Засідання 1 (продовження)

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

28 квітня 2026 року, 11 година 30 хвилин

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:38:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, народні депутати! Переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, минулого тижня, 23 квітня, Рада Європейського Союзу ухвалила два рішення, про які варто говорити прямо і без зайвих слів. Перше. ЄС остаточно затвердив Ukraine Support Loan 90 мільярдів євро кредитної підтримки на 2026-2027 роки. Шановні колеги, це не абстрактна цифра, це ресурс для стійкості наших державних фінансів і розвитку оборонно-промислових спроможностей. Того ж дня було ухвалено 20-й пакет санкцій проти держави-агресора.

Обидва рішення – це наслідок довіри, довіри до України, довіри до нашої здатності виконувати взяті на себе зобов’язання. І тут є пряме посилання на роботу цього залу у спільній заяві Президента України Володимира Зеленського, Президента Європейської ради Антоніу Кошти та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн окремо відзначено: нещодавнє ухвалення українським парламентом необхідного законодавства розблокувало подальше фінансування в рамках програми підтримки України. Це про нас із вами, шановні колеги.

Кілька днів тому я говорив телефоном з комісаркою ЄС з питань розширення Мартою Кос, вона сказала коротко і точно: український парламент блискуче демонструє здатність ухвалювати рішення, необхідні для просування на європейському шляху. І подякувала кожному парламентарю, кожному депутату, який підтримав євроінтеграційні закони минулого пленарного тижня. І це не ввічливість дипломатична, це оцінка нашої з вами роботи.

І ще один важливий сигнал. Посли країн Великої сімки запросили мене взяти участь у парламентському саміті спікерів Великої сімки, який цього року відбудеться в Парижі. І це запрошення не особисте, це визнання ролі Верховної Ради України як повноцінного гравця на міжнародній арені.

Шановні колеги, міжнародні партнери в нас вірять, вони це демонструють конкретно грошима, санкціями, запрошеннями до співпраці у найвищих форматах. І наше завдання залишатися єдиними, послідовними і робити свою роботу. Слава Україні!

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Дмитра Олександровича Нальотова, «Слуга народу». Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому міцного здоров'я, нових досягнень і здобутків на благо України. (Оплески)

 Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, Україна вже тринадцятий рік чинить опір збройній агресії Російської Федерації та п’ятий рік рішуче протистоїть повномасштабному вторгненню. Держава-агресор продовжує завдавати масованих ракетних і дронових ударів по мирних містах і селах України, зокрема по території Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Сумської, Чернігівської, Київської, Одеської та інших областей. На превеликий жаль, внаслідок цих атак є загиблі та постраждалі. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблих та бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим.

Цими днями ми також вшановуємо 40-ві роковини Чорнобильської катастрофи. 26 квітня 1986 року Україна опинилася в епіцентрі однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Ліквідатори аварії ціною власного життя і здоров’я зупинили подальше поширення її наслідків та захистили світ від масштабної ядерної небезпеки. Ми зберігаємо пам'ять про їхній подвиг і висловлюємо глибоку шану всім, хто брав участь у ліквідації наслідків катастрофи.

Шановні колеги, я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять полеглих захисників і захисниць України, ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, а також усіх мирних громадян і дітей, чиї життя були передчасно обірвані внаслідок Чорнобильської трагедії та російської агресії. Світла пам'ять загиблим. Честь і шана  всім, хто віддав життя за Україну.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, шановні народні депутати, 23 квітня 2026 року Центральна виборча комісія відповідно до положень законодавства зареєструвала народного депутата, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі,  Київець Олену Валеріївну, включеної до виборчого списку політичної партії «Слуга народу».

Відповідно до статті 79 Конституції України перед  вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Київець Олена Валеріївна. Будь ласка.

 

КИЇВЕЦЬ О.В. Добрий день, шановні колеги!

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язують усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Валеріївна, дякую вам.

Шановні колеги, відповідно до рішення Погоджувальної ради сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів представників  депутатських фракцій і груп. Тому прошу представників фракцій і груп записатись на виступ.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Артур Герасимов, «Європейська солідарність».  

 

11:47:30

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Ірині Володимирівні Геращенко.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ірина Геращенко, «Європейська солідарність». Будь ласка, пані Ірино. 

 

11:47:42

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні українці, наша країна входить у восьмий рік президентства Зеленського, і, на жаль, за ці роки ми не чули жодного звіту про безкінечні обіцянки. Навпаки, щодня новий і новий шквал обіцянок, хоча відповідальна політика вимагає і від Зеленського, і від парламенту звіту. Звіту перед суспільством, зустрічей із суспільством, чесної розмови з журналістами, а не тільки з дозволеними і тими, хто прийшли сито політичної цензури.

Вчора  відбулася вперше за сім років зустріч Погоджувальної ради, керівництва, лідерів парламентських груп і фракцій з керівництвом Офісу Президента. І, безумовно, комунікації дуже важливі, ми вітаємо цю зміну парадигми, коли налагоджуються хоч якісь комунікації між інститутами влади, між урядом і парламентом, повернення до підзвітності уряду через парламент… перед парламентом.

Але хочемо нагадати, що за мобілізацію, за, по суті, мирний процес, який сьогодні стоїть на паузі, конституційну відповідальність несе Президент України. І тому наша фракція наполягає на такій розмові серйозній з парламентом, яка має стосуватися в першу чергу українського плану досягнення миру. Тому що напередодні 1 січня країна чула, що на 99 відсотків готовий мирний план, а зараз нам говорять, що країна знову має готуватися до затяжної війни на 10 років. Правда, не уточнюють, хто буде воювати, притому що військовим ні на копійку не підняли військове забезпечення вже п’ять років, і ми наполягаємо на секвестрі бюджету. Ніхто не говорить про те, як буде відбуватися мобілізація, коли у нас придворні блогери Банкової, вони у нас всі, знаєте, мають бронь то на кладовищах, то там на якихось ютуб-каналах гробових теж. Все це треба припиняти і провести дуже серйозну зустріч і дуже серйозну розмову.

Друге. «Європейська солідарність», безумовно, вітає те, що Європейська комісія, Європейський Союз розблокували надання Україні критично для нас важливої допомоги на 90 мільярдів євро. Але хочемо зауважити, що всі сигнали Брюсселю йдуть про те, що наші партнери будуть вимагати від України дуже чіткого аналізу моніторингу, як будуть витрачатися ці кошти, реальної, а не фасадної боротьби з корупцією. І тому хочемо звернути увагу, що уряд у своїй антикорупційній стратегії загубив дуже багато важливих речей, зокрема і реформу ДБР. І ми наполягаємо, щоб євроінтеграція також була реальна, а не фейкова.

І от в цьому ключі так само ще ми хочемо згадати, що дивно, коли однією рукою нам дають кредит, а другою відновлюють транзит нафтопроводу «Дружба», який буде давати 7 мільярдів євро щороку Росії на продовження війни. І тому ми наполягаємо на тому, що парламент повинен проголосувати…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Павленку Юрію Олексійовичу, «Платформа за життя і мир». Будь ласка.

Передає Папієву Михайлу Миколайовичу.   

 

11:50:54

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Прошу передати слово Папієву Михайлу Миколайовичу.

 

11:51:02

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, які нас дивляться. Ви знаєте, сьогодні дуже приємна новина, яку і оголосив Голова Верховної Ради України у вступному слові, стосовно 90 мільярдів євро, які виділив Європейський Союз для України. Тобто фактично на сьогодні на два роки ми вже маємо чітку передбачувану картину в державному бюджеті України, це можливість оголосити громадянам України, що їм своєчасно будуть виплачуватись зарплати, пенсії, соціальні допомоги. Тобто це той пакет, який необхідний був Україні, і без цього кредиту була би біда. І треба тут однозначно сказати, і про це  говорять люди, бо я зустрічаюсь з ними, що це однозначно заслуга Президента України.

Я хотів би сьогодні поговорити про інтенсивність роботи органів державної влади відповідно до конституційних повноважень. І почнемо з гілок влади. Президент України. Подивився я робочі і офіційні візити за квітень поточного  року, і там однозначно видно: Президент України відвідав з  офіційними робочими візитами, відвідав Туреччину, Сирію, Нідерланди, Норвегію, Німеччину, Кіпр, Саудівську Аравію, Азербайджан. Шановні колеги, так  якщо  би з такою інтенсивністю хоча би на 10 відсотків працював уряд Свириденко, то ми би сьогодні мали, по-перше, законопроєкти у Верховній Раді України. Ми ж практично працюємо по 3, по 4 години не тому що Верховна Рада не хоче працювати, а тому що немає законопроєктів від уряду Свириденко. Що у нас робиться в економічній сфері, в соціальній сфері?  Абсолютно нічого. Для підвищення заробітних плат і пенсій… Да, Президент забезпечив сьогодні, що пенсії, зарплати будуть, але ж розмір їх не достатній, і треба підвищувати, і це має давати економіка України. А уряд в цьому плані не працює.

Да, цікаво займатись підвищенням тарифів на електроенергію. Підвищив сьогодні – увечері у тебе на холодному кошельку вже є ефект. Підвищення цін на нафтопродукти. Ну як може бути, працювати економіка України, коли у нас тариф для підприємств найвищий у Європі? Про що йде мова, шановні колеги?

І питання ще одне, соціальної справедливості. Є конституційна норма: всі громадяни рівні. Чому сьогодні в Конча-Заспі з артезіанської свердловини качається вода насосами, використовується електроенергія по 4 гривні 32 копійки, а в багатоповерхівках Троєщини постачають воду, де вхідна ціна на насосі 17 гривень, в чотири рази вища. Невже уряд не може сьогодні прийняти просте рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі «Слуга народу», Захарченко Володимир Васильович.

 

11:54:11

ЗАХАРЧЕНКО В.В.

Прошу передати слово Арсенію Пушкаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арсеній Пушкаренко.

 

11:54:22

ПУШКАРЕНКО А.М.

Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! 40-ві роковини Чорнобиля – це нагадування про одну з найчорніших сторінок не тільки нашої історії, але і історії людства. Найбільша техногенна катастрофа. І в ці дні, коли ми вшановуємо всіх жертв Чорнобиля, яких вже з нами немає, коли ми вшановуємо ліквідаторів, я думаю, кожний із вас звернув увагу, наскільки мало залишилося тих людей, які ліквідовували наслідки. Як в якийсь момент свого часу стало дуже мало, а потім і взагалі не стало, наших ветеранів Другої світової війни, так і сьогодні це відбувається з ліквідаторами. Люди, які 40 років тому не питали, не думали, не ховалися, а виконали свій обов’язок перед суспільством, перед державою.

Тому сьогодні наш обов’язок не тільки згадати, не тільки вшанувати, і в цьому сенсі ми з вами прийняли дві постанови, і про 40-річчя, і сьогодні відповідні заходи відбуваються, і звернулися щодо 40-річчя до всього світу ще раз нагадати про цю трагедію.

І, до речі, Генасамблея ООН прийняла відповідну резолюцію, що насідки Чорнобиля є далекосяжні і по сьогоднішній день. І Росія продовжує ядерний тероризм. Але і це вікно можливостей, 40 років – це той момент, коли ми з вами зобов’язані сьогодні, шановні колеги, прийняти рішення, які посилять і підтримають тих громадян, які або були ліквідаторами, або постраждалими.

Я хочу зазначити, що ми маємо певні вже рішення від Міністерства охорони здоров’я. Це безкоштовне зуболікування і зубопротезування з 1 січня цього року для ліквідаторів, першочерговий невідкладний прийом для ліквідаторів і постраждалих, чого не було всі ці роки. І ми очікуємо на наступні рішення від Міністерства охорони здоров’я.

Далі, я дякую Міненерго і Мінфіну за те, що ми досліджуємо всі 927 населених пунктів, які були забруднені і мають відповідний статус, і, власне, території повинні розвиватися, і повинні повертатися до життя.

Важливо, і ми очікуємо закон від Міністерства соціальної політики, і тимчасова спеціальна комісія парламенту напрацювала його за останній рік, я дякую вам за цей мандат, про те, що люди, які проживають на забруднених територіях, повинні мати пожиттєву підтримку в незалежності від статусу цих територій. Це про справедливість, адже люди дійсно на цих територіях постраждали.

І, звичайно, найближчим часом ми з колегами, я дякую членам ТСК з усіх фракцій і груп і всім колегам, які приєднувалися до нашої роботи  і підтримують цю законодавчу ініціативу,  ми виходимо з ініціативою про те, що ліквідатори повинні бути прирівняні і мати ті самі права і статус, як і наші захисники і захисниці. Це про справедливість. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Скороход Анна Костянтинівна, «Партія «За майбутнє».

 

11:57:43

СКОРОХОД А.К.

Трагедія відбулася нещодавно в Києві. Всі знають про голосіївського стрілка і про невинних людей, які постраждали в цій трагедії. І знову постає питання до того,  яке  моральне право поліція має відправляти відловлювати людей,  відправляти їх на фронт,  які  вони самі цей фронт не пройшли. І це стосується не лише поліції,  це стосується всіх правоохоронних органів.

