Засідання 1 (продовження)

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

11 червня 2026 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:03:43

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Я чекав цього. Слава Україні!

Шановні колеги, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, сьогодні вперше відповідно до Указу Президента України ми відзначаємо День Сил безпілотних систем Збройних Сил України. Це день поваги до воїнів, які відкрили новий вимір ведення бойових дій, поєднавши технологічність, сміливість, точність і незламну відданість Україні. Сили безпілотних систем вже стали одним із символів нашої української військової сили, інноваційної, рішучої та ефективної. Дякуємо воїнам Сил безпілотних систем за мужність, майстерність і блискучі результати, які щодня посилюють обороноздатність України, нищать ворога, зберігають життя наших людей і наближають справедливий та сталий мир. Бажаємо вам міцності, витримки, точності рішень, нових вагомих здобутків і  звершень у справі захисту України та її майбутнього. Слава Україні!

Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати,  шановні колеги, триває 1569-й день повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Український народ продовжує рішучу боротьбу за свободу, незалежність, суверенітет і захист власної державності. Ця війна вже перетнула важку історичну межу за тривалістю, повномасштабне російське вторгнення перевищило Першу світову війну, яка тривала 1568 календарних днів. І це ще раз підкреслює масштаб випробувань, через які проходить Україна, та ціну нашої боротьби.

Шановні колеги, я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять захисників і захисниць України, які віддали життя  за свободу нашого народу, за мирне майбутнє прийдешніх поколінь. Згадаймо також усіх мирних громадян, зокрема дітей, чиї життя обірвала російська агресія. Вічна шана і світла пам’ять усім загиблим!

(Хвилина мовчання) 

Шановні народні депутати України, 9 червня 2026 року Центральна виборча комісія, відповідно до положень законодавства зареєструвала народного депутата України обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Давидюка Миколу Івановича, включеного до виборчого списку політичної партії «Голос».

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення  присяги на трибуну запрошується народний депутат України Микола Іванович Давидюк. Будь ласка, Микола Іванович. (Оплески)

 

ДАВИДЮК М.І.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язують усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю  додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої   обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, будь ласка, одразу прописка.

 

10:10:42

КОРНІЄНКО О.С.

Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Давидюка Миколи Івановича до складу депутатської фракції політичної партії «Голос».

Він увійшов туди раніше, ніж дійшов туди.

 

10:11:01

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги! Шановні народні депутати, відповідно до рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому я прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка.

Будь ласка, шановні колеги, Івченко Вадим Євгенович, фракція «Батьківщина».

 

10:11:59

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, Верховна Рада вчора внесла зміни до бюджету стосовно військових видатків, суми збільшені – це позитив. І ми вчергове дякуємо нашим міжнародним партнерам за підтримку. Але є велике але, коли кошти виділяються для сектору безпеки і оборони для закупівлі зброї, боєприпасів, дронів, для матеріально-технічного забезпечення, то це все має слугувати одній дійовій особі у війську – це солдат, це військовослужбовець.

Що для нього в цьому бюджеті? 120 гривень індексації грошового забезпечення, 120 гривень на місяць.

Шановні колеги, я сьогодні звертаюсь до тих хто проголосував, підтримавши ці зміни до бюджету, і до уряду, до Міністра оборони, на якого покладають ще великі надії, як громадянське суспільство так і військові. Негайно знайти можливість окремо розглянути питання щодо виділення коштів на підвищення грошового забезпечення, як дав доручення Верховний Головнокомандувач. Я думаю, що і монобільшість, і уряд має виконувати доручення Президента воюючої  держави.

Бо сьогодні військові обурені, як могло так статися, що про них забули, що в цьому бюджеті ні слова не сказано про їхнє підвищення не тільки грошового забезпечення і додаткових виплат, а насамперед посадових окладів. Хто в темі той розуміє, чим відрізняється посадовий оклад від загального грошового забезпечення. Бо саме від посадового окладу обраховується багато виплат, в тому числі майбутніх пенсійних. Через те фракція «Батьківщина» вимагає, щоб однозначно уряд розглянув це питання і найближчим часом проблема грошового забезпечення військових і інших сил безпеки і оборони, які воюють, які задіяні в бойових діях було переглянуто.

В іншому разі, це несправедливо, це несправедливо, коли резервний фонд поповнився на 40 мільярдів гривень. Так, там теж потрібні кошти і на ремонт доріг, які ведуть до тих територій, де проводяться бойові дії і боєприпаси, і евакуація поранених. І потрібно однозначно допомагати людям, які стали жертвами російських атак – дронових і ракетних. Але ще раз підкреслюю, система не тільки протиповітряної оборони, а всіх систем оборони – це людина, це військовий. Давайте подбаємо про них.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям слава!

Будь ласка,  Мельник передає Козирю. Будь ласка,  Сергій.  

 

10:15:13

КОЗИР С.В.

Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, український народе! Я сьогодні знову про Херсон. Ви бачите, що ворог творить з Херсоном, вижигаючи, випалюючи домівки, людей, створюючи просто сафарі. Тому в День наших Сил безпілотних систем я хочу ще раз звернутися до Міністерства оборони щодо збільшення кількості засобів, які дозволять нашим хлопцям точно захистити Херсон і дати гідну відсіч тим нелюдам, які творять у Херсоні такі дикі речі.

У зв’язку з цим, також звертаюся до Міністерства відновлення для того, щоб звернули увагу, я знаю, що йде робота в цьому напрямку, зробили можливість максимально швидко і у правовому полі дозволити отримувати людям сертифікати за знищене житло. Тому що люди, які на сьогоднішній день наближені до зони бойових дій, на жаль, не завжди їх можуть отримати у зв’язку з безпековою ситуацією для комісії, які повинні обстежити і інших факторів, які впливають на цю ситуацію. При всій повазі до тилових регіонів, але при руйнації будь-яких об’єктів у тилових регіонах люди максимально швидко це можуть отримувати. Люди, які втратили свої домівки і на сьогоднішній день не можуть бути у своїх домівках, на жаль, не можуть отримати сертифікати.

Також хочу звернутися до вас всіх і акцентувати увагу, що на сьогоднішній день ми кажемо за державну політику по внутрішньо переміщеним особам і людях, які постраждали від війни. Хочу нагадати, що дуже великий сектор людей – це люди похилого віку. І на сьогоднішній день ми бачимо, що цих людей, на жаль, ми не враховуємо і не бачимо їх, тому що вони не зможуть отримувати сертифікати, вони не зможуть отримати… скористатися програмами «єВідновлення» і іншими засобами. Вони просто чекають свою пенсію, але, на жаль, немає механіки, немає окремої державної програми саме в цьому напрямку для таких людей, які, вибачте, похилого або віку, який більший за середній. Тому нам потрібно на це звернути увагу, на цих людей, тому що вони точно не зможуть вийти на роботу, вони точно не зможуть допомогти на сьогоднішній день нашій країні, хоча раніше вони працювали на цю країну, будували цю країну, відновлювали цю країну.

Також хочу зазначити і звернутися до вас, до всіх колег і до міжнародних наших партнерів, бо ситуація, яка твориться в Олешках, в Голій Пристані, в Старій і Новій Збур’ївці. Повірте мені, я впевнений, що там Буча буде відпочивати, коли ми деокупуємо наші території. Тому ще раз звертаюся до всіх, хто може рознести цю інформацію, казати про це. Дякую Офісу омбудсмена за цю роботу. Але ми повинні створити гуманітарний коридор для того, щоб дати людям можливість отримати їжу, воду, а за можливості евакуювати звідти людей. Дякую всім. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович, позафракційний. Будь ласка.

 

10:17:47

РАЗУМКОВ Д.О.

Сьогодні колега приймав присягу. Я думаю, що непогано було б, щоб ми всі згадали про що давали присягу, хтось 29 серпня 2019 року, хтось пізніше, хтось сьогодні. Але слова ж не міняються і суть не міняється. Є єдина проблема – не виконується ця присяга. Ви вчора проголосували за бюджет 15224, яким замість слів «забезпечувати безпеку нашої держави», ви фактично її зменшили, забрали 40 мільярдів гривень із закупівлі озброєння. Ви там на мальки хотіли попередавати, на дороги знову, щоб Кубракову було чим займатися навіть на пенсії, всім іншим.

Але ви не думаєте, коли голосуєте за ці бюджети, що завтра на фронті буде менше ракет, менше снарядів, менше дронів. Ми в цій залі, на жаль, живемо в якійсь паралельній реальності. Ви просто почитайте, подивіться що нам пишуть і говорять люди на вулиці, ну, добре, що поки говорять, скоро будуть бити з такими темпами. Тому що те, що приймається в цій Раді, це на голову вже не налазить.

Подивіться на сьогоднішній порядок денний – жодного важливого законопроєкту: як не постанова про ТСК, так постанова про МФО, як не про МФО, так постанова про закриття ТСК, як не про ТСК, яке ще не розпочало діяти, то про нових членів цього ТСК. Ви щиро думаєте, що людей це сьогодні турбує? Ви думаєте, що їх не турбує ТЦК, не ТСК? ТЦК –  це та організація, яка сьогодні займається «бусифікацією» в нашій державі, яким закон не писаний, яким ця Рада не хоче погодити кримінальну, адміністративну відповідальність. А за великим рахунком ми б з вами мали прийняти закон, розігнати ТЦК і всіх їх відправити на фронт, відправити на фронт. Я сьогодні буду говорити, там величезна кількість взагалі не знає де той фронт знаходиться, навіть приблизно.

