ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
1 березня 2011 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Так, відбувається процедура реєстрації народних депутатів.
10:01:26
Зареєструвалися у сесійній залі картками 407 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег, народних депутатів України Лєщинського Олександра Олеговича і Семиноги Анатолія Івановича. Прошу привітати народних депутатів і побажати їм успіхів. (Оплески)
Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 15 по 18 лютого 2011 року. Відбулося 5 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 79 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 17 законів та 9 постанов, 10 законопроектів прийнято за основу, 6 законопроектів повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, 20 законопроектів та 1 проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 2 закони прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України, 1 закон направлено на доопрацювання до комітету, 3 закони відхилено. Проголошено 119 депутатських запитів.
Шановні народні депутати, учора під час засідання Погоджувальної ради, а також під час зустрічі із керівниками фракцій для обговорення проекту Закону щодо протидії корупції, ми також обговорили питання, пов’язані з трудовою дисципліною.
Доводжу до відома ще раз усіх народних депутатів про обов’язковість реєстрації перед початком ранкового і вечірнього засідання біля столів реєстрації. За результатами реєстрації відбуватиметься відповідно табелювання народних депутатів. Я ще раз звертаю увагу на цю проблему, щоб потім не було претензій. Це перше.
І друге. Шановні народні депутати і керівники фракцій, зробіть так, щоб депутати голосували персонально.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій записатися на виступ.
Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.
Сергій Павленко, фракція Народної Партії. Мікрофон, будь ласка. Мікрофон ввімкніть.
10:04:41
ПАВЛЕНКО С.Г.
Прошу передати слово Шершуну Миколі Харитоновичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція Народної Партії, будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Петро Симоненко.
10:05:03
ШЕРШУН М.Х.
Микола Шершун, фракція Народної Партії. Шановний Голово, шановні колеги! Сьогодні я хочу привернути вашу увагу до глобальної проблеми, яка нині актуальна в багатьох країнах світу, - це питання продовольчої безпеки, тобто можливість країни забезпечити своїх громадян продуктами харчування. Наша ж держава поки має всі необхідні складові, щоб зіграти на випередження. Це сприятливий клімат, родючі ґрунти і величезний людський потенціал. Український селянин – це розумний, дбайливий господар, який знає як і, головне, хоче працювати. І вже наше з вам завдання – створити йому для цього всі умови або, в крайньому випадку, хоч не заважати.
Сьогодні сільське господарство України – це та галузь, яка навіть за відсутності належної державної підтримки продовжує виживати. Більше того, показує хоч не великі, але показники приросту.
Однак, як не парадоксально це звучить, нині найбільша проблема вітчизняного товаровиробника – це відсутність ринків збуту продукції, особливо вирощеної на присадибних ділянках. Тобто формально вони є, але якщо розібратися глибше, селянин змушений або за безцінь віддавати свій товар, що немає сенсу, або не може продавати його взагалі.
Мова йде ось про що. Купити у звичайного селянина вирощену продукцію можуть приватні підприємці, які переважно працюють на єдиному податку, або заготівельні підприємства споживчої кооперації. Вона має свою розгалужену систему на селі. І для тих, хто не може сам завезти свій товар на базар, це єдиний вихід. Скажімо м’яко, так навіть приватні підприємства не зацікавлені у підтримці селян, бо їм головне – купити дешевше і продати дорожче. Та їздять вони не всюди, а де зручно і вигідно. Натомість споживча кооперація має потужності для прийому та зберігання сільгосппродукції і згодні платити за товар за ринковими цінами. Але через сьогоднішнє податкове законодавство робити їй це просто не вигідно. Бо після того, як сплачується ПДВ при реалізації товарів на повну його вартість, він потрапляє до кінцевого споживача, тобто до нас з вами за надто високими, неконкурентоспроможними цінами.
Щоб допомогти селянину і не працювати собі у збиток, споживча кооперація пропонує платити податок на додану вартість лише неустановлену націнку, а не на повну вартість товару. Тоді впаде ціна на сільгосппродукцію, яка нині штучно завищена. Відрахування до бюджету через це не зменшиться, а навпаки зростуть, бо послаблення податкового тиску збільшить товарообіг. Це посприяє створенню нових робочих місць на селі, а відтак, частковому вирішенню соціально-економічних проблем українського селянина.
Інша проблема в цьому питанні – бюрократична. Звичайній бабусі, аби здати до споживчої кооперації власноруч вирощену продукцію, потрібно подати паспортні дані, ідентифікаційний код і ще багато бумаг. Людям пожилого віку в цьому буває складно розібратися, дані вносяться у спеціальні закупівельні відомості, інформація з яких потрапляє в податкову. А потім, коли ця бабуся захоче отримати субсидію, відшкодування за комунальні послуги чи купити дрова, їй відмовляють, бо доходи громадян, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, включаються до сукупного доходу. Тому виникає тут уже зразу і тіньовий ринок, де угоди купівлі-продажу офіційно не афішуються, бо якщо робити так, як написано, селяни залишаться без пільг і з продукцією, яку скуплять у неї за безцінь.
Отже, якщо поглянути на цю ситуацію збоку, то враження, що ми ніби штучно робимо перепони нашим селянам, а вони вже і не просять про якісь преференції, бо в цій ситуації їм головне, щоб не заважали. Тоді ми з вами будемо в наших супермаркетах купувати не польське м'ясо, картоплю, не голанські помідори, а споживатимемо український натуральний продукт.
Фракція Народної партії привертає увагу Кабінету Міністрів до цієї важливої проблеми і вимагає ініціювання внесення відповідних законодавчих змін. Врешті-решт ми разом можемо зробити добру справу для наших селян, а значить і для держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Симоненко Петро Миколайович, фракція комуністів. Наступний буде виступати Руслан Князевич.
10:10:21
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Народу Украины активно навязывается точка зрения о том, что земля должна быть товаром. Убежден, что ни у кого не вызывает сомнение то, что земля – это стратегический национальный ресурс, обеспечивающий экономическую и продовольственную безопасность страны. Мы, коммунисты, убеждены и в том, что свободный рынок сельскохозяйственных земель не отвечает национальным интересам Украины. А следование рецептам Международного валютного фонда приведет к тому, что за долги перед этой структурой наша земля, наше народное достояние уйдет с молотка.
Яркий пример тому Аргентина, где в результате реформ по МВФ, различные "добродетели" (в кавычках) соросы и рокфеллеры согнали с крестьянских земель и превратили Аргентину в полигон по производству генномодифицированных продуктов питания, которая, между прочим, активно экспортируется в Украину. На очереди МВФ Украина с ее 25% мировых запасов чернозема.
чем говорит зарубежный опыт? Во всех развитых странах, даже несмотря на рыночный характер экономики, существуют жесткие ограничения на куплю-продажу земли и ее использование. Так, например, в Германии орендатор после 10 лет работы на земле при разрешении уполномоченных органов власти может ее выкупить, но продавать сможет не ранее чем через 20 лет. Во Франции запрещено продавать землю на протяжении 12 лет со дня ее получения, в Испании – 10-12 лет, в Италии – 30 лет. В Израиле 90% сельскохозяйственных угодий находится в собственности государства. В последние годы все больше стран, например, Швеция предпочитает продаже сдачу земли в аренду. А на Украине уже есть угрозы и реальные, более 11 миллионов гектаров земли, а это треть всего земельного фонда, уже контролируется 3 тысячами иностранных фирм.
Исходя из этого мы, коммунисты, считаем, что Верховная Рада Украины должна как можно скорее рассмотреть и принять государственную программу возрождения села, краеугольным камнем которой будет государственная собственность на землю, это во-первых. Во-вторых, мы предлагаем владельцам паев объединиться в крупные кооперативные хозяйства, объединить не только свои паи, а и технические, финансовые и интеллектуальные ресурсы. Государство должно всячески способствовать и поддерживать такое кооперативное движение. Третье. Необходимо ввести госмонополию на торговлю зерном за рубеж, государство должно по мировым ценам закупать госрезерв, то зерно, как производители, которое не предполагает продать на экспорт. А не так как сейчас зернотрейдеры, это 10-15 структур, в монопольном сговоре скупает зерно у селян по 1 тысячи двести гривен за тонну, а продают по триста и более долларов, а остальное – себе в карман.
Четвертое. Государство должно как экономически, так и административными мерами заставить принадлежащие олигархам химкомбинаты сначала обеспечить украинское село высококачественными и доступными по цене минеральными удобрениями, а уж потом продавать на экспорт.
Пятое. Мы предлагаем следующий механизм государственного обеспечения наших аграриев топливом по реальной и стабильной цене. В Украине добывается приблизительно 5 миллионов тонн нефти. После ее переработки на наших заводах мы имеем 4 миллиона – 2,6 миллиона можем отдать селянам, а 1,4 миллиона тонн обеспечит топливом инфраструктуру: школы, больницы, клубы.
Шестое. Необходимо обеспечить селян, как и весь реальный сектор экономики длинными и дешевыми кредитами под 3-5 процентов годовых. Для этого необходимо согласиться с предложениями, которые внесли фракция Компартии на рассмотрение в Верховный Совет.
Седьмое. Необходимо особое внимание уделить производству отечественной сельхозтехники и особенно там, где речь идет о тракторах.
Я хотел бы вам привести один "удивительный" (в кавычках) пример. ХТЗ в советское время выпускал 50 тысяч тракторов в год, работало 30 тысяч человек. Сегодня в год ХТЗ выпускает 200 тракторов и работает три тысячи человек. Вот и вся национальная политика, которую проводили за эти годы независимости, так называемые захалявные национал-патриоты.
И еще. Тем, кто не желает заниматься сельским хозяйством, а хочет продавать свой пай, государство должно предоставить такую возможность через создание государственного земельного фонда – по рыночной цене селянин-владелец пая продает его государству и нам этом все. Более государство не продает, а только передает в использование эту землю.
Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Людская мудрость гласит: « у чужой еды – и вкус чужой», давайте же, как мы предлагаем коммунисты, не жить по указке из-за рубежа, а своим умом и на благо своей страны, своего народа. Нам надо сегодня защитить нашу родную землю Украины, нам надо сохранить сегодня крупнейший экономический потенциал, и обеспечить, таким образом, продовольственную безопасность страны. Благодарю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Арсеній Петрович Яценюк. Фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Підготуватися Камчатному.
10:15:34
ЯЦЕНЮК А.П.
Шановний народ України, шановні народні депутати України, час розкидати каміння у вигляді перевиборчих обіцянок і різного роду декларацій минув. Тепер вже прийшов час складати каміння. Але, видається, що нема кому і нема що складати. Країна за минулий рік потерпає. І Президент, і Кабінет Міністрів несуть персональну відповідальність за те, що відбувається сьогодні в розвитку країни. Вважаємо за необхідне відправити у відставку чинний Кабінет Міністрів України.
Погляньте на те, що відбувається! Протягом року цей уряд навіть не спромігся подати до парламенту програми діяльності уряду. Протягом року йшли тільки дискусії про якісь незрозумілі реформи. Про те, які реформи дійсно уряд не подав до парламенту і діє без програми.
На 2011 рік Прем'єр-міністр Азаров офіційно повідомив про те, що, виявляється, програми соціально-економічного розвитку держави на 2011 рік у цього уряду немає. Вони не знають, що робити.
Проте скажу не тільки про цей рік, але скажу і про минулий рік. Погляньте, чим характеризується офіційна статистика. В минулому році зовнішній борг держави зріс майже на 40 відсотків. Якщо кожен українець минулого року був винен кредиторам 868 доларів США, то сьогодні щойно немовля, яке народилось в пологовому будинку уже винне 1200 доларів США.
Погляньте на ціни і тарифи. Офіційна статистика говорить про те, що ціни минулого року виросли на 10 відсотків. Але є статистика життя: вартість картоплі – плюс 70 відсотків, вартість славнозвісної гречки – плюс 100 відсотків, вартість борошна – плюс 70 відсотків, вартість проживання у двокімнатній квартирі чи-то в Донецьку, чи-то в Києві – плюс 50 відсотків.
Газ. Це була історія і притча во язицех минулого року. Ми отримали неймовірну знижу. Знижку в обмін на територію України і на українську державність. Великобританія не здавала свою територію. Але ціна на газ у Великобританії від російського "Газпрому" в минулому році складала 191 долар США, ось офіційна статистика. Україна в минулому році купувала газ по 250. В цьому році ми очікуємо вартість до 300 доларів США, так як чинний уряд не спромігся змінити газову формулу. Він бере кредити в Сполучених Штатах для того, щоб віддавати ці кредити російському "Газпрому". Треба припинити дотування російської корпорації "Газпром".
Йдемо далі. Безробіття. Цифра офіційного і скритого безробіття сягає двох мільйонів українців. Після того, коли ви прийняли славнозвісний Податковий кодекс, реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності скоротилася на 60 відсотків. Кожне третє робоче місце буде закрите через місяць на ринку, тому що ваш Податковий кодекс скасує спрощену систему оподаткування.
Йдемо далі. Корупція. Боротьба з корупцією перетворилася в боротьбу за корупцію. Хто її очолить і наскільки сильна вона буде. Хочу привітати владу. Ви виграли цю війну.
Йдемо далі. Адміністративна реформа. Ви на всю країну сказали про скорочення міністерств і чиновників. Буду говорити тільки мовою цифр. До адміністративної реформи було 49 міністерств і центральних органів виконавчої влади. Сьогодні – 72.
Всі ваші реформи перетворилися в високі ціни, тарифи, підвищення пенсійного віку, безробіття, в 12 з половиною мільйонів українців, які за межею бідності, і 5 мільйонів українців, які не мають грошей навіть на те, щоб купити їжу. Зате ви в цьому році збільшили витрати на Адміністрацію Президента і всю владу на 5 мільярдів гривень. Де ваша совість і де ваші передвиборчі обіцянки?
Я звертаюсь до всіх фракцій. Я тільки що почув опозиційну риторику комуністів. Підписати постанову про резолюцію недовіри чинному Кабінету Міністрів України. Кожен, хто її не підпише, несе персональну відповідальність за те, що відбувається в країні.
Тепер щодо роботи вертикалі влади. Унікальна вертикаль влади. Президент дає доручення створеному ним Кабміну зробити закон, готують закони і передають у Верховну Раду, де більшість також контролюється Президентом, Верховна Рада приймає цей закон на виконання доручення Президента і уряду, відправляє Президенту і – увага! – Президент ветує цей законопроект. Ваша вертикаль влади перетворилася в абсурд влади. Наведіть порядок!
Щодо роботи парламенту. Зі 113 законопроектів, які пообіцяв Президент щодо реформ, у минулому році прийняли тільки один – славнозвісний Податковий кодекс. Кожен вівторок і четвер ми вимагаємо, щоб Кабінет Міністрів і Президент подавали ці реформістські законопроекти, якщо вони у вас є.
І останнє, щодо голосування у Верховній Раді України. За Конституцією Голова Верховної Ради України зобов’язаний підписати розпорядження, увімкнути модернізовану систему "Рада"…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЯЦЕНЮК А.П. І завтра вранці кожен депутат буде голосувати тільки особисто. Не шукайте чорної кішки у кімнаті, де її немає. Включіть модернізовану систему "Рада" і голосуйте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я думаю, що ця пропозиція запізнилася на три роки тому назад. А, по-друге, я пропоную колегам під час роботи Верховної Ради України сидіти у сесійній залі і працювати, а не з’являтися раз у місяць і давати настанови Верховній Раді України.
Камчатний Валерій, група "Реформи заради майбутнього".
10:21:28
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні громадяни України! Знаковою подією минулого тижня було пряме спілкування Президента України Віктора Федоровича Януковича з народом, де він оголосив про свої наміри перетворити 2001 рік у рік рішучих дій і швидких реформ.
Фракція "Реформи заради майбутнього" заявляє про підтримку такої позиції і підтримує реформи не тільки на законодавчому рівні, але наполягає, щоб всі активно включилися у цей процес. У тактичному плані швидке і чітке законодавче забезпечення надасть реформам необхідний необоротний процес, а в стратегічному плані дозволить людям повірити у майбутнє. Не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Доказом цього є світовий досвід, приклади великих політиків, скажімо, Гувера, Рузвельта, які свого часу у період Великої депресії знайшли можливість знайшли можливості провести рішучі реформи і вивести свою країну з кризи. Прикладом того є ті країни Європи, які ще 20 років тому тільки мріяли увійти до Європейського співтовариства, а сьогодні задають тон у політичному та економічному розвитку Європи. Вони давно перетворили в життя радикальні реформи, перш за все земельні, пенсійні. Наша країна тільки наближається до вирішення цих завдань, безумовно, непопулярних на першому етапі, але життєво необхідних для економічного розвитку країни.
Подібних проблемних питань багато. Можна згадати і про земельну реформу, про яку вже сьогодні у виступі однієї із фракцій згадувалось, можна згадати адміністративно-територіальну реформу та багато інших. Але головним є те, що під час проведення цих реформ був мінімізований негативний вплив, перш за все, на соціально незахищені верстви населення.
Маючи велетенський потенціал, Україна на сьогодні зависла між обіцянками та перетворенням в життя цих обіцянок. Ніхто до цього ще у нас у владі не ставив завдання подібним чином: швидко і рішуче перейти від слів до справи. Сьогодні у нас, у нашої країни, у нас з вами є унікальний шанс, сьогодні Президент України, уряд України, Верховна Рада України мають реальні можливості довести, що слова – це одне, а конкретні і рішучі справи – це інше.
Тому, наша фракція "Реформи заради майбутнього" закликає всіх колег по парламенту, опозицію, коаліцію, більшість згуртуватися в цей важкий для країни час і рухатись швидко і рішуче вперед.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.
Олександр Сергійович Єфремов, будь ласка, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати…
10:24:49
ЄФРЕМОВ О.С.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Вы знаете, мне кажется, страшные, вернее странные у нас истории происходят. Выходит на эту трибуну человек, который в течении 5 лет разваливал наше государство, который развалил свою фракцию, а теперь вдруг позиционирует себя лидером государственного масштаба и пытается учить кого-то других. Но, не смешно ли это, коллеги?
25 февраля 2010 года инаугурация Президента Украины Виктора Януковича открыла новую страницу истории нашего государства. Для тех, кто склонен к непредвзятому анализу, особенно для предыдущих выступающих, напомню, с какой исходной точки начала работать свою работу новая власть. Экономические показатели, с которыми мы получили страну в начале 2010 года были угрожающими: дефицит бюджета составил 90 миллиардов гривен, дефицит Пенсионного фонда – 40 миллиардов, падение ВВП – 15 процентов, вдумайтесь, 15 процентов за год упало ВВП; практически пустая казна при том, что общих долг Украины на начало 2009 превысил 300 миллиардов гривен (уважаемые коллеги, это ваша работа); почти в два раза снизился курс гривны; самыми популярными в риторике в то время были слова "суверенный дефолт" и "экономическая пропасть".
По какой же причине Украина оказалась в столь сложном положении? Ответ известен – хаос во власти, непрофессионализм и популизм наших предшественников. Поэтому совершенно логично, что народ Украины отверг движение страны в никуда, избрал главой государства Виктора Януковича – лидера, способного навести порядок, провести реформы, обеспечить защиту национальных интересов Украины в современном мире.
Прошедший год, несмотря на все сложности, доказал правоту народного выбора. Приоритетом нового Президента с первых дней его работы стало построение прочной вертикали власти, нацеленное на выполнение задач по развитию страны. Под эгидой Президента в жатые сроки была сформирована парламентское большинство, избравшее новое правительство. Результатом грамотных управленческих действий стало качественное улучшение состояния экономики. В 2010 году ВВП вырос более, чем на 4 процента, промышленная производство – на 11, вдвое сокращен Пенсионного фонда, правительство вернуло доверие граждан в финансовой системе государства, обеспечена стабильность гривны, заложен прочный фундамент для проведения социально-экономических реформ.
Для модернизации страны необходима надежная работа вертикали власти, как основного инструмента реформирования. Повышение эффективности государственного механизма, в том числе реальная борьба с коррупцией, – эти задачи Президент очертил, как приоритетные в 2011 году.
Логичным шагом главы государства в этом направлении стало проведение административной реформы. Она призвана создать эффективную систему управления от центральных органов до региональных и местных властей. Важная роль отведена Верховной Раде. Уже на этой неделе нам предстоит принять внесенный главою государства системный Закон о противодействии коррупции. Практика показала, что существовавшая с 2004 года модель государственного устройства оказалось слабой, не способной обеспечить стабильное развитие страны, поэтому Украина вернулась к Конституции 1996 года. В продолжение конституционной реформы Президент поддержал инициативу по созданию конституционной ассамблеи, перед которой поставлена задача разработать новую редакцию основного закона. Работа над усовершенствованием Конституции должна объединить, а не разъединить общество.
Экономические реформы получили мощный импульс с принятием Бюджетного и особенно Налогового кодексов. Впервые столь важный документ принимался после широкого и острого обсуждения. Процесс принятия Налогового кодекса показал, мы готовы к честному диалогу с народом о методах и целях модернизации страны, и в этом залог успеха реформ. Да, Налоговый кодекс не идеален, но его принятие стало решительным шагом в период проведения реформ. При этом необходимо отметить, что кодекс – не застывшая догма, власть готова откорректировать те его нормы, которые на практике оказались не достаточно эффективными, в том числе касающиеся функций и полномочий налоговой службы.
Уважаемые народные депутаты, во время прямого разговора со страной Президент обратился к обществу с призывом строить новую Украину вместе. Сегодня мы стоим вначале пути реформ. Давайте же объединим усилия, пройдем этот путь и обеспечим нашей стране достойное будущее. Спасибо за внимание. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Томенко від фракції «БЮТ – «Батьківщина».
