Засідання 1 (продовження)

 

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

26 жовтня 2026 року, 12 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:17:10

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати, триває тринадцятий рік збройної агресії Російської Федерації проти України і п’ятий з них – в умовах повномасштабного вторгнення. Держава-агресор продовжує завдавати кривавих ударів по українських містах і селах, застосовуючи балістичні та крилаті ракети, ударні безпілотники. Ці атаки забирають життя мирних людей і завдають непоправного горя українським родинам, руйнують житлові будинки та об’єкти критичної і цивільної інфраструктури.

Ми пам’ятаємо кожного і кожну, хто віддав життя за Україну та всіх невинних жертв російської агресії. Зберегти пам’ять про них – наш обов’язок перед загиблими та майбутніми поколіннями.

Я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих захисників захисниць України та мирних громадян, зокрема дітей, чиї життя обірвала російська агресія. Вічна всім пам’ять.

(Хвилина мовчання)  

Прошу сідати.

Шановні колеги, я прошу запросити народних депутатів зайняти свої місця.

Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло.

Шановні колеги, будь ласка, швидше, я прошу, займіть свої місця.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.

 

12:22:23

За-173

Проти – 8, утрималися – 2, не голосували – 106.

Шановні колеги, я, наскільки знаю, мала бути спочатку перерва із заміною на виступ, так, від двох фракцій. Бакунець – до 3 хвилин. І далі переходимо до питань порядку денного.

Будь ласка, Павло Андрійович Бакунець, перерва із заміною на виступ від двох фракцій, і після цього переходимо до розгляду питань порядку денного. Прошу народних депутатів займіть свої місця.

Будь ласка.

 

12:22:54

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, президія, шановні народні обранці, шановний керівнику РНБО! Звичайно, що ми з вами наблизилися до моменту, коли маємо знову продовжити спеціальний режим дії воєнного стану в Україні. Продовжуючи воєнний стан, я хотів би звернутися до вас, народні обранці, до нашого уряду про те, щоб ми звернули увагу на родини наших захисників. З кожним днем війни кількість родин захисників збільшується. На жаль, збільшується і кількість матерів, котрі отримують це найгірше в житті сповіщення – сповіщення про тимчасово зниклий безвісти.

Я закликаю уряд, парламент, ми говорили на Погоджувальній раді, знайти можливість дати більше коштів експертам в нашій країні, адже відбуваються обміни тілами, і потрібно пришвидшити процес ідентифікації тіл. Тому що люди чекають, а сотні, тисячі тіл є ще досі неопізнаними і неідентифікованими. І я закликаю як кожного урядовця, так і вас депутати, поспілкуйтеся з мамами, поспілкуйтеся з дружинами зниклих безвісти. Люди абсолютно не знають, куди звернутися, держава мало дбає про ідентифікацію тіл. Так, ми дякуємо, що відбувся обмін, дякуємо тим, хто займається обмінами, але на черзі ще багато-багато мам і дітей, котрі чекають своїх родичів у себе вдома.

Тому я щиро закликаю, дорогі урядовці, РНБО, зверніть, будь ласка,  увагу на родини тих захисників, які, я  вірю, тимчасово знаходяться в статусі зниклий безвісти або в статусі полонений, для того, аби підтримати протягом цього жахливого періоду родини цих захисників і аби повернути цих захисників до свої рідних, до свого дому.

З  вірою в Бога і людей. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям слава! Дякую.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду.

Шановні колеги...  З процедури? Герасимов, будь ласка,  з процедури.

 

12:25:48

ГЕРАСИМОВ А.В.

Руслан Олексійович, шановні колеги, я хотів би звернутися до керівництва Верховної Ради. Наша фракція вивчає законопроєкт до останнього рядка, ви це знаєте. І, як правило, в кожному законопроєкті ми знаходимо, на жаль, корупційну чи авторитарну складову. І коли законопроєкти вкидаються в порядок денний менш ніж за пів години до засідання,  то ми вважаємо це робиться для того, щоб щось приховати.

Тому велике прохання все ж таки дотримуватись Регламенту Верховної Ради України і вносити законопроєкти згідно з Регламентом як мінімум за декілька днів. Бо демократія – це процедури, Європейський Союз – це процедури, Руслан Олексійович.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я просто хочу проінформувати, що, наскільки я пам'ятаю, тільки один законопроєкт, і по ньому приймається рішення з процедури сьогодні, а далі буде прийнято чи не прийнято. Подивимося. Добре. Почув, сприйняв, занотував.

Шановні колеги, переходимо до розгляду. І так, шановні народні депутати, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно із пунктом 31 частини першої статті 85, пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, статтею 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України (реєстраційний номер 16182) про затвердження  Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Відповідні матеріали вам було надано.

Відповідно до статті 189 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається  Верховною Радою без голосування щодо включення його до порядку денного за процедурою першого читання та прийняття закону в цілому.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Я ставлю зараз на голосування пропозицію про обговорення проєкту за скороченою процедурою. Будь ласка, я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, колеги, швидше.  Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:28:18

За-215

Рішення прийнято.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді надається Секретарю Ради національної безпеки і оборони України Ігорю Володимировичу Клименку.

Будь ласка, Ігор Володимирович, до 2 хвилин.

 

12:28:41

КЛИМЕНКО І.В.

Шановний пане Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати України! Враховуючи продовження тривалої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, Радою національної безпеки та оборони України розглянуто пропозицію щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні до 90 діб… на 90 діб. Вибачаюсь. Внесення згаданої пропозиції обумовлено тим, що останнє продовження воєнного стану в Україні визначено Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596, строк якого закінчується 30 жовтня 2026 року.

За результатами розгляду пропозицій Ради введено указ Президента України, яким передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 31 жовтня 2026 року строком на 90 діб.

Реалізація Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» сприятиме вжиттю адекватних заходів протидії збройній агресії, забезпеченню незалежності України, її суверенітету та територіальної цілісності і передбачає продовження наданих відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відсічі збройної агресії.

Прошу розглянути та прийняти за основу і в цілому проєкт Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ігорю Володимировичу.

Ігор Володимирович, і принагідно з вчорашнім вас днем народження! Міцного здоров’я, щастя, удачі і подальшої роботи на благо України. (Оплески) Дякуємо, Ігор Володимирович. Дякуємо. Займіть своє місце, будь ласка.

Шановні колеги, до слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Михайлович Завітневич. Будь ласка, Олександр Михайлович. До 2 хвилин, будь ласка.

 

12:31:01

ЗАВІТНЕВИЧ О.М.

Шановні колеги, шановна президія! Відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 26 жовтня 2026 року розглянув проєкт Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (реєстраційний номер 16182), поданий Президентом України.

Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроєкт реєстраційний номер 16182 за основу і в цілому як закон, затвердивши рішення Президента України.

 Дякую, колеги. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Михайлович.

Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи: два – за, два – проти. Будь ласка, два – за, два – проти. Прошу, колеги, записуємося.

Будь ласка, Федір Володимирович Веніславський, фракція «Слуга народу».

 

12:32:16

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Пане Голово, прошу передати слово народному депутату Чернєву Єгору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Єгор Чернєв, будь ласка.

 

12:32:27

ЧЕРНЄВ Є.В.

Шановні колеги, ворог продовжує агресивну війну проти нас і не  демонструє, на жаль, жодних ознак щодо  її припинення. Метою Кремля все  так само залишається, на жаль, знищення державності української, знищення української нації та окупація України. І в таких умовах нам не залишається іншого вибору, як чинити спротив та захищати себе, свої сім'ї та свої домівки. Тому я прошу проявити зараз відповідальність та єдність і проголосувати за продовження воєнного стану в Україні, який дасть змогу нашим захисникам і нашим органам влади працювати в легітимному полі. Якщо ж ворог зрозуміє або коли ворог зрозуміє безперспективність цієї війни і погодиться на реальні мирні переговори, ми завжди можемо з вами зібратися в цьому залі та скасувати воєнний стан. Але зараз нам потрібно зберегти державу, тому я прошу підтримати цей законопроєкт і проголосувати «за».

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі від фракції «Батьківщина» Івченко Вадим  Євгенович. Будь ласка.

 

12:33:57

ІВЧЕНКО В.Є.

Прошу передати слово генералу Цимбалюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

 

12:34:12

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане Голово, президіє, шановні колеги, шановний Ігорю Володимировичу! Фракція «Батьківщина», звичайно, підтримує пропозицію  щодо продовження дії воєнного стану. Але виникає багато питань, шановні колеги: а чому саме на 90 днів? Можливо давайте ми внормуємо цей термін, щоб постійно не продовжувати, а припинити тоді, коли буде крайня необхідність.

Наступне. Я думаю, що коли ми голосуємо про продовження терміну воєнного стану, ми маємо чітко почути від міністра оборони, від Главкома, що все-таки відбувається з реформою ТЦК та СП, яку обіцяють керівники, які йдуть на такі високі посади, а потім тихенько замовчують цю проблему. Проблема існує.

Перша. Що потрібно проводити мобілізацію під час дії воєнного стану, однозначно, але вона має бути справедливою, про що кажуть багато тих, хто вже мобілізувався, і тих, хто сьогодні отримує відстрочку. Ми маємо чітко почути позицію Кабінету Міністрів про мобілізацію, вірніше, не тільки про мобілізацію, а про бронювання. Де той прозорий механізм? Якась створюється робоча група. Чи входять туди представники парламенту, хоча би Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки? Що, кого, на яких підставах ми як держава бронюємо? Мова йде про тих людей, які сьогодні забезпечують сектор безпеки і оборони, військово-промисловий комплекс, але також про об’єкти критичної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність держави. Коли ми кажемо, що бронювання відбувалося не так, то Кабінет Міністрів має запропонувати, як справедливо бронювати.

Фракція «Батьківщина» підтримує проєкт...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, від фракції «Голос» Рахманін Сергій Іванович. Будь ласка.

 

12:36:22

РАХМАНІН С.І.

Прошу передати слово Соломії Бобровській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Бобровська. Будь ласка, Соломія Анатоліївна.

 

12:36:34

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, фракція «Голос». Колеги, я би хотіла наголосити на двох моментах, які принципово важливі, особливо коли ми продовжуємо воєнний стан.

Ви, напевно, бачили, багато хто з вас бачив, і, хто займається переселенцями, знає, що уряд цього року виділив всього-на-всього 26 мільйонів гривень на покриття компенсації за хатинки, які знаходяться в селах. А це відповідно лише 53 переселенці можуть отримати хати в селах з наших мільйонів, понад 6 мільйонів переселенців. Немає людям куди їхали. Ви знаєте приблизно статистику, скільки десятків тисяч людей повертаються на окуповану територію. І до сих пір на п’ятий рік повномасштабного вторгнення в нас немає відповіді, куди людям виїжджати з Олешків, з Херсона, із Сум у випадку чого, із Запоріжжя у випадку посилення зимових обстрілів і так далі, і так далі.

В мене питання до уряду і, власне, в тому числі до РНБО, пошуку вирішення цього питання, будівництва модульних будиночків, притягнення бізнесу до таких речей, партнерів. У нас немає куди людей селити, аби їх не повертати назад, аби вони не вертались добровільно у ті вже, не дай бог, окуповані території. Це перше.

І друге. Уряд обіцяв, але я дуже прошу цього року виконати своє зобов’язання і обіцянку з приводу військово-квартирної повинності. Якщо хтось не знає, то, наприклад, в Павлограді квартира коштує 25 тисяч гривень у місяць оренда. Ви мусите заплатити за перший місяць оренди і за останній, більше того, ви ріелтору платите 30 тисяч гривень. Більше того, ви бачили стан цих квартир, ви бачите, що здають військовим, як не хочуть здавати військовим, – і це все йдуть прифронтові райони, села, громади. І ми маємо повернутися до того, про що мовчали всі чотири роки: ці квартири і будинки повинні бути віддані пріоритетом для військовослужбовців, поліцейських для того, щоб вони виконували нормально свої зобов’язання перед громадою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І завершальний виступ. Павленко Ростислав Миколайович, «Європейська солідарність», будь ласка.

 

12:38:38

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую. Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

12:38:55

ГЕРАЩЕНКО І.В.

«Європейська солідарність». Я думаю, весь парламент дякує Збройним Силам України, на героїзмі і жертовності яких тримається українська державність. Але максимально несправедливо вже п’ятий рік забути про Збройні Сили України вже в наступному законі, який ви збираєтесь приймати в бюджеті. Тому що на жодну копійку не піднімається військове забезпечення військовослужбовцям. Насправді тільки на профільному комітеті дають доручення уряду подумати над цим. Хоча наша політична команда знайшла в популістському проєкті бюджету на наступний рік більше 500 мільярдів гривень, які з популістських статей негайно потрібно перерахувати за Збройні Сили України.

Ми маємо четвертого міністра оборони, на жаль, ми не маємо і досі законопроєкту про терміни служби, про справедливу ротацію. На фронті дуже важка ситуація з парамедиками. І зверніть увагу, що у своїх щоденних відосиках Верховний Головнокомандувач, який єдиний несе відповідальність за цю важку і делікатну тему – мобілізацію, і словом її не торкається. Бо набагато легше звалювати все на наших партнерів, звалювати все на опозицію, але самому не братися за холодне і не братися абсолютно за важкі теми.

Тому «Європейська солідарність» наполягає на зустрічі лідерів парламентських фракцій із Зеленським. Ви знаєте, у нас два місяці вся країна обговорює мирний план одного там із 400 депутатів, який ні  на що не впливає, а де мирний план Зеленського? Ви ж тут аплодували по 50 раз за виступ під час плану перемоги, 10 кроків, де це все? Ми маємо почути мирний план влади.

Ми вітаємо перемир’я, яке має настати для того, аби сформувати коридор з Олешок гуманітарний, але будь-які мирні переговори мають починатися з ключового – безумовне припинення вогню. І на цьому треба зосередитися сьогодні в розмовах з нашими…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі, завершальний – Павленко Юрій Олексійович.

Шановні колеги, і після цього будемо голосувати. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

1 хвилина. Павленко.

 

12:41:09

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні колеги, український народе! Росія продовжує вбивати наших громадян, вбивати наших дітей, знищувати наші міста і села, тому ми підтримуємо рішення про продовження воєнного стану. Разом з тим наголошуємо, вчергове наголошуємо на необхідності повного виконання пріоритету підтримки і забезпечення Збройних Сил України. Це в першу чергу підняття грошового забезпечення військовослужбовців, визначення термінів служби і справедливої чіткої ротації, крім того, забезпечення всіма необхідними засобами для ведення бойових дій, а також захисту кожного військовослужбовця.

Також ми підтримуємо зусилля Президента України по відновленню мирних переговорів, встановлення енергетичного перемир’я і досягнення сталого миру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися. Будь ласка, колеги.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, статей 189, 190 Регламенту Верховної Ради України, статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону України (реєстраційний номер 16182) про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:43:18

За-293

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги, йдемо далі. Наступне.

З процедури, Разумков, будь ласка. Що у вас з процедури? Тільки з процедури.

 

12:43:33

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Руслане Олексійовичу, ми вкотре, Рада розглядає питання продовження мобілізації, але я хотів би нагадати, що до 18 грудня уряд мав внести Закон про демобілізацію. Скажіть, будь ласка, чи надходило 18 грудня 2024 року, чи надходив до Верховної Ради України або вам на розпис як Голові Верховної Ради України законопроєкт про терміни служби або терміни демобілізації, що було передбачено законом України, за який голосували ви, який був підписаний Президентом і вступив у силу?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я уточню. Але я не пам’ятаю, щоб мені такі законопроєкти надходили. Але я уточню і поінформую вас окремо.

Друзі, давайте, може, ми... Мар’яна Безугла, після цього Юрій, і давайте перейдемо до важливих питань, будь ласка. Потім Камельчук. По 1 хвилині, тільки з процедури, будь ласка.

 

12:44:23

БЕЗУГЛА М.В.

Якраз про важливі питання. Я прошу не маніпулювати, яка демобілізація під час воєнного стану. Ніколи не використовуйте цей термін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, будь ласка.

 

БЕЗУГЛА М.В. Я просто звертаюся до колег, який закон міг по процедурі надійти в парламент щодо демобілізації? Тільки після закінчення війни. Терміни служби…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Будь ласка,  Камельчук. З процедури тільки, друзі, будь ласка.

Камельчук.

 

12:44:46

КАМЕЛЬЧУК Ю.О.

Я дуже коротко. Прохання до керівництва Верховної Ради, Апарату Верховної Ради надіслати депутатам, які не знають, де шукати нові реєстрації законопроєктів, посилання на вебсайт, щоб вони могли не забирати наш час.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, шановні народні депутати, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».

Згідно із пунктом 31 частини першої статті 85, пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України (реєстраційний номер 16183) про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». Відповідні матеріали вам було надано.

Відповідно до статті 189 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається Верховною Радою без голосування щодо включення його до порядку денного за процедурою першого читання та прийняття закону в цілому.

Шановні колеги, займіть свої місця. Я ставлю на голосування пропозицію про обговорення проєкту за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 

 

12:46:14

За-234

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді надається Секретарю Ради національної безпеки і оборони України Ігорю Володимировичу Клименку. Будь ласка, Ігор Володимирович, до 2 хвилин.

 

12:46:31

КЛИМЕНКО І.В.

Шановний пане Голово Верховної Ради України, народні депутати України шановні! З метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань, доукомплектування військових частин, установ, поповнення втрат, часткової заміни підзрозділів, які тривалий час ведуть бойові дії, нарощення резервів відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 65 «Про загальну мобілізацію» на всій території держави з 24 лютого 2022 року проводяться заходи загальної мобілізації, які закінчуються 30 жовтня 2026 року. В умовах тривалої повномасштабної війни Російської Федерації проти України залишається необхідність у продовженні заходів загальної мобілізації, що сприятиме підвищенню обороноздатності держави та створить умови розвитку потенційного успіху ведення бойових дій військовими частинами сил оборони України.

Радою національної безпеки і оборони України внесено пропозиції Президентові України щодо продовження на 90 діб строку проведення загальної мобілізації з 31 жовтня 2026 року.

Прошу розглянути та прийняти за основу і в цілому проєкт Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я запрошую до співдоповіді голову Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Михайловича Завітневича. 

 

12:48:17

ЗАВІТНЕВИЧ О.М.

Шановні колеги, шановна президія, відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 26 жовтня 2026 року розглянув проєкт Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» (реєстраційний номер 16183), поданий Президентом України. Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроєкт (реєстраційний номер 16183) за основу і в цілому як закон, затвердивши рішення Президента України.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Михайлович.

Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи: два – за, два – проти. Будь ласка, колеги, записуємося на виступи: два – за, два – проти.

Будь ласка, від «Європейської солідарності» – Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.

 

12:49:29

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дякую. Прошу передати слово Ірині Фріз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Василівна Фріз.

 

12:49:46

ФРІЗ І.В.

Шановні колеги, ми вчергове з вами розглядаємо Закон про продовження мобілізації, і «Європейська солідарність» буде підтримувати зазначений законопроєкт, тому що в даному контексті всі є свідомі того, від чого залежить майбутнє нашої держави і стійкість сьогодні.

Але, разом з тим, ми маємо з вами усвідомлювати, що сильна армія починається з  поваги до людини, яка  взяла зброю для того, щоб захищати свою державу. І якщо ми тут з вами постійно говоримо про вдячність перед нашими військовими, то від нас наша вдячність має конвертуватися в ухвалені рішення, законопроєкти та бюджетні пріоритети, які будуть демонструвати кожному, хто захищає сьогодні Україну зі зброєю, готовність парламенту відстоювати його права і надавати йому соціальні і держані гарантії.

В даному контексті ми говоримо про два пріоритети, де обіцяна так звана військова реформа, про яку нам торочили від 2024 року. В червні місяці цього року, вже черговий уряд, черговий міністр оборони заявився про експериментальну  постанову, де зазначив нові контракти і нові відстрочки. Але всі ці обіцянки нічого не варті, адже вони не підкріплені законами.

Шановні колеги, ми маємо вимагати від уряду негайного внесення законопроєктів, якими ми будемо змінювати відстрочки для всіх, хто уклав нові контракти. Бо без цього ми втрачаємо головне – довіру, довіру тих, хто сьогодні боронить нашу державу.       

Другий пріоритет – це бюджет. В даному випадку ми будемо розглядати бюджет, який не головним пріоритетом ставить забезпечення нашого війська, він ставить головним пріоритетом збільшення грошового забезпечення чиновникам тощо.

«Європейська солідарність» демонструє, де взяти 500 мільярдів для того, щоб спрямувати  їх на сектор безпеки і оборони. Це є  головним пріоритетом для нас як для парламенту, а не намагання, знову ж таки, розтринькати державні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мисягін Юрій Михайлович, фракція «Слуга народу». 

Передає Веніславському. Так?

 

12:51:54

МИСЯГІН Ю.М.

Да, Веніславському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

12:52:03

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! На превеликий жаль, ми змушені в черговий раз законом ухвалювати, затверджувати Указ Президента про продовження строку загальної мобілізації. І, безперечно, це дуже сенситивне питання, до якого необхідно підходити дуже виважено і відповідально. Без продовження мобілізації ми не можемо забезпечити відбиття збройної агресії, яку Російська Федерація веде проти України вже практично п’ять років.

І якщо аналізувати заяви, спітчі представників кремлівського режиму, то ми бачимо, що вони не відмовляються від своїх намірів знищити Україну, знищити українців, вони не відмовляються від своїх намірів суттєво збільшити чисельність окупаційної влади, окупаційної армії на території України. І ми бачимо з відкритих джерел, що Росія постійно докладає максимально зусиль, в тому числі за рахунок колосального державного бюджетного дефіциту, щодо залучення до збройних сил Російської Федерації все нових і нових військовослужбовців. Кого заманюють грошима, кого обманом, кого ідеологічним тиском. Але це не змінює статусу, який ми сьогодні маємо на території України. На території України, за даними нашої розвідки, воює сьогодні майже 750 тисяч окупаційних збройних сил… збройних сил Російської Федерації. Відповідно ми не можемо не відповідати і не можемо не продовжувати загальну мобілізацію.

Але я погоджуюся зі своїми колегами, мобілізація має бути абсолютно прозорою і чесною, і не допускати системних порушень. Буквально сьогодні зранку мені як члену комітету вже надійшла інформація про те, що молода людина, яка пішла служити у 2022 році, звільнилася у зв’язку з інвалідністю, була затримана в Луцьку і трималася добу. Це недопустима ситуація. Але закон ми маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович, «Платформа за життя і мир».

 

12:54:15

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Прошу передати слово Юрію Олексійовичу Павленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Олексійович Павленко.

 

12:54:28

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні колеги, український народе! Вчергове ми розглядаємо рішення про продовження загальної мобілізації. Вчергове ми говоримо про необхідність посилення мобілізаційної політики. Але, на жаль, кожен раз ухвалюючи це рішення проблеми залишаються ті ж самі. Мова йде в першу чергу, як досягти справедливості  в мобілізації. На жаль, тут жодних рішень так і не з’явилося у Верховній Раді України.

Ще на початку року ми чули запевнення від уряду, від Міністерства оборони України про те, що ми побачимо найближчим часом законодавчі ініціативи щодо реформування ТЦК і СП щодо термінів служби і багатьох інших проблем, які сьогодні накопичились у Збройних Силах України і які не дають впевнено говорити про те, що так, для державної влади пріоритетом є Збройні Сили, є військовослужбовець і солдат, сержант і офіцер.

Сьогодні жовтень місяць, жодного проєкту рішення, який би стосувався реформування ТЦК і СП, реформування служби від уряду немає. Вже і уряд змінився. Так новий Прем'єр-міністр в липні запевняв, що для нього пріоритетом є Збройні Сили України. Все, на що спромігся уряд за 100 днів своєї роботи, - це постанова щодо зміни системи бронювання, яка на наш погляд має серйозні корупційні ризики.    

І, без сумніву, ветеранська політика. Як держава ставиться до того, хто звільняється після поранення або інших причин із Збройних Сил України. На жаль, тут теж поки що від уряду одні слова, обіцянки і популізм.

Вимагаємо від уряду ефективних рішень щодо реальної підтримки солдата і ветерана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Соколов, фракція «Батьківщина».

 

12:56:39

СОКОЛОВ М.В.

Прошу передати колезі по фракції пану Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Соболєв.

Далі ще буде Юрченко і Бобровська по 1 хвилині, і голосуємо.

Будь ласка,  Сергій Владиславович.

 

12:56:54

СОБОЛЄВ С.В.

Дякую. Шановний пане Голово, шановний пане Секрет Ради національної безпеки і оборони! Я думаю, це одне з найважчих рішень, які ухвалює парламент, і це рішення, де ми повинні дуже відверто сказати про те, яким чином далі ми бачимо мобілізацію. На жаль, станом на сьогодні всі питання, які повинні були внесені бути міністром оборони ще попереднім, далі знаходять виключно у варіанті проєктів рішень. До тих пір, поки будуть відсутні чіткі терміни, яким чином підписується контракт, яким чином він діє, як він продовжується, до тих пір, поки не визначені будуть вже пріоритетом у бюджеті 2027 року фінансування Збройних Сил України, до тих пір, поки не буде зрозуміло, як далі працює система ТЦК, до тих пір, поки незрозуміло, як працює система безпосередньо бронювання, ми розуміємо, яку відповідальність ми на себе беремо, ухвалюючи таке рішення. Але чи можемо ми його не ухвалити? Без сумніву, ні.

Тому в мене була б конструктивна пропозиція. На наступний раз при ухваленні такого рішення парламенту повинен бути поданий проєкт рішень як урядових, так і парламентських, які повинні врегулювати ці ключові питання, які я щойно перелічив. А саме: бронювання, яким чином утримуються Збройні Сили, яким чином відбувається реабілітація, яким чином підписуються контракти – ті ключові питання, які задають нам потім.

Фракція буде в цьому варіанті активно підтримувати такий варіант, саме внесення такої пропозиції. Зараз ми змушені голосувати за те, що є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрченко «Відновлення України».

Будь ласка, Олександр Миколайович і потім Бобровська, і переходимо до голосування.

 

12:59:06

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги! «Я не хочу бути Героєм України – не цінує героїв моя країна». Це слова Олександра Положинського, які він сказав у 2004 році. А аналізуючи проєкт бюджету, вони актуальні і сьогодні. Ми робимо на правильному шляху: ми повернули Коновальця, ми повернули Андрія Мельника з дружиною на рідну землю, ми вшановуємо пам’ять загиблих героїв кожен день. Але чомусь ми забуваємо про живих героїв, які нам все це дають можливість зробити, які місяцями не бачать своїх родин, чиї діти зростають без них. Чого ми піднімаємо в проєкті бюджету зарплати податківцям, працівникам НАБУ, прокурорам, всім тим, хто не зможе українцям забезпечити сталий мир, а про справжніх героїв ми забуваємо?

Шановні колеги, мобілізація дуже потрібна, але без мотивації це шлях до капітуляції. Давайте зробимо все, щоб все ж таки в Україні герої шанувалися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бобровська Соломія Анатоліївна, фракція «Голос».

Шановні колеги, після цього голосуємо. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

 

13:00:19

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, фракція «Голос». Пане спікере, ви знаєте, що Комітет безпеки, оборони і розвідки мало про що звертається, але останні чотири засідання пленарних сесії ми не мали жодного закону, який стосувався би безпеки і оборони. У нас на цей тиждень готовий, після бюджету, ми дуже просимо, щоби після бюджету поставили  до голосування в залі два законопроєкти. Один стосується посвідки для іноземців, в яких 10 листопада виходить термін можливості подачі документів на оформлення тимчасового перебування в України, це законопроєкт №16094. Є повністю підтримка комітету прийняти за основу і в цілому. І ще один 16104, там, де рахується один день полону за три дні військової служби. Цей законопроєкт давно назрів. Він нарешті у нас в комітеті, сьогодні буде готовий. Величезне прохання поставити ці два законопроєкти цього сесійного тижня, тому що наступний тиждень уже в нас всередині листопада, а це вкрай важливі законопроєкти, які потрібні для війська і для сил оборони.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, приготуватися до голосування. Обговорення питання завершено, переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, будь ласка, приготуйтеся до голосування.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, статей 189, 190 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону  України (реєстраційний номер  16183) про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:02:24

За-281

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги! Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

13:02:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Так, є пропозиція доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати прийняті щойно проєкти законів 16182, 16183 – про затвердження указів Президента «Про продовження строку дії воєнного стану», «Про продовження строку дії проведення загальної мобілізації» – та негайно спрямувати Президенту України на підпис.

Прошу голосувати.

 

13:03:10

За-280

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:03:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, наступний проєкт 16144. Але ще раз наголошую, це не по суті, це тільки процедурні речі, пов'язані з ним. Це проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення організаційних засад діяльності органів прокуратури, забезпечення інституційної незалежності органів прокурорського самоврядування та органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

І так, перше, я ставлю пропозицію включити цей проєкт закону до порядку денного сесії. 226 голосів потрібно. Прошу голосувати.

 

13:03:58

За-212

Рішення не прийнято.

Закон не включений. І не можемо робити нічого з ним далі.

Будь ласка, Разумков – з процедури. Що у вас?

 

13:04:10

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслане Олексійовичу а скажіть, будь ласка, якщо я не помиляюсь, на цей законопроєкт, який тільки що голосувався, немає висновку комітету і немає висновку   управлінь Верховної Ради України. Правильно, тоді він не може бути включений до порядку денного, поки немає висновків. Навіть ставити це питання не можна в порядок денний і включати його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, справа в тому що воно... Шановні колеги, дивіться, по ньому були питання щодо включення до порядку денного. Після цього вже інші питання. Це ж не по суті ви визначалися. Зал визначився: він не включив до порядку денного.

Будь ласка, з процедури Бужанський. Шановні колеги, і рухаємося далі. І потім Костюк з процедури.

Бужанський.

 

13:04:51

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, у випадку даного законопроєкту мова йде лише про його включення в порядок денний сесії та скорочення строків на подачу альтернативних. Я просив би вас повернутися до цього питання, знову поставити це на голосування, щоб дати можливість правоохоронному комітету розглянути цей законопроєкт завтра на засіданні комітету і вийти з висновком, який Рада або підтримає, або ні. Це технічний законопроєкт, але він важливий в розрізі наших міжнародних зобов’язань, під які підв’язані кошти. Я просив би ще раз проголосувати та включити його в порядок денний сесії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, я не можу поставити. Олександр Сергійович, якщо ви забажаєте, поставити от ще раз включення до порядку денного. Якщо ні – то ні.

 

13:05:50

КОРНІЄНКО О.С.

Займіть свої місця, будь ласка. Це процедурне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не процедурне. Я ж сказав, це не процедурне рішення, це рішення, пов’язане з процедурою розгляду. Це дві різних речі.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

13:06:09

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії законопроєкт за реєстраційним номером 16144: проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення організаційних засад діяльності органів прокуратури, забезпечення інституційної незалежності органів прокурорського самоврядування та органу, що здійснює дисциплінарне провадження. Прошу голосувати.

 

13:06:45

За-198

Рішення не прийнято.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:06:52

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рухаємося далі, шановні колеги.

На жаль. Наступна… Перепрошую, Костюк ще, да, будь ласка. Костюк Дмитро Сергійович, якщо я не помиляюсь, будь ласка. З процедури.

 

13:06:56

КОСТЮК Д.С.

Дякую. Дмитро Костюк, Житомирщина. З процедури. Я прошу також поставити на голосування так само включення до порядку денного сесії законопроєкту 15057 – це законопроєкт про підтримку дітей наших військових, які мають інвалідність. Там строкатий склад тих, хто є авторами законопроєкту, з різних фракцій і груп. Я думаю, що ми могли б його розглянути без обговорення.

Будь ласка, включити в порядок денний сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине, що по цьому було рішення Погоджувальної. Я тоді прошу Погоджувальну розглянути ваші пропозиції і внести на включення. А так я не можу просто вносити законопроєкти без…

З процедури? Артур Володимирович, що з процедури?

 

13:07:38

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги! Як ви знаєте, цього пленарного тижня разом з нашими міжнародними партнерами ми опрацьовуємо і голосуємо багато законопроєктів, які стосуються фінансової сфери і використання Україною грошей. Але ми знаємо згідно з розслідувань журналістів, що в нас у фінмоніторингу сидять, ну, як мінімум злочинці.

Тому звертаюся до вас підтримати зараз запрошення до Верховної Ради України завтра у вівторок на 12:00 пана Філіпа Проніна – керівника фінансового моніторингу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую

Ставлю пропозицію Артура Володимировича Герасимова так, як вона прозвучала.

 

13:08:36

За-109

Рішення не прийнято.

По фракціях покажіть.

Шановні колеги, переходимо до наступного законопроєкту 13478-1 – це проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби. Шановні колеги, в нас був такий порядок: 1 хвилина – Заремський, потім буде ще Дмитро Олександрович Разумков, потім буде 3 хвилини виступ і 1 поправка Лозинського, 4 хвилини – виступ Скороход, 1 поправка, 5 хвилин виступ – Дирдін, 5 хвилин – Соколов і «Європейська солідарність». От поки ми… Добре, зараз, я тоді поки тих, кого сказав… Друзі, зараз, я спочатку почну з тих, кого я сказав. Дирдін – 1 хвилина. А решта, хто ще хоче, підійдіть до мене, скажіть.

 

13:09:35

ДИРДІН М.Є.

Шановні колеги, прошу підтримати мою поправку, яка спрямована на справедливість… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та я ж сказав. Заремський, будь ласка, 1 хвилина.

 

13:10:00

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановна президія, шановні колеги! До законопроєкту №13478-1 моїми правками номер 106 та 693 пропонується уточнити застосування періоду адаптації на державній службі. Вважаю, що такий період має застосуватися лише для тих, хто вперше вступає на державну  службу. Немає логіки поширювати його на досвідчених державних службовців і керівників, які вже мають необхідні знання, професійні навички та досвід роботи. Якщо ми вимагаємо від людини відповідати кваліфікаційних вимогам посади, то маємо врахувати й її професійний досвід.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі у нас – Лозинський Роман. До 3 хвилин виступ. Будь ласка.

 

13:10:52

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Пане Голово, дуже дякую. У мене питання спочатку організаційне. У нас зараз виступи, а потім правки на врахування, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поправки будуть… Ну, якщо у вас є, то ми її в кінці поставимо, ще одну.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. У мене є поправка, але щоб в залі були люди, я підозрюю, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дивіться, 3 хвилини, поки виступіть, щоб час цей… Будь ласка.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дякую. Шановні колеги, я буду ставити на голосування, коли колеги зберуться в зал і коли у нас будуть ставитися правки на врахування. Бо я переконаний, що в цьому парламенті нам потрібно відповідально ставитися до всіх пропозицій народних депутатів, тому що є реальні поправки з реальними покращеннями інструментів і механізмів, і ставити їх на голосування, коли напівпорожній зал, під час виступів, це неправильно. Тому я дякую, що поправки будуть ставитися окремо. Я дякую, що поправки будуть ставитися тоді, коли в залі будуть люди і коли ми будемо бачити на табло не просто 30 «за» чи 30 «проти», а коли ми будемо бачити волевиявлення нашого парламенту.

Шановні колеги, моя поправка, яку я буду ставити і на якій я буду наполягати, поправка номер 977. Про що вона? Вона про реальний дієвий інструмент захисту Українських Карпат від хаотичної забудови. Ми не виступаємо проти вітрової електрогенерації. Вітрова електрогенерація, як і інші альтернативні джерела енергії, необхідні для нашої країни, але будівництво вітряків не може бути ціною знищення Українських Карпат. Вся регуляція має бути розумна – має бути зрозуміло, які площі відведені для побудови вітрової генерації, які площі відведені для побудови сонячної генерації, які площі відведені для будівництва, а які площі залишаються природоохоронними територіями.

Шановні колеги, зараз питання не стоїть Карпати або вітрова енергетика, зараз питання стоїть зберегти Карпати і будувати вітрову енергетику в тих місцях, які не руйнуватимуть унікальну природоохоронну територію. Це позиція Президента України Володимира Зеленського, це позиція десятків тисяч українців, які звернулися з відповідною петицією до Президента. Президент підтримав цю петицію, але уряд не зробив жодних кроків.

Тому, шановні колеги, я проситиму вас проголосувати зеленою кнопкою за поправку 977, зеленою кнопкою за збереження Карпат, зеленою кнопкою за вітрову генерацію, але не ціною знищення Карпат, зеленою кнопкою за підтримку петиції та підтримку позиції Президента. Зверніть увагу, займіть позицію і проголосуйте за поправку 977.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Скороход Анна Костянтинівна, до 4 хвилин. З місця, Анно Костянтинівно, будь ласка.

 

13:14:04

СКОРОХОД А.К. Я хотіла з трибуни. Ну окей.