Як говорять військові, у нас є дуже багато обмежено придатних і дуже багато осіб з інвалідністю, які можуть замінити правоохоронців на їх місцях. І якщо ми будемо говорити про підготовленість, хто, як не правоохоронці, якомога більше готові до війни на відміну від тих людей, яких вони допомагають відловлювати і відправляти на фронт. Вони як ніхто вміють вести бої у містах. А останній час у нас відбуваються бої саме в містах.

Тому абсолютно логічне питання постає у населення, у громадян України, а також у інших військових, які говорять: «Чого правоохоронці не воюють? Де вони? Чому вони не стоять поруч із нами?» Це питання і до бронювання, і до відстрочок, шановні колеги. У нас не може бути так, що одні живуть своє найкраще життя, а інші віддають своє життя для того, щоб його жили, своє найкраще, інші. Так не працює. Бронювання має бути отримано виключно після того, як людина пройшла фронт. І зараз не тільки про правоохоронні органи, а взагалі про підходи мобілізації в Україні. Ми маємо змінити це бачення, ми маємо змінити ці підходи, бо не можна людей знищувати, не можна вибивати націю. Мають бути ротації і конкретні строки служби для військовослужбовців.

Окреме питання зарплат. Подивіться, у нас той же самий поліцейський в тилу отримує більше ніж військовослужбовець. Чи нормально це? Скільки разів військові просили нас підвищити заробітні плати? Скільки разів ми зверталися до профільного міністерства з проханням переглянути мінімальну заробітну плату для військовослужбовців? Разом із тим, як може поліція зрозуміти, що таке фронт, що таке окопи, що таке пройти війну, якщо вони там не були? Тому не можна їх відправляти лише у прифронтову зону, вони мають пройти фронт.

Окремо хочу подякувати, незважаючи на вимогу деяких моїх колег звільнити міністра МВС, про те, що він був перший і один із перших був на місці трагедії, і дуже чітко і правильно відреагував на ті речі, які відбулися, не захищаючи своїх підлеглих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Ковальов Олександр Іванович, депутатська група «Відновлення України».

Передає слово, будь ласка.

 

12:00:54

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Цими днями минає 40 років від Чорнобильської катастрофи, трагедії, яка назавжди змінила весь світ. Ми не маємо права забути подвиг сотень тисяч людей, які тоді стали на захист всього світу. Вони діяли в умовах невідомості без належного захисту, але з абсолютним розумінням відповідальності. Сьогодні Україна знову живе в реальності загроз для енергетики, і символічно, що зараз ми змушені проводили так званий Енергетичний Рамштайн. Наші партнери анонсують додаткові 100 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики. Це важливий сигнал солідарності, але давайте говорити чесно, при дефіциті фонду у понад 800 мільйонів євро та загальній потребі більше ніж 5 мільярдів євро цього критично недостатньо.

Ми знову опинились в ситуації, коли питання енергетичної безпеки – це питання виживання. І тут є пряма історична паралель: тоді держава не була голова до катастрофи і сьогодні ми теж часто реагуємо на постфактум, а не працюємо на випередження. Але найболючіше – це те, що держава сьогодні ставиться до самих чорнобильців негідно. Попри всі закони і гарантії реальний рівень соціального захисту цих людей часто виглядає принизливо. Невірно нараховуються пенсії, затягуються виплати за рішенням судів, обмежується фінансування на лікування. Це не звичайна бюрократія, це просто ставлення держави. І виникає логічне питання: якщо держава так відноситься до людей, які врятували мільйони, то яке майбутнє чекає інші вразливі категорії, таких як внутрішньо переміщені особи, ветерани, родини загиблих?

Яскравий приклад – це діти ВПО. Хоча уряд спростив процедуру повернення виплат дітям-переселенцям після 22-го року, але водночас залишено поза увагою тих дітей, які стали переселенцями ще з 2014 року. А війна, нагадую, почалася не вчора, на Донеччині вона вже триває 12 років. Не можна допускати, щоб держава ділила дітей на правильних і неправильних переселенців. Одні чомусь мають право на підтримку, інші – ні. Це підриває довіру до державної політики в цілому. Наша позиція системна: усі діти-переселенці незалежно від року отримання статусу повинні мати рівні права та державну підтримку, бо мова йде не про цифри в бюджеті, мова йде про справедливість.

Загалом ми повинні зробити висновки з історії. Чорнобиль – це не лише про трагедію, це про відповідальність держави перед своїми громадянами, і якщо ми не змінимо підходи зараз, завтра ми помилки примножимо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка група «Довіра», Бакунець Павло Андрійович.

 

12:04:01

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, кажуть, війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та священники. І сьогодні ми чесно маємо відповісти чи допомагає наша освітня політика виграти цю страшну війну.

До мене щодня звертаються батьки і до моїх колег-мажоритарників з одним простим питанням: чи зможуть їхні діти, нинішні дев’ятикласники, десятикласники, продовжити навчання в своїх школах?

Відповіді немає, хоча рішення є, законопроєкти 15082 комітетський та наш альтернативний. Але вони досі не розглянуті і не винесені до Верховної Ради, бо МОН тільки день тому подало свої пропозиції до цих законопроєктів. Діти до сих пір і батьки залишаються в невизначеності.

Хочу повідомити батьків, МОН в своїх пропозиціях дозволяє довчитися у своїх школах дітям до 2027-2028 року, навіть якщо ті школи перепрофілюють. Але давайте чесно, місяць до завершення школи, діти вже мають визначитися, де вони будуть навчатися, і до сих пір законопроєкт не винесений в цю залу, батьки і діти не розуміють, де вони будуть навчатися. Людей фактично ставлять перед фактом і фактично виштовхують дітей з сільських шкіл.

Шановні депутати, Міністерство освіти своїми постановами переписує наші закони і видає за реальність те, що вони порушують в постановах: збільшують вимоги до ліцеїв, в 4 рази буде зменшена кількість ліцеїв. На сьогодні ми маємо ситуацію, що діти мають 30-60 кілометрів після цієї недолугої реформи добиратися до шкіл. Немає доріг, немає достатньо автобусів, немає водіїв, немає нормальної безпеки. І деколи вже немає водіїв, тому що МОН не спромоглося їх включити в ті категорії, які не підпадають під мобілізацію. Автобуси деколи є, а водіїв вже немає, не те що доріг.

Але ми пам’ятаємо, як недавно Президент України чітко сказав міністру освіти на Конгресі місцевих влад: «Спочатку дороги, автобуси і безпека, – цитую Президента, – і лише потім рішення про закриття шкіл». Але, схоже, міністр навіть Президента не хоче слухати, бо курс на скорочення шкіл тільки продовжується.

Шановні колеги, я хочу сказати дуже чітко, щонайменше у кожній громаді має бути ліцей, цього ми зараз не бачимо, бо інакше це не реформа, це звуження доступу до освіти і порушення конституційних прав наших дітей. І я закликаю якнайшвидше розглянути і винести на голосування законопроєкти 15082 і альтернативний, і дати людям чітке рішення, щоб діти 9-х і 10-х класів могли довчитися у своїх школах. Ми зараз вирішуємо не долю шкіл, ми вирішуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції «Голос» Железняк Ярослав Іванович. Будь ласка.

 

12:07:14

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні друзі, я вас всіх вітаю. Як виявилося, але вперше за довгий час український парламент зробив щось добре, і це щось добре ми всі разом з вами зробили, відправивши наш шановний або не шановний уряд погуляти зі своєю ідеєю про законопроєкти про ФОП. Тому що скільки нам розповідали, що і настане фінансова катастрофа, і не буде чим платити зарплату, не дай боже, тим самим держслужбовцям, і що без цього нам ні в якому разі не дадуть навіть цента грошей, але виявилося, що завдяки принциповій позиції українського парламенту і достатньо млявої, але тим не менше позиції уряду цей пункт спокійно відклали. І про це нам повідомив той же самий уряд, який переможно написав, що вони щось досягли, забувши, правда, згадати, що до цього так само героїчно в листопаді погодили цю ідею МВФ, в лютому місяці підписали разом з Президентом, а далі в квітні, як виявилось, вони героїчно перенесли цю норму.

Але я хочу з вами поговорити трохи про інше, про діру в державному бюджеті, яка справді є, яка була так само схвалена в бюджеті 2026 року, яка складає приблизно 400 мільярдів гривень, які ми маємо закрити для зарплат в тому числі військовим. Давайте послухаємо або згадаємо хоч одну геніальну економічну ідею від уряду, як закривати цю діру, окрім як взяти в борг чи підвищити податки. Чомусь уряд досі не помічає очевидного, коли під їх носом сім років працювала велика мережа, яка виводила гроші мільярдами. Вчора буквально накрили конвертаційний центр, де нам повідомили, що через нього пройшло 18 мільярдів. Через один. Таких центрів як мінімум 10. Давайте загадаємо про історію з контрабандою на митниці, де вже фотографії показують по… мільйони, які сидять на бек-офісах, і уряд досі нічого там не зробив.

Шановні колеги, перед нами справді є економічні виклики, перед нами точно є економічні проблеми і, так, перед нами майорить фінансова катастрофа. Просто її можна вирішувати розумно, закриваючи ті лазівки, де виводяться мільярди грошей, а можна нерозумно, і це найбільш культурний вираз, якщо б не говорити слово «по не тупому», як пропонує уряд, коли пропонує збільшити податки або відповідно щось заборонити. І я вдячний вашому відповідно залу і вашій позиції за те, що як і в ФОПах, так і в інших позиціях ми будемо відстоювати правильний вибір.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і завершальний виступ, буде фракція «Батьківщина». Але в мене ще заяви від двох фракцій з перервою на... із заміною на виступ, тому об’єднуємо до 6 хвилин.

 Сергій Володимирович, будь ласка.

 

12:10:27

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. А ми поговоримо зараз про результати реформи так званої антикорупційної системи.

Вчора національне агентство з... вибачте, НАБУ наше рідне зробило заяву у справі Тимошенко. Із чотирьох позицій, які заявило НАБУ в своїй заяві, три або брехливі, або маніпулятивні і не мають ніякого відношення до реальності.

По-перше, вони заявили, що Тимошенко нібито не знайомиться із матеріалами кримінального провадження. Шановним панам непрофесійним із НАБУ хочу зазначити, що для того, щоб знайомитися із матеріалами, не треба приходити до них. Адвокати мають копії матеріалів, з якими можна знайомитись.

Друге. Вони зазначили, що нібито...  всі пам’ятають, що обшук у справі Тимошенко проводився без ухвали суду. Вони зазначають, що Тимошенко була запрошена на засідання суду, яким постфактум легалізувався цей обшук. Це брехня, це неправда, ніхто не запрошував Тимошенко, і це є прямим порушенням судової практики Європейського суду з прав людини.

Третє. НАБУ заявило про те, що Тимошенко отримала доступ до всіх матеріалів кримінального провадження. Чергова брехня з боку НАБУ.  Тимошенко не отримала доступ до основного і єдиного так званого доказу в кримінальному провадженні, а саме: до запису розмови, яку саме їй інкримінують як нібито кримінальне порушення. Як тільки частини цього запису були опубліковані, Тимошенко заявила, що це скомпільований, зманіпульований запис. Після цього захист Тимошенко зробив низку експертиз, якими підтверджено маніпуляції з тими частинами, які були опубліковані.

Звичайно, що після оголошення завершення розслідування в цій справі ми очікували, що захист отримає доступ до цих матеріалів, як у будь-якому кримінальному провадженні, і зможе провести власні експертизи. Мало того, що керівництво Міністерства юстиції обдзвонює всі експертні установи з вимогами і криками не дати можливість провести експертизу захисту Тимошенко.

Мало того,  що керівництво НАБУ і САП робить це саме за нашою інформацією, так вони іще не передають захисту оригінал цього запису для того, щоб провести незалежну і об’єктивну експертизу цього запису. Ту експертизу, яку під час слідства зробило НАБУ і САП, вони зробили на російському софті за допомогою російського програмного комплексу тої самої компанії, яка обслуговує ФСБ Російської Федерації, Міністерство оборони Російської Федерації, Газпром і так далі.

Невже вони так бояться цього сфальшованого запису і передачі його захисту? Де тут рівність процесу, коли слідство може робити експертизи, а захист не може робити експертизи? Де тут можливість незалежної експертизи, якщо експертизу робить у нас інститут Бокаріуса в Харкові, який в 12-му році робив на замовлення уряду Януковича експертизи проти Тимошенко, спростовуючи абсолютно очевидні речі? Де тут змагальність процесу, якщо для того, щоб звинуватити Юлію Володимирівну, використовуються російські програмні продукти, які заборонені для використання в Україні?

Насправді ми вимагаємо дуже простих речей. Ми вимагаємо дотримання закону. Ми вимагаємо доступу захисту до всіх матеріалів, включаючи оригінал запису. А також ми вимагаємо незалежної міжнародної експертизи цих плівок в установі, яка має довіру, а не в тих інституціях, які ще за часів Януковича себе повністю скомпрометували.

Тому я ще раз кажу, у нас просте питання: чого боїться НАБУ? Чому НАБУ говорить суспільству очевидну брехню, неправду? Можливо, нам треба, бо всі кажуть, треба ліквідовувати НАБУ. Так давайте для початку їх перейменуємо. Давайте перейменуємо їх в національне агентство брехні України, в національне агентство брехні України.

