Засідання 1 (продовження)

 

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

16 жовтня 2026 року, 10 година 30 хвилин

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

10:29:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні колеги, з невеликим запізненням через тривогу, але ми переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Шановні колеги, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Сергій Федорович Корецький та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески)

Відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Шановні колеги, сьогодні 30-та річниця з дня створення Конституційного Суду України. Саме 16 жовтня 96-го року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Конституційний Суд України». Вітаємо суддів та працівників Конституційного Суду України з цим днем та бажаємо плідної діяльності на благо держави. Привітаємо Конституційний Суд! (Оплески)

Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває 1 тисяча 696 день рішучого опору  повномасштабній збройній навалі Російської Федерації. Кожен день цієї агресивної війни забирає людські життя, Україна втрачає своїх захисників і захисниць. Від російських ударів гинуть мирні жителі, зокрема діти. За кожною втратою людська доля, біль рідних і пам'ять, яку ми зобов'язані зберегти. Ми пам’ятаємо кожного і кожну, хто відав життя за свободу,  незалежність, територіальну цілісність нашої держави, а також усіх невинних жертв російської агресії.

Прошу вшанувати світу пам'ять хвилиною мовчання. Вічна пам'ять.

(Хвилина мовчання) 

Прошу сідати.

Що у вас, Ярослав Іванович? З процедури, я сподіваюсь? Тільки з процедури, бо я вимкну.

 

10:33:37

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Виключно з процедури. Пане головуючий, тільки що в парламенті була зареєстрована Постанова 16160, автором якої є я і ще 62 народних депутати, без виключення, від всіх фракцій і груп. Вчора, позавчора питання рішення Кабінету Міністрів щодо змін порядку бронювання піднімали так само на трибуні парламенту майже всі народні депутати з різних фракцій. Я не буду ставити зараз на голосування поставити цю постанову, розуміючи те, що її треба підготувати. Але у мене звернення і прохання до Прем'єр-міністра, до членів Кабінету Міністрів. Це не тільки позиція народних депутатів, це позиція бізнесу, аналітичних центрів, місцевого самоврядування і, головне, енергетиків та оборонно-промислового комплексу. Зупиніть це рішення, проведіть консультації і після цього приймайте фінальний документ.

Дякую.

 

10:34:38

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Що з процедури, я так і не зрозумів.

Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться «година запитань до Уряду». На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду». За пропозицією депутатський фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про державну політику у сфері освіти і науки в умовах дії воєнного стану.

 Пропонується наступна послідовність проведення «години запитань до Уряду»: доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій і груп з відповіддю на них – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього).

Перед початком «години запитань до Уряду» звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також до народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі з прямою трансляцією. У зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації.

Нагадую, відповідно до частини третьої статті 229 Регламенту Верховної Ради України під час проведення «години запитань до Уряду», шановні колеги, можуть порушуватись лише питання з визначеної теми.

На трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповіді на запитання запрошується міністр освіти і науки України Андрій Петрович Бутенко. До 10 хвилин, будь ласка.

 

10:36:15

БУТЕНКО А.П. 

Доброго дня, шановний пане віцеспікере! Доброго дня, шановний пане Прем'єр-міністре! Доброго дня, шановні народні депутати! Це моя перша «година запитань до Уряду» на посаді міністра освіти і науки України. Розраховую на відкритий діалог.

Питання освіти і науки неможливо вирішувати без парламенту, без громад, без дискусій і без пошуку правильних відповідей. Цей навчальний рік проходить в надскладних умовах. Атаки на заклади освіти тривають регулярно, ворог свідомо обрав освіту мішенню точно такою ж, як енергетику, як критичну інфраструктуру, і ми маємо це розуміти. Попереду складна зима, і саме в цих умовах ми маємо забезпечити стійкість і якість української освіти. Доповімо, що ми зробили, де залишаються проблеми і що ми плануємо робити.

Цьогоріч навчання розпочало близько 3 мільйонів 400 тисяч дітей. На початку жовтня майже 70 відсотків шкіл працювали очно, понад 19 відсотків в Україні працює у форматі змішаному, або 11 відсотків також дистанційно. Через посилення атак школи змушені змінювати своє навчання. Це, мабуть, один зараз з головних викликів для всієї освіти. Очікувати, що ситуація буде швидко повертатися назад, нам не доводиться.

Тож звертаюся до всіх народних депутатів, звертаюся до всіх керівників обласних військових адміністрацій, управлінь освіти. Ми відкриті для пошуку рішень. Міністерство освіти розробило алгоритми дій, сценарій, як можна діяти в таких складних умовах, і бачимо позитивні результати в багатьох регіонах.

Наведу приклад. Сімдесят п’ять відсотків шкіл Київщини вже перейшли на змішаний формат із заздалегідь прогнозованими сценаріями. На превеликий жаль, інший момент, 16 лише відсотків  це зробили в Києві. Але ми в постійному діалозі, я особисто зустрічався з директорами шкіл, з управліннями освіти, ми тримаємо цей діалог і, впевнений, що швидко будемо змінювати. Тож закликаю всі громади працювати над пропрацюванням чітких алгоритмів, як діяти в цей момент. Нам треба вчитися у прифронтових регіонів, у них великий досвід, вони працюють так вже багато років. Всім непросто, вчителям непросто, я їм дуже дякую, що під обстрілами вони продовжують роботу, давайте їх разом підтримаємо.

Якщо ми говоримо про школу, одним з наших пріоритетів є патріотичне виховання, виховання громадянина України у наших школах і в закладах вищої освіти. Наразі ми системно розвиваємо оновлену програму «Захист України». Вона працює на практичні навички: домедичну допомогу, орієнтування на місцевості, керування дронами, робота в команді, розуміння ризиків, які навколо. Наразі розгорнуто понад тисячу осередків «Захисту України». Ми охопили понад 80 відсотків наших старшокласників. Завдання цього року: стовідсоткове охоплення наших старшокласників по всій країні.

Але говорити лише про «Захист України» тут недостатньо. Ми працюємо над тим, щоб інтегрувати у наші освітні програми, історію, літературу і навіть там, де це неочевидно елементи патріотичного виховання, щоб наші діти розуміли, хто вони, що є їхня Батьківщина, і за що борються наші воїни. Наша мета: патріотичне виховання в усіх елементах нашої освіти.

Я ще раз хочу подякувати в цих складних умовах за самовідданість всім українським педагогам. Хочу подякувати Верховній Раді за постійну підтримку саме з цього питання.

Стосовно організації складного навчання. Буквально вчора уряд прийняв протокольне доручення до керівництва обласних військових адміністрацій щодо посилення контролю, адаптації освітнього процесу до цих умов, а також про пошук можливого використання приміщень в установах, організаціях, що знаходяться поруч з навчальними закладами, які б могли посилити спроможність шкіл і навчальних закладів до навчання дітей під час тривог.

Саме наша співпраця є запорукою, я маю на увазі, парламент, уряд і громади. Я наведу декілька простих прикладів. Проблемна ситуація у нас на прифронті. Місто Краматорськ. Школи пошкоджені, знищені, навчання стає практично неможливим. Багато шкіл змушені призупинити свою діяльність. Серед них, на жаль, школа Героя України Чубенка. Для нас це важливо, щоб школа Героя України існувала. Тому ми приклали всі зусилля, особисто неодноразово спілкувався з мамою і вчителькою цієї школи, із мамою героя. Працювали з обласною адміністрацією. І прискорено шукаємо місце для відновлення роботи цієї школи, яку тимчасово призупинили, діти і вчителі приєднані до декількох сусідніх шкіл, які також вже, на жаль, працюють дистанційно. Ми розуміємо.

Ситуації в інших регіонах вирішуємо спільно також із народними депутатами. Наприклад, декілька тижнів тому з народним депутатом Сушком зупинили закриття ресурсного центру на Волині.

Укриття. Інша важлива проблема. Вісімдесят два відсотки наших учнів і вихованців садків зараз охоплені укриттями. Але давайте будемо відверті, розділяти укриття для того, щоб укритися від ворожої атаки, і укриття, щоб в ньому можна було продовжувати навчання. Сорок два відсотки шкіл можуть продовжувати навчання під час тривоги, а не лише укрити дітей, і 44 відсотки шкіл. Нам є де працювати, і уряд тут продовжує свою роботу. Минулого року було виділено 6 мільярдів гривень на підтримку цих проєктів, 1 мільярд вперше виділений в Україні на дитячі садки. 131 проєкт почав роботу, 13 уже завершено, понад 40 зараз на етапі закінчення. Гнучкість організації навчального процесу і спільна робота – запорука нашої сильної  освіти в цих непростих умовах.    

Вже традиційно в ці тижні ми всі говоримо про стійкість на період осінньо-зимового періоду. Країна-терорист посилює обстріли енергетики, і це, очевидно, заторкне і освітні заклади. Що уже зроблено? Завдяки підтримці партнерів, спільній роботі уряду  і громад понад 9 тисяч шкіл, а це 87 відсотків шкіл із усієї кількості і понад 90 з тих, що працюють зараз в очному або змішаному форматі, мають джерела живлення, щоб функціонувати понад 8 годин. Це генератори, це енергетичні стійки, це сонячні панелі. На енергетичну стійкість уряд зараз виділив 500 мільйонів гривень і додатково 1,5 мільйона отримали прифронтові регіони, на кожен регіон, де освітнім закладам дісталося по 420 тисяч на підготовку до зими в межах програми ЮНІСЕФ. Нам важливо, щоб школи були готовими до зимового періоду і були також і осередками стійкості для громади, бо освіта – це більше чим просто навчання дітей.

Наступна тема – підтримка освітян. З 1 вересня зарплата освітянам була піднята ще на 20 відсотків після підвищення на 30 відсотків 1 січня. Уряд затвердив нові  схеми посадових окладів.  Важливо, що ми не просто збільшили на 20 відсотків, ми збільшили гарантовану частку виплат, підвищений посадовий оклад, він впливає на всю заробітну плату, бо до нього додаються за вислугу років доплати, інші, інші  види. Ми зберегли також доплату в 2 тисячі 600 гривень для всіх педагогів, які працюють на прифронтових територіях. Нові схеми окладів  допоможуть нашим вчителям зараз в цей непростий період. Але ми не зупиняємося, ми плануємо і далі продовжити цю роботу і разом з комітетом напрацьовуємо різні варіанти підвищення заробітної плати на рівні законів, і шукаємо інші варіанти.

З 1 вересня у межах реформи шкільного харчування в Україні стартувала велика реформа шкільного харчування. За ініціативи першої леді Олени Зеленської ми почали великий проєкт. Цей проєкт не просто про соціальну допомогу дітям, цей проєкт про зміну мислення, цей проєкт про зміну підходів. Ми хочемо всі разом, щоб наші діти мали нові харчові звички, знали, що таке здорове харчування, знали, як правильно розподілити його на своїй тарілці. Це все навички, які вивчаються з дитинства.

Наразі проєкт почав свою діяльність. Чи є в ньому проблеми? Очевидно. Тому за дорученням уряду ми почали разом із Держпродслужбою, Державною службою якості, Міністерством економіки моніторити виконання для того, щоб допомогти громадам, підтримати громади, знайти ті чи інші  недоліки і виправити їх. Наразі в межах перевірки було перевірено понад 5 тисяч 600 шкіл. Понад 95 з перевірених шкіл повністю відповідали вимогам. Є недоліки, які стосувалися питної води, сезонного меню, але ми над ними разом і працюємо.

Колеги, хочу зазначити, що ми провели велике опитування, в ньому взяло понад 35 тисяч учасників освітнього процесу: батьків, дітей, вчителів шкіл. І понад 80 з них задоволені, як реалізується реформа в їхній школі, якістю харчування, смаком харчування, часом цього харчування.

Колеги, я хочу вам перш за все подякувати за постійну підтримку, за співпрацю із комітетом. І хочу наголосити, що успіх нашої освіти у спільній співпраці громади, уряду і парламенту. Ще раз хочу  подякувати всім нашим освітянам, що в цей непростий час вони тримають освітній фронт.

