ЗАСІДАННЯ П’ЯТНАДЦЯТЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
4 березня 2011 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:00:37
Зареєструвалися картками в сесійній залі 353 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги! Надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 3 березня 2011 року. Розглянуто 19 питань порядку денного, за результатами їх розгляду: прийнято два закони та 39 постанов, 13 проектів постанов відхилено.
Шановні народні депутати! Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України в п’ятницю з 10 до 11години проводиться "година запитань до Уряду". Представники депутатської фракції внесли пропозицію, під час "години запитань до Уряду" заслухати інформацію Кабінету Міністрів України щодо стану справ в освітній сфері. Депутатські фракції:
Партія регіонів, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", Блок "Наша Україна – Народна самооборона", Комуністична партія та Народна Партія, керуючись частиною шостою статті 229 Регламенту Верховної Ради України, заздалегідь письмово повідомили Кабінет Міністрів України про запитання, на які вони бажають отримати вичерпні відповіді.
Шановні народні депутати, відповідати на запитання сьогодні буде Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Володимирович Табачник.
Нагадую вам, шановні колеги, що Регламентом Верховної Ради України визначений такий порядок проведення "години запитань до Уряду". На запитання до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій та відповіді на них відводиться 30 хвилин. Я маю на увазі, на письмові запитання, які було направлено заздалегідь до Кабінету Міністрів України. На запитання до членів Кабінету Міністрів безпосередньо в сесійній залі від народних депутатів – також 30 хвилин.
Я пропонував би, шановні колеги, щоб ми дотримувалися регламенту. Формулювання запитання – одна хвилина, відповідь на запитання – дві хвилини, я маю на увазі під час безпосереднього спілкування в сесійній залі.
Які міркування, заперечення, пропозиції? Немає? Да.
Шановні народні депутати, користуючись нагодою, дозвольте від вашого імені, всіх нас привітати з святом 8 Березня прекрасну половину нашого суспільства і побажати краси, молодості і любові. (Оплески)
Шановні народні депутати, шановні народні депутати, переходимо до розгляду питання – "година запитань до Уряду". Я запрошую Дмитра Володимировича Табачника до трибуни. Будь ласка. Дмитро Володимирович, давайте таким чином побудуємо: почергово запитання від кожної фракції. Починаємо, там, Партія регіонів, БЮТ і "Наша Україна", комуністи, Народна Партія і потім знову по черзі.
ТАБАЧНИК Д.В.
Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! В письмовому вигляді від фракцій Верховної Ради надійшло більше 40 запитань. Запитання від фракції "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". В статті 23 проекту Закону (нової редакції) про вищу освіту (№7481), який розроблений Міністерством освіти і науки України запроваджені лише кількісні критерії визначення типу вищого навчального закладу. Наприклад, для того, щоб визнати університет класичним, в ньому має навчатися не менше 10 тисяч студентів. З цього приводу такі запитання: "На підставі яких псевдонаукових розрахунків виникли ці чисельні показники для визначення типу вищого навчального закладу?".
Хотів би сказати, шановні народні депутати, що проект №7486/1 розроблений групою народних депутатів України, представників різних фракцій і не є продуктом Міністерства освіти. Питання запровадження в законопроекті, що розробляється міністерством, нових критеріїв визначення типів вищих навчальних закладів сьогодні є предметом широкого обговорення та експертного аналізу, адже саме кількість студентів, аспірантів, докторантів – це не лише зовнішня ознака показника якості освіти. Нормативи можуть стосуватися також галузей знань та наукових спеціальностей.
Є пропозиції щодо запровадження певних узагальнених зведених показників університету, які найкраще будуть відображати якість надання освітніх послуг.
Щодо закиду про псевдонауковість цих критеріїв, хочу нагадати, що в проекті закону, який вносили народні депутати, члени фракції "БЮТ" під головуванням Володимира Івановича Полохала, в 2009 році, визначення класичний профільний університет і академія саме спиралося на кількісні показники і за цей законопроект ви голосували в залі. Тому ваші колеги в законопроекті №7486 просто запозичили ваш, очевидно, позитивний досвід.
Від фракції "Наша Україна – Народна самооборона" надійшло питання. "За наявною інформацією міністерство готує перелік шкіл, які підлягають закриттю. Просимо оприлюднити цей перелік, кількість таких шкіл в розподілі за регіонами та мовою викладання. Окремо просимо поінформувати, яку конкретно частку складають школи та класи з українською мовою навчання в Донецькій та Луганській області зараз і якою частка ця буде у разі реалізації планів щодо закриття шкіл".
Я хотів би сказати, шановні народні депутати, що це запитання, на жаль, демонструє, що можна абсолютно не спиратися на законодавчу базу. Нагадаю, що згідно Закону про місцеве самоврядування і Закону про освіту за всі 20 років незалежності Міністерство освіти не закрило і не відкрило жодної школи, оскільки відповідно до закону не має на це права і повноважень. Право об’єднувати, реорганізовувати школи є тільки в органів місцевої влади. Тому ніяких списків щодо закриття шкіл, щодо їх об’єднання міністерство не готувало і не могло цього робити, щоб не порушувати чинне законодавство.
Разом з тим, хочу нагадати деякі данні Державного комітету статистики. За час роботи уряду під головуванням Прем'єр-міністра Тимошенко в Україні за даними Державного комітету статистики кількість середніх загальноосвітніх шкіл зменшилась на 640 одиниць. Зокрема, впродовж 2009 року під час дії мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, який був впроваджений Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 2008 року (№778-6), було закрито майже 400 загальноосвітніх середніх шкіл – це лише впродовж 2009 року. Ми провели детальний аналіз за 2010 рік рішеннями місцевих органів влади було припинено і закрито 115 загальноосвітніх середніх закладів. Звичайно, це багато. І саме тому міністерство неодноразово зверталось до керівників органів самоврядування з рекомендаціями щодо необхідності чіткого дотримання законодавства щодо вдумливого розроблення планів оптимізації мережі з обов'язковим врахуванням думки громадськості.
Хочу доповісти, що питання нескорочення навчальних закладів було розглянуто на нараді начальників управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, яка відбулася 25 лютого.
Щодо ситуації по Донецькій та Луганській областях інформую, що Міністерство освіти і науки, молоді і спорту звернулося з клопотаннями і листами до голови Луганської обласної державної адміністрації, до голови Донецької обласної державної адміністрації, до донецького міського голови, в яких наголосила, що при прийнятті рішень про ліквідацію та реорганізацію навчальних закладів необхідно попередньо провести відповідну роботу із забезпеченням належних умов навчання та виховання учнів, у тому числі збереження мови навчання, обов'язково досягти узгодження всіх питань з батьками і завчасно вирішити питання працевлаштування всіх педагогічних та інших працівників.
Хотів додати до цього питання, що попри політичні інсинуації навколо цього питання можу сказати, що у 2008-2009 роках лише 81,1% учнів України навчались українською мовою, а у 2010-2011 навчальному роках ця кількість склала 82,2 відсотка серед всіх учнів загальноосвітніх навчальних закладів. При цьому, якщо у 2008-2009 році навчальному навчання українською мовою здійснювалось у 83 відсотках шкіл, то в 2010-2011 навчальному році у 85 відсотках загальноосвітніх середніх шкіл.
Від фракції Народної Партії у Верховній Раді України надійшло запитання від народного депутата Рудченка: "Яким чином міністерство збирається забезпечувати шкільними автобусами заклади і за рахунок яких джерел? Чи планує міністерство збільшити фінансування програми забезпечення транспортом?".
Шановний Микола Миколайович, хотів би сказати, що впродовж 2008-2009 років жоден шкільний автобус не був придбаний за кошти державного бюджету. Таким чином, ці два роки реалізація державної програми "Шкільний автобус", мета якої – забезпечення рівного доступу до якісної освіти, була фактично зірвана і зупинена. Ця програма діє в Україні з 2004 року і була затверджена урядом під головуванням Віктора Федоровича Януковича.
У 2010 році, незважаючи на економічну скруту, Кабінет Міністрів відновив виконання державної цільової програми "Шкільний автобус". Впродовж 2010 року було закуплено 112 шкільних автобусів і направлено до сільських шкіл. Крім того, 58 автобусів вдалося закупити за кошти Світового банку. Проект таку і має назву: "Рівний доступ до якісної освіти".
У цьому році Кабінет Міністрів передбачив кошти на виконання програми "Шкільний автобус", які дозволяють забезпечити закупівлю для середніх загальноосвітніх сільських шкіл приблизно 250 шкільних автобусів і ще 16 шкільних автобусів для дітей з особливими потребами, тобто автобусів, які мають спеціальну обладнану задню площадку з пневматичним підйомником, який дозволяє піднімати дитину, яка знаходиться у візку або в нерухомому положенні.
Загальна потреба шкільних автобусів в Україні складає з… приблизно дві тисячі за даними органів управління освіти. Хотів би сказати, що якщо в 2010 році за кошти державного бюджету і проект Світового банку вдалося поставити 170 автобусів, місцеві органи державної влади також вживали заходів щодо забезпечення загальноосвітньої середньої школи автобусами для дітей, що навчаються в сільській місцевості. Загалом за кошти органів місцевої влади, місцевого самоврядування в 2010 році було закуплено більше 200 шкільних автобусів.
Від фракції Комуністичної партії України надійшло питання, що фракція комуністів стурбована намірами Міністерства фінансів затвердити план заходів з підготовки та внесення змін до деяких нормативних актів щодо вдосконалення надання бюджетними установами якісних послуг гарантованих державою. В документі, зокрема, передбачено скорочення безкоштовних обідів і ліквідація двадцятивідсоткової надбавки вчителям, яка була запроваджена в минулому році.
Шановні народні депутати, двадцятивідсоткова надбавка педагогічним працівникам встановлена з метою підняття престижності педагогічної праці і на виконання зовсім нового Указу Президента Віктора Федоровича Януковича від 30 вересня минулого року про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти та з метою зняття напруги в педагогічних колективах Міністерство освіти розробило проект постанови Кабінету Міністрів, яким зазначена надбавка розповсюджується на всіх без винятку педагогічних працівників і не тільки установ і закладів сфери освіти, а й педагогічних працівників, які працюють в установах інших міністерств і відомств. Тобто мова не йде і не може йти про ліквідацію двадцятивідсоткової надбавки, більше того, мова йде про те, щоб розповсюдити її на всі абсолютно категорії педагогічних працівників.
Щодо скорочення категорій учнів, які користуються правом харчування в школі, то, звичайно, такого проекту не розроблялося Міністерством освіти і наскільки нам відомо, цей попередній проект Міністерства фінансів пройшов обговорення ще до реформи адміністративної на урядовому комітеті під головуванням віце-прем'єр-міністра України Тихонова і був відхилений як такий, що суперечить стратегії урядового розвитку в галузі освіти.
Запитання від фракції Партії регіонів: "Які дії вживає Міністерство освіти щодо недопущення повторення минулорічної ситуації з чергами абітурієнтів до приймальних комісій у вищих навчальних закладах?".
Шановні колеги, за цей рік, який працював новий склад Міністерства освіти, нами за допомогою фахівців харківських вищих навчальних закладів, зокрема, Харківського національного університету радіоелектроніки, політехнічних інститутів, розроблено і буде презентовано 12 марта унікальний проект, який називається "електронний вступ". Тобто з метою неповторення минулорічної ситуації, взагалі щоб не було черг, кожен абітурієнт України зможе подати заяву на вступ до вищого навчального закладу в електронному вигляді за допомогою мережі "Інтернет", причому, необов'язково зі свого комп'ютера, але за умови, що цей комп'ютер буде мати персональний адрес.
Більше того, це буде система, яка дозволяє людини вибирати, чи особисто подорожувати, витрачати кошти, чи подали лише в електронному вигляді і пройти реєстрацію і звернутися з оригіналом документів лише тоді, коли буде оприлюднений рейтинговий список і кожен зможе переконатися, що він зарахований студентом того чи іншого навчального закладу.
Подача електронних документів буде поширена в цьому році на навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації, тобто всі ті, які здійснюють програму, підготовку за програмою "Бакалаврат".
В системі буде забезпечено автоматичну перевірку за допомогою центра оцінювання якості знань, дійсності і відповідності всіх сертифікатів 2008-2009-2010 і цього років та дійсність документа, авторизацію документа про загальну середню освіту.
Після цієї перевірки абітурієнт зможе продовжити внесення своїх персональних даних, які будуть направлені до порталу вищого навчального закладу. І після отримання вищим навчальним закладом електронної заяви абітурієнт отримає повідомлення по електронній пошті.
У системі всі, хто буде подавати документи, будуть попереджені, і це треба кілька разів підтвердити в електронному вигляді, що людина поінформована, що у разі подання недостовірних даних про наявність пільг, викривлених або фальшивих балів додатку до шкільного атестату, неіснуючі номери сертифікатів про зовнішнє незалежне тестування, ці абітурієнти не зможуть бути включені і випадуть із списків рекомендованих. Система відпрацьована, і я запрошу представників засобів масової інформації і тих, хто бажає, на презентацію цієї системи, яка вже пройшла тестування з приймальними комісіями низки вищих навчальних закладів.
Запитання від фракції "Наша Україна – Народна Самооборона". "Чи відомо міністерству про поширену практику безпідставного завищення оцінок в атестатах випускників загальноосвітніх навчальних закладів з метою отримання несправедливих конкурентних переваг при вступі до вищих навчальних закладів".
І до цього ще одне запитання від фракції "Наша Україна – Народна Самооборона". "Чи розуміють чиновники міністерства, що, відновивши врахування балів атестату при вступі до вищого навчального закладу, вони таким чином, з одного боку, стимулюють корупційні прояви в системі середньої школи, а з іншого, відновлюють практику отримання частиною абітурієнтів несправедливих переваг при вступі до вищих навчальних закладів, оскільки часто гарні атестати банально купуються".
Ви знаєте, мені важко полемізувати з подібною нісенітнецею, тому що більшість людей, які присутні в цьому залі, одержали шкільні атестати про середню освіту і саме на підставі їх вступали до вищого навчального закладу. Невже ви вважаєте своїх сивочолих вчителів корупціонерами чи ви купували свої атестати і таке інше.
Але хотів би сказати, що починаючи з 2007 року прийом на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Так от результати соціологічних досліджень показали, що практично вся педагогічна громадськість, батьки і вчителі позитивно, як крок до відновлення авторитету середньої школи, сприйняли відновлення відновлення середнього балу атестату.
Що показали тематичні дослідження, Державна підсумкова атестація? Останні два з половиною роки, коли шкільний атестат взагалі перестав відігравати будь-яку роль, фактично припинилось навчання в старших класах середньої школи за виключенням одного-двох предметів, вибраних для тестування, всі інші предмети старшокласниками повністю ігнорувалися.
І лише відновлення атестату, по-перше, підняло престиж праці вчителя, який перестав відчувати себе нікчемою, на уроки якого просто можна було не ходити. По-друге, при будь-якому балі атестату він все одно складає менше однієї третини від балів зовнішнього оцінювання. Тому говорити про те, що за допомогою атестату можна якимось чином вирішити питання вступу до університету, не відповідає дійсності.
І саме головне, результати моніторингового дослідження, яке охопило кілька тисяч вступників цього року і проводилось громадською організацією за кошти американської агенції, громадська організація центр тестових технологій і моніторингу якості освіти показав абсолютно точну кореляцію результатів зовнішнього тестування і середнього балу атестату, розходження на двадцять і більше балів знайдено лише в 14 середніх загальноосвітніх школах України з 20 тисяч. Тому ці всі вигадки вони є лише політичними спекуляціями, які абсолютно нічого не мають спільного з роботою по підвищенню якості освіти.
Від фракції "Блок Юлії Тимошенко" надійшло запитання, дуже гостре. "Чому у сфері освіти порушуються закони і не запроваджуються прозорі та справедливі для всіх європейських країн стандарти в друкуванні якісних підручників. Яскравою ілюстрацією цьому є приклад з підприємством "Педагогічна преса", де головне Контрольно-ревізійне управління в поточному (мабуть, йшлося про минулий рік) виявило корупційні зловживання на кілька мільйонів гривень. Також у звіті за минулий рік КРУ, це оприлюднено, після цього, як цими схемами зацікавилися журналісти, Микола Азаров навіть публічно дав доручення розібратися з підзвітними підприємствами, хто несе відповідальність за такий грабіж, які дії міністерства зроблені для того, щоб навести лад та що передбачається зробити".
Дуже цікаве запитання: п’ять в одному. По-перше, державне видавництво Міністерства освіти і науки "Педагогічна преса", видає газету "Освіта України" і "Сільська школа", а також фахові педагогічні журнали. За всі 12 років свого існування державне видавництво "Педагогічна преса" жодного разу навіть не брала участі в конкурсі на виготовлення підручників. Більше того, впродовж всього часу, включаючи і цей рік, воно не брало участі, навіть не подаючи рукописи, і відповідно на підручники ніколи державного фінансування не отримував.
По-друге, Контрольно-ревізійне управління перевірило діяльність педагогічної преси саме за моїм листом, як міністра освіти і науки, направленим влітку 2010 року. І зловживання були виявлені в роботі генерального директора, його заступника по економіці і головного бухгалтера, які працювали на підставі наказів і контрактів, укладених попереднім міністром, який працював в складі уряду, що очолювала прем’єр Тимошенко.
Після одержання акту головного Контрольно-ревізійного управління, директор, який продовжує переховуватися на лікарняному, спочатку був відсторонений від роботи, потім звільнений, з ним розірваний контракт, матеріали відповідно до перевірки КРУ направлені до органів правоохоронних, зокрема, до прокуратури, замінений заступник генерального директора і замінені також керівники економічного, фінансового напрямку. Але нагадаю, що якраз всі ці зловживання робилися в 2008-2009 на початку 2010 років, і відповідати за них має той міністр, який призначав саме цього керівника.
Від "Блок Юлії Тимошенко" надійшло запитання: "Ніде в світі ВАК не підпорядковується Міністерству освіти проти цього виступає наукова інтелігенція. Якою буде подальша доля?".
Хотів би сказати, що відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року номер 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" функції Вищої атестаційної комісії покладено на Міністерство освіти і науки, молоді і спорту.
Відповідно до статті 106 Конституції України саме до повноважень Президента відноситься утворення, ліквідація та реорганізація органів державної влади та наділення їх завданнями і функціями шляхом ухвалення відповідних указів Президента. Таким чином міністерство розробило на виконання Указу Президента положення, яке направлено на розгляд Міністерства юстиції України, і буде передано на розгляд Президента України .
Таким чином, виключно указом Президента про затвердження положення про міністерство будуть визначені конкретні завдання і функції, що передані нині від Вищої атестаційної комісії міністерству.
Окремо зазначаємо, що зазначені зміни, що відбуваються як наслідок глобальної оптимізації системи органів виконавчої влади, яка ініційована і визначена Президентом України, будуть потім потребувати і внесення змін у законодавство, а саме в базові профільні Закони України "Про освіту" і "Про вищу освіту".
Хотів би сказати, що перед тим, як дорікати про неіснування таких структур у світі, треба було б познайомитись, можливо, з досвідом законодавства.
Хочу сказати довідково, що Вищі атестаційні комісії згідно чинного законодавства існують в Російській Федерації, в Республіці Казахстан і в Республіці Білорусь. І скрізь вищі атестаційні комісії цих країн не просто підпорядковані Міністерству освіти і науки відповідної країни, а в деяких країнах навіть є складовою частиною їх центрального апарату. Тому будь-яке твердження, що ніде в світі вищі атестаційні комісії не підпорядковуються міністерствам освіти є абсолютно безпідставне.
Запитання народного депутата України Шершуна від фракції Народної Партії у Верховній Раді. "Чи планує Міністерство освіти заохочувати впровадження в українських навчальних закладах інформаційних мереж, наприклад, електронних бібліотек, проводити забезпечення навчальних закладів Інтернетом, в тому числі і бездротовим?".
Хотів би наголосити, шановний Микола Харитонович, що інформатизація і комп’ютеризація навчальних закладів України всіх без винятку, особливо загальноосвітніх середніх є найголовнішим пріоритетом в діяльності міністерств. Розроблена державна програма, яка називається "Сто відсотків" і передбачає за 5 років підключення всіх без винятку шкіл України до Інтернету.
Крім того, міністерство бере участь в розробці загальнонаціональної програми, яка знаходиться під керівництвом і опікою Президента України Віктора Федоровича Януковича, програма "Відкритий світ", яка якраз і передбачає як один з найважливіших семи національних пріоритетів розбудову інформаційної мережі швидкісного широкосмугового Інтернету з обов’язковим підключенням до неї всіх середніх загальноосвітніх навчальних закладів і безумовно професійно-технічних навчальних закладів.
