Засідання 1 (продовження)

Опубліковано 14. 05. 2026

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

14 травня 2026 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

10:04:28

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Доброго ранку, шановні народні депутати. Переходимо до роботи. Нагадаю, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні!

Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні колеги, сьогодні день народження у нашої колеги народної депутатки України Ольги Анатоліївни Стефанишиної, фракція «Голос». Давайте привітаємо. (Оплески) Давайте побажаємо невичерпної енергії, натхнення та плідної роботи в ім’я України!

Шановні народні депутати, за партійною традицією… Боже! За парламентською традицією я ставлю… Просто про партію «Голос» згадали. За парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває 1541 доба героїчного опору українського народу в широкомасштабній збройній агресії Російської Федерації. Агресор не припиняє кривавого терору, відкидаючи пропозиції України щодо продовження перемир’я, російські окупанти знову здійснюють повномасштабні атаки на мирні міста і села України, зокрема на столицю Київ.

Ворог завдав ударів балістичними ракетами і сотнями безпілотників по об’єктах критичної та цивільної інфраструктури, а також по житлових будинках. На превеликий жаль, внаслідок цих атак є загиблі та постраждалі. Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих і бажаємо якнайшвидшого одужання всім пораненим. Усі причетні до злочинів проти українського народу обов’язково понесуть справедливу відповідальність.

Сьогодні відповідно до Постанови Верховної Ради ми вшановуємо пам'ять українців, які ризикуючи собою та безпекою своїх родин, рятували євреїв від нацистського терору в роки Другої світової війни. Ці мужні люди залишили нам у спадок неоціненний взірець милосердя, людяності та громадянської відваги, здатних протистояти навіть тотальному злу.

Тому я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять наших захисників і захисниць, невинних дітей та мирних громадян, життя яких забрала російська агресія. Вшануємо також пам'ять усіх, хто в різні часи пожертвував своїм життям в ім’я свободи, гуманізму та справедливості.

(Хвилина мовчання).

Шановні народні депутати, відповідно до рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги.

Будь ласка, слово надається народному депутату Штепі Сергію Сергійовичу, фракція «Слуга народу»

10:10:27

ШТЕПА С.С.

Доброго дня! Прошу передати слово Козиру Сергію.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.

10:10:37

КОЗИР С.В.

Шановні колеги, Козир, Херсонщина.

Ну я знову про Херсон, знову про людей, знову про тих, які страждають щоденно. І ми бачимо ці вбивства, які Росія творить на Херсонщині: жодного перемир’я, жодного ковтка спокою і безпеки.

Знову позавчора Президент дав доручення Прем'єр-міністру і всім відповідним структурам для посилення РЕБ, для посилення інших напрямків і засобів для того, щоб зберегти Херсон – це вже вдруге Президент каже про це і про купол, і про все інше. І в мене питання, в тому числі до всіх відповідних структур, невже ви це не бачите, не бачите, що йде геноцид людей? І саме там, на Херсонщині ми можемо працювати і відпрацьовувати всі наші технології для того, щоб захистити людей від цього терору, який творить Росія, це по-перше.

По-друге, також звертаюся до всіх відповідних міністерств, Міністерства відновлення щодо постанов, які передбачають облік зруйнованого майна на дистанційній основі. Ми бачимо, що на сьогоднішній день воно не працює, це неможливо в таких реаліях. Тому потрібно терміново переходити до іншої моделі, іншого обліку і давати людям можливість отримувати кошти за їхнє зруйноване житло.

І третє, хочу акцентувати увагу, що ми бачимо, що твориться в Олешках, твориться на лівобережжі Херсонщини, щоденно люди кричать про допомогу. Росія там просто творить геноцид і все інше, не дає людям ні їжі, ні води, нічого. Тому звертаюся до всіх міжнародних партнерів, всіх, хто може допомогти з евакуацією, робити це. А нам потрібно звернути увагу і допомагати тим людям, які звідти виїжджають. Не одразу забирати їх в ТЦК і везти на фронт, і відправляти на передову, а допомогти підйомними коштами, допомогти розмістити свою родину, допомогти прийти до тями після того, а потім вже працювати з цією людиною. Тому звертаюся ще раз до всіх вас, колеги, до всіх, хто мене чує. Херсон потребує допомоги. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Далі, будь ласка, народний депутат Мельник Павло Вікторович. Передає Гришиній, будь ласка. Юлія Миколаївна, будь ласка.

10:12:43

ГРИШИНА Ю.М.

Шановні колеги, шановні українці! Почну свій виступ з висловлювання співчуттів всім тим, хто постраждав цієї страшної ночі по всій території України від атак ворога і протягом вчорашнього дня також, наші співчуття.

Колеги, 16 травня в Україні відзначають День науки. Сікорський, Корольов, Мечников, Патон, Вернадський, Григоришин – це лише невеликий перелік українців без досліджень і внесків яких неможливо собі уявити українську сучасну науку і цей список постійно доповнюється.

Марина В’язовська – киянка, випускниця Університету Шевченка. Уявіть собі, це перша українка та друга в історії жінка, яка отримала Медаль Філдса – найвищу світову винагороду для математиків. Марина розв’язала задачу, з якою вчені не могли впоратися понад 400 років. Це приклад того, на що здатна сучасна інтелектуальна школа України і на що здатні жінки в науці.

І сьогодні цей потенціал підтверджують успіхи наших військових у військових технологіях. Дрони-перехоплювачі, морські безпілотники системи РЕБ, саме в Україні ці технології отримали найбільший розвиток і світ бачить це. Цього року 11 держав світу, серед яких США та країни Близького Сходу, звернулися до України за допомогою у протидії «шахедам». Хоча їхні бюджети на розробки і науку в десятки разів більші за наші. Ізраїль інвестує у це понад 6 відсотків ВВП, США більше 3 відсотків.