Готовий відповісти на ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Андрій Петрович. (Оплески)

Переходимо до запитань від фракцій і груп. Прошу представників фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми «години запитань»: 1 хвилина – на питання і 2 хвилини – на відповідь. Звертаю увагу народних депутатів на те, що під час цієї сесії питань/відповідей не перекривати доступ до міністрів, членів уряду, заступників, пана Прем’єр-міністра, дати можливість відповідати і чути питання, і відповідати, і цивілізовано вести цю дискусію.

Будь ласка, Колтунович, «Платформа за життя та мир».

 

10:47:00

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний Олександр Сергійович. Шановний пане міністре, в проєкті бюджету на 2027 рік на сферу освіти передбачено 328 мільярдів гривень, з них 3,7 мільярда гривень – на укриття, це десь приблизно 1,12 відсотка від загального бюджету вашої галузі. При цьому в минулому році на укриття передбачалася цифра 6 мільярдів гривень, точніше, в цьому, а в наступному буде на 38 відсотків менше. Зважаючи на ті статистичні дані, які оприлюднило Міністерство освіти і науки, що 82 відсотки мають доступ до укриттів, хоча ця цифра, на мій погляд, є дискусійною, вона не корелює з тими даними, які ми отримуємо з регіонів, цифра у 42 відсотки, що можуть продовжувати, ви, власне, її сьогодні озвучили, навчальний процес, чи не варто нам і надалі збільшувати видатки за статтею укриття в закладах освіти для того, щоб ця цифра зросла до 100 відсотків? І які розрахунки МОН має для того, щоб ми перед Мінфіном підняли це питання?

Дякую.

 

10:48:15

БУТЕНКО А.П. 

Дуже дякую за запитання. Запитання надзвичайно важливе. Укриття і безпека наших дітей є безумовним пріоритетом для всього нашого уряду. Ми розуміємо, що показники бюджету формувалися в умовах компромісу, коли є планування, і намагаємося закрити всі соціальні потреби різних галузей.

Що конкретно до укриттів. Минулого року на укриття було, дійсно, виділено шість мільярдів гривень. Цього року в проєкті бюджету було закладено менше, але ми вже працюємо із комітетом Верховної Ради, і так само ми працюємо зараз із нашим Міністерством фінансів у пошуку можливих резервів для підвищення цієї суми для того, щоб покрити необхідну проблему і потребу.

Де виникають потреби і де виникають проблеми? Колеги, ви мусите розуміти, я впевнений, що ви це розумієте, будучи на місцях, що кожне протирадіаційне укриття, а саме такі будуються за державний кошт, будуються довгий час, як правило, це до двох років. І тому крива  використання субвенцій, вона не є лінійною і не зростає одночасно, вона коливається від сезонів і вона змінюється.  Ми плануємо наступного сезону перш за все підхопити ті будівництва, які були розпочаті у 25-му, в 26-му роках, такі тривають, для того щоб ми не просто починали нове укриття і звітували про те, що всі ми разом знайшли можливості почати нове укриття, а ми мали вже закінчені об’єкти, які  б допомогли нашим дітям навчатись у безпечних умовах.

Ворог поруч. І навіть після перемоги чи якоїсь домовленості про перемир’я він залишиться поруч, і, очевидно, нам потрібно розвивати багаторічні програми на десятиліття будівництва укриттів в мистецьких закладах, в закладах освіти і культури. Тому ми зараз в пошуках відповіді на це питання і сподіваємось, що знайдемо його разом з депутатами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна. «За майбутнє». 

 

10:50:06

СКОРОХОД А.К.

Після мого виступу в середу по морській галузі до мене не подзвонив і не підійшов, мабуть, тільки лінивий. Я  дуже вдячна за це, але не треба до мене нікого присилати, я і на сьогодні розумію, що розхитувати ситуацію всередині країни під час війни не треба. Я щиро вдячна за призначення профільного заступника по морській галузі, який провів зустрічі, який пообіцяв, що він викорінить всю ту корупцію, яка є на сьогоднішній день. Я щиро вдячна за професійну людину, яку призначили на це місце.

В мене два питання. Перше. Коли будуть звільнені всі ті корупціонери в мarad.

І друге питання. Скажіть, для чого ви створюєте, пане Прем’єр-міністр, нову наглядову раду в АМПУ, яка там абсолютно непотрібна, і для чого нам чергова годівниця для тих, хто нічого не робить? І коли буде ліквідована рада в УДП, яка теж не відіграє жодної ролі, тільки пилить бюджет?

 

10:51:18

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Доброго дня. Дякую за запитання. Прошу міністру Калашнику слово.

 

10:51:22

КАЛАШНИК М.В.

Дякую за звернення. Дякую за високу оцінку роботи нашої команди, міністерської. Дійсно, роботи багато, і ми будемо виконувати її якнайкраще. В частині звільнення корупціонерів всі звернення, ініціативи, вся інформація, яка отримується з джерел, з засобів масової інформації, від депутатських звернень, спрямовується для перевірки статусу, чи дійсно це підтверджується, до правоохоронних органів для проведення об’єктивних розслідувань. Якщо виходить інформація, що людина може бути причетною до корупції, її відсторонюють, як відбулося з керівником Адміністрації судноплавства. В частині створення наглядової ради АМПУ – це обов’язок держави, який передбачений Законом «Про управління об’єктами державної власності», і відповідно підзаконні акти. Тому ця робота проводиться, і завдання міжнародних наших партнерів для того, щоб держава ставила цілі в особі міністерства, наглядова рада контролювала ефективність їх виконання, а саме керівником, який проводить щоденну роботу на місці.

Тому ще раз дякую за високу оцінку, роботи багато, і ми неодмінно з нею справимося якнайкраще, прислухаючись до порад і експертів зовні, і в комунікації з народними депутатами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Європейська солідарність», Максим Саврасов.

 

10:52:38

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Артуру Герасимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.

 

10:52:44

ГЕРАСИМОВ А.В.

Питання до Сергія Федоровича Корецького. Перше: як уряд планує закривати бюджетну діру, про яку говорив і Зеленський, і міністр фінансів, використовуючи такі слова, як фінансова катастрофа? Ви кардинально обмежуєте видатки, і, тим не менше, в бюджет наступного року ви знову заклали свої піар-проджекти, типу кешбеків, скринінгів, дорожнього «крадівництва» і підвищення зарплат тиловим силовикам. Конкретне питання: чи виключите ви ці безглузді зараз трати з бюджету на наступний рік?

Друге. Принцип верховенства права, боротьби з корупцією є одним із умов надання Україні європейського кредиту в 90 мільярдів євро. Коли уряд подасть законопроєкти, необхідні для виконання пакету «Качка - Кос»? Перш за все, точна дата, коли уряд внесе законопроєкт про реформу ДБР.

І наостанок. З цієї трибуни уряд доповідав, що з електрикою все буде окей, але в реальному житті не так. Питання третє, дуже просте: чому ви досі не побудували і не захистили альтернативні шляхи доставки електроенергії?

Дякую.

 

10:53:50

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Дякую за запитання.

По порядку. Про фінансову ситуацію розділіть, будь ласка, на дві: 26-й і 27-й рік. Тому що ви все звели в одне ціле. Я, користуючись можливістю, хочу подякувати всім народним депутатам, які цього сесійного тижня голосувати за надважливі закони. Щира вдячність, дякую, що ви дослухались, дякую, що ми спільними зусиллями в діалозі знайшли рішення, компроміси і проголосували.

Що це означає на ділі? Це відкриває нам можливість для оформлення необхідних документів, подачі в Єврокомісію і до кінця року отримання частини, – підкреслюю, це дуже важливо, – лише частини тих коштів, які вкрай необхідні для закриття фінансового дефіциту 26-го року. Тому ми потрохи починаємо відпускати всі ті, були які кошти тимчасово призупинені, з надією і розумінням, що гроші надійдуть частково за проголосовані закони, і з надією на те, що наступні сесійні тижні будуть рівно такими самими конструктивними і якісними, і результативним.

І що точно можу сказати, що немає жодної зупинки, жодних невиплат по сектору оборони, як і обіцяли. Тому є стриманий оптимізм, що спільними зусиллями ми це все доробимо в 26-му році. Уряд виконав всі без виключення обіцянки. До 15 жовтня, я особисто тут обіцяв, що до 15 жовтня постанови, регламентні документи, резолюції тощо, все буде зроблено, і воно зроблено. Тепер залишилися законопроєкти, які спільними зусиллями ми маємо з вами зробити. З приводу тепер Качка-Кос плану і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже, да, в наступник циклах відповідей.

Юрченко, «Відновлення України».

 

10:56:04

ЮРЧЕНКО О.М.

Андрію Петровичу, вітаю вас у парламенті. Хочу зазначити, що урядом заблоковано гроші громад на рахунках казначейства. В результаті страждають критичні статті видатків, у тому числі й освіта.

Наприклад, у деяких громадах припинено підвіз дітей до школи, що фактично ставить під загрозу взагалі весь освітній процес. Ситуація насправді є критичною. Крім того, після інтенсивності дронових ударів зросла, і нерідко заклади освіти отримують пошкодження вікон, даху. Як це ремонтувати? Кошти заблоковані. А це речі, які по суті зупиняють освітній процес. Рішення з цих питань потрібно робити терміново. Чи відомо міністерству про такі випадки і яка їх кількість? Що робити, щоб забезпечити ці критичні статті видатків і відповідно сам навчальний процес?

І, звичайно, питання так само до Сергія Федоровича. Коли буде зняте блокування? Як він бачить функціонування громад за відсутності грошей?

Дякую.

 

10:57:13

БУТЕНКО А.П.

Дякую за запитання.

Колеги, щойно Сергій Федорович уже піднімав це питання. Ми всі чудово розуміємо ту економічну ситуацію, в якій зараз країна, і призупинення певних платежів викликані ситуацією, яку кожен з вас чудово знає, і я ще раз принагідно від всієї нашої команди хочу подякувати за конструктивну співпрацю і те, що парламент підтримав усі необхідні євроінтеграційні законопроєкти, для того щоб ми отримали кошти і, як сказав Сергій Федорович, ми маємо оптимістичні прогнози, стриманий оптимізм, що незабаром, отримавши відповідні надходження, ми зможемо розблокувати ці моменти.

Стосовно реалізації освітньої діяльності зараз там, де виникають проблеми. Перш за все, ми на постійному зв’язку з головами ОВА і профільними заступниками, там, де виникають ці проблеми, а вони там виникають. Там, де обласна військова адміністрація швидко втручається, вони застосовують зараз резерв, щоб не зупинити підвезення дітей до шкіл, хоча такі випадки нам відомі. Відповідно там, де зараз зупинилося і обласна військова адміністрація вирішує питання з використанням резервів пального для забезпечення шкільних автобусів, ми рекомендуємо зараз використати дистанційну форму.

Я починав свій виступ з того, що ми зараз живемо в непередбачуваних умовах. Кожен ранок ми починаємо з якоїсь екстраординарної ситуації. І Міністерство освіти на початку навчального року вийшло з рекомендаціями, де запропонувало низку сценаріїв, як може діяти школа  в тих чи інших екстраординарних умовах. Ми хочемо, щоб школи мали напрацьовані ці сценарії, відпрацьовані, і кожен ранок не починався з нуля, з пошуку відповіді. Перехід на дистанційну форму з використанням, можливо, платформи «Всеукраїнська школа онлайн», коли є проблеми з перебоєм з інтернетом, а і це може бути. Ми запропонували варіант, як можна навчати і дистанційно, і в укриттях, і якщо сталася халепа, перейти на день-два чи скільки потребує, чи на конкретний урок на доопрацювання на Всеукраїнську школу онлайн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Голос». Давидюк.

 

10:59:23

ОСАДЧУК А.П.

Передайте слово Давидюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Давидюк Микола, будь ласка.

 

10:59:29

ДАВИДЮК М.І.

Дякую, шановний Олександр Сергійович.