Крім того, за підтримки міністерства в Україні вже кілька років діє програма співпраці з корпорацією "Intell" "Навчання для майбутнього". Реалізується всеукраїнський експеримент щодо навчання вчителів ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологіям в навчальному процесі та покращення кваліфікації педагогічних працівників.
Крім того, вже в цьому році без державних коштів за допомогою корпорації "Google" відбудеться підключення до швидкісного інтернету 50 найбільших шкіл Київської області і 50 найбільших середніх загальноосвітніх шкіл міста Києва. Тому, безумовно, міністерство планує впроваджувати в українських навчальних закладах електронні мережі, зокрема підключати їх до інтернету.
Запитання від фракції Партії регіонів. "Останнім часом широкого резонансу і розголосу в суспільстві набуло питання закриття шкіл. Як ви вважаєте, чи зможе зазначене питання буде вирішити оголошенням мораторію на закриття шкіл?".
Шановні колеги, я глибоко переконаний, що головною причиною, яка впливає на зменшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів, є демографічна ситуація. І народжуваність в країні протягом тривалого часу зменшувалася. Хотів би сказати, що зменшення кількості дітей впливає відповідно і на мережу загальноосвітніх навчальних закладів. Лише кілька прикладів. За останні 10 років кількість дітей шкільного віку в Україні зменшилася на 2 з половиною мільйони людей, що складає 36 з половиною відсотків. А мережа шкіл скоротилася лише на 8 з половиною відсотків.
Я вже наводив цифри, що Верховна Рада 19 грудня 2009 року ухвалила мораторій на закриття шкіл в сільській місцевості. Однак вже під час дії цього мораторію в 2009 році за даними Державного комітету статистики, які є офіційними, кількість загальноосвітніх середніх шкіл впродовж 2009 року скоротилася майже на 400 - 394. За даними Держкомстату сьогодні в Україні працює 605 шкіл з чисельністю учнів від 1 до 10 дітей. І близько півтори тисячі середніх загальноосвітніх шкіл з чисельністю учнів від 10 до 40 дітей. Тому, звичайно, необхідно розвивати програму "Шкільний автобус" і дбати про те, щоб місцеві органи влади ні в якому разі не проводили, скажімо, скорочення мережі без забезпечення місцем роботи всіх педагогічних працівників і забезпеченням місцем навчання кожного з тих школярів у випадку, якщо школа підлягає реорганізації. Дякую вам за увагу.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Володимировичу. Відбулася перша частина відповідей на письмові запитання, які надійшли від фракцій. Тепер переходимо до другої 30-хвилинки – відповіді на запитання народних депутатів. Ще раз нагадую, як зазвичай, одна хвилина – на запитання і дві хвилини у міністра - на відповідь. Дві хвилини – відповідь на запитання. Прошу записатись на запитання. Міністр може і секунду говорити, але за регламентом у нього не менше двох хвилин. Добре, до двох.
Будь ласка, Парубій. Підготуватися Чорноволенку.
10:34:51
ПАРУБІЙ А.В.
Парубій Андрій, народний депутат України, "Наша Україна".
До мене звернулися буквально вчора представники з круглого столу, які провели обговорення на тему: "Обговорення Концепції мовної та літературної освіти в Україні та академічної освітянської спільноти", це більше 100 докторів наук, професорів, редакторів різних видань. Вони, власне, звертаються, вони піддають гострій критиці концепцію, затверджену наказом міністра освіти і науки, молоді та спорту (№58), і вважають, що вкрай необхідно чим швидше звільнити міністра Табачника із зайнятої посади ним. І вони власне звертаються до нас з проханням, що є необхідність провести парламентські слухання, на яких би визначити нову концепцію мовної та літературної освіти, яка б звільнила український освітній простір від нав’язаної йому неокомунальної ідеології руського мира.
Чи не вважаєте ви, що питання такого рівня, як створення…
ТАБАЧНИК Д.В. Дякую. Хочу сказати, що, по-перше, акцентую увагу, мова йде лише про проект документу, концепція.
По-друге, ніде у світі концепція не є обов'язковою для виконання, це сума думок, яка переслідує намір дати можливість фаховому середовищу більш докладно обговорити ту чи іншу проблему.
Хотів би сказати. що, ви знаєте, досить втомливо виглядає, коли певні політичні сили придумують неправду, самі її поширюють, і самі з нею борються. В цьому зверненні у вас написано, автори звернення акцентують, що у проекті концепції мовної освіти не написано, що володіння державною мовою і далі по тексту.
Хочу вам сказати, що якраз у концепції чітко написано, цитую: "Володіння державною мовою сприяє консолідації громадян в розбудові і зміцненні української держави". Концепцію цю готували фахівці: доктори, процесори, кандидати філологічних наук з більше 20 вищих навчальних закладів України, Академії педагогічних наук.
Крім того, проект концепції повністю грунтується на основних положеннях таких нормативних документів у сфері мовної політики і мовної освіти, як Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон "Про мови в УРСР", Декларації прав національностей від 19 листопада 1991 року на Державній національній програмі "Освіта".
Тому хотів би ще раз сказати, що абсолютно немає підстав самим вигадувати плітки, їх поширювати і з ними боротися. Тих речей, про які ви говорите, у концепції мовної освіти нема і, безумовно, ніколи не було.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чорноволенко. Підготуватись Ландіку.
10:38:11
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановний пане міністре! У мене до вас два коротких запитання.
Перше. От скажіть, чи десь у світі були такі випадки, коли скорочували терміни освіти, там з 12 до 11, з 14 до 13. Доцільність цього і перспективи? От, ну, далі ж якось ви бачите розвиток освіти в Україні.
Друге, це питання по вчених ступенях. Чи не варто нам перейти на єдину нормальну систему, як у світі? І прошу передати для короткого запитання слово депутату Ар'єву. Адам Іванович, Ар'єву прошу передати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не можна передавати Ар'єву слово. Якщо не було запитання… Було запитання? Дмитро Володимирович, було? Відповідайте, будь ласка. Нема такого.
ТАБАЧНИК Д.В. Шановний пане народний депутат! Не просто були випадки в світі, а скорочували їх в найрозвиненіших європейських і світових країнах, зокрема, повна середня школа Федеративної Республіки Німеччини в п'яти федеральних землях відмовилась від 13-річного терміну освіти і перейшла на 12-річний. Крім того, в нашій державі ніхто не відмовлявся від того року, в нас не було 12 класу.
Більше того, хотів би вам сказати, що коли Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України, де, зокрема, його в просторіччі називають законом про 11-річку, там, звичайно, було запроваджено 11-річний термін повної середньої освіти. Але навіть сьогодні по медичним розрахункам наш 11-річний термін дозволяє викласти в курсі шкільної програми 10 з половиною тисяч годин. Це більше, ніж шкільна програма обов'язкова, скажімо, Франції, Фінляндії, Німеччини. На 150 годин обов'язково більше тільки програма шкільної освіти в Великій Британії.
Крім того, я думаю, що жоден законодавчий акт не отримував такої високої підтримки в суспільстві. По різних соціологічних опитуваннях – від 70 до 93 відсотків. Саме тому цей закон, по-перше, дозволив врятувати дуже багато вищих навчальних закладів. Тому що рік, в якому б зовсім не було випуску, призвів би до величезного скорочення педагогічних працівників. По-друге, цей закон дуже багато абсолютно новаційних речей запровадив в освіті: він дозволив формувати освітній округ, він дозволив інтегрувати навчання дітей з особливими потребами до звичайних загальних середніх шкіл. І на сьогоднішній день вже більше 29 тисяч таких дітей по Україні навчаються загалом в…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ландік. Яворівський наступний.
10:41:15
ЛАНДІК В.І.
Прошу передати слово моєму колезі Пеклушенку.
10:41:21
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемый Андрей Петрович Клюев, я хочу обратиться к вам, и сказать, что работа министра Табачника заслуживает уважения и заслуживает того, чтобы перенести это на другие министерства.
Лично мне, будучи на приемах, удалось трижды только в этом году, связаться с ним по телефону. Я захожу в школу, сидят преподаватели, набираю министра, он отвечает и в прямом контакте с учителями ведет дискуссию. Такая доступность министра, такой профессионализм – это только на пользу власти.
Мой вопрос к вам, Дмитрий Владимирович. Первое: что делается для профтехобразования в самой школе, потому что у нас учащиеся молоток уже забыли? И что делается для профтехобразования в стране?
ТАБАЧНИК Д.В. Спасибо. Уважаемый коллега, хотел бы сказать, что я думаю, что мы закончим в этом году и сможем со следующего учебного года реально перейти к профильной школе, чтобы школа трудовых технологий стала нормальной частью образовательного процесса в средних школах. Всего планируется шесть модулей профильной школы, в том числе и трудовая школа. Но, конечно, главное беспокойство вызывает система профессионально-технического образования в нашей стране. Министерство разработало и сейчас согласовывает с заинтересованными министерствами Государственную программу развития профессионально-технического образования в Украине на 2011-2016 год.
На сегодняшний день у нас существует порядка 990 профессионально-технических учебных заведений и еще около двух сотен – в системе Министерства аграрной политики и продовольствия. Государственная программа, которую, надеюсь, в апреле месяце рассмотрит Кабинет Министров, предполагает за пять лет направить в реконструкцию учебного парка, парка станков, механизмов, зданий профессионально-технических учебных заведений более пяти миллиардов гривен. В том числе, почти 4,3 миллиарда за счет государственного бюджета и остальное – за счет местного бюджета. В этом году мы уже разработали новые интегрированные стандарты 22 профессий. Рамку квалификации мы будем делать вместе с работодателями, и целый ряд новых абсолютно профессионально-технических учебных заведений будем объединять с целью экономии средств вместе с центрами занятости, чтобы центры занятости не стоили свои здания отдельно, а реконструировали профессионально-технические учебные заведения.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський передає слово Тарану-Терену. Підготуватися Григорович.
10:44:32
ТАРАН В.В.
Дякую. Призначення вас на міністерську посаду супроводжувалося студентськими страйками і ви тоді запевняли, що ваші ідеологічні погляди аж ніяк не позначаться на вашій роботі, як міністра. Але ось цитата з вашого труда "Мир без України", це не політичні сили якісь вигадували, це ваша цитата, видавництво "Фоліо" харківське. І в цій цитаті ви стверджуєте, що немає ніяких підстав для самого існування української держави, цитую дослівно: "Нет ни одного из необходимых элементов его (государства) существования". Крапка. І в цьому запереченні самого права України на власну державу є вся ваша сутність і вся ваша діяльність, і вся ваша філософія.
Але ж запитання: оте, що я процитував, хто це писав? Чи це писав Табачник-ідеолог, чи так навчає молодь Табачник-міністр? І взагалі, знаєте, роздвоєність – це явище хворобливе. І як ви живете при такій роздвоєності: вранці працюєте міністром, а ввечері шовіністом?
ТАБАЧНИК Д.В. Ви знаєте, там на книжці, яку перевидало видавництво, чітко є дата, що це писалося у 2008 році. Я ще раз хочу сказати: припиніть спекуляції, кожна людина, незалежно від її посади, має право на свої політичні погляди.
Я сказав, що посідаючи офіційну посаду, буду чітко виконувати вимогу закону, Конституції і законодавства України, що я і роблю. А влаштовувати полювання на політичні погляди трьох-чотирьохрічної давнини, коли кожен з нас, перебуваючи в опозиції, може дозволити собі гостру критику існуючої системи влади, я думаю, що це не сприяє, по-перше, порозумінню в суспільстві, по-друге, це абсолютно ніяким чином не має жодного відношення до роботи Міністерства освіти. Адже ви приймаєте в своїх рядах людей, які писали дисертації про боротьбу партійний організацій за вирощування цукрових буряків, і не згадуєте, що вони говорили 5 чи 10, чи 20 років. На відміну від багатьох ваших колег, я перший в Україні писав дисертацію про сталінські репресії 30-х років, і другу – про феномен тоталітарно-репресивного суспільства. Процитуйте кілька рядків з цих творів, з цих монографій, і тоді, може, ви знайдете баланс і вам стане легше сприймати освітянську і іншу діяльність. Але полювання на погляди в жодній країні ніколи не давало позитивного ефекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорович Ліля.
10:47:16
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Лілія Григорович, "Наша Україна".
Рік роботи на посту міністра – це платні послуги, зірваний літній вступ, погане забезпечення підручниками. Я це розцінюю як саботаж.
Тому у мене питання до уряду і до першого віце-прем’єр-міністра. Коли закінчиться саботаж в українській освіті, в тому числі і саботаж програми Президента.
А далі у мене до першого віце-прем’єра знову ж таки конкретне питання. Макеєвка, школа номер 44. Група народних депутатів була вчора там. Прекрасна будівля. Наповнення школи на 95 відсотків. У матерів, батьків сльози ллються по щоках, там прекрасні добрі люди, щирі, добрі. Що вони просили? Та дайте, щоб наші діти 3 кілометри пішки в школу, куди хочуть перенести даний учбовий заклад, щоб їх собаки не кусали, щоб їх алкоголіки не переймали на базарах.
Я вас дуже прошу, Андрію Петровичу, виділіть 450 тисяч гривень на котельню і зберегти цю школу. У мене підписи в руці по іншій школі. Повне наповнення у тих школах. Я вас благаю, почуйте цих людей.
ТАБАЧНИК Д.В. Шановні колеги, я знову змушений сказати, що всі цифри, які наводилися, це абсолютно маніпуляція свідомістю. Хоча б про вступ до вищих навчальних закладів.
У 2010 році абсолютна рекордна кількість заяв абітурієнтів – 1 мільйон 114 тисяч. І вдвічі менша кількість скарг письмових на порушення роботи приймальних комісій.
У вас тут було у вашої фракції запитання про підручники. Хочу вам сказати, коли ваш талановитий і знаний міністр минулого року проводив конкурс на шкільні підручники. Брали участь 60 видавництв, які залишили після цього 59 апеляцій. У цьому році на проведення конкурсу підручників було лише 3 апеляції.
Я думаю, що багатьох вразила ситуація, коли скрізь говорили на телеканалах про місто Красний Луч Луганської області. Так от хочу вам сказати, просто викликає величезний подив неправдива інформація з приводу того, що у місті Красний Луч хтось намагався закрити єдину школу з українською мовою навчання.
Жахлива спекуляція відбувалась на цю тему, я особисто був в місті Красный Луч, доповідаю. Насправді з 30-ти середніх шкіл міста Красный Луч Луганської області лише чотири здійснюють навчальний процес російською мовою. Оце ваша інформація.
Щодо Макіївської школи, Макіївська загальноосвітня школа номер 77 побудована в 1953 році, ми попросили Макіївську раду її не закривати, але про комплектність цієї школи абсолютна неправда. Школа розрахована на 450 учнів, на сьогоднішній день в ній навчається 105 дітей, що складає менше 25 відсотків...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги! Ви дуже добре розумієте, що від того – Іван Олександрович, Іван Олександрович – від того, що ви будете махати руками нічого не зміниться. Це справа міністра як він відповідає, це його справа як він відповідає, ви задали запитання він відповідає так як вважає за необхідне. Він же ж не диктує… Я зараз можу закінчити засідання це. Він не диктує, що вам ставити, які запитання і ви не диктуйте йому, які він має давати відповіді.
Будь ласка, Толстенко. Тому вчу, що ви ще салага в цій Верховній Раді.
10:51:19
ТОЛСТЕНКО В.Л.
Прошу надати слово депутату Смітюху.
10:51:30
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Дмитро Володимирович! Григорій Смітюх, Партія регіонів. У мене до вас два запитання. Перше питання, скажіть, будь ласка, постанова Кабінету Міністрів від 30 серпня 2007 року була затверджена державно-цільова, соціальна програма "Школа майбутнього" і, на жаль, ця програма не була виконана. Що в цьому плані міністерство планує робити в майбутньому? Це перше питання.
І друге питання. Скажіть, будь ласка, чи є конкретна програма хоча би один навчальний вищий заклад, зробити так, щоб він ввійшов в 500 найкращих закладів світу? Два конкретні питання.
ТАБАЧНИК Д.В. Хочу сказати, що у 2003 році під керівництвом Прем'єр-міністра України Віктора Федоровича Януковича була розроблена абсолютно унікальні державна цільова соціальна програма "Школа майбутнього". Програма, яка не мала аналогів на той момент ні на пострадянському, ні на європейському просторі. Вона передбачала створення шести унікальних навчальних комплексів середніх шкіл, де здійснювався процес інтеграції і багатоступеневої освіти. Фактично дитина могла там здобувати освіту від 1 класу і відразу здобувати педагогічну майстерність, готуючись вчитися на майбутнього вчителя, педагога, психолога. Було розпочато будівництво такої школи в Автономній Республіці Крим і розпочато будівництво подібного унікального комплексу в Херсонській області.
Починаючи з грудня 2007 року, фінансування цих робіт урядом прем’єра Тимошенко було зупинено. Фактично на два з лишнім роки державна цільова програма "Школа майбутнього" була знищена і зліквідована. Спорудження в Херсоні завершилося, чотири нові школи не закладалися. Починаючи з 2012 року, Кабінет Міністрів планує відновити реалізацію державної цільової програми "Школа майбутнього", тому що це унікальний експеримент, там де разом працює і Національна академія педагогічних наук, вчителі середньої школи, вищої навчальної.
По вищим навчальним закладам. На сьогоднішній день в Україні майже 900 вищих навчальних закладів це, як кажуть класики, болівару не винести такий вантаж. Тому ми виступаємо за добровільне об'єднання вищих навчальних закладів і цей процес на сьогоднішній день іде в Україні, скажімо, у Львові два державних університети добровільно на конференціях трудових колективів об'єдналися в один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Горошкевич, Ковальова наступна.
10:54:24
ГОРОШКЕВИЧ О.С.
Прошу передать слово Луцкому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Луцький, будь ласка.
10:54:33
ЛУЦЬКИЙ М.Г.
Шановний Дмитро Володимирович, після того як ви розіслали інформативного листа Міністерства освіти і науки з приводу того як треба формувати державне замовлення на 2011 рік? Там було в одному з абзаців зазначено, що в зв’язку з тим, що в цьому році буде дітей в середніх школах випуск на 42 відсотки менше, а саме на 142 тисячі дітей, прохання це враховувати щодо формування заявки на державне замовлення. Після цього наші колеги "освітяни" (в лапках) почали лякати суспільство, що Табачник скорочує держзамовлення на 42 відсотки, треба щось робити. Тому прохання відповісти на запитання. Чи планується скорочення державного замовлення в цьому році? Якщо планується, то чому? І чи не вплине це на вимогу ринку у фахівцях?
ТАБАЧНИК Д.В. Дякую. Шановні колеги! На жаль, частина наших опонентів займається, ще раз хочу сказати, примітивними маніпуляціями суспільною свідомістю. Міністерство ніколи не скорочували і не збирались скорочувати на 42 відсотки державне замовлення. Ми звернулися до керівників всіх вищих навчальних закладів, всіх форм власності і всіх форм підпорядкування, де поінформували про ситуацію з випускниками цього року. І попросили внести свої проектні показники державного замовлення. Можу показати оцю таблицю в розрізі кожного регіону: в 2010 році 11клас закінчило 340 дітей, в цьому році їх закінчить 191 тисяча з половиною.
Але, звичайно, для того, щоб зберегти педагогічний потенціал, кадри вищої школи ніхто не буде скорочувати державне замовлення. Можу сказати, що в минулому році уряд Миколи Яновича Азарова забезпечив рекордну кількість місць державного замовлення – 39,2 відсотків від кількості випускників 11класу. Для того, хто хоче порівняти, в найкращі роки Радянського Союзу в Україні державне замовлення у вищих навчальних закладах було 21 відсоток від тих хто закінчує середню школу. В цьому році звичайно, державне замовлення оскільки скорочується кількість випускників буде більше сорока відсотків тільки за кошти державного бюджету. А загалом минулого року, 2010, 83 з кожних 100 випускників вступили до вищих навчального закладу. Це показник, який вищий, ніж в більшості країн.
Крім того, ми плануємо державне замовлення на технічні інженерні спеціальності збільшувати. А скорочувати, які не витребувані – економісти і юристи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ковальвова, Партія регіонів. підготуватися…
10:57:40
КОВАЛЬОВА Ю.В.
Прошу слово передати Заблоцькому Віталію Петровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заблоцький.
10:57:47
ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П.
Дякую. Шановний Дмитро Володимировичу, питання моє полягає в наступному. Вже стало притчею во язицях якість підготовки фахівців вищою школою. Адже ми знаємо, що один з найвищих принципів освіти у вищій школі – це навчання на найвищому рівні складності і якості.
Питання таке: що робиться міністерством, яке ви очолюєте для підвищення якості саме вищої освіти? Які перспективи України в європейському освітньому просторі? І в якому стані знаходиться підготовка нового Закону України "Про вищу освіту"? І маленьке ще останнє питання: які перспективи Вищої атестаційної комісії та що на ваш погляд слід змінити у присвоєнні, і що зміниться у присвоєнні вчених ступенів? Дякую.