Дивіться, ми дуже багато важливих законопроєктів розглядаємо, але жодного законопроєкту немає, який би якось, якимось чином хоча б щось робив для українського народу. Натомість у нас продовжують антикорупційні органи створювати корупцію.

 Колеги, я б хотіла сьогодні вам розказати про Київську школу економіки, яка в цьому році виплатила 149 декларантам... 149 декларантів отримали додаткові виплати від Київської школи економіки на суму 132 мільйони гривень. 132 мільйони гривень, шановні колеги, були освоєні повз державний бюджет абсолютно корупційною схемою, так як доплати отримали народні депутати України за свою якусь дивну, чарівну викладацьку діяльність в Київській школі економіки. У нас отримують доплати набушники, у нас отримують доплати посадовці БЕБ, у нас отримує доплати експрем’єр-міністр України, у нас отримують доплати заступники голови Офісу Президента, у нас отримують доплати багато інших високопосадовців та члени їхніх сімей і нікому до цього немає жодної цікавості, ніхто не займається цими корупційними оборудками, адже корупцію проти самих себе НАБУ розслідувати не буде.

А я хочу вам нагадати, шановні колеги, про те, що вас доганяють за зарплати в конвертах і про те, що у нас щороку за парламентською традицією хтось в цій залі починає збирати свою депутатську групу для того, щоб король парламенту показав перед Президентом України, наскільки він контролює парламент України і наскільки у нас, як-то кажуть, ми під його головуванням приймаємо ті рішення, які потрібні Президенту України. Так-от, хотілося б ще нагадати, шановані колеги, що нами разом з вами подано законопроєкт 16161, який чомусь не виноситься на голосування до цієї сесійної зали, хоча він передбачає те, що всі гроші, які йдуть за угодами, які затверджує ВАКС за тим, що у нас топкорупціонери йдуть на угоди, всі ці гроші ідуть до приватних фондів. А ми з вами запропонували, щоб вони йшли до державного бюджету і безпосередньо до Міністерства оборони на зарплати для наших військовослужбовців, а також техніку для нашого війська.

Чому не виноситься даний законопроєкт на Погоджувальній раді і чому не виноситься до сесійної зали, мені незрозуміло. Але можна зробити одні висновки, зважаючи на те, що ряд депутатів отримує надбавки від Київської школи економіки, і зважаючи на те, що надбавки ці за їхню велику наукову діяльність складають в більшості випадків більше ніж річна заробітна плата. Більше того у нас, якщо ви подивитеся, цікава тенденція, що донори Київської школи економіки роблять анонімні внески, більшість з яких складає 5 мільйонів доларів, 9 мільйонів доларів на Київську школу економіки для зарплат в конверті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі замість своїх поправок Ірина Володимирівна Геращенко – до 10 хвилин.

 

13:18:23

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні українці! Зараз ми обговорюємо поправки до дуже важливого насправді законопроєкту щодо відновлення проведення конкурсів і вдосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби. «Європейська солідарність» підготувала кілька десятків поправок, це  абсолютно не спам, для того, аби цей законопроєкт на практиці реально відповідав традиціям, нормам і, головне, праву Європейського Союзу.

Нагадаю, що в 2022 році під егідою воєнного стану було взагалі скасовано будь-які конкурси, а влада на повну скористалася воєнним станом для того, аби не тільки посилити авторитарні тенденції, а, в принципі, знищити державні інституції.

Давайте подивимося, хто сьогодні у нас працює. В наглядових радах – це або блогери Бакової або призначені якісь лояльні свої люди, п’ять-шість менеджерів, які, от у нас є персонажі, яких, знаєте, виганяють з уряду за бездарне керівництво міністерством, і вони потім ідуть в якісь наглядові ради або очолюють фонди, управління великими проєктами, власне. І оця вся катавасія відбувається тільки заради отримання хабаря у вигляді  високих зарплат.

Так само без конкурсів у нас призначаються сьогодні на посади в прокуратурі. І попри те, що після спротиву «Європейської солідарності» як опозиції, спротиву картонкового майдану було повернуто незалежність НАБУ і САП, не відновлено і досі конкурси до Генеральної прокуратури. І наша команда наполягає на відновленні і цих конкурсів. І це є, до речі, і вимога Європейського Союзу, але в порядку денному ми не бачимо такого  законопроєкту.

Більше того, користуючись воєнним станом, влада, по суті, оголосила війну місцевому самоврядуванню. Ми бачимо сьогодні вже десятки міст великих, де мера так чи інакше усунули під приводом чи то судових розслідувано, чи то якихось там санкцій і таке інше, тому що Зеленського і його команду просто дратує будь-яка популярність мера, який має підтримку суспільства, який керує містом. І все це не вкладається в логіку керування державою нинішньою авторитарною командою. Насправді, ми маємо сьогодні більше трьох сотень населених пунктів і громад, де немає керівника саме через оці безумства, які влада сьогодні творить  в місцевому самоврядуванні.

Це ще не все. Давайте згадаємо всі ці безкінечні спроби влади створити військові адміністрації в цивільних містах в центрі України, на заході України для того, аби просто перебрати управління містами і громадами і перебрати на себе управління бюджетними потоками, тому що влада, вона бореться тільки за те, що там шевелиться, тільки за те, де можна пограбувати.

І тому наша команда пропонувала в цих поправках насправді дуже чіткі норми щодо виключного відновлення конкурсів. Ці конкурси мають бути відкритими, з прозорими абсолютно правилами для того, аби там не лояльних призначали, не тих, кому потрібно Банковій. А після останніх корупційних розслідувань вся крана почула, що у нас на найвищих посадах на всіх конкурсних позиціях втручалися віцепрем’єрки в ці конкурси, представниці Офісу Президента. Такого бути не може. І так само саме тому наша команда наполягає, що, наприклад, в радах спеціальних по виборах суддів мають бути представлені міжнародні експерти для того, аби не було жодного сумніву в прозорості рішень цих конкурсів, в дотриманні критеріїв.

На жаль, жодна поправка «Європейської солідарності» не була прийнята комітетом. І це також, знаєте, про якість розгляду комітетами законопроєктів. От подали в законопроєкт, де назва європейська, а всередині пхають туди  бажання так чи інакше захистити нинішню систему координат, нинішні умови роботи держслужби.

От до чого все це, друзі, приведе? Насправді до руйнування державної служби в України. Тому що, по-перше, немає мотивації сьогодні людям з позиціє, з принципами йти на держслужбу, коли ти там не можеш собі будувати кар’єру, фахово працюючи. Давайте подивимося на Міністерство закордонних справ України. Завжди до міністерства йшли ті держслужбовці, які хочуть присвятити своє життя захисту України назовні, роботі в наших посольствах, і кар’єрною вершиною кожного кадрового дипломата має стати посада посла. А давайте подивимося, хто зараз у нас стає послами. Це така як, стає просто, знаєте, рятівна рукавичка для відставлених чиновників, для якихось там своїх подружок, призначають у нас послами. І ми бачимо, яка чехарда у нас сьогодні відбувається на цьому напрямку. У нас і досі, наприклад, немає посла України в Сполучених Штатах – це ключова для нас країна. Тому що в цей час в Києві є десяток, мабуть, фахових експертів-американістів, які би круто справилися з цим дуже важким напрямком. Але у них є один недолік: вони не лояльні, а професійні, вони кадрові дипломати, які будували свою кар’єру, знаєте, не в Кварталі-95, і тому у них немає жодного шансу бути призначеними на цю посаду.

В цей час, от у нас ми бачимо на посади послів призначають всіх, хто вчора втратив посаду в уряді, хто ніяк себе не зарекомендував на посаді Генерального прокурора, зате сьогодні там у нас всі колишні генеральні прокурори, окрім одного, хто втік у Відень, всі інші у нас сьогодні посли. І також чехарди насправді купа в кожному напрямку.

Тому «Європейська солідарність» наполягає на наступному. Відновлення прозорих конкурсів, відновлення прозорих конкурсів в Генеральній прокуратурі. Зрозуміла абсолютно кадрова політика Міністерства закордонних справ, і Офіс Президента не повинен бути другим МЗС.

Третє. Відновлення конкурсів на всіх щаблях влади в державних інституціях і незалежність цих інституцій від Офісу Президента, який сьогодні, по суті, керує країною, при цьому ніхто нікуди туди нікого, окрім Зеленського, не обирали.

Четверте. Зарплати. Не може бути такого розриву, коли нижчі  ланки державної служби  отримують якусь мінімальну зарплату, при цьому маючи максимальне навантаження, і, до речі, більшість цієї нижчої  ланки, це жінки, які сумлінно виконують свою роботу, і скоро ніхто не піде на держслужбу.

В цей час, коли у нас ті самі наглядові ради або вищі посади в деяких інституціях і установах отримують захмарні зарплати, і зараз в бюджеті на наступний рік закладають підвищення зарплат прокурорів, суддів, ДБР. Але при цьому немає жодної копійки на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.

Так держава функціонувати не може. Тому наше бачення, це, по-перше, це перегляд тарифів, в тому числі на державній службі. Має бути насправді межа, і ніхто на держслужбі в наглядових радах, будь-яких збиткових державних підприємствах не може отримувати зарплату вищу ніж грошове забезпечення на першій лінії фронту, яке, я нагадаю, складає сьогодні 100 тисяч. Але це потрібно стільки бюрократії пройти, скільки паперів зібрати, що ти виконував там ці військові обов'язки і військові доручення керівництва. І насправді, це так само сьогодні викликає величезне обурення військовослужбовців, які виконують бойові завдання, потім їм треба кілька місяців це доводити, аби отримати своє грошове забезпечення. А в цей час у нас дуже часто, знаєте, на Укрзалізниці радники-порадники Офісу Президента, які спеціалізуються на блогерстві і очорненні опозиції, у них зарплати, які вони декларують, можуть досягати там 300 тисяч  гривень на місяць, незрозуміло за що, у той час, коли там прості залізничники отримують копійки. От ця чехарда, вона має бути завершена.

І останнє. Ми не дамо вам знищити місцеве самоврядування. Я нагадаю, що і досі сьогодні уряд керує бюджетами громад в ручному режимі, повертаючись в часи Лазоренка, Азарова, коли в центрі вирішувати, на що громада може витрачати зібрані нею акцизи, податки, ПДФО. Цього не може бути. Ми щодня отримуємо з громад інформацію про заблоковані бюджети громад, про те, що центр вирішує, на яку платіжку там дозволити відкрити казначейську виплату, а на яку ні.

Тому насправді ми вимагаємо від уряду дотримання законодавства, а від парламенту, знаєте, не фасадної роботи щодо євроінтеграції, а приведення українського законодавства і політичної традиції до норм і правил Європейського Союзу. І от саме ці поправки наші в законі, на жаль, цьому не враховані. Тому є великі питання до того, наскільки він є європейський і відповідає нормам і стандартам acquis.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, з процедури – Бужанський, і далі перейдемо, Федина – підготуватися.

Максим Аркадійович, з процедури тільки, будь ласка,

 

13:28:32

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги! Я всім відомий як палкий прихильник пані Ірини і завжди її підтримую. Але в цьому випадку маю зазначити: вона каже, що чомусь не бачить у порядку денному законів, які повертають конкурси до Генеральної прокуратури. Вона їх не бачить тому, що ми щойно двічі провалили законопроєкт 16144 саме про повернення конкурсів до Генеральної прокуратури. Тому я би запропонував пані Ірині втретє поставити це на голосування...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

БУЖАНСЬКИЙ М.А. І ми їх вернемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Максим Аркадійович.

Шановні колеги… Не було названо прізвища, шановні колеги.

Будь ласка, Федина, до 10 хвилин. Будь ласка. (Шум у залі)

Будь ласка, Федина Софія Романівна, 10 хвилин.

 

13:29:15

ФЕДИНА С.Р.

Ну, насправді, дуже цікаво слухати оцю от перепалку в той час, коли той законопроєкт, який, на щастя, не підтримала Рада, він не передбачає нормальних конкурсів за участю міжнародних експертів,  а знову передбачає свій міждусобойчик, проти чого ми чого ми і виступаємо в контексті зокрема цього законопроєкту по відновленню конкурсів на державну службу. Тому що це мають бути прозорі конкурси, а не ручне управління.

Насправді, це є давно назріле рішення, адже під час воєнного стану значну частину призначень здійснювали без конкурсного відбору. Але проблема в тому, що під виглядом так званого відновлення конкурсів нам пропонують залишити цілу низку механізмів, які дозволяють проводити закритий кадровий добір, підвищувати людей без відкритої конкуренції та зберігати значну залежність державного службовця від керівника.

За даними Національного агентства України з питань державної служби станом на 31 березня 2026 року 62,5 тисячі держслужбовців, тобто близько 40 відсотків, обіймали свої посади після призначення без конкурсу. Тобто ми говоримо не про поодинокі випадки, не про екстрену ситуацію, а про дуже значну частину державного апарату. І зараз, коли ми маємо повертати прозорі правила, надзвичайно важливо не закріпити на законодавчому рівні ті проблеми, які накопичувалися протягом попередніх років.

Ми подали цілу низку поправок, щоб усунути такі ризики. Але профільний комітет рекомендував відхилити 2 тисячі 2 депутатських поправки законопроєкту, врахувавши лише 8 комітетських, які повністю переписують сам законопроєкт. І серед рекомендованих до відхилення – абсолютно всі наші пропозиції. Тому насправді ми можемо навіть собі припустити, що комітету було начхати на позицію народних депутатів, їх не цікавили навіть якісні пропозиції, а вони мали певне завдання прописати те, що вони хотіли прописати.

Тому давайте підемо безпосередньо по правках. Розпочну з питання відкритості державної служби. Наші поправки стосовно цього питання, це і 98-ма, 327-ма, 334-та, 340-ва, 345-та, 353-тя, 360-та, 364-та, вони стосуються так званих внутрішніх конкурсів. А цей законопроєкт пропонує дозволити  керівнику оголошувати конкурс лише серед представників своєї установи. На практиці це означає, що людина, яка має відповідну освіту, відповідний досвід, професійні  знання, але не працює в цьому конкретному органі, уже не може претендувати на ту чи іншу посаду в межах такого конкурсу. І так виглядає, що ви обмежуєте доступ до державної служби тоді, коли країні реально потрібні фахівці. Ми говоримо про необхідність залучення ветеранів, людей з досвідом роботи в бізнесі, громадському секторі, міжнародних організаціях, місцевому самоврядуванні, але водночас ви створюєте механізм, за якого керівник може обмежити коло кандидатів чинними правилами.

Ну, відповідно внутрішнє кар'єрне зростання це нормально, це є потрібне, але держава має цінувати людей, які роками працюють в її інституціях, але це не  повинно відбуватися ціною закриття вакансій для всіх інших професійних кандидатів. Ми пропонували зберегти відкриту конкуренцію, не створювати кадрову систему, в якій вирішальне рішення має, значення має те, чи належить конкретна людина до  чинного колективу, ну але ви вирішили так, як ви вирішили, і це знову  ставить під питання незалежність конкурсів.

У запропонованій редакції  законопроєкту також є така штука, що відповідні вимоги до суб'єкта може визначати суб'єкт призначення. Саме по собі встановлення професійних вимог це є нормально і необхідно, але коли для цього немає чітких критеріїв та запобіжників, у нас виникає ризик того, що умови конкурсу підлаштовуватимуться під конкретного кандидата. Це відома проблема кадрових процедур. Формально конкурс є відкритим, але умови можуть бути сформульовані так, що реальну перевагу отримує заздалегідь визначена людина. Тому спеціальні вимоги мали бути обґрунтованими, пов'язаними з посадовими обов'язками, піддаватися перевірці, бо інакше сам факт проведення конкурсу не гарантує чесного відбору.

Наступний блок поправок. Це поправки 720,  744 і  748 щодо кар'єрного просування. Законопроєкт  передбачає можливість підвищення державного службовця без конкурсу за результатами однієї відмінної щорічної оцінки. З одного боку, професійних працівників так потрібно заохочувати, але цей механізм має суттєвий ризик: оцінку роботи службовця формує керівництво, і воно може бути зацікавлене в подальшому просуванні саме цієї особи. Відповідно позитивна оцінка може перетворитися не лише на інструмент визнання професійних якостей, але й на спосіб просування конкурентної особи без конкуренції.

Ми пропонували, щоб результати роботи, професійний досвід і компетентність обов’язково враховувалися під час просування, а не підміняли відкритого конкурсного добору. Бо насправді залежність кар’єри державного службовця від особистого призначення керівника – одна з причин, чому державні інституції стають реально вразливими.

Я нагадаю відомий сумнозвісний приклад призначення свого, ручного Генерального прокурора: перший, другий, третій, четвертий раз. В результаті маємо плачевні наслідки в кожній ситуації.

Також хотілося би наголосити, що незалежність антикорупційних органів і проведення конкурсів на державну службу регулюється різними законами, але спільна проблема полягає в тому, що за відсутності ефективних запобіжників керівництво може отримати надмірний вплив на функціонування інституцій.

Тому хотіла би звернути увагу на правки 5, 13, 21, які стосуються також кадрових процедур у Національному агентстві з питань запобігання корупції. Саме для антикорупційних органів надзвичайно важливо забезпечити прозорість кадрового відбору, зрозумілі механізми призначень, гарантії від необґрунтованого впливу керівництва. І тут хотілося би нагадати ситуацію зі спробою узурпувати владу і знищити незалежність САП і НАБУ, щоб вони могли приймати рішення, в яких хтось зацікавлений зверху. Тому насправді і цей законопроєкт, він мав би стати запобіжником для таких випадків. Ну, але знову ж таки ви навіть не спробували ознайомитися і врахувати поправки.

Ще одне надзвичайно важливе запитання. Що уже робити з десятками тисяч державних службовців, призначених під час воєнного стану без конкурсів?

Це стосується, зокрема, питань, які ми порушували в поправках 908, 919, 926, 930 та інші поправки до Перехідних положень. Важливо зрозуміти, що в умовах повномасштабного вторгнення спрощення процедури дійсно були вимушеною вимогою. Але державні органи мають працювати безперервно і мають бути наповнені професійними людьми.

Серед призначених без конкурсів є багато дійсно високопрофесійних людей, які виконують свої обов’язки. Тому наша позиція, вона не в тому, щоб усіх звільнити і змусити наново проходити відбір, більше того, рекомендації Європейської комісії допускають збереження саме таких працівників за умови належного позитивного оцінювання, але для цього необхідні однакові для всіх правила оцінювання: чіткі критерії, прозорість рішень, можливість оскарження. І не можна допустити, щоб керівництво одних працівників залишало без конкурсу за професійні заслуги, а інших – через особисту чи політичну лояльність. Так само не можна використовувати Перехідні положення для усунення не зручних, але професійних службовців. Тому проблема не лише у формальному відновленні конкурсів, а дуже важливо, щоб перехід від кадрових правил воєнного часу до системної звичайної державної служби відбувався за зрозумілими і справедливими процедурами.