До речі, це не перший випадок, коли вони говорять неправду. У нас на ТСК є інформація про те, що і в інших кримінальних провадженнях вони розповсюджують очевидно неправдиву інформацію, зокрема говорячи про те, що вони людину затримали при передачі грошей, а це не відповідає дійсності. Навіщо нам такі псевдо, псевдоантикорупційні органи, які замість того, щоб боротися з корупцією, розповсюджують  неправдиву інформацію, не виконують вимоги Кримінального процесуального кодексу, не виконують практику Європейського суду з прав людини, а лише їздять по європейських країнах і розповідають, які вони гарні?

Давайте подивимося на це чесно. Давайте подивимося на це справедливо. І давайте приймемо необхідні рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, надійшла заява ще від двох груп з перервою з заміною на виступ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович. Я правильно розумію?

Бакунець Павло Андрійович.

 

12:16:43

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні обранці! Ми тут для того, аби знову підняти питання цієї недолугої реформи, котра називається НУШ. Котра призведе до того, що переважна більшість дітей, особливо з сільських територій, особливо з незаможних сімей залишаться в наступних роках без можливості отримати повну середню освіту. Ось яка реформа станеться і ось який буде її результат.

Прошу.

 

12:17:26

САВЧУК О.В.

Треба дивитися реаліям в очі. Сьогодні реформа написана на папері, але реальність в часі війни інша. І навіть якщо нам розказують про великі мрії і про те, чого ми хочемо, то станом на сьогодні це все ж таки залишається не реальністю, а мрією.

Інфраструктури доріг немає, автобусів і профільних водіїв немає. Вчителів у школах, дай боже, нехай залишаються ті, що є, і слава їм, і подяка за те, що вони в цей час навчають. Тому що молодий вчитель, давайте констатуємо факти, він сьогодні ще до школи не йде, і ще треба дуже багато постаратися, щоб він туди пішов.

Що говорять батьки? Батьки б’ють у сполох. Всі кажуть: будь ласка, дайте нам… Ви говорите про нові стандарти, але нові стандарти не підкріплені ніякою реальністю і ніякими потребами. Фактично сьогодні вчитель заповнює велику кількість паперів, сам потребує підтримки, але натомість цієї підтримки він не отримує. Тому що стикається з викликами не тими, як сьогодні заспокоїти дитину в школі, як сьогодні вберегти її в великих стресових ситуаціях, а від того, як заповнювати нові папери, як змінювати статути і як міняти вивіски. Та зміна вивісок не дає основного, сенсу: вона не дає дітям якісну освіту.

І ми робимо сьогодні  велику прірву, ми робимо прірву між дітьми, які будуть жити в містах, і прірву між дітьми, які живуть у селах. Тому що більше 150 громад в Україні не будуть мати профільного ліцею. І ми фактично прирікаємо цих дітей не отримати освіту в старших класах, або покинути свої домівки, і з ними покинуть свої домівки їхні батьки, і відповідно ми ніколи не піднімемо з ніг наші села. Тому що, якщо закриються школи, то закриється… в майбутньому потрохи буде вимирати життя там і залишатися тільки літні люди. І якщо ми говоримо про розвиток фермерства і іншого виду бізнесу, то туди ніхто не прийде, тому що не буде молодих людей, які повернуться в село.

Що кажуть батьки? У Києві придумали, а в селах виживайте як хочете. Але, найважливіше, це відсутність діалогу Міністерства освіти з місцями. Жодні рекомендації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.

Переходимо тепер до оголошення депутатських запитів. Будь ласка, Олена Костівна.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

12:20:06

ГОЛОВУЮЧА. Добрий день, шановні колеги! Отже, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 41 депутатський запит. З них: до Президента України – 2, до органів Верховної Ради України – немає, до Кабінету Міністрів України – 26, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 10, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 3 депутатські запити.

Шановні народні депутати, оголошуються депутатські запити народних депутатів України.

Олександра Ткаченка до Голови Державної аудиторської служби України щодо надання правової оцінки діям посадовців Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у зв'язку з підозрою в неефективному використанні бюджетних коштів при проведенні ремонтних робіт в адміністративній будівлі.

Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно розпорядження бюджетними коштами протягом лютого-березня 2026 року.

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно діяльності Національного центру «Мала академія наук України».

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно заходів позашкільної освіти.

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно розпорядження нерухомим майном Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут».

Антона Яценка до виконувача обов’язків директора Національного центру «Мала академія наук України» щодо надання інформації та копій документів стосовно діяльності Національного центру «Мала академія наук України».

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно закупівлі мультимедійного обладнання (інтерактивних дошок та інтерактивних панелей) в рамках програми Ukraine Facility.

Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання копій протоколів сесій Уманської міської ради VIII скликання за 2026 рік.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо державного фінансування капітального ремонту дорожнього покриття у селі Велике  Вижницького району Чернівецької області.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів з державного бюджету України на капітальний ремонт приміщення та благоустрій території Костинецької  амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо державного фінансування будівництва багатофункціонального спортивного майданчика зі штучним покриттям на території Новобросковецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чернівецького району Чернівецької області.

Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо сприяння у захисті прав та законних інтересів іноземного інвестора.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо державного фінансування капітального ремонту дорожнього покриття сполученням Дубівці – Глиниця – Вашківці – Вижниця Вижницького району Чернівецької області.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо державного фінансування капітального ремонту дорожнього покриття у селі Бобівці Чернівецького району Чернівецької області.

Максима Заремського до начальника Чернівецької обласної військової адміністрації щодо належного облаштування укриття в опорному закладі «Дихтинецький ліцей» Путильської селищної ради.

Максима Заремського до Міністра освіти і науки України щодо державного фінансування будівництва багатофункціонального спортивного майданчика зі штучним покриттям на території Яблуницької гімназії Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно здобуття Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим освітньо-кваліфікаційного рівня за спеціальністю «бібліотечно-інформаційні системи» у Київському державному інституті культури.

Антона Яценка до виконувача обов’язків Президента Київського національного університету культури і мистецтв щодо надання інформації та копій документів стосовно здобуття Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим освітньо-кваліфікаційного рівня за спеціальністю «бібліотечно-інформаційні системи» у Київському державному інституті культури.

А можна трошки тихіше, шановні народні депутати.

Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення конституційних прав захисників України на належне пенсійне забезпечення та цифровізацію страхового стажу.

Антоніни Славицької до Міністра внутрішніх справ України, до тимчасового виконувача обов’язків Міністра юстиції України щодо забезпечення конституційних прав захисників України на належне пенсійне забезпечення та цифровізацію страхового стажу.

Антона Яценка до Голови Державної митної служби України щодо надання інформації та копій документів.

Антоніни Славицької до тимчасово виконуючого обов’язки Голови Державної прикордонної служби України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України щодо забезпечення конституційних прав захисників України на належне пенсійне забезпечення та цифровізацію страхового стажу.

Петра Павловського до Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра енергетики України щодо причин ненадання відповіді на депутатське звернення від 18.03.2026 року, надання інформації про загальний місячний та середньодобовий обсяг споживання палива на території України.

Петра Павловського до Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра енергетики України щодо причин ненадання відповіді на депутатське звернення від 20.03.2026 року, наявності затвердженого плану дій в опалювальний сезон 2026–2027 років на випадок повної або критичної втрати об’єктів теплової генерації відповідним населеним пунктом та забезпечення теплопостачання споживачів міста Києва в опалювальний сезон 2026–2027 років.

Петра Павловського до Міністра фінансів України щодо причин ненадання відповіді на депутатське звернення від 20.03.2026 року, надання інформації про вжиті з 22.01.2026 року заходи та їх результати з метою припинення діяльності в кожному адміністративному районі міста Харкова всіх, без виключень, місць продажу контрафактних тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо перегляду заробітної плати в залізничній галузі.

Олександра Качури до Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України щодо забезпечення залізничного сполучення в Сумській області.

Олександра Качури до Міністра молоді та спорту України щодо підтримки розвитку інклюзивного спорту в Сумській області.

Олександра Качури до Президента Приватного акціонерного товариства «Київстар» щодо забезпечення покриття мобільного зв’язку в Конотопському районі Сумської області.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо потреби у фінансуванні заходів із облаштування захисних споруд цивільного захисту Комунального некомерційного підприємства «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради Сумської області.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо необхідності реконструкції укриття у Глухівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 6 Глухівської міської ради.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо нагальної потреби облаштування модульних захисних споруд у Березівській сільській територіальній громаді Шосткинського району Сумської області.

Олександра Качури до Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій України щодо необхідності невідкладного відновлення дорожньої інфраструктури Березівської сільської територіальної громади Шосткинського району Сумської області.

Олександра Качури до Міністра оборони України щодо дотримання прав пораненого військовослужбовця.

Олександра Качури до Генерального прокурора щодо активізації розслідування кримінального провадження.

Павла Бакунця до Начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо порушення питання про присвоєння звання Герой України (посмертно) Луговому Олегу Андрійовичу.

Шановні народні депутати, це всі запити. Зараз ми переходимо до запитів до Президента України. Прошу зайняти всі свої місця, щоб мати можливість голосувати.  

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти місця, зараз будемо голосувати запити до Президента України. Будь ласка, колеги.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

12:30:25

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, в такому шумі я більше не буду читати ваші депутатські запити.

Готові голосувати? Переходимо до оголошення запитів народних депутатів України до Президента України.

Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Михайла Ананченка до Президента України щодо присвоєння Ноженку Максиму Миколайовичу звання Герой України (посмертно). Прошу голосувати.

 

12:31:28

За-260

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

 

12:31:51

За-268

Рішення прийнято.

Запит номер 2 до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Павла Бакунця до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) Луговому Олегу Андрійовичу.

 

12:32:29

За-268

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

 

12:32:52

За-268

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:33:06

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло.

Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, колеги.

 

12:33:37

За-254

Проти – 7, утрималися – 5. Дякую, колеги.

Перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду. Я нагадаю, що ми знаходимося у другому читанні, проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу (реєстраційний номер 12141).

У нас буде 5 хвилин Разумкова замість поправок, і одразу голосуємо після цього. (Шум у залі) Що? Ні, Мамка не по цьому. Будь ласка, Дмитро Олександрович. Мамка по іншому. Григорій Миколайович, ви ж по іншому, так? Дякую, дякую.

Будь ласка, Дмитро Олександрович.

 

12:34:21

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, арбітраж – це добре, міжнародний, але коли ми перетворюємося на країну іммігрантів, а не країну українців, то це вже кудись не туди їде.

Я хотів би, щоб ви подивилися останні новини. Ми вже завозимо масово представників інших держав для того, щоб вони працювали на наших заводах. А може, тоді по-інакшому підійти, давайте запросимо міністра оборони, Прем’єр-міністра, от РНБО в нас вже прийшло, хай, можливо, вони внесуть пропозиції як поміняти систему, щоб залучити іммігрантів до лав Збройних Сил України, а своїх повернути додому, щоб почали працювати на своїх підприємствах на свою державу, а не так як зробили.

Я думаю, що для багатьох, може, це секрет. Знаєте, скільки виїхало молоді 18-23, починаючи з серпня 25-го року, скільки тисяч: 2, 5, 15? 400 тисяч, 400 тисяч молодиків виїхали фактично за пів року. Оце ваші реформи. Це те, що робить уряд, на щастя, парламент хоч за це не голосував. Але це зробив уряд. То, може, є час поміняти цей уряд вже і фактично зробити так, щоб наша молодь поверталася і працювала на користь держави, а не на користь Польщі, Італії, Німеччини й інших країн? А скільки з ними виїхало дівчат. Чи ви не знаєте, що це так працює: що виїхав хлопець, за ним поїхала і дівчина? І це тоді не 400 тисяч, це 600-700 тисяч людей, які у віці 18-23 виїхали за кордон і ніколи не повернуться.

А давайте далі підемо. А до чого штовхає сьогоднішній уряд? А сьогоднішній уряд штовхає до того, щоб і інші українці виїхали, мабуть, щоб більше привезти з інших країн світу. Про що зараз мова? Кажуть: давайте знімемо з розшуку 1,6 мільйона громадян. А чому вони такі добрі? Тому що вони все рівно їх зловити зі своїм ТЦК не можуть і забрати 17 тисяч від них не можуть, тому вони вирішили піти «розумніше» (в лапках), вони вирішили скасувати розшук для 1,6 мільйона громадян, а всіх інших зняти з броні і відстрочки.

А хто буде завтра працювати? Що сказали? Лише оборонка. Добре, лише оборонка. А хто буде вчити ваших дітей, якщо ваші діти тут вчаться? Хто буде працювати в школах, в університетах, в коледжах, у дитячих садочках? Чи у вас черга стоїть з учителів, які мають прийти працювати в школу, – жінки або ті, кому за 60? Немає. А хто буде лікувати? Чи ви до Відня всі поїдете одержувати медичну допомогу? Хто буде лікувати вас, ваших дітей, ваших батьків? Тому що якщо знімати бронь і відстрочку, то для всіх же, і для лікарів так само.