10:29:57
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, спершу хотів би привітати принципову позицію керівництва «Нашої України – Народної самооборони», яка приєдналася до не просто критики, а послідовної боротьби проти діяльності уряду. Ви знаєте, 18 жовтня ми почали збір підписів за відставку уряду Азарова. На жаль, тоді ми зібрали 107 підписів "Батьківщини" і 11 "Нашої України", де підписалися представники Народного Руху і "Народної самооборони". На жаль, керівництво фракції тоді нас не підтримало. Але через півроку наші колеги зрозуміли, що йдеться про таку діяльність уряду, яку не можна підтримувати. Тому, друзі, ласкаво просимо в опозицію, ми вас уже зачекалися.
Я хотів звернути увагу на ситуацію, яка склалася сьогодні в соціальній і гуманітарній сфері, оскільки за валом зростання цін на продовольчі товари, на транспортні послуги, житлово-комунальні послуги про це менше говориться.
Якщо аналізувати рік при владі Президента і уряду, то складається враження, що головний стан владної команди – це запаморочення від успіхів. Багато речників влади, оцінюючи цей рік, говорять про те, що нова влада за рік зробила більше, ніж за останні 5 років. І по багатьох параметрах, друзі, це, дійсно, так. От наприклад, за попередні 5 років закрито біля 900 шкіл, а нова влада хоче за цей рік закрити більше тисячі. От одна тільки Одеська область задекларувала, що треба негайно закрити 64 школи. За цей рік розпочинається масове закриття лікарень, оздоровчих закладів, якого не було за 5 років попередньо взятих.
Я хочу вам наголосити, що кандидат в Президенти Віктор Янукович пообіцяв, що 2 тисячі малокомплектних шкіл він, коли стане Президентом, ніколи не закриє. У мене питання: а чому уряд робить це з рівністю до навпаки? Президент пообіцяв 2 тисячі не закрити, а уряд хоче за рік закрити.
Сьогодні Міністерство освіти сказало, що буде скорочувати бюджетне замовлення у вузи на 42 відсотки. Нагадаю: кандидат в Президенти Віктор Янукович сказав, що забезпечить 75 відсотків бюджетного замовлення. Тобто це з рівністю до навпаки того, що говорив Президент.
Сьогодні маємо абсолютно неприпустимі речі, коли вперше в історії в нас на базах олімпійської підготовки, які сказали, що будуть пріоритетними, люди не отримують по 2 місяці заробітної плати. До мене звернувся трудовий колектив бази олімпійської "Навчальний спортивний центр", однієї з найкращих в Україні: 2 місяці не отримують заробітну плату.
Друзі, оце такі успіхи за цей рік.
Ми сьогодні стали заручниками одного великого міністра, якого очевидно в іншій столиці призначали, який не лише скорочує державне замовлення, а вирішив зліквідувати стипендії. От він говорить, ми поки не виплачуємо вчасно стипендії, а зібрав зараз якусь студентську раду (не знаю, хто туди входить) і пропонують взагалі зліквідувати стипендії як факт. Ну, ми ж багато живемо, залишимо стипендії, кажуть чиновники міністерства, самим розумним, а решті не будемо платити. Я перепрошую, такого цинізму ще жоден чиновник в цій країні собі не дозволяв.
Якщо за цими ініціативами піде ініціатива адміністративно-територіальної реформи, а Президент про це сказав, а чиновники вже сказали, що хочуть ліквідувати третину сільських районів у областях. То у мене питання: ми що, село хочемо знищити як одиницю. От уявіть собі, якщо в Центральній Україні третина сільських районів у області буде закрито, які послуги освітні, соціальні, гуманітарні ми можемо забезпечити.
Я розумію, що є проблеми. Ну, якби ці проблеми вирішувати грамотно, скажімо таким чином. Якщо школа закривається, повинно бути рішення батьків, сільської ради, районної, обласної. Закриття школи – це національна катастрофа. Кабмін затвердив. Тоді замість цієї школи буде, наприклад, освітній центр, а не генделик у селі. Замість сільської лікарні буде центр профілактики ветеранів чи пенсіонерів. Тоді я це розумію. Сьогодні йде закриття, взамін нічого не пропонується. Я не кажу про те, що я почув від чиновників Адміністрації Президента, що вони землю зроблять товаром з 1 січня 2012 року. У нас ще парламентських слухань не було, а вже за нас це вирішили.
Отож, друзі, я переконаний, що якщо і далі влада буде будувати країну для багатих людей чи для однієї партії або для одного регіону, це погано закінчиться. Бо біда тій країні, де при владі непрофесіонали, але трагедія тій країні, де в уряді міністри професійні працюють проти власної держави. Отож, або ми зупинимо таку діяльність проти власної держави, або суспільство це зробить без нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи уповноважених представників фракцій завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів, я прошу секретаріат підготувати відповідні звернення та доручення.
Шановні колеги! Оскільки у нас збільшується кількість суб’єктів у Верховній Раді України, я маю на увазі, з'являються нові депутатські утворення, нам потрібно буде піти на те, щоб певною мірою зменшити час для виступаючих у вівторок від фракцій. Справа в тому, що відповідно до Регламенту відводиться 30 хвилин, по три хвилини, оскільки у нас було менше депутатських утворень ми виходили на п’ять хвилин. Тому з наступного вівторка виступи будемо проводити по чотири хвилини, а решта, що залишиться, це для пропозицій від депутатів, для реплік і таке інше.
Я бачу, що є бажання викласти своє міркування щодо організації роботи і з боку Калетніка, і Івана Кириленка. Я прошу, шановні колеги, від фракцій, якщо є, то давайте по одній хвилині. Так?
Іван Кириленко і Григорій Калетнік, а далі, якщо інші фракції виявлять бажання, будь ласка.
10:36:38
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Дійсно, та ганьба, яка сьогодні є в цьому залі, святому залі, уже переходить межі. Тому ми, реагуючи на ваш заклик, який прозвучав при відкритті сьогоднішнього пленарного дня, фракція на сьогоднішніх зборах (ми проводимо їх щоденно) прийняла рішення: голосує кожений сам за себе. Ми закінчуємо в цьому залі, ініціюємо закінчення роботи багатоверстатників, важкий, дуже болісний процес, занадто довго в цьому залі прививалося і приживалося багатоверстатництво.
Наша фракція ініціює і звертається до кожного народного депутата, до кожної політичної сили в цьому залі, давайте зупинимо цю ганьбу, щоб вона далі не ширилася. Ми з сьогоднішнього дня виконуємо Конституцію: голосує кожен за себе сам. Закликаємо всіх підтримати це рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович, дякую за підтримку в цьому плані.
Григорій Калетнік, фракція Партії регіонів.
10:37:47
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ми підтримуємо, і ми завжди голосували так, наша фракція, завжди в найбільшій чисельності у Верховній Раді, і надалі голосувати потрібно кожний за себе.
Також хотів би, шановний Володимире Михайловичу, задати таке питання, в Інтернет-виданнях пройшла інформація, що отримати громадянство в країнах Євросоюзу можна через комітет, який очолює Тарасюк, начебто саме за листами за його підписом надається громадянство чиновникам з-за кордону.
Шановний Володимире Михайловичу! Прошу дати доручення щодо підготовки інформації, чи розглядав Комітет Верховної Ради України з питань євроінтеграції заяву Поживанова, який результат голосування? І, якщо таке питання розглядалось, то довести цю інформацію до відома народних депутатів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ще хто від фракції наполягає? Немає.
Шановні колеги! Відносно пропозиції Івана Григоровича, ми вчора це питання обговорили і домовились, визначили установку: депутат зобов’язаний голосувати за себе. Зараз ми крім фінансових важелів впливу вишукуємо інші адміністративні можливості для того, щоб навернути всіх на роботу. Сьогодні зранку у Верховній Раді, ви бачите, набагато більше з’явилося народних депутатів.
Шановні колеги! Щодо пропозиції, чи запиту, чи звернення з боку Григорія Калетніка, я прошу секретаріат вивчити це питання, чи це була ініціатива безпосередньо народного депутата, чи це було рішення комітету. Якщо рішення комітету, то на якій основі воно було здійснено? Я думаю, що ситуацію з’ясуємо.
Репліку? Будь ласка, Борис Іванович Тарасюк – називалось прізвище. Одну хвилину.
10:39:44
ТАРАСЮК Б.І.
Борис Тарасюк. Народний Рух України. Мені дивно було слухати колегу Калетніка, я хочу сказати, що нехай він і всі, хто знаходяться в більшості, в неконституційній більшості у Верховній Раді – уряд, Президент і вся авторитарна вертикаль влади, нехай зроблять такі умови в країні, через які би люди не залишали країну і не просили би політичного притулку в інших країнах. Це перше.
Друге. Я хочу відразу сказати, щоби не завдавати нікому клопоту, що я дав цю рекомендацію і звернувся з листом як народний депутат. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на вівторок. Ми з вами узгодили план нашої роботи. Тому я просив, шановні колеги, щоб ми зараз почали активно працювати.
Запросіть депутатів до сесійної зали, ми зараз будемо приймати рішення. Оскільки мова йде про включення до порядку денного сесії ряду законопроектів. Шановні колеги, до сесійної зали, будь ласка.
Шановні колеги, прошу уваги! Вноситься пропозиція на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови про заходи щодо реалізації громадянами України конституційного права власності на землю (реєстраційний номер 8044) для включення до порядку денного.
10:41:39
За-184
Питання не включається до порядку денного.
Будь ласка, Сергій Сас.
10:41:51
САС С.В.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, вот попередньо ми домовились дотримуватися Регламенту щодо дисципліни залі. Тому прошу виконати вас процедуру, передбачену частиною другою статті 27, де обов’язки головуючого написано. Ви повинні перед початком засідання повідомити, хто відсутній в залі з поважних причин і про результати реєстрації.
Що стосується включення до порядку денного. В Регламенті написано процедура як включати питання до затвердженого порядку денного, шляхом внесення змін до порядку денного. Ця процедура передбачає внесення проекту Постанови про внесення до Постанови про затвердження до порядку денного сесії. Тому я просив би, щоб ця процедура була дотримана.
Володимир Михайлович, от ми вже постійно повторюємо ту саму помилку, голосуємо про включення. Проект постанови повинен бути внесений, обговорення за скороченою процедурою і лише тоді голосування паро включення до порядку денного. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, остання пропозиція абсолютно приймається. Я просив би, щоб готували відповідні проекти постанови. В середу будемо розглядати ми питання про включення за такою процедурою будемо іти, хоча ми на Погоджувальній раді обговорили ці питання і, до речі, щодо зміст цих законопроектів і заперечень не було. Але тут дотриматись треба процедурної чистоти, абсолютно з вами згоден.
Щодо оголошення результатів реєстрації біля столів, а також інформації про людей, які відсутні з поважних причин, я прошу секретаріат підготувати необхідну інформацію для оголошення народним депутатам України.
Шановні колеги, пропонується вашій увазі пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до розділу XХ "Перехідні положення" Податкового кодексу щодо особливості справляння податку на додану вартість з операцій з постачання та імпорту (реєстраційний номер 8116). Прошу голосувати.
10:44:20
За-260
Рішення приймається.
Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про Митний тариф України" щодо ставки на деякі зернові культури (реєстраційний номер 8117). Прошу голосувати.
10:44:51
За-283
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до розділу XХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо упорядкування діяльності та здійснення своїх функцій Аграрним фондом (реєстраційний номер 8159).
10:45:26
За-244
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 170, "БЮТ – "Батьківщина" – 1, "Наша Україна - Народна самооборона" – 10, комуністів – 24, "Реформи заради майбутнього" – 13, Народна Партія – 20, позафракційні – 6.
Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про ветеринарну медицину" (щодо виробництва та обігу ветеринарних препаратів). Доповідає – заступник міністра аграрної політики та продовольства Тригубенко Сергій Миколайович, співдоповідач голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Миколайович Калєтнік.
ТРИГУБЕНКО С.М.
Доброго дня, шановні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. За скороченою процедурою? Будь ласка, ви вимагаєте, я поставлю на голосування про розгляд питання за скороченою процедурою, на вашу вимогу.
10:46:52
За-220
Рішення прийнято.
Будь ласка.
ТРИГУБЕНКО С.М. Дякую.
Шановні пан Голово, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" (реєстраційний номер 7377) від 18.11.2010 року. Метою законопроекту є спрощення започаткування та впровадження господарської діяльності з виробництва та обігу ветеринарних препаратів, а також розведення та обігу племінних тварин для центрів розведення племінних тварин підприємств, об'єднань з племінної справи, селекційних центрів, селекційно-технологічних та селекційно-гібридних центрів, іподромів, станцій, оцінки племінних тварин. Шляхом вилучення законопроекту пропонується, про ветеринарну медицину, пропонуються потужності, для виділення яких видаються ліцензії. Законопроектом скорочується кількість документів дозвільного характеру та усувається дублювання функцій.
Таким чином державний контроль та нагляд за діяльністю потужностей з виробництва та обігу ветеринарних препаратів, а також розведення та обіг племінних тварин будуть здійснюватися в рамках Закону про ліцензування певних видів господарської діяльності. Об'єкти господарювання, які відповідно до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" отримали ліцензії на виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів; оптову, роздрібну торгівлю ветеринарних документів і препаратів; торгівлю племінними генетичними ресурсами; проведення генетичної експертизи походження та аномальних тварин. Не будуть отримувати експлуатаційні дозволи для потужностей об’єктів, які здійснюють дані види діяльності.
Прийняття законопроекту дозволить спростити підприємницьку діяльність у відповідних сферах та виконувати доручення указу Президента і уряду з питань централізації дозвільної системи. Пропонується підтримати даний законопроект для прийняття у першому читанні за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.
Григорій Миколайович Калетнік, будь ласка, рішення комітету.
Шановні народні депутати, поки йде Григорій Миколайовичу, я тут повинен внести одне уточнення. Я на стільки погарячкував і поспішив, що оголосив сьогодні вітання нашим колегам Лєщинському і Семинозі. Мабуть, з огляду на те, щоб вони готувалися до дня народження, бо у них день народження завтра буде. Я просив би моїх колег з розумінням поставитися до моєї гарячковості.
10:49:37
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Метою законопроекту є спрощення із здійсненням підприємницької діяльності у сфері виробництва, переробки, зберігання та обігу ветеринарних препаратів і репродуктивного матеріалу через скорочення кількості дублюючих дозвільних документів.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів; оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами; виробництво, зберігання і реалізація племінних ресурсів; проведення генетичної експертизи погодження та аномалій тварин.
Таким чином, сфери регулювання, визначені у статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та статті 50 Закону України "Про ветеринарну медицину" є подібними. У зв'язку із зазначеним шляхом вилучення статті 50 "Про ветеринарну медицину" у законі норми щодо обов’язкового отримання суб’єктами господарювання експлуатаційного дозволу ми це питання врегульовуємо.
Комітет на своєму засіданні одноголосно підтримав зазначений законопроект, запропонував розглянути його на сесії Верховної Ради, прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України теж у своєму висновку підтримує цей законопроект. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Катерина Ващук, фракція Народної партія. Потім – Володимир Яворівський.
10:51:24
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, цей законопроект належить до тих законопроектів, які, дійсно, треба підтримати. Любе спрощення процедури, реєстрації, виготовлення, ведення аграрних бізнесів вимагають особливої уваги і зокрема такий напрямок, який стосується племінної справи і який стосується лікувальних ветеринарних препаратів.
Ми знаємо, які величезні кошти витрачаємо сьогодні на те, щоб із-за кордону завезти багато таких препаратів. У той час, як вони давно вироблялися в Україні, коштували на багато дешевше, були доступними і фермеру, і селянину, і підприємству сільськогосподарському. І те, що йде бажання відновити виробництво господарської діяльності: виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів; оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами; виробництво, зберігання і реалізація племінних ресурсів; проведення генетичної експертизи погодження та аномалій тварин.
Таким чином, сфери регулювання, визначені у статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та статті 50 Закону України "Про ветеринарну медицину" є подібними. У зв'язку із зазначеним шляхом вилучення статті 50 "Про ветеринарну медицину" у законі норми щодо обов’язкового отримання суб’єктами господарювання експлуатаційного дозволу ми це питання врегульовуємо.
Комітет на своєму засіданні одноголосно підтримав зазначений законопроект, запропонував розглянути його на сесії Верховної Ради, прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України теж у своєму висновку підтримує цей законопроект. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Катерина Ващук, фракція Народної партія. Потім – Володимир Яворівський.
10:51:24
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, цей законопроект належить до тих законопроектів, які, дійсно, треба підтримати. Любе спрощення процедури, реєстрації, виготовлення, ведення аграрних бізнесів вимагають особливої уваги і зокрема такий напрямок, який стосується племінної справи і який стосується лікувальних ветеринарних препаратів.
Ми знаємо, які величезні кошти витрачаємо сьогодні на те, щоб із-за кордону завезти багато таких препаратів. У той час, як вони давно вироблялися в Україні, коштували на багато дешевше, були доступними і фермеру, і селянину, і підприємству сільськогосподарському. І те, що йде бажання відновити виробництво великої кількості таких препаратів в Україні можна лише вітати.
І друге. Племінна справа завжди була в центрі уваги роботи аграрного міністерства. І, якщо цей закон, хоч в якійсь мірі допоможе відновити це добре відношення міністерства, то його теж треба вітати. Тому що на сьогодні, насправді, племінна робота, робота над стадом в Україні пущена на самоплив. І дуже багато тут недоліків і мало уваги держави, з боку держави до цього важливого питання, а без цього немає майбутнього у тваринництва України. Фракція підтримує даний закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.
10:53:29
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський.
Блок Юлії Тимошенко підтримає цей законопроект. Пані Катерина Ващук сказала багато дуже суттєвого, от. Багато сказала суттєвого і мушу сказати про те, що цей закон дуже багатоступеневий. Він стосується звичайно, в першу чергу, і свійської худоби. А ви знаєте, що зараз відбувається в Україні, ми втратили поголів'я страшенно, в тому числі і через брак цих же препаратів, і тому подібне. Через те, закон такий звичайно потрібний, але Блок Юлії Тимошенко сумнівається в дуже багатьох його певних чинниках і через те ми утримаємося від голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще наполягає на виступі від фракцій, що не отримали право на виступ?
Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу, Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Тому, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про ветеринарну медицину" (щодо виробництва та обігу ветпрепаратів) (реєстраційний номер 7377).
10:54:58
За-244
Рішення прийнято.
Григорій Миколайович, а що тут на друге читання ми залишаєм? А що ми залишаєм на друге читання?
Так от, шановні колеги, я звертаю увагу на цей метелик, в якому пропонується внести зміни у пункти 12 і 13 частини сьомої статті, а також у пункти 2 і 3 1 статті 50 виключити.
Комітет що, буде доопрацьовувати до другого читання? Чи ми будем просто марнувати час? Якщо немає заперечень з боку депутатів, поставим на голосування.
КАЛЕТНІК Г.М. Володимире Михайловичу, я би просив народних депутатів, там нема чого доопрацьовувати, там же вилучається із статті, і законопроект готовий. Тому є прохання підтримати його в цілому як закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є заперечення? Є заперечення, не можемо голосувати. ((Шум у залі) Але заперечує депутат, у нього є право.
Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств (реєстраційний номер 7512). Комітет також пропонує розглядати його за скороченою процедурою. Так чи ні? Да? Я ставлю на голосування цю пропозицію.
10:56:43
За-209
Рішення прийнято.
Доповідач – заступник міністра аграрної політики та продовольства Тригубенко Сергій Миколайович. Співдоповідач – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Миколайович Калетнік.
ТРИГУБЕНКО С.М.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств. Зазначений законопроект розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України з метою спрощення порядку реєстрації фермерських господарств і скорочення кількості документів дозвільного характеру.
Згідно з вимогами Закону України "Про фермерські господарства" для створення фермерського господарства особа, яка виявила таке бажання, зобов’язана звернутися до професійної комісії з питань створення фермерських господарств, склад якої формується і затверджується районною радою, для отримання відповідного висновку. Висновок зазначеної комісії про наявність у громадян достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідності сільськогосподарської кваліфікації є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства і надання громадянину у власність або в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель державної та комунальної власності. Такі норми законодавства ускладнюють та затягують процедуру реєстрації фермерського господарства, оскільки висновок комісії про наявність відповідного досвіду у сільському господарстві може носити суб’єктивний характер. Законопроектом пропонується скасувати вимоги надання висновку професійної комісії до відповідної районної міської державної адміністрації або сільських, селищних, міських рад у разі надання громадянину у власність або в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства шляхом виключення статті 6 Закону України про фермерські господарства, якою встановлена така норма, а пункт 6 статті 118 Земельного кодексу України в частині вимоги надання такого висновку. Таким чином, для здійснення державної реєстрації фермерського господарства замість висновків конкурсної комісії пропонується надавати відповідній районній комісії, адміністрації чи місцевій раді документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або отримання освіти в аграрному навчальному закладі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ТРИГУБЕНКО С.М. Перелік таких документів визначається спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері аграрної політики. Ухвалення цих змін та доповнень спростить порядок реєстрації фермерського господарства, зменшить кількість заявлених документів дозвільного характеру та дасть можливість більш оперативно реагувати на можливі зміни, які відбуваються у ході реформування аграрного комплексу України. Враховуючи викладене, прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Голова Комітету з питань аграрної політики з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Миколайович Калетнік. Будь ласка.
10:59:44
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Мета проекту – це спрощення процедури реєстрації фермерського господарства і скорочення кількості документів дозвільного характеру.
Законопроект розроблено також з урахуванням усіх пропозицій, які були висловлені Всеукраїнською громадською організацією – Асоціацією фермерів та приватних землевласників України.
Прийняття цього закону спростить порядок державної реєстрації фермерського господарства і надання або передачу громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України, до українського законодавства.
