Засідання 1 (продовження)

Опубліковано 27. 02. 2026

 

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

27 лютого 2026 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:00:54

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески)

Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває 49-й місяць героїчного спротиву України широкомасштабній військовій агресії Російської Федерації. Саме в цей день, 27 лютого 22-го року, розпочалася одна з найзапекліших битв під час оборони Києва – битва за Мощун, в якій загинув наш колега народний депутат України восьмого скликання Олександр Марченко.

Ми шануємо жертв і жертовні подвиги наших героїв, пам'ять про них завжди закарбувалась в історії України. Схилімо голови у хвилині мовчання та з глибокою шаною згадаймо всіх, хто відважно боровся за наше мирне майбутнє, а також тих мирних громадян, невинних жертв жорстокої збройної агресії, які загинули.

Прошу хвилину мовчання.

(Хвилина мовчання)

Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду", і за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на питання про стан і реалізацію державної політики у сфері фізичної культури і спорту в умовах дії воєнного стану, підсумки участі збірної команди України у Зимових Олімпійських іграх 2026 року та пріоритети для розвитку олімпійського спорту.

Пропонується така послідовність проведення "години запитань до Уряду". Доповідь з визначеної теми членів Кабінету Міністрів України – до 10 хвилин максимум; запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій і груп – до 3 хвилин; запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів та відповіді на них до… перепрошую, до 30 хвилин, і знову до 30 хвилин (відводиться 1 хвилина на кожен усне запитання та 2 хвилини для відповіді на нього). Всього – 1 година 10 хвилин.

Перед початком "години запитань до Уряду" звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності врахувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі, у зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, а також дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації.

Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповідей на запитання запрошується міністр молоді та спорту України Матвій Вікторович Бідний.

Будь ласка, Матвій Вікторович. (Оплески)

 

10:06:29

БІДНИЙ М.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати,  шановні колеги по уряду! Дякую за можливість прозвітувати про стан фізичної культури і спорту під час війни, про виступ нашої збірної на Зимових Олімпійських іграх 2026 року та про наші подальші пріоритети у розвитку спорту. Почну з ширшого контексту.

Повномасштабна агресія Росії вдарила по спортивній сфері так само, як по всіх інших. За час повномасштабного вторгнення ворог зруйнував або пошкодив більше 830 об'єктів спортивної інфраструктури, зокрема і 24 бази олімпійської, дефлімпійської та паралімпійської підготовки.

Частина спортсменів і тренерів служить у Збройних Силах. За останніми даними щонайменше 663 з них вже вбито росіянами. Через війну багато спортсменів вимушено змінили місця свого проживання та тренувань. У такій ситуації головне завдання держави – зберегти людей та впровадити в Україні демократичну систему спортивного управління за європейським зразком. Саме тому ми тримаємо фокус на трьох головних напрямках: безпека, масовий спорт у громадах і підтримка збірних включно з адаптивним і ветеранським спортом.

Я переконаний, що можна управляти лише тим, що можна порахувати, тому ми створили і оновили електронний реєстр спортивних споруд. Відтепер у реєстрі можна знайти інформацію про технічний стан спортивних об'єктів, а також про наявність та доступність укриттів. Це важливо для дітей, спортсменів, тренерів і, звичайно, для батьків.

У країнах, які стабільно перемагають на олімпіадах, спорт – це щоденна звичка більшості людей. У Норвегії регулярно займаються спортом 60 відсотків населення, у Франції – 71, у Німеччині – 63, у Великій Британії – 70. Це дані регулярного дослідження Євробарометра, яке проводять під егідою Єврокомісії в країнах Європи.

Ми провели опитування за такою ж методологією та побачили, що в Україні лише близько 15 відсотків людей регулярно займаються спортом. Серед дітей показник ще нижчий. Будьмо чесними перед самими собою, поки цифри не зміняться та більшість людей не займатимуться спортом, ми не зможемо розраховувати на високу кількість медалей. Тому наш пріоритет – зробити спорт доступним для всіх, у кожній громаді. Для цього працюють кілька ключових проєктів.

По-перше, соціальний проєкт Президент України "Активні парки – локації здорової України". Це мережа локацій, де люди можуть бігати, займатися воркаутом, танцями, проводити час на свіжому повітрі  з дітьми, брати участь у мультиспортивних таборах. Тобто людина отримує просту та безкоштовну можливість познайомитись зі спортом у своєму місті чи селі.

По-друге, "Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги", які реалізуємо за ініціативи Президента України. Це наймасовіші в історії України змагання серед учнів під гаслом: "Разом  переможемо". У сезоні 2025-2026 років зареєструвалося близько 900 тисяч школярів, майже мільйон, у 12 видах спорту.

Цьогоріч ми  розширили проєкт та запустили ще Студентські ліги пліч-о-пліч з баскетболу, волейболу, футзалу та черлідінгу. Через ці змагання ми формуємо звичку до спорту з дитинства і підсилюємо командний дух.

По-третє, ми розбудовуємо демократичну клубну систему. Ми прагнемо, щоб основою масового спорту став спортивний клуб, який працює як громадська організація, має підтримку  з місцевого бюджету і залучає до занять різні вікові групи. 

У межах проєкту "Активні громади" ми разом із територіальними громадами та обласними адміністраціями підтримуємо такі клуби. Ми допомагаємо їм ставати фінансово спроможними і корисними для громади. Сьогодні до проєкту "Активні громади" долучилися понад 50 територіальних громад з 14 областей України, і ми продовжуємо розвивати цей проєкт по всій країні.

Ці кроки складаються в нашу стратегічну мету: перейти від тоталітарної "совєтської" до демократичної європейської моделі спорту.

Новий рамковий закон про спорт, який ми готуємо разом з експертною спільнотою, має закріпити цей підхід. Ми розраховуємо   на вашу підтримку під час розгляду цього законопроекту. Коли хоча б 40 відсотків українців займатимуться спортом більше двох разів на тиждень, тоді призові місця і медалі для топових атлетів на міжнародних змаганнях стануть закономірним результатом роботи системи.

Ще один пріоритетний напрямок наразі – це адаптивний спорт. Минулого року ви ухвалили закон, зміни до законодавства щодо адаптивного спорту. Ці зміни чітко визначили роль центрів фізичного здоров'я населення у розвитку адаптивного спорту та проведенні відповідних заходів. Сьогодні мережа таких центрів – це 144 установи по всій країні.

У 2025 році агенція масового спорту України разом з цими центрами провели майже 5,5 тисячі фізкультурно-спортивних заходів з акцентом на ветеранів та осіб з інвалідністю. Також у межах проєкту "Активні парки" у 20 областях та у місті Києві працюють 200 адаптивних клубів "Активні парки – Нестримні". За підсумками 2025 року ми зафіксували понад 65 тисяч відвідувань від ветеранів війни і майже 30 тисяч від людей з інвалідністю. 52 всеукраїнські спортивні федерації вже інтегрували компонент адаптивного спорту до правил своїх змагань за ініціативи Міністерства молоді і спорту України.

Національний університет фізичного виховання і спорту України запровадив дві сертифіковані програми підготовки фахівців з адаптивного спорту. Це означає, що система поступово формує власних тренерів і спеціалістів. Для нас адаптивний спорт є важливою складовою реабілітації, ментального відновлення та повернення у життя громад. Тому розвиток адаптивного спорту включений до плану пріоритетних дій уряду на 2026 рік.

Далі перейдемо до найбільш резонансної теми останніх місяців – виступу збірної України на Олімпійських іграх у Мілані-Кортіні. Україна завершила ці ігри без медалей. Це болісний, але чесний сигнал, що стара система управління спортом вичерпала себе і потребує глибокого оновлення. Ми пам'ятаємо, що і до повномасштабного вторгнення на Олімпіаді, напередодні повномасштабного вторгнення 2022 року, Україна виборола лише одну срібну нагороду. Наші кліматичні умови та стан інфраструктури об'єктивно ускладнюють розвиток зимових видів спорту. Однак, попри війну і всі труднощі наші спортсмени боролися гідно.

Команда налічувала 46 атлетів у 11 видах спорту. Ми здобули рекордні для України 46 олімпійських ліцензій і здійснили 90 стартів. Українські спортсмени 8 разів потрапили до топ 10. Це відповідно рівню ігор 2022 року і перевищує результат 2018 року.

Особливо хочу відзначити санний спорт. У змішаній командній естафеті наша збірна посіла 6-е місце. Де найкращий результат… Це наш кращий результат в історії українського санного спорту на Олімпійських іграх у цій дисципліні. Одним із найемоційніших для мене став жест Владислава Гераскевича та його несправедлива, на мій погляд, дискваліфікація. "Шолом пам'яті" нагадав світові, яку ціну платить Україна за право жити в мирі.