Колеги, протягом десятиріч в Україні наука була недофінансована, ми ніколи не могли досягти позначки фінансування, яка передбачена законом, це 1,7 відсотка. Але останніми роками ситуація змінюється, дуже важливо сьогодні сказати про це.

Загальний бюджет на науку у 2026 році становить 20,1 мільярда гривень, що на 41 відсоток більше ніж в минулого року. З них понад 3 мільярди розподілено за принципом реального результату. Кошти отримали 246 університетів за реальну роботу, які довели свою ефективність, а понад 50 тисяч науковців вже з січня отримують надбавки до зарплат.

Це правильний шлях, я сподіваюсь, що в наступному бюджеті ми з вами підемо далі і ще більше збільшимо фінансування української науки, бо попри відсутність світла, обстріли, більше 80 відсотків науковців залишилися в Україні.

Тому, колеги, я прошу сьогодні в цей день поаплодувати нашим українським науковцям, поаплодувати людям, які продовжують працювати, розвивати науку в надскладних умовах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Захарченко Володимир Васильович, я так розумію, передає Данилу Олександровичу Гетманцеву, да?

10:15:52

ЗАХАРЧЕНКО В.В.

Так-так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович.

10:16:00

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Друзі, вчора і сьогодні був один з найбільших обстрілів нашої країни. І хочу висловити співчуття сім’ям загиблих і побажання одужання тим, хто постраждав. Бойові дії на фронті відновилися, але вони, власне, на це перемир’я не дуже й припинялися, і ми маємо найстрашнішу війну в Європі, продовження її з 1945 року. Але, що в той же самий час відбувається у Верховній Раді, чим ми тут займаємося? Чи розглядаємо ми зміни до системи мобілізації, про які вчора говорив Уповноважений з прав людини.

Я хочу запитати у міністра Федорова, де ці зміни, де звільнення в ТЦК за відверті порушення прав громадян, скільки ще буде відбуватися «бусифікація»?

Я хочу запитати Міністерство соціальної політики, де пенсійна реформа, при пенсії мінімальній 2 тисячі 600 гривень і при тому, що 70 відсотків наших пенсіонерів отримують пенсію менше ніж прожитковий мінімум?

Я хочу запитати міністра освіти, ми обіцяли людям, освітянам підвищення мінімальної заробітної плати до більш ніж до 20 тисяч з 1 вересня цього року, і під це Кабмін і Міністерство освіти мали б внести законопроєкт до кінця першого кварталу про зміну в тарифній сітці. Де цей законопроєкт, як ви і ми з вами будемо дивитися людям в очі з 1 вересня і що ви з цим намагаєтесь робити, ми не будемо з цим миритися?

Але є питання і безпосередньо до нас з вами, є питання і до Верховної Ради, і чим ми з вами тут займаємося, і що бачать від нас люди.

Друзі мої, це серйозно, коли всі законопроєкти порядку денного провалюються. Це серйозно, коли ми голосуємо з вами одну постанову і розходимося у зв’язку з повітряною тривогою. Це можуть собі дозволити інші громадяни в нашій державі? Це нормально, коли ви блокуєте надважливі для фінансової безпеки держави законопроєкти зі спам-правками, шантажуючи країну якимись своїми політичними забаганками? Це нормально, коли ви продовжуєте розхитувати човен тоді, коли ми маємо об’єднатися і сконцентруватися на протистоянні? Мені здається, що ми надто зарано змирилися з війною і надто зарано змирилися з бідністю. Ми на п’ятому році війни забули як треба працювати, а пам’ятали ми про це в 2022 році.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, фракція політичної партії «Слуга народу».

10:19:07

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Я передаю слово депутату Олексію Леонову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Леонов.

10:19:24

ЛЕОНОВ О.О.

Шановні громадяни, шановні колеги, у мирний час бюджет – це план, під час війни – це документ про здатність держави воювати. І саме тому ми розглядаємо зміни до Державного бюджету на 2026 рік. Не тому, що хтось не вгадав цифри наприкінці минулого року, а тому що війна постійно ставить нові запити перед державою.

Нові поправки – це додаткові ресурси для сектору безпеки та оборони, державні видатки на оборонні потреби збільшуються на 1 трильйон 560 мільярдів гривень. Після внесення змін загальний ресурс сектору безпеки та оборони становитиме 4 трильйони 367 мільярдів гривень. І дуже важливо куди саме підуть ці гроші, плюс 174,3 мільярда гривень – на грошове забезпечення військовослужбовців та плюс 1 трильйон 371 мільярд гривень – на озброєння та військову техніку. Дуже важливо, що Україна має ресурс для такого рішення. Цього року Європейський Союз надає Україні 45 мільярдів євро фінансової підтримки, з них 31,8 мільярда євро – саме на сектор безпеки та оборони. Ми вдячні нашим партнерам і насамперед Європейському Союзу за таку можливість.

Ще один важливий момент, за пропозицією бюджетного комітету з 1 липня весь військовий збір буде надходити до спеціального фонду, його цільове призначення – грошове забезпечення військовослужбовців.

А тепер про певні настрої та емоції, час від часу доводиться чути критику: знову зміни до бюджету. Але давайте щиро, хіба реально під час війни у листопаді – грудні до копійки прорахувати весь наступний рік? Чесна відповідь буде: ні. Неможливо заздалегідь забезпечити… ані інтенсивність бойових дій передбачити, ані масштаб обстрілів та повітряних атак. Тому неможливо прорахувати всі потреби фронту, захисту населення та відновлення інфраструктури. Отже коригування бюджету під час війни – це нормальний процес для будь-якої держави, що прагне вижити та перемогти.