Чи ви забули, як ви взимку сиділи в темряві? А що буде тоді з енергетиками? Вони ж не оборонка, вони ж дрони не роблять. Але після того, як нічого не було зроблено для того, щоб захистити об’єкти критичної інфраструктури, саме вони 24/7 під морозом, під обстрілами відновлювали повернення світла і тепла до ваших домівок, і до ваших в тому числі, в Харкові, в Одесі, в Києві, в Миколаєві, у Львові, у всіх містах нашої держави, тому що уряд нічого не зробив для того, щоб їх захистити.

А що у вас буде далі відбуватися з тими людьми, які сьогодні сидять на фронті по 300 діб на еспешці, 360 діб на еспешці. Я знаю, тут стомлені є дуже у Верховній Раді, спина болить, голова болить – так ідіть поміняйте хлопців. А поки будете іти, давайте паралельно приймемо закон про терміни служби, який всі обіцяють. Ти спілкуєшся коли з військовими на фронті, вони говорять одне: мотивація може бути фінансова і друга мотивація –  має бути забезпечення ротації, забезпечення термінів служби. Тому що сьогодні, вибачте, в тюрму піти набагато легше, аніж потрапити на фронт, на ті умови, які їм сьогодні пропонують: 20 тисяч 100 мінімальна зарплата.

Зараз почали говорити про 250 на нулі. Так ви ж розповідаєте, що грошей не було на армію, не було зарплат на армію. Та давайте тоді правду скажіть, що ті гроші йшли будь на що, окрім армії: на Єдиний марафон, на «відоси», на зарплати наглядовим радам, на зарплати Національному банку України, Кабінету Міністрів і всім іншим замість того, щоб допомагати людям. На пенсії немає, на військових немає, на зарплати вчителів немає, бюджет приймають – сміття, яке зараз треба переглядати, тому що ні на що не вистачає грошей. ФОПів хотіли знищити, тут треба віддати належне всім депутатам, в тому числі і представникам монобільшості, яким вистачило розуму і совісті не голосувати за ту ганьбу, яка була підписана Кабміном, і не знищувати українських ФОПів. Але якщо ви думаєте, що це завершилось, то ви помиляєтесь, вони знову з цим прийдуть і будуть знову нахиляти парламент. Давайте станемо парламентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, і зараз ми голосуємо за цей проєкт закону. Будь ласка, шановні колеги, я прошу зайняти свої місця. Колеги, я прошу зайняти свої місця і зараз ми голосуємо за цей проєкт закону.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу (реєстраційний номер 12141).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:40:31

За-291

Рішення прийнято.

Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги.

Наступне, шановні колеги. 15197. Шановні народні депутати, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно з пунктом 31 частини першої статті 85, пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, статтею 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону (реєстраційний номер 15197) про затвердження Указу Президента України про продовження строку дії воєнного стану. Відповідні матеріали вам було надано.

Відповідно до статті 189 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається Верховною Радою без голосування щодо включення його до порядку денного за процедурою першого читання та прийняття закону в цілому. Тому я ставлю на голосування пропозицію про обговорення проєкту за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:41:47

За-255

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді надається Секретарю Ради національної безпеки і оборони України Рустему Енверовичу Умєрову. Рустеме Енверовичу, до 2 хвилин, будь ласка.

 

 12:42:04

УМЄРОВ Р.Е.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, враховуючи продовження тривалої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, Радою нацбезпеки і оборони України розглянуто пропозицію щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні на 90 діб. Внесення згаданої пропозиції обумовлено тим, що останнє продовження воєнного стану в Україні, визначене Указом Президента України від 12 січня 26-го року № 40, строк якого закінчується 3 травня 26-го року. За результатами розгляду пропозицій Ради видано Указ Президента України, яким передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Реалізації Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» сприятиме вжиттю  адекватних заходів протидії збройній агресії, забезпечення незалежності України, її суверенітету та територіальної цілісності, і передбачає продовження наданих відповідним органам держвлади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відсічі збройної агресії.

Прошу розглянути та прийняти за основу і в цілому проєкт Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, до слова для співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Михайлович Завітневич, будь ласка.

 

12:43:38

ЗАВІТНЕВИЧ О.М.

Шановна президія, шановні колеги! Відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 27 квітня 2026 року розглянув проєкт Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (реєстраційний номер 15197), поданий Президентом України.

Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроєкт (реєстраційний номер 15197) за основу і в цілому як закон, затвердивши рішення Президента України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу представників депутатських фракцій і груп записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка, слово надається Задорожному Андрію Вікторовичу, «Слуга народу».

 

12:44:53

ЗАДОРОЖНИЙ А.В.

Шановний головуючий, прошу передати слово Федору Веніславському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович Веніславський, будь ласка.

 

12:45:05

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні громадяни України! Сьогодні ми з вами як народні депутати 19-й раз будемо затверджувати Указ Президента про введення правового режиму воєнного стану. Це процедура, яка передбачена Конституцією України, і вона має чітку мету.

Мета наша незмінна з 24 лютого 2022 року. Мета: протистояння терористичній агресивній війні, яку веде Росія проти української держави, проти української державності і проти українських людей. Тому що мета, яку було заявлено Російською Федерацією, вона залишається незмінною: це знищення України, як суверенної незалежної держави. І все, що робить Російська Федерація, має саме досягнення цієї мети.

Тому, безперечно, ми з вами маємо підтримати цей указ Президента і законом затвердити правовий режим воєнного стану ще на 19 днів… на 90 днів, тому що 3 травня цього року, на кінці цього тижня, збігає строк  дії попереднього указу, який був затверджений нашим законом.

Ми маємо продемонструвати, що Росія точно не досягне тих цілей і задач, які вона перед собою ставить. Українська державність була, є і буде! Українські громадяни дають гідну відсіч агресору. І саме завдяки тому, що наші складові сектору безпеки і оборони переводять нашу війну в технологічну  площину, площину, де ми застосовуємо максимальну кількість інноваційних методів відбиття тих терористичних атак, які Росія застосовує, ми стоїмо і ми вистоїмо. Тому закликаю всіх одноголосно проголосувати за  затвердження Указу  Президента про введення правового режиму воєнного стану.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Сірко Юлія Леонідівна. Я так розумію, передає Роману. Так? Будь ласка, Костенко Роман.                   

 

12:47:14

КОСТЕНКО Р.В.

Шановні українці, шановний пане Голово, шановні колеги! Сьогодні Рада вкотре голосує за продовження воєнного стану, і багато хто вже звик до цього. І складається враження, що для частини політиків воєнний стан уже став формальністю, а відчуття реальності великої війни поступово притуплюється. І все частіше зараз чутно розмови про вибори, про перемовини, про рейтинги, а  все рідше про головне, про те, яка у нас зараз стратегія під час війни і який план закінчення її на українських умовах.

Саме тому я хотів би запросити Президента України Володимира Зеленського на розмову з народними депутатами, на закриту розмову, тут, у Верховній Раді, або в іншому безпечному форматі, щоб ми зрозуміли реальну стратегію наших дій. Потрібно чесно обговорити, який у нас план закінчення війни і куди ми далі йдемо і ведемо нашу країну. Бо зараз виходить так, що одні воюють, одні перемовляються, а інші просто живуть в такому простому політичному процесі. Вся держава під час великої війни має рухатися в одному напряму. Нам потрібна консолідована позиція усіх гілок влади, армії, суспільства навколо однієї єдиної стратегії. І головне питання – яка ця стратегія. Тому, користуючись можливістю, я запрошую Президента України поговорити про це, тому що питань дуже багато.

Дякую. І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція «Батьківщина».

 

12:49:20

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане Голово, президія, шановний пане Секретар РНБО, колеги! Коли ми кажемо про продовження воєнного стану, то це проблема не тільки яка стосується депутатів Верховної Ради і українського народу, це також стосується ще однієї гілки влади – уряду. Бо саме уряд зобов’язаний під час дії воєнного стану нарешті перевести економіку на військові рейки. Коли ми кажемо про подовження воєнного стану, ми маємо, справді, як сьогодні говорив Голова Верховної Ради, подякувати нашим міжнародним партнерам за чергову допомогу у розмірі 90 мільярдів євро і 60 з них – на сектор безпеки і оборони. Через те фракція «Батьківщина» вимагає в уряду негайно з тих коштів підвищити грошове забезпечення воїнам Збройних Сил України і інших військових формувань.

Наступна річ. Ми хотіли б, щоб уряд врахував, що це аморально, коли під час війни є державні службовці або представники наглядових рад, або керівники державних підприємств, які отримують більше ніж військовослужбовець на нулі, нехай берем максимум, це 150-160 тисяч. Але коли у наглядовій раді отримують від імені держави такі кошти, коли у державних підприємствах, які доведені до банкрутства, отримують мільйонні зарплати в місяць, коли деякі навіть державні службовці отримують більше ніж військові у воюючій державі, це не тільки аморально, це антизаконно, це не по-людськи. Через те ми вимагаємо від уряду все-таки виконати  зобов'язання підвищити грошове забезпечення для військових.

Фракція «Батьківщина» вчергове підтримає Указ Президента щодо продовження воєнного стану. І надалі будемо вимагати в уряду виконати те, що вимагають бійці ЗСУ. Слава ЗСУ і слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям слава!

Будь ласка,  Гончаренко  Олексій Олексійович.

 

12:51:33

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Прошу передати слово Володимиру Ар’єву. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Володимир Ар’єв.

 

12:51:46

АР’ЄВ В.І.

Ми взагалі унікальний парламент, я вам скажу, другого такого парламенту немає у світі, де, коли розглядається питання про продовження воєнного стану, тут таке враження, що в залі базар-вокзал, такий собі світський раут. Всі по групках, ходять щось між собою розмовляють. Агов, колеги! Ми продовжуємо воєнний стан, це взагалі-то не жарти. Можна хоча б іноді слухати один одного, про що тут говориться? Я бачу, що все я говорю, зараз так, в порожнечу.

Але, ми ще унікальна країна в іншому, тому що ми продовжуємо воєнний стан, але при цьому 100 мільярдів гривень на рік, вони улітають на якісь популістські програми, на кешбеки, на «єБаки», на пітчинги, на скринінги та інші «тирінги». Слухайте, за ці  100 тисяч… 100 мільйонів… 100 мільярдів, перепрошую, гривень, які були використані на всі ці популістські речі, можна було би військовим підняти зарплату, кожному військовому базову зарплату на 8 тисяч гривень. І воююча країна, яка тринькає гроші невідомо за що, але при цьому при атаці такого потужного ворога не підтримує своїх військових, вона приречена на великі проблеми. То в мене одне питання до вас. Ми будемо нарешті підтримувати власну армію не тільки голосування за продовження воєнного стану, а й конкретними рішеннями, які випливають у фінансову підтримку Збройних Сил? Бо поки що йде фінансова підтримка корупціонерів, «Міндічів» і інших друзів Президента, а  військові залишаються жебрати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний виступ – Павленко. І після цього голосуємо, шановні колеги.

Будь ласка, Павленко. Юрій Олексійович.

 

12:53:53

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні колеги, ми вчергове продовжуємо воєнний стан. Думаю, що за ці більш як чотири роки війни ні в кого немає сумнівів, що найважливішими людьми нації є солдати і офіцери, всі ті, хто захищають нашу незалежність в силах оборони країни. Голосуючи сьогодні за продовження воєнного стану, ми вимагаємо від уряду необхідність внесення змін до державного бюджету на цей рік щодо збільшення фінансування сектору безпеки і оборони, в першу чергу грошового щомісячного забезпечення військовослужбовців, які не індексуються всі чотири роки війни і є несправедливим. Також ми вимагаємо рішень щодо ротації, строків служби, рішень щодо справедливості мобілізації і, без сумніву, вирішення проблем СЗЧ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні колеги, відповідно до пункту 31 частини  першої статті 85 Конституції України, статей 189, 190 Регламенту Верховної Ради України, статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» я ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону України (реєстраційний номер 15197) про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:56:01

За-315

Рішення прийнято.

З процедури коротко, спочатку Разумков був, після цього Артур Володимирович. З процедури, Дмитро Олександрович.

 

12:56:10

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Руслан Олексійович, ми багато разів запрошувала пана Умєрова в стіни Верховної Ради, він дуже часто був у відрядженнях, сьогодні він на місці. Я думаю, що якраз я зараз попрошу поставити на голосування пропозицію після розгляду питання про продовження мобілізації заслухати пана Умєрова щодо тієї інформації, яка стосується бронежилетів, яка гуляє в засобах масової інформації, відповідає вона дійсності, не відповідає, чи це паплюження чиєїсь репутації, чи це проблема для українського суспільства і для Міністерства оборони. Я маю на увазі «плівки Міндіча». Будь ласка, поставте цю пропозицію на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Олександрович, я, безперечно, поставлю, але просто якщо ми хочемо фахово, я думаю, що людині просто треба час підготуватися. Але я ставлю, да, я ставлю цю пропозицію, яку запропонував Дмитро Олександрович.

Будь ласка, прошу голосувати.

 

12:57:17

За-152

Шановні колеги, тоді... Секундочку. Ні, так, одну секундочку. Я попрошу,  Рустем Енверович, після того, як ми проголосуємо наступний законопроєкт, до 5 хвилин коротку інформацію по цих питаннях, які є, в межах того, наскільки у вас готовність є зараз. Дякую.

Будь ласка, далі Артур Володимирович, а потім Гончаренко, і далі рухаємося, шановні колеги. Будь ласка.

