боку посадових осіб Акціонерного товариства "Спецагропромтранс" міста Вознесенська та неналежного реагування на порушення чинного законодавства з боку органів прокуратури.

Сергія Гордієнка до Генерального прокурора щодо необхідності проведення всебічного неупередженого вивчення факту обґрунтованості порушення та недопущення фальсифікації кримінальної справи стосовно керівників Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь".

Тараса Чорновола до Генерального прокурора стосовно надання неповної інформації стосовно утримання під вартою Сінькової.

Юрія Литвина до Генерального прокурора стосовно фактів незаконного вивезення піску із зони відпочинку "Верхня" в Оболонському районі Києва.

Юрія Одарченка до Генерального прокурора щодо обставин винесення завідомо неправосудного рішення Ворошилівським районним судом Донецька та збереження у власності територіальної громади міста Херсона парку "Ювілейний".

Групи народних депутатів (Ващук, Шарова та інших. Всього  дев'ятьох депутатів) до Генерального прокурора про перевірку правомірності порушення органами прокуратури кримінальної справи проти колишнього народного депутата, екс-голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Пилипишина.

Групи народних депутатів (Шкутяка, Зайця та інших. Всього восьмох депутатів) до Генерального прокурора стосовно вчинення наруги над Державним Гімном України.

Романа Забзалюка до Голови Служби безпеки щодо ненадання відповіді на депутатське звернення стосовно можливих незаконних дій з боку посадових осіб Маринівської сільради Доманівського району та управління Служби безпеки України в Миколаївській області.

Групи народних депутатів (Каплієнка, Чорновола, Деньковича) до голови Львівської обласної державної адміністрації, прокурора Львівської області, Львівського міського голови щодо надання інформації про масові публічні заходи, проведення яких планується у місті Львові 22 червня та вжиття вичерпних заходів, передбачених чинним законодавством щодо недопущення повторення інцидентів та конфліктних ситуацій, які мали місце 9 травня під час відзначення Перемоги у Львові.

Юрія Литвина до прокурора Кіровоградської області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо перевірки фактів зловживань посадовими особами органів місцевого самоврядування Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області в сфері земельних відносин.

Вадима Гривковського до голови Київської міської державної адміністрації щодо роз'яснення способу зменшення тарифів на комунальні послуги в місті Києві шляхом вилучення з розрахункової площі прибудинкової території окремого будинку площ спортивних, дитячих та інших майданчиків.

Сергія Павленка до голови Київської міськдержадміністрації стосовно впорядкування зони відпочинку біля озера Райдужне у Дніпровському районі міста Києва.

Олексія Плотнікова до Київської міської державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області стосовно необхідності розгляду фактів, викладених у зверненні мешканки Святошинського району Києва, Валентини Липської щодо вжиття заходів для забезпечення гарячим водопостачанням на постійній основі будинку № 3 по вулиці Батурина.

Так, і цікавий запит Олександра Чорноволенка до Голови Верховної  Ради України, Генерального прокурора, міністра юстиції України щодо замаху не державного діяча, народного депутата України Ляшка, вчиненого головуючим на сесії Верховної  Ради Першим заступником Мартинюком.

Шановні колеги, усі запити, які надійшли на даний момент, з ними ви ознайомлені.

Шановні колеги, нам, відповідно до 131 статті Регламенту потрібно внести уточнення до прийнятого в цілому 12 травня Верховною Радою України Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спільної діяльності. Під час опрацювання і підготовки на підпис Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо спільної діяльності) у його тексті виявлено неузгодженості, на які зверталася увага у зауваженнях головного юридичного управління.

Зважаючи на ініціативу Комітету Верховної Ради  України з питань економічної політики, та відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради  України, на розгляд Верховної Ради  подаються пропозиції щодо усунення неузгодженості в тексті зазначеного закону шляхом заміни слів "статутний фонд" словами "статутний капітал" у відповідному числі та відмінку, тобто скрізь по тексту закону замість слова "статутний фонд" замінити юридично правильнішим словом "статутний капітал".

Прошу проголосувати за ці уточнення.

 

11:15:17

За-231

Шановні колеги! Будемо зараз переходити до … якого ведення? Щось знову головуючий порушив? Чи ви хочете бути замість Ляшка, будь ласка. Ярослав Сухий, будь ласка.

 

11:15:35

СУХИЙ Я.М.

Адаме Івановичу! Я вношу пропозицію на розгляд сесійного залу. Сьогодні "день Уряду",  від опозиції було 10 народних депутатів України. Стільки дзвону, шуму було вчора під стінами Верховної Ради. Сьогодні була можливість заявити свою позицію і відстояти свою точку зору. Зараз в сесійній залі я пропоную провести перереєстрацію електронними картками, і хто відсутній сьогоднішній день, позбавити заробітної плати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Реєстрація проводиться на ранковому і вечірньому засіданні перед початком.

Шановні колеги! Розглядаємо питання звіт Національної ради України з питань телебачення, радіомовлення за 2010 рік. Дозвольте вам нагадати  декілька нормативних актів, у зв'язку з чим ми слухаємо звіт.

Звіт заслуховується відповідно до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". Національна рада відповідно до статті 16 цього закону щорічно, ще раз наголошую, має звітувати перед Верховною Радою, ми і послухаємо сьогодні цей звіт. Ще раз наголошую, нічого надзвичайного немає. Це чергове виконання вимог законодавства.

Відповідно до Регламенту побудуємо роботу таким чином. Доповідачу для доповіді надається 20 хвилин. Скільки він буде виступати – це його справа. Але не більше 20 хвилин. Протягом 20 хвилин ми матимемо право задати йому запитання. А потім, якщо буде необхідність і визначиться Верховна Рада, будемо обговорювати. Але, напевно, давайте, щоб це було не потім, одразу визначимось: будемо обговорювати чи не будемо обговорювати звіт. Я пропоную, а ви вже визначайтеся, що немає що обговорювати, я думаю, що протягом звіту і тих запитань, які ми задамо, ми почуємо те, що ми хочемо почути. Тобто немає необхідності ставити на голосування про обговорення? Добре. Дякую.

Я запрошую до слова голову Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Манжосова Володимира Анатолійовича, будь ласка. Від комітету буде виступати Бондаренко Олена.

 

МАНЖОСОВ В.А.

Доброго дня, шановні народні депутати! Сьогодні вперше за кілька останніх років поспіль звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення розглядається в сесійній залі Верховної Ради України. І таким чином відновлюється повна процедура звітності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, і для нас це дуже важливо. Тому що ми почуємо і повну оцінку своєї діяльності відповідно до закону від двох суб’єктів, які формують Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, а саме: Президент України і Верховна Рада України.

Шановні народні депутати, звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік представляють наступні члени Національної ради: Євген Баранов, Оксана Головатінко, Оксана Єлманова, Володимир Манжосов,  Лариса Мудрак, Ірина Апілат та Микола Фартушний.

Я хочу відразу звернути вашу увагу на те, що цей склад Національної ради остаточно сформований і в такому складі працює лише з 29 червня 2010 року. До цього Національна рада  працювала, не працювала  в основному режимі засідань.

Шановні народні депутати! Упродовж звітного року, а саме 2010 року, Національною радою було проведено 35 засідань та ухвалено 1892 рішення.  За цей період наш регуляторний орган підготував три звітних документи, а саме: щорічний звіт  Верховній Раді  і Президентові України та два звіти  щодо дотримання телерадіоорганізаціям і Україною порядку ведення мовлення під час  виборчих кампаній у 2010 році. Ці звіти Національної ради подані до Центральної виборчої комісії.

У 2010 році головним своїм завданням Національна рада ставила   питання розблокування, впровадження цифрового телемовлення в Україні. І  я хочу сказати, що ми в цьому напрямку добилися того, що визначено і здійснено реальні масштабні заходи щодо впровадження наземного цифрового телемовлення відповідно до міжнародного плану "Женева-2006", який підписала наша країна.

Саме цей склад Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в 2010 році ініціював розробку і заходи щодо розбудови системи покриття території держави цифровим сигналом. І ці заходи ми надали у вигляді пропозицій Президентові України.   

Наші пропозиції були схвалені Президентом України   і дорученням від 22 жовтня 2010 року Національну раду України спільно  з Національною   комісією з питань регулювання зв'язку, Міністерством  інфраструктури   України, Міністерством оборони України  та  іншими державними органами    зобов'язана      розбудувати   протягом 2010-2011 років   національну  мережу  цифрового  телемовлення   в  стандарті DVB-T, у складі чотирьох цифрових мультиплексів: MX-1, МХ-2, МХ-3 і МХ-5.

У грудні 2010 року Міністерство юстиції  зареєструвало новий план розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який підготувала національна рада. І, згідно цього плану, визначено 5 етапів впровадження цифрового наземного ефірного мовлення    в Україні.

В грудні 2010 року ми звернулись до суб'єктів  підприємницької діяльності у сфері телебачення і радіомовлення з проханням надати пропозиції стосовно їх бачення розбудови національної мережі мовлення цифрового телемовлення. І в грудні 2010 року  Національна рада України   видала ліцензію провайдера програмної послуги на будівництво національної цифрової телемережі компанії "Зеонбуд".

Таким чином, ми можемо  сказати, що якщо починаючи з 2006  року процес впровадження цифрового телемовлення проходив дуже мляво, не було єдності серед державних органів, яким чином проводити цю розбудову, яким чином здійснювати перехід від каналового мовлення до цифрового. То протягом   короткого часу національна рада, спільно з іншими державними органами, зробила важливий крок для вирішення цієї проблеми, дуже важливої проблеми для держави і  для мешканців цієї держави, мешканців України.

Я назву кілька основних цифр, які характеризують діяльність нашого конституційного органу за звітний період, а саме за 2010 рік.

Станом на 31 грудня 2010 року Національна рада на своїх засіданнях видала телерадіоорганізаціям 234 ліцензії. Серед них 147 ліцензій на мовлення, 87 ліцензій провайдера програмної послуги. Також ми на своїх на засіданнях внесли відповідні зміни за проханнями телерадіоорганізацій - до 573 ліцензій.

У звітному періоді Національна рада подовжила дію 125 ліцензій на ефірне та 4 ліцензії на супутникове мовлення. Відповідно до статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" на протязі звітного періоду Національна рада анулювала 66 ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги. Але я звертаю вашу увагу, що 52 ліцензії були анульовані за власним бажанням телерадіоорганізацій. 10 – через відсутність мовлення протягом року, як це передбачено законом. 4 ліцензії було анульовано згідно з рішенням суду про втрату чинності дії ліцензії.

У 2010 році Національна рада, нинішній склад Національної ради вирішив низку проблем у законодавчій та нормативній базі, що тривалий час заважала розвитку телерадіоіндустрії. Зокрема, за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Кабінету Міністрів України Національна рада розробила і було введено в дію зміни до статті 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", яка визначає механізм нарахування ліцензійного збору, який був до цього дня дуже недосконалим і не дозволяв Національній раді ліцензувати певні діяльності в сфері телерадіомовлення.

Відповідно до затвердженої методики до Державного бюджету України було повернено коштів, було зроблено надходження коштів у сумі близько 37 мільйонів гривень. Наша методика затверджена, зареєстрована Міністерством юстиції і це є нормативний документ, яким ми керуємося у своїй діяльності.

Також в 2010 році Національна рада розглянула 18 законопроектів та 2 проекти Постанов Кабінету Міністрів України, які надходили для погодження Національної ради, і, відповідно, давала свої зауваження і пропозиції до цих законопроектів і проектів постанов Кабміну.

Окремої уваги заслуговує кабельне мовлення. Ви знаєте, що на адресу Національної ради висловлююся критичні зауваження, що ціла низка зарубіжних телерадіоорганізацій не мають можливості вести мовлення на території України, їх не можуть бачити в кабельних мережах України.

За звітний період до переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція на території яких, яких на територію України не обмежується, було долучено 22 іноземних канали. На кінець 2010 року загальна кількість таких каналів, яким дозволено мовлення в кабельних мережах України, становить 131 канал.

Серед основних функцій Національної ради України з питань телебачення є контроль за дотриманням телерадіоорганізаціями ліцензійних умов та вимог вітчизняного законодавства. У 2010 році Національною радою було розглянуто результати 407 перевірок телерадіоорганізацій. З них 300  планових, планові перевірки проводяться відповідно через рік діяльності компанії або  у разі заяви компанії про продовження строку дії ліцензії, та  107   позапланових  перевірок, які проводяться    Національною радою відповідно до даних моніторингу, звернень державних установ і громадян  України.

За допущені порушення 57 телерадіоорганізацій отримали  попередження Національної ради. У звітному періоді  Національна рада  посилила співпрацю з міжнародними організаціями, можна сказати,  ми відновили цю співпрацю, яка теж деякий час не була такою плідною і не в  інтересах держави України.

Ми брали  участь у засіданнях ЕPRA – це Європейська платформа регуляторних  органів, тобто це платформа, на якій збираються регуляторні  органи всіх європейських країн.      Ми співпрацюємо  з Радою Європи у рамках  Плану дії Ради Європи для України і зокрема у спільних проектах Ради Європи та Європейської комісії. 

Також Національна  рада  проводила   протягом звітного періоду зустрічі   в Україні  з представниками міжнародних організацій, зокрема  з представником  ОБСЄ з питань свободи  ЗМІ та експертами з  нагляду за виборами  ОБСЄ.  У звітний період відбулась реструктуризація   апарату Національної ради з врахуванням тенденцій щодо проведення адміністративної реформи. Нами було  ліквідовано  дві управлінські структури, два департаменти, які існували в Національній раді,  і регіональні секретаріати Національної ради. Ну  і паралельно   відбулася ротація спеціалістів і в центральному апараті Національної ради і в представництвах в областях. За звітний  період Національна рада  активізувала роботу з громадськими  організаціями, ЗМІ та іншими  недержавними  інституціями.

