Засідання 1 (продовження)

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

8 квітня 2026 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:08:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, сьогодні відповідно до постанови Верховної Ради ми вшановуємо пам’ять жертв масових депортацій, скоєних радянським тоталітарним режимом 8 квітня 1951 року. 75 років тому під час операції «Північ» тисячі людей, зокрема мешканців України, були примусово виселені за релігійною ознакою до віддалених районів Сибіру. Ми зберігаємо пам’ять про ці болісні події як важливе застереження для майбутніх поколінь, адже цінність людської гідності, свободи та права на переконання… завжди має залишатися непорушною.

Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває 1505-й день, як Україна героїчно виборює свою свободу та незалежність в умовах повномасштабної збройної російської агресії. Ворог не припиняє жорстоких ударів по мирному населенню та об’єктах цивільної інфраструктури, грубо порушуючи норми міжнародного права. Наші захисники та захисниці України щодня виявляють мужність, стійкість і самопожертву, обороняючи нашу державу. Попри всі випробування Україна залишається згуртованою та відданою своїм цінностям, свободі і демократичному майбутньому.

Вшануймо хвилиною мовчання пам’ять усіх наших воїнів, які віддали життя за Україну, а також мирних громадян, які стали жертвами російської агресії. Вічна пам’ять і глибока шана кожному і кожній, хто загинув за нашу державу.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу займати свої місця.

Шановні народні депутати, відповідно до…  

А, ви перед цим хочете з процедури, да? Ірина Володимирівна Геращенко, з процедури, будь ласка. Що у вас?

 

10:14:05

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні українці! В парламентсько-президентській республіці звертаю вашу увагу на  брехню на сайті Кабінету Міністрів України. Тут розміщена інформація про зустріч Прем'єр-міністерки України з головами комітетів Верховної Ради України. Ми хочемо запевнити всіх вас, що це неправда, тому що на цій зустрічі не було жодного керівника комітету, який представляє не фракцію монобільшості. Зокрема, на цю зустріч не запросили, хоча мова йшла про євроінтеграцію, голову Комітету євроінтеграції Іванну Климпуш-Цинцадзе, бо вона представляє фракцію «Європейської солідарності», не запросили голову Комітету свободи слова пана Юрчишина і не запросили голову Комітету молоді і спорту пана Кожем’якіна, тому що вони не представляють фракцію «Слуга народу».

Шановний пане спікере, у нас питання, скільки ще буде продовжуватись цей поділ урядом депутатів, комітетів на своїх і чужих?  Скільки буде відбуватися оця вся ганьба? Ми  просимо, якщо мова йде про зустріч голови уряду...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна.

Я просто хочу... Дивіться, вам цікава відповідь моя, чи просто... Я вам скажу ще раз, я завжди... Секундочку, шановні колеги. Я завжди є прихильником рівного ставлення до будь-якого народного депутата, тому що як Голова Верховної Ради повинен забезпечувати це. І тому я звертаюсь і до Кабінету Міністрів  України, і до будь-яких інших органів, які здійснюють конкретні цілеспрямовані зустрічі, щоб не робити ніякої сегрегації, сепарації за різними партійними, юридичними і іншими обставинами, тому що це є правильний підхід. Інше, це може бути якась інша зустріч, інший формат, це вже вирішують інші особи. Але ви знаєте, вельмишановні колеги, все, що проводиться в межах Верховної Ради, все, що проводиться за моєю участю, ви знаєте, що представлені всі колеги, які знаходяться тут, і я думаю, що так... Ні, ні… Дивіться, да, я інколи окремо зустрічаюсь з опозицією, да. Дякую.

Шановні колеги, рухаємося далі. Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України, а також рішення Погоджувальної ради сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів, тому прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, шановні колеги. 

Прекрасний результат!

Шановні колеги, Борзова Ірина Наумівна, «Слуга народу». Будь ласка, Іро.

 

10:16:58

БОРЗОВА І.Н.

Доброго дня, шановні українці, шановні українки! Наші діти повинні завершити 11-й клас у своїх школах. Старша школа не може сьогодні закривати свої двері для старшокласників, діти повинні в Україні навчатися в тих школах, куди їх відвели батьки. 

На жаль, ворог продовжує страшну війну проти України та українського народу. І сьогодні головний пріоритет для наших дітей, для кожного  з нас – це безпека. Адже кожна мати, кожен батько, кожна бабуся та дідусь в першу чергу хвилюються за своїх дітей. І наші хлопці, батьки, які сьогодні захищають Україну, також щодня, щохвилини хвилюються за своїх дітей.

Тому в пріоритеті повинна бути дитина, а не освітня реформа. Освітня реформа ще формувалася до повномасштабної збройної російської агресії. Я – за старшу профільну школу, але, на жаль, сьогодні реалізувати це неможливо. Вже й так закрилося дуже багато шкіл у селах, і сьогодні потрібно зберегти те, що є. Ніхто не має права сьогодні відправляти дітей за 30, 40, 50 кілометрів здобувати освіту.  

І хто з чиновників може сказати, що буде 1 вересня 2026 року? Як буде дитина їхати здобувати освіту по дорогах, яких немає, між полями, де яма на ямі? В цей час може бути повітряна тривога, дорога відстанню 1,5-2 години до школи. Що робити водію – зупиняти автобус? Які правила безпеки: їхати далі, брати на себе відповідальність за ризик щодо дітей?

Тому сьогодні є дуже багато проблем, і їх потрібно вирішити. А це в першу чергу ремонт доріг, це потрібно докупити автобусів, бо і без реформи сьогодні не вистачає шкільних автобусів. Але найголовніше для нас – це не реформа, а безпека кожної дитини, яка сьогодні навчається в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Коваль Ольга Володимирівна, «Слуга народу».

 

10:20:14

КОВАЛЬ О.В.

Доброго дня! Передайте, будь ласка, слово Дмитру Олександровичу Разумкову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков.

 

10:20:31

РАЗУМКОВ Д.О.

Добрий день! Колеги, ви всі побачили, що ви піднімаєте податки, вчора підняли українському суспільству, подякували, просто відкриваєте і читаєте, що про вас думають, хто проголосував за підняття податків для українців і за продовження податків для українців після закінчення війни. Тому що те, що ви вчора проголосували, хто б що не говорив, це не на армію, це в загальний фонд державного бюджету, поки не з’явиться спеціального фонду, лише після цього кошти будуть йти туди. Але ви податки піднімаєте, а Кабмін і Президент – молодці, вони роздають то «єБак», то «Вовина тисяча», зараз ще є 1,5 тисячі допомоги пенсіонерам з 1 квітня. Це таке враження, що просто поржать, вибачте, я навіть буду використовувати непарламентський вислів.

То в мене до вас запитання. Коли в минулому році команда «Розумної політики» пропонувала підняти мінімальну пенсію в два рази, тоді було 2 тисячі 361 гривня, підняти в два рази –  це було 4 тисячі 722 гривні. Це коштувало державному бюджету трохи менше 21 мільярда гривень. Що сказали? Грошей нема. Грошей нема, пенсію ніколи не піднімемо, і на початку цього року про індексували пенсію для найменш захищених верств населення в 234 гривні, це 7 гривень 80 копійок на день. Скажіть, будь ласка, хтось може піти в магазин і щось купити? За ці гроші навіть з магазину не випхне охорона, за 7 гривень 80 копійок. А ви підняли цим бюджетом, ті, хто проголосували за цей бюджет, людям, які сьогодні реально виживають за межею бідності, підняли на стільки цю пенсію.

Потім виходить міністр соціальної політики і каже: мінімалка  буде  6 тисяч гривень. Коли? Пенсіонери це побачать, чи тільки потім з неба це будуть бачити ці обіцянки? Тому що станом на сьогодні нічого не помінялося, пройшов І квартал. Коли буде підняття мінімальної пенсії до 6 тисяч?

І друге запитання до тих, хто проголосував за бюджет на 2025 рік і всякими силами і не силами блокував наш законопроєкт про прийняття мінімальної пенсії в 2025 році. А скажіть мені, будь ласка, тоді, коли розповідали, що немає додаткових 21 мільярда, щоб підняти пенсії в два рази, тоді брехали або ці кошти просто знову розворовувались на схеми Міндіча, на все інше, і розбазарювались незрозуміло куди. Або у вас і сьогодні немає цих грошей на 6 тисяч мінімальної пенсії, і ви знову просто брешете людям, плюючи їм в обличчя і сподіваючись, що вони, вибачте, просто до цього щасливого моменту життя не доживуть, але і сьогодні будуть підтримувати владу, Президента і всіх інших. Ви глибоко помиляєтесь, українці занадто для вас розумні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Васильєв, «Слуга народу».

 

10:23:39

ВАСИЛЬЄВ І.С.

Шановні українці, шановні колеги! 

Сьогодні я хочу говорити про Сумщину і про одну дуже серйозну проблему держави, пов’язану з тим, що збільшується у прикордонні кількість обстрілів, збільшується також необхідність евакуацій і виїзду людей у безпечне місце.

Проте на сьогодні недостатньо сказати просто людям – евакуюйтесь, бо проблема не в тому, щоб тільки вивести людей, проблема в тому, щоб вони могли виїхати, щоб вони могли доїхати до місця, щоб вони могли облаштуватися, ну і звичайно, щоб хоч деякий час могли там пожити, не повертаючись під обстріли.

І саме тут у нас сьогодні і є величезна проблема, навіть у 5-кілометровій зоні у нас тисячі людей під кордоном живуть. Чому? Оскільки влада їм каже –  виїжджайте, і, можливо, навіть часто це вірно їм кажуть, що потрібно виїхати в безпечне місце. Але люди мають право запитати: чим виїжджати, якою дорогою, яким транспортом, куди саме і, головне, як жити далі в цьому місці. Бо в нас проблем дуже багато у прифронтовій Сумщині, це, звичайно, і поганий стан… поганий стан у більшості доріг, нестабільність залізничних маршрутів, більшість маршрутів взагалі скасовуються. Для прикордонної області транспорт сьогодні – це не питання комфорту, це питання виживання.

Але навіть коли людину встигають вивезти, це ще не означає, що проблема вирішена. Після того, як вони пожили кілька днів, розуміють, що побут взагалі не забезпечений, коштів немає, люди починають повертатися на ті ж самі місця, до себе додому, під ті ж обстріли і під ті ж ризики, але де забезпечені побутові складнощі і вирішені проблеми.

Тому я сьогодні звертаюсь до Кабінету Міністрів України з конкретними вимогами. Це терміново затвердити окремий державний план евакуації та розміщення людей із прикордонних громад Сумщини. Не лише вивезення, а повний маршрут: виїзд, дорога, поселення, супровід і побут.

Друге. Це невідкладно визначити та привести в належний стан ключові евакуаційні дороги і маршрути в прикордонних громадах, бо дороги сьогодні – це теж питання, і по них... питання безпеки, і по них потрібно їздити швидко.

І третє. Створити реальні умови для життя евакуйованих людей: житло, побут, виплати, підтримка сімей, людей, літніх людей і всіх тих, хто не може почати життя...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, фракція «Батьківщина». Ви передаєте Юлії Володимирівні, да?

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

10:27:19

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, вчора був проголосований (в лапках) «епохальний» по своїй підлості законопроєкт 14005. Я хочу про це просто нагадати. Цей законопроєкт 14005 передбачає, що кожен українець, який має хоча б мінімальний борг, причому не підтверджений судом, причому навіть за будь-які речі, про які людина може не знати, це може бути що завгодно: штрафи на дорогах за порушення правил дорожнього руху, це може бути мікрокредитування, де людям нараховують просто божевільні відсотки по кредитах, це можуть бути заборгованості за комуналку, перед банками, будь-яка заборгованість. Так от, цей Закон 14005, який вчора проголосували 250 народних депутатів, він передбачає, що людина зразу потрапляє в національний реєстр боржників, після того блокуються всі рахунки людини і після того практично арештовується все майно.

І от тут питання: до якої стадії треба було дійти, щоби отак поводитися зі своїм народом, з людьми, які ледве-ледве виживають під час війни? Я думаю, що кожен депутат, який проголосував за цей закон в другому читанні, це вже остаточне голосування, він  мусить відповідати перед країною, а ще і перед своєю совістю, ще і перед Господом Богом.

Безумовно, «Батьківщина» проголосувала проти цього – єдина фракція, яка натиснула червоні кнопки. Але тепер для того, щоб цей закон не став реальністю, цей закон мусить не підписати Президент України як гарант Конституції, тому що в цьому законопроєкті, крім всіх оцих чорних сюрпризів для українців, ще передбачається перший раз в історії України конфіскація за борги єдиного житла, там, де будуть виконавці все це конфісковувати і продавати, як їм заманеться. Так от, у нас є стаття Конституції, яка забороняє у людини забирати єдине житло. І я сподіваюся, що Президент України, до якого я зараз звертаюся, на цей закон накладе вето, і він не стане реальністю в Україні, тому що хтось мусить зупинити цей жахливий бєспрєдєл по відношенню до людей.

І я зараз звертаюсь до Президента. Пане Президенте, накладіть вето на Закон 14005 – і не кидайте кожного українця в цей молох, по суті, знищення їх життя за мінімальні боргові зобов’язання. Ми слідкуємо, як Президент відноситься до цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.

 

10:30:26

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Прошу передати слово Миколі Княжицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький Микола.

 

10:30:35

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги, на заваді нашому європейському вибору весь час щось стає. Спочатку після Гадяцької угоди, коли гетьман Виговський хотів, по суті, створити прообраз Європейського Союзу, польський Сейм сказав: «Нє позволям!». Коли Хвильовий говорив «Геть від Москви! Дайош Європу!», то, очевидно, що радянські комуністи зробили все для того, щоб його життя обірвалося.

Ми намагалися з цим боротися. Коли Янукович хотів підписати Угоду про асоціацію, росіяни зробили все шантажем і погрозами для того, щоб він втік до них. Стався Євромайдан – і ми знову почали боротися за наше європейське майбутнє.

Ми вписали в нашу Конституцію інтеграцію в ЄС і НАТО, але світ дуже швидко змінюється. Сьогодні Президент наймогутнішої держави, члена Північноатлантичного альянсу стверджує, що НАТО – це безпековий карлик, і мета його країни – це вихід з Альянсу. А європейські політики ставлять собі в заслугу жорстку позицію європейських членів Альянсу, які протистояли намаганню Сполучених Штатів захопити Гренландію, суверенну частину Королівства Данії, найвідданішого з відданих членів НАТО. Нам кажуть, що наше місце не в Альянсі, але зростаюча кількість політиків, експертів і простих громадян розуміють, що гарантією безпеки Європи і Заходу є Збройні Сили України і незалежна українська держава.

З Європейським Союзом інша ситуація. Нас запрошують туди, вже понад три роки ми ведемо підготовку до повноправного членства, але цей шлях не такий швидкий, як би нам хотілося. І разом з тим, ми чудового розуміємо, що і сам Європейський Союз зараз змінюється, і все це відбувається на наших очах.

Днями Манфред Вебер –  голова фракції Європейської народної партії в Європарламенті, піддав сумніву ефективність принципу одностайності в ухваленні рішень в Європейському Союзі. «Європа, – наголосив лідер  найвпливовішої європейської партії, – в якій найповільніше визначають темп, або окремі держави можуть блокувати все своїм правом вето, стане іграшкою в руках Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна». І ми, українці, очевидно, погоджуємося з цією думкою. Європа для того, щоб вижити, має позбутися шантажу політика на кшталт Віктора Орбана і Роберта Фіцо. І розуміння того, що знищити ЄС стало заповітною мрією не лише Росії, а на жаль, і Сполучених Штатів Америки, – а це показав візит американського Президента, Джей Ді Венса і його виступ, де він розповідав, що українська розвідка намагається втручатися у вибори чи то в Угорщині, чи то в Сполучених Штатах, – все це насторожує ще більше.

Тому я абсолютно переконаний, що ми повинні підтримати Манфреда Вебера, можливо, підготувати Звернення Верховної Ради України для того, щоб не одноголосно приймалося рішення про наше членство. Щоб більшістю країн, які підтримують демократію, було гарантовано наше членство в Європі і нашу спільну оборону європейський цінностей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Мельник Сергій Васильович.

 

10:33:41

МЕЛЬНІК С.В.

Прошу передати слово Козиру Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте Козиру.

 

10:33:51

КОЗИР С.В.

Шановні колеги, доброго дня! Козир Сергій, Херсонщина. Я сьогодні виходжу, щоб сказати і розказати про реальну ситуацію, яку хочуть почути від нас люди. Я хочу розказати про Херсон.

Щоб ви розуміли, лише за минулий тиждень була поранена 81 людина і 7 людей загинули. За ці 3 дні цей кривавий рекорд вже перевершено. Тому я хочу вам нагадати, що Херсон – обласний центр, який сьогодні, в принципі, перетворився на майданчик по випробовуванню FPV-дронів. Херсон сьогодні – це місце систематичного полювання на цивільне населення, і ми повинні визнати, що фронт реально проходить по місту.

Окремо необхідно казати про дроновий терор. Це не нова фаза війни, вона триває вже більше півтора року, Херсонщина стала полігоном з застосування FPV-дронів, які використовуються для точкових атак по цивільній інфраструктурі, транспорту, по людях. І державна політика безпеки має відповідати реаліям нинішнього часу.

Наслідком цього є системний відтік населення і це реальна картина, це реакція людей на відсутність безпеки. Але чи готова держава і чи має держава політику в цьому напрямку, куди люди будуть переміщатися, де люди будуть розміщатися, де ми їх будемо влаштовувати, як вони будуть інтегруватися в ту громаду, в яку переїдуть, і які умови їм будуть створені для того, щоб вони в подальшому повернулися з того міста, де вони… з якого вони поїхали?

 Ще одне принципове питання – це ефективність заходів захисту цивільного населення. Ми регулярно чуємо про посилення безпеки, про впровадження додаткових заходів, однак виникає питання, а чи достатні ці заходи, а чи виконуються ці заходи, хто контролює ці заходи? На сьогоднішній день ми бачимо, що, в принципі, контролю недостатньо, тому що ми не бачимо цього результату.

Окремо хочу наголосити на тимчасово окупованій частині Херсонщини, в першу чергу виділити місто Олешки. Місто знаходиться на грані гуманітарної катастрофи: їжі в місті немає, води немає, люди проживають в підвалах, дуже важко, немає виїзду, немає завозу продуктів, немає нічого. Люди, вибачте, роблять дуже… речі, які мені не хочеться говорити з цієї трибуни. Це не просто гуманітарна криза, це свідоме утворення умов, непридатних для життя. І тут я звертаю увагу наших міжнародних партнерів, всіх інших відповідних органів для того, щоб реагувати на цей геноцид, який твориться в нашій державі.

Тому, шановні колеги, сьогодні Херсонщина – це регіон, де щоденна реальність людей визначається не політичними рішеннями, а рівнем безпеки для життя, і наше завдання зробити так, щоб державні рішення відповідали цій реальності. При цьому поки цього не відбувається, ми не можемо казати, що ситуація контрольована.

Дякую за увагу. Тримайся, Херсонщина. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Грищенко Тетяна Миколаївна, «Слуга народу».

 

10:36:39

ГРИЩЕНКО Т.М.

Прошу передати слово Арсенію Пушкаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арсеній Пушкаренко.

 

10:36:49

ПУШКАРЕНКО А.М.

Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Пушкаренко, Житомирщина. 3 квітня ворог наніс удар по місту Коростень авіабомбою. Це один з тисяч і тисяч ударів, які сьогодні, перепрошую, по всій країні цілодобово ворог наносить по цивільній інфраструктурі, по жилим будинкам. Це геноцид. Але, прибувши на місце цього авіаудару, через декілька годин разом з колегою Тетяною Грищенко що ми побачили. Ми побачили, як рятувальники героїчно ліквідовують наслідки. Ми побачили, як волонтери допомагають людям, як самі постраждалі розбирають завали, але кого ми не побачили. Ми не побачили місцевої влади, ні міського голови, ні його заступників, ні комунальних служб, нікого немає. Це ганьба. Місцева влада Коростеня в перші години в перший день самоусунулась від допомоги людям і ліквідації наслідків.

