Засідання 1 (продовження)

 

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

13 жовтня 2026 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:08:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Сьогодні вітаємо з днем народження наших колег народних депутатів України Владлена Михайловича Неклюдова, фракція «Слуга народу», а також Валерія Валерійовича Лунченка, група «Довіра». (Оплески) Бажаємо іменинникам міцного здоров'я, успіхів у професійній діяльності та нових досягнень в ім’я України. Дякуємо за роботу, друзі.

Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати, триває 1693-й день героїчного спротиву українського народу повномасштабній збройній агресії Російської Федерації. Росія щодня продовжує завдавати ударів по українських містах і селах, забираючи життя мирних людей та руйнуючи їхні домівки. Лише за останню добу внаслідок російських ударів по Києву, Харкову, Дніпру та інших населених пунктах України загинули наші мирні співвітчизники, десятки людей зазнали поранень, пошкоджені житлові будинки і об’єкти цивільної інфраструктури.

Попри тяжкі втрати та випробування український народ непохитно продовжує боротьбу за свою незалежність, територіальну цілісність і право самостійно визначати власне майбутнє. Висловлюємо глибоку вдячність силам безпеки і оборони України, рятувальникам, медикам, усім, хто щодня виявляє мужність і самовідданість, захищаючи нашу державу, рятує людські життя і допомагає постраждалим.

Я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять захисників і захисниць України, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави, а також мирних жителів, зокрема дітей, чиї життя обірвала російська агресія. Вічна пам’ять.

 (Хвилина мовчання)

Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовилися надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до  3 хвилин для виступу. Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Будь ласка, колеги, записуємось на виступи.

Будь ласка, від групи «Партія «За майбутнє» Яценко Антон Володимирович.

Скороход Анна Костянтинівна, будь ласка.

 

10:13:23

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги, 10 мільярдів гривень – це загальна сума угод між антикорупційними органами і тими, хто визнає свою вину. Добровільні внески – 10 мільярдів на рік. І ці 10 мільярдів на рік замість того, щоб йти в державний бюджет або безпосередньо на рахунки Міністерства оборони, йдуть в благодійні фонди, які ніхто ніяк не контролює. Більше того, в нас виникає питання: а в чому добровільність внесків, якщо від цього залежить доля людини і відсутність або пом’якшення його відповідальності? Тобто добровільності жодної немає. У нас гроші мільярдами йдуть на приватні фонди, які ніхто не контролює. Можливо, це просто біла схема по відмиванню коштів, і ми не говоримо про жодну боротьбу з корупцією?

У нас найяскравіші кейси. Пашинський: 400 мільйонів гривень – на «Повернись живим», 100 мільйонів – на фонд Стерненка; Поліграфкомбінат: 50 тисяч євро – на «Повернись живим»; Нестеренко Вадим: 15 мільйонів гривень – на «Повернись живим»; Князєв: 49 мільйонів гривень; ОПЗ: 50 мільйонів гривень – на UNITED24. Тобто ви уявляєте собі суми, які проходять поза бюджетом України, поза бюджетом Міністерства оборони!

Більше того, у нас якимось дивним чином строки відшкодування державі складають десь 2,5 року в середньому по виконанню рішень судів за угодами, а у фонди вони мають перечислити гроші протягом місяця. То як це взагалі пояснити і що тоді відбувається? Якби у нас перечислили гроші якісь державні органи або місцеве самоврядування в благодійний фонд, у нас би набушники прибігли і кричали про зраду і про корупцію. Тобто їм можна, а іншим не можна. Де взагалі закон і куди йдуть понад 10 мільярдів гривень на рік?

Я пропоную законопроєкт, який змінює цю систему і який зобов’язує всі кошти за угодами направляти виключно в державний бюджет України. Цей законопроєкт висить на підписанні в СЕДО, я прошу всіх долучитися, всі кошти будуть безпосередньо спрямовані на Міністерство оборони і на нашу оборону. Не в якісь приватні фонди, де можна забрати 20 відсотків на своє адміністрування, а безпосередньо на оборону нашої держави. Доєднуйтесь, колеги, і давайте цю лавочку закривати. А то в нас якась корупція в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Михайло Леонідович, фракція «Європейська солідарність». Я так розумію, передає Петру Олексійовичу Порошенку.

Будь ласка, Петро Олексійович.  

 

10:16:43

ПОРОШЕНКО П.О.

За що воює Україна вже довгих 13 майже років, стікаючи кров’ю? За нашу рідну землю? Безумовно. За український народ, за людей? Насамперед. Але в першу чергу ми воюємо за волю, за свободу, за суверенітет і за право самостійно в Україні приймати рішення, життя у власній державі за власними правилами, для того, щоби не отримувати наказів ні з Москви, ні з інших столиць.

Ми дуже цінуємо наших партнерів, і це не пусті слова. Ми маємо забезпечувати, щоби партнери підтримували не тому що хтось слухняний, а тому що ми спільно поділяємо спільні цінності.   

Ми не маємо права втратити Сполучені Штати. Я про це кажу з лютого 2025 року, з катастрофи в Овальному кабінеті. І можна пояснювати це особливостями Трампа і іншим, але нам треба як країні, це наш життєвий інтерес, забезпечити підтримку Сполучених Штатів, двопартійну підтримку в Конгресі, підтримку американського народу. І для цього потрібна дипломатія: парламентська, державна, народна. Я наголошую, що криза у відносинах – не привід для образ і гучних заяв, це час для серйозної дипломатії.

Україна зацікавлена в припиненні вогню. Нарешті, ми і це почули від влади, а не те, що Мінська-3 не буде, і те, що у нас перед припиненням вогню ми будемо вимагати якихось гарантій безпеки чи іншого. Ні, негайне всеохоплююче припинення вогню. Ми на це маємо спрямувати наші зусилля.

Ще одне. А хто ще головний ворог України, крім Путіна? Корупція. І я не розумію, чому зараз в залі не стоїть Антикорупційна стратегія? Нас вчора запевняли, що ми маємо проголосувати Закон про нацменшини. А про незалежність антикорупційних органів чого забули? Ми вимагаємо: Антикорупційну стратегію в зал...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, «Платформа за життя і мир».

 

10:19:56

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні наші глядачі і виборці! Ми знаходимося фактично в бюджетному періоді і в розгляді проєкту бюджету на 2027 рік. Ми проаналізували цей проєкт закону, і ми хочемо звернути увагу Міністерства фінансів і Кабінету Міністрів в цілому для того, щоб вирівняти, на наш погляд, критичне питання, яке склалося у питанні субсидіювання населення.

Це головне питання, яке на сьогоднішній день турбує громадян України в соціальній сфері. Приведу цифри. Перше. Якщо ми маємо показники 42,3 мільярда гривень на субсидії (це цифри поточного року), планувати на наступний рік ці цифри, маючи зростання тарифів на комунальні послуги, є як мінімум некоректним. Чому? Тому що, якщо ми візьмемо дані Державної служби статистики України, то вартість комунальних послуг у цьому році за дев’ять місяців зросла на 5,8 відсотка. Більше того, водовідведення зросло на 83 відсотки, водопостачання – плюс 87 відсотків, вивіз сміття – плюс 17 відсотків. Тому ми звертаємо увагу Мінфіну, що необхідно подати розрахунки для того, щоб збільшити обсяг субсидій для компенсації на пільги і субсидій по компенсації комунальних послуг.

Другий важливий момент, на який ми звертаємо увагу в рамках бюджетного процесу, що необхідно передбачити додатково кошти на укриття для шкіл, для всіх тих навчальних закладів, які сьогодні ними не забезпечені. Ми моніторимо фактично, і всі ви, в режимі онлайн цю ситуацію, і ви бачите, що школи, на жаль, в Україні ними майже не забезпечені. Тому Кабміну необхідно передбачити ці кошти додатково для того, щоб забезпечити мінімальний цей навчальний процес.

Третє, на що ми звертаємо увагу, це фінансування і підтримка внутрішньо переміщених осіб. Тому що забезпечивши 83 мільярди гривень у бюджеті, з  одного боку, з іншого боку, для півтора мільйона сімей знову ж ті самі 2 та 3 тисячі гривень компенсації на проживання. Тому ці цифри свідчать про те, що проєкт бюджету має бути доопрацьований, і ми будемо спільно рухатись в цьому плані.

Ще один важливий момент. Європейський вектор економічної інтеграції. Шість кластерів, якщо вони там будуть відкриті, це 35 розділів. Якщо ми візьмемо досвід попередніх країн від моменту відкриття всіх кластерів до підписання угоди – це як мінімум 6-7 років для таких країн, як Хорватія, Болгарія, Румунія, за умови повноцінної системної роботи у парламенті. Тому саботувати певні законопроєкти, напевно, в даному випадку буде неправильно. І тільки тоді Україна зможе трансформувати свою економіку і мати конкурентні  переваги.

Тому звертаємо увагу Мінфіну, що необхідно доопрацювати бюджет і економічну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна, фракція «Голос». Передає Лозинському.

 

10:23:06

СІРКО Ю.Л.

Лозинський, да, прошу передати.

 

10:23:16

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Колеги, вже 19 жовтня Україна буде відзначати століття від дня народження великого українця Богдана Дмитровича Гаврилишина. Я закликаю всіх батьків, познайомте своїх дітей з постаттю Богдана Гаврилишина. Я закликаю всю молодь, хто, можливо, не знав чи ледь-ледь чув про Богдана Гаврилишина, а познайомтеся з цією величезною постаттю.

Богдан Гаврилишин – великий українець, який народився 100 років тому 19 жовтня в маленькому селі Коропець на Тернопільщині. В часи війни був переміщений до таборів в Європі і далі продовжив своє життя в Канаді. Але він завжди залишався українцем. Він жив як українець, він залишив Декларацію відповідальності, в якій посилає зараз дуже-дуже чіткі сигнали для всіх молодих українців. І один з таких пунктів цієї декларації: будь вільною людиною.

Богдан Гаврилишин, будучи лісорубом в канадських лісах в дуже і дуже важких умовах,  вчив вранці 20 слів англійською мовою, а вже ввечері він навчав своїх співробітників і в такий спосіб заробляв кошти і назбирав собі на освіту. Він кожного дня в суперскладних умовах, виживаючи в таборах для лісорубів, він все одно намагався здобувати освіту, він намагався не зупинятися. І цим самим сьогодні він є дуже потужним прикладом для молодих українців, що які б не були складні умови для здобування освіти, які б не були жорстокі російські обстріли, які б не були жахливі умови, коли скасовують навчання, коли в укриттях під час обстрілів ти знаходишся, але ти завжди можеш зробити трохи більше.

Богдан Гаврилишин був засновником Римського клубу, був засновником Всесвітнього економічного форуму в Давосі, був радником всіх українських президентів, керівників урядів. І це все звичайний хлопчина з села на Тернопільщині, який довгі-довгі роки працював лісорубом  в таборах в Канаді, втікаючи від Другої світової війни, втікаючи від цих поневірянь і будучи переміщеним з Європи в Канаду.

Богдан Гаврилишин як пластун – приклад, як можна підтримувати молодь. І за свого життя Богдан Гаврилишин створив спеціальний фонд фінансування пластунів, молоді, створював безліч програм розвитку молодих українців, і цим самим є прикладом для українських парламентарів, для  українського уряду, що ми повинні невпинно підтримувати українську молодь.

Познайомтеся з постаттю Богдана Гаврилишина, століття якого святкуємо! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гнатенко, «Відновлення України». Валерій Сергійович.

 

10:26:33

ГНАТЕНКО В.С.

Шановні колеги, сьогодні Україна опинилась перед загрозою, яка виходить далеко за межі проблем морської логістики. Росія фактично блокує український морський експорт, атакує портову інфраструктуру, цивільні судна та намагається позбавити нашу державу можливості заробляти на власній продукції. Це прямий удар по українській економіці, по доходах бюджетах, по аграріях і по кожному з нас.

За даними Мінвідновлення, після 22 липня обсяги перевалки вантажів у портах Великої Одеси скоротились більше ніж у 15 разів. Через блокування чорноморських портів Україна ризикує не вивезти близько 30 мільйонів тонн сільгосппродукції вартістю приблизно 10 мільярдів доларів.

У вересні ми експортували лише 2,4 мільйона тонн аграрної продукції – це 46 відсотків від потенційно необхідного обсягу. Зерна вивезли лише 1,4 мільйона тонн або 38 відсотків від можливого показника. Ми не можемо розраховувати, що цю проблему вирішать залізниця, автомобільний транспорт і дунайські порти. У вересні залізницею перевезли лише 993 тисячі тонн аграрної продукції,  Дунаєм  вивезли 1,3 мільйона тонн, автомобільним транспортом – лише 120 тисяч тонн цієї продукції. Ці маршрути допомагають, але не здатні повноцінно замінити глибоководні порти Великої Одеси. До того ж альтернатива дуже дорожча чим морський шлях.

На жаль, блокується, буксує і дипломатичний вимір. Переговори за участю американської сторони щодо енергетичного перемир'я та відновлення безпечного зернового експорту поки буксують. Натомість Росія намагається пов'язати припинення атак із поступками щодо санкцій. Вона знову використовує продовольчу безпеку як інструмент шантажу світу, а час працює проти України.

Переконаний, що Верховна Рада  має звернутися до парламентів Сполучених Штатів, Великої Британії, країн Європейського Союзу, африканських держав та інших партнерів із вимогою посилити міжнародний тиск, щоб вони припинили удари по портах і цивільних судах, створити дієві міжнародні гарантії безпеки  морського експорту.