Я хочу сказати, що не зважаючи на всі критичні зауваження  на адресу Національної ради, наші  засідання проходять у відкритому режимі за участю журналістів, представників   галузевих і громадських організацій. Після кожного засідання Національної ради проводиться обов’язково брифінг для представників засобів масової інформації.

У 2010 році ми також обновили офіційний веб-сайт Національної ради. І всі рішення Національної ради, які приймаються на засіданнях Національної ради, впродовж двох днів після їх ухвалення доступні для всієї громадськості на нашому веб-сайті вони вивішуються, на нашому веб-сайті.

За завітний період, у звітному періоді Національна рада оновила склад Громадської ради при Національній раді і створили ще один дорадчий орган, консультативно-дорадчий орган – Експертну колегію, до участі в якій ми запросили відомих особистостей, що мають великий фаховий досвід в галузі телерадіомовлення.

Багато уваги приділялось у Національній раді у звітний період дитячому мовленню. На жаль, тенденція є такою, що значна кількість телерадіоорганізацій планують і намагаються зменшити об’єми дитячого мовлення. Національна рада не пристає на такі пропозиції телерадіоорганізацій. І ми плануємо в цьому році провести 1 червня круглий стіл на тему: «Чи все гарно дітям». І також провести в цьому році фестиваль дитячого та юнацького кіно «Кришталеві джерела».

Я не скажу, що в Національній раді, в діяльності Національної ради немає проблем. Одна з головних проблем, яка у нас існує, це, звичайно, недостаток, недостатній рівень фінансування. Зокрема, з п’яти бюджетних програм, які покладені Законом України на Національну раду, фінансуються лише 2 таких програми.

Багато проблем, багато проблем виникає і в законодавчій сфері. Національна рада, на жаль, не має права законодавчої ініціативи і вона позбавлена можливості брати безпосередньо участь у процесі розробки вітчизняного законодавства.

Чимало його положень вже є вкрай застарілими. Наприклад, подальшого вдосконалення потребують статті Закону України "Про телебачення і радіомовлення", які регламентують те, що ліцензія на мовлення, яка видається Національною радою є єдиною і достатнім документом на право мовлення. Але законом передбачено, що потім телерадіоорганізації все одно повинні отримувати низку дозволів у зв'язківців на експлуатацію каналів мовлення. І таким чином існує, власне кажучи, практика подвійного ліцензування. Необхідно чітко визначити деякі терміни Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Скажімо такі терміни як "жанр передач", "формат передач". Треба визначити і процедуру застосування та розміри штрафів за певні порушення ліцензіатами чинного законодавства України та умов ліцензії.

Шановні народні депутати, Звіт національної ради за 2010 рік схвалений Президентом України, на засіданні нашого профільного комітету, а саме Комітету зі свободи слова й інформації, він теж попередньо схвалений, тому виноситься на ваш розгляд. Тому я прошу, від імені Національної ради затвердити Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Анатолійович. Так, шановні колеги, якщо є бажання поставити запитання, прошу записатись.

Так, будь ласка, Катерина Самойлик.

 

11:36:12

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Катерина Самойлик, Фракція Комуністичної партії України.

Ну, я по-перше, хотіла б висловити подяку за те, що нарешті Національна рада з питань телебачення  та радіомовлення перестала бути органом однієї політичної сили, як це було раніше. І я дякую вам за це, за демократичність і за те, що  професіоналізм – це саме головне у вашій діяльності.

Я також хотіла б підняти питання  і хотіла б, щоб більш детально ви дали відповідь на питання щодо дитячого мовлення. Ми, мабуть, різні аспекти цього дитячого мовлення з вами маємо на увазі, але це дуже серйозна проблема, тому що наші  і телебачення, і радіо повинні працювати на майбутнє нашої держави, на майбутнє, а не товктися на одному і тому ж місці.  І тому, дійсно, хотілося б, щоб у нас окремі були програми, або, можливо, канал дитячий був, який би  працював над проблемами наших традицій народних, над проблемами виховання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Анатолійовичу.

 

МАНЖОСОВ В.А.  Дякую за подяку на адресу Національної ради.

Я вже сказав, що, дійсно, принципова позиція Національної ради під час розгляду заяв телерадіоорганізацій є чи до продовження дії ліцензії, чи  при отриманні  ліцензії, чи при переоформленні ліцензії. Наша принципова позиція те, щоб у кожного національного каналу і місцевих  телеканалів, якщо це не спеціалізовані якісь канали, обов'язково були  у складі програм дитячі передачі.

Я казав про те, що  наша принципова позиція  полягає у тому, що ми проти при переоформленні ліцензій  не переоформляємо ліцензії компаніям, які намагаються зменшити об'єми   мовлення дитячих програм, бо це і, дійсно, наша громадянська позиція, ми розуміємо, що це  потрібно суспільству. А крім того, ми ж давали знижки  при  видачі ліцензій за наявність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко.

У вас одна хвилина на відповіді.

 

11:38:42

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Анатолійовичу, звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, дійсно, об'ємний і змістовний. Ви тут в доповіді зазначили, що заходи вжиті по розвитку наземного цифрового телемовлення.

Але, на превеликий жаль, я не почув якраз в доповіді про розвиток радіомовлення. А радіомовлення якраз, ну, наприклад, на Чернігівщині знаходиться в такому вже занедбаному стані, особливо проводового радіомовлення. Закриваються кругом по багатьох районах, уже навіть не почуєш в сільській місцевості голосу обласного чи національного радіо. А ви знаєте, що якраз в сільській місцевості радіо проводове – це як якраз такий, значить, такий якраз вид інформації, що доступний він для простої людини. Що ви маєте сказати як голова Національної ради з цього питання? Як далі буде розвиватися іменно…

 

МАНЖОСОВ В.А. Дякую за запитання. На жаль, це не залежить тільки від Національної ради, збереження проводового мовлення. Це проблема, якою повинні опікуватись, ну, перш за все, Державний комітет з телебачення і радіомовлення, у підпорядкуванні якого знаходиться Національна радіокомпанія України, та місцеві органи влади. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення для збереження національного радіо може тільки приймати до уваги наявність заявок Національної радіокомпанії на отримання ліцензії на FM-мовлення і таким чином зберегти мовлення, національне радіо для наших регіонів. Ситуація складна з частотним ресурсом, відома, особливо в прикордонних областях, яка є і Чернігівська. В будь-якому разі я ваше запитання теж сприймаю як депутатський запит і ми будемо, звичайно, по обговоренню сьогоднішньому в залі …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов, будь ласка.

 

11:41:10

НАЙДЬОНОВ А.М.

Прошу передати слово Гордієнко Сергію Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Сергія Гордієнка.

 

11:41:13

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний доповідачу,  ви напевне знаєте, що на Полтавщині існує надзвичайно серйозна проблема, коли ряд районів в Полтавській області не мають покриття ні телевізійного, у тому числі і частотним ФM-режимом із обласного центру, що викликає певні складнощі, і влада не може довести свою інформацію. Це, зокрема, відноситься до Грибінківського, Пирятинського, інших районів.

У мене до вас запитання. Чи надходили до вас пропозиції щодо… по частотному ресурсу, який би там у цифровому чи якомусь іншому мовленні?

І наступне запитання. Це, ви знаєте, масові порушення, які є  на телебаченні стосовно рекламних всіх цих блоків, коли порушуються і по часу, і викладає велику таку… нарікання людей, які… ця реклама, як вони кажуть…

 

МАНЖОСОВ В.А. Стосовно розвитку ефірного мовлення. В регіонах не тільки в Полтаві, а й в інших регіонах якраз затверджені плани переходу з аналогового мовлення на цифрове, ми передбачаємо  те, що 95 відсотків населення кожної області буде охоплено цифровим мовленням, і ми в обов`язковому порядку будемо видавати ліцензію обласній державній телерадіокомпанії на всі ті частотні присвоєння, які будуть виставлятися на конкурс по певній області для обласної державної телерадіокомпанії… Ну це конкурс, але ми можемо вже говорити про те, що, власне кажучи, це буде поза конкурсним розглядом.

Стосовно реклами. Ну  ту, я думаю, що все ж таки Національна рада України намагається контролювати цей процес, але те, про що я казав в своїй доповіді, треба змінити законодавство України. Дуже серйозні зміни до законодавства України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МАНЖОСОВ В.А. Ми робимо те, що можемо робити, але ви знаєте, що телерадіоорганізації теж мають вже багатий досвід в тому, щоб виконуючи  формально всі вимоги закону, насправді вирішувати питання свої про… бізнес… своєму розвитку, перш за все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сили явно не рівні.

Володимир Ландік, будь ласка.

 

11:44:03

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Владимир Анатольевич, вы правильно сказали о том, что очень быстро у нас должна войти цифра, но подход к оплате за лицензирование как-то у нас, ну, знаете… Тогда, когда выдавалась одна лицензия на один передатчик и платилась одна и та же сумма – это было хорошо. Теперь на ту же частоту, на тот же передатчик можно по цифре дать восьми, и это значит – в восемь раз будет больше. Так что у вас не 37 ожидается, а в восемь раз больше. Это одно.

Кроме того, Национальный совет, я подчеркиваю слово "национальный", у нас в Украине выдает лицензии вновь новым 95, а иногда  - 99, процентов киевским телерадиовещателям. Ну, мы же национальный, то есть украинский, для всей Украины! И те города, поселки, которые даже менее 50 тысяч, есть 10-тысячники, зачем там киевскому вещателю, когда он есть в областном…

 

МАНЖОСОВ В.А.  Дякую вам за два запитання.

По першому запитанню я хочу сказати, що, якби ми могли, ми б проліцензували провайдера програмної послуги на розбудову цифрового телемовлення – державну якусь організацію, але у держави на сьогодні грошей на це немає. Тому ми звернулись, як я казав, до суб'єктів підприємницької діяльності у цій галузі – і обрали з претендентів компанію "Зеленбуд", якій, я вважаю, треба сказати велике спасибі за те, що вона вступає в такий, дуже ризикований з фінансової точки зору проект. Бо технології в галузі телебачення, радіомовлення розвиваються дуже швидко. І якщо в мене, так і у інших фахівців, я знаю, теж дуже великі побоювання, чи зможуть вони відбити свої гроші, які вклали вони в розвиток цієї програми.

Стосовно місцевого мовлення. Учора ми проводили нараду з правлінням Незалежної асоціації телемовників, які об'єднують, власне кажучи, місцеві та регіональні телеканали. Вони нам на наше здивування висловили подяку за те, що ми боремося з ретрансляцією. Бо вони казали….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Літвінов.

 

11:46:41

ЛІТВІНОВ В.Г.

Прошу передать слово Елене Бондаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Бондаренко Олени, будь ласка.

 

11:46:49

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемый Владимир Анатольевич. Я здесь, справа. У меня вопрос следующего порядка. Предыдущий состав Национального совета ввел позорнейшую практику для нашей страны, так называемые, списки разрешенных для ретрансляции в Украине каналов, это такое себе разделение всех зарубежных каналов на своих и не своих, что и подразумевалось. Конечно же, список не назывался "список запрещенных каналов", он назывался "список разрешенных", но это значит, что все каналы, которые не входили в этот список – запрещены.

У меня вопрос: когда нынешний состав Национального совета уйдет от этой позорнейшей практики? Поскольку вы прекрасно понимаете, как чиновник, как глава Национального совета, что для тех каналов, которые не попали в этот список, это, фактически, понуждение к коррупционным действиям в отношении Национального совета. То есть договориться за кулисами о том, чтобы попасть в этот…

 

МАНЖОСОВ В.А.  Дякую за запитання. Я признаюсь чесно, такі дії Національної ради, вони не є повністю законними, введення такого переліку програм. Але я скажу теж відверто, що саме я настоював на тому, щоб такий перелік програм зберігся, коли ми обговорювали це питання у цьому складі Національної ради, в оновленому складі Національної ради в 2010 року… році.

Із чого я виходив, пропонуючи залишити цей перелік, так называемый, перелік адаптованих програм. На жаль, на жаль, багато іноземних каналів, які можуть ретранслюватися в кабельних мережах України, якщо цей перелік відмінити, вони будуть дуже еротичного характеру, якщо б не сказати, порногрофічного. Бо законодавство різних стран, ми були у Голандії, воно дозволяє такі програми дивитися людям з 14 років, в інших державах з 16-21. І ми відверто запитували у кабельних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.

 

МАНЖОСОВ В.А. Якщо ми вам дозволимо ретранслювати всі канали без винятку, ви будете ретранслювати ці порнографічні канали? Вони сказали, будемо. А як тоді нам робити? Ну, якщо робити це в установленому законом порядку, тобто подавайте до суду, вирішуйте це питання в судах, а ми розуміємо, що в судах, це може тягнутися роками. І скільки тоді  скарг на адресу Президента України, народних депутатів, Національної ради України буде від громадян України, які … діти яких зможуть дивитися такі канали безконтрольно.

Тому ми поки що зберігаємо цей перелік, але я казав, що ми намагаємося його розширити максимально. Всі канали, які відповідають законодавству України, ми тоді… до цього списку включаємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

11:50:05

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Володимире Анатолійовичу, от у всіх регіонах, де ми як народні депутати України буваємо, від Луганська до Ужгороду, від Сум до Севастополя, у всіх готелях транслює свої передачі П'ятий канал, у всіх містах чути FM-радіо "Мелодія".

Якось останнім часом стихла ця істерія, але ще зовсім недавно Національну раду звинувачували як головного глушителя свободи слова: "5 канал", "ТВі", "FM-Мелодія" і тому подібне. Хотілось би почути сьогодні від вас пояснення для наших радіослухачів і телеглядачів аргументовані, бо крім якихось безаргументованих злобних нападок, я, наприклад, не чув, і важко зрозуміти, що відбувається. Отже, "5 канал", "ТВі" і "Мелодія".

І друге питання. Чи володієте ви можливостями навести порядок в кабельній мережі, де зараз появились якісь громадські організації: "Любительське ТВ", "Любительське радіо"? Тобто два питання: "5 канал", "ТВі" і "FM-Мелодія" і кабельні мережі. Дякую.

