ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

18 березня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.  Увімкніть систему "Рада".

10:01:39

Зареєструвалося картками в сесійній залі 388 народних депутатів.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата Горбаля Василя Михайловича, якому виповнилося 40 років. Прошу привітати нашого колегу і побажати йому міцного здоров'я! (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто 29 питань порядку денного. За результатами їх розгляду, прийнято 10 законів і 9 постанов. 3 законопроекти прийнято за основу. Один законопроект та один проект постанови повернуто на доопрацювання суб'єктам права законодавчої ініціативи. Один законопроект повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. 7 законопроектів та один проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати, дві фракції – фракція "БЮТ – "Батьківщина" і фракція "Наша Україна – Народна самооборона" вимагають оголосити перерву для проведення консультацій з питань порядку денного та виголошення заяви.

Разом з тим, фракції погоджуються на те, щоб відразу виголосити заяву з приводу того, для чого вони пропонували перерву. Будь ласка, Андрій Кожем'якін. Будь ласка.

 

10:03:22

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Увага! Шановні громадяни України! Шановні колеги! Фракція "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина", її лідер неодноразово вимагали негайних дій влади на приборкання стрімкого росту інфляції, цін на товари і послуги, знецінення заробітних плат, пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. І сьогодні наше суспільство остаточно може переконатися – коли в країні відбувається галопуюча інфляція, небувалий ріст цін на найнеобхідніші продукти харчування, тарифи, електроенергію, пальне, більшість у Верховній Раді України по-справжньому турбує тільки перерозподіл влади.

Це відбувається в той час, коли 90 відсотків наших громадян перебувають на межі бідності. Уряд не може стримати постійного росту цін навіть на продукти харчування, першої необхідності. Хліб зникає з полиць магазинів, а Україна неспинно сповзає до нової, ще більш спустошливої кризи.

Влада фактично втратила контроль над процесами в державі. Уряд Азарова звітує про перевиконання бюджету, про 9 відсотків інфляції, переконує, що стало жити краще, жити стало веселіше. Але реальні показники зовсім інші. За оцінками незалежних експертів рівень інфляції в країні за 2010 рік становив щонайменше 42 відсотка. І яскравим підтвердженням цього є те, що  за рік діяльності чинної влади ціни на продукти харчування сягнули рекордних максимумів. Гречка подорожчала на 300 відсотків, молокопродукти - на 150, овочі, фрукти – на 40.

У 2009 році, коли наша країна переживала надзвичайно важкі наслідки світової фінансово-економічної кризи, уряд Тимошенко вчасно платив зарплати, пенсії, стипендії, усі соціальні виплати. Ціни на тарифи для населення не піднімались. Не було жодних проблем з продуктами харчування. Ті, хто тоді був в опозиції, а сьогодні у більшості, у цей складний час на кожному кроці ставили палки в колеса уряду. Місяцями блокували парламент і намагались будь-якою ціною заблокувати роботу уряду Тимошенко.

Сьогодні ж, коли ситуація погіршується з кожним … і наша держава опинилася на порозі ще страшнішої кризи, більшість зайнята дерибаном владних повноважень. Парламентська більшість сліпа і глуха до того, як живе український народ. Платоспроможність населення катастрофічно падає, а Верховна Рада приймає закони про інсайдерську інформацію, про птахів, власний кошторис,  створюєє ТСК по подіях 15-річної давності. А куди пішли прибутки "Лівелли", яка без оподаткування і сплати мита ввезла імпортне пальне до України, і на цьому заробила 3 мільярда гривень; як організували конкурс і кому продали "Укртелеком" – нікого не цікавить.

Сьогодні завершується пленарний тиждень і депутати роз'їжджаються на два тижні, люди нікому не потрібні. Саме тому наша фракція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте , будь ласка.

 

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Саме тому, фракція "БЮТ – "Батьківщина" наполягає на першочерговому розгляді законопроекту про індексацію пенсій, заробітних плат та соціальних виплат на рівень інфляції. Він передбачає в автоматичному режимі підвищення пенсій, заробітних плат, інших соціальний виплат у відповідності до реальної інфляції. Ми вимагаємо від виконавчої влади, від більшості в парламенті зайнятись соціальними проблемам і прийняти рішення, які забезпечують конституційне право громадян України на достойний рівень життя. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на  п'ятницю 18 березня. Сьогодні, шановні народні депутати, згідно з пропозицією депутатської фракції Блок "Наша Україна – Народна самооборона", яка була підтримана Погоджувальною радою, та відповідно до прийнятої нами в вівторок Постанови Верховної Ради України, під час  "години запитань до Уряду" Верховна Рада України заслухає інформацію Голови Фонду державного майна України Рябченка Олександра Володимировича щодо приватизації об'єктів державної власності у 2010-2011 роках.

Шановні народні депутати, депутатські фракції Партії регіонів, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", Блок "Наша Україна – Народна самооборона",  Комуністична партія України, Народна Партія та депутатська група "Реформи заради майбутнього", заздалегідь письмово подали запитання Голові Фонду державного майна України. Тому, шановні колеги, пропонується така процедура, такий Регламент "години запитань". Для інформації  Голові Фонду  державного майна надати до 20 хвилин. Далі: 20 хвилин – відповіді на письмові запитання, і 20 хвилин відповіді на запитання безпосередньо від народних депутатів або до голови Фонду державного майна, або до присутніх членів Кабінету Міністрів України. На формулювання запитання – до однієї хвилини, відповідь на запитання – до двох хвилин. Немає застережень? Погодились.

Так. Будь ласка, я запрошую на трибуну Рябченка Олександра Володимировича Голову Фонду державного  майна України.

 

РЯБЧЕНКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Шановні члени уряду! Шановні присутні! Нове керівництво Фонду державного майна приступило до виконання обов’язків у квітні 2010 року. Ситуація, яка була на цей час у Фонді державного майна характеризувалась суттєвим спадом активності органів приватизації, викликаної довгостроковим протистоянням у владі та  боротьбою за вплив на  Фонд державного майна.

Динаміка приватизаційних процесів за 4 місяці 2010 року знизилась майже в два рази проти  аналогічних періодів попередніх років.  За цей час до бюджету було перераховано 156 мільйонів гривень, що становить лише 2,4 десятка річного завдання. Суттєво зменшилися надходження від оренди державного майна.

Послаблення рівня корпоративного управління призвело до суттєвого зменшення надходжень дивідендів проти аналогічного періоду минулих років, збільшення заборгованості із заробітної плати на підконтрольних  Фонду підприємствах. Був послаблений контроль за виконаннями інвестиційних зобов’язань інвесторів, які придбали об’єкти державної власності. Це у свою чергу призвело до збільшення невиконаних інвестиційних зобов’язань.

Проект Державної програми приватизації, розроблений Фондом було відхилено Верховною Радою як такий, що не  відповідає вимогам часу.

Першочерговим завданням нового керівництва фонду в цих умовах стало одночасне вирішення як оперативних питань, пов’язаних з активізацією планів 2010 року, так і розробка стратегій роботи органів  приватизації.

В оперативному порядку було проведено зміцнення кадрового потенціалу   на провідних ділянках роботи, посилена виконавська дисципліни, проаналізовано хід виконання поточних робіт фонду. Це  дало можливість ще до кінця року суттєво покращити динаміку приватизаційних процесів, підвищити ефективність корпоративного управління та якість орендних відносин. Незважаючи на суттєве відставання за результатами перших чотирьох місяців в цілому за минулий рік від приватизації державного майна, до державного бюджету надійшло 1 мільярд 93 мільйони гривень, що в 1,4 рази більше ніж  у 2009, та у 2,3 рази більше  ніж у 2008 році.

Проведена фондом значна організаційна робота з підготовки до приватизації дозволила закласти міцний фундамент до виконання  планових завдань у 2011-му і наступних роках.

Зроблена ретельна ревізія причин невдалого продажу об’єктів державної власності у минулі роки. Розроблені напружені, у порівнянні з минулими роками, завдання на 2011 рік як по об’єктах великої, так і малої приватизації, а також незавершеного будівництва.

Спільно з Міністерством економіки, іншими міністерствами-співвиконавцями підготовлено проект змін до переліку об’єктів, які заборонені до приватизації. Увага при цьому була  зосереджена, перш за все на тих, які страждають від тіньових схем роздержавлення власності, або які перетворилися на збиткові в зв’язку з відсутністю інвестицій з боку власника.

 За нашими підрахунками завдання  2011 року в розмірі 10 мільярдів гривень буде виконано ще в  першому півріччі цього року. Якщо за 2 місяці 2010 року надходження коштів від приватизації становило 67 мільйонів гривень, то за аналогічний період 2011 року більше 1 мільярда. Більш ніж в три рази збільшилися надходження від дивідендів  та  корпоративні права держави, на  чверть – від  орендної плати.

Одночасно з приватизацією державного майна регіональні відділення фонду активізували свою роботу по наданню допомоги місцевим органам влади з продажу об’єктів комунальної форми власності. Кількість таких об’єктів та обсяги продажу збільшилися проти 2009 року майже у два рази.

 Позитивні зрушення відбулися, починаючи з квітня минулого року і в інших напрямах роботи Фонду державного майна.  Зменшилися борги по заробітній платі працівникам корпоративного  сектору, що знаходяться в управлінні Фонду державного майна. Планове завдання з надходження дивідендів перевиконано у 2,3 рази.  Завдяки посиленню вимог  з боку органів  приватизації до інвесторів,  обсяг інвестицій  на приватизовані  підприємства перевищує ………. надходження  за 2007-2008 роки   в 1,4 рази і становить 4,5   мільярдів гривень.

Суттєво покращилась претензійна робота до порушників  інвестиційних зобов’язань. Кількість штрафів зросла майже  у 2 рази  протягом  2009 року.  За рахунок  підвищення вимог до орендарів суттєво зменшено відставання  перших місяців 2010 року в частині надходження коштів  від оренди державного майна. Цьому сприяла також  і ініціатива  фонду щодо  підвищення понижувального  коефіцієнта, встановленого  у період  кризи до орендних ставок. Але повністю відмінити понижувальний коефіцієнт ще не вдалося. Значну увагу фонд приділив роботі з тими орендарями, які несвоєчасно сплачують орендну  плату  за користування  державним майном. Запроваджена більш системна робота щодо погашення заборгованості з орендної плати та посилені відповідні заходи впливу. За підсумками року надходження  до Державного бюджету  штрафних санкцій  становить майже  8 мільйонів гривень, що  більше ніж  за  2 попередніх роки.

Показовим є приклад повернення фондом за допомогою  Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради  з приватизації  з оренду цілісного майнового комплексу "Олександрія вугілля", оскільки  зазначені орендні  відносини були дуже неефективними.  У ході тривалого судового  спору  вдалося не лише розірвати договір оренди, а і стягнути  з колишніх орендарів борги з орендної плати, а також борги  з заробітної плати працівникам підприємства за період оренди.

Значна робота, проведена фондом у сфері управління державним    майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств.  Слід  зазначити, що на кінець  2010 року таких об’єктів нараховувалося більше як 38 тисяч одиниць.  По кожному   четвертому з цих об'єктів у минулому році було проведено перевірки  збереження та належного використання цього майна.  Виявлено майже 2400 порушень з боку  господарських товариств щодо вимог збереження, за якими вжито  конкретних заходів щодо їх усунення. У процесі  впорядкування управління цими об'єктами  1115 з них передано у комунальну  власність, 466 – приватизовано, 82 –передано в оренду.

Виконуючи функції державного регулятора оцінки і оціночної діяльності, центральним апаратом фонду та його регіональними відділеннями  прорецензовано  3 тисячі 261  звіт про оцінку державного майна  та 113 звітів  про оцінку комунального майна. У процесі цієї роботи виявлено 556 звітів, які мали значні недоліки і були  відхилені або направлені на доопрацювання.

За 2010 рік за участю Фонду державного майна підготовлено та  допущено до роботи на ринку 344 нових оцінювачі та 1 тисячу 29 суб'єктів оціночної діяльності.

Одночасно за порушення оціночної діяльності, невиконання вимог закону про оцінку майна, майнових   прав та  професійно-оціночну діяльність анульовано 268 сертифікатів суб'єктів  оціночної діяльності, призупинена дія 936 кваліфікаційних свідоцтв оцінювача фізичним особам, які вчасно не пройшли навчання або порушили інші вимоги Закону про оцінку, у …належному стані  підтримувалися реєстри  суб'єктів оціночної діяльності та оцінювачів.

Але ми розуміємо, що лише організаційних заходів та  підвищення відповідальності замало для підвищення  якості оцінки. Багато питань оцінки знаходяться  у площині  правового регулювання. Тому Фондом державного майна  за участю учасників ринку, народних депутатів розроблена концепція  нової редакції Закону про оцінку, яка зараз опрацьовується Комітетом з питань економічної політики Верховної Ради України. Після схвалення цієї концепції урядом та комітетом фонд негайно приступить  для підготовки на її основі відповідного  проекту закону.

У звітному періоді Фонд державного майна  активізував роботу з Верховною Радою та з її комітетами, депутатськими фракціями.  Зокрема, його  представники  взяли участь у 33 засіданнях Верховної Ради, дев'ять разів звітували на засіданнях спеціальної контрольної комісії.

Разом з урядовцями та народними    депутатами нами опрацьовано 67 законопроекті, дано відповідь на 290 звернень  та 13 запитів народних депутатів.

Працівники фонду взяли участь  у 45 робочих комісіях, організованих за зверненнями народних депутатів, контролюючих та правоохоронних органів, які потребували оперативного реагування  та виїзду на місце. Активізувалась претензійна позовна робота із захисту інтересів держави. На сьогодні представники органів приватизації беруть участь у судових розглядах більше як 2 тисяч справ. Позитивно для держави закінчився спір після довготривалих судових суперечок стосовно приватизації пакета акцій ВАТ "Луганськ-тепловоз". Фонд тут досяг принципового врегулювання всіх спірних питань, умовою відповідної мирової угоди забезпечить збереження для держави приблизно 11 мільйонів доларів Сполучених Штатів бюджетних коштів. В судовому порядку фондом покладено край намаганням нерезидентів закріпити інший ніж український правопорядок і обійти вимоги національного законодавства в сфері приватизації. Державні органи приватизації в суді апеляційної інстанції довели необхідність імперативного застосування іноземними особами вимог національного законодавства в Україні в частині приватизаційних процесів.

Серед судових справ, які веде фонд, є справи, які мають великий суспільний резонанс, зокрема, справи, пов'язані з приватизацією гуртожитків. Незаконне, на наш погляд, включення гуртожитків до статутних капіталів приватизованих підприємств призводять до порушення конституційного права на житло їх мешканців. Фондом вже вилучено 36 гуртожитків у низці товариств, по 200-ам тривають судові спори. Але фонд дуже хвилює, що судові органи з кінця минулого року стали враховувати Постанову Верховного Суду від 8 листопада 2010 року, якою Верховний Суд практику у цих спорах практично розвернув на 180 градусів. Із високою імовірністю у недалекому майбутньому можна очікувати чергового соціального загострення з цього питання. Зазначу, що позиція фонду щодо законності приватизації гуртожитків залишається незмінною. Ми категорично проти приватизації гуртожитків всіма суб'єктами, крім тих, хто в них проживає.

В процесі приватизації держава уклала більше тисячі 300 договорів на інвестування в приватизовані підприємства. Внаслідок їх виконання приватизовані підприємства отримали більше 18 мільярдів гривень інвестицій. В той же час фонд дуже уважно обстежує кожний випадок порушення взятих інвесторами зобов'язань. За грубе порушення окремими інвесторами таких зобов'язань вже повернуто в державну власність 292 об'єкти приватизації, ще за 124 договорами продовжується претензійна  позовна робота щодо їх розірвання. При цьому повторно вже продано 153 об'єкти.

Слід зазначити, що повернення об'єктів приватизації в державну власність у випадку порушень покупцями умов договорів купівлі-продажу здійснюється виключно в судовому порядку.

Декілька слів про соціально-економічний аспект від приватизації. Зміна форми власності більше 100 тисяч об'єктів малої приватизації створила умови для ринкової конкуренції у сфері торгівлі, побутових послуг, будівництва, дало суттєвий поштовх розвитку малого бізнесу. Економічний аналіз роботи приватизованих малих підприємств свідчить про те, що більша їх кількість має позитивну динаміку розвитку і орієнтована саме на споживчий ринок.

Через приватизацію створено понад 11 тисяч акціонерних товариств, які стали підґрунтям для створення національного фондового ринку, а акції кращих з них формують привабливі інструменти для накопичувальної пенсійної системи.

За роки приватизації до Державного бюджету надійшло більше 43 мільярдів гривень. При цьому треба врахувати, що перші 5 років приватизація здійснювалася в основному безкоштовно, за приватизаційні та компенсаційні сертифікати.

Одночасно з виконанням поточних планів приватизації керівництво фонду значну увагу приділяє вдосконаленню методологічної бази приватизації та стратегії її проведення.

Сформовано робочу групу, яка розробила основи такого важливого розділу програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентна політика – ефективна держава", як розділ "Приватизація та управління державною власністю".

На принципово новій основі було розроблено проект нової програми приватизації до 2014 року. Нова програма враховує накопичений досвід минулих років та має на меті ліквідацію всіх тих недоліків, які притаманні діючій програмі приватизації на 2000-2002 роки, яка, без сумніву, застаріла.

Реалізація нової програми дозволяє завершити приватизацію в Україні як широкомасштабний соціально-економічний проект про трансформації державної власності. Важливою змовою при цьому є гармонізація процесів приватизації зі стратегією розвитку національної економіки та окремих її галузей.

Важливо відзначити, що нова програма розроблена в пакеті з необхідними  змінами до законів з питань приватизації, що гарантує правову основу її реалізації вже з моменту її затвердження. Зараз ця програма доопрацьована з фондом з урахуванням зауважень та пропозицій уряду та знаходиться на його розгляді. Найближчим часом очікується, що програма буде направлена до Верховної Ради.

Вважаємо, що її прийняття дозволить максимально скоротити суб'єктивізм при проведенні приватизації та забезпечить прозорість, відкритість, доступність громадськості до приватизаційних процесів. Запровадження приватизації об'єктів разом з земельними ділянками, це стосується несільськогосподарської землі, а промислових підприємств, на яких вони розташовані, не тільки покращить інвестиційний клімат в Україні та гарантії інвестора, а і дасть можливість збільшити надходження коштів до державного і місцевого бюджету. Передбачається, що більшість коштів отриманих від приватизації державного майна спрямовуватиметься на фінансування проектів розвитку соціально-економічної інфраструктури, пріоритетних інноваційних та науково-технічних програм. Прийняття програми забезпечить перехід на програмні засади приватизації у стратегічних галузях економіки, науково обґрунтовану приватизацію державного сектору. Слід зазначити, що реалізація передбачених державною програмою нових підходів до приватизації, взаємодії з органами влади і громадськості, вимагають підвищення інституційної спроможності органів приватизації. Розуміючи це, керівництво фонду розробило нову редакцію закону про Фонд державного майна. На сьогодні проект закону опрацьований з міністерствами і відомствами і після гармонізації з ухваленими Верховною Радою Законами про внесення змін до Закону про Кабінет Міністрів і про центральні органи виконавчої влади, буде поданий на розгляд уряду.

Таким чином, з прийняттям Державної програми приватизації, Закону про Фонд державного майна створюються всі організаційно-правові засади для підвищення якості приватизації та виконання фондом покладених на нього функцій.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, голова Фонду державного майна завершив виклад інформації. Я прошу записатися на… Точніше, давайте зараз письмові запитання. Будь ласка, я просив би вас тоді ви по черзі від кожної фракції по одному запитанню і по колу будемо йти. Будь ласка.

 

РЯБЧЕНКО О.В. Фракція Партії регіонів. "Чи проявлялась конкретно зацікавленість іноземних інвесторів щодо зміни умов конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Укртелекому"?".

З усіх іноземних інвесторів, які є відомі стратегічно важливі підприємства, до фонду звернулася виключно компанія "Турксел" з Туреччини, яка запропонувала продовжити тривалість проведення конкурсу з приватизацією "Укртелекому" на 120 днів. Ми відповіли їй відмовою, бо закон не передбачає продовження конкурсів після того, як він оголошений, на жоден день, інакше це предмет судових суперечок і фонд програв би такі справи у суді. Через те конкурс як би оголошений на  70 днів, так і був закінчений.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” – "Батьківщина". "Чим викликана  бездіяльність очолюваного вами фонду в питанні забезпечення дотримання вимог  антимонопольного законодавства у ході приватизаційних процесів, адже в приватизаційних конкурсах, особливо стратегічних об`єктів, беруть участь офшорні компанії?"

Інформація не відповідає дійсності. Відповідно до законодавства компанії, що зареєстровані в офшорних зонах і країнах, віднесених FATF до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії  відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, не можуть бути допущені до участі в конкурсі. У нас немає жодного випадку, щоб компанія з офшорної зони чи проти FATF  була допущена до участі в проведенні конкурсу.

Фракція „Наша Україна –  Народна самооборона”. "Чому Кабінет Міністрів досі не вніс на розгляд парламенту проект Державної програми приватизації на 2011-2014 роки, хоча уряд планував розглянути питання про затвердження програми приватизації в середині грудня 2010 року, а Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації на початку лютого 2011 року  просила прискорити цей процес? Що зробило керівництво  Фонду державного майна, щоб цей ключовий документ був внесений в парламент?"

Цей документ дуже важливий, з вересня обговорюється між центральними органами виконавчої влади. Він зараз Кабінетом Міністрів  доручений до опрацювання у відповідності з прийнятими законами про систему центральних органів виконавчої влади і про Кабінет Міністрів, доручення Міністерству економіки, і я думаю, що найближчим часом, він вже, фактично, узгоджений з усіма міністерствами, пройде засідання уряду і буде наданий на розгляд парламенту.

Фракція Комуністичної партії України: "Які конкретні заходи приймає Фонд державного майна України для здійснення захисту інтересі державного акціонерного капіталу від рейдерських атак для ефективного запобігання розкраданню державної власності? Як приклад – ситуація в акціонерному товаристві "Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон" (місто Одеса)".