Я дякую кожному спортсмену, тренеру, лікарю, усій команді за боротьбу до кінця. У наших атлетів є великий потенціал, але для медалей потрібно не тільки їхня сила і характер, потрібна сучасна система, яка вирощує медалістів. Уже наступного місяця українські паралімпійці виступатимуть на Паралімпійських іграх 2026 року. У складі збірної України 25 атлетів паралімпійців та 10 спортсменів-гайдів. Вони боротимуться за медалі у парабіатлоні, паралижних перегонах, парагірськолижному спорті та парасноубордінгу. Через обурливе рішення Міжнародного паралімпійського комітету повернути національну символіку країн-агресорів на змагання українська делегація не братиме участь в офіційній церемонії відкриття Паралімпійських ігор. Разом з нами аналогічне рішення ухвалили наші партнери з низки країн Європейського Союзу, за що ми їм щиро вдячні.

Бажаємо нашим паралімпійцям успіху на змаганнях, адже кожний український прапор на п'єдесталі, кожний виконаний гімн, кожний жест спортсмена, який говорить про правду про війну, – це частина утвердження нашої ідентичності та гарантування нашої національної безпеки.

Утвердження української національної громадянської ідентичності – важливий напрямок діяльності нашого міністерства. У 2025 році ми оновили діяльність Координаційної ради з питань ідентичності. Тепер її співголовами є: міністр молоді та спорту, тобто я, заступник Керівника Офісу Президента та Секретар Ради національної безпеки і оборони. До складу входять представники міністерств, безпекового сектору, науковці, активні представники громадянського суспільства. Відтепер політика ідентичності є невіддільною частиною системи національної безпеки України.

Ми широко розвиваємо співпрацю в царині з громадянським суспільством. За підтримки міністерства працює Експертна платформа української ідентичності IDEM. У ній  беруть участь понад 200 лідерів думок – науковців, діячів культури, освітян, представників державного сектору та бізнесу. Платформа готує зелену книгу – перелік ключових запитань суспільства до держави та білу книгу – пропозиції  до публічної політики в цій сфері. Щотижня експерти зустрічаються у тематичних групах та роблять відповідні напрацювання.

Для спортсменів ми також розробили політику пам'яті щодо утвердження української національної громадянської ідентичності. Її доводять до відома всіх штатних команд національних збірних під час підписання контрактів. Разом із закладами вищої освіти ми проводимо тренінги та інтерактивні вебінари для спортсменів, починаючи з молодшого віку, аби показати, що професійний спорт – це є можливість особистого успіху і відповідальність за імідж України в світі.

Шановні народні депутати, дякую за увагу. І готовий на всі ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми "години запитань до Уряду". Нагадую, 1 хвилина – на кожне усне запитання, 2 хвилини – відповідь на нього. Будь ласка, колеги.

Будь ласка, група "Партія "За майбутнє", Рудик Сергій Ярославович.

 

10:16:58

РУДИК С.Я.

Хотів зробити зауваження Прем'єру за те, що на "годині запитань до Уряду" систематично відсутній міністр оборони з моменту його призначення на цю посаду, але передумав, враховуючи той порядок денний, який уряд запропонував на сьогоднішню "годину запитань до Уряду". Який на фіг спорт? Які медалі? Ви в якій країні живете? Україна в минулому році вийшла на державний борг на 9 плюс мільярдів... трильйонів, перепрошую, гривень. На третину збільшився державний борг. В 2015 році, коли уряд Яценюка "скосив" 3 мільярди, мені здавалося, що це провал. А по факту виявляється, що це була перемога. Що ви робите для того, щоб майбутні покоління українців не платили ці величезні... кредиторську заборгованість, особливо в контексті останніх успіхів по Міжнародному валютному фонду? Ми, мабуть, з вами в різних країнах живемо, панове?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перед тим як там нададуть відповідь пані Прем'єр-міністр, я просто хочу поінформувати, що "годину запитань до Уряду" формує Погоджувальна рада депутатських фракцій і груп. (Шум у залі). Ще раз, я вам можу надати результати голосування, ви будете здивовані.

Будь ласка, якщо є можливість, відповісти. (Шум у залі)

Дякую. Будь ласка, Дубіль, "Батьківщина", Валерій Олександрович.

(Шум у залі) Ну, не знаю, я ж спитав...

Будь ласка, передає Кириленку Івану Григоровичу.

 

10:18:59

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановний пане міністре, питання вам таке. Позавчора Верховна Рада проголосувала за дозвіл органам місцевого самоврядування збільшити заробітну плату структурам позашкільної освіти. Найважливішим елементом позашкільної освіти є ДЮСШ (дитячо-юнацькі спортивні школи, спеціалізовані школи). Донедавна заробітна плата там була згідно Постанови уряду 2002 року – 5500-6700. Скажіть, будь ласка, ми розуміємо, що підготовка без ДЮСШ неможлива спортсменів високого класу, цього достатньо буде? Ви комунікуєте з органами місцевого самоврядування, щоб там була гідна заробітна плата для тренерів, викладачів, щоб ми дійсно готували зміну ту, яка потім буде прославляти Україну? Бо спорт – це не просто політика, це велика політика, з великої букви, як показала остання Олімпіада.

Дякую.

 

10:20:10

БІДНИЙ М.В.

Дякую за запитання. Так, дійсно, спорт – це велика м'яка сила, елемент soft power, який кожна країна використовує на міжнародній арені задля того, що показати свою міць, задля того, щоб укріпити і об'єднати суспільство. І в цьому контексті, звісно, кадрова політика і питання заробітних плат, винагород для наших фахівців є одним з ключових, з яким ми постійно працюємо.

Чи буде це достатньо? Я думаю, ніколи не буде достатньо, але ми робимо все можливе задля того, щоб наші фахівці отримали якнайбільше. Зокрема, ми і робимо кроки задля того, щоб ми поступово від нашої радянської спадщини, яка колись давала потужні результати, сьогодні ми бачимо, вже результати сходять нанівець. Переходимо на європейську модель спорту, яка створить більш широкі залучення, більш широкі можливості додаткові для наших фахівців і для наших громадян, створить можливості для широкої участі, створить можливості залучення позабюджетних коштів.

Ми нещодавно проводити дослідження, відповідного до якого лише тільки 2 відсотки видатків на дитячий спорт покривається з позабюджетних коштів. Це фактично нонсенс, це вирок, тому що ті структури і та система, яка зараз у нас існує, вона не створює умови задля того, щоб капітал і невеликий бізнес, а донори, спонсори, меценати невеличких спортивних клубів на місцях – це невеликі корпорації, це місцеві крамнички, місцевий шиномонтаж, місцевий, я не знаю, автобусний парк. Щоб вони могли заходити і брати участь у цих процесах наповнювати бюджети, з яких би могли фінансуватися проєкти наші, пов'язані зі спортом.

Так само перед нами виклик по адаптивному спорту. Наші ветерани повертаються з війни і ми маємо для них створювати умови. А як бути з ними? Сучасна система не створює жодної інституційної форми для занять із дорослими, зокрема і ветеранами. І тут знову ж таки ми можемо звернутися лише тільки до практики клубної системи, там, де громадські об'єднання формуються і отримують підтримку з місцевих бюджетів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухов Олександр Сергійович, група "Довіра".

 

10:22:18

СУХОВ О.С.

Дякую. У мене немає питань до міністра спорту. Я прошу передати слово Сергію Вельможному.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Вельможний.

 

10:22:27

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". В мене питання, яке турбує всіх українців. У середу на засіданні комітету був присутній Голова агентства відновлення Сухомлин, який повідомив, що бюджету не вистачає навіть на ремонт критичний доріг уже зараз. А хто взагалі відповідає за дороги? У нас був Укравтодор, тепер агентство відновлення та розвитку, у нас було Міністерство інфраструктури, а стало Міністерство розвитку громад та територій. Два роки тому нам обіцяли, що було профільне міністерство, цього немає.

Тому питання. Коли інфраструктурі буде надана належна увага? Коли буде створено інфраструктурне міністерство та підпорядковані йому інші органи? І хто персонально буде відповідати за критичний стан доріг України?

Дякую за повну відповідь.

 

10:23:21

КУЛЕБА О.В.

Дякую дуже. Дійсно, як ви правильно зазначили, в середу заступник міністра і керівник Агенції відновлення, який безпосередньо відповідає за ремонт доріг, були на засіданні комітету. Ви всі бачите, наскільки ситуація складна з дорогами. Ця зима стала найважчою для дорожньої галузі з початку повномасштабної війни. В нас поєднання різких температурних коливань, снігопадів, льодяного дощу – це все призвело до того, що іде прискорення руйнування покриття.

Ми маємо об'єктивні цифри. На сьогоднішній день загальна деформація, об'єм, на основних дорогах перевищує 23 мільйони квадратних метри. Першочергові невідкладні роботи на суму більше ніж 14 мільярдів гривень вже знаходяться в обробці, і вже існує план робіт. Більш того, виходячи з температурних режимів, на цьому тижні вже вийшли на роботи в областях, це ямковий ремонт безпосередньо, але протягом наступних 6 місяців я впевнений, що ми приведемо до ладу основні наші дороги.