Фінансово-економічне обгрунтування таке, що не потребує цей закон додаткових видатків із Державного бюджету. І тому Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин розглянуто законопроект на засіданні з залученням до обговорення широкого загалу наукових, науково-дослідних та громадських організацій. І прийнято рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу.
Прошу підтримати цю пропозицію та прийняти законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.
Шановні колеги, прошу записатися на виступи в обговоренні законопроекту.
Народний депутат Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
11:01:22
КРАВЧУК В.П.
Івану Григоровичу Кириленку передаю слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Гордієнко.
11:01:26
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановні колеги, шановний Голово! Звучить привабливо: спрощується порядок створення фермерських господарств, менше дозвільних документів і процедур. Але давайте трошки глибше подивимося на суть проблеми.
Організованому фермерському руху вже майже 20 років. Склалася система. І, мало того, кількість фермерських господарств майже незмінна багато вже років.
Наступний фактор. В інших країнах система надання землі для ведення фермерського господарства набагато жорсткіша і вимогливіша, бо це земля. В умовах прогнозованого майбутнього ринку, за який більшість проголосує – ми в цьому не сумніваємося, - це може бути великою проблемою.
По-перше, чи є земля вільна для створення фермерських господарств? Запитайте в сільських радах, немає вже ні земель запасу, ні земель, які можна було б надавати, ні земель резерву.
Наступне. Ясно, що коли буде розблоковано ринок землі, ви його розблокуєте, хаос неминучий, ми це розуміємо, але ж ви обов’язково обмежите кількість латифундій, а у нас є структури, які орендують сотні тисяч гектарів землі. Обмеження кількості латифундій це значить, з’явиться вільна земля, можна робити підставні особи і потім через цих підставних осіб по-тихеньку скупляти – в цьому є загрози.
У нас бачення проблеми з іншої сторони. Подивіться, що відбувається на ринку продовольства: з дефіциту цукру не встигли вилізти – дефіцит гречки, зараз дефіцит борошна і так далі, так далі. А у нас вперше за багато років немає навіть статті в бюджеті підтримки фермерських господарств, коли таке було?
Давайте існуючі фермерські господарства підтримаємо, вже хоча би тому, що нехай вони не є основним виробником сільськогосподарської продукції, але на них і тільки на них утримання і підтримка тієї жалюгідної соціальної сфери, яка ще сьогодні на селі є. Вони живуть з людьми, вони живуть їхніми проблемами, бідами і нуждами, давайте їх підтримаємо. Однією рукою спрощуємо, а другою рукою забираємо навіть ту копійку, яку давали навіть в кризові роки. Оце головне, в чому ми вбачаємо рішення цього питання. Ми не можемо підтримати цей закон.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.
11:03:53
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.
Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Шановні фермери! Звичайно даний законопроект, якщо проаналізувати на перший погляд ніби він і спрощує саму процедуру отримання дозволів і процедури того процесу, як стати фермером. Але у нас є одне невеличке зауваження, що ви ж подивіться на текст законопроекту, де Мінагрополітиці надається право визначати, який документи повинен подати той чи інший кандидат на створення селянського, саме фермерського господарства. В тексті законопроекту воно звучить саме чином: "Перелік документів, що підтверджує, все це визначається в Мінагрополітики.
У мене є зустрічне питання: а що, ми не можемо у самому тексті законопроекту передбачити чіткий перелік документів і процедури їх надання на конкурсну комісію для того, щоб стати фермером? До виступу попереднього виступаючого можна погодитися з усім. Але я хотів би нагадати, що всі ці 20 років, як ми задекларували саме фермерський рух, якраз при владі почергово були ті, хто сьогодні розводить руками у розпачі, що чому у фермерів немає тих можливостей, якими б вони годували наше населення. Ви згадайте, коли на початку фермерського руху обіцялося всім як будуть міні-техніка і інші преференції для того, щоб людина на селі мала таку можливість, але не створено. Але найбільша біда у Греції і у всьому, що ми живемо, країна, без вітрил і керма, у нас нема балансів, нам необхідно повернутися до балансів, знати чого і скільки виробляти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто з тих фракцій, хто не брав участі. Так, одна хвилина, будь ласка, Заєць.
11:06:14
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська Народна Партія. Я не думаю, що це дуже добрий закон, тому що тут професійні вимоги зменшуються для фермерів, це з однієї сторони; а з іншої сторони, фактично, пускається фермерська діяльність у таке вільне плавання, чим це начебто продиктовано. У нас є так звані агрохолдинги, які в принципі ніяких кваліфікаційних вимог не проходять перед тим, щоб взяти в оренду десятки, а то й сотні, тисяч гектарів, для фермерів у нас такі кваліфікаційні вимоги є. То замість того, щоб іти європейським шляхом, шляхом доброго ставлення до сільського господарства і вводити ці професійні вимоги для всіх суб’єктів сільськогосподарської діяльності, автори законопроекту спрощують доступ до української землі. З моєї точки зору, це все робиться для того, щоб підготувати ґрунт для деребану української землі. Тому я його підтримувати не буду, хоча ви начебто такі ліберальний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, інші фракції не наполягають, обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств (реєстраційний номер 7512). Прошу голосувати.
11:07:53
За-230
Законопроект прийнято в першому читанні.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стратегічних галузей економіки (реєстраційний номер 7180).Чи можемо ми його за скороченою процедурою розглянути? Немає заперечень?
Я ставлю пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:08:36
За-204
Підтримана пропозиція.
Доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Бандуров Володимир Володимирович, будь ласка, у вас дві хвилини. Підготуватись Плотнікову.
БАНДУРОВ В.В.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Проектом Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стратегічних галузей економіки передбачається внести зміни до статті 260 Господарського кодексу України та статті 20 Закону про Кабінет Міністрів України, з метою надання Кабінету Міністрів України повноважень затверджувати галузеві програми реформування і розвитку стратегічних галузей економіки та їх переліки.
Прийняття закону сприятиме виконанню Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Щодо оптимізації державного сектору економіки, зниження його рівня до 25-30 відсотків ВВП, забезпечення надходження коштів від приватизації до державного бюджету. Зазначені зміни дозволять завершити широкомасштабну приватизацію із застосуванням комплексного підходу до здійснення приватизації об’єктів державної власності стратегічних галузей економіки. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від комітету, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Віталійович Плотніков.
11:10:11
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики на засіданні 2 листопада 2010 року розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стратегічних галузей економіки, поданий Кабінетом Міністрів України.
Метою підготовки проекту закону є надання Кабінету Міністрів України повноважень щодо визначення стратегічних галузей економіки, формування їх переліку та затвердження галузевих програм реформування та розвитку цих галузей.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 21 жовтня 2010 року висловлює зауваження. Комітет підтримав проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стратегічних галузей економіки (поданий Кабінетом Міністрів) і рекомендує прийняти його за основу і в цілому. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто бажає взяти участь в обговорення, прошу записатися. Будь ласка, Кальченко, фракцію БЮТ. Підготуватися Зарубінському.
11:11:28
КАЛЬЧЕНКО В.М.
Наша фракція не підтримує цей закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський, фракція Народної Партії. За ним - Самойлик Катерина.
11:11:57
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, в світі є, очевидно, декілька країн, які можуть вважати всі галузі своєї економіки стратегічними і всім приділяти однакову увагу. Я не буду їх називати. Ну, ви прекрасно знаєте, що такою країною, на жаль, Україна ще не є. хотілося б, щоб колись це було, але сьогодні це не так. І тому кожна країна, ну, вибачте за таке, можливо, не політичний такий термін, кожна розумна країна намагається визначити, що на кожному етапі має бути домінуючим в своїй увазі, у виділенні коштів, виділенні матеріальних, фінансових, людських, інтелектуальних ресурсів. Для України такими стратегічними галузями є декілька галузей, а, можливо, навіть одна, дві, і ніхто не може заперечувати, що серед них є така галузь як сільське господарство. Бо, знаєте, можна будувати літаки і ракети, але я, наприклад, сумніваюся, що Україна буде входити в трійку, в п’ятірку чи десятку країн в цих, наприклад, галузях, чи таких як автомобілебудування, суднобудування і так далі.
Я розумію, що є багато зацікавлених в цьому, але весь народ України зацікавлений в тому, щоб держава першочергову увагу приділяла сільському господарству, бо це є наша ніша. Це є ніша України в світовому, європейському розподілі праці. І хто вивчав політичну економію, це прекрасно розуміє.
Тому дати можливість державі, а точніше, Кабінету Міністрів, визначити на осяжну перспективу, що має бути пріоритетом, чому має держава приділяти першочергову увагу, повторююсь, в плані інтелектуальних, людських, фінансових, матеріальних ресурсів, очевидно, це є плюс.
Якщо така ініціатива виходить з Кабінету Міністрів, це є урядовий законопроект, якщо вони готові це робити насправді, розуміючи державні, національні інтереси України, я думаю, що цьому …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Завершили? Катерина Самойлик, фракція комуністів.
11:14:15
САМОЙЛИК К.С.
Дякую, Адаме Іванович. Я хочу сказати про те, що фракція Комуністичної партії України не буде підтримувати даний законопроект і ось чому. Дійсно, в самій назві законопроекту чітко і ясно сказано про те, що питання стратегічне і питання дуже серйозне. Я розумію так, що практично іде питання про передачу функцій по визначенню стратегічний це об'єкт чи не стратегічний Кабінету Міністрів України.
Для того, щоб не вовтузитися у Верховній Раді України з переліком об’єктів, які не підлягають приватизації, щоб не вислуховувати зауваження, то йдеться, мова йдеться про те, що йдемо шляхом самим коротшим. Нехай вирішує Кабінет Міністрів України, і ми можемо чисто випадково знати, чи цей об’єкт є стратегічний, чи цей об’єкт уже перестав бути стратегічним.
Я ось, наприклад, хотіла б вияснити для себе. Хто сьогодні скаже, наші обленерго, чи є і енергетична політика держави стратегією чи ні? Якщо це стратегія, чому у приватних руках? Скажіть, будь ласка, АПК – це стратегія для нашої держави чи не стратегія? Якщо стратегія, то чому занепадає аграрний сектор, попри заяви, що у нас все добре, що ми добиваємося дуже великих результатів? Сільгоспмашинобудування, суднобудування, яке переважною своєю більшістю уже не є державною власністю.
І тому я хотіла би висловити і свою точку зору. Перед тим, як голосувати, давайте ми з вами задумаємося над головним. На сьогоднішній день функції Верховної Ради України пропонується передати Кабінету Міністрів України, щоб він визначав, що є стратегічним, а що не стратегічне. Неможна підтримувати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто з фракцій, які не брали участі, наполягає? Немає.
Шановні колеги, висновок комітету – прийняти за основу. Головне науково-експертне управління висловлює свої слушні зауваження. І, дійсно, дозвольте підбити підсумки обговорення. Перед голосуванням я хотів би, щоб ви, шановні колеги звернули свою увагу на досить суттєве положення цього законопроекту. Якщо ми хочемо, щоб Верховна Рада перестала бути парламентом і встановлювати те, що відповідає за Конституцією і законами правила економічного розвитку, тоді голосуйте за цей законопроект. Бо цей законопроект передбачає, щоб не Верховна Рада приймала рішення, як зараз за чинним законом, а щоб подібні рішення приймав Кабінет Міністрів.
Я думаю, у Кабінету Міністрів достатньо повноважень і функцій, чим їх займатися. Нехай все-таки робить все те, що належить відповідно до Конституції Верховна Рада, а не Кабінет Міністрів. Тим більше, що ми з вами вже не формуємо Кабінету Міністрів, а повинні контролювати його діяльність.
З урахуванням цих зауважень, які висловлювали виступаючі, я ставлю на голосування законопроект за номером 7180 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стратегічних галузей економіки). Прошу визначатись.
11:18:09
За-186
Законопроект знято з розгляду.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей (реєстраційний номер 7332). Можемо розглядати за скороченою процедурою? Можем. (Шум у залі) Я ставлю цю пропозицію на голосування.
11:18:53
За-203
Підтримано. Скорочена процедура.
Шановні колеги, Кабінет Міністрів, у зв'язку із об'єктивними обставинами просить, щоб доповідав цей законопроект не міністр освіти, а голова Державної служби молоді і спорту Сафіуллін Равіль Сафович. Прошу, будь ласка.2 хвилини. І від комітету Лук'янова.
САФІУЛЛІН Р.С.
Шановний головуючий, шановні народні депутати! Зазначений проект акту розроблено з метою забезпечення права дитини на виховання в сім'ї, посилення захисту її прав при усиновленні.
Зокрема, проектом акту пропонується заборонити усиновлення українських дітей особами без громадянства. Необхідність цієї норми обусловлена тим, що в разі усиновлення дитини особою без громадянства неможливо прослідкувати подальшу долю дитини.
Проектом акту пропонується також вдосконалити процедуру обліку дітей, які можуть бути всиновлені. На сьогоднішні діти беруться на облік з усиновлення без їхньої згоди. Пропонується визначити, що неповнолітні діти можуть бути взяті на облік дітей, які підлягають усиновленню, лише за їхньою згодою.
Проектом акту пропонується вдосконалити процедуру усиновлення дітей, яких батьки відмовились забрати на виховання до себе у сім’ю. У разі, якщо батьки впродовж двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе у сім’ю та не визнали свого батьківства щодо неї, пропонується передавати дитину на усиновлення без згоди батьків.
Змінами до статті 221 пропонується запровадити отримання згоди опікуна (піклувальника) на усиновлення дитини виключно у випадках коли він є родичем дитини.
Ще одним питання, яке необхідно врегулювати, є роз’єднання братів і сестер при усиновленні іноземцями. Пропонується дозволити усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім’ю, якщо один або декілька з них перебувають на обліку в Урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини не менше, як один рік.
Прошу підтримати проект закону, що розглядається. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Равіль Сафович.
Будь ласка, від комітету голова підкомітету Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Лук’янова Катерина.
11:21:29
ЛУК’ЯНОВА К.Є.
Шановні колеги, комітет на засіданні 2 лютого 2011 року розглянув проект Закону про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей, внесений Кабінетом Міністрів України.
Мета законопроекту – створити сприятливі умови для реалізації прав дитини на усиновлення, забезпечення її прав та інтересів при влаштуванні в сім’ю.
Комітет з питань правової політики зробив висновок що законопроект не суперечить Конституції України. Водночас, Комітет з питань правової політики вважає, що норма законопроекту, відповідно до якої пропонується відмінити отримання згоди на усиновлення від опікунів, які не є родичами дитини, може призвести до звуження обсягу право опікунів і піклувальників та порушити інтереси дитини, особливо, якщо вона не досягла віку, коли може сама надавати згоду на усиновлення.
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, підтримуючи прийняття законопроекту за основу, звернув увагу на те, що законодавча пропозиція включити до переліку осіб, які не можуть бути усиновлювачі осіб, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, є порушення прав осіб з обмеженими можливостями.
Комітет у закордонних справах підтримує прийняття зазначеного законопроекту.
Головне науково-експертне управління зробило висновок, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Реалізація положень законопроекту не потребує додаткового фінансування з державного бюджету.
Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей (реєстраційний номер 7332), внесений Кабінетом Міністрів України. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, якщо є бажаючі взяти участь в обговоренні, прошу записатись. Прошу, Самойлик Катерина, фракція комуністів.
11:23:35
САМОЙЛИК К.С.
Я дякую. Фракція Комуністичної партії України пропонує законопроект прийняти лише в першому читанні, тому що він потребує доопрацювання. Імпонує в законопроекті те, що забороняється усиновлення дітей особам без громадянства і з інших причин. Далі також я ось як людина, яка починала трудову діяльність, працювати в дитячому будинку, я знаю, що дуже багато є якраз таких зловживань, коли діти, рідні брати і сестри, але заради різних вигод навіть керівники установ дитячих дають згоду на усиновлення дітей в різні сім’ї. І тому я вітаю саме цей пункт, який стосується, що рідних братів і сестер ми не маємо права віддавати на усиновлення в різні, абсолютно в різні сім’ї.
Мені здається, що нам треба дуже уважно все-таки продивитися вікові параметри, коли ми говоримо про згоду дитини на усиновлення.
І ще. Те, що стосується дозволу всиновлювати дитину, яка 2 місяці знаходиться в пологовому будинку, це значить, що держава переймається вже долею цієї дитини. І я думаю, що не треба поспішати, бо у нас є випадки, коли близькі, рідні: дядько, тітка, баба або дід – навіть не знають про те, що в них є онук чи онучка, з різних причини, і без їх відома здійснюється процес усиновлення, особливо за кордоном. Повірте, ці приклади є і сьогодні.
І тому я пропоную прийняти даний законопроект лише у першому читанні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко передає Томенку слово. Підготуватися Зарубінському.
11:25:55
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я хотів звернути увагу на те, щоб ми тут трималися, і уряд, і парламент, трималися стратегії, яку ми визначили: стратегії пріоритету національного усиновлення. Ми зробили кілька серйозних кроків, якими з кожним днем посилюємо необхідність національного усиновлення. Я сподіваюсь, що ми вийдемо на те, що нам не треба буде через скількись, там, 5 – 10 років, взагалі звертатись до іноземного усиновлення.
І у зв’язку з цим я просив би Міністерство юстиції, очевидно, з Міністерством освіти, науки, молоді і спорту, Равіль Сафович, до вас звертаюся: роз’яснити диспозицію, яка склалася після ратифікації Європейської конвенції про усиновлення. Тому що нам пишуть дуже багато людей, які не зрозуміли, як ми тут діємо.
Про що йдеться? Скажімо, якщо ми ратифікували демократичну ліберальну конвенцію, яка по деяких позиціях суперечить нашому Сімейному кодексу. В конвенції є норма, яка передбачає, що наше законодавство пріоритетне. Отже, треба чітко протлумачити, що, скажімо, в нас зберігається заборона на усиновлення іноземцями, що не перебувають у шлюбі. Це принципова наша позиція, і конвенція на це не впливає.
У нас у Сімейному кодексі немає норми про одностатеві шлюби. Бо уже тут до нас звертаються, що Верховна Рада прийняла, що тепер уже можуть одностатеві шлюби всиновлювати наших дітей. Це теж не поширюється на Україну. Тобто важливо роз’яснити позицію, які ми після цієї конвенції.
Тепер стосовно цього законопроекту. Звичайно, кілька тез, про які і Катерина Самойлик говорила, інші колеги, правильні. Ми мусимо чітко розписувати те, що в іноземні руки, як би так сказати, ми передаємо дитину при 100-відсотковій гарантії, що це в сім’ї, під контролем і під опікою.
Натомість є серйозні зауваження і в моїх колег, от у Володимира Бондаренка, інших. Які говорять про те, що певні обмеження стосовно прав наших батьків, можливо, недоречні. Скажімо, два місяці після народження дитини, якщо її не забрали на виховання у сім’ю, можливо, замало, тому що є певні обставини суб'єктивні, не треба з цим поспішати.
Тому моя пропозиція: у першому читанні ухвалити, але дуже серйозно, відповідально попрацювати в інтересах української сім’ї і української дитини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
11:28:21
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую. Олег Зарубінський, Народна Партія.
Шановні колеги, зрозуміло, що це питання усиновлення дітей є на стільки чутливим, що до нього треба на стільки ж обережно підходити. І тому законодавчі ініціативи спрямовані на те, щоб зробити чіткішим цю процедуру, певні обмеження ввести, у даному випадку, очевидно, є виправданими.
Але якщо можна ставити питання позитивно про законодавчу ініціативу щодо неможливості людьми без громадянства. Я погоджуюся з думкою профільного комітету, що питання про те, щоб дітей не можуть наші українські громадяни усиновлювати, якщо вони потребують самі сторонньої допомоги, треба дуже ретельно проаналізувати. Бо часто-густо сім’ї, які складаються з двох людей з обмеженими можливостями фізичними, інваліди, як у нас кажуть, на багато краще можуть виховувати дітей, і для них це, дійсно, є питання життя, це питання сенсу життя. Я вже не кажу про те, що це певною мірою є обмеження прав людини по відношенню до таких людей.
І ще один момент. Мені здається, нам треба пристати на одну з пропозицій Науково-експертного управління, яке пропонує ввести до Сімейного кодексу України норму, відповідно до якої іноземці можуть усиновляти дітей, які є громадянами України, лише після досягнення ними п’ятирічного віку. Це надасть можливість зменшити зловживання у сфері усиновлення та унеможливить надання переваги в усиновленні дітей у віці до п’яти років іноземцям у порівнянні з громадянами України, що зараз часто-густо буває.
І зараз хочу висловити непопулярну в деяких країнах думку, з приводу усиновлення дітей в сім'ях там, де є одностатеві стосунки, одностатеві шлюби. Уявіть собі, яка модель поведінки буде формуватись в цих дітях, які формуються в таких сім'ях…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
11:30:33
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую, Адам Іванович.
І чи нам взагалі треба буде говорити про демографічну ситуацію в Україні, якщо така модель в сім'ях буде нав’язуватися і формуватися? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Чорновіл, будь ласка. Чорновіл, одна хвилина.
11:30:50
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Адам Іванович! Шановні колеги народні депутати! Комітет у закордонних справах, як вже згадувалось, теж розглянув цей законопроект, виніс позитивний висновок при деяких дрібних зауваженнях, які сказали народні депутати України. Загалом цей проект, цей закон покращує ситуацію, підвищує захищеність дітей.
Зауваження, які прозвучали, абсолютно доречні від колеги Зарубінського і від інших, все ж таки мають бути враховані в основному в іншому проекті – проекті Закону щодо міждержавного усиновлення, про приєднання до Конвенції, де, на жаль, не передбачені ті моменти в тих зауваженнях, які виставляє Українська держава. І тому ту Конвенцію, яка завтра буде виходити, я думаю, дійсно, треба направити на доопрацювання.
