Опубліковано 29. 05. 2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
29 травня 2026 року, 9 година 50 хвилин
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
09:50:32
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.
Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески)
Шановні колеги, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні колеги, цієї неділі, 31 травня, православні християни, а також греко-католики відзначатимуть День Святої Трійці. Це одне з найважливіших християнських свят, що утверджує духовну єдність, віру та надію. Тому щиро вітаємо всіх, хто відзначає це свято, бажаємо миру, злагоди, міцного здоров'я, добробуту та божого благословення Україні та українським родинам. Нехай Свята Трійця береже нас та нашу державу!
Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України: Ольги Сергіївни Руденко, фракція "Слуга народу", Олександра Георгійовича Сови, фракція "Слуга народу", і Івана Адамовича Чайківського, група «За майбутнє». Вітаємо наших колег, бажаємо їм міцного здоров'я, нових досягнень і здобутків на благо України. (Оплески)
І за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні колеги, триває 1556-й день героїчного опору українського народу повномасштабному військовому вторгненню Росії в Україну. 29 травня в Україні та світі відзначається Міжнародний день миротворців ООН. Для України, яка багато років брала участь у миротворчих місіях, цей день має особливе значення. Сьогодні наша держава, як ніколи, усвідомлює ціну справедливого і тривалого миру.
Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу, а також мирних громадян, зокрема дітей, чиї життя забрала російська агресія. Вічна пам’ять усім загиблим.
(Хвилина мовчання)
Дякую. Прошу сідати.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться «година запитань до Уряду». На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду».
За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про реалізацію державної політики у сфері зовнішньополітичної діяльності України в умовах дії воєнного стану.
Пропонується така послідовність проведення «години запитань до Уряду»: доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій, депутатських груп та відповіді на них – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України та народних депутатів і відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться, нагадую, до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього). Всього – 1 година 10 хвилин.
Перед початком «години запитань до Уряду» я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України, щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим я прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації.
Шановні колеги, на трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповідей на запитання запрошується міністр закордонних справ України Андрій Іванович Сибіга.
Будь ласка, Андрій Іванович. До 10 хвилин, Андрій Іванович, будь ласка.
09:56:58
СИБІГА А.І.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Для мене честь та приємність бути з вами сьогодні у цій залі. Прибув до вас одразу з важливого візиту Президента України до Швеції, де були досягнуті знакові домовленості. Повертаємося додому, в прямому сенсі слова, окрилені. Президент забезпечив найбільший оборонний пакет Швеції та постачання «Гріпенів», одних з найбільш ефективних бойових літаків у світі. Саме такі конкретні домовленості зміцнюють Україну, посилюють наші позиції на полі бою, у повітрі та за столом переговорів. Це справжні дієві гарантії безпеки. І за підсумками домовленостей Президента України ми отримали також нову динаміку для створення антибалістичної коаліції.
Шановні депутати, ми цінуємо підтримку парламенту та кожного з вас. Парламентський вимір важливий, і я не буду сьогодні повторювати вам гасла. Ви все знаєте, ви бачите, наскільки непроста міжнародна обстановка, які виклики стоять перед нашою державою, які завдання виконує українська дипломатична служба. Це воєнна дипломатія, яка працює 24/7.
Вся наша діяльність, як і оновлена структура МЗС, підпорядкована реаліям та викликам війни. Попри всі небезпеки ми утримали та зміцнили позиції на міжнародній арені. Сьогодні Україна є суб’єктним, проактивним і сильним гравцем, і наша мета - наповнити цю суб’єктність змістом, експертністю, вигодами для України. Це безперервний процес, і задля цього маємо готувати і нове покоління дипломатів із новою свідомістю, візією та баченням.
Сьогодні Україна є учасником створення нової архітектури безпеки, формує свої альянси. Українська дипломатія нічого не чекає, нікого не боїться та не стоїть осторонь. Саме такими є характеристики нашої зовнішньої політики за лідерства Президента Зеленського. Це інша суб’єктність, підкріплена силою. І я дякую вам за підтримку цього курсу.
Сьогоднішній звіт присвячую трьом питанням: мирні зусилля, тиск на агресора, асиметрична дипломатія.
Почну з головного: всеосяжного, справедливого та стійкого миру. Сьогодні наші оцінки та оцінки наших партнерів співпадають: Україна втримала позиції та стабілізувала фронт, позиції на полі бою, як ніколи, сильні, наша армія найбільш боєздатна на континенті. І все це суттєво посилює наші позиції за столом переговорів. Сьогодні наші партнери теж визнають: Україна все-таки має карти, і це сильні карти.
Наразі агресор не демонструє ознак готовності до дипломатії, бачимо посилення терору та ультиматумів. Москва вимагає виводу українських військ з Донецької області та додатково наполягає, щоб там був російський прапор, валюта, юрисдикція. Це неприйнятно. Україна не прийме жодних формул коштом суверенітету чи територіальної цілісності. Наше бачення полягає в тому, що зупинка бойових дій на лінії зіткнення здатна відкрити шлях до ширших переговорів. Україна має дієві пропозиції.
Ми вдячні Сполученим Штатам за їхню роль в спробах завершити війну. Водночас через неконструктивну позицію Москви не бачимо прогресу. Дипломатична оцінка: мирні зусилля за лідерства США зараз на паузі. Водночас залучення Америки залишається критичним та вкрай важливим. Такі геополітичні реалії. Можна констатувати, що тристоронній формат на рівні делегацій досяг межі результативності, необхідна зустріч на рівні лідерів.
Водночас бачимо можливість збільшення ролі Європи в мирних зусиллях, не замість американського треку, який залишається головним, а в доповнення. Пропонуємо Європі спрямувати зусилля на вирішення конкретних проблем. Це можуть бути різні типи припинення вогню: від так званого аеропортного перемир’я до зупинки ударів по морських портах, енергетиці, водопостачанню, може бути ядерна безпека чи ЗАЕС, можуть бути гуманітарні кроки, повернення цивільних заручників або гуманітарний коридор з Олешок. Європа здатна відіграти роль, бо Європа має важелі впливу.
Цього тижня я брав участь у неформальному засіданні міністрів ЄС та окреслив колегам сценарії. Спершу має бути визначений чіткий мандат із широким представництвом, важливо забезпечити єдиний голос, запобігти паралельним трекам.
Росія не досягла та не досягне жодних стратегічних цілей в цій війні. За нами сьогодні весь світ. І зараз той момент, коли треба дотиснути Москву до миру. Мають бути створені умови, в яких агресор не матиме іншого вибору, як окрім припинити війну, важелі для цього є.
І тут я переходжу до другої складової – це тиск. Працюємо з партнерами над постійним збільшенням ціни війни для агресора. Санкційний тиск із позбавлення російської воєнної машини ресурсів, використання заморожених активів Росії, ізоляція, трек відповідальності, спеціальний трибунал, реєстр збитків, компенсаційна комісія, повернення викрадених дітей, постійна робота над обмінами військовополонених (ми не забуваємо наших людей у неволі). Потрібні сильні політичні рішення, відкриття всіх кластерів і просування до вступу України в ЄС, нові оборонні пакети, внески в PURL, інвестиції в український ОПК, посилення спроможностей протиповітряної оборони, спільна робота над захистом від балістики, зміцнення обороноздатності та стійкості напередодні зими. Всі ці кроки посилюють позиції за столом переговорів.
Насамкінець третій елемент – асиметрична дипломатія. Ми перетворюємо кризи на можливості, підриваємо позиції Росії там, де вона раніше домінувала, укріплюємо роль України як безпекового партнера. Коли іранські дрони полетіли в житлові будинки в країнах затоки, світ висловлював глибоке занепокоєння, а Україна діяла. І це оцінив не лише Близький Схід, а весь світ. Президент України був першим європейським лідером, якого прийняли лідери затоки. Були досягнуті довгострокові домовленості, Україна отримала переваги в енергетиці, у відновленні, інвестиціях. Ми масштабуємо «дрон-діл» як інструмент зовнішньої політики.
Коли впав дружній до Росії режим в Сирії, ми негайно перехопили ініціативу. Менш ніж за місяць ми були в Дамаску, ми відновили дипломатичні відносини та збільшили товарообіг у дев’ять разів. І зараз, коли блокування Ормузької протоки запустило ланцюгову реакцію, ми створили формат Україна-Сирія-Туреччина, завдяки ньому Україна братиме участь у розбудові нових ланцюгів постачання. А це багатомільярдні проєкти для наших компаній на багато років.