Також необхідно вимагати практичних рішень щодо страхування суден, компенсації воєнних ризиків і захисту портової інфраструктури. Потрібні нові механізми підтримки українських експортерів і перевізників, поки альтернативні маршрути залишаються перевантаженими. Кожен втрачений місяць означає мільярдні ризики скорочення виробництва та менше надходжень до бюджету. Якщо сьогодні не забезпечити можливість експортувати українську продукцію, завтра це відчують на собі абсолютно всі.

Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група «Довіра».

 

10:29:41

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні обранці, дорогі українці! Сьогодні в кулуарах українського парламенту відкрита виставка до 100-річчя від дня народження відомого українця Богдана Гаврилишина. Саме він, як і багато визначних українців, вчить нас про відповідальність, він каже, що персональна відповідальність кожного і власне здатна спільно, колективно змінити якесь  середовище або і загалом світ. А скажіть, будь ласка,  хто в цій країні буде відповідальним перед українцями, котрі стоять на порозі опалювального сезону, і є велика можливість, що їхні діти в садочку, їхні рідні в лікарні, на жаль, зможуть не отримати опалення, бо уряд в цій країні заблокував прохід зареєстрованих платіжок через казначейство. Абсолютно ненормальне рішення. Хто буде відповідальним перед українцями, коли не виконується бюджет?

Парламент призначає уряд, уряд планує бюджет на рік і дає на затвердження сюди, в цю залу, і ми затверджуємо так, як спланував уряд. І уряд так спланував, що в нього вже у вересні немає грошей. І не потрібно це зганяти на кошти міжнародних партнерів. Потрібно збирати нормально податки в нашій країні, бо є багато чистого бізнесу. І ще більше потрібно виводити на чисту воду і наповнювати казну, а не приймати вольове рішення – зупиняти платіжки. Це абсолютно ненормально. Уряд таким чином сам, заставляючи громади проходити опалювальний сезон, готуватися до опалювального сезону однією рукою, а другою рукою блокує платіжку.

Як має дитина зі села приїхати до міста, до школи, яку ви в селі закрили, дали автобусів, але зараз, на жаль, казна не пропускає оплату за дизель, за паливо? Тому діти можуть і не їздити до школи помаленьку. Як в лікарні завести генератор? Він теж на паливі. А казна не пропускає коштів за паливо. Це абсолютно ненормальні речі. Скоро і сміття не буде за що вивезти, бо сміттєвоз теж заправляється паливом.

Тому я закликаю уряд розблокувати хоча би другу чергу, власне, тих не проведених зареєстрованих платіжок в казні за енергоносії і за паливо. Це вкрай важливо для наших громад, аби підготуватися до зими. Наближаються холоди, а наші заклади, дошкільні, шкільні, медицина і культура повинні бути забезпечені теплом, бо це для життєдіяльності кожного з вас і кожного українця в їхніх громадах.

На цьому я щиро вірю, що саме цим зверненням однозначно розблокуються і поточні ремонти теплопостачання в різних закладах в наших громадах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Качура Олександр Анатолійович, «Слуга народу». Передає Гетманцеву. Після цього ще Власенко буде від «Батьківщини».

 

10:32:57

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Мир вам! В силу тих чи інших причин ми сьогодні опинилися з вами на зламі нашої боротьби, в крайній точці, за якою фінансова прірва. Вже сьогодні заблоковані деякі рахунки бюджетні. Вже сьогодні ми маємо величезну фінансову кризу, і причина в цьому, безперечно, ворог. Але не тільки ворог, причина є і в нас з вами, бо ми запустили в цю залу політику тоді, коли їй тут місця немає, а є місце тільки державництву. Деякі з нас поставили свої інтереси над інтересами держави, над інтересами того, що більше за всіх нас, кожного окремо і разом взятих.

Наші партнери, мені здається, дуже чітко вчать нас, що таке національні інтереси, яким чином їх треба переслідувати, і яким чином вони є над інтересами кожної людини. А тут в залі, на жаль, хтось ділить посади, хтось ділить лайки, хтось ділить рейтинги, хтось намагається захопити контроль над правоохоронними органами шляхом псевдореформ, це також є. І хтось бачить своє майбутнє окремо від майбутнього нашої держави. А хтось завалює спам-правками, роблячи фактично диверсію, ті законопроєкти, від яких залежать наші гроші.

Цей тиждень, цей місяць є замковими каменями нашої боротьби, нашого виживання. Всі законопроєкти, які включені в порядок денний цього тижня, – це законопроєкти про євроінтеграцію, а євроінтеграція – це не просто добробут та європейський паспорт. Євроінтеграція – це єдина фактично гарантія сталого миру після укладення миру. Бо не нападе агресор на країну-члена ЄС. Це про нашу армію. А наша сильна армія є запорукою, єдиною запорукою нашої незалежності. І ми всі в цій залі маємо об’єднатися задля того, аби зберегти державу, аби зберегти наших людей, аби привнести довгоочікуваний мир в нашу країну і вигнати геть привид 1919 року з цієї зали. Я прошу всіх депутатів Верховної Ради одностайно підтримати всі ті законопроєкти, від яких залежить майбутнє країни і які включені до порядку денного цього сесійного тижня.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович, фракція «Батьківщина».

 

10:35:52

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. А я би хотів з цієї трибуни звернутися до всіх «борцунів» за незалежність, так звану незалежність антикорупційних органів, причому як до «борцунів» у цій залі, так і до «борцунів» поза межами цієї зали. А чого ви мовчите про оцю ядерну бомбу, яка вибухнула на минулому тижні, коли стало абсолютно очевидно, що ніяке НАБУ не бореться ні з якою корупцією, а навпаки створює корупцію? Чого ви мовчите про те, що десятки мільярдів, мільярдів гривень руками НАБУ і САП йдуть не в державних бюджет, а поза межі державного бюджету на приватні фонди у приватні руки, прикриваючись словам про те, що це, мовляв, нібито гроші на ЗСУ?

А уявіть собі таку картинку, що будь-яке міністерство, от будь-яке міністерство перерахувало би гроші на приватний фонд. Щоб ми одразу побачили? Ми би одразу побачили «відосики», музичка, розказки про те, яка йде корупція. А коли це стосується самих НАБУ і САП – тиша навкруги, сплять в росі луги. Можна дізнатися, а чого ми про це мовчимо? Я ще раз кажу, слова «незалежність» і «безконтрольність» – це різні слова, абсолютно різні слова. Чому ми мовчимо про те, що ВАКС як сліпа Феміда в поганому сенсі цього слова, заплющивши слово у змові з НАБУ і САП, кліпає вироки, якими дозволяє перераховувати кошти, які б мали йти в державний бюджет, на приватні фонди? Чому ми про це мовчимо?

Ми сьогодні будемо розглядати закон, яким ми знову дамо ВАКС якісь там додаткові повноваження, додаткові можливості. Послухайте, ми дожилися до того, що колишня очільниця ВАКС, до речі, яка отримала свою освіту юридичну в університеті Поплавського, вийшли і каже: «А ми як ВАКС нічого не можемо з тим зробити». І рівно через день інша суддя, нова суддя ВАКС відмовила НАБУ і САПУ в затвердженні угоди з перерахуванням коштів на приватні фонди.

І це не питання ефективності використання коштів, не має право державне обвинувачення, державне обвинувачення укладати угоди в інтересах третіх приватних осіб. Всі… Це корупція! Це пряма корупція! Це розкрадання коштів, які би мали йти до державного бюджету.

Тому ми зобов'язані на цьому сесійному тижні в будь-якій формі внести зміни до законодавства, яким напряму заборонити приймання коштів по угодах з обвинуваченням будь-куди, окрім до державного бюджету. Так, там є низка виключень, такі як специфічні, як цивільний позов в кримінальному процесі. Але принципово ми повинні прикрити корупцію НАБУ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили виступи від фракцій і груп. Час для виступів завершено. Але у мене є заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ, від «Батьківщини» і «За майбутнє».

Будь ласка,  Юлія Володимирівна Тимошенко, до 3 хвилин.  І після цього переходимо до голосування. Я прошу народних депутатів приготуватися.

 

10:39:24

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Ви всі сьогодні говорите про Богдана Гаврилишина, можна згадати ще Степана Хмару, В’ячеслава Чорновола. Знаєте, можна згадати, но якщо б вони зараз були в цьому залі, я думаю, що вони би без автомата з вами не розмовляли. Вони би просто, ну, я думаю, ще раз посивіли від тієї ганьби, яку ви робите в цьому залі.

Що вражає? Вражає цинізм як влади, так і так званої опозиції. Всі за людей рвуть сорочки, але вчора одностайно влада і так звана опозиція проголосували за позбавлення всіх прав людей, працюючих на шкідливих виробництвах: шахтарів, гірників, хіміків, металургів – всіх, і ви дружно тиснули цю кнопку. Так не говоріть з цієї трибуни про захист людей.

Сьогодні тут хтось надривав горло від опозиції про боротьбу з корупцією. Так вибачте, будь ласка, ви вчора одностайно проголосували за самий корумпований закон про саму корумповану приватизацію в Україні, причому велику. Вже останнє в країні розпродаєте на корупційній основі за копійки. А тепер ще говорять про антикорупцію. Так, вибачте, будь ласка, яка антикорупція, а ще і суверенітет в той час, коли ви знову сьогодні збираєтеся голосувати за передачу управління країною іноземним дорадчим радам, іноземним наглядовим радам. При чому тут суверенітет? Ви здали країну, здали управління, здали наші стратегії. І в тому числі коли ви говорите про мир, не забувайте, що ви мир обміняли на криваві гроші від цієї війни і зубами тримаєтесь за цю війну.

Майже весь народ хоче миру. Не капітуляції, не здачі, не імітування мирних переговорів за зачиненими дверима, а справжнього справедливого чесного миру. І треба виходити з підпілля і робити все для того, щоб за мир стояв весь народ, за справедливий, не капітуляційний, чесний мир для України.

А зараз ви збираєтеся голосувати ще один геноцидний закон за так звану базову соціальну допомогу. Якщо ви за нього проголосуєте, більше не говоріть про захист людей, тому що цей закон позбавляє людей останніх гарантій соціальних. І тому в цьому парламенті або, знаєте, чесними будьте з країною, або ідіть...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Займіть свої місця.

Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої  особистої картки в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло.

 Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, колеги.

 

          10:43:37

За-206

Проти – 11, утримались – 4, не голосували – 77. Демократія, як вона є.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Шановні колеги, я... Шановні колеги, одну секундочку.

Шановні колеги, тривога... А, я зрозумів.

Шановні колеги, я перепрошую, в Києві оголошено повітряну тривогу. Я прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. 

 

(Після перерви)

 

12:31:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу займати  ваші місця.

Шановні колеги, завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я нагадую, що ми знаходимося в Законі 15094: проєкт Закону про базову соціальну допомогу.

Ми домовлялися, у нас чотири поправки, Дмитро Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович є вже? Немає. Дякую.

Шановні колеги, займіть свої місця, будь ласка. Зараз будемо ставити на голосування. Займіть свої місця. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця.

Шановні колеги, мені буде легше бачити кількість людей в залі, якщо ви всі сядете на свої місця. Якщо ви всі сядете на свої місця. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця.

Шановні друзі, тоді керуючись статтею 28 Регламенту, я спочатку прошу провести сигнальне голосування по законопроєкту 15094. Шановні колеги, будь ласка, я прошу вас взяти участь у сигнальному голосуванні.

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:34:50

За-243

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, займіть свої місця.

Я ставлю пропозицію прийняти у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про базову соціальну допомогу (реєстраційний номер 15094).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів, я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка.    

 

12:35:42

За-247

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Дякую, колеги. По фракціях покажіть, будь ласка.

Наступний проєкт Закону 15532.

По цьому закону? Друзі, давайте попрацюємо в законах перед тим, як… Я прошу, Дмитро, чесно. У вас з процедури? Будь ласка, Дмитро Костюк – з процедури, і йдемо далі. Шановні колеги, давайте використовувати час з користю, будь ласка.

 

12:36:07

КОСТЮК Д.С.

Так давайте працювати, тільки – за. Дмитро Костюк, Житомирщина. У нас була тривога зараз, стандартний день роботи Верховної Ради, ми зібралися і через тривогу дві години не працювали. Слава богу, що зібралися зараз.

Руслане Олексійовичу, у вас була ідея, адекватна ідея, щоб ми продовжували роботу під час тривоги. Всі українці працюють, навчаються, а ми – ні. Давайте продовжувати роботу, у вас була ідея в підвальному приміщенні, я от в телефоні перевіряв, все працює, можна працювати. В мене питання до вас. Будь ласка, скажіть, що або хто заважає нам продовжувати працювати, можливо, якісь фракції проти виступають? Щоб всі українці почули це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дивіться, можна, я не буду, постанова зареєстрована. Як ми отримаємо консенсус в залі, ми її одразу винесемо. Я теж прихильник того, щоб ми продовжували працювати. 

Шановні колеги, рухаємося далі. 15532 – це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо перенесення термінів запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Я ставлю пропозицію включити цей проєкт закону до порядку денного сесії. Прошу голосувати, треба 226 голосів. Будь ласка.

 

12:37:34

За-264

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми можемо без обговорення? Шановні, можемо без… Артур Володимирович. А можемо два – за, два – проти тоді?

Ставлю скорочену процедуру: два – за, два – проти. Прошу голосувати. Беруть тільки ті фракції голос, які хочуть виступити.

 

12:38:07

За-215

Рішення прийнято.

