Засідання 1 (продовження)

Опубліковано 12. 05. 2026

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

12 травня 2026 року, 11 година 30 хвилин

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

11:44:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні колеги, переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Відповідно до прийнятої нами Постанови про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах… Дякую. Дякую.

11:44:44

КОНДРАТЮК О.К.

Давайте Олександр Сергійовича привітаємо сьогодні дійсно з днем народження, побажаємо йому натхнення, наснаги, драйву, витерпіти всі наші непрості части, але впевнено рухатися вперед. Вітаємо, Олександр Сергійович!

11:44:55

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую, Олена Костівна. Дякую.

Для мене честь служити Першим заступником Голови Верховної Ради нашого історичного дев’ятого скликання Верховної Ради України.

Дякую вам всім за співпрацю.

Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошена перерва в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні колеги, інформую вас про результати конференції спікерів парламентів країн Європейського Союзу, яка на початку минулого тижня відбулась у Копенгагені за участі очолюваної Головою Верховної Ради України делегації. Цей масштабний міжнародний захід організований парламентом Данії з нагоди її головуванням в 2025 році в Європейському Союзі зібрав спікерів парламентів країн-членів ЄС і країн-кандидатів на вступ до ЄС. Відбулись десятки переговорів та зустрічей. Конференція підтвердила одностайну і потужну підтримку України європейським парламентським середовищем, яка була віддзеркалена у фінальному документі саміту. Ця підтримка стосується протидії російської агресії інтеграції України до Європейського Союзу. Також було ініційовано і започатковано новий формат консультацій між країнами-кандидатами на вступ до ЄС. Не менш вагомий став результат офіційного візиту Голови Верховної Ради України до Португальської Республіки, ця дружня країна підтвердила готовність і надалі надавати всебічну підтримку Україні. Важливою також стала домовленість про розширення взаємодії за посередництвом Португалії з португаломовним світом і парламентами відповідних країн.

Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває 13-й рік героїчної боротьби українського народу проти збройної агресії Російської Федерації, з них п’ятий рік в умовах повномасштабного вторгнення.

Цими днями ми також вшановували День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Україна зробила неоціненний внесок у перемогу над нацизмом, заплатила за неї надзвичайно високу ціну – мільйонами життів своїх громадян.

Російська агресія повернула світові те, що здавалось назавжди мало залишитись в минулому: руйнування міст і сіл, депортація, тотальний терор проти мирного населення, зневагу до міжнародного права людської гідності. Водночас ця агресивна війна нагадала нам просту істину – зло не зупиняється само, його зупиняють люди, які мають рішучість, мужність і силу чинити опір.

Сьогодні Україна бореться не лише за себе, Україна бореться за принципи, на яких тримається вільний світ, за повагу до людського життя, за силу права, а не право сили, за майбутнє, в якому жоден агресор не зможе безкарно руйнувати держави, нищити міста і забирати життя мирних людей.

Шановні колеги, схилімо голови перед світлою пам’яттю всіх, хто боровся і загинув у Другій світовій війні, всіх, хто віддав життя за суверенітет і незалежність України, а також мирних громадян, які загинули внаслідок нацистської і рашистської агресії. Прошу вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання).

Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп 3 хвилини для виступу. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи.

Гончаренко Олексій Олексійович, «Європейська солідарність».

11:50:55

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Прошу передати слово Петру Порошенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Олексійович Порошенко.

11:51:15

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний пане головуючий, я приєднуюсь до привітань Олексія і від імені нашої фракції вітаю з днем народження!

Тези мого виступу, на жаль, будуть не такі святкові. Весна прийшла – будемо саджати. Країна отримала відповідь на питання, хто такий загадковий Андрій, з чотирьох учасників кооперативу. Хто такий Міндіч знаємо, хто такий Чернишов знаємо, тепер знаємо хто такий Андрій. Бумеранг повернувся. Удар завдано не по конкретному фігуранту скандалу. Удар завдано по цілій династії, як символу цинізму, безкарності, збагачення на біді країни, яка воює.

І, друзі мої, найстрашніше в цій історії не суми грошей, найстрашніше – це час, який був обраний. І я це знаю на власному досвіді, коли у 2022-му, у 2023-му роках ми на фронт привозили тисячі дронів, їх не було в армії, а гроші були у цих покидьків. І саме тому сьогодні ми говоримо про це дуже чітко: це вирок, вирок системі!

Перше. Ми застерігаємо владу від атаки на незалежність антикорупційної інфраструктури. Я хочу кожному, хто тоді в липні місяці 2025-го року проголосував тут за знищення НАБУ, вас намагалися зробити співучасниками злочину. Нам вдалося це зупинити завдяки підтримці українського народу і «картонного майдану». Не спробуйте це повторити.

Друге. Ми наполягаємо на повному перезавантаженні ДБР як інструменту позасудової атаки на політичну систему держави. Хочу нагадати, що вона є складовою наших зобов’язань по європейській інтеграції в рамках пакета «Качка-Кос».

Третє. Після повідомлення про підозру екскерівнику Офісу Президента питання відставок учасників «плівок Міндіча» є питанням негайним і зараз. Хочу наголосити, кримінальна відповідальність попереду, політична відповідальність має бути зараз.

Я хочу наголосити, що після вчорашніх подій монобільшість влади знаходиться в глибокій кризі. Вибори зараз неможливі, треба об’єднатися навколо коаліції єдності. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Колтунович, «Платформа за життя і мир».

11:54:28

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний Олександр Сергійович, шановні колеги! Маємо старт нового пленарного тижня, черговий законодавчий тюнінг податкової сфери. Однак, є певні дискусійні норми, на які я б хотів звернути увагу. І головне, актуальність, і важливість, і нагальність сьогоднішнього дня, і кореляція його з тими викликами, які є.

В якій ми знаходимось ситуації? В економічній сфері, чи допоможуть нам ці податкові зміни? Ми маємо, і Держстат вже констатує, падіння ВВП в цьому році на пів відсотка. Маємо також падіння промислового виробництва на 1,1 відсотка, це на фоні низької бази порівняння. Але, що найгірше, який ключовий показник, який на сьогоднішній день найбільше обнуляє економічний потенціал України? Це, безумовно, від’ємне сальдо торгівельного балансу, яке за підсумками чотирьох місяців становить майже мінус 20 мільярдів доларів. Тобто ми вимили з нашої економіки мінус 20 мільярдів доларів на такому важливому питанні.

У нас, якщо ми подивимось, ми з захищаємо вітчизняного товаровиробника, у нас обсяги імпорту у 2,5 разу перевищують вітчизняний експорт. Ми кого підтримуємо зарубіжних товаровиробників, чи наших? Тому це важливе питання, якщо ми в такій динаміці будемо знаходитись, за підсумками року сальдо від’ємне торгівельного балансу буде вже мінус 60 мільярдів доларів або 30 відсотків ВВП. Це неприйнятні цифри і будь-який кредит, який ми будемо брати для фінанпокриття дефіциту бюджету, він буде нівелюватись і фактично повертатись назад іноземним товаровиробникам за рахунок імпорту. Тому підтримка вітчизняного товаровиробника і стимулювання власної виробничої бази і промислової політики в Україні буде якраз давати цей необхідний плюс, а не стимулювати чужий імпорт.

На що я ще хочу звернути увагу і другий важливий момент, на якому акцентує увагу наша фракція. Це, безумовно, питання по прискоренню інфляції та девальвації в Україні. Ми, якщо подивимось офіційні дані статистики, то інфляція за підсумками чотирьох місяців вже пришвидшилась до майже 5 відсотків, в річному вимірі майже 9 відсотків. Але найважливіший момент – це те, що на палива і мастила ми маємо плюс 28 відсотків зростання, майже на третину збільшились ці показники. Тому зменшення негативу, взагалі питання мінімізації негативних наслідків інфляції та девальвації матиме подальший позитивний сигнал для вітчизняної економіки і для кінцевих споживачів, що не вимиватиме кошти на ці ціни, а матиме та стимулюватиме додатковий плюс для вітчизняних внутрішніх споживачів товаровиробників.

І третє – найголовніше сьогоднішні голосування за так звані посилки і інше. Я хочу звернути увагу, що нам необхідно чітке фінансово-економічне обґрунтування для того, щоб показати реальні економічні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лариса Миколаївна Білозір, «Довіра».

