ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

15 лютого 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада».

10:01:48

Зареєструвалися картками в сесійній залі 373 народних депутатів. Я прошу, до Секретаріату зверніться, щоб перевірили, чому не працює картка.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати! Надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 1 по 4 лютого 2011 року.

Відбулося 5 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 69 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 14 законів та 21 постанову. 17 законопроектів прийнято за основу, 3 законопроекти повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи. 1 законопроект повернуто до комітету на доопрацювання з наступним подання на повторне друге читання. 21 законопроект та 1 проект постанови відхилено.

За результатами розгляду пропозицій Президента України 2 закони прийнято в цілому, з урахуванням пропозицій Президента України. Проголошено 93 депутатські запити.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту, у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій записатися на виступ.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Бабуріну.

 

10:03:52

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна Партія. Шановний голово, шановні колеги! Щороку, а подеколи і щокварталу, ми зіштовхуємось з проблемою зростання вартості комунальних платежів. І кожного разу сюжети про збільшення тарифів на електроенергію, опалення, інші комунальні послуги посідають чи не перші позиції у новинах. І це не дивно, адже питання зачіпають, за невеликим винятком, усіх, а тому важливі для всіх. Зазвичай підвищення ціни на комунальні тарифи обґрунтовується чи не найнижчими в Європі тарифами або зростанням  ціни на енергоносії. Але такі аргументи не знаходять підтримки у громадської думки, адже суперечать простій логіці: зростання ціни на послуги не адекватне ні заявленому рівню інфляції, ані якості самих послуг. Адже український споживач оплачує не лише спожите, але й ті кіловати енергії, які буквально виливаються в землю через застарілість обладнання. І при цьому закономірно задається питання: як може європейська ціна на послуги виправдовувати обладнання та рівень сервісу, що застрягли на рівні 60-70 років минулого століття?

Для прикладу. Постачальників тепла можна було б дієво контролювати через встановлені у квартирах лічильники, що фіксують споживання батареями гігакалорій. Однак, очевидно не випадково, до сих пір таких лічильників немає, бо відповідним підприємствам не вигідно це робити.

Ще приклад. За допомогою елементарної логіки, який пояснити, мені наприклад, не вдається. Вартість вивозу сміття, на що припадає значна частка в тарифах на комунальні послуги, вираховується в залежності від метражу квартири, а не від кількості мешканців. Але ж об’єм цих самих відходів життєдіяльності залежить не від житлової площі, а від кількості людей.

Отже, будь-яка державна програма повинна розпочинатись з розуміння кожною людиною її значення. Відчуження державних підходів до економії від інтересів людини протягом багатьох років призвело до зневіри  громадян у енергозберігаючих заходах. А тому, як би це банально не звучало,  держава та громадянин тут повинні стати партнерами. Населення має бути заохоченим до енергозбереження самою державою. Людина має бути поінформована  про всі доступні шляхи та технології, які  дозволяють заощаджувати гроші. Лише через розуміння важливості процесів  застосування економтехнологій на побутовому рівні ми зможемо дорости до розуміння  масштабів економії на рівні підприємств, на рівні виробництва. Споживання  буде зменшено тільки тоді, коли  в цьому будуть зацікавлені  обидві сторони: і держава, і громадянин.

Природна економність та заощадливість  українських громадян знизили б гостроту  проблеми, якщо б для цього  їм надали можливості. Бо, навіть  маючи бажання  економити, далеко не всі мають доступ до нових технологій. Сьогодні  реальне заощадження доступне виключно  заможним. Для інших залишились ті ж самі  ЖЕКи і ржаві труби та холодні панельні будинки. Навіть латкове  утеплення стін хрущовок для багатьох все ще залишається недоступним.

Тому вихід проглядається  не у виключному збільшенні тарифів, а у створенні умов, коли спільні інтереси  держави і кожної людини реалізовувались би  і спільними методами. Проблема не повинна перекладатись  винятково і тільки на плечі споживачів. В Україні ще далеко не той рівень доходів, який би дозволив громадянам самим  вкладати у майбутнє, у технології заощадження енергії.    Держава сама мусить  утворити систему преференцій для  тих, хто має бажання економити, у тому числі і через державні програми  з цільового кредитування населення на застосування  енергозберігаючих технологій. Програми доступні, програми для  тих, хто потребує, а не для обраних.

Паралельно із сказаним у нинішніх умовах завданнями першої  ваги стає  забезпечення реальної конкуренції на ринку житлово-комунального господарства, громадський контроль і  повна прозорість у сфері формування  тарифів.

Але, на мій погляд, головне – це негайне впровадження сучасних стандартів  щодо надання комунальних послуг. Давно настав час забути старі підходи, коли для нас було надважливим, щоб статистика показувала зростання ВВП, а доходи і видатки вимірювались у вселенських масштабах. Ми повинні нарешті усвідомити, що в центрі державної політики стоїть людина, а не статистика. І саме через призму людини, через її інтереси повинна …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … через інтереси людини повинна проходити вісь державної політики. Тільки об’єднавши зусилля і надавши людям можливості, зможемо побудувати партнерські відносини між державою та громадянином і тим самим зменшити тягар на сімейні, місцеві та державні …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів. Будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Володимир Яворівський, Іван Кириленко.

 

10:09:37

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція Компартії України, голова Ради організації ветеранів України Петро Цибенко. Шановні колеги, шановні громадяни України! Наближається перша річниця приходу до влади нової політичної команди, нової команди, яка у якості мети задекларувала побудову якісно нової, принципово іншої України. Дуже хотілося б вірити у те, що реалізувати цю святу мету вдасться, але реалії поки що не такі оптимістичні. Згадаймо останні законодавчі ініціативи: Податковий кодекс, пенсійна реформа, а далі маячать не менш одіозні Житловий і Трудовий кодекс. Причому всі ці, так звані, реформи реалізуються виключно за рахунок людини праці, а не за рахунок влади держави чи олігархів. Іншими словами, поки що рух відбувається виключно в протилежному напрямку, тобто у напрямку подальшого зубожіння людини праці, пенсіонера, інваліда, ветерана. Нас це дуже турбує. І ось в Інтернеті у профільних комітетах Верховної Ради України з’явилось нове підтвердження цієї невтішної тенденції. Мова ось про що.

Кабінет Міністрів України зареєстрував в секторі реєстрації законопроектів проект Закону України номер 7562 про гарантії держави щодо виконання рішень суду.

Зразу ж хочу застерегти тих громадян, які, почувши таку гарну назву, вже зраділи. Я маю на увазі тих громадян так званих пільгових категорій, які змушені були свої стосунки з  державою щодо реалізації права на пільгу з`ясовувати в судах. Не радійте, бо за цією красивою назвою, за тією яскравою упаковкою ще одна підлість влади по відношенню до своїх знедолених громадян.

Суть законопроекту зводиться ось до чого. Кабмін пропонує з усіх законів, з усієї законодавчої бази вийняти всі конкретні пільгові грошові виплати, передавши право збереження або ліквідації пільг, їх розміру, періодичність надання виключно Кабінету Міністрів України. це стосується цілої низки законів, зокрема Закон України «Про статус ветеранів війни і гарантії  соціального захисту», Закону про соціальний захист  дітей війни, про жертви нацистських переслідувань, чорнобильського законодавства та, власне, всіх законів, де присутня хоча б якась мізерна  пільга. Іншими словами, Кабінет Міністрів України взяв курс на знищення системи соціальних пільг, а разом з нею і ветеранства, для якого ця пільга була своєрідним рятівним колом. Ветерани побоювалися заміни соціальних пільг неадекватною грошовою компенсацією, а влада вирішила діяти у інший,  більш радикальний спосіб, просто ліквідувавши законодавство про пільги.

Щоб ветеранам було зрозуміло як це  може відбуватися, я поясню це на конкретному прикладі.  Скажімо, Закон України  «Про статус ветеранів війни і гарантії  соціального захисту»… передбачена щорічна разова грошова виплати до Дня перемоги. Нині законом передбачено, що їх розмір має коливатися в залежності від категорії ветерана війни від 3 до 10 мінімальних пенсій, хоча реально виплачується менше. Після прийняття цього закону всі цифри викинуть  на смітник. Відтак Кабмін буде вправі виплатити скільки захоче, хоча одну-єдину гривню. І все.  І це беззаконня буде законним, ні до чого буде навіть апелювати.

Ще раз наголошую, взято курс на знищення системи пільг,  ось таке будівництво нової України, ось така шана, така повага та подяка від влади ветеранству працею, потом і кров’ю яких створено все суще на цій землі.

Фракція Компартії України та рада організації ветеранів України категорично протестують проти цього варварського, анти ветеранського закону і заявляють про свою готовність всіма засобами боротися проти його прийняття. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, фракція «БЮТ – «Батьківщина», будь ласка, ваш виступ. Михайло Чечетов.

 

10:14:11

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановна президія, колеги, співвітчизники, нині рік діяльності нової влади, як відомо, вона почалася саме в цьому залі з нової коаліції, яка сьогодні невтомно говорить про перемоги і досягнення, а в житті – інші реалії. Поки що багато робиться під лозунгом: «До основания, а затем…». До корнів зачищається опозиція, душиться підприємництво, згортаються соціальні завоювання попередніх поколінь і часів. Скільки вже сказано було критичного і обурливого на адресу тієї ж пенсійної реформи. Але всім уже зрозуміло, будуть голоси і за неї, бо за основу береться вбивчо переконливий  аргумент про те, що у нас, після виходу на пенсію, ветерани, мовляв, ще живуть про кільканадцять років. Звідки? Згідно реальних даних середня тривалість життя в Україні, нагадую, всього 67 років, а для чоловіків і того менше – 62. Але гірка правда тут і в тому, що нині, як ніколи смертність працездатного населення величезна, понад 60 тисяч щорічно, вимирає молодь і покоління середнього віку, перше місце в Європі з темпами СНІДу, туберкульозу, наркоманії, діабету, про охорону здоров’я, екологію, харчування вже й не говоримо. Отже, скільки їх, щасливчиків, в цих умовах доживе до нового пенсійного потолка? І гадати не треба, одиниці.

Наша фракція вимагає, негайно відкликати цю сировину і серйозно доопрацювати. Ми готові допомогти, хоча наша позиція чітка і однозначна, починати треба з основи, тобто з реальної економіки, бо там іще і кінь не валявся. Погляньте на порядок денний, поки що і не збираєтесь цього робити. Натомість пропонуються законопроекти, наприклад, про вільні економічні зони. Ще лунають фанфари про новий Податковий кодекс, який на весь світ названий найкращим, найпрогресивнішим, за яким вся Україна – це вільна економічна зона з рівними умовами і можливостями для всіх.

І раптом у вільній зоні комусь потрібно ще вільніше. Чим це все обернулося зовсім недавно, добре відомо. Повідкривали у першу чергу купу ковбасних цехів, навезли по 25 центів за кілограм так званого фаршу із ошмаття, наробили на всю Україну ковбаси і сосисок, а потім всі шоковані, чому таке здоров’я у дітей, а вітчизняне тваринництво впало на чотири кості.

Дуже шанованого автора проекту зрозуміти можна. І нам теж хочеться, щоб і в Україні були свої шанхаї. У минулому році економіка цього міста видала на гора продукції на 240 мільярдів доларів. Це вдвічі більше, ніж вся економіка України разом узята. Але ж то Китай. Там таки  займаються економікою, не зловживають законами і не має корупції.

Ще один знаковий закон, який ми знову наполягаємо зняти з розгляду, –   про гарантію держави щодо рішень суду. Його суть – вбивця. Понад 7 мільйонів ветеранів війни, інвалідів, чорнобильців, багатьох інших вразливих категорій позбавляють права на допомогу держави. Закони, котрі гарантували їм соціальний захист, приймалися від 5 до 20 років тому. Сьогодні бюджет країни у 7 разів більший у порівнянні з 1996 року, коли були прийняті закони про статус цих людей. У ті часи, до  речі, і ціни на харчі, на газ, квартплата були значно нижчими. І все ж наші колеги приймали тоді ці закони, захищаючи людей. Що ж ви робите зараз?

Ціни на все ростуть катастрофічно. Жити цим людям уже неможливо. Та й залишилося їх менше майже на 4 мільйони. Вони що,  приречені? Дійсно, легше всього здійснювати реформи і починати з людей. Є системні недоліки в ЖКГ –  навіщо їх вирішувати, якщо можна підняти тарифи. Не вистачає розрахуватися за газ – треба здерти з населення. Опустіла казна і дірки у Пенсійному фонді – так податкова машина вже пішла катком по підприємцям. Невже і надалі на таких несправедливих речах базуватиметься все реформаторство? Треба зупинятися.

Ми ще раз пропонуємо заслухати уряд на нашому спільному засіданні про логіку і прогноз того, що робиться. Невже світові події не насторожують і не є уроком?

Ще одна пересторога. Останнім часом безвідмовна машина єдиної команди почала давати серйозні збої. Вже майже 30 законів  заветовані, такої частоти браку не фіксувало суворе ОТК на Банковій за всі попередні часи. Заветовано все, від улюбленого Податкового до революційно-проривного будівельного.

Одну з причин бачимо в тому, що сотні кваліфікованих фахівців юристів все ще воюють на фронтах битви з Тимошенко, перевіряють, рахують, шукають. Треба вже повертати їх до звичної роботи, боротьби зі злочинністю та,  зрештою, підготовки нормальних,  справедливих законів.

Але з деяких пір критикувати вас, шановні, нам же не можна, але ж людям цього не заборониш, а їх оцінка може не забаритись. І який тоді омріяний жовтень 2012? До літа б дожити! Спасибі, що слухали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів, наступним буде виступати Володимир Мойсик.

 

10:19:17

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович!  Уважаемые коллеги! Впервые за последние семь лет наша страна вошла в новый год не как расшатанный политическими бурями ветхий корабль, без надежного капитана, парусов и четкого понимая, куда собственно плывем, а под флагом политической стабильности, со штурвалом государства в крепких надежных президентских руках.

В вопросе даты проведения  важнейших политических событий в ближайшей пятилетке – выборов  Президента, парламента и органов местного самоуправления окончательно появилась определенность. В ближайшие, практически, два года, никаких политических потрясений, никаких выборов не будет. Политическая жизнь страны отныне течет в спокойном, прогнозируемом русле, без эксцессов и неожиданностей. А это значит, есть время для проведения системных преобразований, без которых страна дальше жить не сможет.

2010 год стал подготовительным этапом выработки концепции реформ, задача власти на 2011 год утвердить законодательную базу для всех запланированных, системных преобразований. Исходя из этого главная цель Верховной Рады на ближайшие полгода – обеспечить  законодательную основу для реформ, способствовать их наиболее эффективному и безболезненному для населения проведению.

Одна из важнейших составляющих программы реформ – административная  реформа, ее цель заставить чиновника работать в пользу граждан, а не использовать свою должность как частную собственность для зарабатывания денег и собственного обогащения.

Поэтому, говоря об админреформе, мы ведем речь не только об оптимизации структуры власти, но и жесткой борьбе с коррупцией. Если мы не сломаем хребет  существующим  коррупционным  механизмом, то по большому счету, ни одна из реформ не достигнет успеха. Именно поэтому принятие в окончательной редакции, внесенного Президентом, и соответствующие рекомендации европейских экспертов системного закона о противодействии коррупции – важнейшая  задача депутатского корпуса на ближайшее время. На повестке дня ряд других серьезных реформ, причем хочу заверить наших граждан с этой высокой трибуны, ни одна из них не будет проведена в спешке без предваряющего шаги власти откровенного диалога с народом.

Максимальная прозрачность и широкое обсуждение – вот  на чем мы строим наши реформаторские действия. Подтверждение истинности это заверение подготовка к пенсионной реформе. Приступая к ее проведению, власть ищет баланс между потребностями экономики Украины, рекомендациями отечественных и зарубежных экспертов, и мнениями простых украинцев. В ходе обсуждения проекта пенсионной реформы, власть отвергла жесткий вариант реформы, тот, по которому она прошла в странах запада и в некоторых государствах СНГ. Нам удалось найти компромисс и по большинству социальных вопросов. Весомую роль тут сыграла позиция Федерации профсоюзов Украины, возглавляемая нашим коллегой членом Партии регионов Василием Харой.

Завтра, 16 февраля состоятся Парламентские слушания по вопросу изменения пенсионного законодательства. Кабмин откорректирует внесенный в парламент законопроект о пенсионной реформе и доработает ее в соответствии с рекомендациями всеукраинских слушаний.

В 2011 году будет дан старт реформы образования. По этому поводу в обществе возникла серьезная дискуссия, в ее рамках будут всесторонне проанализированы существующие законопроекты, зарегистрированные в Верховной Раде. Задача реформы – повышение качества украинского образования. Одной из краеугольных и важнейших является для Украины земельная реформа. Земельный вопрос во все времена оставался одним из ключевых для украинцев. Поэтому здесь нужна особая осторожность подхода, имея одни из лучших в мире земли и природно-климатические условия, мы должны вывести аграрно-промышленный комплекс на качественно новый уровень развития, сделать ее конкурентоспособным, эффективным. При этом приоритетом для власти является то, что после формирования рынка земли в Украине, правом приобретать землю могли воспользоваться только граждане нашего государства. Позиция Президента состоит в том, чтобы не допустить обезземеливание украинского крестьянства.

Далее у нас не менее важные изменения в здравоохранении, жилищном хозяйстве, энергетике и других сферах.

В завершение напомню один красноречивый факт. В начале 2011 года с интервалом в две недели прозвучали выступления двух мировых лидеров перед парламентами своих стран. Свое ежегодное обращение  к Конгрессу Барак Обама,   Президент США, завершил  призывом к  единству нации: «Мы можем идти вперед или вместе,  или никак» - сказал    американский Президент. Спустя несколько дней аналогичный призыв прозвучал из уст Президента Украины Виктора Януковича: «Давайте  разом за Україну!» - призвал он в этом зале.  Так  давайте же услышим то,  к чему призывают нас мировые лидеры, отложим расприи и будем вместе работать    на благо народа Украины. Спасибо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мартиненко Микола Володимирович, лідер фракції "Наша Україна - Народна Самооборона". Будь ласка, ваш виступ.

 

10:24:21

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні громадяни, шановні колеги! Рік тому Україна   отримала нову владу, вона прийшла під лозунгом «Покращення життя вже сьогодні» і з обіцянкою вислухати всіх. За цей рік життя Українців погіршилося, а слухати їх явно не збираються. Влада подає як своє велике досягнення побудову міцної вертикалі. Але чи відчули мільйони громадян хоч якусь користь для себе? Для кого ця вертикаль?

Перший рік засвідчив: вона працює   сама на себе, а не на українців і українську державу. Ще ніколи наша влада не була настільки далекою від народу. Ми бачимо сьогодні її запаморочення від успіхів на фоні протестних   настроїв в суспільстві, адже люди відчувають лише погіршення становища у всіх сферах.  Конкретно:  у соціальній – різке падіння рівня життя, пропоновані владою зміни пенсійного законодавства, Трудовий   та Житловий кодекси є антисоціальними і викличуть ще більші протести;  у внутрішньополітичній сфері – монополізація всіх гілок влади;  у зовнішній політиці – стрімка втрата репутації України як вільної демократичної держави, маємо перших політбіженців, масовану критику з боку Європи та США, сумнівні європейські перспективи.

В економіці немає жодних структурних реформ, про які стільки говорять уже цілий рік.

Замість цього державні видатки прагнуть перекласти на звичайних громадян. Тотально зростають ціни на все: від продуктів до житлово-комунальних послуг. Податковий кодекс ухвалений з боями, замість полегшення податкового тягаря на середній і дрібний бізнес тільки збільшується фіскальний тиск.

В гуманітарній сфері влада робить все для посилення розколу суспільства. Українську мову знову, як за радянських часів, заганяють в культурно-етнографічну резервацію. Історію України знову переписують за чужими лекалами. Перевагу демонстративно віддають одній з багатьох наявних в Україні конфесій. Влада в традиціях імітаційної демократії замість діалогу з суспільством обмежується монологом у наказному тоні, як максимум - демагогію окремих її представників на політичних ток-шоу. В парламенті повністю ігнорується думка опозиції, яка представляє, як мінімум половину населення країни.

Щоб бути більш аргументованим, наведу деякі цифри зі свіжого соцопитування Центру Розумкова, проведеного 27 січня по 2 лютого. 53 відсотки людей, громадян нашої країни вказують на погіршення ситуації за останній рік. 60 відсотків – що впав рівень добробуту їхніх родин, три чверті опитаних впевнені, боротьба з корупцією ведеться вибірково, або не ведеться взагалі. 56 відсотків вважають, що впав рівень стабільності, яку влада подає як свою головну заслугу і так далі.

Тож не дивно, що ставлення майже 54 відсотків опитаних громадян до влади змінилося на гірше.  Цілком закономірно також, що у 58 відсотків людей похитнулася впевненість в завтрашньому дні. А понад 64 відсотки не бачать зараз свою соціальну перспективу в Україні. І це в мирний час.

Через таке «чудове» життя люди масово голосують ногами,  «голосують ногами» також в лапках. Україна входить у першу світову п’ятірку постачальників робочої сили за кордон. А ще українці на третьому місці за кількістю бажаючих отримати, так званий, Green card для проживання у Сполучених Штатах Америки. Але багато хто готовий до спротиву. В разі значного погіршення життя, 60 відсотків опитаних готові взяти участь в різних акціях протесту. В грудні 2008 року цей показник складав лише 44 відсотки. При чому кількість людей, готових до незаконних форм протесту для захисту своїх прав теж зростає і сягнула вже 32 відсотків. А це несанкціоновані мітинги, блокування руху, вуличні заворушення тощо. Цифри дуже тривожні.  Нагадаю один вислів: "Бунти – мова тих, кого не вислухали".

А тому ще раз закликаю владу – досить самовпевнених монологів, пора розпочати діалог з суспільством, бо тиск в соціальному казані вже досяг критичної позначки. Якщо він вибухне, то Україна остаточно скотиться в прірву. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, я секретаріат прошу оформити відповідні листи або доручення.