Після мого втручання прибув на місце заступник міського голови один з і каже ну, ми в дві години провели комісію і вирішили зібратись завтра на ранок. Тобто рятувальники мають виконувати функцію комунальних служб. Я дякую Коростенському заводу МДФ, який надав матеріали. Я дякую бізнесу, який надав техніку для розборів завалів, всі були долучені, інші громади: овруцька, чоповицька, малинська, а міської влади Коростеня немає. Це ганебно. Міський голова і комунальні служби з’явилися там тільки на наступний день. І це місцева влада, яка живе з податків цих людей, чи це про людяність? Це ганьба!

Я дякую голові Житомирської обласної державної адміністрації Віталію Бунечку, який після мого звернення теж взяв на контроль цю ситуацію, скликав вже на рівні області відповідний штаб. І вже сьогодні ведуться відповідні роботи, вже сьогодні я закликаю місцеву владу Коростеня, бо це їх відповідальність, зібрати невідкладно з людей документи, об’єктивно справедливо оцінити пошкодження і чим швидше передати державі відповідні акти комісій, відповідні довідки, висновки, щоб держава у програмі єВідновлення могла здійснити відповідні компенсації.

Тому я дякую всім, хто в цій ситуації був людяний, професійний. І ганьба Коростенській міській владі!

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, далі Степан Іванович Кубів, «Європейська солідарність».

 

10:39:41

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, прошу слово передати Софії Федині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Романівна Федина.

 

10:39:58

ФЕДИНА С.Р.

Підкуп, брехні і маніпуляції – це все, що може запропонувати «зелена влада» в той час, коли треба рятувати українську державу і підтримувати громадян України. От зараз шириться інформація в масмедіа, і я вимагаю, щоб відповідні структури або підтвердили, або спростували це, про 5 мільйонів, які обіцяють кожному нардепу, явно з монобільшості і тих, хто разом з ними голосує, щоб вони голосували за кабальні податкові законопроєкти для громадян України. Кабальні для українців!

Але це не перший раз, коли такі речі відбуваються, коли нардепам пропонують подяки за те, що вони проголосують за ті чи інші абсолютно неприйнятні речі. Дайте згадаємо, як теж були такі обіцянки, а з іншого боку були залякування, коли вимагали проголосувати за купівлю московських реакторів у Болгарії, які потім виявилися частиною схеми Міндіча «двушка на Москву». До речі, за це до сих пір ніхто не покараний. Але також ми маємо тотальні брехні, коли зараз розказують, як Свириденко зустрічалася з усіма головами комітетів. А перед цим Буданов як Голова Офісу Президента зустрічався з усіма фракціями. Ага, а навіщо ці брехні, щоб потім розказати, які ви білі і пухнасті і з усіма працюєте?

Мені видається, що зараз є той час, коли нарешті треба зупинити ці всі брехні і маніпуляції. Тут колега зараз говорив про Коростень. А така сама ситуація по Херсону. А така сама ситуація в багатьох інших регіонах України. А ви замість того, щоб вирішувати проблеми громадян України, зараз ведете переговори, а що вам буде, якщо ви за якусь дурню проголосуєте.

Шановні народні депутати, якщо я можу так до вас звернутися, ви сьогодні маєте можливість відновити свою суб’єктність, ви маєте вимагати в уряду нормальні законопроєкти. Ми як парламент маємо вимагати нормальних переговорників, які будуть домовлятися про оптимальні речі, а не просто про якусь дурню, бо, бачите, їм хочеться приховати свою вину за «Міндічгейт» -  до сих пір без відповідальності і до сих пір фігуранти не покарані. Фігуранти «Міндічгейт» до сих пір сидять в уряді, фінмоніторингу. А вам на це все тихенько, тому що вам обіцяли 5 мільйонів на ваші округи і не тільки округи? Ну, люди добрі, це вже переходить абсолютно усі межі. Так не може бути. Ви маєте голосувати хоч раз в житті по совісті і враховуючи інтереси української держави, бо держава валиться завдяки вам, і її треба сьогодні рятувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Безугла Мар’яна Володимирівна, позафракційна.

 

10:43:09

БЕЗУГЛА М.В.

Тут колеги і остання колега, що переді мною виступала, закликають до порятунку української держави. Але я не розумію, чому нардепи мовчать про ТЦК, проблеми в ТЦК саме в ракурсі того, хто винен в цьому і хто конкретно організовує таку роботу.

Останнім часом почастішали напади на людей, які служать або працюють в ТЦК. Вбивство і напад – це, звичайно, величезний злочин, і тут має бути тільки засудження. Але в той же час ТЦК залишаються нереформованими, корумпованими, дискредитують Збройні Сили, і мають бути ліквідовані, а їхні функції розподілені.

ТЦК – це не Міноборони. ТЦК – це не Генеральний штаб. Вони підпорядковуються Сухопутним військам. І це давній «схематоз», щоб сховати зловживання через прокладки і переводити стрілки. Я кажу про це уже три роки. За ТЦК п’ять років відповідав Сирський, будучи командувачем Сухопутних військ, а його кадровиком був генерал Горбач. Коли Сирський очолив Збройні Сили, Горбач став головним кадровиком Збройних Сил. Тобто це все одна вертикаль, одне злочинне угруповання, яке має бути ліквідоване. І ліквідовані мають бути не тільки ТЦК з перерозподілом функцій, а і знято з посад Сирського і головного кадровика Збройних Сил Горбача.

Правоохоронні органи мають не тільки ганятися за окремими корумпованими тецекашниками, яких здають свої ж в рамках внутрішніх розборок, а мають безпосередньо приділити увагу тим, хто організовує цю вертикаль, зокрема топам у військовому керівництві, – це саме мафія.

Я спеціально називаю також «тецекашник» тих людей, які згодні брати хабарі і бути частиною цієї системи. Ви знаєте, скільки було подано заяв ДБР від тих, хто служить і працює в ТЦК щодо того, що там твориться? Прекрасно розумієте, що дуже мало, практично нуль. У в мене вкотре питання, чому мовчать нардепи про реальних організаторів того, що відбувається  в Збройних Силах? Чому колеги бояться навіть сказати слово «Сирський»? Чому мовчить оборонний комітет? Кого ви представляєте – мільйони українців чи пару генералів?

Колеги, якщо ви мовчите про генералів, про схеми на рівні топкерівництва Збройних Сил, про ТЦК щодо того, хто це організовує, чому це має помічати Президент, що він отримує? Лише політичний шум і жодного слова про Сирського від опозиції. Чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І останній виступаючий. Локтіонова. Я так розумію, що передає...

 

10:46:06

ЛОКТІОНОВА Н.В.

Да, Гришиній Юлії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гришина Юлія Миколаївна і потім ще Олена Костівна, і далі у нас ще трошки буде. Будь ласка.

 

10:46:18

ГРИШИНА Ю.М.

Шановні українці, шановні колеги, всіх вітаю! Я сьогодні знову хочу підняти питання безпеки наших дітей. Нагадую, що ми з вами вже врегулювали на законодавчому рівні питання безпеки наших дітей в школах.

На сьогодні ми повинні продовжити цю роботу і маємо опрацювати питання безпеки наших дітей в цифровому середовищі. Колеги, сьогодні весь світ активно реагує на ті загрози, які цифрове середовище несе для наших дітей.  Австрія, Іспанія, Франція, Малайзія, Бразилія – це тільки початок величезного переліку країн у світі, які або вже запровадили обмеження користування дітьми соціальними мережами, або вже активно розробляють на рівні парламентів цих країн.

Україна  не може  стояти осторонь цього питання. Колеги, я замовила дослідження з цього приводу в Дослідницькій службі Верховної Ради України, які підготували для нас оглядове досьє щодо захисту прав неповнолітніх в цифровому середовищі. І результати цього дослідження вражають. Я хочу поділитися з вами декількома цифрами.

Уявіть собі, що в Україні кожен четвертий підліток проводить онлайн сім і більше годин на день. Чотири із п’яти дітей мають акаунти в телеграм і тікток. При  цьому кожна третя українська дитина стикається з небезпечними ситуаціями. І найтривожніше в цьому переліку, що 60 відсотків з цих дітей нікому про це не розповідають. Окрім цього, за три роки кількість злочинів проти національної безпеки за участі неповнолітніх зросла у 43 рази. І 22 відсотки завербованих Росією – це наші з вами діти, колеги.

Тому однозначно цифровий простір вже не є небезпечним для наших дітей. На сьогодні в українському законодавстві немає жодних обмежень, немає вікових обмежень для реєстрації, не встановлені правила для цифрових платформ. Тому, колеги, я думаю, настав час і українському парламенту зайнятися цим питанням і зробити все для того, щоб наші діти в цифровому середовищі були захищеними.

Тому я запрошую всіх долучатися до нашої спільної роботи, представникам всіх фракцій, і напрацювати законодавче рішення на підставі дослідження, яке вже було проведено. Напрацювати дієві рішення, внаслідок яких наші діти, які постійно живуть сьогодні в цифровому середовищі, будуть захищені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, ще Олена Костівна, шановні колеги, і потім ще дві фракції – перерва із заміною за виступ. Я так розумію, буде Юлія Володимирівна. І потім переходимо до роботи.

 

10:49:14

КОНДРАТЮК О.К.

Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, я би сьогодні хотіла привернути вашу увагу, особливо в передвеликодній тиждень, якраз до проблеми депортованих українських дітей, а ще, головне, до величезних цифр, а саме понад 1 мільйон 600 тисяч наших українських дітей зараз перебуває в окупації в тимчасово окупованих Росією наших територіях. І хотіла б, щоб ви ознайомилися з недавно оприлюдненим свіжим дослідженням Єльської гуманітарної лабораторії. Воно прямо вперше доводить участь великих російських державних корпорацій у системі депортації та індоктринації, тобто позбавлення ідентичності українських дітей. Йдеться про дві величезні корпорації російські – це «Газпром» та «Роснефть». Компанії та їхні дочірні структури перевезли та перевиховали щонайменше 2 тисячі 158 дітей із окупованих Росією українських територій. В матеріалі зафіксовано шість таборів у Росії та на тимчасово окупованих регіонах, де дітей вивозили і піддавали впливу проросійських наративів та мілітаризованої діяльності, яку вони називають «патриотическое воспитание».

Згідно зі звітом Єля дочірні компанії та профспілки «Газпрому» допомагали в організації транспорту, роздавали ваучери до таборів та підтримували перевиховання. У дослідженні ідентифіковано 44 організації, пов’язані з цією діяльністю. І тут, увага, близько 80 відсотків з них наразі не перебувають під санкціями Сполучених Штатів чи Європи. Попередні дослідження Єля встановили щонайменше 210 об'єктів з перевиховання українських дітей, це табори, центри і бази.

Перевиховання наших дітей, позбавлення їх ідентичності – це стратегічна державна програма Російської Федерації, до якої залучена взагалі вся інфраструктури країни. А це означає, що ми повинні змінити підхід. Ми повинні змінити підхід до санкційної політики, оскільки повна санкційна синхронізація має бути доведена зі всіма нашими партнерами, особливо з партнерами в Європейському Союзі. Нові санкції – і проти корпорацій, і проти конкретних виконавців. Це важлива робота, якою повинні ми теж долучитися. Тому що наше завдання зробити так, щоб система Російської Федерації проти ідентичності наших дітей зламалася. Кожен, хто бере в ній участь, був ідентифікований і був під санкціями.

Зараз, особливо коли державні чиновники Російської Федерації хочуть поїхати в Європу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

 

КОНДРАТЮК О.К. ...не дати їм цього зробити. Це наша спільна відповідальність, яка має бути і особливо тим, хто зараз у  нас займається санкційною політикою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Шановні колеги, у нас залишився ще виступ, перерва із заміною на виступ від двох фракцій – Юлія Володимирівна Тимошенко, і переходимо до розгляду питань порядку денного.

Будь ласка,  Юлія Володимирівна.

   

10:53:10

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Зараз я хочу звернутися до всіх, хто дивиться або слухає Верховну Раду. Я хочу виступити з повідомленням, що в Україні всупереч закону реально, свідомо, планово знищуються пенсіонери України.

Я наведу для цього твердження дуже чіткий доказ. Закон України передбачає, що пенсіонеру не можна платити менше мінімального прожиткового рівня. Мінімальний прожитковий рівень – це межа фізіологічного виживання. Якщо пенсіонеру платити менше, людина просто помре. Так-от такий мінімальний поріг, нижче якого не можна платити пенсіонерам, – це 7 тисяч 241 гривня. Це закон. Цей закон не виконується в країні, і не виконуються не тому що немає грошей, а тому що ці гроші розбазарюються на корупцію, розбазарюються на абсолютно неефективні видатки, а пенсіонерів свідомо планово знищують. Це пенсійний геноцид. І притому, що не мають права платити менше ніж 7 тисяч 241 гривня, мінімальну пенсію встановили 2 тисячі 595 гривень. Це для того, щоб просто людина померла, а не жила.

Саме тому фракція «Батьківщина», наша команда, ми проаналізували всі доходи і видатки державного бюджету, і ми внесли у Верховну Раду законопроєкт про зміни до державного бюджету, де ми прибираємо всі неефективні видатки і додаємо ті доходи, які сьогодні не враховані. І вимагаємо цим законом підвищити мінімальні пенсії до 7 тисяч 241 гривні, не менше, а це майже 9 мільйонів пенсіонерів менше отримують. А також підняти заробітні плати, грошове забезпечення нашим військовим, яким платять 20 тисяч гривень, і офіцерам, яким платять 32 тисячі гривень.

І ми зараз почали збирати всенародну національну петицію, де ми зайдемо до кожного пенсіонера і до кожного військового, зберемо підписи, звернення до Президента негайно переглянути бюджет і припинити знущання над військовими, і припинити геноцид пенсіонерів в країні. І ми доб’ємося свого, тому що так відносити до людей не можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили і виступи, і перерви із заміною на виступ. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до роботи.

Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло.

Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, колеги, прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.

 

10:57:04

За-232

Проти – 10, утрималось – 3, не голосували – 75. В цьому сила парламентаризму.

Шановні колеги, будь ласка, значить, перелік питань... Гончаренко, да? З процедури тільки, будь ласка, Олексій Олексійович, з процедури, бо дуже хочеться попрацювати.

 

10:57:22

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Да, і мені, і мені теж дуже хочеться попрацювати. І всім українцям хочеться попрацювати. Є одне питання, яке, я думаю, ми маємо сьогодні поставити. Всі бачать, що падають світові ціни на нафту, але в Україні, як завжди: коли тільки ростуть світові ціни на нафту – моментально в нас зростають ціни на пальне, коли вони падають, світові ціни на нафту, – в нас вже нічого не падає.

Тому пропозиція. На завтра на 11:00 запросити у Верховну Раду Голову Антимонопольного  комітету і повідомити йому, що в нього є 5 хвилин, щоб він цього разу вчасно і розрахував свій час, і повідомив нам результати розслідувань по ринку нафтопродуктів: які результати і до яких висновків дійшов Антимонопольний комітет, що робиться для того, щоби разом з падінням світових цін на нафту в нас хоч трішки впали ціни. Бо в нас вже там під 100 гривень дизель, ну це катастрофа абсолютно.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію Гончаренка. Прошу голосувати.

 

10:58:44

За-162

Рішення прийнято.

Будь ласка, далі Безугла і Костюк. Тільки з процедури, Мар’яна Володимирівна. Будь ласка.

 

10:58:54

БЕЗУГЛА М.В.

Я уже не раз звертала увагу до того, що Секретаря Ради національної безпеки Умєрова практично немає на робочому місці, начальника Генерального штабу теж практично немає на робочому місці, Гнатова. Вони зараз у нас переговірники, а сектор нацбезпеки і оборони страждає. Але корінь у цьому всьому – це конкретно стиль управління Головкома Олександра Станіславовича Сирського. Я вкотре пропоную його викликати в залу, подивитися в його очі, і почути, що він скаже, зокрема про те, що відбувається в ТЦК, що відбувається в штурмових полках, що відбувається з порушенням прав військовослужбовців і його радянським, російським стилем управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю пропозицію Мар’яни Володимирівни. Прошу голосувати.

Я зараз передам слово ще. Будь ласка.

 

11:00:06

За-44

Рішення не прийнято.

Далі, будь ласка... Перед тим, як я передам от пану Костюку, Дмитро Олександрович, якщо можна, бо є уточнення: ми сьогодні ж викликали вже. Будь ласка, Дмитро Олександрович, якщо можна, уточніть. Потім я передам Костюку. Разумков.

 

11:00:21

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, ми на сьогодні запросили Голову Антимонопольного комітету, він на 12 годину буде, саме з цього питання. Тому просто, щоб ми теж, ну, десять разів одну і ту ж особу не... Ну, окей, просто, можливо, не всі колеги чули, можливо, хтось пропустив, але ми на сьогодні запросили саме Голову Антимонопольного комітету на 12 годину. Наскільки я повідомлений, він має бути.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Це суттєве уточнення, тому, друзі, я вас дуже прошу, ви слухайте і пам’ятайте, кого ми запрошували вчора. Якщо що, я роздам всім блокнотики, щоб ви записували, кого запросили.

Будь ласка, Костюк.

 

11:01:00

КОСТЮК Д.С.

Добрий день. Дмитро Костюк, Житомирщина. Ставлю на голосування пропозицію про запрошення Прем’єр-міністра України до українського парламенту. Бо саме Прем’єр-міністр України має представляти урядові законопроєкти про нові податки для бізнесу. Це саме її в першу чергу політична відповідальність.

Я нагадаю народним депутатам, що саме парламент контролює по Конституції уряд. В будь-якій державі ЄС після такого масштабу корупційного скандалу як «Міндічгейт», весь уряд добровільно пішов би у відставку. Якщо для цього їм бракує честі, то хоча б прийти в Раду і представити свої законопроєкти мало би вистачити сили духу. Сьогодні в парламенті немає жодного представника уряду? А ми розглядаємо підвищення податків для всіх українців.

Я закликаю проголосувати, щоб Прем’єр прийшов і пояснила, коли нарешті проіндексують зарплати військовим і коли українці перестануть платити зі своїх кишень. Гроші не є піар.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки, пане Дмитро, можна, я буду ставити на голосування. Ви можете внести пропозицію поставити на голосування.

Вельмишановні колеги, ви почули пропозицію. Ставлю пропозицію Дмитра Костюка. Прошу голосувати, шановні колеги.

 

11:02:35

За-76

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я дякую всім. Тепер переходимо до питань порядку денного. Ми заходимо… зараз законопроєкт 15133 – це проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного агентства з атомної енергії у зв’язку з 40-ми роковинами Чорнобильської трагедії та недопущення порушення російською федерацією міжнародного режиму ядерної безпеки внаслідок цілеспрямованих атак на Чорнобильську атомну електростанцію.

Я ставлю пропозицію включити до порядку денного проєкт Постанови реєстраційний номер 15133.

 

11:03:34

За-273

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:03:55

За-228

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова від авторів народного депутата України Пушкаренка Арсенія Михайловича. Будь ласка, Арсеній Михайлович.

 

11:04:12

ПУШКАРЕНКО А.М.

Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, дорогі українці! Дійсно, минають 40-ві роковини найбільшої техногенної катастрофи в історії людства – Чорнобильської аварії. І звичайно, що наш обов’язок пам’ятати цю дату і наш обов’язок сьогодні зробити все, щоби ті люди, які постраждали: і ліквідатори, і ті, хто проживають на постраждалих територіях, і діти з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи мали достойне і пенсійне, і соціальне, і медичне забезпечення.