Але ситуація складна, проблема накопичувалася роками. Більшість доріг прострочили міжремонтні терміни на два і більше років, тому, звичайно, додаткове навантаження дала війна. Тому урядом прийняте рішення шукати додаткове фінансування, воно вкрай необхідне нам, і ми будемо цим займатися протягом всього 2026 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція "Європейська солідарність", Зінкевич Яна Вадимівна.

 

10:25:15

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Прошу передати слово Артуру Герасимову.

 

10:25:20

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні українці, у країні проблеми з фінансуванням армії, у країні проблеми з енергетикою, у країні проблеми з ВПО, а на трибуні міністр спорту. Я зрозумів цей таємний хід уряду Зеленського, хто в нас реально відповідає за ці напрямки, пане Матвій, вам щира повага.

Замість підготовки до широкомасштабного вторгнення ви будували дороги, але після цієї зими народний термін "велике крадівництво" заграв новими фарбами, це тепер "велике ямівництво" з урахуванням кількості і глибини ям по всій Україні. Тому у мене декілька питань.

Перше. Чи відкриті вже кримінальні справи за порушення технологій будівництва доріг внаслідок корупції?

Друге. Чи вже є розпорядження уряду щодо негайного ремонту доріг за власні гроші підрядників в рамках гарантійних обов'язків?

Пані Юлія, вирішіть, хто буде відповідати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:26:30

СВИРИДЕНКО Ю.А.

Рішення про те, що сьогодні доповідає міністр спорту, це рішення Погоджувальної ради, а не уряду України. Перше. 

Друге. За дороги у нас відповідає віцепрем'єр Олексій Володимирович Кулеба, який вже, відповідаючи на попереднє запитання, дав ґрунтовну відповідь  відносно того, що сформовані пріоритетні переліки доріг, які будуть ремонтуватися, вони будуть... в першу чергу це мова йде про ямковий ремонт, є відповідна бюджетна програма в самому міністерстві і ми передбачаємо, що того, що не буде вистачати, ми зможемо закривати за рахунок резервного фонду і шукати додаткові джерела.

Олексій Володимирович, доповніть, будь ласка.

 

10:27:10

КУЛЕБА О.В.

Дуже дякую. Шановні народні депутати, що стосується гарантійного ремонту, безумовно, він буде зроблений, всі підрядники вже проінформовані про це. Більше того, вони з понеділка виходять на ці відповідні роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кримінальні справи – це ж не питання уряду.

 

10:27:54

КУЛЕБА О.В.

Якщо у вас, будь ласка, якщо у вас є відповідна інформація, звертайтесь до правоохоронних органів для того, щоб вони робили свої висновки. Я можу сказати, що якщо казати про об'єм робіт гарантійних, їх точно не вистачить, виходячи з того, що ви бачите, яка надзвичайно складна ситуація склалася з дорожнім покриттям.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя і мир".

 

10:28:06

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, пане Голово. У мене запитання буде до Юлії Анатоліївни, воно буде по макроекономіці. Ми з вами уже неодноразово фіксували ту негативну динаміку, яка у нас сьогодні є в окремих секторах національної економіки, ми бачили, у нас  сповільнення темпів відновлення валового внутрішнього продукту, ми бачимо прогноз Нацбанку в 1,8 відсотка на поточний рік. Так само ми з вами бачили дані по падінню промислового виробництва в минулому році, падіння сільськогосподарського виробництва. Це фізичні показники, які характеризують ту стагнацію в економіці України, плюс зростання державного боргу, кратний… перевагу чи диспаритет імпорту над експортом. Тобто це все ті показники, які свідчать про те, що економічна політика у 2026 році потребує певної корекції і нової адаптивної моделі для того, щоб, з одного боку, врегулювати ті негативні наслідки, які в нас були в минулому році, а з іншого, в принципі, рухатись далі і відповідати тим темпам і викликам часу, які у нас виникають в цьому році в енергетиці і в інших питаннях. Тому запитання і прохання, що ми можемо зробити в цьому році в цьому напрямку?

Дякую.

 

10:29:16

СВИРИДЕНКО Ю.А.

Дякую дуже за запитання. Ви абсолютно праві в оцінці того, що, дійсно, відбувається певне сповільнення темпів відновлення валового внутрішнього продукту. Що ми можемо зробити разом? Це спрямувати додатковий кредитний ресурс на проєкти енергетики. Я вважаю, що це задача номер один для нас для всіх як для держави підготуватися до наступного опалювального сезону. Зрозуміло, що для цього тільки державного ресурсу не вистачить і потрібно активно залучати приватний сектор, який може і має займатися розвитком проєктів когенерації. Для цього потрібний ресурс банківської системи. Я вважаю, що він достатній для того, щоб його залучити на ці проєкти.

Далі продовжуємо політику направлену на стимулювання виробництва товарів з доданою вартістю. Немає іншого шляху, як відійти від сировинної моделі і наростити або зберегти темпи відновлення економічного зростання.

Третій аспект – це експорт цих же товарів з доданою вартістю, на чому ми сфокусовані. І ви, я думаю, що дуже добре розумієте, що певне сповільнення економічних процесів пов'язане було з дуже складною зимою, з дуже високою вартістю електрики, з відсутністю електрики, з дефіцитом. І, власне, на вирішення цієї проблеми зараз направлені наші урядові сили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Голос" Хлапук Максим Миколайович.

 

10:30:36

ХЛАПУК М.М.

Шановний Матвію Вікторовичу, дякую за вашу присутність. Ми знаємо, що наші олімпійці – це не тільки спортивні результати, бо спортивні результати, за власним досвідом знаю, даються не завдяки чиїсь підтримці, а всупереч певним обставинам, які завжди складаються. Водночас  приклад Гераскевича показав, що про нього дізналися в усьому світі не завдяки золотій медалі, а завдяки незламній позиції і чіткій національній ідентичності. А це, до речі, предмет відання вашого міністерства –  утвердження національної ідентичності, розроблення стратегії, залучення патріотичних організацій до спільної роботи. На жаль, у цьому напрямку знову ми бачимо, що працюють люди спортсмени, громадяни, але не міністерство. Я би попросив вас зосередитись на цьому напрямку і, можливо, нам дати відповідь, як вам допомогти, щоб всі побачили результат роботи міністерства.

Дякую.

 

10:31:41

БІДНИЙ М.В.

Дякую вам за те, що акцентуєте увагу на цьому надзвичайно важливому і такому об'ємному напрямку.

Міністерство активно працює над утвердженням національної та громадянської ідентичності. Нещодавно було оновлено, у нас є свіжий закон, дякую парламенту за те, що ми маємо свіже законодавство. Міністерством була розроблена вся нормативна правова база, була сформована і затверджена Стратегія утвердження національної та громадянської ідентичності. Створено міжвідомчу координаційну раду, яку нещодавно я мав честь очолити. За моєю ініціативою одним із співголів став Секретар Ради національної безпеки і оборони, тому що на моє особисте переконання, наша національна і громадянська ідентичність є питанням національної безпеки без перебільшення. Нами була зініційована і створено умови для створення Експертної платформи української ідентичності ІDЕМ. Це така громадянська платформа, яка об'єднує активних дієвців, академічну спільноту, експертів, активних громадянських діячів. Багато членів нашого парламенту є членами-учасниками тих десяти робочих груп, які створені і активно працюють, напрацьовують матеріали. В цьому напрямку вас також я буду дуже радий бачити, якщо ви забажаєте долучитися, я надам перелік тих тематичних груп. Як і кожного з шановних народних депутатів, ми будемо щасливі бачити в складі цих робочих груп.

В нас функціонує, як я вже зазначив, міжвідомча координаційна рада, яка є, фактично впроваджує сьогодні кілька міжвідомчих великих проєктів з утвердження національної і громадянської ідентичності. Нещодавно відбувся конкурс проєктів громадянського суспільства, якими також підтримуються проєкти, направлені, спрямовані на те, щоб створювати україномовний контент, працювати з питаннями утвердження національної пам'яті і ще багато інших цікавих...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Грищук Роман Павлович, "Слуга народу".

 

10:33:52

ГРИЩУК Р.П.

Да, я прошу передати слово Юлії Гришиній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Миколаївна Гришина.

 

10:33:58

ГРИШИНА Ю.М.