 

МАНЖОСОВ В.А.   На жаль,   за хвилину,  дякую за запитання, я не зможу відповісти детально.

Почну з другого запитання. Дійсно, є така практика створення громадських якби  організацій спільного перегляду програм. Це, власне,  ухилення від налогів, сплати податків в державний бюджет з боку таких організацій, ми з цим боремося і проводимо спільні перевірки з Міністерством внутрішніх справ і з прокуратурою України.

Стосовно каналі "Мелодія", ТВі, "5-го". Всі ті історії, які були, дійсно, на слуху не тільки в Україні, але нам закидали,  це і значна кількість міжнародних організацій. Ви самі сказали, що шум стих. А стих він тому, що насправді ніякої політики там не було, жодної політики там не було. Там були тільки господарчі відносини.

Стосовно каналів ТВі  і "5-го". Частотних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МАНЖОСОВ В.А. Частотної історії з цими каналами, вони були прораховані в обхід закону, ліцензії було видано в обхід закону, і ніякої політики там не було. До цієї історії ніхто не чув ні в Україні, ні за межами України, що канал "ТВі" –  це якийсь опозиційний канал.

Стосовно радіо "Мелодія". Ця компанія не сплатила ліцензійний збір. Був припис Генеральної прокуратури і всі рішення суду. Тому ми теж поступали у відповідності до закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Тарас Чорновіл.

 

11:53:06

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Прошу передати слово депутату нашої депутатської групи Павлу Мовчану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан.

 

11:53:14

МОВЧАН П.М.

Дякую. Шановний Володимире Анатолійовичу! У  мене два запитання до вас. З приводу закриття 18 травня оператором "Воля" припинено трансляцію популярного черкаського незалежного телеканалу "Антена-плюс". І це не виняток для Черкащини, можна навести багато інших фактів систематичного наступу на свободу слова і зачистки інформаційного простору Черкащини.

Звільнений  протягом останнього року генеральний директор ОДТРК "Рось" Михайло Калініченко, комунальна обласна газета "Нова доба" Сергій Таміленко звільнений, і комунальна газета "Місто" Борис Юхно. Я не буду говорити про це, бо вам добре відомі факти, чому це воно відбувається, я хотів би, щоб почули всі інші в Україні: чому відбувається цей наступ.

І друге, не менш важливе запитання. Чому я сьогодні робив депутатський запит з цього приводу. Чому Всесвітня служба радіо фактично припиняє…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАНЖОСОВ В.А. Дякую за запитання. Стосовно другого питання, це теж не питання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Ми можемо і ми проліцензували діяльність Українського всесвітнього радіо. Ми не припиняли діяльності, не було жодних санкцій до цієї організації застосовано Національною радою України. Якщо є бажання продовжити мовлення, ми можемо продовжити термін дії ліцензії. Я так розумію, що це за браком коштів, це питання, дійсно, не до Національної ради.

Стосовно ситуації в Черкаській області. Поки що за тією інформацією, яка у нас є, це теж господарчі відносини між провайдером програмної послуги, який формує пакет каналів для перегляду абонентів і телерадіоорганізацій, які відповідно заключать угоду з таким провайдером програмної послуги. Але я розумію, що ситуація там вже набуває якогось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МАНЖОСОВ В.А. За межами області у нас там новий представник і ми до ситуації в Черкаській області повернемось на найближчих робочих засіданнях Національної ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання вичерпані. Дякую, Володимире Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідач від комітету – перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Бондаренко Олена Анатоліївна. Сьогодні у першого заступника Олени Анатоліївни перший виступ, бо вчора ми її призначили на цю посаду.

 

11:56:10

БОНДАРЕНКО О.А.

Шановні колеги! Наприкінці січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення в установленому порядку подала звіт про свою діяльність. Принагідно зауважимо, що Верховна Рада з 2005, підкреслюю, з 2005 року не розглядала належним чином звіти Нацради. Парламент самоусунувся від  контролю за діяльністю регуляторного органу, і це, звичайно, ж не сприяло ефективній роботі цього регулятора. Ми раді, що, нарешті, вдалося переламати цю не зовсім нормальну тенденцію.

Комітет з 17 березня цього року розглянув звіт Національної ради за  2010 рік. І варто відзначити, що за структурою документ  є системним, таким, що відповідає вимогам  Закону про Національну раду. У звіті відображена інформація щодо реалізації плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, підсумків ліцензування телерадіомовлення за 2010 рік, здійснення регуляторних та  наглядових повноважень стану справ з дотриманням вимог законодавства щодо участі іноземного капіталу, стану конкуренції та рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку.

Додатком до звіту  поданий державний реєстр телерадіоорганізації станом на 1 січня 2011 року. На досягненнях і проблемах у  роботі Нацради детально зупинявся її голова Володимир Манджусов. А тому я за дорученням комітету акцентуватиму більше уваги на тих питаннях, які  викликали у нас гострі дискусії і неоднозначні оцінки.

Почнемо із запровадження цифрового мовлення. Нагадаю, що всі країни Європи, в їх числі і Україна, уклали міжнародну угоду "Женева -2006", де визначено 2015 рік завершальним у процесі переходу від каналового до цифрового ефірного мовлення. Багато хто впорався вже із країн з цим завдання. Найближчі сусіди: Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина – вже завершують розбудову відповідної інфраструктури. Росія почне  виключати аналогові передавачі наприкінці 2012 року. А ми мусимо діяти з ними синхронно, цього вимагають технології.

На жаль, Україна через таку безвідповідальну роботу Нацради попереднього складу, вона майже втратила темпи і майже лишилася тих частот, того частотного ресурсу, який є на кордоні. Але я хочу сказати,  что именно  в составе  этого национального совета удалось разблокировать работу и процесс перехода с аналога в цифру. Сейчас  в   кратчайшие сроки  сроиться сеть в Украине, которая позволит абсолютно всем и региональным, и национальным, и государственным  каналам обеспечить такую крупную ТВ-триаду. 4 мультиплекса, которые сейчас будут организованы в Украине, обеспечат частотным ресурсом абсолютно всех.

Но. Відкритими залишаються не лише питання  технічного характеру, є питання економічного і фінансового порядку. Досі не зрозуміло, які  витрати ляжуть на телеканали, які зобов'язання нестиме провайдер, який збирається інвестувати у  цей проект мільярд, тоді,  як ціна цифри для України  є значно вищою. От і виникають сумніви: чи не трапиться так, як з підготовкою до Євро-2012 і знову доведеться "пожежу гасити бензином".

Скажімо, хто –   держава, провайдер, споживач – і скільки має заплатити за ресивери,  технічні засоби  прийому сигналу у кожній оселі. Неповною, а відтак не до кінця зрозумілою у  звіті є інформація щодо ліцензування провайдера програмної послуги та ліцензування мовлення. Як відомо, Нацрада у грудні минулого року вже провела конкурс провайдера багатоканальної  телемережі МХ-1, 2, 3, 5, які розбудовуватимуть цифрову інфраструктуру.

Переможцем стала приватна структура "Зеонбуд". Компанія  отримала 4 ліцензії, на   кожен із  мультиплексів терміном дії на 10 років. У кожному з мультиплексів ресурс становить  8 телепрограм. Провайдер, вже як я сказала, будує мережі. Днями Нацрада внесла зміни у його ліцензію в частині стандарту цифрового  мовлення, змінивши DVB-T  на найсучасніший DVB-T-2.

І це може можна було б і вітати, але  знову таки, є запитання. Цей стандарт дозволить приймати сигнал високої чіткості. Технічні засоби такого  прийому – декодери –  відповідно коштують значно дорожче. Це такий дуже значний момент. Інше, не менш важливе питання, це якість телевізійного парку. А він здебільшого морально застарілий для цього стандарту. Адже відомо, що ефірна цифра буде поза конкуренцією там, де відсутні кабельні мережі, переважно у сільській місцевості, райцентрах і невеликих містах. Цей сектор налічує приблизно 8 мільйонів домогосподарств.       

Зрозуміло,  що найдорожчий ресивер не зможе  забезпечити чіткої картинки на екрані телевізора, виробленого ще у роки СРСР. Власники застарілих телевізорів не зможуть приймати програми. Звідси запитання: хто профінансує заміну телевізорів пенсіонерам, малозабезпеченим, соціально вразливим верствам населення?

Інший аспект, який комітет вважає досить проблем у роботі Нацради. Він пов'язаний з веденням державного реєстру. Ситуація покращилася. Але все ж таки запитання залишається. Реєстр поданий Нацрадою додатком до звіту та його електронна версія на офіційному сайті містять інформацію про 1682 телеорганізації та суб'єкти інформаційної діяльності, однак ці відомості є фрагментарними. До речі, торік комітет також зауважував на цій проблемі. На жаль, ситуація мало змінилася.

Окремо хотілося б зупинитися на виконанні Нацрадою регуляторних функцій. Телебачення і радіо хоча і специфічний, але все ж таки бізнес. Це ринок. Сюди інвестуються гроші, з метою одержання прибутків. Принципи регулювання правовідносин в інформаційній сфері як і в інших сегментах ринку прописані у чинному законодавстві. Як позитив, хочемо відзначити, що кількарічні зусилля комітету, громадських організацій увінчалися успіхом. Нацрада привела свої регуляторні документи у відповідність до вимог Закону про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Як відомо, Президент і уряд сьогодні оголосили курс на дерегуляцію. І у цьому контексті не зовсім зрозумілими виглядають дії Нацради, яка продовжує досить жорстко регулювати роботу операторів кабельного телебачення, вписуючи у додатки у ліцензії вичерпні списки адаптованих телепрограм. Ми маємо масу обґрунтованих скарг з цього приводу.

И если говорить, Владимир Анатольевич, о вашем ответе на мой вопрос, вы немножко слукавили. Вы говорили о порноканалах, а я говорила об обычных познавательных каналах и общественно политических, это большая разница. Сделайте, пожалуйста, список запрещенных в соответствии с законодательством, все остальное будет разрешено. Это самая либеральная демократическая норма.

Залишаються не до кінця врегульованими питання прозорості перевірок телеорганізацій. Комітет свого часу наполегливо рекомендував Нацраді відмовитися від практики винесення попереджень мовникам за незначні, несуттєві порушення законодавства. Неадекватного застосування санкцій та не вдаватися до змін умов ліцензій при їх переоформленні.

Я скажу, что данная проблема сейчас, конечно же, меньше чем ранее, поскольку, действительно, вы привели структуру Национального совета, особенно региональные филиалы в соответствие с законодательством. Это было очень важно, поскольку на местах образовывалось фактически двоевластие, были секретариаты, были представительства и, естественно, было очень трудно понять, а что делает правая рука в то время, когда делает левая рука. И, естественно, очень много телерадиоорганизаций жаловались именно на внеплановые проверки на местах от имени филиалов, от имени представительств Национального совета. В данном случае шишки получал Национальный совет, сидящий в Киеве.

Попри різні думки, оцінки народних депутатів, висловлені в процесі розгляду цього питання на комітеті, більшістю голосів комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді Звіт про роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік взяти до відома. Дякую за увагу. И думаю, что в 2011 году вы с большей честью, с большим достоинством защитите результаты своей работы. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Анатоліївно. А ви їм у цьому допоможете. Сідайте, будь ласка.

Так, шановні колеги, ми з вами прийняли рішення, вірніше, погодилися з тим, що не будемо обговорювати звіт. Звіт заслухали, співдоповідь комітету заслухали. Я наголошую ще раз на тому, про що говорилося в співдоповіді і в доповіді практично, що, дійсно, ми вперше за останні 6 років виконали норму законі і заслухали, і заслухали звіт. Я думаю, що ми  з вами поступили абсолютно, поступили абсолютно правильно. Тим більше, що не тільки послухали звіт, але звіт у письмовому вигляді є і розданий народним депутатам. І ми одержали відповіді на ті питання, навколо яких багато шуму і галасу і багато спекуляцій. І ми, як кажуть, з перших вуст з вами почули те, що нас цікавило.

Тому я пропоную погодитись із пропозицією комітету і прийняти Постанову за номером 8409 про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік. Звіт Національної ради взяти до відома. Прошу проголосувати.

 

12:06:14

За-253

Дякую.  253. Прийнята постанова.

Давайте подякуємо  і голові, і  членам Національної ради за можливість поспілкуватися з народом  через народних депутатів.

Шановні колеги,  як ви дивитесь на таку пропозицію, аби  ми зараз попрацювали  з вами без перерви,  але на півгодини раніше закінчили нашу роботу. Немає заперечень?  Добре.  Дякую.

Тоді слухаємо питання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств (реєстраційний номер 6434).

Надходять активні пропозиції провести це обговорення за скороченою процедурою. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

12:07:13

За-212

Підтримано.

До слова   запрошується заступник голови Державного комітету з питань  регуляторної політики та підприємництва Свищева Світлана   Іванівна.  Від комітету підготуватися  Володимиру Олійнику.

 

СВИЩЕВА С.І.

Шановний пане  головуючий, шановні народні депутати! Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств розроблений Держкомпідприємництва з метою  недопущення використання схеми методів протиправного поглинання та  захоплення підприємств. Так у проекті Закону 6434 пропонується внести зміни до Цивільного, Господарського,   Кримінального, Кримінально-процесуального  кодексів України, зокрема про господарські товариства, про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Запропоновані зміни  направлені на вирішення питань щодо: удосконалення  підсудності деяких  категорій справ  та  запровадження кримінальної відповідальності  осіб  за підроблення документів, які подаються для державної реєстрації  юридичної особи, за підроблення документів бланків та  їх використання, підроблення  печаток, штампів,  за силове захоплення приміщень та виробничих потужностей підприємств, посилення адміністративної відповідальності державних реєстраторів, обмеження щодо залучення державними виконавцями до вчинення виконавчих дій суб’єктів охоронної діяльності недержавної форми власності. Вилучити перетворення з переліку видів припинення юридичної особи шляхом внесення відповідних змін до Цивільного кодексу України. Передбачено також визначення форс-мажорних обставин, наслідком яких є зупинення роботи Єдиного державного реєстру, юридичних та фізичних осіб.