Прошу записатися фракції і групи, які бажають виступити, два – за, два –  проти. Але записуються тільки ті, хто бажає, друзі.

Будь ласка, слово надається «Слуга народу» Гетманцеву.

 

12:38:48

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Друзі, чесно кажучи, я не знаю навіть, що обговорювати в цьому законопроєкті, законопроєкт достатньо технічний. Ми з вами у 2023 році прийняли реформу, велику реформу, про введення електронної акцизної марки, яка мала б застосовуватися для алкоголю і  тютюну і детінізувати відповідні ринки. На жаль, команда Міністерства цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим не впоралася з цим завданням. І ми вже один раз переносили цей термін, а зараз нам… ми вимушені переносити його вдруге на 1 липня 2027 року. Якщо ми цього не зробимо, то з 1 листопада бюджет буде недотримувати по 500 мільйонів гривень в день. По 500 мільйонів гривень в день. Це шалені гроші, не можемо так ризикувати, точно не можемо так підставляти армію. Тому я вдячний всім, хто підтримав цей законопроєкт з усіх, чи майже всіх фракцій, коли ми його вносили до Верховної Ради, ми його погодили. Тому я дуже прошу всіх, аби ми підтримали цей законопроєкт за основу і в цілому і врятували наш бюджет від наслідків недолугості тих, хто брався за цю реформу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Фріз Ірина Василівна, «Європейська солідарність».

 

12:40:05

ФРІЗ І.В.

Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Ніна Петрівна.

 

12:40:23

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, якщо хтось не знає, навіщо обговорювати цей проєкт закону, то я вам повідомлю. Тому що ви щойно почули, в липні 2023 року прийнятий закон, система мала запрацювати з 1 січня 2026 року. В липні, коли ми приймали закон були визначені певні строки, закон дав два з половиною роки на запуск системи: шість місяців – для Кабінету Міністрів для прийняття підзаконних актів і два роки – для Мінцифри. І коли  тут говорять про Мінцфру, так ви зверніть спочатку, наскільки затримався Кабмін. Замість 6 місяців 16 місяців готували підзаконні документи. Звісно, Мінцифри не встигла розробити і запустити систему.

І насправді допоки не буде політичної волі, щоби відповідальні особи несли відповідальність, нічого не зміниться, я впевнена, що ця система так і не запрацює. І те, що тут говорили про боротьбу, про простежуваність, про додаткові доходи в бюджет, нічого не зробили і, звісно, результату не маємо. Звісно, треба приймати закон цей за основу і в цілому, бо з 1 листопада не зможуть продавати взагалі підакцизну продукцію без штрафів і всього,  що є далі по закону, який був прийнятий в липні 2023 року. І, звісно, будуть значні втрати до бюджету, бо не зможуть купити електронну акцизну марку наші підприємства-ліцензіати.

Тому закон треба приймати. Але за те, що так довго не наважились і немає політичної волі мають нести відповідальність і ті, хто працював над цією концепцією, не усвідомлюючи, що ви ніколи не запустите цю систему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі від «Батьківщини» Соколов Михайло Володимирович.

Цимбалюк Михайло Михайлович, будь ласка.

 

12:42:19

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, це результат вашої реформи чи бездіяльності? Двадцять третього року ухвалили закон, розповідали, дали Кабінету Міністрів пів року, рік – Федоров винен. Та коли Федоров був міністром інформаційної політики? Він вже давно не міністр, вже все, що зробив, Міністерство оборони, що сьогодні грошей там немає. А він винен? Винні ви, які ініціювали ту реформу, винен Кабмін, вже другий, який нічого не зробив, і податкова, яка зацікавлена, щоб не було електронної марки, щоб дальше третя зміна працювала без акцизу спиртного і тютюнових виробів. Шановні колеги, а ви що, гроші шукаєте? Якби було електронне простежування, як сказала вірно колега, якби була відповідальність Кабінету Міністрів. А то політичні посади, по 300 тисяч міністри отримують, звільняються з посад – і винна Верховна Рада. Шановні колеги, безвідповідальні, хто сьогодні представляє уряд? Хто сьогодні винен? Починайте поважати український народ і чуть-чуть себе як народних обранців. В іншому разі докеруємося, вибачте, до мишей.

Через те ми вимагаємо як фракція «Батьківщина» звіту Кабінету Міністрів, чому не виконали рішення закону. А то ми перенесли на січень цього року, на листопад цього року, давайте на 1 липня. А що зміниться? Ви вірите? Чи є переконання Прем’єр-міністра, чи міністра інформаційної політики про те, що вони зможуть виконати? Не зможуть, тому що гроші, які виділяли наші міжнародні партнери, вже не будуть виділені, бо втратили термін.

Через те, шановні колеги... А грошей немає. Виявляється, вони є, але в тіні, так, як і підакцизні товари.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мінько передає, я так розумію, Вельможному, так. Будь ласка.

 

12:44:32

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні колеги, електронний контроль за алкоголем – це, звісно, важливе питання для воюючої країни з мільйонами людей, які залишились без власних домівок і втратили все життя через війну. Але я вкотре хочу звернути увагу на проблеми переселенців.

Ми вступили в осінньо-зимовий період з  відключенням електроенергії, ще не було заморозків та реальних морозів, і я розумію, що далі ситуація кращою не буде. ЄВідновлення працює вибірково. Ті, хто під Києвом, щойно втратили власні домівки, за лічені тижні отримали компенсацію, а ті, хто під Донецьком і Луганськом, втратили не лише власне житло, а і все своє життя, вже майже 13 років залишаються без уваги держави. Не можна розділяти громадян, потрібно не лише шукати, а й знаходити рішення, які допоможуть переселенцям.

А що отримують переселенці? Знову жодної підтримки. Знову держава залишила людей без нічого. Поки ми думаємо, як пережити цю зиму, подумайте про людей, які не мають реального житла та втратили все через війну. Бойові дії тривають. Ворог щоденно нищить житлові будинки, школи, дитячі садочки, десятки українців гинуть у мирних містах. Яку підтримку гарантує держава людям, постраждалим від війни? Фактично ніякої. Тому для нас ключове не  алкоголь, а забезпечити людей житлом і гідними умовами для життя.

Дякую всім за підтримку переселенців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Мамка – 1 хвилина. І голосуємо, шановні колеги.

Григорій Миколайович.

 

12:46:17

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, ну хочу все-таки попросити підтримки і вдруге перенести вступ в дію даної системи, яка з трибуни Верховної Ради презентована була, що вона тільки може побороти «ліві» доходи від спирту, від тютюну, але все не складається.

Шановні колеги, а хто почув з трибуни, а скільки відсотків зроблено по цій системі і що мішає її запустити на даний час фактично, а не теоретично? Не зроблено, хтось не виконав, не сидить в тюрмі. Це дуже добре. А що саме? Дивіться, ми перший раз цього не почули – проголосували, відтермінували, другий раз цього не чуємо – відтерміновуємо. То тоді пропоную просто підтримати тих людей, які безобліково крадуть гроші.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу зайняти свої місця, переходимо до ухвалення рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо перенесення термінів запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (реєстраційний номер проєкту Закону 15532). Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:47:48

За-259

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону… (Шум у залі) Прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону 15532. Прошу голосувати.  

 

12:48:20

За-252

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Наступний проєкт Закону 15555: проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України.

Я ставлю пропозицію включити до порядку денного цей проєкт закону. Прошу голосувати.

 

12:48:49

За-270

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою: два – за, два – проти. Нормально? Прошу голосувати.

 

12:49:10

За-222

Рішення прийнято.

Шановні колеги, будь ласка, запишіться, фракції і групи: два – за, два – проти.  

 Будь ласка, Федина Софія Романівна, фракція «Європейська солідарність».

 

12:49:33

ФЕДИНА С.Р.

Прошу передати слово моїй колезі Ніні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.

 

12:49:50

ЮЖАНІНА Н.П.

Насправді потрібно було би, щоб член комітету представила цей проєкт закону, бо, мені здається, це чи не вперше законопроєкт є одним із кроків для європейської інтеграції і полягає в приведенні українського законодавства у відповідність до Директиви 2013/36. Але в чому її суть? Виявляється, необхідність цього проєкту пояснюється тим, що європейське банківське управління раніше виявило невідповідність українського законодавства європейським вимогам через те, що НБУ отримував відмову в наданні конфіденційної інформації, необхідної для банківського нагляду та протидії відмиванню коштів, бо мали до цієї інформації доступ різні, правоохоронні і інші органи. Так от, для того, щоб, уявляєте собі – ну, просто для мене це якийсь феномен, - НБУ після прийняття цього закону зможе розкривати отриману інформацію від іноземних органів банківського нагляду лише за їхньою згодою і  межах визначених цією згодою цілей.

Я хотіла би, щоб ми до цієї концепції повернулися, і коли говоримо про необхідність прийняття закону про доєднання України до європейської системи платежів SEPA. Якщо би ми так обачно виписали, що вимагає директива і як відрегулювати питання доступу правоохоронних і інших органів, ми би виконали і вимоги, і отримали би фінансування, і рухались би далі. А так, оскільки у нас не вистачає гальм для того, щоб приймати закони в межах директив, які додають Україні, а не вимагають від неї якогось управління ззовні, так от, якщо би включали мізки і працювали так, як потрібно, то все було би добре, і європейські закони би нам не завадили працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, фракція «Слуга народу». Передає Василевській-Смаглюк, правильно? Будь ласка.

 

12:51:57

МИХАЙЛЮК Г.О.

Так, прошу передати Василевській-Смаглюк Ользі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Михайлівна, будь ласка.

 

12:52:05

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Дякую. Шановні колеги, дуже приємно чути, що і опозиція доєднується і об’єднується в ініціативи підтримати євроінтеграційні законопроєкти, в тому числі які підтримують банківську таємницю, зберігаючи її, і ті, які націлені на приєднання України до Єдиної  зони платежів у євро.

Що стосується законопроєкту, який ми сьогодні з вами розглядаємо, то він повністю відповідає європейським директивам і повністю якраз і націлений на те, щоб зберегти банківську таємницю. Цим законопроєктом ми забороняємо судам в цивільному господарському судочинстві витребовувати або розкривати інформацію, що становить банківську таємницю та була отримана Нацбанком від органів банківського нагляду інших держав. Встановлюємо, що заява про забезпечення доказів або клопотання про витребування доказів не можуть стосуватися такої інформації. Зобов’язуємо суди відмовляти у задоволенні відповідних заяв і клопотань, якщо вони стосуються банківської таємниці. Уточнити, що НБУ може розкривати таку інформацію лише за згодою органу, який її надав, і виключно для цілей, визначених у цій згоді. Фактично цей документ посилює захист конфіденційної інформації, яку Національний банк отримує від іноземних банківських регуляторів, та обмежує можливості її розкриття через цивільні та господарські суди.

Метою законопроєкту є приведення українського законодавства щодо розкриття банківської таємниці у відповідність до вимог директив Європейського Союзу. Я прошу вас підтримати цей маленький, але дуже важливий крок у підтриманні банківської таємниці і в її збереженні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович. Я так розумію, передає Власенку.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

12:53:55

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. В чому відмінність цього євроінтеграційного законопроєкту від інших євроінтеграційних законопроєктів ключова? Ключова відмінність полягає в тому, що цим законопроєктом нам пропонується зробити не так, як нам радять іноземці, а так, як воно реально працює в Європейському Союзі. Тому нам треба робити так, як воно реально працює в Європейському Союзі, а не так, як нам кажуть.

Тут нема міжнародних експертів, тут нема впливу іноземних держав. Мова йде про те, що інформація, конфіденційна інформація, яка отримана Національним банком від банківських установ іншої держави, вона є захищеною. При нашій системі витоків таких витоків, як у нас є в правоохоронних органах, в банківських органах, цей закон є надважливим для того, щоб конфіденційна, чутлива, закрита інформація не ходила ринком, не була предметом торгу, домовленостей, зливів, провокацій і так далі. Ця система буде додатково захищати банківську таємницю.

І я ще раз підкреслю, найголовніше полягає в тому, що саме так працюють європейські інституції. І, приймаючи цей закон, ми по суті переймаємо той практичний досвід, який є в європейських країнах. Це не якась там порада ззовні, це те, як працює. Тому фракція «Батьківщина» прийняла рішення підтримати цей законопроєкт в першому читанні.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович. Я так розумію, передає Железняку.

Будь ласка, Ярослав Іванович.

 

12:55:51

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Абсолютно нормальний законопроєкт, ми його будемо підтримувати.

Але, колеги, у нас в Раді виходить два види документів. Ось десять антикорупційних законопроєктів, під які вже партнери дають гроші, якраз ці 29 мільярдів. Жоден із них не розглянутий, я так розумію, знесли останню, це Антикорупційну стратегію. Нам же ж не потрібно зараз в бюджет 360 мільйонів євро. А ось цей стос паперів, це посилки, які в кращому випадку принесуть 6 мільярдів гривень в наступному році. Це про оподаткування, коли мама замовляє зимову куртку, це коли бабусям замовляють ліки, яких зараз немає, за кордоном, це коли таксист не може замовити деталь. Ось на це є і папір, і бажання проголосувати. Я переконаний, завтра ви за це проголосуєте.

