ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
4 листопада 2010 року, 16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації. Запросіть народних депутатів у сесійну залу.
Ввімкніть систему „Рада”.
16:02:19
Зареєструвалися картками, наголошую, картками в сесійній залі 397 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, нам потрібно розглянути зараз проект Закону про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д'Івуарі. Доповідач – перший заступник міністра оборони Можаровський. І співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Кузьмук Олександр Іванович.
Прохання є таке: давайте розглянемо це питання за скороченою процедурою. Прошу проголосувати за цю пропозицію.
16:03:16
За-190
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник міністра оборони України Можаровський Володимир Миколайович. Будь ласка.
МОЖАРОВСЬКИЙ В.М.
Шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати! Президентом України прийнято рішення щодо оперативного застосування двох вертольотів „МІ-8” та 25 військовослужбовців зі складу українського миротворчого контингенту місії Організації Об’єднаних Націй у Ліберії до Кот-д’Івуару під час проведення президентських виборів. Таке рішення прийнято на підставі особистого звернення Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй та Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо надання взаємної оперативної підтримки між Місіями Організації Об’єднаних Націй, розташованих у згаданих країнах.
На території Ліберії з 2004 року від України виконує миротворчі завдання 56-й окремий вертолітний загін у складі 275 осіб та 11-ти вертольотів. Виконання рішення Президента України додаткових фінансових витрат з державного бюджету не потребуватиме, всі витрати за рахунок Організації Об’єднаних Націй. Визначені сили і засоби будуть знаходитись в пункті постійної дислокації, тобто в Ліберії в готовності до виконання завдань. Переміщення двох транспортних вертольотів до Кот-д’Івуару і їх застосування планується лише у разі потреби під час виборів та на період до двох місяців після їх завершення. В цілому безпекова ситуація в країні відносно стабільна. Всі організаційні питання щодо харчування, медичного забезпечення вирішені, санітарно-епідеміологічний стан суттєво не відрізняється від умов Ліберії. Особовий склад техніко-українського контингенту до виконання завдань готовий. Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оброни 3 листопада поточного року розглянув зазначений законопроект і рекомендує верховній Раді України прийняти його, як закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.
Олександр Іванович Кузьмук, будь ласка рішення комітету.
16:05:50
КУЗЬМУК О.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, законопроект розроблений з метою нормативно-правового оформлення рішення Президента щодо надання оперативної підтримки місії Організації Об’єднаних Націй у Кот-д’Івуарі. 31 жовтня поточного року відбулися президентські вибори. За попередніми даними жодний з 14 кандидатів не набрав кількості голосів, тому передбачаються перевибори. Наша участь наших миротворців передбачається на протязі 30 днів. За рішенням Місії ООН можлива тимчасова дислокація на аеродромі Абіджан (Кот-д’Івуар). Інфраструктура основного аеродрому Буаке дозволяє організувати інженерно-аеродромне та логістичне забезпечення особового складу. Охорона та оборона місця розташування контингенту буде здійснюватися силами ООН.
Висновок Головного науково-експертного управління позитивний. Учора законопроект був розглянутий на засіданні комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, який прийняв рішення пропонувати Верховній Раді прийняти його за основу та схвалити рішення Президента. „За” проголосувало вісім членів, „проти” - п’ять.
В той же час, я маю доручення нашого комітету звернутися з трибуни Верховної Ради до Президента України, Верховної Ради і уряду України з метою ліквідувати принизливий стан оплати бойової служби наших миротворців. Десять країн виконують в Кот-д’Івуарі завдання і в Ліберії, український контингент оплачується найнижче. Для порівняння, такий же аналогічний контингент Російській Федерації, який виконує завдання в Республіці ЧАД: Україна, солдат, сержант – до 790 доларів, Росія – 1700; молодший офіцер: Росія – до 3 тисяч доларів, Україна – 1140; льотчик: Україна – 1230, Росія – 3 тисячі; командир загону: Україна – 1414, Росія – 3017. Ми вимагаємо навести справедливість.
Слідуюче, наш комітет пропонує Президенту України, Верховній Раді і уряду не продовжувати місію після 2011 року. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, будемо обговорювати питання? Немає? Тоді … Микола Томенко, і будемо голосувати.
16:09:15
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я думаю, що міністр оборони серйозно зайнятий, оскільки заступник доповідав. Тому що я переконаний, я згадую, коли ми голосували це питання у 2003 році, а йдеться про наш контингент в Ліберії, де 300 осіб… Іде просто для тих, хто в армії не служив, хочу сказати, що це вертольотні підрозділи, які найбільш вразливі під час бойових дій. І тоді ми, якщо я пам’ятаю, тричі переголосували це питання для того, щоб прийняти це важливе рішення. Тепер із цих 300 осіб буде направлений підрозділ в Кот-д’Івуар, де до речі, 10 років не відбувалися президентські вибори.
Тому мені здається, що такого рівня питання, коли про захист людей, все-таки міністр мусив би доповідати. Я так розумію, що у нього поважна причина.
Друге питання. Там не перевибори. Там відбувся перший тур виборів, і буде другий тур виборів. Хоча дата його не визначена. І у зв’язку з цим є, звичайно, проблема з законом, бо тут пропонують на 30 днів до виборів, уже вибори йдуть. Олександр Кузьмук сказав, на 30 днів. Очевидно, тоді треба в законі сказати, що на 30 днів. Бо тут виглядає, що на 90 днів.
І найважливіше, що я хотів почути, бо скорочена процедура. Наша участь миротворців чітко передбачена, що ми платимо з Державного бюджету, а потім нам ООН компенсовує. От наш контингент в Ліберії 2003 року. Моє питання: чи нам компенсували ці гроші чи компенсували? Тому що це впирається, от я повністю Олександра Кузьмука підтримую, що це фактично люди на війні, і вони повинні бути „а” – забезпечені, і з точки зору безпеки життя, і з точки зору фінансової підтримки. Але я так розумію, що якщо це ми фінансуємо тільки з Державного бюджету, і нам не повертають гроші – одна історія, і якщо нам повертають – це інша історія.
Тому я думаю, що це не просте рішення. Треба було би не в скороченому режимі його обговорювати. Але ключове, що ми повинні розуміти, що ці люди, які сьогодні в Ліберії, які ми направляємо в Кот-д’Івуар, це люди, які попадають в непросту ситуацію, яка пов’язана з реальним ризиком життя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.
Міністр оборони Михайло Броніславович Єжель перебуває у відрядженні і цим пояснюється його відсутність. Разом з тим я просив би Кабінет Міністрів враховувати це зауваження народних депутатів.
Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція про прийняття Закону України про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в наданні оперативної підтримки Місії ООН в Кот-д’Івуарі.
16:12:24
За-240
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги, тепер вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно–енергетичного комплексу” (щодо термінів реструктуризації заборгованості) (реєстраційний номер 7266). Доповідач – голова комітету з питань ПЕК ядерної політики та ядерної безпеки Мартиненко Микола Володимирович.
Прохання, шановні колеги, від комітету розглянути це питання за скороченою процедурою. Я його ставлю на голосування, правильно Микола Володимирович? Прошу голосувати.
16:13:09
За-199
Рішення прийнято.
Будь ласка.
16:13:19
МАРТИНЕНКО М.В.
Шановні колеги, внесений мною разом із народним депутатом Коржем законопроект спрямований на активізацію процесів погашення заборгованості в паливно-енергетичному комплексі, запроваджених відомим усім Законом під номером 2711 „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК”.
Пропонується змінити максимальний строк, на який може бути реструктуризована заборгованість, розрахункову дату, на яку кожним з учасником розрахунків фіксується сума кредиторської та дебюторської заборгованостей, а також загальний термін дії закону. Ми виходили з того, що за період дії закону з п’ятого по восьмий рік, тобто до початку світової фінансової кризи заборгованість всіх підприємств ПЕК перед ДП «Енергоринок» зменшилась в 5 разів, до 119 мільйонів гривень. З цього випливає, що введення механізмів закону (2711) позитивно вплинуло на стан розрахунків в енергетичній галузі та в п’ятих та восьмих роках забезпечило значне стале зменшення заборгованості. Але з початком кризи відбулося різке зростання заборгованості станом на 2009 рік до 1 мільярда 19 мільйонів гривень. Криза унеможливила завершення процесу погашення заборгованості у галузі, а закон, яким створено апробовані дієві механізми погашення, завершує свою дію наприкінці цього року.