Паралельно було б непогано, щоб замість якихось постанов про не про що, ми б в цій залі розглянули питання про підняття зарплат нашим захисникам. Президент обіцяв, скільки місяців пройшло,  два? Де Федоров, де його обіцянки? Де 400 тисяч на нулі? Скільки хлопців ми втратили на нулі, які ці 400 тисяч не отримали і ніколи не отримають, тому що залишилися на своїх еспешках назавжди, назавжди в строю?

А давайте ми ще з вами пригадаємо наших вчителів, яких з кожним днем все менше, тому що вони їдуть за кордон. А після заяв, що з них знімуть бронь, то вони ще швидше це будуть робити.

А з нашими медиками? А пенсіонерами? Ви дійшли до того, що хочете підняти пенсійний вік до 67 років – це середній вік, до якого доживає чоловік в Україні. Так давайте просто назвемо цю пенсійну реформу «ногами до кладовища», буде ефективніше, набагато більш ефективніше. І, повірте мені, не тим займається Рада. І якщо ми цього не змінимо, поміняють цю Раду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович. Гончаренку передає.

Будь ласка, Олексій Олексійович.

 

10:21:02

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні колеги, ну що, «Міндічгейт» продовжується? Учора обшуки у Проніна, в Держфінмоніторингу, нарешті дійшли до цього туриста. Не НАБУ Танзанії чи Мексики – українське НАБУ, антикорупційне бюро, прийшло до цього діяча, десь його спіймало між його відрядженнями і щось там обшукувало. Думаю, що будемо скоро знати більше.

Також учора ввечері СБУ затримало Веселого – це не той, який не сумний, а це той, який Сенс Банк, Карпатнафтохім і «кошелек» Офісу Президента, от це хто.

Друзі, ну, я дивлюсь, що «Міндічгейт» йде семимильними кроками. А що ж робить влада? Може, розганяє всіх тих, хто причетний до цього? Ні. А влада, на жаль, придумала інформаційну спецоперацію проти власного народу. Я про цю загрозу нападу з Білорусі. Де ж загроза? Вже замовчали. Та стільки розповідали: зараз з Білорусі вторгнуться, будуть йти! Накрутили людей, люди сім’ями виїжджали з Бучі, з Ірпеня, з інших міст на північ від Києва. Стояли в чергах на кордоні годинами. Нащо ви так лякали людей? Просто щоб перебити тему «Міндічгейт»? Ну, совість елементарна є? Ви ж просто лякали людей, хоча чудово знали, що прямо зараз великої загрози немає. Коли була реальна загроза? В 20-21-му роках. Коли я з цієї трибуни казав: Білорусь тепер повністю під контролем Путіна, це фактично окупована територія і звідти можуть поїхати танки на Київ, ви купляли в «бацька», в «Луки», в цього «картофельного фюрера» купляли електроенергію, бітум, дружили-обіймалися з ним. А далі поїхали танки на Київ.

А сьогодні, коли цієї прямої загрози нема, – да, треба завжди бути готовими, да, треба завжди бути уважними, але прямої загрози і не було, її нема, зараз повна тиша, – ви лякали людей, що от зараз вторгнуться, для того, щоб перемкнути їхню увагу, щоб їм було не до того, як ви обкрадаєте, обкрадаєте державу. Знаєте, коли хтось у нашій державі кричить – вовки, в цей момент хтось краде овець. Це так, як це відбувається в нашій державі, на превеликий жаль.

Я вимагаю припинити знущання над людьми і я вимагаю від Президента Зеленського нарешті розігнати всіх, всіх, хто дотичний до «Міндічгейта», починаючи з Проніна сотоварища, продовжуючи Умєровим і всіма іншими, хто показав своє справжнє обличчя – обличчя крадіїв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Любота Дмитро Валерійович, фракція «Слуга народу».

 

10:24:07

ЛЮБОТА Д.В.

Шановний пане Голово, прошу передати слово моїй колезі Борзовій Ірині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Борзова.

 

10:24:19

БОРЗОВА І.Н.

Вітаю, шановні українці та українки! Коли молода людина обирає Україну, Україна має обрати молоду людину. Сьогодні вкрай важливо підтримати наших дітей, які 11 років навчалися в Україні, останні роки навчались під час повномасштабної збройної російської агресії, підтримати наших молодих людей, які мають бажання жити в Україні, навчатись в Україні, здобувати вищу освіту в Україні.

Ангеліна Діденко, 17-річна дівчина, переможниця обласної олімпіади з медицини, призерка Всеукраїнської олімпіади з біології не змогла здати НМТ через технічні причини. Сьогодні є справедливість і Ангеліні дозволили здати національний мультипредметний тест на додатковій сесії, але це завдяки її наполегливості і завдяки суспільному розголосу.

Мені здається, що саме за таких дітей Україна повинна боротися. Ми сьогодні повинні боротися за кожну молоду людину, яка хоче жити та навчатися в Україні, за кожну школу, за кожного вчителя, за кожного студента, за кожен університет, бо коли молоді люди не знаходять справедливості в Україні, вони виїжджають за кодон і вступають до вищих навчальних закладів за кордоном.

І, на жаль, мені здається, що Міністерство освіти не бачить сьогодні проблем в системі НМТ, а їх багато і ці проблеми перекладають на плечі дітей, а цього не може бути. Міністерство освіти віддаляється від реальності, яка сьогодні в Україні, від наших учнів, від батьків, від освітян і, на жаль, напевно, підтримує не університети України, а університети Польщі, бо в Польщі не потрібно здавати екзамени. В Польщі для того, щоб вступити до вищого навчального закладу, нашим дітям вистачає атестата та знання мови.

Тому, шановні колеги, я прошу об’єднатися та створити умови, щоб наші молоді люди залишалися в Україні. Ми сьогодні маємо підтримати кожного та кожну, бо через декілька років ми з вами будемо довго думати як повернути нашу молодь в Україну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі, будь ласка, Федієнко Олександр Павлович, фракція «Слуга народу».

 

10:27:22

ФЕДІЄНКО О.П.

Прошу передати слово Олексію Леонову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Леонов, будь ласка.

 

10:27:34

ЛЕОНОВ О.О.

Шановні колеги, за підсумками п’яти місяців поточного року план надходжень до державного бюджету за напрямками роботи податкової та митної служби перевиконано майже на 11,5 мільярда гривень. Це, дійсно, результат щоденних зусиль українських підприємців, які у складних умовах продовжують працювати, створювати робочі місця та сплачувати податки. Бюджет наповнюють люди, які щодня рухають економіку, і ми маємо бути вдячними українському бізнесу за ці зусилля. Але в цьому контексті не менш важливо відзначити і інше, а саме важливість повноцінного перезавантаження митниці та подальшого вдосконалення роботи податкової служби.

Щодо митниці, яка щодня забезпечує поповнення бюджету на 2 мільярди гривень, пріоритети видаються очевидними. Це надання митній службі правоохоронних функцій, кадрове перезавантаження без різких рухів та потрясінь, а також повторний розгляд законопроєкту щодо основних показників ефективності в її роботі. Вагомим кроком на шляху оновлення митниці має стати прийняття нового Митного кодексу. Це дозволить продовжити імплементацію в її повсякденній діяльності стандартів та процедур, які з успіхом працюють в країнах Європейського Союзу. 

Разом з тим оперативний аналіз показує ще одну важливу тенденцію: за підсумками чотирьох місяців цього року співвідношення в межах міжнародної допомоги дещо змінилось, тепер у середньому щомісяця це близько 2 мільярдів доларів іде на оборону та 500 мільйонів на соціальний напрямок. Світ дедалі охочіше фінансує нашу оборону, але вже менше готовий фінансувати наші поточні соціальні витрати. І це нова реальність, до якої ми повинні адаптувати бюджетну політику.

Станом на сьогодні держава стабільно виконує свої зобов’язання, проведено індексацію пенсій, розпочато перший етап підвищення заробітних плат педагогам і медикам, працюють численні програми підтримки населення родин з дітьми, реалізується програма медичного чекапу для громадян понад 40 років. Але ми маємо постійно тримати в центрі уваги просту формулу: можливості держави напряму залежать від можливостей економіки. І саме тому одне із головних завдань держави – побудова сталевої та конструктивної комунікації з бізнесом. Виходимо з того, що кожна нова інвестиція – це майбутній податок, кожне нове робоче місце – це  додатковий ресурс для соціальної політики. Кожне успішне підприємство – це крок у зміцнення держави. Тому новий бюджетний орієнтир України можна сформулювати таким чином: сильна оборона за підтримки партнерів, міцна соціальна політика завдяки стійкій економіці, яка починається з довіри між державою та бізнесом.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Новіков Михайло Миколайович передає Разумкову Дмитру Олександровичу. Будь ласка.

 

10:30:38

РАЗУМКОВ Д.О.

Дивіться, а що нам розповідає Міністерство оборони, Збройні Сили України про ТЦК? Там всі люди з фронту. Всі чули цю байку, легенду, що всі з фронту, всі пройшли бойові дії?

