ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

14 грудня 2010 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК 

 

запрошені Верховної Ради! Прошу підготуватися до реєстрації.

Будь ласка, прошу ввімкніть систему «Рада», реєструємося.

10:02:34

У сесійній залі зареєстровано 413 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Є тут переживання особливо у Юрія Анатолійовича та інших: де Голова? Він виконує державні функції. Сьогодні, ви знаєте, нарада послів України відбувається і усе керівництво держави бере у ньому участь.

Дозвольте проінформувати про підсумки пленарної роботи Верховної Ради за період з 30 листопада по 3 грудня. Відбулося п’ять пленарних засідань Верховної Ради, розглянуто 122 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 23 закони та 15 постанов, 16 законопроектів прийнято за основу, два законопроекти направлені до комітету до підготовки на повторне перше читання, три законопроекти повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, чотири законопроекти повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 34 законопроекти та два проекти  постанов – відхилено.

За результатами розгляду пропозицій Президента України два закони прийнято в цілому з урахування пропозицій Президента України. Проголошено було 59 депутатських запитів.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій із внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень.

Прошу представників фракцій здійснити запис на виступи. Будь ласка, Чечетов, Партія регіонів, підготуватися Гриневецькому.

Юрій Мирошниченко, прошу.

 

10:04:42

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. 9 грудня Президент України започаткував перший етап адміністративної реформи, яка передбачає суттєві зміни у структурі центральних органів виконавчої влади. Президент України наголошує, що реалізація адміністративної реформи працюватиме на підвищення ефективності державного управління, наближення влади до людини. Існуюча до недавнього часу система, за якою один орган, а це, як правило, галузеве Міністерство, одночасно ухвалював рішення, забезпечував його виконання і контролював цей процес, продемонструвало цілковиту неефективність. За таких умов створювалися широкі можливості для корупції, зловживання владою, саботажу виконання законів і ігнорування інтересів людей.

На першому етапі першочергова увага приділяється реформуванню Кабінету  Міністрів як вищого органу у в системі органів виконавчої влади. Зокрема, радикально зменшилася кількість членів уряду, скасувалися урядові комітети, більш ніж на 50 відсотків буде скорочено Секретаріат Кабінету  Міністрів. Це дозволить прискорити підготовку, узгодження і прийняття урядових рішень, уникати дублювання функцій. Визначено шість типів центральних органів виконавчої влади – Міністерство, служба, інспекція, агентство, незалежні регулятори і органи із спеціальним статусом. Із 112 центральних органи виконавчої влади створено 63, у тому числі 16 міністерств, 28 служб, 13 агентств і сім інспекцій.

Змінилася система управління міністерствами, в яких вводиться посада керівника апарату, заступника міністра. При цьому у міністра залишається два заступника з політичним статусом.

Запроваджується нова система державного управління, за якою міністерства будуть розробляти стратегію діяльності, фактично політику, агентства – управляти державним майном, природними ресурсами, реалізовувати проекти, служби – надавати послуги громадянам та юридичним особам, інспекції  здійснюватимуть контроль в інтересах громадян за роботою перерахованих органів, а незалежні реєстратори ухвалюватимуть об’єктивні і неупереджені рішення на ринках природних монополій, знову ж таки керуючись інтересами громадян.

Одночасно починає реформуватися державна служба. Президент України готує до подання в парламент проекти законів «Про державну службу», «Про центральні органи виконавчої влади», а також зміни до законів «Про Кабінет Міністрів», «Про боротьбу з корупцією», діяльність незалежних регуляторів національних комісій регулювання ринків природних монополій.

Нашим спільним важливим завданням є прийняття Закону про доступ до публічної інформації та нової редакції Закону про інформацію, що не дозволить чиновникам приховувати інформацію та унеможливить їх зловживання, забезпечить контроль громадськості над прийняттям і виконанням управлінських рішень на всіх рівнях.

Шановні виборці, шановні колеги! Головна мета адміністративно реформи зробити владу доступною, прозорою та ефективною, а також підконтрольною громадянам. У системі органів виконавчої влади, починаючи від Кабінету Міністрів  та міністерств і до обласних та районних адміністрацій, повинні без зволікань ухвалюватися фахові рішення, а підготовка та прийняття рішень має відбуватися відкрито для громадськості. Слід позбутися дублювання функцій у різних міністерствах і відомствах, спростити процедуру підготовки та погодження проектів рішень, прискорити їх прийняття і забезпечити неухильне виконання, запровадивши відповідальність чиновників за прийняття рішення і їх реалізацію.

Крім того, влада має стати, дійсно, доступною для громадян. Зокрема шляхом забезпечення вільного доступу до публічної інформації, реального громадського обговорення проектів рішень, регуляторного особистого прийому громадян керівниками органів влади.

У ході адміністративної реформи, дійсно, відбудеться скорочення значної кількості державних службовців. Однак, по-перше, звільнення відбуватиметься у строгій відповідності до вимог Трудового законодавства, з дотриманням всіх соціальних гарантій.

По-друге, ці спеціалісти зможуть працювати в народному господарстві, що має стати позитивним поштовхом для економіки. Реформування центральних органів виконавчої влади, це тільки  перший етап адміністративної реформи. Запланована зміна в системі всієї виконавчої влади, суттєве скорочення чиновників, які представляють центральну владу на місцях і одночасне посилення ролі і збільшення повноважень органів місцевого самоврядування, але не за рахунок збільшення їх чисельності, а за рахунок підвищення якості роботи.

Наступним кроком стане реформа органів місцевого самоврядування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, завершуйте.

 

МІРОШНІЧЕНКО Ю.Р. Президент України поставив чітке завдання, сформувати компетентний, ефективний і мобільний державний апарат, здатний забезпечити прийняття і реалізацію державних рішень, надавати якісні послуги громадянам, а також спроможний провести реформи і модернізацію країни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, фракція Народної партії, за ним - Микола Мартиненко.

 

10:10:26

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Найголовнішою темою сьогодення є, безумовно, реформи в суспільстві і реформа державної влади, зокрема. Мета її на перший погляд зрозуміла, оптимізація системи центральних органів влади та підвищення ефективності державного управління.

Як прихильник сильної державної регіональної політики, я хотів би, щоб адміністративна реформа стала одним з перших кроків на шляху до усунення перешкод регіонального розвитку, подолання надмірної централізації та бюрократизації.

Тож сподіваюсь, що зазначена ініціатива в решті-решт вийде на новий формат відносин між центром та регіонами і стане підґрунтям для реалізації національних інтересів.

Разом з тим не слід забувати, що майбутнє перетворень залежить від людей, які  її реалізують. Можна дискредитувати реформу її недбалим виконанням, вихолостити її суть, викликати обурення суспільства.

За останні роки ми неодноразово були свідками  того, як важливі перетворення гальмувалися через неефективну роботу або відвертий саботаж чиновництва та незрозумілість їх дій для громадян. Запорукою ефективності реформ є спадкоємність влади. На жаль, говорити про чітке дотримання цього принципу важко, оскільки він був порушений ще у 2005 році, коли відбулася масова зачистка державних службовців. Сьогодні знову постає питання формування професійного чиновництва, яке б служило державі, а не корпоративно-егоїстичним інтересам.

На недавньому засіданні РНБО Президент України закликав уряд казати правду щодо соціально-економічної ситуації в країні. Більш того, підвищення ефективності висвітлення діяльності органів виконавчої влади та поширення інформації про здійснювані в Україні реформи, розглядається як відповідь на виклики національній безпеці держави у 2011 році, про це зокрема говориться в Указі Президента від 10 грудня поточного року. Вже ухвалено Податковий кодекс, який викликав неоднозначну реакцію в суспільстві. На черзі інші, не менш важливі законодавчі акти і ми не знаємо як громадяни відреагують на них. Є приклад, можна навести пенсійну реформу. Тривалий час ми чули сором’язливі запевнення можновладців про те, що пенсійний вік для українських громадян підвищуватися не буде. Сьогодні ми чуємо протилежне. Як і кому в цій ситуації вірити, адже говорили одні і ті ж самі люди. Коли можновладці мовчать або кажуть неправду, починають працювати альтернативні джерела інформації. Тим більше, що сьогодні технології дозволяють це робити швидко і ефективно. Правдивість влади, на моє переконання, починається з відмови від подвійних стандартів, поваги до права, Конституції, законів.

Дуже часто в цій залі згадуються слова «дефіцит» та «інфляція», говорять про дефіцит бюджету та грошову інфляцію. Проте чомусь мало хто говорить про такі поняття як дефіцит суспільної підтримки та інфляція довіри. Звісно, не можна розраховувати на те, що непопулярні та болючі заходи будуть позитивно сприйняті населенням. Цього не сталося і в більш заможних країнах ніж наша, але там принаймні влада відверто говорить про необхідність обмежень і звертається до громадян із закликом до порозуміння, а не відмовчується.

Сьогодні Україна очікує черговий транш від Міжнародного валютного фонду. У зв’язку з цим хотілось би почути відповіді на  такі питання. Чи  стануть умовою отримання чергового траншу наступні кроки: проведення пенсійної реформи з обов’язковим підвищення пенсійного віку і як це узгоджується з Конституцією; запровадження пені за борги, за послуги житлово-комунального господарства з можливістю виселення із житла;   чергове підвищення ціни на газ в 2011 році з поступовим доведенням її до ринкової; скорочення дефіциту бюджету до рівня 3,5 відсотки ВВП у 2011 році і 2,5 відсотки в 2012 році; поетапне підвищення тарифів на послуги ЖКХ та доведення їх до рівня собівартості; відмова у випуску п’ятого траншу ПДВ-облігацій; зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Останнє питання має особливу вагу. Сучасній Україні земля як товар завжди буде цікавити крупний іноземний капітал, відповідно викликає цілком обґрунтоване побоювання. Яким чином буде здійснюватися приватизація нашого головного національного багатства і чи не будемо ми розплачуватися за отримані кредити вітчизняними чорноземами?

Суспільство чекає правдивих відповідей на ці питання. Правда, якою б вона не була гіркою, все ж краще ніж постійне замовчування. А правда збоку влади – це повага до своїх громадян. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна –Народна  самооборона". Підготуватись Симоненку.

 

10:15:36

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги! Як говорив один західний економіст, «ви не можете вирішити проблему – поки  не визнаєте, що вона у вас є».

2 грудня провладна парламентська більшість прийняла рішення, яке було продиктовано суто політичними мотивами, точніше, не прийняла, відмовилась проголосувати за проект Постанови про парламентські слухання щодо стану та перспектив розвитку відносин України з Росією та Євросоюзом. Влада продемонструвала небажання публічно обговорювати ключові питання зовнішньої політики. Але зовнішньополітичні  диспропорції у трикутнику Україна-Європа-Росія нікуди не подінуться. Як відомо,  проблеми повільно вирішуються, зате швидко розмножуються. Я вже говорив про те, що на європейському напрямку маємо значно нижчу динаміку, ніж на російському.

З одного боку, аморфний план дій щодо безвізового режиму, який ні до чого не зобов’язує Європейський Союз, а також переговори щодо угоди про асоціацію, що тягнуться вже 4 роки. З  другого бартер – флот на газ – і дедалі конкретніші і масштабніші проекти  у базових галузях української економіки. Але чи піде на користь Україні ця висока динаміка відносин з Росією?

Останнім  часом бачимо постійні  спроби взяти під контроль нашу газотранспортну систему, досягти злиття «Нафтогазу» з «Газпромом», спостерігаємо  рецидиви митних воєн. Згадані парламентські слухання і задумувалися для визначення зовнішньополітичного балансу в трикутнику Україна-Європа-Росія.  Балансу вигідного, насамперед, для України.

Для комплексного аналізу необхідна спільна і узгоджена робота законодавчої та виконавчої гілок влади. Парламентські слухання – це адекватний спосіб  прозоро і публічно об’єднати їх  зусилля. Але громадянам дали зрозуміти: всі ключові зовнішньополітичні рішення і надалі прийматимуться кулуарно. Впевнений, це ув’язнення зовнішньою політикою у високих кабінетах шкодить і вищому керівництву держави, і країні в цілому. Прикро, що частина депутатів власними руками девальвує  вітчизняний парламентаризм. Більшість, по суті, відмовляється від права і обов’язку, закріпленого за Верховною Радою Конституцією, визначати засади  внутрішньої і зовнішньої політики України.

Ми внесли проект нової постанови номер 7432 про проведення парламентських слухань щодо двох конкретних тем у відносинах України з Росією  та Євросоюзом. Маю на увазі можливість вступу до Митного союзу Росії, Білорусії та Казахстану, про яку говорили наші високопосадовці, а також цілий вузол питань, пов'язаний із досягненням угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Як відіб’ються кроки у напрямі Митного союзу на нашій європейській та глобальній інтеграції? 

Нагадаю, рух в Європу – головний напрям нашої зовнішньої політики, він законодавчо закріплений і його ніхто не скасовував. Але виникає загроза: по-перше, обмеження доступу до європейських ринків та технологій; по-друге, максимального ускладнення, якщо не зриву, процесу переговорів про зону вільної торгівлі з ЄС. Адже в Митному союзі є своя комісія, яка і проводить переговори з третіми країнами. Україна там матиме лише один голос.

На відміну від інших членів Митного союзу Україна є членом Світової організації торгівлі. Тому для нас вступ до цього союзу означатиме конфлікти з країнами СОТ і відповідні економічні санкції.

 Як бачите, питань для обговорення більше ніж достатньо. Сподіваюсь, що цього разу політика відступить на другий план, здоровий глузд і відповідальність переможуть, і Верховна Рада проголосує за цю постанову. Нам нікуди не подітись від серйозних фахових розмов на зовнішньополітичні теми. Лише так виконавча, законодавча гілки влади зможуть прийти до продуманих і корисних для країни рішень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Симоненко Петро Миколайович, фракція комуністів. За ним буде виступати Яворівський.

 

10:20:06

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Одним из ключевых вопросов, который нам предстоит рассмотреть в ближайшее время, и который волнует всех – это реформа пенсионной системы. Ознакомление с предложениями правительства по пенсионной реформе дает основание заявить, что они разработаны не в интересах человека труда, не из цели повышение уровня жизни наших пенсионеров, а исключительно ради получения очередного транша МВФского кредита и в соответствие с кабальными требованиями МВФ.

Во-первых, мы – коммунисты – считаем, недопустимым и аморальным, чтобы в условиях, когда за последние два десятилетия продолжительность жизни в Украине резко сократилась, был поднят пенсионный возраст и увеличен на 5 лет необходимый для получения пенсии трудовой стаж: до 30 лет для женщин и 35 для мужчин.

Мы убеждены, что такие меры приведут к значительному росту безработицы, прежде всего среди нашей молодежи. Куда деваться молодым людям в условиях безработицы? На стакан, иголку наркомана, преступные группировки, либо выехать за пределы Украины. Как следствие, возникает дополнительная угроза национальной безопасности, связанная с ростом преступности, бездомности, беспризорности и углублением социальной деградации.

Во-вторых, мы против, чтобы были отменены специальные пенсии для тех, кто проработал в тяжелых условиях и на вредных производствах, для ветеранов вооруженных сил и правоохранительных органов, других категорий граждан, чей труд или служба связаны с риском для здоровья и жизни.

Предлагаемое сокращение пенсий для работающих пенсионеров мы рассматриваем как нарушение их конституционных прав. Мы категорически возражаем, чтобы пенсии облагались подоходным налогом, потому что это не доход, это сбережения наших граждан. В то же время мы считаем необходимым существенно сократить разрыв между максимальной и минимальной пенсиями за счет урезания непомерно высоких пенсий, которые сегодня установлены для отдельных категорий госслужащих: прокуроров, судей, министров, депутатов и так далее. Надо поднять минимальные пенсии, таким образом восстановить в этом вопросе социальную справедливость.

В-третьих, в Украине нет сегодня условий для того, чтобы внедрять две параллельные пенсионные системы: накопительную и солидарную. Давайте, уважаемые коллеги, смотреть на вещи реально. Низкий уровень заработных плат, высокий уровень цен, высокий уровень жилищно-коммунальных платежей не дает никаких шансов украинским рабочим, селянам, учителям, врачам, научным и творческим работникам, работникам культуры, служащим, мелким предпринимателям и так далее откладывать деньги в накопительный фонд. Согласно данным Организации Объединенных Наций более 80 процентов наших граждан живут за чертой бедности. Кроме того, высокий уровень безработицы и тенезация экономики дает основание мне утверждать, что денег не будет ни в солидарном, ни в персональном накопительных фондах.

Кроме того, восстала реально проблема и государство обязано сегодня контролировать другую проблему. Это, прежде всего, цены на социально значимые товары, услуги и продукты питания, жилищно-коммунальные тарифы, чтобы инфляция и повышение цен не съедали трудовые пенсии. Очередная авантюра Тигипко закончится тем, что это приведет к социальному взрыву и, естественно, снижению жизненного уровня наших граждан.

Уважаемые коллеги! Я хотел бы также сегодня поделится с вами некоторыми соображениями в связи с тем, что на слуху скандал, связанный с публикацией интернет-ресурсом «WikiLeaks» секретной переписки американских дипломатов. При  этом не имеет значение случайная ли эта утечка информации или специально спланированная операция. Факт остается фактом. Но нам сегодня надо детальнейшим образом проанализировать, а что происходило за годы независимости в Украине. Опубликованные документы – это лишь часть того преступного предательского пути национальных интересов, которые подтвердили правоту наших выводов о том, что за годы    прошедшие после выхода Украины из состава СССР наша страна  обрела только бумажную независимость и бумажный суверенитет, полностью оказавшись под властью международного капитала во главе с Соединенными Штатами и Международным валютным фондом.

Помните, уважаемые коллеги, как на заре нашей независимости к каждому министру был представлен иностранный советник. Каждому госчиновнику, по сути дела, давались указания, как он должен действовать.  

Помните как Верховная Рада, принимая якобы законы Украины,  переводила с английского и других языков законы других государств, а не законы народа Украины.

Помните, как формировалась пятая колона в Украине. Соросовские выкормыши здесь нам рассказывали, как надо жить. А тем более, когда госдэповские структуры грантоедов сегодня захватили Украину и, по сути дела, формируют пятую колону из граждан Украины, которая предательски относится к развитию и перспективам развитию Украины.

Я также хотел бы обратить ваше внимание на то, что полевые…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М. … обратить ваше внимание, уважаемые коллеги,  что эти помаранчивые полевые командиры, ведь они готовились тоже американцами не для борьбы за независимость, а для уничтожения перспектив Украины.

Поэтому я считаю, что Генеральная прокуратура должна очень серьезно заняться ответственностью тех чиновников и тех, кто бегал в посольства Соединенных Штатов Америки отчитывать, как он предает Родину и как он изменяет своему народу. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Яворівський, фракція “Блоку Тимошенко”, передає Івану Кириленко, прошу.

 

10:25:51

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні співвітчизники!  Вже незабаром Новий рік, не за горами 20-та річниця незалежності. Згадаймо, починали ми свій новий відлік, перебуваючи  по багатьох показниках у 20-ці найрозвинутіших країн світу.

Нині ми теж у 20-ці, але у другій сотні. Абсолютно очевидно, старі підходи,  за якими і жили і працювали всі ці роки вже давно себе вичерпали. 

Радикальне оновлення всіх сторін нашого буття вже просто неминуче.  І можливості чи не вперше теж склалися унікальні. Ще ніколи у нас не було такої слухняної вертикалі усіх гілок влади, такого чіткого їх підпорядкування єдиному центру, ще ніколи так  в автоматичному  режимі за  єдиним помахом руки не працював вітчизняний парламент. Одним словом, можна спокійно, не звертаючи уваги ні на що і ні на кого, робити   все, у тому числі і реформи.  І судячи з усього, процес пішов. Тільки у якому напрямку?  Так, реформи  можна  здійснити  швидко,  навіть ефектно, обравши найкоротший  шлях, а саме: перерозподілу загального пирога, тобто  відібрати у одних  і передати іншим. Але  пиріг від цього більше не стає.

Є інший шлях: вкласти ресурси  у розвиток, створення нової продукції з якісно іншими властивостями. Це, звичайно, довша дорога, без особливого     ефекту на початку, з багатьма невідомими і значними ризиками. Але ж придивімося до досвіду "Великої двадцятки", куди Україна, до речі, збирається пробитися вже  за декілька років. Не для іронії це говорю. Бо до історії тієї ж Південної Кореї придивитися то варто. По території це лише декілька наших областей, але  з набагато біднішими  ресурсами. І при цьому виробляють щороку товарів і послуг  майже на півтора трильйона доларів. Ми, до речі, у   10 разів менше.  А  ще якихось  30-40 років тому  Корея  була там, де  сьогодні  Сомалі. З чого вони почали?  Вклали,  що могли,  не у перерозподіл, а у мозги, тобто у науку, в надсучасні технології, у перспективні розробки. У результаті ми вже  20 років, як везли, так  і веземо у ті країни  металургійну  заготовку по  500 доларів за тонну, а звідти   зроблені  у тому  числі і з нашого металу легкові  автомобілі, сучасну побутову техніку, комп’ютери, а зовсім скоро у чудо-продукції нанотехнологій.   У новій доданій вартості ціна цього металу зростає у сотні, навіть   тисячі разів. Але вже не метал формує   вартість   кінцевого продукту, а знову ж таки мозги. От  звідки у них високі  зарплати,  достойні пенсії, ситі бюджети і красиве життя.

Отже, і у нас без радикальних структурних змін, перш за все в економіці, тобто без створення нових високотехнологічних виробництв і навіть галузей ніякого українського чуда, ніякого прориву і вищого рівня життя не буде. Так і залишимося третьосортним сировинним придатком для сильных мира сего. В запропонованих владою новаціях такого прориву не видно. Ніхто не буде суперечити. Роздутий апарат не зачищати, а скорочувати треба. Встановити нарешті, як ми і пропонували, справедливість в пенсійних питаннях треба. Але це далеко ще не реформи. А лише елементарне внормування проблем за рахунок того ж таки перерозподілу.