І, власне, тимчасова спеціальна комісія, яку я очолюю, і ми з колегами, я дякую кожному, хто надав нам цей мандат, протягом останнього року займалися цим і напрацьовано ряд дуже конкретних законодавчих ініціатив, і до 40-х роковин ми їх з колегами внесемо. Я дякую Олександру Корнієнку, який особисто долучався до роботи нашої ТСК. Я дякую всім членам ТСК, які активно взаємодіяли, працювали.

Ми змогли розділити питання досліджень забруднення територій і перегляду їх з питаннями соціальними, навколо цього була велика напруга. Тому сьогоднішня постанова, я дякую керівництву парламенту, яке поставило свої перші підписи, членам ТСК, всім народним депутатів. Вона важлива, вона важлива пам’яттю і звернення до парламентів, урядів, ООН, МАГАТЕ не тільки про 40-і роковини, а про ядерний тероризм, який Росія продовжує здійснювати сьогодні. Це і окупація ЧАЕС, а я хочу нагадати, що станція до кінця не виведена з експлуатації, це удар дроном бойовим 14 лютого 25-го року по саркофагу, це окупація ЗАЕС, нашої Запорізької атомної станції. Тобто Росія продовжує ядерний тероризм і сьогодні.

 Тому цим зверненням ми закликаємо засудити ці дії і робити все, щоб Росія припинила сьогодні в Україні ядерний тероризм, який несе загрозу всьому людству і всьому світу.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, далі голова Комітету зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Олександрович Мережко. Будь ласка.

 

11:06:24

МЕРЕЖКО О.О.

Шановні колеги, за дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України комітет на своєму засіданні 6 квітня 2026 року розглянув внесений народними депутатами Стефанчуком, Корнієнком, Кондратюк та іншими проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного агентства з атомної енергії у зв’язку з 40-ми роковинами Чорнобильської трагедії та недопущення порушення російською федерацією міжнародного режиму ядерної безпеки внаслідок цілеспрямованих атак на Чорнобильську атомну електростанцію.

Шановні колеги, 40 років тому сталася Чорнобильська катастрофа, яка стала найбільшою екологічною катастрофою сучасності та змусила світ звернути  увагу на ядерну небезпеку. Сьогодні через злочинні дії Російської Федерації, зокрема ядерний шантаж та влучання безпілотних літальних апаратів по ядерних об’єктах, питання ядерної безпеки знову набуло актуальності. Саме тому звернення містить важливі заклики до міжнародної спільноти про вжиття рішучих кроків та є надзвичайно важливим і актуальним.

За наслідками розгляду комітет на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити згаданий проєкт постанови Верховної Ради України до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та прийняти за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок.

Тож, шановні колеги, прошу підтримати рішення комітету та прийняти запропонований проєкт постанови Верховної Ради України із врахуванням техніко-юридичних правок.

Дякую за увагу.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, я запрошую фракції і групи: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. 

Будь ласка, Кулініч Олег Іванович, група «Довіра».

Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович, передає...

 

11:08:45

КУЛІНІЧ О.І.

Прошу передати Арешонкову.

 

11:08:53

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я дякую авторам за  даний законопроєкт і хочу відмітити як позитивне те, що протягом останнього року активно працювала тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України, яку очолював депутат Пушкаренко. В роботі цієї комісії системно брав участь Перший заступник Голови Верховної Ради Корнієнко.

Чому, власне, була створена ця комісія? Тому що депутатський корпус переконався в тому, що, дійсно, за сорок років після аварії на Чорнобильській атомній станції державі не вдалося вирішити і врегулювати цілий ряд питань, які пов’язані з соціальним захистом громадян, які постраждали від аварії на забруднених територіях: питання використання земель, майна, посівів на самих територіях, які до цього часу не визначені, чисті вони чи на них не можна проводити сільськогосподарські роботи, інші види робіт. Накопичився величезний комплекс проблем, в тому числі велика заборгованість держави перед громадянами в питаннях забезпечення їх соціального захисту, різного роду виплати, доплати, компенсація за майно втрачене. До цього часу величезні суми коштів не виплачені, держава не визнає їх до кінця як борг і не знає, що з цим робити.

Тому комісія провела роботу, є рекомендації. Я зараз звертаюсь до уряду і закликаю. Ті напрацювання, які були зроблені профільними міністерствами, вони мають бути доведені до громадськості, до громадян і реалізовані, представлені на розгляд Верховної Ради...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Степан Іванович Кубів, «Європейська солідарність».

 

11:11:02

КУБІВ С.І.

Прошу слово передати пані Марії Іоновій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Миколаївна.

 

11:11:13

ІОНОВА М.М.

Шановні колеги, проєкт Постанови про звернення Верховної Ради, звичайно, дуже важливий. Але, коли ми з вами бачимо ці російські терористичні удари по об’єктам цивільної, критичної інфраструктури України, вони, ну, знаєте, стали вже наслідком актуалізації загрози радіаційній безпеці. І ми усвідомлюємо, що ця тема важлива і сьогодні, тому що Росія системно ставить під загрозу безпеку атомних об’єктів у нашій державі: і прольоти ракет над атомними електростанціями, і атаки на енергетичну інфраструктуру, і падіння уламків, боєприпасів на територію ядерних об’єктів. Це те, що, на жаль, світ намагається не помічати, і ми маємо постійно про це нагадувати.

Також ми з вами бачимо, коли Російська Федерація використовує мирний атом як інструмент впливу і шантажу, і, на жаль, санкції до державної компанії «Росатом» є тією ключовою складовою успішного економічного тиску на агресора, тому що ми знаємо з вами, як ці прибутки використовуються для фінансування війни і вбивства українців. І ми бачимо, які і Російська Федерація використовує сателітів в Європі для посилення свого впливу, як це відбувається з проєктом Пакш в Угорщині.

Я хотіла би привітати, що була системна робота саме тимчасової слідчої комісії. Але мені би також хотілось би, щоб системно працював Комітет закордонних справ. З усією повагою до керівництва, але звернення – це мінімум, що ми можемо зробити, а максимум – ми не реалізовуємо ті всі звернення. Вибачте, за сім років профільний Комітет закордонних справ жодного візиту в жодну столицю не здійснив. У нас навіть не було онлайн з Конгресом Сполучених Штатів. Тому треба припинити, tеravel band треба просто зняти, теж, знаєте, ділити, як тут вже сказали, на свої і чужих, і працювати системно. «Європейська солідарність» закликає до цього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, «Слуга народу».

 

11:13:20

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Передаю слово Олександру Любимовичу Копиленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Любимович.

 

11:13:34

КОПИЛЕНКО О.Л.

Спасибі. Шановна президія, шановні колеги, вельмишановні наші чорнобильці! Наша фракція рішуче підтримує прийняття цієї постанови, але мусимо говорити про те, що ми мусимо згадувати про Чорнобиль не тільки під час таких хоч і сумних, але ювілейних дат. Наша держава багато в чому заборгувала чорнобильцям, і я вважаю, що зараз у нас ще є шанс поправити ситуацію.

Я з особливим відчуттям виступаю як голова Національної комісії з радіаційного захисту населення, наша комісія була створена ще в Декларації про державний суверенітет України в далекому 90-му році. І це є свідченням чого, що ядерна безпека – це складова нашої національної безпеки. І ми тоді не могли уявити собі, що наші ядерні об’єкти, наші атомні станції будуть піддаватися прямим ракетним ударам. Але мандат нашої комісії національної, він науково-експертний, є ще чимало дуже важливих соціально-економічних аспектів і самих чорнобильців, і забруднених територій.

Тому я підтримую і приєднуюсь до високої оцінки діяльності тимчасової спеціальної комісії, яка займається цими питаннями. І я вважаю, що наше скликання має шанс ще увійти в історію як скликання, яке зробило, якщо не вирішальний, то дуже важливий внесок у розв’язання цих проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тимошенко Юлія Володимирівна і після цього ще Павленко Юрій Олексійович, і Олександр Сергійович Корнієнко, і голосуємо. А, Констанкевич ще, так?

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

11:15:38

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане Голово, президія, колеги! Дуже важливе звернення, проєкт постанови до  міжнародних інституцій. Справді, минулого року, 14 лютого 2025 року, Росія вчергове завдала удару уже по Чорнобильській атомній своїм дроном. До речі, до сьогодні технічно не вирішена проблема, як  цю ліквідувати пробоїну. Над цим працюють і міжнародні партнери, але більше всього скинуто на керівництво Чорнобильської атомної, яке отримує зарплату навіть не таку, як на всіх інших атомних станціях. Через те це проблема, яку має вирішувати і міжнародна спільнота, яка після цієї трагедії чергової тільки висловилася глибоким занепокоєнням, в тому числі і МАГАТЕ, ні грошей, нічого достатньо не виділяють.

І є друга проблема цієї заяви – внутрішня. Важлива сторона захисту прав ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії і тих осіб, які постраждали.

Справді, наша ТСК працює і я дякую голові пану Пушкаренку. Дякую пану Корнієнку, який жодного разу не пропустив засідання, в тому числі виїзні. Але я прикро здивований, що представників уряду, які відповідають за цю ділянку, немає жодного в залі. Бо хотілось би звернутись до них: поверніть пенсії, поверніть ті виплати ліквідаторам і тим особам, які проживають на постраждалих територіях. Бо рішення судів не виконує уряд, а люди, вибачте, кожен день відходять у вічність, це ті, які постраждали від чорнобильського лиха. 40 років, 40-ві роковини – і держава не може навіть виконати. Більше того, цей уряд і попередній ще зменшив виплати нашим ліквідаторам. Через те це неприпустимо, і ми вимагаємо соціальної справедливості стосовно всіх категорій чорнобильців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Павленко Юрій Олексійович. Потім Констанкевич Ірина Мирославівна, Олександр Сергійович Корнієнко, і голосуємо. По одній хвилині у вас.

Будь ласка, Юрій Олексійович. 

 

11:17:51

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні колеги, пане Голово! Ми, без сумніву, підтримуємо цю постанову і засуджуємо той ядерний тероризм, який сьогодні здійснює Росія по відношенню до України і на Чорнобильській АЕС, і на Запорізькій атомній електростанції. Це злочин, який має бути покараний, і ми повинні зробити все, щоб так відбулося.

Разом з тим, хочу наголосити на необхідності виконання українською державою своїх зобов’язань по відношенню до чорнобильців. В першу чергу з цієї трибуни висловлюю шану і повагу всім ліквідаторам, які 40 років тому  назад стали на захист України і світу від аварії на Чорнобильській АЕС. Разом з тим, необхідно вирішити питання їх соціального захисту, соціального захисту і проблем, які є у населення, яке постраждало від Чорнобильської катастрофи, і в питаннях комунального, соціального і медичного обслуговування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Констанкевич Ірина Мирославівна.

 

11:18:59

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Шановні колеги, я прошу звернути увагу на цю постанову, справді, вона ювілейна. Але, разом з тим, це і можливість нас, представників українського парламенту, закликали міжнародну спільноту звернути увагу на ті проблеми, які є по досі в Україні і пов’язані з такою категорією наших громадян, як чорнобильці. Тому що це не тільки ми, українці, і українська влада заборгувала перед чорнобильцями-пенсіонерами, перед ліквідаторами, так само і наші міжнародні партнери, які підтримують Україну, зокрема в частині соціальних виплат, пенсій та інших допомог, зокрема на лікування, вони проігнорували ті гострі проблеми, які є в українському суспільстві у час війни.

Тому я закликаю всіх звернути увагу на ті проблеми, які потрібно зараз вирішувати. Зокрема, розблокувати виплату по судах відшкодування пенсіонерам-чорнобильцям, які є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна, фракція «Голос».

 

11:20:10

СІРКО Ю.Л.

Шановні колеги, я хочу цю хвилину використати перш за все для пам’яті тих людей, які загинули, коли вони врятували інших людей 40 років назад з Чорнобильської АЕС. Також хочу використати цю хвилину, щоб згадати тих людей, які пробули в окупації, вже новітній окупації, у 2022 році, тримаючи Чорнобильську атомну станцію і, власне, не даючи повторитися ситуації, яка повторилася 40 років тому. Там були і в тому числі депутати нашої фракції місцевої, і нашої політичної сили. Я їм дуже дякую, тому що вони пробули 40 днів, фактично не виходячи з Чорнобильської атомної станції, тримаючи її в робочому стані.

Також хочу звернутися в тому числі до наших міжнародних партнерів, що Запорізька атомна електростанція не повинна повторити долю Чорнобильської, тому давайте всіма силами повторювати це на всіх міжнародних майданчиках і повернемо Запорізьку атомну електростанцію...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Олександр Сергійович.

 

11:21:22

КОРНІЄНКО О.С.

Шановні колеги, звичайно, дуже важлива тема, нам важливо нагадувати світу про роковини цієї трагедії, тому що, дійсно,  це почало забуватись. У нас, ви знаєте, що  країна-агресор знову атакувати наш вже безпечний конфайнмент в квітні минулого року, який був побудований якраз всім світом для того, щоб подолати наслідки трагедії. Зараз ми знову звертаємося до світу з проханням знову підтримати ремонт тепер вже безпечного конфайнменту. Але я хотів би, щоб ми не забували дійсно і про ліквідаторів, які ціною життя, ціною здоров'я багато поклали своїх життів на те, щоб наслідки якомога швидше були ліквідовані.

У нас є один з колег Юрій Григорович Кісєль – ліквідатор аварії на Чорнобильській станції, давайте привітаємо. У вашому обличчі, Юрій Григорович, дякуємо всім ліквідаторам Чорнобильської трагедії, будьте здорові! Будемо все робити для того, щоб ваш захист був трошки кращий. Дякуємо. (Оплески)

 

11:22:32

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, перед тим, як перейти до голосування, я все-таки хочу попросити ще одну річ. Постанови – це надзвичайно важливо, це позиція парламенту. Але у нас, я точно знаю, є ціла низка важливих зареєстрованих законопроєктів, в тому числі я, наскільки  пам'ятаю, і Василевської-Смаглюк, і багатьох інших колег, які присвячені вирішенню соціальних і інших питань захисників Чорнобильської катастрофи.

Тому, шановні колеги, я звертаюсь до керівників комітетів, давайте зробимо все, щоб підготувати їх до розгляду в залі і зробити ще один такий день, який присвятити розгляду цих необхідних законопроєктів. Тому я звертаюсь до всіх колег, які займаються цим, будь ласка. Да, і прошу Погоджувальну раду також на це зважити. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Ой, я перепрошую, переходимо до прийняття рішення по цьому проєкту.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного агентства з атомної енергії у зв’язку з 40-ми роковинами Чорнобильської трагедії та недопущення порушення російською федерацією міжнародного режиму ядерної безпеки внаслідок цілеспрямованих атак на  Чорнобильську атомну електростанцію (реєстраційний номер проєкту Постанови 15133).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

11:24:21

За-311

Рішення прийнято.

Дякую, колеги.

Наступний проєкт Закону 15111 – це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів. А також альтернативні до нього: 15111-1, 15111-2, 15111-3, 15111-4.

Шановні колеги, я ставлю першу пропозицію включити до порядку денного ці законопроєкти. Треба 226 голосів. Займіть свої місця. Я ставлю пропозицію включити до порядку денного ці проєкти законів.

Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати.

 

11:25:15

За-224

Рішення не прийнято.

Шановні колеги… Шановні колеги, ще раз я прошу народних депутатів… По фракціях покажіть, будь ласка. Прекрасно.

Так, Железняк, що у вас?

 

11:25:47

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я прошу, щоб ви мене зараз дуже уважно послухали. Це голосування, воно за включення у порядок денний урядового  законопроєкту, який нам не подобається і, я переконаний, ми його не приймемо. І альтернативних, в тому числі законопроєкти, які ми розробили разом з «Європейською солідарністю», багатьма із вас, «Слуги народу»,  багатьма іншими колегами. Він класний, він прохідний, він робить краще, він зменшує податки.

Тому в мене є конструктивна пропозиція до зали. Давайте включимо всі їх разом, і потім зала визначиться, який проголосує. Я буду вдячний за те, що ви проголосуєте альтернативний або варіант «д».

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, дивіться, моя помилка, я знайшов вихід із ситуації. Я тільки в кінці побачив, що є ще 115... 15111-д, я його не озвучив, мабуть, це і забрало велику кількість голосів. Я перепрошую,  моя вина, тому що я вимушений буду просто сказати про всі. Я його реально не побачив, бо він знаходиться в самому кінці.

Шановні колеги! Шановні колеги, з процедури – Артур Володимирович.

 

11:26:59

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, дивіться, вам здається, що ви не назвали, іншим здається, що назвали, я би просив зараз оголосити перерву, взяти роздруківку стенограми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я точно не назвав.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. …показати народним депутатам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я «д» не назвав точно, Артур Володимирович. Ви можете підняти, подивитися.

Будь ласка, Разумков, що у вас? Зараз я передам.

 

11:27:21

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, байдуже, назвали ви «д» чи не назвали, тому що ви пропонували внести в порядок денний перший законопроєкт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Всі інші – це додатково до нього або альтернативні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це альтернативні... Ні, дивіться, є альтернативні, є додаткові. Тому саме...

 

РАЗУМКОВ Д.О. Немає різниці, згідно Регламенту вноситься один.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В будь-якому разі. Да.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я є співавтором інших законопроєктів. Але, я думаю, що не варто витрачати час для того, щоб піднімати податки українцям, можемо просто його відхилити одразу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Домовилися. Дякую.

Шановні колеги! (Шум у залі) Секундочку. Костюк, Гончаренко, і я поставлю ще раз, шановні колеги, це рішення.

Будь ласка, Костюк, що у вас? Тільки з процедури.

 

11:27:58

КОСТЮК Д.С.

Я звертаюся до спікера парламенту,  до пана Олексія Стефанчука... Руслана Олексійовича Стефанчука. Ви знаєте, по Регламенту, наскільки я правильно пам’ятаю, є одна хвилина на виступи депутатів з процедури, на озвучення пропозиції і на аргументацію цієї пропозиції. Я вважаю, що не красить український парламентаризм, коли спікер дозволяє собі коментувати в своїй хамській формі кожний виступ депутатів, дозволяє собі реготати під час виступів депутатів, в тому числі коли говорять про смерть людей, дозволяє собі постійно перебивати депутатів, які обрані українським народом, які озвучують думки українського народу.

Мене обрали десятки тисяч мешканців Житомирщини. Хто за вас голосував особисто? Тільки народні депутати. Я думаю, що дарма, якщо ви дозволяєте собі спілкуватись з українським народом, як з бидлом. Я розумію, що вас обрали спікером завдяки КВН, але вже пора знайти в собі інші таланти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я навіть ніяк не відреагую на це, просто нехай воно потоне в пучині парламентського нерозуміння. Дякую.

Будь ласка, Гончаренко.

 

11:29:14

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Шановний пане Голово, я хочу сказати, що насправді можна у всьому знаходити погане і добре, в діяльності кожної людини. Є одне дуже добре, Руслане Олексійовичу, в вашій діяльності, не тільки одне, є і більше, але одна річ, дійсно, добра – традиція, яку ви заклали: не переголосовувати. Ви поставили на голосування. Більше того, я нагадаю, вчора зала теж відхилила включення в порядок денний цих законопроєктів. Учора було 225 голосів, сьогодні ми голосували, назвали, не назвали, це починається казуїстика, сьогодні 224 голоси. Рішення не прийнято, в порядок денний не попало. Я вважаю, треба дотримуватись закладеної вами, і дуже правильно, традиції не переголосувати, не гратися з цим. Є рішення зали: законопроєкт не включений. Не треба українцям підіймати податки. Крапка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я з вами абсолютно погоджуюсь по цьому. Всі рішення, які стосуються прийняття по суті будь-якого законодавчого акта, жодного разу ми не переголосовували. Це рішення пов’язане з процедурним веденням, тому, я ще раз кажу, я визнав свою помилку, тому я перепоставлю так, як воно має бути. А далі включать – то включать, не включать – не включать.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію (займіть, будь ласка, свої місця)  включити до порядку денного проєкт Закону 15111, а також альтернативні до нього: 15111-1, 15111-2, 15111-3, 15111-4, 15111-д. Назвав усі. Шановні колеги, прошу народних депутатів голосувати.

 

11:31:30

За-234

Рішення прийнято.

По фракціях.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію визначити законопроєкт невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроєктів до початку розгляду питання. Теж потрібно 226. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:32:01

За-229

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію, – по фракціях покажіть, – розглянути за скороченою процедурою ці всі законопроєкти, які я озвучив. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:32:23

За-220

Рішення прийнято.

Шановні колеги, переходимо до розгляду всіх цих законопроєктів.

Я запрошую для представлення законопроєкту Міністра фінансів України Марченка Сергія Михайловича.

 

11:32:53

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів. Законопроєкт спрямовано на імплементацію положень модельних правил ОЕСР щодо звітності цифрових платформ, положень Директиви ЄС DAC7 про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування.

Крім того, він передбачає гармонізацію національного податкового законодавства з правом ЄС, ОЕСР, а також виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Наразі в Україні відсутнє спеціальне законодавство для оподаткування цифрових платформ, що має системний вплив на всю економіку країни. На сьогодні на платформах Glovo, Uklon, Bolt та Uber дохід отримують близько 400 тисяч українців, переважно кур’єри та водії. Через відсутність правового механізму такі особи працюють поза податковим полем, їхній дохід залишається в тіні.

Законопроєктом передбачається запровадити з 1 січня 27-го року визначення основних вимог до встановлення підзвітних операторів платформ, підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отримані продавцями через платформи, для цілей багатосторонньої угоди, 5-відсоткову ставку оподаткування ПДФО для доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи, наразі ця ставка 18 відсотків, покладення обов’язків податкового агента на підзвітних операторів платформ, а також встановлення неоподаткованого доходу в розмірі 2 тисячі євро на рік.

Ухвалення законопроєкту дозволить легалізувати діяльність самозайнятих громадян, надати їм офіційний статус, збільшити податкові надходження та зменшити тіньову економіку, та спростити фінансовий моніторинг. Прийняття законопроєкту дозволить залучити до державного бюджету близько 14 мільярдів гривень.

Дякую за увагу. Прошу підтримати зазначений законопроєкт. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович.

Я запрошую до слова народного депутата Железняка Ярослава Івановича. Будь ласка.

 

11:35:07

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я не буду зараз робити промову для виборців, для камер. Якщо можна, буквально 2 хвилини вашого дорогоцінного часу.

Шановні народні депутати, оцей законопроєкт – це чудовий приклад, що пішло не так в нашому державному управлінні. Дивіться, уряд подав закон, який має логіку, і про нього просив бізнес. Але в цьому законі було багато поганих норм. І вони існували навіть не через те, що уряд хотів зібрати більше податків, просто краще текст вони не могли написати. Добавили туди доступ до банківської таємниці, який не потрібен. Додали туди спецрахунки, які не потрібні. Додали туди оподаткування OLX, яке теж ніхто не вимагав і не було потрібно. І в результаті законопроєкт з нормального перетворився в те, що перетворився.

Але є і інша сторона цього процесу. Я, Ніна Петрівна Южаніна, Дмитро Разумков, Данило Гетманцев потім у варіанті «д», ми підійшли до цього законопроєкту і виписали нормальну редакцію, яка робить краще, яка податок з 23 відсотків зменшує до 10 відсотків, яку підтримує бізнес, яка не оподатковує OLX, просто нормальний закон, який зробить благо для країни. І це було зроблено без перебільшення за п’ять днів силами нашими і буквально декількох наших помічників. Ось що називається нормальна робота уряду, яку, на жаль, вони не змогли зробити, а змогли зробити народні депутати. І я закликаю всі інші комітети так само підходити до таких ініціатив.

За законопроєкт буду голосувати, гарна ініціатива.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Разумков Дмитро Олександрович –  6 хвилин, будь ласка.

 

11:37:28

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, ви знову намагаєтесь закрити дірки бюджету, який понаприймали в минулому році, за рахунок людей. Спочатку цей законопроєкт мав дати державному бюджету України аж 14 мільярдів гривень. Знаєте, скільки коштує державному бюджету України Кабінет Міністрів України? 13,5. Можливо, трохи треба ужати тоді гроші на Кабінет Міністрів, я думаю, що міністри переживуть, справляться. До речі, в минулому році ви і збільшили зарплати міністрам, і постворювали... мільярд гривень виділили на створення додаткових груп, які працюють в міністерствах. Мільярд. У вас є чудова президентська програма «Тисячовесна». Що таке «Тисячовесна»? Це таке кіно, «відос» на 4 мільярди гривень.  Президентська програма запущена урядом, тим самим урядом, який заносить нові законопроєкти для того, щоб дістати останнє з українських кишень. Сьогодні бізнес так пре, так розвивається, що залишилось лише його вкінець добити податками і все буде чудово в цій державі. Людей не буде, ніхто говорити не буде, ніхто з картонками виходити не буде, все буде супер.

Я дивлюся, що це ключова програма і стратегія уряду: чим менше українців, тим для них краще. То для депутатів з монобільшості: вони готові ще  десять років воювати, бо людського ресурсу в них вистачає. То уряду: чим менше українців, тим краще, їжджайте за кордон. Чим менше бізнесу, тим менше податків. Завтра можна буде сказати, що не вистачає грошей на армію. Не вистачає грошей на армію, то можна і країну здати.

Я дивлюся, що все, що сьогодні не відбувається, дуже нагадує якусь таку або глобальну, або мікродержавну зраду кожного дня. До речі, ви, коли приймали бюджет на цей рік, всі добре пам’ятали про 8,1 мільярда доларів, які ви отримаєте від Міжнародного валютного фонду. І зараз за рахунок цього ви намагаєтесь підняти податки нашим українцям.

Так от я вам ще хотів би нагадати. ДУСя Офісу Президента коштує, скільки? 4 мільярди гривень, 5,5 – це разом з Президентом, от сукупно. Навіть колеги підказують. Дякую.

Якщо ми з вами пригадаємо ще одну статтю видатків – це в нас видатки на єдиний марафон. Єдиний марафон, який ніхто, крім Офісу Президента, не дивиться. Ну, просто таке... Геббельс-пропаганда українського розливу. І ви на нього виділяєте кошти. За рахунок кого? Правильно, українців. Треба в них забрати, щоб можна було себе коханих показувати по телевізору. Ідіть у соціальні мережі, буде більше ефективності, можливо, аніж на це витрачати державні ресурси, які нічого корисного державі не приносять.

Але щодо цих законопроєктів. Є наш альтернативний законопроєкт, який... Є частина бізнесу, яка, дійсно, готова сплачувати ці податки, хтось перераховував Uklon, хтось перераховував Uber, які готові працювати і підтримують цю ініціативи. І, окей, це можливо. Є інша категорія – прості українці, які продають свої старі речі на OLX. Ця історія називається «податок на старі шкарпетки». Грошей ви зберете там, ну, я думаю, що максимум декілька мільярдів, якщо взагалі зберете. Але, тим не менше, українське суспільство ви збурюєте, намагаючись по другому, по третьому, по двадцять восьмому колу обілєтіть кожного з українця, і ви це намагаєтесь зробити.

Тому, якщо цей законопроєкт приймати, його треба приймати лише для того бізнесу, який з цими податками погоджується. Не приймати це для фізичних осіб, для людей, які сьогодні вимушено завдяки тій соціально-економічній політиці, яка проводиться владою, прийшли до того, що мають продавати свої речі, бо в них іншого варіанту немає.

Ну, і наостанок. Я вам просто хотів би зазначити. Ви класно займаєтесь формуванням державного бюджету. Ви взагалі чудово берете борги, в першу чергу уряд, навіть не депутати, тому що депутатам від цього ні холодно, ні спекотно, це уряд. Уряд, який, до речі, ви підтримуєте, ви голосуєте за їх пропозиції, за бюджети, за закони, які вони вносять. Я вам приведу приклад. Україна в найближчі три роки буде віддавати за борги близько 10 відсотків ВВП країни. 10 відсотків ВВП країни будуть віддаватися за борги тими людьми, які сьогодні роблять все для того, щоб держава вистояла. А віддавати будуть ті, хто нічого не робить для цієї держави.

Так-от, загальна сума витрат на погашення боргу та сплату відсотків за ними в 25-му році була 1,05 трильйона гривень, це 11,7 відсотка ВВП. В 26-му році буде 1,17 трильйона гривень, 11,3 відсотка ВВП. 27-й рік – 1,26 трильйона гривень. Не мільярда – трильйона. Ті 8 мільярдів, які ви хочете отримати від МВФ, – це сміття в порівнянні з тим, що буде віддавати держава за ті податки, які понабирав цей уряд. Ну, і 28-й рік – 1 трильйон, майже 1,3 трильйона гривень, це 10 відсотків прогнозованого ВВП.

Скажіть, будь ласка, чи розумієте ви, що ви засовуєте українське суспільство, українських дітей і наше майбутнє в глибоку кабалу, яку не буде кому повертати, тому що людям буде простіше виїхати з країни, в якій немає ні влади, ні адекватної економічної політики в країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальний виступ –  Гетманцев Данило Олександрович. Але ви і від комітету, так, Данило Олександрович? Два і від комітету, так? Тобто 4 хвилини. Тільки ознайомте з рішенням комітету.

Будь ласка, шановні колеги. Данило Олександрович, потім: два – за, два – проти. Будь ласка.

 

11:43:48

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні друзі! Я почну з рішення комітету. Комітет запропонував Верховній Раді рекомендувати цей законопроєкт за основу з відповідним доопрацюванням комітету до другого читання, до чого я всіх запрошую долучитися.

А тепер про що цей законопроєкт. Цей законопроєкт про те, аби замінити той недолугий механізм адміністрування податків, який є сьогодні з цифрових платформ, з Uber, Bolt, Glovo та інших, які працюють в Україні, на ефективний і простий для людей. На сьогодні оподатковується за ставкою 23 відсотки від першої гривні все те, що отримують люди від будь-яких цифрових платформ, за ставкою 23 відсотки. Уряд пропонує, якщо мова йде про продаж товарів, то 2 тисячі євро на рік на кожну людину, і обкладати те, що перевищує 2 тисячі євро, ставкою 5 відсотків.

Таким чином, цей законопроєкт про зниження податків і про пільгування зазначених доходів наших співгромадян. Цей законопроєкт, дійсно, відповідає вимогам Міжнародного валютного фонду. І цей законопроєкт, він підтримується бізнесом. Бізнес надіслав на адресу комітету численні звернення, які його підтримують. Всі великі всеукраїнські бізнес-асоціації, крім однієї, надіслали листи на підтримку цього законопроєкту. Люди чекають його від нас.

І в цьому зв’язку мені хотілося б звернутися до тих, хто досі або не читав закон, або читаючи його, прийшов до абсолютно протилежних висновків, або навіть гірше, знаючи, що це закон для людей, спеціально зараз розповсюджує міфи і казки про те, що це якісь нові податки. Це не так, і ви це знаєте прекрасно або не вистачає вам здатності прочитати те, що написано на папері. Наш «дешний» законопроєкт, доопрацьований законопроєкт в комітеті, він містить механізми, які покращують ті підходи, які є в кабмінівському законопроєкті. Ми прибираємо ті норми, які нам здалися недолугими чи  зайвими, і робимо цей  механізм ще більш простим. І дійсно, від прийняття цього законопроєкту залежить і програма  з МВФ, і отримання нами допомоги. Будь ласка, не ведіться на міфи, не ведіться на провокації. І не брешіть людям про те, що цей законопроєкт – це про якісь додаткові податки. Це не так, це навпаки, навпаки.

І я хотів би, щоби врешті ви згадали, ті люди, які виступають з цієї трибуни, народні депутати, мої колеги, які критикують цей закон, присягу кому ви давали – народу України, в інтересах якого і є цей закон сьогодні. І в інтересах України є ті транші і ті гроші, які ми зараз очікуємо від міжнародних фінансових організацій, бо без них ми не виживемо. Прийдіть до тями. Перестаньте розхитувати ситуацію. Перестаньте діяти за принципом: чим гірше, тим краще. Ви розхитаєте лодку до того, що вона потоне.

Прошу підтримати цей законопроєкт зеленою кнопкою і долучитися до доопрацювання його в комітеті до другого читання. Дякую.      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, я запрошую фракції і групи записатися: два – за,  два – проти. Будь ласка.

Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, «За майбутнє».

 

11:48:35

СКОРОХОД А.К.

Колеги, я цитую: «Уряд пропонує народним депутатам по 5 мільйонів гривень субвенції на округи в обмін на підтримку податкових законопроєктів. За даним видання, переговори з депутатськими групами вів голова монобільшості. Кілька джерел підтвердили, що головним аргументом, який приніс голова монобільшості, на зустрічі була конструктивна пропозиція: ти – мені, я – тобі в обмін на підтримку непопулярних урядових законопроєктів Свириденко готова знайти ресурс на підтримку, власне, депутатів». Йдеться в матеріалах Цензор.НЕТ. За інформацією співрозмовників видання, схема виглядає так. У квітні нардепи голосують за три урядові законопроєкти про податки на посилки, військовий збір і оподаткування цифрових платформ, а у травні уряд виділяє 2 мільярди гривень соцеконому, субвенції на соціально-економічний розвиток громад, що розподіляється нардепам на своїх округах.

Колеги, мені здається, це повідомлення про злочин. А зараз всі ті, хто проголосують ці законопроєкти податкові, які просто знищують і так нашу Україну, наш бізнес, ви знаєте, тоді нам, мабуть, наші антикорупціонери мають зараз встати і дуже сильно кричати, що голосувати не можна, бо є таке повідомлення про підкуп народних депутатів. Більше мені, мабуть, нічого сказати.

Єдине, що хочеться додати, це те, що просто подивіться, як виживає бізнес. І просто включіть, як то кажуть, розум, чи можна підвищувати податки там, де у нас на сьогоднішній день, виходячи на ярмарку, ти не можеш купити майже жодного товару власного виробництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, «Європейська солідарність».

 

11:50:34

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.

 

11:50:57

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я звернусь насамперед до міністра фінансів, представника уряду. Ви все зробили для того, щоб цей проєкт закону або не пройшов, або дуже важко проходив в залі. Тому що насправді урядовий проєкт закону, він дуже жорсткий по відношенню до людей. 10 мільйонів громадян України були би поставлені перед фактом і реєстрації спеціальних рахунків, і відкриття банківської таємниці. І крім того, всі ці  10 мільйонів могли стикнутися із штрафними санкціями, які би їм донарахували.

Так підходити, справді, до створення написання проєкту закону не можна. Тому що, якщо у нас є  зобов'язання лише імплементувати директиву, яка стосується автоматичного обміну інформацією з іншими податковими інших країн про доходи, отримані нерезидентами в Україні, то навіщо ви виписуєте чотири блоки додаткових, а як оподаткувати додатково українців в Україні. Такого робити не можна.

І насправді, той блок, за який тут дуже багато людей голосує і щодо якого є підтримка асоціацій, це пільгова система оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи по наданню послуг – хороша ідея, хороша ініціатива, можливо, і можна було би підтримати. Хоча по відношенню до  оподаткування навіть військових вона несправедлива. Але ви наразі зробили все в одному проєкті всі блоки, які точно не можна розглядати як позитив.

Насправді доопрацьований проєкт закону набагато кращий і можливий був би для прийняття, наприклад, якби його поставили за основу і в цілому, я би голосувала. А з доопрацюванням зі 116 статтею наша фракція не буде голосувати наразі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Лозинський. Передає Железняку, правильно?

Будь ласка,  Ярослав Іванович.

 

11:53:04

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Колеги, давайте я дуже просто, на пальцях, поясню про що цей закон і чому я вважаю, що ми його маємо підтримати.

Дивіться, уявіть, що є наш громадянин, він в центрі Києва, ну, давайте, продає книжки в книгарні. Він отримує там зарплату, він платить податки з зарплати, за нього платяться всі відповідно збори, і він працює відповідно в рамках українського законодавства. Але живе він у Бучі. І кожного ранку, і кожного вечора для того, щоб зекономити на бензині, він є водієм Uber або Glovo, або Uklon, і відповідно оці дві години здійснює перевезення людей. Зараз немає легальної форми, як він може заплатити за себе податки, або ці податки будуть надзвичайно великі, знову 23 відсотки з усіма витікаючими з цього. Якщо він оформиться ФОП, то там ще додається у нас історія з ЄСВ.

Що ми робимо для громадян, щоб не було ніяких маніпуляцій? Ми говоримо: без проблем, без будь-якого додаткового оформлення, без спецрахунків, без окремої картки і доступу до неї податкової здійснюй цю діяльність, заробляй додатково гроші. Єдина умова, що не ти, а платформа просто збере з тебе 5 відсотків з податку на доходи і 5 відсотків військового збору, і автоматично за тебе заплатить. Ти не маєш ніякого відношення до бюрократії, за тебе податок вже надійде рівно в ті дві години, де ти підробляєш. Ось про що цей законопроєкт.

Скажіть мені, будь ласка, чому він не є популярним, якщо ми з 23 відсотків даємо легальну можливість заплатити лише 10 відсотків, і то з 2027 року, коли у нас буде цей обмін. Тому прошу проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Немиря Григорій Миколайович, фракція «Батьківщина».

Григорій Михайлович.

 

11:55:09

НЕМИРЯ Г.М.

Прошу передати слово Юлії Тимошенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

11:55:31

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Ну, знаєте, це вже нагадує 95 квартал, коли починають піднімати податки на кожну людину в Україні, розповідають, що це зниження податків. Сьогодні насправді кожна людина, яка продає, наприклад, на OLX свої спожиті речі, знає, що ніякого податку ця людина не платить. Ну, навіщо ж розповідати, що вони сьогодні платять 23 відсотки податок? Це обман, обман абсолютно очевидний. Цей закон про те, що на кожного громадянина України, який купує будь-який товар, буде накладений податок 5 відсотків. Чому? Тому що коли людина купує товар, ці 5 відсотків з обігу будуть у вартості товару. Це запустить інфляційні процеси, і це абсолютно точно буде бити знову по середньому класу.

Як це вони хочуть, щоб в законі працювало? Вони хочуть, щоб кожна людина, яка там, наприклад, свої поношені, я не знаю, там якісь речі виставила на OLX, щоб вона зареєструвалася як платник податку, дала всі свої координати, включаючи банківські рахунки, всі свої персональні дані, і щоби сама платформа обкладала 5-відсотковим податком з обігу кожний абсолютно товар, який там продається.

Я хочу сказати, що це просто ще раз з народу знімають податок, ще раз б’ють по середньому класу, ще раз заганяють середній клас в тінь, щоб вони не робили це відкрито і нормально. І тому я просто знаю, що у Верховній Раді всі знають, що це за законопроєкт, всі знають, що це введення 5-відсоткового податку на кожного українця з обороту на все, що він купить. І тому я прошу не голосуйте за цей закон. «Батьківщина» за цей закон голосувати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, всі виступили. Ще фракція «Слуга народу», 1 хвилина, хоче. Хто? Марчук, будь ласка.

Шановні колеги! Зараз, Ігор, одну секундочку. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Після виступу Ігоря Марчука ми переходимо до голосування. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Ігор.

 

11:58:01

МАРЧУК І.П.

Вітаю, шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу ще на два надважливих моменти стосовно цього законодавства.