А я вам зараз по кожному з регіонів дам інформацію, скільки відсотків людей мають УБД. Київ – 33 відсотки, Київська область – 37, Волинська – 32, Закарпатська – 26 тих, хто навоював. Це так виконується доручення Президента. Пам’ятаєте, Зеленський сказав: всі мають бути з фронту, жодної людини в ТЦК, які не були на фронті, не мають там працювати. Всіх відправити на фронт. Тут бачите, скільки людей на фронт можна відправляти. І далі йдемо. Івано-Франківська область – 28 відсотків, Львівська – 30, Рівненська – 27, Тернопільська – 33, Хмельницька – 38, Чернівецька – 47, Вінницька – 33, Кіровоградська – 38, Миколаївська – 44, Одеська – 35. Херсонська – 25, Чернігівська – 39, Полтавська – 34, Житомирська – 31. І в нас рекордсмен, хто більше всього набрав військових до ТЦК, знаєте, яка область? Луганська – 50 відсотків. А скажіть, будь ласка, де вони проводять ці мобілізаційні дії в Луганській області, аж 50,3 відсотка? Вони що там роблять? В яких населених пунктах працюють ТЦК Луганської області?

Ну, це не смішно, ви знущаєтесь з людей. Беріть, давайте зведемо середній показник, у вас вийде десь відсотків, ну, до потолка 40, а то й менше. І всіх інших 60 відсотків, хай їх зберуть, подякують і 46 тисяч посад у ТЦК. Забираємо 46 відсотків, формуємо фактично понад 30 тисяч людей. Понад 30 тисяч людей – це корпус. Корпус! Ви розумієте, що таке корпус? Це 6-7 бригад. В даному випадку, коли ми з вами говоримо про 30 тисяч, це 5-6 бригад в залежності від їх наповнення, і відправляємо на найстрашніші напрямки нашої держави, на Костянтинівський напрямок, на Харківський напрямок, де знову намагаються тиснути вороги, на Луганський напрямок. Бачите, скільки там в ТЦК людей служить. І після цього хай вони там повоюють. У них є бусики, у них є балаклави, їм навіть зброя непотрібна. Відправляєте, вони переходять ленточку, захоплюють ворога і відвозять всіх в Ужгородське ТЦК, і там вже проводять з ними в абсолютно нелюдських умовах утримання і забезпечення захисту нашої з вами держави. Це було б смішно, якщо б не відбувалось отого «бєспрєдєла», який ми сьогодні бачимо на вулицях, і, на жаль, ми всі це з вами покриваємо в цій залі, тому що комітети не хочуть голосувати закони, які будуть притягати до кримінальної відповідальності все те свавілля, яке робиться в ТЦК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Локтіонова Наталія Валентинівна, «Слуга народу».

 

10:33:47

ЛОКТІОНОВА Н.В.

Прошу передати слово Качурі Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Качура, будь ласка. 

 

10:33:57

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, Сумщина. Ви знаєте, колеги, сьогодні я хочу розпочати таку непопулярну абсолютно, неприємну, але дуже важливу для майбутнього нашої країни розмову. Українців і громадян України щодня стає менше. Так, сьогодні загинула жінка, молода жінка з мого рідного міста Конотоп. Гинуть хлопці на фронті. І в той же час дипломатія українська, тут на цій трибуні, ви пам’ятаєте, як стояв міністр закордонних справ, казав, що от давайте ми зробимо все для того, щоб не втрачати зв’язок з громадянами України. А чому він не розповів, тоді коли консульські послуги обмежили, як вони цей зв’язок встановлювали, і як люди, які десятиліттями вже виїхали з нашої країни, але залишали свій український паспорт, мали інше громадянство, донатили на Збройні Сили, потім абсолютно розчарувалися і перестали підтримувати нашу країну, донатити на Збройні Сили. Тому я вважаю, що нам треба припинити абсолютно людиноненависницьку політику по відношенню до своїх громадян не дивлячись на те, де вони на сьогоднішній день знаходяться. Я направив відповідний запит міністру закордонних справ, в якому я вимагаю робити всі на сьогоднішній день дії по захисту громадян, не цькуванню, не того, щоб їх називали ухилянтами, що ви не такі, ви правильні, неправильні. Законно, незаконно, так ловіть тих, хто хабарі брав і вивозив всіх громадян, і не розповідайте, що українці ці неправильні. Це перша позиція.    

Друга позиція – це хлопці, які з 2022 року знаходяться на фронті. І ви знаєте, я з одних з них зустрічався, він каже: Олександр, каже, нас що  в карти програли. Надіємося, що міністр оборони, якого ми тут під аплодисменти обрали, він зараз прийме відповідні рішення і буде не тільки вхід і вихід, і буде як він нам на закритій зустрічі, вона вже стала абсолютно публічною, так, уже всі все порозповідали, що там було. Він каже, треба дати хлопцям світло в кінці тунелю. Ну, давайте, дайте це світло. Це буде правильний підхід однозначно.

Тому я вимагаю на сьогоднішній день змінити політику держави по відношенню до своїх громадян. Тому що українська держава це не просто території, це не прапор, це українські громадяни, вони повинні в пріоритеті. І ми маємо як парламент, уряд, за них боротися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лаба Михайло Михайлович, «Слуга народу».

 

10:37:00

ЛАБА М.М.

Прошу передати слово колезі Юлії Гришиній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Юлія Миколаївна Гришина.

 

10:37:16

ГРИШИНА Ю.М.

Шановні українці, шановні колеги, я хочу зараз підняти одну із найважливіших тем на цій трибуні – це тема наших дітей, їхнього майбутнього і майбутнього нашої України. Нещодавно уряд зареєстрував у Верховній Раді правила  вступу 2027, де вони пропонують знову структуру НМТ в чотири предмети. І, я думаю, що і одноденний формат знову буде запропонований, оскільки  на  сьогодні організаційно і технічно інших рішень поки в нас немає.

Окрім цього міністр щодо структури НМТ прокоментував, що «вона повністю відповідає тим умовам, які наразі є в країні» – це його пряма цитата.

Ну яскравим прикладом того, проблеми з тими викликами, які сьогодні є в країні, є ситуація в Одесі, от про цей марафон в 13 годин з постійними перериваннями, спусканнями в укриття, з проблемами з їжею, з водою. І ця ж проблема такий апогей, який стався в Одесі, а такі ж проблеми вони ж трапляються і стаються, на жаль, по всій території України.

Друзі, то чи можемо ми стверджувати зараз, після цього всього, що структура НМТ відповідає сьогодні тим викликам, які сьогодні є в країні? Я думаю, що відповідь очевидна.

Я принагідно зараз хочу  подякувати всім дітям, хто проявляє стійкість і продовжує складати іспити, як би складно не було. Ви – наше майбутнє і ви вже  зараз сильніше за багатьох дорослих.

Також я хочу подякувати Українському центру оцінювання якості освіти і всім освітянам, які протягом повномасштабного вторгнення продовжують забезпечувати складання національного мультипредметного тесту у всіх регіонах України.

Друзі, що у всьому цьому найважливіше? Найважливішим є те, що держава повинна вирішувати проблеми, а не їх консервувати. Тому наше з вами завдання разом напрацювати рішення, яке забезпечить можливість всім нашим дітям, в усіх регіонах України складати національний мультипредметний тест в спокійних безпечних умовах, з забезпеченням всіх технічних можливостей і з перевіркою не рівня стресостійкості, а реального рівня знань, адже кожен цей тест визначає не тільки майбутнє дитини, а майбутнє цілої країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Божик передає Дмитру Олександровичу Разумкову. Будь ласка.

Шановні колеги, після цього виступу ми переходимо до роботи, запросіть народних депутатів.

Будь ласка, Дмитро Олександрович.

 

10:40:10

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, я думаю, що за тими важливими питаннями постанов, які сьогодні будуть розглядатися в Раді, ми забули про ще одну насправді важливу річ – це наша молодь і наше з вами майбутнє.

Якщо ви подивитеся на те, про що говорять сьогодні в школах, у вишах, якщо ви зайдете до шкіл і спуститеся з Верховної Ради, подивитеся, навіть не в Києві, а просто в якомусь пересічному населеному пункті, хоча і в Києві картинка більш, ніж показова, ви побачите, що дітей там немає, особливо хлопців. Вони їдуть за кордон, їдуть вчитися за закордон. Тому що чують заяви про те, що та ми понабираємо емігрантів, нехай поприїжджають, будуть працювати. Ну, окей, тоді наша молодь буде працювати в Польщі, в Італії, у Великобританії, в інших країнах, тому що там вона буде цінуватися більше, аніж в Україні.

Якщо подивитися на заяви наших з вами викладачів, тих хто займається освітою, мова йде про те, що через 10 років наші виші просто фактично закриються, тому що не буде кого вчити, а це відбувається на фоні нібито постановки на облік, починаючи з 16 років. Кого ви там ставите? Ви ж знаєте, що їх не можна мобілізувати. І коли ви розповідаєте про те, що хлопці які не стануть на облік в 16 років отримають штрафи. Ви сподіваєтеся, що вони після цього повернуться назад в Україну і будуть вчитися тут? Не будуть. Вони залишаться там, знайдуть собі нове життя, нове житло і будуть будувати нове майбутнє і, саме гірше, що перестануть бути українськими громадянами. Вони залишаться українцями, але перестануть бути українськими громадянами, і будуть жити в інших країнах, і будуть успішними, тому що ті країни за них тримаються, на відміну від держави, яка б мала їх зберігати тут.

В школах не позалишалося хлопців, дівчата за ними виїжджають. Ми до чого хочемо привести країну, до того, що вона стала анклавом різних народів, що поприїжджали, особливо з Близького Сходу, з африканських держав? Я з великою повагою до кожної національності. Але давайте так, не забувати, ми – Верховна Рада України і присягу ми давали українському… складали ми українському народу. Не комусь з інших держав, які сюди поприїжджають, можливо, попрацювати. І, якщо ви так хочете сюди запросити мігрантів, запропонуйте їм одну з найбільш високооплачуваних, одну з найбільш поважних професій в Україні, залучити їх до Збройних Сил України. Хай вони поміняють наших хлопців, дівчат, хай ті повернуться назад і почнуть будувати, відбудовувати нашу економіку, а шановних мігрантів вперед в штурмові полки, туди, куди ваше ТЦК відправляє людей, в інші бригади. Це точно буде набагато більш ефективніше і чесніше по відношенню до українців.