Колеги, у мене питання не стосується молоді та спорту, у мене питання стосується безпеки наших дітей. Хочу нагадати всім, що 17 січня 2026 року вступив в дію Закон України про безпеку в школах. Я хочу подякувати принагідно Міністерству внутрішніх справ і Міністерству освіти за швидку імплементацію цього закону і за швидку розробку підзаконних нормативно-правових актів. Але вимушена констатувати, що на сьогодні цей закон ще не почав працювати на місцях, і підтвердженням цього стала трагічна ситуація, що сталася у Дніпрі, коли було занесено в школу вибухові речовини, які вибухнули і постраждали діти. Ми живемо в страшних умовах війни, нам потрібно діяти злагоджено, вибудовувати нову систему і культуру безпеки. Тому у зв'язку з цим у мене питання до міністра освіти. Коли конкретно будуть затверджені типові правила доступу і перебування в школах, які вже на підході, наскільки ми розуміємо? Тому що саме цей документ буде сприяти закінченню, створення...

 

10:35:09

КУРБАТОВ Д.І.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановна пані Юлія! Скажу так, 11 лютого міністерство підписало відповідний наказ про типові правила доступу до шкіл, і він зараз погоджений міністерствами відповідними, знаходиться на юстуванні. Очікуємо найближчим часом, що цей наказ вступить в силу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, перше коло завершилося для фракцій і груп. Зараз прошу фракції і групи записатися ще раз, будь ласка. Записуйтесь, друзі,  не показуйте мені, а записуйтеся, тисніть кнопку. Зараз ще залишилося 12 хвилин для фракцій і груп, потім будуть депутати. Будь ласка, колеги, залишилося 12 хвилин.

Фракція "Голос", будь ласка, Осадчук Андрій Петрович.

 

10:35:54

ОСАДЧУК А.П.

Пане міністр, доброго дня. А скажіть, будь ласка, як ви особисто ставитеся до того, що вже десятиліттями, напевно, в Україні різноманітні спортивні федерації очолюють діючі політики і зазвичай використовують це для просування своїх політичних цілей і дуже часто для спотворення бюджетних рішень як на рівні держави, так і на рівні місцевого самоврядування. Як ви до цього ставитеся?

Дякую.

 

10:36:27

БІДНИЙ М.В.

Дякую вам за це запитання. Воно дуже сильно перекликається з тим, що в моїй промові ви чули, що нам потрібно змінювати систему управління спортом. В усьому світі спорт базується на... європейська модель спорту, там, де успішні країни, де успішні моделі,  – це клубна система,  а друга складова – це автономія спорту, автономія спортивних федерацій. В жодній країні світу, знову ж таки, яка сповідує, заснована на демократичних принципах, ніде міністерство або будь-який інший орган влади не визначає, хто і як має тренувати спортсменів. В успішних країнах, успішних в спорті, функціонують спроможні і розвинуті спортивні федерації. Це означає, що федерація влаштована за принципом належного врядування, що вона є прозорою і підзвітною суспільству і власним членам. Саме цю ідею ми і просуваємо. Саме вона і відображена в тому законопроекті, який, зараз ми закінчуємо проводити вже третє коло громадських обговорень. На жаль, складно він сприймається тими, хто звик жити за старими правилами, але ми все ж таки намагаємося максимально їх переконати в тому, що новий... цей законопроект і європейська модель спорту належного врядування відкриває тільки нові можливості для успішного розвитку.

Тому я вважаю, що, власне, саме підходи належного врядування, там, де президентів федерацій, керівний склад федерацій будуть обирати члени федерацій. Тому що зараз більшість федерацій взагалі не знає навіть, якщо ти запитаєш кількість членів, навіть структура членства фактично є завісою тайни для багатьох самих керівників федерацій, структури членства немає. Немає відповіді на базове питання: скільки дітей, скільки людей займається вашим спортом. Тобто ця система, цей підхід вимагає докорінного перезавантаження, і він відображений в нашому законопроекті. Ви дуже влучно попали в больову точку нашого спорту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від "Партії "За майбутнє" Скороход Анна Костянтинівна.

 

10:38:36

СКОРОХОД А.К.

Шановний уряд, нас все ще дуже цікавить питання доріг. Вибачте, ми задамо його ще раз.

Чи можна на сьогоднішній день, зважаючи на те, що бюджет не перерозподілений, і заважаючи на те, що це буде зроблено десь до літа, а їздити по дорогах просто неможливо, чи можна надати можливість місцевим і обласним бюджетам робити дороги державного значення, для того щоб ці проблеми, які є на сьогодні, були вирішені? Це перше питання.

І друге питання. У мене чергове звернення щодо дій ТЦК і щодо того, як у нас мобілізація проходить, коли людям ламають руки, ноги, ребра, б'ють – і жодної відповідальності, жодної реакції з боку правоохоронних органів. Але при цьому, коли у нас люди опираються ТЦК, то вони несуть кримінальну відповідальність. Що це за каста святих, недоторканних у нас мобілізаторів? І що з цим буде взагалі робити Міністерство оборони?

 

10:39:44

КУЛЕБА О.В.

Дуже дякую вам за запитання. Що стосується доріг, тут важливо сказати, що на сьогоднішній день, як я вам сказав, по обсягу це біля 23 мільйонів квадратних метрів. Що стосується фінансового ресурсу, це близько 32 мільярдів гривень. У нас в 2026 році в бюджеті закладено 10,8 мільярда гривень. Важливо сказати, що 4 мільярди вже спрямовано на зимове утримання, і в нас близько 2 мільярдів необхідно на підготовку до наступного опалювального сезону, і відповідно близько 4,5 мільярда залишається на відповідний ремонт, ямковий, в цьому році.

Що стосується можливості використання ресурсу органів місцевого самоврядування на дороги державного значення, дякуємо вам за цю пропозицію. Хочу сказати, що органи місцевого самоврядування разом з регіональною владою мають сталу практику щодо спільного утримання відповідних доріг місцевого значення. Вашу пропозицію ми вивчимо і надамо ґрунтовну відповідь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, слово від групи "Відновлення України",  Воронько Олег Євгенович.     

 

10:41:08

ВОРОНЬКО О.Є.

Доброго ранку. Пане Голово, прошу передати слово колезі Юрченку Олександру Миколайовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович Юрченко, будь ласка.

 

10:41:18

ЮРЧЕНКО О.М.

Матвій Вікторович, доброго дня. Вітаю уряд. Матвій Вікторович, дякую вам за вашу позицію по Владиславу  Гераскевичу. Але водночас у нас ситуація  з медалями на Олімпіаді є дуже поганою. Що планує міністерство робити для розвитку зимових видів спорту і які зроблені висновки з результатів?

І головне. В березні починається Паралімпіада, вперше на Паралімпіаді будуть виступати, можливо, вбивці, виродки, які вбивали українців. Яка наша позиція: що ми будемо робити і як ми  будемо боротися з тим, щоби  не допускати оцих от недолюдей до участі в міжнародних змаганнях?

Дякую.

 

10:42:06

БІДНИЙ М.В.

Дякую, Олександре Миколайовичу. Перша частина запитання: що нам робити із зимовими видами спорту? Не секрет, задля того, щоб розвивався будь-який вид спорту, нам потрібна інфраструктура. Зимові види спорту – це  дуже дорога інфраструктура. Сьогодні більше 850 об'єктів зруйновані частково або повністю росіянами. Велика частина з них – це, власне, ковзанки, льодові арени, хокейні палаци. І це також є величезна проблема. Зимова інфраструктура потребує величезних витрат на енергозабезпечення. І коли у нас сьогодні стоїть вибір, чи забезпечити льодову арену електрикою, чи приміщення, там, де мешкають наші громадяни, звісно, що вибір є очевидним. Тому я думаю, що нам треба вкладати в інфраструктуру. Сьогодні зрозуміло, що у держави є інші пріоритети. Всі наші національні  збірні команди зимових видів спорту проходять підготовку, фактично остаточний етап там, де потребує безпосередньо на спорудах, відбувається за кордоном, вона забезпечується на 100 відсотків, всі закупівлі обладнання здійснюються на 100 відсотків. Але все ж таки, як я казав на початку, задля того, щоб у нас був результат, у нас має бути потужний резерв, потужна збірна.  Сьогодні з тієї ситуації, яку ми маємо на сьогодні з системою ДЮСШ по деяких видах спорту, особливо зимових, нам складно провести навіть чемпіонат України, діти просто не йдуть займатися спортом, тому що немає цих осередків в кожній громаді.

Що стосується Паралімпіади. Ви знаєте, що Україна вийшла із закликом, урядова делегація бойкотує Олімпійські ігри взагалі. І до нас приєднався і наш Єврокомісар, і ще представники низки країн. А також низка країн разом з нами бойкотують церемонію відкриття Паралімпійських ігор. Нещодавно дуже різко з цього приводу висловився міністр спорту Італії, а це приймаюча сторона, який…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі група "Довіра" – Сухов Олександр Сергійович.

 

10:44:15

СУХОВ О.С.

Дякую. У мене немає питань до Матвія Бідного. Я прошу передати слово Ларисі Білозір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому-кому?

 

СУХОВ О.С. Ларисі Білозір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Білозір, будь ласка.

 

10:44:23

БІЛОЗІР Л.М.

У мене два питання до міністра молоді та спорту і до міністра розвитку громад та територій.

Матвій Вікторович, що стосується підвищення окладів у системі освіти, у нас більш-менш нормальна ситуація, Міністерство освіти підняло своїми постановами оклади для освітян, в тому числі для позашкілля і дошкілля. Але є проблематика з тренерами дитячо-юнацьких спортивних шкіл, вони не є в системі координат освіти. Чи ви збираєтеся змінювати, як би підзаконку і підвищити людям зарплату?

Те ж саме питання по дорогах до пана Кулеби. Чи виступите ви з ініціативою, я думаю депутати підтримають, щоб саме місцеві дороги, на які копійки виділяються, у Вінницькій області це 60 мільйонів на 7 тисяч з половиною місцевих доріг, щоб місцеве самоврядування могло саме робити ремонти разом з підписанням договорів з…

 

10:45:34

БІДНИЙ М.В.

Дякую за запитання, пані Ларисо. Дійсно, ми працюємо, ми в тісній координації з нашими колегами з Міністерства освіти і науки і з Міністерства фінансів. Ми кілька разів, вже ми робимо кілька підходів і зараз прораховуємо можливості, яким чином ми можемо підвищити заробітні плати для наших працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Але, як я вже зазначав, дуже важливо, що ми йдемо паралельним треком, ми все ж таки хочемо впроваджувати клубну систему і створювати стимули задля громад, оплачувати послуги за принципом, коли гроші ходять за дитиною, гроші ходять за споживачем. І тут відкриваються нові можливості. У нас уже в 50 громадах працюють пілотні спортивні клуби, там, де фактично тренери, які викладають в цих клубах, вони отримують за контрактом набагато більшу заробітну платню і вони мають змогу працювати з набагато ширшим колом дітей, аніж це визначено нормами відбору для дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Думаю, що друга частина запитання була до Олексія Володимировича.

 

10:46:42

КУЛЕБА О.В.

Дякую, шановний народний депутат. Ви насправді праві, воно майже так і відбувається. Як ви знаєте, співфінансування можливо по дорогах і відповідно для цього орган місцевого самоврядування має підписати договір з регіональною службою, після цього регіональна служба оперативно виходить і відпрацьовує це. Тому, в принципі, ваша пропозиція є дуже слушною.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися. Колеги, будь ласка, прошу записуватись.

Будь ласка, Артур Володимирович Герасимов, "Європейська солідарність".

 

10:47:48

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати питання Олексію Гончаренку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.

 

10:47:54

ГОНЧАРЕНКО О.О.

В мене два питання до пані Прем'єр-міністерки.

Перше. В нас сьогодні тема "Спорт". Є такий олімпієць Філіп Пронін, це спортивний туризм, він переможець, медалі, все є. Діяльність Держфінмоніторингу координується Кабінетом Міністрів. Ця людина, от сьогодні кінець лютого, на роботі був 10 днів, тобто то в нього лікарняні, то відрядження в Танзанію, місто Аруша, два тижні. Повернувшись, нове відрядження в Мехіко, Мексика, ще два тижні. І, звичайно, від таких перельотів людина втомилася і тепер він пішов у відпустку. В мене питання, чи це нормальна робота чиновника? Ви як Прем’єр-міністр як на це дивитеся?

І друге. Я демонструю "айфон", в цьому "айфоні" є єдине українське – це метал з Полтавського ГЗК. Пані Прем’єр-міністр, я звертався вже до вас, що будемо робити? Місто Горішні Плавні, зупиняється це підприємство, 5 тисяч людей, 100 відсотків іде на експорт. Катастрофа в економіці держави і в соціальних питаннях. Прошу взяти під ваш особистий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

 

10:49:04

СВИРИДЕНКО Ю.А.

Дякую за запитання. По Полтавському ГЗК візьмемо окремо, поспілкуємося з профільними міністрами по ситуації.

По Проніну. Наскільки відомо, він був дійсно у відрядженні. Я думаю, що до кінця "години запитань до Уряду" дам чітку інформацію, чи він повернувся на робоче місце, чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Клочко Андрій Андрійович, "Слуга народу".

 

10:49:24

КЛОЧКО А.А.

Доброго дня, шановний Руслане Олексійовичу. Прошу передати слово Олександру Качурі, "Слуга народу".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Качура.

 

10:49:36

КАЧУРА О.А.

Шановний Матвій Вікторович, на моїй рідній Сумщині в Шостці є ДЮСШ "Барса", яка функціонує на базі спортивного комплексу "Свема". Більше тисячі вихованців, 51 викладач-тренер вищої категорії, величезна кількість майстрів спорту, члени національних збірних, більше… от за 2025 рік більше 1 тисячі 164 медалі, з них 411 золотих. Але, на жаль, російські ці козли, можна, я вибачаюся так за непарламентське слово, але це правда, вони зруйнували цей спортивний комплекс і позбавили наших дітей займатися спортом, позбавили їх мріяти і добиватися результатів для країни, можливості. Тому я закликаю вас, щоб ви створили відповідну міжвідомчу комісію і разом з Міністерством відновлення зробили все для того, щоб …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

 

10:50:46

БІДНИЙ М.В.

Дякую, пане Олександре, за дуже важливе запитання. І питання спортивної інфраструктури, воно є дуже болючим для нас сьогодні, тому що росіяни постійно руйнують наші спортивні об'єкти, а будувати їх сьогодні ми не можемо, тому що такі великі капітальні інвестиції, які можна фактично знищити одним ударом ракети, ну, я думаю, що сьогодні у держави є інші пріоритети, на жаль.

Щодо комплексу в Шостці. Так, це величезна втрата, тому що Шостка є дуже... і Сумська, Сумщина взагалі є великим таким спортивним регіоном, який завжди є джерелом для наших… поповнення резерву наших спортсменів, там постійно дуже спортивна молодь, є великі спортивні досягнення. І дійсно цей комплекс мав величезну роль у системі їхньої підготовки. Ми вже зв'язувалися з органами місцевого самоврядуваня, ми в тісному діалозі, ви знаєте, руйнування там дуже серйозні, там фактично зруйнований дах, там зруйновано все всередині. Ну, я думаю, що йдеться  про… навряд чи можна говорити про якийсь ремонт, фактично воно потребує такого комплексного капітального відновлення, ми шукаємо можливості задля того, щоб його забезпечити.

Взагалі питання спортивної інфраструктури, знов-таки повернуся, для нас є дуже важливим, дуже критичним, але ми думаємо, що сьогодні, поділюся планами, ми хотіли би сконцентруватися на розвитку базової інфраструктури. Тобто ми сьогодні, не часі нам точно будувати великі палаци спорту, якісь арени для прийому великих міжнародних змагань, але нам потрібно забезпечити в громадах базову спортивну інфраструктуру, на якій зможуть займатися наші діти і наші ветерани. Ми сьогодні працюємо над модельними проєктами, які будуть розроблятися і мультиплікуватися в регіонах.

Ви запитали про міжвідомчу робочу групу, вона вже створена на урядовому рівні, ми працюємо і оцінюємо збитки, і фактично вносимо в систему DREAM всі наші

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ніколаєнко Андрій Іванович, "Батьківщина"

 

10:52:54

НІКОЛАЄНКО А.І.

Прошу передати Разумкову слово Дмитру Олександровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, будь ласка.

 

10:52:59

РАЗУМКОВ Д.О.

Я не буду оригінальним. Я зрозумів позицію уряду, немає доріг – немає проблем, немає тіла – немає діла, це називається. Але у мене інше питання. Тут по залу ходять розмови про те, що бюджет – все, що в квітні не буде чим платити. Про це заявляють голови профільних комітетів, заявляють народні депутати, представники монобільшості.

Скажіть, будь ласка, коли голосувався бюджет в листопаді минулого року, вся опозиція, в тому числі і команда "Розумної політики", говорила про те, що цей бюджет не відповідає тим викликам, які будуть в 26-му році, це набір папірців, а не документ. Чи правда, що в квітні місяці, якщо не будуть ухвалені закони по знищенню ФОП, по впровадженню додаткових податків для українців, вам не буде можливості як Премєр-міністру, як міністру фінансів платити по зобов'язанням, які будуть перед Кабінетом Міністрів і перед Україною? Я маю на увазі зарплати військовим, медикам, вчителям, пенсії, стипендії тощо.

Дякую.

 

10:54:06

СВИРИДЕНКО Ю.А.

Дякую за запитання. Я думаю, що це не велика таємниця, що наші видатки покриваються за рахунок двох джерел: за рахунок власних надходжень і за рахунок допомоги партнерів, яка надходить у вигляді Ukraine Facility, макрофінансової допомоги і інших двосторонніх угод і домовленостей з країнами-партнерами.