Що стосується цього конкретно закону, він виконує ті зобов’язання, які ми взяли недавно, ратифікувавши Конвенцію міжнародну (щодо прав усиновлених дітей). Цей закон підвищує захищеність права дитини, я прошу його підтримати, принаймні в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Інші не наполягають фракції?
Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроект 7332 про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей. Прошу голосувати.
11:32:29
За-279
Прийнято в першому читанні.
Розглядаємо питання (реєстраційний номер 7446). Проект Закону про внесення змін до статті 8 Закону України "Про оплату праці" (щодо регулювання фонду оплати праці працівників підприємств-монополістів).
Можемо за скороченою процедурою, комітет? Можемо. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу визначатися.
11:33:06
За-204
Підтримана пропозиція.
Доповідає заступник міністра економіки Крючкова Ірина Володимирівна. Підготуватися від комітету Марущенко.
КРЮЧКОВА І.В.
Шановний пане голово, шановні народні депутати, до вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про оплату праці". Міністерство економічного розвитку та торгівлі розробила цей законопроект з метою усунення дублювань в чинному законодавстві. Адже з того часу, коли була прийнята ця норма, а це був 1997 рік, чинне законодавство щодо регулювання тарифів підприємств-монополістів зробило великий крок вперед. Так, близько 70 відсотків від загальної кількості підприємств-монополістів, складають підприємства житлово-комунального господарства і в межах, визначених законодавством, встановлення тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги, відносяться до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування".
Відповідно на теплову енергію, централізоване водопостачання, водовідведення встановлюються тарифи Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг. Щодо регулювання тарифів в електроенергетиці, нафтогазовому комплексі відповідно до Закону України про електроенергетику здійснює Національна комісія регулювання електроенергетики України. І на сферу впливає, ця комісія, – 20 відсотків підприємств-монополістів. Тобто на сьогодні держава через тарифну політику має можливість впливати на ціноутворення підприємств-монополістів і при цьому кожна, кожний тариф розраховується за відповідною методикою, де контролюються всі складові тарифи.
Тому ми вважаємо, що окрему норму щодо регулювання оплати праці… є застарілою і морально, і фактично вона не виконується. Адже останні надходження до бюджету склали 2 мільйони гривень - це було в 2006 році. І це навіть економічно є не виправдано тим, щоб контролювати цей процес.
Тож я прошу народних депутатів підтримати законопроект уряду. І дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Марущенко Володимир Станіславович голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.
11:35:37
МАРУЩЕНКО В.С.
Шановний головуючий! Шановні колеги! 2 лютого 2011 року на своєму засідання Комітет соціальної політики та праці розглянув даний законопроект, який був підготовлений Кабінетом Міністрів України. Законопроектом передбачається ліквідувати державне регулювання фондів оплати праці підприємств-монополістів шляхом виключення відповідної норми з частини першої статті 8 Закону України «Про оплату праці».
Комітет підтримує зазначену законодавчу ініціативу, вважаючи, що подальше регулювання діяльності підприємств-монополістів шляхом встановлення для них розрахункової величини фонду оплати праці, і фінансових санкцій за її перевищення, стало економічно невиправданим, і є подвійним регулюванням їх діяльності, оскільки чинним законодавством визначені важелі державного впливу на ціноутворення цих підприємств.
На сьогодні держава через тарифну політику має можливість впливати на господарську діяльність суб’єктів господарювання, що займають монопольне становище.
Крім того, таке подвійне регулювання стримує розвиток підприємств-монополістів, обмежує рівень заробітної плати їх працівників, створює ризики тонізації доходів.
Головне науково-експертне управління вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.
Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Антимонопольний комітет, спільний представницький орган Всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань підтримує даний законопроект.
Міністерство юстиції, Державна податкова адміністрація, Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні не мають до проект закону зауважень та пропозицій.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету вважає, що законопроект має опосередкований вплив на показники бюджету. Тому у разі його прийняття як закону може вводити в дію в терміни, визначені автором.
Враховуючи зазначене, Комітет з питань соціальної політики та праці прийняв рішення про прийняття даного законопроекту за основу і просить підтримати його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записуватися на виступи.
Колоцей Юрій.
11:37:55
КОЛОЦЕЙ Ю.О.
Прошу передать слово моему коллеги Коновалюку Валерию. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Коновалюк, мікрофон. Підготуватися Терьохіну.
11:38:08
КОНОВАЛЮК В.І.
Дякую. Шановні колеги, дійсно це дуже слушні пропозиції Кабінету Міністрів. І я вважаю, що треба схвалити цей законопроект в першому читанні. І хочу зазначити, що регулювання Фонду оплати праці працівників підприємств монополістів свого часу було введено в 1997 році. це запроваджувалося як один із заходів антиінфляційного регулювання ринку, попередження монопольного підвищення цін з метою соціального захисту населення.
Я переконаний, що ці норми вплинули позитивно, але сьогодні ситуація вимагає більш чіткого реагування на всі процеси економічного і соціального розвитку в державі. Тим більше, що розрахункова величина Фонду оплати праці і фінансові санкції за її перевищення стало економічно невиправданим.
Тому прошу підтримати цей законопроект в першому читанні і далі розглядати по процедурі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терьохін, фракція БЮТ.
11:39:14
ТЕРЬОХІН С.А.
Дякую. Ну. це ще один зразок такий любвіобільності цієї влади до простої людини. Про що ж тут іде мова? Сьогодні хоч якісь є засоби прирівнювати, там, по середньому, по промисловості зарплати менеджерів державних монополій. Тепер давайте собі уявимо, що скасовуються будь-які обмеження. Завтра пан Бойко в "Нафтогазі" в 10 разів піднімає собі заробітну плату. Заробітна плата іде в собівартість тарифу, яка має покриватися за рахунок коштів споживачів і дотацій. Тобто або треба буде тариф збільшувати, там НКРЕ зразу це відреагує, або дотацію збільшувати на заробітну плату пана Бойка.
Тому робити це абсолютно неможливо. Ви спитали роботодавців, а у пенсіонерів про цей закон ви запитати забули. Ми голосуємо проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине уточнення, Бойко як міністр, заробітну плату встановлює Кабінет Міністрів, так як і народним депутатам, до речі.
Так, фракції, які не записалися. Зарубінський, 1 хвилина.
11:40:32
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую. Шановні колеги, мені здається, що законопроект треба комплексно розглядати, бо є питання про те, що доходи державного бюджету внаслідок прийняття цього законопроекту будуть зменшені, і це абсолютно зрозуміло. Так, будуть зменшені, це навіть сказано в пояснювальній записці суб’єкта законодавчої ініціативи. Якщо хтось ні каже, то це за номером чотири, фінансово-економічне обґрунтування. Інша справа, що доходи ці були від 2003 до 2006 року все менше і менше. Починалися з 19 мільйонів, а в 2006 році, що теж іде з пояснювальної записки, 2 мільйони. І тому треба, очевидно, при підготовці до другого читання, я думаю, що за основу буде прийнято, звернути увагу на те, що колега Терьохін сказав, щоб не сталося так, що підвищення заробітної плати своїм робітникам, як є в пояснювальній записці, не обернулося підвищенням заробітної плати топ-менеджерам, при тому, що зарплати по середньому по підприємству будуть, як це в деяких нинішніх підприємствах, навіть …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
11:41:44
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Навіть буде менше, ніж сьогодні середній рівень по промисловості. Тому я думаю, що при підготовці до другого читання це треба буде… прописане, на що має піти оця економія з того, що відбувається, що зараз не сплачується до бюджету, не буде сплачуватися до бюджету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Праві ті, хто говорять про цю проблему, але, мабуть, і праві ті, хто говорять про те, що на підприємця працюють люди, які чекають підвищення заробітної плати. Так що давайте думати не тільки тих, кого ви називаєте, які не мають до цього відношення. Бо я уже уточнював, що міністрам інші визначають заробітну плату.
З врахуванням обговорення я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні законопроекту за номером 7446 – про внесення змін до статті 8 Закону України "Про оплату праці" (щодо регулювання фонду оплати праці працівників підприємств-монополістів).Прошу голосувати.
11:43:02
За-243
Законопроект прийнято.
Розглядаємо законопроект за номером 5092 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра".
Можемо, до комітету я звертаюся, за скороченою процедурою? Можна. Будь ласка, я ставлю пропозицію за скороченою процедурою. Прошу підтримати пропозицію.
11:43:47
За-208
Підтримана.
Будь ласка, автор законопроекту, колега Грач. Підготуватися Калетніку.
11:44:02
ГРАЧ Л.І.
Уважаемые народные депутаты, с 2006 года Верховная Рада Украины рассматривала проект Закона о "Массандре". И в июне 2009 года, я считаю, сделала великое государственное дело, приняв такой закон об особенностях, структуре, полномочиях и правового, экономического режима национального производственного объединения "Массандра". Сегодня "Массандра", по большому счету, спасена, потому что "Массандра" – это лакомый земельный кусок, от Фороса до Судака. "Массандра" – это 4 тысячи гектаров виноградников. "Массандра" – это выпускающая более 10 миллионов бутылок в год вина элитного качества. "Массандра" – это 65 процентов экспорта за пределы Украины производимой продукции.
К сожалению, когда мы принимали это закон, который действительно дал "Массандре" спасение, и социальная сфера развивается и поддерживается. Но в отдельные статьи закона, во время принятия во втором чтении, здесь в зале с голоса без должной проработки, было внесено ряд замечаний, поправок, которые сегодня нам, как мне представляется, нужно исправить. Потому что, в результате этого были созданы трудности именно производственного, хозяйственного характера деятельности НПО "Массандра".
Первое. Пункт 5 статьи 2, который устанавливает, что НПО "Массандра" самостоятельно осуществляет сбыт собственной продукции и не имеет права передавать эти функции любой другой структуре, дает возможность для его неоднозначного толкования.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ГРАЧ Л.І. … сбыта произведенной продукции входящих в состав "Массандры". А таких 8 совхоззаводов.
Второе. Пункт 6 этой статьи, регламентирующий, что фирменный знак, технологии производства, наименования продукции, которая производится НПО "Массандра", принадлежит исключительно "Массандре" и не могут передаваться любой другой структуре. Запрещается реализация виноматериалов сторонніми предприятиями. Опять же, это все касается внутримассандровской деятельности.
Речь идет о том, что головной завод в "Масандре" не в состоянии всю ту винодельческую продукцию, которую совхоз-заводы его же объединения производят и поставляю, а он, естественно, не переработав ее, не может ее пускать на реализацию.
Поэтому данная поправка как раз таки дает возможность не для того, чтобы фирменный знак "Масандры" был передан каким-то другим производителям, а для того, чтобы …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Іванович.
Будь ласка, від комітету Калетнік Григорій Миколайович.
11:47:57
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розглянуто вищезгаданий законопроект. Він спрямований на вдосконалення законодавчого забезпечення діяльності Національного виробничого аграрного об’єднання "Масандра", зокрема, уточнюються повноваження об’єднання з питань організації його діяльності, збуту власної продукції, використання фірмових знаків, технології виробництва, особливості правового режиму земель, наданих у постійне користування об’єднанню "Масандра" з врахуванням їх функціонального призначення та сплат цих земель, що відносяться до категорії особливо цінних земель.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект закону України про внесення змін до Закону України "Про структуру, повноваження та особливості правового, економічно режиму майнового комплексу національного виробничого аграрного об’єднання "Масандра" прийняти за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто бажає взяти участь в обговоренні. Є? Записуємось.
Будь ласка, Іван Кириленко.
11:49:19
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Ми не могли не взяти слово з приводу прийняття цього законопроекту, бо одне з небагатьох підприємств в цій надзвичайно конкурентній галузі, яким є виноробство і виноградарство у світі, Україна має про що за себе сказати. Багаторічна, якщо не сказати декілька десятиліть і століть, історія цього підприємства, те, чим воно займається, як зберігає те, що виробляє, і як реалізує, звичайно, заслуговує на велику повагу і на підтримку. Цей законопроект уточнює попередньо прийнятий нами закон, бо, дійсно, попереднім законом ми, по суті, заблокували в багатьох напрямках діяльність цього підприємства. Я дякую автору і від імені фракції за те, що він опрацював детально цей закон і розблоковує діяльність підприємства там, де блоки ставити не треба. Заслуговує на підтримку те, що законопроектом посилюються вимоги до збереження і земельного фонду, і рекреаційного фонду, і інших складових, які це підприємство складають і становлять. І ще раз нагадую, це національне виробниче підприємство. Титул національного – це той високий титул, який оберігає його від нападок часткової приватизації, часткової передачі у комунальну власність, а потім послідуючої приватизації і так далі, і так далі. І так потихеньку можна зробити, як кажуть одні, як в народі кажуть, ріжки да ніжки з того, що сьогодні може прославляти Україну.
Ми голосуємо за цей законопроект і підтримаємо автора за те, що він уточнив і багато чого зробив, для того щоб цей закон, дійсно, діяв на користь і на славу цьому підприємству і Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об’єднання "Масандра" (реєстраційний номер 5092). Прошу голосувати.
11:51:43
За-95
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 8, БЮТ – 32, „Наша Україна" – 12, комуністів – 25, "Реформи" – 10, Народної Партії – 0, "Позафракційні" – 8. Законопроект, на жаль, відхилено.
Шановні колеги, ми мали б зараз розглядати проект закону за номером 6609: про внесення змін до статті 134 Земельного кодексу України (щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). Проте автори законопроекту Омельянович і Бевзенко просять Верховну Раду перенести розгляд законопроекту.
Не буде заперечень? Добре. Законопроект переноситься, розгляд.
Розглядаємо питання: проект Закону про розвиток виробництва та споживання біологічних палив (реєстраційний номер 7524). Голова комітету, він же ж автор, Калетнік Григорій Михайлович. Будь ласка.
11:53:17
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Скорочення споживання імпортних нафтопродуктів, природного газу і заміщення традиційних палив відновлювальними джерелами енергії залишаються найбільш актуальними проблемами енергетики та економіки в світі і в Україні. Цього, правда, не розуміють окремі чиновники з Мінпаливенерго.
На даний час частка відновлювальних джерел енергії в світових обсягах енергоспоживання становить 14 відсотків. Країни Європейського Союзу відповідно до прийнятий директив планують до 2020 року збільшити її до 20 відсотків.
Ціна на нафту, шановні колеги, за 10 років – з 2000-го до 2010-го – виросла з 15 до 80 доларів США за барель, або в 5 разів. І тільки за січень-лютий 2011-го – до 116-ти, або за 10 років у 8 разів зросла ціна на нафту, а, відповідно, на дизпаливо і бензин.
На сьогодні одним з найбільш перспективних відновлювальних джерел енергії є біомаса, вироблена в аграрному секторі економіки України, та біопалива, вироблені з цієї біомаси.
Україна може вже найближчим часом замінити біопаливами до 30 відсотків нафтових палив, що споживаються в країні, а це 3,5 мільйонів світлих нафтопродуктів.
Використання біомаси в Україні слід розглядати як один із засобів диверсифікації джерел енергії і зниження залежності від імпортованих енергоносіїв, щорічна вартість яких для України коштує понад 30 мільярдів доларів.
До основних переваг виробництва і застосування біопалива можна віднести створення нових робочих місць і джерел фінансових ресурсів в сільській місцевості, захист навколишнього середовища, надійність і доступність, економію витрат, зростання економіки в цілому і вітчизняного сільського господарства, розвиток науки.
Я надіюся, що цей закон дозволить українським виробникам і споживачам, а також міжнародним інвесторам працювати в одному законодавчому полі за єдиними правилами гри.
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав зазначений законопроект та рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу. Але. Прошу пару секунд.
Але Податковий кодекс, який вступив у дію, пунктом 7.3 статті 7 визначає, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.
КАЛЕТНІК Г.М. … що встановлення податків та зборів, внесення змін в Податковий кодекс законами, що містять… можна робити тільки законами, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього кодексу.
Тому як автор прошу Верховну Раду України для проведення необхідних змін повернути даний закон на доопрацювання авторам без обговорення. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зрозуміла ситуація? Зараз. Тим більше, що я, дійсно, хотів би звернути на подібне явище увагу і подякувати за свідомість голові комітету, який не хотів порушувати, дійсно, іншого законопроекту, хоча ми могли б це з вами, на жаль, і не помітити.
Тому давайте без обговорення приймемо рішення про перенесення, вірніше, про повернення автору законопроекту на доопрацювання. Прошу голосувати.
11:56:42
За-276
Повертаємо автору на доопрацювання.
Будь ласка, Іван Кириленко, одна хвилина.
11:56:52
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Дякую за надану можливість виступити з цього питання. Я хотів би подякувати автору Григорію Миколайовичу Калетніку, який не просто фахівець в цій галузі, а і вчений.
Адаме Івановичу! Звертаюсь до всіх колег, цей закон обов’язково треба буде прийняти, розділивши його, вибравши ті статті, які ми не можемо втручатися в податкове, митне законодавство. Але ви почули цифру всі, Україна споживає енергоносіїв на 30 мільярдів доларів, сума співставна з національним бюджетом, левова частка їх імпортується, ми можемо самі виробляти із відновлювального джерела, екологічно чистого, нова мотивація сільському господарству, і звичайно енергетична незалежність України.
Цей закон повинен бути і повинен діяти, до речі, вже є відповідний закон Пашинського, ми знаємо цей закон, як Пашиньского, він, на жаль, не в повній мірі працює і не може працювати без цього закону, який запропонував колега Калетнік. Тому якомога швидше треба його внести і прийняти в цьому залі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Підходить перерва, дозвольте я зроблю оголошення перед перервою. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата Березкіна Станіслава Семеновича з депутатської фракції "БЮТ - "Батьківщина" та його входження до складу депутатської фракції Партії регіонів.
Наступне оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статей 59 та 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Полунєєва Юрія Володимировича до складу депутатської фракції Партії регіонів.
Ще одне оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статей 59 та 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата України Бута Юрія Анатолійовича зі складу депутатської фракції "Наша Україна - Народна самооборона" та його входження до складу депутатської фракції Партії регіонів.
Шановні колеги, оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.
Після перерви
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо роботу розглядаємо питання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України" (щодо посилення охорони рідкісних видів тварин і рослин) (реєстраційний номер законопроекту 6472).
Чи можемо ми його за скороченою процедурою розглядати?
Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання скороченою процедурою.
12:31:32
За-164
Прийнято рішення.
Запрошую автора ініціативи Миколу Степановича Комара, підготуватися Зайцю.
12:31:58
КОМАР М.С.
Шановні колеги! На ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України" (щодо посилення заходів по охороні рідкісних видів тварин і рослин за несених до Чернової книги України.
Останнім часом в Україні склалось катастрофічне положення з охороною осетрових риб, вилов яких ще й до недавнього часу давав значний економічний ефект для рибної галузі країни. Через масове браконьєрство чисельність осетрових у водах України в порівнянні з 80-ми роками упала на 99 відсотків, а всі п’ять видів осетрових у 2009 році внесені до третього видання Червоної книги України. Особлива втрата осетрових в Україні носить їх незаконний виловив для придбання чорної ікри. На жаль, чорна ікра поки не входить в поняття об’єкту Червоної книги.
Так само в поняття об’єкту Червоної книги поки не входить деревина занесених в Червону книгу України дерев, наприклад, ялівця високого, який зараз самим активним способом знищується в Криму для виробництва сувенірів.
Тому з метою посилення заходів для боротьби з незаконним видобутком осетрових, ялівця високого та інших, занесених до Червоної книги рослин і тварин поняття "об’єкти Червоної книги України" необхідно розширити за рахунок включення в це поняття частин диких тварин і рослин.
Відповідне доповнення має відбутися і в статті 12 закону, що дозволить налагодити державний контроль за утриманням у неволі або вирощуванням у штучних умовах рослин і тварин, занесених до Червоної книги.
Цей законопроект вноситься на зміну проекту закону, який ми вже вносили і розглядали в цьому залі. Він не призведе до дублювання функцій та не потребує додаткових матеріальних затрат. Ініціатива цього законопроекту надходить з працівник культурної сфери, які виробляють вироби культурного призначення, але не ті, які ви можете побачити в Криму на розкладках...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КОМАР М.С. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від комітету Заєць. А ми слухали Комара, тепер – Зайця.
12:34:32
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська Народна Партія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Серед авторів є й Голуб.
ЗАЄЦЬ І.О. Шановні народні депутати, комітет розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України", внесений народними депутатами Комаром, Пшонкою, Дейчем і Голубом (реєстраційний номер 6472). Автори законопроекту справедливо стурбовані ситуацією з охороною багатьох рідкісних видів тварин і рослин, зокрема катастрофічне становище сталося з охороною осетрових риб. Особливої шкоди осетровим завдає незаконний вилов та добування чорної ікри через масове браконьєрство, чисельність осетрових у водах України в порівнянні з 80-ми роками зменшилось на стільки, що всі п’ять видів осетрових внесені до третього видання Червоної книги України.
Таке ж катастрофічне становище сталося з охороною тисів, ялівців та інших рідкісних дерев, з яких виготовляють сувеніри. Таких невтішних прикладів можна навести безліч. Комітет солідаризується з висловленою авторами стурбованістю але це той випадок, коли добрі наміри не знайшли відповідних законодавчих механізмів захисту.
Законопроектом запропоновані зміни до статті 4 Закону "Про Червону книгу України", які розширюють поняття об’єктів Червоної книги України шляхом включення до них рідкісних видів мікроорганізмів, частин чи органів рідкісних видів тварин і рослин, таких як яєць, ікра, насіння, рогів, деревини тощо.
