Опубліковано 30. 10. 2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
30 жовтня 2026 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:03:06
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.
Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем’єр-міністр України Сергій Федорович Корецький та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески)
Шановні колеги, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні колеги, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Михайла Яковича Волинця, фракція «Батьківщина», у якого сьогодні ювілей – 70 років. Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому міцного здоров’я, наснаги та нових професійних здобутків.
Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні колеги, триває 57-й місяць незламного опору повномасштабній збройній агресії Російської Федерації. Цими днями російський агресор вкотре приніс смерть і біль в українські міста. Київ, Дніпро, Кременчук, Чернігів, Запоріжжя, Павлоград та інші населені пункти України зазнали ворожих ударів. Внаслідок російських атак загинули десятки наших співвітчизників, серед яких є і діти. Зокрема внаслідок удару по залізничному вокзалу в Дніпрі загинуло щонайменше 14 людей. Кожне обірване життя – це непоправна втрата для родини і для всієї України.
Від імені парламенту висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Усім постраждалим бажаємо сил і якнайшвидшого одужання та відновлення.
Шановні колеги, вшануймо хвилиною мовчання захисників і захисниць України, які віддали своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави, а також усіх мирних жителів, зокрема дітей, чиї життя обірвала рашистська агресія.
(Хвилина мовчання)
Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться «година запитань до Уряду». На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду». За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан реалізації державної політики у сфері інфраструктури та заходи щодо збереження захисту та відновлення можливих об’єктів в умовах дії воєнного стану.
Пропонується така послідовність проведення «години запитань до Уряду»: перше – доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України, до 10 хвилин; друге – запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій і депутатських груп та відповіді на них, до 30 хвилин; третє – запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від народних депутатів та відповіді на них, до 30 хвилин. Просто інформую, що відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього. Всього – 1 година 10 хвилин.
Шановні колеги, перед початком «години запитань до Уряду» я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів, а також народних депутатів України щодо необхідності врахувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв’язку з цим я прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації.
Я нагадую, що відповідно до частини третьої статті 229 Регламенту Верховної Ради України під час проведення «години запитань до Уряду» можуть порушуватись лише питання з визначеної теми.
Шановні народні депутати… Що я кажу, я ще раз скажу. Відповідно до частини третьої статті 229 Регламенту Верховної Ради України під час проведення «години запитань до Уряду» можуть порушуватись лише питання з визначеної теми. Почули, так? Дякую.
Шановні народні депутати… Ще раз можу повторити. Не чує баба, да, ну, шкода.
Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповідей на запитання запрошується міністр з відновлення інфраструктури та транспорту України Микола Володимирович Калашник. Будь ласка, до 10 хвилин виступ, далі запитання.
10:10:34
КАЛАШНИК М.В.
Шановний пане Голово Верховної Ради України, шановний пане Прем'єр-міністр України, шановні народні депутати, шановні колеги! Передусім дякую парламенту за підтримку рішень, необхідних українцям і нашій інфраструктурі, зокрема за ухвалення законів, які дали макрофінансову підтримку нашій державі, дякую за прийняття Закону України про бюджет на наступний рік, а також всіх галузевих законів, які дали можливість працювати інфраструктурі, розвиватися і залучати міжнародну допомогу. Завдяки цьому відновлюємо мережі, транспортне сполучення, повертаємо тепло і воду у громади. Розраховую на продовження нашої тісної співпраці.
Сьогодні вперше доповідаю на Верховній Раді як міністр, представляю поточний стан справ у галузях, за які відповідає міністерство, а також подальші кроки.
Росія прагне зупинити українські міста, транспорт і виробництво. Ми відновлюємо пошкоджене, посилюємо захист, створюємо резервні потужності, альтернативні маршрути. Україна продовжує працювати завдяки силам оборони, інженерам, залізничникам, дорожникам і комунальникам. Вдячний кожному за щоденну роботу.
Почну з планів стійкості, вони охоплюють інженерний захист, розподілену генерацію, безперебійне тепло- і водопостачання. Міністерство координує їх реалізацію, замовниками за відповідними проєктами є обласні адміністрації, місто Київ, Агентство відновлення, а також Укрзалізниця.
У поточному році на ці плани передбачено 67,6 мільярда гривень з державного бюджету, загальний рівень використання коштів складає на сьогоднішній день майже 70 відсотків. Додаткова потреба для завершення розпочатого та початок будівництва нової черги захисту об'єктів складає близько 60 мільярдів. Заходи з інженерного захисту реалізовуються на 601-му елементі, це великі підстанції, об'єкти тепло- та водопостачання.
Стан виконання на сьогоднішній день становить 72 відсотки, бюджетне фінансування на ці види робіт складає 47 мільярдів. Наразі збудовано 109 захисних споруд. За умови збереження поточної динаміки в листопаді ми додатково отримаємо завершені 134 об’єкти, а в грудні – ще 197.
У розподіленій тепловій генерації в роботі 343 об’єкти проєктною потужністю майже 3,2 гігавата, виділено на це 13,5 мільярда гривень. Графік передбачає поетапне введення близько 1,5 гігавата у найближчі місяці та ще 800 мегават у І кварталі наступного року.
У водопостачанні реалізовуємо 30 проєктів у 14 регіонах, що забезпечать 10 мільйонів населення якісною питною водою. На цей рік спрямовано на заходи близько 4,5 мільярда.
Резерв електроживлення комунальних підприємств, які забезпечують функціонування об’єктів критичної інфраструктури, складає понад 1 гігават з 1,4. Працюємо над нарощенням і забезпеченням у повній мірі обладнанням, частина з них вже законтрактована. Наше завдання – наблизити доставку, а також встановлення.
Реалізація цих планів – надзвичайно амбітне завдання, яке не має аналогів у сучасній історії: роботи тривають під постійними обстрілами, вже було близько 500 ударів по об’єктах, які будуються. За цей час пошкоджено близько сотні одиниць спеціалізованої техніки, постраждало близько 40 осіб будівельників. І це виклики і реалії сьогоднішнього дня. Тому я хочу подякувати нашим підрядникам, подякувати нашим військовим, ДССТ, всім тим, хто забезпечує реалізацію цих планів в надскладних умовах. А результати обстрілів показують, що загалом ці об’єкти є ефективними.
Росія намагається зробити столицю непридатною, тому я зараз зроблю окремі акценти на саме життєдіяльності столиці. Ворог ставить перед собою ціллю пошкодити транспортне сполучення, залишити людей без електроенергії, тепла і води. Держава допомагає Києву виконувати план стійкості, його вартість загалом складає 30,8 мільярда гривень. Держава взяла на себе половину співфінансування, а також велику частину, левову, реалізації самих будівельних робіт. Місто реалізовує захист на 14 об’єктах, середній ступінь готовності складає 82, там, де центральна влада реалізовує 26 об’єктів, відсоток складає вище – 86. Окрім цього, у столиці виконується резервування трьох найбільших джерел теплопостачання, з них понад 600 мегават забезпечує держава.
Протягом останнього місяці РФ системно атакує мостову інфраструктуру України, намагаючись порушити транспортне сполучення та логістику.
Зафіксовано масовані ураження у Києві, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові. Часу на розкачку немає, тому ми маємо приймати оперативні рішення. Серед них є ухвалений проєкт урядовий, який забезпечив швидке будівництво альтернативних мостових переправ через річки, в тому числі через Дніпро. Загалом передбачається реалізація 21 мостової переправи. Роботи в Києві вже розпочаті, перші мости запрацюють на початку року. Всю цю роботу також взяла на себе центральна влада.
Цьогоріч на автомобільних дорогах державного значення відремонтовано майже 19 мільйонів квадратних метрів асфальтного покриття. На прифронтових маршрутах ремонт поєднуємо з фізичним захистом, щоб підтримувати військову логістику. Облаштовано майже 100 кілометрів антидронового захисту, ще близько 50 кілометрів знаходяться в роботі.
Внаслідок агресії пошкоджено 605 локомотивів тягового складу. Ми швидко відновлюємо, проте велика кількість неможлива до роботи після ремонтів через системні і значні враження. Уряд спростив процедуру оренди локомотивів, закупівлю і оренду локомотивів запчастин і пов’язаних послуг. Фінляндія оголосила про передачу десяти одиниць. Також маємо домовленості з іншими країнами. Фіналізуємо грантове фінансування зі Світовим банком на суму близько 100 мільйонів євро, загальна мета – залучити до 60 вживаних локомотивів.
Із 1 жовтня працює проєкт «УЗ довезе» з пересадкою між залізничним та автобусним транспортом, тому що зараз обмежено, деякі населені пункти як Суми, Лозова, доїзд залізницею, ми робимо це за допомогою автобусів. Не витрачаючи бюджетних коштів, домовилися із французами про доставку 30 великих автобусів, які забезпечують цю логістику.