Сьогодні ми вже знаємо новину, що Рада директорів  МВФ затвердила Україні нову чотирирічну програму з розширеного фінансування обсягом 8,1 мільярда гривень. Ми найближчим часом, в найближчі дні очікуємо, що перший транш близько 1,5 мільярда буде, надійде в державний бюджет, і будуть кошти спрямовуватись якраз на бюджетну підтримку, на дефіцит… на покриття дефіциту бюджету і на підтримку макрофінансової стабільності. Для нас дуже важливо, щоб на тлі системних атак на енергетику ми мали гарантовану міжнародну фінансову підтримку партнерів і ресурси для того, щоб держава стабільно працювала. І програма, яку підтримує МВФ, є частина широкої фінансової рамки. Я хочу тут сказати на загал, що без програми МВФ фінансування 90 мільярдів не буде. Тому ніякої катастрофи в квітні ми не очікуємо, але нам, звичайно, як державі треба виконати свою домашню роботу. Програма МВФ, ще раз хочу сказати, що вона у нас затверджена, наступний крок – це рішення по 90 мільярдів, і перше фінансування, перший транш у квітні місяці в рамках 90 мільярдів мають бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семінський Олег Валерійович. "Слуга народу".

 

10:55:42

СЕМІНСЬКИЙ О.В.

Прошу передати слово колезі Санченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Санченко, будь ласка.

 

10:55:48

САНЧЕНКО О.В.

Матвій Вікторович, як ви точно знаєте, я опікуюся молодіжною політикою в парламенті, у вас Міністерство молоді та спорту, тому моє питання буде пов'язано з цим.

По-перше, хочу відмітити ту роботу, яка робиться Міністерством молоді та спорту по комунікації з молодіжною радою, яка ефективно працює. Також хочу подякувати членам уряду більшості міністерств, які також мають молодіжні ради й ефективно з ними комунікують. Я направду думаю, що це єдиний шанс, щоб голос молоді був почутий і ми будували ту країну, в якій молодь хоче жити. Окремо хочу подякувати Юлії Анатоліївні, в березні вже буде створена молодіжна рада, вже запуститься при Кабінеті Міністрів.

Щодо питання. Ми як парламент підтримали разом спільно з Кабміном і з Офісом Президента, була політична воля для того, щоб у цьому році фактично була рекордна сума для української молодіжної політики на грантову підтримку молоді, це 100 мільйонів гривень на різні гранти, в тому числі гранти Президента для малих територіальних громад. Хотів би у вас дізнатися, чи все там добре йде. В цілому поінформуйте нас про рух по цьому напрямку, по...

 

10:56:59

БІДНИЙ М.В.

Олександре, дякую вам щиро. Я, по-перше, хочу подякувати всьому парламенту, що, дійсно, в цьому році ми маємо можливість дати більше підтримку нашим активним представникам нашої молоді і створити для них умови задля того, щоб вони під час своїх щоденних рішень і виборів, щоб вони обирали Україну завжди і в образі свого майбутнього.

По-друге, хочу подякувати вам особисто за те, що ви є справжнім локомотивом галузі і завжди з вами в нас є конструктивна співпраця, і ми спільно запроваджуємо такі інноваційні проєкти.

Щодо грантової підтримки. Хочу сказати, що в цьому році повноцінно вже запрацювала державна інституція, а це дуже важливо, – Всеукраїнський молодіжний фонд, який є оператором грантових програм. І для нас це є дуже великим викликом, це молода команда, яка в цьому році має запустити дві великі грантові програми. Перша грантова програма – це гранти Президента України відповідно до Указу про затвердження положення про гранти Президента України для молоді з малих територіальних громад. Це саме малі громади, там, де до 5 тисяч мешканців. Сьогодні команда Всеукраїнського молодіжного фонду об'їжджає регіони задля того, щоб навчити молодь, яким чином подати заявку, яким чином розробити проєкт, яким чином прозвітувати, яким чином реалізувати ті ідеї, які є у молоді. Це дуже важливо задля того, щоб наша молодь могла залишатися в своїх громадах і на місцях, там, де вони є, там, де вони народились і мешкають, щоб вони могли реалізувати себе.

Друга програма – це бюджетні гранти. Вже оголошено про запуск конкурсу бюджетних таких грантів. І на його реалізацію, як і на перший, також виділено близько 45 мільйонів гривень. І тут також, в принципі, все в порядку, сьогодні йде прийом, ми приймаємо заявки, ми бачимо дуже  велику кількість ініціатив. І наша молодь – це наше майбутнє, і ми робимо все, щоб їх підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Качура Олександр Анатолійович, "Слуга народу".

 

10:59:06

КАЧУРА О.А.

Прошу передати слово Роману Грищуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Грищук, будь ласка.

 

10:59:13

ГРИЩУК Р.П.

Вітаю. У мене питання до міністра соціальної політики. Моє питання знову стосується дитячих виплат. Рішенням парламенту ми підняли виплати після народження дитини, а також запровадили нові програми підтримки молодих мам. Але з реалізацією є проблеми. Якщо гроші при народженні дитини вони ще надходять, там комусь із затримкою, але вони є, то з основними програмами, маю на увазі 7 тисяч гривень до одного року і єЯсла, якась біда. Мами відстояли черги в Пенсійному фонді, подали заявки. Зараз з'являється інформація про те, що спецрахунки мають бути в Ощадбанку. Я дуже прошу роз'яснення від Міністерства соціальної політики.

Перше. Чи автоматично будуть відкриті ці рахунки в Ощадбанку?

Друге. Чи можна якусь альтернативу подавати?

Третє і найосновніше. А коли нарешті прийдуть ці кошти? Маю на увазі 7 тисяч гривень і єЯсла.

Ну, і традиційне питання. Коли буде можливість подати ці заявки в онлайні?

 

11:00:21

УЛЮТІН Д.В.

Дякую дуже за запитання, Роман Павлович. Що безпосередньо по цьому напрямку. Дійсно, на сьогодні із трьох визначених постановою Кабміну можливостей подання платіжних інструментів є тільки на сьогодні карточка, платіжна карта Ощадбанку. Чому? Тому що відповідно до закону кошти 7 і 8 тисяч, вони лінковані, вони мають бути використані саме для дитини. Отже, враховуючи, що постановою визначено три інструменти: це Дія.Карта, друге – це будь-який інший банк, який має договір з Пенсійним фондом і має можливість відкриття лінкованих карток, тобто картки, які прив'язані до певного виду товарів, або Пенсійний фонд відкриває автоматично сам в банку, який має такий договір, наразі це тільки Ощадбанк. Тому, да, всі, хто подав заявки, для всіх будуть автоматично відкриті рахунки в Ощадбанку. На сьогодні це відкрито 65 тисяч рахунків в Ощадбанку.

Далі, що відбудеться. Наступним кроком це на ці карткові рахунки буде здійснено перерахунок. На сьогодні завершені розрахункові відомості, і орієнтовно сьогодні, або крайній випадок – понеділок, кошти будуть переведені на ці карткові рахунки.

Що стосується безпосередньо подачі через Дія. На сьогодні ми з нашими колегами працюємо, і я думаю, що найближчим часом також можна буде подавати це через Дія, зокрема через Дія.Карта. Тому на сьогодні, ще раз кажу, що варіант є тільки один – це подача через Ощадбанк, відкриття відповідного карткового рахунку. Паралельно ми працюємо з іншими банками для того, щоб вони точно так же могли відкривати такі карткові рахунки, які прив'язані до певного виду товарів. І коли цей процес закінчиться, він буде уже набагато простіший.

Ще раз хочу звернути увагу, що на сьогодні можна заявки подавати точно так же як через сервісні центри Пенсійного фонду, через ЦНАП. ЦНАП також...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович.

 

11:02:30

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Дякую, Руслан Олексійович. Прошу передати слово депутату Володимиру Крейденку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Крейденко.

 

11:02:38

КРЕЙДЕНКО В.В.

У серпні 2025 року набрав чинності закон, який зобов'язує уповноважені органи протягом шести місяців визначити подальшу долю державних підприємств, перетворити їх або припинити їх діяльність. У разі неприйняття рішення в установлений строк підприємство підлягає передачі до сфери Фонду державного майна, який надалі може прийняти рішення про його  приватизацію.

Станом на сьогодні рішення щодо Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" публічно не оприлюднено, водночас  підприємство не входить до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Таким  чином виникає ризик, що через бездіяльність профільного міністерства стратегічний оператор морських портів, ключовий для забезпечення експорту та функціонування економіки під час війни, буде переданий до Фонду держмайна для приватизації.

Чи є така передача  до Фонду держмайн свідомою позицією уряду? Хто нестиме політичну відповідальність? І які ще інфраструктурні підприємства будуть передані під приватизацію до Фонду держмайна?

 

11:03:51

КУЛЕБА О.В.