Дійсно, державне майно завжди є об'єктом зацікавленості для рейдерів. Фонд державного майна вживає відповідні заходи щодо відновлення державного контролю на таких підприємствах, які вже попали під атаки рейдерів. Яскравий приклад – це одеське Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон". Воно, починаючи з 2004 року попало під рейдерів, і за цей час було незаконно відчужено майно товариства, втрачено реєстр акціонерів, призупинена виробнича діяльність і вивезено та знищено виробниче обладнання. Спільно зі Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації та з міжвідомчою комісією фонду і разом Державній комісії з цінних паперів вдалося нормалізувати роботу підприємства, відносити контроль з боку держави. Зараз в нас же повернутий контрольний пакет акцій, він наш, державний, 50 відсотків плюс одна, припинене подвійне ведення реєстрів акціонерів товариства і проведено легітимні збори, обрано керівництво акціонерного товариства. Справа іде на лад, навіть вдалося повернути раніше від незаконно відчуженого 16-поверховну будівлю лікувально-оздоровчого комплексу "Оріон" у власність товариства.

Фракція Народної партії: "Чи буде представлена на затвердження держави Програма приватизації на 2011 рік?" Це те ж саме, що запитали вже. Безумовно, буде представлена, і я сподіваюся, що найближчим часом вона буде урядом направлена на парламент, бо, фактично, попереднє обговорення вже закінчено.

Фракція… депутатська група "Реформи заради майбутнього": "Як приватизація "Укртелекому", яку проведено нещодавно, вплине на рівень тарифів та надання послуг зв'язку для населення?". Це питання часто виникає у засобів масової інформації. Я хочу сказати, що власник "Укртелекому" або держава, або приватний не має ніякого відношення до встановлення тарифів. Це є повноваження НКРЗ і НКРЗ встановлює тарифи, які використовує "Укртелеком". Як він встановлював для державного "Укртелекому", так він буде встановлювати для приватного. До того ж "Укртелеком" як монополіст додатково контролюється Антимонопольним комітетом.

Фракція Партії регіонів "На скільки обґрунтована вимога щодо не допуску до участі у конкурсі з продажу пакету акцій "Укртелекому" компаній, в яких частка, що належить державі Україні, або іншим державам, в статутному капіталі перевищує 25 відсотків?". Обмеження на 25 відсотків – це пряма вимога статті 8 Закону про приватизацію державного майна. І ми вважаємо, що абсолютно справедливо, щоб ця вимога була рівна як для українських підприємств, так і для іноземців. Будь-які підприємства, але умови мають бути рівні: маєш більше 25 відсотків у статутному капіталі – не береш участі у приватизації.

Фракція "БЮТ – "Батьківщина". "Із переліку стратегічних підприємств вилучено "Київенерго", "Дніпроенерго", "Центренерго". Чим викликаний такий підхід, поспіх у бажанні провести приватизацію зазначених об’єктів, і чи усвідомлюєте ви, що втрата державою контролю над зазначеними об’єктами означатиме неможливість подальшого державного впливу на тарифну політику у цьому секторі, що зробить споживачів беззахисними, а державу вразливою з боку… у питаннях енергетичної безпеки?".

Скажу вам, що по цих об’єктах планується залишити у державній власності 25-відсотковий пакет акцій. І так само тарифна політика не є компетенцією "Київенерго", "Дніпроенерго" чи інших виробників електроенергії чи обласних енергетичних компаній. У нас є НКРЕ, яка встановлює всі ціни і тарифи в галузі енергетики.

Фракція "Наша Україна – Народна Самооборона". "Яким чином, не маючи досі Державної програми приватизації Фонд держмайна на 2011-2014 роки… Фонд держмайна та уряд спроможні виключити можливість довільного  внесення змін  до переліку об’єктів приватизації?". Хочу сказати, що перелік об’єктів приватизації стратегічно важливих підприємств затверджується рішенням уряду, так само як і плани розміщення акцій стратегічно важливих підприємств. Інші об’єкти затверджує Фонд державного майна і це є публічний процес, і не можуть бути якісь довільні внесення змін, бо сам порядок внесення  змін він юридично зафіксований, і по-іншому вносити зміни саме так як нормативними документами встановлено, є неможливим, бо відразу в судовому порядку фонд буде зупинений і програє судові розгляди.

Фракція Комуністичної партії України. "У сфері управління державним майном ми спостерігаємо лише односторонні процеси: суто приватизацію державної власності. Чи не час впроваджувати механізм націоналізації підприємств, власники яких неефективно управляють ними, звільняють працівників, скорочують виробництво, або навіть знищують основні фонди?".

Хочу сказати вам, що по всіх підприємствах, які приватизовані приблизно з 2010 року, цієї проблеми не існує, бо існує відповідальний власник за діяльність підприємств, який купив пакет акцій, уклав угоду купівлі-продажу з Фондом державного майна. Якщо він цю угоду не виконує, то фонд в судовому порядку, як я вам доповідав, оскаржує угоду купівлі-продажу, суд приймає рішення, що ця угода не дійсна і об’єкт повертається в державну власність.

Але є проблеми з підприємствами, які приватизовані на початку 90-х років під час сертифікатної приватизації, які неможливо в судовому порядку, дійсно, законодавчими рішення і судовими рішення повернути до державної власності. І тут є така проблема, як їх повертати, якщо власник абсолютно не ефективно господарює. Разом з тим існує стаття 41 Конституції, яка встановлює, що повернення з мотивів суспільної необхідності, в порядку встановленому законом, майна з приватної власності до державної, може бути здійснено за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Це дуже складна норма, яка саме процес повернення цих об’єктів, коли потрібно попереднє відшкодування, робить технологічно дуже складним і фінансово дуже обтяжливим для держави.

Фракція Народної Партії. "Яку суму надходжень до державного бюджету України заплановано від приватизації об’єктів державної власності в поточному році та у 2012-2013 роках?". Закон "Про Державний бюджет на 2001 рік" планує надходження від приватизації до державного бюджету 10 мільярдів гривень і на наступні роки в програмі реформування економіки на 2010-2014 роки планується на кожен рік приблизно так само по 10 мільярдів гривень доходу до державного бюджету.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього". "Чи варто в умовах кризи здійснювати приватизацію великих державних підприємств?". Ми вважаємо, що в умовах кризи, якраз найбільш вражливими стають великі державні підприємства, дуже складно доступитися до кредитних ресурсів і вони перші кандидати на банкрутство, можливо, і на знищення таких підприємств. Вони потребують інвестиції і іншим чином, ніж привести інвестора на це підприємство, не існує економічної можливості підтримати його. Через рішення уряду такі підприємства виводяться на приватизацію. І хочу вам сказати, що в умовах кризи ми від підприємств, навіть маємо більше звернень з вимогами терміново дати можливість привести на підприємство інвестора.

Фракція Партія регіонів. "Яка прогнозна вартість енергогенеруючих компаній, які уряд планує виставити на продаж?". Ще рішення, які конкретні компанії будуть виставлені на продаж в поточному році немає, але загальна капіталізація чотирьох енергогенеруючих компаній, якщо брати виключно те, що належить державі, і оцінювати капіталізацію по квотуванням на Фондовому ринку, складає 13 мільярдів гривень.

Фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". "Які заходи здійснюються урядом та фондом, спрямовані на те, аби кошти від приватизації не витрачалися на проїдання  або фінансування поточних видатків бюджету. Коли будуть внесені більш ніж 100 анонсованих законопроектів, що стосуються встановлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в Україні?".

Зараз законодавство, що державний бюджет встановлює, що всі гроші від приватизації надходять до державного бюджету України і іншої можливості немає. Разом з тим, в новій програмі приватизації в проекті, який буде внесений в уряд, ми передбачаємо і запропонуємо на підтримку парламенту норму: що не менше як 50 відсотків коштів від приватизації мають бути спрямовані на інвестування та розвиток економіки.

Фракція "Наша Україна - Народна самооборона". "Чи вважаєте ви нормальним продаж такого унікального підприємства як "Укртелеком" практично без конкурсу одному-єдиному покупцеві за ціну, яка лише на 0,7 відсотки відрізняється від стартової? Експерти та учасники ринку висловлювали думку про те, що умови приватизації були навмисно дискримінаційними для інших можливих учасників конкурсу.  Яких заходів вживе Фонд державного майна і уряд, щоб запобігти можливості переведення окремим працівникам державним "Укртелекому"… Вже з'явилася інформація, що власником компанії покупця "Укртелекому" стала невідома кіпрська офшорна компанія". Це хороше питання. Воно останнім часом, така інформація пройшла  по засобах масової інформації.

Я маю вам сказати, що коли компанія ЕСУ дочірня компанія "Епік" подала документи на приватизацію, то разом з тим, як встановлює порядок подання документів, подана система контролю, кому що належить і у всій системі контролю зафіксовано, що покупець належить кіпрській компанії, а кіпрська компанія належить австрійській компанії, а австрійська компанія належить п’ятьом громадянам Республіки Австрія, їх прізвища у нас є, і розподіл Статутного фонду також є. Так що через кіпрську компанію, яка не є невідомою, власниками є покупця громадяни Австрійської Республіки. Фракція… вибачте, так. (Шум у залі)

Реальний власник – це п’ять прізвищ з Австрійської Республіки.

 (Шум у залі)

Я вам відповім, будуть же… Будуть питання і я вам відповім після того як закінчу. Ви ж задасте.

Фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Чи вважаєте… О, вибачте, це… Фракція Народної Партії. "Поясніть, будь ласка, умови конкурсу та договору купівлі-продажу пакету акцій "Укртелеком", що належали державі. Чи брав на себе інвестиційні зобов'язанні покупець та в якому обсязі?".

Умови конкурсу ми вже коментували. Безумовно, вони є  всім відомі. Інвестиційні зобов'язання покупцем взяті. Хочу вам сказати в якості довідки, що держава отримає за продаж "телекому" 10 мільярдів 575 мільйонів, а покупець має сплатити реально за цю компанію 16 мільярдів гривень, бо крім 10 мільярдів 500 мільйонів, які ідуть в державний бюджет, ще є боргові зобов'язання "Укртелекому" – 160 мільйонів доларів і 3,7 мільярда гривень, які треба гасити новому власнику. То загалом це 16 мільярдів. І ще серед зобов'язань, які має новий власник, профінансувати створення системи державного спецзв'язку у найближчі 2 роки. Це те є, за його гроші.

Фракція Партії регіонів. "Які кошти фонд сплачує фондовим біржам як організаторам торгівлі цінними паперами за продаж державних пакетів акцій?". Ми нічого не сплачуємо фондовим біржам. Для нас це безкоштовно, а покупець під час приватизації на фондовому ринку сплачує фондовій біржі 1 відсоток від суми, який він купив пакет акцій, це вартість послуг біржі.

Фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". "Оприлюднений Фондом державного майна орієнтовний перелік підприємств, пакети акцій яких будуть запропоновані до продажу в 2011 році, не містить великих підприємств, таких як "Турбоатом", "Одеський припортовий", "Хартрон". Чи означає це, що Україна не побачить їх в продажу в 2011 році, чи уряд готує їх до продажу по особливому списку?".

Хочу вам сказати, що особливих списків  бути не може. Вони всі мають бути в одному списку. Якщо об’єкт не введений у список підприємств, які заплановані до продажу, то він не може бути приватизований і не може бути  оголошений  конкурс. Я вважаю, що  по "Турбоатому"  питання  у поточному році про приватизацію не актуально, це  хороша компанія, вона прибуткова, є замовлення на найближчі роки і немає сенсу приватизувати такий об’єкт. У ньому є нормальний розподіл:  75 відсотків належить державі, 25 відсотків належить приватним  акціонерам. І треба  на цьому рівні триматися.

Те що стосується Одеського припортового  заводу, ситуація більш складна. Але так   само ніяких поспіхів бути не може, і така приватизація може відбуватися тільки  після того, як буде зрозуміла ситуація, що це підприємство вкрай потребує інвестицій і не може  за рахунок  власних і запозичених коштів розвиватися. Поки що такої ситуації немає, тому немає оголошеної приватизації Одеського припортового заводу.

Фракція "Наша Україна – Народна самооборона". "Чому державний пакет  акцій   компанії "Міжнародні авіалінії України" у розмірі 61-58 відсотків  був проданий без конкурсу за стартовою ціною? Чи не була заниженою вартість держпакету, чи вклав покупець, який довгий час володів іншим пакетом акцій МАУ, хоч якісь кошти у компанію? Чому не розглядалися кандидатури більш надійних  та  відповідальних покупців?".

Хочу вам сказати, що   п'ятий пункт Державної  програми приватизації  діючий встановлює, що цей об'єкт  групи Е,  це є наш пакет акцій в статутному капіталі  МАУ і фіксує таку норму. Приватизація актів, часток, паїв, що  належить державі у статутних капіталах  господарських товариств, у тому числі  підприємств  з іноземними інвестиціями, здійснюється відповідно до установчих документів цих підприємств в порядку, що визначається фондом за погодженням з Антимонопольним комітетом.  У статутних документах зафіксовано першочергове  право на викуп акціонерами, і вони всі не відмовилися.  Якби вони відмовилися,то будь-який пакет акцій,  на який вони мають право,  був би виставлений  на конкурс  з елементами аукціону. І там  були би всі  покупці, які  хотіли запропонувати   більш високу ціну, але закон не дає нам такого права без погодження з акціонерами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте тепер перейдемо до запитань безпосередньо від народних депутатів. Шановні колеги, прошу зараз записатися на запитання до Голови Фонду державного майна. Провадиться запис. Прошу призвіща  народних депутатів. Геннадій Самофалов, фракція Партії регіонів. 

 

10:46:25

САМОФАЛОВ Г.Г.

Я прошу передать слово коллеге Чечетову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, мікрофон. (Шум у залі)

 

10:46:33

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, мы услышали объективную информацию о работе фонда и действительно, что касается цены объектов, то это ж не в Советском Союзе, когда мы жили, когда масло по 3.40 было и в Луганске, и в Харькове, и в Киеве, и вчера, и сегодня. А в условиях рынка цена изменчива. Три года назад однокомнатная квартира стояла в Киеве 100 тысяч долларов минимальное,  а сегодня 33 – можно купить,  в три раза дешевле. Ничего не поменялось, квартира как стояла, а в три раза дешевле стала. То же самое касается и объектов.

 Поэтому у меня чисто вопрос к вам. Скажите, пожалуйста, понятно, что на сегодняшний день это реальная цена, за которую "Укртелеком" был продан. А вот если б в свое время, когда на пике цены, несколько лет назад, продавали. Какая, с точки зрения, реальная цена была тогда, и сколько государство могло получить тогда, если бы политики не помешали нормальной продаже "Укртелекома".

 

РЯБЧЕНКО О.В. Дійсно були кращі роки для приватизації "Укртелекому", коли ціна була набагато вища. Найвища ціна, яка була в "Укртелекомі" на початку 2008 – це 5 мільярдів доларів. Це  була ринкова капіталізація. І якби в той час відбувся продаж, то держава отримала би стільки. Але, на жаль, ситуація змінилася і перспективи функціонування "Укртелекома", якщо  на нього не зайде інвестор і не будуть внесені серйозні інвестиції, оцінюється як не дуже привабливий для власника, держави. Він був би збитковим у найближчі роки. Він і є зараз збитковим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

10:48:16

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко. Пане Олександре, вам відомо, очевидно, притча про керівника, який відкрив сейф і вийняв звідти три конверти.  Перший конверт він відкрив і там написано було: вали все на попередників. Ви це робите зараз.  Другий конверт рекомендував вирішити свої питання  там. А  тертій конверт рекомендував написати  три конверти, покласти  і готуватись.

Так от у мене  питання до вас: "Чи керуєтесь ви цією  народною мудрістю, і яким чином ви будете колись, можливо, через явку з повинною   розповідати, хто стояв  реально за приватизацією "Укртелекому"? Хто із партії кіпріонів чи якийсь інший керував вами у такому відношенні?" Бо ваш один попередник  дуже детально розписав, як йому підказували,  що, кому продати, за яку ціну. Та ціна, яку сьогодні за "Укртелеком" дали, ну, явно  недостатня, явно мінімум у половину менша або і більше.  

Тому як би ви там не говорили, що раніше  можна було. Що сьогодні ви …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

РЯБЧЕНКО О. В.  Зараз ми діємо по простому правилу: дій у межах закону, як би це не подобалось самому тобі чи комусь іншому – це  єдина можливість  зробити так, щоб не було ніяких питань з боку  правоохоронних органів. Воно завжди не дуже вигідно буває, але закон є закон, через те ми продаємо виключно так. Так само був проданий "Укртелеком".

Конвертів у  мене у кабінеті я не знайшов. Можу вас запросити, пошукайте, може ви  знайдете краще за мене, де вони може приховані.  

А, серйозно кажучи, те, що стосується ціни, то, звичайно, до конкурсу приїздило  декілька компаній з різних держав телекомунікаційних,  у тому числі, так скажемо, і росіяни приїздили, але ми з ними розійшлися у тому,  яка має  бути ціна. І більшість компаній, які приїздили,  казали і переконували мене, і я  думаю, що і уряд скоріше за все, що Телеком більше 8 мільярдів гривень не коштує, що він абсолютно зараз не може бути  10 мільярдів.  Але ми поставили 10-ть – це була наша позиція. Ми продали його за  10-ть. Я вважаю, що більше  ми просто не могли його продати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стешенко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

  

10:50:42

СТЕШЕНКО О.М.

Володимире Михайловичу, я прошу моєму колезі пеердати.

Андрію Васильовичу Шкілю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль. Мікрофон, будь ласка.

 

10:50:51

ШКІЛЬ А.В.

От, шановний доповідачу, от, просто суто професійне питання. От, вам не соромно покривати зараз навіть з цієї трибуни тих ділків, які стоять за приватизацію, скажімо, наприклад, "Укртелекому"? Ну, от, ви ж чудово розумієте, ще й ми розуміємо, і ви це розумієте, що у кожного приватизатора є ім'я і по батькові, та, чи принаймні ім'я і прізвище. Ви пам'ятаєте "Криворіжсталь", там є пан Міттал – живий, дуже здоровий, фотографії його можна подивитися. От ми би хотіли, щоб ви пояснили, хто є власниками "Укртелекому", і чи мають вони якісь родинні стосунки з тими студентками, які приватизували свого часу шельф Чорного моря. Можливо, вони – це одна родина або одна політична сила, або одне підприємство. Ну, от ви уявіть собі, ми віддали практично скарб український людям, яких ніхто не знає, структурі, яка утворилася невідомо коли і невідомо як, тобто відомо ким, але не відомо коли. Тобто ви уявіть собі, що головний наш інвестор в Україні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

РЯБЧЕНКО О.В. Я зачитаю власників, які в кінцевому вигляді як громадяни є власниками пакету акцій: Гольдшейдер Пітер – 24 відсотки, Гольдшейдер Бріджит – 23,5 відсотки, Вурмбьок Густав – 24 відсотки, Вурмбьок Марина – 23,5 відсотки, Ланчутер Франц – 5 відсотків. Це громадяни Австрії, які є як фізичні особи, якщо простежити всі компанії, зараз покупцями через юридичні особи "Укртелекому". Тут немає українських прізвищ. Я не думаю, що вони є студенти, хоча тут вік не вказаний. Гольдшейдер – австріяк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це дуже розповсюджене ім'я. Ну, що ви? Олександр Стоян передає право на постановку запитання Олександру Пеклушенку. Будь ласка, мікрофон.

 

10:53:02

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Александр Владимирович, я хочу поблагодарить вас за очень спокойный и емкий доклад. В то же время, Владимир Михайлович, обратите внимание, среда, пятница – это дни оппозиции. Это дни, когда они могут реализовываться, когда они могут задавать действительно вопросы, а не упражняться, как говорил Николай Томенко, в речевках и  лозунгах. Поэтому я прошу вас, уважаемые коллеги, давайте сосредоточимся на главном. Меня интересует вот в существующей стратегии приватизации есть, как минимум, три направления: объекты с высокой ликвидностью, со средней и с отсутствием спроса.

Мне кажется, что сегодня в условиях кризиса надо быть… очень внимательно относиться к продаже объектов с высокой ликвидностью. Надо сделать все, что приносит убыток государству, передать в хорошие руки. Чем меньше объектов в государстве, тем больше денег в бюджете.

 

РЯБЧЕНКО О. В. Спасибі за запитання. Я повністю з вами погоджуюся. Дійсно, все  прибуткове зараз не час приватизувати. Через це "Турбоатом" ми не плануємо виставити на продаж, він прибутковий, в нього успішна історія, і він буде успішний, а об`єкти, які є збитковими, дійсно треба шукати інвесторів, бо ці об`єкти приносять збитки для свого власника – держави, що ми робимо і намагаємося. Хоча в умовах кризи зараз дійсно набагато складніше знайти  покупця на об`єкти з великими борговими  зобов`язаннями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко передає право на запитання Юрію Гнаткевичу.

 

10:54:53

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Дякую, Іване Григоровичу.  Олександре Володимировичу, щойно ви пояснили нашій фракції куди йдуть гроші від приватизації. Я хотів би вам нагадати з цього приводу такі речі. Ви пам`ятаєте, як з ініціативи Юлії Володимирівни Тимошенко була перепродана "Криворіжсталь"? Коли вона перестала бути прем`єром, довго шукали, де ж поділися ці гроші. Потім сама Юлія Володимирівна була ініціатором продажу кількох важливих і дорогих державних об`єктів. Але тоді було передбачено, що ці гроші було закладено в бюджеті підуть на виплату боргів Ощадбанку – виплату заощаджень людям. На жаль, тоді відомий теоретик і практик і один із лідерів фракції регіонів  Михайло Васильович (прізвище не буду називати), він казав, що треба гроші на розвиток, а не на проїдання. Ще, на превеликий жаль, його підтримала Семенюк, голова фонду, і Президент Ющенко. І, таким чином, Юлія Володимирівна не розрахувалася із вкладниками Ощадбанку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ну, дайте можливість завершити формулювання питання. Чітко сформулюйте питання. Мікрофон Юрія Гнаткевича.

 

10:56:14

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Скільки грошей зараз планується із цього, що будуть продавати, підприємства планується не на розвиток, а на допомогу людям і виплату пенсій, виплату заощаджень?

 

РЯБЧЕНКО О.В. Зараз 100 відсотків коштів від приватизації йдуть в Державний бюджет і розподіляються по його статтях. І це покриття дефіциту Державного бюджету, і вони розподіляються таким чином, як проголосував парламент, по статтях витрат. І вони, можливо, можна сказати, що вони йдуть і на виплату зобов'язань держави, і на виплату пенсій, бо це ж загальні зобов'язання.