Шановні народні депутати, сьогодні 22-га річниця від дня виведення радянських військ із Афганістану. Я прошу привітати воїнів-афганців, серед яких є група народних депутатів України, а також схилити голови перед тими, хто не повернувся на рідну землю з цієї війни.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Шановні народні депутати, 14 лютого 2011 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України, обраних 30 вересня 2007 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, включених до виборчого списку:  Партії регіонів – Андроса Сергія Олександровича, Степаненка Анатолія Анатолійовича, Литвинова Володимира Григоровича, Євтухова Василя Івановича, Сотлуса Павла Станіславовича, Зварича Ігоря Теодоровича;  "Блоку Юлії Тимошенко" – Березкіна Станіслава Семеновича, а також  від фракції Комуністичної партії України – Володимира Лещенка.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошую народного депутата України Андроса Сергія Олександровича.

 

АНДРОС С.О.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про блага вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу привітати Сергія Олександровича.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Степаненко Анатолій Анатолійович.

 

СТЕПАНЕНКО А.А.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про блага вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, Анатолія Анатолійовича, шановні колеги!

Для складення присяги запрошую народного депутата України Литвинова Володимира Григоровича.

 

ЛИТВИНОВ В.Г.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаюсь додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу привітати Володимира Григоровича.

Для складення присяги запрошую на трибуну народного депутата України Євтухова Василя Івановича.

 

ЄВТУХОВ В.І.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складення присяги на трибуну запрошую народного депутата України Солтуса Павла Станіславовича.

 

СОЛТУС П.С.

Присягаю на вірність України. Зобов’язуюсь усіми своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, Павло Станіславович.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Зварич Ігор Теодорович.

 

ЗВАРИЧ І.Т.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про  благо Вітчизни і добробут українського народу.  Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо Ігоря Теодоровича.

 Для складення присяги на трибуну запрошується  народний депутат Березкін Станіслав Семенович.

 

БЕРЕЗКІН С.С.

Присягаю на вірність України,  зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про  благо Вітчизни і добробут українського народу.  Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вітаєм, Станіслав Семенович.

Для складення присяги на трибуну запрошується  народний депутат України Лещенко Володимир Олексійович.

 

ЛЕЩЕНКО В.О.

Присягаю на вірність України,  зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про  благо Вітчизни і добробут українського народу.  Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Вітаєм, Володимир Олексійович.

Шановні народні депутати, давайте ще ми всі разом дружно  привітаємо поповнення Верховної Ради України і побажаєм нашим колегам успішної роботи при гарному здоров’ї. (Оплески) 

І водночас, шановні колеги, прошу  заслухати повідомлення. Відповідно до статті 13 Закону України   «Про статус народного депутата України» та статті 59 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» повідомляю про входження до депутатських фракцій Комуністичної партії України народного депутата України Володимира Олексійовича Лещенка. І я просив би всіх народних депутатів визначитися із своєю фракційною належністю і подати відповідні документи.

Шановні народні депутати … А уже визначились, шановні колеги, тому я зараз ще зроблю повідомлення. Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України» та статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народних депутатів України: Андроса Сергія Олександровича, Барвіненка Віталія Дмитровича, Євтухова Василя Івановича, Зварича Ігоря Теодоровича, Литвинова Володимира Григоровича, Солтуса Павла Станіславовича, Степаненка Анатолія Анатолійовича до складу депутатської фракції Партії регіонів. (Оплески) І водночас я прошу шановних народних депутатів визначитися із місцем роботи, я маю на увазі, в якому комітеті ви виявите бажання працювати.

Шановні народні депутати, нам потрібно розглянути питання про включення до порядку денного ряду законопроектів. Прошу уваги.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)" (реєстраційний номер 8099). Прошу голосувати.

 

10:40:21

За-348

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оскільки комітет розглянув це питання, то я просив би вашої згоди, щоб ми на вечірньому засіданні визначились щодо рішення з приводу цього проекту, на вечірньому засіданні.

Шановні народні депутати! Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи (реєстраційний номер 8093).

Прошу голосувати. 

 

10:41:16

За-344

Рішення прийнято.

Я прошу голову комітету Семиногу Анатолія Івановича розглянути це питання на комітеті для того, щоб ми оперативно могли  прийняти рішення.

Шановні народні депутати! Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо спрощення процедури закупівлі Аграрним фондом товарів, робіт та послуг) (реєстраційний номер 8069). Для включення до порядку денного.

 

10:42:11

За-212

Рішення не прийнято.  Дякую. 

Шановні народні депутати! Давайте розглянемо питання, які стосуються ратифікації законів. Ми обговорили це питання на засіданні Погоджувальної ради. Не було б заперечень, якби розглянули ми ці проблеми за скороченою процедурою, а саме питання ратифікації?

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати. 

 

10:42:55

За-212

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої).

Доповідач – урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Лутковська Валерія Володимирівна. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету в закордонних справах Тарас В’ячеславович Чорновіл. Будь ласка.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.  Шановний головуючий, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої). Свого часу Україна вже була стороною попередньої Європейської конвенції. Зараз ми пропонуємо приєднатися до нової її редакції. При чому я хотіла б звернути вашу увагу, що ця конвенція містить норми і стандарти стосовно матеріального права у сфері усиновлення, зокрема, ця конвенція покликана уніфікувати законодавство держав – членів цієї конвенції в частині усиновлення, в частині вимог до усиновлювачів, в частині права усиновленого на те, щоб надати згоду на усиновлення, в частині права усиновленого на те, щоб знати про своє походження, а також стосовно законодавства про наслідки усиновлення.

В даному випадку міждержавне співробітництво в рамках цієї конвенції виключно застосовується в частині надання інформації про особу дитини, а також про особу усиновлювачів. В зв’язку із цим ми вважаємо, що приєднання України до цієї конвенції сприятиме тому, що наше законодавство відповідатиме європейським стандартам в цій сфері і відповідно полегшить питання усиновлення і приведе питання усиновлення у відповідність до європейських стандартів. Тому ми пропонуємо, приєднатися до цієї конвенції. Ця конвенція не вимагає внесення змін до чинного законодавства України. Прошу підтримати, дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також, сідайте, будь ласка.

Тарас В’ячеславович, про рішення  комітету.

 

10:44:52

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, Комітет у закордонних справах розглянув проект Закону України про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої). Я хочу відразу наголосити, оскільки питання усиновлення завжди викликає певний ажіотаж в цьому залі, не йде мова в цьому конкретно документі про міждержавне усиновлення. Це є інший документ, той документ буде розглядатися в Верховній Раді, але не сьогодні. Цей документ закладає базові основні права дитини, зобов’язання держави, зобов’язання усиновлювачів, зобов’язання органів опіки і тому подібне. Ми в комітеті дуже детально проштудіювали цей проект. Ми вивчили кожне питання. Ми, пані Лутковській задали  питання по всіх пунктах, де могли б бути якісь сумніви. І ми підкреслюємо, даний проект, дана угода не несе жодних загроз, вона не створює жодних колізій з діючим законодавством України, вона тільки відслідковує і застерігає права дитини.

У даному випадку наше міністерство, яке готувало до ратифікації ратифікаційний закон, чітко, у відповідності до норм, які закладені в самій угоді, виписало певні зауваження, які стосуються нашого українського законодавства, де непередбачено окремі форми створення сім’ї через оголошення і тому подібне. Тут не виводиться для нас жодних зобов’язань, які можуть негативними у плані усиновлення одностатевими парами і тому подібне.

Наш комітет, Міністерство юстиції, Комітет з питань Регламенту, з правової політики, з питань європейської інтеграції, Головне науково-експертне управління підтримують ратифікацію цієї угоди. І ми просимо "за" одностайно проголосувати, оскільки це, дійсно, захист дитини, який сьогодні необхідний для того, щоб принаймні зменшити ті неподобства, які, на превеликий жаль, відбуваються у цій сфері. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, вам також.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання.

Євген Суслов, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

10:47:10

СУСЛОВ Є.І.

Дякую. Шановні колеги, я хотів би виступити на підтримку ратифікації цієї конвенції. Тому що, дійсно, в цьому напрямку є великі проблеми. ми знаємо, що у нашому залі два рази не була підтримана Гаазька конвенція.

Тому я хотів би все ж таки звернутися до всього залу, щоб ми підтримали цю конвенцію, ратифікацію цієї конвенції. Тому що, дійсно, вона йде більше на позитив, на те, що європейські норми як до прав дітей, вони будуть підтримуватися.

Тому закликаю весь зал не політизувати, а підтримати цю ратифікацію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

 

10:47:49

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, у конвенції передбачається можливість всиновлювати одній особі. Водночас статтею 212 Сімейного кодексу України забороняється усиновлення українських дітей іноземцями, що не перебувають у шлюбі.

Друга проблема, яка є, це різниця у віці між усиновлюючим і дитиною повинна становити, відповідно до положень Конвенції, принаймні 16 років. В той же час стаття 211 Сімейного кодексу України встановлює таку різницю в 15 років.

Є і інші нюанси, але в той же час у законопроекті пропонується ратифікувати Європейську конвенцію про усиновлення дітей переглянуту із застереженнями, відповідно до яких в Україні не дозволяється всиновлювати дітей двом особам різної статі, які  перебувають у зареєстрованому партнерстві.

Визначаємо також, що органом, до якого мають направитись запити про надання інформації щодо усиновлення є Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту. В той же час статтею 18 Конвенції встановлена можливість державами-учасницями приймати положення, які є більш сприятливим для усиновлення дітей. Тобто у випадку, коли українське законодавство буде містити норми, які відрізняються від положень Конвенції, але є кращими для усиновлення дитини, то не буде йтися про порушення, чи неузгодженість з нормами зазначеного міжнародного документу.

Виходячи з цього всі проблеми узгоджуються і Партія регіонів підтримає ратифікацію цієї Конвенції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

10:49:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Пропонуємий текст Конвенції дуже добре, що він є переглянутий, і дуже добре, що Україна зробила певні застереження, це ми бачимо, що хоч трошечки получається виявляти якось голос на зовнішній арені, Україні свій показувати. Тим більше, що тут є записані речі в Конвенції, які досить дивно звучать для українського законодавства. Я маю на увазі статтю 12 Конвенції, яка говорить про громадянство усиновленої дитини. Там записано, держави-учасниці сприяють набуттю їхнього громадянства дитиною усиновленою одним з їхніх громадян, і втратою громадянства, яка могла була би виникнути в результаті усиновлення, повинно бути обумовлено належністю до іншого громадянства чи його набуття.

Однак по чинному українському законодавству, це стаття 283 Сімейного кодексу України, встановлено, що за усиновленою іноземцем дитиною зберігається громадянство України до досягнення  нею 18 років. Я вважаю, що підписуючи цю конвенцію, треба було звернути увагу і зробити застереження щодо цієї статті, і її дії в Україні. Це перше.

Друге. Я вважаю, що треба було зробити застереження і по застуванні статті 7, це умови усиновлення. Через те, що тут є така річ, яка записана і дозволяється усиновляти дитину особам, які перебувають у зареєстрованому партнерстві, якщо такий інститут існує. У нас він не існує, через це також треба було робити такі застереження. В цілому, якщо говорити, що більше  користі чи шкоди, то можливо більше буде користі від ратифікації. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто з фракції, які не брали участь в обговоренні, наполягає на виступі? Немає.

Тому, шановні народні депутати, я поставлю на голосування пропозицію про прийняття цього рішення ще з одним уточненням. Замість «Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту» зафіксувати, як і пропонує це комітет, «Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України» у зв’язку зі зміною структури Кабінету Міністрів України. Немає заперечень?

З урахуванням цієї пропозиції, ставлю на голосування питання про схвалення проекту Закону України про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей, переглянутої (реєстраційний номер 0191). Прошу голосувати.

 

10:52:36

За-288

Рішення прийнято.

Дякую. Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (реєстраційний номер 0192)

Доповідач – голова Державної митної служби Калєтнік  Ігор Григорович, співдоповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних    справах Чорновіл Тарас В’ячеславович.  

Шановні колеги, ми з вами ж прийняли рішення ратифікації розглянути за скороченою процедурою, нагадую вам це, будь ласка.

 

КАЛЄТНІК І.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська  конвенція), розроблена з метою гармонізації та спрощення митних процедур, сприяння розвитку міжнародної торгівлі, впровадження  митних принципів, сформованих у ГААТ та СОТ,  які      стосуються митної справи.

5 жовтня 2006 року Верховною Радою  було прийнято Закон про приєднання до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції  про спрощення та гармонізацію митних процедур. В той же час представництвом  України при ЄС було повідомлено, що згідно  з визначеним Всесвітньою митною  організацією порядком приєднання  до Протоколу про внесення змін до конвенції було можливе лише для 63 країн, які вже мали статус договірної сторони  конвенції.

У     зв’язку з вище викладеним, Україна не отримала статусу договірної сторони Кіотської конвенції. Приєднання України   до Міжнародної конвенції про спрощення та  гармонізацію митних процедур має справити позитивний вплив на показники розвитку зовнішньоекономічної і господарської діяльності України та наблизить Україну до міжнародних стандартів, створить умови для спрощення удосконалення і прискорення митних процедур та сприятиме збільшенню товарообігу з іншими країнами світу.

Проект закону був погоджений без зауважень Мінекономіки, Мінфінансів, Міністерством закордонних справ. Комітетом у закордонних справах було одноголосно рекомендовано його для прийняття Верховною Радою в цілому. Приєднання  України   запропонованого законопроекту дозволить виконати внутрідержавні процедури, необхідні для приєднання України   до згаданої  конвенції.

Прошу підтримати запропонований Президентом України  проект закону. Дякую за увагу.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ігорю Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

Тарас В’ячеславович Чорновіл, будь ласка,   про рішення комітету.

 

10:55:16

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати!  Власне кажучи, по цьому проекту, по цьому конкретно договору, по цій угоді ми уже  свого часу приймали рішення. Це було ще, по-моєму, в 2005 році, ми, по суті, тоді розглянули саме питання. Але, на превеликий жаль, на той момент не було заведено практики, коли міжнародні договори, їх підготовка відбувається в Комітеті закордонних справ. І виникла помилка: не було перевірено і уточнено цей факт, що Україна, як було тільки що  сказано першим доповідачем, не мала вже права як одна з перших засновників даної угоди, як фундатор даної угоди не мала права просто приєднуватися до протоколу. Ми повинні були за даних обставин повністю провести ратифікаційний процес щодо повного приєднання до міжнародної конвенції. І на сьогоднішній день для того, щоб Україна могла стати повноцінним учасником цієї конвенції, відбувається, на мій погляд, просто протокольне рішення Верховної Ради, але, яке повинно відбутися у відповідності з нашим Регламентом.

В зв’язку з цим Комітет у закордонних справах, вивчивши як матеріальну частину самої конвенції, так і юридичні документи, які є супутні, одноголосно рекомендував підтримати  Закон про ратифікацію даної конвенції.  Так само ми маємо висновки бюджетного комітету і Державної митної служби, що прийняття цього закону, не впливатиме на доходно-видаткову частину бюджету. Маємо висновок регламентного комітету про відповідність Регламенту всіх супутніх документів. Підтримується в цілому Комітетом з європейської інтеграції та Головним науково-експертним управління.

В зв’язку з цим прошу вас, проголосувати за ратифікацію і підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, якщо є потреба висловити свої міркування, прошу записатися на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів.

Володимир Яворівський, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

 

10:57:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці, ну, проблеми українських митниць, звичайно, існують і до сьогоднішнього дня  і, на превеликий жаль, корупція на митницях настільки потужна, що можна говорити, що Україна взагалі опоясана оцим корупційним поясом через наші митниці.

І тут Тарас Чорновіл чітко сказав про те, що фактично це є чиста формальність, тому що в першій версії, коли було прийнято цю ратифікацію, але не за всіма ратифікаційними канонами, то фактично вона вже діяла так, що це, справді, нібито формальність. Але з іншого боку, мені видається, що все те, що підтягує наші органи державного управління, державні органи, все те, що підтягує нас до європейського рівня, то більше, що закладено у, закладено у цьому документі, моменти поліпшення, не погіршення, а взагалі поліпшення ситуації на митниці, я переконаний, що  за них потрібно проголосувати.

"Блок Юлії Тимошенко" підтримує цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

 

10:58:37

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, я буду максимально лаконічним і зверну увагу тільки на три моменти.

Перший момент. Законопроект передбачає викладення у новій редакції Закону України від 5 жовтня 2006 року "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", про це вже говорив Тарас Чорновіл і нам треба подати нову редакцію.

Другий момент. Метою законопроекту є приведення його положень у відповідність до міжнародних стандартів, додержання яких необхідно для забезпечення приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у чинній редакції. І це, відповідно, дасть нам відповідний імідж на міжнародному рівні.

І третій момент. Прийняття законопроекту забезпечить створення належних умов для приєднання України до міжнародної конвенції, до відповідної міжнародної конвенції у чинній редакції, що позитивно вплине на показники розвитку зовнішньоекономічної та господарської діяльності  України, що в конечному рахунку додасть до нашого бюджету.

Партія регіонів виступає за ратифікацію даної конвенції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено.

Ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур". Прошу голосувати.

 

11:00:24

За-312

Рішення прийнято.

Шановні колеги, пропоную вашій увазі ще одне оголошення. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини три статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата України Плюща Івана Степановича зі складу депутатської фракції „Наша Україна – Народна самооборона”.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розглядаємо законопроект за номером 0193 – проект Закону про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур, Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго Організації економічного співробітництва та розвитку.

Ще раз нагадую, ми прийняли рішення про те, що всі ратифікації розглядаємо за скороченою процедурою. Я запрошую до слова першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Безуглого Миколу Дмитровича. Будь ласка, 2 хвилин. Підготуватись Чорноволу від комітету.

Ну, якщо вони не хочуть ходити, то ми можемо не розглядати питання, які визначає Президент.

Шановні колеги, немає доповідача. Давайте ми перейдемо… А наступний є? Іван Іванович, наступний є доповідач? Тоді давайте ми зараз розглянемо 0194, можливо, підійде доповідач. Якщо ні, тоді будемо визначатись.

Будь ласка, 0194  - проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №174 1993 року про запобігання великим промисловим аваріям. Доповідає Голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Хохотва Олександр Іванович. Від комітету підготуватись Чорноволу.

 

ХОХОТВА О.І.

Шановні народні депутати! Законопроект про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №174 1993 року про запобігання великим промисловим аваріям був розроблений Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на виконання вимог Закону України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» та внесений на розгляд до Верховної Ради України Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем.

Основна мета цієї конвенції визначена як запобігання великим промисловим аваріям під час використання небезпечних речовин та, що саме головне, мінімізація їх наслідків.

Сьогодні, в Україні, хімічна небезпека пов’язана з використанням на потенційно небезпечних підприємствах, виробництвах і об’єктах небезпечних хімічних речовин. Особливу небезпеку для населення становлять: аміакопроводи, магістральні трубопроводні системи, установки комплексної підготовки нафти та газу, тощо.

Вимоги конвенції застосовуються до об’єктів підвищеної небезпеки, під яким розуміються об’єкти, на яких постійно або тимчасово виробляються, обробляються, використовуються, утилізуються одна чи більше небезпечних речовин або категорії речовин у кількостях, які перевищують гранично допустиму кількість.

Конвенція не застосовується до ядерних об’єктів і підприємств, які переробляють радіоактивні речовини, за винятком устаткування на цих об’єктах, за допомогою якого обробляються не радіоактивні речовини; військових об’єктів, транспорту, який знаходиться за межами місця розташування об’єкта та який є іншим, ніж трубопровід.

За конвенцією відповідні заходи на рівні об’єкта підвищеної небезпеки, мають передбачати: ідентифікацію та аналіз небезпеки, оцінку ризиків, в тому числі врахування можливих взаємодій між речовинами; технічні заходи, в тому числі проектування; системи безпеки, спорудження, вибір хімічних речовин, експлуатації, технічного обслуговування та систематичну перевірку об’єкта.

Тобто, з прийняттям цієї конвенції, роботодавець буде зобов’язаний на практиці безпечно …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ХОХОТВА О.І. …управляти безпекою та безпекою під час виробничого процесу.

Законопроект був погоджений з усіма заінтересованими органами виконавчої влади і соціальними партнерами. Був підтриманий під час розгляду у Комітетах Верховної Ради України: закордонних справ, соціальної політики, з промислової регуляторної політики та підприємництва, з питань екологічної політики. Також, відповідно до висновку Головного науково-експертного управління  Конвенція Міжнародної організації  праці  №174 1993 року про запобігання великим промисловим аваріям може бути ратифікована.

Прошу прийняти   даний проект закону в цілому. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Іванович, будь ласка,   цікаве питання. Конвенцію підписали в 1993 році. В чому причина, що ми її так довго розглядали?

 

ХОХОТВА О.І. Причина, мабуть, у тому, що не там було стрімлення до приєднання до європейських стандартів і законів  життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. від комітету Тарас В’ячеславович Чорновіл.

 

11:06:04

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати! Комітет у закордонних справах  розглянув на своєму засіданні зазначений законопроект  і одноголосно рекомендував Верховній  Раді України   його підтримати.

Хочу наголосити, що  це є досить нечастий випадок, коли ми, ратифікуючи  мопівські документи (Міжнародної Організації Праці), можемо сказати, що вони  носять не декларативний, а  дуже конкретний насичений характер, містять  ряд дуже конкретних норм, які, дійсно, створюють новий рівень стандартів, чим покращується діюче українське законодавство. Цим накладаються певні зобов’язання   на  посадових осіб,  на керівників підприємств, на працівників підприємств, які  працюють у згаданих сферах там, де створюється   велика небезпека щодо можливості  аварій. А у нас є на Україні просто цілий колодязь таких об’єктів, один з них вже   згадувався – це  аміакопровід і інші речі, які можуть   фактично  отруйною хвилею накрити велетенські території України. І забезпечення  безпеки,  міжнародні позиції і міжнародна співпраця з цього приводу в цьому документі дуже чітко регламентовані. І тому з цим документом у нас не було  жодної проблеми щодо йог підтримки.

Так само  є позиція бюджетного комітету  про те, що не впливає на бюджети. Є позитивний висновок управління  науково-експертного, позитивний висновок регламентного комітету,є так само  позитивні висновки комітету соціальної політики та праці, Комітету  з питань екологічної  політики, природокористування та  ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи Комітету з питань європейської інтеграції та Комітету з питань промислової політики та підприємництва.

Тому, я думаю, що є всі основи для того, щоб нам одноголосно підтримати цей документ, який, дійсно, що не часто буває, реально покращує нашу законодавчу базу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, якщо є бажаючі виступити, прошу записатись. Прошу, Володимир Яворівський, фракція БЮТ. Підготуватись Попеску.