До речі, одне з ключових завдань дипломатії – відкривати ринки для бізнесу, знімати перешкоди, залучати інвестиції. Дипломатія має бути підкріплена присутністю українських експортерів, захищати та просувати їх.
В Африці ми збільшили присутність майже вдвічі, з 10 до 18 посольств. Розвиваємо співпрацю, спільно протидіємо російському впливу та рекрутингу. Росія втрачає позиції. Натомість Україна приходить з конкретними пропозиціями.
У Латинській Америці розширюємо присутність, відкриваємо нові дипломатичні установи, здійснюємо візити вперше за багато років, пропонуємо спільні антарктичні дослідження. І в цьому контексті важливим було ухвалення стратегій щодо Арктики, Антарктики та Світового океану.
У Центральній Азії працюємо над розвитком політичного діалогу, торгівлі, гуманітарної взаємодії. Маємо хороші перспективи попри спроби Москви протидіяти зближенню.
Так само на Південному Кавказі. Знакові візити Президента України до Азербайджану та Вірменії, відновлення діалогу з Грузією. Вплив Росії падає, і ми цьому активно сприяємо.
Асиметрія проявляється і на білоруському напрямі. Коли Лукашенко вийшов із чудернацькою пропозицією контактів на рівні лідерів, ми запросили до Києва Світлану Тихановську, нам є з ким говорити. Політика щодо Білорусі набуває системності, призначено посла з особливих доручень МЗС.
Москва втрачає вплив і в Європі. Росіянам не вдалося вкрасти вибори у Молдові чи дестабілізувати Румунію, вони втратили головного союзника у Будапешті, і навіть їхнє залякування Балтії має зворотний ефект. На цьому тлі критично важливо просування України на стратегічному шляху до вступу в ЄС і НАТО, прагнемо якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери.
У цьому контексті хочу подякувати вам за ухвалення необхідних євроінтеграційних законопроєктів, кожне ваше успішне голосування посилює нас, дипломатів, і наші переговорні позиції. Попереду шлях вступних переговорів, на яких нам разом із вами потрібно буде відстоювати інтереси України.
Ми також працюємо над збереженням єдності українського народу, автоматизуємо консульські послуги, прискорюємо імплементаційне законодавство для запровадження інституту множинного громадянства. Паралельно з посиленням оборонних спроможностей на доручення Президента активно працюємо над поверненням українських героїв, україніки, історичної справедливості та постатей, які боролися за вільну Україну. І я переконаний, що в єдності та у співпраці ми обов’язково впораємось з поставленими завданнями, навіть найскладнішими, тому що в нас немає іншого виходу. Маємо посилити захист, долати ворога та відновити мир.
Дякую кожному із вас, хто сприяє цій меті та підтримує українську дипломатію. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Івановичу. Дякую і вам.
Будь ласка, Артур Володимирович, що у вас з процедури? Тільки з процедури. Будь ласка, Артур Володимирович.
10:06:12
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановний Руслан Олексійович, у мене прохання до вас і до влади в цілому не користуватись Верховною Радою України як власним будинком чи власною кухнею. І коли ви змінюєте час початку засідання, попереджаючи про це за 11 хвилин до початку, мені здається, це неправильно. Бо демократія – це перш за все процедури. Процедури.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, це дуже добре, що ви сказали. Так от, в Регламенті Верховної Ради написано чітко, що «година запитань до Уряду» починається в п’ятницю о 10-й годині. Зараз 10:06, і ми починаємо «годину запитань до Уряду». Дякую. Читаємо Регламент. Дуже цікава книжка.
Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатись на запитання «години запитань до Уряду», шановного міністра по тематиці. Будь ласка.
«Європейська солідарність». Саврасов Максим Віталійович, будь ласка.
10:07:21
САВРАСОВ М.В.
Дякую. Це я. Прошу передати слово Артуру Герасимову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов. Будь ласка, 1 хвилина на запитання.
10:07:28
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановний пане міністре Сибіга, в мене до вас три дуже простих питання. Коли уряд подасть законопроєкти, передбачені спільною заявою Качки-Кос 11 грудня 25-го року?
Друге питання. Чому уряд пішов на пряме порушення домовленостей Качка-Кос та вичистив з антикорупційної програми усі принципові для Європейського Союзу пункти? Як ви, між іншим, особисто голосували щодо цієї програми?
І третє. На засіданнях Верховного Суду щодо скасування незаконних санкцій проти Порошенка регулярно приходять посли ЄС, і ЄСПЛ вже прийняв до розгляду скарги у цій справі. Чи усвідомлюєте ви особисто ризики для європейських перспектив України через застосування позасудових розправ, та чи попереджали ви про цю небезпеку пана Зеленського?
Будь ласка, прямі відповіді на ці три прості питання, без води. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, у вас є до двох хвилин.
10:08:30
СИБІГА А.І.
Дякую, Артур Володимирович. У нас є чіткий план наших подальших кроків для здобуття повноправного членства в ЄС. Головним завданням на сьогодні є формальне відкриття шести кластерів, виходячи з цього, буде підготовлено і необхідний графік прийняття необхідних пакетів, так званих євроінтеграційних.
Що важливо? Наш шлях до Європейського Союзу - він двосторонній. І наші кроки, вони також повинні оцінюватись Європейським Союзом, а оцінка, на нашу думку, – це відкриття кластерів. Ми показали високий темп і наших реформ, і нашої глобальної євроінтеграційної діяльності. Ми пройшли скринінг, ми в постійному контакті з європейськими партнерами.
А ось є пан Качка, то я думаю, що…
10:09:34
КАЧКА Т.А.
Я без Кос… як Качка відповім. Дякую за запитання.
Всі 10 пунктів знаходяться в роботі. Один з пунктів точно виконаний. Ми дякуємо парламенту за те, що схвалили Закон про цифровізацію виконавчого провадження. Інші законопроєкти разом з Європейською комісію узгоджуються: і щодо змін у Кримінальний процесуальний кодекс, і щодо ДБР, і щодо ВККС. Ми намагаємося ті уроки минулого, негативні, відкалібрувати в цих законопроєктах, для того щоб вони були сприйняті і в залі, і відповідали європейським вимогам.
Як тільки узгодимо, так… Абсолютно нормальна відповідь. В нас є домовленість, що ці всі завдання виконуються в межах року, тому в нас нема жодних зривів планів по цих напрямах. Вони відповідають також бенчмаркам, які в першому кластері відображені, тому відкриття першого кластеру теж буде додатковим поштовхом. Так що все нормально, під контролем, нормально робота йде по всіх пунктах.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, депутатська група «Відновлення України».
10:10:33
СЛАВИЦЬКА А.К.
Шановний пане Голово, шановний Андрію Івановичу! Дякую за вашу доповідь. У мене наступне питання. На тлі активних дипломатичних зусиль щодо завершення російсько-української війни триває дискусія про європейське представництво у переговорному процесі. Ви трошки вже торкнулися цього питання в своїй доповіді, але з урахуванням і останніх коментарів пані Каї Каллас скажіть, будь ласка, які думки щодо цього озвучувались на засіданні міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі 27 травня? І хто, власне, саме з європейців представлятиме інтереси Європи в переговорах щодо завершення війни?
Дякую.
10:11:16
СИБІГА А.І.
Ми досягли такої стадії в наших мирних зусиллях, коли роль Європи має бути посилена, більш виразною і дієвою, адже саме Європа має цей інструментарій впливу, а це санкції і заморожені активи, які… заморожені активи, які в основному знаходяться в Європі.
Але, знову ж таки повторюся, ми говоримо не про альтернативу до мейнстримного переговорного процесу за лідерства США, а про взаємодоповнюючі дипломатичні треки.
Питання, хто, яка група держав, яка група лідерів, експолітиків, воно похідне від того, який буде мандат в цієї групи, в цього представника, в цієї платформи, механізму. Це зараз на стадії дискусій. Важливо, щоб це була політика одного голосу, щоб ми не легітимізували контакти окремих столиць, окремих лідерів з Путіним, чого він, власне, прагне, а це має бути колективне, чітке представлення позиції Європи за перемовним столом.