Крім того пропонується поширити червонокнижну об’єктність не тільки на природні умови, але і на штучно створені середовища, середовища неволі. Ще пропонується доповнити статтю 12 новою частиною, а саме пропонується реєструвати в центральному органі виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища тварин і рослин, які занесені до Червоної книги та перебувають під загрозою знищення і утримуються в неволі або вирощуються в штучних водоймах – ботанічні сади, розсадники, аквапарки …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ЗАЄЦЬ І.О. Завершую. Головне експертне управління пропонує направити законопроект на доопрацювання, а комітет так само вважає, що цей законопроект треба доопрацювати. І я думаю, що наше голосування за те, щоб автори доопрацювали цей законопроект, їх заохотить до того, щоб ми у залі цей законопроект все-таки прийняли, але у тому виді, у тій формі, яка буде вкладатися у ідеологію захисту рідкісних тварин і рослин із Червоної книги України і ті, що знаходяться під загрозою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Крім Зарубінського ніхто не наполягає? Будь ласка, мікрофон Зарубінського.
12:37:31
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Адаме Івановичу. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
В принципі, шановні колеги, будь-які ініціативи, спрямовані на те, щоб до Червоної книги входило якомога більше і рослин і тварин, треба вітати, особливо на тлі того браконьєрства, яке в Україні поширено. Бо, вибачте, скажу щось неприємне для таких мисливців. Але коли люди із-за свого азарту, а не для потреби харчуватися знищують тварин, я думаю, що це не зовсім відповідає самій філософії ХХІ століття. Але правий був представник профільного комітету, що така гарна ідея має відповідати чинному українському законодавству і бути виписана в юридичному плані бездоганно. У даному випадку є серйозні, я б не сказав, що порушення, а скоріше неточності, які полягають у тому, що є сама невідповідність тому, що є Червона Книга і що вона включає. І правильно було зазначено, що, очевидно, не можна включати у перелік частини рослини і частини тварини, бо ікра окремо від осетрини від цієї рибини не існує.
Тому, мені здається, жодним чином не треби відкидати цю ідею, жодним чином не треба відхиляти цей законопроект. Я думаю, що суб’єкт законодавчої ініціативи зможе його опрацювати якраз виходячи із абсолютно в даному випадку слушних пропозицій нашого науково-експертного управління. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання …
Будь ласка, Самойлик, одна хвилина.
12:39:21
САМОЙЛИК К.С.
Дякую, Адаме Івановичу. Я хочу вам сказати, що ніяке занесення рогів і копит, і ікри окремо з осетра до Червоної Книги не врятує рослинний і тваринний світ. Будь ласка, не смішіть весь світ. Для того, щоб підсилити відповідальність, будь ласка, вносьте зміни до Адміністративного, Кримінального кодексу України, поїдьте на рибацьку стрілку і подивіться, будь ласка, як на сьогоднішній день практично все знищується, але органи правосуддя, органи фіскальні, які повинні контролювати, цього не роблять.
І ми доходимо, Адаме Івановичу, ну до сміхоти: ікра, рога, копита забули. Не можна з Верховної Ради України робити посміховисько. Вносьте, будь ласка, зміни до Адміністративного та Кримінального кодексів. Оце буде відповідальність і оце буде збереження і тваринного і рослинного світу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць в захист, 1 хвилина.
12:40:30
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська Народна Партія. Справа в тому, що захист і охорона тварин і рослин, які знаходяться під загрозою, відбувається у різний спосіб. Так, можна підвищити відповідальність за порушення закону, але, якщо ми не виділяємо кошти, не підтримуємо тих тварин чи, наприклад, не розводимо якихось тварин, то ми ніколи не забезпечимо існування цього виду. Тому це одне одному не суперечить. Треба розширювати об'єкти Червоної книги, тому що дуже багато тварин і рослин сьогодні перед межею зникнення, треба… і одночасно треба підвищувати відповідальність за знищення тварин і рослин. Але протиставляти ці два заходи не можна. Це є підтримка, з однієї сторони, а з іншого боку – це є відповідальність за незаконну діяльність. Тому, в даному випадку, треба діяти так, як говорить наш комітет: на доопрацювання і хай автори його доопрацюють.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я думаю, краще, щоб не було Червоної книги, щоб нікого було захищати, не було необхідності захищати, щоб усі, так би мовити, могли функціонувати без Червоної книги. Але, оскільки вона є, і є законодавча ініціатива, то я ставлю її на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про червону книгу України" (щодо посилення охорони рідкісних видів тварин і рослин) (реєстраційний номер 6472). Прошу визначатись.
12:42:29
За-30
Є пропозиція комітету і науково-експертного управління направити суб'єктам права і законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.
12:42:56
За-271
Рішення прийнято.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо надання права органам внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення з фінансових питань) (реєстраційний номер 5207). Чи можемо за скороченою процедурою? Я ставлю пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.
12:43:37
За-193
Підтримано.
Будь ласка, Мойсик Володимир Романови, голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прошу.
12:43:49
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, Партія "За Україну!"
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я доповім замість автора Шемчука Віктора Вікторовича, його законодавчу ініціативу і доповім позицію нашого комітету.
У Кодексі про адміністративні правопорушення є стаття 164 з позначкою 2, якою встановлюється адмінвідповідальність за порушення законодавства з фінансових питань. Стаття 255 цього кодексу передбачає, що адмінпротоколи про ці правопорушення складають органи внутрішніх справ, тобто органи міліції.
Разом з тим стаття 222 кодексу, яка передбачає уповноважені органи на розгляд цих протоколів, не зазначає органи внутрішній справ, які мають право скласти протокол і розглянути протокол про порушення законодавства з фінансових питань.
Отже, автор законодавчої ініціативи пропонує до статті 222 внести статтю 164 з позначкою 2, тобто надати право керівникам районних управлінь міліції розглядати протоколи про порушення законодавства з фінансових питань, які складають так само самі працівники міліції.
Комітет розглянув цей законопроект і вважає, що він може бути ухвалений за основу у першому читанні. Така позиція комітету і її автора. Це не моя позиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто бажає взяти участь в обговоренні, крім Аржевітіна? Не наполягає ніхто більше? Аржевітін, прошу.
12:45:34
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, я прошу дуже уважно прислухатись до моїх слів. Мова йде про те, що тепер у питаннях порушення законодавства з фінансових питань будуть мати право накладати всякі там штрафи і ще й міліція. Я хотів би сказати, мова йде про клієнтів, мова йде про підприємців. І сьогодні я хотів би нагадати, які державні організації здійснюють оцей контроль у сфері відповідності законодавства у фінансових питаннях: Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна комісія з фінансового моніторингу, державні регулятори, Національний банк, Держфінпослуг, Державна комісія з цінних паперів, податкова інспекція. Банківська система просто в суцільному варіанті виконує функції держави, як кажуть уже, стучить на клієнта по всім уже напрямкам. Скажіть, будь ласка, чи не забагато на підприємця ось таких координаторів і у сфері фінансових питань.
Тому я думаю, що недоцільно це розглядати, ну, от навіть з таких причин. Якщо автор пропонував цю функцію забрати від КРУ Мінфіна, від Державної цієї комісії контрольної служби, передати її до міліції, то, напевно, там треба вилучити, а тут потрібно дати. А так залишається, що дві організації будуть складати оці акти.
Наступне. Якщо взяти оцю пропозицію, мова йде про 162-2 статтю, то, звичайно, по своїй суті вона спрямована на те, щоб складати ці всі покарання саме у сфері, де є державна власність, і це правильно, і це логічно. А якщо ми сьогодні цю статтю перенесемо у приватний сектор, там, де малий і середній бізнес, і якщо, наприклад, якийсь працівник у цього приватного підприємця, ну, якусь заподіяв шкоду, і керівник приймає рішення про те, що недоцільно його карати, тому що це не перспективно або не та причина. Але він тепер буде зобов’язаний це робити, тому що на нього накладуть адміністративне правопорушення. Тому, шановні, я пропоную, що це не можна приймати, це забагато на підприємця…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо надання права органам внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення з фінансових питань) (реєстраційний номер 5207). Комітет пропонує прийняти за основу, Головне науково-експертне управління – повернути законопроект на доопрацювання. Прошу голосувати.
12:48:35
За-34
Не підтримано.
Інших пропозицій немає? Законопроект відхилено.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за порушення виборчого законодавства (реєстраційний номер 5424).
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:49:13
За-196
Дякую.
Автор законопроекту, і він же ж від комітету, Мойсик Володимир Романович. Прошу.
12:49:25
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, партія "За Україну!" Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! У зв’язку з підготовкою до чергових виборів Президента України Верховна Рада України у серпні 2009 року прийняла закон - і доповнила Кримінальний кодекс України статтею 158 з позначкою 1, і змінила текст статті 157 Кримінального кодексу України.
Йшлося у статті 158 з позначкою "прим." про те, що за голосування виборцем, який бере участь у виборах або референдумі, на виборчій дільниці більше ніж один раз встановлювалася кримінальна відповідальність. Разом з тим, у той час ми з вами в залі, законодавець, не взяли до уваги, що навіть і вибори Президента можуть відбуватися не за один тур, що двічі поспіль і відбулося в нашій державі. Тому і є можливість повторного голосування.
Крім того, законодавець не взяв до уваги, що на інших виборах, які регулюються виборчими законами, і до Верховної Ради, і до місцевих рад, сільських, міських голів, які можуть бути і окремо або проводитися разом, також відбувається неодноразове голосування виборця на виборчій дільниці.
Отже, у статті 158 з позначкою "1" ми розтлумачуємо які випадки маються на увазі, коли виборець голосує більше, ніж один раз, і це є кримінально карним діянням. Юрію Богдановичу, я з вами мав розмову, скажете окремо.
Крім того, ми встановили розмежування ухилення члена виборчої комісії. Бо сьогодні є кримінальна відповідальність за ухилення члена виборчої комісії від виконання своїх обов’язків члена комісії. Але разом з тим у чинному законі не описано і для тих, хто застосовує закон, незрозуміло, яка мета, який мотив цих дій повинен бути, які випадки є з поважних причин, які не з поважних причин. Отже, в законі врегульовується і положення у цій частині.
І насамперед стаття 60, яка є у чинному Кримінальному кодексі, пропонується нами до виключення, оскільки питання кримінальної відповідальності, які є в цій статті, передбачаються статтею 157, 158 з позначкою "прим." і 159 Кримінального кодексу України.
Шановні колеги, є зауваження, як завжди, юридичного управління. Я не виключаю, що якщо буде подано Закон про вибори до Верховної Ради України, у дванадцятому році будуть якісь знову новели, але Комітет з питань законодавчого забезпечення і я просимо вас підтримати у першому читанні за основу, і ми його доопрацюємо навіть тоді, коли вже буде Закон про вибори до Верховної Ради у дванадцятому році. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Хто бажає взяти участь в обговоренні? Будь ласка, Ключковський, 2 хвилин.
12:52:46
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую, Юрій Ключковський, "Наша Україна".
Мені здається дуже симптоматичним, що законопроект про кримінальну відповідальність за порушення виборчого законодавства фактично не викликає бажання у народних депутатів його обговорювати. Однак, я хочу звернути увагу, що зазначений законопроект, який начебто спрямований на поліпшення теперішнього формулювання 157 і наступних статей Кримінального кодексу, насправді не досягає жодним чином поставленої мети.
По-перше, мені здається, що вже досить залякувати громадян участю у роботі виборчих комісій. Мало того, що ми їм платимо жебрацькі гроші за те, що вони працюють на грані своїх можливостей, ми ще даємо можливість кожному неслухняному члену комісії бути притягнутим до кримінальної відповідальності. Вдумайтесь, колеги, особливо з фракцій, які не є фракцією регіонів, ті кого ви запропонуєте до складу виборчих комісій, або залякають кримінальною відповідальністю, або посадять в тюрму.
Друга річ, яка стосується того, про що говорив доповідач, голосування двічі під час виборів. На превеликий жаль, сьогодні кримінальним злочином вважається лише голосування двічі на одній і тій самій дільниці, ця єзуїтська зміна 2009 року, за якою голосування на двох різних дільницях, але в тих самих виборах, жодним чином не карається, таким чином заохочується, перестає бути злочином і це не виправляється вказаним законопроектом.
Тому мені здається, що як законопроект, який не досягає поставлених цілей, він заслуговує на відхилення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Більше ніхто не наполягає на обговоренні? Шановні колеги! Я скажу два слова. На моє переконання законопроект не посилює, а зменшує кримінальну відповідальність за порушення законодавства про вибори.
Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за номером 5424, про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за порушення виборчого законодавства).
Прошу визначатися.
12:55:29
За-37
Не підтримано. Законопроект відхилено.
Розглядаємо проект Закону про збереження архітектурної та містобудівної спадщини (реєстраційний номер 5329). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати цю пропозицію.
12:56:01
За-199
Підтримано.
Будь ласка, Сербін Юрій Сергійович дві хвилини, від комітету Яворівському підготуватися.
12:56:14
СЕРБІН Ю.С.
Шановні колеги, Закон про охорону архітектурної спадщини, з нашої точки зору, з точки зору автора, важливий, тим більше підтримали два комітети і Комітет по культурі і духовності, і наш Комітет з питань будівництва та регіональної політики та Мінрегіонбуд. Бо ми в нашій країні маємо 3,5 тисячі пам'яток державного значення і більше 15 тисяч пам'яток місцевого значення, ще у 2016 році Верховна Рада ратифікувала конвенцію про охорону пам'яток архітектури. І тому, з нашої точки зору, логічним виглядає, що ми з цього приводу прийняли закон і тоді ми вже завершили б питання побудови законодавчої ланки для охорони пам'яток архітектури. З цієї точки зору виглядає не зовсім логічним заключення Науково-експертного управління, яке каже, недоцільне прийняття цього закону і потрібно внести зміни до існуючого закону про охорону культурних пам'яток. Бо це є окрема галузь охорони архітектурних пам'яток, вона окремо охороняється в світі і нам здається, що потрібно це законодавчо врегулювати.
Більш точно ніж в базовому законі записано питання по формулюванню тих чи інших органів і їх повноважень, які займаються охороною архітектурних пам’яток. Більш точно прописуємо яким чином буде здійснюватися міжнародне співробітництво з тим же самим ЮНЕСКО, прописуються буферні зони при охороні пам’яток світового значення, щоб у нас не було от того неподобства, яке робиться зараз біля нашої Софії Київської, прописано яким чином і як місцеві органи працюють з пам’ятками архітектури.
Пам’ятки архітектури потрібно, щоб за ними…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
СЕРБІН Ю.С. Виходячи з цього, я прошу зал підтримати наш законопроект, в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету Косів Михайло Васильович.
12:58:44
КОСІВ М.В.
Михайло Косів, фракція БЮТ, партія "Реформи і Порядок".
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Ми розглядали на засіданні Комітету з питань культури і духовності двічі цей законопроект – 2 червня і 20 жовтня минулого року. Чому двічі? Тому що й справді до самого тексту проекту є серйозні зауваження, і, насамперед, зауваження нашого науково-експертного відділу. Основне зауваження зводиться до того, що краще, можливо, було б внести доповнення і зміни до вже існуючого, так називають наші експерти, основоположного Закону "Про збереження культурної спадщини".
Я був автором і доповідав цей закон вам, шановні колеги, за нього тоді проголосувало 316 депутатів. Він і справді є такий універсальний. Але на цей раз я все-таки просив би вас підтримати ініціативу автора законопроекту і проголосувати за прийняття його в першому читанні. Чому? Та тому що й справді архітектурна спадщина і містобудування має… це окрема галузь у нашій культурі. І вона потребує окремого регулювання окремим законом.
І наступне. Існувала донедавна ще така розбіжність, хто має опікуватися збереженням цієї спадщини: чи Міністерство регіонального розвитку та будівництва чи Міністерство культури і туризму. Зараз це вже, цей конфлікт відпав, бо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КОСІВ М.В. ... культури. Кажу зараз, цей конфлікт відпав, бо перейшло все до Міністерства культури. А в другому читанні ми всі ці зауваження, які нам пропонує змінити науково-експертний відділ, доопрацюємо разом з автором.
Прошу підтримати в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто бажає взяти участь в обговоренні?
Так, Шкіль. Інші не наполягають? Будь ласка, Андрій Шкіль і Гриневецький Сергій.
13:01:24
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Шкіль Андрій, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
Шановний головуючий, шановні колеги депутати народні, шановні глядачі, бо… і слухачі, бо в першу чергу це звичайно буде звернення до них. Ну, хто не знає те, що відбувається у нас з руйнуванням пам’яток культурної спадщини? Я вже не буду перераховувати відомі в Києві – Софію Київську, Десятинну церкву, над нею до цього часу не відомо що будується: чи-то кіоск буде з продажу квитків, чи-то буде церква однієї, тобто правлячої конфесії в Україні, Лаври, тут підказують. Дуже багато випадків, коли передається надбання нації в руки одного не зовсім радивого упорядника і воно руйнується дощенту тому, що він так бачить розвиток цієї пам’ятки архітектури.
Але я вам наведу приклад мого рідного міста Львова. У Львові існувала 150 років пожежна частина. Совєтська влада не наважилася би не те, що її зруйнувати, а будь-що з нею зробити. Попередні влади так-сяк якось боролися з тим, щоб, не знаю, там, ну, принаймні, її зберегти. Але прийшов один міністр надзвичайної ситуації, сказав: "Для чого нам в місті Львові пожежна частина, якій 150 років? Бо у нас найстарша пожежна частина тут недалеко, в Києві, їх аж, аж 80 років". Ну, що 150? 80 же ж більше. І от вирішили зруйнувати. Зруйнувати – зруйнували, зрубали навколо столітні липи.
І що ж там буде? Там буде прекрасний восьмиповерховий велетень бізнес-центр. Ну що ще треба? Навколо школа, одна, друга. Дві школи, з польською, українською мовою викладання. Навколо мешканці протестували. Абсолютно до одного місця це міській владі.
Більше того, тепер я їм казав, що пожежна машина до вас буде їхати довше і ваше приміщення згорить. Може, тому вони і скасували, щоб згоріти? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гриневецький Сергій, фракція Народної Партії.
13:03:48
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.
Дякую. Гриневецький, фракція Народної Партії.
Шановні колеги, я думаю, що намагання суб’єктів законодавчої ініціативи щодо… через закон удосконалити механізм реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини, заслуговує на увагу. Тим більше, що вони широко підійшли до того, щоб і забезпечити більш ефективний контроль за станом регенерації історичних територій, а саме головне, відрегулювати адміністративні відносини між органами державної влади і суб’єктами господарювання. Але мені здається, що до наступного читання треба більш серйозно підійти і врегулювати всі моменти, розбіжності, які є, скажімо, з Законом про місцеве самоврядування.
Враховуючи, що я представляю регіон, де багато пам’яток архітектури, містобудування і місцевого значення, і національного значення, і світового значення, то я просив би цей період просто реально подивитись на стан відносин між органами виконавчої влади і місцевого самоврядування для того, щоб врахувати реальну ситуацію, для того, щоб не допустити фінансових порушень, а саме ефективне використання бюджетних коштів і для того, щоб не порушувати закон для збереження унікальних пам’яток нашої архітектури. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Забарський, будь ласка.
13:05:42
ЗАБАРСЬКИЙ В.В.
Я слово передаю Зубанову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубанову мікрофон.
13:05:51
ЗУБАНОВ В.О.
Дякую. Треба зазначити по цьому закону про неповну відповідальність назви законопроекту, там де збереження, там охорона і таке ніше. А також слід мати на увазі і те, що об’єкти архітектурної та містобудівної спадщини, збереження яких пропонується сформувати поданим проектом, є складовою культурної спадщини і відповідають від визначення нерухомої компанії і таке інше, тобто дублюється іншими законами. То я пропоную цей закон направити на повторне друге читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено.
Подвійне враження від законопроекту: з одного боку – він треба, а з другого боку - є базовий законопроект. Як на мене, то дійсно я не бачу різниці між архітектурною і містобудівною спадщиною, щоб вона не входила у загальне поняття "культурної спадщини". Краще було б окремий розділ зробити у цьому законі. Ну але є ініціатива автора, він має на це право, хоча я ще раз повторюю, доцільніше, дійсно, було б у базовий закон внести спеціальний розділ для того, щоб захистити архітектурну та містобудівну спадщину.
За результатами обговорення я ставлю на голосування законопроект за номером 5329 – проект Закону про збереження архітектурної та містобудівної спадщини у першому читанні. Прошу визначатися.
13:07:31
За-84
Не підтримана пропозиція.
Можливо, давайте дійсно направимо автору законопроекту на доопрацювання з тим, щоб він вніс зміни у базовий закон, все те, що треба для захисту архітектурної і містобудівної спадщини, але імплементувати його в Закон "Про охорону культурної спадщини". Я ставлю таку пропозицію на голосування: про направлення законопроекту 5329 автору на доопрацювання. Голосуємо.
13:08:19
За-73
І ця ідея не підтримана. Тоді законопроект відхилено.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 18 Закону України "Про освіту" та до статей 11, 14 Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо ліквідації навчально-виховних закладів освіти) (реєстраційний номер 5334). За скороченою процедурою є пропозиція. Прошу підтримати.
13:08:59
За-198
Підтримано.
Доповідає Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка. І підготуватись Самойлик.
13:09:14
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Добрий день, Україно! Володимир Яворівський – голова Комітету з питань культури і духовності.