 

11:08:20

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні парламентарії, шановні виборці! Оскільки держава, в якій ми живемо, є техногенно-небезпечною, і яка увійшла, власне кажучи, у свідомість людства, у першу чергу, своєю Чорнобильською катастрофою, для нас посилення цього законодавства, яке буде зменшувати техногенні небезпеки, для України і для українського законодавства є надзвичайно важливими, дуже важливими.

Мені тільки єдине, що, власне кажучи, яке є зауваження до цього ратифікаційного документу, але, на превеликий жаль, цього поміняти ми в односторонньому порядку не можемо, це йдеться про те, що не включається до цих небезпек, не включаються ядерні електростанції. Для нас це дуже і дуже важливо, для нас це справді є, Богу дякувати, дай Боже, щоб закінчилось це все на Чорнобилі, але в нас функціонує великий ряд реакторів сьогодні і під Запоріжжям промисловим, і на тій же самій Хмельниччині, і на тій самій же Рівненщині. І дуже прикро, що саме ядерні об’єкти не включені до цієї конвенції, а це було б доречно для нас, для українців, тут було б дуже і дуже важливо. Одначе, це все одно робиться якийсь певний крок, для того щоби вести постійні спостереження. Такі небезпеки в нас є і в нас їх, справді, чимало. Це й теж саме Київське море, яке нависає над Києвом, тобто такі небезпеки в Україні є. І я думаю, що цей законопроект, він не вирішить всіх проблем, але, принаймні, він дасть ще один ключ, доповнить наше законодавство для того, щоби більше таке не повторювалося.

„Блок Юлії Тимошенко” буде голосувати за ратифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Будь ласка, Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

 

11:10:28

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, законопроект  ставить за мету  адаптувати національне законодавство, які стосуються об`єктів підвищеної небезпеки, до законодавства Європейського Союзу шляхом ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці про запобігання великим промисловим аваріям. Дотримання положенням зазначеного Конвенції дасть змогу запобігти великим промисловим аваріям, спричиненим небезпечними речова ними, максимально скоротити ризик великих аварій та максимально послабити наслідки таких аварій. В той же час це наблизить наше законодавство до європейських норм і стандартів. Тому фракція Партії регіонів… підтримувати ратифікацію цього  законопроекту. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №174 від 1993 року про запобігання великим промисловим аваріям. Прошу голосувати. 

 

11:11:41

За-288

Закон прийнято.

Розглядаємо законопроект за номером 0195 – про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №176 1995 року про безпеку та гігієну праці в шахтах.

Доповідає голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Хохотва Олександр Іванович. Підготуватися Чорноволу. Будь ласка, по дві хвилини.

 

ХОХОТВА О.І.  Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Законопроект про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №176 1995 року про безпеку та гігієну праці в шахтах був розроблений Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони правці та  гірничого нагляду на виконання вимог Закону України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» та внесений на розгляд до Верховної Ради України Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем. 

На сьогоднішній день Конвенція МОП 176 ратифікована у більшості держав світу і її положення увійшли до складової частини національного законодавства. Оскільки норми конвенції передбачають підвищені вимоги, направлені на встановлення правил безпеки та безпечного виконання робіт на шахтах, як для роботодавців, так і для працівників.  Тому нагальним буде прийняття конвенції, що в свою чергу дозволить у повному об’ємі забезпечити реалізацію вимог статті 43 Конституції України, а саме: права на безпечні та здорові умови праці. Ратифікація конвенції не потребує бюджетних витрат і не передбачає значних змін у законодавстві.

Законопроект був погоджений з усіма заінтересованими органами виконавчої влади та соціальними партнерами без зауважень. Був підтриманий під час розгляду у Комітетах Верховної Ради України в закордонних справах, з питань соціальної політики та праці, з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, з питань охорони здоров’я, з питань бюджету, з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, з питань європейської інтеграції.

Також відповідно до висновку Головного науково-експертного управління Конвенція Міжнародної організації праці №176 1995 року про безпеку і гігієну праці в шахтах може бути ратифікована. Прошу прийняти даний проект закону в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, В’ячеслав Чорновіл.

 

11:14:13

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати, Комітет у закордонних справах на своєму засіданні детально вивчив суть самої конвенції, детально познайомився зі супутніми матеріалами, а також вивчив і оцінив позиції інших зацікавлених комітетів, зацікавлених сторін.

Наш висновок був одноголосний: підтримати дану ратифікацію, оскільки вона несе в собі тільки позитивні, необхідні для захисту трудових прав наших громадян нюанси, обставини.

Єдине, що хочу застерегтися. У цій конвенції,  на відміну від попередньої, новел не багато, більшість цих речей уже враховані в нашому законодавстві, а також в підзаконних актах. Вони в нас формально діють, але, на превеликий даль, конкретно в вугільній галузі, в шахтах взагалі і в невугільних шахтах ми бачимо колосальне ігнорування саме цих принципів.

Тому є хоча би одна надія в тому, що якщо ми приєднаємося до міжнародної конвенції, то певна відповідальність, яка покладається тією конвенцією на нас, певна співвідповідальність з іншими країнами, членами Міжнародної організації праці та Європейського Союзу, для яких ці норми стали стандартами, можливо, спонукатимуть наших чиновників і працедавців, власників шахт і керівних працівників виконувати ті норми, які закладені уже сьогодні в нашому чинному законодавстві і які закладені в цій конвенції.

Безумовно, її треба ратифікувати, оскільки це нас наближає до цивілізованих норм, це підтверджує наші міжнародні зобов’язання. І з цього приводу Комітет у закордонних справах, я сказав, прийняв рішення одноголосно підтримати. Головне науково-експертне управління підтримує так само. Комітет з питань Регламенту заявляє, що немає порушень щодо реєстрації. Комітет з питань бюджету  стверджує, що немає впливу на показники Держбюджету. Комітет з питань соціальної політики та праці та Комітет з європейської інтеграції, Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу так само підтримують. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарасе Вячеславовичу.

Є необхідність обговорювати? Крім Кармазіна більше ніхто не наполягає? Тоді записуємося. Будь ласка, Зарубінський.

 

11:16:41

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, Тарасом Чорноволом були сказані правильні слова з приводу того, що багато з тих норм, які є в конвенції Міжнародної організації праці, що вони враховані і є в українському законодавстві.

З одного боку, це так, а з іншого – не зовсім. Не зовсім тому, що є деякі диспозиції, які не присутні в українському законодавстві і які є важливими для охорони праці шахтарів. З іншого боку, правильно було сказано, що далеко не всі норми, які є, які є чинними, вони виконуються.

І тому приєднання нашої країни, України, до цієї конвенції допоможе більш комплексно і системно підійти до дуже великої справи – охорони праці тих, хто самою своєю роботою наражений на постійний ризик. І те, що робота шахтаря одна з найбільш ризикованих визнають всі не тільки в Україні, але і в усьому світі, бо дуже часто якраз в новинах йде інформація з тих країн, де здавалось би набагато краща система охорони праці в шахтах, але і там цей ризик достатньо є високий.

Тому, якщо ми можемо бодай на крок, а мені здається, що приєднання до цієї Конвенції  дасть можливість не на один крок наблизитись до оптимальної схеми захисту життя, здоров’я, людей, які наражаються постійно на ризик, то це буде плюс.

Мінусів щодо якихось антиаргументів, щодо нашого приєднання до цієї Конвенції не вбачається. Тому фракція Народної партії буде голосувати за даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Попеску, фракція Партії регіонів, підготуватись Кармазіну.

 

11:18:36

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракция Партии регионов.

Вельмишановні колеги! Проект закону спрямований  на підвищення рівня захисту працівників гірничих підприємств від виробничих ризиків. Забезпечення цієї мети має сприяти виконання передбачених Конвенцією заходів щодо проведення політики з безпеки та гігієни праці в шахтах, викладених в ній вимог щодо змісту нормативно-правового забезпечення цієї політики, впровадження запобіжних та захисних заходів на шахтах, вдосконалення обов’язків роботодавців в частині охорони праці працівників. Слід також підкреслити, що сфера застосування Конвенції виключає всі шахти, при цьому термін «шахта» для цілей цієї Конвенції охоплює наземні або підземні майданчики, де здійснюється діяльність розвідування родовищ корисних копалин, наслідком якого є механічне порушення ґрунту, і їх видобуток за винятком нафти і газу, а також підготовка в тому числі підрібнювання, розмелювання, концентрація чи промивання видобутих корисних копалин.

Ратифікація зазначеної Конвенції забезпечить адаптацію національного законодавства України в галузі охорони праці, які стосуються безпеки і гігієни праці в шахтах щодо законодавства Європейського Союзу.

Важливо також зазначити, що проект погоджено без зауважень з боку Федерації роботодавців України та Федерації профспілок України. Виходячи з цього фракція Партії регіонів буде голосувати за ратифікацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

11:20:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, безумовно, якби ця конвенція була ратифікована Україною ще у 1995 році, якби всі законодавчі акти, які стосуються захисту охорони прав шахтарів, були і здійснювалися не на папері, а справді здійснювалися, то очевидно, що у нас в шахтарських містах було б набагато менше горя і набагато менше жертв. Я хотів звернути вашу увагу на те, що нам надзвичайно потрібна ця конвенція і дуже жаль, що ми раніше її не ратифікували.

Стаття 9 передбачає обов’язок і працедавців, роботодавців у випадку, коли належного захисту від ризику, нещасного випадку або шкоди  здоров’ю, в тому числі, впливу шкідливих умов, не може бути забезпечено іншими засобами, надавати обслуговувати безоплатно для працівників, захисне спорядження відповідне, одяг, якщо це є необхідним, інші засоби, визначені національними нормативно-правовими актами. Забезпечувати працівників, які постраждали внаслідок травми або захворювання, і медичною допомогою, належним транспортуванням, і так далі. Те ж саме гарантують і інші статті цього закону.

Я хотів би звернути увагу на таке безвідповідальне ставлення Міністерства фінансів до підготовки цього законопроекту і попереднього законопроекту. Оскільки це вже є системою, то я звертаю увагу керівництва Верховної Ради на неналежну підготовку цих документів, зокрема, і попереднього документу. Через те, читайте на п’ятому аркуші одного і другого документу, які готувалися одним і тим же відомством, написано, відповідно до параграфу 50 Регламенту Кабміну, Міністерство фінансів не висловило свої позиції щодо законопроекту у визначений термін, а значить і не надало всіх обґрунтувань. Через це з цим треба кінчати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійовичу.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття Закону щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці № 176 1995 року про безпеку та гігієну праці в   шахтах. Прошу підтримати.

 

11:22:55

За-311

Закон прийнято.

Шановні колеги, зараз ми мали б розглядати законопроект за номером 0196 – про  ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року. 

Але потрібно деякі питання узгодити, тому я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду цього питання. Прошу голосувати.

 

11:23:46

За-254

Рішення прийнято.

Я прошу зацікавлені сторони врегулювати ті питання, які там  є для того, щоб ми визначились  із долею цього  законопроекту.

Розглядаємо законопроект за номером 0199 – проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про морське торговельне судноплавство.

Доповідає  заступник міністра транспорту та зв’язку Бондар Олег Валентинович. Підготуватися  Чорноволу.

 

БОНДАР О.В.

Шановні народні депутати, проект Закону України  про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України   і Урядом Республіки Хорватія про морське торгівельне судноплавство розроблено з метою виконання відповідних внутрішніх державних процедур, необхідних для набрання чинності зазначеною угодою та  на виконання розпорядження Кабінету Міністрів    про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2010 рік.

Проектом акту передбачається ратифікація Верховною Радою      України Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про морське торговельне судноплавство, підписаною 12 лютого 2010 року в місті Києві.

Проект акту погоджено без зауважень Міністерством закордонних справ, Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Міністерством юстиції. Реалізація погоджень проекту акту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету та місцевих бюджетів України. Проект акту розроблено з метою забезпечення внутрішної державної процедури,  необхідної для набрання угодою чинності.  Враховуючи це, що реалізація положень угоди створить належні умови для розвитку співробітництва у галузі морського транспорту, прошу підтримати лише згаданий проект акту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Тарас В’ячеславович, від комітету.

 

11:26:09

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати, Комітет у закордонних справах одноголосно прийняв рішення підтримати ратифікацію Закону про приєднання до Договору з Республікою Хорватія про морське торговельне судноплавство.

Цей договір в основному складений за стандартними принципами, які існують в ставленні до таких договорів. Хочу підкреслити, що Україна вже ратифікувала вже не один з таких договорів, і ми маємо з цього абсолютний позитив. Оскільки Україна є морською державою, активно працює в цій сфері. Для нас з цим договором передбачається ряд позитивів, в тому числі:  що ставлення до суден іншої договірної держави відповідає ставленню до своїх суден, визначаються відповідно документи посвідчення моряка, регулюється відповідальність і  обмеження відповідальності в межах судна в територіальних водах. Застережені ті питання, це, ну, перше з цих питань – це стосується тих норм, які і так Україна вже виконує до інших країн, в тому числі до Хорватії. В даному випадку ми дістаємо  преференції, оскільки ми матимемо в хорватських територіальних водах, в хорватських портах ті ж самі права. Тобто тут вирівнюється ситуація.

Чітко у відповідності до наших потреб і наших інтересів врегульовується питання відповідальності щодо злочинів, які можуть бути вчинені членами команди судна в територіальних водах і  визначаються ті моменти, що у випадку забруднення території і деякі інші випадки не поширюється уникнення відповідальності. Це все те, що відповідає нашим інтересам, нашим потребам.

Не потребує ратифікація цього документу додаткових витрат із державного бюджету. Підтримується Головним науково-експертним управлінням, підтверджується позиція щодо бюджету комітетом з бюджету. Був розглянутий на Комітеті з Регламенту, так само він підтриманий. І Комітет з питань транспорту, зв’язку так само просить підтримати цей законопроект. Тому прошу проголосувати і підтримати рішення комітету щодо ратифікації. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Є необхідність обговорювати? Прошу записатись. 

Будь ласка, Олега Зарубінський, фракція Народної Партії. Підготуватись Попеску.

 

11:28:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, на додаток до того, що було сказано представником профільного комітету, хотів би сказати, що окрема стаття, стаття 4 цього законопроекту є надзвичайно важлива для України. Я її зачитаю, буквально одна фраза. "Договірні сторони вживають відповідно до законодавства своїх держав усіх можливих заходів для скорочення перебування суден у своїх портах і спрощення адміністративних, митних і інших формальностей, що застосовуються у цих портах". Я думаю, що досвід отакого співробітництва з Хорватією, в якій митні бюрократичні формальні процедури набагато зменшені у порівнянні з тим як це відбувається в українських портах, буде мати позитивний ефект на те, щоб і в Україні оця частка бюрократичної роботи була все-таки доведена до оптимального, а не максимального рівня.

І ще другий момент. Частково про це вже казали. Вигідність цієї угоди полягає в тому, що ставлення, як було сказано, однаково йде як до українських суден в Хорватії, так і хорватських суден в Україні. А стосується це не тільки доступу в порти відповідно до статті 2, але й використання портів для навантаження і розвантаження вантажів, здійснення комерційних операцій і користування всіма послугами, що надаються в портах. Таким чином, зважаючи на достатньо цивілізований рівень торгового мореплавства в Хорватії, зважаючи на досвід хорватської сторони в цих питаннях для України і підписання з Хорватією відповідної угоди і буде вигідно у всіх відносинах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Попеску, будь ласка.

 

11:30:20

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги! Виступ нашого колеги Зарубінського, спростив мій виступ. Я звернув увагу на ті ж самі два моменти.

Перший. Після ратифікації цієї угоди договірні сторони повинні так саме ставлення застосовувати, як до власних судів, також до наших партнерів.

Другий момент. Це спростить адміністративні, митні та інші формальності, що в кінечному випадку нам дасть економічний ефект. Ратифікація угоди і практична реалізація її положень справлять позитивний вплив на розвиток співробітництва у сфері морського торгівельного судноплавства між Україною і Хорватією. І створять  прецедент для того, щоб вирішити такі питання і з іншими країнами. Партія фракції регіонів буде голосувати за ратифікацію даної угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції, яка не записалась. Одна хвилина, Кармазін.

 

11:31:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. Я просив би всіх по можливості ратифікувати цю конвенцію максимальною кількістю голосів. Через те, що фактично ця конвенція робить дуже позитивні речі. Зокрема вона вводить безвізовий, фактично безвізовий режим для людей, які мають посвідчення моряків. Тобто для українських моряків полегшується на багато доля.

Згідно зі статтею 6 і 7 цього законопроекту, власники посвідчення особи, зазначені в статті 6, можуть без візи сходити на берег, перебувати в межах міста, в якому розташований порт заходу, поки судно залишається. І також ці власники мають право, незалежно від транспортного засобу, в’їжджати на територію держави для посадки на судно, переходити до іншого судна або переїзду, повернення в свою країну.

Чим більше буде таких угод, тим більше Україна стане відкритою і для українців стане відкритим світ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування прийняття Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про морське торговельне судноплавство (реєстраційний номер законопроекту 0199). Прошу голосувати.

 

11:32:59

За-288

Закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення (реєстраційний номер 0200). Доповідає голова Державної авіаційної служби Колісник Анатолій Антонович. Підготуватись Чорноволу від комітету. Будь ласка.

 

КОЛІСНИК А.А.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення розроблено з метою набрання чинності Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення, яка була підписана у грудні 2009 року.

Прийняття проекту Закону України дозволить забезпечити створення та функціонування надійного правового  механізму міжнародного рівня для реалізації і активізації процесу двосторонніх міжнародних зв’язків між Україною та Бразилією. Встановлення прямого повітряного сполучення сприятиме розвитку економіки обох країн і співробітництву в галузі туризму, налагодження ділових зв’язків, а також подальшому розширенню географії польотів українських авіакомпаній.

Проект Закону України пройшов погодження у відповідності з Регламентом Кабінету Міністрів та Верховної Ради України. Реалізація положень проекту Закону України не потребує фінансування з державного бюджету.  Прошу підтримати закон України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Антонович. Сідайте, будь ласка.

Тарас Чорновіл, перший заступник голови  Комітету у закордонних справах.

 

11:35:06

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги народні депутати!  Комітет  у закордонних справах на своєму засіданні  2  лютого цього року розглянув  проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом  Міністрів України на Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення  і одноголосно  рекомендував Верховній Раді підтримати ратифікаційний закон.

За нашими висновками закон повністю відповідає   принципам  ІКАО, закон повністю відповідає  внутрішньому законодавству України, сприяє розвитку взаємовідносин України і Бразилії у цій галузі.

Я хочу нагадати, що з Бразилією у нас вже набули чинності  понад 70 договірних документів, тобто  у нас дуже добрий рівень міждержавних  відносин,  дуже добрий рівень правового їх забезпечення.

У даному    випадку, що стосується авіаційного сполучення. На даний момент немає прямих ліній з Києва до основних бразильських міст, але давайте не забувати.

Перше. Зростає зацікавленість  України у південно-латино-американському напрямку розвитку. Рано чи пізно почнуться туди, як пасажирські, так і  транспорті перевезення, які практично неможливо нормально проводити без відповідної договірної бази.

Крім того у Бразилії будуть    проходити у найближчому часі серйозні,  потужні, міжнародні спортивні  заходи, куди, очевидно, будуть спрямовуватись чартерні літаки з України, розвиваються туристичні відносини. І тому у найближчому часі, коли почнеться  пряме сполучення, ми просто будемо зобов’язані  мати забезпечення такої договірної бази. Це дуже позитивно, що  в даному  випадку зуміли ми спрацювати на випередження, і до того моменту вже буде забезпечено всі відповідні  умови, які передбачено угодою.

Угода  відповідає всім нормам, як я казав, і  не суперечить українському законодавству. Підтримана Головним науково-експертним управлінням, бюджетний комітет  підтверджує, що не впливає на бюджет, регламентний комітет  говорить про її відповідність. Так що немає   жодних  застережень.  І просимо підтримати рішення комітету і ратифікувати  згадану  Угоду з Федеративною  Республікою Бразилія. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є бажаючі? Прошу записатися.  Ого!

Будь ласка, Кармазін Юрій, фракція «Наша Україна – Народна самооборона». Підготуватись Сухому.

 

11:37:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, «Наша Україна – Народна самооборона». Наша фракція буде підтримувати цей законопроект, тим більше, що позиція по його ратифікації є проявом послідовності політики, яку проводив уряд, який створювала ще і в тому числі наша фракція, бо підписана ця угода ще була 2 грудня 2009 року. На превеликий жаль, нам знадобився такий значний час, щоби її ратифікувати. Через це я просив би уряд максимально скорочувати терміни розгляду таких угод, тим більше, що сторони підписували цю конвенцію і так з значним запізненням. Я нагадаю, що Конвенція про Міжнародну цивільну авіацію приймалася в Чикаго ще в 1944 році. Безумовно, ця конвенція буде надзвичайно корисною і для забезпечення безпеки польотів, і для визнання посвідчень і свідоцтв, сертифікатів льотної придатності наших льотчиків і буде сприяти цьому. Вони давно її, особовий склад льотний чекає цієї ратифікації, цієї конвенції. Безумовно, вона має бути і відобразиться на митних відносинах наших країн, тому що стаття 9 конвенції передбачає звільнення від мит і податків, але в двосторонньому якраз варіанті.

Через це я прошу також ратифікувати цю конвенцію, підтримати цей закон, і уряд зробити все, для того щоб подібні конвенції по 1,5-2 роки у нас ніде не валялися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. За ним Бондаренко Володимир.

 

11:39:30

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, фракція Партії регіонів також буде підтримувати цей законопроект. І я хочу підтримати ту точку зору, котру висловив перший заступник голови профільного комітету Тарас Чорновіл. Стосунки на міжнародному рівні між Україною і Бразилією можуть бути взірцем для нас, як можна розвивати, тому що більше 70 актів, які ми уклали з Бразилією говорять про те,  що напрямок нами обраний правильно.