Окремо хочу звернути увагу на поправки 937 і 943, які стосуються органів місцевого самоврядування. Коли наша команда вводила децентралізацію, громади отримали більше повноважень, більше фінансових ресурсів, відповідальності. Разом з тим мали б працювати професійні кадрові процедури. І голова громади чи керівник органу місцевого самоврядування не повинен отримувати необмежених можливостей формувати кадровий склад на основі особистої відданості.

Ще один блок наших пропозицій стосується ефективності самих конкурсних процедур. Ми запропонували скоротити передбачені строки оприлюднення результатів конкурсів, і це питання практичної спроможності державного апарату. Властиво, ви би це все, якби ви це все читали, якби ви все це опрацювали, напевно, би поправки були враховані. Але ви були більше зацікавлені в тому, щоб зробити свою систему, знову ж таки, регульовану, яка створює багато небезпечних прецедентів. І я не розумію, на хіба ви все це робите.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

13:39:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе – 7 хвилин. Будь ласка.

 

13:39:30

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дякую. Колеги, насамперед хотіла би звернути увагу на наступне. Звичайно, ставити на голосування врахування поправок у напівпорожній залі не видається можливим, тому ми намагаємося пояснити, про що були ті поправки, які, зараз просто неможливо навіть розраховувати на те, що вони могли би бути враховані.

Але перед переходом до тих конкретних речей, які ми пропонували, хотіла би зауважити наступне. Цей законопроєкт передбачений кількома важливими документами, зокрема Дорожньою картою функціонування демократичних інституцій, згідно з якою цей законопроєкт мав би бути ухвалений в третьому кварталі 2025 року. Більше того, норми цього законопроєкту також були передбачені Планом України – Ukraine Facility, частина з яких мала би бути ухвалена теж в третьому кварталі 25-го, і частина – в третьому кварталі тепер, 26-го року. Так от, мені незрозуміло, чому потрібно обов’язково чекати практичного завершення терміну виконання того чи іншого завдання для того, щоб потім нарешті виносити його в залу. При такому підході ми точно з вами не можемо розраховувати на серйозне просування шляхом європейської інтеграції і не можемо розраховувати на те, що і далі Європейська комісія буде вважати, що ми з вами є серед якихось там передовиків виконання наших домашніх завдань, умов, які пов’язані зі зміною, трансформацією країни для вступу в Європейський Союз.

Тепер щодо кількох змістовних речей. Колеги вже говорили про те, що, на жаль, попри вимоги і принципи, підходи SIGMA в цьому законопроєкті залишається можливість неоголошення конкурсів після завершення дії воєнного стану чи навіть після введення в дію вимог стосовно цих конкурсів, і після завершення граничного строку перебування держслужбовців категорії «Б» і «В» на своїх посадах.

Що пропонується? Що окремі керівники можуть дати відмінну або якусь суперпозитивну оцінку тим працівникам, які були, державним службовцям, які були взяті на державну службу поза конкурсом, без проведення конкурсу з огляду на сьогоднішні обставини, і, власне, на основі цієї відмінної оцінки можуть бути перепризначені нібито в подібному, подібно до тих, хто пройшов конкурсні процедури. Насправді, це означає, що і надалі залишається шалена дискреція у призначенні окремих державних службовців. А це означає, що є ризик призначення на посади на основі лояльності, на основі готовності виконувати незаконні вказівки безпосередніх керівників, на основі того, що ці виконавці будуть далі робити, забезпечувати роботу державних інституцій не з точки зору закону і не з точки зору інтересів суспільства, а з точки зору інтересів конкретних керівників і конкретних осіб, що знаходяться над ними. Як на мене, ми не мали би цього допустити і ми мали би, дійсно, повернути, можливо, у триваліші, протягом тривалішого терміну заради збереження функціонування взагалі інституцій в країні, але протягом тривалішого періоду все-таки повернути всюди конкурси.

Також хотіла би звернути увагу на те, що закон нібито передбачає, що при призначенні, при відбору через конкурсну процедуру людини, тієї чи іншої особи на посаду категорії «А», якщо були допущені якісь порушення конкурсної комісії, таке рішення конкурсної комісії може бути оскаржене і може бути оскаржене в суді. І це, здавалося би, чудовий і правильний спосіб захисту прав тієї особи чи тих осіб, які подаються на державну службу і, можливо, через якісь порушення не пройдуть на ті чи інші посади. Але насправді закон не передбачає жодної можливості відмінити рішення про призначення. Навіть тоді, коли людина доб’ється в суді того, правди і доб’ється справедливості, що, мовляв, вона мала бути тою людиною, яка виграла конкурс, вже інший призначенець залишиться на цьому місці. Це означає, що тут немає ані правової визначеності, ані реальних механізмів для захисту прав кожної людини.

І останнє, що я хотіла би сказати. Насправді цей закон також передбачає підвищення оплати праці окремих категорій державних службовців в окремих інституціях, які будуть відноситися до вищої юрисдикції. І ми з вами розуміємо, наскільки критично важливо мати серйозне забезпечення державної служби в тому числі і для просування євроінтеграційним шляхом. Але коли це відбувається одночасно з тим, коли навіть на індекс інфляції не підвищуються зарплати військовослужбовців, таких речей ми просто не мали би допускати. Тому мені прикро, що ці речі взагалі не враховані і не збалансовані у цьому законопроєкті. Більше того, він точно буде означати зростання витрат державного бюджету, але ніяких фінансових розрахунків до цього закону не було додано.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:46:33

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дякую.

Будь ласка, Ар’єв – до 7 хвилин. Будь ласка.

 

13:46:38

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги! Конкурси, звичайно, це річ дуже потрібна і необхідна, тут немає з чим сперечатися. Відновлювати їх навіть під час воєнного стану теж потрібно. Тому що у нас виходить так, що чомусь поза конкурсами призначаються особи, які потім опиняються в дуже пікантних ситуаціях стосовно використання свого службового становища і явно не на користь оборони України.

Але в мене одне питання. А ви взагалі аналізували зараз ту ситуацію, яка склалась в держслужбі? Хто туди піде? Якщо ми вводимо конкурси, то  нам треба розуміти, на кого вони розраховані і чи ми зможемо залучити туди кращих із кращих. А кращі з кращих, які працюють, наприклад, в приватному секторі, от скажіть, вони підуть з тими умовами і обмеженнями, які дає статус Politically Exposed Person (РЕР), те, що називають, пожиттєвий статус РЕР, і той, який ми повернули. В принципі, кожна людина, яка подивиться і скаже, так мені комфортно і в приватному секторі, чого мені йти в державний. В державний сектор можна йти лише тоді, коли хочеш реалізувати своє бачення, реалізувати свої плани і дійсно змінити державу, перевернути все і поставити з голови на ноги, тобто в нормальний стан. Такі ентузіасти є. Але знову ж таки, чи вони підуть зараз до державної служби, коли єдиним принципом і єдиною чеснотою сьогодні в державному апараті, який по вертикалі Зеленського, є: не висовуйся, не йди зі своїми ініціативами, не будь яскравим, не дай боже якось затьмити нашого Верховного Головнокомандувача, лідера. Тому, якщо людина захоче туди піти, то у неї має бути лише одна мотивація – щось змінити. Чи дадуть їй щось змінити? Навряд чи. 

Давайте ми подивимося наші фундаментальні основи, які від нас вимагає навіть не Європейська комісія, а наше європейське майбутнє, наш вступ до Європейського Союзу,  це ремонт нашого правового фундаменту.

Що ми маємо в Офісі Генерального прокурора? Ми маємо там зміни, ми маємо там реальні конкурси, конкурс на Генерального прокурора? Тут зараз згадували законопроєкт 16144, який насправді не гарантує реальних кадрових і дисциплінарних процедур саме незалежних, бо він зберігає всі можливості адміністративного і корпоративного впливу. Тобто те, що пропонується нам сьогодні і вноситься у Верховну Раду, це є відвертим окозамилюванням, а не реформою.

Тому що, давайте по пунктах, залежність перевірки доброчесності. П’ять із семи членів Ради етичних стандартів пропонується делегувати органами прокурорської системи. Вплив керівництва на кадрові рішення зберігається. Шість із сімох членів окружних конкурсних комісій – прокурори  на адміністративних посадах. Крім того, зберігається можливість тиску на Раду етичних стандартів і доброчесності.  Але, головне, зберігаються всі повноваження Генерального прокурора, які були надані йому минулого року. Проєкт не усуває чинної можливості витребування матеріалів кримінальних проваджень, і це далі створює окремий ризик для процесуальної незалежності прокурорів. То, перепрошую, у нас… цей законопроєкт лише посилює корпоративну замкненість прокуратури, тому його в такому вигляді навіть розглядати сенсу немає.

Далі. Державне бюро розслідувань. Коли буде внесений новий законопроєкт про повне перезавантаження ДБР? Де портновська система повністю все уже захопила, де ДБР є повністю залежною і гнилою структурою, яка займається політичними переслідуваннями, а не захистом закону.

Але головне. А хто буде на конкурсах нарешті обирати міністрів, заступників міністрів? А давайте подивимось, що зараз відбувається. Давайте згадаємо, хто із міністрів були або замішані в корупційних скандалах, або отримали підозру, по прізвищах: Галущенко, Чернишов, Гринчук, Степанов, Стефанишина, Резніков. Всі так чи інакше мали дотичність до корупційних скандалів, а заступників міністрів, так там просто вже десятками рахується.

Посли. Відбір  послів – це просто жах, тому що ми потім опиняємося в ситуації, коли колишніх прокурорів призначають послами, коли невідомих людей, баришень з невідомою освітою і невідомими намірами теж призначають на послів, які ніколи в цій сфері не працювали. А потім з усіх цих треба щоб призначати, мати там розумних, а призначають лояльних і спеціальним чином відібраних, а питати з них доведеться як з ефективних. Але так не буває.

Я хотів сказати одну річ наприкінці, що ми опиняємося в ситуації, зараз, ми сьогодні розглядали мобілізацію, коли в державі створюється система, де одні крадуть, якщо туди потрапляють, в конкурсах чи поза конкурсами, але інші йдуть служити. Бо мобілізаційна система, ТЦК сьогодні або бронювання, вони сьогодні корумповані не менше, там хабарі вирішують все.

І тому нам сьогодні треба дійсно відповісти собі самим на одне важливе питання: так, ми маємо відновити конкурси. Але нам також, крім конкурсів, треба відновити довіру до влади, довіру до системи України. А з цією владою, де Зеленський керує всім і Зеленський абсолютним є єдиним центром прийняття рішень, цього не станеться. Будемо чесними з самими собою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Іонова – до 10 хвилин.

Шановні колеги, після цього я скажу, хто будуть, щоб ви приготувалися.

Іонова – до 10 хвилин, Соколов – до 5 хвилин, Безугла – 4 хвилини, Бакумов – 7 хвилин, і далі вже перейдемо до поправок. У нас буде одна поправка Лозинського, одна, там будуть поправки Дирдіна, і потім на підтвердження буде Разумков і Демченко, і голосуємо за законопроєкт. Це вам для інформація.

Будь ласка,  Іонова – до 10 хвилин.

 

13:54:10

ІОНОВА М.М.

Шановні колеги! Повторюючи тези моїх колег з «Європейської солідарності», дійсно, дуже шкода, що жодна поправка нашої фракції не була врахована. Тому що коли ми говоримо про державну службу, це, дійсно, такий фундамент і головна опора сильної держави, тому що має ефективно працювати. І питання воно стосується не тільки конкурсних процедур, кадрових резервів чи кар’єрного просування державних службовців, тобто дійсно мова йде про те, якою ж має бути  українська держава і хто повинен працювати в даних інституціях, органах управління, і за якими принципами ухвалюється рішення, від яких залежить життєдіяльність мільйонів українців.

Позиція «Європейської солідарності» в даній темі вона є  послідовною, тому що державна служба, дійсно, має бути професійною, компетентною, політично неупередженою і захищеною від спроб перетворити державні посади саме на інструмент політичного впливу. Коли ми говоримо про державу і державні інституції, це для громадян, це не для влади, яка сьогодні вважає, що лояльність – це основний принцип державної служби, а не компетенція. І тому, дійсно, ми підтримуємо цей конкурсний відбір на посади державної служби, тому що я  пам'ятаю, теж після Революції Гідності як непросто було впроваджувати реформу державного управління, впроваджувати конкурсні механізми для призначення на керівні посади, розуміючи, що без прозорих процедур і рівного доступу до державної служби неможливо побудувати ефективної інституції саме європейського зразка.

І тому конкурс – це не тільки процедура, конкурс – це про довіру, і конкурс  це потрібно пройти перед призначенням. І це той принцип, за яким на державну посаду має проходити людина завдяки саме своїм знанням, досвіду, освіті, професійним якостям і відповідати за результат. Це можливість якраз фахівцям конкурувати на рівних умовах, а для суспільства буде зрозуміло, що державні посади вони розподіляються за принципом не політичної лояльності і особистої відданості керівництву, а саме за цінностями компетенцій і фаховості.

Ми добре знаємо, на жаль, до чого призводить такий протилежний підхід, коли професійність поступається місцем наближеності до влади, а державні інституції слабшають, і рішення стають залежними саме від політичної кон’юнктури, і відповідальність за помилки розмивається. І тому страждає, знаєте, не абстрактний державний апарат, а реально конкретні громадяни, конкретна сфера, які не можуть отримати ані якісних послуг, і країна втрачає здатність відповідати і ефективно реагувати на ті виклики, які у нас є.

Ми, коли говоримо про відновлення конкурсів, удосконалення процедур, чіткі правила, це той підхід, той напрям, який має бути зрозумілий, в тому числі мотивацію для того, щоб люди хотіли йти на державну службу. І тому на даний законопроєкт ми точно маємо дивитися не лише через призму формального вдосконалення, а як це буде реалізовано на практиці, тобто як ці запропоновані зміни забезпечать вони реальне зміцнення державних інституцій чи ні. Наприклад, вже колеги говорили, що стосується і кар’єрного просування державного службовця, що стосується і оцінювання, яке може бути дієвим інструментом і мотивацією, але для цього сама система оцінювання точно має бути як прозорою, так і об’єктивною і захищеною саме від суб’єктивного впливу керівника.

Далі. Нам потрібна та система, в якій професійна служба, державна служба конкретно службовця буде захищати дійсно від різних політичних впливів. Але знову ж таки точно можна буде вимагати конкретних результатів.

Ви знаєте, що стосується конкретних положень законопроєкту по конкурсах. От, наприклад, я прикладу скажу ті правки, які, на жаль, не були зараховані.   

Поправка 15. В пропонованій редакції не враховано вимогу статті 38 Закону «Про державну службу», що стосується просування з урахуванням категорій посад і рангів.

Наприклад, поправка 141. Важливо наполягати,  тому що відповідає Закону «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

Наприклад, правка 348. Важливо вказати, хто визначає саме підстави конкурсу. Тобто деякі терміни вони точно дуже розмито вказані, і тому можливі ці  маніпуляції.

Тепер що стосується про обставини, в яких ми сьогодні… дійсно ухвалюються такі рішення, тому під час війни держава точно має оперативно і заповнювати вакансії, і забезпечувати безперервність управління, реагувати на кадрові потреби особливо на тих територіях, де тривають бойові дії. Тому хотілося би, щоб дійсно даний законопроєкт відповідав саме тим вимогам, де там неможливо дуже терміново провести повноцінний конкурс у звичайному порядку. Ці тимчасові рішення, вони продиктовані дійсно воєнним станом, але воєнний стан не може бути, знаєте, універсальним і виправданим для відмови саме від прозорих кадрових процедур. І тому повернення конкурсного відбору, чому ми так наполягаємо саме, що має відбуватися і на чітких реалістичних і зрозумілих правилах, і,  звичайно, має забезпечуватися безперервність роботи державних органів.

Ми дуже позитивно можемо відзначити, що в даному законопроєкті є пріоритет ветеранів і ветеранок під час вступу на державну службу за умови рівної професійної компетентності. Тобто дійсно люди, які захищали, вони мають отримувати оці реальні результати і можливості застосувати свій досвід.

Я би хотіла звернути увагу на те, що стосується європейської інтеграції, саме наших зобов’язань. Це все зазначено в листі Марти Кос, єврокомісарки, на Голову Верховної Ради, де все ж таки є спільна позиція Європейського Союзу щодо переговорного кластеру Основи, де ця вимога, вона досить ширше сформульована, де важливо відновити і вдосконалювати прозорий конкурсний добір за професійними заслугами, звичайно, враховувати безпекову ситуацію. І Європейський Союз так само вимагає контролювати підстави звільнень і використання тимчасових контрактів, щоб запобігти зловживанням. Все це є.

Тому, колеги, всі плани стійкості, мужності, перемоги, мирності, відновлення – все це можливо, якщо є фаховий державний апарат. І тому посилення саме державного управління і незалежний контроль точно може покращити ефективність використання державних ресурсів. І якраз всі ці плани, на це треба звернути увагу, що правильно і фахово прийняти законопроєкт це і буде якраз про сталість, про ефективність державної служби, про верховенство права та довіру громадян до державної служби. Це те, що зараз втрачено, на жаль, принцип лояльності, він переважає принцип компетентності і фаховості.

Тому ми просили би, саме ми будемо ставити теж правки на підтвердження, тому що є дуже важливі правки, які мають  враховувати всі ці аспекти, щоб законопроєкт  був не тільки з красивою назвою, а щоб ми могли його імплементувати. І, знову ж таки, про професійність державної служби і інституцій, ми  повертали довіру і наші громадяни це відчували на якості тих послуг, які вони мають отримувати. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, я нагадаю, зараз у нас буде Соколов –  до 5 хвилин, потім Безугла –  до 4 хвилин, потім Бакумов –  до 7 хвилин. І далі перейдемо до поправок. Спочатку поставимо поправки на врахування – Лозинський і Дирдін. А потім, я так розумію, будуть підтвердження –  Разумков і Демченко. І голосуємо закон в цілому.

Будь ласка, шановні колеги,  я запрошую, Соколов, до 5 хвилин.

 

14:03:37

СОКОЛОВ М.В.