І наше бачення, враховуючи той інструментарій впливу, який на сьогодні має місце в Європі: ми можемо сфокусуватись на конкретних питаннях, які потрібні в тому числі і для нашої країни, для нашого народу, і тим самим демонструючи, що ми можемо досягати цих конкретних… вирішення конкретних завдань. Була відверта дискусія, тому що це питання непросте: хто буде представляти чи яким чином буде представляти. Але є найголовніший критерій – мандат, один голос і чіткі пропозиції з часовими рамками, аби це прискорювало наближення справедливого, всеосяжного миру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі Вельможний Сергій Анатолійович, група «Довіра».
10:13:12
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». За даними ООН, за кордоном досі перебувають понад 6 мільйонів українців, а опитування показує, що частка тих, хто планує повернутися, впала нижче 40 відсотків. Без цих людей відновлення країни неможливе. Брак житла та роботи – головні причини, чому люди не бажають повертатися в Україну. І нам потрібна стратегія вже зараз. Тому мої питання стосуються майбутнього нашої держави та повернення українців на Батьківщину. Чи обговорюється перенаправлення європейських виплат біженцям на створення робочих місць в Україні? Та чи ведуться переговори щодо підтримки наших громадян, зокрема надання відшкодування за втрачене житло, за рахунок коштів іноземних партнерів?
Дякую за відповідь. І дякую за підтримку переселенців.
10:14:11
СИБІГА А.І.
Пане Сергію, я спробую вам відповісти. За нашими даними, навіть не 6, а 8 мільйонів українців перебувають вимушено за кордоном. Для нас це справді стає вже безпековим викликом. Ми прямо кажемо, що будуть вжиті необхідні заходи, розроблені необхідні кроки, аби стимулювати чи створити належні умови для повернення українців додому, це головна стратегічна мета. Безумовно, що для цього мають бути створені умови, передусім безпекові, на Батьківщині. Це теж факт, це теж правда. Ми обговорюємо ці питання з нашими партнерами. Ми теж бачимо, що не всі країни зацікавлені у поверненні українців, враховуючи внесок наших громадян у розбудову економік, враховуючи рівень їхньої кваліфікації, адаптивність в цих країнах, тому фактично нам ще потрібно буде боротися за своїх людей, аби вони повернулися.
У нас вже є прецеденти, зокрема у Швейцарії, яка має спеціальну програму стимулювання повернення. На певний період часу виділяються кошти, від дороги до тимчасової оплати оренди, при поверненні на батьківщину. Тобто цей процес розпочато, ми спілкуємося як з європейськими інституціями, так і з конкретними столицями, як в тому числі матеріально-фінансово підтримати майбутнє або і теперішнє повернення українців додому.
Будь ласка, далі Констанкевич Ірина Мирославівна, «Партія «За майбутнє».
10:15:52
КОНСТАНКЕВИЧ І.М.
Шановний Андрію Івановичу, дякую вам за вашу роботу. Ми бачимо колосальні зусилля, які здійснюються в міжнародній сфері для утвердження України, особливо в час війни. Але поруч з тим у мене є одне конкретне питання, яке стосується посилення української суб’єктності через ті інституції культури, культурної дипломатії, освіти і науки, які уже створені. Тобто я маю на увазі колосальну діяльність Українського інституту, представництв у Франції, в Німеччині та інших країнах.
Скажіть, будь ласка, як ви бачите, що надалі потрібно зробити, щоб посилити і розширити можливості культурної, освітньої та наукової дипломатії, які є не менш ефективними для утвердження міжнародної суб’єктності України? Це раз. А по-друге, це і можливість просувати Україну як сучасну, перспективну і демократичну державу. Що треба зробити в плані фінансування?
10:17:02
СИБІГА А.І.
Дякую вам за ваше запитання. Культура дає відсіч, це правда. Дуже важливо, щоб наша культура за кордоном була відома не лише із-за війни, тобто тут важливі і зміст, і сенси, крім того, що ви сказали, інструментарії. Так, ми маємо Український інститут, ми маємо посольства, ми маємо громадський сектор. Це все має працювати спільно, теж єдиним голосом, демонструючи і показуючи ось цю, вже переосмислену, нову і українську культуру, і наші спроможності, мистецтво. Це про емоції. Якщо дипломатія -це про політико-дипломатичний вплив, культура – це завжди про емоції. І в багатьох географіях саме культурно-мистецькі заходи, заходи культурної дипломатії відкривають чи є ключами до високих кабінетів, до вирішення питань. Ми змінюємо філософію нашої представленості спільно з Міністерством культури. Ми намагаємося бути активними в тих країнах передусім, де важливо зберігати рівень впливу, тому що це теж про м’який вплив для збереження підтримки України, для наближення знову ж таки справедливого миру. Все на сьогодні підпорядковано на зовнішній арені цій меті. Тому ми будемо посилювати інституційну присутність.
Безумовно, важливо, щоб була фінансова підтримка діяльності Українського інституту. Культура – це завжди теж коштовно, якщо ми хочемо про не разовий результат, а про системну присутність. Ми прийняли нову стратегію, до речі. І я сподіваюся, що ось ця послідовність кроків, системність призведе до видимості України у світі. Наш слоган і підхід дуже простий: більше України в світі, правильної України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович. Від фракції «Голос» запитання.
10:18:56
ЮРЧИШИН Я.Р.
Шановний пане міністре, від імені нашої Тимчасової спеціальної комісії з питань колонізованих Росією народів дуже дякуємо за створення Управління недружніх держав. Це суттєво допомагає нашій роботі, але бачимо потребу консолідації зусиль міністерства і Верховної Ради в цьому напрямку. Особливо дякуємо за підтримку, власне, проєкту Закону щодо нашої політики по поневолених народах. І так само позитивно відзначаємо призначення спецпредставника з питань Білорусі. Вже бачимо перші результати, і візит Тихановської.
Відповідно питання: чи не доцільно було би призначити ще одного спецпредставника чи розширити повноваження діючого спецпредставника, який зараз займається білоруськими питаннями, на питання колонізованих народів, оскільки питань насправді назбиралося багато і чекати прийняття закону нам, напевно, не доводиться, зважаючи на активність Росії?
Дякую.
10:20:02
СИБІГА А.І.
Дякую вам за ваше запитання, чи постановку питання. І вдячний вам за вашу підтримку. Слушно ви поставили питання, оскільки ми плануємо розширювати мандат, повноваження призначеного посла з особливих відносин, відповідального за напрям Білорусі, чи контактів з демократичними силами. Тому ми зараз це обговорюємо. Ми зробили перший крок інституалізації і більш системного підходу. Ми будемо з вами також консультуватися, які сфери охопити додатково в рамках новопризначеного посла, і обов’язково це зробимо в короткій перспективі. Так що дякую вам. Якщо будуть від вас пропозиції і рекомендації, ми обов’язково їх врахуємо, як це було на етапі розробки відповідного законопроєкту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція «Батьківщина».
10:21:03
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане міністре, ми дякуємо вам за вашу професійну роботу, бо під вашим керівництвом міністерство працює злагоджено як всередині держави, так і на зовнішній арені, і за вашу наступальну дипломатію, яка відповідає умовам воєнного часу. У мене до вас три питання.
Перше. До вашого приходу була проблема українців за кордоном щодо обміну паспортів. Що роблять зараз консульські посольські підрозділи, щоб забезпечити достойне обслуговування українців за кордоном?
Друге. Призначення послів. Ми бачимо, що ви активно розвиваєте присутність України, в тому числі африканському континенту.
І третє. Сполучені Штати. Не маємо навіть тимчасово повіреного, я вже не кажу про посла. Що робить Україна, влада - те, що публічно можна казати, - по співпраці з Держдепом, щоб Україна мала все-таки представника Сполучених Штатів на рівні посла?
Дякую.
10:22:10
СИБІГА А.І.
Почну з останніх - призначення послів, - запитань. Ми готуємо нараду послів влітку. Є доручення Президента внести кандидатури для заповнення вакантних посад послів, а також заміни послів в низці держав, аби отримати нову динаміку і змінювати парадигму відносин з цими країнами. Завжди найбільший виклик – це кадровий. Тому пошук кандидатур відбувається.