Для українців освіта – це цінність, в той час як для росіян освіта – це загроза. І саме тому ці маргінали завдають геноцидальних просто ударів по нашій системі освіти, по книгах. Нагадаю, знищено 13 мільйонів книг. Завдають ударів по наших школах і завдають ударів по наших університетах.

І тут до вас, пане міністре, запитання. Які механізми підтримки прифронтових і переміщених університетів наразі використовуються, які з них дають результат? Чи вдалося стабілізувати їхнє фінансування, зберегти викладацькі команди та, власне, історія щодо підтримки вступу?

Дякую.

 

11:00:14

БУТЕНКО А.П.

Дякую за запитання надзвичайно важливе. Колеги, сьогодні у нас вся розмова йде про те, як нам знайти механізми вирішення проблем, викликаних війною. І ми працюємо над цим, і найкращий результат ми  можемо показати у комбінації декількох рішень. Перш за все це адресна фінансова підтримка прифронтових громад і прифронтових закладів освіти. Я говорю зараз як і про школи, так і про університети. Ми запровадили зокрема і іншу річ – це так званий прифронтовий коефіцієнт при вступі до закладів вищої освіти, що зараз працюють на прифронтових територіях.

 У 25-му році прифронтові та переміщені університети отримали додатково 450 мільйонів цільової допомоги, в 26-му році вони мають 10 відсотків до фінансування типового. Тобто вони, як і всі, отримують по формулі, але плюс 10 відсотків до інших університетів. Наш проєкт, про який щойно згадав, про коефіцієнти підвищення, дозволили декільком прифронтовим громадам стати лідерами з набору у цьому році. Тобто якщо ми дивимося на п’ятірку, ми бачимо, що там три прифронтові громади, це три прифронтових регіони, це Харківщина, це та сама Одеса. Тобто це спрацювало.

Чи є проблеми? Звичайно. Ми хочемо і далі продовжувати підтримку як адресно-фінансово, так і знаходити інші підтримуючі механізми, щоб університети працювали, школи працювали. Нагадаю, що у нас зараз для вчителів, шкіл, які працюють на прифронті в складних умовах, є окрема доплата 2 тисячі 600 гривень щомісяця додаткової оплати.

Ще маємо окремі проєкти для прифронту, що стосуються наукової підтримки. У 26-му році нами було передбачено 100 мільйонів гривень на конкурс наукових проєктів саме для прифронтових університетів. Для нас це є надзвичайно важливим пріоритетом, тому що там не має зупинитися життя, ворог хоче нас вижити звідти, а освіта – це один з тих якорів, який тримає свідомих, сміливих українців у своїх містах...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Довіра», Вельможний.

 

11:02:22

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Пане Прем'єр-міністре, переселенці не можуть жити в реєстрах та програмах, їм потрібне житло, їм потрібні квартири. Скажіть конкретно, скільки родин ВПО у 2027 році реально отримають ключі від житла? Коли запрацює прозора загальна державна черга? І чи зможе кожна людина побачити в ній своє прізвище? Якщо уряд не може назвати кількість квартир і родин, тоді що саме фінансується, житло для людей чи чергова державна програма? Назвіть одну цифру, скільки родин ВПО отримають ключі від житла до кінця 2027 року?

Дякую за повну відповідь.

 

11:03:13

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Прошу передати слово міністру Безгіну.

 

11:03:16

БЕЗГІН В.Ю.

Доброго дня, колеги. Дякую, пане Прем'єре. Дякую, пане Вельможний. Що стосується проєкту бюджету на 27-й рік. У випадку житла для ВПО, коли ми кажемо про наших представників з тимчасово окупованих територій, я думаю, що вас здебільшого турбує саме це, то в даному випадку ми розраховуємо зараз на кошти міжнародних партнерів, і, власне, зараз ми з боку уряду ведемо перемовини щодо додаткового внеску на 70 мільйонів євро. Звісно, що цього недостатньо для повного обсягу черги. Але по черзі давайте більш детально. В цьому році ми покрили, на превеликий жаль, трошки більше ніж 3 тисячі 200 родин, вичерпавши ті кошти, що були закладені в державному бюджеті, коли ми кажемо про програму ваучерів ВПО з ТОТ. Так само ми ведемо перемовини про додаткове фінансування з боку Світового банку і по цій програмі.

Але ми з вами прекрасно знаємо, що поточна черга згідно з поточного регулювання, вона включає в себе тільки дві категорії: це безпосередньо учасники бойових дій ВПО з ТОТ, і це люди, які, власне, набули ушкодження внаслідок цих бойових дій. Щодо включення всіх категорій ВПО в безпосередньо цю чергу, ми наразі ведемо внутрішні консультації. Але треба чесно зважувати, що наявного фінансового ресурсу в державному бюджеті для того щоб забезпечити всіх, станом на зараз недостатньо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Слуга народу», Захарченко.

 

11:04:35

ЗАХАРЧЕНКО В.В.

Прошу передати слово Ковальчуку Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ковальчук.

 

11:04:42

КОВАЛЬЧУК О.В.

Доброго дня, шановний пане міністре, шановні колеги! Дякую, по-перше, міністерству за провадження розпочатих реформ в освіті і науки в ці складні періоди військового часу.

У мене два коротких запитання. Перше. Без розвитку сучасної науки жодна європейська країна не може бути повноцінною і такою, яка заслуговує на повагу і розвиток. Які конкретні кроки сьогодні застосовані або передбачені Міністерством освіти і науки для підтримки української науки?

І друге. Підвищення зарплат вчителям – це дуже важливий і правильний крок. Водночас ми чуємо сигнали від громад про те, що субвенцій не вистачає і часто приходиться застосовувати або використовувати гроші місцевих бюджетів. Які програми на міністерство уряд планує для того, щоб підтримати і вчителів, і не навантажувати наші громади?

Дякую.

 

11:05:48

БУТЕНКО А.П. 

Дякую за запитання. Наука є одним із пріоритетів нашої діяльності, тому що ми розуміємо, що розвиток будь-якої держави, нації, неможливий без наукового фундаменту. Це, мені здається, ніким не може дискутуватися. І зараз ми робимо всі кроки для того, щоб наша наука переорієнтувалася на обороноздатність і технологічну незалежність нашої країни і стала допомогою нашій економічній стабільності і нашим захисникам.

Цього року ми впровадили низку масштабних ініціатив, зокрема 3 мільярди гривень спрямували на нову базову модель фінансування науковців за результатами їх діяльності, всіх інститутів і інституцій, хто в цьому працює. Додатково 1 мільярд гривень – на створення оборонних дослідницьких центрів у провідних університетах України, для того щоб вони працювали саме на наших захисників і разом з тим напрацьовували свої нові наукові школи або посилювали старі. Триста мільйонів додатково спрямували на прикладні розробки безпекового сектору, коли безпековий сектор безпосередньо працює з нашими науковцями.

Окремо 200 мільйонів спрямували на  національну систему дослідників для додаткової індивідуальної підтримки кожного дослідника, який бере участь і показує власні індивідуальні гарні показники.

Більше того, 100 мільйонів гривень ми не тільки запроєктували, а й реалізували з прифронтовими університетами, щойно про це згадував. Ми спеціально виокремили прифронтові університети, оскільки розуміємо важливість розвитку науки і там.

Окремий проєкт для нас – це підтримка аспірантів. Але не просто масово, а за їхніми окремими досягненнями. Це проєктна аспірантура для хіміків, фізиків, біологів, кого нам не вистачає.

Стосовно другого вашого запитання. Наприкінці вересня уряд прийняв відповідну постанову, яка змінила  заробітну плату, де...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Батьківщина», Волинець.

Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

 

11:08:02

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Насамперед, пане Прем'єр-міністре, дякуємо вам, що вчора уряд нарешті призначив профільного заступника міністра освіти, який буде займатися саме школами, шкільною освітою. Це дуже важливий сигнал, бо саме він по посадових обов’язках має займатись тим, про що говорив в доповіді міністр, про харчування, організацію шкільного навчання тощо.

У мене, пане міністре, до вас два питання. По шкільному харчуванню. Ініціатива, погоджуюся з вами, позитивна. Але 50 гривень виділяє держава в день на харчування учня, решту – територіальна громада. Є  проблема, дайте доручення новопризначеному профільному заступнику, хай розбереться. Не всюди є обладнання, кухарі за 9 тисяч гривень зарплати  працювати не можуть тощо.

І друге. По вищій освіті. Наглядові ради, які обирають ректора. Чи цей експеримент буде продовжений? І де там європейськість?  Є проблема, треба дати  колективам обирати ректорів, як було раніше.

 

11:09:11

БУТЕНКО А.П.

Дякую за запитання. Дякую.

Колеги, як я вже казав, реформа харчування надзвичайно об’ємна, велика і вона тільки на своєму початку, ми бачимо ті чи інші проблеми і, зокрема, про яку ви сказали. Держава виділяє по-різному, в залежності від категорій учнів, дійсно, від  50 до 65 гривень, решта суми йде підтримкою з громад. І ми бачимо дуже різні ситуації, коли це надзвичайно велика підтримка від громади, коли є інші спроможності. Тому ми вивчаємо зараз можливості для можливого перерахунку, перерозподілу. Ну, пробачте, йде тільки п’ятий тиждень цієї реформи, є над чим працювати, і дякуємо за підказки, будемо на це звертати увагу.

Але зверніть увагу ще раз, що мета реформи не просто похарчувати дитину, хоча зараз в цих умовах це надзвичайно важливо, наша мета =   показати шлях до здорового харчування, показати, що це має змінити цілі  наступні покоління.

Стосовно вашого другого запитання. А, пробачте, я повернусь до першого, ви сказали про харчоблоки. Ми наразі зробили величезні кроки разом з нашими європейськими партнерами до модернізації харчоблоків. Понад 2 тисячі проєктів реалізовано, коли це побудовані гарні сучасні харчоблоки з новим обладнанням, які часто можуть забезпечувати не лише цю школи, а декілька шкіл навколо. Є гарні приклади, які ми також будемо підтримувати  спільно з європейськими партнерами. Це фабрики-кухні, які забезпечують одну або навіть декілька громад. Одна із них уже функціонує зараз у Бучі, точно така будується на прифронті.

Щодо рад. Експеримент закінчився вчора, уряд заслуховував результати цього експерименту. Я хочу зразу заспокоїти всіх, це експеримент для того, щоб визначити його сильні або слабкі сторони. Експеримент тривав трохи більше року, трохи менше двох років, і його результати оцінювати в проміжних етапах от що він точно провалився або точно досяг успіху, як на мене, заздалегідь. Поки ми виставили на громадське обговорення проєкт про продовження ще на два  роки цього експерименту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, записуємося на друге коло запитань від фракцій і груп, ще пару питань зможемо задати.

Юрченко, будь ласка, «Відновлення».

 

11:11:39

ЮРЧЕНКО О.М.

Тищенко Микола Миколайович, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Миколайович.

 

11:11:46

ТИЩЕНКО М.М.

Чотириста мільйонів гривень щороку, стільки держава втрачає на землях оборони. А це зарплати військових. Шановні колеги, коли ми шукаємо кожну гривню для армії, держава може щороку недоотримувати 400 мільйонів гривень через непрозоре використання земель оборони. За офіційними даними 2021 року, йдеться про 41 тисячу 786 гектарів землі оборони, які використовувалися для… За моєю інформацією, уряд… Прем’єр-міністр, хочу до вас запитати, коли буде виконано ваше розпорядження 19 жовтня, яке ви давали. Тому до міністра Хмари дуже багато питань. І ви знаєте, що там блокується… Олексій Юрійович Перевезенцев блокує цю роботу, керівник Головного управління капітальних вкладень. Адже саме його діяльністю незадоволені ми як народні депутати і мої виборці.

Дякую.

 

11:12:57

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Так, Міноборони прошу доповісти.

 

11:13:00

ГАЛАН Л.М.

Дякуємо, колеги, за питання. Додатково ще його опрацюємо. Питання земель оборони і загалом аналіз ресурсів, які є в системі оборони, окреме питання.

Додатково хочу зазначити, що в Міністерстві оборони працює Громадська антикорупційна рада, зокрема питання таких ресурсів, як землі неодноразово було частиною нашої роботи з цією радою. Тому, без проблем, долучимо до дискусії, яку саме зараз маємо в міністерстві з приводу цього питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Слуга народу», Скрипка.

 

11:13:40

СКРИПКА Т.В.

Прошу передати слово Олександру Санченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Санченко, будь ласка.

 

11:13:46

САНЧЕНКО О.В.

Пане міністре, по-перше, хочу подякувати як людина, яка опікується молодіжною політикою, що буквально за перші декілька тижнів своєї роботи ви зустрілися з молодіжною радою при вашому міністерстві. Я впевнений, що залучення молоді точно допоможе зробити нашу освіту краще. І принагідно дякую всім міністерствам, Кабінету Міністрів, які мають молодіжні ради, і в тому числі новопризначеним міністрам пану Безгіну, Маслову, Калашнику, які  вже в процесі створення молодіжних рад у своїх міністерствах. І пану Прем'єр-міністру за увагу до молодіжної політики. Знаю, що також планується засідання Національної ради з питань молоді ближче до кінця цього року.

Щодо питання. Забезпечення студентства якісними гуртожитками, житлом дуже важливо. Я знаю, що Міністерство освіти вже напрацьовує довгострокові системні рішення. В  той самий час зараз планується Ukraine Recovery Conference, і я хочу звернутися, закликати пана міністра і Прем'єр-міністра, якщо це буде можливо, думаю, дуже важливо підготувати якісь конкретні проєкти, які можна б було винести на...

 

11:14:57

БУТЕНКО А.П. 

Дякую, пане Олександре. Я зрозумів думку вашого запитання, з вашого дозволу. Дякую за високу оцінку нашого міністерства, я знаю, що мої колеги, ми всі намагаємося працювати з молоддю. Тому що взагалі наше бачення, всієї команди уряду, якщо мені дозволено про це сказати, це співпраця з громадами, це співпраця зі стейкхолдерами,  бо інакше ми не можемо працювати ефективно. Тож дякую, що ви помітили і високо оцінили цю співпрацю, ми будемо її продовжувати.

Стосовно вашого запитання. Так, ми напрацьовуємо зараз із Міністерством громад, територій, із Міністерством інфраструктури за лідируванням Міністерства молоді і спорту низку фундаментальних змін до законодавства. Тому що у нас є проєкт план, який обговорювався на найвищому рівні, про державно-приватне партнерство з реорганізації гуртожитків. Ми маємо величезну кількість гуртожитків, близько тисячі, в яких живуть студенти різних категорій, різного підпорядкування, і вони в  різному стані. Сама держава це буде робити довго. Тому нам потрібні системні зміни до законодавства, які б відкрили державне приватне партнерство в цій сфері. Зокрема, сьогодні о 12-й годині  на рівні заступників міністрів буде відбуватися чергова координаційна нарада з цього приводу, щоб уже говорити про правки.

І ми, звичайно, повернемося із цим проєктом до парламенту, до відповідних комітетів щодо підтримки цього проєкту і його можливості його реалізації.

Щодо Recovery Forum. Дякую, тут наші думки також співпали, тому що зараз, зустрічаючись зі своїми візаві міністрами освіти інших країн, вони питають про Recovery Forum, який буде взимку, і кажуть: що б вам було цікаво? І ми говоримо так само про відбудову і про відбудову гуртожитків. Тому що ви знаєте, багато хто готовий вкладатися саме в соціальну сферу. Ми даємо таку можливість, показуємо варіанти і навіть можливі проєкти, де це можна зробити більш швидко, чи можна робити фундаментально, наприклад, на прифронтових із потужними шелтерами.

Тому дякую за цю ідею...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, час завершено. Ми зараз будемо переходити до питань від народних депутатів. А почнемо із заступниці Голови Верховної Ради України Олени Костівни Кондратюк. Будь ласка.

 

11:17:22

КОНДРАТЮК О.К.

Так, дякую, Олександр Сергійович. Пане міністре, дякую вам за сьогоднішню доповідь. Я би хотіла торкнутися ще одного дуже важливого моменту, який стосується нашої освіти, вірніше освіти українських дітей, які перебувають тимчасово за кордоном. І, як на мене, це дуже важливо. Тому що за вашими оцінками вашого міністерства разом з Рахунковою палатою зроблений звіт, на вересень 2026 року від 320 тисяч до 400 тисяч українських дітей зараз навчаються за кордоном. І тут полягає моє питання наступне.

Перше. Чи вже виконуються всі можливі механізми по реінтеграції наших дітей, зокрема спрощення системи там дипломів і так далі, в тому числі і виконуючи наш закон, який був прийнятий минулого року?

І друге питання. Це наскільки зараз просунулася можливість все-таки нашим дітям вивчати українську мову як другу іноземну, тобто здавати фактично іспити, складати за кордоном? Тому що це спростить також їхню можливість навчатися, мало того, і залишатися все ж таки в системі координат освіти нашої, тобто і спрощеної системи для них там. Тому що я знаю, що такі,  насправді я розумію, що я багато пройшла і домовлялася про це і з польськими школами, знаю, що десь 45 польських шкіл цим займаються, у Великій Британії, зокрема пара австрійських шкіл перейшли на це, Франція достатньо зараз активна  в цьому. Причому це її витіснення в тому числі і здавати нашим дітям російську мову як другу державну. Тому тут, я думаю, що тут має бути особливий зв’язок з нашими дітьми з міністерствами освіти за кордоном, зокрема з країнами Європейського Союзу, тому що це, ще раз підкреслюю, важливий момент по тому, як ми мусимо залишити наших дітей за кордоном все ж таки в системі координат української освіти. Я вже не кажу про те, які є величезні проблеми, коли приїжджаєш і починаєш обговорювати з різними міністрами освіти різних країн Європи, зокрема про те, щоб частина наших дітей взагалі ніде не числиться за кордоном, тобто вони не навчаються ні в системі координат освіти за кордоном в школах, ні в нашій школі в онлайні. І це теж величезний геп, який ми зараз маємо.

Тому, якщо можна, окресліть, будь ласка, от якраз оцю систему  координат, зокрема освіти за кордоном, шкільної освіти. Дякую.

 

11:19:40

БУТЕНКО А.П.  

Дякую велике. Дуже слушне запитання. Я планував про нього сказати в доповіді, за браком часу... Інформую і повідомляю. Для нас це також є одним з пріоритетів, про який я говорив, коли зустрічався з фракціями ще як кандидат на посаду міністра. Наші діти за кордоном – це наші діти, це українські діти, і ми мусимо зробити все, щоб вони по закінченню небезпеки, війни повернулись в Україну і підтримували, розвивали українську економіку. І освіта, на наш погляд, є одним із тих стежок, ланцюжків, мотузочок, як завгодно, хто допомагає їм зберігати зв’язок з Україною.

Так, декілька сот тисяч дітей зараз навчається в країнах свого перебування і  навантажувати їх повноцінним навчанням в українській школі надзвичайно непросто, бо дитина перевантажена. Тому ми запропонували наступний шлях. Це українознавча компонента, яка реалізовується в інших країнах. Її можна проходити як на базі верифікованих осередків, які діють в інших країнах, їх понад 120 уже, які верифіковані Міністерством освіти, так можна робити і дистанційно через українські школи, які працюють в дистанційному форматі, а таких також достатньо.

Як це відбувається? У вільний від основного навчального час діти  вивчають українську мову, історію України, географію України, культурологічні дисципліни і дещо,  що вони самі обрали.  Це дозволяє нам у спрощеному режимі згідно домовленостей визнати навчання, яке дитина отримала за кордоном, у країні перебування, додати українознавчий компонент – і дитина отримає і український атестат про закінчення школи також. Це їй відкриває можливості вступу в українські університети, дає їй зберігатися в ком’юніті. Для нас важливо, ми працюємо і з релігійними громадами, щоб ці діти, якщо вони там, фізично приходили в ці школи, щоб це зберігалося українське ком’юніті. Ми багато працюємо над постачанням книг туди...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання від народних депутатів.

Павліш, «Слуга народу».

 

11:22:16

ПАВЛІШ П.В.

Прошу передати слово Гришиній. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Гришина, будь ласка.

 

11:22:24

ГРИШИНА Ю.М.

Хочу звернути вашу увагу, що рік тому приблизно в цей час уряд, попередній, разом з парламентом зробив майже неможливе як для воєнного часу, і те, що не робилося багато років. Ми зробили фінансування системи освіти і науки другим пріоритетом після війська, і ми віднайшли в умовах війни 64,6 мільярда для того, щоб підняти заробітні плати нашим освітянам. Окрім того, Верховна Рада внесла зміни до законів, якими відпустила фінансування наших освітян, які фінансуються з місцевих бюджетів.

Я хочу зараз подякувати вам, і уряду, і вам особисто за те, що ви продовжуєте цю роботу, і закликати вас не зупинятися, активізувати цю роботу, для того щоб ми... скоординувати громади, знайти шлях, як допомогти їм, для того щоб ми досягли нашої спільної мети: щоб всі освітяни і науковці цієї країни, незалежно від джерела фінансування, отримали реальне підвищення заробітних плат, і до того ж в пропорційній формі.

Дякую.

 

11:23:33

БУТЕНКО А.П.

Дякую, Юлія Миколаївна. Якщо дозволите, відповідь. Дякую, це дуже важка робота, дуже непроста робота. Тому що тут потрібно компроміс знайти між урядом, громадами, профспілками і парламентом. Ми вже працюємо, я зустрічався із профспілками для обговорення можливих варіантів. Але я не встиг відповісти на запитання від колег, яке буле декілька хвилин тому, стовно зарплати. З вашого дозволу, оскільки ви підняли це ж саме питання, хочу наголосити на одному моменті. Бо звучало питання про зарплату не вчителів, а дошкільної освіти, й інших наших колег.

Шановні колеги, для того, щоб менше навантажити бюджети громад і мати компромісне рішення, ми у відповідному рішенні 1078 Постанови Кабінету Міністрів звернулися до громад, запропонувавши їм нову тарифікацію і новий підхід до оплати праці вчителів, хто перебуває в їхньому підпорядкуванні. І мені хочеться виокремити і сказати, що велика кількість громад уже це виконала. Близько 40 відсотків вчителів уже отримують підвищену зарплату за рішенням своїх громад. Я можу це тут сказати, що це, наприклад, Львівщина, це Донбас, це інші, інші регіони. Разом з тим я хочу звернутися по можливості до лідерів громад. Ми готові надавати консультації, показувати, як можна використати й оптимізувати ті чи інші кошти, щоб учителі отримали підтримку в кожній громаді відповідно до Постанови 1078.

Разом з тим хочу сказати, що ті надбавки, про які ми вже сьогодні декілька разів згадували, і перерахунок зарплати збільшило кількість ПДФО у громадах, які також можна використати на підвищення зарплати, поки ми працюємо разом із комітетом і парламентом над новим законопроєктом. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Леонідівна Сірко, будь ласка.

 

11:25:28

СІРКО Ю.Л.

Добрий день, колеги. У мене питання до пана Прем’єр-міністра Корецького. 7 жовтня, так, 7 жовтня була затверджена Постанова Кабінету Міністрів щодо експериментального нового будівництва водних переправ, яка передбачає фактично скасування всіх експертиз і всіх не тільки екологічних, всіх експертиз і проєктування при будівництві, новому будівництві переправ і мостів.

У мене наступне питання. На це вже почались, фактично вже почалось будівництво двох переправ через Дніпро в Києві.

У мене до вас питання. Скажіть, будь ласка, хто буде нести відповідальність, якщо без проєктів і без взагалі оцінки цих переправ буде будівництво, коли верхня частина Києва буде плавати після дощів, а нижня залишиться без води? І на все це виділяється 5 мільярдів тільки на два, при відсутності коштів. І ці мости є настільки простими, що вони розбиваються ...

 

11:26:38

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Так, дякую за запитання. Як і на запитання, хто буде нести відповідальність. Буде нести відповідальність уряд, як і за все, за що інше несе відповідальність, займаючись усім управлінням держави. Тому розумію чітко, що таке слово відповідальність, точно це усвідомлюємо.

Тепер наступне. Безумовно, що зараз іде робота по будівництву разом з науковцями, разом з архітекторами, разом з екологічною частиною і керівництвом тих чи інших органів, які за це відповідають, і судноплавство, і річка, і екологія, і все, що з цим пов’язано. Але як і все, що зараз відбувається, і які рішення приймає уряд, воно вибирає між поганим і дуже поганим, тому що війна повномасштабна п’ятий рік, і треба приймати швидко рішення непопулярні, непрості і складні, що ми і робимо.

Тому занепокоєння ваше абсолютно справедливе. Дякую ще раз за це запитання. Акцентуємо на цьому увагу. І до вашого запитання на уряді… зараз, я маю на увазі, в парламенті, і Агенція відновлення, яка цим опікується, дуже системно до цього підходить. Хоча робимо все паралельно. Бо якщо будемо робити послідовно, то не зробимо нічого. Тому дякую за акцент. Усвідомлюємо, розуміємо, будемо мінімізувати негативні наслідки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

11:28:15

ОСТАПЕНКО А.Д.

Прошу передати слово Федієнку Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Федієнко.

 

11:28:23

ФЕДІЄНКО О.П.

Шановний Сергію Федоровичу! У мене запитання до Прем'єр-міністра. Увага! Зупиніть мій час, будь ласка, бо там відволікають міністра. Зупиніть мій час і задайте заново.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олександре, давайте, я все-таки буду час зупиняти, відлік...

 

ФЕДІЄНКО О.П. Вибачаюсь. Хорошо. Окей.

 Шановний Сергій Федорович...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр, чекайте.

 

ФЕДІЄНКО О.П. Я вибачаюсь. Ну що це таке, ну, дивіться...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре, чекайте. Пан Антон Яценко, можна зайняти своє місце, будь ласка. Вибачте.

 

ФЕДІЄНКО О.П. Зупиніть мені час і дайте мені, будь ласка, пане ведучий, новий час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас все дамо, все дамо, все дамо.

 

ФЕДІЄНКО О.П. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закликаю до порядку в залі.

Будь ласка, з початку, Федієнко, питання до Премєр-міністра, будь ласка.

 

11:28:58

ФЕДІЄНКО О.П.

Так у мене час іде старий. А, вибачаюсь.

Шановний пане Премєр-міністре! Згадаю слова Президента: воюй або працюй. Жодна притомна людина не ставить під сумнів необхідність збільшення ефективності процесу відновлення боєздатності. Але проєкт постанови від 13 жовтня, яка розроблялась без належних консультацій як з профільним комітетом, так і з парламентом, створює надзвичайні серйозні проблеми для оборонно-промислових підприємств та інших критично важливих підприємств.

Нагадаю, ця історія в попередньому уряді вже була, і вона була скасована. Я та колеги вимагаємо скасувати необґрунтоване рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня, відновити консультації щодо правил надання бронювання, консультуючись з Верховною Радою. Ми голосували, вибачаюсь, за вас і за міністрів, ми не голосували за координаційні центри. Не перекладайте відповідальність, будь ласка, на них. Я буваю достатньо часто на фронті і постійно чую від військових: коли вже начнут подавати законодавчі зміни щодо ухилянтів та СЗЧ? Може, варто звернути...

 

11:30:10

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Дякую за запитання. Постанова ця в процесі опрацювання, вона обов’язково буде доопрацьована і ухвалена, і оприлюднена, ніякої зради там немає. Всі деталі будуть рівно тоді, коли вони будуть оприлюднені і прийняті всі відповідні рішення. Тому зараз той скепсис, який в суспільстві і оговорюється, він не має підстав, не має жодних офіційних рішень, не має про що критикувати зараз. А те, що система мобілізації і бронювання підлягає вдосконаленню,  – це беззаперечний факт. Те, що Генштаб потребує військових, – це факт. Тому саме так ми зараз і працюємо, і немає за що переживати критичним підприємствам, які дійсно є критичними, і для оборонного комплексу, і для енергетичного комплексу. Точно можу сказати з великою впевненістю, що для цих людей, для цих підприємств, для цих виробництв ніяких радикальних змін не буде. Тому пропоную не маніпулювати, я не до вас зараз особисто, тому що дуже багато спекуляцій і маніпуляцій з цього приводу. От як тільки будуть прийняті рішення, вони будуть належним чином поінформовані, оприлюднені тощо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стріхарський Андрій Петрович, будь ласка.

 

11:31:41

СТРІХАРСЬКИЙ А.П.

Прошу передати слово Качурі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович.

 

11:31:47

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, Сумщина. Шановний Андрій Петрович, принагідно вам дякую за підтвердження вашої поїздки, від всіх колег від Сумщини, до нашого прикордонного регіону, в якому величезні є проблеми і в освітній галузі, і в інших. Чекаємо на вас.

Але моє питання буде сьогодні про майбутнє: про інженерів, про медиків, про педагогів, про фахівців природничих спеціальностей. Саме в ці професії вкладають всі світові економіки. Якщо ми хочемо рухатися далі, якщо ми хочемо бути країною дійсно передовою, то ми повинні саме в ці галузі вкладати кошти. Це і Сполучені Штати роблять, і Китай, і інші країни. Скажіть, будь ласка, Міністерство освіти має в цьому пріоритет? Які саме ресурси направляються на фінансування цих професій, і як ви бачите майбутнє цих професій?

 

11:32:53

БУТЕНКО А.П.

Пане Олександре, дякую від всіх депутатів Сумщини. Так, сподіваюся, у наступний вівторок ми відпрацюємо з освітянами Сумщини всі наболілі питання. І разом будемо шукати відповідь, про що я сьогодні і кажу, бо ми маємо це робити разом: парламент, уряд і громада. Тільки так ми досягнемо успіху.

Стосовно вашого запитання щодо підтримки пріоритетних напрямків. Колеги, я гадаю багато хто з вас бачив результати вступної кампанії, коли переможцем в Україні вийшов менеджмент серед вибору наших абітурієнтів. Але мало хто дивиться на інші наші цифри. Що підтримала держава? На що саме держава зорієнтувала свої кошти? Бо то вибір людей за їхні кошти.

Ми запропонували декілька рішень, які системно на це впливають. По-перше, підвищений коефіцієнт для того, що потрібно для оборони і економіки країни, фізика, хімія, інженерія, будівництво. І саме так і вибудувався рейтинг. Перші у нас – вчителі, психологи, будівельники, електроінженерія, за рахунок фінансування держави. Далі. Спеціальні гранти на підтримку цих професій. Тобто ті, хто не вступив на бюджет, а працює… Вибачте, навчається за власні кошти, отримує компенсацію від держави, якщо має позитивні показники НМТ.

Дякую вам за запитання. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Петро, будь ласка.

 

11:34:12

ПАВЛОВСЬКИЙ П.І.

Доброго ранку. У мене запитання до Прем’єр-міністра. Сергій Федорович, на даний час гостро стоїть питання наповнення державного бюджету. З моменту вашого призначення на посаду я двічі звертався до вас з депутатськими зверненнями, в якому порушував питання припинення продажу контрафактних цигарок та тютюнових виробів і алкогольних виробів в місті Харкові. На жаль, результат виявився нульовим. Я прошу вас протягом тижня вжити відповідних заходів і припинити продаж контрафактної продукції в місті Харкові. І хотів би запитати. Чи готові ви понести персональну відповідальність за невиконання мого прохання?

Дякую.

 

11:35:00

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Дякую за запитання. Мені здається, я вже неодноразово відповідав за відповідальність. Досить вже цим маніпулювати. Уряд несе повну відповідальність і я особисто. Це перше.

Друге. З приводу контрафакту цигарок, несплати податків, акцизу і тіньового ринку, усвідомлю цю проблему. Більше того, мав зустріч з операторами ринку, з гравцями ринку, з БЕБ керівництвом. Як ви вже бачили, є перші результати. І маємо дуже чіткий план. Я дуже вдячний і народним депутатам, і Бюро економічної безпеки, яке зараз сфокусоване зокрема і на цьому питанні. Тому маю надію, що буде чіткий результат. Але така проблема існує. Визнаємо її, усвідомлюємо.

Щодо Харкова конкретно, зараз зверну особливу увагу до Харкова, Харківської області. Але ця проблема, вона стосується не тільки окремого регіону, це загальна відома загальноукраїнська проблематика, займаємося цим.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний, будь ласка.

 

11:36:16

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Прошу передати слово Олександру Сухову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухов, будь ласка.

 

11:36:22

СУХОВ О.С.

Шановний пане Прем'єр-міністре! Напередодні зими, коли держава мала би робити все можливе, щоб захистити людей, які втратили свої домівки через російську агресію, міністр освіти і науки підвищує плату за проживання переселенців у гуртожитках № 2 та 8 Українського державного університету імені Драгоманова. Люди, які пережили окупацію, обстріли, втратили майно та були змушені рятувати свої родини, знову опинилися перед загрозою тільки тепер не через російські ракети, а через рішення, ухвалені міністром освіти і науки.

Скажіть, це тепер така державна політика: спочатку Росія позбавляє українців домівок, а потім власна держава добиває їх фінансово? Уряд має розуміти: гуртожиток для багатьох переселенців – це останнє місце, де вони можуть пережити зиму. Чи готовий уряд негайно перевірити законність цього рішення, зупинити підвищення плати та не допустити виселення переселенців напередодні зими?

Дякую.

 

11:37:27

БУТЕНКО А.П.

Дякую. Колеги, закликаю всіх до конструктиву. Міністерство освіти, навіть якщо б хотіло підвищити плату в конкретному гуртожитку, немає таких повноважень. Готові розглянути цю проблему, негайно розглянемо цю проблему, що відбувається. В Україні діє понад 400 закладів вищої освіти різної форми власності, і чи вони державні, чи комунальні, чи приватні, вони самостійно встановлюють відповідно до тих чи інших критеріїв і норм свої рішення. Я вивчу ситуацію, готовий зустрітися і отримати від вас ту чи іншу інформацію для глибинного вивчення цієї інформації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Миколайович Мамка.

 

11:38:05

МАМКА Г.М.

У мене питання перше до міністра освіти. Ви в своєму виступі, ваші виступи дуже уважно слухаю, сказали, що ви укриттями будете займатися з наступного сезону. Що ви мали на увазі: з наступного сезону, коли вас уже не буде чи хтось буде інший, чи якась дата прив’язки?

І друге питання до Прем'єр-міністра. Сергій Федорович, розгляньте, будь ласка,  питання з приводу укриттів, воно болюче. Кожен орган, Міністерство освіти, Міністерство внутрішніх справ, громади, Верховна Рада, в тому числі яка не має укриттів  – всі займаються самі. Може, все-таки, дійсно, зробити програму уряду, куди включити фахівців, які можуть наповнювати за міжнародні кошти цей фонд і будувати вірно, по потребах, по ГОСТах ці укриття, для того щоб це було централізовано.

Дякую.

 

11:38:14

БУТЕНКО А.П.

Дякую за запитання. Перш за все, я говорив про укриття достатньо довго і казав, які уже реалізовані зараз проєкти і що зараз на реалізації. Нагадаю, зараз на реалізації у нас 131 проєкт, з яких 17 закінчено, 100 відсотків введено в експлуатацію, близько 40 ми плануємо звершити  найближчим часом.

Коли я казав, що про наступний сезон, у нас була дискусія про бюджет 2027 року, відповідно і розмова йшла про реалізацію бюджетних коштів 2027 року. Будівництва тривають, вони є по всій країні зосереджені, в переважній більшості на більш небезпечних зонах. Але є і в тилових регіонах, тому що зараз тил – це досить умовна ситуація. Ми бачимо, як змінилася ситуація в Київському регіоні, як останні дні достається Західній Україні, зокрема Волині, і іншим регіонам. Тому про безпеку потрібно дбати і планувати потрібно на роки вперед не в залежності, хто був би міністром освіти. Так само, як і ми зараз працюємо по багатьох проєктах, які почалися до нас, і будемо їх завершувати, бо це на користь наших освітян і наших дітей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Антоніна Славицька.

 

11:40:24

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Дякую за запитання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, вибачте.

 

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф. …Григорій Миколайович. Значить, по донорах. Є ціла програма, яку уряд України разом з урядом Фінляндії започаткував, Коаліція цивільних укриттів, 32 мільйони євро зібрані вже, і продовжується збір. Нещодавно, до речі, Прем'єр-міністр Фінляндії буде незабаром тут, і ми спільно з ним звертаємося до світових лідерів для того, щоби окрім головної  і основної допомоги, яка йде на покриття дефіциту бюджетного і на покриття дефіциту і потреб сил оборони, партнери виділяли додаткові кошти, і для цієї програми. Одночасно з цим кількість програм, в тому числі соціальних, не військових, з якими ми звертаємося до наших партнерів, вона…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Антоніна Славицька.

 

11:41:24

СЛАВИЦЬКА А.К.

Доброго дня. Прошу колезі Юрченку передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Юрченко.

 

11:41:30

ЮРЧЕНКО О.М.

Питання до Сергія Федоровича. В проєкті бюджету на 2027 рік закладено в три рази більше коштів на скринінг здоров’я, ніж на минулий рік. Закладений величезніший бюджет на окуповані території, закладений величезніший спецфонд Кабміну, який витрачався на «єБачки», на 3 тисячі залізницею, на інші важливі речі. Сергію Федоровичу, можливо, все ж таки варто зрозуміти, що йде війна і некритичні статті видатків перерахувати на збільшення заробітної плати для військовослужбовців, що все ж таки насправді є надважливішим сьогодні для держави, для збереження нашої нації і для збереження всієї країни. Чи планує Кабмін ці статті розходів перекинути на збільшення заробітних плат для військовослужбовців?

Дякую.

 

11:42:26

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Дякую за запитання. Мені здається, що ні для кого не новина про те, що уряд на 100 відсотків опікується і займається силами оборони в першу чергу, і ми про це неодноразово доводили своїми практичними діями, грошима, виділенням, платежами, новими програмами тощо, і Президент особисто, і уряд. Саме ці зусилля дають можливість забезпечувати кошти, в яких в українському бюджеті, на жаль, не вистачає, для того щоб сили оборони були в повній мірі забезпечені. І це беззаперечний факт.

З приводу програм, про які згадували. От ви постійно, я ж кажу, ця безкінечна кількість маніпуляцій, чи «єБачок», чи інші. Немає такої програми, як ви згадали, в наступному бюджеті. Це неправда.

Далі. З приводу того, що є програми, які і я особисто вважаю, ефективними і якісними, проте, на жаль, коштів недостатньо, і ми суттєво зменшили кошти на ці програми, це також факт. Тобто кошти зменшені, є програми, які показали свою ефективність, люди цим користуються, це корисно, і це буде продовжено. Те, що неефективно, буде скасовано, і в бюджет 2027 року не подано. Тому сили оборони – головний єдиний пріоритет. Так було, є і буде.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мокан Василь.

 

11:44:06

МОКАН В.І.

Прошу передати слово Дмитру Разумкову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро Разумков, будь ласка.

 

11:44:12

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. У мене два запитання.

Перше до пана міністра. Я вчора забирав дитину зі школи під час повітряної тривоги. Давайте з вами домовимось наступного тижня пройтись по школах, щоб ви подивились, в яких умовах діти навчаються під час повітряної тривоги. Визначайте час, сходимо. І разом визначимось, чи можна отримати нормальні знання в тих умовах, не дивлячись на ту титанічну працю, яку роблять вчителі, за що їм хотілось би подякувати. Після засідання давайте визначимось.

Друге питання, Сергій Федорович, до вас. Хто вам приніс ідею про розбронювання енергетиків, комунальників і оборонки? Чи кого ви після рішення, яке буде ухвалено, якщо воно буде ухвалено, міністрів відправити ремонтувати каналізацію, воду і відновлювати енергетику, тому що з цим сьогодні великі проблеми. Без деяких урядовців точно можна було б прожити. І все ж таки хотілось би зрозуміти, хто автор цієї ідеї, яка шкодить і економіці, і шкодить майбутньому країні під час цієї важкої зими.

Дякую.

 

1:45:23

КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.

Дякую за запитання. Я відповім на другу частину. Я не буду повторюватися постанова доопрьовується і як тільки вона буде готова ми зможемо це прокомунікувати.

Тепер з приводу в принципі поняття сто відсотків бронювання, в принципі сто відсотків. Це дає можливості для великих маніпуляцій, якщо ти маєш сто відсотків, це означає, що ти можеш збільшувати штат безкінечно і бронювати людей не важливо він є ремонтником, не є, є він енергетиком, не є. І ця система набула вже великого масштабу, на жаль. Тому це єдина взагалі причина, чому ми дивимося про 100-відсотковий бар’єр, видозміни його чи все-таки залишити так, як є. Бо, на жаль, зловживань багато, і продовжуються десятками тисяч щомісяця додаткові бронювання. Просто потрібно розділити критичність і економічний блок. Тому що заробітна плата, виплата, і відсутність сплати податків, заборгованості за податки, це зовсім або не завжди означає, що підприємство критичне, а критичне – це обороноздатність і життєзабезпечення держави.

Можу навести один практичний приклад. Є підрядник, який сьогодні заброньований на 100 відсотків, тому що він виконує підрядні роботи, наприклад, для компанії Укренерго. Тільки коли ми детально розібралися, от 20 людей зі 100 дійсно виконують для Укренерго, а заброньовані 100. А далі це просто бізнес, вони займаються якимись бізнесовими справами,  роблять якісь проєкти, а 100 відсотків заброньовано. А кількість людей, працівників цього підрядника збільшилася на...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте хвилину міністру. Міністру, міністру на трибуну дайте хвилину, будь ласка.

 

11:47:51

БУТЕНКО А.П.

Дякую. Дякую за запитання, колеги. Я декілька раз до цього питання повертався, розумію, як кожному батьку, матері, як кожному із нас, ми переживаємо за своїх дітей. В освіті взагалі не існує чужих дітей, і нам потрібно забезпечити, щоб школи працювали. Зараз понад 10 тисяч шкіл працює в очному або в змішаному форматі. Що таке змішаний формат? Це коли частина дітей перебуває в укритті, якщо воно є, частина дітей учиться дистанційно.

Саме за організацію конкретної школи відповідає її адміністрація із районним управлінням освіти. Ми розробили сценарії, ми запропонували, як це може бути. Якщо школа блокує рішення, давайте будемо розбиратися з кожною школою. Я направляю з понеділка, і в нас уже це є, це рішення не зараз прийнято, Державну службу якості саме  працювати в місті Києві для перевірки виконання тих же ж рішень, яке прийняло київські управлінські органи. А на місцях вони конкретно не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артур Герасимов.

 

11:48:57

ГЕРАСИМОВ А.В.

Питання до Прем’єр-міністра Сергія Федоровича Корецького. Більше  місяця тому з цієї трибуни у Верховній Раді  уряд в особі міністра енергетики доповідав, що по електриці і теплу все готове, все по плану і все захищене. Сьогодні 16 жовтня і плюс 12. В Києві екстрені відключення електрики, в багатьох містах і містечках по 3-4 години. І, чесно кажучи, насправді так виглядає, що влада і уряд провалили все: і дипломатію, щоб отримати додаткові засоби ППО, і власне виробництво ракет, коли замість виробництва «нептунів» гроші крадуться на Fire Point, ви виділяєте ці гроші,  і на підготовці, бо не були побудовані альтернативні шляхи доставки енергетики. Тому чому ви не підготувалися?

І друге питання. Конкретна дата, коли буде внесено законопроєкт про реформу ДБР. Дякую. 

 

11:50:00

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше запитання. Отже, перше. Сьогодні країна підготовлена до зими, звісно ж, краще, ніж була підготовлена в минулі опалювальні періоди. Ми врахували всі ті уроки, які надав нам ворог, захистили максимум потужностей генерації, а також потужностей передачі електроенергії. Ворог, безумовно, змінює тактику, стратегія лишається тою самою: залишити нас  без електрики, води, без опалення. Але тактика змінюється, вони застосовують  нове озброєння, нові дрони з акумулятивними зарядами, які, на жаль, ефективно пошкоджують опори і зрізають лінії електропередач. Вони роблять це послідовно і постійно. Ви бачите десятки атак дронами на енергомережу щодня.

Відповідно великі об’єкти, які важко  відновлювати, сьогодні захищені, і ми не витрачаємо багато часу. І треба на те звернути увагу, що сьогодні ремонти займають не великий час, але їх настільки багато, що, звичайно ж, це відчувають наші міста, особливо Київ, тому що Київ під особливою увагою і атаками ворога знаходиться постійно, щодня і щоночі. Відповідно енергетики відновлюють все оперативно, вживають заходів. Я не можу розказувати ті речі, які сьогодні робляться для того, щоб протистояти новій тактиці ворога – це, звісно ж, інформація закрита, - але ми враховуємо і зміну тактики ворога, і дуже оперативно сьогодні енергетики створюють заходи протидії.

Відповідно з партнерами сьогодні опрацьовано і доставлено в Україну більше 33 тисяч тонн різного енергетичного обладнання для всіх регіонів. І, безумовно, сьогодні ключовий напрямок уваги уряду і з точки зору виділення коштів на продовження захисту, відновлення повністю зосереджений на тому, щоб ми пройшли наступну зиму. В принципі, стосовно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання тоді, завершальне. Будь ласка, Васильєв, «Слуга народу».

 

11:52:20

ВАСИЛЬЄВ І.С.

Стріхарському, будь ласка.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Стріхарський, будь ласка.

 

11:52:25

СТРІХАРСЬКИЙ А.П.

Моє запитання адресоване міністру у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб.

Шановний Віталію Юрійовичу, внаслідок війни багато громадян втратили державне або комунальне житло, якими роками користувалися на законних підставах, але не встигли його приватизувати. Значна частина такого житла розташована на тимчасово окупованих територіях. Законопроєкт № 16012 покликаний вирішити цю проблему та надати можливість приватизації житла, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій. У зв’язку з чим маю запитання: як уряд бачить практичний механізм реалізації цієї норми та чи буде він узгоджений із механізмом державної компенсації за втрачене житло? І найголовніше, як швидко після ухвалення закону громадяни зможуть реально оформити право власності на таке житло?

Дякую.

 

11:53:27

БЕЗГІН В.Ю.

Дякую, пане Андрію. Що стосується законопроєкту 16012, це урядовий, власне, законопроєкт, один із перших законопроєктів, який був розроблений та внесений цим скликанням уряду. Дійсно ви праві, цей законопроєкт, він стосується можливості, власне, приватизації житла, яке було пошкоджене внаслідок бойових дій.

Тепер з приводу програм і реалізацій. Дійсно це означає, що в таких випадках люди можуть отримати власність, потім претендувати на відшкодування і, власне, отримувати це в межах програми «єВідновлення». Що стосується нашого наступного року і практичної змоги, то в проєкті бюджету на 27-й рік закладено 11,5 мільярда гривень, що більше ніж в році безпосередньо 26-му.

Тепер що стосується вашого питання про готовність чи не готовність підготовки. У нас для того, щоб законопроєкт після ухвалення, сподіваюсь, Верховною Радою запрацював, нам потрібні зміни до однієї постави і до одного наказу міністерства. Власне, в нас уже розроблені відповідні проєкти актів, тому сподіваємось, що якнайшвидше Верховна Рада розгляне даний законопроєкт.

Тепер ще одна складова питання. Даний законопроєкт стосується регулювання питання на підконтрольній території. Для того, щоб розблокувати це питання для тимчасово окупованих територій, є законопроєкт 11444, він депутатський. Ми його підтримуємо. Комітет економіки, який там головний, цей законопроєкт вже виписав. Тому сподіваюсь, що після того, як парламент виконає євроінтеграційні зобов’язання, безпосередньо ухвалить і цей законопроєкт, і ми в комплексі врегулюємо питання.