Ще одне. Шановні колеги, зверніть увагу, мова йде про ратифікацію щодо повітряного сполучення. Ви знаєте, на Україні зараз успішно експлуатуються в Бразилії виготовлені маленькі літачки «Ембраєри», а Україна – одна з тих 6-и держав світу, яка може від проекту до літака виготовляти, від креслень до двигунів, яке виробляє Запорізьке підприємство «Моторсіч». Тому для нас це має надзвичайно важливе і актуальне значення. Окрім загального змісту, значення цього… підписання цього… ратифікація цієї Конвенції, я хочу вам нагадати, що ми маємо справу ще й з позитивними соціальними наслідками, тому що розвиток такого співробітництва, особливо пряме повітряне сполучення, дає нам… додає нам нові робочі місця, додає нам нові зарплати і відрахування від цих зарплат. Тому я би просив завжди, коли ми обговорюємо ту чи іншу конвенцію, брати до уваги значимість чи відсутність соціальних наслідків. В даному випадку мова йде не просто ратифікація заради ратифікації, а ратифікація тому, що це привнесе користь як Бразилії, так і Україні. Окрім того, це буде мати позитивний вплив на  розвиток співробітництва у сфері міжнародного… повітряного сполучення і, крім соціального, матиме позитивні економічні наслідки. Тому я пропоную і закликаю  сесійну залу підтримати проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Володимир Бондаренко, фракція «БЮТ-«Батьківщина». За ним Зарубінський Олег.

 

11:41:35

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія «Реформи і порядок».

Шановні друзі! Запропонований закон до ратифікації надзвичайно важливий ще з одного аспекту. Тут згадувалося  уже й про  можливу нашу кооперацію в літакобудуванні. Це абсолютно вадлива річ, тому що Бразилія – велика індустріальна країна, і вона випускає прекрасну техніку і… ну іноді конкурує з нами там по бронетехніці, а в авіації вони взяли той сектор, де ми не є конкурентами, тому деякі проблеми можна було б вирішувати спільно. Але Бразилія є великою діаспорною країною для українців. Там проживає понад 300 тисяч українців, ці люди хотіли би зберігати контакти з Батьківщиною, бувати тут, а також наші українські родичі мали би можливість відвідувати Бразилію. На сьогодні рейси в Бразилію здійснюються через три основних аеропорти, як є в Європі, це Амстердам, Париж і Франкфурт. Іноді стиковки між рейсами, які йдуть, допустим, з України і це, як правило, авіакомпанії або «Air France», або «KLM», або якісь інші ще компанії, вони довозять до Європи, потім буває шість, сім, вісім годин люди там чекають відправки в Бразилію. Це дуже незручно, хоча треба усвідомити, що переїзд в таку далеку країну вимагає також підльоту до якогось європейського порту, потім 14 годин в повітрі.

І ще одна річ, треба, щоб фахівці подивилися внутрішнє законодавство Бразилії стосовно внутрішніх рейсів, а літаки можуть прибувати в Сан-Паулу, чи там, допустим, в Ріо-де-Жанейро, або в інші міста, країна дуже велика. А в середині Бразилії зовсім по-іншому здійснюються рейси, коли з літака виходить частина пасажирів, а частина доходить туди. З точки зору боротьби з тероризмом вони по-моєму сьогодні, ну, поки що не відчули такої небезпеки, треба про це також думати. Але в цілому цю конвенцію треба ратифікувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

 

11:43:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна партія. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, вимушений дещо в дисонансі виступити із тими заявами, які робили попередники, з приводу того, що Бразилія для нас є взірець торгово-економічних стосунків. Не може вона бути взірцем, тому що потенціал стосунків з Бразилією не використаний, я не знаю, не те, що не на половину, а, можливо, не на десять відсотків. І не тільки тому, що сьогодні аналітики, економісти стверджують, що Бразилія входить в так звану четвірку країн, найбільш динамічно що розвиваються, так званий БРІК, де поруч з Індією, Китаєм і Російською Федерацією є Бразилія. Одна з чотирьох країн і, до речі, на славно звичному останньому Давосі найбільша увага як раз цим країнам присвячувалася, в тому числі і Бразилії. Тому говорити, що ми все досягли і що це є взірець, очевидно, не зовсім коректно.

І в цьому плані, безумовно, повітряне сполучення, в тому числі пряме повітряне сполучення могло б посприяти. Тому що так стереотипно ми знаємо в Бразилії Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, дехто очевидно зі школи ще пам’ятає столицю Бразиліа, а розвиваються то там нові регіони, індустріальні регіони, в тому числі не тільки на Атлантичному, але і на Тихоокеанському узбережжі, до яких у нас просто підльоту немає, навіть через Амстердам і інші європейські великі аеропорти.

Але я взяв слово не для цього, а для того, щоб сказати, яке може бути вільне повітряне сполучення, коли ціни в Україні  на авіаквитки більше, ніж ціни на найкращі авіаперевізники зарубіжні. Я вже не кажу про рівень сервісу.

І от користуючись тут присутністю  голови Державної авіаційної служби, я хотів би поставити питання. Чи ми можемо говорити про реальні повітряиі вільні перевозки для багатьох українських громадян з такими монопольними цінами? Мені здається, що оцим треба займатися. Бо вже "Люфтганза", вже "Ер Франс" ціни мають менші на ті ж самі сполучення, ніж українські літаки. Що це таке? Я думаю, на це треба відповідати. А угода то правильна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення. Реєстраційний номер законопроекту  0200. Прошу голосувати.

 

11:46:32

За-304

Закон прийнято.

Шановні колеги, ми відклали 0193. Появився доповідач.

Розглядаємо проект Закону про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур, Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго Організації економічного співробітництва та розвитку. Реєстраційний номер 0193. Доповідає заступник міністра аграрної політики та продовольства Трегубенко Сергій Миколайович. Підготуватися Тарасу Чорноволу.

 

ТРЕГУБЕНКО С.М.

Доброго дня, шановний головуючий! Доброго дня, шановні депутати!

До вашої уваги пропонується проект закону розроблений Міністерством аграрної політики відповідно до частини другої статті дев’ятої та частини першої статті  13 Закону України «Про міжнародні договори».

На виконання доручення Кабінету Міністрів від 8 липня 2010 року розробки проекту Національної доктрини розвитку та реформи агропромислового комплексу України та з метою виконання пріоритетних заходів по розвитку та реформуванню агропромислового комплексу. Затверджених наказом Мінагрополітики від 12.07.2010 номер 409.

Метою даного законопроекту є правове врегулювання питання по приєднанню України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур та Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзу та сорго, Організації економічного співробітництва та розвитку призначеної для  міжнародної торгівлі.

Насінневі Схеми організації економічної співробітництва та розвитку ОЕСР офіційно визнані інструментом для сертифікації і спрощення міжнародної торгівлі насінням. Вступ до ОЕСР підвищить авторитет держави на шляху до інтеграції в Європі. А впровадження  насіннєвих Схем ОЕСР на внутрішньому ринку дозволить підвищити сортову чистоту вітчизняного насіннєвого матеріалу, забезпечить зростання урожайності основних сільськогосподарських рослин та відкриває шляхи насіннєвої сортової української селекції на світовому ринку насіння.

Вважаю, що прийняття та реалізація даного законопроекту дасть змогу Україні інтегрувати до міжнародної маркетингової сітки насіння, зменшить перешкоду для руху насіння між державами. Оскільки сертифікат на насіння ОЄСР визнаний в  60-ти країнах світу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Чорновіл Тарас В’ячеславович.

 

11:49:14

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги, народні депутати України!

Комітет у закордонних справах розглянув внесений Президентом України проект Закону України  про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур. Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго, Організації економічного співробітництва та розвитку і одноголосно прийняв рішення про підтримку даного ратифікаційного закону.

Ми дійсно, каємося, трошки затримали з передачею до Верховної Ради від листопада місяця. Але, я хочу нагадати, що це об’ємний, потужний серйозний документ, кілька сотень сторінок, серйозних викладок, які ми аналізували постатейно. І виходимо з того, що введення цих норм не суперечить українському законодавству, виходячи з того, що це дає нам право вийти на ринки зерна, на ринки насіння, це дає нам можливість брати повноцінну участь в структурах ОЕСР. І те що в документі передбачені запобіжні заходи щодо можливості неконтрольованого надходження насіннєвого матеріалу гібридного типу або генно-модифікованого типу, ми вважаємо, що цей документ корисний Україні. В документі чітко відображаються особливі, окремі вимоги до насіння гібридних культур і тому подібне.

Тому за цих обставин, коли сьогодні в Україну безконтрольно ввозиться що завгодно, коли сьогодні Україна на цьому ринку фактично не має жодних своїх прав і не може нормально розвинути галузь розвитку насіння, і вийти на міжнародні ринки, цей законопроект нам корисний. Він підтриманий Комітетом з європейської інтеграції, аграрної політики, Науково-експертним управлінням. Він передбачає використати з державного бюджету щорічні, в сумі 3 тисячі 269 євро, що буде здійснюватися відповідно до Бюджетного кодексу України. Дякую за увагу. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися. Будь ласка, Іван Попеску.

 

11:51:35

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, як було зазначено, головною метою Схем  ОЕСР сортової сертифікації насіння є заохочення використання насіння незмінно високої якості країнами-учасницями цих Схем. Схемами ОЕСР уповноважують використання етикеток та сертифікатів для насіння, виробленого та підготовленого для міжнародної торгівлі відповідно до встановлених принципів.

Слід також зазначити, що успіх Схем залежить від тісного співробітництва між організаціями та підприємствами, які вирощують сорти, придатні для сертифікації та спеціально уповноваженими органами  в країнах-учасницях. Зокрема, коли розмноження насіння  відбувається за межами  країни реєстрації сорту і спеціально уповноважений орган видав дозвіл на таке комерційне розмноження, виробник   має  проконсультуватись та підтримувати близький зв'язок  із спеціально уповноваженими  органами відповідних країн.

Сертифікація насіння за Схемами  ОЕСР, яка розповсюджується на держави-члени цієї організації, члени ООН та СОТ, що приєднались до схем та видання єдиних сортових документів на насіння, надасть Україні можливість інтегруватись  до європейської маркетингової сітки насіння на рівноправних умовах та повноправно брати участь у міжнародній торгівлі насінням, це також сприятиме відновленню традицій виробництва насіння. 

Наприклад у нас, в Чернівецькій області за Радянського Союзу були радгоспи, які займались тільки цими, завжди вони були мільйонерами. Отже ратифікація цієї угоди призведе також до позитивних економічних наслідків  не тільки на рівні міжнародних торгівельних зв’язків,  а також на внутрішньому ринку. Дякую за увагу. Партія регіонів  буде ратифікувати цю угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону щодо приєднання України   до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур, Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго, Організації економічного  співробітництва та розвитку (реєстраційний номер 0193). Прошу голосувати. 

 

11:53:55

За-284

Закон прийнято.

Так, шановні колеги, переходимо до розгляду закону у другому читанні. Є пропозиція розглянути, а після того оголосити перерву.

Розглядається законопроект за номером 0884 (друге читання). Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків). Так, від комітету у нас Полунєєв Юрій Володимирович, будь ласка.  Регламент -  у вас три хвилини вступне, а потім ідемо по статтях.

 

11:54:49

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Необхідність прийняття Закону про внесення змін до деяких законів України щодо необхідності регулювання діяльності банків обумовлюється низкою важливих причин.

По-перше, це необхідність приведення Закону України «Про банки і банківську діяльність» у відповідність до законодавства Євросоюзу та інших законів України. Крім того, прийняття змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» з питань забезпечення розкриття інформації про реальних власників банків є одним із зобов’язань української сторони, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом Програми  «Стенд-бай».

Законопроект готувався до другого читання робочою групою при Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради, до складу якої входили народні депутати України, представники Національного банку України, банківських асоціацій та фахові експерти. Було проведено близько 10 засідань, як в комітеті, так і в Національному банку України.  Варто відмітити, що до підготовки законопроекту до другого читання залучалися також експерти міжнародних організацій Євросоюзу.

Можна констатувати: що текст підготовленого до другого читання законопроекту в повній мірі узгоджений з положеннями базельських принципів та Директиви ЄС про кредитні установи, враховує коментарі та рекомендації Міжнародного валютного фонду і Світового банку, та погоджений із фаховими експертами.

Проект передбачає, зокрема наступне. Запроваджується механізм та процедури виявлення реальних власників банків, до них встановлюється конкретні спеціальні вимоги. Розширюється обсяг інформації про власників істотною участю в банку, яка має надаватися клієнтам, опубліковуватися та посилюється відповідальність власників за приховування інформації про себе. Змінюється процедура набуття та збільшення істотної участі у банку. І законопроект  передбачає зміну цього порядку на.. по відомчій, за яким особа, яка має намір здобути істотну участь в банку, за три місяці до набуття або збільшення зобов’язана повідомити про це Національний банк України. Разом із повідомленням подається повний пакет документів, що дає змогу ідентифікувати заявника і зробити висновок про його ділову репутацію та фінансовий стан. Встановлюється розмір мінімального статутного капіталу банків, що викликано, в першу чергу, необхідністю захисту споживачів фінансових послуг і клієнтів банку. Комітет рекомендує прийняти законопроект України про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків) у другому читанні та в цілому. Просимо підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, якщо я правильно зрозумів, а ні, то мене поправите, усі поправки за виключенням 20 і 23 поправки колеги Аржевітіна враховані.

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно?

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Так. Це так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, будь ласка, Аржевітін по 20 поправці, прошу.

 

11:57:54

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, хотів би вам нагадати, що минулого разу цей законопроект ми зняли тільки із-за того, що була порушена стаття 116 Регламенту. Нічого з того часу не відбулося. А тепер по суті. Це для стенограми.

Моя правка № 20 була розроблена на пропозицію Президента України, вірніше, до його Програми економічних реформ, де Президент України Віктор Янукович сказав, що треба підняти власні капітали комерційних банків. Відповідно до цього я прописав норму.

Хотів би нагадати, що це дуже розумно з точки зору програми Президента. Так живе Європа, яка стабільність і надійність банківської системи визначає не показником статутного капіталу, а показником саме достатності капіталу, тобто регулятивного капіталу. Я це і розробив. Тому я прошу, шановні, підтримати мою пропозицію, враховуючи, що вона випливає із програми Президента України Віктора Януковича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прихильників Президента більшає. Так, яка думка комітету?

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Комітет розглянув пропозицію Станіслава Михайловича і вважає, що та позиція, яка викладена в законопроекті, є вірною. Але є на цю тему, є зауваження народного депутата Воропаєва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте ми спочатку визначимось із 20 поправкою, а потім я надам Воропаєву із 23-ї. Значить комітет не підтримує цієї поправки.  Автор наполягає. Я ставлю на голосування 20 поправку Аржевітіна. Прошу визначатися.

 

11:59:52

За-35

Поправка не підтримана.

І будь ласка, 23 поправка, Аржевітін.

 

12:00:00

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Я так розумію, що вам сьогодні буде запропоновано, щоб змінити 500 мільйонів статутного капіталу для діючих, для новостворених банків, я так розумію, на 120 мільйонів для банків всіх. То хотів би нагадати, що моя пропозиція в 23 статті якраз стосувалась про те, що ми повинні говорити про регулятивний капітал, а не про статутний капітал.

І хотів би нагадати статистику. Що сьогодні, якщо ми будемо говорити про 120 мільйонів статутного капіталу, не виконують 75 банків. І це збільшення майне на 70 відсотків. Це в умовах кризи потрібно буде знайти майже 4 мільярди.

Я хотів би нагадати, що знову ж таки в Європі є 50 мільйонів гривень. У нас тут буде пропонуватись сьогодні 120 мільйонів гривень. І в Європі дають 8 років. У нас планується до 3 років. Тому при голосуванні за цю норму я прошу теж врахувати мої коментарі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, думка комітету?

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Україна, на жаль, ще не Європа. І якість банківського капіталу в Україні, а також якість активів сильно відрізняються. Тому комітет вважає, що необхідно підвищувати розмір статутних капіталів банків, в першу чергу для того, щоб захищати банківських клієнтів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Заспокойтесь. Юрій Володимирович, давайте тільки не будемо вживати терміну, що Україна – це не Європа. Україна знаходиться в центрі Європи. Так, я ставлю 23 поправку Аржевітіна на голосування. Прошу визначатись.

 

12:02:01

За-44

Не підтримано.

Так, будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед голосуванням від фракції немає за Регламентом. Будь ласка, яке зауваження Воропаєва, до якої статті? Прошу.

 

12:02:17

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я бы хотел обратить ваше внимание на то, что неоднозначно воспринято в нашем обществе предложение об увеличении уставного капитала банков до 500 миллионов гривен. И поэтому, для того, чтобы снять напряжение, мы, я предлагаю следующее. Я предлагаю в двух, в статье 24, это страница 15 таблицы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До якої поправки? Номер поправки?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Это поправка 16. Шпенов, Полунеев авторы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована, так.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Да, она врахована. Я предлагаю заменить цифру 500 миллионов гривен на 120 миллионов гривен. И аналогично же поступить со статьей, со статьей 31. (Шум у залі) Со статьей 31 Закона, это поправка 19 Шпенов и Полунеев.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, шановні колеги! Це по Регламенту, тому що народні депутати мають право робити зауваження до тих поправок, які враховані і висловлювати свої пропозиції. Тобто вона врахована. Вона врахована, але кожен має право заперечити щодо врахування цієї поправки, бо приймає закон, приймає закон не комітет, а приймає закон Верховна Рада. Тому, давайте, будь ласка, обговоримо цю пропозицію, цю пропозицію. Прошу записатись, прошу записатись від фракцій.  Так, будь ласка, Єфремов.

 

12:04:06

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович! Я бы обратил внимание на то предложение, с которым выступил Воропаев, только там требуется еще уточнение. Ну, во-первых, мы должны понимать, что в Европе существует 5 миллионов евро уставной капитал – мы увеличиваем  свои банки до 10 миллионов евро, это первое.

Второе, для того, чтобы реально банки могли пройти эту  процедуру, необходимо какое-то время. Насколько я понимаю, там прописана процедура  трехлетнего периода для того, чтобы эту норму можно было ввести как действующую.

Если это все  действительно есть в той поправке, которую Воропаев сказал, ее можно было бы поддержать и согласиться,  в окончательном варианте принять  этот закон. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.  Юрій Кармазін.

 

12:04:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, чотири роки цей закон зараз  мусується. І зараз направлений на знищення українських банків. Я проти врахування  поправки номер 16 і прошу колегу Аржевітіна дообгрунтувати  цю пропозицію.

Прошу передати йому слово, Аржевітіну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово не передається, але у Аржевітіна одна хвилина, будь ласка.

 

12:05:29

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, пропозиція Воропаєва і те, що виступав депутат Єфремов, можна прийняти тільки лише  за однієї умови, якщо у  Прикінцевих положеннях  буде термін не 3 роки, не 2 роки, а буде термін 5 років, і я приведу чому, аргумент.

Сьогодні  цю  норму не виконує 75 банків. 75 банків. Їм потрібно  4  мільярди гривень  в умовах кризи наростити за ці 2-3 роки, що є майже нереальним. І я хотів би нагадати, що у цих банках, 75 банках,  десятки мільярдів вкладень  українських наших громадян, десятки  мільярдів вкладень на депозитах юридичних осіб. В умовах кризи, я думаю, термін лише  не менше 5 років може бути прийнятним.  

Для відома. Якщо у Європі відбувається  збільшення на 30 відсотків, то відповідно до Базеля-3 в Європі  додають  не менше 8 років. Я вас прошу, давайте норму «5 років»  і це може бути хорошим компромісом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир.

 

12:06:36

БОНДАРЕНКО В.Д.

Ляшко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ляшко.

 

12:06:39

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Шановний Олександре Сергійович Єфремов,  шановний Олександре Сергійовичу, я хочу звернутись до вас. Зайве, очевидно,  вашій фракції, яка протягує цей  закон, говорити про те, що цей закон    дозволить монополізувати банківський ринок.

Я  хотів би сказати про інше. Зараз йдеться про питання  мільйонів українських громадян. Ото ці банки, які грохнуться після прийняття цього закону, там тримають свої вклади майже 4 мільйони українських громадян. Я хочу, щоб перед тим, як ви зараз будете голосувати, щоб ви чітко це усвідомлювали, що своїм голосуванням, виставляючи оці 120 мільйонів гривень там банківського капіталу чи 500 мільйонів, чи 120, як запропонував колега Воропаєв, ви фактично знищуєте ці банки, і як наслідок страждатимуть люди, які сьогодні працюють і обслуговуються в цих банках. Я хочу, щоб ви чітко це розуміли. Бо ви вже давали дозволи людям кредити валютні отримувати, сьогодні мільйони людей не можуть вернуть ці кредити. Тепер ви фактично …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, думка комітету.

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Комітет вважає, що пропозиція депутата Воропаєва може бути підтримана, і якраз вона направлена на те, щоби врахувати, з одного боку, врахувати, з одного боку, дійсно, інтереси цих банків, про які говорив депутат Аржевітін, з іншого боку, ми керуємося тим, що якраз слабі і недокапіталізовані банки є загрозою для наших вкладників, і саме їх треба посилити. 3 роки достатні для того, щоби ці банки або збільшили капітал, або злилися, або знайшли собі інвестора. І ця поправка якраз приймається в інтересах людей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заспокоїтись, олігархи також люди.

Шановні колеги, будьте уважні. Поступило зауваження до 16 поправки. Колега Воропаєв наполягає на тому, щоб ми проголосували її підтвердження. Тобто комітет врахував її, у народного депутата є заперечення. Тому відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію. Хто за те, щоб підтримати враховану комітетом 16 поправку, де сума йде про 500 мільйонів гривень, прошу визначатись.

 

12:09:30

За-0

Ніхто не підтримав.

Шановні колеги, давайте ми таким чином поступимо, що 16-е і  19-е вони пов`язані і весь текст. Те, що ми проголосуємо, ми  500 мільйонів не підтримали по всьому тексту, тому що не пройшла  ця поправка. Тому, коли редакційно будуть уже працювати  у Головному юридичному управлінні і в комітеті, це врахують, щоб ми не голосували… ну кожну сторінку. Ми концепцію з вами визначаємо.

Тепер, будь ласка. Значить, 500 мільйонів не пройшло. Була пропозиція колеги Воропаєва, щоб цифру 500 мільйонів замінити 120 мільйонів. Я ставлю пропозицію про  статутний  фонд… капітал банку у сумі… Так, Воропаєв, будь ласка. Дайте…

Роки – це інша пропозиція. Почекайте, спочатку ми з цифрою… із сумою визначимося.