11:57:44

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні українці, шановні колеги, шановні мажоритарники, які працюють на своїх округах і буквально нещодавно повернулися зі своїх округів. Я теж вчора була на окрузі і спілкувалася з учнями, з батьками, з вчителями і до мене продовжують надходити звернення від батьків із простим дуже тривожним питанням, чи зможуть їхні діти довчитися, учні дев’ятих – десятих класів продовжити навчання у своїх школах. Діти, батьки, вчителі стурбовані, стурбовані невизначеністю через затягування рішень на державному рівні. Чітко відповіді до сих пір немає. Але от сьогодні ми зустрічались з прем’єр-міністеркою, вона каже: та ми не проти, щоб завершили навчання діти 10-11 класи. Також наш міністр освіти каже: та ми не проти, ми не заперечуємо. Навіть голова комітету і колеги наші внесли законопроєкт, який дозволяє дітям продовжити навчання, не проти. Ми разом з вами внесли альтернативи, не проти. А в чому ж справа? – питає прем’єрка. А в тому, що закон розглядається на комітеті. І я сьогодні буду вас закликати і просити з процедури зобов’язати комітет завтра о 15:00 розглянути цей законопроєкт. Хоча сьогодні уряд це їм, розумієте, один день – внести зміни до постанови. Добре, якщо вони неспроможні, якщо Міністерство освіти неспроможне це зробити, немає волі, не хоче чи щось затягує, давайте ми це зробимо тут в залі. Перше, друге читання приймемо законопроєкт 15082-1 і дамо дітям нормально довчитися в своїх школах. Тому що сьогодні ми фактично їх виштовхуємо зі своїх сіл, зі своїх містечок, зі своїх міст. Діти вже сьогодні в кінці травня мають розуміти, де вони будуть навчатися. І батьків ставлять просто перед необхідністю, перед фактом змінювати навчальний заклад. І водночас ми бачимо як реалізується сама реформа старшої школи: скорочення ліцеїв більше, ніж в чотири рази без відповіді на базове питання: а як дитині добиратися 30-60 кілометрів до школи? Немає доріг, немає достатньої кількості автобусів, три тисячі автобусів не вистачає, немає водіїв, вони мобілізовані. До сих пір деякі в мене на окрузі діти на дистанційному навчанні, тому що немає водія. Немає належної безпеки, ми у війні.

Тому я вас дуже прошу, закликаю якнайшвидше розглянути і винести на голосування законопроєкти 15082 і 15082-1, і дати людям чітке системне рішення, щоб учні дев’ятих – десятих класів могли спокійно довчитися у своїх школах, бо сьогодні ми вирішуємо не долю шкіл, ми...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Сергій Рудик, «За майбутнє».

12:00:56

РУДИК С.Я.

Панове колеги, традиційно на початку пленарного тижня уважно переглянув порядок денний, подивіться і ви, хто не бачив. З десяти пунктів вісім стосуються вимог наших партнерів до України для збільшення нам фінансування. Перший законопроєкт про зміни до Податкового кодексу – вимога МВФ. Другий законопроєкт про посилки, сьогодні про нього знають практично всі – вимога МВФ. Третій законопроєкт про базову соціальну допомогу – теж МВФ. Наступний про вдосконалення функціонування індустріальних парків, Ukraine Facility і так далі, і так далі, і так далі. Тільки під такі законопроєкти Офіс Президента і керівники монобільшості збирають сьогодні в зал людей, бо мусять, бо це гроші, це податки. А уявіть собі на хвилинку, як би в перший пленарний день пленарного тижня 8 із 10 законопроєктів стосувались би сфери оборони, тільки на секундочку уявіть. Уявіть, що ми би зараз розглядали питання грошового забезпечення, про яке сьогодні не говорить тільки лінивий. Знаєте, яка мінімалка сьогодні у солдата – 20 тисяч 400 гривень, а все інше – це тільки ідеї. Уявіть собі на хвилиночку, щоби би було, як би ми зараз обговорювали питання про соціальний захист для військовослужбовців. Про нульове розмитнення, пам’ятаєте, початок широкомасштабної вторгнення, 2 місяці, стільки ролс-ройсів везли під цим, обіцяли військовим можливість ввезти хоча б одну маленьку машину і де воно? Про землю для учасників бойових дій, про комплектуючі і про спорядження. Законопроєкт про зміни до Податкового кодексу, який теоретично дасть нам від Міжнародного валютного фонду додаткових трохи гривень в кредит, на 20 відсотків збільшить, знаєте що, вартість спорядження, яке замовляється через оці платформи, які сьогодні ви чи ми плануємо оподаткувати.

Ми, товариство, говоримо про це вже не перший раз і я зокрема із цієї трибуни, але досить розмов. Ми мусимо на цьому пленарному тижні заслухати звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань оборони і слідчої теж, ми мусимо нарешті покласти крапку в питаннях, які сьогодні стають предметом обговорення всіх, крім парламенту.

Товариство, в нас ще є можливість на цьому тижні повернутись обличчям, а не спиною до армії, бо в противному випадку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушко. Сушко, «Слуга народу». Павле Миколайовичу.

12:04:11

СУШКО П.М.

Шановні колеги, дуже уважно послухайте. Майже щодня ми отримуємо жахливі повідомлення про трагічну загибель дітей через батьківський недогляд і бездіяльність посадових осіб. Кількість постраждалих дітей через насильство в родинах катастрофічно зростає. Лише за останні два тижні: Бровари (Київщина), 2-річного хлопчика знайдено мертвим в коробці у шафі з ознаками алкоголю в крові поруч з його п’яною матір’ю. Місцева служба у справах дітей знала про небезпеку для дитини, але не вилучила з небезпеки, і навіть не поставила на облік. Дитина загинула в результаті. Харків: 2-річного хлопчика знайдено на смітнику. Служба у справах дітей з метою покращення звітності під тиском заступниці Харківської обласної адміністрації Ковальської повертає дитину назад матері, яка веде асоціальний спосіб життя. Сусіди скаржаться, але поліцейські не реагують. Минулого тижня ця дитина загинула, випавши з вікна.

Чи могли б вижити ці діти, якби не бездіяльність тих, хто мав би їх захищати? Могли б, якби не шалений адміністративний тиск з боку відповідальних осіб за реформу. Дитячі смерті – це наслідок повного демонтажу системи захисту дітей, несвоєчасного або взагалі відсутнього вилучення з небезпечних сімей, відсутності дієвої альтернативи та повної бездіяльності чиновників на місцях. Дітей просто не ставлять на облік.

Звертаюсь до Офісу Генерального прокурора. Прошу провести аналіз повідомлень про небезпеку для дітей за кількістю звернень до поліції та соціальних служб і порівняти із реальною кількістю дітей, поставлених на облік. Ви будете вражені розбіжністю. Я прошу дати правову оцінку та притягнути до відповідальності тих, хто покращує собі статистику заради безпеки дітей. Дитина поза обліком в СЖО – це дитина, яку не бачить ані поліція, ані прокуратура. Також прошу дати правову оцінку на Київщині та Харківщині.

Я звертався до Прем'єр-міністра Свириденко під час «години запитань до Уряду» щодо негайної реакції. Але замість реакції – порожні заяви міністра Улютіна. Звертаюсь з вимогою негайно відновити систему захисту дітей. Принципи та реалізація дитячої політики та реформа деінституціалізації в Україні має бути переглянута. Окремо має бути переглянута співпраця з міжнародною організацією ЮНІСЕФ, яка впроваджує реформу, бо частина практик, які формуються під її впливом, суперечать інтересам дітей. Офіційний договір між ними, між урядом та ЮНІСЕФ, так і не укладено.

Доручити Міністерству фінансів провести аудит діяльності Координаційного центру з розвитку сімейних форм виховання та дати належну оцінку його керівниці, керівниці цього центру Ірині Туляковій, яка здійснює адміністративний тиск на місцях. Негайно припинити практику оцінки роботи чиновників за показниками, які призводять до невилучення дітей з небезпеки. Єдиним критерієм оцінки чиновників має бути ефективність виявлення дітей у небезпеці, своєчасне реагування та кількість врятованих дітей.

Дякую. Слава Україні!

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

12:07:11

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Будь ласка, Гнатенко, «Відновлення України». Будь ласка, Валерій Сергійович.

12:07:17

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги, сьогодні ми постійно чуємо одне й те саме, що в Україні мало людей і немає кому працювати. І на цьому фоні нам уже починають розповідати, що вихід – саме масове завезення трудових мігрантів в Україну, бо так найпростіше. Але це неправильно. Політика держави має бути спрямована не на заміну українців дешевою робочою силою, а на розвиток власного людського капіталу.

Давайте чесно поставимо собі запитання: а що зробили профільні міністерства і відомства для того, щоб підготувати власних фахівців? Чи багато хто бачив реальну державну програму, що пояснює людям, які професії сьогодні потрібні нашій країні? Чи, може, Державна служба зайнятості у співпраці з місцевими органами влади надсилає якісь буклети чи інші матеріали з переліком актуальних професій, які сьогодні потрібні для держави та містам. Це професії звичайні: професія кухаря, сантехніка, муляра, електрика, оператора та багато інших. Ні, нічого, на жаль, ми цього не бачимо.