А візьмемо вже діючі податки у реформу. Де там могутні мотивації для принципово нового розвитку? Та ні. Там в більшості норм той же таки банальний перерозподіл. Причому, багатим олігархам менші податки. Дрібному і середньому підприємцю – більші. А очікувалось, що хоча б для паливного комплексу щось та й запропонується. Адже ми єдина країна в світі, яка без ущербу для своєї продовольчої безпеки може повністю себе забезпечити альтернативним, відновлювальним, екологічно чистим біопаливом. Невеликі кошти треба вкласти, пільгові податки років на 5 – і можемо отримати інший рівень енергетичної залежності, сотні тисяч сучасних робочих місць, гарантовану мотивацію аграрному сектору.

Немає, на жаль, цього ні в Податковому кодексі, ні в бюджеті на 2011 рік. Знову мільйони тонн насіння повеземо за копійки до Європи. А звідти вже за дзвінку монету біопальне з позначкою «Євро». І вже вкотре співвітчизники логічно запитають, чому бідні?

Є велика підозра, що аналогічні підходи будуть закладені і в інші реформаторські новації. Пенсійна реформа зведеться до підвищення пенсійного віку. Жаль жінок. Їм і в 35 років роботу знайти важко. Реформа в ЖКХ завершиться різким підвищенням тарифів, ціни на послуги – драконівською пеньою. Про Трудовий кодекс і говорити не буду.

Коли ви, шановні, прийшли до влади, то чітко заявили, що це всерйоз і на довго. Якщо так, то робити треба зміни глибокі й ґрунтовні. Без піару і декорацій. Бо інакше буде несерйозно, а значить і не на довго. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. Шановні колеги! Виступі від представників фракцій і уповноважених закінчено. Переходимо до реалізації порядку денного.

Розглядаємо розділ про включення до порядку денного сесії. Будь ласка, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного законопроекту за номером 7450, проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України. Це пов’язано із прийняттям бюджету, шановні колеги. Прошу підтримати.

 

10:31:39

За-251

Прийнято.

Будь ласка, Сас, мікрофон.

 

10:31:46

САС С.В.

Дякую. Шановний Адам Іванович, шановні колеги.

Ну, для того, щоб включити до порядку денного якесь питання, треба все-таки дотримуватись процедури, передбаченої Регламентом. Зокрема, частиною першою статті 23, де зазначено, що включення питань до порядку денного затвердженого включається за тією самою процедурою, що і до порядку денного сесії, а значить, треба проводити обговорення за скороченою процедурою, треба  попередній висновок комітету щодо тих, цих питань. Даний законопроект тільки сьогодні розданий народним депутатам, хоча Регламент передбачає і інші моменти. Він передбачає включення більш як до чотирнадцяти законів України, встановлює податки, збори і інші питання вирішує оподаткування. Тому, Адам Іванович, я прошу вас, все-таки звернути увагу на вимоги Регламенту і чітко виконувати процедуру, передбачену законом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будемо звертати. Ми включаємо до порядку денного, не розглядаємо. Так що, коли будемо розглядати, ви матимете слово розкритикувати в пух і  прах цей законопроект. Є пропозиція включити до порядку денного проект  Закону  про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо матеріальної підтримки материнства і дитинства) (реєстраційний номер 7350) (автор законопроекту – Президент України).  Прошу підтримати.

 

10:33:33

За-273

Дякую, підтримано.

І давайте так, шановні колеги,  на зауваження  колеги Саса поступим таким чином. Якщо  у когось із вас є  якісь застереження до того чи іншого  законопроекту, який я буду оголошувати, піднімайте руку, ми вас послухаєм.

Я ставлю на розгляд питання про включення до порядку денного проекту Закону про регулювання містобудівної діяльності (щодо скорочення дозвільних процедур у будівництві) (реєстраційний номер 7418) (суб’єкт законодавчої ініціативи – Кабінет Міністрів). Немає, так? Тоді ставлю на голосування.

 

10:34:28

За-229

Законопроект включено до порядку денного.

Розглядається питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних, законопроект за номером 7355 (суб’єкт ініціативи – уряд). Прошу голосувати.

 

10:35:06

За-246

Включено до порядку денного.

Розглядається питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо нагляду на консолідованій основі (реєстраційний 7399). Автор законопроекту – Національний банк. Ви знаєте, що ми їм повернули цю можливість, вірніше Конституційний Суд повернув. Є зауваження. Аржевітін, будь ласка.

 

10:35:38

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, шановний головуючий! Як можна ставити у порядок денний того, що фактично у нас немає поки що. В комітеті цей законопроект не розглядався, заключень науково-експертного управління немає. Тобто він буквально один день як надійшов до нашого комітету, і ми його … Це дуже складний законопроект, і вже його ставимо у порядок денний. Тому я пропоную його не включати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Але він до Верховної Ради надійшов ще 19 листопада, вручено комітету 30 листопада. Не так багато часу, але уже два тижні пройшло, так, більше навіть.

Я ставлю пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду на консолідованій основі) (реєстраційний номер 7399). Прошу голосувати.

 

10:36:45

За-280

Питання включено.

Розглядається питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до законів України "Про здійснення державних закупівель" та "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні" (реєстраційний номер 7348), вноситься колегою Зацом. Прошу… Да, будь ласка, мікрофон Симоненка.

 

10:37:20

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, я хотел бы прокомментировать, почему фракция сейчас воздержится от голосования.

Нам надо внести ясность. Одно дело – чемпионат Европы, и мы поддерживаем чемпионат Европы, то, что по футболу, имеется в виду, и то, что государство должно, действительно, быть готовым и не утратить свой международный имидж и авторитет. Но речь идет о том, что там через запятую добавлено «та інші спортивні заходи». Что это за «інші»? У нас уже, так скажем, під «інші» завозят все, что угодно, и каким угодно образом уходят от того, чтобы нести ответственность перед государством, выплачивая те же самые налоги. Поэтому, если под «іншим» мероприятием предусматриваются какие-то, так скажем, непонятные для нас  сегодня и не имеющие того значения, которое придается чемпионату Европы по футболу, естественно у нас возникает вопрос. Поэтому мы сейчас воздержимся  от голосования. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Томенко, будь ласка.

 

10:38:21

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я підтримую Петра Миколайовича ще і з двох додаткових причин.

Перше. Коли йдеться мова про використання коштів без проведення тендерних процедур, до нас повинен поступити законопроект від уряду, і уряд нам повинен… поінформувати нас. До речі, попередній закон, який ми  проголосували, там врахована моя поправка, що уряд повинен звітувати перед Верховною Радою як відбувається використання бюджетних коштів без тендерних процедур.

Тепер… тут  вносить група народних депутатів. Мені здається, що це некоректно, бо йдеться про мільярдні  кошти. Очевидно, це повинен робити уряд, і уряд повинен пояснити нам.

Друга додаткова теза до аргументації Петра Симоненка пов`язана з тим,  що наше Науково-експертного управління юридично доводить, що законопроект взагалі не потрібний,  оскільки йдеться, що ми вносим ніби уточнену назву. Якщо уточнені назви  кожного органу центральної і виконавчої влади,  які згідно Конституції створює або ліквідовує Президент, ми будемо вносити, значить, ми тоді перетворимося в… не в парламент, а в структуру, що корегує нормативні документи.

Ну і найважливіше про те, що казав наш колега, що все-таки назва створює подвійне тлумачення, що ми розширюємо,  можливо, сферу використання безтендерних закупівель, скажімо, на інші цілі, які не зрозумілі із тексту законопроекту.

Я вважаю, що в даному  вигляді законопроект не треба включати, треба порадитися і почути думку уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я думаю, зауваження абсолютно справедливі. Але ми тільки включаємо його до порядку денного, а при обговоренні законопроекту, я думаю, у нас буде можливість дійсно внести ці корективи, особливо те, що стосується «вихід за межі Євро-12», бо під «іншими міжнародними змаганнями» можна розуміти дуже багато чого. От як доб`ємось олімпіади зимової, ось тоді будемо ще приймати  закон.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного законопроект 7348 про внесення змін до   законів України про здійснення державних закупівель та про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 12-го року з футболу в Україні. Прошу голосувати.

 

10:40:45

За-225

Не підтримано. По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 179, «Батьківщина» - нуль, «Наша Україна –самооборона» - шість, комуністи – не голосували, Народної партії – 20, позафракційні – 20. (Шум у залі)  

Є пропозиція повернутися, прошу проголосувати.

 

10:41:22

За-226

Повернулися.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного Закону за номером 7348, про внесення змін до законів України про здійснення державної закупівель та про організацію і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні.

 

10:42:01

За-228

Рішення прийнято. (Шум у залі)  По фракціях? Будь ласка, Партія регіонів – 179, БЮТ - нуль, «Наша Україна – самооборона» - сім, комуністів – нуль, Народної партії – 20, позафракційні – 22.

 Розглядається питання про включення до порядку денного проекту Закону про національну систему  кваліфікацій, реєстраційний номер 7215, автор законопроекту народний депутат Шевчук. Прошу визначатися. Так, зніміть голосування. Самойлик, будь ласка.

 

10:42:21

7215

Проект Закону про національну систему кваліфікацій

 

10:42:42

САМОЙЛИК К.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, цей законопроект розглядався на профільному комітеті три рази і він відхилявся. Ну, за справжніми іменами авторів законопроекту стоять розробники, які стоять на іноземних грантах. І тому, звичайно, даний законопроект не відповідає жодним чином жодному закону України, порушує навпаки правове поле нашої держави. Виходячи з ситуації, що склалася, Міністерство освіти і науки України разом з комітетом створило робочу групу, яка опрацьовує національну систему кваліфікації, яка, дійсно, актуальна і вкрай необхідна нашій державі.

У зв'язку з вище зазначеним, я просила б вас, шановні колеги, утриматися від голосування для того, щоб привести даний законопроект у відповідність із законодавством нашої держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З урахуванням висловлювань я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про національну систему кваліфікацій (реєстраційний номер 7215). Прошу визначатися.

 

10:44:14

За-11

Пропозиція не підтримана, законопроект не включено. Розглядається питання про включення до порядку денного проекту Постанови про довідник «Україна. Адміністративно-територіальний устрій» (реєстраційний номер 7395). Шановні колеги, я дуже уважно просив би вас… зараз, Сергій Володимирович… звернути увагу на пояснювальну записку, чому нам це треба зробити. Останній довідник ми видали 23 роки тому, у 1987 році. За цей час у нас відновлено Автономну Республіку Крим, якої у тому довіднику немає, уточнений український правопис Рівненської області, там була Ровенська область, відновлено найменування Луганської області, там вона була Ворошиловоградська, присвоєно або змінено найменування 576-ти населеним пунктам. У 1987 році в Україні загалом налічувалося 30 тисяч 252 населених пункти, а нині їх лише 29 тисяч 801. Було 480 районів, нині їх 490. І так далі. Тобто відбулися суттєві зміни, а це офіційний довідник, який повинен все це враховувати. Тому я дуже просив би підтримати цей проект постанови про включення до порядку денного.

Будь ласка, Сас.

 

10:45:44

САС С.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги! Я прошу звернути увагу на наступну обставину. У даному законопроекті відсутній… відсутнє обґрунтування фінансово-економічне. Мова йде про те, що пропонується фінансувати даний проект за рахунок кошторису Верховної Ради. Верховна Рада  відповідно до проекту Закону про Державний бюджет на 2011 рік недоотримає більше 100 мільйонів гривень.

Тому в даному випадку це треба буде здійснити у межах 1,7 мільйона гривень за рахунок кошторису Верховної Ради. Можливо, в даній ситуації було б більш прагматично утриматися із затвердженням сайту Верховної Ради як офіційного для опублікування цього довідника, де можна вносити зміни, тому що такі зміни будуть вноситися і в майбутньому. І це було би і дешевше, і вирішило б ці питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я думаю, при обговоренні питання, коли ми будемо його приймати, а не включати до порядку денного, ми врахуємо всі слушні пропозиції.

А тепер я ставлю про включення до порядку денного проекту постанови про довідник «Україна. Адміністративно-територіальний устрій» (реєстраційний номер 7395). Прошу підтримати.

 

10:47:14

За-258

Включено до порядку денного.

Розглядається питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів за принципом "єдиного вікна" (реєстраційний номер 7423) (автор законопроекту – Чечетов). Прошу підтримати.

 

10:47:52

За-249

Підтримано рішення.

Розглядається питання про включення до порядку денного проекту Постанови про врахування соціальних проблем осіб, що мають статус дітей війни, при підготовці Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Реєстраційний номер 7370. Будь ласка, Симоненко.

 

10:48:18

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Симоненко, фракція комуністів.

Я хотів би, звертаючись до вас, нагадати, що, починаючи з набрання чинності, тобто з 1 січня 2006 року, норми закону, які стосуються соціального захисту осіб, які мають статус дітей війни у нас не виконуються. Тому проект постанови, який я запропонував разом з Адамом Івановичем Мартинюком і Гордієнком Сергієм Володимировичем, передбачає те, що зобов’язує Кабінет Міністрів України при підготовці та внесенні на розгляд Верховної Ради України проекту Закону «Про Державний бюджет» на наступний рік, відновити дії статей п’ятої і шостої про соціальний захист дітей з врахуванням рішення Конституційного Суду, який зобов’язав передбачити відповідне фінансування цих статей у бюджеті на 2011 рік.

Я ще раз хочу звертаючи увагу всіх, попросити вас не тільки зараз проголосувати про включення, а і проголосувати за змістом, по суті вже проект. Бо наступне у нас питання розглядається якраз і торкається бюджету України. Тобто зараз проголосувати доручення Кабміну врахувати ці витрати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ляшко, потім Сушкевич.

 

10:49:30

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Я думаю, що абсолютно правильна вимога, щоб у бюджеті були враховані видатки на дітей війни, як це і передбачено законодавством. Але, Адаме Івановичу, я хочу звернути вашу увагу, що я зареєстрував законопроект, проект постанови за номером 7430, аналогічного змісту, але що стосується соціальних проблем чорнобильців.

Я пропоную проектом постанови так само дати зобов’язання уряду врахувати видатки на оздоровлення чорнобильців, на підвищення пенсій відповідно до Закону «Про соціальний захист людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», врахувати ці видатки в бюджеті наступного року. Адже ні  в нинішньому році, ні в минулих роках уряди не враховували в повному обсязі видатки на лікування чорнобильців, на оздоровлення, на підвищення пенсій, доплат тощо. Тому я прошу так само поставити на голосування і прошу зал підтримати проект постанови номер 7430, що стосується соціального захисту українців, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В середу вона буде розглядатися. Будь ласка, Сушкевич.

 

10:50:44

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адам Іванович. Народний депутат Сушкевич, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів підтримав законодавчу ініціативу щодо врахування видатків в державному бюджеті, нинішньому проекті державного бюджету щодо дітей війни. Але, на жаль, я вимушений сказати, що прийняття цієї постанови не вирішить те, що торкається підтримки дітей війни. Поки не буде зроблена ліквідація законодавчої прогалини, яка є сьогодні, на сьогоднішній день мінімальна пенсія за віком встановлена Законом про державний бюджет і Конституційний Суд відхилив цю законодавчу визначеність як таку, яка не має сили. Тому на сьогоднішній день не визначена мінімальна пенсія за віком, від якої відраховуються видатки на дітей війни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін.

 

10:51:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я підтримую пропозицію Петра Симоненка про те, що треба доручити уряду, але після першого пункту, де доручити відновити дію статей 5 і 6, добавити після коми словами «а також передбачити кошти на виконання 1 мільйона 28 тисяч рішень судів, винесених від імені України, що стосуються захисту прав осіб, які мають статус дітей війни». Справа в тому, що 1 мільйону 28 тисячам людей прийшлося захищати своє право в суді, але сьогодні ці рішення судів не можуть бути виконані із-за відсутності фінансування, то треба його передбачити тут же, і прийняти сьогодні в цілому як постанову, погодитися з тим, що пропонував Петро  Миколайович Симоненко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я думаю, що до кожного із нас, народних депутатів, є сотні листів з приводу цієї теми. Буквально вчора я розглядав таке ж подібне звернення Меневицької районної ради ветеранів з Волині і так далі і тому подібне. Тому давайте підтримаємо про включення до порядку денного  проект Постанови про врахування соціальних проблем осіб, що мають статус дітей-війни при підготовці Закону України «Про Державний бюджет України  на 2011 рік» (реєстраційний номер законопроекту 7370). Прошу голосувати.

 

10:53:46

За-111

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 0, Батьківщина – 46, "Наша Україна – Народна  самооборона" – 34, комуністів – 26, Народна партія – не голосували, позафракційні – 5.

Я думаю, шановні колеги, давайте таким чином, при розгляді бюджету ми будемо обов’язково наполягати і відстоювати те, щоб закони виконувались. Якби було 200, то можна було ще раз, а якщо 111, то ще раз нічого не поможе.

Хто за те, щоб повернутись до голосування?

 

10:54:41

За-160

Не повернулися. Не включено.

Так, шановні колеги, і нам ще треба два взаємопов’язаних законопроекти – про включення до порядку денного законопроекту за номером 7428 проект Закону про внесення змін до частини першої статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф (щодо звільнення від оподаткування операції звезення макулатури та енергозберігаючого обладнання на митну території України) автор законопроекту Хомутиннік.   

Прошу підтримати включення до порядку денного.

Так, зніміть, будь ласка,  з голосування. Ляшко,  прошу.

 

10:55:24

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко.

Адам Іванович, ну от дивіться, подвійні підходи у вас, ви демонструєте. Я  щойно виступав і кажу про проект постанови 7430…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вимкніть мікрофон, будь ласка. Завтра у вас буде можливість висловити свої думки, ми з вами про це домовились.

Я ставлю на  голосування 7428 законопроект. Прошу, включення до порядку денного, голосуємо.

 

10:56:08

За-258

Включено.

І законопроект за номером 7429, також автор Хомутиннік, це проект постанови, проект Закону про внесення змін до деяких законів України, щодо операції з металобрухтом. Прошу підтримати лише включення до порядку денного.

 

10:56:42

За-260

Розглянуто.

Я звертаюсь до колеги Ляшка і ще раз кажу: завтра ми будемо розглядати питання, які вносить опозиція і обов’язково ви підготуйте 7430. Ми, в тому числі будемо розглядати ваш проект постанови  про включення її до порядку денного, тобто я не бачу тут проблеми. Попрацюйте з комітетом ще сьогодні, щоб вони також встигли розглянути і завтра ми її включимо.

Так, шановні колеги, нам потрібно розглянути проект, нам потрібно розглянути проект постанови за номером 70-п (автор законопроекту Баранов) про процедуру та  особливості розгляду і прийняття  проекту Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік. Будь ласка, є пропозиція за скороченою процедурою розглянути цей проект постанови, прошу підтримати.  

Це не закон. Це... Прошу.

 

10:57:56

За-226

Шановні колеги, пояснюю: вчора на Погоджувальній раді жоден із представників фракції жодної фракції ніхто не заперечував про те, щоб ми з вами прийняли Постанову про особливість розгляду законопроекту.

Перше. Це диктується тим, що ми з вами розглядаємо його в таких умовах, в яких ми зараз знаходимося. Бо до 15 вересня він мав бути поданий, але ми з вами прийняли рішення, що подати його лише після того, коли вступить у дію Податковий кодекс.

Друге. Ми нічого нового не придумуємо. Ми йдемо за аналогією, коли в 2007 році на пропозиції тодішнього уряду точно ж така постанова приймалася про прийняття бюджету на 2008 рік. У нас уже була створена така, у нас уже був створений такий, як то кажуть, прецедент.

Ще раз подивіться, постанова 2008 року. Вона у вас також роздана і ви її бачите, і ви її бачите перед собою. Тобто ми прийняли рішення про те, щоб розглянути цю постанову за скороченою процедурою. Сас наполягає, що треба ще її включити до порядку денного. Давайте, включимо.

Я ставлю на питання… пропозицію про включення до порядку денного Постанови Верховної Ради “Про процедуру та особливості розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік”.

Прошу підтримати. Дамо Сасу слово при обговоренні, дамо. Сас перший на черзі при обговоренні.

 

10:59:43

За-260

Включено.

Будь ласка, Баранов, 2 хвилини. Прошу, Валерій, на трибуну. 2 хвилини у вас. А точніше, 4, якщо є бажання, бо ви і від як автор, і від комітету.

 

11:00:15

БАРАНОВ В.О.

Шановні депутати! Вношу на ваш розгляд Постанову Верховної Ради щодо процедури та особливості розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет на наступний рік. З метою забезпечення реалізації Верховною Радою України конституційного обов’язку щодо прийняття Закону України про Державний бюджет на 2011 рік та зважаючи на особливості здійснення у 2011 році бюджетного процесу в зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року нового Податкового кодексу України та нової редакції Бюджетного кодексу України Верховна Рада Постановляє.

Перше. Розглянути проект Закону України про Державний бюджет на 2011 рік, поданий Кабінетом Міністрів, за наступною процедурою. Представлення міністром фінансів на пленарному засіданні Верховної Ради законопроекту та його розгляд у першому читанні 14 грудня, тобто сьогодні.

Друге, розгляд прийнятого за основу законопроекту народними депутатами України у комітетах, депутатських фракціях, формування пропозицій до законопроекту і подання їх Комітету Верховної Ради з питань бюджету не пізніше 19 грудня 2010 року. Пропозиції, що надійдуть після цієї дати, комітет розглядати вже не зможе. Доопрацювання комітетом Верховної Ради з питань бюджету разом з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів України законопроекту з урахуванням пропозиції народних депутатів і комітетів, депутатських фракцій та подання його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні 22 грудня цього року. І розгляд законопроекту, а також законопроекту 7450 у другому читанні та прийняття їх в цілому до 24 грудня цього року.