Тому на розвиток зараз жодної копійки не йде. Хоча моя принципова позиція: що половина грошей від приватизації має йти на розвиток економіки – і тоді ця приватизація окуповується. Бо ми маємо працювати не тільки на сьогоднішній день, а й на майбутні періоди, і створювати економіку за рахунок того, що держава буде правильно інвестувати гроші від приватизації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

10:57:17

ШЕВЧУК С.В.

Я передаю слово Олександру Бондарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, будь ласка, мікрофон.

 

10:57:23

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

Олександр Володимирович, ну, чи не здається вам, от ваші відповіді про власників: 5 австрійців через офшорну майже компанію "Кіпр" придбали об'єкт, який становить основи національної безпеки України, - здається трошки легковажним?

Тому до вас питання. Хіба не задавали питання Президент, СБУ, правоохоронні органи, що спецзв'язок, який є таємним, потрапляє в руки невідомих австрійців, і що далі буде? Це ж питання національної безпеки. Чи вони до вас зверталися, щоб ви пояснили, хто за ними стоїть? І потім, наскільки ми знаємо, статутний фонд цієї компанії, ну, в неї не вистачить навіть стільці купити в "Укртелекомі". Звідки взялися такі шалені кошти? Може це кошти "Алькаїди"? Може, вона вкладає кошти, щоб слідкувати за переговорами вищих посадових осіб нашої держави. Ну, ми ж повинні ці речі знати. А такі відповіді, п'ять австрійців з такими прізвищами, ну, вони нічого нам не дають.

 

РЯБЧЕНКО О.В. Спецзв'язок ніколи не обслуговувався працівниками "Укртелекому". Я думаю, що ви це добре знаєте, спецзв'язок обслуговується спеціальними підрозділами, які ближче до Служби безпеки, ніж до "Телекому". І коли "Телеком" і сотки в когось зламані, то приходять працівники нетелекомівські. І вони не є структурний підрозділ "Укртелекому". Вони і будуть керувати спецзв'язком, поки не побудують нову систему, це абсолютно буде так зафіксовано. Те, що стосується, дальше, дивіться, ми працюємо… я називаю тільки те, що є в межах закону. Оці п'ять прізвищ, вони зафіксовані, це документи, які подали на купівлю "Укртелекому". Я їх зачитую, бо вони – є підпис і печатка, вони офіційні, тут немає ніяких сумнівів, що є там хтось інший, чи що. От це – покупці, фізичні особи "Укртелекому", інших немає і не може бути. Якщо щось буде…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

РЯБЧЕНКО О.В. І якщо щось буде змінено, то Фонд державного майна повинен погодити купівлю-продаж, якщо хтось продасть пакет акцій "Укртелекому" іншому.

Те, що стосується грошей на приватизацію, це не є велика проблема, бо  на той час, коли ми оголосили конкурс "Телекому" і ще заяви не подали, до нас зверталися дві структури, одна – європейська, одна – світова фінансова, кожна з них з однією пропозицію. Ми дамо кредит тому, хто купить "Укртелеком". В нас немає ніяких питань, хто переможе, скажіть, що ми дамо кредит. От скільки грошей там буде, ми стільки дамо кредит. Тому я не думаю, що у покупця є проблеми з отриманням кредиту, бо це відсоток невеликий кредитування. І взагалі кредитування таких структур, як "Укртелеком", через яких іде великі трафіки, великий грошовий потік, він дуже вигідний. Я думаю, що в них не може бути проблем. Якщо вони не зможуть знайти гроші, то мільярд залишиться в Державному бюджеті і ми оголосимо новий конкурс. Ми нічого не програємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Микитович Притика, фракція Партії регіонів.

 

11:00:35

ПРИТИКА Д.М.

Прошу слово передати Попеску Івану Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, мікрофон.

 

11:00:40

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановний Олександр Володимирович, чому процедура приватизації державного пакету акцій закритого акціонерного товариства авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" пройшла шляхом викупу? Яка перевага у даному конкретному випадку у цьому способі приватизації перед іншими? Дякую.

 

РЯБЧЕНКО О.В. Переваги ніякої немає, але це – зобов'язання держави у законі і у статутному фонді, у статуті МАУ зафіксоване, що всі акціонери мають право на викуп. І закон не дозволяє нам ніякого продажу здійснити, поки не відмовилися внутрішні акціонери. Ми спочатку пропонуємо їм, і вони, не відмовляючись, купують. Це невигідно, але це  є обов'язок держави, і ми повинні діяти так, як встановлює закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна"–Народна самооборона".

 

11:01:35

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Прошу передати слово улюбленому депутату телеканалу "Рада" Андрію Павловському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, будь ласка.

 

11:01:46

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Дякую. Шановний доповідач, ну, є інформація, що оцінщик цього  продажу  був той самий, який в перший  раз продав "Криворіжсталь" панам Ахметову і Пінчуку у п'ять раз менше, ніж потім продали у другий раз. І чи не дивно, що якісь невідомі  австрійські власники, і до речі, питання: а скільки вони на ринку телекомунікацій працюють? Чи не є це підставні особи, за якими ховається реальне прізвище реального власника з України, одного відомого олігарха? Майте мужність відповідати правду. Все рівно все таємне стає відомим, і ми всі через місяць будемо знати, хто реальний власник "Укртелекому". І  10 мільярдів гривень треба терміново направити на індексацію пенсій, зарплат, соціальних виплат, тому що ціни зростають шалено. Ви бачили, 42 відсотки…

 

РЯБЧЕНКО О.В. Це компанія не нова, вона відома. В неї є капітали і є підприємства в Чехії, в Словакії, в Сербії, а Австрії, в Хорватії. Тому ця компанія працює на ринку телекомунікацій здебільшого як радник.

Як покупець вона виступила вперше, але вона виступала як учасник купівлі. Так само і в Сербії, і в інших державах через те створила свої підприємства з часткою капіталу компанії "Епік". Купує вперше. А я думаю, що отой досвід, який вона має в своїх операціях (вона займається виключно телекомунікаційними послугами і консультацією з телекомунікаційних послуг), дає підстави сподіватися, що як професіонал у цій галузі вона знає, що вона купила і в неї є плани щодо розвитку "Укртелекому". І  без розвитку, і без вкладання великих інвестицій приблизно, ми оцінюємо це приблизно як мільярд-півтора мільярди доларів, "Укртелеком" не буде мати перспективи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Євген Мармазов, фракція комуністів.

 

11:03:50

МАРМАЗОВ Є.В.

Александр Владимирович, во-первых, вы действительно профессионально доложили. Это украшает. Вы первый раз как голова фонда на трибуне и толерантно отвечали на вопросы, которые даже были оскорбительные.

Но у меня вопрос к вам вот такой. Вот о противоречиях в законодательной базе, связанные с приватизацией. Я имею в виду 5 статью Закона о приватизации держмайна, которым определены предприятия, запрещающие приватизировать эти предприятия, и Закон Украины о перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации. То есть если предприятие полностью относится к требованию 5 статьи и не включена в список, то это предприятие выставляют на приватизацию. Это ж нонсенс.

У нас, пример привожу, это "Лугансктепловоз", это сейчас судостроительный завод "Море" и так далее, далее. Как вы относитесь к этому, какие вы меры применяет, чтобы эту проблему снять. Потому что трудно ж…

 

РЯБЧЕНКО О.В. Дійсно, існує проблема. Коли створювалася законодавча база, ця ситуація бачилася прозорою і бачили її так. П’ята стаття встановлює функціональні обмеження на приватизацію, коли певні операції, певні функції, можливо, частки підприємств не підлягають приватизації. Перелік встановлює повну заборону на приватизацію об’єкту, повністю. Планувалося, що вони мають доповнювати один одного.

Але реальна ситуація така, що, дійсно, ви праві, повністю виникають ситуації незрозумілі, протиріччя, коли по 5 статті не можна, а по переліку можна.  Є доручення уряду. І Міністерство економіки разом з фондом відпрацювало законопроект, який вносить зміну і він буде поданий до парламенту одночасно і в перелік об’єктів, які не підлягають і одночасно в п’яту статтю, то ці зміни будуть голосуватися разом і є шанс привести їх до єдиної логіки між собою. Бо зараз нам доводиться звертатися за трактуванням певних символів п’ятої статті до Міністерства юстиції, що, як зрозуміти, чи можна чи не можна. Я думаю, що після того, як буде прийнятий закон, ситуація буде абсолютно чітка і зрозуміла. Я теж прихильник того, що в переліку підприємств треба чітко зафіксувати всі назви, які не підлягають приватизації, тоді не буде жодного питання можна чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Шаго, будь ласка, фракція "БЮТ – "Батьківщина".   Будь ласка, Іван Стойко.

 

11:06:49

СТОЙКО І.М.

Дякую. Шановні колеги! Шановний пане доповідачу! Справді ви поводите себе дуже інтелігентно, спокійно, прямо як Прем'єр-міністр все говорите, але я не розумію нічого, що стосується "Укртелекому", практично важко зрозуміти щось, все було у гуртожитків, це все. Але скажіть, будь ласка, все ж таки як людина державна чи не вважаєте ви, що завчасно був проданий цей об’єкт, тому що вами ж було названо цифру п’ять мільйонів, це 40 мільярдів гривень. І тому, чи не здається вам, що надто хтось спішив, аби часом не змінилася структура влади, щоб не прийшов Президент новий, чи структура парламенту, і чи не будете ви підставною особою, яка в майбутньому буде ходити до слідчого, або не дай Боже, буде покидати межі України? Дякую.

 

РЯБЧЕНКО О.В. Ні, я за це не хвилююсь, ми все робимо по закону і навіть кому що подобається, не подобається, це справи такі складні, але закон є закон.

І я думаю, що "Укртелеком", який останні три роки демонструє збитки, не має шансів підвищити свою вартість. Він скоріше за все далі буде падати. А от коли було 5 мільярдів, на 100 відсотків ви праві, доларів він коштував, тоді треба було його продавати. Тоді здавалося, що він ще буде розвиватися, але то була найвища ціна і треба було виставити, і держава отримувала б 5 мільярдів доларів, і це був би побитий рекорд "Криворіжсталі". Зараз це неможливо. Перспектива без 1 мільярда доларів інвестицій "Укртелекому", я повторююсь, дуже сумна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Година запитань завершилась. Шановні народні депутати, перед тим як перейти до наступного питання, я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України і прошу вже наступну годину запитань до уряду, щоб були міністри, тобто члени Кабінету Міністрів України, мені депутати висловлюють справедливі докори і застереження з приводу того, що міністри ігнорують виконання відповідних норм закону, це неприпустимо.

Шановні народні депутати, переходимо до депутатських запитів. Я дякую членам Кабінету Міністрів, ми повинні йти за графіком, зараз я виголошую депутатський запит.

Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту, в п’ятницю у нас відводиться 30 хвилин для виголошення депутатських запитів. Надійшли запити народних депутатів України.

Наталії Королевської до Президента України щодо ситуації, яка склалася у сфері підприємств у зв'язку із тиском контролюючих органів на активістів "підприємницького Майдану".

Ставлю на голосування пропозицію про підтримку запиту.

 

11:10:06

За-53

Запит не підтримано.

Володимира Пилипенка до Голови Верховної Ради України щодо проведення службового розслідування фактів посадової халатності працівників Апарату Верховної Ради України, які проявились у злісному невиконанні доручень Голови Верховної Ради України в наслідок чого було заблоковано конституційні повноваження Верховної Ради України.

Григорія Смітюха до Голови Верховної Ради України стосовно службового розслідування щодо правових підстав повернення без розгляду в 2008 році проекту Постанови Верховної Ради України  про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України   (щодо  забезпечення особистого голосування народних депутатів України  Головою Верховної Ради України Ярсенієм Яценюком та розпорядження про  розробку і  введення в експлуатацію модернізованого програмного технічного комплексу "Рада – 3". 

Юрія Кармазіна до Голови Верховної Ради України, Голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, Генерального прокурора України щодо забезпечення виконання вимог Конституції та Закону України "Про статус народного депутата України" щодо недопущення суміщення діяльності народних депутатів України VІ скликання з іншими видами оплачуваної діяльності, зокрема, з діяльністю на посаді Голови Федерації професійних спілок України.

Валерія Бевза до Прем'єр-міністра України щодо вжиття дієвих заходів з метою недопущення погіршення якості медичного обслуговування населення, а також заборони закриття дільничних закладів охорони здоров'я в сільській місцевості.

Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра України стосовно реалізації Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини на 2006-2030 роки та виконання доручення Президента України від 19 листопада 2010 року.

Валерія Сушкевича до Прем'єр-міністра України стосовно недопущення скорочення штатної чисельності Відділу медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.

Василя Деревляного до Прем'єр-міністра України щодо недопущення ліквідації Лановецькою районною державною адміністрацією мережі дошкільних навчальних закладів Лановецького району Тернопільської області.

Валерія Бевза до Прем'єр-міністра України щодо недоцільності передачі відомчих установ та закладів охорони здоров'я до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо роботи Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства за 2010 рік.

В'ячеслава Кириленка до Прем'єр-міністра України про недопущення політичної цензури шкільних підручників та потребу надання для ознайомлення текстів нових підручників з історії України, про існування яких заявлено Міністром освіти і науки, молоді та спорту України Дмитром Табачником.

В'ячеслава Кириленка до Прем'єр-міністра України про відкрите звернення батьків учнів школи № 44 міста Макіївки, неприпустимість закриття цієї школи та потребу з'ясування причин і мети надання міністром Дмитром Табачником на засіданні Верховної Ради України дезінформації про наповнюваність цієї школи.

Вячеслава Коваля до Прем'єр-міністра України про порушення Міністерством соціальної політики України та Пенсійним фондом України частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 лютого 2011 року при розрахунку або перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам в 2009, 2010, 2011 роках.

Дмитра Притики о Прем'єр-міністра України щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, на належне пенсійне забезпечення.

Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, Голови Державної прикордонної служби України, голови Одеської обласної державної адміністрації щодо збереження пункту зупинки "Роз'їзд 121 кілометр - Калачівка" та відкриття пункту пропуску через державний кордон "Калачівка" для захисту прав та інтересів громади мешканців Одеської області.

Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, Голови Державної прикордонної служби України, Голови Одеської обласної ради стосовно захисту прав жителів Одеської області та передачі до комунальної власності територіальної громади селища міського типу Березине Тарутинського району Одеської області об'єктів соціально-культурного призначення для покращення умов життя сільських мешканців.

Ігора Шарова о Прем'єр-міністра України щодо загальнодержавних заходів спрямованих на посилення вимог до якості лікарських засобів, а також запобігання обігу фальсифікованих лікарських препаратів та медичної продукції на території України.

Ігора Шарова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності посилення відповідальності за постачання та реалізацію неякісних продуктів харчування та продовольчої сировини, з метою підвищення безпеки та покращення якості життя громадян України.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України про вжиття заходів щодо захисту від корупційних, рейдерських дій групи осіб, у тому числі громадянина Анатолія Пешка, проти Науково-виробничого акціонерного товариства "Агропрод" - єдиного виробника соєвої продукції в Україні.

Лесі Оробець до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо перевірки інформації, наведеної в статті декана факультету правничих наук Національного університету Києво-Могилянської академії Андрія Мелешевича "Державне замовлення в вишах України: дискримінація? Корупція? Недбалість?", опублікованій на сайті "Українській правді" 3 березня 2011 року.

Миколи Кульчинського до Прем'єр-міністра України щодо порушення прав пенсіонерів, які надані їм Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Пенсійним фондом.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо вирішення проблеми утилізації твердого ракетного палива в місті Павлограді Дніпропетровської області.

Миколи Шмідта до Прем'єр-міністра України щодо закриття загальноосвітньої школи № 2 у місті Донецьку.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України стосовно розвитку та поширення в Україні альтернативного автомобільного палива.

Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України Бориса Колеснікова, Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики Сергій Тігіпка, Міністра енергетики та вугільної промисловості України щодо неконтрольованого, вбивчого для гаманців українських громадян та вкрай небезпечного для української економіки підвищення цін на бензин та дизельне пальне, в результаті якого Україна опинилася у п'ятірці країн з найвищим рівнем цін на нафтопродукти, залишивши позаду Велику Британію та Сполучені Штати Америки.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо дієвості державних програм забезпечення соціальним житлом.

Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Міністра енергетики та вугільної промисловості України, Міністра екології та природних ресурсів України стосовно рівня безпечності українських атомних електростанцій у порівнянні з японськими у зв'язку із землетрусами, що відбулися нещодавно у Японії.

Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України, Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України, голови Київської міської державної адміністрації щодо незаконної приватизації приміщень книгарні "Сяйво" товариством "Арбіль-Студіо" з наступним незаконним продажем імітатору Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжковий світ "Сяйво" і необхідності негайного повернення приміщень територіальній громаді Шевченківського району міста Києва та відновлення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво".

Павла Мовчана до Прем'єр-міністра України щодо невирішених проблем закриття українських шкіл.

Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України щодо силового, рейдерського, розбійницького захоплення приміщень, книжок, матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво", майна громадян України групою осіб та відсутності належного реагування правоохоронних органів як в момент захоплення так і в ході розслідування кримінальної справи № 10-22668.

Руслана Князевича до Прем'єр-міністра України щодо незадовільної відповіді на депутатське звернення.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, Голови Полтавської обласної державної адміністрації, голови Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області про категоричну вимогу загальних зборів жителів села Лазірки Оржицького району Полтавської області щодо недопущення закриття місцевої лікарні та погіршення надання медичної допомоги.

Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо можливих загроз українській частині Дунаю від функціонування нафтового терміналу в селищі міського типу Джурджулешти.

Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо реабілітації озера Сасик.

В'ячеслава Коваля та Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України Бориса Колеснікова, Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктора Тихонова, голови Київської міської державної адміністрації щодо доцільності використання надлишкових 5 мільярдів гривень, що надійдуть до бюджету України для розвитку міста Києва у зв'язку з катастрофічною ситуацією у транспортній, будівельній та комунальних галузях міської інфраструктури шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу в частині зарахування прибуткового податку з громадян до місцевих бюджетів та відміни вилучень до державного бюджету з Київського міського бюджету.

Миколи Кравченка до Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України стосовно перевірки діяльності Донецького державного науково-дослідного інституту чорних металів.

Валерія Баранова до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України Сергія Тігіпка стосовно незадовільного стану виконання Закону України "Про міліцію" з питань надання працівникам Міністерства внутрішніх справ України пільг на оплату за спожиту електроенергію.

Миколи Кульчинського до віце-прем'єр-міністра України –  міністра соціальної політики України Сергій Тігіпка про відмову у фінансуванні Полтавському обласному відділенню Всеукраїнського об'єднання ветеранів Полтавською обласною державною адміністрацією та Радою міністрів Автономної Республіки Крим відділенню Всеукраїнського об'єднання ветеранів в Автономної Республіці Крим протягом 3-х років.

Михайла Волинця до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України Сергій Тігіпка про невдоволення відповіддю на депутатське звернення щодо невжиття заходів посадовими особами Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області щодо приведення робочої інструкції Любові Хальзевої у відповідність до пункту 6 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року.

Юрія Кармазіна до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктора Тихонова, Генерального прокурора України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо перевірки фактів зловживання службовим становищем посадовими особами органів виконавчої влади Львівської області, бездіяльності працівників прокуратури Львівської області та Дрогобицької міжрайонної прокуратури за фактами незаконного будівництва та реконструкції нежитлового приміщення за участю головного санітарного лікаря Львівської області Михайла Павліва та самовільного захоплення ним земельної ділянки, на якій розташовані прилеглі житлові будинки та дитячий садок, вжиття відповідних заходів реагування з усунення порушень чинного законодавства та притягнення винних до відповідальності.

Володимир Лещенка до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктора Тихонова з приводу порушень вимог чинного законодавства України щодо дотримання стандартів, норм і правил експлуатації приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 35, яке орендує Закрите акціонерне товариство "Ритейлінгова компанія"Євротек".

Григорія Смітюха до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктора Тихонова, Генерального прокурора України стосовно призначення перевірки щодо правомірності дій посадових осіб Севастопольської міської державної адміністрації в зв'язку із запланованим будівництвом багатоповерхових будинків на території житлового кварталу  між вулицями Гавела та Героїв Підводників у місті Севастополі.

Володимира Даниленка до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра  фінансів, Міністра інфраструктури України Бориса Колеснікова стосовно неналежного розгляду депутатського запиту відносно внесення змін до промо-ролику "Увімкни Україну" для відтворення справжнього виду головної площі міста Харкова з пам'ятником Володимиру Леніну.

Едуарда Прутніка до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Луганської обласної державної адміністрації стосовно необхідності вирішення питання щодо невідкладного забезпечення пологового будинку міста Стаханова Луганської області апаратом ультразвукової діагностики експертного класу з допплерівською приставкою для забезпечення належного рівня медичної діагностики та надання своєчасної медичної допомоги.

Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України стосовно необхідності встановлення загальної вартості послуг при здійсненні державної реєстрації земельних ділянок і прав на них.

Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України щодо необхідності здійснення державної підтримки, направленої на утримання та забезпечення працездатності внутрішньогосподарської інженерної інфраструктури комунальної власності у Рівненській області.

Анатолія Матвієнка до Голови Національного банку України стосовно надання інформації про здійснення платежу.

Володимира Лещенка до Міністра охорони здоров'я України з приводу фінансування процедури гемодіалізу в Чернігівському та Черкаському центрах за рахунок коштів державного бюджету.

Володимира Карпука до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України стосовно перевірки фактів перевищення службових повноважень та грубого порушення прав громадянки Тетяни Чайки працівниками Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.

Володимира Яворівського до Міністра внутрішніх справ України щодо дезінформації Міністром внутрішніх справ України Анатолієм Могильовим українського суспільства про розпродаж керівництвом Національної спілки письменників України землі, на якій розташовані будинки творчості у Коктебелі; чи знає Міністр про те, що земля, яка перебуває в тимчасовій оренді, продати не можливо?

Катерини Ващук до Міністра юстиції України стосовно вжиття заходів для виконання рішення суду щодо стягнення заборгованих коштів з відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький молочний завод" на користь  сільськогосподарського виробничого кооперативу "Слава".

Лілії Григорович до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо незаконного збору інформації про громадянку Ірину Магрицьку працівниками Міністерства внутрішніх справ України.