І проблема навіть не в посилках, проблема в тому, що це не про тих, хто краде гроші, а це про тих, у кого крадуть гроші. І обираючи між 25 мільярдами доларів і 6 мільярдами гривень, ви обираєте оподаткувати спочатку наших громадян. Ось у чому різниця. Не обираєте незалежні конкурси, щоб не по телефону, а по справедливості, по професійності призначали керівників правоохоронних органів, щоб застави не вносили прибиральниці або гроші в мішках, щоб не закривалися за строками давності, як зараз випускають, крадівництво, в тому числі на державних військових підприємствах, конкретно сьогодні. Ось про що ці законопроєкти. І жоден з них, попри фінансову кризу, ви не виносите на голосування, розповідаючи тут і про бюджет, і про євроінтеграцію. Ось і вся різниця. Шістдесят сторінок десять законопроєктів і один про оподаткування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проєкту закону. Шановні друзі, я прошу займіть свої місця, будь ласка. І готуємося до прийняття рішення. Шановні колеги, готуємося до прийняття рішення.

Будь ласка, я ставлю пропозицію. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України (реєстраційний номер 15555).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:58:51

За-284

Дякую, колеги.

З процедури? Кривошеєв з процедури. Тільки з процедури, будь ласка.

 

12:59:02

КРИВОШЕЄВ І.С.

Руслан Олексійович, у нас в порядку денному планується розгляд законопроєкту 1637-д, який пропонується розглянути за основу та в цілому. Але окрім того, що у Головного науково-експертного управління є сім аргументованих зауважень, також у мене як у народного депутата є правки та пропозиції до даного законопроєкту, що згідно з частиною четвертою статті 102 Регламенту робить неможливим розгляд даного закону в цілому.

Тому прошу звернути на це увагу. За основу та скорочену процедуру по правкам підтримую.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, теж з процедури – Безугла Мар’яна Володимирівна. Шановні колеги, і рухаємося далі.

 

12:59:45

БЕЗУГЛА М.В.

Прошу звернути увагу, у мене два різних питання з процедури.

Перше питання. Я звертаю увагу, що так само, як і трапилось зі мною, був колега, який заперечував прийняття законопроєкту в цілому, він підняв руку, і ви її проігнорували. Я не говорю про контекст проєкту, наприклад, я його підтримувала. Але, будь ласка, це не має більше повторитися в парламенті. Це основне правило і це порушення Регламенту. І у мене був такий же випадок з вами. Тобто якщо парламентар проти прийняття законопроєкту в цілому, він не приймається в цілому, і навіть якщо це один парламентар. На майбутнє.

Друге питання інше з процедури. Будь  ласка, дайте мені час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з процедури. Говоріть.

 

БЕЗУГЛА М.В. Відносно виклику мера Києва. Колеги, я прошу хвилиночку уваги. Ви бачите, що відбувається зі столицею. Ми так жодного разу не заслухали Кличка. І це питання не про політичні навіть партії і сили, це про те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно зрозумів: викликати Кличка. Ставлю пропозицію Мар’яни Володимирівни. Прошу голосувати.

 

13:01:14

За-151

Рішення прийнято.

Будь ласка, підготуйте і поінформуйте, що ми будемо його чекати.

Шановні колеги, займіть свої місця. 16036: проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року (в частині положень статті 4 цієї Директиви).

Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії цей проєкт закону. Шановні колеги, 226 потрібно. Будь ласка, прошу підтримати. Прошу, голосуємо.

 

13:02:11

За-250

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою проєкт цього закону. Прошу голосувати.

 

13:02:31

За-238

Рішення прийнято.

Шановні колеги, без обговорення можемо? А два – за, два – проти, можемо з представленням?

Будь ласка, я запрошую для представлення першого заступника міністра фінансів України Єрмоличева Романа Володимировича.

 

13:02:56

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Законопроєкт вкотре є нашим євроінтеграційним, а також розроблений на виконання наших міжнародних зобов’язань. Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового кодексу в частині приведення податкового законодавства України у відповідність до статті 4 Директиви ЄС ATAD.

Метою законопроєкту є посилення захисту податкової бази України від практик, що можуть призвести до розмивання бази оподаткування та переміщення прибутку до юрисдикції із нижчим рівнем оподаткування, а також підвищення правової визначеності та передбачуваності для платників податків. Законопроєкт змінює правила, за яким підприємства можуть враховувати відсотки за кредитами у витратах при розрахунку податку на прибуток. Підприємство не зможе без обмежень зменшувати свій оподаткований прибуток за рахунок великих втрат на кредити.

Пропонується встановити єдине правило, яке говорить, що витрати можна буде встановити в частині до 30 відсотків від чистого фінансового результату. Але при цьому встановлюється нове обмеження, застосовується лише до тих кредитів незалежно від резидентства. Для компаній з невеликими витратами на запозичення передбачається грошовий поріг, за якого обмеження не застосовується, щонайменше на 500 тисяч євро, а для окремих кваліфікованих витрат поріг може становити до 3 мільйонів євро.

Мета цього законопроєкту – це не допустити ситуації, коли компанія штучно збільшує витрати на кредити, зменшує таким чином свій оподаткований прибуток і фактично сплачує менше податку в Україні.

Прошу підтримати.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

13:04:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, для співдоповіді від комітету запрошується голова Комітету з питань фінансів, митної та податкової політики Данило Олександрович  Гетманцев.  

 

13:04:56

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, мова йде про імплементацію до законодавства України частини, точніше однієї статті євродирективи, яка стосується протидії ухиленню від оподаткування. Ця стаття регулює відносини, пов’язані з ухиленням від оподаткування шляхом використання відсотків. Коли бізнес, підприємство начебто отримує позики, кредити чи в іншій формі отримує гроші від свого контрагента і таким чином через відсотки виводить гроші закордон, не сплачуючи податок на прибуток в Україні, а отримуючи якісь переваги, пільги в  низькоподаткових юрисдикціях. Аби цього не відбувалося і всі податки лишалися в Україні справедливо, як це виписано в законі, і спрямована зазначена стаття. Це наше євроінтеграційне зобов’язання, до цього законопроєкту прив’язані гроші, які ми маємо отримати, і, власне, ми маємо його прийняти.

Законопроєкт є достатньо складним, ми проводили численні робочі групи в комітеті, досліджуючи певні нюанси регулювання, і просимо, запрошуємо всіх народних депутатів долучитися до роботи над цим законопроєктом до другого читання. Але не будемо витрачати на це час, просимо скоротити строки.

Якщо говорити про рішення комітету, то комітет рекомендував прийняти зазначений законопроєкт за основу і, власне, спрямувати норми, які передбачені цим законопроєктом, на обмеження розмивання бази оподаткування шляхом вирахування бази з оподаткування відсотків та інших фінансових витрат.

Дякую. Прошу підтримати зеленою. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за,  два – проти.    

 «Слуга народу», будь ласка, Моркляник Богдан Васильович.

 

13:07:23

МОРКЛЯНИК Б.В.

Є прохання передати Гетманцеву слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович.

 

13:07:36

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую дуже. Я в продовження своєї попередньої доповіді хотів би зазначити, що метою цього законопроєкту є впровадження класичного правила обмеження виведення прибутку через завищені витрати на запозичення, а саме надмірні витрати на запозичення враховуються в межах 30-відсоткової ЕBITDA відповідно до норм зазначеного законопроєкту. Це повністю, повністю запозичені нами правила з директиви ЄС. Ми проводили робочі групи в комітеті, ми радилися і з бізнесом, і з експертами. Ті питання, які є у колег до цього законопроєкту, ми обіцяємо врахувати до другого читання. Тому прошу підтримати зазначений законопроєкт зеленою у першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Європейська солідарність», Марія Іонова.

 

13:08:29

ІОНОВА М.М.

Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.

 

13:08:50

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, насправді складний проєкт закону. Нам доволі рідко доводиться приймати такі ґрунтовні зміни, які стосуються бізнесу і взагалі правил податкового обліку витрат на запозичення. Тому що я проаналізувала, яких саме підприємств буде стосуватися нововведення, і можу вам пояснити, що це для капіталомістких виробничих підприємств, бізнесу, який кредитується в українських банках. Тому що навіть це одна з принципових змін, коли нове правило поширюватиметься на внутрішні та зовнішні запозичення, отже, позика навіть від незалежного українського банку теж буде підпадати під регулювання. Це буде стосуватися агропідприємства і сезонний бізнес. У бізнесу з сезонною виручкою можуть виникати періоди високих процентних витрат і відносно низького фінансового результату EBITDA.

Якщо говорити про девелоперів, будівництво, інфраструктура, тут також проценти можуть включатися до вартості активу, а не одразу потрапляти до витрат у зв'язку з цим регулюванням. Міжнародні групи і компанії, вони, звісно, вже знайомі з правилами тонкої капіталізації, тому що вони діяла до цього часу, але наразі вони мають спеціальний персонал, який може вести облік і виконувати норми податкового законодавства.

Тут ця значна зміна, хоча вона буде стосуватися виключно платників податку на прибуток, це не всього бізнесу, щоб ми чітко розуміли. Але і виконувати ці норми доведеться більш складно і особливо зараз, коли відсутній капітал в бізнесу, який шукає для відновлення і інших...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  «Голос», Ярослав Іванович Железняк.

 

13:11:03

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Де брати кошти у державний бюджет? Ось такими законопроєктами. Давайте я вам простіше поясню. Цей законопроєкт про боротьбу з офшорами. Коли відповідно є компанія в Україні, є закордонна компанія і начебто закордонна компанія дала кредит, який українська компанія виплачує і тому не може заплатити податки в Україні. Це той приклад законодавства, який ми зараз маємо приймати. Боротися з елементами, а дуже часто дуже професійними підготовками, до уникнення оподаткування.

Шановні колеги, коли уряд пропонує знайти гроші на фонд підтримки бізнесу, то їх треба шукати не за рахунок підвищення податків, а за рахунок закриття вже існуючих схем, в тому числі і закриття схем по уникненню оподаткування через різні офшори. Так само, як треба шукати ці гроші на митниці. І приклад роботи нашої ТСК, де закрили один сертифікат, небагато – один, і вже одразу плюс 2 мільярди гривень в державний бюджет. Де ми піднімаємо питання по карго-компаніям, які вісім років працюють, Президент кожного року обіцяє закрити контрабанду, а вони досі чудово надають свою послуги, навіть бігборди повісили на всі міста. І це  плюс 30 мільярдів до державного бюджету. Коли ми говоримо про нелегальний тютюн, який досі складає 30 мільярдів нелегального обігу. Нелегальне пальне і акциз – ще 10 мільярдів. Дивіться, гроші в цій державі для того, щоб підтримати бізнес, є, їх треба забрати із схем і перевести в бюджет. І я радий, що у нас іноді все ж таки влада доходить до таких законопроєктів, які в тому числі закривають податкові такі схеми. Я буду його підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок, будь ласка, «Батьківщина».

 

13:13:15

ЄВТУШОК С.М.

Прошу передати слово Івану Крульку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Крулько.

 

КОНДРАТЮК О.К. Іван Крулько.

 

13:13:32

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Законопроєкт, який ми зараз розглядаємо, дійсно, приводить, має на меті привести наше законодавство у відповідність до директиви Європейського Союзу. Але що це буде на практиці? На практиці це буде збільшення бази оподаткування і відповідним чином збільшення податків для українського бізнесу. І це сьогодні в умовах війни, коли бізнес і так ледве виживає, коли по бізнесу щодня здійснюються атаки з боку агресора Російської Федерації, коли, по суті, бізнес закривається, багато хто, в принципі, переїжджає навіть в інші країни, тому що не може тут працювати. І замість того, щоби підтримувати бізнес, а він потребує підтримки з боку держави, збільшується база оподаткування.

Ми як фракція «Батьківщина» вважаємо, що дійсно потрібно приводити у відповідність до права ЄС і щоб директиви Європейського Союзу працювали в Україні, але давайте напишемо в цьому законі одну маленьку приміточку, що цей закон вступає в силу в той момент, коли Україна підпише Угоду про вступ до Європейського Союзу. І як тільки ми станемо членом Європейського Союзу, всі директиви ЄС будуть працювати на нашій території. А до того часу наші міжнародні партнери європейські повинні розуміти, що в умовах війни, якщо бізнес перестане хоч якісь податки платити в  бюджет, «ляже» вся  оборонка, ми не зможемо виплачувати навіть зарплати військовим, а це потрібно робити в умовах війни.

Тому інтегруємося в ЄС, поважаємо наших міжнародних партнерів, але при цьому думаємо про власний бізнес, про наші національні інтереси і про те, щоб країна в умовах війни вижила. До другого читання вносимо таку поправку в цей закон і голосуємо в другому читанні. А зараз поки утримались.

Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до прийняття рішення. Займіть, будь ласка, свої місця.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти  за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту законопроєкт з реєстраційним номером 16036 – проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування  внутрішнього ринку Європейського Союзу та України відповідно до Директиви  Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року (в частині положень статті 4 цієї Директиви).

Прошу голосувати.

 

13:16:31

За-249

Рішення прийнято.

Пропоную скоротити наполовину строк подачі пропозицій і правок для підготовки до другого читання. Прошу голосувати.

 

13:16:54

За-241

Рішення прийнято.

Наступний законопроєкт 16037 та альтернативні до нього. Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість.

Пропоную це та альтернативні до нього питання включити до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

 

13:17:25

За-261

Рішення прийнято.

Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:17:43

За-233

Рішення прийнято.

Ми можемо відразу: два – за, два – проти? Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.

Будь ласка, «Європейська солідарність», Софія Романівна Федина.

 

13:18:11

ФЕДИНА С.Р.

Прошу передати слово моїй колезі Ніні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.

 

13:18:30

ЮЖАНІНА Н.П.