Прошу вас підтримати цю Постанову Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Олексійович. Сідайте, будь ласка. Прошу записатися два – “за”, два – “проти”. Так, будь ласка, Чечетов. За ним Кириленко.

 

11:02:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги!

Все, конечно, познается в сравнении.

Давайте вспомним, как принимался бюджет на 2010 год. На мой взгляд, более позорного явления в мировой демократической практике не было, когда правительство публично отказалось подать бюджет в Верховную Раду. Таких прецедентов… может, в тоталитарных режимах такое может быть. Но в демократических государствах ни в одной стране мира такого не было прецедента за всю историю человечества, чтобы правительство, я повторяю, публично отказалось подать главную смету страны и таким образом оно как бы нанесло пощечину всему народу.

Слава Богу, что после выборов пришли нормальные люди, которые смогли хоть с опозданием, но эту ошибку ликвидировать и бюджет уже в этом году принять, хотя, конечно, коррекция производилась, и, ну, сложно было входить в процесс ее реализации. Поэтому на фоне того позорища прошлого года мы сегодня имеем идеальную картинку, идеальную технологию принятия бюджета. Я еще раз повторяю: на фоне прошлогоднего позорища мы имеем идеальную технологию принятия бюджета.

Сегодня заслушаем презентацию. Сегодня обсудим. Примем в первом чтении. Дается нормальный режим работы – несколько дней – для того, чтобы подать во втором чтении. Для того, чтобы бюджет… для того, чтобы комитет рассмотрел. И через две недели в окончательном варианте, как полагается, принять бюджет и положить бюджет под елочку как подарок украинскому народу от украинских парламентариев своевременно с тем, чтобы 1 января страна была с новым бюджетом, основанном на новом Налоговом кодексе. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Кириленко передає Сасу. Будь ласка, Сергію Володимировичу.

 

11:05:03

САС С.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги.

Народний депутат Сас, фракція “Блоку Юлії Тимошенко”.        

Шановні колеги, я хотів би для стенограми нагадати, що Верховна Рада України відповідно до частини  другої статті 19 Конституції діє  в межах порядку  і в спосіб визначених Конституцією та законами  України.  Що стосується  до  певних прецедентів, про які наголошував головуючий і попередній доповідач, то я  хочу сказати, що  на той період 2007 року, який наводиться  для прикладу,  Регламент   ще не був законом. І тому говорити про деякі речі щодо  певного прецеденту немає підстав.  В Україні не діє  англосаксонська система  права.  У нас своя система права і немає прецедентного права,   як в Англії зокрема.

Шановні колеги,  процедура  розгляду  законопроекту про Державний бюджет чітко визначена двома  законами України  - це Бюджетним кодексом, стаття  39, 40, 41 даного кодексу і главою  27  Регламенту Верховної Ради України. Процедуру відповідно до  частини  другої статті 57 можна змінювати  тільки за процедурним рішенням Верховної Ради тільки    у випадку, коли бюджетний рік  не співпадає із календарним роком. За інших обставин, коли порушені строки внесення  Кабінетом Міністрів  Закону   про Державний бюджет до Верховної Ради,  він розглядається  в межах процедури, передбаченої   Регламентом  і Бюджетним кодексом. Зміщення  відбуваються тільки на той час, на який  зміщено надходження  Державного бюджету  до  Верховної Ради  України.

Шановні колеги,  якщо Верховна Рада   буде діяти і надалі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

САС С.В. Дякую.

…то я рекомендую взагалі сьогодні його прийняти в цілому  і не морочити голову своїм колегам  і народу України. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мудра була пропозиція. Може давайте, дійсно, проголосуємо.

Ярослав Джоджик. Мікрофон  з місця.

 

11:07:30

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановні колеги, нещодавно  все українське суспільство було свідком того, як  в авральному режимі, при повному ігноруванні думки опозиції приймався Податковий кодекс. Тільки десятки тисяч підприємців, які вийшли на майдани Києва і всіх обласних і районних центрів, по суті зупинили цю вакханалію. Сам Президент змушений був визнати, що прийнята редакція цього документу містила багато порушень чинної Конституції.

Сьогодні ми є свідками проведення адмінреформи в нашій державі. Одночасно в цьому числі і приймається і адмінреформа, і урядом обговорюється новий бюджет держави. При цьому в цьому бюджеті абсолютно не присутні елементи цієї адмінреформи. Тобто по суті ліва рука, створюється враження, що ліва рука не знає, що робить права. Очевидно, при таких масштабах, тектонічних, які ми маємо при прийнятті Податкового кодексу, при пропонованих редакціях Бюджетного кодексу. Очевидно, якщо в такий короткий термін, в який просто неможливо не те, що проаналізувати, просто прочитати всі ці названі мною документи, прийняття в такому авральному режимі бюджету нашої держави може привести до економічного колапсу.

Тому я пропоную зупинитися вчасно чинну коаліцію і не робити такого підходу в прийнятті надзвичайно важливих документів. Посилання на те, що в 2007 році прийнятий був схожий документ, не є коректні. Тому що на той момент був відсутній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все, дякую. Ця ідея вже звучала не один раз. Шановні колеги! Шановні колеги! Ви ж бачите, що ми не сьогодні приймаємо в цілому закон. Ми говоримо в постанові, щоб прийняти його протягом 2 тижнів. Перше.

Друге. Друге, правда, друге. Ми спеціально з вами маємо цих 2 тижні сесійних. І цей тиждень і наступний ми працюємо в сесійному режимі, тобто ніхто нас, народних депутатів, не позбавляє права працювати над бюджетом і вносити ці пропозиції. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування: про прийняття в цілому Постанови за номером 70-П про процедуру та особливості розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік. Прошу голосувати.

 

11:10:49

За-266

Постанова прийнята.

І відповідно неї ми будемо працювати над Законом про Державний бюджет на 2011 рік.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати. В нашому засіданні бере участь Прем'єр-міністр України, присутні члени уряду.

Переходимо до розгляду питання. Проект…(Оплески) Дякую. Проект Закону «Про Державний бюджет України». Пропонується такий порядок розгляду питання. Доповідь Міністра фінансів України Ярошенка Федора Олексійовича – до 20 хвилин, відповіді на запитання – до 15 хвилин, співдоповідь голови Комітету з питань бюджету – до 10 хвилин, виступи представників депутатських фракцій і представників комітетів і народних депутатів України – до 60 хвилин, тобто годину. Спочатку виступи від фракцій, а потім від депутатів будем виступати.  Заключне слово – 5-10 хвилин. Це вже  в залежності від того,  які будуть питання і потім прийняти рішення нам. 

Пропозиція така, шановні колеги, щоб ми о 12 годині не робили перерву, не переривались, а розглянули це питання, враховуючи важливість, про що щойно говорили депутати. Тим більше, що країна не може чекати, поки ми тут будемо дебати вести, треба приймати бюджет. Нема заперечень? В цілому не вийде. Кабмін заперечує в цілому.

Шановні колеги, слово для доповіді має, тобто запрошується до доповіді  Міністр фінансів України  Ярошенко Федір Олексійович.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. 

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні присутні!  Від імені Кабінету Міністрів  України я представляю вам сьогодні  проект Закону України про державний бюджет України на 2011 рік. В цьому проекті враховані вимоги таких стратегічних документів, як:  передвиборча програма Президента України Віктора Федоровича Януковича, Основні напрямки бюджетної політики на 2011 рік, схвалені Постановою Верховної Ради України від 4 червня цього року, Програма економічних реформ України на 2010-2014 роки.

Виконане поставлене Верховною Радою України завдання щодо розробки проекту  Державного бюджету на новій податковій базі.

Проект Державного бюджету на 2011 рік є продуктом перезавантаження системи державних фінансів. Він враховує середньострокову стратегію розвитку. У проекті Державного бюджету на 2011 рік  зберігається орієнтація на ціннісний підхід, який позитивно зарекомендував себе у  практиці  управління державними фінансами, зокрема – це стабілізація та розвиток національної економіки на основі її модернізації та перетворення в економіку інноваційного типу, підвищення соціальних стандартів, забезпечення належного соціального захисту громадян України, системне оновлення суспільних відносин через реалізацію Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, стабільність фінансової і податкової системи, успішна реалізація національних проектів. Спадок минулого уряду, який склав 100 мільярдів гривень додаткових бюджетних зобов’язань, та недовіра міжнародних фінансових організацій змусили державну владу у 2010 році дотримуватись стратегії економіки терпіння, яка застосовувалась, зокрема, багатьма урядами. Проте, результати наполегливої праці вищого керівництва держави та усіх органів влади створили основу для нової стратегії Державного бюджету 2011 року від економіки терпіння до впевненого економічного розвитку та зростання. Така стратегія дозволить у наступному році підвищити ефективність державних видатків і створить умови для економічного розвитку та розвитку регіонів.

Які передумови Державного бюджету на 2011 рік? Економічною основою для Державного бюджету на 2011 рік є результати роботи державної влади за період березня-грудня поточного року та розпочаті податкова і бюджетна реформи: це стабілізація національної економіки, зокрема, за результатами 9 місяців поточного року досягнуто впевнене зростання реального ВВП на 4,8 відсотки при річному прогнозі 3,7 відсотки; це стабілізація системи державних фінансів, станом на 01.12. поточного року урядом в повному обсязі виконуються бюджетні призначення, передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»; відновлено ресурсну забезпеченість ЄКР; відновлюється система збору державних доходів; повернута довіра міжнародних фінансових організацій; підвищуються соціальні стандарти.

У Державному бюджеті  2010 року в повному обсязі фінансуються соціальні видатки, визначені відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» та Указу Президента України «Про невідкладні заходи з подолання бідності».

Реальна зарплата за результатами за 10 місяців зростає більше, ніж на 9 відсотків. Збільшено соціальні видатки Державного бюджету та пенсійного фонду України. Одночасно скорочено заборгованість Пенсійного фонду України  перед Державним бюджетом України, і з неповернутих тимчасових позичок з 28 мільярдів гривень станом на 11.03 поточного року до 22 мільярдів гривень станом на 01.12 поточного року.

Досягнені результати стали основою для сприятливого макроекономічного прогнозу на  2011 рік. Ми очікуємо продовження економічного зростання, подальшого підвищення зарплати, збільшення реальних доходів громадян. Зокрема, темпи росту реально ВВП складуть 4,5 відсотка, інфляція знизиться до 8,9 відсотка, курс гривні залишиться стабільним в межах 7,95 гривень… доларів…США. Хоча ми маємо певні приводи для оптимізму, але в цілому ситуація в державних фінансах все ще залишається дуже складною. І, як не прикро мені це казати, але створена ця ситуація тими, хто керував Україною в 2008-2009 роках.

Сьогодні з боку лідерів опозиції лунає критика щодо підготовленого урядом проекту державного бюджету: це страшний бюджет; такого ще ніколи в країні за час незалежності не було; він приймається без програми соціально-економічного розвитку, без засад кредитно-грошової політики, без реальних макропоказників.  Маю відповісти. Якби це було правдою, то саме минулий уряд створив у новітній історії України прецедент державного бюджету, який приймався без реальних макропоказників і взагалі без будь-якої стратегії.

Реальний дефіцит Державного бюджету в 2009 році склав 170,4 мільярди гривень або 18,6 відсотків. Невідшкодований ПДВ, стягнуті наперед податки, розграбований Держрезерв, витрачені кошти ДІУ – це лише маленька частина того, що і сьогодні впливає і на економіку і на державні фінанси.

Сьогодні ми йдемо на жорсткі обмеження у витрачанні бюджетних коштів аби повернутися до розумних розмірів дефіциту. Державний борг зростав космічними темпами. З 12 відсотків ВВП в 2007 році він зріс до 33 відсотків, а в 2009 році склавши астрономічну суму в 300 мільярдів гривень – третина ВВП. Хіба можна впоратися із цим боргом за один рік, а його треба обслуговувати і погашати.

Саме минулий уряд створив дефіцит Пенсійного  фонду України. І хоча сьогодні ми робимо кроки щодо скорочення дефіциту, але в наступному році на покриття потреб Пенсійного фонду України нам доведеться витратити з бюджету ще 17,7 мільярда гривень. Але є і ще накопичена заборгованість до Пенсійного фонду із неповернутих до бюджету тимчасових позичок Пенсійному фонду. В поточному році нам вдалося знизити майже на шість мільярдів гривень, але 22 мільярди гривень ще залишаються непогашеними і це теж доводиться враховувати в бюджеті 2011 року.

Виправдовуючись зараз ми марно… за марно витрачені кошти, окремі представники опозиції заявляють, що ці кошти йшли на потреби соціального захисту населення. З 2004 року кількість чиновників держави зросла -  вдумайтесь, шановні! – 44,7 тисячі осіб. Ось куди насправді йшли бюджетні кошти – на утримання армії чиновників.

Завдяки рішучим діям Президента України Віктора Федоровича Януковича вже в цьому році розпочата масштабна адміністративна реформа, яка дозволить оптимізувати державний апарат і скоротити його майже на 30 відсотків, але в наступному році усім скороченим державним службовцям треба буде виплачувати компенсаційні виплати, витрачати кошти на їх перекваліфікацію і трудоустрій. І усі ці видатки також необхідно передбачити в проекті Державного бюджету на  2011 рік.

Окремо хочу відзначити щодо професійності і недолугі дії попередніх професіоналів призвели до того, що економіка нашої держави опинилася відкинута на п’ять років назад. Отут на графіках дуже гарно все це показано.

Поновити економічний розвиток можливо лише за умови зняття податкового тягаря. Тому в проекті Державного бюджету на 2011 рік враховані заходи зі зниження податкових ставок і скорочення кількості податків. Я прошу вас врахувати це при розгляді проекту бюджету України на 2011 рік.

Які основні показники Державного бюджету України на 2011 рік? З урахуванням наявних передумов визначені основні показники Державного бюджету на 2011 рік. Доходи зведеного та державного бюджету України на 2011 рік, після його дуже великих консультацій і розрахунків, визначений у розмірі: зведений бюджет – 360 мільярдів, державний бюджет – 279, місяцеві – 81 мільярд гривень.

При формуванні доходної частини бюджету на 2011 рік враховано потребу зменшення податкового навантаження на економіку, про що я вам казав, і перерозподіл ВВП через зведений бюджет у 2011 році складе 28,7 відсотки проти 29,6 у поточному році. При цьому – я вас прошу особливо звернути увагу, – що зниження податкового навантаження на економіку є значним досягненням вищого керівництва України.

Для порівняння: перерозподіл ВВП через консолідований бюджет Російської Федерації у 2010 році складе 33,4 відсотки, а у 2011 році зросте до 35 відсотків. Ряд держав членів ЄС також підвищують податкове навантаження: Угорщина збільшила ПДВ з 20 до 25 відсотків, Латвія збільшила ПДВ на 3 відсотки, Чехія збільшила ПДВ на 1 відсоток. В цих умовах Україна знайшла можливості для зниження податкового тиску на економіку. Великою перешкодою на шляху економічних реформ є борговий тягар, про що я вже казав. Тому серед пріоритетів бюджетної політики, визначених Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки, окремо визначено завдання зі скорочення бюджетних дефіциту та державного боргу. Дефіцит Державного бюджету на 2011 рік буде зменшено у відповідності до вимог програми економічних реформи. І цей показник складе 3,1 відсотка ВВП або 38,6 мільярда гривень.

Обсяг державних запозичень у 2011 році запланований на рівні 91,4 мільярда гривень, що на 30,4 відсотка або на 40,1 мільярда гривень менше відповідного показника поточного року і на 24,5 або на 29,6 мільярда гривень менше відповідного показника 2009 року. Запозичення коштів буде робитися для фінансування програм розвитку і повернення боргів попереднього уряду.

Завдяки політиці скорочення запозичень вже в 2011 році обсяг державного боргу по відношенню до ВВП знизиться до 30 відсотків проти 32,1 у поточному році.

Проектом Закону про Державний бюджет України на 2011 рік зберігається такий механізм стимулювання економічного розвитку, як надання державних гарантів. Обсяг надання таких гарантій визначений у сумі 15 мільярдів гривень. Наголошую, що державні гарантії надаватимуться виключено від реалізації інвестиційний і інноваційних проектів загальнодержавного значення.

З урахуванням всього вище викладеного фінансовий ресурс Державного бюджету  на 2011 рік визначено в сумі 329,5 мільярда гривень. На показник ресурсу Державного бюджету у наступному році впливають: збільшення податкових надходжень, скорочення дефіциту, обсягу дефіциту бюджету і перехід до місцевих бюджетів з Державного бюджету фінансового ресурсу у відповідності з положеннями бюджетної реформи.

І якщо узагальнено казати, то отака система (вона на графіку вам дуже гарно показана)    складає, що у нас лише потреба в скороченні дефіциту та збільшення фінансової самостійності місцевих бюджетів вже майже повністю нівелює приріст податкових надходжень.

Відповідно видатки Державного бюджету в 2011 році заплановано в сумі 329,5 мільярди гривень, в тому числі видатки загального фонду – 279,9 мільярди гривень, видатки спеціального фонду - 49,6  мільярди гривень.

Структура видатків проекту Державного бюджету на 2011 рік відповідає стратегії реформування державних фінансів України.

На 1,6 мільярди гривень скорочено видатки на утримання органів державної влади. Збільшення видатків на виконання загальнодержавних функцій відбулося за рахунок приросту витрат на обслуговування і погашення державного боргу.

Одночасно на 7,5 мільярди гривень збільшуються видатки на економічну діяльність, таким чином, зростає ресурс, який спрямований на розвиток економіки. На 6,5 мільярди гривень скорочуються видатки з надання транфертів Пенсійному фонду України, це стало можливим завдяки покращенню роботи економіки нашої держави, а також покращенню адміністрування страхових платежів та скорочення дефіциту Пенсійного фонду України. Вивільнений ресурс спрямовується на інші соціально значимі державні програми.

Так в наступному році передбачається збільшення видатків на охорону здоров’я на 700 мільйонів гривень, на 7,1 мільярди гривень збільшуються соціальні субвенції, що спрямовуються до місцевих бюджетів.

У проекті бюджету на наступний рік не передбачається стабілізаційний фонд, окремі видатки, які здійснювались за рахунок стаб.фонду будуть перенесені до загального фонду Державного бюджету.

Бюджетом 2011 року продовжується політика соціальних стандартів. В 2011 році заплановано збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на 8,9 відсотка. Таким чином, прожитковий мінімум протягом року зросте з 922 гривень до однієї тисячі чотирьох гривень, на 82 гривні. А порівняно з 2009 роком на 260 гривень -  34 відсотка. Ще раз хочу звернути вашу увагу на той факт, що за рахунок скорочення видатків на утримання апарату державного управління і зменшення трансфертів Пенсійного фонду, ми підвищуємо інші соціальні видатки. Зокрема, на 2,7 мільярди збільшуються видатки з наданням державної допомоги соціально незахищеним громадянам. При тому, що нам вдалося скоротити розміри дефіциту Пенсійного фонду України, ми змогли забезпечити продовження політики підвищення пенсійних виплат. Мінімальна пенсія, мінімальна пенсійна виплата в наступному році складе 766 гривень, проти 709 у поточному році та 561 гривня у 2009 році. Прошу вас звернути увагу на те, що зменшення трансфертів Пенсійного фонду відбулося виключно за рахунок скорочення його дефіциту. В той же час видатки на виплату пенсій військовослужбовцям, працівникам, що зайняті на підземних роботах, продовжують зростати. Збільшення на 2,7 мільярди гривень видатків соціального захисту дозволять підвищити розміри державної допомоги при народженні дитини. Сума допомоги буде поступово збільшуватися протягом всього 2011 року. Таким чином допомога на першу дитину на початок року становитиме 17,9 тисяч, на кінець року 19,1 тисяча. Допомога на другу дитину становитиме на початок року 36,7 тисяч гривень, на кінець року 39,2. Допомога на третю дитину становитиме на початок року 73,4, на кінець року 78,3 тисячі гривень.

Підвищується розмір допомоги по догляду за дитиною, зокрема максимальний розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, підвищується із 1 тисячі 632 гривень до 1 тисячі 740 гривень на кінець року. Розмір допомоги для інвалідів з дитинства першої групи також підвищується з 1 тисячі 125 гривень до 1 тисячі 200 гривень на кінець року.

В проекті державного бюджету на 2011 рік передбачено фінансування стратегічних рішень Президента України Віктора Федоровича Януковича в галузі освіти – на 1,6 мільярдів гривень збільшуються видатки на освіту місцевих бюджетів. Усі ці видатки враховані, враховуються і визначені в міжбюджетних трансферах.

Видатки на професійно-технічну освіту визначені в обсязі 3,8 мільярдів гривень. 110 мільйонів гривень буде спрямовано на інформатизацію  загальноосвітніх шкіл.

У видатковій частині Державного бюджету на 2011 рік передбачено фінансування підвищення  стипендій учням ПТУ та студентів усіх категорій вищих начальних закладів.

У галузі розвитку фізичної культури та спорту, крім підвищення поточних завдань буде продовження фінансування  підготовки до Євро-2012. На виконання програми Євро-2012 планується передбачити  видатки 12,1 мільярда гривень. 

Як пріоритет державної бюджетної політики в галузі економічного розвитку розглядається забезпечення реалізації національних проектів. Буде забезпечено безпосередньо фінансування бюджетних програм в межах реалізації нацпроектів і сприяння в залученні коштів міжнародних фінансових організацій. Програми, що будуть реалізовуватися в межах національних проектів, на регіональному рівні отримують пріоритетну бюджетну підтримку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. … безпосередньо Укрнацпроекту як головному розпоряднику бюджетних коштів передбачено виділити з державного бюджету України  122,3 мільйона гривень.

Зберігається державна підтримка вугільної галузі.