ТАБАЧНИК Д.В. Дякую. По-перше, хочу сказати, що позавчора ми створили експертну робочу групу для опрацювання нових пропозицій, які надійшли до міністерства на новий закон про вищу освіту. Причому абсолютно широку групу, запросили туди і ректора Київського університету Шевченка і погодився брати участь ректор "Києво-Могилянської Академії", представники профспілок і роботодавці. І я думаю, що впродовж 2-3 місяців ця експертна група зможе завершити роботу над 3 тисячами і 600 пропозиціями.
Моя головна позиція полягає в тому, що вища освіта стане конкурентно-спроможною лише у випадку, якщо ми розкріпостимо університети. Бюджет Кембриджу – 2,5 мільярди. Але державне фінансування лише 14 відсотків. Чому? Тому що комерціалізація науки у трансфер технологій дозволяють заробляти університету. І сама головна вимога нашого закону і нашого проекту, попри всі вигадки і балаканину, які поширюють не фахівці від освіти, в 32 статтях радикально розширюється автономія вищих навчальних закладів. Радикально. Інституційна, фінансова і економічна. Сам університет може тепер планувати максимальне і мінімальне навантаження на викладача, враховуючи його наукову роботу, рівень зарплати, має право запрошувати іноземних викладачів на постійній і не постійній основі. Університет, у випадку прийняття цього закону, має право розпоряджатися коштами, будинками, спорудами, має право створювати венчурні фонди, компанії по впровадження. От без цього ми не зможемо підняти якість освіти.
І ще одне. Адміністративно треба наполягати на тому, щоб ВУЗи зберігали, вищі навчальні заклади, профільність підготовки. Не може хореографічний заклад готувати юристів. Не може ветеринарний заклад займатися підготовкою психологів, а політех –філологів. Це неприродно і це збиває якість освіти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Абдуллін. За ним - Александровська. Немає. Абдуллін. Покажіть мені Абдулліна.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нема, нема. Вийшов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. (Шум у залі) Ще раз повторюю, покажіть мені, будь ласка, Абдулліна. (Шум у залі) Зараз. Вибачте, вибачте, вибачте. зараз, можливо, це …
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Та нема. Там Шаго.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаго, будь ласка, Косіву.
11:01:37
КОСІВ М.В.
Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко".
Я хочу почати зі спогаду. Отже, 12 лютого 2003 року на цій трибуні стояв той же Дмитро Табачник як віце-прем’єр-міністр уряду Януковича. Не знаю, чи ви пригадуєте, але ми тоді розглядали питання про вшанування пам’яті жертв Голодомору 32-33 років. Віце-прем’єр-міністр Дмитро Табачник робив доповідь від імені уряду. І власне у цій доповіді голодомор був запропонований визнати геноцидом українського народу. Після цього вийшов під редакцією Дмитра Табачника збірник наших виступів і там є ця доповідь. Я і сьогодні захоплююся тим, що тоді було сказано. Це робила офіційна особа, але тепер офіційна особа міністр освіти Дмитро Табачник про голодомор …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.
ТАБАЧНИК Д.В. Шановний пане Косів, як міністр освіти впродовж року я жодного слова ніде не говорив про голодомор. Тому давайте будемо взаємно ввічливі і коректні у виразах,по-перше.
По-друге, я і тоді, і зараз говорив, що голодомор, великий голод 32-33 років – це величезна трагедія українського, російського, казахстанського і інших народів. І цю позицію, цю позицію, давно відома і доведена вченими не з Росії, не з України західними. Якщо говорити про, скажімо, найбільші у питомій вазі страшні втрати сільського населення, то найбільше вимерло від великого голоду селян у Саратовській області - 43 відсотки. Але загальна кількість померлих значно більше у хліборобських районах України. І якщо говорити про велику трагедію, то спроба розділити жертви трагедії за етнічним чи національним принципом є найбільшою наругою над їх пам’яттю, тому що в Україні вимирали від голоду українські і російські, і польські, і молдавські села, і різні. І саме головне, саме головне, що якщо взяти і проаналізувати списки померлих від голоду, там є люди всіх, абсолютно всіх національностей, які мешкали в Україні. І пам’ять їх повинна вшановуватись мовчанням і повагою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шлемко, будь ласка, останнє запитання.
11:04:42
ШЛЕМКО Д.В.
Пане міністре, складно усвідомити, що освітою в українській державі, у тому числі вищою, керує людина, яка не любить українства.
Але я не про освіту хочу вас запитати. Так як сам родом з Галичини, то я про неї рідну запитаю. У вас є дуже яскраві перли, я їх процитую, бо складно мені просто так, як ви, сказати: "Галичини – це лакеї, які ледь навчилися мити руки, які практично не мають спільного з народом великої України ні в ментальному, ні у професійному, ні у лінгвістичному, ні у політичному плані".
Ви знаєте, друга цитата ще різкіша, вона прямо, як на воєнному фронті: "Сьогодні, як у 1941-45 роках, і лише ми і вони, цивілізація і дикість, культура і варварство".
От я ставлю питання. Вони – це, галичани, тут зрозуміло, це ті, хто ходить по землі Данила Галицького. А хто такі ми, на вашу думку? І чи не хотіли би ви сьогодні вибачитися перед галичанами?
ТАБАЧНИК Д.В. Пересмикування цитат – це, звичайно, позитивний для маніпуляцій прийом, але дуже застарілий. Хотів би сказати, що у всьому світі, у всій Європі завжди відбувається дискусія між демократичними поглядами і націоналістичними. І оскільки вам меншість в залі, то, слава Богу, народ України сповідує демократичні погляди, європейські. (Оплески) Націоналістичні підтримує якась частина, але її менше, але дискусія між цими поглядами була, є і буде.
Натомість можу вам порадити також прочитати Івана Семеновича Нечуя-Левицького, Івана Яковича Франка, І Павла Петровича Скоропадського для вибирання цитат і збагачення іншої точки зору, деякі їх висловлювання можуть стати абсолютно у пригоді. Я сподіваюсь, що Івана Яковича Франка у вас не буде підстав звинувачувати в тому, що ви намагаєтесь приписувати, фальшуючи і висмикуючи цитати іншим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески) Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо і міністру, і членам уряду, які брали участь у "годині запитань" за те, що вони разом з нами брали участь у цьому регламентному законному процесі.
Два моменти, шановні колеги. Перший. Я приношу вибачення як головуючий за армійський, а не парламентський вислів на адресу Парубія Андрія. Це перше.
І друге. Є пропозиція, правда вона без дати, але немає значення, бо це на всі випадки життя, дві фракції, підписав Кожем'якін і хтось за Мартиненка про те, щоб відсторонити Мартинюка від головування на пленарному засіданні строком на 2 дні. Я ставлю цю пропозицію на голосування.
11:08:10
За-55
По фракціях, будь ласка. «БЮТ – «Батьківщина» – 31, «Наша Україна – Народна самооборона» - 22, позафракційні – 2.
Продовжуємо засідання. Переходимо до розгляду… Ні, спочатку дозвольте я оголошу список народних депутатів, які перебувають у відрядженнях. Шевченко Андрій, Ключковський, Чорноморов і Подгорний розпорядженням Голови Верховної Ради перебувають в Естонській Республіці з 4 по 7 березня. І за повідомленням медичних закладів знаходяться на лікуванні Білорус, Шишкіна, Геращенко, Білоусова, Дубовий, Катеринчук, Янковський, Ткач і Ткаченко. Прошу вилучити картки для голосування названих депутатів, які перебувають офіційно у відпустці і знаходяться в лікарняних закладах. Заблокувати ми не можемо. Нема, на жаль, такої в нас можливості.
Будь ласка, надійшли запити народних депутатів:
Андрія Парубія до Президента щодо підтримки звернення академічної освітянської спільноти України з вимогою відставки Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника у зв'язку із глибоко антиукраїнською сутністю його світогляду, переконань і дій, що суперечить перебування на такій відповідальній посаді в незалежній державі.
Я так розумію, що це запит до Президента України. Тому я ставлю на голосування про підтримку запиту.
11:10:13
За-38
Не підтримано.
Віктора Олійника до Президента України щодо знищення системи соціального захисту населення, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи внаслідок прийняття законопроекту "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду".
Шановні колеги, я поставлю, але запит не відповідає дійсності. Ми такого закону з вами не приймали. Але ставлю на голосування. Закону такого не приймали. Будь ласка, прошу визначатись.
11:10:55
За-17
Володимира Полохала до Президента України щодо діяльності Вищої атестаційної комісії України.
Ставлю на голосування щодо підтримки запиту.
11:11:16
За-27
Не підтримано.
Володимира Яворівського до Президента України про використання тридцяти трьох мільйонів гривень на ремонт резиденції "Синьогора", збудованої лише вісім років тому, коли за інформацією уряду немає коштів на книговидання, кінематографію, придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я, на виплату компенсацій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ветеранам та дітям війни, матерям за народження дитини та інші соціальні видатки.
Ставлю на голосування щодо підтримки запиту.
11:12:03
За-33
Не підтримано.
Сергія Мошака до Президента України щодо ситуації, яка склалася навколо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітес".
Прошу визначатися щодо підтримки запиту.
11:12:26
За-6
Не підтримано.
Групи народних депутатів (Гриценка, Гриневецького та інших. Всього 4 депутатів) до Президента України щодо недопущення руйнування системи страхового фонду документації України. Прошу визначатися.
11:12:53
За-59
Не підтримано.
Андрія Шкіля до Голови Верховної Ради України щодо необхідності припинення виходу пропагандистської програми народного депутата України Вадима Колесніченка на каналі "Рада" і недопустимості використання парламентського телеканалу окремими народними депутатами для так званих "авторських програм".
Євгена Царькова до Голови Верховної Ради України, Голови Державного комітету архівів України щодо оригіналу Декларації про державний суверенітет України.
Ірини Геращенко та Ольги Герасим'юк до Голови Верховної Ради щодо питання відсутності реакції влади на депутатські запити, ненадання належних відповідей на запити з боку органів виконавчої та місцевої влади.
Ореста Муца до Комітету Верховної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю, Голови Державної служби технічного регулювання, Вищої ради юстиції, Генпрокурора щодо правомірності закриття кримінальних справ, порушених проти Євгена Мельничука, директора Державного підприємства "Тернопільстандартметрологія" та загрози перетворення вказаного державного підприємства в організоване злочинне угрупування.
Арсенія Яценюка до Прем'єр-міністра щодо забезпечення проведення політики у сфері охорони здоров'я і дотримання законів і норм Конституції України та забезпечення прав і свобод людини і громадянина, з метою недопущення закриття закладів охорони здоров'я, зокрема Кіровської міської лікарні Донецької області.
Віктора Олійника до Прем'єр-міністра щодо знищення системи соціального захисту населення, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи внаслідок прийняття законопроекту "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду".
Вікторії Дем'янчук до Прем'єр-міністра щодо вирішення проблем Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".
Володимир Лещенка до Прем'єр-міністра, міністра інфраструктури України з приводу різкого подорожчання вартості проїзду в автобусах на маршруті Чернігів - Київ.
Володимира Даниленка до Прем'єр-міністра стосовно створення експертної комісії або робочої групи з залученням спеціалістів хімічної галузі для вирішення питання щодо оформленні пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і №2 колишнім працівникам Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Свема".
Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра щодо спроби Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, яке очолює Табачник, позбавити студентів стипендії, що призведе до різкого зниження інтелектуального потенціалу української молоді.
Катерини Ващук до Прем'єр-міністра про необхідність удосконалення порядку призначення та надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.
Катерини Самойлик до Прем'єр-міністра, міністра аграрної політики щодо критичної ситуації, яка склалась через низькі ціни на закупівлю молока у селян.
Лілії Григорович до Прем'єр-міністра щодо цільового використання коштів Фонду соціального страхування та з'ясування справжніх причин заборгованості по виплаті лікарняних.
Миколи Деркача до Прем'єр-міністра щодо збільшення місту Павлоград Дніпропетровської області дотації вирівнювання з Державного бюджету.
Миколи Рудченка до Прем'єр-міністра щодо проблеми із забезпеченням інвалідів війни спеціальним автотранспортом у Житомирській області в рамках Закону України "Про статус ветеранів війни".
Миколи Томенка до Прем'єр-міністра щодо скасування щорічного конкурсу серед представників засобів масової інформації "Молодь - майбутнє України".
Оксани Білозір до Прем'єр-міністра щодо розроблення державної програми підтримки україномовного культурного продукту.
Олега Зарубінського до віце-прем'єр-міністра - міністра регіонального розвитку щодо доцільності нарахування комунальних тарифів виходячи з кількості мешканців, а не площі приміщення.
Олега Зарубінського до віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики України щодо гарантування встановлених законодавством соціальних пільг на послуги телефонного зв'язку для українських пенсіонерів.
Олега Тищенка до Прем'єр-міністра стосовно участі держави у Програмі фінансового оздоровлення Акціонерного товариства "Родовід Банк".
Олександра Кеменяша до Прем'єр-міністра щодо необхідності термінового вжиття заходів з метою врегулювання ситуації, яка виникла внаслідок закриття сектору митного оформлення в місті Свалява на Закарпатті.
Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, голови Київської міськдержадміністрації про необхідність повернення до бюджету міста Києва 6,7 мільярдів гривень та необґрунтованих прорахунків Мінфіну щодо втрат державним бюджетом 1,7 мільярда гривень.
Ореста Муца до Прем'єр-міністра України, голови Державної фінансової інспекції України, міністра фінансів України, Генпрокурора щодо порушення законодавства в діяльності начальника Тернопільського обласного контрольно-ревізійного управління та доцільності перебування на даній посаді.
Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, першого віце-прем'єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі, віце-прем'єр-міністра України – міністра регіонального розвитку, міністра енергетики та вугільної промисловості про невиправдане та неминуче збільшення вартості будівництва, вартості житла та подальшого нищення будівельної галузі в результаті законодавчої діяльності Кабміну.
Олександра Шепелева до Прем'єр-міністра України щодо підготовки та затвердження державної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусного гепатиту С.
Павла Унгуряна до Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури, міністра закордонних справ, міністра екології та природних ресурсів, міністра юстиції щодо блокування Румунією реалізації Проекту глибоководного судового ходу річка Дунай - Чорне море та можливості винесення попередження Україні Конвенцією ЕСПОО (про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті) в червні 2011 року.
Романа Забзалюка Прем'єр-міністра стосовно створення державної міжвідомчої комісії щодо надзвичайної екологічної ситуації в Жовтневому районі Миколаївської області внаслідок діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод".
Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра щодо надання допомоги сім'ям військовослужбовців, постраждалих внаслідок пожежі у місті Одеса.
Сергія Мошака до Прем'єр-міністра, Генпрокурора щодо ситуації, яка склалася навколо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітес".
Сергія Терещука до Прем'єр-міністра щодо проведення розрахунків із вкладниками банку "Родовід Банк" в Черкаській області.
Степана Курпіля до Прем'єр-міністра щодо необхідності виділення автобуса для підвозу дітей до школи та включення відрізку автомобільної дороги між селами Рижавка та Ворошилівка у раціональну мережу автомобільних доріг Вінницької області.
Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра, Міністра освіти і молоді, Генерального прокурора, голови Бориславської міської ради Львівської області щодо організації перевірки фактів, наведених у заяві більше 500 жителів міста Борислава стосовно грубого порушення керівниками Бориславської міської ради Львівської області Закону України "Про бібліотеки та бібліотечну справу", Закону України "Про культуру", Указу Президента України №6 від 12 січня 2009 року та інших чинних нормативно-правових актів, які регламентують діяльність та функціонування бібліотек в Україні, що спричинило незаконне закриття загальнодоступних бібліотек у місті Бориславі Львівської області, вжиття відповідних заходів реагування із негайного припинення ліквідації бібліотек.
Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра щодо вжиття заходів із припинення знущання органів державної влади над малими підприємцями Вінницької області, що призводить до зубожіння Українського народу, врегулювання питання сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами малого підприємництва, забезпечення реалізації конституційного права громадян України на достатній життєвий рівень.
Групи народних депутатів (Бондика, Прутніка, Плотнікова) до Кабміну, Мінекономіки, Міністерства внутрішніх справ, Державного агентства земельних ресурсів, прокуратури Київської області, Київської обласної державної адміністрації, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної спілки садівницьких товариств і масивів стосовно необхідності всебічного розгляду звернення членів садівницького товариства "Вишеньки – 3" щодо фактів заволодіння земельними ділянками на території Бориспільського району та вжиття відповідних заходів для забезпечення відновлення та захисту права власності на земельні ділянки (користування ними) членів цього садівницького товариства відповідно до розпорядження Кабміну України від 30 вересня 2009 року.
Групи народних депутатів (Гриценка, Гриневецького та інших. Всього 4 депутатів) до Прем'єр-міністра щодо недопущення руйнування системи страхового фонду документації України.
Групи народних депутатів (Надоші, Романюка та інших. Всього 9 депутатів) до Прем'єр-міністра про дії несумісні з посадою Першого заступника Міністра аграрної політики і продовольства Миколи Безуглого щодо його втручання у діяльність Національної академії аграрних наук України.
Миколи Кульчинського та Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра щодо недопущення закриття одеською міською владою мережі їдалень "Ветеран", яка забезпечує гарячими обідами близько двох тисяч малозабезпечених одеситів та з'ясування причин ігнорування мером Одеси Олексієм Костусєвим інтересів одеситів.
Алли Александровської до Міністра внутрішніх справ щодо цинічного порушення законів України представниками Харківського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області 22 лютого 2011 року під час відкриття меморіальної дошки Йосипу Сліпому.
Анатолія Матвієнка до Голови Державної фінансової інспекції України щодо надання інформації про витрати, понесені державою на капітальний ремонт будівлі прокуратури Печерського району міста Києва.
Валерія Кальченка до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо тривалого розслідування Олександрійським міським відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області кримінальної справи.
Валерія Бондика до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Київської обласної державної адміністрації, Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області стосовно забезпечення Шкарівської загальноосвітньої школи Білоцерківського району Київської області навчальним комп'ютерним комплексом відповідно до Державної програми інформатизації та комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів.
Олександра Голуба до Міністра культури України, Генерального прокурора України щодо зростання травматизму на гірськолижному курорті "Буковель" та умисному приховуванні даної інформації.
Володимир Лещенка до Міністра освіти і науки, молоді та спорту України стосовно намірів місцевої влади щодо закриття трьох шкіл в Куликівському районі Чернігівської області.
Володимира Даниленка до Вищої ради юстиції стосовно неналежного розгляду депутатського запиту відносно порушення прав, свобод і законних інтересів інваліда війни, ветерана Афганістану Олега Ананченка.
Володимира Карпука до Голови Державної митної служби України щодо надання інформації про ввезення на митну територію України транспортних засобів в якості гуманітарної допомоги.
Євгена Царькова до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо систематичних актів вандалізму в місті Одеса, зокрема повторних актів вандалізму відносно пам'ятника Пушкіну, приміщень громадських приймалень народних депутатів України та партійних осередків, а також неналежної профілактики таких злочинів.
Миколи Шершуна до першого заступника Міністра охорони здоров'я України щодо необхідного здійснення державної акредитації санаторію "Горинь" Сарненського району Рівненської області.
Миколи Шершуна до Міністерства соціальної політики України, Житомирської обласної державної адміністрації щодо виплати компенсації у разі втрати годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Олександра Голуба до Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, Генерального прокурора України щодо неправомірних дій керівництва загальноосвітньої школи №7 міста Борислава Львівської області та бездіяльності Управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.
Павла Костенка до Міністра внутрішніх справ щодо ситуації з рухом автотранспорту по вулиці Трьохсвятительській в місті Києві.
Сергія Власенка до Голови Рахункової палати стосовно перевірки законності спрямування Кабінетом Міністрів коштів Державного бюджету для розрахунків з компанією "ЕЙКІН ГАМП Страусс Хайер енд Фелд Ел Ел Пі".
Сергія Власенка до Голови Державного агентства резерву України, Генерального директора державного підприємства "Ресурспостач" стосовно законності укладання державним підприємством "Ресурспостач" договору про надання послуг аудиту з компанією "ТРАУТ КЕЧЕРІС, Пі Ел Ел еС" (місто Вашингтон).
Сергія Гордієнка до Голови Державної виконавчої служби України, Генерального прокурора щодо порушення законодавства посадовими особами села Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області при передачі житлового фонду колишнього колгоспу імені Постишева до комунальної власності, ігнорування рішень судів та порушення прав громадян Ткаченка, Ясиновенко, Лопчинського.
Сергія Храпова до Міністра внутрішніх справ, Генпрокурора щодо ознак неправомірних дій працівників Царичанського районного відділу міліції Дніпропетровської області, у провадженні яких протягом 12 років знаходиться кримінальна справа.