США. Тимчасова повірена - вона керівник дипломатичної місії, тому всі дипломатичні функції, пов’язані з нашими двосторонніми відносинами, виконуються.
Тепер перше запитання – паспорти. Так, це найбільш затребувана послуга, консульська послуга для наших співвітчизників за кодоном: понад 61 відсоток консульських послуг припадає саме на оформлення паспорту. Ми добились, що в нас вже немає жодних перепон чи перешкод з бланками. Раніше це було, зараз цього немає.
Друге. Ми суттєво скоротили термін доставки паспортів. Ми також максимально автоматизуємо процес, дебюрократизуємо, ми над цим активно працюємо. І я переконаний, що в короткій перспективі це буде відчутно для наших громадян за кордоном. Знаємо з практики, я особисто читаю скарги, які надходять на наші консульські установи, - це черга. Вона у нас електронна, багато зловживань, і ми звертаємося до наших компетентних органів допомогти нам. Ми паралельно запроваджуємо і особистісну чергу для певних категорій громадян. Але за будь-яких обставин ми будемо скорочувати час отримання паспорту максимально швидко, дебюрократизовано для забезпечення прав наших співвітчизників за кордоном, і цей результат буде швидко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Остапенко Анатолій Дмитрович, фракція «Слуга народу».
10:24:10
ОСТАПЕНКО А.Д.
Прошу передати слово Галині Третьяковій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна Третьякова, будь ласка.
10:24:18
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Вітаю. Дякую всьому уряду за те, що тримаєтесь.
Питання до Андрія Сибіги. Дуже часто бачу ваше фото, як ви на Укрзалізниці зустрічаєте людей. Чи знаєте ви, яка різниця в середній заробітній платі на Укрзалізниці і в обслуговуючого персоналу Міністерства закордонних справ? Це перше питання до вас.
Друге питання - до уряду. Пан Перцовський знаходиться на посаді вже 1 рік і 7 місяців, він був призначений після того, як очолював пасажирські перевезення, і він прийшов з фінансовою реформою, відповідно до якої крос-фінансування на Укрзалізниці мало б зупинитися. Ця реформа досі не проведена. Наслідки цієї реформи. Укрзалізниця сьогодні (увага, Прем'єр-міністр, увага, віцепрем’єр-міністр!), Укрзалізниця забезпечує сьогодні рух, в тому числі міжнародний рух. Військові, які транспортуються, поранені, Укрзалізницею, доїжджають живими. Автомобільний транспорт їх доставити живими дуже часто не може, санітарна авіація у нас в дуже слабкому стані. Тому евакуація відбувається Укрзалізницею…
10:25:31
СВИРИДЕНКО Ю.А.
Галино Миколаївно, дякую за ваше запитання. В минулому році на підтримку Укрзалізниці з державного бюджету було направлено порядка 15 мільярдів з резервного фонду. Наразі обговорюється питання разом з правлінням Укрзалізниці, з їх наглядовою радою. Тут буду просити, щоб наглядова рада більш активно приймала участь, тому що у нас корпоративне управління дало можливість створити наглядову раду, яка має допомагати правлінню, для того щоб знаходити правильну, економічну збалансовану модель.
Галина Миколаївна, наразі обговорюється питання щодо підвищення тарифів, і проводяться перемовини з приватним сектором, з бізнесом для того, щоб знайти правильну, збалансовану модель. Звичайно, тут велика задача стоїть для правління, для того щоб, по-перше, скоротити видатки, скоротити капекси. А віцепрем’єр-міністр наразі працює над тим, щоб розробити законопроєкт про ПСО, і вже на постійній основі він в третьому кварталі цього року має бути внесений у Верховну Раду, законопроєкт про ПСО.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, далі…
КУЛЕБА О.В. Якщо можна, я відповім...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
10:26:43
КУЛЕБА О.В.
…на питання щодо заробітної плати середньої по Укрзалізниці: це 21 тисяча гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі)
Ні, ну, вельмишановні колеги, я думаю, що є міністр, який знає…
10:26:57
СИБІГА А.І.
А можна, я відповім? По-перше, я не зобов’язаний знати рівень середньої зарплати на Укрзалізниці. По-друге, я часто не зустрічаю на вокзалі іноземні делегації, я роблю це у виключних випадках, коли ми хочемо продемонструвати особливу увагу чи вдячність для наших партнерів. А, по-третє, ви спочатку запитайте, яка зарплата у Міністерстві закордонних справ. Я підозрюю, що вона часом навіть менша, ніж на Укрзалізниці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це правда.
Шановні колеги…
СИБІГА А.І. Ми будемо вдячні за підтримку бюджету міністерства…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович, «Платформа за життя та мир». Будь ласка.
10:27:20
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую. Шановний пане міністре, я хочу звернути увагу на посилення негативної тенденції із зовнішньоекономічної ізоляції України.
Перше. Це Угорщина повторно ввела заборону на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Загалом такі заборони діють в Словаччині, Польщі, Угорщині, в Румунії діє ліцензування.
В минулому році Україна погодилась на дискримінаційні умови оновленої торговельної угоди з ЄС з вилученнями і обмеженнями, з цього року у нас запроваджується, чи вже діє, точніше, вуглецеве мито. Я бачив позицію МЗС по багатьом моментам, і вона, чесно кажучи, виглядає десь як примітивно шаблонне кліше, десь місцями декласуючи зовнішньоекономічний потенціал України.
У зв’язку з цим у мене запитання. А які конкретні кроки ви можете зробити зараз, щоб реально перезавантажити зовнішньоекономічний тренд і вийти з цієї зовнішньоекономічної ізоляції? Тому що ви бачите показники від’ємного сальдо торговельного балансу і інші негативні тенденції.
Дякую.
10:28:29
СИБІГА А.І.
Дуже дякую. У нас є інструментарій, зокрема від забезпечення свободи мореплавства в Чорному морі. Це теж політико-дипломатичний інструментарій, аби наш експортер мав змогу, а у нас експорт переважно здійснюється морем, експортувати свою продукцію.
Друге. Я у виступі сказав, що для нас розширення ринків, зняття перепон для нашого бізнесу за кордоном дійсно є пріоритетом. Я нещодавно збирав найбільших виробників чи найбільших експортерів в агросфері. І ми взяли від них завдання, інструкції, що потрібно зробити по кожній країні, аби наростити присутність українського бізнесу, українських компаній за кордоном, і ми почали активно працювати. У нас є конкретні вже рішення. Якщо брати, наприклад, китайський ринок, відкрито для декількох позицій української продукції, що ніколи не було раніше, від борошна і до інших саме сільськогосподарських.
Ми працюємо з тими країнами, які несправедливо впровадили обмеження, це правда, аби ці обмеження були зняті. Тому що у нас є крайній, скажімо, найбільш крайній метод впливу – це СОТ. І ми, в принципі, якщо не буде досягнуто це дипломатично, розглядаємо цю можливість, аби задіяти інструментарій цієї організації, Всесвітньої організації торгівлі.
Працюємо теж на двосторонньому треку, і завжди є дзеркальність. Я палкий прихильник дзеркальності: якщо наш товар обмежують там, ми зворотно повинні дзеркалити в Україні. І все це комбіновано має давати результат, тобто захищати українського виробника, лобіювати його і просувати. Я вважаю це нашим завданням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович.
Шановні колеги, залишилось ще 7 хвилин від фракцій і груп, прошу перезаписатися І далі запитання від народних депутатів. Будь ласка, фракції і групи прошу перезаписатися.
Будь ласка, фракція «Батьківщина», Цимбалюк Михайло Михайлович.
10:30:46
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». У мене запитання до міністра освіти, яке пов’язано також з міжнародкою. Пане міністре, чи є у вас інформація, скільки абітурієнтів минулого року все-таки стали абітурієнтами в європейських державах, а не в Україні?
І друге. В історію можна ввійти або вляпатися. Оця ваша реформа школи, де ви позбавляєте дітей конституційного права здобувати освіту середню у своїй школі, то можна вляпатися. Чи ви думаєте, що ви ввійдете з нею в історію? Сьогодні деяким учням треба буде для 10-го, і 11-го класу, і 12-го, як ви пропонуєте, доїжджати 60 і більше кілометрів, де немає доріг і немає автобусів, і вставати о 5-й вранці. Чи ви вважаєте, що так можна ввійти в історію?