Миколи Кравченка до Міністра фінансів України, голови Донецької обласної державної адміністрації щодо ситуації з бюджетом 2011 року у місті Кіровське Донецької області.

Миколи Рудченка до Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України щодо законності діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" у сфері організації харчування дітей шкільного віку, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у Житомирській області.

Миколи Томенка до Міністра аграрної політики та продовольства України, Міністра екології та природних ресурсів України щодо законності штучного спуску води на Кременчуцькому водосховищі у березні 2011 року, загибелі у зв'язку з цим сотні тонн водних живих ресурсів та вжиття термінових заходів до запобігання виникненню екологічної катастрофи в басейні Дніпра.

Олександра Шепелєва до Міністра екології та природних ресурсів України стосовно вжиття заходів для ліквідації наслідків екологічної катастрофи, що сталася внаслідок скидання води на Кременчуцькому водосховищі.

Олександра Шепелєва до Міністра екології та природних ресурсів України щодо вжиття заходів для недопущення забруднення довколишнього середовища внаслідок діяльності Миколаївського глиноземного заводу.

Романа Забзалюка до Міністра внутрішніх справ України щодо ненадання відповіді на депутатське звернення стосовно порушення Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" у місті Миколаєві.

Сергія Власенка до Міністра фінансів України стосовно надання повного тексту результатів розгляду фактів використання бюджетних коштів, що здійснювався юридичними компаніями, частина з яких є закритою.

Сергія Гордієнко до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо необхідності невідкладного всебічного неупередженого розслідування факту затримання та утримання під вартою (на переконання жителів територіальної громади за сфабрикованими причинами) Орджонікідзівського селищного голови Автономної Республіки Крим Максима Дубініна та можливості звільнення з-під варти з підпискою про невиїзд.

Групи народних депутатів (Стойко, Парубій, Григорович) до Міністра охорони здоров'я  щодо знищення лікарень в результаті впровадження  "Пілотного експериментального проекту охорони здоров'я" у Донецькій області.

Групи народних депутатів (Прутніка, Плотнікова та інших) до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Генеральної прокуратури України, Державного агентства земельних ресурсів України стосовно необхідності перевірки фактів, викладених у колективному зверненні жителів Ніжинського району Чернігівської області, щодо спроб рейдерського захоплення земель у селі Крути та селі Перемога, які відбулися у лютому цього року та ситуації, що склалася з одним із кращих державних сільськогосподарських підприємств України, гордістю Чернігівщини, дослідним підприємством агрофірма "Лосинівка".

Валерія Кальченка до голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо забезпечення повного, всебічного розгляду справи судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Сергія Куковенкова щодо неодноразових грубих порушень матеріального та процесуального права.

Сергія Власенка до Голови Фонду державного майна України щодо законності зміни власників корпоративних прав покупця акцій Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Володимира Яворівського до Голови Фонду державного майна України щодо чергової тіньової приватизації стратегічного об'єкту Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", яке продане за стартовою ціною, через що Україна недоотримала як мінімум 3-4 мільярда доларів, а власником стала нещодавно створена на Кіпрі фірма ЕПИК ТЕЛЕКОМ ІНВЕСТ ЛТД, за якою, судячи з усього, стоїть хтось із представників влади.

 Юрія Одарченка до Голови Державної судової адміністрації України, голови Ради суддів України щодо унеможливлення упередженості автоматизованої системи при визначенні складу суду згідно системи "Документообіг загальних судів".

 Анатолія Ягоферова до Генерального прокурора України стосовно ситуації навколо Відкритого акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Луганськтепловоз".

Андрія Пінчука до Генерального прокурора України щодо невиконання забудовниками своїх зобов'язань з будівництва житла для молодих сімей.

Андрія Шкіля до Генерального прокурора України щодо нанесення збитків територіальній громаді міста Одеси шляхом незаконного заволодіння земельними ділянками за адресою Французький бульвар, 27/1 та Генуезька, 1 у місті Одеса.

Андрія Шкіля до Генерального прокурора України щодо неналежної відповіді на депутатські звернення і надання уточнюючої інформації про порушення, вчинені при прийнятті у експлуатацію приміщень після проведення реконструкції за адресою місто Львів, вул. Генерала Чупринки, 5.

Василя Грицака до Генерального прокурора України стосовно затягування розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом нападу на Державне підприємство Поліграфічний комбінат "Україна" 25 січня 2010 року.

 Дмитра Шлемка до Генерального прокурора України щодо умисного невиконання судового рішення працівниками Голосіївської державної адміністрації міста Києва.

 Дмитра Шлемка до Генерального прокурора України щодо захисту порушених прав, законних інтересів працівників Відкритого акціонерного товариства "Компанія Верховини".

Миколи Рудченка до Генерального прокурора України стосовно порушень інвестиційних зобов'язань Відкритим акціонерним товариством "Малинська паперова фабрика Вайдманн" у місті Малині Житомирської області.

 Олександра Єфремова до Генерального прокурора України щодо винесення неправосудного вироку у кримінальній справі.

 Павла Мовчана до Генерального прокурора України щодо незаконного рішення Одеського міського голови Олексія Костусєва про використання у роботі та діловодстві Одеської міської влади виключно російської мови.

 Сергія Павленка до Генерального прокурора України стосовно закриття небезпечного виробництва пінополістиролу у місті Дунаївці Хмельницької області та бездіяльності органів прокуратури.

Сергія Храпова до Генерального прокурора України щодо неправомірних дій керівництва швейної фабрики "Пан-Ашир" (у місті Новомосковську Дніпропетровської області), яке протягом тривалого часу не виплачує робітникам заробітну плату.

Юрія Гнаткевича до Генерального прокурора України щодо фактів зловживань, шахрайства та незаконного привласнення майна в ході реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" у селі Тараканів Дубенського району Рівненської області.

Групи народних депутатів (Шкутяк, Кармазін, Кульчинський та інші) до Генерального прокурора України щодо проведення перевірки та притягнення до відповідальності посадових осіб виконавчого комітету Одеської міської ради за фактом нецільового використання бюджетних коштів (у тому числі захищених видатків бюджету), внаслідок чого було затримано виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Петра Цибенка до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо зволікання у вирішенні житлового питання інваліда Великої Вітчизняної війни Олександра Бондарчука органами місцевої влади міста Житомира.

Юрія Гнаткевича до голови Рівненської обласної ради з приводу доцільності закриття міжрайонного онкологічного диспансеру у місті Дубно Рівненської області.

Юрія Крука до Голови Одеської обласної державної адміністрації щодо ремонту транзитних доріг через місто Рені Одеської області.

Таким чином, шановні народні депутати, я виголосив 122 депутатських запити.

Шановні народні депутати, народний депутат України Юрій Кармазін звернувся з відповідними документами до Верховної Ради України у зв'язку з тим, що він не задоволений відповіддю на депутатські запити. Він просить розглянути це питання.

Відповідно, шановні колеги, до Регламенту Верховна Рада, або п'ята частина народних депутатів, своїми підписами можуть поставити питання про розгляд і обговорення депутатського запиту. Якщо Верховна Рада України не підтримує розгляд і обговорення депутатського запиту, то депутат має право тільки на виступ на 3 хвилини.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про обговорення питання, пов'язаного з депутатським запитом. Прошу, шановні народні депутати, визначатися.

 

11:34:44

За-69

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін. У вас 3 хвилини.

 

11:34:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я щиро дякую усім депутатам, хто знайшов можливість мене підтримати.

24 грудня на пленарному засіданні Верховної Ради оголошено мій депутатський запит до Прем'єр-міністра щодо вжиття невідкладних заходів стосовно забезпечення умов для сталого зростання та підвищення конкурентоспроможності портів України, що сприятиме забезпеченню національних інтересів та економічної безпеки. Однак я отримав відповідь від Кабінету Міністрів України, із змісту якої вбачається, що урядом не будуть  виконані мої вимоги та не буде вжито конкретних заходів стосовно забезпечення умов для сталого зростання та підвищення конкурентоспроможності портів, що може призвести до неналежного забезпечення національних інтересів та загрози економічній безпеці України.

Надзвичайний транзитний потенціал України визнано всьому світі. Його невиконання на повну потужність є величезною помилкою, що межує зі злочином. Додаткові транзитні вантажопотоки –це додаткові робочі місця, це додатковий збут для українських транспортних та обслуговуючих підприємств, від торгівлі пальним до мотелів, це додаткові податки до Державного бюджету. Багато країн: Сінгапур, Гонконг, інші базують свої бюджети на надходженнях від транспортного сектору. Держава приділяє цьому недостатньо уваги. Транзитний потенціал України на сьогодні  реально використовується лишена 50 відсотків, в тому числі невикористаний резерв переробної спроможності українських портів становить більше 30 відсотків. Погіршення становища України в транзитній сфері може мати незворотній характер, я наголошую на цьому. Якщо сучасні негативні тенденції не будуть враховані на загальнодержавному рівні при розробці національної транспортної політики.

Я вважаю, що мають бути такі кроки урядом вжиті: зняття перешкод на шляху транзитних вантажів, які негативно позначаються на конкурентоспроможності українських портів у порівнянні з портами інших країн Чорного моря, або Прибалтики, що призведе до перетікання вантажів з портів в Румунії Росії, Болгарії, Латвії та інших країн до національних портів. Поки що ж все робиться абсолютно навпаки. Ми втратили білоруські, молдавські, російські вантажі. Більш того, деякі товари з Туреччини більш вигідно везти довкола Європи до Риги, або до Клайпеди і звідти доставляти в Київ, ніж провести через Одесу або Іллічівськ. Всі сьогодні спираються і скидають всіх собак на митницю. Ні, собака зарита в уряді, там її треба розв'язувати!

Через це я наголошую, що треба повторно розглянути мій депутатський запиті я дуже вражений, що більшість, яка сьогодні запропонувала зміни до пенсійного законодавства, яке ви сьогодні роздали, не хоче знаходити кошти і не проголосували за розгляд цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович, сідайте. Шановні колеги, я секретаріат прошу підготувати відповідний… оформити відповідний запит Юрія Анатолійовича Кармазіна.

Шановні народні депутати, Верховна Рада України 24.09.2010 року прийняла Постанову Верховної Ради України про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної  Ради з питань розслідування випадків цензури в засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Сьомим пунктом було  передбачено заслухати на засіданні Верховної  Ради України Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України про хід розслідування справи про зникнення журналіста Василя Климентьєва, інших резонансних справ, пов'язаних із захистом прав журналістів. І відповідно до рішення Верховної Ради України сьогодні ми проводимо розгляд цього питання.

Оскільки, шановні колеги, ми не можемо до розгляду цього питання застосувати статтю 240 Регламенту, вона передбачає, коли відбуваються звіти або інформації про роботу загалом відповідних осіб і організацій установ, які  вони очолюють і на призначення яких надає Верховна Рада України, то нам треба прийняти процедурне рішення відповідно до статті 50 Регламенту. І Генеральний прокурор, і міністр внутрішніх справ просять до десяти хвилин для надання відповідної інформації Верховній Раді України.  (Шум у залі) Я ще раз проголошую: це інформація, а не розгляд питання.

Є інші пропозиції?  (Шум у залі) Ну, будь ласка, давайте по одному від фракцій обміняємося думками. Від фракцій давайте по одному. Будь ласка, Ірина Геращенко. Мікрофон Ірини Геращенко.

 

11:40:11

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги, ми дуже вдячні, що нарешті через майже півроку після того, як було прийнято постанову Верховної  Ради України, до зали Верховної  Ради завітали і Генеральний прокурор України, і міністр внутрішніх справ для того, щоб відповісти на ті запитання, які сьогодні турбують суспільство. І мені здається, що насправді сьогодні  в першу чергу Генеральна прокуратура і Міністерство внутрішніх справ зацікавлені в тому, щоб у нас була можливість задати запитання. тому що є дуже багато сьогодні незадоволених від засобів масової інформації, від суспільства щодо закритості наших силових структур.

Я думаю, що якщо у нас буде можливість хоча по запитанню від фракції задати, це буде дуже і дуже правильно. Тому що стоять питання щодо Клементьєва, щодо Гонгадзе. За ці півроку трапилося ще ті випадки, які можна трактувати як такі, що є фактом порушення права журналіста на професію. Було би правильно, щоби ми мали сьогодні можливість обмінятися тут думками, задати такі запитання Генеральній прокуратурі, МВС, а вони просто відповіли суспільству про те, як працюють у цьому напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фракція… Іван Кириленко, "БЮТ – "Батьківщина".

 

11:41:28

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, шановна президіє! Ми підтримуємо пропозицію наших колег із "Нашої України – Народної Самооборони". Після заслухування  інформації і міністра внутрішніх справ, і Генерального прокурора треба обмінятися думками через постановку запитань. Хоча б хвилин по 15 виділити для кожного, бо надзвичайно, дійсно, резонансне питання. І потім обмінятися думками, виступами від фракції. Або хоча б дати виступити голові Комітету з питань свободи слова і інформації Шевченку Андрію.

Ми підтримуємо попередню пропозицію і схвалюємо такий режим роботи: запитання – по 15 хвилин кожному і виступи від фракцій після того –  по 3 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Чечетов, будь ласка.

 

11:42:20

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Руководство правоохранительных органов, силовых структур и Генеральный прокурор, и министр внутренних дел демонстрируют максимальную открытость, публичность, и неоднократно они докладывали о  работе своих ведомств, с этой трибуны отвечали на вопросы. И я думаю, что они уже в этом зале выступают больше, чем отдельные оппозиции, отдельные депутаты из оппозиции вообще бывают на сессии, да.

Поэтому для того, чтобы сегодня не превращать в клоунаду и в базар, а  клоунада началась с самого начала, когда вы тут с лозунгом вышли, попыткой заблокировать трибуну и так далее. Поэтому для того, чтобы не завершать в таком юмористическом стиле наше сессионное заседание, нужно дать возможность выступить с информацией и Генеральному прокурору, и министру внутренних дел без вопросов, без обговоренная и на этом завершить рассмотрение этого вопроса.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракцій ще є? Будь ласка, Володимир  Григорович Матвєєв.

 

11:43:31

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Думаю, що зараз на стадії періоду досудового розслідування справи про зникнення журналіста Василя Клементьєва, Верховна Рада дійсно заслухає інформацію Генерального прокурора та міністра внутрішніх справ і зробить відповідні висновки. Але я думаю, що цим на сьогодні нам слід і обмежитись, не слід перетворювати розгляд цього питання у політичний фарс. Це, я думаю, не зарадить справі, якщо ми хочемо, дійсно, щоб питання щодо зникнення журналіста Василя Клементьєва було розглянуто кваліфіковано і ця справа була доведена до логічного завершення, тобто до розгляду у суді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хто? Я тільки від фракцій запитую, немає від фракцій? Олег Ляшко, і будемо приймати рішення.

Я ж не можу, якщо позафракційні депутати, і один з позафракційних, що робить скажіть?

 

11:44:40

ЛЯШКО О.В.

Дякую Володимир Михайлович! Оскільки цілком очевидно, що ми обмежимося лише інформацією Генеральної прокуратури і Міністерства внутрішніх справ я, користуючись нагодою, хотів би звернутись до Генерального прокурора, оскільки у нас йдеться не лише про справу Василя Клементьєва, а я висловлюю сподівання, що все-таки людина жива і повернеться додому і до  роботи, але і про інші справи резонансні, пов’язані з захистом прав журналістів. Шановний пане Генеральний прокурор, днями Нацрада з питань телебачення і радіомовлення позбавила ліцензії на мовлення відому радіомережу "Мелодія", яка впродовж майже десяти років радує мільйони  своїх слухачів чудовими піснями. Сьогодні забрали в них ліцензію і передали якійсь невідомій компанії, за якою стоїть один із представників діючої влади. Я звертаюсь до вас офіційно провести перевірку з цього приводу і оскаржити рішення Нацради у випадку, якщо воно є незаконним.  Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми з вами домовилися таким чином, що після того коли ми послухаємо інформацію Генерального прокурора і міністра внутрішніх справ, то десь на наступний, очевидно, якщо буде готова комісія, то на наступний тиждень ми заслухаємо звіт комісії, як це і передбачено у нас постановою, що в березні заслухати звіт комісії. Це залежно від того, коли буде комісія готова, але. не відкладаючи це питання. І в нас буде можливість більш ширше, всебічно розглядати це питання по повній, так би мовити, процедурі розгляду цього питання.

Прозвучало дві пропозиції: перша пропозиція – надати по 10 хвилин для інформації Генеральному прокурору, міністру внутрішніх справ, друга пропозиція – окрім інформації, мати можливість поставити запитання, скажімо, до 5 хвилин. Я поставлю в порядку надходження ці пропозиції на голосування. Перша пропозиція – це про надання інформації в межах 10 хвилин і прийняття інформації до відома. Якщо не буде підтримана, тоді друга пропозиція  – 10 плюс 5. Зрозуміла пропозиція?

Голосується перша пропозиція про інформацію без запитань і обговорень цього питання.

 

11:47:20

За-250

Рішення прийнято.

Я запрошую на трибуну Генерального прокурора України Пшонку Віктора Павловича.

Шановні колеги, таке є прохання, давайте ми інформацію заслухаємо, після того зробити перерву. Немає заперечень? Будь ласка.

 

ПШОНКА В.П.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Винесене сьогодні на обговорення питання дійсно є  одним із найбільш актуальних. Генеральна прокуратура розуміє роль і значення журналістів у сучасному суспільстві. Тому кожна справа про злочини стосовно працівників засобів масової інформації, пов’язана з їх професійною діяльністю, для нас вважається резонансною.

Стан досудового слідства у цих справах упродовж останніх років перебуває на постійному контролі Генеральної прокуратури. Аналіз статистичної інформації засвідчив, що з року в рік кількість журналістів, які потерпіли від злочинів, зростає. Зокрема, у 2008 році  їх  було 14, у 2009 році – 20, у 2010 році – 33 особи. Переважна більшість з них зазнали шкоди від загально-кримінальних правопорушень. Водночас злочинів, які пов’язані з  професійною діяльністю журналістів, за вказаний період зареєстровано відповідно: один – у  2008, п’ять – у 2009 та 8 – у 2010 році. За кожним вживалися вичерпні заходи до їх розкриття та розслідування, зокрема з цих  14 кримінальних справ 9 надіслано до суду.

Так, минулого року широкого розголосу набув факт заподіяння в місті Житомирі тілесних ушкоджень головному редактору газети "Сільське життя"  Іванівському. Винні особи встановлені. У справі зібрано достатньо доказів, які свідчать про те, що тілесні ушкодження Іванівському заподіяно з метою перешкоджання законній професійні діяльності журналіста. Усім трьом співучасникам злочину пред’явлено обвинувачення та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокуратурою Житомирської області справу надіслано до суду для розгляду по суті. Минулого року ще сім справ скеровано для розгляду до судів Дніпропетровської, Вінницької, Кіровоградської, Одеської, Полтавської та Херсонської областей. В чотирьох з них судами ухвалено рішення. Зокрема, Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська засуджено особу, яка перешкоджала професійній діяльності журналіста товариства "Акцент-медіа" щодо підготовки репортажу із застосування відеозйомки. При цьому останнім заподіяно тілесні ушкодження та знищено записи. У двох кримінальних справах судом прийнято рішення про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності за примиренням сторін.

Проте не всі злочини вдається розкрити по гарячих слідах. Попри докладення зусиль  дотепер залишається  не розкритим зникнення головного рекдаткора газети "Новий Стиль" Клементьєва. Враховуючи суспільний резонанс,  викликаний цією подією, порушена кримінальна спрва про умисне вбивство. Провадження проводиться головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України, створено слідчо-оперативну групу, до кладу якої увішли найбільш досвідчені слідчі та працівники карного розшуку. У справі відпрацьовуються усі можливі версії, у тому числі щодо вбивства Клементьєва у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків.

Проведено значний обсяг роботи, допитано більше 480 свідків, призначено 91 судову експертизу, проведено 53 огляди та 33 обшуки, отримано 20 дозволів суду, перевіряється будь-яка наявна інформація. Стан слідства у справі неодноразово заслуховувався на оперативних нарадах у прокуратурі Харківської області та Генеральній  прокуратурі, востаннє – 16  березня у заступника Генерального прокурора. За наслідками  заслуховувань  надавалися вказівки, спрямовані на всебічне повне і об’єктивне дослідження  оставин справи. Досудове слідство триває. Більш детальну інформацію щодо розслідування цієї справи надасть і міністр внутрішніх справ.

Однією з найбільш резонансних, впродовж останнього десятиріччя, є кримінальна справа за фактом убивства журналіста Георгія Гонгадзе. Перебіг досудового слідства у справі неодноразово висвітлювався у засобах маосовї інформації. Виконавців страшного злочину засуджено ще у 2008 році. На разі у рамках розслідування цієї справи закінчено досудове слідство за обвинуваченням Пукача у вчиненні умисного вбивства,  у зв’язку  з виконанням Георгієм Гонгадзе громадських та журналістських обов'язків. На даний час триває ознайомлення обвинуваченого з матеріалами справи, після чого кримінальну справу буде надіслано до суду для розгляду по суті.

Щодо кримінальної справи за фактом вчинення вбивства журналіста Георгія Гонгадзе на замовлення, то Генеральною прокуратурою продовжується досудове слідство для встановлення усіх осіб, які мали відношення до скоєння вказаного злочину та доведення їх вини.

Хочу наголосити, що стан досудового слідства у кримінальних справах про злочини, стосовно працівників засобів масової інформації пов'язані з їх професійною діяльністю надалі перебуватиме на моєму особистому контролі. Водночас органи прокуратури у межах своєї компетенції вживатимуть усіх можливих заходів до попередження протиправних дій проти журналістів та забезпечення додержання законності у медійній сфері.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Віктор Павлович.

Міністр внутрішніх справ Могильов Анатолій Володимирович має слово. Будь ласка.

 

МОГИЛЬОВ А.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, перед тим, як доповісти вам про хід розслідування справи щодо зникнення журналіста Клементьєва, дозвольте декілька слід сказати в цілому щодо протидії міліцією тяжкій насильницькій злочинності.