Сергія Шевчука до Міністра охорони здоров'я з приводу зволікання із впровадженням в медичну практику сучасного Протоколу лікування гострої лімфобластної лейкемії.
Юрія Литвина до голови Вищої ради юстиції, голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо недопущення порушення норм Конституції, Цивільного та Цивільно-процесуального законодавства України.
групи народних депутатів (Шкутяка, Кульчинського та інших. Всього 6 депутатів) до Міністра освіти, молоді та спорту стосовно надання переліку шкіл, які підлягають закриттю у 2010-2011 та 2011-2020 навчальних роках.
Анатолія Матвієнка до Генерального прокурора щодо перевірки фактів незаконних дій службових осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Анатолія Ягоферова до Генерального прокурора щодо порушення Закону України "Про статус народного депутата України" керівництвом Національної комісії регулювання електроенергетики України.
Анатолія Ягоферова до Генпрокурора щодо протиправних дій працівників Печерської філії "Приватбанку".
Андрія Павловського до Генпрокурора щодо необґрунтованого утримання під арештом активіста податкового майдану Ігоря Гаркавенка.
Арсенія Яценюка до Генерального прокурора щодо здійснення Генеральною прокуратурою України перевірки дотримання чинного законодавства України працівниками органів внутрішніх справ Печерського району міста Донецька, з метою уникнення подальшого тиску на батьків та учнів школи №111.
Євгена Волинця до Генпрокурора про вчинення злочину Віце-прем'єр-міністром -міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком шляхом зловживання ним службовим становищем у зв'язку зі здійсненням незаконного сприяння в отриманні страховим підприємством "ТАС" незаконних переваг у здійсненні ним господарської діяльності під час проведення відкритих торгів, де предметом закупівлі були послуги зі страхування.
Катерини Самойлик до Генпрокурора щодо порушень законодавства Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району Київської області.
Миколи Кульчинського до Генпрокурора України щодо розслідування законності дій прокуратури Октябрського району міста Полтави проти службових осіб Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
Зої Шишкіної до Генпрокурора щодо звернення громадянки Ніни Васьковської стосовно навмисної тяганини і неналежного розслідування кримінальної справи за фактом умисного вбивства її сина Павла Васьківського та з приводу необґрунтованої відмови в особистому прийомі керівництвом Генеральної прокуратури.
Оксани Білозір до Генпрокурора щодо з'ясування обставин вивезення з України та передачі для всиновлення гомосексуальній парі з Бельгії хлопчика, народженого громадянкою України, що суперечить чинному законодавству України.
Романа Забзалюка до Генпрокурора стосовно можливих незаконних дій громадянина Юрія Каюди та посадових осіб органів місцевого самоврядування міста Миколаєва, а також бездіяльності органів прокуратури Миколаївської області на порушення чинного законодавства України.
Олександра Шепелева до Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо вжиття заходів для забезпечення пологових будинків Автономної Республіки Крим вакциною для щеплення немовлят від туберкульозу.
Юрія Литвина до Голови Кіровоградської обласної держадміністрації щодо правомірності призначень, непрофесійного підходу та вимог кадрової політики керівництвом Ульяновської районної державної адміністрації цієї області.
Ірини Геращенко та Ольги Герасим’юк до голови Київської міської державної адміністрації щодо необхідності надання належної відповіді на депутатський запит про рейдерське захоплення приміщення редакцій видань "Наука і культура" і "Трибуна".
Ось ті депутатські запити, які ми сьогодні мали у своєму розпорядження і їх озвучили.
Є колега Кармазін? Не бачу. У нього було невдоволення відповіддю на депутатський запит, але оскільки немає, значить не будемо слухати.
Переходимо до розгляду проекту Закону про центральні органи виконавчої влади (реєстраційний номер 8055). Юрій Анатолійович. Будь ласка, на трибуну, у вас 3 хвилини для… Ну, пізніше ми до цього не повернемося, уже в наступну п’ятницю тоді.
Поки Юрій Анатолійович готується, все одно ми будемо розглядати проект Закону про центральні органи виконавчої влади, є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати. Доповідачі залежно від цього будуть знати реакцію, як готуватись.
11:30:44
За-203
Підтримано.
Будемо розглядати за скороченою процедурою. Тобто доповідач, співдоповідач по 2 хвилини. Будь ласка, орієнтуйтесь.
Юрій Анатолійович, я вам свої можу дати.
Так, давайте тоді на наступну п’ятницю, бо ми вже до питань не будемо повертатися. Юрій Анатолійович,я нічого не можу зробити, така воля сесійної зали.
Розглядаємо проект Закону про центральні органи виконавчої влади (реєстраційний номер 8055). Доповідає міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович. Підготуватися від комітету Ользі Боднар.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановний пане головуючий, шановні народні депутати України! Вашій увазі пропонується проект Закону про центральні органи виконавчої влади. Ви знаєте, що Конституція України передбачає, що всі органи влади повинні діяти на підставі і у спосіб, визначений Конституцією і законами України. І ми протягом тривалого часу мали правову прогалину, коли не було закону, який рамково регулює діяльність міністерств і інших центральних органів виконавчої влади.
Даний проект закону вводить чітку градацію і визначає систему центральних органів виконавчої влади з тим, щоб розвести функції, які можуть або створювати корупціогенне середовище, або не можуть сприяти тому, щоб державна функція виконана була найефективніше.
Міністерства передбачаються як органи, які будуть розробляти державну політику у відповідній сфері чи кількох сферах, як це визначено буде Президентом України. Інші центральні органи будуть надавати адміністративні послугу, здійснювати керування державною власністю і здійснювати контрольні функції. Функції контролю, функції управління і функції вироблення політики розводяться по різних типах центральних органах виконавчої влади таких, як міністерство, служба, агенція і інспекція. Окрім того, передбачається, що в Україні будуть функціонувати незалежні регулятори, які мають регулювати ринок природних монополій.
Основні завдання міністерства реалізуються через розробку нормативно-правових актів, які пропонуються для ухвалення або у цій сесійній залі, або Президентом України, Кабінетом Міністрів України і визначених у законах випадках регулюються актами, які видають самі міністерства.
Я сподіваюсь, що ви познайомились із тим проектом, який вам запропонований. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від комітету перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Борисівна Боднар.
11:34:00
БОДНАР О.Б.
Дякую. Ольга Боднар, фракція "БЮТ – "Батьківщин", партія "Батьківщина". Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет розглянув на своєму засіданні 17 лютого проект Закону про центральні органи виконавчої влади, поданий Президентом України. Зокрема, у законопроекті пропонується визначити систему, основні завдання, принципи, правові засади діяльності центральних органів виконавчої влади, порядок їх утворення, реорганізації та ліквідації державної реєстрації, як юридичних осіб.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку висловлює низку зауважень до проекту та вважає, що за результатами розгляду у першому читанні його доцільно повернути на доопрацювання.
Підчас всебічного обговорення питання окремі народні депутати України, члени комітету висловили зауваження щодо неконституційності деяких положень законопроекту, зокрема: визначення організації та порядку діяльності Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна, Державного комітету телебачення і радіомовлення, які регулюються, крім Конституції та законів України, також актами Президента; наділення глави держави повноваженнями видавати доручення, які є обов'язковим актом для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в той час, як відповідно до частини до частини третьої статті 106 Конституції Президент видає укази і розпорядження. Ознаки неконституційності також мають пропозиції про покладання на Президента України повноважень призначати на посади першого заступника та заступника міністра, а також звільняти їх з посади одночасно з міністром.
Разом з тим, заслухавши інформацію підкомітету з питань органів виконавчої влади, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про центральні органи виконавчої влади, поданий Президентом за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на обговорення. Чечетов Михайло. Підготуватись Матвієнку.
11:36:24
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Данный закон отталкивается от новой редакции Конституции, которая сегодня действует в нашей стране, где четко прописан формат президентско-парламентской формы правления, где центр тяжести управления смещен от… высшее должностное лицо Президента.
Кроме того, нужно рассматривать этот закон и в контексте реализации административной реформы, инициированной Президентом, направленной на повышение эффективности государственного управления за счет сокращения дублирующих функций, за счет сокращения громоздкого бюрократического аппарата в контексте общей дерегуляции экономики.
Проект закону відповідно до Конституції України має визначити основні завдання, принципи та організацію діяльності центральних органів виконавчої влади, їх види, структуру, компетенцію, місце у системі органів виконавчої влади, соціальне та інше забезпечення працівників центральних органів виконавчої влади. Прийняття цього закону закріпить на законодавчому рівні статус, організацію та порядок діяльності, компетенцію та місце міністерств, та інших центральних органів виконавчої влади в системі органів виконавчої влади. Фракція Партії регіонів пропонує підтримати пропозицію профільного комітету і прийняти цей закон у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Анатолій Матвієнко. Підготуватись Павловському.
11:38:01
МАТВІЄНКО А.С.
Українська республіканська партія "Собор", блок «Наша Україна – Народна самооборона». Шановні колеги, я думаю, що можна було б говорити про певні позитиви, поскільки, дійсно, новелою є те, що ми вперше приймаємо Закон про центральні органи державної влади. І друге, що є для мене особливо приємним, це те, що ми пробуємо вперше чітко розмежувати політичних функціонерів, тобто міністра і першого заступника, і держслужбу, яка, думається, у відповідності з законом, який має бути внесений, про державну службу, мали б мати відповідний статус і мали б бути захищені лише своєю професійністю. Оскільки те, що діється сьогодні, коли приходить міністр і звільняє без виключення всіх службовців, ми довели наші міністерства до непрофесійності. Кон'юнктура, яка сьогодні існує, є ненормальною, а відтак ми не маємо правильних рішень. Єдине, що тепер з точки зору критики, можна було б говорити, продовжуючи про державних службовців, це те, що не визначається строків їх конкурсного відбору і призначення. І в такий спосіб залишається, відсутність такої строкової норми, все-таки можливого тиску на таких державних службовців.
Друге, що є неприйнятним у цьому законі, як і в наступному законі. Я не знаю, чому і кому це вигідно, і я хотів би звернутися зараз до Президента і тих, хто йому радить, ми в цьому законі бачимо спроби узурпувати владу в одних руках – це в руках Президента. Немає такої, мені видається, практики, яку ми хочемо запровадити. Скажіть, як міністр може керувати міністерством, коли він не має можливості навіть подання дати на звільнення свого заступника? Як може сьогодні уряд, Прем'єр-міністр керувати урядом, якщо питання звільнення і його ініціатива абсолютно не прописані?
Я не знаю, мені видається, що це є крок…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
МАТВІЄНКО А.С. Це не може бути прийнятним.
І друге. Мені видається, що ми не можемо голосувати, тому що є неконституційні норми, і ці неконституційні норми мають бути правилом для Верховної Ради. Раз вони є, то закон має бути доопрацьований. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павловський Андрій.
11:40:37
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський, "Батьківщина". Прошу передати слово Заступнику Голови Верховної Ради Миколі Томенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Володимирович.
11:40:51
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, закон принципово важливий. І хотів звернути увагу на кілька позицій.
Перша позиція. Якщо проаналізувати цей перехід або перетікання повноважень, власне, не до Президента – ми ж розуміємо, до Адміністрації Президента, з боку уряду і міністрів, то з точки зору теорії, звичайно, цей законодавчий акт написано в контексті України як президентської республіки.
Я тут з колегами не погоджуюся, абсолютно це не випливає з нині діючої Конституції, з моделі президентсько-парламентської республіки.
Я не знаю жодного президента, який би зміг знайти час дебатувати, погоджувати і співпрацювати з заступниками міністрів. Дай Бог, щоб Президент працював з міністрами, а не те що з заступниками, чи керівниками цих органів. Тому, на мою думку, це хибна позиція – передати низку повноважень, які мають Прем'єр-міністр, уряд загалом і міністри до, ще раз кажу, Адміністрації Президента. Ми вже, пам'ятаєте, мали один раз Президента, який працював Президентом в Адміністрації Президента. Я не є прихильником діючого Президента, але мені здається, цей закон може при певних обставинах перетворити, що глава Адміністрації, навіть його заступники, за статусом і за реальною практикою дій матимуть більше повноважень на ухвалення рішення в країні не то, що Прем'єр і міністри, а чи сам навіть Президент. Я вважаю це хибним підходом.
Друга позиція пов'язана з послабленням статусу міністрів. От, якщо ви їздите по Україні, то в мене складається враження, що скоро, і ще один такий закон приймемо у нас міністри будуть записуватися на прийом уже не до голів обласних адміністрацій, а до голів районних адміністрацій. Тому що це такі вожді появилися на місцевому рівні, значить, вони кажуть: "Ми ж з Президентом працюємо, Президент нам все розказує, а там уряд… ну, депутати – взагалі це за людей не треба їх вважати". І от така децентралізація, автономізація влади на місцях, я вважаю, - це зло.
Знову таки, не прихильник уряду чи міністрів. Але вважаю, що міністр – самостійна, впливова фігура і він має право вирішувати, хто працює на територіальному рівні від імені міністерства, а не просити в голови обласної адміністрації, чи в голови райадміністрації призначити свого родича чи брата на цю посаду. Отже, концептуально, я вважаю, законопроект виходить з диспозиції діючої Конституції і матиме серйозну проблему в інструментах стримування та противаг. Тому я, як представник опозиції, хочу поінформувати, що ми не будемо голосувати за даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Цибенко, одна хвилина, будь ласка.
11:43:29
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановні колеги, шановні громадяни України, до цього проекту закону можна теж ставитися по-різному, не зважаючи на те, що подавав його Президент України. Але фракція Компартії України буде голосувати за цей документів першому читанні, хоча має певні застереження. Ми вважаємо, ми вважаємо, що в процесі підготовки до другого читання ми його зможемо поправити.
Але я хотів би висловити ще одне застереження щодо виступів окремих наших колег. Шановні колеги, виходимо на трибуну, і без будь-яких сумнівів заявляємо: закон неконституційний або окремі положення закону неконституційні. Даруйте, а ми що, Конституційний Суд? У нас є такі повноваження? Ми ними наділені? Я вважаю, що треба все-таки обережніше трошки поводитися над такими визначеннями, тому що ми разом з вами створили Конституційний Суд, наділили його певними повноваженнями, певними правами щодо вивірення того чи іншого законодавчого акту на предмет відповідності Конституції. Тоді ми будемо ці питання вирішувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не сперечайтеся. В Регламенті є норма, що неконституційність того чи іншого законодавчого акту визначає лише один орган – це комітет, до предмету відання якого належать ці питання. В даному випадку у нас належать ці питання до комітету з питань правової політики, він має право зробити такий висновок. Все решта – це буде від себе, або ще один орган, який називається Конституційний Суд.
Від "Реформи заради майбутнього", будь ласка, Чорновіл.
11:45:14
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Адам Іванович, шановні колеги народні депутати! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" розглянула як цей законопроект, так і про зміни до Кабінету Міністрів, і робить висновок: два законопроекти є дуже контраверсійними, складними. В обох законопроектах є як корисні, так і негативні моменти. Корисними є ті, що відбувається ж все-таки певний розподіл повноважень у відповідності до напрямків роботи міністерств, яке дасть можливість все ж у майбутньому провести справжню адміністративну реформу, принаймні, її започаткувати.
Негативне моє те, що сама структура, яка чітко виписана в Конституції Кабінету Міністрів, по суті, губиться. Зникає розуміння і значення визначене міністра і Прем'єр-міністра в ……… закону. Тому за цих обставин ми згодні з тим, що можна голосувати у першому читанні, а от до другого читання треба дуже серйозно працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, всі решта груп, вірніше, фракцій, мали можливість виступити. Інші не наполягають? Тоді будемо визначатися. Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу у першому читанні проект Закону "Про центральні органи виконавчої влади", реєстраційний номер 8055. Прошу голосувати.
11:46:43
За-262
Закон прийнято у першому читанні.
Є пропозиція, шановні колеги, скоротити до 7 днів підготовку, підготовку до другого читання. Я ставлю цю пропозицію на голосування. (Шум у залі)
11:47:15
За-231
Шановні колеги, будуть пропозиції, тому що все одно – чи 14 днів, якщо вони є, то будуть, чи 7 днів, якщо вони є, то будуть. Юрію Анатолійовичу, у вас вони уже готові, я знаю. Ви ж мені показували. Чого ви переживаєте?
Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо повноважень). Реєстраційний номер 8056. Суб’єкти подання пропонують розглянути його за скороченою процедурою. Прошу визначатися.
11:48:02
За-210
Підтримано.
Доповідає міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович. Від комітету підготуватися Демчишену.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати України! Даний проект закону є одним із складових, які мають забезпечити проведення реформи виконавчої влади в Україні. Він є достатньо коротким, оскільки торкається тільки кількох позицій, які визначені Президентом України для реформування вищого органу в системі органів виконавчої влади.
Перша пропозиція, яка пропонується, стосується ліквідації урядових комітетів як додаткових органів, які не несуть позитивного навантаження для прийняття рішень урядом. І ви знаєте, очевидно, що за різних прем’єр-міністрів ці урядові органи або створювалися, або ліквідовувалися.
Зараз пропонується, щоб згадка про них в законі була відсутня.
Пропонується також, щоб був змінений статус секретаріату Кабінету Міністрів України, ми мали достатньо великий апарат, який дублював функції всіх без винятку міністерств, які функціонували в Україні і окремих центральних органів виконавчої влади. Пропонується, щоб очолював секретаріат його керівник і працювали ті підрозділи, які забезпечують функціонування уряду як вищого колегіального органу виконавчої влади.
Поруч з цим пропонується ліквідувати таке явище як урядові органи управління, яких було створено дуже багато, як окремі юридичні особи публічного права в складі міністерств, які створювали свою інфраструктуру для здійснення повноважень, які притаманні самому міністерству.
І останнє новела, яка пропонується це, щоб Прем'єр-міністр України відповідно до закону мав право давати обов’язкові для виконання доручення членам уряду і органам виконавчої влади. Це позиція, яка також дискутувалась довгі роки і була предметом, як прийняття їх в Регламенті Кабінету Міністрів, потім – скасування в недавні роки. Ми пропонуємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. … що для ефективності роботи Кабінету Міністрів така позиція в законі була. Оскільки законопроект достатньо короткий, я сподіваюсь на те, що він буде вами підтриманий сьогодні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від комітету – голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Василь Васильович Демчишен.
11:50:45
ДЕМЧИШЕН В.В.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! За дорученням Голови Верховної Ради Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув на своєму засіданні 17 лютого 2011 року проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів" (реєстраційний номер 8056 від 2 лютого 2011 року), поданий Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем та визнаний ним як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.
Метою проекту закону за визначенням суб’єкта права законодавчої ініціативи є встановлення більш ефективного, в порівнянні з існуючим, правового регулювання питань діяльності Кабінету Міністрів України, а також міністрів як членів уряду.
Пропонується, зокрема, ліквідувати інститути урядових органів, які діють в системі міністерств, а також урядових комітетів в системі Кабінету Міністрів України. З'являється положення, відповідно до якого Перший віце-прем'єр України, віце-прем'єр-міністр України за рішенням Президента України можуть очолювати міністерство. Змінено окремі повноваження Прем’єр-міністра України, запроваджено новації урегулювання діяльності секретаріату Кабінету Міністрів тощо.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 14 лютого 2011 року наводить низку зауважень до законопроекту та висловлюється про можливість його прийняття за основу.
Комітет з питань бюджету вважає, що законопроект не має впливу на положення показання бюджету. Заслухавши інформацію підкомітету з питань органів виконавчої влади, з’ясувавши позицію народних депутатів України членів комітету, запрошених на засідання осіб та всебічно обговоривши питання, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України, відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, проект закону…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ДЕМЧИШЕН В.В. … внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України", поданий Президентом України, за наслідками розвитку в першому читанні прийняти за основу. Сподіваюсь, що в ході конструктивної підготовки до другого читання, разом з вашою допомогою, комітет доопрацює поданий законопроект та представить його до наступного розгляду парламенту. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися на виступи. Будь ласка, Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього".
11:53:33
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Адам Іванович, шановні колеги народні депутати, депутатська фракція "Реформи заради майбутнього", розглянувши даний законопроект, робить висновок, що в ньому, з одного боку, наявні елементи дійсно адміністративної реформи, відбувається в ньому також приведення до стану де-юри того, що є вже сьогодні де-факто стосовно діяльності Кабінету Міністрів. З іншого боку, закон грішить рядом проблематичних формулювань, не зовсім виважених тез і позицій.
Наша думка з приводу цього закону. В ньому так само, як і в попередньому, є і позитивні, і негативні нюанси. Він фактично зводить до мінімуму роль Кабінету Міністрів як центрального органу виконавчої влади. По суті, ті позитиви, ті додаткові функції, які докладаються для Кабінету Міністрів, вони, по суті, вже нівелюються попереднім проголосованим нами перед цим у першому читанні законопроектом, де міністри фактично не керують вже жодною сферою, а тільки координують певні напрямки їх сфери діяльності. За таких умов зрозуміло, що доручення, які дістає право надавати Прем’єр-міністр, є абсолютно символічними, і фактично не матимуть результативних наслідків.