І я звертаюся до керівництва Верховної Ради, давайте включимо цей законопроєкт у порядок денний, щоб дати дітям закінчити 10-й і 11-й клас…
10:31:56
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую за запитання. Щодо реформи старшої профільної школи, яка зараз здійснюється. Вона здійснюється на виконання Закону «Про повну загальну середню освіту», який передбачає і структуру, і форми закладів, і порядок реалізації, власне, цього етапу реформи.
Що стосується великого плеча логістичного, про яке ви сказали, це дійсно не є нормальним. Ми передбачаємо не більше ніж пів години на доїзд до навчального закладу. Безумовно, є проблема доріг, уряд вже вживає відповідних заходів щодо фінансування будівництва місцевих доріг.
Що стосується автобусів. Ви знаєте, і дякую парламентарям за підтримку бюджету, в якому передбачено 2 мільярди гривень, це фактично всі виробничі потужності автобусів, які є в країні, для того, щоб діти мали можливість комфортного доїзду до нових хороших шкіл. І ви знаєте, що 3 мільярди гривень інвестуються в нові школи. Жодна дитина не залишиться без повної загальної середньої освіти, яка буде здобуватись або в академічних ліцеях, або в коледжах.
Водночас, водночас ми підтримуємо позицію, що діти, які не навчались за новою парадигмою, за нушівською парадигмою, можуть довчитись у своїх школах, і маємо оці два законопроєкти, які очікуємо для прийняття. Якщо вони будуть прийняті, будемо виконувати відповідно на рівні підзаконних актів все необхідне для того, щоб це відбулось.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група «Довіра».
10:33:26
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра».
В мене питання до Олексія Кулеби. Шановний віцепрем’єре, з початку травня уряд почав бронювати кошти під житлові сертифікати для переселенців і учасників бойових дій. У цьогорічному бюджеті є кошти для забезпечення житлом тисяч сімей. Але цього вкрай недостатньо. В Україні більше 4 мільйонів переселенців, особливо від відсутності житла страждають люди пенсійного віку, які мають мізерні пенсії та вже не можуть працювати.
Скажіть, скільки сімей переселенців, учасників бойових дій отримають сертифікати в цьому році? Коли почнуть отримувати інші категорії ВПО виплати за втрачене житло? Та чи плануються окремі житлові програми для пенсіонерів-переселенців?
Дякую за повну відповідь.
10:34:19
КУЛЕБА О.В.
Дякую дуже. Дійсно, в нас з початку травня почав діяти новий елемент в програмі «єВідновлення», він орієнтований на громадян, які зараз є військовослужбовцями Збройних Сил України, майно яких залишилось на тимчасово окупованих територіях, або/та для людей з інвалідністю І і ІІ груп також внаслідок російської агресії. На сьогоднішній день в нас в бюджеті визначено 6,6 мільярда гривень на цю програму. Хочу сказати, що це орієнтовно 3 тисячі 300 сімей, які отримають цю виплату. У нас зафіксовано більше 300 сертифікатів, які вже виплачені за останні два тижні, коли почав працювати цей новий елемент програми «єВідновлення». І ми, безумовно, працюємо над тим, щоб наростити фінансування цієї програми. І звертаюсь у тому числі до народних депутатів, це наша з вами робота, єВідновлення на сьогоднішній день виплатило більше ніж 200 тисячам сімей компенсацію за знищене і пошкоджене майно. Це надзвичайно серйозна цифра, яку ми змогли зробити з вами разом за ці 4 з гаком вже роки повномасштабного вторгнення. Тому, безумовно, цей інструмент показав свою ефективність. Нам потрібно його нарощувати фінансовим ресурсом, для того щоб люди змогли отримати відповідну компенсацію.
Що стосується наших пенсіонерів, які зараз знаходяться здебільшого в місцях тимчасового проживання, у нас їх налічується не менше 80 тисяч. І тут органи місцевого самоврядування разом з регіональною владою працюють над тим, щоб відновити їм цей житловий…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і завершальне питання від фракцій і груп. Від «Відновлення України» Славицька Антоніна Керимівна.
10:36:32
СЛАВИЦЬКА А.К.
Прошу передати слово колезі Юрченку Олександру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович Юрченко, будь ласка.
10:36:37
ЮРЧЕНКО О.М.
Андрій Іванович, доброго дня. 15 травня в Кишиневі на засіданні Комітету міністрів Ради Європи було схвалено ключове рішення щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочинів агресії Росії проти України. Скажіть, будь ласка, це питання – питання справедливого покарання агресора, - турбує кожного українця, скажіть, будь ласка, коли фактично запуститься робота Спеціального трибуналу? Які практичні кроки вже здійснено для її організації та початку розслідувань, і на якому зараз ми етапі?
Дякую.
10:37:19
СИБІГА А.І.
Дякую за це важливе запитання, оскільки відповідальність, притягнення до відповідальності за злочин агресії є невід’ємним елементом сталого справедливого миру. Ми продемонстрували безпрецедентну юридичну швидкість, створивши трибунал. На сьогодні 36 країн вже є учасниками трибуналу, і плюс Європейський Союз. Що це означає? Це означає, що в нас є підтвердження фінансування, в нас є підтвердження формування відповідних груп, які будуть працювати над притягненням злочинців до відповідальності. Коли практично це відбудеться? Мій прогноз – протягом року, тому що ще має відбутися ратифікація цими країнами підписаного документа, імплементаційного документа щодо створення спецтрибуналу.
Що важливо, ми маємо рішення Нідерландів, що вони будуть країною, де буде розміщуватися спецтрибунал - це місто Гаага, - і це також один з результатів нещодавнього засідання в Молдові на рівні міністрів закордонних справ Ради Європи. Тобто ми фактично завершили розбудову інфраструктури притягнення до відповідальності. Це спецтрибунал, реєстр збитків і комісія, компенсаційна комісія – це три необхідні елементи, - на сьогодні створені.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися на запитання. Будь ласка, колеги, записуємося на запитання.
Будь ласка, Боблях Андрій Ростиславович, «Слуга народу».
10:39:26
БОБЛЯХ А.Р.
Прошу передати слово колезі Остапенку Анатолію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Остапенко.
10:39:33
ОСТАПЕНКО А.Д.
У мене питання до міністра освіти. В Національному університеті «Львівська політехніка» мають місце цькування та упереджене ставлення до ветеранів і учасників бойових дій. Директор одного з інститутів Любомир Пилипенко, маючи упереджене ставлення до ветеранів, спільно з завідуючим кафедрою Назаром Подольчаком вчинили низку порушень з метою приниження ветерана та захисту його дисертації, і цей ветеран Іван Тимочко, на тему: «Соціальний захист учасників бойових дій». Зокрема, рукопис було направлено стороннім особам, до комісії не залучалися фахівці по цій темі, деякі не мають відношення до спеціальності. Також були порушення при голосуванні в даному семінарі і при захисті: враховувалися голоси осіб, які не входять до складу комісії. Також на звернення ветерана не було отримано ним…
10:40:43
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую за запитання. Для нас принципово важлива інтеграція ветеранів в освітні простори, в університетські, в професійну освіту. Для цього створюються центри підтримки ветеранів в університетах. Мені невідома інформація, яку ви викладаєте зараз, невідомі ці факти, але я попрошу вас викласти їх в депутатському зверненні. Ми всесторонньо розглянемо, вивчимо це питання і будемо вживати відповідних заходів. Це точно неприпустимо. Якщо це дійсно мало місце, це неприпустимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Захарченко Володимир Васильович, фракція «Слуга народу».
10:41:18
ЗАХАРЧЕНКО В.В.
Прошу передати слово Олені Криворучкіній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена.
10:41:27
КРИВОРУЧКІНА О.В.
Дякую. Питання до Олексія Дмитровича Соболева.
Я хочу дізнатися, як і всі народні депутати від Криворіжжя, коли нарешті буде створена міжвідомча робоча група щодо запобігання техногенно-екологічної катастрофи у Криворізькому регіоні, яка пов’язана із шахтними водами.
Друге запитання. Дуже хочеться дізнатися, якими принципами і критеріями ви користуєтеся при формуванні кадрової політики вашого міністерства, оскільки на ключових посадах - зараз маю на увазі конкретно пані Овчаренко, - на ключових посадах знаходяться люди з критично низьким рівнем професійних компетенцій. І в Раді збираються підписи народних депутатів за її відставку, адже водна безпека країни у наш час не менш важлива, ніж енергетична безпека.