Перше. Цифрові платформи є новою операційною моделлю. Наше законодавство формувалося на основі фіскальних інструментів та регулювання традиційної лінійної моделі, що не відповідає реаліям сучасної цифрової економіки.

Друге. Платформна зайнятість – це альтернатива найманій праці, формування нового пролетаріату. Отже, якщо ми прагнемо до підприємницького суспільства, суспільства власників, самозарадних громадян, а без цього у нас немає суверенного майбутнього, прошу підтримати цей надважливий законопроєкт – і дати нам можливість працювати в сучасних умовах цифрової економіки. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі)

Шановні колеги! Шановні колеги, я прошу народних депутатів... Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Єдине що, якщо дозволите, декілька слів.

Я розумію всю важливість цього законопроєкту, але я почув те, що я почув з обговорення, що декого, ну, бентежить наявність 116-ї. Шановні колеги, навіть якщо якась поправка якимось чином увійде в законопроєкт до другого читання, ви ж знаєте, що цей зал зробить все для того, щоб неправильні поправки не проходили. Тому якісь такі речі, я думаю, вони можуть бути...

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Данило Олександрович, так?

Шановні колеги, я ставлю пропозицію... Займіть, будь ласка, свої місця. Займіть, будь ласка, свої місця! Іонушас!

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів (реєстраційний номер законопроєкту 15111-д).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:01:05

За-234

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях, будь ласка, шановні колеги.

Ідемо далі, так, шановні колеги? Наступний проєкт закону, це друге читання, переходимо в друге читання, шановні колеги, проєкт… Секундочку.

Шановні колеги, 12 година, я перепрошую, у нас запрошені колеги.

Шановні народні депутати, 26 березня 2026 року Верховною Радою України відповідно до частини третьої статті 6, частини другої статті 34 Регламенту Верховної Ради було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Міністра освіти і науки України Лісового Оксена Васильовича для надання інформації.

На трибуну до слова для виступу до 5 хвилин запрошується Міністр освіти і науки України Оксен Васильович Лісовий. Будь ласка, Оксене Васильовичу, до 5 хвилин, будь ласка.

 

12:02:10

ЛІСОВИЙ О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Дякую за можливість виступити. Сьогодні говоримо про реформу Нової української школи, реформу, яка розпочалася дев’ять років тому і реалізовується послідовно, незалежно від політичних циклів. Реформу, запит на яку був сформований з моменту набуття Україною незалежності і підтверджений під час Революції Гідності, коли остаточно постало питання ціннісного вибору, в якій цивілізаційній парадигмі рухається країна. І освіта є однією з ключових сфер, бо саме через неї цей вибір реалізовується.

І саме тому цей вибір був закріплений на законодавчому рівні. У 2017 році Верховна Рада України ухвалила новий базовий Закон України «Про освіту». Далі ця логіка була послідовно продовжена і закріплена вже вашим складом парламенту у 2020 році з ухваленням Закону України «Про повну загальну середню освіту», який визначив структуру 12-річної школи і розвиток профільної освіти, у якій учень має можливість обирати освітню траєкторію і виходить із школи готовим до подальшого навчання або професійного розвитку.

До слова, це друга спроба провести реформу школи. Перша у 2010 році була зупинена державним зрадником Табачником для збереження сумісності українського освітнього простору з російським. Підкреслюю, 11-річна школа – це модель, характерна для Росії та Білорусі і, очевидно, що ми на них не орієнтуємося. І саме нам з вами випала відповідальність реалізовувати фінальний етап цієї реформи.

Важливо зафіксувати, що уже зроблено за останні роки, щоб відокремити факти від спекуляцій, які присутні, на жаль, в публічному просторі. Підготовка до запуску старшої профільної школи була розпочата у 24-му році. Найперше, з КМІС провели всеукраїнське дослідження, яке охопило понад 80 тисяч респондентів з 300 територіальних громад. Результати: 85 відсотків батьків учнів 10-11 класів і 78 відсотків батьків учнів 5-6 класів підтримують такі зміни в старшій школі.

Далі. Було затверджено концептуальні засади третього етапу реформи, розроблено та затверджено державний стандарт, ухвалено типову освітню програму, запущено пілотування в ліцеях, вперше забезпечене цільове фінансування на облаштування в академічних ліцеях сукупно 1,2 мільярда гривень, принципово змінено підхід до підвищення кваліфікації вчителів, передбачено 150 мільйонів гривень на професійний розвиток 100 тисяч учителів вже в цьому році. Окремо 4,6 мільярда на шкільні автобуси лише субвенцій. Якщо рахувати розподіл спецфонду, то це сукупно 5,4 мільярда гривень без співфінансування громад.

Водночас формується мережа ліцеїв. Станом на сьогодні 91 відсоток громад уже перебувають в активному процесі трансформації, ухвалюють рішення щодо структури мережі, визначають профілі, планують освітні траєкторії для учнів. 57 відсотків громад цю роботу уже завершили і лише 9 відсотків громад поки не виконали своє завдання, бо саме на рівні громад мають бути ухвалені управлінські рішення, від яких залежить доступ учнів до якісної профільної освіти.

Фактично за півтора року до старту третього етапу реформи сформовано нормативну та методологічну базу, змінено систему перепідготовки вчителів та освітніх управлінців, забезпечується фінансування і розгортається мережа. Тобто система активно готується до впровадження третього етапу.

Водночас ми знаємо, що на рівні окремих громад залишаються відкритими практичні питання, десь це підвезення дітей, десь це стан доріг, десь це потреба в пансіонах. Більшість із них вирішувані питання і це лише питання ресурсів. Ми реалізовуємо цю реформу в умовах війни і обмежених можливостей і не зупиняємося, оскільки це відповідальність перед 2,5 мільйонами учнів, які 8 років навчаються за новою парадигмою і мають перейти до старшої профільної школи. Зі свого боку ми працюємо з Міністерством фінансів та партнерами, щоб знаходити рішення і робити це разом із громадами у робочому конструктивному форматі. Водночас ми бачимо, що в окремих випадках ідеться не про об’єктивні труднощі впровадження, а про політичні рішення або риторику, які гальмують цей процес.

Я дякую тим народним депутатам, з якими ми спільно вирішуємо усі труднощі на їх округах, про які нам сигналізують, і закликаю до цієї роботи інших колег. Насамкінець  хочу подякувати Верховній Раді за підтримку і увагу до прогресивного розвитку освіти і зокрема Нової української школи. Ваші рішення в залі свідчать про те, що освіта є фокусом і пріоритетом парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксене Васильовичу, за інформацію і участь у пленарному засіданні. Дякую.

Шановні народні депутати, 7 квітня 26-го року Верховною Радою України відповідно до частини третьої статті 6, частини другої статті 34 Регламенту Верховної Ради було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Голову Антимонопольного комітету України Павла Олександровича Кириленка для надання інформації.

Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради до слова для виступу до 5 хвилин запрошується Голова Антимонопольного комітету України Павло Олександрович Кириленко.

Будь ласка, Павло Олександрович. Павло Олександрович.

 

12:07:55

КИРИЛЕНКО П.О.

Доброго дня, шановні народні депутати. Дякую вам за можливість вдруге спробувати з цієї трибуни дати хоч попередню, але чітку і зрозумілу, сподіваюсь, відповідь з боку Антимонопольного комітету України на обґрунтоване запитання суспільства щодо зростання цін на пальне. І ключове питання: зростання цін спричинено об’єктивними чинниками чи все ж таки картельна змова? Сьогодні максимально стисло та лаконічно проінформую вас про основні результати, які були досягнути в ході розслідування Антимонопольного комітету України.

Майже місяць тому, а саме 9 березня, комітетом розпочато розгляд справи у вигляді можливого вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що полягають у підвищенні операторами АЗС роздрібних цін на світлі нафтопродукти. Комітетом вже здійснено збір та аналіз інформації щодо причин швидкого та суттєвого збільшення цін на пальне, проведені консультації з урядом щодо можливих інтервенцій на цей ринок та проведено ряд робочих зустрічей, які фактично через день тривають зі всіма, з керівництвом, СЕО ключових гравців на ринку реалізації світлих нафтопродуктів, серед них Укрнафта, ОККО, WOG, UPG, Amic та інші. Усі без виключення оператори зазначають, що обсяги їх продажів, відповідно й рентабельність, відчутно знизились, тому вони самі зацікавлені і готові знизити ціни.

Ту інформацію, яку я наразі наголошую, на якій я зупиняюсь, це інформація, підтверджую, отримана з офіційних джерел і підтверджується офіційними відповідями, які отримані в ході розслідування вказаної справи.

Слід також окремо наголосити, що обсяги можливих поставок та джерела придбання взагалі опинилися під загрозою істотного скорочення. Лише завдяки втручання Президента України та уряду країні вдалося уникнути ще більш загрозливого явища, ніж зростання цін, а саме дефіциту товару.

В цілому на сьогоднішній день: зростання з початком кризи обсягу попиту та скорочення обсягу пропозицій, також фактор зростання фактичної вартості придбання нафтопродуктів та прогноз подальшого зростання собівартості, послаблення національної валюти, збільшення вартості логістичних послуг митних платежів. Усі вище перелічені об’єктивні фактори приблизно однаково вплинули на учасників ринку. Усі українські оператори АЗС купують пальне майже виключно у європейських країнах у одних і тих самих виробників та трейдерів.

Наразі Антимонопольним комітетом України на підставі вже отриманих проаналізованих даних не зафіксовано станом на сьогодні доказів щодо змови учасників ринку щодо підвищення цін. В той же час той інструментарій, який використовується Антимонопольним комітетом України і буде використаний в подальшому, враховується. І якщо будь-хто з ініціаторів шановних народних депутатів буде мати бажання зрозуміти алгоритм дій і інструментарію, я наголошую на тому, що нас з вами дивляться не тільки громадяни, а також громадяни України ті, яких цікавлять, і клієнти автозаправних станцій, а і безпосередньо гравці цього ринку, і тому щодо інструментарію я би говорив більш окремо тим, кому це буде цікаво, з повагою до вас.

Ринки нафтопродуктів у нашій країні є нерегульованими. Ціноутворення є вільним та ринковим, я також на цьому наголошую. Частки учасників ринку повністю виключають їх монополізацію. Розслідування порушень конкурентного законодавства не є інструментом регулювання ринку, а має здійснюватись виключно з дотриманням усіх процесуальних вимог, що, звичайно, вимагає певного часу для розслідування. Оскільки я вже торкнувся досвіду європейських країн, та маю зазначити, що незважаючи на те, що в країнах ЄС, так само, як і в Україні, зросли ціни на паливо, у жодній з них антимонопольні органи не прийняли рішення навіть про відкриття справи. Вони спостерігають і застосовують свої інструменти щодо регулювання або підтягуються до ситуації там, де введено регулювання в окремих країнах Європейського Союзу. Тому ті інструменти, які застосовує Антимонопольний комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Олександрович.

Все, що ви не договорили, договорите завтра. Тому що сьогодні знову прийнято  рішення вас на завтра запросити. Дякую. Будь ласка.

Шановні колеги, тепер рухаємося далі. Наступний проєкт закону. Наступний проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу (реєстраційний номер 12426). Ми попередньо проговорили такий порядок розгляду цього питання. У нас виступи: Геращенко – до 3 хвилин, Федина – до 6 хвилин, Кубів – до 3 хвилин, Тимошенко – до 5 хвилин, «Голос» – до 5 хвилин і голосуємо. Так, шановні колеги? І Дмитро Олександрович ще буде, да?  Добре.

Тоді, будь ласка, почнемо з Геращенко. А я прошу, хто у нас доповідає, Ганна Василівна, займіть своє місце. Лічман Ганна Василівна, займіть своє місце за трибуною.

Будь ласка.

 

12:14:23

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, минулого тижня, коли фракція «Європейська солідарність» вперше за сім років зустрілася з блоком євроінтеграційним нинішнього уряду, ми дуже серйозно дискутувати професійно з віцепрем’єром профільним Качкою, з його колегами, міністром економіки і фінансів, щодо руху України до ЄС.  Немає сумніву в тому, що це наша стратегічна мета. Але наскільки правдоподібно виглядає дата, яку постійно повторює і Зеленський, і його урядовці  про 27-й рік, очевидно, коли Україна на сьогодні виконала тільки 10 відсотків «плану Кос-Качка», це виглядає малореалістично. Але і чи, коли Україна заявляє про такі темпи, чи означає це, що вона паралельно захищає власного виробника. От якраз наша команда стоїть на тому, що адаптуючи українське законодавство і українські норми до директив Європейського Союзу, дуже важливо захистити українського виробника і  врахувати перехідний період, який просто не знищить в наших реаліях уже залишки економіки.

Ми розглядаємо законопроєкт, який говорить про наближення нагляду ринкового до європейських стандартів. Але на сьогодні в Україні є більше десяти оцих перевіряючих, контролюючих органів, які перетворилися, ну якщо в європейських умовах, в європейських правилах вони працюють дійсно як регуляторні органи, які працюють зі стандартами якості, то в нас це перетворилося на кошмар бізнесу. І, насправді, в нинішньому законопроєкті цим десяти от перевіряючим органам розширяються їх права на перевірки. Їм можна тепер буде перевіряти не лише в магазинах, а в машинах, транспортних засобах, земельних ділянках, товари можна буде перевіряти. І, очевидно, для нас важливо, щоби якість українських товарів або товарів, які приходять в Україну, відповідала європейським стандартам. Але ми усвідомлюємо, наскільки сьогодні ці контролюючі органи просто стають кошмаром бізнесу і є джерелом такого хабарництва і корупції.   

Тепер ключове. «Європейська солідарність» подала до цього  законопроєкту 186 поправок, і ці поправки носили змістовний характер, починаючи від термінології, яку ми намагалися уточнити і привести у відповідність до європейських директив, і закінчуючи от саме обмеженням оцих от, ну таких карально-репресивних  розмитих функцій.

На жаль, профільний комітет прийняв, врахував тільки три поправки «Європейської солідарності» і чотири були враховані частково. То я маю як співголова фракції «Європейської солідарності» ще раз озвучити нашу позицію. Ми голосуємо за і закони, де враховується фахова позиція «Європейської солідарності»...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федина Софія Романівна, до 6 хвилин.

 

12:17:37

ФЕДИНА С.Р.

Абсолютно підтримую свою колегу Ірину Геращенко в тому, що за благими намірами, останніх кілька років у майже всіх законопроєктах, які дуже оперативно намагаються пропхати через Верховну Раду, ми маємо абсолютно погану реальність, яка спричиняє те, що громадяни України, в даному випадку бізнес, будуть отримувати ще більш кабальні умови.

Насправді, ви знаєте, дай боже, щоб регуляторні органи зараз працювали так, як вони мають працювати, дійсно захищаючи споживача. Але реальність у нас чомусь виходить така, що всі перевіряючі органи «кошмарять» виробників, «кошмарять» працівників, «кошмарять» бізнес, в результаті багато хто з бізнесу мусить закриватися, або від них вимагають просто шалені хабарі, щоб не приходили на наступні перевірки. І таке враження, що перевіряючі органи просто одне одному передають інформацію, хто там намагається, так образно кажучи, залагодити ситуацію і до кого можна приходити частіше, щоб ще кілька разів залагоджувати.

Колеги, я сама себе не чую, я дуже перепрошую.

І коли ми зараз говоримо про те, що у нас мають бути  відповідність європейським директивам, то для початку скажіть мені, будь ласка, яке відношення має європейська директива до того, щоб фінмоніторинг ми виводили з державної служби і збільшували зарплати, і премії працівникам фінмоніторингу? Оце дуже такий якісний приклад того, як нам намагаються під прикладом директив і під прикладом вимог Європейського Союзу запхати абсолютно неприйнятні, я б сказала, непристойні речі.

Можливо, тут треба, зокрема, по фінмоніторингу віддячити Проніну, що він незаконні санкції інспірував проти Петра Порошенка, які зараз вже по суті розглядаються на рівні Європейського суду  з прав людини,  і Європейський суд з прав людини в шоці від того, що виробляється в українських судах. Але повернемося безпосередньо до цього законопроєкту і безпосередньо теми перевіряльник органів, що підходить, а що не підходить і як воно має виглядати.

А знаєте що, ви б спочатку забезпечили, щоб бізнес не обкладали додатковими податками. А ви б спочатку забезпечили, щоб бізнесу були нормальні умови роботи. А ви б спочатку з урядом вирішили як нормально підключати ті чи інші засоби альтернативної енергетики, щоб це не тривало місяцями, а потім Свириденко буде розказувати які погані люди на місцях, які неправильні територіальні громади. А, може, ви для початку спробуйте позбутися ось такого цинічного розпилу коштів як зараз ми маємо на кешбеках, чекапах, тисячах кілометрів, вже мільярд розпиляли на так званому паливному кешбеку чи паливній допомозі, на «Вовину тисячу» і на все решта. Друзі, так не можна. І те, що ви нам розказуєте, що щось там дуже потрібно для нашого наближення до Європейського Союзу, воно не має нічого спільного з тою реальністю, яку ви безпосередньо конструюєте, яку ви реально намагаєтесь запровадити як базу для діяльності у нас в Україні.

Давайте так само піднімемо питання, а вже повернута «двушка на Москву»? А давайте піднімемо питання, а Міндічі вже всі відсторонені? Ви тут хочете додатковий тиск на бізнес, по суті, зробити, щоб в ручному режимі розказувати кому можна працювати, кому не можна працювати? Це так, як зараз, в ручному режимі пропонується, щоб на депутатів розпиляти по 5 мільйонів на кожного, щоб проголосували ці всі законопроєкти, проти яких виступають більшість громадян України? Правильно, ви ж не здатні сісти і напрацювати нормально законопроєкти, які будуть враховувати інтереси громадян України.

І дуже красиво, що вдосконалення державного ринкового нагляду, що забезпечення прав споживача, а питання в тому, а споживач має право жити в правовій державі? Має. Чому монобільшість не забезпечить правової держави? А споживач має право оскаржувати порушення з боку держави в судах? Має право. Але чому монобільшість і уряд, і Зеленський цього всього не забезпечать? А споживач має право на відновлення енергетики до наступного опалювального сезону? Має. Але і уряд, і монобільшість, і Зеленський покривають розкрадання на енергетиці. То який рівень довіри до всіх вас може бути у цьому контексті? Чи ми можемо бути впевнені, що цей законопроєкт буде покращувати умови, ситуацію для громадян України? Та ми впевнені, що він не буде покращувати. Тому що все те, що робиться монобільшістю, Зеленським, за останні сім років воно скероване на розвал нормальної системи. Давайте нагадаю: це розвал державної служби, це розвал корпоративного управління, це розвал прозорих механізмів роботи, це розвал парламентаризму. Ви всі останні сім років підважуєте взагалі стовпи української державності в контексті розподілу гілок влади.

І, знаєте, підсумовуючи, хотілось би ще раз і ще раз попросити. Коли ви напрацьовуєте ось такі законопроєкти, які викликають занадто багато запитань, якщо ви хочете, щоб вони мало хоча б якийсь результат, так спробуйте завчасно пропрацювати ці всі законопроєкти з представниками інших фракцій, а також з професіоналами, які враховують ті чи інші нюанси. Тому що насправді довіри до вас немає ніякої. І я впевнена, що в цьому законопроєкті будуть моменти, які будуть, навпаки, спрямовуватися на «кошмарення» українських виробників, українського бізнесу і українських споживачів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі у нас Кубів Степан Іванович – 3 хвилини.

Дякую. Будь ласка, Юлія Володимирівна – до 5 хвилин. Не будете, так? Добре. Дякую.

«Голос» – до 5 хвилин, будь ласка. Хто буде? Сірко. Так? Будь ласка, Юлія Леонідівна.