 

12:57:39

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, приймаються два надважливі рішення для країни – продовження воєнного стану і питання мобілізації. У «Європейської солідарності» багато питань до того, як проводиться мобілізація, чому Верховний Головнокомандувач не має до неї відношення, але, тим не менше, ми голосуємо, тому що це доля країни. Але, Руслан Олексійович, я звертаюся до вас з точки зору процедури. Як може відбуватися, що під час таких важливих голосувань фракція монобільшості взагалі не звертає увагу на обговорення, взагалі не слухає доповідь Секретаря Ради національної безпеки і оборони, взагалі не слухає доповідь профільного комітету? Вам що, не важливо? Ви просто тиснете кнопки?

Тому звертаюся до вас з проханням закликати фракцію монобільшості слухати уважно ті законопроєкти, які вирішують долю країни.

Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у мене прохання до всіх дотримуватися принципів парламентаризму.

Далі Гончаренко і потім Максим Аркадійович Бужанський, теж з процедури. І рухаємося далі. Будь ласка, Гончаренко Олексій. 

 

12:58:50

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Шановний пане Голово, у мене дві процедурні пропозиції. Я тому спочатку першу, потім попрошу другу.

Перша пропозиція наступна: я пропоную запросити у Верховну Раду на завтра на 12-ту годину міністра внутрішніх справ пана Клименка з доповіддю по ситуації, яку всі ми бачили: теракт у Голосіївському районі, реакція поліції, що відбувається, як іде розслідування. Ми маємо заслухати цю інформацію. Я думаю, що це дуже важливо для всього суспільства.

Дякую. Прошу поставити на голосування. І далі буде друга пропозиція. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю пропозицію Гончаренка в тому форматі, як вона прозвучала. Прошу голосувати.

 

12:59:47

За-106

Рішення не прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друга пропозиція. Теж, будь ласка, коротко. Олексій Гончаренко.

 

12:59:52

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Коротко дуже. Пропоную завтра на 12-ту годину запросити у Верховну Раду голову Держфінмоніторингу Проніна з доповіддю про те, яким чином взимку, коли вся Україна замерзала, він поїхав спочатку в довге відрядження у Танзанію, після того, як там покатався на слонах, повернувшись, поїхав   у довге відрядження в Мексику, чи на аяуаску, чи ще, не знаю, на що, але теж зимою, може, текіла. І чому, в чому був сенс цих відряджень, які результати цих відряджень, ми хочемо почути від нього інформацію про ці два відрядження в Танзанію і Мексику. Шановні колеги, прошу підтримати. Якщо хтось з вас поїде собі в Танзанію покататися на слоні, ви знаєте чудово, що буде, так м’яко кажучи, конец вам і всім. А коли їде Пронін, людина-чиновник, то це нормально і робить вигляд, що так і треба. Треба нам розібратися, хай приходить, доповідає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію народного депутата Гончаренка так, як вона прозвучала. Прошу голосувати.

 

13:01:14

За-121

Рішення не прийнято.

Бужанський і Яценко, і все, і рухаємося, і Мар’яна. Будь ласка, далі в нас важливі питання. Будь ласка, Бужанський.

 

13:01:25

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, я хотів би нагадати колезі Артуру, що вже п’ятий рік повномасштабного вторгнення, повномасштабної війни. І я взагалі не розумію, що за дискусія у нас відбувається, коли під час війни ми раз за разом продовжуємо дію військового стану. Про що тут дискутувати? Йде війна і в нас немає іншого вибору, ніж затвердити його.

Тому недоречно комусь казати, що хтось щось не слухає, якісь виступи. Які виступи? Проголосували і продовжили, йде війна!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яценко. І після цього Безугла, і переходимо до наступного питання. Будь ласка.

 

13:02:09

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, ми минулого тижня пленарного викликали міністра освіти, але він жодного слова не доповів, чому далі відбувається таке рейдерське захоплення вищих навчальних закладів згідно злочинної постанови 1029, яка не відповідає сьогодні Закону «Про вищу освіту».

І от як приклад приведу, що на днях університет Національний авіаційний, так звана наглядова рада замість колективу на підставі цієї постанови призначила таку собі Семенову, яка до цього була помічниця одного з народних депутатів. Поки прізвища не називаю, щоб колег тут не соромити. А головою наглядової ради є громадянин Російської Федерації Петро Чернишов такий, він же радник міністра освіти.

Тому я пропоную викликати міністра освіти саме по питанню об’єднання вищих навчальних закладів і заслухати, задати питання, тому що дуже важливо і дуже багато звертається людей. Це стосується всіх, до речі, перш за все мажоритарників і просто людей.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю пропозицію народного депутата Яценка так, як вона прозвучала. Прошу голосувати.

 

13:03:30

За-89

Рішення не прийнято.

Будь ласка, секундочку. Безугла і Кучеренко. Все, друзі, після Кучеренка все, далі продовжимо вже, якщо буде бажання.

Безугла. Будь ласка, Мар’яна Володимирівна.

 

13:03:43

БЕЗУГЛА М.В.

Я знову нагадаю, що відбувається в українському війську. Недавно трапився скандал, який показав типову ситуацію, яка стала фактично відома тільки тому, що підняли питання рідні  і близькі людей, які знаходяться на нулі, і їм навіть їжу не доставляли. І це не в одній бригаді.

Чому, колеги, ми закриваємо очі на те, що робить Головнокомандувач Збройних Сил? Чому ми не хочемо його побачити в парламенті? Чи вам байдуже? Я закликаю і прошу проголосувати, щоб тут з’явився завтра Сирський о 12-й годині і доповів, що відбувається в українському війську, чому людей просто морять голодом, і вони перебувають по 100, 200, 300 і навіть більше днів без ротацій, білет в один кінець. Це нормально, колеги? Це те, що має відбуватися, і чим ми відрізняємося від росіян тоді?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію народної депутатки Безуглої так як вона прозвучала. Прошу голосувати.

 

13:05:09

За-51

Рішення не прийнято.

І завершальне у нас Кучеренко, і переходимо до наступного питання.

Олексій Юрійович.

 

13:05:17

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую, Руслане Олексійовичу. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, шановний пане Голово, ну я розумію, з усією повагою, бажання колег когось викликати, тут слухати, запрошувати і так далі, це, зрозуміло, з точки зору піару там дуже непогано, але давайте будемо чесними, з точки зору ефективності – нульова ефективність, сама по собі процедура ця абсолютно не продумана, і те, що відсутня можливість задавати питання, те, що ці виклики не підготовлені, це просто, ну знижує наш авторитет, і воно ні до чого не призводить.

Я, до речі, нагадаю, 28-го числа, якщо я не помиляюся, ми мали заслухати голову НКРЕКП стосовно ситуації по тарифах, по розподіленій генерації, так ось голови немає, а тарифи підняті, і вони призведуть до підвищення цін на енергоринку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Він є, він доповість, але після того, як ми завершимо оці важливі питання. Він є. Він очікує. Але давайте ми завершимо ті питання, які є.

Шановні колеги, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Указу Президента України про загальну мобілізацію. Згідно із пунктом 31 частини першої статті 85, пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України (реєстраційний номер 15198) про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». Всі матеріали вам було надано.

Відповідно до статті 189 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається Верховною Радою без голосування щодо включення його до порядку денного за процедурою першого читання та прийняття закону в цілому.

Я ставлю на голосування пропозицію про обговорення проєкту за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:07:26

За-244

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Енверовича Умєрова.

Будь ласка, Рустеме Енверовичу. До 2 хвилин.

 

13:07:40

УМЄРОВ Р.Е.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! З метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань, доукомплектування військових частин, поповнення, часткової заміни підрозділів, які тривалий час ведуть бойові дії, нарощення резервів  відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65 «Про загальну мобілізацію» по всій території України з 24 лютого 22-го року проводяться заходи загальної мобілізації, які закінчуються 3 травня 26-го року. В умовах тривалої повномасштабної війни Російської Федерації проти України залишається необхідність у продовженні заходів загальної мобілізації, що сприятиме підвищенню обороноздатності держави та створить умови розвитку потенційному успіху ведення бойових дій  військовими частинами сил оборони України. Радою нацбезпеки і оборони України внесено пропозиції Президенту України щодо продовження на 90 діб строку проведення загальної мобілізації з 4 травня 26-го року. Прошу розглянути та прийняти за основу і в цілому проєкт Закону України про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації".

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Рустеме Енверовичу.

Я запрошую до співдоповіді голову Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Михайловича Завітневича. Будь ласка, Олександр Михайлович.

 

13:09:05

ЗАВІТНЕВИЧ О.М.

Шановна президія, шановні колеги, відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 27 квітня 2026 року розглянув проєкт Закону України про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" (реєстраційний номер 15198), поданий Президентом України. Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроєкт (реєстраційний номер 15198) за основу і в цілому як закон, затвердивши рішення Президента України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Михайлович.

Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи: два – за, два – проти. Будь ласка, колеги.

Будь ласка, М'ялик Віктор Ничипорович, партія «За майбутнє».

 

13:10:08

М’ЯЛИК В.Н.

Да, передати Рудику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович, будь ласка.

 

13:10:24

РУДИК С.Я.

Шановний український народе! Ці голосування набирають в цій сесійній залі зазвичай рекордну кількість голосів. Конституційну більшість тут бачили не раз. Мобілізація, продовження дії режиму воєнного стану – таке враження, що це єдине, що парламент сьогодні може зробити для того, щоб перемогти ворога в цій війні.

Давайте чесно задамо собі запитання, колеги, чи це все, що ми можемо зробити сьогодні для перемоги: підняти руки чи натиснути кнопочки і підтримати черговий указ Президента? А я пам’ятаю лютий 22-го року, коли ці зелені кнопочки ми з вами тиснули за те, щоб народні депутати разом з усіма вчителями, лікарями, безробітними могли чесно захистити державу, вступивши до лав Збройних Сил і інших сил оборони. Ми його проголосували в березні в 22-му році в першому читанні, але по сьогоднішній день у нас не намагається ніхто поставити це питання і проголосувати в цілому.

Що це означає? Це означає, що народні депутати разом з усіма матимуть можливість захистити рідну землю. Не хочете так, «списочники» могли б давно оновити лави Збройних Сил, і тоді, голосуючи в 19 раз за мобілізацію, кожен з нас може чесно подивитися в очі своїм виборцям і сказати: я захистив Україну в найскладніший для неї час. Голосуємо за і пам’ятаємо... (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ткаченко Максим Миколайович, «Слуга народу».

 

13:12:34

ТКАЧЕНКО М.М.

Прошу передати слово Єгору Чернєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Чернєв, будь ласка.

 

13:12:46

ЧЕРНЄВ Є.В.

Шановні колеги, шановний пане Голово, шановні українці! Говорити багато сенсу немає, йде війна, ворог намагається нас знищити, і ми маємо захищатися задля того, щоб зберегтися як держава. Тому я хочу попросити вас підтримати рішення нашого Президента, підтримати Указ про продовження строків загальної мобілізації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Крулько Іван Іванович, фракція «Батьківщина».

Михайло Михайлович, да?

 

13:13:07

КРУЛЬКО І.І.

Прошу передати слово колезі Цимбалюку Михайлу Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

 

13:13:19

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане Голово, колеги, коли ми кажемо про продовження загальної мобілізації в державі, це насправді дуже відповідальна річ, і ми повинні це робити заради продовження захисту нашої держави і підтримки тих, хто сьогодні на фронті. Але, коли ми кажемо про продовження загальної мобілізації, ми маємо питати міністра оборони, який з цієї трибуни обіцяв реформу ТЦК і СП. Де реформа? Ми очікуємо і весь український народ.

Друге. Коли ми кажемо про загальну мобілізацію, ми маємо казати про мотивацію мобілізації. І тут знову я повертаюся до тих 90 мільярдів, які надають партнери, за що ми їм вдячні, 60 – на сили безпеки і оборони. З цих 60 частково має піти на підвищення грошового забезпечення військових діючих і мотивацію тих, кого ще потрібно призивати. І фракція «Батьківщина» вимагає, щоб негайно припинити оці аморальні виплати. Не треба прожиткових мінімумів під час війни і мінімальної зарплати, має бути рівень максимальний, що отримує на фронті. Більше нього не має підніматись будь-яка зарплата в наглядовій раді, в державному підприємстві, у Верховній Раді, в Кабінеті Міністрів тощо. Ми вимагаємо…  І, вибачте, 600 мільйонів на телемарафон. Порахуйте, скільки можна бійцям підняти грошове забезпечення хоча б на місяць тим людям, які сьогодні цього вартують, вимагаю, тоді буде мобілізація справедливою. Фракція «Батьківщина» проголосує за продовження воєнного стану, чим підтримує позицію Верховного Головнокомандувача – Президента нашої держави. Але й надалі будемо вимагати підвищення поваги до воїнів ЗСУ.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович, після цього ще Бобровська і Ірина Фріз.