Буду вдячна за аргументовані конкретні відповіді.
10:42:30
СОБОЛЕВ О.Д.
Дякую дуже за запитання. Зараз подивимося, де знаходиться МРГ стосовно шахтних вод. Пам’ятаю, це питання, яке піднімалося на спільній зустрічі. Я гадаю, що останні процедури ми зараз завершуємо і будемо подавати найближчим часом цю МРГ на уряд.
Стосовно пані Овчаренко. Я знаю (останнє запитання, яке було), і ми багато говорили з екологічною спільнотою стосовно дискусії про перенесення БУВР з Вінниці до Миколаєва. Мені здається, мі зібрали всю спільноту, проговорили з усіма, прийняли виважене рішення. І спільнота стала задоволена, і це відповідає позиціям водної політики.
Тому, якщо є конкретні питання по водній політиці, прошу адресувати їх також мені, можемо все розглянути, як цей кейс з перенесенням з Вінниці до Миколаєва. Ця дискусія, яка відбулася, мені здається, вона була повністю відкрита, прозора, і було прийнято рішення, яке підходить всім учасникам і всім стейкхолдерам цього процесу в Україні. Тому, будь ласка, по конкретних питаннях ми завжди відкриті говорити.
Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Іванович Німченко, «Платформа за життя і мир».
10:43:49
НІМЧЕНКО В.І.
Я хотів би задати запитання до віцепрем’єра, що відповідає за європейські напрямки. Хотів би запитати, перше, стосовно питання, стосовно того, як ви розцінюєте основну дію Постанови Кабінету Міністрів 1031, якою зняті обмеження на виїзд громадян з 18 до 22 років, яка їх доля?
Друге. Скільки цих людей виїхало, цих громадян?
І третє. Чи не вважаєте ви вредоносность в цій постанові, яка, по суті, деморалізує суспільство і склад резерву для підготовки Збройних... направлення в Збройні Сили України, в тому числі для забезпечення повернення тих, хто воює?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте відповідь, кого це стосується.
10:45:16
БІДНИЙ М.В.
Доброго дня. Міністерство молоді і спорту.
Насправді цю постанову ми розглядаємо як таку, яка створює умови для нашої молоді, щоб вони могли вільно виїжджати за кордон, набувати освіту і з новими навичками повертатися в Україну. Також треба враховувати, що вже на момент введення її в дію велика кількість наших студентів перебувала на навчанні за кордоном. І задля того, щоб вони могли знову ж таки тримати зв'язок зі своїми близькими, батьками і лишатися частиною українського молодого суспільства, вони також мають можливість вільно перетинати кордон. Ми будуємо вільну, свободну країну і не будуємо нові залізні завіси.
Щодо статистики виїздів, то тут зараз ми можемо надати окремо вам ці цифри на запит, але немає такої кореляції. Одразу почали виїжджати молоді люди, які тривалий час не могли виїхати, але вони повертаються. Тому тут немає катастрофічної картини з виїздом і з тим, що вони залишалися там на постійно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Крейденко Володимир Вікторович, "Слуга народу".
10:46:13
КРЕЙДЕНКО В.В.
Шановна Юлія Анатоліївна, тіньовий ринок пасажирських перевезень в Україні, за оцінками експертів, становить близько 13 мільярдів щороку. Попри масштабні проблеми Міністерство розвитку громад та територій фактично продовжує ігнорувати ситуацію та видає дозволи на перевезення компаніям, які декларують наявність транспортних засобів, однак нерідко не мають достатньої кількості офіційно працевлаштованих водіїв, легальних заробітних плат та належної сплати податків і соціальних внесків.
Значна частина перевезень здійснюється з грубим порушенням затверджених маршрутів та вимог законодавства: автобуси відправляються з заправок, торгівельних центрів та інших несанкціонованих місць; продаж квитків відбувається переважно за готівку без належного обліку і фіскалізації. Внаслідок цього держава щороку недоотримує значні податкові надходження.
У мене питання: чи готовий уряд ініціювати комплексні системні зміни, які унеможливлять вихід автобуса на маршрут без належних документів? І коли міністерство перестане толерувати нелегальні перевезення в Україні?
10:47:23
КУЛЕБА О.В.
Дякую дуже за підняте питання і увагу до цього питання. (Шум у залі) А, перепрошую. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановні колеги, дивіться, я нагадаю: це «година запитань до Уряду», і Прем’єр-міністр сама доручає, хто відповідає.
Будь ласка.
10:47:47
СВИРИДЕНКО Ю.А.
Уряд візьме на контроль, тому що ми готові до комплексних перевірок, ми це всередині обговорювали. Відповідне рішення приймемо. Давайте ми на наступному тижні, у нас уряд плановий 3-го числа, приймемо відповідне доручення для того, щоб почати перевірки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:48:08
КУЛЕБА О.В.
Дякую. Я хочу зазначити дуже коротко, що у нас на минулому тижні відбувалась відповідна нарада, були запрошені народні депутати. Якщо є необхідність, ми готові прозвітувати з понеділка в будь-який зручний для вас час комплекс заходів, які ми вже зробили і запланували зробити на 2026 рік. Хочу зазначити, що питання комплексне, кроссекторальне, воно охоплює також і роботу з органами місцевого самоврядування, і з правоохоронним блоком. Ми тут повністю готові до співпраці. Якщо є конкретні факти зловживання, будь ласка, передавайте їх в правоохоронні органи, інформуйте профільні центральні органи виконавчої влади, міністерства. Ми будемо реагувати дуже оперативно.
Дякую ще раз вам за те, що ви піднімаєте це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костюк Дмитро Сергійович, позафракційний.
10:48:53
КОСТЮК Д.С.
Доброго дня. Дмитро Костюк, Житомирщина. До Прем’єр-міністра України.
Постанова 1512. Дайте по руках тому, хто запропонував ручний моніторинг цін на всі товари в тендерній документації. Через це у нас злетять проєкти критичної, оборонної інфраструктури. У вас є в команді Михайло Федоров. Думаю, неважко йому було би цифровізувати ці процеси. Чи можете це питання пофіксити?
Питання до міністра енергетики. У нас 150 мільярдів гривень боргів газопостачальних організацій перед Нафтогазом, іншими організаціями через те, що Кабмін не виконав свої зобов’язання з 21-го року по меморандуму. Принаймні з Нафтогазом вирішіть питання, щоб вони не судилися, не блокували рахунки організацій, бо у нас люди залишаться без тепла зимою.
До міністра МВС. Зараз рівень довіри до поліції скоро буде нижче плінтуса, тобто десь на рівні Верховної Ради. Я вас прошу хоча би так, репутаційно, прийміть політичне рішення: передайте хоча б частину з тих 1500 пікапів, якими поліція роз’їжджає в тилу, передайте їх на фронт.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагадую, що до 2 хвилин відповіді на питання. Будь ласка.
10:50:02
ШМИГАЛЬ Д.А.
Давайте я почну з точки зору боргів. Дійсно, є заборгованості перед НАК «Нафтогазом» в обсязі близько 100 мільярдів гривень теплопостачальних організацій. Є також заборгованості за поставлену електроенергію також від теплопостачальної організації. Безумовно, ми готуємося і пройдемо опалювальний сезон, тут немає сумнівів.
З точки зору заборгованості - це питання, власне, бюджетного планування. Ми від меморандуму 2021 року домовились давати 4 відсотки, Верховна Рада до сьогоднішнього дня голосує і кожного року в бюджеті додає 4 відсотки ПДФО місцевим бюджетам для того, власне, щоб вони могли мати можливість покривати ось цю різницю в тарифах, яка існує завдяки тому, що тарифи протягом воєнного часу не змінюються у відповідності до прийнятого парламентом України закону. Відповідно це таке замкнене коло: ми не можемо в час війни підняти тарифи для людей, відповідно теплопостачальним організаціям не вистачає розміру цих тарифів, щоб покрити витрати за поставлений газ і електроенергію. Для цього парламент і уряд дали 4 відсотки, щоб місцеві бюджети мали погасити. В тих випадках, коли місцевому бюджету не вистачає цього, ми, звісно, окремо готові і розглядаємо можливість додаткового субсидіювання місцевих бюджетів або місцевих ТКЕ, щоб це закрити.