Розвиток економіки передбачає дбайливе ставлення до навколишнього середовища, саме  тому в 2011 році пропонується збільшити видатки на…  природоохоронного характеру в 2,6 рази. Втричі збільшуються видатки на проекти з енергозбереження. Також збільшуються видатки на розвиток мінерально-сирової бази. В бюджеті збільшена державна підтримка АПК з метою стимулювання господарювання і впровадження інвестиційно-інноваційних проектів державного бюджету на підтримку проектів передбачено також достатня сума для виконання цих проектів.

Міжбюджетні відносини. Я дуже коротко. Проект бюджету орієнтований на виконання стратегічних завдань, я вже це казав. І в основу формування  показників доходів місцевих бюджетів покладено нові норми Бюджетного кодексу України, який ви прийняли. Загальний ресурс  місцевих бюджетів зросте в 2011 році на 18,6 мільярда гривень і становитиме 163,5 мільярда.

Завдяки впровадженню нових підходів в бюджетному плануванні вже в наступному році буде досягнуто збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів на загальну суму 16,1 мільярда. Вперше до місцевих бюджетів перераховуються доходи державного бюджету – 10,5, на 3 мільярда  збільшено джерело формування доходів місцевих бюджетів, які не враховуються при  визначенні міжбюджетних  трансфертів.

Хоча бюджетна реформа надає значні додаткові можливості у забезпеченні фінансових потреб регіонів, у наступному році збільшується фінансова підтримка місцевих бюджетів за рахунок коштів державного бюджету. Субвенції загального фонду складуть 40,3, обсяг дотацій буде дорівнювати в поточному році і складе 43,6 мільярда гривень.

Основний акцент в бюджетних відносинах в 2011 році розробиться на соціально-економічний розвиток регіонів. Для цього підвищується інвестиційна складова місцевих бюджетів і збільшуються видатки державного бюджету на соціально-економічний розвиток.

Загальний ресурс, я вам назву, для інвестиційного розвитку територій складатиме в 20011 році 9,3 мільярда гривень. І пропонується… на слайді  показана нова модель роботи  місцевих бюджетів,  про яку багато разів я  вам уже розповідав. 

І в цілому проект Державного бюджету України на 2011 рік спрямований на фінансове забезпечення реалізації програми економічних реформ 2010-2014 років, створення належних умов для регіонального розвитку і імплементацію результатів бюджетної, податкової реформи. В проекті враховуються положення основних програмних і розпорядчих документів Президента України, Верховної Ради України  і уряду України.  В результаті виконання бюджету 2011 року буде створено умови для реалізації в наступному році стратегії  економіки розвитку.  

Дякую  за увагу! І прошу підтримати проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, доповідь завершено. Прошу записатися на запитання до міністра фінансів,  15 хвилин на запитання-відповіді. Запитання, прошу формулювати 1 хвилину, відповідь 2 хвилини. Будь ласка.

Прошу прізвища. Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

 

11:37:07

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановний Федір Олексійович, стратегію вашого документу ви назвали наступним чином: від економіки терпіння до впевненого зростання. Але, якщо знайомишся з поданим вами документом, то незрозуміло, до кого стосується те, що ви назвали такою стратегією. Адже рівень зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму фактично нижче прогнозованого рівня індексу споживчих цін. Таким чином реальні доходи більшості найманих працівників в 2011 році зменшаться. В той же час, витрати на обслуговування Президента, керівників уряду та народних депутатів зростуть. Так же дуже зростуть витрати Генпрокуратури та інших силовиків.

Чи не вважаєте ви, що після аналізу цього документу, його потрібно по ншому назвати? “Економіка терпіння для народу, а впевнене зростання для чиновників” Дякую.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Я так не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Олексійович, одну хвилинку. Я звертаюся до шановного колеги, заглянути в святці і прочитати, що стосується Верховної Ради України. Мінус 12 відсотків. І не займатися блудом. Будь ласка.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О... Значить, Володимир Михайлович абсолютно точно вам це сказав, і не займайтеся плутаниною і ілюзією. Кабінет Міністрів -  також скорочені видатки. І по Адміністрації Президента - я вчора на комітеті доповідав, шановні народні депутати, що є загальнодержавні функції і є функції, які абсолютно ДУС обслуговує загальнодержавні видатки, і не виключно Президента. Тому я хочу вам сказати, що якраз от перший слайд (я підготував вам), що дає державний бюджет громадянам України? Вот. Будь ласка, його покажіть. Це підвищення... Я вже вам розповідав, і ще раз хочу нагадати. Це підвищення соціальних стандартів, збільшення реальної зарплати, створення нових робочих місць через розвиток економіки і покращення стану житлово-комунального господарства, інфраструктури населених пунктів через розширення фінансової забезпеченості місцевих бюджетів, що в нас ніколи цього не було. Це перший бюджет за всю історію незалежної України, де збалансована така система, де органи місцевого самоврядування якраз зможуть виконувати свої повноваження. І все це буде робитися не за позичені гроші, а за гроші власні, гроші, які робляться в економіці нашої держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, перепрошую Ярослава Джоджика, він не мав на увазі Верховну Раду України. Сергій Шевчук, фракція “БЮТ” – “Батьківщина”.

 

11:39:59

ШЕВЧУК С.В.

          Дякую, Володимир Михайлович. Моє питання має відношення до Верховної Ради, тому або пане міністр, або хтось з керівництва Верховної Ради, прошу відповісти. Навіщо на наступний рік в бюджеті державному передбачено на фінансування санаторно-курортного комплексу Управління справами Верховної Ради України на 12 мільйонів гривень більше ніж в минулому році? Адже депутати в переважній більшості не користуються цими закладами.

І ще одне питання, пане міністр. Навіщо на наступний рік передбачено збільшення фінансування на санаторно-курортні заклади ДУСі на 34 мільйони гривень більше? І ви довели ту цифру до рекордної – 131 мільйон гривень на санаторії. Це, мабуть, криза для людей, а для влади вже комунізм настав, очевидно. Дайте, будь ласка, відповідь.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Тут відповідь дуже коротка. Якщо вам так дуже хочеться, щоб видатки Верховної ради ще були зменшені, вносьте пропозиції. Стосовно іншої пропозиції, яку ви давали, також, давайте, ми її будемо розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відповідь надаю. Я, шановні колеги, давайте таким чином. Є ряд пропозицій, ми відправляємо до Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Давайте їх продамо або передамо їх державі. І не буде звинувачень. Все.

Будь ласка. Володимир Бондаренко? Володимир Бондаренко, фракція “БЮТ” – “Батьківщина”. Замість Івана Кириленка.

 

11:41:36

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Шановний пане міністре, минулого року, коли уряд Юлії Тимошенко подавав  бюджет до Верховної Ради, він потім незаконно після першого читання був повернутий в Кабмін, там доля місцевих бюджетів в зведеному бюджеті і в державному бюджеті складала біля 40 відсотків.

Сьогодні мене тривожить тенденція, яка закладена в нинішньому бюджеті. В минулому році, тобто в нинішньому, діючому, році ми мали цю долю на рівні, так, приблизно 29 відсотків стосовно місцевих бюджетів частка в державному, а частка в зведеному – 22,5. І це зменшення йде.  Приблизно одна третина лише державних грошей розподіляється на місцевому рівні. І зменшення іде з року з минулого до цього року. Так ви ж декларуєте нормальне або нове ставлення до місцевих бюджетів. Як це пояснити сьогодні?

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Пояснити це тут дуже просто. Я вам хочу такі цифри привести. На сьогодні в бюджеті на 2011 рік закладена тенденція щодо збільшення видатків зведеного бюджету на утримання якраз місцевих бюджетів і ця частка сягає 40,8 відсотка і вона збільшена на 3,8 більше, ніж в поточному році. Але ми сьогодні ще маємо систему адміністрування і  розподіл податків на місцеві податки, загальнодержавні податки і додана вартість валовий внутрішній продукт, який створюється в різних регіонах, він повинен перерозподілятись. От. І є у нас області, які абсолютно недостатньо створюють валового внутрішнього продукту і доданої вартості для того, щоб самозабезпечити себе. Тому цей процес постійного вдосконалення.

Ну в даному випадку ми рахуємо, що той запропонований варіант в проекті бюджету на 2011 рік зроблений достатньо оптимально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат В’язівський, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Будь ласка.

  

11:43:51

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, "Наша Україна".

Пане міністре, дивлячись показники, основні макроекономічні показники, явно впадають в очі такі цифри щодо фонду оплати праці і      прибутку підприємств.  Якщо в порівняні  до  минулого року він зростав, фонд  оплати праці, на  18 відсотків, а прибуток підприємств на   21  відсоток, різниця 3 відсотки, то прогноз на наступний рік, що заробітна плата зросте всього-на-всього на 15 відсотків, натомість прибуток  підприємств на  25, а значить ця різниця буде становити  10 відсотків. Це значить за рахунок заниження заробітної плати мають отримувати  прибутки підприємства.

А чи не правильно було б  у соціальному захисті там, де у вас є  у таблиці, і передбачено перший розряд  єдиної тарифної сітки, як і це було у цьому році, так і в наступному році, він відрізняється на 30 відсотків не дотягує до мінімальної заробітної плати, чи не правильно   би було  провести консультації  з профспілками, підняти мінімальну  заробітну плату і таким чином поповнювати  бюджет  і пенсійний…

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Це питання надзвичайно дискусійне. І я вам розповідав, що  все, що ми робили протягом минулих років, виплати йшли не  гроші, власні  гроші підприємств, а це були   запозичені гроші. І сьогодні для того, щоб балансувати виплату заробітної плати ті підприємства, от серед вас  дуже багато керівників високого  професіонального рівня, і  ті  керівники, які зважено балансували  систему зростання   зарплати і  систему  направлення грошей для інвестування у розвиток модернізації економіки,  ці підприємства вижили. А ті, хто направив гроші  на споживання,  вони вже давно   банкрути і їх уже  абсолютно вони займаються  іншою діяльністю. Це перша моя така відповідь.

І друга.  Дійсно, можна розглядати  таку позицію.  Тому ви вносьте, ми  її  будемо розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кирило Куликов, фракція  „Наша Україна – Народна самооборона”.

  

11:46:01

КУЛИКОВ К.Б.

Дякую. Шановний Федір Олексійович, ми  про це задавали вчора питання. У цьому бюджеті є новела, яка стосується окремо міста Києва, що  50 відсотків податку з фізичних  осіб, які формували приблизно  70 відсотків київського міського  бюджету, зараз перераховуються до центрального бюджету.  Сьогодні  бюджет  Києва десь нараховує  12 мільярдів. Згідно до нового плану бюджету  він  буде нараховувати 6,9 мінус 1,4 і плюс 1 мільярд на виконання функцій столиці. Таким чином, столиці буде практично неможливо функціонувати, неможливо виконувати свої функції. Менше, ніж 1 мільярд доларів на столицю.

Я не розумію, чому столиця стала якимось козлом отпущєнія в прийнятті цього бюджету. Чому столиця України повинна платити за все, що сьогодні відбувається в країні? Я розумію, важко уряду.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую за запитання. Те, що сьогодні передбачено в бюджеті, ми вчора дуже палко обговорювали, я рахую, воно оптимальне. Але уряд надзвичайно приділяє увагу столиці. І ви свідками являєтесь того, що з приходом Президента, нового Президента і уряду нового столиця по-новому зажила. Відродилось будівництво мостів, переходів, метрополітенів, доріг, житла, тощо. Те, що закладено в бюджеті, це модель, яка далі буде ще опрацьовуватись.

І ви не дочитали, там ще є окремі питання, які будуть додатково ще виділятися фінансування на проведення капітальних видатків, в тому числі і по столиці. Потому не переживайте. Столиця находиться на постійному контролі особисто у Прем’єр-міністра, у мене як Міністра фінансів, всіх членів уряду. І ми забезпечимо гармонійний розвиток нашої столиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Касянюк, фракція Партії регіонів.

 

11:48:23

КАСЯНЮК О.Р.

Олександр Касянюк, фракція Партії регіонів. Прошу передати слово Михайлу Васильовичу Чечетову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, мікрофон будь ласка.

 

11:48:31

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Федор Алексеевич! Спасибо за откровенность. Вы абсолютно правильно сказали, прагматично, что бюджет довольно жесткий, но он реалистичный. Он лишен всякого популизма. Мы популизмом сыты по горло. Мы наелись его в 2009 году. Популизм нам тогда привел к 16 процентам падения ВВП, к 16 процентам дефицита. Мы год угрохали на то, чтобы вывести страну из пике и выйти, в 3 раза сократить дефицит до 5 процентов с половиной. Вывести из пике падение на 4 процента роста, в следующем году планируется до 3 процентов дефицита.

У меня вопрос другой, поскольку в основе бюджета лежит Налоговый кодекс, и мы правильно заложили серьезные преференции отраслям: и авиационной – нулевую ставку на прибыль, и  судостроению, и легкой. Нужно поднимать базовые отрасли, поднимать страну – это  правильно абсолютно.  А не создаст это проблемы в наполнении бюджета, как вы считаете?

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую. Ви абсолютно праві. Ви абсолютно, Михайло Васильович, абсолютно прав. Тому ми дійсно, в нас в ризиках є це питання. І воно в нас викликає велику стурбованість, і в Прем'єр-міністра, і в міністрів, і в мене особисто, як міністра, який відповідає за  формування доходної частини, видаткової частини. Але ми робимо все для того, щоб в нас падіння, воно завжди відбувається, коли впроваджується нове законодавство, щоб зменшити цей термін падіння. І далі, надалі, ми розраховуємо, ми прораховували дуже багато варіантів. Діючий Податковий кодекс України, який в нас  сьогодні вже він діє з 1 січня 2011 року, він не має втрат доходної частини бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гнаткевич, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

 

11:50:25

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Дякую. Шановний Федоре Олексійовичу! Минулого разу, коли ви були тут останнього раз у залі, я критикував державу за те, що вона знищила українське кіно. Я повинен сказати, що цього разу ми бачимо підтримку кіно, і будемо сподіватися, що ті гроші будуть справді виділені.  Але от  нижче  стоїть: «Розвиток та застосування української мови» – 3 мільйони гривень. Тоді, коли віце-прем`єр-міністр, який відповідає за  мовну тематику у нас, Борис Колесніков, сказав в інтерв’ю, що для підтримки державної мови,  для її розвитку потрібно взагалі мільярди  гривень. Але це так.

І нарешті, є таке у мене запитання. Я недавно був  на нараді, на зборах національних меншин, де вони говорили про те, що у них мало грошей на розвиток культури національних меншин. Виділено 6 мільйонів гривень – це  я їм доповідаю. Але їх турбувало не те. Їх турбувало те, що ці гроші, коли йдеться розбивка по кварталах, чомусь виділяються і на просвіту, на культурні товариства, на національні меншини  іде на останній квартал, і вони не можуть  їх використати. Як ви …

 

ЯРОШЕНКО Ф.О Зрозумів. Відповідаю, що я врахую вашу  пропозицію, і будем рівномірно розбивати для того, щоб   нормально йшло фінансування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій  Павленко, фракція Народної партії.

 

11:51:49

ПАВЛЕНКО С.Г.

Дякую. Прошу передати слово Катерині Тимофіївні  Ващук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук. Мікрофон, будь ласка.

 

11:51:58

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, Народна партія.

Шановний пане міністр, я ось  за скільки часу встигла, вичитала фінансування  аграрного сектору України. І я не поділяю оптимізму вашого, що настільки збільшено  фінансування аграрного комплексу. Коли проаналізувати глибше, то ви  фактично збільшили на ті 2 мільярди,  як забрали у селян через   систему повернення податку на додану вартість. Селяни його отримували, як  дотацію до ціну на  здане молоко і м'ясо, зараз ви це забрали у бюджет, і тих  2 мільярди ви тішите, що вони  підуть на підтримку  тваринництва.  Добре, якщо…

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Катерина Тимофіївна, я вас почув і хочу вам сказати, що  ми ні у кого нічого не забирали, ми,  навпаки,  зробимо прозорий  бюджет, і гроші, дійсно, будуть іти на ті цілі, як це передбачено Законом про державний бюджет. І ваші пропозиції ми також врахуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Федір Олексійович, час вичерпано. Будь ласка, сідайте. Я запрошую на трибуну голову Комітету з питань бюджету Баранова Валерія Олексійовича. Будь ласка.

 

11:53:34

БАРАНОВ В.О.

Шановні народні депутати і запрошені! Згідно з вимогами Бюджетного кодексу та Регламенту Верховної Ради законопроект проаналізовано Бюджетним комітетом щодо відповідності його нормам Бюджетного кодексу та врахування основних напрямків бюджетної політики на 2011 рік. Законопроект розроблено відповідно до норм нової редакції Бюджетного кодексу та з урахуванням положень Податкового кодексу. У законопроекті врахована більшість положень основних напрямків бюджетної політики на 2011 рік, схваленою постановою Верховної Ради від 4 червня цього року.

Разом з тим, проект містить чимало зауважень, а саме: Рада Національного банку до цього часу не затвердила і не подала Верховній Раді основні засади грошово-кредитної політики на наступний рік. Загалом законодавством встановлені соціальні зобов’язання держави, як і раніше, не відповідають її реальним фінансовим можливостям. Так, 85 відсотків бюджетних коштів спрямовано на споживання, що стримує інвестиційно-інноваційний розвиток економіки.

Настав час проведення повної інвентаризації пільг, гарантій, допомог та спрямування їх переважно найбільш вразливим верствам населення відповідно до програмних документів Президента України. Важливою складовою усіх реформ є децентралізація власті і відповідальності ресурсів. Однак, у проекті збережена практика концентрації бюджетних коштів на центральному рівні. Відстежується тенденція до зменшення частки доходів місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів у ВВП з 8,6 відсотків у 2001 році до 6,5 відсотків на 2011 рік. При цьому доходи місцевих бюджетів наполовину складаються із трансфертів з державного бюджету. Порівняно з 2001 роком, на жаль, цей показник зріс більше, ніж у 2 рази, тому на покриття цього дефіциту органи місцевого самоврядування спрямовують майже половину обсягу власних доходів місцевих бюджетів. Це відволікання власних доходів  призвело до вкрай незадовільного стану житлово-комунального господарства, благоустрою, ремонту комунальних доріг, інших місцевих програм. Якщо у 1998 році ці видатки становили більше 10 відсотків у загальному обсязі, то у цьому році – лише 3 відсотки видатків загального фонду. Підкреслюю, що ці проблеми наработані всіма  попередніми урядами, тому, ставлячи за мету збалансований розвиток регіонів, задекларованих в Програмі Президента, треба вирішувати наступні питання.

Перше. Центри прийняття рішень щодо завдань та шляхів поточного  розвитку  територій мають бути переміщені на регіональний рівень.

Друге. Держава має визначити стратегію розвитку, створюючи умови для економічної зацікавленості регіонів у їх власному розвитку.

І третє. Держава має  виступати повноправним партнером місцевих органів влади у розробці, фінансуванні та реалізації економічних і соціальних проектів.

При подальшому доопрацюванні законопроекту в Комітеті з питань бюджету будуть розглянуті ці питання, у тому числі можливі варіанти для вирішення найбільш гострих проблем, не врахованих у ньому. В цьому комітет знаходить порозуміння і бажання співпрацювати з Міністерством фінансів та Кабінетом Міністрів. Враховуючи, що до початку нового бюджетного року залишилося близько 2 тижнів, розгляд і прийняття законопроекту про Державний бюджет є першочерговим в усіх питаннях.

Враховуючи наведене та беручи до уваги пропозиції уряду щодо розгляду законопроекту за скороченою процедурою у найкоротший строк, Комітет з питань бюджету на засіданні 13-го грудня прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді:

Перше. Прийняти за основу проект закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік» за номером 7000, поданий Кабінетом Міністрів.     

Друге. Доручити Кабінету Міністрів… Комітету з питань бюджету разом з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів доопрацювати законопроект з урахуванням пропозицій народних депутатів, комітетів  та депутатських фракцій, що надійдуть не пізніше 19 грудня та внести його 22 грудня на розгляд Верховної Ради у другому читанні. Таке рішення узгоджується з прийнятим сьогодні процедурним рішенням щодо розгляду цього  законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Сергійович, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, так запитань… А запитання, одну хвилиночку, будь ласка. Валерій Сергійович, запитання, я перепрошую. Хоть в пропозиціях комітету не було запитань, але в депутатів вони виявилися, тому давайте, будь ласка, запишіться на запитання, п’ять хвилин.

Так, прізвища прошу показати. Володимир Яворівський, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

 

11:59:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний колего, шановний доповідачу. Ну, здавалося, що криза вже десь ніби лишилася в цьому році, щось вже мала би економіка, судячи із пояснень, мала би вже економіка дихати. Що ж воно таке сталося, що на культуру зрізали один мільярд менше, а на прокуратуру додали? Що ми будуємо? Я хочу знати, взагалі культура перебуває в такому жахливому стані, на книговидання взагалі копійки, на творчі спілки – на мільйон знову зрізали. В нас десять національних творчих спілок, які повинні функціонувати, їх би треба було б підтримувати. Скажімо, в Спілці письменників наступного року буде з’їзд, а копійки жалюгідні в цьому. Як ви, ми зможемо щось і ще поправити, скажімо, до другого читання? Я дуже надіюся, що ви нас підтримаєте в цьому. Ви ж все-таки культурний чоловік, видали словник Бердянський. Підтримаєте?

 

БАРАНОВ В.О. Я в своїй доповіді сказав, що ми починаємо процес спільної праці з депутатами усіх фракцій і майже з сьогоднішнього дня будемо розглядати всі пропозиції, а з Міністерством фінансів в нас є домовленість про те, що ми будемо узгоджувати всі розумні і пропозиції, які будуть касатися розвитку і культури, про яку ви кажете.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

 

12:00:28

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, «Блок Юлії Тимошенко».