 

12:10:22

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я предлагаю… Не слышно? Я предлагаю отдельно проголосовать 16-ю правку и отдельно проголосовать 19-ю правку. Потому что они… 16-я имеет отношение к капиталу филии иноземных банков, а 19-я имеет  к уставному капиталу украинских банков. Поэтому давайте мы отдельно и там, и там проголосуем цифру 120 миллионов вместо 500.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Миколайович, ви мабуть мене погано чули. Я сказав, що цифра «500» не проходить. Ту цифру, яку ми зараз проголосуємо, вона буде по всьому тексту: і в 16-ій, і в 19-ій поправці. Зрозуміли? Да. тобто  цифру, яку ми з вами визначимо, вона буде встановлена для усього тексту закону.

Я ставлю на голосування пропозицію щодо суми 120 мільйонів гривень. Прошу визначатися.

 

12:11:36

За-207

Не підтримана пропозиція.

Так, почекайте.  Тепер була ще одна пропозиція, яка кореспондується із сумою. Мова йде про те на скільки  років встановити, дати можливість привести банкам свій статутний капітал до цифри, яку ми встановимо. Одна пропозиція була – 3 роки, інша пропозиція була – 5 років. Тому я ці пропозиції буду ставити на голосування. Я ще раз повторюю, хто вносить таку пропозицію?

 

ЛЯШКО О.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Ляшко наполягає ще на третій пропозиції – вісім років. (Шум у залі) Значить, шановні колеги, будемо, будемо визначатися і ставити на голосування. Будемо ставити на голосування пропозиції: три роки, п’ять років і вісім років в порядку поступлення пропозицій.

Хто за те, щоб на три роки, прошу визначатися.

 

12:12:56

За-211

Так, п’ять років, прошу визначатися.

 

12:13:19

За-226

Таким чином, шановні колеги, пройшла пропо…

Уже не буде, тому що голосування ставиться до того моменту, поки не набирає позитивного результату, є позитивний результат, далі ми не голосуємо. Значить, ми з вами проголосували за п’ять років.

Тому давайте зараз поступимо таким чином і звучала така пропозиція, щоб врахувати 120 мільйонів і п’ять років. Прошу голосувати за цю пропозицію: 120 мільйонів і п’ять років. (Шум у залі)  Сто двадцять і п’ять, прошу голосувати. Голосуємо.

 

12:14:09

За-209

Так, шановні колеги. (Шум у залі) Я прошу заспокоїтись, прошу заспокоїтися. Ми з вами вирішили термін – 5 років. Тепер нам залишилося визначити цифру. Прошу записатися з приводу цифри, а потім ми послухаємо думку комітету. Прошу записатися.

Будь ласка, Шкіль.

 

12:14:56

ШКІЛЬ А.В.

Соболєву передайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон Соболєва прошу включити.

 

12:15:00

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "БЮТ – "Батьківщина", партія "Реформи і Порядок".

Шановні колеги, чим ми зараз займаємося? Ми хоч уявляємо, що зараз голосується у сесійні залі з голосу? Півмільярда, 120 мільйонів, хтось каже – мільярд, хтось – 50. Та де тут голова Національного банку, щоб ми хоч в очі йому подивилися, щоб він прозвітував, що за кожною цифрою стоїть – доля мільйонів наших співгромадян чи десятки тисяч підприємств, які мають гроші безпосередньо в комерційних банках. Всі чудово розуміють, що зараз відбувається.

Деякі банки українські готові далі до продажу іноземцям. Чим вище буде розмір в 500 мільйонів, як це передбачається, тим легше їх буде продати. Бо заснувати такі банки буде важко. Тому ті, хто не голосували, повинні розуміти: це авантюра, яку вніс в зал автор, який зараз стоїть на трибуні, і голова Національного банку. Такі речі голосувати без економічного обґрунтування не можна. Наша фракція не буде голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Стоян.

 

12:16:12

СТОЯН О.М.

Прошу передати слово Олександру Єфремову.

 

12:16:15

ЄФРЕМОВ О.С.

Я думаю, что коллеги могут не волноваться, мы осознанно понимаем, что делаем и за что голосуем. И мы понимаем, куда нас могут втянуть, если вы не проголосуете. Наверное, вы к этому идете.

Поэтому я прошу всех тех, кто действительно понимает, насколько важны те решения, которые сейчас мы принимаем, все-таки поддержать норму: 120 и 5 лет. Еще раз вернуться и проголосовать за эту норму.

Я думаю, что з такой постановкой вопроса согласится абсолютное большинство представителей банков. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Гриценко.

 

12:16:54

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги! Монополізація категорично неприпустима, я прошу викласти аргументи Павла Жебрівського.

 

12:17:04

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги! У нас справді банки ніхто не буде купувати, бо вони нікому не будуть потрібні, якщо регуляторний капітал не буде піднятий до тої планки, про яку говорять, то вони просто на ринку не будуть ліквідними. І насправді вони умруть. І, по великому рахунку, постраждає достатньо велика кількість людей.

Ми достатньо багато говоримо про європейську інтеграцію, якщо ми готуємо своє законодавство, гармонізуємо своє законодавство з європейським, то правильно і логічно було б, щоб насправді був статутний капітал 50 мільйонів гривень. Це в тому числі і комунальні банки міст, це в тому числі банки системні, які на сьогоднішній день компанії відкривають.

Власне, це та норма, планка піднята, яку можуть подолати 85 банків про які ми говоримо.

Я закликаю, щоб ми, все-таки дослухалися до європейського …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обмінялись думками, будь ласка від комітету Юрій Володимирович, яка думка?

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Шановні народні депутати! Я прошу вас відкинути емоції і зайву риторику, цей законопроект готувався до другого читання цілою групою серйозних фахівців і Національного банку, і міжнародних. Я хочу пояснити, капітал банку потрібний в першу чергу для того, щоб ним захищати вкладників і депозити, які в банку розміщені. І якщо банк недокапіталізований, то власники не мають страхового резерву за допомогою якого вони страхують в першу чергу вкладників банку. Тенденція до підвищення розміру мінімального статутного і регулятивного капіталу, це загальна, світова тенденція, і …  рекомендує це робити. Ми постраждали всі від фінансової кризи, ми бачили черги наших вкладників до банків. Єдиний вихід стратегічний з цього – це підвищення статутного капіталу.

Національний банк запропонував високу планку, знайшли компроміс. Шановні народні депутати, давайте не грати тут в підкидного,  50 мільйонів і так далі.

Давайте проголосуємо за зважену пропозицію 120,5. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аржевітін.

 

12:19:22

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, по-перше, якщо говорити мовою компромісів, то  п’ять років це та дата, яка дійсно може визначити як буде виглядати ринок через два-три роки. І я думаю, що в депутатів наступного скликання буде можливість ще раз оцінити в якому стані буде банківська система через два-три роки після кризи. І можливо або залишити цю норму 5 років і 120, або можливо внести якісь інші пропозиції. Тому я пропоную сьогодні, враховуючи, що ми знайшли і шукаємо компроміси, все-таки погодитися на 120 мільйонів статутного капіталу для всіх банків з нормою 5 років. Я думаю, через деякий час депутати все рівно повернуться до цієї норми. Тому я прошу цей компроміс підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, заради уточнення, я хотів би нагадати колезі Соболєву, що Полунєєв не є автором цього законопроекту, він доповідає від імені комітету, це друге читання. Полунєєв доповідає як секретар комітету, від комітету, він не автор законопроекту, він доповідач, тому не треба його звинувачувати.

Друге. Шановні колеги, ми дійсно знайшли в цій залі найкращий компроміс, який полягає в тому, що ми відтерміновуємо введення в дію цифри, яку ми зараз затвердимо, аж на  п’ять років.

Третє. Погодьтеся, що банки це непогано, але 180 банків мабуть забагато. І тому треба врегулювати, що банки нехай дбають про себе, це дуже добре, але, в першу чергу, нехай вони виконують свої функції перед тими, хто створив і хто годує ці банки, перед тими, хто вкладає свої кошти. Ми з вами, на жаль, захищаємо тільки банки і банківський капітал, забуваючи про тих, хто створив ці банки своїми коштами.

Тому я ставлю на голосування пропозицію, яка звучала про те, щоб ще раз повернутися до голосування, компромісу, який ми знайшли, 120 мільйонів і 5 років. Прошу проголосувати про повернення до цієї пропозиції.

 

12:22:02

За-247

Дякую. 247.

Я ще раз наголошую, шановні колеги,  ми знайшли розумні межі, давайте підтримаємо цю пропозицію по всьому тексту там, де  має до цього відношення, записати 120 мільйонів і термін 5 років.

Прошу голосувати 120 мільйонів і 5 років.

 

12:22:37

За-237

Прийнято.

Ще раз наголошую, для роботи над остаточною редакцією, якщо ми її приймемо в цілому (а я сподіваюсь,  що так і буде),  що по всьому тексту, щоб не голосувати вже кожну окремо, по всьому тексту цифра, там де треба замість «500» -  «120 мільйонів» і по всьому тексту там, де було «3 роки», «встановлюється 5-річний термін».       

Так, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні  і  в цілому законопроекту за номером 0884 - про внесення змін до деяких законів України (щодо    регулювання діяльності банків) з врахуванням тих пропозицій, які ми підтримали. Прошу голосувати.

 

12:23:40

За-230

Закон прийнято.

Дякую, шановні колеги. Оголошується  перерва до 12 години 55  хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали. Продовжуємо ранкове засідання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав" (щодо комплектування складу підрозділів).

Які пропозиції, Анатолій Степанович? Можемо за скороченою процедурою. Зараз, зараз, я голову комітету запитаю. Можемо за скороченою процедурою? Так, комітет пропонує за скороченою процедурою.

Я ставлю пропозицію на голосування. Прошу визначатися.

 

12:57:08

За-171

Пропозиція підтримана.

Будь ласка, Михайло Броніславович Єжель – міністр оборони. Підготуватися Гриценку від комітету.

 

ЄЖЕЛЬ М.Б.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав" (щодо комплектування складу підрозділів) розроблено Міністерством оборони України.

Законопроектом передбачається замінити контракт про умови і порядок проходження військової служби у складі військового підрозділу, що направляється  до іншої держави, додатком до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України.

Відповідно до існуючої нормативно-правової бази військовослужбовці, які направляються за кордон у складі військових підрозділів, окрім контракту про проходження громадянами України військової служби  у Збройних силах України, укладають контракт про умови і порядок проходження військової служби у складі військового підрозділу, що направляється до іншої держави. Виключити також осіб офіцерського складу, які проходять кадрову та військову службу за призовом військовослужбовців строкової служби з переліку категорій військовослужбовців, якими можуть комплектуватися посади в підрозділах Збройних сил України, що направляються до інших держав. Реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

На засіданні Комітету з питань національної безпеки і оборони 12 січня 2011 року схвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в першому читанні за основу та, враховуючи пропозиції комітету, в цілому як закон України. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Броніславович. Сідайте, будь ласка. Анатолій Степанович Гриценко – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

12:59:27

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, цей законопроект правильний. Суть його полягає в наступному. Перше, в миротворчі контингенти виключно добровільно і виключно ті, хто служать за контрактом. Друге, ніяких додаткових контрактів, а лише доповнення до існуючого. І третє, на термін не більше року. Все.

Наш комітет підтримав цю ініціативу уряду одностайно і рекомендує, оскільки немає зауважень по суті від Науково-експертного управління, якщо буде згода, проголосувати і за основу, і одразу в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є необхідність обговорювати? Немає? Шановні колеги, зрозуміла ситуація. Я можу ставити одразу пропозицію комітету про прийняття в цілому як закону? Там одне речення. Немає заперечень? Тоді я з вашого дозволу ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав" (щодо комплектування складу підрозділів) (реєстраційний номер законопроекту 7415). Прошу підтримати.

 

13:00:58

За-295

Закон прийнято. Дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" (щодо бюджетних асигнувань з підтримки розвитку вітчизняного машинобудування для АПК). (Реєстраційний номер 5403). Можемо розглянути його за скороченою процедурою? Ставлю на голосування пропозицію про розгляд за скороченою процедурою.

 

13:01:39

За-189

Пропозиція підтримана.

Будь ласка, запрошую Клименка Олександра Івановича, автора. Не бачу його. Так, від комітету – Марина Володимирівна Перестенко. Будь ласка.

 

13:02:03

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" (щодо бюджетних асигнувань з підтримки розвитку вітчизняного машинобудування для Агропромислового комплексу). (Реєстраційний номер 5403). Від 3 грудня 2009 року.

Проект Закону України внесено народним депутатом України Клименком Олександром Івановичем. Законопроект розроблено з метою реалізації Державної програми розвитку галузей, спрямованих на розвиток виробництва сучасної техніки для села, обладнання для харчової та переробної промисловості, підготовки сільгоспмашинобудування для роботи в нових умовах господарювання.

Разом з тим законопроект має недоліки, які впливають на зміст інших законів України. Так частина змін, передбачених законопроектом, впливає на формування Державного бюджету України. На думку комітету, в проекті передбачається наступне. Безстрокова пролонгація пільг, розширення переліку підприємств, що підпадають під пільги, встановлення фіксованого відсотку від загальних видатків державного бюджету. Фінансово-економічне обґрунтування до проекту не містить необхідних розрахунків щодо його впливу на Державний бюджет України на поточний рік і на наступні роки.

Законопроект потребує експертного висновку щодо визначення власної величини його впливу на доходну та видаткову частини бюджету, можливості та терміни набрання ним чинності, як того  вимагає Бюджетний кодекс України. В своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України на даний законопроект пропонує, що законопроект потребує доопрацювання. Комітетом переглянуто законопроект на засіданні та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України направити зазначений  законопроект на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

ПЕРЕСТЕНКО М.В. …на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка.

Є необхідність обговорювати? Немає. Тоді, з вашого дозволу, тут дві пропозиції. Комітет – повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання і такий же ж висновок Головного науково-експертного управління – поданий законопроект потребує доопрацювання.

Я спочатку буду ставити про підтримку в першому читанні за основу. Прошу визначатись.

 

13:05:01

За-14

Не підтримано.

Ставиться пропозиція комітету і Головного науково-експертного управління  направити суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

13:05:26

За-211

Не встигли? Хто за те, щоб повернутись?

 

13:05:51

За-249

Повернулися до голосування.

Ставиться на голосування пропозиція про направлення законопроекту 5403 автору законопроекту, а саме, колезі Клименку на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

13:06:20

За-247

Рішення прийнято.

Шановні колеги, особливо досвід яких з бородою,  ми нічого не порушуємо, це регламентна норма. Так що не придумуйте.

Шановні народні колеги, у сесійній залі  знаходиться делегація Сейму  та Сенату Республіки Польща на чолі з віце-маршалком Сейму Республіка Польща Єжи Вандерліхом, яка бере участь у п’ятому засіданні  Міжпарламентської асамблеї України та Республіка Польща.  Давайте привітаємо вельмишановних гостей, побажаємо їм плідного відвідування нашої держави та яскравих вражень від гостинної української  землі. (Оплески) 

 Розглядається  проект Закону за  номер 4289 –  про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстраційний  номер 4289).

За скороченою? Прошу проголосувати пропозицію щодо скороченої процедури. Я не можу, тому що це пропозиція  депутатів, її треба ставити на голосування. 

 

13:07:41

За-208

Тим більше, що вона набрала 208 голосів з  необхідних 150. Пропозиція підтримана.

Анатолій Іванович Семинога, будь ласка, автор законопроекту. Підготуватись Лисову.

 

13:07:58

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Метою розробки даного законопроекту є   удосконалення нормативно-правового  регулювання порядку створення об’єднання співвласників  багатоквартирних будинків.

На сьогодні є актуальним внесення таких змін  до законодавства. Необхідно надати право створювати  об’єднання співвласників власникам  об’єктів нерухомості, які знаходяться, як в одному, так і декількох  багатоквартирних та одноквартирних житлових будинках, нежитлових будинків, дач, гаражів, садових будинків, які розміщені на спільній земельній ділянці чи суміжних земельних ділянках, і закріпити це положення у Цивільному кодексі України. Засновниками і учасниками об’єднань співвласників багатоквартирного будинку повинні бути власники квартир, кімнат і нежилих приміщень. Враховуючи прийняття Закону про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважаємо неможливим проводити державну реєстрацію об’єднань на підставі порядку державної реєстрації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 11.10.2002 року (№1521). …..  особливості державної реєстрації юридичних осіб.

Головне науково-експертне управління зазначає, що даний законопроект може бути прийнятий у першому читанні з наступним врахуванням зауважень управління. Комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлового комунального господарства та регіональної політики підтримує цей законопроект і рекомендує прийняти його за основу.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Володимирович Лисов.

 

13:09:51

ЛИСОВ І.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Комітетом з питань будівництва, містобудування, житлового господарства та регіональної політики розглянуто цей законопроект номер 4289 про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення, порядку, створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Цей законопроект вносить декотрі зміни до Цивільного кодексу України та до 2 законопроектів, до 2 законів: про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та про приватизацію державно-житлового фонду.

Законопроект розглянутий Головним науково-експертним управлінням, нашими колегам з двох комітетів. І Головне науково-експертне управління рекомендує прийняти його за основу з урахуванням зауважень. Комітет наш розглянув і одноголосно також прийняв рішення прийняти за основу, пропонувати Верховній Раді прийняти за основу з доопрацюванням тих положень і зауважень, які були висловлені. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Є бажаючі взяти участь у обговоренні? Є? Немає? Є. Тоді прошу записатися.

Будь ласка, Мойсик, фракція „Наша Україна –  Народна самооборона”. Підготуватися Бондаренку. 

 

13:11:22

МОЙСИК В.Р.

Я прошу передати Володимиру Бондаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Бондаренко має можливість 4 хвилини виступати. Прошу.

 

13:11:34

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні друзі! Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія «Реформи і порядок».

Законопроект регулює частину тих проблем, які сьогодні існують  в питанні залучення громадян до управління житловим фондом.

Багато бід, які сьогодні є в системі житлово-комунального господарства полягає в тому, що колись держава керувала всім цим, а сьогодні взагалі ніхто не керує. Роль ЖЕКу як посередника між громадянином, який споживає житлові послуги та тими, хто їх надає, полягає лише в збиранні грошей  і їх передачі. Будь-яких змін, будь-якого вибору у громадян немає. Тому, коли ми говоримо про створення такого  унікального об`єднання самоорганізації громадян як об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, там дуже багато питань треба врегулювати: спів власність на земельну ділянку, співвласність на нежитлові приміщення і багато чого. Але чомусь була викинута ціла сфера регулювання цього законодавства, яка стосувалася гуртожитків та таких маневрових  будинків, де також потрібно  врегулювати систему управління цими будинками і цими житловими комплексами.

Тому в цілому треба підтримати цей законопроект у першому читанні, так як він дає можливість при доопрацюванні прирівняти громадян згідно  з 24-ю статтею Конституції  в своїх правах, зокрема в управлінні житловим фондом, адже якраз тільки  такі об'єднання співвласників багатоквартирних будинків дають  можливість чітко поставити питання про те, як відібрати ту обслуговуючу організацію чи ту управляючу фірму, яка буде вивозити сміття, прибирати будинок, надавати інші послуги. Без цього ми бачимо,    в якому стані знаходиться наше житлове господарство. Тому наша фракція буде підтримувати цей законопроект, він в цілому є корисним для суспільства і прошу також інші фракції підтримати цей законопроекту першому читанні, а при доопрацюванні до остаточного ухвалення ми внесемо також пропозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення питання завершено.

 Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за номером 4289 – про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Висновок комітету: прийняти за основу. Головне науково-експертне управління також підтримує цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

13:14:24

За-87

Не підтримано.

Є пропозиція: направити автору на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

13:14:45

За-262

Дякую. Рішення прийнято. Законопроект направляється автору на доопрацювання.

Розглядаємо питання (реєстраційний номер 4427) проект Закону про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Є тут разом з тим лист комітету про перенесення розгляду законопроекту аж на червень-липень 2011 року. Будемо розглядати? Хто за те, щоб перенести, прошу визначатися.

 

13:15:40

За-269

Законопроект перенесено, але, мабуть, не найкраще ми рішення прийняли, бо… Ну, нехай розглядається.

Розглядаємо  питання - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (щодо посилення захисту прав людини) (реєстраційний номер 5002). Також є лист комітету про перенесення цього законопроекту  на червень-липень 2011 року. Прошу визначатися.

 

13:16:31

За-261

Перенесено розгляд на пропозицію комітету.

Розглядається питання – проект Закону про внесення змін до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обов'язків слідчого) (реєстраційний номер 7044).

Автор, він же ж голова комітету, пропонує розглянути його за скороченою процедурою. Прошу визначитися.

 

13:17:12

За-227

Пропозиція підтримана.

Будь ласка, Сергій Григорович Міщенко. Підготуватися Мойсику від комітету.

 

13:17:21

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я хочу представити вам цей законопроект, хоча вже аналогічні були представлені раніше.

Суть цього законопроекту  полягає у наступному. Щоб слідчий… унеможливити слідчому фальсифікувати кримінальну справу. Коли кримінальна справа закінчується, то цієї кримінальної справи робиться опис. І ці матеріали, цей опис повинен в кінці слідства надаватися, це пропонується цим законопроектом, надаватися потерпілому чи його представнику.

Ви знаєте, що півроку тому ми проголосували майже 400 голосами за зміни в статтю 218 Кримінально-процесуального кодексу України про те, щоб цей список надавати обвинуваченому чи його адвокату для того, щоб після цього неможливо в кримінальну справу вшити, надати якісь інші докази чи матеріали. Тоді парламент в повному обсязі і майже повним складом підтримав цей законопроект. Науково-експертне управління рекомендувало, коли подавався цей законопроект, внести зміни в 218 статтю. Вони внесені,  вони проголосовані, вони на сьогоднішній день діють, тому щоб рівні права в кримінальному процесі мали і обвинувачений і потерпілий, тому і вносяться ці зміни. І тому я прошу його прийняти в цілому, не за основу, а в цілому. Тому що ні Науково-експертне управління ніяких зауважень до цього законопроекту не внесла. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович.

 

13:19:14

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія «За Україну!».

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Ми з Сергієм Григоровичем по цьому законопроекту вже втретє виступаємо з трибуни парламенту, в першому читанні, і в другому, коли я доповідав не було зауважень до законопроекту і невідомо чого через політичну ситуацію закон був відхилений.

А мова йде про те, що доповів автор законопроекту Сергій  Григорович Міщенко, коли закінчилося слідство, ми ухвалили норму, що слідчий зобов’язаний дати обвинуваченому і його адвокатові на їх вимогу копію опису матеріалів справи. Не копію справи, а опис того, що знаходиться в справі, щоб унеможливити фальсифікацію.

І вирівнюючи учасників кримінального судочинства цю саму  норму пропонуємо внести і для потерпілого цивільного позивача і цивільного відповідача. Комітет просить підтримати і за основу, і в цілому, власне, і Головне науково-експертне управління не має вже на сьогодні зауважень, бо 218 набула змін. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатись, хто хоче взяти участь в обговоренні. Будь ласка, Іван Вернидубов, Партія регіонів. Підготуватись Бевзу.

 

13:20:43

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановні колеги! Цей законопроект ми вже десяток разів, напевне, обговорювали.

Були спочатку зауваження, автор їх виправив і зараз немає ніяких підстав, щоб його не прийняти. Він потрібен, він дійсно викликаний необхідністю посилення захисту конституційних прав і свобод громадянина, і треба його прийняти.

Я закликаю всіх проголосувати за законопроект в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валерій Бевз, фракція комуністів, підготуватися Зарубінському.

 

13:21:14

БЕВЗ В.А.

Дякую, Адаме Івановичу. Власне, я за підтримку цього законопроекту, оскільки він, з однієї сторони, дійсно вирішує чисто технічні питання, а з іншої сторони, серйозно захищає законні права і інтереси наших громадян. Тому ми теж закликаємо підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

 

13:21:46

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адам Івановичу. Шановні колеги, те що трапляється і не рідко, зловживання під час судового слідства, це для всіх не новина. Більше того, до Комітету з питань прав людини приходить якраз багато звернень і листів з приводу всіляких маніпуляцій, як вважають дописувачі, і при перевірці з’являється, що це дійсно так часто буває, маніпуляції якраз під час досудового слідства з матеріалами кримінальної справи. Причому не тільки зникають деякі матеріали кримінальної справи, але несподівано з’являються інші матеріали, які не були представлені людині. І тому, мені здається, що все що стосується і все що спрямовано на посилення гарантій прав і свобод людини, Верховна Рада має підтримувати. Оскільки, дійсно, я передивився всі матеріали супроводжуючі, які подаються, нема жодного аргументу і проти цього законопроекту. Нема жодних зауважень з боку Науково-експертного управління, то очевидно доцільно його підтримати сьогодні в цілому як закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено, правда, тут можна погодитися. Давайте вияснимо ще одну ситуацію. Науково-експертне управління пропонує, що треба вносити зміни  не тільки в 217, але й в 218 статтю. (Шум у залі)  Той уже діє? Зрозуміло.

Тоді давайте, якщо не буде заперечень, одразу поставлю пропозицію, яку ви підтримали, виступаючі, про те, щоб прийняти Закон про внесення змін до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обов’язків слідчого) (реєстраційний        номер 7044). Прошу голосувати.

 

13:24:04

За-329

Закон прийнято. Дякую.

Розглядається питання (реєстраційний номер 7113) Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо пом'якшуючих обставин при призначенні покарання).  Від комітету – Мойсик. За скороченою, Володимире Романовичу? 

Я ставлю  пропозицію за скороченою процедурою. Прошу підтримати. 

 

13:24:42

За-215

Підтримана пропозиція.

Будь ласка,  Володимир Романович.

 

13:24:50

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія  «За Україну».

Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги народні депутати! Нещодавно ми  з вами прийняли зміни        до Кримінального кодексу України   про посилення відповідальності за злочини у сім’ї  і за злочини проти сім’ї. То автор законопроекту, який з поважних   причин відсутній, Віктор Вікторович Шемчук,  подав законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, де доповнити статті 66 і   67.  А в них іде мова про обставини, які  пом’якшують покарання, стаття 66 і    67, обставини, які обтяжують покарання, то відповідно доповнити їх пунктами, бо там  уже є перелік в тих статтях. «Вчинення  насильницьких дій при захисті члена своєї сім’ї чи інших близьких родичів є обставиною, яка пом’якшує  покарання». А в статті 67 «Вчинення насильницьких дій щодо членів своєї сім’ї або інших близьких родичів є обставиною, яка обтяжує винному покарання.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув законопроект. Рекомендує його ухвалити в першому читанні за основу. Є зауваження Науково-експертного управління, але це більше наукова позиція, ніж законодавчого обґрунтування. Тому комітет просить тільки в першому читанні за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Іванович.

Бажаючі взяти участь в обговоренні? Крім Міщенка ще є? Ніхто не наполягає? Тоді, будь ласка, мікрофон… Тоді Міщенко і Кармазін. Прошу.

 

13:26:33

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановні колеги, зверніть увагу, що пропонується змінити статтю 66, добавивши обставину, яка пом’якшує покарання. Це вчинення насильницьких дій при захисті члена своєї сім’ї чи інших близьких родичів.

Так у нас уже в 36 статті Кримінального кодексу є таке поняття як «необхідна оборона». Це взагалі звільняє від відповідальності. Людина, яка захищала свою сім’ю і своїх близьких від якихось злочинних посягань. Тоді ми його вже апріорі говоримо, що він злочинець, то ми погіршуємо тоді ситуацію тої людини, яка захищає родичів і своїх близьких. То неможливо його в такому чині взагалі приймати.

Тому я все-таки…А якщо якісь межі вчинення….перевищення, то є  у нас 8-ма – вчинення злочину з перевищення меж крайньої необхідності. То ми можемо застосувати цей 8 пункт. Але в такому вигляді ми просто, знаєте, права наших громадян просто звужуємо. Неможливо його приймати. Його треба взагалі відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін.

 

13:27:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, як та людина, яка три роки працювала над Кримінальним кодексом України, стверджую: що зараз Сергій Григорович Міщенко правий не на 100, на 300 відсотків. Через те, що ці зміни, як до статті 66, так і до статті 67, погіршують фактичний стан речей, який передбачений кодексом. Зокрема передбачається, що обставину, яка пом’якшує покарання, буде вчинення насильницьких дій при захисті члена своєї сім’ї чи інших близьких родичів. А захист, скажімо, свого майна чи свого будинку хіба не буде таким? Очевидно, що буде. А захист особисто себе хіба не буде? Звісно, буде. Через це чітко треба розуміти, що це охоплюється зараз тим що передбачено статтею чинного Кримінального кодексу щодо необхідної оборони, повністю враховує наше законне конституційне право захищати своє життя, честь, інших людей також від протиправних незаконних посягань.

Говорити, що більше криміналізовувати і ускладнювати положення тієї людини, яка чинила насилля щодо когось із близьких родичів, також не можна стверджувати, що це якась підвищена соціальна небезпека такого виду злочину. Він такий же, який є злочин.

Через це абсолютно погоджуюся із Сергієм Григоровичем Міщенком, і з Науково-експертним управлінням, яке вважало, що цей законопроект приймати не треба. Я скажу, що, ну, дуже поважаючи автора, думаю, що цей законопроект треба відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції, яка не записалася, Зарубінський, будь ласка, 1 хвилина.

 

13:30:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адам Іванович. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Я в розвиток того, що колеги сказали, хотів би такий ще аргумент висунути. От обирається певна категорія – члени сім’ї і близьких родичів. А якщо людина захищає далекого родича, який в даний момент знаходиться в його квартирі, в будинку? Якщо це двоюрідний брат, двоюрідна сестра? За чинною термінологією, глосарієм, це не підпадає під близького родича. А якщо людина, не так часто буває, але смілива і героїчна  і захищає сторонню людину на вулиці, на яку напали хулігани? Як тут тоді трактувати? Тому мені здається, що якраз термін необхідної оборони, він поглинає те, що пропонує колега Шемчук. Не зменшує важливість цієї ідеї, яку він пропонував. Але є юридично більш коректним і більш відповідає захисту прав людини. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо пом’якшуючих обставин при призначенні покарання) (реєстраційний номер 7113).

 

13:31:38

За-6

Рішення не підтримано. Законопроект відхилено.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо персональних пенсіонерів місцевого значення) (реєстраційний номер 6395). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу визначатись.

 

13:32:16

За-216

Пропозиція підтримана.

Будь ласка, Сушкевич Валерій Михайлович. Підготуватись Кульчинському.

 

13:32:27

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, Мною підготовлений законопроект про внесення змін до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною». Цей законопроект підготовлений з урахуванням пропозицій ветеранів війни і праці, і колишніх персональних пенсіонерів місцевого значення. До речі, прямо на особистому прийомі у мене була людина, ветеран Галєєва, яка звернулась з цього прохання. Така ж пропозиція була мого колеги Петра Степановича Цибенка. Ми разом відпрацювали цей законопроект. Цим законопроектом пропонується внести зміни до пункту 6 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», доповнивши його положенням про те, що право на пенсію за особливі заслуги України у розмірі 20 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, мають також особи, які на 10.01.1992 року були встановлені персональні пенсії місцевого значення. Тобто, сьогодні наші ветерани, які мають пенсії місцевого значення, вони, фактично, залишились поза увагою Закону «Про пенсії за особливі заслуги».

Тому відповідно є пропозиція підтримати цю законодавчу пропозицію. Хочу сказати, що 80 відсотків цих осіб вже мають державні нагороди і вони мають уже ці пенсії за особливі заслуги, тому ця кількість, вона не велика, але це люди, які вклали в розвиток нашої держави дуже багато і потрібно підтримати їх.

Головне науково-експертне управління не заперечує проти доцільності, сказавши про те, що необхідно відповідні розрахунки. Розрахунки є, загальна сума видатків на реалізацію пропозиції складає 2,5 мільйони гривень. Але, ще раз підкреслюю, це понад 1,5 тисячі наших пенсіонерів республіканського значення і місцевого значення, які вклали в цю державу відповідно здоров’я, сили і підтримали розвиток нашої держави.

Прошу також…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Прошу також врахувати, що колишнім персональним пенсіонерам, цим людям, нині по 70-80 років. Це заслужені люди і розмір їх пенсій становить, як правило, біля 900 гривень. Шановні колеги, я прошу підтримати наших ветеранів і прийняти цей закон в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на… А, перепрошую.

Микола Кульчинський від комітету. Будь ласка, заключення комітету.

 

13:35:13

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (№6395), внесений народними  депутатами Шушкевичем та Цибенком, розглянув на засіданні 8 вересня 2010 року. Як вже було сказано,  основним очікуваним результатом  прийняття  законопроекту є створення  рівних умов в частині пенсійного забезпечення для колишніх  одержувачів персональних пенсій. 

Комітет з правової політики  повідомив, що доцільність законодавчої пропозиції не викликає сумніву, оскільки вона спрямована на забезпечення рівних прав  для осіб, які є персональними  пенсіонерами.

Комітет з питань бюджету з врахуванням  позиції Міністерства фінансів України  повідомив, що законопроект має вплив на видаткову частину  державного бюджету, збільшуючи її, і в разі прийняття  його норми має застосовуватись не раніше  1 січня 2012 року або з 1 січня наступного року  залежно від прийняття закону.

Головне науково-експертне управління  не заперечує доцільності створення рівних умов  для одержувачів персональних пенсій нереспубліканського і місцевого значення і надає висновок про те, що за результатами розгляду    у першому читанні  законопроект може бути прийнятий за основу.

З огляду на зазначене комітету рекомендує  Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до  1 статті  Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»  щодо персональних пенсіонерів місцевого  значення (№6395), внесений народними депутатами України Сушкевичем  та Цибенком, прийняти   за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Георгійовичу.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього законопроекту. Андрій Шкіль, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

 

13:37:13

ШКІЛЬ А.В.

Можна передати пані Уляні Миколаївні Мостіпан?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уляна Мостіпан, будь ласка, мікрофон.

 

13:37:21

МОСТІПАН У.М.

Мостіпан, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

Мій виступ  буде у підтримку даного законопроекту. Він давно  потрібен, його чекають дуже  поважні за віком та справами люди, люди, яких з кожним днем стає все менше і менше.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту шість  статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги  перед Україною», доповнивши його положеннями про те, що право на пенсію за особливі заслуги  перед Україною мають також особи, яким до 01.01.1992 року були встановлені персональні пенсії місцевого значення. Закон пропонується ввести в дію з 01. 01. 2012 року. 

Нарешті прийняттям цього закону будуть створені рівні умови в частині пенсійного забезпечення як для колишніх одержувачів персональних пенсій, так і тепер. Тому пропоную законодавчу ініціативу підтримати і дуже надіюся, що вся наша фракція і всі депутати Верховної Ради проголосують за дані доповнення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Володимир Карпук, фракція «Наша Україна – Народна самооборона».

 

13:38:31

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, «Наша Україна». Підтримуємо прийняття законопроекту номер 6395, який спрямований на утриманні рівних умов для одержувачів персональних пенсій, тобто надати право отримання пенсій тим людям, які до 1 січня 1992 року отримали пенсії місцевого значення. Разом з тим, хочу зауважити і погодитися з комітетом, адже в законопроекті всього два слова «чи місцевого» додається, тобто розглядати його, тільки приймати за основу. Або ми підтримуємо цю диспозицію про надання цього права і приймаємо його в цілому, або відхиляємо. Я пропоную прийняти його в цілому.

І ще є одна пропозиція. Оскільки залишилося всього 8 законопроектів плюс постанова, яка запропонована Миколою Томенком і Мартинюком, щоб попрацювати без перерви і закінчити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це гарна пропозиція. Давайте її обговоримо після завершення розгляду цього питання. Ярослав Сухий, будь ласка.

 

13:39:37

СУХИЙ Я.М.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні колеги! Без всякого сумніву будь-який законопроект, який спрямований на поліпшення матеріального рівня життя наших громадян, потрібно підтримувати. Але я вас прошу, давайте до питання персонального забезпечення будемо підходити виважено і з розумінням того дефіциту шаленого Пенсійного фонду, який ми на сьогоднішній день маємо.

Я вас дуже прошу, отут, на превеликий жаль, в залі немає Валерія Асадчева. Пам’ятаєте, коли обговорювався законопроект про дітей війни? Асадчев тоді висловлював слушні застереження, що це закінчиться тим, цей законопроект, що люди будуть масово подавати до суду, а про те, що необхідно виконувати закон в повному обсязі, а коштів в нас не буде. Якщо ми цей законопроект приймемо, ви просто подумайте, я розумію, персональна пенсія республіканського чи союзного значення, прирівняти по рівню місцевого значення до персональної чи союзної, це  потребує чималих коштів. Тому я прошу колег, давайте ми будемо підтримувати ті законопроекти, які співпадають з економічними можливостями бюджету. В іншому випадку ми отримаємо велику…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка. Ярослав Михайлович, завершіть свою думку.

 

13:40:50

СУХИЙ Я.М. В іншому випадку ми отримаємо нову проблему, тому що намагання будь-що сподобатись виборцям обертається не соціальною перемогою, а обертається новими проблемами і обезцінення коштів, які вкладені в соціальну сферу. Я пропоную цей законопроект відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує… Прошу уваги, шановні колеги! Комітет пропонує прийняти законопроект за основу і в цілому. Головне науково-експертне управління пропонує прийняти законопроект чи радить, точніше, і пропонує (це одне і те ж майже) прийняти за основу.

Я ставлю на голосування  пропозицію. Давайте таким чином: побачим яка реакція буде за основу, а далі тоді  визначимося. Добре?

Я ставлю на голосування  пропозицію про прийняття  за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо персональних пенсіонерів місцевого значення) (реєстраційний номер 6395). Прошу голосувати. 

 

13:42:07

За-140

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Може… але що тут на повторне перше ставити? Тоді проголосуємо повернути суб`єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Давайте таким чином.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення суб`єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання цього законопроекту.

Прошу, визначайтесь.

 

13:42:47

За-135

Рішення не прийнято.

 (Шум у залі) Законопроект відхилено.

Так, шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін…

Да, шановні народні депутати, можливо, таким чином поступили б. Прошу уваги. Можливо таким чином поступили б, завершили розгляд питань, визначених розкладом на вівторок і тоді вечірнє засідання використати для підготовки до парламентських слухань, які відбудуться завтра, а також для роботи в комітетах. Нема заперечень? Приймаємо рішення, да?

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення роботи Верховного Суду України (реєстраційний номер 7447).

За скороченою можна, да? Ну, пропонують за скороченою процедурою, ну, ініціатива є, я її ставлю на голосування, а  ви визначайтесь, за скороченою процедурою розглядати це питання.

 

13:44:15

За-195

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Дмитро Микитович Притика. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Дмитро Юрійович Шпенов. Будь ласка.

 

13:44:27

ПРИТИКА Д.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення роботи Верховного Суду України (№7447).

Шановні колеги, Президент України, виступаючи на десятому позачерговому з’їзді суддів, зазначив, що набрання чинності Законом України про судоустрій і статус суддів не означає, що в нього вноситимуться зміни. Він сказав, що в подальшому практичне застосування закону покаже, які з його норм потребують вдосконалення. Сьогодні практика застосування закону показала, що статус Верховного Суду України, як найвищого судового органу держави потребує більш чіткого визначення та подальшого розширення його компетенції. Зокрема, діючий закон не передбачає повноважень Верховного Суду України щодо можливості надання судам роз’яснення з приводу застосування законодавства з  метою забезпечення єдності судової практики, на що звернула увагу і Венеціанська комісія в своєму висновку до цього закону.

Стаття 39 закону хоч і передбачає наявність чотирьох судових палат окремих юрисдикцій – цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної – але їх компетенцію не визначає. Тому пропонується доповнити закон статтею 44 зі значком "1", яка б цю прогалину врегулювала.

Окрім того, пропонується вдосконалити порядок розгляду справ у Верховному Суді України шляхом визначення категорій справ, які будуть розглядатися судовими палатами, а які розглядатимуться усім складом Верховного Суду України, тобто Пленумом.

Пропонується також розширити повноваження Верховного Суду України шляхом надання права переглядати рішення судів касаційної інстанції не тільки в разі неправильного застосування норм матеріального права, але і у випадках порушень окремих процесуальних норм. Надання Пленуму Верховного Суду України права узагальнювати судову практику та надавати рекомендаційні роз’яснення за наслідками перегляду рішень касаційних судів по конкретних справах.

Суддям Верховного Суду України, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон, будь ласка.

 

ПРИТИКА Д.М.   Пропонується створити умови для їх переведення до інших судів і збереження рівня грошового та соціально-побутового забезпечення, встановлених для суддів Верховного Суду України.

Проектом також пропонується внести відповідні зміни  і до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Цивільного господарського процесуального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Запропоновані цим законопроектом  зміни сприятимуть забезпеченню більш ефективної роботи Верховного Суду України та оперативного виконання ним завдань, передбачених Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Комітет з питань правосуддя рекомендує прийняти законопроект у першому читанні за основу. Прошу підтримати законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро Юрійович Шпенов, голова підкомітету Комітету з питань правосуддя.

 

13:47:35

ШПЕНОВ Д.Ю.

Данный законопроект вносит изменения, связанные с работой Верховного Суда Украины в Закон Украины "О судоустройстве и статусе судей", во все процессуальные кодексы Украины. По мнению автора, он направлен на усовершенствование работы Верховного Суда Украины.

Комитет по вопросам правосудия пришел к выводу, что законопроект может улучшить порядок  рассмотрения дел в Верховном Суде Украины. Возобновляется деятельность палат полным составом, суд будет рассматривать только некоторые категории дел, а также ускорить завершение переходного периода в связи с созданием высшего специализированного суда и ликвидацией военных судов.

Некоторые положения законопроекта направлены на выполнение рекомендаций Венецианской комиссии, например, дополнение оснований для пересмотра нарушений процессуальных норм относительно подведомственности, прямая подача жалоб в Верховный Суд Украины по основаниям нарушения Украиной международных обязательств.

Комитет по вопросам правосудия рассмотрел законопроект на своем заседании 15 декабря 2010 года и принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины принять законопроект в первом чтении за основу. Главное научно-экспертное управление также считает, что законопроект может быть принят в первом чтении, за основу, хотя и высказал к нему ряд замечаний. Законопроект в  целом поддержал Верховный Суд Украины и высказал ряд замечаний и предложений. Некоторые нормы законопроекта также отображают позицию высшего специализированного суда.

С учетом высказанных замечаний и предложений народных депутатов, законопроект будет доработан ко второму чтению. Прошу поддержать решение комитета и принять данный законопроект в первом чтении за основу. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення цього питання.  Лілія Степанівна Григорович наш… Володимир Романович Мойсик, фракція "Наша Україна – Народна  самооборона". І потім Олександр Стешенко.

 

13:49:48

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія «За Україну!».

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Не так давно ми в цьому залі ухвалювали судово-правову реформу і десь протягом трьох годин я з місця виступав по своїх поправках, на жаль, жодна з них не була врахована, але я ціную ваше голосування. Є закон, відбулася судово-правова реформа, але тоді я казав, шановні колеги, є Конституція, ось  цій книжечці 28 червня виповнюється 15 років, і там написано, що Верховний Суд України є найвищим судовим органом в державі. І тоді я наголошував, що ви позбавляєте суд судових функцій. Сьогодні я хочу подякувати представникам влади, Дмитру Микитовичу. Іде трішечки пом’якшення судової реформи, деякі функції повертаються Верховному Суду, але їх замало, життя і практика в цьому нас з вами переконає. Але я хотів би до іншого аспекту привернути увагу.

В тому законі, в тих перехідних положеннях йшла мова про те, що Верховний Суд зменшується до 20 осіб шляхом природного вибування суддів, чи то у відставку, чи то, не дай боже, хтось пішов по своїй волі чи по волі божій. Сьогодні я це називаю деяким нечесним підходом до суддів, бо через кілька місяців ми вже пишемо з вами, давайте ми на ситце, це таке грубе, посіємо суддів і дамо це право робити не Верховній Раді України, яка призначала суддів Верховного Суду на посади, а дамо це право кваліфікаційній комісії суддів. Це є антиконституційно.

І ще один, шановні колеги, аморальний аспект цієї проблеми. Підуть з роботи судді, яким ледь за 50 або немає 50. Держава за свої кошти виховала прекрасних спеціалісті і я сьогодні, дивлячись вам в вічі, кажу, у Верховному Суді виключається можливість судової помилки, крім випадків, коли вони може робляться свідомо. То ми пропонуємо цим суддям насильну відставку або старим законом, піти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

МОЙСИК В.Р. Або за застарим законом пропонували суддям Верховного Суду піти в районний суд, в міський і таке інше.