У минулому році позитивною тенденцією було скорочення числа насильницьких злочинів. Майже менше зареєстровано вмисних вбивств  - на 5 відсотків, тяжких тілесних ушкоджень – на 9 відсотків, в тому числі ті, що спричинили смерть потерпілого – на 10 відсотків, зґвалтувань – на 16 відсотків. По закінченим кримінальним справам на 11 тисяч 600 тисяч більше розслідувано тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі вбивств на замовлення. Також розкрито 27,5 тисяч злочинів, вчинених в минулі роки.

Ця позитивна тенденція зберігається і в поточному році. Особлива увага нами приділяється розкриттю та розслідуванню злочинів проти журналістів, які перебувають на щоденному контролі МВС. Адже професія журналіста є особливою. Саме завдяки їй, розвивається демократичні цінності в державі. Водночас вона відноситься до однієї із тих професій, яка є найнебезпечнішою.

Тому про будь-яку резонансну подію за участю журналістів негайно доповідається мені особисто, інформуються засоби масової інформації. На місце події виїжджають  керівники органів внутрішніх справ і представники підрозділу зв'язків з громадськістю. Безпосередньо на місцях події організується робота щодо розкриття злочинів.

Починаючи з 2000 року на сьогодні вчинено 1 тисячу 132 злочини, у яких потерпілими визнано працівників засобів масової інформації – 1132. Із них не розкрито залишається  585, тобто майже 50 відсотків. Слід зазначити, що у 98, я ще раз підкреслюю, у 98 відсотках або 1 тисячу 93 справи з цих 1132, ці злочини не пов'язані з професійною діяльністю працівників ЗМІ. Про це свідчать фактичні обставини їх скоєння, нерідко і самі потерпілі в ході в слідства самі повідомляють про це, або ж ці версії не підтверджуються на досудовому слідстві.

За останні 10 років у зв'язку з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, стаття 171 Кримінального кодексу України, порушено 24 справи, які розслідувала прокуратура. До кримінальної відповідальності притягнуто 13 осіб, з них судом до реальної міри покарання не засуджено жодного.

У 2010 році порушено 94 кримінальні справи за злочинами, де потерпілими є працівники засобів масової інформації. З них розкрито 47, тобто ті самі 50 відсотків, а з початку цього року зареєстровано 18 таких злочинів.

Одним з найбільш резонансних злочинів, скоєних в минулому році, є всім відома справа, порушена за фактом зникнення головного редактора газети "Новий стиль" Климентьєва. Зазначу, що для розкриття цього злочину одразу була створена потужна слідчо-оперативна група, складено план слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, висунуто 10 найбільш вірогідних версій вчинення злочину. У подальшому спільним рішенням керівництва МВС та Генеральної прокуратури розслідування справи доручено Головному слідчому управлінню МВС.

Запевняю вас, що слідчі дії та оперативно-розшукові заходи у справі тривають цілодобово. Ще раз підкреслюю, цілодобово. Це дало змогу звузити напрямки розшуку та залишити на період цього розслідування на першому етапі чотири версії зникнення Климентьєва, зокрема перша – це вчинення злочину у зв'язку з його професійною діяльністю, друга – вчинення злочину на ґрунті родинних відносин, третя –  вчинення злочину на ґрунті боргових відносин і четверте – це  інсценування злочину.  При цьому  одною із основних  розглядається версія вчинення злочину  у  зв'язку  з професійною діяльністю Климентьєва. Тому в першу чергу  ретельно відпрацьовуються особи, які  були об'єктами його публікацій у газеті "Новый стиль".  Слідством  витребувано  основні видатки газети, зроблено список таких  осіб, відносно  яких Климентьєв публікує  свої публікації. Всі вони відпрацьовуються оперативним шляхом, перевірені зв'язку  з потерпілим.

Стан досудового слідства та результати оперативно-розшукових заходів неодноразово заслуховувались керівництвом МВС та Генеральною прокуратури України як за місцем розслідування в місті  Харкові, так і в Генпрокуратурі, і в МВС. Хід розслідування  цього  злочину перебуває на постійному контролю керівництва Міністерства внутрішніх  справ і на моєму особисті. Всі події, зв'язані з цією справою, ретельно аналізуються, робляться певні висновки, робота по розкриттю злочину не припиняється.

Щоденно у справі працює  25 осіб з числа слідчих Головного слідчого управління та оперативних працівників Департаменту карного розшуку МВС і ГУМС України  у Харківській області. Більше того,  для розкриття злочину задіяні працівники  оперативних служб інших  силових структур. Всі ці співробітники, не зважаючи на те, що  на території області є  інші нерозкриті тяжкі та особливо тяжкі злочини, займаються тільки розслідуванням та розкриттям злочину, зв'язаного стосовно Климентьєва. 

Незважаючи на численну критику з боку різних правозахисних та громадських організацій, політичних структур, хочу зазначити, що у справі виконано значний обсяг роботи. На сьогодні перевірено більше 3   тисяч осіб при опрацюванні прилеглої до будинку  потерпілого території, зокрема мешканці сусідніх будинків та громадяни, які могли бути у гостях  чи випадково опинитися у цьому  районі вранці 11.08.2010 року, коли зник   Климентьєв.

З врахуванням того, що  Климентьєв за декілька днів   до зникнення   у супроводі довірених  йому осіб з'являвся на березі Печенізького водосховища, а 17.08.2010 року на Печенізькому водосховищі виявлено гумовий  човен, у якому  знаходились  ключі та мобільний телефон, які  належали потерпілому, нами відпрацьовано практично кожен метр цього  водосховища,  загальна площа якого складає 80 квадратних кілометрів. До відпрацювання було залучено  20 водолазів з декількох  регіонів України,  які протягом двох місяців проводили роботи по дослідженню на водосховищі. При відпрацюванні території, прилеглої до водосховища, допитано 4 тисячі осіб. Ретельно перевірено осіб, які виявили човен з ключами та мобільним телефоном Климентьєва. Було встановлено, що поява човна біля берега водосховища є цілеспрямованою спробою направити слідство по хибному шляху. Тому за ітогами перевірки, виключена можливість нещасного випадку на воді з участю потерпілого.

З моменту зникнення Климентьєва ідентифіковано більше 200 невпізнаних трупів, направлено відповідне орієнтування до Російської Федерації та Білорусії.

Для встановлення осіб, чиї відбитки пальців рук вилучені на речовому доказі у гумовому човні, досліджено майже 12 тисяч дактокарт. Призначено та проведено 102 різні експертизи. Загалом матеріали кримінальної справи нараховують на цю годину 45 томів. Це ітоги повсякденної та напруженої роботи, зокрема допити свідків, матеріали оглядів, обшуків, висновки експертиз, відомості щодо телефонних з'єднань, тощо.

На сьогодні, з урахуванням проведеної роботи слідством, залишено для відпрацювання дві версії. Перше – це вчинення злочину у зв'язку з виконанням Климентьєвим своїх професійних обов'язків, це пріоритетна версія. І друга – це викрадення та подальше вбивство, вчинені особами, які мали мету дискредитувати певних посадових осіб, які знаходяться на високих посадах в органах виконавчої влади в Харківській області.

У той же час слід зазначити, що розкриття злочину ускладнює відсутність даних про обставини зникнення потерпілого, не встановлення його місця перебування. Незважаючи на те, що в розпорядженні слідства та оперативних служб практично не було даних про обставини злочину, за результатами розслідування вдалось визначити напрямки роботи, спрямовані на його розкриття, які я не маю права озвучити із-за таємниці слідства.

На сьогодні у справі активно проводяться заходи до встановлення місця перебування певних фігурантів, які мають безпосереднє відношення до злочину. В тому в мене немає ніяких сумнівів, як і в слідчих, які ведуть цю справу. Цей злочин буде розкрито, а причетних до нього осіб притягнуто до кримінальної відповідальності. Ця робота знаходиться на постоянному контролі керівництва МВС.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також, Анатолій Володимирович.

 

МОГИЛЬОВ А.В. Я дякую за можливість кожен місяць виступати мені з цієї поважної трибуни і відповідати на запитання шановних народних депутатів.  Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили це питання. Я водночас прошу голову тимчасової слідчої комісії для  того, щоб підготували відповідний звіт комісії для того, щоб ми могли його розглянути.  Ми ж прийняли рішення, голосували.

Ірина Геращенко, будь ласка, мікрофон, з цього приводу.

 

12:03:09

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, ми  дякуємо насправді за те, що почули від Генерального прокурора і міністра внутрішніх справ звіт, але  шкода, що ми не мали можливості задати запитання, тому що дуже багато звернень  до народних депутатів є, зокрема, і у справі Гонгадзе.

Я  зараз хочу звернутися  до Генерального прокурора України   ось з якими запитаннями. Ми  надсилали вам відповідні запити і від депутатів, і від нашої тимчасової слідчої комісії зі скаргами родин і потерпілих, яких сьогодні не  допускають до ознайомлення з матеріалами  справи, на яке вони  мають повне право.  Тому що закінчилося слідство, закрите було досудове слідство, 1 грудня, а 3-го вже їх попросили ознайомитись, коли мама Гонгадзе старенька, літня жінка, навіть у Львові не встигла це отримати. Перше історія.

Друга. Ідуть скарги, що навіть коли розглядаються ці питання скарг потерпілих у суді,  засоби масової інформації не допускаються  навіть на можливість зняти відеоряд, коли  заяви   суду зачитується.

Ось ці питання ми хотіли озвучити. Мені здається, шкода, що у нас не було можливості  такої сьогодні сказати вам те, де б ми почули,  можливо, відповідь Генеральної прокуратури, і це було би у першу чергу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть свій виступ.

 

ГЕРАЩЕНКО  І.В.  Мені здається, що це є помилковим рішенням, коли ограни правоохоронні не хочуть почути від нас ці запитання, де б ви могли   додати додаткову інформацію, яка важлива для преси.

Ми сподіваємось, ми звертаємося до вас, що  ви зверніть увагу  на ці скарги, в перчу чергу родини потерпілих, тому що це є резонанс не тільки для України, а для світу. Ви знаєте, скільки скарг  є від громадських організацій журналістських західних, що порушуються  права потерпілих, родини потерпілих у справі Гонгадзе.

Що стосується звіту комісії, то ми  її підготуємо, Володимире Михайловичу,  у встановлені законом, звичайно, терміни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую.

Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання. Я дякую Генеральному прокурору, міністру внутрішніх справ, що вони своєю присутністю демонструють повагу до Верховної Ради України.

Шановні колеги, оголошується перерва до  12 годин 36 хвилин.

 

Після перерви

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати робочі місця. Продовжуємо засідання.

Розглядається проект Постанови про відзначення 130-річчя з дня народження видатного українського вченого-медика Олександра Олександровича Богомольця (реєстраційний номер законопроекту 8049).

Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:37:10

За-152

Прийнято рішення.

Будь ласка, Карпук Володимир. І підготуватись Яворівському.

 

12:37:21

КАРПУК В.Г.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Постанови №8049, поданий народними депутатами Карпуком, Сергієм Шевчуком, Юрієм Гайдаєвим і Віталієм Коржом щодо відзначення 130-ої річниці з дня народження видатного українського вченого-медика Олександра Олександровича Богомольця.

Це надзвичайно визначний вчений з світовим ім`ям, який зробив надзвичайно багато для розвитку української вітчизняної науки, і коли ми формували назву законопроекту, то надзвичайно важко було визначити, тому що він і біолог, і фізіолог, і патофізіолог, і, говорячи уже сучасною науковою мовою, алерголог, ендокринолог, кардіолог, онколог і так далі. Це, дійсно, людина, яка багато зробила і як організатор науки і, зокрема, з 1930 по 1946 рік він очолював Академію наук України.

Ми погоджуємося з тими заувагами, які зробив Комітет з питань  культури і духовності при розгляді  даного законопроекту.

При розгляді в Комітеті з питань охорони здоров`я була пропозиція від народного депутата  Валерія Ілліча Коновалюка щодо внесення до постанови і  170-річчя від дня організації Київського національного університету імені Богомольця, тому що ім`я цього вченого носить і університет якраз 170 років. Але я думаю, що уже часу немає для того, щоб давати на заміну законопроект. І буде поданий окремий законопроект щодо відзначення цієї дати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Георгійович.

Володимир Олександрович Яворівський, будь ласка, голова комітету.

 

12:39:14

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго дня, Україно! Комітет з питань культури і духовності цілком підтримав цю добру ініціативу депутатів – представників, до речі, різних фракцій. Через те я думаю, що в нас не буде жодної зачіпки, цей законопроект пройде.

Ми, дійсно, маємо в особі Олександра Богомольця  справді видатного медика, українського медика, але зі світовим іменем. І те, що який колосальний прорив він здійснив у дослідженні людської крові, це масштабний абсолютно вчений. І тут уже говорилося про те, що в Україні він цінується, цінується нащадками.

Мені просто ще дуже приємно додати до того, що сказав добродій Карпук, сказати і про те, що Олександр Богомолець має і прекрасне генетичне продовження в особі Ольги Богомолець, яка є блискучим лікарем, громадським діячем, а, опріч того, є ще й композитором. І, якщо ви не маєте диску із її піснями на слова Ліни Костенко, то обов'язково купіть – і ви будете мати колосальне задоволення.

І останнє, що б я хотів сказати, Адаме Івановичу. Тут, дійсно, є кілька таких неточностей. Скажімо, сказано про те, що "науково-практичні заходи" - ну, що таке "науково-практичні заходи"? – замінити на "науково-практичні конференції, з'їзди, конгреси". А також додати у пункті 2 перед словами "фінансового" – "та матеріально-технічного забезпечення". Це такі нібито дрібнички.

І останнє. Я хочу, щоб воно було в стенограмі. І останнє: треба фразу "Національному банку", тобто зобов'язальну ноту, тому що ми зобов'язуємо: "Рекомендувати Національному банку видати пам'ятну медаль". Це і коректно, і не порушує стосунки парламенту із Національним… Монету, монету, я ж це маю на увазі, що монета у вигляді медальки. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я думаю, без обговорення обійдемося. Немає… Тоді я ставлю на голосування пропозицію з урахування, прошу звернути увагу, з урахуванням рекомендацій профільного комітету, які викладені в його поданні. Прошу при… Володимир Олександрович Яворівський. Прошу при остаточному редагуванні проекту постанови, при остаточному редагуванні врахувати зауваження комітету, які викладені в вашому поданні. Ось з такими доповненнями я  ставлю на голосування постанову про відзначення 130-річчя з дня народження видатного українського вченого медика Олександра Олександровича Богомольця, реєстраційний номер 8049. Прошу голосувати.

 

12:42:20

За-297

Прийнято постанову.

Розглядаємо проект Постанови про відзначення 120-річчя з дня народження видатного українського письменника Михайла Опанасовича Булгакова. Реєстраційний номер 8111, є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:42:50

За-205

Підтримано. Будь ласка, дві хвилини Богословська Інна Германівна – автор законопроекту і підготуватися Яворів….

 

12:43:00

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, 120 років з дня народження Булгакова – це дата, яку ми вже доживши до зрілості української держави повинні, безумовно відмітити. Ми вже перейшли вісімнадцятирічний вік, коли людина розуміється звідки вони і що вони і повинні усвідомлювати, що будь-яка видатна особистість,яка народжена в Україні, яка має тут коріння, яка може бути пов'язані у свідомості будь-якого мешканця Землі з Україною – це наше надбання, це наше багатство. Тому впевнена, що ця постанова об'єднає нас всіх, я знаю, що багато було на комітеті зауважень від українських націоналістів про те, що Булгаков не є українським письменником, але впевнена в тому, що ми повинні щоб світ за декілька років звик до того, що Малевич – це український видатний митець, і картини його, дух їх, народжений тут; що Вернадський – це український видатний вчений; що Блаватська – це українська письменниця, яка народжена у Дніпропетровську і там написала перші свої твори. Ми повинні розширювати розуміння свого коріння.

Тому я прошу вас підтримати цю постанову, це вчасно і правильно. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський Володимир Олександрович від комітету.

 

12:44:37

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Комітет однозначно підтримав ідею відзначити ювілей видатного письменника, видатного російського письменника із світовим, звичайно, іменем, який мав колосальний вплив на світову літературу і має досі. Він лежить десь, мабуть, у цьому химерному гоголівському ранньому Гоголі, він, мабуть, лежить у творчості Маркеса. Тобто це, справді, ніхто не має права сумніватися у величі цього письменника, який увів у свою реалістичну прозу, увів присутність світу химерного, світу зміщеного, світу уяви, світу, іноді коли підсвідомість переганяється у саму свідомість. Тобто з цього приводу ми не маємо жодних… Я думаю, що ми підтримаємо цю постанову.

Але я просто попросив би народних депутатів, по-перше, пані автор цього законопроекту раптом сказала, що націоналісти у комітеті зробили зауваження. Пані Інно, це – члени комітету, в якому ви є, до речі, першим заступником і за весь період були тільки два рази на засіданні комітету.

Але ми… ви правильно робите, що не ходите, ми спокійно можемо працювати. Але знаєте, обзивати членів комітету, в якому ви отримуєте заробітну плату, що там зібралися націоналісти, я м'яко вам кажу, це дуже і дуже некоректно, і не робіть цього, бо я можу і вас назвати, але я собі цього не дозволю.

Через те ми вважаємо про те, що писати, про те, що це відзначення ювілею видатного українського письменника, ми маємо право говорити про це у виступах, але це офіційний документ – постанова, треба написати, або видатний російський письменник, або найкраще: просто видатного письменника, нашого земляка. Все стає на свої місця. Але не допускаємо сьогодні таких вольностей в офіційному документі. Це постанова Верховної Ради, у якій якісь свої втягувати ніхто не має права. Я прошу підтримати і виправити про те, що це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Крім Чечетова, хто ще наполягає на виступі? Записуємося на виступ. Записуємося.

Ткач і Чечетов. Кульчинський Микола, прошу. Чечетов – наступний.

 

12:47:21

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги! Я також буду голосувати "за" відзначення 120-річчя великого російського письменника Булгакова. І хоч би з такої причини, що це з тих письменників, який міг усвідомлювати свої помилки в своєму світоглядному ставленні до нас, до українців.

Бо, скажімо, дискусія, яка почалася в 20-х роках по роману "Белая гвардия" і викликала величезну дискусію, закінчилася вона тим гаслом Хвильового, який потім сам застрелився: "Геть від Москви, курс на Європу". Після цієї дискусії Булгаков все-таки переробив багато моментів "Белой гвардии", в яких звучало певне приниження для українців. Отже, це була справді велика, не тільки великий письменник, але велика людина, яка вміла побачити, ставитися до себе критично. Це одне.

І я не думаю, що треба вибачатися, пане Володимире, за слово "націоналіст". Тому що українські націоналісти завжди тільки робили добро для свого народу. І Володимир Ілліч Ленін, це я спеціально для комуністів кажу, казав, що український націоналізм завжди прогресивний, бо він за свободу українського народу. Зрозуміло, що сталінізм, більшовизм, потім це слово зробили лайливим, але насправді це є патріотизм і любов до Вітчизни, яка творить, є творча любов. Але в тому значенні, в якому її вжила, в радянському значенні, пані Богословська, якщо це не так, то звичайно воно в значенні радянському, воно є образливо, а так весь світ націоналістичний. І Булгаков, як російський патріот, теж був російським націоналістом, і будь-хто, хто живе, народився, серед того чи іншого народу не властиво не бути націоналістом. Погано ним не бути, бути байдужим, перекоти-полем, перевертнем – оце проблема сьогодні для українців.

Дякую. Так що голосуємо "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

 

12:49:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Инна Германовна права, вы смотрите, сколько уникальных талантливых людей вышло из нашей земли. И тот же господин Вернадский, и Малевич, и Шевченко, и Булгаков, и Гоголь – у нас такая могучая духовная интеллектуальная основа. На этой интеллектуальной почве и сегодня должны взрасти и интеллектуалы, и литераторы, и писатели, и всегда так будет, да.

Но с другой стороны. я хотел обратить внимание на другое. Вот, думаю, что объединяет Гоголя, Шевченко и Булгакова? А потом, когда проанализировал их творчество, понял, объединяет их одно – их мудрость. Каждый из них, как минимум половину, а то и больше писал и на русском, и на украинском языке, на двух языках писали. То есть они даже тогда понимали, что для того, чтобы быть действительно духовным человеком, гармоничным человеком, интеллектуалом, надо знать, как минимум, два языка, братских, родственных. Это наказ нам, чтобы мы были настоящими наследниками и Шевченко, и Булгакова, и Гоголя, и все-таки в конце концов пришли к консенсусу, когда будет 300 голосов в зале, и будет два языка, на которых писали величайшие мыслители, поэты, писатели: Шевченко, Булгаков и Гоголь, стали государственными. Поддержать постанову!

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський, будь ласка одна хвилина.

 

12:51:24

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народна Партія. Шановні колеги, дуже боюся, щоб ми з водою цієї дискусії не виплеснули дитину, а дитина полягає в тому, що величезна і славнозвісна постать Булгакова, безумовно, має бути відзначена. І знаєте чому, от мені впало на думку, хоча б тому, що він створив такі образи, якими нібито передбачив наше сьогодення. Безумовно, більше шарикових і швондерів, менше професорів преображенських, але це не проблема письменника Булгакова – це проблема нашого сьогодення. І вшановуючи пам'ять цієї людини, яка передбачала сьогоднішнє суспільство, я думаю, ми зробимо великий плюс і велику справу. Тому здається, що ці дискусії нагадують воду, а дитина є, виплескувати її не треба, постанову треба підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

Шановні колеги, будемо приймати рішення. Давайте погодимось з пропозиціями комітету і я думаю, ми поступимо абсолютно мудро, якщо не будемо визначати який письменник Булгаков, а видатний, тобто не будемо зараховувати, щоб не вступати в суперечку все-таки. Він наш, він з нами, напишемо просто Постанова про відзначення 120-річчя з дня народження видатного письменника Михайла Булгакова (реєстраційний номер 8111). Ось з таким уточненням прошу голосувати.

 

12:53:07

За-294

Постанова прийнята.

Розглядаємо проект Постанови про Національне військове меморіальне кладовище (реєстраційний номер 8052). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:53:37

За-204

Підтримано.

Будь ласка, Вадим Колесніченко автор, дві хвилини і від комітету підготуватися Самойленку.

 

12:53:47

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги, у 2011 році весь український народ відзначатиме 20-річницю Незалежності України, 70-річницю початку Великої Вітчизняної війни, 66-річницю Перемоги над фашизмом.