 

13:15:30

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні колеги, вчергове ми продовжуємо строк проведення загальної мобілізації в Україні. Більше чотирьох років війни, чотири міністри оборони за цей час змінилося, а проблеми з мобілізацією залишаються одні і ті ж, проблеми з роботою ТЦК і СП одні і ті ж. Більше того, вони тільки загострююся, викликаючи спротив сьогодні у суспільства, бо немає чіткої відповіді на головне питання, яке ставилося ще під час розгляду перших рішень, указів Президента про строки мобілізації – це справедливість мобілізації. Тут, на жаль, проблема тільки погіршується. Бо мобілізація – це не просто вилов людей  на вулицях, під під’їздами, в своїх помешканнях. Мобілізація – це в першу чергу ставлення до солдата, до офіцера, до кожного, хто сьогодні захищає незалежність в силах безпеки і оборони. Це грошове забезпечення, відповідна заробітна плата за ту щоденну роботу, день і ніч, без вихідних, яку вони проводять на лінії фронту. Це, без сумніву, забезпечення повне ветеранів, тих, хто звільнився зі служби в силу різних обставин, ставлення до них, забезпечення їх. Це забезпечення сімей загиблих, пропавших безвісти і тих, хто в полоні. І багато інших питань, які мають піднімати не на словах, а в реально бюджетних видатках, статус військовослужбовця, статус ветерана. Саме цих рішень ми вимагаємо  від міністра оборони і  уряду країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бобровська Соломія Анатоліївна, фракція "Голос".    

 

13:17:48

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, фракція «Голос». Ви знаєте, колеги, минуло 100 днів новій команді Міністерства оборони. Я дуже уважно читала їхній пост про досягнення за 100 днів, і, безперечно, окремі речі є стратегічно важливі. Але є інша проблема. Я не побачила в жодному повідомленні Міністерства оборони реакцію на те, що трапилося в Одесі тиждень тому. І на цей апогей деградації, коли Служба безпеки ганяється за ТЦК і находить в двох бусах кастети, бити і гроші. Це який має бути… як система має себе зжирати, щоб Служба безпека знаходила це в своїх колег, де працює Нацпол і ТЦК?

Я би дуже просила і звертаюся до Міністерства оборони, прийти і не ховатися, відповісти на питання: а) реформу мобілізації, реформу ТЦК, яка підриває насправді основи державності, контракти і грошове забезпечення, і виплати. Інакше, колеги, ми так далі не підемо, воно не поїде, і ми будемо мати армію ту, яка буде проти нас всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Фріз Ірина Василівна. Шановні колеги, після цього голосуємо.

Колеги, дайте, будь ласка, пройти Ірині Василівні.

 

13:18:58

ФРІЗ І.В.

Шановні колеги, голосуємо сьогодні в черговий раз Закон про продовження мобілізаційного стану. Але ми з вами маємо говорити чесно: продовжити мобілізацію сьогодні вже недостатньо. Верховний Головнокомандувач, який уникає питання мобілізації, а головне, проблемних питань мобілізації, на жаль, підриває сам факт цієї мобілізації, а, отже, і підриває нашу обороноздатність. Сьогодні будь-хто з воєнних вам скажуть, що від мобілізації залежить майбутнє нашої України. Ми з вами також це маємо усвідомлювати. Але мобілізація має будуватися на справедливості і на довірі, а не поглиблювати ту кризу, яка сьогодні існує, коли мобілізацію перетворили на жупел, яким лякають. Мобілізація має мати гідну мотивацію, гідне грошове забезпечення. Український воїн не повинен бути заручником того хаосу, коли не врегульовано законодавчо питання його грошового забезпечення, підвищення, індексації їх заробітних плат.

«Європейська солідарність» зареєструвала...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І ще Юрченко Олександр Миколайович, і голосуємо, шановні колеги,  прошу зайняти свої місця.

 

13:20:34

ЮРЧЕНКО О.М.

Колеги, ви знаєте, підтримуємо в котрий раз таке важливе рішення. І от виникає питання, яка буває коротка людська пам'ять, бо ті, хто зараз виступають проти мобілізації, мабуть, забули, що було в Бучі, що було в Ізюмі, не розуміють, що якщо мобілізації не буде, то в цій залі буде сидіти «Єдина Росія», а нашої держави не буде взагалі.

Так, є очевидні факти: реформа ТЦК давно вже настала і реформування повинно відбуватися. Але головне, що ми повинні вирішити, це ми повинні зробити все, щоб уряд для мобілізованих покращив умови, не двадцятку в тилу, а надавав гідне забезпечення. Бо скільки ми говоримо про те, що крім Збройних Сил України ніхто не врятує нас, ми створюємо такі умови, за які насправді дуже-дуже важко боротися, віддавати своє життя і здоров'я. Тому підтримуємо мобілізацію, але не забуваємо про те, що і ми повинні підтримувати мобілізованих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, статей 189, 190 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону України (реєстраційний номер 15198) про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».

Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:22:26

За-304

Рішення прийнято. Закон прийнято.

Шановні колеги, ще секундочку,  Олександр Сергійович зараз зробить оголошення.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

13:22:37

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція надати на невідкладне підписання прийняті щойно в цілому законопроєкти за реєстраційними номерами 15197, 15198: проєкт Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та проєкт Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». І доручити Голові Верховної Ради України невідкладно підписати ці законопроєкти та негайно направити їх до Президента України на підпис.

Прошу голосувати.

 

13:23:22

За-299

Рішення прийнято.

Шановні колеги, також є оголошення. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народної депутатки України Київець Олени Валеріївни до складу депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Вітаємо!

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:23:39

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Олександрович, у вас з процедури, так? І Костюк – з процедури. Будь ласка.

 

13:23:45

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Руслан Олексійович, у мене таке враження, що ми знаходимося… зараз буде виступати Умєров. У мене тут прохання, щоб він дав відповіді чітко на декілька питань.

Перше. Чи були розмови щодо бронежилетів з Міндічем? Як він голосував щодо введення санкцій по відношенню до Міндіча? Чи взагалі історія, яка сьогодні висвітлюється у засобах масової інформації, мала місце? Якщо мала місце, в якому об’ємі? Просто щоб ми сформували для шановного Рустема Енверовича рамку того, що ми маємо за ці 5 хвилин почути, оскільки додаткових запитань поставити йому не вдасться.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, я думаю, що Рустем Енверович почув це і буде орієнтуватися.

Давайте, Костюк, що у вас ще з процедури, і почнемо Рустема Енверовича слухати. Будь ласка.

 

13:24:34

КОСТЮК Д.С.

Дмитро Костюк, Житомирщина. З цим питанням неодноразово брала з процедури фракція «ЄС», питання відрядження як елемент тиску на народних депутатів. У мене мало бути відрядження в Румунію в складі парламентської делегації, де я мав захищати інтереси українських фермерів у рамках євроінтеграції. Не відпустка, а відрядження, не на курорт, а в Румунію і за власний рахунок. Михайло Ткач не дасть збрехати, своїх ви в різні куточки світу відправляєте.

Я вже стикався з цим раніше,   коли один всім відомий діяч після того, як в законопроєкт про лікарські засоби всунули правку про «шкурняк», про «соєві правки», сказав, що не буде підписувати відрядження тим, хто не проголосує. В мене є гідність, і тоді я проголосував проти і збив «соєві правки». Зараз також ви мені рот не закриєте. На Майдані не закрили і ви не зможете.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Рустем Енверович, до 5 хвилин, і, будь ласка, рухаємося далі. Рустем Енверович, до 5 хвилин і будь ласка.

 

13:26:06

УМЄРОВ Р.Е.

Шановні народні депутати, дякую за запитання.

Щодо першого питання. Всі у нас... ми як законодавці приймали рішення для того, щоби були відповідні органи. Я всі запитання відповідним органам надав, тому не хочу політизувати це. Але, якщо у відповідних органів були би питання, вони би мене б запрошували. Тобто я зі всією повагою кажу, що на всі питання, які у них були, я відповів, тому не хочу політизувати це питання. Тобто всі, майже всі органи, які зверталися до мене, всім відповіді були надані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Шановні колеги, переходимо до наступного питання. Я запрошую народних депутатів до зали. Я запрошую народних депутатів до зали, шановні колеги.

Дмитро Олександрович, що з процедури? Да, Дмитро Разумков, що з процедури, будь ласка.

 

13:27:12

РАЗУМКОВ Д.О.

Заборонив слідчий надавати цю інформацію? Тому не може на це дати відповідь пан Умєров?

Друге питання, яке задавалося, щодо голосування під час... Не біжіть з зали. Щодо голосування під час введення санкцій. Це не стосується правоохоронних органів. Не тікайте із зали, пан Секретар Ради національної безпеки.

Руслан Олексійович, при всій повазі, ви як Голова Верховної Ради маєте забезпечити відповідь людини, яку викликала Верховна Рада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, я не можу забезпечити відповідь, я можу забезпечити йому місце і слово. Відповідь я йому не можу забезпечити, тому що це він відповідає, а не я.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Ну так ми множимо парламент на нуль. Ну, йому сказали дати відповідь на запитання. Якщо це заборонив слідчий, він має тоді сказати: мені заборона слідчим надавати таку інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, він сказав те, що він сказав. Ми йому надали, запросили для інформації. Він виклав її так. Ну, я думаю, що тоді давайте, можливо, будемо якось думати, як це вдосконалити.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Далі ми переходимо до розгляду двох законопроєктів: 15150 – проєкт Цивільного кодексу України і 15150-1 – проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу України.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що перше голосування за включення до порядку денного. Я дуже прошу підтримати, щоб ми мали можливість сьогодні розглянути цей законопроєкт. Будь ласка, народні депутати, займіть свої місця. 

Шановні колеги! Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію (це включення до порядку денного сесії), ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії законопроєкт реєстраційний номер 15150 і 15150-1. Це включення до порядку денного сесії. Будь ласка, я прошу голосувати, шановні колеги. 

 

13:29:49

За-231

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:30:11

За-180

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, від авторів для доповіді запрошується Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук.

 

13:30:31

СТЕФАНЧУК Р.О.

Вельмишановні колеги, сьогодні ми з вами будемо розглядати найбільший за обсягом кодифікаційний акт, який існує в Україні, – це проєкт Цивільного кодексу України. Тепер дозвольте просто по цифрах.

Проєкт Цивільного кодексу – це результат понад семирічної роботи системної робочої групи, до складу якої увійшли кращі фахівці з наукових закладів суддівства й інших з усієї України, з усіх куточків. Два місяці громадського обговорення на офіційному вебсайті та понад пів року активних громадських дискусій. Це відповідь для тих, хто розповідає, що проєкт робиться нібито поспіхом.

Друге. Понад 300 фахівців – представників правничої науки, судової практики, адвокатури, нотаріату, арбітражної спільноти, бізнесу, сфери інтелектуальної власності, органів державної влади, медійники, професійне середовище, громадянське суспільство, в обговоренні були представлені, ще раз, усі юридичні школи України. Київ, Харків, Одеса, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Ужгород – всі взяли участь. Це відповідь тим, хто говорить, що проєкт не охопив достатньої кількості фахівців.

Понад 40 засідань робочої групи, понад 20 наукових експертних публічних, юридичних практичних обговорень цього проєкту, понад 100 пропозицій, які надійшли, які були враховані. Це відповідь тим, хто розповідає, що проєкт не пройшов достатньо фахове обговорення.

Шановні колеги, ми пройшли дискусії з усіма парламентськими фракціями і групами, ми налаштовані робити це і до другого читання. Тому я ще раз прошу вас, дайте можливість сьогодні, тому що зараз тільки від вашого голосування залежить, чи дамо ми можливість прийняти цю важливу кодифікацію для всіх і кожного. І я обіцяю, що ми і далі будемо проводити інклюзивний відкритий процес, тому що це і є законотворчість.

Дякую всім за увагу і прошу підтримки. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, до виступу запрошується від авторів альтернативного законопроєкту народна депутатка України Піпа Наталія Романівна.

 

13:32:55

ПІПА Н.Р.

Доброго дня. Я є авторкою альтернативного законопроєкту, який по суті є політичною заявою, а не пропозицією нового Цивільного кодексу. Для того справді і писалися попередні зміни до Цивільного кодексу довго, але останній Цивільний кодекс з законопроєктом 15150 попав в порядок денний в середу ще тоді, коли не закінчився час подачі альтернативних законопроєктів. Саме це і стало причиною того, що я його подала.

Перше і одне з ключових, що там є, це те, що Єврокомісія ще в звіті за 2025 рік на сторінці 92 написала: зміни можуть сприяти легалізації незаконно приватизованих земель, що є серйозним занепокоєнням Єврокомісії як однієї зі структур, з якою ми співпрацюємо, і зокрема завдяки ній ми, одного з органів, ми маємо останніх 90 мільярдів гривень підтримки.

Окрім того, ми розуміємо, що в Цивільному кодексі наприклад, Франції, прийнятий в 1803 році Наполеоном, не мінявся кодекс, а вносилися зміни.

І зокрема з важливого. Кілька хвилин тому Президент України написав: придбання вкраденого в усіх нормальних країнах є діянням, яке тягне за собою юридичну відповідальність. Я повністю підтримую цю позицію і саме тому не можу підтримати цей кодекс, бо його суть протилежна. Він легалізує придбання вкраденого: лісів, узбереж, пам’яток, земель, громад. Моя позиція, я просила вчора комітет профільний проголосувати за направлення до НАЗК. Прошу цей виступ… є зверненням до НАЗК перевірити на корупційні ризики, і точно ми, колеги, мусимо, якщо сьогодні цей кодекс пройде, змінити це до другого читання.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:34:57

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Я прошу, запрошую до співдоповіді голову комітету… Так, секундочку, хто у нас… А, заступник голови комітету, голова підкомітету Калаур Іван Романович.