Попри постійні атаки на залізничну та портову інфраструктуру переорієнтовуємо експортні вантажопотоки на альтернативні маршрути. У вересні 2026 року обсяги експорту зернових через західні прикордонні переходи зросли в понад чотири рази із середньомісячним показником 2025 року, а через дунайські порти – в три рази.
Ми активно працюємо із країнами-партнерами над нарощенням і покращенням логістики через шляхи солідарності. Продовжуємо оновлювати рухомий склад та підтримувати вітчизняне вагонобудування. Станом на жовтень поточного року залізниця отримала 44 нові пасажирські вагони, ще 16 планується поставити в кінці року. Для фінансової стійкості підписано зміни до кредитної угоди з ЄБРР, які ми 130 мільйонів євро переорієнтовуємо на підтримку ліквідності компанії.
З липня настав один із найскладніших етапів в морській логістиці – безпекова ситуація на Чорному морі суттєво погіршилась. Якщо раніше порти Великої Одеси перевантажували в середньому 6 мільйонів тонн щомісяця, то із серпня – лише близько 300 тисяч. Це 95 відсотків падіння від загальних об’ємів. Дунай уже перебирає на себе частку вантажопотоку. У першому півріччі порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ обробляли в середньому 560 тисяч тонн, у липні, вересні – втричі більше, майже 1,5 мільйона тонн. Із румунською стороною домовлено про необхідну кількість суднопроходів відповідно Сулінським каналом, опрацьовувалось збільшення кількості оглядових груп, організацій нічного проведення.
Для розвитку портів Дунаю реалізовуємо грант RELINC на 35 мільйонів доларів, зараз розширюємо пакет до 50 мільйонів. Це все про те, що ми залучаємо міжнародні інвестиції, додаткові фінансові ресурси, для того забезпечити функціонування нашої економіки.
Останні кілька місяців РФ цілеспрямовано також атакує по пунктах пропуску з Європейським Союзом і Молдовою. Незважаючи на це, нам вдалося відновити їхню роботу протягом доби завдяки модульним спорудам, які швидко розгорталися, і пункт пропуску відновлював свою роботу. Більше того, відкриваємо і нові. Так 8 жовтня запрацював пункт пропуску «Біла Церква» для пасажирського транспорту. В планах до кінця року відкрити їх для вантажного, а також два нових пункти пропуску з Молдовою – «Ямпіль» і «Бронниця».
Для модернізації прикордонної інфраструктури підписано угоду з Європейським інвестиційним банком на 60 мільйонів євро, йдеться про під’їзні дороги, термінали, зони очікування, укриття та обладнання. Розуміємо виклики в пунктах пропуску, тому знайшли ресурс, близько пів мільярда гривень, для будівництва 135 модульних укриттів, які зможуть забезпечити безпеку в пунктах пропуску, а також швидке проходження і мінімізацію кількості перерв на їх роботу.
У Чорноморську тривають конкурентний діалог щодо концесії. Плануємо залучити сотні мільйонів доларів інвестицій. За підтримки Італії поставлено майже пів тисячі котлів загальною потужністю 1 гігават. З японським агентством погоджено шосту чергу грантового фінансового енергетичного обладнання мостових переправ на близько 4 мільйони євро.
Це все про міжнародну підтримку, допомогу і взаємодію. Тому тут окремі слова вдячності нашим партнерам – Німеччині, країнам Балтії, Франції, Норвегії, всім тим, хто тримає Україну, стоїть поруч і також дбає за те, щоб Україна продовжувала стояти впевнено, вистояла і перемогла.
Шановні народні депутати, шановні колеги і шановні урядовці! Україна має силу вистояти, наші люди щодня доводять це на об'єктах, які швидко відновлюються, у працюючих портах, на дорогах, під час ремонтів мереж, відновлення мостових переходів. Ми продовжуємо цю роботу з повною відповідальністю, разом ми неодмінно вистоїмо.
Дякую кожному за підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І вам дякуємо за ваше «дякую».
Шановні колеги, прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми «години запитань». Нагадую, 1 хвилина на кожне усне запитання та по 2 хвилини для відповіді на нього. Будь ласка, колеги, записуємося.
Будь ласка, від групи «Відновлення України» Воронько Олег Євгенійович.
10:21:22
ВОРОНЬКО О.Є.
Доброго ранку. Прошу передати слово Тищенку Миколі Миколайовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Миколайович Тищенко, будь ласка.
10:21:29
ТИЩЕНКО М.М.
Вітаю, друзі! Вітаю, колеги! Справа в тому, що ми сьогодні розглядаємо дуже важливе питання і міністр сьогодні відповідь нам дав особисто. Але у нас є такі сьогодні проблеми. Україна витрачає мільярди гривень на відновлення енергетики, але хто буде працювати на цих об'єктах завтра? Держава щороку готує тисячу молодих спеціалістів і найкраща частина цієї молоді, на жаль, сьогодні працює не за фахом, а працює в шахрайських кол-центрах.
Ми з вами ухвалили президентський законопроєкт 16013, я вітаю вас з цим, але за моєю інформацією сьогодні столиця шахрайських кол-центрів вже не Дніпро, а Одещина та Ужгород. І замість того, щоб... Закон вже працює. Замість того, щоб працювати, ми займаємося фальсифікацією.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо хтось почув у цьому питання, дайте, будь ласка, відповідь, шановні колеги. Дякую, Микола Миколайович. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, від фракції «Голос» Юрчишин Ярослав Романович. Шановні колеги, я дуже прошу, хвилина на питання, я про це сказав. Ярослав.
10:23:02
ЮРЧИШИН Я.Р.
Прошу передати слово Соломії Бобровській.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломія Анатоліївна.
10:23:15
БОБРОВСЬКА С.А.
Соломія Бобровська, фракція «Голос». Пане Миколо, ми сидимо прямо, і це питання звернене і до вас, і до пана Сергія, Прем'єр-міністра.
Ви, напевно, знаєте, що в нас існує так званий... не так званий, а наш південь Одещини, називається бессарабська частина Одеської області. Тудою пролягає стратегічна для нас траса Одеса-Рені, яка насправді для нас є єдиним сухопутним коридором з тої частини України попри морський коридор. І на сьогодні займається вона, дає нам можливості експорту, імпорту, МТД і інших важливих речей. Але з липня місяця відбувається нуль абсолютно рухів з приводу відновлення, хоча би ямкового ремонту моста на 139-му кілометрі, ще раз, Одеса-Рені. І мені дуже дивно читати відповіді ваші, які кошти: 100 мільйонів, тому що треба міняти опори, 77 мільйонів. Одеса пише, що вони не можуть знайти фігуранта, хто би зміг робити хоча би ямковий ремонт. У мене прохання взяти це під особистий контроль і зробити це до морозів – і нарешті забезпечити єдиний транспортний сухопутний коридор на півдні, з цими ямами, які би не перешкоджали тому невеличкому...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:24:25
КАЛАШНИК М.В.
Дякую за запитання, а також дякую за можливості, які будуть відкриті в наступному році у разі ухвалення Закону про бюджет з відповідним фінансовим ресурсом на дорожній фонд. Це вперше з початку повномасштабного вторгнення близько 53 мільярдів, які дадуть можливість розвитку нашої інфраструктури.
В частині конкретного запитання: маршруту Одеса-Рені, 139-й кілометр. Зараз тут працює реверсний рух. І ворог бив по цьому мостовому переходу, є відповідні руйнації. Було проведено декілька разів можливість тендерних процедур, але підрядна організація визначена не була. Зараз з коштів на поточне утримання буде передбачено фінансування для того, щоб роботи виконати якомога швидше. І очікувана вартість складає близько 70 мільйонів, по пам’яті. Тому в цьому році наше завдання і особистий контроль, про який ви згадали, буде неодмінного для того, щоб мостовий перехід працював у повній мірі, а не за реверсним рухом, який організований на сьогодні.
Дякую за запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі Кучеренко Олексій Юрійович, фракція «Батьківщина».
10:25:34
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Питання до шановного пана Прем’єра. Я не хочу зараз коментувати відсотки, гігавати, гігабайти і все інше. Створена парламентська тимчасова слідча комісія, вона вивчає з документами реальний стан виконання всіх цих планів стійкості. Можу сказати своє особисте враження, вже зараз ми бачимо суттєву відмінність звітів від реальної ситуації невиконання графіків, на жаль, у тому числі і перша поїздка у Київську область підтвердила це. Тому будемо вивчати реальну ситуацію.