Шановні колеги і шановні наші виборці! Ви прекрасно розумієте і, мабуть, кожен із нас стурбований, ну принаймні, більшість із нас стурбовані ситуацією із закриттям шкіл сьогодні в Україні. Якщо за попередні роки було закрито, десь там за останніх 1,5–2 роки, було закрито десь 700 шкіл, за 3 роки. Так, за 3 роки 700 шкіл, то вже за цей 1 рік було закрито біля тисячі шкіл. Я думаю, що в кожного з нас повинно викликати колосальну тривогу в тому, як буквально, як шагренева шкіра, скорочується наш, наша освітня база. Річ у тому, в якій ситуації сьогодні перебуває село, українське село, а я в першу чергу апелюю саме до села, бо у місті таких шкіл закривається набагато менше, хоч так само закривається. І в основному, як правило, це школи українські, тому що це в селі, як правило, ви знаєте. Через те саме ця тривога і викликала потребу у тому, щоби якось спробувати унормувати і зупинити оце механічне скорочення шкіл, особливо, ще раз підкреслюю, у сільській місцевості.
Що пропонує наш цей законопроект, який я вніс? Я вважаю, що для того, щоби уникнути цих помилкових скорочень шкіл, потрібно, щоби в цьому були задіяні і органи державної влади вищі, тобто в особі, очевидно, Міністерства освіти або Кабінету Міністрів, з одного боку, але щоби це постійно погоджувалося із органами місцевої влади, тому що вони на місці цю проблему знають і розуміють набагато більше, ніж її, скажімо, розуміють у Міністерстві освіти України.
Через те, очевидно, поєднання саме, оця гармонія у підході і органів місцевої влади, і органів державної влади дасть можливість…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я завершую. … непоспішні рішення.
І ще одна пропозиція, яка вимагає того, щоби якщо раніше було, що не менше 5 осіб у класі, то я пропоную все-таки внести сьогодні 3 особи для того, щоби все-таки залишалася ті школи, які вкрай нам потрібні. Ви ж знаєте скільки шкіл закривається сьогодні і у Красному Лучі, і тому подібне.
Прошу підтримати у першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Секретар Комітету з питань науки і освіти Катерина Семенівна Самойлик.
13:12:01
САМОЙЛИК К.С.
Дякую. Шановні колеги, автор законопроекту пропонує нам зафіксувати у двох законах України про те, що ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у сільській місцевості, запропоновано проводити за рішенням органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Звертаю увагу, що це не узгоджується з принципами відносин територіальних громад з органами місцевого самоврядування, які є підконтрольними, підзвітними і відповідальними перед територіальними громадами. Відповідно до статті 142 Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування" власником навчальних закладів, заснованих на комунальній власності, є територіальна громада, а органи самоврядування є лише органи, які повинні здійснювати від її імені та в її інтересах управління відповідними навчальними закладами. В зв’язку з цим очевидним є те, що органи місцевого самоврядування мають вирішувати відповідні питання виключно за згодою територіальних громад, а не навпаки. І тому, звичайно, з цим ми не можемо погодитися. Чітко і ясно сьогодні врегульовано, що тільки територіальна громада в праві вирішувати питання, чи існувати, чи не існувати комунальному навчальному закладу.
Друге. Заслуговує на увагу пропозиція щодо зменшення чисельності учнів класів з 5 до 3 осіб. Принагідно хочу нагадати, що даний закон, такий закон щодо зменшення чисельності, а також поділу класів при вивченні окремих предметів, ми в цій залі проголосували у першому і другому читанні, але за ініціативою однієї з політичних партій була розігнана Верховна Рада України, і законопроект, який мав право на життя, на сьогоднішній день заблоковано. Тепер вже пізно до цього звертатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
САМОЙЛИК К.С. Чи навряд ви наберете кількість голосів, але другий пункт треба підтримати. Комітет пропонує відправити законопроект на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, є бажаючі обговорити? Запишіться. Прошу, Сергій Гордієнко, фракція комуністів. Підготуватись Забзалюку.
13:14:46
ГОРДІЄНКО С.В.
Прошу передати слово своєму колезі Володимиру Лещенко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, будь ласка.
13:14:56
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Компартії України, Чернігівщина.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці! У цьому році минає 20 років відтоді, як купка пройдисвітів домоглася, щоб була ліквідована радянська влада. За часів радянської влади будувалися школи, а не закривалися. До речі, участь у цих всіх справах брав і автор цього законопроекту.
За 20 років село нікому не потрібно, тільки руйнується. Закриваються школи, закриваються дільничні лікарні, закривають фельдшерсько-акушерські пункти і аптеки. Тим більше що це питання відрегульовано чинним законодавством. Потрібно, щоб вирішувала питання долі школи чи іншого навчального закладу на селі громада. Тому підтримувати цю ініціативу абсолютно непотрібно.
А що стосується другої ініціативи, то можна підтримати – і, дійсно, відправити цей законопроект на доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Забзалюк. Підготуватись Попеску.
13:16:04
ЗАБЗАЛЮК Р.О.
Слово передаю Томенку Миколі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко, будь ласка.
13:16:15
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, аби все було так просто в нашому житті і якби діяла норма статті 11, то в нас би практично не закрилась жодна школа. Тому що закон не передбачає, в який спосіб місцева виконавча влада питає згоди у територіальної громади. А я вам скажу, як вона це робить: вона зовсім не звертається ні до якої територіальної громади, а з Управління освіти передзвонили сільському голові – і сказали: "Друже, ти знаєш, яка генеральна лінія партії? Підписуй – і школа буде закрита". Тому ідея нашого колеги є правильно: треба знайти механізм, що таке згода територіальної громади.
В принципі, я стою на тій позиції, що треба в сільській місцевості – це збори села, в місті – це міський референдум. Це єдиний найвищий орган, який це повинен робити. Тому що сподіватися, що сільський голова чи міський голова підтримає батьків, як це сьогодні ми бачимо в Донецьку, в Макіївці, в Одесі – та по всій Україні, не приходиться.
Тому я вважав би за необхідне: по-перше, закон хибує на те, що він, ну, законодавець думав, що тільки в селі школи будуть закриватися. І в статті 11 йдеться тільки про сільські школи. А сьогодні у містах тотально закриваються. Отже, треба, по-перше, підреагувати статтю 11, яка б стосувалася всіх шкіл.
Друге. Роз’яснити що таке згода територіальної громади. Наприклад, згода територіальної громади через збори села та міський референдум.
Третя позиція. Я вважаю, що надзвичайно важливо зафіксувати не право ліквідації, що школу теоретично, якщо село погодиться або місто, її можна лише реорганізувати в освітній заклад, наприклад, позашкільної роботи. Не можна віддати, щоб там був торговий центр чи ресторан. Бо це біда для села.
Тому я вважаю, що ідея нашого колеги заслуговує на увагу. А між першим і другим ми повинні розписати оцей механізм, про якій я сказав, і не допустити тотального закриття шкіл як в селі, так і в місті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, Партія регіонів.
13:18:29
ПОПЕСКУ І.В.
Прошу передати слово Вадиму Колесніченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, мікрофон.
13:18:34
КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.
Шановні колеги, безумовно, питання, які зачіпає пан Яворівський в своєму законопроекті, непогані. Тому що якщо ми б цей законопроект прийняли, то ми б мали можливість відкривати румунські класи, угорські класи на Західній Україні. Могли б російськомовні класи відкрити, наприклад, в Білій Криниці Чернівецької області, де центр старообрядців. Могли б заборонити закриття російськомовних шкіл у Донецьку, Черкасах. Але, на жаль, цей законопроект вступає в протиріччя з діючою Конституцією і з Законом про місцеве самоврядування. Тобто це тавтологія.
І, нарешті, саме головне. А не вказано яким чином це має фінансуватися, якщо центральні органи державної влади мають в це втручатися. Тому, безумовно, такий законопроект треба надсилати до Міністерства фінансів, щоб Міністерство фінансів дало свою думку з цього приводу.
І, нарешті, головне. Я вважаю, що положення законопроекту вступають в протиріччя із тенденцією укрупнення територіальних громад, здатних забезпечити надання громадянам освітніх послуг на належному рівні. Ми вважаємо за доцільне дати можливість місцевому самоврядуванню отримати здобутки, кошти – це наше головне завдання. А не міри чи заходи заборони пропонувати. Щоб місцева громада мала кошти, за які б вона отримувала навчальні заклади і надавала там освітні послуги на належному рівні. Тому безумовно, якщо в частині підтримки питання заборони закриття класів навіть при трьох дітях, то мене б це, безумовно, задовольняло б. То ми б мали можливість закріпити питання для угорців, для румунів, для росіян, для поляків на те, щоб їх національна мова була захищена.
Але зважаючи на те, що ми сказали, що протирічить діючій Конституції і немає заключення Міністерства фінансів, вважаю, що цей законопроект потрібно відправити на доопрацювання, а потім знову повернутися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ляшко, одна хвилина.
13:20:41
ЛЯШКО О.В.
Дякую, шановний Адаме Івановичу! Я буду підтримувати цей законопроект з однієї причини, я пропоную всіх колегам, які виступають проти, поїхати в село і подивитись на чому взагалі живе сьогодні українське село.
Осередок села, його серце – це школа чи ФАП, чи клуб, якщо він ще десь залишись. Як правило сьогодні вже і клубів немає, і магазини одні генделики, як кажуть в народі, і єдине навколо чого гуртується село, це школа. Уявіть себе на місці батьків, які вимушені віддавати дітей, щоб вони кілометри туди і сюди їздили зимою і літом, у якесь сусіднє село, чи світ за очі, аби навчити своїх дітей. Тому ми повинні не закривати школи, це злочин, брати закривати школи, незалежно з якою мовою навчання: російською, українською, румунською, навіть п’ятеро маленьких румун мають право вивчати свою рідну мову, чи угорців, не кажучи вже про українців.
Тому наше завдання берегти ці школи, як зіницю ока, не буде в селі школи, не буде…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, одна хвилина.
13:21:55
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська Народна Партія.
Шановні народні депутати! Звісно, що нам треба врегулювати процес закриття шкіл, представники влади це називають оптимізацією мережі шкіл. І, наприклад, школа 145 у Каліново-Восточний, це біля Макіївки, із українською мовою навчання, там так само під загрозою.
Так от, яка йде тенденція у цих всіх процесах? Тенденція йде в тому, щоб усунути громадян при прийнятті суспільно важливих рішень. Ми цю тенденцію бачили при прийнятті Закону про регулювання містобудівної діяльності, ми це бачимо і при закритті шкіл. Давайте ж думати про перспективу. Сьогодні демографічна ситуація у нас покращалася, завтра треба буде комусь йти в школу, а шкіл вже не буде. Тому треба всіма засобами затримувати ці школи і це не тільки осередки культури населених пунктів, це ще й перспектива. Бо буде так, як з дитячими садочками, все попродавали під всякі розважальні центри, а тепер нема куди вести дітей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 18 Закону України "Про освіту" та до статей 11, 14 Закону України "Про загальну середню освіту" (реєстраційний номер 5334). Прошу визначатися.
13:23:34
За-53
Шановні колеги, і профільний комітет, і Головне науково-експертне управління та, практично, всі виступаючі говорили про те, що тут є слушні пропозиції. Тому варто, те що слушно, підтримати і направити автору ініціативи законопроект на доопрацювання з врахуванням того, що ми сьогодні обговорювали. Прошу підтримати цю пропозицію.
13:24:13
За-96
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів немає голосів, "БЮТ – "Батьківщина" – 38 голосів замість 105 чи скільки там в них мало бути, "Наша Україна" – 17, комуністів – 25, реформи – 10, позафракційні – 6. Законопроект відхилено.
Яворівському хвилина репліки, згадували його прізвище.
13:24:40
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, я хочу сказати передусім Партії регіонів, особливо друге голосування, перше я ще можу там зрозуміти, про те, що ви взяли величезний гріх на душу, ви фактично сьогодні підтримали закриття шкіл. Я ніколи не думав, що ви за це не проголосуєте.
Я запропонував дуже нормальний підхід про те, щоб був подвійний рівень, і місцевий рівень, скажімо, органи місцевого самоврядування при закритті школи це має бути унікальний випадок, коли закривається школа. А також, щоб ми в цьому брали участь, і органи державної влади. Ви за це не проголосували, ви просто бездарні і нерозумні люди, які не розуміють, що ви робите. Ви закриваєте школи, закриваєте школи і будете будувати тюрми, ви це вмієте робити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядаємо проект Закону про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (реєстраційний номер 5391), за скороченою. Ставлю на голосування цю пропозицію.
Автор може заперечувати. Це його право.
13:25:56
За-209
Автор може заперечувати, але будь-який народний депутат, будь-хто з народних депутатів має право на таку пропозицію, якщо вона підтримана не менше як 150 народними депутатами, то скорочена процедура, якщо немає у законопроекті більше 100 статей.
Будь ласка, Кульчицький Микола Георгійович, автор законопроекту і підготуватися Валерію Сушкевичу від комітету.
13:26:24
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.
Микола Кульчинський, партія "Наша Україна".
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Є цілком очевидним, що чинна сьогодні система пенсійного забезпечення потребує реформування, зміст якого полягає в першу чергу у наведенні ладу в існуючій солідарній системі. Чи відповідає сьогодні 24 статті Конституції в частині другій якої білим по чорному записано: "Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, регілійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, наявність поряд з основним пенсійним Законом про обов’язкове загальне державне пенсійне страхування ще більше 10 інших законів, якими регулюється пенсійне забезпечення спеціальних категорій пенсіонерів. Зі своїми правилами визначення заробітної плати для обчислення пенсій зі своїм порядком перерахунку пенсій непрацюючим пенсіонерам та іншими пільгами, що тільки підкреслює нерівність у суспільстві. Що це як не привілеї для окремих категорій громадян?
Тож існуюча солідарна пенсійна система має яскраво виражений корпоративно-кастовий характер і є взірцем соціальної несправедливості та відображення принизливого ставлення держави до тих людей, котрі своєю працею створювали матеріальні блага, виховували, навчали підростаюче покоління, лікували людей тощо.
Обговорений законопроект якраз і пробує змінити існуючу пенсійну систему, що за своєю соціальною сутністю є вкрай дискримінаційною по відношенню до більшості громадян України. Моральний обов’язок будь-якого народного депутата, урядовця, незалежно від політичного світогляду, змінити існуючий порядок пенсійного забезпечення в напрямку більш справедливого і гармонійного розподілу коштів Пенсійного фонду відповідно до страхового стажу пенсіонера та отримуваної ним заробітної плати за якнайбільш доступний для обчислення період.
Декілька слів щодо зауважень науково-експертного управління. По-перше, в цьому законопроекті не передбачено скасування права на отримання пенс…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. ... законів. А по-друге, не згадується і Закон про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Взагалі як ми вже… як говорилося вище, пенсійна система потребує реформування. І для мене, і для всієї нашої України це було зрозуміло ще з грудня, з 1 грудня 2009 року, коли був зареєстрований законопроект, внаслідок тисячі звернень, внаслідок ряду мітингів, які прокотилися Україною…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це вже трошки політика. Сідайте, будь ласка, сідайте. Ви сказали основну думку, а далі почали агітацію з іншого боку. Не зовсім, не завжди, не завжди, не завжди. Політика є, але в межах відведеного часу.
Так, будь ласка, від комітету Мостіпан Уляна Миколаївна. І я ще раз звертаю увагу голів комітетів. Комітети приймають рішення про одних доповідачів, потім голова комітету самочинно, нікого не повідомляючи, змінює це рішення. Давайте цього не будемо допускати.
Будь ласка, Уляна Миколаївна.
13:29:46
МОСТІПАН У.М.
Мостіпан Уляна Миколаївна, фракція "БЮТ- "Батьківщина".
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, поданий народними депутатами України Кульчинським та Шкутяком проект Закону України про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні, розглянув на своєму засіданні 8 вересня 2010 року.
Як вже було сказано доповідачем, законопроект має на меті скасувати привілеї у пенсійному забезпеченні, які передбачені для певних категорій осіб – державних службовців, суддів, прокурорів, народних депутатів. Загалом, підтримуючи ідею щодо необхідності встановлення розумного співвідношення у розмірах пенсій, як це передбачено, зокрема, 102 конвенцією МОП, комітетом було акцентовано увагу на тому, що шляхи досягнення цієї цілі, які запропоновані у законопроекті, не тільки не вирішать порушеної проблеми, а навпаки, призведуть до ще більшого загострення цього питання.
Так, скасування пункту 13 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", цим пунктом передбачено, що у разі, якщо особа має право на пенсію за декількома законами, то призначається лише одна пенсія, то встановлення законопроектом норм, що особам, які мають право на пенсію за спеціальними законами, пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", не вирішують питання по суті. Оскільки норми Законів України "Про державну службу", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України" в частині пенсійного забезпечення відповідних категорій осіб залишаються чинними. Відповідно, прийняття цього законопроекту, навпаки, призведе до колізій в законодавстві, коли будуть одночасно діяти дві протилежні одна одній норми.
Те, що законопроектом передбачається упродовж 6 місяців подати до Верховної Ради України відповідні пропозиції про приведення у …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
МОСТІПАН У.М. … норм не вирішує питання. Тому, враховуючи те, що і Комітет з питань правової політики зазначає, що законопроект порушує статті 22, 46, 48, 64 і 150 Конституції України, і що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради за результатами розгляду пропонує відхилити даний законопроект.
Наш комітет вирішив даний законопроект подати законодавцям на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Я бачу Сухий, так. Запишіться, будь ласка. Прошу Алексєєв Ігор. Немає. Карпук Володимир, будь ласка. Ви потім одну хвилину матимете, Катерина Семенівна.
13:33:02
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, "Наша Україна". Можна зрозуміти Миколу Георгійовича Кульчинського, який подав цей законопроект на численні прохання людей, які викликані зустрічами з людьми, тому що ті нерівномірності, які є у пенсійному забезпеченні різних категорій людей, звичайно, викликають багато запитань. Однак, є дуже багато заперечень і Науково-експертного управління і уже ми чули думку комітету і інших комітетів, щоб, дійсно, ці законодавчі ініціативи не пропали, треба направити цей законопроект на доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Сухий.
13:33:52
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, давайте раз у цьому залі поставимо крапку у цій темі, яка мусолиться час від часу і будоражить людей. Ну, давайте, шановні колеги, хто намагається займатися соціальною політикою, не плутайте соціальна привілея, соціальна пільга і соціальна компенсація. Мені, тут я знаю у сесійній залі є колишні губернатори такі, як і я. Мені досить було того, щоб розібратися, що таке держслужба. Шановні, обмеження на держслужбовця, необхідність працювати поза КЗоТом, у неділю, у святкові дні, неважно – це компенсація от така пенсія. Якщо ви не вірите, прошу дуже, зверніться у райдержадміністрацію, облдержадміністрацію, спитайтеся, які у них зарплати у цих спеціалістів провідних, керівників управлінь. Спитайтеся, як вони працюють і які на них обмеження, на членах їхніх сімей.
А тепер саме головне, чого я попросився на цю трибуну. Мені неприємно, коли народним депутатам України починають колоти очі про їхні пенсії і про те, як, якби ці всі депутати, а їх зараз 680 чоловік, пенсіонерів наших, які в цьому залі були з нами і зараз є, якби вони всі померли, то було би щастя велике. Запам'ятайте собі, будь ласка, на 13,7 мільйона чоловік, пенсіонери народні депутати України якби і не отримували, прийшлося би по 6 копійок кожному пенсіонеру. Це врятує бюджет Пенсійного фонду? А суддів ще менше. Військовослужбовців багато, так військовослужбовці йдуть на військову службу, аби заробити вислугу літ і йти на пенсію.
І ще одне. Колеги з профільного комітету, ви що не знаєте, що в Україні є п'ять видів, п'ять видів пенсії, а не тільки пенсія страхування по віку? Втрата годувальника і соціальна пенсія, пенсія по інвалідності – то ми ж не можем в купу всьо мішати. Може були наміри і хороші у автора законопроекта, але вийшов з цього всього законопроекта пшик. Давайте підходити до проблематики пенсійного реформування комплексно і по…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самойлик 1 хвилина.
13:36:04
САМОЙЛИК К.С.
Дякую, за надане слово.
Хочу сказати, що вчора ми в місті Херсоні провели громадські слухання з питань пенсійної реформи. І я сьогодні констатую і передаю думку людей, вони краще розуміють і не висмикують з цієї реформи окреме питання і не займаються демагогією. А люди ставлять питання так: нам потрібна пенсійна реформа, але ми за те, щоб заробітна платня була виведена з тіні. Ми за те, щоб пенсія була солідна, щоб люди не виживали, а могли нормально жити на неї. Ми за відповідальність тих, хто не оформлює людей і працюють люди просто так, як раби у них. І таке інше. Ось нам з чого треба піднімати питання і його опрацьовувати.
В Одесі три області провели круглий стіл, який проводив Тігіпко. Шість назначених людей висловились, ви праві.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Одна хвилина тоді, Кириленко, будь ласка.
13:37:21
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу! Фракція буде голосувати за цей законопроект по одній причині. Що б хто не говорив, як би ми не захищали ту чи іншу категорію, яка підпадає під особливий режим пенсійного забезпечення, люди добрі, давайте подивимось, що відбувається у світі, чому піднявся народ. Народ піднявся за елементарні речі, за справедливість, за рівність, за те, щоб у нас не було привілейованих і особливої касти.
Навіть після пенсійної реформи, яка, звичайно, буде проголосована у цьому залі, все рівно пенсія у білих воротничків буде в 10 разів більше, ніж у тих, хто сьогодні 90 відсотків, вибачте, вихекував на виробництві. Це справедливо? Люди це підтримають?
Тому законопроект недосконалий, для цього є процедура другого читання. Давайте підтримаємо, але рухатись у напрямку того, куди рухається зараз весь світ, весь світ іде за питаннями справедливості і рівності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування проект Закону про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (реєстраційний номер 5391). Комітету – повернути суб’єкту права на доопрацювання, Головне науково-експертне пропонує відхилити законопроект. З врахуванням обговорення прошу прийняти рішення. Голосуєм.
13:39:03
За-57
Не підтримано. Законопроект відхилено.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – немає голосів, БЮТ – 33, "Наша Україна" – 19, комуністів – немає, реформи – 1, Народна Партія – не голосували, позафракційні – 4.