Будь ласка, Іван Романович, позиція комітету.

 

13:35:16

КАЛАУР І.Р.

Шановні народні депутати, колеги! За дорученням Голови Верховної Ради України від 9 квітня 2026 року та від 24 квітня 2026 року Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 27 квітня 26-го року проєкт Цивільного кодексу України, поданий народним депутатом Стефанчуком Русланом Олексійовичем та іншими народними депутатами, та проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу щодо особливостей оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу України (реєстраційний номер 15150-1 від 23 квітня 26-го року), поданий народним депутатом Піпою Наталією Романівною.

За результатами розгляду цих двох законопроєктів комітет рекомендує:

Перше. Переглянути висновок комітету від 24 квітня 2026 року.

Рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проєкт Цивільного кодексу України (реєстраційний номер 15150 від 9 квітня 26-го року), поданий народним депутатом Стефанчуком Русланом Олексійовичем та іншими народними депутатами, проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу України (реєстраційний номер 15150-1 від 23 квітня 26-го року), поданий народним депутатом Піпою Наталією Романівною, та за результатами їх розгляду у першому читанні прийняти за основу проєкт Цивільного кодексу України, продовживши наполовину строки подання поправок і пропозицій до нього, а проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу України відхилити.

Звернутися до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Романович.

Шановні колеги, я запрошую фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону.

Фракція «Слуга народу». Мазурашу. Я так розумію, передає Ватрасу, так?

Будь ласка, Ватрас Володимир Антонович.

 

13:38:05

ВАТРАС В.А.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати, шановні українці! Сьогодні надзвичайно важливий день для нашої держави, важливий день для нашої наукової спільноти, важливий день для української правозастосовчої практики. Сьогодні робиться спроба ухвалити в першому читанні, і я переконаний в тому, що нам це має вдастися, прийняти оновлений рекодифікований Цивільний кодекс – кодекс громадянського суспільства, кодекс, який дає можливість кожній людині відчувати себе вільною у своїй державі і забезпечити захист не лише своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а й захисту нашої держави України, громад і суспільства в цілому. Кодекс, який захищає непорушність права приватної власності, кодекс, який гарантує кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, кодекс, який гарантує кожному укладати низку цивільно-правових договорів і бути захищеним в українських судах, бути захищеними з боку правозастосовчих органів та правоохоронних. Кодекс, який дає можливість реалізувати себе в сфері сімейного життя, бути щасливим з подружжя батьком, дитиною, онуком, онучкою, дідом, бабою. Кодекс, який дає можливість захистити спадкові права і розпорядитися кожному своїм майном, кодекс, який дає можливість захистити себе в деліктних зобов’язаннях і дати можливість забезпечити повне відшкодування шкоди.

Шановні колеги, сьогодні з’явилася низка маніпуляцій стосовно, можливо, певних помилок, які були при підготовці цього проєкту. Насправді це не так, проєкт правильний, проєкт досконалий, проєкт необхідний для нашого суспільства. Давайте дамо можливість його ухвалити в першому читанні і до другого читання із застосуванням статті 116 вдосконалити.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, Княжицький Микола Леонідович, «Європейська солідарність».

 

13:40:24

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги, в першому читанні ми голосуємо за принцип, чи потрібен документ, а в другому його доопрацьовуємо, бо цей документ є де доопрацьовувати. Разом з тим чинний Цивільний кодекс був ухвалений в 2003 році, в епоху до фейсбука і ютуба, до онлайн-торгівлі, швидкого інтернету, євроінтеграції, на жаль, до анексії Криму. Світ змінився докорінно, а кодекс фактично не відображає цих змін, а оновлення його є очевидною нагальною потребою.

Минулого року парламент скасував Господарський кодекс. Це логічно підводить нас до наступного кроку – привести норми Цивільного кодексу у відповідність до сучасного українського європейського законодавства. Сьогодні багато його положень просто не встигають за галузевими законами. Наприклад, захист прав на інформацію в кодексі відображає реалії ще 2003 року, натомість Закон «Про медіа» вже забезпечує кращі стандарти, хоча саме Цивільний кодекс мав би задавати приклад і базові принципи законодавства. Так само застарілими є норми, які стосуються акціонерних товариств, електронної торгівлі, публічних реєстрів, інтелектуальної власності. Проєкт впроваджує європейські правила договірного делікатного права, це важливо для євроінтеграції. Разом з тим, очевидно, що, як я вже говорив, він потребує серйозного доопрацювання.

Зараз хочу звернутися, пане голово, до вас і до більшості. Подивіться, чому багато хто з опозиції не хоче за цей кодекс голосувати, за інші закони? Тому що ви ігноруєте опозицію, тому що ви не ставите законопроєкти опозиції в порядок денний, ви не даєте опозиції зайняти місця і посади в комітетах, не керівні, і це неправильно. Якщо ми говоримо про єдність в усьому в умовах війни і про євроінтеграцію, ми повинні змінити, пане Голово, колеги з більшості, наші підходи і спокійно рухатися вперед, щоб вистояти в цій жахливій війні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Кириленко Іван Григорович передає Соболєву Сергію Владиславовичу. Будь ласка.

 

13:42:34

СОБОЛЄВ С.В.

Пане Голово, шановні колеги, без сумніву, ми підходимо до одного з найважливіших документів, який буде ухвалювати цей парламент і, можливо, він ввійде в історію або вляпається. І тому дуже важливо, наскільки ми уважно підготуємо цей документ до другого читання.

Фракція «Батьківщина» мала дуже довгу дискусію і коли отримали перший варіант, і там у нас є співавтори. І в той же час ми побачили дуже великий прогрес, який був зроблений буквально за останні місяці, коли Цивільний кодекс доопрацьовувався. Без Цивільного кодексу далі країні рухатися буде неможливо, але в тому вигляді, в якому ми його ухвалимо, буде і наш шлях фактично просування вперед. Саме тому фракція звертає увагу на другому читанні, особливо на розділи і книги, які регулюють питання управління державною власністю. Для нас це принципові речі, тому що, на жаль, система управління державною власністю сьогодні провалилась. І всі скандали фінансові, економічні, які ми бачимо, це в тому числі саме і через це.

Друге. Це питання регулювання відносин, які складаються в результаті ухвалення цього кодексу у зв’язку з наявністю воєнного стану і післявоєнного положення в країні. Якщо ми не врегулюємо ці питання і не врегулюємо особливості, наприклад, яким чином громадяни країни-агресора приймають участь на тих же позитивних  нормах як і громадяни України, чи ми все-таки обмежуємо їх по цілому ряду правочинів. Я думаю, що ці питання так чи інакше будуть регулюватися, але для нас дуже важливо, що ми продовжимо термін подання правок і, я думаю, тут є згода і комітету, і авторського колективу, і це дасть змогу доопрацювати цей...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Владиславович.

Будь ласка,  від фракції «Голос» Совсун Інна Романівна, будь ласка.

 

13:44:57

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, ми пів року слухаємо, скільки докторів наук, професорів, всіх інших поважних людей писали цей законопроєкт. Я вірю, що вони його писали. Але жити по ньому повинні будуть всі українці і українки, не тільки ті доктори наук і професори.  Те, що записано зараз в Цивільному кодексі, те, що регулює сімейні права, зараз представляється як те, що новації,  сучасні прогресивні ідеї. Ні, друзі, те, що зараз пропонується в цьому Цивільному кодексі, це радянський домострой, який подається під гаслами доброзвичайності. Що таке доброзвичайність, пояснити ні автори, ні ще хтось не може.

Я вам наведу приклад з цього Цивільного кодексу. Кодекс каже: в Україні заборонена дискримінація за дуже широким переліком обставин. Але, каже пропозиція кодексу, у випадку, якщо це відповідає захисту доброзвичайності, то дискримінувати можна. А це, скажіть, будь ласка, як, кого можна дискримінувати, бо це відповідає принципам доброзвичайності? І ось таких принципів, таких ідей там закладено безкінечно багато.

Всі правозахисні організації, всі організації, які займаються правами жінок, правами дітей, виступили проти цього кодексу.  Неправда, що до них дослухались, що їх долучили до обговорення. Подивіться, вони всі сьогодні вранці вийшли з заявами про те, щоб ви не голосували його, доопрацювали і тоді поверталися до цього питання.

І я до вас зараз звертаюся з тим самим. Не можна кодекс, який нам продає повторення «русского мира», впроваджувати в українське законодавство в 2026 році. Подумайте ще раз, повернемося до цього питання, коли ми реально проговоримо ці питання і обговоримо їх, а не так зараз просто тому, що дуже хочеться дуже швидко прийняти цей кодекс.

Я за нього голосувати не буду і вас закликаю ще раз подумати і не голосувати так само. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, залишись ще Тищенко і Павленко. Шановні колеги, і після цього будемо голосувати, я запрошую народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Микола Миколайович Тищенко.          

 

13:47:11

ТИЩЕНКО М.М.

Шановні колеги, ми розглядаємо новий Цивільний кодекс України – базові правила життя для громадян і бізнесу. Ключові речі. На нашу думку, оновлюється застарілий кодекс, ухвалений понад 20 років тому, враховується сучасна реальність: інтернет, цифрове майно, онлайн-договори.

Третє. Посилюється захист людини: приватність, чесність, гідність і, найголовніше – права дітей.

Спрощуються та уточнюються права договорів між людьми і бізнесом.

І п’яте. Запроваджуються механізми компенсації шкоди, зокрема завданої війною.

Тому група депутатська «Відновлення України» підтримує даний законопроєкт.

Дякую, друзі, за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Павленко Юрій Олексійович. Шановні колеги, і після цього голосуємо. Будь ласка.

 

13:48:10

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, без сумніву, те, що Цивільний і Сімейний кодекс потребує осучаснення, це ніким не оспорюється. Разом з тим, в даному запропонованому законопроєкті є низка нових норм, які, на наш погляд, є дискусійними. Зокрема, зупинюся на шостій книзі «Права сімейні». Так, наприклад, вноситься поняття «права та інтереси сім’ї» (стаття  14, 77), що протирічить поняттю прав людини, дитини, на основі яких була побудована попередня правова система. Це також протирічить і міжнародним зобов’язанням України. І таких статей є достатньо багато, які потребують серйозного доопрацювання до другого читання у разі ухвалення  в першому читанні.

Окремо хочу звернутися… зупинитися на частині, яка стосується усиновлення дітей. На наше переконання, має бути більш чітко визначений порядок усиновлення дітей, які мають право бути усиновленими і перебувають за кордоном...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дякую всім за виступи. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, займайте свої місця.

Я просто хочу наголосити одну річ. Ми всі усвідомлюємо, наскільки обширна кодифікація, і тому я дякую комітету, що він буде вносити пропозицію збільшити вдвічі підготовку до другого читання. Це важливо дуже. Тому що, ще раз говорю, 1 тисяча 494 статті – це фундаментальніший масив. І, звісно, ми будемо раді почути інклюзивно всіх, хто хоче долучитися до цього кодексу.

Я ще раз кажу, ми максимально намагалися врахувати це до першого читання, я вам гарантую, що така сама робота і мною як головою робочої групи, і усіма членами робочої групи буде проведена до другого читання. І ми будемо збалансовувати, і ми будемо йти по тому принципу, ми вже домовились з колегами з земельного комітету, з екологічного, ті поправки, які ми готові обговорити, і, звичайно, з Галиною Миколаївною, з іншими колегами ми домовились. Все це ми будемо врегульовувати до другого читання, тому що це масивніший... Да, з Радуцьким, з медичним комітетом, з усіма, коротше, колеги.

Тому я дуже прошу зараз дати можливість цьому законопроєкту бути прийнятим в першому читанні, і збільшити строки на підготовку до другого читання.  Далі разом із вами ми всі зробимо все для того, щоб ця кодифікація стала найкращою кодифікацією, яку приймав не тільки парламент дев’ятого скликання, а взагалі Верховна Рада України. Я вас запрошую до цієї роботи. Я прошу вас відповідально поставитися до голосування. І переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту та з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, проєкт Цивільного кодексу України (реєстраційний номер 15150).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:51:39

За-254

Рішення прийнято. 

Дякую, колеги, за довіру.

Я тепер ставлю пропозицію продовжити наполовину строки... (Шум у залі) Ні, дякую всім за голосування і підтримку.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію продовжити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. Теж треба 226 голосів, тому прошу підтримати, щоб ми мали можливість доопрацювати цей кодекс.  Прошу голосувати.

 

13:52:23

За-276

Рішення прийнято.

Ми проголосували продовжити наполовину строки подачі пропозицій. Дякую.

Дмитро Олександрович, у вас  що з процедури? І далі рухаємося. Разумков, будь ласка.