Дякую. Шановний Голово, шановні народні депутати! Сьогодні нам пропонують підтримати проєкт Закону 13478-1 щодо відновлення конкурсів та вдосконалення державної служби. На словах усе правильно: прозорість, чесність, доброчесність, європейські стандарти, але виникає принципове запитання: чи гарантує запропонований текст, що державна служба стане незалежною від політичного впливу, а кадрові рішення справедливими?

Я вважаю, що до цього законопроєкту є серйозні запитання, на які парламент повинен отримати чіткі відповіді. Перше: відновлення конкурсів – це ще не гарантія чесного відбору. Конкурс може бути відкритим лише формально. Якщо критерії оцінювання неоднозначні, якщо є трактування, якщо рішення конкурсних комісій недостатньо прозорі, а механізми оскарження не забезпечують ефективного захисту, ми ризикуємо отримати старі проблеми по кадрових рішеннях.

Тому я запитую авторів: які конкретні гарантії не дозволять перетворити конкурси на інструменти вирішення і призначення людей з політичною лояльністю? Хто контролюватиме дотримання правил? І хто впроваджуватиме їх рішення?

Ми всі погоджуємося, що конкурси забезпечують добрі і фахові спеціалісти. Але чи достатньо просто відновлення процедури, щоб гарантувати відбір?

Друге запитання. Не можна підміняти реформу зміною процедур. Державний апарат потребує не чергового перевантаження і заміни правил, а системного підходу, чіткої відповідальності посадовців, зрозумілих вимог до компетентних, незалежних і мотивованих осіб. Якщо ми не забезпечимо цих умов, то отримаємо не сильну державну службу, а додаткові бюрократичні механізми, які необов’язково покращать, а ще погіршать кадрові рішення. Це є частка формалізації.

І третє запитання. Корупційні ризики потрібно попереджати, а не виправдовувати. Я не стверджую, що корупційно вмотивовані ризики доведені, але законодавець має не лише норми, задекларовані і в пояснювальній записці, а й норми, які відпрацьовують на практиці, повністю які змінюють, наприклад, рішення керівників державних органів влади на продовження проходження служби. Бо проведення конкурсу для осіб, які були ж призначені цими керівниками, – така собі пролонгація перебування на державній службі.

Тому чи достатньо обмежені дискреційні повноваження? Чи є ефективними механізми оскарження та відповідальності? Які на ці запитання, на ці запитання немає чітких відповідей.

Шановні колеги, Україні потрібна професійна державна служба, а не просто чергова зміна законодавства. Нам потрібні реальні конкурси, незалежність від тиску і персональна відповідальність. Тому закликаю не підтримати цей законопроєкт. Перш ніж ухвалювати законопроєкт у цілому, необхідно забезпечити належне усунення юридичних зауважень і перетворити дієвість запобіжників непрозорих і кадрових рішень.

Саме тому ми не плануємо підтримати цей законопроєкт 13478 у запровадженій редакції. Сьогодні ви перебуваєте у владі і природно оцінюєте цей законопроєкт з позиції чинної влади та тих уповноважених рішень, які необхідні. Але влада не є довічною, вона змінюється, а закон залишається.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую.

Дивіться, щось у народного депутата Соколова з мікрофоном, бо от включився, страшний фон ішов. Будь ласка, подивіться. Прямо, ну, виїдає вухо, а от виключили – все нормально. Хай технічні служби подивляться, мабуть, щось фонить трохи з мікрофоном.

Шановні колеги, у нас залишився такий формат: Безугла – до 4 хвилин, Бакумов – до 7 хвилин, далі, Дирдін – поправку на врахування, а потім Разумков – на підтвердження і Демченко – на підтвердження.

Я інформую, через 10 хвилин у нас будуть поправки на голосування, тому прошу народних депутатів організувати свій час таким чином, щоб за 10 хвилин ми могли голосувати.

А я поки передаю, будь ласка, Мар’яна Володимирівна Безугла – до 4 хвилин.

 

14:09:27

БЕЗУГЛА М.В.

Панове, знову користуючись можливість і використовуючи, скажімо так, не зовсім класичні методи для того, щоб взагалі щось сказати, я нагадаю кілька речей.

Перше, почну щодо законопроєкту. Щодо законопроєкту, знову ж, давно його треба було проголосувати, щодо повернення хоча би певного формату відкритих конкурсів, але залишається питання, чому у нас настільки болісно не піднімається у парламенті тема щодо конкурсу на посаду Генерального прокурора і щодо конкурсу на посаду в ДБР, в Державне бюро розслідувань, яке має дуже складну ситуацію з ефективністю зараз, і вона усугубляється. І тут розкривається більша проблема Верховної Ради, так же, як згадують Антикорупційну стратегію, яку ми не можемо проголосувати вже рік, що, не вирішуючи такі ключові питання, які, скажімо, викликають постійне підняття з боку опозиції, з боку там громадянського суспільства, з боку експертного середовища або ж наших партнерів, ми не можемо просто йти далі, з одного боку, з іншого, ми зациклюємося на них і не йдемо далі взагалі у ключових, значно стратегічніших питаннях. А значно стратегічнішими я вважаю наші оборонні, питання нацбезпеки та оборони. І вкотре нагадую, що повністю припинилися будь-які ініціативи, що стосуються реформ у сфері оборони та національної безпеки. Ми ніяким чином не розробляємо зараз в парламенті, звісно, списуючи, і тут дуже багато коментарів: а де ж  питання мобілізації, а де ж питання термінів служби. А що для цього робить парламент? Ми ж приймаємо законопроєкти, що заважає створити нову робочу групу міжкомітетську, всередині комітету і розбирати це питання, формувати нову пропозицію щодо термінів служби? Парламент мовчить, і ніякі цінні ініціативи не відбуваються. А коли згадують про терміни служби, все скидають на Кабінет Міністрів, і все. Це дуже зручно. Чому ми цього не робимо?

Як, я нагадую, статути Збройних Сил навіть не пробували, навіть не починали уже кілька років. Були спроби  до  повномасштабного вторгнення і на початку, а зараз це повна тиша. Я нагадаю, що до сих пір різні навіть службові розслідування проводяться за застарілими статутами, які є законами і які фактично є перекладом з Радянського Союзу. Це хіба нормально? Це наша відповідальність, колеги. І таких прикладів дуже багато. Ми не проводимо реформи, і це наша, безпосередньо наша відповідальність.

І завершуючи, навіть питання того, як ми працюємо, нашого Регламенту так званого, правил. Я наголосила і продемонструвала, що коли ми викликаємо людей, ми навіть не можемо задавати ніяких питань. Для чого ми тоді їх викликаємо, для чого ми  піднімаємо пафосно питання щодо того, щоб викликати сюди в залу того чи іншого високопосадовця, якщо він просто приходить на кілька хвилин? Так ось, ми за ці 7 років це правило не поміняли. А мені відмовили навіть в реєстрації законопроєкту, бо, виявляється, таких законопроєктів зареєстрованих уже багато і один навіть за авторства голови регламентного комітету пройшов комітет, але його не голосують більше року. Це нормально? Це наша відповідальність. І я буду про це говорити відкрито, щоб ми добилися змін.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ. Бакумов Олександр Сергійович, до 7 хвилин, і далі перейдемо до поправок,  а поправки у нас будуть ставити такі колеги: Дирдін – на врахування, Разумков – на підтвердження, Демченко – на підтвердження, і голосуємо за закон в цілому. Тобто... (Шум у залі) Так? 

І далі, шановні колеги, тобто через 7 хвилин ми повинні перейти до результативних голосувань. Я прошу народних депутатів врахувати це.

Будь ласка, Бакумов – до 7 хвилин.

 

14:14:01

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Безумовно, вказаний законопроєкт має бути підтриманий українським парламентом і конкурс на державну службу і на службу в органи місцевого самоврядування має бути поновлений для того, щоб забезпечити і професійність, і компетентність, і фаховість у відповідно керівництві і управлінні органами публічної влади.

Але, шановні колеги, а ви знали, що Харківська міська рада звернулась до Верховної Ради своїм рішенням нещодавно, от воно у мене в руках, подивіться, шановні колеги, шановні українці, з приводу того, щоб зменшити податкове навантаження на бізнес прифронтового Харкова. Зокрема пропонується знизити ставку податку на прибуток підприємств, зменшити ЄСВ для роботодавців на 10 відсотків, знизити військовий збір для працівників до 1,5 відсотка, запровадити додаткові податкові стимули та механізми державної компенсації.

Я думаю, що і я як харків’янин, і всі ми з вами, колеги, переконані, що бізнес прифронтового міста, особливо Харкова, сьогодні потребує підтримки. І держава робить все, щоб підтримати цей бізнес, але, колеги, є одне «але». Харківська міська рада влітку не продовжила дію пільг, зокрема зі сплати місцевих податків, податку на землю для бізнесу. Тобто сама взяла обікрала бізнес, взяла обтяжила їх податками, не продовжила пільгу, а Верховну Раду України і уряд просить знизити податки для відповідно підприємців, для юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність. Знаєте, це таке політичне роздвоєння особистості влади, напевне, відбувається, тому що держава підтримує і утримує військо. А я дивлюсь, як харківська міська влада зібрала з харків’ян податки, харків’яни заплатили, а гроші на армію витрачено копійки, найнижчий рівень підтримки серед громад України – це Харківська міська громада. І мені як харків’янину, як людині, яка обрана в місті Харкові, дуже  соромно на це дивитись, розумієте. Бо де ж тут тоді відповідальність? До мене приходять люди і кажуть: так допоможіть, в Харкові багато онкохворих людей, допоможіть матеріальною допомогою. А влада каже: у нас немає грошей, немає грошей підтримати людей, бо це непередбачено місцевим бюджетом. І одночасно із цим харківський міський голова пан Терехов і Харківська міська рада звертається до українського парламенту: знизьте податки. Прекрасна пропозиція, але мені здається, що тут щось точно відбувається з неадекватністю місцевої влади.

Шановні колеги, я неодноразово звертав увагу, наскільки важливим в діяльності Харкова є, наприклад, комунальний транспорт. І говорив, якщо комунальний транспорт є безкоштовним, хоча ми всі з вами дорослі і компетентні люди, розуміємо, безкоштовного нічого не буває, це гроші харків’ян, то треба було б, напевно, ці гроші фахового індивідуально адресно роздати людям. Я уявляю, знаєте скільки, 3 мільярди 600 мільйонів гривень було витрачено на цей транспорт. Якщо поділити на харків’ян, це, умовно кажучи, можна було 100 тисячам харків’ян роздати на рік по 36 тисяч гривень. Ви уявляєте обсяг видатків, які спрямовуються, ну, скажімо так, розмиваються. Ну роздайте це безпосередньо людям, підтримайте людей, роздайте харків’янам на їхні картки по 10 тисяч гривень, по 20 тисяч гривень, підтримайте онкохворих, підтримайте військовослужбовців, ветеранів, збудуйте житло нове, яке знищене і знищується досі в Харкові, кожен день під ударами «шахедів», ударами ракет і так далі. Але ж і житла не побудовано. І поруч із цим нам презентується  ніби в Харкові якесь унікальне керівництво, яке там щось будує і все просто…

Але це, на превеликий жаль, не зовсім так. Бо, я вважаю, коли ми говоримо про Харків, ми говоримо про харків’ян, і ми завжди маємо дбати про кожного громадянина, про кожну людину, яка живе там, і підтримувати цих людей конкретно, адресно, щоб ці люди, і внутрішньо переміщені особи, і ветерани, і люди, які відповідно особи з інвалідністю, мали відчувати цю підтримку як зі сторони органів місцевого самоврядування, так і зі сторони органів державної влади.

Шановні колеги, тому я, враховуючи, що цей законопроєкт стосується, стосується здійснення публічної влади як на рівні держави, так і на рівнів органів місцевого самоврядування, я закликаю Харківську міську владу, міського голову пана Ігоря Терехова і міську раду, яка, до  речі, не збиралася жодного разу, вже п’ятий рік міська влада не збирається. Вони в Zoom збираються і голосують, вони навіть один одного не знають, бо там багато людей вибуло, прибуло, приведені до присяги. Уявіть, жодного разу Харківська міська рада за роки великої війни не зібралась. Оце керівництво, да? Фахове у нас відбувається, на рівні міста. Тому конкурси безпосередньо потрібні, нехай хоч органи виконавчої влади, у тому числі і місцевої, балансують перед оцією тотальною і повною безвідповідальністю.

Я закликаю відповідно предоставити органам державної влади, українському уряду комплексну програму, яка дозволить оцінити видатки місцевого бюджету міста Харкова, щоб вони реально були спрямовані на підтримку людей, харків’ян, Харківської територіальної громади. А поки це все виглядає як такий собі махровий популізм, подвоєний на подвійні стандарти, на великий жаль.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Ми пройшли перший етап обговорення, так звані, ну, умовні дискусії. Зараз ми перейдемо до поправок. У нас буде спочатку поправка на врахування, її поставить Дирдін, я так розумію, 936 поправка. Тоді я вам даю 1 хвилину, 1 хвилину на обґрунтування цієї поправки, відповідь комітету, і голосуємо.

Далі ми поставимо декілька поправок на врахування, буде Дмитро Олександрович Разумков… на підтвердження, перепрошую. Дмитро Олександрович Разумков і Сергій Демченко. І потім голосуємо  за закон в цілому. Друзі, добре?          

Я даю 1 хвилину, будь ласка, Демченко.

Дирдін.

 

14:21:17

ДИРДІН М.Є.

Шановні колеги, прошу підтримати зазначену поправку, яка спрямована на справедливість до працівників органу місцевого самоврядування. Після початку повномасштабної війни держава змінила правила та створила можливості для залучення до роботи фахівців, зокрема в органах місцевого самоврядування. Люди продовжували працювати, виконувати свої обов’язки та забезпечувати життєдіяльність громад у надзвичайно складних умовах. Тому ми маємо забезпечити для них зрозумілі справедливі та передбачувані правила продовження такої служби. Моя пропозиція дозволить зберегти кваліфіковані кадри, уникнути кадрового дефіциту в органах ОМС та забезпечити безперервність роботи громади.

Прошу підтримати поправку. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету по поправці 936, і голосуємо. Будь ласка.

 

14:22:14

ЧОРНИЙ Д.С.

Шановні колеги, комітет дану поправку відхилив та після консультацій з асоціаціями і з автором поправки знайшли логіку, тому доцільно підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Поправка 936 авторства Дирдіна. Комітетом вона відхилена. Автор ставить її на врахування. Позицію комітету ви почули. Ставлю 936 поправку на врахування. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:23:07

За-232

Рішення прийнято.

Будь ласка, Олександр Сергійович. Я зараз…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

14:23:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, вибачте, Лозинський. Не буде. Окей.

Ми переходимо до правок на підтвердження, колеги. Прошу, тоді Дмитро Олександрович Разумков, три правки, да. Три хвилини і одна правка. І потім – Демченко.

Окей. Три хвилини виступ і одна правка потім окремо. Добре.

 

14:23:30

РАЗУМКОВ Д.О.

Чи потрібні конкурси державі? Потрібні. Чи треба їх повернути? Треба. Але сьогодні ви будете розглядати бюджет. Я розумію, що більшість не досидить до того часу, коли в залі будуть ставитися правки і про зарплати вчителям, і про зарплати військовим, і про зарплати медикам, і про підняття мінімальної пенсії. Але оскільки не всі, колеги, ви будете присутні, я дозволю собі дещо вас проінформувати.

Жодного підняття зарплат медикам в бюджеті немає, в кращому випадку, можливо, буде індексація. Жодного підняття зарплати вчителям немає. Жодного підняття зарплати військовим так само немає. Є суттєве підняття пенсій. Ви ж, мабуть, не знаєте, 283 гривні, пенсію піднімають на наступний рік на 283 гривні. Це трохи більше, аніж 9 гривень на день.

У мене запитання: хтось пробував жити на 9 гривень на день? Мені здається, що це нереалістично. Але у важливому об’єктивно, без сарказму, Законі про повернення конкурсів для того, щоб  знову не протягували своїх, для того, щоб було поменше корупції, заклали дуже цікаві правки, вони сьогодні будуть ставитись на голосування. Частину буду ставити я, частину будуть ставити інші колеги. І я вас дуже прошу на них звернути увагу, а зараз мене послухати, тому що я думаю, що це повпливає і на те, чи буде прийнятий цей закон, чи ні.

Ці правки стосуються того, щоб підняти, не підняти  зарплату вчителю, медику, пенсії, стипендії, зарплату військовому, це знову підняття зарплат для чиновників. Знову в цьому законі запхали, далі будуть пхати в інші закони. Тому давайте просто визначимось: ми держава для влади чи ми держава для людей? Якщо все ж таки для людей, то давайте за це не голосувати. Хочуть –  окей, хай заносять окремий закон, і ми подивимося, хто проголосує за підняття зарплат. Тут всі «радєтєлі» були про те, що треба зменшувати зарплати на державній службі.

Я хотів би нагадати, подякувати, до речі, всім депутатам, які ще у 2022 році проголосували за мою правку, нашої команди «Розумної політики», про обмеження зарплати чиновників на рівні 10 мінімалок. Це точно не буде стосуватися молодшого і середнього звена, а якщо ми говоримо з вами… про молодшу і середню ланку, а якщо ми говоримо про наглядові ради, де зарплати 300, 700 тисяч, мільйон гривень, де абсолютно неадекватна підтримка специфічних директорів або керівників підприємств, то, повірте мені, люди не розуміють підняття зарплати чиновникам, коли всі інші доїдають останнє.

Тому прошу ці правки не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, і правка  (з місця, да) номер 774, наскільки я розумію, да.

 

14:26:55

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги, це те, про що я тільки що казав. Це правка 774, якою фактично дуже в тихий спосіб, тому що навіть не всі аналітики в ній могли розібратися, намагаються підняти  зарплати для державної служби. При чому це буде в першу стосуватися не середній і молодший персонал, який працює, дійсно, працює дуже часто 24 на 7, а це буде стосуватися окремо взятих міністерств, які вирішили, що їм можна замість підняття зарплати військовим, вчителям, медикам, пенсій, підняття студентських виплат, підняття, до речі, виплат щодо народження дитини взяти ці кошти і відправити собі. Я думаю, що Верховна Рада не має сьогодні права за таке голосувати. 

Дякую. Прошу не підтримувати 774 правку.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

14:27:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. І так 774 поправка, вона комітетом врахована. Народний депутат Разумков ставить її на підтвердження це рішення, так. Комітет, я так розумію, наполягає, щоб вона залишилась врахованою, так? 774-та… (Шум у залі)  

Якщо можна тоді позиція комітету  коротко, і будемо ставити.