Ті, хто кажуть "о", нехай забезпечують голосування, а не 30 чи 40 голосів дають.
Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 376 Цивільного кодексу України (щодо самочинного будівництва), реєстраційний номер 7279. За скороченою процедурою є пропозиція. Прошу визначатись.
13:39:58
За-208
Підтримано.
Автор ініціативи, Кармазіна я не бачу. Будь ласка, від комітету Забарський Владислав Валерійович. Прошу.
13:40:23
ЗАБАРСЬКИЙ В.В.
Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засідання проект Закону про внесення змін до статті 376 Цивільного кодексу України, поданий народними депутатами Кармазіним, Бевзенком, Мірошниченком. Законопроектом пропонується удосконалити механізм визнання права власності на самочинне побудоване нерухоме майно, а також убезпечення від несанкціонованої забудови земель природного заповідного фонду та іншого природоохоронного, історико-культурного та лісогосподарського призначення, а також водного фонду держави шляхом викладання у новій редакції зазначеної статті Цивільного кодексу України. Під час розгляду законопроекту у комітету звернули увагу на те, що проект ґрунтовно вирішує проблему самочинної забудови земель держави. Норми законопроекту надають можливість у майбутньому контролювати на державному рівні забудівлю земель в Україні.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради України підтримує ідею авторів законопроекту та висловлює позицію щодо прийняття законопроекту за основу з урахуванням зауважень і пропозицій. Комітет погоджується із висновком Головного науково-експертного управління та вважає, що запропоновані законопроектом зміни сприятимуть захисту прав власників земельних ділянок, що відповідає положенням розділів І і ІІ Конституції України, а також захищатимуть земельний фонд держави, охорона якого закріплена статтею 13 Конституції України.
Враховуючи викладене, Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до статті 376 Цивільного кодексу України, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Ніхто не наполягає? Так, крім Князевича, немає більше?
Добре. Тоді, будь ласка, Князевич.
13:42:24
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, я просто хотів сказати, що, оскільки Юрій Анатолійович Кармазін є представником нашої фракції, але зараз його немає в залі, то було б логічно, щоб принаймні фракція висловилася, в чому ідея цього законопроекту.
Суть полягає в тому, що відповідно зміна статті 376 чинного Цивільного кодексу України має на меті передбачити, що в судовому порядку право власності на майно, яке збудовано на певній земельній ділянці, отримує тільки та особа, яка має відповідні документи на право власності на цю земельну ділянку. Це основне, як на мене, зараз. З цієї точки зору, я думаю, що кожен, хто в сесійній залі, зіткався з такими речами, коли в нас є випадки, коли земля належить одній особі, якась інша особа, чи то фізична, чи юридична, будує там майно - і потім в судовому порядку легалізовує власність на це майно. І та людина, чия земельна ділянка під цим майном, вже не має доступу до відповідно своєї земельної ділянки.
Друге. Передбачається, що не можна самочинно будувати, і є категорична вимога нарешті в Цивільному кодексі, на землях природоохоронних, природно-заповідних, історико-культурних, водного і лісового господарства. Ми скільки не врегульовуємо ці питання, але, на превеликий жаль, поки що законодавчо нам так і не доходили руки, щоб відрегулювати це в Цивільному кодексі.
Зважаючи на ці обставини, дуже важливо також виглядає те, що в тому випадку, якщо самочинно на цих територіях вже збудовано якесь майно, воно безапеляційно підлягає знищенню, тобто його потрібно буде зруйнувати. Якщо ж, скажімо, є згода на те, щоб на цій землі залишилося таке майно, але воно збудовано з порушенням певних норм, скажімо, будівельних, що може наслідком мати руйнування цього майна або завдання шкоди особам, які там проживатимуть чи поруч знаходитимуться, то закон передбачає, що така особа повинна відповідно до встановлених норм привести належним чином у відповідність це майно. У разі, якщо вона відмовляється це зробити, то в судовому порядку це майно підлягатиме…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття у першому читанні Закону про внесення змін до статті 376 Цивільного кодексу України, реєстраційний номер 7279. Прошу підтримати пропозицію Кармазіна та інших народних депутатів.
13:45:05
За-68
Не підтримано. Законопроект, на жаль, відхилено. Хоча там представники різних фракцій у цьому законопроекті.
Хто за те, щоб направити на повторне перше читання, прошу… Ні, не на повторне, а на доопрацювання. Прошу голосувати.
13:45:40
За-276
Законопроект направлено на доопрацювання.
Розглядаємо проект Закону про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України (щодо порядку надсилання копії позовної заяви). Реєстраційний номер 4546.
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
13:46:15
За-204
Будь ласка, Мірошниченко Юрій Романович. Підготуватися Льовочкіній.
13:46:22
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, Партія регіонів.
Я дуже коротко викладу вам зміст цього законопроекту. Він простий. Справа в тому, що коли йде позов до господарського суду, то закон вимагає подавати до заяви, яку надсилають до суду, ще і необхідність повідомити інші сторони в письмовій формі про те, що такий позов подано до суду.
Але не визначено, в якій формі необхідно це зробити. І дуже часто є випадки, коли таке інформування фактично не відбувається і саме тому зміст цього закону полягає в тому, щоб передбачити, в якій формі це відбувається, а саме листом з оголошеною цінністю з описом вкладення чи вручити під розписку, щоб інші сторони, які будуть в процесі, знали, що такий позов подано і в чому він полягає, щоб вони могли підготувати свою позицію і аргументовано представити її під час судового розгляду.
Це простий законопроект, він передбачає доповнення 56 статті Господарсько-процесуального кодексу. Прошу підтримати, він розумний, не політизований, передбачає захист прав громадян під час судового розгляду господарських справ. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Юлія Володимирівна Льовочкіна.
13:48:03
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.
Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 15 листопада 2010 року проект Закону України про внесення зміни до статті 56 Господарсько-процесуального кодексу України.
Проектом народного депутата Мірошниченка пропонується доповнити Господарський процесуальний кодекс нормою, що позовна заява сторонам повинна надсилатися листом з оголошеною цінністю з описом вкладення чи повинна бути вручена під розписку.
Єдиним зауваженням до законопроекту є пропозиція вдосконалити механізм надсилання копій позовної заяви в господарському процесі, шляхом уніфікації запропонованої норми з іншими процесуальними кодексами. Зокрема ними визначено, що розсилати копії позовної заяви сторонам повинен не позивач, а суд у разі постановлення ухвали про відкриття провадження по справі разом з цією ухвалою.
Головне науково-експертне управління та Міністерство юстиції пропонує повернути цей законопроект на доопрацювання, Верховний суд України та Вищий господарський суд України підтримують законодавчу ініціативу. Враховуючи те, що законопроект заслуговує підтримки, оскільки на даний час інших законодавчих пропозицій, щоб розв’язували цю порушену проблему не існує, комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект реєстраційний номер 4546 за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати?
Будь ласка, Князевич і будемо визначатися.
13:49:36
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Дякую, Адам Івановичу. Справа от в чому, насправді ця проблема існує, я думаю, що кожен, хто мав нагоду побувати в господарському, скажімо, процесі і подавав відповідні позовні заяви або відповідно брав участь як сторона-відповідач, знає, що така проблема існує. Зовсім недавно, до речі, до мене зверталися люди, коли вони дізналися про те, що відбуватиметься процес і їм треба було надати відповідь фактично заднім числом з приводу своїх пояснень по скарзі. Зважаючи на ці обставити, я думаю, що тут Юрій Романович погодиться, що норма про те, що нам треба вручати, скажімо, під розписку стороні, вона мертва, вона не буде діяти. Повірте мені, що сторони, які вже вирішили в судовому процесі мати якісь певні господарські розбірки, ніколи не погодяться одна одній в мирному порядку передавати, скажімо так, вручати під розписку. Тому найбільш дієвим механізмом, все ж таки, буде надсилання листом з оголошеною цінністю і цього в цьому випадку буде достатньо. Інше питання, що нам треба якимось чином можливо уніфікувати справді ці речі, нічого страшного, якщо це дублював і суд, Юрій Романович. Бо може так трапитися, знаєте, пошлють мене за тією адресою чи все зроблять для того, щоб не всі документи потрапили і так далі. Але якщо суд продублює, то принаймні інша відповідач зможе порівняти чи позивач, чи скажімо прокурор, як ви пропонуєте, в певних випадках належним чином поставилися до своєї участі в процесі.
Тому я думаю, що в цьому випадку якраз треба дослухатися до Науково-експертного управління і в другому читанні це врахувати, щоб у нас не трапилося так, що на превеликий жаль ми уповноважуємо тільки позивача, а він виявиться недобросовісним, ніхто і ніколи не зможе проконтролювати. А відповідно відповідач потім в судовому процесі він буде про щось апелювати, але це вже буде недостатньо і значно пізно, бо він не зможе належним чином підготуватися до судового розгляду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 56 Господарсько-процесуального кодексу України (реєстраційний номер 4546). Прошу голосувати.
13:52:06
За-252
Рішення прийнято.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо витрат зі здійснення правосуддя адміністративними судами (реєстраційний номер 5284). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
13:52:40
За-211
Будь ласка, Притика.
13:52:49
ПРИТИКА Д.М.
Шановні колеги! Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо витрат зі здійснення правосуддя адміністративними судами номер 5284, вносився мною ще в жовтні 2009 року. На той час фінансування адміністративних судів було вкрай незадовільним. На сьогодні ситуація з фінансуванням судів врегульована Законом України "Про судоустрій і статус суддів", який прийнятий парламентом в липні минулого року. Цим законом внесені зміни до всіх процесуальних кодексів. Встановлений єдиний порядок сплати державного мита,в тому числі і передбачені кошти на запровадження автоматизованої системи документообігу в судах.
Тому необхідність сьогодні в прийнятті законопроекту 5284 відпала, і я його вимушений відкликати. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Зрозуміла аргументація. Ставлю пропозицію про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо витрат зі здійсненням правосуддя адміністративними судами (реєстраційний номер 5284). Оскільки ці питання вже врегульовані. Прошу голосувати.
13:54:14
За-277
Рішення прийнято.
Законопроект знято з розгляду.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо непоширення дії цього Закону при здійсненні санітарно- епідеміологічного нагляду та контролю якості лікарських засобів), реєстраційний номер 2779.
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
13:54:56
За-233
Підтримано рішення.
Гайдаєв Юрій Олександрович, будь ласка. Від комітету – Кравченко Микола.
13:55:05
ГАЙДАЄВ Ю.О.
Вельмишановний Адам Іванович, вельмишановні колеги, у відповідності з Конституцією України людина, її життя і здоров’я визнаються найвищою соціальною цінністю, а кожен громадянин має право на охорону здоров’я.
Крім цього, згідно вимог частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів до внесення змін, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян України.
Законом України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності", що набув чинності в 2007 році, встановлюється певний порядок проведення перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами.
Основною вимогою зазначеного закону є обов’язковість письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення перевірки за 10 днів до дня її здійснення. Зазначена вимога суттєво впливає на ефективність та якість перевірки, так як створюється можливість уникнення суб’єктами господарювання державного контролю та нагляду. А також унеможливлює отримання об’єктивних результатів перевірок при здійсненні державного сан.епід.нагляду та державного контролю якості лікарських засобів, - а це є порушенням Конституції України.
Шановні колеги, в Україні зараз реалізується велика кількість фальсифікованих лікарських засобів, які є малоефективні при лікуванні, а інколи і небезпечні для здоров’я людини. Велика кількість фактів харчових отруєнь, кишкових інфекцій виникають після прийняття в їжу недоброякісних та виготовлених з порушенням санітарних норм продуктів у закладах громадського харчування. Відсутність …… перевірок, на жаль, створює враження уявного санітарного благополуччя. Вважаю, що запропоновані зміни є надзвичайно актуальними та усунуть формальність державного контролю у питаннях санепідемнагляду та контролю якості лікарських засобів.
Наші громадяни повинні бути впевнені у безпечних умовах життя і отримувати лише якісні продукти та ефективний і …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Юрій Олександрович.
ГАЙДАЄВ Ю.О. Враховуючи, що законопроект поданий мною ще в 2008 році, пропоную змінити термін набуття його чинності з дня опублікування. Прошу підтримати запропонований законопроект та прийняти його за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Так, від комітету перший заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Кравченко Микола Васильович.
13:57:44
КРАВЧЕНКО М.В.
Уважаемые коллеги, Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 20 жовтня 2010 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо непоширення дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду, держаного контролю якості лікарських засобів, санітарного контролю)(реєстраційний номер 2779), поданий народним депутатом Гайдаєвим.
Метою зазначеного законопроекту є дотримання вимог статті 3 і частини першої статті 49 Конституції України. Головне науково-експертне управління у своєму висновку повернуло автору на… пропонує повернути автору на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.
Комітет більшістю голосів прийняв рішення внести законопроект на розгляд Верховної Ради України та пропонував прийняти його за основу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, запишіться, будь ласка.
Карпук Володимир.
13:59:30
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, „Наша Україна”. Я розумію, що хочеться скоротити, дерегуляцію провести і зменшення кількості тих органів, які контролюють. Але я назву одну цифру, вдумайтеся.
Нещодавно на колегії Комітету з питань контролю якості лікарських засобів та обігу наркотиків наводилася цифра. У 2010 році українці спожили один мільярд 187 мільйонів упаковок ліків. Офіційно кількість фальсифікованих ліків складає всього 1-2 відсотки, і ми гордимося, що це на рівні кращих європейських чи світових зразків. Однак, практика показує, що кількість цих ліків значно більша. В Україні понад 22 тисячі господарюючих організацій, які займаються реалізацією ліків. Зрозуміло, що коли ми будемо призначати ці перевірки і за 10 днів повідомляти ці господарюючі органи, то ніяких фальсифікатів не будемо мати. Разом з тим, практика показує і це було виявлено у місті Василькові Київської області, коли цілий цех працював, який виготовляв контрафактну продукції і тільки одноразово було вилучено медикаментозних засобів на суму більше 7 мільйонів гривень. Тому законодавча ініціатива Юрія Олександровича є своєчасною. І я думаю, що прийняти цей законопроект за основу і попрацювати над тим, щоб це, дійсно, був хороший законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є пропозиція підтримати законопроект, тим більше, шановні колеги, я ще раз наголошую, що тут мова іде про те, щоб здійснювався суворий контроль за тими ліками, які ми з вами споживаємо. Це перше.
Друге. Я не хочу бути голослівним, але ви знаєте, коли здійснюється перевірка ліків, які ж нібито ліками у більшості випадків або в значній кількості випадків, не має ніякого відношення до ліків, добре, що не шкідливі. Але те, що не допомагають, це також факт. І я думаю, було б правильно, якби ми повернули право санітарно-епідеміологічній службі здійснювати суворіший контроль за якістю ліків. Я прошу підтримати цей законопроект.
Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності" (щодо непоширення дії цього закону при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду та контролю якості лікарських засобів). Але слово "щодо непоширення" значить навпаки, тобто про те, щоб вони мали впливати на цю ситуацію. Я прошу голосувати.
14:02:52
За-253
Дякую.
Шкода, що деякі фракції не хочуть голосувати. (Шум у залі)
Шановні колеги! По фракція? Будь ласка. Партія регіонів – 174, "БЮТ – "Батьківщина" – 3, "Наша Україна" – 8, Комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 14, Народної Партії – 20, позафракційні – 9.
Шановні колеги, у нас з вами залишилося чотири законопроекти, чотири законопроекти. (Шум у залі) Є пропозиція розглянути їх і на цьому закінчити засідання, я цю пропозицію ставлю на голосування. Хто за те, щоб продовжити ранкове засідання до розгляду усіх питань і не проводити вечірнього засідання. Прошу підтримати.
14:03:59
За-248
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (щодо права фізичної особи здійснювати підприємницьку діяльність без ідентифікаційного номера) (реєстраційний номер 5291).
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу.
14:04:34
За-197
Підтримано.
Будь ласка, Колесніченко Вадим Васильович. Підготуватись Ксенії Ляпіній.
14:04:40
КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.
Шановні колеги, проект Закону України про внесення змін до Закону України про держреєстрацію (щодо права фізичної особи здійснювати підприємницьку діяльність без ідентифікаційного номера) (реєстраційний номер 5291) від 30.10.2009 року знімає колізію у чинному законодавстві, що виникла у зв’язку з його масштабним реформуванням, і приводить його у відповідність з Конституцією України та Податковим кодексом.
У Податковому кодексі України передбачена можливість обліку громадян, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного коду,за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією, та номером паспорту (пункт 6 стаття 63).
Однак, частиною другою статті 17 Закону про держреєстрацію щодо юридичної особи було визначено необхідність наявності ідентифікаційного номера для засновників (фізичної особи) реєстраційного номеру облікової картки, картки платників податків та для фізичних осіб, які обираються до органу правління юридичної особи, уповноважених представляти цю юридичну особу.
Економічне законодавство України гарантує громадянам право на діяльність, у тому числі і підприємницьку, без ідентифікаційного коду, реєстраційного номеру облікової картки, але разом з тим для реєстрації цієї діяльності вимагає їх наявності. Нонсенс, який до того суперечить прийнятому Податковому кодексу.
До мене як до співголови міжфракційного депутатського об’єднання на підтримку канонічної Православної Церкви за останні шість місяців надійшло понад 8 тисяч звернень, які підписали більше 30 громадян України з проханням законодавчо захистити право громадян на діяльність без ідентифікаційного коду та його замінників. Цими листами можна засипати оцю трибуну.
Вирішення цього питання вимагає пункт 4 "Прикінцевих положень" чинного з 1 січня цього року Податкового кодексу, в якому зазначається, що Кабмін до 31 грудня цього року разом із зацікавленими релігійними організаціями має розробити програму і внести до Верховної Ради свої пропозиції щодо альтернативного обліку громадян.
Законопроект підтримується Головним науково-експертним управлінням для прийняття в першому читанні …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. І я прошу вас його підтримати з відтермінуванням і наданням доручення щодо підготовки до другого читання до грудня 2011 року до закінчення роботи робочої групи при Кабінеті Міністрів України щодо розробки альтернативної системи обліку громадян. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету Ксенія Михайлівна Ляпіна. Будь ласка, заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
14:07:18
ЛЯПІНА К.М.
Дякую, шановні колеги. Комітет з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва на засіданні 20 жовтня 2010 року розглянув відповідний законопроект. Члени комітету поділяють позицію автора законопроекту щодо відновлення рівності громадян в економічній сфері в не залежності від їх релігійних переконань. Однак хочу звернути … І є висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради про те, що даний законопроект, дійсно, може бути прийнятий за основу. Однак, хочу звернути увагу на те, що треба до другого читання, це може бути зроблено, доопрацювати як мінімум термінологію. Нагадую, в Податковому кодексі в нас вже немає ідентифікаційного номеру, в нас вже є номер реєстраційної картки платника податку, якось так воно тепер називається. Тому, власне кажучи, треба відповідний текст буде просто привести у відповідність до термінології Податкового кодексу, ну, а заодно і привести Закон про державну реєстрацію так само у відповідність до термінології Податкового кодексу. Але в цілому ідея розділяється, тому, власне, пропонуємо прийняти за основу і до другого читання привести у відповідність. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Я думаю, що тут все зрозуміло, шановні колеги. І ми з вами поступимо абсолютно правильно, якщо підтримаємо цю пропозицію.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу.
Зніміть голосування. Запишіться. Будь ласка, Попеску. Підготуватись Зайцю.
14:09:09
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.
Вельмишановні колеги, я хотів звернути вашу увагу на те, що дуже часто до нас, постійно звертаються і наші виборці-віруючі, які постійно домагались, щоб їм дозволили відмовитися від ідентифікаційного коду.
Що пропонує цей законопроект? Цей законопроект пропонує внести зміни до статей 17, 21, 22, 42 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", якими на додаток до вже встановленого права громадян, які через свої релігійні та інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного коду, і мають відмітку у паспорті, здійснювати також підприємницьку діяльність в якості фізичної особи – підприємця без ідентифікаційного коду надається право також заснувати юридичні підприємства та входити до складу їх керівних органів. Ми не тільки дамо можливість віруючим відмовитись від ідентифікаційного коду, ми також їм дамо можливість ще більше займатись підприємницькою діяльністю, що в кінцевому результаті також надасть економічний ефект, особливо на місцевому рівні.
Прошу підтримати. І партія регіонів буде голосувати "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць. Мікрофон Князевича Руслана.
14:10:29
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Дякую, Іван Олександрович, за слово.
Шановні колеги, тут в чому є побоювання певні. Я думаю, що насправді цей скепсис нам слід тут досить детально обговорити.
Я переконаний, що, справді, є люди, які віруючі, які мають свої якісь певні переконання в тому, що це число заважає їм належним чином жити і, скажімо, проявляти своє якесь там відношення до певної, тієї чи іншої, конфесії. Але в нас є приклади, досить поширені, серйозного зловживання такого роду діями, коли під прикриттям, скажімо так, належності до якоїсь певної конфесії і релігійними переконаннями люди здійснюють серйозні бізнесові фінансові трансакції, і точно проконтролювати і хід коштів, і те, що з ними робиться після того, як вони пройшли, фактично не можливо.
Насправді ситуація така, що у нас є єдиний орган – Держфінмоніторинг, який регулює всі ці процесі, і є супервайзером, тобто контролером проходження будь-яких фінансів в країні, виключно за ідентифікаційним кодом. В разі, якщо в людини немає такого коду або вона застосовує, скажімо, використовує паспортні дані чи будь-які інші коди, то Держфінмоніторинг просто за визначенням не зможе проконтролювати такі речі.