У багатьох європейських країнах це працює як система. У Швейцарії, Німеччині люди постійно отримують інформацію про актуальні професії, про курси, про можливості навчання. Людині потрібно допомогти знайти себе на новому ринку праці. Треба об’єктивно сказати, що в Україні є люди, натомість нам не вистачає підготовлених спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Найпростіше пропонувати завезти дешеву робочу силу, але це не стратегія розвитку України, це шлях до того, що українці й далі їхатимуть за кордон, а власний ринок праці буде деградувати.

У нас є величезні внутрішні резерви. Це ветерани, які повернуться з фронту і потребуватимуть нових можливостей для праці та адаптації. Це ВПО, які втратили роботу, але мають досвід і знання. Це понад 6 мільйонів українців за кордоном, яких ми повинні мотивувати повернутися до себе додому. І це мільйони дорослих українців, які готові вчитися новому, якщо держава створить для цього нормальні умови.

Окремо хочу сказати про європейський напрямок. Ми підтримуємо курс України до ЄС, ми виконуємо необхідні реформи та прагнемо до європейських стандартів, але при цьому ми повинні зберегти державний суверенітет і право самостійно визначати свою політику. Ми маємо брати від Європи найкраще: стандарти, ефективність, сучасні підходи до освіти та ринку праці, але всі рішення повинні враховувати українські реалії та українські національні інтереси. Сильна Україна – це не країна дешевої робочої сили, це держава, яка розвиває власний людський капітал і саме в цьому наш ключ відновлення.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дивіться, у нас зараз виступ Сірко Юлії Леонідівни від фракції «Голос», після цього фракція «Батьківщина» і принесли одразу перерву з заміною на виступ, 6 хвилин, і через 9 хвилин ми будемо запрошувати нашу гостю. Я прошу врахувати це народних депутатів і запрошувати вже їх до зали.

А зараз Сірко Юлія Леонідівна. Після цього Юлія Володимирівна Тимошенко, поєднання 3 і 3 – 6 хвилин, і запрошуємо нашу гостю. Будь ласка… І запрошую народних депутатів.

Будь ласка, Юлія Леонідівна.

12:10:41

СІРКО Ю.Л.

Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, я буду, сподіваюся, коротко, оскільки у нас, дійсно, дуже важлива гостя, ми її будемо раді вітати.

Хотілось би сьогодні сказати про бюджет, який був зареєстрований в Верховній Раді, вірніше, зміни до бюджету 26-го року. Ми очікували, що ці зміни не тільки покажуть нам той щедрий кредит, який нам надають європейці, 90 мільярдів євро на наступні 2 роки, але також буде чітко зазначено, яким чином ми витрачаємо ці 90 мільярдів, щоби ми не проїдали на те, на що зазвичай витрачає останнім часом уряд, а інвестували це в нашу армію, в нашу оборону, в нашу безпеку.

На жаль, ні та реформа, яка була частково презентована Міністерством оборони щодо переходу на контракти, щодо збільшення грошового забезпечення хоча би окремим категоріям військовослужбовців, не відображено в цьому бюджеті, зате відображено 40 мільярдів вчергово в резервний фонд, яких... 40 мільярдів до цього, хочу наголосити, вже було проїдено за три місяці фактично. Тобто ті 40 мільярдів, які ми закладали на весь 2026 рік активно були з’їдені абсолютно популістичним програмами, кешбеками за три місяці. Тепер уряд прийшов з іншими 40 мільярдами, які теж закладають в резервний фонд, замість того, щоб ці 40 мільярдів витратити на збільшення грошового забезпечення. Хочу вам сказати, колеги, що це міф, що у нас немає грошей на підняття грошового забезпечення до 30 тисяч гривень. По наших розрахунках на цей рік потрібно всього-на-всього 75 мільярдів гривень для того, щоб підняти до 30 тисяч, на наступний рік 150 мільярдів гривень. Гривень! І це абсолютно підйомні суми, які можна виділити з тих 90 мільярдів, які пообіцяли і, сподіваюсь, надішлють нам європейці.

Крім того, під час збільшення грошового забезпечення можна оптимізувати і управління армією, і перехід на контракти, і мотивацію для тих, хто знаходиться на передовій, було би бажання. Але, на жаль, цього всього не відображено. Тому, на жаль, цей бюджет буде, я сподіваюся, доопрацьований і в тому вигляді, в якому він зареєстрований, не буде проголосований в цій залі до того моменту, поки військовим не піднімуть грошового забезпечення і до того моменту, коли уряд не буде ефективно розпоряджатися грошима.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і завершальний виступ Юлія Володимирівна Тимошенко – 3 хвилини виступ і 3 хвилини замість перерви із заміною на виступ. Шановні колеги, і через 6 хвилин ми почнемо запрошувати нашу гостю.

Будь ласка, Юлія Володимирівна, ваших 6 хвилин. А я запрошую народних депутатів.

12:13:42

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Чесно кажучи, нас докоряють, що ми така партія стара, традиційна, що ми вже багато років в парламенті. Я хочу вам сказати, да, ми багато років і в парламенті, і в політиці, але такого розвалу держави ми не бачили ніколи, такого фінансового, економічного провалу ми не бачили ніколи. Такого непрофесійного управління економікою і фінансами держави, ну, не можна було навіть уявити. Скажіть, будь ласка, коли останній раз ви перевіряли, які ціни в магазинах, на базарах на самі елементарні продукти харчування? Ви знаєте, що буквально кожен тиждень іде зростання на 10-15 відсотків. Ви розумієте, що внаслідок політики, яка ведеться сьогодні урядом і цією владою у нас 90 відсотків людей по суті знаходяться в системі геноциду. Скажіть, будь ласка, як при таких цінах, які вже вище ніж в Європі, на всі продукти харчування, на всі ліки, як сьогодні родини наших військових, які отримають 20 тисяч гривень в місяць можуть жити, виховувати дітей, годувати своїх дітей? Що ви робите з країною? Скажіть, будь ласка, а як на такі гроші, які сьогодні платять науковцям, освітянам, нашим медикам, можуть прожити вони і їх родини? Не можуть. Тому що те, що ви їм платите, вони сьогодні за тиждень витрачають, а далі їм немає за що жити. Повністю неконтрольовані ціни на все в Україні. Чому ви зробили таку політику, коли найнижчі доходи в Україні серед всіх вже країн світу, ми на останньому місці, і в той же час вищі ціни на продукти харчування, на ліки, ніж в Європі? Як ви можете так будувати життя людей?

І окремо хочу, щоб ви звернули увагу на те, як живуть наші пенсіонери. Ви розумієте, що майже з 11 мільйонів пенсіонерів 90 відсотків отримають менше мінімального прожиткового рівня в районі 3-4 тисячі гривень в місяць, а мінімальна пенсія, яку можна платити по закону, 7 тисяч 421 гривня. Скажіть, це не геноцид? Ви винищуєте українську націю, ви винищуєте український народ! І тому наша команда внесла законопроєкт про зміни до бюджету. Це законопроєкт, який дуже чітко показав всі ресурси, які можна використати в бюджеті і в першу чергу, куди їх використати – це на підвищення грошового забезпечення нашим військовим. Сором! Воююча країна – 20 тисяч гривень. А репресивна машина НАБУ і САП 200-300 тисяч гривень в місяць – заробітна плата. Чому ви так відноситесь до військових, до освітян, до медиків, до системи охорони здоров’я взагалі, до наших пенсіонерів? І зараз знову вносяться закони, які знову і знову б’ють по найбідніших людях, підвищення радикально податків на ці нещасні посилки. Совість де? Ви знаєте, що у нас з-за кордону найбільший обсяг посилок мінімальної вартості – це в армію, на фронт. Ви далі будете продовжувати обкладати це податком там, де родини поділені на дві частини, і там, де літнім людям, які залишились в Україні, з-за кордону відправляють мінімальну посилку. І ви сьогодні хочете проголосувати закон і обкласти ці мінімальні посилки, щоб вони навіть отримати їх не змогли, просто померли тут з голоду і від холоду. Мова про що йде?

І тому, що вимагає наша команда? Наша команда вимагає, перше, коли буде розглядатися Закон про зміни до бюджету, по-перше, правильно і чесно розподілити ті гроші, які дають наші європейські партнери, і в першу чергу на грошове утримання наших воїнів. 20 тисяч гривень – це вирок українській владі за те, що вони так відносяться до армії.

А друге, це забрати 174 мільярди гривень абсолютно незаконно, які перераховуються до Національного банку, корумповані гроші, і віддати армії, науковцям, освітянам, охороні здоров’я і пенсіонерам і припинити ліквідовувати український народ, припинити політику геноциду в Україні.

Якщо не буде це зроблено, ми будемо вже нарешті іти до людей. Тому що податки, які ви піднімаєте зараз на людей звичайних, на середній клас, на ФОПів, вони потім ідуть на будівництво отаких от кооперативів як «Династія». Вони ідуть на корупцію, вони ідуть на те, щоби годувати сьогодні мільярдерів, які заробляють на крові.