Пане Валерію, я ще раз хочу підкреслити, що мене дуже хвилює тенденція, яка намітилася у бюджетному процесі два… ось цей рік і наступний передбачається. Якщо державний бюджет в цілому зростає… зведений, на 12,5 відсотки, а державний на 13,6, то місцевий лише на 8,9. Вас як колишнього керівника одного з міст України не хвилює тенденція згортання, фактично, фінансування на рівні місцевих бюджетів за рахунок централізації коштів на рівні держави? Я вже говорив про те, що доля місцевого самоврядування в цьому зведеному бюджеті постійно останнім часом зменшується. Відкинули ідею, яку і ви свого часу підтримували, на нормативне бюджетне фінансування, яке б розраховувалося за формулою кожною місцевою радою. Чи не варто повернутися до такого методу розробки місцевих бюджетів? Дякую.

 

БАРАНОВ В.О. Дякую за запитання. Якщо ви слухали мою доповідь, то я більшу частину приділив саме цьому питанню щодо децентралізації влади і фінансів, і таку задачу ставить Президент у своїй програмі. Тому я вам і казав у доповіді, що у нас є порозуміння із Міністерством фінансів. Щодо того ми будемо опрацьовувати усі пропозиції, і ті, що ви висказали, теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційний.

 

12:02:01

ЛЯШКО О.В.

Шановний Валерій Олексійович, я думаю, що по логіці, ми б мали перед тим, як розглядати питання бюджету 11-го року, розглянути питання про виконання бюджету 10-го року. А цифри, на превеликий жаль, не втішні, бюджет не виконується, величезний дефіцит, маса програм, у тому числі, соціальних, не фінансується. І коли уряд заносить нам бюджет, де передбачено збільшення видатків, збільшення доходів, які нічим не підкріплені, то я думаю, що завдання  комітету відрегулювати ці цифри, а ми, на жаль, цього не робимо.

І останнє, от ви зараз у своїй доповіді повідомили, що 85 відсотків ресурсу бюджету спрямовано на проїдання. Як можна з таким бюджетом зробити, щоб Україна розвивалася: піднімати економіку, створювати нові робочі місця, покращувати життя людей вже сьогодні, коли все, що надходить до бюджету, фактично, проїдається?

 

БАРАНОВ В.О.  Я розумію те, що ви кажете. Але я хочу підкреслити, що я сказав, що та ситуація, яку ми сьогодні маємо і у бюджетному процесі, це результат праці всіх урядів, які були на протязі 20 років української незалежності. Тому розпочатий період реформ, який ми бачимо, вони не всім подобаються. Ці реформи зачіпляють інтереси багатьох людей і слоїв. Ми повинні їх починати і підтримувати. Я впевнений про те, що і бюджетна політика, і децентралізація влади, і передача функцій на місця радам з фінансами – це те, що буде у найближчий час опрацьововувати. І Україна прийде до того, що ми увійдемо у європейське співтовариство як нормальна держава, де панує місцеве самоврядування, демократія і свобода.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І Сергій Шевчук, будь ласка, ваше питання.

 

12:03:58

ШЕВЧУК С.В.

Я прошу передати слово Євгену Івановичу Кирильчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Євген Кирильчук, мікрофон, будь ласка.

 

12:04:03

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція «Блок «Батьківщина».

Шановний пане Баранов, ви зобов’язані були як голова комітету основні зауваження, які вчора прозвучали на засіданні комітету, сьогодні були перерахувати.

І друге. Ви зобов’язані обов’язково кожний раз оголосити, яка кількість членів комітету проголосувала «за», а яка «проти».

Але у мене запитання конкретне до вас. Ви підтвердили, що сьогодні влада концентрується у руках однієї людини, а фінанси всі концентруються у Кабінету Міністрів, і буде ручне управління.

Як ви думаєте, нам у  комітеті боротися проти цього зла?

 

БАРАНОВ В.О. По-перше, рішення комітету учора було прийнято більшістю, так як і пише Регламент.

А те, що ви сказали, я не казав такого, що влада в одного в руках, а фінанси – в іншого. Я казав, що є тенденція, яка вже 20 років існує в Україні, до централізації влади, і потрібно це змінювати. І це позиція не тільки моя, а і Президента, і, я так розумію, Кабінету Міністрів.

А роль нашого комітету в тому і є, щоб ми з сьогоднішнього дня розпочали розглядати всі пропозиції, які нам поступлять, і будемо вести діалог з   Кабінетом Міністрів, з Прем’єр-міністром щодо того, щоб узгодити всі проблеми, які у нас є, максимально, щоб їх узгодити. Оскільки вирішити всі питання просто неможливо, оскільки ви чули, яка ситуація в державі, який борг, який напрацювали всі разом і тепер комусь, і не комусь, а нинішній владі треба все це розгрібати і починати з нуля.

Тому я і пропоную, щоб у нашому бюджетному комітеті, десь хто ходить, хто не ходить, ми ходили туди всі разом і там об’єднались…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

БАРАНОВ В.О.  … об’єднались в праці, щодо співпраці. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Час на запитання вичерпано, прошу сідайте.

Шановні уповноважені представники фракцій! Я прошу записатись вас спочатку на виступ. Йде запис на виступи від фракцій. Прошу прізвища.

Тепер прошу записатися від депутатського корпусу. Прошу також прізвища вивести на табло. Таким чином, шановні колеги, годину ми відводимо на виступ і починаємо дебати. Бондаренко Володимир Дмитрович від фракції "БЮТ - "Батьківщина"". Буде виступати Сергій Соболєв, від фракції.

 

12:07:26

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! Шановні представники уряду!

Коли відкриваєш і знайомишся з проектом бюджету на 2011 рік, якесь подвійне почуття. Перш за все,  відчуття того, що це проект бюджету, який написаний не для України. Бо коли бачиш розпорядників фондів на мільярди, десятки мільярдів гривень і розумієш, що розпорядниками є неіснуючі міністерства і відомства, неіснуючі комітети, починаєш замислюватись, чи адміністративна реформа, яка проводилась разом з бюджетним процесом торкається бюджету чи ні? І що ми, власне,  починаємо зараз розглядати при представленні проекту бюджету.

А тепер по суті. Якщо навіть відкинути, що проект бюджету підготовлений на існуючій адміністративній реформі, якщо навіть відкинути, що в цьому проекті бюджету фактично податкова база, яка щойно тільки буде голосуватися і зміни, і доповнення до цілого ряду законодавчих актів, які не проголосовані в парламенті, вже включені в цей проект бюджету, якщо навіть відкинути, що цілий ряд податкових новел можуть бути введені тільки в проекті бюджету на 2012 рік, давайте подивимось по суті, що нам запропонував уряд.

Дуже добре, що міністр фінансів приділив майже дві третини свого виступу тому, як погано було при попередньому уряді. Але повернемось до цифр, які подані в презентації бюджету, які підготовлені, я так розумію, Міністерством фінансів за участю відповідних статистичних органів і що ми бачимо. Найгірший рік 2009-й, коли в країні і в світі вирувала фінансово-економічна криза, номінальний ВВП складає, за показниками Міністерства фінансів і це не можна приховати, 914 мільярдів гривень. Якщо взяти рік, коли країна, як кажуть, виходить з кризи 2010 рік, за підсумками січня-вересня ми бачимо, що виконання номінального ВВП є лише 777 мільярдів. І за показниками прогнозу, який складений на 2010 рік, мінус 306 мільярдів гривень, так коли криза?  В 2009 році чи зараз?

Якщо проаналізувати показники, які закладені на фінансування органів державного управління, за виключенням Верховної Ради, ми зрозуміємо, що це показники, які існують знову ж таки для країни, яка явно не в кризі. Бо ці показники для адміністрації Президента і всіх органів є набагато більші, а для ветеранів, інвалідів, ці показники зменшені.

І останнє. Дефіцит бюджету. Як може розраховуватися дефіцит бюджету без трьох ключових показників, а саме НАК «Нафтогаз», де є оборудка «РосУкрЕнерго» і вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СОБОЛЄВ С.В. ... за повернуті 12 мільярдів кубів за ціною 141, а треба закупити для балансу ті ж самі 12 мільярдів кубів (за показниками уряду) за ціною 279 доларів за тисячу кубічних метрів. Де рекапіталізація банків? Де Аграрний фонд? І тоді ми побачимо, що це бюджет не існуючо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Владислав Лук’янов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Павло Жебрівський. 

 

12:11:12

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановні громадяни України! Вам запропоновано збалансований, зважений головний фінансовий документ України. І я пропоную розглядати цей документ саме як фінансовий документ, саме як кошторис держави на 2011 рік. І я хочу сказати, що цей документ ми повинні розглядати з двох точок зору: перше – це з точки зору макроекономічних показників і загальноекономічної ситуації, яку ми будуємо на наступний рік, друга точка зору – це внутрішня структура цього фінансового документу.

Що ми бачимо з точки зору макроекономічних показників? Ми бачимо, що ми отримаємо зростання валового національного продукту до рівня 1 трильйон 253 мільярдів гривень. Ми бачимо, що бюджетний дефіцит при цьому зберігається на невеликому рівні – на рівні 3,8 відсотків. Якщо додати дефіцит «Нафтогазу», про який казав попередник, це буде цифра 3,5 відсотка. Це дуже пристойний дефіцит. А враховуючи часи фінансової нестабільності в світі – це взірець, яким можна пишатися, а не ганьбити свою державу і себе самого, не розуміючи фінансових показників і фінансової суті цього документу.

Цей документ нам забезпечує фінансову стабільність нашої грошової одиниці – гривні. Що це означає? Це означає, що підприємці можуть чітко планувати і розраховувати свої інвестиційні плани і проекти. Це означає, що кожна людина може знати і бути впевнена в тому, що купівельна спроможність гривні не буде обрушена,  як це було зроблено  минулим урядом, коли  курс гривні впав з 5 до 11 гривень. І як кажуть селяни: чия б корова мичала, а ваша б мовчала, - про ті «досягнення», які ви досягли в руйнації економіки.

Якщо порівняти, під час Другої світової війни України зазнала  менших економічних втрат, ніж від урядування вашої команди.

Але я повернусь до фінансового документу.  Я хочу сказати, що цей документ забезпечує стабільне зростання, він переламує ту тенденцію, яку залишила минула команда руйнації економіки і це є бюджет відновлення і відродження нашої держави. Дякую вам за увагу! Прошу підтримати цей документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський фракція  "Наша Україна - Народна Самооборона".  Наступним  буде виступати Петро Цибенко.

 

12:14:17

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, менше всього українському народу цікаво, хто гірший: чи попередній уряд, чи нинішній уряд. Цікаво, що ж ми маємо на сьогоднішній день і що ми отримали? Кожен бюджет має свою назву і  мене міністр фінансів наштовхнув доназви цього бюджету, він називав «економіка терпіння», то можна назвати «бюджет-терпіл» цей бюджет. Чому?

Насправді, якщо подивитися по соціальним видаткам,  безумовно, на сьогоднішній день не в повному об’ємі виконується, як і  не виконував жоден     уряд. Чи можемо закривати очі? Ні. Що потрібно було зробити, якщо ми говоримо, що влада «сита» як ніколи. То давайте від реформуємо, давайте приберемо ті непомірні пільги, які понабирали в цій залі і ці, і ці, і ми всі голосували за ці непомірні пільги. І дамо адресну дотацію тим,  хто потребує, а не всім і не «роздуємо», і  не буде це  видатків споживання 85 відсотків. Але сьогодні, в цьому бюджеті, не бачимо реформування соціальних пільг і просто, за умовчанням, не виконуємо. Якщо попередні уряди говорили, призупиняли норми законів і про дітей війни, і про Чорнобиль, то тут просто «за умовчанням» фінансується стільки, скільки можуть чи хочуть.

Друге питання. Бюджет куций. Потрібно розігрівати економіку. Що мав би уряд зробити? Сконцентрувати невеликий ресурс, визначити дві-три програми, які б розігріли економіку. І тут насправді могли б запропонувати: сільське господарство, житлово-комунальну сферу і інновації, впорядкування інновацій в Україні.

Чи сконцентровані ті невеликі фінансові ресурси для того, щоб економіка розігрілася і появилися ті точки росту, які б дали збільшення податкових надходжень, збільшення економіки  в державі і безумовно збільшення соціальних стандартів? Ні. Є локальний проект, який називається “Євро-2012” і туди дають стільки грошей, скільки навіть освоїти не можуть. Тільки 6,5 мільярдів дають сьогодні прямих на національну агенцію. Крім того, сьогодні в “Укравтодорі” передбачені гроші. Крім того, передбачені запозичення. Але це локальний проект. І на загальні економічні тренди жодного впливу цей локальний проект не буде мати. Для розігріву економіки сказати, що цей проект буде мати, безперспективно.

Тепер третє питання, на якому я би хотів наголосити, – місцеве самоврядування. Шановні колеги, якщо із зведеного бюджету Мінфін являється розпорядником більше 50 відсотків фінансового ресурсу, спрямовуючи його через міжбюджетні трансферти, це ліквідація місцевого самоврядування. І те, що по Києву 50 відсотків пробують забрати, це ліквідація місцевого самоврядування в Києві.

Я не говорю про бюджет вилучення. Я говорю про те, що сьогодні, на жаль, влада взяла курс на те, що є в центрі єдиний орган, єдина людина, яка буде комусь дарувати, а когось обкрадати. І насправді – це неправильно. Тобто, на жаль, цей Закон про бюджет немає...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. ... немає тої філософії, яка мала бути передбачена, тобто ріст, за рахунок чого – соціальні стандарти і розвиток місцевого самоврядування, як розвиток демократії  України.

Я пропоную цей Закон про бюджет направити на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

 

12:17:51

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко – перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів та голова Ради ветеранів України.

Спочатку кілька слів стосовно процедури розгляду проекту Державного бюджету України. Я розумію, що постанова прийнята, але було б непогано, якби ми навіть в межах того дефіциту часу, який ми маємо, і в межах прийнятої Постанови Верховної Ради України все-таки віднайшли можливість дещо розвести в часі процедуру офіційного представлення проекту Державного бюджету України і обговорення, і прийняття рішення в першому читанні, бо ці два етапи бюджетного процесу різні не лише за процедурою розгляду, не лише за змістом, але і за наслідками їх розгляду.

Повертаючись до, власне кажучи, до проекту Державного бюджету, хочу сказати, що у фракції Компартії України надзвичайно багато запитань до цього документу. Ми їх подамо в офіційному порядку, але на деякі питання я  хотів би звернути увагу уже зараз.

Питання перше. У цьому проекті Державного бюджету України не передбачені кошти на погашення знецінених заощаджень. Це одна із найбільш гострий соціальних проблем, які існують в Україні, і її треба вирішувати.

Проблема друга. В проекті Державного бюджету не передбачені кошти на виконання рішень судів щодо соціальних виплат дітям війни, учасникам війни, жертвам нацистських переслідувань. Шановні колеги, вдумайтесь лише в ті дві цифри, які я зараз назву. Станом на 1 листопада 2010 року в судах знаходиться рішення стосовно соціальних виплат на суму 889 мільйонів гривень. Це вже прийняті рішення. І, окрім того, на розгляді і в процесі розгляду знаходяться позови судові ветеранів на загальну суму 3 мільярди 691 мільйон. Робити вигляд, що нічого не відбувається, ну, даруйте на слові, це неправильно.

Третя проблема, на яку я хотів би звернути увагу. Ні у виступі міністра фінансів, у представленні, ні в проекті державного бюджету ми не побачили, а якими будуть соціальні виплати щодо стату... різних пільгових категорій. Що я маю на увазі? Я маю на увазі, що далі не може бути терпимою ситуація, при якій діти війни мають отримувати щомісяця як доплату до базової пенсії 30 відсотків, сьогодні вони мають порядка 6 відсотків, тобто замість 220 гривень щомісяця мають 49 гривень і 70 копійок.

І ще одна проблема, на яку я особливо хотів би звернути увагу. На 51 мільйон зменшено виплати різним категоріям ветеранам війни до 9 Травня. Ми, звісно, вдячні Кабінету Міністрів за те, що в цьому році вдвічі були  збільшені ці виплати, але зменшення на 51 мільйон суми виплати до 9 Травня означатимуть, що різні категорії учасники війни, інваліди війни, учасники...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЦИБЕНКО П.С. ... учасники бойових дій, учасники війни, жертви нацистких переслідувань будуть отримувати виплати в 8-10 разів менші, ніж це передбачено законодавством. Отже, цей проект закону має суттєво бути переробленим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Олег Зарубінський, фракція  Народної Партії. Наступний буде виступати Олег Ляшко.

 

12:21:29

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановний пане Прем’єр-міністр, колеги! Я знаю, що в цьому залі є мої колеги народні депутати, які тут з 1990 року, тобто порахував, що 20 бюджетів уже приймали. Є ті, що менше бюджетів приймали, але не менше ніж три бюджети всі присутні приймали. Голосували чи не голосували, але брали участь в цьому розгляді. Я думаю, ви погодитесь зі мною, що жодного разу ми не могли сказати, що бюджет ідеальний.

Більше того, жодного разу, який би уряд не був і який би не  намагався представити бюджет як цукерку, це  відповідало дійсності, бо це за своєю природою не може відповідати дійсності. Бюджет цукеркою бути не може. І тому так, знаєте,  як певний перфоменс, який зараз модний на вулицях організується громадськими організаціями сприймає отакі радикальні позиції, коли дехто намагається показати, що це є бюджет-ідеал, цукерка, а інші, скажемо так, складають епітафії цьому бюджету. Тобто, а ні епітафії, а ні оди є недоречними і вони не є адекватними ситуації в країні, в економіці.

Наступний момент. Чомусь ми не говоримо про це. Я думаю, треба говорити всім, хто епітафії і оди складає, що в 2011 році Україна має розраховуватися за кредитами і наступає ледве не пік оцих розрахунків. 

Очевидно, що люди, які не тільки заражені, як грипом, популізмом, мають розуміти, що  ці  гроші треба віддавати. Інакше тоді взагалі не зрозуміло, як можна буде спілкуватися з міжнародними фінансовими  інституціями. І мені здається,  що треба бути толерантним у тому плані, коли уряд закладає  як би   хто про нього погано не говорив, але закладає оцю віддачу цих коштів. Інакше  ми не є конкурентоспроможними взагалі на фінансовому ринку світу.

Ще один момент. Хочу об’єктивно сказати, що при всій критиці Податкового кодексу і у тому числі  з мого боку за цією трибуною, у цьому Податковому кодексі, в цьому бюджеті на  2010 рік передбачене  зменшення податків, і це є правда, щоб там  хто не казав.  Тут  зменшені податки і тому  в уряді, у всіх тих,  хто має виконувати цей бюджет,   постає достатньо складна  задача: а як в першому півріччі  2011 року, враховуючи що менше  буде  надходжень, ви ж це розумієте,  адміністрування зразу не дає результатів, можна буде  виконувати всі витратні частини.

Тому з позиції фракція  Народної партії я хочу сказати, що  при підготовці до другого читання  треба   зробити все, можливо, враховуючи позицію всіх,  хто сьогодні  висловлювався, для   того, щоб це був гармонійний бюджет. Ідеальним він бути не може.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційні. Наступним буде виступати Ярослав Сухий.

 

12:24:37

ЛЯШКО О.В.

Шановні громадяни, влада замість обіцяного покращення життя вже сьогодні продовжує   все суспільство  годувати черговими міфами. Спочатку  нам розказували про економічну реформу. У підсумку, коли лопнула  ця мильна  бульбашка про економічну реформу,  виявилось, що це підвищення пенсійного віку, підвищення цін на газ, підвищення податків -  от такі  економічні реформи у виконанні влади.  Тепер   нам розказують про адмінреформу, розказують про скорочення апарату. Однак проект бюджету, який подав уряд до Верховної Ради, свідчить про абсолютно протилежне. Адміністрація Президента, яка начебто  ще у квітні місяці нинішнього року була скорочена на  20  відсотків,  у проекті бюджету передбачається підвищення виплат на  400 мільйонів і загалом  це мільярд 340  мільйонів у наступному році. Те саме  Кабінет Міністрів, який начебто вдвічі ледь не скоротили, видатки наступного року залишаються на рівні нинішнього – 311 мільйонів.

Генеральна прокуратура додатково отримує мільярд гривень. І загалом видатки на ГПУ наступного року становлять 2 мільярди 200 мільйонів. Я так розумію, що це влада розраховується з прокуратурою за кримінальні переслідування політичних опонентів. Навряд чи в країні знайдеться хто-небудь з громадян, які повірять, що додача Генпрокуратурі мільярду покращить захист їхніх прав з боку працівників прокуратури.

У влади є гроші на санаторно-курортний комплекс чиновників. У влади є гроші, ще 300 мільйонів на придбання нового літака не відомо для кого, можливо, для Прем’єр-міністра, можливо, для когось із його заступників. У влади є гроші, 200 мільйонів на перельоти чиновників. У влади є гроші, щоб Прем’єр-міністр і його свита як мінімум 10 машин на роботу і з роботи на дачу його возили щодня, а то й по кілька разів на день. І більше у влади нема ні на що грошей. Ні на виплату вкладів, ні на виплати дітям війни, ні на виплати чорнобильцям, які передбачені по закону, ні іншим категоріям громадян.

Міністр фінансів доповідає, як вони будуть покращувати життя людей. Так от, громадяни мають знати, що наступного року уряд планує підвищити аж на 50 гривень мінімальну пенсію і на 60 гривень мінімальну зарплату. Оце таке покращення життя для мільйонів громадян! Для себе – мільярди додаткові, для людей – копійки. Для людей криза, для людей, бачите, криза світова, дефіцит бюджету. Для себе нема ні дефіциту бюджету, ні кризи, немає нічого.