Крім того, проект Закону 6434 визначено Президентом України як невідкладний. Але при цьому слід зауважити, що за цей проміжок часу деякі запропоновані законопроектом норми вже враховані в інших законах України, прийнятих Верховною Радою. Зокрема в Податковому кодексі України, Закону про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб.

Оскільки зазначеним законопроектом передбачається врегулювати на законодавчому рівні ті прогалини у чинному законодавстві України, неврегульованість яких на даний час призводить, на жаль, до швидкого та ефективного протиправного захоплення та поглинання підприємств, просимо підтримати прийняття вказаного законопроекту за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник, будь ласка.

 

12:09:56

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств.

Основною метою цього законопроекту, на досягнення якої спрямований сам законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств, є недопущення використання схем і методів протиправного поглинання та захоплення підприємств, що створює реальну загрозу національним і економічним інтересам нашої держави і вимагає формування ефективної системи протидії цим негативним проявам. Тобто законопроект спрямований на врегулювання основних важливих аспектів протидії  протиправному поглинанню та захопленню підприємств.

Головне експертно-наукове управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання. Сам комітет отримав багато висновків від державних органів та установ і оскільки проект охоплює чимало різних аспектів, то зокрема свої аргументовані пропозиції-зауваження до нього надали фахівці Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, провідних юридичних ВУЗів. Проаналізувавши сам законопроект комітет вважає за можливе рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у першому читанні.

Підсумовуючи, просив би ще раз проголосувати цей законопроект в першому читанні, аби на друге читання ми могли вже ще раз врахувати всі ті зауваження, які надійшли до комітету по цьому законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Хто бажає взяти участь в обговоренні? Немає? Є? Крім Каплієнка, хто ще наполягає?

Будь ласка, тоді Каплієнко, за ним Цибенко, прошу.

 

12:12:08

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, дійсно, в законопроекті є позитивні моменти такі як врегулювання питань створення чи переліку документів на реєстрацію уточненого, введення відповідальності за підроблення документів, уточнений порядок проведення банкрутства, надання податковим органам права на перевірку рішень про припинення діяльності, навіть через звернення до суду, і це стосується будь-яких юридичних осіб чи приватних осіб, мається на увазі суб'єктів підприємницької діяльності. Але в цьому законопроекті є дві норми, які викликають в нас  занепокоєння.

Перше. Пропонується вилучити перетворення, тобто реорганізацію, з переліку видів припинення юридичної особи. Залишення перетворення як зміни організаційної правової форми юридичною особою без її припинення, як пропонується законопроектом, призведе до суттєвого, на наш погляд, поширення рейдерства навпаки, а не його припинення, як протиправного захоплення підприємств. Оскільки в цьому випадку створюється можливість реєстрації нових юридичних осіб на основі, на майновій базі існуючих, про що учасники чи засновники цих підприємств не будуть знати доти, поки вони не отримають протиправного захоплення майна у свій бік.

Друге. Я хотів би нагадати, що такий законопроект вже вносився декілька разів і з такими ж вимогами, на які ми закликаємо, які є відмінні в цьому законопроекті.

Так реєстраційний номер 1129 вже розглядався Верховною Радою п'ятого скликання і був прийнятий Верховною Радою України, і були зауваження якраз  ті, на яких ми наголошуємо, Президент тоді застосував вето.

Також нагадаю, що  у діючій Верховній Раджі знаходиться  законопроект (реєстраційний номер 6504)  про внесення змін до деяких законів України  щодо зменшення кворуму  на проведення повторних загальних зборів. Також  цей законопроект ще не розглянутий.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" пропонує жданий законопроект направити на доопрацювання, в результаті якого мають бути  вилучені положення, на яких ми наголосили, а також…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

12:14:21

КАПЛІЄНКО В.В. …а також положення, які стосуються  зменшення кворуму при проведенні повторних зборів чи загальних зборів засновників      господарських товариств.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко, фракція комуністів.

 

12:14:34

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановний громадяни України, хочу сказати, що фракція Компартії України буде  підтримувати цей проект закону і не тому, що ми його вважаємо ідеальним, і що він вирішує всі проблеми  вже всі проблеми, а у нас є свої застереження до цього документу, але ми розуміємо гостроту проблеми, ми розуміємо, що сьогодні   захоплення підприємств, поглинання підприємств стало такою пошестю, яка  значною мірою впливає на ситуацію. в Україні, і з цим справді треба  боротися.

При чому, найбільший подив викликає те, що дуже часто  за спиною тих рейдерів, які займаються протиправними захопленнями  підприємств, стоять люди, які  свого часу клялися у приверженості, так би мовити, приватній власності. Сьогодні, коли  на  заваді їм стає законодавство, України, коли можна прихопити підприємство, котре їм не належить, воно можуть просто через це перешагнути.

Отже, ми вважаємо, що треба прийняти цей документ у першому  читанні і, внісши  у процесі підготовки його до другого читання необхідні зміни, все-таки рухатись у напрямку  боротьби з цим злом, оскільки воно, справді, надзвичайно негативно впливає на ситуацію в соціально-економічній сфері України. Отже, ще раз наголошую на тому, що фракція Компартії України буде голосувати за прийняття цього документу в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

Шановні колеги, я просив би вас все-таки підтримати в першому читанні, в тому числі звертаюся до групи "Заради реформ", тому що ті, Володимире Володимировичу, зауваження, справедливі зауваження, які ви висловлювали, абсолютно спокійно можна буде і варто буде врахувати при підготовці його до другого читання з тим, щоб ми… Якщо ми направимо на доопрацювання, це новий обіг паперів і затягування процесу вирішення, а при підготовці до другого, ми могли б це врахувати. Будь ласка, Каплієнко, мікрофон.

 

12:16:45

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Адаме Івановичу! Ми, можливо, поміняємо свою позицію. Єдине, що я хотів би від вас особисто почути, що такі зміни по двом напрямкам, на яких я сьогодні наголосив від імені депутатської групи, будуть вилучені з цього законопроекту, точніше ви додасте зусиль. І вони не будуть протирічити 116 статті Регламенту, тому що за нашою оцінкою, можливо, будуть перепони. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте домовимось, щоб ніхто вам не чинив перепон, а ви вносьте такі поправки до другого читання. Ми його сьогодні в цілому приймати не будемо.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу у першому читанні поправку Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств (реєстраційний номер 6434). Прошу підтримати.

 

12:17:47

За-246

Дякую. Прийнято в першому читанні. Прошу комітет, тут у нас Комітет з питань законодавчого забезпечення, готувати до другого.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань соціального захисту військовослужбовців та деяких інших осіб, виплати одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі (смерті), встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (реєстраційний номер 7277). Є пропозиція – за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:18:39

За-212

Дякую.  Підтримали.

Тут мав би доповідати і від комітету, і як автор  суб`єкт законодавчої ініціативи колега Гриневецький, але в нього серйозна міжнародна зараз зустріч, тому він, на жаль, не може цього  зробити.

Я вас ознайомлю із рішенням комітету. Комітет пропонує прийняти його за основу. Головне науково-юридичне управління пропонує і вважає, що доцільно цей законопроект направити на доопрацювання.

Законопроект присвячений тому, звичайно, щоб поліпшити ситуацію, пов`язану із соціальним захистом військовослужбовців та деяких інших осіб щодо їхньої одноразової виплати, грошової допомоги у разі їхньої загибелі (смерті), встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Ось суть законопроекту.

Є бажаючі взяти участь  у обговоренні? Є. Так, крім Цибенка хто ще наполягає? Тоді, будь ласка, Петро Цибенко. Прошу.

 

12:19:52

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Шановні колеги! Фракція Компартії України, Петро Цибенко, голова Ради організації ветеранів України.

Шановні колеги, я хочу наголосити на тому, що фракція Компартії України цей документ буде підтримувати і поясню чому.

Ну по-перше, тому що ми завжди підтримуємо документи, які стоять на сторожі соціального захисту, захисту осіб, які втратили здоров`я в тому числі в органах Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони і так далі, і тому подібне.

По-друге. Ви знаєте,  є одна дуже цікава річ. Всі ми хочемо мати нормальну боєздатну армію, хочемо мати міністерство і відповідний склад, відповідний склад особовий, які б виконували свої обов`язки, але разом з тим не хочемо  дати їм певні    гарантії. Абсолютно ж логічно, що, якщо людина поступає на службу в силові структури, де пов'язана його служба з загибеллю або з  завданням суттєвої шкоди його здоров'ю, то людина має мати певні гарантії з боку держави, що якщо, не дай Боже, з ним щось станеться, не буде страждати родина від цього, буде хтось допомагати, і так далі і тому подібне.

Ось чому, навіть маючи певні, скажімо, свої думки стосовно змісту цього документа, ми вважаємо, що багато що можна поправити в процесі підготовки до другого читання. І будь-яке затягування з прийняттям цього документу буде тільки ускладнювати ситуацію.

Отже, фракція Компартії України буде підтримувати цей документ, оскільки він направлений на посилення соціального захисту тих осіб, послуг яких потребує держава. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо визначатися.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в першому читанні законопроекту 7277: про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань соціального захисту військовослужбовців та деяких інших осіб,  виплати одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі (смерті), встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Прошу голосувати.

 

12:22:32

За-47

Не підтримано.

Є пропозиція направити законопроект на доопрацювання. Прошу підтримати.

 

12:22:53

За-242

Рішення прийнято. Законопроект направляється на доопрацювання.

Розглядаємо питання: проект Закону про нормативно-правові акти (реєстраційні номери 7409, 7409-1). Пропозиція: за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:23:21

За-214

Дякую, 214.

Доповідає голова комітету… підкомітету Комітету з питань правової політики Мірошниченко Юрій Романович. Тобто він… Давайте, Юрій Романович, поступимо таким чином, ви і як автор, і від комітету, чотири хвилини вам, будь ласка.

 

12:23:40

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні виборці, шановні колеги. Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Законопроект про нормативно-правові акти, спрямовані на врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з розробленням нормативно-правових актів, їх прийняттям, набуттям ними чинності, державною реєстрацією, а також визначає систему, види, ієрархію нормативно-правових актів та встановлює єдині вимоги до проектувальної техніки для всіх суб'єктів нормотворення.

Справа в тому, що на сьогодні в Україні відсутній єдиний законодавчій  акт, який встановлював би вимоги щодо розроблення та прийняття нормативно-правових актів, що негативно відображаються на стані нормотворення в державі. Таким чином, для забезпечення створення  ефективної системи законодавства на сьогодні назріла необхідність ухвалення закону, який встановлював би єдині загальнообов'язкові вимоги до розроблення та прийняття нормативно-правових актів, що в свою чергу сприяло б упорядкуванню та підвищення якості нормотворчої діяльності, стабілізації та систематизації законодавства.

Слід зазначити, що в даному проекті, мова йде про реєстраційний номер 7409, враховано значну частину зауважень Президента України, головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління. Щодо висловлених Головним науково-експертним управлінням зауважень до законопроекту, реєстраційний номер 7409, вони можуть бути враховані під час підготовки його до другого читання. Враховуючи зазначене, я, як автор, закликаю вас підтримати законопроект номер 7409 в першому читанні за основу. Хочу також повідомити, що Комітет правової політики Верховної Ради України вважає назрілою і актуальною проблему, яку пропонується врегулювати запропонованими законопроектами. Комітет ухвалив висновок, згідно з яким Верховній  Раді України рекомендовано за наслідками розгляду законопроектів у першому читанні прийняти за основу проекту Закону  України про нормативно-правові акти, реєстраційний номер 7409.

Вирішено доручити комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням положень альтернативного проекту Закону, реєстраційний номер 7409-1, поданого народним депутатом України Ксенією Ляпіною, а також зауважень і пропозицій інших суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної  Ради України у другому читанні. Відповідний проект Постанови Верховної  Ради України комітетом внесено.

Разом з тим хочу поінформувати вас, шановні колеги, що за рішенням комітету законопроекти перед їх попереднім розглядом було направлено на юридичну експертизу до Міністерства юстиції України, Інституту законодавства Верховної  Ради України, Інституту держави і права ім.Корецького, Верховного та вищого адміністративного судів України. Зазначені установи внесли низку конструктивних зауважень і пропозиції, які можуть і будуть враховані при опрацюванні проекту Закону  та підготовці його до другого читання.

Шановні колеги, ця проблема існує, вона нагальна, і я прошу вас підтримати за основу законопроект 7409 з тим, щоб ми могли його підготувати до другого читання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Романовичу, сідайте, будь ласка.

Наш альтернативний законопроект 7409-1 колеги Ляпіної, але ви знаєте ситуацію.

Від комітету доповідаючи і свій законопроект, Юрій Романович сказав позицію по двох законопроектах, у тому числі, і по цьому, що слушні думки, які є в альтернативному, варто буде використати при підготовці до другого читання.

Шановні колеги, ми не вперше повертаємося до цієї проблеми. На жаль, ми її не вирішили. Ми свого часу прийняли законопроект. Правда, попередній Президент застосував право вето, ми його не могли подолати. І тому зараз   по-новому практично повертаємося до розгляду. Те, що треба внормувати цю систему, сумніву немає. Але до цього треба підійти дуже і дуже виважено і спокійно, не поспішаючи, зробити досить, так би мовити,  так, щоб чітко, ясно і зрозуміло.

Тому, якщо немає бажаючих взяти участь в обговоренні…Є? Крім групи "За реформи" немає? Тоді хто від вас буде? Хто?

Гасюк, будь ласка, мікрофон.