Шановні колеги, це хірурги найвищої юридичної кваліфікації, які оперують серце, печінку, не треба давати їм чиряки на одному місці вирізати. То я просив би зал сьогодні, якщо концептуально ми підтримуємо положення першої частини законопроекту, її підтримати, і вилучити всі зміни до прикінцевих положень. Тоді його можна голосувати в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

 

13:52:43

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія «Реформи і Порядок». Справа в тім, шановні друзі, що цей законопроект, на мій погляд, є вершиною  цинізму. Перелякані або налякані, або трошки  звертаючи увагу на рекомендації Венеціанської комісії, сьогодні вносяться такі положення, які ніби то ретирують назад  так звану  судову реформу. Суть її полягала в тому, що треба було знищити Верховний Суд України. Хтось підозрював, що його керівництво є опозиційним. І тоді було це зроблено. Сьогодні ніби повертають декілька функцій, зокрема розглядати деякі справи, які розглядалися в судах чотирьох юрисдикцій, повертати до Верховного Суду і там переглядати їх на  пленумі, виносити, можливо, навіть інші рішення, ніж були винесені на тих інстанціях.

І друге. Пленум отримує право  давати трактовку деяким  рішенням, давати певні рекомендації і так далі.  Але все це скасовується подальшими позиціями цього законопроекту, зокрема ті справи, які потраплятимуть до Верховного Суду, будуть потрапляти лише за рішенням або допускатись лише за рішенням тих спеціалізованих судів. То хіба вони піддадуть ті справи, на яких вони будуть мертво стояти, щоб вони не були переглянуті.  Або другий шлях надходження цих справ, це  через міжнародні судові інстанції, а такий варіант, коли двома шляхами справи потрапляють до суду, є ненормальний. Ми вважаємо, що повинен бути один шлях: скарга на рішення касаційних інстанцій, Верховний Суд переглядає  цю скаргу.

І зовсім «екзотичне» положення про те, як відібрати суддів Конституційного суду.  Знаєте, є такий анекдот: "Запитують: а скажи мені, вибери вірніше тваринку, яка на «со» починається, а на «бака» закінчується». От собаку і виберуть. Так от я хочу сказати, що оця  «со» і «бака» запрограмована, коли  треба написати томи творів. Хіба це письменники, це ж судді, там такі умови відбору, що їх пройти неможливо тобто вони запрограмовані на те, щоб «відсіяти» два десятки суддів, які  підтримують нинішню владу. Ні в якому випадку цей цинічний закон не можна голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, хто ще з фракції не виступив? Одну хвилиночку. Кармазін, 1 хвилина, будь ласка, а потім  Голова Верховного Суду буде мати можливість  виступити.

 

13:55:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати! Цей законопроект є насправді   порушенням Конституції України. Зокрема, він забирає повноваження  у Верховної Ради   України, я наголошую, у Верховної Ради України визначати, кого вона обрала суддями. Більше того, він дає можливість  сьогодні іншому органу, ніж Верховній Раді України, здійснювати ревізію тих рішень, які прийняла Верховна Рада України.

Шановні народні депутати та навіть Конституційний Суд до цього не додумався, до чого зараз додумалися. Тобто виявляється, що важливіше верховному судді мати науковий ступінь, мати вчене звання, мати значні публікації науково-практичного змісту, а не бути кваліфікованим суддею. Та схаменіться! Як можна з таким розділом приймати закон в першому читанні?! Якщо його вилучать і автор на це погодиться, тоді можна буде приймати ще якось з натяжкою цей закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Василь Васильович Онопенко, Голова Верховного Суду України. Будь ласка.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Учора я зустрічався з Президентом, і ми мали тривалу розмову про судову реформу, про її наслідки. Я його інформував, як про позитиви, так і про негативні наслідки судової реформи. В тому числі ми вели розмову і про нинішній законопроект, який розглядається сьогодні в парламенті. Єдине, про що я жалкую, що ви як депутати ще на стадії прийняття Закону про судоустрій і статус суддів не прислухалися до позиції Верховного Суду України, провідних вітчизняних і міжнародних експертів, які вказували на необґрунтованість і неконституційність окремих положень судової реформи.  Зокрема, в тому числі в частині статусу Верховного Суду України. Але, мабуть, така вже наша українська традиція: спочатку треба щось зруйнувати, а потім виправляти помилки.

Я повинен зазначити, що ті повноваження, які повертаються Верховному Суду України цим законопроектом, є позитив однозначно. Тому що інакше всі громадяни і юридичні особи підуть в Страсбург. І хто захоче, і хто доб’ється цього. Тому, щоб скоротити час – це добре, але дійсно те, що передбачається скоротити Верховний Суд до 20 суддів, нас було 95 суддів, стало сьогодні 47. Давайте 20. А розглядати попалатно. Хтось захворів в палаті цивільній по розгляду справ, цивільних справ, справи відкладаються. Чи в будь-якій палаті. І хто визначає законом взагалі кількість суддів? Це не визначається. Тому мені здається, що при другому читанні, Дмитро Микитович, ми говорили, нам треба поправити цю ситуацію. Бо це є положення дійсно таким, що протирічить Конституції. І тоді Верховний …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість …

 

ОНОПЕНКО В.В. Тоді Верховний Суд дійсно буде тою найвищою судовою інстанцією, тим фільтром, де будуть прийматися рішення остаточно і в межах, обов’язкові для всієї України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершено обговорення питання. З фракцій, які не брали участь в обговоренні, ніхто не наполягає? Ні.

Шановні колеги, тут прозвучали різні пропозиції, в тому числі щодо при постановці на голосування вилучити там певні моменти. Давайте таким чином. Розглянемо пропозицію комітету про прийняття за основу. Якщо Верховна Рада України підтримає, при підготовці до другого читання нам треба уважно врахувати, там є ряд моментів, які стосуються, власне, повноважень Верховної Ради, стосуються также формування Верховного Суду, що це винятково повинні бути люди, які мають науковий ступінь, вчене звання і які мають дуже багато публікацій. Що таке "дуже багато" не зрозуміло. Це ж не наукова установа, очевидно. Нам треба тут, мабуть, розширити можливість, і в тому числі для формування, власне, складу Верховного Суду України. І ряд інших моментів, про які, очевидно, нам потрібно в комітеті, щодо яких провести зважені дискусії і прийняти відповідні рішення.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення роботи Верховного Суду України (реєстраційний номер 7447).

 

14:00:26

За-238

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання взаємовідносин у сфері телебачення та телекомунікацій (реєстраційний номер 6527).  Тут автор і комітет просять розглядати це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати цю пропозицію.

 

14:01:02

За-201

Рішення прийнято.

Доповідач і співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Ландік Володимир Іванович.

 

14:01:18

ЛАНДІК В.І.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Ваші увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання взаємовідносин у сфері телебачення та телекомунікацій. Зміни, що вносяться цим проектом, дозволять телерадіоорганізаціям, які мають ліцензію Національної ради на ефіри чи супутникове мовлення на території, що співпадає з територією діяльності оператора телекомунікацій,  буде присутніми в переліку програм, які пропонує оператор телекомунікацій своїм абонентам.

Відповідно до зазначених змін, оператор провайдер телемережі буде зобов’язаний забезпечити своїм абонентам доступ до програм телеорганізацій, що здійснюють ефірне чи супутникове мовлення на території телемережі на підставі ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у найбільш доступній частоті за найбільш доступною ціною для телеглядачів. Так званої універсальної програмної послуги.

Крім цього, законопроектом передбачається відповідальність за невиконання вище названих вимог. Прийняття цього закону дозволить забезпечити органічну співпрацю операторів телекомунікацій та телерадіоорганізацій, сприятиме  забезпеченню права на інформацію мешканців регіонів, розвідку національних виробників і організацій, ефективному функціонуванню відкритого і справедливого конкурентного ринку та входження України до світового інформаційного простору.

Комітет з питань свободи слова та інформації пропонує прийняти його за основу, оскільки ми вважаємо, що це дозволить захистити національного виробника телевізійного продукту. Цей законопроект підтримують національні канали, в тому числі, а може й в першу чергу, регіональні. До пакету універсальної послуги увійдуть також і державні канали, і канал суспільного телебачення, в разі його появи в Україні. Подаючи цей законопроект, я намагаюся звернути увагу законодавців на проблеми, з якими стикаються виробники продукту, національного продукту, особливо, так званих, нішових телеорганізацій і регіональних, які виробляють свій продукт для певної аудиторії, а потім не можуть його розмістити в кабельних мережах. У цивілізованих країнах ця програма вирішується через універсальну програмну послугу, куди, в тому числі, включаються і суспільні канали. Крім того, прийняття цього законопроекту дасть поштовх до розвитку цифрового телебачення оскільки національні виробники будуть зацікавлені в технологічному процесі і переходу на цифровий формат. Пропоную прийняти цей законопроект і прийняти його за основу. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Немає?

Я тоді ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за №6527 –  проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо врегулювання взаємовідносин у сфері телебачення та телекомунікацій). Прошу визначатись.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, пізно вже.

 

14:05:02

За-262

Дякую, прийнято.

Реєстраційний номер 5298, проект Закону  про посилення відповідальності за дотримання соціальних та трудових гарантій населення, забезпечення умов оплати праці. Автор законопроекту -Яценко Антон Володимирович. Є пропозиція  за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

14:05:40

За-189

Підтримана.

Будь ласка. Антон Володимирович. Підготуватись Сухому.

 

14:05:53

ЯЦЕНКО А.В.

Уважаемый  головуючий, уважаемые коллеги!  Не секрет, что сегодня в экономике мы имеем серьезную проблему – это невыплата  заработной платы работникам предприятий любой формы собственности.  При  этом зачастую заработная плата может быть выплачена через несколько  дней, через несколько недель, даже  месяцев.  То есть, фактически работодатель  пользуется деньгами работника, не выплачивая ему заработную плату,  и потом выплачивает ту же самую сумму, которую он должен.

Я предлагаю внести изменение  в  Кодекс законов о труде  и  дополнить новой статьей, которая предполагает  введение штрафных санкций  за  несвоевременную выплату заработной платы в размере двойной учетной ставке  Национального банка за каждый день просрочки.

Также в данном законе  предлагается усилить  административную ответственность, то есть, с трех до десяти  необлагаемых минимумов, поднять до пяти и пятнадцати, также увеличить ответственность, предусмотренную Уголовным кодексом.

Я сразу оговорюсь, что тут есть единственное в законе, прав будет комитет профильный, техническая, скажем так, ошибка, что  в статью 172 мы   вносим змины, а в 57 не вносим. Но тут уже  зал пусть решает как, может  доработать ко второму чтению, можно отправить на доопрацювання.

Ну, и также  вносятся изменения в Закон про оплату труда  аналогичный про  коллективные договора и соглашения о государственной статистике и  про бухучет.

То есть, на сегодняшний день принятие данного  закона, с одной стороны, намного уменьшит невыплату заработной платы, несвоевременную  выплату, а, с другой стороны, если уже   такое явление как несвоевременная выплата происходит, то работник, то есть обычный гражданин будет получать деньги дополнительные за то, что ему заработную плату не выплатили. То есть тем самым мы усиливаем, ну, социальный статус трудового человека. Прошу поддержать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ярослав Сухий, Комітет з питань соціальної політики і праці.

 

14:08:06

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Перша ремарка моя особиста і, я думаю, більшості сесійного залу. Ідея нам всім зрозуміла, ідея може бути схвально сприйнята суспільством. З такими ганебними явищами як заборгованість по зарплаті, як низька вартість національної робочої сили нам давним-давно пора почати рішучу категоричну боротьбу, тому що так дальше тривати не може. Ми втрачаємо купівельну спроможність населення, ми втрачаємо масового носія попиту. Але ми з колегою і на комітеті, з колегою Яценком, і зараз переговорили. Цей законопроект необхідно не відхиляти, його потрібно відправити на доопрацювання. Послухайте уважно, про відповідальність за затримання соціальних …, це русизм. Може бути відповідальність за порушення соціальних та трудових гарантій населення, тоді санкції наступають якісь. А як можна карати … Безумовно, якби можна було до другого читання, то справа в тому, що тоді вступає в протиріччя з нашим Регламентом. Є речі, які ми не зможемо внести, тому що це буде зовсім інший законопроект.

Декілька коротеньких зауважень. Стосовно зміни до статті 103 Кодексу законів України про працю. То ми вже маємо 97 статтю, яка передбачена, що власник чи уповноважений орган, чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення за оплату праці, що порушують умови. І звертаюсь до аграріїв стосовно пропозиції скасувати повністю виплату заробітної плати у натуральній формі. Ви пригадайте тодішнє наше село, коли комбайнеру платили цукром, коли зараз будуть платити і платять, коли на паї платять натурпродуктами. Ми маємо …, Україна ратифікувала Конвенцію номер 95 Міжнародної організації праці, яка передбачає дозвіл та не тільки в Україні, і в Польщі таке, і в Чехії, і в Німеччині 30 процентів в тих специфічних умовах сільськогосподарського виробництва може бути в натуральній оплаті.

Тому я вношу пропозицію, тим більше, що міністерства, які надіслали відгуки, вони заперечують проти такої редакції. Направити цей закон на доопрацювання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорювати будемо? Будем. Прошу записатися.

Яворівський, будь ласка.

 

14:10:34

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Справді цей законопроект дуже і дуже важливий, і ми пригадуємо ці страшні роки, коли були по півроку були заборгованості із виплатами заробітних плат. Я вже не кажу про пенсію, про соціальні виплати, які й до сьогоднішнього дня затримуються. Але я хочу ще раз просто наголосити на тому, шановні колеги, ми повинні вилучити цю норму, яка вданому випадку звучить приблизно так, що можна погіршувати ситуацію або не виплачувати заробітну плату, якщо на це погоджується сам працівник. Ми прекрасно розуміємо, що працівник в тому… в тих масштабах безробіття, яке ми сьогодні маємо, для того, щоб зберегти своє робоче місце і таке інше, може підписати будь-що. Через те очевидно треба  цю норму все-таки вилучити і ніякої згоди він не повинен давати. Якщо ми хочемо справді покращити ситуацію і тут я Сухого   підтримую цілковито, потрібно дуже чітко поставити: заробітна плата повинна виплачуватися вчасно за будь-яких умов і таке інше. Це будуть тоді гарантії трудової людини, і я думаю, що можна прийняти було би справді в першому читанні зараз, але в другому читанні внести оці поправки, про які ми говорили. І щодо назви. Я думаю…

Пане Сухий, я звертаюся до вас. Я думаю, що це не ті поправки, які можна внести під час другого читання, вони не суперечать нашому абсолютно Регламенту, це не міняє  глибинної суті і фундаментальних засад цього законопроекту. Це міняє тільки якісь ті нюанси, які покращать ситуацію із виплатами заробітних плат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Гордієнко Сергій. Фракція комуністів.

 

14:12:14

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України.

Абсолютна логіка є в цьому законопроекті, і ми… звичайно необхідно за нього голосувати у першому читанні. Якщо навіть будуть відправляти на доопрацювання, то фракція Компартії України, в кому б він читанні не розглядався, буде його підтримувати,  бо нам необхідно   боротися з тим ганебним явищем, коли ми сьогодні голосуємо за законопроекти, якщо заборгованість по житлово-комунальних послугах, то людині нараховують пеню. А у нас же масово по Україні є що людина працює, її вчасно не виплачують заробітну платню і за це ніхто ні якої відповідальності не несе. Є масові явища, і це зокрема Державне підприємство виробниче об’єднання  завод «Знамя» Полтава, люди розрахувалися вже багато саме часу, а з ними до сьогоднішнього дня не розрахувалися із заробітною плат… із заробітною саме платою. Давайте візьмемо працівників цегельного заводу із села Великий перевіз Шишацького району, доводиться із великим скандалом вибивати ту заробітну платню, яку заробили ці працівники, а їм не виплачують.

Тому українське законодавство, повинно бути ті норми, які пропонуються автором законопроекту і фракція Компартії України буде обов’язково їх підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

14:13:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати, я уважно ознайомився і з законопроектом, і з тими зауваженнями, які є із центральних органів влади. І не можу вам сказати на те, що я абсолютно погоджуюся з думкою колеги Сухого, який сказав, що цей законопроект треба відправляти на доопрацювання. Є багато мотивів тому.  Наприклад, пропонується внести зміни в статтю 172 Кримінального кодексу України, змінити: там максимальний розмір покарання два роки, пропонується три роки записати, тобто проти загальної частини цього кодексу. Загальний висновок, наприклад, Генеральної прокуратури такий: законопроект потребує суттєвого доопрацювання. Приблизно такого ж самого, до такої ж самої думки дійшли і в ряді міністерств, скажімо, Міністерство фінансів України прямо пише: не підтримується законопроект. Інше Міністерство економіки України чи соціальної політики  також не підтримує законопроект.

Я не можу погодитися із тими змінами, які є до статті 103 Кодексу законів про працю України. Це щодо статті 29 Закону України "Про оплату праці". Новою частиною, якою передбачається попереднє погодження з працівником і виборним органом випадків погіршання діючих умов оплати праці. Я розумію, що це буде примушування людей.

Через те дуже є раціональні зерна у цьому законопроекті, але поки що вони технічно викладені таким чином, що приймати його неможливо. Через це я думаю, що цей законопроект треба направити на доопрацювання автору. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Олександр Стоян.

 

14:15:54

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, я хочу підтримати пропозицію мого колеги Сухого, який з самого початку сказав, що ми всі за те, щоб підсилити відповідальність за вчасну виплату заробітної плати. Бо це та норма, яка б повинна захистити людину праці.

Хочу нагадати, що нашому комітету довелося багато попрацювати у минулі роки, щоб заробітна плата стала першочерговим платежем. Бо він був десь на п’ятому, на шостому місці. Ми цього домоглися. Виплати людині за його роботу, а потім плати всі податки.

Хочу також сказати, що ми підсилили кримінальну відповідальність за затримку заробітної плати. Але ця затримка сьогодні є. І намір Яценка зробити більш сильну відповідальність відповідає дійсності. Але я не можу не погодитися з відомим юристом, дійсно, причини виклав, Юрієм Кармазіним про те, що він сказав, що тут багато нормотворчої техніки порушено: починаючи від назви, від змін до інших статей. То ми що хочемо, просто зараз так публічно щось зробити, а потім, щоб його повернули, скажемо, з вето Президента, чи ми хочемо, щоб цей закон працював.

Тому є два варіанти. Або зараз поставити на відхилення, і його більше не буде. А ми кажемо дуже м’яко: доопрацювати. Ми пропонуємо автору доопрацювати цей законопроект. Це не займе багато часу. Хай подасть  нам в комітет із зауваженнями нашими, зауваженнями науково-експертного відділу, колег, і ми швидко його приймемо, і цей закон буде працювати. Тому що, дійсно, захистити людину праці треба, тому що, дійсно, борги залишилися по заробітній платі ще від старої влади. На жаль, і наша влада ще сьогодні нічого не зробила, щоб ліквідувати ті борги, які є. Тому треба примусити роботодавця, на законодавчому рівні, погашувати борги по зарплаті, бо це основа життя людини праці.

Ще раз підкреслюю, я підтримую пропозицію колеги Сухого, відправити на доопрацювання, тим більше і рішення комітету нашого – на  доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено, я ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття за основу в першому  читанні законопроекту за номером 5298 про посилення відповідальності за дотримання соціальних та трудових гарантій населення, забезпечення умов оплати праці. Прошу голосувати.

 

14:18:25

За-164

Комітет пропонує повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

14:18:50

За-274

Направляється на доопрацювання.

Послухайте, будь ласка, оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України» та статей 59 і 60 Регламенту Верховної  Ради України повідомляю про входження народного депутата України Берьозкіна Станіслава Семеновича до складу депутатської фракції Блок Юлії Тимошенко «Батьківщина».

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій для молоді, інвалідів та інших малозахищених верств населення. Реєстраційний номер 5299. Автор законопроекту Яценко Антон Володимирович. Є пропозиція за скороченою процедурою, прошу визначатись.

 

14:19:53

За-182

Підтримана пропозиція.

Будь ласка, Яценко Антон Володимирович. Підготуватись Шмельовій, від комітету.

 

14:20:09

ЯЦЕНКО А.В.

Уважаемые коллеги, уважаемый головуючий, суть данного законопроекта состоит в том, чтобы каким-то образом преодолеть безработицу именно среди молодежи. Ну что мы сегодня имеем? Вот молодой человек заканчивает ПТУ или институт, или другое учебное заведение, даже школу, и не может найти работу. Потому что требуются только с опытом работы, а опыта этого быть не может, потому что, так сказать, нету его.

Далее. Кризис вывел на улицу очень много специалистов и, естественно, в этом контексте молодежь очень не конкурентноспособна сегодня на рынке труда. Это порождает и преступность, и усиление бюджетных затрат, потому что выплата пособий по безработице и так далее. То есть, все мы понимаем, что в общем-то потенциал нации должен развиваться, а не спиваться где-то, не работать, тунеядствовать и так далее. Поэтому тут и предлагается законодательно урегулировать то, что предоставляется в зависимости от количества работающих граждан, нормативы, скажем, принятия молодежи на работу.

Опять хочу сказать, что за 20 лет независимости, очень много принято разных документов, но к сожалению большинство имеют декларативный характер. То есть предлагается внести изменения в Кодекс Украины о труде, Закон про отпуска, Закон о содействии социальному становлению и развитию молодежи в Украине, Закон про занятость населения. На мой взгляд, принятие данного закона не предусматривает бюджетных затрат и способствует трудоустройству молодежи. Кстати, хочу обратить внимание, что во многом из-за отсутствия работы в Украине демографическая ситуация сегодня крайне негативная. То есть люди не заводят семьи, не имея работы не рожают детей и так далее, и тому подобное. Поэтому я прошу его поддержать, независимо от политических, скажем так, взглядом, это нормальный социальный закон. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Світлана Олександрівна Шмельова.

 

14:22:23

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шановний головуючий, шановні присутні, підтримуючи  пропозицію автора щодо необхідності посилення соціальних гарантій трудових прав громадян, комітет звертає увагу на наступне.

Внесення змін  в частині запровадження окремого нормативу робочих місць для працевлаштування молоді на  перше робоче місце є недоцільним, оскільки це питання врегульоване Законами України   про зайнятість населення, про загальнообов’язкове державне соціальне     страхування на випадок безробіття та про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту першим   робочим місцем з наданням дотації  роботодавцю.

Крім цього, запропонований законопроект, змінюючи підходи до надання соціальних гарантій шляхом встановлення  окремого нормативу робочих  місць  для працевлаштування молоді, не визначає механізм його виконання, зокрема  зарахування кількості робочих місць до нормативу,  контроль  за виконанням нормативу робочих місць. Частина норм цього законопроекту вже відображена  у прийнятому в першому читанні проекті Трудового кодексу України  (1108).

В частині  внесення до КЗПП  України щодо зменшення тривалості  періоду роботи з 6 місяців до 4 для  використання працівником права  на щорічну  відпустку    повної тривалості в перший рік роботи. Комітет привертає увагу, що для зазначених деяких  категорій працівників, а саме:  інвалідам, особам віком до 18 років, жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та  пологами або після неї, а також   жінкам, які мають дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда. Частиною сьомою статті 10 Закону України  «Про відпустки» вже  передбачено надання  щорічних відпусток повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік  роботи на підприємствах, за їх бажанням.

Крім  того, статтею 38 Закону  України  про  професійно-технічну освіту визначено, що  випускникам професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання, які навчалися 10 і більше місяців, щорічна  оплачувана відпустка надається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.  

 

 ШМЕЛЬОВА С.О.   …пропонуємо на доопрацювання, Комітет пропонує підтримати, рекомендувати Верховній  Раді України   законопроект 5299  народного депутата Яценка, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати?

Є пропозиція підтримати законопроект  за номером 5299 – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій для молоді, інвалідів та інших малозахищених верств населення. Голосуємо.

 

14:25:35

За-95

Не підтримано.

Є пропозиція комітету направити і такий же ж висновок Головного науково-експертного управління -  направити суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Прошу голосувати.

 

14:26:05

За-102

Не підтримано. Відхилено.

Шановні колеги, для того, щоб направити на повторне перше, треба вказати, що треба доопрацьовувати. А пропозиція комітету правильніша – направити автору на доопрацювання. Не підтримана, значить, вона не підтримана, на жаль.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо відомостей) (реєстраційний номер 6244).

За скороченою? Прошу проголосувати .

 

14:26:58

За-209

Будь ласка, волинець Михайло Якович. Підготуватися Стояну.

 

14:27:11

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, шановні телеглядачі, радіослухачі! В житті інколи виникають такі ситуації, коли сім’я потребує державної допомоги, а в той же час  виявляється, що неправильно оформлені документи.

Частіше винний той, хто потребує цієї допомоги, бо чиновник ніколи не признається, що він не дав роз’яснення або змінилася законодавча база і знову людина не знала, які достовірно необхідно подати документи. Але чинним законодавством, статтею 7, передбачено, що,  якщо виявлено порушення і подані неправильно документи, то лише через 6 місяців можна відновити виплату допомоги тому громадянину, який її потребує чи тій сім’ї, чи інваліду, чи таке інше. І в той же час державні органи переконуються, що ця допомога потрібна, після того, коли здійснена перевірка.

І тому я пропоную внести зміни до статті 7 цього закону і передбачити, що наступний строк державної допомоги може бути призначено з місяця, що наступає за місяцем, в якому виникне порушення. Тобто …………… порушення, але й також установлено, що допомога потрібна, що її необхідно виплачувати. І тому тут даний законопроектом не передбачено чекати 6 місяців. Але в той же час як автор передбачаю, що сім’я, яка порушила чинне законодавство може в добровільному порядку сплатити ту суму, яку отримала незаконно, або це може бути здійснено в судовому порядку, але відрахування може відбуватися не більше ніж 20 відсотків щомісяця. Тобто враховуючи те, що законопроект торкається дітей-інвалідів, сімей, в яких є  інваліди, багатодітних сімей, в тих сім’ях, де хворіє одна або кілька осіб довготривалий час. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від комітету Стоян Олександр Миколайович.

 

14:29:27

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, попробую пояснити просто, щоб зрозуміли наші телеглядачі, радіослухачі. Сьогодні в Україні за станом на 1 січня 2011 року таку соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям отримує 70 тисяч 230 сімей. І ця допомога складає 882 гривні на місяць на сім’ю. Дійсно, для того, щоб отримати цю допомогу, треба подати цілий ряд довідок. Буває гірка помилка. Люди не зрозуміли щось, невчасно подали довідку. Але буває і інше. Довідки, які подають, спеціально завищують, скажімо, склад сім’ї. Або зменшують сукупний дохід сім’ї. І ці люди отримали значну суму матеріальної допомогу. Або взагалі не могли отримати матеріальну допомогу.

Сьогодні діє норма закону, про яку сказав колега Волинець. Що якщо ті органи, які забезпечують призначення і контроль, виявляють таку помилку. Чи то з вини сім’ї, свідомо яка зробила, чи то з вини органів державної соціальної допомоги, які прогледіли цю довідку, то ця людина позбавляється такої допомоги з терміном на 6 місяців. Безумовно, не маючи такої допомоги, не маючи іншого прибутку, сім’я попаде в скрутне становище.

Колеги Волинець в принципі пропонує непоганий механізм. Він пропонує, що якщо виявили таку причину, то не через 6 місяців починати платити, а з наступного місяця. Тобто, є помилка, зафіксували помилку, сказали сім’ї, виплачуй далі суми і ідемо далі. Але тут є сумнівною така цифра, колега Волинець. Ви кажете, що треба, щоб сім’я виплатила 20 відсотків від того, що отримала. Якщо вони дійсно сфальсифікували документи, отримали великі суми або отримували цілий рік нормальні суми, обнаружили, потім що? Поверніть державі 20 відсотків?! Якщо щомісячні, да, то я підтримую. Той борг, який взагалі накопичувався щомісяця.

Тому в принципі для того, щоб, ну, якось було справедливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СТОЯН О.М. Для того, щоб було справедливо, щоб дійсно цій сім’ї не опинитися в скрутному становищі по вині чиновників або по своїй, недопорозуміння, недобрали справки, я думаю, що було би непогано, якби, щоб ми цей проект підтримали за основу. Тим більше  і наш комітет рекомендує підтримати проект Волинця за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все зрозуміло?

Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку в першому читанні проекту Закону про внесення змін до статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (щодо відомостей), (реєстраційний номер 6244). Прошу визначатись.

 

14:32:32

За-113

Не підтримано.

Почекайте. На доопрацювання, можливо? Я ставлю на голосування пропозицію про направлення  законопроекту на доопрацювання суб’єкту. (Шум у залі)  Мотивів, вибачте, немає. Мотивів у регламенті немає.

 

14:33:05

За-110

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Треба обговорить, дуже серйозне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб ви не обговорювали, рішення прийнято, законопроект відхилено. (Шум у залі) Відхилено законопроект.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» (нова редакція), тут два у нас (3460) і (3461-1).

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За скороченою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За скороченою? Прошу визначатись.

 

14:33:53

За-202

Шановні  колеги, автор першого законопроекту (3460) колега Шевчук, направив лист про відкликання законопроекту. Я прошу проголосувати про відкликання законопроекту за номером 3460. Автор просить його відкликати. Прошу проголосувати «за».

 

14:34:28

За-22

Так, не відкликали.

Хоча даремно, якщо автор не хоче, щоб його розглядати, то треба, я думаю, автора підтримувати. Добре. Шевчук є? Немає.  Тоді Мороко. А потім від комітету по двох. А він і від комітету, і по другому законопроекту. Будь ласка.

 

14:35:00

МОРОКО Ю.М.

Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам транспорту и связи рассмотрел  законопроект о внесении изменений   в Закон «О телекоммуникациях» (регистрационный   номер 3460 и альтернативный ему 3460-1). Комитет по вопросам транспорта и связи считает, что эти законопроекты не могут быть приняты за  основу в настоящей редакции по следующим причинам. 

Во-первых, за время подготовки проекта к первому чтению Верховная Рада приняла целый ряд  законов, которые  уже решили большинство поднятых проблем в этих законопроектах. Сложилась  ситуация, когда законопроектами 3460 и 3460-1 во многих  случаях предлагается изменения  к уже  законам несуществующим   нормам.

И кроме этого,  после возврата к Конституции 1996 года, оба законопроекта  вступили в противоречие с Основным законом и с Законом  о Кабинете Министров.  Есть целый ряд принципиальных  замечаний к тексту законопроекта у Кабинета Министров, у Министерства  ………, у Главного научно-экспертного управления.

С учетом выше сказанного   Комитет по вопросам транспорта и связи  считает, что эти законопроекты  требуют кардинальной доработки. Просим  поддержать мнение комитета. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто бажає взяти участь в обговоренні? Немає. Є. будь ласка. Крім Кармазіна, інші    не наполягають? Тоді  запису робити не будемо. Будь ласка,  Юрій Анатолійович, у вас дві хвилини.

 

14:36:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги депутати!  У мне не відходить   гіркий присмак від попереднього голосування.  Ми з вами економили час, думали, що всім зрозуміло, що законопроект нашого з вами колеги  Волинця мав бути підтриманий.

Що ми зробили? Ми залишили в силі ту норму, яка гірша, ніж кримінальна відповідальність для  малозабезпечених сімей, забирає у них можливість на шість  місяців, щоб надавали їм допомогу.  Що ж ми зробили?

Я звертаюсь до колеги Чечетова. Задумайтесь, будь ласка, ми ж гірше покарали людей, ніж Кримінальний кодекс. Дійшла черга до    законопроекту, зараз помахом вашої руки  його відхилили. Помахом вашої руки цей законопроект, який зараз розглядається, треба відхилити, а попередній законопроект треба повернутися. 

Я звертаюсь до вас, Адам Іванович, ви не дали на вимогу фракцій обговорити те питання, що сталося. Не можна цього робити. Не можна через те, що ми маємо думати, що відбувається сьогодні в державі, коли магазин цілий, великий магазин замовляє тільки 20 банок кефіру. Це нормально? Бо люди не можуть більше купити. І ми зараз знову тих нещасних людей позбавляємо можливості на 6 місяців, хто помилився десь в обрахунках. Через це я хотів би, я по суті говорю для крикунів з Партії регіонів. Ви думайте про людей.

І що стосується телекомунікацій. То абсолютно правильна була пропозиція колеги Шевчука, коли він відкликав свій законопроект. І дуже правильно було проголосувати «за», але ви не проголосували, бо у вас стадне відчуття, бо у вас виховують рефлекс собаки Павлова, показали ручкою так, чи ручкою не так, і ви голосуєте так. Тому я вас прошу, давайте ми …, ви закликаєте до єднання зали, давайте ми об’єднаємо зал навколо того, що потрібно народу. Цей Закон про внесення змін до …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, зал об’єднався тим і головуючий, що я вас не перервав, хоча ви говорили зовсім про інше справедливо, але неправильно.

Так, будь ласка, ставиться на голосування законопроект за номером 3460 про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації". Прошу визначатись.

 

14:39:09

За-1

Не підтримано.

Ставлю на голосування законопроект 3460-1 про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації". Прошу визначатись.

 

14:39:34

За-1.

За, в тому числі Кармазін «проти».

Не підтримано. Законопроекти відхилено.

І останній законопроект на сьогодні  на сьогодні 2268 –  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо запобігання протиправному користуванню кінцевим обладнанням телекомунікацій) (реєстраційний номер 2268).

Є пропозиція  за скороченою процедурою. Прошу визначатися.

 

14:40:13

За-184

Підтримана пропозиція.

Будь ласка,  Геннадій Геннадійович Москаль.

 

14:40:26

МОСКАЛЬ Г.Г.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Це для тих, хто погано чує. Перше. Це закон якраз так, як не потрібно працювати Верховній Раді, Адаме Івановичу.

У 2007 році я його подав, коли в Україні було викрадено тільки 235 тисяч мобільних телефонів, а розкриття становило 3 відсотки.

На сьогодні пока не підняли шум засоби масової інформації, я їм за це вдячний, сьогодні в Україні за 2010 рік викрадено  1 мільйон мобільних телефонів, а розкриття становить 2,8.

Так, шановні, не крадуть у народних депутатів, тому що вони їх на ланцюжку носять або    власних автомашинах. Крадуть у простих людей, які взяли і ще до сих пір кредити не можуть виплатити. Крадуть. Грабунки. Розбійні напади. А то й жорстокі вбивства, тому що соціальна нерівність, і не кожен може мати мобільний телефон, і дехто його просто бере і краде в того, що він може. Так невже ми не можемо прийняти закон, який би зобов`язав операторів мобільного  зв`язку виключати викрадені мобільні телефони і фактично  вони стануть металоломом, їх не можна буде повторно використовувати, продати, перепродати і тому подібне. 

Дуже просте рішення, яке у всіх країнах європейської спільноти є, крім нас. Бо у нас, бачите, оператори не хотять і не хоче комітет, не хоче ще хтось і тому подібне.

Ну, але з 2007 року не може ж законопроект лежати в комітеті і тільки після шуму засобів масової інформації: що ж робити з мобільними телефонами, коли просте рішення було знайдено, оператори телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати на св….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МОСКАЛЬ Г.Г. …вибачаюсь, технічні засоби і виключати вкрадені мобільні телефони. Таким чином це ганебне явище в Україні, ну, мільйон мобільних телефонів в рік, люди вдумайтесь, з позиції, чи з не опозиції, це наші з вами виборці, яких обкрадають. Поки ми тут говоримо, я думаю, мобільних телефонів вже сто вкрали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Мороко від комітету, прошу.

 

14:43:17

МОРОКО Ю.М.

Уважаемые народные депутаты, Комитет по вопросам транспорта, связи рассмотрел законопроект 2268. Этот как раз тот случай, когда цель благородная, а предлагаемые методы являются, к сожалению, незаконными.

По мнению всех, кто принимал участие в обсуждении и экспертной оценки, законопроект требует существенной доработки. Кабинет Министров, Министерство инфраструктуры, Национальная комиссия по вопросам регулирования связи, Комитет по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности, Главное научно-экспертное управление – все единогласны, что законопроект не может быть принят в таком виде  за основу в первом чтении.

Это обусловлено тем, что главная новация проекта, главная новация и единственная новация, из которой состоит проект, противоречит Конституции статьям 22, 31, 64, требованиям криминального процессуального законодательства и Закону об оперативно розыскной деятельности. Поэтому мнение комитета и всех участников обсуждения единогласное: возвратить законопроект на доработку автору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто бажає взяти участь в обговоренні? Крім Кармазіна, хтось наполягає?  Запишіться.

Яворівський, будь ласка.

 

14:44:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко".

Мені дуже сподобалося це зауваження Геннадія Москаля, чого так довго його закон не розглядали.

Пане Москаль, для того, щоб от ви сказали, що мільйон украдено, тобто за ці роки уже фактично кожен українець майже має телефон, хтось крадений, а хтось, значить, такий. Але той, що украв, у нього теж можуть відкрасти. Ну, жарти жартами, але я вважаю, що треба за цей законопроект, справді, проголосувати.

Я належу до тих, у кого крали телефон і крали не раз. Не через те, що я не ношу його на ланцюжку, як каже пан Москаль, а просто вкрали два чи три телефони. І справді, мені було би приємно, якби ті телефони були раз і назавжди вимкнуті – хоч чимось би я помстився тому крадієві.

Через те, пане Москаль, ви проявили мужність, це генеральська мужність – внести цей законопроект. І ми його підтримаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щоб не крали, носіть дешеві моделі.

Сухий, будь ласка.

 

14:45:47

СУХИЙ Я.М.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, я думаю, що тут немає ні політики, ні якихось подвійних стандартів. Шановний автор законопроекту  на тисячу процентів правий. Ідею його законопроекту  потрібно підтримати. Бо ідею його законопроекту  сьогодні підтримує все українське суспільство.

Ви розумієте, у нас, напевно, це єдина держава у світі, де склалася парадоксальна ситуація: коли з мобільного телефону дзвонить людина, незрозуміло хто вона так. У всьому світі мобільний телефон має бути зареєстрований. І правоохоронні органи вправі знати, звідки пролунав цей дзвінок. От подивіться, особливо зараз, стосовно цього паскудства – псевдотероризму. Тому, безумовно, автор законопроекту правий.

І я вношу пропозицію, Геннадію, я вас прошу, врахуйте і правильно зрозумійте позицію. Цей законопроект ваш буде обов’язково сесійним залом прийнятий. Обов’язково. Але тільки після доопрацювання. Ви без емоцій як юрист почитайте, будь ласка, ці застереження стосовно обмеження прав споживача. Не все від нього. І позбавити його права на віки вічне користуватися кінцевим результатом телекомунікаційних послуг – це не правильно і не нормально.

Тому, шановні колеги, я прошу, підтримайте мою пропозицію.  Цей законопроект давайте відправимо на доопрацювання, відомий юрист і кваліфікований юрист Геннадій Москаль доопрацює цей  законопроект і ми його обов’язково повинні прийняти.

Справа в тому, що цей законопроект, без сумніву, буде сприяти зменшенню криміналізації суспільства. Цей законопроект буде  сприяти зниженню злочинності в суспільстві. Тому що дуже часто разом з мобільним телефоном в людини відбирають здоров’я, а то й часом і життя. Тому ми, безумовно, повинні цей законопроект підтримати після його доопрацювання у відповідності з вимогами і нормо-техніки, і вимог законодавства України, нині діючого. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович, не применшуйте можливості спецслужб, зареєстрований чи не зареєстрований. Як треба, вони знають звідки і хто телефонує, так що… не переживайте за них. Кармазін, будь ласка.

 

14:48:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я уважно прочитав зауваження на суттєве заперечення, яке зробив Науково-експертне управління, таке. Оскільки позбавлення фізичної або юридичної особи можливості користуватись телекомунікаційними послугами може призвести до заподіянні такій особі великої шкоди, аж доведення її до повної неплатоспроможності. Підстави, порядок  та максимальну можливі строки застосування заходів, які передбачають таке обмеження прав мають бути докладно регульовані законом.

Це цитата, бо воно не вміщається до здорового глузду в голову не входить. Через те, що такі злочини, шановний Геннадій Геннадійович, я дякую вам за те, що ви запропонували цей дуже простий закон, який застосовується практично в усьому світі, і дуже легко використовується і виконується. І такі злочини мають розкриватися сто відсотків, через те,  що ви знаєте, що крім номера ще додатково є ідентифікаційна ознака у кожному телефоні, і вони мають бути сто відсотків розкриті.

Але, на превеликий жаль, сьогодні міліція по шість чоловік вискакує, щоб людину зупинити, бо вона не тією мовою заставляє розмовляти співробітників ДАІ. Але не має, коли треба розкривати злочин.

Через це, дуже проста пропозиція вводиться Геннадієм Москальом. Припинити надання цих послуг телекомунікаційних за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, а також одного з керівників органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність. Тоді всі будуть знати, що втратив сенс красти ці мобільні телефони.

Через це я прошу вас, проголосувати, це не політичний законопроект, підтримати цей законопроект в першому читанні. Можна виписати інші гарантії, які захищатимуть, в тому числі, тих злочинців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Видно, Юрій Анатолійовичу, вас треба повернути назад в правоохоронні органи, щоб там порядок був.

Шановні колеги, декілька разів називалось прізвище Москаль, я навіть не міг порахувати скільки, але досить багато, він має право на репліку. Одна хвилина, прошу.

 

14:50:26

МОСКАЛЬ Г.Г.

Шановні колеги, тут немає що доопрацьовувати, прийняти за основу, а у другому читанні підправити те, можливо, я ж не фахівець у телекомунікація, але ми платимо гроші і ми маємо право вимагати, якщо у нас украли мобільний телефон, щоб він не оказався у злодія. Давайте спасемо життя, здоров’я, а також матеріальні цінності мільйонам наших громадян. Тут нема ніякої, хтось правильно сказав, політики, тут наші з вами виборці дивляться, що ми абсолютно з нормальних речей путаємо, лобіюємо сьогодні інтереси операторів зв’язку. Вони сьогодні дуже прибуткові компанії і можуть таке устаткування купити. Тому я прошу прийняти в першому читанні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте мислити логічно. Суть полягає в тому, дійсно, блокується карточка, але цього недостатньо. Тому що він замінив карточку і використовує апарат. Є технічна можливість виключити і апарат, щоб він не працював. Звичайно, ми цим самим дуже-дуже допомогли, особливо молоді, яка ходить на вулиці, а їх чистять, знущаються і так далі, тому подібне. Тому давайте в першому читанні підтримаємо і всі ті зауваження юридичного характеру, і технічного, які є, врахуємо в другому читанні, бо цим самим ми дуже добру  справу з вами на завершення сьогодні сесійного дня зробили б.

Я ставлю на голосування     про прийняття у першому читанні  проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» ( щодо    запобігання протиправному користуванню кінцевим обладнанням телекомунікацій) (реєстраційний  номер  2268). Прошу голосувати. Голосуємо.

 

14:52:55

За-116

Шкода, що інтереси тих, хто торгує мобілками, ми поставили  вище інтересів народу.

По фракціях, будь ласка. Не краде, просто торгує ними.  Партія регіонів  -   8, "БЮТ - "Батьківщина", яка досить активно підтримувала – 39 всього, "Наша Україна - Народна самооборона" -  17, комуністів – 25,  Народна Партія - 15,  позафракційні – 12.

Так, тут була пропозиція комітету і Головного науково-експертного управління  направити суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

14:53:53

За-123

Законопроект відхилено.

Шановні колеги,  ми з вами повністю виконали порядок денний на сьогодні, правда перебравши дещо від ранкового засідання.

Тому ранкове засідання Верховної Ради  оголошую закритим. Працюємо в комітетах, готуємося до парламентських слухань, як сказав Голова Верховної Ради.

Завтра початок о 10 годині. День опозиції, більшість питань, які вносяться. Але першим питанням ми розглянемо проект Постанови про 140-річчя, доповнення до 140-річчя з дня народженні Лесі Українки, а далі  ті питання, які визначені у порядку денному щодо тижня. І в 15 годині будуть завтра парламентські слухання.

По парламентських слуханнях, Іван Григорович, вчора на Погоджувальній раді визначено чітко. Депутати – тільки один від фракції і не більше, і не більше.