Я думаю, що за цей бюджет голосувати не можна. Адже цей бюджет не виконує головну функцію, яку б мав виконувати, - сприяти економічному зростанню у країні. Це бюджет, як його назвати. Учора колега Жебрівський допитувався, який же головний тренд бюджету? То оце бюджет проїдання і бюджет розкрадання! Але не бюджет для людей! За нього голосувати ні я не буду і закликаю всіх інших не голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Наступний виступ Ольги Боднар, Бондар. Ні, Олександра Бондаря, перепрошую. Це ви, да.

 

12:27:54

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Я готувався до виступу в трошки іншому руслі, але не можу не дати відповідь і не відреагувати на виступ наших деяких штатних провокаторів-пустозвонів. Ви, напевно, не почули слова Жебрівського, який нас закликав зрозуміти, що ми окрема гілка влади і об’єднатися в розгляді законопроектів, які мають життєво важливе значення для України. Та скільки можна копирсатися: хто кому що винен? Хочу вам нагадати, колеги! От, Олег Зарубінський говорив, хто тут з народних депутатів третє, четверте скликання. Ви згадайте! Ми бюджети коли приймали. Одна політична сила доводить економіку до розрухи. Проходить 2002, 2003, 2004, 2005 рік. Уряд Януковича – плюс 13 процентів росту ВВП. З 2005 року п’ять років стагнації -  375,6 мільярда гривень запозичень. І їх же комусь потрібно буде віддавати.

І ще одне. Ви тут зараз намагаєтеся нас критикувати, ви вдумайтеся, за нашу діяльність. А ми  вас критикували скільки років, «кааліцію» і «унікальну каманду», за бездіяльність. Ми просили єдине – визнати, що державні гарантовані соціальні стандарти є занижені. Ви відмовчались. Ми не могли прийняти участь в обговоренні антикризової програми, БЮТ тут не були. Ми не  критикували ж ваш бюджет. І ви його навіть не вміли внести. Давайте зрозуміємо в кінці кінців, що ми гілка влади. Ми незалежна гілка влади. І ми повинні об’єднатися, якщо є хороші пропозиції.

Будь ласка, прошу, конкретна пропозиція. Шановний Федір Олексійович! Поновлення економічного зростання, ріст інвестиційної привабливості, особливо  у наших індустріальних регіонах, тісно залежить від  розвитку інфраструктури, ви про це казали: дороги, аеропорти, мостові переходи. 

Мости у місті Запоріжжі. За роки цієї тягучки будівельної місто  Запоріжжя консолідовано перерахувало 16 мільярдів  гривень до бюджетів всіх рівнів при початковій вартості майнового переходу 2 мільярда. Сьогодні цифра 200 мільйонів Запорізький край ніяк  не буде влаштовувати.

І ще одне. Стосовно житла для військовослужбовців. В місті  Запоріжжі  шостий  рік ні однієї квартири, ні одного квадратного метра. Ми вносили пропозицію про те, що у місті Запоріжжі стоять розвалені будівельні майданчики, колишні військові містечка, інвестор готовий будувати власним коштом, тільки потрібно йому передати цей будівельний майданчик, він  збудує житло для військовослужбовців.

Натомість, начальник гарнізону Замотаєв квартиру службову отримав і зараз важний, там, у міністерстві у великих начальниках замість того, щоб потурбуватися аби для військовослужбовців виділялося житло. Справа в тому, що навіть оцих 530  чи 540 мільйонів гривень, які виділяються на спорудження житла для військовослужбовців, це не ті кошти, які нам потрібні.

Колеги! Давайте об’єднаємся  разом у пошуках шляхів наповнення   дохідної частини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Наступний буде виступати Євген Мармазов.

 

12:31:13

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я за час, відведений  мені, торкнусь тільки трьох питань, які,  я вважаю,  дуже принциповими.

Перше. Реальність макропоказників, які  закладені у цьому бюджеті. На моє уявлення, Мінекономіки взагалі не приймав участі у формуванні цього бюджету, тому що, якщо ми по факту за 2010 рік маємо гірші показники, ніж спрогнозовані, то як можна у наступному році прогнозувати збільшення на мільярді показників бюджету. Це стосується і ВВП, і доходів бюджету, і рівня інфляції. Безумовно, вони не будуть   виконані, і вони  є  нереальними.

Другий аспект. Як можна говорити про скорочення   податкового тиску, який  передбачає Податковий кодекс, прийнятий Верховною Радою, якщо є зростання надходжень від податків в цьому році, причому, на порядок. Тому щось тут не стикується в розрахунках Кабінету Міністрів.

Тепер доходи від приватизації. Ну, традиційно за останні роки вони закладені на рівні 10 мільярдів гривень, але чомусь влада забула, що 28 грудня проводиться конкурс по продажу Укртелекому, стартова ціна якого складає 10,5 мільярдів гривень. Всі кошти надійдуть в наступному році. Тобто виходить, або Укртелеком продавати не будуть, або більше нічого в наступному році продано не буде. Тому дивна ця позиція. Я розумію, що хотіли скоротити дефіцит бюджету, щоб догодити МВФ, але можна було б це зробити за рахунок скорочення запозичень і внутрішніх, і зовнішніх, і все ж таки поставити реальні кошти від приватизації, враховуючи останній указ Президента, який дозволив продаж всіх стратегічних підприємств.

І останнє. Депутати збираються зараз голосувати за цей бюджет в першому читанні, але там закладено покриття дефіциту Пенсійного фонду з бюджету на рівні 9 мільярдів гривень і написано: «Це буде базуватись на пенсійній реформі на першому етапі». Хтось бачив цю пенсійну реформу, і за неї проголосували вже депутати, щоб скорочувати видатки Пенсійного фонду на 9 мільярдів гривень? Ні.

Тому у мене конкретна пропозиція. Треба нарешті наважитись уряду вивести кошти від приватизації з бюджету України, ввести їх в бюджет Пенсійного фонду, і хай кошти від приватизації покривають дефіцит Пенсійного фонду. Тоді уряду буде вигідно продавати об’єкти і не вигідно продавати їх дешево, тому що це викличе невдоволення у пенсіонерів. Це буде найкращий варіант поповнення дефіциту Пенсійного фонду, а не ті новації, які пропонує уряд для того, щоб покрити цей дефіцит. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Мармазов, фракція комуністів. Наступним буде виступати Остап Семерак.

 

12:34:17

МАРМАЗОВ Є.В.

Ну, я, как голова Комиссии Верховной Рады по контролю за приватизацией, тоже остановлюсь на вот этой острой проблеме. В поданном проекте бюджета на следующий год традиционно предусмотрено, что поступления от приватизации государственного имущества должно составить 10 миллиардов гривен. Притом, это мы  10 миллиардов гривен уже забиваем третий год подряд. Откуда берется эта цифра, не может объяснить никто. Правительство забыло законодательную закрепленную норму о том, что вместе с Государственным бюджетом на соответствующий год вносится и Государственная программа приватизации. Вот тогда будет все понятно. Причем, такая программа должна приниматься Верховным Советом Украины не позже, чем за месяц до принятия Государственного бюджета.

Что и как мы собираемся приватизировать, если последняя программа или стратегия приватизации принята в 2000-м году? Уже стало традицией, когда предприятия, которые имеют стратегическое значение для экономики и безопасности государства, приватизируются наспех, не учитывая реалий сегодняшнего дня. И в итоге такой приватизации не то, что прибыль – одни убытки. Что ни проданный объект, то судебный процесс идет.

И еще одна цифра в предложенном проекте Госбюджета вызывает вопросы – это поступление от аренды государственного имущества. Заложено 655  миллионов гривен. Это мизер.

Кто сегодня может сказать, сколько реально государство может получить средств, передавая в аренду свое имущество? Конечно, если подходить к аренде по принципу «сдал и забыл», то предполагают, что и эта определенная проектом бюджета сумма в казну не поступит. Примеров  бесконтрольность со стороны государства за своим имуществом  в нашей комиссии предостаточно. Ну вот достаточно вспомнить «Александриюуголь». Отдали в приватизацию – уничтожили. Никто за это не ответил, сейчас стоит вот это… мертвый город практически. 

Или вопрос такой. А кто возместит государству потерю почти 70 миллионов гривен недополученных средств  от аренды  целостных имущественных комплексов Вольногорского горнометаллургического и Иршанского горнообогатительного комбината? Срок их аренды истек еще 5 сентября прошлого года, однако арендатор пользуется государственным имуществом бесплатно по сегодняшний день. Поэтому предлагаю Кабинету Министров Украины срочно подать в Верховный Совет проекты соответствующих законодательных актов, которые бы урегулировали процесс приватизации, привели его в соответствие с реалиями сегодняшнего дня. И кроме того, ко втором чтению…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, завершуйте.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Ко второму чтению предоставить в Верховный Совет Украины перечень, объектов, которые планируются к приватизации в 2011 году с обоснованием необходимости приватизации каждого объекта, вот после этого можно будет говорить о том, на сколько реален, как бюджет, так и суммы поступлений от приватизации. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остап Семерак, фракція «БЮТ – «Батьківщина», а далі буде виступати Сергій Шевчук, йому право на виступ передають колеги Корж і Кириленко.

 

12:37:59

СЕМЕРАК О.М.

Шановний головуючий, шановні колеги, ми уважно прослухали доповідь міністра фінансів, який запрезентував нам і всій країні проекту бюджету на 2011 рік. І в доповіді міністра було чітко сказано, що уряд іде на обмеження. Але міністр не відповів за чий рахунок, за чий рахунок буде зменшуватися видатки, які пріоритети уряд виставляє в цьому році для українського суспільства. На жаль, відповідь для нас є однозначною. Вибраним – розкіш та державні кошти, а всім іншим громадянам, платникам податку – бідність та здирництво.

Наведу декілька прикладів для  того, щоб ми усвідомили, що пропонується нашому парламенту прийняти до виконання. Прокуратура збільшує видатки в наступному році понад 70 відсотків. «Феофанія» збільшує видатки понад 45 відсотків, поліклінічне обслуговування чиновників вищого рангу обслуговування – плюс 15 відсотків. Державне управління справами збільшує свої видатки загалом більше, ніж на 27 відсотків. Повинен вам сказати, що теперішній Президент України Віктор Янукович, який говорив про те, що покращення життя вже сьогодні ввійшов в історію України, як перший Президент України, який на своє утримання тратить більше, аніж один мільярд гривень.

Далі, що ми маємо з видатками на освіту? На жаль, уряд пропонує зменшити їх в цьому році на 10 відсотків. В той час на керівництво управління…  керівництво та управління Міністерства освіти збільшуються видатки на 21 відсоток. Фізична культура та спорт в підготовці учнівської та студентської молоді зменшується у видатках на сім відсотків.

Візьмемо інше Міністерство - сім’ї, молоді і спорту. Якщо порівняти видатки, які здійснював уряд у 2009 році і тепер, то це є падіння на 30 відсотків. Якщо порівнювати з теперішнім роком, це є падіння майже  на п’ять відсотків. На жаль, уряд не вирішує у цьому бюджеті нагальних потреб для молоді, таких, як житло, як перше робоче місце.

 Взагалі не фінансуються дитячі організації. Якщо ми говоримо про культуру, та сама історія: зменшення видатків на забезпечення розвитку застосування української мови більш, ніж на 8 мільйонів, тобто мінус 75 відсотків. Те саме стосується обдарованих дітей, скорочення на 50 відсотків, творчі спілки – мінус 900 мільйонів, «Українська книжка» - мінус 13 мільйонів.

Міністр говорить про те, що на «Євро» буде тратиться достатньо коштів, і назвав цифру в 12,1 мільярди гривень. На жаль, пане міністр, коли процифрувати і додати ті суми, які ви запланували через Мінрегіонбуд, через служби автомобільних доріг і національні агентства виходить більше, ніж 13 мільярдів. Таке враження, що ви не розумієте, скільки …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте виступ.

 

СЕМЕРАК О.М. Тому, підсумовуючи, я просив би нас всіх відправити цей законопроект на доопрацювання і просити уряд врахувати ті пріоритети, які вимагає українське суспільство. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція „БЮТ – „Батьківщина”, шість хвилин, будь ласка.

 

12:41:34

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Як ви знаєте, Адміністрацією Президента України оголошено курс на реформу охорони здоров’я. Така інформація розміщена на офіційному сайті Президента. Тому питання фінансування галузі охорони здоров’я на 11-й рік викликає подвійний інтерес як з точки зору реальної потреби галузі, так і з точки зору виділення ресурсів на таку реформу.

Додаткові витрати у Держбюджеті   на наступний рік, дійсно, є, але не для Міністерства охорони здоров’я.  Це майже неймовірно, але це є факт: найбільший приріст фінансування направлено не на високоспеціалізовану медичну допомогу, а на санаторно-курортну галузь. Не для всіх, а для вибраних персон. Перш за все на 19 відсотків збільшилася фінансова підтримка санкомплексу Управління справами Верховної Ради. Навіть якщо припустити, що кожен народний депутат візьме путівку, що далеко не так, то на це треба буде лише 2,5 мільйони гривень, а куди направлені ще 73 мільйони гривень на курорти парламенту – це загадка для всіх.

На наступний рік ці апетити збільшилися на 12 мільйонів гривень. Ви знаєте за рахунок чого? За рахунок того, що Товариству Червоного Хреста України зменшено фінансування на 7,5 мільйонів. І урізані кошти на протезування, на нові види протезування. Та, люди добрі, тут совість ще ночує хоча б у цьому приміщенні? Ми економимо на протезах людських задля того, щоб депутати поїхали відпочили у наші місця.

Другий позитив. Санаторії є не лише у парламенті, а ще в ДУСі. Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів Державного управління справами після нового року зросте на 34 мільйони гривень і досягне 131 мільйон. Виходить в середньому по мільйону на кожну vip-персону Адміністрації Президента та РНБО.

А за рахунок чого така курортна щедрість для осіб з оточення Президента? За рахунок дітей. Тому що якраз на 32 мільйонів гривень зменшено фінансування дитячих оздоровчих таборів «Артек» і «Молода гвардія». А враховуючи, що в наступному році на 8 мільйонів зменшено фінансування позашкільних навчальних закладів, де проходять оздоровлення і відпочинок дітей, то резерв ще для курортного відпочинку у нової влади ще, певен, є.

Президент Янукович на засіданні гуманітарної ради констатував, що українські діти і молодь вживають найбільше в світі алкоголю та тютюну. Це, дійсно, правда. Але от не сказав Президент урядовцям, які тут сидять, що це є погано. І урядовці взяли і скоротили на наступний рік кошти на соціальну рекламу проти шкідливих звичок, якраз на  50 відсотків.

Щодо державної турботи про здоров’я простих людей. Тут також не все так просто, поліклініка на Верхній отримує в наступному році 108 мільйонів гривень, вона обслуговує керівний склад органів державної влади. Може з депутатів хтось назве ще хоч одну поліклініку у  вашому окрузі, що має річний бюджет 108 мільйонів гривень?

Відомий стаціонар Феофанія хоч і обслуговує той самий контингент, але потребує  більше і він отримає більше в наступному році, 200 мільйонів гривень. Такій сумі можуть позаздрити європейські клініки, вони витрачають кошти на  медичні технології, Феофанія витрачає кошти на газонокосилку в один мільйон гривень. А відомо вам, шановні депутати, а скільки вони витрачають на підвищення кваліфікації лікарів в медичних закладах ДУС? Ви, мабуть, усміхнетесь, бо ця сума аж 167 тисяч гривень. Тобто п’ять років треба на те, щоб освоєння нових медичних технологій дорівнювало вартості купленої газонокосилки, ще в 10 мільйонів обійдеться державі санепіднагляд в тих елітних установах.

А в яких структурах піде покращення?  Є такі, не буду говорити, що все погано. Міліція і внутрішня війська, медичне забезпечення зросте на 40 мільйонів гривень. Збройні Сили – на  191 мільйон. Особовий склад Служби безпеки України на 57 мільйонів гривень. Генеральна прокуратура, як тут вже сказано, через три тижні отримає раптове таке фінансування, як вулкан коштів, піде один мільярд додатково, всього два  мільярди 200 мільйонів. Скільки з них піде на оздоровлення не можу вам сказати, бо це великий секрет Державного бюджету.

А хто не заслужив? Не заслужили прості люди, не заслужили працівники водного транспорту, нафтопереробної промисловості, залізничного транспорту, авіаційного транспорту, там йде постійне зниження.

Щодо, власне МОЗу, фінансування збільшиться лише  на 4,5 відсотки, це менше ніж рівень інфляції. Академія меднаук ніби збільшить фінансування, але якщо врахувати, що півмільярда іде на будівництво і проекти, а це іде будівельникам, підрядникам, а не медикам, то фінансування зменшиться на 1,1 відсоток.

І висновок. На жаль, МОЗ України не спромігся переконати фінансово-економічний блок цього уряду в необхідності виділення хоча б мінімально необхідних об’ємів фінансування галузі, не дивлячись на проголошену Адміністрацією Президента медичну реформу. Як насмішкою над МОЗ виглядають цифри в проекті держбюджету на 2011 рік. Кошти на керівництво та управління в сфері охорони здоров’я скорочено на 25 відсотків, в тому числі і на зарплату спеціалістам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ШЕВЧУК С.В. Шкода фахівців середньої ланки МОЗ, на них завжди трималося міністерство при будь-якому керівництві. Керівництво більше слідкує не стільки за рівнем зарплати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Соболєв, будь ласка, передає право на виступ Андрію Павловському, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Наступною буде виступати Уляна Мостіпан. Будь ласка.

 

12:48:12

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники! Андрій Павловський, «БЮТ – «Батьківщина». Шановні, в своєму виступі міністр фінансів заявив, що проект бюджету базується в тому числі і на передвиборчих обіцянках ще кандидата в Президенти Віктора Януковича. Ось я тримаю передвиборчу програму Віктора Януковича з печаткою ЦВК. Так хочу звернути увагу, що в цій програмі ви не знайдете жодного соціального зобов’язання Президента. Зокрема, де гроші на те, щоб з 1 січня 2011 року вдвічі збільшити допомогу при народженні дитини. Не знайдете грошей на те, щоб в кожній родині на виховання і утримання дітей було виділено гроші віком з 3 до 13 років по 250 гривень, з 13 до 18 років по 500 гривень. Нема грошей і обіцяних Януковичем заходів, спрямованих на цінову стабільність антикризового продовольчого кошика і на доступність медичних послуг для кожного.

І хотів би звернути увагу на саму відому обіцянку Віктора Януковича  зробити з 1 січня 2011 року пенсію в розмірі 1 тисячу 200 гривень – мінімальну пенсію в розмірі 1 тисячу 200 гривень. Проте, урядом в проекті бюджету на 1 грудня наступного року, на кінець року, вноситься пенсія тільки 800 гривень. От і порівняйте 1 тисячу 200 і 800.

З метою відновлення справедливості, а також на виконання передвиборчих обіцянок Віктора Януковича, опозиційною фракцією «БЮТ - «Батьківщина» зареєстровано законопроект 7458, яким встановлюється з 1 січня  2011 року мінімальна пенсія в розмірі 1 тисяча 200, а мінімальна зарплата  в розмірі 1 тисяча 506 гривень. Вимагаємо негайно перед розглядом бюджету прийняти зазначений законопроект, тому що свої обіцянки треба виконувати. 

Хочу зазначити, що соціальні стандарти в проекті бюджеті штучно і суттєво занижено. В результаті кожен громадянин недоотримає належної йому пенсії, будуть заморожені заробітні плати, станеться невиплата в повному обсязі соціальних допомог. І тому це дозволяє назвати цей бюджет – бюджетом бідності і бюджетом погіршення життя всіх верств населення, крім олігархів, погіршення  життя вже сьогодні. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Уляна Мостіпан, Ольга Боднар фракція «БЮТ-«Батьківщина». Наступним буде виступати Михайло Чечетов.

 

12:51:29

БОДНАР О.Б.

Дякую. Ольга Боднар "Блок Юлії Тимошенко"  партія Батьківщина. Шановні колеги!  Я представляю Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування. Тому в розрізі цього я і хочу сказати, що я в цьому бюджеті побачила. Якщо казати одною фразою, то я б сказала так: «село –помре, місто – заглохне ». Це дуже м’яко сказано. Ніколи ще такого не було як в 2000 році був розподіл фінансування  70 відсотків на державний бюджет і 30 відсотків на місця таки повернено до нас, уже 10 років пройшло, а ми вертаємося в минуле не тільки  по Конституції, але і по життю.

Я уже чула від доповідача як він розказував, що «кияни, ви і так «зажрались», вам будують тут мости, вам будують тут метро, а вам ще чогось мало». Але я хочу сказати, що існує стаття 65 Бюджетного кодексу України, яка передбачає, що за зарахування до доходів бюджетів міст Києва та  Севастополя 100 відсотків загального обсягу податків з доходів фізичних осіб, що сплачуються на території  цих міст має здійснюватись. Натомість, цей бюджет урізає можливість киян  гідно представляти як столицю України наше місто, а забезпечує   їх тільки на 50 відсотків, не даючи нічого взамін.

В 2011 році заплановано зменшення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. Що це  означає? Це означає, що ви отримуєте платіжку, яку ви неспроможні сплатити, а крім того, субвенцію ви вже не отримаєте і станете ви всі дружно бомбами. Тому що, не оплачуючи комунальні тарифи, ви вже всі дружно будете вимушені не тільки в містах залишати свої квартири, але і в селах залишати свої будинки.

Всупереч запланованому проведенню реформи житлово-комунального господарства, держані видатки на реформування та  розвиток комунального господарства в сільській місцевості зменшено з  8 мільйонів 600 тисяч у 2010 році до 7 мільйонів 761 тисячу гривень у 2011 році, це якраз теж туди, про що я тільки що  говорила.