Колеги, взагалі ми так, у нас так швидко змінюється ситуація в країні, що коли я в липні читала Меморандум між Україною і МВФ, де Україна брала на себе зобов'язання по спрощенню адміністрування ПДВ, по лібералізації деяких кроків для платників податків, я тоді думала, що, ну, насправді це допоможе. Але сьогодні, коли читаємо свої зобов'язання, які ми брали щодо зміни, збільшення граничної суми для призначення позапланової перевірки на підставі заявки на відшкодування ПДВ від 100 тисяч до 1 мільйона, я розумію, що в ній уже і змісту немає, тому що відшкодування ПДВ взагалі зупинено, тому що відшкодування ПДВ також має політичний окрас. Але, тим не менше, це базові норми, які будуть працювати, коли ситуація налагодиться.

Чому довелося доопрацьовувати в комітеті цей проєкт закону? Тому що насправді навіть елементарні речі, що стосуються вибору платником строку для підприємців на спрощеній системі, за який періодом буде сплачувати чи ставати платником ПДВ, квартальний чи місячний; чи спрощення роботи через електронний кабінет платника податку з заповненням, автоматичним заповненням декларації, якщо такий платник... а всі платники потребують цього. Так, як ми заповнюємо декларацію в НАЗК: як добре, що нам підтягується дуже багато даних, які ми не перепровіряємо, - отаку опцію ми хочемо і запровадити для платників ПДВ, і не тільки платників ПДВ, в електронному кабінеті.

Тому пропоную – цей проєкт дуже короткий, – голосувати за нього, а далі рухатися щодо інших пунктів меморандуму, тому що ми не бачимо цього комплексного проєкту в залі. А, на жаль, уже закінчується рік, і треба було би все проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Швачко Антон, «Слуга народу».

Гетманцев Данило Олександрович, будь ласка.

 

13:20:38

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую колезі. Давайте говорити все ж таки людям правду. Дійсно, ПДВ не відшкодовується, але не тому, що є якесь політичне рішення чи щось інше. Тому що грошей немає. А грошей немає, тому що ми з вами не голосуємо рішення, до яких гроші прив’язані, наша міжнародна допомога, яка складає дві третини, на хвилинку, дві третини від наших всіх видатків на сьогодні, бо третину тільки ми заробляємо своїми податками. Тому ситуація складна, але не в останню чергу через нашу з вами поведінку.

Якщо говорити про цей законопроєкт, він дуже простий, він також євроінтеграційний, і також відповідно до наших зобов’язань, взятих Меморандумом з МВФ, але він абсолютно позитивний законопроєкт і йде на користь бізнесу. По-перше, ми збільшуємо суми порогового значення як підстави для документальної перевірки з ПДВ зі 100 тисяч гривень, як є зараз, до мільйона гривень, що значно спростить контроль над ПДВ. Крім цього, ми надаємо право фізичним особам – платникам ПДВ визначати для себе квартальний звітний період, а не місячний, як це є для всіх. Ми розширюємо функціонал електронного кабінету платника податків шляхом попереднього автоматичного заповнення податкової звітності держави, тобто Державною податковою службою. Цей процес вже розпочато, він уже здійснюється, щодо фізичних осіб він уже навіть завершений. Але щодо фізичних осіб–підприємців та юридичних осіб ми також хочемо, щоб декларації заповнювала держава. І також ми надаємо право деяким платникам ПДВ, взагалі всім платникам ПДВ, але тим, яким це потрібно, емітувати оформлювати зведену податкову накладну, що значно полегшить їх облік податковий.

Тому комітет прийняв рішення прийняти законопроєкт за основу та в цілому. Прошу Верховну Раду підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Батьківщина», Крулько Іван Іванович.

Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

13:22:50

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Хоча більшість норм проєкту щодо ПДВ є позитивними і зараз уже про це сказали, є також і речі, які нас дуже сильно насторожують. Наприклад, проєкт пропонує відновити драконівські штрафи на платників податків змінами до пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення». Раніше було встановлено, що на період з 1 серпня 23-го року до припинення або скасування воєнного стану у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 23-го року, вони, не нараховуються на них, на ці суми податкових зобов’язань, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Однак цим проєктом пропонується ретроспективно оподатковувати таке податкове зобов’язання, борг за ставками 5,25 відсотка, що є абсолютно неприйнятним як з соціально-економічної, так і юридичної точок зору.

Також проєкт пропонує ретроспективно оподатковувати доходи від іпотечних облігацій, які вже знаходяться в обігу, однак їх поточна курсова вартість залежить від режиму оподаткування, який існував на дату, і так далі. Крім того, не оцінюючи по суті таку пропозицію, ми визначаємо, що вона насправді є в тому числі і негативною. І тому в першому читанні, враховуючи, що тут є нарахування штрафів і так далі, наша фракція голосувати в першому читанні за це не буде. Ми утримаємося і будемо вносити відповідні зміни до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Голос», Ярослав Іванович Железняк.

 

13:25:05

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, цей законопроєкт є продуктом конструктивної, професійної роботи Данила Гетманцева і Ніни Петрівни Южаніної, що є дуже рідкісним і позитивним випадком, тому що справді класний законопроєкт. Він робить для ФОП, для бізнесу краще і його просять прийняти.

Друге. Абсолютно точно ми вчора всі з вами почули, що уряд заблокував повернення ПДВ на 18 мільярдів. Це не моя видумка, не видумка колег з опозиції, це сказав тут міністр фінансів. І тільки що мій колега сказав, що це вимушений крок, тому що у нас немає грошей в бюджеті. Єдина проблема, ви з сьогоднішнього дня зняли Антикорупційну стратегію, за яку Європейський Союз з 1 жовтня давав 365 мільйонів євро. Давайте порахуємо це на гривні, це виходить якраз 18 мільярдів гривень, які ви заборгували бізнесу і не можете повернути. Відчуваєте різницю? Небажання приймати достатньо декларативний антикорупційний документ призвів до того, що у бізнесу заблокували обігові гроші на 18 мільярдів.

Ще раз, десять антикорупційних законопроєктів, ось їх товщина, ось вони, 174 мільярди, які тут і зараз надійшли би нам на рахунок країни. Нікому це не потрібно, у нас тут виходять міністри, прем’єри, представники коаліцій і розповідають, що грошей немає. Вони є, просто проблема, що після прийняття цих законів ви їх вкрасти не зможете.

Тому, шановні колеги, ще раз, парламент потрібен для того, щоб відповідально ставитися до своєї роботи і приймати закони не про те, як когось оподаткувати, а про те, як зробити так, щоб ці гроші не вкрали. І якраз це ми пропонуємо в своєму антикорупційному пакеті. А цей законопроєкт підтримую.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі виступили? Переходимо до голосування.

Комітет визначив законопроєкт 16037 з літерою «д» як основний. Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування податку на додану вартість.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроєкт з реєстраційним номером 16037-д. Прошу голосувати.

 

13:27:51

За-264

Рішення прийнято.

Пропозиція комітету була прийняти в цілому. (Шум у залі) А, ви теж проти? Тут куча людей проти.

З процедури – Костюк, будь ласка.

 

13:28:12

КОСТЮК Д.С.

Дмитро Костюк, Житомирщина. На хвилі успіху Мар’яни за голосування за виклик Кличка я прошу народних депутатів підтримати виклик до парламенту, і поставити на голосування це, міністра енергетики Дениса Шмигаля. Я прошу серйозно уважно послухати кожного представника фракцій і груп, особливо мажоритарників.

До мене звернулася організація, називається Звягельтепло. Кажуть про те, що вони не зможуть розпочати опалювальний сезон в місті Звягель, тому що в них заблоковані рахунки, держава заблокувала рахунки, борги в 100 мільйонів гривень. Таких організацій по Україні сотні. Я думаю, що в кожного мажоритарника є такі звернення від місцевих організацій теплопостачальних, тому що борги по всій країні більше 150 мільярдів гривень. І цим організаціям заблокували рахунки.

Я вже піднімав це питання неодноразово влітку, і Шмигаль сидів тут у ложі уряду, відповідав мені, переклав всю відповідальність на місцеві бюджети, що місцеві бюджети профінансують і буде все нормально, опалювальний сезон запуститься. Але зараз уряд заблокував повністю рахунки місцевих бюджетів, вони не можуть профінансувати, у нас не буде опалювального сезону. Я прошу вас, будь ласка, підтримайте. 150 голосів – це якийсь показник, певне свідчення того, що проблема важлива і не лише мене турбує. Будь ласка, підтримайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Дмитре, а коли викликати, завтра на 12? У нас вже зайнято, там у нас мер Києва Віталій Кличко. 12:05, да? Всіх заслухаємо відразу, да?

Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Костюка про виклик Першого віце-прем’єр-міністра України (давайте так)  – Міністра енергетики  Дениса Анатолійовича Шмигаля завтра о 12:05. Прошу голосувати.

 

13:30:04

За-142

Рішення не прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Рухаємося далі по порядку денному, поки є безпекові умови. З процедури – Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

13:30:21

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, от тільки що тут було дуже яскраво продемонстровано подвійні стандарти. Тому що за підготовку місць цивільних до зими відповідає центральна влада також. І насправді це дуже важливо особливо для мажоритарних би депутатів було почути, наскільки сьогодні готові міста до зими ще в умовах, коли ви забрали з місцевих бюджетів кошти, які би мали піти на захист енергетики і критичну інфраструктуру. Тому ми ще раз просимо поставити питання виклику до парламенту міністра енергетики пана Шмигаля, який, до речі, був і Прем’єр-міністром, і мав би за це відповідати і попередні чотири як мінімум роки.

А друге, знаєте, дуже важливо почути також у нас голову фінмоніторингу пана Проніна за його діяльність. І сподіваємося, що зараз він знаходиться не у відрядженні. І просимо поставити також на нашу пропозицію запрошення до Верховної Ради пана Проніна. Просимо поставити ці два питання на голосування від «Європейської солідарності».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ірина Володимирівна.

Верховна Рада визначилась вже з питанням виклику Дениса Анатолійовича Шмигаля. А друге питання поставлю, звичайно. Теж на завтра, я так розумію, да, на 12:05.

Будь ласка, прошу голосувати за пропозицію Ірини Володимирівни Геращенко.

 

13:31:55

За-130

Рішення не прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Можемо, да, переходити до законопроєкту? Ukraine Facility, наступний законопроєкт з реєстраційним номером 16043: проєкт Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом.

Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

 

13:32:33

За-224

Рішення не прийнято.

Наступне питання, пункт питання порядку денного. Проєкт з реєстраційним номером... Він без обговорення, не розходимося, будь ласка.  15556: проєкт Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України у сфері управління державним майном, земельних відносин та містобудівної діяльності щодо території та об’єктів нерухомого майна у місті Києві, що належали, перебували у володінні або користуванні Державного підприємства «Завод «Арсенал» та його правонаступників.

Пропоную прийняти в цілому з урахуванням редакційних уточнень, викладених у висновку головного комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками. Прошу голосувати.

 

13:33:32

За-242

Рішення прийнято.

ТСК створена. Вдалої роботи бажаємо вашій тимчасовій комісії.

Шановні колеги, наступний законопроєкт. Будь ласка, Олена Олексіївна, з процедури у вас? Шуляк.

 

13:33:58

ШУЛЯК О.О.

Шановні колеги, я прошу підняти 12384 і розглянути його зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає альтернативних пропозицій? Ставлю на голосування пропозицію Олени Олексіївни Шуляк перейти до розгляду питання 12384. Прошу голосувати. Проєкт Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства. Прошу голосувати.  

 

13:34:37

За-242

Рішення прийнято. 

Отже, зараз переходимо до питання, законопроєкт з реєстраційним номером 12384: проєкт  Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства. Це друге читання.

Будуть виступи, правки? «Голос»? Лозинський, будь ласка. У кого правки? Так, дві поправки – «Батьківщина» і «Голос».

Будь ласка, Роман Лозинський.      

 

13:35:00

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Пане головуючий. Олександр Сергійович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да-да-да.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Нам треба спершу визначитися, за якою ми йдемо процедурою. Спочатку правки на врахування, так? А потім правки на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   У вас багато правок?

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. В мене є правки на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми починаємо з правок на врахування. Дві правки, «Батьківщина». Окей. 

Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка, вам слово. Називайте номери правок.

 

13:35:28

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Ми наполягаємо на врахуванні 100-ї правки. Вона стосується того, щоби гарантувати права громадянам на загальне водокористування та вільний доступ до берегів водних об’єктів відповідно до Водного кодексу України.

Шановні друзі, мова йде про те, що які би інвестиції ми не вносили, або ви не вносили, в водне господарство, ніхто не має права обмежити доступ громадян до водойм. І це питання узгоджено між всіма фракціями. І я прошу комітет зараз підтвердити, що цю правку ми всі дружно голосуємо. Тому що якщо ми не проголосуємо цю правку і наступну 207-му, у нас народ України буде позбавлений права доступу до водойм.

Я дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.     

 

13:36:38

ГАЙДУ О.В.

Шановні колеги, правка 100-та, про яку говорить Юлія Володимирівна Тимошенко, у нас врахована в тексті закону, в преамбулі і в статті 1.5.6. Тому ми повністю згодні підтримати пропозицію 100-ї правки. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 100, її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Але ви чули, логіка є. Тому прошу голосувати.

 

13:37:30

За-255

Правка врахована. Рішення прийнято.

І наступна правка 207, Юлія Володимирівна, у вас. Чи це така ж сама?

 

13:37:36

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Ні, це інша правка. 207 правка, вона говорить про розміщення споруд на берегах водойм. Наша правка про те, що розміщення споруд допускається лише за межами прибережної захисної смуги або у виключних випадках на умовах погодження органами, що здійснюють державний екологічний контроль, без зміни цільового призначення земель та без права капітального будівництва. І тут мова йде, що постійне розміщення господарських об’єктів у межах прибережних захисних смуг забороняється. Ця правка також узгоджена з комітетом, з фракціями.

І я прошу зараз доповідача, представника комітету, сказати про те, що все узгоджено, і ми за це голосуємо. Я дуже прошу на це звернути увагу. Тому що, якщо берегова смуга буде забудована, люди не зможуть підійти до водойм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, це правка номер 207. Позиція комітету, Олександр.

 

13:38:47

ГАЙДУ О.В.

Шановні колеги, правка 207, яка доопрацьована в редакції нашого комітету, більше не передбачає механізму виділення земельних ділянок інвесторам у межах запропонованого правового регулювання. Але в даному випадку 207 правка, про яку говорить Юлія Володимирівна, вона взагалі ніяк не розбалансовує текст законопроєкту. Тому прошу її підтримати. Правка 207.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, Юлія Володимирівна Тимошенко пропонує врахувати правку номер 207, її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Але ви чули позицію комітету, логіка є. Тому прошу голосувати за пропозицію врахувати правку номер 207.

 

13:39:49

За-242

Рішення прийнято.  Правка врахована.

Далі у нас правки на врахування Дмитра Олександровича Разумкова. Будь ласка, 5 хвилин – виступ.

 

13:40:05

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Колеги, я розумію, що галузь важлива, об’єктивно тут навіть без сарказму, але у мене інші питання. Сьогодні порядок денний Верховної Ради наповнений великою кількістю законів, які здебільшого не допомагають людям, в принципі, не допомагають людям.

Скажіть мені, будь ласка, що у нас відбувається з бюджетом на наступний рік, кому Верховна Рада, уряд, а потім, коли підпише Президент, піднімає виплати, піднімає зарплати, піднімає допомогу. Давайте пройдемо. На першому місці – Національна поліція, бюджет на наступний рік зростає на майже 30 відсотків. Ми кого боїмося? Я не проти тих хлопців, які воюють, питань немає. Але, якщо ми говоримо про тих, хто сьогодні вимушено, до речі, займається разом з тецекашниками «бусифікацією», я не хочу там піднімати ні зарплати, ні виплати. Я взагалі вважаю, що треба розігнати ТЦК і відправити на фронт, 30 тисяч голів, які спокійно можуть доєднатися до бойових бригад.

Наступне питання. Служба безпеки – плюс 26 відсотків. Державна служба судова адміністрація – плюс 35 відсотків. Офіс Генерального прокурора – 13,5 відсотка збільшення. Державна митна служба – 1,7 мільярда гривень додатково. Державне бюро розслідувань – 16 відсотків.

Наступне. Управління охорони – майже 400 мільйонів гривень. Державне управління справами – 600 мільйонів гривень. Це, до речі, те, що займається фінансуванням Офісу Президента. І давайте пройдемо в порівняння. Зарплата вчителів, на скільки вона в нас збільшується? Не соромно? Ну, давайте порівняємо. Давайте порівняємо зарплати медиків. І ключове, давайте порівняємо з пенсіями.

Шановні колеги, я не знаю, хто з вас читав бюджет, хто не читав бюджет, але я вам скажу, наскільки збільшується пенсія для українця в наступному році. Це або... краще б взагалі уряд не включав це питання до порядку денного і не включав це в бюджет, тому що з таким же успіхом просто можна було б прийти до пенсіонера і плюнути йому в обличчя. Тому що ціна його праці, те, що він віддавав сили, здоров’я на користь України, в наступному році оцінено урядом в плюс 283 гривні. 283 гривні – це трохи більше, ніж 9 гривень на день.

Скажіть, будь ласка, хтось з шановних колег пробував сходити в магазин за 9 гривень на день? Там за 9 гривень на день навіть охорона не запустить і буде виганяти ногами. Це, до речі, до підходів, які сьогодні, і пріоритетів, які сьогодні виставляє для себе держава.

В нас з вами є додатково 1,5 мільярда на «відоси». Ви знаєте,  що «Тисячовесна» – плюс 1,5 мільярда? Нам що розповідають, тут виходять, розповідають: немає грошей на армію, немає грошей на... ні на що, на пенсії немає. А на «відоси» є, а на Офіс Президента є, а на збільшення видатків на наглядові ради є, а зарплати по 300, 400, 500 мільйоногривень в наглядових радах є.

Так скажіть мені, будь ласка, це які пріоритети у сьогоднішньої воюючої крани, де ми в пріоритеті виставляємо інститути влади, які сьогодні, до речі, дуже часто не працюють. В тому числі і наша з вами «богодєльня», яка замість того, щоб продовжувати працювати в жовту тривогу, я звертався вчора до Голови Верховної Ради, я звертаюся до Першого заступника, який сьогодні головує.

Давайте зараз розглянемо питання і після цього голоси... після виступу я попросив би після закону, який буде проголосований, поставити на голосування пропозицію про продовження роботи Верховної Ради під час дії жовтої тривоги в місті Києві. Магазини працюють, заводи працюють, торговельні центри працюють, АЗС працюють, Нова пошта працює, ринки працюють, заводи працюють, лікарні працюють, навіть школи продовжують працювати, так, в укриттях, тому що там ще діти. Але давайте будемо  відверті, скоро прийдуть бити, я ще раз вам повторюю. Хто давно в цьому залі, може пригадати те, що було там в 2014 році. Давайте не повторювати історію, можемо отримати реально на горіхи.

Тому пропозиція: після голосування за цей законопроєкт поставити на порядок денний, – це повноваження Верховної Ради, це не суперечить постанові, тому що  рішення Верховної Ради вище, – продовжувати засідання  Верховної Ради під час дії жовтого режиму тривоги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Олександровичу. Це я правильно розумію, що ви хочете, щоб ми це поставили після закону на голосування вашу пропозицію? Окей.

Добре. Безугла, будь ласка, 2 хвилини.

 

13:45:32

БЕЗУГЛА М.В.

Колеги, я дуже коротко. Просто користуючись можливістю, по-перше, дякую, що підтримали, і ми завтра заслухаємо мера, але це піднімає ширшу проблему. Ми навіть можемо викликати людей, заслуховувати, але ми навіть не задаємо їм питання. В Регламенті цього немає. І завтра я подам законопроєкт, який хоча б дасть можливість задавати питання тим, кого ми викликаємо на заслуховування. Я прошу всіх підтримати і щоб ми його проголосували найближчим часом. Добре? Будь ласка, не пропустіть. І давайте ми хоча б один крок зробимо. Крок за кроком – так можна взагалі буде  повернути суб'єктність Верховній Раді.

Дякую за увагу. А законопроєкт підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз Разумков. Так? Дмитро Олександрович.

І потім Заремський. Потім будемо голосувати.

 

13:46:27

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, сьогодні виходили представники монобільшості профільного комітету, який знищує українську економіку податками, і почали свій виступ з фрази «мир вам». Я думаю, що так, як ви робите з українською економікою, треба починати «спочивай з миром і амінь». Це буде ближче до того, що ви робите з українським бізнесом, знищуючи його кожного дня, вводячи додаткові податки, вводячи додаткові перевірки, знищуючи все те, що на відміну від вас не повтікало нікуди – ні на Західну, ні за кордон, а продовжувало працювати тут.

Президент на початку повномасштабки що пообіцяв бізнесу? Зменшення податків в 2 рази до кінця війни плюс рік після перемоги. Можливо, ми з вами живемо в якихось паралельних реальностях, але я вам скажу: перемога ще не наступила, немає її. Війна продовжується, війна триває, гинуть люди кожного дня, знищуються підприємства, які ви не захистили, забравши 400 мільярдів гривень закупівлі озброєння і передавши їх на піар-проєкти. Це ви зробили, вашими ручками натиснувши зелену і забравши гроші з державного бюджету. Це ви сьогодні піднімаєте податки для українського бізнесу. Спочатку підняли… Там сидів постійний не зрозуміло який міністр Шмигаль. Я чому? Я без образ, просто не знаю, кого він буде представляти, яке міністерство наступного дня. Він сидів і розповідав: «Ми податки лише повертаємо до довоєнного рівня. Жодного підняття податків не буде». Потім підняли через скільки? Десь через 2 місяці знову підняли податки. Зараз знову піднімаєте податки.

Зараз почали говорити, ви тримаєте людей і український бізнес за ідіотів, ви їм говорите: «Дивіться, ми вам дуже допоможемо, ми вам піднімемо податок на додану вартість на 1 відсоток, а після того, як ваше підприємство рознесуть, ми частину від цього 1 відсотка вам будемо повертати». Ну це, дивіться, це так не знущалися нацисти, мабуть, над бізнесом, над людьми не знущалися, тому що такого цинізму країна ще не бачила. Я думаю, що світ ніколи не бачив, коли ви розповідаєте про те, що це проблеми бізнесу. Давайте хай вони самі свої проблеми вирішують. Та це ж не так, тому що цей бізнес платить вам зарплату. Вам, нам, уряду, президенту, всім іншим, хто сьогодні працює або робить вигляд, що працює на державу. Це ви фактично вводили норми, якими давали можливість ввозити посилки без оподаткування, а сьогодні розповідаєте: хто ж це наробив? Знаєте, такий був персонаж: хто ж це наробив, хто ж це надєлал  під дверима українського бізнесу? Так це ви зробили фактично в 2022 році, нашкодивши українському бізнесу. Тоді вийдіть, покайтесь, напишіть заяву, складіть повноваження і доєднайтесь до лав Збройних Сил України. Таких, як ви, там дуже потрібно.

Наступне питання. А скажіть, будь ласка, вже фактично два з половиною місяці ворог розносив і розносить  український бізнес, українську логістику. Я вчора називав цифри, наскільки бізнес постраждав від російських ударів. Влада зробила ніщо для того, щоб йому допомогти, ніщо для того, щоб його захистити. Жодного законопроєкту не було проголосовано в цій Раді, жодного: ні про виділення додаткових ресурсів для захисту бізнесу, ні зменшення оподаткування. Два наших законопроєкти. Не хочете голосувати законопроєкти «Розумної політики», я звертався до керівництва монобільшості, до керівництва Ради, до Прем'єр-міністра: візьміть наші законопроєкти, зареєструйте. Мені байдуже, хто буде автор, хай це буде не Разумков. Заберіть, будь ласка, гроші з кешбеку і віддайте українському бізнесу. Формулювання, що кешбек якось допомагає бізнесу. Завтра не буде бізнесу, не буде, що виробляти, і не буде, що купляти. Людей не буде, чим годувати. Ви це не розумієте? Ні, не розумієте, тому що ви живете в паралельній реальності, у вас своє життя, де не перетинається з людьми абсолютно.

Наступне питання. Ми запропонували зменшити податки: 50 відсотків податків, які має заплатити бізнес, щоб він зараховував собі в якості компенсації збитків від того, що наробила Російська Федерація. Ви що сказали: ні, це ж буде менше податків до державного бюджету. Та я знаю, що це буде менше податків. Я, звісно, не професор, як деякі, але я точно розумію, до чого призведе, якщо буде мінус 50 відсотків. Але 50 відсотків краще від нуля. Тому що, якщо ви залишите ті податки, які є сьогодні, це призведе до того, що бізнес здохне, як та корова, чи общипаний гусь. Ви задушили цього гуся, і курку, і петуха – всіх ви подушили. Тому фактично ви прийшли до того, що якщо бізнес продовжить існувати в тих умовах, які є сьогодні, він закриється. В нас вже закрилася металургія, в нас здихають аграрії, в нас загинається більша частина логістики…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зараз у нас Максим Заремський. Будь ласка, 1 хвилина.

 

13:51:48

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановна президія, шановні колеги! Україна має значний потенціал для розвитку рибного господарства, залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Однак розвиток галузі неможливий без чітких прозорих і зрозумілих правил для бізнесу.

Мої поправки спрямовані на усунення законодавчих неузгодженостей та правової невизначеності, які можуть створювати умови для зловживань і перешкоджати роботі підприємств. Зокрема пропоную чітко визначити порядок застосування дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів для промислового рибальства, дослідного вилову та рибогосподарської діяльності. Ми повинні ухвалювати закони, які реально працюватимуть, захищатимуть виробників і сприятимуть розвитку української економіки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І завершальний виступ, Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка, 6 хвилин. Дмитро Олександрович, 6 хвилин. І я так розумію, далі можемо переходити до голосування, правильно? Три, окей. Разумков, 3 хвилини.

Запросіть депутатів до зали.

 

13:52:50

РАЗУМКОВ Д.О.

Я продовжу про цей звіринець, в який перетворили українську економіку, де знущаються і продовжують знущатися над кожним в українському бізнесі, в українському суспільстві. Тому якщо український бізнес загнеться, це призведе до того, що ви не отримаєте жодного податку, це буде нуль, сто відсотків від нуля. Якщо ви не знаєте таку математику, я вам її наведу. Я розумію, що для вашого бізнесу, для вашого існування це жодним чином не повпливає.

Скажіть мені, будь ласка, ви приймали цей бюджет, ви фактично взяли на себе, ви взяли на себе персональну відповідальність, не український пенсіонер, не український вчитель, не український бізнесмен, не український військовий, не український медик. Те, що йому будуть піднімати податки, те, що ви фактично збільшуєте виплати за товари на плюс 30-80 відсотків, – це ваш непрофесіоналізм, це ваше недбале ставлення для своєї роботи, це нерозуміння, за що ви взагалі отримуєте тут кошти.

Тому я пропоную тим, хто видає податки, пропонує ці податки, бюджет формує, фактично написати заяву і полишити стіни Верховної Ради. Людям від цього точно буде легше. І щодо фінансового навантаження, і щодо формування бюджету, і щодо взагалі існування, ну, і економія трохи буде невеличка на ваших зарплатах, на конкретно тих, хто сьогодні виносить це в зал, верещить з цієї трибуни і розповідає про те, як треба швидесенько все проголосувати, важливі законопроєкти, не розповідаючи людям, до чого це призведе. У вас і так рве інфляцію, ви бачите ці цифри і ви знаєте їх добре, тільки не хочете говорити і мовчите тихесенько. Ви знаєте, до чого призводить підняття податків, ви знаєте, що лише після тих розмов, як почали, люди вже виїжджають і з Києва, і інших міст нашої держави, їдуть за кордон, забирають дітей, переїжджають в інші країни, в кращому випадку переїжджають на захід нашої держави, в кращому. Але ви і там не можете їх забезпечити ні умовами існування, ні роботою, можете забезпечити їх лише податками і високими цінами, які ви класно впроваджуєте.

Давайте візьмемо ті 283 гривні, які ви пропонуєте пенсіонеру, і наступного місяця підемо, зайдемо в магазин і подивимось, що на них можна буде купити. Ви на них не купите нічого. Людям простіше просто потім закритися і цих грошей навіть не вистачить на поховання, на поховання. Я розумію, що вам хотілося б довести до того, щоб люди або виїхали, або поїхали в інше місце життя. І це ви фактично сьогодні робите, робите з українською економікою, з українським бізнесом, з українськими військовими, яким не піднімаєте зарплати, вчителями і медиками, пенсіонерами, студентами, з українцями, які, на жаль, привели вас в цю залу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення. А, тепер на підтвердження, да? Добре. Тоді, будь ласка, пане Романе, кажіть номери правок.

 

13:55:57

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Олександре Сергійовичу, шановні колеги, всім доброго дня. У мене декілька сотень поправок. Я зараз на підтвердження хочу винести 5 поправок. Для цього я попрошу дати мені 3 хвилини на виступ, я назву свої 5 поправок,  які я ставлю на підтвердження, з аргументацією і звернуся до вас всіх, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, з початку 3 хвилини – Лозинський.

 

13:56:22

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Друзі, у нас насправді зараз унікальна ситуація, унікальна в тому, що ми голосуємо законопроєкт про рибу, але в ній є не тільки риба. Знаєте, в ній є будівництво, в ній багато інших речей, які, можливо, і можуть бути прийняті в своїй частині, але потребують проходити не через законопроєкт про рибу.

Чи є питання зараз у такому вигляді до законопроєкту про рибу? Ні, немає. Була фахова дискусія, було вдосконалення тексту законопроєкту. Я хочу тут подякувати і колегам з комітету, і колегам з міністерства. У нас зараз на голосування виноситься достатньо професійний законопроєкт, який регулює рибну галузь. Але, на жаль...

Колеги, я попрошу зараз 2 хвилини 10 секунд вашої увагу, вже 2 хвилини і 3 секунди вашої увагу.

В другому читанні в текст цього законопроєкту було додано декілька поправок, які не мають нічого спільного з рибою: поправка 1030, поправка 1029, поправка 1086, поправка 1111 і поправка 1470. Це п’ять поправок, щодо яких Головне юридичне управління дало 18 сторінок зауважень, в яких прописує всі можливі корупційні ризики, і вони не про рибу. П’ять поправок, які я назвав, п’ять поправок, які з’явилися до другого читання, вони стосуються будівництва, вони стосуються зміни цільового призначення, вони стосуються обходу тих регулювань, які зараз існують у нашому законодавстві.

І якщо зараз ми приймемо ці поправки, то ми створимо ще більший колапс в будівництві, ми створимо ще більше хаосу в будівництві, ми створимо ще гірші умови для життя в нашій країні. І якби це пафосно не звучало, але зараз, коли ми будемо голосувати за рибу, а я сподіваюся, всі ми будемо голосувати за цей законопроєкт, ми повинні не голосувати за ці п’ять поправок, які зараз будуть виноситись на голосування, тому що це величезний корупційний ризик, який стосується нерівних умов у доступі до земельних ділянок і торгів, який стосується права змінювати цільове призначення поза зонуванням, який стосуються прямого порушення не лише Конституції, а здорового глузду, тому що це просто «шкурняк», вибачте мене, будь ласка, за такий непарламентський сленг, але це «шкурняк», який до другого читання в цих поправках зашивають в законопроєкт про рибу. Колеги, давайте не підставляти рибну галузь. Давайте зараз не голосувати за ці п’ять поправок, і зберегти свою совість.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Номери правок, пане Романе?

 

13:59:33

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Я назвав. Я назвав поправки, я готовий їх повторити, пане головуючий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.  Да, вибачте.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Правка 1030, правка 1029, правка 1086, правка 1111 і правка 1470.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я буду почергово ставити озвучені колегою Лозинським правки.

Позиція комітету. Будь ласка, пане Гайду.

 

13:59:56

ГАЙДУ О.В.

Колеги, на комітеті було прийнято рішення про підтримку даного тексту. Тому прошу зал підтримати правки, які будуть ставитись на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже лаконічна позиція. Дякую.

Будь ласка, тоді ставлю на голосування пропозицію Романа Лозинського підтвердити правку номер 1029 авторства Мотовиловця.  Комітетом вона врахована редакційно. Прошу голосувати.

 

ГАЙДУ О.В. Колеги, підтримуємо правки. Колеги!

 

14:00:48

ГОЛОВУЮЧИЙ.

За-183

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Наступна правка номер 1030 авторства народного депутата Мамки. Комітетом вона врахована. Народний депутат Лозинський просить підтвердити це рішення. Прошу голосувати.

 

14:01:17

За-192

Рішення не прийнято. Правка не підтверджена.

Наступна правка номер 1086 авторства народного депутата Мотовиловця. Комітетом вона врахована редакційно. Народний депутат Лозинський просить підтвердити це рішення. Прошу голосувати.

 

14:01:45

За-194

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Наступна правка номер 1111 авторства народного депутата Мотовиловця. Комітетом врахована редакційно. Народний депутат Лозинський просить підтвердити це рішення. Прошу голосувати.

 

14:02:12

За-192

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Завершальна правка номер 1470 авторства народного депутата Мотовиловця. Комітетом вона врахована редакційно.  Лозинський, колега Роман, наш депутат просить підтвердити це рішення. Прошу голосувати.

 

14:02:41

За-199

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Отже, можемо переходити до голосування. Шановні колеги, будь ласка, уважніше.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроєкт з реєстраційним номером 12384: проєкт Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства. Прошу голосувати.

 

14:03:21

За-275

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

Далі я ставлю на голосування пропозицію Дмитра Олександровича Разумкова, яку він озвучив під час свого виступу, так, як він її сформулював. Прошу голосувати. Як почули, так і голосуємо.

З процедури – Разумков, будь ласка. Чекайте, зупиніть голосування.

 

14:03:45

РАЗУМКОВ Д.О.

Олександр Сергійович, я попросив Верховну Раду поставити на голосування пропозицію і дякую вам, що ви на це погодились, щоб Верховна Рада продовжувала голосувати під час тривоги в режимі жовтого стану. Я розумію, що ви отримаєте інформацію, якщо щось буде прямо тут летіти, можна буде спуститися в укриття на там короткий проміжок часу, і продовжити засідання. Щоб не зупиняти роботу на годину, на дві, на п’ять, так, як працюють всі інші заклади і установи в Києві, і медичні установи, і торгівельні центри, і заводи, і інші підприємства. Тому я прошу підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юрченко, у вас альтернативна пропозиція? Юрченко – з процедури.

 

14:04:39

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, сьогодні ми проєкт Постанови якраз щодо цього питання, щодо продовження роботи парламенту під час жовтої тривоги, підписали десятки людей. І це питання насправді важливе, чому ми не працюємо тоді, коли інші працюють? І в ключі цього я просив би всіх підтримати пропозицію колеги Разумкова, щоб ми все ж таки були людьми і приймали важливі для України рішення, і працювали під час жовтої тривоги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З процедури – Костюк.

 

14:05:19

КОСТЮК Д.С.

Вибачте, в мене альтернативна пропозиція, відмінна від пропозиції Дмитра Разумкова. Жовта тривога означає, що 2 хвилини – і вже реактивний дрон прилетів по Верховній Раді. Я пропоную, щоб ми підтримали постанову, винесли на голосування, щоб ми продовжували свою роботу під час червоного рівня, жовтого рівня в підвальному приміщенні парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, значить, є пропозиція Дмитра Олександровича Разумкова зараз проголосувати рішення Верховної Ради, це буде рішення ad hoc. У нас є постанова зараз діюча Верховної Ради, де регулюється, як ми працюємо в тривогу. Тому, якщо ми зараз приймемо результативне рішення, нам треба буде узгодити це з діючим порядком, з діючою постановою.

Також є пропозиція пана Юрченка розглянути свіжу, нову постанову про жовту тривогу, але це відповідно до процедури через комітет і так далі. Тобто у нас немає рішення комітету щодо неї.

Ну, і є пропозиція Дмитра Костюка, вона більш загальна, винести на голосування постанову про можливість роботи в підвальному приміщенні. Це, я думаю, тоді Погоджувальна рада дослухається до пропозицій нашого позафракційного колеги.

Отже, прошу голосувати. Ставлю на голосування  пропозицію Дмитра Олександровича Разумкова. Прошу голосувати.

 

14:06:51

За-200

Рішення не прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Далі, колеги. Добре. (Шум у залі)  Монобільшість присутня.

Будь ласка, наступне питання порядку денного – це проєкт Постанови про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати (16095 реєстраційний номер).

Отже, колеги, тут є особливий порядок ведення і я до нього приступаю.

Шановні колеги, шановні народні депутати, Верховна Рада України відповідно до пункту 4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Рахункову палату», статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України утворює дорадчу групу експертів у складі 6 осіб для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати: трьох осіб, визначених на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій; трьох осіб, визначених на підставі пропозицій депутатських фракцій і груп за підсумками рейтингового голосування. Комітет з питань бюджету здійснив повторні заходи щодо утворення дорадчої групи експертів та розглянув зазначене питання на своєму засіданні.

Як наслідок, у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Постанови за реєстраційним номером 16095 про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати. Відповідні матеріали вам роздано. Згідно частини четвертої статті 20 Регламенту Верховної Ради України питання включаються до порядку денного сесії позачергово без голосування.

Шановні колеги, відповідно до рішення головного комітету та рішення Погоджувальної ради пропонується розглянути це питання за такою процедурою: доповідь від головного комітету – до 3 хвилин, виступи представників депутатських фракцій і груп – до 16 хвилин (до 2 хвилин на виступ), проведення рейтингового голосування стосовно осіб, визначених на підставі пропозицій депутатських фракцій і груп по кожному кандидату окремо, визначення за підсумками рейтингового голосування трьох кандидатур, які набрали найбільшу кількість голосів, прийняття рішення щодо утворення дорадчої групи експертів. Всього орієнтовно до 25 хвилин.

Ставлю на голосування озвучену пропозицію для процедури розгляду питання. Треба 150 голосів. Прошу голосувати.

 

14:09:12

За-225

Рішення прийнято. 

Отже, працюємо за цією процедурою, переходимо до розгляду питання.

До слова для доповіді запрошується заступник голови Комітету з питань бюджету, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Ігор Федорович Молоток. Будь ласка, 3 хвилини.

 

14:09:34

МОЛОТОК І.Ф.

Ігор Молоток, Сумщина. Шановний Олександр Сергійович, шановні колеги! Верховною Радою 1 вересня розглядалося питання про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати, однак за результатами голосування не було прийнято відповідне рішення. Тому згідно з пунктом 3 частини третьої статті 208 прим.2 Регламенту Верховної Ради здійснюються повторні заходи щодо утворення дорадчої  групи експертів відповідно до процедури, визначеної цією частиною статті.

Керуючись такою нормою, на звернення комітету у встановлений строк, не пізніше 16 вересня, надійшли пропозиції від фракції партії «Слуга народу», партії «Європейська солідарність», фракції партії «Голос», групи «Довіра» і «Партія «За майбутнє» стосовно шести кандидатур до складу дорадчої групи експертів, з яких Верховна Рада рейтинговим голосуванням має визначити три особи. Інформація щодо інших трьох осіб до складу дорадчої групи експертів, визначених за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, надійшла від Кабінету Міністрів раніше, під час проведення попередніх заходів з утворення такої групи.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення, зокрема подати на розгляд Верховної Ради отримані кандидатури до складу дорадчої групи експертів. А саме три кандидатури, визначені на підставі пропозицій міжнародних іноземних організацій: Лі Саммерфілд, Ігорс Лудборжс, Паскаль Муньє. Шість кандидатур, запропонованих депутатськими фракціями і групами: Вишлінський Гліб Вікторович, Жупанин Андрій Вікторович, Каменська Тетяна Олександрівна, Марченко Микола Вікторович, Масляк Мирослава Ігорівна,  Пашук Наталія Іванівна.

А також рекомендувати Верховній Раді прийняти підготовлений комітетом проєкт Постанови про утворення дорадчої групи експертів (за номером 16095) з урахуванням підсумків рейтингового голосування і необхідних техніко-юридичних правок. Рішення комітету з детальною інформацією з даного питання надано народним депутатам.