Інші заходи стосовно оздоровлення ситуації на балансуючому ринку електроенергії і газу також нами напрацьовано, проведені більше 10 нарад. Найближчим часом на уряд будемо виносити відповідні документи. Близько і тісно працюємо з Європейським банком реконструкції і розвитку для того, щоб Укренерго могло отримати відповідні кошти для погашення заборгованості балансуючого ринку електроенергії. Найближчим часом, я думаю, протягом найближчих тижнів така антикризова програма буде втілена Міністерством енергетики з підтримкою уряду.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Герасимов. Передає Бондарю. Будь ласка, Михайло.
10:52:16
БОНДАР М.Л.
Дякую. В мене питання до міністра внутрішніх справ.
Пане міністре, зараз в соцмережах дуже активно обговорюється питання можливого видворення розробника НРК Хакімова Руслана до Росії. Людину, яка 10 років назад втекла від цього терористичного режиму. Я нагадаю, що таких випадків втечі - це з 2013 року, - які хлопці втікали, помагали нам на Майдані і потім приходили воювали за Україну, гинули, отримували каліцтва. І зараз ту людину хочуть видворити за межі України з явним майбутнім його вбивством в Росії. І позивачем виступає Міграційна служба. Я не знаю, чи це за позовом СБУ, чи як? Я, пане міністре, дуже прошу втрутитися в цю ситуацію і не дати можливості Хакімова видворити з території України.
Дякую.
10:53:22
КЛИМЕНКО І.В.
Дякую за запитання. Перше. Кримінальне провадження знаходиться дійсно в Службі безпеки України.
Друге. Суд по даному питанню призначений на 4 червня цього року. Є позиція СБУ, в першу чергу це стосується контексту національної безпеки нашої держави, і ми повністю дотримуємося також цієї концепції. Також це питання розглядається і в Інтерполі.
Це максимально, що я вам можу зараз сказати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Ар’єв Володимир Ігорович, «Європейська солідарність».
10:53:54
АР’ЄВ В.І.
Перше питання до пана Сибіги. Я розумію зараз, що реально Міністерство закордонних справ розташоване більше на Банковій вулиці, ніж на Михайлівській площі. Але скажіть мені, будь ласка, хто і навіщо видав Єрмаку чотири дипломатичні паспорти? Чотири. Не один, не два – чотири. Ця інформація була офіційно озвучена під час засідання ВАКС. І дуже хотілося би розуміти, навіщо це було зроблено. Щоб на різні імена були? Щоб його не впізнали десь?
А друге питання до Прем'єр-міністерки. Скажіть, будь ласка, у мене є… Я дуже прошу вашої уваги. Скажіть, будь ласка, дату, коли буде подано до Верховної Ради Закон про перезавантаження ДБР. Щоб воно було не «державне бюро репресій», а Державне бюро розслідувань. Хоча б місяць назвіть, ну, і рік бажано.
10:55:01
СИБІГА А.І.
Дякую за ваше запитання. Ну, по-перше, ніхто ніяких географій і таблиць не змінював, Михайлівська на Михайлівській, а Банкова на Банковій.
По-друге, щодо документування дипломатичними паспортами. Згідно законодавства може видаватися два паспорти на одну особу, в тому числі дипломатичні. Таке законодавство. Якщо ви говорите про кількість паспортів, треба подивитися каденцію, протягом якого періоду вони були видані, чи вони дійсні, чи не дійсні. Тому тут технічно і всі документування відбувалися згідно чинного законодавства.
10:55:37
СВИРИДЕНКО Ю.А.
Відносно ДБР. Дякую за запитання, Володимир Ігорович. Я минулий раз відповідала на «годині запитань до Уряду», що наразі відбувається функціональний аналіз Державного бюро розслідувань, і до кінця року має бути напрацьований новий законопроєкт, і внесений в Раду, грудень 2026 року. Якщо встигнемо раніше узгодити позицію між Європейським Союзом нами всередині, комітетом, буде раніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Третьякова Галина Миколаївна, «Слуга народу».
10:56:03
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Прошу передати Васильєву Ігорю слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
10:56:10
ВАСИЛЬЄВ І.С.
Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до віцепрем’єра Кулеби. Скажіть, будь ласка, пишуть із Сум, звертаються з інших громад Сумщини щодо призупинення виплат або затримка з виплати по програмі «єВідновлення». Люди вже всі документи пооформляли, вікна у них вибиті вже по три місяці, по чотири, відповідні міські ради, вони також ці рішення прийняли. Чомусь виплати не здійснюються. Раніше це працювало за два тижні, зараз за три місяці не працює. Люди без вікон і без грошей, не всі можуть за свої кошти зробити ремонти, в бюджеті програма передбачена.
Тепер ще друге. Будь ласка, скажіть, ті, хто інвестував в новобудови і які не встигли зробити правовстановлюючі документи, але у яких були прильоти і вибиті вікна, і вони не можуть податися на програму «єВідновлення», давайте їх долучимо до неї для того, щоб це було справедливо.
Дякую.
10:57:21
КУЛЕБА О.В.
Дякую дуже. Стосовно першого питання. Одразу скажу, що у нас зараз два основних елементи, які працюють. Це єВідновлення, компенсація за пошкоджене майно, і відповідно єВідновлення за знищене майно. Про третій новий елемент я вже сьогодні відповідав.
Що стосується пошкодженого і знищеного майна. Дуже важливо розуміти, що кошти на цю компенсацію йдуть від наших міжнародних партнерів. Тобто йде відповідна процедура, досить тривала, на жаль, і тому нам необхідно ритмічно працювати для того, щоб підписувати відповідні угоди, і робити все для того, щоб таких випадків затримки виплати не було.
Буквально два тижні тому ми отримали відповідні документи від Міністерства фінансів на компенсацію за пошкоджене майно, і гроші зараз надійшли у міністерство. Ми відповідно зараз починаємо виплати по цим двом компонентам. Я зверну увагу обов’язково зараз по ситуації, яка є на Сумщині, і вам окремо доповім.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі Юнаков Іван Сергійович, «Слуга народу».
10:58:29
ЮНАКОВ І.С.
Передайте слово, будь ласка, Микиші.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Микиша, будь ласка.
10:58:35
МИКИША Д.С.
Запитання до міністра закордонних справ. Андрій Іванович, у мене… ви абсолютно правильно зазначили у своєму виступі відносно того, що Україна дуже гарно працює на міжнародному треці, особливо витісняючи Російську Федерацію. І це стосується в першу чергу якраз країн Кавказу. Так от, у мене як у голови групи дружби з Республікою Вірменія є два запитання до вас.
Перше. Ви правильно зазначаєте, що треба працювати. А от працювати ким? Бо в нашому посольстві у Республіці Вірменія, в принципі, штат до 10 людей, це разом з офіцерами безпеки, в той же час як Російська Федерація має тільки дипломатичних представників в тому посольстві Вірменії більше 80 людей. Тим не менш, я маю інформацію, що там ще планується в нашому посольстві зменшення людей. Скажіть, будь ласка, в чому причина, чи це планується? Якщо не вистачає грошей, будь ласка, зробіть відповідне… підрахуйте, і якщо треба, ми обов’язково додамо грошей.
І друге. Коли буде призначений посол у відповідній республіці?
Дякую.
10:59:44
СИБІГА А.І.
Дякую. Кандидатуру посла буде внесено Президенту найближчим часом. Я вже озвучував, влітку у нас буде нарада послів, і завдання Президента - до цієї дати закрити всі прогалини.
Тепер щодо кількості працівників в посольстві. Вона завжди вимірюється чи визначається інтенсивністю двостороннього діалогу: товарообіг, кількість консульських дій, політичний діалог. Він має бути пропорційно… штатний розпис має бути пропорційно виправданим. І в тих реаліях, які ми маємо як міністерство, незважаючи на війну, незважаючи на той обмежений бюджет, ми відкриваємо дипломатичні установи. Що це для мене означає? Це означає, що я повинен десь переглядати штатну структуру - і дипломатів чи адміністративно-технічних працівників перенаправляти в новостворювані дипломатичні установи.