І тому тільки новий бюджет і правильний бюджет.

Слава Україні!

12:20:01

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що я хочу зробити дуже важливе оголошення. Будь ласка, займіть свої місця.

Шановні народні депутати України, сьогодні день народження у нашого колеги – Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Сергійовича Корнієнка! Давайте привітаємо Олександра Сергійовича! (Оплески)

Олександр Сергійович, міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових професійних і вагомих здобутків на благо України!

Шановні колеги, привітавши нашого іменинника, переходимо до наступного блоку нашого пленарного засідання і я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, займіть свої місця. Колеги, займіть свої місця!

Шановні народні депутати України, сьогодні маємо честь вітати високу гостю з Іспанії, яка прибула з візитом в Україну, демонструючи підтримку нашій державі в цей складний час.

У пленарному засіданні бере участь парламентська делегація Іспанії на чолі з Головою Конгресу депутатів Королівства Іспанії Франсіною Арменголь. Прошу привітати. (Оплески)

Ваша Високоповажносте вельмишановна колега, дорога Франсіна! Іспанія пройшла разом з нами значний шлях протягом всіх цих 4 років повномасштабної війни. Ми цінуємо всю політичну, військову, економічну і гуманітарну підтримку. Чітка позиція парламенту Іспанії стосовно підтримки територіальної цілісності та суверенітету України є надзвичайно важливою сьогодні. Тому що це ключовий момент, коли ми активно працюємо з партнерами задля закінчення війни і припинення Росією вбивств.

Ми також особливо цінуємо, що тема злочинів Росії проти українських дітей має в іспанському парламенті значний рівень уваги і не загубилася серед інших питань. Я переконаний, що за допомогою Іспанії ми зможемо посприяти реалізації однієї з найважливіших гарантій миру та безпеки для України та всієї Європи – членства нашої країни у Європейському Союзі.

Висловлюємо вдячність дружньому іспанському народові за надання допомоги нашим громадянам, які внаслідок російської війни проти України знайшли тимчасовий прихисток у Королівстві Іспанія. Щиро сподіваємося на продовження такої допомоги.

Шановні народні депутати, я маю честь і велику приємність запросити до трибуни Голову Конгресу депутатів Королівства Іспанії – Франсіну Арменголь. Пані Франсіно, запрошую. (Оплески)

12:23:20

ФРАНСІНА АРМЕНГОЛЬ. (Синхронний переклад)

Шановний Голово Верховної Ради, шановні депутати і депутатки, шановна делегація Іспанії, шановний український народе! Для мене велика честь виступити сьогодні перед цим парламентом – символом демократичного суверенітету України та законним вираженням волі народу, який вирішив мужньо і гідно захищати свою свободу від агресії. Це честь так само як величезна честь була прийняти пана Руслана Стефанчука – Голову Верховної Ради в Конгресі депутатів Іспанії, в колисці суверенітету іспанського народу.

Було величезним привілеєм почути його слова в нашій залі – місці, де відбуваються дебати і діалоги заради демократії, а також прийняти нещодавній візит Президента України Володимира Зеленського у березні.

Моя присутність тут сьогодні, де ми отримали.., а також членів Конгресу Іспанії, лише підтверджує нашу впевненість у чудових відносинах, які мають наші країни вже багато років. Це результат союзів, які виходять за рамки простого дипломатичного партнерства, це союзи, які є щирими відносинами.

Дозвольте мені почати з того, що від імені Конгресу та народу Іспанії ми висловлюємо вам нашу повагу, захоплення та солідарність з Україною. З огляду на звірства скоєні Росією стійкість та боротьба українського народу є вражаючими.

Підтримка України Іспанією є непохитною, а наші парламентські відносини є одними із стовпів цієї підтримки. Іспанія підтримувала Україну, безумовно, з самого початку цього конфлікту, який змінив нашу міжнародну реальність і який навіть сьогодні тримає Європу в напрузі, коли на її землі вирує війна. Не справедлива та жахлива війна, яка вже вступила в п’ятий рік і продовжує приносити біль і відчай.

Український народ пережив люту зиму, він пережив темряву, без газу, без опалення, зі зруйнованою енергетичною інфраструктурою, з нападами на житлові райони. Невпинні російські атаки та бомбардування не припиняються, вони призвели до втрати 70 відсотків електричних потужностей країни. Війна не припиняється, коли починає танути лід. Минулого тижня майже 30 людей загинули внаслідок російських атак у Запоріжжі, Краматорську, Дніпрі, Харкові. Жорстокість загарбника, яку ми ніколи не втомимося засуджувати, сягає неймовірних рівнів. Я хочу ще раз висловити наше глибоке обурення цими останніми не вибірковими атаками Росії на українські міста, які знову залишили тисячі мешканців без електроенергії.

Пан Стефанчук під час свого візиту в Іспанію в лютому нам детально описав той жах, якому піддається український народ. Він говорив про нагальну необхідність покращення захисту критичної інфраструктури, пов’язаної з енергетикою, опаленням та водопостачанням. Після весни та літа повернеться осінь і знову зима, і цивільному населенню потрібно забезпечити мінімальне житло. І також він розповідав про необхідність військової допомоги для зменшення кількості жертв та гарантії гідних умов життя. Ці вимоги є життєво важливими і іспанський Конгрес та уряд роблять все можливе, щоб пом’якшити цю жахливу ситуацію.

Я неодноразово висловлювала своє глибоке захоплення українським народом та його Збройними Силами. Ваша боротьба за свободу, суверенітет і незалежність є зразковими, а стійкість, яку ви продемонстрували протягом цих років лише зміцнює переконання решти Європи в тому, що ми маємо бути непохитною опорою для вас. Європейський Союз продовжує рішуче підтримувати Україну і Іспанія вітає схвалення кредиту в розмірі 90 мільярдів євро і двадцятого пакету санкцій. Єдність всередині ЄС має керувати нашими діями в найближчі місяці. Підтримка України не обмежується економічною сферою, майже 7 мільйонів переміщених осіб. Україна переживає жахливі страждання, яких зазнають цивільні люди, змушені покинути свої домівки, тут також важливо об’єднати зусилля.

Іспанія є четвертою країною з найбільшою українською діаспорою, яка перебуває під тимчасовим захистом ЄС. З початку конфлікту ми прийняли 265 тисяч українців, які користуються тимчасовим захистом у нашій країні. Ми повинні продовжувати робити все можливо, щоб полегшити складні умови, з якими щодня стикаються українці як всередині, так і за межами країни, і особливо найвразливіші верстви – дітей.

Іспанія – це частина міжнародної коаліції за повернення українських дітей і повністю віддана цій меті. Наша країна, нехай не залишиться жодних сумнів у цьому, продовжуватиме надавати регулярну підтримку Україні у всіх сферах, допомагатиме захищати їй свій суверенітет, незалежність, демократію та територіальну цілісність від російської агресії. Боротьба України не лише справедлива, але і має своє вирішальне значення для міжнародного порядку як в Європі, так і в усьому світі. І Іспанія, як і має бути, повністю підтримує кандидатуру України на вступ до ЄС. Перспектива вступу залишається найвідчутнішим знаком непохитної підтримки Союзом свободи, незалежності та суверенітету України. Сьогодні в стінах парламенту я закликаю Україну наполегливо працювати, щоб ця перспектива стала незворотною. З огляду на те, що Україна готова і відповідає умовам, потрібно якомога швидше відкривати переговорні кластери.

Міжнародна обстановка не може відволікати нас від того, що відбувається в Україні. Ми повинні продовжувати підносити свої голоси на міжнародній арені, щоб мобілізувати треті країни та заохочувати їх підтримувати переговори щодо припинення вогню та справедливого та тривалого миру відповідно до міжнародного права, і мир має бути справедливим, а не винагородою для агресора, оскільки кордони не можна змінювати силою і це має бути тривалим, а не просто паузою між двома війнами. І Україна повинна брати участь у кожному рішенні щодо свого майбутнього. Європа та Україна хочуть миру. Рішення щодо України не можуть бути прийняті без України, так само як не може бути дебатів щодо європейської безпеки без європейців.

Тому ми повинні підтвердити нашу непохитну відданість Статуту ООН та принципам незалежності, суверенітету та територіальної цілісності. Міжнародне право зараз перебуває під пильною увагою, а світовий порядок виявляє дедалі більші прогалини. Агресія проти України, я не втомлюся це повторювати, це не лише європейська проблема, це глобальна агресія, війна проти певних цінностей, проти встановленого порядку, який захищав права людини. Але ми не можемо вагатись у своїй відданості як демократичні держави, з боку Європи ми маємо гарантувати справедливість і солідарність, і працювати над досягненням миру. І вкрай важливо забезпечити відповідальність за цю війну. Росія має відповідати за свою агресію проти України.