 

12:28:49

ГАСЮК П.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Законопроект має досить широкий предмет правового врегулювання про що йде мова в Преамбулі до цього закону. А саме: "Цей закон регулює суспільні відносини, пов’язані з розробленням нормативно-правових актів, їх прийняттям, набранням ними чинності, державною реєстрацією та обліком, визначає систему, види, ієрархію нормативно-правових актів та встановлює єдині вимоги до нормативно-проектувальної техніки для всіх суб’єктів нормування". Цитата закінчена.

З одного боку, це виглядає виправданим, аби в одному законі вирішити низку проблем, які, дійсно, є і які довгий час не вирішуються. Проте надмірно широкий предмет завжди породжує проблеми з юридичним змістом закону. Законопроект підготовлений, виходячи з концепції єдиного закону про НПА, яким охоплюються як закони, так і підзаконні акти. Однак положення проекту, які встановлюють єдині спільні для законів та підзаконних НПА правила щодо форми змісту  механізмів розробки, прийняття, введення в дію, оприлюднення останніх, часто не враховують специфіки юридичної природи відповідних видів НПА. Тому чимала кількість загальних за змістом положень проекту, які б мали стосуватись виключно законів, поширюються і на підзаконні акти, так що більшість положень проекту не можуть застосовуватися щодо підзаконних НПА, які приймаються, видаються  спільно кількома органами публічної влади.

Особливість  юридичної природи цих НПА проект також не розкриває і навіть не містить відсилань з цього приводу до    інших законодавчих актів України. Щодо  конкретних прикладів, так частина друга   статті 6 законопроекту пропонується віднесення Конституції України до законів, що є не коректним, оскільки Конституцією України закріплено її особливий правовий статус.

У статті 1, статті 50 міститься перелік підстав для скасування рішення про державну реєстрацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

12:31:02

ГАСЮК П.П.

На завершення я хочу сказати, на жаль, мало часу, що депутатська група "Реформи заради майбутнього" пропонує даний законопроект направити на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дійсно, досить багато зауважень, зауважень справедливих, які стосуються науково-експертного управління. Але оскільки це цілісний закон, тобто це новий закон, до якого ми не можемо і не маємо права застосовувати 116 статтю Регламенту. Тобто будь-які зміни, будь-які новації до цього закону можна буде вносити, незважаючи на 116 статтю, тому що це абсолютно новий закон, який дуже потрібен.

І я ще раз, і ще раз наголошую. Поза всяким сумнівом, коли ми будемо його розглядати в другому читанні, ми будемо його розглядати під пильним оком. Тому що ми з вами найголовніші творці законів, ми з вами єдині законодавці і повинно бути тут виписано чітко, зрозуміло, щоб ніхто ні в якому разі не міг скористатися тією чи іншою нормою. Тому я просив би, давайте ми в першому читанні його підтримаємо, а вже звернемось до профільного комітету, тим більше це Комітет з питань правової політики, який не дуже завантажений у нас законодавчими актами і він може спокійно, і гарно попрацювати над цим законопроектом.

Я ставлю на голосування про підтримку в першому читанні законопроекту за номером 7409 про нормативно-правові акти. Прошу проголосувати.

Та трошки вже, Ігоре Федоровичу.

 

12:33:05

За-253

 Дякую. Прийнято.

І те, що пише комітет, щоб, дійсно, вони врахували і норми з альтернативного, альтернативного законопроекту.

У нас, шановні колеги, залишилося три законопроекти. Я думаю, ми їх оперативно розглянемо. І обов’язково буде "Різне".  Буде "Різне", обов’язково.

Розглядається проект Закону  за номером 7284 проект Закону про внесення зміни до статті 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо стажу роботи судді) (реєстраційній номер 7284).

Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:34:08

За-222

Ой! Багато чого на обіцяєш.

222. Підтримано.

Так, будь ласка, Бондик він і автор, і від комітету. Будь ласка, Валерій Анатолійович.

 

12:34:21

БОНДИК В.А.

Шановні колеги!  Шановний головуючий! Цей законопроект направлений на те, щоб урегулювати певну дискримінацію щодо стажу роботи суддів.

Наприклад зараз існують такі законодавчі норми, що робота на посаді адвоката, судді, прокурора, держслужбовця I та IV категорії не зараховується до загального стажу суддівської роботи.

 Але ж згідно з законодавством, згідно з навантаженням, згідно з всіма матеріальними процесуальними нормами ця робота відповідає, бо це  юридична фахова робота.

Тому шановні колеги, пропонується внести такі зміни до статті 50 Закону про статус суддів, частини першої статті 131 про статус суддів і судоустрій. І прирівняти до загального стажу роботи судді, коли суддя буде призначений, щоб він  мав право на відставку і зараховувалась робота його попередня.

Шановні колеги! Якщо дозволите, зразу і думку комітету, Адаме Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

12:34:28

БОНДИК В.А.

Шановні колеги! На нашому комітеті розглядався цей законопроект 7284. Слід зазначити, що  Головне науково-експертне управління  зауважує, що  подібні законопроекти вносились. Починаючи з 2004 року,   на розгляд Верховної Ради  їх вносилось 6 законопроектів, але вони знімались. Але ми вважаємо, що це не заважає, тому що є позитивні відгуки. Наприклад Вищий адміністративний суд підтримує законопроект та заперечень щодо його прийняття немає.

У зв'язку   із  зазначеним комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у першому читанні за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Обговорювати? Ні.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону  про внесення змін до статті 131  Закону України  "Про судоустрій і статус суддів" (щодо стажу роботи суді). Реєстраційний номер  7284. Прошу визначатись. 

 

12:36:48

За-22

Не підтримано.

Пропозицію на доопрацювання. Визначаємось.

 

12:37:06

За-217

Не підтримано.

Законопроект  відхилено.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту прав дітей, що виховуються у неповних сім'ях). Реєстраційний номер   7017.

Є пропозиція  за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

12:37:39

За-212

Підтримана ідея.

Автор – Шевчук Олег Борисович відсутній. Від комітету –  Найдьонов Андрій, секретар комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

 

12:37:54

НАЙДЬОНОВ А.М.

Шановні народні депутати! Комітет на засіданні розглянув  проект Закону  про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту прав дітей, що виховуються  у неповних сім'ях, внесений народним депутатом України Шевчуком.

Законопроектом пропонується підвищити мінімальну розмір аліментів до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Водночас для дітей віком до трьох років у разі, якщо вони проживають з непрацюючою матір'ю і батьком до 100 відсотків прожиткового мінімуму.

Також пропонується збільшити розмір відрахувань із заробітної плати при стягненні аліментів і відповідно збільшити державну допомогу і в разі, якщо розмір аліментів менший їхнього мінімального розміру.

Також пропонується законом питання щодо отримання дозволів на виїзд дитини за кордон за відсутності згоди одного з батьків пропонується вирішити, шляхом отримання такого дозволу не за рішенням суду, а за рішенням органів опіки та піклування.

Погоджуючись з необхідністю посилення матеріального забезпечення дітей, які отримують аліменти, комітет зазначає, що запропонований в законопроекті розмір аліментів може значно перевищувати матеріальні можливості платників аліментів.

Комітет з питань бюджету в своєму висновку зауважив, що реалізація зазначеного законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, здійснення яких пов'язано із виконанням статті 184 Сімейного кодексу України щодо зобов'язань держави доплачувати до встановлених судом аліментів сумою, що має забезпечити їх мінімальний розмір.

При цьому, всупереч вимогам Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України автором не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту та конкретних пропозицій про видатки… належить скоротити та пропозиції про джерела додаткових надходжень бюджету до покриття збільшення витрат.

Керуючись нормами Конституції України, за якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом, комітет вважає за необхідне надати можливість отримання дозволу на виїзд дитини за кордон за відсутності згоди одного з батьків як на підставі рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

НАЙДЬОНОВ А.М. …так  і суду.

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект  потребує доопрацювання, з урахування наведених зауважень.

Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту прав дітей, що виховуються у неповних сім'ях) за результатом розгляду у першому читанні, повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на  доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Михайловичу, сідайте, будь ласка.

Голосуємо? Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 7017). Тут думка і комітету, і Головного науково-експертного – на доопрацювання. Давайте підтримаємо цю пропозицію. На доопрацювання. Голосуємо.

 

12:41:10

За-238

Відправлено на доопрацювання. Дякую.

І останній законопроект за номером 6565 - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про прожитковий мінімум" (нова редакція). Нова редакція. За скороченою процедурою є. Прошу підтримати.

 

12:41:44

За-222

Підтримано.

Автор законодавчої ініціативи – колега Шевчук в зв'язку із станом здоров'я просить розглядати цей законопроект без його участі. Тобто я одразу надаю слово голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Стояну Олександру Миколайовичу. Будь ласка.

 

12:42:08

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, шановні співвітчизники! От ви звернули увагу, як тільки ідуть соціальні закони, опозиція, яка кидає, їх немає. Ми уже маємо третій чи четвертий закон про прожитковий мінімум, який подає опозиція, їх ніколи немає. Тому що, мабуть, у них зарплати дещо вище прожиткового мінімуму. А те, що треба розглядати такі закони, безумовно так, тому що 10 років ці закони не переглядалися.

На превеликий жаль, наш комітет пропонує відхилити цей законопроект. Чому? Тому що я назву такі дані. Що пропонує автор? Фактично до тих норм, які існують, вносить таке туманне формулювання при обрахуванні прожиткового мінімуму треба використовувати структурний підхід. Що таке "структурний підхід" невідомо. Це по-перше.

По-друге, автор чомусь пропонує вилучити або зменшити набір продуктів. Зараз 60 відсотків в споживчому кошику, зменшити. Це також не може бути  сприйнято.

Третє.  Взагалі не вписується ні в які рамки, коли автор пропонує вилучити із  прожиткового мінімуму такі поняття як житлові комунальні послуги, транспортні, побутові послуги, культура, освіта  і все інше.  Тому, безумовно, такий законопроект  підтримувати неможна. Хоча ми наполягаємо, щоб законопроект  про прожитковий мінімум   як можна ближчим часом був прийнятий, тому що   10 років не переглядалось.

Адаме Івановичу, ми, дивіться, закінчуємо роботу Верховної Ради, дві години без опозиції. Прекрасно, чудово, багато законів прийняли.

І я хочу, колеги, насамкінець,  попереду цілий тиждень, маленький   анекдот. "Питають одного політика: дорогий мій, ну  в  тебе  є "мерседес", у тебе є "лексус", чому  ти маму посадив на велосипед? А он говорит:  потому что  велосипед бодрит, твою мать".  Ну що ж зробиш.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будемо обговорювати? Ніхто не наполягає.

Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку законопроекту за номером 6565 – про внесення  змін до Закону України "Про прожитковий мінімум" (нова редакція). Прошу визначатись.

 

12:44:19

За-31

Не підтримано.

Рішення комітету на доопрацювання ставиться. Визначаємось.

 

12:44:41

За-45

Не підтримано. Законопроект відхилений.

Шановні колеги,  вам роздали тільки що  проект Постанови  (реєстраційний номер 8539) про запровадження  в Україні особливої церемонії  проведення   22 червня кожного року  хвилин пам’яті по загиблим  у роки Великої Вітчизняної війни.  Є пропозиція включити його до порядку денного і розглянути. Прошу підтримати.

 

12:45:23

За-245

Підтримано.

Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:45:41

За-236

Підтримано.

Будь ласка, Надоша Олег Володимирович. Підготуватись від комітету Цибенку.

 

12:46:02

НАДОША О.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Я пропоную прийняти проект постанови, пов’язаний з відзначенням, вшануванням пам’яті всіх загиблих українців в період Великої Вітчизняної війни і тих воєн, які пройшли на території України.

Як відомо, що ми лише тільки у війні Великій Вітчизняній загубили більше, ніж 5 мільйонів чоловік. Крім того, ще 2,4 мільйони чоловік були інтерновані до роботи в Німеччині. Практично кожний шостий житель України загинув в цей період. Для вшанування пам’яті людей, українців, які загинули в період військових дій, пропонується 22 червня кожний рік вшановувати пам’ять про них хвилиною мовчання. Хвилина мовчання має на собі, в собі такі прецеденти. Це приспущення державного прапора на всіх державних установах. Це гудки і сирени відповідних засобів Міннчесу. Це зупинка автотранспорту наземного, крім того, який рухається за розписом або міжнародний. І деякі інші заходи, які дозволять зупинити практично діяльність країни. Зупинити її на хвилину. Зупинити її для вшанування пам’яті тих людей, які загибли у військових конфліктах.

Я прошу підтримати цю постанову і проголосувати «за». Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко Петро Степанович. Будь ласка.

 

12:47:47

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Шановні колеги! Я думаю, що ситуація і проект постанови настільки очевидний, в плані необхідності його прийняття, що я не буду доповнювати автора законопроекту щодо необхідності його прийняття. Справді, цей законопроект з'явився недавно, з'явився на заміну іншого законопроекту, який був більш трошки більш широкий. Але треба цей документ справді приймати, бо дехто із наших колег по Верховній Раді України з іншого блоку, з іншого сектору залу засідань Верховної Ради уже договорились до того, що і Велика Вітчизняна війна не наша, і перемога не наша. Ну, знаєте, ця риторика може завести нас звичайно далеко, а хвилина мовчання – це справді святе, чим можемо відреагувати на тих людей, які поклали за це своє життя.

Отже, комітет підтримує законодавчу ініціативу і пропонує приймати цю постанову не лише в першому читанні, а і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати?

Дійсно, шановні колеги, тут, я думаю, і навіть з будь-якого…  А?

Да. Шмельова, будь ласка, мікрофон.

 

12:49:15

ШМЕЛЬОВА С.О.

А я не бачу без окулярів. Тут сказали прочитати, що тут, що мешканців… Зараз окуляри треба одягати. Загиблим у Великій Вітчизняній… Нормально, це так просто автор сказав, українців, вибачайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Тут написано все правильно.

Шановні колеги, я думаю, ми з розумінням віднесемося і кожна політична сила. Тут навряд чи є аргументи, щоб не вшанувати тих, хто поклав свої голови у найстрашнішій битві.