Дипломатія – це коштовна справа. Тому, якщо ви мене прямо запитали, що є необхідною умовою, так, це бюджет, це збільшення бюджету. Ще один вихід – працевлаштування на місці працівників. Наприклад, з української громади ми маємо такий інструментарій - це цивільно-правові угоди, це посади референтів. В такому випадку нам не потрібно направляти дипломатів з Києва, а це суттєва економія, а працевлаштовуємо на місці, і ми зараз це активно використовуємо. Тим більше, у Вірменії є така специфіка: дуже багато людей з тимчасово окупованих територій приїжджають саме у Вірменію для отримання консульських послуг. Ми на це звернули увагу після візиту до Єревана, і відповідні висновки щодо штатного розпису будуть зроблені на предмет посилення нашої дипломатичної присутності, і якісної, і кількісної.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі Мамка Григорій Миколайович.
11:01:49
МАМКА Г.М.
Доброго дня, шановні колеги. В мене питання до Прем’єр-міністра.
В суспільстві дуже бурливо обговорюються зміни до Постанови 76 щодо бронювання, щодо визначеності процедур критичності. І мене два питання. Наскільки я розумію, що будуть зміни внесені до неї… А Прем’єр-міністра немає, да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є перший віцепрем’єр. Будь ласка.
МАМКА Г.М. Скажіть, будь ласка, от постійно підтверджують підприємства свою критичність. Що змінюється, воно є критично важливим підприємством чи немає? Можна мені, наприклад, назвати, що вони бігають, постійно підтверджують.
І друге. Збільшуються критерії зарплати. ВВП падає – зарплата збільшується. Чому так відбувається по цих постановах?
І третє. Який буде перехідний період? Тому що неможливо все обрізати, змінити від держави і не дати перехідний період для влаштування по документах. Три питання.
11:02:58
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Я попрошу міністра економіки Олексія Соболева дати відповідь у нас…
11:03:03
СОБОЛЕВ О.Д.
Дякую дуже за запитання. Ми відповідальні за цю політику, і зараз це прокоментую.
По-перше, підприємства не мають постійно підтверджувати, перепідтверджувати критичність. Востаннє ми робили таку вправу по перезатвердженню критичності в грудні 24-го року. Вона була довжиною в три місяці, за які всі підприємства переотримали критичність. Саме тоді ми теж піднімали критерії зарплати.
Тепер твердження стосовно падіння ВВП. Неправда. Тому що минулого року ВВП зріс майже на 2 відсотки, цього року ми також очікуємо зростання… Так, і середня зарплата минулого року, реальна, над інфляцією зросла на 7 відсотків додатково, тому це виправданий критерій. Більше того, ми проводили консультації з бізнесом.
Ну, дайте я, будь ласка, закінчу, ви ж хочете почути відповідь. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, дайте можливість висловитися. Далі ви можете бути або задоволені від відповіді, або не задоволені. Це ж теж нормально, не завжди процес приносить задоволення, тим паче, що вчора провалили важливий закон.
Будь ласка.
СОБОЛЕВ О.Д. Так, стосовно зарплати. Реальна зарплата минулого року зросла на 7 відсотків. Ми проводили консультації з бізнесом, і цей критерій був сприйнятий.
Тепер стосовно перехідного періоду. Так само, як і минулого разу в грудні 24-го року, і цього буде 3 місяці дано підприємствам на перепідтвердження своєї критичності, і тобто до 1 вересня вони мають пройти цей механізм. Механізм вже зрозумілий, пакети готові, це займе не більше, ніж минулого разу. І раз на півтора року в умовах воєнного стану передивлятися критичності підприємств, які реально критичні для економіки держави, нам здається, справедливо, тому що ситуації змінюються.
В той же час головна зміна, яка зараз є, це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна, фракція «Європейська солідарність».
11:05:09
ЮЖАНІНА Н.П.
Прошу уточнити, кому буде зручно, наступну інформацію.
Після ратифікації вчора Угоди про надання репараційного кредиту, надайте, будь ласка, тільки чітку відповідь. 45 мільярдів євро щодо отримання Україною в поточному році, 28,3 мільярда – мілітарна складова, решта 8350 і 8350 розділено за окремими напрямками. Під окремий 8350 макрофін є певні чіткі зобов’язання, розділені по кожному траншу.
Так от, якщо ми по цим зобов’язанням виконуємо, я вже бачу, для першого траншу умови майже виконані, а для другого траншу ми не виконаємо, то ми тоді повертаємо перший транш, і чи маємо право на отримання другого і третього, і так далі? Тобто в яких випадках буде зупинено надання кредиту, і чи буде вимога щодо повернення певної суми, раніше отриманої?
11:06:16
МАРЧЕНКО С.М.
Дякую, Ніна Петрівна, за ваше запитання. Дійсно, це стандартна кредитна угода, яка передбачає певні випадки, коли позичальник має повернути кредитору всю суму запозичення. В даному випадку йде мова про що? Про вчинення якихось незаконних, шахрайських або інших дій, які можуть призвести до того, що по якійсь причині цей кредит потрібно буде повертати. Це стандартні умови будь-якого кредитного договору, нема нічого тут дивного.
Щодо вашого запитання, чи буде в разі невиконання якихось умов необхідно повертати попередньо взяті транші. Ні, не потрібно буде повертати попередньо взяті транші. Але чи отримаємо ми транші, не виконуючи умови? Також відповідь – ні.
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Так.
Шановні колеги, далі у нас, будь ласка, народний депутат Чорний Дмитро Сергійович, фракція «Слуга народу». Будь ласка, Дмитро.
11:07:09
ЧОРНИЙ Д.С.
Прошу Бакумову передати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому-кому, я не почув? Бакумову, да?
Будь ласка, Олександр Сергійович Бакумов.
11:07:15
БАКУМОВ О.С.
Шановний український уряд, шановні народні депутати України! Сьогодні держава змушена ухвалювати непопулярні і складні рішення. Вчора ми ратифікували угоду щодо позики, в ній є Меморандум взаємопорозуміння, там є компоненти для траншів. Зокрема, скрізь іде мобілізація внутрішніх ресурсів, мобілізація внутрішніх ресурсів, а це говорить про ухвалення законів, про оподаткування цифрових платформ, уникнення дроблення і так далі, тобто посилення адміністрування податків.
Я звертаюся до уряду і до міністра фінансів. Скажіть мені, будь ласка, от ми всі нашими руками фактично посилюємо адміністрування податків, вводимо податки, тобто вводимо більше тиску, щоб акумулювати ресурс. А як це корелюється із безкоштовним транспортом, наприклад, у Харкові, у моєму рідному? Можливо, ми запровадимо безкоштовний транспорт в Херсоні, в Дніпрі, в Сумах, в Чернігові і зробимо скрізь для всіх? Бо якось неправильно: одні хлопці хороші, а інші хлопці погані. А війна…
11:08:26
ШМИГАЛЬ Д.А.
Я попрошу віцепрем’єра відповісти, тому що це місцеве самоврядування. Віцепрем’єра Кулебу попрошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:08:32
КУЛЕБА О.В.
Я відповідаю чесно, як ви просите. Згідно чинного законодавства, ви чудово розумієте, що питання про транспорт у місті Харкові приймає орган місцевого самоврядування, несе за це повну відповідальність, це повністю відповідає… Міністерство не фінансує і не дає субсидії на відповідно безкоштовний транспорт у місті Харкові, це виключно рішення органу місцевого самоврядування, який має право приймати відповідні рішення щодо надання додаткових соціальних послуг або інших преференцій для людей, які зараз знаходяться у прифронтовому місті.
Що стосується політичної складової, я хотів би, звичайно, сказати про те, що у місті Харкові... Я буквально вчора повернувся звідти, і міністерство продовжує послідовно приймати рішення для прифронтових громад разом з народними депутатами, дякуємо вам за вашу підтримку. Ситуація у прифронтових областях, у нас сьогодні їх 10, 246 громад, які знаходяться в зонах активних або можливих бойових дій, надзвичайно складна, і наші зусилля мають бути спрямовані саме на підтримку цього безпекового поясу нашої країни.
Дякую.
11:10:04
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, «година запитань до Уряду» завершена. Давайте подякуємо членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. (Оплески) Дякую всім за роботу.
Оголошую перерву у нашому засіданні пленарному. Працюємо далі на благо України. Слава Україні!