Ми вважаємо, що після серйозного доопрацювання процедури другого читання, законопроект може стати дійсно реформаторським. І принести певну користь в реформуванні центральних органів виконавчої влади. А, якщо ми будемо, як із попереднім законом, йти знову по процедурі прискореної підготовки, так як зараз за скороченим читанням, по суті базовий закон, який визначає, який у нас конституційний лад, і що у нас і як у нас управляє держава, то я боюся, що буде голосування, як і в ряді інших законопроектів, коли на "ура" проходила якась загальна схема, потім виявлялося, що вона не працює, накладалось вето Президента, і багато ганьби, яку чомусь завжди спишуть на Верховну Раду.
Тому я просив від імені нашої групи, щоб ми переглянули по попередньому законопроекту питання щодо скороченої процедури і по цьому нормально розглядали. І тоді його можна зробити адекватним реформаційним законом. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Мойсик.
В’ячеслав Кириленко, прошу. Підготуватись – Павловському.
11:55:59
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, партія "За Україну!". Погано що за скороченою процедурою важливі речі обговорюються. Тому що ніби як влада з’ясовує стосунки всередині себе і між собою, але ж мова йде про міністрів, про роботу виконавчої влади, про держслужбовців, яких там тисячі. І про президентську вертикаль та управління країною.
Тому думаю, що це все-таки перехідний текст. Думаю, що і далі будуть змінюватися всі засадничі закони. Але в світлі змін до Конституції, які відбулися, я думаю, що нема нічого страшного, що Президент бере на себе все більше відповідальності. Тепер міністра можна звільнити без подання Прем'єр-міністра. Тобто, наприклад, от перед нами був Табачник, який наговори масу неправди. То тепер у мене питання після цього закону буде не до Азарова, який не подає подання на звільнення міністра Табачника, а напряму до Президента Януковича. Бо тут вноситься пропозиція, що на звільнення без Прем'єр-міністра, а Президент напряму приймає всі рішення. І в цьому сенсі в плані побудови дієвої вертикалі, я думаю, що те, що Президент набуває тут додаткових по суті процедурних повноважень, можливо, і не так погано. Тільки от як будуть із цими дорученнями з’ясовувати стосунки урядовці, мені незрозуміло. Вводяться доручення Президента – зрозуміло. Але не скасовуються і доручення Прем'єр-міністра.
Я в 2005 році в уряді працював, отримував доручення Президента і доручення Прем'єр-міністра, які інколи суперечили в деталях або по суті одне одному. Думаю, що і зараз владу чекає такий стан речей. Як бути із правовим статусом ось таких доручень – для мене велике питання.
Ну, і третє, що я хотів сказати. Урядові комітети скасовуються. А от я думаю, що це неправильно. Це, до речі, уряд Єханурова поновив урядові комітети і це була допомога і віце-прем’єрам, які координували діяльність відповідних міністрів, і громадським організаціям, і профспілкам, і всім зацікавленим сторонам, які брали участь в обговоренні рішень уряду. Думаю, що це було би добре лишити. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В’ячеслав Анатолійович, ви повинні радіти, що скорочується процес досягнення вашої мети. Це треба було, щоб Азаров подав, а так напряму до Президента. Так, будь ласка, Павловський.
11:58:17
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський. Прошу передати слово Ользі Боднар.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар, будь ласка.
11:58:24
БОДНАР О.Б.
Дякую. Ольга Боднар, "БЮТ – "Батьківщина", Партія "Батьківщина".
Шановні колеги, ви знаєте, щойно ми зараз зробили таку помилку, прийнявши в першому читанні ще й за скороченою процедурою центральні органи виконавчої влади. Якщо ми зараз ще і цей приймемо за скороченою процедурою, - а я це передбачаю, тому що вони між собою сильно скомпільовані, то я думаю, що ми отримаємо відсутність потужності і можливості потужно працювати в виконавчій владі. Мене як юриста всі вчили, що головним керуючим органом виконавчої влади є не Президент, а Кабінет Міністрів. На сьогодні я бачу, що Прем’єр-міністр України стає непотрібною фігурою, тому що, в принципі, цим всім буде займатися Президент. А його повноваження, того Прем’єр-міністра, можна спокійно передати в секретаріат Президента, таким чином давайте зекономимо наші державні кошти. Можливо, це є вихід.
От, читаючи текст, я от хочу вам загострити увагу крім на те, що уже колеги сказали негативного. Я хочу сказати, скажіть, будь ласка, як може член Кабінету Міністрів звільнятися з посади за… виключаються повноваження Прем’єр-міністра подавати звільнення члена Кабінету Міністрів? Як це можна зробити так, відібравши повноваження від керівника Кабінету Міністрів України. Це перше.
Чому перший зам стає політичною посадою? Як це можна говорити? Тоді хто буде працювати в тих міністерствах, якщо навіть перший зам у нас уже буде політичною посадою і буде йти, звільнятися автоматично разом з усіма? Профільні міністерства будуть тепер призначатися за погодженням з головами обласних державних адміністрацій. То може і праві ті колеги, які казали, що скоро до райдержадміністрації будуть на поклон ходити виконавчі органи?
Міністр перестає бути керівником. Він стає членом Кабміну. Значить, в попередньому законопроекті ми написали, що він керівник центрального органу виконавчої влади, а при цьому вилучається положення щодо повноважень міністра, хоча при цьому він має право…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
12:00:29
БОДНАР О.Б.
За ним залишається при цьому право підписом акти Президента все ж таки скріплювати. Яка у нього буде відповідальність, якщо він не є керівником? Я нічого не можу зрозуміти.
Тепер, дивіться, ще одне. Посада першого віце-прем’єра, віце-прем’єр-міністра передбачається в Конституції. На сьогодні Президент буде визначати, хто буде у нас першим віце-прем’єром, віце-прем’єр-міністром без погодження з Прем’єр-міністром, без його подання. Мало того, він ще їх робить міністрами. Що ж будуть робити інші міністри я теж при цьому не можу зрозуміти. І Конституція не дає нам на це відповіді.
Я думаю, що вданому випадку цей законопроект, якщо порівнювати з попереднім, він є трішки кращий, але він, це не означає зовсім, що його треба отак-от зухвало приймати. Якщо ви його будете приймати, я до вас дуже звертаюся з великим проханням: не менше, ніж у першому читанні. І якщо уже ваша ласка, то хоча б не за скороченою процедурою розгляду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Які фракції, ті фракції, що не записались, хто наполягає? Будь ласка, Горбатюк, одна хвилина. Я продовжую до завершення питання.
12:01:39
ГОРБАТЮК А.О.
Шановні народні депутати, проектом закону передбачається підвищення ролі міністра як члена уряду. З цією метою закон України "Про Кабінет Міністрів України" пропонується доповнити положеннями, відповідно до яких перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністр України за рішенням Президента України очолює міністерство. Запропоновані проектом закону зміни передбачають вилучення положень закону, які не стосуються предмету його правового регулювання, зокрема тих його норм, які встановлюють повноваження міністра України як керівника відповідного міністерства, а не як члена Кабінету Міністрів України. Крім того, положеннями законопроекту передбачається внесення змін до закону у частині визначення організації діяльності секретаріату Кабінету Міністрів України шляхом запровадження посади керівника секретаріату Кабінету Міністрів, уточнення структури секретаріату Кабінету Міністрів України, встановлення граничної чисельності працівників секретаріату Кабінету Міністрів України. Прошу даний законопроект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, інші фракції не наполягають. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію, яка підтримана і комітетом профільним і такий же ж висновок Головного науково-експертного управління, про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо повноважень) (реєстраційний номер 8056). Прошу голосувати.
12:03:29
За-254
По фракціям? Будь ласка. 176 – "Наша Україна – Народна самооборона" – 6, комуністів – 22, 176 – Партія регіонів, комуністів – 22, "Реформи заради майбутнього" – 19, Народної партії – 20, позафракційні – 11, а решта не голосували.
Є пропозиція відповідно до 116 статті скоротити термін наполовину. Прошу голосувати.
12:04:17
За-225
Рішення не прийнято. (Шум у залі)
Будь ласка, обмінятись по хвилині. Я надаю слово Кармазіну, нехай аргументує, чому цього не можна ставити на голосування, будь ласка. Кармазін, після того Чечетов.
12:04:34
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановний Адаме Івановичу, спасибі, що ви стаєте демократичнішим, все демократичнішим. Я хочу вам сказати, що обговорення цих двох дуже серйозних законів про центральні органи виконавчої влади і про внесення змін до Закону "Про Кабінет Міністрів України" показало, що треба було проводити повне обговорення. У даному випадку ми обкрадаємо суспільство, Адаме Івановичу, ось чому цього не можна робити. Бо наша думка у даному випадку надзвичайно важлива, бо ви вже побачили, що в уряді нема думок, просто нема. І ви побачили, прочитайте хоча б висновок науково-експертного управління – по першому закону негативний абсолютно і по другому – напівнегативний, і то побоялися, мабуть, люди написати правду.
А, в принципі, закони ці поділяються, двома словами об'єднуються: хай живе цар. От так. Це… закону.
Але я вас прошу, не перевантажуйте царя, бо він поодриває…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов.
12:05:46
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты! Ну, я обращаюсь сегодня к сильной половине парламента. Я понимаю, что здесь настоящие мужчины и у них в голове сегодня, как поздравить любимых женщин, какой подарок, какие цветы, они уже не видят кнопки, они видят только подарки. Поэтому, естественно, когда голосовали по предыдущему вопросу, просто у людей совершенно другие мысли – это естественно и нормально и хорошо. И пусть будет так, чтобы женщина была в центре нашего внимания, а не только 8 марта, а 365 дней в году. Но тем не менее даже в этот предпраздничный день, когда мысли мужчин заняты самой прекрасной, лучшей половиной человечества, давайте все-таки вернемся и проголосуем за процедуру сокращенной подготовки ко второму чтению.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл, будь ласка.
12:06:38
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати! У депутатів, членів нашої групи під час роботи в сесійному залі не щось інше в голові, а законопроекти і те, щоб зробити нормальний адекватний текст на виході. Це що законопроект проведення надзвичайного стану в зв'язку з надзвичайними подіями? Це законопроект про термінові зміни до бюджету через те, що паводок відбувся? Це законопроект, який має фактично сформулювати конституційну систему влади в Україні. Згідно з цим законопроект житиме країна, з тим, як він буде відпрацьований. Звичайно, можна зробити так, як робиться звичайно, за правило, будь-які поправки, якісь врахувати, якісь відкинути, стопроцентне голосування за те, що зробив комітет, і на тому закінчити. Ну, потім закінчиться ганьбою, вето Президента і виправдовуванням, позичанням очей у сірка людей, які зараз голосували за скорочену процедуру. Ми за те, щоб попрацювати разом з експертами, з інститутами, винести нормальний текст. Ми ж "за" проголосували. Дайте нормально попрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар, будь ласка.
12:07:46
БОДНАР О.Б.
Дякую. Шановні колеги, я вдячна тим, хто зрозумів моє прохання все ж таки розглянути цей законопроект за тривалою процедурою, як це передбачено Регламентом, тому що я вважаю, що такі серйозні документи, які будуть покладатися цеглинами в основу роботи виконавчої влади, не можна приймати отаким поспіхом. Ви знаєте, я не можу зрозуміти, тут уже є вже такі думки, що в нас скоро буде царювання, володарювання. Яким чином ми будемо керувати державою, якщо у нас будуть отакі-от спаплюжені законопроекти? Ми сьогодні заводимо країну в такий глухий кут. У нас немає нормальної системи для того, щоб запрацювала ні виконавча влада, ні законодавча влада, ні той самий Президент. Ви, дійсно, заженете Президента в глухий кут, і будемо мати взагалі там, не знаю, президентську форму правління тільки за українським варіантом.
Шановні колеги, я вас дуже прошу: 7 днів на такі законопроекти дуже мало. Вони серйозні, вони базові, вони знакові. І їх треба розглядати за повною процедурою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яценюк.
12:08:58
ЯЦЕНЮК А.П.
Шановні народні депутати, видається, що цей закон, який зараз приймається, жодним чином не буде впливати ні на долю України, ні на долю українського народу. Проте він буде впливати на долю окремих чиновників.
В Україні встановилась модель конституційної президентської монархії. Я думаю, що єдине, що залишилося, - це те, щоб Президент України указом самостійно себе призначив Прем'єр-міністром, так як, в принципі, такої фігури, як Прем'єр-міністр, немає, і такого органу, як Кабінет Міністрів, так само немає. Зараз є єдина інституція – це Президент України і Адміністрація Президента України, яка за все відповідальна в Українській державі. Тому, чи приймуть цей закон сьогодні, чи приймуть його через 2 тижні, від цього не покращиться життя громадян, від цього нічого не зміниться в Україні, але зміниться розклад в середині Партії регіонів і провладної більшості.
Так що почекайте два тижні, як передбачено по закону, і будемо голосувати за встановленою процедурою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обмін думками відбувся. Кожен з вас має право висловити те, що висловив. Але на зауваження про те, що ми не мали права, чи не маємо права цього робити, я повертаю вас до 31 статті Регламенту, яка говорить про можливість скороченої процедури, про скорочену процедуру. І це підтримала сесійна зала. І я повертаю вас до 116 статті Регламенту, де говориться про те, що Верховна Рада ad hoc одноразовим рішенням може прийняти рішення про скорочення терміну підготовки не більше ніж на половину, якщо в законопроекті немає більше 100 статей. Тому ніхто Регламенту не порушує.
Хто за те, щоб повернутися до переголосування позиції, прошу визначатися. Це також за Регламентом, Сергій Володимирович. Це також за Регламентом.
12:11:00
За-236
Повернулися.
Я ставлю на голосування пропозицію відповідно до 116 статті скоротити наполовину термін підготовки законопроекту за номером 8056.
КАРМАЗІН Ю.А. (Із залу) Кожен має за себе особисто голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
12:11:25
За-236
Рішення прийнято.
Шановні колеги, оголошується перерва на тридцять хвилин до 12 години 40 хвилин.
Після перерви
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо продовжувати ранкове засідання. Я хотів би…Зараз, зараз.
Я хотів би порадитися з вами з такого приводу: зараз ми маємо розглядати питання і будемо розглядати питання – продовження другого читання, але з урахуванням того, що ми його, звичайно, не завершимо, якщо розпочнемо; і є в нас постанова, яку уже, на жаль, відкласти не можна, мається на увазі 150-річчя від дня смерті та переховання Тараса Григоровича Шевченка. Саме у ці дні виповнюється. Тому, якщо не буде заперечення, давайте ми зараз без будь-якого обговорення, вибачте, Володимире Олександровичу, без будь-якого обговорення приймемо цю постанову, а потім перейдемо до інших питань.
Пеклушенко, будь ласка. Зараз, зараз!
12:42:18
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
И еще, уважаемые коллеги, все мы понимаем, что коррупция в нашей стране приобрела размеры национальной катастрофы, поэтому важнее вопроса, чем антикоррупционный закон, для нас нет и быть не может.
Я предлагаю сегодня без "Разного" рассмотреть этот закон до конца сессионного дня. Кто за это не проголосует, тот – коррупционер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, шановні колеги, поступимо таким чином: ми зараз одну хвилинку дамо Яворівському, потім обдумаєте пропозицію Пеклушенка, і визначимося.
Слухається проект Постанови про відзначення 150-річчя від дня смерті та дня перезаховання Тараса Григоровича Шевченка, проект Яворівського, (8184). Одна хвилина Яворівському, і без обговорення будемо приймати рішення. Немає заперечень? Дякую.
12:43:19
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Добрий день, Україно! Ми, звичайно, затягли проект цієї постанови, але хай краще пізно, як ніколи, тому що через шість днів Україна відзначатиме – ті, хто знає і любить Шевченка, відзначатимуть – 150-річчя від дня його смерті.
Шевченко помер у Петербурзі, помер, вийшовши із своєї цієї невеличкої майстереньки, простягнув руки до України і помер. Він був похований спершу у Петербурзі. Потім українці, які жили у Петербурзі, перевезли його тіло в Україні, це у травні місяці, ми це все святкуємо.
Ми пропонуємо проект Постанови, в якій вже, звичайно, нічого ми не встигаємо, ні комітет створювати, нічого. Але зобов’язуємо Міністерство культури провести на рівні обласних центрів провести вечори, в школах провести вечори. Прошу підтримати і проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, питань, я думаю, немає, все зрозуміло.
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти Постанову про відзначення 150-річчя від дня смерті та дня перезаховання Тараса Григоровича Шевченка (8184). Прошу голосувати.
12:44:37
За-301
Рішення прийнято.
По фракціях. Партія регіонів – 165, "БЮТ – "Батьківщина" – 33, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 26, комуністів – 24, "Реформи заради майбутнього" – 18, Народної Партії – 20, позафракційні – 15.
На цій хорошій ноті я ставлю на голосування пропозицію Пеклушенка про те, щоб до 14… Ще є пропозиція. Будь ласка, Сас. Сас, прошу.
12:45:10
САС С.В.
Дякую. Сергій Сас, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" – "Батьківщина".
Дійсно, сьогодні не наше свято. Але ми теж розуміємо всю важливість питання, яке буде розглядатися наступним. Я маю на увазі про боротьбу з корупцією.
Тільки що прозвучала дуже слушна пропозиція, щоб це питання розглянути відмінити "Різне". Але в залі на сьогоднішній день зараз 100 чоловік. І прийняття закону зараз… приймати закон немає ніякої можливості.
Тому, Адаме Івановичу, ви не хитайте головою. Я прошу вас відповідно до 17 статті Регламенту Верховної Ради доручити Лічильній комісії з’ясувати, скільки людей є в залі, і чи можемо ми зараз продуктивно працювати для того, щоб приймати такий надзвичайно важливий закон.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу. Я похитую головою, бо в залі більше 100 народних депутатів. Набагато більше. Якщо є час, порахуйте, будь ласка.
Ляшко.
12:46:16
ЛЯШКО О.В.
Дякую, шановний Адаме Івановичу.
Шановні колеги! Я звертаюсь до тих хто дав пропозицію скасувати "Різне". Давайте, кожен депутат готується до цього "Різного", в країні є маса проблем, ми представляємо людей, ми хочемо від імені людей у "Різному", якраз, скористатися можливістю, щоб зробити заяви. Ми так само, як і ви, підтримуємо боротьбу з корупцією і давайте ми проведемо "Різне". Хочете прийняти сьогодні закон – давайте після "Різного" приймемо рішення, продовжимо роботу парламенту поки не приймемо Закон "Про боротьбу з корупцією". Або давайте після прийняття закону проведемо "Різне" до третьої години. Але позбавляти права колег депутатів проводити "Різне", мені здається це не правильно, бо всі ми хочемо висловити позиції наших виборців, і виборці мають на це право.
Дякую. Мені здається це правильна, конструктивна пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Конструктивна, я підкреслюю дії конструктивізму.
Шановні колеги! Були різні пропозиції, я поставлю на голосування, але з однією умовою, навіть якщо ми зараз приймемо будь-яке рішення, ми працюємо сьогодні тільки за тим днем, який відводиться в п’ятницю, тобто не пізніше ніж до 14.15, яке б ми рішення не прийняли. Це я… почекайте, я одразу застерігаю, що ми не будемо приймати рішення про продовження, в 14-ть чи в 14-ть, мінімум, 15-ть ми засідання закінчимо.
З врахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію колеги Пеклушенко, щоб зараз, вірніше ми зараз і так підходимо до нього, щоб розглядати закон в другому читанні за номером 7487, проект Закону України про засади запобігання і протидії корупції в Україні, лише це питання без питання "Різного". Хто за таку пропозицію, прошу визначатись.
12:48:31
За-232
Це рішення сесійної зали.
Шановні колеги! Відкриваємо порівняльну таблицю, я запрошую на трибуну Івана Васильовича Вернидубова. Ваша…
Добре. Вибачте. Була пропозиція колеги Саса про те, щоб ми доручили лічильній комісії порахувати скільки присутніх у залі. Хто за цю пропозицію, прошу визначатися.
12:49:14
За-53
По фракціях. Партія регіонів – 3, "БЮТ – "Батьківщина" – 32, "Наша Україна - Народна самооборона" – 16 і позафракційні – 2, інші фракції не голосували.
Розглядається питання (реєстраційний номер 7487) проект Закону України про засади запобігання і протидії корупції в Україні (друге читання). На трибуні Іван Васильович Вернидубов від комітету. Ми зупинилися, тобто прийняли вчора другу 9 статтю, першу відправили на третє читання, зараз розглядаємо 10 статтю.