Дякую.

 

11:54:52

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, «година запитань до Уряду» завершена. Дякуємо Прем’єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. (Оплески)

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, схвалений Погоджувальною радою, вам надано. Отже, на ваш… Колеги, можна, будь ласка, да, відпустити міністра працювати, або там в кулуари переміститися.

Переходимо до розгляду Постанови з реєстраційним номером 10147-П. Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 12.10.2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проєкту Закону України "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі".

Отже, від авторів для доповіді запрошується Михайло Якович Волинець.

 

11:56:19

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, це в той час, коли наймані працівники працюють на роботі один за трьох, інші – в окопах, вони в Збройних Силах захищають країну. Користуючись цією ситуацією, уряд реєструє в парламенті, а парламент приймає Закон під номером 10147 про безпеку праці на роботі. Цим законопроєктом практично відібрали всі пільги в тих людей, які працюють у шкідливих, небезпечних умовах. Шановні друзі, це торкається пільгового стажу, це право виходу на пенсію, якщо люди працюють у шкідливих небезпечних умовах, це скорочений робочий день. Це також торкається вагітних жінок, які мають право звертатися до роботодавця і при наявності довідки медичної на легшу роботу або не працювати в нічний час. Така ж сама ситуація торкається одиноких матерів, які виховують дітей до 3-х років. Така мати згідно з діючим законом має право не працювати вночі, а претендувати на роботу вдень. Дехто з депутатів в дискусії говорить: «А в неї є подруга, хай подруга і сидить з дитиною». Яка мати покине дитину в шість місяців і піде працювати вночі? Коли там одне підприємство в районному центрі або в населеному пункті...

Шановні друзі, цей законопроєкт необхідно скасувати. Незалежні профспілки сьогодні оголосили збір підписів працівників для того, щоб всі зрозуміли в суспільстві, що такі ганебні закони приймати не можна. І, шановні друзі, закликаю вас, вживайте всіх належних заходів, не тільки тих, кого це  торкається, всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошую голову Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергія Віталійовича Кальченка.

 

11:58:39

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради розглянув проєкт Постанови реєстраційний номер 10147-П, внесений народним депутатом Волинцем Михайлом Яковичем. В підсумку розгляду цього питання комітет ухвалив висновок і рекомендує парламенту визначатися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цього проєкту постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.

Ар'єв Володимир Ігорович, будь ласка.

 

11:59:40

АР'ЄВ В.І.

Слухайте, ну, бляха-муха, чим ми тут займаємося? Ми зараз взагалі витрачаємо час парламенту в порожній залі, обговорюючи постанову, яка ніколи не буде проголосована.

Дивіться, що у нас зараз відбувалося ось на цій трибуні. Ось, ось на цій, там, де зараз порожні місця. Втекли моментально. Їм ставлять питання про енергетику, міністр енергетики Шмигаль вишмигує з зали моментально. Потім повертається, і коли його чітко питають, скажіть, будь ласка, а чому не змогли зараз захистити трансформаторні станції, які зокрема передають електроенергію на Київ, зокрема це велика трансформаторна станція в Наливайківці, з якої іде на... з Рівненської АЕС для нас електроенергія після закриття ЧАЕС, Київ сьогодні фактично знеструмлений, він нічого не може відповісти. Чому не зробили маневрову електрогенерацію газову і газотеплову середнього і малого рівня, про що було рішення ще з 2023 року в РНБО? Відповіді ми не отримали. Питання щодо мобілізації, питання щодо бронювання – нормальної відповіді ми не отримали.

Слухайте, будь ласка, що ми тут робимо? Зараз ми витрачаємо свій час, ми витрачаємо час і гроші платників податків, ми витрачаємо час Апарату. Але розуміючи, що нічого проголосувати сьогодні ми не зможемо, то у мене одне питання: а нащо ми тут зараз сидимо? У нас немає зараз інформації, коли ми отримаємо законопроєкти по реформам ДБР, по іншим реформам, які від нас вимагає «список Качки-Кос» для Європейського Союзу. Ось це питання, а не оте, що ми зараз обговорюємо.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.

 

12:01:46

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Захарченко, «Слуга народу».

 

12:01:51

ЗАХАРЧЕНКО В.В.

Прошу передати слово Галині Третьяковій.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Галина Третьякова, «Слуга народу».

 

12:02:09

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Колеги, вітаю всіх! По-перше, ми розглядаємо блокуючі постанови, і треба нагадати норми Регламенту, відповідно до яких блокуюча постанова вноситься, коли був порушений Регламент під час розгляду основного закону. Ми чогось знову повертаємося до розгляду самого закону.

Історія цього законопроєкту коренями лежить сім років тому назад. Сім років різними урядами разом з соціальними партнерами, профспілками, роботодавцями готуються зміни до Закону «Про охорону праці», тому що світ давно вже не називає такі норми охороною праці, а каже про охорону працівника і безпеку працівника, тобто не міфічну працю охороняють невідомими методами.

За ці сім років був сформований текст, який потім сім місяців розглядався в комітеті за головуванням пана Бабенка Миколи, його нема сьогодні. Ми дуже часто в нашому комітеті даємо робочі групи тим, хто не входить до фракції «Слуга народу». І пан Бабенко намагався виважити інтереси роботодавців і в профспілках. Водночас в залі було прийнято рішення, що ті компроміси, які були досягнені в комітеті, їх приймати непотрібно, а прийнята була урядова версія. Всі правки, які були напрацьовані комітетом, були відхилені.

Таким чином, урядова версія, сім років опрацьована в міністерстві, а саме уряд є учасником соціального діалогу, була підтримана парламентом. Ви думаєте, що уряд вносив якісь норми дискримінаційні для когось? Ні. Ви думаєте, що уряд не залучав міжнародних партнерів? Ні. Цей закон має 194 сторінки офісу відповідності acquis, європейському законодавству.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

12:04:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

12:04:29

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, сьогодні хочу скористатися нагодою, висловити ще одну позицію. Суспільство живе в період постійних викликів і стресів. І ще одна історія або інформація, яка сьогодні збурює суспільство, про те, що нібито хтось планує скасувати відстрочку від мобілізації батькам діток з інвалідністю. Це неприпустимо. І я хочу побачити автора такої ініціативи. Це батьків родин, де вони змушені виховувати дитинку з інвалідністю, це вже виклик для родини, для матері, для батька, для всіх інших членів цієї сім’ї. І у кого, вибачте, і в якій голові дійшла така думка?

Ви, ініціатори, не маєте кого мобілізовувати? Давайте переглянемо. Сьогодні уряд говорив про це і не доказав про постанову. До речі, якщо ця постанова вже прийнята, бо вона має номер, то як її можна обговорювати? Якщо це проєкт постанови, то він ще не має номера. Через те десь проблема якась існує.

Але ще підкреслюю, ми подали пропозиції уряду, де можна і кого мобілізувати або зменшувати їм бронь. Це державні органи влади, місцеві адміністрації, де можуть працювати жінки, які успішно там працюють, де можна задіювати людей пенсійного віку 60 плюс...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний, будь ласка.

 

12:06:39

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Для захисту прав шахтарів, прошу передати слово Михайлу Волинцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, так не працює. Ні, ні, ні, Сергію, так не працює. Ви всередині фракції можете передати тільки. Пане Михайле, ви зараз не можете виступати. Зараз слово взяла фракція «Довіра», вона може передати, група «Довіра», тільки в межах групи «Довіра», вибачте.

Вельможний, будь ласка.

 

12:07:08

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Шановні колеги, шановний український народе! Сьогодні нам намагаються піднести черговий красивий євроінтеграційний фантик під назвою – про безпеку та здоров’я працівників на роботі.

З трибуни нам розповідають про європейські стандарти, про турботу, про безпеку працівників замість охорони праці. Але давайте знімемо цю обгортку і подивимося, що насправді ховається всередині цього урядового документа. А всередині ховається черговий масштабний удар по українцях, які щодня під обстрілами в надважких умовах тримають нашу економіку. Цей законопроєкт повністю ігнорує той факт, що третина українських працівників зайнята на шкідливих і небезпечних виробництвах. Що робить ця влада під виглядом реформ? Вона просто викидає з законодавства згадки про списки номер 1 та номер 2: шахтарі, металурги, хіміки, люди, які щодня ризикують життям і здоров’ям. Через цей закон втратять право на пільгове пенсійне забезпечення, право на додаткові оплачувані відпустки та скорочений робочий час. Це не захист працівника – це перетворення працюючої людини на безправний ресурс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Обговорення завершено.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому Постанову з реєстраційним номер 10147-П. Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 12.10.2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (за реєстраційним номером 10147 від 13.10.2023 року). Прошу голосувати.

 

12:08:52

За-13

Рішення не прийнято. 

По фракціях покажіть, будь ласка.

І, колеги, ми домовлялися наступну без обговорення, вона суміжна, 10147-П1. Пропоную прийняти в цілому…  Добре. Ви хочете обговорити, да? Добре.

Я тоді запрошую для виступу авторку постанови Юлії Володимирівну Тимошенко. Авторка не з’явилась. Да, звичайно, по процедурі, я зразу авторку запросив, вона не з’явилась.

Для співдоповіді від комітету, будь ласка, Сергій Віталійович Кальченко.

 

12:09:41

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати України, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики і організації роботи Верховної Ради розглянув проєкт Постанови реєстраційний номер 10147-П1, внесений народним депутатом України Тимошенко Юлією Володимирівною. Комітет ухвалив висновок і рекомендує парламенту визначатися голосуванням щодо прийняття або відхилення цього проєкту постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А тепер запишемося на обговорення: два – за, два – проти. Будь ласка.

Южаніна Ніна Петрівна, «Європейська солідарність». Артур Володимирович Герасимов. Віртуальна передача слова відбулась.

 

12:10:43

ГЕРАСИМОВ А.В. 

Шановні українці! Ви знаєте, сьогодні в залі парламенту був уряд, уряд пана Зеленського. Ми всі, хто ходить по вулицях, хто живе в Україні, бачимо, що сьогодні відбувається з енергетикою. В Києві екстрені відключення, в багатьох містах, містечках, селах по 3-4 години світло. Нагадаю, на вулиці 16 жовтня і плюс 12. Хоча більше місяця тому з цієї трибуни міністр енергетики запевняв, що все готове, все нормально.

І ви знаєте, коли ми задали питання, чому уряд не підготувався настільки, що вже у жовтні такі великі проблеми, ми почули відповідь від міністра енергетики, що все прекрасно, ми готові. І я почав задавати сам собі питання: ну що ж не так? Ми ходимо по вулицях бачимо одне, в залі парламенту міністр енергетики відповідає що все готове, ми до зими підготувалися. І тут мене, як то кажуть, осинило. До зими вони підготувалися, але зараз осінь – до осені вони не підготувалися. Будемо сподіватися, що до зими все ж таки наша енергетика підійде в більш-менш нормальному стані. І я б не радив уряду прикриватися ударами росіян, про ці удари всі прекрасно знали і за рік, і за півтора до цього, знали, що росіяни будуть робити цей енергетичний геноцид.

І наостанок ще одне. Також енергетику вбиває і корупція, корупція в Україні. І для мене велике здивування, чому досі уряд Зеленського не вносить в цю парламентську залу законопроєкти по боротьбі з корупцією з переліку Качка-Кос, зокрема Антикорупційну стратегію, реформу ДБР і багато інших. Чому? Я думаю, відповідь українці знають самі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович Кальченко.

 

12:12:48

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Я передаю слово Галині Миколаївні Третьяковій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна. Продовжується ваш бенефіс з захисту постанов.