Дякую дуже за ваше  запитання. У нас ця робота йде планово, так само, як у всіх міністерствах, тут немає виключень. Всі згідно законодавства підприємства, які мають змінити свою форму власності, планово це зроблять. У нас є відповідальні особи, які цим займаються. Якщо вам необхідна додаткова  консультація або отримання додаткової інформації, або більш чіткої, ми готові  вам її надати як в персональному вигляді, так і на засіданні комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакумов Олександр  Сергійович, "Слуга народу".

 

11:04:26

БАКУМОВ О.С.

Шановний Руслане Олексійовичу, я прошу передати слово Владлену Неклюдову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Владлен Неклюдов. 

 

11:04:33

НЕКЛЮДОВ В.М.

Дякую. У мене запитання  до  Прем'єр-міністра, але бачу, її нема.

І друге запитання до міністра спорту.

Перше стосується ігрової платформи Roblox, яка загрожує безпеці наших дітей, яка загрожує національній безпеці. Це створена  платформа для  зомбування  дітей, і випадки вже і суїцидів є, і випадки, що руйнується психічний стан дітей, вони байдужі становляться до взагалі реального життя,  а для них існує тільки світ  цього Roblox, і він дуже небезпечний. Китай та Туреччина заборонили взагалі ці платформи. І я звертався до Прем'єр-міністра зі зверненням, була відписка, я зараз повторно звернувся. Я прошу провести  системні перевірки і вжити необхідних заходів задля наших дітей.                                           

І друге питання до міністра молоді та спорту. Це ви казали про те, що дуже дорога інфраструктура зимова. Так от, будь ласка, вживіть заходи щодо Крижинки, щоб вона не закривалася. Я писав вам звернення, щоб діти мали займатися…

 

11:05:43

БІДНИЙ М.В.

Я почну. Дякую за запитання. Дійсно, Крижинка – це наша біль. Ми також робили звернення, заяви. На жаль, це об'єкт інфраструктури, який перебував у комунальній власності, а так він був приватизований ще, я навіть не пам'ятаю, в якому році. І сьогодні, незважаючи на те, що власником були запевнення в тому, що об'єкт і далі буде працювати на розвиток спорту, сьогодні ми бачимо, що, можливо, комерційний інтерес в даному випадку взяв гору. Так само, як і велика кількість об'єктів, за нашими даними, близько 70 тисяч, за офіційною статистикою 90, а ми так підраховували, що близько 70 тисяч об'єктів спортивної інфраструктури знаходиться сьогодні у комунальній власності. І сьогодні величезний виклик для нас зробити так, щоб вони використовувалися ефективно.

Хочу подякувати парламент за те, що підтримали зміну до Закону "Про оренду державного та комунального майна", і в нас сьогодні є можливість розробляти підзаконку для погодинного використання таких об'єктів спортивної інфраструктури. А також ми сьогодні розробляємо спільно з партнерами програму і програмний продукт, який забезпечить робити це ефективно в цифровому просторі.

Тому дійсно інфраструктура – це наш перший фокус. Крижинка, на жаль, це прикрий випадок того, що така бездумна приватизація до чого може призвести. Ми продовжуємо, ми будемо продовжувати боротьбу. Безумовно, Києву дуже потрібні льодові арени, і ми будемо з цим працювати далі. Я не знаю, чи там є відповідь на першу частину запитання.

 

11:07:39

ШМИГАЛЬ Д.А.

Щодо другої частини, щодо безпеки дітей. Ми це сприймаємо як ваше депутатське звернення. Ви вже казали, що воно було надіслано. Ми його розглянемо, відповідна відповідь буде вам надана з юридичним обґрунтуванням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зінкевич Яна Вадимівна.

 

11:07:48

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Прошу передати слово Ніні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.

 

11:07:54

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я впевнена, що українці і ми тут в залі хотіли би почути від віце-прем'єр-міністра з відновлення пана Олексія Кулеби конкретну відповідь. Тому що його пояснення, та й Прем'єр-міністра України, про те, що аномальна зима, крижані дощі і це явище призвело до такого руйнування доріг, це неправда. Тому що в сусідній Польщі така ж сама зима, такі ж самі крижані дощі, а дороги кардинально відрізняються.

Тому в мене конкретне питання, тільки конкретне. Які дороги наразі будуть відремонтовані за рахунок гарантійних зобов'язань? Назвіть ці конкретно дороги. Які дороги за рахунок тих коштів, які заплановані в бюджеті як ямковий ремонт, при тому, що він дорожче навіть, чим будівництво доріг? Конкретно які дороги.

І ще одне зауваження. Що 11 мільярдів, запланованих на цей рік, що 200 мільярдів, майже витрачених в 2021 році, – стан доріг один і той же. То в чому ж причина? Хто де чого не дотримується? Це технологія...

 

11:09:03

КУЛЕБА О.В.

Дякую дуже за запитання, шановна народний депутат.

Хочу сказати, що порівняння з Польщею, воно, звичайно, є доцільним, якщо казати про географічну близькість наших країн, але, якщо ми будемо торкатися капітальних вкладень в розвиток інфраструктури дорожньої галузі, це неможливо, на жаль, порівняти, в нас катастрофічно недофінансована галузь протягом років повномасштабного вторгнення. І це абсолютно зрозуміло, тому що в нас пріоритет безумовний – це безпека і оборона нашої країни.

Що стосується запитань конкретних по конкретних ділянка, я можу вам сказати, що 717 ділянок на сьогоднішній день є під гарантією, звичайно, я не буду вам зараз їх всіх перераховувати, але я можу вам надати відповідну відповідь на депутатський запит.

Що стосується конкретних... конкретного переліку ямкового ремонту по конкретних дорогах, безумовно, такий перелік також є, є планові... є план робіт, який визначений, розбитий по тижнях і по місяцях відповідно,  також ми його вам надамо на відповідь на відповідне звернення народного депутата.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Павловський Петро Іванович, "Слуга народу".

 

11:10:29

ПАВЛОВСЬКИЙ П.І.

Доброго ранку. Ну, з огляду на те, що моє питання повинно було бути адресовано Прем'єр-міністру, однак він відсутній в ложі уряду, тому я питання не буду задавати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я от хочу поінформувати. Прем'єр до початку поінформувала, що в неї об 11 нарада, але весь уряд є, тому ви можете задати. Є Перший віце-прем'єр-міністр, є всі міністри тут. Ну, тут же ж визначається "година запитань до Уряду" по питанню, і тому доповідач є.

Будь ласка, далі Мокан Василь Іванович. Будь ласка.

 

11:11:05

МОКАН В.І.

Прошу Дмитру Разумкову слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, будь ласка.

 

11:11:11

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Ну, дивно, коли Прем'єра немає, коли нарада, коли "година запитань Уряду". Але в мене знову питання по фінансах.

Прем'єр-міністр заявляла про те, що ми залежимо від зовнішнього фінансування. Це так, але державний бюджет має дефіцит в 42 відсотки. В нас пройшло менше двох місяців цього року, ми як будемо жити: на місяць приймати бюджет, чи ні? Це перше.

Друге. Хотілося б почути позицію Міністерства фінансів. Чому? Тому що лише на обслуговування боргів 2022-2025 рік витрачено 1,305 мільярдів гривень, трильйонів гривень, вибачте. Скажіть мені, будь ласка, чи проведена якась реструктуризація цих боргів? Тому що це фактично дорівнює державному бюджету України на 2021 рік. Що робиться? Чи далі просто будемо брати борги, заганяючи людей в боргову яму?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Міністерство фінансів.

 

11:12:22

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.

Дякую за запитання, шановний народний депутате.

За час повномасштабного вторгнення жодної проблеми із фінансуванням пріоритетних видатків не здійснювалося, і в майбутньому також не буде здійснюватися. Проект бюджету і прийнятий закон на 2026 рік, він з розумінням, і ми бачимо джерела відповідні покриття додаткових потреб і покриття дефіциту. Зокрема, Прем'єр-міністр озвучувала про те, що в нас активна співпраця, і Міжнародний валютний фонд своїм рішенням про підтвердження вчора прийняв. Відповідно відкривається дорога щодо рішення по Єврокомісії. Також ми очікуємо найближчим часом надходження вже коштів на покриття дефіциту від Єврокомісії, це квітень-травень поточного року. Відповідно ми не очікуємо ніяких катастрофічних проблем до кінця цього року.

Щодо боргів, щодо богів, це звичайна робота уряду щодо брати дешеві кредити і відповідно поступово їх віддавати. Це характеризує нашу політику як уряду прогнозовану, стабільну й ефективну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, наступне питання. Стефанчук Микола Олексійович, я розумію, передає Чорному, так?

Дмитро Чорний, будь ласка.

 

11:13:50

ЧОРНИЙ Д.С.