До вас, пане Прем’єр, швидко два питання. Перше. У вас чотири штаби функціонує: офісний, ваш особистий, пана Шмигаля і міністра. Як так сталося, що тільки на п’ятий день на вашому рівні було вирішено питання в Конотопі, розумієте? На п’ятий день ви відреагували. Дякую вам.
І друге. Що це за кабінет створюється в Києві? Якщо можливо.
10:26:42
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Да, будь ласка, Денис Анатолійович, по Конотопу.
10:26:44
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше запитання. Отже, ворог кожної доби, за сьогоднішню добу, за попередню добу, за 24 години попередніх 31 удар по об’єктах енергетики, по підстанціях з відповідними руйнаціями і наслідками.
Стосовно Конотопа. Були пошкоджені три підстанції ключові, які забезпечують місто електроенергією. Укренерго відновило в перший день, обленерго зробило п’ять спроб відновлення. Всі п’ять спроб призводили… включення на уражених об’єктах призводило до короткого замикання, до нових проблем у мережі. Це відповідно спричиняло доволі довгий термін відновлення.
Заживлено було частину міста Конотоп протягом цих п’яти днів, кожен день заживляли від 5 до 8 тисяч абонентів, порядка 10-18 тисяч абонентів залишались відключеними. На четвертий день було включено всіх абонентів. На п’ятий день технологічно були відключені всі для включення постійної схеми на декілька годин. Така хронологія приблизно по Конотопу.
З газом були всі споживачі в місті, газ подавався. Вода в Конотопі, на жаль, не була зарезервована дизель-генераторами, тому, дійсно, була проблематика з постачанням води. Але в першу чергу заживляли, кожен раз заживляли водоканал для того, щоб подати воду. Це розбір ситуації по місту Конотопу.
Стосовно штабів. Уряд прийняв рішення і утворив... На п’ятий день всі були заживлені. Уряд прийняв рішення щодо утворення єдиного штабу щодо ліквідації надзвичайної ситуації, надзвичайних ситуацій. Є три співголови, три виконавці робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, відповідно міністр енергетики, міністр відновлення і міністерка цифрової трансформації по напрямках. Тобто електроенергетика і газ – це міністр енергетики; тепло, вода, водовідведення – це відповідно міністр з розвитку інфраструктури; і відповідно зв'язок і...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція «Європейська солідарність».
10:28:51
ГЕРАСИМОВ А.В.
Через корупцію «фламіндічей» Україна досі не має антибалістики і захисту від реактивних дронів. Гинуть люди, руйнується інфраструктура, але, окрім цього, значно падають надходження до бюджету. І вже непоодинокі оцінки, що зростання ВВП в цьому році буде негативним. Тому дуже просте питання до Прем’єр-міністра. Чи вистачить грошей на армію та зброю до кінця 26-го року?
Крім цього, наприкінці серпня 26-го року міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що в Україні вже створено, цитую: «Унікальний інженерно-технічний захист, який допомагає захистити енергетичні об’єкти навіть після прильоту балістичних ракет». Але всі бачать цього немає.
Друге питання. Коли нарешті ви захистите енергетичну інфраструктуру?
І третє питання. Чому не були захищені мости через Дніпро?
Дякую.
10:29:56
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую за запитання. З приводу коштів. Коротка відповідь ствердна – так, грошей вистачить в повній мірі для сил оборони, це основний фокус, і все для цього здійснюється. Саме тому, тому що був тимчасовий розрив ліквідності, саме тому ми тимчасово призупинили платежі регіональні, не першочергові, капінвестиції тощо. Зараз вересень, в повній мірі регіональні платежі проведені. Буквально за декілька днів ми дозавершимо, дозакриємо жовтневі платежі. Вирівняли все, як і обіцяли.
Наступне. Це макрофінансова підтримка наших партнерів. Тут потрібна допомога і залученість парламенту. Тому що позаминулий тиждень показав гарні результати, вкотре дякую за це, були проголосовані закони і так звані посилки, що дає впевненість по надходженню як мінімум 4 мільярдів євро в листопаді місяці. Але загальна потреба – близько 29. І уряд виконав всі свої зобов’язання, це також дає велику левову долю надходжень планових в листопаді, але залишаються складні сенситивні законопроєкти в парламенті, які необхідно максимум наступного сесійного тижня проголосувати. Інакше, якщо це запізнюється, то, на жаль, гроші в цьому році не надійдуть, і буде проблематика з виплатами в тому числі і по планах стійкості, і по інших. Але для сил оборони загрози у виплатах немає. І я гарантую, що ми виплатимо абсолютно всі видатки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі, будь ласка. Вельможний Сергій Анатолійович, депутатська група «Довіра».
10:32:03
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Ми всі бачимо, яка зараз ситуація склалася із експортом товарів з України. По суті, експорт зараз заблоковано, бо ті обсяги, які вдається вивезти, ніщо порівняно з потребами. Завмирає вся економіка, опускаються внутрішні ціни, закриваються бізнеси. Якщо в найближчий час не буде створено ефективного механізму компенсації збитків, це закінчиться погано. Тому виникає питання до вас як до профільного міністра. Чи ви розробляєте такі механізми? Чи, можливо, вони вже існують? У нас є Експортно-кредитне агентство, яке має займатися страхуванням воєнних ризиків, але його діяльність непомітна, ні програм по страхуванню, ні виплат.
І відповідно пов’язане з цим друге питання. Як ви бачите подальше функціонування Експортно-кредитного агентства? І який обсяг фінансування агентства закладено в Державний бюджет 2027 року, і на які програми?
Дякую за повну відповідь.
10:33:06
КАЛАШНИК М.В.
Дякую за запитання. У нас з 2022 року існує проєкт «Шляхи солідарності», який зараз, як ніколи, є актуальним. Є наші країни-партнери, які допомагають у відновленні логістики, які забезпечують експорт сировини, а також імпорт палива і тих товарів, які необхідні для існування нормального на території нашої держави.
Зараз серед домовленостей є Молдова щодо відповідної знижки для залізниці – це 50 відсотків на транзит. Також румуни, які допомагають збільшити через Сулінський канал відповідну кількість проходження суден. Ми працюємо з військовими для того, щоб забезпечувати схоронність, збереження об’єктів портової інфраструктури.
Ми рішенням уряду нещодавно ухвалили відповідне рішення щодо компенсації, до 80 відсотків, завданих збитків судну без рамкових обмежень, що не ставить під сумнів експортні висновки спеціалізованих компаній для того, щоб бути впевненими, що компенсація буде неодмінно. І прошу вашої підтримки в цьому, в 2027 році в Законі про бюджет передбачити відсоток страхування для того, щоб мати джерело для покриття цих видатків.
В частині експорту ми неодмінно розраховуємо і на залізницю. Але ми бачимо, що локомотиви б’ють, я сьогодні озвучив цю статистику, вона є надзвичайно великою. Тому ми працюємо для того, щоб відновлювати парки, які забезпечують нормальне функціонування логістики.
Ми працюємо з донорами, міжнародними партнерами над отриманням вживаних локомотивів, працюємо над залученням грантових коштів для того, щоб придбати їх в цьому році вже, а також спростили процедуру, прибрали локалізацію. І дякую народним депутатам, відповідно економічному комітету за внесення змін до Постанови 1178, яка дала цю можливість.
Викликів неодмінно багато, але в тому числі з вашим профільним комітетом є…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Яценко Антон Володимирович, депутатська група «Партія за майбутнє».
10:35:16
ЯЦЕНКО А.В.
У мене питання до міністра освіти. Я знаю, що у нас буде нарада з цього приводу, але я хочу задати публічно, щоб зафіксувати. Уманський національний університет так званий, який об’єднав університет садівництва та педагогічний, фактично зараз знищується бандформуванням, яке називає себе Всеукраїнська Аграрна Рада, яке очолює насправді Андрій Дикун, фігурант справи про розкрадання, найбільшої справа про розкрадання гуманітарної допомоги, зокрема пікапів, яка зараз розслідується.
І от на днях компанія дружини… Як так сталося, що компанія дружини Дикуна Fenix Agro замість того… землю обробляє вузу, 120 гектарів, замість того що студенти раніше обробляли, селекцію робили. Як так сталося, що бандити керують закладом? І коли це припиниться? Коли Ярошинську знімуть з посади? І коли ми втратимо кримінальний вплив у деяких народних депутатів, що входять до наглядової ради, а ви виконуєте їх вказівки? Коли по закону все буде і по совісті?
Дякую.
10:36:21
БУТЕНКО А.П.