Іспанія працює над тим, щоб Міжнародна комісія з розгляду претензій та Спеціальний трибунал за злочин агресії Росії проти України почали функціонувати якомога швидше. Захист України – це завжди захист демократії.

Український поет і письменник Сергій Жадан написав пісню для дітей-біженців у харківському метро, в якій є такі слова: «Хай буде тихо, хай місто накриє крилом, місто заступиться, місто поділиться теплом». Світ, який усе це бачив, посивів і постарів, але любов – це робота, і нам робити цю роботу щоденно.

Мир – це також робота, яку потрібно виконувати щодня. Прагнення до миру – це завдання, яке має пронизувати всі наші дії щодня. Європа сьогодні має відповісти більшою єдністю, рішучістю та більшою відданістю нашим цінностям, відданістю цьому миру, міжнародному праву та правам людини, тому відбудованому та спокійному місту, яке прихистить серце українського народу.

Дуже дякую. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу ще раз подякувати іспанській парламентській делегації на чолі з Головою Конгресу депутатів Королівства Іспанії Франсіною Арменголь за участь у пленарному засіданні Верховної Ради та за рішучу і беззаперечну підтримку України. Muchas gracias! (Оплески)

Шановні колеги, для розуміння, це був перший в історії візит спікера іспанського парламенту в Україну, тому це історична подія. І дякуємо пані президентці парламенту. (Оплески)

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

12:37:18

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Продовжуємо роботу. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Давайте проведемо сигнальне голосування для початку, згадаємо, як це.

Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої карти в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.

12:38:31

За-170

Проти – 7, утримались – 4. Понятно.

Переходимо до першого питання порядку денного – законопроєкт з реєстраційним номером 13435, проєкт Закону про оцінку майна. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Це перше читання. Прошу голосувати.

12:39:12

За-123

Артур Володимирович Герасимов готувався до цього 3 роки, цей час настав. Можете проявити себе. Отже, колеги, нагадую, що таке повна процедура, в яку ми щойно щодо цього законопроєкту з вами потрапили: доповідь до 10 хвилин, співдоповідь комітету… а, запитання доповідачу до 3 хвилин (по 1 хвилині на запитання і відповіді на них); співдоповідь головного комітету до 5 хвилин; запитання співдоповідачу, відповіді на них по 1 хвилині; виступи від фракцій і груп до 3 хвилин (8 фракцій і груп); виступи народних депутатів до 6 хвилин (по 3 хвилини кожному); заключне слово доповідача до 3 хвилин і співдоповідача до 3 хвилин; прийняття рішень до 1 хвилини. Все разом 58 хвилин.

Будь ласка, Герасимов з процедури.

12:40:19

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Олександр Сергійович, я з вами повністю погоджуюся, що… Ви зачитали правильно процедуру, єдине прохання, пропоную народним депутатам не 6 хвилин, а 9, бо я вважаю, все ж таки є позафракційні народні депутати, і вони тоді не отримають право виступу, тому що кожна фракція і група отримає вправо на виступ. Не 6, а 9 хвилин на виступи народних депутатів.

Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, в Регламенті як написано, ми так і працюємо, ви ж знаєте, ми тут не власні змінювати цей священний для кожного депутата текст.

Отже, Олексій Мовчан. Олексій Васильович, а ви від комітету теж, да? Супер. Тоді, будь ласка, на трибуну для доповіді запрошується і від авторів, і від комітету Олексій Васильович Мовчан. Загальний регламент до 16 хвилин, до 15 хвилин і потім питання до 6 хвилин. Будь ласка, Олексій Васильович.

12:41:17

МОВЧАН О.В.

Дякую дуже.

Велика честь виступати сьогодні по повній процедурі, але давайте, шановні колеги, сфокусуємося на роботі. Законопроєкт, який сьогодні розглядається, він насправді не про оцінювачів, він про довіру до економіки України. Сьогодні система оцінки в Україні фактично не працює, вона застаріла, фрагментована і в багатьох випадках використовується як інструмент для маніпуляцій і зловживань. Ви всі знаєте дуже багато випадків, коли один і той самий об’єкт можна оцінити як втричі дешевше від ринкової вартості, так і втричі дорожче, все залежить від того, як ви домовитесь із оцінювачем. Ми маємо ситуацію, коли стандарти оцінки не оновлювались з 2001 року, і вони не відповідають міжнародним підходам. Тобто це виключно національні правила гри, які вже давно застаріли. І це означає просту річ, що інвестор не довіряє оцінці активів в Україні.

Друге. Система оцінки нерухомості є роздвоєною, земля оцінюється окремо, будівлі окремо. Це не просто бюрократія, це викривлення вартості і додаткові витрати для бізнесу, тому що об’єкт, який стоїть на землі, – це є один об’єкт нерухомості, а не різні.

І третє – це фактична відсутність саморегулювання в професії. Організації оцінювачів, які сьогодні існують, вони слабкі, непрозорі і не виконують функцію контролю якості. Більше того, лише половина оцінювачів країни входить до будь-якої саморегулівної організації. Тобто вони покривають лише частково ринок, вони працюють відповідно до Закону «Про громадські об’єднання», тобто це фактично звичайні громадські організації, які називаються саморегулівними організаціями. І це далеко від реального регулювання, саморегулювання професії. І який результат ми маємо? За офіційними даними лише мізерна частка звітів про оцінку відповідає стандартам. І це не просто статистика, це сотні мільйонів гривень збитків для держави, громад і приватного, корпоративного бізнесу.

І що пропонує цей законопроєкт? Перше – повну імплементацію міжнародних і європейських стандартів в національне законодавство. Тобто ми нарешті говоримо з інвестором однією мовою.

Друге – це об’єднання оцінки нерухомості в єдину систему як цілісного об’єкту. Тобто так звана ліквідація фракційної оцінки.

І третє – це впровадження реального контролю якості, це рецензування звітів, відповідальність і їх реєстри.

Четверте – це створення Єдиної національної саморегулівної організації оцінювачів з прозорим управлінням і реальною відповідальністю, і делегуванням повноважень саморегулівним організаціям. Тобто ми по суті зробимо ту логіку, яка сьогодні вже існує у саморегулівної асоціації аудиторів, нотаріусів, арбітражних керуючих і інших. Тобто щоб професія була зрозумілою для людей, які в ній працюють.

П’яте – це реформа підготовки оцінювачів. Вона стає неформальною, професійною. Ну, зрозуміло, що треба забувати цю історію, коли сертифікат оцінювача можна купити просто за якісь там гроші. Вони мають реально проходити навчання, здавати тести, захищати і ліцензуватися. І це має контролювати як саморегулівна організація так і держава.

І дуже важливо, це реальна цифровізація всієї системи через реєстр, який дозволить бачити ринок в реальному часі і притягати до відповідальності за маніпуляції.

Колеги, це не технічний закон. Це закон про те, чи буде в Україні чесна ціна на активи, чи зможемо захистити державне і комунальне майно, гарантувати чесні податки до бюджету і справедливу оплату за майно приватних осіб, і чи прийде в Україну інвестор після війни, бо саме система оцінки важлива для оцінки збитків, для оцінки інвестицій. Бо без довіри до оцінки не працює ні приватизація, ні кредитування, ні інвестиції в приватний сектор. Тому законопроєкт, в першу чергу важливий для нашої європейської інтеграції, інтеграції в міжнародну організацію економічного співробітництва. Законопроєкт є частиною Ukraine Facility, більше того, макрофіну в Ukraine Facility, тобто під нього підв’язані значні кошти для нашого бюджету, а це і дороги, і сьогодні допомога цивільному населенню, і плани стійкості і багато чого іншого. Комітет на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати цей законопроєкт прийняти за основу із врахуванням 116 статті Регламенту.

Дякую за увагу. Шановні колеги, дуже прошу підтримати, дуже важлива реформа. Готовий відповісти на всі ваші запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання до доповідача і він же співдоповідач. Давайте 6 хвилин, тому це у нас буде фактично по 1 хвилині питання. Шість хвилин.

Олексій Васильович, лишайтесь на трибуні, вам будуть задавати питання зараз. Такий жанр є у нас.

Будь ласка, Максим Саврасов, «Європейська солідарність».

12:47:19

САВРАСОВ М.В.

Добрий день. Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко.

12:47:30

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Дякую. Питання оцінки майна, безумовно, важливе, але, безумовно, вся країна зараз обговорює «Династію», «Династію» Андрія R-2, R2-D2 і оце все. Тому питання, як цей закон вплине на оцінку майна, отриманого корупційним шляхом? Ми чуємо про те, що поки вся країна рила окопи, хтось рив фундаменти для елітних маєтків в Козині. Все це відбувалося прямо навіть в лютому-березні 2022 року. Тому, будь ласка, хочеться почути оцінку, в тому числі політичну, бо ви ж народний депутат, шановний колего. Тому хочеться почути, як ви відноситесь до всього того, що зараз чує вся держава і про що вся держава говорить. Дякую.