Я ще раз вам нагадую, це Верховна Рада України, не мігрантів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Я прошу народних депутатів зайняти свої  місця. Будь ласка, колеги, я закликаю народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні народні депутати, я закликаю усіх народних депутатів приготуватися до голосувань, до роботи. Будь ласка, займіть свої робочі місця. Колеги, будь ласка,  швидше. 

Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, що необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результаті голосування на табло.

Шановні колеги, займіть, будь ласка,  свої місця. Я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, колеги, сигнальне голосування.

Прошу голосувати.

 

10:44:50

За-189

9 – проти, 2 – утрималось, 85 – не голосували.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, тому що перше питання буде потребувати включення до порядку денного, 226 голосів.

Я прошу всіх народних депутатів зайняти свої робочі місця і приготуватися до голосування.

Шановні колеги, будь ласка, займіть робочі місця і приготуйтеся до голосування!

І так перший проєкт – це Проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України (реєстраційний номер проєкту Постанови 15255).

Шановні колеги, займіть свої місця. Я зараз ставлю пропозицію включити цей проєкт постанови до порядку  денного сесії. Нагадую, що нам потрібно 226 голосів. Будь ласка, колеги, я прошу народних депутатів голосувати.

 

10:46:22

За-223

Проєкт Постанови не включений до порядку денного. Сьогодні розглядатися не зможе. Дякую, колеги, йдемо далі. Зразу «годину запитань до Уряду»? (Шум у залі) Чекайте.

Будь ласка, шановні колеги, займіть свої місця.

З процедури, будь ласка, спочатку – Герасимов,  після цього – Юрчишин.

Будь ласка, Герасимов.

 

10:46:54

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслане Олексійовичу, не спрацювали, я точно знаю картки, як мінімум двох чи трьох народних депутатів, тому  прохання ще раз поставити це питання на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це процедурне рішення. Ми повинні проголосувати, повернутися до нього, а тільки тоді  проголосувати. Ще раз ми не ставимо ніколи результативні рішення, процедурні рішення, але нам спочатку треба повернутися. Швидше, колеги, швидше.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

10:47:44

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Да, колеги, в нас буде два голосування, будь ласка, зосередьтесь, обидва потребують 226 голосів. Значить, першим я ставлю на голосування пропозицію повернутися до питання включення до порядку денного сесії законопроєкту з реєстраційним номером 15255: проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України. Прошу голосувати.

 

10:48:23

За-230

Рішення прийнято.

І тепер ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії Постанову з реєстраційним номером 15225. Прошу голосувати.

 

СТЕФАНЧУК Р.О. 255.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, 15255.

 

10:48:51

За-232

Рішення прийнято.

Для доповіді від авторів...

А, вибачте, пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:49:16

За-187

Рішення прийнято.

Для доповіді від авторів запрошується народний депутат України Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук. Прошу вітати.

 

10:49:31

СТЕФАНЧУК Р.О.

Вельмишановні колеги, вашій увазі пропонується проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України.

Саме у цій залі 28 червня 30 років тому була ухвалена Конституція України як Основний законодавчий акт нашої держави. І цей рік у нас – це рік, коли ми відзначаємо 30-ту річницю з Дня Конституції, 35-ту річницю з Дня Незалежності України. І тому дуже важливо, що в цей момент звернутися до усіх наших колег з однією вимогою – вимогою і далі підтримувати Україну, вимогою і далі протидіяти країні-терористу, вимогою і далі бути разом з українським народом.

Ми звертаємося про те, що Україна – це не земля, яку придумав Ленін, а це велика держава, великий народ зі своєю понад тисячолітньою історією державотворення. І саме сьогодні цей народ переживає, можливо, один з найскладніших етапів свого життя. І для нас є дуже важливим, вкрай важливим, щоб ця солідарність, щоб ця єдність поширювалась на увесь світ. Ми повинні нагадати, що перша Конституція писалася тут, в Україні, в 1710 році Пилипом Орликом, що сучасна Конституція приймалася тут, в парламенті, в українській Верховній Раді 30 років тому. І Конституція буде, буде жити, тому що це є воля українського народу.

Я прошу підтримати цю постанову. І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді від комітету запрошується голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Олександрович Мережко.

 

10:51:27

МЕРЕЖКО О.О.

Шановні колеги, за дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України комітет на своєму засіданні 27 травня 2026 року розглянув внесений народними депутатами Стефанчуком, Корнієнком, Кондратюк та іншими проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України.

Сьогодні, в умовах збройної агресії Російської Федерації, яка триває уже п’ятий рік, Україна відзначає 30-ту річницю ухвалення Конституції – фундаменту демократичного розвитку нашої держави.

Метою проєкту постанови Верховної Ради України є схвалення Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України. Актуальність схвалення Звернення полягає у необхідності збереження постійної уваги міжнародної спільноти до боротьби України за демократичні цінності, а також в об’єднанні зусиль демократичних держав світу для допомоги нашій державі у протидії збройній агресії Російської Федерації.

За наслідками розгляду комітет на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити згаданий проєкт Постанови Верховної Ради України до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та прийняти його за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок та пропозицій комітету до тексту проєкту Звернення, які зазначені у висновку комітету.

Шановні колеги, прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:53:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту постанови, колеги, будь ласка. Фракції і групи, записуйтесь, будь ласка.

Будь ласка, Інна Романівна Совсун, «Голос».

 

10:53:46

СОВСУН І.Р.

Прошу передати слово Сергію Рахманіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рахманін, будь ласка, Сергій Іванович.

 

10:53:55

РАХМАНІН С.І.

Дякую. Шановні колеги, на нас чекає велика дата – чергова річниця нашої Конституції, ухвалення документа, який зробив нашу державу повноцінною, бо без цього вона існувала в певному правовому вакуумі. Але з огляду на ті роки, які минули, ми з вами можемо переконатися, що Конституція у нас із правової Біблії, якою вона є і за формою, і за змістом, і за її роллю в державі цієї країни, перетворилася на щось середнє між коміксом і додатком до Кримінального кодексу. Так мені хотілося, щоб ми повернули повагу до нашої Конституції, без якої неможлива наша держава, неможлива наша безпека і неможливе наше майбутнє. І я щиро хочу, щоб 28 червня повернулося у перелік повноцінних головних свят нашої держави, яким воно насправді було і яким воно, на превеликий жаль, перестало бути.

І останнє. Головний недолік нашої Конституції полягає не в ній самій, а в нашому ставленні до неї. Я щиро хочу дочекатися того періоду, коли в нас з’являться президенти і парламенти, які будуть не просто посилатися на Конституцію, а її виконувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Алєксєєв Сергій Олегович, «Європейська солідарність».

 

10:55:23

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

10:55:32

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорогі українці, дійсно, з Сергієм Рахманіним як тодішні журналісти ми дуже добре пам’ятаємо ніч на 28 червня, коли українська молода незалежність отримала Конституцію – Основний Закон, відмовившись від радянської Конституції.

Але це було не лише свято незалежності і демократії, а й суб’єктність парламенту, коли всі політичні сили, дуже різні, стали вище своїх партійних прапорів і об’єдналися навколо ключового – української державності, не дали тодішній Банковій реалізувати сценарій референдуму, знецінення парламенту. І це дуже крутий урок, який з 30-річної давнини сьогодні треба всім нам пригадати.

Сьогодні українську Конституцію захищають, як і українську державу, Збройні Сили України. І у мене до вас всіх одне питання. Як можна зневажати Збройні Сили України? Як можна впасти до такого рівня безвідповідальності і втрати суб’єктності, що вчора ви проголосували за підняття зарплат поліцейським, це дуже добре, але ви ні копійки не додали військовим.

Більше того, ви брешете вже другий день, розповідаючи про 1,5 трильйона гривень начебто на Збройні Сили, чудово знаючи, що ці кошти і були закладені в бюджеті, просто технічно вчора ви їх зарахували, ту позику, той кредит, що прийшов від Європейського Союзу, не додавши ні копійки, ні гривні Збройним Силам України.

Ви не уявляєте як це сприймається сьогодні в військах, які говорять: так, поліцейські можуть звільнитися, їм треба підняти зарплату, а ми – ні, ми – раби. Це говорять вам військові, бо ви  не додали їм ні копійки і забрали в них 40 мільярдів.

Ви, ви дозволили втратити суб’єктність парламенту під керівництвом спікера, який вчора брехав всьому суспільству про те, що ці кошти ідуть на відновлення Дніпра. Так а навіщо ви розтринькали 40 мільярдів на кешбеки, які мали іти на відновлення інфраструктури, на відновлення Дніпра і Харкова, на допомогу Києву? Уроки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».

 

10:57:41

ЦИМБАЛЮК М.М.

Прошу передати слово Сергію Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Владиславович Соболєв, будь ласка.

 

10:57:52

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я думаю, що кожне скликання ввійде в історію тим ключовим моментом, який був визначальним для скликання парламенту. Якщо перше скликання – це Акт проголошення незалежності, декларація, референдум, вибори Президента, перші вибори Президента, то для другого скликання визначальним, без сумніву, було ухвалення Конституції. Ми повинні не забувати, що країна фактично п’ять років продовжувала жити після 90-го року за Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки. І лише конституційний договір 95-го року, а далі і сама Конституція 96-го року повернула Україну на європейський шлях розвитку.