В реальності все дуже просто: наші військові щодня виконують свою роботу, а держава зобов'язана виконувати свою. Фронт не може чекати, армія не може воювати виключно в межах кошторису. Саме тому ці зміни до бюджету потрібно підтримати, бо сьогоднішнє голосування за бюджет – це відповідь на дуже важливе запитання: чи матиме український солдат усе необхідне, щоб бити ворога завтра?

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федієнко Олександр Павлович, «Слуга народу». Передає Ткаченку Максиму. Будь ласка.

10:22:22

ТКАЧЕНКО М.М.

Шановні колеги і шановні українці! По всій країні, це не тільки в столиці, тяжка ніч, тяжка ніч для всіх нас. Зрозумійте, наскільки вона тяжка для людей, які живуть не вдома, які до сих пір, 5-й рік повномасштабної війни, сплять на підлогах, які живуть в радянських гуртожитках. У кожного з вас, шановні колеги, у кожного з вас на окрузі, у вашому місті, в області є такі гуртожитки. Я вас дуже прошу, відвідайте цих людей, подивіться на умови, в яких живуть наші українці. І ми хочемо, щоб ці люди залишалися в Україні, щоб нас не ставало 20 мільйонів, а то і менше, тому що з кожним днем внутрішньо переміщених осіб стає все більше і більше в країні.

Зараз їдуть два величезних міста з Донбасу: це Краматорськ і Слов'янськ. Це сотні тисяч людей, зрозумійте! Дехто з вас живе і жив в менших населених пунктах, ніж ці. І я дуже прошу, щоб ми всі з вами зверталися до міських влад, до адміністрацій про те, щоб вони допомагали і підтримували цих людей. І це не тільки про обласні центри, це про всі населені пункти по Україні. Тому що в кожному селі сьогодні, в кожній громаді купа цих людей.

Ми з колегами зараз їдемо на Бессарабію. Це наша українська Одещина, українська Бессарабія, куди, коли ми сказали, що приїдуть чотири народних депутати, там отакі очі. Тому що це регіони, куди дуже мало влада приділяла уваги всі ці роки. Долучайтеся, колеги, у кого є бажання відвідати українську Бессарабію.

Ми їдемо в Шостку, ми їдемо в Глухів, в Конотоп – в ті населені пункти, де також... Це не Суми, куди всі їздять, в тому числі і для фотосесії. Долучайтеся, шановні колеги, це для нас дуже важливо, підтримувати цих людей.

Дякую. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Далі, будь ласка, Яценко Антон Володимирович «Партія «За майбутнє».

10:24:52

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, от я впевнений, що кожен народний депутат в цьому залі постійно отримує скарги людей на «бєспрєдєл», який коїться ТЦК. Людей хапають на вулицях, як, знаєте, такий, пам’ятаєте, був старий мультфільм, «Чиполіно» називався, там також хапали людей отак от. Потім б’ють їх, забирають телефони, катують. Багато людей, які ніколи не хворіли, наприклад на епілепсію, потім пишуть, що загинув під час ВЛК від епілепсії.

Ну, от у мене на окрузі Мартиненко Дмитро, йому не було ще 40 років, людина, яка воювала, не було пальців на руці, це можна було побачити; не міг ходити навіть, він мав цироз печінки. Його забрав ТЦК, потім ВЛК, потім його били, потім він намагався скоїти самогубство, бо його довели до цього. Потім його віддали в «психушку», вибачте за таке слово непарламентське, відправили в психлікарню, і далі він там при загадкових обставинах загинув.

Ну, і таких випадків багато. Звичайно, я звернусь до правоохоронних органів з заявою про злочин. Але я вважаю, що от ми якось так соромимось визнати, що ТЦК сьогодні курує, це Командувач Сухопутних військ пан Шаповалов такий, Геннадій Миколайович. І кажуть, що він, – ну, і Сирський вище, правильно підказує колега Безугла, – і кажуть от, що не можна їх чіпати, це вони формально номінально і так далі. Риба гниє з голови.

Я пропоную сьогодні в залі, з процедури я поставлю питання на голосування, викликати пана Шаповалова. Хай він прозвітує, що взагалі робиться з ТЦК, чому такі речі ганебні по всій Україні, абсолютно по всій. Он нещодавно Лубінець Дмитро був в Закарпатті, якщо не помиляюсь, в Ужгороді, Уповноважений з прав людини, і там-от всі бачили, які умови, людей гірше ніж за скот тримають. Тобто ніхто, всі розуміють, що так, війна, що треба виконувати свою роботу, мобілізація і все інше, але вони стали як опричники, колись були, пам’ятаєте, в «рашці» такі-от, яким це все дозволено.

І, звичайно, треба викликати і, мабуть, потім ставити питання перед керівництвом держави, кадрові зміни робити. Тому всі якось соромляться. Давайте все ж таки наводити лад у цьому питанні.

І друге питання, дуже коротко. Абсолютно всі в цій залі, я впевнений, розуміють, що Оксен Лісовий, міністр освіти не справляється, м’яко кажучи. Провалена реформа середньої школи, незаконне об’єднання вузів, інші зловживання, продаж посад ректорів, включення народних депутатів до наглядових рад, незрозуміло для чого і так далі, і так далі. Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Молоток Ігор Федорович, партія «За майбутнє».

10:28:03

МОЛОТОК І.Ф.

Ігор Молоток. Прохання передати слово поважному фахівцю Михайлу Михайловичу Цимбалюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запрошую. Михайло Михайлович, будь ласка.