Я пропоную підтримати  Постанову Верховної Ради за номером 8539 "Про запровадження в Україні особливої церемонії проведення 22 червня кожного року Хвилини пам'яті  по загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років" в цілому як постанову. Голосуємо.

 

12:50:20

За-250

Навіть якби і не хотів переходити  до "Різного", то інших уже питань у нас немає. Тому, будь ласка, записуємось на "Різне".

Будь ласка, покажіть список. Година у нас відводиться. Вікторія  Дем'янчук, фракція комуністів. Підготуватись Іваненку.

Володимир Лещенко, будь ласка.

 

12:51:09

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати,  шановні громадяни України! Ми є свідками того, як у сесійному залі  Верховної Ради України точиться  гостра дискусія, а у багатьох випадках і   перепалка між  представниками буржуазних кланів тими, хто зараз є виразниками влади, і мити, хто ще вчора був при владі.  Вони із  шкіри лізуть або сподобатися  десятки разів обдуреним і обікраденим виборцям.

Депутати від Партії регіонів  ще півтора року тому демонстрували наміри  нібито  захистити людину праці і  вносили на розгляд парламенту  потрібні для простих  громадян законопроекти. Але не могли їх відстояти, бо  влада тоді належала помаранчовим, котрі не підтримували таких ініціатив. А зараз все змінилося з точністю до навпаки, осколки минулої влади в особі БЮТ і НУНС  взялися нібито за захист трудового народу і запопадливо пропонують приймати подібні  соціально-спрямовані законопроекти.  Тепер у них це не проходить.  А у підсумку, всі буржуазні клани, яких представляють ці депутати, задоволені. Соціальна демагогія присутня, а  багатії, як і раніше, добряче  гріють руки на експлуатаціє трудового народу. Це нагадує притчу про те,  як два вовки затесалися   у стадо ягнят, один з них робив вигляд перед ягнятами, що він добрий вовк,  інший  просто одягнув на себе овечу шкуру, а наміри у них були ж абсолютно однакові.

От чому вже протягом 20 років  капіталістичної реставрації у нашій багатющій природними ресурсами  країні з її роботящими людьми невпинно зростають ціни і тарифи, залишаються надзвичайно низькими зарплати і пенсії, в занепаді промислове і сільськогосподарське виробництво. Національною трагедією стало безробіття, розквітає корупція і злочинність, хвороби відсталого суспільства, злидні і відчай косять, відправляють на той світ мільйони наших людей, змінюються прізвища президентів, відходять у минуле уряди міністрів-капіталістів. Назви буржуазних політичних партій з плином часу стають все більш вишуканими, аби збити з толку людей, а стан справ залишається незмінним, негативним.

І ще одне. Обличчя представників крупного капіталу у Верховній Раді чи урядах протягом тривалого часу майже одні й ті ж самі. Чи здатні вони щось путнє зробити для простого народу? Чи можна від них дочекатися соціальної справедливості, як на це ще сподівається довірливий народ України? Стверджую, що ні.

Тому логічним є висновок. Доки в українському суспільстві пануватиме капіталістична система, доти й потерпатимуть від неї прості наші люди. А щоб поліпшити своє життя нашим громадянам слід об’єднуватися навколо Комуністичної партії України і боротися за свої права. Трудящі України, об’єднуйтеся! Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Іваненко передає Зубову. І він також записаний, в нього 6 хвилин. Наступною – Ковалевська.

 

12:54:26

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, политическая партия "Народно-трудовой союз Украины". Уважаемые коллеги, я вновь хочу возвратиться в своем выступлении к событиям 9 мая в городе Львове. Только что мы приняли Постановление "О введении минуты памяти в день начала войны по погибшим", и это очень правильное решение Верховного Совета. Но тем не менее, я еще раз хочу подчеркнуть, все, что произошло во Львове 9 мая, выходит далеко за рамки нормальных цивилизованных отношений в нашей стране. Попытки некоторых политиков рассказать народу и избирателям о том, что это была провокация, в которой были  заинтересованы, с одной стороны, те-то, с другой стороны, те-то, в принципе не имеет под собой никого основания. Произошло то, что логически должно было произойти. Что я имею в виду?

Я имею в виду отношения к нашим ветеранам, оставшихся в живых. Я имею в виду отношение к памяти, к тем, кто заплатил за нашу общую победу самой высокой ценой. И должен сказать, что мы  нанесли, не мы, а те, кто организовывал эти провокации, сознательно, целеустремленно… во-первых, нанесли огромный удар по престижу Украины на международной  арене. И во-вторых, нанесли еще более мощный  удар по памяти тех, кто погиб в той страшной войне.

Понимаете о чем идет речь? Далеко не все в стране, далеко не все политики понимают ту меру ответственности и ту огромную меру долга перед и погибшими, и еще живущими ветеранами. Обратите внимание на их лица 9 мая.  Далеко не все политики и присутствующие в зале являетесь психологами, социологами, но посмотрите на лица ветеранов в день праздника их – Победы. Они не просто грустны. На их лицах не только скорбь за погибшими в той войне. Их лица грустны от того, что они выполнили свой гражданский долг, а страна, которую они защищали, на протяжение всех лет после  войны относилась к ним в высшей степени неблагодарно. И вот когда ветераны попросили не материальных благ, а попросили разрешения использоватьв этот день Флаг Победы, их флаг – это не только не нашло поддержку в некоторых частях Украины, а вызвало страшную агрессию. И, вы знаете, у нас сегодня очень много проблем, связанных с памятью, со справедливостью по отношению к этим людям.

Два года назад я в парламенте выступал, призывал всех вас, народных депутатов – коллеги, взять на себя обязанность привести в порядок хотя бы по одному памятнику ветеранам Великой Отечественной войны, вернее, памятников погибших, тех памятников, которые находятся сегодня не в центральных, районных городах, а в полях, проселках, в лесах. Сам я это сделал в селе Пришив в Донецкой области, построив памятник на братской могиле. Больше того, 9 мая этого года на праздновании Дня Победы я выяснил, что там чернокопатели выкопали десятки тел воинов Великой Отечественной войны. И 22 июня – я это обещаю, - мы обязательно предадим их земле.

Я очень хочу, чтобы эта тема – тема войны, ее уроков, - на разъединяла страну, а объединяла в порыве преклонения перед памятью погибших. Я хочу обратиться ко всем политическим силам в стране: давайте спорить, искать истину в споре, но давайте не переходить грани дозволенного, когда на костях погибших героев кое-кто себе делает имидж, создает свое оригинальное политическое лицо. И я поддерживаю ту мысль, которая была высказана коммунистами, о том, что партия "Свобода" должна быть поставлена вне закона, подчеркиваю, вне закона. Она должна быть запрещена за то, что они сделали 9 мая.

Можно по-разному смотреть на политические процессы в стране. Но есть вещи, которые грязными руками не должны прикасаться. Спасибо за внимание и я надеюсь, что мои слова будут восприниматься всеми нами должным образом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юлія Ковалевська, будь ласка. За ним підготуватися, Радовець передає Сороченській.

 

13:00:43

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Уважаемый Адам Иванович, коллеги, уважаемые телезрители и радиослушатели! Вчера мы с вами стали свидетелями второго акта политического спектакля под названием "День гнева". Ни режиссеры, ни исполнители этого действа даже не пытаются скрыть свои истинные мотивы. На волне маршей и уличных беспорядков снова попытаться вернуться во власть. Должна заметить, что уличные акции протеста, запланированные активистами БЮТ и "Свободы", не имеют ничего общего с защитой прав и интересов украинского народа. Это драка двух политических сил за право  называться главными оппозиционерами страны, чтобы удачно начать избирательную кампанию 2012 года. Именно поэтому все их лозунги носят политический характер: досрочные выборы парламента и Президента.

Задекларированные многотысячные акции протеста в итоге вылились в прогулку по Мариинскому парку для нескольких сотен человек. Тактика дестабилизации, которую так любят применять наши оппоненты, явно провалилась, потому что правительству удалось найти общий язык с предпринимателями упрощенцами, ведется открытый профессиональный экономический диалог. Все конструктивные предложения переданные правительству предпринимателями, рассмотрены и учтены, 16 мая в Верховной Раде зарегистрирован правительственный законопроект номер 8521 об изменениях в Налоговый кодекс, где учтено подавляющее большинство предложений предпринимателей. Этот документ появился в результате кропотливой профессиональной работы обеих сторон. Разработанные и прописанные в законопроекте новшества, направленные на поддержку национального производителя принесут пользу всей экономике Украины.

Дорогие друзья, глубоко уважая право каждого гражданина на свободное выявление своих убеждений и отстаивания собственных интересов, хочу, тем не менее, сказать, что гнев, недовольство – это не те эмоции, которые помогают созидать и находить компромиссы. Созидают только мир, взаимопонимание, взаимоуважение и любовь. Но похоже, погрязшая во внутрипартийных разборках оппозиция забыла об этом.

Представители оппозиционных партий используют малейший повод для разжигания недовольства, противостояния, непокоры, кричат о политических преследованиях. Это они называют борьбой. Господа хорошие, благодаря вашему "керуванню" нам еще много лет будет с чем бороться – с кризисом, с бедностью, с коррупцией, и в этой борьбе победит народ Украины. Мы не позволим превратить страну в полигон для пиар-сражений между БЮТ и "Свободой". Партия регионов как ведущая политическая сила в Украине не позволит расплачиваться за чьи-то амбиции политической стабильностью, экономическим развитием и правом миллионов украинских граждан на спокойствие и безопасность. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Раїса Миколаївна Сорочинська-Кириленко. Наступним буде Гасюк, передав Мовчану.

 

13:03:39

СОРОЧИНСЬКА-КИРИЛЕНКО Р.М.

Сорочинська-Кириленко, група "Реформи заради майбутнього". Шановні колеги, шановні виборці! Сьогодні парламент і уряд доповідав про підвищення соціальних стандартів, запевнюючи при цьому нас, що соціальні стандарти продовжують у нашій країні упевнено зростати. Проте депутатська група "Реформи заради майбутнього" задається риторичним питанням, чи можна всерйоз вважати зростанням соціальних стандартів, скажімо, на 10 гривень, особливо зважаючи на темпи зростання цін на найнеобхідніші продукти харчування. Адже сьогодні навіть овочі, не кажучи вже про імпортну гречку, яку завозять без сплати мита та усіх інших податків, стали для багатьох людей недоступними.

Останнім часом топ-новиною переважної більшості мас-медіа стало стрімке зростання цін на сільськогосподарську продукцію, що є результатом зволікання з реформуванням агро-промислового комплексу України.

Наслідком цього є те, що Україна перетворилася із країни експортера овочевої продукції на її імпортера. Якщо моркву і буряк закуповуємо у Польщі, то картопля завозиться в Україну з Єгипту.

Минулого року одеський регіон розпочав імпортувати капусту, в результаті чого її вартість у роздрібній торгівлі сягнула  15 гривень за кілограм. В результаті транспортні затрати значно перевищують вартість самого товару. Проте вітчизняне овочівництво фактично не розвивається, що спричиняє високі ціни на овочеву продукцію, що робить вигідним її експорт.

Причин такої ситуації є чимало,  і їх вирішення потребує комплексного підходу до реформування агропромислової галузі. Йдеться, зокрема, про високу енергоємність виробництва овочів, високі логістичні затрати при їх транспортуванні, відсутність сховищ для зберігання овочів, в результаті чого згідно з експертними оцінками у нас досі пропадає до 40 відсотків картоплі, недостатній рівень розвитку гуртової  торгівлі овочами тощо.

У результаті промислового виробництва овочів є затратним і розвивається  незадовільними темпами. На відміну від інших галузей агропромисловим комплексом  інвестиції за овочівництво окупається за п’ять років. Не сприяє інвестиціям  в овочівництво відсутність впевненості чи чинні пільги в тому числі щодо оподаткування будуть пролонговані.

У разі, якщо не буде знято мораторій  на продаж земель сільськогосподарського призначення громадянам України вони не будуть вкладати серйозні інвестиції в освоєння земель. Тому депутатська група "Реформи заради майбутнього", закликає прискорити ухвалення на законодавчому рівні концепції повноцінного ринку землі, що дозволить з рештою перетворити Україну на велику аграрну державу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СОРОЧИНСЬКА-КИРИЛЕНКО Р.М. …наших громадян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан. За ним буде виступати Вернидубов передав слово Романюку.

 

13:07:00

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, група "Реформи заради майбутнього".

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! У національному календарі українському з'явилося протягом останніх сторіч дві дуже важливі дати. Перша, це пов’язана з 22 травня, перенесенням праху Тараса Григоровича Шевченка із Петербургу до України відповідно до заповіту Тараса Григоровича Шевченка на ту могилу, якої він так довго шукав, і тієї землі, де хотів він прихилити голову в останні дні.

22 травня – це особлива дата. І я хотів би, щоб звертаючись до всіх українців, щоб вони пригадали собі, як нам забороняли відвідувати Чернечу гору, як нам забороняли покладати квіти до пам’ятника Шевченка у місті Києві та і не тільки в місті Києві, як хапали і репресували людей саме за цей акт, що ми пошановували цю дату, що ми її чітко прописували в національний календар. Як з'явилася друга дата – це 26 квітня, це трагічний день у нашому житті, мається на увазі Чорнобиль. І ці дві дати, вони скоригували все майбутнє нації.

І я закликаю всіх українців приїхати на Чернечу гору. Хто як може добутися туди 22 травня, де ми будемо традиційно пошановувати, незалежно від того, в якому форматі буде це відзначати влада. Шевченко – це вічна категорія, як і Україна. Хто зможе, до пам’ятника Шевченка приходьте, ми будемо там, Всеукраїнське товариство "Просвіта" спільно з національно-демократичними силами, буде пошанована його пам'ять по всіх містах України. Будь ласка, не забудьте, що це дуже важлива історична дата і історична постать.