Одну секундочку, Юля, перед тим як ви перейдете. Шановні колеги, у нас ще буде 5 хвилин виступ Сірко Юлії Леонідівни, і після цього, я думаю, ми близькі… Дмитро Олександрович, скільки? 5 хвилин, так, замість поправок, які враховані. Шановні колеги, через максимум 10 хвилин ми будемо голосувати. Тому я прошу повідомити народних депутатів приготуватися до голосування.

Будь ласка, Клименко.

 

12:24:16

СІРКО Ю.Л.

Шановні колеги, я автор більше 40 правок у цей законопроєкт. Я намагалася його якось виправити, виходячи з ситуації, яка насправді є не в теорії і в цьому законопроєкті закладена, а на практиці, яка існує з нашими контролюючими органами і в тому числі Держспоживслужбою, яка багато в чому замість того, щоб робити ринок і продукцію в Україні кращою, займається, власне, невластивими функціями і «кошмарить» бізнес і виробників.

Тому я розумію, з одної сторони, що ми імплементуємо директиву, з іншої сторони, я вам хочу сказати, що та імплементація, яка закладена в цьому законопроєкті, фактично погіршить ситуацію бізнесу в Україні, зробить, вірніше, надасть повноважень контролюючим органам, які будуть використовувати не завжди їх правильно і коректно.

З одної сторони, ми хочемо мати продукцію безпечну на полицях, знати звідки ця продукція, з чого вона складається, і, безумовно, це треба контролювати. З іншої сторони, на жаль, ситуація, яка склалася загалом в цілому з контролюючими органами в Україні, вона не передбачає профілактику і забезпечення безпеки продукції для наших громадян, вона передбачає фактично репресивну машину для бізнесу і накладення на них додаткових адміністративних і інших витрат. І деколи ці витрати в цілому доходять для бізнесу 16 відсотків, фактично це таке, знаєте, оподаткування опосередковане для бізнесу на додаткових 16 відсотків. Тому що тобі треба тримати юристів, тобі треба ходити в суд, тобі треба відбивати інколи абсолютно необґрунтовані і абсолютно непотрібні, власне, приписи і висновки контролюючих органів. На жаль, більше 85 відсотків, власне, в судах потім бізнес виграє.

Тому от ця бурна діяльність наших контролюючих органів, кількість яких перевищує 45 тисяч, вона призводить не до того, що ми маємо з вами безпечну продукцію на полицях і знаємо що наші діти їдять, і що ми споживаємо і їмо, і що ми купуємо, а призводить до того фактично постійного, можна сказати, такого узаконеного контролюючого рекету малого, середнього бізнесу.

Тому, шановні колеги, безумовно, треба імплементувати директиви, безумовно, потрібно намагатися імплементувати норми Євросоюзу, хоча це, чесно кажучи, ні для бізнесу,  ні для громадян не дешево. Я розумію,  що ми маємо ще певний запас періоду часу, щоб все це імплементувати,  але в тому форматі і в тій редакції, в якій виписаний цей законопроєкт, на жаль, він буде створювати більше проблем і для громадян, для бізнесу, і точно не буде призводити до безпечності товарів на наших полицях.

Тому закликаю все ж таки цей законопроєкт ще раз переглянути і, власне,  імплементуючи директиви, не призводити до чергового колапсу.

Окремо хочу сказати, що без реформи, ну, це непопулярне тепер слово, але без того, що контролюючі органи будуть мати ризик-орієнтований підхід, будуть мати профілактичні заходи, а не будуть інструментом знищення конкурентів, «кошмарення» бізнесу, а також, власне, додаткових витрат для бізнесу, на жаль, жодна з цих директив нормально імплементуватися не може і не може гарантувати безпечності продукції для наших громадян.

Тому закликаю ще раз цей законопроєкт переглянути, доопрацювати його таким чином, щоб ми могли його імплементувати з найкращими і найефективнішими результатами перш за все для наших громадян, для безпечності продукції, для наших мам, для наших дітей, для того, щоб ми приходили в магазин і не перечитували склад продукції, а знали, що вона дійсно безпечно і що ми можемо її і споживати, і купляти своїм дітям.

Дякую. І буду вдячна, якщо це буде прийнято. Ми не плануємо за нього голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, Дмитро Олександрович.

 

12:29:26

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, по цьому законопроєкту вже багато було сказано. Я хотів би повернутися до інакшої частини нашої з вами економіки.

Сьогодні був керівник Антимонопольного комітету, який достатньо чітко сказав, на початку цієї кризи було багато розмов, хто винний: або бізнес вирішив нажитися на біді українців; або це влада безрука, і не змогла зробити нічого, щоб захистити українців, український паливний ринок і систему забезпечення паливом, в першу чергу Збройних Сил України.

Сьогодні ми почули з цієї трибуни, що станом на сьогодні підстав вважати, що є картельна змова, немає. У мене немає підстав не довіряти в даному випадку керівнику Антимонопольного комітету. Але тоді виникає інше запитання: а скажіть мені, будь ласка, у кожної проблеми, всі в залі це знають, і ті, хто нас дивиться, так само всі це знають, має бути прізвище, ім’я і по батькові. Сьогодні списати все лише на те, що є війна на Близькому Сході, ну, це зручно, але це не так. Скажіть, будь ласка, що за роки війни зробила влада для того, щоб створити свої власні державні резерви палива? Для того, щоб забезпечити Збройні Сили України, для того, щоб забезпечити потреби населення, для того, щоб забезпечити потреби українського бізнесу, особливо на фоні того, що сьогодні майже весь український бізнес майже всю зиму і, на жаль, я думаю, що і літо буде жити в режимі знову генераторів. Генератори, я розумію, що на Банковій погано розуміють, що таке генератори. Там завжди є світло, завжди тепло, там, мабуть, світло вимикають лише тоді, коли треба ввімкнутися на вечірню нараду і зробити вигляд, що і там холодно, голодно і світла нема. А так там завжди все добре і зверху, і в бункерах.

Так у мене одне запитання: хтось розуміє в цієї плеяди великих реформаторів, що завтра знову буде Україна жити в режимі генератора і знову буде весь бізнес працювати на генераторах, які заправляються бензином, дизелем, газом? Сьогодні ціна вже доходить до 100 гривень. Я сподіваюся, що завтра буде падати ціна за рахунок того, що помінялася ситуація на Близькому Сході, але тим не менше що влада зробила для того, щоб захистити українців? А що зробила влада? Вона зробила лише гірше.

Отам сидять великі професіонали, які свого часу підняли акциз, які повернули ПДВ з 7 до 20 відсотків, які зробили авансові платежі нібито податку на прибуток, а за великим рахунком це просто побори, якими займається сьогодні влада. Взагалі це виглядає як допомога великому паливному ринку, але хай потім тут розбираються ті, хто має в цьому розбиратися, в першу чергу правоохоронні органи.

Ну, окей, ви вже нажили в минулому році там собі грошей і наскиртували, мабуть, і собі в тому числі. Зараз ви маєте це відпустити і дозволити зробити так, щоб українці платили менше. Забувають всі сказати від влади, що від 30 до 47 відсотків на стелі – це те, що забирає влада, забирає собі.

Давайте поміняємо на цей проміжок часу, поки триває така ситуація з паливним ринком, систему оподаткування, так як це було на початку повномасштабного вторгнення, тому що це ж все між собою пов’язано. Я не розумію як ці професори… не вчилися, мабуть, в інститутах, лише намагаються когось вчити. Вони не розуміють, що якщо сьогодні ціна на паливо не зменшиться, це буде удар по національному, по державному бюджету нашої держави, тому що завтра грошей на армію буде витрачатися більше.

Вони не розуміють, що тоді ціна української аграрної продукції, яка сьогодні виробляється і буде вироблятися восени і осінню, вона так само буде ставати нерентабельною. Це буде призводити до того, що ми не будемо наповнювати наш власний державний бюджет і лише будемо втрачати одну з ключових галузей нашої економіки.

І, мабуть, в них не вистачає клепки в голові, щоб зрозуміти, що якщо не буде зменшена ціна палива, то влітку більша частина тих ФОП, яких ви сьогодні намагаєтеся знищити додатковими податками, і самі закриються, і навіть вже без вашої допомоги, тому що працювати буде неможливо. Якщо вони закриються, вони підуть на вулицю, не буде податків і буде досить серйозне соціальне напруження в державі. Але я дивлюся, що більшості в цьому залі просто на це плювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, все-таки Юлія Володимирівна просить замість своїх поправок до 5 хвилин, і після цього голосуємо.

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

12:34:39

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Знаєте, я думаю, що цей парламент, він колись буде називатися кілерським парламентом, тому що спочатку податками убивають громадян України, приймаючи такі закони як 14005, де за мінімальний борг можна практично забирати єдине житло у людей. Так само сьогодні проголосували в першому читанні законопроєкт про оподаткування кожного українця, який продає або купує щось, наприклад, на таких платформах як OLX, 5 відсотків податку з обігу, чого ніде в світі немає. А зараз цим Законом 12426 цілеспрямовано вбивається український бізнес. 

Дивіться, ми всі за євроінтеграцію, ми всі за те, щоб ми освоювали законодавство Європи і адаптували його в Україні. Але це не адаптація європейського законодавства в Україні, тому що цей закон передбачає суттєве, чуєте, суттєве розширення повноважень контролюючих органів по відношенню до бізнесу. Ви розумієте, що ви, приймаючи цей закон, випустите по суті кілерів бізнесу в Україні. Цей закон дозволяє оперативно обмежувати обіг продукції, вводить нові інструменти тиску на бізнес, зокрема в онлайн-середовищі.

Я можу вам сказати, що вчора, якщо ви пам’ятаєте, ви прийняли закон і довірили сертифікацію по суті іноземним акредитованим структурам, а тепер цим законом ви цим іноземним акредитованим структурам, які будуть займатися сертифікацією, даєте безмежне право вбивати український бізнес. Якщо цей закон буде прийнятий, хто виграє? Перше – виграють великі корпоративні структури, виграють в тому числі міжнародні великі корпоративні структури. А хто програє? Програє той, кого сертифікацією, технічними регламентами, безкінечними перевірками будуть просто заганяти і знищувати.

Зараз якщо ви цей закон в такому вигляді проголосуєте, ви по суті даєте старт, натискаєте кнопку старт ліквідації нашого українського бізнесу, підприємства по виробництву товарів і послуг. Ви знаєте, що, чесно кажучи, дуже сумно, що спочатку Україну позбавляють суверенітету, а потім на базі позбавлення суверенітету, маючи тут імплементовані ззовні структури, в тому числі контролюючі, стандартизуючі і так далі, буде зачистка вже національного виробника.  

Я попереджаю вас, що цей закон у такому вигляді приймати не можна.

Наша фракція дала 114 правок до цього законопроєкту, які повністю відповідають документам нормативним Європейського Союзу, але ніхто це не врахував. Тому що не інтеграція України в Європейський Союз важлива, коли наш примушують приймати такі закони, а важливим є знищення України як конкурента на товарних ринках і на ринках послуг. Нас знищують! Ми не такі сильні, як великі корпорації. На треба новий бізнес створювати, нам треба середній клас розвивати, а цей закон абсолютно дискримінаційний для українських підприємств, особливо новостворених. Да, нам потрібна сильна держава, але сильна держава своїм суверенітетом, а не неймовірним тиском на бізнес.

І тому я прошу всіх, хто підтримує український бізнес, не голосуйте за цей закон, тому що він це закон-кілер для бізнесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів займати свої місця, але перед тим я надам ще одну хвилину для Ганни Василівни Лічман, яка доповідач по цьому закону, для підсумування того, що ми почули, і для того, щоб ми перейшли до голосування. Я прошу народних депутатів приготуватися, після цього голосуємо.

Будь ласка, Ганна Василівна.

 

12:39:35

ЛІЧМАН Г.В.

Дуже дякую. Шановні колеги, суто довідково. Ніякого перегляду зарплат фінмону в законопроєкті 12426 немає. Як і немає багато того, про що казали колеги. Мені здається, вони недостатньо вивчили законопроєкт. Тому що те, що я почула, це якісь дивні аргументи, які насправді не стосуються цього законопроєкту.

Що стосується вбивчості для українського бізнесу. Жодного листа від бізнес-асоціацій з критикою цього законопроєкту не надходило.

Шановні колеги, дивіться, що важливо розуміти. Цей законопроєкт є невід’ємною складовою підготовки України до укладення Угоди АСАА. Ми вчора з вами прийняли 12221, це другий законопроєкт, який ми маємо прийняти, щоб розпочались перемовини по промисловому безвізу. Він дуже важливий. Цей...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до голосування.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу (реєстраційний номер  12426).

Готові голосувати?  Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:41:56

За-234

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Вітаю, колеги.

По фракціях покажіть.

З процедури – Мотовиловець, будь ласка.

 

12:42:10

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.

Друзі, я хочу поставити на голосування перехід до Закону 14030 для того, щоб законопроєкт 11520 про публічні закупівлі був не проголосований сьогодні, а був останній в порядку денному на сьогодні. Там потрібні додаткові консультації. Я прошу це питання поставити на голосування і перейти відразу до Закону 14030.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз сформулюю. Андрій Вікторович пропонує змінити черговість розгляду питань порядку денного і законопроєкт 11520 розмістити після законопроєкту 14227. А це означає, що одразу ми перейдемо до розгляду законопроєкту 14030. Зрозуміло сформульовано?

Будь ласка, я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:43:18

За-245

Рішення прийнято.

Тому, шановні колеги, ми переходимо до законопроєкту 14030 – це проєкт Закону про основні засади державного нагляду (контролю). Ми домовилися такий розгляд питань порядку денного, це друге читання. Буде від фракції «ЄС»: 3 хвилини – Кубів, 3 хвилини – Геращенко, 3 хвилини – Гончаренко і голосуємо. Правильно, колеги? А, і Дмитро Олександрович буде. Будь ласка, шановні колеги.

Будь ласка, шановні колеги. Кубів Степан Іванович. Я запрошую колег з комітету, у нас Лічман Ганна Василівна. Могли і не ввійти. Будь ласка, Ганна Василівна.

Будь ласка. Немає Кубіва. А, є. Будь ласка, Степан Іванович.

 

12:44:19

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Даний законопроєкт є і рамковим, а з другої сторони, він має велику систему або можна рахувати його системоутворюючим. Він реально перезапускає модель державного нагляду в Україні, змінивши чинний закон і вводячи нову філософію взаємин держави та бізнесу. Коли ми дивимося на комітети щодо євроінтеграції, висновок – не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, і Комітет антикорупційний – відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На нашій фракції, загалом у комітеті була велика дискусія, але разом з тим ми будемо підтримувати той законопроєкт, тому що ключова ідея – це перехід від каральної до сервісної моделі, що відповідає європейським підходам і частковим зобов’язанням України в межах підписання  міжнародних угод. Міжнародних угод, в угодах є чітко зафіксовано уніфікацію правил державного контролю для всіх сфер і ризик-орієнтовану модель. Ми говоримо тут, перше, про частоту перевірок, яка залежить від ступеня ризику діяльності.

Запровадження можливості державного контролю у всіх сферах вводить ризик-орієнтовану модель, включаючи можливість добровільного аудиту та страхування відповідальності як інструментів зниження тиску на бізнес. Ці перевірки мають фіксуватися технічними засобами, а комунікації з контролюючими органами переводяться в електронну форму.

Ключові зміни теж мають і позитивні речі для підприємців, хоча тут дискусій так само багато-багато виникає на сьогоднішній день. Разом з тим, хочу сказати, що законопроєкт не вирішує всіх проблем бізнесу у відносинах з державою, особливо там, де йдеться про податковий чи інший спеціалізований контроль. Попри заявлену ідентифікацію залишаються елементи каральних органів поки що у відповідних рішеннях або прийнятих рішеннях, які можуть бути, тому говорити про тотальне зняття тиску ще зарано. Механізм добровільного страхування та аудиту потенційно створює ризик перетворення його на певну послугу, з якою можна дискутувати, або платний імунітет.

Ми будемо підтримувати даний законопроєкт.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Іванович.

Будь ласка, далі у нас по цьому законопроєкту – Геращенко Ірина Володимирівна, до 3-х хвилин.

 

12:47:28

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні українці, ви знаєте, сьогодні поганий день для українського бізнесу. Я хочу сказати, що голосами «слуг» і ОПЗЖ сьогодні протягнуто кілька законопроєктів під красивим прапорцем європейським, під гаслами стандартизації, європеїзації, які посилять «кошмарення» українського бізнесу, перевірки українського бізнесу, репресії проти українського бізнесу, на жаль, і все це вже проголосовано в цілому, так само, як і в першому читанні проголосовано законопроєкт про нові податки. «Європейська солідарність», безумовно, буде готувати до другого читання щодо цього оподаткування цифрових платформ наші пропозиції.

Що стосується законопроєкту, який ми розглядаємо, я хочу звернути увагу, що правда в тому, що цей законопроєкт дасть українському бюджету додаткових 250 мільйонів в рамках програми Ukraine Facility. І знову-таки тут мова йде про спрощення дерегуляції, що інспектори не повинні там зупиняти роботу підприємств. Але от мені дуже дивно, коли одним законопроєктом у нас йдеться про те, що інспектори не повинні зупиняти роботу підприємств, і це той, який ми зараз розглядаємо, а паралельно, секунду тому, «слуги» разом з ОПЗЖ, всього 234 депутати, запам’ятайте цю цифру, вона сакральна в цьому залі, от все на букву… лайно, знаєте, приймається цією кількістю депутатів, у нас просто посилили кількість репресій проти бізнесу.

Тепер що стосується даного законопроєкту. Як правильно зазначив Степан Іванович, над ним серйозно попрацювала наша команда. Вона туди дала конструктивні і правильні поправки, що наближають цей законопроєкт до європейських стандартів з точки зору невтручання в роботу бізнесу.

Але от з цим законопроєктом теж трапилася цікава метаморфоза. Спочатку змінили трошки назву, потім кілька змінили там поправками суті, а потім його переписали, і в останню хвилину всі фракції отримали 500 сторінок фактично нового тексту. І все це в останню хвилину. І знаєте, я розумію, що в цій залі є така група сакральна 234, яка нічого не читає, їм даси 500 сторінок, 600 сторінок – вони за все проголосують, бо з ними, як кажуть, днями уряд зустрічався і пообіцяв їм на мажоритарні округи плюшки і преференції там по кілька мільйонів соцеконому виділити. А наша фракція читає, читає поправки, читає таблиці і інше.

І тому ми хочемо звернутися до Голови Верховної Ради, і до всіх, хто організовує роботу Верховної Ради України, будь ласка, давайте дотримуватися Регламенту і не давати залу законопроєкти, знаєте, які треба вичитувати в останню хвилину.

А що стосується цього законопроєкту, то наголошуємо, що, дійсно, мова йде про значні кошти для України, і тому наша фракція буде виходити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  далі Гончаренко, до 3 хвилин.

 

12:50:39

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Шановні колеги, перше, давайте підведемо підсумки сьогоднішнього дня і цієї битви податкової проти українців, яку розгорнула влада, намагаючись закрутити вже останні податкові гайки. Так собі вийшло.

Дивіться, посилки провалились, з чим я всіх вітаю. Побачили, що немає потенціалу забрати в людей вже останнє, що люди може собі там каву, чай чи дешеві кросівки замовити в посилках, тут в них не вийшло, тому відступили. Звичайно, є план «б», для цього протягнули цифрові платформи, щоб далі через поправки засунути туди і посилки, і ФОП, і все інше. Думаю, така спроба буде. Але так можуть поховати і цифрові платформи повністю, тому що, очевидно, що голосувати за це не хочуть. І навіть велика кількість «Слуг народу» за це голосувати не хоче. 174 голоси дали «Слуги народу», незважаючи на те, що минулого тижня їх соблазняли всем, всем: ми вам і гроші дамо, і на округи дамо, і зарплату дамо, і міністрами зробимо, і Конституцію поміняємо, що ви зможете бути і міністрами, і в комерційному секторі працювати, і в партії вас візьмемо на роботу, і гроші з держфінансування дамо, ну все вам дамо, ви ж наші найулюбленіші «слуги». Але, бачите, в якоїсь кількості «слуг» вони вже відчули цей подих холодний на своїй потилиці. Відчули, що це їх черговий раз «отымеют» і «используют», і далі кинуть, бо ніхто не збирається нічого їм давати в реальності, а це просто треба зараз проїхати, назбирати голоси терміново, тому що на президентські «хотєлки» і  різні «є бачки» вже не вистачає трішки грошей, тому треба із українців витиснути. Ну і, звичайно, ще більше залізти в боргову яму світову і взяти з МВФ, з усіх, з кого можемо, щоб Зеленський міг в черговий раз вийти увечері і сказати: дорогі  українці, даю вам ще щось, ще вам трішки щастя на голову насиплю. А як за це треба буде платити, то сюди, у Верховну Раду, і хай ці «Слуги народу» голосують. Тому довелося мобілізовувати ОПЗЖ, всіх, кого могли, для того щоб дозбирати голоси. Якщо б сьогодні не уламки ОПЗЖ, не було б ніякого голосування. Для цього і тримають ОПЗЖ у Верховній Раді, для того, щоб вони отакі витягали ганебні голосування, як це сталося сьогодні. Хоча у Верховній Раді з серпня 2022 року лежить проєкт постанови, як позбавитися від ОПЗЖ у Верховній Раді. Але вони потрібні, щоб ще більше з українців витиснути. Ось справжня коаліція – влада з ОПЗЖ, які знищують українців і український бізнес. Дивіться на це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас 1 хвилина – Заремський. Після цього ще до 5 – Юлія Володимирівна Тимошенко. І Цимблаюк буде? 2 хвилини – Цимбалюк. 3 хвилини – Цимбалюк.

Будь ласка, Заремський – 1 хвилина. Тимошенко – 5, Цимбалюк – 3 і після цього Лічман –  1 хвилина, і голосуємо.

 

12:54:02

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановна президія, шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо важливий законопроєкт, який має змінити підхід держави до нагляду з карального на превентивний і ризик-орієнтований. Це правильний крок для розвитку бізнесу, особливо малого і середнього, та залучення інвестицій.

Разом з тим, моя поправка номер 63 є необхідною для системності цього рішення. Я пропоную доповнити перелік відносин, на які не поширюється дії цього закону, відносинами на організованих товарних ринках, оскільки ця сфера вже врегульована спеціальними законами і має власні механізми державного контролю. Неврахування цього створює ризик дублювання регулювання та правової невизначеності для учасників ринку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко – до 5 хвилин.

 

12:54:52

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Ще один законопроєкт проти бізнесу. Ви знаєте, коли приймали введення податку на торгівлю на таких електронних платформах як OLX, говорили про те, що знижують податки. Зараз приймають законопроєкт, який переходить від нагляду за підприємством до жорсткого адміністративного тиску, і говорять, що це послаблення. Мені здається, що це не парламент, а просто королівство кривих дзеркал, які не розуміють взагалі за що вони голосують.

В принципі, сьогодні оцей закон 14030 – це привид законопроєкту 5837, який парламент вже відхиляв в серпні минулого року. І от що важливо, редакція до другого читання, яку вони зараз запропонували, це не просто технічне доопрацювання, це формування нової репресивної моделі, яка радикально змінює баланс між повноваженнями держави та правами бізнесу. По суті, у бізнесу тут забираються останні права. Ми просто в цьому законі спостерігаємо перехід від моделі чітких правил, які хоча б сьогодні якось зрозумілі, до моделі безмежних повноважень контролюючих органів без адекватного посилення юридичних гарантій для підприємців.

Наприклад, жорсткі дедлайни для бізнесу. Законопроєкт зобов’язує підприємця взаємодіяти виключно через електронний кабінет. Найменша затримка або технічний збій призводить до автоматичної втрати процесуальних прав бізнесмена, підприємця на заперечення, на відмову від комплексної перевірки. Відсутність відповідальності держави в цьому законі очевидно. У законі немає жодних симетричних санкцій для органу нагляду за збої системи, помилки алгоритмів або несвоєчасні дії посадових осіб. Весь тягар технічних ризиків перекладено на підприємця.

Крім того, в цьому законі суттєве розмиття між аудитом та перевіркою, вводяться поняття: «аудит стану діяльності», «аудитор у сфері державного нагляду», «звітність за результатами аудиту». Формально такий аудит – це не перевірка,  отже, захисних механізмів і гарантій менше. Але фактично його результати впливають на рейтинги ризику на застування майбутніх санкцій. Це прямий обхід тих принципів, які визначені сьогодні в формі державного нагляду, створюється така собі сіра зона для регуляторного тиску.

Крім того, в цьому законі є надмірне делегування повноважень Кабінету Міністрів. Законопроєкт виносить ключові аспекти регулювання за межі законодавчого поля. Порядок відбору зразків, проведення експертиз, механізм рейтингування, критерії ризиків – усе абсолютно буде визначатися не законом, а на розсуд уряду, читай – контролюючих структур. Уряд отримує можливість змінювати правила гри в ручному режимі тоді, коли йому заманеться. І, до речі, навіть по відношенню до окремих господарюючих суб’єктів.

Також інтегрована система передбачає, ну, абсолютно такі унікальні речі щодо оприлюднення актів, рішень, прізвищ, при цьому практично повністю руйнується захист будь-якої комерційної таємниці.

Ну, також це ризики для спеціальних сфер: санітарні, фітосанітарні заходи і так далі. Тут повний бєспрєдєл по взяттю взірців для проведення, наприклад, контролю харчової продукції або ветеринарії. Тут просто абсолютний бєспрєдєл, який буде падати на голову бізнесу.

Безумовно, ми будемо боротися за те, щоб цей законопроєкт був відхилений, і відмовитися від ідеї запровадження нового тиску на бізнес. На наш бізнес і так достатньо корумпованого тиску, достатньо владного тиску, контролюючого тиску, а цей закон ще багатократно це посилює. І тому ми закликаємо не голосувати за цей законопроєкт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, до 3 хвилин. Потім ще буде Дмитро Олександрович.

 

12:59:56

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, коли цей законопроєкт говорить про збільшення державного регулювання або тиску на бізнес, у нас в державі залишається одна структура, вибачте за тавтологію, держава в державі. Це Національний банк України, мабуть, на якого ніхто не має впливу, і спробую пояснити, чому. Я вже не кажу про те, що держава військовослужбовцям Збройних Сил України, інших військових формувань грошове забезпечення не може навіть провести індексацію з 22-го року. А Національний банк своїм працівникам і так до непоганої, м’яко кажучи, зарплати протягом останнього часу ще підвищив на 80 відсотків зарплату Національного банку, я вже не кажу про комерційні.

Але є одна проблема. І я дякую колегам, ми проголосували депутатський запит до Національного банку, чому вони не зобов’язують державні банки здійснювати виплати при народженні дитини і щомісячно 7 тисяч, які ми тут з вами проголосували. Єдиний Ощадний банк України зголосився обслуговувати і надавати цю послугу, всі інші, увага, навіть державні банки відмовилися надавати послуги. І люди продовжують в Ощадбанку вистоювати черги, щоб випросити 7 тисяч гривень. До речі, деякі не отримали з січня місяця, а порахуйте, як збільшується вартість товарів щоденно у крамницях. Хто поверне цим людям, матерям, батькам, які народили дитину і чекають кожен день від держави? І дехто не дочекався, і є маса звернень.

А Національний банк на наш з вами запит відповідає, цитую, підписав якийсь панисько Дмитро Олійник, заступником називається, – що Національний банк не відповідає за зобов’язання банків, а банки не відповідають за зобов’язання Національного банку. Супервідповідь держави України! Національний банк, який, вибачте, живе за кошти людей платників податків, не хоче надавати від імені держави послугу громадянам. Звичайно, їм краще отримати з держави 175 мільярдів у рік, віддати приватним банкам комерційним, і ті потім пропонують громадянам під 16-18 відсотків кредити, а на зарплати, їхні зарплати, а не Збройним Силам України, їм вистачає.

Більше того, шановні колеги, нам треба подумати, як і Верховній Раді писати закони, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, далі Дмитро Олександрович, в нього є ряд поправок. Дмитро Олександрович, там, я розумію, може, щось з заміною, може, щось… Тільки називайте номер поправки тоді спочатку.

 

13:03:16

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслан Олексійович. Правка, я потім буду брати ще виступ, але зараз будемо йти по поправках і дайте, будь ласка, з початку час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да, номер поправки тільки кажіть.

 

13:03:31

РАЗУМКОВ Д.О.

147 поправка. Шановні колеги, в цьому законопроєкті є і нормальні, і не до кінця речі. Я не розумію, чому комітет, наприклад, відхилив цю поправку. Вона про що говорить? Вона гарантує суб’єкту господарювання проведення планових заходів не частіше ніж 1 раз на 2 планові роки. Тобто коли такі норми не прийняті, це дає можливість маніпулювати. Для нас сьогодні не є великою таємницею, що достатньо сьогодні органів, які вміють «кошмарити» український бізнес.

Я хотів би почути позицію комітету, чому ця правка не була підтримана, а паралельно я буду ставити її на голосування і прошу зал її підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, позиція комітету по цій поправці.

 

13:04:20

ЛІЧМАН Г.В.

Шановні колеги, стосовно перевірок раз на два роки чи раз на один рік. З практики виходить таким чином, що перевіряти раз на два роки можна тільки підприємства з низьким статусом ризику, тобто якщо підприємство виконує законодавчі норми, з попередніх перевірок, виявляється, що підприємство низько ризик-орієнтоване, дійсно, це підприємство буде перевірятися раз на два роки. Якщо підприємство порушує, тоді закладається норма, що буде перевірятися раз на рік, але я вам хочу сказати, виходячи з практики, все одно підприємства перевіряються раз на рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 147 поправка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

13:05:17

За-81

Рішення не прийнято.

Наступна поправка, Дмитро Олександрович, номер.

 

13:05:21

РАЗУМКОВ Д.О.

175-а. Правка говорить про наступне. Щоб зменшити кількість планових перевірок суб’єктів господарювання, які відносяться до високого ступеня ризику, – не частіше одного разу на два роки,  тільки що... про те, що я говорив, середнього ступеня ризику –  не частіше одного разу на чотири роки і низького ступеня ризику –  не частіше одного разу на п’ять років.  Якщо буде дана така можливість, то велика кількість підприємств прагнули б зайти в третю категорію. І, дійсно, тоді їх би рідше перевіряли. Так як ви в минулий раз казали, що все рівно раз на рік – це так собі виглядає. Давайте тоді взагалі не приймати цей закон, лупіть їм кожного місяця і краще буде житися українському бізнесу. Краще, але дуже недовго.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 175 поправка авторства Разумкова. Комітет відхилив. Позицію. Будь ласка, позицію по 175-й.

 

13:06:24

ЛІЧМАН Г.В.

Шановні колеги, як вже і сказала я, ми з експертами довго опрацьовували цю проблематику і вийшли на максимально компромісну версію, яка на практиці реалізовується, доказала себе якнайбільш якісно. Зараз колеги намагаються передивитися ці норми. Це розбалансує законопроєкт. Я прошу не підтримувати, а колегам пропоную включатися в робочі групи, коли це можливо. І якщо треба аргументи, ще додатково можу підійти і надати аргументи, чому це найбільш якісне рішення, яке ми писали в законопроєкті.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

175 поправка авторства Разумкова. Комітетом не підтримана. Аргументи сторін почули, прошу голосувати.

 

13:07:15

За-73

Рішення не прийнято.

Наступна, Дмитро Олександрович. Будь ласка, номер.

 

13:07:20

РАЗУМКОВ Д.О.

181 правка. Правка говорить про наступне. Що вона скасовує можливість збільшення іншими законодавчими актами кількості періодичних планових... кількості та періодичності планових перевірок. Ми зараз в цьому законі приймемо одне, завтра ви поміняєте або постановами Кабміну, або іншими законами повкладаєте туди правки, і   у вас воно буде відбуватися раз на місяць. Це добре, що ви проводите робочі групи. Я, правда, вдячний вам за це, але рішення приймає Верховна Рада. Якщо так, то тоді на комітеті і приймайте рішення по закону, в зал не виносьте і голосуйте там. Може, так краще вам буде працювати.

Експерти це добре, а хто з цих експертів працював в ринку? Ви позицію ринку теж почули, кожного, до кого приходять перевірки? Ви всі швидко забуваєте, що ви з бізнесу поприходили, в тому числі шановна доповідач.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо одразу голосувати, Дмитро Олександрович? Хорошо, коротко, будь ласка, позиція комітету по цій поправці.

 

13:08:27

ЛІЧМАН Г.В.

Шановні колеги, щоб, напевно, зняти трошки стрес, я вам хочу сказати, що цей законопроєкт буде набувати чинність не раніше скасування воєнного стану, тобто ще часу пройде багато і перейматися, що прямо завтра станеться якась біда, напевно, не варто. Тому, будь ласка, врахуйте це. Цей законопроєкт, коли готувався до другого читання, насправді було знайдено багато компромісів. І це найбільш компромісна версія тих норм, які були закладені в цей законопроєкт. Це по-перше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

181 поправка авторства Разумкова. Комітетом відхилена. Ставить автор її на врахування. Прошу голосувати.

 

13:09:24

За-84

Рішення не прийнято.

Далі, Дмитро Олександрович.

 

13:09:29

РАЗУМКОВ Д.О.

188 правка. Правка зменшує строк проведення перевірок у відношенні суб’єктів господарювання: не довше семи робочих днів – для суб’єктів господарювання,  які відносяться до високого рівня ступеня ризикованості; від семи... не довше семи робочих днів –  для середнього рівня, і не більше трьох робочих днів – для малоризикованих підприємств.

Я пам’ятаю історію, як ми успішно поприймали тут багато різних законопроєктів, і це дозволяє сьогодні в тому числі різним органам і правоохоронним тощо «кошмарити» бізнес, приходити на довгий період і блокувати таким чином роботу підприємств. Я розумію, що комітет запропонував інші, трохи більші норми, але, тим не менш, я думаю, що сьогодні можна дати таку можливість. Аргументація, що це запрацює після закінчення дії воєнного стану, це добре, але на це не треба розраховувати. Хтось розповідав, що війна завтра завершиться, зараз вже, через три роки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, позиція по 188-й.

 

13:10:38

ЛІЧМАН Г.В.

Шановні колеги, довідково. Насправді фактор, за яким Європейська комісія оцінювала цей законопроєкт, це фактор зменшення перевірок. Так от, попередньо ми прорахували, що кількість перевірок буде зменшена на 30 відсотків. Мені здається, для бізнесу це непогано.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

188 поправка авторства Разумкова. Комітетом відхилена. Ставиться на врахування. Прошу голосувати.

 

13:11:21

За-74

Рішення не прийнято.

Будь ласка, наступна, я так розумію, 190-а. Дмитро Олександрович, так? Будь ласка.

 

13:11:27

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, об’єднайте 190-у і 226-у. По ним дайте 2 хвилини, а потім всі поставимо на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка.

 

13:11:37

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Шановний доповідач, дані правки зменшують строки проведення планових і позапланових перевірок, плюс правка зменшує строки проведення позапланових заходів у відношенні суб’єкта господарювання. Вони про різне, але всі вони були відхилені комітетом, і робочою групою, і комітетом. В даному випадку, я ще раз повторюю, український бізнес не заслуговує на велику кількість перевірок. Якщо дійсно ви правильно кажете, цей закон, якщо він буде працювати, він зменшить кількість перевірок, зменшить. Погоджуюсь. Але ви зараз виходите з теорії, так, як ми дуже часто приймаємо в цьому залі. По практиці, якщо не зробити додаткові запобіжники, то наші правоохоронні органи і органи, які займаються перевірками все рівно будуть мати можливість качати український бізнес. Сьогодні у них все виходить, не дивлячись на те, що у нас навіть мораторії були. Пам’ятаєте такі історії? Мораторії. І Президент про це казав, і Рада тут в ладоши хлопала, розповідаючи про те що, все, бізнес ніхто ображати не буде. Навіть при Президенті працює комісія, яка має зробити так, щоб український бізнес не страждав. Він страждає від того, що ми тут приймаємо, і комісії роблять, до речі.

Тому я ще раз вам говорю, дійсно, в цьому законопроєкті є нормальні речі, це теж правда. Але, якщо ми говоримо про те, що можна його покращити, а його можна покращити, в тому числі і правками, які пропоную сьогодні я, мої колеги з «Розумної політики», інші народні депутати, то це треба зробити в залі, не чекати, коли закінчиться війна або влада поміняється, а робити вже сьогодні.

І тому я буду просити поставити всі чотири правки на голосування. А від вас я хотів би почути позицію комітету, чому ні, чому вони були відхилені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, позиція 190, 193...

 

13:13:34

ЛІЧМАН Г.В.

Ще раз, це не просто так прийняті норми, вони довго обговорювались в середовищі багатьох стейкхолдерів. Якщо ви бачите можливість щось поліпшити, пропоную вам приходити до нас на комітет, і ми разом все доопрацюємо. Але все ж таки пропоную дати шанс цьому законопроєкту. Це Ukraine Facility, це 300 мільйонів євро для українського бюджету, які потрібні саме зараз. Ви кажете, я виходжу з теорії, ви також виходите з теорії. Тому давайте на практиці перевіримо законопроєкт, якщо буде треба доопрацювати, з задоволенням пропоную вам це зробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у мене пропозиція така. Зараз ми голосуємо чотири підряд поправки, і це все, Дмитро Олександрович, так? Добре. Тоді давайте. А далі... Ще виступ скільки хвилин буде? 3 хвилини, так. І через 3 хвилини ми голосуємо. Я прошу поінформувати народних депутатів. А зараз я почергово ставлю цих чотири поправки, і потім через 3 хвилини голосуємо.

І так, 190 поправка авторства Разумкова і колег. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

13:14:52

За-87

Рішення не прийнято.

193-тя, те саме, авторства Разумкова з колегами.  Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

13:15:14

За-95

Рішення не прийнято. 

Далі, 225-та, та сама ситуація, комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

13:15:36

За-92

Рішення не прийнято. 

І 226-та, теж авторства Дмитра Олександровича Разумкова з колегами. Комітетом відхилена, автор просить поставити на голосування. Прошу голосувати.  

 

13:16:01

За-88

Рішення не прийнято. 

Далі, Дмитро Олександрович, до 3 хвилин, і голосуємо, шановні колеги. Будь ласка, запросіть народних депутатів.

Будь ласка.

 

13:16:08

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, я почув від доповідача, що ми тут всі теоретики. Ну, якщо ми всі такі теоретичні, я пропоную тоді направити цей законопроєкт на доопрацювання і подивитися, як теоретично і практично можна зробити його краще. Підтягнути теоретику, додати практику і подякувати профільному комітету за їх професійну роботу, що вони так багато приділяють успішної… досягнення в поглибленні теоретичних відносин з Європейським Союзом. І забезпечити додатковий час для більш глибокого вивчення цього законопроєкту і тих пропозицій, які в ньому даються, зробити його ще краще, як ви і пропонували. І, можливо, тоді не треба буде чекати і тягнути цей час до того, як закінчиться війна, а, дійсно, зможемо зробити так, щоб він запрацював вже сьогодні, вірніше, через декілька тижнів після цього, як він доопрацюється. І буде якісно допомагати українському бізнесу не потрапляти під тиск органів, які займаються перевірками, правоохоронних органів і всього іншого, що сьогодні заважає українському бізнесу. Дуже часто йому заважають теоретичні законопроєкти, теоретичні рішення і теоретики при владі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я перепрошую, ще до 2 хвилин –  Мамка. Я перепрошую, Григорій Миколайович, у вас теж є поправки. І після цього голосуємо. Будь ласка, Григорій Миколайович, потім голосуємо.