12:48:29

МОВЧАН О.В.

Дякую. Значить, законопроєкт насправді врегульовує питання оцінки, застосування процедур оцінки в судовій експертизі, тобто ми говоримо про те, що якщо в Україні діють міжнародні стандарти, то при оцінці, в тому числі в судовому процесі треба застосовувати ці міжнародні стандарти, а не якісь стандарти, які там, знаєте, якийсь державний орган чи саморегулівна організація собі придумала. Тому міжнародні європейські стандарти абсолютно для всіх, хто якимось чином долучений до процедур оцінки.

Ну і друге, важливе, я особисто вважаю, що кожен хто здійснює корупційні кримінальні злочини, має бути притягнутий до відповідальності відповідно до закону, наші антикорупційні органи роблять цю роботу на ура. І я вважаю, що це велике досягнення нашого з вами скликання і особливо монобільшості за те, що антикорупційні органи працюють ефективно.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ростислав Павленко, «Європейська солідарність».

12:49:33

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую і прошу передати слово Ірині Геращенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко.

ПАВЛЕНКО Р.М. Перепрошую, Ніні Южаніній. Перепрошую, Ніні Южаніній.

12:49:48

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я приймала участь…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.

ЮЖАНІНА Н.П. Я приймала участь нещодавно у круглому столі і зрозуміла, що якраз міжнародні стандарти оцінки не лякають фахівців цієї галузі, вони їх чекають. Також потребує, скоріше за все, врегулювання правового статусу цих працівників. Але переважна більшість з них виступає, там заперечує проти багатьох норм цього проєкту закону, багатьох.

Але в мене питання до вас конкретне. Скажіть, будь ласка, ви говорите, що зараз допустимі такі випадки коли звіти там занижені, відрізняються в цінах. А ким контролюються зараз звіти, хто робить рецензію на ці звіти, з якою метою ці звіти занижуються, в яких випадках і хто є відповідальним за контроль над звітами на сьогоднішній день?

12:50:49

МОВЧАН О.В.

Дуже хороше питання.

По-перше, звіти рецензуються Фондом державного майна у встановлених законодавством випадках, ну там наприклад для фінансової оцінки і деяких інших операцій, але стандартно вони рецензуються іншими оцінювачами.

І тому нам важливо зробити якісну саморегулівну організацію, тому що якщо зараз система, професійна система, фрагментована, то, знаєте, кажуть «свій до свого по своє». Тобто ти зрозумілому собі оцінювачу можеш попросити, щоб він рецензував тобі звіт і він скаже, що все окей, там справедлива вартість написана. Але це неадекватно. Тому має бути відповідальність і для тих хто занижує і для тих хто рецензує занижене. І для цього має працювати система саморегулівної організації.

І окремо хочу подякувати вам за реформу системи аудиторів і саморегулювання. Там ми якраз взяли вашу модель і застосували до системи оцінки, і саморегулювання оцінки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Європейська солідарність» – Ірина Фріз.

12:51:57

ФРІЗ І.В.

Прошу передати слово Володимиру Ар’єву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Ар’єв.

12:52:04

АР’ЄВ В.І.

Я не знаю за якими міжнародними стандартами оцінювати якість будівництва житлового кооперативу «Династія», в якому, ми бачимо, живуть Чернишов, Міндіч, Єрмак і поки що ще втаємничений Вова. Але якість будівництва була там дуже доброю, я сам особисто це бачив.

Але в мене інше питання про фокуси з оцінками майна, яке реалізується. От, наприклад, нещодавній кейс з Карпатнафтохімом, який був забраний у росіян і який був проданий менше, ніж за 1 мільйон доларів при оцінці, як мінімум, у 20 разів більше за попередніми даними експертів. От як бути при реалізації конфіскованих активів, щоб ми потім не дивилися на історії, коли хтось близький до «банди Міндіча», як у випадку з Карпатнафтохімом, купує активи, які коштують набагато дорожче.

Дякую.

12:53:10

МОВЧАН О.В.

Дякую. Я не глибоко в питанні Карпатнафтохіму. Але важливо сказати, що цей закон запроваджує відповідальність за заниження оцінки. Якщо те, що ви сказали, це факти, то там могли бути зловживання. Тобто держава могла недоотримати податок, як мінімум, а відповідні контрагенти могли недоотримати або не показати реальну вартість трансакцій і цього не має бути. Тобто це наш виключно український правовий хаос через те, що існують національні стандарти оцінки з 2001-го року, які розроблені.

Згадайте, у 2001-му році люди ходили ще з пейджерами. Як законодавство і підходи змінилися з того часу. Тому важливо, щоб ми зараз застосували найкращі практики світові і інтегрували це в національне законодавство для того, щоб подібних випадків не було. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час на запитання вичерпався, запишіться, будь ласка, на виступи від фракцій і груп до 3 хвилин. Це не обов'язково, нагадую, по бажанню.

Олексій Васильович, можете зайняти своє місце.

«Європейська солідарність», будь ласка, Павленко Ростислав.

12:54:41

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую. Прошу цього разу передати слово Степану Івановичу Кубіву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів, будь ласка, з місця, можна з трибуни.

Степан Іванович Кубів, з місця.

12:54:54

КУБІВ С.І.

Шановний пане головуючий, ми вперше побачили серйозність того питання, і ми його розглядаємо за довгий період по повній процедурі. Необхідність прийняття цього законопроєкту зумовлена великими обставинами, як комплекс системних проблем в сфері оцінки, про що говорив Олексій Васильович, починаючи від суто формальної базової підготовки кандидатів оціночної і завершення оцінкою майна. Оцінка майна на сьогодні проходить не в однозначній і в заниженій позиції, що тягне за собою корупційний аспект.

Обсяг цих проблем настільки є великий, що необхідно створити абсолютно нову інфраструктурну оцінку майна в Україні, яка стане основою для здійснення реальної, ефективної підприємницької діяльності в Україні до економічних трендів і не тільки, а до розвитку реально економіки України, особливо, в післявоєнний період.

Якщо говорити про проблеми і завдання, то ми маємо ще завдання і зобов'язання держави Україна перед Світовим банком, Міжнародним валютний фондом, міжнародними організаціями щодо приведення у відповідність даного законопроєкту.

Перше. Це треба змінити методологію оцінки майна. Вона сьогодні не змінювалась більше 20 років.

Друге. Оцінка нерухомості або ми говоримо про фракційну оцінку. Сьогодні існує роздвоєння оцінки нерухомості, це земельної ділянки і будівлі, яка розміщена на цій земельній ділянці.

Третє. Це оцінка в судовій експертизі. Це судові експертизи неоднозначність, нереальна оцінка, що тягне за собою додаткові правові ризики прийняття рішень. Фактична відсутність саморегулювання оцінювачів – це дуже важливий крок, який говорить про якість і навчання.

П’ята позиція. Це формальна підготовка оцінювачів повинна проходити на базі вищих навчальних закладів і спеціалізацій. Поділ на види оцінки і види вартості є нововведенням у чинному законі. І відповідно сьогодні законопроєкт впроваджує у чинне законодавство міжнародні стандарти, саморегулююча організація повинна бути ефективною, вона повинна оцінювати реальну проблематику і реальні проблеми, які нам потрібно в найближчий час буде вирішувати в розвитку економіки.

Фракція буде утриматися по даному законопроєкту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Батьківщина», Кабаченко.

12:58:00

КАБАЧЕНКО В.В.

Прошу надати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк, будь ласка.

12:58:14

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане головуючий, шановні колеги! Якщо говорити про мету цього законопроєкту, то насправді мета є благородна. Вона важлива, вона приводить у відповідність оцінювання майна до міжнародних стандартів, вводить електронний реєстр. Але, якщо брати про глибину і так, як виписаний цей законопроєкт, то там є дуже серйозні правові прогалини. Колега Степан Кубів говорив про судову експертизу, але якщо казати, коли сьогодні встановлюють збитки, які нанесла Російська Федерація, то як бути без судової експертизи, коли встановлюють суму збитків і це передбачено кодексами України? Як бути тут? Що тоді виходить, треба вносити зміни в діючі кодекси і судову експертизу виключати взагалі? Тепер, коли ми кажемо про інститут оцінювачів як їх будуть готувати? За скільки часу? У яких умовах? І де є гарантія, що ця інституція буде працювати, приватна, краще, ніж сьогодні працює державна судова експертиза?

Наступне, коли ми кажемо про законопроєкт оцінки майна, то, шановні колеги, там настільки вводяться нові терміни юридичні, яких немає в жодному діючому кодексу, і це входить в протиріччя з діючим законодавством. Ми вже не кажемо про те, що якщо ухвалювати цей законопроєкт, то насправді треба вносити зміни в уже діючі закони.