Її змалюють. Державні засоби інформації не робили того, що робили в попередні роки, коли був такий потужний журналіст Борис Гривачевський. Світла пам'ять його ніколи не залишиться без доброї згадки і доброго слова про нього, тому що він вів щотижневу передачу "Тарасова церква". Це "Тарасова церква", яка не постала ні за минулої влади, я не певен, чи вона може постати сьогодні. Це надбрамна церква у Каневі, куди був збір всенародно зроблений всіма українцями.

І я хотів би просто нагадати про те, що ця земля, яка сьогодні нібито є національним нашим пантеоном, національним нашим місцем освячення, вона дуже загрожена. Збираються будувати, ви знаєте, "Нібулон" там свої причали. Саме на цьому місці заповідник загрожений, і нам все необхідно зараз треба робити, щоб шануючи і рятуючи Чернечу гору…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Романюк, будь ласка. За ним Надоша передав передав Муцу.

 

13:10:20

РОМАНЮК М.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Від імені жителів міста Чернівці я хочу звернутися до  уряду України з проханням дослухатися до двох нагальних проблем, які потребують термінового вирішення.

А саме: по-перше, хотів зупинитися на необхідності модернізації системи водопостачання міста. Побудований ще  в 1979 році водогін питної води із забором у річці Дністер, розташований за 46 кілометрів від обласного центру, та враховуючи, що підйом води становить 220 метрів, а потужність водогону сягає 200 тисяч кубометрів на добу при потребі 70 тисяч кубометрів, система водопостачання морально застаріла та надзвичайно енергоємна. Як наслідок –  найдорожчий тариф в Україні для чернівчан. І навіть не відповідає мінімальним нормам якості питної води.

Датською фірмою розроблено проект модернізації системи водопостачання, в основу якої закладено розширення старого прутського водозабору,  заміну зношених труб, мереж та уводів, запровадження автоматичного контролю та одночасне зменшення об’ємів  подачі дорогої води з річки Дністер, що дасть можливість забезпечити оптимальну роботу двох водогонів.

Та для реалізації цього проекту потрібна підтримка уряду, а саме: надати державні гарантії на отримання кредиту  та відшкодування  з державного бюджету відсотків по кредиту.

Крім того, в Чернівцях на схилах вулиці  Барбюса та Одеської існує великий ризик виникнення  катастрофи природного характеру. Територія схилів постійно потерпає від зсувних процесів, особливо загострюється ситуація під час проливних дощів.

Комплексною програмою проти зсувних заходів на період 1999 року по 2005 рік, затвердженого урядом,  було передбачено виділення 64 мільйонів гривень. А натомість  профінансовано тільки 12. За даним  спостережень геотехнічного інституту, враховуючи  підвищений рівень підземних вод, на сьогодні така ситуація може мати несприятливі наслідки для існуючих споруд в цілому по району, в тому числі для житлової забудови. Скоригована вартість всього комплексу робіт зсувних становить  114 мільйонів гривень, з  яких у міському бюджеті цих коштів немає.

Прошу вважати мій виступ зверненням до уряду з проханням розглянути можливість, по-перше, надати державні гарантії на отримання кредиту на реалізацію проекту модернізації системи водопостачання в місті Чернівці, та відшкодувати з державного бюджету відсотки по кредиту. По-друге, з метою недопущення  виникнення катастрофи природного характеру розробити та профінансувати з державного  бюджету цільову   програму протизсувних заходів по вулицях Барбюса та Одеській.  Дякую за увагу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Орест Муц. За ним – Перестенко передає виступ Царькову.

 

13:13:12

МУЦ О.П.

Орест Муц, Тернопільщина.

 Шановні  земляки!  На Заході  України  Глава держави заявив, що найближчими днями підпише закон, який передбачає   жорстку боротьбу з корупцією. Зауваживши, що деякі місцеві  чиновники займаються корупцією у земельних питаннях,  у сфері бізнесу. Та попередив, якщо тут у влади були такі традиції, потрібно це негайно припинити.

Кожне з цих слів Президента дороге  для тернопільчан, яким у спадок від "помаранчевої"   влади крім занепаду, тонізації, мінімізації податків залишилися окремі чиновники, князьки. Особливо   прикро, коли у підпорядкуванні корупціонера, найбільш цінне для збідованого селянина з порепаними руками, земля.

Негативним  прикладом  є вічний при всіх владах начальник   управління агропромислового  розвитку Тернопільщини пан Хома. Він очолював це управління і за прем'єра Тимошенко, від Президента Ющенка отримав нагороди. Тож не може збагнути, що сьогодні про злодійські схеми потрібно забувати назавжди.

Замість того, щоб турбуватись про село,    Хома догоджає своїм покровителям з Києва. За "відкати" сприяє відбиранню землі у селян та іншим шахрайським схемам  мільйонерів-аграріїв.  Йдеться про власника "Бучачагрохлібпрому" Петра  Гадза та співвласника агрохолдингу  "Мрія" Івана Гуту. Останній отримав від помаранчевої влади звання  "Героя України". Якби помаранчеві  ще покерували  трошки, звання мав би кожен шахрай!

Саме через Хому спільне сільське господарство Тернопільщини занедбано. Аграрії-шахраї сидять в місцевих президіях, хоча до бюджету краю не додають сотні мільйонів гривень. Хоч в деяких районах області залишилося по 16 корів, Хома зайнявся партійною розбудовою, перефарбованими аграріями Гутою та Гадзом, плекаючи надію, сподобатися новій владі.

На Тернопільщині склалася традиція: на відповідальних постах тут або корупціонери, або варяги, або інваліди-пенсіонери, яким під 70 років, хоча в області навчається до 50 тисяч студентів щороку.

Тернопільщина стала відстійником для місцевих шахраїв та тих, які мешкають за межами області, а той країни. "Лукойл Україна", ВАТ "Дакор Вест" уже запускають тіньові схеми, наш край на "кримінеччині".

Тож сьогодні я звернувся з депутатськими запитами до влади. Корупцію на Тернопільщині буде зупинено. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Царьков. Йому передає Гордієнко, 6 хвилин. Наступний буде Храпов.

 

13:16:29

ЦАРЬКОВ Є.І.

Уважаемые избиратели, уважаемые народные депутаты, уважаемый председательствующий! В очередной раз вице-премьер-министр, он же министр социальной политики Тигипко, не явился сегодня со своим отчетом в парламент. Основная причина – якобы болезнь. Однако уже не в первый раз Тигипко не является с отчетом по самому важному вопросу для нашей страны. Понятно, что политики политикой, однако любого гражданина Украины и в Донецке, и в Львове, и в Одессе волнует больше всего вопросы цены тарифов. То есть нашей составляющей социальной и той программы, с которой партия власти шла на выборы.

 Когда мы проанализировали деятельность Тигипка, то сделали вывод, что не на одно предложение фракции Компартии Украины, которые мы требует от Сергея Леонидовича включить и реализовать для улучшения социальной составляющей в нашей стране, не была реализована.

Не реализовано главное наше требование – соскочить с так называемой иглы МВФ. Последний транш, который по инициативе Тигипка мы взяли у этой международной структуры, полностью ушел на погашение тела кредита и на обслуживание этого долга. Тем самым он заведомо совершает экономическое либо преступление, либо показывает свою неграмотность, вводя Украину еще в большую кабалу этими кредитами, хотя по оценкам тех же экспертов из Министерства финансов, из независимых аналитиков, кредиты той же Российской Федерации, даже стран Азии, намного дешевле и эффективнее.

Я еще раз подчеркиваю, что ни одна копейка с этого кредита не ушла ни на социальную поддержку, ни в реальный сектор экономики.

Когда мы посмотрели на вторую составляющую Тигипка, якобы растущие социальные стандарты, то обратились уже к документам, на основании чего базировал Сергей Леонидович сегодня эту басню о том, что мы живем лучше, и прожиточный минимум у нас становится намного стабильнее.

Опирается он на потребительскую корзину. То есть потребительская корзина регулируется у нас сегодня, когда мы посмотрели по документам, на Постановление Кабинета Министров Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення за номером 656 от 14 апреля 2000 года. Несмотря на то, что эти показатели должны были меняться каждые 5 лет и он обещал, что пересмотрит эти показатели, сегодня якобы наше благосостояние базируется еще на основании той корзины. Для примера насколько лицемерные эти нормативные нормы мы сделали выписку, на основании чего миллиардер Тигипко, который владеет сегодня всем социальным блоком в нашей стране, обещает нам безрадушное*** будущее.

Итак, если брать группу непродовольственных товаров, он нам предлагает 1 рубашку в год, хотели бы ему предложить выдержать эту норму, одну юбку для женщин в 5 лет, 7 носков на полтора года. И теперь я, наверное, понимаю, когда видел Вульфовица с той проблемой, которая у него была, что, наверное, у всех банкиров-миллиардеров проблема с носками. 2 пары туфель на 5 лет, двое ботинок на 6 лет. Зачем-то одни резиновые сапоги, правда, на 7 лет. И одни тапочки на 3 года. Конечно, с такими нормативами наше государство, скорее всего, дойдет до ручки.

Но, когда мы взяли продуктовую корзину, то ужаснулись еще больше. Хлеба нам положено 106 грамм в сутки, гречки – 5 грамм, макарон – 10 грамм, яйцо не получается целое уже на страну, то есть половина для работающего и четверть – 0,25 – для неработающего человека. Картошки, правда, правительство расщедрилось в лице норматива – 250 грамм в сутки, а вот сало,  с национальным продуктом проблема,  – 5,5  грамм в сутки, колбасы  – 25 грамм. В предметы роскоши и  излишеств для взрослых вошли такие продукты, то есть их вычеркнули: фрукты, мед, соки, сыр и кондитерские изделия. Я понимаю, что это не основной вид продуктом, но даже спиртное  в эту  корзину не включается.

Поэтому когда  мы  сопоставили все те нормы, которые сегодня есть, сопоставили даже опять  таки заботу  якобы  Тигипка о здоровье нации, то мы обратились  еще   и к лекарственным препаратам. И хочу еще  вам пару примером  привести. На все лечение гражданина Украины  в год заботливый профильный вице-премьер заложил такие, вернее,   базируется  на таких нормативах – это  5 пачек ваты на год, по  5  пачек валерьянки, валидола, аспирина, анальгина, 5 пузырьков йода  и один тюбик детского крема. И будьте здоровы, нация.

Поэтому мы сегодня в очередной раз, это я вам такие яркие примеры привел, когда посмотрели на  бездеятельность миллиардера Тигипка, вот  я лично убеждаюсь, что  вот тот  принцип,  о котором мы говорили от фракции, что  назначить миллиардера руководить  социалкой – это  равносильно, что  запустить педофила в  детский дом  или  запустить уголовника руководить силовым ведомством. То есть   ему  чужды наши  беды. Он наверное  не замечает  на тот норматив о том, что сегодня раздел  между самым большим доходом по декларациям в нашей  стране, в том числе  и Кабинете  Министров,   и самым малым составляет  1 к  160.И поэтому понятно, что пока его не отправят в отставку, ничего в  экономическом и социальном блоке, правительство, за которое мы несем ответственность, не изменится.

Поэтому фракция Компартии Украины  в очередной раз обращается  к Премьер-министру  Азарова, к  Президенту, чтобы еще раз обратили внимание на деятельность Тигипка. Правильный вывод сделали, к примеру, по министру здравоохранения, совершенно правильное кадровое решение. Человек профессионал  и  полубог в другой отрасли,  то есть посмотрели – не справляется, отправили, без обид, без интриг, без политических  счетов,  в отставку. А мы призываем от имени фракции еще раз  с этой трибуны отправить  Сергея Леонидовича Тигипка в отставку, пусть он  занимается своим банковским делом, страховыми группами и не  позорит ни правительство,  ни партию власти в сегодняшнем политическом окружении, в том числе и миллионеров в Кабинете Министров.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергій Храпов. За  ним буде виступати  Луцький, передав Попеску.

 

13:22:32

ХРАПОВ С.А.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые избиратели! Уважаемые коллеги! События 9 мая во Львове показали, к чему привели 20 лет фашизации нашего общества, которое началось с руховских воплей6 «Москаль з’їв твоє сало!» В День Великой Победы из-за действий свободовцев, когда 20-летние сопляки оскорбляли ветеранов войны, Украина опозорилась на весь мир.

Поэтому Компартия Украины выступила с требованием лишить Львов права принимать чемпионат Европы по футболу в следующем году и вернуть это право Днепропетровску. Ведь проведение Евро-2012 во Львове грозит трагическими последствиями. Представьте себе, если в этом городе будут играть сборные России или Израиля, во что может вылиться для их болельщиков гостеприимство львовских неонацистов? И праздник футбола может превратиться в побоище.

На сегодня наиболее оптимальным и здравым решением было бы передать Евро-2012 Днепропетровску. У нас есть готовый стадион, активно строятся дороги, изменяются к лучшему транспортные развязки. Самое главное – это то, что в Днепропетровске практически все объекты к Евро-2012 строятся частными инвесторами. И если во Львове разворовываются бюджетные средства, заработанные, кстати, и нашей областью, то у нас создан нормальный климат для инвестиций.

Я обращаюсь ко всем, кто небезразличен к судьбе Украины и ее международному имиджу, главным образом к своим землякам и областной власти. Давайте покажем Европе, что Днепропетровск, который потерял Евро-2012 во многом благодаря Юлии Владимировне Тимошенко, сможет достойно заменить Львов.

Но лишение львовян проводить чемпионат Европы, это не решение проблемы фашизации Украины. От имени своих избирателей я хотел бы обратиться к Президенту Украины Виктору Януковичу и министру юстиции Александру Лавриновичу с требованием запретить деятельность на территории Украины таких организаций, как «Свобода» и ей подобных. Негоже стране, наиболее пострадавшей от фашистов и бандеровской нечисти, иметь политические силы, являющиеся пропагандистами нацизма и ксенофобии. Бандеровским последышам убийц не место на святой украинской земле.