Будь ласка, 121 поправка. Джоджик. Немає.
Шемчук 122-га. Не наполягає.
Рябека. Враховано.
Міщенко. 127-ма. Не наполягає.
Князевич. 128-ма. Будь ласка.
12:50:16
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, про що йдеться в цій статті, тут іде мова про те, що в разі, якщо особи, які відповідно підпадали під дію цього закону, вже звільнилися з посад або припинили відповідну діяльність, пов’язану з виконанням функції держави, я пропоную, оскільки тут після того закону установлюється річне обмеження щодо їхньої певної діяльності. І незважаючи на ці обставини, я пропоную викласти в новій редакції, де чітко розписати, що мова йде щодо заборони їм вчиняти будь-які дії на користь, скажімо, тих, я не буду вдаватися в деталі, скажімо, суб’єктів підприємницької діяльності щодо яких вони співпрацювали, перебуваючи на посаді, а не взагалі, що вони не можуть займатися навіть аналогічною, скажімо, в цій сфері діяльністю. Якщо вони надають якісь послуги, дії чи бездіяльність на користь тих підприємницьких структур, дотичність до роботи яких вони мали, перебуваючи на цій посаді, то звичайно логічно, що після того як вони йдуть у відставку, вони не повинні находитись в тих структурах відверто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я думаю, розумна пропозиція, але не до кінця, якщо вже людина не працює, то чому його позбавляти конституційного права займатися тим, чим він має право займатися, бо він уже не обмежений законом. А ви на рік пропонуєте ще йому не давати.
Так, я ставлю 128 поправку Князевича на голосування, прошу визначатися.
12:52:06
За-23
Не підтримано. Так, будь ласка.
Таким чином ми всю статтю 10 пройшли, я ставлю на голосування про прийняття 10 статті, прошу голосувати.
12:52:32
За-239
Прийнято.
Ті, хто пропонує проголосувати за скасування української держави, я вас попереджую про кримінальну відповідальність за подібні заклики. Так, будь ласка, 10 прим. Але, я Іване Васильовичу, думаю, що ми давайте, коли будемо вже остаточно, то ми вияснимо, щоб не було прим. вже або 11-та або нехай входить в 10-ту. Домовились? Коли будемо остаточно редагувати, так по 10 прим . По 10 прим. Немає зауважень.
Я ставлю її на голосування із пропозицією, щоб потім або 11-та або 10, щоб не було прим., прошу голосувати.
ВЕРНИДУБОВ І.В. Ні, вона відхилена. Це пропозиція…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона відхилена.
12:53:28
За-139
Не підтримана.
Вибачте, ми з Іваном Васильовичем, трошки не зорієнтувались. Але рішення прийняли мудре. Все правильно.
ВЕРНИДУБОВ І.В. Вона відхилена. Її немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Її немає вже.
Так 11стаття Мірошниченко, 130-та.
131-ша, будь ласка. тут вони і Князевич, і Мірошниченко, Пилипенко. Так, Пилипенко вони… Да, будь ласка. Князевич.
ВЕРНИДУБОВ І.В. Врахована вона.
12:53:59
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, насправді додаткова, бачите, табличка передбачає врахування комітетом цієї поправки, цих поправок. Про що йдеться? Йде мова про те, що в міжнародній конвенції ООН справді передбачена процедура проведення спеціальної перевірки для осіб, які призначаються на посади. Але щодо осіб, які обираються, така процедура не те, що не передбачена, вона прямо заборонена конвенцією. Ну, з різних міркувань. Ну, хоча би з тих, що не можуть встановлюватися інші якісь обмеження, ніж ті, що встановленні Конституцією і відповідними законами для осіб, які обираються. І є напевно побоювання світової громадськості, що в такому випадку не всі, скажімо так, кандидати в депутати можуть бути обрані. Зважаючи на ці обставини, ми просто проводимо у відповідність до конвенції цю статтю. І тому, дякую за підтримку комітету, і прошу підтримати її в сесійній залі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, таким чином: у ваші табличці, головній таблиці 130-та, 131-ша, 132-га відхилені. І 133-тя Кармазіна, яка враховано частково. А в додатковій частині комітет пропонує врахувати.
Тому я ставлю на голосування пропозицію врахувати ці поправки. Прошу голосувати.
12:55:24
За-258
Підтримані поправки.
Так, 135-та, Кармазін, наполягаєте? Будь ласка.
12:55:33
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановний Адам Іванович, я звертаюся до посадових осіб Комітету з питань Регламенту. Я сам підрахував, час підрахунку перед голосуванням в залі було 107 народних депутатів всього: і більшості, і меншості, всього 107 народних депутатів. Адам Іванович, ну, приводи приймають закон конституційний, серйозний закон. Це надзвичайно ганебно для нас. Я це кажу для того, що я знову подам в суд, Адам Іванович, на недотримання Регламенту. На вас, Адам Іванович, подам в суд, бо це ви робите. І я розумію, що на вас тиснуть, але, будь ласка, у вас є Регламент і у вас є Конституція і закон.
Я пропоную в 135 поправці слова "крім випадків, встановлених законом" замінити словами "в порядку, передбаченому законом". Це було б краще і з точки зору юридичної техніки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович, я підтверджую, що ви на мене тиснете. Справа в тому, я не знаю, можливо, юристи… да, можливо, юристи скажуть краще, але я великої різниці не бачу. Зараз "крім випадків, установлених законом". Юрій Анатолійович пропонує "в порядку, передбаченому законом". Да, будь ласка, Сас.
12:57:08
САС С.В.
Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, я хотів би підтримати поправку, яку вніс колега Кармазін. Але з огляду на те, що в залі у нас 107 депутатів, то любе голосування це є порушення конституційної процедури прийняття закону і це буде підставою для визнання його неконституційним в перспективі. Верховна Рада як вищий законодавчий орган не може допустити, щоб такий закон надзвичайно важливий для суспільства був визнаний неконституційним. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що жоден суб’єкт подання до Конституційного Суду не відважиться зробити таке подання, щоб визнати цей закон неконституційним. І суд його не розглядатиме. Все буде правильно.
Олександр Володимирович, ми можемо підтримати поправку Кармазіна?
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Вона частково врахована. Я думаю, та редакція, яка зараз передбачена, рекомендується комітетом, вона є правильною.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І я так думаю, хоч і не юрист. Але ставлю на голосування 135 поправку. Прошу визначатись.
12:58:26
За-30
Не підтримана пропозиція.
137-ма Шемчук. Не наполягає.
138-ма Вернидубов.
Коновалюк. 142-га.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає.
Джоджик, 143-тя.
Коновалюк, 144-та.
Мірошниченко, 146-та. Не наполягає.
147-ма, Князевич. Будь ласка.
12:58:55
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, шановний Олександр Володимирович, якщо можна, справа от у чому, серед критеріїв, які передбачені для перевірки під час спеціальної перевірки на призначення, існує така вимога, як відповідний стан здоров’я. Я, відверто кажучи, категорично був проти, але потім, у тому числі з Олександром Володимировичем ми перевірили, це є, справді, вимога міжнародної конвенції, вимога ГРЕКО. Я просто при нагоді звертаюсь до нього, Олександр Володимирович, щоб цим питанням не спекулювали. Тому що, повірте мені, належний стан здоров'я кожен керівник може визначати на власний розсуд. Якщо іде мова, скажімо, про серйозний психічні відхилення, якщо іде мова про наркозалежність, якщо іде мова про якісь серйозні інфекційні хвороби, хронічні, тут може бути мова. Але ви погоджуєтесь зі мною, то ви десь врегулюйте, якщо не на рівні закону, бо зараз це вже неможливо зробити, то на рівні хоча б відповідної довідки, яка має встановлюватися Міністерством охорони здоров’я, якщо йде мова саме про ці серйозні хронічні інфекційні хвороби або якісь психічні хвороби розладу. Бо якщо ми геморої, гайморіти і все решта будемо вважати неналежним станом здоров’я, то у нас буде серйозна, скажемо, підстава думати, що тут будуть застосовані не зовсім …
ГОЛОВУЮЧИЙ. У такому випадку треба буде знову варягів запрошувати. Але ви не наполягаєте на голосуванні, так?
148-ма, будь ласка, 148-ма.
КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Вибачте, Юрій Анатолійович, я сказав, що там була у тому числі і ваша поправка, я назвав прізвища всіх. 148-ма.
13:00:27
КАРМАЗІН Ю.А.
141-ша. Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Вимкніть мікрофон. Юрій Анатолійович, вибачте, ми зараз можемо підняти стенограму, я називав ваше прізвище в числі прізвищ інших народних депутатів, що те, що стосувалося у тому числі і вашої 141 поправки, що вона врахована. Наполягаєте? Ну, будь ласка. Добре.
13:00:54
КАРМАЗІН Ю.А.
Якщо враховано, я не наполягаю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 141-ша ж врахована.
Так, будь ласка, ваша 148-ма.
Юрій Анатолійович, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Я прошу включити мені таймер.
Шановний Адаме Івановичу, у нас по тексту у цій статті ідуть різні терміни: спеціальна перевірка, а потім інформація. Ми, якщо їх уніфікуємо і говоримо, що перевірка і інформація – це те ж саме, точніше там це слово "відомості", відомості і інформація – те ж саме, ми не правильно робимо. І у першому читанні було правильніше, коли було написано.
Я зараз пропоную підпункт цей стану здоров'я, освіти, наявності наукового ступені, вченого звання, підвищення кваліфікації виключити просто.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваше право, але я думаю, ви були у числі тих, хто досить наполегливо боровся з фальсифікаторами різних дипломів і ступенів.
Ставлю поправку 148 на голосування. Прошу визначатися.
13:02:28
За-6
Не підтримана.
149-та, Пилипенко. Не наполягає.
Мірошниченко, 150-та. Не наполягає.
Логвиненко, 153-та. Немає.
Міщенко, 154-та. Також.
156-та, Мірошниченко, будь ласка.
13:02:48
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Не наполягаю, Адаме Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зверніть увагу. 156-та Мірошниченка, в основній таблиці 156-та відхилена, але у додатковій вона врахована. Тому я ставлю 156 поправку на предмет врахування. Прошу підтримати. 156-ту Мірошниченка – "за".
13:03:25
За-263
Врахована поправка 156.
157-м, Міщенко. Також відхилена і Пилипенка 158-ма, відхилені.
І 159-та Кармазіна відхилена. Вибачте, не збивайте мене. Вони в основній таблиці відхилені, в додатковій вони враховані.
Тому я ставлю на голосування пропозицію про врахування 157-ої Міщенка, 158-ої Пилипенка, Писаренка, 159-ої Кармазіна. Одна поправка, але різних авторів. Я ставлю на голосування. Прошу голосувати "за". Це одна поправка, но автори різні, тобто різні поправки про одне й те саме.
13:04:21
За-268
Зрозумів.
Так, 160-та Князевич. Будь ласка, мікрофон.
13:04:29
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Я знімаю, оскільки вона врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, 160-та, визначились.
Буджерак, 162-га. А, вона врахована.
Князевич, 164-та. Прошу.
13:04:43
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Ну, тут якраз іде мова про те, що таку довідку визначає своїм розпорядженням Міністерство охорони здоров'я. Я дуже би просив, оскільки ми не можемо, справді, виключити цей пункт, але те, що я казав вище врахувати, що мова повинна йти про спеціальну категорію захворювань: психічні захворювання, наркозалежність, хронічні захворювання, там, серйозні інфекційні захворювання, а не будь-які захворювання, які якийсь чиновник буде визначати як не належний стан здоров'я, бо ми так далеко зайдемо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А хвороба голови? Так. Мається на увазі як частини тіла.
165-та, Пилипенко. Не наполягає.
Шемчук, 166-та. Ні. Врахована.
Шемчук, 168-ма.
Так. Таким чином, шановні колеги, ми маємо можливість з урахуванням того, що ми врахували в 11 статті, проголосувати в цілому за 11 статтю. Прошу підтримати.
13:05:55
За-268
11 стаття.
Яценюк, 172-га. Будь ласка.
13:06:03
ЯЦЕНЮК А.П.
Шановні колеги, мова йде про декларацію про витрати. Це дуже важливе запитання, тому що, власне кажучи, це і є основою боротьби з корупцією. Коли мова йде про те, що декларувати, цей закон, по-перше, не розписує конкретно, які витрати будуть декларуватися. По-друге, в мене є глибокі сумніви щодо форми декларації. І, по-третє, в декларації, як і в чинній декларації, яку подають державні службовці, так і, напевно, в майбутній, не буде враховано найважливіше – це наявність грошових коштів готівкових і їх декларування. Адже за складом корупційного злочину, як правило, не на рахунки гроші перераховують, а в чемоданах носять. З огляду на це обов'язкове декларування готівкових коштів в цій формі декларації повинно бути.
Саме тому я звертаюся до колег-депутатів: підтримайте у назві "та готівкових грошових коштів". Це буде впливати на форму декларації, яка буде затверджена потім або урядом, або двома міністерствами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування. Прошу визначатись. 172 поправка.
13:07:22
За-32
Шановні колеги… 32. Шановні колеги, послухайте, будь ласка, уважно мою пропозицію.
Я пропоную, щоб у першій частині 12 статті "Фінансовий контроль" там, де мова йде "за формою, затвердженою відповідно до закону Міністерством фінансів України та Міністерством юстиції України" записати "за наступною формою", і цю форму декларації додати як тіло закону, щоб ніяке відомство і міністерство його не затверджувало.
Тому я пропоную цю першу частину… Зараз, Олександр Володимирович. Таким чином, щоб ми дали можливість… Все одно ми до третього читання щось будемо ще поправляти, і вже одну статтю відправили, щоб до третього читання ми з вами затвердили цю форму – і ніхто не морочив нікому, вибачте, голови, щоб вона була в законі.
Прошу, Олександр Володимирович.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я хочу підтримати цю пропозицію Адама Івановича, оскільки вже є рішення про направлення на третє читання однієї статті. Очевидно, що, якщо в самому законі, в цій 12 статті, буде форма декларації, зникнуть будь-які претензії до будь-якого відомства стосовно того, що якась позиція не врахована, або зайві позиції вставлені в декларацію, оскільки у нас сьогодні є різні форми декларацій: для державних службовців, для кандидатів в депутати і інші. Тобто в нас сьогодні дуже велика розбіжність по формам самої декларації, якщо вона буде визначена в законі однієї форми для всіх – це буде правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Князевич.
13:09:05
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, я погоджуюсь з цією пропозицію, але тут є два нюанси, по-перше, вона в самій статті не може бути форма. Вона може бути додатком до закону. І що дуже важливо… тобто в цьому, в цій статті повинна бути згадана проформа, яка встановлена додатком номер один цього закону.
А що стосується самого змісту декларації, то треба визначити методику обґрунтування відповідно в який спосіб, яка сума по кожній статті повинна бути передбачена. То може, є сенс що і передбачити методику не тільки саму декларацію, а й методику її відповідно заповнення. Бо завжди до декларації такої є і відповідно рішення Міністерства фінансів, як вона заповнюється, існує чинна. Що повинно бути вказано?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценюк, потім Бевз.
13:09:58
ЯЦЕНЮК А.П.
Це дуже важливе запитання. Якщо ми затвердимо форму і це дуже мудра пропозиція ваша, Адам Іванович, щодо затвердження форми саме рішенням парламенту, то тоді виникає питання: як заповнити цю форму? І увага, що буде рахуватися витратами?
Тому що одна ситуація, коли нам зараз покажуть по витратам, ну, тільки покажіть витрати, наприклад, на утримання свого майна. А інша ситуація, коли особа, яка підпадає під ці, дію цього закону, за готівкові гроші купує, наприклад, там автомобіль, а це законом не передбачено. Тому хто буде визначати порядок, по-перше, заповнення декларації, по-друге, що відноситься безпосередньо до витрат і що обов'язково повинно декларуватися як витрати державного чиновника? І яким чином це зробити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бевз, будь ласка.
13:10:48
БЕВЗ В.А.
Шановні колеги, я взагалі не бачу, так би мовити, тут проблеми. Думаю, що і форму, і зміст декларації будемо затверджувати ми тут, в цій сесійній залі. Тому немає абсолютно ніякої проблеми в тому, що ми взагалі зараз виходимо вже на саму методику. Давайте рухатися далі. Запропонуємо сесійній залі форму, а тоді будемо визначатися, що конкретно там має бути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я абсолютно солідарний з Валерієм Ананійовичем. Коли це затверджується форма, яку ми з вами заповнюємо, то там є і форма, і пояснення, як треба робити. Тому давайте запишемо у 12-й першій частині, що за форму… за установленою цим законом формою (додаток номер 1). І в цьому додатку номер 1 буде декларація, де є і форма, і де є пояснення, що куди писати і яким чорнилом заповнювати. Я ставлю цю пропозицію на голосування, прошу підтримати. (Шум у залі) Формою і змістом. Ну, це… Зміст буде зрозумілий. А форма – це є зміст, Юра.
13:12:02
За-263
Підтримана ця ідея. Тобто ще раз повторюю, при третьому читанні ми з вами будемо, в тому числі, і затверджувати і зразок… не зразок, а саму форму, і в тому числі, і зміст цієї декларації.
Так, Омельченко, 176-та…
175-та, Стретович, да, будь ласка. Стретовичу мікрофон прошу. 175-та.
13:12:39
СТРЕТОВИЧ В.М.
Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Володимир Стретович, Християнський демократичний союз. Моя пропозиція випливає з того, що у цю статтю пропоную додати декларацію не тільки суб'єктів, зазначених у пункті першому підпункту "а" частини другої, а також щоб вони подавали декларації близьких осіб, які зазначені в частині першій статті першої цього закону.
Аргументація комітету є трошки юридично некоректною, оскільки вони посилаються на рішення Конституційного Суду, який сказав, що при прийомі на роботу не дозволяється перевірка майнового стану близьких осіб. Дійсно, при прийомі на роботу, це ще не відомо, чи приймуть, чи не приймуть, але після цього, коли людина стала державним службовцем, на неї поширюється інший правовий статус, у тому числі, цей закон. Тому вважаю за необхідне, щоб після того, як людина стала державним службовцем, особою, що зазначена в статті 1 цього закону, відповідно подавала декларацію свою і близьких осіб, що зазначені у цьому законі. Тоді ми можемо зламати хребет корупції. А якщо цього не буде, то це все марна справа, це все від лукавого.
Тому я прошу вас поставити на голосування, щоб доповнити закон такою поправкою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте ми поступимо мудріше. Суть якого полягає в тому, що ми з вами прийняли рішення про те, що будемо затверджувати форму декларації і зміст.
Тому я пропоную 13 статтю зараз направити на третє читання. Тому що при третьому читанні, коли ми затверджуватимемо форму, там все це, про що ми говоримо, і буде сказано, чи тільки свою, чи тільки родичів і так далі, і тому подібне.
13 стаття голосується про направлення на третє читання. 12-та, вибачте. З урахуванням того, що ми вже проголосувати. Прошу голосувати: 12 статтю направити на третє читання.
13:14:35
За-260
Розглядаємо 13 статтю.
Міщенко, 207-ма поправка. Не наполягає.
Вернидубов, врахована.
Вибачте, Кожем’якін… Де Кожем’якін? Ми розглядаємо 13 статтю. З 12 статтею, я пояснюю, у зв’язку з тим, що ми вже проголосували, що не Мінфін і не Мін’юст будуть затверджувати форму декларації, то при затвердженні форми декларації ми повністю в третьому читанні ще раз пройдемо 12 статтю.
Тому, будь ласка, Рябека, я бачив, що ваша пропозиція була, але ми її будемо розглядати у третьому читанні. Будь ласка, мікрофон Рябеки.
13:15:20
РЯБЕКА О.Г.
Я дуже вдячний вам за надане слово. І хотів би вам всім сказати, що ми не дійшли до моєї правки, яка саме і передбачає що і як розписано все за європейськими стандартами, що має бути в декларації.
Тому якщо вже проголосували, тоді яким чином, підкажіть, як врахувати це все тепер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже просто, Олександре. Врахувати, комітет буде працювати над всіма цими пропозиціями. Тому ті, хто зацікавлений, і ті, хто давав пропозицію до 12 статті, я прошу спільно з комітетом і робочою групою працювати з тим, щоб працювати з тим, що у нас… а він не член комітету, я знаю. Щоб у нас було, дійсно, коли ми будемо розглядати це питання з усіх боків, щоб ми прийняли мудре рішення.
Будь ласка, Андрій Кожем'якін.
13:16:10
КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Шановний Адам Іванович! Всі ми розуміємо, що відсутність цієї норми у 12 статті, яка передбачає декларування доходів близькими родичами, особами вона повністю вихолощує вказаний антикорупційний законопроект, це перше.
По-друге, наша політична сила, фракція "БЮТ – "Батьківщина", вона за боротьбу з корупцією, за боротьбу з корупцією по чесним правилам – по законам.
Сьогодні ми приймаємо цей законопроект по боротьбі з корупцією в корупційних умовах, тому що 100 чоловік сидить і вони приймають цей законопроект, яким потім, потім будуть заганяти під лавку студентів, вчителів, лікарів і всіх інших кого ще сьогодні не загнали, кого ще треба залякати. Тобто це законопроект не по боротьбі з корупцією, а боротьбі з опозицією.
Наша фракція на цю хвилину більше в цьому фарсі приймати участь не збирається. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Анатолійович, декілька зауважень, перше, не сидять, а присутні в сесійній залі.
Друге, ми з вами, ще раз наголошую, ми з вами по 12 статті не визначились і говорити про те, що ми забрали, що родичів не будуть сюди включати, чи когось іншого не можна, бо ми 12 статтю направили на доопрацювання. А от коли ми будемо в третьому читанні її приймати тоді будуть заяви, вилучили чи не вилучили, а зараз це обвинувачення не має під собою підстав.
Будь ласка, Джоджик, немає.
Міщенко, 211.
Вибачте, стаття 13-та голосується. Прошу голосувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Є зауваження, Адам Іванович!
ГОЛОВУЮЧИЙ. До якої є зауваження? До якої? А ми ще…
Зніміть голосування. 208-ма, Вернидубова врахована, але є у Кармазіна зауваження, прошу.
13:18:06
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я з дуже великою повагою відношусь до Івана Васильовича Вернидубова, мова йде про те, що в першому читанні у нас були записані слова "законодавством, що визначає", це в другій частині Кодексу поведінки. Законодавством, що визначає організацію, порядок діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а нам пропонують записати замість цього "законами та іншими нормативно-правовими актами, що визначають". Ми з вами домовлялися ще з першої статті, що все має визначатися тільки законами, не може бути ніякими більше нормативно-правовими актами встановлюватися підстави зобов’язуючи, це порушує Конституцію, ми про це з вами говорили. І зараз ми знову вводимо терміни "та іншими нормативними актами, що визначають", для чого ж ми це робимо і розширюємо цю базу. Давайте навпаки повертатися до Конституції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я наполовину з вами погоджуюсь, але тільки на половину. Бо ви знаєте, що будуть прийняті положення про кожен орган центральної виконавчої влади, положення про органи. Закон про кожне міністерство ми з вами не напишемо і писати не треба, це буде не закон, а нормативний акт. І в положенні про міністерство чи відомство будуть записані якісь зобов’язуючі моменти боротьби з корупцією. Тобто, я думаю, що ваша поправка, тобто ваша критика поправки Вернидубова безпідставна.
Але я ставлю на голосування пропозицію підтримати 208 поправку, яка врахована. Прошу голосувати на підтримку.
13:20:09
За-246
Підтримана поправка.
Ставлю на голосування 13 статтю. Прошу голосувати.
13:20:28
За-257
Прийнята.
Розглядаємо 14 статтю.
209-та. Не наполягають.
210-та. Врахована.
211-та. Міщенко. Не наполягає.
Ставлю 14 статтю на голосування. Прошу голосувати.
13:20:55
За-252
Прийнято.
15 стаття. Відхилена 212-та. Не наполягає Князевич.
Міщенко 13-та,14-та.
Коновалюк 216-та не наполягає.
Так, ставлю 15 статтю на голосування, прошу визначатись.
13:21:27
За-259
Прийнята 15-та.
16 стаття. Мірошниченко 217-та.
Ви наполягаєте.
219-та Князевич, будь ласка.
13:21:47
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги! Адаме Івановичу! Олександре Володимировичу! Я би просив все ж таки дослухатися до тих аргументів, які я зараз наведу, бо це дуже важлива річ. Йде мова про те, що встановлюється цим законом вимоги щодо прозорості інформації. І тут в одному з підпунктів йде мова, що недостовірну чи не в повному обсязі публічну інформацію. Це цей пункт суперечить тому Закону про доступ до публічної інформації, який ми щойно прийняли. Бо в тому законі йде мова, що справді таке надавати вони повинні. Але тільки ту інформацію, яка передбачена тим законом. Не будь-яку публічну, а тільки ту, яка встановлена спеціальним законом.
Тому я прошу в новій редакції добавити слова "надання якої передбачено законом". Це дуже важливо, бо коли писалося перше читання, то ще не був прийнятий в цілому Закон про доступ до публічної інформації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Петровичу, я думаю, ви погодитесь, що нам не варто нагромаджувати в законі посилання ще на закони. Ми прийняли закон, який буде діяти.
Я ставлю на голосування 219 поправку. Прошу. Кармазіну два слова. Знімається голосування. Кармазін.
13:23:01
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін.
Шановний Адаме Івановичу! Тут немає нагромадження. Насправді, абсолютно правий зараз Князевич. Мова йде про витребування не любої інформації, а тільки тої, яка передбачається законом, а це не стосується, скажімо, в чому сьогодні одягнені ваші діти і так далі, якщо таке напишуть. А тільки ту інформацію, яка передбачена відповідним законом. Тому я звертаюся до генерала Бевза, я вас прошу, ну, ви дезінформували Адама Івановича. Я надзвичайно вас поважаю. Давайте напишемо правильно, як пропонує зараз Руслан Князевич. А правильно буде записати саме в такому контексті "..надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, надання якої передбачено законом". Це буде виключно правильно. Це не значить, що про щось, що ви там сьогодні зранку снідали і ще інше щось комусь заманеться, таку інформацію, за що можна притягувати до відповідальності потім. А тільки за те, що чітко передбачено законом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович, ви великий юрист. Скажіть мені, будь ласка, хто поставить оцінку, дав я достовірну чи недостовірну інформацію? Повну чи неповну інформацію про той же ж одяг? Я утрирую. Який закон? Я утрирую, але запитають: "Яке ви взуття носите?" Я напишу: "41 розмір", насправді, допустимо, 42. Хто буде встановлювати 41 чи 42? Є в законі спеціальному ця норма? Навіщо ми ще в закон нашпиговуємо так, щоб читаючи закон, ніхто не зрозумів про що йдеться?
Будь ласка, Бевз.
13:24:44
БЕВЗ В.А.
Адам Іванович, я вам хочу сказати, що Юрій Анатолійович настільки переконливий, що навіть мене згадав. Але я з вами абсолютно погоджуюся. Люди добрі, у нас є новий Закон про доступ до публічної інформації, що ми ще видумуємо?
Тому я вважаю, що треба погодитися з пропозицією Адама Івановича і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич і будемо визначатися.
13:25:06
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, справа в тім, що в Законі про доступ до публічної інформації визначено певний перелік інформації, яка належить до категорії "конфіденційної", "службової" і "секретної". І саме цей закон визначає, що ця інформація може мати гриф з обмеженим доступом. А якщо ми напишемо, що будь-яка публічна інформація повинна надаватися, якщо я не надаю, навіть та, яка підпадає під цю категорію, то це буде корупційним діянням. Хоча Закон про публічну інформацію каже, що це не корупційне діяння. Я просто прошу узгодити редакцію першого читання до того закону, який був прийнятий пізніше, ніж був поданий закон, який прийнятий в першій редакції. Я ж нічого страшного не прошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз у нас в 16 статті у першій частині у підпункті 1 записано "відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом". В правій частині є другий пункт "надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону". Це ж у правій частині є. я не знаю, про що ми сперечаємося.
Подивіться, будь ласка, на 70 сторінці, 70 сторінка, остаточна редакція. Це третя остання колонка, четверта, вірніше. Остання права колонка – це те, що ми приймаємо. Воно ж є тут. Воно практично те, що й ви говорите.
Але я ставлю на голосування поправку 219. Прошу визначатись. Вона в законі є, на жаль. Визначаємось. Вона є. розумієте, вона є, це голосування, не знаю, чому комітет написав …
13:26:55
За-218
Але ще раз повторюю, подивіться в останню колонку. Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції. В остаточній редакції це ж є.
Да, будь ласка, Олександр Володимирович.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, насправді, комітет, коли працював, він врахував по суті цю поправку за винятком одного слова "формулювання". Тому в даному випадку посилання на те, що є вимога обов’язковості надання інформації відповідно до того, які визначені законом, вона є цілком коректною і це є рішення комітету, який пропонує. Але, оскільки це додано і було відсутнє в першому читанні, нам треба підтримати зараз редакцію, яку запропонував профільний комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміле уточнення. Тому давайте для чистоти, як кажуть, ми проголосуємо, ми проголосуємо на 70 сторінці перший і другий підпункти першої частини 16 статті, щоб підтвердити те, що прийняв комітет. Прошу голосувати. Зрозуміло. А це по суті врахування вашої поправки. Це одне й те саме. Я ще раз наголошую.
13:28:14
За-261
Да, враховуємо, що поправка, у тому числі Князевича врахована, бо вона є і в цій частині.
Коновалюк 221-ша. Ні
Пшонка, 222-га. Не наполягає.
Таким чином 16 статтю я ставлю на голосування. Прошу голосувати.
13:28:50
За-259
Прийнято.
17 стаття. Тут зауважень, вірніше … До 17-ї? Будь ласка, Кармазін.
13:29:02
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, по-перше, я хочу проінформувати український народ, що 61 чоловік зараз у залі включно з Адамом Івановичем. Адам Іванович, ви 61-й, я вас вітаю з цим. Ми приймаємо судьбоносний закон 61-им голосом. Я до піаністів звертаюся, а якщо попередні ми голосували поправки і там була поправка у правій колонці врахована, то ви ж тоді напишіть для протоколу, щоб було чітко, що поправка Князевича 219 врахована, щоб потім вас не звинуватили у фальсифікації.
Чому я підняв зараз що я маю до 17 статті? Там йшла мова про те, що заборона на одержання надходжень органами державної влади і органами місцевого самоврядування. Так от, шановні, давайте припинимо доїння зараз народу оцими надходженнями. Ця стаття була правильно записано. А зараз буде записано послуг і майна тільки, а надходжень …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Шановні колеги, з приводу піаністів і залу я хотів би сказати лише одне: ті, хто активно на цьому педалюють, повинні знаходитися на робочих місцях. У нас ще продовжується робочий день. І ті, хто пішов із сесійної зали, порушує і трудове законодавство, і Конституцію, і за великим рахунком не має права одержувати заробітну плату за сьогоднішній день, бо підтримуєш чи не підтримуєш закон – це твоя справа, але зобов'язаний бути на робочому місці у робочий час.
17 стаття голосується, прошу голосувати.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Поправку, я поставив питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає поправок там. 117 стаття з врахуванням поправки, яка там врахована.
13:31:09
За-257
З врахуванням поправки Буджерака.
17 стаття проголосована.
18-та. Князевич, 226-та. Не наполягаєте, Ярослав?
13:31:22
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.
Рябека. Врахована. Омельченко. Врахована.
Рябека, 229-та. Не наполягає.
Князевич, 231-ша, будь ласка.
13:31:38
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, ну, тут ми самі собі ускладнюєм життя. Йде мова про те, що представники громадськості можуть брати участь у відкритих парламентських слуханнях з питань запобігання і протидію корупції.
По-перше, з цього переліку випали всі інші можливі диспути, а йде мова: конференції, круглі столи, будь-які слухання, відкриті інші публічні заходи, вони взагалі випали з цього контексту і тут треба їх врахувати. Бо виходить, що громадськість у нас тільки може у парламентських слухання слухати питання корупції. А все, що стосується інших публічних заходів, вони участі не можуть брати – це абсурд, треба доповнити. Бо якраз у нас проблема з тим, що ми тут їх всіх не можем помістити, тут проблеми немає. То вони що, з усієї України для того, щоб подискутувати, повинні раз на 5 років, коли буде таке слухання, всі з'їжджатися у Київ? Це абсурд. Там вони повинні в основному дискутувати, бо там більше корупція їх цікавить, ніж під куполом парламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бевз, будь ласка.
13:32:34
БЕВЗ В.А.
Я хотів би відповісти шановному Руслану Петровичу. Руслан Петрович, 6 пункт цієї статті, прочитайте дослівно саму статтю: "проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо запобігання протидії корупції". От вам круглі столи, от вам диспути і таке інше.
Тому недоцільно взагалі вносити будь-які зміни в дану статтю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, якщо ми запишемо, Олександр Володимирович, якщо ми підтримаємо Князевича, я там не бачу абсолютно нічого. Хоче громадськість брати, хай бере. Правильно?
Мікрофон, будь ласка.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні колги, шанонві народні депутати! Звичайно, що нічого абсолютно тут на це не вплине, тому що ніхто не має права заборонити чи дозволити громадській організації проводити конференцію. Цей запит, що він є, що його немає, він ні на що не буде впливати.
Що стосується парламентських слухань, допуск до сесійної зали парламенту потребує спеціального рішення. І те, що далі записано, замовлення експертиз, здійснення громадського контролю, це потребує унормування. Тому я просив би вас не наполягати, Руслан Петрович, оскільки ця норма абсолютно є декларативною і ні на що впливати не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.
13:33:53
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Олександр Володимирович, а якщо органи влади і самоврядування проводять конференції і круглі столи, ми туди громадськість зможемо, зважаючи на те, що це не передбачено в законі? Отут, як чиновник буде визначати. Воно маслом кашу не зіпсуєш, я погоджуюсь. Але з точки зору маніпулювання, ну, мені… Я не наполягаю на поправці. Але щоб ми не мали просто потім проблем з доступом таких людей, на якісь речі, які проводять органи влади і самоврядування, скажімо, на місцях чи органи навіть центральної виконавчої влади. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, послухайте, якщо ми запишемо так: "брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання протидії корупції". Можемо так записати, "парламентських слуханнях та інших заходах"?
ВЕРНИДУБОВ І.В. Можемо, але воно зайве це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо. Я думаю, що хай бере участь громадськість. Голосуємо. Ви готуєтесь перейти до того стану.
13:34:56
За-260
Підтримано.
Так, Пилипенко, 232-га. Не наполягає.
Рябека, враховано.
Шемчук… Вернидубов – враховано. Так, таким чином, шановні колеги, ми можемо голосувати 18 статтю. Я ставлю на голосування. Прошу голосувати. Система? Ану голосуємо, в мене працює. Я думаю, все буде нормально.
13:35:27
За-194
Дійсно, шановні колеги, зараз, але дивіться одна частина працює, друга ні. Да, да, без сумніву. Давайте ще раз попробуємо.
Я ставлю на голосування…
Попробуємо, шановні колеги. Я ставлю на голосування 18 статтю. Прошу голосувати.
13:36:21
За-261
Прийнято. Зараз розберуться, шановні колеги…
19-та. Шемчук, 235-та. Не наполягає.
19 стаття. 237-ма, Джоджик.
239-та…
Так, 19 закінчилася. Я ставлю на голосування 19 статтю. Прошу голосувати.
13:37:00
За-260
Прийнято.
20 стаття. Тут лише Джоджика, так? Не наполягає.
Я ставлю 20 статтю на голосування. Голосуємо.
13:37:26
За-259
До 21-ї зауважень немає. Я ставлю на голосування 21 статтю. Голосуємо.
А ми домовилися, що будуть приведені у відповідність. Для того і третє читання буде.
13:37:48
За-259
22 стаття. Коновалюк, 242-га. Не наполягає.
243-тя – те саме.
22 статтю ставимо на голосування. Прошу голосувати.
13:38:16
За-261
До 23 статті також немає зауважень. Голосується і 23 стаття. Голосуємо.
13:38:39
За-259
Підтримано. По 24-ій 247-ма – Князевич, прошу.
13:38:46
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Я хотів би з'ясувати, можливо, представник комітету мені пояснить. Йде мова про те, що ми говоримо що правочин укладений внаслідок корупційного правопорушення є нікчемним одразу, навіть в безапеляційному порядку. Я пропоную, щоб все ж таки суд повинен визнавати недійсним такий правочин. Бо щоб не трапилось так, що можуть бути якісь спекуляції з цього приводу, особливо в таких щепетильных питаннях, як правочини, які визнані не корупційними. Бо хай це прерогатива суду, суд візьме всі відповідні докази до уваги і винесе своє правосудне рішення, а не віддавати чиновникам на поталу, які будуть власну, на користь власної угоди, чи власної корисної, можливо, якоїсь мети визнавати ті, чи інші правочини нікчемними. Як ви до цього відноситесь, щоб забрати в чиновника, віддати суду?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Руслан Петрович, але там в вас є пояснення з посиланням на 228 статтю Цивільного кодексу. Будь ласка, Кармазін.
13:39:45
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій, Юрій Кармазін.
Шановні народні депутати, шановний Адам Іванович, пане міністр. Подивіться, в першому читанні у нас було написано в назві статті: незаконні нормативно-правові акти та правочини. І далі по тексту іде, але далі було все правильно написано, і судовий порядок скасування – все було правильно написано. Потім з'явилась поправка 245, там пропонується: в назві статті, після слів "акти" та доповнити словами "нікчемні", а слова "в судовому порядку за наявною… за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян" замінити слова "в порядку визначеному законом". Ось тут є помилка, о це не треба підтримувати. Залишити треба редакцію першого читання і тоді те, про що зараз казав Руслан Князевич як раз нормально вписується в це правове поле. Тобто перше читання у даному випадку, є краще продумано, ніж зараз туди домалювали. Я прошу відмовитися від тієї редакції, яку зараз комітет пропонує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександр Володимирович, яка думка Міністерства? Я думаю, що, дійсно, перша редакція краща була.
218-та і 219-та, це на 86-й сторінці.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я підтримую також ту думку, що редакція першого читання є, з моєї токи зору, більш точною. І тут немає підстав для суб'єктивізму, те, що говорили. Оскільки, якщо вже встановлено судом наявність корупційного правопорушення, і воно було зроблено для видачі якогось акту, тоді орган, який його видав, може його скасувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю 24 статтю у редакції першого читання. Прошу підтримати.
13:41:54
За-260
Підтримано.
25-та стаття. 250-та, Князевич. Наполягаєте?
13:42:01
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Я хотів знову ж таки, тут іде мова про те, що будь-які збитки, вони відповідно компенсуються з Державного бюджету України. Я пропоную замінити слово "державою", оскільки не всі збитки вимагають грошової компенсації. Наприклад, якщо людині треба лікуватися, то треба просто дати їй можливість вилікуватися нормальними ліками і, нормальним, скажімо, нормальним обладнанням. Чи на кшталт цього, чи відпочити, чи в якійсь інший спосіб. Чи йому треба добудувати там, скажімо, горище чи ще щось. Не все може компенсуватися за рахунок Державного бюджету в грошовій формі, щось треба робити, скажімо, у товарному вигляді чи в іншій формі. Держава повинна це робити, а в який спосіб, хай держава сама визначається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович, але там є, що держава, Автономна Республіка Крим, органи місцевого самоврядування, які відшкодували збитки, там далі друге речення, практично, про це ще й говорить, бо…
Мірошниченко, будь ласка. Мікрофон Мірошниченка.
13:43:04
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Шановний Ярославе Петровичу, враховуючи те, як наша держава виконує свої зобов’язання перед громадянами, ми повинні не лише визначити суб’єкти, а вони тут чітко визначені, але і джерела. Якщо людина отримає кошти, то вона і полікується добре, і зможе всі свої проблеми вирішити. Якщо ж ми загалом скажемо, то ніхто цього виконувати не буде і буде мати шанс посилатися на якісь абстрактні норми.
Тому абсолютно коректно, я наполягаю на тому, щоб саме таке визначення, як "джерело державний бюджет" було записано в законі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.
13:43:44
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Юрію Романовичу, воно вже некоректно хоча би через те, що друга частина йде мова про органи місцевого самоврядування, які фінансуються з місцевих бюджетів. Тут йде мова тільки про державний бюджет. Вже воно некоректно.
Але якщо ви хочете, щоб таке навантаження було на державний бюджет навіть тих, порушення яких стосуються місцевого бюджету, немає питань, ми підтримаємо. Тільки ви ж потім будете казати, що воно порушує відповідно Бюджетний кодекс і Конституцію. Дякую. Вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо я не помиляюся, жоден місцевий бюджет без державного не обходиться. Кожен має субвенції. Правильно?
Я ставлю на голосування пропозицію Князевича 250-ту. Прошу визначатися.
13:44:36
За-13
25 стаття ставиться на голосування. Прошу.
13:44:57
За-251
Підтримано.
26 стаття ставиться на голосування. До неї немає поправок. 26 стаття голосується.
13:45:17
За-247
Так, шановні колеги, 27-ма, будьте уважні.
До 253-ї є? Так, будь ласка, 253-тя, Кармазін.
13:45:33
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Ми зараз зробити не правильно тому що Князевич вас попереджав, що якщо причинена шкода і треба відшкодовувати її з місцевого бюджету, ми зараз пишемо все з державного, це ми говоримо про те, що ми прийняли норму мертву її треба буде доробляти під час третього читання.