 

13:17:41

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, хочу звернутися до вас особисто і акцентувати увагу на висновок, який лунає у нас у Верховній Раді. От дивіться, вчора я був свідком там, де одна з фракцій говорила, «Слуги народу», про те, що як вони допомогли вчора у прийнятті рішень. Сьогодні та ж сама фракція каже, як же вони проти того, що хтось там проголосував. Зверніть увагу, що народний депутат приймає чотири рішення по своїй волі і без примусу, це: за, проти, утримався і втік з залу. Крапка. Більше таких рішень ніяких не приймається.

З приводу більшості, опозиції. От уявіть собі, називали монобільшість, а списку не найдемо і програми більшості теж не побачимо. Точно така ж і опозиція без закону про опозицію. Оце два облака, два таких кити у нас в облаку, по факту начебто є, а по закону немає.

З приводу 5 мільйонів, які висловлюють народні депутати. Зверніть увагу, коли народний депутат виходить і каже, що мені відомо, там з яких джерел правоохоронних органів і все інше, хтось взяв 5 мільйонів гривень за голосування. Ну, не портіть картину правоохоронним органам, не будьте співучасниками вчинення злочинів. Пишіть заяву, правоохоронні органи вносять, розслідують і через два місяці дають вам відповідь: було чи не було. А так політик, коли каже, і воно не відповідає дійсності, хтось подивиться через два місяці, то необхідно йти в правоохоронні органи працювати. А тут все-таки давайте займатися політикою, а не тим, що одна баба сказала.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань, які пов’язані з прийняттям рішення щодо цього закону.

Шановні колеги! Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про основні засади державного нагляду (контролю) (реєстраційний номер 14030). Ще раз хочу нагадати, що це Ukraine Facility, а також законопроєкт, який є в переліку євроінтеграційних.

Шановні колеги, будь ласка, готові до голосування? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:20:32

За-238

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Дякую. Дякую, шановні колеги. Дякую всім.

Далі, шановні колеги, я прошу не розходьтесь, у нас є заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ. Будь ласка, Лариса Білозір, і через 3 хвилини йдемо далі.

 

13:21:06

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, сьогодні ми слухали міністра освіти в цій залі, він заявив, що деякі депутати виступають проти реформи старшої школи, що це політична риторика, говорив про соціологію КМІС,  що 85 відсотків батьків підтримують цю реформу. Я хочу сказати як депутат-мажоритарниця і як більшість тут мажоритарників, я думаю, ви не бачили жодної людини, яка виступає за цю реформу. Підтвердження цьому – це та петиція, яка зібрала 25 тисяч голосів батьків проти реформи старшої школи.

У Вінниччині майже 15 тисяч дітей, які будуть змушені покинути свою школу и перейти в 10-ті, 11-ті класи вже в інших школах. Я вам хочу сказати, що це по Україні десь 300 тисяч дітей.

І я хочу говорити від імені батьків, тому що до мене на зустрічі приходять батьки, і від імені дітей, які теж приходять. Бо після виступу міністра, знаєте, ми знову почули про якісну реформу, краще майбутнє. Насправді міністерство відірване від життя. Але давайте чесно, сьогодні батьки приходять і вони волають про прості речі.

Що ми сьогодні пропонуємо дітям? Їхати за десятки кілометрів по розбитих дорогах, місцеві дороги, грошей немає, нуль – на місцеві дороги. У Вінницькій області це 7,5 тисячі доріг. Без автобусів або з автобусами, які чотири роки вже інклюзивні у Вінницькій області, вони не можуть по тій дорозі пройти, при мінус 7 вони зупиняються, це нові автобуси. Без гуртожитків в обласних центрах, без коштів батьків на утримання дітей в інших містах. В умовах війни, повітряних тривог і постійної небезпеки батьки не можуть відпустити дітей в інші міста.

Значить, це називає міністр доступною освітою. І тоді, скажімо чесно, ці діти мають право на освіту чи ні? Бо сьогодні складається враження, що реформа є, гранти освоїли міжнародні і міжнародним партнерам відзвітували, фейкові соцдослідження зробили, бо я не вірю, що 85 відсотків батьків підтримують цю реформу, а доступу до освіти немає.

Міністр говорить про успішну реформу, а я говорю про конкретних дітей. Ми маємо говорити про наших виборців. Про дитину із села, яка вже й так 20 кілометрів їде, а зараз буде ще далі їхати. Про дитину, яка вставати о 5-й годині ранку. І якщо громада має 38 сіл і має один ліцей, в них не буде 38 автобусів, щоб звезти цих дітей. Про громади, де взагалі не передбачено жодного транспорту, я теж говорила.

Це не реформа, це відрив від реальності, і ця реформа не готова. Тому потрібно дати можливість дітям закінчити 10-ті, 11-ті класи і прийняти законопроєкт чи пана Бабака, чи мій законопроєкт і колег альтернативний, але дати можливість цим дітям закінчити ліцеї, закінчити школи, свої школи в 10-му, 11-му…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до наступного законопроєкту 14271. Це проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії.

Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроєкт за скороченою процедурою.  Прошу голосувати.

 

13:24:49

За-189

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова для представлення законопроєкту Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра енергетики України Шмигаля Дениса Анатолійовича.

Будь ласка, Денис Анатолійович.

 

13:25:09

ШМИГАЛЬ Д.А.

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні віцеспікери, шановні народні депутати, українці і українки! Використання відновлюваних джерел енергії є одним з найбільш важливих напрямків енергетичної політики України, спрямованої на заміщення традиційних паливо-енергетичних ресурсів, запобігання зміні клімату, забезпечення енергетичної незалежності і стійкості нашої держави.

Проєкт Закону номер 14271 імплементує положення законодавства ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії, зокрема, у частині приведення національної нормативно-правової бази у сфері відновлюваних джерел енергії у відповідність до вимог європейського законодавства, створення спільнот відновлюваної енергії, а також особливостей їх функціонування, особливостей формування спеціальних зон для розвитку відновлюваної енергетики в установах для зберігання енергії та мережевої інфраструктури,  впровадження основних принципів дозвільних процедур для проєктів відновлюваної енергетики відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу, механізму проведення статистичних трансферів з державами – членами ЄС, визначення переліку вторинного законодавства для подальшого впровадження делегованих та імплементаційних актів ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії.

Прийняття цього проєкту закону є умовою виконання Плану України в межах інструменту Ukraine Facility, що відкриває можливість для отримання траншу 275 мільйонів євро до державного бюджету України. Після прийняття за основу проєкту закону планується проведення роботи з Європейською комісією та Енергетичним співтовариством, а також експертним середовищем для підготовки його до прийняття Верховною Радою України в цілому.

Прийняття за основу цього законопроєкту 14271 стане важливим сигналом як для наших міжнародних партнерів, так і для інвесторів, для ринку, а також пришвидшить нашу інтеграцію до Європейського Союзу. Прохання підтримати даний законопроєкт в першому читанні.

 Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякуємо вам, Денисе Анатолійовичу.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Геруса. А, Жупанина, будь ласка.

 

13:27:28

ЖУПАНИН А.В.

Дякую, Руслане Олексійовичу. Колеги, дуже важливий законопроєкт, який є частиною Плану Ukraine Facility, це продовження пакету, який ми розпочали приймати від Комітету енергетики вчора з законопроєктом про об’єднання ринків електроенергії України та Європейського Союзу, з яким я вчора мав честь виступати. І дякую вам ще раз за підтримку.

Цей законопроєкт є частиною важливого плану по синхронізації українського законодавства в законодавство Європейського Союзу, конкретно в розвитку «зеленої» генерації. «Зелена» генерація зараз має доволі важливий вплив на енергосистему України. Є години, коли відновлювані джерела електроенергії генерують орієнтовно 20 відсотків від усієї генерації електроенергії в країні. І, власне, ті місяці, коли в нас відбувається, і видно, дефіцит електроенергії, в нас ціна висока; а коли в нас включаються відновлювані джерела електроенергії, зокрема велика кількість набудованих сонячних електростанцій, ми бачимо позитивний вплив на ціноутворення на ринку. Власне, це відбувається в період з березня по жовтень, коли ціна на ринку, особливо в денні години, вона просідає.

Власне, Україна може і повинна розбудовувати «зелену» генерацію. Зараз Кабінет Міністрів України разом з Міністерством енергетики напрацьовують план, як можна ще добудовувати відновлювані джерела електроенергії в Україні. Тому це той шлях, який Україна обрала і з якого ми вже зійти не можемо, особливо враховуючи наші європейські зобов’язання.

Комітет на своєму засіданні підтримав цей законопроєкт, для того щоб ми проголосували його в першому читанні. Я знаю, що є зауваження від колег з «Європейської солідарності» по доопрацюванню цього законопроєкту. Ми його зобов’язалися, і пообіцяли, що ми його доопрацюємо. Наразі дуже велике прохання до вас підтримати його в першому читанні. Ми готові як комітет опрацювати ваші поправки і зробити так, щоб цей законопроєкт був в належному стані підготовлений до другого читання і прийняття за основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу записатися два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка.

Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, «Європейська солідарність».

 

13:29:55

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Іванні Орестівні Климпуш-Цинцадзе. Дякую.

 

13:30:20

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, очевидно, ми з вами всі розуміємо потреби наші енергетичні і, очевидно, ми розуміємо, наскільки критично зараз максимально допомогти відновлюваній енергетиці заповнити хоча б частину тих потреб, які для нас є надважливими.

Разом з тим, я хотіла би звернутися до пана Дениса. Ми чуємо, що Кабінет Міністрів подав нібито законопроєкт нібито на виконання наших євроінтеграційних зобов’язань, і дійсно на 90 відсотків цей законопроєкт втілює наші євроінтеграційні зобов’язання. Разом з тим не можу, колеги, не зазначити того, що законопроєкт передбачає проведення стратегічної екологічної оцінки для тих нових відведень ділянок для використання і для побудови відновлюваної енергетики. Але одночасно він зовсім оминає потребу аналізувати оцінку впливу на довкілля стосовно природоохоронних територій, а це наше пряме зобов’язання за європейськими директивами, за європейськими регламентами.

Більше того, я хотіла би звернути увагу, пане Денисе, який дуже, очевидно, зайнятий, на те, що ми все ще продовжуємо керуватися Угодою про асоціацію України і Європейського Союзу. Так от статті 290, 293 Угоди визначають ключові підходи до поєднання економічного розвитку та охорони довкілля. І так чітко вказано, що Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від зниження екологічних стандартів з метою стимулювання інвестицій чи господарської діяльності. Я дуже сподіваюся, що профільний комітет врахує ці зауваження і до другого читання ми дійсно будемо бачити законопроєкт, який як допомагає нашій енергетиці, так і продовжує зберігати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Пашковському Максиму Ігоровичу, «Слуга народу».

 

13:32:29

ПАШКОВСЬКИЙ М.І.

Прошу передати слово Андрію Жупанину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жупанину передаєте. Да, будь ласка.

 

13:32:41

ЖУПАНИН А.В.

Шановні колеги, дякую ще раз. Тепер коротко взагалі про суть законопроєкту. Законопроєкт на кількох сторінках, він не сильно з точки зору обтяженості тексту великий, але важливо розуміти, про що мова йде взагалі в законопроєкті.

По-перше, проєктом закону передбачається імплементація положень законодавства Європейського Союзу, як уже згадала моя колега, у сфері відновлюваних джерел енергії, зокрема в частині національної термінології в сфері відновлюваних джерел електроенергії з термінологією Європейського Союзу, особливостей розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел електроенергії та формування національного цільового показника, створення спільнот відновлюваної енергії, а також особливостей їх функціонування, впровадження основних принципів дозвільних процедур для проєктів ВДЕ відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу, також механізму проведення статистичних трансферів з державами-членами Європейського Союзу, реалізації спільних проєктів та схем підтримки ВДЕ.

Колеги, знову ж таки вертаючись до моєї попередньої тези, що ми активно розвиваємо національне законодавство до синхронізації з законодавством Європейського Союзу, власне, цим і обумовлена необхідність прийняття цього законопроєкту. Знову ж таки розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні – це вже обраний шлях. В нас є покроковий план переходу нашої енергосистеми до збільшення виробітку електроенергії саме з відновлюваних джерел енергії. Як я вже сказав, на сьогодні це велика частина в енергоміксі країни і нам потрібно її розвивати.

Власне, прийняття цього закону дозволить синхронізувати правила з тими, які діють в Європейському Союзі, зробити ринок більш прозорим і більш зрозумілим для інвесторів з Європейського Союзу і, власне, покращить умови функціонування цього ринку в Україні. Тому закликаю вас проголосувати зеленою кнопкою за цей законопроєкт. Як я і обіцяв, ми його доопрацюємо в межах підготовки до другого читання. Будемо раді побачити ваші пропозиції, зауваження до цього законопроєкту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок Сергій Миколайович передає Кучеренку Олексію Юрійовичу. Будь ласка.

 

13:34:50

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Просто я так радію, просто аж ридаю від щастя, коли слухаю як колеги від «Слуг народу» співають дифірамби своєму уряду за цей потужний законопроєкт лінгвістичний, які норми там, якісь там терміни приводять у відповідний порядок. Задумайтеся на хвилинку, цілий уряд працював над цим законопроєктом, а наше з вами Головне науково-експертне управління, до речі, дякую, пане Голово, за його професіоналізм і позицію, на 28 сторінках пише зауваження, які, дійсно... просто після таких зауважень постає питання: а хто готує ці законопроєкти в уряді, за що ми платимо гроші, розумієте, де ці кадри, яких ви порозганяли за останні 10 років, які працювали в уряді, в міністерствах і могли написати хоч проєкт закону? Почитайте зауваження. Це перше.

Тепер ці чудові історії про «зелену» генерацію. Та хто проти? Тільки я доводжу до вашого відома, «зелена» генерація зараз висить, 36 мільярдів коштує державній компанії «Укренерго» кожного року. Це закладається в тариф, саме тому набралися кредитів, саме тому державна компанія в дефолті, ніхто не розуміє, що робити на цьому ринку. Там хаос ціновий, вчергове поскасовували прайс-кепи, позупинялася ця розподілена генерація. І це свідчення того, що ніякими термінологіями ви не зможете виправити всі вади цього ринку, поки не зрозумієте він в такому вигляді працювати не буде, у нас немає незалежного регулятора нацкомісії, у нас немає Антимонопольного комітету, у нас тотальна монополізація цього ринку, а ви хочете відволікти увагу суспільства цим законопроєктом. Ми не будемо його підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Юрченко Олександр Миколайович, депутатська група «Відновлення України».

 

13:36:57

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, ми багато говоримо про адаптацію українського законодавства до законодавства ЄС, мені здається, що саме ця ініціатива реально дозволить гармонізувати українське право з правом Європейського Союзу, зробити наш енергетичний ринок більш прозорим, передбачувальним і насправді відкритим для інвестицій, відкритим для співпраці з нашими партнерами. Ідеться не про формальні зміни, а насправді про системне оновлення підходів  для «зеленої» енергетики, що є практичним необхідним в умовах війни, в умовах загрози енергетичної, яка постійно відбувається. Прошу пам’ятати про це. І звичайно, відкриє двері для інвестицій зі сторони Європейського Союзу.

Документ пропонує врегулювати ключові поняття у сфері біопалива (біорідин), запровадити сучасні механізми обліку та відстеження відновлюваних палив. Також буде створено правові умови для спільних проєктів з державами Європейського Союзу та країнами Енергетичного Співтовариства, а це, знову ж таки повторюючись, нові інвестиції та доступ до європейських інструментів підтримки та реальна участь України в спільних енергетичних ініціативах.

Законопроєкт треба доопрацьовувати, але в першому читанні я просив би колег зеленою кнопкою підтримати «зелену» енергетику.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую. Виступили всі, хто хотів. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу народних депутатів підготуватися до голосування. Шановні колеги! Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії (реєстраційний номер 14271).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:39:53

За-225

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити цей проєкт Закону на повторне перше читання. Будь ласка, шановні колеги. Ставлю пропозицію відправити…

Герус, що у вас? Будь ласка, з процедури. Секундочку. Повторне перше, да?

Шановні колеги, я прошу, давайте підтримаємо відправлення на повторне перше читання.  Прошу голосувати.

 

13:40:42

За-243

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую.

Шановні колеги, Железняк, що у вас?

 

13:41:01

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане Голово, ми провели тільки що консультації, в тому числі з керівництвом фракцій і коаліції, вони не заперечують. Я прошу перенести і почати зараз розгляд 15079, без обговорення, створення ТСК. Я переконаний, що тут немає відповідно якихось заперечень у фракцій, але потребує 226 голосів. Якщо можна, поставити це питання на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович, я можу поставити. Просто на Погоджувальній колеги говорили, що вони не будуть підтримувати перенесення. Але… Дивіться, я ставлю. Я просто інформую вас, що таке було на Погоджувальній.

Але я ставлю пропозицію змінити черговість питань порядку денного і перейти зараз до розгляду 15079. Без обговорення, так. Без обговорення. Прошу голосувати.

 

13:42:01

За-189

Рішення не прийнято.

Наступний проєкт Закону 15024 – це проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Я ставлю пропозицію включити це питання... (Шум у залі) Я все сказав.

Шановні колеги, я прочитаю ще раз для Артура Володимировича, щоб він дуже все правильно почув.

Переходимо до розгляду питання, законопроєкт 15024: проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Ставлю пропозицію щодо включення до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

 

13:43:34

За-163

Рішення не прийнято.

Законопроєкт не включений до порядку...

Вельмишановні колеги, дивіться... Олександр Сергійович…

Вельмишановні колеги, Олександр Сергійович пропозицію має. Будь ласка.

 

13:44:03

КОРНІЄНКО О.С.

Колеги, у мене є пропозиція перейти до Постанови №15098 про дострокове припинення повноважень народного депутата нашої колеги Дар’ї Володіної. Давайте зробимо корисну справу.

 

13:44:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію щодо зміни черговості розгляду питань порядку денного і переходу до розгляду питання 15098. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:44:44

За-240

Рішення прийнято.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питання: проєкт Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Володіної Д.А. Без обговорення. Реєстраційний номер 15098. Ну, спитайте, якщо… Ну, Артур Володимирович проти без обговорення.

Шановні колеги, я тоді ставлю розгляд цього питання за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу голосувати.

 

13:45:32

За-198

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, може, без обговорення? Можемо, да?

Шановні колеги, я ставлю тоді пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Володіної Д.А. (реєстраційний номер 15098). Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:46:11

За-253

Рішення прийнято. 

Пропозиція, будь ласка, Іван Іванович Крулько. Будь ласка, яка у вас? 

 

13:46:21

КРУЛЬКО І.І.

Фракція  «Батьківщина». Шановні колеги, два законопроєкти, які погоджені, є повний консенсус у залі, вони в другому читанні і там немає до них поправок, законопроєкт 13705-д і 13204-1. Будь ласка, поставте без обговорення їх проголосувати, це пенсії військовослужбовцям.  Пенсії військовослужбовцям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я можу запропонувати змінити черговість питань порядку денного і перейти зараз до розгляду питань 13705-д і 13204-1. Правильно я розумію? Ну, без обговорення, а спочатку давайте змінимо, а тоді подивимося.

Шановні колеги, 13705-д і 13204-1, зміна черговості і перехід до розгляду цих питань. Прошу голосувати.  

 

13:47:22

За-189

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Тримаймо стрій. І слава Україні!

Я прошу представників Погоджувальної ради перейти зараз до мене для проведення Погоджувальної ради і запланованої зустрічі.