Наявність значного розміру кредиторської заборгованості, відсутність коштів та чітких механізмів для її погашення у короткотерміновій перспективі зумовлює ризики банкрутства великих державних енергопідприємств. З огляду на це пропонуємо.
Перше. Дії спеціальної процедури закону (2711) продовжити до 1 січня 2013 року.
Друге. Дозволити проведення реструктуризації кредиторської та дебіторської заборгованості на термін до 20 років з дати укладання відповідних договорів про реструктуризацію заборгованості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
МАРТИНЕНКО М.В. ...це дозволить удвічі зменшити навантаження на тарифи як єдине джерело погашення заборгованості.
І останнє. Встановити з 1 січня 2007 року розрахункову дату, на яку кожен з учасників розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованості для погашення шляхом застосування механізму закону.
Оскільки я одночасно представляю і позицію комітету з цього питання, то доводжу до вашого відома, що комітет рекомендує прийняти законопроект за основу. Голосування в комітеті було одноголосним. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.
Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.
16:16:31
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Шановні колеги, не в перший раз Верховна Рада України застосовує такі прийоми.
Здавалось би, що в наслідок таких заходів, які спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, ціна на енергоносії та на тепло, яке отримують наші люди, мала би постійно неухильно зменшуватись та знижуватись. Мені не зрозуміло до чого тут фінансова криза? Коли вже… це ж не з 2008-2009 року, це з 2007, ще раніше ці заходи намагалися застосувати. Який ефект, ми до цього часу так і не знаємо. До чого це призвело, ми не розуміємо, ми не бачимо. Як пояснити виборцям нашу позицію під час голосування, мені, наприклад, незрозуміло. Окрім того всього іншого я так і не почув від голови комітету, чи можливо хтось від уряду, і від уряду немає нікого. Яка ж позиція Кабінету Міністрів України, тому що така реструктуризація проводиться податковими органами спільно разом з органами державної влади. Ну для мене, наприклад, цей законопроект залишається загадковим і незрозумілим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто ще наполягає на виступі? Немає.
Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу (щодо термінів реструктуризації заборгованості) (реєстраційний номер 7266). Прошу голосувати.
16:18:33
За-241
Рішення прийнято.
Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення (реєстраційний номер 6554). Пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
16:19:12
За-205
Рішення прийнято.
Доповідач – голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Плаксюк Юрій Олександрович. Співдоповідач – голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Олександрович Яворівський.
ПЛАКСЮК Ю.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення.
Мета цього законопроекту є встановлення порядку випуску та розповсюдження видавничої продукції в умовах держзамовлення, а також регулювання взаємовідносин між замовниками, чи замовником в особі держави і виконавцями державного замовлення.
Законопроектом передбачається внесення змін до Закону про видавничу справу, вноситься стаття 5 пункт перший де йдеться про такі дві новації, щодо того, що визначаються в цьому законопроекті показники державного замовлення, якими можуть бути загальний обсяг друкованого видання, його тираж і вартість. І друга новація, це та, що обсяги випущеної за державними замовленнями видавничої продукції повинні відповідати загальним обсягам її розповсюдження.
І до Закону про державну підтримку книговидавничої справи вноситься зміна про те, що видавці, які видають книжкову продукцію, видавничу продукцію, мають право після виконання державного замовлення на виготовлення за власні кошти на умовах, визначених авторським договором додаткового тиражу видання на випущене за державним замовлення, для наповнення книжкового ринку та задоволення власних виробничих потреб.
Значить реалізація проекту не потребує матеріальних затрат і фінансових затрат, видатки фінансуються з державного бюджету, за державною програмою по позиції Держкомтелерадіо. Комітет ознайомлений із зауваженнями Головного науково-експертного управління, зауваження стосуються термінологічних деяких невідповідностей, а також стосуються значить структурування і внесення, необхідності внесення змін до Закону про здійснення державних закупівель.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершуйте.
ПЛАКСЮК Ю.О. ..під час підготовки законопроекту до другого читання, комітет активно попрацює над її доопрацюванням. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласкам.
Володимир Олександрович Яворівський, голова Комітету з питань культури і духовності.
16:21:58
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, це добрий, прагматичний закон. На превеликий жаль, він не іде попереду, так би мовити, в перспективу книговидання, він іде навздогін за життям. Тому що це, що зафіксовано у цьому законопроекті, фактично його вже підказало життя і воно вже дуже часто просто реалізується. Через те нам залишається просто узаконити цю ситуацію.
Справді, ми не можемо прирівняти книговидання, до речі, на книговидання на програму “Українська книга” виділяється дуже мізерні кошти, просто, ну, ганебно мізерні кошти, а до того вони ще не всі надходять до комітету і там вже висять такі заборгованості за минулі роки і за попередні роки. Це теж, до речі, факт. І те, що у нас ситуація ганебна справді в Україні, що сьогодні на людину ледве випадає по одній книжці, коли далеко попереду зараз і Росія, і Білорусія. Тобто ті, хто були на стартовій ситуації такій самій як Україна. Через те сьогодні не можна, це державне замовлення дорівнювати видання книжки прирівнювати до продажі, там скажімо, вугілля або що. Закон уточнює, що тут справді є своя, так би мовити, тенденція.
І друге, про що вже говорив Юрій Олександрович тут. Ми справді поліпшимо книговидання, тобто цей законопроект вплине на, позитивно вплине, до речі, на ситуацію в книговиданні. Тому що після того, коли виконано державне замовлення, книжка підготовлена, видано її стільки, скільки потрібно для бібліотек там її тому подібне, а решта видавець може використати вже готові ці диски із цією книжкою, вкласти туди свої гроші на папір, вкласти свої гроші у друкарню, і скажімо, випустити ще додатковий тираж. Цей тираж може бути, ця книжка може бути, до речі, трішки навіть дешевшою, ніж, скажімо, якби вона готувалася самим видавництвом. Через те це дуже позивний закон. І я думаю, що ні в кого з вас не підніметься рука не проголосувати за нього. Але я наполягаю і комітет наполягає на тому, що його не можна приймати в цілому. Давайте приймемо його в першому читанні …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон ввімкніть, будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Там є серйозні зауваження нашого Юридичного управління. Над ним потрібно попрацювати. Більш того, управління навіть наполягає, говорило про те, що відхилити його і послати на доопрацювання. Ні, ми вважаємо, що його треба сьогодні прийняти у першому читанні. Підтримайте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Олександрович, шановні колеги, прошу записатись на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів.
Володимир Карпук, мікрофон, фракція “Наша Україна – Народна самооборона”.
16:24:43
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, “Наша Україна”. В законопроекті пропонується шляхом внесення змін до законів про видавничу справу та про державну підтримку книговидавничої справи встановити порядок та розповсюдження видавничої продукції на умовах державного замовлення.
Ми підтримуємо цей законопроект за основу, підтримуємо в першому читанні. Разом з тим, дійсно є багато зауважень, зокрема і техніко-юридичного характеру, і невідповідності статті 2 Закону України про здійснення державних закупівель шляхом визначення одного замовника. Тому, дійсно, цей закон треба прийняти за основу.
Але я хочу акцентувати увагу на те, про що говорив Володимир Олександрович Яворівський, що впродовж багатьох років на державне замовлення, зокрема на книговидавничу справу, виділяється досить мало коштів. Здається, в 2005 році була максимальна цифра 40 мільйонів. Останні роки це заледве сягає 15-20 мільйонів. За ці кошти не можна видати надзвичайно важливих книг для українців, зокрема, скажімо, бібліотека лауреатів Шевченківської премії чи видати наших класиків літератури, видати книги для національних і громадських меншин, як це передбачено при..., тих книг, які видаються за державні кошти.
Є такі відповідні програми і в областях. Деякі області суттєво покращили книговидавничу справу в останні роки, виділяючи кошти з обласного бюджету. І той механізм, про який говорив Володимир Олександрович, дозволить збільшити книговидавничу продукцію, унормувати ці закони, але, дійсно, цей закон треба приймати на сьогодні за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Стешенко передає право на виступ Миколі Томенко. Будь ласка.
16:26:46
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я приєднуюсь до своїх колег про необхідність підтримання даного законопроекту, але існує ще один важливий сегмент, який прямо пов’язаний з проблемою предметом якої є даний законопроект і про яку ми не говоримо. Тобто ми зараз говоримо про ті книги, які фінансуються у відповідності до державного бюджету за державні кошти і які повинні якнайшвидше потрапити до бібліотек.
Натомість сьогодні бібліотеки закуповують для читача набагато більше книг і для них сьогодні надзвичайно велика проблема, тому що Закон про закупівлю товарів і послуг… Я вас попрошу, бо про українську книжку дайте сказати. Значить, бо цей закон передбачає так само тендер і наскільки я поінформований по ситуації з київськими бібліотеками, як скрізь у нас у тендерних справах, у нас все уже вирішено. Є одна монопольна структура, яка постійно виграє всі тендери і вона закуповує книжки з такою накруткою, що ті нещасні копійки, які ідуть на бібліотеки, вони можуть на ці гроші закупити ледь не в 2 рази менше книжок чим аби вони закуповували самі.
Я вжене кажу про ту проблему, що в Київ взагалі останні роки немолодий Черновецький і його молода команда не виділяли взагалі коштів. Тобто це тільки на спонсорські кошти або на кошти депутатів. От наприклад, Київської міської ради ми збирали, щоб бібліотеки хоч трішки оновилися, хоч газети, щоб там в бібліотеках були.
Тому моє прохання таке. Щоби, Юрію Олександровичу, ви подумали і ми би послабили оці тендерні вимоги до закупівлі бібліотеками книжок, що не ідуть через державні видавництва, а що видаються там приватними видавниками і так далі. Бібліотеки мають певні гроші, але вони хочуть оперативно і дешевше це закупити. Думаю, уряд би нас прийняв нашу позицію. Це не страшні затрати в частині лібералізації тендерного законодавства, але це б зразу ми розширили можливості бібліотек оперативно зреагувати на книжковий попит наших читачів.
Дякую. Але законопроект підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає? Завершимо розгляд цього питання.
Дозвольте декілька слів як узагальнення. Справа в тім, що сам цей проект закону має слугувати, мабуть, серйозною такою основою для того, щоб ми поговорили взагалі про видавничу справу і про українську книжку. І разом з тим подивилися на законодавство, як воно регулює це питання. Я приведу вам такий показовий приклад. Академія наук видає Енциклопедію історії України. Видали 7 томів. Кожен рік, щоб видати том, я не кажу вже, що це ходіння по муках, треба шукати гроші, треба обов’язково йти на тендер. Якщо академічне видання, „Наукова думка” видала перед цим попередні томи, скажіть будь ласка, який може бути тендер?! Стоси паперів, потім все повертається на своє коло.
Тому треба доручити комітету внести відповідні пропозиції. Щоб не було цього театру абсурду. Шановні колеги! Пропозиція комітету – прийняти законопроект за основу. Я ставлю на голосування цю пропозицію. А саме: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення. Реєстраційний номер 6554. Прошу голосувати.
16:30:42
За-349
Рішення прийнято.
Дякую. Шановні колеги! Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій) (реєстраційний номер 6675). Є прохання від комітету розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
16:31:23
За-198
Рішення прийнято.
Доповідач – заступник міністра праці та соціальної політики Мущинін Віталій Вадимович. Співдовопідач – секретар Комітету з питань науки і освіти Самойлик Катерина Семенівна.
Поки не почав доповідати доповідач, я прошу секретаріат, проаналізуйте, будь ласка, скільки доповідали ті особи, які були визначені Кабінетом Міністрів або Президентом України. В даному разі повинна бути доповідь міністра соціальної політики та праці. Явочним порядком приходить заступник міністра. Я прошу підготувати і ми відправим відповідне звернення. Наступного разу, щоб цього не повторювалось. Це неповага.
Будь ласка, це не претензія до доповідача, але це просто констатація факту. Будь ласка.
МУЩИНІН В.В.
Дякую. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до статті 24 Закону України „Про науку і науково-технічну діяльність”, який розроблений з метою законодавчого врегулювання порядку та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”.
Я хочу зазначити, що на сьогоднішній день законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність” не встановлено порядок подання заяви на призначення або перерахунок пенсій, Пенсійних фонд застосовує механізм подання документів, визначених відповідно до Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В той же час у нас виникає дуже багато питань, пов’язаних із оформленням пенсій науковим працівникам, враховуючи відповідну специфіку їх роботи.
З метою зняття цих заперечень, цих розбіжностей законопроектом передбачається , що заява на призначення або перерахунок пенсії та інші необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи.
При цьому порядок подання документів визначатиметься управління Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженими центральним органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, у сфері освіти і науки та у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Таким чином пропонується встановити окремий порядок подання документів для призначення та перерахунку пенсій науковим та науково-технічним працівникам.
Враховуючи зазначене і актуальність цього питання, прошу підтримати законопроект і прийняти його за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас все, да? Віталій Вадимович, все у вас? Сідайте, будь ласка. Співдоповідач – секретар Комітету з питань науки і освіти Катерина Семенівна Самойлик.
16:34:21
САМОЙЛИК К.С.
Законопроект більше має такий чисто технічний характер. Ви знаєте, що в нас діє базовий Закон про пенсійне забезпечення і Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність”. Було вже сказано заступником міністра про те, що не визначено, які документи треба подавати. І тому ну треба щиро ж іще сказати, що кожен регіональний пенсійний фонд починає говорити, що ви повинні написати заяву, повинна бути довідка, яка підтверджує стаж наукової і науково-педагогічної роботи, дані про віднесення організації до наукової установи, довідки про атестацію наукової установи. Ну це ж можна ще погодитись, але іноді кожний пенсійний фонд вимагає ще свої незрозумілі довідки. І тому до нас, до Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, а також і до Кабінету Міністрів України неодноразово зверталися люди, які повинні отримати цю пенсію, з тим, щоб ми виробили стандарт. Ось цей закон якраз і підводить під загальний стандарт.
І комітет розглянув цей законопроект. Але, Володимир Михайлович, ми просили рішення комітету прийняти в цілому законопроект, тому що він технічний характер має. Але б ми просили дати відповідне доручення Кабінету Міністрів України чи профільному міністерству, який би працював під законний акт, де уже зробив чіткий перелік тих документів, які повинні подаватися для нарахування наукової та науково-технічної пенсії. Я дуже просила б вас підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам, Катерина Семенівна. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Прошу прізвища вивести народних депутатів.
Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Володимир Мойсик.
16:36:36
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, чому я попросив слова? Цей законопроект проходив обговорення в Комітеті з питань соціальної політики та праці, і ми внесли пропозицію – прийняти його в цілому як закон і погодились з пропозицією Катерини Семенівни про те, аби доручити… ну це вже як нормативний документ має бути під законом, перелік документів і перелік тих процедур, які мають бути здійснені, аби науково-педагогічним працівникам не морочили голову. Тому я, Володимире Михайловичу, вношу пропозицію, і я погодив з заступником міністра, проголосувати за цей законопроект в цілому як закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую також. Володимир Романович Мойсик, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.
16:37:14
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, партія „За Україну!”. Прошу передати слово колезі Карпуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, мікрофон, будь ласка.
16:37:23
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, „Наша Україна” . Ми підтримуємо необхідність прийняття цього закону, який визначає окремий порядок призначення подання заяви і оформлення документів на пенсійне забезпечення працівників згідно Закону „Про наукову і науково-технічну діяльність”. Але я цитую доповнення до статті 24: „Визначено управлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, у справі науки і освіти та в сфері наукової і науково-технічної діяльності та трансферту технологій”. Тому є побоювання, що от саме таке… транскрипція погодження кожна, як ми знаємо на практиці, що кожний департамент визначає свої передумови, свої засади подання цих документів і можливо, що навіть тим наші благі наміри можуть ускладнити оформлення цих документів. Тому виникає питання про те, щоби дійсно, коли ми би прийняли цей закон, щоби ці центральні органи виконавчої влади не ускладнили наше завдання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу і в цілому. Я маю на увазі…. (Шум у залі) Ну заперечуєте, значить не будемо ставити на голосування. Я маю на увазі, в цілому.
Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” (щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій) (реєстраційний номер 6675). Прошу голосувати.
16:39:32
За-332
Рішення прийнято.
Шановні колеги… Заперечує депутат.
Шановні колеги, тоді я поставлю на голосування пропозицію: доручити комітету підготувати його до другого читання за скороченою процедурою, на наступний пленарний тиждень. Ну, шановні колеги, є заперечення. Ну, не маю права я поставити!
Голосуйте, будь ласка, пропозицію щодо підготовки до другого читання цього закону за скороченою процедурою.
16:40:20
За-314
Рішення прийнято.
Я прошу комітет на наступний пленарний тиждень подати цей законопроект.
Шановні колеги, є пропозиція, щоб розгляд законопроектів 7013, 7013-1 перенести на наступний пленарний тиждень у зв’язку з необхідністю доопрацювати це питання і узгодити позиції.
Я поставлю на голосування, просив би підтримати: про перенесення розгляду законопроектів – один – урядовий, один – альтернативний, депутатський – реєстраційні номери 7013, 7013-1 на наступний пленарний тиждень. Прошу проголосувати.
16:41:25
За-247
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги, тепер оголошу до розгляду проект Закону про насінництво. Прохання, розглянути це питання за скороченою процедурою, тим паче закон складається з 34 статей. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.
16:41:59
За-200
Рішення прийнято. Дякую.
Доповідач – народний депутат України Сергій Терещук. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Марина Перестенко. Будь ласка.
16:42:18
ТЕРЕЩУК С.М.
Шановні колеги, насінництво – це одна з таких самих важливих галузей сільського господарства і в насінництві сьогодні існує досить багато проблем. Закон про насіння і садибний матеріла уже прийнятий вісім років тому назад. Вносили багато змін і сьогодні виникла нагальна потреба ще внести зміни. Цей законопроект, який ми сьогодні пропонуємо, розроблений в 2008 році. А час так стрімко змінюється, що за два роки виникли ще нові обставини, які заставляють допрацювати зазначений законопроект. Ми вступили до Світової організації торгівлі. Україна приєдналася до насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку. Уже акредитували лабораторію Український державний насіннєвой інспекції Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння „Іста”. Тому цей законопроект, який так довго перебував в Верховній Раді, сьогодні потребує докорінної зміни. І ми, щоб не змінювати цей законопроект, тому що дуже багато змін потрібно вносити, із колегою Калетником запропонували інший законопроект, який сьогодні розглядається в Комітеті з питань аграрної політики, земельних відносин. Тому ми сьогодні пропонуємо відхилити зазначений законопроект, а потім уже будемо розглядати наступний, який врахує ті положення цінні, які є в цьому законопроекті. Я дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді немає потреби доповідати. Комітет не заперечує? Шановні колеги, комітет не заперечує, тому я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду проекту Закону про насінництво (реєстраційний номер 4126). Прошу голосувати. Про зняття з розгляду.
16:44:22
За-247
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про тваринний світ” (щодо посилення заходів з охорони та раціонального використання тваринного світу та боротьби з браконьєрством) (реєстраційний номер 6458, 6458-1). Шановні колеги, наполегливо пропонують мені, щоб ми розглянули це питання за скороченою процедурою.
16:45:09
За-201
Рішення прийнято.
Микола Томенко, будь ласка.
16:45:20
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, у нас непроста ситуація, тому що ми з Олександром Голубом тут ідеологічно спільну позицію займаємо у боротьбі за захист екології, тваринництва і рослинництва, а формально законопроекти альтернативні.
Єдина проблема, яка полягає у тому, що Олександр пішов розширеним шляхом, і він пропонує низку застережень, які стосуються і захисту рибальства, і захисту мисливства.
Я у своєму законопроекті спільно з нашими громадськими організаціями, зокрема, з громадою рибалок України, Київським екологічним культурним клубом і іншими вирішив сконцентруватися на виключно одній проблеми, яка… з розумінням ставиться, до якої ставляться всі. Йдеться про те, що сьогодні, фактично, на всій європейській, і включно з російською євразійською частиною ми залишилися єдиною країною, де процвітає, фактично, легальна торгівля забороненими рибальськими браконьєрськими, так би мовити, інструментаріями. Білорусь заборонила імпорт знарядь добування тварин в 2000 році, рибальства, я маю на увазі, Росія – з 1 січня 2009 року. Що це означає? Це означає, що, наприклад, електровудочки законно ввозяться в Україну з Німеччини, з інших країн. Наприклад, синтетичні сітки законно ввозяться в Україну. Я вам скажу, наприклад, синтетична сітка для рибальства (150 метрів, це перекрити можна все Дніпро) можна купити за 70-100 гривень. А потім, якщо ви це все перекрили, вона наскільки дешева, що там забрали ту рибу, а сітка опустилися на водойму, і там все перегниває і залишається.
Сьогодні я подивився на виставку, яку провели наші екологи. Вони весною, особливо під час нересту, вони тоннами виловлюють сітки, оці дешеві сітки, з наших водойм. У нас уже люди раніше плили ці сітки, вони не плетуть, тому що ніхто не купує. Як можна на ринку за 20 гривень купити цю сітку.
Тому я спілкувався з нашими рибальськими організаціями, спілкувався з Митною службою. Митна служба повністю нас підтримує і просить єдине – ми повинні заборонити імпорт ввезення в Україну цих браконьєрських знарядь, тоді вони поставлять кордон, і ми зупинимо цю всю історію. А рибінспектори і громадські інспектори разом з нами можуть зачистити те, що у нас є на території України.
Тому нам треба прийняти непросте рішення. Я Олександра підтримую як борця за екологію Голуба. Але по його законопроекту мається серйозне застереження, що він розширив справу в тваринництві таким чином, що всі вважають, що взагалі можна заборонити мисливство, бо широка, так би мовити, амплітуда заборонна в нього по переліку заборонних засобів. Я б, якщо би і Олександр підтримав, і колеги підтримали, щоби наш законопроект (Томенка, Семиноги, Даниленка, Горошкевича) взяти за основу, де по рибальству, у нас с Голубом спільна позиція. А по мисливству будемо радитися, щоб не наробити шкоди, у другому читанні можемо додати якісь заборонні методи і по мисливству.
Ще раз хочу сказати. Що стосується норми цієї рибальської, заборону на імпорт браконьєрського знаряддя, тут у нас якби спільний консенсус. І я просив би наш законопроект підтримати у першому читанні. А ми з Олександром і з іншими громадськими організаціями підготуємо до другого читання даний закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Іванович Семинога. Будь ласка, рішення комітету.
16:49:09
СЕМИНОГА А.І.
Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги, народні депутати! Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації Чорнобильської катастрофи розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про тваринний світ” (щодо посилення заходів з охорони та раціонального використання тваринного світу та боротьби з браконьєрством) (реєстраційний номер 6458), внесений народним депутатом Голубом, та альтернативний законопроект про внесення змін до Закону України „Про тваринний світ” (реєстраційний номер 6458), внесений народним депутатом Томенко.
Проект закону 6458 спрямований на вдосконалення законодавства з охорони та раціонального використання тваринного світу. Його завдання: посилити охорону рибних ресурсів, диких тварин та птахів від знищення браконьєрами. Комітет, підтримуючи загальну концепцію даного законопроекту, зазначає, що законопроект потребує технічного, юридичного опрацювання та термінологію узгоджень із законодавством у сфері охорони і раціонального використання тваринного світу. Оскільки пропонується внести зміни до Закону „Про тваринний світ”, але дія даних запропонованих змін стосується, вона набагато ширша, і стосується інших законопроектів. Висновок Головного науково-експертного управління: відправити даний законопроект на доопрацювання.
Законопроект 6458-1 є, дійсно, конкретним законопроектом, який пропонує необхідність законодавчо заборонити виготовлення, продажу і використання браконьєрських знарядь, а також заборонити ввіз на Україну капканів, синтетичних сіток, електроудок, які використовуються виключно з браконьєрською метою. Відповідно до висновку Головного науково-експертного управління, який теж пропонує направити даний законопроект на доопрацювання, комітет Верховної Ради, виходячи з нагальної потреби прийняття даних законопроектів пропонує.
Перше. Законопроект реєстраційний номер 6458 прийняти …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
СЕМИНОГА А.І. …прийняти за основу. Законопроект номер 6458 повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Я погоджуюсь з думкою Миколи Томенко про те, що, дійсно, є пропозиція прийняти законопроект 6458 за основу в першому читанні. А до другого читання комітет бере на себе зобов’язання ті раціональні питання, які закладені в законопроекті 6458 нашого колеги Голуба, врахувати і приготовити для прийняття в цілому, дійсно законопроект, який допоможе боротися із браконьєрством в нашій країні.
Дякую за увагу. Прошу підтримати рішення комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.
Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Володимир Карпук.
16:52:17
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, „Наша Україна”. Підтримуємо прийняття закону 6458-1, автори Томенко і співавтори, який має чітке завдання, чітку мету, це необхідність законодавчого із оборони, виготовлення продажу та використання браконьєрських знарядь. Він є чіткий механізм у вирішенні цієї мети, це є введення окремої статті 52-1 щодо заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу і доповнення статті 53 Закону про тваринний світ нормами про заборону, про ввіз до України з-за кордону браконьєрських знарядь. Я знаю, що ці законопроекти вже обговорювалися громадськими організаціями, була відповідна реакція засобів масової інформації схвальна. І думаю, що дійсно прийняти цей закон за основу і доопрацювати його до другого читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Іван Григорович Кириленко, фракція "Блок Юлії Тимошенко" мікрофон.
16:53:22
КИРИЛЕНКО І.Г.
Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, я хотів би звернутися до залу, особливо до колег з коаліції, із такою пропозицією, у нас часто спрацьовує в залі корпоративна солідарність, в даному випадку класичний приклад. Є законопроект, який представлений депутатами від опозиції, є законопроект, який представлений депутатами від коаліції. Ви чули аргументацію Миколи Володимировича Томенко, аргументацію голови комітету, колега, який переді мною виступив. Для держави, для суспільства, звичайно, було б доцільно зараз проголосувати 6458-1 і до другого читання врахувати все те краще, яке запропоноване в законопроекті колеги Голуба, що стосується браконьєрства.
Я хотів би, щоб ми зараз відкинули в сторону нашу корпоративну солідарність політичну, а спрацювали так, як сьогодні вимагає і суспільство, і держава і прийняли той закон, який давним-давно треба було прийняти, як прийняли всі цивілізовані держави і наші сусіди. Закликаю всіх підтримати 6458-1. А до другого читання врахувати все те, що в законопроекті колеги Голуба. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще наполягає на виступі? Немає.
Шановні колеги, нагадаю вам висновок комітету. Він полягає в тому, щоб законопроект 6458 повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, а законопроект 6458-1 прийняти за основу. Головне науково-експертне управління вважає, що обидва законопроекти потребують відповідного доопрацювання.
З урахуванням обговорення, а також інформації, яку я щойно навів, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 6458). Автор - Олександр Голуб.
16:55:35
За-33
Рішення не прийнято.
Тепер я ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 6458) про внесення змін до Закону України "Про тваринний світ" (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством). Прошу голосувати.
16:56:07
За-142
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, можливо, дослухались до такої б пропозиції. Враховуючи, що цей другий законопроект дістав підтримку 142 народних депутатів, давайте його скеруємо на повторне перше читання, хай ще раз подивляться, доопрацюють, а після того ми повернемося до його розгляду. Можна ж поставити таку пропозицію? Питання ж дуже актуальне.
Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту Закону (реєстраційний номер 6458-1) про внесення змін до Закону України „Про тваринний світ” (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством). Прошу голосувати.
16:57:02
За-344
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні народні депутати, тепер оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України „Про звернення громадян” (щодо строків та порядку розгляду звернення) (реєстраційний номер 2650). Прохання розглянути його за скороченою процедурою є. Прошу голосувати.
16:57:37
За-193
Рішення прийнято.
Доповідач - Валерій Григорович Камчатний. Співдоповідач - голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Едуард Іванович Павленко. Прошу вас.
16:57:52
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, цей законопроект є результатом аналізу тих змін, які відбуваються сьогодні в цілому світі, в інформаційному просторі зокрема і одна з основних змін, яку ми пропонуємо внести до Закону України „Про звернення громадян”. Це можливість надавати свої звернення через сучасні інформаційні системи тобто інформаційні системи загального доступу, або іншими словами через електронну пошту і відповідно можливість отримати громадянам відповіді за тією адресою, яку вони вкажуть.
Це прогресивна норма, якою користується вже світ і мені відомо, що багато з наших і державних органів давно вже ввели цю практику в свою реальну діяльність і нам треба це внести тільки тепер як закон.
Наступне, ми пропонуємо деякі речі, які мабуть сьогодні будуть не лишніми в Законі про звернення, ну зокрема можливість відмови в розгляді тих звернень, які містять образи, нецензурні вислови і таке інше. Погодьтеся, таке буває часто в нашому житті. Одна з наших пропозицій, наприклад, зводиться до того, що ми пропонуємо доповнити перелік тих категорій наших громадян, які розглядаються першими керівниками відповідних органів, зокрема: Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці доповнити таким почесним званням, яке чомусь забули в законі про звернення, як Герої України і таке інше.
Тобто прийняття відповідних змін до Закону про звернення громадян буде доказом того, що наш парламент враховує сучасні тенденції в інформаційному просторі і йде тим руслом, тими шляхами, які для себе вибрали цивілізовані країни. Дякую. Прошу підтримати. Я знаю, що є зауваження до нашого законопроекту. Прошу підтримати рішення про розгляд його, можливо, в першому читанні або в повторному першому читанні з тим, щоб ми доопрацювали його і зробили якісний документ, який буде...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Едуард Іванович Павленко, будь ласка, ваше слово.
17:00:10
ПАВЛЕНКО Е.І.
Шановний Голово, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про звернення громадян” (реєстраційний номер 2650) (від 17.06.08) (поданий народними депутатами України: Камчатним, Сідельником, Петренком).
Слід зазначити, що основною новелою законопроекту є пропозиція авторів врегулювати питання надання громадянам права на подання звернення та отримання відповіді на них в електронній формі. Сама ідея вдосконалення чинного Закону України “Про звернення громадян” заслуговує на увагу. Проте комітет не погоджується із запропонованими змінами і вважає їх передчасними. До запровадження подібних новацій потрібно підходити досить виважено, з урахуванням специфіки обміну інформації в електронній формі. В законі має бути чітко визначено особливості подання та розгляду електронних звернень.
Для практичної реалізації запропонованих змін необхідно розробити і впровадити систему автоматичної обробки електронних звернень, а також вирішити питання ідентифікації користувачів мереж загального доступу. До того ж, відповідно до чинного Закону України “Про звернення громадян” письмове звернення повинно бути підписане заявником, тобто має бути запроваджено використання електронного цифрового підпису. Це вимагатиме значних видатків як від громадян, так і від органів державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій. Не зовсім вдалими є і інші запропоновані авторами законопроекту доповнення, зокрема до статті 8 закону щодо залишення заяв чи звернень без розгляду.
За висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 08.10.2008 року даний законопроект доцільно відправити на доопрацювання. Комітет на своєму засіданні 3 червня 2009 року одноголосно ухвалив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про звернення громадян” (реєстраційний номер 2650) (від 17.06.08), поданий народними депутатами України Камчатним, Сідельником, Петренком, повернути суб’єкту права ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Все у вас, да, Едуард Іванович?
ПАВЛЕНКО Е.І. Да. Повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто вважає за необхідне викласти свою позицію, прошу записатись з приводу питання, що обговорюється. Андрій Шкіль, мікрофон, будь ласка.
17:02:50
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Володимир Михайлович. Я, звичайно, підтримую всі новації, це дуже добре і я вважаю, що чим більше можливостей у громадян буде звернутися до влади, тим вона буде прозорішою.
Але я хотів би кілька слів сказати з приводу самої влади. Я думаю, що влада чітко вже усвідомила, що відписка набагато дешевше коштує ніж відповідь. Тому я вважаю, що тут не треба вводити новації з приводу того, що, коли звучить образа у зверненні, на неї можна не відповідати. Та можна не відповідати, але я вважаю, що образою того, хто звернувся, є не відповідь, це найважливіше. Тому що нинішня влада відписується стандартно. Скоро туди взагалі можна посадити буде, якщо це особливо буде електронна пошта, робота, який буде відповідати, ваше звернення розглянуто, все, можливо, буде зроблено, але нічим допомогти не можемо. Ось це приблизно такий, таке, така форма спілкування. Вже ніхто не звертає уваги на будь-які факти, які б не були викладені у зверненні.
Будь-які, не знаю, кричущі повідомлення, які підтверджуються неформальними, а фактичними документами, на це ніхто не звертає уваги. Вже навіть повідомленні в пресі не являється для влади обов’язковим для реагування. Насправді, тут потрібен закон, який би зобов’язав владу, неважно яку, будь-яку, реагувати на звернення і громадян, в першу чергу громадян, але і службовців, і депутатів різних рівнів в тому числі.
От скажу відверто, що, наприклад, на звернення місцевих депутатів місцева влада реагує значно швидше, тому що розуміють, що вони будуть звертатися до місцевих депутатів. А до всіх інших депутатів різних рівнів ні місцева, ні вища влада не реагує.
Тому я вважаю, що так це не погано запровадити новації, але треба посилити відповідальність чиновника за не спілкування з народом, за не спілкування з суспільством. Я вважаю, що це тут в даній ситуації найважливіше. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Юрій Кармазин, фракція “Наша Україна - Народна самооборона”.
17:05:02
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я уважно зараз читав ці законопроекти, слухав вас і дивився статтю 40 Конституції, де написано, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективне письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади. І де написано, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь в установлені законом строк.
Чи дають таку відповідь громадянам? Та ні, не дають. Саме про це свідчить наша депутатська пошта. Хіба дають нам відповіді? Ні. Володимире Михайловичу, в тому числі, як не прикро, і керівництво Верховної Ради іноді дає такі відповіді, що ми пишемо другий, третій раз.
Через це такі речі, які записані тут зараз в цьому законі, не можуть сприйматися, зокрема: доповнити частиною шостою статтю 22 пропонується такого змісту. “Керівник має право відмовити в особистому прийомі громадянину, якщо порушенні ним питання вже розглядалися керівником і заявник отримав відповідь, що роз’яснення по суті”.
Ви що, що ви робите? Хіба таку можна норму взагалі обговорювати? Вона ж абсолютно антиконституційна. Я хотів би, щоби…
Є інший президент, є інший голова уряду, правда, голова уряду не приймає народних депутатів взагалі! Це я говорю про Азарова. І мене чує представник тут зараз уряду в цій ложі урядовій. І він знає про це. Я звертався до нього. Про це знає Голова Верховної Ради. Не може депутат достукатись! Про що ви говорите, громадянин.
Але поки це гарантовано в законі, поки громадянин може в крайньому випадку піти до суду і суд зобов’яже когось. І я, очевидно, зараз подам на суд, до, в суд на Азарова за те, що він не виконує закон про статус. Але це я зроблю. А я хотів би, щоб права громадян залишились недоторканими. Тому цей закон треба відправляти на доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Одну хвилиночку! Фракція, яка не виступала, має право виступити й так. Олександр Єфремов, мікрофон будь ласка.
17:07:20
ЄФРЕМОВ О.С.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я хотел бы сказать, что предыдущий выступающий сказал неправду. Все депутаты, которые подходили либо с нашей фракции, либо коллеги, которые просились из других фракций встретиться с Премьер-министром Николаем Яновичем Азаровым, как правило, эту встречу получали. Не было ни одного случая, чтобы кто-то обращался к нашей фракции организовать эту встречу и эта встреча организована не была.
Если кто-то из депутатов лично по каким-то мотивам туда не попал, то я хочу сказать, что Николай Янович специально подчеркиваю, что с депутатами он будет встречаться всегда. И еще раз хочу подчеркнуть, не было случая, по крайней мере в моей памяти, чтобы он кому-то отказал. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Хто ще наполягає на виступі! Шановні народні депутати! Те, що порушена важлива проблема у цьому проекті закону, це для всіх очевидно. І те, що нам треба вдосконалювати практику, яка б дозволяла розширити можливість людей до звернення до інститутів держави, це однозначно. То, що люди мають дістати вмотивовану відповідь, це однозначно. От, цілком випадково у мене в руках лист. Мені пише інвалід, я звертаюся до Міністерства соціальної політики та праці і мені відповідає заступник. І я до заступника не звертався, я звертався до міністра. І пише: „Не положено”. Оце все наш рівень спілкування.
Тому нам потрібно зробити так, щоб люди мали можливість звернутися і отримати кваліфіковану відповідь, а головне – не відповідь, а вирішення його проблеми.
Шановні народні депутати, ще раз нагадую вам висновок комітету: повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
З врахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про звернення громадян” (щодо строків та порядку розгляду звернень) (реєстраційний номер 2650).
17:09:57
За-4
Шановні народні депутати, всього чотири депутати підтримали цей законопроект. Отже, він відхилений. (Шум у залі)
Не можна по фракціям, шановні колеги.
Шановні народні депутати, тепер нам належить розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підстав звільнення від доказування) (реєстраційний номер 3456). Є прохання тут авторів і комітету розглянути це питання за скороченою процедурою. Я ставлю його на голосування. Прошу голосувати.
17:10:56
За-196
Рішення прийнято.
Доповідач – народний депутат України Володимир Пилипович Пилипенко. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Новікова Юлія Володимирівна. Будь ласка.
17:11:10
ПИЛИПЕНКО В.П.
Дякую. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати України! Проектом пропонується уніфікувати норми процесуального законодавства стосовно підстав звільнення від доказування. Це стаття 61 Цивільно-процесуального кодексу України, стаття 35 Господарсько-процесуального кодексу, а також стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства.
Також пропонується уточнити умови, згідно з якими обставини, встановлені в судових рішеннях, будуть вважатися обставинами, які не потребують доказування. Наявні на даний час прогалини в цьому питанні використовуються сторонами для зловживання процесуальними правами.
Наведу приклад. Між особами, інтереси яких збігаються, штучно створюється судовий спір. За результатами розгляду такого спору приймається рішення, що встановлює необхідну обставину, як-то визнання права власності на майно, визнання відсутності прав тощо. Таким чином, фіктивно визнається обставина, що насправді не відповідає дійсності. А згідно з чинним на сьогодні законодавством така обставина вважається доведеною при розгляді інших, вже справжніх спорів. І суд попри наявність цілком обґрунтованого заперечення заінтересованої сторони фактично вже нічого вдіяти не зможе, оскільки зв’язаний процесуальним законом. В результаті недобросовісна сторона на підставі фіктивно, на підставі ….. обставини у штучному спорі отримує необхідне для себе рішення.
Я наведу конкретний приклад, з яким стикнулася Верховна Рада. Минулого пленарного тижня ми звільняли суддю господарського суду Полтавської області за порушення присяги. Народний депутат України, колега Ярослав Сухий спитався цього суддю: „Чим ви керувалися, коли ви прийняли рішення по приватному підприємству, якого звільнили від обов’язкових митних платежів за розмитнення нафти, завдавши тим самим мільйонних збитків державі?”. На що суддя просто сказав: „Та у мене було рішення районного суду. Там все було визначено, все сторони визнали. Що я мав робити?”. Тобто суддя свідомо уник обов’язку перевірити, чи це був справжній спір, чи фіктивний, а прикривався прогалиною в законодавстві.
Тому саме для того, щоб ми не звільняли цих суддів, для того щоб у них була більша відповідальність, вони краще оцінювали ті судові рішення, які сторони приносять до справ, саме для цього пропонується прийняти ці зміни. Разом з тим, я звертаю увагу на те, що фактично суть цих змін сама по собі є невеликою. Тому якщо доповідач від комітету не буде заперечувати, Володимир Михайлович …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую. Просив би спитати, якщо в депутатів не буде зауважень, прийняти даний законопроект в цілому. Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, тепер від комітету хто у нас доповідати? А є. Юлія Володимирівна, будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя.
17:13:36
НОВІКОВА Ю.В.
18 листопада 2009 року Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя розглянуто проект закону за номером 3456, внесений народними депутатами Писаренком, Пилипенком та Воротнюком.
Запропоновані проектом зміни, на думку комітету, призведуть до захисту прав фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань до більш повного та об`єктивного розгляду справ, зроблять неможливим використовувати фіктивні спори у Цивільному, Господарському та Адміністративному судочинстві.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд, Академія правових наук та інші наукові заклади підтримують законопроект та висловлюють зауваження та пропозиції. Всі ці зауваження і пропозиції носять практично рекомендаційний характер.
Запропоновані проектом зміни вважає недоцільними лише Верховний Суд України. Зокрема Верховний Суд вважає, що суд наділяється невластивими йому функціями у цивільному та господарському процесі зі збору доказів для спростування визнаних фактів або добровільності визнання фактів сторонами, що суперечить принципу змагальності сторін.
Більшість зауважень. Як я вже сказала, носять рекомендаційний характер, тому я вважаю, що ми можемо підтримати пропозицію автора щодо голосування цього законопроекту в цілому, одначе маю оголосити рішення комітету і це виходячи з вищезазначеного. Комітет сприйняв… з питань правосуддя рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект номер 3456 в першому читанні та за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Шановні колеги! Хто наполягає на обговоренні цього питання? Є. запишіться, будь ласка.
Так, Віктор Терен передає Власенку, да? Будь ласка, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Вернидубов.
17:15:55
ВЛАСЕНКО С.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Сергій Валасенко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Я би рекомендував Верховній Раді відхилити цей проект і передати його авторам на доопрацювання, оскільки в даному випадку руйнується основний принцип, передбачений відповідними процесуальними кодексами щодо звільнення від доказування, з одного боку, а, з другого боку, зокрема в тому прикладі, який навів колега Пилипенко, руйнується взагалі принцип єдності судового рішення. Якщо одним судовим органом якісь факти встановлені і це судове рішення ніким не скасовано і не переглянуто, то ці факти повторно досліджувати не треба і неможливо. Бо якщо ми будемо повторно в іншому судовому процесі досліджувати ті самі факти, то це буде конфлікт двох судових рішень.
Якщо спиратися на той приклад, про який говорив шановний колега, то це буде означати, що одним судовим рішенням буде встановлено право власності, а другим судовим рішенням це право власності буде заперечено, і громадяни будуть ходити по колу між двома судовими рішеннями, доказуючи в одному процесі одне, а в другому процесі інше. Це з одного боку.
З другого боку, я не зовсім розумію ту термінологію, яку використовують автори законопроекту. Що означає „фіктивне судове рішення”? Хто це встановив? Яким чином це встановлено? Якщо це судове рішення не переглянуто, не скасовано вищестоящою інстанцією, то воно є діюче судове рішення і відповідно до статті 124-ї Конституції підлягає виконанню на всій території України. Хто, кому дав право говорити, що воно фіктивне –не фіктивне, рейдерське чи якесь інше? Будь ласка, скасовуйте в установленому законом порядку, хай вищестоящий суд його скасовує – і тоді можна буде говорити про те, що це якесь інше судове рішення.
Приймаючи цю норму, я ще раз підкреслюю, ми будемо закладати конфлікт між двома судовими рішеннями постійно. І у нас буде не одне рейдерське, як кажуть колеги, рішення, а 2, 3, 10, 158 і так далі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів.
17:17:59
ВЕРНИДУБОВ І.В.
Шановні друзі, я, навпаки, вважаю, що законопроект дуже корисний, він, дійсно, антирейдерський. І ці зміни мають призвести, дійсно, до посилення захисту прав фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань на їх права та інтереси. Це зміни до Цивільно-процесуального кодексу, Господарсько-процесуального кодексу і Кодексу адміністративного судочинства. Тому я прошу підтримати цей законопроект. І, крім того, дійсно, думаю, що можна прийняти його сьогодні в цілому як закон.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.
17:18:47
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона".
Шановні народні депутати, я просив би вас от так замислитися, краще ми зробимо, чи гірше, якщо ми приймемо закон, чи це його не приймемо. Ну, по-перше, я пропоную вам нагадати, що тут написано. Обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказанню, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добросовісності їх визнання. А як вони визнаються цими сторонами, якщо вони мають конфлікт інтересів, інакше вони б не були сторонами? Тому те, що було в попередній редакції, де було записано, що обставини, визнані судом, загально відомі і не потребує доказування – звичайно краща редакція. Це перше.
Я погоджуюсь тут з оцінкою народного депутата Власенка, більше того, хочу сказати, що подальший аналіз цього законопроекту призведе і покаже вам те, що, фактично, закладається міна під правосуддя, міна під те, щоб деякі рішення потім були покладені в основу того, щоб приймати якісь на їх базі не зовсім законні рішення.
Очевидно, не всі це все зрозуміли. Я звертаюсь до авторів, я переконаний, що вони хочуть хорошого. Але, хочучи хорошого, вони записали таку річ: вирок у кримінальній справі… це частина четверта, 35-ї, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов’язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій стосовно якої ухвалено вирок, або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи ні, вчинені вони цією особою. А тепер дивіться, як це зараз врегульовано. Там написано, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, ось тоді тільки. Через це, шановні друзі, я вважаю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Завершуйте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. Я вважаю, що не треба нам приймати такий закон, абсолютно правильно Верховний Суд висловив свої застереження щодо того, що він може бути небезпечним. Скажу так, це може бути міна, яка вибухне абсолютно по кожній справі, яку потім дуже важко буде розміновувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Хто наполягає на виступі? Немає. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління також вважає, що цей документ заслуговує на те, щоб Верховна Рада України прийняла його за основу.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу законопроекту (реєстраційний номер 3456) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підстав звільнення від доказування).
17:22:09
За-247
Рішення прийнято.
Так, шановні народні депутати, уточнення одне. Ми сьогодні з вами прийняли Постанову Верховної Ради України (реєстраційний номер 7281) про зняття з розгляду деяких проектів законодавчих актів. Це стосувалося і законодавчих ініціатив народних депутатів у частині звільнення міністрів.
Прохання таке. Щоб ми для стенограми зафіксували, уточнення буде в назві проекту постанови: про зняття з розгляду деяких законодавчих актів та постанов установчого характеру. Немає заперечень? Це для стенограми, щоб врахувати це при оформленні питання. Я вдячний Сергію Сасу за це уточнення, яке він подав у письмовому вигляді. Ну, і в тексті відповідно, у констатуючій частині.
Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про третейські суди” (щодо підвідомчості справ) (реєстраційні номери 6670, 6670-1). Прохання поступило, щоб розглянути ці питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
17:23:43
За-208
Рішення прийнято.
Доповідачі: народні депутати України Валерій Писаренко та Юрій Мірошниченко. І від комітету буде виступати Дмитро Микитович Притика.
Валерій Володимирович є Пилипенко?.. Писаренко, я перепрошую. Тоді, будь ласка, Юрій Романович Мірошниченко.
Шановні колеги, крім цього, у нас залишився до розгляду ще один законопроект.
17:24:19
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.
Власне, це два подібних законопроекти. На жаль, нашого колеги Валерія Писаренка немає. Але предмет регулювання один. Йдеться про захист прав споживачів.
В законопроекті пропонується скасувати з тих питань, які розглядають третейські суди, справи, пов’язані із захистом прав споживачів. У першу чергу це практичне питання, яке виникло у нас, коли почали звертатися масово до нас громадяни України під час суперечок з банками. Банки, страхові компанії в угоди зі своїми клієнтами, включаючи спори, розглядаються не в судах загальної юрисдикції, а в третейських судах, де їм, напевно, легше впливати на позицію суддів. А відповідно громадяни програють постійно справи.
Тому щоби не підривати довіру до судової системи, ми пропонуємо виключити з переліку питань, які розглядають третейські суди, справи, пов’язані із захистом прав споживачів. В загальних судах будуть розглядатися ці справи і відповідно ухвалюватимуться рішення.
Тому, власне, я звертаюся до вас з прохання підтримати цей законопроект, оскільки він скерований на захист законних інтересів громадян України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякуємо також.
Дмитро Микитович Притика, будь ласка.
17:26:09
ПРИТИКА Д.М.
Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розгляну на своєму засіданні два законопроекти: номер 6670 (автор - народний депутат Писаренко) та 6670-1 (автор - народний депутат Мірошниченко Юрій Романович).
Юрій Романович вже доповів сутність цих законопроектів. Метою їх є прийняття змін норм, які б забезпечували в майбутньому права споживача на захист своїх прав передбачених законодавством.
Оскільки обидва законопроекти мають одну мету і відрізняються лише за змістом їх викладення, то Головне науково-експертне управління та Комітет Верховної Ради з питань правосуддя рекомендують прийняти за основу законопроект номер 6670-1, автором якого є народний депутат Мірошниченко Юрій Романович, оскільки зміст цього законопроекту викладено більш вдало.
Цей законопроект підтримують Міністерство юстиції, судові інстанції і наукові заклади. Свої зауваження та пропозиції до нього надіслала і Асоціація українських банків, які комітетом будуть розглянуті під час підготовки законопроекту до другого читання.
Прошу прийняти законопроект номер 6670-1 за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів.
Володимир Карпук передає право на виступ…
17:27:55
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук. Прошу передати Аржевітіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".
17:28:12
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, ще раз хотів нагадати, тут говорили про банки, але у нас в країні діє близько 300 третейських судів у різних галузях, тому давайте про це теж пам’ятати. Цим законопроектом, на мій погляд, саме в такій редакції ми насправді не захищаємо права споживачів, а обмежуємо їх в правах вибору того чи іншого розгляду своєї справи через заборону в Третейських судах.
Автори наводять наступні аргументи, про те, що якоби нав’язуються третейські застереження. Але це мені здається журналістський термін, тому що будь хто, хто укладає угоди знає, що відповідно до статті 627 Цивільного кодексу, нав’язування є забороненим методом і в суді виграється безспірно.
Другий аргумент про те, що якоби в державному суді споживачі послуг не платять держмито, а в третейському суді не платять. Але насправді в житті це не так, якщо дійсно в державному суді споживачі не платять державне мито, так вони платять інший податок, який називається „Витрати з інформаційно-технологічного забезпечення судового процесу”, який складає від 37 гривень до 120. І саме такі арбітражні суми потрібно заплатити, коли розглядають в третейському суді. І між іншим, якщо в державному суді програє споживач, то держмито він компенсує. Тому твердження про те що в державному суді не платять споживачі не відповідає дійсності.
Третє. Третій аргумент про те, що якоби у третейських судах розглядають не за місцем перебування позивача. Але, шановні депутати, ми з вами в березні місяці самі вилучили цю норму, давайте її повернемо назад і проблем не буде. Тому моя пропозиція, ми повинні не забороняти нашим споживачам українцям вибору того чи іншого суду або третейського, або державного. Ми повинні покращити умови і він повинен сам обрати куди він піде. Для цього достатньо у діючу норму внести дві норми, по-перше, звільнити позивачів від сплати у третейських судах, раз, і друге, ми повинні повернути норму про те, що це розглядається за місцем його проживання. І в такий спосіб ми повинні повернутися від заборонної концепції до концепції покращення …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. У вас все?
АРЖЕВІТІН С.М. Тому моя пропозиція, або його повернути, якщо чесно, на доопрацювання або до другого читання змінити цю заборонну концепцію на концепцію покращення для людини право вибору в тому чи іншому суді. Я думаю, що це буде правильно і українці нам подякують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще наполягає на виступі? Немає. Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти за основу законопроект 6670-1 (автор - Юрій Мірошниченко). Аналогічної позиції дотримується і Головне науково-експертне управління. Прошу вашої уваги.
Я ставлю на голосування проект Закону (реєстраційний номер 6670 про внесення змін до Закону України „Про третейські суди” (щодо підвідомчості справ). Автор - Валерій Писаренко.
17:31:34
За-7
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6670-1) про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" (щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом).
17:32:12
За-244
Рішення прийнято. Дякую
Шановні колеги, тепер останній проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим (реєстраційний номер 7035). За скороченою процедурою є пропозиція розглянути.
17:32:57
За-202
Рішення прийнято.
Доповідач – заступник голови Державного комітету і земельних ресурсів Кулініч Володимир Васильович. Співдоповідач – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Михайлович Калєтнік. Будь ласка.
КУЛІНІЧ В.В.
Шановний голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управліннями землями на території Автономної Республіки Крим. Законопроект внесено Кабінетом Міністрів України на виконання доручення Президента від 12 серпня 2010 року. Нормативно-законодавчий акт спрямований на вдосконалення земельних відносин, упорядкування повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим. Слід зазначити, що на території автономії існує ряд адміністративних одиниць, де відсутні державні адміністрації, це: Велика Ялта, Алушта, Судак, Керч, Феодосія, Євпаторія.
За межами даних утворень тобто за межами населених пунктів відсутнє чітко визначене правове поле щодо розпорядження землями і відповідно прийняття рішень. На протязі років дані повноваження в окремих випадках виконує Рада Міністрів АРК, в окремих ради і це призводить до різного тлумачення таких рішень.
Мають місце необґрунтовані, а іноді і незаконні рішення органів місцевого самоврядування, щодо розпорядження певною категорією земель в населених пунктах. Щорічно відбувається до тисячі таких фактів порушення діючого законодавства за відсутності чіткого розмежування влади. На жаль, ситуація, що склалася в сфері законодавчого поля, призводить до нераціонального використання і особливо цінних земель на південному березі Криму.
В зв’язку з цим, передбачається внести зміни до статті 2021 Земельного кодексу „Встановлення та зміна цільового призначення земель”, статті 118, 119, 122, 123, 124 порядку безоплатної приватизації набуття права переходу права власності, дійсно в цих статтях недостатньо визначені повноваження. Вносяться пропозиції щодо змін статті 127, 128, 134, 137, 146, дані статті встановлюють порядок продажу земельних ділянок та прав на них.
Пропонується також внести зміни до статті 149-150…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КУЛІНІЧ В.В. …погодження питань. Вносяться інші пропозиції щодо надання повноважень Автономній Республіці Крим. Проект погоджено з усіма міністерствами і відомствами, прошу прийняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте, будь ласка.
Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Михайлович.
17:35:51
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Законопроектом пропонується надати право Ради Міністрів Автономної Республіки Крим встановлювати та змінювати цільове призначення земель, приймати рішення щодо розпорядження земельними ділянками, а також погоджувати надання райдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування земельних ділянок і земель лісового, оздоровчого, рекреаційного, природозаповідного та іншого природоохоронного призначення в межах території Автономної Республіки Крим.
На засіданні комітету членами комітету було зроблено ряд зауважень, які необхідно вирішити під час підготовки до другого читання, саме: змінами, які пропонуються цим законопроектом до статті 118 Земельного кодексу України пропонується надавати право Ради міністрів автономії приймати рішення про приватизацію земельних ділянок громадян в той час, як змінами до статті 122 цього ж кодексу не передбачається надання зазначеному органу повноважень щодо передачі земельних ділянок для сільськогосподарського використання, а саме: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва. Крім того, із запропонованої редакції статті 118 Земельного кодексу України є незрозумілим, який саме орган буде приймати рішення про приватизацію земельних ділянок – районні державні адміністрації чи Рада міністрів Автономії. Також необхідно відмітити, що запропоновані зміни до статті 20 Земельного кодексу України потребують уточнення в частині визначення конкретних органів влади Автономної Республіки Крим, які прийматимуть рішення про віднесення земель до тієї чи іншої категорії.
Зміни до статті 35 Закону України “Про землеустрій” в чатсин6і віднесення земель до тієї чи іншої категорії за матеріалами інвентаризації призведуть до не контрольованості процесу, зміни цільового призначення земель.
Зважаючи на складну та довготривалу процедуру переузгодження будь-яких змін до проекту Закону, члени комітету, розуміючи необхідність термінового врегулювання земельних питань на території Автономної Республіки Крим та ліквідації..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
КАЛЕТНІК Г.М. ...кричущих фактів зловживань та корупції прийянли рішення: рекомендувати прийняти цей законопроект за основу, просити народних депутатів проголосувати в першому читанні та направити в Комітет з аграрної політики і земельних відносин для підготовки його до другого читання. Головне науково-експертне управління теж рекомендує: за результатами розгляду в першому читанні проект може бути прийнятий за основу. Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Шановні колеги, прошу записатись на розгляд цього питання.
Катерина Ващук, будь ласка, мікрофон.
17:38:48
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, дійсно, напевно немає болючішої теми на Кримському півострові ніж питання землі і земельних відносин. І те, що там своєрідна побудова і адміністративної вертикалі, і системи рад, ускладнює дуже питання вирішення земельних суперечок, земельних погоджень, питань, це є великим таким недоліком у розвитку бізнесу, фермерства і взагалі у питаннях контролю за використанням земель, за їх збереженням, і за тим, аби люди в кінці-кінців знали, чітко розуміли, до якого органу їм треба звернутися, аби вирішити насущні питання земельних відносин.
У законі, як відзначив голова комітету, і справді є дуже багато непорозумінь, є, вносяться зміни до статей, які, ну, з точки зору законодавця, ці зміни не є правомірними, вони порушують структуру Земельного кодексу. Тому за цей закон треба голосувати, але лише в першому читанні. І до другого читання відпрацювати його так, аби не погіршити, а покращити контроль за використанням земель і за зміною їх призначення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Черноморов, фракція Партії регіонів.
17:40:34
ЧЕРНОМОРОВ О.М.
Я присоединяюсь к предыдущей выступающей и могу констатировать, что все нововведения по ужесточению режима выделения земель, обычно, заканчиваются утяжелением для легальных получателей земель, для легальных предпринимателей. Хотелось бы, чтобы до второго чтения именно утряслись вопросы для того, чтобы в очередной раз это не стало затруднением для граждан, а для тех, кто получал незаконно землю, так и осталось то положение, которое существует сегодня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто ще наполягає на виступі?
Шановні народні депутати, вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 7035) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим.
17:41:49
За-232
Рішення прийнято. Закон прийнято за основу.
Шановні народні депутати, всі питання, які були визначенні переліком на сьогодні, тобто, розкладом на сьогодні, 4 листопада, ми розглянули.
Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми розпочнем засідання о 10 годині ранку, тобто будемо працювати в пленарному режимі.