Я звертаюсь до колеги Бевза, прошу вас, доробіть це! Тому що зараз людям відповідає, Азаров відповідає, що немає в бюджеті коштів і все, і не виконуються, судові рішення не виконуються, ми дискредитуємо державу, якщо хочемо для дяді приймати закон, для дяді.
Тепер 253-тя. В 253-тій не враховано, написано враховано частково, але не враховано, така пропозиція, що Комітет Верховної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією представляє Верховній Раді щорічну доповідь про стан протидії корупції та про осіб притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
В усьому світі такі комітети роблять щорічні доповіді, чому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Олександр Володимирович.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! Я хочу вас попросити підтримати редакцію першого читання оскільки введення такого суб’єкту, як комітет Верховної Ради з конкретною назвою, він буде суперечити Конституції України і рішенню Конституційного Суду України, з рештою, яке також розглядав дане питання. Тому я попросив би підтримати той текст, який був внесений Президентом України в статті 27-мій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми з говоримо про Верховну Раду, тут є, що Верховна Рада, значить Верховна Рада. Верховна Рада за Конституцією має право, тому я ставлю пропозицію проголосувати 27 статтю в першому читанні, прошу підтримати, в редакції першого читання.
13:47:40
За-255
Підтримано.
До 28-ої і 29-ої, якщо не буде заперечень, немає ні в кого? Я ставлю… По 29-тій є? Тоді 28-ма голосується, прошу, голосуємо 28 статтю.
13:48:07
За-263
Хоча, шановні колеги, я, користуючись нагодою, звертаюсь до голів комітетів, усіх без винятку, більше не допускати подібного у таблицях, що текст частини редакційно уточнено. Це має бути обов’язково чиясь поправка, щоб ми бачили, що це поправка, а не просто якесь редакційне уточнення, це трошки не відповідає Регламенту. Це я всім, немає значення якому комітету, взагалі звертаю увагу на те, щоб не було.
По 29 статті. Князевич, будь ласка.
13:48:52
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, ми вчора дискутували, пригадуєте, чи мають право органи прокуратури бути спеціально уповноваженими органами і одночасно здійснювати нагляд. Сесійна зала вирішила, що можуть, я маю з цього приводу власну позицію, але розуміючи, що є позиція така, що можуть одночасно вони це робити, то давайте хоча б цю статтю перенесемо там, де вони можуть, бо ми там вищим пишемо, що координують і здійснюють нагляд. Тут ми знову відокремлюємо і знову пишемо, що вони знову здійснюють нагляд в самому кінці, давайте логічно якось збудовувати закон. Там де це має місце, треба писати, а тут в кінці, в хвості, згадувати про нагляд якось не личить, бо йде мова про те, що нагляд це серйозна інституція, важливіша навіть, між іншим, ніж їх роль в спецзавданнях щодо боротьби з корупцією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви знаєте, я зараз хотів швиденько знайти, важко, бо ми в процесі роботи, але я думаю, колега Князевич правий, ми вже про це говорили в попередніх статтях. Тому давайте при третьому читанні ми уточнимо, щоб не було повторень, бо ми вже десь говорили. Будь ласка, Вернидубов.
ВЕРНИДУБОВ І.В. Шановний Адам Івановичу, там ви говорили про те, хто є суб’єктами, перелік суб’єктів. Але завжди в законі в кінці ми кажемо громадський контроль і державний контроль, прокурорський нагляд. Так що вона тут не повторюється, а тут є різні відтінки і різні грані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вам поставлю питання зрозуміліше, хто хоче вступати в суперечку з Генеральною прокуратурою? Один. Значить я ставлю на голосування 29 статтю. Прошу голосувати.
З урахуванням пропозиції 29 стаття голосується.
ВЕРНИДУБОВ І.В. Князевич, запишіть прізвище, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні він уже зрозумів свою помилку.
13:50:41
За-239
Він зняв своє зауваження.
Так 30-та "Міжнародне співробітництво" зауважень немає.
Ставлю 30 статтю.
13:51:05
За-255
Так. Шановні колеги!
31-ша.
32-га.
І 33-тя, мабуть, можуть бути прийняті. Немає зауважень?
ВЕРНИДУБОВ І.В. Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ставлю на голосування статтю 31, 32,33. Прошу голосувати.
13:51:38
За-256
Звичайно, ми голосуємо, якщо я іншого не говорю, то голосується та редакція, яку пропонує комітет.
Так, будь ласка. Проголосували.
Бевз у вас якісь зауваження були? Мікрофон.
13:51:52
БЕВЗ В.А.
Адаме Івановичу! Я все-таки просив би повернутися до 250 поправки Князевича. Тому що вважаю, що в даному випадку він має абсолютну пропозицію, абсолютно є логічною, бо в частині відшкодування збитків ми маємо передбачити різні джерела відшкодування – не тільки державний бюджет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми повернемось, шановні колеги, ми до цієї поправки повернемось під час третього читання – ви ще обміркуйте, поговоріть, якщо треба бо у нас треба дещо буде по уточнювати. І тоді ми ще раз повернемось. Спокійніше, щоб ми зараз, так би мовити на ходу, не вирішували, а коли ви серйозно буде працювати у вузькому колі обдарованих людей над цим законопроектом, то я думаю ви знайдете вихід із цієї ситуації.
Необдарованим не варто брати участь, тільки обдаровані нехай приходять. Ви входите до їхнього числа, Руслан.
"Прикінцеві положення". Так, "Прикінцеві положення" зараз, перше і друге - нема зауважень, так? Будь ласка, Князевич.
13:53:13
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Адам Іванович, в мене є принципове зауваження. Пригадуєте Погоджувальну раду з цього питання в понеділок, і ми домовились, що ми розділяємо закон на два закони. Ми повертаємося до цієї іде ї чи ні?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Повертаємося..
КНЯЗЕВИЧ Р.П. Якщо ні, то ні. Я просто звертаю вашу увагу, що ми про це говорили і прийняли рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми домовилися дійсно і це вже в нашій практиці було неодноразово. Для того, щоб був закон, як кажуть, без довіску, він буде законом так як він називається: про засоби запобігання протидії корупції в Україні. І друга частина, яку ми будемо голосувати як один закон, але при підготовці до підписання буде і друга частина – про внесення змін до законів України в зв’язку з прийняттям цього закону. Так буде логічніше, так буде логічніше. Я тут не бачу проблеми. Ми завжди так поступали.
Але приймаємо, так би мовити, ми один закон, ну, потім на етапі підписання, коли остаточно будемо голосувати, ми проголосуємо цю пропозицію, що це буде два закони.
Будь ласка, Кармазін. Я продовжую засідання на 15 хвилин.
13:54:16
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, шановні товариші, я хотів би звернути вашу увагу на дві речі, які є неприпустимі. Коли ми приймали Закон про Кабінет Міністрів, згадайте, та про внесення змін до інших законів, в 32 закони зразу забузували, забузували я кажу, бо не прийняли, а от так записали і зробили два закони, Адам Іванович. І тоді це неправильно, але вам сподобалось, вам це сподобалось, але це неправильно було.
Зараз ви праві по суті, що це треба розділити, але треба зареєструвати як положено і треба зробити це законом і поправки туди вносити. А тепер це щодо вашої пропозиції, не можна такого робити, Адам Іванович. То буде фальсифікація.
А тепер щодо поправки 258. Я хочу зауважити, тут "Прикінцеві і перехідні положення" пропонується слово "перехідні" виключити. Це неправильно. Бо не може зразу цей закон вступити, почати діяти до всіх категорій осіб. Неможливо це фізично.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Юрій Анатолійович, закон є, він поданий Президентом. Але ми при прийнятті остаточної редакції розділимо закон на два закони. Я тут не бачу абсолютно нічого. Ми не порушуємо…
КАРМАЗІН Ю.А. Не можемо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вносите. Це один момент. Другий. Якщо ми підемо на це, то в нас у "Прикінцевих положеннях" залишиться тільки, що цей закон набирає чинності з дня його опублікування. Опублікування і все. Бо зараз я продовжу далі. Ось це будуть тільки прикінцеві… взагалі їх і не треба буде прикінцевих. Давайте ми запишем тільки, що він набуває з дня опублікування, а все решта – внести зміни до таких законодавчих актів України – це буде в другому законі. Тому що пропонується, шановні колеги, виключити другу частину "Прикінцевих положень" "до приведення законодавства України у відповідність із цим законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону". Є пропозиція це прибрати.
Тому, шановні колеги, я пропоную, я пропоную розділ восьмий "Прикінцеві положення" не писати, а просто проголосувати "цей закон набирає чинності з дня його опублікування", а те, що стосується внесення змін до законів, ми далі будемо розглядати. Прошу проголосувати цю пропозицію. Без другої частини щодо приведення законодавства України …, застосовується в тій частині, що не суперечить закону. Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.
13:57:08
За-254
Підтримано.
Тепер переходимо до другої частини або до другого закону про внесення змін до певних законодавчих актів. Так, будь ласка, у Кодекс України про адміністративні правопорушення, 264 поправка. Воропаєв не наполягає.
ВЕРНИДУБОВ І.В. Але вона врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А?
ВЕРНИДУБОВ І.В. Вона практично врахована, оскільки ми його пропозицію прийняли.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Міщенко, 265-та, ні.
Воропаєв, 266-та, Воропаєв, 266-та. Так. Значить, я розумію, що ми можемо… А, ні, ще далі. Воропаєв 267-ма. Джоджик.
Інших поправок немає. Тобто ми можемо голосувати внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це те, що стосується 93, 4, і 5 і до шостої сторінок. Прошу голосувати.
Зніміть голосування. Що Прокопчук? Будь ласка.
13:58:18
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Я розумію, що зараз іде торпедування, щоб швидше все це діло зробити. Але ж ну є відповідно, як то кажуть, ті поправки, які, я думаю, заслуговують на увагу. От наприклад, 268-ма моя, де …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, ми ще до 268-ї не дійшли. Ми ще не дійшли. Я ще раз наголошую, я ставлю на голосування пропозицію про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прошу голосувати.
13:59:02
За-252
Тепер глава 13.а - "Адміністративні корупційні правопорушення".
268-ма врахована. У Прокопчука є застереження. Будь ласка, мікрофон.
13:59:14
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Врахована … точніше, 269-та це моя, Вернидубова врахована. Про що йдеться? Ну у нас чомусь тільки наступають якісь санкції, коли ми маємо там більше п’яти неоподаткованих мінімумів, тобто у нас потихеньку, помаленьку тирить можна, але часто. Якщо береться до 85 гривень, то значить абсолютно ніякої відповідальності не наступає. Я хочу просто розкрити картину, яка сьогодні є в окремих установах, у тому числі державних, коли просто на просто за якусь довідку встановлена такса, але вона діє постійно, наприклад, 50 гривень. При цьому абсолютно це робиться постійно, щоденно і регулярно і про це всі знають. А відповідальності, ну принаймні адміністративної за це не наступає.
Тому моя пропозиція: замінити слова "що не перевищує п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян" словами "що не перевищує одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви звужуєте, но це ваше право.
Я ставлю 269-ту на голосування. Прошу визначатись.
14:00:34
За-5
Не підтримано.
270-та, Прокопчук. Теж саме, тільки там трохи інша редакція, не один, а незначна сума.
14:00:38
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Власне, знову ж йдеться про те саме. Я хочу ще звернути увагу на те, що у нас чисто по Гоголю вже скоро буде: борзими щенками будут брать там і так далі, і тому подібне.
Якщо ми хочемо фундаментально боротися з корупцією у всіх ешелонах влади, починаючи зверху і донизу у державних установах, а не тільки з вчителями і лікарями, науковцями там і підприємцями, то все-таки, на моє переконання, цю норму необхідно встановлювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 270-та голосується. Прошу визначатись.
14:01:26
За-3
І 275-та, Прокопчук.
14:01:32
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Йдеться про те ж і, власне, це знову вже говорить про доцільність і про здорову структуру закону, але бачу, підтримки нема, тому що, очевидно, що у нашій країні при сьогоднішній владі ніхто з корупцією боротися не хоче.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. Таким чином ми ставимо… Наполягає? Не зрозуміло.
Ви ж поки що не Прокопчук. Якщо будете Прокопчуком, тоді будете наполягати.
Ставлю 275 на голосування. Прошу визначатись.
14:02:19
За-14
Не підтримана.
Я ставлю на голосування статтю 172 прим. 2. Прошу голосувати.
14:02:42
За-242
142 прим. 3 розглядається стаття.
Так, Прокопчук, 277-ма. Прошу.
ПРОКОПЧУК Ю.В. 277 стаття також послідовно говорить про те, що я вже озвучував, якщо ми хочемо боротися безпосередньо з корупцією. Наполягаю на голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 277-ма ставиться на голосування. Прошу визначатись.
14:03:23
За-4
Не підтримано.
279-та, Прокопчук, будь ласка.
14:03:28
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Слова "що не перевищує 5 неоподаткованих мінімумів доходів" замінити словами "у незначному розмірі", тому що знову ж, коли ми будемо прив'язуватися винятково тільки, що в нас до 85 гривень можна вимагати з людей, зловживати, брати, і за це нічого не наступає, то я хочу, до речі, повідомити вам, що уже в Кримінальному кодексі значною мірою знижена планка, на підставі якої при кражі, при інших проступках починається кримінальна відповідальність. А ми в ешелонах влади не хочемо цього бачить. Тому наполягаю на голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 279 голосується поправка. Прошу визначатись.
14:04:30
За-5
Не підтримана.
280-та, Прокопчук.
14:04:36
ПРОКОПЧУК Ю.В.
А ця поправка стосується саме накладення штрафних санкцій. І тут навпаки з пом'якшення, збільшення відповідальності, пропонується накладення штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів, що є більше, ніж заложено в чинній нормі, тобто в пропонуємій нормі. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується 280-та. Прошу визначатись.
14:05:15
За-5
Не підтримана.
281 поправка, Прокопчук.
14:05:19
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Власне, знову ж говориться про те, що необхідно збільшувати, тому що є, до речі, колізія. І усунення цієї колізії можливо також шляхом заміни частини другої статті 172.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення слів "що не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" словами "у розмірі п'ять і більше неоподатковуваних доходів". Тому що там, дійсно, заложена колізія. Я думаю, що, Іван Васильович, ви як світило правової науки мали б теж на це звернути увагу.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Світило правової науки пропонує поставити поправку на голосування, але комітет не підтримує.
Прошу визначатися.
14:06:20
За-5
Ставиться на голосування стаття 172 прим.3. Прошу голосувати.
14:06:40
За-249
Підтримана.
172 прим.4. Так, все враховано.
Я ставлю 172 прим.4. Прошу голосувати.
14:07:07
За-250
172 прим.5. Міщенко. Відхилено. Не наполягає.
172 прим.6 – немає зауважень.
Я ставлю на голосування статті 172 прим.5 і 172 прим.6. Прошу голосувати.
14:07:41
За-250
Дякую.
На голосування ставляться наступні статті, так, до 172 прим.7 – враховані. 172 прим.8 – враховані. 172 прим.9 – все враховано. Ставиться на голосування: 172 прим.7, 172 прим.8, 172 прим.9. Прошу голосувати.
172 прим.9.
14:08:22
За-243
Прийнято.
Так, стаття 221, 221, так, 296 поправка – враховано, враховано. Так все… ні, відхилено. Міщенка 300 поправка, не наполягає. Тоді 221 статтю я ставлю на голосування. Прошу голосувати.
14:08:59
За-249
257 стаття, 257-ма – відхилено.
Міщенко, 303-тя і Воропаєва 304-та, не наполягають.
257-му ставлю на голосування. Прошу голосувати.
14:09:27
За-249
277 стаття: враховано, враховано. 277 стаття і 277 прим.2, прошу голосувати.
14:09:54
За-248
Підтримано.
Стаття 285, Міщенка 308-ма пропозиція не врахована, не наполягає. Ставлю 285-ту на голосування. Прошу голосувати.
14:10:21
За-244
Підтримано.
Тепер вносимо зміни у Кримінальний кодекс України, стаття 18-та.
Пшонка, 310-та, не наполягає.
Міщенко, 11-та.
Швець, 12-та.
Прокопчук, 313-та, будь ласка.
14:10:39
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Поправка врахована частково, але ж, тим не менше, вже зауваження робили, що в нас ідеться не тільки про ті кошти, які фінансуються державою або з місцевих бюджетів. Тому тут пропозиція: слова "які фінансуються за рахунок коштів Державного і місцевого бюджету" замістити словами "незалежно від організаційно-правової форми та форми власності". Я думаю, це абсолютно буде доцільно і буде правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 313, прошу визначатися.
14:11:22
За-17
Не підтримана.
Тоді ставиться 18-та стаття в цілому, прошу голосувати. Звичайно.
14:11:43
За-242
Підтримана.
353-тя стаття, там все враховано. 358-ма. Так, да, будь ласка, до якої у вас поправки? Кармазін.
14:11:59
КАРМАЗІН Ю.А.
До статті… Юрій Кармазін, у мене до статті 353. Я не кажу вже, шановний Адам Іванович, що ми робимо дурниці просто. Це так м'яко я сказав. До Кримінального кодексу ви вносите поправки без обговорення. Я не знаю, що тут смішного! Люди, це трагічно! Три роки працювали над кодексом – ви все знищуєте! Службові, посадові… у вас перемішані коні, люди – все! Якщо люди в цьому не тямлять, то хоча б акуратно відносьтеся до цього! А ви дивіться, що робите: пишете текст підпункту редакційно уточнено і змінено рубрикацію підпунктів. Завжди це називалося фальсифікацією.
Хто допустив? Що? Як? Хто буде розбиратися, Адаме Івановичу? Чому ви міняєте текст, уточнюєте? Уточнюєте Президента – ні багато, ні мало – уточнюєте.
А я вам кажу, що ви робите страшні речі. Ви зараз фактично для ГРЕКО показуєте, що ви тільки для них приймаєте закон, що ви не збираєтеся з ним боротися, бо він буде не здатний…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Із ГРЕКО ми не збираємося боротися, це ви праві. Це перше.
Друге. Я вже звертав увагу на те, що ви зараз говорите. Що, дійсно, не варто допускати, не варто допускати, що редакційно уточнений і так далі.
Ставлю 353 статтю на голосування. Прошу підтримати.
14:13:36
За-250
Підтримано.
Розглядається 358 стаття. Поправка, Ар’єв, 317-та. Не наполягаєте? Будь ласка.
14:13:48
АР’ЄВ В.І.
Шановні колеги, насправді те, що ми сьогодні робимо, це не боротьба з корупцією, а профанація. По-перше, через кількість народних депутатів, які сьогодні присутні реально і скільки жмуть кнопки. Через те, що незрозуміло для чого було скасовано попереднє антикорупційне законодавство, яке було значно сильніше, ніж це. І це визнавали експерти ГРЕКО.
Сьогодні ми фактично робимо такий вигляд, як американці кажуть, folk-show, для того, щоб замилити очі, показати, ніби, що ми боремося з корупцією. Цей закон працювати не буде, і він ухвалюється через корупційні речі шляхом натискання чужих кнопок.
Ну і крім того, хотів висловити своє обурення оцим депутат-артом, що коли натискають лініями, щоб було красивно, на табло все це. Там ряд червоних, ряд жовтих. Це не голосування. Це, вибачте, позор для Верховної Ради. Всі свої поправки я знімаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякуємо.
Тоді ми 358 статтю голосуємо. Прошу голосувати.
14:15:16
За-235
КАРМАЗІН Ю.А. Закінчився час, Адам Іванович! Час закінчився, будь ласка, подивіться на табло! Час закінчився, всім спасибі, жінок вітаємо зі світом!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дякую, Іван Васильович. Я думаю ми поступимо наступним чином, наступним чином ми поступимо, що ми проголосували майже повністю вже закон, у нас залишилося небагато. Значить ми продовжимо розгляд законопроекту на наступному пленарному засіданні, яке відбудеться 15 березня.
Але я просив би, і звертаюсь до комітету, те, що ми направили на уточнення до третього, пройтись по усьому закону і я думаю, що тут уже, нічого на третє не буде направлене, бо це практично внесення змін до закону. Точніше кажучи, ми закон прийняли, ми зараз вносимо зміни до інших законів, тобто закон, ви маєте підстави всі готувати до третього читання з врахуванням найголовнішого – декларацій, декларацій.
Тому, шановні колеги, на цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Дозвольте від вашого імені звернутись зі щирими, весняними словами до нашого жіноцтва, а 100-річчя 8 березня цього річ відзначається. Хай вони будуть щасливі при таких депутатах, як ми.
Дозвольте вам нагадати, що наступного тижня ми працюємо в комітетах, комісіях, фракціях чергове пленарне засідання відбудеться у вівторок 15 березня о 10 годині. На все добре.