И мы, патриоты Украины, должны сделать все для того, чтобы эти силы были запрещены. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Іван Попеску. За ним буде Аржевітін.

 

13:25:04

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Сьогодні, за наполяганням моїх виборців, я хотів би повідомити про стан справ щодо розгляду деяких запитів, які я за останні 2 місяці проголосив з парламентської трибуни.

Спочатку хотів би подякувати тим посадовцям на місцях, завдяки яким проблеми, підняті у моїх запитах, були вирішені або ситуація змінилась на краще.

Так, хотів би подякувати голові Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області Михайлу Шелеверу та депутату тячівської райради від Партії регіонів Василю Ботушу, завдяки зусиллям яких було відмінене поспішне рішення щодо закриття лікарні у селі Нижня Апша Тячівського району Закарпаття. І цей заклад буде працювати.

Заслуговує слова подяки і голова Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області Микола Загарюк, який в результаті наших домовленостей взяв під особистий контроль відновлення мосту через річку Сірет в селі Сучевени, і роботи по ремонту мосту відновились.

У той же час занепокоєння викликає стан справ з ремонтом мостів, пошкоджених під час минулорічних повеней у селі Їжівці та у селищі Красноїльську бік  села Урсоая.  Якщо зразу після мого запиту роботи в Їжівцях були відновлені і навіть був встановлений  ще один залізобетонний проліт, то зараз із-за відсутності коштів роботи припинились, та є рішення відводити техніку на інший об'єкт, який має фінансування.

Ситуація ускладнюється ще тим, що військові, які минулого літа встановили там тимчасовий пантонний міст, оскільки строк домовленості сплинув, можуть його забрати. Як це сталось вже з понтонним мостом у селищі Красноїльськ, де замість них тимчасово встановлено лише кілька дерев'яних балок, перев'язаних тросом, на які покладені дошки. І в результаті тимчасовий міст став ще більш небезпечним.

Виходячи з вищевикладеного, звертаюсь до Кабінету Міністрів України, до керівництва "Укравтодору", до міністра фінансів з проханням не тільки включити ці мости до переліку об'єктів, які будуть фінансуватись у 2011 році, але й виділити необхідне фінансування з тим, щоб негайно відновити ремонтні роботи мостів у селі Їжівці та у  селищі Красноїльську Сторожинецького району Чернівецької області, на території яких  проживає  біля 15 тисяч людей.

Адаме Івановичу, прошу другу частину  мого виступу вважати депутатським  запитом до Кабінет Міністрів України, міністра фінансів та керівництва  "Украавтодору", оскільки я вже  відповідні звернення робив. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Станіслав Аржевітін, будь ласка. За ним – Юрій Гнаткевич.

 

13:27:49

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, голова ради  Асоціації українських банків.

Шановні колеги банкіри, вельмишановні  клієнти банківської системи,  маю приємну нагоду привітати  вас з цієї парламентської трибуни з нашим професійним святом – Днем банківського  працівника.

Сьогодні у банківській системі працюють тисячі  висококваліфікованих спеціалістів, які, без сумніву, є головною складовою частиною інтелектуальної еліти нашого суспільства. Банківська система фактично є ровесницею нашої незалежної держави, а тому всі її успіхи та тимчасові невдачі нерозривно пов'язані із сучасною історією нашої незалежної України.

В умовах кризи банки вимушені знаходитись  на  небезпечному  вододілі між владою і бізнесом, позичальниками, вкладниками, інвесторами. І в кожному із цих сегментів криза виявила  величезну кількість проблем, які перенеслись на  плечі банкірів.  Але  незважаючи на це,  банківська галузь в цілому довела стійкість у вкрай важких кризових умовах, що є свідченням вашого високого професіоналізму. 

Найголовніший наш здобуток  полягає у тому, що  українські банки  зберегли свою системну функціональність і, незважаючи на існуючі позабанківські проблеми,  продовжували виконувати свою функцію у найскладніший період. Цьому сприяла і вчасна фінансова  підтримка з боку Національного банку України і це свідчить про консолідованість всіх рівнів  банківської системи України.

Необхідно підкреслити, що  велику роль у стабільності банківської системи зіграло і професійне сумління рядових працівників банків, які чесно виконували покладені на них обов'язки, незважаючи на всі труднощі.

Запорукою успішного розвитку банків  саме, як системи, має стати  збереження ефективного діючого  ринкового середовища та відповідної здорової конкуренції  між різними групами  банків.

Сьогодні вкрай важливою є прийняття стратегії розвитку національного ринку капіталу, включаючи банківський сектор,  до 2020 року. При цьому така стратегія має   прийматися не відірвано від потреб суспільства, а шляхом повного узгодження її основних параметрів із потребами розвитку реального сектору економіки України та суспільства на цей період. Банківська система повинна повернути собі статус локомотива економічних реформ. Банківська система нічого не варта без своїх клієнтів. Необхідно на державному рівні прийняти соціальний пакет законодавчих актів щодо визначення ролі держави у захисті конституційних прав громадян під час ускладнення фінансового стану країни, зокрема, Закон про відновлення платоспроможності громадян.

І на завершення. Переконаний, що Асоціація українських банків разом з усією банківською спільнотою в цей непростий для країни час зосередить свої зусилля на запровадженні таких базових принципів банківської діяльності, як моральність, дотримання етичних норм у ставленні до колег і клієнтів та доброчесної конкуренції на ринку. Це і стане запорукою повернення довіри до галузі.

У цей святковий весняний день сердечно бажаю вам, колеги банкіри, успіхів у діяльності вашого банку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Бажаю успіхів у діяльності вашого банку, добра, щастя і здоров'я вам і вашим близьким, а нашим клієнтам покращання добробуту. Зі святом!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Юрій Гнаткевич. Підготуватись Михайлу Волинцю.

 

13:31:16

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Дорогі співвітчизники! Юрій Гнаткевич, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". Ви, очевидно, звернули увагу, що сьогодні у другій половині дня, в другій частині засідання відсутні 2 фракції: "Наша Україна – Народна самооборона" і "Блок Тимошенко – "Батьківщина", які зробили спільну заяву, заяву-протест проти знущання над колишнім міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком. Я не стану торкатися політичного аспекту цієї проблеми, він загальновідомий, і він зрозумілий, адже ще досі у Генеральній прокуратурі лежить понад 300 справ кримінальних, які подав Луценко і які,в основному, зосереджені навколо однієї проблеми, навколо проблеми розкрадання колись державної соціалістичної власності в нашій країні. Адже не секрет, що жоден завод, жодна фабрика і жодна галузь у нас не була викуплена чесно і за чесно зароблені гроші.

А саме цих питань і  торкався  у своїх кримінальних справах Юрій Луценко. І якщо вже починати саджати когось по тюрмах, то звичайно не Тимошенко і не Луценка. Саме ті, хто розікрали заводи і фабрики, розікрали, якщо хочете, ці галузі, які вже в 40 років стали мільярдерами – з них потрібно було б починати нашій владі, яка хоче закрити людям, цим людям рот.

Але я хочу звернути увагу і на медичний аспект цієї проблеми. Але оскільки я досвідчений голодальник, я, власне, останні 20 років займаюся цією проблемою як лікувальною, я хочу звернути увагу Юрія Луценка і тієї ж влади, що він переступив уже межу. Я хочу нагадати, що в тюрмі неможливо лікуватися за допомогою голодання. У тюрмі неможливо виходити  нормально із голодання, що є головним. Ось я недавно  такий досвідчений в справі голодальщик вийшов неправильно із лікування і пролежав, ледве врятували мене, три тижні у Феофанії. У тюрмі неможливо ставити клізми, що є обов`язковою умовою при  тривалому голоданні.

Тому я хотів би звернути увагу Юрія Віталійовича, мого земляка і колеги,  що можна стати героєм Ольстера. Ви пам`ятаєте як "залізна леді" Тетчер сказала: "Нехай вмирають!". І вони всі вмерли. Я думаю, що не варто. Ще попереду велика-велика боротьба.

Я хотів би звернути увагу і навіть  лікарів. Крапельниці на ці етапі і введення додаткових емульсій, які б, на їхній погляд, можуть допомагати, можуть лише зашкодити людині.

Життя Луценка в небезпеці. Я закликаю владу звільнити його, а його закликаю… підтримую тих, хто просять його припинити голодування.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Так, будь ласка, Михайло Волинець.

 

13:34:31

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановний  Адаме Івановичу, телеглядачі, радіослухачі! Я хочу доторкнутися до теми, яка мабуть найбільше сьогодні хвилює громадян України, – це заробітна плата, їх розмір і виплата  заробітної плати. Але склалася така ситуація, що на 1 січня   2011 року заборгованість складала 1 мільярд 218 мільйонів гривень, а вже на 1 квітня вона складає 1 мільярд 324 мільйони гривень. Зростання більш ніж на 100 мільйонів гривень. Але якщо це офіційна частина заборгованості, яка показана в органах статистики і за невиплату якої органи влади ще можуть здійснювати якийсь контроль, якщо захочуть. Але до 40 відсотків заборгованості по заробітній платі сьогодні несплаченої, і немає в обліку ще додатково. Це найбільша проблема – це рабська праця. А якщо ще додати виплату заробітної плати в конвертах. Наприклад, Донецька область… Найбільша заборгованість по Україні офіційно складає 290 мільйонів, але якщо врахувати невиплачену заробітну плату в конвертах, то це буде 370 мільйонів, і ще неформальний сектор, і це буде додатково ще заборгованість по заробітній платі.

Наприклад, Донецька область, підприємство "Грінко-Дон" у місті Донецьку. Всього 200 працюючих. Заборгованість складає 1 мільйон 200 тисяч гривень. Вдумайтесь!

Або Харківська область, державне підприємство "Завод імені Малишева": 20 мільйонів. Але насправді заборгованість складає 31 мільйон, тому що не сплачені виплати до трьох фондів соціального страхування, і, таким чином, людям не нараховують лікарняні, не зараховують трудовий стаж на період невиплати до цих фондів соціального страхування.

Така ж сама проблема з відрахуванням до Пенсійного фонду. Знову ж, Харківщина, завод імені Шевченка: 25 мільйонів заборгованість по заробітній платі. Знову Харків, авіазавод, Харківський авіазавод: 30 мільйонів заборгованості. Або, наприклад, всім відоме на всю Україну підприємство в Харкові "Горелектротранс". Після страйків працівників цього підприємства у грудня минулого року лише у квітні погасили заборгованість по заробітній платі, яка складала 27 мільйонів – це при дуже низьких нарахуваннях заробітної плати, - але відрахування до фонду соціального страхування, до трьох фондів, складає 40 мільйонів гривень. Знову ж люди страждають, тому що вони працюють, а це не зараховується до трудового стажу.

Ще хочу сказати наступне (у мене обмежений час), що сьогодні є черговий припис по ринку "Лісовому" прокуратури районної. І знову там демонтують МАПи,  і працівники ринків всієї Київщини сьогодні збираються і будуть знову мітинги, люди не задоволені цією ситуацією.

Наступне, на чому хотів би наголосити. З цієї трибуни виступала моя колега від Партії регіонів. Вона висловила стурбованість тим, що проходять акції протесту  по всій Україні, а також вчора вони відбулися біля Верховної Ради.

Шановні телеглядачі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон увімкніть, будь ласка.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і Анатолій Семинога, будь ласка.

 

13:38:13

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати! Шановні громадяни! Я хотів би в своєму виступі звернути увагу на ту проблематику, саме екологічного характеру, яка сьогодні є в нашій країні, особливо, виходячи з того, що на попередньому тижні Верховною Радою України була прийнята Постанова про основні напрямки бюджетної політики на 2012 рік.

І хотілось сказати,  недостатню увагу уряд звертає до питання переходу до прогресивних екологічно безпечних технологій виробництва в усіх галузях економіки, а також освоєння нетрадиційних відновлювальних джерел енергії. Саме останні слід розглядати, як важливий фактор підвищення рівня енергетичної безпеки та зниження техногенного впливу на довкілля. Це особливо актуально на фоні подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та аварії на японській станції "Фокусима-1", яка змусила увесь світ переглянути ставлення до ядерної енергетики.

Вже сьогодні керівництво Японії оголосило про припинення будівництва нових атомних станцій, а уряд Німеччини розробив поетапний план відмови від атомної енергетики і збільшення частки "зеленої" енергії до 35 відсотків до 2020 року.

Разом з тим, на  2011 рік в бюджеті України на фінансування  відновлюваної енергетики разом з фінансуванням розвитку енергозберігаючих технологій виділено близько 900 мільйонів гривень, це в той час, як на будову двох блоків Хмельницької атомної станції планується викласти мільярди доларів.

Але ні для кого не секрет, що в Україні є перспективні напрямки розвитку нетрадиційних відновлюваних джерел енергії – це біоенергетика, видобуток та утилізація шахтового метану, використання вторинних енергоресурсів, позабалансових покладів вуглеводів, вітрової, сонячної енергетики, теплової енергії довкілля, освоєння економічного гідротехнічного потенціалу малих річок.

На сьогодні найбільш швидкими темпами здатна розвиватися біоенергетика. Очікується, що енергетичне використання всіх видів біомаси здатне забезпечити щорічне заміщення 9,2 мільйонів тонн умовного палива, у тому числі, за рахунок енергетичного використання залишків сільгосппродукції, дров, відходів деревини, торфу, твердих побутових відходів і тому подібне.

У зв'язку з  цим закликаю уряд більш виважено підійти до питання екологічної безпеки та спрямувати фінансові ресурси у бюджет 2011 року не на добудову нових атомних блоків, а на посилення безпеки для діючих атомних блоків та розвитку альтернативних джерел енергії задля майбутнього наших дітей і онуків. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, всі, хто мав бажання висловитися, мали таку можливість. На цьому ранкове засідання Верховної  Ради оголошую закритим. Нагадую, що наступного тижня народні депутати працюють в округах з виборцями. Чергове пленарне засідання відбудеться у вівторок 31 травня.