Тому якщо це пройде така пропозиція, то треба відповідні зміни вносити і до повноважень цього органу і давати йому можливість контролювати проходження коштів і за іншими ознаками, в тому числі тими, які пропонуються в законі. Щоб не трапилося так, що тут таке правило надається, а проконтролювати ці речі неможливо за визначенням.
Зважаючи на ці обставини, я думаю, що цей законопроект, якщо він і буде прийнятий, то його треба дуже суттєво доопрацювати, щоб у нас не трапилося так, що під благами, намірами справді захисту інтересів певних віруючих людей ми захистимо інтереси тих людей, які зловживають і своїм правом на чесну конкуренцію і, ще гірше, богохульствують, бо використовують при цьому святі почуття справді віруючих людей. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.
14:12:26
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Я хотів би наголосити, що, знаєте, коли раптово починають вірити, особливо підприємці, особливо керівники Національного банку України в те, що ідентифікаційний код це є число диявола, у мене викликають певні сумніви у багатьох речах і в компетенції цих людей, які ні сіло, ні впало, познайомилися з концепцією про те, що кожного там треба, кожному буде своє число.
І плюс це торкається, я хотів би наголосити, практично тільки однієї, правлячої конфесії стосовно того, хто відмовляється і хто не хоче мати ідентифікаційні коди. Я вважаю, що за даних обставин це просто питання безпеки держави. Це не тільки питання Держфінмоніторингу. Я знаю, що внесені зміни до Податкового кодексу і так далі. Це створення можливостей вибіркового контролю. Тобто будуть відведені всі відповідно інші структури, які не сплатили чи не заплатили відповідним чиновникам, і вони будуть контролюватися, через них будуть тиснути на людей, на підприємців.
Я вважаю, що от є нормальний процес, є ситуація, коли придумана чітка структура за коштами, обігу коштів в Україні. Не пропонується альтернатива, а пропонується якась там міфічна розробка групи, яка буде працювати до 2011 року. То я вважаю, за даних обставин просто треба чесно сказати, що от коли хочеться, скажемо так, безконтрольно оперувати коштами, то тут не треба посилатися на Бога і на диявола, тут просто треба зрозуміти, що коли хочеться вкрасти, бо будь-які засоби можна тут застосувати, можна їх використати, але от спекулювати ними не вартує, бо все одно це погано обернеться. Руйнувати державну систему, руйнувати державу України, вам легко, ви це вмієте робити, але не поспішайте, може знадобиться вона і вам. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл, будь ласка.
14:14:24
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Знаєте, у нас виникла велика вже категорія віруючих – я не до авторів законопроекту маю тут ставлення, а взагалі до тих, хто користуються цими нормами, – які ніколи в житті не були в церкві і не читали, ні Євангеліє, ні Біблії, ні Старого, ні Нового завіту.
Так от, для них хочу нагадати фразу, яку сказав Ісус Христос "Віддайте Богу – богове, а кесарю – кесареве", чім чітко є відповідь на те все, що сьогодні вноситься в цьому законопроекті. Є те, що віддається Богові – віра, і є те, що стосується сплати податків, абсолютно конкретно в цьому випадку було основою християнства зазначено. Працюйте в тих нормах, які виписані державою і які потрібні для того, щоб держава забезпечила свої фінансові повноваження, перед тими ж самими представниками, в тому числі і конфесій.
Тому, якщо хочете голосувати за цей закон, відкиньте цей пункт, про якісь нібито звернення віруючих, тому що в такому випадку як держава, яка має ставитися до всіх однаково ми маємо так само дослівно відреагувати, скажімо, на звернення того ж самого посольства чи консульства божого, які вимагають, щоб їхньому пастеру і довіреним йому людям можна було обкрадати і обманювати людей, чим вони за нашим законодавством гірші і тому подібне?
Тому давайте просто чесно скажемо, закон вносився раніше, відображений вже в законодавстві України і зараз дофіксовується в деяких пунктах, спеціально для того, щоб хтось міг робити великі фінансові оборудки і не сплачувати державі, всупереч одному із основних постулатів християнства, яке чітко це розмежовує. А всяке мракобісся, яке нам пробують тут навіяти, мені здається дуже чітко спростовується тою ж самою позицією Руської православної церкви в самій Росії, де податки мають платити всі. Де дужі чітко ієрархи Руської православної церкви отримують всі належні ідентифікаційні коди і живуть за законами, а у нас для якихось певних, хитрих комбінацій, це ніби то підлягає релігії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський, хвилина.
14:16:29
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановні колеги! Тут треба питання відділити на дві частини. Цілком зрозуміло, що ніде, ні в Святому писанні, ні в релігійних канонах немає такого, що ідентифікаційний код… взагалі немає числа Сатани, це все видумки і це є абсолютно зрозуміло, хто трошки релігієзнавством займався. Але є друга частина, якщо є люди, які в цьому переконані, і якщо ці люди ідуть на те, а ми підемо на те, що в них буде ідентифікаційний код у вигляді паспортних даних, які є однозначними, які не можна повторити, то навколо чого ми дискусію піднімаємо, відверто кажучи. Тобто, якщо людину можна буде чітко ідентифікувати, в тому числі, і в юридичних стосунках, в ділових стосунках за номером серії її паспорту, то в чому тут проблема. Хоча з точки зору релігієзнавства, безумовно, тут є великі питання з приводу того де це взялося. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте не будемо політизувати питання, тут все зрозуміло, а підтримаємо голосами.
Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців"(реєстраційний номер 5291). Прошу голосувати.
14:18:09
За-245
Прийнято в першому читанні.
Зараз ми мали б розглядати законопроект про внесення змін до Закону України "Про колективні договори і угоди" щодо посилення правового та соціально-економічного захисту студентів (реєстраційний номер 6661). Автор законопроекту Пінчук Андрій Павлович просить зняти його з розгляду. Прошу підтримати цю пропозицію.
14:18:55
За-252
Відкликано законопроект.
Ляшко мікрофон, не з мотивів голосування, але тому, що ви появились на роботі. Будь ласка.
14:19:03
ЛЯШКО О.В. Дякую, шановний Адаме Івановичу, що ви побачили, що я з’являюся на роботі.
Я хотів би звернути увагу громадян країни, які стежать за роботою нашого парламенту. Який щойно зняли з розгляду законопроект? Про посилення правового та соціально-економічного захисту студентів. Йшлося в цьому законопроекті про те, щоб доповнити нормою про те, де передбачити, щоб не можна було переглядати в односторонньому порядку оплату студентів за навчання. І зараз цей законопроект знімається з розгляду.
Я вважаю, що це є абсолютно неправильним, що навпаки є дуже нагальність в розгляді цього законопроекту, а лежить він уже тривалий час у Верховній Раді і ще із шостої сесії. І буквально вчора студенти приходили до Верховної Ради і висловлювали своє обурення з приводу політиків, в тому числі фінансової, яка відбувається відносно них. А ми беремо, точніше більшість бере, знімає з розгляду цей законопроект. Треба підтримати студентів, а не уникати вирішення їхніх проблем. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але, шановні колеги, перш ніж виступати, треба прочитати. Там немає абсолютно нічого, про що ви говорили. Про що ви говорили, тому не займайтесь.
Розглядається, я вже наголосив, що те, що говорив колега Ляшко не відповідає дійсності в законопроекті цього немає. І право автора на його відкликання ми прийняли рішення.
Проект Закону про фінансову підтримку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстраційний номер 5073). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
14:21:03
За-214
Підтримано.
Так, автор законопроекту Губський Богдан. Так немає, від комітету тоді перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Аржевітін Станіслав Михайлович, прошу.
14:21:22
АРЖЕВІТІН С.М.
Адаме Івановичу, може мені хвилинку дасте, враховуючи, що немає автора, щоб я …
ГОЛОВУЮЧИЙ. За 2 хвилини ви справитесь.
АРЖЕВІТІН С.М. Добре.
Шановні народні депутати! На нашому засіданні ми розглянули законопроект 5073 (автор – Губський) щодо фінансової підтримки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Законопроектом пропонується відкрити персональні депозитні рахунки для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені банківського піклування… Ой, вибачаюся, батьківського піклування, на яких будуть акумулюватись фінансові кошти і на ці рахунки будуть нараховуватись відсотки.
Джерелами надходження коштів на ці рахунки є спеціальні відрахування від акцизного збору тих товарів, які виробляються в нас на Україні, і акцизний збір на ті товари, які завозяться в Україну. Розпорядником законопроекту передбачаються державні банки за визначенням Кабінету Міністрів.
Мова йде про те, ну, як приклад, що десь щорічні надходження від акцизних зборів сягають більше 10 мільярдів. Відповідно, 1 відсоток, який планується, це буде складати 100 мільйонів відрахувань на ці всі депозитні рахунки, а в середньому це десь 1 тисяча на один рахунок.
Науково-експертне управління пропонує відхилити зазначений законопроект. Мотивує тим, що в нашій країні з 2005 року вже існує спеціальний закон – це Закон про забезпечення інвестиційно-правових умов соціального захисту дітей, який визначає аналогічні речі.
Кабінет Міністрів пропонує відхилити цей законопроект. Міністерство у справах молоді теж не поділяє цей законопроект, враховуючи, що наділяється не властивими йому функціями. Національний банк України теж не підтримує цей законопроект як такий, що суперечить нормам цивільного та банківського законодавства …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
АРЖЕВІТІН С.М. Державний експортно-імпортний банк і "Ощадбанк", які, здавалося б, зацікавлені в тому, щоб накопичувати такі ресурси, вони теж заперечують, тому що він руйнує правила ведення банківської справи і цивільне законодавство. І, враховуючи ці всі зауваження, наш комітет прийняв рішення, щоб запропонувати вам відправити цей законопроект на доопрацювання, а, можливо, автору подумати, щоб свої пропозиції долучити до діючого закону, який як би є з аналогічним предметом регулювання і опики над дітьми. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є бажаючі обговорювати? Запишіться.
Пеклушенко, будь ласка.
14:24:30
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Мы, члены комитета и фракции, разделяем стремление автора законопроекта с тем, чтобы улучшить этой незащищенной категории детей социальные гарантии. Но законопроект такого плана, который касается десятков, сотен миллионов гривен, он должен в обязательном порядке гармонизироваться со всеми остальными законопроектами. Поэтому, разделяя его идею, его философию, мы его не можем поддержать, потому что он технически и технологически не выполним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик, будь ласка.
14:25:17
САМОЙЛИК К.С.
Дякую. Я хочу сказати, що ми не в перше розглядаємо дане питання. Десь років 10 тому, до речі, за ініціативою Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту ми розглядали дане питання. Але тоді законопроект був більше, знаєте, виважений. І цей законопроект він взагалі не відповідає навіть назві. У нас є базовий законопроект, який називається про забезпечення організаційно правових умов, соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ми його прийняли у 2005 році і, дійсно, було абсолютно правильно би, якщо б автори законопроекту вивчили саме цей законопроект і внесли до нього зміни.
Взагалі хочу сказати: не треба так відмахуватися від цієї проблеми, тому що це сама малозабезпечена і незахищена категорія дітей. І якщо ви колись зустрічаєтесь у регіонах з дітьми-сиротами, то ви знаєте, що раніше, після дитячого будинку чи інтернату, ці діти могли хоча би жити в робітничих гуртожитках, зараз вони позбавлені всього. Це державні діти, за них повинна дбати держава. І я хотіла би побажати автору законопроекту, який, якщо єсть, а я думаю, що немає його в цій сесійній залі, щоб він все-таки доопрацював і вніс зміни до головного закону, який стосується дітей-сиріт. Але, ще раз хочу сказати, шановні панове банкіри, хочете ви чи не хочете, але за державних дітей повинна подбати держава. Те, що норми повинні бути виваженими, я згодна за це, але не треба посміхатись, купаючись в зелені.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку в першому читанні законопроекту (за номером 5073) про фінансову підтримку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
14:27:51
За-27
Була пропозиція направити на доопрацювання і слушні тут були ідеї, що дійсно ідею треба підтримати, але її викласти в іншому законно правильному варіанті.
Прошу підтримати на доопрацювання.
14:28:24
За-59
На жаль, законопроект відхилено.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо визначення особливостей корпоративного управління в банках) (реєстраційний номер 6545), Воропаєв Юрій Миколайович. Є пропозиція за скороченою процедурою, прошу підтримати.
14:29:00
За-203
Підтримано.
Будь ласка, Юрій Миколайович.
14:29:06
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Данный законопроект был подготовлен вынужденно в связи с тем, что в отдельных банках органы управления не выполняют тех функций, которые на них возложены. И часть кризиса, которая возникла в нашей стране, начиная с 2008 года, которая затронула финансовый сектор, она как раз… из-за того, что органы управления банков работали не на надлежащем уровне.
О чем идет речь? О том, что правление, имея слишком широкие полномочия, исполнительный орган, в погоне за результатами какими-то мифическими выдавало кредиты необоснованные людям и, естественно, они не гасились.
В связи с этим данный законопроект более подробно, более четче рассмотрел все органы управления в банках. Раз.
Во-вторых, расширил полномочия наблюдательного органа, наблюдательного совета, определил, как сейчас, к сожалению, возникла ситуация реальная, что в отдельных банках есть совет, в другом банке есть наблюдательный совет, в третьем банке есть совет директоров.
Данный законопроект дает возможность эти все органы управления сделать рабочими, но обязывает, чтобы эти органы управления дополнительно более широкие полномочия имели для контроля за менеджментом банков. Это первое.
Второе. Какая-либо ответственность органов управления сейчас в законодательстве не прописана. Данный законопроект вводит дополнительную ответственность членов наблюдательного совета и обязывает их рассматривать свою ответственность и, более того, дает возможность подавать иски в суд на членов наблюдательных советов, которые ненадлежащим образом исполняют свои обязанности, чем приносят убытки банкам, ну и естественно, вкладчикам банка. Это два.
Я бы хотел остановиться на замечаниях экспертного управления. Если позволите, кратко, буквально, два слова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ВОРОПАЕВ Ю.М. Одно из замечаний... их нужно будет учесть при доработке до второго чтения.
Отдельные замечания, я бы с ними не согласился, как-то, например, здесь и дается в замечании экспертного управления о том, что подойти как бы конструктивно к различным видам обществ, в которых могут банки существовать. Банки существуют по нынешнему закону только в одной форме вида деятельности – открытое акционерное общество. Это не надо менять, это нужно оставить.
И поэтому данная система, данный закон прописан именно под этот вид акционерного общества "відкритий". Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від комітету – голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Пеклушенко Олександр Миколайович.
14:32:13
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, этот законопроект один из пакета тех законопроектов, который усиливает права вкладчиков, и который сводит нанівець все возможности недобросовисных банков.
Поэтому данный законопроект рассматривался на комитете. Выводы комитета, что принятие этого законопроекта будут способствовать повышению эффективности корпоративного управления в банках, в том числе управление рисками, разработки банками внутренних процедур, с учетом масштабов и специфики деятельности каждого конкретного банка, что в свою очередь должно обеспечить защиту интересов участников банков, главное – вкладчиков, кредиторов банка. А также усовершенствуется соответствующие механизмы управления контроля за деятельностью банка.
Комитет рекомендует поддержать законопроект и принять его в первом чтении.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Крім Аржевітіна, хто бажає взяти участь? Два, так. Записуємося тоді, будь ласка. Там, де банки, там активність. Прошу, Єдін.
14:33:38
ЄДІН О.Й.
Шановний Адаме Івановичу, Єдін, фракція Партії регіонів.
Законопроект є цілком позитивним для забезпечення захисту інтересів вкладників та кредиторів банків, шляхом вдосконалення підвищення відповідальності керівників банку за результати його діяльності, створення ефективних механізмів управління ризиками. Зміни, які пропонуються у законопроекті, покликані вдосконалити взаємовідносини власника з банком. Дуже часто власники, які володіють значною часткою акцій, здійснюють певний вплив на прийняття керівництвом банку бізнес-рішень, при цьому юридичної відповідальності власник не несе, а заручниками прийнятого рішення у випадку понесених банком збитків можуть стати його вкладники. Таким чином, запроваджені норми законопроекту на практиці створить передумови захисту, в першу чергу, інтересів вкладників та покращить рейтинги банків, підвищить їх привабливість для іноземних інвесторів та сприятиме відновленню довіри населення до банківської системи.
Тож я пропоную прийняти за основу законопроект, а у процедурі другого читання його доопрацювати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Князевич передає Аржевітіну.
14:34:48
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Аржевітіну прошу передати слово.
14:34:57
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, дійсно, законопроектом ставиться мета – це привести у відповідність акціонерне питання у банківській системі відповідно до Закону про акціонерні товариства. Дійсно, робиться спроба, щоб врегулювати правильність управління банку через розмежування функцій між… корпоративного управління між органами управління та контролю банку. Це, дійсно, так, і є слушні пропозиції, але не все так, на перший погляд здається, все правильно.
Ну, по-перше, потрібно з’ясувати все ж таки хто, який закон буде головний, чи Закон про банки і про банківську діяльність, чи Закон про акціонерні товариства, про ті колізії, які є і будуть мати місце. Я думаю, що тут не зовсім достатньо вирішено питання, що стосується обов’язковості лістингу для банків. Я думаю, що є речі, де потрібно уточнити все ж таки компетенцію ради банку, тому що ми не зовсім можемо перейти автоматично на європейські стандарти чи на їхнє розуміння управління товариством. Я думаю, що потрібно подумати, чи ось така велика персональна відповідальність голів правління повинна бути, тому що це фактично сьогодні стрілочник чи містер Фукс, як хочете його назвати. Над цим потрібно подумати. Я думаю, уточнення, ті вимоги, які сьогодні висунуті до керівних органів, думаю, теж потрібно над ними до другого читання подумати.
Я думаю, потребує також додаткового вивчення питання, а чи потрібно надавати Національному банку такі розширені повноваження, як пропонується.
Тому в цілому законопроект слушний на перше читання, але до другого читання є дійсно над чим подумати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю на голосування пропозицію: про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо визначення особливостей корпоративного управління в банках (реєстраційний номер 6545). Прошу голосувати.
14:37:19
За-248
Прийнято.
І, шановні колеги, розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національній банк України" (щодо організації готівково-грошового обігу) (реєстраційний номер 7127).
Є пропозиція за скороченою. Прошу підтримати.
14:37:51
За-216
Підтримано.
Будь ласка, Воропаєв Юрій Миколайович. Підготуватися Пеклушенку.
14:37:59
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Данный законопроект очень маленький, очень короткий, он вмещается всего на две странички, вы могли его увидеть.
Первое изменения, которые вносятся в Закон "Про Национальный банк Украины", они касаются уточнения полномочий Национального банка в плане регистрации и контроля за платежными системами. Раз. В том числе контроля за платежными системами зарубежными.
Второе. В настоящее время в Национальном банке Украины законом закреплено количество заместителей в размере четырех человек главы Национального банка Украины. Но жизнь показала, что иногда необходимо или сократить количество заместителей главы Национального банка Украины, как, скажем, сделали в министерствах: не больше трех, иногда их нужно сделать больше.
Чтобы это можно было делать оперативно, чтобы можно было оперативно реагировать на развитие финансового рынка. Данный законопроект предлагает количественный персональный состав правления Национального банка Украины делегировать главе правления Национального банка Украины. Однако, с обязательным согласованием, с обязательным разрешением нацсовета Национального банка Украины.
И третье. Касается государственных отличий: орденов, медалей и так далее. Данный законопроект предлагает функцию выпуска этих государственных наград отдать только Банкнотно-монетному двору Национального банка Украины. И естественно, учитывая, что это не деньги, эмиссию, которую нужно ограничивать, то какие-то ограничения по выпуску этих орденов и медалей для Национального банка делать, предлагается убрать. Она должна выпускаться в зависимости от количества наград, которые в стране выпускаются.
Вот весь закон, который в данном случае я вам доложил.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Пеклушенко Олександр Миколайович, голова комітету.
14:40:06
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемые коллеги, как было сказано коллегой Воропаевым, три основных момента. Первый момент – усиление контроля за платежными системами. Второе – выпуск орденов и наград. Это должно быть прерогативой Национального банка. Чтобы не производили в любой подворотне. И третий вопрос – это касается внутренней структуры и внутреннего штата Национального банка.
Что касается первого вопроса, я уверен, что чем больше будет прозрачности в работе, тем надежнее будет финансовое состояние страны и бюджетной сферы. Поэтому этот закон как раз в контексте этих задач.
Может быть только одна тайна – это тайна банковского вклада с оговорками существующего законодательства. Что же касается вопросов заместителей, я вообще считаю, это не проблема. Пусть у них будет столько заместителей, сколько нужно. Самое главное, чтобы в стране не было проблемных банков.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Крім Аржевітіна, не наполягають? Прошу.
14:41:26
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати! Я хотів би нагадати, що законопроект називається – це зміни до Національного банку, що стосується організації готівково-грошового обігу. І, дійсно, більша частина тексту спрямована якби на ось такі технічного характеру речі. Але зрозуміло, що, як каже молодь, що фішка саме в тому, що зараз знімаються обмеження цим законопроектом на кількість заступників, які повинні працювати в Національному банку.
Я особисто поки що цю норму не поділяю, і я розцінюю саме для прозорості, для зміцнення банківської системи ми повинні визначити ту кількість заступників, які повинні працювати в станах Національного банку.
Далі не буду поширюватись, але прошу прислухатись, принаймні, до другого читання з такою пропозицією моєю. Дякую. Вибачаюсь, читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення питання завершено, я ставлю на голосування пропозиції комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" (щодо організації готівково-грошового обігу). Реєстраційний номер 7127. Голосуємо.
14:43:01
За-249
Підтримана пропозиція, закон прийнято в першому читанні.
Шановні колеги! Виконано порядок денний на сьогодні, тому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Вечірнього засідання проводити не будемо. Завтра розпочинаємо роботу о 10 годині.