Наступні ризики, в цьому законопроєкті є надмірні повноваження Фонду держмайна, який одноосібно, діючи від імені держави, може: призначати оцінювача, вносити корективи і... тобто призначає, контролює і на завершальному етапі визначається з кінцевою вартістю. Резюмуючи фракція «Батьківщина» відзначає, що насправді ідея ухвалення законопроєкту була позитивна, але так, як він виписаний, це правовий нігілізм, це неприпустимо, що такі законопроєкти ухвалюють. Ми будемо голосувати проти і закликаємо всіх.

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Слуга народу», будь ласка, Олександр Сергійович Бакумов.

13:01:26

БАКУМОВ О.С.

Добрий день, шановний український народе, шановні колеги. Мій колега Олексій Мовчан наголошував на необхідності збереження державного і комунального майна, справедливу ринкову і об’єктивну оцінку такого майна, щоб аби український народ, аби територіальні громади всі не втрачали, не втрачали свою власність, те, що їм належить по праву. І тому відповідно фракція «Слуга народу» буде підтримувати зазначений законопроєкт. Але я б хотів би вас зараз проінформувати про те, як харківська місцева влада розбазарює комунальне майно, яке належить територіальній громаді, і що вона з цим зробить, і як вона з цим робить. Відповідно я вже говорив, що харків’яни, наші містяни, незламні харків’яни сплатили податки, комунальні послуги, а місцева влада зробила їх боржниками і зробила загрозу стійкості сьогодні місту Харкову. 31 мільярд боргів, це вже не бухгалтерія, це ризик для міста, борги за газ, борги за електроенергію, при цьому скрізь популізм, повністю тотальний популізм проведення незбалансованої, незрозумілої місцевої політики.

Шановні колеги, це закінчується хаотичними рішеннями. А якими рішеннями? Я вам пояснюю. На крайній позачерговій сесії Харківської міської ради вони заклали під кредит всі когенеративні газові установки, які передані місту для того, щоб утримувати енергостійкість, надали дозвіл для того, щоб закласти це майно під кредит в Укргазбанк, щодо якого Президент України Володимир Олександрович Зеленський звернувся до уряду, щоб він став, пішов під приватизацію, відповідно був проданий. То в мене питання до влади: ви кому вже продали ці когенеративні установки? Хто буде вже з них заробляти? На якій підставі ви дали і задля чого? Більше того, колеги, ви навіть не уявляєте, на що ці кредити будуть витрачені. Ці кредити будуть дані комунальним підприємствам для того, щоб Харків міг вивозити сміття з міста. Скажіть, будь ласка, чи, дійсно, це таке важливе, виважене рішення, коли ми говоримо, що ми закладаємо генеруючі, енергогенеруючі об’єкти, які належать харків’янам? Тому на сьогоднішній день, на превеликий жаль, ми бачимо хаотичні рішення замість системної стратегії. Немає жодного публічного плану виходу з боргової кризи в місті Харкові. І це все створює умови для того, щоб почати відповідний аудит Державною аудиторською службою, Рахунковою палатою і правоохоронними органами, для того щоб з’ясувати, а що взагалі відбувається.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція партії «Голос», Сірко Юлія Леонідівна.

13:04:37

СІРКО Ю.Л.

Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, законопроєкт, який ми розглядаємо, він, дійсно, наші зобов’язання перед міжнародними партнерами. Наше зобов’язання перед Європейським Союзом і асоціацією, виконанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом – це абсолютно правильно. Але є питання до того, як взагалі оцінка, чому на практиці оцінка майна в Україні де-факто не працює. Тому що є, з однієї сторони, двохтисячіметрові майнові комплекси, які коштують 5 тисяч гривень, оцінюються, чи мільйон гривень, і їх продають за таку невелику вартість; а, з іншої сторони, є будинки в сільських територіях, практично закинуті, на яких ніхто не живе, які абсолютно де-факто нічого не варті, але їх оцінка настільки висока, що люди не можуть оформити угоду купівлі-продажу, щоб просто передати це фактично як землю або по мінімальній вартості, тому що воно, дійсно, дуже часто не вартує нічого.

Тому оцінка майна, на жаль, в Україні вимагає серйозного-серйозного осмислення і фактично зміни підходу і методології. Бо та оцінка, яка є на даний момент, вона фактично не працююча ні для держави для збору податків, ні для людей, які вимушені платити за оцінку більше ніж вартість майна.

Тому закликаю цей законопроєкт все ж таки передивитися і в першому, і в другому читанні, і прийняти його з урахуванням нашої реальної ситуації в Україні. Крім того, давайте скажемо чесно, Фонд держмайна не завжди відкрито і транспарентно працює, що теж вимагає реформи, в тому числі і в самому Фонді держмайна. Тому, колеги, закон, мабуть, потрібний. Чи потрібен він зараз і чи не збільшить він вартість оцінки майна для нас, українців, і чи він не збільшить вартість купівлі/продажу майна, є великі питання і сумніви щодо цього.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Платформа за життя та мир», Григорій Миколайович Мамка.

13:07:18

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, дійсно питання щодо оцінки майна, оцінки інтелектуальних прав, оцінки всіх інших предметів, речей, послуг, які відбуваються на ринку, вони повинні бути внормовані. Але нормалізація таких речей не проходить згідно закону. Згідно закону ми даємо критерії, яким чином повинна вона проходити, а все інше базується на методологіях.

От зверніть увагу, оцінки бізнесу до цього часу не існує в Україні. Як ви рахуєте, це нормально чи ні? Це ненормально. Хочу звернути увагу також на інші критерії: інтелектуальне право яким чином оцінюється, інтелектуальні послуги. Але всі розслідування базуються тільки на тому, що відсутня методологія, і всі органи або всі замовники оцінок, вони використовують свої підходи, в разі хтось називає це корупцією, в разі хтось називає це якісь інші обставини, якусь користь або використання тих чи інших подій, оцінок. От зверніть увагу, якщо одні оцінюють як бізнес по методології, який приносить прибуток, це одна вартість, а хтось оцінює державними установами, в яких методології Мін’юст не запустив, не створив, не надав можливість, не підготовив експертів, спеціалістів, оцінюють саме майно, що саме є негенеруюче і оцінка вартості, вона катастрофічно різна.

Отак і народжуються ті обставини, ті кримінальні провадження, де не приймають відповідні рішення. Людям подобається, що тарифікація зовсім інша по оцінках. Але в рамках цього хочу звернути увагу, що якщо методології є, існують, то тут необхідно, крім оцінок, брати сам факт проведення експертиз, а саме хто порушує заборони, необхідно карати. Це почеркознавчі експертизи по копіях, це порушення, це з інтернету проведення фоноскопічних досліджень і в рамках цього оцінок.

Чому? Тому що якщо ми порушуємо право, проводимо помимо методології, то ми приносимо шкоду, а це знову шкода і та ж сама оцінка. Спектр великий в цих законопроєктах, необхідно все-таки визначати критерії по закону, але потім Мін’юсту все-таки давати завдання по «Перехідних положеннях», тому що самі вони не роблять, створювати методологію і розширяти можливості експертів і спеціалістів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Довіра», Вельможний, будь ласка.

13:10:32

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні колеги, давайте ухвалимо рішення про оцінку збитків майна людей, яке залишилося в окупації, яке було знищено з 2014 року через російські удари. Дайте людям можливість отримати компенсацію, щоб нарешті мати можливість розпочати нове життя не під постійним ризиком загинути, не під черговим російським обстрілом, а на мирній території України.

Державна політика з питань переселенців провалене протягом усіх 12 років від моменту початку війни. Лише одиниці змогли отримати компенсацію через війну, а на міжнародній арені ніхто не піднімає питання виплати громадянам відшкодування за втрачене житло. Я розумію, що в бюджеті немає коштів на компенсацію всім громадянам, але цей процес потрібно було починати ще 12 років тому. Тоді б значна частина українців, яка покинула власні домівки, гідно жила б на новому місці. А замість цього люди не можуть виживати, ціни на ліки захмарні, оренда житла космічна, все дорожчає з кожним днем. Як буде виживати пенсіонер, в якого виплата становить 3 тисячі гривень в місяць і збільшується на 100 гривень у рік? Ви можете уявити, що люди за ці кошти якось виживають? Припиніть знущатись над переселенцями. Українці мають право на гідне життя, а не на постійне виживання.

Я дякую всім, хто підтримує переселенців. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. І «Відновлення України». Будь ласка, Лукашев.

13:12:46

СЛАВИЦЬКА А.К.

Прошу передати слово Олександру Лукашеву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лукашев.

13:12:54

ЛУКАШЕВ О.А.

Шановні колеги, система оцінки майна часто працює в Україні ще застарілими підходами, що створює простір для різних трактувань конфліктів інтересів та численних зловживань. Це стосується як операцій з державним і комунальним майном, так і приватних угод. Саме тому український парламент має сформувати сучасні правила, які відповідатимуть міжнародним стандартам. Розглядуваний законопроєкт фактично модернізує всю систему професійної оцінки майна, він чітко визначає, хто може здійснювати таку діяльність, встановлює прозорі вимоги до оцінювачів та запроваджує сучасні підходи до визначення вартості активів. Документ передбачає застосування міжнародних стандартів оцінки майна, який використовується у провідних економіках світу. Це допоможе зробити український ринок більш зрозумілим і передбачуваним як для бізнесу так і для інвесторів. Особливої актуальності це набуває в контексті невпинного руху України до Європейського Союзу. Окремо врегульовується питання оцінки майна, яке було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій. Зрозумілі правила визначення вартості таких втрат є особливо важливими в умовах війни та подальшої відбудови української економіки.

Група «Відновлення України» підтримує даний законопроєкт.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи від фракцій і груп завершено. Зараз у нас шість хвилин виступи народних депутатів, до трьох хвилин кожному. Запишіться, будь ласка, на виступ, народні депутати.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

13:15:05

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, ну, насправді ми вже розпочали говорити про нікчемність реалізації прекрасної ідеї поновлення оцінки вартості, але знову підкреслюю, як це пропонується, воно насправді руйнує багато основ, які вже запроваджені в судочинстві, в експертизі судовій, в здійсненні оцінки, регулювання іншими законами. Тут є проблема. Конфлікт з системою правосуддя та процесуальним законодавством. Це найбільша проблема цього проєкту і головний недолік. Законопроєкт грубо втручається у сфери, що регулюються процесуальними кодексами та Законом «Про судову експертизу».

І справді в майбутньому в разі, якщо не дай бог, цей законопроєкт в такому вигляді буде ухвалений, у нас буде проблема як встановлювати шкоду від воєнних злочинів шляхом оцінки, бо насправді це прямо суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу, який для цих цілей вимагає саме проведення судової експертизи. Ну, взагалі підміна судової експертизи – це норма про визначення шкоди, це руйнація статусу судового експерта, також спроба прирівняти висновок експерта, а це вже процесуальний доказ, до звіту про оцінку, тобто комерційна послуга. Тепер система підготовки цих оцінювачів теж викликає певний сумнів. Через те також протягом всього проєкту закону відмічається термінологічна плутанина. У тексті безсистемно вживаються різні за правовим змістом терміни, наприклад, збитки, шкода, що створює неоднозначність та закладає підґрунтя до судових спорів.

Через те, шановні колеги, фракція «Батьківщина» після серйозної науково-юридичної експертизи пропонує повернути цей законопроєкт на доопрацювання авторам, зберегти позитивну річ адаптації вітчизняного законодавства до європейських стандартів у плані оцінки, а дальше допрацьовувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков.

13:18:21

РАЗУМКОВ Д.О.

Закон як там? Про оцінку, да. Так давайте поговоримо не про оцінку майна, а про оцінку політичної відповідальності. Скажіть мені, будь ласка, коли я і команда «Розумної політики», да і вся інша опозиція вимагали наприкінці минулого року, коли ви приймали бюджет на 2026 рік, підняти зарплати військовим, що розповідали? Це популізм, грошей на зарплати військовим немає. На Єдиний марафон є, на «Міндічгейт» є, на зарплати Кабміну є, на зарплати наглядовим радам є, а на військових немає. Так? В цьому залі це було? Ви ж за це голосували?

Наступне питання. А скажіть мені, будь ласка, коли ми говорили, давайте піднімемо виплати пенсіонерам, що розповідали? Грошей нема, а там 21 мільярд, грошей в бюджеті нема, тому ми нікому нічого не піднімемо.

Коли вимагали з 2024 року прийняти Закон про терміни служби, ну не вічні ті солдати, не вічні ті військові, вони теж хочуть жити, теж хочуть бачити рідних, близьких, додому повернутися. І історії про те, що повернуться додому коли переможуть Путіна – це клас. Але це ну, на жаль, не зовсім відповідає реаліям, які є сьогодні.

Всі казали, що це популізм і такого не буде до кінця війни. А сьогодні, коли Україну трясе від різних скандалів, я не буду навіть на них зупинятися, я думаю, що всі сьогодні і почитали, і подивилися, і ще будуть дивитися і читати, всі одразу згадали про військових.

Коли ми говорили, треба підняти зарплату і повернути 30-ку, ви що зробили? Ви її заблокували, заблокували Постановою з 2023 року, а зараз Президент сказав на 50 відсотків мінімальну зарплату будемо піднімати для військових.

Коли ми говорили, що треба підняти бойові виплати нашим захисникам, ви тут всі нили і розповідали, що немає грошей, зараз будуть піднімати на плюс 130 відсотків, до 400 тисяч гривень.

Так ці кошти були в бюджеті, ви просто їх не хотіли витрачати на армію, правда? Ну тоді скажіть, що це треба було відправити на «атомку» Галущенка, коли він два російських атомних блоки купував в Болгарії.

Коли ми говорили, що треба приймати терміни служби, розповідали, що ні, цього ніколи не відбудеться, нема ким міняти. Є ким міняти, бачите, зараз уже і Президент, і монобільшість говорять про те, що є класні ініціативи і закони, як це має бути проведено.

Так скажіть, будь ласка, для того, щоб влада хоч кудись рухалась, їй потрібні скандали, їй потрібні проблеми, лише тоді вона починає працювати, робити вигляд, що працює на людей, робити вигляд, що працює на Україну? Чи якщо все в них добре і всі закрили роти і сидять в цій державі мовчки, то вони і далі роблять те, що їм захочеться?

Тоді давайте зробимо так, щоб все ж таки парламент не виглядав смітником, в який приносять бюджет, який не має право на існування, і потім через пів року ми маємо його знову переглядати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, пропоную зайняти свої місця.

Олексій Васильович, заключне слово до 3 хвилин. Будь ласка.

Виконаємо повністю вже Регламент. Запросіть депутатів до зали.

13:21:48

МОВЧАН О.В.

Шановні колеги, дуже багато важливого було сказано про цей законопроєкт. Є ті, хто підтримують, є ті, хто мають запитання. Дивіться, це перше читання, до першого читання завжди можуть бути питання, до другого ми його добре опрацюємо. Ми проводили вже робочі групи разом з Ніною Южаніною у нашому комітеті для того, щоб всі зрозуміли, що там немає прихованих якихось сенсів, є дискусія про те, як правильно врегулювати. Реформу не робили з 2001-го року.

Шановні колеги, це наша з вами відповідальність зробити стандарти оцінки сучасними, європейськими і міжнародними. Важливо було сказано тут, що нам вони потрібні для оцінки збитків і це так само буде використовуватися в міжнародних судах, в міжнародному трибуналі для того, щоб пред’явити збитки Російській Федерації. Тому що там розуміють міжнародні стандарти, не українські національні стандарти 2001-го року, з усією повагою.

Шановні колеги, цей законопроєкт про дерегуляцію, про більше свободи для ринку, про міжнародні підходи, найкращі практики. І було сказано важливу тезу про негативний впливу Фонду державного майна на оцінку зараз, це правда. І ми цей впливу знижуємо цим законопроєктом, передаючи більше повноважень для саморегулівної організації, щоб люди, які працюють в спільноті, оцінювачів, професіонали могли домовитися про найкращі стандарти захисту репутації своєї професії, щоб жодні чиновники не створювали якихось там спеціальних умов, майданчиків і так далі для того, щоб зловживати впливом на сферу оцінки. Тому що це гроші нашого бюджету, наших приватних домогосподарств, місцевих бюджетів, це вартість активів в Україні.

Тому дуже прошу підтримати в першому читанні за 116 статтею Регламенту ми зможемо доопрацювати все, що могло не увійти в редакцію першого читання. У нас велика робоча група туди входить більше 50-ти людей. Тому запрошую всіх хто хоче і має пропозицію, щоб ми доопрацювали цей документ, зробили його якісним. Між іншим, до робочої групи входять представники Світового банку, Міністерства фінансів Сполучених Штатів і ми, знаєте, як це з коліс отримуємо зворотній зв'язок щодо того, як ці питання регулюються в Європейському Союзі і у світі.

Шановні колеги, дуже прошу підтримати цей законопроєкт в першому читанні, і ми його доопрацюємо до другого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Олексій Васильович, ви тут будете голосувати? Ви де голосувати будете? Тут будете голосувати? А картку треба вставити, щоб це відбулося, свою. Добре. Краще в надійному місці це робити перевіреному.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 законопроєкт за реєстраційним номером 13435 – проєкт Закону про оцінку майна.

Прошу голосувати.