Пане Антоне, дякую за запитання. Ми постійно з вами в контакті, дякуємо, що ви небайдужі до ситуації з уманським університетом. Нагадаю трошки контекст. У нас іде згідно постанови Кабінету Міністрів об’єднання двох університетів, і є багато дискусій навколо цього. Є багато звернень і повідомлень Міністерства освіти про ті чи інші факти порушення кримінальних справ різними правоохоронними органами. Але міністерство діє в межах і у спосіб, передбачений освітнім законодавством, і якщо правоохоронні органи дійдуть до висновку наступних процесуальних дій, наприклад, як там оголошення підозри, коли це буде доведено, а не тільки порушена кримінальна справа, міністерство відразу зреагує.
Стосовно вашого запитання у частині розвитку і впливів. Наразі там є виконуючий обов’язки ректора. Це тимчасова посада для врегулювання організаційних питань в об’єднанні університетів. Міністерство так само не відкидає можливості зміни виконуючого обов'язки в разі, якщо буде в тому така необхідність.
Пане Антоне, особисто хочу вам подякувати за постійну небайдужість і постійні звернення, і ми будемо продовжувати з вами діяти в межах і в спосіб освітнього законодавства. Ще раз хочу наголосити, що правоохоронна частина, вона не відноситься до повноважень міністерства, в разі винесення конкретних рішень ми будемо відповідно реагувати на всі ваші звернення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі Дирдін Максим Євгенович, фракція «Слуга народу».
10:37:59
ДИРДІН М.Є.
Прошу слово передати Сергію Козирю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Козир, будь ласка.
10:38:06
КОЗИР С.В.
Доброго дня, колеги. Сергій Федорович, питання в першу чергу до вас. Зараз весь світ і вся Україна дивиться за гуманітарною місією, яка відбувається в Олешках. В першу чергу хочу висловити слова подяки першій леді США Меланії Трамп і Дмитру Лубінцю за лідерство в цьому напрямку підтримки людей. У мене з цього виникає два питання. Хто і яке міністерство супроводжує цей трек, і де будуть розміщуватись люди, яку вони можуть отримати допомогу?
Також з 22 жовтня запрацював Закон про ВПО. Яка ситуація із підзаконкою і з тим дорученням, яке ви дали 3 вересня, коли ми були у вас на зустрічі?
І також що з Постановою 112 про дистанційне обстеження? Це більше, мабуть, до пана Миколи.
І також хочу зі свого боку висловити вам, Сергій Федорович, подяку за той приклад, який ми з колегами побачили в уманському університеті. Ми були там і проводили зустріч-діалог з нашими людьми. Це, дійсно, приклад тої реформи, яка викликає повагу. І ми зі свого боку передаємо вам лист і дякуємо. В цьому напрямку, я впевнений, що продовження цієї ...
10:39:17
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую за запитання. Я також, з вашого дозволу, скористаюсь можливістю і подякую публічно першій леді Сполучених Штатів Меланії Трамп і за це рішення, за досягнення цього рішення, це надважливо. Тому що весь світ спостерігав за цим терором російським, що відбувалося в Олешках.
Що зараз станом на поточний момент? Міністерство регіонів особисто в тісній координації з Офісом омбудсмана, з Херсонською ОВА, з Міністерством охорони здоров’я, 24/7 ми всі займаємося цим процесом. До 14 години сьогодні планується завершити попередній медичний огляд тих людей, які будуть виїжджати на територію України. На поточний момент це 527 осіб. Коли буде проведено первинний медичний огляд, ця інформація передається в Міністерство охорони здоров’я України. Будуть особові картки, справи і стан справ, і стан здоров’я цих людей, наших українців, для того, щоб готувати максимально швидко і якісно зустріч їхню. Далі вони по складному маршруту потрапляють на територію Білорусі, із Білорусі переходять на митну територію України. У Чернігові і на Київщині будуть відбуватися повторні огляди і надання первинної медичної допомоги, забезпечення всіма необхідними засобами на перших порах – це і одяг, і санітарні речі, і все. А далі буде розміщення цих людей в тих чи інших регіонах України. Ми вже всі ці приміщення підготували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Так, замість Мамки – Колтунович. Будь ласка, Олександр Сергійович.
10:41:31
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую. Пане міністре, у мене буде запитання, і я пропоную відійти від декларативного до більш прикладного контексту і контенту.
Перше. Цікавлять прогнозні оцінки міністерства щодо відновлення повноцінного автомобільного сполучення через Південний мостовий перехід, який генерував до 90 відсотків транзитного трафіку, мова саме про вантажні автомобільні перевезення. Це перше.
Друге питання стосується також дати конкретної та локації щодо відновлення міжнародних пасажирських авіаперевезень за нинішньою безпекової ситуації без віртуальних ілюзорних сценаріїв у майбутньому.
І третє, напевно, найважливіше питання стосується концептуальних рамок та строків подолання транспортно-торговельної блокади для України за сприяння Туреччини. Це питання і від’ємного сальдо торговельного балансу, і виживання гірничо-металургійного комплексу, агропромислового комплексу, що генерували 15 відсотків ВВП і 70 відсотків валютної виручки. Як повернути ринки збуту?
Дякую.
10:42:41
КАЛАШНИК М.В.
Дякую за запитання, пане Олександре. В частині відновлення Південного мосту – неодмінно надважлива задача і виклик для нас всіх, тому що з шести автомобільних мостових переправ через Дніпро в місті Києві 600 тисяч – відповідно курсування автомобільних транспортних засобів, 150 – саме заміщення і можливість пропускної спроможності Південного мосту.
На сьогоднішній день вранці після отримання експертного висновку від Національного інститут розвитку інфраструктури прийнято рішення щодо відновлення руху в одну смугу з лівого на правий берег для легкового автотранспорту, а також транспорту із загальною масою до 10 тонн, що дасть можливість руху і громадського транспорту і перевезення людей в зв’язку із тим, що зелена гілка метрополітену не функціонує зі станції «Червоний хутір» до «Видубичів», а там є можливість відповідної пересадки. І для того, щоб забезпечити довезення людей, збільшено загальну кількість одиниць транспорту на цьому маршруті.
Тому серед викликів – дійсно, забезпечити відновлення вантажного, і є напрацювання і висновки експертів щодо підпірних конструкції і необхідних будівельних робіт, які дадуть таку можливість. Крім того, в нас зараз стоїть завдання відновити рух з правого на лівий берег аналогічним шляхом, це одна смуга транспорту загальною тонажністю до 10 тонн, яка відкриє нову логістику. І ми бачимо, що колапс і кількість корок сьогодні набагато є меншими.
В частині роботи щодо відновлення авіасполучення є два державних аеропорти, на яких здійснюються відповідні роботи щодо оцінки ризиків, готується підземний простір і укриття для можливості відновлення авіасполучення. Крім того, є комунальні об’єкти, які знаходяться в інших регіонах, а саме Західна Україна, для проведення перших монтажних перевезень…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, залишилося ще 7 хвилин для фракцій і груп. Прошу перезаписатися на запитання впродовж цих 7 хвилин. Прошу перезаписатися. Нагадую, що буде відводитися знову ж таки 1 хвилина на запитання, до 2 хвилин на відповідь. Будь ласка, колеги.
Будь ласка, «Слуга народу». Літвінов Олександр Миколайович.
10:45:07
ЛІТВІНОВ О.М.
Руслане Олексійовичу, прошу передати слово народному депутату Бакумову Олександру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Бакумов, будь ласка.
10:45:15
БАКУМОВ О.С.
Шановний уряд і шановний пане міністр, впевнений, що вам всім відомо, що у Харкові заборгованість комунальних підприємств за енергоносії вимірюється вже десятками і десятками мільярдів гривень. 30 вересня очолюване вами міністерство, пане Миколо, оприлюднило проєкт плану заходів щодо врегулювання цієї кредиторської заборгованості підприємств, зокрема і щодо теплопостачання у 26-27 роках. Дивіться, у нас ця заборгованість, вона сформувалася за рахунок того, що люди вже оплатили за ці послуги, а комунальні підприємства і місцева влада незрозуміло куди ці кошти витратили. Де вони ці кошти поділи? І тим самим сформувався нереально важкий тягар на територіальну громаду.
У мене питання: чи не хочете ви провести нормальний об'єктивний і неупереджений аудит всіх підприємств теплопостачання і скласти конкретний план заходів щодо Харкова, щоб вивести ці комунальні підприємства із кризи і надати їм…
10:46:27
КАЛАШНИК М.В.
Дякую, пане Олександре, за запитання. І саме таке завдання отримало наше міністерство від Прем'єра. І урядом передбачена зміна методології оцінки в частині різниці в тарифі, який діє відповідно до меморандуму з вересня 21-го року, а також перевірки функціонування здійснення платежів Державною аудиторською службою підприємств теплопостачання, зокрема і міста-мільйонники, як Харків, який має одну з найбільших заборгованостей в різниці в тарифах, для того щоб передбачити можливість закриття цієї суми боргу в наступному році, яка наразі складає близько 90 мільярдів по всій державі.