Загальнодержавне значення має увічнення  подвигів воїнів-визволителів захисників своєї Батьківщини та  гідне вшанування ветеранів війни. Країни-переможці будуть віддавати почесті своїм загиблим та померлим героям у місцях їх поховань, які мають загальнонаціональне значення та є символом доблесті  і честі для всього народу. Американський народ – на Арлінгтоні, італійський – в  Мілані, Ізраїльський - в Меморіалі Яд Вашем, російський – на Федеральному військовому меморіальному кладовищі тощо.

На цей час в Україні  загалом та в місті Києві, зокрема поховання  ветеранів війни, учасників бойових дій, військовослужбовців та їх членів сімей відбувається безсистемно та з порушенням законодавства. Надходять численні скарги від родин ветеранів війни та військової служби, учасників  бойових дій щодо вимагання хабарів за отримання місця для поховання. Про спільне поховання  з членами сімей, взагалі не йдеться. Місць для поховання в місті Києві катастрофічно не вистачає.

Тому головним завданням цього проекту є забезпечення безумовного виконання вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту". Стосовно забезпечення владою гідного поховання ветеранів війни, яких в Україні станом на 1 січня цього року проживало понад 2 мільйони осіб. Збереження та розвиток славних бойових трудових традицій українського народу, посилення патріотичного виховання громадян, збереження історичної правди та формування загальнонаціональної гордості за видатних синів українського народу.

Проектом постанови передбачено створення національного військового кладовища у селищі Биковня під Києвом та спеціальних кладовищ в центрах та  містах, де проживає велика кількість ветеранів війни та Збройних сил.

Зазначена постанова вступає в силу щодо щорічних витрат в обсязі більше 5 мільйонів гривень з наступного року. Цю постанову ми вже голосували 6 місяців назад у нас, на жаль, не вистачило двох голосів, тому що ми пам’ятаємо, яка  ситуація була в залі. Тому ми вважаємо, що ми повинні, якщо ми хочемо гідно відзначати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. … Я пропоную підтримати цей проект постанови. І віддати шану нашим ветеранам і відомим громадянам України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретар Комітету з питань нацбезпеки і оборони Юрій Павлович Самойленко. Будь ласка.

 

12:56:15

САМОЙЛЕНКО Ю.П.

Уважаемые  коллеги! 16 февраля текущего года Комитет по вопросам национальной безопасности  и обороны на своем заседании рассмотрел поданный народным депутатом Украины Колесниченком проект Постановления о национальном военном мемориальном кладбище (регистрационный номер 8052).

Проектом постано вления предлагается Кабинету Министров Украины на государственном уровне принять решение о создании национального  военного мемориального кладбища и военных кладбищ в областных и районных центрах Украины. Для увековечивания и достойного захоронения ветеранов войны, участников боевых действий, военнослужащих, в том числе уволенных в запас, или в отставку  членов их семей, а  так же других лиц, которые совершили  героические поступки во имя украинского народа и имеют особые заслуги перед отечеством.

Народные депутаты, члены комитета, поддерживают проект постановления и рекомендуют  Верховному Совету Украины принять  его за основу с дальнейшим учетом замечаний, высказанных народными депутатами Украины, а так же другими субъектами права законодательной инициативы   при подготовке его ко второму чтению.  Просьба поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Так,  крім  Зарубінського і Цибенка інші наполягають? Записуємося, будь ласка, прошу записатись.

 

12:57:56

САС С.В.

Дякую, прошу передати слово Миколі Володимировичу Томенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Володимирович, будь ласка.

 

12:58:08

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, увіковічення пам'яті не є предмет для дискусії, тут ніхто, я думаю, не буде виступати проти самої ідеї. Але є кілька обставин, про які я змушений сказати.

Перша обставина. Ми, українці, маємо фантастично-трагічне місце, яке називається "Биковнянські могили", де загинуло більше 100 тисяч українців. Це місце, місце рівня Бухенвальду, Бабиного Яру, де щорічно приходять люди для того, щоб згадати безневинно загинутих  українців і сказати про ті репресії сталінські, які мали місце.  Тому, якщо думати про такий об'єкт меморіальний, точно його не можна робити в Биківні, бо давайте ще ми посваримо мертвих між собою. Значить, це єдине, до чого ми ще не додумалися  в цій країні.

Друга позиція. Коли ми кажемо про ювілеї. То повірте мені, як учаснику бойових дій в Афганістані, який постійно в госпіталі в афганському, найкраща пам'ять - це пільги не забрати, які вони мають, відкликати урядовий законопроект, який сьогодні забирає пільги в афганців, ветеранів, учасників Великої Вітчизняної війни, бо уряд каже: "На пільги для родин, де загинули афганці - грошей немає. На пільги для тих, хто воював – грошей немає. А ми давайте на ці гроші створимо меморіальні кладовища і пам'ятники".

Значить, я залишаюся на тій позиції, коли треба вшанувати людей, місцева громада мусить це робити самостійно. Подивіться на приклад Борисполя. Яке унікальне меморіальне місце робиться в Борисполі для того, щоби всі вихідці з Борисполя: від Павла Чубинського  (автора українського Гімну) від тих, хто загинув під час війни Голодомору, - вони збираються і вшановуються громадою. Громада знайшла вихід з ситуації. Ну, невже ми не довіряємо громадам і будемо розписувати, скільки кладовищ, в якому  місті треба зробити?!

Тому мені здається, тут треба поміркувати. І передовсім, вшанувати живих і потім подумати, як упорядкувати наші кладовища. Тому я такі застереження мусив сказати. І я думаю, над ними треба подумати для того, щоби не було в нас ситуації, коли я в кожну область в'їжджаю і там стоїть знак "Край партизанської слави". В мене таке враження, що  в нас два тисячоліття в Україні одні партизани жили. Так само, щоб і тут нам не перейти межу розумного. Ще раз кажу, давайте більше думати про живих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський Микола.

 

13:00:57

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

"Наша Україна". Я, власне, от думки тут збіглися із Миколою Томенком, хотів застерегти щодо Биківні. Загалом я підтримую цю ідею, бо вона є в ґрунті своєму ідеєю об'єднуючою.

Київська обласна державна адміністрація, наскільки я зрозумів під час засідання з комітету подала десь 5 чи 6 місць, де може бути таке меморіальне національне кладовище. І можна було б визначитися не тільки в Биковні, а й в багатьох інших місцях, де, як мені пам'ятається, десь до 50 гектарів в кожному, де виділяється для цього меморіалу. Це одне.

Друге. Безумовно, добре, що в постанові написано про те, що інших людей, які боролися за Україну, я думаю, що це меморіальне кладовище могло б стати місцем, куди можна було б перевести прах і Пилипа Орлика, творця української Конституції, і прах Симона Васильовича Петлюри, який віддав своє життя за Україну і був головним отаманом військ Директорії, і командуючого УПА Шухевича, і, а також і всіх тих, хто воював в радянській армії і поліг за Україну в боротьбі з… проти фашизму. І з оцих міркувань я цю ідею підтримую, крім застереження щодо Биківні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег.

 

13:02:39

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна Партія. Шановні колеги, на мій погляд ідея суб'єкта законодавчої ініціативи щодо створення Національного меморіального військового кладовища є гуманною, справедливою і патріотичною. З яких міркувань? Ну, я думаю, що багато з вас свого часу були на Арлінгтонському кладовищі в Сполучених Штатах Америки, в Вашингтоні, там є монумент невідомого солдата. Ви знаєте, я, наприклад, був дуже здивований, коли з'ясувалося, що, виявляється, там вже немає невідомого солдата. Тобто навіть оці останки, які там поховані і навколо якого багато церемоніальних, дійсно патріотичних, процедур відбувається кожного дня, то ці останки вже ідентифіковані і батьки, і родичі вже знають навіть, хто він, цей невідомий солдат. Тому мені здається, отака, певною мірою, концентрація патріотичної уваги до тих, хто загинув за Україну в боях,  у боротьбі,  в  борні  за Україну є позитивною ідеєю.

І ще один важливий  момент, про нього вже  казали.  За великим рахунком за рахунок, вибачте за тавтологію, реалізації цього законопроекту можна зробити  позитивні кроки щодо ідеї, яка реалізована  у багатьох країнах, у країнах з такою ж складною історією, як  і Україна. Мова іде, ідеться про ідею примирення. І якраз  меморіальне національне військове кладовище може бути   місцем примирення. І я переконаний, що наступне покоління позбавлене уже стереотипів і кліше, вироблених свого часу, зрозуміє  цю ідею, ідею національного примирення. 

І ще важливий момент, ми, я вже повторююсь,   але вихлюпнули дитину, коли  негативно ставилися до патріотичного виховання у попередні роки. Воно є  у будь-якій країні патріотичне …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Воно є у будь-якій країні патріотичне виховання, і у нас є  основи, база для виховання патріотизму  наступного покоління. Ідею  варто підтримати, підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Одна хвилина.  Цибенко.

 

13:05:11

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко,  голова Ради ветеранів України. Шановні колеги,  шановні громадяни України!  Минулий рік  2010  став надзвичайно важливим у нашій історії, оскільки це був рік  65-річниці  Великої  перемоги над  фашизмом, рік ветеранів  Великої Вітчизняної війни. Рік, що розпочався, теж не менш знаменний, оскільки  ми відзначатимо  70-ті роковини початку Великої Вітчизняної війни і 66 річницю Великої  перемоги над фашизмом.   З огляду на це  документ абсолютно своєчасний. Комітет у  справах  пенсіонерів, ветеранів та інвалідів на своєму засіданні  16 березня  розглянув цей проект  Закону  і підтримав його.

Я хочу від імені комітету  висловити два застереження, які обов'язково треба врахувати. Що я маю на увазі?   У тексті закону згадано Державний комітет у справах  ветеранів. На жаль, немає зараз цієї структури, тобто треба замінити Державна служба у справах  інвалідів та ветеранів. Це перше.

І друге. Ми маємо розуміти ще одну річ, що якщо мати відповідні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЦИБЕНКО П.С. … якщо споруджувати відповідні меморіальні кладовища на рівні областей, то треба вносити зміни до Закону "Про поховання і похоронну справу", автоматично пролонгуючи ці речі. Ще раз наголошую на те, що фракція Компартії України, як і Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, безумовно підтримує цей законопроект і просить за нього проголосувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чечетов, одна хвилина.

 

13:06:52

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые народные депутаты, я с глубочайшим уважением отношусь к господину  к Николаю Владимировичу Томенко. И вы знаете, не просто как политик, мы с ним разные по взглядам, но я отношусь с уважением к нему как к мужественному воину-афганцу, воину-интернационалисту. Он абсолютно прав, что прежде всего мы должны заботится о тех, кто живет еще, о тех ветеранах, кто сегодня требует и социальной и материальной помощи, это да. Но с другой стороны, мы не должны забывать о будущих поколениях. И вот когда мы сохраняем память, в том числе и в обелисках. Вот на этой на этой памяти мы и воспитываем настоящих патриотов нашей страны, любящих свою родную землю, любящих свой народ и готовых отдать все, и свою жизнь, за процветание страны, для блага народа. Поэтому, прав и Николай Владимирович, нужно нам вместе с правительством увеличивать социальную помощь ветеранам. И прав абсолютно господин Колесниченко о том, что такое постановление нам нужно принять для того, чтобы мы  могли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний, будь ласка, група "Реформи"

 

13:08:16

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Група "Реформи заради майбутнього", Камчатний. Наша група всебічно підтримує прийняття цього законопроекту, але дуже важливим є на що звернув увагу наш колега Зарубінський. Спорудження цієї безумовно необхідної патріотичної і, я б сказав, дуже необхідної для нас меморіальної будови повинно сприяти національному примиренню. Це повинна бути одна з основних складових цієї величної і необхідної справи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,  обговорення завершено, будемо приймати рішення. І я пропоную  з врахуванням важливості  цього питання  давайте  підтримаємо рішення комітету про те, щоб підтримати постанову у першому читанні і з врахуванням того, що ми тут обговорювали плюс з врахуванням інших позицій. На наступному пленарному тижні попросити  комітет, щоб вони дали остаточний варіант, бо, дійсно, тут треба  і поуточнювати і назви, подумати. Воно то добра справа, дійсно, щоб у кожному районі було таке кладовище, але чи це  реально і посильно і так далі. Тобто щоб  ми з вами прийняли виважене  рішення, яке буде реальним. Тому я ставлю на голосування  про прийняття  Постанови  про  національне військове меморіальне кладовище (реєстраційний номер 8052) у першому читанні з проханням до профільного комітету  підготувати на наступний пленарний тиждень його уже в остаточному варіанті. Прошу голосувати.

 

13:10:01

За-249

Прийнято.

І, шановні колеги, я ще у вас хвилинку часу заберу і перейдемо до "Різного".

Будь ласка, Терещук, одна хвилина – про внесення змін до деяких законодавчих актів України, будь ласка, законопроект за номером  3040.

 

13:10:19

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги, зазначений законопроект передбачає спрощення процедури проведення розмежувань земель державної і комунальної власності шляхом внесення змін до  Земельного кодексу, до Закону "Про землеустрій" і до Закону "Про розмежування земель державної і комунальної власності". Але закон пролежав майже три роки на полицях Верховної Ради. Пройшло багато змін. Тим паче, що готується Закон про ринок земель і інші документи, які пов'язані з введенням в обіг  землі.

Тому, шановні колеги, я прошу  зняти з розгляду цей законопроекті направити його на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у зв'язку з тим, що  він вже включений до порядку денного, то лише рішенням Верховної Ради ми можемо  задовольнити прохання про його відкликання. Тому я ставлю на голосування пропозицію Сергія Миколайовича Терещука про зняття  з розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 3040). Прошу підтримати.

 

13:11:36

За-266

Дякую. Прийнято рішення.

Переходимо до "Різного". Підготуватись, будь ласка. Прошу записуватись. Так, 1 година. Будь ласка, Фомін. Кому, Павловському? Да, будь ласка, Павловському. Підготуватись Скибінецькому.

 

13:12:24

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники! Андрій Павловський, "Батьківщина". Шановні співвітчизники, нова влада радісно відсвяткувала свої перші роковини, проте кожна українська родина по своєму сімейному бюджету побачила, що за рік життя реально погіршилось. Вдвічі і більше зросли ціни на продукти харчування. Зверніть увагу, що та ж капуста, про яку так любить казати Азаров, зросла втричі в ціні, бо останній місяць прем'єрства Тимошенко вона була 2,53, зараз 10-12 гривень за капусту, за картоплю те ж саме. Зверніть увагу, що на 35 відсотків підвищили в середньому по країні тарифи на комунальні послуги, на 50 відсотків – на побутовий газ для населення. Піднімають, вже вчора підняли ще на 15 відсотків ціну на тарифи за електроенергію, хоча в лютому піднімали на 30. І при цьому влада нахабно фальсифікує рівень інфляції, рівень зростання цін і каже, що він був всього 9 відсотків. Ну, це ж відверта брехня, ми кожен по своєму карману це бачимо. Економісти, незалежні експерти вказують про те, що справжній рівень зростання цін склав 42 відсотки і три десятих.

А чому влада фальсифікує і не каже правду про справжнє зростання цін? А тому що згідно чинного законодавства вона повинна проводити індексацію – збільшувати на рівень зростання ціни пенсій, зарплат і стипендій, соціальні виплати.

З метою відновлення законності і елементарної справедливості фракцією "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина" внесено до Верховної Ради законопроекти щодо негайної індексації доходів громадян і соціальних виплат, а також щодо встановлення з 1 квітня в зв`язку з підвищенням цін підвищених соціальних стандартів, а саме: мінімальних пенсій 1222 гривні та мінімальної заробітної плати 1536 гривень. Тому середні пенсії будуть не менше двох тисяч гривень, а заробітні плати – не менше трьох тисяч гривень, і це буде відповідати справжньому рівню зростання цін до кінця року та хоч трохи захистить соціально наших громадян.

Шановні громадяни! Гроші в державі є! Просто владі їх треба менше розкрадати. Закликаю профспілки і громадські організації прокинутися і нарешті почати захищати власні інтереси. Вимагайте підвищення зарплат, пенсій, стипендій не менше, ніж на 40 відсотків. Тримаємося! Боремося за свої інтереси!  Дякую за увагу.  

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Олександра Скибінецького, фракція "БЮТ – "Батьківщина". За ним буде виступати Володимир Мойсик. 

 

13:15:37

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.

Шановні колеги і шановні громадяни України! Я хочу привернути увагу до проблеми без перебільшення світового масштабу, а для України питання національної безпеки. Йдеться про безпеку дорожнього руху, тобто протидії епідемії смерті на автошляхах.

Загальновідомі статистичні дані щодо щорічних людських втрат в нашій країні – це біля 7 тисяч життів, тобто 20 життів на день, і десятки тисяч поранених, не згадуючи вже про економічні збитки, які за приблизними підрахунками міжнародних організацій складають для України біля 5 мільярдів доларів Сполучених Штатів на рік.

У світі давно зрозуміли загрози, що несе з собою тотальна автомобілізація, якщо нехтувати безпекою руху. Цивілізовані країни займаються цим питанням вже півстоліття. Організація Об'єднаних Націй оголосила 2011-2020 роки десятиліттям активних заходів з протидії смерті на колесах. Такі країни, як Швеція, Велика Британія, Німеччина, ставлять перед собою амбіційне завдання – знизити число жертв на автошляхах до нуля. Для цього відпрацьовані та втілюються в життя комплексні програми практичних заходів, в основі яких лежить розуміння того, що питання має розв'язуватись системно, через державну політику, а не з покладанням відповідальності на якесь окреме відомство.

Що ж відбувається у нас? Чи існує державна політика в цій сфері? На жаль, далі декларацій справа не йде. Немає в уряді розуміння необхідності зосередити координацію всієї роботи в одних руках на високому рівні. Немає персонально відповідального. Представники міжнародних організацій не можуть знайти, з ким говорити про надання Україні різнопланової, в тому числі фінансової допомоги для комплексного вирішення проблеми безпеки руху.

За останні декілька років в Україні приймалося дві програми, терміни дії яких вже збігли. Зараз за дорученням Президента, Міністерства внутрішніх справ України розроблено проект Розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення стратегії безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2015 року. І знову ми бачимо, що документ не ґрунтується на глибокому аналізі поточної ситуації, на європейських стандартах і не містить фінансових обґрунтувань, а основний акцент робить на адміністративних заходах. Зміст декларативний, тому можна вже зараз спрогнозувати, що мета зменшення смертей вдвічі за 5 років навряд чи буде досягнута.

Формально при Кабінеті Міністрів існує Координаційна рада з питань безпеки руху, яка провела в 2010 році лише одне засідання, та й то в результаті наполягання громадських організацій, народних депутатів.

Такий стан справ свідчить, що влада ігнорує кричущу проблему: нехтує серйозними загрозами національній безпеці, не цінує життя своїх громадян. Тому я вимушений з цієї трибуни звернутись до Президента і Прем'єр-міністра з запитаннями: перше – хто в Україні персонально відповідає і здійснює міжвідомчу координацію роботи з протидії смертності на автошляхах.

Друге, коли розпочне реальну діяльність ко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М. … коли розпочне реальну діяльність координаційна рада з питань безпеки дорожнього руху при Кабінеті Міністрів України. Коли буде реформована Державтоінспекція і її функції перестануть зводитися до збирання грошей з водіїв через штучне створення для цього пасток і засідок, приниження тим самим себе і учасників дорожнього руху. Дякую за увагу.

Прошу вважати мій виступ депутатським зверненням і сподіваюсь отримати конкретні відповіді, а не формальні відписки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготувати відповідні депутатські звернення. До слова запрошую Володимира Мойсика, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Народний депутат Світлана Шмельова передала слово Петру Цибенку, він буде наступним, будь ласка.

 

13:19:25

МОЙСИК В.Р.

Володимир  Мойсик, Партія "За Україну!" Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати, 14 травня цього року виповнюється 140 років з дня народження видатного українського письменника-новеліста, громадського і політичного діяча Василя Семеновича Стефаника. Він народився на Прикарпатті у селі Русові Снятинського району Івано-Франківської області. Його творчість полягала великим творчим скарбом до скарбниці світової літератури. "Бетховеном селянських душ" називав Стефаника Іван Якович Франко. Максим Горький, коли до нього звернувся молодий новеліст Касаткін із своїми працями, порадив йому: "Ви прочитайте галіційського новеліста Василя Стефаника, як коротко, сильно і страшно пише ця людина".

І Стефаника пов'язувала тісна особиста і творча дружба з Іваном Франком, з Лесею Українкою, з Михайлом Коцюбинським, з Ольгою Кобилянською. Повторю, добру славу робив йому і Олексій Пешков – Максим Горький.

Чому саме я виступив ініціатором і зареєстрував постанову про відзначення ювілею Стефаника? Шановні колеги депутати, Василь Семенович Стефаник з 1904 по 1910 рік проживав в моєму рідному селі Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, де був одружений на дочці сільського священика Кирила Гамурака. До речі, і святий отець, і його зять Василь Стефаник протягом дев'яти літ були, як ми з вами, членами парламенту, тільки у той час австрійського.

Шановні колеги, Комітет з питань духовності і культури  підтримав мою постанову про відзначення на державному рівні 140-ліття Стефаника, але,  на жаль, так склалося, що протягом двох наступних тижнів ми будемо працювати не в сесійному режимі. А 14 травня, наголошую, припадає річниця з дня його народження. Тому я хотів виступити і щоб Микола Володимирович оформили мій виступ депутатським запитом до Кабінету  Міністрів України, до Івано-Франківської обласної державної адміністрації з тим, щоб почалися підготовчі роботи із створення оргкомітету по відзначенню річниці з Дня народження Стефаника.

Наголошу, до речі, що у цьому році в грудні виповнюється і 75-та річниця з дня смерті Василя Стефаника. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, я думаю теж, влада зреагує, і відповідні депутатські звернення прошу підготувати.

Слово надаю Петру Цибенку, фракція комуністів України, за ним буде виступати Володимир Каплієнко.

 

13:22:34

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова ради Організації ветеранів України. Я вийшов на цю високу державницьку трибуну для того, щоб оголосити рішення ради Організації ветеранів України.