Фактично ця Конституція визначила ключові права і свободи, саме ця Конституція визначила 17-й рік як останній рік перебування радянських, російських військ окупаційних на території України. Саме ця Конституція визначила принципи суверенітету, саме ця Конституція визначила українську мову як єдину державну мову. Я думаю, що наше звернення – це зайве нагадування до того, що Україна була, є і буде європейською країною. Саме для нас, для нашого скликання в умовах російської агресії стають ключовими ті ключові параметри, які закладені були в Конституції 96-го року, а це самоврядування, це сильний парламент і це чіткий розподіл влад. Я думаю, це залишиться в історії назавжди.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович, «Платформа за життя та мир».

Шановні колеги, після цього будемо голосувати. Я запрошую народних депутатів приготуватися. Будь ласка, Юрій Олексійович.

 

11:00:03

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні колеги, дійсно, 28 червня 1996 року – історичний день, день утвердження української державності. І серед нас у цій залі присутні ті постаті, історичні постаті, які тоді в 1996 році, 30 років тому назад, голосували за українську Конституцію. Серед нас є Юлій Якович Іоффе, народний депутат багатьох скликань, людина, яка була і членом Конституційної комісії та і, власне, як народний депутат віддав свій голос за те, щоб Конституція в Україні була, права і свободи людини, українського громадянина були непорушними.

На жаль, за ці 30 років Конституція потерпіла серйозних змін і не завжди на краще. На жаль, нема сьогодні належної довіри і поваги до Конституції як найвищого закону країни. Тому ми звертаємося до кожного, до посадової особи, до кожного громадянина: Конституцію треба не святкувати, Конституцію України треба поважати, дотримуватися і виконувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, від «Слуги народу», будь ласка,  1 хвилина Веніславський. Зараз виступить Веніславський від «Слуги народу», тоді з процедури і голосуємо. Будь ласка, Федір Володимирович.

 

11:01:41

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці. Дійсно, 30 років назад Україна ухвалила Конституцію – Основний Закон нашої держави. Можна по-різному оцінювати її зміст, можна по-різному ставитися до її виконання. І тут не можна не погодитися з нашими колегами, які правильно, обґрунтовано говорять про те, що не завжди Конституція стає тим взірцем для дотримання і для виконання які громадянами, так і органами державної влади. Проте ця Конституція закріпила базові принципи державного суверенітету, територіальної цілісності, поваги до прав і свобод людини і громадянина за які сьогодні, саме сьогодні в цей час наші Збройні Сили, інші складові сектору безпеки і оборони боронять нашу державність і оці конституційні цінності.

Тому, безперечно, треба підтримати цю постанову і звернутися до парламентів і урядів, що Україна потребує допомоги і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

З процедури. Крейденко з процедури? А, секундочку. Ні, секундочку, не з процедури. У нас ще є Бакунець – одна хвилина. Давайте спочатку фракції і групи, а після цього я дам Маріковському і Крейденку з процедури, так я розумію.

 

11:03:24

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановні народні обранці, Павло Бакунець, депутатська група «Довіра». Звичайно що нам треба підтримати в цьому залі звернення до міжнародних організацій з нагоди цього ювілею Конституції України, аби весь світ і надалі підтримував Україну в нелегкій боротьбі за виживання, але найважливіше, бережуть Конституцію це ті українці, котрі мають піксель, котрі одягають форму, це наші захисники. Тому ми вкотре звертаємось після прийнятих змін до бюджету все ж таки уряд і профільне міністерство знайти відповідні кошти аби підняти мінімальне грошове забезпечення нашим військовослужбовцям не залежить від територій, на яких вони знаходяться по всіх межах нашої країни. Це вкрай важливо. Бо армія складається звичайно що від тих людей, які по-різному забезпечують нашу з вами Конституцію і незалежність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я, якщо дозволите, перед тим як передати колезі Маріковському, у нас є ще люди, які також голосували за Конституцію. І давайте також поаплодуємо Сергію Владиславовичу Соболєву, який також був одним з тих, хто голосував за українську Конституцію і за Акт незалежності.  (Оплески) А також... І Кириленко Іван Григорович також один з тих, хто голосував. (Оплески)

 Дякую, шановні колеги. А тепер, будь ласка, Маріковський, тільки з процедури і далі переходимо до голосування. Маріковський і Крейденко теж з процедури. Будь ласка, з процедури по цьому питанню. Олександр, давайте.

 

11:05:13

МАРІКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, на захист цієї постанови ми всі зібралися, виходить колега, пан Павленко, із опозиційного блоку бувшого і говорить про Конституцію погані речі, говорить, що неправильно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з процедури, що у вас, Олександр?

 

МАРІКОВСЬКИЙ О.В. Це з процедури. Зробіть йому, будь ласка, зауваження за це, тому що наш Основний Закон потребує захисту. І кожна людина, хто виходить, має до нього мати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Повага і захист до Конституції, зрозуміло. Дякую вам.

Крейденко тільки з процедури, будь ласка, і голосуємо. 

 

11:05:52

КРЕЙДЕНКО В.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, нещодавно жахлива ДТП у Києві знову довела, що надмірна швидкість залишається головним убивцею на наших дорогах...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури?

 

КРЕЙДЕНКО В.В. Я з процедури. Ще в травні місяці 2025 року мною був зареєстрований законопроєкт 13314, який вже більше року не розглядається на комітеті з питань...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Ви реально вважаєте, що це з процедури  розгляду цього питання?

 

КРЕЙДЕНКО В.В. Да. Я прошу головуючого...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми в питанні знаходимося.

 

КРЕЙДЕНКО В.В. ... поставити на голосування доручення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте трошки розмежовувати, ми знаходимося в питанні. З процедури може бути з цього питання. Не просто з процедури, що ви хочете свій законопроєкт десь... Секундочку, з цього питання з процедури є у вас питання? Ні, завершимо розгляд цього питання, перейдемо до інших процедурних питань. Добре, але давайте в межах Регламенту. Репліка, да? Павленко, репліка і голосуємо, шановні колеги. Ні, не з трибуни, репліка з місця. Що ви ганяєте Юрія Олексійовича. Я розумію, що він самий молодший, мабуть, там у вас.    

 

11:07:02

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні колеги, для тих, хто неуважно слухав мій виступ, ще раз повторюю. Конституція є найвищим законом, який треба поважати, виконувати і дотримуватися. Це стосується кожної посадової особи, включаючи і тих народних депутатів, які прогулюють засідання Верховної Ради, не поважають своїх виборців, не поважають свої обіцянки і 7 років бездіють по захисту і підтримці українського народу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій викладених у висновку головного комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України (реєстраційний номер 15255).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

11:08:21

За-259

Рішення прийнято. 

Дякую, колеги.

Наступний проєкт закону 15297 – це проєкт Постанови про парламентську підтримку переговорного процесу…

А, перепрошую! Крейденко, да, Крейденко. Тут, будь ласка, да. Крейденко, прошу.

 

11:08:36

КРЕЙДЕНКО В.В.

Дякую, шановний головуючий.

А повертаючись до процедурного питання, нещодавнє   жахливе ДТП в Києві жахнуло всіх, надмірна швидкість збиває кожен день багато українців і нам врешті-решт треба вже ухвалювати серйозні рішення, щоби уникнути цих всіх трагедій на  дорогах.

Ще в травні 2025 року мною був зареєстрований  законопроєкт 13314, який вирішує питання і швидкості, і прибирає безкарний радянський ліміт у плюс 20  кілометрів на годину. Тому я прошу дати доручення профільному Комітету з питань правоохоронної діяльності розглянути на комітеті 13314 і винести його в зал.  Прошу, колеги, підтримати цю ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я можу тільки дати, щоб зала, з приводу доручення  комітету, а винести в зал – це вже я не можу. Тому я ставлю тільки в частині дати доручення комітету, тому що в зал виносить Погоджувальна рада. Добре?

Шановні колеги, ви почули цю пропозицію, ставлю її на голосування. Будь ласка.

       

11:09:51

За-127

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, наступний проєкт 15297: проєкт Постанови про парламентську підтримку переговорного процесу про набуття Україною членства в Європейському Союзі.

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Треба 226 голосів, тому прошу народних депутатів голосувати.

 

11:10:26

За-242

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою, прошу голосувати.

 

11:10:45

За-194

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова Першого заступника Голови Верховної Ради України  Олександра Сергійовича Корнієнка, людину, яка від імені парламенту пре цього «воза євроінтеграційного». Будь ласка, Олександр Сергійович.

 

11:11:02

КОРНІЄНКО О.С.

Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги! Да, дякую. Це насправді вітання не мене, це вітання вам за всю ту роботу, яку робить український парламент для євроінтеграції. І давайте завжди пам’ятати, що хто б не був в уряді переговірником, фінальні рішення будуть тут прийматися щодо вступу України в ЄС завжди і це наша відповідальність.

Вашій увазі пропонується для розгляду проєкт Постанови про парламентську підтримку переговорного процесу про набуття Україною членства в Європейському Союзі за реєстраційним номером 15297. Як ви знаєте, 23 червня 2022 року ухвалено рішення про надання Україні статусу кандидата на членство у Європейському Союзі, а 1 квітня 2026 року, безпосередньо нещодавно, була затверджена Національна програма адаптації законодавства до права Європейського Союзу.