 

13:52:34

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, не розходьтесь, будь ласка, питання по зарплатам наших захисників. Я хотів би нагадати, що не хочеться жити в театрі абсурду, яким сьогодні виглядає парламент. Я чую від однієї фракції про те, що має бути обмежена максимальна зарплата, а від інших, що треба підняти зарплату нашим захисникам. Я вам хотів би нагадати, що в цій залі всі фракції у 2023 році підтримали мою правку 48 в Законі 8312, де повернули 30 тисяч доплати захисникам і обмеження максимальне зарплати на рівні 10 мінімалок. Вона була заблокована паном Цабалем, він відкликав свою постанову. Сьогодні вона заблокована Давидом Георгійовичем Арахамією.

Тоді в мене пропозиція звернутися до керівництва фракції, до керівництва парламенту відкликати цю постанову і розблокувати 30 тисяч доплати захисникам і обмеження максимальної зарплати на рівні 86 тисяч гривень у 2026 році. Прошу поставити це на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, єдине, що це не зовсім та пропозиція, яка 150, це треба 226, ви розумієте, так? Тому що це не є процедурна пропозиція, тому 226. Але фракція тут, всі тут, але я ставлю, але потрібно 226.

Прошу голосувати.

 

13:54:10

За-88

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, 9 квітня 2026 року Верховною Радою України відповідно до частини третьої статті 6, частини другої статті 34 Регламенту було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Юрія Миколайовича Власенка для надання інформації.

Будь ласка, Юрій Миколайович, до 5 хвилин інформація, і далі рахуємося по порядку денному.

Да-да, Сергій Володимирович, це інший, Власенко.

Да, будь ласка.

 

13:54:46

ВЛАСЕНКО Ю.М.

Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати! В умовах війни енергосистема України стала значно вразливою, і саме тому розвиток розподіленої генерації сьогодні є ключовим для її стійкості. Практика останніх років це підтвердила. Централізована генерація є найбільш вразливою, тоді як розподілена навпаки, підвищує надійність енергосистеми. Ідеться, зокрема, про когенераційні установки та малі генеруючі об’єкти, вони дозволяють швидше відновлювати електро-, теплопостачання та мінімізувати наслідки атак і аварій.

Водночас цей процес не є хаотичним. Розподілена генерація активно зростає як за рахунок газової генерації, так і за рахунок відновлюваних джерел енергії, збільшується кількість установок безпосередньо у споживачів. Це посилює енергетичну безпеку, але і водночас створює нові виклики: керованість енергосистеми, навантаження на мережі та необхідність швидкого, але контрольованого приєднання нових потужностей. Саме тому ключова роль НКРЕКП у забезпеченні зрозумілих та керованих правил інтеграції такої генерації в енергосистему.

Важливо розуміти, розподілена генерація – це передусім приватні інвестиції, а, отже, для інвестора ключове – це можливість повернути вкладені кошти та мати прогнозовані умови роботи. Після скасування механізму підтримки через газове ПСО Регулятор напрацював рішення, які формують необхідні економічні сигнали для роботи генерації. В цьому контексті НКРЕКП переглянуло підходи до формування граничних цін на ринку електричної енергії. Ухвалене Регулятором рішення щодо рівня граничних цін дозволяє об’єктам розподіленої генерації працювати в години дефіциту потужності навіть за умови закупівлі газу за ринковими цінами. Хочу підкреслити, йдеться про не надприбутки, а йдеться про те, щоб генерація працювала саме тоді, коли вона критично потрібна енергосистемі.

Ще один ключовий фактор – це доступність інфраструктури. У відповідь на виклики воєнного часу НКРЕКП суттєво спростило та скоротило процедури приєднання до електричних, газових і теплових мереж. Починаючи з 2023 року НКРЕКП систематично спрощує приєднання до інженерних мереж, скорочено процедури, зменшено кількість документів і пришвидшено видачу технічних умов, суттєво спрощено ліцензування когенераційних установок. Сьогодні мобільні  електричні установки можуть працювати без ліцензії. Збільшено пороги потужності до 5 мегават, а для окремих випадків до 20 мегават, для яких діяльність на ліцензування не потрібна. Ліцензія видається у короткий строк протягом до 10 днів. Ми запровадили можливість поетапного приєднання. Це дозволяє запускати генерацію і подавати електроенергію в мережу ще до повного завершення будівництва у межах наявної резервної потужності, тобто об'єкти можуть починати працювати значно раніше.

Нещодавно Регулятор продовжив дію спрощеної процедури приєднання генеруючих установок до електричних мереж. Для нових замовників передбачено можливість подання заявки на приєднання до 1 травня 2027 року, завершення приєднання до 1 жовтня 2027 року. Для тих, хто вже розпочав процедуру, передбачена можливість завершити приєднання до цієї ж дати за умови виконання першого етапу технічних умов до 1 жовтня 2026 року. Також зберігаються спрощені вимоги до комерційного обліку електричної енергії.

Також Регулятор спростив підходи до формування тарифів на тепло для когенераційних установок. Це дозволило суттєво пришвидшити їх затвердження без порушення регуляторних процедур. Результат: вже понад 300 затверджених тарифів на тепло.

Крім цього спрощено вимоги до комерційного обліку електричної енергії, дозволено використовувати вже встановлені вбудовані вузли обліку, а також суттєво скорчені строки їх введення в експлуатацію.

Станом на сьогодні за спрощеною процедурою ведення технічних умов на приєднання потужностей близько 2,7 гігавата. Це конкретні об'єкти, які вже працюють або перебувають на фінальній стадії запуску. Крім цього, за звичайною процедурою було видано технічних умов на приєднання на величину 3,3  гігавата, з них уже реалізовано понад 6 гігават.

Запроваджено новий формат роботи: щотижневі наради з учасниками ринку, розглядаються конкретні кейси потенційних виробників електричної енергії. Такий формат дозволяє не лише обговорити проблеми, а й оперативно напрацьовувати рішення. Станом на квітень 2026 року результатом цієї роботи вдалося посприяти приєднанню об'єктів розподіленої генерації із сумарною потужністю понад 200 мегават.

Таку ж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, шановні колеги. Все, будь ласка, дякую.

Кучеренко, тільки з процедури. Олексій Юрійович, будь ласка.

 

14:00:04

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, от тільки що ми з вами 5 хвилин прослухали виступ Голови НКРЕКП. Я нагадаю, два тижні тому тут в залі були такі потужні істерики нервові, реакція – тарифи, відключення, немає електрики. Ну, скажіть відверто, щось вам більш зрозуміло стало після цього виступу чи ні? Може, українському народу щось більш зрозуміло стало, що на енергоринку, чому борги такі, чому зростають ціни, тарифи? Так само ні.

Я вчергове звертаю вашу увагу, або ми будемо фахово підходити до вивчення і дослідження глибоких проблем, або будемо гратися в це шоу. А Голові НКРЕКП після його виступу я хочу подякувати і сказати, що я так зрозумів, що треба йому зараз дати почесну грамоту Верховної Ради, почесну грамоту комітету і особисту подяку пана Геруса.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович, Олексій Юрійович, ми не зможемо дати почесну грамоту і грамоту, ми вже їх скасували, у нас інша система нагород. Але ви можете ініціювати будь-яку нагороду з тих, які ми прийняли. Дякую.

Шановні колеги, рухаємося далі. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Далі у нас проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстраційний номер 5658), і альтернативний до нього 5658-1. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, – я ставлю пропозицію, колеги, займіть місця, – розглянути цей законопроєкт за скороченою процедурою. Будь ласка, ці два проєкти, ці два проєкти розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати, будь ласка.

 

14:02:07

За-155

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова автора першого законопроєкту народну депутатку України Василевську-Смаглюк Ольгу Михайлівну. Будь ласка, Ольга Михайлівна, до 2 хвилин.

 

14:02:22

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! 40 років з дня трагедії на Чорнобильській АЕС. Ця дата є нагадуванням про наш спільний обов’язок перед людьми, які працювали і продовжують працювати на станції в умовах надзвичайного ризику. Справжнє визнання їхнього подвигу – це не лише квіти біля пам’ятників, а передусім реальний соціальний захист і забезпечення стабільної роботи об’єктів, що гарантують ядерну безпеку всієї Європи.

Забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури є прямим обов’язком держави і будь-які законодавчі прогалини, що призводять до блокування їх фінансової діяльності, є неприпустимими та потребують негайного усунення. Станом на сьогодні існує системна проблема, спричинена недосконалим механізмом фінансування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам підприємств, що належать до сфери управління Державного агентства з управління зоною відчуження. Зокрема це стосується і ДСП ЧАЕС.

Водночас чинне законодавство покладає на такі підприємства обов’язок компенсувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій без належного бюджетного забезпечення цих видатків, як наслідок – утворення заборгованостей, судові спори, арешти рахунків і фактично блокування діяльності підприємств критичної інфраструктури, що створює пряму загрозу безпеці держави.

Станом на 15 квітня 26-го року заборгованість ДСП ЧАЕС перед Пенсійним фондом перевищує 30 мільйонів гривень. І ця заборгованість виникла внаслідок дефіциту і через те, що ми вже 5 років не ухвалюємо відповідний законопроєкт.

Я прошу вас, колеги, і закликаю підтримати законопроєкт 5658 для того, щоби вже нарешті закрити це питання, яке давно перезріло.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі я запрошую автора альтернативного законопроєкту народного депутата України Гнатенка Валерія Сергійовича, до 2 хвилин.

 

14:04:42

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я підтримую саму ідею законопроєкту 5658. Питання фінансування пільгових пенсій для людей, які працювали в зоні відчуження, давно потребує вирішення, але основним законопроєктом охоплюються лише працівники державних підприємств і організацій, проте в зоні відчуження та в зоні безумовного відселення працювали і люди з інших структур, ті, хто однаково стояв поруч, дихав тим самим повітрям і отримав ті самі дози радіації, залишаючись за бортом цього закону. Пояснити таку різницю неможливо. Альтернативний законопроєкт 5658-1 усуває цю нерівність, він поширює фінансування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на всіх, хто здійснював роботи в зоні відчуження або в зоні безумовного відселення, незалежно від форми власності роботодавця. Це принципова різниця. Окрім того, ми пропонуємо вирішити проблему накопичення заборгованості. Законопроєкт запроваджує право страхувальника на розстрочення боргу строком на 60 місяців. Також передбачається списання нарахованих штрафів і пені та списання заборгованості самого Пенсійного фонду за позиками з єдиного казначейського рахунку. Без цих норм система залишається у глухому куті.

Колеги, різниця між двома законопроєктами у повноті рішення: основний робить крок в правильному напрямку, а наш закон альтернативний закриває питання цілком. Прошу підтримати Закон 5658-1.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я запрошую голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякову Галину Миколаївну.

Будь ласка, Галино Миколаївно.

 

14:06:23

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Колеги, дивіться, я прошу всіх зосередитися на цьому законопроєкті, бо цей законопроєкт звільняє Чорнобильську атомну станцію від сплати єдиного соціального внеску за пенсії по людях, які працювали на ЧАЕС, коли вона генерувала електроенергію. У мене велике прохання підтримати це рішення.

Чого не вистачає в основному законопроєкті і про що ми домовилися з урядом? Це звільнення має діяти до тих пір, доки ЧАЕС не буде приєднана до Енергоатому. У кожної атомної електростанції, яка сьогодні генерує електроенергію для України, ви знаєте, наскільки це важливо для нас, буде історичний цикл закінчення такий самий, як і четвертий енергоблок ЧАЕС. Ми маємо відпрацювати тут модель, хто у зв’язку з тим, що ми не запровадили накопичувальне пенсійне забезпечення для професійний схем, хто має нести відповідальність по пенсіях людей, які працювали на місцях, не забезпечених безпекою в попередні роки.

Законопроєкт пропонує до 40-х роковин перенести це на державний бюджет. Ми на друге читання порахуємо, бо за різними оцінками це від 200 до 700 мільйонів гривень, це невелика сума, яку ми можемо потягнути. Більше того, Державна аудиторська служба в листопаді 25-го року зробила аналіз роботи ЧАЕС і вона вказує, що переважна більшість витрат ЧАЕС йде не на фінансування сьогоднішніх заходів, а на фінансування... не модернізація і реконструкція існуючих сховищ, не модернізація будівництв і не будівництво нових сховищ, а виплачують по тих пенсіях, які були для людей, які працювали раніше. У мене велике прохання підтримати цей законопроєкт до 40-х роковин, зібратися, зібрати голоси, і на друге читання ми виведемо його разом з і комітетом енергетичним, і разом з урядом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього важливого законопроєкту. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, для обговорення цього важливого дуже законопроєкту.

Шановні колеги, будь ласка, Лаба, «Слуга народу», Михайло Михайлович.

 

14:08:53

ЛАБА М.М.

Прошу передати слово пані Ользі Смаглюк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, секундочку, тривога.

Я звертаюся з проханням, друзі, ми можемо проголосувати цей законопроєкт? Артур Володимирович, це ж для чорнобильців. (Шум у залі)

Шановні колеги, Галина Миколаївна, я перепрошую, я мушу оголосити перерву у зв’язку з повітряною тривогою. І нагадую, що після завершення тривоги через 15 хвилин ми продовжимо з виступів фракцій і груп. Я прошу народних депутатів, це дуже важливий законопроєкт. Будь ласка, повертаємося після цього в зал. 

 

(Після перерви)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

15:05:03

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні не завершено. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо далі заради України. Слава Україні!