 

12:13:00

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Дивіться, я хочу поговорити зараз про історію, і 1919 рік, а на дворі 2026-й. От те, що опоненти цього закону зараз висловлюють, організація, Міжнародна організація праці говорила у 1919 році. Особливо цікаво, коли чоловіки починають захищати права вагітних жінок, жінок, які щойно народили, і ті, хто годують грудьми дитину. Знаєте, у 1919 році Міжнародна організація праці захищала жінок як слабку стать, а в 2000 році, спочатку в 90-х роках, а потім в 2000 році, повністю змінила ідеологію. І стан жінки після народження, вагітність і годування грудьми, – це єдине, що у материнстві і в батьківстві розрізняє стать чоловічу від жіночої. Таким чином МОП перейшли на те, що вони захищають не стать жіночу, а стан материнства, оці три вразливих стани. В Україні ці три стани захищені дуже сильно і КЗпП, і законом, який ми щойно прийняли. Ніякого зменшення прав жінок не відбулося. Хоча європейські суди завжди казали про те, що захист жінок і заборона, наприклад,  всіх жінок працювати на підземних  роботах, до речі, декларація… конвенція МОП про підземні роботи дозволяє жінкам вже працювати на підземних  роботах, міжнародна організації праці, а в Україні  ні. І оці заборони не дають можливість українським жінкам займати високооплачувані посади. Таке враження, що всі пільги, про які дбають чоловіки для жінок в законах, вони відсувають жінок від високооплачуваних посад, для того щоб жінка не могла отримати високу заробітну плату, користуючись тим, що у жінок є унікальна здатність народжувати дітей.

Давайте ми не будемо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вельможний. Я бачу вас, пане Михайло, бачу. У нас ще пан Михайло, потім пан Юрченко.

 

12:15:17

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні громадяни України, нам уряд заявляє, що нам терміново потрібна фінансова підтримка партнерів, наші можливості вкотре на межі. Але я хочу звернути увагу, що в цей час на будівництво, саме на будівництво, а не  ремонт доріг, витрачається мільярди гривень. На житомирську окружну кинули неймовірні сили, десятки одиниць техніки, сотні людей. Це проєкт коштує бюджету понад 6 мільярдів гривень. На Хмельниччині на дороги виділено більше 3 мільярдів гривень. Разом – це 10 мільярдів. За ці кошти 5 тисяч, 5 тисяч родин переселенців могли б отримати сертифікати на придбання власного житла. За ці кошти ми могли би купити 500 тисяч FPV-дронів. Це місячна зарплата чверті української армії.

Кабмін заявляє про економію в 70 мільярдів гривень. Але, якщо захотіти, економія може бути 100 і більше мільярдів. Ці кошти вкрай необхідні постраждалим від війни людям. За ці кошти ми можемо будувати нове житло для переселенців, створювати нові робочі місця для людей, які втратили все.  Сьогодні уряд каже про те, що парламент терміново має ухвалити 26 євроінтеграційних законопроєктів.

Особисто я буду підтримувати кожен із них, якщо він буде направлений на допомогу людям. Сьогодні кожен українець живе під обстрілами та ризиком, кожен наш громадянин має право на підтримку за всі жахи, які принесла війна. Переселенці мають отримати державну допомогу та, нарешті, відчувати себе повноправними громадянами.

Дякую всім, хто підтримує переселенців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Волинець, 2 хвилини, і потім Юрченко.

 

12:17:06

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, коли Янукович збільшив на 5 років вихід жінкам на пенсію, з 55 до 60 років, вони вийшли на Майдан і знесли Януковича, вони вийшли разом з чоловіками. Це перше питання.

Закон 10147 анулює Закон діючий про охорону праці. І це буде хаос, повний хаос, саме 7 стаття цього закону передбачає надання пільги, пільг. І таким чином шахтарі втратять до 35 днів додаткової відпустки за роботу в небезпечних, шкідливих умовах, металурги втратять від двох до 14 днів. Ми це говоримо про енергетиків, про медиків, про аграріїв і так далі.

І, шановні друзі, не маніпулюйте, ми все рівно доведемо в трудових колективах до кожного: хто що в них забрав. І давайте схаменемося, виправимо цю ситуацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Юрченко, будь ласка, 1 хвилина.

 

12:18:05

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, це неймовірно добре, що ми можемо шукати шляхи адаптації українського законодавства до законодавства ЄС, що ми можемо розглядати реформи в такі тяжкі часи. Але, друзі, ми все це можемо робити тільки того, що хтось ризикує своїм життям, хтось його віддає. І в час, коли ми ще не знаємо, чи переможемо ми, ми робимо все для цього, але перемоги ще немає, нам треба все ж таки робити все для того, щоб підтримувати сили оборони. В бюджеті на 27-й рік ми збільшуємо зарплати для прокурорів, для працівників НАБУ, для тих, хто знаходиться в глибоку тилу, в той момент, коли наша держава ще не отримала незалежність і не перемогла. Пам’ятаємо, що все, що ми робимо, вся адаптація, всі реформи – це тільки завдяки силам оборони. Давайте в першу чергу підтримаємо їх, тоді ми зможемо зберегти Україну і зробити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення, шановні колеги.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проєкт Постанови з реєстраційним номером 10147-П1 про скасування рішення Верховної Ради України від 12.10. 2026 року прийняття в другому читанні та в цілому як закону України проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (реєстраційний номер 10147 від 13.10.2023 року). Прошу голосувати.

 

12:19:48

За-11

Рішення не прийнято.

І наступні дві постанови, ми домовились… Голосуємо чи одну обговоримо? Голосуємо. Ні-ні, там треба одну обговорити, ми домовились.

Будь ласка, 15094-П: проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 13.10.2026 року прийняття в другому читанні в цілому як закону проєкту Закону України «Про базову соціальну допомогу»  (реєстраційний номер 15094 від 20.03.2026 року).

А для доповіді запрошується від авторів народний депутат України Михайло Якович Волинець, будь ласка.

 

12:20:39

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні друзі, обговорюючи проєкт бюджету на 27-й рік і напрацьовуючи пропозиції, уряд пропонує з 1 січня прожитковий мінімум 3 тисячі 559 гривень. Фракція «Батьківщина» обрахувала і передбачила, що ця сума має бути більше 10 тисяч, тобто 10 тисяч 559 гривень, лише з 1 січня і біля 14 тисяч на 1 жовтня наступного року. І раптом з’являється законопроєкт, який проголосований в парламенті в цілому як закон, під номером 15094 про базову соціальну величину. І неважко зрозуміти, що базова величина буде нижчою, ніж базовий стандарт – прожитковий мінімум. І незрозуміло, чому сьогодні парламентаріїв роблять заручниками.

І, шановні друзі, це торкнеться 5 мільйонів внутрішньо переміщених людей, які втратили в один момент житло, роботу і все інше. Вони не залишились на окупованій території, вони переїхали на територію, підконтрольну українській владі. Вони не візьмуть зброю, яку міг би дати російський агресор. І вони не будуть воювати проти українських Збройних Сил. Вони захищають країну у складі українських Збройних Сил. Але сьогодні їх позбавляють і їхні сім’ї відповідної пільги і заміняють низькою допомогою. Це торкнеться одиноких матерів, малозахищених, це торкнеться ветеранів, це торкнеться людей з інвалідністю і багатьох інших категорій.

Шановні друзі, я прошу ветувати цей закон, вжити всіх заходів для того, щоб захистити людей, які мають низький рівень захисту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету, Сергій Віталійович Кальченко.

 

12:22:53

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати України, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики і організації роботи Верховної Ради розглянув проєкт Постанови реєстраційний номер 15094-П, внесений народним депутатом України Волинцем Михайлом Яковичем. У підсумку розгляду цього питання комітет ухвалив висновок і рекомендує парламенту визначатися голосуванням щодо його прийняття або відхилення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.

Будь ласка, Олена Слободян.

 

12:23:42

СЛОБОДЯН О.М.

Прошу передати слово Галині Миколаївні Третьяковій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна. Давайте, ставте вже крапку в цій дискусії.

 

12:23:54

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Я повернусь знову, щоб… Постанови робляться тоді, коли порушується Регламент. Я думаю, що тут порушення Регламенту не було, ви всі були свідками, як проходив розгляд цього законопроєкту.

Щодо суті законопроєкту, можу сказати, що ніякого зниження допомоги людям не буде. Більше того, ми поставили запобіжник в комітеті, що вся виплата, яку будуть виплачувати люди, не може бути нижче ніж вони отримують сьогодні. Але я б хотіла добавити про те, що в цьому законопроєкті з’явилася така річ, як кризова ситуація в родині, яка дає можливість фронт-офісам Міністерства соціальної політики виплачувати родині зразу кошти, не очікуючи зібрання всіх документів. Для нас це надзвичайно важливо, тому що внутрішньо переміщені особи, евакуація родин, все призводить до того, що в них падає дохід. Тому кризова ситуація – це надзвичайний плюс.

Плюс тут з’явилася родина. Нашу людиноцентриську ідеологію, яку пропагандує уряд, нам конче потрібно доповнювати родиноцентриськими речами. В центрі має стояти людина. Ми недарма кажемо дуже часто про погану демографічну ситуацію, але демографічна ситуація і народження дітей, бажано, щоб була в повних родинах. І нам потрібно думати, як закріплювати родину. Отут це допомога, яка надається родині залежно від її стану. І з’являється така штука, як виявлення у родини складних життєвих обставин, цього теж не було. Треба буде ще попрацювати з органами місцевого самоврядування зі створенням в громадах управлінь соціального захисту, дієвих управлінь. Тому що вони переходять у нас від районів до громад, і не всі громади мають спроможні підрозділи, які можуть допомагати родинам.

Нам багато чого потрібно зробити в соціальній моделі. Але цей законопроєкт точно на користь. Тому що тим родинам, які потрапили в складні життєві обставини, цей законопроєкт передбачає створення індивідуального плану, який має вивести родину в стан самостійного життя…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і будь ласка, Сергій Вельможний.

Так, я дам вам, зараз Вельможний.

 

12:26:02

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Шановні колеги, готові переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Михайло Волинець, 1 хвилина.

 

12:26:18

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Дякую, пане головуючий. Відносно законопроєкту 10147 про безпеку праці хочу сказати, що фракція «Батьківщина» буде подавати звернення до Конституційного Суду. І ми підготували вже відповідні документи. І це так швидко у вас не закінчиться. Перше.

Друге. Законопроєкт 15094, де я є автором блокуючої постанови, проєкту постанови. Я хочу сказати, що так не можна, не можна так принижувати людей, кидати їх в таку бідність. І ми теж на фракції обговоримо це питання, скоріше за все, що ми будемо звертатися до Конституційного Суду для того, щоб припинити таку ганебну практику і не дозволяти на майбутнє так знущатися над українцями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення.

Пропоную прийняти в цілому проєкт Постанови з реєстраційним номером 15094-П про скасування рішення Верховної Ради України від 13.10.2026 про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проєкту Закону України «Про базову соціальну допомогу» (реєстраційний номер 15094 від 20.03.2026). Прошу голосувати.

 

12:27:42

За-10

Рішення не прийнято.

І пропоную відразу переходити до наступного проєкту постанови.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 13 жовтня 2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проєкту Закону України «Про базову соціальну допомогу» (реєстраційний номер 15094). Проєкт Постанови з реєстраційним номером 15094-П1. Прошу голосувати.

 

12:28:19

За-9

Рішення не прийнято.

Постанова не ухвалена. Дякую.

Колеги, у нас ще пару оголошень буквально.

Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев’ятого скликання міжфракційного депутатського об’єднання «Стійкість та трансформація України». Співголовами цього об’єднання обрано народних депутатів України Тараса Івановича Батенка, Оксану Василівну Савчук та Олену Євгенівну Копанчук. Вітаємо.

І у нас є припинення тимчасових комісій.

Шановні народні депутати, відповідно до положень частини сьомої статті 3 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», частини другої статті 87 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у зв’язку із завершенням визначеного законодавством терміну діяльності оголошую про припинення повноважень: Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень в правоохоронних органах, судах та органах влади, утвореної Постановою Верховної Ради України 19 червня 2025 року № 4511-ІХ (голова комісії – Власенко Сергій  Володимирович); Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, розвитку сімейних форм виховання та усиновлення, утвореної Постановою Верховної Ради України від 8 жовтня 2025 року № 4623-ІХ (голова комісії – Сушко Павло Миколайович).

Шановні колеги, дякую всім за результативний тиждень. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. В єдності сила. Слава Україні!