Шановні колеги, слід звернути увагу, що утворення цієї дорадчої групи експертів належить до зобов’язань України для отримання другого траншу мікрофінансової допомоги від Європейського Союзу, а також в подальшому дозволить виконати структурний маяк Міжнародного валютного фонду щодо визначення і призначення шістьох членів Рахункової палати. Прохання підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ігорю Федоровичу, ми дуже уважно слухали ваш виступ.

Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп, по 2 хвилини на виступ, будь ласка.

«Слуга народу», Воронько.

 

14:13:10

ВОРОНЬКО О.Є.

Пане головуючий, прошу передати слово колезі Бурмічу Анатолію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч, будь ласка.

 

14:13:28

БУРМІЧ А.П.

Шановні колеги, ми в цьому залі з вами приймаємо бюджет і розписуємо, кому скільки даємо, виділяємо коштів, для того, щоб не було зловживань навколо бюджету, не розкрадали, з чого починається корупція, і було цільове використання, Верховною Радою створюється Рахункова палата, для того, щоб контролювати наші з вами рішення. На сьогоднішній день реформою передбачено так, що Рахункова палата займається місцевими бюджетами, які ми не формуємо, вона займається перевіркою коштів у держпідприємствах, яких ми не контролюємо. Цією постановою хочуть ще зробити, щоб цю Рахункову палату, яка повинна контролювати бюджет, який ми з вами тут голосуємо, іноземці, створюється дорадча рада, де буде три іноземці, три  наших, але вирішальне слово за трьома іноземцями. Яку вони відповідальність будуть нести за ті завдання, які будуть стояти перед нашою буцімто Рахунковою палатою, ніхто не знає. Які б вони регалії на себе не чіпляли, що вони дуже заслужені, але я думаю, будуть вони відстоювати не наші інтереси, а ті, які вони будуть за свої країни чи за своїх бізнесменів, чи невідомо за що.

Наша Рахункова палата – це орган перевірки і контролю бюджету, який формується народними депутатами у Верховній Раді, які обираються народом України. При чому тут іноземці? Ми що, не здатні поставити завдання Рахунковій палаті? Ми не можемо хіба  перевірити їх роботу? Це є  частина суверенітету. І я вважаю, що  ми не повинні себе принижувати і не повинні відрізати суверенітет Верховної Ради України.

Дякую за увагу. Ми не будемо підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, «Батьківщина».

Крулько Іван Іванович, будь ласка.

 

14:15:31

ЦИМБАЛЮК М.М.

Так, Крульку прошу передати слово.

 

14:15:40

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, от давайте почитаємо хоч один раз Конституцію України. 98 стаття, яка стосується прямо Рахункової палати, пише, що контроль від імені Верховної Ради України за державним бюджетом, видатками і доходами здійснює Рахункова палата. Рахункова палата є конституційним органом.

А скажіть, будь ласка, а ви себе не почуваєте трошечки  соромно через те,  що ми всі тут, в цьому залі, обрані народом і від нашого імені Рахункова палата здійснює контроль, не здатні обрати членів Рахункової палати самостійно,  без дорадчих наглядових рад, які мусять нам розказати, кого ми маємо обирати? Мені соромно через це. Бо це означає, що нас уже поставили нижче плінтуса, бо нам довіряють, щоб українські хлопці і дівчата на фронті гинули, але сформувати Рахункову палату нам не довіряють. Це соромно!

Хіба ми так мусимо інтегруватися в Європейський Союз? Якщо нам говорить Європейський Союз дякуємо, що ви захищаєте всю Європу від цієї чуми – Російської Федерації і агресора, так довірте нам тоді самостійно формувати те, що мусить написано бути в Конституції. Чому Конституційний Суд самі ми не формуємо? Чому наглядові ради в монополіях самі не формуємо? Та ще і Рахункову палату забрали, єдине, що у нас є в руках парламенту.

Тому саме через це ми як «Батьківщина» і не подавали ніяких кандидатур до цієї наглядової дорадчої групи, бо вважаємо, що це є профанація, що це є не те, що мусить робити парламент воюючої країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Європейська солідарність», Ар'єв.        

 

14:17:38

АР’ЄВ В.І.

Ніні Петрівні Южаніній передайте слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.

 

14:18:00

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні українці, ви вже почули два виступи. Виявляється, нам соромно, що ми не можемо обрати самі членів Рахункової палати. Соромно. А скажіть, будь ласка, коли ви обираєте виключно своїх помічників в дорадчу групу експертів, вам не соромно? А вам не соромно, коли я слухала запитання членів бюджетного комітету до майбутніх членів Рахункової палати, які самі не знають ні види аудитів, ні що таке аудит? Вам не соромно? Не чіпайте, будь ласка, цю тему. Це дуже вузька тема, де люди мають мати спеціальні знання. Тому що якщо ви подивитеся, ви ж самі голосували за те, щоб існувала дорадча група експертів, ми не голосували, ви голосували за дорадчу групу експертів, яка буде працювати короткий період часу, для того щоб відібрати майбутніх кандидатів, навіть людей, які можуть претендувати на наступний конкурс на члена Рахункової палати.

Звісно, ми дожилися уже до, не знаю, яких питань. Ми абсолютно не здатні самі створити з народних депутатів, з народних депутатів – представників різних фракцій і груп дорадчу групу експертів. Але навіщо зараз про це говорити? Вже є закон, і ви маєте обирати дорадчу групу експертів. Інакше мене не влаштовує, що працює п’ять із 11 членів Рахункової палати. П’ять, які були обрані в ручний спосіб; п’ять, які не виконують функції ті, які покладаємо на них ми.

Тому насправді дообирати членів Рахункової палати потрібно, притому терміново. Це для нас, люди, які будуть працювати на нас. Але щодо дорадчої групи експертів: подумайте, будь ласка, зараз роззуйте очі і почитайте, будь ласка. Я вибачаюсь за ці слова, але почитайте резюме кандидатів, чи люди ці знають, що таке аудит, чи вони відрізняють взагалі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович, «Довіра» депутатська група. (Шум у залі) Після виступів вже...

 Будь ласка, Павло Андрійович.

 

14:20:17

БАКУНЕЦЬ П.А.

Дякую. Шановний пане головуючий, шановні народні обранці, дуже добре, що при розгляді даного питання є присутні представники уряду і керівництво, власне, Міністерства фінансів, шановний пане міністре, шановний заступнику. Вірю в те, що через домовленості попередніх урядів парламент сьогодні, завтра, ці дні виконає всі необхідні вимоги наших міжнародних партнерів, проголосує відповідне законодавство і зміни до податку на посилки разом з правкою про ПЕПів, і відповідно ви зможете все ж таки в найближчі  дні відпустити... дати доручення казначейству відпустити ці зареєстровані платежі, які є другою чергою сьогодні в казначействі, для того, аби органи місцевого самоврядування, на яких і покладено обов’язок забезпечити опалювальний період, змогли купити хоча б паливо до генераторів і запустити ці генератори, де це необхідно, які забезпечать і електроенергію, і тепло в приміщеннях, де працюють, де навчаються, де лікуються наші українці в наших громадах. Звертаюсь до вас про це і вірю, що ми виконаємо свою частину, а ви дозволите казначейству проводити зареєстровані місцевим самоврядуванням платіжки через державну казну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Моркляник Богдан Васильович, будь ласка, «Слуга народу».

 

14:21:50

МОРКЛЯНИК Б.В.

Прошу передати Роксолані Підласій слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роксолана Підласа.

 

14:22:01

ПІДЛАСА Р.А.

Шановні колеги, доброго дня. Я, мені здається, вже втретє виступаю щодо цієї постанови в залі Верховної Ради. Ми постійно її провалюємо, хоча ця постанова є однією з умов макрофінансової допомоги, яка нам може принести 4,26 мільярда доларів США. Ви знаєте, у нас зараз у країні величезні проблеми з ліквідністю єдиного казначейського рахунку. Багато платежів зупинені і заблоковані, тому що ми повинні пріоритезувати видатки, які є захищеними. Це є видатки на національну безпеку і оборону, соціальні видатки, зарплати працівників бюджетних установ.

Для того, щоб розблокувати всі інші видатки, нам потрібно отримати макрофінансову допомогу. Ось ця постанова є однією з чотирьох умов, які потрібно Верховній Раді проголосувати, щоб отримати від Європейського Союзу другий транш макрофіну. Тому я вас прошу усіх підтримати постанову. Ви можете підтримувати будь-якого кандидата в українську частину комісії, це не є принциповим, але постанова потребує 226 голосів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  «Голос», будь ласка.

Да, Юлія Володимирівна Тимошенко – з процедури, а далі «Голос», будь ласка. Ні, давайте зараз Юлія Володимирівна, а потім… Давайте, Юлія Леонідівна, потім Юлія Володимирівна, давайте все-таки після виступу. Запросіть депутатів.

 

14:23:54

СІРКО Ю.Л.

Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, у нас уже давно фактично Рахункова палата знаходиться у напівмертвому стані. Нам треба сформувати, на кінець, Рахункову палату, тому що нагадаю, що Рахункова палата – це орган, який здійснює фактично аудит всіх бюджетних витрат і всіх бюджетних платежів. Для того, щоб ми, в тому числі і народні депутати, і громадяни, знали, куди витрачаються бюджетні кошти, чи витрачаються вони ефективно, чи витрачаються вони відповідно до затвердженого законодавства, нам треба мати діючу Рахункову палату. І це мова не про те, що нам дадуть за це гроші чи ми комусь щось наобіцяли, це мова про те, що, як і в будь-якій комерційній організації, є аудитор, який дивиться, чи правильно витрачаються кошти. В Україні повинна бути   Рахункова палата, яка дивиться, куди і як витрачаються кошти. І ми з вами будемо знати, чи витрачаються кошти, про які нам весь час говорять, що їх немає, на телемарафон – 63 мільйони, на ремонт дороги чи своїм підрядникам, для цього нам потрібен орган, який незалежно може це верифікувати.

Тому, шановні колеги, давайте зсунемо з місця все ж таки призначення і повноцінну роботу Рахункової палати, для цього нам треба вибрати сьогодні фактично дорадчий орган, який буде далі формувати, вірніше, проводити співбесіди і в кінці кінців уже буде затверджений фінальний склад Рахункової палати, яка фактично зараз недіюча. Ми будемо підтримувати кандидатів, яких ми вважаємо за потрібне, але в будь-якому випадку Рахункова палата повинна працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас зараз з процедури – Юлія Володимирівна Тимошенко. Будь ласка. Вона давно про це просить.

 

14:25:57

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, не соромно і не гидко просто зараз порушувати Конституцію і давати іноземним дорадчим радам формувати всю владу в Україні, включаючи парламентську?  Якщо ви не здатні українськими силами сформувати нормальну, дієву Рахункову палату, то зверніться до опозиції, ми вам допоможемо. Ви віддали всю владу в  країні іноземним дорадчим радам, чим порушили Конституцію, і що де-факто є конституційним переворотом в Україні. І якщо ви не припините це робити, ви будете за це відповідати в тому числі по Кримінальному кодексу, тому що Конституція не дозволяє робити подібних речей. Формування Рахункової палати, яка зобов’язана боротися з корупцією, це повне повноваження Верховної Ради, і ні в якому випадку не по-іншому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов – з процедури.

 

14:27:07

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Олександр Сергійович, поки депутати заходять до зали, хочу повідомити, що згідно процедури, за якою ми зараз будемо голосувати, «Європейська солідарність» підтримує Каменську Тетяну Олександрівну, яка є єдиним сертифікованим аудитором тут, доктором наук, професором кафедри обліку, аудиту та оподаткування і також Головою Аудиторської палати України, що співставно з тим, яких кандидатів нам надали наші міжнародні партнери. На жаль, вона тут є єдиним аудитором. Я закликаю цю залу підтримати пані Каменську.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

І Микола Тищенко, Микола Миколайович – з процедури, будь ласка. Тільки з процедури, Микола Миколайович.

 

14:27:45

ТИЩЕНКО М.М.

Друзі, колеги, будьте уважні, сьогодні ми починаємо торгувати нашим суверенітетом, саме порушуємо Конституцію України. Друзі, створюємо комісію, штучну комісію, де віддаємо більшість прийняття рішень іноземцям. Скажіть, будь ласка, за що гинуть наші українські воїни, за який суверенітет, якщо ми з вами своїми руками хочемо проголосувати і дати можливість приймати рішення за парламент? А де ж парламентський контроль, а де ж наша з вами гідність українська? Ви ж так співаєте гімни, ви ж так ратуєте за перемогу. Тому я прошу подивитися свої повноваження народних депутатів і не кривдити довіру виборців.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Отже, колеги, в мене є така несподівана пропозиція провести сигнальне голосування, враховуючи те, що я бачу перед собою. Тому, колеги, займіть, будь ласка, свої місця, колеги з лож – з правої та лівої ложі. Проведемо сигнальне голосування щодо цієї  постанови.

Отже, прошу провести сигнальне голосування. Прошу голосувати.

 

14:29:39

За-217

В сумі 230 є.  Добре, колеги. (Шум у залі)

Шановні колеги, ще раз сигнальне? Давайте ще раз сигнальне проведемо. Да, будь ласка. Прошу провести сигнальне голосування.

 

14:30:41

За-228

По фракціях.

Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо разом на благо України. Слава Україні!

Погоджувальну раду прошу зібратися у мене в кабінеті зараз. Дякую.