У зв’язку з цим стратегічний курс України на набуття членства в ЄС, закріплений в Конституції України, вимагає оновлення і певної адаптації, інтенсифікації наших організаційно-правових процедур, на це, власне, спрямована дана постанова.

Є потреба у виробленні нової моделі взаємодії між законодавчою та виконавчою гілками влади. Тому розроблена така постанова, яка підтримана підписами достатньою великою кількістю колег з усіх фракцій і груп.

Проєкт постанови спрямовано на удосконалення організаційно-правового забезпечення взаємодії парламенту уряду в процесі підтримання переговорного процесу про набуття Україною членства, розгляду законопроєктів спрямованих на адаптацію законодавства до положень права Європейського Союзу безпосередньо ефективної реалізації заходів встановленою національною програмою та відповідними різними дорожніми картами.

Проєктом постанови також передбачено  обов'язок комітетів Верховної Ради України при поданні пропозицій до Плану законопроєктної роботи Верховної Ради на відповідний рік враховувати завдання і заходи передбачені національною програмою та її складовими частинами.

Просимо підтримати дану постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Олександр Сергійович. І  бажаємо всім нам успіху, ви будете представляти парламент 15 червня на відкритті першого кластеру. І це робота всіх вас тому ще раз також хочу подякувати кожному з вас за цю тяжку роботу.

Шановні колеги, я запрошую голову Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванну Орестівну Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка,  Іванна Орестівна.

 

11:13:35

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Комітет з інтеграції України до Європейського Союзу розглянув цей проєкт постанови на своєму засіданні 10 червня. І хочу зазначити, що ми суттєво попрацювали з колегами з комітету для того, щоби вдосконалити навіть цей невеликий документ.

Метою проєкту і постанови є забезпечення дійсно взаємодії між парламентом і урядом, щоби забезпечити переговорний процес про набуття Україною членства в ЄС, розгляду законопроєктів, спрямованих на адаптацію законодавства до положень права Європейського Союзу, і виконання міжнародно-правових  зобов'язань України у сфері європейської інтеграції.

За результатами наших опрацювань і нашого розгляду ми рекомендуємо Верховній Раді України цю постанову прийняти саме в редакції комітету з врахуванням пропозицій комітету в цілому. І в цій доопрацьованій редакції комітет пропонує взяти, власне, до відома цю Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС і враховувати її при плануванні законопроєктної роботи Верховної Ради на відповідний рік. Ми пропонуємо запровадити постійну координацію між урядом і профільними комітетами щодо підготовки та супроводу євроінтеграційних законопроєктів, встановити регулярне інформування Верховної Ради України про хід перемовин щодо членства України в ЄС і виконання національної програми, вдосконалити парламентський контроль за виконання євроінтеграційних зобов’язань і вдосконалити механізм поставлення спеціальної позначки євроінтеграційних законопроєктів на кожному з актів. Пропонуємо вам підтримати, колеги, і сподіваюся, що будемо працювати відповідно в тому числі і до цієї постанови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти щодо обговорення цього проєкту постанови.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти.

Будь ласка, Іонова Марія Миколаївна, «Європейська солідарність».

 

11:16:03

ІОНОВА М.М.

Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванно Орестівно.

 

11:16:21

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Очевидно, колеги, ми будемо підтримувати цю постанову, яку довелося досить сильно доопрацювати. Але точно ми маємо з вами розуміти, що постановами і деклараціями ми до членства в Європейському Союзу не дійдемо, тим більше, якщо навіть такі акти оригінально не готуються з врахуванням думки і позиції тих, хто  професійно, інституційно має повноваження бути долученим до цього процесу.

Тому я хотіла б нагадати, і уряду, і тим, хто зухвало себе називає монобільшістю, що, дійсно, Європейська інтеграція це є загальнонаціональна задача. І, дійсно, вона потребує серйозного діалогу, а ігноруванням, нахабством, зухвалістю, хамством, приниженням, маніпуляціями ми до Європейського Союзу не дійдемо. 

Тому для того, щоби після відкриття переговорного кластеру першого «Основи» ми далі могли працювати дійсно зосередившись на наших євроінтеграційних завданнях, я наголошую, нам необхідно змінити практику взаємодії всередині, в тому числі і нашого парламенту, і всередині уряду.

Тут багато пафосу зараз прозвучало про Конституцію, ми звернулися до інших парламентів, асамблей про те, що в нас це такий серйозний документ. Я дякую тим колегам, які за неї голосували, і маю честь теж сказати вам, що мій батько Орест Климпуш теж був членом парламенту Верховної Ради України тоді, коли голосувалася Конституція, брав участь у тому, щоби її готувати і її підтримував. Але сьогодні і йому, і мені, і багатьом з нас болить, що Конституція просто попирається. А саме вона і її дотримання є першим кроком на шляху до реальної європейської інтеграції.

Тому, колеги, міняємо свій підхід, працюємо на реальне досягнення результату, але з повагою до кожного...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція «Слуга народу».

 

11:18:27

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане Голово, я прошу передати слово Вадиму Сергійовичу Галайчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Сергійович, будь ласка,.

 

11:18:39

ГАЛАЙЧУК В.С.

Шановні колеги, нам ця постанова з вами треба в першу чергу для того, аби оті от заклики об’єднатися навколо такої визначальної події, як вступ України до ЄС, об’єднатися навколо того, аби процес цього вступу і роль Верховної Ради в процесі була технічно підготовленою і аби всі, хто тут закликає до активної робити, мали в руках цей інструмент. Це технічна така постанова, але і вона і політично нам дуже важлива, оскільки ми бачили неодноразово приклади того, як, ну, ніби на словах підтримуються всі євроінтеграційні наші потуги, але коли доходить до голосування, ми чули звинувачення в тому, що з кимось щось додатково треба було ще доузгодити, аби була підтримка. Особливо часто ми чуємо це від наших опозиційних колег.

Цією постановою ми забезпечимо процес того, аби представники всіх фракцій і груп були активно залучені в процес звітування урядом про те, як йде підготовка до відкриття кластерів, як йдуть перемовини по цих кластерах і яким чином Верховна Рада України має організовувати свою роботу для того, аби ми могли виконати оцю, надзвичайно важливу частину нашого завдання, а саме вчасне прийняття законопроєктів.

Тому закликаю всіх підтримати цю постанову, а також закликаю всіх, ну, дуже серйозно поставитися до того, аби потім підтримувати взяті на себе зобов’язання по прийняттю необхідного законодавства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович, «Платформа за життя і мир».

Передає. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

11:20:43

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Ми підтримуємо цю постанову. І, на відміну від попередніх виступаючих, я б хотів, щоб ми зробили цю постанову не якимось декларативним документом, а дієвим документом. Тому що, ну, давайте подивимося, в який спосіб Кабінет Міністрів провів переговори з Міжнародним валютним фондом. Ви ж бачите, ми три місяці займалися оцим Законом про цифрові платформи, саме тому що Кабінету Міністрів абсолютно здав всі позиції України. Тобто там ні кадрового потенціалу, ні професіоналізму немає, вони не можуть відстоювати позицію України. І коли ми говоримо в постанові цій, що виконання Національної програми адаптації українського законодавства до європейського права, то тут так само нам треба взяти і згідно норм Конституції України, де Верховна Рада України контролює діяльність Кабінету Міністрів, нам треба примусити Кабінет Міністрів почати працювати, працювати серйозно, щоб у Верховну Раду України євроінтеграційні закони заходили за авторством Кабінету Міністрів України, не таку практику, як вони використовують сьогодні, що вони беруть розміщують через народних депутатів. Вони мають чітко і ясно показати, що вони серйозно займалися цим процесом, що вони відповідають повністю за те, що законопроєкти євроінтеграційні, які вносяться до Верховної Ради України, вони є на користь України й українського народу. Тому нам треба, щоб тут не просто інформування Кабінету Міністрів було Верховної Ради, а щоб було звітування перед Верховною Радою. І щоб не було так, що Кабінет Міністрів знову здасть інтереси України і буде займатися тільки корупцією. Нам треба сьогодні відновити Конституцію України. Ми якраз голосували постанову першу, і треба вчинити дієвий контроль за Кабінетом Міністрів і заставити його працювати на Україну, на український народ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Івченко Вадим Євгенович.

Передає, я так розумію, Крульку Івану Івановичу. Будь ласка.

 

11:22:55

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Безумовно, що для нашої країни і майбутнього українського народу важливішого питання, ніж вступ України до Європейського Союзу, немає. Тому що вступ до ЄС – це для нас назавжди реалізація гасла «Геть від Москви!», це наше європейське майбутнє і повернення до єдиного європейського дому. І цей період, який стоїть перед нами, цей виклик приведення законодавства у відповідність до права ЄС є одним з визначальних факторів, як швидко ми можемо наблизитися до моменту підписання Угоди про вступ до ЄС. І цей процес, безумовно, буде непростий, але дуже добре, що парламент приймає постанову, по якій ми хочемо узгоджувати з Кабміном, яким чином цей процес має технічно відбуватися.

Але тут дуже мало однієї техніки, тому що ключова проблема, на мою думку, полягає не в тому, на яких законопроєктах буде стояти позначка, що він євроінтеграційний, і навіть не в тому, як будуть опрацьовуватися законопроєкти між секретаріатом парламенту, Секретаріатом Кабінету Міністрів, а в тому, що дуже часто під вивіскою євроінтеграційних законопроєктів запихають те, що не налазить на голову, свої «шкурняки», приносять сюди в зал і роблять заручниками всіх, що мовляв, якісь фракції не хочуть голосувати євроінтеграційні законопроєкти. Це ключова проблема.