Щиро дякую. Матвій Вікторович, поки ви працюєте над розвитком спорту, на Дніпропетровщині його фактично вбивають. Хочу розповісти про ганебну ситуацію, яка трапилась у місті Жовті Води. Ростислав Міщенко, людину, яка фактично живе спортом, яка в місті є куратором програми Президента "Активні парки" з бігу, є неодноразовим організатором і учасником змагань з триатлону, дуатлону, гирьового спорту, хокею, бігу, спортивного орієнтування, – керівниця місцевого відділу молоді та спорту Олена Лауда фактично змусила звільнитися з місцевого спорткомплексу, де Ростислав отримував на місяць 3 тисячі гривень. Все це через його коментар у соцмережі про те, що місцева влада – бездарі.

В місцевих ЗМІ опубліковано запис їх розмови. І знаєте, це просто якийсь жах, відрижка Радянського Союзу. Таких людей, як Ростислав, треба підтримувати, а не репресувати. І я звертаюсь до вас, шановний пане міністр, з тим, щоб ви взяли цю ситуацію на свій контроль і...

 

11:14:59

БІДНИЙ М.В.

Дякую, дякую, пане Дмитро. Ми, безумовно, подбаємо про пана Ростислава. Я знаю, що він активно долучається до різних проєктів в рамках великого проєкту "Активні парки – локації здорової України". Дійсно там є осередок масового спорту, там постійно проходять і забіги, і оздоровчі заходи для всіх груп населення, зокрема і для наших ветеранів. Тому ми точно про нього подбаємо. Але кейс, про який ви кажете, це типовий приклад того, що ми маємо сьогодні, коли все залежить від чиновника на місцях і від його політичних або особистих вподобань. Кумівство, непотизм – це все те, що розвивається на місцях в царині спорту, яка завжди перебуває поза сферою такої дуже ретельної уваги суспільства. І дійсно, коли призначається тренер з виду спорту або хтось там, керівник якогось закладу освіти, виходячи з особистих вподобань або за принципом лояльності –  це те, з чим ми маємо боротися насправді. І звідси і виникають такі кейси, звідси і кейси із заробітною платою, тому що ніхто на місцях… фактично вони не дуже про це дбають, не дуже хвилюються, тому що фактично побори в цих дитячо-юнацьких спортивних школах, постійно є неофіційні платежі, і всі знаю, що вони формально тільки вони є безкоштовними, а насправді, ми проводили опитування, то більш як 50 відсотків заявили про те, що  вони стикалися із пропозицією сплатити благодійні внески так звані. Ми вже не говоримо про кількість мертвих душ у групах. Близько 30 відсотків опитаних тих, хто відвідує спортивні школи, заявляли про те, що їм поступали пропозиції записати дитину в групу, яку вони не отримують… яку вони не відвідують. Тобто це говорить про те, що фактично стан, отой спадок, який нам лишився, фактично він вже не може функціонувати ефективно, і такі, як Ростислав і, власне, ми і пропонуємо, щоб вони ставали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Завершальне питання, Фролов Павло Валерійович, "Слуга народу". Будь ласка.

 

11:17:06

ФРОЛОВ П.В.

Доброго дня. Ну, перше, я хотів подякувати особисто Прем'єр-міністру Юлії Свириденко за те, що Кабінет Міністрів швидко виконав рекомендацію парламентської комісії із захисту прав ВПО та інших постраждалих і зменшив з фактично комерційних 3 відсотки ставки за оренду до 0,01 відсотка, це якщо об'єкти державного майна передаються для розміщення внутрішньо переміщених осіб, саме якщо орендодавцями є громадські об'єднання та благодійні організації. Ми будемо зараз працювати з міжнародними організаціями для того, щоб ці об'єкти пішли для розміщення ВПО.

Але в мене питання стосовно субвенції на вирішення житлових проблем ВПО, там половина в минулому році повернулася до бюджету, і дуже важливо, а чому повернулась, тому що  більшість об'єктів державної форми власності. Тобто комунальних об'єктів не вистачає для того, щоб кошти, субвенції держава виділяє, пішли на приведення об'єктів, реконструкцію, ремонт об'єктів для ВПО. Питання в тому, щоб зробити механізм, щоб об'єкти державної власності також фінансувалися за рахунок цієї субвенції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

 

11:18:23

УЛЮТІН Д.В.

Дякую, Павло Валерійович. Що стосується безпосередньо цієї субвенції. В поточному році буде розподілено 1 мільярд на покращення умов проживання і приведення до інклюзивності саме місць тимчасового проживання. Крім того, в рамках цієї субвенції ще за ініціативи народних депутатів добавлено 500 мільйонів саме для реалізації пілотного проєкту "Будиночки на селі", цю частину ми ще опрацьовуємо. Безпосередньо  розподіл самої субвенції наразі вже перебуває в Кабміні, після узгоджувальних процедур ми його проголосуємо і розподілимо між областями.

Що стосується безпосередньо виділення коштів на державні об'єкти. Пряме виділення коштів на державні об'єкти через субвенцію заборонено Бюджетним кодексом. Але, розуміючи, що більшість, дійсно, у нас є, розміщується на державних об'єктах, на минулому тижні урядом було прийнято постанову, яка спрощує передачу в оренду державних об'єктів. Тому механізм є, яким чином можна відремонтувати такі об'єкти. Це передача в оренду таких державних об'єктів і далі використання на ці об'єкти такої субвенції. Цей механізм працюючий, наразі ми опрацьовуємо з нашими колегами з Міністерства освіти, яким чином можна буде забезпечити саме таку пришвидшену передачу і безпосередньо розміщувати в таких об'єктах, вірніше, проводити ремонти в таких об'єктах для того, щоб максимально покращити умови проживання внутрішньо переміщених, вимушено переміщених осіб.

Дякую.

 

11:20:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час вичерпаний. Але, шановні колеги, користуючись правом головуючого, я теж хочу задати питання присутньому Кабінету Міністрів, зокрема Віце-прем'єр-міністерці з гуманітарної політики – Міністру культури Тетяні Василівні Бережній.

Тетяна Василівна, я хочу нагадати вам, що Верховна Рада  України прийняла Постанову "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави". І хочу нагадати, що 1 березня збігає строк, коли треба дуже багато що зробити:Ураїнський правопис, питання стандартів української мови як другої державної… як другої зарубіжної мови, тобто А1, А2 для того, щоб її вивчали закордоном, питання, які пов'язані з Офісом перекладів і інше. Ми збирали велику нараду, хочу подякувати вам і іншим. Я хочу запитати у вас, післязавтра 1 березня, скажіть, будь ласка, на якій стадії виконання постанови Верховної Ради України про ті питання, які я вам озвучив? Будь ласка.

 

11:21:07

БЕРЕЖНА Т.В.

Дякую, Руслане Олексійовичу, перш за все за ваше лідерство в цьому питанні. Дійсно, постанова покриває всі питання, які важливі зараз для нас і для нашої державності, зокрема стосовно української мови, стосовно шрифтів.

Стосовно шрифтів я хотіла б почати, бо це було те питання, яке ви поставили мені ще в момент призначення на посаду віце-прем'єр-міністра. І тут мушу сказати, що робота іде. У нас працюють шрифтороби над оновленням шрифтів, щоб не було більше російської "іжиці" на табличках, в діловому листуванні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шрифти мене менше цікавлять. Вже чотири міністри мені шрифти обіцяли, я сподіваюсь, що ви доведете. Мене цікавить Український правопис, українська мова як іноземна для вивчення, Офіс перекладів – це те, що потрібно нам як парламентарям для здійснення нашої діяльності. Оце мене більше цікавить.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Стосовно правопису. Текст готовий. І ми очікуємо сьогодні публікації на сайті Державної комісії з питань мови, яка знаходиться у віданні Міністерства освіти і науки України. Як тільки правопис буде опублікований, відповідно він набере чинності. Тобто там текст вже  готовий.

Стосовно інших питань, я думаю, що ми будемо просити вас продовження строків, оскільки там багато роботи, і однозначно до 1 березня ми не встигнемо, якщо бути відвертою.

 

11:22:22

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо колегам за надані відповіді і участь у пленарному засіданні.

Олександр Сергійович, будь ласка, ще ви.

 

11:22:35

КОРНІЄНКО О.С.

У нас є кілька оголошень про створення дуже важливих міжфракційних  депутатських об'єднань.

Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Голодомор – геноцид". Головою міжфракційного депутатського об'єднання обрано Голову Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича. Голодомор – геноцид.

Також створено міжфракційне депутатське об'єднання "UnRussia UN", отак-от. (Шум у залі) Воно присвячене видаленню Російської Федерації з ООН. Я думаю, тут жарти, краще в інший напрямок. Головою цього об'єднання обрано народного Миколу Олексійовича Стефанчука. Вітаємо.

А також створено міжфракційне депутатське об'єднання "Здорове довголіття та персоналізована медицина". Співголовами обрано Жмеренецького Олексія Сергійовича та Василенко Лесю Володимирівну.

Дякую.

 

11:23:44

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо далі на благо держави. Слава Україні!