Бюджетом на 2011 рік не передбачається посилення рівня соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Немає забезпечення грошей, які ходять за принципом «гроші ходять за дитиною».  І передбачається, що підвищуються всі ці фінансування на 1,8 відсотка тоді, коли інфляція закладена 9,1 відсотка. Це означає, що нічого наші бідні діти-сироти не отримають,  а навіть уже їх скоро не буде, бо вони вже просто з голоду помруть.

Відповідно до статті 22 проекту державного бюджету місцеві органи влади при цьому зобов’язуються спрямовувати доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів на реалізацію загальнодержавної програми “Реформування і розвитку житлово-кому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БОДНАР О.Б. Дякую. Що це ще раз означає? В місцевих бюджетів гроші забирають, програма виконуватись не буде, тому що цих грошей не вистачить. Натомість місцевим бюджетам не вистачить виплатити зарплату вчителям, медикам, вихователям дитячих садочків, працівникам бібліотеки тощо. Вот таким чином, я і кажу: що це не бюджет, і за який треба голосувати, а це бюджет: село помре, а місто заглохне. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

12:55:16

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! На прошедшей пленарной недели Верховная Рада Украины сделала важнейший шаг на пути системного реформирования государства, когда на основании замечаний и предложений Президента приняла новый Налоговый кодекс. Принятие этого документа стало результатом компромисса между интересами бизнеса и государства. Суть этого компромисса в понимании того, что проблемы предпринимателей следует рассматривать в контексте решения проблем всей страны.

Принятие Налогового кодекса создало возможность для внесения в парламент проекта Государственного бюджета Украины на 2011 год. Верховной Раде необходимо принять этот документ на протяжении ближайших двух пленарных недель. Ведь он не только закрепляет достигнутые положительные тенденции в экономической сфере, но и закладывает перспективы роста экономики страны в будущем году. Более того, мы должны заложить в проекте бюджета основу для роста доходов наших граждан.

Действующая власть не допустит повторения прошлогоднего провала правительства Тимошенко, в результате которого страна начала 2010 год без принятого государственного бюджета. В результате, в январе-феврале премьер тратила государственные деньги по собственному усмотрению – это дестабилизировало работу системы государственных финансов, и правительству Николая Азарова потребовалось немало усилий и времени, чтобы навести порядок в государственных финансах. Макропоказатели, заложенные в проекте государственного бюджета реалистичны. Текущий год мы закончим с инфляцией не превышающей 12 процентов. А максимальный уровень инфляции, заложенный в проекте Госбюджета 2011 года, составляет меньше 9 процентов. К слову, по итогам ноября инфляция в стране составила 0,3 процента, что является историческим минимумом с 2000 года.

Бюджет 2011 года сформирован на базе положений нового Налогового кодекса. Новое налоговое законодательство снижает фискальную нагрузку на бизнес, что обеспечит рост ВВП и увеличение поступлений в бюджет. Государство получит больше доходов, которые будут распределены самым оптимальным образом. Власть нашла реальные источники существенного прироста доходов госбюджета. По предварительным прогнозам они вырастут на 10 процентов. Это позволит продолжить повышение социальных выплат нуждающимся социальным группам. Так, с 1 января 2011 года более чем в полтора раза увеличится размер помощи при рождении ребенка, почти на 20 процентов увеличены дотации для предоставления льгот и жилищных субсидий населению.

Принципиально важно принять госбюджет 2011 года как бюджет развития, а не проедания. В нем будут сохранены все статьи, от финансирования которых зависит стабильное функционирования и развитие государства. Капитальные расходы государства предлагается увеличить в 2,3 раза. Запланирован ряд проектов в рамках подготовки к чемпионату Евро-2012. начнется реализация инвестиционных проектов.

Фракция Партии регионов предлагает народным депутатам принять данный законопроект в первом чтении и после доработки ко второму чтению в окончательном варианте принять его в конце следующей недели. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Сергій Гордієнко має право на виступ, 6 хвилин, колега Волинець передає йому також свій час.

 

12:58:33

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні члени уряду, шановні колеги! Користуючись, що ми розглядаємо проект Державного бюджету на 2011 рік, і тут присутні саме члени уряду, я хотів би з вами разом порадитися, як вирішувати надзвичайно гостру загальнодержавну проблему, яка наростає з кожним днем. І показувати вид, що її не існує, просто далі уже неможливо. Це, в першу чергу, як кому не подобається, але це проблема реалізації закону про статус дітей війни.

Я сьогодні ще і ще раз привертаю увагу до того, що держава прийняла цей закон, але жодного року не реалізує його в повній мірі. Є рішення Конституційного Суду України. Сьогодні після  рішення Конституційного Суду України всі діти війни пішли до судів відстоювати свої права.

 На нинішній день суди паралізовані і не можуть працювати, бо забиті цими  зверненнями. Вони не можуть ні організаційно, ні технічно, ні кадрово саме прийняти таку кількість звернень. Там плюндруються  саме  права цієї категорії. Там знущаються над ними, так як і знущається влада, коли саме не реалізує положення цього закону.

Я хочу сказати, що як ми будемо вирішувати цю проблему, що якщо на сьогоднішній день рішень судів і безспірних виплат, коли вже державі нікуди діватися, зафіксовано 879 мільйонів. Ще 3,7 мільярда лежить у судах і безперечно позитивні рішення будуть саме прийнятті.

Наростає соціальне невдоволення. Ви розумієте, що це 4,7 мільйона саме категорія людей. Це надзвичайно велика потужна армія людей. Це дитинство цих людей опалене війною, а сьогодні воно нівечиться владою, бо влада прийняла закон. Вона взяла зобов’язання, але не виконує.

Що робити дітям війни?! Що робити цій категорії?! Якщо держава не виконує закон, то і громадяни України не повинні виконувати закони. Не повинні виконувати Правила вуличного руху і інші закони України. Звичайно, що ні. Вони повинні. Але чому так буває: держава не виконує, а громадяни повинні виконувати?

Абсолютно ідентичною є ситуація і по саме чорнобильцях. Коли існують і прийнятті рішення суддів по великих виплатах. Вони сьогодні знаходяться на виконанні в управліннях праці і соціального захисту, але на превеликий жаль немає, чим виплачувати, і вони не виконуються. І нам необхідно всім   разом думати, як  наповнювати саме бюджет, де ті  джерела,  і як виконувати взяті на себе зобов’язання.

Я хотів би   привернути  уряд   ще  і до того, від імені  полтавчан і від імені  тих областей, які  є сьогодні, де видобуваються  із надр саме корисні копалини, до тієї проблеми,  що ви знаєте  є такий розділ «Плата за надра». У Податковому кодексі (я ще раз підкреслюю для  стенограми,  розберіться, будь ласка)  передбачені  понижені коефіцієнти для цих областей.  Але напевно коли готували нинішній бюджет, то ці понижені коефіцієнти враховані не були, і сьогодні  загальна сума лише втрат бюджет  Полтавської області складає  50 мільйонів. Там передбачено 200, як не обраховується, але більше  150   не виходить, і це надзвичайно суттєва сума для полтавчан. Тому  я звертаю увагу   уряд  і комітет  передивитися  цю позицію. Якщо це помилка,  то виправити  її, бо сума  надто серйозна і вона не може бути вирішена  у межах Полтавської області.

Привертаю також увагу до необхідності серйозного  посилення позиції  кредитування індивідуальних сільських  забудовників по коду  2751430. Там передбачено 60 мільйонів, але необхідно щоб було  120  мільйонів, у тому числі   60  саме  за рахунок  загального фонду  і  60  за рахунок спеціального фонду, що  відповідало б обсягам, затвердженим на  2011 рік  Постановою  Кабінету Міністрів  України  від  19.09.2007 року за номером 1158 у державній програмі, цільовій саме  програмі розвитку українського села на 2015  рік. Проблеми дуже серйозні. І я просив би до них, щоб ми дуже відповідально віднеслися до їх розв’язання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук передає право на виступ Станіславу Аржевітіну. Фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

13:04:43

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні, шановні народні депутати! Я, звичайно, не буду давати яких-то політичних оцінок. А бюджет – це цифри. Тому я хотів би говорити мовою деяких цифр.

Ну, наприклад, таких ключових як приріст ВВП – 4,5 відсотки, рівень інфляції – 9 відсотків, дефіцит бюджету. Я думаю, що це ключові цифри, через які можна давати відповідь, на скільки реальний цей бюджет. І на мене, якщо говорити про 4,5-процентне зростання ВВП, я думаю, що це нереальна цифра. Тому що наша країна віднесена до країн, які найбільше постраждали в умовах кризи. Це перше.

По-друге. Якщо ми візьмемо цифру, за 11 місяців в цьому році ВВП складає 777 мільярдів. Скажіть будь ласка, чи під силу нам дати мільярд 300 в наступному році? Тобто фактично подвоїти цей показник? Я думаю, що це не є реальним.

Що стосується рівня інфляції. Ну, я не думаю, що нашеукраїнці можуть повірити, в тому числі ми, що в магазинах рівень споживчих цін за останній рік чи за 2 роки не зростає. В минулому році 9,5. На наступний рік, в цьому році 9,5. На наступний рік 9,0. Ну, українці не повірять, що індекс споживчих цін у нас понижується. Ну, мені здається, що це відверта цифра, яка говорить про зовсім інше.

Якщо говорити про дефіцит бюджету, 3 відсотки від цього великого, 1 трильйон там 300 мільярдів, складає абсолютну суму 40 мільярдів. Якщо до цієї суми додати ще запозичення, які планується, - 92 мільярди. Якщо додати іще гарантії, які уряд повинен видавати, 15 мільярдів, - це 150 мільярдів запозичень, на яких поки що немає відповіді... А якщо зведений бюджет у нас там 360 мільярдів, то це половина зведеного бюджету коштами, які потрібно винайти.

В цьому році в такий спосіб залучено 131 мільярд. З них 115 мільярдів витягнуто з банківської системи в бюджет, у дефіцит бюджету. А це свідчить про те, що на цю суму недодані кредити в економіку країни. Ви розумієте, який ми будуємо зворотній процес? Тому, я думаю, що ці цифри теж свідчать про те, що над бюджетом потрібно працювати. Я б тільки радив, почитати все-таки національну доповідь  Національної академії наук.  Де сказали: шановні, ну в нашій країні менше 17 відсотків базовий рівень інфляції, чи індексу споживчих цін, не можна брати. Сьогодні говорили: податки не  збільшуються. В бюджеті плюс 32 мільярди повинні  підприємці доплатити податків. З них: стабілізаційний фонд, через який прозоро, більш-менш, ми додавали кошти, де потрібно було виправити ситуацію – великий дефіцит, майже 50 процентний, на наступний рік. Це базові цифри, які свідчать про те, що над бюджетом потрібно серйозно працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення завершуємо. Заключне слово Міністра фінансів. Ярошенко Федір Олексійович, будь ласка. Заключне слово у вас.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ми сьогодні з вами дуже …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І запросіть депутатів до сесійної зали.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Позитивно обсудили проект Закону «Про Державний бюджет». Тому я дуже вдячний вам за всі пропозиції, які ви висловили. Але я хотів нагадати деякі цифри, тому що були коментарі, і цифри були неспівставні.

Стосовно ВВП. Соболєв Сергій Владиславович виступав, він доповідав, що де у нас  ВВП.  Тому я хочу сказати, що цифри, які він наводив,  за  фактичний номінальний ВВП, да, дійсно, 777 мільярдів. Але, коли  співставляти цифри  і 2009 року, то вони 653 мільярди. Сьогодні   реальний темп зростання 15,3 відсотка. Тобто економіка працює, і йде нормальне формальне номінального ВВП. І ми очікуємо  будуть  показники не тільки виконані, але і перевиконані.

Стосовно   локомотивів і двигунів. Дійсно, у матеріалах, які ви маєте, там всі ці цифри ці є. Я хочу привести вам тільки одну цифру, що двигунами реального сектору економіки  якраз і є та бюджетна підтримка, яка сьогодні надається всім галузям економіки. Цифра сягає 120 мільярдів гривень – це виключно  пряма підтримка через кредити, через  системи прямої підтримки, через системи спеціальних режимів оподаткування, 120 мільярдів.  

Тепер стосовно   зниження податкової ставки.  Знижені будуть системи  відкриття і закриття бізнесу, тобто система дерегуляції. Все   це якраз і створює  ті всі підгрунтя для того, щоб наша економіка була  не економікою  терпіння, а економікою розвитку.

Тому всі ті пропозиції, які ви надасте, ми всі їх опрацюємо і будемо готувати на доповідь до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Все, да?

Микола Томенко, будь ласка. Федір Васильович, все у вас?

Шановні народні депутати, завершуємо розгляд питання. Доповідь і обговорення, виступи народних депутатів підтвердили очевидне, що  бюджет непростий, навіть можна сказати, надзвичайно є складним. Втім, як і всі попередні бюджети. І, очевидно, нам потрібно демонструвати не боротьбу з вітряками, а реалістичний підхід до того, щоб доопрацювати в необхідному плані проект бюджету, для того щоб він заклав якісний фундамент для наступного періоду розвитку України. Зрозуміло, що нам, очевидно, треба витерпіти, про це говорили депутати, але ми маємо терпіти всі разом і люди. І тому у нас буде розглядатися Закон про внесення змін до пенсійного законодавства, де буде йти про впродякування пенсій. Буде розглядатися Закон сьогодні о 16 годині про внесення змін до Бюджетного кодексу, до інших законів, де йде мова також, щоб привести все у відповідність. Будь ласка, давайте будемо принципово розглядати ці питання і приймати відповідні рішення.

І я просив би комітет і інші комітети разом з Кабінетом Міністрів України уважно підійти до підготовки законопроекту до другого читання, подивитися на найперші потреби, насамперед, освіта, культура, охорона здоров’я, про що тут говорили, так же діти війни, ветерани і чорнобильці. Щоб чітко прозвучало, що в цьому році буде зроблено, і що держава гарантує на наступний 2012 рік. Також я прошу комітет разом з представниками уряду прибрати із проекту Закону про Державний бюджет все те, що суперечить Бюджетному кодексу і Конституції України, ще раз наголошую, все те, що суперечить Бюджетному кодексу і Конституції України, окремо подивитися на Київ, про що говорили народні депутати.

І я просив би, шановні колеги, щоб ми продемонстрували спільну волю на те, щоб покращити бюджет, а не намагатися його розкритикувати й завалити. Я розумію, що нам потрібен конструктивізм, як розумію й те, що іде боротьба не за бюджет, а йде боротьба за владу і проти влади. Це нормальний політичний процес, але давайте ми зійдемось на тому, що нам треба знайти розумні позиції, виходячи з того, що дохідна, витратна частина, рівень дефіциту бюджету і інфляції є зрозумілим.

Щодо пропозицій Петра Степановича Цибенка, щоб можливо було розвести спочатку представлення, а потім розглядати в першому читанні. Шановні колеги, ми вивчали це питання, але тоді ми звужуєм поле, можливість для депутатів вносити пропозиції. Так у нас збільшена можливість для внесення пропозицій.

З урахуванням цього, шановні колеги, тобто з урахуванням обговорення і відповідно до рішення профільного комітету ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (номер 7000-п) для прийняття проекту постанови як постанови. Прошу голосувати. 

 

13:14:39

За-275

Рішення прийнято.

Я дякую вам, шановні колеги, за принципову відповідальну позицію. По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 176, «БЮТ - «Батьківщина» – 1, «Наша Україна –  Народна самооборона» – 19, комуністів – 26, Народна партія – 20, позафракційні – 33.

Я просив би народних депутатів, фракції, комітети подавати свої пропозиції і організувати відповідну роботу.

Я дякую і Прем'єр-міністру України, і членам уряду за участь у розгляді цього питання. (Оплески)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Шановні колеги, продовжуємо роботу.

Розглядаємо… переходимо… Перерва буде о 14 годині. Переходимо  до розгляду розділу «другого читання». Розглядається питання – проект Закону про культуру (реєстраційний номер 6469).

Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка.

 

13:16:44

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні виборці, цей багатостраждальний законопроект про культуру, який тільки, фактично, на 20-му році ми приступили до того, щоб його прийняти. Я хотів би кілька слів вам сказати, що біографія саме цього законопроекту, справді, дуже складна.

Я нагадаю вам про те, що тоді сталося так, що було прийнято рішення в якомусь такому емоційному збудженні і він розглядався за скороченою процедурою. Такий законопроект, звичайно, розглядати за скороченою процедурою просто-на-просто неможливо. Нам треба було всім в нього добре вчитатися, обговорити, внести якісь певні свої пропозиції і тоді він не був таким сирим, які, на превеликий жаль, залишається ще на сьогоднішній день. Через те, Комітет з питань культури і духовності пропонує вам дві версії, одна – це те, що його можна прийняти, звичайно, сьогодні, але буквально вже з завтрашнього дня уже потрібно його латати, чистити і тому подібне. Є другий варіант, відправити цей законопроект на повторне друге читання. І тоді була би можливість, скажімо, ще попрацювати із Міністерством культури, і ми мали б законопроект на багато якісніший,

Через те, Адаме Івановичу, мої пропозиції я вніс, вони є, ще раз кажу. Закон, справді, потребує багатьох дуже уточнень, просто таким його випускати було би недоречно, але останнє слово за Верховною Радою і ми, комітет зголоситься із тією більшістю, яка прийме це рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будемо працювати за поправками.

Так, перша, Кармазін, врахована. Яворівський… будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Там справді, Адам Іванович, дуже серйозні зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так пропозиція на повторне друге?

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Да, на повторне друге, дати час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я поставлю цю пропозицію.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я думаю, це розумно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… (Шум у залі) Так, Кармазіну мікрофон.

 

13:18:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, ну, частина моїх поправок врахована, частина не врахована, але мова не про це.

Зараз Володимир Яворівський правильну річ запропонував, виходячи з того зауваження, які в нас є від Головного  юридичного управління. Подивіться, будь ласка, це ґрунтовні серйозні зауваження на чотирьох сторінках, і суть їх зводиться до одного: дотримання… з огляду на наведені зауваження, дотримання яких унеможливлено згідно з вимогами частини першої статті 116 Регламенту, потребує суттєвого концептуального доопрацювання. Так говорить юридичне управління.

Я, наприклад, пане Володимир, буду наполягати на своїх поправках, які ваш комітет чомусь виключив. Я вважаю, що ви це зробили не по совісті. І тому давайте не будемо витрачати часу, цей законопроект не набере зараз більшості. Треба голосувати за повторне друге  читання, тим більше, що ви це запропонували як голова комітету. Це – правильне рішення з урахуванням рішення юридичного управління. Дякую вам.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я, Адаме Івановичу, просто хотів ще нагадати і народним депутатам, що ми, буквально вже… цей законопроект уже, фактично, був у порядку денному, а юридичне управління дуже довго затримувало нам свій висновок. І ми цей висновок отримали, ну, буквально ось недавно. І там, справді, є дуже багато слушних зауважень, там аж до того, пане Юрію, що там є… не корелюються із Конституцією. Навіть такі речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, але це комітет готував. Шановні колеги, зараз я поставлю на голосування цю пропозицію. Єдине, я хотів би уточнити: якщо я розумію, то це – новий закон. Правильно? Це Закон «Про культуру».

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто тут 116-та стаття, це така справа: якщо ми пишемо новий закон, то нема з чим порівнювати. Діє 116-та чи не діє, це тоді ми на 116-ту повинні опиратися, коли ми вносимо тільки в одну чи  дві статті зміни. А якщо суцільний закон, то тут, вибачте, 116-та не має права діяти, бо інакше ми самі себе обмежуємо, якщо пишемо новий закон.

Я також прочитав, але я уточнюю. Якщо це новий закон, то до 116-ї він не має відношення. А це новий закон.

Так, шановні колеги! Зараз, зараз. Ми спочатку проголосуємо пропозицію профільного комітету, який пропонує, щоб ми його перенесли на повторне друге читання. Прошу визначатися. Далі будемо вирішувати.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Прошу підтримати, проголосувати. Справді, ми його допрацюємо і внесемо якісний закон.

 

13:21:52

За-75

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, пропозиція про направлення його на повторне друге не підтримана, 75 тільки голосів. Значить йдемо за поправками.

Наполягають голосувати на підтримку 1-ї поправки Кармазіна, вона врахована. Прошу визначатися.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вона врахована, Адаме Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вона врахована, але мають право наполягати.

 

13:22:21

За-11

Поправка не враховується.

2 поправка Яворівського, врахована. Немає зауважень.

Кирильчук, 3 поправка.

Я ставлю на голосування 3 поправку на її підтримку. Прошу визначатися.

 

13:22:51

За-23

Не підтримано. Залишається у першій редакції.

4 поправка Яворівського врахована.

5-та, Карпук, врахована.

6-та, Яворівський.

7-ма. 8-ма. 9-та. 10-та, Мовчан. 11-та, Яворівський. 12-та.

10-та? 10-та Мовчана.

Будь ласка, ставиться на голосування 10 поправка.

 

13:23:41

За-23

Не підтримана, значить залишається в редакції першого читання.

11-та, врахована. 12-та, 13-та, Яворівського. 14-та, Кирильчук, відхилена. 14-та, Кирильчука відхилена поправка, да.

15-та, Яворівський, врахована. 16-та, Чуднов, врахована. 17-та, врахована,  18-та, 19-та, Яворівський врахована. 20-та, Яворівський, 21-ша, Самойлик, 22-га, Яворівський, 23-тя, Яворівський. Четверта, Яворівський, 25-та, Коновалюк, 26-та.

26 поправка, Мовчана пропонується на підтримку. Прошу визначатись.

 

13:24:44

За-32

Не підтримана поправка, залишається в редакції першого читання.

27 поправка, Яворівського, врахована. Ставиться на підтримку, прошу визначатись.

 

13:25:09

За-29

Не підтримано.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Чому було не проголосувати, визнання культури одним із  основних факторів самовираження української нації, всіх корінних народів і національних меншин. Всі охоплені, всі є, чому  Михайло Чечетов, чому ви свою руку не піднімете?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 28-ма, Кириленко, врахована. Будь ласка, 28-ма ставиться на голосування на підтримку.