І тому я хотів би сказати з цієї трибуни: ми підтримаємо цю постанову, але вносьте законопроєкти суто ті, які потрібні для вступу в ЄС, і жодних «хотєлок» у них не має бути. І ще одне, дуже важливе, щоби до нас не приходили переговорники і самі не просили Євросоюз ставити те… вимоги до нас, до України, що не потрібно, що йде проти інтересів людей. Тоді цей курс на ЄС буде в інтересах людей, в інтересах держави і, дійсно, ми його чесно пройдемо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний, я так розумію, виступ. Інна Романівна Совсун, будь ласка.

 

11:25:10

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція «Голос». Шановні колеги, з одного боку, мені не дуже очевидно, навіщо приймати постанову про те, що ми рухаємося в Європейський Союз. Це вже і так закріплено в усіх можливих актах законодавства України і, здавалося б, це давно мало бути визначальною рисою, куди ми рухаємося, як ми приймаємо закони, які закони ми пріоритизуємо.

Разом з тим це не завжди так трапляється і, на превеликий жаль, на сьогодні по тих зобов’язаннях, які в України є, у нас є дуже велике відставання по багатьох законах, які нам треба було приймати. Якщо для цього треба постанова – то нехай. Але, друзі, я вам хочу нагадати, що вступ в Європейський Союз – це прийняття багатьох законів і вичитування законів, які ми приймаємо, на відповідність вимогам Європейського Союзу.

І мені дуже важливо, аби серед цих законів ми не забували про закони, які стосуються прав людини, аби ми не приймали такі закони як Цивільний кодекс, який явно йде всупереч зобов’язанням європейської інтеграції, і аби ми пам’ятали і про права жінок, про права ЛГБТ, про права інших людей в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, рухаємося далі. Будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, колеги, переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови про парламентську підтримку переговорного процесу про набуття Україною членства в Європейському Союзі (реєстраційний номер 15297). Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:27:10

За-259

Рішення прийнято.

Будь ласка, наступний законопроєкт 15268 – це проєкт Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради від 4 грудня 2025 року № 4712-IX «Про затвердження положень про премії та стипендії Верховної Ради України» щодо вдосконалення процедур присудження премій і призначення стипендій Верховної Ради України.

Шановні колеги, можемо без обговорення? Артур Володимирович, може... Ні? Добре. Тоді я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу голосувати.

 

11:27:55

За-203

Рішення прийнято.

Будь ласка, я запрошую народного депутата України Бабака Сергія Віталійовича. Будь ласка, Сергій Віталійович.

Колюх. Да, будь ласка, Колюх. Від комітету і від авторів тоді, да? До 4 хвилин, будь ласка. Валерій Вікторович, будь ласка.

 

11:28:17

КОЛЮХ В.В.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується проєкт Постанови Верховної Ради України за номером 15268. Вказаним проєктом постанови пропонується внести зміни до Постанови Верховної Ради України від 4 грудня 2025 року «Про затвердження положень про премії та стипендії Верховної Ради України». Зокрема щодо змісту самої постанови. Встановлюємо фіксовану суму премії Верховної Ради України імені Бориса Грінченка у розмірі 100 тисяч гривень.

В попередній постанові була пропозиція до 100 тисяч гривень, тут чітко визначаємо, що саме 100 тисяч гривень має бути ця премія. А також вносимо зміни до оформлення дипломів лауреатів премій та стипендій Верховної Ради України, вдосконалюємо процедуру проведення публічного фахового обговорення  конкурсних робіт на присудження премії Верховної Ради України імені Ігоря Юхновського, вдосконалюємо вимоги до оформлення та подання на висування конкурсної роботи та її автора, а також колективу співавторів на присудження премії Верховної Ради України імені Ігоря Юхновського.

Комітет на своєму засіданні від 20 травня 2026 року запропонував Верховній Раді України включити проєкт Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про премії та стипендії Верховної Ради України» до порядку денного засідання Верховної Ради України. І за наслідками розгляду цієї постанови прийняти її за основу та в цілому. Прошу підтримати, колеги, результативним голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту постанови. Будь ласка.

Будь ласка, Лопушанський Андрій Ярославович, «Європейська солідарність».

 

11:30:29

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.

Прошу слово передати Геращенко Ірині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко.

 

11:30:46

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні військовослужбовці Збройних Сил України, знаєте, дуже хочеться вибачитися перед вами за те, що цей парламент піднімає зарплати всім: вчора пів мільярда дали Міністерству економіки на зарплати, підняли зарплати поліцейським, бо поліцейський може звільнитися, зараз от дискутують премії, стипендії від Верховної Ради України. Тільки військовослужбовцям – ні премій, ні стипендій, ні виплат.

І тут тільки що колега з групи іншої вийшов і чолобитну уряду в прямому ефірі писав: дорогий уряд, будь ласка, розгляньте питання, може ви таки щось окрім 132 гривень знайдете для військових.

Як так, скажіть, будь ласка, що в цьому парламенті під керівництвом цього спікера вчора ви забрали у військових 40 мільярдів гривень? А тепер до уряду звертаєтесь: а, будь ласка, дайте, будь ласка, гроші. І колеги кажуть, що вони вчора дали 1,5 трильйона. Так от, будь ласка, проведіть лікнеп, «лікнеп» таке є слово українське, для «слуг народу», я спеціально назву фракцію, щоб вони знали, що ні копійки не додали. Тому що вчора технічно зарахували до бюджету Верховної Ради 1,5 трильйона гривень, які вже були передбачені в бюджеті на 26-й рік. І коли позика дійшла від Європейського Союзу до українського бюджету, її технічно туди зарахували. Але при цьому забрали 40 мільярдів гривень на резервний фонд для того, аби витратити їх на всяку ахінею.

Наша фракція наполягає на тому, що не уряд, а парламент повинен повернути 40 мільярдів гривень військовим. Ми фіксуємо це через блокуючі  постанови, і звертаємось до кожного з вас, майте совість, майте совість. Військові не раби. Вони не можуть звільнитися зі Збройних Сил України. А ви їх просто грабуєте щодня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заремський Максим Валентинович, «Слуга народу».

 

11:32:46

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Передаю слово Бабаку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бабак Сергій Віталійович. З місця включіть, будь ласка.

 

11:32:58

БАБАК С.В.

Доброго дня, шановні колеги. Це насправді технічна постанова, яка вносить зміни в інші постанови про премії і стипендії, які ми з вами присуджуємо і науково-педагогічним і педагогічним працівникам. Але менше з тим вона дуже важлива, тому що конкретизує деякі положення. І прошу всіх підтримати цю постанову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі у нас Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».

 

11:33:26

ЦИМБАЛЮК М.М.

Фракція «Батьківщина» підтримує даний проєкт Постанови, бо справді вона більше технічна річ, яка залишає і збільшує суми і осучаснює сам диплом. Через те є пропозиція підтримати, голосувати і рухатись далі, там теж є важливі законопроєкти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, партія «За майбутнє», і після цього голосуємо. Запросіть колег. 

 

11:33:51

БАТЕНКО Т.І.

Будь ласка, передайте слово Ірині Мирославівні Констанкевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Мирославівна, будь ласка.

 

11:34:01

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Депутатська група «За майбутнє» підтримує дану постанову. І ми вважаємо, що усі ініціативи освітян зокрема щодо підтримки талановитої молоді, успішних науковців заслуговують на підтримку особливо зараз в час війни, коли нам вкрай потрібно, щоб українська молодь працювала в Україні, щоб вона працювала на економіку України, і щоб вона розвивала Україну.

Тому ми – за. А особливо хочу наголосити, що ця постанова, яку називають технічною, так само ж і дає можливості зробити процедури прозорими, зрозумілими і чіткими. Тому ми голосуємо «за». Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, приготуватися до голосування.

Шановні колеги, будь ласка, я прошу приготуватися до голосування. Шановні колеги, я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування. Швидше, колеги, будь ласка. Давайте тоді поки підходять колеги, скористаємося процедурою сигнальне голосування, яка передбачена  статтею 28 Регламенту Верховної Ради України. Я зроблю по цій постанові спочатку сигнальне голосування. Я прошу народних депутатів швидше підходити до своїх робочих місць. Будь ласка, сигнальне голосування, колеги, будь ласка. Колеги, будь ласка, сигнальне голосування, запрошую.

 

11:36:26

За-216

Утримались – 2. Добре, що сигнальне, шановні колеги. Будь ласка, швидше, вельмишановні друзі, будь ласка. По фракціях. Покажіть по фракціях.

Будь ласка, шановні колеги, давайте ще один раз сигнальне голосування і після цього буду ставити на голосування. Ще раз сигнальне голосування по цій Постанові. Прошу голосувати. Будь ласка, прошу голосувати.     

 

11:37:29

За-221

Шановні колеги, я перепрошую, дивіться… Шановні колеги, дивіться, давайте вже, я ставлю на голосування. Давайте оце вже переставимо бавитися, так – так, ні – ні, але побачимо ставлення до…

Юраш, я можу попросити вас зайняти своє місце? Дякую. А то ви так махаєте руками, я боюсь, щоб ви десь не полетіли.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні, прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови про внесення змін до Постанови  Верховної Ради України від 4 грудня 2025 року номер 4712-ІХ «Про затвердження положень про премії та стипендії Верховної Ради України» щодо вдосконалення процедур присудження стипендій Верховної Ради України щодо вдосконалення процедур присудження стипендій Верховної Ради України.