 

14:28:11

ЧОРНИЙ Д.С.

Да, цією правкою, дійсно, визначаються умови оплати праці в регламентних міністерствах, це Мінфін, Мінекономіки, Мін’юст та Мінцифри. Верховна Рада вже сформувала чітку правову позицію по цьому питанню, ухваливши Закон України про внесення змін до Закону «Про державну службу» щодо вдосконалення порядку співвідношення між рангами від 25 березня 2025 року, та законопроєкт не підписаний Президентом. У зв’язку з цим комітет пропонує цю поправку врахувати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і так... Перепрошую, 774 поправка. Комітетом врахована. Народний депутат Разумков просить поставити це рішення на підтвердження. Я ставлю 774 поправку. Прошу голосувати.

 

14:29:15

За-173

Рішення не прийнято.

Дякую, колеги. Правка відхилена.

Тепер Демченко, будь ласка. Я так розумію, що ви 75, 76-ту... 775, 776-ту. Будь ласка, Сергій. І потім голосуємо, шановні колеги.

 

14:29:27

ДЕМЧЕНКО С.О.

Колеги, прошу хвилинку уваги. Дві правки, які я пропоную не підтримувати, стосуються те, що казав попередній спікер. Я хочу лише додати, що дійсно, на жаль, у нас відбулася реформа для державних службовців, але ті зарплати, які встановлені, вони не влаштовують жодного державного службовця в нашій державі. І я був би радий підняти всім державним службовцям заробітну плату за можливості. Але що пропонується? Пропонується виділити окремі центральні органи, окремі міністерства, навіть не всі, а окремі, беруть і піднімають їх до рівня Верховної Ради, щоб вони відповідали першому рівню, хоча вони записані згідно реформи в третьому рівні. І якщо б це було б хоч тимчасово, на період воєнного стану чи на один рік, як робилося раніше, – ні, колеги, тепер Верховна Рада рівна ДАБІ, в ДАБІ мають отримувати державні службовці таку ж саму зарплату, як у Верховній Раді, як у Президента, як в Кабінеті Міністрів на рівні. Ну це ганьба.

Я пропоную ці правки збити. Якщо у авторів є така вимога, будь ласка, окремий законопроєкт, і будемо голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу одразу почергово їх ставити. Так?

Позиція комітету по 775, 776-й поправках.

 

14:30:40

ЧОРНИЙ Д.С.

776-та, цією правкою враховано особливу сферу відповідальності органів державного архітектурного будівельного контролю. Комітет пропонує її врахувати.

775-та, схожа позиція із 774-ю згідно з прийнятим законопроєктом, не підписаним Президентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки 776-та.

Шановні колеги, я ставлю 775, 776 поправки, які враховані комітетом, на підтвердження це рішення. Будь ласка.

І так, спочатку голосуємо за поправку 775. Комітетом врахована. Це рішення ставиться на підтвердження. Прошу голосувати.

 

14:31:28

За-161

Рішення не прийнято. Поправка відхилена.

І поправка 776. Така сама ситуація, комітетом врахована, ставиться на підтвердження.  Прошу голосувати.

 

14:31:52

За-165

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ми завершили розгляд, пов'язаний з поправками. Тепер переходимо до ухвалення рішення щодо законопроєкту в цілому.

Будь ласка, народні депутати, я прошу зайняти ваші місця, приготуватись до голосування. Важливий закон, Ukraine Facility. І я знаю, що і комітет, і Олександр Сергійович особисто дуже багато доклалися до цього законопроєкту. Тому я також буду просити вас підтримати цей законопроєкт.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби (реєстраційний номер 13478-1).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.  

 

14:33:02

За-247

Рішення прийнято. 

Закон прийнятий в цілому.  Вітаю, колеги. Вітаю вас.

Я знаю, що є пропозиція комітету, так, Роксолано Андріївно? Ми зараз зайдемо в новий законопроєкт, а ви хотіли щось попросити поставити рішення. Будь ласка, Роксолано… Секундочку, давайте, Роксолано Андріївно.

Будьте на місцях, шановні колеги, потребує голосування. Будь ласка.    

 

14:33:26

ПІДЛАСА Р.А.

Руслане Олексійовичу, дякую. Я прошу дати доручення провести засідання бюджетного комітету під час розгляду наступного питання.

Дякую. Треба  226 голосів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, шановні колеги, я прошу вас дуже, давайте дамо  можливість  бюджетному комітету уточнити деякі положення, для того щоб було нормальне проведення бюджету.

Ставлю пропозицію Роксолани Андріївни на голосування. Прошу голосувати і підтримати. Будь ласка.

 

14:34:11

За-209

Рішення прийнято, шановні колеги. (Шум у залі)

Секундочку. А чому? Секундочку. Секунду! Шановні колеги, 150 голосів на дозвіл. Що – ні? Зараз я вам зацитую норму Регламенту, шановні колеги. Будь ласка, я прошу, Апарат, підійдіть сюди. Ну, повірте, що там заведені алгоритми не перший рік. Зараз ми процитуємо. (Шум у залі)

 Секунду! У виступі те, що вона сказала, вона не заміняє Регламент. Вона не заміняє Регламент, це 150 голосів. Дайте, будь ласка.

Шановні колеги, стаття 9 частина четверта: «Комітет, тимчасова спеціальна комісія та тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради України». Я не буду посилатися, що ми розуміємо під процедурним. (Шум у залі)

 Стоп! Дмитро Олександрович, що у вас? Давайте, Разумков.

 

14:35:23

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, а прочитайте тоді, будь ласка, що відноситься до процедурних рішень. Там немає засідання комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 48-ма, якщо я не помиляюсь. Дивіться, ще раз...

 

РАЗУМКОВ Д.О. Там немає засідання, прочитайте, ви ж посилалися на це раніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безперечно, але вони не тільки в 48 статті, але і інших статтях Регламенту. Саме для цього я вам зачитав частину четверту статті 8... статті 9. Крім цього, якщо ви відкриєте статтю 49, яка регламентує процедурні рішення, вона чітко говорить, що Верховна Рада може приймати рішення з процедурних питань, зазначених в цьому Регламенті. Відкрита дужка і написано: «Частина четверта статті 9».

 

РАЗУМКОВ Д.О. А що там?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що там, я перед цим зачитав. Підніміть стенограму і послухайте. Дякую.

Я прошу комітет зайнятися своєю роботою. А ми, шановні колеги, заходимо в 15175: проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання правовідносин зі здійснення сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям.

Будь ласка, у нас тут великий перелік осіб, які будуть виступати, величезний, але ми всіх послухаємо. Так, але почнемо ми з одної хвилини для нашого колеги Заремського, далі буде фракція «ЄС», хто там бажає, в них великий перелік, потім Соболєв – 5 хвилин і будемо голосувати.

Заремський – 1 хвилина, потім Федина – до 30 хвилин.

 

14:36:45

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановна президія, шановні колеги, до законопроєкту 15175 мною подано правки номер 2 та 102. Пропоную виключити норму, за якою обов’язки посадових осіб непідприємницьких товариств мають визначатися в установчих документах. Чому? Тому що корпоративне управління вже передбачає відповідні обов’язки, а стаття 85 Цивільного кодексу України вже регулює питання управління такими товариствами. Дублювання норм не покращує законодавство, а лише ускладнює його застосування. Наша завдання – не множити однакові положення, а забезпечувати чіткість, системність і юридичну визначеність законодавства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Софія Федина. Будь ласка, я попрошу, Іван Романович, займіть своє місце. Будь ласка, Федина, до 30 хвилин.

 

14:37:36

ФЕДИНА С.Р.

Так зачекаю, щоб колеги розійшлися. Тут таке враження, що стовпотворіння. Пане Голово, я би просила ще раз попросити колег розійтися, бо мені навіть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дайте можливість колезі виступити, щоб її було видно, будь ласка.

 

14:37:57

ФЕДИНА С.Р.

Зараз ми з вами розглядаємо законопроєкт щодо внесення змін до Цивільного кодексу України і в зв’язку із запровадженням сек’юритизації та облігацій з покриттям. У вересні ми вже розглядали відповідний законопроєкт і пакет законодавчих змін. І я хочу наголосити, перше, що сама ідея розвитку нових фінансових інструментів для України є реально потрібною.

Простими словами, сек’юритизація дозволяє об’єднувати фінансові активи, зокрема кредити, та залучати під них кошти інвесторів через випуск цінних паперів. Це може допомогти створити додаткові можливості для кредитування бізнесу, розвитку іпотеки, відбудови житла та залучення капіталу в українську економіку. Для держави, яка перебуває у стані повномасштабної війни і потребує величезних ресурсів для відновлення, ці механізми насправді є дуже важливими. Але ми маємо розуміти різницю поміж створенням фінансового інструменту та створенням правової системи, яка гарантуватиме його надійну роботу. Складні фінансові механізми, вони потребують особливо чітких законів, бо помилка в регулюванні означає не просто суперечку між юристами, а вона може означати втрату коштів інвесторів, тривалі судові процеси і зниження довіри до українського фінансового рівня, який і так є загрожений з огляду на повномасштабне вторгнення московської федерації і через ті численні корупційні скандали наближеного до Банкової середовища. Саме тому до другого читання ми підготували правки, щоб законодавство було більш визначеним, більш послідовним і не створювало додаткових проблем, і що в результаті ми отримали? До законопроєкту надійшло 1 465 поправок, а комітет запропонував врахувати лишень 4. Шановні, чи я можу сказати, нешановні колеги, які працювали із правками, насправді це є свідчення того, що просто продинамили усі депутатські правки, а прописали те, що хотілося, не намагаючись навіть вникнути у суть правок і що вони можуть принести позитивного для даного законопроєкту. За мого співавторства було подано 251 поправку і жодна з них не була повністю врахованою. Для мене принципове питання, звичайно, не полягає в кількості поправок як такі, принципове питання: чи справді під час підготовки законопроєкту були усунуті усі правові ризики? Я вважаю, що ні.

Перше. Перше, що я хотіла би, щоб ми обговорили, це сфера застосування закону. Законопроєкт 15175, він змінює статтю 85 Цивільного кодексу України, а ця стаття регулює діяльність непідприємницьких товариств загалом. Тобто ми ухвалюємо зміни, необхідність яких нам пояснюють створенням нового інструменту фінансового ринку, але формулюємо їх через загальні положення цивільного законодавства. І ті положення вони стосуються набагато ширшого кола осіб, ніж спеціалізовані фінансові платформи.

У нас існують громадські об’єднання, кооперативи, різні організації, які не мають на меті розподіл прибутків між учасниками. Є державні та комерційні, та комунальні некомерційні товариства, і всі вони мають інші завдання, інші джерела фінансування та інші моделі управління, тому дуже важливо, щоб норма, яку ми запроваджуємо для узгодження фінансового законодавства, не породжувала непередбачений правових наслідків для організацій, які взагалі не мають жодного стосунку до сек’юритизації.

Ми вже мали масштабні зміни  в регулюванні непідприємницьких товариств у 2025 році. Законодавство тільки почало пристосовуватися до нової моделі корпоративного управління, а тепер ми знову втручаємося в ту саму статтю Цивільного кодексу. Такі рішення мають ухвалюватися із повним розумінням  їхньої дії на всі відповідні правовідносини, а не лише на один новий сегмент фінансового ринку, а то знову так буде, що наприймаємо, а через деякий час прийдеться знову все переголосовувати, тому що в окремих моментах воно буде недієздатним.

Другий момент. Правова визначеність обов’язків посадових осіб. Запропонована комітетом редакція передбачає, що права та обов’язки посадових осіб непідприємницьких товариств визначатимуться в установчих документах з урахуванням положень цивільного законодавства. Але тут необхідно забезпечити чітке співвідношення між вимогами закону та положеннями статуту. Ми не можемо допустити, щоб ключові гарантії незалежного, належного управління залежали виключно від того, як конкретна організація сформулювала установчі документи. Водночас неможна створювати ситуацію, коли керівник юридичної особи не може наперед визначити повний обсяг своїх обов’язків. Для фінансових платформ це є особливо важливо і особливо суттєво. Посадові особи можуть управляти структурами, через які проходять значні кошти, і їхні рішення будуть впливати на права інвесторів і кредиторів.

Тому цей закон мав би забезпечувати достатньо виважені правила щодо повноважень, добросовісності, конфлікту інтересів та відповідальності. Спеціальний Закон про сек’юритизацію вже містить відповідні приписи, а наше завдання зараз не створити паралельне регулювання, яке буде складно узгодити з цими нормами. Правда, мені дуже цікаво, чи хтось взагалі розуміє, про що ідеться в цьому законопроєкті, коли вони будуть тиснути кнопку. Тому що таке враження, що чекають команди зверху, а далі під козирок говорити є до виконання.

Насправді це дуже важливий законопроєкт, який може створити або гарні умови для роботи фінансової системи, або, навпаки, створити величезну кількість проблем. Але більшості людей в цій залі, я бачу, на це начхати. Добре, рухаємося далі. Для тих, хто нас дивитись зокрема в трансляції і хто намагається зрозуміти, що ж зараз буде голосувати Верховна Рада. 

Третій пункт. Це є відповідальність посадових осіб за завдані збитки. І це є одна із найважливіших і найболючіших тем. Комітет пропонує закріпити в Цивільному кодексі, що особливості відповідальності посадових осіб непідприємницьких товариств за шкоду, завдану товариству або його кредитору, встановлюються законом.

На перший погляд ми так бачимо, що це ніби логічне формулювання, але відсилання до спеціального закону саме собою не усуває усіх питань щодо співвідношення загальних і спеціальних правил відповідальності. Необхідно, щоб у правозастосуванні чітко розрізнялися об’єктивний фінансовий ризик, добросовісне управлінське рішення та дії вини керівника, які насправді намагалися запобігти збиткам, тому що жоден фінансовий інструмент не гарантує повної відсутності втрат. Якщо б вартість активів зменшилася через економічну кризу, війну  чи інші не залежні від керівника обставини, це є одна ситуація. Але якщо посадова особа приховала інформацію, перевищила повноваження, діяла в конфлікті інтересів або навмисно спричинила шкоду інвесторам, це вже зовсім інша ситуація. І в спеціальному законі ці відмінності вже враховано. Важливо, щоб загальні норми Цивільного кодексу не створювали суперечливого тлумачення. Сумлінний керівник має розуміти межі своєї відповідальності, а особа, яка свідомо зловживає своїми повноваженнями, не повинна отримати можливість уникнути відповідальності через певну юридичну колізію.

Четверте. Реальний захист кредиторів та інвесторів. Ми повинні пам’ятати, заради чого взагалі створюється цей механізм. Сек’юритизація  вона працюватиме тільки тоді, коли інвестори будуть довіряти правилам, за якими залучаються чи повертаються їхні кошти. Властиво тут те, на чому постійно наполягає «Європейська солідарність». Мають бути чітко прописані прозорі і зрозумілі правила, які не трактуються залежно від ситуації, яка буде вигідна владі чи комусь із гравців на ринку. Закон про сек’юритизацію вже передбачає відокремлення активів, спеціальні правила управління ними та відповідальність посадових осіб перед власниками відповідних цінних активів, цінних паперів. Але зміни до Цивільного кодексу мають бути юридично узгодженими з цими положеннями. Дуже важливо уникнути неоднозначності щодо того, хто має право вимагати відшкодування, за яких  обставин виникає відповідальність посадової особи і як співвідносяться  права товариства та його кредиторів. Адже навіть за наявності формальних гарантій правова невизначеність може призвести до надзвичайно тривалих судових спорів. А це означає додаткові витрати, затримки з поверненням коштів і ризики для інвестиційного середовища. Ну, створення додаткових ризиків для інвестиційного середовища – це насправді критична ситуація, тому що нам зараз потрібні будь-які додаткові можливі фінансові вливання, щоб наша фінансова система вистояла. Україні потрібен фінансовий ринок, який працюватиме не лише на механізм залучення коштів, але й механізм ефективного захисту законних прав його учасників.

Наступне, п’ятий момент. Це є узгодженість законодавства і підготовка його до практичного застосування. Основний Закон про сек’юритизацію набирає чинності 1 липня 2027 року, тобто наразі у нас є певний час для завершення і підготовки нормативної бази. Але цим часом треба скористатися належним чином. Має бути забезпечена узгодженість Цивільного кодексу, законодавства про ринки капіталу та спеціальних норм про діяльність фінансових платформ. І має бути зрозуміло, які положення застосовуються безпосередньо, які регулюються спеціальним законом, а які потребують підзаконних актів. Ми не повинні перекладати невирішені законодавчі суперечності на суди, регуляторів, бізнес і громадян, і особливо коли  йдеться про запровадження нового фінансового інструменту, який мав би працювати на довгі роки.

Я б хотіла наголосити, що розвиток ринку капіталу, поява нових інструментів фінансування та залучення інвестицій для української економіки – це правильний напрям. Але підтримка реформ не означає, що парламент повинен погоджуватися з будь-якою редакцією законодавчих змін. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли з 1465 правок комітет пропонує врахувати лишень 4. І при цьому йдеться не про якусь там декларацію чи політичну заяву, а йдеться про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Цивільний кодекс України – це основа величезної кількості правовідносин, і кожне формулювання в ньому має своє значення. Помилки в таких положеннях не зникають після голосування, вони  потім з’являються в договорах, в конфліктах між учасниками, в судових спорах, в рішеннях, що безпосередньо впливають на майнові права людей. І саме тому ми наполягаємо на змістовному розгляді поправок та юридичній визначеності  законодавства.

Мене, чесно кажучи, абсолютно вкурвлює оця от ситуація, коли ти працюєш, подаєш поправки, намагаєшся долучитися до того, щоб законодавство було чіткіше, зрозуміліше і не було там жодних двозначностей, а просто на комітеті вирішують, що нікому ці поправки не потрібні і їх навіть не потрібно обговорювати, розглядати.

А зараз я би дуже просила телеканал «Рада» показати пусту залу, в якій зараз обговорюються ці поправки. Так, можливо, законопроєкт є непростий, так, можливо, в цьому законопроєкті є не так багато речей, які зрозумілі для широкого загалу, але депутати мали би бути тут. І, чесно кажучи, чому я маю такий тривалий виступ? Він тривалий не тому, що мені хочеться говорити 30 хвилин про ці всі речі, пояснюючи, а зокрема тому, що в мене більше немає можливості поставити кожну правку на врахування, щоб депутати її почули і щоб у мене була можливість, щоб хоч одна правка мала нагоду бути прийнятою у цій залі. Це загалом ненормальна практика.

І от нещодавно повернувшись із Страсбургу із засідань Європарламенту, і на зустрічах «слуги народу» розказують як опозиція блокує роботу, як страшно працювати, коли обстрілюють Верховну Раду, як нам треба перейти на якусь там незрозумілу програму, як нам треба голосувати під землею.

Та, товариство, відійдіть, будь ласка, щоб я хоча б головуючого бачила! Це просто фантастична ситуація: в пустому залі стати отак і затулити повністю.

І в цій ситуації, коли ми, дійсно, можемо зараз працювати, тривоги немає, над нами нічого не літає, але чи можлива робота Верховної Ради саме ось в такому режимі? Ні. В мене таке враження, що ніхто не хоче працювати, ніхто не хоче слухати про проблеми, нікому нецікаво, які ті чи інші зміни пропонуються у депутатських правках. Якщо ви, товариство, практикуєте спамити щось, то в даному випадку, як і у попередньому законопроєкті, не було поправкового спаму з  нашої сторони. Але ви навіть не спробували розібратися в тих поправках, які ми запропонували.

Насправді це є все ганебна ситуація, абсолютно неприйнятна для воюючої держави. І коли біля цього законопроєкту пишеш, що це вимоги МВФ і так далі, що це є потрібно, щоб ми отримали те чи інше фінансування, так ось вам, як залежить на фінансуванні, ось вам, як залежить на тому, щоби працювала система, ось вам, як залежить на тій самій сек’ютиризації, щоб були прозорі, зрозумілі і недвозначні правила для роботи фінансового ринку. Насправді вам нічого не залежить.

Я не буду говорити  30 хвилин, я завершую зараз. Але просто ганьба цьому парламенту, і це є ваш вибір свідомий. Ви ганьбите державу на міжнародній арені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  3 хвилини – Железняк. Потім 30 хвилин –  Ар’єв.

Ар’єву спочатку? Хорошо, будь ласка, Ар’єв тоді. Мені все рівно, як скажете. Володимир Ігорович, ваші, будь ласка, 30 хвилин. До 30. Будь ласка.

 

14:54:31

АР’ЄВ В.І.

Дякую, пане Голово. В принципі, я думаю, що ми зараз говоримо не про політичні речі, а про виживання країни. І це законопроєкт, який стоїть серед переліку необхідних для прийняття для того, щоб виконати маячки Міжнародного валютного фонду. А для того, щоби ми виконали маячки міжнародного валютного фонду, від  того, чи ми це зробимо залежить в тому числі і фінансування країни.

Проте, на превеликий жаль, я зараз спробую все одно викласти свою думку, але, на жаль, її ніхто чути не буде. Або буде чути кілька народних депутатів, яким цікавий сам предмет законопроєкту. Тому що в мене враження, що цікавіше сидіти в буфеті, гуляти у дворі на Грушевського, 5, виходити на перекури, аніж розмовляти про те, за якими правилами буде жити країна.

Я лише зараз хотів би звернути вашу увагу на шість блоків ризиків цього законопроєкту. І я не буду зараз економити час, тому що я мушу зазначити свою позицію і позицію фракції «Європейська солідарність» з цього приводу.

Законопроєкт 1575, він насправді займає небагато місця, але його наслідки можуть виходити далеко за межі фінансового ринку. Він змінює статтю 85 Цивільного кодексу, яка регулює непідприємницькі товариства, тому оцінювати цей документ потрібно одночасно з двох позицій: чи допомагає він запустити сучасні фінансові інструменти і чи забезпечує правову визначеність для інших організацій. Моя позиція така. Мета законопроєкту заслуговує на підтримку, проте запропоноване правове рішення потребує змістовного доопрацювання перед остаточним ухваленням.

Спочатку поясню, для чого цей законопроєкт потрібний. Сек’юритизація дозволяє залучати фінансування під грошові потоки від фінансових активів, наприклад, кредитів. Облігації з покриттям передбачають додаткове забезпечення вимог інвесторів спеціальним пулом активів. За належного регулювання ці інструменти можуть розширити можливості довгострокового кредитування.

У даному випадку для таких операцій законодавство передбачає спеціалізовані платформи фінансування. Вони мають статус окремої організаційно-правової форми непідприємницьких товариств. Саме для узгодження їхнього правового режиму із Цивільним кодексом і подано цей законопроєкт. Однак підтримка розвитку фінансового ринку ще не означає, що будь-яке формулювання, подане тут, є вдалим.

Що змінилося до другого читання? Офіційна порівняльна таблиця містить 1465 поправок. Від «Європейської солідарності» подано 251. Комітет врахував аж 4, з яких 3 – редакційно, все решта – в смітник. І, в принципі, ми зараз так само відхиляємо всі поправки в смітник просто без обговорення у порожній залі, де немає просто навіть кому голосувати. Тут не те, що 226, тут 50 голосів навряд чи набереться, навіть якщо всі натиснуть зелену кнопку.

Врахована поправка номер 1 викладає законопроєкт у новій редакції. Поправка 92 додає до обов’язків посадових осіб, також їхні права. Тут можна дуже багато поправок різних говорити, вони уточнюють текст. Проте головне питання щодо сфери застосування цього законопроєкту залишається невизначеним. Отже, пішли по групах.

Перший і найбільш суттєвий ризик – це надмірно широке охоплення змін.

Назва законопроєкту говорить про сек’юритизацію, натомість його положення стосуються непідприємницьких товариств загалом. На цю невідповідність звернули увагу і Головне науково-експертне управління, і Головне юридичне управління Верховної Ради. Отже, йдеться про зауваження, яке зберегло актуальність і після другого читання.

У таблиці були конкретні спроби виправлення, деякі поправки пропонували прив’язати спеціальні правила відповідальності саме до посадових осіб СПФ. Але комітет, ясна річ, рекомендує їх відхилити. Я оцінюю цей ризик як високий за масштабом можливого впливу. Загальна норма може зачепити громадські об’єднання, благодійні організації та інші непідприємницькі товариства з іншою метою діяльності, іншою системою управління. Водночас ця редакція сама по собі не встановлює автоматичної особистої відповідальності кожного керівника за борги організації. Небезпека полягає у широті формулювання та можливості неоднаково тлумачити.

Другий ризик – це дублювання чинних норм і невизначеність їх співвідношення. За висновками експертних управлінь, стаття 99 прим. Цивільного кодексу вже визначає обов’язки посадових осіб товариств та їхню відповідальність. Ідеться зокрема про добросовісне управління, дотримання повноважень і відшкодування завданих товариству збитків. Спеціальна відповідальність керівників СПФ також уже передбачена статтею 9 Закону про сек’юритизацію. Тому законодавець має пояснити, яку саме прогалину закриває додаткове положення статті 85 Цивільного кодексу.

Дублювання необов’язково створює пряму суперечність, але воно ускладнює відповідь на практичне питання: яку норму застосовувати, якщо загальне спеціальне регулювання сформульовані по-різному?

Наслідками можуть стати довші судові спори, додаткові  витрати та менша передбачуваність відповідальності. Цей ризик я оцінюю як суттєвий і правозастосовний.

Третій ризик – розмитість між законом та установчими документами. Проєкт передбачає визначення прав і обов'язків посадових осіб в  установчих документах з урахуванням цивільного законодавства. Статут повинен конкретизувати повноваження, проте обов'язкові законодавчі  стандарти відповідальності мають залишатися зрозумілими незалежно від якості статуту.  Можлива ситуація, коли кредитор посилається на закон, а керівник – на вузько виписані внутрішні обов'язки. Що ж тоді  відбувається? Спір тоді додатково зосереджується на тому,  що саме було доручено посадовій особі. А по суті вийде тупик. Проєкт прямо не дозволяє скасувати законом установлені обов'язки через статут,  однак чіткіше розмежування зменшило б  простір для таких спорів.

Для невеликих організацій  можливі також витрати на перевірку статутів, внутрішніх положень і договорів з керівниками. Сам текст законопроєкту не встановлює загального строку обов'язкової перереєстрації, тому  стверджувати про неминучу масову перереєстрацію підстав немає. Але в законопроєкті відповідні поправки знову ж таки не були враховані.

Четвертий ризик стосується захисту кредиторів і доведення шкоди. Відсилання до закону щодо особливостей відповідальності ще не є завершеним механізмом отримання компенсації. Для ефективного захисту потрібно розуміти, хто має право звертатися з вимогою, які обов'язки порушені, як доводяться вина і причинний зв'язок та як розмежовуються втрати товариства і втрати кредитора. Зокрема слід уникнути подвійного відшкодування однієї економічної втрати через різні позови.

Цей законопроєкт щойно перерахованих процедур докладно не встановлює. Частина відповідей міститься в загальному законодавстві та спеціальному законі, саме тому їх узгодженість необхідно перевірити до ухвалення. Практичний наслідок нечітких правил може бути двостороннім. Потерпілий не отримає ефективного захисту або керівник буде змушений захищатися від необґрунтованих вимог.

П'ятий блок ризиків. Це ризики відповідальності керівників СПФ та реальності компенсацій. Тут важливо врахувати запобіжники спеціального закону. Його стаття 9 передбачає відповідальність за винні рішення, дії або бездіяльність. Вона також захищає керівника, який діяв добросовісно, розумно та відповідно до встановлених правил. Цей захист не поширюється, зокрема, на умисел, грубу необережність і порушення вимог щодо конфлікту інтересів. Тому твердження про повну безкарність керівників було б необґрунтованим. Залишається практичне питання доказування: необхідно забезпечити доступ до документів, фіксацію управлінських рішень і можливість установити причину втрат.

Передбачене законом страхування відповідальності є можливим, а не загальнообов’язковим. Отже, навіть виграний позов не завжди означатиме фактичне отримання цієї компенсації. А якщо так, то навіщо ми пишемо цей законопроєкт, якщо він в цьому питанні буде неробочим? Це вже не перший раз, коли Верховна Рада приймає законопроєкти, які начебто і повинні регулювати щось, але в результаті вони не працюють. Я нагадаю лише законопроєкт про обіг криптоактивів. Як попереджали, що він неробочий, так воно і сталося. Але це ризик – це, що я описав в цьому блоці, - реалізації спеціального режиму, який треба врахувати разом із цим законопроєктом.

Ну, і шостий блок: фінансові та системні ризики. Сек’юритизація не усуває ризик неповернення кредитів, вона змінює структуру його розподілу. Облігації з покриттям також залежать від якості активів, ліквідності та належного управління. Залишаються ризики завищеної оцінки забезпечення, пов’язаних осіб, недостатнього розкриття інформації та втрати вартості активів. В умовах війни особливе значення мають пошкодження майна і погіршення платоспроможності боржників. І ці ризики належать передусім до ширшої реформи, а не безпосередньо створюються двома змінами статті 85 Цивільного кодексу. Відповідно законопроєкт сам по собі не гарантує ані дешевої іпотеки, ані певного обсягу інвестицій, або беззбитковості цінних паперів. Результат залежатиме від нагляду, прозорості та виконання спеціального закону.

І ще один дуже важливий чинник, на якому я хочу особливо увагу звернути. Це часові, бюджетні та процедурні ризики. Прив’язки набрання чинності до спеціального закону є позитивним рішенням. Основна частина закону має запрацювати з 1 липня наступного року, до цього часу треба бути готовим з усіма підзаконними актами й абсолютно всім учасникам ринку.

Бюджетний комітет визначив, що цей законопроєкт не впливає на показники бюджету, але це не виключає організаційних витрат учасників або непрямих наслідків ширшої реформи. Підстав говорити про встановлення цим проєктом державної гарантії немає.

І щодо процедури. Велика кількість відхилених поправок сама по собі не доводить порушення Регламенту, бо вирішальним є зміст. Проте у цьому випадку відхилено абсолютно конкретні пропозиції, що усували надмірну широту норми. Ми робимо все про все, а потім виявиться, що воно не працює, якщо його не конкретизувати, не виписати, якщо це не програти, якщо можна так сказати, у конкретних випадках, які робляться у форматі ділової гри для того, щоб зрозуміти, як буде це застосовуватися. Проте це є стиль роботи нинішньої Верховної Ради уже восьмий рік, коли пишуться законопроєкти дуже широкі, потім дискреційні повноваження надаються уряду, а неконкретність законопроєктів, які стають законами, призводить до того, що вони не працюють. Принаймні не працюють з тою метою, з якою були написані.

Отже, давайте підсумуємо, я хочу сказати, що пропоную в даному разі. По-перше, обмежити спеціальне регулювання потребами СПФ або чітко обґрунтувати необхідність змін для всіх непідприємницьких товариств.

По-друге, прямо узгодити статтю 85 зі статтею 99-1 прим. Цивільного кодексу та статтею 9 спеціального закону.

І по-третє, забезпечити зрозумілі підстави вимог кредиторів, правила доказування та розмежування відшкодовування.

І по-четверте, зберегти узгоджений початок дій законів і підготувати необхідні механізми їх виконання уже на етапі підготовки саме цього законопроєкту. Було би добре.

Колеги, Україні, дійсно, потрібні інструменти довгострокового фінансування. Довіра до них починається з простих передбачуваних правил. І саме тому пропоную підтримати мету цієї реформи і було би добре доопрацювати цей законопроєкт по суті, що закон має чітко визначати коло осіб, яких він стосується, він має захищати потерпілих і дозволяти добросовісним керівникам розуміти межі своєї відповідальності. Тобто він має чітко застосовуватися у кожному випадку із передбачених. Ми в цьому законопроєкті, на превеликий жаль, цього не маємо.

Але я ще раз хочу звернути увагу на те, наскільки цікаво народним депутатам України, які ухвалюють рішення, послухати дискусію, хай, можливо, вона і вузькопрофільна, хай, можливо, вона і стосується фінансів, але давайте все ж таки згадувати, фінанси – це те, з чого живе країна, і від якості, прозорості й ефективності роботи всіх підприємств залежить в тому числі і наповнення бюджету. Я думаю, тут не треба проводити спеціальні зв’язки між цими двома явищами. Тому було би добре, якби все ж таки Верховна Рада слухала і, головне, навіть на етапі комітетів народні депутати не формально ставилися до поправок як для якогось сміття, яким закидали, а нарешті почали їх читати, розуміти, обговорювати, тому що без цього ми будемо робити помилки. Якщо ми не будемо по-серйозному розглядати законопроєкти, якщо ми не будемо чути один одного, то Верховна Рада припинить бути як парламент тим ситом, яке зазвичай зберігає правила життя держави, які називаються законами, від дуже великої кількості помилок.

Тому я просто не розумію, чому ми ставимося настільки формально до обговорення поправок, чому ми ставимося настільки формально до обговорення законопроєктів. В принципі, найбільша робота відбувається в комітетах. Але в комітетах виходить у нас, якщо ми бачимо по кількості врахованих поправок і відхилених, це профанація. Так само, як профанація в нашій судовій системі, де на тисячу вироків буває лише кілька виправдальних. Так само воно і у Верховній Раді – на тисячу поправок буває кілька врахованих. Ну, так же бути не може, що всі поправки відбуваються абсолютно, вони є абсолютно неприйнятними. Повинно ж бути раціональне зерно. Для цього треба єдине, що почати чути один одного. Чути один одного. А не просто так, що якщо це подає «Європейська солідарність», значить, не можна, а якщо це поправка по дзвінку з Офісу Президента, можна її навіть не читати.

 Тому, шановні колеги, я вважаю, що ставлення до, нехлюйське ставлення до розгляду законопроєкту, особливо в другому читанні, на всіх його етапах, воно призводить потім до великих проблем у їхньому застосуванні. А потім не дивуйтеся, що в МВФ нам скажуть: вибачте, а що ви там наприймали?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі, будь ласка, ні-ні, у мене зараз Железняк, 4 хвилини. (Шум у залі)

Що-що? А, замість 20 – 5 хвилин. Да? Добре-добре, я почув. Ну, я просто пообіцяв Ярославу 4 хвилини і далі вам дам, ви наступна будете. Добре?

Значить, дивіться, у нас іде так: Железняк – 4 хвилини, після цього Геращенко буде 5 хвилин, після цього Соболєв – 5 хвилин, далі Герасимов – 120, Іонова – 10. Так? А ви, а потім ви. Ну, можна і так.

Тоді давайте так: Железняк – 4 хвилини... Дев’яносто п’ять хвилин – ваша любіма цифра, да? Добре, Артур Володимирович, я обов’язково її впишу. А ще, знаєте, я видам окрему книгу, яка буде називатися «Парламентські філібастери», от все, що було більше 15 хвилин, видамо великою книгою. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, далі  Железняк – 4 хвилини.

 

15:13:35

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Стара військова мудрість гласить: хто не годує свою армію, буде обов’язково годувати чужу. І є таке відчуття, що уряд теж читав цю мудрість тільки до слова «годує», тому годує нас всіх лише обіцянками. За останні тільки два роки влада 53 рази обіцяла збільшити зарплату нашим військовим, ми 21 раз продовжували воєнний стан, ми 11 разів під час повномасштабного вторгнення змінювали бюджет, але результату для військових там немає, нуль гривень підвищення зарплати. Напевно, у влади такий результат виходить тільки по боротьбі з корупцією, там теж поки що, на жаль, нуль.

І давайте чесно, бійці вже не слухають і не вірять тим словам і тим обіцянкам, які зараз лунають. Натомість їх родини рахують копійки і, на відміну від уряду, якимось чином у них бюджет сходиться, хоча в нашій державі там, де військовий – це головна людина для держави, має бути зовсім інакше. Ми маємо думати першими за них, так щоб вони на фронті навіть не задумувались про те, що зараз їх родини відчувають потреби на необхідне.

 Влада роками говорила, що грошей на підвищення зарплат військовим немає, розповідала, що немає ресурсу, то ж ми з командою сіли і порахували і знайшли в бюджеті 200 мільярдів без нових податків лише для збільшення зарплат військовим. Треба було скоротити лише зайві видатки, популізм і ряд корупційних статей. Вони шукали поки кому пообіцяти, а ми шукали разом з командою гроші для того, щоб знайти можливість підвищити нарешті зарплати військовим. І їх знайшли. У них апарат і міністерство, у нас бажання і переконання в тому, що це треба зробити, тому що гроші в країні є, немає бажання у влади спрямувати їх на підвищення зарплат військовим. І я вдячний тому, що на бюджетному комітеті моя і колег правка 1279 була прийнята одноголосно. Це те, що ми як парламент маємо і можемо зробити.