Тому ця робота буде неодмінно проведена і серед механізмів, які дають цю можливість, прийняття урядового рішення, яке на цьому тижні розглядалося на урядовому комітеті, це постанови, внесення змін до 932-ї, 977-ї. Тому ваше завдання також сходиться з нашою задачею, яку ми вже відпрацьовуємо.
Серед викликів теплопостачання і захисту об’єктів Харкова і Харківщини є реалізація, зокрема, планів стійкості. І цей регіон демонструє успішність, демонструє ефективність, має один з найвищих показників щодо децентралізованого теплопостачання, щодо вчасності закриття будівництва об’єктів захисту, які складають понад 50 об’єктів. Це є рекордною кількістю серед інших регіонів, тому регіональна влада розуміє завдання і виклики, які стоять перед цією зимою і в цілому під час повномасштабного вторгнення, для того щоб мешканці регіону були забезпечені усіма необхідними послугами.
Дякую за запитання. Працюємо, будемо долучати вас в робочу групу, яка буде займатися саме відповідно аудитом спеціалістами Державної аудиторської служби України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі Колтунович Олександр Сергійович, група «Платформа за життя та мир». Будь ласка.
10:48:16
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, шановний пане Голово.
Шановний пане міністре, я уточню два запитання, на які я не почув конкретної відповіді. Тому що, дивіться, попри концепції, стратегії авіаперевезень тощо, нас 5 років кормлять сценаріями щодо можливого відновлення авіаперевезень для пасажирів. Тому і, власне, зараз нас і цікавить конкретна дата, коли це можливо саме от в Україні. Я розумію, територіально де це можливо. Тому, якщо у вас є такі цифри... не цифри, а дати, я буду вдячний.
А друге важливе питання, тому що Туреччина уже заявила про альтернативні маршрути для нових транзитних коридорів. Це впливає на наш експорт, на сальдо торговельного балансу і так далі. Тому на макрорівні це фундаментальне питання, і воно потребує першочергового вирішення саме от в економічному контексті. Тому нас цікавить також, коли... якщо у вас є якісь уже концептуальні рамки або строки щодо того, коли запрацюють такі коридори.
Дякую.
10:49:22
КАЛАШНИК М.В.
В продовження відповіді щодо відновлення авіасполучення. Є інформація про ризики, про які я сказав, військові. Також підготовка об’єктів захисних просторів для укриття населення, а також можливості роботи одиниць техніки, а саме літальних апаратів. Ми працюємо з військовими для того, щоб забезпечити прикриття. Тому що фізично деякі об’єкти, більшість з них, готова до відновлення, але питання безпеки і перша задача для нас – це збереження життя і здоров’я людей, тому що саме цими одиницями керують люди. Якщо ми говоримо про сполучення пасажирське, передбачається також відповідно відправлення людей. Тому це завдання спільне з військовими для того, щоб забезпечити безпеку, і ми над цим активно працюємо.
В частині зустрічі і партнерських взаємовідносин з Туреччиною, маю інформацію про зустрічі на найвищому державному рівні, на яких будуть підійматися різні питання і залученість моя в частині відпрацювання логістичних маршрутів і коридорів, взаємодія і організація співпраці між бізнесами України і Туреччини для того, щоб логістичні шляхи, маршрути, експорт, імпорт були на найвищому рівні. Тому я фіксую для себе це одне із завдань, яке важливо тримати у фокусі, в полі зору і відпрацювання для того, щоб мати інформацію ширшу, більшу для обговорення в подальшому з вами, іншими представниками Верховної Ради України.
Дякую вам за запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, «Європейська солідарність»
10:51:03
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Прошу передати слово Герасимову Артуру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
10:51:09
ГЕРАСИМОВ А.В.
Дякую. Уряд відмовився чи не захотів відповідати на запитання про незахищеність енергетики та мостів. Тому задам їх вдруге.
Наприкінці серпня 26-го року міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що в Україні вже створено унікальний інженерно-технічних захист, який допомагає захистити енергетичні об’єкти навіть після прильоту балістичних ракет. Ми живемо в Україні, ходимо по вулицях і бачимо, що це не так. Тому, чому не були захищені енергетичні об’єкти? І друге: коли ж вони нарешті будуть захищені?
І друге питання: чому не були захищені мости через Дніпро і коли вони будуть нарешті захищені від балістики і реактивних дронів?
Дякую.
10:52:06
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за запитання. Стосовно захисту енергетики. Починаючи з вересня і в жовтні ворогом нанесено більше 350 ударів, відповідно уражено більше 800 одиниць обладнання різноманітного на підстанціях, на генеруючих потужностях, майже половина, більше 350 втрачено, уражено відповідно.
Стосовно захисту, про який ми говорили. Хочу повідомити, що вчора відбулось відповідне засідання тимчасової слідчої комісії парламенту і я особисто, і всі мої заступники були на засіданні, і ми надали у відповідному закритому режимі всю інформацію і про захист, і про підготовку до зими. Все це є з грифом, тобто депутати можуть ознайомитись.
Але що можу сказати у відкритому режимі. 235 трансформаторів захищено так званим другим рівнем захисту. За фактично пів року найближчих при всій кількості балістичних атак, атак реактивних дронів, я вже цифри назвав за два останні місяці, є єдиний факт ураження балістичною ракетою об’єкта в захисті. Інших фактів при всій кількості балістичних атак немає, тобто не було ураження, захисти працюють. Особливо добре працюють захисти з так званим жорстким предетонаційним екраном. Відповідно зараз це основний, останній технологічний підхід до захисту енергетичних об’єктів. Все це, безумовно, робиться і при тій інтенсивності, яку ворог сьогодні підняв на який рівень, абсолютно, повірте, що відновлення займало би місяці, якщо би не було захисту. І, безумовно, скористаюсь можливістю і в черговий раз від себе, від уряду, від нас всіх подякую нашим енергетикам, які, безумовно, 24/7, незалежно від погодних умов, обставин і повітряних...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, також дозвольте подякувати нашим енергетикам, які справді в нелюдських умовах відновлюють велику енергетичну інфраструктуру. Дякую від імені українського парламенту. (Оплески)
Шановні колеги, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися на запитання. Будь ласка.
Будь ласка, від «Слуги народу» Боблях Андрій Ростиславович.
10:55:01
БОБЛЯХ А.Р.
Прошу передати слово Дирдіну Максиму.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Євгенович Дирдін, будь ласка.
10:55:07
ДИРДІН М.Є.
Питання до міністра з відновлення. Шановний пане міністре, до мене надходять численні звернення громадян щодо критичного стану автомобільних доріг державного значення у Первомайському районі Миколаївської області. Водночас люди бачать та говорять, що в інших регіонах ремонтні роботи доріг проводяться, а в Первомайському районі ситуація залишається складною та критичною. Цілком закономірно, що у людей виникає запитання до влади з цього питання: за якими критеріями визначається пріоритет? Така ситуація у людей породжує недовіру до принципів розподілу бюджетних коштів.
Я розумію, що державний бюджет сьогодні формується в умовах обмежених ресурсів. Саме тому особливо важливим є справедливий і прозорий розподіл коштів. Ми з вами мали з цього приводу розмову. Питання до вас. Чи настане справедливий розподіл коштів у 2027 році для Первомайського району Миколаївської області? Будь ласка, зверніть на це дуже особливу увагу.
Дякую.
10:56:08
КАЛАШНИК М.В.
Дякую за запитання. І хочу ще раз акцентувати увагу на цифру, яку я зазначав в своєму виступі. Майже 900… майже, перепрошую, 19 мільйонів квадратних метрів автомобільних доріг, які були відремонтовані в поточному році. Це величезна сума коштів, і перша черга – це військова логістика і запити від безпосередньо військових частин, командирів, формувань, які акцентують нашу увагу на об’єктах, на відрізках, на дорогах, на яку в першу чергу потрібно проводити відповідні роботи.
Тому ми звертаємо увагу і спілкуємося з регіонами, спілкуємося з керівниками військових підрозділів для того, щоб забезпечити цю логістику. Звичайно, все осягнути неможливо, тому що обсяги величезні. В тому числі і коли ми говоримо про мостові переходи, які складають майже 1,5 тисячі одиниць в країні, і зокрема всі вони побудовані, а саме 81 відсоток, до 80-х років. Тому виклики і кількість аварійних об’єктів, стан доріг, вона є надзвичайною. І ми жодного разу не мали можливості з початку повномасштабного вторгнення з резервного фонду використання додаткових цільових коштів і ресурсів для реалізації цих задач.
Серед викликів, також продовжуються захист і блокада відповідно моря і залізниці. Тому економічна логістика також є надзвичайно важливою. Тут ми координуємося і спілкуємося з логістичними компаніями, центрами найбільшими, які забезпечують продовольством і функціонування життєдіяльності нашої країни.
В частині наступного року ми будемо мати у відповідній перспективі, повторюся, якщо отримаємо можливість, відповідно дорожнього фонду. Тут ми також покладаємося на регіони, тому що потреба формується відповідно службами автомобільних доріг у співпраці з усіма балансоутримувачами, а також суб’єктами, в яких знаходяться в користуванні ці об’єкти. Тут ми звертаємо увагу на пропускні спроможності…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі Сірко Юлія Леонідівна.
10:58:16
СІРКО Ю.Л.
Прошу передати слово Давидюку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Давидюк.
10:58:24
ДАВИДЮК М.І.
Запитання до міністра громад та територій. Віталій Юрійович, скажіть, будь ласка, громадяни запитують, щодо проблеми управління земельними ділянками під багатоквартирними будинками в розрізі викликів цієї зими. Хотів у вас уточнити, в якому стані, ну, управління цими ділянками співвласниками, власниками ОСББ, в якому стані вирішення цього питання? Перше.
І друге. Просив би звернути вашу увагу також на керівництво населеного пункту Татарбунари, де місцеве керівництво знаходить і приватні гроші, і знаходить дуже багато ресурсу, щоб уберегти пам’ятник Пушкіну, але не можуть до кінця виконувати по укриттях для дитячих садочків, шкіл і багато іншого. Щоб просто не вийшло, щоб так, як в Новій Каховці, де мер так сильно переживав за пам’ятник Леніну і чекав приходу російських солдат, а потім цей пам’ятник дістав. Зараз для цього пам’ятника придумали спеціальний саркофаг, перед цим його спеціально ще й відреставрували. Тому просто щоб ви тримали на увазі, а ми будемо робити запити, в тому числі для правоохоронних органів.
Дякую.
10:59:33
БЕЗГІН В.Ю.
Доброго дня. Дякую, пане Миколо, дякую за обидва запитання.
Перше запитання стосується земельних ділянок багатоквартирних будинків. Власне, була ця тема піднята перед урядом і представниками журналістської спільноти, і представниками відповідного профільного середовища. За наслідком цього було відповідне доручення Прем’єр-міністра на наше міністерство віднайти рішення цієї ситуації. З того моменту, а це пройшло менше місяця, ми пройшли відповідний аналіз, розробили відповідний законопроєкт, провели публічні обговорення з представниками ОСББ-спільноти та разом з народними депутатами зареєстрували цей законопроєкт, власне, трошки більше тижня назад, 21 жовтня, власне, цього року, він є депутатським.
Додатково інформую, що серед авторів цього законопроєкту є, зокрема, два представники вашої фракції, що представляють профільний парламентський комітет. Це пані Таміла Ташева, яка, як бачу, сидить поруч з вами і, власне, пан Роман Лозинський. Законопроєкт, дійсно: а)спрощує процедури, законопроєкт прибирає прогалини в законодавстві, законопроєкт закріплює законодавчо в принципі розуміння поняття «земельна ділянка багатоквартирного будинку».
Тому, я сподіваюся, що він якнайшвидше буде розглянутий парламентом. Наступного тижня, якщо порахувати, спливають строки подачі альтернативних. Ми від уряду вже спрямували листа на парламентський комітет, що просимо про якнайшвидший розгляд в залі і на комітеті. Відповідно ми б дуже просили, зокрема, і вашу фракцію наступного пленарного тижня проголосувати цей законопроєкт за основу та в цілому, вирішити це питання, яке дійсно тягнеться протягом 12 років.
Тепер з приводу громади Татарбунарів. Почули сигнал, скомунікуємо з представниками обласної місцевої влади. Якщо є бажання з вашого боку, можемо запросити відповідних представників і ОВА, і місцевого самоврядування на нараду з вашим залученням представниками вашої фракції, і обговорити дану проблему.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі замість Дунаєва – знову Колтунович.
Будь ласка, Олександр Сергійович.
11:01:35
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, шановний пане Голово. Шановний пане міністре, в мене буде не стільки запитання, скільки звернення. З одного боку, у вас Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій дає дані, що там у вас майже 99 відсотків готовності до зими, а з іншого боку, от у нас є звернення з Одеської області місто Південне. Там в результаті… десь місяць назад в результаті відключень на Одеському припортовому заводі електроенергії вимикались очисні споруди. Але очисні споруди саме цього заводу, вони є очисним спорудами для міста Південне, і місто залишалось без каналізації, що, на мій погляд, є неприйнятним, зважаючи на той момент, що у нас ще тоді не було ні блекаутів по країні, нічого. Тому я прошу взяти на цей контроль, до нас постійно приходять ці звернення, і до колеги нашого Миколи Скорика, який представляє Одеську область. І просимо вжити заходів, можливо, передати на баланс або міста, або знайти інше рішення щодо того, щоб врегулювати це питання з очисними спорудами у місті Південне, і щоб люди мали базову потребу в каналізації.
Дякую.
11:02:44
КАЛАШНИК М.В.
Дякую за запитання. І дякую за інформацію. Хочу довести наступне. Планами стійкості передбачена реалізації проєктів, в тому числі по заміні мереж, будівництво нових об’єктів, децентралізації систем, реконструкції об'єктів водопостачання і водовідведення. Загалом таких 30 проєктів, це додаткових 14 регіонів, які приймають участь в їх реалізації, і охоплення забезпечує 10 мільйонів місцевого населення. Зараз передбачено цим роком з державного бюджету 4,5 мільярда гривень на їх реалізацію, в тому числі і два проєкти на Одещині, які охоплюють питання, яке вами сьогодні підіймається. Тому для нас завдання – якомога швидше знайти відповідне додаткове фінансування і потреби, я озвучував сьогодні, це близько 63 мільярдів гривень на завершення всіх проєктів планів стійкості розпочатих, а також продовження наступних черг нових об'єктів, на яких є необхідність до виконання.
В частині відсотків, які ви зазначили, це показник відповідно готовності об'єктів котелень і мереж теплопостачання в звичайному штатному режимі, який не передбачає їх руйнацію, а в частині альтернативи будівництва розподіленої теплової генерації, створення нових теплових можливостей – це завдання, яке передбачається планами стійкості і рухається паралельно.
Тому це два завдання, дві різні цифри, які демонструють відсоток сталої системи роботи і систем роботи в надзвичайних умовах в період воєнного стану, і доповідь саме про це була озвучена сьогодні. Загалом це близько 3,2 гігавата теплової генерації, якщо говорити про теплоносій.
Дякую за запитання. Також зафіксував щодо необхідності пріоритизації і фокусу уваги роботи нашого міністерства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Клочко Андрій Андрійович, фракція «Слуга народу».
11:04:49
КЛОЧКО А.А.
Добрий день. Передаю слово Максиму Ткаченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
11:04:54
ТКАЧЕНКО М.М.
Житло для ВПО. Розділені міністерства. Пане Миколо, будь ласка, хто зараз в країні займається будівництвом хоча б соціального житла для мільйонів наших людей?
Пане Безгін, пане Віталію, я вас дуже прошу заберіть у Міністерства соцполітики по своїх повноваженнях, заберіть, будь ласка, програму «Будинки на селі» – програма, яку Мінсоцполітики в цьому році, як то кажуть, не те що не запустив, а на корню поховав. Будь ласка, на вас реально всі сподівання, пане Віталію. І я дякую, до речі, Безгіну, це перший міністр, який почав реально шукати кошти на єВідновлення і на ваучери для людей з ТОТ.
Ну, і до пана міністра, Прем’єр-міністра. Пане Сергію, коли говорите про виділення коштів у Вишневе, у Милу, будь ласка, не забувайте й про те, що мільйони людей шукають на такі ж кошти з 2014 року.
Дякую.
11:06:04
БЕЗГІН В.Ю.
Да, я думаю, з вашого дозволу, пане Максиме, все ж таки питання більше до мене ніж до пана Миколи Володимировича Калашника, тому що Міністерство інфраструктури не відповідальне за питання житла і соціального житла для внутрішньо переміщених осіб, це в предметі відання нашого міністерства. Ви знаєте фінансову ситуацію, і та потреба ще є. А так само ви знаєте, що безпосередньо, зокрема на цьому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!
БЕЗГІН В.Ю. …у нас була зустріч з представниками Банку Ради Європи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Мар’яна Володимирівна, можна попросити, це ж не індивідуальні консультації, по завершенню.
Будь ласка, завершіть.
БЕЗГІН В.Ю. Дякую, Руслане Олексійовичу.
Відповідно у нас є попередня домовленість і сподівання підписати угоду з представниками Банку розвитку Ради Європи на відповідно 4 мільярди гривень в листопаді цього місяця і відповідно спробу отримати першу половину цих грошей до кінця цього року. Ми розуміємо, що цього недостатньо для повного покриття навіть тих категорій, що запущені.
Тепер, що стосується вашого питання пропозицій щодо «Будиночки в селі». В нас був досвід досить конструктивної наради за участю представників спільноти ВПО з парламенту, за участю і під головуванням Прем’єр-міністра. Я думаю, ми можемо з цього приводу зібрати нараду, якщо буде таке спільне рішення, за участю нашого міністерства, Міністерства соціальної політики і народних депутатів і ухвалити остаточне рішення. Ми загалом вважаємо, що цей напрямок є перспективним, і в силу обмеженого фінансового ресурсу, який є в державі, він може дійсно допомогти з реальним розвантаженням черги серед наших співгромадян, особливо якщо ми кажемо про представників, які до цього перебували в сільській території. Тому дякую за ініціативу, готові.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я попрошу те саме до Миколи. Микола, будь ласка, відійдіть від уряду. Дякую.
Будь ласка, Мисягін Юрій Михайлович.
11:07:52
МИСЯГІН Ю.М.
Пане спікер, прошу передати слово моєму колезі Дмитру Видолобу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Видолоб.
11:08:02
ВИДОЛОБ Д.В.
Скоріше не запитання, а звернення. Шановний Сергію Федоровичу, шановні члени уряду! Дякую за запровадження диференціації рівнів повітряної тривоги. Завдяки Постанові Кабміну № 1092 бізнес отримав можливість працювати під час «жовтого» рівня небезпеки – це правильний крок. Водночас норми цієї постанови про наявність укриттів чи безпечного простору як обов’язкові умови для продовження діяльності під час «жовтого» рівня небезпеки створюють серйозні труднощі для багатьох підприємців, особливо орендарів, технічно і фінансово забезпечити їх нереально. Це загрожує масовим закриттям бізнесів, втратою робочих місць і зменшенням податкових надходжень. Пропоную до 4 грудня цього року переглянути ці імперативні норми Постанови № 1092 і замінити їх відповідними рекомендаціями для бізнесу. Рекомендації будуть корисними, але не перекладуть відповідальність за життя людей на приватний бізнес, який ризикуючи працює під обстрілами.
Шановний пане Прем’єр-міністр, прошу вас зараз прокоментувати цю пропозицію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі.
11:09:11
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую за запитання. Коментарі наступні.
Перше. Ми продовжимо роботу під час «жовтого» рівня тривоги для підприємців, бізнесів з 4 грудня і надалі. Це факт, готуємо цю постанову, переживати немає сенсу.
Хочу нагадати, що саме уряд взяв на себе відповідальність і ініціював роботу безперебійну бізнесу підприємців під час «жовтого» рівня тривог, розділивши тривоги на два рівні. До цього під час любого формату тривоги підприємці мали закривати свої аптеки, перукарні, супермаркети тощо. Зараз розділили і дали бізнесу можливість працювати. Чому? Тому що усвідомлюємо загрози і ризики, але одночасно розуміємо, що зупинити життя країни і бізнес, і надходження, і робочі місця, і податки неприпустимо, бо це по суті те, чого і хоче досягнути ворог.
Тепер є складніші речі, де потрібно будувати, інвестувати в мобільні укриття, в підземні укриття. А є прості речі, такі як безпечний простір, це те, чим користуємось ми як громадяни України навіть в себе вдома. Ну, такі ж прості речі можна ж зробити чи то в супермаркетах, чи то в інших приміщеннях. Це сама проста річ, яка може і повинна бути забезпечена задля безпеки життя наших співгромадян, якщо все-таки уряд пішов назустріч.
Далі, з приводу мобільних укриттів. Це спільна задача і відповідальність військових адміністрацій, міських адміністрацій, регіональних громад, які повинні ставити, інвестувати в ці укриття, але бізнес також може частково долучитись до цього. Тому загрози роботи бізнесу не ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі народний депутат Козир Сергій В’ячеславович, «Слуга народу».
11:11:20
КОЗИР С.В.
Прошу Передати слово Володимиру Крейденку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Крейденко.
11:11:24
КРЕЙДЕНКО В.В.
Пане міністре, через пошкодження мостів у Києві людям дедалі складніше дістатись з лівого берега на правий, автобуси переповнені, пасажири витрачають години на дорогу, а річковий транспорт, який міг би допомогти місту, фактично не функціонує і не виконує цю функцію. За моєю інформацією, з десятків пасажирських теплоходів державного підприємства «Адміністрація річкових портів» сьогодні немає жодного готового забезпечити належне та безпечне перевезення людей між берегами. Я вважаю, що саме безвідповідальне управління та бездіяльність керівництва підприємства на чолі з Аллою Писаною призвело до такого стану флоту. Питання їх компетентності я порушував неодноразово. Сьогодні наслідки цієї управлінської неспроможності відчувають кияни. У мене питання: скільки ще кияни мають чекати на вашу реакцію?
Дякую.
11:12:25
КАЛАШНИК М.В.
Дякую за запитання, пане Володимире. В частині збільшення додаткових одиниць техніки Укрзалізниця надала 16 нових маршрутів, для того щоб забезпечити сполучення між лівим і правим берегом, збільшена кількість автобусних маршрутів, одиниць техніки на них.
В частині річкового транспорту у нас є обмеження і рішення відповідно з військовими щодо супроводження цілей ворожих, їх збиття, і тут працюють з води відповідні судна морські військові і річкові. Тому тут треба звести інформацію щодо можливості їх відновлення, частини, і стану справ, і одиниць. Проведено інвентаризацію: в межах Києва знаходиться близько 20 одиниць, які можуть використовуватися, зараз йде робота щодо відновлення поромних переправ і перевезення пасажирів з лівого на правий берег. Тому буде додаткова інформація, буде відповідна перевірка, буде надано роз'яснення щодо відновлення, але виключно за погодженням з військовими, і прийняття управлінських відповідних рішень.
Дякую за запитання. Але знову ж таки я акцентую увагу, що є розуміння, яким чином забезпечити більше спроможності через перевезення залізницею, автобусними маршрутами, а також сьогодні повідомив про відновлення роботи Південного мосту з лівого на правий берег, завантаження і відновлення роботи метрополітену.
Дякую вам за запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Колєв Олег Вікторович, «Слуга народу».
11:14:07
КОЛЄВ О.В.
Доброго дня. Прошу передати слово моєму колезі Сергію Штепі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте Сергію Сергійовичу Штепі.
11:14:16
ШТЕПА С.С.
Доброго дня. Штепа Сергій, Запоріжжя.
Микола Володимирович, питання у мене, власне, до вас безпосередньо. До мене весь час звертаються підприємці із Запорізької області, з усіх, в принципі, прифронтових територій, з однією і тією ж проблемою: дуже-дуже дорога логістика цих територій. І це стосується і аграрних підприємств, і металургії, і абсолютно всіх сфер, які потребують перевезень у великих обсягах і масштабах.
Я звертався до вашого міністерства, отримав відповідь. На жаль, вона була не такою, яку б хотілося. Ваше міністерство зверталося до уряду, до Міністерства фінансів щодо того, щоб передбачити на наступний рік в бюджеті компенсацію 30 або 25 відсотків вартості перевезень для Укрзалізниці, але, на жаль, в бюджеті це не передбачено. Які ваші будуть подальші кроки в цьому напрямку? Чи плануєте ви хоч якимось чином досягнути можливості зробити знижки на перевезення вантажів з усіх прифронтових територій, зокрема і Запорізької області, для підприємців, для того щоб вони могли хоч якось компенсувати свої збитки і велику вартість логістики?
11:15:21
КАЛАШНИК М.В.
Дякую за запитання, пане Сергію. Дійсно, було розроблено відповідний проєкт постанови щодо компенсації додаткових об’ємів, які полягали в довезенні товарів до портів Дунаю, Дунайського регіону у зв’язку з блокуванням роботи портів Великої Одеси. І саме передбачалася доставка саме цим маршрутом, і кілометраж на залізницю, відповідні обрахунки, які передбачали б нові маршрути і нові об’єми.
Зараз відпрацьовується можливість продовження фінансування цієї програми. Але ми бачимо, який стан самої залізниці, ми бачимо видатки на утримання залізниці, ми розуміємо потреби на відновлення локомотивного парку. Я назвав сьогодні статистику в 609 пошкоджених локомотивів, які депо також відповідно під обстрілами знаходяться, і залізниця знаходиться в зоні враження. І відповідно до даних розвідки, відповідно до інформації, яку ми бачимо в засобах масової інформації, саме залізниця в фокусі уваги ворога.
Тому ми відпрацюємо цю можливість з Міністерством фінансів, але треба розуміти з приводу збалансованих правок і джерел, звідки можна знайти цей ресурс для покриття. Тут у нас залучаються відповідно і донорські кошти, ми працюємо з Європейським інвестиційним банком, Світовим банком над капіталізацією роботи Укрзалізниці. І сьогодні озвучив цифру в 130 мільйонів євро для перерозподілу саме на підтримку руху нашої компанії, яка знаходиться в надскладних умовах, у найскладніших з початку часів незалежності.
Дякую вам за ваше запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Божков Олександр Валерійович, «Слуга народу».
11:17:18
БОЖКОВ О.В.
Прошу передати Сергію Гривку слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
11:17:24
ГРИВКО С.Д.
Дякую. Шановний пане головуючий, шановний пане Прем’єр-міністр, шановні члени уряду! Ветеранська спільнота з великим сподіванням очікує на чіткі та прогнозовані рішення щодо житлових ваучерів. Раніше зазначалося, що фінансування цього напряму заплановано на осінь, проте наразі всі залучені ресурси були спрямовані на сертифікати за відновлення житла. Розуміючи складність бюджетних процесів та залучення будь-якої підтримки від партнерів, ми прагнемо дати ветеранам вичерпну та достовірну інформацію з огляду на це.
Прошу уряд уточнити, з яких причин не вдалося розпочати фінансування житлових ваучерів раніше анонсованих термінів, які орієнтовні часові рамки та обсяги коштів передбачається для забезпечення другої та третьої черги цієї програми.
Дякую за увагу та розраховую на плідну співпрацю.
11:18:22
БЕЗГІН В.Ю.
Дякую, пане Сергію. Я думаю, що стосується ваучерів для наших учасників бойових дій, представників тимчасово окупованих територій, це для нас. Хоча у нас є спільна робота у цьому процесі, власне, з Міністерством ветеранів.
Тепер я частково на це питання відповідав на попереднє, коли говорив з Максимом Ткаченком. Реальна ситуація наступна. В цьому році ми використали всі 6,6 мільярда гривень, які були закладені безпосередньо в бюджеті на це, і це 3 тисячі 297 ваучерів, які отримали наші герої.
Що стосується наступної перспективи додаткового фінансування, я зазначив, що зараз є попередня домовленість з Банком Ради Європи щодо залучення додаткових 4 мільярдів гривень. І ми розраховуємо, що перші два спробуємо отримати до кінця року. В цифрах це ще тисяча родин наших безпосередньо ветеранів, представників, власне, тимчасово окупованих територій.
Що стосується додаткових фінансових очікувань по наступному року. Ми вважаємо, що крім коштів Ради Європи, так само було б абсолютно правильним, і на це є позиція народних депутатів, спрямовувати на житло кошти, власне, наших тимчасово окупованих територій, я кажу тут про, власне, обласний місцевий рівень. Є відповідна дискусія, але ми підтримуємо у даному контексті позицію народних депутатів. Якщо нам вдасться реалізувати це, це означає, що у нас на 27-й рік буде 10,1 мільярда гривень, а це порядку 5 тисяч родин.
Що стосується, чи покриває це всю потребу, на превеликий жаль, зараз ми маємо чергу з 36 тисяч 642 ваучерів. Тому реальність така, що навіть за поточного бюджетного фінансування і збільшення, і збільшення зовнішніх джерел ми змушені все одно чекати. Але сподіваюсь, що за рахунок спільної співпраці уряду і, власне, представників парламенту ми зможемо ще більше залучити підтримки з боку міжнародних партнерів, щоб збільшити відповідну програму по фінансуванню.
Одна ще ремарка. Немає перетину між програмою «єВідновлення» і програмою ваучерів з ВПО. Тому кошти, які йшли на єВідновлення, ніяк не стосуються безпосередньо ваучерів для УБД. Просто ми використали зараз весь ресурс, який був закладений в бюджет.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Давидюк Микола Іванович. У вас прямо сьогодні бенефіс дебютний.
11:20:29
ДАВИДЮК М.І.
Прошу передати Сірко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Леонідівна Сірко.
11:20:36
СІРКО Ю.Л.
Шановний пане доповідач, шановний пане міністр відновлення, у мене таке питання. Скажіть, будь ласка, ви в Києві почали робити активно насипи, якісь паралельні мости і все інше, причому не тільки в Києві, я так розумію, вздовж Дніпра, притому ви не робите базово, ви не захищаєте існуючі мости. Тому фактично те, що ми бачимо як кияни, проїжджаючи по Північному і Південному мостах, це риболовецькі сітки, які висять і вже пошкоджені вітром і дощем. Це все захист, який є мостів.
Я розумію, що не ваша компетенція ставити ППО, але можна хоча би зробити базові інженерні розрахунки і укріпити існуючі мости до того, як ви почнете витрачати 5 мільярдів на незрозумілі насипи, від яких ніхто не знає ні ефект, ні результат, а може бути тільки шкода. Я розумію, що 5 мільярдів, якщо змиє течією, то буде, мабуть, вам не шкода, але, будь ласка, укріпіть існуючі мости.
11:21:46
КАЛАШНИК М.В.
Дякую, Юлія Леонідівна, за ваше запитання. В частині прийняття швидких рішень треба діяти оперативно, шукати можливості, і серед них – це будівництво альтернатив. Це будівництво повноцінних мостових переходів, не будівництво насипів, не будівництво дамб, а проєктними рішеннями, експертами, розробниками саме передбачено будівництво швидкоспоруджуваних мостових переходів. І для економії цих видатків залучені наші партнерські, донорські організації від американців, від японців, агентства JICA, яке надає відповідні матеріали для того, щоб сума видатків була значно меншою, про те, що ви говорите і згадуєте. В частині захисту перекриттів, насправді з військовими ця робота проводиться, і відповідні засоби встановлені, і об’єкти внесені до постанови, яка регламентує першочергові об’єкти для перекриття. І цей перелік визначається, і розпочинається з мостових переходів, які постійно доповнюються, в тому числі автомобільні, залізничні мостові переходи.
Прикриття, що стосується москітної сітки, яка встановлена, це захист для того, щоб предетонація була від дронів, які можуть втрапити у вантові мостові переходи. Сітка не захищає, але вона може зупинити, заплутати і унеможливити втрапляння або підрив до підльоту до цих одиниць.
В частині конструкції і підпірних стінок проєктні рішення також розробляються з Національним інститутом розвитку інфраструктури і неодмінно будуть втіленні, впроваджені найближчим часом. Також ця інформація буде доведена до профільного комітету в закритому засіданні, коли питання обговорювалися, будуть відповідні доповіді.
Дякую за ваше запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І, мабуть, останнє запитання на сьогодні, Кицак Богдан Вікторович, фракція «Слуга народу».
11:23:50
КИЦАК Б.В.
Микола Володимирович, Верховна Рада України прийняла Закон «Про публічні закупівлі», він вступає в дію з 1 березня 2027 року. Там є норма про те, що ми зобов’язані розпрацювати спеціальні торги для підприємств теплокомуненерго, які закуповують деревину і далі здійснюють опалення для потреб населення. Ми з вашою командою розробили відповідну постанову. Я прошу прокомунікувати, на якій вона зараз стадії, чи заслана вона на відповідні цовки. І також прошу звернути особливу увагу Прем’єр-міністра, що це дуже важлива історія, яка надасть можливість зокрема теплокомуненерго здешевити цей ресурс і відповідно зробити тепло для нашого населення більш доступним. І хочу принагідно подякувати вашій команді, що долучилася до розробки відповідної Постанови. Прошу прокомунікувати.
11:24:44
КАЛАШНИК М.В.
Дякую, Богдан Вікторович, вам і помічникам, вашій команді, яка вийшла відповідно з ініціативою. Після зустрічей були напрацьовані механізми, які лягли в основу проєкту Постанови, про яку ви сьогодні згадували. Вона наразі відпрацьована і знаходиться на погодженні в робочому порядку до засилу з профільними міністерствами, в тому числі аграрної політики, для того, щоб унеможливити терміни на виправлення і щоб вона була погоджена якомога швидше. Тому найближчими днями вона буде направлена на погодження до всіх заінтересованих органів. А також найближчим часом після відпрацювання внесена до розгляду уряду.
Дякую вам за ідею. Дякую за ініціативу. Дякую за можливості для ТКЕ.
11:25:31
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Шановні колеги, «година запитань до Уряду» завершена. Давайте подякуємо ще раз Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Також дякую всім за роботу.
Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо далі заради України. Слава Україні!