Перепрошую. Проєкт Постанови про внесення змін до Верховної Ради України, до Постанови Верховної Ради України  від 4 грудня 2025 року номер 4712-ІХ «Про затвердження положень про премії та стипендії Верховної Ради України щодо вдосконалення процедур присудження премій і призначення стипендій Верховної Ради України» (реєстраційний номер проєкту Постанови 15268). Прошу народних депутатів голосувати. Прошу голосувати.

 

11:39:10

За-246

Рішення прийнято. 

Вітаю, колеги.

З процедури? По фракціях? Що-що? Шановні колеги, до мене надійшла заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ. Будь ласка.  

 

11:39:41

ФЕДИНА С.Р.

Я хочу звернутися до жінок у цій залі. Якби хтось з чоловіків-колег вам сказав такі слова «подивіться в дзеркало і займіться собою», як би ви ставилися до цього колеги? Я думаю, що для кожної жінки в цій залі це було б абсолютно неприйнятно і така людина втратила б будь-яке моральне право на повагу, на довіру і на нормальну співпрацю. Такі висловлювання щодо жінки, особливо в політичній сфері, це не просто хамство, це спроба принизити, «обнулити» і витіснити жінку з простору ухвалення рішень. Вчора такі слова пролунали стосовно мене з вуст Голови Верховної Ради України, і прозвучали вони не в приватній розмові і в побутовій суперечці. Вони прозвучали у дискусії щодо оборонного бюджету і щодо крадіжки 40 мільярдів гривень із закупівель озброєнь.

Замість серйозної розмови про армію, бюджет і відповідальність перед військовими, спікер парламенту обрав позицію персонального приниження жінки-парламентарки. Це не проблема Софії Федини. Це проблема Голови Верховної Ради і це проблема українського парламентаризму, який системно опускають до рівня несумісного з європейською політичною культурою.

Тому я б радила спікеру, дійсно, подивитися у «дзеркало правди» і побачити там «обнулений парламент», знецінений Регламент, знищену парламентську дискусію, побачити переслідування опозиції, зневагу до народних депутатів, особливо депутаток, і побачити Голову Верховної Ради, який мав би бути гарантом рівності, а став інструментом тиску і приниження.

Ми щодня говоримо про європейське майбутнє України. Але Європа починається не з пафосних промов і не з перекладених директив. Європа починається з поваги до людини, з жінки, до опозиції, до парламентської процедури і до права ставити владі незручні запитання. Такі практики, які відбулися вчора, які, на жаль, є системними в цій залі, вони є неприйнятними в цивілізованому світі. І в європейській демократії така поведінка голови парламенту мала би політичні наслідки: публічне вибачення, втрату довіри і постановку питання про відповідність посаді.

Я не маю ілюзій, я впевнена, що частина залу сьогодні активно промовчить. Але тоді, яке право ви маєте говорити про європейську інтеграцію? Якщо своїми діями, своїм мовчанням чи хамством перекреслюєте європейське майбутнє України.

 

11:42:47

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, з вашого дозволу я запрошу себе до виступу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

11:42:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Руслан Олексійович Стефанчук –  Голова Верховної Ради України. (Оплески)

Репліка.

 

11:43:04

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги! Ви знаєте, що я з глибокою повагою ставлюся до кожного народного депутата, який знаходиться у цій залі. Незалежно від політичної приналежності, незалежно від належності до тої чи іншої політичної групи і тим паче незалежно від статі.

Тому що робота кожного з нас повинна оцінюватися не за наявністю у нас Х- чи У-хромосоми, а виключно за тим наскільки ми віддано служимо інтересам українського народу.

Водночас, я переконаний, що ця повага повинна бути взаємною один до одного, а ставлення один до одного чесним. Не можна  щодня з цієї трибуни говорити про політичну єдність, а потім виходити і поливати Президента нашої країни п'ять років поспіль, Президента воюючої країни останніми словами. (Оплески)

 Вибачте, такі оцінки Верховному Головнокомандувачу, я знаю тільки від однієї людини – від Путіна.

Друге. Я переконаний, що кожен з вас усвідомив і не один раз, знає, що не можна наклеювати ярлики кожному з вас. Як вас тільки не називали з цієї трибуни: «зеленими кнопками», нікчемними, посібниками і так далі. Це повага, шановні колеги? (Оплески)

 Не можна говорити зараз про євроінтеграцію і  розповідати шановним колегам, які приїжджають до нас з Європарламенту і інших, як ви любите євроінтеграцію і не голосувати за євроінтеграційні закони, даючи 0 або 2 голоси.

Шановні колеги, показник вашої фракції близько 30 відсотків всього-на-всього при голосуванні за євроінтеграційні закони. Ви тільки вдумайтесь в цей абсурд, фракція, яка поєднує себе з євроінтеграційними цінностями дає 30 відсотків голосів за євроінтеграційні закони!

Шановні колеги, не можна, не можна…(Шум у залі) От прекрасно, що ви кричите, я якраз наступне, не можна розповідати про свободу слова і гнівно клеймити українські ЗМІ за те, що вони не так висвітлюють події у парламенті і треба нав’язувати тільки якусь свою одну зрозумілу точку зору, як ви вчора це зробили  з Лівим берегом.

Шановні колеги, не можна розповідати про те, що парламент є місцем для дискусій і бути нетерпимим в цих дискусіях: перебивати, чинити галас. Таке враження, що  там постійно відбувається якийсь акт екзорцизму. (Оплески)

Шановні колеги, це неправильно, так не можна, бо це не чесно, друзі, це культура подвійних стандартів. І я дуже довго думав, що мені нагадує ця культура. І ви знаєте, оця культура, де, хтось  повчає інших, а сам при цьому не відповідає цим стандартам повчання. І знайшов, знайшов такого героя, друзі, це ж поведінка Кайдашихи з нетлінного твору Нечуя-Левицького. Шановні колеги, саме тої Кайдашихи, яка на людях усім розповідає як треба жити, як демонструвати свою правидність, а тільки отримає справедливий опір, одразу заламує рученьки з лементом: да, діти рідну матір зневажають.

Друзі, так не може бути! Колеги, сварка заради самої сварки не створює нічого доброго. Друзі, вона руйнує родину, вона руйнує громаду, вона руйнує державу. 

Шановні друзі, і найголовніше, вона руйнує повагу до людей, які цю сварку влаштовують, ви всі пам’ятаєте, чи завершила Кайдашиха.

Шановні друзі, адже сьогодні українці чекають від нас не вистав, не політичного театру, вони чекають рішень, вони чекають підтримки,  вони чекають дорослості.

Шановні, якщо рівень довіри до парламенту іноді є ганебно низьким, давайте будемо чесними, це не тому, що люди не розуміють що ми тут робимо, а часто причина в тому, що ми самі даємо їм підстави для такого своєю поведінкою.

Доволі часто під час наших сварок мені приходять історичні алюзії 1919 року, коли в Україні запанувала роздробленість, взаємне знищення політичних сил і як результат, на жаль, втрата державності. І тому я завершу свою промову словами,  які були сказані тоді у далекому 1918 році тодішнім Головою Української Центральної Ради Михайлом Грушевським. «Держава – це не забава, не предмет для експериментів і не засіб для задоволення особистих амбіцій. Це велика, свята і відповідальні справа, яка вимагає від кожного з нас найвищої напруги сил, самопосвяти і головне – державної мудрості».

Шановні друзі, я сподіваюся, що на відміну від 1919 року сьогодні ви почуєте ці слова і зрозумієте. Дякую. І слава Україні! (Оплески)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, перелік питань на сьогодні, я думаю, завершено. Дякую за... А, з процедури виступ ще, дві фракції. Дві фракції подали із заміною на виступ. Дякую.

 

11:49:11

МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С.

Шановні колеги, я прошу вас не розходитися і приділити хвилинку вашої увагу тим, хто боронить нас сьогодні і завдяки кому ми сьогодні голосуємо в парламенті.

Шановні колеги, 11 червня запроваджено Указом Президента Зеленського Днем Сил безпілотних систем. Давайте подякуємо всім тим, які здійснюють унікальні операції на тимчасово окупованій території України, в тилу ворога. Давайте подякуємо всім окремим бригадам унікального роду військ – Сил безпілотних систем, –  єдині у світі. Давайте перелічимо тих героїв і героїнь, які з різних сфер життя пішли захищати нашу державу, для того щоб ми існували і наші діти жили в мирі. Це: 9-та окрема бригада, 20-та бригада К-2, 414-та «Птахи Мадяра», 411-та «Яструби», 412-та Nemesis, 425-та «Ахіллес», 427-ма «РАРОГ», 1-й окремий центр безпілотних систем, «Очі», «Рейд». Всі ті чоловіки і жінки, які покинули свої родини, покинули бізнеси, покинули проєкти життя для того, щоб Україна існувала.

Сьогодні на нас дивиться світ, колеги. Сьогодні американці, європейці, Близький Схід просять наших технологій, просять наших навичок. Саме в Україні створюється нова угода про новий, тривалий і справедливий мир. Саме сили оборони, в тому числі Сили безпілотних систем, пишуть умови цього миру на нам даній Богом українській землі.

Український парламент продовжує бюджетно, політично і всіма способами: через громади, регіони і виділення субвенцій – підтримувати тих, завдяки кому ми існуємо сьогодні.

Колеги, подякуйте їм особисто, задонативши, проголосувавши, просто добрим словом. Вони цього не обирали, як і ми не обирали війну. Але вони сьогодні боронять нас, і ми їм уклінно дякуємо. Слава Україні! Слава СБС!

 

11:51:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Разом переможемо. Слава Україні!