Зараз цю естафету ми маємо передати уряду, проголосувати в цьому залі конституційною більшістю і показати, що це не просто доручення від парламенту уряду, а єдина непохитна і обов’язкова вимога для виконання –  підтримати збільшення зарплат у військових. І далі з середи ми передамо цю задачу для уряду, і я прошу вас так само наполегливо вимагати виконання цієї норми. Ще раз, про збільшення зарплат військовим хоча б на 20 відсотків.

Тому що попри всі 53 обіцянки поки що ані ця зала, ані уряд не спромігся це зробити за час повномасштабного вторгнення жодного разу. А вибір насправді дуже простий: або годувати свою армію, або годувати чужу. Я сподіваюсь, ми всі оберемо точно перший варіант.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, далі у нас Геращенко Ірина Володимирівна – до 5 хвилин. Будь ласка. Потім Соболєв Сергій Владиславович – до 5 хвилин. І далі там, я так розумію, Іонова  буде – до 10 хвилин і Артур Володимирович – з рекордом філібастера у Верховній Раді.

Будь ласка.

 

15:17:33

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні українці! Черговий законопроєкт, в якому не враховано жодної поправки «Європейської солідарності». Для нас це принципово, тому що насправді для нас важливо, аби кожен законопроєкт не лише за назвою, а за змістом відповідав європейським стандартам. Але, очевидно, що ключова битва цього тижня в парламенті відбудеться навколо проєкту бюджету на  27-й рік. І соромно говорити про те, що на шостому майже році війни повномасштабної у нас країна тримається на героїзмі Збройних Сил, які є головним дипломатом, головним утримувачем української державності, але при цьому на жодну копійку в державному бюджеті не піднімається грошове забезпечення для військовослужбовців. Бюджетний комітет лише дав доручення уряду щось там подивитися, переглянути. Але уряд годує обіцянками військових, яким навіть на інфляційну цю маржу не переглядали грошове забезпечення всі ці роки.

Наша команда знайшла 500 мільярдів гривень в проєкті бюджету, які треба перерахувати на потреби Збройних Сил України.

З чого їх взяти, ви запитаєте. Два мільярди в нас залишається на телемарафон. Я сподіваюся, вчора всі бачили чергову теплу ванну Зеленського імені каналу «1+1» в цьому марафоні, де жодного питання про мобілізацію, про ситуацію на фронті, про ситуацію в освіті, про ситуацію в медицині, про ситуацію на прифронтових територіях. Така тепла ванна, все добре, виключно там знову нарікання на наших міжнародних партнерів, що не так допомагають, нарікання на внутрішні там якісь проблеми, жодної відповідальності за майже вісім років власного президентства. 

Так само у нас величезні проблеми сьогодні є з регіонами. Просто влада пограбувала фактично, і «слуги» щодня за це голосують, місцеві  громади, у них забрали ПДФО. А зараз уряд в стилі команди Лазаренка, Януковича, Азарова ще заблокував місцеві бюджети через казначейство, і за кожен платіж треба дзвонити в Київ, домовлятися, виклянчувати. Вибачте, ми зробили реформу децентралізації, сильні регіони – це бюджетна незалежність. Такого не може бути, що у нас громади збирають податки, але не мають права потім ними розпоряджатися.

І в цьому бюджеті залишається так само неповага до місцевих громад, на яких сьогодні перекладають все: і вимогу піднімати зарплати в сфері культури, що важливо, але дайте ж субвенцію тоді, і вимогу спонсорувати цей популістський абсолютно проєкт безкоштовного харчування для всіх дітей, в той час, коли діти прокурорів і суддів точно ланч-бокс з дому можуть отримати, і інші абсолютно нецільові видатки, які неможливі під час воєнного стану.

Тому наша команда, ну просто апелює до Голови Верховної Ради, до, ну, тут немає до кого серед «слуг» апелювати. Я не знаю, як ви їздите в ваші округи. Я не знаю, коли ви востаннє зустрічалися з виборцями, з українцями, аби почули, що про вас думають сьогодні люди, які чудово усвідомлюють, що в бюджеті на наступний рік не переглянуті пакети Національної служби здоров’я. Тобто не буде збільшена зарплата цим нещасним медсестрам, які отримують 12 тисяч гривень, санітаркам – 8 тисяч гривень, хірурги – 20 тисяч гривень. Там нічого не переглянуто. Ані у сфері культури, тому що це перекладається на місцеві бюджети. І, ключове, там ані копійки не передбачено на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців.

Ви розумієте, що в такій ситуації ми можемо просто втратити українську державність? В армії потрібна мотивація: це і терміни служби, це черговість і ротації, щоб не так було, що одні на передовій вже п’ять років, а інші весь час в тилу, але вважається, що вони видатні. У нас половина блогерів Банкової, знаєте, ходять в орденах і медалях, і в камуфляжі, і вони учасники бойових дій, а далі печерського кола нікуди не виходили в розвідку, ви розумієте. Все це потрібно негайно припиняти. І тому наша команда просто апелює до виборців, до українців, цей тиждень ключова битва в парламенті – це бюджет, там немає жодного справедливого рядка.

Я хочу звернути увагу там на ще одну дуже важку проблематику. Ті кошти, які виділяються начебто на закупівлю зброї, так більшість з них іде на одну пригодовану Банковою фірмочку, яка виробляє дрони, які потім не злітають, розумієте. І на це йдуть такі ж видатки, як на ракетну програму. Хоча всі удари по законним воєнним цілям на території Росії робляться за рахунок ракетних програм тих самих «нептунів», які почали впроваджувати за попередньої команди, за нашої команди. От це все потребує парламентського…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, до 5 хвилин. Далі Іонова, я так розумію, буде, і потім – Герасимов.

Будь ласка, Сергій Владиславович.

 

15:22:52

СОБОЛЄВ С.В.

Дякую, пане головуючий. Я не буду використовувати 5 хвилин, я внесу пропозицію і обґрунтую її. Моя пропозиція є наступна. Ми не можемо голосувати цей закон в цілому. Моя пропозиція, коли ми завтра це будемо розглядати, проголосувати його в повторному другому читанні. І це не тому, що така кількість правок була подана, не всі їх врахували, а тому що, на жаль, зміни у 95 статтю Цивільного кодексу, і ми це дуже довго дискутували на комітеті профільному з питань правової політики, охоплює набагато ширше коло, ніж те, що планувалося внести саме по неприбуткових господарських товариствах. І в такий спосіб фактично розширили настільки межі 95 статті, яка стосується набагато ширшого кола суб'єктів  і прибуткових, і інших товариств, а крім того ще і завуалювали там дуже серйозну норму, яка дозволяє проводити корпоратизацію через систему, яка запропонована, власне, в цій статті.

Саме тому для того, щоб уникнути корупційних ризиків, для того, щоб не допустити розширення 95 статті на всі існуючі, а не ті, які лише подаються, моя пропозиція буде, і це пропозиція нашої фракції «Батьківщина», фактично перенести це голосування на завтра, бо я так розумію, сьогодні його не буде. І проголосувати на повторне друге читання, і врегулювати саме в  цій частині 95 статтю Цивільного кодексу. Інакше хаос і нерозбериха, яку ми отримаємо, якщо проголосуємо цю норму ніби у вузькому розумінні, але для широкого кола суб'єктів, фактично приведе до дуже поганих наслідків і небезпечних. Ось, власне, пропозиція, з якою я вийшов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Іонова. Будь ласка, до 10 хвилин. І потім бенефіс.

 

15:25:04

ІОНОВА М.М.

Дякую дуже. Шановні колеги, мені здається, коли ми переходимо до обговорення законопроєкту 15175, назва гарна – сек’юритизація, дійсно, там сама мета законопроєкту, вона не погана, але здається давно не було у нас з вами фінансових пірамід «МММ», вже забули ми про це. Піраміди Міндіча, «карфагенів», «Династія», «Форрест Гампів», «Оманів» були, а з «МММ» ми вже давно забули, тут нам нагадують.

Чому є ризик виникнення фінансової піраміди? Найбільше занепокоєння викликають наступні такі сценарії. Тому що коли передача проблемних кредитів до цих кредитних спілок, і якщо у портфелі багато кредитів, які не обслуговуються, реальна вартість забезпечення може вийти значно нижчою від номінальної.

Також у даному законопроєкті існує непрозора оцінка активів, і інвестор може купити цінні папери, не усвідомлюючи реального рівня ризику. Перекредитування теж, якщо погашення старих зобов’язань фактично залежатиме від постійного залучення нових інвесторів теж виникає такий ризик оцієї піраміди, моделі піраміди фінансової. І існує так само конфлікт інтересів, де банк, оцінювач, управитель активів, пов’язані інвестори можуть мати таку економічну зацікавленість у завищенні вартості портфеля.

Тобто, мені здається, що мої колеги вже зазначали, що так само існує недостатній незалежний контроль, особливо, наприклад, такі випадки, коли ризики накопичуються поза балансом банку і належного нагляду за ними немає. І тобто хто у нас в кінцевому випадку нестиме ці збитки, якщо передані банку кредити виявляються неповерненими. Тобто чи це буде банк, чи це буде спеціалізоване товариство, чи це будуть інвестори, чи, в принципі, держава, особливо тоді, коли у нас бюджету категорично не вистачає, і тому, скажімо так, питання чи допускається використання державних гарантій або кошти державних банків для покриття цих збитків.

Що, скажімо так, важливо і які є ризики в даному законопроєкті? Те, що 28 квітня 2026 року прийнятий Цивільний кодекс України в першому читанні, і тому, скажімо так, важливо, щоб у цих законопроєктах треба напрацювання слід викладати, які є вже в першому читанні в кодексі, а не в чинному, який незабаром втратить чинність, якщо буде прийнятий у другому читанні.

Друге. Зміни, які пропонуються до тексту саме частини другої статті 85 Цивільного кодексу України, зачіпають питання саме регулювання корпоративного управління всіх непідприємницьких товариств, прав і обов’язків посадових осіб таких товариств та відповідальності посадових осіб непідприємницьких товариств. Тобто зважаючи на Цивільний кодекс, визначає загальні засади створення та діяльності цих юридичних осіб приватного права і особливості корпоративного управління цих товариств, зокрема  тих, що відповідно до Закону України про сек’юритизацію та облігації з покриттям, створену як спеціалізовану платформу фінансування за законодавством України з метою здійснення цієї сек’юритизації або з метою відокремлення активів покриття у процесі емісії облігацій з покриттям,  мають бути врегульовані в законі, який якраз і визначає правовий статус такого товариства, а не в Цивільному кодексі України.

І третій момент, що теж вже мої колеги зазначали, що з точки зору саме юридичної техніки пропозиції і доповнення приписів до Цивільного кодексу України несуть під собою ризик зміни саме структури та логіки викладення приписів Кодексу освіти, його триваючої рекодифікації.

Четверте, на що хотіла би звернути увагу, це пропоновані доповнення до Цивільного кодексу України, які, скажімо так, виглядають зайвими, оскільки особливості відповідальності посадових осіб непідприємницького товариства за шкоду, завдану порушенням їх обов’язків відповідному товариству, встановлюється законом і теж вже врегульовано частиною четвертою статті 99-1 Цивільного кодексу України, якою визначено відповідальність посадових осіб непідприємницького товариства за недотримання фідуціарних обов’язків. На нашу думку, важливо і оптимально щоб всі ці правові особливості відповідальності посадових осіб були встановлені у спеціальному законі, що відповідно і реалізовано у статті 9 Закону України про сек’юритизацію та облігації з покриттям.

І так само, якщо ми з вами подивимося, ознайомимося з висновком Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради, то так само вони пропонують відхилити законопроєкт 15175, тому що, дійсно, є ці негативні моменти, що стосуються правової невизначеності, ризик недостатньо чіткого розмежування відповідальності, і так само є питання і щодо захисту кредиторів, і щодо узгодженості законодавства. Тобто комітет Верховної Ради так само раніше рекомендував доопрацювати, але ми бачимо, що, скажімо так, не прийнялись і правки «Європейської солідарності», і чомусь на саме ці виклики не захотіли давати відповіді.

Хотілось би, щоб все ж таки враховувалися саме ну такі  технічні і так само висновок Головного юридичного управління, депутати ознайомлювались, тому що  все ж таки вони роблять дуже фахові експертні висновки, враховуючи цю базу законодавства України.

Просили би так само, чому ми завжди наголошуємо в наших виступах про те, що, знаєте, ми з вами розглядаємо різні законопроєкти, але от ми сьогодні говорили з вами і про державне управління, і про публічне управління, і про конкурси, відповідні правила, але чомусь ми забуваємо про інші наші зобов'язання в рамках Fundamentals на нашому євроінтеграційному шляху. Тобто конкурси для держслужбовців якось ми обговорюємо і відновлюємо, а чомусь про конкурс для Генеральної прокуратури України, ми про це забуваємо, так? І знову ж таки питання: чи у нас уже просто, знаєте, немає людей, які хочуть іти і працювати в Генеральній прокуратурі України, чи розуміють, що шлях їх завершується десь у Відні і їм дозволяють перетнути кордон і не нести жодної відповідальності? Хоча я впевнена, що, як і в будь-якій іншій правоохоронній системі, є ті ідеологічні прокурори, які хотіли би працювати точно на захист держави, а не на захист тих чи інших «династійних» або там конвертаційних центрів і все інше.

Шкода, що ми не чуємо, дійсно, от ми чуємо тільки скандали в інформаційному полі, але, на жаль, ми не чуємо результати, і тільки бачимо, як учасники цих корупційних скандалів або виходять під заставу, або далі продовжують працювати в парламенті, або їм дають можливість втекти за кордон.

Повертаючись до законопроєкту, наголошую, що нам дуже прикро, коли ми, фракція «Європейська солідарність», працюємо над поправками, які дійсно вдосконалюють текст законопроєкту, ми завжди звертаємо на юридичну невизначеність в тих чи інших нормах законопроєкту, і чомусь нас ігнорують. Ну, дуже шкода, хотілося б, щоб все ж таки ми професійно опрацьовували і враховували наші правки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, і завершальний виступ. Замість своїх поправок всіх, і це вже буде завершальний виступ на сьогодні, і ми після цього... Але я ще запитаю: хтось ще буде наполягати на своїх поправках після виступу шановного Артура Володимировича? Ніхто. Тобто залишається тільки виступ Артура Володимировича.

Будь ласка, Артур Володимирович. Скільки вам часу потрібно? До 5 хвилин, так? Будь ласка, Артур Володимирович, до 5 хвилин. І голосувати за цей законопроєкт вже будемо завтра, шановні колеги.

 

15:34:48

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні українці, в парламенті країни, яка воює, кожного дня мають розглядатися переважно, я не кажу виключно, переважно законопроєкти, які стосуються підтримки Збройних Сили України і інших формувань сектору безпеки і оборони. Але, на жаль, у нас розглядається що завгодно, окрім того, щоб підтримувати, реально підтримати діями Збройні Сили України. На жаль, цей порядок денний формує монобільшість пана Зеленського. Опозиція, на жаль, не може вплинути на це, тому що, шановні українці, вам для розуміння: те, які закони будуть стояти і голосуватися в цьому залі, визначає виключно монобільшість Зеленського, якої насправді не існує. І дуже давно вже, декілька років, вони самостійно не можуть зібрати голоси на підтримку того чи іншого законопроєкту, але не хочуть це визнавати і тягнуть країну в прірву.

Що стосується законопроєкту цього про сек’юритизацію. Слово гарне, питань нема. Перекредитування, як в Америці, – питань нема. Тільки не забувайте про Lehman Brothers і 2008 рік. Але є декілька «але», і отут, ви знаєте, до «слуг народу», мабуть, не треба говорити, тому що вони все рівно нічого не читають і не хочуть розуміти. Я буду говорити до українців. Чи є якісь позитивні норми в цьому законопроєкті? Так, є, є, але, на жаль, у ньому також дуже багато, я хочу так м’яко сказати, неправильного. Ну, наприклад, чому цим, тобто сек’юритизацією буде займатися не державна структура? Це хто ж під себе її формує і хоче зробити? Це вам перше таке кляте питання. Бо зараз, коли не вистачає грошей, за словами Прем’єр-міністра, критично і в нас катастрофа з грошима, створювати нові структури, які будуть якось фінансуватися, щось робити, – ну, виглядає як мінімум дивно.

Наступне. Щоб ви розуміли, ця структура отримає право забирати, – і це суть сек’юритизації, – неліквідні активи в банків, потім під них випускати емісію цінних паперів і продавати їх людям. Якщо буде гарна реклама, як в «МММ» в 90-их, хто пам’ятає, якщо будуть красиві картинки, то, на жаль, мені здається, тут дуже високі ризики того, що команда Зеленського знов надурить людей і збере гроші для покриття власних помилок.

А чи є гроші в державі? Ви знаєте, хоча Прем’єр-міністр каже, що з грошима катастрофа, я з ним не зовсім погоджуюся. Тому що «Європейська солідарність», ретельно проаналізувавши бюджет країни на наступний рік, знайшла, що там чи хочуть вкрасти, чи хочуть серед своїх роздати, свої – це судді, прокурори, тилові силовики, ДБР, так от, серед своїх роздати чи вкрасти вони хочуть більше 500 мільярдів гривень. І коли ви кажете, що не вистачає грошей на військових, то, вибачте, чи хрестик, чи труси, як в тій відомій приказці, ви спочатку подивіться на цей бюджет, в якому залишилися і «Вовина тисяча» – 35 мільярдів, на хвилиночку, залишилися всі кешбеки, залишилися «тисячовесни» незрозумілі, які дуже скандальні, залишилися чекапи, які, може, у мирний час і були б нормальною ініціативою, але не тоді, коли війна, широкомасштабне вторгнення. Знаєте, коли у вас горить хата, то не час фарбувати паркан. Тому завтра під час обговорення бюджету на 2027 рік я ретельно пройдуся по цих 500 мільярдах і розповім українцям, де команда Зеленського збирається красти.

Щиро вам дякую.

 

15:39:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дуже дякую за це дуже професійне обговорення цього питання. Питання, які сьогодні піднімалися, надзвичайно важливі для сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям. Я думаю, що вони суттєво покращать цей законопроєкт, за який ми будемо голосувати завтра.

Шановні колеги, я хочу запитати, чи є ще в когось бажання виступити замість своїх поправок? Немає. Чи бажає ще хтось поставити свої поправки, які були не враховані, а відхилені комітетом? Ні.

Далі, будь ласка… Ніхто не бажає, так? Далі, чи бажає хтось на підтвердження? Ні. Тоді до закону голосування перейдемо завтра.

А сьогодні, шановні колеги, я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Працюємо разом на благо України. Слава Україні!