 

13:26:00

За-34

Не підтримано.

29-та ставиться на підтримку. Прошу визначатися.

 

13:26:27

За-31

Не підтримано.

30-та. Яворівського.

31-ша. Мовчана ставиться на підтримку. Прошу визначатися.

 

13:26:49

За-44

Взагалі, шановні колеги, дійсно ми вже такі шукаємо терміни, що важко усвідомити.

Українська нація, корінні народи та національні меншини. А яка різниця між нацією і корінним народом? Я розумію, що ви скажете. Є народ України або український народ, який записаний в Конституції. Будьте здорові!

32-га. Кармазіна.

 

13:27:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я пропоную абзац шостий частини першої статті 3 викласти в такій редакції. Шостий пункт. «Створення умов для творчого розвитку особистості», кома, «підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, задоволення культурних потреб українського народу, розвитку закладів культури, незалежно від форм власності, залучення до сфери культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійництва, інших не заборонених законодавством джерел», вилучивши слова, цитата, «доступності освіти у сфері культури для дітей та юнацтва». Оскільки це дублює норми, які вже закріплені частиною третьою статті 53 Конституції України та статтею 6 Закону України «Про освіту», нікого вона не ображає ця норма яку я пропоную вона абсолютно цивілізована. Прошу підтримати. Прошу також і праву руку шановну, дати команду правильну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 32 поправка Кармазіна ставиться на голосування. Прошу визначатися.

Комітет, навіть,  не підтримав вас Юрій Анатольович.

 

13:28:53

За-42

Не підтримано.

33-тя, вибачте, Чуднов. Відхилена. Не наполягає?

Так, Самойлик 34-та. Врахована.

35-та Мовчан. Врахована редакційно.

36-та Мовчан. Врахована.

37-ма Яворівський. Ставиться на голосування поправка прошу визначатися. А для того, що є зауваження.

 

13:29:32

За-34

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Підтримка культурного життя в усьому світі. Що ж тут поганого?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хороші пропозиції. Надання  українського характеру сучасній індустрії розваг. Як це…

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Національне обличчя розвагам, що ж тут…

 

КАРМАЗІН Ю.А. Вони всі американські…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 38 поправка. Врахована.

39-та Шаго. Врахована.

Білозір 40-ва. Врахована.

41-ша Кармазін. Відхилена.

 

13:30:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати! Я пропоную ввести нову статтю –«Повноваження  центрального органу виконавчої влади у сфері туризму», у сферу культури, вибачте. Та статтю 5 «Повноваження місцевих органів виконавчої влади у сфері культури», об’єднавши там положення, які викладені в інших статтях, наприклад, 13, 16 тощо. І потім змінити    подальші нумерації статей. Справа в тому, що центральний орган виконавчої влади має чітко визначені свої повноваження в сфері культури і вони мають бути закріплені законом тоді не буде того, що сталося зараз, коли і  указ нібито не діє Президента про скорочення міністерств і відомств, і нібито він протирічить Закону про Кабінет Міністрів, який недавно ця більшість правою рукою махнула і прийняла, а тепер прийняли протиречиві  речі. Тому  введіть нову статтю. Прошу підтримати.    Дякую.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Пане Юрію, я вам  просто поясню, чому ми, оскільки я  вже казав, що ми за скороченою процедурою розглядали в першому читанні законопроект і звичайно вносити нову статтю, згідно  нашого регламенту, ну просто  неймовірно складно. Через те, будь ласка, нехай вирішує Верховна Рада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Юрій Анатолійович, нічого я тут   не бачу, тут все правильно написано: «Повноваження центрального органу виконавчої влади», він же ж не називається, а він є «повноважним органом центральної влади».    А як буде називатись міністерство, агентство, служба, чи як там буде в положенні, що це центральний орган виконавчої влади, який опікується культурою.

Так, я ставлю на голосування 41 поправку Кармазіна. Прошу визначатись. 

  

13:32:12

За-35

Не підтримана.

42-га. Коновалюк. Врахована редакційно.

43-тя. Кириленко. Врахована. На підтвердження давайте 43 поправку. Прошу визначатись.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Це «Про мову» стаття вилучається.

 

13:32:39

За-35

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Партія регіонів, питання про мову ж стоїть,  тут же ніякої крамоли не має, чому ви не голосуєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Воно не зовсім так, Володимире Олександровичу. Тому що залишається, що застосування мов у сфері культури гарантується Конституцією України    та визначається Законом  України «Про мови».

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Так, тим більше, що нехай би воно було  в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А Конституція України  гарантує розвиток української мови. Так що тут нічого про мову не забирають. 

44-та. Яворівський. Врахована.

45-та. Яворівський. І 46-та. Враховані.

47-ма. Коновалюк. Врахована.

Коваль. 48-ма. Не наполягає. 

48-ма Коваля – відхилена. Тепер ви голосуєте... Добре.

Ставиться на голосування поправка 48 колеги Коваля.

Прошу визначатися.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. А в Коваля там іншого наголосу вже бути не може, через те…

 

13:33:56

За-251

Вона, що є, що нема ця поправка.

Самойлик. 49 поправка Самойлик. Відхилена.

На голосування ставимо? Ставимо 49 поправку Самойлик на голосування. Вона відхилена.

Прошу голосувати.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Це про пільги для інвалідів, для дітей

 

13:34:29

За-232

Підтримана поправка.

50-та Коваля, врахована.

51-ша Самойлик, врахована.

Кирильчук, 52-га, врахована.

Кармазін, 53-та.. 53 поправка, Кармазіну мікрофон, будь ласка.

 

13:34:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін. Шановні народні депутати, я хотів би якось, щоб заспокоїлися українофоби, які хочуть прийняти Закон про українську культуру, спокійно. Там написано: враховано редакційно в статті 6. Тобто поправка то фактично не врахована, пане Чечетов, заспокойтеся. То перестаньте ж ненавидіти цю українську мову! Скільки ж можна! Ну, я  розумію, що дуже багато людей не української національності, але ж ненавидіти не можна так цю державу. Вона називається Україна, пане Чечетов! Тому ставте, не ставте, а Україна була, є і буде! Тільки швидше стануться інші події. Ви прискорите. Ви каталізуєте події, які пришвидшать знищення взагалі такої Партії як регіонів з політичної карти – ось, що ви зробите своєю україноненавистю

Не робіть цього, пане Чечетов. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Прошу Партію регіонів врахувати, що у вас появився захисник в особі Кармазіна.

Будь ласка, 53-тя голосується на підтвердження.

 

13:36:15

За-253

Так, 54-та ставиться на голосування. Прошу визначатись.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Ви скажіть, що це пройшла поправка Кармазіна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пройшла поправка Кармазіна.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я ще раз наголошую, що пройшла поправка Кармазіна, а сьогодні це перша поправка Кармазіна, яка пройшла. Пане Юрію, я вас вітаю з перемогою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

13:36:38

За-12

          54 поправка не підтримана.

          55-та, 56-та стаття, будь ласка, ставиться ...

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Сухий каже: “Регіональна партія захисників Вітчизни”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 56 стаття.

 

13:37:07

За-231

Підтримано.

57-ма ставиться на підтримку.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я приношу свої вибачення Партії захисників Вітчизни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 57-му голосуємо, на підтримку. Мовчана поправка. Ні, він ... А?

 

13:37:30

За-35

58-ма Яворівського врахована. На підтвердження. Прошу голосувати.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ну, читайте. Держава створює умови для культурного розвитку громадян України всіх національностей. Що ви ще хочете, я не можу зрозуміти? Тупість.

 

 

13:37:55

За-28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримано.

Кирильчук, 59-та. Так. Хоча Кирильчука я тут і не зрозумів. Щось редакційно ви ... Зараз, зараз, почекайте. З 59 поправкою ...

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Мовчан Павло, візьми Чечетова  за руки і проскочить якась стаття...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 59 поправка. Тут в таблиці помилка. Вона написана, а що  з нею робити не зрозуміло.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 60-та не написано, що робити. Також не написано.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 59-та враховано. Давайте голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Значить тоді, будь ласка, поправка Кирильчука 59 ставиться на голосування на предмет врахування. Прошу визначатися.

 

13:38:54

За-224

Не підтримана.

Поправка 60 Мовчана. Прошу визначатися.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я не знаю. Хто не голосує? Сергію Соболєву, чому не голосує БЮТ?

 

13:39:16

За-37

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримано.

Яворівського 61 поправка. Нема заперечень? Шановні колеги, шановні колеги, будь ласка, заспокойтесь, бо ми зараз будемо голосувати і переголосовувати потім. Потім будете виясняти стосунки.

60 поправка набрала 37 голосів. Не підтримана.

61 поправка Яворівського врахована.

61-ша?  61-ша ставиться на підтвердження. Прошу голосувати.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я зачитую навмисне зміст частини другої викладений в абзацах 5, 6 і 7 статті 6. Тому не варто  повторювати. Ну чого не голосувати за цю статтю?

 

13:40:09

За-37

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну ви всі досвідчені...

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Михайло Чечетов,  поясніть людям чому ви не проголосували за цю статтю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олександровичу,  я зараз поясню, і вам, і людям. Справа в тому,  що ну якби говорив той депутат який тільки що  став депутатом, то можна було вірити.

Але, Володимире Олександровичу, ну ви  знаєте, що  за словами друга, третя, п’ята частина, 7 стаття, 9 поправка і так далі криється конкретний зміст. Тому не треба говорити, що, мовляв, що ж тут поганого. Тут поганого нічого немає. Є погане в тому, що не сприймають депутати і де це записано. 

Тому  62-га Мовчана, будь ласка. Так, мікрофон Мовчана.  Прошу. Даємо слово  йому.

 

13:41:00

МОВЧАН П.М.

Шановний  Адаме Івановичу і шановні народні депутати, колеги! Я тут пропоную у кількох пунктах ту дефініцію, яка прописана в існуючому   і запропонованому «поважати культуру,  мову, традиції, звичаї та обряди українського  народу» розшифрувати, бо культурна  сфера -  це не стосується загалу, а вона за етнічними принципами. Саме тому  я   роблю певні уточнення в абзаці цьому. Значить «українського народу» замінити словами української нації корінних   народів та національних  меншин  України,  охоплюється, інтеграційне виходить. Немає такої  категорії  «мировая культура», вона складається  із  культур інших націй.  І саме тому я тут  диференціюю. Немає жодних  якихось ні пріоритетів, ні преференцій комусь. Це загальні принципи, вони так стосуються російської культури і  російського   закону  про культури, так стосуються інших. Вибачте мені, я буквально здублював з існуючого закону  російської …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  62 поправка ставиться  на голосування. Прошу визначатись.

 

13:42:28

За-51

Не підтримано.

63-тя врахована. 

Коновалюк, Білозір, 64 поправка.  Ставиться  на голосування.

 

13:42:56

За-32

Не підтримано.

65-та, Чуднов. Врахована.

66-та. Яка?  66-та Яворівського. 

Будь ласка,  ставиться   на голосування 66-та. У кожного з вас є таблиця порівняльна. Хто не знає алфавіту і не вміє читати, хай звернеться. Я йому зачитаю.

 

13:43:30

За-39

Не підтримано.

Яворівський, 67-ма врахована.

Коваль, 68-ма врахована.

69-та, Самойлик. Врахована.

Кириленко, 70-та врахована.

Яворівський, 71-ша врахована.

72-тя, Коваль.

73-тя, Самойлик.

74-та, Карпук.

75-та, Яворівський. Враховані.

Коновалюк, 76-та.

77-ма, Чуднов.

78-ма, Мовчан, врахована частково.

78-ма ставиться на голосування. Прошу визначатись.

 

13:44:27

За-41

Не підтримана.

79-та, Яворівського, підтримана. Ставиться на голосування 79-та.

 

13:44:52

За-44

Не підтримано.

Зубов, 80-та врахована.

Шаго, 81-ша врахована.

Круць, Круць, 82-га на підтримку ставиться. Будь ласка.

 

13:45:19

За-26

Не підтримано.

83-тя Кирильчука ставиться на голосування. Вона врахована тут. Прошу визначатись.

 

13:45:39

За-38

Так, 38 – не підтримана.

84, Кармазіна – поправка врахована.

Зараз Кармазіну мікрофон.

 

13:45:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я пропоную, абзац перший, частини першої статті 19 викласти в такій редакції: «Заклади культури створюються у вигляді юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм, встановлених законом. Майно закладів культури може перебувати в державній, комунальній чи приватній власності.» Кінець пропозиції. Оскільки у Господарському кодексі України відсутнє поняття «організаційно-правова форма господарювання», яка тут є новелою. Через це, я хочу побачити, які грамотії хочуть виступити проти цієї поправки. Через це, я вважаю, і прошу вас підтримати цю поправку, для того, щоб вас потім Президент не поправляв, що ви порушуєте конституційні права громадян, і порушуєте Господарський кодекс і цивільний. Тут абсолютно правильна, внесена Кармазіним, поправка. Прошу її підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Анатолійович, ви абсолютно праві. Крім одного. Скажіть, будь ласка, яка форма власності політичних партій і громадських організацій?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Приватна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приватна?

Яка приватна?  Ось, будь ласка, 84 ставиться на голосування.

 

13:47:36

За-23

Не підтримана.

85-та Карпука ставиться на голосування. Курпуку слово, будь ласка. Зніміть голосування. Мікрофон Карпука.

 

13:47:56

КАРПУК В.Г.

Шановні депутати, звичайно, дуже боляче  дивитися  на те, як з цього закону повністю викорінюється український дух, всі спомини дає слово «українське», «української культури», «український національний продукт», вилучаються з цього законопроекту. Практично це  стає загалом законом про космополітичну культуру, де немає українського духу, немає  українства.  Моя поправка до цього стосується також, суть така ж, як і у Кармазіна і у Круця, які не підтримані. Я розумію, що вона не буде підтримана, але тоді питання стоїть, чи треба нам приймати  закон, де немає українського духу?  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 85 голосується поправка. Прошу визначатись.

 

13:48:57

За-57

Не підтримана.

86-та Коновалюка ставиться на  голосування.

 

13:49:18

За-11

Не підтримана.

87-ма ставиться на голосування Чуднова.

 

13:49:37

За-28

Не підтримана.

88-ма Яворівського. Врахована. На підтвердження? Ставим на підтвердження.

 

13:50:02

За-38

Шановні колеги, в 88-ій нема політики, так що можна й не пояснювати, не переживайте. Ні, ні, там немає.

89-та Яворівського врахована. На підтвердження ставимо. Тут також політики немає.  Да, да, зараз, зараз Володимир Олександрович.

 

13:50:33

За-48

Будь ласка, Володимир Олександрович. Не підтримана. Прошу.

 

13:50:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. … адже у статті мова йде не про особливості діяльності у сфері культури, а у статті 12 про основні види, тому не потрібно повторювати. Елементарна, ну, просто на просто технічна поправка. І це все вилучається, вилучається. Що з цього закону залишиться? Кому цей закон потрібен? Люди добрі, порожній абсолютно, порожняк же гоните. Ну, як можна Закон про культуру приймати в такому кастрованому абсолютно вигляді?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 90 поправка врахована, Коваль.

91-ша, Самойлик. Врахована.

92-га, Круць. Врахована.

93-тя, Кирильчук. Врахована.

Кармазін, 94-та. Врахована.

95-та, Карпук. Врахована.

96-та, Коновалюк. Врахована.

Чуднов, 97-ма. Врахована.

Яворівський, 98-ма. Врахована.

99-та, Кирильчук. 100-та, Кармазіна. Враховані.

Чуднов, 101-ша. Врахована.

102-га його ж. Врахована.

Коновалюк, 103-тя. Ставиться на голосування 103-тя Коновалюка. Прошу визначатись. 103-тя.

 

13:52:06

За-219

(Шум у залі)

Шановні колеги, поправка стосується ось чого: що в частині, що документи Національного архівного фонду дописати «архіви та документи з них».

Хто за те, щоб повернутися до 103-ї поправки, прошу визначатися.  Прошу голосувати.

 

13:52:51

За-257

Повернулися.

Ставлю 103 поправку Коновалюка на голосування. Прошу підтримати. Технічна поправка. Технічна.

 

13:53:10

За-263

Підтримана.

104-а, Кирильчук. Врахована.

105-а, Карпук, врахована.

106-а, Чуднов. Врахована редакційно. Прошу голосувати 106-у.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Давайте я зачитаю, Адаме Івановичу!

 

13:53:39

За-248

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, не доповідач оголошує  статтю, я оголошую. А якщо в доповідача є бажання доповісти, то нехай буде присутній в сесійній залі. Нехай буде присутній в сесійній залі, так…

107-а Яворівського врахована.

108-а, Яворівський. Врахована.

109-а, Мовчан. Врахована.

110-а, Коновалюк. Врахована.

111-а, Чуднов. Врахована.

112-а, Коваль. 113-а, Самойлик. Враховані.

Стоян, 114-а, відхилена. Не наполягає.

Кириленко, 215-а. Не зрозуміло тут. 

Шановні колеги, давайте  по 215-й… Вибачте, 115-й….. Кириленко пропонує статтю 21-шу вилучити, але тут комітет нічого не сказав. Я ставлю 115 поправку на голосування.

 

13:55:13

За-8

Не підтримана поправка.

116-та ставиться на голосування.

 

13:55:33

За-0

117-та Коваля врахована.

118-та Самойлик, врахована.

119-та Карпук, врахована.

Чуднов, чи Чуднов, 120-та – врахована.

Коновалюк, 121-ша – редакційно.

Білозір, 112-га – відхилена, не наполягає.

Самойлик, 123-тя – врахована редакційно.

123-тя, 123-тя прошу голосувати, 123 поправка.

 

13:56:18

За-240

Шановні колеги, да, шановні колеги, у вас в кожного повинна бути таблиця, в якій є ці поправки. Ось, будь ласка, і читайте. Якщо в шкільний… не… не взяв таблиці, то я ж не винен, що не взяли.

124-та поправка – врахована Самойлик. (Шум у залі)  

125-та, Яворівський – врахована.

126-та, Чуднов – врахована.

127-ма, Яворівський.

128-ма, Коваль.

129-та, Самойлик, враховані.

130-та, Яворівського – врахована.

Прошу на підтвердження. Да, будь ласка, Яворівському мікрофон. Зніміть голосування.

 

13:57:02

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. … поправка, через те, дайте мені мікрофон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Частину викласти в такій редакції: перше, на підставі Державних соціальних нормативів, забезпечення населення закладами культури і культурними послугами спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в сфері культури затверджує перелік закладів культури, базові мережі загальнодержавного рівня, а також за поданням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, затверджує переліки закладів культури, базової мережі місцевого рівня, адже базова мережа закладів культури забезпечує дотримання соціальних стандартів, гарантованих Конституцією України, отже її функціонування відноситься до делегованих повноважень. Нормальна абсолютно поправка, яку можна приймати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Взагалі-то ви правильно кажете. Але у першій редакції теж є «затверджує перелік закладів культури базової мережі місцевого рівня». Те ж саме є і в першій редакції.

Ясно. Ставиться 130-та на голосування. Прошу визначатися.

 

13:58:14

За-31

Не підтримано.

131-ша, Яворівського, врахована.

132-га, Яворівський, врахована.

133-тя, Коваль.

134-та, Самойлик.

135-та, Коваль.

136-та, Коваль.

137-ма, Самойлик, враховані.

138-ма, Кармазін, врахована.

Карпук, 139-та.

140-ва, Коновалюк.

141-ша, Чуднов.

142-та, Коваль.

143-тя, Самойлик.

144-та, Коваль.

145-та, Самойлик.

146-та, Коваль.

147-ма, Самойлик.

148-ма, Яворівський, враховані.

149-та, Яворівський, врахована.

150-та, Мовчан, врахована.

151-ша, Коновалюк, враховані.

152-га, Коновалюка, відхилена, не наполягає.

153-тя, відхилена, Стояна, не наполягає.

Кирильчука, 154-та, врахована.

Коновалюк 155-та, врахована.

Чуднов, 156-та, врахована.

Яворівський, 157-ма, врахована.

Таким чином, шановні колеги, ми пройшли всі поправки. Володимир Олександрович, ви можете ще один раз закликати. Будь ласка.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, в другому читанні і в цілому закону (реєстраційний номер 6469) – Закон про культуру – з  урахуванням тих голосувань, які ми з вами здійснили. Прошу голосувати.

 

14:00:32

За-288

Закон про культуру прийнятий. Залишилося лише одне, щоб він працював і фінансувався.

Шкіля мікрофон, будь ласка.

 

14:00:53

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Власне, Шкілю не потрібно було зачитувати назви тих статей, які переголосовувала, тому що він їх знає. А от глядачі і слухачі, які би мали знати, чим є Партія регіонів, яким чином вона мужньо, наполегливо і щиросердечно знищує українську державу. Тому що це їхня мета така. І українську культуру. Тому що в принципі їм культура будь-яка не потрібна, а українська, в першу чергу.

І треба було знати імена тих героїв, які призведуть до того, що українська культура буде підметом, а не присудком у власній державі. Сподіваюся, що Партія регіонів розуміє різницю між підметом і присудком. Ні, то подивіться.

Тому я, власне, і закликав вас, Адаме Івановичу, як головуючого на засіданні інформувати наших виборців, у якій спосіб наша влада нинішня нищить українську культуру і сподівається на те, що знищивши українську культуру, вони знищать українську державу. Бо це, я впевнений, їхня головна і єдина мета. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І вам дякую. Але ще раз нагадую, ми приймали Закон не про українську культуру, а ми приймали Закон про культуру. Про культуру. Ми не ділили культуру в нашій державі на різні складові.

На цьому, шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради  оголошую закритим. О 16-ій годині продовжимо роботу на вечірньому.