10:28:26

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане Голово, колеги, насамперед дякую пану Молотку за передане слово. Я сьогодні хочу загострити проблему, яка стосується майже 10 мільйонів українців – це пенсійне забезпечення. І ми очікуємо вже не перший рік від уряду реальної пенсійної реформи, тобто проєкту пенсійної реформи.

Надія є, бо ми пам'ятаємо, як представник уряду – новий міністр, уже тепер не новий, соцполітики – пан Улютін анонсував тут, в сесійній залі, проведення пенсійної реформи, що для тих громадян України пенсійного віку, які сьогодні отримують в середньому 3 тисячі гривень в місяць, а таких є майже два з половиною мільйони, їм буде підвищено до 6-ти. Звичайно є сумнів, чому до 6-ти? Бо реальний прожитковий мінімум, яке обраховує теж Міністерство соцполітики, в середньому на січень місяць становило 7 тисяч 400 приблизно гривень. Але дай боже, щоб 6 тисяч було піднято тим людям, які сьогодні очікують підвищення.

Якщо говорити про пенсійну реформу, яка має бути справедливою, то, справді, розриви між максимальною і мінімальною є навіть непристойними. Через те треба думати про тих, які сьогодні виживають. Складно уявити, як родина двох пенсіонерів, отримуючи сукупно в місяць 6 тисяч гривень, може прожити? Через те ми очікуємо від уряду.

Зразу виникає питання – це популістичні заяви, де брати гроші? До речі, фракція «Батьківщина» зареєструвала відповідний законопроєкт і чітко вказала джерела походження. Дякуючи нашим воїнам Збройних Сил України сьогодні Пенсійний фонд є майже бездефіцитним, крім, звичайно, доплати пенсій військовослужбовцям і інші ті, які отримують за спецзаконом.

Через те, шановні колеги, я звертаюся до всіх, тут без політики, найбільше завдання наше з вами об’єднати зусилля, щоби спонукати уряд дати проєкт, обрахунки. А ми з вами, я думаю, спільними зусиллями підтримуємо так довгоочікувану пенсійну реформу України, яка встановить хоча би умовну соціальну справедливість. Бо ті люди все своє свідоме життя збудували те, чим ми сьогодні користуємось, у тому числі і це приміщення. Прошу підтримати пенсійну реформу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Дмитрієвій Оксані Олександрівні, «Слуга народу».

10:31:35

ДМИТРІЄВА О.О.

Прошу передати слово Разумкову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков.

10:31:56

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, сьогодні багато говорили про співчуття рідним, близьким, родинам тих, хто постраждав, загинув від чергової російської атаки. Да, це правда, і я, і команда «Розумної політики» до цього доєднується. Але я думаю, що нам треба так само висловити співчуття українському народу, який дивиться сьогодні український парламент. От по кількості людей, які сьогодні на своїх робочих місцях, і в принципі, про нашу роботу за цей тиждень.

Сьогоднішнє пленарне засідання – шість питань порядку денного, шість. Це так, на годинку в кращому випадку, якщо дуже затягувати. Можна піти по повній, можемо тоді вийти на цілий робочий день. Мені і бридко, і соромно, і незрозуміло чути виступи представників монобільшості, які нагадують, пам’ятаєте, того Галустяна, а хто ж це наробив? Розповідають, де ж Закон про демобілізацію? Так в комітеті вашому лежить, де керівник комітету представник монобільшості партії «Слуга народу», лежить з 24-го року, не пускаєте, не допускаєте його провести. Підняття зарплати військовим, де ж законопроєкт? Так ваша ж фракція – фракція «Слуги народу» заблокувала правку команди «Розумної політики», 48 правку в законопроєкті 8312 з 23-го року, де ми могли збільшити зарплати військовим на 30 тисяч і обмежити максимальні зарплати для чиновників на рівні десяти мінімалок. Ви це, до речі, в цьому законопроєкті бюджету намагалися запхати. Відпустіть нашу правку команди «Розумної політики», легше вам буде.

Наступне питання. Де ж зарплати вчителям? Так ми ж подавали ці правки в бюджет на 26-й рік, на 26-й рік. І, до речі, в монобільшості вистачало людей, які за це голосували. Я дякую всім, хто за це голосував. Але не пройшло, тому що ваш же Кабмін, ваш, прем’єрша ваша, міністри ваші позбивали ці правки. Так, чи ні? Так, вони їх позбивали. Де зарплати медикам? Там само, де і зарплати вчителям.

Наступне питання. А хто ж так наробив, що немає підняття пенсій для українців для одного із семи мільйонів? Так є наш законопроєкт, лежить в стінах парламенту. Так само ваші комітети, де, на жаль, монобільшість представляє більшість, і так само очолює ці комітети не дозволяє їх пропустити через свої комітети і випустити в зал. А на засіданні фракції не дозволяють прийняти ці рішення і випустити їх в зал вже для того, щоб вони голосувалися. А де відповідальність за те, що творить сьогодні ТЦК? Ви говорите про реформу ТЦК. Прийміть наші закони, які будуть їх карати кримінально, адміністративно і накладати штраф в 170 тисяч гривень. Людям стане легше. А їх на фронт треба відправити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, фракція «Батьківщина». Передає Соболєву. Будь ласка.

10:35:12

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, дійсно питання порядку денного є ключовим тим більше в тих умовах, коли у нас дуже обмежені можливості для голосувань. І саме тому, коли наші колеги вже третій тиждень піднімають питання про те, що нам треба негайно реформувати систему освіти в частині рішень, які були ухвалені і фактично заборонили освіту в 10-му, 11-му класі, коли наші учні, які проживають в невеликих населених пунктах, в селищах, селах, не мають можливості навчатися в ліцеях єдиних акредитованих закладах для отримання 10-го і 11-го класної освіти. Для нас це є необхідність, яку треба вирішити вже в цьому місяці.

Якщо ми це не визначимо, як ми собі уявляємо доставку дітей з невеликих населених пунктів в базові ліцеї. Це неможливо зробити ні за рік, ні за два, ні за три. Що робити нашим учням, які завершують освіту в 10-му, 11-му класі і фактично змушені будуть іти на вулицю, якщо ми негайно не ухвалимо відповідне рішення.

Друге питання порядку денного. Ми зараз повинні були б розглядати Закон про вимушених переселенців. Але подивіться підготовлений документ на друге читання. Це пустушка, яка не дає відповіді на жодне питання, яке дійсно хвилює вимушених переселенців.

Перше і ключове питання. Люди, які втратили житло до цього часу не можуть отримати житлові сертифікати, якщо на це немає волі всього багатоквартирного будинку. Скільки про це можна волати, це питання, яке вирішує Кабмін 600 Постановою.

Друге питання. Наші громадяни з липня місяця втратять права, які вони мають на нерухомість на тимчасово окупованій території. До цього часу ці громадяни розглядаються як колабораціоністи. Якщо вони оформлять це право власності, що їм робити? Мільйони громадян зараз знаходяться в умовах, коли вони змушені за величезні кошти орендувати собі житло, але вони не можуть реалізувати своє право на це.

Останнє. Ви знаєте, що ми до цього часу захищаємо права громадян Російської Федерації в разі, якщо власники, вони є на власність на території України разом з громадянами України. Ви не можете оформити житло, ви не можете оформити бізнес без згоди громадянина країни-агресора. І всі мовчать, роблять вигляд...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і завершальний виступ, Гришина Юлія Миколаївна, фракція «Слуга народу», будь ласка. Передає слово Лабі Михайлу Михайловичу. Я так розумію, що це буде завершальний виступ, шановні колеги.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

10:38:32

ЛАБА М.М.

Шановні колеги, складні геополітичні перемовини даються взнаки. Сьогодні по всій території України були нанесені важкі бомбардування і дуже великі пошкодження, і є загиблі, є поранені і це говорить про те, що війна складна, триває.

І непотрібно навіть забувати, якщо я скажу і для своєї Закарпатської області, адже сьогодні ми бачимо, що звичка війни вона стирає такі упереджені забезпечення і дії десь, якщо там раніше не прилітало, так би мовити. Але як показує вчорашня ситуація, з укриттями є питання, тому я би попросив керівництво області все ж таки і всіх можновладців передбачити ці речі по Регламенту, який давно вже прийнятий Кабінетом Міністрів і відповідними законами України.

З одних із таких болючих питань – це я би хотів зауважити і до міністра розвитку громад та територій, і міністра освіти. Що укриття, будівництво укриттів в Закарпатській області для навчальних закладів, для цивільного населення, актуальні. Тому, подаючи і розглядаючи проєкти через механізми DREAM і так далі, я би пропонував все ж таки ретельніше і швидше підходити до комплексних рішень і використання коштів. Адже я за кошти завжди намагаюсь донести всім рівням розпорядників державних коштів, що в період уже травня місяця ми не розпочали жодні проєкти реалізовувати соціально-економічного розвитку, в тому числі для захисту населення від бомбардувань.

Ще трошки за специфікою сьогоднішнього порядку денного, бачачи декілька законопроєктів про зміни до бюджету, хоча вони в першому читанні, хочу підтримати колег, які подали ці законопроєкти. Адже реально ми розуміємо, що 90 мільярдів і частина коштів, які надійдуть уже в червні, ми змушені будемо вносити зміни до Державного бюджету.

Тут уже, ще раз вчергове, на підставі вже багатьох своїх особистих депутатських звернень до Міністерства фінансів, до Прем'єр-міністерки України, прошу врахувати те, що народні депутати в бюджетному комітеті серйозно налаштовані про внесення додаткових рішень, які розв’яжуть соціально значущі питання, в тому числі пенсії для наших громадян, в тому числі забезпечення військових заробітними платами і базовою ставкою 30 тисяч гривень з нарахування, і не тільки індексація. Тобто ми про ці всі речі будемо в бюджетному процесі боротися, у змагальному процесі. Але будемо наполягати на тому, що ці вже норми 2022-го року це застарі норми і 20 тисяч це замало для наших військовослужбовців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час для виступів вичерпаний, ми завершили цей етап.

Шановні народні депутати, 12 травня 2026-го року Верховною Радою України відповідно до частини третьої статті 6, частини другої статті 34 Регламенту Верховної Ради, було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Голови Національного банку України Пишного Андрія Григоровича для надання інформації.

Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України до слова для виступу до 5 хвилин запрошується Голова Національного банку України Андрій Григорович Пишний. Будь ласка, Андрій Григорович.

10:42:25

ПИШНИЙ А.Г.

Добрий ранок, шановні народні депутати! Пане Голово, шановні народні депутати! По-перше, хочу подякувати за увагу до того питання щодо якого я сьогодні доповідатиму. Але дозвольте мені розпочати свій виступ словами співчуття рідним, які сьогодні втратили своїх близьких, і побажати якнайшвидшого одужання тим, хто був поранений під час нічної атаки.

По суті питання, яке мені було поставлено. Я хочу нагадати два слова буквально про контекст. 24 лютого 2022-го року Національний банк в той момент, коли небо нам усім впало на голову російськими ракетами, ввів доволі жорсткий пакет обмежень на рух капіталу. Фактично обіг валюти, а основне – її витік з України, було зупинено.

Звісно, ця ситуація дозволила нам втримати стабільність. Але вона має свою ціну і Національний банк одразу почав працювати над пакетом лібералізації відповідного пом’якшення валютних обмежень, які були застосовані.

За понад 4 роки війни Національний банк 80 разів вносив відповідні зміни в 18 постанову, якою було запроваджено відповідні зміни. Логіка цих змін була, в першу чергу, обумовлена тим, що лібералізація валютна повинна працювати на те, щоб дати українській економіці, українським підприємцям додаткові ресурси і можливості для відновлення.

В першу чергу ми реагували на запити уряду, також ми реагували на запити бізнес-асоціацій. Важливим питанням було питання обороноздатності. Той пакет щодо якого сьогодні я буду доповідати якраз обумовлений саме питаннями обороноздатності. Я зупинюся на нещодавньому пакеті, який є 80-ою зміною дещо детальніше і хочу звернути увагу на наступне. Національний банк в рамках цього пакету ухвалив 4 важливих рішення. Перше, спростив купівлю валюти оборонним підприємствам.

Друге. Збільшив можливість купівлі валюти та її переказу за кордон для військовослужбовців – нерезидентів, з метою залучення легіонерів до сил оборони, створив умови для реалізації урядової програми підтримки українців за кордоном. Спростив окремі умови купівлі для переказу валюти з метою залучення висококласних фахівців-нерезидентів до українських компаній.

Ці заходи ми активно комунікували, і вони знайшли відповідну підтримку після того, як ми ухвалили рішення були оприлюднені відповідні пресрелізи Європейської бізнес асоціації.

Колеги, з МВФ також визнали ці заходи доцільними, адже консультації з МВФ під час ухвалення рішень щодо валютних обмежень є обов’язковою умовою.

Тепер щодо самого пункту. Детальніше про останній пункт нещодавнього пакету. Про дозвіл виводити гроші з України без обмежень не йдеться. Ми не надали нерезидентам можливість безконтрольно переказувати гроші. Ми спростили умови купівлі та переказу валюти для нерезидентів, адже існуючі обмеження значно ускладнювали залучення висококваліфікованих фахівців-нерезидентів до українських компаній. Вони мають змогу переказувати лише ті кошти, які вони отримують, як заробітну плату чи прирівняні до них виплати, згідно із законодавством.

Ще раз підкреслюю, це пом’якшення стосується виключно нерезидентів – людей, які постійно проживають за кордоном і надають свої послуги українським компаніям. Йдеться не лише про наглядові ради банків, а й про керівництво інших компаній, в тому числі оборонної сфери. Ми дозволили українським компаніям здійснювати виплати на закордонні рахунки нерезидентів, які є членами наглядових рад, директорів виконавчого органу. Йдеться про виплати, нараховані з 1 травня 2026 року. Пом’якшення вирішило ключову проблему, складність залучення висококваліфікованих нерезидентів для українських компаній, в тому числі для перезавантаження наглядових рад державних підприємств, банків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Андрій Григорович.

Дякую.

Шановні колеги… Все, дякую, дякую, Андрій Григорович.

Шановні колеги, переходимо тепер до питань порядку денного я передаю далі Олександру Сергійовичу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

10:47:57

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо наше пленарне…Процедурні хвилини, відкриваємо процедурні хвилини. Будь ласка, Данило Олександрович Гетманцев. Далі – Дмитро Костюк, може хтось ще там дозріє.

Гетманцев – з процедури.

10:48:12

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Шановні колеги, ми з вами рік тому, рік тому прийняли Закон про фінансову інклюзію. Закон, який має забезпечити віддалені райони, прифронтові регіони банківськими послугами. Він набуває чинності відповідно через рік, тобто вже з наступного місяця. За нашою інформацією Національний банк, принагідно до заслуховування сьогодні керівника його, не зробив, не прийняв жодного підзаконного нормативного акту на виконання цього закону. На жаль, така ситуація з виконанням доручень Верховної Ради є непоодинокою.

Я прошу дати доручення Апарату Верховної Ради зібрати такі невиконання щодо Національного банку, Кабінету Міністрів і аби ми могли прийняти відповідні в тому числі кадрові висновки за результатами такої нероботи, бо мені здається, що наші посадовці, вони зайняті чимось іншим, а не своєю безпосередньою роботою, їм дуже-дуже важко. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую, Данило Олександрович.

Хотів би поінформувати, що така робота ведеться за ініціативою Голови Верховної Ради вже більше року, наскільки я пам’ятаю, збираються, є така ціла таблиця, це все систематизовано. І ми попросимо Апарат, ну, в робочому порядку, наприклад, розсилати раз на місяць депутатам по всім імейлам стан виконання всього, що в Перехідних положеннях різних законопроєктів визначено, ви абсолютно праві, там сотні доручень Кабміну, з яких, на жаль, десятки не виконані. Тому тут є над чим працювати.

Дмитро Костюк, будь ласка, з процедури.

10:49:53

КОСТЮК Д.С.

Доброго дня! Дмитро Костюк, Житомирщина. Сьогодні фактично останній день робочого тижня, коли Верховна Рада може приймати закони. За весь пленарний тиждень ми майже нічого не проголосували. А сьогодні в порядку денному не 30, не 20, але лише шість позицій. За що нам громадяни України платять зарплату? В мене є пропозиція, якщо Погоджувальна рада неефективна і не може скласти толковий порядок денний, то я вважаю справедливим, щоб не лише фракції і групи, але і позафракційні депутати мали своє представництво в Погоджувальній раді. Тоді, можливо, нарешті, Верховна Рада перестане ігнорувати важливі для людей законопроєкти.

Шановний віцеспікере, я вас прошу дайте роз’яснення чи можемо ми голосуванням більшості вирішити це питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую, пане Дмитре.

Я як позафракційний депутат абсолютно симпатизую вашій ідеї, думаю, Олена Костівна підтримає, як і будь-які позафракційні депутати, да. Збільшення прав позафракційних – це серйозна задача, є законопроєкти відповідні, вони внесені колегами. Думаю, регламентний комітет теж має свою думку з цього приводу. Ситуація непроста, дискутивна, будемо працювати.

Можемо далі працювати, да? Переходимо до першого питання порядку денного. Законопроєкт за реєстраційним номером 13264. Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому проєкту Закону України «Про внесення зміни до статті 43 Закону України «Про електронні комунікації» (за реєстраційним номером 13264 від 06.05 2025 року).

Шановні колеги, для доповіді запрошується від авторів народна депутатка України Мар'яна Володимирівна Безугла. Будь ласка.

10:51:41

БЕЗУГЛА М.В.

Шановні колеги, я не маю проти нічого, не маю нічого проти цього законопроєкту, але я прошу одну хвилинку уваги. Подивіться, ситуація як розгортається? Голосують законопроєкт в першому читанні. Ви знаєте, що якщо хоча би один депутат наполягає, то ми не можемо його голосувати в другому читанні. Це право кожного, так? Право кожного дати якісь пропозиції в законопроєкти. Відповідно я під час голосування, і це скрізь зафіксовано, наголосила, що маю бажання подати правки, ну, тобто я просто подала сигнал, щоб не голосувати цей законопроєкт в другому читанні. Його спікер наш шановний проігнорував і відповідно проголосували за основу і в цілому. Це пряме порушення Регламенту. Воно було розглянуто регламентним комітетом і регламентний комітет, як завжди практично він у нас робить, віддав просто на відкуп залу.

Проблема регламентного комітету: вони не роблять ніяких політичних висновків. Для чого нам регламентний комітет? Для чого нам тоді взагалі права? Чим ми тут займаємося взагалі? Чому один депутат може наполягати і при цьому, дивіться, часто дуже агресивно опозиція «збиває» потрібні законопроєкти, відповідно наголошуючи, що не можна голосувати їх зразу за основу і в цілому, а потім подають правки – законопроєкт блокується. А тут… Тобто у одних прав більше, у інших – ні?

Колеги, це прецедент про те, що ми всі маємо однакі права і їх треба дотримуватись, і кожен має дотримуватися, зокрема спікер парламенту. Будь ласка, зверніть увагу, і давайте захищати один одного.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергій Віталійович Кальченко.

10:53:46

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати України, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики, організації роботи Верховної Ради на своєму засіданні 23 березня цього року розглянув проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому проекту Закону «Про внесення зміни до статті 43 Закону України «Про електронні комунікації» (реєстраційний номер проєкту постанови 13264-П).

У підсумку розгляду цього питання наш комітет ухвалив висновок на цей проєкт постанови і прийняв рішення рекомендувати парламенту визначатися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цього проєкту постанови.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.

«Батьківщина», Кучеренко Олексій Юрійович.

10:54:50

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Кучеренко. Прошу передати слово пану Цимбалюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А кому передати? А, Михайло Михайлович Цимбалюк. Будь ласка.

10:54:59

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, сьогодні в порядку денному стоять надзвичайно важливі питання, які стосуються сектору безпеки і оборони. Є велика надія, що ми сьогодні їх проголосуємо, бо їх очікує велика кількість тих, від яких сьогодні залежить доля нашої держави і майбутньої перемоги. Через це є пропозиція голосувати, не тратити час, і справді перейти до дуже важливих законопроєктів. І я думаю, що в нас сьогодні буде, як модно казати головуючими, потенціал.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Слуга народу». Федієнко?

Олександр Сергійович Бакумов, будь ласка. Ні, Олександр Сергійович Бакумов спочатку, будь ласка. Ні? Вже Федієнко.

10:56:19

ФЕДІЄНКО О.П.

Давайте Бакумов передасть слово, все…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте Бакумов передасть, все по технології зробимо, по Регламенту.

10:56:38

БАКУМОВ О.С.

Шановні колеги, враховуючи, що Мар’яна Володимирівна виступила, я думаю, правильно передати слово Олександру Федієнку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федієнко. Спочатку дайте.

10:56:56

ФЕДІЄНКО О.П.

Шановні колеги, по-перше, що я хочу сказати, це висловити слова стурбованості з приводу того, що відбувається інколи в нашій пленарній залі. Чомусь, коли ми кажемо словами «давайте захищати один одного», ми забуваємо про те, що в першу чергу ми захищаємо як представники суспільства наше суспільство, а військовослужбовці, для яких ми з вами тут працюємо, захищають не тільки нас, а все суспільство. Інколи мені незрозуміло, чому настільки важливі закони, які йдуть для наших військових, для наших військовослужбовців, чомусь через незрозумілі для мене терміни, тим паче, що не маю нічого проти, блокуються блокуючими постановами. Що це? Це якийсь популізм, це привертання уваги до себе?

Шановні колеги, давайте все ж таки ми максимально зосередимось на тому, що ми в залі парламенту є представниками народу, що триває війна і що нам потрібно приймати важливі закони не тільки для громадян, а й для наших військовослужбовців, для наших військових. Ми багато тут кажемо про грошове забезпечення, ми багато тут кажемо про терміни служби, але чомусь блокуючі постанови, які з’являються і постійно щось блокують.

Я хочу нагадати про законопроєкт 12349 про Кіберсили. Я хочу звернутись до всіх фракцій, шановні колеги, він готовий, військові чекають. Давайте всі разом, всі фракції підтримаємо цей законопроєкт і внесемо його таки в порядок денний замість того, щоб чомусь його знову хтось блокує.

Дякую всім. Тиші.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка, «Європейська солідарність». Але перед тим репліка Безугла. Ні, не з трибуни, репліка з місця, з місця. Безугла, репліка з місця. Да, потім ви, да. А, Гончаренко. Хорошо.

Безугла, репліка.

10:59:13

БЕЗУГЛА М.В.

Дякую.

Прикро, що слово було передано для чергових маніпуляцій. Панове, щодо даного законопроєкту я наголосила, була порушена процедура Регламенту, це питання наших прав. І скажіть, будь ласка, чого досягли автори своїм нахрапом? Нічого. 2 місяці законопроєкт у них не підписується. Його б уже доопрацювали, удосконалили, зняли ризики і проголосували, можливо, в другому читанні. Нічого вони не досягли!

Коли йдуть маніпуляції про Кіберсили, то теж, що вони досягли? Пів року ми не маємо рішення тільки із-за того, що вони не хочуть зняти елементарних ризиків, а створюють якийсь розширений штаб під Сирським. Просто конкретно ще якісь генерали отримають собі пагони. Це нормально? Це не нормально. Я це не пропускаю, я вважаю, що це обов'язок моральний не пропускати схематози.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, «Європейська солідарність».

І запросіть депутатів до зали, вже скоро голосування.

11:00:21

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Давайте говорити про головне. Тільки що ще нещодавно не другій людині в державі, але не першій, але і не другій, напевно, Андрію Єрмаку дали запобіжний захід: СІЗО або 140 мільйонів застави. Андрію Єрмаку, до якого ви не знали, як достукатися, як до нього потрапити, як отримати від нього милість. Сьогодні ніхто не прийшов ні взяти його на поруки, ні підтримати його, ніхто! Так все завершується, запам’ятайте це. Так все завершується. І коли сьогодні всі його зливають, коли сьогодні ані пари з вуст від Президента України, просто запам’ятайте це. 140 мільйонів гривень, звичайно, він легко внесе.

Вчора на тимчасовій слідчій комісії, яку я очолюю, пан Штілерман, власник «Fire Point», свідчив, що Міндіч в серпні минулого року пропонував йому мільярд доларів за 50 відсотків «Fire Point». Мільярд доларів. В Міндіча – мільярд доларів. Проблема була – тільки не міг «білими» дати, а «чорними» не хотіли. Уявіть собі масштаби того, що відбувалось. А в цей час вони нищили своїх ворогів, як вони казали. Ми почули вчора імена тих ворогів, як вони наводили там порчу, «Вероніка-феншуй» мала працювати, в тому числі по мені, наводити там якусь порчу чи ще щось. Так я ж знаю, що не тільки «Вероніка-феншуй» працювала, Олег – це не я Офіс теж отримував відповідні вказівки, печерський «Вовк-феншуй», суддя отримував відповідні вказівки, і потім заводили проти мене кримінальну справу за державну зраду, до мене додому приходили прослуховувати, не знали, як знайти. Але нічого не вдалось, це все розсипалось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, фракція партії «Голос». І будемо голосувати.

11:02:38

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Законопроєкт про комунікації і один із прикладів довгої цікавої електронної комунікації ми почули з вами на судді по Андрію Єрмаку. Між «Веронікою-феншуй» і Андрієм Єрмаком. У мене питання, до речі, до колег з коаліції. А ви розумієте, коли до вас приходив Президент і в останню мить давав вам список тих людей, яких треба призначити на посади, то людина, яка визначала Прем’єр-міністра, Генпрокурора, міністра охорони здоров’я, – це був не Президент Зеленський і навіть не всесильний колись Андрій Єрмак, це була «Вероніка-феншуй», яка в нумерології і визначала ваше голосування останні п’ять років. Це так відбувається, коли віддаєш свій обов’язок народного депутата людям, які в цій країні мали б максимум керувати ларьком. Але стали, на жаль, головою Офісу Президента.

Шановні колеги, я не думаю, що зараз пляскі на костях людини, яку жоден з вас не прийшов навіть взяти на поруки, а та єдина невідома особа не прийшла просто на суд, мають якийсь сенс. Так само, я переконаний, що зараз хтось з тієї ж самої каси «общака» «Шефір і компанія» внесе відповідну заставу. Я просто хочу, щоб ви зробили висновок, що буває, коли керування країною зі своїх рук віддаєте якомусь ларьочнику. А він в свою чергу віддає це «Вероніці-феншуй». І задумались про достатньо просту математичну задачку. Якщо будиночка чотири, чому тільки три підозри?

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі фракції і групи виступили? З процедури. Дивіться, я можу дати одну хвилину «За майбутнє» бо ви не виступали. Можемо так.

Будь ласка, Яценко – одна хвилина і будемо голосувати.

11:04:51

ЯЦЕНКО А.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, я от перед цим виступав і пропоную викликати до цієї зали Командувача Сухопутних військ пана Шаповалова, який курує сьогодні роботу ТЦК. Офіційно вони підпорядковані йому. Скільки ще будуть вбивати людей в ТЦК, бити їх, відбирати телефони, брати людей навіть тих, хто має горб, там ампутацію кінцівок? Все одно їх ТЦК забирає. Тому всі бачать цей бєспрєдєл. Вчора казав про це пан Лубінець – Уповноважений з прав людини. Давайте ми все ж таки мати політичну волю і того, хто формально відповідає за це юридично, викличемо до цієї зали. Тобто я прошу після голосування цей закон поставити на голосування, мою пропозицію, викликати Шаповалова сюди до зали, щоб він прозвітував про роботу ТЦК, так званих.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ми зараз проголосуємо за постанову і далі поставлю ваше питання на голосування.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому Постанову за реєстраційним номером 13264-П. Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому проєкту Закону України «Про внесення зміни до статті 43 Закону України «Про електронні комунікації» (реєстраційний номер 13264 від 06.05.2025 року). Прошу голосувати.