Отже, звернення ради Організації ветеранів України до Верховної  Ради України, депутатського корпусу з вимогою негайно прийняти Закон України "Про кримінальну відповідальність за пропаганду фашизму, нацизму і неонацизму в Україні":

"Багатомільйонна  Організація ветеранів  України вкрай стурбована значним поширенням небезпечної для суспільства і держави діяльність в Україні неофашистських націоналістичних організацій. Так, зокрема, об'єднання "Свобода", яка має неонацистську програму та символи і пропагує в якості героїв України діяльність платних агентів німецько-фашистських окупантів Степана Бандери і Романа Шухевича, які присягали на вірність Гітлеру та Рейху. Ця організація здійснює антиконституційні протиправні акції на порушення Закону України "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років провокує в державі міжетнічні конфлікти, підриває громадянський спокій.

Більше того, заступник керівника цієї організації пан Михальчишин, викладач державного, до речі, вузу, публічно заявляв, що настане день, коли їх бандерівська армія перейде Дніпро, прийде в Донецьк і викине з України банду, яка сьогодні узурпувала Україну. І такі заклики до прямого повалення державної влади залишаються  безкарними.

Організація ветеранів України у своєму зверненні до Президента України Януковича 2 липня 2010 року звернула увагу до голови держави на те, що, цитую: "В Україні  продовжують відкрито діяти право радикальні націоналістичні, а по суті, нацистські організації. На жаль до нашого попередження державна влада не дослухалася".

Ветерани не просто здивовані, вони просто шоковані і обурені тим, що делегація України в грудні минулого року на 65 сесії Генеральної асамблеї не голосувала за Резолюцію ООН, яка засуджує пропаганду нацизму, расизму, ксенофобії, образи пам’яті жертв фашизму, руйнування пам’ятників, споруджених в пам’ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки минулої війни.

Ми звертаємо увагу вищого законодавчого органу України, що у найбільших країнах Європи Німеччині, Австрії, Італії, Португалії та інших в повоєнні роки були прийняті, а в останні роки доповнені ужерсточенням кримінальної відповідальності закони про покарання за пропаганду фашизму у будь-якій формі.

У країнах Європи забороняється розміщення будь-де, тим більше на телебаченні свастики та іншої націоналістичної символіки і атрибутики. Як відомо, канцлер Німеччини Меркель запропонувала поширити цю заборону на всі 27 країн Євросоюзу, куди намагається вступити Україна. Між тим у нашій країні не тільки на приватних каналах і радіостанціях, але і на державних жаданими гостями…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЦИБЕНКО П.С. Жаданими гостями є представники радикальних та націоналістичних організацій.

У цих умовах, зважаючи на прискорений розвиток загрозливої тенденції, зростання неофашизму в Україні, ми, представники старшого покоління, наполягаємо на пришвидшенні прийняття цього закону. Прошу вважати мій виступ офіційним зверненням до Голови Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу оформити відповідним чином це звернення.

Володимир Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього", за ним буде виступати В'ячеслав Коваль.

 

13:26:15

КАПЛІЄНКО В.В.

Володимир Каплієнко, партія "Народна влада". Шановні колеги! Шановні громадяни України! Депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" вимушена звернути вашу увагу на наступні факти, з 8 на 9 березня, вже вдруге в цей рік на Миколаївському глиноземному заводі стався черговий викид в атмосферу отруйного червоного пилу зі шламового сховища номер два. Пилом накрило села Лимани, Галицинове і Прибузьке Миколаївської області, де мешкає більше ніж шість тисяч людей.

Протягом останнього тижня на місці екологічного лиха побували чиновники різних рангів, які дали оцінку ситуації, що склалася. Але у своїх коментарях вони стверджують, що нічого миколаївцям не загрожує і ніякої шкоди ці викиди не несуть, але ж проблема таки є.

13 березня група народних депутатів на чолі з Геннадієм Олександровичем Задирко особисто відвідали ці місця. На місці ми побачили, що червоний пил осів скрізь, на автомобілях, на будинках, полях, дорогах, на узбережжі річки Південний Буг, все буквально покрито цим червоним пилом. Ми зустрілися з батьками, діти яких скаржились на те, що у них алергія, дере в горлі, подразнена слизисту, пече в очі.

Безумовно проблема також полягає в тому, що сховище просто не пристосоване до холодної, сухої і водночас повітряної погоди, можливо це помилки при проектуванні, можливо це халатність, можливо це злочин. Не дивлячись на це шламосховище було введено в  експлуатацію в 2008 році.

На сьогоднішній день пожежні автомобілі МНС цілодобово возять воду та заливають нею шламові поля, аби перетворити пил в жижу. В той же час ці ж фахівці МНС говорять, що сховище Миколаївського глиноземного заводу належить до сховищ сухого типу, тому якщо до них нагнати певну кількість вони, вони можуть не витримати, і тоді в Україні може повторитися глиноземна трагедія Угорщини, яка повністю повторює миколаївську, де визнано самою головною проблемою – це проблему пилу після того, як червоний шлам висихає вітер розносить свіжі важкі метали.

В Угорщині червоний шлам вважається шкідливим для організму і тому людей  із заражених територій відселяли, а ґрунт дезінфікували.

Угорська трагедія набула міжнародного характеру і   винні понесли кримінальну відповідальність за те, що трапилося. Тому у народних депутатів України, членів депутатської фракції "Реформи заради майбутнього" виникає ряд запитань.

Перше. Яку загрозу та шкоду насправді несе   червоний шлем миколаївського глиноземного заводу.

Друге. Чи готові власники заводу вжити необхідних заходів щодо унеможливлення таких катастроф майбутнього.

Третє. Чому при проектуванні та введенні в експлуатацію не звернули увагу на фактори вітряності та посушливості місцевості, знаходження поруч трьох населених пунктів і річки Південний Буг.

Четверте. Чи готове керівництво заводу та один з світових алюмінієвих монополістів російська компанія "Русал" нести перед населенням, яке перебуває в зоні ураження, соціальну відповідальність. Забезпечити медичний огляд мешканців тих сіл, зорганізувати безкоштовне повноцінне харчування дітей та відпочинок у лікувально-оздоровчих закладах.

П'яте. Нас дивує позиція українських чиновників, які на підприємства, що отримує мільйонні прибутки, та є одним із найпотужніших у світі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАПЛІЄНКО В.В. … накладають штраф у розмірі 17 тисяч гривень та звітують про повну безпечність шлахового буревію.

Просимо вважати цей виступ офіційним зверненням до депутатської фракції "Реформи заради майбутнього" до прем’єр-міністра України, Генерального прокурора та міністра з надзвичайних ситуацій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу оформити відповідним чином це звернення. До слова запрошую В'ячеслава Коваля, фракція "Наша Україна - Народна самооборона", за ним буде виступати Юрій Кармазін.

 

13:29:53

КОВАЛЬ В.С.

В'ячеслав Коваль, Народний Рух України, фракція "Наша Україна". Шановні колеги, шановні громадяни, цього року минає 12 років з дня загибелі лідера Народного Руху України, одного з батьків української незалежності, дисидента, публіциста, палкого патріота, незламного борця, народного депутата, героя України В'ячеслава Чорновола. Вбивство В'ячеслава Чорновола змінило історію української держави і стоїть у ряду політичних вбивств в Україні. Народний Рух України докладав і докладатиме усіх зусиль для того, щоб справу вбивства В'ячеслава Чорновола було розкрито.

Починаючи з 1999 року народному депутату від Народного Руху систематично востаннє в грудні 2010 року спрямовувалися депутатські запити щодо розслідування до Міністерства Внутрішніх справ, СБУ, Генеральної прокуратури, відповіддю на які здебільшого були типові відписки із включенням вже відомих даних і ритуальною фразою "слідство у справі триває". Ще у 1999-2003 роках було проведено паралельне розслідування Народним Рухом України, котре було відверто проігнороване правоохоронними органами. Формально розслідування триває і зараз та жодних зрушень в ході слідства так і не  відбулось. Версія ДТП, а не політичне вбивство і надалі є основною для слідчих при тому, що докази слідчої групи …. так і не були аргументовано заперечені. Як у інших гучних політичних вбивствах затягування розслідування використовується для забуття, для зникнення неврахованої доказової бази, для втоми звичайних громадян від того, що  нічого нового і  змістовного не відбувається, а отже для створення відчуття безперспективності і не актуальності. Саме такий підхід Генеральної прокуратури до справи Чорновола є невипадковим.

Розкриття вбивства Чорновола могло виступити моментом, коли із політичної установи, котра твердо дотримується радянських традицій і цінностей, Генпрокуратура могла б стати правоохоронним органом, та прокурорська корпорація зуміла затримати розслідування на мертвій точці як в попередні роки, так і зараз, закаламутити воду і  не допустити ефективного розслідування вбивства лідера національної демократії.

Народний Рух України категорично виступає проти затягування розслідування кримінальної справи щодо вбивства В’ячеслава Чорновола. Розкриття вбивства Чорновола – необхідна умова для побудови справедливої демократичної держави. Віримо, що незважаючи  на роки, що пройшли з часу злочину  ……… буде розкрита, і виявлені замовники, і справжні виконавці повстануть перед судом. Народний рух докладе всіх зусиль, щоб України дізналася правду про вбивство свого лідера, а вбивці понесли справедливе покарання. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Юрія Кармазіна, за ним буде  виступати Микола Романюк, фракція Партії регіонів. Прошу.

 

13:32:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Шановні співвітчизники!  В черговий раз звертаю вашу увагу, на те, що твориться зараз в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення про це  вже наголошувалося з цієї високої трибуни. Мова йде про позбавлення слухачів радіо "Мелодія" свого улюбленого радіо. В цього радіо територія охоплення понад 50 населених пунктів, зараз їх позбавили 15 обласних центрів забрали в них ліцензію. Серед них такі міста як: Львів, Донецьк, Харків, Одеса, Сімферополь, Полтава та інші, всього 15 таких центрів. Мені незрозуміло, чому нікому невідомому ні в журналістських, ні  в творчих колах мовнику, такому ДП "Новий обрій" раптом передаються  частоти всеукраїнської мережі  "Мелодія". Мені незрозуміло, де там можна знайти політику на радіо "Мелодія", коли  там  можна було б почути і опозицію, і музику, яка задовольняла всіх, і можна було  б почути і побачити там і владу.

Тому я звертаюся до, вивчивши всі документи, які я побачив, бо формальною причиною  прийняття Нац. радою про відмову продовження строку, було  оголошення попереджень, які  абсолютно "виссані з пальця", це факт    рейдерства. І я звертаюсь до Генерального прокурора, звертаюсь до Нац. ради, щоб     вони переглянули свої, прошу оформити це депутатським запитом про скасування цих незаконних речей і  не робити більше такого.

Хочу звернути вашу увагу  також на те, що відбулося буквально вчора. Буквально вчора Верховна Рада, вірніше її більшість, не захтіла виконувати прямий припис частини третьої статті 84 Конституції  про голосування на засіданнях народними депутатами особисто. Вони сказали, що треба ще вносити зміни до якихось законів, хоча Конституція є нормою прямої дії. Для чого це робиться,  я поясню сьогодні.

Я поясню, що це робиться для того, щоб  провести ті зміни до пенсійних законів зараз картками, для того, щоб провести тих, кого немає депутатів, для того,  щоб провести напередодні   Дня Перемоги ліквідацію путівок для інвалідів війни.  Ось вони пишуть, якщо раніше було замінити путівки до санаторію, зараз виключити. Для того, щоб замінити доплати інвалідам війни, учасникам війни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Анатолійович, завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. … я завершую. Для того, щоб прийняти антинародний пенсійний закон. Через це  я прошу, звертаюся до всіх громадян України, тиснути на депутатів з метою скорішої реалізації норм Конституції і недопущення звуження громадянських прав, які передбачені статтею 22 Конституції України. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Миколу Романюка, фракції Партії регіонів. За ним буде виступати Орест Муц.

Шановні друзі, прошу в регламент вкладатися, дуже багато депутатів хотіли поінформувати своїх виборців. Будь ласка.

 

13:36:33

РОМАНЮК М.П.

Шановні народні депутати, відбувся міжпарламентський візит делегації Верховної Ради до Москви. Під час візиту були розглянуті наступні питання. Будівництво житла для українців, які повертаються з районів Крайньої Півночі. Новий інноваційний підхід до проблеми транзиту, контролю та споживання природного газу в Україні. Транзит російських нафтопродуктів до країн Європейського Союзу попри територію України.

Сьогодні я хочу зупинитися окремо на одному із запитань, а саме: будівництво житла для українців, які повертаються з районів Крайньої Півночі. Енергетичні комплекси  України і Росії мають спільну історію. І до 1991 року розвивались як єдиний комплекс. В будівництві, в обслуговуванні та експлуатації об'єктів галузі брали участь російські і українські фахівці. Для людей, які працюють і живуть в умовах Крайньої Півночі в Росії передбачено низку програм з переселенням в райони більш сприятливі для життя умов. Зокрема, Постанова уряду Російської Федерації номер 700.

Загальна чисельність переселенців можуть скласти до одного мільйона 989 тисяч осіб. В тому числі, один мільйон 352 тисячі переселяються на територію Російської Федерації. 637 тисяч до країн СНД. Із них 300 тисяч – на Україну. Однак процедура переселення в Україну вимагає підтримки як з російського, так і з українського боку. Нашою ініціативою є підтримка на міжурядовому рівні проекту з переселення українців, які проживають в умовах Крайньої Півночі. Проект є здійснений, оскільки  його реалізацією займаються висококваліфіковані компанії, що володіють усіма необхідними ресурсами і діють в інтересах своїх країн.

Не можна не відзначити роль Верховної Ради України і Державну Думу Російської Федерації у вирішенні даного питання. Оскільки діалог між ними не припинявся, а він перетворився на спілкування і співпрацю партнерів. Характерними рисами цього спілкування є відкритість, доброзичливість і довіра, і взаєморозуміння.

Тому сподіваємось почути всебічну оцінку проекту, поточної ситуації його реалізації від представників національних парламентів. Якщо за підсумками обговорення ми складемо перелік питань і пропозицій для ділового сектору учасників проекту, так і для урядів, які виступають його гарантами, можна вважати нашу роботу корисною.

Беручи до уваги вищевикладене, і також враховуючи курс на поліпшення російсько-українських відносин, взятий президентами наших країн, пропоную винести на розгляд економічного комітету Українсько-російської міждержавної комісії питання про можливості спільної реалізації проекту будівництва на території України.

З метою реалізації проекту пропонується створення фонду імені Віктора Степановича Чорномирдіна як головного ідеолога цієї ідеї і великого друга України. Мені особливо приємно брати участь у цих програмах. Досвід показав, що ми солідарні в принципових питаннях, а розбіжності в поглядах найчастіше виникають через різне історичне коріння та різного історичного шляху, а також, коли ми, енергійно просовуючи наші позиції, перестаємо чути один одного. Є відчуття, що криза трансформувала більшість емоційних підходів у раціональні, а це означає наступне. Знову відкривається …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка,

 

РОМАНЮК М.П. … співпраці в енергетичних сферах, що має бути неодмінно використано на спільне благо. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Ореста Муца. За ним буде виступати Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів. Будь ласка.

 

13:39:55

МУЦ О.П.

Орест Муц, Тернопільщина. Шановні колеги, співвітчизники! Корупція в сучасних умовах стала чинником, який становить реальну загрозу національній безпеці, конституційному ладу України. Вона практично в усі галузі і породила таке небезпечне явище, як тіньова економіка.

Найвищий рівень тінізації в сільському господарстві. Для аграрної Тернопільщини, яку я представляю, цей факт має подвійне негативне значення. Тіньовий ринок праці області сьогодні експерти оцінюють як 27 тисяч осіб. Це в півтора рази більше ніж офіційна чисельність працівників усієї аграрної сфери краю. Це зло загрожує не тільки Тернопільській області, а й всьому західному регіону.

Велика кількість жителів Західної України нині перебуває на заробітках за кордоном. За даними Центру Разумкова експертні оцінки Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей говорять про те, що  заробітчани присилають на батьківщину гроші, сума яких дорівнює кільком обласним бюджетам. Проте   корупційний спрут дуже сильно в'ївся у наше суспільне  тіло. Про  його  загрозливі масштаби  говорять навіть окремі факти.

Так, Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області  очолює  Іван  Пацьо, який  призвів до розвалу високопрофесійного колективу. За його керівництва звільнилося  28 досвідчених  контролерів-ревізорів. Зрозуміло, що посадовець  професійно  некомпетентний і своїми діями  дискредитує органи державної влади. Мета прийнятих рішень –   максимальна вигода лише для себе. Наразі переймається тим, щоб використовуючи службове становище, приватизувати власний шмат землі розміром майже  2 гектари… два десятки гектари.  Також сумнівна діяльність начальника Державної архітектурно-будівельної інспекції Тернопільщини пана Авдоніна  призвела  до  появи в області так званих клонів сумно  відомого  "Еліта-Центру".

Жителі Західної України чудово розуміють, не можна  лікувати країну  економічними реформами і одночасно допускати, щоб її роз'їдала іржа злодійства. Від успішного вирішення цієї проблеми у прямому значенні залежить майбутнє всієї України, у тому числі  і Західної України, і нашої рідної Тернопільщини. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До слова  запрошую Олексія Плотнікова, фракція  Партії регіонів. За ним буде виступати  Олег Ляшко.  

 

13:42:57

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Микола Володимирович, шановні колеги! Виступити   з цієї трибуни  мене  мотивували мої виборці, які  мешкають у Святошинському районі міста Києва. Вони звернулися  до мене  зі зверненням, це було  9 мешканців  будинків № 5,  № 7 та № 9  по вулиці Бударіна,  яка розташована в 5 кілометрах від автостанції  "Дачна".

Головна мета цього звернення було  те, що  там у них проходить Житомирське шосе  і немає відповідного надземного  переходу,  тобто громадяни вимушені перебігати під транспортом, ну це вкрай небезпечно для життя. І сьогодні один із наших колег вже виступав з приводу безпеки дорожнього руху і багато чого іншого.

В колективній заяві, яку підписала координатор ініціативної групи Валентина Степанівна Третьякова, ведеться мова про те, що 5 тисяч мешканців Святошинського району, які живуть поруч, не мають можливості для того, щоб безпечно переходити Житомирське шосе. При тому, що там ведеться будівництво багатоповерхівок, що там ведеться інші речі, які розширюють мікрорайон, роблять все для того, щоб там було ще більше громадян. Але і дітям, і громадянам старшого віку було б доцільно розглянути питання для того, щоб безпечно переходити дорогу.

Я звертався до Київської міської адміністрації. У нас в принципі з ними іде спокійне листування, але вони якось обходять проблему будівництва надземного переходу. Про ліфти, про ремонт прибудинкових територій, про що завгодно, але ця дуже важлива проблема чомусь не є в центрі уваги мого листування з Київською державною міською адміністрацією. Тому я вважаю, що вирішення цієї проблеми воно призвано не лише покращити життя мешканців відповідного мікрорайону, воно в цілому призвано поставити якісь загальні рамки того, що є безпека життя, що є безпека руху, і як влада повинна ставитись до своїх виборців, до своїх громадян. Тому я прошу з цієї трибуни, врахувати цей виступ як відповідний запит до Київської міської адміністрації і вважаю, що нарешті прохання моїх виборців будуть враховані. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Олега Ляшко. За ним буде виступати Ксенія Ляпіна.

 

13:45:18

ЛЯШКО О.В.

Шановні співгромадяни! Щочастіше ми чуємо від влади балаканину про реформи, то менше власне самих реформ. Кожен третій працездатний співвітчизник полишив батьківщину і шукає заробітку за кордоном. Багато хто би повернувся до рідної хати і своїх родин, однак їм немає де знайти роботу за достойні гроші. Навіть ті, що працюють на виробництві, переважно не додають до Національного валового продукту, а споживають імпортні харчі: буряк, часник, цибулю, картоплю, цукор, тобто все те, чим родюча Україна здатна завалити пів світу під саму зав'язку.

Нещодавно уряд навіть закупив для наших людей азійські корми для тварин. А міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк як рекламний агент провінційної фірмочки називає ці корми "китайською гречкою інших сортів".  Усілякий  крам і мотлох завозяться із-за кордону, бо українські заводи і фабрики пограбовані та зруйновані.  

Через утиски з боку влади  та хабарництво  національні виробники, які мають  найменший прибуток, уникають державного нагляду, сплати податків до бюджету та соціальних фондів, а уряд сліпий, бо не бачить, що надприбутки олігархів на тлі жалюгідних пенсій  та мізерних зарплат – це Туніс, Єгипет і Лівія разом взяті для України.

Свою імпотентність уряд  прагне порятувати зарубіжними кредитами, ковтаючи валюту, як "Віагру", щоб переспати з Міжнародним валютним фондом, а це вже  загрожує національній незалежності.

Переконаний, що жодні реформочки на окремих діляночках економіки не принесуть позитивних результатів, країні потрібна нова економічна політика – політики відновлення національного виробництва, політика створення мільйонів  робочих місць  для українських громадян. Нова  економічна політика насамперед має  опиратися на національні  фінансові, трудові і матеріальні ресурси. Лише це дозволить створити умови  для реального покращання життя наших громадян. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Ксенію Ляпіну, фракція "Нашої України". За нею буде виступати Іван попеску, фракція Партії регіонів.

 

13:47:32

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, Партія "За Україну!"

Шановні виборці! Сьогодні підприємницька громада України переживає от в останні дні серйозний струс. Якщо ви побачите багатотисячні черги, то це черги не за хлібом, це черги бажаючих здати декларацію у податкову інспекцію. І сьогодні такі черги  стоять біля всіх податкових інспекціях по всій країні у всіх містах.

Що ж сталося? Чому підприємці, бухгалтери, а разом з ними і податкові інспектори у неділю не з дітьми проведуть час, а  будуть сидіти  у податкових інспекціях: одні – для того, щоб стояти ц черзі, щоб здати папірець, а інші – для того, щоб цей папірець прийняти.

А оце даються взнаки, перші наочні ознаки запровадження  Податкового кодексу. Податковий кодекс, який так  р'яно проштовхувався у цій залі,  на жаль, не догледіли  під час цього проштовхування і провели норми, які втричі збільшили кількість звітності по податку на доходи фізичних осіб для кожного суб'єкта підприємницької діяльності і більш ніж вдвічі збільшили коло осіб, які підпадають під декларування. Таким чином, збільшилося навантаження просто, як ви можете порахувати, біля 10 разів. Дійсно, це призвело до того, що всі одночасно вишикувались в черги.

Навіщо ж це зробили? Ви думаєте, це додасть хоч копієчку додаткову до бюджету? Ні. Більше двох третин тих декларацій, от ті люди, що зараз стоять в податковій і не чують нас, стоять з пустими деклараціями, з прочерками, здають пустушки. Навіщо, запитання, а відповіді на нього нема. На жаль, кодекс передбачив, що так треба. На мій погляд, це просто, знаєте, якесь варварство бюрократичної машини, змушувати людей стояти в багаточисельній черзі кілька днів, для того щоб здати пустий папірець, який нічого, ні копійки не додає до бюджету.

Що ж робити, постає запитання. Ну, по-перше, нас тут може врятувати роз'яснення Міністерства фінансів, яке може розтлумачити норми кодексу, а мушу вам зізнатися, що кодекс написаний так і проштовхнутий в цій Раді так, що він потребує серйозного тлумачення. Сьогодні навіть судді збираються на семінари для того, щоб обговорити, як його тлумачити. Так от, розтлумачити кодекс в тому сенсі, що підприємці-спрощенці, які не є роботодавцями, можуть не нести ці пусті папірці, бо вони нікому не потрібні. Це вже вдвічі зменшить кількість людей, яким треба прийти і здати декларацію.

І, безумовно, тут не обійтись без наших з вами зусиль і термінових законодавчих змін, які треба розглянути буквально на наступному сесійному тижні. Відповідний законопроект я внесла до Верховної Ради. І зробити звітність для тих, хто є роботодавцями, хоча б не щомісячно, а щоквартально. Це втричі зменшить кількість папірців …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Івана Попеску. За ним буде виступати Юлія Ковалевська, фракція Партії регіонів. Будь ласка.

 

13:50:49

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів, Чернівецька область. Вельмишановний Миколо Володимировичу, шановні колеги! Під час мого перебування у виборчому окрузі у Чернівецькій області до мене як до народного депутата України звернувся сільський голова Георгій Флорович Лютик та жителі села Йорданеш Глибоцького району Чернівецької області з приводу невирішення  питань з надзвичайної ситуації, яка склалася внаслідок повені 2008 та 2010 років на лівому ті правому берегах річки Сірет. Остання стихія 2010 року не тільки змінила русло річки, але і знищила берегову дамбу висотою 10 метрів, зруйнувала велику площу земельних ділянок і саме головне – повністю відрізала єдину дорогу до значної частини села. Під загрозою знаходяться будинки, а також дамби єдиного підвісного мосту, який  з`єднає дві половини села.

Сільська рада, жителі прилеглої території організували тимчасовий під`їзд  транспорту по городах людей, так як іншої дороги до 79 будинків немає взагалі.

При фаховому обстеженні даної аварійної небезпечної ділянки у червні  2010 року комісія визначила, що з метою недопущення руйнації та подальшого пошкодження берегів ріки Сірет терміново потрібно провести  берегоукріплювальні роботи: на лівому березі – 400 метрів і на правому – 200 метрів. Однак реальних коштів на ці роботи не було виділено. Тому прошу Мінфін та бюджетний комітет Верховної Ради включити цей об`єкт для фінансування у 2011 році при наступному внесенні  змін до  "Державного бюджету України на 2011 рік".

Змушений констатувати, що багато років заплановано берегоукріплювальні роботи на річці Сірет, Малий Сірет та Сіретел із-за відсутності коштів ведуться вкрай незадовільно. Це ставить під загрозу мости, а на їх відновлення потім потрібно дуже великі фінансові ресурси. Вже закриті і потребують повного відновлення міст у селі Іжевці Сторожнецького району, капітального ремонту в селі Случеганах Глибоцького району. Якщо зараз не приймати міри щодо укріплення берегів у села Йорданешти, Іжевці, Верхні та Нижні Петрівці, Купка, Сучевени, Кам`ятка, Черепківка та інші, то  весняні паводки можуть призвести  до непоправимих втрат. Тому я звертаюся до Кабінету Міністрів дати відповідні доручення Мінфіну виділити відповідним службам необхідні кошти для відновлення робіт щодо укріплення берегів з метою попередження нових незапланованих витрат під час  наступних весняних паводків. Прошу вважати мій виступ депутатським запитом.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготувати відповідний депутатський запит.

До слова запрошую Юлію Ковалевську, фракція Партії регіонів. За нею буде виступати Юрій Прокопчук, якому передав слово Юрій Граткевич, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка.

 

13:53:43

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Шановні колеги, пане головуючи, шановні співвітчизники! З цієї високої трибуни лунало багато промов, закликів, ще більше гострої критики, звинувачень і образ - і дуже мало добрих слів, слів поваги та вдячності, а саме такі слова я хочу сказати сьогодні.

Нещодавно виповнився рік з того дня, коли важелі правління державою взяла до рук нова владна команда. Цей період стисло можна назвати "від руїн до стабільності", "від відчаю до віри в майбутнє".

У спадок новому уряду дісталися криза, що майже зруйнувала економіку держави; астрономічні зовнішні борги, спад виробництва, галопуючі ціни, стрімкий зріст інфляції, занепад системи управління. Країна стояла на краю прірви. А завдяки зусиллям професійної команди не зірвалася у неї, як передрікали наші опоненти.

Минулий рік став надійним підґрунтям для цілої низки системних перетворень, спрямованих на поліпшення якості життя громадян. Уряду вдалося не тільки виправити, а й значно покращити ситуацію. Сьогодні вперше в історії незалежної України влада не заграє з суспільством, кормлячи пустопорожніми обіцянками, а веде конструктивний, відкритий діалог: роз'яснює зміст законів, процедуру їх втілення в життя та життєву необхідність рішень, що приймаються. Адже зроблено чимало. В умовах вкрай обмежених ресурсів уряд справився з надзвичайно непростим завданням: забезпечити стимулювання відновлення економіки і соціальний захист людей.

Закон України "Про державні соціальні стандарти" виконаний в повному обсязі. Громадяни повинні відчувати, що вони знаходяться під повсякденною опікою держави.

За минулий рік розмір прожиткового мінімуму переглядався 5 разів – і був підвищений в середньому майже на чверть. Заробітна плата підвищується і буде зростати також. Поновлюється її стимулююча роль. Одночасно погашається накопичена роками заборгованість по заробітній платі. Уперше  з 2003 року інфляція вимірюється однозначним числом – дев'ять відсотків. Ми маємо стабільний курс гривні.

У 2010 році на 40 відсотків було підвищено розмір допомоги безробітним, на 154 гривні зріс протягом року середній розмір пенсії і перевищив рубіж тисячу гривень. З 1 серпня 2010 року інваліди Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій отримали додаткове підвищення мінімальної пенсійної виплати в середньому на 21 відсоток. Нашому уряду також вдалося, спростивши надання субсидій і зменшивши поріг для їх отримання, захистити найбільш вразливі верстви суспільства від підвищення тарифів. Розпочато модернізацію усіх галузей господарства країни, що давно назріли.

У 2011 році продовжиться підвищення соціальних стандартів, будуть підвищені мінімальна зароб….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С. … будуть підвищені: мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, пенсійні виплати, державна допомога сім'ям з дітьми, буде продовжено боротьба з корупцією.

Я вірю, що невдовзі настане той час, коли наша країна займатиме гідне місце серед інших держав світу, запорука тому талановитий і працьовитий український народ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Юрія Прокопчука.

За ним буде виступати Василь Деревляний, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка.

 

13:57:23

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "БЮТ – "Батьківщина", Рівненщина. Шановний головуючий, шановні колеги, шановні українські громадяни, повідомляю вам про факт скоєння злочину, замовником якого являється голова Радивілівської райдержадміністрації – пан Станкевич. Чотирнадцятого березня депутат районної ради від "Батьківщини" і директор школи Войцеховський Ростислав Степанович знаходився на своєму робочому місці. До нього під'їхали молодики, разом з якими був працівник адміністрації Безпалов Олег Володимирович з метою, як вони сказали, побесідувати. В чому полягала "бесіда"? Депутата районної ради Войцеховського Ростислава Степановича запросили до машини, вивезли на окраїну лісу,  де спитали, які він має претензії до голови  Радивилівської  районної адміністрації від Партії регіонів пана Станкевича, після цього  жорстоко побили. Тільки змога втікти від цих бандюків дала можливість нам, можливо, сьогодні не розглядати те, що ми розглядали по журналістам. Зараз депутат районної  ради Войцеховський Ростислав Степанович знаходиться в лікарні.

Правоохоронці затягують з розслідуванням цього ганебного факту злочину. Тому я у вигляді депутатського запиту прошу Генеральну прокуратуру і МВС дати  цьому належну оцінку і притягнути до кримінальної відповідальності замовника злочину, голову Радивилівської райдержадміністрації Рівненської області і виконавців. Це перша частина мого звернення.

Сьогоднішня влада, на жаль, не тільки знищує поодинці. Я повідомляю про факт нищення державного підприємства "Білоцерківського військторгу", за яким стоїть 1650 чоловік. Це підприємство, яке належним чином з високою якістю кормило 11 тисяч військовослужбовців, це підприємство, яке надавало послуги школам, лікарням, це державне підприємство, яке крім своїх успіхів мало нагороди, визнано кращим підприємством 2008, 2009 року, яке ніколи не мало боргів, а тільки мало досягнення і з високою якістю забезпечувало війська і цивільні організації. Сьогодні Міністерством оборони це підприємство знищується. Натомість вводяться якісь приватні структури під назвою "Провідна продовольча компанія Збройних сил".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Безперечно, без погодження з найвищим керівництвом Міністерства оборони цього ганебного факту не могло б статися.

Тому друге моє звернення до Генерального прокурора, до Служби безпеки України, і до Президента полягає у тому,  щоб розібратися з фактами корупції, тому що там стабілізаційного фонду було виділено 107 мільйонів, які, до речі, не потрапили до тих, хто мав їх отримувати, і заводяться комерційні структури. Очевидно, що не задаром. Прошу це вважати моїм депутатським запитом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу підготувати відповідні депутатські запити.

До слова запрошую Василя Деревляного, фракція "БЮТ – "Батьківщина". За ним буде виступати Володимир Літвінов, фракція Партії регіонів.

 

14:01:18

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.

Василь Деревляний, фракція "БЮТ – "Батьківщина", Тернопільщина.

Шановні виборці! Нинішня антиукраїнська влада Януковича на всіх владних шаблях звітує про позитивні зрушення у соціальних та економічних процесах. Але справжня картина виживання української нації виглядає зовсім по-іншому.

З цієї трибуни я хочу розбити між про краще життя українців Галичини, а особливо на Тернопільщині за влади Януковича. Нещодавно тернополяни оцінювали рік діяльності Януковича та його команди, вільно робили свої відгуки про роботу влади. Так із 365 відгуків не було жодного позитивного для влади Януковича. Жоден тернополянин не подякував Януковичу і не підтримав його команди.

Жителі міста завили, що дії сьогоднішньої влади вважають цілеспрямованим знущанням над народом. На сьогоднішній день в області за вказівки вищих владоможців керівники райдержадміністрацій проводять так звану реорганізацію в різних галузях. У населених пунктах області закривають лікарні, сільські амбулаторії, дитячі садочки, будинки культури, клуби, бібліотеки, масово скорочують медпрацівників, вчителів і інших працівників бюджетної сфери, заставляють малий та середній бізнес фінансувати їхні партійні передвиборчі обіцянки.

Шаленими темпами зростають ціни на продукти харчування, тарифи на житлово-комунальні послуги, енергоносії, пальне та інше. Як приклад. Ріст цін на продукти харчування в Тернопільській області в березні 2011 року за урядування Азарова по відношенню до цін 2009 року за уряду Тимошенко є такими: борошно вищого ґатунку зросло на 36 відсотків; хліб зріс на 52 відсотки; макаронні вироби зросли на 58 відсотків; крупа манна зросла на 58 відсотків; крупа гречана зросла на 160 процентів; рис зріс на 145 процентів; молоко зросло  на 76 процентів, сметана зросла на 121 процент, картопля – на 227 процентів, капуста зросла на 96 відсотків, цукор-пісок зріс на 150 процентів.

Нинішня влада Януковича по всій вертикалі нищить Україну і все українське. Її зовсім не цікавить здоров’я, освіта, культура української нації. В Тернопільській області серйозно зменшено фінансування гуманітарної сфери. Так, в Лановецькому районі закриваються дитячі садочки, в Кременецькому районі закриваються  сільські бібліотеки, в Гусятинському районі закривається Хоростівська, Копичинецька, Гримайлівська  районні лікарні.  У Зборівському районі за ініціативи депутатів Партії "Батьківщина" вдалося не допустити розграбування дільниць ветеринарної медицини. В сьогоднішній ситуації ми, як ніколи, повинні бути згуртовані і сформувати єдину українську команду під керівництвом Юлії Тимошенко для боротьби з цією…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т. Для боротьби з цією антиукраїнською владою Януковича. Мій виступ прошу вважати як запит до уряду Азарова.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу оформити відповідне звернення.

Володимир Літвінов, фракція Партії регіонів запрошується до виступу, за ним буде виступати Дмитро Шлемко.

 

14:04:47

ЛІТВІНОВ В.Г.

Владимир Литвинов, Партия регионов. Уважаемый президиум! Уважаемые депутаты! Уважаемые избиратели! Недавно исполнился год, когда Виктору Федоровичу Януковичу достались бразды правления страной не только имеющую полуразрушенную, пришедшей властью экономику, но вступающую в экономический кризис.

На президентство Януковича припало то время, когда для того, что хоть что-то вообще сделать необходимо мужество и сила воли не на словах, а на деле для решения кардинальных реформ во всех областях государственного устройства и областях экономики, пусть и не популярных. По прошествию первого года, я как представитель многотысячного отряда работников угольной промышленности, наблюдая за теми изменениями, которые происходят  в отрасли, хочу констатировать, что это Президенту удается.

В начале своей деятельности правительство сформированное Президентом приняло угольную отрасль в разбалансированном, критическом состоянии, добыча угля в 2009 году сократилась на 10,6 процентов по сравнению с 2008  годом, а задолженность по заработной плате шахтерам и платежам в социальный фонд достигла отметки 3,5 миллиарда гривен.

Нынешний Кабинет Министров объективно оценив чрезвычайно сложное состояние как экономики в целом так и угольной промышленности в частности, при разработке программы экономического и социального развития на 2010 год не пытался приукрасить действительность и предусматривал скромный показатель темпов роста промышленности. При этом Кабмин тщательно подходил к приоритетам работы угольной отрасли с учетом заданий, определенных программой экономических реформ Президента Украины на 2010-2014 годы. Благодаря реализации программы, стабилизация развития угольной отрасли на 2010 год и целому ряду целевых долгосрочных отраслевых программ, касающихся модернизации и технического переоснащения, повышения энергоэффективности  инвестиционных программ за год удалось: остановить падение угледобычи на государственных шахтах и приростить более чем на 4% угледобычи в стране, на 20% возрос Фонд оплаты труда, одновременно с текущей заработной платой производится соответствующее отчисление в социальные фонды. При этом практически погашены долги по заработной плате и в три раза сокращены долги по платежам в социальные фонды.

В текущем году внедряется в жизнь положение трудового законодательства о выплате заработной платы два раза в месяц. Благодаря внедрению новых механизмом инвестирования в развитие производства, таких как государственно-частное партнерство, финансовый лизинг, кредиты коммерческих банков под гарантии правительства,  ……… дополнительно государственную ……… уже в 2010 году включено полтора миллиарда гривен, а в 2011 году предполагается 5,5 миллиардов гривен.

 ……… механизмов ……… угольного производства лишь часть большой программы реформирования отрасли, в 2011-2012 годах наступает новых этап реформирования, нацелен на приватизацию жизнеспособных шахт и ликвидацию шахт, которые находятся в стадии закрытия. Либерализация рынка угля позволит повысить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЛІТВІНОВ В.Г. ... украинских шахт. Ликвидировать такое позорное для Украины явление как несанкционорованную добычу угля с поверхности из так называемых копанок и легализировать такую добыч под контролем государства, обеспечив шахтерам работающих на них гарантии безопасности труда и социальной защиты. Конечно, такое масштабное реформирование отрасли требует принятие целого пакета законодательных актов, над чем сейчас работает Президент Украины, Кабинет Министров, Верховная Рада с включением широкого круга общественности и в первую очередь отраслевых профсоюзов.

Сегодня шаги по реформировальной угольной отрасли – это практически первые конкретные за годы независимой Украины шаги по созданию  отрасли на новом экономическом и социальном базисе, который закладывает основу будущей энергетической независимой держави. Я уверен, что все намеченное по плечу украинскому народу и  украинскому Президенту при условии политической стабильности на ближайшие четыре года.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Дмитра Шлемка, фракція "БЮТ – "Батьківщина" і завершуватиме годину "Різного" Володимир Даниленко.

 

14:09:02

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, фракця "БЮТ – "Батьківщина". Шановні співвітчизники! Здавалося, що сьогодні надто складно когось і чимось дивувати в розятрененому ранами і проблеми в українському суспільстві.

Так ні. Виявляється можна. І зробив це днями журнал "Фокус", який виніс на світ  Божий інформацію від якої дух захоплює, в найбіднішій європейській державі нашій ненці Україні – сьогодні  21 мільярдер. Вчора було менше – лише 8. Нині 21. Для порівняння в значно багатшій Польщі лише один. Загальний статок цих багатіїв – 58 мільярдів доларів США для порівняння і усвідомлення масштабів багатства вся видаткова частина бюджету України на нинішній рік – 41 мільярд доларів. Парадокс полягає в тому, що їхні статки за минулий рік про який урядовці кажуть як дуже фінансово складний зростали не у відсотках, а  в рази. Було б радісно якби не так гірко бо щирі українці багатіють на фоні масового зубожіння основної маси населення. Прірва між багатими і бідними зростає  вже не з роками, а місяцями, соціальна драбина у нас на відміну від світової спільноти має лише два полюси: на верху декілька сімей мільярдерів, а внизу більше – 80 відсотків людей, які ледь зводять кінці з кінцями, думаючи щоденно про їжу, одежу і дах над головою. Той прошарок між ними, що називається середнім класом, свідомо нищиться особливо новим Податковим  кодексом. Кожна нормально мисляча людина запитує:  звідки беруться такі капітали  особливо у Донецьких, всі напевно знають, що у великого кита є  прилипали, такі ж прилипали є в українського державного бюджету. Саме звідси, з держбюджету, пливуть  грошики на рахунки багатих, а потім офшори, особливо  улюблений Кіпр. Саме сюди спрямовані "грошові струмочки", вірніше "ріки", бо тут  як заявив  глава Адміністрації Президента Льовочкін,  він безпечно тримає свої грошики, інша багата "братва".   Украли "Укртелеком" за 1 мільярд доларів, коли він коштує в два рази більше і будемо мати ще одного мільярдера незабаром. Поки  будуть красти у багатої української держави, до тих пір  бачитимемо радість їхнього фінансового зростання.

На думку  нинішньої влади, народ теж має радіти, бо і в нього теж "ростуть". Ростуть ціни на  продукти харчування, на тарифи, на житлово-комунальні послуги, проблеми виживання. Дійсно, в 2010 році інфляція астрономічно зросла до 42,3 відсотка, тоді як  уряд декларує 9, щоб не індексувати згідно закону українські пенсії, стипендії, зарплати бюджетникам, інші  соціальні виплати. Ось тут саме і сховане джерело багатіїв: не дав людям, українському народу, збагатив своїх "скоробагатьків". 

Воістину як сказав головний урядовець країни Микола Азаров: "Жить стало лучше, жить стало веселе". Кому – відповідь отримали. Чому – незабаром народ запитає винуватців. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Володимира Даниленка, який буде завершувати  годину "Різне", прошу.

 

14:12:14

ДАНИЛЕНКО В.А.

Шановний Головуючий, шановні виборці! Статтею 47 Конституції України передбачено право кожного на житло. Держава, в свою чергу, повинна створювати умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати жило. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно.

Кожного разу, коли я  проводжу  зустрічі з виборцями, однією із головних проблем з якою до мене звертаються громадяни, є незадовільне забезпечення громадян України житлом. Сучасне забезпечення громадян України  житлом викликає занепокоєння, адже в черзі на отримання житла,  по даним Державного комітету статистики України,  стоїть майже 1,3 мільйона сімей, а отримують його лише до 25 тисяч черговиків. Хоча насправді,  цифра сімей, які потребують покращення своїх житлових умов, в декілька разів більша, ніж офіційні дані. Молодь в сучасних умовах   майже не має можливості отримати або придбати житло. В зв'язку з відсутністю житла, молоді громадяни не можуть створювати сім'ї та народжувати дітей, розлучаються, що призводить до великих суспільних проблем.

Однією із незахищених верств населення щодо забезпечення житлом є забезпечення учасників бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів,  які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання. Протягом останніх років єдиним джерелом забезпечення житлом зазначених категорій громадян була частка субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво і придбання житла військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, звільненими у запас або у відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років і тому подібне.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" виділення зазначеної субвенції не було передбачено. Міністерство оборони зверталося до Міністерства фінансів з проханням під час формування показників Державного бюджету України на 2011 рік поновити зазначену субвенцію. Однак Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" не передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво  і придбання житла окремим категоріям громадян.

Отже, беручи до уваги вище сказане, я звертаюся до Міністерства фінансів  України з проханням опрацювати можливість видання силових субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво і придбання житла для військовослужбовців, звільнених в запас, у відставку та інших категорій громадян під час внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Також я звертаюся до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони та Комітету з питань бюджету з проханням, розглянути на засіданні комітету питання щодо сприяння поновлення зазначеної субвенції міністерством…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ДАНИЛЕНКО В.А. Міністерством фінансів України під час опрацювання Закону України "Про Державний бюджет України на 2011рік".

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготувати відповідні доручення.

Шановні колеги, хочу нагадати, що наступні два тижні народні депутати працюють відповідно з виборцями в комітетах та фракціях. 23 березня в середу о 15 годині в сесійній залі Верховної Ради України відбудуться парламентські слухання на тему: "Земля в українській долі. Ситуація в земельній сфері. Законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації". Чергове пленарне засідання відбудеться у вівторок 5 квітня о 10 годині. А, як завжди, в понеділок об 11 напередодні відбудеться Погоджувальна рада.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. На все добре.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку