ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

13 січня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної  Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада».

10:00:40

Зареєструвалися картками в сесійній залі 365 народних депутатів, ранкове засідання Верховної  Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, надаю інформацію вам про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 12 січня. Розглянуто 21 питання порядку денного, за результатами їх розгляду прийнято один закон, один законопроект прийнято за основу, два законопроекти повернуто на доопрацювання субєктам права законодавчої ініціативи, 12 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питання, а саме: проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо скасування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют).

Нагадую вам, що ми це питання обговорили, нам потрібно лише прийняти рішення. Виникло ряд сумнівів у депутатському корпусі під час обговорення цього питання. У зв’язку з цим, шановні народні депутати, вам було роздано довідку від Кабінету Міністрів України з цього приводу. Я думаю, що у вас була можливість ознайомитися з довідкою  з цього приводу. Перед голосування я прошу кожну фракцію по хвилині висловити свою позицію.

Будь ласка, Володимир Яворівський.

 

10:02:11

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Комітет з культури і духовності.  Шановний Володимире Михайловичу! Комітет наш просить вас, оскільки в кінці січня, якщо не помиляюсь, здається, 25 січня виповнюється ювілей видатного українського поета, якого ми всі проходили в школі, Павла Тичини (ми розійдемося на канікули) включити до сьогоднішнього порядку денного. Це займе небагато часу, за  скороченою програмою і прийняти рішення щодо визначення його ювілею. Це дуже важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, Станіслав Аржевітін.

 

10:02:49

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Хотів нагадати, що цей податок був введений як тимчасовий. І це податок, хотів би нагадати, не на банківську систему. Це на клієнтів. Тому, по-перше, він спотворює реальний валюто-обмінний курс. По-друге, він покладає нові приховані податки на клієнтів і, власне кажучи, притримує приток іноземних інвестицій до нас на  Україну. Тому і якщо взяти до уваги, що і в бюджеті 2009 року, 10-го і 2011 такий збір не передбачений, то є прохання, підтримати ініціативу Національного банку,  адже вона спрямована на поетапну і правильну лібералізацію валютного ринку. Прохання підтримати пропозицію Національного банку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

 

10:03:45

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я абсолютно разделяю мнение коллеги Аржевитина, в тоже время понимаю тех наших коллег, которые стоят против   голосования за этот закон. Потому что на первый взгляд кажется, что этот закон навредит Пенсионному фонду. Но это не образующая Пенсионного фонда, это образующая государственного бюджета. И к сожалению, давая в государственный бюджет миллиард, это норма забирает из государственного бюджета 4 миллиарда. Поэтому, если мы хотим добавить к пенсиям 3 миллиарда, мы должны голосовать за этот закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Петро Цибенко, будь ласка.

 

10:04:30

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, ну, спочатку з приводу, так званої, тимчасовості цієї норми. У нас в Україні, на жаль, немає нічого більш сталого, аніж тимчасове, по-перше.

По-друге, я дуже добре пам’ятаю ту ситуацію, коли ця норма запроваджувалася у… приймалася Верховною Радою України. Тоді ситуація в бюджеті Пенсійного фонду була страшною. Навіть ті мізерні пенсії, які люди отримували на той час, ділили на 40-60 відсотків. По деяким регіонам відставання з виплатою пенсії було в 6-8 місяців і так далі, і тому подібне. І тому запровадження цієї норми, а також збору від продажу автомобілів, і продажу золотих виробів, і виробів із дорогоцінних металів дало можливість значною мірою цю проблему вирішити. 

Як ми сьогодні будемо приймати це рішення, коли вчора в минулому році дефіцит бюджету Пенсійного фонду був 26 мільярдів. Очікуваний в цьому році 17 мільярдів, а ми не хочемо підняти з долівки мільярд гривень, реальних гривень, які пішли б на наповнення бюджету Пенсійного фонду і ..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Хто ще наполягає? Немає. Пеклушенко виступав уже. Уже виступ був від фракції.

Шановні колеги, я думаю, що ви всі довідку прочитали і побачили, куди  ті скеровувались – у спецфонд.

Шановні колеги, прошу.. довідку.. зараз я з’ясую. Вчора під час реєстрації всім було роздано довідку. Я прошу уважно дивитися, що ви отримуєте, документи, і як ви їх читаєте.

Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Я ставлю на голосування пропозицію комітету, тобто пропозицію уряду і Національного банку першою про прийняття за основу і в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (реєстраційний номер 7534). Прошу голосувати.

 

10:07:09

За-248

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, щодо пропозиції Володимира Яворівського, давайте підтримаємо цю пропозицію. Я попрошу, щоб зараз подали документ. Ми його, якщо буде ваша на це згода, включимо до порядку денного, на вечірньому засіданні приймемо відповідне рішення. Немає заперечень? Щодо святкування ювілею від дня народження Тичини, Павла Тичини.

Шановні колеги, переходимо до розгляду Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 7266).

Шановні народні депутати, Президент України пропонує відхилити цей закон. Комітет погодився із пропозиціями і аргументацією Президента України. Документи вам роздані всі. Є потреба обговорювати це питання?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію Президента України, яка підтримана комітетом про відхилення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (реєстраційний номер 7266). Прошу голосувати.

 

10:08:53

За-256

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! На засіданні Погоджувальної ради ми обговорювали питання щодо необхідності проведення парламентських слухань, які стосуються проблем землі. Пропонується вашій увазі проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Законодавче врегулювання запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні" (березень 2011 року).

Правда, у нас в березні вже передбачені парламентські слухання, 16 березня, на тему: «Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи». Я, в разі вашої підтримки нам потрібно буде визначитись із датою. Враховуючи актуальність цієї проблематики. Є пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:10:12

За-206

Рішення прийнято.

Доповідач – Калетнік Григорій Миколайович. І ініціатор, і від комітету. Тому 4 хвилини.

 

10:10:32

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Шановні телерадіослухачі! Хочу навести декілька визначних дат, які мають відношення до цього питання. 18 грудня 2010 року виповнилось 20 років як була прийнята Постанова Верховної Ради України, Української РСР «Про земельну реформу». Саме в цьому акті було проголошено, що земельна реформа є складовою частиною економічної реформи, здійснюваної в Україні, в зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин, визначені її завдання та окреслені шляхи проведення цієї реформи.

У наступному році 30 січня виповниться 20 років з дня прийняття Закону України «Про форми власності на землю». І, нарешті, 25 жовтня поточного року виповниться 10 років з дня прийняття чинного сьогодні Земельного кодексу України. Таким чином, започаткована в 90-х роках земельна реформа, яка продовжується вже 20 років, була покликана запровадити ринкові засади у практику земельних відносин. Немало зроблено під час виконання заходів земельної реформи, проте вона і досі не завершена і своїх головних цілей не досягла.

Земельний кодекс України, який набув чинності 1 січня 2002 року, в цілому є достатньо збалансованою законодавчою основою для вирішення проблем у земельних відносинах. Але він не охоплює всіх питань, пов’язаних з функціонуванням ринку землі і тому до Земельного кодексу ми вже внесли понад 50 нових актів законодавчих ініціатив, якими робимо різного роду зміни в Земельному кодексі. У «Прикінцевих положеннях»  цього ж  кодексу було доручено  в 6-місячний строк опублікувати і розробити ряд нормативно-правових актів, передбачених цим кодексом. Проте, ці важливі для розвитку земельних відносин, для запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, питання до цього часу залишаються неврегульованими, незважаючи на неодноразове декларування попередніми президентами та урядами, та й самим парламентом, їх терміновість та невідкладність. Всі зареєстровані з 2003 року та навіть ухвалені Верховною Радою версії законопроектів про Державний земельний кадастр та ринок землі не знаходили логічного завершення, відкликались, подавались на заміну в іншій редакції, ветувались і таке інше.

Разом з тим, неодноразово, починаючи з 1 січня 2002 року продовження терміну мораторію на продаж землі призводить до стримування розвитку ринку земель та інвестування в сільськогосподарське виробництво, неможливість сформувати реальну ціну на землі сільськогосподарського призначення, посилення міжгалузевого диспаритету цін через неврахування ціни на землю в собівартості агропромислової продукції, порушення конституційного права громадян вільно розпоряджатися своєю нерухомістю, зростання обсягів тіньового земельного ринку та накопичення тіньового капіталу, ризику падіння цін на землю, що підвищується з кожним роком продовженим мораторієм, ненадходженням коштів до державного бюджету. Світова практика довела, що вирішення цих проблем – у  перетворенні землі на реальний предмет економічного обігу.

З огляду на викладене комітет пропонує прийняти проект постанови в цілому як Постанову Верховної Ради України та провести парламентські слухання на тему: «Законодавчого врегулювання запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні» з визначенням дати проведення 16 березня 2011 року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Прошу записатися на виступи. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна" передає право на виступ Павлу Жебрівському.

 

10:15:08

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, чи потрібно землю в ринковий інструмент? Безумовно. Але ж для цього дуже багато потрібно чого зробити. Ми до цих пір, пане голово комітету, якого я шаную, але не розробили ні Земельний кадастр, не прийняли у повному обємі, і не зробили багато інших питань.

Першим говорити про запровадження прозорого ринку, ми на розтяжці про це сто раз говорили. Але я думаю, що в перші парламентські слухання комітет і Верховна Рада має підійти з повним пакетом якраз вирішення оцих земельних питань. Тільки після цього всього ми маємо піднімати питання про перетворення землі сільськогосподарського призначення, викинути повністю її на ринок.

На сьогоднішній день просто чергове випускання пару або підготовка думки суспільної з приводу того, що тільки ринок землі спасе Україну, це не зовсім правильно. Я думаю, що просто говорильня – це безперспективно. По великому рахунку, якби комітет на сьогоднішній день паралельно з цією постановою підготував повний весь пакет, там 30 з чимось законодавчих актів, які б дозволили повноцінно задіювати ринок землі, то тоді було б предмет обговорення цього питання. На сьогоднішній день, на жаль, це просто просте випускання пару і збурення суспільства, в тому числі тих, хто має іншу точку зору з цього питання.

Я думаю, що це такий, такі парламентські слухання потрібні, але тільки після того, коли Верховна Рада підготує весь пакет необхідних законодавчих актів для того, щоб ці парламентські слухання мали своїм наслідком реальні речі, а не просто говорильню. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де? В постанові? Так я зараз запропоную, я ж якраз про це і хочу говорити. Олега Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Андрій Шкіль.

 

10:17:05

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановні колеги, я думаю, багато людей в цій залі знають, що реальна сьогодні продажна ціна в чорноземних районах кілька десятків доларів, тобто… за сотку. Тобто, якщо сотка 10 на 10 метрів сьогодні хтось хоче продати через різні механізми, її можна продати за 20, за 30 доларів. Вдумайтесь, про що йдеться.

Якщо сьогодні в даних умовах при нинішній законодавчій базі, а точніше її відсутності, буде введений повний ринок землі, земля буде скупована на корню. Причому вкладення в цю землю будуть просто мінімальні, просто мінімальні, ще раз хочу на цьому наголосити.

Ніхто не говорить про те, що ринка землі не має бути. Очевидно, він має бути, але хто має викуповувати землю? Очевидно, Державний земельний банк. За якою ціною? Очевидно, за ціною не менше ринкової. Що буде в іншому разі? Ну, шановні, прекрасно розумієте, земля буде скуплена, я вдруге це повторюю, за безцінь, за копійки. Ким вона буде скуплена? Я думаю,  відомими людьми, по-перше. А по-друге, вона буде скуплена іноземцем, і це теж абсолютно зрозуміло через різні механізми, які вже сьогодні відпрацьовуються.

Тому підтримую абсолютно проведення парламентських слухань. Люди мають узнати, що реально відбувається з землею на сьогоднішній момент, які є прогнозні оцінки справжніх, незалежних, якщо можна їх знайти, ну, думаю, все-таки можна,  незалежних експертів, яка буде ціна для людини, якщо вона захоче продати свою землю? що це буде ціна у порівняні з ціною землі? В Німеччині, в Австрії, де землі набагато гірші за своєю якістю, і тоді можна буде приймати серйозні рішення. Але сам факт проведення широкомасштабних, професійних, фахових парламентських слухань я схвалюю..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль передає право на виступ Івану Григоровичу Кириленку.

 

10:19:29

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, надзвичайно болюче, надзвичайно резонансне питання не тільки для суспільства українського. Голод на планеті – явище вже не унікальне, а даність. Кількість земель, придатних для вирощування продовольчих культур і здатних генерувати продовольство зменшується катастрофічно. Через 10 років на африканському континенті, наприклад, не залишиться жодного придатного для обробки гектару – а це мільярд населення. Зростає населення – це теж фактор. І ще один фактор – зростає споживання там, де такого споживання не було. Це Південно-Східна Азія, де проживає дві третіх населення планет.

Тому я вже не говорю за катаклізми природні, які сьогодні накрили планету за останні десятиріччя. Бог Україну береже. Тому єдине, що в нас залишилось – багатство національне, єдине, яке залишилось – це земля.

До тих застережень, які прозвучали в цьому залі додам іще одне. Сьогодні десятки, сотні структур, які орендують уже десятки, а сотні тисяч гектарів землі. Згідно діючої світової міжнародної правової практики і нашого вітчизняного законодавства, якщо розкривається «ящик Пандори» приватизації землі, першим на черзі   стоїть – це світова практика і наша практика – першим стоїть орендатор. Прав колега, який переді мною виступав, а хто засновники цих структур? Там українці засновники? По Конституції земля може бути, українська земля, у власності тільки українців, представників українського народу. На превеликий жаль, коли світова практика і багато ратифікованих угод в цьому парламенті ставлять міжнародне законодавство вище національного законодавства, ми будемо змушені рахуватися з тим, що приймемо тут.

Тому фракція налаштована в цьому відношенні не відкривати ящик Пандори, парламентські слухання передчасні в цьому відношенні. Прав колега, який виступав з фракції "Наша Україна – Народна   самооборона"  у нас іще мінімум 30 законопроектів немає для того, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. … у нас, я говорю, хоча б 30 законів треба прийняти для  того, щоб цю тему потім нести в зал. Немає цієї законодавчої бази. Про що будемо говорити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Катерина Самойлик. Потім – Юрій Кармазін.

 

10:21:52

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Я звертаю вашу увагу, що питання стало дуже вузьке. Ви подивіться, ми будемо розглядати на парламентських слуханнях не земельні відносини у нашій державі, не проблеми, як вийти з цієї кризи, яка уже 20 років існує в цьому плані, а чітко і ясно сказано: запровадження ринку землі, та чесніше ж було б записати, відкриваємо шлюзи для продажу землі в нашій державі.

І тому я вважаю, також, що питання яке сьогодні виноситься передчасне. Це питання розглядатиметься на вимогу знову ж таки як і перше питання Міжнародного валютного фонду. Праві колеги, єдине багатство яке залишилось – це земля. Ви хочете і це забрати у людей. Хочу, щоб всі ми прочитали Ольгу Кобилянську «Земля» …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

10:23:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати! Я хочу поставити питання і ставлю питання про неконституційність такої постановки питання. При всій моїй повазі до Григорія Калетніка я хочу сказати, що  така постановка питання не є конституційною і в такій редакції, Володимире Михайловичу шановний, не може голосуватись.

Саме через  це, що вже наводив Іван Кириленко тут,  що земля і надра є об’єктами права власності  українського народу. Раз.

Друге. Якщо ми маємо заслуховувати і проводити парламентські читання, то воно має звучати так: «Законодавче врегулювання земельних відносин. Стан охорони земель і стимулювання сільськогосподарського виробництва. Тільки у такому контексті ми можемо проводити якісь парламентські слухання.

І я дякую і колезі Зарубінському, і колезі Самойлик, і Кириленку, але  я ставлю питання про неконституційність цієї постанови і категорично виступаю проти її прийняття. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, одна хвилина.

 

10:24:24

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу.  Я взяв одну хвилину часу і хочу ще  раз наголосити свою точку зору і хочу своїх колег, щоб вони прислуховувались. Ми взяли один час, розподілили всю землю на певну категорію населення України. Це, на мою точку зору, порушує Конституцію, тому що всі громадяни України мають право рівне.

Але ще небезпечне, що ми заклали цим актом, коли приймали таке рішення, що ми розподілили, а населення, яке буде… люди, діти, які народжуються сьогодні, завтра, післязавтра і у майбутньому,  не мають права і не зможуть скористатись конституційним правом безоплатної або іншої форми володіння землею.

Тому я пропонував, що в рамках цієї дискусії, яка стоїть на сьогодні –   чи вводити ринкові відносини, чи ні по землі – запровадити державний національний банк, під цей банк випустити спеціальну емісію грошей, і держава повинна бути  основним покупцем землі. Після того, як вона набуває права, вона повинна забезпечити слідуюче покоління наділами цієї землі. І таким чином ми збережем землю за українським народом згідно Конституції статті 13 і 14, і ми не дамо можливості  приватизувати або…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення питання. Я прошу уваги! Цілком зрозуміло, що проблема перезріла. Мова йде насамперед про з’ясування ситуації в земельній сфері. Тому я пропоную, враховуючи виступи народних депутатів, і прошу підтримати вас і голову комітету, розширити тему парламентських слухань, не зводити питання до законодавчого забезпечення ринкових відносин, а поставити питання в такій площині, а саме «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». І обговорити питання в широкому аспекті, після того вийти на інвентаризацію земель в Україні, щоб розібратися кому, на підставі яких рішень була роздана земля, повернути все назад, що незаконно було отримано, після того оцінити землю, створити оператор у вигляді банку і накопичувати землю, якщо люди, які мають земельні паї, захочуть її продати, в державному резерві, для того щоб можна було відновлювати крупнотоварне виробництво і навести порядок у цій сфері.

Тому пропозиція, якщо голова комітету підтримає, така про проведення парламентських слухань на тему: «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». Провести парламентські слухання 2 березня 2011 року, якраз у нас той день, коли ми працюємо у Верховній Раді України, і з урахуванням цього прийняти постанову. Ну, я прошу, давайте, вже виступи у нас завершилися. З урахуванням цієї пропозиції я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7513) про проведення парламентських слухань на тему: «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». Прошу голосувати.

 

10:28:13

За-240

Постанову прийнято. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розділу другого читання.

Розглядається законопроект за номером 7035 про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо удосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим. Голова комітету – Калетнік Григорій Миколайович.  Будь ласка.

 

10:29:10

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! З часу прийняття в першому читанні до законопроекту, що розглядається, надійшло 38 пропозицій та поправок народних депутатів України, з яких враховано 32 редакційно і частково, відхилено 6 пропозицій. Із 6 відхилених пропозицій три поправки народного депутата Кармазіна, 37 поправка народного депутата Бевзенка, Ткача, які внесені до однієї статті або її частини і виключають положення врахованих поправок. Також три поправки народного депутата Забарського: 15-а, 16-а і 30-а. 32-а.

Допрацьований законопроект також враховує зауваження народних депутатів, які були висловлені під час його розгляду у першому читанні.

Хочу зазначити, що Головним юридичним управління Верховної Ради підготовлений законопроект завізовано без зауважень, тому комітет пропонує рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон, якщо немає заперечень у  авторів відхилених поправок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, переходимо до розгляду законопроекту конкретно за поправками. Як ви чули, абсолютна більшість з них врахована.

Хто з авторів поправок, які не враховані, наполягає на їх відстоюванні?

Будь ласка, Кармазін. Яка поправка?

 

10:30:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я вдячний комітету за врахування більшості моїх поправок. Разом з тим, хотів би звернути увагу на необхідність деякого покращання цього законопроекту, на мій погляд, в тому числі в деяких визначеннях. І через це до 19 поправки, шановний Григорій Миколайович, я вносив такі пропозиції.

Частину третю статті 123-ї викласти в такій редакції: «Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні». Саме такої мотивованої відмови сьогодні люди і не отримують від органів   влади.

Частину шосту статті цієї ж пропоную викласти в такій редакції, що «Рада Міністрів і інші органи в двотижневий строк з дня отримання проекту…»

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

10:32:11

КАРМАЗІН Ю.А.

«…а в разі необхідності здійснення обовязкової державної експертизи землевпорядної документації після отримання позитивного висновку приймає рішення про надання земельної ділянки в користування».

Для чого я ці роблю терміни: щоб не було тої вакханалії, яка є сьогодні, коли людей весь час зганяють, і немає в них чіткого терміну, і немає в органів влади чіткого зобовязання писати мотиви, чому дають, чому не надають.

І подивіться зараз рішення, які поприймалися. Скільки людей пишуть і показують, що їм відмовили у наданні землі, разом з тим олігархи чи присутні з нашої зали тут отримали землю кругом, в тому числі і в Києві. Яким чином? Якимсь чином отримали, але отримали. Через те все це має контролюватися і бути абсолютно прозорим, мати однакові правила. Дякую.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Я дякую, Юрій Анатолійович. Але на комітеті тривало обговорювалась і ваша поправка. І я вже ж сказав, що було поправок у нас 38 і пропозицій. І ми збалансували в цілому цей законопроект, якщо врахувати те, про що ви щойно сказали, то ми знову розбалансовуємо всі інші поправки і весь цілісний законопроект. Ваші пропозиції враховані, але в іншій редакції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 19 поправку Кармазіна на голосування. Прошу визначатися.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Кармазін. Ні, ні, зараз, щас дадуть, він має право…

 

10:33:47

За-24

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримано. Так, Кармазін, ще які поправки? Мікрофон, будь ласка.

 

10:33:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, шановний Адам Іванович. Дякую всім, хто підтримав мої поправки.

Поправка 20. Мова йде про внесення змін до частини 11 статті 123, які пропоную внести в такій редакції. Я зразу ж пропоную, не просто огульно викреслюю щось, я пропоную свій вихід з ситуації: відмова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з Конституцією у нас всі правовідносини підлягають і розповсюджуються на судову владу, вона має право про це висловитися. Через я не розумію, чому така редакція не підійшла комітету, шановний Григорій Михайлович. Просто не розумію, чому таку редакцію не прийняли. Я не знаю, що тут треба було сперечатися, вона абсолютно конституційна. Тому наполягаю на тому, щоб вона була…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 20 поправка на голосування. Прошу визначатися.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Так воно і передбачено, масло масляне.

Да, до шостої поправки, Адам Іванович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

10:35:19

За-10

Почекайте, будь ласка, не керуйте головуючим, є, кому вести засідання Верховної Ради. Ви слухайте і реагуйте так, як ведуть засідання. Ще раз повторюю, ще раз повторюю, будете вести ви засідання, тоді ви будете керувати. Ще яка поправка Кармазіна?

 

10:35:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Я… частина врахована редакційно. Тому, шановний Адаме Івановичу, я погоджуюся, але ж мова йде ж і про відмову чи наданні, чи в користування або залишення. Тому мене не зовсім зрозуміли, очевидно. І те, що є в Земельному кодексі, воно трошки не про це йде мова. І прямо в контексті цього закону я хотів внести по суду.

Що стосується наполягання на тому, щоб ті поправки були в такому вигляді, як я їх вніс, я не наполягаю. Я погоджуюся з редакцією комітету, яку зробив комітет, і дякую йому за серйозну роботу у цьому питанні. Ну, трошки вони ще потім поправлять, я так думаю, пізніше.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Дякую, дякую, Юрію Анатолійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Всі поправки, так?

Тепер хто наполягає на поправках, які враховані, але їх треба переголосувати. Будь ласка, Чечетова мікрофон.

 

10:36:38

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний  Адаме  Івановичу,  прохання поставити на підтвердження 6-ту поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 6-та поправка, вона врахована. Є наполягання поставити її на підтвердження. Прошу визначатися по 6-й поправці.

 

10:37:08

За-24

Не підтримана.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Завалили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ще які. Забарський, будь ласка.

 

10:37:20

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Я прошу врахувати поправки номер 15, 16, 30 і 32, які не враховані комітетом або враховані частково, саме в тій редакції, яка була мною запропонована.

Це викликано необхідністю удосконалення і упорядкування системи розпорядження земель, особливо які мають особливий статус, спеціальний режим землекористування в Автономній Республіці Крим і необхідність повноваження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо розпорядження ними. І тому прошу зазначені поправки проголосувати в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які поправки? 15-та поправка.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Адаме Івановичу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 поправка відхилена,  будь ласка, будемо йти по кожному. Прошу Григорій Миколайович.

 

КАЛЕТНІК Г.М. 15 поправка відхилена і відхилена 16-та. Тут йдеться про землі, всі землі в межах сіл, селищ і міст. Йшла дискусія, якщо це тільки буде мова у ваших поправках йти про рекреаційні зони, тоді її можна було б якимось чином вирішувати. Але так, як вона у вас прописана, комітет її відхилив. Тому, якщо у вас є якісь інші аргументи, щоб ми могли в стенограму зараз внести якусь іншу мотивацію і іншу редакцію, тоді можна буде переголосовувати, я так думаю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже висловили свої аргументи. Я ставлю на… Він дав редакцію, комітет відхилив. Ставиться на голосування 15 поправка, прошу визначатись.

 

10:39:26

За-225

Не підтримана.

16 поправка, будь ласка, яка думка комітету?

 

КАЛЕТНІК Г.М. 16 поправка, якщо редакційно написати, що тут це стосується тільки земель рекреаційної зони, можна було б погодитися з нею.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Вдумайтесь про що йдеться. Якщо ми зараз підтримаємо ці поправки, таким  чином органи місцевого самоуправління ми з вами повністю забираємо, все передаємо Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим.

Тоді давайте після цього приймемо ще одне рішення, ліквідувати органи місцевого управління на території Автономної Республіки Крим, крапка. Всі їхні повноваження передати Кабінету Міністрів, тоді це буде правильно.

Я ставлю 16 поправку на голосування. Прошу визначатись.

 

10:40:38

За-210

Не підтримана.

Будь ласка, яка наступна була?

 

КАЛЕТНІК Г.М. 32-га.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 32 поправка. 30-та ще.

 

КАЛЕТНІК Г.М. 30 поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по 30 поправці, Забарського. Яка думка комітету?

 

КАЛЕТНІК Г.М. Думка комітету висловлена у порівняльній таблиці. Ми можемо дослухатися тільки до якихось інших аргументів автора цієї поправки. Якщо в нього є, будь ласка, тоді зал може визначатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі ми вже це проголосували, це ідентична поправка. В 15 те саме повторювалося, що зараз в 30, але наполягають, я ставлю на голосування. Прошу визначатися.

 

10:41:41

За-216

Не підтримана.

І 32 поправка, врахована частково.

 

КАЛЕТНІК Г.М.32 поправка врахована частково. Де повноваження надаються Раді Міністрів Автономної Республіки Крим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Забарський, ви погоджуєтесь з такою редакцію чи наполягаєте на своєму? 32 поправка ваша врахована частково. Будь ласка, мікрофон Забарського.

 

10:42:11

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, я прошу підтримати саме в тій редакції, яка була мною запропонована, тому що вона стосується земель. Я ще раз наполягаю із спеціальним режимом землекористування і саме в тій редакції, яка мною запропонована, вона буде дійсно працювати як потрібно для справи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Ми врахували цю поправку. Але тут знову ж таки йде мова про землі за межами населених пунктів, а також розпорядження землями водного історико-культурного лісогосподарського оздоровчого рекреаційного природно заповідного та природоохоронного значення. На комітеті йшла дискусія, ми врахували її частково за поясненнями автора поправки, я думаю, що цю поправку можна було б прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги! Поправка 32 врахована частково. Автор наполягає на її врахуванні повністю. Знову ж таки та сама проблема. Якщо ми цю поправку підтримаємо, ламається весь закон. Але автор наполягає. Я ставлю на голосування. Прошу визначатись.

 

10:43:43

За-197

Не підтримана.

Так, ще хто з авторів? Тобто ті поправки, які враховані, не наполягають на підтвердженні? Так, Ткач, будь ласка.

 

10:43:59

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач. Шановний Адаме Івановичу! Я повністю підтримую те, що ви казали, що після цього, коли ми уже проголосували і тому числі і 6 поправку, тепер треба дійсно ліквідувати місцеві органи влади у Автономній Республіці Крим.

Шановні колеги! Подивіться, що ви прийняли, яке рішення! Для того, аби приватизувати земельну ділянку, громадянин тепер звертається не в сільську, селищну, міську раду, а в Раду Міністрів Республіки Крим! Ось що ми прийняли, коли відмінили нашу поправку, Бевзенка і Ткача, шосту. Я вас дуже прошу, якщо навіть зараз, якщо зараз навіть приймуть, хоча я б наполягав, щоб вернутися до шостої поправки. І так, як запропонував комітет, щоб вона була врахована.

А якщо ні, тоді, Адаме Івановичу, прохання до вас. Щоб потім ще юридичний відділ дуже уважно подивився. Ми вже розбалансували цей законопроект. Ми розглядали його на комітеті, наш голова сказав, три рази йшли дуже серйозні суперечки. І поданий вам вже повністю збалансований. Сьогодні, коли ми деякі поправки підтримали, деякі не підтримали, ми розбалансували. Ми втрачаємо місцеве самоврядування в Республіці Крим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Поправка 6, яка врахована комітетом, одержала підтримку тільки 24 голосів. Тому вона, тому вона не врахована. Ще раз наголошую.(Шум у залі) Ще раз наголошую. Не наоборот, а слухайте, що я кажу. На вимогу Чечетова, я ставив 6 поправку, яку комітет врахував, на її підтримку. 6 поправку, враховану комітетом, підтримало аж 24 народних депутати, значить, вона не підтримана і залишається в редакції першого читання. Зрозуміли?

(Шум у залі) Іншого варіанту я не бачу.

Хто за те, щоб повернутися до 6 поправки, прошу визначатись.

 

10:46:14

За-32

Не повернулись.

Значить, 6 поправка залишається в редакції першого читання.

(Шум у залі) Так, шановні колеги, всі поправки. 6 поправка не підтримана, вона залишається в редакції першого читання.

Я ставлю на голосування в цілому про прийняття Закону (7035) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим. Прошу голосувати.

 

10:47:05

За-26

Не отримав підтримки. (Шум у залі)

Є пропозиція відправити на повторне друге читання. Прошу голосувати.

 

10:47:30

За-243

Законопроект направляється на повторне друге читання.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві (повторне друге читання).

Перший заступник голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності  Олійник Володимир Миколайович. Будь ласка.

 

10:48:03

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Проект закону  про внесення  змін до деяких законодавчих актів  України щодо посилення відповідальності  за окремі правопорушення  в житлово-комунальному господарстві (реєстраційний номер 6005), що поданий Кабінетом  Міністрів України 2 грудня 2010  року, передано на повторне друге читання.

Зазначений законопроект   видається надзвичайно актуальним, адже ним пропонується доповнити Кримінальний  кодекс України новою статтею    270 зі значком один «Умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства» та внести зміни до статті  153 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою створення умов,  за  яких підвищується відповідальність  громадян (фізичних та юридичних осіб) в частині виконання ними вимог  Кримінального кодексу України.

Такі умови передбачається створити шляхом запровадження покарання  громадян  (фізичних та юридичних осіб) у разі здійснення ними пошкодження  або руйнування об’єктів житлово-комунального господарства, що призвели або могли призвести  до травмування та загибелі громадян.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду  у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи  на доопрацювання з врахуванням  висловлених зауважень та пропозицій.

Головне юридичне управління також вважає, що законопроект потребує грунтовного  доопрацювання та внесення  на розгляд на повторному другому читанні.

Проте, ретельно проаналізувавши законопроект,  комітет лише частково  поділяє їх позицію. Всього  до законопроекту надійшло 14   поправок, з них: 12 враховано повністю, частково чи  редакційно; 2 поправки відхилено – це поправки номер 1 і 10.

Хочу зауважити, що комітет декілька разів розглядав цей проект, при чому він плідно співпрацювали як з колишнім Міністерством житлово-комунального господарства, так і з іншими зацікавленими міністерствами і відомствами. Всі вони або повністю підтримують законопроект, або з незначними зауваженнями. Проект юридично вивірений, оскільки пройшов ґрунтовну правову експертизу та піддався ретельній оцінці фахівців з Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, МВС, СБУ, а також Інституту законодавства Верховної Ради України та Національної академії внутрішніх справ України. Отримані критичні зауваження, які були в цьому проекті, у повній мірі були враховані при його подальшому доопрацюванні та підготовці до другого читання. Отже, комітет вважає, що законопроект може бути прийнятий в другому читанні і в цілому. Прошу підтримати і дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будемо розглядати. При цьому хочу зауважити, що повторне друге читання залишається тим самим, ніяких змін не внесено, те, що було той раз, так воно й залишилось. Будь ласка, Кармазін, 1 поправка.

 

10:51:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я хочу подякувати комітету за те, що половину поправок враховано. Але хочу звернути увагу на те, що у нас в країні, незважаючи на жорсткі ніби то заходи, які пропонуються зараз, все одно продовжується вироблення і пошкодження дерев, чагарників, газонів, квітників, інших об’єктів озеленення, а також свавілля службових осіб. Саме через це я пропоную внести зміни і викласти абзац другий частини першої статті 153 в такій редакції: «тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів громадян, на працівників до 200, до 300 неоподаткованих мінімумів громадян, посадових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності від 300 до 350 неоподаткованих мінімумів громадян». Це суттєво підвищує і робить відповідальність за середовище …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, яка думка комітету.

 

ОЛІЙНИК В.М. Комітетом була відхилена ця поправка. Комітет вважає, що суттєве збільшення розміру адміністративних  штрафів  призведе до штучного розмивання меж адміністративної та кримінальної відповідальності. Така позиція комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування першу поправку. Прошу визначатися.

 

10:53:03

За-16

Не підтримана.

Ще хто наполягає на поправках?  Немає?

Так, шановні колеги, якщо немає, тоді я ставлю  на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві. Прошу голосувати.    

 

10:53:53

За-297

Дякую, закон прийнято. 

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності наукових парків (реєстраційний номер 6553).

Заступник голови комітету Давимука Степан Антонович. Будь ласка.

 

10:54:18

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги, пані і панове! Законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України, був прийнятий в першому читанні в листопаді минулого року.

До другого читання надійшло 13  пропозицій суб`єктів права законодавчої  ініціативи. Пропозиції слушні і  всі враховані.

Внесеними змінами уточнюються суб`єкти господарювання, що виконують проекти наукового парку і яким надається державна підтримка при їх виконанні,  уточнено порядок надання оренди майна при реалізації проектів наукового парку та звіту про  діяльність наукового парку.

Комітет пропонує прийняти законопроект в другому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, в кого є зауваження до врахованих поправок, бо я так розумію, що всі вони враховані? Немає, так? Там були зауваження Юридичного управління. Як комітет на них зреагував?

 

ДАВИМУКА С.А. Щодо зауваження Юридичного управління, яке викликало серйозне обговорення в комітеті, тут йдеться про досить таку делікатну справу. Юридичне управління опирається на рішення Кабінету Міністрів про затвердження відповідної методики обрахунки оренди. Але тут є момент. Оскільки створюється науковий парк на базі наших державних наукових організацій і уряд повинен сприяти, власне, створенню парків, то з метою державної підтримки реалізації проектів наукового парку, повинні бути встановлені інші ставки оренди, які би сприяли визначеності та стабільності в діяльності наукових парків та їх захищеності, оскільки певна частина наукового парку будується на державній структурі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ДАВИМУКА С.А. Комітет все-таки прийняв рішення затвердити пропозицію Кармазіна щодо цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування: про прийняття в цілому як закону Закон про внесення змін до деяких законів України (щодо діяльності наукових парків) (реєстраційний номер 6553). Прошу голосувати.

 

10:57:21

За-109

Рішення не підтримано.

Повторне друге читання. Прошу голосувати.

 

10:57:44

За-315

Правда, при цьому, шановні колеги, нагадую, що це законопроект, внесений Кабінетом Міністрів.

Розглядається проект закону за номером 7047, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання військового обов'язку. Гриценко Анатолій Степанович, будь ласка. 

 

10:58:12

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Законопроект не складний, скоріше технологічний, він упорядковує і узгоджує систему обліку військо зобов’язаних і  резервістів Служби безпеки відповідно до Закону   про мобілізацію, мобілізаційну підготовку, яка стосується Збройних сил  інших військових формувань.

До другого читання було внесено  дві поправки. Одна врахована. Друга відхилена, оскільки вона пропонує зміни до  позиції, яка вилучена при першому  читанні.  Юридичне управління завізувало без зауважень. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одна поправка Кузьмука врахована, друга поправка Кармазіна відхилена. Не наполягає Кармазін, ні?  Дійсно, завізовано без зауважень.

Ми маємо всі підстави прийняти проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання військового обов'язку (реєстраційний номер 7047) як закон. Прошу голосувати.

 

10:59:21

За-305

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (щодо порядку видачі дублікатів та копій ліцензій) (реєстраційний номер 6551). Голова підкомітету Комітету з питань фінансів Прасолов Ігор Миколайович. Будь ласка.  Немає.

Хто від комітету? Комітет фінансів і банківської  діяльності. Пеклушенко. 6551 законопроект. Аржевітін, прошу.

 

11:00:23

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, це, фактично, законопроект технічного характеру, який запропонувала державний регулятор – відповідна комісія для того, щоб ми привели у відповідність законопроекти, які регулюють ринок цінних паперів і, власне кажучи, було, була одна пропозиція щодо видачі  ліцензій, анулювання ліцензій. Ці народні депутати Чуднов, Кармазін запропонували, а також аналогічно врегулювати цю редакцію запропонувало і науково-експертне управління. І, фактично, комітет врахував цю пропозицію, і, фактично, всі три пропозиції, які були запропоновані депутатами і науково-експертним управлінням, враховані в редакції пункту девять. А так, фактично, три правки, які були запропоновані до другого читання, теж комітетом враховано. Тому моя пропозиція: цей законопроект прийняти в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає на поправках, які враховані, крім однієї – Кармазіна, яка врахована редакційно?

 

АРЖЕВІТІН С.М. От вона врахована редакційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте?

 

АРЖЕВІТІН С.М. Прохання: підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому закону за номером 6551 про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів Україні» (щодо порядку видачі дублікатів та копій ліцензій). Прошу голосувати.

 

11:02:07

За-264

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про техногенну безпеку, реєстраційний номер 3438. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Кальченко  Валерій Михалович.

Немає? Хто від комітету, голова комітету? Також відсутній.

Шановні колеги, профільний комітет пропонує відхилити даний законопроект, який ми прийняли 9 лютого 2010 року у першому читанні.

Я тоді ставлю на голосування пропозицію. І Головне юридичне управління також пропонує, що його потрібно суттєво доопрацювати і внести на повторне навіть перше читання. Ми вже пройшли перше читання.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію про відхилення законопроекту  за номером 3438. Прошу голосувати.

 

11:03:56

За-308

Підтримана пропозиція комітету. Законопроект відхилено.

Розглядаємо проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про захист рослин". Реєстраційний номер 4593. Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Миколайович. Немає голови комітету.

Але я тут звернув увагу, що текст законопроекту  не відповідає вимогам статті 116 Регламенту. Тому ми його знімаємо з розгляду. Будь ласка, комітет приведіть у відповідність.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Реєстраційний номер 5449. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка

 

11:05:09

БОНДАР О.М.

Добрий день, Адам Іванович! Народні депутати! До вашого розгляду виноситься проект Закону про внесення змін до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (щодо заборони приватизації приміщень, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва).

Цей закон був прийнятий Верховною Радою України за основу 17 листопада 2010 року. У проекті пропонується встановити, що не можуть бути об’єктами малої приватизації будівлі, споруди, приміщення або їх окремі частини, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва. Та доручення Кабінету Міністрів України розробити і внести в установленому порядку законопроект про внесення змін до Законів України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про видавничу справу» (щодо заборони приватизації приміщень, де розміщуються бібліотеки, книгарні та видавництва), тобто привести їх у відповідність до вище зазначеного законопроекту.

До проекту надійшло вісім пропозицій народних депутатів України, а саме: від Чуднова, Круця, Кармазіна, Бондаря. Всі пропозиції враховані повністю, або частково.

Комітет одноголосно прийняв рішення прийняти даний законопроект в другому читанні та в цілому.

Юридичне управління Апарату Верховної Ради  у зауваженнях до законопроекту пропонує внести зміни до Законів України  «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та «Про видавничу справу». Однак, такі пропозиції суперечать статті 116 Регламенту Верховної Ради  України відповідно до яких комітет не має права  вносити зміни до положень законопроекту, що не були прийняті в першому читанні.

Крім того, комітет пропонує даним проектом доручити Кабінету Міністрів України розробити і внести на розгляд Верховної Ради  відповідні зміни до вищевказаних законів.

Ще раз наголошую: комітет одноголосно прийняв рішення підтримати цей законопроект в другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Хто з авторів наполягає?

 

БОНДАР О.М. Там нажміть мою кнопку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазіна тут враховані, по суті. Будь ласка, мікрофон.

 

11:07:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Це той випадок, коли я погоджуюсь з врахуванням. Питання в тому, що юридичне управління висловило свої зауваження. Але комітет з честю вийшов з цього положення, коли вони записали доручення Кабінету Міністрів подати, розробити комплекс якраз цих заходів і подати для врегулювання. Мені здається, це хороший, як раз він не порушує Регламент, шлях. І я погоджуюсь з цією пропозицією, і не наполягаю на її голосуванні.

Я думаю, що це хороший закон. І я хочу подякувати комітету за таку ґрунтовну, толерантну підготовку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Діяльність комітету одержала високу оцінку з вуст Кармазіна. Тому я ставлю на голосування. Про прийняття в цілому як закону про внесення змін до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (про заборону приватизації приміщень, де розміщаються бібліотеки, книгарні та державні видавництва). Реєстраційний номер 5449.

 

11:08:41

За-127

Не підтримано.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, "БЮТ –  "Батьківщина" – 65, «Наша Україна» –  27, комуністи – 25, Народна Партія – 1, позафракційні – 8. Є пропозиція на повторне друге. Прошу голосувати.

 

11:09:16

За-346

Рішення прийнято. Направляється на повторне друге читання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції (реєстраційний номер 2232). Доповідає від комітету Гнаткевич Юрій Васильович. Не бачу я.

Будь ласка, голова комітету Зарубінський готовий? 2232 законопроект.

Давайте тоді таким чином, шановні колеги, 2232. Дивимось, які поправки тут. Кармазіна 3-тя відхилена. Не наполягаєте? Мікрофон Кармазіну, будь ласка.

 

11:10:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, якщо можна, я обґрунтую 3 і 4 добре. Зразу дайте мені можливість, щоб не брати двічі слово. Оскільки подається нова редакція статті 25, то я вважав, що треба пронумерувати її окремі частини. І часте внесення змін до законів поступово виправить всі помилки в нормотехніці, які мали місце внаслідок нехлюйства при підготовці цих законів.

В 4 поправці частини першої статті 25 я пропоную викласти в такій редакції: «Іноземці та особи без громадянства можуть в’їжджати в Україну за дійсними паспортними документами і лише в пунктах пропуску через державний кордон України. При цьому іноземці, особи, які мають подвійне громадянство та особи без громадянства, повинні одержати в’їзну візу в порядку, встановленому законом України». Інакше підзаконними актами можуть вводити безвізовий режим для громадян країн, які не надають такого права громадянам України. Наприклад, після того як колишній Президент Ющенко видав масу указу щодо безвізового режиму і до України без плати за візи почали в’їжджати не лише…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, він по двох поправках.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Україна вимушена була витрачати з кишень українських платників податків більше ніж 60 мільйонів доларів щорічно аби компенсувати недоотримання МЗС коштів, які раніше іноземці сплачували Україні за візу.

Одночасно з цим, мільйони українців почали сплачувати сотні мільйонів євро за оформлення віз до країн, громадяни яких були звільнені від такої сплати за візи. Про масштаби витрат українських громадян свідчить оприлюднена в українському тижневику статистика щодо розміру коштів, які щорічно отримують лише в генконсульстві Польщі в   місті Львові – 10-12 мільйонів євро. Притому що з 2000, з двох тисяч виданих щоденно віз в середньому лише 100-200 видаються безпосередньо українцям, інші – посередникам, яким створюються дякуючи європейським чиновникам, що протягли у Візовому кодексі ЄС дозвіл на легалізацію видачі віз в обхід загальної черги, які мають змогу підвищувати ціни за візові послуги в п’ять разів.

Тому пропоную врахувати мою поправку і прошу всіх, хто є вболівальниками  за Україну, проголосувати за цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, ми обговорили дві поправки, тертю і четверту. Четверта тільки? Тоді я ставлю на голосування пропозицію Кармазіна щодо  четвертої поправки. Прошу визначатись.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Прошу підтримати.

 

11:12:55

За-60

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримана поправка.

Так, будь ласка, п’ята Кармазін.

 

11:13:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. На превеликий жаль, шановні, ми не рахуємо мільярдів. Ми сьогодні мільярд з бюджету викинули і пожаліли тих, хто обмінює валюту. Мільярд до бюджету уже викинули. Зараз ми говоримо, що принизливе становище для українців – це нормально. Нібито нормально. Давайте ж поважати себе і наших громадян. І давайте спонукати країни інші, яким ми надали безвізовий режим до того, щоб вони і наших громадяни поважали.

 Пункт 4 частини другої статті 25 пропоную викласти в редакції: «Якщо  при  в’їзді на територію України він не подав паспортний документ – візу або інші документи, необхідні для в’їзду в Україну, відповідно до закону». Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так п’ята поправка ставить на голосування. Прошу визначатись.

 

11:14:08

За-44

Не підтримано.

Будь ласка, 12 поправка Кармазіна.

 

11:14:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. В 12 поправці це чисто-технічна поправка, яка пропонує в частині тридцять другій пронумерувати і все, я на ній зупинятися не буду, Адам Іванович. А хотів би зараз зупинитися на поправці 14.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.. Будь ласка, 14.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Вона не є технічною. Це мова йде про видворення за межі України. Стаття 32 пункт 2 частини другої пропоную викласти в такій редакції: “..якщо він вчинив адміністративне правопорушення..”, вилучивши слова “..після виконання адміністративного стягнення”. Всі іноземці та особи без громадянства повинні знати, що за любе порушення законів України вони будуть видворенні з України без права в’їзду туди протягом певного часу – так, як роблять це по відношенню до українців за кордоном. Я пропоную цивілізовану світову практику взаємності і дзеркальності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться цивілізована практика на голосування. 14 поправка, прошу визначатися.

 

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Ця поправка вона, ну, правильна, як завжди поправки Кармазіна, але вона трохи порушує права людини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це дуже серйозне звинувачення на адресу Кармазіна.

 

11:15:40

За-30

Не підтримано.

17 поправка. Кармазін, будь ласка.

 

11:15:46

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, це дійсно порушує права людини, коли робляться у нас правопорушення іноземцями і не караються, і потім вони по кілька років не виїжджають, внаслідок  чого у нас уже емігрантські гетто цілі і захоплені вже цілі ринки. Чомусь вони не їдуть працювати ні в Чорнобильську зону, ні на село, нікуди.

17 поправка стосується того, що пункт 4 частини другої статті 32 пропоную викласти в такій редакції: “..якщо іноземець, особа без громадянства визначений термін після прибуття в Україну для навчання не прибув до визначеного навчального закладу чи почав працювати. Для роботи не прибув до визначеного місця працевлаштування, і якщо причини неприбуття на місце навчання або роботи не визнані поважним держаним органом уповноваженим приймати рішення про видворення”.

Справа в тому, що осідають іноземці безконтрольно. Ми маємо виписати всі причини, коли ми їм забороняємо тут перебувати. Через це – це цивілізовані норми, які є…

 

11:17:00

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Ну, я хочу пояснити, що, ну, у Юрія Анатолійовича є 3 поправки, які вимагають зайвої формалізації, там пункти окремо поставити, ну, виокремити, підкреслити ці норми, які він пропонує.

У даному випадку йдеться про те, що він вимагає, щоб це було визнано судом, щоб людина не прибула і порушила, а ми залишаємо це право за органами виконавчої влади, зокрема за Міністерством внутрішніх справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 17 поправка ставиться на голосування.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це неправильна інформація.

 

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. ... правильно.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Неправильна, там не так написано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви, демократи, між собою розберіться.

 

11:17:42

За-21

Не підтримана ваша поправка.

Так, Гнаткевич, 18 поправка – не наполягає. Так. Кармазін, що ваше ще не враховане? Ніби вже ...

 

11:18:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, ну, по-перше, по-перше прозвучала неправда, я хотів би відреагувати, по поправці 17. Подивіться сторінку 10. Там написано, якщо причини неприбуття на місце навчання або роботи не визнані поважними органом, уповноваженим приймати рішення про видворення, ніяк не про суд. Тому я просив би не спотворювати той текст, який я надаю, поправок. Це по-перше. Тим більше такої поважної людини як Гнаткевич.

Що стосується 29 поправки, яка є відхилена. Абзац другий частини першої статті 332 пропоную викласти в такій редакції: “...карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією транспортних або інших засобів вчинення злочину, а також з конфіскацією майна”, збільшивши мінімальну санкцію з 3 до 5 років і вилучивши слова “або без такої”, оскільки держава повинна хоча б частково компенсувати свої витрати на виявлення та припинення цього злочину. А мова йде про ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

11:19:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я завершую. Мова йде про внесення змін до статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Ті, хто переправляють, мають чітко знати, що вони позбавляться і транспортного засобу і інших предметів, які допомагають чинити злочин.  І це буде профілактична роль, яка  буде направлена  на боротьбу з таким  незаконним переправленням людей. Вважаю, що таке жорсткіше підвищення відповідальності абсолютно  є нагальним для сучасної …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Комітет  підтримав пропозицію, що  така  міра покарання була б надто жорсткою. До речі, це не тільки наша позиція, а і Юридичного управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 29 поправка ставиться на голосування. Прошу визначатись.

 

11:20:24

За-33

Не підтримана.

Всі решта  поправок враховані або враховані частково. Таким чином, ми маємо підстави ставити на голосування про прийняття  в другому читанні і в цілому як закон законопроект за номером 2232, про внесення змін   до деяких законодавчих актів України  з питань  міграції. Прошу голосувати.

 

11:21:04

За-289

Закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 121 Кодексу законів про працю України (щодо гарантій і компенсацій при службових відрядженнях) (реєстраційний номер 7183). Заступник голови Комітету з питань  соціальної політики і праці Ярослав Михайлович Сухий.

 

11:21:33

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги,  з  метою підготовки до другого читання проекту  Закону України  про внесення змін до статті 121 Кодексу  законів про працю (№ 7183) комітетом була створена робоча група, котру очолив голова підкомітету Володимир Марущенко. Він мав і доповідати порівняльну таблицю,  на жаль, він захворів.  Даною робочою групою було опрацьовано і внесено до зазначеного проекту пропозиції народних депутатів України. Всього було внесено 6 пропозицій. З них більшість враховано, відхилено дві.

Головне. Прийнята в першому читанні редакція проекту Закону України була доповнена положенням, її вніс голова підкомітету Володимир Марущенко щодо збереження за працівниками, які направлені у службові відрядження, середнього заробітку протягом всіх робочих днів у відрядженні за графіком, встановленим за місцем постійної роботи.

Комітет пропонує даний проект закону прийняти в другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка думка комітету з приводу висновку Головного юридичного управління, яке вважає, що цей закон суперечить 22 статті Конституції? А 22 стаття Конституції гласить, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

 

СУХИЙ Я.М. Справа в тому, що це зауваження було внесено до редакції першого читання. Я не випадково зразу і сказав про те, що головою підкомітету Володимиром Марущенком була внесена поправка, вона є тут в порівняльній таблиці. Де мова йде про збереження за працівниками, які направлені в службові відрядження, середнього заробітку протягом всіх робочих днів у відрядженні за графіком, встановленим за місцем постійного, постійної роботи.

Тому комітет прийняв рішення рекомендувати прийняти закон в другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Павловський, ваша поправка врахована частково. Перша, будь ласка.

 

11:23:54

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати! Все ж таки з трактовки закону, цієї статті, не випливає однозначного формулювання, що всі відрядження будуть оплачені працівнику. Залишається питання виплати за день від’їзду і приїзду. Якщо, наприклад, ви виїжджаєте в неділю, а це не робочий день, то виходить так, що вам день від’їзду в неділю не оплачується.

Таким чином ми погіршуємо соціальне становище працівника, я рахую, цим. Тому, я наполягаю, врахувати мою поправку, де чітко записано: включно з днями від’їзду і приїзду у відрядження найманого працівника. Прошу підтримати мою поправку повністю. Дякую за увагу.

 

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги. Ну, на комітеті ця тема обговорювалася дуже довго. І ми ж ніби дійшли до спільної точки зору. Якщо людина виїжджає в неділю, то якби ця людина в недію працювала на заводі, хіба б за неділю вона б отримала заробітну плату, якщо вона працює згідно графіку по робочому тижню. Ну так… І тому, і в законі сказано…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю першу поправку на голосування. Прошу визначатись. (Шум у залі)

 

11:25:19

За-115

Не підтримано.

Хто ще наполягає? А ваша є поправка, Кармазін? Врахована частково 3. Будь ласка, мікрофон. Чи 6, яка?

 

11:25:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Моя поправка 6, шановний Адам Іванович. Вона говорить про набрання чинності закону, я пропоную ввести його з 1 січня 2012 року, а не так як зараз, з моменту опублікування, це по-перше.

І по-друге, колега Сухий, надзвичайно досвідчений, досвідчений парламентар, і він добре розуміє, очевидно, що така редакція, яка зараз є, цієї статті, вона насправді дійсно звужує права, передбачені людям. Через те, що, якщо він виїжджає в неділю, пане Ярославе, то він витрачає свій день. І в неділю на підприємстві, який ви привели приклад, йому б заплатили подвійну заробітну плату, а ми йому навіть середньої за це не заплатимо, якщо цього немає в графіку. Через це, ця добавка про графік не є доброю. Доброю є поправка Павловського, яку, на жаль, відхилили. То, можливо, давайте ми разом врахуємо поправку Павловського, і тоді всі питання взагалі знімуться. (Шум у залі)

 

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги. Давайте не будемо плутати зарплату і добові, які отримає людина, котра від’їжджає у відрядження: і за суботу, і за неділю, і за святкові, і за всілякі дні вона отримує добові у такому розмірі, які передбачені діючим законодавством.

Стосовно 6 поправки, на якій наполягає шановний колега Юрій Карамзін, то цим же  самим Головним юридичним управлінням, висновками Міністерства фінансів України і Комітету з питань бюджету зазначено,   що  реалізація даного  законопроекту не призводить до збільшення  видатків або втрат доходів  бюджету. Тому ми прийшли до висновку, що закон  може набрати чинності з дня його опублікування.

Прошу шосту поправку ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6-та ставиться на голосування.

 

11:27:43

За-56

Не підтримана.

Я ставлю на голосування про прийняття  в  цілому як закону проекту  Закону про внесення змін до статті 121 Кодексу законів про працю України  щодо гарантій компенсацій при службових  відрядженнях (реєстраційний номер 7183).

 

11:28:14

За-219

Не прийнято.

Є пропозиція направити на  повторне друге і обов’язково врахувати зауваження  юридичного управління щодо 22 статті Конституції. Прошу голосувати.

 

11:28:42

За-255

Закон направляється на повторне друге читання.

Шановні колеги,  автори законопроекту і комітет просять перенести  розгляду  законопроекту за номером 4314  про внесення змін до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (щодо поширення дії Закону також на шахтарів нерудних та розсипних родовищ). Прошу підтримати пропозицію про перенесення розгляду питання. Прошу голосувати.

 

11:29:27

За-259

Підтримана пропозиція про перенесення розгляду питання.

Мали б зараз розглядати законопроект за номером 4528, проект Закону про доповнення Закону України "Про охорону земель" щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву. Але текст законопроекту не відповідає вимогам статті 116 Регламенту, тому, будь ласка, Григорій Миколайович, приведіть у відповідність, будемо розглядати. Да. Ні, ні, комітет нехай подивиться.

Я ще раз нагадую, про що йдеться, шановні колеги, особливо для журналістів, бо не один раз тут багато спекуляцій навколо цього. Ще раз нагадую, 116 стаття Регламенту вимагає при другій підготовці законопроекту до другого читання вносити пропозиції і зміни тільки до тих статей, які були прийняті у першому читанні. Якщо хтось хоче внести інші зміни, то це порушує 116 статтю, це треба приймати новий закон про внесення змін. Тому, будь ласка, те, що не стосується, так би мовити, того, що ми не приймали в першому читанні, його не має бути. Тому, будь ласка, ви готові зараз це зробити? Будь ласка, давайте.

 

11:31:00

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу, дякую за надане слово. Я саме хотів розпочати не із поправок, а саме з виконання доручення, протокольного доручення Голови Верховної Ради України та зауважень Головного юридичного управління в частині приведення цього законопроекту до вимог статті 116. Ми це і зробили на комітеті, тому цей законопроект у тому вигляді, в якому зараз представляє його комітет для розгляду в другому читанні, підготовлений саме до відповідності до вимог цієї 116 статті Регламенту. Можна доповідати? Ми вернули якраз всі ті норми, які були, і враховували тільки пропозиції, які були надані в межах Регламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді дякую вам.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую.  Тоді дозвольте доповісти законопроект.

Вашій увазі пропонується Порівняльна таблиця до проекту Закону України про доповнення Закону України "Про охорону земель" (реєстраційний номер 4528) щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву, підготовлена комітетом до другого читання.

Як видно з таблиці, яку ми роздали, з часу прийняття 4 березня 2010 року до законопроекту надійшло 4 пропозиції народних депутатів, з яких дві поправки враховано та дві відхилено. Із однієї відхиленої поправка №2 народного депутата Кармазіна щодо нумерації всіх окремих частин проекту та поправка №3 народного депутата Палиці, якою пропонується зробити виключення і при будівництві нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, здійснювати зняття та перенесення родючого шару грунту без такого спеціального дозволу, чим, на думку комітету, буде порушуватися принцип рівності прав всіх суб`єктів господарювання  перед законом. З огляду на це, якщо суб`єкти законодавчої ініціативи, автори поправок, не наполягатимуть на підтримці їхніх поправок у залі, рекомендував би рішення комітету – Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Кармазін, будь ласка. Друга поправка.

 

11:33:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Дозвольте я 4-у обґрунтую поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А  4-а врахована.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Ні, ні, вона відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вибачте. Мабуть, у нас різні тексти.

 

КАЛЕТНІК Г.М. 4-а поправка, Юрій Анатолійович, ваша врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахована.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Якщо… зосередьте свою увагу на 2-й, ми її відхилили. Якщо немає у вас претензій до 2-ї, тоді все нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4-а врахована. Да, да, врахували 4-у.

Можливо… Юрій Анатолійович, можливо, бо дійсно тут дано друге читання на заміну, тобто вони з урахуванням 116-ої статті, тому можливо у нас інші тексти.  Будь ласка, Кармазін. По 2-й.

 

11:34:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, принциповою була 4-а поправка, як ви розумієте. Мова йшла про центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів замість Держземінспекції.

Оскільки після повторного другого читання   вона врахована, то в мене відпали пропозиції. Єдине, що для нормотворчої техніки нам надалі треба нумерувати всі окремі частини тексту. І те, що ми сьогодні говоримо, що раніше в нас не було щось пронумеровано, ну, це не є, Григорій Михайлович, та мотивація, яка має бути у розумних людей, що от раніше не одягали одежу, не одягали краватку, а тепер ми одягаємо. Ви розумієте, це не є та мотивація, яка потрібна. Я думаю, що наперед… але це не змінює і не нівелює текст закону.

Я дякую за підтримку моєї пропозиції. І бачите, вона співпала і з думкою Юридичного управління, подивіться, також само. Тому я думаю, що закон можна приймати в цілому. Дякую.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Юрій Анатолійович, дякую. І врахуйте, що я Миколайович, а не Михайлович, на всякий випадок, добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте врахуємо те, щоб не відпадало у вас бажання вносити пропозиції.

Я ставлю на голосування: про прийняття в цілому як закону законопроекту за номером 4528: про доповнення Закону України «Про охорону земель» (щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перевезення ґрунтового покриву). Прошу визначатись.

 

11:35:49

За-73

На повторне друге читання. Прошу визначатись.

 

11:36:13

За-285

Рішення прийнято. Направляється на повторне друге читання.

Маємо розглядати проект закону 6379, але текст законопроекту не відповідає вимогам 116 статті. Будь ласка, комітет написав, що він хоче плювати на 116 статтю, але це думка комітету. Підготуйте, будь ласка, відповідно до вимог Регламенту.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Злополучні в тому розумінні, що ми вже пів року, чи скільки, їх маємо розглядати: 7321 і 2763, знову ж таки, враховуючи ситуацію, текст законопроекту не відповідає вимогам статті 116 Регламенту. Будь ласка, Шевченко.

 

11:37:11

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колега, так, це дуже давня історія, ми не раз вже її обговорювали в залі і ви знаєте, що минулого разу з ініціативи Адама Івановича ми повернулися ще раз до обговорення цих двох законопроектів. Також ми спілкувалися з Головним юридичним управлінням. Я хочу просто сказати від імені переговорної групи, яка працювала над цими двома законопроектами, а до неї ввійшли представники… представники різних політичних сил, парламентського комітету, Адміністрації Президента, громадських організацій, журналістських організацій, що ми все-таки закликаємо Верховну Раду розглянути обидва законопроекти. Вони відпрацьовані, у них немає жодної неузгодженої крапки, коми, жодного неузгодженого слова. Ці два законопроекти цілком готові до того, щоб стати законами.

Тому, Адам Іванович, я хочу внести пропозицію, щоб ми зараз поставили на голосування питання про те, щоб ми розглянули законопроект 7321, а вслід за ним 2763 тут, у залі і розглянули їх по суті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую голові комітету. Але ви не надали відповідь на головне зауваження, яке стосується 116 статті. 

Бондаренко, будь ласка, Олена. Олена Бондаренко, не Володимир.

 

11:38:26

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемые коллеги, я все-таки прошу поддержать нашу инициативу. Адам Иванович, я еще раз обращаю ваше внимание, естественно, что все поправки меняли текст. Почему? Потому что оба законопроекта между собой не согласовывались, и перед нами стояла задача: согласовать из тех документов, из двух документом убрать те нормы, которые друг другу противоречили. (Оплески) Мы довели до совершенства два закона. Я вас очень прошу, давайте голосовать эти законопроекты. Хотите – вместе, хотите – по каждой поправке отдельно. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не треба робити політики там, де її не можна зробити і не намагайтесь це робити. Шановні колеги журналісти, ви можете вішати лозунги в себе в редакціях. Ви приходите на робоче місце не з лозунгами, а з мікрофонами, ручками. А плакати тут ні до чого не допоможуть. Верховна Рада і без вас знає, що робити.

Шановні колеги, ще раз повторюю, ніхто не одержить слово, опустить руки. Я розумію ваше бажання перед камерами зараз засвітитися. Будемо поступати так, як вимагає Регламент.

Ще раз наголошую: у зв'язку з  тим, що тут набуває дуже багато спекуляцій, я звертаюся до Верховної  Ради: хто за те, щоб всупереч 116-й статті Регламенту розглядати законопроект за номером 7321?

 

11:40:13

За-377

Рішення прийнято. Але ще раз повторюю, що це – воля Верховної  Ради, порушити Закон «Про Регламент». Так, будь ласка, Бондаренко Олена Анатоліївна, прошу.

 

11:40:37

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемые коллеги, у нас с вами непростая задача. На момент рассмотрения данного документа у нас с вами больше 50-ти поправок. У меня есть предложение довериться рабочей группе, которая работала в составе более, чем 20 человек. Она была представлена представителями фракции БЮТ, представителями фракции Партии регионов, в нее входили юристы и от фракций, и от Администрации Президента. Администрацию Президента представлял лично Юрий Мирошниченко, в этой группе работали люди, представляющие третий сектор и журналисты. Я выражаю всем огромное-огромное спасибо за то, что месяц своей жизни они посвятили именно работе над этими документами.

И у меня есть предложение для экономии времени все 55 поправок проголосовать, в общем,  той редакции, которую предложила рабочая группа. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будемо йти по поправках. Хто з авторів поправок, які не враховані, наполягає на їхньому голосуванні? Прошу зголоситися. Немає таких?

Тепер ще один момент. Можливо, у когось із народних депутатів є зауваження до врахованих поправок. Немає, так?

Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону законопроекту  за номером 7321 – Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації). Прошу голосувати.

 

11:42:33

За-412

Закон прийнято.

По фракціях і так зрозуміло. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 175, «Батьківщина» - 110, «Наша Україна» - 49, комуністів – 25, Народної Партії – 20, позафракційні – 33.

Розглядається проект Закону про доступ до публічної інформації. Реєстраційний номер 2763. Шевченко, будь ласка.

 

11:43:10

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, я хочу привітати нас із тим, що парламент в такі моменти стає тим, чим він насправді повинен бути. Тому що головна наша місія саме в тому є, щоб захищати права і свободи громадян.

Я думаю, що, знаєте, в житті будь-якого законодавчого органу є історичні дні. І, безумовно, це точно історичний день, який нас наблизить до того, що ми цими двома законами змінимо філософію чиновника.

На 20-му році незалежності ми залишаємося країною, де між чиновником і громадянином стоїть непролазна стіна, де влада відгороджується від громадян грифом і «цілком таємно», неприступними секретарками чи охоронцями, чи затемненими вікнами автомобілів. Я думаю, що такий закон, як ми зараз розглядаємо, вони допомагають розібрати цю стіну, яка є між чиновником і громадянином.

По суті. Перед вами проект Закону про доступ до публічної інформації. Сьогодні Україна має шанси стати однією із 80 країн світу, де діють закони про доступ до публічної інформації. Робоча група, яка працювала над обома законопроектами, заклала наступну філософію.

Перше. Та інформація, якою володіє чиновник, вона апріорі повинна бути відкритою для всіх громадян, крім чітко окреслених винятків, а саме:  перше – коли це таємна інформація, і ми знаємо, що є державна таємниця, банківська таємниця та інші види таємної інформації; друге – це конфіденційна інформація; і третє – це службова інформація, тобто та інформація, яка є у чиновника в процесі прийняття рішення до ухвалення рішення.

Друга позиція. Ми входили з того, що вся інформація про бюджетні кошти, про використання бюджетних коштів повинна бути максимально відкритою для всіх громадян. В  цьому є колосальний антикорупційний ефект.

Третє. Ми також виходили з того, що інформація про публічну особу, про політика, про державного службовця високого рівня, вона повинна бути максимально відкритою.

Ми вважаємо, що текст закону, який зараз перед нами, він суттєво розширить права громадян – і  зверну увагу на важливий момент – в законі немає слова «журналіст», це поширення прав, додаткових прав і гарантій на всіх громадян України.

Для того, щоб зекономити час я попрошу Верховну Раду піти за тією схемою, яку ми щойно застосували при розгляді законопроекту 7321. Перед вами напрацювання переговорної групи, я би пропонував Верховну Раду покластися на результат роботи переговорної групи і проголосувати за законопроект у другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дивимося таблицю, всі пропозиції, а це в основному пропозиції одного тільки автора, вірніше Мірошниченка і Шевченка, враховані.

Хто наполягає на підтвердженні тих пропозицій, які враховані? Немає? Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому закону за номером 2763. Проект Закону про доступ до публічної інформації. Прошу голосувати.

 

11:46:37

За-408

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства. Але законопроект не відповідає вимогам статті 116 Регламенту. Тому, будь ласка, я звертаюсь до Комітету з питань промислової і регуляторної політики врегулювати це питання. Переносимо.

Правда тут є лист комітету про перенесення розгляду законопроекту за номером 3433 про ломбарди і ломбардну діяльність. В тому числі текст законопроекту не відповідає вимогам статті 116 Регламенту. Я пропоную підтримати пропозицію комітету про перенесення розгляду законопроекту за номером 3433. Прошу голосувати.

 

11:47:54

За-257

Перенесено розгляд питання.

Ще раз звертаю увагу Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, що прошу врахувати 116 статтю Регламенту.

7418. Проект Закону про регулювання містобудівної діяльності (щодо скорочення дозвільних процедур у будівництві). Але поки що не надійшла таблиця. Тоді давайте поступимо таким чином, в міру надходження таблиці, якщо буде вона, розглянемо на вечірньому засіданні.

Законопроект за номером 7525 проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (щодо особливостей державної реєстрації центральних органів виконавчої влади). Будь ласка, Чечетов Михайло Васильович.

 

11:48:59

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні народні депутати, шановний Адам Івановичу, комітет розглянув законопроект у другому читанні. Було три поправки внесені, вони всі враховані. Прохання підтримати в цілому законопроект. Дякую.

Так, зараз. Добре, озвучите.

Так, шановні колеги, є тут все враховано. Є пропозиція Кармазіна. Прошу. Прошу одна хвилина. Одна хвилина. Так Кармазін, будь ласка.

 

11:49:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адаме Івановичу! Ви сьогодні познімали серйозні законопроекти тільки тому, що порушена 116-та Регламенту. Я акцентую вашу увагу, що 11 січня о 10 годині поставлений цей закон. 11 січня  за нього проголосувало 252 голоси. Сьогодні 13 січня. Я надам вам зареєстровані мої п’ять поправок. Де таблиця? Пройшло тільки дві доби!

Я звертаюсь до більшості, яка узурпувала сьогодні владу, якщо ви Закон про Регламент топчете, якщо ви топчете право народного депутата навіть внести поправку в таблицю, то що це називається? То ви тоді по за законом маєте бути. Тоді всіх… за вами має прийти Пшонка і за кожним з вас, і забрати кожного з вас, бо це Закон про Регламент, бо це конституційне право.

Через те я наполягаю на тому, щоб ми або відклали і дали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте ми поступимо мудріше. Я надам вам можливість  аргументувати ваші пропозиції, будь ласка.

Перша пропозиція. Прошу.

 

11:50:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адаме Івановичу! Це не  мудріша пропозиція. Хоча я озвучу пропозицію. Але я вам сказав, що це все одно порушує Регламент. Моя пропозиція не внесена і люди не можуть сьогодні прочитати її. Я пропоную назву статті 24 прім. викласти в такій редакції: «Особливості державної реєстрації утворення, реорганізації та ліквідації органу державної влади, органу місцевого самоврядування». Оскільки відносини у сфері державної реєстрації, органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідно врегульовувати комплексно. Це по-перше. Це текст пропозиції.

І, по-друге, шановні народні депутати, як можна озвучувати мені пропозицію, якщо вона комітетом не розглянута. Ви знаєте, що ми маємо право внести зміни  протягом… внести поправки протягом 14 діб. Верховна Рада має згідно закону зменшити цей термін  на половину, тобто до 7 діб.

Шановний Адам Іванович, ви як ніхто знаєте цю норму Регламенту, але...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Юрій Анатолійович, як завжди правий, ми зараз будемо голосувати його пропозицію. Суть зводиться пропозиції до того, щоб до органів центральної, органів виконавчої влади додати ще органи місцевого самоврядування.

Але ще раз пояснюю, я звертаю увагу депутатів, які кричать в залі. Не надривайте голосу. Справа в тому, шановні колеги, що ми вступили в реформу, здійснили реформу і не можемо зареєструвати новоутворені органи центральної виконавчої влади.  І якщо ми і далі будемо тягнути це, то це нас не буде прикрашати.

Я ставлю поправку Кармазіна про те, щоб додати до статті ще і слова “...орану місцевого самоврядування”.  Прошу визначатися.

 

11:52:59

За-18

Не підтримана.

Будь ласка, 2 поправка. Кармазіна мікрофон.

 

11:53:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Івановичу, шановний голово регламентного комітету, пане Макеєнко, я звертаюся до вас, ваш обов’язок зараз втрутитися в ситуацію, і сказати: що законопроект  має бути знятий з розгляду. Тому що відбувається брутальне порушення закону, а значить і Конституції.

Моя 2 поправка стосувалася частини першої статті, де пропоную викласти її в такій редакції: “…державна реєстрація, утворення, реорганізації чи ліквідації органу державної влади” – кома,  Адам Іванович, бо ви кажете, що тільки про місцеве самоврядування я кажу, - “..органу місцевого самоврядування здійснюється шляхом внесення відомостей про орган державної влади, орган місцевого самоврядування, як юридичної особи до Єдиного державного реєстру за поданням Міністерства юстиції України і його територіальних органів”. Підставою для такої державної реєстрації повинно бути лише відповідне рішення компетентного органу.

Але, шановний Адам Іванович, я наполягаю на дотриманні Закону про Регламент. Схаменіться...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 2 поправка Кармазіна на голосування, яку він озвучив. Прошу визначатись.

 

11:54:31

За-20

Будь ласка, 3 поправка. Мікрофон Кармазіну.

 

11:54:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звернувся до керівництва регламентного комітету. Воно мовчить. Натомість я бачу, присутній в залі, першого заступника голови комітету Саса. Я до нього вимагаю, від нього оцінки цієї ситуації, яка зараз відбувається в залі при голосуванні і включення до порядку денного цього закону.

Шановний Адам Іванович, Сас займається бездіяльністю. Хай зараз скаже, хай зараз скаже, хай висловиться, а я пропоную ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Шановні колеги, не перетворюйте засідання в те, що непотрібно. Це перше. Друге, є голова комітету. Не буде голови, тоді перший заступник буде мати можливість висловлюватися.

Ставиться на поправку .... ставиться ... після прийняття рішення я вам дам для репліки слово.

Ставиться на голосування 3 поправка Кармазіна. Прошу визначатися. Готуйтесь до 4-ої.

 

11:55:47

За-10

Я, шановні колеги, продовжую на 15 хвилин засідання, щоб завершити це питання. 4 поправка, будь ласка.

 

11:55:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звернувся до вас до всіх, до регламентного комітету за захистом конституційних прав любого народного депутата, не тільки своїх. Я говорю про брутальне порушення Регламенту. Частину третю в статті 24 прим. Я пропонував викласти в такій редакції “Порядок внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію, утворення, реорганізацію чи ліквідацію органу державної влади, органу місцевого самоврядування та повідомлення про це органів статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду про внесення такого запису визначається Кабінетом Міністрів України”. Цей порядок  не доцільно визначати законом, оскільки це  компетенція уряду України. А якщо керівник  центрального органу виконавчої влади не буде  подавати державному реєстратору для проведення державної реєстрації  заповнену  реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи та засвідчену копію акту  Президента  про призначення керівника  центрального органу виконавчої влади, а державний реєстратор просто отримає завірений указ Президента  і здійснить …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 4 поправка на голосування. Прошу визначатися.

 

11:57:23

За-45

І  5-та остання поправка. Будь ласка, мікрофон  Кармазіна.

 

11:57:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій  Кармазін.  Шановний Адаме Івановичу,  шановні народні депутати! Я вам нагадую, що ми розглядаємо  закон  7525 з брутальним порушенням закону, коли на третій день після голосування у першому читанні, яке відбулося  тільки  11 числа, ви на другий день провели засідання комітету  12, про що засвідчили у цій так званій таблиці. Я звертаюся до більшості, перестаньте узурпувати  владу  в державі, перестаньте!  Поверніть владу українському народу через  його  представників депутатів! 

5 поправка.  Частину   четверту статті  24 прим. пропоную викласти у такій редакції.  За проведення державної реєстрації реєстраційний збір не справляється. Навіщо подавати державному реєстратору документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної  реєстрації юридичної особи, якщо державі за реєстрацію такого органу  просто не потрібно брати реєстраційний збір? Для чого ми будемо витрачати ці кошти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 поправка колеги Кармазіна ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

11:58:54

За-66

Не підтримана пропозиція.

Таким чином ми пройшли всі поправки. Я ставлю на  голосування  про прийняття в цілому як закону  законопроекту за номером 7525 про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (щодо особливостей державної реєстрації центральних органів виконавчої влади). Прошу голосувати.

 

11:59:34

За-249

Дякую. Закон прийнято. Будь ласка, хвилина, Сас.

 

11:59:41

САС С.В.

Дякую. Народний депутат Сас, фракція «Блоку Юлії Тимошенко». Шановний Юрій Анатолійович! Ви абсолютно праві, посилаючись на норми регламенту. У нас сьогодні, на жаль, в парламенті забули, що законодавча процедура в парламенті, це святе. І вона дозволяє народному депутату після розгляду в першому читанні законопроекту на протязі 14 днів внести поправки, які повинні бути розглянуті комітетом.

Якщо Верховна Рада не прийняла рішення про скорочення строків, вона не прийняла рішення про скорочення строків, а тому повинні бути дати, дати можливість народним депутатам внести такі поправки. Матеріали до другого читання роздаються народним депутатам за 10 днів.

Адам Іванович, регламент формальний як закон, він не враховує, в що ви там коли вступили. Ви виконуйте закон і не порушуйте! Тому що це в кінці-кінців повернеться проти вас. Не завжди методи, методи виправдовують засоби. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Перед тим, як оголосити перерву, нам треба прийняти пропозиції про включення до порядку денного тих пропозицій, які лунали сьогодні зранку.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного законопроекту за номером 7550, про відзначення 120-річчя з дня народження Павла Тичини. Прошу голосувати. Законопроект готовий до розгляду. Голосуємо за включення.

 

12:01:28

За-316

Включено.

По фракціях, будь ласка. 174 – регіони, БЮТ – 57,  «Наша Україна» - 15, Комуністів – 25, Народної Партії – 20, позафракційні – 20. Наголошую, що це була пропозиція Яворівського. Так, я прошу, тоді комітет кажуть, що вони готові. (Шум у залі) На вечірньому засіданні, Володимире Олександрович, на вечірньому засіданні, будь ласка, будьте готові доповісти, щоб ми прийняли. І нам потрібно включити до порядку денного, комітет пропонує, і він готовий його сьогодні ж подати нам на розгляд на вечірньому засіданні законопроект за номером 7557, а саме про внесення змін до Закону України про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. (Шум у залі)

Прошу голосувати про включення до порядку денного. Голосуємо.

 

12:02:42

За-244

Автори законопроекту: Мартиненко, Корж, Глущенко, якого я прошу, звертаюсь до Мартиненка, голови комітету, з тим, щоб на 16-ту годину мали можливість доповісти.

Шановні колеги. Оголошується перерва до 12 години 32 хвилин, бо ми на 15 хвилин продовжували. Після перерви ми почнемо розгляд приведення до присяти і призначення та звільнення суддів.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайти до сесійної зали, будем продовжувати  засідання.

За традицією у нас питання, пов’язані із суддівськими справами. А зараз ми повинні будемо розглянути питання складення присяги членами Вищої ради юстиції.  Відповідно до статті 131 Конституції України та статей 5 і 9 Закону України «Про Вищу раду юстиції»  22 грудні 2010 року  Президент України видав Указ про призначення голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Фесенка Леоніда Івановича, члена Вищої ради юстиції.

 Відповідно до статті 131  Конституції України та статей 10 і 13 Закону України «Про Вищу раду  юстиції» 23 грудня 2010 року  Всеукраїнська конференція працівників прокуратури шляхом таємного голосування призначила  голову Вищого господарського суду України  Татькова  Віктора Івановича та заступника Генерального прокурора України Гаврилюка Михайла  Івановича членами Вищої ради юстиції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про Вищу раду юстиції», частиною першою статті 217 Регламенту Верховної Ради України  перед вступом на посаду  член Вищої ради юстиції   складає присягу  на засіданні Верховної Ради України. До складання присяги на  трибуну запрошується  Леонід Іванович Фесенко, будь ласка.

 

ФЕСЕНКО Л.І. 

Присяга. Я, Фесенко Леонід Іванович,  присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати  обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування  корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання  закону та етики діяльності суддів і прокурорів. Член Вищої ради юстиції Фесенко.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  (Оплески) 

Давайте, шановні колеги, привітаємо нашого колегу Леоніда Івановича, який   чесно і сумлінно відслужив у Верховній Раді. І будемо сподіватись, що також чесно і сумлінно  буде працювати на посаді голови суду і члена Вищої ради юстиції.

Я запрошую до складення присяги Віктора Івановича Татькова. Будь ласка.

 

ТАТЬКОВ В.І.

Добрий день, шановні колеги, народні депутати! Я, Татьков Віктор Іванович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте, шановні колеги, привітаємо Віктора Івановича. Віктор Іванович, віддайте мені текст присяги. Віктор Іванович, віддайте текст присяги. Так, я зарошую до складання присяги члена Вищої ради юстиції Михайла Івановича Гаврилюка. Будь ласка.

 

ГАВРИЛЮК М.І.

Доброго дня вам! Присяга. Я, Гаврилюк Михайло Іванович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте привітаємо. (Оплески) Так, шановні колеги, ми прийняли присяги в членів Вищої ради юстиції. Прошу звернути увагу, що всі вони Івановичі. Будемо сподіватись, що буде все в порядку, як кажуть.

Переходимо до розгляду питання про обрання та звільнення суддів. Доповідає Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Самсін Ігор Леонович. Будь ласка.

 

САМСІН І.Л.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Перш за все дозвольте від імені Вищої кваліфікаційної комісії суддів України  привітати вас з Новим роком, побажати міцного здоров`я і плідної праці. (Оплески)

 Згідно частини 3 статті 76 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснила перевірку дотримання кандидатами на посаду суддів безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього закону, а також розглянула звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидатів на посади суддів, які надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України  станом на час розгляду в комісії питання про надання їм рекомендацій для обрання на посаду суддів безстроково.

Відповідно до пункту 27 частини  першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, статті 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вношу подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України  та прийняте нею рішення про рекомендування  кандидатів для обрання на посади безстроково.

До вашої уваги пропонуються наступні проекти постанов.

Проект Постанови про обрання суддів номер 7555.

Обрати на посади суддів безстроково:

Вищого господарського суду України Саранюка Василя Івановича;

апеляційного суду Автономної Республіки Крим Онищенко Тетяну Сергіївну;

апеляційного суду Волинської області Гапончука Віктора Васильовича;

апеляційного суду Донецької області Тимченко Олену Олександрівну;

Марганецького міського суду Дніпропетровської області Хомченко Світлану Іванівну;

Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибакову Валерію Віталіївну;

Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Єлісєєву Тетяну Юріївну;

Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козака Андрія Володимировича;

Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Бишова Максима Вікторовича;

Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Барашкова Володимира Валентиновича;

Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Грещука Романа Петровича;

Компаніївського районного суду Кіровоградської області Брегея Романа Івановича;

Єланецького районного суду Миколаївської області Патрика Юрія Юрійовича;

Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненка Володимира Миколайовича;

Первомайського міськрайонного суду Харківської області Васяновича Геннадія Миколайовича;

Суворовського районного суду міста Херсона Бочко Юлію Іванівну.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Леонович.

Так, шановні колеги, розглядаємо проект постанови 7555. Ви почули пропозиції Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Жодних зауважень народних депутатів до запропонованих кандидатур я не бачив. Тому у нас є підстави поставити на голосування Постанову за номером 7555 «Про обрання суддів безстроково». Прошу підтримати.

 

12:41:14

За-235

Рішення прийнято.

Так проект Постанови 7555-1, будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Обрати суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

Вищого господарського суду України Прокопанич Галину Кризостанівну;

апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Наталію Миколаївну;

апеляційного суду Донецької області Агєєва Олександра Володимировича;

апеляційного суду міста Києва Чорнобука Валерія Івановича;

Житомирського апеляційного адміністративного суду Зарудяну Людмилу Олегівну;

Житомирського апеляційного адміністративного суду Пасічник Світлану Сергіївну;

Київського апеляційного адміністративного суду Твердохліб Валентину Андріївну;

Харківського апеляційного господарського суду Плахова Олексія Вікторовича;

Корольовського районного суду міста Житомира Аксьонова Валерія Єгоровича;

господарського суду Запорізької області Колодій Наталію Анатоліївну;

господарського суду міста Києва Зеленіну Наталію Іванівну, Шкурдову Людмилу Миколаївну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Також зауважень до запропонованих кандидатур у народних депутатів немає. Я ставлю на голосування про прийняття Постанови за номером 7555-1 про обрання суддів безстроково, зазначених у цій постанові. Прошу голосувати.

 

12:42:59

За-241

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, давайте ми привітаємо новопризначених обраних суддів безстроково. (Оплески) Це досить символічно, що напередодні Старого Нового року вони пройшли через Верховну Раду, пройшли без жодного зауваження. Побажаємо, щоб в їхній подальшій роботі також не було зауважень і нарікань з боку тих субєктів, які вони будуть розглядати.

А зараз розглядаємо питання про звільнення суддів. Я запрошую голову Вищої ради юстиції Колесниченка Володимира Миколайовича.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М.

Доброго дня, шановний пане головуючий, шановні народні депутати України, відповідно пункту шостого частини пятої статті 126 Конституції України, статей 106, 111 Закону України «Про Вищу раду юстиції», «Про судоустрій і статус суддів» статті 31 Закону України, Вища рада юстиції пропонує в звязку з набранням сили обвинувальними вироками звільнити з посад суддів:

Устинівського районного суду Кіровоградської області Заїку Миколу Івановича;

та суддю Дніпровського районного суду міста Херсону Романову Марину Юріївну.

Обвинувальні вироки вступили в законну силу. Заїка Микола Іванович обвинувачувався в скоєнні злочину, передбачений статтею 375, 366, 364 – це постановлення суддею завідомо неправосудного вироку.

А що стосується судді Романової Марини Юріївни, то вона засуджена за скоєння злочину по статті 368 за вчинення злочину – це отримання хабара.

Вища рада юстиції на своєму засіданні розглянула, прийняла рішення про внесення подання до Верховної  Ради. І прошу підтримати рішення Вищої ради юстиції, Адам Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає питань до доповідача? Немає. Тоді, шановні колеги, не буде заперечення, щоб я поставив у цілому постанову, тут два прізвища? Чи по кожному окремо? В цілому? Добре. Тоді я ставлю на голосування  законопроект за номером 7556, Постанову про звільнення суддів у зв'язку з  набранням сили обвинувальними вироками. Прошу голосувати.

 

12:45:45

За-248

Дякую, рішення прийнято.

Так, шановні колеги, продовжуємо далі розгляд за порядком денним, повторне перше читання. Розглядається законопроект за номером 5108, проект Закону про внесення змін до статті 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Доповідає голова комітету Гриценко Анатолій Степанович. Будь ласка.

 

12:46:27

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!  Наш комітет за цей законопроект проголосував одноголосно. Насправді, він не про пенсійне забезпечення, якщо хочете, він про моральність і відповідальність.

Я вже знаю, що коаліція не буде його підтримувати. Хотів би помилитися. Може, Михайло Чечетов відірветься і передумає.

У чому суть? Більшість, вибачте, не коаліція.

У чому суть? Я звертаюся до тих наших хлопців, солдат, які зараз знаходяться у Кот-дІвуарі, куди їх направила більшість, і ризикують життям, у Ліберії, які зараз в Іраку, в Афганістані, до тих бійців спецпідрозділів «Беркут», «Альфа», інших, до прикордонників, до міліціонерів, які кидаються на ніж і на постріл, які ризикують своїм життям. Так от, щоб ви знали, якщо сьогодні не підтримають цей законопроект, то ваше життя нікого не цікавить. Тому що згідно чинного законодавства, яке я пропоную змінити і комітет це підтримує, в разі вашої загибелі дружина ваша буде отримувати пенсію на рівні 30, максимум 40 відсотків грошового забезпечення. Це тоді, коли дружина померлого державного службовця отримає пенсію на рівні 70 відсотків. Пояснити це у межах моралі неможливо нікому.

Не підтримати цей законопроект, щоб вирівняти умови принаймні, а ще краще – створити більший захист для людей у погонах, які ризикують життям. Не можна це пояснити, чому не можна такий закон прийняти.

Вартість закону, за оцінками Мінфіну, 21 мільйон гривень. Це на фоні десятків мільярдів, які віддали Фірташу, Лівелі – 3 мільярди, і так далі. Не може Мінфін знайти 21 мільярд? Тоді чесно скажіть, що бійці Управління державної охорони, яке захищає Януковича, Азарова, Литвина, нікому не потрібне. Нікому не потрібні ні «беркути», ні «альфи», ніякі інші структури і люди в погонах.

Я пропоную все-таки змінити позицію. І звертаюся до Михайла Чечетова, врешті-решт візьміть на себе відповідальність, у першому читанні підтримайте цей закон. Не можна, щоб і далі дружини загиблих військовослужбовців отримували пенсію на рівні 30-40 відсотків, тоді, коли чиновник, якщо гине або помирає на робочому місці може від великого хабара, його сім’я отримає на багато більші умови захисту. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги! Я думаю, у Чечетова є також голос, він може звернутися і сказати без цього… Зараз. Будемо обговорювати. Прошу записатися.

Тепер від депутатів, якщо є бажаючі, прошу записатися. Будь ласка, 15 хвилин. Шкіль Андрій. За ним – Чечетов.

 

12:49:41

ШКІЛЬ А.В.

Шановні колеги народні депутати! Шановний головуючий! Шановні слухачі і глядачі! Тому що справді ми зараз розглядаємо закон, який цікавить дуже широке голо українських громадян.

Я цілком погоджуюсь, що Україна втрачає зараз і внутрішня політика слабує і зовнішня, але, ну, давайте хоч просто по-людському поговоримо. Коли ми  говоримо про страхування людини, дуже добре це, непогана і усім зрозуміла історія, що коли щось стається, страхове забезпечення покриває. Але тут ми говоримо про державних людей, яким віддають накази не їхні дружини, і навіть не ми з вами, а вищі посадові чини. Вони, цей наказ виконуючи, ризикують власним життям, здоров’ям, і дуже часто, власне, втрачають і перше і друге.

І що тоді лишається родині? Звичайно може працювати, там, структура, яка добровільно збирає кошти, підтримує родину, але ж насправді відправляли виконувати наказ не колеги по службі, відправляли військовослужбовця виконувати наказ не навіть його безпосереднє начальство і керівники, а вище посадове керівництво держави. І саме воно силами більшості, представленої в парламенті, мусить без жодних, навіть обговорень проголосувати і підтримати цей законопроект. Бо ж він давно назрів і ми просто постійно якось відкладали з різних причин його в подальшому.

Можливо, можливо тут можна дискутувати цифру, але я думаю в першому читанні проголосувати, і принаймні проговорити, щоб вдвічі збільшити. Я не кажу, щоб довести до 70 відсотків, як це торкається державного службовця. Бо  я  розумію, що зараз представники більшості, яку сформував уряд, буде говорити, що немає коштів у бюджеті, немає коштів на те, щоб його перекрити, і це треба з наступного, там, тисячоліття займатися цим питанням. Але хоча би в першому читанні прийнявши, дати  можливість парламентові запропонувати загальну,  прийнятну цифру.

Якщо ми можемо спільно домовитися по законах, які захищають право громадян на доступ до інформації, то давайте ми спільно домовимося і захистимо тих громадян, у яких реально життя загрожене, загрожене виконанням службових обов’язків. Це не просто звичайні, прості хлопці і дівчата, які там можуть, всі ми можемо потрапити в халепу, але вони потрапляють, втрачаючи здоров’я і життя,  виконуючи державні накази. І тому держава має забезпечити безбідне, як мінімум, існування родини.

Я звичайно не буду наводити приклади Сполучених Штатів, де смерть військовослужбовця компенсується родині мільйоном доларів. Я думаю, про це не варто обговорювати, бо це неможливо. Але принаймні вдвічі збільшити, вважаю, що це нормально, етично і необхідно. І за це закликаю голосувати більшість, і наша фракція буде за це голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов Михайло. Підготуватися Гриценко.

 

12:52:45

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, вы знаете, не хотелось с этой высокой государственной трибуны прочитать лекцию в таком лингвистическом тоне об основах формирования государственных финансов. Я речь веду прежде всего об авторе законопроекта.

Вы знаете, как-то странно звучит, когда один представитель говорит:  «А что там 40 тысяч переплатили пенсию кому-то?», другой заявляет: «А что такое 24 миллиона?», третий говорит: «А что такое 300 миллионов по Киотскому протоколу, не туда пошло», четвертый говорит: «А что там несколько миллиардов не туда пошло?». Да извините, при таких подходах страны не будет.

Самое страшное, когда встречаешься с избирателями, когда нет ответа на один вопрос. Вот они спрашивают: «Почему в законе записано, а вы не платите?». Начинаешь объяснять: «Та вы ж знаете, в законе записано, а денег нет». И тогда человек, не будучи министром или депутатом, или ученым, академиком или профессором, говорит, имеющий всего лишь 8 классов образования, участник войны с тремя орденами Славы или Героем Советского Союза, он говорит: «Так, подождите-подождите, но у вас же в голове что-то есть. Зачем вы, если денег нет, зачем вы принимаете пустые законы? Вы же раздражаете нас, зачем такие раздражители нужны?».

Поэтому впервые правительство и под руководством Президента, государственная власть проводит комплексную социальную политику. Мы рассмотрим и участников войны, и участников войны в Афганистане, и действующих сегодня военнослужащих, которые ушли в отставку или которые служат, и при таком комплексном подходе можно найти решение. Но если написано, что денег нет, а мы повесим закон завтра в газете и как раздражитель, да грош цена нам, как парламентариям. Когда мы прекратим заниматься популизмом?

Поэтому у меня  есть конкретное предложение, абсолютно правильное, и нужно на эту категорию людей обратить внимание, здесь нужно автору сказать спасибо. Но прежде чем выносить, нужно найти деньги.

Я предлагаю отправить закон на повторное первое чтение. А дальше вместе с Министерством финансов попытаться 24 миллиона найти, и внести закон, имеющий ресурсное обеспечение, чтобы с нас больше не смеялись, чтобы мы вместе с вами не позорили украинский парламент. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Гриценко.

 

12:55:31

ГРИЦЕНКО А.С.

Я виступлю вже не як автор законопроекту і не як голова комітету, і спробую відповісти на питання, які прозвучали.

Ми не можемо найти 24 мільйона гривень? Для того, щоб захистити сім’ї солдат, яких держава посилає на виконання бойових завдань, які гинуть? Я їх найду. 17 мільйонів доларів коштує вертоліт для Януковича – перемножте на 8. (Оплески) 136 мільйонів! Вистачить на 6 років. Він міг політати на МІ-8, як літає Медведєв, Путін. Міг би? У нього є два МІ-8. 60 мільйонів коштує вертолітна площадка для нього – це мінімальна. Це ще вам 2,5 роки. Я вже не кажу про інше. Моралі немає, а не коштів. 24 мільйони. Ваші суди повністю підконтрольні вам. Приймається рішення суду і компанія три мільярди гривень, яка не заплатила до бюджету минулого року, і далі буде без ПДВ постачати нафтопродукти, вбиваючи фактично всю конкуренцію  в країні.

У вас немає коштів? НАК «Нафтогаз» майже мільярд зараз віддасть «Укргазенерго» - це дочка «РосУкрЕнерго»  це той самий Фірташ. Бо не подала апеляцію – 10  днів. У вас немає влади? У вас моралі немає.

Тому не треба говорити людям в погонах, повторюю, які захищають особисто Януковича, з ним стоять з ранку від койки і до койки, Азарова і всіх решти. Вони ризикують своїм життям. І якщо він (стукаю по дереву) гине, то його сім’я залишилась ні з чим.  І ви не можете знайти 24 мільйона при бюджеті в 300 з лишнім мільярдів?! При тому, що Янукович сам публічно на всю країну заявляє, а Азаров підтверджує. Він питає: “На мой взгляд, 20 процентов минимум ВВП разворовывается в стране, правда, Николай Янович?» Николай Янович говорит: «Думаю, еще больше, Виктор Федорович». Це цитати ваших керманичів. Перемножте трильйон ВВП 20 відсотків 200 мільярдів, а ви не можете 24 мільйона найти?! Моралі нема.

Проголосуйте в першому читанні. На повторне перше не можна, вже було повторне перше. Подивіться, коли він зареєстрований – це ще вересень 2009 року, ще не було виборчої кампанії Президента. 24 мільйони, люди вам подякують. Подякують “Кобра”, “Беркут”, миротворці, яких ви Кот-д’Івуар направили, де зараз цивільна війна розгорнулася, громадянська війна. І виступали, тут казали: «Не можна направляти», а міністр Грищенко і міністр Єжель сказали: “Там все спокійно”. А зараз там десятки тисяч уже із країни тікають, і вже був напад на посольство США, на посольство Нігерії в цій країні, уже поранених миротворців, слава Богу, не наших. Дбайте про них хоча б тут. А ви кажете, нема 24 мільйона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павловський.

 

12:58:37

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники, цей законопроект  направлений на соціальний захист військовослужбовців, їхніх родин, членів сімей тих військовослужбовців, які загинули, як зазначено в законопроекті, при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, при виконанні інших військових обов’язків.

І я думаю, що є цинізмом представників провладної коаліції не підтримувати цей законопроект, вартість якого, як казав доповідач, всього 21 мільйон гривень. В той же час дають в цьому році 1 мільярд гривень хабара Генеральній прокуратурі, щоб вона проводила політичні репресії проти опозиції, купляють тут вертольоти для вищих керівників держави на 17 мільйонів гривень… доларів. За 17 мільйонів доларів, правильно підказують.

І хотів звернути увагу, що в 2010 році “Нафтогазом” сплачено 32 мільйони бюджетних грошей приватній юридичній фірмі, пов’язаній з паном тим же Фірташем за нібито юридичне обслуговування, за що зараз сидить Корнійчук, нібито за такі звинувачення. Ось вам кошти. Беріть їх. Скорочуйте на себе, на витратах Адміністрації Президента, але дайте тим людям, тим сім’ям, чиї кормильці військовослужбовці втратили життя за державу. Так що думайте, що ви робите і що ви кажете.

Тому пропоную підтримати зазначений законопроект, який посилить соціальний захист сімей тих військовослужбовців, які загинули при виконанні службових обов’язків. Тим більше, що та пенсійна реформа, яку пропонує Азаров, Тігіпко, фактично зараз забороняє достроковий вихід на пенсію за вислугу років. Це торкається тих же військовослужбовців, міліціонерів. Думайте, що ви робите. Ви ж зараз тільки погіршуєте соціальне становище тих же міліціонерів і чи буде у них мотивація розганяти мирні демонстрації, коли люди не витримають більше такого знущання над собою. Тому я теж звертаюся до міліціонерів. Ви зараз соціально незахищені, бо зараз влада вас відкидає назад. Вам дозволяють достроковий, не дозволяють достроковий вихід на пенсію за вислугу років.

І тому я пропоную ще раз підтримати цей законопроект. Депутати від опозиції вказали, де взяти ці нещасні 21 мільйон гривень. Але це свята справа – підтримати родини тих сімей, тих військовослужбовців, які віддали свої життя за Батьківщину. І хай люди бачать, хто є хто в цьому залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін, будь ласка.

 

13:01:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Спасибі, що ви мені підказуєте, що треба звертатись до Прем’єр-міністра. Я це роблю регулярно. Наприклад, вчора в пів-дванадцятого ночі я підписав телеграму до Прем’єр-міністра України, як і до Генерального прокурора України, з приводу того, що зроблено Партією регіонів сьогодні в Одесі.  А в Одесі сьогодні розвісили біг-борди, що вони вітають з Різдвом Христовим. При чому  написали «хрестовим», а не «христовим».  Так чи ні, да? Значить а крім всього іншого і звалили  звідси за кордон і мер, і керівники інших фракцій більшості за кордон. А два мікрорайони жилмассив Таирова и жилмассив Котовського залишені без тепла нібито за неуплату. Це в наслідок того, що  ви берете за все політичну відповідальність. Це я кажу вам від імені одеситів. Тому  не спонукайте мене, бо я розкажу, про що я ще телеграми дав.

А от у цьому випадку я хочу допомогти пану Гриценко, де шукати  гроші. Абсолютно правильно  він сказав, де їх шукати. А я хочу звернути  увагу  і Рахункової палати, і  наших контрольних комітетів, зокрема  Комітету з питань бюджету. У нас гроші зараз притягнуті під які відсотки? Під  8,9 у закордонних  банків. Тоді  коли  Україні  давали  під  7 відсотків. Чому?   Бо відкату немає.  Відкату зрозуміло куди і зрозуміло  якому. Там не мільйони, там потім мільярди. Сьогодні  ми з вами, вірніше ви без нас проголосували  просто так за те, щоб мільярд не поступав у бюджет при обміні валюти. Чому?  Вам же треба   Міжнародному валютному фонду було показати.  То давайте і цей  мільярд сюди приплюсуйте.

А давайте вдумайтесь  тепер, до чого ми довели армію. І так  три години нальоту передбачено у вас нальотчика. Вам вчора пропонували  2 відсотки зробимо. Не  захотіли і цього робити. З наступного року і цього не захотіли робити. Мова іде про впевненість кожного захисника Вітчизни, кожного офіцера, де б він не служив у війську чи у Службі безпеки, чи у ВВС, чи  в державній охороні у тому, що він піде, раптом не повернеться, то його  сім’я буде забезпечена на рівні не гіршому, ніж  у секретарки, яка працює у ваших високих кабінетах і має статус   державного службовця, бо вона має  90 відсотків при втраті, при  загибелі. Хай і вона буде       жива, але вона застраховується  державою, держава її  застрахує на цю суму. А тут пропонується 70, 80, 90 – абсолютно нормальна схема. Закон доопрацьований, він уже доопрацьовувався. І я закликаю всі фракції, немає тут нічого політичного, 24 мільйона гривень, 24, я уточнюю, ми найдемо для цього. Найдемо кругом, навіть зекономивши на собі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одна хвилина від комітету з питань соціальної політики, Сухий, будь ласка.

 

13:04:59

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Найгірше, що може бути в прийнятті соціальних законопроектів, це політиканство, цинізм і фарисейство. Дозвольте мені вам нагадати, пане міністр. 5 років, ви за 5 років тої влади помаранчевої могли все зробити, аби виконати наказ Комітету солдатських матерів.

Нагадую вам мій законопроект. В моєму законопроекті я виписав одну норму. Дозволити, на прохання Комітету солдатських матерів, сім’ям, військовослужбовці, яких загинули, оздоровлятися у відомчих санаторіях і лікуватися у відомчих лікарнях. Я 2 роки на цій трибуні пробивав цей законопроект.

Ми давайте не будемо плутати законопроект, який стосується соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей. Тому, безумовно, що цей законопроект потрібно підтримати. Його потрібно працювати і чітко виписати джерела наповнення. Аби ми мали прийняти законопроект. Тому що нас про це в першу чергу закликають комітети солдатських матерів, діти яких загинули в мирний….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги! Кожен, хто виступав, мав рацію, що дійсно це треба підтримувати. Разом з тим, я хотів би, щоб ми досить серйозно віднеслись до зауважень Науково-експертного управління і просив би, і просив би комітет також на це звернути увагу. Я сподіваюсь, що ми, можливо, в першому читанні його приймемо.

Справа в тому, що якщо ми залишимо цей закон у такій редакції, як зараз пропонується, то ми зробимо ось що.

Перше. Ми дійсно підвищимо на 10 відсотків розміри пенсії на двох осіб. Але значно зменшимо розмір пенсій на трьох і більше осіб. Тому, будь ласка, я прошу звернути на це увагу. Прошу звернути на це увагу. Це один  момент.

Другий момент. Тут називається цифра 24 мільйони, 21 мільйон, і так далі. Цифри, на жаль, поки що немає, можливо це й менше. Тому, давайте не будемо оперувати цифрами, цифри – це не наша справа. Бо, на жаль, знову ж таки, немає того, що вимагає 27 стаття Бюджетного кодексу, фінансового обґрунтування. З обрахувань… з врахуванням обміну думками, я ставлю на голосування, і прошу підтримати законопроект за номером 5108 про внесення змін до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в першому читанні. Прошу голосувати.

 

13:08:01

За-396  (Оплески)

Шановні колеги. Аплодисменти будуть тоді, коли ми приймемо закон. Але ще я звертаюсь до комітету, звернути особливу увагу на те, щоб ми не поліпшили одним, і суттєво не погіршили іншим, бо тут, на жаль, закладена така норма.

Розглядаємо питання проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо соціальних гарантій батькам загиблих (померлих) або пропалих безвісти військовослужбовців строкової служби) (реєстраційний номер 2337). Є пропозиція за скороченою процедурою, прошу підтримати.

 

13:08:59

За-223

Пропозиція підтримана.

Будь ласка, Юрій Павлович Самойленко. Підготуватись Цибенко.

 

13:09:07

САМОЙЛЕНКО Ю.П.

Уважаемые коллеги. После такого бурного обсуждения предыдущего законопроекта, я не буду переводить предлагаемый законопроект, который касается тоже повышения социальных выплат определенной категории граждан, и переводить его в площадь политических дискуссий. Но хочу отметить, что  этот законопроект я еще подавал в апреле 2008 года и он был отправлен на доработку при правительстве Юлии Владимировны Тимошенко, потому что  правящая коалиция в то время не поддержала этот законопроект.

А теперь  по сути. В предлагаемом законопроекте нормы относятся к вопросу, требующему урегулирования проблему, а именно, отсутствие должной социальной защиты  родителей военнослужащих срочной службы,   погибших во время ее прохождения. Я подчеркиваю, именно обязательной срочной службы, когда государство призывает молодых людей  на службу в армию и направляет  их для службы в, так называемые, горячие точки, в том числе и Афганистан.

Я акцентирую внимание на Афганистане, так как по данным Министерства труда и социальной политики Украины, на данное время  насчитывается в нашей стране около 2  тысяч семей, у который погибли или пропали без вести сыновья-военнослужащие срочной службы, и более  90 процентов из них – это афганцы.

В соответствии со статьей 15 Закона Украины «О статусе ветеранов  войны, гарантии их социальной защиты» для указанной категории  лиц существует выплата в размере 25 процентов прожиточного минимума – это  приблизительно где-то 149 гривен, это матери или отцу за погибшего сына. Я предлагаю эту выплату увеличить до 40 процентов, что при нынешнем прожиточном минимуме  составит  бюджетную нагрузку порядка 5,1 миллиона гривен в год.

А теперь о замечании Главного научно-экспертного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

САМОЙЛЕНКО Ю.П. … установление льгот для указанной категории  лиц не есть предметом  регулирования Закона Украины «О статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты», что условия, нормы и порядок  пенсионного обеспечения членов семей военнослужащих срочной службы в случае утраты кормильца регулируются соответствующими нормами Закона Украины «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы». Именно в этот закон, его статью 7 в апреле, я подчеркиваю, 2008 года  я предлагал внести указанные изменения. Но на тот период Главное научно-экспертное управление  рекомендовало  изменить  его именно на статью 15 Закона «О статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты, что я и сделал, подав соответствующий законопроект 8 июля 2008 года на замену, а сейчас рекомендации Главного научно-экспертного управления возвращают меня к первоначальному варианту. Прошло 2,5 года, и 2 тысячи семей по-прежнему получают мизерную доплату за погибших сыновей-кормильцев. Я готов последовать указанным рекомендациям Главного научно-экспертного управления и Комитета Верховной Рады Украины по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов, которые, в принципе, поддерживают законопроект, и прошу вернуть законопроект на повторное первое чтение мне как субъекту права законодательной инициативы.

И еще об одном. Мы только что рассматривали, поддержали проект моего коллеги Гриценка, который также связан с увеличением пенсий и выплат членам семей военнослужащих в случае потери кормильца. Есть и другие законы, определяющие льготные выплаты различным категориям граждан Украины …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Павлович, завершуйте. Ви два регламенти вже вичерпали. Завершуйте.

 

САМОЙЛЕНКО Ю.П. Сейчас минутку. … масса внесенных в них поправок, что порой утяжеляет наше законодательство, влечет в итог повышения социальных доплат, поиск вот таких вот, как сегодня мы дебатировали, дополнительных средств для их погашения и вызывает недовольство различных категорий льготников. Не пора ли нам объединить эти законы, как говорил Михаил Васильевич Чечетов, в один, в котором четко определить, так называемых, льготников и размер дополнительных выплат? Кстати, это уже …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Павлович, ну, це вже з іншої опери зовсім. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, можливо, дійсно, ми послухаємо пропозицію автора. Він погоджується з тим, і така ж пропозиція і комітету. Тільки в мене інше, не на повторне перше читання, бо ми його направляли на повторне, а направити автору на доопрацювання з тим, щоб він вніс ці пропозиції до іншого законопроекту, тобто до іншого законопроекту. Я ставлю на голосування про направлення… Ще раз повторюю, ми не направляємо на повторне, ми направляємо суб’єкту на доопрацювання, тому що треба вносити зміни не до цього, а до іншого закону, тобто тут чисто технічно-юридично треба здійснити. Тому я прошу підтримати пропозицію про направлення  законопроекту за номером 2337 суб`єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати. 

 

13:14:51

За-356

Направлено.

Ще раз звертаю увагу, шановні колеги, що ідея підтримується, але просто треба внести цю пропозицію в інший закон.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" (реєстраційний номер 4535). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу її підтримати.

 

13:15:36

За-219

Дякую.  Підтримано.

Будь ласка, Петро Степанович Цибенко. Він же ж і автор, і від комітету, тому 4 хвилини, будь ласка.

 

13:15:50

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Шановні колеги! Шановні громадяни України! Згідно з Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" інвалідам війни 1 групи, яким призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлюється  державна соціальна допомога на догляд у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тим же інвалідам війни, які одержують пенсію за віком, по інвалідності та вислугу років відповідно до інших законів встановлюється державна соціальна допомога на догляд у розмірі  15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Такий же підхід закладений і при визначенні розміру державної соціальної допомоги на догляд інвалідам 2 групи, тим, які одержують пенсію по інвалідності відповідно до Закону  України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлюється державна соціальна допомога у… на догляд у розмірі 25 відсотків, іншим – у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З метою встановлення однакового підходу до визначення розміру державної соціальної допомоги на догляд інвалідів війни, незалежно від закону, за яким їм призначено пенсію, мною було ініційовано відповідні зміни, які викладені в проекті Закону про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які мають право на пенсію, та інвалідам» (щодо державної соціальної допомоги на догляд інвалідам війни) (реєстраційний номер 4535).

Постановою Верховної Ради України від 2 листопада 2010 року № 2661 зазначений проект закону направлено до Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів для підготовки на повторне перше читання.

Під час доопрацювання законопроекту народними депутатами України – членами комітету детально проаналізовані зауваження та пропозиції, які були висловлені при розгляді порушеного питання під час першого читання.

З урахуванням зазначеного та враховуючи соціальний аспект порушеного питання комітет на своєму засіданні 8 грудня 2010 року ухвалив висновок: рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в повторному першому читанні прийняти за основу доопрацьований проект закону, в якому пропонується встановити однаковий розмір державної соціальної допомоги на догляд, незалежно від закону, за яким призначено пенсію, інвалідам війни із числа осіб, які брати безпосередню участь в бойових діях в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945-х років та війни в 1945 році з імперіалістичною Японією. Державна соціальна допомога на догляд таким особам встановлюється в розмірі: інвалідам І групи – 50 відсотків прожиткового мінімуму, ІІ групи – 25 відсотків і ІІІ групи – 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, підсумовуючи, шановні колеги, комітет дослухався до зауваження Верховної Ради України – і звузив предмет відання зазначеного закону до інвалідів війни, які приймали безпосередню участь під час Великої Вітчизняної війни в бойових діях, тобто ціна цього питання значно зменшена.

Отже, комітет просить підтримати Верховну Раду України зазначений проект закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Запишіться. Так, будь ласка, Зарубінський.

 

13:19:47

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адам Іванович. Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Шановні колеги, цей законопроект можна підтримати хоча б тому, що він відновлює справедливість. А знаєте, є багато ситуацій, коли одні і ті ж люди користуються різними правами не в залежності від свого статусу, від своїх заслуг, а залежно від того, коли їм нараховувалися ті, чи інші соціальні виплати, тобто залежно від того, за яким законом і коли це відбувалося. Але ж від цього людина не стає іншою, від цього її заслуги, в тому числі, як захисника Вітчизни, не змінюються.

Тому ідею законопроекту абсолютно зрозуміло. Про це автор і колега Цибенко казав, встановити одні і ті ж права в даному випадку, незалежно від законів, за яким нараховувалися о ці виплати. Мені здається, треба підтримувати такий підхід. По-перше, єдине от я бачив в думці експертів раціональне зерно. Мова іде, в назві законопроекту про зміну… про зміни до закону, а, фактично, зміна лише до восьмої статті. І в нас є правильна практика, коли пропонується тим, чи іншим субєктам законодавчої ініціативи зміни до окремої статті закону, то ми в назві цього законопроекту зазначаємо: зміни до восьмої, до 16-ї, до 24-ї статті. Здається, це треба врахувати. Дякую. Проект варто підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павловський Андрій.

 

13:21:28

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Я ж обіцяв… Андрій Павловський, «Батьківщина». Ми підтримуємо цей законопроект, а слово я прошу передати Олегу Ляшку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І це буде правильно.

 

13:21:50

ЛЯШКО О.В.

Дякую.

Я теж підтримую цей законопроект і сподіваюсь, що весь зал буде голосуватиме. І чому? Шановні громадяни, я думаю, що кожен з вас, мільйони людей отримують отакі платіжки, їх отримують і народні депутати.

Це платіжки за житлово-комунальні послуги. Їх отримують і інваліди, у тому числі, і війни, і прості люди, які не мають роботи, які не мають зарплат, які ми з вами отримуємо. От дивіться, я взяв платіжки, за які я плачу за комунальні послуги. Коли ти платиш, там платіжку заплатив і поклав, це одне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікрофон.

 

ЛЯШКО О.В. Ні, це важливе питання, це – соціальний захист людей, Адам Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колега, ви поки, на щастя, ви не інвалід, так що вас цей закон не стосується. Або говоріть по темі, або я не дам можливості вам проводити агітацію. Будь ласка, говоріть про інвалідів.

 

ЛЯШКО О.В. Адам Іванович, тема полягає у тому, що потрібно  підвищувати соціальний захист людей. Може, хтось думає, що ті інваліди давляться від грошей? То я їм демонструю докази, що насправді, мільйони людей в країні кожну копійку рахують.

Комунальні послуги: за вересень – 183 гривні, за жовтень – 240, листопад – 316, грудень – 555. І отакі платіжки отримують мільйони людей. З вересня за грудень утричі виросла вартість комунальних послуг. А в грудневій платіжці пишуть: з 01.02 вводять нові тарифи, тобто якщо в грудні 550 було, то у січні буде 800.

От чому треба підтримувати і цей закон, і всі закони, спрямовані на соціальний захист людей. Бо якщо, наприклад, пенсію впродовж всього року, згідно бюджету, на 60 гривень піднімають, то комунальні послуги кожний місяць на 100-120 гривень піднімають. За що людям жити? Оце найактуальніше питання, яке сьогодні хвилює мільйони людей: чим їм платити за комунальні послуги, за що їм дітям… у школу дітей вести, що їм, врешті, самим їсти? От саме тому Верховна Рада має приймати закони, які дозволять розвязати саме такі проблеми, а не лобістські закони, які мільярди дають комусь, одному чи двом у кишені, а мільйони людей копійку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, складається враження, що незабаром нам треба буде скинутися по пару гривень, щоб Ляшко міг заплатити комунальні послуги. (Шум у залі) Так ви ж про себе, на своїх платіжках показували!

Так, будь ласка, Кармазін.

 

13:24:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, дуже добре, що ми сьогодні поставили всі проекти, і ми побачили, спасибі пану Самойленку Юрію, який підняв сьогодні надзвичайно важливі питання, їх теж треба було проголосувати у першому читанні, і ціна там дуже маленька.

Мене вразило при опрацюванні цього закону – про внесення змін про Державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам. Мене вразили ті факти, які написані тут. вдумайтеся: щорічно кількість інвалідів війни зменшується на 10-11 тисяч осіб. Рік пройшов – і на 10-11 тисяч осіб стало менше. Тобто збільшилося місць на цвинтарях. І це в тому числі через те, що не можна забезпечити належний догляд, зберегти частину цих людей, щоб зменшити цю цифру, яка іде так швидко з життя.

Через це я не бачу ніяких засторог для того, щоб ми однаково підійшли і визнали однаковий розмір державної соціальної допомоги і догляд не залежно від закону, за яким призначено пенсію. Дуже правильно тут написано: інвалідам І групи – 50 відсотків, ІІ – 25 і ІІІ – 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На мій погляд, треба подякувати колег Сушкевича, Цибенка, Мостіпан, подякувати за цю ініціативу. Вартість цього закону поки що попередньо говорилося, що 33 мільйони, я цю суму, думаю, що вона в 3 рази менша, з огляду на ту обставину, про яку я сказав, на скільки помирає людей. Через це треба приймати цей закон. Його треба приймати і в першому, і в другому читанні, якщо ви хочете знати. Це той випадок, коли можна на це йти.

Дякую за увагу і дякую тим, хто підготував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, репліка буде після голосування.

Обговорення питання завершено. І комітет, і Головне науково-експертне управління пропонують підтримати проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» (щодо державної соціальної допомоги на догляд інвалідам війни) (реєстраційний номер 4535-д) у першому. Прошу голосувати.

 

13:27:13

За-355

Дякую. Прийнято. Ляшко, репліка.

 

13:27:20

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу! Ви знаєте, коли я говорив про зростання комунальних послуг, я не про себе думав, бо знаєте з депутатською зарплатою ще ці комунальні послуги можна заплатить, хоча коли щомісяця на 200 гривень зростають ці комунальні послуги, то і депутатської зарплати не вистачить.

А як бути з мільйонами людей, які не отримують депутатських зарплат? Які живуть на тисячу-півтори в місяць? І яким щомісяця на 100, 150, 200 гривень більше за комунальні послуги платить. От кого ми захищаємо! Де обіцяні субсидії, що людям будуть субсидувати підвищення комунальних послуг? Немає цих субсидій, одиниці лише їх отримують, а хто захистить мільйони? Саме тому наше завдання, Верховної Ради, і полягає аби створити такі умови, щоб люди платили за ті комунальні послуги і не переживали, що на все інше у них вже не вистачить грошей.

А коли сьогодні ці комунальні послуги з’їдають, фактично, увесь бюджет сім’ї. Як  ця сім’я  далі житиме? Як вона дітей роститиме? От до чого я привертаю увагу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається проект закону про внесення змін до статті  другої Закону України «Про страхування» (щодо до відміни вимоги про здійснення перестрахування лише в країнах – членах СОТ). Реєстраційний номер 6192-д. Є пропозиція розгляду законопроект за скороченою процедурою.

 

13:29:00

За-211

Пропозиція підтримана.

Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Клименко Олександр Іванович, прошу.

 

13:29:17

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроект, доопрацьований, за номером 6192. Нашим комітетом він був розглянутий і  в процесі доопрацювання були враховані всі зауваження, які були від народних депутатів під час розгляду в першому читанні в сесійній залі, а також від Головного науково-експертного управління. Водночас вони зводилися до того і було прийнято рішення, щоб врахувати єдину пропозицію Головного науково-експертного управління щодо виключення з проекту норми щодо відміни вимоги обов’язкового підписання з уповноваженим органом країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент Меморандуму про обмін інформацією у разі здійснення операцій із перестрахуванням. Сам доопрацьований законопроект містить лише дві норми: перша норма – це скасування заборони, перестрахування у країнах, які не є членами СОТ і друга – щодо уточнення норми по вимогам до не включення держави, в якій зареєстрований страховик не резидент до переліку офшорних зон.

Хочу нагадати, що були також застереження щодо податкових органів, щодо ухилення оподаткування. І з набуттям чинності Податкового кодексу, хочу нагадати, що у 2012 році буде здійснена загальна норма щодо оподаткування на прибуток, а у 2011 році страхування буде перебувати у перехідному періоді, яке стосується 3-відсоткового від валового збору, включаючи і операції з перестрахуванням. І тому уповноваженим органом, який сьогодні присутній в залі, є застосована норма, якими вона вимагає здійснення ними переліку тих компаній, які на думку уповноваженого органу є недобросовісними і до них застосовується норма щодо додаткового оподаткування 12 відсотків. І таким чином якраз ті прогалини, які могли бути на думку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КЛИМЕНКО О.І. ... вони враховані. Тому з огляду на те, що є також позитивний висновок Головного науково-експертного управління, прийняти даний законопроект за основу. І Комітет з питань фінансів та банківської діяльності рекомендує Верховній Раді України прийняти даний законопроект за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися для обговорення.

За всіх буде Аржевітін.

 

13:32:14

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Я критикував попередню першу редакцію цього законопроекту. В цій редакції звичайно можна підтримувати цей  законопроект, тому що він врегулював головні питання: це те, що попередньо ми відмовлялись від того, щоб країна, де був нерезидент, не підписувала меморандумами між відповідними контролюючими організаціями, - цю норму врахували.

Далі, я, якщо ви пригадуєте, теж критикував про те, що ми повинні захистити більше, саме  права споживачів. І враховуючи те, що  Податковим кодексом зараз запроваджується якби рейтингове фінансування до тих країн-перестраховщиків, які будуть в країнах нерезидентів, те, що вже говорив доповідач. В разі, якщо вони не будуть відповідати тим вимогам, які установлює спеціальна комісія, то вони будуть сплачувати підвищений відсоток податків – це  12 відсоткову ставку.

Також я думаю, нові вимоги, які запроваджуються Податковим кодексом щодо того, щоб страхові компанії через декілька  років перейшли на загальну систему оподаткування. Я думаю, що це в якійсь мірі унеможливить такий відток чи відмивання коштів, які відбувались традиційно. 

Що стосується норми включення країн нерезидентів, які  не входять в СОТ? Зрозуміло, що тут мова йде про Росію. І дійсно, багато наших страхових компаній перестраховуються у Росії. З одного боку, можливо ці страхові компанії будуть не такі надійні, як в Європі, але  навантаження комісійних винагород, можливо, буде теж менше, і  це буде в якійсь мірі компенсувати оці ось ризики.

Тому моя пропозиція: в першому читанні, сьогодні підтримувати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Єдін, одна хвилина, від фракції яка не записалась.

 

13:34:29

ЄДІН О.Й.

Шановний Адам Івановичу, шановні колеги, я хотів би нагадати історію питання: що під час прийняття комплексу законів, пов’язаних із вступом України до СОТ, була частково дозволена страхова діяльність на території України страховиками-нерезидентами, як цього вимагала СОТ. Тобто метою змін була ре….лізація страхового законодавства. Але вона була ця діяльність обмежена низкою вимог до страховщиків-нерезидентів. Тому, як на мою думку, такі обмеження вони були неправильними, і що саме головне – цього не вимагало СОТ.

Тут було вже сказано Аржевітіним про те, що мова йде про Росію, де комісійні значно менші, ніж, скажімо, вимоги, ніж на європейському страховому ринку. Тож, як на мою думку, з урахуванням цього обговорення було б доцільно прийняти закон в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування. Прошу підтримати законопроект  за номером 6192-д про внесення змін до статті 2 Закону України "Про страхування" (щодо відміни вимоги про здійснення перестрахування лише в країнах - членах СОТ). Прошу підтримати.

 

13:35:59

За-259

Дякую. Закон прийнято в першому читанні.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку (реєстраційний номер 7051-д).

Прошу підтримати пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

13:36:35

За-205

Пропозиція підтримати.

Будь ласка, від комітету Прасолов Ігор Миколайович. Прошу.

 

13:36:46

ПРАСОЛОВ І.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, с вашего разрешения позволю напомнить, что данный законопроект еще 30 ноября 2010 года был отправлен в Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности на рассмотрение в повторном первом чтении. Наш комитет доработал данный проект закона и 22 декабря рассмотрел его на своем заседании. Во время разработки нами были проанализированы и в большинстве своем учтены замечания как Главного научно-экспертного управления Верховной Рады, так и предложения, которые поступили от вас, от народных депутатов Украины.

Проектом предлагается, во-первых, ввести дополнительные требования по финансовому мониторингу деятельности профессиональных участников фондового рынка, причем такие требования будут касаться и самих участников, и их подразделений, которые находятся как на территории Украины, так и за границей.

Во-вторых, предполагается не допускать лиц, имеющих непогашенную, неснятую судимость за преступления в финансовой сфере и служебной сфере тоже, к владению существенной доли в уставном капитале профучастников фондового рынка, то есть от 10 и более процентов.

Учитывая изложенное, комитетом было принято решение рекомендовать принять доработанный законопроект за основу. Прошу поддержать позицию комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Миколайович. Так, знову буде Аржевітін за всіх. Немає заперечень? Будь ласка.

 

13:38:30

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, дійсно, в такій редакції в першому читанні можна підтримати цю законодавчу ініціативу, адже врегульовано саме головне питання, що фінмоніторинг буде поширюватись не тільки на відокремлені відділення, які буде створювати юридична особа, а, власне кажучи, і на юридичну саму особу і на її дочірні підприємства. Це комплексний підхід і, звісно, правильно. Залишилось тільки, можливо, до другого читання врегулювати питання, а що, як бути за законом, якщо людина стала, як-то кажуть, от, на поганий шлях, має судимість і при цьому володіє 10 відсотками істотної участі у статутному капіталі? Ліцензію організація отримала, а завтра він скоїв злочин. Що бути з таким учасником? Як його виводити за  законом? Я думаю, що це потрібно врегулювати в  кінцевій редакції. Або Науково-експертне управління пропонує ще раз розглянути норму, якщо був скоєний такий злочин, у тому числі виходячи із закону це про відповідність юридичних осіб  за вчинення корупційних порушень, який вступає  в дію   з 1 січня цього року про необхідність  30-денного  терміну повідомлення про те, що такий злочин відбувся. Або можливо, якщо людина вчинила такий злочин, то три  роки, а може   три, а може й  п’ять йому заборонити  бути учасником такого товариства за те, що він  ось має  таку недобросовісну життєву позицію. 

Але те, що запропонованому зараз нам знову повторно на перше читання, логічно  підтримувати і до другого читання доопрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Так,  Єдін, одна хвилина.

 

13:40:29

ЄДІН О.Й.

Вельмишановний Адаме Івановичу, шановні колеги!  Законопроект є цілком позитивним для покращення регулювання фондового ринку та захисту прав споживачів. На сьогоднішній день фондовий ринок  України  є недосконалим та недостатньо прозорим, що призводить до проблем у його функціонуванні. Зміни, що пропонуються  у  законопроекті, є цілком слушними, особливо стосовно заборони володіння значною часткою у статутному капіталі професійних учасників  фондового ринку кримінальним елементам.

Законопроект є  суттєво доопрацьований профільним комітетом. І ще раз хотів  би наголосити про важливі проблеми, які вирішуються  у законопроекті. І вважаю, що  їх необхідно підтримати у  першому… прийняти за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення  питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу  законопроекту за номером  7051-д, про внесення  змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку). Прошу голосувати.

 

13:41:44

За-232

Дякую. Рішення прийнято.

Розглядаємо повторно з пропозиціями Президента України законопроект за номером 6604, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо компенсацій, компетенції, вибачте, правоохоронних органів у питаннях охорони підводної культурної та археологічної спадщини. Доповідає представник Президента Юрій Романович Мірошниченко. Підготуватись Бевзу.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, Представник Президента України у Верховній Раді України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо компетенції правоохоронних органів у питаннях охорони підводної культурної та археологічної спадщини» пропонується покласти на Службу безпеки України обов’язок здійснення, відповідно до законодавства, охорону підводної культурної та археологічної спадщини. Пропоновані зміни до статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України».

Таке нововведення не може бути підтримано. Оскільки, перше, зазначене зобов’язання не є властивим для Служби безпеки України.

По-друге, воно не узгоджується з визначеними для Служби безпеки України Законом України про Службу безпеки завданнями.

По-третє, здійснення заходів з охорони культурної спадщини не належить до чинників, що впливають на державну безпеку України.

По-четверте, Законом України про охорону культурної спадщини чітко визначена система органів управління в сфері охорони культурної спадщини, до якої не входить Служба безпеки України.

І за таких обставин глава держави вважає за необхідне утриматися від покладання на Службу безпеки України невластивих їй повноважень. У зв’язку з цим пропонує у законі, що розглядається, пункт 2 розділу I у частині внесення зміни до Закону України «Про Службу безпеки України» виключити.

Крім того, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується вирішення питання про надання посадовим особам Державної прикордонної служби України права складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, кодексу. При цьому, відповідні зміни помилково пропонується внести до частини 2 статті 255 пункт перший розділу першого закону, що розглядається.

Помилка полягає в тому, що частина 2 статті 255 кодексу визначає осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення для наступного розгляду справ органами, зазначеними лише у статтях 222-24418 кодексу. Справи ж з адміністративних, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92 кодексу – це порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини – розглядають органи, зазначені в інших статтях кодексу, а саме 218 і 219 -  адміністративні комісії та виконавчі комітети сільських, селищних та міських рад. Суб’єкти складання протоколів для розгляду справ такими органами визначаються не в частині другій, а в частині першій статті 255 закону.

Для виправлення такої помилки, що на практиці може призвести до проблем із правозастосуванням, Президент України пропонує відповідні зміни внести до першої частини статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також… тож пункт перший розділу першого закону, що розглядається, пропонується викласти в такій редакції. Перше. В абзаці 22 пункту першому частині першій статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (це  відомості Верховної Ради УРСР 1984 року, додаток номер 51 стаття 1122) слово із цифри, слово і цифри «статті 18510» замінити словом і цифрами «статті 92,  18510».

З огляду на викладене, прошу підтримати пропозиції Президента України до представленого закону.

Шановні колеги, власне, про що тут йдеться? Коли ми з вами ухвалювали  закон, ми не всі питання з вами  ретельно вивчили. Є технічна помилка, про яку я сказав, і пов’язана  з діяльністю прикордонної служби, і є суттєва помилка, коли на Службу безпеки України  покладаєм невластиві для неї функції, а саме: розслідувати або займатися питаннями захисту культурної спадщини  під водою.

Президент  звертає нашу з вами увагу на ці дві обставини і просить врахувати  його пропозиції. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи є запитання до доповідача? Прошу записатися. Будь ласка, 5 хвилин, Стоян.

 

13:47:56

СТОЯН О.М.

Слово передайте Ландіку, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік, будь ласка.

 

13:48:03

ЛАНДІК В.І.

Дякую. Це гарно, що ми  захищаєм спадщину і під водою, і на воді, і скрізь і все. Так я боюсь, що скоро з цим захистом спадщини  ми  не дамо і окунька піймать людині. Чи як там з цією спадщиною, риба тоже відноситься до спадщини?  Я  бачу, що Бевз каже, що ні, але треба казать, можна людям підходить до  цих водних ставків та річок чи вже  зовсім нікуди нельзя цій бідній людині  підійти? Дякую.

 

МІРОШНИЧЕНКО В.Р. Дякую, пане Володимире, за ваш коментар. Поділяю ваше занепокоєння, яке, звісно, має підстави, особливо коли  сьогодні ми  стикаємось з ситуаціями, коли прості громадяни фактично не можуть користуваться водоймами, але предмет регулювання  цього закону передбачає захист тієї культурної спадщини, яка знаходиться під водою, яка захищається відповідними органами, які розписані у профільному Законі  «Про захист культурної спадщини», але чомусь ми з вами до тих органів ще долучили і Службу безпеки України. До чого тут Служба безпеки України?

Президент звертає нашу увагу на те, що є перелік цих органів, і долучати ще один орган, якому не властиво займатися цими питаннями, ну, м’яко кажучи, є недоцільно. Тому дякую вам за ваш коментар і бажаю, щоби ми з вами завжди дуже уважно і ретельно розглядали всі наші законопроекти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

 

13:49:51

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, звичайно, це тішить безмежно піклування Президентом України про спадщину, особливу ту далеку, яка охороняється законом і має матеріальну цінність, і тим паче таке достатньо критичне ставлення до невластивих функцій, які хотіли надати Службі безпеки України. Але б хотілось почути кілька слів про сучасну українську мистецьку в майбутньому спадщину. Ну, от я ви ставитесь і особисто, і, я думаю, як Президент про переслідування відомої письменниці пані Матіос, яка переслідується за запитом одного нашого колеги з комуністичної партії? Лауреата Шевченка викликають на допити, лауреата Шевченківської премії. Це жива людина, яку ми хочемо перетворити в спадщину, поховавши її. Яка мета у Президента, тут ваша особиста позиція і позиція політичної сили, яку ви представляєте, і особисте ставлення до переслідування і вилучення книги з обігу? Книжка з обігу вилучається вперше в історії України.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.  Дякую, пане Андрію, за ваше запитання. Теж поділяю ваше занепокоєння, і тим більше ви як представник опозиції звертаєте увагу і Верховної Ради, і Президента, і його представника у Верховній Раді на такі факти. Можу вас запевнити і абсолютно відповідально заявити, що Президент України як за Конституцією суб’єкт, який захищає права і свободи людини і громадянина, в тому числі і в сфері свободи слова і права висловлення своєї думки, надзвичайно принципово ставиться до будь-якого факту, який стає йому відомим. Якщо ви сьогодні публічно озвучуєте такий факт, я доведу цю інформацію. Переконаний, що Президент візьме це під контроль особистий. Але звертаю вашу увагу, що Президент є тим інститутом, який не втручається в діяльність правоохоронних або судових органів, або в діяльність народних депутатів, і тому право народного депутата звернутися воно  було реалізовано. Якщо правоохоронні органи порушать закон, коли будуть  розслідувати ті факти або…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я не зупиняв, але попереджую. Будемо говорити про закон, а закон має підводну культурну та  археологічну спадщину. Те, що ви задаєте, не має ніякого відношення до підводної спадщини і археологічної.  Будь ласка, Томенко.

 

13:52:36

ТОМЕНКО М.В.

Шановний  Юрій Романович, я вважаю, що постановка питання про законопроект і предмет регулювання є надзвичайно важливий, тому що як існує у нас «чорна» археологія, так існує і підводна «чорна» археологія, тому що є дуже багато місць, які фахівці знають, зокрема, і біля Запоріжжя, і біля Хортиці, де всі знають, де є  достатньо цікаві місця, які варто було би обслідувати і звичайно інституційно через структури влади і через контроль  це мусить здійснюватися. Я погоджуюся, що можливо це не справа СБУ, але загально, я думаю, що такий законопроект потрібний.

А принагідно хочу звернуть вашу увагу і хотів, щоб ви передали всім структурам влади, починаючи з правоохоронних структур Міністерства культури, що у нас зараз більша біда – захистить музеї, які сьогодні практично не мають охорони. Більшість  регіональних музеїв сьогодні не охороняється.

От сьогодні я прочитав, не буду називать, щоб рекламу погану  робить,  в одному обласному центрі 150 експонатів украли, в іншому. Тобто сьогодні нам треба захистити діючі музеї і діючу культурну спадщину, а місцева влада каже: «Грошей немає». Бо їй реально не дали гроші центральні влади. Тому я вважаю, що невідкладно треба знайти  механізм, щоби Міністерство культури проконтролювало і  місцева влада, щоб у нас всі музеї, де є реальна культурна спадщина, охоронялися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін, будь ласка.

 

13:54:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний  представнику Президента! Ви знаєте як я вас поважаю? Але я хочу запитати, щоб ви довели, будь ласка, Президенту також, що Службі безпеки треба займатися археологічною спадщиною. Я думаю, що він прийде до цього висновку. Це надзвичайно важливо.

І доведіть, будь ласка, до його відома, що, з повідомлення Рахункової палати, 80 мільйонів гривень використано не за призначенням по Євро-2012. Це і в СБУ, і в МВС.

І доведіть до нього, будь ласка, що він гарант Конституції, Головнокомандуючий. А положення про контроль, про уповноваженого за контролем за СБУ писав я особисто. Тому я знаю, що треба робити там. Треба порушувати зараз справи, розслідувати їх треба і повідомити суспільству.

Через це не думаю, що треба нам виключати Службу безпеки, бо вона займається і боротьбою з корупцією, і все. Тому, думаю, що доведіть це до відома Президента, получіть добро – і тоді ми будемо, дійсно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Ваше занепокоєння є абсолютно обґрунтованим. Єдине, що ми з вами є учасниками політичного процесу, і дуже часто лунають звинувачення на адресу СБУ, коли вона в тих чи інших обставинах критикується за те, що виконує не властиві функції, розслідує не властиві справи.

Саме тому Президент як гарант Конституції, прав і свобод людини і громадянина говорить про те, що, якщо йтиметься про кримінальні справи, то у нас є правоохоронні органи, а це міліція, а це прокуратура. СБУ ж відповідно до свого закону займається питаннями національної безпеки.

Що ж стосується ваших коментарів з приводу інших обставин, то я, звісно, буду доводити і до Президента ваше занепокоєння, і, власне, те, що ви його озвучуєте в залі Верховної Ради, теж є свідченням того, що суспільна увага, і депутатська увага, і владна увага буде прикута до тих питань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету Бевз Валерій Ананійович.

 

13:56:37

БЕВЗ В.А.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Декілька буквально коротеньких зауважень.

Перше. Автор цього  законопроекту – не Президент, автор цього законопроекту являється народний депутат Шемчук Віктор Вікторович, це перше.

Друге, мова йде не про рибу в законопроекті, а про підводну культурну та археологічну спадщину нашої держави, це, так би мовити, ще одна ремарка.

І третє, з цим законопроектом Президент повністю погодився за виключенням підслідності, про що наголошував шановний Юрій Романович. І профільний комітет, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, повністю з пропозиціями Президента погодився і просить народних депутатів: проголосувати за цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, шановні колеги, чи є запитання? Валерій Ананійович, нє… поверніться на трибуну. Якщо є запитання – запишіть. Немає?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Будь ласка, Зарубінський.

Виступів немає при такому, при повторному розгляді.

 

13:57:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Адам Іванович, я перепрошую, це технічна помилка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Помилка.

Так, Шаров Ігор – те саме, мабуть. Яворівський, прошу.

 

13:58:02

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, ну, справді, ми з вами в Україні в нас проблема наземного збереження спадщини культурної, фактично, вже вирішена. Всі проблеми зняті, вирішені, тут немає більше про що дискутувати.

Поруч із Десятинною церквою уряд виділяє десять мільйонів, я повторюю, десять мільйонів на будівництво нового, невідомо ще якої конфесії це буде храм, але, фактично, підмурівки Десятинної церкви будуть знищені. Київська міська рада виділяє з свого жалюгідного бюджету, не маючи коштів сьогодні на доплати, на потреби цього… вкладають величезні гроші, голосують прямо з голосу, щоби вкласти в будівництво нового храму на площі Московській, де буде кінозал, де буде готель, по-моєму, ще й будинок розпусти планується. Через те проблеми наземні ми вже вирішили.

Пане Юрію, ситуація склалася така, питання непросте, я прекрасно розумію про те, що сьогодні можна відбитися і сказати: це не компетенція Служби безпеки, це не компетенція прикордонників. Тобто ми знову повертаємося до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз нагадую: немає ніякого обговорення. У вас було… поставлена можливість задати запитання, ви його не поставили. Це – ваша проблема.

Переходимо до розгляду законопроекту із пропозиціями Президента. Будь ласка, ставиться на голосування пропозиція Президента перша, яку комітет пропонує підтримати. Прошу голосувати.

 

13:59:50

За-288

Підтримано. Ставиться на голосування друга пропозиція Президента, комітет пропонує її врахувати, прошу голосувати.

 

14:00:16

За-300

Підтримана поправка.

Таким чином,  шановні колеги, усі поправки Президента підтримані. Я пропоную проголосувати про прийняття Закону за номером 6604  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо компетенції правоохоронних органів в питаннях охорони підводної культурної та екологічної спадщини (з урахуванням пропозицій Президента). Прошу голосувати.

 

14:00:59

За-283

Закон прийнято.

На цьому ранкове засідання Верховної  Ради оголошую закритим. О 16 годині будемо продовжувати. Прошу комітети, до яких ми зверталися на ранковому засіданні, це і комітет Яворівського, і комітет Мартиненка, ті питання, які ми вас просили, щоб ми розглянули, підготуйте, будь ласка, їх до розгляду.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку